mon.gov.uaold.mon.gov.ua/images/files/gromad_obg/2012/book/u… · web viewОзнайомлення...

Пропозиції та зауваження надсилати на електронні адреси:[email protected]

[email protected]

Українська мова для 5–9 класів

Проект навчальної програмидля загальноосвітніх навчальних закладів

з навчанням польською мовою

1

mailto:[email protected]

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА Україна - етнічно неоднорідна країна, суспільство якої творять

представники різних національних спільнот і об'єднавчим, державотворчим чинником у такій ситуації виступає українська мова як державна.

Статус української мови як державної зумовлює її пріоритетне вико-ристання у всіх сферах суспільного життя. Володіння нею має особливе значення для соціалізації громадян України різних національностей, успішної інтеграції у культуру українського народу, формування спільної відпові-дальності за розвиток держави, яка є рідною не тільки для корінного етносу, але й для представників інших національних спільнот. Саме як державна, українська мова вивчається у загальноосвітніх закладах з польською мовою навчання. Це зумовлює її важливість як навчального предмета. Знання україн-ської мови має бути достатнім для того, щоб учень міг успішно і якнайповніше реалізуватися у житті, встановлювати міжособистісні контакти, розвиватися як конкурентно спроможна, креативна, всебічно розвинена та повноцінна особис-тість, що уміє адаптуватися до швидкого і змінного темпу сучасного життя.

Саме на розв'язання цих завдань спрямова нова, вперше розроблена для шкіл з польською мовою навчання, програма, яка укладена на основі Закону України "Про загальну середню освіту", Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти та з урахуванням Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти. Знаковим є й те, що до сьогодні процес викладання будувався за аналогією до програм для шкіл з українською або російською мовою навчання. Тому укладення такої програми диктувалося вимогами часу та освітньою потребою.

Програму розроблено на основі таких дидактичних та лінгводидактичних принципів:

1) наступності між початковою й основною ланками, між класами основної школи, між основною та старшою ланками школи;

2) практичної спрямованості та комунікативної орієнтації навчання;3) доступності і системності навчального матеріалу, а також специ-

фіки оволодіння українською мовою польськомовними учнями;4) здоров'язбережувального, зокрема дозування навчального

матеріалу і підпорядкування його віковим категоріям учнів;5) міжпредметних зв'язків;6) демократизації та гуманізації навчання, українознавчого

спрямування процесу оволодіння мовою.Мета вивчення української мови у загальноосвітніх закладах з польською мовою навчання полягає у створенні оптимальних умов для формування духовно багатої мовної особистості, яка володіє уміннями та навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися виражальними засобами української мови в усіх видах мовленнєвої діяльності, розширювати

2

культурно-пізнавальні інтереси, самонавчатись та самовдосконалюватись, орієнтуватися в інформаційному потоці.

Відповідно до поставленої мети головними завданнями навчання української мови є:

виховання стійкої мотивації до вивчення української мови; вироблення компетенцій комунікативно виправдано користуватися

засобами мови в різних життєвих ситуаціях; формування мовних умінь і навичок через засвоєння норм української

літературної мови, її виражальних засобів; збагачення словникового запасу; вироблення умінь сприймати мову як естетичну цінність; формування гуманістичного світогляду, громадянської позиції, духовного

світу учнів на основі засвоєння через мову українських національних та загальнолюдських цінностей.

Наявність у змісті програми теоретичних відомостей про мову та мовлення сприяє виконанню зазначених завдань.Учасники навчально-виховного процесу свою діяльність будують у

контексті українсько- польської двомовності. Одним із чинників цього явища є мовне оточення, оскільки учні поза межами школи, домівки знаходяться в україномовному середовищі. Це сприяє не лише підвищенню мотивації до вивчення української мови, а й служить своєрідним показником мовної та комунікативної компетентності, полегшує процес засвоєння та оволодіння державною мовою. Незважаючи на те, що українська та польська – близькоспоріднені мови, під час визначення змісту курсу державної мови для школи з польською мовою навчання потрібно виходити із системи і нормативів самої української мови, тобто мови, яка є предметом вивчення, враховуючи співвідношення систем української та польської як рідної мови учнів.

Згідно з концептуальними засадами, метою і завданнями курсу у програмі визначено зміст навчання української мови для 5, 6, 7, 8 та 9 класів разом з вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зазначених класів, який структуровано за чотирма взаємозв'язаними лініями: мовленнєвою, мовною, соціокультурною та діяльнісною.

Відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти мовленнєва лінія забезпечує вироблення й удосконалення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіюванні, читанні, говорінні, письмі); мовна – засвоєння системних знань про мову; соціокультурна лінія – засвоєння українських та загальнолюдських цінностей, які сприяють культурному розвиткові учнів; діяльнісна (стратегічна) – формування загальнонавчальних умінь та навичок, які визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів і спрямовані на розв'язання навчальних завдань і життєвих проблем. Зазначені лінії у комплексі охоплюють усі ключові й предметні компетентності.

Дві змістові лінії (мовленнєва і мовна) є основними, які визначають без-посередній предмет навчання, його структуру, супроводжуються вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, кількістю годин, що виділяється на їх

3

засвоєння, а дві інші (соціокультурна і діяльнісна ) є засобом досягнення основ-ної освітньої мети. Вимоги до соціокультурної і діяльнісної змістових ліній мають загальний характер, що підпорядковується освітнім завданням перших двох змістових ліній, тому їх виконання здійснюється опосередковано, через вимоги до засвоєння мовленнєвого та мовного компонентів змісту програми.

Основне призначення мовленнєвої змістової лінії полягає у визначенні змісту роботи щодо формування в учнів комунікативної компетенції, суть якої розкривається у формулюванні мети курсу. Комунікативний блок програми презентує функціональний підхід до мовлення у єдності чотирьох його складових – аудіювання, читання, говоріння, письма. Робота над мовною теорією, формування знань та вмінь з мови підпорядковується інтересам розвитку мовлення. Тому зміст програмового матеріалу у кожному класі розпочинається мовленнєвою змістовою лінією. У цю змістову лінію включено також відомості про мовлення та перелік основних видів робіт за кожним із видів мовленнєвої діяльності. Мовленнєва змістова лінія реалізується комплексно, інтегративно і передбачає взаємозв'язаний гармонійний розвиток умінь і навичок учнів у чотирьох видах мовленнєвої діяльності. Зміст мовленнєвої лінії викладається за принципом структурної систематичності, який передбачає поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих понять, формування вмінь в усіх видах мовленнєвої діяльності. Реалізація змісту мовленнєвої лінії здійснюється не лише на спеціальних уроках розвитку мовлення, але й на інших уроках, тому зміст і результати навчання аудіювання, читання, говоріння і письма подано окремими блоками. При чому слід зазначити, що серед вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів переважають ті, які стосуються застосування знань на практиці. Більшу увагу приділено вдосконаленню змісту, структури та мовного оформлення усних і письмових висловлювань учнів. Визначено обсяг знань про ділові папери, зміст навчального матеріалу для перекладу.

Зміст мовної лінії подається за лінійним принципом з деяким посиленням функціонального підходу і реалізується у процесі засвоєння учнями системних знань про мову і формування на їхній основі мовної компетенції. Мовна змістова лінія включає актуальні питання функціонування української мови, теоретичні відомості про її систему, рівні й аспекти, ключові поняття фонетики і орфографії, лексикології і фразеології, будови слова і словотвору, морфології, синтаксису і пунктуації. Навчальний матеріал мовної змістової лінії структуровано таким чином, щоб протягом навчання від 5 до 9 класу учні засвоїли увесь курс української мови у системі. Обсяг теоретичних відомостей наближається до курсу української мови як рідної. Об'єктивність такого підходу зумовлена близькістю мов, українськомовним оточенням, високим рівнем загального розвитку і мовленнєвих здібностей польськомовних учнів, належним рівнем володіння державною мовою, що засвідчено багаторічною шкільною практикою. З метою оптимізації засвоєння правописних знань та умінь у 5 класі разом із вивченням фонетики, орфоепії, графіки, орфографії запропоновано вивчення будови слова та словотвору, а з метою дозування навчального матеріалу вивчення лексикології та фразеології заплановано у 6

4

класі. Також посилено увагу до стилістичних можливостей мовних одиниць різних рівнів. У кожному розділі лінгвістичного блоку програми виділено курсивом питання, що стосуються культури мовлення і визначено зміст роботи над нормами української літературної мови, зокрема тими, які викликають труднощі для польськомовних учнів з огляду на вплив рідної мови. Програмою передбачено, щоб упродовж усього періоду навчання в полі зору вчителя перебували ті явища і факти української мови, які мають істотні або суттєві розбіжності з аналогічними в рідній, а також специфічні, властиві тільки виучуваній мові, питання культури мовлення, пов'язані з впливом польської мови. Тому особливе місце займають завдання з культури мовлення, перекладу, словникова робота. Підкреслено увагу до використання міжпредметних зв'язків, найпоширенішими з яких є зв'язки курсу мови з літературою, історією, образотворчим мистецтвом. Опора на вже відомі учням поняття дасть змогу глибше усвідомити матеріал, що засвоюється.

Соціокультурна змістова лінія втілює один з основних концептуальних підходів до мовної освіти. Змістове наповнення цієї лінії здійснюється на основі вимог Державного стандарту та у відповідності з основними сферами викори-стання мови: особистісна, суспільна, освітньо-професійна, а також реалізується у відповідному розділі програми, де її зміст представлено у вигляді певної проблематики. Ця змістова лінія ґрунтується на суспільній та культуроносній функціях мови і містить відомості, які розкривають феномен людини, людства, України і українства, національно-культурну специфіку українського народу. Важливим напрямком роботи над соціокультурною лінією є стимулювання зацікавленістю культурою народу, мову якого вивчають учні, уміння оцінити її багатство, виховання толерантного ставлення до людей іншої національності, свідомого бажання вивчати державну мову. Проблематика змісту соціокультурної лінії поширена з урахуванням запитів сучасних школярів: соціальні відмінності за статтю, походженням, екологія людини, зокрема збереження здоров'я, роль спорту та технічних винаходів. Соціокультурна лінія реалізується на основі текстів відповідної тематики та завдань до них, що використовується як дидактичний матеріал мовленнєвої та мовної змістових ліній. Окремо години на реалізацію цієї змістової лінії не виділяються.

Діяльнісна змістова лінія становить багатомірну систему найваж- ливіших інтектуальних умінь і навичок, необхідних для формування загальної культури учнів, їхньох готовності до пізнавальної та творчої діяльності, самовдосконалення. Становлення цих умінь відбувається на уроках рідної мови. З огляду на це перелік загальнонавчальних умінь та навичок в узагальненому вигляді подано в кінці змістової частини кожного класу. Актуальним залишається, однак, оволодіння стратегією успішної мовленнєвої діяльності.

У програмі подано орієнтовний розподіл навчального часу на засвоєння матеріалу мовленнєвої, мовної змістових ліній, повторення вивченого, резервні години. Учитель має право у разі потреби вносити до нього необхідні корективи.

5

5 клас(70 год., 2год. на тиждень, резервний час – 2 год.)

МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ(20 год.)

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Відомості про мовлення Загальне уявлення про мову та мовлення; види мовленнєвої діяльності(аудіювання, читання, говоріння, письмо); форми мовлення; ознайомлення з вимогами до мовлення (змістовність, логічна послідовність,багатство,точність,виразність, доречність, правильність).Ситуація спілкування ( тема та основна думка висловлювання), основні правила спілкування (практично).

ТЕКСТОзнаки тексту: тема й основна думка, зв'язок речень за змістом, завершеність, поділ на абзаци. План готового тексту (простий) (повторення).Ознайомлення з мовними засобами зв'язку речень у тексті. Помилки у змісті (практично).

СТИЛІ МОВЛЕННЯЗагальне уявлення про стилі мовлення, сфери вживання розмовного, наукового, художнього стилів. Стилістична помилка (практично).

ТИПИ МОВЛЕННЯРозповідь, опис, роздум (практично).Особливості побудови розповіді на основі власного досвіду, опису окремих предметів і тварин, елементарного роздуму(вдосконалення умінь).

Учень (учениця)розрізняє мову і мовлення, види і форми мовлення,обґрунтовує їх специфіку;дотримується основних вимог до мовлення;узгоджує власну мовленнєву поведінку з ситуацією і правилами спілкування;

з'ясовує змістові та формальні ознаки тексту;аналізує текст: визначає його тему й основну думку, послідовність речень, добирає заголовок, ділить текст на смислові частини, складає простий план;визначає засоби зв'язку речень у тексті;знаходить недоліки в тексті і виправляє їх;учиться вдосконалювати текст з погляду його змісту та структури;створює тексти відповідно до визначених вимог;

розрізняє вивчені стилі мовлення на основі текстів;розпізнає та виправляє стилістичні помилки у тексті;використовує знання про стилі мовлення у побудові та вдосконаленні власних висловлювань; розрізняє і виділяє у тексті вивчені типи мовлення;використовує знання про типи мовлення у побудові та вдосконаленні власних висловлювань;

6

АУДІЮВАННЯАудіювання текстів вивчених стилів та типів мовлення.Усунення мовних труднощів для розуміння тексту.З'ясування змісту, причинно – наслідкових зв'язків, основної думки аудіотексту.Добір заголовка до прослуханого тексту.Поділ аудіотексту на смислові частини.Створення в уяві образів, сприймання мови тексту.Розуміння фактичного змісту прослуханого тексту (вибір правильного варіанта відповіді на запитання з кількох даних).

ЧИТАННЯФормування читацького інтересу і потреби читати книжки.Читання вголос і мовчки з використанням вивчального та ознайомлювального видів читання.З'ясування значень та нормативного акцентування незнайомих слів. Розширення словникового запасу.Користування словниками різних видів.З'ясування змісту, причинно – наслідкових зв'язків у тексті, теми та основної думки тексту. Відповіді на запитання за змістом тексту.Виділення смислових опор у тексті.Поділ тексту на смислові частини.Перефразування прочитаних речень.Прогнозування змісту на основі заголовка, частини тексту, оцінка прочитаного.Розвиток образної уяви. Складання простого плану. Розуміння фактичного змісту тексту(вибір правильного варіанта відповіді на запитання з кількох даних). Розвиток техніки читання, знання і застосування правил читання, гігієна читання.

ГОВОРІННЯДіалог.Розігрування готового діалогу з опорою на текст.Конструювання реплік діалогу.Відновлення деформованого діалогу.

концентрує увагу під час слухання;слухає і розуміє зміст тексту;самостійно або за допомогою вчителя з'ясовує значення незнайомих слів; дає оцінку прослуханому;створює в уяві образи,добирає заголовок,обирає правильний варіант відповіді на запитання;зауважує і виправляє орфоепічні помилки в чужому і власному мовленні;

дотримується правил та гігієни читання;удосконалює техніку читання текстів різних стилів, типів;прогресує в техніці читання вголос та мовчки;отримує естетичне задоволення від процесу читання; практично опановує вивчальний та ознайомлювальний види читання;визначає стиль та тип тексту;знаходить у тексті незнайомі слова, з'ясовує їх значення, нормативне наголошування, користується словниками різних видів, систематично поповнює словниковий запас;розуміє зміст, основну думку тексту;виділяє смислові частини, ключові слова тексту;перефразовує речення, вчиться прогнозувати зміст тексту, давати оцінку прочитаному;уявляє в образах прочитане;

відтворює готовий діалог;складає діалог за зразком, конструює репліки діалогу;складає власний діалог;

7

Самостійне розширення реплік діалогу.Складання діалогу за опорними словами, за поданим початком.Складання діалогу відповідно до запропонованої ситуації спілкування, уміння вести діалог.Відповіді на запитання за змістом тексту.Переказ.Докладний переказ текстів вивчених стилів мовлення з елементами опису (предметів, тварин) і роздуму за планом.Створення монологічного висловлювання за планом, опорними словами, за картиною.Коментування змісту прислів'їв.Наведення власних доказів на підтвердження даної тези.Усна розповідь на основі власного досвіду.Усний опис окремих предметів, тварин.Усний роздум на тему, пов'язану з життєвим досвідом учнів.

ПИСЬМОНаписання докладних переказів художніх текстів розповідного характеру з елементами опису(предметів, тварин) і роздуму.Написання творів( за готовим планом і без нього). Твір – розповідь на основі власного досвіду.Твір – оповідання про випадок із життя.Твір – опис (предметів, тварин, за картиною).Твір – роздум на тему, пов'язану з життєвим досвідом учнів.

Лист.Адреса.Електронне повідомлення, електронний лист.

досягає комунікативної мети, вчиться вести діалог, знає і дотримується мовленнєвого етикету, правил спілкування;відповідає на запитання за змістом тексту;складає простий план і докладно переказує текст за планом;складає підготовлені усні висловлювання з урахуванням умов спілкування, мети й адресата мовлення, підпорядковує висловлювання темі та основній думці, користується вивченими типами мовлення, вибирає стиль мовлення;коментує зміст прислів'їв;дотримується норм української літературної мови;

практично користується графічною системою та орфографією української мови;відтворює текст з урахуванням виду переказу, враховує комунікативне завдання, розкриває тему й основну думку, доречно вживає мовні засоби, дотримується стилістичної єдності тексту;вчиться удосконалювати написане, користуватися словниками;складає твори зазначених видів, будує їх з урахуванням особливостей кожного; складаючи твори за картиною, використовує знання з інших предметів (зокрема образотворчого мистецтва);удосконалює зміст, структуру і мовне оформлення створеного тексту;

пише приватні листи з урахуванням комунікативного завдання, правильно надписує конверт;

8

ПерекладПереклад з польської мови на українську слів, словосполучень, речень, текстів вивчених стилів і типів мовлення.

удосконалює уміння правильно писати короткі електронні повідомлення, електронний лист(практично);

перекладає з польської мови на українську окремі слова, словосполучення, речення, тексти, користуючись вивченим мовним матеріалом і перекладними словниками.

Міжпредметні зв'язкиЛітература: художній твір і його частини, тема та ідейний зміст художнього твору, розповідь і опис у вивчених творах, роздуми про вчинки героїв художніх творів.Образотворче мистецтво: усний опис змісту і художніх засобів у творах живопису, що зображують предмети, тварин, усна розповідь за змістом жанрової картини, спостереження за предметами під час малювання з натури.

МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ


ВСТУП(1 год.)

Значення мови у житті суспільства. Українська мова – державна мова в Україні.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ

(2 год.)Частини мови, правопис.

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ

(8 год.)

Словосполучення. Будова словосполучення.Синоніміка словосполучень різної будови.

Учень (учениця)

розуміє значення мови у житті суспільства;обґрунтовує роль української мови як державної в Україні;

розпізнає і класифікує за ознаками вивчені в початкових класах частини мови, використовує їх в усному та писемному мовленні;знаходить вивчені орфограми, пояснює їх за допомогою правил;

виділяє словосполучення в реченні;робить синтаксичний розбір словосполучень;

9

Практичне засвоєння словополучень, у яких допускаються помилки у формі залежного слова (зокрема словосполучень, що різняться в українській та польській мовах).Граматична помилка та її умовне позначення (практично).

Речення.Види речень (за метою висловлювання, за інтонацією, наявністю другорядних членів, кількістю граматичних основ). Розділові знаки в кінці речень (повторення). Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).Інтонування різних за видами речень. Побудова речень.Використання різних видів речень у вивчених стилях мовлення.Синоніміка простих речень різних видів.

Головні члени речення: підмет і присудок (повторення).Тире між підметом і присудком.

Другорядні члени речення: додаток, означення, обставина.

Порядок слів у реченні. Логічний наголос.

складає словосполучення за заданими схемами;добирає різні за будовою словосполучення для вираженя того самого смислу;складає зі словосполучень речення;знаходить і виправляє граматичні помилки;правильно і доречно вживає у мовленні засвоєні словосполучення;

розрізняє види речень; наводить приклади;правильно ставить відповідні розділові знаки у кінці речень;правильно інтонує речення, різні за видами;будує речення вивчених видів;складає речення різних видів для вираження того самого змісту;правильно і доречно використовує у мовленні речення вивчених видів;

виділяє в реченні головні члени, визначає, якими частинами мови вони виражені;інтонаційно правильно відтворює речення з пропущеною зв'язкою;знаходить вивчену пунктораму і пояснює за допомогою правила;будує речення за заданими схемами;правильно вживає у мовленні речення, узгоджуючи підмет з присудком;

розрізняє поширені та непоширені речення;знаходить в реченні другорядні члени, визначає, якими частинами мови вони виражені;поширює речення другорядними членами;конструює речення за заданою схемою;робить синтаксичний розбір простого речення;правильно вживає у мовленні поширені речення;редагує текст, увиразнюючи його шляхом поширення другорядними членами;

обґрунтовує порядок слів у реченні з урахуванням основних позицій головних і другорядних членів;визначає слово, на яке падає логічний наголос, логічно правильно наголошує слова

10

Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками і, а , але).Узагальнювальне слово при однорідних членах речення. Розділові знаки у реченні з однорідними членами.Дотримання правильної інтонації у реченнях з однорідними членами.

Речення із звертанням. Розділові знаки при звертанні (повторення).Речення із вставними словами. Ознайомлення з найуживанішими вставними словами (практично). Розділові знаки при вставних словах.Дотримання правильної інтонації у реченнях із звертаннями та вставними словами. Використання звертань та вставних слів для передачі ставлення до адресата, у різних стилях мовлення.

Складне речення з різними видами зв'язків. Розділові знаки у складному реченні перед сполучниками і, а, але, щоб, тому що, коли, який(практично).Дотримання інтонації складних речень.

Пряма мова. Розділові знаки у реченні з прямою мовою.Дотримання правильної інтонації у реченнях з прямою мовою. Синоніміка речень із

в реченні;будує речення з урахуванням знань про порядок слів і логічний наголос;змінює порядок слів відповідно до нового змісту речень;дотримується правильного порядку слів як одного із засобів організації речення і висловлювання;використовує логічний наголос як засіб увиразнення основної думки висловлювання;

знаходить в реченні однорідні члени, узагальнювальні слова;інтонаційно правильно відтворює, будує, вживає речення з однорідними членами та узагальнювальними словами при них;обґрунтовує вживання розділових знаків за допомогою вивчених правил;редагує текст, усуваючи невиправдані повтори речень з однорідними членами;

знаходить у реченні звертання та вставні слова;оформляє пунктограмами інтонаційні особливості речень із звертаннями і вставними словами;знаходить і виправляє пунктуаційні помилки на вивчені правила;будує речення із звертаннями і вставними словами з урахуванням ставлення до адресата мовлення;використовує вставні слова як засіб зв'язку речень у тексті;

розрізняє просте і складне речення;визначає межі частин складного речення;знаходить вивчені пунктограми і пояснює їх за допомогою вивчених правил;будує складні речення різних видів;правильно ставить розділові знаки у складному реченні;доцільно вживає у мовленні складні речення, а також складні та прості речення для вираження однакового змісту;

пунктуаційно правильно оформляє речення з прямою мовою;дотримується інтонації при прямій мові;замінює пряму мову непрямою;

11

прямою і непрямою мовою.

Діалог. Розділові знаки при діалозі.Дотримання правильної інтонації в діалогах.

знаходить і виправляє помилки у побудові речень з прямою мовою;правильно вживає у мовленні речення з прямою мовою;

виділяє в діалозі репліки і слова автора;інтонаційно правильно відтворює і будує діалог;оформляє діалог відповідно до правил пунктуації;оформляє репліки у діалозі повним реченням;дотримується основних правил спілкування під час ведення діалогу;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: звертання, вставні слова, діалоги у художніх творах.

ФОНЕТИКА. ОРФОЕПІЯ. ГРАФІКА.ОРФОГРАФІЯ

( 19 год.)Звуки мовлення.Голосні та приголосні звуки.

Приголосні тверді та м'які. Позначення м'якості приголосних на письмі. Правила вживання м'якого знака.Орфоепічна помилка (практично). Ознайомлення з орфоепічним словником.

Позначення звуків мовлення на письмі.Алфавіт (повторення). Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я,ю, є, ї.

Правила вживання апострофа.

Орфограма, її умовне позначення (практично).Ознайомлення з орфографічним словником.


розрізняє звуки і букви; характеризує звуки;визначає звукове значення букв у слові, кількість звуків і букв;розрізняє тверді та м'які приголосні, правильно вимовляє їх;користується правилами вживання м'якого знака у написанні слів; вимовляє слова відповідно до орфоепічних норм, правильно відтворює текст під час читання;зауважує та виправляє орфоепічні помилки у мовленні;користується орфоепічним словником;

знає напам'ять алфавіт та застосовує його у практичній діяльності;співвідносить назви букв і вимову звуків, які вони позначають;

правильно вимовляє і пише слова з апострофом, обґрунтовує вживання апострофа; розпізнає орфограми, пояснює їх за допомогою правил, наводить приклади;знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила;

12

Буквосполучення йо, ьо.

Подвоєні букви на позначення збігу та подовження однакових приголосних звуків.

Склад. Основні правила переносу слів. Наголос. Ознайомлення із словником наголосів.Правильне наголошування слів, зокрема тих, що відрізняються місцем наголосу від аналогічних у польській мові.

Голосні звуки, вимова і позначення їх на письмі. Написання слів з ненаголошеними голосними, що перевіряються і не перевіряються наголосом. Правильна вимова наголошених і ненаголошених голосних.

Вимова приголосних звуків і позначення їх на письмі. Уподібнення приголосних.Спрощення в групах приголосних.

користується орфографічним словником;

правильно вимовляє і пише слова із буквосполученнями йо, ьо;

правильно вимовляє звуки у словах із подвоєнням букв;розпізнає орфограми і пояснює їх за допомогою правил, наводить приклади;правильно вживає у мовленні слова з подвоєнням букв;

визначає кількість складів у слові, характеризує їх;ділить слова на склади для переносу;обґрунтовує перенос частин слова за допомогою вивчених правил, наводить приклади;дотримується правил переносу слів у писемному мовленні;правильно наголошує відомі слова;зауважує і виправляє орфоепічні помилки, пов'язані з неправильним наголошуванням слів;користується словником наголосів;

розрізняє в словах наголошені та ненаголошені голосні;правильно вимовляє та пише слова з ненаголошеними голосними, добираючи перевірні слова;розпізнає орфограми і перевіряє правильність написання слів за словником;знає правопис найуживаніших слів із ненаголошеними голосними, що не перевіряються наголосом, використовує їх у мовленні;

правильно вимовляє і позначає на письмі приголосні звуки української мови;знаходить та виправляє орфоепічні та орфографічні помилки на вивчені правила;дотримується правильної вимови приголосних звуків; правильно вимовляє і записує слова із спрощеннями у групах приголосних; знає написання слів, у яких спрощення не відбувається;

13

Фонетичний розбір слова.

Основні випадки чергування у –в, і – й, з – зі - із.Виявлення та усунення порушень милозвучності мови.

Написання та вимова слів іншомовного походження.

розпізнає орфограми та обґрунтовує їх за допомогою правил;правильно вживає у мовленні слова зі спрощеннями в групах приголосних та винятки з правила;

робить фонетичний розбір слова;

знаходить у тексті і пояснює доцільність уживання прийменників у-в, з-зі-із, сполучників і –й, наводить приклади;вибирає правильний варіант відповідно до контексту;виявляє та усуває порушення милозвучності мови;

правильно пише та вимовляє запозичені слова відповідно до вивчених правил;зауважує та виправляє помилки у словах іншомовного походження;доречно використовує у мовленні запозичені слова;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: звукопис, рима у віршах. Скоромовки.

БУДОВА СЛОВА.ОРФОГРАФІЯ(8 год.)

Спільнокореневі слова і форми слова.Змінні та незмінні слова. Основа слова і закінчення змінних слів.Використання спільнокореневих слів як засобу зв'язку речень у тексті. Запобігання помилкам, пов'язаним із невиправданим уживанням спільнокореневих слів.

Корінь, суфікс, префікс, закінчення – значущі частини слова.Особливості будови вивчених частин мови.Використання в мовленні слів із суфіксами і префіксами, що надають емоційного


розрізняє змінні та незмінні слова, форми слова і спільнокореневі слова, наводить приклади;виділяє закінчення змінних слів від основи;утворює форми слова;добирає спільнокореневі слова;знаходить і виправляє помилки в утворенні форм слова, а також помилки, пов'язані з невиправданим уживанням спільнокореневих слів;правильно вживає в мовленні форми слова і спільнокореневі слова;використовує спільнокореневі слова як засіб зв'язку речень у тексті;

визначає значущі частини слова, розрізняє значення морфем, наводить приклади;утворює нові слова за допомогою морфем; робить розбір слова за будовою;користується морфемним словником;

14

забарвлення і виразності тексту. Ознайомлення з морфемним словником.

Вимова і написання префіксів з-, с-, роз-, без-.

Вимова і правопис префіксів пре-, при-, прі-.

СЛОВОТВІР.ОРФОГРАФІЯ(8 год.)

Похідні та непохідні слова. Словотвірна основа та словотвірний засіб. Основні способи словотворення в українській мові. Ознайомлення зі словотвірним словником.

Найпоширеніші випадки чергування голосних звуків у коренях слів.

Чергування приголосних звуків при словозміні та словотворенні.

Зміни приголосних при творенні слів.

уживає слова з різними значущими частинами з урахуванням їх смислових і стилістичних особливостей;пояснює значення слова за допомогою аналізу його будови;

розпізнає в словах орфограми і пояснює їх за допомогою правил, наводить приклади;правильно пише слова з вивченими префіксами; знаходить і виправляє орфографічні помилки;

з'ясовує значення, якого надають словам префікси пре-, при-;правильно пише слова з вивченими орфограмами, пояснює написання префіксів за допомогою правил, наводить приклади;правильно вживає в мовленні слова з префіксами пре-, при-, прі;

розрізняє похідні та непохідні слова;визначає словотвірну основу і словотвірний засіб;творить словотвірний ланцюжок та словотвірне гніздо;визначає спосіб творення відомих слів, наводить аналогічні приклади;утворює нові слова за допомогою різних способів;робить словотвірний розбір слів;збагачує словниковий запас новими словами;редагує тексти із використанням засобів словотвору;користується словотвірним словником;

утворює спільнокореневі слова та форми слова із чергуванням;правильно пише слова з вивченими орфограмами;перевіряє правильність написання слів із чергуванням за словником;правильно вимовляє слова, при творенні яких приголосні чергуються;

знаходить орфограми і пояснює їх за 15

Варіанти суфіксів у похідних іменниках та прикметниках.

Творення і правопис складних слів.Сполучні голосні у складних словах.

Написання слів з пів-.

Творення і правопис складноскорочених слів.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В КІНЦІ РОКУ(2 год.)

Фонетика. Орфоепія. Будова слова. Словотвір. Орфографія.

допомогою правил;утворює нові слова, у яких при творенні відбуваються зміни приголосних;правильно пише слова з вивченими орфограмами;

правильно пише і вимовляє складні слова;обґрунтовує написання складних слів за допомогою вивчених правил;правильно пише слова з вивченими орфограмами;утворює і правильно пише складноскорочені слова;доцільно вживає у мовленні складноскорочені слова, узгоджуючи з прикметниками та дієсловами.

Міжпредметні зв'язкиЛітература:слова із зменшено – пестливими суфіксами та суфіксами згрубілості у художніх творах.

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯПроблематика Учень(учениця)

Україна – європейська держава. Державна мова України. Національна символіка.

Міста України. Київ – столиця України.

Україна у давнину. Київська Русь. Запорізька Січ.

Духовна культура українців. Багатство усної народної творчості.

Краса української природи. Різноманітність рослинного і тваринного світу. Цікаве про живу природу. Охорона природи.

встановлює нетривалі соціальні контакти, використовуючи правила спілкування;вчиться ефективно спілкуватись у межах визначеної соціокультурної тематики, використовуючи вивчені мовні засоби, різні мнемонічні прийоми, мовний етикет українців;сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості, використовує їх для досягнення певної комунікативної мети.

16

Біографія звичних речей. Цікавий світ довкола.

Моя сім'я. Родинні свята. Домашні обов'язки.

Школа. Класний колектив. Шкільна бібліотека. Цікаві книги.

Дозвілля. Захоплення спортом. Турбота про здоров'я.

ДІЯЛЬНІСНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Учень (учениця)виконує правила гігієни навчальної праці;сприймає, осмислює, засвоює навчальну інформацію, діє відповідно до поставленого завдання;за безпосередньою допомогою вчителя визначає стратегію власної пізнавальної діяльності;виконує мисленнєві операції – аналіз, синтез, порівняння, узагальнює і систематизує навчальний матеріал, вчиться моделювати, обґрунтовувати;освоює різні види контролю, порівнює досягнуті результати з поставленою метою, оцінює якість роботи відповідно до вимог;вчиться працювати самостійно, в групі;уміє працювати з книгою: навчальною, довідковою, художньою;ознайомлюється з роботою бібліотеки, з правилами користування книгозбірнею, культурою спілкування з книгою, правами та обов'язками читача; вчиться працювати з ТЗН з метою ефективного засвоєння навчального матеріалу.

17

6 клас(70 год., 2 год. на тиждень, резервний час – 2 год.)



Відомості про мовленняПовторення вивченого про мовлення і спілкування. Поглиблення відомостей про ситуацію спілкування.Засоби спілкування(мовленнєві та немовленнєві).Умови успішного спілкування.

Повторення вивченого про текст.Структура тексту. Складний план готового тексту."Дане" і "нове" у реченнях тексту.Основні прийоми поширення тексту(проактично).Трансформація особового, часового і модальноо планів тексту (практично).

Основні джерела, прийоми добору матеріалу для твору і його систематизація.Простий план власного висловлювання (практично).

Повторення відомостей про стилі мовлення.Поняття про офіційно – діловий стиль.

Повторення вивченого про типи мовлення. Жанри мовлення.Особливості побудови опису приміщення і

Учень (учениця)аналізує умови спілкування;розпізнає мовленнєві та немовленнєві засоби спілкування, вчиться використовувати їх для досягнення комунікативної мети;опановує прийоми успішного спілкування;

аналізує структуру тексту;будує складний план тексту;знаходить "дане" і "нове" у змісті речень;опановує прийоми поширення тексту вивченими частинами мови, прийоми трансформації особового, часового і модального планів тексту;будує текст з урахуванням знань про його структуру, смислові та мовні засоби зв'язку, "дане" і "нове";знаходить недоліки в тексті, вчиться удосконалювати текст з погляду його змісту і структури;

самостійно добирає для висловлювань матеріал на основі різних джерел, систематизує його;складає простий план власного висловлювання;

розпізнає офіційно – діловий стиль серед інших відомих стилів мовлення, знаходить мовні засоби, характерні для цього стилю;використовує вивчене про стилі мовлення під час побудови і вдосконалення власних висловлювань;

розпізнає в одному тексті різні вивчені типи мовлення;визначає жанри мовлення;

18

природи.Поєднання в одному тексті різних типів мовлення (розповіді й опису, розповіді з елементами роздуму).

АУДІЮВАННЯАудіювання розповідей, пояснень вчителя, відповідей учнів, текстів вивчених стилів і типів мовлення, мовлення співрозмовника за запланованою соціокультурною тематикою, радіо- і телепередач, аудіозапису.Усунення мовних труднощів аудіотексту.Вибіркове аудіюання окремих фрагментів (речень) тексту із завданням.З'ясування змісту, основної думки, причинно- наслідкових зв'язків, формування в уяві образів, сприймання мови тексту. Вичленування смислової інформації, перефразування.

ЧИТАННЯ Формування читацького інтересу і потреби читати книжки.Читання текстів вивчених стилів, типів і жанрів мовлення.Удосконалення умінь читати вголос і мовчки, корисиуватись вивчальним та ознайомлювальним видами читання.Вибіркове читання.З'ясування значень незнайомих слів і виразів.Розширення словникового запасу.Користування словниками різних видів.Розуміння змісту, провідної думки тексту.Виділення смислових опор у тексті.Поділ тексту на смислові частини, перефразування, трансформація тексту.Складання складного плану прочитаного. Поширення та прогнозування змісту тексту.Розвиток умінь оцінювати прочитане.Розвиток характеристик, які стосуються техніки читання.

ГОВОРІННЯДіалог. Розігрування діалогу з опорою на текст.Відтворення озвученого діалогу.Розігрування діалогу на основі ілюстрації.Поширення діалогу.Конструювання діалогу на основі тексту.Складання діалогу відповідно до запропонованої ситуації спілкування.

використовує знання про типи мовлення під час побудови і вдосконалення власних висловлювань;

уважно слухає, сприймає на слух тексти різниж стилів, типів, жанрів;осмислює і при потребі запам'ятовує почуте;з'ясовує значення незнайомих слів;розуміє зміст, основну думку, причинно – наслідкові зв'язки аудіотексту;вчиться вичленовувати смислову інформацію;створює в уяві образи, оцінює почуте;зауважує і виправляє орфоепічні помилки у мовленні;сприймає зміст українськомовних радіо- і телепередач, аудіозапису, використовує здобуту інформацію у навчальній діяльності;

читає тексти вивчених стилів, типів, жанрів мовлення відповідно до норм української літературної мови та чинних вимог;прогресує в техніці читання;удосконалює читання вголос і мовчки, навички вивчального, ознайомлювального, вибіркового читання;з'ясовує значення невідомих слів за допомогою різних словників;аналізує структуру тексту, виділяє ключові слова, речення у тексті;сприймає зміст прочитаного, пов'язує зміст тексту з життєвими ситуаціями, виражає особисте ставлення до прочитаного;прогнозує зміст тексту;будує складний план прочитаного;

відтворює озвучений діалог;складає діалог певного обсягу відповідно до запропонованої ситуації в межах визначеної соціокультурної тематики;спілкується у повсякденних ситуаціях, доречно використовуючи вивчені мовні засоби;

19

Ведення розмови телефоном.

Докладний переказ прослуханого тексту.Прогнозування змісту.Докладний і вибірковий переказ ( за простим і складним планом) художніх текстів розповідного характеру з елементами опису приміщення, природи та роздуму.Створення монологічного висловлювання – розповіді, опису, роздуму за поданим планом і без нього, за опорними словами, за картиною.Усне оповідання на основі побаченого і за жанровою картиною.Усний опис (за простим планом) приміщення, природи.Усний роздум про вчинки людей на основі власних спостережень і вражень.

ПИСЬМОНаписання переказів (за простим і складним планом).Докладний переказ художнього тексту розповідного характеру з елементами опису приміщення, природи та роздуму.Вибірковий переказ наукового тексту.Написання творів.Твір – оповідання на основі побаченого.Твір – опис приміщення, природи на основі особистих вражень або за картиною.Твір – роздум про вчинки людей на основі власних спостережень та вражень.Допис у газету інформаційного характеру (зі шкільного життя).

Правила поведінки в школі і в громадських місцях. Оголошення.

ПерекладПереклад з польської мови речень із вивченими частинами мови, діалогів, текстів з елементами опису приміщення, природи та роздумів.

опановує етику телефонної розмови; дотримується правил спілкування;зауважує помилки і вчиться контролювати власне мовлення з метою їх уникнення;докладно переказує почутий текст;переказує зміст прочитаного художнього тексту з елементами опису приміщення, природи;складає усні висловлювання вивчених стилів, типів мовлення;дотримується орфоепічних та інтонаційних норм української літературної мови;

відтворює текст з урахуванням виду переказу і комунікативного завдання за самостійно складеним простим і складним планом;удосконалює написане;

самостійно добирає матеріал для висловлювання на основі різних джерел, відповідно до задуму, стилю і типу мовлення;

пише допис до газети із дотриманням вимог до цього жанру мовлення;

складає правила поведінки за зразком, оголошення;добирає мовні засоби відповідно до стилю мовлення;

перекладає з польської мови речення з вивченими частинами мови, діалоги, тексти з елементами опису приміщення, природи та роздумів, користуючись перекладними словниками;

Міжпредметні зв'язки

20

Література: інтер'єр і пейзаж у літературному творі. Усна характеристика літературного героя.



ВСТУП( 1 год.)

Краса і багатство української мови.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

(2 год.)Словосполучення і речення. Синтаксичний розбір речення. Орфограми в коренях, префіксах, суфіксах.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ(9 год.)

Лексичне значення слова.Пряме і переносне значення слова.Однозначні та багатозначні слова. Ознайомлення з тлумачним словником.

Словниковий склад української мови.Групи слів за значенням: омоніми, синоніми, антоніми (повторення).


знає і пояснює, у чому виявляється краса і багатство української мови;

застосовує здобуті у 5 класі знання, сформовані уміння та навички;

пояснює значення термінів лексикологія і лексика;розрізняє лексичне і граматичне значення слова, визначає лексичне значення слова;користується тлумачним словником;вживає слова відповідно до їхнього значення;пояснює лексичне значення слова за зразком;уточнює лексичне значення слова за контекстом;розрізняє пряме і переносне значення слів, наводить приклади;пояснює на основі контексту переносне значення слова;використовує в мовленні слова в прямому і переносному значеннях для точного й образного відтворення дійсності;розпізнає однозначні та багатозначні слова, наводить приклади;визначає значення багатозначного слова, використаного у контексті;вживає у мовленні однозначні та багатозначні слова відповідно до їхнього лексичного значення, мети, умов і задань спілкування;

розрізняє омоніми і багатозначні слова,а також значення омонімів залежно від контексту, наводить приклади;добирає до слів синоніми, антоніми,

21

Ознайомлення із словниками синонімів, антонімів.

Лексична помилка (практично). Вживання слів відповідно до їхнього значення. Доречне використання слів у переносному значенні. Використання синонімів для уникнення невиправданих повторень слів. Відмінності у лексичному значенні слів, подібних за формою і різних за значенням в українській та польській мовах.

Групи слів за походженням: власне українські й запозичені(іншомовні) слова.Ознайомлення із словником іншомовних слів. Етимологія слова. Ознайомлення з етимологічним словником.Доречне вживання запозичених слів.

Групи слів за використанням: загальновживані (нейтральні) та стилістично забарвлені слова; діалектні, професійні слова і терміни, просторічні слова. Офіційно – ділова лексика. Застарілі слова і нові слова.Доречне вживання вивчених пластів лексики.

Фразеологізми. Лексичне значення фразеологізмів. Різновиди фразеологізмів і вживання їх у мовленні. Ознайомлення із фразеологічним словником.

користуючись також і словниками синонімів, антонімів;вживає синоніми як засіб зв'язку речень у тексті та уникнення невиправданих повторів слів;розпізнає лексичну помилку, усуває її;дотримується норм лексичної сполучуваності слів під час створення власних висловлювань;з'ясовує відмінності в лексичному значенні слів, подібних за формою, але різних за значенням в українській та польській мовах;

розрізняє власне українські й запозичені слова, наводить приклади;з'ясовує значення запозичених слів за словником;добирає до слів іншомовного походження власне українські синоніми;вживає у мовленні власне українські й запозичені слова відповідно до їхнього значення, мети, умов і завдань спілкування; користується етимологічним словником;

розрізняє і розпізнає слова за сферою їх використання; з'ясовує значення діалектних, професійних слів і термінів, застарілих і нових слів за словником і за допомогою загальновживаних слів;уникає в мовленні діалектизмів; вживає слова вивчених пластів відповідно до їхнього лексичного значення, мети, умов і завдань спілкування;

розпізнає фразеологізми;з'ясовує і пояснює значення фразеологізмів за словником (фразеологічним, тлумачним), наводить приклади;добирає до фразеологізмів синоніми й антоніми; вживає фразеологізми відповідно до їх значення, мети, умов і завдань спілкування;

Міжпредметні зв'язкиПольська мова: запозичені слова, фразеологізми.Історія: застарілі слова.Література: авторські неологізми, синоніми – епітети, порівняння.

22

МОРФОЛОГІЯ.ОРФОГРАФІЯ.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАСТИН МОВИ. САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ

Іменник(10 год.)

Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Іменники – назви істот і неістот (повторення), конкретні й абстрактні, власні та загальні назви. Правопис власних назв іменників.

Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду.Запобігання помилкам у визначенні роду іменників, у тому числі тих, які в українській та польській мовах належать до різних родів, а також іншомовних незмінних іменників.Узгодження з іменниками спільного роду прикметників, займенників та дієслів минулого часу.

Число іменників(повторення). Однинні та множинні іменники.

Відмінки іменників.

Поділ іменників на відміни і групи. Відмінювання іменників. Граматична помилка (практично).Особливості відмінювання іменників в українській мові. Правильне вживання відмінкових закінчень іменників. Значення відмінків незмінних іменників. Синоніміка деяких відмінкових конструкцій.

Основні способи творення іменників (практично). Букви е, и, і у суфіксах іменників.

Написання не з іменниками.

Написання і відмінювання прізвищ, імен, по батькові.


розпізнає іменник серед інших частин мови, визначає його ознаки, синтаксичну роль;розрізняє іменники – назви істот і неістот, конкретні й абстрактні, власні та загальні назви;правильно пише власні назви;

визначає рід іменників;узгоджує з іменниками спільного роду прикметники, займенники та дієслова минулого часу;

визначає форму числа іменників;утворює числові форми іменника, узгоджує з прикметниками;визначає відмінок, відміну, групу іменників, утворює форми відмінків;правильно вживає відмінкові форми іменників; зауважує і виправляє граматичні помилки та стилістичні недоліки у вживанні іменників;користується орфографічним словником;

утворює іменники різними способами;

правильно пише частку не з іменниками;

правильно відмінює і пише прізвища, імена, по-батькові;створює тексти на визначену соціокультурну тему, використовуючи вивчені виражальні можливості іменника;

Міжпредметні зв'язки23

Географія та історія: велика буква у власних назвах.Література: слова із суфіксами зменшувально – пестливого значення та суфіксами на означення згрублості в художніх творах.

Прикметник(7 год.)

Прикметник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Використання прикметників у мовленні для увиразнення змісту та уникнення невиправданих повторів. Групи прикметників за значенням.Перехід прикметників з однієї групи в іншу.

Ступені порівняння якісних прикметників.Синоніміка простої та складеної форм вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Запобігання помилкам у використанні форм вищого і найвищого ступенів.

Форми прикметників.Відмінювання прикметників твердої та м'якої груп.

Способи творення прикметників. Перехід прикметників в іменники. Правопис суфіксів прикметників.

Написання не з прикметниками.

Букви н і нн у прикметниках.

Написання складних прикметників.

Написання прізвищ прикметникової форми.


розпізнає прикметники, визначає їхні граматичні ознаки;

добирає синонімічні та антонімічні ряди прикметників;

розрізняє якісні, відносні і присвійні прикметники, використовує в мовленні прикметники у переносному значенні;

утворює ступені порівняння прикметників, правильно вживає їх у мовленні;

відмінює прикметники, сладає з ними речення, уживає у власному мовленні;

утворює прикметники за допомогою відомих способів словотвору;

правильно пише прикметники з вивченими орфограмами і пояснює їх, користуючись правилом, знаходить і виправляє помилки у правописі прикметників;

створює висловлювання, використовуючи виражальні можливості прикметника;


Література: епітети, метафора; форми прикметників у поетичних творах; художні описи.

24

Числівник(12 год.)

Числівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Види числівників.Правильне вживання відмінкових форм іменників при числівниках.

Типи відмінювання числівників.Правильне вживання форм непрямих відмінків кількісних числівників.

Правопис і творення числівників.

Правильне вживання числівників для позначення дат, часу.


розпізнає числівники, визначає їх граматичні ознаки, розрізняє числівники та інші частини мови із числовим значенням;

утворює відмінкові форми числівників та сполучення числівників з іменниками;

читає і позначає на письмі числівники;правильно використовує у мовленні числівники;знаходить вивчені орфограми і пояснює їх за допомогою правил, правильно пише слова з вивченими орфограмами, знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;правильно вживає числівники на позначення дат, часу;

Міжпредметні зв'язкиМатематика та література: правильне використання форм числівників в усному мовленні.

Займенник(7 год.)

Займенник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Розряди займенників. Відмінювання займенників усіх розрядів.

Правопис займенників усіх розрядів.

Уживання займенників для зв'язку речень у тексті. Вживання займенника Ви у ввічливо – пошанному значенні при звертанні до однієї особи.

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В КІНЦІ РОКУ(2 год.)

Лексикологія. Фразеологія.Морфологія. Орфографія.


розпізнає займенники, розрізняє розряди, визначає граматичні ознаки;

правильно відмінює займенники;замінює у мовленні іменники, прикметники і числівники відповідними займенниками;використовує займенники як засіб зв'язку речень і частин тексту;знаходить вивчені орфограми і пояснює їх за допомогою правил, правильно вживає займенники у мовленні;

25

Міжпредметні зв'язкиПольська мова: переклад тексту із займенниками.Література: використання займенників у відповідях учнів. Займенники я і ми у спілкуванні.

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯПроблематика Учень (учениця)

Україна – держава в центрі Європи. Сусідні держави України.

Історія рідного міста (села).

Видатні українці.

Державні та народні свята.Обрядові звичаї українців. Українська народна пісня. Інтер'єр народного житла.

Охорона природи і довкілля. Природні явища, їх причини. Екологічна культура.

Подорожі Україною, Польщею, світом. Відкриття нового.

Взаємини і традиції в українській родині. Загальноприйняті норми поведінки, етикет, культура спілкування. Генеалогічне дерево.

Класний кабінет. Суспільно корисна праця. Стосунки між учителем та учнями.

Екологія людини. Загартування. Режим дня.

встановлює нетривалі соціальні контакти, використовуючи мовний етикет;вчиться ефективно спілкуватися в межах визначеної соціокультурної проблематики, використовуючи вивчені мовні засоби та різні мнемонічні прийоми;вчиться реалізовувати основні мовленнєві функції, висловлювати власні погляди і ставлення за допомогою вивчених мовних засобів; сприймає, аналізує, оцінює соціокультурні відомості, добирає і використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;

ДІЯЛЬНІСНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯУчень (учениця)

виконує правила гігієни навчальної праці;самостійно визначає режим навчальної роботи з урахуванням ступеня складності предметів, діє відповідно до поставленого завдання;вчиться визначати стратегію власної пізнавальної діяльності, використовує найраціональніші способи, які пропонує вчитель;виконує основні мисленнєві операції – аналіз, синтез, порівняння, проводить аналогії, наводить аргументи, оцінює якість виконаної роботи відповідно до вимог;дотримується заданого темпу роботи, надає необхідну допомогу однокласникам;орієнтується в змісті підручника, користується схемами, таблицями, алгоритмами, додатками;уміє користуватися бібліотекою, читальним залом, бібліотечним каталогом;

26

вчиться працювати з комп'ютером та іншими ТЗН з метою пошуку та засвоєння інформації українською мовою;

7 клас(70 год., 2 год на тиждень, резервний час - 3 год. )



Відомості про мовлення

Повторення вивченого про текст, стилі мовлення.Публіцистичний стиль мовлення.Види і засоби міжфразового зв'язку.Складний план власного висловлювання (практично). Повторення вивченого про типи, жанри мовлення. Особливості побудови опису зовнішності людини і процесів праці, роздуму дискусійного характеру.

АУДІЮВАННЯАудіювання природного українського мовлення, мовлення вчителя, однокласників, аудіозапису. Розвиток аудіативних умінь, пам'яті, уваги, уяви.Вибіркове та цільове аудіювання фрагментів тексту.Вичленування смислової інформації, окремих фраз за певною ознакою, прогнозування змісту.Запис почутої розповіді. Встановлення граматичних відмінностей між записаним і прослуханим реченнями. Стисле відтворення прослуханого тексту.

ЧИТАННЯЧитання текстів вивчених стилів, типів і жанрів мовлення.Формування читацького інтересу і культури читання книжки.Вдосконалення умінь читати вголос і мовчки, користуватися вивчальним, ознайомлювальним та вибірковим видами читання. Формування початкових умінь


визначає види і засоби міжфразового зв'язку в тексті;розпізнає публіцистичний стиль серед інших відомих стилів мовлення, знаходить мовні засоби, характерні для цього стилю; визначає особливості текстів за їх належністю до даного стилю, типу та жанру мовлення;

використовує знання про текст, види і засоби міжфразового зв'язку, стилі, типи, жанри мовлення для побудови і вдосконалення власних висловлювань;

уважно слухає, розуміє і вербально реагує на чуже мовлення в межах вікових можливостей і засвоєного мовного матеріалу в умовах навчального і побутового спілкування;аудіює тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення;вичленовує смислову інформацію, прогнозує зміст тексту;утримує в пам'яті необхідну інформацію;знаходить помилки під час перекладу, аналізує вживання мовних засобів;встановлює граматичні відмінності між записаним і прослуханим реченнями;використовує здобуту інформацію при підготовці власних висловлювань;

читає тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення згідно з вимогами;

прогресує в техніці читання, користується засвоєними видами читання, опановує пошукове читання;

27

пошукового читання.Збагачення і розширення словникового запасу.Визначення структурно – смислових компонентів тексту, лексико – тематичної основи, засобів зв'язності, об'єднання окремих фактів у смислове ціле.Складання простого і складного плану прочитаного.Формування умінь використовувати здобуту інформацію.Складання ситуацій до тексту.Перефразування, інтерпретація, оцінка прочитаного.Розвиток характеристик, що стосуються техніки читання.

ГОВОРІННЯДіалог. Розігрування готового діалогу без опори на текст.Самостійне розширення реплік діалогу відповідно до контексту, комунікативного завдання, за аналогією.Складання діалогів на одну тему, але для різних ситуацій спілкування. Докладний, стислий і вибірковий перекази розповідних текстів з елементами опису зовнішності людини, процесу праці та роздуму, а також з доповненням.Докладний усний переказ текстів публіцистичного стилю. Стислий виклад змісту теленовин, переглянутого кінофільму.Усне повідомлення про якусь подію.Завершення висловлювання за поданим початком.Опис жанрової картини.Формування уміння вести дискусію.Самостійне створення монологічних висловлювань вивчених стилів, типів і жанрів мовлення.

ПИСЬМОНаписання переказів (за простим або складним планом).Докладний і стислий перекази розповідних текстів з елементами опису зовнішності людини, процесу праці і роздуму.Написання творів (за простим або складним планом).Твір – опис зовнішності людини, процесу праці (за власними спостереженнями і за картиною). Твір – оповідання за поданим сюжетом.

систематично збагачує словниковий запас, популяризує прочитані тексти;виділяє структурно – смислові компоненти прочитаного, складає простий і складний план тексту;аналізує мовне оформлення тексту, визначає засоби зв'язку;

інтерпретує й оцінює прочитане;

використовує здобуту з тексту нформацію у підготовці власних висловлювань;

складає діалог відповідно до контексту, ситуації спілкування, за аналогією;коректно й ефективно веде діалог за визначеною соціокультурною темою, ініціює і підтримує розмову;виражає ставлення до ситуації спілкування;

переказує зміст прочитаного (прослуханого) тексту;

складає підготовлені усні висловлювання вивчених стилів, типів і жанрів мовлення, дотримуючись вимог до усного мовлення;

бере участь у дискусіях на знайому тему, висловлює й аргументує власну думку, спростовує помилкові твердження, дотримуючись правил ведення дискусії;

переказує тексти за самостійно складеним планом, дотримуючись культури і вимог писемного мовлення;

складає твори відповідно до стилю, типу, жанру мовлення;добирає мовні засоби, вдосконалює написане, користується словниками;зауважує орфографічні помилки і виправляє їх;

28

Твір – роздум дискусійного характеру.Допис у газету дискусійного характеру.

Розписка. Доручення. Інструкція.

ПерекладПереклад з польської мови текстів, які містять описи зовнішності людини, процесів праці, роздуми.Переказ – переклад (письмовий). Знаходження лексико – граматичних розбіжностей між вихідним текстом і варіантами його перекладу.

складає розписку, доручення;читає і розуміє текст інструкції;

перекладає з польської мови тексти вивчених стилів, типів і жанрів мовлення;

вчиться здійснювати переказ - переклад;знаходить лексико – граматичні розбіжності між вихідним текстом і варіантами його перекладу;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: письмова характеристика літературного героя, портрет, опис трудових процесів у художньому творі.Образотворче мистецтво: портретний живопис.Кіномистецтво: герой кінофільму.



ВСТУП(1 год.)

Українська мова у сім'ї слов'янських мов.


( 3 год.)Найскладніші орфограми. Лексичне та фразеологічне багатство вивчених частин мови. Розділові знаки в синтаксичних конструкціях.

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ.Дієслово(14 год.)

Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Ознайомлення з формами дієслова. Неозначена форма дієслова та особові форми.Вживання неозначеної форми та дієслівних


визначає місце української мови серед інших слов'янських мов;

застосовує здобуті знання, сформовані уміння і навички;

розпізнає дієслова, визначає їхні граматичні ознаки;відрізняє форми дієслова;

вживає різні форми дієслова із

29

форм у розмовному та художньому стилях. Написання не з дієсловами. Використання в мовленні дієслів – синонімів.

Види дієслів.Сполучуваність дієслів (практично). Граматична помилка у формі залежного слова дієслівних словосполучень, що різняться в українській та польській мовах.

Способи дієслів (повторення).Часи дієслова дійсного способу.Зміна дієслів у минулому часі.Наголос у формах дієслів минулого часу.

Зміна дієслів у теперішньому часі. Дієслова І та ІІ дієвідмін.Практичне засвоєння особових форм дієслів з чергуванням звуків.Вживання особових форм дієслів у реченнях з одним головним членом у художньому та діловому мовленні. Відмінювання дієслів майбутнього часу.Правильне вживання складеної форми майбутнього часу. Творення дієслів умовного способу.Творення дієслів наказового способу. Синоніміка способів дієслова.

Безособові дієслова.Способи творення дієслів(практично).

комунікативною метою;

правильно пише і наголошує дієслова у різних формах, користується відповідними довідниками, аргументує написання орфограм;

розрізняє та утворює форми виду, способу та часу дієслів;робить розбір дієслова як частини мови; конструює речення з дієсловами в усіх формах;знаходить і виправляє помилки у вживанні дієслівних словосполучень;

використовує в мовленні дієслова – синоніми, редагує тексти щодо заміни повторюваних дієслів, уживання дієслів одного способу замість іншого; складає висловлювання на певну соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості дієслова;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: метафора, уособлення.

Дієприкметник(8 год.)

Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.


розпізнає дієприкметник, відрізняє його від прикметника, визначає морфологічні ознаки, синтаксичну роль, аналізує дієприкметник;

30

Творення дієприкметників. Правопис суфіксів дієприкметників.Правильне вживання конструкцій з пасивними дієприкметниками, зокрема при перекладі з польської мови.Н у дієприкметниках та нн у прикметниках дієприкметникового походження.

Відмінювання дієприкметників.

Не з дієприкметниками.

Дієприкметниковий зворот. Розділові знаки у реченні з дієприкметниковим зворотом.Правильна побудова речень з дієприкметниковими зворотами.

утворює від дієслів дієприкметники;

правильно відмінює, перекладає і пише дієприкметники з вивченими орфограмами;

правильно будує, інтонує, пише речення з дієприкметниковими зворотами;використовує дієприкметники у власних висловлюваннях;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: використання дієприкметників як одного із засобів створення образності.

Дієприслівник(5 год.)

Дієприслівник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Творення дієприслівників.

Не з дієприслівниками.

Дієприслівниковий зворот. Розділові знаки у реченні з дієприслівниковим зворотом.Правильна побудова речень з дієприслівниковим зворотом.


розпізнає дієприслівники, визначає їхні морфологічні ознаки, синтаксичну роль, аналізує дієприслівник;утворює дієприслівники від дієслів;

знаходить вивчені орфограми і пояснює їх за допомогою правил;правильно будує й інтонує речення з дієприслівниковими зворотами, дотримується пунктуаційних правил;складає висловлювання, використовуючи дієприслівники;

Міжпредметні зв'язкиПриродничі науки: використання дієприслівників у наукових текстах.

Прислівник(8 год.)

Прислівник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.Ступені порівняння прислівників. Способи творення і наголос прислівників.Використання прислівників як засобу зв'язку речень у тексті, а також для увиразнення мовлення.


розпізнає прислівники, їхні значення, визначає синтаксичну роль;робить розбір прислівника як частини мови;утворює і правильно вживає ступені порівняння;утворює і наголошує прислівники за допомогою різних способів;добирає до прислівників синоніми, антоніми

31

Написання не і ні з прислівниками.

Правопис прислівників.

і вживає їх у мовленні;правильно пише прислівники, знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;використовує прислівники як засіб зв'язку речень у тексті, для увиразнення мовлення, вираження оцінки

Міжпредметні зв'язкиЛітература: використання прислівників як засобу створення образності.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИПрийменник

(3год.)Прийменник як службова частина мови, роль прийменника як засобу зв'язку слів у словосполученні та реченні (повторення).Види прийменників.Написання прийменників.Особливості вживання прийменникових конструкцій в українській мові у зіставленні з польською мовою. Використання у мовленні прийменників – синонімів.

Сполучник(3 год.)

Сполучник як службова частина мови, його роль у реченні.Види сполучників. Написання сполучників.Використання сполучників для зв'язку речень у тексті. Синоніміка сполучників.

Частка(3год.)

Частка як службова частина мови.Розряди часток за значенням.Написання часток.Написання частки не з різними частинами мови (узагальнення).Використання часток як засобу увиразнення мовлення.

Вигук(1 год.)

Вигук як особлива частина мови. Написання вигуків. Розділові знаки при вигуках.


розрізняє самостійні та службові частини мови;розпізнає прийменники, визначає їхні граматичні ознаки;визначає відмінок, з яким ужито прийменник;робить розбір прийменника як частини мови;

правильно вживає у мовленні прийменники;

розрізняє сполучники, визначає їхні граматичні ознаки;робить розбір сполучника як частини мови;правильно пише сполучники, пояснює орфограми;будує речення зі сполучниками, використовує сполучники для зв'язку речень у тексті, добирає синоніми до сполучників;

розпізнає частки, розрізняє їх за значенням і роллю в реченні;робить розбір частки як частини мови;правильно пише частки і обґрунтовує їхнє написання за допомогою правил;правильно використовує частки у мовленні;

розпізнає і правильно виділяє вигуки за допомогою інтонації;правильно вживає вигуки, знаходить вивчені

32

Інтонація речення з вигуками.

УЗАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З МОРФОЛОГІЇ ТА

ОРФОГРАФІЇ(2 год.)

Частини мови: види, значення та граматичні ознаки.Найскладніші орфограми.

орфограми; вживає вигуки у мовленні.

Міжпредметні зв'язкиПольська мова: прийменникові конструкції.Література: використання часток та вигуків як засобу виразності в художніх творах.

СОЦІОКУЛЬТУРНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ

Проблематика Учень (учениця)

Україна серед слов'янських народів.Життєпис українського народу. Слов'янські просвітителі. Походження назви "Україна". Українські кобзарі.

Український народний костюм. Символіка вишивки.

Матеріальна культура суспільства. Народні ремесла.

Єдність людини і природи. Планета Земля. Загадки природи. Роль людини в освоєнні космосу.

Загальнолюдські моральні цінності. Прагнення до самовдосконалення.

Пошук гармонії у житті людини. З історії Олімпійських ігор. Олімпійські чемпіони України.

Людина в світі речей. Побутова техніка у сучасному житті.

Дружба. Однокласники, стосунки між ними. Хто такий справжній друг.

встановлює і підтримує соціальні контакти в особистісній, публічній, освітній сферах;реалізує основні мовленнєві функції та реагує на них, використовує засвоєний мовний матеріал та паралінгвістичні засоби;зважає на найважливіші відмінності між звичаями, звичками, правилами етикету, характерними для українців та поляків, та враховує їх у своїй поведінці;сприймає, аналізує, оцінює соціокультурні відомості про Україну та світ, використовує їх для досягнення певної комунікативної мети.

33

Обов'язки членів сім'ї. Сімейне дозвілля.


визначає стратегію власної мовленнєвої діяльності, її структуру;виконує основні розумові операції – аналіз, синтез, порівняння, конкретизація; експериментує, проводить аналогії і робить висновки, орієнтується в понятійному апараті;систематизує та узагальнює навчальний матеріал із використанням графічної наочності;здійснює контроль і оцінює якість виконаної роботи;працює індивідуально, співпрацює в парі, групі;систематично користується довідковими джерелами, у тому числі інтернет – ресурсами, вчиться знаходити і відбирати потрібну інформацію;виявляє здатність сприймати новий досвід, нові способи поведінки;розпочинає планомірну і систематичну роботу з самоосвіти.

34

8 клас( 70 год., 2 год. на тиждень, резервний час – 2 год. )

МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ(16 год. )


Відомості про мовленняПоглиблення знань про мовлення (усне і писемне), спілкування, текст, стилі, типи, жанри мовлення.Смислові зв'язки в тексті. Основна й уточнювальна інформація. Синтаксичні засоби міжфразового зв'язку.Особливості побудови опису місцевості, пам'яток історії і культури, роздумів дискусійного характеру.Оповідання на основі почутого.

АУДІЮВАННЯАудіювання прородного українського мовлення, аудіотекстів різних стилів, типів і жанрів мовлення. Аудіювання тексту з його наступним продовженням.Вичленування різних категорій смислової інформації. Трансформація аудіотексту.Критичне осмислення прослуханого. Складання ситуацій до аудіотексту.Цільове аудіювання з метою здобуття, відбору і використання інформації для побудови висловлювань за проблематикою прослуханого тексту.Тематичні виписки як засіб засвоєння почутого.Вибіркове аудіювання фрагментів тексту із завданням.Аналіз ужитих в аудіотексті мовних засобів.

ЧИТАННЯМотивація до читання.Виразне читання текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення відповідно до норм української літературної мови.Вдосконалення вмінь читати вголос і мовчки, користуватись навчальним, ознайомлювальним, вибірковим і пошуковим видами читання.Формування початкових вмінь переглядового читання.

Учень (учениця)використовує здобуті знання для побудови і вдосконалення власних висловлювань;

уважно слухає, осмислює почуте;

вичленовує різні категорії смислової інтонації;

прогнозує зміст аудіотексту;робить записи, тематичні виписки з метою кращого засвоєння почутого;використовує прослухану інформацію для побудови висловлювань;узагальнює, робить висновки, висловлює власну думку з приводу почутого;

аналізує мовні засоби прослуханого тексту;

користується засвоєними видами читання;виразно читає тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення, виражаючи за допомогою інтонації їхні особливості;визначає логіку і структуру тексту;сприймає і творчо осмислює зміст прочитаного, розрізняє основну та уточнювальну інформацію;порівнює зміст тексту з життєвим досвідом,

35

Спостереження за зміною семантики речення відповідно до зміни логічного наголосу під час читання.Знаходження в тексті основної й уточнювальної інформації.Опрацювання тексту для відбору потрібних фактів і доказів, відповідей на питання, описів різних аспектів однієї теми, порівняння викладених поглядів.Вибіркове коментування прочитаного, прогнозування змісту.Перегляд матеріалів періодики, коментування змісту найцікавіших.Аналіз мовних засобів, синтаксичної структури тексту(в межах вивченого мовного матеріалу).Розвиток характеристик, які стосуються техніки читання.

ГОВОРІННЯДіалог. Розігрування готового діалогу без опори на текст.Складання діалогів на основі наданої інформації з урахуванням ситуації і завдань спілкування, до серії пропонованих обставин.Монологізація діалогічного висловлювання.Докладний, стислий і вибірковий перекази розповідних текстів, зокрема з елементами опису місцевості, пам'яток історії та культури.Стислий переказ текстів наукового і публіцистичного стилів.Оповідання на основі почутого з обрамленням.Розгортання поданого сюжету в розповідь.Оповідання за поданим кінцем.Складання висловлювання за аналогією з прочитаним.Монологічне висловлювання на вільну тему.

ПИСЬМОНаписання переказів (за складним планом).Докладний, стислий і вибірковий перекази розповідних текстів з елементами опису місцевості, пам'яток історії і культури.

Написання творів (за складним планом).Твір – опис місцевості(вулиці, села, міста), пам'яток історії і культури на основі особистих спостережень і вражень.

реальними ситуаціями спілкування;

читає, розуміє, при необхідності користуючись довідниками, і передає зміст статті у періодиці;узагальнює викладені факти, робить висновки, дає оцінку прочитаному;визначає засоби зв'язку в тексті, аналізує мовні засоби;

розігрує готовий діалог без опори на текст;будує діалоги на основі наданої інформації;веде діалог за змістом прочитаного;вживає формули мовленнєвого етикету, дотримується норм літературної мови та правил спілкування;перетворює діалогічне висловлювання в монологічне;переказує прослухані або прочитані тексти, зокрема наукового і публіцистичного стилів;

створює монологічні висловлювання відповідно до ситуації, стилю мовлення, використовує різні типи і жанри мовлення;

робить короткі записи (план, тематичні виписки) почутого і прочитаного;створює докладний, стислий і вибірковий перекази розповідних текстів з елементами опису;складає письмові твори вказаних видів, складає до них план, правильно вживає цитати;вдосконалює написане;

36

Твір – роздум на морально – етичні та суспільні теми ( в публіцистичному стилі).Твір – оповідання на основі почутого з обрамленням.Тематичні виписки як спосіб засвоєння почутого і прочитаного.

Ділові папери.План роботи. Протокол. Витяг з протоколу.

Переклад.Переклад з польської мови текстів, що містять елементи опису місцевості, пам'яток історії та культури.Переклад текстів наукового та публіцистичного стилів.Порівняння оригіналу тексту і кількох варіантів його перекладу з метою вибору найточнішого варіанта.

складає план роботи, протокол, витяг з протоколу;добирає мовні засоби відповідно до задуму висловлювання і стилю мовлення;

перекладає з польської мови тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення;використовує вивчені мовні засоби;вдосконалює текст перекладу;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: роздуми з елементами аналізу художнього твору.Історія: пам'ятки історії та культури, походження села, міста, назви вулиці.

МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнівВСТУП(1 год.)

Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.


(2 год.)Частини мови, їх значення та граматичні ознаки.Найскладніші орфограми.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення(3 год.)

Будова і види словосполучень.Практичне засвоєння словосполучень, в яких трапляються помилки у формі залежного слова, зокрема словосполучень, що різняться в українській та польській мовах.Використання у мовленні синонімічних


обґрунтовує функцію мови як найважливішого засобу пізнання, спілкування і впливу, наводить приклади;

застосовує здобуті знання, сформовані уміння і навички на складнішому мовному матеріалі;

пояснює семантику, будову словосполучення, визначає вид;

правильно будує словосполучення;

використовує в мовленні синонімічні

37

словосполучень. Просте двоскладне речення

(10 год.) Види речень (повторення),речення повні і неповні, двоскладні й односкладні. Розділові знаки в кінці речень. Порядок слів у реченні. Логічний наголос (повторення).Риторичні запитання, виклад за допомогою запитань і відповідей як засіб увиразнення мовлення.

Головні члени речення.Підмет. Способи вираження підмета.Присудок. Види і способи вираження присудків.Тире між підметом і присудком (повторення).Узгодження підмета з присудком.Дотримання правильної інтонації у реченнях без зв'язки.

Другорядні члени речення(повторення).Види додатків, означень, обставин. Прикладка як різновид означення.Порівняльний зворот, розділові знаки у реченні з порівняльним зворотом.

словосполучення;

відрізняє речення від словосполучення і слова;визначає види речень;складає речення вивчених видів;змінює порядок слів у реченні відповідно до нового змісту;виразно читає речення з урахуванням логічних наголосів;знаходить і виправляє помилки на вивчені пунктуційні правила;

визначає структуру простого двоскладного речення;аналізує головні члени двоскладного речення;узгоджує підмет з присудком;правильно інтонує і пише речення з пропущеною зв'язкою, порівняльним зворотом;

редагує текст з метою вдосконалення й увиразнення його змісту шляхом поширення речень другорядними членами;визначає види і способи вираження другорядних членів;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: епітет, порівняння, інверсія у художньому творі.

Односкладне речення(6 год.)

Види односкладних речень.Синоніміка двоскладних та односкладних речень.Правильне вживання безоособових речень в українській мові, зокрема для відтворення стану природи.Вживання в описах називних речень для позначення часу і місця.

Неповне речення(1год.)

Роль неповного речення у мовленні.Тире в неповних речень.Уживання неповних речень у діалозі, складному реченні. Дотримання інтонації неповних речень.


розрізняє види односкладних речень, правильно будує їх;використовує різні типи простих речень як синтаксичні синоніми;вживає односкладні речення з певною комунікативною метою;

розпізнає неповні речення, правильно будує, інтонує їх;проводить взаємозаміну повних і неповних речень у діалозі;обґрунтовує вживання тире у неповних

38

реченнях;Міжпредметні зв'язки

Література: односкладні речення як виражальний засіб у художніх творах.

Просте ускладнене речення

Способи ускладнення простого речення.Речення з однорідними членами

(5 год.)Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком) як засіб деталізації і конкретизації. Речення з кількома рядами однорідних членів. Узагальнені слова при однорідних членах. Розділові знаки у реченні з однорідними членами.Синоніміка рядів однорідних членів з різними типами зв'язку між ними.


розпізнає способи ускладнення простого речення;

знаходить однорідні члени речення, різні ряди однорідних членів в одному реченні, узагальнені слова при однорідних членах;обґрунтовує вживання розділових знаків при однорідних членах за допомогою правил;правильно будує та інтонує речення з однорідними членами з урахуванням їхньої синоніміки і родо – видових відношень між ними, використовує їх у мовленні;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: ряди різних слів у ролі однорідних членів як засіб художньої виразності.

Речення із звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями

(6 год.)

Звертання поширені та непоширені.Розділові знаки при звертанні (повторення).Використання форми звертань з різною стилістичною метою.

Вставні слова, словосполучення і речення, розділові знаки при них.Використання звертань і вставних слів для передачі ставлення до адресата.Синоніміка вставних слів і речень.Використання вставних слів як засобу зв'язку речень у тексті.Інтонація речень із звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями.


знаходить звертання, вставні слова, словосполучення, речення;вживає звертання відповідно до адресата мовлення, ситуації спілкування та етикету;правильно будує, інтонує речення із звертаннями, вставними словами, словосполученнями, реченнями та ставить розділові знаки при них;використовує у мовленні синонімічні вставні слова, словосполучення, речення;вживає вставні конструкції для зв'язку речень і частин тексту;знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: звертання як засіб характеристики літературного героя і передачі авторського ставлення до нього.

39

Речення з відокремленими членами(10 год.)

Поняття про відокремлення.Відокремлені другорядні члени речення, у тому числі й уточнювальні.Розділові знаки при відокремлених членах речення.Правильна побудова речень із відокремленими означеннями та обставинами, зокрема і при перекладі з польської мови.Інтонація речень із відокремленими та уточнювальними членами.Синоніміка простих речень з відокремленими членами і складних речень.


знаходить відокремлені й уточнювальні члени речення, називає їх;правильно будує, інтонує і використовує у мовленні речення з відокремленими та уточнювальними членами та їхні синтаксичні синоніми;правильно ставить розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення, знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: відокремлення як засіб художнього зображення.

Пряма і непряма мова. Діалог(6 год.)

Пряма і непряма мова як спосіб передачі чужого мовлення. Розділові знаки у реченні з прямою і непрямою мовою.Цитата як спосіб передачі чужого мовлення. Розділові знаки при цитаті.Діалог і полілог. Розділові знаки при діалозі та полілозі.Синоніміка різних способів передачі прямої мови.Інтонація речень з прямою мовою, діалогом.

ПОВТОРЕННЯ В КІНЦІ РОКУ(2 год.)

Синтаксичний розбір простого речення.Розділові знаки у простому реченні.


правильно ставить розділові знаки, інтонує речення з прямою мовою, репліками діалогу, полілогу;уміє по –різному, відповідно до правил, передати та оформити чуже мовлення;правильно використовує у мовленні пряму мову, цитату, діалог;розвиває культуру міжособистісного спілкування;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: мова персонажів у художньому творі.


Україна в минулому і сьогоденні.Історичні віхи життя українського народу.

Національні скарби України.

встановлює і підтримує формальні й неформальні стосунки з носіями мови відповідно до ситуації та особистості співрозмовника у різних сферах життєдіяльності;

40

Україна туристична. Міста – музеї.

Український національний характер. Внесок українців у світову культуру.

Шляхи самопізнання і життєтворчості. Зовнішня і внутрішня краса людини.

Екологічний стан сучасної України. Чорнобильська трагедія. Запобігання екологічним катастрофам і відповідальність людини перед природою.

Історія відкриттів, їхнє значення для людства. Нові технології і світ майбутнього.

Молодіжні організації в Україні. Зацікавлення молоді. Сучасна школа.

Зв’язок поколінь у сім’ї , родині. Культ взаєморозуміння між старшими і молодшими. Сімейні цінності. Професії батьків.

Служба людям у потребі. Емпатія. Волонтерство.

реалізує основні мовленнєві функції, вживаючи засвоєний мовний матеріал та паралінгвістичні засоби;розпізнає широкий спектр ідіоматичних виразів, усвідомлює найважливіші відмінності між звичаями, правилами етикету, цінностями, притаманними українцям і полякам, враховує їх у міжособистісному спілкуванні;дотримується найважливіших соціальних правил поведінки;сприймає, аналізує, оцінює прочитані та почуті відомості про Україну і світ, добирає та використовує їх для досягнення комунікативної мети;


визначає стратегію власної пізнавальної діяльності, її структуру;планує і використовує найраціональніші способи досягнення мети;виконує основні розумові операції: систематизує, узагальнює, наводить докази, аргументує, моделює, вносить корективи, робить висновки;встановлює міжпредметні зв'язки на основі знань;оцінює якість роботи;вчиться планувати роботу із самоосвіти;уміє користуватися різноплановою довідковою літературою;вчиться працювати з публіцистичною та суспільно – політичною літературою, використовує такі елементи книжки як коментар, додатки, алфавітний покажчик;удосконалює уміння послуговуватися пошуковою інтернет – мережею для отримання потрібної інформації;вчиться вибирати із інформаційного загалу головне з – поміж другорядного;

41

9 КЛАС(70 год., 2 год. на тиждень, резервний час – 2 год.)



Відомості про мовленняПовторення вивченого про мовлення і спілкування, про текст, типи, жанри мовлення.Поняття про тези, реферат, доповідь.

АудіюванняАудіювання глобальне, детальне, критичне.Вдосконалення умінь приймати на слух і розуміти автентичне мовлення в типових ситуаціях спілкування.Вибіркове цільове аудіювання текстів.Вичленування різних категорій смислової інформації.Розвиток аудіативної пам'яті, уваги, уяви, логічного мислення.Аналіз уживання мовних засобів.

ЧитанняМотивація до читання.Читання автентичних текстів різних стилів, типів і жанрів мовлення з використанням основних видів читання.Поділ тексту на смислові частини.Розуміння фактичного змісту прочитаного.Удосконалення вмінь інтерпретувати прочитане.Визначення пізнавальної цінності прочитаного, коментування частини тексту.Розвиток умінь висловлювати оцінні судження про прочитане.Оволодіння структурно – композиційними особливостями текстів різних функціональних стилів.Добір матеріалів певної проблематики з кількох джерел.Розвиток умінь пошукового читання.Розвиток характеристик, які стосуються техніки читання.

Учень (учениця)застосовує здобуті знання, сформовані уміння і навички;

розуміє мету складання тез, реферату, доповіді;

уважно слухає, сприймає і розуміє аудіо – та відеотексти різних стилів, типів і жанрів мовлення у різних ситуаціях спілкування;володіє різними стратегіями аудіювання;засвоює і використовує інформацію з аудіотекстів із комунікативною метою;аналізує мовні засоби, виправляє орфоепічні помилки;критично оцінює прослухане;складає тези, план почутого, дає відповіді на запитання;

виразно читає і розуміє автентичні тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення;уміє виражати під час читання авторський задум;пристосовує читання до особливостей слухацької аудиторії;використовує основні види читання;інтерпретує, коментує, оцінює прочитане;знаходить необхідну інформацію у прочитаному;робить висновки з прочитаного;складає тези прочитаного;складає реферат, доповідь на основі кількох джерел;

42

ГоворінняДіалог.Ведення діалогу в офіційній та неофіційній ситуації спілкування в особистісній, публічній та освітніх сферах.Формування вмінь вести дискусії з дотриманням основних характеристик діалогу, норм української літературної мови, мовленнєвого етикету, правил спілкування.Вибірковий переказ тексту з висвітленням однієї думки чи різних думок.Розгортання поданої тези в зв'язне висловлювання з доведенням правильності своєї позиції.Підготовка монологічного висловлювання за тезами.Самостійне створення монологічного висловлювання.Дискусія на морально – етичну тему.

ПисьмоНаписання переказів за складним планом.Стислий і вибірковий переказ текстів різних стилів.Конспектування як різновид стислого переказу науково – навчального матеріалу.

Написання творів за складним планом.Твір у публіцистичному стилі на морально – етичні та суспільні теми.Оповідання на самостійно вибрану тему.Тези статей на морально – етичні та суспільні теми. Доповідь (реферат) на основі кількох джерел на морально – етичні та суспільні теми. Добір і систематизація матеріалу для реферату (доповіді).

Ділові папери.Заява. Автобіографія. Резюме. Сі – ві. Анкета. Переклад.Переклад з польської мови різних за стилем і жанром уривків або невеликих творів.

ефективно і коректно веде діалог;бере активну участь у дискусії, висловлює свою думку;вільно спілкується у різних ситуаціях з дотриманням орфоепічних норм української мови;ініціює, підтримує розмову, реагує на репліки співрозмовника, доводить аргументовано свою думку;розгортає тезу у зв'язне висловлювання;створює монологічні висловлювання відповідно до комунікативної мети із використанням вивчених мовних засобів;

складає перекази і твори, осмислюючи і розвиваючи тему відповідно до мети;уміє писати конспект науково – навчального тексту;добирає і систематизує матеріал із кількох джерел;складає оповідання, самостійно обираючи тему, стиль, тип мовлення, висловлюючи свої враження і почуття;складає доповіді (реферати) відповідно до вимог;вдосконалює висловлювання згідно з вимогами до писемного мовлення;

складає заяву, автобіографію, резюме, сі – ві;уміє заповнювати анкету;дотримується вимог до відповідного жанру;

перекладає різні за стилем і жанром уривки або невеликі твори, дотримуючись вимог до цього виду мовленнєвої діяльності; удосконалює уміння перекладати;


43

Література: виступ проблемного характеру, тези літературно – критичних статей, конспект окремих розділів підручника.

МОВНА ЗМІСТОВА ЛІНІЯЗміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнівВСТУП(1 год.)

Мова – суспільне явище.


(2 год.)Просте речення, розділові знаки у ньому.Найголовніші орфограми.

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Складне речення, його ознаки і види.Складносурядне речення

(6 год.)Складносурядне речення, його будова, засоби зв'язку у ньому. Смислові зв'язки між компонентами складносурядного речення. Розділові знаки у складносурядному реченні.Інтонація складносурядного речення.

Складнопідрядне речення(12 год.)

Складнопідрядне речення: будова, види, засоби зв'язку між його частинами.Розділові знаки у складнопідрядному реченні.Інтонація складнопідрядного речення.Синоніміка складних сполучникових речень, складнопідрядних і простих з відокремленими членами.

Складне безсполучникове речення(6 год.)

Смислові відношення між компонентами складного безсполучникового речення.Розділові знаки між частинами складного безсполучникового речення.


обґрунтовує виникнення, розвиток і функціонування мови як суспільного явища;розуміє роль державної української мови як чинника консолідації суспільства;

застосовує здобуті знання, сформовані вміння та навички на складнішому мовному матеріалі;

розрізняє складні речення, визначає їхні види, робить синтаксичний розбір;визначає компоненти складносурядного речення, засоби зв'язку між ними;правильно будує складносурядне речення, пояснює вживання розділових знаків;використовує складносурядні речення у мовленні;

розпізнає складнопідрядні речення, визначає вид, ставить розділові знаки;правильно будує складнопідрядне речення, використовуючи синонімічні сполучники і сполучні слова;вживає складнопідрядне речення у мовленні, замінює його синонімічним простим із відокремленими членами;

розпізнає безсполучникові речення;визначає і передає за допомогою інтонації смислові відношення між компонентами складного безсполучникового речення;

44

Інтонація складного безсполучникового речення.Синоніміка складних речень із сполучниковим, безсполучниковим зв'язками і простих речень.

Складне речення з різними видами зв'язку(6 год.)

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку.Розділові знаки у ньому.Синоніміка складних і простих синтаксичних конструкцій.

Лінгвістика тексту(5 год.)

Структурна організація тексту. Складне синтаксичне ціле (ССЦ) у структурі тексту.Внутрішньотекстові зв'язки.Актуальне членування тексту. Ознайомлення із довідниками з синтаксису і пунктуації.

правильно будує і вживає у мовленні безсполучникові та синонімічні їм речення із сполучниковим зв'язком і прості речення;правильно ставить розділові знаки у безсполучниковому реченні і обґрунтовує їх вживання за допомогою пунктуаційних правил;знаходить і виправляє помилки на вивчені правила;

розпізнає складні речення з різними видами зв'язку;правильно їх будує і використовує у мовленні;вживає складні і прості синтаксичні конструкції як синоніми;обґрунтовує вживання розділових знаків у цих реченнях;

ділить текст на ССЦ, аналізує їхню структуру, способи зв'язку у тексті; будує текст, використовуючи різні засоби зв'язку між його компонентами;користується довідниками із синтаксису і пунктуації;

Міжпредметні зв'язкиЛітература: використання складних синтаксичних конструкцій у художніх творах.Польська мова: тексти, невеликі твори для перекладу.

УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО В 5 – 9 КЛАСАХ

(10 год.)Фонетика. Орфоепія. Графіка.

ОрфографіяОсновні правила української української вимови.

Лексикологія. ФразеологіяЛексичне і фразеологічне багатство української мови.

Будова слова. Словотвір. ОрфографіяЗначущі частини слова. Основні способи словотвору. Орфограми в префіксах і суфіксах. Написання складних слів.

Морфологія. Орфографія

оперує вивченими поняттями;застосову здобуті знання, сформовані вміння і навички;знаходить і виправляє орфоепічні, орфографічні, лексичні, граматичні, пунктуаційні помилки, обґрунтовує написання за допомогою вивчених правил;користується словниками різних видів.

45

Правопис частин мови. Морфологічний розбір слова.

Синтаксис. ПунктуаціяАналіз синтаксичних одиниць.Розділові знаки у простому і складному реченнях.Способи передачі чужого мовлення.


Сучасна Україна. Інтеграція України в міжнародний простір. Роль мови у формуванні української нації та єднанні громадян в самобутню культурну спільноту.

Національні спільноти України. Збагачення української культури духовними скарбами інших народів.

Географічне розташування України. Природні засоби різних її регіонів. Захист природних багатств. Мій регіон.

Проблеми сучасного міста, села. Засоби масової комунікації. Людина в інформаційному просторі.

Загальнолюдські моральні пріоритети. Покликання людини у житті.

Вибір професії. Ринок праці. Роль знань і досвіду у житті людини. Захоплення жінок і чоловіків.

Самовдосконалення і здоровий спосіб життя– основа формування гармонійної особистості.

Симпатія, любов як основа взаємостосунків між людьми. Що означає любити. Світ підлітка.

встановлює і підтримує соціальні контакти з носіями мовлення;виступає посередником у міжособистісних стосунках, публічній та освітній сферах;реалізовує основні мовленнєві функції та адекватно реагує на них;ефективно користується мовою з соціальною метою;усвідомлює відмінності між ментальністю, традиціями, цінностями, притаманними українцям і полякам, узгоджує з ними свою мовленнєву та соціальну поведінку;сприймає, аналізує, оцінює соціокультурні відомості про Україну та світ, використовує їх для досягнення комунікативної мети.

46


самостійно визначає мету і структуру власної пізнавальної діяльності;планує та реалізує навчальну і самоосвітню діяльність з урахуванням рекомендацій учителів, оцінює результати, вносить корективи;опановує різні способи розв'язання пошукових завдань;поєднує різні види діяльності у процесі пізнання;користується різними джерелами інформації, збирає її, обробляє, аналізує, критично оцінює, представляє у формі проекту, презентації із використанням технічних засобів;вчиться передавати зміст навчального матеріалу у різних формах;ефективно користується мовою з метою вирішення проблем у специфічних навчальних ситуаціях;переносить раніше засвоєні знання і вміння в нову ситуацію;вдосконалює методи роботи з довідковою літературою, технічними засобами навчання;

47

mon.gov.uaold.mon.gov.ua/images/files/gromad_obg/2012/book/u… · web viewОзнайомлення...

Documents