КФФТМС 1-2 14-15 2012clinpharm.meduniv.lviv.ua/files/kffms_1-2_2012/all1-2...4 isnn 2070-3112...

ISSN 20703112

Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація

Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy &

Medical Standardization

1-2(14-15) 2012

2

Науково-практичний медико-фармацевтичний журнал КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ, ФАРМАКОТЕРАПІЯ ТА МЕДИЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ

Заснований у січні 2005 р. Засновник:

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР : Зіменковський А.Б. Заступник головного редактора: Лесик Р.Б. Науковий редактор номера: Зіменковський А.Б. Відповідальний секретар: Лопатинська О.І. Літературний редактор: Салюк Л.С. РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ

Андрашко Ю.В. (Україна, Київ) Волосовець О.П. (Україна, Київ) Вороненко Ю.В. (Україна, Київ) Громовик Б.П. (Україна, Львів) Зербіно Д.Д. (Україна, Львів) Криштопа Б.П. (Україна, Київ) Маркін Л.Б. (Україна, Львів) Морозов А.М. (Україна, Київ) Москаленко В.Ф. (Україна, Київ) Музиченко В.П. (Україна, Львів)

Надашкевич О.Н. (Україна, Львів) Парновський Б.Л. (Україна, Львів) Педаченко Є.Г. (Україна, Київ) Піняжко О.Р. (Україна, Львів) Поліщук М.Є. (Україна, Київ) Русин В.І. (Україна, Ужгород) Сайдакова Н.О. (Україна, Київ) Солоненко І.М. (Україна, Київ) Степаненко А.В. (Україна, Київ) Чумак В.Т. (Україна, Київ)

РЕДАКЦІЙНА РАДА Борищук В.О. (Україна, Київ) Edmund Grześkowiak (Poland, Poznan) Гук А.П. (Україна, Київ) Lucjusz Zaprutko (Poland, Poznan) Victor Zelenov (USA, Buffalo) Зупанець І.А. (Україна, Харків) Коваленко С.І. (Україна, Запоріжжя) Piotr Książek (Poland, Lublin) Кухар В.П. (Україна, Київ)

Мартиненко О.В. (РФ, Москва) Парій В.Д. (Україна, Київ) Пономаренко С.Д. (Україна, Київ) Eduardas Tarasevičius (Lithuania, Каunas) Victor Chaban (USA, Los Angeles) Черних В.П. (Україна, Харків) Sandor G. Vari (USA, Los Angeles) Marija Ziver (USA, Los Angeles)

СЕКРЕТАРІАТ Гаврилюк Д.Я. Горілик А.В. Городнича О.Ю. Камінський Д.B. Крищишин А.П.

Кучумова Н.В. Настюха Ю.С. Ривак Т.Б. Хилюк Д.В.

ВИДАВЕЦЬ Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Видавництво Адреса редакції: вул. Пекарська, 69, 79010, м. Львів, Україна Тел./факс: (032) 259 74 10 E-mail: [email protected] www: http://clinpharm.org.ua Свідоцтво про державну реєстрацію серія КВ № 9550 від 25.01.2005 р. Періодичність виходу – щоквартально. Журнал внесений до переліку фахових видань ВАК України, у яких можуть публікуватися результа-ти дисертаційних робіт за спеціальностями «Медичні науки» та «Фармацевтичні науки» (Постанова президії ВАК України №105/3 від 14.04.2010 р., Бюлетень ВАК №5, 2010). Рекомендовано до друку Вченою радою Львівського національного медичного університету імені Да-нила Галицького. Протокол № 7 від 14.09.2012 р. Підписано до друку Формат 64х90/16 Папір крейдований Загальний наклад 1000 прим. Видруковано у друкарні: м. Львів, вул. Пекарська, 69, тел. (032) 275 31 98 Усі статті рецензовані. Цілковите або часткове розмножування в будь-який спосіб матеріалів, опублі-кованих у цьому виданні, допускається лише з письмового дозволу редакції. ©Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, 2012.

ISNN 2070-3112 «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація»

2012, №12

3

ЗМІСТ CONTENTS Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги

The management of medical and pharmaceutical aid quality

Зіменковський А.Б., Степаненко А.В., Єремеєва Т.В., Шибінський В.Я. Сучасний міжнародний досвід клінічного аудиту (на прикладі університетського шпиталю St. George, університет Лондона, Велика Британія)

7 Zimenkovsky А.B., Stepanenko А.V., Yere-meyeva Т.V., Shybinsky V.Ya. The modern foreign experience of clinical audit (on ex-ample of the St. George’s Hospital (Univer-sity in London, United Kingtom)

Раціональна фармакотерапія Rational pharmacotherapy

Ривак Т.Б., Парій В.Д., Зіменковсь-кий А.Б. Ін’єкційні лікові «коктейлі»: ви-явлення DRP як шлях до раціональної та безпечної фармакотерапії

14 Ryvak T.B., Pariy V.D., Zimenkovsky A.B. The Injection drug «cocktails»: detection of DRP as a way to rational and safe pharma-cotherapy

Шманько В.В., Чорній Н.В. Вплив комбі-нованої фармакотерапії на імунний статус у хворих із захворюваннями пародонта на тлі хронічного панкреатиту

23 Shmanko V.V., Chornij N.V. The impact of combined pharmacotherapy the immune status of patients with periodontal diseases on the background of chronic pancreatitis

Городнича О.Ю., Чоп’як В.В., Зіменковсь-кий А.Б., Синенький О.В. Дослідження ліко-пов’язаних проблем (DRP) фармако-терапії стаціонарних хворих ревматологі-чного профілю

28 Gorodnycha O.Y., Chopyak V.V., Zimenkov-sky A.B., Synenkyy O.V. The study of drug-related problems in pharmacotherapy of in-patients with rheumatic diseases

Клінічна фармакологія та фармакологічний нагляд

Clinical pharmacology and pharmacoviligance

Настюха Ю.С., Матвєєва О.В., Зімен-ковський А.Б. Оцінка повідомлень про по-бічну реакцію лікарських засобів з позицій раціональної фармакотерапії за участі клінічного провізора. Повідомлення ІІ

35 Nastyukha Yu.S., Маtveeva О.V., Zimenkov-sky A.B. The evaluation of adverse drug re-action reports from the standpoint of ra-tional pharmacotherapy with participation of a clinical pharmacist. Communication ІІ.

Надашкевич О.Н., Іванюшко-Назар-ко Н.В., Вольбин С.В. Клініко-етіологічна характеристика хворих на токсико-алер-гічні дерматози

40 Nadashkevich O.N., Ivaniushko-Nazar-ko N.V., Volbyn S.V. Clinico-aetiologic cha-racteristics of patient with toxic-allergic dermatosis

Регеда М.С., Нестерук С.І. Вплив тіотриа-золіну на показники перекисного окис-лення ліпідів та антиоксидантну систему в легенях у динаміці розвитку експери-ментальної пневмонії в умовах стресу

47 Regeda M.S., Nesteruk S.I. Thiotriazolin ef-fect on the lipid peroxidation and antioxi-dant system in the lungs under experimen-tal pneumonia and stress conditions in the dynamics

Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка

та фармакоекономіка

Economics in health care, clinical economics

and pharmacoeconomics Парій В.Д. Дослідження визначення фі-нансових потреб на медикаменти для за-безпечення лікування пацієнтів з діагно-зом «Пневмонія» (J12-J18) в умовах ціло-добового стаціонару на регіональному рів-ні

51 Pariy V.D. The determination of expenditure needs for medicamental treatment of pa-tients with pneumonia (J12J18) in the round-the-clock hospital at the regional level

ISNN 2070-3112 «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація» 2012, №12

4

Яковлева Л.В., Панкратов І.О. Аналіз споживання антибактерійних лікарських засобів у інфекційному відділенні війсь-ково-медичного клінічного центру північ-ного регіону для військовослужбовців

57 Yakovleva L.V., Pankratov I.O. The analysis of antibacterial medications consumption in infectious diseases department of military medical clinical centre of the morthern re-gion for enlisted servicemen

Клінічна медицина Clinical medicine

Новосад А.В. Вплив мелатоніну на ступінь нічного зниження артеріального тиску у пацієнтів із гіпертонічною хворобою

63 Novosad A.V. Influence of melatonin on the night level of arterial pressure іn patients with arterial hypertension

Історія медицини та фармації History of medicine and pharmacy

Борищук В.О. Професійна спадщина Л.О. Семикіної – безцінний дар для сучасних і майбутніх поколінь фармацевтичних пра-цівників

67 Boryshchuk V.O. Professional heritage of L.O. Semykina is a priceless gift for the modern and future generations of pharmacy Professionals

Федущак А.Л. До історії вітчизняної фар-мацевтичної освіти періоду ІІ-ої світової війни

73 Fedushchak A.L. The history of Ukrainian pharmaceutical education in the second world war period revisited

Юрейко О.В. Про заснування та діяль-ність крайової ради здоров’я у місті Львові (18711918 рр.)

81 Yureyko O.V. About foundation and activity of regional health council in Lviv (18711918)

Клінічна фармація та фармацевтична опіка

Clinical pharmacy and pharmaceutical care

Городецька І.Я., Корнієнко О.М. Сутність фармацевтичної опіки при реалізації су-путніх товарів аптечного асортименту

86 Horodetska I.Ya., Kornienko O.M. The es-sentiality of pharmaceutical care during re-alization of conciminant commodotoes of the pharmaceutical assortment

Сятиня В.Я., Настюха Ю.С., Зіменковсь-кий А.Б. Сучасний стан та перспективи клінічної фармації в Україні за оцінкою фахівців охорони здоров’я

90 Siatynya V.Ya., Nastyukha Yu.S., Zimenkov-sky A.B. The current state and perspectives of clinical pharmacy in Ukraine assessed by health care professionals

Фармацевтична технологія та біофармація

Pharmaceutical technology and biopharmaceutics

Білоус С.Б., Калинюк Т.Г.,Чекман І.С. Ме-тодологічні підходи до досліджень із фар-мацевтичної розробки лікарських засобів з нанорозмірними інгредієнтами

95 Bilous S.B., Kalynyuk T.H., Chekman I.S. Methodological approaches to the researches from pharmaceutical development of me-dicinal preparationbs with nanosized ingre-dients

Калинюк Т.Г., Ділай Н.В. Перспективи удосконалення біологічного контролю сте-рильних лікарських засобів для паренте-рального застосування

102 Kalynyuk T.G., Dilay N.V. In prospect of improvement sterile peranteral preparations biological control


2012, №12

5

Фармацевтичний менеджмент та маркетинг Pharmaceutical management

and marketing Дацко А.Й., Прокіп С.Є. Аналіз ринку лі-карських засобів для фармакотерапії хро-нічного больового синдрому онкологічного ґенезу

108 Datsko A.Y., Prokip S.E. Analysis of the pharmaceutical market for the pharmaco-therapy of chronic pain syndrome of cancer genesis

Синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів

Synthesis and analysis of bilogical active substances

and pharmaceutical preparations Северіна Г.І., Скупа О.О., Георгіянц В.А. Синтез 2,6-заміщених 4-(N-арилпіпера-зин-1-іл)піримідинів як потенційних ан-тиконвульсантів (англ.)

114 Severina A.I., Skupa O.O., Georgiyants V.А. Synthesis of 2,6-substituted 4-(N-arylpipera-zin-1-yl)pirymidines as potential anticonvul-sants (in english)

Калитовська М.Б., Галькевич І.Й. Твер-дофазна екстракція меркурію із плазми крові людини Н-клиноптилолітом

119 Kalytovska M.B., Halkevych I.Y. The solid phase extraction of mercury from human blood plasma by H-clinoptilolite

Мироненко С.І., Камінський Д.В., Нєктє-гаєв І.О., Піняжко О.Р., Лесик Р.Б. Пошук нових антиконвульсантних агентів в ряду 4-тіазолідинонів та споріднених гетероци-клічних систем

124 Myronenko S.I., Kaminskyy D.V., Nektega-yev I.O., Pinyazko О.R., Lesyk R.B. Search of new anticonvulsant agents among 4-thiazo-lidinones and related heterocyclic systems

Коваль Д.В., Воєвудський М.В., Астахі-на В.О., Коваленко С.І., Петухова О.І., Крищик О.В., Харченко О.В. Синтез та антиоксидантна активність N-заміщених N-(2,4-диметил-3-карбетокси)пірол-5-іл се-човини

132 Koval D.V., Voyevudskyi M.V., Astakhi-na V.O., Kovalenko S.I., Petuhova O.I., Kry-schyk O.V., Harchenko O.V. Synthesis and antioxidant activity of N-substituted N-(2,4-dimethyl-3-carboetoxy)pyrrole-5-yl ureaS

Медичне та фармацевтичне страхування

Medical and pharmaceutical insurance

Кричковська А.М., Комар В.С., Нові-ков В.П. Медичний кластер як структурна одиниця системи обов’язкового медичного страхування

139 Krychkovska A.M., Komar V.S., Novi-kov V.P. Medical cluster as a structural unit of the compulsory health insurance system

Медична та фармацевтична освіта Medical and pharmaceutical

education Слабий М.В. Системний аналіз напрямів підготовки провізорських кадрів для оп-тимізації допомоги хворим на туберкульоз

143 Slabyi M.V. The systemic analysis of trends in pharmacist training for optimization of medical care for patients with tuberculosis

Анотації наукових робіт 147 Article annotations

Вимоги до журналу 159 Manuscript submission requirements


6

Рубрики номеру та їх рецензенти

Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги The management of medical and pharmaceutical care

доц. А.Л. Федущак

Раціональна фармакотерапія Rational pharmacotherapy

проф. А.Б. Зіменковський

Клінічна фармакологія та фармакологічний нагляд Clini-cal pharmacology and pharmacovigilance

проф. О.Р. Піняжко

Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка та фарма-коекономіка Economics in health care, clinical economics and pharmacoeconomics

проф. А.Б. Зіменковський доц. О.І. Лопатинська

Клінічна медицина Clinical medicine


Історія медицини та фармації History of medicine and phar-macy

проф. Б.П. Криштопа

Клінічна фармація та фармацевтична опіка Clinical phar-macy and pharmaceutical care

доц. О.І. Лопатинська

Фармацевтична технологія та біофармація Pharmaceu-tical technology and biopharmaceutics

доц. О.І. Лопатинська

Фармацевтичний менеджмент та маркетинг Pharmaceu-tical management and marketing


Синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів Synthesis and analysis of biological active compounds and pharmaceutical preparations

проф. Р.Б. Лесик проф. В.П. Музиченко

Медичне та фармацевтичне страхування Medical and pharmaceutical insurance

проф. А.В. Степаненко

Медична та фармацевтична освіта Medical and pharma-ceutical education

проф. Р.Б. Лесик

Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги


2012, №12

7

Управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги УДК 614.253

А.Б. Зіменковський1, А.В. Степаненко2, Т.В. Єремеєва3, В.Я. Шибінський1

СУЧАСНИЙ МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД КЛІНІЧНОГО АУДИТУ (НА ПРИКЛАДІ УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ШПИТАЛЮ ST. GEORGE,

УНІВЕРСИТЕТ ЛОНДОНА, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ)

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького1, м. Львів, Україна

ДП «Державний експертний Центр МОЗ України»2, м. Київ, Україна

Центр хірургії ока проф. Загурського3, м. Луцьк, Україна

e-mail: [email protected]

Резюме: Впровадження позицій управління якістю медичної допомоги в практичну діяльність закладу охорони здоров’я потребує застосування клінічного аудиту як інструменту оцінки якості медичної допомо-ги, механізму удосконалення надання медичної допомоги населенню, засобу стимулювання професіональ-ної діяльності фахівців охорони здоров’я. Сьогодні ця технологія, широко застосовувана в розвинутих краї-нах світу, перебуває на етапі розробки та становлення і в Україні. Тому системне вивчення міжнародного досвіду та історичного розвитку клінічного аудиту за кордоном загалом та в університетському шпиталі St. George (Лондон, Велика Британія) має прикладне значення, оскільки попереджає викривлене чи не-коректне розуміння проблеми і зменшує ризики неправильного застосування вже на початках впрова-дження цієї технології в реалії вітчизняної системи охорони здоров’я. Ключові слова: клінічний аудит, якість медичної допомоги, моніторинг якості, реальна практика, най-краща практика.

Вступ. Невід’ємною складовою процесу вдосконалення якості в сучасній охороні здо-ров’я (ОЗ) є клінічний аудит (КА)6. Сьогодні ця технологія, широко застосовувана в роз-винутих країнах світу3,7,9,11,14,15, перебуває на етапі розробки та становлення і в Україні1,2,6. Тому нечисельні ще вітчизняні дослідження в цьому напрямку, на нашу думку, актуальні та своєчасні. У той же час слід зазначити, що КА має досить тривалу історію розвитку. Од-нією із перших КА провела Florence Nightin-gale під час Кримської війни 18531855 рр. Прибувши в медичні казарми лікарні в Scu-tari у 1854 р., вона була вражена антисаніта-рними умовами і високою смертністю серед поранених солдат. Разом із командою із 38 медсестер, використавши математичний ме-тод та статистику, ретельно проаналізувала звіти летальності пацієнтів у закладі, засто-сувала суворі санітарні процедури і стандар-ти гігієни в лікарні, вносячи кардинальні зміни в її діяльність. Після впровадження цих змін летальність в лікарні знизилась із 40 до 2%, а отримані результати відіграли важливу роль у подоланні супротиву британ-ських лікарів і офіцерів технологіям та про-цедурам Nightingale. Її методичні підходи, а

також акцент на однорідності та співстав-ленні результатів медико-санітарної допомо-ги визнані однією із перших програм мене-джменту результатів в ОЗ15. У той же час, вважається, що навіть дещо раніше у цій же війні за ініціативи М.І. Пирогова в Севасто-полі вперше в історії вітчизняної та зарубіж-ної медицини до військових дій були залуче-ні сестри милосердя5. Разом із тим, саме М.І. Пироговим (18481849 рр.) були здійс-нені перші спроби аналізу летальності при операціях, виконаних під ефірним та хлоро-формним наркозом5.

Ще одним піонером КА вважається Ernest Codman (18691940), який працюючи у штаті Массачусетс (США), став відомим, як перший дієвий медичний аудитор за результатами своєї діяльності щодо моніторингу наслідків хірургічного лікування хворих у 1912 р. Його ключовою ідеєю була оцінка історій хвороб кожного пацієнта після виконаних операцій на предмет виявлення помилок, допущених індивідуально хірургами в кожному конкрет-ному випадку. Хоча його внесок в історію ме-дичної оцінки нерідко невиправдано забува-ють, однак, саме дослідження Codman стали прототипом сучасних підходів до забезпечен-



8

ня та моніторингу якості медичної допомоги (МД), створення звітності та ефективного розподілу і управління ресурсами в клінічній практиці10.

Незважаючи на те, що підходи Codman бу-ли більш «клінічними», на відміну від «епі-деміологічних» аудитів Nightingale, як одні, так і інші слугували підґрунтям для впрова-дження різних методик, які сьогодні викори-стовуються в процесі поліпшення результатів лікування пацієнтів. Хоча вказані основопо-ложники КА досягли значних успіхів, засто-совуючи ці нові для ОЗ методи, потрібно було ще близько 130 років, щоб КА став не лише рутинною, а й обов’язковою технологією в системі ОЗ, зокрема Великої Британії (ВБ). Отож, у 1989 р. так звана Біла книга («Робота на пацієнта») – стратегічний документ роз-витку системи ОЗ ВБ, відобразила перші кроки стандартизації КА як частини профе-сійної ОЗ. Еволюційні зміни стратегічної ідеології та впровадження КА відбувались у напрямку від медико-орієнтованої його моде-лі в середині ХХ ст. до міждисциплінарного підходу, що сьогодні застосовується в системі КА в сучасній ОЗ ВБ10. Вважаємо, що систем-не вивчення міжнародного досвіду та істо-ричного розвитку КА за кордоном на сучас-ному етапі його становлення в Україні має прикладне значення, оскільки попереджає викривлене чи некоректне розуміння проб-леми і зменшує ризики неправильного засто-сування вже на початках впровадження цієї технології в реалії вітчизняної системи ОЗ. Наведене визначило актуальність, мету та завдання нашого дослідження.

Мета дослідження: дослідити та стандар-тизувати тлумачення КА в динаміці років їх формування, а також вивчити сучасний дос-від проведення КА в університетському шпи-талі St. George, Лондон, ВБ, в т.ч. на основі власних спостережень.

Матеріали та методи дослідження. Дос-ліджено релевантну сукупність тлумачень КА (n=13) в розрізі років їх оприлюднення за період 19892013 рр. з формуванням моделі власного визначення, а також вивчено досвід

проведення КА в університетському шпиталі St. George, університету Лондона, ВБ. Вибір об’єкта досліджень (як прототипу зразкового КА) саме ВБ та університетського шпиталю (університет Лондона) – St. George, обумов-лений низкою чинників. Вперше урядом ВБ в 1989 р. КА був ініційований як частина ре-форм ОЗ і сьогодні у цій країні він є ключо-вим компонентом загальних зусиль, скерова-них на надання клінічно ефективних медич-них послуг6,15. Отже, ВБ вважається країною, де вперше був започаткований і сьогодні найбільш розвинутий КА. Разом із тим, уні-верситетський (навчальний) шпиталь St. George, розрахований на 10001300 ліжок, заснований у 1733 р., сьогодні є однією із найбільших навчальних лікарень ВБ, трас-том, тобто опорним. Він готує фахівців NHS (National Health System, Національна систе-ма ОЗ ВБ) та здійснює передові дослід-ження в галузі практичної медицини та ОЗ. Серед відомих його студентів та викладачів – John Hunter (засновник сучасної англійської хіру-ргічної школи), Edward Jenner (вперше зро-бив вакцинацію проти віспи), Hamphry Os-mond (піонер ортомолекулярної психіатрії), Thomas Spencer Wells (один із основополож-ників абдомінальної хірургії), Sir Benjamin Collins Brodie (англійський фізіолог і хірург, який провів перші дослідження захворювань кісток і суглобів), Geoffrey Davies (винайшов британську версію кардіостимулятора) то-що17. У дослідженні використано методи: сис-темного підходу, бібліосемантичного аналізу, бібліографічний, аналітично-порівняльний, моделювання. Конфлікту інтересів не було. Дослідження не носить рекламного характе-ру і не було замовлено жодною організацією чи фізичними особами.

Результати дослідження та їх обгово-рення. На І-му етапі нашого дослідження тлумачення КА були стандартизовані в хро-нологічному порядку за роками їх оприлюд-нення (табл. 1).

Таблиця 1. Результати стандартизації визначень КА за авторами та у розрізі років

№ Визначення Автор/організація/джерело Рік 1 2 3 4 1 Систематичний критичний аналіз ЯМД*, включно із

процедурами, що використовуються для діагностики та лікування, витрат ресурсів і отриманих результатів та ЯЖ** пацієнтів

Біла книга «Робота на паціє-нта»10

1989

2 Систематичний аналіз ЯМД, у т.ч. процедури, що засто-совуються для діагностики, лікування, догляду, викори-стання ресурсів, отримання результатів та ЯЖ пацієнтів

Виконавчий NHS UK10 1990-ті



2012, №12

9

Продовження табл. 1 1 2 3 4

3 Процес, при якому лікарі, медсестри, інші медичні пра-цівники систематично переглядають і, за необхідності, змінюють тактику догляду та лікування пацієнтів

National Audit Office2 1995

4 Процес поліпшення якості, скерований на покращення обслуговування пацієнтів і результатів через системати-чний перегляд догляду за чіткими критеріями і здійс-нення змін, при цьому аспекти структури, процесу і результатів лікування визначені та систематично оці-нюються за чіткими вказаними (визначеними) критерія-ми, а зміни здійснюються на індивідуальному, коман-дному рівнях та рівні обслуговування і подальшого моні-торингу для підтвердження поліпшення ЯМД

NICE15 2002

5 Процес поліпшення якості в ОЗ, скерований на покра-щення обслуговування пацієнтів і результатів через сис-тематичний перегляд догляду (за хворими) за чіткими критеріями та здійснення перемін

NICE /CHI18 2002

6 Один із інструментів управління якістю SIGN16 2004 7 Процес підвищення якості, мета якого покращення МД

хворим через систематичний її моніторинг із викорис-танням специфічних критеріїв і впровадження змін на основі ДМ***

NICE12 2005

8 Процес удосконалення якості, спрямований на покра-щення догляду за пацієнтами та результатів через сис-тематичний перегляд допомоги, впровадження змін, проведення повторного аудиту для забезпечення під-тримки змін

SIGN7 2000-ті

9 Процес поліпшення ЯМД за допомогою систематичної перевірки наданої МД з використанням чітко сформу-льованих критеріїв і з подальшим внесенням змін

Степаненко А.В. та ін.8 2008

10 Систематична оцінка МД за допомогою клінічних інди-каторів якості – системи показників, призначених для порівняння практики з еталоном (стандартом) МД

Посненкова О.М. и соавт.4 2009

11 Цикл покращення якості, що передбачає вимірювання ефективності МД у порівнянні з погодженими і підтвер-дженими (усталеними) стандартами високої якості, та діє для того, щоб зрівняти (щоденну) практику із цими стан-дартами для покращення ЯМД і результатів, пов’язаних із здоров’ям

RCPCH (Royal College of Pediatrics & Child Health), HQIP (Health Quality Improvement Partnership)9

2011

12 Невід’ємна частина клінічного керівництва, що може бути реалізована будь-яким практичним медичним пра-цівником, який бере участь у лікуванні хворих, яка не обмежується діяльністю лікарів і є головною оцінкою клінічної практики на основі узгоджених стандартів і здійснення змін, щоб усі пацієнти отримували МД за тими ж стандартами

East Kent Clinical Audit Service, NHS18

2012

13 Сучасна система впровадження змін у клінічну практи-ку, які базуються на ДМ

Зіменковський А.Б. та інш. 2013

Примітка: ЯМД* якість медичної допомоги; ЯЖ** якість життя; ДМ*** - доказова медицина На основі результатів проведеного бібліо-

семантичного аналізу ми сформували власну модель тлумачення КА (табл. 1), яка, на наш погляд, найкраще сьогодні відображає його суть – не лише оцінка та виявлення недолі-ків, а, в першу чергу, проведення змін та мо-ніторинг їх впровадження. Саме зміни та їх впровадження є ключовою ціллю КА. Пер-шочергово (1989 р.) КА трактувався як «ме-дичний аудит» (його іноді називали «медич-ними перевірками»)10 і йому був більше при-таманний аналіз (оцінка) даних та виявлен-

ня недоліків, ніж конкретні аспекти змін та їх впровадження. Прикметно, що еволюція тлумачень КА відображає його поступову трансформацію від професійно-орієнтованого підходу до пацієнт-орієнтованого10. Отож, слід зазначити, що в сучасних умовах «фокус на пацієнта» значно вплинув на методологію КА. Недарма з’явилось навіть твердження, що КА проводиться «людьми, а не людей»13 і, на наше глибоке переконання – для людей.

Таким чином, у результаті І-го етапу дос-лідження, нами було сформовано визначен-



10

ня КА, як «сучасної системи впровадження змін у клінічну практику, які базуються на ДМ». Цей етап був необхідний для нашого кращого усвідомлення досвіду організації, проведення та, загалом, менеджменту КА безпосередньо в шпиталі St. George, який був об’єктом нашого вивчення на ІІ-му етапі до-слідження.

Для забезпечення постійного адекватного КА в університетському шпиталі St. George сформовано спеціальну групу із 6-ти експер-тів (аудиторів), кожен із яких працює за сво-їм напрямком. Знаково, що експерти мають безперервно навчатись та удосконалювати свої навички. Їх діяльність забезпечена прог-рамним електронним супроводом сучасних інформаційних технологій (ІТ) (зокрема, Soft Audit), розробленим спеціально для системи КА ІТ компаніями. Таке програмне забезпе-чення фінансується добровільним фондом, створеним при шпиталі. Отож, кожен експерт із КА «озброєний» планшетом для оптиміза-ції роботи та постійного мобільного доступу до баз даних (внутрішніх) та інтернет-ресур-сів (зовнішніх), а також для спрощення опи-тування як медичних працівників, так і па-цієнтів. Окрім того, створена спеціальна тре-нувальна (навчальна) програма, розрахована як на експертів, так і на медичний персонал, який оцінюється. Напрямки підготовки, що охоплюють весь штат медичних працівників шпиталю та його всебічну діяльність, вклю-

чають вивчення власне методології КА, ана-ліз та обробку отриманих даних, двобічний тренінг (експерти і медичний персонал вчаться один у одного). Останнє вважається новітньою опцією шпиталю, яку персонал визначає як одну із цінностей свого закладу. Аудитори проводять спеціалізовані заняття з конкретних потреб кожного відділення, тому програма КА поширюється на багато напря-мків. Характерна прозорість КА. Доступ до даних перевірок вільний для всіх лікарів та іншого медичного персоналу, які, використо-вуючи їх, можуть у подальшому самостійно проводити певні кроки КА у своїх відділен-нях. Результати КА вивішуються на внутрі-шньому інтернет-сайті шпиталю і всі бажаю-чі можуть завжди побачити реальну картину, отриману внаслідок КА та динаміку змін. У той же час, річний звіт про діяльність шпи-талю слугує методом моніторингу в КА. Звіт шпиталю доступний усім на веб-сайті, як і звіт із КА. Взагалі методологія КА постійно удосконалюється. Зокрема, на теперішній час КА формалізується у бік автоматизації (ком-п’ютеризації) як вимоги часу та розвитку ІТ й інтеграції їх у клінічну практику. Процес проведення КА відповідає стандартній про-грамі, що складається із 4-х ключових етапів: 1) вибір найкращої клінічної практики; 2) оцінка реальної клінічної практики; 3) роз-робка заходів щодо змін; 4) постійний безпе-рервний моніторинг змін (рис.1).

Зміни (1) Моніторинг (1)

Зміни (2) Моніторинг (2) Реальна практика (2) Найкраща практика

Зміни (х) Моніторинг (х) Реальна практика (х)

Нова найкраща практика

Реальна практика (n)

Реальна практика (1)

Рис. 1. Цикл КА (авторська модель)

По-суті, КА – це система спеціальних захо-дів, що дозволяє реальну практику максима-льно наблизити до найкращої. На нашу дум-ку, цикл КА можна зобразити як безперерв-ний процес (рис.1).

Отож, реальна практика постійно має як-найщільніше наближатися до належної, про-

те, і належна з часом удосконалюється (як правило, кожні 34 роки). Тому цикл КА ві-дображає безперервність процесу удоскона-лення.

У шпиталі розроблена оригінальна страте-гія з КА, яка проникає у всі сфери діяльності цього закладу ОЗ (ЗОЗ) як організації. Кожні



2012, №12

11

3 роки ця стратегія переглядається. В її осно-ві закладена власне політика КА. Характер-ною рисою КА є те, що в його процесі перед-бачено обов’язковий зворотний зв’язок. Отож, необхідність у КА зустрічає підтримку як «зверху», так і «знизу». Ідеологія КА схвалю-ється без виключення усіма працівниками ЗОЗ. І цей факт свідчить про приналежність КА до системи безперервного загального по-кращення якості діяльності організації. Ра-зом із тим, КА – серйозний вплив на задово-леність пацієнта, яка, як і клінічна практи-ка, постійно моніторується. Особлива увага приділяється питанню мінімізації ризиків пацієнтів під час лікування, їх безпеки (на-приклад, падіння і травмування хворих у стаціонарі тощо). Вивчення цих показників – один із варіантів КА. Схвалення ідеології КА медичним персоналом ЗОЗ окрім професій-ної культури якості пояснюється ще й тим, що у ВБ КА – це вимога закону NHS і доказ професіоналізму фахівців. Він допомагає оп-тимізувати ресурси, особливо в умовах їх де-фіциту. Принципово, що результати КА не використовуються з метою покарання. Проте, в особливих випадках озвучуються прізвища лікарів, які вперто не дотримуються належ-ним чином того чи іншого стандарту. Така система називається «Name&Shame» – «Наз-вати і присоромити». Існує національна прог-рама КА і локальний аудит. Останній зале-жить від результатів національного КА. На даний час певні локальні стандарти ЗОЗ за-важають впроваджувати національні стан-дарти. Частково це пояснюється тим, що шпиталь частіше в повному обсязі може за-безпечити національний стандарт власним ресурсом, який є самодостатнім. Отож, ло-кальні протоколи ЗОЗ постійно перегляда-ються. Зокрема, сьогодні вони розробляються за вектором максимального наближення МД до домівки пацієнта. Таким чином, відбува-ється, по-суті, злиття первинної МД із вто-ринною, що і несе категоричні зміни в стан-дартизації надання МД та перерозподіл ре-сурсів, і, безперечно, зміни у напрямках та методології КА. Національний КА встанов-лює критерії для аудиту та визначає стандар-ти, за якими КА перевірятиме послуги. Про-те, впровадження змін може відбуватись ли-ше на місцевому (локальному) рівні. При цьому, моніторинг може бути і центральним для забезпечення того, щоб локальні зміни відбулися13.

Слід зазначити, що КА проводиться в пер-шу чергу для впровадження змін за тими напрямками, де медична допомога чи ре-зультати лікування не досягають за тих чи

інших причин очікуваного рівня, в т.ч., якщо не справджуються очікування пацієнта. Пов-торний КА проводиться для забезпечення змін. Отже, він може тривати тижні, місяці або й роки, в залежності від обставин. Разом із тим, КА – потужний інструмент для удос-коналення МД, коли він виконується ретель-но та у відповідь на конкретні потреби. Він визначає міру, в якій реальна (поточна, ру-тинна) клінічна практика відповідає належ-ній (передовій та доказовій)13.

Особливо важливими з огляду методології КА є вибір теми аудиту (напрямку) та визна-чення його цілей. При виборі теми КА врахо-вуються зокрема наступні питання: чи тема стосується ініціатив національної політики; чи піднята проблема взагалі підлягає змі-нам; чи існують ризики при введенні змін для персоналу та пацієнта; як зміниться рі-вень ускладнень, видатків тощо. Деякі пи-тання можуть бути важливими через необ-хідність публічного звітування. У той же час, КА без чітких цілей як проект не зможе нічо-го досягти. Цілі КА чітко визначаються ще до того, як розглядатимуться відповідні методи КА. Прикладами цілей КА можуть бути: «удосконалити» (процес гемотрансфузій у ЗОЗ); «посилити» (збільшити кількість хво-рих, артеріальний тиск яких під контролем); «забезпечити» (доступ кожної дитини до пев-них щеплень при досягненні шестимісячного віку) тощо. Впровадження вдосконалень (змін) передбачає виявлення місцевих (ло-кальних) перешкод, а також потенційних пе-репон, включно із професійними та організа-ційними бар’єрами. Слід визначитись нас-кільки важливі для нас ці зміни перед тим, як їх впроваджувати. Використання комп-лексних втручань, обраних у відповідності до конкретних обставин, має більше шансів на успіх у зміні показників діяльності, ніж ви-користання одного втручання, навіть такого, наприклад, як задоволеність пацієнта чи поширення навчальних матеріалів. Зміни більш ймовірні, якщо вони є частиною склад-нішого комплексу процесів/втручань. Разом із тим, необхідна культура, в рамках якої до-свід користувача є основною мотивацією для вдосконалення13. Тобто як медичні праців-ники, так і пацієнти відчувають потребу у змінах.

Отже, на основі результатів дослідження нами сформовано основні складові КА, які дозволять, на нашу думку, здійснювати його в ЗОЗ України: 1) Наявність підготовленого персоналу з КА – первинно це може бути клінічний провізор, підготовка якого най-більше відповідає реалізації КА, однак, лише



12

в частині фармакотерапії. 2) Спеціальна під-готовка з методології КА адміністрації ЗОЗ, оскільки на локальному рівні КА буде ініці-юватись і організовуватись саме ними. 3) Адекватна база стандартів належної клі-нічної практики лікування (не лише чинні клінічні протоколи, але й сучасна база клі-нічних рекомендацій NICE та SIGN) з мож-ливістю вільного доступу до них, як експертів

(аудиторів), які проводитимуть КА, так і практичних лікарів, і, безумовно, адмініст-рації ЗОЗ. 4) Обов’язковий ІТ супровід КА з певними елементами комп’ютеризації ЗОЗ. 5) Посадові інструкції та прописані повнова-ження фахівців, які проводитимуть КА. 6) Широка інформаційна підготовка медич-ного персоналу ЗОЗ перед проведенням КА для максимального уникнення супротиву.

Висновки: 1. Основні складові процесу здійснення клі-

нічного аудиту: належна клінічна прак-тика (доказова медицина); реальна (існу-юча) клінічна практика; план змін; моні-торинг. Проте, основна суть клінічного аудиту – зміни і моніторинг їх впровад-ження, при чому, зміни мають відбува-тись, як і безпосередньо клінічного ауди-ту, поки реальна клінічна практика мак-симально не наблизиться до належної. Отож, клінічний аудит має повторюва-тись, доки не буде досягнуто поставлених цілей. Клінічний аудит без запланованих цілей (які повинні мати цілком вимірю-вальні характеристики) не має змісту.

2. Залишаються невирішеними кадрово-ор-ганізаційні питання клінічного аудиту в Україні: можливість майбутніх осередків міні-ОМТ (оцінки медичних технологій) в закладах охорони здоров’я чи наявних фармакотерапевтичних комісій закладів

охорони здоров’я здійснювати клінічний аудит в закладі, участь клінічного прові-зора у цьому процесі, відсутність спе-ціально підготовлених фахівців-аудито-рів.

3. На нашу думку, для адекватного забезпе-чення проведення клінічного аудиту в закладі охорони здоров’я мають бути сформовані спеціальні групи експертів-фахівців, які будуть спеціально навча-тись і навчати медичний персонал закла-ду охорони здоров’я, у т.ч. для адаптації його до перманентних (постійних) змін клінічної практики, що наближатиметься до максимально якісної – належної. В Україні групи цих фахівців, які здійсню-ватимуть клінічний аудит в закладах охорони здоров’я, безпосередньо в них працюючи, можна означити як групи з якості медичної допомоги закладу охоро-ни здоров’я.

*автори висловлюють подяку Kate Hutt, менеджеру з ефективності та клінічного аудиту департаменту якості універси-тетського шпиталю St. George, Лондон, Велика Британія, за надану допомогу в проведенні дослідження.

Література: 1. Багдасарян В.Є. Вступ до клінічного аудиту /

В.Є. Багдасарян, В.М. Богомаз // Рекомендації щодо вдосконалення системи управління якістю медичної допомоги в Україні: інструменти управління якістю / За ред. О.М. Новічкової, Г. Росс. – К.: Представ-ництво Європейської Комісії в Україні, 2009. – С. 21-30.

2. Дудіна О. Управління якістю (клінічний аудит) / О. Дудіна. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.uiph.kiev.ua/uploads/docs/presentation/dudina_upravlinnya_yakistyu.pdf

3. Индейкин Е.Н. Клинический аудит: опыт Велико-британии / Е.Н. Индейкин // Качество медицинской помощи. – 2002. – №2. – С.45-53.

4. Клинический аудит качества медицинской помощи больным артериальной гипертонией в поликлинике города Саратова с использованием компьютерной информационно-аналитической системы / О.М. По-сненкова, В.И. Гриднев, А.Р. Кисилев, В.А. Шварц // Саратовский научно-медицинский журнал. – 2009. – №4. – С.548-554.

5. Николай Иванович Пирогов – биография. [Елек-тронний ресурс]. Режим доступу: http://to-name.ru/biography/nikolaj-pirogov.htm

6. Степаненко А.В. Місце клінічного аудиту в системі управління якістю медичної допомоги / А.В. Сте-паненко, В.А. Сміянов // Клінічна фармація, фар-макотерапія та медична стандартизація. – 2011. – № 1-2. – С. 97-104.

7. Тводл С. Клінічний аудит. Що це і чому він важли-вий? / С. Тводл. [Електронний ресурс]. Режим до-ступу: http://www.L_4_Clinical_audit_ST_ukr.pdf

8. Уніфікована методика з розробки клінічних наста-нов, медичних стандартів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги, локальних протоко-лів медичної допомоги (клінічних маршрутів паціє-нтів) на засадах доказової медицини (частина І) / А.В. Степаненко, А.М. Морозов, В.Т. Чумак, І.В. Шпак [та інші]. Київ, 2008. 30 с.

9. Burgess R. New Principles of Best Practice in Clinical Audit / R. Burgess, HQIP 2011. [Електронний ре-сурс]. Режим доступу: http://www.hqip.org.uk

10. Clinical audit // Wikipedia. The free encyclopedia. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. en.wikipedia.org/wiki/Clinical_audit

11. Implementing NICE public health guidance for the workplace: A national organizational audit of NHS Trusts in England. Regional performance. Royal Col-lege of Physicians, 2011. – 18 p.



2012, №12

13

12. National Institute for Health and Care excellence, NICE. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nice.org.uk;

13. NHS Quality Improvement Scotland. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nhsggc.org.uk/ content/default.asp?page=s1616_1

14. Palmer C. Clinical governance: breathing new life into clinical audit / C. Palmer // Advances in Psychiatric Treatment. – 2002. – Vol. 8. – P. 470-476.

15. Principles of Best Practice in Clinical Audit. National Institute for Clinical Excellence, 2002. 206 p.

[Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. nice. org.uk/niceMedia/pdf/BestPracticeClinicalAudit

16. Scottish Intercollegiate Guidelines Network, SIGN. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. sign.ac.uk

17. St. George's Healthcare NHS Trust. [Електронний ресурс].Режим доступу: http://www.stgeorges.nhs.uk

18. What is clinical audit? // East Kent Clinical Audit Service, NHS, 2012. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ekclinicalauditservice.nhs.uk/ homepage/what-is-clinical-audit/

УДК 614.253 СОВРЕМЕННЫЙ МЕЖДУНАРОДНЫЙ ОПЫТ КЛИНИЧЕСКОГО АУДИТА (НА ПРИМЕРЕ УНИВЕРСИТЕТСКОГО ГОСПИТАЛЯ ST. GEORGE, УНИВЕРСИТЕТ ЛОНДОНА, ВЕЛИКОБРИ-ТАНИЯ) А.Б. Зименковский1, А.В. Степаненко2, Т.В. Еремеева3, В.Я. Шибинский1

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого1, г. Львов, Украина ГП «Государственный экспертный Центр МЗ Украины»2, г. Киев, Украина Центр хирургии глаза проф. Загурского3, г. Луцк, Украина Резюме: Внедрение принципов управления качеством медицинской помощи в практическую деятель-ность учреждения здравоохранения требует применения клинического аудита как инструмента оценки качества медицинской помощи, механизма усовершенствования оказания медицинской помощи населе-нию, средства стимулирования профессиональной деятельности специалистов здравоохранения. Сегодня эта технология, широко применяемая в развитых странах мира, находится на этапе разработки и станов-ления и в Украине. Поэтому системное изучение международного опыта и исторического развития клини-ческого аудита за рубежом в целом и в университетском госпитале St. George (Лондон, Великобритания) в частности, имеет прикладное значение, поскольку предупреждает искаженное или некорректное понима-ние проблемы и уменьшает риски неправильного применения уже в начале внедрения этой технологии в реалии отечественной системы здравоохранения. Ключевые слова: клинический аудит, качество медицинской помощи, мониторинг качества, реальная практика, наилучшая практика.

UDC 614.253 THE MODERN FOREIGN EXPERIENCE OF CLINICAL AUDIT (ON EXAMPLE OF THE ST. GEORGE’S HOSPITAL, UNIVERSITY IN LONDON, UNITED KINGTOM) А.B. Zimenkovsky1, А.V. Stepanenko2, Т.V. Yeremeyeva3, V.Ya. Shybinsky1

Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine «State Expert Center» of Ministry of Health of Ukraine2, Kyiv, Ukraine Eye Surgery Centre of Prof. Zahurskij3, Lutsk, Ukraine Summary: The introduction of quality management principles of health care in practice of health institution requires the application of clinical audit as evaluation tool of health care quality, mechanism of improvement of medical care providing, means of stimulating professional activity of health care providers. Nowadays, this technology, which is widely used in the developed countries, is under development and formation in Ukraine. Therefore, the system study of international experience and the historical development of clinical audit abroad in general and at the St. George Hospital (University in London, UK) in particular, has a practical significance because warns distorted or incorrect understanding of the problem and reduces the risks of improper use at the beginning implementation this technology in the realities of the national health system. Keywords: clinical audit, quality of heath care, monitoring of quality, real practice, the best practices.

Надійшла до редакції 28.08.2012 р.

Раціональна фармакотерапія


14

Раціональна фармакотерапія УДК 615.015.2:615.032.11]:615.035.8

Т.Б. Ривак1, В.Д. Парій2, А.Б. Зіменковський1

ІН’ЄКЦІЙНІ ЛІКОВІ «КОКТЕЙЛІ»: ВИЯВЛЕННЯ DRP ЯК ШЛЯХ ДО РАЦІОНАЛЬНОЇ ТА БЕЗПЕЧНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ

Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького1,

Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації, м. Львів, Україна

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця2, м. Київ, Україна


Резюме: Проведено дослідження з оцінки раціональності застосування ін’єкційних лікових «коктейлів» (на прикладі фармакотерапії учасників благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області») за адаптованою нами методикою оцінки якості фармакотерапії щодо DRP (drug-related problems). Загалом у проаналізованих 526 листках лікарських призначень встановлено 325 DRP, серед яких на І-му місці – по-тенційні лікові взаємодії (82,7%), на ІІ-му – недоцільний лікарський засіб (9,5%), а ІІІ-є місце посідають технічні проблеми (4,9%). Можливість виникнення ускладнень фармакотерапії при застосуванні 3-х ліків у «коктейлі» складає 39%, тоді як 47 лікарських засобів сягає 61%, тобто ризик зростає більш ніж у 1,5 рази. У результаті проведеного дослідження нами доведено, що із збільшенням кількості ліків у ін’єкційному «коктейлі» достовірно зростає кількість лікових взаємодій (r=0,84; p<0,001) та інших DRP (r=0,81; p<0,001). Ключові слова: ін’єкційні лікові «коктейлі», лікові взаємодії, ліко-пов’язані проблеми (DRP).

Вступ. Поширеними проблемами, через які лікарські засоби (ЛЗ) використовуються неправильно, ВООЗ вважає7: поліпрагмазію (необґрунтоване використання занадто вели-кої кількості ЛЗ); надмірне використання ан-тибіотиків чи ін’єкцій; недотримання клініч-них рекомендацій (КР) при призначенні ЛЗ; неналежне та безвідповідальне самолікуван-ня. Сучасні науково-обґрунтовані підходи до фармакотерапії (ФТ) багатьох захворювань базуються на застосуванні декількох ЛЗ, що є однією з причин виникнення численних лі-ко-пов’язаних проблем (DRP), у тому числі лі-кових взаємодій (ЛВ)11,13. Результати дослід-ження, проведеного в Австралії показали, що близько 10% госпіталізацій були, пов'язані з ЛЗ, з яких 4,4% обумовлені ЛВ15. Високе ви-явлення (4750%) потенційних ЛВ описане в дослідженні, проведеному у відділенні невід-кладної допомоги одного із шпиталів у США16. У Франції вивчення раціональності комбінацій ЛЗ показало, що 16% призначень групі пацієнтів, які приймають антигіперте-нзивні ЛЗ, протипоказані або неналежні18. Отож, 1723% призначуваних комбінацій ЛЗ – потенційно небезпечні, а у 68% із них роз-виваються небажані побічні реакції (ПР). У США від таких ПР щорічно гине 160 тис. осіб, причиною смерті 30% із них є ЛВ5,6. За

даними ДП «Державного експертного цент-ру» МОЗ України, в 20072008 рр. внаслідок ЛВ розвиток ПР реєстрували у 22,6% випад-ків1.

Якість і вартість ФТ в закладах охорони здоров’я (ЗОЗ) в значній мірі визначається не лише асортиментом, але й раціональним призначенням, фармацевтичною і фармако-логічною сумісністю ЛЗ, що застосовуються4. Останніми роками в світі почастішали повід-омлення про небажані ефекти ЛВ та їх уск-ладнення, іноді навіть із смертельним вислі-дом5,6,12. Частота розвитку небажаних ПР за-лежить від віку хворих, важкості основного і наявності супутніх захворювань, кількості та якості вживаних ЛЗ1,4,6,14. Однією з найваж-ливіших причин небажаних ПР є несуміс-ність призначених ЛЗ, і як результат, – ос-лаблення, втрата, зміна лікувального ефекту ЛЗ, посилення їх побічної дії, а відтак, – не-обґрунтовані витрати ресурсів ЗОЗ на ФТ4,12,17. За час однієї госпіталізації хворий одержує в середньому 814 різних ЛЗ, біль-шість з яких багатокомпонентні. Понад 20% лікових ускладнень пов'язані з ЛВ у процесі політерапії8.

При поєднанні ЛЗ можуть виникати 2 гру-пи несумісностей: фармакологічна і фарма-цевтична. Якщо перша реалізується в органі-



2012, №12

15

змі людини (in vivo), то друга частіше спосте-рігається в процесі виготовлення, зберігання ЛЗ і реалізується зовні організму (in vitro). Як правило, фізико-хімічна чи хімічна ЛВ відбувається в лікових формах (ЛФ) екстем-порального виготовлення1,4,6,8.

Найбільше практичне значення проблеми фармацевтичної несумісності (ФН) мають при сумісному введенні ЛЗ у розчинах для ін'єкцій та інфузіях, які, зазвичай, готуються середнім медичним персоналом безпосеред-ньо перед введенням хворому, шляхом змі-шування готових розчинів або розчинення порошкоподібних ЛЗ1,4,6,8. Хімічні реакції між ЛЗ, що виникають, зокрема їх взаємне пониження розчинності, частіше за все зв'я-зані з використанням ЛЗ, які не рекоменду-ється вводити в складну інфузійну суміш або змішувати в одному шприці (флаконі) з жод-ними ЛЗ, а також із нераціональним вибо-ром розчинника для ЛЗ. Відсутність чи не-достатність знань лікарів ФН значно знижує ефективність і безпеку комбінованої ФТ, під-вищує ризик ускладнень при введенні ін'єк-ційних розчинів4.

Ін’єкційний ліковий «коктейль» – сумісне застосування декількох готових ЛЗ разом у одному екстемпорально приготованому об’ємі (шприці чи флаконі) при відсутності анало-гічних готових ЛФ або відсутності економіч-ної доступності до них пацієнта чи ЗОЗ9. Вважаємо, що проблема підвищення раціо-нальності та безпеки застосування ін'єкцій-них лікових «коктейлів» є надзвичайно акту-альною як у світі, так і в Україні та потребує комплексного системного підходу щодо її ви-рішення, що і визначило мету та актуаль-ність нашого дослідження.

Мета дослідження – оцінка раціонально-сті застосування ін’єкційних лікових «кок-тейлів» (на прикладі ФТ учасників благодій-ної організації «Лікарняна каса Житомирсь-кої області» (БО)) за адаптованою нами мето-дикою оцінки якості ФТ щодо DRP.

Матеріали та методи дослідження. Об’єкти дослідження: листки лікарських призначень (ЛЛП) ЛЗ (n=526) пацієнтів, ви-писаних у задовільному стані із 5 ЗОЗ м. Житомира; адаптована нами методика оцінки якості ФТ за класифікацією PCNE V5.01 щодо DRP3; інструкції для медичного застосування (ІМЗ) ЛЗ2.

Дизайн дослідження – ретроспективне. Ви-користано методи: системного аналізу; стан-дартизації; аналітично-порівняльний; кліні-ко-фармацевтичний; клініко-фармакологіч-ний; статистичний; моделювання. У ході ви-

конання дослідження конфліктів інтересів не було.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Дослідження проводилось у розрізі оцінки лише необхідної для його реалізації інформації (назва і кількість ЛЗ у «коктей-лі»). Незважаючи на дещо обмежені дані пер-винної документації ретельність та якість проведеної оцінки не втратила наукової цін-ності, про що свідчать отримані статистично значущі результати дослідження.

Результати аналізу ЛЛП (n=526), засвідчи-ли 52 різноманітних варіанти потенційних ЛВ, що загалом зустрічалися 269 разів. Із 52 потенційних ЛВ найбільша кількість 38 (73%) – ідентифіковані нами, як некорисні (недоцільні); 4 (8%) – як небезпечні (недопус-тимі), і лише 10 (19%) – корисні (доцільні) (рис.1).

19% 8%

73%

Недоцільні

Доцільні

Небезпечні

Рис. 1. Розподіл виявлених ЛВ на доцільні, недоцільні та небезпечні

Доцільні (корисні) ЛВ – поєднане застосу-

вання ЛЗ для підвищення терапевтичного ефекту, скорочення терміну лікування та за-побігання ускладненням; іноді ЛЗ комбіну-ють для ослаблення чи запобігання небажа-них ефектів ФТ.

Недоцільні (некорисні) ЛВ – комбіноване застосування ЛЗ, що може кількісно чи якіс-но змінювати кінцевий терапевтичний ефект (усунення, ослаблення або спотворення ефек-ту) внаслідок несумісності цих ЛЗ, також можливе посилення токсичних ефектів. Не-безпечні (недопустимі) ЛВ – сумісне застосу-вання ЛЗ, що може становити загрозу життю хворого та призвести до серйозних усклад-нень ФТ10.

Детальний клініко-фармацевтичний та клініко-фармакологічний аналіз виявлених ЛВ та їх оцінка згідно вищенаведених озна-чень представлені в табл. 13. У аналізо-ваних ЛЛП 38 ЛВ, що загалом зустрічалися 192 рази, трактовано нами як недоцільні (табл. 1), 25 із них – фармацевтичні взаємодії (ФВ), тобто ті, що виникають ще до введення ЛЗ в організм (у шприці, флаконі); 13 – без-посередньо пов’язані з дією ЛЗ в організмі хворого.



16

Таблиця 1. Недоцільні лікові взаємодії «-»

№ з/п Виявлені ЛВ К-сть випадків

n=192 (%) 1 2 3

1. Аспаркам, панангін розводять лише у 100200 мл 0,9% р-ну натрію хлориду або 5% р-ну глюкози. Не рекомендовано змішувати у одному об’ємі (шприці, флако-ні) з іншими ЛЗ, щоб запобігти ФВ

30 (15,6)

2. Р-н анальгіну несумісний (в одному шприці) з будь-якими іншими ЛЗ через високу ймовірність ФН

22 (11,4)

3. При інфузійному введенні магнію сульфат розводять лише 0,9% р-ном натрію хлориду або 5% глюкози. Сумісне введення з іншими ЛЗ в одному об’ємі не до-цільне через можливість розвитку ФН

18 (9,3)

4. Димедрол не слід змішувати з іншими ЛЗ в одному об’ємі, окрім розчинника (1015 або 75100 мл 0,9 % р-ну натрію хлориду)

16 (8,3)

5. Не змішувати калію хлорид з іншими ЛЗ через несумісність. В якості розчин-ника не застосовувати інші ЛЗ, окрім р-нів натрію хлориду 0,9% або 5% глюко-зи

15 (7,8)

6. Дексаметазон неприпустимо змішувати з іншими ЛЗ у шприці або флаконі для інфузій, окрім 0,9% р-ну натрію хлориду або 5% р-ну глюкози

14 (7,2)

7. Еуфілін не слід застосовувати в одному шприці з іншими ін'єкційними ЛЗ, за винятком 0,9% р-ну натрію хлориду, у зв'язку з ФВ

9 (4,6)

8. Змішування у одному об’ємі (шприці, флаконі) інсуліну з іншими ЛЗ, може ви-кликати його руйнування, тому інсулін не рекомендовано додавати до інфузій-них р-нів, щоб запобігти ФВ

7 (3,6)

9. Еуфілін ↑* ймовірність розвитку ПР глюкокортикостероїдів 6 (3,1) 10. Рибоксин (інозин) можна розводити у 5% р-ні глюкози або 0,9% р-ні натрію хло-

риду (до 250 мл), але не рекомендовано змішувати у одному об’ємі (шприці, флаконі) з іншими ЛЗ, щоб запобігти хімічній несумісності. Можлива ФВ ЛЗ

5 (2,6)

11. Не слід змішувати пентоксифілін з іншими ЛЗ в одному об’ємі, за винятком р-нів: Рінгера лактату, 0,9% натрію хлориду або 5% глюкози

4 (2,0)

12. При змішуванні (в одному об’ємі) дексаметазону з ондансетроном (зофран), хло-рпромазином, дифенгідраміном (димедрол), доксапрамом, доксорубіцином, да-унорубіцином, ідарубіцином, гідроморфоном, прохлорперазином, галію нітра-том та ванкоміцином утворюється осад

4 (2,0)

13. Дексаметазон ↑ ефект серцевих глікозидів (СГ) за рахунок дефіциту Са++, ↑ ри-зик розвитку глікозидної інтоксикації

3 (1,5)

14. Для краплинного введення р-н дигоксину розводять у 100 мл 5% р-ну глюкози або 0,9% р-ну натрію хлориду, але не рекомендовано змішувати у одному об’ємі (шприці, флаконі) з іншими ЛЗ, щоб запобігти ФВ

3 (1,5%)

15. За відсутності відповідних даних тавегіл (клемастин) не слід застосовувати з іншими розчинниками, окрім 0,9% р-ну натрію хлориду або 5% р-ну глюкози у співвідношенні 1:5, а також із великими об’ємами рідини для парентерального введення

3 (1,5)

16. Метоклопрамiд (церукал) може впливати на процес всмоктування інших ЛЗ 3 (1,5) 17. Не рекомендується поєднувати р-ни глюкози із АК**, яка в своїй структурі міс-

тить високо реакційно здатну ендіольну групу, що легко окислюється. АК окис-люється до дегідроаскорбінової кислоти

3 (1,5)

18. Засоби глюкози містять соляну кислоту, тому р-н глюкози не може бути розчин-ником для тіотриазоліну, який дестабілізується в кислому рН. Можлива ФВ ЛЗ

2 (1)

19. Зофран, осетрон (ондансетрон) ін’єкції не слід змішувати з іншими ЛЗ в одному шприці або в одній крапельниці, за винятком 0,9% р-ну натрію хлориду, 5% р-ну глюкози, 10% р-ну манітолу, р-ну Рінгера, 0,3% р-ну калію хлориду із 0,9% р-ном натрію хлориду, 0,3% р-ну калію хлориду із 5% р-ном глюкози

2 (1)

20. Інсулін при одночасному застосуванні зі строфантином ↑ ризик розвитку гліко-зидної інтоксикації

2 (1)

21. При застосуванні ін'єкційної ЛФ не слід змішувати баралгетас з іншими ЛЗ в одному об’ємі

2 (1)

22. Строфантин несумісний при введенні в одному шприці чи крапельниці з таки-ми ЛЗ: глюкоза, натрію гідрокарбонат, аміназин. Ці комбінації ↓*** фармако-логічну активність строфантину

2 (1%)

23. Не допускається змішування та одночасне застосування преднізолону з іншими ЛЗ в одній інфузійній системі або шприці

2 (1)



2012, №12

17

Продовження табл. 1 1 2 3

24. АК має високий окисно-відновний потенціал, внаслідок чого може змінювати хімічний склад інших ЛЗ, існує небезпека несумісності

1 (0,6)

25. Введення спазмалгону разом з іншими ЛЗ в одному об’ємі неприпустимо 1 (0,6) 26. «ГІК» (комбінований ЛЗ калію хлориду і глюкози) не застосовується як розчин-

ник-носій для введення інших ЛЗ 1 (0,6)

27. Для в/в введення строфантин розводять лише у 0,9% р-ні натрію хлориду 1 (0,6) 28. Іони Са++ (що містяться в р-ні Рінгера) мають антагоністичну дію стосовно іонів

магнію (магнію сульфат), що призводить при одночасному їх застосуванні до ↓ фармакологічних ефектів магнію сульфату

1 (0,6)

29. Магнію сульфат ФН (утворює осад) із ЛЗ, що містять іони Са++ (р-н Рінгера) 1 (0,6) 30. Преднізолон слід застосовувати з обережністю із СГ (через посилення дії остан-

ніх) 1 (0,6)

31. При інфузійному введенні адреналін розводять лише 0,9% р-ном натрію хлори-ду або 5% глюкози. Сумісне введення з іншими ЛЗ в одному об’ємі не доцільне через можливість розвитку ФН

1 (0,6)

32. При інфузійному введенні дофамін розводять лише 0,9% р-ном натрію хлориду або 5% глюкози. Сумісне введення з іншими ЛЗ в одному об’ємі не доцільне через можливість розвитку ФН

1 (0,6)

33. При одночасному застосуванні дексаметазону з СГ можливе погіршення пере-носимості останніх через дефіцит калію

1 (0,6)

34. При одночасному парентеральному застосуванні з калію хлориду іонів Са++ (що містяться в р-ні Рінгера) може виникати аритмія

1 (0,6)

35. Розчин мілдронату не слід змішувати в одному об’ємі з іншими ЛЗ 1 (0,6) 36. Слід дотримуватись особливої обережності, оскільки можливе взаємне потенці-

ювання ефектів при сумісному застосуванні супрастину з седативними засоба-ми, транквілізаторами, анальгетиками (анальгін), трициклічними антидепре-сантами, атропіном, мускариновими парасимпатолітиками

1 (0,6)

37. У комбінації з СГ ↑ ризик токсичності за рахунок присутності в розчині Рінгера іонів Са++

1 (0,6)

38. Церегін не сумісний з розчинами, що змінюють рН ЛЗ (5,0-8,0), та ліпідовміс-ними розчинами

1 (0,6)

Примітка: * ↑ – збільшення, ** АК – аскорбінова кислота, *** ↓ –зменшення Серед доцільних ЛВ (табл. 2) переважають

зменшення небажаних ефектів СГ під впли-вом аспаркаму, панангіну, калію хлориду – 21 (32,3%) та потенціювання (посилення) ефектів одних ЛЗ іншими – 40%, зокрема

анальгін, димедрол посилюють спазмолітич-ну дію папаверину; димедрол потенціює дію анальгіну, спазмалгону, магнію сульфату, новокаїну і платифіліну (по 20%).

Таблиця 2. Доцільні лікові взаємодії «+»

№ з/п Виявлені ЛВ К-сть випадків

n=65 (%) 1 2 3 1. Під впливом аспаркаму, панангіну, калію хлориду небажані ефекти СГ ↓. Аспа-

ркам, панангін, калію хлорид ↓ чутливість до СГ і покращує їх переносимість 21 (32,3)

2. Спазмолітичну дію папаверину ↑ метамізол натрію (анальгін), дифенгідрамін (димедрол), диклофенак, барбітурати

13(20)

3. Димедрол потенціює дію анальгетиків (анальгін, спазмалгон), снодійних, ней-ролептичних (магнію сульфат, який виявляє седативну, спазмолітичну, снодійну і наркотичну дії) і місцевих анестетиків (новокаїн), ↑ ефекти м-холіноблокуючих ЛЗ

13(20)

4. Но-шпа ↑ дію папаверину та інших спазмолітиків (у т.ч. м-холіноблокаторів – платифілін), а також магнію сульфату, який виявляє спазмолітичну, седативну, снодійну і наркотичну дії

6(9,2)

5. Паралельне введення дексаметазону та ондансетрону (зофран); дифенгідраміну (димедрол) ефективне для попередження нудоти та блювання, спричинених хі-міотерапією цисплатином, циклофосфамідом, метотрексатом, флуорацилом

4(6,2)

6. Димедрол ↑антихолінергічні ефекти ЛЗ із м-холіноблокуючою активністю (пла-тифілін)

3(4,6)



18

Продовження табл. 2 1 2 3

7. Дію платифіліну ↑ анальгетики, седативні засоби, транквілізатори 2 (3,2) 8. Піридоксин може комбінуватися із аспаркамом (↑ стійкість до гіпоксії) 1 (1,5) 9. Одночасне парентеральне введення вітаміну В6 та інсуліну ↑ ефективність маг-

незіотерапії 1 (1,5)

10. «ГІК» поліпшує переносимість СГ, що дозволяє за необхідності одночасно вводи-ти строфантин або ЛЗ наперстянки

1 (1,5)

Оскільки зазначені ЛЗ, в усіх аналізованих

нами випадках вводилися в одному об’ємі (шприці, флаконі), доцільність цих ЛВ – сумнівна, через високу ймовірність виник-нення ФН.

Зокрема, розчин анальгіну несумісний (в одному шприці) з будь-якими ЛЗ, а димед-рол, магнію сульфат, аспаркам, панангін і

калію хлорид не слід змішувати з іншими ЛЗ в одному об’ємі, окрім розчинника.

До небезпечних (недопустимих) потенцій-них ЛВ, виявлених в аналізованих ЛЛП, ми віднесли ті, що можуть становити загрозу життю хворого – порушення провідності та виникнення AV-блокади (66,7%), небезпека гіперкаліємії та зупинки серця (25%), розви-ток аритмій (8,3%) (табл. 3).

Таблиця 3. Небезпечні лікові взаємодії «!» № з/п Виявлені ЛВ К-сть випадків

n=12 (%) 1. При одночасному застосуванні магнію сульфату із СГ (строфантин, корглікон) ↑

ризик розвитку порушення провідності та виникнення AV-блокади (особливо при одночасному внутрішньовенному введенні солей Ca++)

8 (66,7)

2. Сумісне введення 2-х калієвмісних ЛЗ (калію хлорид та аспаркам) – існує небез-пека гіперкаліємії та зупинки серця (необхідний контроль рівня калію в крові)

2 (16,7)

3. При застосуванні р-ну Рінгера з ЛЗ калію (калію хлорид, аспаркам) ↑ ризик роз-витку гіперкаліємії та зупинки серця (необхідний контроль рівня калію в крові)

1 (8,3)

4. При застосуванні одночасно адреналіну з допаміном (дофамін) ↑ ризик розвитку аритмій

1 (8,3)

Наступний етап дослідження передбачав

більш детальний аналіз ЛЛП за адаптова-ною нами методикою оцінки якості ФТ щодо DRP3.

Для ФТ застосовано 37 ЛЗ на 1 «кок-тейль». Кількість DRP (у т. ч. ЛВ), виявлених у аналізованих ін’єкційних «коктейлях», ко-ливалася від 1 до 14 в 1 «коктейлі».

Прикметно, що найбільша кількість – 14 DRP спостерігалася у 7-ми компонентних «коктейлях»; 410 DRP – при застосуванні 56 ЛЗ у 1 «коктейлі»; 28 DRP – у «коктей-лях» із 4 ЛЗ та лише 15 DRP – у 3-х компо-нентних «коктейлях».

Загалом у проаналізованих 526 ЛЛП вста-новлено 325 DRP, серед яких на І-му місці – потенційні ЛВ (82,7%), на ІІ-му – недоціль-ний ЛЗ (9,5%), а ІІІ-є місце посідають техніч-ні проблеми (4,9%) (рис. 2).

Серед аналізованих ЗОЗ найбільша кіль-кість DRP 89 (27,3%) були ідентифіковані в ЗОЗ-1. Приблизно порівно – 64 (19,7%) і по 62 (19,1%) у ЗОЗ-2, ЗОЗ-3 та ЗОЗ-4, відпові-дно. Найменша частка DRP у ЗОЗ-5 – 48 (14,8%) (рис. 3).

9,5%4,9%

82,7%

1,9%1,0%Р5.1. Потенційні ЛВ

Р.2.2. Неналежний (недоцільний) ЛЗ

Р.7.1. Технічні проблеми

Р.2.1. Неналежний шлях введення ЛЗ

Рис. 2. Характеристика ідентифікованих DRP (n=325) за адаптованою методи- кою оцінки кості ФТ щодо DRP у роз- різі аналізованих 526 ЛЛП

19,1%19,7%

27,3%14,8%

19,1%

ЗОЗ-1ЗОЗ-2ЗОЗ-3ЗОЗ-4ЗОЗ-5

Рис. 3. Частка ідентифікованих DRP (n=325) у розрізі ЗОЗ



2012, №12

19

Оскільки, переважну кількість DRP в ана-лізованих ЗОЗ складають ЛВ (n=269) (рис. 4), то з метою запобігання їх негативних наслідків слід перед призначенням декіль-кох ЛЗ ознайомитися з розділом «Взаємодія» ІМЗ; при раціональному виборі ЛЗ необхідно враховувати попередньо призначені ліки; погоджувати призначення ЛЗ різними фахів-цями та пацієнтом.

71 4 6 5 3

55 6 1

54 8

52 3 8 1

37 10 1

ЗОЗ-1

ЗОЗ-2

ЗОЗ-3

ЗОЗ-4

ЗОЗ-5

Р.5.1. Потенційні ЛВ (n=269)

Р.2.2. Неналежний шлях введення ЛЗ (n=31)

Р.7.1. Технічні DRP (n=16)

Р.2.1. Неналежний (недоцільний) ЛЗ (n=6)

Р.2.3. Неналежне дублювання ФТ групи чиактивного інгредієнта (n=3)

Рис. 4. Деталізований розподіл ідентифіко- ваних DRP (n=325) у розрізі ЗОЗ за абсолютними значеннями

Таким чином, постала необхідність надан-

ня лікарям, середньому медичному персона-лу додаткової інформації (додаткової фарма-цевтичної опіки) щодо особливостей взаємодії призначених сумісно ліків.

Пріоритетним шляхом вирішення цієї про-блеми вважаємо опрацювання і розповсю-дження в ЗОЗ, зокрема клініко-фармацев-тичних повідомлень (розроблені нами впер-ше в Україні), які містять достовірну та об’єктивну інформацію що-до раціонального застосування ЛЗ, зокрема ін’єкційних «кок-тейлів».

Разом із тим, на нашу думку, методика ідентифікації DRP є вагомим та перспектив-ним інструментом діяльності КП в ЗОЗ, то його залучення до процесу їх вирішення сприятиме раціоналізації ФТ (підвищення її якості та безпеки); збільшення комплаєнсу пацієнта до лікування.

У подальшому нами встановлено, що мож-ливість виникнення ускладнень ФТ в про-аналізованих 526 ЛЛП 5 ЗОЗ м. Житомира при застосуванні 3-х ліків у «коктейлі» скла-дає 39%, тоді як 47 ЛЗ сягає 61%, тобто ри-зик зростає більш ніж у 1,5 рази. Здійснивши статистичну обробку результатів (кореляцій-но-регресійний аналіз), встановлено прямий лінійний зв’язок між числом ЛЗ, що входять до складу «коктейлю», та кількістю виявле-них у них DRP, зокрема ЛВ.

Силу і напрямок взаємозв’язку між зна-ченнями досліджуваних змінних встановлені за допомогою коефіцієнта кореляції (r). Сила зв’язку: сильна – коефіцієнт від 0,7 до 1; се-редня – при r=0,30,7; слаба – коефіцієнт від 0 до 0,3. Таким чином, нами доведено, що із збільшенням кількості ліків в ін’єкційному «коктейлі» достовірно зростає кількість ЛВ (r=0,84; p<0,001) (рис. 5) та інших DRP (r=0,81; p<0,001) (рис. 6).

К-сть ЛЗ в коктейлі:К-сть ЛВ: y = -3,6008 + 1,7867*x; r = 0,840; p<0,001

2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0

К-сть ЛЗ в коктейлі

-2

0

2

4

6

8

10

12

14

К-с

ть Л

В

Рис. 5. Регресійна залежність кількості ЛВ від кількостіпризначених в ін’єкційному «кок-

тейлі» ЛЗ

За виглядом розміщення (скупчення) точок на скатерограмах (рис. 5, рис. 6) можна про-

слідкувати пряму лінійну форму зв’язку між змінними: кількість ЛВ та кількість DRP



20

відносно кількості ЛЗ у «коктейлях». Отже, за результатами статистичного аналізу дове-

дено наявність прямого лінійного зв’язку між досліджуваними змінними.

К-сть ЛЗ в коктейлі:К-сть DRP: y = -3,6285 + 1,959*x; r = 0,810; p<0,001

2,0 2,5 3,0 3,5 4,0 4,5 5,0 5,5 6,0 6,5 7,0 7,5 8,0

К-сть ЛЗ в коктейлі

0

2

4

6

8

10

12

14

16К-с

ть D

RP

Рис. 6. Регресійна залежність кількості DRP від кількості призначених в ін’єкційному

«коктейлі» ЛЗ

Таким чином, намагання зменшити кіль-кість ліків у призначеннях ФТ, зокрема в ін’єкційних «коктейлях», можна вважати, на нашу думку, одним із пріоритетних шляхів зменшення кількості DRP.Ретроспективний дизайн дослідження не передбачає усунення виявлених DRP, адекватних втручань експе-рта та суттєво не впливає на вже отриманий результат ФТ, проте, на нашу думку, резуль-

тати проведеного аналізу безперечно можуть вплинути на уникнення подібних некорект-ностей ФТ в майбутньому, слугують певним навчальним матеріалом і засвідчують діяль-ність у напрямку пошуку системних та окре-мих специфічних помилок ФТ на шляху до підвищення її якості, зокрема у конкретному клінічному відділенні ЗОЗ.

Висновки: 1. Результати проведених досліджень зас-

відчують, що в стаціонарних закладах охорони здоров’я України мають місце призначення ін’єкційних лікових «кок-тейлів», і потенційні лікові взаємодії ста-новлять вагому частку DRP, та можуть впливати на погіршення результатів фармакотерапії ін’єкційними ліковими «коктейлями», що потребує обов’язкового додаткового інформування усіх причет-них до цього процесу фахівців, а їх вияв-лення і попередження ще до виконання лікарських призначень дозволить попе-редити низку потенційних ускладнень фармакотерапії.

2. Встановлено, що для запобігання нега-тивних наслідків лікових взаємодій слід перед призначенням декількох лікарсь-ких засобів ознайомитися з розділом «Взаємодія» інструкції до медичного за-стосування; при раціональному виборі лікарських засобів необхідно враховувати попередньо призначені ліки; погоджува-ти призначення лікарських засобів різ-ними фахівцями та пацієнтом.

3. Доведено, що із збільшенням кількості ліків у ін’єкційному «коктейлі» достовірно зростає кількість лікових взаємодій (r=0,84; p<0,001) та інших ліко-пов’яза-них проблем DRP (r=0,81; p<0,001).

Література: 1. Вікторов О.П. Побічні реакції при медичному за-

стосуванні ліків в Україні: віковий аспект. Частина друга / О.П. Вікторов // Раціональна фармакотера-пія. – 2010. – № 2 (15). – С. 6-14.

2. Довідник лікарських засобів. Випуск 5. МОЗ Украї-ни, Державний експертний центр. – [Електронний ресурс] (станом на 01.05.2011 р.).

3. Зіменковський А.Б. Апробація оцінки якості фар-макотерапії за стандартизованою методикою

PCNE V 5.01 з виявлення DRP на прикладі реаль-ного клінічного випадку / А.Б. Зіменковський, Т.Б. Ривак // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://clinpharm.org.ua/index.php? option=com_content&view=article&id=167&Itemid=57&lang=uk

4. Ковальская Г.Н. Несовместимые сочетания лекар-ственных средств при инъекционном способе введе-



2012, №12

21

ния: проблемы и пути решения / Г.Н. Ковальская // Бюл. Вост.-Сиб. Науч. Центра.–2003.–№3. – С.44-47.

5. Коняева Е.И. Взаимодействие лекарственных средств в кардиологии / Е.И. Коняева // Учебно-информационный медицинский сайт. – [Електрон-ний ресурс]. – Режим доступу: http://studentdoctor professor.com.ua/ru/node/312

6. Кукес В.Г. Проблемы взаимодействия лекарствен-ных средств в кардиологической практике: антиги-пертензивные и гиполипидемические препараты / В.Г. Кукес, А.В.Семенов, Д.А. Сычев // РМЖ. – 2006. – №20. – С. 1423-1428.

7. Лекарственные средства и их рациональное ис-пользование // Информационный бюллетень ВОЗ. – [Електронний ресурс]. – 2010. – № 338. – Режим доступу: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/ fs338/ru/index.html

8. Несовместимость лекарственных веществ / Pharm-technologies. – [Електронний ресурс]. – 2006. – Ре-жим доступу: http://capsulator.narod.ru/nesovmest. html

9. Ривак Т.Б. Недоцільні призначення лікарських засобів у типовій клінічній практиці як причина нераціональної фармакотерапії / Т.Б. Ривак // Клі-нічна фармація, фармакотерапія та медична стан-дартизація. – 2010. – № 3-4. – С.153-159.

10. Фармакологія: Підручник / І.С. Чекман, Н.О. Гор-чакова, В.А. Туманов [та ін.]; За ред. І.С. Чекмана. – К.: Вища школа, 2001. – 598 с.

11. Buckley B.M. Healthy ageing: ageing safely / B.M. Buckley // Eur Heart J. – 2001. – №3. – Р.6-10.

12. Adverse drug reactions in hospital patients: a system-atic review of the prospective and retrospective studies / P. Wiffen, M. Gill, J. Edwards [et al.]. Bandolier Extra, 2002. – Р.1-16.

13. Complexity in caring for an ageing heart failure popu-lation: concomitant chronic conditions and age related impairments / S. Geest., E. Steeman, M. Leventhal [et al.] // Eur. J. Cardiovasc. Nurs.–2004.–№3.–Р.263-270.

14. Diane R. Взаимодействие лекарственных средств в практике интенсивиста /R.R. Diane, E.A. Timothy // Clinics in Chest Medicine. – [Електронний ресурс]. – 1999. – Vol. 20. – №2. – Режим доступу: http://www. critical.ru/ann/pages/review/page14.html

15. Drug-related admission stone Australian hospital / L.A. Stanton, G.M. Peterson, R.H. Rumble [et al.] // J. Clin. Pharm. Ther. – 1994. – № 19. – Р.341-347.

16. Drug-drug and drug-disease interactions in the ED; analysis of a high-risk population / R. Goldberg, J. Mabee, L. Chan [et al.] // Am. J. Emerg. Med. – 1996. – №14. – Р.447-450.

17. Rockville M.D. Reducing and preventing adverse drug events to decrease hospital costs. Research in Action, Issue 1. / M.D. Rockville // Agency for Health care Re-search and Quality. – [Електронний ресурс]. – 2001. – № 01-0020. – Режим доступу: http://www.ahrq.gov/ qual/aderia/aderia.htm

18. Paille F. The prescription and drug interactions: pro-spective study in 896 patients treated for arterial hy-pertension in general medicine / F. Paille, P. Pissochet // Therapie; 1995. – №50 (3). – Р.253-258.

УДК 615.015.2:615.032.11]:615.035.8 ИНЪЕКЦИОННЫЕ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ «КОКТЕЙЛИ»: ВЫЯВЛЕНИЕ DRP КАК ПУТЬ К РА-ЦИОНАЛЬНОЙ И БЕЗОПАСНОЙ ФАРМАКОТРАПИИ Т.Б. Рывак1, В.Д. Парий2, А.Б. Зименковский1 Львовский национальный медицинский университет имени Даниила Галицького1, г. Львов, Украина Национальный медицинский университет имени О.О. Богомольца2, г. Киев, Украина Резюме: Проведено исследование по оценке рациональности применения инъекционных лекарственных «коктейлей» (на примере фармакотерапии участников благотворительной организации «Больничная касса Житомирской области») за адаптированной нами методикой оценки качества фармакотерапии относи-тельно DRP (drug-related problems). В целом в проанализированных 526 листках врачебных назначений установлено 325 DRP, среди которых на І-м месте – потенциальные лекарственные взаимодействия (82,7%), на ІІ-м – выбор нецелесообразного лекарственного средства (9,5%), а ІІІ-е место занимают техниче-ские проблемы (4,9%). Возможность возникновения осложнений фармакотерапии при применении 3-х ле-карств в «коктейле» составляет 39%, тогда как 47 лекарственных средств достигает 61%, то есть риск воз-растает более чем в 1,5 раза. В результате проведенного исследования нами доведено, что с увеличением количества лекарств в инъекционном «коктейле» достоверно возрастает количество лекарственных взаи-модействий (r=0,84; p<0,001) и других DRP (r=0,81; p<0,001). Ключевые слова: инъекционные лекарственные «коктейли», лекарственные взаимодействия, связанные с лекарствами проблемы (DRP).

UDC 615.015.2:615.032.11]:615.035.8 THE INJECTION DRUG «COCKTAILS»: DETECTION OF DRP AS A WAY TO RATIONAL AND SAFE PHARMACOTHERAPY T.B. Ryvak1, V.D. Pariy2, A.B. Zimenkovsky1 Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine O.O. Bogomolets National Medical University2, Kyiv, Ukraine Summary: A study to assess the rationality of injection drug «cocktails» administration (on the example of pharmacotherapy for participants of a charitable organization «Zhytomyr region hospital cash desk») was con-ducted by means of our elaborated methodology of pharmacotherapy quality assessment in terms of DRP (drug-related problems). 325 DRP were identified in the analyzed 526 Protocol Drug Order Forms. The potential drug interactions (82,7%) make up the greater part of DRP. The second group of DRP comprises inadvisable drugs (9,5%), and the third one involves technical problems (4,9%). The possibility of pharmacotherapy complications



22

on the administration of three drugs in the «cocktail» makes up 39%, whereas in case of 4-7 drugs it is 61%, that is the risk increases in more than 1,5 times. The study outcomes prove that the increasing number of injection drugs in the «cocktail» considerably increases the number of drug interactions (r=0,84; p<0,001) and other DRP (r=0,81; p<0,001. Key words: injection drug «cocktails», drug interactions, drug-related problems (DRP).




2012, №12

23

УДК 616. 314. 17-085-097]-06: 616.37-002-036.12

В.В. Шманько, Н.В. Чорній

ВПЛИВ КОМБІНОВАНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ НА ІМУННИЙ СТАТУС У ХВОРИХ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПАРОДОНТА

НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ

Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль, Україна


Резюме: Представлені результати комбінованого застосування орального антисептика та гепатопротекто-ра з імунокорегуючою дією для лікування захворювань пародонта на тлі хронічного панкреатиту. Отрима-ні дані демонструють, що застосування антисептика та гепатопротектора з імунокорегуючою дією («Сеп-тофіт» та «Антраль») у комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту та хронічного генералі-зованого пародонтиту у хворих на фоні хронічного панкреатиту впливає на імунну систему хворих: відбу-вається корегування порушень у клітинній та гуморальній ланках. Ключові слова: хронічний панкреатит, захворювання пародонта, «Септофіт», «Антраль».

Вступ. Пошук нових лікарських засобів (ЛЗ) для фармакотерапії (ФТ) захворювань пародонта є актуальною проблемою стомато-логії та фармакології. Це обумовлено висо-кою розповсюдженістю захворювань тканин пародонта серед дорослого населення та тен-денцією до різкого їх збільшення серед осіб молодого віку1. За даними експертів ВООЗ (1994), 80% населення різних країн мають захворювання пародонта. У структурі цих захворювань переважають гінгівіт і пародон-тит, які складають 9295%2. Підвищується частота патології тканин пародонта при за-хворюваннях шлунково-кишкового тракту (ШКТ)3. Це вказує на необхідність пошуку нових шляхів комбінованого лікування да-них захворювань.

На сьогодні відомі способи лікування за-хворювань пародонта, які включають засто-сування антибактерійних, протизапальних, імуностимулюючих, остеотропних ЛЗ для загальної терапії та місцевого застосування антисептичних засобів4-7.

Метою дослідження було дослідити клі-нічну ефективність комбінованого застосу-вання орального антисептика та гепапротек-тора з імунокорегуючою дією для ФТ захво-рювань пародонта на тлі хронічного панкре-атиту (ХП).

Матеріали та методи дослідження. На-ми було обстежено 102 хворих гастроентеро-логічних відділень лікарень м. Тернополя з клінічним діагнозом ХП. Контрольну групу становили 30 осіб без патології пародонта та захворювань ШКТ. Лікування та обстеження пацієнтів проводилось у стадії ремісії фоно-

вого захворювання. Вік обстежених хворих коливається в межах 2473 років, серед яких 48,8% жінок і 51,2% чоловіків. За методом лікування хворі були розділені на І та ІІ гру-пи. В кожній групі 21 (83,3%) хворих із хро-нічним катаральним гінгівітом та 9 (16,7%) із хронічним генералізованим пародонтитом на фоні хронічного панкреатиту. Клінічне обстеження хворих проводили за стандарт-ною схемою. Гігієнічний стан порожнини ро-та оцінювали за індексом Федорова-Володкі-ної (1971). Для оцінки запального процесу ясен застосовували папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА) (Parma 1960), ступінь захворювання тканин пародонта оці-нювали за комплексним пародонтальним індексом (КПІ) (1987), наявність запального процесу визначали за допомогою проби Шиллєра-Писарєва1. Оцінку стану тканин пародонта проводили клінічними методами. Визначали набряк ясенного краю, кровото-чивість, втрату зубоясенного епітеліального прикріплення, рухомість зубів, гноєвиділен-ня з пародонтальної кишені. При верифіка-ції діагнозу користувались класифікацією захворювань пародонта запропонованою М.Ф. Данилевським (1994)1. Групу спеціаль-них методів становили імунологічні дослі-дження периферійної крові. Аналіз імунного статусу, визначення кількості Т-лімфоцитів та їх субпопуляций (CD3, CD4, CD8, CD16-клітин), В-лімфоцитів (CD22), проводили ме-тодом моноклональних антитіл, а визначен-ня концентрації основних класів імуноглобу-лінів (IgA, IgM, IgG) у крові – методом раді-альної імунодифузії на агарі за G. Mancini



24

(1965). Результати обстежень оброблено ста-тистично з використанням загальноприйня-тих методів варіаційної статистики за допо-могою персонального комп'ютера із застосу-ванням пакету статистичних програм Microsoft Excel 2003. Рівень вірогідності ви-значали за t-критерієм Ст’юдента.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Обстеження 102 хворих на ХП ви-явило захворювання пародонта у 77 (75,7%) пацієнтів (хронічний катаральний гінгівіт та хронічний генералізований пародонтит у стадії загострення ), у 22 (21,6%) – пародонт був інтактний, у 3 (2,4%) хворих зазначалась повна втрата зубів. Серед 77 пацієнтів з ура-женням тканин пародонта хронічний ката-ральний гінгівіт легкого та середнього ступе-ню важкості був у 56 (73,2%) хворих, хроніч-ний генералізований пародонтит ІІІ ступе-ня важкості – у 21 (26,8%) хворих.

Взявши до уваги патогенетичні механізми розвитку захворювання пародонта на фоні ХП та провівши огляд існуючих на даний час схем лікування гінгівіту та генералізованого пародонтиту, в своїй роботі ми застосували поряд із традиційними методами лікування засіб місцевої дії, а саме «Септофіт» та ЛЗ загальної дії гепатопротектор з імунокоре-гуючою та антиоксидантною дією «Ан-траль», спрямовану на усунення запальних та запально-дистрофічних процесів у ткани-нах пародонта і відновлення місцевого та системного імунного захисту у хворих на ХП, що дозволить, на нашу думку, досягнути під-вищення ефективності лікування катараль-ного гінгівіту та генералізованого пародон-

титу і уникнути можливих ускладнень ліку-вання та тривалої ремісії.

Всім хворим було проведено зняття над- та підясенних зубних відкладень і професійну чистку зубів, а також навчання гігієни, про-ведено лікування карієсу та його ускладнень, при потребі здійснювалось вибіркове при-шліфовування. Всім хворим призначали ос-теотропний препарат «Кальцемін» по 1 табл. 2 рази на день курсом 1 місяць, рекоменду-вали користуватись зубною пастою «Пародо-нтакс» та зубною щіткою середньої жорсткос-ті, дотримуватись інтрадентальної гігієни (користуватись флосами та зубними йорши-ками). Хворим 1-ої групи призначали анти-септик на основі хлоргекседину для полос-кання тричі на день протягом 14 днів.

Для ФТ хворих 2-ої групи застосовували фітосептик «Септофіт» по 2 табл. 3 рази на день розсмоктуючи в роті курсом 14 днів, а перорально – гепатопротектор «Антраль» по 1 табл. тричі на день протягом 30 днів. Ефек-тивність комбінованого лікування оцінювали за динамікою клініко-рентгенологічних, ла-бораторних та імунологічних тестів після проведеного лікування через 14 і 30 днів.

Аналіз отриманих результатів виявив по-зитивний вплив комбінованого лікування хронічного катарального гінгівіту та хроніч-ного генералізованого пародонтиту у хворих на фоні ХП у 2-ох групах. Однак ефектив-ність такої ФТ у хворих 2-ої групи була ви-щою, що відображалось у скороченні трива-лості лікування. Про це свідчили показники результатів індексного оцінювання стану тканин пародонта та гігієни порожнини рота у хворих на ХП (табл. 1).

Таблиця 1. Стан індексного оцінювання тканин пародонта у хворих на ХП з захворювання-

ми пародон-та до і після лікування (M±m)

У хворих першої групи У хворих другої групи Після лікування Після лікування Показник До

лікування через 14 днів

через 30 днів

До лікування через

14 днів через

30 днів Індекс гігієни за Федоровим-Влодкіною 2,31±0,08 1,42±0,02* 1,74±0,02* 2,2±0,1 1,57±0,03* 1,41±0,02* РМА % 21,86±1,92 0,26±0,26* 5,76±0,79* 20,8±2,3 0,23±0,1* 0,3±0,1* КПІ 1,49±0,15 0,12±0,03* 0,52±0,05* 1,7±0,1 0,11±0,02* 0,03±0,01*

Примітка: *достовірність відмінностей в порівнянні з показниками першої та другої груп - p<0,05 У пацієнтів 2-ої групи індекс гігієни за Фе-

доровим-Влодкіною знизився з (2,2±0,1) до (1,4±0,02) бала і відповідав доброму стану гігієни порожнини рота (p<0,05), а у хворих 1-ої групи з (2,31±0,08) до (1,74±0,02), що свідчило про задовільний стан гігієни. Знач-но знизився індекс РМА з (20,8±2,3%) до лікування до (0,3±0,1%) після лікування (p<0,05) у хворих 2-ої групи, а у хворих 1-ої

групи індекс РМА зменшився з (21,86±1,92%) до лікування, до (5,76±0,79%) після ліку-вання (p<0,05) і вказував на легкий ступінь гінгівіту. Індекс КПІ у хворих 2-ої групи піс-ля ФТ знизився з (1,7±0,1) бали до (0,03±0,01) бала (p<0,05), а у хворих 1-ої групи знизився з (1,49±0,15) бала до (0,52±0,05) бала, що вка-зувало на ризик захворювання тканин паро-донта. Порівнюючи індексні показники стану



2012, №12

25

тканин пародонта у хворих 1-ої групи з пока-зниками 2-ої, слід зазначити, що позитивна динаміка під час лікування спостерігалась у хворих обох груп. Проте, стійкого клінічного ефекту досягнуто лише у пацієнтів 2-ої гру-пи, що отримували «Септофіт» та «Антраль», на що вказують показники через 30 днів лі-кування (табл. 1).

У хворих 2-ої групи спостерігалось зник-нення Т-лімфопенії, підвищення CD3+(Т-лімфоцитів інтегрального показника клі-тинної ланки), кількості Т-хелперів/індукто-

рів (CD4+) до нижньої межі норми, нормалі-зація імунорегуляторного індексу CD4/CD8 та підвищення показників CD8+ (Т-цитоток-сичних лімфоцитів), CD16+ (Т-природніх кі-лерів), CD22+ (В-лімфоцитів) та зниження рівнів імуноглобулінів класів А, М, G. При імунологічному дослідженні через 30 днів лікування встановлено чітко виражений по-зитивний вплив «Антралю» в комплексному лікуванні на показники клітинної та гумо-ральної ланки імунітету (табл. 2).

Таблиця 2. Імунний статус у хворих на ХП із захворюваннями пародонта (M±m)

У хворих першої групи У хворих другої групи Після лікування Після лікування Показник

% До лікування через


30 днів

До лікування через


30 днів CD3 45,5±0,7* 45,03±0,84* 52,1±0,7* **62,8±0,7* CD4 31,03±0,44* 33,2±0,4* **35,4±0,5* 30,7±0,5* 34,6±0,5* **40,7±0,3* CD8 13,8±0,2 15,6±0,3 **17,3±0,3* 13,9±0,4* 16,9±0,3* **21,6±0,4*

CD4/CD8 2,3±0,2 2,1±0,1 2,04±0,2 2,2±0,1* 2,1±0,2 1,9±0,1 CD16 12,7±0,3* 13,1±0,2* **13,3±0,2* 11,7±0,3* 13,0±0,2* **14,1±0,2* CD22 18,2±0,4* 18,6±0,3* **18,5±0,2* 18,9±0,3* 18,6±0,7* **19,03±0,28* IgG 12,7±0,02 11,7±0,2* **11,4±0,1* 12,4±0,2* 11,5±0,1* **10,5±0,1* IgA 2,7±0,1 2,41±0,08* **2,23±0,06* 2,45±0,07* 2,24±0,06* **1,77±0,02* IgM 2,7±0,1 2,43±0,08 **2,3±0,1* 2,6±0,1* 2,2±0,2* **1,52±0,03*

Примітка: *достовірність відмінностей у порівнянні з показниками групи до лікування, p<0,05; **достовірність відмінностей у порівнянні з показниками між 1-ою та 2-ою групами, p<0,05.

Під час ФТ покращувались показники спе-

цифічної імунної резистентності та місцевого імунітету у хворих на ХП з патологією паро-донта 1-ої та 2-ої групи. Проте, рівень показ-ників специфічної імунної резистентності у пацієнтів 2-ої групи відрізняється від показ-ників у хворих 1-ої групи. Зокрема, CD3+ аб-солютна кількість Т-лімфоцитів під впливом загальноприйнятої ФТ зросла в 1,2 рази, (p<0,05), а відповідного показника 2-ої групи в 1,4 рази (p<0,05). Відсоток CD16+ лімфоци-тів у хворих 1-ої групи також підвищився відносно початкового значення в середньому в 1,04 рази, але залишався нижчим у порів-нянні з нормою в 1,15 рази (p<0,05) та в 1,1 рази – з показником 2-ої групи (p<0,05). По-дібна тенденція спостерігалась у хворих 1-ої групи і з боку кількості Т-хелперів/індукторів (CD4+). Під впливом загальноприйнятого лікування рівень їх підвищився в середньому у 1,14 рази у порівнянні з початковим, що залишалось вірогідно нижчим від значень відповідного показника 2-ої групи в 1,15 рази (р<0,05) (табл. 2). Показник CD8, у хворих 1-ої групи зазнав певних позитивних змін, а саме підвищився відносно початкового рівня в середньому в 1,25 рази, але залишався ни-жчим відповідного показника 2-ої групи в 1,25 рази (р<0,05).

Під впливом ФТ із застосуванням «Антра-лю» рівень В лімфоцитів у хворих 2-ої групи збільшився у 1,1 рази. Впродовж ФТ у паціє-нтів 1-ої групи вміст В лімфоцитів також під-вищився в середньому в 0,9 рази відносно початкового значення, проте залишався ни-жчим від показника 2-ої групи в 1,03 рази. Після завершення ФТ із застосуванням «Ан-тралю», в 2-ій групі ХП з патологією пародо-нта відмічається чітка тенденція до нормалі-зації концентрації сироваткових імуноглобу-лінів, у той час, як у 1-ій групі позитивні зсу-ви були менш вираженими, зберігалося віро-гідне підвищення вмісту Ig А та Ig М, IgG в сироватці (р<0,05). Показник IgG у хворих 2-ої групи знизився на 1,9 в порівнянні з поча-тковим і становить (10,5±0,1 г/л), тоді як від-повідний показник у 1-ій групі зменшився на 1,3 та становив (11,4±0,1 г/л) (табл. 2). Рівень IgA зменшився на 0,47 рази у хворих 1-ої групи, тоді як у 2-ій групі відповідний показ-ник знизився на 0,68 рази. Рівень Ig М у хво-рих 2-ої групи зменшився на 1,08 в порів-нянні з початковим, а у хворих 1-ої групи на 0,4 рази.

Таким чином, включення в комплексне лі-кування захворювань пародонта на фоні ХП гепатопротектора з імунокорегуючою дією та антисептика сприяє відновленню місцевого



26

імунного захисту і клітинної та гуморальної ланки системного імунітету. Це зумовлено тим, що діючою речовиною ЛЗ «Септофіт» є уснінова кислота, яка виявляє антибактерій-ні, антипротозойні, антивірусні, антипролі-феративні та знеболювальні властивості. При застосуванні ЛЗ в порожнині рота фор-мується захисна плівка, яка вкриває механі-чні та інфекційні ушкодження.

Імуномодулюючі властивості «Антралю» визначаються здатністю мефенамової кисло-ти, що входить до складу ЛЗ, індукувати ви-роблення ендогенного інтерферону, стиму-лювати фагоцитарну функцію нейтрофілів і макрофагів, позитивно впливати на імунний статус і рівень лейкоцитів, циклічних нукле-

отидів. «Антраль» відновлює вміст імуногло-булінів і Т-лімфоцитів, нормалізує їх моле-кулярний склад та імунорегуляторний ін-декс, знижує рівень ЦІК і, насамперед, пеп-тидів середньомолекулярних мас, що сприяє зменшенню вираженості метаболічного ток-сикозу. Результати клінічних досліджень на-уковців доводять доцільність і перспектив-ність використання «Антралю» в комплексній ФТ ХП, виразкової хвороби 12-типалої киш-ки, хронічного холециститу, патологіях орга-ну зору, ангін, бешихи, черевного тифу, кору, гострих респіраторних вірусних інфекцій, хронічного тонзиліту, гнійно- запальних процесів на тлі цукрового діабету і низки ін-ших захворювань18.

Висновки: Отримані результати свідчать про те, що

застосування антисептика та гепатопротек-тора з імунокорегуючою дією, а саме «Септо-фіт» та «Антраль» у комплексному лікуванні катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту у хворих на фоні хронічного панкреатиту позитивно впливає на імунну

систему хворих: відбувається корегування порушень у клітинній і гуморальній ланках. Це проявляється в швидкому пригніченні запальних явищ у пародонті, підвищенні ре-зистентності організму хворого та приско-ренню регенеративних процесів у тканинах пародонта.

Література: 1. Глыбина Т.А. Сравнительное клиническое исследо-

вание применения геля «Гликодент» и современных хлоргексидинсодержащих препаратов при лечении пародонтита / Т.А. Глыбина, Л.А. Дмитриева, Д.А. Кострюков // Пародонтология. – 2007. – №2 (43). – 20 c.

2. Данилевський Н.Ф. Заболевания пародонта / Н.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко. Київ: Здо-ров’я, 2000. – С. 297 299.

3. Дмитриева Л.А. Пародонтит / Л.А. Дмитриева. – М.: МЕДпресс-информ, 2007. – C. 100163.

4. Дослідження активності лізоциму при застосуванні альтанової мазі на моделях експериментального пародонтиту / С.Ю. Чечотіна, В.М. Христюк [та інш.] // Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф. сту-дентів та молодих вчених «Актуальні проблеми клі-нічної, експериментальної, профілактичної меди-цини та стоматології». – Донецьк, 2003. – С. 160.

5. Занегинан Д.В. Комплексное лечение пародонтита хлоргексидином в ультразвуковом поле / Д.В. Зане-гинан // Клиническая стоматология. – 2004. – №4. – С. 34.

6. Протимікробна активність препарату Гівалекс при лікуванні хворих на пародонтит / В.Ф. Куцевляк, Є.М. Бабич, К.В. Божко [та ін.] // Імплантологія. Пародонтологія. Остеологія. – 2008. – №2 – С. 10.

7. Лазарчук Т.Б. Аналіз показників клітинного і гу-морального імунітету у хворих на хронічний пан-креатит / Лазарчук Т.Б. // Міжвідомчий збірник «Гастроентерологія». – 1999. – №28. – С. 179183.

8. Мельничук Г.М. Гінгівіт, пародонтит, пародонтоз: особливості лікування. Навчальний посібник / Г.М. Мельничук, М.М. Рожко. – Івано-Франківськ, 2004. – С. 110113.

9. Петруня О.М. Ефективність антралю та ербісолу в комплексній терапії хворих на просту діабетичну ретинопатію: автореф. дис. на здобуття наук. ступе-

ня канд. мед. наук: спец. 14.01.18 «Очні хвороби» / Петруня О.М. Одеса, 2003. – 20с.

10. Правдин В.В. Особенности клиники и иммуномор-фологии пародонтита у населения промышленного региона с сопутствующей патологией желудочно-кишечно- го тракта: автореф. дис. на соискание учён. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22 «Сто-матология» / В.В. Правдин. – Тверь, 2002. – 18 с.

11. Савельева Н.Н. Опыт применения препарата «Рото-кан» в комплексном лечении пародонтита / Н.Н. Савельева, Т.В. Баглык, А.Ф. Пиминов // Стомато-лог. – 2004. – №11 (79). – С. 27.

12. Сафаров Т. Патогенетические аспекты и особенно-сти терапии заболеваний пародонта у больных с хронической патологией желудочно-кишечного тракта: автореф. дис. на соискание учён. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.22. «Стоматология» / Т. Сафранов. – Москва. 1986 – 33 с.

13. Цепов Л.М. Комплексное лечение заболеваний па-родонта в условиях амбулаторного стоматологиче-ского приема / Л.М. Цепов, А.И. Николаев // Смо-ленск: Б.И., 1996. – 58 с.

14. Щокіна К.Г. Порівняння антиексудативної актив-ності сучасних гепатопротекторів Антраля та Тіат-ріазоліна / К.Г. Щокіна, О.В. Гололобова // Україн-ський біофармацевтичний журнал. – 2009. – Т. І, №3. С. 5.

15. Ярова С.П. Медикаментозне лікування захворю-вань тканин пародонта / С.П. Ярова, Н.В. Мозгова, І.В. Чайковська // Донецьк. – 2007. – 70 с.

16. Mancini G. Immunochemical quantitation of antigens by single radial diffusion / G. Mancini, A. Carbonare, J. Haromans // Immunochemistry. 1965. №2. P. 235 239.



2012, №12

27

УДК 616. 314. 17-085-097]-06: 616.37-002-036.12 ВЛИЯНИЕ КОМБИНИРОВАННОЙ ФАРМАКОТЕРАПИИ НА ИМУННЫЙ СТАТУС У БОЛЬНЫХ С ЗАБОЛЕВАНИЯМИ ПАРОДОНТА НА ФОНЕ ХРОНИЧЕСКОГО ПАНКРЕАТИТА В.В. Шманько, Н.В. Чорний Тернопольский государственный медицинский университет им.И.Я.Горбачевского, г. Тернополь, Украина Резюме: Представлены результаты комбинированного применения орального антисептика и гепатопро-тектора с иммунокорригирующей действием для лечения заболеваний пародонта на фоне хронического панкреатита. Полученные данные демонстрируют, что использование антисептика и гепатопротектора с иммунокорригирующим действием («Септофит» и «Антраль») в комплексном лечении хронического ката-рального гингивита и хронического генерализированного пародонтита у больных на фоне хронического панкреатита влияет на иммунную систему: происходит коррекция нарушений в клеточном и гуморальном звеньях. Ключевые слова: хронический панкреатит, заболевания пародонта, «Септофит», «Антраль».

UDC 616. 314. 17-085-097]-06: 616.37-002-036.12 THE IMPACT OF COMBINED PHARMACOTHERAPY THE IMMUNE STATUS OF PATIENTS WITH PERIODONTAL DISEASES ON THE BACKGROUND OF CHRONIC PANCREATITIS V.V. Shmanko, N.V. Chornij I.Ya. Gorbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraine Summary: The results of combined administration of oral antiseptic and hepatoprotectors with immunocorrective action for treatment of periodontal diseases on the background of chronic pancreatitis were presented in the article. Obtained data demonstrate that usage of antiseptic and hepatoprotectors with immunocorrective action («Septofit» and «Antral») for the catarrhal gingivitis and chronic generalized periodontitis treatment in the patients on the background of chronic pancreatitis impacts the immune system of patients: disorders correction in cellular and humoral areas of immune system. Keywords: chronic pancreatitis, periodontal disease, «Septofit», «Antral».




28

УДК 615.276.3:615.035/.036

О.Ю. Городнича1, В.В. Чоп’як2, А.Б. Зіменковський1, О.В. Синенький2

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІКО-ПОВ’ЯЗАНИХ ПРОБЛЕМ (DRP) ФАРМАКОТЕРАПІЇ СТАЦІОНАРНИХ ХВОРИХ РЕВМАТОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації1, Кафедра клінічної імунології та алергології2,

м. Львів, Україна


Резюме: Проведено оцінку якості фармакотерапії стаціонарних хворих ревматологічного профілю. Вияв-лено, ідентифіковано та стандартизовано системні ліко-пов’язані проблеми – drug-related problems (DRP) фармакотерапії пацієнтів із ревматологічними хворобами. У табличному форматі наведено типові ліко-пов’язані проблеми у розрізі небезпечних лікових комбінацій, неналежної тривалості фармакотерапії та дозування лікарських засобів, шляху введення ліків тощо. Ключові слова: ліко-пов’язані проблеми (DRP), раціональна фармакотерапія, ревматологічні хвороби.

Вступ. Близько 820% населення віком від 15 років страждає на ревматологічні хвороби (РХ), які є одними із основних причин не-працездатності та інвалідності пацієнтів8. Особливості етіології та патогенезу РХ, а та-кож наявність супутніх захворювань у бага-тьох випадках вимагає застосування водно-час кількох лікарських засобів (ЛЗ). Це, у свою чергу, передбачає призначення ЛЗ із врахуванням можливих лікових взаємодій (ЛВ), супутньої нозології, протипоказань, ри-зику виникнення ускладнень фармакотера-пії (ФТ) тощо. Разом із тим, результати за-кордонних досліджень засвідчили, що у 81% пацієнтів із РХ трапляються помилки при-значень ЛЗ, зокрема понад 35% зауважень – це проблеми дозування ЛЗ, 21% – призна-чення некоректних ЛЗ, 16% – застосування ЛЗ без чітких показань та 19% – відсутність у схемі ФТ необхідних ліків13.

Вищезазначене, на нашу думку, вказує на необхідність надання рекомендацій щодо су-часного раціонального застосування ЛЗ па-цієнтам із РХ, що й визначило актуальність, дизайн та мету нашої роботи.

Мета дослідження – оцінка якості ФТ, ідентифікація системних помилок призна-чень ЛЗ пацієнтам із РХ та їх стандартизація для подальшої раціоналізації, а відтак, – підвищення ефективності та безпеки ФТ

Матеріали та методи дослідження. Об’єктами дослідження були: 17 листків лі-карських призначень (ЛЛП) стаціонарних хворих із РХ; інструкції для медичного засто-сування (ІМЗ) ЛЗ5; чинний на час дослід-ження Державний формуляр (ДФ) ЛЗ ІV ви-

пуску4; база стандартів надання медичної допомоги станом на 15.05.2012 р.1; дані дока-зової медицини (ДМ)12. Використано методи: системного аналізу, порівняльний, клініко-фармацевтичний, стандартизації та моделю-вання. Конфлікт інтересів у ході виконання дослідження відсутній.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Перший етап нашого дослідження потребував вибору методики для ідентифіка-ції та стандартизації виявлених зауважень стосовно призначень ФТ. Як засвідчили ре-зультати аналізу сучасних інформаційних потоків щодо цього питання, на сьогодні ак-тивно впроваджуються та застосовуються класифікаційні системи ліко-пов’язаних про-блем (drug-related problems – DRP) – подій або змін, які пов’язані із ФТ, що реально чи потенційно перешкоджають досягненню ба-жаних результатів ФТ2,7,11. Вітчизняними науковцями запропоновано адаптовані до реалій сьогодення системи охорони здоров’я (ОЗ) України моделі класифікаційних систем DRP для оцінки якості ФТ за ЛЛП у стаціо-нарних закладах ОЗ, за рецептами у аптеках та за спонтанними повідомленнями про побі-чні реакції (ПР) ЛЗ2,3,6. Для проведення цьо-го дослідження обрано опрацьовану та допов-нену нами класифікацію DRP Європейської мережі фармацевтичної опіки (Pharmaceuti-cal Care Network Europe) PCNE V5.01 у розрі-зі рубрики «Проблеми»6.

У ході аналізу загалом ідентифіковано 435 DRP 7-ми підрубрик під загальним позна-ченням Р – «Проблеми» (рис. 1).



2012, №12

29

32,6%

23,4%

17,5%

4,9% 7,8% 3,0%0,7%

Р8. Проблеми вітчизняної клінічної практикищодо належного призначення ЛЗ (n=142)Р5. Потенційні взаємодії ЛЗ-ЛЗ (n=102)

Р2. Проблеми вибору ЛЗ (n=76)

Р3. Проблеми дозування ЛЗ (n=65)

Р7. Технічні проблеми (n=34)

Р1. ПР ЛЗ (n=13)

Р4. Проблеми застосування ЛЗ (n=3)

Рис. 1. Розподіл верифікованих DRP (n=435) рубрики «Проблеми» у аналізованих ЛЛП (n=17) стаціонарних хворих ревматологічного профілю

Результати проведеного нами дослідження

засвідчили, що найбільша кількість заува-жень у загальній кількості 142 DRP (32,6%) стосувалася проблем вітчизняної клінічної практики щодо належного призначення ЛЗ. Із них 69 DRP – це призначення ЛЗ без дове-деної ефективності при певних нозологіях, що суперечить принципам раціональної ФТ10. Відсутність ЛЗ у чинних клінічних протоколах та у ДФ ЛЗ складають 55 DRP та 17 DRP відповідно. До підрубрики Р8 нале-жать також DRP, пов’язані із відсутністю чинних на час дослідження клінічних прото-

колів. Зокрема, серед аналізованих ЛЛП один із діагнозів – синдром Шегрена, для ФТ якого застосовувалось 6 ЛЗ. Однак оцінити коректність призначеної ФТ до вимог нале-жної клінічної практики можна лише за за-значеними у ІМЗ ЛЗ показаннями до засто-сування, оскільки у вітчизняній базі станда-ртів медичної допомоги станом на 15.05.2012 р. протокол лікування синдрому Шегрена відсутній1.

Особливої уваги, на нашу думку, потребує призначення кількох ЛЗ із урахуванням по-тенційних ЛВ, оскільки результат застосову-вання деяких комбінацій ЛЗ-ЛЗ може при-звести до тимчасової втрати працездатності пацієнтів, госпіталізації чи продовження її термінів, а також станів, небезпечних для життя чи до смерті. Таким чином, наступним етапом нашого дослідження було виявлення потенційних ЛВ, частка яких склала 23,4% загальної кількості DRP. У 17 ЛЛП виявлено 2 випадки фармацевтичної взаємодії при змі-шуванні кількох ЛЗ в одній ємкості (шприці чи флаконі): 1) розчин анальгіну + розчин димедролу (фармацевтична несумісність анальгіну з іншими ЛЗ); 2) 5% розчин глюко-зи + розчин аскорбінової кислоти (можливе окислення аскорбінової кислоти до дегідроас-корбінової кислоти). Серед решти потенцій-них ЛВ ми виокремили небезпечні, на нашу думку, комбінації ЛЗ-ЛЗ за участю нестерої-дних протизапальних засобів (НПЗЗ), глюко-кортикостероїдів (ГКС) та базових ЛЗ для ФТ РХ, тобто тих ліків, які застосовуються при РХ найчастіше (табл. 1).

Таблиця 1. Небезпечні комбінації ЛЗ-ЛЗ (n=47)

№ з/п ЛЗ-ЛЗ Можливий результат взаємодії ЛЗ-ЛЗ К-сть,

абс. 1 2 3 4 1. ГКС (бетаметазон, преднізолон, метил-

преднізолон) – АСК*, НПЗЗ (мелокси-кам, лорноксикам, диклофенак, етодо-лак)

↑ ризик ульцерогенної дії ЛЗ на слизову обо-лонку шлунково-кишкового тракту та кровотеч

18

2. НПЗЗ (диклофенак, етодолак, мелокси-кам) – цефалоспорини (цефтріаксон, цефоперазон)

При поєднаному застосуванні ↑ ймовірність виникнення кровотеч

5

3. ГКС (дексаметазон, бетаметазон) – ГКС (ме-тилпреднізолон)

Можливе виникнення гіпокаліємії** 3

4. ГКС (дексаметазон) – макроліди (клари-троміцин, джозаміцин)

Макроліди витісняють зв’язані із альбумінами ГКС, при цьому ↑ концентрація ГКС у крові**

2

5. ГКС (дексаметазон) – фторхінолони (гатіфлоксацин, левофлоксацин)

↑ ризик виникнення розривів сухожиль 2

6. ГКС (дексаметазон) – іАПФ*** (лізино-прил) / антагоністи рец. ангіотензину ІІ (раміприл)

Існує ризик гематологічних змін, зокрема лей-копенії

2



30

Продовження табл. 1 1 2 3 4 7. ГКС (метилпреднізолон, дексаметазон) –

анальгін Анальгін витісняє зв’язані з альбумінами ГКС, при цьому ↑ концентрація ГКС у крові**

2

8. Метотрексат – інгібітори протонної пом-пи (омепразол)

Омепразол ↓ нирковий кліренс метотрексату, а отже ↑ його концентрація у крові**

2

9. Метотрексат – НПЗЗ (мелоксикам) При одночасному застосуванні НПЗЗ та мето-трексату ↓ тубулярна секреція метотрексату, а отже ↑ його концентрація у крові**

2

10. НПЗЗ (диклофенак) – фторхінолони (гатіфлоксацин, левофлоксацин)

При такій комбінації ЛЗ-ЛЗ можливе виник-нення судом

2

11. ГКС (дексаметазон) – антиаритмічні ЛЗ (аміодарон)

↑ ризик шлуночкової аритмії, особливо паро-ксиз-мальної тахікардії типу «torsade de pointes»

1

12. ГКС (дексаметазон) – месалазин ↑ ризик небажаних шлунково-кишкових реак-цій

1

13. ГКС (метилпреднізолон) – імуносупре-сори (лефлуномід)

Метилпреднізолон ↑ ризик виникнення ПР при застосуванні з іншими імуносупресора-ми**

1

14. ГКС (метилпреднізолон) – триазольні протигрибкові ЛЗ (флуконазол)

Флуконазол ↓ метаболізм метилпреднізолону, тим самим ↓ його кліренс, а відтак, – ↑ концен-трацію ГКС у крові**

1

15. НПЗЗ (диклофенак) – анальгін Анальгін витісняє зв’язаний із альбумінами дикло-фенак, а отже концентрація у крові останнього ↑**

1

16. НПЗЗ (мелоксикам) – іАПФ (лізиноп-рил)

Порушення функції нирок, ↑ рівня К+ у кро-ві**

1

17. НПЗЗ (мелоксикам) – пентоксифілін ↑ протромбіновий час, тобто ↑ ймовірність ви-никнення кровотеч

1

Примітка: *АСК – ацетилсаліцилова кислота; **застосування комбінації ЛЗ-ЛЗ може призвести до токсичних реак-цій; ***іАПФ – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту; ↑ – зростання; ↓ – зменшення

Разом із тим, 8 можливих ЛВ ідентифікова-

ні нами як доцільні. Зокрема, хондроїтину сульфат потенціює ефекти ГКС та НПЗЗ. Це, у свою чергу, дозволяє зменшити їх дозуван-ня, а відтак, – мінімізувати ризик виникнен-ня дозозалежних ПР. Іншими корисними лі-ковими комбінаціями були: дибазол та папа-верин; амінокапронова кислота та етамзи-лат; папаверин та еналаприл; ребаміпід та комбінований антихелікобактерний ЛЗ. Зва-жаючи на те, що більшість РХ супроводжу-ються болем різної інтенсивності, доцільним

вважаємо поєднане застосування анальгіну з димедролом, оскільки при такій комбінації ліків спостерігається посилення аналгетич-ної дії. Безперечно, корисним сумісне засто-сування анальгіну та димедролу є лише при належному їх введенні, тобто у різних ємкос-тях (шприцах), про що зазначалося вище.

Проблеми вибору ЛЗ склали більше 17% виявлених зауважень. Із них особливо насто-рожують 16 випадків призначення протипо-казаних ЛЗ (табл. 2).

Таблиця 2. Виявлені DRP у розрізі неналежного призначення ЛЗ (n=16)

№ з/п ЛЗ Протипоказання до застосування

ЛЗ К-сть, абс.

1. ГКС Міокардит, остеопороз, АГ*, цукровий діабет

5

2. НПЗЗ, ацетилсаліцилова кислота, анальгін АГ*, ШКК**, СН***, коагулопатії з геморагічними висипаннями

5

3. Аевіт (віт. А + віт. Е) Холецистит 1 4. Дибазол (периферичний вазодилататор) ШКК** 1 5. Метформін (пероральний гіпоглікемічний ЛЗ) СН*** 1 6. Месалазин (протизапальний ЛЗ, що застосову-

ється для ФТ запальних захворювань кишеч-ника)

Геморагічні висипання 1

7. Нейрорубін (віт. В1 + віт. В6 + віт. В12) Псоріаз 1 8. Цефтріаксон (цефалоспорин) ШКК**, ентеропатія 1

Примітка: *АГ – артеріальна гіпертензія; **ШКК – шлунково-кишкова кровотеча; ***СН – серцева недостатність.



2012, №12

31

Ідентифікація таких DRP, нашу думку, під-тверджує факт, що значна кількість лікарів не цікавляться ІМЗ ЛЗ9. Зокрема, для комп-лексної ФТ псоріазу (супутній діагноз у паці-єнтки із псоріатичним артритом), згідно чин-ного на час дослідження клінічного протоко-лу рекомендується застосовувати вітаміни групи В, що не суперечить ІМЗ монозасобів цих ЛЗ1,5. Разом із тим, комбінований поліві-тамінний ЛЗ нейрорубін протипоказаний при псоріазі, про що чітко зазначено у ІМЗ5.

У ході аналізу ідентифіковано 31 DRP сто-совно призначень ЛЗ без наявності чітких показань. Найчастіше без встановленої мети застосовувались тіотриазолін та гепадиф (у 5

ЛЛП та 4 ЛЛП відповідно). На противагу цьому, відсутність необхідних ліків у схемах ФТ виявлено в 15-ти випадках, у 6-ти з яких йшлося про призначення системних ГКС без вітаміну D та ЛЗ кальцію для попередження ГКС-індукованого остеопорозу. Слід зазначи-ти, що у вітчизняних клінічних протоколах розділу «Ревматологія» така рекомендація відсутня, незважаючи на достеменно доведе-ну клінічну ефективність ЛЗ кальцію та ві-таміну D для профілактики остеопорозу при застосуванні системних ГКС (рівень доказів А)12. У табл. 3 перелічені інші ідентифіковані DRP у розрізі цієї проблеми.

Таблиця 3. Перелік ЛЗ, що не були призначені при наявності чітких показань у конкретних

клінічних випадках (n=15)

№ з/п ЛЗ Показання

до застосування ЛЗ Рівень доказів

К-сть, абс.

1. ЛЗ кальцію та вітаміну D Профілактика ГКС-індукова-ного остеопорозу

А 6

2. Базові ЛЗ (метотрексат, сульфасалазин, лефлуномід)

Ревматоїдний артрит А 5

3. Антифіброзні ЛЗ та ЛЗ симптоматичної ФТ Системна склеродермія – 1 4. Базові ЛЗ (метотрексат, сульфасалазин) Псоріатичний артрит А 1 5. Інгібітори протонної помпи Профілактика НПЗЗ-

індукова-них гастропатій А 1

6. Хондропротектори (глюкозамін) Поліостеоартроз А 1 У подальшому нами досліджено відповід-

ність призначеного шляху введення ЛЗ до вимог належної практики. Встановлено, що 3 ЛЗ (бетаметазон, дексаметазон, тіотриазолін) хоча й можуть вводитись шляхом, зазначе-

ним у ЛЛП, у конкретних клінічних ситуаці-ях застосовувалися некоректно. Разом із тим, ін’єкційна лікова форма (ЛФ) анальгіну при-значена лише для внутрішньом’язевого чи внутрішньовенного введення ЛЗ (табл. 4).

Таблиця 4. Виявлені випадки неналежного шляху введення ЛЗ (n=5)

ЛЗ (ЛФ ЛЗ) Показання до застосування

Шлях введення ЛЗ за ЛЛП

Належний шлях введення

К-сть, абс.

Бетаметазон (сусп. для ін’єкцій), дексаметазон (р-н для ін’єкцій) Остеоартроз в/м, в/в в/суглобово

чи періартикулярно 2

Анальгін (р-н для ін’єкцій) Больовий синдром різного ґенезу per os в/м, в/в 1

Дексаметазон (р-н для ін’єкцій) Реактивний артрит в/в локально 1 Тіотриазолін (р-н для ін’єкцій) Ішемічна хвороба

серця (ІХС) в/в в/м 1 Дублювання ЛЗ однієї ФТ-групи чи ЛЗ із

однаковою діючою речовиною теж належать до проблем, пов’язаних із вибором ЛЗ. Серед аналізованих ЛЛП виявлено 3 випадки од-ночасного призначення 2-х ГКС, що недоці-льно через можливість передозування та ри-зик виникнення стероїдної токсичності. При-чиною таких DRP, на нашу думку, перш за все, є недостатня обізнаність лікарів щодо сучасного ринку ЛЗ, зокрема їх торгових назв (ТН), що підтверджується також одно-часним призначенням пантопразолу під різ-

ними ТН (контролок та проксіум) та 2-х рети-нол-вмісних ЛЗ (риб’ячий жир та вітамін А).

Поширеними виявились проблеми дозуван-ня ліків. Загалом у 17 ЛЛП верифіковано 21 DRP щодо неналежного дозування ЛЗ, роз-чинника чи розчину-носія, що наведені у табл. 5.

Результати порівняльного аналізу дійсної та належної тривалості ФТ засвідчили, що значно частіше ЛЗ призначалися недостат-нім курсом. Це свідчить про неналежне, а відтак, – нераціональне застосування ЛЗ.



32

Таблиця 5. Ідентифіковані некоректності дозування ЛЗ (n=21)

Перевищене дозування К-сть, абс.

Пацієнтам із ІХС застосування діабетону MR-60 (таб.) рекомендується розпочинати із дози 30 мг на добу, а призначено відразу 120 мг на добу.

1

ЛЗ Призначено мукосат (р-н для ін’єкцій) по 2 мл через день, однак згідно ІМЗ ЛЗ муко-

сат на початку ФТ застосовують в/м по 1 мл через день і лише з 4-ї ін’єкції дозу ↑ до 2 мл.

1

L-лізин (р-н для ін’єкцій) вводять після попереднього розчинення 5-10 мл ЛЗ у 15-50 мл 0,9% р-ну натрію хлориду (у ЛЛП 5 мл р-ну L-лізину + 100 мл 0,9% р-ну натрію хлориду).

1

Для приготування р-ну для ін’єкцій зацефу (цефтазидим) рекомендується застосову-вати 50 мл 0,9% р-ну натрію хлориду, а призначено 100 мл 0,9% р-ну натрію хлориду.

1

Розч

инни

к аб

о ро

зчин

-нос

ій Л

З

Панангін (р-н для ін’єкцій) вводять повільно в/в кр. по 10-20 мл + 50-100 мл 5 % р-ну глюкози, а пацієнту призначили 10 мл панангіну + 200 мл 5% р-ну глюкози.

1

Недостатнє дозування Для зняття м’язевого спазму та контрактури м’язів при захворюваннях опорно-рухового апарату мідокалм (р-н для ін’єкцій) застосовується по 100 мг 2 р.д.*, а не 100 мг 1 р.д.*

3

ФТ псоріатичного та ревматоїдного артритів лефлуномідом (таб.) починається із дози 100 мг 1 р.д.* протягом 3-х днів, далі по 20 мг 1 р.д.* (пацієнти відразу отримували по 20 мг на добу).

2

За ІМЗ ЛЗ гепадиф (капс.) призначають по 2 капс. 2-3 р.д.*, а не 1 капс. 3 р.д.* 1 Метилпреднізолон (таб.) при РХ на початку ФТ слід застосовувати по 16-24 мг на до-бу, поступово ↓ дозування до 8 мг на добу (пацієнту відразу призначили по 8 мг на добу).

1

Недостатня кратність приймання салофальку (супоз.), оскільки слід застосовувати 2-3 р.д.*, а не 1 р.д.*

1

Тіотриазолін (р-н для ін’єкцій) при ІХС застосовують по 2 мл 3 р.д.*, а не 4 мл 1 р.д.* 1

ЛЗ

Хілак дорослим слід приймати по 40-60 кр. 3 р.д.* (у ЛЛП призначено по 30 кр. 3 р.д.*)

1

Гепадиф (пор. для приг. р-ну для ін’єкцій) розчиняють у 400–500 мл 5% р-ну глюкози (декстрози), а у реальній клінічній практиці його розчиняли у 200 мл 5% р-ну глюко-зи.

3

Альфаферон (р-н для ін’єкцій) згідно ІМЗ ЛЗ необхідно розчиняти у 50 мл 0,9% р-ну натрію хлориду, а не у 2 мл.

1

Для приготування р-ну для ін’єкцій зацефу (цефтазидим) слід застосовувати 50 мл 0,9% р-ну натрію хлориду, а взято лише 20 мл.

1

Розч

инни

к аб

о

розч

ин-н

осій

ЛЗ

Контролок (пор. для приг. р-ну для ін’єкцій) вводять в/в після розчинення у 10 мл 0,9% р-ну натрію хлориду, або після змішування із 100 мл 0,9% р-ну натрію хлориду, а не із 50 мл.

1

Примітка: *р.д. – разів на день Типовими DRP у розрізі цієї проблеми бу-

ли: у 6-ти ЛЛП застосування кальцію та ві-таміну D, у 5-ти ЛЛП – гіпотензивних ЛЗ (іАПФ, блокатори β-адренорецепторів, блока-тори ре-цепторів ангіотензину ІІ), у 4 ЛЛП – інших кардіологічних ЛЗ, а також антибак-терійних ЛЗ та ГКС у 4 та 3 ЛЛП відповідно. Проте, серйознішою DRP вважаємо застосу-вання лі-ків понад дозволену тривалість, оскільки при цьому, перш-за все, зростає ри-зик виникнення небажаних ПР ЛЗ.

У аналізованих ЛЛП виявлено 7 таких DRP стосовно ін’єкційних ЛФ дексаметазону, мелоксикаму та диклофенаку. Слід зазначи-ти, що за рекомендаціями чинних клінічних протоколів пацієнтам із більшістю РХ пока-зане тривале застосування НПЗЗ та ГКС,

однак, ін’єкційні ЛФ можна застосовувати не більше 5-ти діб. За необхідності подальшої ФТ слід приймати перораль-ні ЛФ вищеза-значених ЛЗ згідно ІМЗ ЛЗ (табл. 6).

Близько 8% ідентифікованих зауважень – це технічні проблеми, пов’язані із нечита-бельним почерком лікаря або відсутністю у ЛЛП дозування ЛЗ (n=11), шляху введення та режиму застосування ЛЗ (n=11), ЛФ ЛЗ (n=3), назви ліків (n=2) і розчинника ЛЗ (n=1), коду нозології за МКХ-10 (n=1) та чітко встановленого діагнозу (n=1). Таким чином, беручи до уваги технічні DRP та особливості проведеного нами ретроспективного дослід-ження, реальна кількість зауважень, на на-шу думку, буде значно більшою.



2012, №12

33

Таблиця 6. Ідентифіковані DRP у розрізі надлишкової тривалості ФТ (n=7)

Тривалість ФТ, дні ЛЗ Показання до застосування ЛЗ дійсна належна

К-сть, абс.

Дексаметазон (р-н для ін’єкцій) Ревматоїдний артрит, реак-тивний артрит

10; 8; 8 3-5 (в окремих випадках 7)

3

Мелоксикам (р-н для ін’єкцій) Ревматоїдний артрит, ос-теоартроз, реактивний арт-рит

9; 8; 6 3-5 3

Диклофенак (р-н для ін’єкцій) Реактивний артрит 10 2-5 1 Найменша кількість верифікованих DRP

належить до підрубрики «Проблеми застосу-вання ЛЗ». Зокрема, комбінований ЛЗ, що містить кальцій та вітамін D для профілак-тики ГКС-індукованого остеопорозу за ІМЗ слід застосовувати по 1 таблетці 2 рази на добу, пацієнту ж призначили по 2 таблетки 1 раз на добу, тобто добова доза призначена

загалом вірно, однак, вибрано некоректний режим застосування. В інших 2-х випадках для попередження та мінімізації ПР мето-трексату було призначено фолієву кислоту, як того вимагає належна практика (рівень доказів А)12, однак, факт застосування цього ЛЗ у ЛЛП не зафіксований.

Висновки: 1. Проведена оцінка якості фармакотерапії

за листками лікарських призначень ста-ціонарних хворих ревматологічного про-філю дозволила ідентифікувати системні DRP застосування лікарських засобів. Встановлено, що найбільша кількість за-уважень стосується проблем вітчизняної клінічної практики щодо належного при-значення лікарських засобів, потенцій-них лікових взаємодій, а також проблем вибору та дозування ліків.

2. Доцільним та необхідним, на нашу дум-ку, є інформування лікарів щодо типових помилок призначень лікарських засобів, оскільки вважаємо, що результати прове-деного дослідження у подальшому дозво-лять підвищити безпеку та ефективність медикаментозного лікування пацієнтів, зокрема, із ревматичними хворобами, по-кращити якість їх життя, а також попе-редити чи мінімізувати ризик виникнен-ня ускладнень фармакотерапії.

Література: 1. База стандартів медичної допомоги в Україні ста-

ном на 15.05.2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/main/?docID=1214

2. Борецька О.Б. Розробка моделі класифікаційної сис-теми лікопов’язаних проблем (DRP) для застосуван-ня у вітчизняному аптечному закладі / О.Б. Бо-рецька, А.Б. Зіменковський // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2011. – № 1-2. – С. 131-137.

3. Городнича О.Ю. Адаптація європейської системи оцінки ліко-пов’язаних проблем (DRP) до аналізу спонтанних повідомлень про побічні реакції лі-карських засобів в Україні / О.Ю. Городнича, А.Б. Зіменковський, О.В. Матвєєва // Клінічна фар-мація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2011. – № 1-2. – С. 214-220.

4. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск 4. – К.: Моріон. – 2012. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pharma-center.kiev.ua/view/form

5. Довідник лікарських засобів України 2011. Випуск 5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.pharma-center.kiev.ua/view/dov

6. Зіменковський А.Б. Апробація оцінки якості фар-макотерапії за стандартизованою методикою PCNE v5.01 з виявлення DRP на прикладі реального клі-нічного випадку / А.Б. Зіменковський, Т.Б. Ривак // Клінічна фармація, фармакотерапії та медичної стандартизації. – 2011. – № 3-4. – С. 8-14.

7. Зіменковський А.Б. Ліко-пов’язані проблеми фарма-

котерапії (DRP) та методологія їх оцінки та стан-дартизації / А.Б. Зіменковський, Т.Б. Ривак, Н.Л. Ханик // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2011. –№1-2.–С.16-23.

8. Коваленко В.М. Ревматичні хвороби суглобів: меди-ко-соціальні проблеми в Україні та шляхи їх вирі-шення / В.М. Коваленко, Н.М. Шуба // Український ревматологічний журнал. – 2003. – № 3. – С. 3-7.

9. Ривак Т.Б. Клініко-фармацевтична складова кон-цептуальної моделі раціональної фармакотерапії в охороні здоров’я України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фарм. наук: спец. 15.00.01 «Тех-нологія ліків, організація фармацевтичної справи та судова фармація» / Т.Б. Ривак. – Л., 2012. – 23 с.

10. Ривак Т.Б. Шляхи реалізації концепції раціональ-ної фармакотерапії в Україні на сучасному етапі / Т.Б. Ривак, О.Ю. Грем // Клінічна фармація, фар-макотерапія та медична стандартизація. – 2008. – № 1. – С. 55-60.

11. Classification for Drug related problems. V5.01. 01.05.2006 Care Network Europe Foundation. «The PCNE Classification V5.01».

12. The Cochrane Library. [Електронний ресурс]. – Ре-жим доступу: http://onlinelibrary.wiley.com/o/cochran

13. The majority of hospitalized patients have drug-related problems: results from a prospective study in general hospitals / H.S. Blix, K.K. Viktil, A. Reikvam [et al.] // Eur. J. Clin. Pharmacol. – 2004. – № 60 (9). – Р. 651-658.



34

УДК 615.276.3:615.035/.036 ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОБЛЕМ, СВЯЗАННЫХ С ЛЕКАРСТВЕННЫМИ СРЕДСТВАМИ (DRP) СТАЦИОНАРНЫХ ПАЦИЕНТОВ РЕВМАТОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ О.Ю. Городничая1, В.В. Чопяк2, А.Б. Зименковский1, О.В. Синенький2 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации1, Кафедра клинической иммунологии и аллергологии2, г. Львов, Украина Резюме: Проведено оценку качества фармакотерапии стационарных больных ревматологического профи-ля. Определено, идентифицировано и стандартизировано проблемы, связанные с лекарственными средст-вами (DRP) медикаментозного лечения пациентов с ревматологическими болезнями. В табличном формате представлены типичные DRP в разрезе опасных комбинаций лекарств, ненадлежащей продолжительности фармакотерапии и дозирования лекарственных средств, способу применения и т.д. Ключевые слова: проблемы, связанные с лекарственными средствами (DRP), рациональная фармакоте-рапия, ревматологические заболевания.

UDC 615.276.3:615.035/.036 THE STUDY OF DRUG-RELATED PROBLEMS IN PHARMACOTHERAPY OF IN-PATIENTS WITH RHEUMATIC DISEASES O.Y. Gorodnycha1, V.V. Chopyak2, A.B. Zimenkovsky1, O.V. Synenkyy2 Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization1, Department of Clinical immunology and allergology2, Lviv, Ukraine Summary: The assessment of pharmacotherapy quality for in-patients with rheumatic diseases was conducted. Systemic drug-related problems (DRP) were revealed and systematized. The main DRP were standardized in a table format in terms of dangerous drug combinations, improper duration of pharmacotherapy and drug dosage, route of administration, etc. Keywords: drug-related problems (DRP), rational pharmacotherapy, rheumatic diseases.




2012, №12

35

Клінічна фармакологія та фармакологічний нагляд УДК 615.035.8+615.065):615.15

Ю.С. Настюха1, О.В. Матвєєва2, А.Б. Зіменковський1

ОЦІНКА ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ПОБІЧНУ РЕАКЦІЮ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ З ПОЗИЦІЙ РАЦІОНАЛЬНОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ

ЗА УЧАСТІ КЛІНІЧНОГО ПРОВІЗОРА. ПОВІДОМЛЕННЯ ІІ.

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації, м. Львів, Україна1

ДП «Державний експертний центр» МОЗ України, м. Київ, Україна2


Резюме: Проведення клінічним провізором оцінки фармакотерапії, на тлі якої виникали побічні реакції на лікарські засоби, дозволило виявити медикаментозні помилки, причиною яких було недотримання зас-тережень та особливостей застосування ліків, зокрема у дитячому віці. Результати аналізу інструкцій для медичного застосування підозрюваних лікарських засобів на предмет їх використання у пацієнтів похило-го, старечого віку та вагітних засвідчили необхідність пошуку додаткових достовірних джерел інформації про належне застосування ліків у цих категорій пацієнтів. Ключові слова: побічні реакції лікарських засобів, клінічний провізор, оцінка фармакотерапії дітей, осіб похилого, старечого віку, вагітних.

Вступ. Діти, особи похилого та старечого віку є тими групами населення які найчасті-ше страждають від ускладнень фармакоте-рапії (ФТ)7. За даними Європейської комісії понад 50% лікарських засобів (ЛЗ), що вико-ристовуються у педіатричній практиці, не дозволені до застосування у дітей (unlicensed) або використовуються не за показаннями (off-label)8. Застереження щодо застосування ЛЗ вагітними пов’язані з ризиком виникнення негативних наслідків для плоду, однак, бли-зько 80% жінок використовують ліки в період вагітності за призначенням лікаря або самос-тійно4. В середньому в період гестації плід підлягає впливу більше, як 4–6-ти ЛЗ4, а не-гативні наслідки ФТ вагітних для плоду та новонароджених сягають 5%1. Окрім цього, дітей, осіб похилого та старечого віку, жінок у період вагітності та лактації виділяють серед загальної популяції пацієнтів, як категорії, що, внаслідок фізіологічних особливостей, по-требують особливої уваги при наданні меди-чної допомоги, зокрема при призначенні ЛЗ.

Мета дослідження: проведення оцінки ФТ, на тлі якої виникла побічна реакція (ПР) на ЛЗ, за критерієм відповідності існуючої практики застосування ЛЗ принципам їх на-лежного використання у пацієнтів, які вима-гають особливої уваги щодо ФТ.

Матеріали та методи дослідження. Предмет дослідження: раціональність засто-сування ЛЗ з огляду на застереження та осо-бливості їх використання у дитячому, похи-лому, старечому віці та під час вагітності. Об’єкт дослідження: 73 карти-повідомлення про ПР чи відсутність ефективності ЛЗ (фор-ма 137/о) у пацієнтів, які вимагають особли-вої уваги із 104-х проаналізованих, що одер-жані методом спонтанних повідомлень про-тягом 2010 р.; інструкції для медичного зас-тосування (ІМЗ) ЛЗ «Державного реєстру ЛЗ України»2; Державний формуляр ЛЗ (ІІ ви-пуск, 2010 р.)3; Зразковий формуляр ВООЗ для дітей (2010 р.)10. Використано методи: системного та порівняльного аналізу, кліні-ко-фармакологічний, клініко-фармацевтич-ний аналіз, моделювання.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Повідомлення про ПР у дітей, осіб похилого, старечого віку та вагітних склали значну частку (70,2%) серед усіх проаналізо-ваних (табл. 1).

Ризик виникнення ускладнень ФТ у дітей вищий, ніж у пацієнтів дорослого віку. Фак-тори ризику розвитку ПР ЛЗ у цієї вікової категорії пацієнтів поділяють на фізіологічні, непрямі (ФТ у відділенні інтенсивної терапії, лікування вроджених чи хронічних захворю-вань тощо) та ятрогенні9.



36

Таблиця 1. Категорії пацієнтів відповідно до віку та особливих фізіологічних станів, у яких при застосуванні ЛЗ виникли ПР

Категорія пацієнтів Кількість повідомлень про ПР (%)

Новонароджені (< 28 днів) 1 (0,9) Немовлята (> 28 днів до 23 місяців) 16 (15,4) Діти (від 2 до 11 р.) 22 (21,2) 1.

Діти різних вікових груп (від народжен-ня до 18 р.)

Підлітки (від 12 до 18 р.) 8 (7,7)

47 (45,2)

Жінки у період вагітності та пологів 11 (10,6) 2. Пацієнти дорослого віку (18-60 р.) Інші категорії пацієнтів дорослого віку 31 (29,8)

42 (40,4)

3. Пацієнти похилого та старечого віку (> 60 р.) 15 (14,4) Всього 104 (100)

З перелічених груп саме ятрогенні фактори

ризику можна мінімізувати, зокрема, шля-хом раціоналізації ФТ. До об`єктивних про-блем, що можуть виникати у практичній дія-льності лікаря-пе-діатра, належить етична дилема вибору між застосуванням ЛЗ не за показаннями (off-label) та позбавленням ди-тини ефективного лікування, недоступність чи відсутність інформації про дозовий режим ефективної та безпечної ФТ у випадках, коли ЛЗ призначається дитині не за показаннями, в силу її клінічного стану, відсутність дитя-чих лікових форм (ЛФ) ЛЗ тощо5,6,9. Оскільки ризик виникнення потенційно небезпечних

медикаментозних помилок (МП) у дітей утричі вищий, ніж у пацієнтів дорослого ві-ку9, важливим завданням клінічного прові-зора є виявлення серед їх сукупності, в пер-шу чергу, тих, які можна попередити.

Проведення аналізу раціональності ФТ з огляду на особливі рекомендації ІМЗ ЛЗ від-повідно до віку, ваги або площі поверхні тіла дитини дозволило виявити протипоказання до застосування підозрюваних ЛЗ (ПЛЗ) у 6-ти випадках, ще у 6-ти випадках протипока-заними були інші вказані у повідомленні ЛЗ, супутні ліки (табл. 2).

Таблиця 2. Випадки призначення ЛЗ за наявності протипоказань до їх застосування за віком

(за результатами аналізу повідомлень про ПР ЛЗ 2010 р.)

№ з/п

Вік дитини ТН* ЛЗ (МНН**) Протипоказання

до застосування (з ІМЗ) ПЛЗ

1. 2 міс. Ібупрофен Вік до 3 міс. 2. 15 міс. Ренальган (метамізол натрію + пітофенону г/хл + фенпі-

веринію бромід) Вік до 15 років 3. 16 міс. Нафазолін Вік до 24 міс. 4. 17 міс. Норфлоксацин Вік до 18 років 5. 26 міс. Міліносік (хлорфеніраміну малеат + фенілефрину г/хл) Вік до 4 років 6. 3 роки Септанест з адреналіном (артикаїну г/хл + епінефрин) Вік до 4 років

Супутні ЛЗ 7. 5 міс. Папаверин Вік до 6 міс. 8. 11 міс. Аскорутин (кислота аскорбінова + рутин) Вік до 3 років 9. Етамбутол Вік до 13 років 10. 24 міс. Силімарин Вік до 4 років 11. 13 років 12. 15 років Аевіт (ретинол + токоферол) Вік до 16 років

Примітка: * ТН – торгова назва ЛЗ; ** МНН – міжнародна непатентована назва ЛЗ.

Окрім цього, у 15-ти повідомленнях про ПР вказані ЛЗ, ІМЗ яких містять інформацію про недостатній клінічний досвід викорис-тання ліків у дітей.

Невідповідність обраної ЛФ віку дитини виявлено у 9-ти повідомленнях про ПР. Ос-кільки у 7-ми з них належна ЛФ була дос-тупна на фармацевтичному ринку, такі МП можна вважати потенційно попереджувани-ми (табл. 3).

Наприклад, застосування аугментину (амоксицилін + клавуланова кислота) у ди-тини 3-х років у ЛФ таблеток згідно з ІМЗ не рекомендоване, однак на фармацевтичному ринку цей ЛЗ представлений у ЛФ порошку для приготування суспензії для перорально-го застосування, який можна застосовувати у дитини такого віку.



2012, №12

37

Табл

иця

3.

МП

, спр

ичин

ені

невр

ахув

ання

м о

собл

ивос

тей

заст

осув

ання

ЛЗ

у па

цієн

тів

дитя

чого

вік

у (з

а ре

зуль

тата

ми

анал

ізу

пові

дом

лень

про

П

Р Л

З 20

10 р

.) №

з/

п В

ік

дити

ни*

ТН П

ЛЗ

(МН

Н)*

Л

Ф*

Шля

х

введ

ення

* Д

озув

ання

* За

стер

ежен

ня

до

заст

осув

ання

**

ФО

***

(н

алеж

не з

асто

сува

ння

ЛЗ)

**

Нев

ідпо

відн

ість

ЛФ

вік

у ди

тини

1.

6 мі

с. К

лаци

д В.

В.

(кла

ритр

оміц

ин)

Пор

ошок

лі

офіл

ізов

аний

дл

я пр

игот

уван

ня р

-ну

д/ін

ф. п

о 50

0 мг

у

фл.

в/

в по

100

мг

2

р/д*

***

дитя

чий

вік

Гран

ули

для

приг

отув

ання

сусп

ензі

ї дл

я пе

рора

льно

го за

стос

уван

ня

2.

12 м

іс.

Акти

фер

ин (з

аліз

а су

льф

ат +

D,L

-сер

ин)

Сиро

п по

100

мл

у ф

л.

per o

s по

10

крап

. 3

р/д

до 2

4 мі

с. К

рапл

і дл

я пе

рора

льно

го

заст

осув

ання

3.

24

міс

. Р-

Цин

(риф

ампі

цин)

К

апс.

по 1

50 м

г pe

r os

по 1

50 м

г

1 р/

д до

6 р

оків

Л

Ф н

е ви

явле

на

4.

24 м

іс.

Риф

ампі

цин

Кап

с. по

150

мг

per o

s по

100

мг

1

р/д

до 6

рок

ів

ЛФ

не

вияв

лена

5.

33 м

іс.

Азит

ромі

цин

Кап

с. по

125

мг

per o

s по

125

мг

1

р/д

до 6

рок

ів

Пор

ошок

дл

я пр

игот

уван

ня

сусп

ензі

ї дл

я пе

рора

льно

го

заст

осув

ання

6.

3

роки

Аб

акав

іру

суль

фат

Та

бл. п

о 30

0 мг

pe

r os

по 1

50 м

г

2 р/

д до

12

рокі

в Ро

зчин

дл

я пе

рора

льно

го

заст

осув

ання

7.

3 ро

ки

Аугм

енти

н (а

мокс

ицил

ін +

кл

авул

анов

а к-

та)

Табл

. по

875/

125

мг

per o

s по

250

мг

2

р/д

до 1

2 ро

ків

Пор

ошок

дл

я пр

игот

уван

ня

сусп

ензі

ї дл

я пе

рора

льно

го

заст

осув

ання

8.

7

рокі

в Н

уроф

єн (і

бупр

офен

) Та

бл. п

о 20

0 мг

pe

r os

100

мг

одно

разо

во

до 1

2 ро

ків

Сусп

ензі

я дл

я пе

рора

льно

го

заст

осув

ання

9.

8 ро

ків

Триф

амок

с ІБЛ

(а

мокс

ицил

ін +

су

льба

ктам

) Та

бл. п

о 25

0 мг

/250

мг

per o

s по

250

/250

мг

3 р/

д до

12

рокі

в П

орош

ок

для

приг

отув

ання

су

спен

зії

для

перо

раль

ного

за

стос

уван

ня

Нек

орек

тний

шля

х вв

еден

ня Л

З 1.

6

міс.

Цеф

отак

сим

Пор

ошок

дл

я пр

игот

уван

ня

р-ну

д/

ін. п

о 0,

5 г у

фл.

в/

м по

200

мг

3 р/

д 2.

8

міс.

Цеф

отак

сим

Пор

ошок

дл

я пр

игот

уван

ня

р-ну

д/

ін. п

о 1

г у ф

л.

в/м

по 3

50 м

г

2 р/

д до

30

міс.

В/в

шля

х вв

еден

ня Л

З

Над

лиш

кове

доз

уван

ня Л

З 1.

2

міс.

Ніф

урок

сази

д Су

сп.

для

перо

раль

ного

за

стос

уван

ня 2

20 м

г/5 м

л у

фл.

pe

r os

по 5

мл

3 р/

д з 2

до

7 ро

ків

По

2,5

мл (1

мір

на л

ожка

) 2-3

р/д

2.

7 мі

с. Ц

іано

коба

ламі

н Р-

н д/

ін.,

0,5

мг/м

л по

1 м

л в

амп.

в/

м по

0,3

5 мг

че

рез

день

Р-

н д/

ін.,

0,5

мг/м

л –

з 3

рокі

в Р-

н д/

ін.,

0,2

мг/м

л ві

дпов

ідно

до

маси

тіл

а 3.

25

міс

. Н

афти

зин

(наф

азол

ін)

Кра

плі н

азал

ьні 0

,1%

по

10 м

л у

фл.

ін

тран

а-за

льно

по

3 к

р.

3 р/

д К

рапл

і наз

альн

і 0,

1% –

з 1

5 ро

ків

Кра

плі

наза

льні

0,0

5% п

о 1

кр.

у ко

жен

нос

овий

хід

4.

4 ро

ки

Брон

хоме

д Ю

ніор

(е

кстр

акти

лік

арсь

ких

рос-

лин)

Си

роп

по 1

00 м

л у

фл.

pe

r os

по 5

мл

3 р/

д з 6

до

14 р

оків

П

о 2,

5 мл

(½ ч

айно

ї лож

ки) 3

р/д

5.

8 ро

ків

Амбр

оксо

л Си

роп

30 м

г/5 м

л по

100

мл

у ф

л.

per o

s по

5 м

л 3

р/д

Сиро

п 30

мг/5

мл

з

12

рокі

в Си

роп

15 м

г/5

мл п

о 5

мл (

1 мі

рна

лож

ка) 2

-3 р

/д

При

мітк

а:

* –

згід

но з

дан

ими

пові

домл

ень

про

ПР

ЛЗ;

**

– зг

ідно

з д

аним

и ІМ

З Л

З; *

** Ф

О –

фар

маце

втич

на о

піка

; ***

* р/

д –

разі

в на

доб

у.



38

Порівняння призначеної ЛФ та дозування свідчить про необхідність поділу таблеток, розкриття капсул, індивідуального приготу-вання призначеної дитині дози для паренте-рального введення, використовуючи ЛФ для дорослих, безпосередньо перед застосуван-ням, що створює проблеми точності дозуван-ня та може вплинути на біодоступність ЛЗ9, отож, є недопустимим.

У 2-х випадках використано неналежний шлях уведення ЛЗ: дітям 6-ти і 8-ми місяців цефотаксим вводили дом’язево, що протипо-казано до 2,5 років (30 міс.), ЛЗ може бути застосований лише довенно.

При застосуванні ЛЗ у дітей надлишкове дозування при коректно обраній ЛФ виявле-но у 5-ти повідомленнях про ПР, проте, цей результат не є остаточним, оскільки розраху-нок належної дози для багатьох ЛЗ здійсню-ється відповідно до маси тіла дитини, а по-відомлення про ПР не містять такої інфор-мації. Прикладом надлишкового дозування є застосування у дитини віком 25 місяців на-зальних крапель нафтизин 0,1% (нафазолін). У цій концентрації краплі можуть викорис-товуватися у дітей лише з 15 років, а дитині віком 25 місяців можна призначати 0,05% краплі.

Дослідження повідомлень про ПР на пред-мет включення застосованих ЛЗ до Зразково-го формуляру ВООЗ для дітей (до 12 років) засвідчило, що формулярними є 41% ПЛЗ та 33% супутніх ліків.

Особливості застосування ЛЗ у пацієнтів похилого та старечого віку пов’язані із зни-женням фільтраційної функції нирок, погір-шенням кровопостачання органів і тканин, атрофією підшкірної клітковини тощо1,4. За-лежно від фармакокінетики ЛЗ ІМЗ містять інформацію про необхідність призначення нижчої терапевтичної дози у пацієнтів цієї категорії або недоцільність корекції дозуван-ня. Проведення аналізу ІМЗ 15-ти ПЛЗ, що застосовувалися у пацієнтів похилого та ста-

речого віку, дозволило виявити особливі ре-комендації у 10-ти з них, однак, в основному вони зводилися до необхідності здійснення клінічного контролю стану пацієнта, що, ві-рогідно, пов’язано з вищим ризиком виник-нення ПР у таких пацієнтів порівняно із за-гальною популяцією.

Виникнення ПР при застосуванні ЛЗ у ва-гітних описано в 9-ти повідомленнях, ще у 2-х – при пологах. При застосуванні ліків під час вагітності слід враховувати їх вплив не лише на організм жінки, а й можливу ембріо-токсичну дію, тератогенний та фетотоксич-ний ефект у результаті трансплацентарного надходження ЛЗ в організм плоду4.. У зв’яз-ку з цим, ІМЗ не рекомендують застосування ЛЗ під час вагітності або допускають таку можливість із формулюванням «з обережніс-тю», «враховуючи співвідношення ризик/ко-ристь», фактично залишаючи прийняття рі-шення, а отже й відповідальність за можливі ускладнення ФТ, за лікарем.

На основі експериментальних та клінічних даних про несприятливі ефекти ЛЗ у різні триместри вагітності FDA (Food and Drug Administration, USA – Управління з контро-лю якості харчових продуктів та ліків, США) запропоновано шкалу градації ризику1,4. По-шук клінічним провізором доказової інфор-мації про безпеку застосування ЛЗ під час вагітності, відповідно до цієї класифікації, та надання на її основі ФО, на нашу думку, сприятиме прийняттю лікарем обґрунтовано-го рішення.

Із 9-ти повідомлень про ПР при застосу-ванні ліків під час вагітності у 4-х ПЛЗ на-лежав до категорії В (докази ризику для плоду відсутні), у 2-х – до категорії С (ризик для плоду не може бути виключений) та у 3-х – категорія для даного ЛЗ не визначена, а згідно ІМЗ призначати ЛЗ у період вагітності не рекомендовано.

Висновки: 1. Результати аналізу повідомлень про по-

бічні реакції засвідчили, що причиною низки медикаментозних помилок було недотримання рекомендацій, що містять-ся в інструкції для медичного застосу-вання лікарських засобів, зокрема засте-режень та особливостей застосування лі-ків у дитячому віці, що в свою чергу, мог-ло спровокувати виникнення ускладнень фармакотерапії.

2. Аналіз інструкцій для медичного засто-сування підозрюваних лікарських засобів дозволив виявити, що застереження щодо застосування ліків у дитячому віці про-писані досить конкретно, натомість опис особливостей фармакотерапії у похилому, старечому віці та у вагітних обмежується загальними виразами, а отже виникає потреба додаткового пошуку достовірної інформації про ефективне та безпечне за-стосування лікарських засобів.



2012, №12

39

Література: 1. Белоусов Ю.Б. Клиническая фармакокинетика.

Практика дозирования лекарств: Спец. выпуск се-рии «Рациональная фармакотерапия» / Ю.Б. Бело-усов, К.Г. Гуревич. – М.: Литтерра, 2005. – 288 с.

2. Державний реєстр лікарських засобів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. drlz.kiev.ua/

3. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск 2. – К. 2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pharma-center.kiev.ua/view/formylar.

4. Зборовский А.Б. Неблагоприятные побочные эффек-ты лекарственных средств / А.Б. Зборовский, И.Н. Тюренков, Ю.Б. Белоусов. – М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2008. – 656 с.

5. Качерай Ю.В. Проблематика стандартизації інфор-мації на лікарські засоби для дітей / Ю.В. Качерай, О.М. Заліська // Рациональная фармакотерапия. – 2012. – №2. – С. 20-22.

6. Коняева Е.И. Проблемы рациональности и безопас-ности применения лекарственных средств в педи-атрии / Е.И. Коняева // Рациональная фармакоте-рапия. – 2010. – №3. – С. 86-90.

7. Овчинникова Е.А. Роль мониторинга безопасности лекарственных средств в решении проблемы их ра-ционального использования / Е.А. Овчинникова // Качественная клиническая практика. – 2003. – №4. – С. 88-95.

8. European Medicines Agency consulting on a draft guideline on pharmacovigilance for medicines used in children. [Електронний ресурс]. – 2005. – Режим дос-тупу: http://www.ema.europa.eu/docs/en_GB/document _library/Press_release/2009/12/WC500017715.pdf

9. Promoting safety of medicines for children // World Health Organization. – [Електронний ресурс]. – 2007. – 59 р. – Режим доступу: http://www.who.int/medici nes/publications/essentialmedicines/Promotion_safe_ med_childrens.pdf

10. WHO Model Formulary for Children. Based on the Second Model List of Essential Medicines for Children [Електронний ресурс]. – 2010. – 528 p. – Режим до-ступу: http://apps.who.int/medicinedocs/en/m/abstract/ Js17151e/

УДК 615.035.8+615.065):615.15 ОЦЕНКА СООБЩЕНИЙ О ПОБОЧНЫХ РЕАКЦИЯХ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ С ПОЗИ-ЦИЙ РАЦИОНАЛЬНОЙ ФАРМАКОТЕРАПИИ ПРИ УЧАСТИИ КЛИНИЧЕСКОГО ПРОВИЗОРА. СООБЩЕНИЕ ІІ. Ю.С. Настюха1, Е.В. Матвеева2, А.Б. Зименковский1

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого1, кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина ГП «Государственный экспертный центр» МЗ Украины2, г. Киев, Украина Резюме: Проведение клиническим провизором оценки фармакотерапии, на фоне которой возникали по-бочные реакции на лекарственные средства, позволило обнаружить медикаментозные ошибки, причиной которых было несоблюдение предостережений и особенностей применения лекарств, в частности в детском возрасте. Результаты анализа инструкций для медицинского применения подозреваемых лекарственных средств на предмет их использования у пациентов пожилого, старческого возраста и беременных проде-монстрировали необходимость поиска дополнительных достоверных источников информации о надлежа-щем применении лекарств у этих категорий пациентов. Ключевые слова: побочные реакции лекарственных средств, клинический провизор, оценка фармакоте-рапии детей, лиц пожилого, старческого возраста, беременных.

UDC 615.035.8+615.065):615.15 THE EVALUATION OF ADVERSE DRUG REACTION REPORTS FROM THE STANDPOINT OF RA-TIONAL PHARMACOTHERAPY WITH PARTICIPATION OF A CLINICAL PHARMACIST. COMMU-NICATION ІІ. Yu.S. Nastyukha1, О.V. Маtveeva2, A.B. Zimenkovsky1

Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization, Lviv, Ukraine «State Expert Center» of Ministry of Health of Ukraine2, Kyiv, Ukraine Summary: Conducting the evaluation of the pharmacotherapy by a clinical pharmacist in terms of adverse drug reactions enabled the identification of medication errors caused by inobservance of warnings and peculiari-ties of drug use, especially in children. The analysis of instructions for administration of suspected drugs in eld-erly patients and pregnant women has demonstrated the necessity of searching extra reliable sources of infor-mation on proper drug use in these patient categories. Keywords: adverse drug reactions, clinical pharmacist, evaluation of pharmacotherapy in children, elderly pa-tients, pregnant women.




40

УДК 616.5-056.3-099-036-02

О.Н. Надашкевич, Н.В. Іванюшко-Назарко, С.В. Вольбин

КЛІНІКО-ЕТІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ТОКСИКО-АЛЕРГІЧНІ ДЕРМАТОЗИ




Резюме: Проведена клініко-етіологічна характеристика хворих із токсико-алергічними дерматозами на основі ретельного клініко-анамнестичного дослідження. Встановлено, що у 88,5% хворих на токсико-алергічні дерматози етіологічним чинником були медикаменти: природні та напівсинтетичні пеніциліни (38,7%), нестероїдні протизапальні засоби та піразолонові анальгетики (27,4%), цефалоспорини (11,3%), сульфаніламіди (8,1%) тощо. Латентний період становив 5,70,3 дня. Поліпрагмазія визначена у 72,6% хворих. Найчастішими шляхами введення ліків були внутрішньом’язевий та комбінований (54,9%). У 64,2% пацієнтів із токсико-алергічним дерматитом визначено захворювання шлунково-кишкового тракту і гепатобіліарної системи. Результати проведеної роботи є важливими, як для прогнозу перебігу токсико-алергічного дерматиту, так і для вибору тактики лікування. Ключові слова: Токсико-алергічні дерматози, багатоформна ексудативна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, медикаменти.

Вступ. За останні десятиліття науковців усього світу дедалі частіше цікавлять систем-ні реакції організму, що виникають у відпо-відь на введення терапевтичної дози меди-каменту, або діагностичного засобу, що ма-ють у своїй основі як імунні, так і неімунні механізми розвитку. Одними з проявів таких реакцій організму є багатоформна ексудатив-на еритема (БЕЕ), синдром Стівенса-Джон-сона (ССД) та токсичний епідермальний нек-роліз (ТЕН), або синдром Лайєлла (СЛ). Ці токсико-алергічні дерматози (ТАД) є шкірно-слизовими захворюваннями, які, як вважа-ють, мають спільний спектр клінічних проя-вів. Дискутабельним залишається питання, чи є ці 3 захворювання різними хворобами, чи різними за перебігом проявами БЕЕ1,12.

Причиною виникнення ТАД є алергічні реакції на медикаменти (у 77% випадків)7, що викликані не лише впливом на організм несприятливих факторів навколишнього се-редовища, генетичною схильністю, загаль-ною алергізацією організму, шкідливими умовами праці тощо, а й нерідко необґрунто-ваним призначенням хворим одночасно ве-ликої кількості лікарських засобів (ЛЗ) при проведені комплексної фармакотерапії (ФТ)4,10.

Мета дослідження на основі ретельного клініко-анамнестичного аналізу вивчити да-ні анамнезу захворювання і життя, встано-вити розподіл пацієнтів за віком та статтю, які захворіли на ТАД, визначити ймовірний етіологічний чинник цих захворювань, шля-

хи введення ЛЗ, чи мали місце у виникненні цих станів, а можливо, носили причинно-наслідковий характер, захворювання внут-рішніх органів (шлунково-кишкового тракту (ШКТ) і гепатобіліарної системи), які ймові-рні фонові стани спричинили розвиток цих дерматозів.

Матеріали та методи дослідження. Під нашим спостереженням протягом 5-и років перебувало 70 хворих на ТАД, із них 46 осіб – на БЕЕ, 11 – на ССД та 13 – на ТЕН. Усім хворим проведено ретельне клініко-анамнес-тичне обстеження (аналіз анамнезу захворю-вання), проводився огляд шкірних покривів та видимих слизових оболонок, периферич-них лімфатичних вузлів. За наявності пока-зань пацієнти були консультовані суміжними спеціалістами (гастроентеролог, невропато-лог, гінеколог, ендокринолог тощо).

Результати дослідження та їх обгово-рення. Результати обстеження хворих на ТАД (n=70) за статтю та віком засвідчили, що дана патологія зустрічалася у 23 (32,9%) осіб чоловічої статі та 47 (67,1%) осіб жіночої статі віком від 19 до 64 років.

Найбільшу групу склали хворі з БЕЕ – 46 (65,7%), майже у однакової кількості пацієн-тів верифіковано ССД – 11 (15,7%) і ТЕН – 13 (18,6%) (табл. 1).

Серед хворих із БЕЕ майже у 4 рази пере-важали жінки, на ТЕН – в 1,6 рази чоловіки, при ССД відмінностей розподілу за статтю не встановлено.



2012, №12

41

Таблиця 1. Розподіл хворих на ТАД залежно від клінічних форм захворювань та за статтю

Стать Чоловіки Жінки Всього Форми ТАД

абс. % абс. % абс. % БЕЕ 9 12,8 37 52,9 46 65,7 ССД 6 8,6 5 7,1 11 15,7 ТЕН 8 11,5 5 7,1 13 18,6

Разом 23 32,9 47 67,1 70 100,0

Більшість хворих на ТАД були віком від 20 до 49 років (53 особи, що склали 75,7% за-гальної кількості пацієнтів), при цьому БЕЕ також частіше визначалася у віці 2049 років

– у 36 (78,3%) хворих, ССД – віком 3049 років, у 10 (90,9%) пацієнтів, ТЕН – старше 40 років, у 9 (69,2%) хворих (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл хворих на різні форми ТАД за статтю та віком

Хворі на ТАД БЕЕ ССД ТЕН Всього Вік, роки

чол. жін. чол. жін. чол. жін. чол. жін. до 19 - 3 - - 1 - 1 3 2029 2 12 1 - 1 - 4 12 3039 3 9 3 2 1 1 7 12 4049 3 7 2 3 3 - 8 10 5059 1 4 - - 1 2 2 6

60 і старше - 2 - - 1 2 1 4 Разом 9 37 6 5 8 5 23 47

Результати аналізу розподілу хворих на

ТАД за статтю і віком засвідчили найбільшу захворюваність чоловіків у віці 3039 років (n=7) і 4049 років (n=8) (30,4% і 34,8% хво-рих від-повідно).

Серед осіб жіночої статі ТАД частіше ви-являлися у віці 2029 років – 12 (25,5%), 3039 років – 12 (25,5%), 4049 років – у 10 (21,3%) хворих.

Із факторів, що найчастіше передують роз-витку ТАД, хворі вказували на приймання ЛЗ – 62 (88,5%) пацієнти (42 особи на БЕЕ, 7 – на ССД і 13 – на ТЕН) (рис.1).

2,9%8,6%

88,5%

застосуванняЛЗстреси

причина невстановлена

Рис. 1. Фактори, що спровокували розвиток

ТАД

Другою за частотою причиною виникнення дерматозів були нервово-психічні стреси у 2-х (2,9%) хво-рих на ССД. Не встановлена причина ТАД у 6 (8,6%) пацієнтів (у 4-х із БЕЕ та 2-х із ССД).

Результати аналізу випадків ТАД медика-ментозного ґенезу показали, що вищезазна-чені нозології спричиняли природні та напів-синтетичні пеніциліни (бензилпеніцилін, фе-

ноксиметилпеніцилін, ампіцилін, амоксици-лін, оксацилін, азлоцилін тощо) – 24 випад-ки; нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) та піразолонові анальгетики (ацетилсаліци-лова кислота, ібупрофен, реопірин, пірабутол тощо) – 17; цефалоспорини (цефалексин, цефтріаксон, цефазолін, цефуроксим) – 7; сульфаніламіди (сульфадимезин, сульфади-метоксин, ко-тримоксазол) – 5; хлорамфені-кол – 1; тетрацикліни (метациклін, докси-циклін) – 2; протисудомні засоби (фенітоїн, карбамазепін) – 2; алопуринол – 2; психо-тропні засоби (вальпроєва кислота) – 1; інгі-бітори ангіотензиперетворюючого ферменту (іАПФ) (каптоприл) – 1 (рис. 2).

2417

7

52

2

2

111 психотропні ЛЗ

іАПФ

хлорамфеніколи

алопуринол

протисудомні ЛЗ

тетрацикліни

Рис. 2. Медикаменти, що спричинили роз- виток ТАД



42

ТАД виникали через 310 діб після прий-мання хворими ЛЗ (у середньому через 5,7 0,3 дня), що підтверджує наявність періоду сенсибілізації.

Поліпрагмазія, тобто призначення від 3 до 7 ЛЗ водночас, визначена у 45 (72,6%) хворих (30 на БЕЕ, 5 на ССД і 10 на ТЕН). Лише 1 ЛЗ вживали 17 (27,4%) пацієнтів (12 на БЕЕ, 2 на ССД і 3 на ТЕН). Середня кількість ЛЗ, які приймали пацієнти при поліпрагмазії (n=45) склала 5,040,27 ліків.

Серед 62-х па-цієнтів, у яких причиною виникнення ТАД було застосування ЛЗ, у 21 випадку (33,9%) ліки призначалися лікарем. Решта пацієнтів (n=41) приймали ЛЗ у режимі самолікування (рис. 3).

12 2 3

30 5 10

монотерапія

поліпрагмазія

БЕЕ ССД ТЕН Рис. 3. Кількість ЛЗ, яку хворі приймали до

початку ТАД У частини хворих (4462,8%) до розвитку

ТАД виявлено стани, що створювали фон (рис. 4).

2587

411

21

1

401харчова

ідіосинкразія

алергічніконтактнідерматити

професійнаалергізація

сенсибілізаціяЛЗ

БЕЕ

ССД

ТЕН

Рис. 4. Стани, що створювали фон ТАД До фонових ситуацій ми віднесли харчову

ідіосинкразію у 5-и хворих (4 на БЕЕ і 1 на ТЕН), алергічні контактні дерматити – у 4-х хворих (2 на БЕЕ, 1 на ССД, 1 на ТЕН), екзе-му, професійну алергізацію ксенобіотиками – у 6 хворих (4 на БЕЕ, 1 на ССД і 1 на ТЕН), сенсибілізацію ЛЗ – у 40 хворих (25 на БЕЕ, 8 на ССД і 7 на ТЕН), які застосовували ЛЗ протягом тривалого часу з приводу супутньої патології (хронічний холецистит, хронічний гепатит, хронічний гастродуоденіт, хроніч-ний аднексит, артеріальна гіпертонія, енце-

фаліт, васкуліт тощо). Звертає увагу висока частота захворювань ШКТ і гепатобіліарної системи (у 45 хворих – 64,2%). Серед профе-сій, що могли спровокувати розвиток ТАД, були: перукар, провізор, маляр, фотограф, медична сестра, художник. В ycix цих випад-ках передував тривалий професійний кон-такт iз ксенобіотиками (фотосенсибілізуючи-ми сполуками, фарбами, харчовими барвни-ками, ЛЗ), які відомі як алергени.

Шлях поступлення ЛЗ до організму (рис. 5) був пероральний у 17 (27,4%) хворих (10 на БЕЕ, 1 на ССД, і 6 на ТЕН), дом’язевий у 20 (32,6%) хворих (15 на БЕЕ, 2 на ССД і 3 на ТЕН), інтраназальний у 11 (17,7%) пацієн-тів (9 на БЕЕ, 1 на ССД і 1 на ТЕН). В інших 14 (22,6%) випадках (у 4 хворих на БЕЕ, у 7 – на ССД і 3 – на ТЕН) ЛЗ надходили до орга-нізму 2-ма i більше шляхами (per os i дом’я-зево). Із 3-х хворих на ТЕН при комбінова-ному призначенні ліків померло 2 пацієнти, тоді як при прийманні лише перорально (6 хворих на ТЕН) помер 1.

10

15941

21

7

6313

БЕЕ

ССД

ТЕН

комбінованийінтраназальнийдом’язевийпероральний

Рис. 5. Шлях поступлення ЛЗ в організм хворих на ТАД

Обтяжена індивідуальна спадковість (хар-чова ідіосинкразія, кропивниця, атопічний дерматит, екзема, мікози стоп) визначена у 25 (35,7%) хворих (15 на БЕЕ, 3 на ССД і 7 на ТЕН); сімейна (наявність бронхіальної астми, атопічного дерматиту, полінозу, кропивниці у родичів) – у 16 (22,8%) хворих (10 осіб на БЕЕ, 2 на ССД і 4 на ТЕН).

Усі пацієнти мали гострий початок захво-рювання. Токсико-алергічна (симптоматич-на) форма БЕЕ була зареєстрована у 46 хво-рих. Обмежена форма БЕЕ спостерігалася у 30 хворих і мала легкий ступінь важкості. При легкому ступені БЕЕ слизові оболонки взагалі не уражалися, міхурів не виявлено, загальний стан пацієнтів не порушувався. Симетричні висипання локалізувалися лише на дистальних ділянках кінцівок. На шкірі розгинальних поверхонь передпліч, гомілок,



2012, №12

43

тилу кистей і стоп з’являлися набряклі, чітко відмежовані, сплощені папули рожево-черво-ного кольору округлої форми, діаметром від кількох міліметрів до 25 см, що мали 2 зони: внутрішню – сірувато-синього кольору, іноді з міхуром у центрі, наповненим серозним або геморагічним вмістом і зовнішню – червоного кольору (кокардоподібні висипання).

Поширену БЕЕ зазначено у 16 випадках. Ця форма спостерігалась у пацієнтів із серед-нім та важким ступенем перебігу хвороби. Важка форма (ССД) частіше виникала як алергічна реакція на ЛЗ (через 510 днів піс-ля початку застосування), і виявлялася май-же в 2 рази частіше у чоловіків. Дерматоз ха-рактеризувався появою симетрично розташо-ваних еритематозних плям не лише на кін-цівках, а й на обличчі, шиї, тулубі, уражен-ням слизових оболонок, злиттям елементів висипань, утворенням міхурів на шкірі та слизових оболонках, слабо позитивним симп-томом Нікольського, загальною слабкістю. Елементи з’являлися групами з інтервалом у декілька днів протягом 12 тижнів8.

На кон’юнктиві у 2-х хворих, губах, щоках та піднебінні – у 4-х, слизових оболонках ро-та і зовнішніх статевих органів – у 2-х випад-ках, виникали розлита еритема, міхури, еро-зивні ділянки, вкриті жовтувато-сірим нальо-том. Хейліт та ерозивно-виразковий стоматит розвинулися у 4-х хворих і утруднювали приймання їжі. Кон’юнктивіт та блефароко-н’юнктивіт діагностовано у 2-х пацієнтів. Ускладнень некротичним трахеобронхітом, менінгітом чи іншими загрозливими станами для життя у хворих не виявлено.

Усі хворі з середнім і особливо важким сту-пенем перебігу БЕЕ скаржилися на печіння й свербіж у ділянці висипань, хворобливість слизових оболонок, насамперед рота й стате-вих органів, лихоманку, біль голови, загаль-не нездужання.

У 8-ми пацієнтів ССД починався гостро, з високої лихоманки (39°С), порушення загаль-ного самопочуття, підвищеної стомлюваності, безсоння, втрати апетиту, нежиті, артралгій, міалгій, у 4-х хворих – із продромальними грипоподібними симптомами, які на 13 доби передували ураженню шкіри й слизових.

Висипання у хворих на ССД з’являлись на шкірі тулуба, обличчя, верхніх і нижніх кін-цівок (розгинальних поверхнях, дистальних відділах) виникали болючі еритематозні, па-пульозні й везикульозні елементи розміром від 1 до 3 см. У подальшому впродовж кіль-кох годин відбувалася трансформація в плос-кі з округлими обрисами міхурі, що зливали-ся й досягали розмірів долоні дорослої люди-

ни. Міхурі були мляві, тонкостінні, легко роз-ривалися, мали серозний, серозно-кров’янис-тий або гнійний вміст. Відшарування епіде-рмісу зазначалося на площі менше 10%. Па-пули також збільшувалися в розмірах з утво-ренням «кокарди» і заглиблення у центрі. По периферії папул виникали пухирці. На тилі кистей, передпліч, гомілок були розташовані еритематозно-папульозні елементи синюш-но-червоного кольору із вдавленням у центрі, оточені яскравим віночком гіперемії (кільце-подібні висипання). Після регресу висипань, протягом 34 місяців ми спостерігали хворих та констатували, що трималася стійка буру-вато-коричнева пігментація.

За нашими даними домінуючим при ССД було ураження слизових оболонок порожни-ни рота, носоглотки, очей та статевих орга-нів. Слизова оболонка порожнини рота залу-чалася в процес у 11 хворих, із утворенням міхурів та ерозій із сіро-білими плівками або геморагічними кірками, що в 5-и випадках покривали й червону облямівку губ. Харак-терним проявом синдрому були бульозні ви-сипання на набряклій та гіперемованій сли-зовій оболонці порожнини рота, глотки, язи-ка, мигдалин, ясен, які згодом виразкували-ся, зливалися й покривалися сірувато-білими плівками або кірками. Із ротової порожнини відчувався нудотно-гнильний запах. Язик у всіх хворих збільшувався й покривався сли-зово-гнійним нальотом, що викликало різку хворобливість, салівацію, утрудняло мову, приймання їжі. Губи набрякали, покривали-ся кірками, ерозіями, що кровоточать, тріщи-нами, міхурами. Лімфатичні вузли, особливо шийні, збільшувалися у всіх пацієнтів цієї групи. Навколо отворів носа визначалися се-розно-геморагічні кірочки; гіперемія та наб-ряк слизової порожнини носа, звуження носо-вих ходів, кров’янисті кірки. Носове дихання утруднювалось.

Ураження очей спостерігалось у 10-и хво-рих і характеризувалося катаральним ко-н’юнктивітом: повіки різко набрякали, були гіперемовані, склеєні рясним гнійно-кров’я-нистим ексудатом. Ураження статевих орга-нів виявлено у 8-ми хворих (у 4 чоловіків – баланіт, уретрит; у 4 жінок – вульвовагініт із гнійним відокремлюваним і неприємним за-пахом).

У цій групі пацієнтів важкі загальні явища з лихоманкою тривали протягом 23-х тиж-нів. На цьому тлі в процес залучалися внут-рішні органи й у 2-х хворих розвивалася бронхопневмонія, у 5-и – діарея. Явища за-гальної інтоксикації спостерігалися у 9 па-цієнтів. Майже у всіх хворих ми зазначили



44

ураження серцево-судинної системи: вираже-на тахікардія, глухість серцевих тонів, над верхівкою серця прослуховувався систоліч-ний шум; одночасно збільшувалася печінка (гепатит, важкий холестаз). ССД тривав близько 56 тижнів, летальних наслідків не було.

Вивчаючи клінічну картину ТЕН, ми до-тримувались періодизації захворювання, що запропонована низкою авторів2,3.

У І-му (латентному) періоді хворі, як пра-вило, приймали ліки за призначенням ліка-ря (n=10) або самостійно (n=3). Кількість ЛЗ, що застосовувались одним пацієнтом, у се-редньому була більша, ніж 3 ЛЗ, тривалість часу від першого вживання ЛЗ до перших оз-нак хвороби складала переважно 45 днів. Латентний період не мав характерних ознак TEH і ми визначали його зі слів хворих, оскільки на цьому етапі вони перебували по-за лікарнею.

У вcix пацієнтів ІІ-й період (початок хво-роби) захворювання починався гостро i рап-тово: різко підвищувалась температура тіла до 3840°С, зростало погіршення загального стану. Протягом наступних 2472 годин роз-вивалось ураження слизових оболонок i шкірних покривів. Привертало увагу ура-ження різних за топографією зон слизових оболонок, яке проявлялось набряком, почер-вонінням, болючістю, тріщинками, що приз-водило до порушення їх фізіологічних функ-цій. Одночасно уражалися переважно вуста, ротова порожнина, очі. Разом із ураженням слизових оболонок (у 8 хворих) або після ньо-го (5) починалося ураження шкірних покри-вів. Перед появою екзантеми в 9-ти випадках хворими зазначалася підвищена чутливість шкіри, біль. Локалізація перших висипань була наступною: на обличчі, шиї, плечах (n=3), повіках, підборідді, передній поверхні шиї, на плечах (n=4), обличчі, тулубi, верхніх кінцівках, плечах, передпліччях (n=4), пле-чах, грудях, обличчі, передпліччях, гомілках (n=2), і надалі висипання швидко поширю-вались на значну площу поверхні тіла (іноді до 85%). Первинні морфологічні елементи висипання відповідали запальним плямам, скарлатино- i кіроподібним екзантемам, наб-ряклим папулам, уртикароподібним елемен-там неправильної форми, пухирцям, еритемі. Висипання були червоного, червоно-бурого відтінку і у важких випадках – з геморагіч-ним компонентом9,11.

Для ІІІ-го періоду (розгорнутих клінічних проявів, розпалу хвороби) у хворих на ТЕН зазначалось характерне різке погіршення за-гального стану з ураженням внутрішніх ор-

ганів та формуванням на шкірі великих еро-зивних ділянок із появою тонкостінних мля-вих міхурців із серозним або серозно-гемо-рагічним вмістом, глибокими ерозіями на слизових оболонках. Останні були вкриті ви-разками, ерозіями, гнійно-кров’янистими кі-рочками. Mixypi зливались i відшаровували некротизований епідерміс. Яскравою озна-кою цього періоду став домінуючий епідер-мальний некроліз, позитивні симптоми Ні-кольського, Асбо-Ханзена. В місцях натис-кання, на бокових поверхнях тулуба під тис-ком вмісту мixypi звисали (симптом «груші» Шеклакова), розривались, eпiдерміс прили-пав до тіла, зморщувався i нагадував «пож-макану білизну». Відкривались великі еро-зивні кровоточиві ділянки тіла, оточені по периферії бахромкою епідермісу. Вигляд хво-рих нагадував опік II ступеня i був подібний до «обварених» чи «обпечених» пацієнтів. Са-ме в цьому періоді спостерігалося приєднан-ня вторинної інфекції та наступила смерть 3 -х хворих. У інших 10 пацієнтів перебіг був сприятливим і поволі переходив у наступний період захворювання.

У ІV-му періоді (реконвалесценції) зазнача-лося припинення появи нових пухирів та зменшення ерозивних поверхонь тіла. Посту-пово поліпшувався загальний стан хворих, нормалізувались гемодинамічні, метаболічні та запальні зміни. Епідерміс відновлювався в середньому до 21,0±5,1 дня від початку ре-епітелізації, слизові оболонки загоювались довше – до 28,0±5,0 дня. Найшвидше епітелі-зувались ураження шкірних покривів i сли-зових оболонок, що виникали найпізніше5,6.

V-й період – залишкових явищ, характери-зувався повністю відновленим епідермісом і функціональними властивостями шкірних покривів i слизових оболонок. У деяких ви-падках у пацієнтів виявлялися органічні або функціональні зміни внутрішніх органів: токсичне ураження печінки (n=2), гастрит (n=1), блефарит (n=2).

Отже, нами виділено 3 варіанти перебігу ТЕН: 1) сприятливий (легкий ступінь важ-кості) у 5 хворих (38,5%) незначні обмінні розлади, помірне інфекційне ускладнення, загальносоматичний стан середнього ступеня важкості, видужання; 2) гострий (середній ступінь важкості – ІІ-ий період) у 5 хворих (38,5%) прогресуюче погіршення клінічного стану, кома, азотемія, функціональна недос-татність легень і печінки, геморрагічний некроз надниркових залоз, серцева слабість; 3) блискавичний у 3 хворих (23,0%), при якому шкіра пошкоджена на 8090%, наявна вторинна інфекція, адинамія.



2012, №12

45

Розподіл хворих на ТЕН чоловіків та жінок залежно від віку та варіанту перебігу зах-

ворювання наведено в табл. 3.

Таблиця 3. Розподіл хворих із різним клінічним варіантом перебігу ТЕН залежно від віку та

статі

Клінічний перебіг ТЕН сприятливий (n=5) гострий (n=5) блискавичний (n=3) Разом Вік хворих,

роки чол. жін. чол. жін. чол. жін. чол. жін. до 19 1 1 2029 1 1 3039 1 1 1 1 4049 1 2 3 5059 1 2 1 2 понад 60 2 1 1 2 Всього 3 2 3 2 2 1 8 5 Летальність - - - - 2 1 2 1

Супутня патологія виявлена у 2-х (15,4%)

жінок із доброякісним перебігом ТЕН (хро-нічний аднексит, хронічний риніт) та у 7-и хворих (53,8%) із несприятливим перебігом. Зокрема скарги із боку ШКТ (хронічний гаст-рит) спостерігалися у 3-х осіб, варикозне роз-ширення вен нижніх кінцівок – у 2-х, мікоз стоп – у 1 хворого. Ще один пацієнт страждав хронічним бронхітом. У процесі розвитку ТЕН у 3-х пацієнтів із несприятливим пере-бігом виявлено ураження внутрішніх орга-нів, що проявлялись нефритом (n=2) та пнев-монією (n=1).

Слід зазначити, що в більшості випадків у хворих на ТЕН уражались декілька внутріш-ніх органів водночас. Цей період хвороби був критичним: зберігалась висока температура

тіла, тахікардія (частота серцевих скорочень 132140 ударів на хвилину), знижений арте-ріальний тиск (85/40 мм. рт. ст.) та добовий діурез, гіповолемія, дегідратація.

У загальному аналізі кpoвi хворих на ТЕН слід зазначити збільшення кількості палич-коядерних нейтрофілів та їх токсичну зер-нистість. Зміни спостерігалися i в функціо-нальних пробах печінки. Показники електро-літного обміну в більшості випадків були ва-ріабельні з вираженою диселектролітемією. Зміни загального аналізу сечі проявлялись появою білка, великої кількості епітеліаль-них клітин, лейкоцитів, свіжих та вилужених еритроцитів, гіалінових циліндрів, ниркового епітелію та збільшенням питомої ваги сечі.

Висновки: 1. Встановлено, що у 88,5% хворих на ток-

сико-алергічні дерматози етіологічним чинником були лікарські засоби: природ-ні та напівсинтетичні пеніциліни (38,7%), нестероїдні протизапальні засоби та піра-золонові анальгетики (27,4%), цефалоспо-рини (11,3%), сульфаніламіди (8,1%) то-що. Латентний період становив 5,70,3 дні.

2. Поліпрагмазія визначена у 72,6% хворих. Найчастішими шляхами введення лі-карських засобів були дом’язевий та ком-бінований (54,9%).

3. У 64,2% пацієнтів із токсико-алергічними дерматозами верифіковано захворювання шлунково-кишкового тракту і гепатобілі-арної системи.

4. Результати проведеного клініко-анамнес-тичного дослідження хворих на токсико-алергічні дерматози засвідчили, що до-цільно враховувати дані стосовно прий-мання лікарських засобів, дози та шляху введення для прогнозу, перебігу та вибо-ру тактики лікування хворих із токсико-алергічними дерматозами.

Література: 1. Заболотный Д.И. Лекарственная аллергия – нере-

шенная проблема здравоохранения / Д.И. Заболот-ный, Б.М. Пухлик // Астма та алергія. – 2002. – №3/4. – C. 5-9.

2. Савчак В. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом / В. Савчак, С. Галникіна. – Тер-нопіль: Укрмедкнига, 2001. – 508 с.

3. Скрипкин Ю.К. Кожные и венерические болезни / Ю.К. Скрипкин, А.Л. Машкиллейсон, Г.Я. Шарапо-ва. – М.: Медицина, 1995. – 464 с.

4. Солошенко Э.Н. Спорные вопросы диагностической ценности кожных проб в прогнозировании и этио-логической диагностике лекарственной болезни и ее осложнений / Э.Н. Солошенко // Український жур-



46

нал дерматології, венерології, косметології. – 2003. – № 1. – C. 8-13.

5. Циснецька А.В. Деякі аспекти виявлення медика-ментозних токсикодермій / А.В. Циснецька, О.В. Циснецька // Охорона здоров’я і довкілля: Ма-теріали ювілейної науково-практичної конференції. – Львів, 1996. – С. 160.

6. Циснецька А.В. Токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайелла): клініка, етіологія, патогенез: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.20 «Шкірні та венеричні хвороби» / А.В. Циснецька. – К., 1996. – 23 с.

7. Baldo B.A. Diagnosis of allergy to penicillinis and cefalosporinis / B.A. Baldo // Allergy and Сlinic. Immun. Internat. – 2000. – Vol. 12, № 5. – P. 206-212.

8. Chan H.L. The incidence of erythema multiforme, Stevens-Johnson syndromes, and toxic epidermal necrolysis / H.L. Chan, R.S. Stern, K.A. Arndt // Arch. Dermatol. – 1990. – Vol. 65, № 6. – P. 43-47.

9. Glapinski A. Zespol Lyella - opis przypadkow / A. Gla-pinski, K.A. Wlodarczyk, E. Sobczak // Anest. Inten. Terap. – 2003. – Vol. 35, № 5. – P. 252-256.

10. Kay A.B. Allergy and allergic disease / A.B. Kay // N. Engl. J. Med. – 2001. – Vol. 344, № 2. – P. 109-113.

11. Robak E. Toxic epidermal necrolysis in a patient with severe aplastic anemia treated with cyclosporin A and G-CSF / E. Robak, T. Robak, J. Gora-Tybor // J. Med. (United States). – 2001. – Vol. 32, № 1. – P. 31-39.

12. Zanni M.P. Allergic reactions to drugs – functional involvement of T cells / M.P. Zanni, W.J. Pichler // ACI Internat. – 1997. – Vol. 9, № 6. – P. 174-179.

УДК 616.5-056.3-099-036-02 КЛИНИКО-ЕТИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА БОЛЬНЫХ С ТОКСИКО-АЛЛЕРГИЧЕС-КИМИ ДЕРМАТОЗАМИ О.Н. Надашкевич, Н.В. Иванюшко-Назарко, С.В. Вольбын Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме: Клинически и анамнестически проанализировано 70 случаев заболевания токсико-аллергичес-кими дерматозами (ТАД) (многоформная экссудативная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсичес-кий эпидермальный некролиз). Определено, что в 88,5% больных с ТАД этиологическим фактором были медикаменты. Полипрагмазия определена в 72,6% больных, наиболее частыми путями введения лекарств были внутримышечный и комбинированный (54,9%). У 64,2% пациентов с ТАД определены заболевания желудочно-кишечного тракта и гепатобиллиарной системы. Полученные данные являются прогностически ценными в течении болезни. Ключевые слова: токсико-аллергические дерматозы, многоформная экссудативная эритема, синдром Стивенса-Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, медикаменты.

UDC 616.5-056.3-099-036-02 CLINICO-AETIOLOGIC CHARACTERISTICS OF PATIENT WITH TOXIC-ALLERGIC DERMATOSIS O.N. Nadashkevich, N.V. Ivaniushko-Nazarko, S.V. Volbyn Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: Clinical and anamnestic analyses of 70 cases of toxic-allergic dermatosis (TAD) (multiform exuda-tive erythema (MEE), Stevens–Johnson syndrome (SJS), and toxic epidermal necrolysis (TEN)) were carried out. It was found that medications were the etiologic factor in 88, 5% of TAD patients; polypragmasy was identi-fied in 72,6% of patients. Intramuscular and combinative drug administration routes were the most frequently applied (54,9%). Gastrointestinal tract diseases and hepatobiliary system diseases were identified in 64,2% of TAD patients. Obtained results have high prognostic value for disease clinical course. Keywords: toxic-allergic dermatosis, multiform exudative erythema, Stevens–Johnson syndrome, toxic epi-dermal necrolysis, medications.




2012, №12

47

УДК 616.24-002:612.014.484-08] - 085.274-092:612.015.11

М.С. Регеда, С.І. Нестерук

ВПЛИВ ТІОТРИАЗОЛІНУ НА ПОКАЗНИКИ ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНУ СИСТЕМУ В ЛЕГЕНЯХ У ДИНАМІЦІ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПНЕВМОНІЇ В УМОВАХ СТРЕСУ




Резюме: В роботі вивчався вплив тіотриазоліну на показники прооксидантної та антиоксидантної систем у легенях морських свинок з експериментальною пневмонією в умовах іммобілізаційного стресу (на 1-у, 6-у і 16-у доби). Після проведення експериментів було встановлено, що при пневмонії в умовах стресу підви-щується рівень продуктів перекисного окиснення ліпідів та виснажується система антиоксидантного захи-сту в легенях тварин із поступовим зниженням активності супероксиддисмутази, каталази, пероксидази та рівня церулоплазміну на 1-у, 6-у та 16-у доби. При дії тіотриазоліну спостерігається підвищення показни-ків антиоксидантної системи та зменшення рівня дієнових кон'югатів і малонового діальдегіду, що свід-чить про коригуючий вплив засобу на прооксидантну та антиоксидантну системи в легенях тварин при сукупних патологічних процесах. Ключові слова: пневмонія, іммобілізаційний стрес, тіотриазолін.

Вступ. На сьогодні пневмонія належить до актуальних питань пульмонології, яка зай-має 3040% від усіх захворювань легень та посідає 4 місце серед причин смертності. За останні десятиріччя пневмонія залишається важливою медико-соціальною проблемою, ос-кільки призводить до економічних збитків, спричиняє періоди непрацездатності. Незва-жаючи, на значні досягнення в патогенезі пневмонії та великі успіхи в її лікуванні, збі-льшується кількість хворих із важким пере-бігом хвороби і зростає смертність, а корект-ний діагноз пневмонії встановлюють лише в кожного 3-го хворого9,10.

Важливу роль для розуміння патогенезу пневмонії відіграють процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантної системи (АОС). За фізіологічних умов рівень ПОЛ підтримується завдяки рівновазі про- та АОС. ПОЛ розглядається, як універсаль-ний механізм пошкодження клітини на мем-бранному рівні за умов різних патологічних станів. Зокрема, гіпоксія, запалення, стрес, алергія активізують процеси ліпопероксида-ції та пригнічують як ферментативну, так і неферментативну ланку антиоксидантного захисту. Продукти ліпопероксидації негатив-но впливають на мембрани клітин і виявля-ють безпосередню пошкоджуючу дію на леге-неву тканину5,9,10.

У даний час не повністю з’ясованим зали-шається механізми розвитку пневмонії, зок-рема, не вивчені питання, що стосуються ролі та значення про- та АОС у патогенезі розви-

тку пневмонії, особливо в умовах іммобіліза-ційного стресу.

Щодо коригуючого впливу на порушення процесів ПОЛ та АОС велике зацікавлення у науковців і практичних лікарів викликає тіотриазолін (Т). Він має мембрано-стабілі-зуючі властивості, нормалізує окислювально-відновлювальну систему організму (віднов-лення активності ферментів антирадикаль-ного захисту, активує антирадикальну та ан-типерекисну ланки)3.

У доступній нам літературі відсутні дослід-ження, що стосуються вивчення дії Т на по-казники про- і АОС у легенях в динаміці розвитку експериментальної пневмонії (ЕП) при іммобілізаційному стресі. Власне, це ви-значає актуальність проведення нами експе-риментальних досліджень і вказує на доці-льність пошуку нових способів вище наведе-ної корекції.

Метою дослідження було з’ясувати роль процесів про- та АОС в патогенезі пневмонії в умовах іммобілізаційного стресу в експери-менті та встановити вплив на них Т.

Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження були 84 морські свин-ки (самці), поділені на 6 дослідних груп, по 14 тварин у кожній. 1, 2, 3 групи – експери-ментальна модель пневмонії (1; 6; 16 доби) до лікування. 4, 5, 6 групи – експериментальна модель пневмонії в умовах іммобілізаційного стресу (1; 6; 16 доби) до лікування. 7 група – експериментальна модель пневмонії в умо-вах іммобілізаційного стресу (16-та доба) піс-



48

ля лікування Т, який вводили внутрішньо-м’язово в дозі 100 мг/кг протягом 10-ти днів (починаючи з 6-ої по 16-ту доби).

ЕП відтворювали шляхом інтраназального зараження тварин культурою Staphylococus aureus за методом В.Н. Шляпникова, Т.Л. Солодова, С.А. Степанова4, іммобіліза-ційний стрес – за методом П.Д. Горизонто-ва2. Далі тварин декапітували і визначали у легенях вміст продуктів ПОЛ та ферментів АОС. Вміст дієнових кон’югатів (ДК) визна-чали за методом В.Г. Гаврилова, В.І. Миш-корудної1, малонового діальдегіду (МДА) – за методом Е.Н. Коробейнікова7, активність су-пероксиддисмутази (СОД) – за методом R. Fried11, активність каталази (КТ) – за R. Holmes12, церулоплазміну (ЦП) – за В.Г. Колб, В.С. Камышникова6, пероксидазу (ПО) досліджували за методом О.Г. Архипо-вої8. Статистичне опрацювання одержаних результатів здійснювали за методом Стью-дента.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Враховуючи значну роль запален-ня та гіпоксії у патогенезі пневмонії було прове-дено дослідження чутливих маркерів про- та АОС (ДК, МДА, СОД, КТ, ПО, ЦП). Зокрема встановлено, що активність ДК в легенях при пневмонії на 6-у, 1-у добу експерименту зросла відповідно на 23,6% (Р<0,05) та на 25,3% (Р<0,05) vs 1-ої групи тварин, що свід-чило про надмірне утворення продуктів ПОЛ. Слід зазначити підвищену інтенсив-ність утворення продуктів ПОЛ у самців із пневмонією на 6-у, 16-у доби, яку визначали за рівнем МДА. Зокрема, вміст МДА збіль-шився в легенях відповідно на 7,9% (Р<0,05) та на 8,8% (Р<0,05) у порівнянні з показни-ками тварин на 1-у добу. Дослідження пока-зали, що для тварин з пневмонією характер-ні інтенсифікація процесів ПОЛ. Внаслідок активації цих процесів у легенях нагрома-джувалися первинні та вторинні продукти ПОЛ.

Важливу роль у вивченні патофізіологіч-них механізмів розвитку пневмонії відіграє АОС, зокрема СОД, КТ, ПО, ЦП. Вже на 6-у, 16-у доби ЕП встановлено зниження актив-ності СОД відповідно на 25% (Р<0,05) і на 26,7% (Р<0,05) vs показників у морських сви-нок 1-ої групи.

Для характеристики стану АОС має зна-чення один із ключових ферментів – КТ. Ре-зультати досліджень засвідчили, що актив-ність КТ в легенях на 6-у, 16-у доби після за-раження стафілококом тварин знизилася від-повідно на 49,5% (Р<0,05) і на 51,4% (Р<0,05) у порівнянні з показниками тварин 1-ої гру-

пи. Одержані результати вказували на ви-снаження АОС та неспроможність утилізува-ти продукти ПОЛ.

Особливу увагу приділено вивченню стану неферментативної ланки АОС при пневмонії, зокрема ЦП. Вже на 6-у, 16-у доби ЕП у мор-ських свинок виявлено зниження активності ЦП на 65,0% (Р<0,05) та на 70,5% (Р<0,05) відповідно порівняно з 1-ою добою. А це доз-воляє, на нашу думку, стверджувати про не-достатність неферментативних механізмів антиоксидантного захисту на 6-у, 16-у доби експерименту.

Наступним показником, за яким оцінюва-ли стан антиоксидантного захисту в легенях, була активність ПО. Зокрема, на 6-у, 16-у доби після зараження тварин стафілококом відбувається зниження активності ПО на 72,3% (Р<0,05) та на 75,3% (Р<0,05) відповід-но проти 1-ої групи морських свинок. Таким чином, вивчення показників про- і АОС за умов розвитку ЕП показало зростання вмісту ДК і МДА та зниження активності ферментів – СОД, КТ, ЦП і ПО в легенях на 6-у, 16-у доби, що свідчило про поступову активацію процесів ПОЛ на тлі депресії антиоксидант-ного захисту, особливо на 16-у добу розвитку експерименту. Комплексна оцінка отрима-них результатів дає підстави, на нашу думку, дійти висновку, що за умов формування ЕП відбувається порушення рівноваги між про та АОС.

З огляду на отримані результати, метою наступного етапу роботи було виявлення дис-балансу між про- та АОС при ЕП в умовах стресу. Результати дослідження засвідчили, що на 6-у, 16-у доби експериментальної мо-делі хвороби в умовах іммобілізаційного стре-су спостерігалося суттєве зростання вмісту ДК у легенях відповідно на 28,1% (Р<0,05) і 25,2% (Р<0,05) у порівнянні з 1-ою добою, що вказувало на посилене утворення вільнора-дикальних сполук. Надалі розвиток ЕП і стресу на 6-у, 16-у доби не вплинув на актив-ність МДА, яка залишалася на рівні 1-ої гру-пи тварин (табл.1). Важливе значення для оцінки і характеристики зрушень функціо-нального стану АОС при ЕП та стресі має активність СОД. Вже на 6-у добу формуван-ня ЕП і іммобілізаційного стресу спостеріга-лося зменшення рівня СОД в легенях на 8,9% (Р<0,05), а надалі активність цього фе-рменту (16-а доба) знижувалася відповідно на 8,7% (Р<0,05) стосовно тварин на 1-у добу, що вказує на порушення збалансованого функціонування систем антиоксидантного захисту, яке сприяє ще більшій інтенсифіка-ції процесів ліпопероксидації. Аналогічна



2012, №12

49

ситуація спостерігалась з активністю КТ в легенях. У динаміці розвитку ЕП і стресу (на 6-у добу) виникало зниження активності КТ на 27,9% (Р<0,05), а пізніше (16-а доба) вста-новлено подальше зменшення її активності на 28,4% (Р<0,05) у порівнянні з 1-ою добою.

Ці результати, на нашу думку, вказують, що у морських свинок виснажується активність АОС, яка нездатна повністю утилізувати продукти вільнорадикального окиснення лі-підів, що посилено утворюються при ЕП в умовах стресу (табл. 1).

Таблиця 1. Показники ПОЛ та АОС в легенях в динаміці формування ЕП в умовах стресу до

лікування

Форма модель Пневмонія в умовах іммобілізаційного стресу Показники активності

ПОЛ та АОС ДК,

нмоль/мл(г) МДА,

нмоль/мл(г) СОД,

од./мл.(г) КТ,

од./мл.(г) ЦП, мг/л

ПО, од./мг

1 доба 21,0±0,3 P<0,05

37,6±0,3 P<0,05

101,2±0,4 P<0,05

39,1±0,4 P<0,05

6,2±0,5 P<0,05

3,2±0,2 P<0,05

6 доба 26,9±0,3 P<0,05

38,4±0,3 P<0,05

92,2±0,5 P<0,05

28,2±0,3 P<0,05

4,3±0,3 P<0,05

2,4±0,1 P<0,05

16-та доба 26,3±0,3 P<0,05

38,2±0,3 P<0,05

92,4±0,5 P<0,05

28,0±0,3 P<0,05

3,9±0,3 P<0,05

2,6±0,1 P<0,05

Примітка: P – достовірність різниці в порівнянні з групою тварин на 1-у добу ЕП та іммобілізаційного стресу. На 6-у добу після зараження тварин ста-

філококом та розвитку іммобілізаційного стресу спостерігалося помітне зниження ак-тивності ЦП у легенях на 30,6% (Р<0,05), а на 16-у добу – на 37,1% (Р<0,05) vs тварин на 1-у добу експерименту, що свідчить про по-ступову депресію окремих показників анти-оксидантного захисту.

У ході дослідження встановлено, що при ЕП та іммобілізаційного стресу на 6-у добу спостерігалося зменшення рівня ПО на 25% (Р<0,05), а далі на 16-у добу експерименту відбувалося її зниження на 18,8% (Р<0,05) щодо 1-ої групи тварин. Можна припустити, що стрес, гіпоксія та запалення легень шви-дко призводять до пригнічення АОС, почи-наючи з 6-ої доби пневмонії в умовах іммобі-лізаційного стресу, що веде до неспроможно-сті її утилізувати продукти ПОЛ (табл.1). Одержані результати свідчать, що при ЕП та стресі відбувалися зміни показників про (ДК і МДА) і АОС (СОД, КТ, ЦП і ПО) у легенях, які проявлялися активізацією процесів ліпо-пероксидації на тлі пригнічення АОС. Це особливо чітко помітно на 6-у, 16-у добу екс-перименту.

В результаті проведених досліджень вста-новлено, що після 10-денного внутрішньом’я-

зевого введення Т тваринам з ЕП в умовах іммобілізаційного стресу (у дозі 100мг/кг) спостерігалося зниження вмісту продуктів ПОЛ – ДК на 44,2% (Р<0,05), МДА на 34,6% (Р<0,05) та зростання активності АОС – СОД на 28% (Р<0,05), КТ на 38,9% (Р<0,05), ПО на 107,6% (Р<0,05), ЦП – на 105,1% (Р<0,05) у порівнянні з групою тварин, які не підда-валися дії цього засобу. Це свідчить, на нашу думку, про коригуючу дію Т на показники ПОЛ та антиоксидантного захисту (рис. 1).

0

150

300

до лікування після лікуванняконтроль ДК МДА СОДКТ ЦП ПО

Рис. 1. Вплив Т на вміст продуктів ПОЛ і ак тивність ферментів антиоксидантно го захисту в легенях при пневмонії в умовах іммобілізаційного стресу (у % до та після лікування на 16-у добу експерименту)

Висновки: Одержані результати експериментів вста-

новили неспроможність антиоксидантної си-стеми утилізувати продукти ліпопероксидації при експериментальній пневмонії в умовах стресу та її виснаження на 6-у, 16-у доби екс-перименту до лікування. Застосування анти-оксиданта тіотріазоліну спричинило гальмі-

вну дію на утворення продуктів пероксидації ліпідів та стимулюючий вплив на активність антиоксидантної системи в легенях, що вка-зує на його позитивний коригуючий вплив медикаменту на порушені показники мета-болізму за умов формування експеримента-льної пневмонії та іммобілізаційного стресу.



50

Література: 1. Гаврилов В.Б. Спектрофотометрическое определе-

ние содержания гидроперекисей липидов в плазме / В.Б. Гаврилов, М.И. Мишкорудная // Лабораторная диагностика ишемичной болезни сердца. – К.: Здо-ров’я, 1989. – С. 170-171.

2. Горизонтов П.Д. Стресс и система крови / П.Д. Го-ризонтов, О.И. Белоусова, М.И. Федотов // М.: Ме-дицина, 1983. – 338 с.

3. Добрянський С.Б. Порушення функціонального стану прооксидантно-антиоксидантної системи у кі-стковому мозку морських свинок при експеримен-тальному алергічному альвеоліті та їх корекція тіо-триазоліном / С.Б. Добрянський, В.Й. Кресюн, М.С. Регеда // Одеський медичний журнал. – 2010. №3. – С. 34-35.

4. Экспериментальные модели острых пневмоний, вызванных условно-патогенными бактериями и их ассоциацией: метод. Указания / В.Н. Шляпников, Т.Л. Солодова, С.А. Степанов [и др.]. Саратов, 1988. – 30 с.

5. Казанцев В.А. Пневмония / В.А. Казанцев, Б.Б. Удальцов. Санкт-Петербург: СпецЛит, 2002. – 118 с.

6. Колб В.Г. Определение активности церулоплазми-на в крови / Справочник по клинической химии / В.Г.Колб, В.С. Камышников. Минск, «Беларусь». – 1982. – С. 290-291.

7. Коробейников Э.Н. Модификация определения продуктов ПОЛ в реакции с тиобарбитуровой ки-слотой / Э.Н. Коробейников // Лабораторное дело. – 1989. №7. – С. 8-10.

8. Определение активности пероксидазы в крови / Методы исследования в профпатологии / Под ред. О.Г. Архиповой. М.: Медицина. – 1988. – С. 153.

9. Регеда М.С. Пневмонія / М.С. Регеда. – Львів: Спо-лом, 2005. – 138 с.

10. Регеда М.С. Пульмонологія: навч.посібник / М.С. Регеда, І.Г. Гайдучок. – Львів: Сполом, 2000. – 436 с.

11. Fried R. Enzimatic and non-enzymatic assay of super-oxidedismutase/ R. Fried // Biochemie. 1975. – №5. – P. 657-660.

12. Holmes R. Epigenetic interconversions of the multiple forms of mouse liver colase / R. Holmes, C. Masters // FEBS lett. – 1970. №1. – P. 45-48.

УДК 616.24-002:612.014.484-08] - 085.274-092:612.015.11 ВЛИЯНИЕ ПРЕПАРАТА ТИОТРИАЗОЛИНА НА ПОКАЗАТЕЛИ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСЛЕНИЯ ЛИПИДОВ И АНТИОКСИДАНТНОЙ СИСТЕМЫ В ЛЕГКИХ В ДИНАМИКЕ РАЗВИТИЯ ЭКСПЕ-РИМЕНТАЛЬНОЙ ПНЕВМОНИИ В УСЛОВИЯХ СТРЕССА М.С. Регеда, С.И. Нестерук Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме: В работе изучалось влияние тиотриазолина на показатели прооксидантной и антиоксидантной систем в легких морских свинок с экспериментальной пневмонией в условиях иммобилизационного стресса (на 1-е, 6-е и 16-е сутки). В результате проведения экспериментов было установлено, что при пневмонии в условиях стресса повышаются уровень продуктов пероксидного окисления липидов и истощается система антиоксидантной защиты в легких животных и с постепенным снижением супероксиддисмутазы и катала-зы, пероксидазы, церулоплазмина на 1-е, 6-е, 16-е сутки; а при действии тиотриазолина отмечено повы-шение показателей антиоксидантной системы и уменьшение диеновых коньюгатов и малонового диальде-гида, что свидетельствует о корригирующем влияние препарата на прооксидантную и антиоксидантную системы в легких животных при этих сочетанных патологических процессах. Ключевые слова: пневмония, иммобилизационный стресс, тиотриазолин.

UDC 616.24-002:612.014.484-08] - 085.274-092:612.015.11 THIOTRIAZOLIN EFFECT ON THE LIPID PEROXIDATION AND ANTIOXIDANT SYSTEM IN THE LUNGS UNDER EXPERIMENTAL PNEUMONIA AND STRESS CONDITIONS IN THE DYNAMICS M.S. Regeda, S.I. Nesteruk Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: In this article the effect of thiotriazolin on the indices of lipid peroxidation and antioxidant systems in the lungs of guinea pigs’ with experimental pneumonia in the conditions of immobilization stress (on the 1st, 6th and 16th day) has been studied. It was determined that pneumonia stressful conditions induced the increase of lipid peroxidation products level and depression of antioxidant system defense in the lungs of animals with gradual lowering of the superoxide dismutase and catalase, peroxidase activities and ceruloplasmin level from the 1st to the 6th and 16th days. Thiotriazolin treatment leaded to the increase of antioxidant system indices and decrease of diene conjugates and malonic dialdehyde levels. It proves its corrective effect on prooxidant and an-tioxidant systems in the lungs of animals in case of these combined pathological processes. Keywords: pneumonia, immobilization stress, thiotriazolin.


Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка та фармакоекономіка


2012, №12

51

Економіка в охороні здоров’я, клінічна економіка та фармакоекономіка УДК 614.258.003.2(100)

В.Д. Парій ДОСЛІДЖЕННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПОТРЕБ НА МЕДИКАМЕНТИ

ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ З ДІАГНОЗОМ «ПНЕВМОНІЯ» (J12J18) В УМОВАХ ЦІЛОДОБОВОГО СТАЦІОНАРУ

НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, м. Київ, Україна


Резюме: Визначено розмір потреби у фінансових видатках на обласному рівні в частині медикаментозно-го забезпечення при наданні медичної допомоги пацієнтам із пневмоніями в умовах цілодобового стаціо-нару. Встановлено, що застосування системи стандартизації медичної допомоги, яка базується на викорис-танні лікарського формуляра, локальних клінічних протоколів, сприяє скорочення терміну лікування па-цієнтів та зменшенню витрат на лікувальний процес. Ключові слова: медикаментозне забезпечення, витрати, ліжко-день, вартість, пневмонія.

Вступ. Одним із важливих організаційних аспектів охорони здоров’я (ОЗ) України та функціонування медичних закладів у ниніш-ніх умовах є визначення науково обґрунтова-них потреб на фінансування медичної допо-моги (МД)1,2,3,6. Діюча законодавча база ОЗ базується на забезпеченні населення МД відповідно до мінімальних нормативів, серед яких передбачено нормативи стаціонарної МД (Закон України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії» (від 5.10.2000 р. №2017-І-ІІ))1,3,6. Законом визна-чаються правові основи формування та вико-ристання державних соціальних нормативів і стандартів, скерованих на реалізацію закріп-лених Конституцією і законами України ос-новних соціальних гарантій, у т.ч. в галузі ОЗ. Зокрема, ст. 11 визначає перелік держа-вних соціальних нормативів в ОЗ, а ст. 21 визначає необхідність розрахунків нормати-вів фінансування соціальних гарантій на 1-го жителя, на утримання закладів ОЗ. До цього часу в державі не розроблені науково обґрунтовані нормативи МД населенню, що дало б можливість, на наш погляд, з ураху-ванням статистичних звітів, об’єктивно виз-начити потреби на ОЗ. Хвороби органів ди-хання займають І-е місце в структурі захво-рюваності населення, тому визначення ви-трат на лікування однієї з найважчих пато-логій органів дихання – пневмонії (П), смерт-ність від якої складає 911 випадків на 100 тис. населення є актуальним.

Мета дослідження: на основі даних бла-годійної організації «Лікарняна каса Жито-мирської області» (ЛК) провести обчислення фінансових потреб на стаціонарну МД в час-тині медикаментозно-санітарного забезпе-чення, визначити асортимент та кількість лікарських засобів (ЛЗ), необхідних для ви-користання в межах області для лікування пацієнтів із діагнозом «Грип та пневмонія» (шифр за МКХ-10 J10J18).

Матеріали та методи дослідження. Дос-лідження проводилося шляхом ретроспектив-ного аналізу і автоматизованої обробки ме-дичної документації 1789 листків лікарсь-ких призначень (ЛЛП) (форма №003-4О) па-цієнтів-членів ЛК, які отримували МД в умовах цілодобового стаціонару закладів ОЗ Житомирської області у 2012 р. Частка про-аналізованих ЛЛП становить 18% від зага-льної кількості всіх пролікованих пацієнтів із діагнозами J12J18, що значно перевищує необхідний мінімальний обсяг вибіркової су-купності та дозволяє екстраполювати отри-мані дані на всю генеральну сукупність.

У ЛЛП зазначався діагноз хвороби, шифр за МКХ-10, ЛЗ та вироби медичного призна-чення (ВМП) з їх кількістю та вартістю, наз-ва відділення, закладу ОЗ. Інформація вно-силась в базу даних (БД), розроблену на ос-нові модифікованої програми «1С-Бухгалте-рія – 7.7.». Для аналізу використовувалися звітні форми на основі програми «Microsoft Access».



52

За даними медичної обласної статистичної звітності за 2012 р. (форма №20 табл. 3100 звіту закладу ОЗ) ми розрахували частину «прямих» витрат загальні витрати на ЛЗ та ВМП при наданні МД всім жителям області на основі пропорційного співвідношення кількості пролікованих членів ЛК з кількіс-тю всього пролікованого населення Жито-мирської області за вказаними нозологічни-ми формам. В дослідженні не враховано вит-рати на лікування грипу, забезпечення засо-бами крові, противірусними ЛЗ через те, що вказані захворювання та ЛЗ не забезпечу-ються за рахунок ЛК згідно Положення «Про порядок використання внесків на медичне забезпечення членів ЛК». При проведенні розрахунків ми виходили з того, що за раху-нок ЛК проводиться лікування основного захворювання, його ускладнень та супутньої патології, яка впливає на перебіг основної патології1,3,5. Сума витрат при наданні МД членам ЛК та кількість випадків лікування не обмежені та не залежать від розміру сплачених членських внесків2,5. Використано методи: статистичний, порівняльний, аналіз

експертної оцінки, економічний, АВС-аналіз, частотний аналіз.

Результати дослідження та їх обго-ворення. Всього було проаналізовано 1789 ЛЛП пацієнтів-членів ЛК з діагнозами групи J12J18. Загальні витрати ЛК на закупівлю ЛЗ та ВМП для лікування пацієнтів стано-вили 739 057 грн., середні витрати на 1-го пролікованого 413,11±29,79 грн., середня тривалість лікування – 7,34±0,25 дні, середні витрати на 1-ин ліжкодень – 56,26±8,90 грн. Усього використано 420 найменувань та форм ЛЗ. Середня кількість призначень на 1-го пацієнта становить 6,02±1,32 ЛЗ.

На І-ому етапі дослідження нами визначе-но кількість пролікованих за нозологічними формами рубрики J12J18, середню вартість лікування, вартість медикаментозного забез-печення 1-ого ліжко-дня, тривалість лікуван-ня за наведеними нозологічними формами (табл. 1). За результатами дослідження, по-над 91% усіх захворювань рубрики складає діагноз J18 (П без уточнення збудника).

Таблиця 1. Основні показники лікування членів ЛК з діагнозами рубрики J12J18 в умовах

цілодобо-вого стаціонару у 2012 р.

Шифр за МКХ-10 Діагноз за МКХ-10 Кількість

пацієнтів Середні витрати,

грн.

Середня трива-лість лікування,

днів

Середні витрати на 1 день

лікування J12.8 Інша вірусна П 17 314,34±20,89 6,12±0,32 51,38±7,85 J15.8 Інша бактеріальна П 34 412,38±25,26 7,50±0,28 54,98±8,25 J15.9 Бактеріальна П, не-

уточнена 50 884,57±73,14 8,32±0,27 106,32±9,58

J18.0 Бронхопневмонія, не-уточнена 219 211,42±19,25 7,41±0,26 28,55±5,20

J18.1 Дольова П, неуточнена 384 563,62±39,22 8,34±0,30 67,59±8,45 J18.8 Інша П, збудник не-

уточнений 134 476,60±28,22 7,11±0,23 67,01±9,52

J18.9 П, неуточнена 895 369,07±23,56 6,96±0,23 53,03±9,21 Інші види П 56 331,26±45,25 6,36±0,22 52,11±7,35 Всього по області 1789 413,11±29,79 7,34±0,25 56,26±8,90

На наступному етапі дослідження нами

визначені основні фінансові показники (се-редня вартість лікування, вартість медика-

ментозного забезпечення 1-ого ліжко-дня, тривалість лікування) за різними рівнями надання МД членам ЛК (табл. 2).

Таблиця 2. Витрати на лікування членів ЛК з діагнозами рубрики J12J18 в умовах цілодо-

бового ста-ціонару у 2012 р. на різних рівнях надання МД

Рівень надання МД

Кількість пролікованих

членів ЛК

Витрати на 1 випадок

лікування, грн.

Витрати на 1 ліжко-день,

грн.

Середня тривалість

лікування, (днів) 1 2 3 4 5

Обласні заклади ОЗ 203 757,63±136,80 98,27±15,12 7,71±0,35 Центральні міські лікарні 634 407,33±43,94 56,98±8,15 7,15±0,73 Центральні районні лікарні 842 357,29±36,92 48,79±4,42 7,32±0,26



2012, №12

53

Продовження табл. 2 1 2 3 4 5

Дільничні лікарні 80 154,38±30,19 19,09±3,20 8,09±0,44 По області 1789 413,11±29,79 56,26±8,90 7,34±0,25 Вважаємо, що практичне значення наведе-

них у табл. 2 результатів полягає в тому, що на їх основі можна розрахувати необхідний обсяг фінансування на медикаментозне за-безпечення для закладу ОЗ певного рівня чи регіону шляхом добутку вказаних показників на кількість пролікованих пацієнтів із діаг-нозами рубрики J12J18 чи проведених ни-ми ліжко-днів у закладі ОЗ.

Нами здійснено аналогічні обчислення з метою визначення орієнтовної потреби у фі-нансуванні на ЛЗ та ВМП для надання МД всьому населенню з діагнозами рубрики J12 J18 в умовах цілодобового стаціонару в ме-жах Житомирської області.

Для цього проведено аналіз медичної ста-тистичної звітності по області за 2012 р. у ча-стині кількості пролікованих хворих із вка-

заними нозологіями в умовах цілодобового стаціонару закладів ОЗ.

Ми обчислили загальні витрати на ЛЗ та ВМП при наданні МД всім жителям області, виходячи зі співставлення кількості проліко-ваних членів ЛК і проведених ними ліжко-днів із кількістю всього пролікованого насе-лення Житомирської області та тривалістю його лікування згідно таблиці 3100 статисти-чної форми №20 (звіти закладів ОЗ).

Розрахунки здійснені нами за 2-ома нап-рямками. Перший визначення фінансових потреб на медикаментозне забезпечення в умовах цілодобового стаціонару на основі се-редньої вартості 1-ого випадку лікування. Другий, більш популярний у медичній сфері – на основі середньої вартості ліжко-дня (табл. 3).

Таблиця 3. Прогнозований розмір витрат на медикаментозне забезпечення пацієнтів із діаг-

нозами рубрики J12J18 в умовах цілодобового стаціонару при лікуванні в зак-ладах ОЗ Житомирської області у 2012 р.

Кількість пацієнтів по області

Витрати на 1 випадок

лікування, грн.

Прогнозовані витра-ти на основі вартості 1 випадку лікування,

грн.

Проведено ліжко-днів

Витрати на 1 ліжко-день,

грн.

Прогнозовані витрати на основі

вартості 1 ліжко-дня, грн.

9891 413,11 4 086 071 108 008 56,26 6 076 530 Таким чином, розмір витрат на медикамен-

тозне забезпечення МД населенню області з захворюваннями рубрики J12J18, розрахо-ваний на основі показника середньої вартості лікування 1-ого пацієнта, становить 4,1 млн. грн., а на основі середньої вартості 1-ого дня медикаментозного забезпечення – 6,1 млн. грн. Ці витрати будуть можливі за умови лі-кування всіх пацієнтів із дотриманням стан-дартів, протоколів надання МД, наявності дієвої системи контролю за якістю діагности-чно-лікувального процесу.

Отримана різниця в розрахунках на основі вартості лікування 1-ого пацієнта та вартості 1-ого ліжко-дня по-в’язана з тим, що середня тривалість лікування всього населення обла-сті за вказаними нозологіями становить 10,9 ліжко-дні, що на 3,6 ліжко-дні більше, ніж при наданні аналогічної МД членам ЛК.

У кінцевому результаті, за нашими під-рахунками, це приводить до зростання ви-трат на суму майже 2 млн. грн.

Зменшення середньої тривалості лікування членів ЛК досягається за рахунок нової ідео-логії використання ресурсів, наявності ефек-тивної системи контролю за якістю лікуван-

ня, раціонального забезпечення ЛЗ та ВМП з використанням протоколів лікування та формуляра ЛЗ.

Наступним етапом нашого дослідження стало визначення витрат на окремі групи ЛЗ, які прогнозовано будуть використані для медикаментозного забезпечення населення області з діагнозами «Грип та П». Для цього нами визначено видатки на лікування чле-нів ЛК за групами ЛЗ і виконано пропорцій-ний перерахунок на загальну кількість про-лікованих жителів області. Визначені розмі-ри витрат нами розподі-лені за групами ЛЗ згідно міжнародної АТС-класифікації. Про-ведено АВС-аналіз вико-ристання груп ЛЗ (ранжування за часткою витрат) (табл. 4).

Встановлено, що 46,7% коштів буде витра-чено на закупівлю антибактеріальних засобів групи цефалоспоринів та карбапенемів, на ІІ-ому місці – витрати на антибактеріальні засоби групи хінолонів – 16,0%, на третьому – бета-лактамні антибіотики, пеніциліни – 11,0%. Значна частина коштів (6,2%) буде витрачена на розчини для внутрішньовенно-го введення, 5,9% витрат становлять кошти на ВМП.



54

Таблиця 4. Прогнозований розподіл витрат на медикаментозне забезпечення пацієнтів із діагнозом П (J12-J18)

АТС шифр Назва групи ЛЗ

Прогнозовані витрати

на закупівлю, грн

Частка у загальних витратах, %.

J01D Інші бета-лактамні антибіотики (цефалоспорини, карба-пенеми) 1 900 798 46,7

J01M Антибактеріальні засоби групи хінолонів 649 294 16,0 J01C Бета-лактамні антибіотики, пеніциліни 448 322 11,0 B05X Розчини для внутрішньовенного введення 253 692 6,2 V07 ВМП 239 412 5,9

R05C Відхаркуючі засоби, за винятком комбінованих ЛЗ 136 644 3,4 J01F Макроліди та лінкозаміди 133 767 3,3 J01G Аміноглікозиди 42 641 1,0 N01B ЛЗ для місцевої анестезії 34 409 0,8 H02A Прості ЛЗ кортикостероідів для системного використання 33 446 0,8

Інші групи ЛЗ 213 643 4,9 Нами проведено також обчислення потреби

та розмірів видатків за найменуванням ЛЗ та ВМП, що будуть використовуватися для надання МД пацієнтам з діагнозами «пнев-монія» при лікуванні в умовах цілодобового

стаціонару. Розподіл необхідної прогнозова-ної кількості ЛЗ за часткою витрат на їх за-купівлю наведений у табл. 5, де вказані ЛЗ, на які буде витрачено більше 1% коштів від загальної суми.

Таблиця 5. Прогнозована потреба в ЛЗ для лікування пацієнтів з діагнозами J12J18 (пнев-

монія), витрати на закупівлю яких складуть більше 1%

№ з/п Назва ЛЗ, ВМП Кількість Витрати,

грн. Частка

витрат, % Частота

призначень, % 1 Зацеф, пор. р-н фл. 1 г №1 12158 414423 10,2 8,7 2 Цефепім пор. р-н фл. 1 г №1 5739 357796 8,8 5,4 3 Лефлоцин р-н 0,5% фл. 100 мл №1 7569 280849 6,9 13,0 4 Левофлокс р-н 500 мг фл. 100 мл №1 6541 273851 6,7 11,3 5 Ампісульбін пор. фл. 1,5 г №1 12086 244785 6,0 9,2 6 Цефтріаксон пор. р-н 1 г фл. №1 39713 199232 4,9 34,0 7 Натрію хлорид фл. 0,9% 200 мл №1 42207 180806 4,4 55,7 8 Меронем фл. 1,0 г №1 381 114273 2,8 0,2 9 Цебопім пор. р-н 1 г фл. №1 1343 101139 2,5 1,4 10 Амоксиклав пор. фл. 1,2 г №1 3881 98245 2,4 3,0 11 Система пр. №1 44634 85418 2,1 61,0 12 Цефокстам пор. р-н 1,5 г фл. №1 2637 73018 1,8 2,3 13 Муколван р-н 0,75% амп. 2 мл №1 35152 71507 1,8 38,3 14 Аугментин пор. фл. 1,2 г №1 3118 69733 1,7 2,7 15 Панлактам пор. 0,5 г фл. №1 531 59327 1,5 0,2 16 Сульбактомакс пор. д/п р-ну 1000/500 мг №1 2267 57962 1,4 1,6 17 Реосорбілакт р-н 200 мл №1 2792 55041 1,4 10,1 18 Цефотаксим пор. р-н 1 г фл. №1 13861 52974 1,3 11,9 19 Цефуроксим пор. р-н 0,75 г ФЛ №1 5451 49072 1,2 3,8 Всього 2839453 69,7 Інші ЛЗ та ВМП 1246617 30,3 Разом 4086070 100,0

Таким чином, найбільша частка коштів бу-

де використана на закупівлю антибіотику зацеф (10,2%), який призначався 8,7% па-цієнтів Слід зазначити, що на 7-ому місці знаходиться фізіологічний розчин (4,4% ви-трат), який призначався 55,7% пацієнтів.

Нами також проведено частотний аналіз призначень ЛЗ пацієнтам з діагнозами гру-пи J12J18. Встановлено, що 55,7% пацієнтів

призначалися внутрішньовенні введення ЛЗ за допомогою фізіологічного розчину об’ємом 200 мл. На 2-ому місці за частотою призна-чень ЛЗ муколван в ампулах (призначався 38,3% пацієнтів, витрачено 1,76% від загаль-них витрат). На 3-ому місці ЛЗ для розве-дення антибіотиків новокаїн (34,7%), на 4-ому – антибіотик цефтріаксон (34,0%) (табл. 6).



2012, №12

55

Таблиця 6. Частотний аналіз ЛЗ, використаних для лікування пацієнтів із діагнозами J12J18 (пневмонія), частота призначень яких становить понад 10%

№ з/п Назва ЛЗ Частота

призначень, % Частка витрат, %

1 Натрію хлорид фл. 0,9% 200 мл №1 55,7 4,44 2 Муколван р-н 0,75% амп. 2 мл №1 38,3 1,76 3 Новокаїн р-н 0,5% амп. 5 мл №1 34,7 0,60 4 Цефтріаксон пор. р-н 1 г фл. №1 34,0 4,89 5 Амброксолу гідрохлорид табл. 0,03 №1 28,8 0,21 6 Еуфілін амп. 2% 5 мл №1 22,3 0,44 7 Лідокаїну гідрохлорид амп. 2% 2 мл №1 15,4 0,24 8 Лефлоцин р-н 0,5% фл. 100 мл №1 13,0 6,90 9 Дексаметазон амп. 0,4% 1 мл №1 12,6 0,69

10 Анальгін амп. 50% 2 мл №1 12,5 0,15 11 Цефотаксим пор. р-н 1 г фл. №1 11,9 1,30 12 Амброксолу гідрохлорид сироп 30 мг / 5мл фл. 100 мл №1 11,5 0,36 13 Левофлокс р-н 500 мг фл. 100 мл №1 11,3 6,73 14 Реосорбілакт р-н 200 мл №1 10,1 1,35 Розраховані нами розміри видатків та ви-

користання ЛЗ є реальними і достовірно ста-тистичними та можуть використовуватися при обчисленні потреби в медикаментозному

забезпеченні регіону. Проте, наведені суми будуть достовірними лише при умові відпра-цювання системи контролю за раціональним використанням ЛЗ та стабільної вартості ЛЗ.

Висновки: 1. Результати проведеного дослідження зас-

відчили, що застосування системи стан-дартизації медичної допомоги, яка базу-ється на використанні формуляра лікар-ських засобів, локальних клінічних про-токолів, підвищує ефективність викорис-тання фінансових ресурсів. За рахунок раціонального призначення медикамен-тів відбувається скорочення терміну лі-кування пацієнтів та зменшення витрат на лікувальний процес. Середня трива-лість лікування пацієнтів з пневмоніями членів регіональної лікарняної каси становить 7,34±0,25 ліжко-дня, що на 3,6 ліжко-дня менше відповідного обласного показника (10,9 ліжко-дня).

2. У ході дослідження з’ясовано, що засто-сування в охороні здоров’я розробленої та апробованої автоматизованої системи уп-равління медикаментозними ресурсами дає можливість визначати розмір фінан-сування медикаментозного забезпечення для надання медичної допомоги в стаціо-нарних умовах на регіональному рівні чи в окремому закладі охорони здоров’я.

3. Розрахована потреба для надання допо-моги пацієнтам із діагнозами «Пневмо-нія» (шифр за МКХ-10 – J12J18) в умо-вах цілодобового стаціонару у 2012 р. у Житомирській області становить 4,1 млн. грн.

Література: 1. Багненко С.Ф. Методологические аспекты оплаты

стационарной помощи / С.Ф. Багненко, Н.И. Вишняков, В.В. Архипов // Экономика здравоохранения. 2003. №4. С. 10-19.

2. Галкин Р.А. Методика определения дифференци-рованных объёмов медицинской помощи и финан-сирования отдельных территорий области с учётом уровня здоровья населения / Р.А. Галкин, М.С. Буклешева, Л.В. Кведер // Экономика здраво-охранения. – 2001. № 3. – С.21-22.

3. Грищук С.М. Розрахунок фінансування медикамен-тозного забезпечення населення при лікуванні в умовах цілодобового стаціонару на регіональному рівні / С.М. Грищук // Охорона здоров’я України. 2007. № 3-4. – С. 68-75.

4. Дынник О.Б. Стоимость медицинской помощи: ме-таболические аспекты (зарубежный опыт) / О.Б. Дынник., В.Н. Залесский, Ю.В. Поляченко // Лікарська справа. 2004. №1. С.87-90.

5. Лебедев Г.С. Автоматизированный расчет стоимости медицинских услуг / Г.С. Лебедев // Менеджер здра-воохранения. 2004. №10. С. 36-51.

6. Лунская Л.Л. К вопросу о методических принципах расчетов стоимости медицинских услуг / Л.Л. Лун-ская // Экономика здравоохранения. 2001. №1. С.30-31.



56

УДК 614.258.003.2(100) ИССЛЕДОВАНИЯ ОПРЕДЕЛЕНИЕ ФИНАНСОВЫХ ПОТРЕБНОСТЕЙ НА МЕДИКАМЕНТЫ ДЛЯ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЛЕЧЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ С ДИАГНОЗОМ «ПНЕВМОНИЯ» (J12J18) В УСЛОВИЯХ КРУГЛОСУТОЧНОГО СТАЦИОНАРА НА РЕГИОНАЛЬНОМ УРОВНЕ В.Д. Парий Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина Резюме: Определен размер потребности в финансовых расходах на областном уровне, в части медикамен-тозного обеспечения при оказании медицинской помощи пациентам с пневмониями в условиях круглосу-точного стационара. Установлено, что применение системы стандартизации медицинской помощи, осно-ванной на использовании лекарственного формуляра, локальных клинических протоколов, способствует сокращению срока лечения пациентов и уменьшению затрат на лечебный процесс. Ключевые слова: медикаментозное обеспечение, расходы, койко-день, стоимость, пневмония.

UDC 614.258.003.2(100) THE DETERMINATION OF EXPENDITURE NEEDS FOR MEDICAMENTAL TREATMENT OF PA-TIENTS WITH PNEUMONIA (J12J18) IN THE ROUND-THE-CLOCK HOSPITAL AT THE RE-GIONAL LEVEL V.D. Pariy O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine Summary: The expenditure needs at the regional level in terms of medicines provision for treatment of pa-tients with pneumonia in the around-the-clock inpatient facility have been determined. It is ascertained that the application of health care standardization system based on drug formularies and local clinical protocols contributes to the reduction of treatment duration and treatment cost. Keywords: provision of medicines, costs, bed-day cost, pneumonia.




2012, №12

57

УДК 615.33:339.13:616-022.7

Л.В. Яковлєва1, І.О. Панкратов2

АНАЛІЗ СПОЖИВАННЯ АНТИБАКТЕРІЙНИХ ЗАСОБІВ У ІНФЕКЦІЙНОМУ ВІДДІЛЕННІ ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНОГО

КЛІНІЧНОГО ЦЕНТРУ ПІВНІЧНОГО РЕГІОНУ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ СТРОКОВОЇ СЛУЖБИ

Національний фармацевтичний університет1,

м. Харків, Україна Військово-медичний клінічний центр Північного регіону2,

м. Харків, Україна


Резюме: Проведено комплексний аналіз споживання антибактеріальних засобів в інфекційному відді-ленні Військово-медичного клінічного центру Північного регіону м. Харків за 2008 рік. Було проаналізо-вано 606 листків лікарських призначень. Загалом, оцінка відповідності антибактерійної терапії сучасним стандартам лікування та доцільності використання коштів на антибактерійні засоби проведена за допомо-гою комплексного частотного, АВС-, VEN- аналізу та ATC/DDD-методології. Встановлено основні антибак-терійні засоби, що використовувались, та їх відповідність до сучасних стандартів лікування. Проведено ранжування антибіотиків за витратністю. Показано, що лікування інфекційних хвороб проводиться з раці-ональними витратами коштів. Наведено методику проведення 4-ох видів аналізу та показано доцільність проведення таких аналізів в інфекційному відділенні Військово-медичного клінічного центру Північного регіону для оцінки раціональності використання антибактерійних засобів при різних видах інфекційних захворювань. Ключові слова: інфекційні захворювання, моніторинг раціонального використання антибактерійних за-собів, ATC/DDD- методологія, АВС-аналіз, VEN- аналіз, частотний аналіз, фармакоекономіка.

Вступ. Однією з найважливіших проблем військової медицини є інфекційні захворю-вання. Щорічно в осінньо-зимовий період слід очікувати спалахи інфекційних хвороб, які можуть стати пандеміями. А в таких ко-лективах, як армійський, захворювання, що можуть передаватися повітряно-крапельним шляхом, можуть призвести до жахливих не-зворотних наслідків, до підриву боєздатності всієї країни.

На сьогодні у світі триває зростання резис-тентності збудників до антибактерійних лі-карських засобів (ЛЗ). Інфекційні захворю-вання можуть супроводжуватись різноманіт-ними ускладненнями, що значно підвищують вартість лікування та призводять до подов-ження термінів госпіталізації1,2,9. У сучасних умовах дуже важливо бути підготовленим до боротьби з інфекційними хворобами та не забувати про їх попередження у «тісних» ко-лективах. Саме профілактика та рання діаг-ностика можуть зупинити розвиток епідеміч-них захворювань та запобігти масовим сані-тарним втратам, як у мирний час, так і на особливий період4,10. З цією метою, наказом Міністра оборони України в 2007 р., згідно з планом реформування Збройних Сил Украї-ни, на базах гарнізонних та центральних го-

спіталів Міністерства оборони були створені 6 військово-медичних клінічних центрів (ВМКЦ) (у Львові, Харкові, Вінниці, Одесі, Севастополі та Головний ВМКЦ – у Києві) для надання кваліфікованої та спеціалізова-ної медичної допомоги (МД) військовослуж-бовцям та членам їх сімей.

У м. Харкові, на базі 384 гарнізонного гос-піталю Південного Оперативного Команду-вання, був створений ВМКЦ Північного регі-ону на 475 ліжок. У центрі було сформовано 10 клінік, 38 відділень та 17 кабінетів для надання МД. Інфекційне відділення ВМКЦ Північного регіону має 35 розгорнутих ліжок для пацієнтів із багатьма видами захворю-вань.

Мета дослідження було визначення ха-рактеру споживання антибіотиків (АБ) за 2008 рік у інфекційному відділенні ВМКЦ Північного регіону.

Матеріали та методи дослідження. Зав-дання дослідження включали проведення аналізу захворюваності пацієнтів, АВС- та VEN-аналізу, частотного аналізу викорис-тання АБ по групах та визначення спожи-вання антибіотиків за допомогою АТС/DDD-методології, що розроблена ВООЗ, та викори-стовується у всьому світі6.

Економіка в охорони здоров’я, клінічна економіка та фармакоекономіка


58

АВС-аналіз – розподіл (ранжування) ЛЗ у залежності від частки витрат на кожен з них у загальній структурі витрат, від найбільш витратних до найменш витратних з форму-ванням 3-ох груп: група А – ЛЗ, на які ви-трачається 80% коштів, група В – ті, що по-требують 15% коштів, та група С – ті, витра-ти на які складають лише 5% від загальних витрат на фармакотерапію (ФТ). АВС-аналіз дозволяє визначати пріоритети та доціль-ність витрат на ґрунті ретроспективної оцін-ки дійсних витрат1,4,8.

VEN-аналіз – розподіл (ранжування) ЛЗ на групи в залежності від ступеня їх значущості: V (vital) – життєво необхідні, E (essential) – важливі, N (non-essential) – другорядні, не-важливі для лікування даного захворюван-ня. VEN-аналіз дозволяє оцінювати ефекти-вність використання ЛЗ, рівень відповідності ФТ у конкретному закладі охорони здоров’я сучасним стандартам лікування.

Було проведено формальний VEN-аналіз. При проведенні формального VEN-аналізу категорія «V» присвоюється кожному з ліків, які рекомендується до використання норма-тивними документами (стандартами медич-ної допомоги), іншим (що не входять до стан-дартів) присвоюється категорія «N». Катего-

рія «Е» при формальному VEN-аналізі не пе-редбачена.

ATC/DDD-аналіз дозволяє оцінити спожи-вання ЛЗ у визначених дозах, незалежно від споживання в натуральних одиницях чи грошовому еквіваленті. Цей метод дозволяє визначити, переважно якими ліками прово-диться ФТ.

DDD – розрахована середня визначена до-бова доза ЛЗ. DDD є «технічною» одиницею вимірювання, яка розраховується експертами ВООЗ на пацієнта масою тіла 70 кг, і не зав-жди відповідає рекомендованій або добовій дозі ЛЗ, яка призначається (prescribed daily dose — PDD)1,4,8,9.

DDDs – кількість середніх підтримуючих доз (DDD), яка була прийнята хворими інфе-кційного відділення ВМКЦ Північного регіо-ну за 1 досліджуваний рік (2008)1,4,8,9.

(г) DDD(г) ЛЗ кількістьDDDs (1)

Споживання ЛЗ в стаціонарі розраховуєть-ся на 100 ліжко-днів:

рік за днів-ліжко кістькіль загальна100DDDs

днів-ліжко 100DDDs

(2)

При проведенні розрахунків використову-вали ціни на ЛЗ, представлені аналітичною системою компанії «Моріон». Об’єктами дослідження стали медичні карти військовослужбовців строкової служби, які протягом досліджуваного періоду перебували на стаціонарному лікуванні в інфекційному відділенні. За час дослідження (2008 р.) на стаціонарному лікуванні перебувало 606 па-цієнтів, з яких призначення АБ отримали 462. За весь період дослідження було при-значено 19 міжнародних непатентованих на-

зв (МНН) АБ, що склало 31 торгове наймену-вання (ТН)2,3.

Результати дослідження та їх обгово-рення. За структурою захворюваності в ін-фекційному відділенні найбільшу частку за-ймали різновиди ангін – 241 хворий, гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) – 216 хво-рих, вітряна віспа 74 хворих та інших за-хворювання 75 хворих. До останніх нале-жали поодинокі випадки бешихи, токсоплаз-мозу, харчових токсикоінфекцій тощо (рис. 1).

Ангіни (241 хворий)

ГРЗ (216 хворих)

Інші захворювання

(75 хворих)

Вітряна віспа (74 хворих)

Рис. 1. Структура захворюваності за 2008 р. у інфекційному відділенні ВМКЦ Північного

регіону у відсотковому та кількісному співвідношеннях АВС/VEN/частотний аналіз лікарських

призначень антибактерійних засобів хворим інфекційного відділення ВМКЦ Північного регіону у 2008 р. наведений у табл. 1.



2012, №12

59

Табл

иця

1.

A

BC

/VE

N/ч

асто

тний

ана

ліз

ліка

рськ

их п

ризн

ачен

ь ан

тиба

ктер

ійни

х Л

З

№

з/п

ЛЗ

Фор

ма

випу

ску

Вир

обни

к В

арті

сть

(г

рн.)

Кіл

ькіс

ть

приз

наче

нь/р

анг

Сум

а %

Н

акоп

ичув

%

АВ

С-

груп

а V

EN

1

VE

N 2

V

EN

3

1 Ц

ефтр

іакс

он

пор.

д/ін

. 100

0 мг

№ 5

БХ

ФЗ

35,0

0 20

3 / 1

16

457,

00

56,4

8 56

,48

А V

V V

2 Те

брис

та

бл. п

/о 4

00 м

г № 1

0 M

ili H

ealth

care

(В

елик

а Бр

итан

ія)

128,

00

34 /

7 27

13,6

0 9,

31

65,7

9 А

N

V V

3 Ц

ефаз

олін

по

р. д

/ін. 1

000

мг №

5

БХФ

З 19

,00

29 /

9 18

20,2

0 6,

25

72,0

4 А

V V

V 4

Амок

сикл

ав

табл

. 250

мг №

15

Lek

(Сло

вені

я)

42,9

0 33

/ 8

1761

,76

6,05

78

,09

А V

V V

5 Ам

окси

-апо

клав

та

бл. 5

00 м

г № 1

4 БХ

ФЗ

34,0

0 42

/ 5

1428

,00

4,90

82

,99

В V

V V

6 Ц

ефал

екси

н

капс

. 250

мг №

20

БХФ

З 9,

00

75 /

3 13

50,0

0 4,

63

87,6

2 В

N

N

V 7

Цеф

урок

сим

по

р. д

/ін. 7

50 м

г № 5

БХ

ФЗ

40,0

0 6

/ 14

712,

00

2,44

90

,06

В N

V

V 8

Азіт

ромі

цин

ка

пс. 0

,5 №

3

Здор

ов’я

22

,00

78 /

2 70

4,00

2,

42

92,4

8 В

V V

V 9

Цип

роф

локс

ацин

та

бл. 0

,5 №

10

Фар

мак

6,00

50

/ 4

310,

20

1,06

93

,54

В V

V V

10

Цеф

аксо

н

пор.

д/ін

. 100

0 мг

№ 1

Lu

in (І

ндія

) 8,

00

3 / 1

8-21

28

8,00

0,

99

94,5

3 В

V V

V 11

За

трін

та

бл. п

/о 5

00 м

г №3

FDC

Ltd

38,0

0 4

/ 16-

17

202,

66

0,70

95

,23

С V

V V

12

Рокс

ін

табл

. п/о

№ 1

0 G

enom

Bio

tech

24

,00

5 / 1

5 19

4,40

0,

67

95,9

0 С

N

N

V 13

Бі

цилі

н 5

по

р. д

/п су

сп д

/ін.

КМ

П

5,00

35

/ 6

180,

00

0,62

96

,52

С V

V V

14

Бенз

илпе

ніци

лін

натр

ієва

сіль

по

р. д

/п ін

. р-р

а в/

м і

п/к

Кра

сфар

ма

1,00

4

/ 16-

17

168,

00

0,58

97

,10

С V

V V

15

Еріт

ромі

цин

та

бл. 1

00 м

г № 2

0 БХ

ФЗ

4,00

10

/ 12

13

6,00

0,

47

97,5

7 С

V N

V

16

Мік

рекс

по

р. д

/ін. 7

50 м

г № 1

M

icro

Lab

s (Ін

дія)

16

,00

2 / 2

2-24

12

8,00

0,

44

98,0

1 С

N

V V

17

Аугм

енті

н BD

та

бл. п

/о 6

25 м

г №14

G

laxo

SK

37

,35

3 / 1

8-21

11

2,50

0,

39

98,4

0 С

V V

V 18

М

етро

ніда

зол

та

бл. 0

,2 №

10

Луб

ни-Ф

арм

2,00

12

/ 10

-11

86,0

0 0,

30

98,7

0 С

V V

V 19

Ап

о-ам

окси

клав

та

бл. п

/о 1

000

мг

Apot

ex (К

анад

а)

63,5

0 1

/ 25-

31

63,5

0 0,

22

98,9

2 С

V V

V 20

К

ларі

тром

іцин

та

бл. 5

00 м

г № 7

K

RKA

57,3

5 1

/ 25-

31

57,3

5 0,

20

99,1

2 С

N

V V

21

Зітр

окс

табл

. п/о

500

мг №

3 M

acle

ods

(Инд

ия)

40,0

0 1

/ 25-

31

53,3

3 0,

18

99,3

0 С

V V

V 22

Н

орф

локс

ацин

та

бл. п

/о 0

,4 №

10

Здор

ов’я

6,

00

8 / 1

3 42

,60

0,15

99

,45

С N

N

V

23

Тіф

локс

та

бл. п

/о №

10

Amer

ican

Nor

ton

Corp

orat

ion

35,0

0 1

/ 25-

31

35,0

0 0,

12

99,5

7 С

V V

V 24

Л

інко

міци

н

капс

. 0,2

5 №

30

КМ

П

11,0

0 3

/ 18-

21

24,5

3 0,

08

99,6

5 С

N

V V

25

Цеф

отак

сим

по

р. д

/ін. 1

000

мг №

1

Здор

ов’я

4,

00

1 / 2

5-31

24

,00

0,08

99

,73

С N

N

V

26

Док

сици

клін

ка

пс. 1

00 м

г № 1

0 БХ

ФЗ

2,00

12

/ 10

-11

19,4

0 0,

07

99,8

0 С

V V

V 27

О

спам

окс

табл

. 100

0 мг

№ 1

2 Sa

ndoz

(Сло

вені

я)

19,3

0 1

/ 25-

31

19,3

0 0,

07

99,8

6 С

V V

V 28

Ам

окси

л та

бл. 0

,5 №

20

КМ

П

12,0

0 3

/ 18-

21

14,4

0 0,

05

99,9

1 С

V V

V 29

О

фло

ксац

ин

табл

. 0,2

№ 1

0 Д

арни

ця

6,00

2

/ 22-

24

14,4

0 0,

05

99,9

5 С

V V

V

30

Лев

офло

ксац

ин

(Лок

соф

) та

бл. п

/о 5

00 м

г №5

Ranb

axy

54,6

2 1

/ 25-

31

10,9

3 0,

04

99,9

8 С

N

V V

31

Бенз

илпе

ніци

лін

по

р. д

/п ін

. р-р

а №

1 К

МП

1,

00

2 / 2

2-24

9,

00

0,03

10

0 С

V V

V

Усьо

го

66

5 29

140,

06

100

П

римі

тки:

V

EN

1

Дер

жав

ний

фор

муля

р Л

З 4

вида

ння;

VE

N2

Фор

муля

р Л

З дл

я ви

кори

стан

ня в

мед

ичні

й сл

ужбі

Збр

ойни

х Си

л Ук

раїн

и;

VE

N3

Пер

елік

осн

овни

х Л

З та

вир

обів

мед

ично

го п

ризн

ачен

ня.



60

АВС/VEN/частотний аналіз лікарських призначень антибактерійних засобів хворим інфекційного відділення ВМКЦ Північного регіону у 2008 р. наведений у табл. 1.

Результати проведення АВС-аналізу пока-зали, що до групи А увійшли 4 ЛЗ (12,9% від загальної номенклатури ліків, що признача-

лися). На ці ліки було витрачено 78,09% усіх коштів. Групу В (16,44% витрат) склали 6 ЛЗ (19,35% номенклатури), групу С – 21 ЛЗ (від-повідно 5,47% вартості та 67,74% номенкла-тури) (табл. 2).

Таблиця 2. Результати проведеного АВС-аналізу за групами

Витрати, грн. Частка затрат, % Кількість ЛЗ Частка від кількості ЛЗ, % Група А 22752,56 78,09 4 12,90 Група В 4792,20 16,44 6 19,35 Група С 1595,30 5,47 21 67,74 Всього 29140,06 100 31 100 За результатами аналізу за ATC/DDD-ме-

тодологією було встановлено, що за 2008 р. було вжито цефтриаксону – 16,72 DDDs на 100 ліжко-днів, азитроміцину – 9,43; амокси-циліну – 8,9; цефалексину – 5,25; ципрофло-ксацину – 3,62; гатифлоксацину – 2,97; цефа-золіну – 2,24; доксицикліну – 1,36; еритромі-цину – 0,95; метронідазолу – 0,91.

Затрати на всі використані ЛЗ склали 29140,06 грн. На найчастіше застосовуваний ЛЗ цефтриаксон було витрачено 16457 грн., гатифлоксацин (тебрис) – 2713,60 грн., цефа-золін – 1820,20 грн., амоксиклав – 1761,76 грн., азитроміцин – 704 грн. Загалом на 4 ЛЗ групи А було витрачено 22752,56 грн., на 6 ЛЗ групи В – 4792,20 грн. та на 21 ЛЗ групи С – 1595,30 грн.

Результати ATC/DDD-аналізу засвідчують, що до найбільш призначуваних антибакте-рійних ЛЗ належать цефалоспориновий ан-тибіотик ІІІ покоління – цефтриаксон, який має широкий спектр антибактерійної дії, ак-тивний до грампозитивних та грамнегатив-них мікроорганізмів, має низьку токсичність та добре переноситься; на другому місці АБ із групи макролідів азитроміцин, який має широкий спектр антимікробної активності та виняткові фармакокінетичні властивості, по-єднує високу активність з доброю переноси-містю у хворих різного віку.

Всього було 665 призначень антибактерій-них ЛЗ. Найбільш призначувані фармаколо-гічні групи ЛЗ протягом року представлені на рис. 2.

319

12495 95

12 12 5 30

50100150200250300350

Цефал

оспор

ини

Бета-лак

тамні а

нтибіо

тики

Макро

ліди

Хінолон

и

Тетрац

икліни

Похідн

і іміда

золу

Інші а

нтиаб

ктер

ійні засоб

и

Лінкозам

іди

Рис. 2. Частота призначень груп антибактерійних ЛЗ

Частота призначень антимікробних ЛЗ

означилась наступним чином: цефтриаксон – 206 призначень, азитроміцин – 83, амокси-цилін 83, цефалексин 74, ципрофлокса-цин 48, бензилпеніцилін – 41, гатіфлокса-

цин (тебрис) 34 та цефазолін 29 призна-чень.

Результати ATC/DDD-аналізу майже по-вністю співпадають з результатами частотно-го аналізу і на перші місця виходять одні й ті ж ЛЗ. Це стосується таких АБ, як цефтриак-



2012, №12

61

сон, азитроміцин, амоксицилін, гатифлокса-цин (тебрис), які призначались частіше за інші та є найбільш вживаними.

За результатами VEN-аналізу було встано-влено, що переважна кількість ЛЗ належить до ліків категорії V (життєво необхідні). Дані викладені у табл. 1 відповідають VEN1 –

Державному формуляру ЛЗ 4 видання, VEN2 – Формуляру ЛЗ для використання в медичній службі Збройних Сил України, VEN3 – Переліку основних ЛЗ та виробів ме-дичного призначення.

Висновки: Результати проведеного аналізу споживан-

ня антибактерійних засобів засвідчили, що у військово-медичному клінічному центрі м. Харкова здебільшого використовуються су-часні лікарські засоби, що співпадають з Пе-реліком основних лікарських засобів та виро-бів медичного призначення, Державним фо-рмуляром лікарських засобів та використо-

вуються згідно з Формуляром лікарських за-собів, що пропонується до використання у військово-медичній службі Міністерства обо-рони України та підтверджує раціональний підхід до лікування військовослужбовців строкової служби в інфекційному відділенні за рахунок бюджетних коштів Міністерства оборони України.

Література: 1. Воробьёв П.А. Клинико-экономический анализ в

медицинской организации (практическое руководс-тво для лиц, принимающих решения) / П.А. Воробь-ёв // Проблемы стандартизации в здравоохранении. 2004. №7. – С. 82-115.

2. Державний реєстр лікарських засобів України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.drlz. kiev.ua

3. Державний формуляр лікарських засобів. [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http//www.moz. gov.ua/ua/ portal/register_formular/

4. Овод А.И. Экономическое обоснование лекарствен-ного бюджета стационара // А.И. Овод, Н.Б. Дремо-ва, В.А. Солянина // Экономика здравоохранения. – 2005. №11-12. – С. 19-27.

5. Clinical Evidence. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.clinicalevidence.com

6. Cochrane-Collaboration. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cochrane.org

7. Evidence-Based medicine. [Електронний ресурс] .– Режим доступу: http://ebm.bmjjournals.com

8. Health Technology Assessment (HTA) Database. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. dimdi/de/static/en/db/dbinfo/index.htm_200882125.ht

9. McDonald T.M. The economic evaluation of antibiotic therapy: relevance to urinary tract infection / T.M. McDonald // J. Antimicrob. Chemother. 1994 №33, Suppl. A. P.137-145.

10. MedscapeNews Today. .[Електронний ресурс].– Ре-жим доступу: http://www.medscape.com

УДК 615.33:339.13:616-022.7 АНАЛИЗ ПОТРЕБЛЕНИЯ АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫХ ПРЕПАРАТОВ В ИНФЕКЦИОННОМ ОТ-ДЕЛЕНИИ ВОЕННО-МЕДИЦИНСКОГО КЛИНИЧЕСКОГО ЦЕНТРА СЕВЕРНОГО РЕГИОНА ДЛЯ ВОЕННОСЛУЖАЩИХ СРОЧНОЙ СЛУЖБЫ Л.В. Яковлева1, И.О. Панкратов2 Национальный фармацевтический университет1, г. Харьков, Украина Военно-медицинский клинический центр Северного региона2, г. Харьков, Украина Резюме: Проведен комплексный анализ применения антибактериальных средств в инфекционном отде-лении Военно-медицинского клинического центра Северного региона г. Харьков за 2008 год. Проанализи-ровано 606 листов врачебных назначений. В целом, оценка соответствия антибактериальной терапии со-временным стандартам лечения и целесообразности использования финансовых средств на антибактери-альные препараты проведена с помощью комплексного частотного, АВС-, VEN-анализа и с помощью ATC/DDD-методологии. Определено основные антибактериальные препараты, которые применялись, и соответствие их современным стандартам лечения. Проведено ранжирование антибиотиков по затратам. Показано, что лечение инфекционных заболеваний проводится с рациональным использованием финан-совых средств. Приведено методику проведения четырёх видов анализа и показана целесообразность про-ведения таких анализов в инфекционном отделении Военно-медицинского клинического центра Северно-го региона для оценки рациональности использования антибактериальных препаратов при различных видах инфекционных заболеваний. Ключевые слова: инфекционные заболевания, мониторинг рационального использования антибактери-альных средств, ATC/DDD- методология, АВС-анализ, VEN- анализ, частотный анализ, фармакоэкономи-ка.



62

UDC 615.33:339.13:616-022.7 THE ANALYSIS OF ANTIBACTERIAL MEDICATIONS CONSUMPTION IN INFECTIOUS DISEASES DEPARTMENT OF MILITARY MEDICAL CLINICAL CENTRE OF THE NORTHERN REGION FOR ENLISTED SERVICEMEN L.V. Yakovleva1, I.O. Pankratov2

National University of Pharmacy?, Kharkov, Ukraine Military medical clinical center of the North region?, Kharkov, Ukraine Summary: A comprehensive analysis of antibacterial drugs administration in the Infectious Diseases Depart-ment of the Military Medical Clinical Centre in the Northern region of Kharkiv in 2008 has been conducted. 606 prescriptions have been analyzed. In general, the estimation of the antibiotic therapy conformity with current therapy standards and with rational expenditure of antibacterial drugs was carried out by means of a complex frequency analysis, ABC-, VEN-analysis and ATC / DDD-methodology. The basic antibacterial medications and their compliance with modern treatment standards were determined. The antibiotic expenditure ranking was carried out. It was revealed that infectious diseases were treated with rational expenditure of funds. The tech-nique of the four types of analysis conducting is provided. The expediency of such analyses in the Infectious Dis-eases Department of VMCC in the Northern region for the assessment of the antimicrobials rational admini-stration with various infectious diseases is substantiated. Keywords: infectious diseases, monitoring of antimicrobial medicines administration rationality, ATC/DDD-methodology, ABC-analysis, VEN-analysis, frequency analysis, pharmacoeconomics. Надійшла до редакції 30.07.2012 р.

Клінічна медицина


2012, №12

63

Клінічна медицина УДК 616.12 – 008.331.1

А.В. Новосад

ВПЛИВ МЕЛАТОНІНУ НА СТУПІНЬ НІЧНОГО ЗНИЖЕННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ГІПЕРТОНІЧНОЮ ХВОРОБОЮ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова,

м. Вінниця, Україна

e-mail: [email protected] Резюме: Метою дослідження була оцінка варіантів нічного зниження артеріального тиску в пацієнтів із гіпертонічною хворобою при додаванні до базисної антигіпертензивної терапії регулятора циркадних рит-мів мелатоніну. Умовно пацієнтів основної групи і групи порівняння було розділено на 3 підгрупи в зале-жності від віку. Було встановлено, що у пацієнтів старше 60 років слід очікувати більш прогностично не-сприятливих типів нічного зниження артеріального тиску. Призначення мелатоніну покращувало регуля-цію циркадних ритмів артеріального тиску у всіх вікових групах. Ключові слова: мелатонін, добове моніторування артеріального тиску.

Вступ. Серед важливих уражень циркад-них ритмів порушення сну (інсомнії) зустрі-чаються у 70–90% осіб. Особливістю пору-шень сну слід вважати як їх широку розпов-сюдженість, так і поліетіологічність, що від-разу становить проблему для вибору адекват-ної фармакотерапії (ФТ). Більш ніж 120 зах-ворювань можуть бути чинниками порушень сну. В той же час саме їх розповсюдженість нібито зводить ці симптоми до вторинних, поверхневих, які не вимагають ретельного контролю та лікування2. Якщо і признача-ється корекція снодійними лікарськими засо-бами (ЛЗ), то вибір їх випадковий, необґрун-тований. Акценти в призначенні базисної ФТ стосуються переважно уточнення стандартів та комбінації антигіпертензивних ЛЗ3.

При коморбідності психогенних порушень із соматичними захворюваннями головною рисою таких станів можна зазначити їх дво-бічний взаємозв’язок: порушення сну розви-вається через основне захворювання, але й навпаки, інсомнії погіршують його перебіг.

При гіпертонічній хворобі (ГХ) порушення сну слід віднести до хронічної дизсомнії. Остання пов’язана з віком, фармакологічни-ми втручаннями, ускладненнями від перебі-гу основного захворювання тощо. Структура порушень сну при соматичних захворюван-нях може відрізнятися, їх спектр при ГХ не-відомий. Важливим чинником цих розладів можуть бути ЛЗ, що пропонуються для ФТ ГХ: антигіпертензивні адренергічні блокато-ри, -блокатори, антидепресанти, нейролеп-тики тощо. Тому на попередньому етапі нами були визначені психофізіологічні розлади та

порушення сну у хворих на ГХ4. Аналіз та обміркування взаємозв’язків порушень сну на тлі ГХ з регуляцією артеріального тиску (АТ) наводять на припущення, що завдяки усуненню інсомнії слід очікувати можливих позитивних впливів на перебіг основного зах-ворювання1. Такі підходи визначили наступ-ний етап наших досліджень. Тому в подаль-шому нами спостерігалася динаміка арте-ріальної гіпертензії (АГ) під впливом комп-лексної антигіпертензивної ФТ, із додатко-вим призначенням регулятора циркадних біоритмів мелатоніну.

Мета дослідження – оцінити динаміку нічного зниження АТ при додаванні до ба-зисної ФТ ГХ мелатоніну.

Матеріали та методи дослідження. Згідно завдання дослідження, було обстеже-но 150 хворих. Методом випадкової вибірки пацієнти були розділені на 2-і групи. Основ-на група хворих складалася із 120 пацієнтів із підтвердженим діагнозом есенціальної гі-пертонії ІІ стадії. Тривалість стаціонарного лікування складала в середньому 12±3 дні, подальше спостереження продовжували в амбулаторних умовах. Верифікацію основно-го діагнозу проводили на стаціонарному ета-пі, згідно методичних рекомендацій Україн-ської асоціації кардіологів з профілактики та лікування АГ. Кількість чоловіків складала 85 (56,6%), жінок 65 (43,4%). Основним діаг-нозом була есенціальна гіпертензія (ГХ) ІІІ стадії (за ВООЗ). У 42 (28,0%) хворих ГХ хво-роба поєднувалась із ішемічною хворобою серця (ІХС). Давність захворювання склала в середньому 8±2 років у чоловіків, 9±3 років у



64

жінок. Хворим основної групи до базисної ФТ додавався мелатонін (у дозі 36 мг на добу) в якості засобу для корекції порушень сну та як універсальний адаптоген. Пацієнти групи порівняння перебували на стандартній гіпо-тензивній ФТ, без корекції інсомнії.

Вік пацієнтів коливався від 38 до 79 років, середній вік хворих складав 55±1,57 років, у найбільшій групі хворих переважали особи 46–59 років – 62%. За віком, статтю, триваліс-тю хвороби групи були репрезентативні. Оці-нювали до та після проведеної ФТ варіанти циркадних ритмів АТ при добовому моніто-рингу. Добове моніторування АТ проводили на апараті Meditech Cardio Tens (фірми Meditech, Угорщина). В денний час (актив-ний період – 722 год.) вимірювання прово-дились кожні 30 хв.; у нічний час (пасивний період – 226 год.) – кожні 60 хв. Окремо ви-ділявся також спеціальний період з 6 год. до 9 год. ранку, для виявлення надмірного під-йому АТ в ранкові години. Періодичність ви-мірювань у цей час складала 15 хв. Успіш-ними вважали дослідження з кількістю по-над 50 вимірювань. Повторний візит пацієн-тів із проведенням комплексу досліджень в динаміці проводився через 1 місяць після первинного огляду.

Результати дослідження оброблені за до-помогою стандартного статистичного пакету Ехсеl для Windows.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Середні показники вихідних рівнів АТ в обох групах хворих були однакові: сис-толічний АТ в основній групі 159±2,66 мм рт. ст., в групі порівняння 160±2.38 мм рт. ст. (р>0,05), діастолічний АТ в основній групі 97±1,53 мм рт. ст., в групі порівняння 96±1,55 мм рт. ст. (р>0,05), що свідчить про однорід-ність груп досліджуваних та їх репрезента-тивність для співставлення.

Після проведення базисної антигіпертен-зивної ФТ (в групі порівняння) та додатково-го призначення мелатоніну (в основній групі) була отримана позитивна динаміка АТ, а са-ме зниження АТ до цільових рівнів, також як і покращення частоти серцевих скорочень протягом 57 днів. Однак, нормалізація АТ до цільових рівнів в обох групах не дозволяє оцінити циркадну динаміку АТ. Зрозуміло, що кількісні показники зменшення АТ ще не віддзеркалюють їх якісну структуру. Це зав-дання, щодо якісної динаміки, вирішувалося завдяки добовому моніторуванню АТ.

Важливою прогностичною ознакою є сту-пінь нічного зниження АТ, його оцінюють за таким параметром як добовий індекс.

За оцінкою ступеня нічного зниження АТ виділяють наступні групи пацієнтів: «dippers» (найбільш сприятливий) – добовий індекс коливається в межах 1020%, «non-dippers» (особи з недостатнім зниженням ніч-ного АТ) – добовий індекс нижче 10%, «over-dippers» (пацієнти з надмірним зниженням АТ вночі) – добовий індекс вище 20%, «night-peakers» (з нічним підвищенням АТ) – добо-вий індекс має від’ємне значення. Регулятор-ні механізми судинного тонусу можуть у значній мірі змінюватися на тлі постаріння хворих на АГ.

Щоб прослідкувати, як змінюється ступінь нічного зниження АТ у залежності від віку, пацієнтів основної групи умовно було розді-лено на 3 підгрупи: 1-а – до 50 років (30 чол.), 2-а – 5159 років (56 чол.), 3-я – старше 60 років (34 чол.). Очевидно, що в групах хворих віком до 59 років значних відмінностей між варіантами нічного зниження АТ не спосте-рігалось, як до 50 років, так і до 59. У струк-турі обох вікових груп до початку ФТ пере-важали «dippers» (майже у 1/3 пацієнтів) та «non-dippers» (майже у 1/2 хворих), незначну частку складали «over-dippers» та «night-peakers» (3,6% та 12,5% відповідно). Однак, саме після досягнення 60 років відбувається зміна структури варіантів: значно, в 2,3 рази зростає частота «night-peakers», достатньо не-гативного загрозливого варіанту, за рахунок зменшення більш фізіологічних варіантів («dippers», «non-dippers») (табл. 1).

У групі порівняння у хворих на АГ струк-тура біоритмів АТ була аналогічною, проте дещо гіршою на тлі переважання навіть у віці до 50 років «over-dippers» – 28,6% в порів-нянні з їх відсутністю в групі після 60 років, з більш частим варіантом у них «non-dippers» (50,0%) (табл. 2).

Отже, в групі порівняння теж помітно вплив збільшення віку хворих на зменшення фізіологічної регуляції АТ вночі.

Динаміка АТ та його біоритмологічна структура після комплексної ФТ з мелатоні-ном переконливо свідчить про доцільність такого підходу. Очевидно, що в основній гру-пі спостерігається позитивна динаміка якіс-ної структури добового і особливо нічного мо-ніторування АТ: зокрема, був характерним приріст фізіологічного варіанту «dippers» проти початкового рівня у всіх вікових гру-пах. У групі до 50 років його приріст складав 13,3%, у групі 5059 років – 23,2%, а най-більш сигніфікантними були ефекти у хво-рих старше 60 років – приріст досягав 44,1% (р<0,01). Динаміка «night-peakers» теж була спрямована на покращення, його частота



2012, №12

65

зменшилась у хворих до 50 років у 2,94 рази, в групі 5159 років – в 6,94 рази, а в групі

старше 60 років – в 5 разів (р<0,05).

Таблиця 1. Динаміка ступеня нічного зниження АТ в основній групі

Варіанти добового індексу Dippers абс. (%) Non-dippers абс. (%) Over-dippers абс. (%) Night-peakers абс. (%)

Групи хворих

Поч

аток

сп

осте

реж

ення

Нап

рикі

нці

спос

тере

жен

ня

Поч

аток

сп

осте

реж

ення

Нап

рикі

нці

спос

тере

жен

ня

Поч

аток

сп

осте

реж

ення

Нап

рикі

нці

спос

тере

жен

ня

Поч

аток

сп

осте

реж

ення

Нап

рикі

нці

спос

тере

жен

ня

І (n=30)

10 (33,3%)

14 (46,6%)*

14 (46,7%)

9 (30,0%)*

3 (10,0%)

6 (20,0%)*

3 (10,0%)

1 (3,4%)*

ІІ (n=56)

19 (33,9%)

32 (57,1%)*

28 (50,0%)

17 (30,4%)*

2 (3,6%)

6 (10,7%)*

7 (12,5%)

1 (1,8%)*

ІІІ (n=34)

9 (26,5%)

24 (70,6%)*

13 (38,2%)

5 (14,7%)*

2 (5,8%)

3 (8,8%)

10 (29,5%)

2 (5,9%)*

Примітка: * - показники достовірні в динаміці лікування, р<0,05

Таблиця 2. Динаміка ступеня нічного зниження АТ в групі порівняння

Варіанти добового індексу Dippers абс. (%) Non-dippers абс. (%) Over-dippers абс. (%) Night-peakers абс. (%)

Групи хворих

Поч

аток

сп

осте

реж

ення

Нап

рикі

нці

спос

тере

жен

ня

Поч

аток

сп

осте

реж

ення

Нап

рикі

нці

спос

тере

жен

ня

Поч

аток

сп

осте

реж

ення

Нап

рикі

нці

спос

тере

жен

ня

Поч

аток

сп

осте

реж

ення

Нап

рикі

нці

спос

тере

жен

ня

І (n=7)

3 (42,8%)

3 (42,8%)^

2 (28,6%)

2 (28,6%)^

2 (28,6%)

2 (28,6%)

0 (0%)

0 (0%)

ІІ (n=15)

5 (33,3%)

7 (46,6%)^

8 (53,3%)

6 (40,0%)^

1 (6,7%)

1 (6,7%)

1 (6,7%)

1 (6,7%)^

ІІІ (n=8)

3 (37,5%)

3 (37,5%)^

4 (50,0%)

3 (37,5%)^

0 (0%)

1 (12,5%)

1 (12,5%)

1 (12,5%)^

Примітка: ^ - показники достовірні в порівнянні з основною групою, р<0,05 У той же час, у групі порівняння практично

ніякої динаміки в структурі АТ не відбувало-ся. Це означає, на нашу думку, що залежне від базисної ФТ зниження рівнів АТ не роз-

криває особливостей індивідуальних регуля-торних механізмів АТ і практично маскує загрозливі ситуації серед нічних коливань АТ.

Висновки: 1. Вважаємо, що для оцінки факторів ризи-

ку серцево-судинних катастроф необхідно оцінювати ступінь нічного зниження ар-теріального тиску.

2. У пацієнтів старше 60 років, на нашу думку, слід очікувати більш прогнос-тично несприятливих типів нічного зни-ження артеріального тиску.

3. Як засвідчили результати нашого дослід-ження, призначення мелатоніну покра-щувало регуляцію циркадних ритмів ар-теріального тиску при гіпертонічній хво-робі, зменшувало частоту прогностично несприятливих типів зниження арте-ріального тиску та збільшувало частоту фізіологічних варіантів регуляції.

Література: 1. Бурчинський С.Г. Залеплон (анданте): новые воз-

можности фармакотерапии инсомний / С.Г. Бурчин-ський // Новости медицины и фармации. – 2008. – №243. – С. 17–20.



66

2. Мишеев В.Д. Нарушения сна при некоторых психи-ческих расстройствах: современный подход к выбору гипнотика / В.Д. Мишеев // Нейро news. – 2007. – №3. – С. 3–11.

3. Сіренко Ю.М. Прихильність до лікування як нарі-жний камінь сучасної терапії артеріальної гіперте-

нзії / Ю.М. Сіренко, К.В. Міхеєва // Артеріальна гі-пертензія. – 2010. – №3. – С.59–69.

4. Яковлева О.О. Динаміка психофізіологічних функ-цій при гіпертонічній хворобі / О.О. Яковлева, А.В. Новосад // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2008. – №12. – С.353–355.

УДК 616.12 – 008.331.1 ВЛИЯНИЕ МЕЛАТОНИНА НА СТЕПЕНЬ НОЧНОГО СНИЖЕНИЯ АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕ-НИЯ У ПАЦИЕНТОВ С АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ А.В. Новосад Винницкий Национальный медицинский университет им. Н.И.Пирогова, г. Винница, Украина Резюме: Целью исследования была оценка вариантов ночного снижения артериального давления у паци-ентов с гипертонической болезнью при добавлении к базисной антигипертензивной терапии регулятора циркадных ритмов мелатонина. Условно пациентов основной группы и группы сравнения было разделено на 3 подгруппы в зависимости от возраста. Было установлено, что у пациентов старше 60 лет следует ожи-дать более прогностически неблагоприятных типов ночного снижения артериального давления. Назначе-ние мелатонина улучшало регуляцию циркадных ритмов артериального давления во всех возрастных группах. Ключевые слова: мелатонин, суточное мониторирование артериального давления.

UDC 616.12 – 008.331.1 INFLUENCE OF MELATONIN ON THE NIGHT LEVEL OF ARTERIAL PRESSURE ІN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION A.V. Novosad M.I. Pirogov Vinnytsya National Medical University, Vinnytsya, Ukraine Summary: The aim of the research was to evaluate the reduction options of the nocturnal blood pressure in patients with essential hypertension by adding melatonin, the circadian rhythms regulator, to the base anti-hypertensive therapy. Conventionally, patients of the intervention group and comparison group were divided into 3 subgroups according to the age. It was found that in patients older than 60 years the adverse types of nocturnal blood pressure are more prognostically expected. Prescription of melatonin improves the regulation of blood pressure circadian rhythms in all age groups. Keywords: melatonin, daily blood pressure monitoring.


Історія медицини та фармації


2012, №12

67

Історія медицини та фармації УДК 614.27

В.О. Борищук

ПРОФЕСІЙНА СПАДЩИНА Л.О. СЕМИКІНОЇ – БЕЗЦІННИЙ ДАР ДЛЯ СУЧАСНИХ І МАЙБУТНІХ ПОКОЛІНЬ

ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика м. Київ, Україна


Резюме: В статті наведені дані про життя, професійну та суспільну діяльність Л.О. Семикіної, яка понад 30 років очолювала аптечну службу Дніпропетровської області. Проведені ретроспективні дослідження факт 2-ої половини минулого та початку нинішнього століття. Присвячується 80-річчю від дня народження Л.О. Семикіної. Ключові слова: пам'ять, спогади, шана, професійна та громадська діяльність, розвиток аптечної мережі, стиль управління, модель лікового забезпечення населення, складові професійної спадщини.

Вступ. Організація лікового забезпечення населення та лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) в Україні у 6090 роках ми-нулого століття досягла найвищого розвитку у колишньому Радянському Союзі. Була створена потужна аптечна мережа, яка за-безпечувала нормативну доступність меди-каментозної допомоги практично в усіх міс-тах і сільських населених пунктах. У цей час організовані аптеки принципово нового типу: потужні міжлікарняні з обслуговування від 2 до 5 тис. стаціонарних ліжок і які були осна-щені сучасним, на той час, технологічним обладнанням; спеціалізовані аптеки «Матері і дитини» для обслуговування цього контин-генту населення; аптеки лікарських рослин тощо. Впроваджені нові прогресивні моделі лікового забезпечення. Це зокрема метод без-відмовного забезпечення лікарськими засо-бами (ЛЗ) населення за рецептами, відомий як Ворошиловградський метод; медикамен-тозне забезпечення ЛПЗ через єдину систему міжлікарняних і лікарняних госпрозрахун-кових аптек та інші, що створювались висо-кою професійністю і талантом вітчизняних провізорів і фармацевтів і які високо оціню-вались не лише в Україні, але й серед колег колишнього Радянського Союзу.

В цей період практично в усіх регіонах України, аптечну службу очолювали яскраві, талановиті та високопрофесійні особистості. Вони зуміли піднести організацію лікового забезпечення на належній рівень, створюва-ли в аптечних колективах атмосферу високої професійної відповідальності, атмосферу по-шуків нових форм і прогресивних методів

організації медикаментозного забезпечення населення.

Дослідження діяльності наших видатних попередників дозволяє усвідомити важливе значення їх професійної спадщини для су-часних і прийдешніх поколінь фармацевтич-них працівників та взагалі для подальшого розвитку фармації.

Мета дослідження. Дослідження присвя-чене пам’яті Любові Олександрівні Семикі-ної, яка 32 роки очолювала аптечну службу Дніпропетровської області, та створила по-тужну аптечну мережу, запровадила нові прогресивні моделі медикаментозного забез-печення населення та ЛПЗ, а також обґрун-туванню необхідності використання профе-сійної спадщини Л.О. Семикіної на сучасно-му етапі розвитку фармації та вшанування наших видатних попередників.

Матеріали та методи дослідження. Ма-теріалами для дослідження слугували служ-бові та архівні документи, публікації в нау-кових фахових журналах. Використано мето-ди історичного, системного та логічного ана-лізу.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Народилася Л.О. Семикіна 26 жовт-ня 1931 р. в селищі Згурівка Згурівського району Київської області в сім’ї вчителя. У 1947 р. закінчила Згурівську неповну серед-ню школу, а в 1950 р. Полтавську фарма-цевтичну школу за фахом фармацевт. Розпо-чала трудову діяльність у 1950 р. товарозна-вцем торгового відділу Київського обласного аптечного управління, далі працювала на посадах завідуючого торговим відділом Чер-



68

каського, а потім Дніпропетровського аптеч-ного управління. На початку 60-х років заві-дувала аптекою міського пологового будинку Дніпропетровська. У 1964 р. закінчила Запо-різький фармацевтичний інститут за спеціа-льністю фармація та отримала кваліфікацію провізор. У 1968 р. очолила аптечну службу Дніпропетровської області, керівником якої пропрацювала 32 роки, де найповніше роз-крився її професійний талант та організатор-ські здібності, бачення перспектив подаль-шого розвитку фармацевтичної справи.

На цій посаді у Л.О. Семикіної проявились цілеспрямованість, цілісність та багатовимір-ність душі, сутність, як людини та професіо-нала. У всьому зазначаєш її талант, що при-таманний нашому народу, частиною і яскра-вим представником якого вона була. Вся дія-льність Л.О. Семикіної є прикладом того, як людина, яка вийшла з глибини народу, свою енергію, мудрість і талант, а по суті, саме життя – безкорисно віддала народу, збере-женню і зміцненню здоров’я простих людей – робітників і колгоспників, металургів і шах-тарів.

Дослід архівних матеріалів, публікацій, спомини колег і друзів засвідчують, що Л.О. Семикіна – сильна особистість і талано-витий керівник, приваблива людина і краси-ва жінка. Тому зрозуміло наше бажання, крім наукових даних і фактів, розповісти про надзвичайну людину, видатного організато-ра фармації, красиву жінку, доброзичливу колегу, чисту і світлу людину, яка і зараз живе в серцях багатьох і багатьох своїх колег.

Шана Л.О. Семикіної вимірюється глиби-ною пам’яті багатьох тисяч людей, які пра-цювали з нею або просто спілкувались. Вона прикладала немало зусиль, щоб створити команду професіоналів, які сформували по-тужні професійні аптечні колективи, щоб відбулося фахове становлення кожного спе-ціаліста, які прибували на роботу з навчаль-них закладів.

З ім’ям Л.О. Семикіної пов’язано створення низки прогресивних на той період моделей лікового забезпечення населення. За період її діяльності на посаді керівника аптечної служби в Дніпропетровської області було по-будовано і введено в експлуатацію 300 аптек; за рахунок державних капіталовкладень по-будовані склади в м. Дніпропетровську пло-щею 30 тис. м2, та в м. Кривому Розі – 10 тис. м2, в цих же містах побудовані фармацевтич-ні фабрики. За рахунок залучення коштів виробничого об’єднання «Азот», в м. Дніпро-дзержинську побудована найбільша в Украї-ні чотирьохповерхова міжлікарняна аптека

для обслуговування 4 тис. стаціонарних лі-жок. Аптека була оснащена сучасним, на той час, технологічним обладнанням. Завдяки цій аптеці, по-суті міні-фабриці, була вирі-шена проблема забезпечення населення і ЛПЗ цього промислового центру і навколиш-ніх сільських районів стерильними ін’єкцій-ними ЛЗ, які вітчизняною фармацевтичною промисловістю виготовлялись в недостатніх кількостях, а деякі з них зовсім не виробля-лись, бо це були індивідуальні прописи міс-цевих лікарів.

Завдяки цілеспрямованій роботі Л.О. Се-микіної та її команди, уже в 1990 р. кількість аптек в області відповідала діючим нормати-вам. Слід зазначити, що нові аптеки якнай-краще архітектурно оформлялись, вони ста-вали окрасою міст і сільських населених пунктів. У них були створені всі умови для екстемпорального виготовлення ліків за ре-цептами лікарів.

Керівництво області та міста надзвичайно високо цінували Л.О. Семикіну, як талано-витого відповідального керівника аптечної служби, вони добре знали про її відданість справі, вміння організувати роботу і довести її до логічного завершення, про її високі мо-ральні якості. Безумовно, що без підтримки керівних партійних та радянських органів на місцях було б неможливо організувати понад 300 аптек, та забезпечити фізичну доступ-ність медикаментозного забезпечення в усіх населених пунктах великої за розмірами об-ласті.

Л.О. Семикіна дуже вміла як керівник згу-ртовувати працівників апарату аптекоуп-равління і аптечних закладів навколо ідеї професійної відданості справі, при цьому мо-тивуючими факторами цього згуртування було формування усвідомлення у кожного спеціаліста моральних цінностей фармацев-тичної професії, розуміння надзвичайної со-ціальної важливості саме аптечної служби для держави і для кожного пересічного гро-мадянина.

У цьому контексті велика увага приділя-лась вихованню в аптечних колективах пова-ги працівників один до одного, дотриманню традицій, заохочування дружних стосунків, дружби з колегами. В значній мірі це сприя-ло створенню потужних колективів, сприяло тому, що працівники надзвичайно дорожили колективами, в яких вони працювали, роз-глядали їх як свій надійний тил.

Прикладом цього можуть бути більшість аптечних колективів, апарат аптекоуправ-ління і зокрема організаційно-фармацевтич-ний відділ. У цьому відділі підібрались висо-



2012, №12

69

кокласні спеціалісти, фізично красиві молоді люди: чоловіки та жінки: старійшина відділу Іван Гнатович Сакса, Володимир Крижа-нівський, Степан Павлович Макар та інші; очолював цей колектив надзвичайно добрий, доброзичливий до людей, вмілий керівник Левюк Яків Остапович. Віктор Федорович Чернобровий професійно виріс в цьому відді-лі і очолив контрольно-ревізійну службу ап-текоуправління, довгий час чесно служив колективу на громадських засадах, був сек-ретарем партійної організації аптекоуправ-ління, що в той період було дуже відповіда-льно і потребувало віддачі сил, вільного часу. Ці працівники вміли не тільки професійно перевіряти, але й на місцях в аптеках допо-магали налагодити справу, найкращим чи-ном організувати роботу, бо вони були, по суті, не функціонерами апарату управління, а професійними організаторами фармацев-тичної справи.

Таким же фаховим був торговий відділ ап-текоуправління. Особливою увагою у Любові Олександрівни користувався відділ організа-ції торгівлі медикаментами, де в різні періо-ди його очолювали Л.Б. Мамонтова, Г.Г. Краснокутська. Від роботи цього відді-лу, без перебільшення, залежала якість і по-внота медикаментозного забезпечення насе-лення області.

Дружня атмосфера була в організаційному, торговому та інших відділах аптекоуправ-ління, що були не тільки гордістю Дніпропе-тровського аптекоуправління і зокрема Л.О. Семикіної, як керівника, але і всієї фа-рмацевтичної спільноти України. Завдяки ініціативі Любові Олександрівни і при її уча-сті, в аптечній мережі області постійно наро-джувались прогресивні ініціативи. Зокрема в м. Дніпропетровську одним із перших в Україні був створений єдиний Довідково-інформаційний центр для населення про на-явність в аптеках того чи іншого ЛЗ. Для ко-нтролю ЛЗ, що виготовлялись в аптеках, од-ним із перших у країні був створений відом-чий бактеріологічний контроль: 5 бактеріоло-гічних відділів було організовано при круп-них міжлікарняних аптеках і 1 при облас-ній контрольно-аналітичній лабораторії. Це допомогло забезпечити контроль за мікро-бною чистотою приміщень, технологічного обладнання та екстемпоральних ліків на будь-якому етапі їх виготовлення.

Л.О. Семикіна проявляла батьківське пік-лування про колег з апарату аптекоуправ-ління та працівників аптечної мережі, особ-ливо молодих спеціалістів: сприянню щодо забезпечення їх житлом, а за необхідності

організації лікування у провідних клініцис-тів.

За роки десятої і три роки одинадцятої п’ятирічки для фахівців аптек м. Дніпропет-ровська державою було виділено 94 квартири площею 4585 м2, а в містах Дніпропет-ровської області 23 квартири загальною пло-щею 718 м2. Слід зазначити, що це було мо-жливо завдяки великому авторитету Любові Олександрівни у всіх владних структурах, виконанню аптечною мережею планових по-казників та її стабільному фінансовому ста-новищу. За такою кількістю квартир, що отримали працівники обласного центру та області, стоїть благополуччя наших колег, які прийшли з навчальних закладів, звичайно не маючи даху над головою, і де в аптеках Дніпропетровщини, завдяки Л.О. Семикіній, відбулося їх становлення, як фахівців, вони створили сім’ї, виростили і виховали своїх дітей.

Цей талант Л.О. Семикіної від Бога, від батька та матері, які передали їй вміння лю-бити людей, єднати колектив у дружню про-фесійну сім’ю таких зовсім різних людей за віком, характерами і темпераментом – єдна-ти на основі професійного обов’язку, радості від самої причетності до збереження найдо-рожчого для людини – її здоров’я та життя.

Разом із цим, Любов Олександрівна була дуже вимоглива по відношенню до підлег-лих, іноді навіть жорстка, бо вона була лю-диною з людськими почуттями, жінкою з емоціями і життєвими проблемами, як і у всіх живих людей. Проте своєю вимогливістю вона ніколи не принижувала людей, а вчила відданості дорученій справі та виховувала свідомих громадян країни. Вона була над-звичайною людиною, справедливою, любила людей.

Сьогодні ми вшановуємо пам'ять Л.О. Се-микіної. Вшановуємо велич людини, її та-лант організатора, високу професійність. Очевидно на нас покладено обов’язок пере-дати теперішньому та майбутньому поколін-ням фармацевтичних працівників розуміння нашої ролі в суспільстві, людської доброти, взаємоповаги, шани і поваги до наших колег, які відійшли у вічність, і до тих, які живуть поряд із нами, як найголовніших духовних і моральних цінностей взагалі для роду люд-ського.

Справедливо буде згадати і колег, з якими довгі роки безпосередньо працювала Л.О. Се-микіна, які вже також, на жаль, відішли у вічність. Це заступник начальника аптекоу-правління Цілюрик Григорій Михайлович, Левюк Яків Остапович – начальник органі-



70

заційно-фармацевтичного відділу, головний бухгалтер аптекоуправління Скубенко Єв-докія Федорівна, Ясак Олексій Силович – за-відувач міжлікарняної аптеки м. Дніпро-петровська, Вікнянська Валентина Григорів-на – завідувачка найбільшої міжлікарняної аптеки в області №297 м. Дніпродзержинсь-ка, керівники Криворізького міського апте-коуправління Гурова Марія Йосипівна, Тигі-пко Анатолій Григорович, Васік Валентин Васильович; Рибальченко Сергій Олексійо-вич – завідувач обласним аптечним складом, Горєва Клавдія Михайлівна – завідувачка аптеки №3 м. Дніпропетровська, Полтавець Варвара Тихонівна – завідувачка ЦРА Кі-ровського району м. Дніпропетровська та ба-гато інших.

Надзвичайно цінно для нас, колег та для нових поколінь фармацевтичних працівни-ків, є те, що велика кількість спеціалістів, які пройшли відповідну школу під керівництвом Л.О. Семикіної, живуть серед нас і ствер-джують високу професійність і доброзичли-вість серед колег, які донедавна займали рі-зні фармацевтичні посади, а деякі з них про-довжують працювати і зараз. Серед них Біг-дан Антон Васильович – генеральний дирек-тор Криворізького комунального підприємст-ва «Фармація», який першим підтримав ідею проведення пам’ятної конференції та видан-ня книги пам’яті про Любов Олександрівну. Це заступники начальника аптекоуправлін-ня, які довго працювали з Любов’ю Олексан-дрівною і ще донедавна працювали на фар-мацевтичних посадах: Мамонтова Людмила Борисівна, Рось Галина Василівна, Савченко Олена Антонівна колишня завідувачка аптеки №357, Сайгак Тамара Дмитрівна – секретар аптекоуправління, Новікова Вале-нтина Олексіївна завідувачка аптеки №4, Реброва Неля Сергіївна – завідувачка аптеки №336 Республіканської школи передового досвіду, Пономарьова Іна Кузьмівна – заві-дувачка дитячої аптеки №266 м. Дніпропет-ровська, Галина Миханошина – завідувачка Дніпродзержинської центральної міської ап-теки, Степан Павлович Макар – зараз пра-цівник Державної інспекції з контролю якос-ті ЛЗ, Сербін Альберт Федосеєвич – завіду-вач Межівської ЦРА №70, Наталія Оржи-ховська – завідувачка ЦРА №127 м. П’я-тихатки.

Названі та й не названі керівники своєю невтомною працею, своїми талантами, енер-гією вибудували розгалужену аптечну мере-жу, а головне, створили на той час найбільш ефективну систему медикаментозного забез-

печення населення. Вони користувались по-вагою серед колег.

Наш обов’язок – пам’ятати про них, новим поколінням фармацевтичних працівників передати цю пам'ять, естафету добрих справ, професійної честі та майстерності. Минуле, сьогодення та майбутнє – це єдине ціле. Без минулого не було б сьогодення і не може бути майбутнього. Разом із пам’яттю про наших попередників, надзвичайно важливо, щоб ми з повагою ставились до своїх колег і за їх життя, а не тільки після смерті, віддавали їм належну шану, підтримували їх морально, створювали атмосферу пошани в колективах, де вони працюють та в суспільстві. Слова вдячності та поваги заслуговують керівники аптечної мережі, рядові працівники, які жи-вуть серед нас, дехто з них ще працює, тобто наші сучасники.

В чому ж сутність професійної спадщини Любові Олександрівни Семикіної? Дійсно вона надзвичайно багатогранна, ємна, бага-тоаспектна. Складові цієї спадщини: а) ма-теріальна у вигляді розгалуженої аптечної мережі, створення аптек нового типу, спеціа-лізованих з обслуговування стаціонарних ЛПЗ, дитячого контингенту, крупних міжлі-карняних аптек, побудованих аптечних складів та фармацевтичних фабрик; б) вибу-дуваний механізм якісного і своєчасного за-безпечення працівників промислових під-приємств, шахт, залізнорудих копалень і сільського населення через систему спеціалі-зованих аптек, аптечних пунктів І і ІІ групи, що створювались безпосередньо в районі дія-льності підприємства або на їх території; в) ефективний стиль управління системою ме-дикаментозного забезпечення стаціонарних і амбулаторних хворих, стиль, що характери-зується високою відповідальністю працівни-ків усієї інфраструктури аптечної служби об-ласті та чіткою взаємодією всіх складових інфраструктури (апарату аптекоуправління, аптечних складів, власних фармацевтичних фабрик, аптек та аптечних пунктів).

Професійна діяльність Любові Олександрі-вни Семикіної, її чесність, її відданість справі та професії, без перебільшення, є джерелом духовності і моральності для всіх працівників фармації, суть якої полягає в службі людям, суспільству і народу, а також є джерелом творчого і трудового натхнення для сучасного покоління фармацевтичних працівників.

Правомірно сьогодні сформулювати таке питання: чи є зараз у працівників аптечних колективів це відчуття спільності, гордості за причетність до фармації, відповідальності за якість і повноту лікового забезпечення насе-



2012, №12

71

лення? Нажаль зараз цього немає. Для цього є різні причини. Але як зберегти ті надбання попередників, як передати їх нинішнім по-колінням фармацевтичних працівників, щоб були вони дружніми, знаходили в собі сили переступити через амбіції, через корисли-вість, власне через самолюбство, коли йдеть-ся про найсвятіше – здоров’я людини. Як зберегти віковічні традиції аптечної мережі, увагу, любов до своїх колег, які працюють разом, або зараз перебувають на пенсії і по-требують, якщо не матеріальної допомоги, то хоча б моральної підтримки, від кожного з тих, хто працює чекають доброго живого сло-ва, наші колеги, які ще вчора були з нами. На нашу думку, це справа навчальних за-кладів, фармацевтичної спільноти і кожного із нас.

Сьогодні є всі підстави стверджувати, що ідеї Л.О. Семикіної про те, що аптека пови-нна бути закладом охорони здоров’я, викону-вати соціальну функцію у суспільстві – своє-часно забезпечувати громадян необхідними ЛЗ, є надзвичайно актуальними на тлі то-го, що в країні відмічається негативні тенде-нції, коли перед аптеками їх власники став-лять одне завдання – продаж і торгівля, не-рідко недотримуючись ніяких правил. А та-ка торгівля вже становить загрозу для здо-ров’я нації. Звернімось до професійної спад-

щини наших попередників, зокрема, спад-щини Л.О. Семикіної.

Любов Олександрівна виконувала велику громадську роботу, вона неодноразово обира-лась депутатом Дніпропетровської Міської Ради. Діяльність Л.О. Семикіної високо оці-нена: вона була нагороджена високими уря-довими нагородами, у тому числі двома Ор-денами Трудового Червоного Прапора та найвищою нагородою в країні – Орденом Ле-ніна, та численними медалями. Їй було при-своєно звання «Відмінник охорони здоров’я». Дніпропетровському аптекоуправлінню не-одноразово присуджувались призові місця у соціалістичному змаганні аптекоуправлінь із врученням Перехідного Червоного Прапора відповідним Міністерством охорони здоров’я СРСР, УРСР, МОЗ України .

Л.О. Семикіна – безумовно знаходиться в ряду видатних славетних дочок України. Її діяльність на посаді керівника аптечної слу-жби Дніпропетровщини – це наша професій-на гордість, вона відповідала найвищим ви-могам того часу, а її професійна спадщина може і надалі слугувати новим поколінням фармацевтичних працівників.

Використання спадщини Л.О. Семикіної буде найкращою пам’яттю про неї, як про керівника і непересічну особистість, велику громадянку України.

Висновки: 1. Стиль роботи Л.О. Семикіної, її профе-

сійна спадщина має велике наукове та практичне значення для сучасних поко-лінь фармацевтичних працівників для використання її у подальшому розвитку фармації.

2. Пам'ять та вшанування видатних попе-редників може бути джерелом духовності та моральності, прикладом додержання їх великих чеснот та професійного обов’язку.

Література: 1. Академіку АМН України Романенку Анатолію

Юхимовичу – 80! // Главный врач. – 2008. – №12. – С.43.

2. Борищук В.О. Федір Кирилович Доманюк у діалозі з сучасністю: Особистість організатора аптечної справи Рівненщини / В.О. Борищук // Фармац. журн. – 2004. – №3. – С.915.

3. Борищук В.О. Професійна спадщина Віктора Сте-пановича Черниша – та її значення для подальшого розвитку фармацевтичної галузі України / В.О. Бо-рищук // Фармац. журн. – 2005. – №5. – С.5862

4. Борищук В.О. Значення професійної спадщини Н.С. Московець – видатного організатора аптечної спра-ви – для подальшого розвитку фармацевтичної га-лузі України / В.О. Борищук // Фармац. журн. – 2007. – №6. – С.5764.

5. Борищук В.О. Професійна спадщина М.Ф. Іваниць-кої – на службу сучасної фармації / В.О. Борищук // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2009. – №12. – С.143147

6. Борищук В.О. Талановитий організатор аптечної справи і видатна особистість! До 80-річчя від дня народження В.П. Шершуна / В.О. Борищук // Кліні-чна фармація, фармакотерапія та медична станда-ртизація. – 2009. №34. С.9498.

7. Борищук В.О. Вшановуємо пам'ять видатного орга-нізатора фармації, колеги Олександра Григоровича Омельченко / В.О. Борищук // Фармац. журн. – 2010. – №4. – С. 12-18.

8. Вялих М.П., Дудіна О.О., Нековаль В.Т. Бородай Галина Григорівна: До 80-річчя від дня народжен-ня //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – Київ; Тернопіль. – 2009. – №1. – С. 73-74.

9. Ганіткевич Я. Ціборовський Олег Михайлович: До 75-річчя від дня народження //Вісник соціальної гі-гієни та організації охорони здоров’я України. – 2007. - №4. – С. 103-105.

10. Історія фармації України Р.В. Богатирева, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних та ін. //Х. – Прапор. – Вид-во УкрФА. – 1999. – С. 799.



72

11. Мельник Т.В. Василь Іванович Атрощенко: До 100-річчя від дня народження //Наука та наукознавст-во. – 2006. – №2. – С. 113-118.

12. Матвєєва Ганна Петрівна: До 80-річчя від дня на-родження //Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. – 2008. – №3. – С. 96-97.

13. Нащадок Гіппократа: До 70-річчя від дня наро-дження академіка О.Ф. Возіанова // Український радіологічний журнал. – 2008. – №4. – С.486488.

14. Пилипчук О.Я. Внесок академіка П.П. Сушкіна у вирішення проблем походження людини / О.Я. Пи-липчук // Наука та наукознавство. – 2007. №4. – С. 352354.

15. Президентові АМН України академіку О.Ф. Возіа-нову – 70! // Український медичний часопис. – 2008. №5. – С. 45.

16. Скоропадський П.П. Спогади / П.П. Скоропадський // Київ-Філадельфія. – 1995. – С. 493.

17. Сятиня М.Л. Фармацевтична справа в Україні: Минуле, Сьогодення, День прийдешній / М.Л. Ся-тиня. К.: Інститут історії України НАН України. – 1998. – 334 с..

18. Сятиня М.Л. Історія фармації / М.Л. Сятин. Львів. – 2002. – 660 с.

19. Семенюк В.В. Моя стежина / В.В. Семенюк. К. – 2009. – 144 с.

20. Сердюк А.М. Він зробив себе сам: До 70-річчя від дня народження Олександра Федоровича Возіанова / А.М. Сердюк // Довкілля та здоров’я. – 2008. – №4. – С. 23.

21. Чеботарев Д.Ф. Вклад А.А. Богомольца в разработ-ку актуальных проблем медико-биологической нау-ки / Д.Ф. Чеботарев, Ю.К. Дупленко // Врачеб.дело. – 1981. – №5 – С. 610.

УДК 614.27 ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ НАСЛЕДИЕ Л.А. СЕМИКИНОЙ – БЕСЦЕННЫЙ ДАР ДЛЯ СОВРЕ-МЕННЫХ И БУДУЩИХ ПОКОЛЕНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИХ РАБОТНИКОВ В.А. Борищук Национальная медицинская академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Киев, Украина Резюме: В статье приведены данные о жизни, профессиональной и общественной деятельности Л.А. Се-микиной, которая свыше 30 лет возглавляла аптечную службу Днепропетровской области. Проведено ис-следование фактического состояния и развития фармации в одной из наиболее экономически развитых областей Украины второй половины прошедшего и начала нынешнего столетия. Посвящено 80-летию со дня рождения Л.А. Семикиной. Ключевые слова: память, воспоминания, почет, профессиональная и общественная деятельность, разви-тие аптечной сети, стиль управления, модель лекарственного обеспечения населения, составные профес-сионального наследия.

UDC 614.27 PROFESSIONAL HERITAGE OF L.O. SEMYKINA IS A PRICELESS GIFT FOR THE MODERN AND FUTURE GENERATIONS OF PHARMACY PROFESSIONALS V.O. Boryshchuk P.L. Shupyk National Medical Academy of Post-Graduate Education, Kyiv, Ukraine Summary: An article shows information about life, professional and public activity of L.O. Semykina, who more than 30 years headed the pharmacy service of Dnipropetrovs’k region. Study of the actual state and develop-ment of pharmacy was conducted in one of the most economic developed regions of Ukraine of the second half of passing and beginning of present century. Dedicated to the 80th anniversary of L.O. Semykina. Keywords: memory, remembrance, honor, professional and social activities, pharmacy network development, management style, model of drug provision of the population, components of professional heritage.




2012, №12

73

УДК 615:378](091)(477) «1939-1945»

А.Л. Федущак

ДО ІСТОРІЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОСВІТИ ПЕРІОДУ ІІ-Ї СВІТОВОЇ ВІЙНИ




Резюме: На підставі вивчення історичних, історично-мемуарних, біографічних інформаційних матеріалів досліджено маловідомі сторінки з історії вітчизняної фармацевтичної освіти періоду ІІ-ї Світової війни. Доведено, що створені у 19411942 рр. на базі Львівського державного медичного інституту Державні ме-дично-природничі фахові курси з фармацевтичним відділенням (факультетом) мали всі ознаки вищого медичного навчального закладу і були єдиним закладом такого типу на території Західної України та Польщі періоду німецької окупації. Встановлено персоналії професорсько-викладацького складу, частини студентів фармацевтичного факультету та їх долю після припинення існування медично-природничих фахових курсів у Львові. Ключові слова: історія фармацевтичної освіти 19391944 рр., вищі медичні навчальні заклади, Львівсь-кий державний медичний інститут, Державні медично-природничі фахові курси, Державні фармацевтичні фахові курси.

Вступ. Історичні події та геополітичні обс-тавини, пов’язані із ІІ-ю Світовою війною зу-мовили цілу низку доленосних змін, зокрема на теренах Західної України. Впродовж істо-рично надзвичайно короткого періоду (1939 1945 рр.) тричі системно змінювалася полі-тична та економічна модель організації сус-пільства, адміністративний устрій та терито-ріальна приналежність цього регіону. Все це відбувалося у розпал світової війни та черго-вого етапу боротьби за створення Української держави. Однак, саме цей складний, супе-речливий, насичений неоднозначними подія-ми, період, із багатьох причин, є чи не най-менш представлений у сучасній науковій іс-торіографії, а реальна картина через безпе-рервне тиражування міфів про війну, фак-тичну заборону інформації з життя на окупо-ваних німцями територіях, залишалася при-хованою від наукових досліджень. Це стосу-ється й історії медицини, фармації, охорони здоров’я. Тож науковий пошук у цьому нап-рямку є актуальними, що й визначило мету наших досліджень.

Мета дослідження відтворення особли-востей вищої фармацевтичної освіти в умовах швидкоплинних змін суспільного устрою, безперервних воєнних дій за участю регуляр-них армій (1939, 1941, 1944 рр.), іноземної окупації, багаторічної підпільної боротьби та партизанської війни на західноукраїнських землях.

Матеріали та методи дослідження. Предметом дослідження була вища фарма-цевтична освіта Галичини періоду ІІ-ї Світо-вої війни. Об’єктом досліджень були доступні історичні, історично-мемуарні, біографічні друковані джерела, інформаційні матеріали електронного ресурсу Internet. В опрацюван-ні матеріалу, його інтерпретації, формулю-ванні висновків використано методи історич-ний, історичного аналізу, порівняльний, ло-гічний, бібліо- та біографічний.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Фармацевтичні професії в умовах держави Україна стали одними із найбільш значущих у медичній галузі. Сьогодні фар-мацевтичні факультети відкрито майже у всіх вищих навчальних медичних закладах освіти (ВМНЗ) ІІІІV рівнів акредитації, а навчальна дисципліна «Історія медицини та фармації» затверджена як обов’язкова у всіх ВМНЗ. Це засвідчує значимість історичних знань на загал та історії галузі професійної діяльності для сучасного спеціаліста.

Українська історія і українська історіогра-фія мають свою специфіку: вкрай недостатню дослідженість, приховування або замовчу-вання одних історичних фактів та явищ, і, нерідко, тенденційну їх інтерпретацію7. Че-рез обмеженість достовірної інформації, не-систематизованість наявної, застосування ще радянських кліше в розумінні та методології висвітлення історичних процесів дотепер не досліджено цілий пласт вітчизняної історії



74

медицини – період німецької окупації під час ІІ-ї Світової війни, зокрема, мало дослідже-ною залишається історія фармацевтичної освіти та науки в умовах евакуації та на оку-пованих теренах цього періоду.

За однією з радянських історичних міфоло-гем із відступом Червоної армії суспільне життя на окупованих територіях зупинилося. Що стосується вищої освіти – це у значній мірі відповідає дійсності: окупаційна влада ще у 1939 р. закрила вищі заклади освіти на всій території захопленої Польщі9,19. До жовт-ня 1941 р. вищі навчальні заклади (ВНЗ) України були евакуйовані на Схід, але біль-шість професорсько-викладацького складу й значна частина студентів, які не були мобілі-зовані на фронт, не змогли отримати евакуа-ційних посвідчень і залишалися в окупова-них містах. У зв’язку із швидкоплинністю воєнних подій у червні 1941 р. на західних територіях СРСР, на відміну від централь-них та східних областей України, масова мо-білізація молоді, зокрема, студентської, в Га-личині та на Волині не була проведена, фак-тично, не евакуйовувались навчальні закла-ди, а лише їх адміністрація і дехто із профе-сорсько-викладацького складу, як, наприк-лад, відомий вчений-біохімік, декан Львівсь-кого державного медичного інституту (ЛДМІ) Якуб Парнас2,10. Таким чином, в окуповано-му Львові на початок нового навчального ро-ку залишилася матеріальна база ЛДМІ, інс-титутські клініки, майже увесь викладаць-кий склад. Були і значні втрати: ще у 1940 р. призвали до війська, заарештували багатьох студенів-медиків, у січні 1941 р. розпочався, так званий, «Процес 59-ти» – до смертної ка-ри засуджено 42 студентів, відразу ж розстрі-ляно – 19, серед яких шестеро студентів ме-дичного інституту: Дарію Коверко, Ярославу Якимечко Ореста Булку, Богдана Старка, Петра Шенгера, Степана Думанського2. Важко сказати, чи були серед них студенти-фармацевти. У цей же час заарештовано й професора Р. Ренцкого, лікаря-дерматолога М. Дубового, вже перед самим вступом німе-цьких військ до Львова, 25 червня військо-вим трибуналом був засуджений до розстрілу заступник декана фармацевтичного факуль-тету Петро Мельничук, який врятувався ли-ше завдяки заступництву відомого в СРСР вченого біохіміка, декана медичного інститу-ту професора Якуба Парнаса. Величезні втрати понесла вища освіта Галичини й від нової, німецької, влади: у ніч із 3 на 4 липня 1941 р. гестапо і есесівці таємно заарештува-ли близько 40 львівських професорів, учених, більшість із яких одразу й розстріляли. Се-

ред них – 14 вчених – медиків, професорів, відомих лікарів2,18. Цей ганебний нелюдсь-кий вчинок нової влади, без сумніву, мав значний деморалізуючий вплив, у першу чергу, на інтелігенцію, викладачів, громаду, особливо – польську. Тож не дивно, що части-на з передвоєнної польської професури від-мовилися брати участь у роботі відновлених навчальних закладів Львова14.

Попри все, значна частина викладачів, га-лицької інтелігенції та молоді з перших мі-сяців окупації почали домагатися відкриття ВНЗ: професорсько-викладацький склад шу-кав, очевидно, не стільки можливості реа-лізувати свій науковий, фаховий потенціал, як потребував засобів для існування; числен-ні ж студенти, зокрема, українського поход-ження, яких оминули репресії й мобілізація, отримавши, завдяки радянській владі доступ до вищої освіти, відчули смак студентського життя, жили надією отримати достойний фах. Німецька влада не могла не рахуватися і з вагомим політичним фактором – проголо-шенням на щойно окупованих землях самос-тійної Української держави. Отож, незважа-ючи на швидке придушення чергової спроби української самостійності влада повинна бу-ла робити певні кроки назустріч місцевій громаді. Одним із них був дозвіл на віднов-лення вищої освіти (правда, лише технічних та медичних спеціальностей) у Львові. Саме ці фактори, на нашу думку, а не якась особ-лива лояльність німців до «тірольців Східної Галичини», як називали українців Галичи-ни10, зіграли основну роль у відновленні ме-дичних студій у Львові. Отож, завдяки напо-легливості місцевої наукової інтелігенції, особистими стараннями донедавна депутата Верховної Ради УРСР професора ЛДМІ М. Панчишина, який уже мав досвід орга-нізації Українського таємного університету у 20-х роках, Львівського обласного управлін-ня охорони здоров’я та ЛДМІ у 1939 1940 рр.2,10,11,14 та д-ра Я. Гинилевича10,11 впродовж осені 1941-го – весни 1942-го рр. на базі ЛДМІ було відкрито Staatliche Medizi-nische Institute (Державний медичний інсти-тут). Одночасно, і тут не можна не згадати особистої заслуги професора (інженера-хімі-ка) Євгена Вертипороха, який у подальшому став, фактично, деканом, було відкрито Дер-жавний фармацевтичний інститут (Staatliche Pharmaceutische Institute) (відновлено фарма-цевтичний факультет?), який уже 20 травня 1942 р. отримав назву Staatliche Pharmaceu-tische Fachkurse (Державні фармацевтичні фахові курси) (ДФФК)14. Восени (6 вересня 1942 р., за одними даними14, за іншими11 –



2012, №12

75

10 листопада 1942 р.) фармацевтичні фахові курси були приєднані до медичного інституту і заклад медичної освіти отримав офіційну назву «Державні медично-природничі фахові курси» (Staatliche Medizinisch-naturwissens-chaftlische Fachkurse) (ДМПФК) з медичним та природничим відділами (факультета-ми)10,14. Природниче відділення було, власне, фармацевтичним факультетом, про що свід-чать документи пізніших років (1943 1944 рр.), де фігурують назви Staatliche Phar-maceutische Institute (інститути), Staatliche Pharmaceutische Fachkurse (фахові курси), Naturwissenschaft (Studium der Pharmazie) (природничий відділ, фармацевтичні сту-дії)14. Директором ДФФК формально був призначений д-р К.Бодендорф із Бреслаусь-кого університету, який інститутом не зай-мався, тож фактично керівництво здійснював «неформальний декан» Є. Вертипорох, ди-ректор інституту хімії цього факультету12. За іншими даними14 комісаричним (делегова-ним) директором (деканом) ДФФК мав бути керівник львівської «Doeutschе Apoteke» («Ні-мецької аптеки») д-р Фанзельов.

Вважаємо, що історія появи у неглибокому тилу окупаційної армії вищого навчального закладу – ДМПФК його становлення і… зни-кнення (у липні 1944 р. евакуйовано до Кра-кова) заслуговує поглиблених досліджень, оскільки відомості про цей період вітчизняної медичної та фармацевтичної освіти практич-но відсутні (архіви були вивезені німцями до Кракова, пізніше – до Вроцлава, де у 1945 р. пропали14). Фактично, єдиними джерелами систематизованої інформації про ДМПФК є видання з історії Львівського національного медичного університету імені Данила Гали-цького (ЛНМУ)4,14, а також мемуарно-істо-рична публікація Р. Осінчука10. Не згадуєть-ся цей період як у ранніх дослідженнях істо-рії вітчизняної медичної освіти13,18, так і піз-ніше виданих підручниках1 і зовсім сучасних монографіях та підручниках з історії фарма-ції5,15,16. Окремі дані вимагають уточнення, зокрема, на підставі проведених досліджень не можна погодитись із твердженням14, що єдиним професором ДФФК був Т. Вільчинсь-кий. Дійсно, ще при реорганізації медичного факультету Львівського університету в ЛДМІ з різних причин не перейшли у новостворе-ний заклад освіти деякі професори й доценти Львівського університету – Гіллярович, Кос-ковскі, Поратиньскі, Рібенбауер, Лор’я, Фу-ліньскі, Кременєвскі, Кульчицкі, окремі вик-ладачі. Але в процесі організації ДМПФК до викладання зголосилися чи не всі, хто пра-цював в ЛДМІ до окупації: лише на ДФФК

викладали 11 із 15 професорів та попередніх керівників кафедр: А. Ластовецький (фізика, декан МПФК), В. Зембіцкі (історія медици-ни), З. Штойзінг (гігієна), Ю. Дадлєц (фар-макологія), Б. Собчук (хімія клінічна), Ю. Дадлєц (фармакологія), М. Вестфалєвич (хімія токсикологічна), Т. Вільчинський (фар-макогнозія), А. Кшижановскі (технологія лі-ків та галенових препаратів), Б. Бобраньскі (фармацевтична хімія), очевидно, й проф. Генсьоровскі (мікробіологія)10,11,14. До них впродовж 19421943 рр. долучилися професори Курт Бодендорф (фармацевтична хімія, формальний директор курсів), Воло-димир Бригідер, Михайло Ветухів (зоологія та наука про спадковість), який був організа-тором відновлення Харківського університету і його короткочасним ректором часів акупа-ції17, Юрій Мачук (очолив кафедру фізики після вбивства проф. А. Ластовецького), Ні-колай Попов (фізіологія), Ю. Дадлєц (фарма-кологія), Євген Вертипорох (хімія фармацев-тична і органічна), Монастирський (неорга-нічна та аналітична хімія), Тарула (хімія продуктів), д-р (професор?) І. Пушкар (німе-цька мова). Заняття з ботаніки та системати-ки проводила доц. Ольга Мриць, з гігієни – доцент-німець Ганс Річард, дисципліну «бух-галтерія» вів Нєманд, теж німець11,14. Комі-саричним (делегованим) директором ДФФК був призначений д-р (проф.?) Фанзельов, ке-рівник львівської «Deutsche Apotheke», який, водночас, викладав організацію аптекарства та аптекарське право, але, фактично, адміні-стрування на факультеті здійснював Євген Вертипорох11,12,14. Крім цілої плеяди профе-сорів, викладали магістри А. Кшижановскі, Г. Дроздовська, С. Олесницька, Я. Головчак, Л. Папара, Ю. Андрусів, Б. Хемчук, З. Рогм, А. Коренець, І. Лазова, Я. Балицький, П. Ме-льничук4,11,14, що теж засвідчує високий рі-вень викладання і статус ДМПФК.

Таким чином, можна стверджувати, що за науково-педагогічним потенціалом ДФФК відповідали належному освітянському рівню, який за багатьма ознаками перевищував рі-вень довоєнного фармацевтичного факульте-ту ЛДМІ (при затверджених штатним розпи-сом 40 професорських посад та 37 посад до-центів, викладання спочатку проводили ли-ше 20 професорів та 118 доцентів і асистен-тів), не кажучи про евакуйовані з України ВНЗ.

Програма 2-хрічного навчання на фармації була пристосованою до вимог німецької фар-мацевтичної освіти та умов воєнного часу, і складалася, на відміну від програми ЛДМІ (6 семестрів), із 6 триместрів, як було заведе-



76

но на фармацевтичному відділі медичного факультету Львівського університету, а за змістом мало чим відрізнялася від поперед-ньої програми ЛДМІ і відповідала вимогам до вищих фармацевтичних студій на терито-рії рейху2,11,14. У навчальній програмі ДФФК залишилися практично всі дисципліни, які викладалися в ЛДМІ, додавалися: історія ме-дицини; організація фармації та аптекарське право; бухгалтерія; ботаніка та загальна сис-тематика; зоологія та наука про спадковість (ймовірно); хімія продуктів; німецька мова. На деяких кафедрах дисципліни викладали-ся одночасно студентам-лікувальникам і фа-рмацевтам11,14. Слід зауважити, що на фар-мацію зараховували абітурієнтів, які закін-чили гімназію або радянську середню школу й мали довідку про однорічну практику в ап-теці. Отож, студенти 1-го курсу мали достатні базові знання, зокрема, з латини, іноземної мови (німецької, польської чи російської), пе-вні навички роботи у фармацевтичному зак-ладі. Студенти, які до війни навчалися в ЛДМІ чи на території Польщі, зобов’язані бу-ли складати іспити з усіх попередньо зарахо-ваних дисциплін. Навчання, ймовірно, було безоплатним, однак перевідні та випускні екзамени оплачувалися8,14

Авторам монографії з історії фармацевтич-ного факультету ЛНМУ14 за записами у залі-

кових книжках студентів фармації вдалося встановити перелік предметів, викладачів та календарні графіки триместрів ДФФК. Зок-рема, за навчальним планом на першому курсі читалися лекції та велися практичні (лабораторні заняття) з аптечного законодав-ства, бухгалтерії та податкового законодавст-ва, неорганічної та органічної хімії, експери-ментальної фізики, загальної ботаніки та систематики, фармакогнозії, бактеріології, гі-гієни; на 2-му курсі викладалися аптечне за-конодавство, органічна, фармацевтична, ток-сикологічна, фізіологічна (клінічна) хімія, аналіз лікарських засобів, фармакогнозія, фармакологія, технологія ліків та галенових препаратів, методи стерилізації, дослідження продуктів харчування. Обов’язковим впро-довж усього навчання було вивчення німець-кої мови (викладали д-ри М. Пушкар, Т. Глу-шкевич, В. Калинович, І. Заблоцький). До ДФФК була віднесена й кафедра зоології та науки про спадковість11, тож, очевидно, цей предмет викладався і студентам фармації.

Через відсутність документальних даних про кількісний склад студентів ДМПФК та ДФФК можна здогадуватися з опублікованих в окремих інформаційних джерелах даних (табл. 1).

Таблиця 1. Кількісний склад студентів ЛДМІ/ДМПФК 19401944 рр. 2,11,14

ЛДМІ (19401941 рр.) ДМПФК (19421944 рр.) Загальна кількість 1134 1943 р. – 1577;1500 Набір на навчання 344 600; 722 Всього випуск За 2 р. -555 У 1943 -32; За 2 р. -143 Набір на 1 курс фармації 1943 р. 200 Набір на інші семестри 1943 130 Навчалися на осінніх семестрах 201 1943 р. – 113* Випуск провізорів За 2 р. -100 майже 160

У 1942-43 рр. – 143* Примітка: * Навчалися на випускному семестрі 1943 р.

Наведені дані не дають однозначної відпо-

віді про реальну чисельність студентів фар-мації та її розподіл за курсами чи тримест-рами. Суперечливими можна вважати й дані щодо випусків фармацевтів: 160 випускників за весь період існування ДФФК, при тому, що на випускному триместрі 1943 р. чис-лилось лише 13 студентів фармації. Очевид-но, враховувалися випускники та студенти випускних курсів закритих німцями універ-ситетів на території Польщі та ЛДМІ, які за вимогами Генерал-губернаторства здавали або перездавали випускні іспити. Після ус-пішного завершення навчання випускники отримували замість диплома офіційні посві-дчення («Beschainigung»)14, виписані німець-

кою мовою на фірмовому бланку ДМПФК: «Цим посвідчується, що … народжений дня … у місцевості … національності …, що мешкає …, склав усі прописані іспити з га-лузі медицини/фармації …. Дата і підпис директора… »10. Таке свідоцтво, після одно-річної практики за фахом та виданого на йо-го основі Управлінням здоров’я у Кракові ін-шого, давало змогу працювати лікарем або, відповідно, в аптеці – на посаді магістра фар-мації на території Генерал-губернаторст-ва11,14 .

Певний інтерес могли б становити дослід-ження подальшого професійного шляху сту-дентів та випускників такого непересічного для воєнного часу навчального закладу, як



2012, №12

77

МПФК. Встановлено, що у 1943 р. склали іспити на магістра фармації студенти ЛДМІ/МПФК Михалевська Ярослава зі Ста-ніславщини та Боднар-Бучацька Олександра з Тернопільщини. Михалевська Я. після от-римання диплома працювала аптекарем у м. Станіславі, була репресована (1945 1954 рр.) і виїхала до Вроцлава, де працюва-ла завідуючою аптекою, Боднар-Бучацька О. влаштувалася фармацевтом у м. Глинянах на Львівщині, а надалі емігрувала спочатку до Словаччини, потім – Австралії12. Не очі-куючи репресій за відступаючою німецькою армією виїхали з країни і продовжили нав-чання у європейських університетах Регенс-бурга (Блавацька-Лемішка, Бурко-Городи-ловська), Ерлянгена (Веремчук-Гик, Пан-чук), Мюнхена (Крук), пізніше – Кракова (Лисяк-Грабельська), Вроцлава (Самотій-Ненандкевич) тощо12. Із закриттям 21 липня 1947 р. ДФФК подалися на Захід і більшість із професорсько-викладацького складу: вик-ладачі-поляки, скориставшись післявоєнним переділом Східної Європи та правом оголо-шеної репатріації, впродовж 19441946 рр. практично всі перебралися до Польщі (чи не єдиним із польської професури, хто залишив-ся, був Т. Вільчинський). Інші подалися в Ав-стрію, Німеччину, а згодом опинилися у США, Канаді, Австралії, Південній Амери-ці4,12.

Серед студентів ДМПФК були й ті, хто в 19431944 рр. стали учасниками підпільного Українського Червоного Хреста (УЧХ), сані-тарами підрозділів УПА, багатьох у 1944 1945 рр. було призвано в ряди наступаючої радянської армії. На основі досліджених ме-муарних та біографічних матеріалів3,6,9,11,12

нами систематизовано окремі дані про сту-дентів фармації, які брали участь в русі Опо-ру на західноукраїнських землях. Це – Ярос-лав Солган («Нехрист») – окружний референт фармації УЧХ на Перемищині, Олександра Гайдукевич («Зена», «Богдана») – надрайон-ний референт фармації, Ярослав Крента («Арпад»), «Калина», «Орест», які загину-ли 11 квітня 1947 р. у підпільній криївці-«шпитальці» на горі Хрещатій під Перемиш-лем, а також організатори референ-тури фа-рмації УЧХ Б. Крук («Мелодія»), І. Аптульська-Пшипюрська («Підгірянка»), М. Довган («Орися»), Н. Косарчин-Марунчак, які згодом долучилися до української емігра-ції. Санітарами УПА були студенти фармації «Кивай», «Тимець», однак їх справжніх імен, як і загиблих «Калини» й «Ореста», встано-вити не вдалося. Невідомою залишається й післявоєнна доля професорів В. Бригідера,

Ю. Мачука, Турули, Монастирського, І. Пу-шкара, Н. Попова, К. Бодендорфа, виклада-чів О. Мриць, Р. Ганса, Нєманда.

Дехто із студентів ДФФК залишився в Ук-раїні та продовжив навчання у відновленому ЛДМІ, серед яких – А. Стернюк, О. Микит-ка-Качкинович, Г. Ривак-Пачовська, Є. Фі-лей-Пашанюк, О. Березовська, Самотій-Не-нандкевич, М.Боцюрко-Лушпинська, В. Ко-пистянська, Р. Левицька, А. Чеховська-Нова-ківська, О. Припхан8,11. Студенти ДФФК, які вирішили продовжити навчання у Львові, зараховувались на відповідні семестри, але були змушені перездавати іспити з усіх по-передніх дисциплін, передбачених навчаль-ною програмою. Декого із колишніх студентів та випускників ДФФК не оминули після-воєнні репресії. Були арештовані й вивезені в Сибір, очевидно, не лише Я. Михалевська, М. Боцюрко-Лушпинська, В. Копистянська, О. Березовська, Р. Левицька, А. Чеховська-Новаківська, О. Припхан12. Після повернен-ня із таборів Михалевська, Березовська, а та-кож Фірлей-Пашанюк, перебралися до Поль-щі. До Польщі, а потім до США, виїхали й Ривак-Пачовська, Самотій-Ненандкевич та Микитка-Качкинович (у 2000 р. повернула-ся в Україну)8,12.

Наведені дані та їх системно-логічний ана-ліз дають підстави стверджувати, що із ство-ренням у 19391940 рр. ЛДМІ та фармацев-тичного факультету у його складі на західно-українських теренах склалася дієва система фармацевтичної освіти, яка успадкувала тра-диції та інтелектуальний потенціал Львівсь-кого університету. Розвиток фармацевтичної освіти не був перерваний ні воєнними подія-ми 19411944 рр., ні німецькою політикою щодо народів Східної Європи. Створені з доз-волу і не без сприяння окупаційної влади на базі ЛДМІ державні медичний і фармацев-тичний інститути (згодом – державні фахові курси), де навчалися сотні студентів, були повноцінним і легітимним продовженням ви-щої фахової освіти в Україні, забезпечили її безперервність та розвиток. Аргументами на користь твердження про ДМПФК як право-наступника ЛДМІ вважаємо наступне. Нав-чальний процес був організований на базі кафедр медичного інституту за близькими за структурою та змістом навчальними програ-мами, а викладачами більшості дисциплін були ті ж професори, доценти й асистенти, що й у радянському ВНМЗ. Отож, студенти які перервали навчання у зв’язку із закрит-тям ДМПФК у 1944 р., мали змогу продов-жити навчання, починаючи із наступного за пройденим семестром (триместром), правда



78

повинні були перездати попередньо складені іспити з відповідних навчальних дисциплін. Це засвідчує визнання радянською сис-темою освіти викладання на ДМПФК саме на рівні вимог до вищої медичної й фармацевтичної освіти. За випускниками ДФФК визнавалося право на посади аптекарів (провізорів) – спе-ціалістів із вищою фармацевтичною освітою. За кількісним і якісним складом професорсь-ко-викладацького складу ДФФК, як і ДМПФК на загал, не поступалися багатьом довоєнним радянським ВНМЗ, а у порівнян-ні з евакуйованими на Схід – значно перева-жали останні за кількістю студентів, профе-сорів, доцентів, асистентів, мали досконалі-шу навчальну базу на теоретичних кафедрах та клініках. Крім наведених, є й інші аргу-менти на користь «акредитованості» ДМПФК та ДФФК на рівні вищої освіти. Відновлені факультети ЛДМІ первинно були означені як «державні інститути» (Staatliche Pharma-ceutische Institute). Саме означення як «дер-жавних інститутів», визначало їх відповідний статус та державне фінансування. Навчальні програми були сумісними з німецьким, що дозволяло перебування, після проходження певних процедур, на посадах, передбачених німецькими нормативами для фахівців із ви-щою освітою. Проте, фахова діяльність випу-скників обмежувалась лише частиною оку-пованих територій. Такі обмеження, не вик-лючено, визначалося не лише арійськими доктринами та активними воєнними діями, але й небезпідставним побоюванням занесен-ня на територію Німеччини радянських ідей та комуністичної ідеології. На ДМПФК нав-чалися й завершували навчання з отриман-ням посвідчення про медичну та фармацев-тичну освіту, студенти відомих до окупації Варшавського, Познаньского, Гданського, Ві-ленського, а також Празького та Віденського університетів9. Викладачами ДМПФК були й авторитетні професори й викладачі «арійсь-кого» походження, чого не було, наприклад, на медсест-ринських, фельдшерських шко-лах. Окрім цього, студенти та викладачі ДМПФК, на відміну від навчальних закладів нижчого рівня, отримували імунітет від при-мусового набору в «остарбайтери»9. Отримана у Львові медична чи фармацевтична освіта визнавалася у післявоєнній Європі: біль-шість студентів ДМПФК, які емігрували з України продовжували навчання в універси-тетах Австрії, Німеччини. Отож, на нашу ду-мку, не можна вважати обґрунтованим твер-дження, за якими ДМПФК у Львові не роз-глядаються як заклад вищої освіти. Наведені дані, навпаки, засвідчують повноцінне існу-

вання цього навчального закладу із окремим фармацевтичним факультетом, із структуро-ваністю навчального процесу і відповідністю навчальних програм університетським про-грамам європейських країн та СРСР. Високу якість навчання забезпечував потужний професорсько-викладацький склад із досві-дом університетської роботи, роботи в ра-дянських ВНЗ. Статус ДМПФК, висока ква-ліфікація професорсько-викладацького скла-ду були засвідчені правом на продовження навчання як в СРСР, так і закордонних уні-верситетах, правом офіційної нострифікації отриманих дипломів на території Польщі та СРСР і працю на посадах, які вимагали ви-щої освіти. Таким чином, є всі підстави вва-жати, що львівські ДФФК були єдиним дію-чим вищим державним навчальним закла-дом фармацевтичної освіти на теренах Захід-ної України впродовж 19421944 рр., з легі-тимною навчальною програмою і повноцін-ним навчальним процесом, належною мате-ріальною базою, успадкованою від медичного факультету Львівського університету та ЛДМІ. Отож, незважаючи на «принизливу» назву «курси», присвоєну фармацевтичному факультету німецькою владою, ДФФК мо-жуть і повинні трактуватися фармацевтич-ним факультетом, своєрідним і вагомим ета-пом в історії фармацевтичного факультету ЛНМУ імені Данила Галицького.

Підсумовуючи наведене можна стверджу-вати, що історична наука радянського періо-ду оминала тематику освіти періоду ІІ-ї Сві-тової війни. Відсутність таких досліджень, об’єктивної інформації в медично-історичній літературі попередніх періодів, на нашу дум-ку, зумовила те, що в сучасній навчальній літературі з історії фармації України4,14,15

майже не згадується цей період, не описано доволі не пересічне явище в історії вітчизня-ної та світової освіти – повноцінне функціо-нування вищої медичної школи на окупова-ній території в тилу наступаючої, потім відс-тупаючої, чужоземної армії, в умовах парти-занської й підпільної війни, професійними учасниками (в якості медичних працівників) якої були студенти ДМПФК. Є підстави стве-рджувати, що об’єктивною передумовою існу-вання і підготовки медичних кадрів в умовах ДМПФК була реорганізація у 1939 р. медич-ного факультету Львівського університету в ЛДМІ та розширення доступності навчання для вихідців із середнього класу та молоді українського походження. Збереження уні-верситетських традицій, викладацьких кад-рів, наступність навчального процесу та ен-тузіазм професорсько-викладацького складу,



2012, №12

79

студентів дозволили забезпечити належну підготовку фахівців, про що свідчить успішне завершення навчання багатьма студентами у відомих університетах Європи. Можна лише здогадуватися про можливу подальшу роль МПФК у розвитку медичної освіти та науки

України, якби викладачі й студенти не зму-шені були у післявоєнний період поповнюва-ти і розвивати медицину країн Європи та інших континентів, якби не гинули в криїв-ках та лісах, роками не томилися у тюрмах та таборах ГУЛАГу.

Висновки: 1. Відкриття фармацевтичного факультету

у Львівського державного медичного інс-титуту, великі набори студентів на фар-мацевтичний відділ львівського держав-ного медичного інституту, відтак – на Державні фармацевтичні фахові курси, засвідчують великий запит на фахівців-фармацевтів у середині минулого століт-тя навіть в умовах Світової війни.

2. Львівський державний медичний інсти-тут не припиняв своєї діяльності в умовах ІІ-ї Світової війни, за винятком осінніх семестрів 1941 та 1944 рр., був єдиним чинним Вищим медичним навчальним закладом на території окупованої Захід-ної України та Польщі. Створений на ба-зі фармацевтичного факультету Львівсь-кого державного медичного інституту Фармацевтичний інститут (Staatliche Pharmaceutische Institute), перейменова-ний із політичних міркувань на «фахові курси» (Staatliche Pharmaceutische Fach-

kurse), мав усі ознаки вищого фармацев-тичного навчального закладу.

3. Дослідження фармацевтичної освіти пе-ріоду ІІ-ї Світової війни дають змогу від-стежити безперервність вітчизняної ме-дичної освіти, відтворити умови фахової підготовки в екстремальних умовах воєн-ної окупації та національно-визвольних змагань, встановити роль медиків і фар-мацевтів у вітчизняній та світовій історії медицини, історії лікознавства середини минулого століття.

4. Зібрані й систематизовані, хоч і далеко не повні, біографічні дані професорсько-викладацького складу та студентів ви-щих медичних закладів Львова періоду ІІ-ї Світової війни доповнюють та уточ-нюють відомості історії лікознавства та медичної освіти в Україні і можуть бути використані у подальших дослідженнях та навчальних програмах з історії меди-цини та фармації.

Література: 1. Верхратський С.А. Історія медицини. Навч. Посіб-

ник. – 4–е вид., випр. і допов. / С.А. Верхратський, П.Ю. Заблудовський. – К.: Вища шк., 1991. – 431с.

2. Ганіткевич Я. Історичні етапи найстаршого в Укра-їні Львівського національного медичного універси-тету імені Данила Галицького / Я. Ганіткевич // Ві-сник соціальної гігієни та організації охорони здо-ров’я України. 2012. – №3 . – С. 106–116.

3. Ганіткевич Я. Українські лікарі. Біобліографічний довідник. Кн. 3. Учасники національно визвольної боротьби та українського державотворення. Репре-совані та реабілітовані лікарі України / Я. Ганітке-вич, П. Пундій. – Львів, 2008. – 428с.

4. Зіменковський Б. Професори Львівського націо-нального медичного університету імені Данила Га-лицького: 1785–2009 / Б. Зіменковський, М. Ґжеґо-цький, О. Луцик. – Львів, 2009. – 452с.

5. Історія фармації України / Р.В. Богатирьова, Ю.П. Спіженко, В.П. Черних [та ін.] – Х.: Прапор, Вид-во УкрФА, 1999. – 799с.

6. Криськів В. Медично-санітарна служба в УПА–Захід / В. Криськів. – Стрий, ДП Видавничий дім «Укрпол», 2008. – с.195.

7. Криштопа Б. Проблеми української історії меди-цини / Б. Криштопа // Агапіт. – 1994. – №1. – С.4–8.

8. Матеріали особистого архіву Д.І. Костюк. 9. Медична опіка в УПА. Літопис Української Повс-

танської Армії. Том 23 / під ред. Модест Ріпецький. – Торонто-Львів: Спільне українсько-канадське в-во «Літопис УПА», 1992. – 479с.

10. Осінчук Р. Вибух Другої світової війни та перша большевицька окупація Західної України (1939 1941 рр.) / Р. Осінчук // Лікарський збірник. Нова серія. Т.ІV. Львів – Нью-Йорк, 1996. – С.44-74.

11. Осінчук Р. Німецька окупація Західної України (19411944) / Р. Осінчук // Лікарський збірник. Нова серія. Т.ІV. Львів – Нью-Йорк, 1996. – С.79-106.

12. Пундій П. Лікарі діяспори та їх діяльність для рід-ного краю / П. Пундій. Українські лікарі. Біобібліо-графічний довідник. Кн 2. – Львів–Чикаго: НТШ у Львові, 1996. – 448с.

13. Сингалевич Н. К истории фармацевтического обра-зования на территории западноукраинских земель / Н. Сингалевич // К истории медицины на Украине. Львов, 1961. – С.288 – 299.

14. Сув’язь поколінь. Фармацевтичний факультет Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. 1853–2009. / Б.С. Зімен-ковський, Т.Г. Калинюк, Р.Б. Лесик [та ін.]. – Львів, Наутілус, 2009. – 532с.

15. Сятиня М.Л. Історія фармації / М.Л. Сятиня. Нав-чальний посібник для вищих навчальних закладів. Відп. ред. О.П.Реєнт. – Львів: ВВП «Місіонер». – 2002. – 600с.

16. Сятиня М.Л. Фармацевтична справа в Україні: Минуле. Сьогодення. День прийдешній / М.Л. Ся-тиня . – К.: Інститут історії України НАН України, 1998. – 334с.

17. Чурилов А.Е. Университет в моей жизни / А.Е. Чу-рилов. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:



80

http://alumni.univer.kharkov.ua/universitet-v-moej-zhizni

18. Шапиро И.Я. Очерки по истории Львовского меди-цинского института / И.Я. Шапиро. – Львів, 1959. – 227с.

19. Bolechowski F. Tajne nauczanie chorob wewnetrznych w latach 19391945 na tle niektorych owczesnych

zdarzen oraz osobistych wspomnien / F. Bolechowski. Tajne nauczanie medycyny i farmacji w latach 1939-1945 Pod red. doc. dr. med. Altksandra Dawidowicza. Warszawa: Panstwowyzaklad wydawnictw lekarskich, 1977. – S.9-73.

УДК 615:378](091)(477) «1939-1945» К ИСТОРИИ ОТЕЧЕСТВЕННОГО ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПЕРИОДА ІІ-й МИРОВОЙ ВОЙНЫ. А.Л. Федущак Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, Львов, Украина. Резюме: На основании изучения исторических, историко-мемуарных, биографических информационных материалов исследовано малоизвестные страницы истории отечественного фармацевтического образова-ния периода ІІ-й мировой войны. Доказано, что образованные в 19411942 гг. на базе Львовского государ-ственного медицинского института Государственные медико-естествознавственные профессиональные кур-сы с фармацевтическим отделением (факультетом) имели все признаки высшего медицинского ученого заведения и были единственным учреждением такого типа на всей территории Западной Украины и Польши пери ода немецкой оккупации. Установлено персоналии профессорско-преподавательского соста-ва, части студентов фармацевтического факультета и их судьбу после прекращения существования меди-ко-естествознавственные профессиональных курсов во Львове. Ключевые слова: история фармацевтического образования 19391944 гг., высшие медицинские учебные заведения, Львовский государственный медицинский институт, Государственные медико-естествознав-ственные профессиональные курсы, Государственные фармацевтические профессиональные курсы.

UDC 615:378](091)(477) «1939-1945» THE HISTORY OF UKRAINIAN PHARMACEUTICAL EDUCATION IN THE SECOND WORLD WAR PERIOD REVISITED A.L. Fedushchak Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization, Lviv, Ukraine Summary: Little-known pages in the history of Ukrainian pharmaceutical education in the Second World War period were studied on the basis of historical issues, memoirs, biographical informative materials. It is proved that State Medical and Natural Sciences Professional Courses with a pharmaceutical department (faculty) cre-ated on the base of the Lviv State Medical Institute in 19411942 had all characteristic features of higher medical educational establishment and were the unique institute in Western Ukraine and Poland during the German occupation period. The information about activity of professors and teaching staff, students of the pharmaceutical faculty following disestablishment of Medical and Natural Sciences Professional Courses in Lviv was clarified. Keywords: history of pharmaceutical education in 19391944, higher medical educational establishments, Lviv State Medical Institute, State Medical and Natural Sciences Professional Courses, State Pharmaceutical Pro-fessional Courses.




2012, №12

81

УДК 614.2(091)(477.83)-19”

О.В. Юрейко

ПРО ЗАСНУВАННЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ КРАЙОВОЇ РАДИ ЗДОРОВ’Я У МІСТІ ЛЬВОВІ (1871-1918 рр.)




Резюме: На основі архівних та опублікованих історичних джерел охарактеризовано діяльність Крайової ради здоров’я, яка діяла при Галицькому намісництві у Львові впродовж 1871-1918 рр. Проаналізовано її внесок у відкриття нових лікарень, створення санаторіїв, упорядкування системи виготовлення і реалізації ліків, забезпечення робочими місцями лікарів. Зазначено тісну співпрацю між тодішньою законодавчою і виконавчою владою краю у питаннях зміцнення та збереження здоров’я населення, що є актуальним до-свідом для сучасної незалежної України. Ключові слова: Австро-Угорщина, Галичина, Галицьке намісництво, Крайова рада здоров’я, охорона здо-ров’я.

Вступ. В умовах сучасного державотво-рення пристальна увага приділяється соціа-льному забезпеченню населення, де чільне місце відводиться пошуку оптимальної сис-теми управління охороною здоров’я (ОЗ), оскільки в Конституції України (1996) здо-ров’я людини визначено найвищою цінністю. У зв’язку з цим зростає зацікавлення істори-чними витоками організації медичної служ-би на українських землях, зокрема в Гали-чині, де впродовж 18711918 рр. діяла Кра-йова рада здоров’я у м. Львові (КРЗ). В наяв-ній історичній та медичній науковій літера-турі вивченню цього питання певна увага приділена у працях вітчизняних дослідників, зокрема, Н. Авраменка1, Н. Бенюх3, О. Зінчу-ка та І. Яворського4, польського вченого Piotra Fra-naszeka14. Проте спеціального на-укового дос-лідження діяльності КРЗ не ви-явлено ні у вітчизняній, ні в зарубіжній істо-ріографії, що й визначило актуальність на-шої статті.

Мета дослідження – на основі архівних та опублікованих історичних документів з’я-сувати роль і місце КРЗ у тогочасній системі державного управління ОЗ Австро-Угорської імперії періоду 18711918 рр., охарактеризу-вати основні напрямки діяльності та висвіт-лити її внесок у розвиток медичної галузі краю.

Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз офіційної документації КРЗ, що зібрана в окремому фонді (Ф. 668) Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, опублікованих нею ста-

тистичних звітів про стан ОЗ в Галичині та інших доступних інформаційних джерел із даної проблеми. У дослідженні використано методи: історичний, ретроспективний, струк-турно-логічний, статистичний, синтетичний, аналітичний та узагальнюючий.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Внаслідок конституційної реформи у 60-х рр. ХІХ ст. відбулися значні зміни в державному управлінні Королівства Галіції та Лодомерії з Великим Князівством Кра-ківським, тобто в Галичині. Законодавча влада перейшла до Галицького сейму та його представницького органу Крайового відділу, який працював у період між скликаннями парламенту2. Вищим колегіальним органом управ-ління було Галицьке намісництво, що містилось у приміщенні теперішньої Львівсь-кої обласної ради5.

Реформування державних органів влади зумовило певні зміни в організації управлін-ня медичною галуззю. Головним чином вони регламентувалися «Уставою про організацію громадської та санітарної служби здоров’я», виданою Міністерством внутрішніх справ Ав-стро-Угорщини 30 квітня 1870 р. Згідно цього документу вирішення медико-санітарних пи-тань перейшло до компетенції органів полі-тичної влади. У зв’язку з цим при Міністерст-ві внутрішніх справ Австро-Угорщини ство-рювалась Найвища рада здоров’я та вводи-лись посади референта здоров’я (міністерсь-кого радника) у Відні та крайового радника здоров’я в краях імперії (їх призначав імпе-ратор), засновувались крайові ради здоров’я



82

із крайовими референтами при намісництвах та обирались урядовці здоров’я у гмінах/пові-тах15.

Вагоме місце у громадській медико-сані-тарній службі займала КРЗ. Вона створюва-лась як дорадчий орган при намісництві для вирішення організаційних питань ОЗ в краї та підпорядковувалась крайовому наміснику, який з метою вирішення конкретних медико-санітарних проблем офіційно звертався за порадою до голови ради або його заступника. КРЗ складалась із крайового референта здо-ров’я, звичайних членів ради, яких обирав Крайовий відділ, та надзвичайних членів, яких призначав крайовий намісник. Термін повноважень усіх членів ради становив 3 ро-ки. КРЗ обирала голову та його заступника з-поміж своїх членів. У період урядування представники ради використовували титул «цісарсько-королівський радник здоров’я»15.

«Устава про організацію громадської та са-нітарної служби здоров’я» від 30 квітня 1870 р. започаткувала процес заснування КРЗ у м. Львові. 15 листопада 1870 р. Мініс-терство внутрішніх справ Австро-Угорщини спеціальним розпорядженням уточнило кіль-кісний склад КРЗ у Королівстві Галіції та Лодомерії з Великим Князівством Краківсь-ким. Вона складалась із крайового санітар-ного референта та 8-ми звичайних членів: 6 із них призначав галицький намісник, а 2-х – іменував Крайовий відділ15. 28 листопада 1870 р. австро-угорський уряд затвердив осо-бовий склад КРЗ у м. Львові: крайовим сані-тарним референтом було призначено львів-ського доктора медицини (ДМ) Ignacy Ressiga (18031876), з боку намісництва членами ра-ди стали директор загального крайового шпиталю Karol Bertleff, професор судової ме-дицини у Львівській медико-хірургічній шко-лі Franciscus Gatscher (? −1883), професор теоретичної і практичної хірургії цього ж на-вчального закладу Кarl Nagel і практикуючі лікарі Jozef Mileret, Міchał Wereszczyński та Piotr Кrzeczunowicz, зі сторони Крайового від-ділу-лікарі Julius Czekawski та Władysław Jasiński16.

Згідно рескрипту Міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини від 18 грудня 1870 р. кожен член ради обов’язково мав подати до-кумент про стаж праці у сфері ОЗ, оскільки від цього залежала його заробітна плата15. Щорічно члени КРЗ в середньому одержува-ли 18002000 золотих ринських у австрійсь-кій валюті15.

Після завершення підготовчих процедур 14 січня 1871 р. відбулося установче засідан-ня КРЗ у м. Львові. Почесним гостем на засі-

данні був намісник Галичини Ludwig Frei-herr von Possinger (18231899), який урочисто оголосив про заснування дорадчого органу намісництва із питань ОЗ. В результаті об-рання керівництва головою ради став Ignacy Ressig, його заступником Мichał Wereszc-zyński, секретарем – Wincenty Szymonowicz16.

До складу КРЗ в основному входили ук-раїнські та польські провідні фахівці у галузі медицини, а саме: ДМ і хірургії, декан меди-чного факультету Яґелонського університету Alfred Biesiadecki (18391889), професор па-тологічної анатомії Яґелонського університе-ту Tadeusz Browicz (18471928), керівник хі-рургічних відділень дитячого шпиталю св. Софії у Львові, професор медичного факуль-тету Львівського університету Hilary Schramm (18571940), професор кафедри оч-них хвороб Львівського університету Ema-nuel Machek (18521930)17, лікар-гінеколог, магістр акушерства, професор Медико-хірур-гічної школи у Львові Adam Czyżewicz (1841 1910), ДМ, професор стоматології та гігієни Львівського університету Jozef Merunowicz (18491912), ДМ, професор описової та пато-логічної анатомії Львівського університету Henryk Kadyi (18511912), ДМ, професор гі-некології та акушерства Львівського універ-ситету Antoni Mars (18511912), голова ради упродовж 18741880 рр. Zigmund Riger, ДМ, секретар ради Zdzisław Lachowicz, директор Крайового шпиталю у Львові Jozef Star-zewski, ДМ Еdward Gerard Festenburg, інс-пектор крайового шпиталю у Львові Jozef Łuszczkiewicz та інші15. З 1893 р. після ство-рення в Галичині 2-х палат охорони здоров’я: у Львові для Східної і в Кракові – для Захід-ної Галичини, до складу КРЗ делегувались також їх представники. Делегатом від східно-галицької палати був Władysław Piaskiewicz, від західно-галицької – Adolf Dietzius19. При цьому слід зазначити, що до складу КРЗ не входили аптекарі. В цьому їй дорікало Гали-цьке аптекарське товариство, яке заявляло, що незважаючи на світове визнання фарма-цевтичної науки окремим напрямком, КРЗ не виокремлює її в загальній медицині13.

За «Уставою про організацію громадської та санітарної служби здоров’я» від 30 квітня 1870 р. до компетенції КРЗ входило: вислов-лення думки щодо крайових медико-санітар-них питань на офіційне прохання намісника, висунення власної ініціативи у вирішенні са-нітарно-епідемічних проблем та збір статис-тичних матеріалів про стан ОЗ в краї15. Од-нак, КРЗ була дорадчим органом Галицького намісництва у всіх справах охорони здоров’я краю. Головними напрямками діяльності



2012, №12

83

КРЗ було прийняття заходів боротьби з ін-фекційними захворюваннями8, будівництво лікарень в Галичині6, дотримання правил та інструкцій у справах відкриття кладовищ, поховання померлих10, видача дозволу на відкриття аптек, пекарень та інших підпри-ємств із виготовлення промислових та продо-вольчих товарів9, організація та медичне об-слуговування санаторіїв. Саме завдяки КРЗ в 1875 р. було створено санаторій в Мор-шині16.

Одним із векторів діяльності КРЗ було вре-гулювання санітарно-епідемічної ситуації в Галичині. З метою зниження смертності на-селення, спричиненої інфекційними захво-рюваннями, КРЗ ініціювала будівництво лі-карень у кожній гміні8. У результаті цього було споруджено шпиталі у Золочеві, Тарно-ві, Чорткові, Теребовлі, Рогатині та інших містах краю19.

Важливим досягненням КРЗ була ініціати-ва про необхідність будівництва крайового закладу для інфекційних хворих у Львові8, про що 16 листопада 1910 р. була винесена відповідна постанова Галицького сейму. Для реалізації цього задуму комунальний банк виділив кредит на суму 1,2 млн. крон із річ-ною виплатою боргу упродовж 51 року. 29 грудня 1912 р. при Загальному крайовому шпиталі у Львові відбулося урочисте від-криття інфекційного закладу, на яке була запрошена КРЗ4.

У зв’язку з поширенням багатьох епідеміч-них недуг КРЗ важливу увагу приділяла до-триманню гігієни та дезінфекції в ізоля-ційних павільйонах лікарень та інфекційних бараках. Із цією метою у 1906 р. була видана спеціальна інструкція про медичне обслуго-вування інфекційних хворих12. Важливим наміром КРЗ було запровадження обов’язко-вої вакцинації від віспи. Однак, через брак коштів це питання відкладалося з року в рік. Тому вакцинацію робили лише ті особи, які мали на це фінансову можливість19.

У 1873 р. КРЗ заявила про необхідність створення оплачуваних посад окружних і по-вітових лікарів, а також посад гмінних аку-шерок. Галицький сейм підтримав цю пропо-зицію: у 1878 р. були введені посади повіто-вих, а у 1891 р. – окружних лікарів16. Упро-

довж 18781898 рр. КРЗ оголошувала кон-курси на вакантні робочі місця повітових та окружних лікарів7.

Досягненням КРЗ стало заснування в 1881 р. ветеринарної школи у м. Львові. Іні-ціатором цього заходу був голова КРЗ A. Bie-siadecki, який особисто займався підбором професорсько-викладацького штату школи16. Завдяки йому ветеринарію було виокремлено із загальної медицини в окрему галузь та започатковано ветеринарну освіту у Львові.

Важливою справою КРЗ стало впорядку-вання системи виготовлення і реалізації лі-ків у Галичині. У 1883 р. було звернуто увагу на те, що реалізацією ліків у селах займали-ся особи, які не мали медичної освіти (ци-рульники, священики, вчителі), що спри-чиняло поширення епідемічних захворю-вань, тоді як вся діяльність лікарів зводи-лась до складання списків померлих. У зв’яз-ку з цим КРЗ підтримала пропозицію докто-ра А. Czyżewicza і прийняла наступні рішен-ня, а саме: лише лікар із медичною освітою рекомендував відповідні лікарські засоби (ЛЗ), назва кожного ЛЗ мала відповідати йо-го головному хімічному складу, на етикетці ЛЗ вказувались захворювання, при яких во-ни вживаються та спосіб їх використання, у кожній аптеці мав бути відповідний асорти-мент ЛЗ, які повинні зберігатися у відповід-них умовах3.

Як дорадчий орган Галицького намісницт-ва КРЗ реалізовувала свою політику у сфері ОЗ через постанови Крайового сейму. Кошти на втілення заходів у медико-санітарній сфе-рі виділялись із крайового бюджету. За пері-од 1866−1907 рр. видатки з крайового бюдже-ту на санітарні справи зросли приблизно у 5 разів19. Завдяки цьому вдалося реалізувати чимало заходів, ініційованих КРЗ. За період її діяльності в Галичині зросла кількість при-ватних та громадських шпиталів, інфекцій-них закладів, сирітських притулків (табл. 1), аптек, збільшилась кількість докторів меди-цини, хірургів, акушерок і аптекарів17,18, вве-дено оплачувані посади окружних та повіто-вих лікарів, упорядковано систему виготов-лення і реалізації ліків.

Таблиця 1. Порівняльна статистика закладів медичної допомоги в Галичині у 1883 р. і 1907 р.

Заклади медичної допомоги 1883 р. 1907 р. Громадські шпиталі 25 37 Приватні шпиталі 38 58 Пологові будинки 2 2 Сирітські притулки 24 44 Всього 89 141



84

Однак, при цьому варто зауважити, що КРЗ головним чином ініціювала заходи у сфері громадського здоров’я в окружних та повітових центрах Галичини, в той час, коли

стан медичного забезпечення у селах перебу-вав на низькому рівні, що призводило до по-ширення інфекційних захворювань та смерт-ності населення.

Висновки: 1. Дане дослідження, на нашу думку, зас-

відчує ефективність Крайової ради здо-ров’я в управлінні громадським здоро-в’ям та санітарно-епідемічним благопо-луччям на території Галичини упродовж 1871 1918 рр.

2. Результати проведеного аналізу дозволи-ли простежити тісну співпрацю між то-

дішньою законодавчою і виконавчою вла-дою (між Крайовим сеймом, Галицьким намісництвом та Крайовою радою здоро-в’я) у питаннях зміцнення та збереження здоров’я населення, що є актуальним дос-відом для сучасної незалежної України.

Література: 1. Авраменко Н.В. Розвиток системи управління охо-

роною здоров’я / Н.В. Авраменко // Держава та регі-они. – Запоріжжя, 2009. № 2. – С. 5-10.

2. Аркуша О.Г. Галицький крайовий сейм / О.Г. Арку-ша // Енциклопедія історії України. Т. 2. – Київ, 2005. – С. 31-32.

3. Бенюх Н.Ф. Історія фармації Галичини (ХІІІ–ХХ ст.) / Н.Ф. Бенюх. – Львів: Атлас, 1999. – 215 с.

4. Зінчук О.М. Кафедра інфекційних хвороб. Львівсь-кий національний університет імені Д. Галицького. Історичний нарис. / О.М. Зінчук, І.Г. Яворський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. infectio. lviv. ua / history. html.

5. Моряк-Протопопова Х. Правовий статус та повно-важення Галицького намісництва (18491918) / Х. Моряк-Протопопова // Вісник Львівського уні-верситету імені Івана Франка. Серія юридична. – Львів, 2011. – Вип. 52. – С. 96-103.

6. Центральний державний історичний архів України у Львові ( далі ЦДІАЛ), ф.668 (Крайова рада охо-рони здоров’я, м. Львів). – оп. 1. – спр. 2. Консульта-тивне листування з Намісництвом про будівництво лікарень в Галичині, 18721906. – 70 арк.

7. ЦДІАЛ, ф. 668, оп.1, спр. 7. Об’яви конкурсів на вакантні посади повітових лікарів, 18771898. – 15 арк.

8. ЦДІАЛ, ф. 668, оп.1, спр. 14. Консультативне листу-вання з Намісництвом про заходи боротьби з інфек-ційними захворюваннями в Галичині, 18811906. – 56 арк.

9. ЦДІАЛ, ф. 668, оп.1, спр. 15. Консультативне листу-вання про надання приватним особам дозволу на відкриття аптек, пекарень та інших підприємств по виробництву промислових і продовольчих товарів, 1881. – 26 арк.

10. ЦДІАЛ, ф. 668, оп.1, спр. 21. Консультативне листу-вання з Намісництвом про відкриття та закриття кладовищ, 18831898. – 39 арк.

11. ЦДІАЛ, ф. 668, оп.1, спр. 53 Консультативне листу-вання з Намісництвом про надання приватним осо-бам дозволу на відкриття аптек, 19011906. – 72 арк.

12. ЦДІАЛ, ф. 668, оп.1, спр. 60. Інструкція про медич-не обслуговування інфекційних хворих, 1906. – 13 арк.

13. Czasopiśmo Towarzystwa Аptekarskiego we Lwowie. – Lwow, 1873. − № 7.

14. Franaszek P. Zdrowia publiczne w Galicji w dobie autonomii / P. Franaszek. – Krakow: Uniwersytet Ja-gielloński. Polskie towarzystwo statystyczne, 2001. – 313 s.

15. Olpiński J. Zbór ustaw i rozporządzeń zdrowotnych obowiązujacych w Król. Galicji і Lodomeryi z W. Ks. Krakowskim / J. Olpiński. Tarnopol, 1880. – T. 3, 378 s.

16. Pogląd na 25-letnią działalność c. k. Кrajowej Rady Zdrowja od 18711895 roku. – Lwów: Nakładem fun-daszu rządowego c. k. Кraj. Rady Zdrowja. Z drukarni Wł. Łozińskiego, 1897. − 87 s.

17. Sprawozdanie c. k. Krajowej Rady Zdrowja o stosun-kach zdrowotnych w Galicji w latach 18831884. – Lwow, 1886. – 66 s.

18. Sprawozdanie c. k. Krajowej Rady Zdrowja o stosun-kach zdrowotnych w Galicji w latach 19061907. – Lwow, 1910. – 231 s.

19. Wiczkowski J. Lwow, jego rozwoj i stan kulturalny oraz przewodnik po mieście / J. Wiczkowski. – Lwow: Głowny skład w ksiegarni H. Altenberga, 1907. – 629 s.

УДК 614.2(091)(477.83)19” О СОЗДАНИИ И ДЕЯТЕЛЬНОСТИ КРАЕВОГО СОВЕТА ЗДОРОВЬЯ ВО ЛЬВОВЕ (18711918 гг.) О.В. Юрейко Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина Резюме: В статье на основании архивных и опубликованных исторических источников охарактеризована деятельность Краевого совета здоровья, который действовал при Галицком наместничестве во Львове в период 18711918 гг. Проанализирован его вклад в открытие новых больниц, создание санаториев, улуч-шение системы изготовления и реализации лекарств, обеспечения рабочими местами врачей. Отмечено тесное сотрудничество между законодательной и исполнительной властью края того времени в вопросах



2012, №12

85

укрепления и сохранения здоровья населения, что является актуальным опытом для современной незави-симой Украины. Ключевые слова: Австро-Венгрия, Галичина, Галицкое наместничество, Краевой совет здоровья, здраво-охранение.

UDC 614.2(091)(477.83)19” ABOUT FOUNDATION AND ACTIVITY OF REGIONAL HEALTH COUNCIL IN LVIV (18711918) O.V. Yureyko Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization, Lviv, Ukraine Summary: The article, basing on archive and published historical sources, characterizes activity of Regional Health Council operated at Galychyna Vicegerency in Lviv during 18711918. It is analyzed Council’s contribu-tion towards opening new hospitals, establishing sanatoriums, improving the system of drugs marketing, creat-ing working places for health workers. It is mentioned close collaboration between regional legislative and ex-ecutive authorities in questions about improvement and maintenance of population health what took place in the past and is urgent for the present independent Ukraine. Keywords: Austro-Hungary, Galychyna, Galychyna Vicegerency, Regional Health Council, health care. Надійшла до редакції 06.06.2012 р.



86

Клінічна фармація та фармацевтична опіка УДК 614.271/.272

І.Я. Городецька, О.М. Корнієнко

СУТНІСТЬ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ОПІКИ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ СУПУТНІХ ТОВАРІВ АПТЕЧНОГО АСОРТИМЕНТУ




Резюме: Виділено основні методичні підходи до опрацювання фармацевтичної опіки при реалізації супу-тніх аптечних товарів. Опрацьовано основні положення фармацевтичної опіки при відпуску продуктів ди-тячого харчування з аптек. Ключові слова: фармацевтична опіка, супутні товари аптечного асортименту, продукти дитячого харчу-вання.

Вступ. Питання позиціонування на фар-мацевтичному ринку спеціальних харчових продуктів та косметичних засобів розгляда-лось раніше нами та низкою авторів1,2,6,7. Од-нак, не зважаючи на достатньо чітко сформо-вані вимоги нормативних документів до по-рядку обігу в Україні цих категорій продук-тів, існує достатньо гостра проблема їх кон-куренції з лікарськими засобами (ЛЗ), масш-таби якої не усвідомлені широким загалом лікарів та провізорів.

Недостатність у споживачів достовірної та повноцінної інформації про дієтичні добавки та їх позиціонування несумлінними операто-рами ринку сприяють виникненню стерео-типу про лікувальні властивості цих товарів та розвитку їх конкуренції з ЛЗ.

Реакція споживачів свідчить, що особливої різниці між дієтичними добавками і ЛЗ вони не бачать6. Широке впровадження в останні роки термінів «космецевтика», «аптечна» чи «лікувальна» косметика трансформувалось у потужну маркетингову зброю, основним зав-данням якої є успішне ринкове просування продукту10.

Мета дослідження. Опрацювання основ-них положень фармацевтичної опіки (ФО) при реалізації супутніх товарів аптечного асортименту.

Матеріали та методи дослідження. Но-рмативно-законодавчі положення, що стосу-ються обігу супутніх аптечних товарів в Україні. Методи: порівняльного аналізу, спо-стереження, узагальнення.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Нами здійснено порівняння вимог законодавства щодо порядку державної ре-

єстрації та вимог до якості та реклами ЛЗ та інших товарів аптечного асортименту1,2. На основі проведеного порівняння опрацьовано та впроваджено в навчальний процес Львів-ського національного медичного університету (ЛНМУ) імені Данила Галицького методичні вказівки до практичних занять із медичного та фармацевтичного товарознавства для сту-дентів фармацевтичного факультету, які ви-ключають окремі теми, присвячені товаро-знавчому аналізу супутніх аптечних товарів.

При вивченні цих тем особливий наголос був здійснений на наступних аспектах: при державній реєстрації ЛЗ реєстраційне досьє повинно містити відомості про якісні та кіль-кісні характеристики усіх складових речовин медикаменту (активних та допоміжних), ме-тоди контролю якості ЛЗ, що використову-ються виробником (якісний та кількісний аналіз складових речовин і готової продукції) та інші положення, які не вимагаються для спеціальних харчових продуктів та косметич-них засобів; обсяги доклінічного вивчення та клінічних досліджень значно більші для ЛЗ; положення Законів України «Про рекламу» та «Про якість та безпечність харчових про-дуктів» не дозволяють декларувати лікуваль-ні властивості продуктів, що не є ЛЗ.

Апробація цієї теми на практичних занят-тях та контроль засвоєння матеріалу показа-ли недостатнє усвідомлення студентами: 1) ключових відмінностей між ЛЗ та дієтич-ними добавками, спеціальними і функціо-нальними харчовими продуктами, косметич-ними засобами; 2) неприпустимості конку-ренції та заміни ліків супутніми товарами. Вимога до маркування спеціального харчо-



2012, №12

87

вого продукту «Не є ЛЗ» та вимога наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. №3609 «Не зареєстрований як ЛЗ в установленому по-рядку» не сприймаються майбутнім фарма-цевтичним фахівцем як «червоне світло» для рекомендації дієтичної добавки чи косметич-ного засобу з лікувальною метою. Тому перед нами постала проблема чіткіше і, можливо, агресивніше означити межі, які не дозволено переходити «не ЛЗ». Враховуючи інтенсивне захоплення ринку, в тому числі фармацев-тичного, парафармацевтичними товарами, аптека повинна залишатись форпостом за-хисту пацієнта від не завжди добросовісного позиціонування «не ЛЗ».

Незаперечною складовою комплексу фар-мацевтичного обслуговування повинна стати ФО при відпуску супутніх аптечних товарів, що ґрунтується на індивідуальному підході до кожного окремого відвідувача аптеки на всіх етапах її реалізації4.

На попередньому етапі провізор (клінічний провізор) на підставі опитування повинен чітко означити, чи потребує проблема або симптом пацієнта лікування. Повинен бути здійснений чіткий вибір – ліки чи інші фар-мацевтичні товари. При цьому слід пам’ята-ти, що властивості ЛЗ визначаються в першу чергу тим, який ак-тивний компонент (дію-ча(-і) речовина(и)) у ньому містяться і який потенціал закладений в цьому активному компоненті. Діючі речовини ЛЗ мають доста-тньо перевірене і обґрунтоване дозування. Дія ліків завжди визначається співвідношен-ням ризик/користь для організму. Ліки мо-жуть мати певний токсичний ефект і здійс-нювати негативний вплив на організм, при чому для всіх медикаментів допустимий пев-ний ризик, якщо однозначно доведено поте-нційну терапевтичну користь. Ліки призна-чені для цільової групи, в якій ризик неба-жаних наслідків пов’язаний з термінами до-сягнення терапевтичного ефекту10. Все наве-дене не стосується дієтичних добавок, спеціа-льних харчових продуктів та косметичних засобів. У протилежність лікам, супутні то-вари призначені для більш масового спожи-вача, тому ризик небажаних наслідків при їх використанні повинен бути зведений до мі-німуму. Терапевтичний ефект цих продуктів часто носить декларативний характер, оскі-льки вони проходять випробування лише на безпечність, а саме: відсутність токсичних елементів, пестицидів, радіонуклідів та мік-робіологічного забруднення. Продаж супут-ніх товарів в основному повинен бути орієн-тований на категорію здорових людей, таких, які бажають покращити та зміцнити своє

здоров’я, а також для пом’якшення перебігу хвороби. У жодному випадку ці продукти не можуть бути заміною основної фармакотера-пії.

Зокрема, провізор (клінічний провізор) мо-же рекомендувати дієтичні добавки та спеці-альні харчові продукти для: доповнення зви-чайного раціону харчування; раціоналізації харчування та відновлення в організмі не-достатньої кількості нутрієнтів; регулювання діяльності мікрофлори шлунково-кишкового тракту.

При цьому необхідно враховувати спожи-вання вітамінів і мінералів з інших джерел харчування для недопущення надлишкового їх споживання. Ґрунтуючись на вимогах Дек-ларації ЄС4, ми вважаємо, що рекомендації провізора (клінічного провізора) не повинні: приписувати добавкам такі властивості, як профілактика, лікування хвороб або оздоров-лення людини; містити посилання на подібні властивості; містити прямі або приховані твердження про те, що збалансоване і різно-манітне харчування в принципі не може за-безпечити одержання необхідної кількості поживних речовин.

Місія провізора (клінічного провізора) при реалізації супутніх товарів полягає в тому, щоб на основі максимуму достовірної та дос-тупної інформації споживач міг зробити усві-домлений вибір з метою правильного і без-печного їх використання.

Серед спеціальних харчових продуктів на фармацевтичному ринку України прикладом позиціонування з дотриманням усіх законо-давчих норм є продукти дитячого харчуван-ня.

Важливість здоров’я і правильного харчу-вання дітей раннього віку підкреслюється прийняттям Верховною Радою України За-кону «Про дитяче харчування», згідно вимог якого маркування цієї категорії продуктів обов’язково повинно містити 2-і унікальні позиції: попередження про безумовну пере-вагу грудного вигодовування; рекомендації щодо необхідності попередньої (до початку споживання) консультації з лікарем8.

Нами здійснена спроба опрацювання ФО при відпуску продуктів дитячого харчування з аптек, яка включає наступні положення: 1) Рішення про призначення та вибір проду-кту дитячого харчування повинен приймати лікар. Необхідно враховувати вік дитини, що є зазначено виробником на етикетці (з якого віку рекомендується продукт), а також в якості основного харчування чи догодову-вання він буде використовуватись. 2) При відсутності грудного молока в якості основно-



88

го харчування рекомендуються суміші для дитячого харчування. Догодовування почи-нають з овочевих пюре. Якщо дитина погано набирає вагу, догодовування можна почина-ти з сумішей, а потім вводити овочеві пюре. Як варіант початку догодовування – безмо-лочна безглютенова суміш (рисова або греча-на). Перша суміш повинна бути з одного виду крупи і не містити таких добавок, як мед, го-ріхи, какао, сухі порошки фруктів. Суміші з кількох зернових можна вводити з 68-ми місяців. Суміші типу «мюслі», що містять го-ріхи, сухофрукти, зернові, пластівці із круп, які допомагають навчити дитину жувати – з 811-ти місяців. При алергії на білки ко-ров’ячого молока, лактозній недостатності та інших формах мальадсорбції рекомендують безмолочні суміші. При схильності до закре-

пів слід використовувати гречані, кукурузні та вівсяні суміші. При нестійкому стільці та дисфункції кишківника необхідно застосову-вати рисову суміш та уникати споживання вівсяної, гречаної та сумішей з пробіотика-ми4.

Таким чином, розробка основних методич-них підходів до опрацювання ФО при відпус-ку супутніх аптечних товарів повинна ґрун-туватись на наступних ключових моментах: чітке відокремлення: хвороба, симптом – по-требує лікування із застосуванням ЛЗ, по-кращення здоров’я, раціоналізація харчу-вання – дієтичні добавки, спеціальні харчові продукти; неприпустимість рекомендації провізором (клінічним провізором) супутніх аптечних товарів для заміни основного ліку-вання.

Висновки: 1. Запропоновані основні методичні підходи

до опрацювання фармацевтичної опіки при реалізації супутніх аптечних товарів.

2. Опрацьовано основні положення фарма-цевтичної опіки при відпуску продуктів

дитячого харчування з аптек, що дасть можливість підвищити якість медичного та фармацевтичного обслуговування пев-них категорій пацієнтів.

Література: 1. Городецька І.Я. Особливості позиціонування косме-

тичних засобів на вітчизняному фармацевтичному ринку / І.Я. Городецька, А.В. Черняхович // Фарма-цевтичний часопис. 2010. №3. – С. 79-83.

2. Городецька І.Я. Позиціонування дієтичних добавок, функціональних харчових продуктів та харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання як однієї з груп товарів аптечного асортименту / І.Я. Городецька, О.М. Корнієнко // Фармац. журн. – 2009. – №5. – С. 48-53.

3. Громовик Б.П. Концептуальні питання фармацев-тичної опіки / Б.П. Громовик, В.В. Пропіснова, І.А. Зупанець // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. 2009. №1-2. С. 3942.

4. Директива 2002/46/ЕС Европейского Парламента и Совета от 10.07.2002 г. по гармонизации правовых норм государств-членов в отношении биологических добавок к пище // Провизор. – 2004. №10. – С. 1618.

5. Каши в питании детей первого года жизни / И.Я. Конь, Т.В. Абрамова, В.И. Куркова [и др.] // Провизор. – 2009. №13-14. – С. 18-22.

6. Мнушко З.М. Особливості маркетингової політики на вітчизняному ринку дієтичних добавок / З.М. Мнушко, Н.В. Сотнікова // Ефективність ви-користання маркетингу та логістики фармацевтич-

ними організаціями: Матер. наук.-практ. конф. 31 жовтня 2008 р. Харків, 2008. – С. 18-21.

7. Перспективи викладання медичного і фармацевти-чного товарознавства / Б.П. Громовик, І.Я. Городець-ка, Н.Б. Ярко [та ін.] //Медична освіта. – 2010. №1. – С. 45-48.

8. Про дитяче харчування. Закон України від 14.09.2006 р. №142-V. (редакція від 6.01.2011 р.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=142-16

9. Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби меди-чного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних блан-ків та вимог-замовлень. Наказ МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360 (редакцiя від 14.08.2009 р.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0782

10. Пучкова Т.В. Космецевтика: косметика или лекарс-тво? / Т.В. Пучкова. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.medlinks.ru/article.php?sid=6293



2012, №12

89

УДК 614.271/.272 СУЩНОСТЬ ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ ОПЕКИ ПРИ РЕАЛИЗАЦИИ СОПУТСТВУЮЩИХ ТОВА-РОВ АПТЕЧНОГО АССОРТИМЕНТА И.Я. Городецкая, А.М. Корниенко Львовский национальный медицинский университет имени Даниила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме: Определены основные методические подходы к разработке фармацевтической опеки при реали-зации сопутствующих аптечных товаров. Разработаны основные положения фармацевтической опеки при отпуске продуктов детского питания из аптек. Ключевые слова: фармацевтическая опека, сопутствующие товары аптечного ассортимента, продукты детского питания. UDC 614.271/.272 THE ESSENTIALITY OF PHARMACEUTICAL CARE DURING REALIZATION OF CONCOMITANT COMMODITIES OF THE PHARMACEUTICAL ASSORTMENT I.Ya. Horodetska, O.M. Kornienko Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: The basic methodical approaches to elaboration of pharmaceutical care during realization of con-comitant pharmaceutical products are defined. The main positions of pharmaceutical care for children's nutri-tion products realization in pharmacies are determined. Key words: pharmaceutical care, concomitant commodities of pharmaceutical assortment, children's nutrition products. Надійшла до редакції 23.08.2011 р.



90

УДК 615.03:614.2](477)

В.Я. Сятиня, Ю.С. Настюха, А.Б. Зіменковський

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАЦІЇ В УКРАЇНІ ЗА ОЦІНКОЮ ФАХІВЦІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я




Резюме: Проведено соціологічне дослідження щодо напрямку клінічної фармації в Україні, у якому взяли участь 1500 фахівців охорони здоров’я. Отримані результати засвідчили, що незважаючи на відмінності у ступені обізнаності респондентів у аналізованих містах (Київ, Львів та Харків), більшість фахівців охорони здоров’я вважають діяльність фахівця клінічного провізора потрібною як у стаціонарних, так і в аптечних закладах охорони здоров’я та вбачають перспективи для клінічної фармації в Україні. Ключові слова: клінічна фармація, клінічний провізор, фахівці охорони здоров’я.

Вступ. З часу затвердження нової для України спеціальності «клінічної фармації» (КФ) (1998 р.)2 вищими медичними (фарма-цевтичним) навчальними закладами (ВМ(Ф)НЗ) підготовлена достатня кількість клінічних провізорів (КП), які мали б зайня-ти чільне місце серед інших фахівців охорони здоров’я (ОЗ) та виконанням своїх професій-них обов’язків сприяти впровадженню КФ у медичну та фармацевтичну практику. За пе-ріод від затвердження спеціальності до сьо-годні серед медичної громадськості склалося певне бачення КФ, як напрямку діяльності, та КП, як фахівця з раціональної фармако-терапії (ФТ), однак, думка медико-фарма-цевтичної спільноти щодо місця та перспек-тив цього нового напрямку в системі вітчиз-няної ОЗ досі системно не вивчалася. Остан-

нє визначило мету та актуальність нашого дослідження.

Мета дослідження: визначення ступеня обізнаності та вивчення думки фахівців ОЗ щодо реалій та перспектив розвитку КФ в Україні на сучасному етапі.

Матеріали та методи дослідження. За єдиним спеціально розробленим протоколом проведено анонімне анкетне опитування 1500 фахівці ОЗ, які працюють у м.м. Києві, Львові та Харкові. Частка респондентів різ-них лікарських спеціальностей склала 71,0%, фармацевтичних працівників – 27,7%, сту-дентів, інтернів, а також фахівців з іншою освітою, які працюють у системі ОЗ – 1,3% (табл. 1).

Таблиця 1. Структура респондентів анкетного опитування

Кількість респондентів (%) Місто лікарських спеціальностей фармацевтичних спеціальностей інші фахівці Київ 328 167 5 Львів 331 164 5 Харків 406 85 9

1065 (71,0) 416 (27,7) 19 (1,3) Всього 1500 (100,0) Анкета, за якою проводилося опитування,

складається із паспортної частини та 15 пи-тань, умовний поділ яких дозволяє стандар-тизувати їх за 3-ма блоками: щодо особливос-тей напрямку КФ; діяльності КП в аптечних закладах; у стаціонарних закладах ОЗ (ЗОЗ) України. Застосовано методи: системного під-ходу, аналітичний, соціологічний (анкетного

опитування), комп’ютерної обробки даних та статистичний.

Статистичний аналіз результатів дослід-ження проводили з використанням програми «Statistica v8.0» (Stat Soft Inc., USA). Для по-рівняння рівнів досліджуваних кількісних ознак використовували критерій Краскела-Уолліса, для перевірки залежності між якіс-ними ознаками критерій χ2 Пірсона. Резуль-



2012, №12

91

тати вважались достовірними при рівні зна-чущості р<0,05. Перед статистичною оброб-кою результатів опитування 6 анкет було ви-лучено зі статистичного дослідження віку через їх неповне насичення (пропущені від-повіді щодо віку респондентів). Таким чином, кількість досліджуваних анкет склала 1494. При проведенні статистичного дослідження стажу роботи опитаних фахівців ОЗ кількість досліджуваних анкет склала 1393, відповідно 107 анкет, не заповнених респондентами у цій частині, було вилучено. Оскільки 41 рес-

пондент не заповнив анкету у графі стать, за цим критерієм проаналізовано лише 1459 анкет. Конфлікту інтересів не було. Дослід-ження не було замовлене жодною організаці-єю чи фізичною особою.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Описова статистика кількісних даних стосовно віку та стажу роботи респондентів за фахом у розрізі 3-х міст проведення опиту-вання наведена у табл. 2, 3.

Таблиця 2. Описова статистика віку респондентів (n=1494)

Характеристика Київ Львів Харків Кількість валідних анкет, n 500 500 494 Середнє значення, роки 38,0 39,4 37,8 Стандартне відхилення, роки 8,4 10,0 8,2 Ранг*, роки 2069 2272 1872

Примітка: * розмах віку респондентів від min до max значення Таблиця 3. Описова статистика стажу роботи респондентів (n=1393)

Характеристика Київ Львів Харків Кількість валідних анкет, n 484 471 438 Середнє значення, роки 13,3 15,4 12,9 Стандартне відхилення, роки 7,8 9,2 7,2 Ранг**, роки 137 149 142

Примітка: ** розмах стажу роботи респондентів від min до max значення Результати проведеного порівняльного

аналізу респондентів за віком (n=1494) (р<0,05) та стажем роботи (n=1393) (р<0,05), засвідчили статистично значиму відмінність 3-х груп за цими кількісними ознаками. Ана-ліз розподілу опитаних фахівців за гендер-ними особливостями (n=1459) показав, що се-ред них значно переважали чоловіки, які склали 68,2%, 79,2% та 75,4% респондентів у Києві, Львові та Харкові відповідно. Жінок серед опитаних було значно менше (28,8% – у Києві, 19,6% – у Львові та 20,6% – у Харкові) (p<0,01).

Відповідно до отриманих результатів про-веденого соціологічного дослідження (анкет-ного опитування) 81,3% респондентів відо-мий такий напрямок у ОЗ, як КФ. Зокрема, у

Києві цей показник склав 68,4%, у Львові – 98,0% та у Харкові – 77,4%, причому відмін-ності обізнаності фахівців різних міст Украї-ни щодо вищевказаного питання достовірно доведені (р<0,01). Слід зазначити, що у ВМ(Ф)НЗ кожного з аналізованих міст, у яких проводилось опитування, здійснюється підготовка фахівців з КФ – КП, однак, у Киє-ві, на відміну від Львова та Харкова, лише на етапі післядипломної освіти. Згідно з от-риманими даними найвищий ступінь обіз-наності фахівців ОЗ із напрямком КФ – у Львові, серед опитаних лікарів він становить 98,2%, серед фармацевтичних працівників – 97,6%, у Харкові – відповідно 76,6% та 83,5%, у Києві – 63,7% та 76,6% (рис. 1).

63,7%

76,6%

100,0%

98,2%

97,6% 100,0%

76,6%

83,5%

55,6%

Київ Львів Харків

лікарі різнихспеціальностей

фармацевтичніпрацівники

інші фахівці

Рис. 1. Частка фахівців ОЗ обізнаних щодо напрямку КФ (за результатами соціологічного

дослідження)



92

З метою більш глибокого вивчення поін-формованості респондентів із означеним пи-танням їм було запропоновано зазначити ті напрямки, що, на їх думку, відрізняють КФ від загальної фармації. Особливості освіти, що дозволяють фахівцям отримати спеціаль-ні знання та професійні практичні навички, вказали 60,9% опитаних, зосередження фо-кусу КФ на пацієнті – 49,3%, виявлення та попередження ліко-пов’язаних проблем – 43,2%, здійснення фармацевтичної опіки (ФО) – 35,7%, інформацію про ліки, відмін-ною рисою якої повинна бути достовірність, – 29,1%. Однак, 17,6% усіх опитаних вважають, що фокус КФ спрямований на лікарський засіб (ЛЗ). На нашу думку, це кардинально йде в розріз із принципами підвищення ра-ціональності ФТ кожного конкретного паціє-нта. Найбільше таких відповідей (n=109) от-римано у Києві, дещо менше – по 86 та 69 відповідей у Львові та Харкові відповідно (p<0,01).

На запитання, чи існувала в Україні КФ до впровадження однойменної спеціальності,

30,8% фахівців ОЗ відповіли ствердно, частка опитаних, які не змогли дати відповідь скла-ла 25,5%. У той же час, ототожнюють появу КФ у системі ОЗ України із початком підготовки фахівців КП 43,7% респондентів, що мабуть, логічно.

Об’єднання КФ фармацевтичних та клініч-них аспектів раціонального використання лі-ків1,2,5,6, можливість виконання КП професій-них обов’язків в аптечних та стаціонарних ЗОЗ вірогідно частково пояснює неоднознач-ність трактування напрямку діяльності цього фахівця медичною громадськістю. Серед рес-пондентів Києва, Львова та Харкова 65,4%, 95,0% та 90,4% відповідно, вважають КП фармацевтичним працівником (p<0,01). За-галом із цим твердженням погодилися 83,6% усіх опитаних, проте 6,8% фахівців ОЗ не змогли відповісти на це запитання, а 9,6% – дали негативну відповідь, тобто, що вони не вважають КП фармацевтичним фахівцем.

Клініцистом КП вважає 43,8% опитаних, серед яких і фармацевтичні працівники, і лікарі (рис. 2).

34,1%32,9%

45,6%57,9% 52,2%

31,8%

Київ Львів Харків

лікарі різних спеціальностей

фармацевтичні працівники

Рис. 2. Частка фахівців ОЗ, які вважають КП клініцистом (за результатами соціологічного

дослідження) Зокрема у Києві, Львові та Харкові цю дум-

ку поділяють 33,4%, 49,8% та 48,2% фахівців ОЗ (p<0,01). Більше ⅓ усіх респондентів (37,5%) одночасно вважає КП клініцистом та фармацевтичним працівником. Слід зазна-чити, що КП є фахівцем із вищою фармацев-тичною освітою, яка, проте, відрізняється від програми підготовки провізора загального профілю. У той же час, клінічний вектор у професійній діяльності КП скерований на підвищення раціональності застосування ЛЗ, зокрема шляхом здійснення ФО1,2,5, що, без-умовно, відрізняється від клінічної роботи фахівців із медичною освітою.

Відмінною є і фахова діяльність КП порів-няно із професійними обов’язками провізора загального профілю. Із твердженням, що функціональні обов’язки КП в аптечному ЗОЗ повинні відрізнятися, погодилися 55,9% опитаних, у стаціонарному ЗОЗ – 67,1%. Ре-зультати подальшого аналізу відповідей рес-

пондентів на запитання анкети засвідчили, що на думку фахівців ОЗ, до професійних обов’язків КП у стаціонарі належать: здійс-нення моніторингу безпеки та ефективності ЛЗ (62,4% опитаних); надання багатовектор-ної ФО (57,3%); проведення оцінки ФТ за листками лікарських призначень (52,3%); участь в опрацюванні та оновленні локаль-ного формуляру ЛЗ (34,1%). Таким чином, із запропонованих напрямків діяльності КП респонденти менше уваги приділили участі цього фахівця в опрацюванні та оновленні локального формуляру, однак саме виконан-ня цього завдання, поряд із здійсненням мо-ніторингу безпеки та ефективності ЛЗ, на сьогодні є пріоритетними, що підтверджуєть-ся затвердженими МОЗ України наказами3,4. Проте, незважаючи на не дуже високу актив-ність респондентів при заповненні анкети в частині напрямків діяльності КП у стаціона-рі, корисною для практичної діяльності ліка-



2012, №12

93

ря можливість фахової взаємодії з КП вважає 80,1% усіх респондентів, включно з 79,4% опитаних лікарів.

Діяльність КП у аптечному ЗОЗ, як один із шляхів наближення практичної фармації до клінічної практики, розглядає 66,3% респон-дентів, така думка однаково поширена серед опитаних лікарів (66,3%) та фармацевтичних працівників (67,1%). Отож, 71,0% фахівців ОЗ підтримали точку зору про розвиток КФ, як інструмент підвищення соціальної функ-ції аптек.

Щодо перспектив КФ в Україні, то останні передбачаються 62,2% опитаних, однак, 12,3% – не згодні із перспективністю цього напрямку (рис. 3), і така ситуація не може не насторожувати.

62,2%

25,5% 12,3%

погоджуються

не погоджуються

не можутьвідповісти

Рис. 3. Розподіл респондентів відповідно до

думки щодо перспективності КФ в Україні (за результатами соціологіч-ного дослідження)

Близькі результати були отримані при аналізі відповідей на запитання щодо діяльності КП в системі ОЗ: потрібною діяльність такого фахівця вважає 69,2% опи-таних, непотрібною – 9,0% (рис. 4).

69,2%

21,8% 9,0%

погоджуються

не погоджуються

не можутьвідповісти

Рис. 4. Розподіл респондентів відповідно до

думки щодо необхідності діяльності КП у системі ОЗ України (за резуль-татами соціологічного дослідження)

Знову ж таки, залишається незрозумілим

факт негативізму фахівців щодо необхідності діяльності фахівця з раціональності ФТ у вітчизняній медичній галузі, отож, на нашу думку, це питання потребує подальшого вив-чення. Разом із тим, отримані результати за цим блоком питань все ж дозволяють припус-тити, що перспективність напрямку КФ фа-хівці ОЗ пов’язують із практичною діяль-ністю КП як у аптечних, так і стаціонарних ЗОЗ України.

Висновки: 1. Результати проведеного соціологічного

дослідження щодо реалій та перспектив клінічної фармації в Україні засвідчили, що 43,7% фахівців охорони здоров’я появу клінічної фармації у вітчизняній системі охорони здоров’я ототожнюють із почат-ком підготовки фахівців клінічних прові-зорів, а 69,2% опитаних вважають діяль-ність такого фахівця потрібною як у ста-ціонарних, так і в аптечних закладах охорони здоров’я.

2. У той же час, 18,7% респондентів – фахів-ців охорони здоров’я досі не знайомі із напрямком клінічної фармації, серед опитаних лікарів цей показник виявився дещо вищим (20,6%) ніж серед фармацев-тичних працівників (13,7%).

3. Проведення статистичного аналізу ре-зультатів соціологічного дослідження доз-волило виявити відмінності обізнаності фахівців охорони здоров’я із напрямком клінічної фармації у аналізованих містах України (р<0,01), найвищим ступінь обіз-

наності респондентів виявився у Львові (98,0%), у Харкові він склав 77,4% та найнижчим – у Києві (68,4%). Отримані результати дозволяють припустити, що рівень впровадження клінічної фармації у медичну та фармацевтичну практику у різних регіонах України, зокрема, аналі-зованих містах, на сучасному етапі є різ-ним.

4. Виявлення фахівців, не обізнаних щодо напрямку клінічної фармації, неодно-значність трактування напряму діяльнос-ті клінічного провізора медичною гро-мадськістю, недостатня увага до пріори-тетних на сьогодні завдань цього фахівця у стаціонарних закладах охорони здо-ров’я свідчить про необхідність проведен-ня подальшої інформаційно-методичної роботи у цьому напрямку та про необхід-ність у перспективі вивчення шляхів роз-витку майбутньої моделі клінічної фар-мації в Україні.



94

Література: 1. Базовий термінологічний глосарій за програмою з

клінічної фармації. Науково-довідкове видання / А.Б. Зіменковський, В.М. Пономаренко, О.Р. Пі-няжко, Т.Г. Калинюк. – Львів, Київ: Ліга-Прес, 2004. – 446 с.

2. Зіменковський А.Б. Еволюція та етапи розвитку світової клінічної фармації та деякі сучасні аспекти цього процесу в Україні / А.Б. Зіменковський, Р.Б. Лесик // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2009. – № 1-2. – С. 34-38.

3. Про затвердження Порядку проведення моніторин-гу безпеки та ефективності лікарських засобів у стаціонарах закладів охорони здоров'я. Наказ Міні-стерства охорони здоров’я України від 24.07.2009 р. №531. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20090724_531

4. Про створення формулярної системи забезпечення лікарськими засобами закладів охорони здоров’я. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.07.2009 р. №529. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://moz.gov.ua/ua/portal/dn_20090722_529

5. Развитие фармацевтической практики: фокус на пациента / K. Wiedenmayer, R.S. Summers, C.A. Mackie [et al.] // СитиХоуп Интернешнл, Инк. – Б.: 2008. – 112 с.

6. The Definition of Clinical Pharmacy. // Pharmacother-apy. – 2008. – №28 (6). – Р. 816-817 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.accp.com/docs/ positions/commentaries/Clinpharmdefnfinal.pdf

УДК 615.03:614.2](477) СОВРЕМЕННОЕ СОСТОЯНИЕ И ПЕРСПЕКТИВЫ КЛИНИЧЕСКОЙ ФАРМАЦИИ В УКРАИНЕ ПО ОЦЕНКАМ СПЕЦИАЛИСТОВ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ В.Я. Сятыня, Ю.С. Настюха, А.Б. Зименковский Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, кафедра клинической фармации, фармакотерапии и медицинской стандартизации, г. Львов, Украина Резюме: Проведено социологическое исследование относительно направления клинической фармации в Украине, в котором приняли участие 1500 специалистов здравоохранения. Полученные результаты пока-зали, что несмотря на различия в степени осведомленности респондентов в рассматриваемых городах (Ки-ев, Львов и Харьков), большинство специалистов здравоохранения считают деятельность специалиста клинического провизора нужной как в стационарных, так и в аптечных учреждениях здравоохранения и видят перспективы для клинической фармации в Украине. Ключевые слова: клиническая фармация, клинический провизор, специалисты здравоохранения. UDC 615.03:614.2](477) THE CURRENT STATE AND PERSPECTIVES OF CLINICAL PHARMACY IN UKRAINE ASSESSED BY HEALTH CARE PROFESSIONALS V.Ya. Siatynya, Yu.S. Nastyukha, A.B. Zimenkovsky Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization, Lviv, Ukraine Summary: 1500 health care professionals took part in a sociological study concerning clinical pharmacy direc-tions in Ukraine. The obtained results showed that in spite of different awareness degree among the respon-dents, the majority of health care professionals from the analyzed cities (Kyiv, Lviv and Kharkiv) consider clinical pharmacists activity necessary at pharmacies and inpatient facilities and see prospects for clinical pharmacy in Ukraine. Keywords: clinical pharmacy, clinical pharmacist, health care professionals. Надійшла до редакції 17.08.2012 р.



2012, №12

95

Фармацевтична технологія та біофармація УДК: 615.012/.014.2.002.2

С.Б. Білоус1, Т.Г. Калинюк1, І.С.Чекман2

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ДОСЛІДЖЕНЬ

ІЗ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ РОЗРОБКИ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ З НАНОРОЗМІРНИМИ ІНГРЕДІЄНТАМИ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького1,

м. Львів, Україна Національний медичний університет імені О.О. Богомольця2,

м. Київ, Україна


Резюме: У складі лікарських засобів нанорозмірні інгредієнти можуть виконувати функції активних фа-рмацевтичних інгредієнтів, допоміжних речовин або матеріалів для упакування. Для проведення дослі-джень з фармацевтичної розробки лікарських засобів необхідна повна інформація про фізико-хімічні та біологічні властивості нанорозмірних речовин; без цієї інформації неможливо правильно підібрати допо-міжні речовини, технологічні прийоми та оптимальне упакування. Важливими показниками є структура нанорозмірної речовини, розчинність, розмір частинок, а також проникність через біологічні мембрани. На даному етапі одним із першочергових завдань для розробників наноматеріалів для медицини є розробка методів контролю якості на субстанції, що дасть можливість активізувати дослідження зі створення лікар-ських засобів. Ключові слова: лікарські засоби, фармацевтична розробка, активні фармацевтичні інгредієнти, наночас-тинки.

Вступ. З активним розвитком нанотехно-логій та розробкою нових наноматеріалів при створенні лікарських засобів (ЛЗ) останнім часом все частіше, як об’єкти досліджень, роз-глядаються речовини, одержані цими мето-дами. Починаючи з 2005 р., у світову медич-ну практику активно впроваджуються ЛЗ, системи доставки та діагностичні біомаркери, створені на основі нанотехнологій8. За струк-турою досліджувані наноматеріали є нанопо-ристими структурами, нанодисперсіями (ко-лоїдами), наноструктурованими поверхнями та плівками, нанокристалами, нанокластера-ми тощо. До їх складу входять як неорганіч-ні, так і органічні сполуки8,19,21. У складі створюваних ЛЗ нанорозмірні речовини мо-жуть виконувати функції активних фарма-цевтичних інгредієнтів (АФІ), допоміжних речовин або матеріалів для упакування.

Одним із пріоритетних напрямків є дослід-ження нанорозмірних речовин як АФІ у складі ЛЗ2. АФІ визначає фармакологічні властивості ЛЗ, від фізико-хімічних власти-востей АФІ у значній мірі залежить вибір допоміжних речовин, технологічного процесу та пакувальних засобів. Вказані досліджен-ня, що проводяться на етапі фармацевтичної розробки (ФР) ЛЗ, вимагають методологічно-го підходу з урахуванням медико-біологічних

вимог до ЛЗ, фізико-хімічних, токсикологіч-них властивостей нанорозмірної речовини тощо.

Мета дослідження – обґрунтувати мето-дологічні підходи до досліджень основних об’єктів при ФР ЛЗ з нанорозмірними АФІ у різних лікових формах (ЛФ), визначити ос-новні проблемні питання ФР на сучасному етапі та способи їх практичного вирішення.

Матеріали та методи дослідження. Джерела медичної та фармацевтичної інфор-мації; моніторинг даних літератури, групу-вання та систематизації даних, технологічні дослідження.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Об’єктами досліджень з ФР є всі ком-поненти ЛЗ – АФІ та допоміжні речовини, ЛФ, технологічний процес та пакувальні ма-теріали, мікробіологічні властивості ЛЗ та сумісність компонентів12,13. Блок-схема ФР ЛЗ з нанорозмірними АФІ наведена на рис. 1.

Активні фармацевтичні інгредієнти. Від-повідно до Настанови 42-3.1:2004 «Настанови з якості. Лікарські засоби. Фармацевтична розробка», вибір АФІ та їх концентрації не-обхідно обґрунтувати експериментально або шляхом посилань на відповідні наукові дже-рела літератури.



96

Ри

с. 1.

Бло

к-сх

ема

ФР

ЛЗ

з на

норо

змір

ним

и А

ФІ

ФР

ЛЗ

із н

анор

озм

ірни

ми

АФ

І

Ком

поне

нти

ЛЗ

ЛФ

В

ироб

ничи

й пр

оцес

П

акув

альн

і мат

еріа

ли

Вибі

р АФ

І (ко

нцен

трац

ії,ро

змір

у ча

стин

ок т

ощо)

Вибі

р кл

ючо

вих

допо

між

них

речо

вин,

(р

озчи

нник

ів, о

снов

то

що)

Вико

рист

ання

ін

ших

доп

оміж

них

речо

вин

(ПАР

, ко

нсер

вант

ів,

моди

фік

атор

ів

виві

льне

ння

тощ

о)

Вибі

р до

помі

жни

х ре

чови

н

Вибі

р ви

ду Л

Ф

Техн

олог

ічні

при

йоми

Фіз

ико-

хімі

чні

пока

зник

и як

ості

Кри

тичн

і ста

дії

виро

бниц

тва

Вибі

р ме

тоду

ст

ерил

ізац

ії

(для

стер

ильн

их Л

З)

Вид

типу

, мат

еріа

лу і

розм

іру

упак

уван

ня

Вста

новл

ення

тер

міну

пр

идат

ност

і у в

ибра

ному

уп

акув

анні

Вста

новл

ення

фун

кціо

наль

них

хара

ктер

исти

к Л

З

Пок

азни

ки

стаб

ільн

ості

Ін

ші п

оказ

ники

(р

Н, м

ікро

-бі

олог

ічна

чи

стот

а,

стер

ильн

ість

то

що)

Дос

лідж

ення

сум

існо

сті

ком

поне

нтів



2012, №12

97

Зокрема, експериментально доцільно виз-начати концентрацію речовин, які мають ан-тимікробну дію13.

Враховуючи, що нанорозмірні АФІ є нови-ми не лише в Україні, але й у світовій фар-мації, а також різноманітність методів одер-жання нано-розмірних речовин, то вибір компонентів при ФР ЛЗ повинен базуватись, у першу чер-гу, на експериментальних дослі-дженнях. Не-зважаючи на активні дослі-дження з нанотехнологій за останні роки, дані наукової літера-тури щодо біологічних ефектів впливу нано-частинок (НЧ) є неодно-значними і супе-речливими. Зокрема, за іс-нуючими даними при вивченні чутливості мікроорганізмів до НЧ срібла автори встано-влюють різні результати мінімальна інгі-буюча концентрація срібла по відношенню до St. аureus знаходиться в межах від 8 до 80 мг/л, по відношенню до Ps. aeruginosa – в межах від 8 до 70 мг/л25. Різниця у результа-тах досліджень спостерігається через відсут-ність стандартизованих методів для вивчен-ня антимікробної дії срібла, а також поясню-ється використанням НЧ, одержаних різни-ми методами; тому у кожному окремому ви-падку ФР ЛЗ необхідні експе-риментальні дослідження.

Для проведення досліджень із ФР необхід-на повна інформація про фізико-хімічні та біологічні властивості АФІ, які можуть впли-нути на функціональні характеристики ЛЗ12. Відповідно до Державної фармакопеї Украї-ни (ДФУ) для АФІ та допоміжних речовин, які застосовуються для розробки готових ЛЗ, повинні бути встановлені всі показники яко-сті, які регламентуються вимогами загальної монографії ДФУ «Субстанції для фармацев-тичного застосування», та розроблені методи контролю якості (МКЯ), затверджені уповно-важеним органом10. Тому на даному етапі од-ним з першочергових завдань для розробни-ків наноматеріалів для медицини є розробка МКЯ на субстанції, що дасть можливість ак-тивізувати дослідження зі створення ЛЗ на їх основі. Без розробки МКЯ на субстанцію нанорозмірних речовин, зокрема таких по-казників, як методи ідентифікації, кількісне визначення АФІ, не можна дослідити ста-більність досліджуваних ЛЗ протягом збері-гання. Для встановлення терміну придатнос-ті ЛЗ дуже важливою є інформація про тер-мін придатності субстанції нанорозмірної ре-човини та необхідні умови для її зберігання. Без повної інформації про такі фізико-хімічні властивості активного компоненту як здат-ність до розкладу, окиснення/відновлення та інші неможливо правильно підібрати допо-

міжні речовини, технологічні прийоми, оп-тимальне упакування13 .

У випадку нанорозмірних речовин важли-вими показниками є структура речовини, розчинність, розмір частинок, їх форма, а та-кож проникність через біологічні мембрани. Ці властивості можуть бути взаємопов’язані, тому необхідно їх досліджувати комплексно. Зокрема, розчинність нанорозмірної речови-ни буде впливати на вибір складу ЛЗ та ви-бір аналітичного методу дослідження. Роз-мір частинок також повинен бути оптималь-ним, зменшення величини частинок має свої межі не лише з точки зору технології, але й з точки зору біодоступності та безпечності. Не можна вважати виправданим бажання отри-мати якомога менший розмір частинок речо-вини, оскільки зменшення розміру частинок може викликати інактивацію речовини, швидке виведення з організму або прояв не-бажаної дії на організм27. Зокрема, встанов-лено, що оптимальним є розмір НЧ не менше 57 нм, при якому НЧ збираються у кластери (асоціати), в яких частинки не доторкаються одна до одної, а знаходяться на відстані 23 нм. Із зменшенням розміру НЧ у реакціях з’являється квантова складова, а значить, їх поведінка стає непередбачуваною11.

Методом ядерно-магнітного резонансу по-казано, що рельєф поверхні НЧ впливає на кінетичну активність у реакціях обміну; зок-рема, ділянки НЧ золота, які мають вершини і хребти, є суттєво активнішими, ніж ділянки у формі терас9. Біологічна безпека (потен-ційні ризики) наноматеріалів також тісно пов’язані з розміром НЧ та їх концентрацією. За результатами визначення генотоксичних властивостей НЧ металів in vitro та in vivo методом ДНК-комет встановлено, що НЧ зо-лота розміром 20 та 45 нм у концентраційно-му діапазоні 414 х 10-5 мкг/мл та срібла роз-міром 30 нм у концентрації 10-5 мкг/мл не пригнічували фізіологічні процеси, а навпа-ки, активізували їх у клітинах бактерій-про-біонтів. Генотоксичну дію на еукаріотичні тестові клітини проявляють НЧ золота роз-міром 10 і 20 нм, цинку та міді розміром 20 нм і заліза розміром 14, 18 та 23 нм у всьому досліджуваному концентраційному діапазо-ні7. При дослідженні цитотоксичності НЧ ок-сидів срібла та міді в полівінілпіролідоні та декстрині встановлено високу токсичність НЧ оксиду срібла розміром 32 нм у концент-рації 46,6 мг/л, а у концентрації 2,5 мг/л НЧ викликають незначні зміни складу клітин крові лабораторних тварин17.

Результати дослідження, проведене лабо-раторією ABL, показує вплив покриття НЧ



98

металів, зокрема срібла, на фармакологічну активність. Кожна частинка наносрібла по-крита тонкою плівкою срібла оксиду, яка є бар’єром для електричного заряду23. У дослі-дах іn vitro іонне срібло призупиняє ріст і розмноження бактерій на 1 або 2 хвилини швидше, ніж НЧ срібла, але виявляється менш ефективним у дослідженнях in vivo. Це пов’язано з тим, що потрапляючи в організм, іонне срібло забирає електрони від інших клітин і швидко нейтралізується при про-ходженні через печінку23. Зокрема, у ранах ефективність іонного срібла є дуже коротка. Металічні НЧ не нейтралізуються при пер-шому проходженні через печінку, а продов-жують свою дію до того часу, поки вони не вимиються з системи, що може тривати бли-зько 2 днів 24.

Допоміжні речовини. До складу ЛФ, крім АФІ – основного носія лікувального ефекту, входить велика кількість допоміжних речо-вин, які в комбінації створюють якісний, ефективний і безпечний ЛЗ. У деяких випад-ках провести чітку межу між активними та допоміжними речовинами є дуже важко, особливо без урахування мети їх використан-ня, технології виробництва, наявності взає-модії між компонентами системи та іншими чинниками, що впливають на формування терапевтичної ефективності ЛЗ15. Тому необ-хідно також проводити дослідження суміс-ності нанорозмірних речовин з допоміжними, а у разі створення комбінованих ЛЗ досліди-ти сумісність АФІ між собою. Для всіх вико-ристаних допоміжних речовин потрібно дове-сти необхідність присутності у ЛФ для забез-печення їх передбачуваної функції (антиок-сидантів, підсилювачів проникності, дезінте-грантів, речовин для управління вивільнен-ням тощо)13. Зокрема, при створенні таблето-ваних ЛЗ з нанорозмірними АФІ різні групи допоміжних речовин по-різному впливають на розпадання таблеток через агрегацію НЧ28.

Використання нанорозмірних допоміжних речовин у складі ЛФ може суттєво змінювати фізико-хімічні властивості АФІ, створювати засоби (системи) доставки ЛЗ в організмі за призначенням8,21,22.

У деяких ЛФ, зокрема мазях, кремах, ге-лях, супозиторіях, роль допоміжних речовин настільки велика, що вони є визначальними компонентами ЛЗ та входять до його складу у кількості 90% і більше. Тому, при ФР таких засобів необхідно досліджувати різні основи, які можуть мати різний вплив на вивільнен-ня нанорозмірних АФІ14. Разом із тим, абсор-бція речовин не завжди може корелювати з

їх вивільненням з основи26. До важливих до-поміжних компонентів, введення яких до складу ЛЗ вимагає досліджень, належать антимікробні консерванти, антиоксиданти, поверхнево-активні речовини (ПРА), розчин-ники, комплексоутворювачі, речовини, що підвищують проникність, модифікатори ви-вільнення тощо26,27.

Численні дослідження останніх років під-тверджують, що терапевтичну ефективність та безпечність ЛЗ слід оцінювати не за скла-дом АФІ, а за сукупними властивостями оде-ржаного за певною технологією готового ЛЗ (у певному упакуванні, з визначеним термі-ном придатності та рекомендаціями щодо застосування)15.

Лікова форма. ФР ЛЗ із нанорозмірними речовинами повинна бути спрямована на створення ЛФ, яка забезпечить оптимальний терапевтичний ефект АФІ при мінімумі по-бічної дії, а також фармакологічну раціо-нальність, зручність при зберіганні та зас-тосуванні. Вид ЛФ, який визначається ком-понентним складом допоміжних речовин, є також важливим біофармацевтичним та економічним чинником при створенні ЛФ27. У випадку м’яких ЛЗ, ЛФ може впливати і на терапевтичні функції ЛЗ. Залежно від виду патології та ділянки застосування (на неушкоджену шкіру, рану чи слизову) основа може сприяти видаленню ексудату, компен-сувати гіпофункцію потових чи сальних за-лоз тощо26.

Встановлення критеріїв якості досліджува-них ЛФ із нанорозмірними речовинами та дослідження їх стабільності в процесі збері-гання вимагає розробки достовірних методів визначення нанорозмірних речовин та їх ва-лідації, що у свою чергу вимагає наявності сучасного обладнання4, 6 .

Виробничий процес. Застосування різних технологічних прийомів при виготовленні ЛЗ (розчинення, диспергування, гомогеніза-ція тощо) визначається фармако-технологіч-ними властивостями нанорозмірних речовин. Спосіб приготування (порядок змішування компонентів, спосіб введення нанорозмірної речовини) може впливати на ефективність ЛЗ, зокрема на швидкість вивільнення АФІ з твердих ЛФ і, як наслідок, на інтенсивність і повноту всмоктування; на кількість бакте-рійних ендотоксинів при виробництві парен-теральних ЛЗ; мікробіологічну чистоту не-стерильних ЛЗ. Тому при розробці твердих ЛФ, гетерогенних рідких ЛФ для орального застосування, м’яких ЛЗ для зовнішнього застосування, ректальних форм системної дії особлива увага повинна зосереджуватись на



2012, №12

99

створенні оптимальних умов для процесів вивільнення і наступної абсорбції АФІ з ЛФ27. Для ЛЗ, які мають бути стерильними, важливо підібрати оптимальний метод сте-рилізації, що буде забезпечувати стабіль-ність нанорозмірного АФІ.

Нанорозмірні речовини на сьогодні не до-статньо досліджені щодо наявності у них відповідних фармако-технологічних власти-востей, необхідних для введення їх до складу ЛЗ, тому вимагають всебічного вивчення20. Завдання дослідження фармако-технологіч-них властивостей наноматеріалів вимагає комплексного науково-обґрунтованого підхо-ду.

Пакувальні матеріали. Принцип підбору пакувальних матеріалів є загальним для всіх ЛФ. Мають бути ретельно вибрані матеріал та розміри упакувань. Розмір упакування повинен відповідати передбачуваній меті й частоті застосування ЛЗ13. Особливе значен-ня при створенні ЛЗ надається вибору пер-винного упакування, матеріал якого безпосе-редньо контактує з ЛФ27. Перспективним є застосування наноматеріалів у складі упаку-вання для ЛЗ. Такі дослідження на сучасно-му етапі активно проводяться у харчовій промисловості16. Полімерні плівки, металізо-вані за допомогою наноалюмінію, використо-вують як бар’єр для газу і світла вже протя-гом десятиліть. Наночастинки таких оксидів як TiO2, SiO2, ZnO, Al2O3 включають до скла-ду полімерних плівок з метою гальмування їх фотолітичного розкладу. Найбільший ін-терес представляє застосування нанотехно-логій у пакувальних матеріалах, здатних розкладатись біологічним шляхом та у, так званому, «розумному упакуванні», метою

якого є контроль якості упакованих продук-тів. «Розумне упакування» базується на здат-ності індикаторних наносполук реагувати з хімічними речовинами, які утворюються вна-слідок окиснення або мікробного забруднен-ня, та змінювати колір16.

Таким чином, одержати бажану ефектив-ність ЛЗ можна лише при всебічному його вивченні на етапі ФР, що вимагає науково-методичного підходу.

У рамках співпраці Львівського національ-ного медичного університету ім. Данила Га-лицького з лабораторією «Електронно-про-меневої нанотехнології неорганічних матері-алів для медицини», створеною Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона і Націо-нальним медичним університетом ім. О.О. Богомольця, Інститутом біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчаренка НАН України, Інс-титутом епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН проводяться дослідження з ФР ЛЗ з наночастинками ме-талів, зокрема тих, які мають антимікробну дію, у різних ЛФ1-6,14,18.

У результаті проведених досліджень роз-роблено склад та обґрунтовано технологію мазі, крему та гелю з НЧ срібла, обґрунто-вано способи введення наночастинок металів до складу ЛЗ, вивчено антимікробні влас-тивості виготовлених ЛЗ, проводяться дослі-дження їх стабільності в процесі зберіган-ня1,5,14,18.

Одержані результати з ФР ЛЗ з НЧ мета-лів доводять перспективність подальших до-сліджень та доцільність розробки даних ЛЗ у різних ЛФ – мазях, кремах, гелях, супозито-ріях, присипках, очних краплях, парентера-льних розчинах та інших.

Висновки: 1. Обґрунтовано методичні підходи до дос-

ліджень основних об’єктів при фармацев-тичній розробці лікарських засобів із на-норозмірними інгредієнтами активни-ми фармацевтичними інгредієнтами, до-поміжних речовин, лікарської форми, ви-робничого процесу та пакувальних мате-ріалів.

2. Визначені актуальні проблеми фармаце-втичної розробки лікарських засобів із нанорозмірними активними фармацев-тичними інгредієнтами, без вирішення яких неможливо провести всесторонні до-слідження. На даному етапі одним із пер-

шочергових завдань для розробників на-номатеріалів для медицини є розробка методів контролю якості на субстанції, що дасть, на нашу думку, можливість акти-візувати дослідження зі створення лікар-ських засобів.

3. Одержані результати при розробці м’яких лікарських засобів із наночастинками срібла доводять перспективність подаль-ших досліджень та доцільність розробки антимікробних засобів на основі наночас-тинок металів у інших лікарських фор-мах.



100

Література: 1. Білоус С.Б. Використання антимікробних влас-

тивостей срібла для профілактики та лікування ін-фекційних захворювань / С.Б. Білоус, Т.Г. Калинюк // Актуальні проблеми профілактичної медицини: Зб. наук. праць. Вип. 9. Присв. 95-річчю від Дня народж. проф. В.П.Крамаренка. – Львів, 2011. – С. 58-61.

2. Білоус С.Б. Від нанорозмірних речовин до інно-ваційних лікарських засобів / С.Б. Білоус, Т.Г. Ка-линюк, Н.І. Гудзь // Нанотехнології у фармації та медицині: Матер. Міжн. наук.-практ. конфер. – Ха-рків, 2011. – С. 35-36.

3. Білоус С.Б. Обгрунтування вибору компонентів для фармацевтичної розробки присипки з антимікроб-ною дією / С.Б. Білоус, Х.Д. Маланяк // Сучасні до-сягнення фармацевтичної технології: Матер. II на-ук.-практ. конфер. з міжн. участю. – Харків, 2011. – С. 24-25.

4. Білоус С.Б. Особливості фармацевтичної розробки лікарських засобів з діючими речовинами, одержа-ними методами нанотехнології / С.Б. Білоус, Т.Г. Калинюк, Н.І. Гудзь // Фармація України. По-гляд у майбутнє: Матер. VII Націонал. з’їзду фар-мацевтів України. – Харків.: Вид-во НфаУ, 2010. – С. 443.

5. Білоус С.Б. Розробка складу та технології м’яких лікарських засобів для зовнішнього застосування з наночастинками металів / С.Б. Білоус // Науково-технічний прогрес і оптимізація технологічних про-цесів створення лікарських препаратів: Матер. 4-ї наук.-практ. конфер. з міжн. участю. – Тернопіль, 2011. – С. 61-62.

6. Білоус С.Б. Створення лікарських засобів з наноро-змірними діючими речовинами як міждисципліна-рний процес / С.Б. Білоус, Т.Г. Калинюк, Н.І. Гудзь // Підготовка спеціалістів фармації у вищих навча-льних закладах: здобутки та перспективи майбут-нього: Матер. навч.-метод. конфер. – Луганськ, 2011. – С. 8-9.

7. Біобезпечні наночастинки металів в наномедицині та нанобіотехнології / З.Р. Ульберг, Т.Г. Грузіна, С.М. Дибкова [та ін.] // Вісник проблем біології та медицини. – 2010. – Вип. 4. – С. 72-77.

8. Головенко М.Я. Наномедицина: досягнення та перс-пективи розвитку новітніх технологій у діагностиці та лікуванні / М.Я. Головенко // Журн. АМН Украї-ни. – 2007. – т.13. №4. – С. 617-635.

9. Демина Н.Б. Фармацевтическая нанотехнология: развитие технологических дисциплин в высшем фармацевтическом образовании / Н.Б. Демина, С.А. Скатков // Фармация. – 2009. №2. – С. 46-50.

10. Державна фармакопея України. – Х.: РІРЕГ, 2001. – 556 с.; ДФУ. Доповнення 1. – Х.: РІРЕГ, 2004. – 520 с.; ДФУ. Доповнення 2. – Х.: РІРЕГ, 2008. – 617 с.; ДФУ. Доповнення 3. Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр яко-сті лікарських засобів», 2009. – 280 с.; ДФУ. Допов-нення 4. Х.: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2011. – 538 с.

11. Жоаким К. Нанонауки. Невидимая революция / К. Жоаким. Л. Плевер, пер. с фр. А. Кавтаскина. – М.:КоЛибри, 2009. – 240 с.

12. Настанова 42-3.0:2011 «Лікарські засоби. Фармаце-втична розробка (ICH Q8)» / М. Ляпунов, О. Безугла, Ю. Підпружников [та ін.] – Київ, МОЗ України, 2011. 33 с.

13. Настанова 42-3.1:2004 «Настанови з якості. Лікарсь-кі засоби. Фармацевтична розробка» / М. Ляпунов, В. Георгієвський, О. Безугла [та ін.] – Київ, МОЗ України, 2004. 15с.

14. Обгрунтування вибору лікарської форми для зов-нішнього застосування з наночастинками срібла / С.Б. Білоус, В.Ф. Марієвський, Н.М. Кролевецька [та ін.] // Профілактична медицина. – 2011. №4 (16). – С. 9-13.

15. Перцев І.М. Чи можна провести чітку межу між ак-тивними та допоміжними? / І.М. Перцев, О.А. Рубан // Провізор. [Електронний ресурс]. – 2011. №7. Режим доступу: http://www.provisor.com.ua/arhive/ 2011/N07

16. Полумбрик М.О. Нанотехнології в харчових продук-тах / М.О. Полумбрик // Харчова промисловість. - 2011. №10. – С. 319-322.

17. Структура, властивості та токсичність наночастинок оксидів срібла та міді / І.М. Андрусишина, І.О. Го-луб, Г.Г. Дідікін [та ін.] // Біотехнологія. – 2011. Т. 4. №6. С. 51-59.

18. Фармацевтична розробка м’яких лікарських засобів для зовнішнього застосування з антимікробною дією / С.Б. Білоус, І.С. Чекман, Б.О. Мовчан [та ін.] // Людина та ліки: Матер. III Націон. Конгресу. – Ки-їв, 2010. – С.18-19.

19. Чекман І.С. Наноматеріали і наночастинки: класи-фікація / І.С. Чекман, Н.О. Горчакова, О.Ю. Озей-чук // Наук. вісн. націон. мед. університету імені О.О.Богомольця. – 2009. - № 2. – С. 188 – 201.

20. Чекман І.С. Нанонаука: стан, перспективи дослід-жень та впровадження результатів у медичну прак-тику / І.С.Чекман // Клінічна фармація. – 2009. – Т.13. №4. – С. 11-16.

21. Чекман І.С. Нанофармакологія / І.С. Чекман. – К.: Задруга, 2011. – 424 с.

22. Чекман І.С. Основи наномедицини / І.С. Чекман, В.О. Маланчук, А.В. Рибачук. – К.: Логос, 2011. – 250 с.

23. ABL receives 2007 Best of State Award. [Елект-ронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. bestofstate. org

24. Antimicrobial effects of silver nanoparticles / J.S. Kim, E. Kuk, K.N. Yu [et al.] // Nanomedicine. 2007. Vol. 3. №1. P. 95-101.

25. Chopra I. The increasing use of silver-based products as antimicrobial agents: useful development or a cause for concern? / I. Chopra // J. Antimicrob. Chem. – 2007. Vol. 59. – P. 587-590.

26. Dermatological and transdermal formulations / Edited by Kenneth A. Walters, NewYork-London. – 2007. – 565 p.

27. Encyclopedia of pharmaceutical technology. Third Edition. / Edited by J. Swarbick, New York, London: Informa healthcare, 2007 – 1171 р.

28. Pure drug nanoparticles in tablets: what are the dissolution limitations?/ D. Heng, K. Ogawa, D. Cutler [et al.] // J. Nanopart. Res. N. 2010. – Vol.12. P. 1743-1754.



2012, №12

101

УДК : 615.012/.014.2.002.2 МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ИССЛЕДОВАНИЯМ ПО ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ РАЗРА-БОТКЕ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ С НАНОРАЗМЕРНЫМИ ИНГРЕДИЕНТАМИ С.Б. Билоус1, Т.Г. Калынюк1, И.С.Чекман2 Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого1, г. Львов, Украина Национальный медицинский университет имени О. О. Богомольца2, г. Киев, Украина Резюме: В составе лекарственных средств наноразмерные вещества могут выполнять функции активных фармацевтических ингредиентов, вспомогательных веществ или материалов упаковки. Для проведения исследований по фармацевтической разработке лекарственных средств необходима полная информация о физико-химических и биологических свойствах наноразмерных веществ; без этой информации невозможно правильно подобрать вспомогательные вещества, технологические приемы и оптимальную упаковку. Важными показателями является структура наноразмерного вещества, растворимость, размер частиц, а также проницаемость через биологические мембраны. На данном этапе одним из первоочередных заданий для разработчиков наноматериалов для медицины является разработка методов контроля качества на суб-станции, что даст возможность активизировать исследования по созданию лекарственных средств. Ключевые слова: лекарственные средства, фармацевтическая разработка, активные фармацевтические ингредиенты, наночастицы.

UDC : 615.012/.014.2.002.2 METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE RESEARCHES FROM PHARMACEUTICAL DEVE-LOPMENT OF MEDICINAL PREPARATIONS WITH NANOSIZED INGREDIENTS S.B. Bilous1, T.H. Kalynyuk1, I.S. Chekman2 Danylo Halytsky Lviv national medical university1, Lviv, Ukraine A.A. Bogomoletz national medical university2, Kyiv, Ukraine Summary: In composition of medicinal preparations nanosized substances can have functions of active phar-maceutical ingredients, auxiliary substances or materials for packaging. For realization of researches from pharmaceutical development of medicinal preparations complete information about physical, chemical and bio-logical properties of nanosized substances is needed; without this information it is impossible correctly to pick up auxiliary substances, technological operations and optimal packaging. Important indexes are structure of nanosized substance, solubility, size of particles, and also permeability through the biological membranes. On this stage one of near-term tasks for the developers of nanomaterials for medicine there is development of qual-ity control methods on substances that will give an opportunity to activate research from development of me-dicinal preparations. Keywords: medicinal preparations, pharmaceutical development, active pharmaceutical ingredients, nanopar-ticles.




102

УДК 615.076.9

Т.Г. Калинюк, Н.В. Ділай

ПЕРСПЕКТИВИ УДОСКОНАЛЕННЯ БІОЛОГІЧНОГО КОНТРОЛЮ СТЕРИЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

ДЛЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна


Резюме: Стаття містить огляд літератури щодо визначення пірогенності стерильних лікарських засобів. Основною причиною пірогенності є бактерійні ендотоксини. Вони викликають цілу низку серйозних біохі-мічних порушень, що можуть закінчуватись летально, у випадку високих концентрацій. Розглянуто 2 спо-соби визначення пірогенності: постановкою тесту на кріликах та ЛАЛ-тестом. Встановлено переваги ЛАЛ-тесту, як альтернативного методу визначення пірогенності стерильних лікарських засобів. Це, зокрема, надійність, простота у виконанні, швидкість одержання даних. Крім цього, для багатьох стерильних лікар-ських засобів визначення бактерійних ендотоксинів за допомогою ЛАЛ-тесту є єдиним способом визначен-ня пірогенності. Ключові слова: ЛАЛ-тест, пірогенність, ендотоксини, стерильні лікарські засоби.

Вступ. Пірогенність (пірогенна власти-вість, пірогенна реакція, пірогенна дія) – здатність хімічних речовин (так званих «піро-генів», «пірогенних речовин» (ПР), «піроген-них сполук» чи «пірогенних домішок») при їх введенні в організм, викликати у ссавців специфічну фізіологічну реакцію4. Клінічна картина пірогенної реакції, зазвичай, прояв-ляється у вигляді лихоманки і підвищення температури до 3940С. Гарячку переважно супроводжують біль голови, підвищення ар-теріального тиску, тахікардія, ціаноз, блю-вання, діарея, міальгія, дискомфорт у груд-ній клітці, інколи біль у попереку. Типовим є розвиток лейкоцитозу і гіпоферемії, а в рід-кісних випадках – колапсу; при цьому мож-ливий гемолітичний шок8.

Причиною токсичних пірогенних реакцій є ендотоксини (ЕТ), що продукуються грамне-гативними бактеріями. Пірогенна активність ЕТ набагато вища за активність більшості ПР небактерійного походження. Незважаючи на те, що пірогени іншої хімічної природи мають різну структуру, на відміну від бакте-рійних ЕТ вони менш активні і частина з них може бути визначена різними хімічними ме-тодами. Зазвичай, саме відсутність бактерій-них ЕТ у стерильних лікарських засобах (ЛЗ) означає відсутність пірогенних компонен-тів2,3.

Цьому є декілька пояснень: бактерії широ-ко розповсюджені в природі, а тому можуть бути присутні в активних фармацевтичних інгредієнтах, які використовуються для виго-

товлення лікарських форм (ЛФ), у системах отримання і розподілу води, на поверхні тех-нологічного обладнання, в повітрі виробни-чих приміщень, на одязі та руках персоналу; ЕТ грамнегативних бактерій залишаються біологічно активними молекулами і після загибелі бактерій. Молекули ЕТ термостабі-льні та легко витримують цикл стерилізації в автоклаві. Малі розміри молекул ЕТ дозво-ляють їм легко проходити через мембрани, які використовуються для стерилізації роз-чинів (0,22 мкм); з цієї причини ЕТ можуть бути присутні в готових ЛФ, навіть виготов-лених в асептичних умовах після фінішної стерилізації; бактерійні ЕТ є виключно акти-вними (сильними) пірогенами. Для розвитку пірогенної реакції достатньо присутності бак-терійних ЕТ в інфузійному розчині в концен-трації 1 нг/мл (близько 10 МО/мл). Пірогени іншої природи менш активні і для розвитку пірогенної відповіді їх концентрація повинна бути в 1001000 раз більшою9.

Мета дослідження. Аналіз сучасного ста-ну проведення біологічного контролю ЛЗ та обґрунтування переваг ЛАЛ-тесту як альтер-нативного методу визначення пірогенності ліків.

Матеріали та методи дослідження. Для реалізації поставлених завдань проведено аналіз та узагальнення вітчизняних та зару-біжних джерел інформації щодо принципів проведення біологічного контролю ЛЗ; про-аналізовано вимоги нормативних документів щодо якості ЛЗ та узагальнено дані щодо



2012, №12

103

принципів їх досягнення; використано мето-ди: системного аналізу, бібліосемантичний та аналітичний.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Бактерійні ЕТ – це токсичні речови-ни, які за своєю природою є білками та ліпо-полісахаридами (ЛПС). У свою чергу, ЛПС –

унікальний клас речовин, наявність яких є характерною ознакою грамнегативних бак-терій. Вони мають своєрідну будову молеку-ли, що містить у своєму складі як гідрофіль-ні, так і гідрофобні групи, що надає молекулі амфотерних властивостей (рис. 1).

Рис. 1. Будова клітинної стінки грамнегативних бактерій та молекули ЛПС А. Клітинна стінка грамнегативних бактерій:

1 цитоплазматична мембрана; 2 пептидоглікановий шар; 3 периплазматичний простір; 4 молекули білків (заштрихована гидрофобна частина); 5 фосфоліпід; 6 ЛПС.

Б. Будова молекули ЛПС: 1 ліпід А; 2 внутрішнє полісахаридне ядро (внутрішній кор); 3 зовнішнє полісахаридне ядро (зов-

нішній кор); 4 О-антиген. Гідрофобною частиною молекула занурю-

ється в ліпідний шар зовнішньої мембрани, а гідрофільна частина знаходиться над поверх-нею мікробної клітини19. Гідрофільна части-на ЛПС, як правило, складається з гетеропо-лісахариду, в якому розрізняють О-специфіч-ний ланцюг і коровий олігосахарид, та кова-лентно приєднаний до нього ліпідний ком-понент – ліпід А. О-специфічний полісахарид – це полімер, що складається з повторюваних ланок, які включають від 1 до 8 моносахари-дних залишків. У коровому олігосахариді розрізняють зовнішній кор, до складу якого входять гексози і аміноцукри (переважно 2-аміно-2-дексози-D-глюкоза і/ або 2-аміно-2-дексози-D-галактоза), та внутрішній кор, що включає гептоди і унікальну октозу – 2-кето-3-дезоксиоктулонову кислоту або КДО. Ліпід А – це токсична та відповідальна за імунобі-ологічну активність частина макромолекули ЛПС. Таким чином, ЛПС грамнегативних бактерій відіграють роль бар’єрів між мікро-організмом та зовнішнім середовищем, взає-модіють з клітинами макроорганізму і, тим самим, індукують синтез різних біоактивних медіаторів7. Отже, до структури ЛПС входять такі основні компоненти: унікальна молеку-ла ліпіду А, внутрішній кор, зовнішній кор та О-антиген7,19.

Таким чином, молекула ЛПС визна, чає токсичні властивості мікроорганізму. ЕТ більш стійкі до підвищення температури та малоспецифічні. Бактерійні ЕТ мають широ-кий спектр патологічних для організму лю-дини і тварин біологічних ефектів, зокрема лихоманку, виражену клінічними проявами септицемії; токсичний вплив на систему кро-

вотворення з проявами гранулоцитозу, ерит-роцитозу і тромбоцитопенії; внутрішньосу-динну коагуляцію крові; ендотоксичний шок у результаті руйнування лізосом із вивіль-ненням протеаз та інших вазоактивних меді-аторів; викликають: різкі метаболічні пору-шення, втрату вуглеводів, підвищення в пла-змі тригліцеридів і жирних кислот, а також підвищення активності ферментів цитолізу та анафілактичний шок при повторних вве-деннях5,7,9,19.

Механізм пірогенної дії бактерійних ЕТ характеризується наступними процесами: при руйнуванні клітин грамнегативних мік-роорганізмів вивільнений ЕТ зв’язується з білками, які циркулюють у крові і CD-14-рецепторами лейкоцитів, моноцитів і макро-фагів, ендотеліальними та іншими типами клітин. Активовані ліпополісахаридзв’язую-чим білковим комплексом мононуклеарні фагоцити продукують фактор некрозу пух-лини, який у свою чергу індукує синтез ін-терлейкінів (IL), зокрема IL-1?. Фактор нек-розу пухлини і IL-1? впливають на ендотелі-альні клітини, що продукують IL-6, IL-8 і ад-гезивні молекули. Первинне вивільнення бактерійних ЕТ призводить до цитокінового каскаду, як наслідок вивільнення цитокінів макрофагами, а також підвищує ендотеліа-льну адгезію молекул для лейкоцитів, поси-люючи комплемент-опосередковану реакцію нейтрофілів. Макрофаги, як додаткове дже-рело кисневих радикалів, протеаз, метаболі-тів арахідонової кислоти, фактор активації тромбоцитів і цитокінів, посилюють запален-ня5-7.



104

Численні дослідження показали, що ЛПС відповідають практично за всі фізіологічні ефекти ендотоксину. Концентрація ЛПС у сироватці на рівні 1 нг/мл асоційована прак-тично зі 100% летальністю5.

Сьогодні контроль рівня пірогенів може бу-ти здійснений 2-а шляхами. Перший – це традиційний метод, що застосовується понад 60 років і базується на визначенні піроген-ності з використанням лабораторних тварин, зокрема кріликів. У цьому тесті вивчається реакція кріликів на введення їм у кров дос-ліджуваного розчину. Підвищення темпера-тури тварини вище допустимої норми вказує на наявність пірогенів4,19. Цей стандартний метод знайшов відображення в усіх сучасних фармакопеях і за всі роки існування не за-знав значних змін2,3,24,27,28.

Другий – лізат амебоцитів лімулюса тест (ЛАЛ-тест), який був розроблений для визна-чення in vitro вмісту пірогенів, а саме – бак-терійних ЕТ, за допомогою реакції гелеут-ворення лізату амебоцитів гемолімфи тихо-океанського підковоподібного краба-мечо-хвоста Limulus polyрhemus, і тому одержав назву «ЛАЛ-тест»2-4,8,9,11-13,19,22,24,27,28.

Початком розробки тесту можна вважати роботу Ф.Б. Банга, в якій він опублікував ре-зультати досліджень реакції крабів-мечо-хвостів на введення їм у кров морських бак-терій. Після введення бактерій більшість особин гинуло від поширеного внутрішньосу-динного зсідання крові. Таке зсідання ви-кликали не тільки живі бактерії, але й їх «термостабільний екстракт» убиті кип’ятін-ням бактерії9,19. Дослідження цього феноме-ну були продовжені Ф.Б. Бангом разом з Дж. Левіним. У 1962 р. вони опублікували статті, які вважаються основою ЛАЛ-тесту22.

Виключна чутливість до ЕТ пов’язана з ви-сокою концентрацією грамнегативних бакте-рій у морській воді, особливо при дні – сере-довищі існування крабів-мечохвостів. Тому будь-яке пошкодження покровів тіла призво-дить до контакту клітин крові з бактеріями, які і запускають реакцію зсідання. Згусток крові, що утворився, перешкоджає подальшій її втраті, закупорює місце пошкодження, а головне, іммобілізує бактерії, попереджуючи таким чином особину від зараження. Ферме-нтативна система амебоцитів морських чле-нистоногих, що у присутності ЕТ грамнега-тивних мікроорганізмів викликає зсідання гемолімфи, є досконалим результатом ево-люційного пристосування до умов зовнішньо-го середовища. Ця система у загальних рисах нагадує процес зсідання крові у вищих орга-нізмів19.

Основне призначення ЛАЛ-тесту – визна-чення кількості бактерійних ЕТ в ін’єкційних ЛЗ. В основі методу лежить реакція взаємодії ЛПС і спеціально обробленого лізату амебо-цитів, який називається ЛАЛ-реактивом. У процесі взаємодії з комплексом ферментів лізату при наявності ЕТ білок (коагулоген), що зсідається, переходить у гель (коагу-лін)4,8,9,,15,22,26.

Промисловий випуск ЛАЛ-реактиву розпо-чався в США з кінця 1970-х років. Більшість реактивів призначена для аналізу методом гель-тромб тесту, проте існують також реак-тиви для проведення випробувань хромоген-ним методом та для застосування різних мо-дифікацій турбідиметричного методу.

Технологія отримання реактиву загалом повторює запропоновану ще 20 років тому методику (рис. 2).

Забір крові в розчин антикоагулянту

Відділення амебоцитів від плазми центрифугуванням

Відмивання амебоцитів

Лізація амебоцитів

Очистка лізату

Підвищення чутливості лізату

Сублімаційне висушування

Рис. 2. Загальна схема отримання ЛАЛ-

реактиву Одноразовий забір крові в мечохвоста скла-

дає від 50 до 200 мл у залежності від ваги особини (приблизно 2530% від загального об’єму крові). Об’єм крові, що циркулює, від-новлюється за 37 днів. Проте, для віднов-лення числа амебоцитів потрібно 34 міся-ці22,26.

Постановка тесту полягає в тому, що об’єм лізату та відповідний об’єм випробовуваного зразка обережно змішують. Суміш інкубують, не допускаючи вібрації і зводячи до мінімуму втрату води, впродовж 60 хв. при температу-рі 37С. Позитивним результатом вважається утворення стійкого гелю, що не руйнується при обережному перевертанні посуди-ни2,3,4,24,27,28.



2012, №12

105

ЛАЛ-тест порівнюється з перевіркою піро-генності на кріликах і, як правило, це порів-няння на користь ЛАЛ-тесту. До очевидних переваг ЛАЛ-тесту належать: чутливість (набагато вища від тесту на кріликах); мож-ливість кількісного визначення ЕТ; швидке отримання результату; висока специфічність щодо до бактерійних ЕТ; хороша відтворюва-ність; економічна доцільність, особливо при масовому використанні ЛАЛ-тесту; виконан-ня міжнародних вимог «3Rs» (redaction, refi-nement, replacement), що призводить до ско-рочення кількості лабораторних тварин9.

Усі ін’єкційні ЛЗ повинні бути апірогенни-ми, проте, далеко не всі засоби можна конт-ролювати на кріликах. Основною перешко-дою є токсичність чи фармакологічні власти-вості ЛЗ, через які не можна виконати даний тест. До таких ЛЗ можна віднести: медика-менти, які знижують температуру тіла (тран-квілізатори, нейролептики, ненаркотичні анальгетики-антипіретики, кальцію глюко-нат, кортикостероїди, деякі анестетики); лі-ки, що підвищують температуру тіла (препа-рати плаценти, вакцини, новокаїн); засоби, що порушують фізіологічний стан тварин (засоби для наркозу, наркотичні анальгети-ки, снодійні, серцеві глікозиди, деполяризу-ючі міорелаксанти, інсулін); ЛЗ для інтрате-кального введення; ліки, після першого вве-дення яких кріликам, повторне використан-ня тих же тварин ускладнюється або заборо-няється (ЛЗ із антигенними властивостями, антибіотики, протипухлинні ліки); радіофа-рмацевтичні засоби; олійні розчини; допомі-жні речовини, перш за все, вода для ін’єкцій, які використовуються у виробництві ЛЗ для парентерального введення19,22.

Крім цього, тестом на кріликах неможливо визначити пірогенність первинного паку-вання (ампул, флаконів) і технологічного об-ладнання, які використовуються у виробниц-тві ЛЗ для парентерального введення, та проводити постадійний контроль технологіч-ного процесу22.Сьогодні ці 2-а методи вважа-

ються аль-тернативними. Ця альтернатив-ність полягає у виборі для нормативної до-кументації мето-ду, який найбільше відпові-дає даному ЛЗ і виробництву, за принципом, прийнятому у всьому світі: «Усі ін’єкційні ЛЗ необхідно контролювати за допомогою ЛАЛ-тесту; і тільки ті з них, для яких цей конт-роль неможливий, на кріликах»9,24,27,28.

Таким чином, визначення бактерійних ЕТ є одним із важливих тестів біологічного кон-тролю ЛЗ, оскільки людям, як і тваринам дуже часто вводиться велика кількість різних парентеральних ЛЗ. Проте, сьогодні промис-лове виробництво ін’єкційних ЛЗ, екстемпо-ральне виготовлення, виробництво ветери-нарних препаратів постійно стикається з ці-лою низкою проблем щодо забезпечення та контролю якості вмісту бактерійних ЕТ.

Постійне удосконалення виробництва тра-диційних готових ЛЗ, а також створення но-вих ЛФ і систем з регульованим вивільнен-ням та цільовою доставкою в організмі лю-дини чи тварини, призводить до необхідності істотного підвищення вимог до якості готових ЛЗ, активних фармацевтичних інгредієнтів та води, призначених для ін’єкційних ЛЗ та парентерального живлення1,10,14,16,20,21,23.

В Україні зростає також частка інфузійних розчинів промислового виробництва. Однак значна їх частина виготовляється аптечними закладами, що пояснюється відносною деше-визною внутрішньоаптечних заготівель. При цьому слід пам’ятати про небезпеку застосу-вання інфузійних розчинів у випадку пере-вищення в них норм вмісту бактерійних ЕТ17,18,25. Впровадження ЛАЛ-тесту у прак-тику виробництва ЛЗ та ветеринарних пре-паратів, а також у клінічні дослідження за-тримується, що пов’язано з низкою об’єк-тивних і суб’єк-тивних причин. Проте сього-дні проблемі бактерійних ЕТ приділяється підвищена увага у зв’язку з впровадженням вимог належної виробничої практики в Укра-їні10.

Висновки: 1. На даний час в Україні біологічний конт-

роль ін’єкційних та інфузійних розчинів здійснюється переважно за допомогою те-сту на кріликах, в основі якого лежить вимірювання температури як можливої реакції на бактерійні ендотоксини.

2. Нормативна документація багатьох країн на лікарські засоби парентерального зас-тосування подає для їх біологічного конт-ролю ЛАЛ-тест, що базується на реакції гелеутворення лізату амебоцитів гемолі-

мфи тихоокеанського підковоподібного краба-мечохвоста Limulus polyрhemus.

3. ЛАЛ-тест доцільно ширше використову-вати у випадку стерильних лікарських засобів, які понижують або підвищують температуру тіла, порушують фізіологіч-ний стан тварин, олійних розчинів, допо-міжних речовин, первинного пакування, постадійного контролю технологічного процесу тощо. ЛАЛ-тест може бути ефек-тивним методом біологічного контролю



106

ін’єкційних та інфузійних лікарських за-собів, які виготовляються в аптечних за-

кладах, а також для ветеринарної меди-цини.

Література: 1. Вимоги до виготовлення стерильних та асептичних

лікарських засобів в умовах аптек / За ред. О.І. Тихонова, Т.Г. Ярних. Київ МОЗ. 2005 – 77с.

2. Державна фармакопея України / Державне підпри-ємство «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001. – С.127138.

3. Державна фармакопея України / Державне підпри-ємство «Науково-експертний фармакопейний центр». 1-е вид. Доповнення 2. – Харків: Державне підприємство «Науково-експертний фармакопейний центр», 2008. – С.115125.

4. Доклінічні дослідження ветеринарних лікарських засобів / За ред. док. вет. наук, проф. І.Я. Коцюм-баса. Львів: Тріада плюс, 2006. – 360 с.

5. Еськов А.П. Механизм токсического действия эндотоксина in vivo / А.П. Еськов, Р.И. Каюмов, А.Е. Соколов // Токсикологический вестник. – 2003. №3. – С.1518.

6. Жеребило О.Є. Характеристика ліпополі-сахаридів бактерій залежно від методу виділення / О.Є. Жеребило, С.М. Мороз, Р.І. Гвоздяк // Український біохімічний журнал. 2000. №6. – С.51–55.

7. Здоровенко Е.Л. Біологічна активність ліпополіса-харидів грамнегативних бактерій / Е.Л. Здоровенко, В.К. Позур, М.Є. Кучеренко // Биополимеры и клет-ка. – 2000. №2. С.515.

8. Краснюк И.И. ЛАЛ-тест современное состояние / И.И. Краснюк, Г.П. Матюшина, М.Ю. Цой // Фар-мация. 2008. №3. – С.4952.

9. ЛАЛ-тест (Сборник статей, лекций и практических рекомендаций) / ЛАЛ-центр. 2008. 114с.

10. Настанова. Лікарські засоби. Належна виробнича практика // Київ МОЗ України, 2010. – 230 с.

11. Неугодова Н.П. Контроль пирогенности инъекцион-ных препаратов / Н.П. Неугодова, Г.В. Долгова, Г.А. Сапожникова // Система контроля качества ле-карственных препаратов в стратегии GMP: Мате-риалы науч.-практ. семинара. М., 2000. С.1822.

12. Неугодова Н.П. Основные положения общей фарма-копейной статьи «Бактериальные эндотоксины» / Н.П. Неугодова, Г.В. Долгова, А.Г. Ситников // ЛАЛ-тест. 2002. №1. С.15.

13. Новый подход к оценке результатов испытаний ле-карственных средств на пирогенность, проводимых по схеме Европейской Фармакопеи / Г.В. Долгова, Г.Я. Кивман, А.С. Рыков [и др. // Хим.-фармац. журн. 1999. №2. С.4855.

14. Практикум по технологи лекарственных форм: Учебное пособие / И.И. Краснюк, Г.В. Григорьева [и

др.]; Под ред. И.И. Краснюка, Г.В. Михайловой. М.: Изда-тельский центр «Академия»,2006. – 423 с.

15. Применение ЛАЛ-теста для определения пироген-ности лекарств // Мед. бизнес. 1999. №10. С.1517.

16. Приходько А.Е. Оптимизация технологии получе-ния и оценки качества воды для фармацевтических целей: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. фарм. наук: спец. 15.00.01 «Фармацевт. науки» / А.Е. Приходько. – М., 2005. – 24 с.

17. Приходько А.Е. Оценка безопасности воды для инъекций с использованием LAL-теста / А.Е. Приходько // Междуна-род, конф. студентов и аспирантов по фундаментал. наукам «Ломоносов»: Мате-риалы. Вып. 4. М.: Изд.-во МГУ, 2000. С.500501.

18. Приходько А.Е. Сравнительная оценка методов по-лучения воды для инъекций в больничных и меж-больничных аптеках г. Москвы / А.Е. Приходько, А. Валевко // Человек и лекарство: Тез. докл. VIII Рос. нац. конгр. 2001. С.721722.

19. Проблема визначення ендотоксинів, як основної причини пірогенності / І.Я. Коцюмбас, Г.Ю.Тесляр, А.О. Костюк [та ін.] // Ветеринарна медицина Укра-їни. – 2001. – №8. – С. 3436.

20. Производство лекарств по GMP / Составители М.А. Кушнарева, Л.И. Крячко, Т.Б. Оглодкова. – М.: Изд. дом «Меди-цинский бизнес», 2005 – 344 с.

21. Промышленная технология лекарств. В 2-х т. / В.И. Чуешов, Н.Е. Чернов, Л.Н. Хохлова [и др.]. Харьков: «Основа» Изд. «УкрФА», 1999. – 839с.

22. Ситников А.Г. ЛАЛ-тест. Современные подходы к определению пирогенности / А.Г. Ситников, Л.А. Травина, В.Л. Багирова. – М. 1997. – 96 с.

23. Цой М.Ю. Гель-тромб-тест в анализе парентераль-ных растворов аптечного изготовления / М.Ю. Цой, И.И. Краснюк // Фармация. – 2008. №7. – С.2123.

24. British Pharmacopoeia. – London, 2007. Р.494498. 25. Cooper J.F. Monitoring Water Systems for Endotoxin /

J.F. Cooper, C.S. Polk // LAL Times. 1998. №2. P.2125.

26. Cooper J.F. The Impact of Non-endotoxin LAL-Reactive Materials on Limulus Ame-bocyte Lysate Analyses / J.F. Cooper, M.E Weary, F.T. Jordan // J. Parent. Sci. Technol. 1997. №1. Р.26.

27. European Pharmacopoeia, 5-rd ed., 2006. P.171175. 28. The United States Pharmacopoeia, 30-th еd., NF.25,

2007. Р.109–114.

УДК 615.076.9 ПЕРСПЕКТИВЫ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ БИОЛОГИЧЕСКОГО КОНТРОЛЯ СТЕРИЛЬНЫХ ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ДЛЯ ПАРЕНТЕРАЛЬНОГО ПРИМЕНЕНИЯ Т.Г. Калинюк, Н.В. Дилай Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме: Статья содержит обзор литературы относительно определения пирогенности лекарственных средств. Основной причиной пирогенности считают бактериальные эндотоксины. Эндотоксины вызывают целый ряд серьезных биохимических нарушений, которые могут заканчиваться летально, в случае нали-чия высоких концентраций. Рассмотрено 2-а способа определения пирогенности: постановкой теста на кро-ликах и ЛАЛ-тестом. Установлено преимущества ЛАЛ-теста, как альтернативного метода определения пирогенности лекарственных средств. В частности это, надежность, простота исполнения, скорость получе-



2012, №12

107

ния данных. Кроме этого, для многих лекарственных средств определение бактериальных эндотоксинов при помощи ЛАЛ-теста является единственным способом определения пирогенности. Ключевые слова: ЛАЛ-тест, пирогенность, эндотоксины, стерильные лекарственные средства.

UDC 615.076.9 IN PROSPECT OF IMPROVEMENT STERILE PARENTERAL PREPARATIONS BIOLOGICAL CON-TROL T.G. Kalynyuk, N.V. Dilay Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: This article contains a literature overview about pyrogenicity determination of sterile parenteral preparations. It was presumed that the main cause of pyrogens are bacterial endotoxins. Endotoxins cause a number of serious biochemical disturbances, which could lead even to death when existing in high concentra-tions. Two methods of pyrogenicity determination were considered: carrying out a test on rabbits and a LAL test. LAL test advantages were defined, as an alternative method of medications pyrogenicity determination. In particular, it’s accuracy, simplicity and quick result. Apart of that, determination of bacterial endotoxins of many pharmaceutical products by means the LAL test is the unique possible method for pyrogenicity determi-nation. Keywords: LAL-test, pyrogenicity, endotoxins, sterile parenteral preparations.


Фармацевтичний менеджмент та маркетинг


108

Фармацевтичний менеджмент та маркетинг УДК 615.1:339.138:615.212.7:616-006-036.12-009.7-039.31

А.Й. Дацко, С.Є. Прокіп

АНАЛІЗ РИНКУ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ХРОНІЧНОГО БОЛЬОВОГО СИНДРОМУ

ОНКОЛОГІЧНОГО ҐЕНЕЗУ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна


Резюме: Щороку у світі діагностують близько 10 мільйонів нових випадків злоякісних новоутворень, а щонайменше 4 мільйони хворих щодня страждають від болю різної інтенсивності. Найпростішим та безпе-чним методом знеболювання є системна фармакотерапія за триступеневою схемою, що полягає у послідов-ному прийомі анальгетиків за зростанням сили дії в поєднанні з ад'ювантними лікарськими засобами. Нещодавно з’явилась нова, альтернативна до пероральних ліків, лікарська форма анальгетика фентанілу у вигляді трансдермальної терапевтичної системи, що ефективно усуває фізичний та психічний диском-форт пацієнтів, а також покращує якість життя онкологічних хворих. Лікування хронічного болю має над-звичайно важливе значення як основний напрям паліативної допомоги хворим на рак. Ключові слова: онкологія, хронічний больовий синдром, лікарські засоби, «сходинкова» терапія, трансде-рмальна терапевтична система.

Вступ. Захворюваність на злоякісні пухли-ни в світі безперервно зростає. За останні 10 років кількість хворих збільшилася на 25% і продовжує зростати на 2,63% за рік. Щороку в світі реєструється близько 10 млн. нових випадків захворювання злоякісними пухли-нами, в Україні реєструються понад 180 тис. нововиявлень злоякісних захворювань за рік11. За оцінками експертів ВООЗ найбільш частими формами злоякісних пухлин у світі є: рак легені (16% із усіх онкологічних захво-рювань); рак шлунка (12,5%); рак верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (11%, в основному за рахунок рака стравоходу); рак печінки (9%). Ще 7,5% обумовлені раком ки-шечника, 5% – молочної залози, 4% – проста-ти , 4% – шийки матки, 2,5% – підшлункової залози і сечового міхура2,7.

Рак – хвороба, насамперед асоційована з тривалим болем. Хронічний раковий біль є однією з основних проблем онкології і зустрі-чається приблизно в 90% хворих у стадії ге-нералізації онкологічного процесу. Проблема знеболювання у хворих із поширеними про-гресуючими формами злоякісних новоутво-рень є однією з найважливіших для охорони здоров’я, оскільки полегшення страждань невиліковних хворих основне завдання клінічної медицини6.

Мета дослідження – вивчення ринку лі-карських засобів (ЛЗ) для лікування онколо-гічних хворих із хронічним больовим синд-

ромом (ХБС) та принципів раціональної фар-макотерапії (ФТ) болю онкологічного поход-ження для розробки можливої фармацевтич-ної опіки (ФО).

Матеріали та методи дослідження. Ви-користано системний, статистичний, порів-няльний, бібліографічний, фармакоекономі-чний та графічний методи аналізу, дані Компендіуму (2010), Державного Формуляру ЛЗ ( випуск ІІ-ий, 2010). Об’єктом досліджен-ня були листки лікарських призначень (ЛЛП) хворих із ХБС із поліклінічного відді-лення одного із онкологічних диспансерів м. Львова.

Результати дослідження та їх обгово-рення. За статистичними оцінками ВООЗ, не менш ніж 3,54 млн. людей у світі щодня страждають від ракового болю, а в 50% із них больове відчуття оцінюється як сильне і не-стерпне. Етіологічно ХБС онкологічного по-ходження за класифікацією поділяється на 3 основні категорії: 1) біль, пов’язаний із безпо-середнім проростанням пухлиною нервових структур, або метастазуванням; спостеріга-ється в 65–85% хворих; 2) біль, пов’язаний із протипухлинною терапією: хіміо-, промене-вою терапією або після операції (1525%); 3) біль, не пов’язаний із пухлинним процесом або протипухлинним лікуванням (310%)6. За інтенсивністю хронічний біль поділяють на наступні категорії: легкий, помірний, сильний, дуже сильний, нестерпний4.



2012, №12

109

Сучасна медицина має в своєму розпоряд-женні різноманітні методи лікування ХБС, вибір яких визначається характером та ін-тенсивністю болю, локалізацією пухлини і безліччю індивідуальних чинників. При комплексному підході задовільні результати лікування хронічного больового синдрому можуть бути досягнуті у 8590% невиліков-них онкологічних хворих6. На даний час па-ліативна допомога онкологічним хворим здійснюється на наступних організаційних рівнях: у кабінетах протибольової терапії (кабінети лікарів-онкохірургів поліклінічних відділень); у поліклінічних відділеннях он-кологічних диспансерів; у поліклінічних від-

діленнях онкологічних регіональних лікува-льно-діагностичних центрів. Основою ліку-вання хронічного болю онкологічного ґенезу у пацієнтів усіх вікових груп є системна ФТ. ЛЗ, що використовуються для цих цілей, по-діляються на 3 категорії: ненаркотичні (не-опіоїдні) анальгетики; наркотичні (опіоїдні) анальгетики; ад'ювантні засоби (протисудом-ні, кортикостероїди, антидепресанти, транк-вілізатори тощо)4. Цей етап дослідження пе-редбачав виокремлення асортименту знебо-люючих ЛЗ, що, як правило, призначаються лікарями у вищевказаних закладах медичної та паліативної допомоги (табл. 1).

Таблиця 1. ЛЗ, що використовуються для ФТ ХБС

ФТ група ЛЗ Діюча речовина Код АТС Торгові назви ЛЗ

1 2 3 4 Ацетилсаліцилова кислота N02B A01

Асафен, Ацетилсаліцилова кислота

Похідні саліцилової кислоти

Ацетилсаліцилова кислота + Парацетамол + Кофеїн N02B A51

Аскопар, Аскофен, Екседрин, Копацил, Фармадол, Цитра-мон, Цитропак

Похідні антраніло-вої кислоти (фена-мати)

Мефенамова кислота M01A G01

Мефенамінова кислота

Диклофенак-натрій M01A B05

Вольтарен, Диклоберл, Дик-лофе-нак, Диклобрю, Дикло-бене, Диклак, Наклофен, Ол-фен, Ортофен

Диклофенак + Парацетамол M01A B55

Боларен, Болран, Диклопар

Похідні арилоцто-вої кислоти

Ацеклофенак M01A B16

Аертал

Похідні гетероари-лоцтової кислоти

Кеторолак M01A B15

Кетальгін, Кетанов, Кеторо-лак, Кетолонг, Новалькет

Похідні індолоцто-вої кислоти

Індометацин M01A B01

Індометацин, Метиндол

Ібупрофен M01A E01

Ібупром, Ібупрофен, Імет, Ібу-фен, Ірфен, Нурофен

Напроксен M01A E02

Налгезін, Промакс

Похідні арилпропіо-нової кислоти

Кетопрофен M01A E03

Кетонал, Кетопрофен

Метамізол натрію N02B B02

Анальгін

Метамізол натрію + Темпідон N02B B72

Темпалгін, Темпанал, Темпі-нет

Похідні піразолону

Метамізол натрію в комбіна-ції з психолептиками N02B B72

Пенталгін, Седалгін, Седал

Парацетамол N02B E01 Парацетамол, Рапідол Парацетамол + Ібупрофен N02B E51

Брустан, Доларен

Ненаркотичні (неопіоїдні) анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби

Похідні парааміно-фенолу

Парацетамол + Кофеїн + Ко-деїн N02B E51

Солпадеїн



110

Продовження табл. 1 1 2 3 4

Піроксикам M01A C01

Брексін, Піроксикам

Мелоксикам M01A C06

Мелбек, Мелокс, Мелоксик, Мело-ксикам, Мовалгін, Моваліс, Ревмоксикам

Оксиками

Лорноксикам M01A C05

Ксефокам

Похідні сульфонаміду

Німесулід M01A X17

Месулід, Найз, Німегезик, Ні-месил, Німід, Німесулід, Ні-мулід, Ремесулід

Целекоксиб M01A H01

Ревмоксиб, Целебрекс Коксиби

Рофекоксиб M01A H02

Денебол, Рофіка

Ненаркотичні (неопіоїдні) анальгетики та нестероїдні протизапальні засоби

Інші засоби Нефопам Акупан, Нефопам Морфіну гідрохлорид N02A A01

Морфіну гідрохлорид, Омнопон

Фентаніл N02A B03

Дюрогезик, Матріфен, Фента-ніл

Бупренорфін N02A E01

Бупрен, Бупренорфіну гідро-хлорид, Еднок, Транстек

Буторфанол N02A F01

Буторфанолу тартрат, Стадол

Налбуфін N02A F02

Налбуфін

Трамадол N02A X02

Адамон, Тралгіт, Трамадолу гід-рохлорид, Трамал

Трамадол + Парацетамол N02A X52

Залдіар

Наркотичні (опіоїдні) анальгетики

Тримеперидин N01A H Промедол Принципову основу ФТ, за рекомендацією

ВООЗ, становить призначення анальгетиків «по висхідній», тобто «по сходах», від слабшо-го ЛЗ до сильнішого. Перша «сходинка» – ФТ хронічного болю слабкої та середньої інтен-сивності застосування ненаркотичних анальгетиків. При слабкому болю признача-ють ацетилсаліцилову кислоту, парацетамол, саліцилати, численні анальгетики антипі-ретики і нестероїдні протизапальні засоби. При посиленні болю до рівня помірного до-датково призначають кодеїновмісні препара-ти (пенталгін, седалгін тощо) або слабкі опіо-їди: трамадол, промедол. При сильному болю

(друга «сходинка») призначають синтетичний опіоїд бупренорфін (нопан, ендок). Для ФТ сильного болю застосовуються також сильно-діючі опіоїди (морфін, фентаніл). На 3-й «сходинці» (нестерпний біль) застосовують потужні опіоїди. До них належать ін'єкцій-ний розчин морфіну гідрохлориду, таблетки морфіну пролонгованої дії, новий засіб фен-танілу – дюрогезік1,4,5,6.

На основі проведених досліджень ЛЛП сформовано перелік ЛЗ, що найчастіше при-значались лікарями на всіх організаційних рівнях хворим із ХБС (табл. 2).

Таблиця 2. ЛЗ, що найчастіше призначались хворим із ХБС

Фармакологічна група ЛЗ Торгова начзва ЛЗ Лікова форма Порядок

відпуску 1 2 3 4

Нефопам (Ейпіко, Єгипет)

Р-н д/ін. 20 мг/мл, амп. 1 мл №3; Табл. в/о 30 мг № 20

За рецептом

Налбуфін (Русан Фарма, Індія)

Р-н д/ін. 10, 20 мг/мл, амп. 1 мл №5, 10 За рецептом

Залдіар (Грюненталь, Німеччина)

Табл. в/о 37,5 мг + 325 мг №10, 20, 30, 50


Анальгетики

Еднок (Русан Фарма, Індія)

Табл. сублінг. 0,4, 2, 8 мг №10, 100 За рецептом



2012, №12

111

Продовженгня табл. 2 1 2 3 4

Протиепілептичні засоби

Тебантин (Гедеон Ріхтер, Угорщина)

Капс. 100, 300, 400 мг №50, 100 За рецептом

Соннат (КМП, Україна) Табл. в/о 7,5 мг №10 За рецептом Сонован (Фармасайнс, Канада)

Табл. в/плів. обол. 7,5 мг №10 За рецептом Седативні засоби

Анданте (Гедеон Ріхтер, Угорщина)

Капс. 5, 10 мг №7, 14 За рецептом

Антидепресанти Амітриптилін (Зентіва, Словаччина)

Р-н д/ін. 10 мг/мл амп. 2 мл №10; Табл. в/о 25 мг №20,50,100


Для ФТ ХБС онкологічного ґенезу викорис-

товують різноманітні методи введення ЛЗ – як інвазивні (внутрішньом'язовий, внутріш-ньовенний, інтратекальний, субдуральний), так і неінвазивні – пероральний, трансдер-мальний. Сучасні інвазивні методи ФТ хро-нічного болю достатньо ефективні, але для їх проведення необхідна наявність фахівців анестезіологів чи хірургів, які володіють та-кими методами; спеціального інструменталь-ного оснащення; стерильних умов і спеціаль-ного догляду з метою профілактики інфек-ційних ускладнень. Тому перевагу у більшос-ті випадків має системна ФТ як найбільш доступний неінвазивний і практичний для застосування у важкохворих метод. Переваж-на більшість онкологічних пацієнтів у термі-нальній стадії захворювання знаходяться в домашніх умовах, тому актуальним завдан-ням є розробка та впровадження в практику високоефективних, безпечних та таких, що добре переносяться хворими, методів усунен-ня хронічного болю, придатних для широкого амбулаторного застосування. На даний час для боротьби із сильним та нестерпним бо-лем найчастіше використовують трамадол, морфін, промедол та омнопон. Однак засто-сування цих ЛЗ має суттєві недоліки: 1) не-велика тривалість дії (як правило 46 год.); 2) необхідність ін’єкційного (підшкірного, внутрішньовенного, інтраспінального, суб-арахноїдального чи інтравентрикулярного) введення, що ускладнює амбулаторну ФТ, оскільки потрібна наявність спеціалізованого медперсоналу чи опанування технікою ін’єк-цій родичами хворого, що не завжди можли-ве; 3) часте виникнення побічних реакцій (ПР) ЛЗ (закрепи, нудота, затримка сечі, млявість, сонливість, зниження апетиту то-що); 4) ймовірність інфікування при недо-триманні правил проведення ін’єкційних процедур; 5) можливість розвитку толерант-ності до анальгетика5. Великим досягнен-ням, яке істотно впливає на клінічну прак-тику і дозволяє значно поліпшити якість життя пацієнтів із ХБС, є розробка нової лі-кової форми – трансдермальної терапевтич-

ної системи (TTC). Саме для ФТ хронічного болю в онкологічних хворих використовують ТТС з наркотичним анальгетиком фентані-лом, яка належить до систем із контрольова-ною дифузією з полімерної матриці та забез-печує терапевтичний ефект протягом 72 год.3 Переваги ТТС: дозволяють швидко створюва-ти необхідну терапевтичну концентрацію лі-карських речовин у крові; у випадку прояву ПР – уможливлюють припинення застосу-вання; зведення до мінімуму варіабельності ФТ ефекту; зменшення ефекту пресистемно-го метаболізму в печінці; можливість засто-сування речовин із вузьким терапевтичним індексом і коротким періодом напіввиведен-ня; виключення можливості передозування в початковому періоді ФТ й пов'язану з цим частоту прояву ПР9. На даний час ТТС фен-танілу на світовий ринок постачає 5 вироб-ників: Sandoz Pharmaceuticals (Словенія); Hexal AG (Німеччина); ALZA Ireland (Ірлан-дія); Janssen (Бельгія); Nycomed Danmark (Данія). На українському ринку ТТС фента-нілу зареєстрована під 3 торговими назвами: Фентаніл М (Sandoz Pharmaceuticals (Слове-нія); Дюрогезік (Janssen (Бельгія); Матріфен (Nycomed Danmark (Данія)3,11.

Оригінальна ТТС «Дюрогезік» дозволяє за-безпечити адекватне знеболення одним пла-стирем протягом 72 год. ТТС з фентанілом належить до систем із контрольованою дифу-зією з полімерної матриці та є прямокутним прозорим пластирем, що складається з 4-ох функціональних шарів. У напрямку від зов-нішньої поверхні пластиру до шкіри шари розташовані в наступному порядку: 1) зов-нішній захисний шар із поліефірної плівки з нанесеним маркуванням, що позначає назву ЛЗ і його дозування; 2) резервуар з фентані-лом; 3) мембрана, яка регулює швидкість ви-вільнення фентанілу; 4) силіконовий липкий шар. Адгезивний шар покритий захисною плівкою, яку перед вживанням видаляють. ТТС «Дюрогезік» має робочу поверхню 10, 20, 30 і 40 см2, що відповідає виділенню 25, 50, 75, і 100 мкг фентанілу за год., що в перера-хунку на добову дозу становить 0,6; 1,2; 1,8 і



112

2,4 мг. Доза ЛЗ пропорційна площі пластиру. Пластир розміщується на чисту суху непош-коджену шкіру в ділянці грудної клітки, спини та плечей, окрім згинів рук та тулубу. Після аплікаціі ТТС концентрація фентанілу в крові поступово збільшується протягом пе-рших 1224 год. і далі залишається постій-ною впродовж часу, що залишився, тим са-мим забезпечуючи загальну тривалість адек-ватного знеболення до 3-х діб. Клінічні до-слідження показали, що в онкологічних хво-рих, які використовували з метою знеболення трансдермальний фентаніл, ПР виникали рідше і були менш виражені, ніж при при-йманні інших форм опіоїдів (зокрема, перо-ральних пролонгованих форм морфіну)11. При ФТ ХБС онкологічного ґенезу необхідно притримуватися наступних принципів ФО: слід призначати потрібний ЛЗ у потрібній дозі в потрібний час, попередньо індивіду-ально підібравши дозу, схему приймання та спосіб введення ЛЗ; при неефективності анальгетика необхідно призначити більш потужний ЛЗ, а не його аналог; приймання ЛЗ «за годинами», а не «на вимогу» хворого, тобто ліки повинні вводитися постійно, а не лише коли виникає біль; досягати анальге-

тичного комфорту при мінімальній дозі ЛЗ та стерегтися більше недостатньої дози ЛЗ, ніж його передозування; підбір анальгетиків здійснюють «по висхідній», тобто «по сходин-ках», від слабшого ЛЗ до сильнішого; ліку-вання завжди слід починати з ненаркотич-них анальгетиків, переходячи при необхід-ності в подальшому спочатку до слабких, а потім сильних опіатів; необхідно пам’ятати, що пероральні форми введення менш ефек-тивні, ніж парентеральні, але ефект у цьому випадку повільніший і більш подовжений; активне застосування ад'ювантів; у процесі ФТ ХБС у ад'ювантні ЛЗ застосовують для посилення дії анальгетиків, симптоматичні засоби з метою корекції ускладнень і симп-томів, супутніх основному захворюванню; комбінування ЛЗ різних «сходинок» можли-ве, доцільне та ефективне (аспірин, параце-тамол, анальгін із кодеїном, трамадол із промедолом, морфіном), дозволяє знизити дозу опіатів. Проте поєднання кількох ЛЗ однієї групи (анальгін парацетамол, про-медол морфін) не дає очікуваного посилен-ня анальгетичного ефекту, тому застосовува-ти такі поєднання не рекомендується1,3,4,5,6,8.

Висновки: Проведено маркетинговий аналіз ринку

лікарських засобів, що використовуються для лікування хронічного больового синдрому в онкологічних хворих. На основі проведеного аналізу та аналізу листків лікарських при-значень визначено лікарські засоби, які найчастіше призначаються лікарями хворим з хронічним больовим синдромом на всіх

організаційних рівнях паліативної допомоги. Показано переваги застосування нової ліко-вої форми – трансдермальної терапевтичної системи фентанілу, як інноваційного методу фармакотерапії больового синдрому, що дозволяє усунути фізичний і психічний дис-комфорт пацієнтів та покращити якість жит-тя онкологічним хворим.

Література: 1. Брюзгин В.В. Боль у онкологических больных /

В.В. Брюзгин, М.Е. Исакова, З.В. Павлова // Меди-цина критических состояний. 2005. № 2. С.1821.

2. Вікіпедія. Вільна енциклопедія. [Електронний ре-сурс]. Режим доступу: http:// uk.wikipedia.org/wiki/ злоякісна пухлина

3. Державний реєстр лікарських засобів. [Електро-нний ресурс]. Березень, 2011. Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/ likiview.php?id=13800.

4. Ліщишина О. Хронічний больовий синдром в онко-логічних хворих / О. Ліщишина // Журнал сімейного лікаря та сімейної медсестри. [Електронний ресурс]. – 2007. №1. – Режим доступу: http://www. simmed.com.ua/journals.php?article_id=20

5. Павлова З.В. Новое направление в лечении хрони-ческих болевых синдромов у онкологических боль-ных / З.В. Павлова, В.В. Брюзгин //Современная онкология. 2002. – № 3. – С. 19–25.

6. Радчук І.П. Тактика лікування хронічного больово-го синдрому в онкологічних хворих / І.П. Радчук, І.І. Лісний. // Медицина неотложных состояний.

[Електронний ресурс]. – 2008. № 5. – Режим до-ступу: http://urgent.mif-ua.com/archive/issue-7308/ article-7350/print.html

7. Смертність від раку почала знижуватися. Ріст за-хворюваності триває. [Електронний ресурс]. Ре-жим доступу: http://soc-in.com.ua/ua/article/view/id/ 4148.

8. Трансдермальные терапевтические системы // Каче-ственная клиническая практика. [Електронний ре-сурс]. 2001. №1. Режим доступу: http://medi.ru/ doc/99101

9. Фармацевтичні та медико-біологічні аспекти ліків. / І.М. Перцев, О.Х. Пімінов, М.М. Слободянюк [та ін.]. – Нова книга, Вінниця, 2007. – 728 с.

10. Rx-index – класифікатор лікарських препаратів – К.: Видавничий дім «Фармацевт Практик», 2010. – 1136 с.

11. Shah S.H. Transdermal Drug Delivery Technology Revisited: Recent Advances / S.H. Shah, D. Shah. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.pharmainfo.net/reviews



2012, №12

113

УДК 615.1:339.138:615.212.7:616-006-036.12-009.7-039.31 АНАЛИЗ РЫНКА ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ ДЛЯ ФАРМАКОТЕРАПИИ ХРОНИЧЕСКОГО БОЛЕВОГО СИНДРОМА ОНКОЛОГИЧЕСКОГО ГЕНЕЗА А.Й. Дацко, С.Е. Прокип Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме: Ежегодно в мире диагностируют около 10 млн. новых случаев злокачественных новообразований, а минимум 4 млн. больных ежедневно страдают от боли различной интенсивности. Простейшим и безопас-ным методом обезболивания является системная фармакотерапия по трехступенчатой схеме, что заключа-ется в последовательном приеме анальгетиков по возрастанию силы воздействия в сочетании с адъювант-ними препаратами. Недавно появилась новая, альтернативная к пероральным анальгетикам, лекарст-венная форма анальгетика фентанила в виде трансдермальной терапевтической системы, которая эффек-тивно устраняет физический и психический дискомфорт пациентов, а также улучшает качество жизни онкологических больных. Ключевые слова: онкология, хронический болевой синдром, лекарственные средства, «ступенчатая» те-рапия, трансдермальная терапевтическая система. UDC 615.1:339.138:615.212.7:616-006-036.12-009.7-039.31 ANALYSIS OF THE PHARMACEUTICAL MARKET FOR THE PHARMACOTHERAPY OF CHRONIC PAIN SYNDROME OF CANCER GENESIS A.Y. Datsko, S.E. Prokip Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: Every year in the world diagnosed about 10 million new cases of malignant neoplasms, and at least 4 million patients suffer from daily pain of different intensity. A simple and safe method of analgesia is systemic pharmacotherapy for the three-stage scheme, which is consistent receiving analgetics in increasing strength of the combined with adjuvant drugs. Appeared new, alternative to oral analgetics, analgesic dosage form as fen-tanyl transdermal therapeutic system (TTS), which effectively removes the physical and psychological discom-fort of patients and improves quality of life of cancer patients. Treatment of chronic pain is essential as the main direction of palliative care for cancer. Keywords: Cancer, chronic pain syndrome, drugs, «gradual» therapy, transdermal therapeutic system. Надійшла до редакції 14.03.2011 р.



114

Синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів UDC 54.057:547.853.3

A.I. Severina1, O.O. Skupa2, V.А. Georgiyants1

SYNTHESIS OF 2,6-SUBSTITUTED 4-(N-ARYLPIPERAZIN-1-YL)PYRIMIDINES

AS POTENTIAL ANTICONVULSANTS

National University of Pharmacy1, Kharkiv, Ukraine

N.I. Pirogov National Medical University2, Vinnitsa, Ukraine


Summary: A series of novel 2,6-substituted 4-(N-arylpiperazin-1-yl)pyrimidines was obtained by interaction of 2,6-R-chloropyrimidines with N-arylsubstituted piperazines. The structure of synthesized compounds was con-firmed by 1H NMR and mass spectroscopy. The investigation of pharmacological screening data revealed that the tested compounds show moderate anticonvulsant activity. Keywords: synthesis, pyrimidine-4(3H)-one, piperazine, anticonvulsant activity.

Introduction. Currently, oxopyrimidines at-tract a great interest as potent therapeutic agents for treatment of the large number of diseases including neuropsychiatric disorders. It was found that pyrimidine receptors in the brain have an affinity for almost all groups of psychotropic drugs. The data of previous stud-ies of neuropharmacological properties of pyrimidine derivatives allow to consider them as ligands to the intracentral receptors of psy-chotropic agents1,6. Continuing our research on the synthesis of pyrimidine-4(3H)-one deriva-tives as novel anticonvulsants we analyzed the results of investigations in this field to expand the range of search the substituent’s possessing pronounced psychotropic activity. The findings had proved that drugs containing piperazine moiety have affinity to serotonin receptors and exhibit remarkable anxiolytic and antidepres-sant activity.7,8 Therefore, the synthesis of new pyrimidine-4(3H)-one derivatives associated with piperazine ring is presently perspective and significant for development of novel psy-chotropic drugs.

The aim of the research. Synthesis of no-vel 2,6-substituted 4-(N-arylpiperazin-1-yl)py-rimidine derivatives and investigation of their anticonvulsant activity.

Materials and methods. Melting points we-re determined in capillaries method. 1H NMR spectra were recorded on Varian Mercury-VX-200 using tetramethylsilane (TMS) as an in-ternal standard and DMSO-d6 as a solvent. Chemical shifts are given in parts per million (ppm). Mass spectra were recorded on PE SCIEX API 150EX. Elemental analysis of Nit-

rogen content was performed by Duma's method.

Results of the research and discussion. The initial pyrimidine-4(3H)-ones 1.1-6 were obtained according to the known procedure des-cribed previously.3,4 By halogenation of initial oxopyrimidines 2,6-R-4-chloropyrimidines 2.1-6 were synthesized. For this purpose phosphoryl chloride, phosphorus pentachloride and their mixture are usually used in the presence of ter-tiary amines.5 In our study 2,6-substituted 4-chloropyrimidines were synthesized by boiling the corresponding oxopyrimidines with phos-phoryl chloride for 5 hours (scheme 1.). The products of reactions were obtained with satis-factory yields of 5070%.

As outlined in scheme 1 further aminolysis of 2,6-R-4-chloropyrimidines gave a series of tar-get 2,6-substituted derivatives of 4-(N-arylpipe-razin-1-yl)pyrimidine.

According to data of previous reports amino-lysis is usually performed on boiling with ex-cess of piperazine derivatives using suitable solvents in the presence of organic and inor-ganic bases.2,9-10 Taking into account the condi-tions of performing of reaction in present re-search we obtained the final products 4.1-6(a-h) by treating of 2,6-substituted 4-chloropyri-midines with corresponding N-arylsubstituted piperazine derivatives 3(a-h).

As outlined in scheme 1 further aminolysis of 2,6-R-4-chloropyrimidines gave a series of tar-get 2,6-substituted derivatives of 4-(N-arylpipe-razin-1-yl)pyrimidine.



2012, №12

115

Scheme 1.

N N

NN

N N

O

N N

Cl NHN

R1

R3

R2

R1

R2

POCl3

R1

R2

R3

1.1-6 2.1-6

3(a-h)

4.1-6(a-h) 1.1, 2.1, 4.1: R1=Ph; 1.2, 2.2, 4.2: R1=4-MePh; 1.3, 2.3, 4.3: R1=4-ClPh; 1.4, 2.4, 4.4 R1=3-FPh; 1.5, 2.5, 4.5: R1=4-FPh; 1.6, 2.6, 4.6: R1=Me. 1.1-5, 2.1-5: R2=Me; 1.6, 2.6: R2=pyridine. R3: a=3-Me; b=4-F; с=4-OMe; d=3-Cl; e=2,5-diMe; f=H; g=4-Cl; h=4-COCH3.

According to data of previous reports amino-lysis is usually performed on boiling with ex-cess of piperazine derivatives using suitable solvents in the presence of organic and inor-ganic bases.2,9-10 Taking into account the condi-tions of performing of reaction in present re-search we obtained the final products 4.1-6(a-h) by treating of 2,6-substituted 4-chloropyri-

midines with corresponding N-arylsubstituted piperazine derivatives 3(a-h).

Reaction was carried out on boiling in diox-ane for 35 hours with addition of sodium bi-carbonate. The yields of reaction products were 6080%.

Table 1. Characterizations of synthesized compounds

Сompound Yeald, % M.p., С° Calcul. N, % Found N, % Formula [MH+] 2.1 61 75-77 13,69 13,72 C11H9ClN2 − 2.2 50 84-86 12,81 12,86 C12H11ClN2 − 2.3 57 70-72 11,72 11,75 C11H8Cl2N2 − 2.4 70 84-86 12,58 12,63 C11H8ClFN2 224 2.5 63 70-72 10,27 10,32 C12H8ClF3N2 − 2.6 60 77-79 20,43 20,49 C10H8ClN3 207 4.1.a 62 95-97 16,27 16,31 C22H24N4 − 4.1.b 69 106-108 16,08 16,15 C21H21FN4 349 4.2.c 73 140-142 14,96 14,99 C23H26N4О − 4.3.c 60 151-153 14,71 14,76 C22H23ClN4О − 4.3.d 76 128-130 14,54 14,57 C21H20Cl2N4 400 4.4.a 75 82-84 15,46 15,52 C22H23FN4 − 4.4.b 66 100-102 15,29 15,33 C21H20F2N4 − 4.4.d 77 109-111 14,63 14,66 C21H20ClFN4 384 4.4.e 71 107-109 15,46 15,51 C23H25FN4 − 4.5.b 70 136-138 13,45 13,49 C22H20F3N4 − 4.5.c 67 153-155 13,08 13,13 C23H23F3N4O − 4.5.d 69 109-111 12,94 12,98 C22H20ClF3N4 − 4.5.f 72 122-124 14,06 14,11 C22H21F3N4 399 4.5.g 79 176-178 12,94 12,97 C22H20ClF3N4 − 4.5.h 74 174-176 12,72 12,77 C24H23F3N4O − 4.6.a 79 102-104 20,27 20,33 C21H23N5 346 4.6.c 73 134-136 19,38 19,42 C21H23N5O − 4.6.d 75 170-172 19,14 19,18 C20H20ClN5 − 4.6.f 80 149-151 21,13 21,19 C20H21N5 −

The purity of the products was proved by

TLC. The structures of compounds listed in the table above were confirmed by 1H NMR and mass spectrometry. 1H NMR spectra of com-pounds 2.1-6 are characterized by the presence of all characteristic signals of protons: singlet signals of CH3 protons and signals of aryl pro-tons. A singlet CH-5 proton signal of 2.1-6

compounds shifts to lower field region (7,438,40 ppm) in comparison with initial pyrimidinones 1.1-6 (6,156,25 ppm).4 1H NMR spectra of compounds 4.1-6(a-h) showed two triplet signals in the range of δ 3,07 ppm to 3,88 ppm due to the presence of piperazine ring protons.



116

The preliminary prognosis of pharmacologi-cal activity of substances was performed by PASS programme. According to its data sub-stances have a high probability of manifesta-tion of anxiolytic, antidepressant, sedative and anticonvulsant activity (activity index of the synthesized compounds is in the range from 0,528 to 0,884).

Based on preliminary prediction of pharma-cological activity investigated compounds were tested for an anticonvulsant activity in penty-lenetetrazole test. It was found that com-pounds exhibit moderate anticonvulsant pro-perties comparable to standart drug lamotri-gine.

Experimental section. General procedure of synthesis of 2,6-substituted 4-chloropyrimi-dine derivatives 2.1-6. 0,01 mole of pyrimidine-4(3H)-one derivative 1.1-6 is heated in excess of phosphoryl chloride during 5 hours. The so-lution is dissolved in water with ice. The pre-cipitate is filtered.

General procedure of synthesis of 2,6-R-4-(N-arylpiperazin-1-yl)pyrimidines 4.1-6(a-h). A mixture of 0,01 mole of respective 2,6-substi-tuted 4-chloropyrimidine 2.1-6 and 0,015 mole of appropriate N-arylpiperazine 3(a-h) is hea-ted in dioxane during 35 hours in the pres-ence of sodium bicarbonate. The reaction mix-ture is diluted with water and then it is sub-jected for filtration and recrystallization from ethanol. 1H-NMR DMSO-d6 (ppm): 4Chloro6methyl2phenylpyrimidine (2.1): 2,52 (s, 3Н, СН3), 7,43-7,57 (m, 4H, Ar, CH-5), 8,25-8,38 (m, 2H, Ar). 4-Chloro-2-(4-methylphenyl)-6-methylpyri-midine (2.2): 2,25 (s, 3Н, СН3), 2,34 (s, 3Н, СН3), 7,21 (d, 2Н, Ar), 8,10-8,25 (м, 3Н, Ar, CH-5). 4-Chloro-2-(4-chlorophenyl)-6-methylpyri-midine (2.3): 2,28 (s, 3Н, СН3), 7,46 (d, 2Н, Ar), 8,20-8,40 (mм, 3Н, Ar, CH-5). 4-Chloro-2-(3-flurophenyl)-6-methylpyri-midine (2.4): 2,50 (s, 3Н, СН3), 7,20-7,42 (m, 1Н, Ar), 7,44-7,63 (m, 2Н, Ar, CH-5), 7,85-8,05 (m, 1Н, Ar), 8,15 (d, 1H, Ar). 4-Chloro-6-methyl-2-[4-(trifluoromethyl) phenyl]pyrimidine (2.5): 2,52 (s, 3Н, СН3), 7,57 (s, 1H, CH-5), 7,85 (d, 2H, Ar), 8,45 (d, 1H, Ar). 4-Chloro-2-methyl-6-(pyridin-2-yl)pyrimi-dine (2.6): 2,65 (s, 3H, CH3), 7,52-7,63 (m, 1H, Ar), 7,93-8,04 (m, 1H, Ar), 8,11 (s, 1H, CH-5), 8,37 (d, 1H, Ar), 8,35 (d, 1H, Ar), 8,71 (d, 1H, Ar). 6-Methyl-4-[4-(3-methylphenyl)piperazin-1-yl]-2-phenylpyrimidine (4.1.a): 2,23 (s, 3H,

CH3), 2,34 (s, 3H, CH3), 3,26 (t, 4H, 2CH2), 3,83 (t, 4H, 2CH2), 6,57-6,85 (m, 4H, Ar, CH-5), 7,04-7,16 (t, 1H, Ar), 7,39-7,5 (m, 3H, Ar), 8,28-8,39 (m, 2H, Ar). 4[4(Fluorophenyl)piperazin1yl]6-me-thyl-2-phenylpyrimidine (4.1.b): 2,34 (s, 3H, CH3), 3,17 (t, 4H, 2CH2), 3,84 (t, 4H, 2CH2), 6,7 (s, 1H, CH-5), 6,95-7,13 (m, 4H, Ar), 7,39-7,54 (m, 3H, Ar), 8,27-8,41 (m, 2H, Ar). 4[4(Methoxyphenyl)piperazin1yl]-2-(4-methylphenyl)-6-methylpyrimidine (4.2.с): 2,33 (s, 6H, 2CH3), 3,07 (t, 4H, 2CH2), 3,67 (s, 3H, OCH3), 3,83 (t, 4H, 2CH2), 6,67 (s, 1H, CH-5), 6,83 (d, 2H, Ar), 6,95 (d, 2H, Ar), 7,24 (d, 2H, Ar), 8,23 (d, 2H, Ar). 2-(4-Chlorophenyl)-4-[4-(4-methoxyphenyl) piperazin-1-yl]-6-methylpyrimidine (4.3.c): 2,35 (s, 3H, CH3), 3,08 (t, 4H, 2CH2), 3,65 (s, 3H, OCH3), 3,82 (t, 4H, 2CH2), 6,71 (s, 1H, CH-5), 6,82 (d, 2H, Ar), 6,95 (d, 2H, Ar), 7,5 (d, 2H, Ar), 8,34 (d, 2H, Ar). 2(4Chlorophenyl)4[4(3-chlorophenyl) piperazin-1-yl]-6-methylpyrimidine (4.3.d): 2,34 (s, 3H, CH3), 3,28 (t, 4H, 2CH2), 3,85 (t, 4H, 2CH2), 6,68-6,86 (m, 2H, Ar, CH-5), 6,88-7,03 (m, 2H, Ar), 7,16-7,29 (t, 1H, Ar), 7,49 (d, 2H, Ar), 8,33 (d, 2H, Ar). 2(3Fluorophenyl)4[4-(3-methylphenyl) piperazin-1-yl]-6-methylpyrimidine (4.4.а): 2,23 (s, 3H, CH3), 2,35 (s, 3H, CH3), 3,2 (t, 4H, 2CH2), 3,83 (t, 4H, 2CH2), 6,6 (d, 1H, Ar, CH-5), 6,77 (d, 3H, Ar), 7,05-7,17 (t, 1H, Ar), 7,21-7,35 (m, 1H, Ar), 7,42-7,57 (m, 1H, Ar), 8,02 (m, 1H, Ar), 8,18 (d, 1H, Ar). 2(3Fluorophenyl)4[4(4fluorophenyl) piperazin-1-yl]-6-methylpyrimidine (4.4.b): 2,34 (s, 3H, CH3), 3,16 (t, 4H, 2CH2), 3,83 (t, 4H, 2CH2), 6,74 (s, 1H, CH-5), 6,94-7,13 (m, 4H, Ar), 7,21-7,35 (m, 1H, Ar), 7,43-7,6 (m, 1H, Ar), 8,03 (m, 1H, Ar), 8,17 (d, 1H, Ar). 4-[4-(3-Chlorophenyl)piperazin-1-yl]-2-(3-fluorophenyl)-6-methylpyrimidine (4.4.d): 2,35 (s, 3H, CH3), 3,3 (t, 4H, 2CH2), 3,83 (t, 4H, 2CH2), 6,68-6,84 (m, 2H, Ar, CH-5), 6,87-7,00 (m, 2H, Ar), 7,16-7,35 (m, 2H, Ar), 7,43-7,57 (m, 1H, Ar), 8,03 (m, 1H, Ar), 8,17 (d, 1H, Ar). 4-[4-(2,5-Dimethylphenyl)piperazin-1-yl]-2-(3-fluorophenyl)-6-methylpyrimidine (4.4.e): 2,22 (s, 6H, 2CH3), 2,35 (s, 3H, CH3), 2,88 (t, 4H, 2CH2), 3,82 (t, 4H, 2CH2), 6,7-6,87 (m, 3H, Ar, СН-5), 7,05 (d, 1H, Ar), 7,21-7,35 (m, 1H, Ar), 7,41-7,56 (m, 1H, Ar), 8,03 (m, 1H, Ar), 8,18 (d, 1H, Ar). 4-[4-(4-Fluorophenyl)piperazin-1-yl]-6-me-thyl-2-[4-(trifluoromethyl)phenyl]pyrimi-dine (4.5.b): 2,37 (s, 3H, CH3), 3,17 (t, 4H, 2CH2), 3,85 (t, 4H, 2CH2), 6,78 (s, 1H, CH-5),



2012, №12

117

6,96-7,15 (m, 4H, Ar), 7,81 (d, 2H, Ar), 8,51 (d, 2H, Ar). 4-[4-(4-Methoxyphenyl)piperazin-1-yl]-6-methyl-2-[4-(trifluoromethyl)phenyl]pyri midine (4.5.c): 2,36 (s, 3H, CH3), 3,10 (t, 4H, 2CH2), 3,66 (s, 3H, ОCH3), 3,85 (t, 4H, 2CH2), 6,75-6,88 (m, 3H, Ar, CH-5), 6,95 (m, 2H, Ar), 7,81 (d, 4H, Ar), 8,52 (d, 2H, Ar). 4-[4-(3-Chlorophenyl)piperazin-1-yl]-6-methyl-2-[4-(trifluoromethyl)phenyl]pyri midine (4.5.d): 2,37 (s, 3H, CH3), 3,24 (t, 4H, 2CH2), 3,85 (t, 4H, 2CH2), 6,74-6,84 (m, 2H, Ar, CH-5), 6,89-7,04 (m, 2H, Ar), 7,18-7,27 (t, 1H, Ar), 7,82 (d, 1H, Ar), 8,52 (d, 2H, Ar). 6-Methyl-4-(4-phenylpiperazin-1-yl)-2-[4-(trifluoromethyl)phenyl]pyrimidine (4.5.f): 2,35 (s, 3H, CH3), 3,25 (t, 4H, 2CH2), 3,87 (t, 4H, 2CH2), 6,71-6,86 (m, 2H, Ar, CH-5), 6,98 (d, 2H, Ar), 7,16-7,3 (m, 2H, Ar), 7,83 (d, 2H, Ar), 8,52 (d, 2H, Ar). 4-[4-(4-Chlorophenyl)piperazin-1-yl]-6-me-thyl-2-[4-(trifluoromethyl)phenyl]pyrimi dine (4.5.g): 2,36 (s, 3H, CH3), 3,27 (t, 4H, 2CH2), 3,85 (t, 4H, 2CH2), 6,78 (s, 1H, CH-5), 6,99 (d, 2H, Ar), 7,25 (d, 2H, Ar), 7,81 (d, 2H, Ar), 8,52 (d, 2H, Ar). 4-[4-(4-Acetylphenyl)piperazin-1-yl]-6-me-thyl-2-[4-(trifluoromethyl)phenyl]pyrimi-dine (4.5.h): 2,37 (s, 3H, CH3), 2,45 (s, 3H, СОCH3), 3,51 (t, 4H, 2CH2), 3,87 (t, 4H, 2CH2),

6,76 (s, 1H, CH-5), 7,00 (d, 2H, Ar), 7,82 (d, 4H, Ar), 8,52 (d, 2H, Ar). 2-Methyl-4-[4-(3-methylphenyl)piperazin-1-yl]-6-(pyridin-2-yl)pyrimidine (4.6.а): 2,25 (s, 3H, CH3), 2,45 (s, 3H, CH3), 3,25 (t, 4H, 2CH2), 3,81 (t, 4H, 2CH2), 6,61 (m, 1H, Ar), 6,7-6,83 (m, 2H, Ar), 7,04-7,16 (t, 1H, Ar), 7,43-7,57 (m, 2H, Ar, CH-5), 7,87-8,00 (m, 1H, Ar), 8,33 (d, 1H, Ar), 8,68 (m, 1H, Ar). 4-[4-(4-Methoxyphenyl)piperazin-1-yl]-2-methyl-6-(pyridin-2-yl)pyrimidine (4.6.с): 2,48 (s, 3H, CH3), 3,17 (t, 4H, 2CH2), 3,67 (s, 3H, OCH3), 3,81 (t, 4H, 2CH2), 6,83 (m, 2H, Ar), 6,94 (m, 2H, Ar), 7,44-7,56 (m, 2H, Ar, CH-5), 7,87-7,97 (m, 1H, Ar), 8,33 (d, 1H, Ar), 8,68 (m, 1H, Ar). 4-[4-(3-Chlorophenyl)piperazin-1-yl]-2-me-thyl-6-(pyridin-2-yl)pyrimidine (4.6.d): 2,49 (s, 3H, CH3), 3,19 (t, 4H, 2CH2), 3,83 (t, 4H, 2CH2), 6,79 (m, 1H, Ar), 6,86-7,02 (m, 2H, Ar), 7,17-7,3 (t, 1H, Ar), 7,43-7,60 (m, 2H, Ar, CH-5), 7,87-8,00 (m, 1H, Ar), 8,34 (d, 1H, Ar), 8,68 (d, 1H, Ar). 2-Methyl-4-(4-phenylpiperazin-1-yl)-6-(py-ridin-2-yl)pyrimidine (4.6.f): 2,45 (s, 3H, CH3), 3,25 (t, 4H, 2CH2), 3,82 (t, 4H, 2CH2), 6,73-6,85 (m, 1H, Ar), 6,96 (d, 2H, Ar), 7,15-7,30 (t, 2H, Ar), 7,43-7,57 (m, 2H, Ar, CH-5), 7,87-8,00 (m, 1H, Ar), 8,32 (d, 1H, Ar), 8,67 (d, 1H, Ar).

Conclusions: 1. A series of novel 2,6-substituted 4-(N-aryl-

piperazin-1-yl)pyrimidines was synthesi-zed.

2. The structure of obtained compounds was confirmed by 1H NMR and mass spectro-metry.

3. The preliminary prediction of pharmaco-logical activity of substances was carried out using PASS programme.

4. The pharmacological screening data sho-wed a moderate anticonvulsant activity of synthesized compounds.

References: 1. Каркищенко Н.Н. Психоунитропизм лекарственных

средств / Н.Н. Каркищенко. М.: Медицина, 1993. 256 с.

2. Кубеков К.В. Синтез и психофармакологический анализ новых производных 5-(N-пиперазино) и 5-(N-пирролидино)ура-цила / К.В. Кубеков, Д.Г. Ко-валев, А.А. Озеров // Современные проблемы науки и образования. 2007. №6. С. 144-148.

3. Северіна Г.І. Синтез, фізико-хімічні влас-тивості та прогноз фармакологічної активності нових похідних 2-ізопропіл-5,6-R-піримідин-4(3Н)-онів / Г.І. Севері-на, О.О. Скупа, В.А. Георгіянц // Фармац. журн. 2011. №3. С.54-59.

4. Северіна Г.І. Синтез і прогноз біологічної активності нових N-арил-4-(2,6-R-піримідин-4-тіо)ацетамідів / Г.І. Северіна, О.О. Скупа, В.А. Георгіянц // Журн. орг. та фарм. хім. 2012. Т.10. Вип. 1(37). С. 41-45.

5. Федосов А.І. Синтез, модифікація і біологічна актив-ність етилових естерів 4-гід-разино- та 4-тіо-5-ме-тилтієно[2,3-d]піримідин-6-карбонової кислоти /

А.І. Федосов, С.М. Коваленко, С.В. Власов // Журн. орг. та фарм. хім. – 2008. Т.6. Вип. 3(23). С. 33-38.

6. Barcer, E.L. Norepinephrine and serotonin transpor-ters: molecular targets of antidep-ressant drugs / E.L. Barcer, R.D. Blakely // Psychopharmacology: the Fourth Genera-tion of Progress. New York, 1995. P. 321-333.

7. Piperazine-like compounds: a new group of designer drug-of-abuse on the European market / D. Boer, I.J. Bosman, E. Hidvegi [et al.] // Forensic Sci. Int. 2001. Vol.121. №1-2. P.47-56.

8. Eguchi J. Pharmacological profile of the novel antidep-ressant 4-(2-fluorophenyl)-6-me-thyl-2-(1-piperazinyl) thieno-[2,3-d]pyrimi-dine monohydrate hydrochloride / J. Eguchi, Y. Inomata, T. Yuassa // Arzneimittelfor-schung. 1997. Vol. 47. №12. P.1337-1347.

9. Synthesis, immunosuppressive activity and structure-activity relationship study of a new series of 4-N-pi-perazinylthieno[2,3-d]pyrimidine analogues / M.Y. Yang, S. De Jonghe, K. Van Belle [et al.] //



118

Bioorg. Med. Chem. Lett. 2010. Vol.20. №3. P.844-847.

10. Pat. US 6440965, C07D 239/48. Substituted pyrimi-dine derivatives, their preparation and their use in the treatment of neurodegenerative or neurological

disorders of the central nervous system / J.L. Kelley, T.A. Krenitsky, L.M. Beauchamp; Krenitsky Pharm. Inc. 09/529559; заявл. 14.04.00; опубл. 27.08.02.

УДК 54.057:547.853.3 СИНТЕЗ 2,6-ЗАМЕЩЕННЫХ 4-(N-АРИЛПИПЕРАЗИН-1-ИЛ)ПИРИМИДИНОВ КАК ПОТЕНЦИ-АЛЬНЫХ АНТИКОНВУЛЬСАНТОВ А.И. Северина1, О.О. Скупа2, В.А. Георгиянц1

Национальный фармацевтический университет1, г. Харьков, Украина Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова2, г. Винница, Украина Резюме: Взаимодействием 2,6-R-хлоропиримидинов с N-арилзамещенными пиперазинами получен ряд новых 2,6-замещенных 4-(N-арилпиперазин-1-ил)пиримиинов. Структура полученных веществ подтверж-дена методами 1H ЯМР и хроматомасс-спектрометрии. По данным фармакологического скрининга синте-зированные соединения обладают умеренной противовосудорожной активностью. Ключевые слова: синтез, пиримидин-4(3Н)-он, пиперазин, противосудорожная активность.

УДК 54.057:547.853.3 СИНТЕЗ 2,6-ЗАМІЩЕНИХ 4-(N-АРИЛПІПЕРАЗИН-1-ІЛ)ПІРИМІДИНІВ ЯК ПОТЕНЦІЙНИХ АН-ТИКОНВУЛЬСАНТІВ Г.І. Северіна1, О.О. Скупа2, В.А. Георгіянц1

Національний фармацевтичний університет1, м. Харків, Україна

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова2, м. Вінниця, Україна

Резюме: Взаємодією 2,6-R-хлоропіримідинів з N-арилзаміщеними піперазинами одержано ряд нових 2,6-заміщених 4-(N-арилпіперазин-1-іл)піримідинів. Структура одержаних речовин підтверджена методами 1H ЯМР та хроматомас-спектрометрії. За даними фармакологічного скринінгу синтезовані сполуки воло-діють помірною протисудомною активністю. Ключові слова: синтез, піримідин-4(3Н)-он, піперазин, протисудомна активність.




2012, №12

119

УДК 546.49:542.61:616.15

М.Б. Калитовська, І.Й. Галькевич

ТВЕРДОФАЗНА ЕКСТРАКЦІЯ МЕРКУРІЮ ІЗ ПЛАЗМИ КРОВІ ЛЮДИНИ Н-КЛИНОПТИЛОЛІТОМ


м. Львів, Україна,


Резюме: Досліджено процес твердофазної екстракції меркурію із плазми. Високий відсоток сорбції білків Н-клиноптилолітом дозволяє вилучати іони меркурію із плазми у зв’язаному стані. Сорбується до 93,8% токсиканту. Вплив ультразвуку та використання водно-метанольного розчину елюенту частково руйнує зв’язок металу із білком на твердій фазі сорбенту. Вибрано умови для реекстракції іонів меркурію із пода-льшим визначенням спектрофотометричним методом. Як елюент використано суміш 1 М водного розчину калію хлориду і метанолу (1:1). Ключові слова: Н-клиноптилоліт, сорбція, десорбція, меркурій, плазма.

Вступ. Токсичні метали, зокрема меркурій, є досить небезпечними для людського орга-нізму. Потрапляючи із повітрям10 чи водою, вони швидко розподіляються по усьому орга-нізму людини через систему крові1. Сполуки меркурію спричиняють захворювання цент-ральної нервової та серцево-судинної систем5, шлунку, печінки та нирок. При хронічних отруєннях спостерігаються емоційна неста-більність, дратівливість, зниження праце-здатності, порушення сну, тремтіння пальців рук, зниження нюху та головні болі. Для зменшення їх негативного впливу необхідно швидко діагностувати вид отруєння та нада-ти відповідну допомогу. Для визначення спо-лук меркурію у біологічних рідинах викорис-товують переважно метод безполуменевої атомізації6. Проте у більшості лабораторій дане обладнання відсутнє. Тому пошук ін-ших методів, зокрема спектрофотометрично-го, придатних для визначення іонів мерку-рію у біологічних рідинах є необхідним. Але спочатку необхідно вилучити досліджуваний токсикант із біологічного матеріалу та пере-вести його у стан, в якому можна проводити визначення тим чи іншим фізико-хімічним методом.

Перспективними сорбентами для вилучен-ня іонів важких металів із складних об’єктів є природні цеоліти, які проявляють вибірко-ву селективність до одно- та двозарядних іо-нів металів, зокрема цезію, стронцію, барію, плюмбуму, меркурію, кадмію, кальцію, на-трію, магнію та ряду інших металів7. Родо-вища одного із них (клиноптилоліту) знахо-дяться в Україні2. Клиноптилоліт – алюмо-силікат із каркасною будовою, що містить

однорідні пори молекулярних розмірів, в яких містяться іонообмінні катіони та моле-кули води. Вільний внутрішньо-кристаліч-ний об’єм сорбенту становить 0,34 від загаль-ного об’єму цеоліту. Ідеалізована формула клиноптилоліту3: (Na,K)4CaAl6Si30O72·24H2O.

Рухливість катіонів та їх здатність до іон-ного обміну визначає високі сорбційні влас-тивості клиноптилоліту, які на сьогодні ши-роко використовують для очистки природних та стічних вод від іонів важких металів9. Од-нак відсутні дані про можливість викорис-тання клиноптилоліту для концентрування іонів меркурію з водних розчинів та для ана-лізу біологічних об’єктів.

Мета дослідження дослідити ефектив-ність твердофазної екстракції іонів меркурію із плазми крові людини модифікованим кли-ноптилолітом та реекстракції даних іонів із сорбенту.

Матеріали та методи дослідження. У роботі використовувався клиноптилоліт із родовища с. Сокирниця Хустського р-ну За-карпатської обл. Для дослідження відібрана фракція із розміром зерен 0,2 мм. Н-форму сорбенту отримували обробкою клиноптило-літу 1М розчином НСl протягом 24 год. із на-ступним промиванням, висушуванням та зберіганням в ексикаторі. Масова частка ос-новного компонента у цеоліті становить 85 90%. Плазму для досліджень отримували у Львівському обласному центрі служби крові. Для приготування досліджуваних зразків у плазму вводили різні кількості іонів мерку-рію у вигляді стандартного розчину.

Стандартний розчин із вмістом 200 мкг/мл іонів меркурію готували із точної наважки



120

0,0272 г меркурію (ІІ) хлориду, кваліфікації х.ч., яку розчиняли у дистильованій воді в колбі ємністю 100 мл.

Вміст білків у плазмі до та після сорбції визначали фотоколориметрично біуриновим методом.

Для створення рН, необхідного для дослід-ження сорбції клиноптилолітом та десорбції іонів меркурію, використовували 0,1М та 1М розчини нітратної кислоти та натрію гідро-ксиду.

Для кількісного визначення іонів металу використовували 0,05% розчин сульфарсазе-ну (мононатрієва сіль (2-арсоно-4-нітрофе-ніл)-1,4-діазоаміноазобензол-4 сульфокисло-ти), який готували розчиненням 50 мг барв-ника у дистильованій воді в присутності 1,01 г натрію тетраборату.

При розчиненні 750 мг амонію хлориду, 5 мл 25% розчину амонію гідроксиду та дода-ванні дистильованої води до 100 мл, одержу-вали аміачний буферний розчин з рН 9,8. Буферний розчин з рН 9,6 отримували дода-ванням до попереднього розчину 0,1 М амо-нію хлориду.

Сорбційні властивості вивчали у динаміч-них умовах, для чого готували сорбційні пат-рони, що містили по 0,6 г підготовленого Н-клиноптилоліту.

Через сорбент пропускали по 1 мл розчинів плазми, що містили іони металу, із швидкіс-тю 5 кр. за хвилину.

Десорбція проводилась у статичних та ди-намічних умовах. У статичних умовах сор-бент збовтували з 10 мл відповідного елюен-ту протягом 10 хв. У динамічних умовах че-рез сорбент пропускали елюент із швидкістю 10 кр. за хвилину.

Кількісне визначення сорбованих та десор-бованих іонів меркурію здійснювали спект-рофотометрично за реакцією із сульфарсазе-ном (С18Н14О8N6SAsNa) у присутності аміач-ного буферного розчину (рН 9,6). Іони мерку-рію в інтервалі рН 8,710,2 утворюють із су-льфарсазеном стійку комплексну сполуку складу 1:18.

Вимірювання світловбирання проводили за допомогою спектрофотометра СФ-56 (довжи-на хвилі 490 нм, товщина робочого шару кю-вети – 10 мм) методом добавок та градуюва-льного графіка.

Лінійна залежність світловбирання розчи-нів від концентрації іонів металу зберігаєть-ся в межах концентрацій 160 мкг в 10 мл кінцевого об’єму.

Відсоток сорбованих іонів меркурію розра-

ховували за формулою: (%)100m

mRo

adsc , де

mads – маса адсорбованих іонів металу, мкг; mo – маса іонів металу у вихідному розчині, мкг.

Відсоток десорбованих іонів меркурію роз-раховували за формулою: (%)100

mmR

adsdes

des ,

де mdes – маса десорбованих іонів металу, мкг; mads – маса адсорбованих іонів металу фазою клиноптилоліту, мкг.

Результати дослідження та їх обгово-рення. У попередніх дослідженнях4 нами встановлено, що іони меркурію із модельних розчинів крові максимально сорбуються при рН 13,5, а реекстрагуються при рН 6,0 вод-ним розчином 1М калію хлориду.

Було встановлено, що Н-клиноптилолітом вилучається до 73% загального білку із плаз-ми, що була пропущена через сорбційний па-трон. Завдяки переведенню природного цео-літу в Н-форму збільшуються розміри вхід-них пор клиноптилоліту, що дає можливість вилучати із розчину плазми великі за розмі-ром білкові молекули. Оскільки іони мерку-рію у плазмі зв’язуються із білками, то їх ви-лучення із досліджуваних розчинів можна проводити в цих умовах.

Для вилучення меркурію із плазми ми створювали рН 13,5, що відповідає його мак-симальній сорбції поверхнею цеоліту. Проте кращі результати отримано при пропусканні плазми (рН 7,35) через сорбент, на якому створювали рН 13,5 за допомогою розчину натрію гідроксиду. З метою збільшення роз-міру вхідних пор цеоліту і покращення його сорбційних властивостей перед пропускан-ням досліджуваної рідини ми проводили об-робку цеоліту 1 М хлоридною кислотою. Така обробка сприяє сорбції великих за розмірами білків плазми, з якими зв’язані іони мерку-рію. У даних умовах сорбція становила 93,8%. У подальших дослідженнях викорис-товували такі ж умови сорбції меркурію. Під-готовка Н-клиноптилоліту полягала у про-миванні його 1 М хлоридною кислотою, а по-тім розчином натрію гідроксиду із рН 13,5. Далі через сорбційний патрон пропускали досліджувані розчини плазми, що містили 25668 мкг/мл іонів меркурію. Результати наведено у табл. 1.

При зміні концентрації введених іонів меркурію у плазмі відсоток сорбції меркурію становить в середньому 93,8%.

Для дослідження процесу десорбції іонів меркурію із цеоліту, ми готували серії зраз-ків плазми, в які вводили по 200 мкг/мл іонів меркурію. Через 4060 хв. пропускали по 1 мл кожного зразка плазми через сорбційний



2012, №12

121

патрон, який був підготовлений, як описува- лося вище. Таблиця 1. Результати сорбції іонів меркурію Н-клиноптилолітом із плазми

Метрологічні характеристики mHg2+введ. в плазму, мкг/мл Cорбція, % Sх S2

25,0 99,9±0,1 0,039 0,008 0,10 54,0 95,1±0,6 0,198 0,195 0,63 88,0 92,7±1,7 0,620 1,920 1,83

100,0 94,1±1,8 0,622 1,935 1,91 134,0 91,9±3,1 1,101 6,058 3,37 150,0 92,8±2,0 0,706 2,493 2,16 200,0 94,6±5,6 2,024 20,489 5,92 250,0 93,8±1,6 0,576 1,660 1,71 334,0 93,1±3,3 1,183 6,990 3,54 668,0 90,0±1,1 0,387 0,750 1,22

Після сорбції меркурію із плазми, сорбент

двічі обробляли елюентом (порціями по 10 мл). Як елюент використовували водний роз-чин 1 М калію хлориду із рН 6,0.

Дослідження процесу десорбції іонів мер-курію із цеоліту у статичних умовах показа-ло, що іони меркурію не елююються в даних умовах (<3%). Такі результати можна пояс-нити тим, що зв’язок іонів меркурію із білком є досить міцним. Проте властивості цього комплексу на твердій фазі сорбенту будуть іншими, ніж у розчині. З метою послаблення цього зв’язку ми вводили у розчин елюенту органічний розчинник.

Для реекстракції іонів меркурію викорис-товували суміш 1М водного розчину калію хлориду з метанолом, взятих у співвідно-шенні 1:1. Десорбція проводилася у динаміч-них умовах. Через сорбційні патрони пропус-кали елюент, об’ємом 15 мл із швидкістю 10 кр. за хвилину. Однак при цьому реекстрак-ція токсиканту не перевищувала 811%.

Зміна співвідношення між об’ємами 1М розчину калію хлориду і метанолу (1:8, 1:4) зменшувала відсоток десорбції. При викорис-танні таких органічних розчинників, як ета-нол, ацетон та ацетонітрил десорбція іонів меркурію теж була незначною (<8%).

Лише завдяки дії на плазму ультразвуку (табл. 2), частотою 42 кГц та потужністю 50 Вт нам вдалося значно покращити десорбцію іонів меркурію, сорбованих із плазми моди-фікованим клиноптилолітом.

Таблиця 2. Вплив ультразвуку на десорбцію

іонів меркурію

Тривалість дії ультразвуку, хв.

Десорбція, %

0 8,0±1,5 10 16,0±0,9 30 28,0±1,2 60 42,6±1,8

Тому плазму, перед пропусканням через

клиноптилоліт, піддавали дії ультразвуку, тривалістю 60 хв. Очевидно, ультразвук по-слаблює зв’язок металу із білком, а далі на твердій фазі сорбенту проходить частковий розрив цього зв’язку під дією метанолу та електроліту.

Досліджуючи залежність десорбції іонів меркурію, сорбованих із плазми, від концен-трації введених іонів металу ми одержали результати, наведені у табл. 3.

Таблиця 3. Результати десорбції іонів меркурію із Н-клиноптилоліту, сорбованих із плазми

Метрологічні характеристики mHg2+введ. в плазму, мкг/мл Десорбція, % Sх S2 25,0 45,2±1,7 0,599 1,793 3,76 54,0 44,1±3,0 1,093 5,968 6,80

100,0 42,6±1,8 0,630 1,983 4,23 150,0 49,2±1,2 0,414 0,858 2,44 200,0 53,9±1,7 0,596 1,773 3,15 250,0 48,0±1,6 0,556 1,543 3,33 334,0 47,2±0,8 0,297 0,440 1,69

Зразки плазми (по 2 мл), що містили іони

меркурію в інтервалі концентрацій 25334 мкг/мл піддавали дії ультразвуку протягом 60 хв.



122

Після пропускання по 1 мл кожного зраз-ку плазми через цеоліт, який був промитий 1 мл 1М хлоридної кислоти та 2 мл розчину натрію гідроксиду із рН 13,5, проводилася десорбція іонів меркурію. Для цього, через

сорбент пропускали 15 мл елюенту із швид-кістю 10 кр. за хвилину.

Десорбція іонів меркурію із плазми стано-вила в середньому 47,2%.

Висновки: 1. Завдяки високій сорбції білків Н-формою

клиноптилоліту, вилучення меркурію із плазми можна проводити у зв’язаному стані. Це дає можливість уникнути три-валої процедури деструкції біологічного матеріалу, необхідної для переведення меркурію в іонний стан.

2. Сорбцію меркурію, зв’язаного із білками плазми, доцільно проводити пропускан-ням біологічної рідини через сорбент, який попередньо промито хлоридною ки-

слотою та розчином натрію гідроксиду із рН 13,5.

3. Ефективним елюентом для реекстракції іонів меркурію, сорбованих із плазми є розчин 1 М калію хлориду з метанолом у співвідношенні 1:1.

4. Комбінована дія ультразвуку та органіч-ного розчинника дозволяє частково зруй-нувати зв’язок білку з іонами металу та провести його подальше кількісне визна-чення спектрофотометричним методом.

Література: 1. Бойд Э. Хейли. Токсичность ртути: генетическая

предрасположенность и синергические эффекты / Бойд Э. Хейли [перекл. перекл. Н. Кузнецовой] // Medical Veritas. – 2005. – №2. – Р. 535-542.

2. Василечко В. Адсорбція Pb(II) на Закарпатському клиноптилоліті / В. Василечко, Г. Грищук, І. Нерода // Вісник Львівського університету. Серія хімія. – 2009. – Вип. 50. – С. 177-187.

3. Гафанова Л.И. Диелектрическая дисперсия воды в ион-замещенном клиноптилолите / Л.И. Гафанова, Д.В. Сараев, Ю.А. Гусев // Структура и динамика молекулярных систем. – 2003. – Вып. Х, Ч. 1. – С. 354-357.

4. Калитовська М.Б. Дослідження твердофазної екст-ракції іонів меркурію у водних та модельних розчи-нах із використанням модифікованого клиноптило-літу / М.Б. Калитовська // Фармакологія та лікар-ська токсикологія. IV Національний з’їзд Фармако-логів України Тези доповідей, 10-12 жовтня 2011. – Київ. – №5 (24) – С. 145.

5. Соломенчук Т.М. Елементарний склад волосся хво-рих на інфаркт міокарда як індикатор впливу ксе-нобіотиків / Т. М. Соломинчук, С.В. Фус // Клінічна

фармація, фармакотерапія та медична стандарти-зація. – 2009. – №1-2. – С. 104-110.

6. Трахтенберг І.М. Визначення вмісту ртуті в об’єктах виробничого, навколишнього середовища і біологічних матеріалах : Методичні вказівки МВ 102.1 – 113. / За ред. І.М. Трахтенберга, Л.М. Шафанова, В.П. Анто-новича. – К. – 2005. – 58 с.

7. Цеолиты – перспективы развития // Бюро иннова-ционных технологий. – 2008. – №7. – С. 54-67.

8. Чернова С.П. Использование некоторых азореаген-тов при определении содержания ионов Pb (II), Cd (II), Hg (II) / С.П. Чернова, Л.В. Трубачева // Химия. – 2006. – №8. – С. 223-230.

9. Яновська Е.С. Наукові основи безвідходної техноло-гії доочищення промислових стічних вод від сумі-шей іонів важких металів / Е.С. Яновська, І.В. За-товський, М.С. Слободяник // Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2008. – №5. – С. 50-54.

10. Health risks of heavy metals from long-range trans-boundary air pollution / World Health Organization. – Geneva. – 2007. – 129 р.

УДК 546.49:542.61:616.15 ТВЕРДОФАЗНАЯ ЭКСТРАКЦИЯ МЕРКУРИЯ С ПЛАЗМЫ КРОВИ ЧЕЛОВЕКА Н-КЛИНОПТИ-ЛОЛИТОМ М.Б. Калытовская, И.И. Галькевыч Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме : Исследовано процесс твердофазной экстракции меркурия из плазмы. Высокий процент сорбции белков Н-клиноптилолитом позволяет извлекать ионы меркурия из плазмы в связанном состоянии. Сор-бируется до 93,8% токсиканта. Влияние ультразвука и использование водно-метанольного раствора элюен-та частично разрушает связь металла с белком на твердой фазе сорбента. Выбраны условия для реэкс-тракции ионов меркурия с последующим определением спектрофотометрическим методом. Как элюент использована смесь 1 М водного раствора калия хлорида и метанола (1:1). Ключевые слова: Н-клиноптилолит, сорбция, десорбция, меркурий, плазма.



2012, №12

123

UDC 546.49:542.61:616.15 THE SOLID PHASE EXTRACTION OF MERCURY FROM HUMAN BLOOD PLASMA BY H-CLINO-PTILOLITE M.B. Kalytovska, I.Y. Halkevych Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: The solid phase extraction of mercury from plasma is investigated. Large percentage of albumin sorption by H-clinoptilolite allows mercury ions extraction from plasma in a conjugated state. 93.8 % of a toxi-cant is sorbed. The impact of ultrasound and water-methanol eluent solution partly destroy the metal-albumin bond at a solid phase of sorbent. The conditions for mercury ions re-extraction with subsequent spectropho-tometric determination are defined. The eluent is a mixture of 1 M aqueous potassium chloride solution and methanol (1:1). Keywords: Н-clinoptilolite, sorption, desorption, mercury, plasma.




124

УДК 615.012.1:547.79]:615.213

С.І. Мироненко, Д.В. Камінський, І.О. Нєктєгаєв, О.Р. Піняжко, Р.Б. Лесик

ПОШУК НОВИХ АНТИКОНВУЛЬСАНТНИХ АГЕНТІВ В РЯДУ 4-ТІАЗОЛІДИНОНІВ ТА СПОРІДНЕНИХ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНИХ СИСТЕМ



e-mail: [email protected], [email protected]

Резюме: На основі аналізу даних структура – антиконвульсантна активність показана перспективність 4-тіазолідонів та споріднених систем як джерел нових антиконвульсантних агентів. За результатами in vivo скринінгу 246-ти оригінальних похідних 4-тіазолідонів та споріднених гетероциклічних сполук синтезова-них на кафедрі фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії ЛНМУ в рамках Anticonvulsant Screening Program виділено групу речовин для подальших досліджень. На основі представлених результатів окрес-лено напрямки дизайну нових потенційних антиконвульсантів та оптимізації структури отриманих спо-лук. Ключові слова: антиконвульсантна активність, 4-тіазолідони, скринінг.

Вступ. Пошук нових антиконвульсантів (АК) з високим рівнем активності та низькою токсичністю є одним з важливих завдань ме-дичної/фармацевтичної хімії, що розгляда-ється, в першу чергу, в контексті питання боротьби з епілепсією. Близько третини паці-єнтів не реагують на терапію сучасними пре-паратами,31,45 незважаючи на те, що у 63% пацієнтів епілепсія проходить без нападів,20 проте більш ніж у 50% хворих на епілепсію спостерігаються значні побічні ефекти тера-пії.10,14,21

Антиконвульсантні/антиепілептичні лікар-ські засоби (ЛЗ) відносяться до різних класів хімічних сполук: гідантоїни, іміностільбени, барбітурати, бензодіазепіни, вальпроати, ок-сазолідин-2,3-діони, сульфаніламіди та інші. Хімічна різноманітність відповідно забезпе-чує різні механізми реалізації антиконвуль-сантного ефекту, проте головними залиша-ються взаємодія з іонними каналами та вплив на нейротрансмітерну систему9. Кла-сифікація протисудомних засобів є утрудне-ною, оскільки більшість АК володіють більш ніж одним механізмом дії, деякі клінічно вживані препарати часто не пов'язані з конк-ретною ділянкою мозку, а точні механізми багатьох АК залишаються невідомими.26,42 Крім загальноприйнятої АТС (ATC код N03) класифікації пропонуються й інші підходи, так наприклад у роботі25 пропонується поділ АК на 4 основні категорії: 1) засоби, основну активність яких пов'язують з інгібуванням стійких повторюваних нападів (sustained re-petitive firing), шляхом блокування вольтаж-залежних натрієвих каналів і, як наслідок

інгібування вивільнення збуджуючих нейро-трансмітерів (фенітоїн, карбамазепін, окска-рбазепін); 2) засоби, які підвищують ГАМК-ергічні передачі (бензодіазепіни, барбітура-ти, вігабатрин, тіагабін); 3) стабілізатори нейронів таламуса, за рахунок інгібування кальцієвих каналів Т-типу (етосуксимід); 4) препарати, для яких характерна комбіна-ція наведених вище механізмів, часто в по-єднанні з додатковими/іншими механізмами (вальпроєва кислота, габапентин, ламотри-джин, топірамат, зонізамід, фелбамат). Тому існує реальна потреба створення нових про-тисудомних агентів для лікування захворю-вань стійких до використовуваних на сьогод-ні ЛЗ.

На сьогоднішньому етапі створення нових антиконвульсантних/антиепілептичних аген-тів реалізується двома взаємно доповнюва-ними шляхами: раціональний дизайн та фармакологічний скринінг в рамках бібліо-тек сполук. В першому випадку виділяють два основні вектори: 1) пошук високо-афін-них агентів до відомих чи ново-ідентифіко-ваних біологічних мішеней, встановлених при дослідженні молекулярних механізмів епілепсії, 2) модифікація існуючих антикон-вульсантних/антиепілептичних ЛЗ.11,24

Прикладом скринінгової програми з пошу-ку нових АК є Antiepileptic Drug Development Program (Epilepsy Branch of the National In-stitute of Neurological Disorders and Stroke, National Institute of Health)19,36. У рамках вказаної програми у 1993 р. впроваджено фелбамат, перший новий препарат, схвале-ний Food&Drug Administration для продажу



2012, №12

125

в Сполучених Штатах Америки протягом майже двох десятиліть.

Досягнення в створенні нових АК представ-лені в огляді25 та охоплюють наступні основні класи сполук: гетероциклічні аналоги кара-берсату (SB-204269); сульфонаміди; похідні амінокислот (в тому числі структурні імітато-ри на основі гідантоїну, піролідону та тетра-золу, а також аналоги γ-вініл-ГАМК (вігабат-рин)); бензил-, гідроксиаміди та карбоксамі-ди; імідазоли; піролідиндіони та лактами; (тіо)семікарбазони; тіадіазоли та хіназоліно-ни тощо, які характеризуються різними ме-ханізмами та високим антиконвульсантним профілем.

Значне місце серед нових сполук-лідерів та кандидатів у лікарський засіб з антиконвуль-

сантним ефектом займають гетероциклічні сполуки, а зокрема похідні 4-азолідинону (рис. 1). Використання 4-азолідинонової «мат-риці» в дизайні нових біологічно активних сполук обумовлене широким спектром векто-рів біологічної активності та можливістю формування різнопланових рядів високоак-тивних похідних, що дозволяє її його до так званих «привілейованих» гетероциклів у ме-тодології «drug design»4,22.

Відомі антиконвульсантні властивості ди-фенілгідантоїну та його аналогів були додат-ковим поштовхом до вивчення такого типу активності похідних 4-азолідону.

N

N

X

O

Me O

Me

Ph

NH

N

O

OO

N

N OH

Ar

H

NH

NO

NH

Ar

HR

O

S

NO

OCF3

NH

NSNH

O O

NH

N S

EtMeR R

OON

NH

O O

NH

N

EtMe

SS

R R OO

N

NNH

S

NNN

S

OH

OMe

O

OMe

Hal

N N

O

O

N

O

SN

H

Ar

OO

Ar

O

MeN

NN

SN

O

SN

H

Ar

O

Ar

NH

N

S

NH

O

NS

O

Me

OH

X = O,S

1 2 3 R = OEt, NHBz

4 5 6

7 8

9 10 Рис. 1. Структура похідних 4-тіазолідинону та споріднених гетероциклічних систем з анти-

конвуль-сантною активністю. Структурні імітатори функціоналізованих

амінокислот – похідні (тіо)гідантоїну (1) за результатами MES-тесту співмірні з актив-ністю фенітоїну, та характеризуються вира-женою вольтаж залежною блокадою Na+ ка-налів.23 Амід дифенілгідантоїн-3-оцтової кис-лоти є сполукою-лідером та базовим прикла-дом побудови топографічної моделі антикон-вульсантних агентів. Активні сполуки іден-тифіковано серед похідних 5-ариліденгідан-тоїн-3-оцтової кислоти (2), як потенційних інгібіторів нейронних натрієвих каналів (че-рез алостеричне інгібування [3H]BTX-B до-мену білкового комплексу) з вираженою ан-тиконвульсантною та антиаритмічною актив-ностями. Для сполук встановлена залежність фармакологічного ефекту від значення logР та орієнтації фенільного (арильного) субсти-туенту в положенні 5 імідазолідиндіонового

циклу41. Слід зазначити, що в ранніх роботах серед 5-ізопропіліден-2,4-оксазолідиндіон-3-карбонових кислот не виявлено потенційних антиконвульсантних агентів34, що опосеред-ковано свідчить про важливість впливу гете-роатома в положенні 1 азолідинового циклу на реалізацію цього виду активності. Серія похідних 5-ариліден(арил)-імідазолідин-4-онів (3) з амінокислотними залишками та-кож характеризується вираженим антикон-вульсантним ефектом та є лігандами гліцин-NMDA (N-methyl-D-aspartate) зв’язуючого сайту (iGluRs)15-17. Введення тіазолідонового фрагменту як метод модифікації структурно простіших сполук показаний в роботі29 при оптимізації структури 4-(4-флуорофенокси) бензальдегід семікарбазону (V102862). Отри-мана бібліотека 2,3-диарилзаміщених-4-тіа-золідонів дозволила ідентифікувати потен-



126

ційні АК. Для ряду N,N-біс(аріліден)дигід-разідів (5) та біс-(4-тіазолідинонових) похід-них (6) показана висока протисудомна актив-ність в пентилентетразол індукованих судо-мах (до 90% протектування)39,40. Використан-ня тіазолідинонового фрагменту також є ефективним в створенні високоактивних «гіб-ридних молекул» в поєднанні з іншими мо-лекулярними фрагментами. Високоактивні АК отримані при поєднанні тіазолідиноново-го та хіназолін-4(3Н)онового (7) 35, тіобарбіту-рового (8) чи тріазольного (9) 33, бензодіазепі-нового,13 кумаринового8 фрагментів тощо. По-дібні результати отримані в роботі,12 де по-хідні з бензімідазольним та тіазолідиноно-вим фрагментами виявляли значну протису-домну активність в МES тесті, причому спо-луки з гідроксифенільним фрагментом (10) характеризувались максимальним значен-

ням активності, а його заміна вела до втрати активності.

Цікаві спостереження приведені у роботі32, де при аналізі структурних характеристик типових протисудомних сполук (гідантоїни, оксазолідиндіони, сукцініміди, амідів N-аце-тил-амінокислот), показано, що усі типи спо-лук вміщують циклічні іміди або N-CO-CN фрагменти, які, очевидно, відіграють вирі-шальну роль в реалізації антиконвульсант-ної активності та можуть розглядатись як фармакофорні елементи, а поєднання наве-дених молекулярних фрагментів може роз-ширити спектр механізмів реалізації анти-конвульсантної активності. Дані спостере-ження в повній мірі можна екстраполювати і на структуру похідних 4-тіазолідинонів, які містять наведені фрагменти (рис. 2).

N

NH

O

O

Me

Me

Me

O

N

O

O

Me

Me

Me

N

O

O

Me

Me

Me

O R

NH

Me

NHR

O

Hydantoin

N-acyl amide

Succinimedes

Oxazolidinedione

O

O

RO

NH

OR

6-aminooxazepane -3,5-diones

S

NO

NR

H

Ar

S

NO

XH

Ar

N

O

O

R

Thiazolidinone derivatives

?

X = O,S

Рис. 2. Структурний підхід до дизайну потенційних антиконвульсантних агентів (пояснен-

ня в тексті) Крім цього більшість похідних 4-тіазолідо-

ну задовольняють вимоги фармакофорних моделей27,28,32, що вміщують гідрофобні аро-

матичні системи (А), гідроген зв'язуючий до-мен (B), електронодонорний фрагмент (C), дистальне ароматичне кільце (D) (рис. 3).

Nph OO

NN

NH

NH

ON

R

NH

NH

O

O

Ph

Ph

S

NO

NHRAr

N

NH O

Ph

NH

O

NHN

R Ph

?AB C

D

A C

BC

BA

D

AB

C

D

A D

B

C

Рис. 3. Схема фармакофорних моделей відомих антиконвульсантів та її екстраполяція на

похідні тіазолідонів (пояснення в тексті)



2012, №12

127

Незважаючи на представлені дані, на сьо-годні, тим не менше, немає чітко визначених кореляційних зв’язків структура – антикон-вульсантна активність, зокрема і у класі по-хідних 4-азолідинонів та споріднених гетеро-циклів44.

Мета дослідження скринінг потенцій-них антиконвульсантів серед похідних 4-тіа-золідинонів та споріднених гетероциклічних систем синтезованих на базі кафедри фарма-цевтичної, органічної, біоорганічної хімії

Львівського національного медичного універ-ситету імені Данила Галицького1,2,5,6.

Матеріали та методи дослідження. Структура цільових рядів гетероциклічних систем використаних в роботі представлена на рисунку 4 та характеризує хімічні пере-творення базового гетероциклу за положен-нями 2,3,4 та 5, згідно стратегії досліджень кафедри43, та є продовженням робіт з пошуку нових протиконвульсантних агентів3.

X

NHS

NS

Y

R

NA

O

R

Y

O

N

N

O

R2

R1

NO R

R2

R1NO N

H

S

RN

N

O

R2R1

S

NNN

O

N N

Y

O

O

O

R

N

N

R

R2

R1

O

X

O

X

Y

H

RX

O

R O

X

O

X

Y

NNR

X

Y

O(N)R

NH

NHO

O

S

NHO

O

S

NHO

S

S

NHS

O

X = S, NH

A

Y = O, N

Y = O, SHydantoin

2,4-Thiazolidinedione

Rhodanine

Isorhodanine

Рис. 4. Структура суб-бібліотек синтезованих сполук використаних в роботі Прескринінг протисудомної активності син-

тезованих сполук проведено у Національно-му інституті неврологічних порушень Націо-нального інституту здоров‘я (National Insti-tute of Neurological Disorders and Stroke, Na-tional Institute of Health, Rockville, MD, USA) в рамках антиконвульсантної скринінгової програми (Anticonvulsant Screening Program www.ninds.nih.gov/research/asp/index.htm).

Процедура in vivo тестування у вказаній установі проводиться у декілька етапів18,19,37. Перший етап in vivo скринінгу включав на-ступні тести. 1. Максимальний електрошоковий тест (Maximal Electroshock Test MES) – модель для оцінки здатності сполуки попереджувати виникнення та розвиток тонічних та клоніч-них судом при максимальній функціональ-ній активності нервових циклів мозку. За-значені судоми є високо відтворюваними та електрофізично еквівалентні людським судо-мам. MES-конвульсії одержують шляхом про-пускання змінного струму частотою 60 Гц (50 мA для мишей та 150 мA для щурів) протя-гом 2 секунд. Сполуки вводять внутрішньо-черевно або перорально в дозах 30, 100 та 300 мг/кг. Тварина вважається «захищеною» від MES-індукованих конвульсій, коли у неї

не спостерігається судом м’язів-розгиначів задньої кінцівки. 2. Пороговий судомний тест, викликаний коразолом (Subcutaneous Metrazole Seizure Threshold Test – (scMET). Клонічні судоми викликають підшкірним введенням коразо-лу, попередньо встановивши час піку фарма-кодинамічної активності для тестованих спо-лук. Коразол індукує конвульсії у 97% тва-рин (CD97: 85 мг/кг для мишей чи 56,4 мг/кг для щурів). Тварин поміщують в клітку в умовах мінімального стресу та спостерігають за наявністю чи відсутністю судом. Судоми констатують у випадку появи протягом при-близно 35 секунд клонічних спазмів щелеп, передніх та/чи задніх кінцівок. Тварини, які не демонструють зазначених проявів, вва-жаються «захищеними». Зазначений тест до-зволяє встановити здатність сполук підвищу-вати поріг чутливості тварин і таким чином захищати від прояву клонічних судом. 3. Гостра токсичність – мінімальне рухове погіршення (MMI). Для оцінки небажаних побічних ефектів (токсичності) тестованих сполук, піддослідні тварини контролюють на вияв ознак порушення нервових чи м’язових функцій. Для виявлення мінімальних м’язо-вих чи нервових порушень у піддослідних мишей застосовують тест на «обертальній



128

рейці» («rotorod»-тест). Для цього тварин по-міщають на рейку, яка обертається з швид-кістю 6 об/хв., тварини вважаються інтокси-кованими, якщо вони на «обертальній рейці» в «rotorod»-тесті не утримують рівноваги хоча б 3 рази протягом однієї хвилини. Додатково до (MMI)-тесту, тварини повинні демонстру-вати колову або зигзагоподібну ходу, ано-мальні положення тіла та розведення кінці-вок, тремор, підвищену активність, відсут-ність адекватної реакції на подразнення, сомноленцію, ступор, каталепсія, втрату міс-цевої реакції та м’язевого тонусу.

Сполуки вводились в дозах 30, 100 та 300 мг/кг групам (14 особини) тварин (миші, щурі) в формі суспензії в 0,5% розчині ме-тилцелюлози.

Результати дослідження та їх обгово-рення. В межах скринінгової програми про-тестовано 246 нових оригінальних похідних

4-тіазолідинону та споріднених гетероцикліч-них систем. Одним з аргументів для дослід-ження антиконвульсантної активності були результати прогнозування біологічної актив-ності зазначених сполук за методом оцінки 2D подібності при використанні програми РASS C&T7,30, згідно яких ймовірність анти-конвульсантної активності (ра) коливається в межах 0,40,7.

Отримані дані свідчать, що більшість тес-тованих сполук не володіють антиконвуль-сантною активністю, на фоні, переважно, за-довільних токсикометричних параметрів. Проте виділено ряд сполук (11-18) з незнач-ним рівнем активності (рис. 5) та групу спо-лук (19-28) (рис. 6) для подальших поглибле-них досліджень.

N

SNNNH

S

O

ONH

Br

O

NH

S

S

O

O

OMe

OMe

NS

O

O

NH

O

F

NS

O

N

N

S

OMe

O

Me

N

NH

S

SO

O

O

HOOC(CH2)5 O

OH

Me

NS

O

Cl

S

N

O

O

Cl

Cl

N

O

O

Cl

N

S

OS

Cl

SN

O

S

N

O

O

NHO

OH

11 1213

14

17

1516

18 Рис 5. Структура похідних 4-тіазолідинону та споріднених гетероциклічних систем з не-

значним рівнем активності.

NHS

O

N

N+ OO

N

S

NH

S

NH

O

S

NK

S

O

O

N O

NS

NS

O

S

N

O

O OMe N

NHS

S

O

O

O

OOEt

O

O

N

NS

S

O

O

O

F3C

O

SNK

O

O

NH

O

NS

X

NHO

O

OH OS

NHO

N

NaO O

NX = S, N

19 20 21 22

23 24

2526, 27 28

Рис 6. Структура похідних 4-тіазолідону та споріднених гетероциклічних сполук відібра-

них для подальших поглиблених досліджень.



2012, №12

129

При аналізі отриманих результатів вста-новлено, що група структурних аналогів сук-циніміду (сполуки, що вміщують неконденсо-ваний піролідиндіоновий фрагмент), а саме похідні [3-(5-іліден-2-тіоксо-4-тіазолідон-3-іл) -2,5-піролідиндіон-1-іл]алкан карбонових кислот, 2-(2,5-діоксо-1-арилпіролідин-3-іл-сульфаніл)-N-арилp-ацетамідів є неефектив-ним методом ускладнення суцинімідного ска-фолду у синтезі нових АК. Натомість пента-циклічні конденсовані системи з тіопірано [2,3-d]тіазольним та конденсованим піролі-диндіоновим фрагментом – 3,7-дитіа-5,14-діазапентацикло[9.5.1.02,10.04,8.012,16]гептаде-цени (15-17) є цікавим об’єктом для пошуку нових антиконвульсантів (рис 5). Слід за-уважити, що структурно простіші агенти, що є синтетичними прекурсорами зазначених ге-тероциклів, а саме N-заміщені біцикло[2.2.1] гептил-5-ен-2,3-дікарбоксиіміди не виявля-ють антиконвульсантної активності38.

При аналізі сполук представлених на ри-сунку 6 варто виділити речовини з ацетамі-

дотіазольним залишком (19-22), заміна за-значеного фрагменту на арилацетамідні та арилметиліденові фрагменти веде до втрати активності6. Порівняння активності 22 та 21 свідчить про бажану наявність одинарного зв’язку в положенні С-5 базового гетероциклу для реалізації ефекту. Зазначені сполуки є активнішими, ніж їх хімічні прекурсори – 5-карбоксиметиліден-2,4-тіазолідиндіон та 2,4-тіазолідиндіон-5-ацетатна кислота (26). За-міна атому сульфуру (26) на атом нітрогену (27) практично не впливає на рівень актив-ності, яка для зазначених сполук, не врахо-вуючи незначне зменшення тривалості тоніч-ної фази на фоні похідного гідантоїну, є при-близно на одному рівні6. Окремо слід виділи-ти натрійну сіль 2-(3-феніл-2-пропеніліден) гідразоно-4-тіазолідон-5-оцтової кислоти (28), яка на 46,6% збільшує латентний період, на 75,0% та 48,1% зменшує клонічну та тонічну фази судом в порівнянні з контролем.

Висновки: У роботі показано перспективність пошуку

нових антиконвульсантних агентів серед по-хідних 4-тіазолідинонів та споріднених сис-тем на основі аналізу структура–активність власних та літературних даних.

У результаті скринінгу 246 оригінальних похідних 4-тіазолідинонів та споріднених ге-тероциклічних сполук в рамках Anticonvul-

sant Screening Program виділено ряд сполук з незначним рівнем активності та групу речо-вин для подальших поглиблених досліджень. Окреслено напрямки дизайну нових потен-ційних акнтиконвульсантів та оптимізації отриманих сполук.

Автори статті висловлюють щиру подяку д-ру Л.Дж Мерфі (Dr. L.J. Murphee, Anticonvulsant Screening Program, Na-tional Institute of Neurological Disorders and Stroke, National Institute of Health, Rockville, MD, USA) та фахівцям вказа-ної установи за проведене in vivo тестування антиконвульсантної активності синтезованих сполук.

Література: 1. Атаманюк Д.В. Синтез, перетворення та біологічна

активність поліциклічних конденсованих систем на основі 4-тіазолідонів: автореф. дис. на здобуття на-ук. ступеня д-ра фарм. наук: 15.00.02 «Фармацевти-чна хімія та фармакогнозія» / Д.В. Атаманюк. – Львів, 2008. – 22 с.

2. Голота С.М. Синтез арил- та гетерилзаміщених 4-тіазолідонів та їх біологічна активність: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра фарм. наук: 15.00.02 «Фармацевтична хімія та фармакогнозія» / С.М. Голота. – Львів, 2006. – 20 с.

3. Западнюк В.Г. Залежність протисудорожної дії і токсичності нових похідних азолідину від хімічної будови / В.Г. Западнюк // Хімія та фармакологія по-хідних азолідину і дифенілоцтової кислоти. – Львів, 1963. – Т.24. – С.39–46.

4. Зіменковський Б.С. 4-Tіазолідинони та споріднені гетероциклічні системи. Нові напрямки досліджень кафедри фармацевтичної, органічної і біоорганічної хімії Львівського національного медичного універ-ситету імені Данила Галицького / Б.С. Зіменковсь-кий, Р.Б. Лесик // Клінічна фармація, фармакоте-

рапія та медична стандартизація. – 2010. – №3-4. – C.14–30.

5. Камінський Д.В. Синтез, перетворення та біологіч-на активність 4-азолідон-3-алканкарбонових кис-лот: автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. фарм. наук: спец. 15.00.02 «Фармацевтична хімія та фармакогнозія» /Д.В. Камінський.–Львів,2009.–20 с.

6. Лесик Р.Б. Синтез та біологічна активність конден-сованих і неконденсованих гетероциклічних систем на основі 4-азолідонів: автореф. дис. на здобуття на-ук. ступеня д-ра фарм. наук: 15.00.02 «Фармацевти-чна хімія та фармакогнозія» / Р.Б. Лесик. – Львів, 2005. – 39 с.

7. Поройков В.В. Компьютерное предсказание биоло-гической активности веществ / В.В. Поройков [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.ibmn.msk.su/PASS.

8. Amin K.M. Synthesis and preliminary evaluation of some substituted coumarins as anticonvulsant agents / K.M. Amin, D.E. Abdel Rahman, Y.A. Al-Eryani // Bio-org. Med. Chem. – 2008. – Vol.16. – P.5377–5388.



130

9. Anticonvulsant. [Електронний ресурс]. Режим дос-тупу: http://en.wikipedia.org/wiki/Anticonvulsant

10. Brodie M.J. Atiepileptic drugs / M.J. Brodie, M.A. Dichter // New Engl. J. Med. – 1996. – Vol.334. – P.168–175.

11. Bruno-Blanch L. Topological virtual screening: a way to find new anticonvulsant drugs from chemical diver-sity / L. Bruno-Blanch, J. Galvez, R. Garcia-Domenech // Bioorg.Med.Chem.Lett.–2003.–Vol.13.–P.2749–2754.

12. Derivatives of benzimidazole pharmacophore: synthe-sis, anticonvulsant, antidiabetic and DNA cleavage studies // R.V. Shingalapur, K.M. Hosamani, R.S. Keri [et al.] // Eur. J. Med. Chem. – 2010. – Vol.45. – P.1753–1759.

13. Design, synthesis and pharmacological screening of potential anticonvulsant agents using hybrid approach // J.G. Ghogare, S.V. Bhandari, K.G. Bothara [et al.] // Eur. J. Med. Chem. – 2010. – Vol.45. – P.857–863.

14. Dichter M.A. Drug therapy: new antiepileptic drugs / M.A. Dichter, M.J. Brodie // New Engl. J. Med. – 1996. – Vol.334. – P.1583-1590.

15. Karolak-Wojciechowska J. Structure and activity stud-ies of glycine receptor ligands. Structural remarks on arylidene-imidazoline-4-one glycinates and glycinami-des / J. Karolak-Wojciechowska, K. Kiec.-Kononowicz, A. Mrozek // J. Mol. Srtuct. – 2001. – Vol.59. – P.73–81.

16. Kiec-Kononowicz K. Glycine derivatives of imida-zolones as potential ligands of glycine binding site of NMDA receptors / K. Kiec.-Kononowicz, J. Karolak-Wojciechowska, J. Handzlik // Acta Pol. Pharm. – Drug Res. – 1998. – Vol.55. – P.381–388.

17. Kiec-Kononowicz K. Structure and activity studies on glycine receptor ligands. Diphenyl imidazolin-4-one glycinamides / K. Kiec-Kononowicz, J. Karolak-Wojcie-chowska // Acta Pol. Pharm. Drug Res. – 1998. – Vol.55. – P.389–397.

18. Krall R.L. White Antiepileptic drug development: II. Anticonvulsant drug screening / R.L. Krall, J.K. Pen-ry, B.G. White // Epilepsia – 1978. – Vol.19. – P.409–428.

19. Kupferberg H.J. Antiepileptic drug development prog-ram: a cooperative effort of government and industry / H.J. Kupferberg // Epilepsia –1989. –Vol.30. – P.51–56.

20. Kwan P. Early identification of refractory epilepsy / P. Kwan, M.J. Brodie // New Engl. J. Med. – 2000. – Vol.342. – P.314–319.

21. Kwan P. Drug treatment of epilepsy: when does it fail and how to optimize its use? / P. Kwan, M.J. Brodie // CNS Spectr. – 2004. – Vol.9. – P.110–119.

22. Lesyk R. 4-Thiazolidones: сentenarian history, current status and perspectives for modern organic and me-dicinal chemistry / R. Lesyk, B. Zimenkovsky // Curr. Org. Chem. – 2004. – Vol.8. – P.1547–1578.

23. Le-Tiran A. Functionalized amino acid anticonvul-sants: synthesis and pharmacological evaluation of conformationally restricted analogues / A. Le Tiran, J.P. Stables, H. Kohn // Bioorg. Med. Chem. – 2001. – Vol.9. – P.2693–2708.

24. Malawska B. Application of pharmacophore models for the design and synthesis of new anticonvulsant drugs / B. Malawska // Mini Rev. Med. Chem. – 2003. – Vol.3. – P.341–348.

25. Malawska B. New Anticonvulsant Agents / B. Ma-lawska // Curr. Top. Med. Chem. – 2005. – Vol.5. – P.69–85.

26. Nicolson A. Future prospects for the drug treatment of epilepsy / A. Nicolson, J.P. Leach // CNS Drugs. – 2001. – Vol.15. – P.955–968.

27. Novel semicarbazones based 2,5-disubstituted-1,3,4-oxadiazoles: one more step towards establishing four binding site pharmacophoric model hypothesis for an-ticonvulsant activity / H. Rajak, R. Deshmukh, R. Vee-

rasamy [et al.] // Bioorg. Med. Chem. Lett. – 2010. – Vol.20. – P.4168–4172.

28. Pandeya S.N. Synthesis and anticonvulsant activity of 4-bromophenyl substituted aryl semicarbazones / S.N. Pandeya, P. Yogeeswari, J.P. Stables // Eur. J. Med. Chem. – 2000. – Vol.35. – P.879–886.

29. Parallel Synthesis of a Biased Library of Thiazolidi-nones as Novel Sodium Channel Antagonists / Q. Sun, L. Tafesse, J.T. Limberis [et al.] // Comb. Chem. HTS. – 2003. Vol. 6. Р.481-488.

30. Prediction of biological activity spectra for substances: evaluation on the diverse set of drugs-like structures / A.V. Stepanchikova, A.A. Lagunin, D.A. Filimonov [et al.] // Cur. Med. Chem. – 2003. – Vol.10. – P.225–233.

31. Schmidt D. Drug resistance in epilepsy: putative neurobiologic and clinical mechanisms / D. Schmidt, W. Loscher // Epilepsia – 2005. – Vol.46. – P.858–877.

32. Sharma G. Design and synthesis of 6-amino-1,4-oxa-zepane-3,5-dione derivatives as novel broad spectrum anticonvulsants // G. Sharma, J.Y. Park, M.S. Park // Bioorg. Med. Chem. Lett. – 2008. – Vol.18. – P.3188–3191.

33. Shiradkar M.R. Synthesis and anticonvulsant activity of clubbed thiazolidinone-barbituric cid and thiazoli-dinone-triazole derivatives / M.R. Shiradkar, A.G Ni-kalje // ARKIVOC. – 2007. – Vol. XIV. – P.58–74.

34. Spielman M. Some N-alkyl-2,4-oxazolidinediones and their anticonvulsant properties / M. Spielman, G. Eve-rett // J.Am.Chem.Soc.– 1948. – Vol.70. – P.1021–1023.

35. Srivastava A.V.K. Synthesis of newer thiadiazolyl and thiazolidinonyl quinazolin-4(3H)-ones as potential an-ticonvulsant agents / A.V.K. Srivastava, A. Kumar // Eur. J. Med. Chem. – 2002. – Vol.37. – P.873–882.

36. Stables J.P. National Institute of Neurological Disor-ders and Stroke. Anticonvulsant Screening Project Raport. Chapter 16/ / J.P. Stables, H.J. Kupferberg [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.ninds. nih.gov/about_ninds/anticonvulsant_srceening_project.htm

37. Stables J.P. The NIH anticonvulsant drug develop-ment (ADD) program: preclinical anticonvulsant scree-ning project / J.P. Stables, H.J. Kupferberg // Molecu-lar and Cellular Targets for Anti-Epileptic Drugs / Ed.G. Avarzini, P. Tanganelli, M. Avoli. – John Libbey & Co, 1997. – P.191–198.

38. Synthesis and anticonvulsant activity of a series of N-substituted bicyclo[2.2.1]hept-5-ene-2,3-dicarboximi-des / J. Obniska, R. Lesyk, D. Atamanyuk [et al.] // Acta Pol. Pharm. – 2005. – №3. – P.213–219.

39. Synthesis and anticonvulsant activity of some new arylidenehydrazides and 4-thiazolidinones / N. Ulusoy, N. Ergen, A.C. Ekinci [et al.] // Monatshefte fur Che-mie. – 1996. – Vol.127. – P.1197–1202.

40. Synthesis and biological activity of novel thiazolidin-4-ones with a carbohydrate moiety / H. Chen, L. Jiao, Z. Guo [et al.] // Carbohyd. Res. – 2008. – Vol.343. – P.3015–3020.

41. Synthesis, structure–activity relationship of some new anti-arhythmic 5-arylidene imidazolidine-2,4-dione de-rivatives / E. Pekala, K. Stadnicka, A. Broda [et al.] // Eur. J. Med. Chem. – 2005. – Vol.40. – P.259–269.

42. The new antiepileptic drugs: pharmacological and cli-nical aspects / G. Gatti, I. Bonomi, G. Jannuzzi [et al.] // Curr. Pharm. Design. – 2000. – Vol.6. – P.839–860.

43. Thiazolidinone motif in anticancer drug discovery. Ex-perience of DH LNMU medicinal chemistry scientific group / R.B. Lesyk, B.S. Zimenkovsky, D.V. Kaminskyy [et al.] // Biopolym. Cell. – 2011. – №2. – P.107–117.

44. Verma A. 4-Thiazolidinone: а biologically active scaf-fold / A. Verma, S.K. Saraf // Eur. J. Med. Chem. – 2008. – Vol.43. – P.897–905l.

45. WHO report [Електронний ресурс]. Режим досту-пу: http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs165



2012, №12

131

УДК 615.012.1:547.79]:615.213 ПОИСК НОВЫХ АНТИКОНВУЛЬСАНТНЫХ АГЕНТОВ В РЯДУ 4-ТИАЗОЛИДИНОНОВ И РОД-СТВЕННЫХ ГЕТЕРОЦИКЛИЧЕСКИХ СИСТЕМ С.И. Мироненко, Д.В. Каминский, И.О. Нектегаев, О.Р. Пиняжко, Р.Б. Лесик Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме: Исходя из анализа данных структура – антиконвульсантная активность показана перспектив-ность 4-тиазолидонов и родственных систем как источников новых антиконвульсантных агентов. За ре-зультатами in vivo скрининга 246 оригинальных производных 4-тиазолидонов и родственных гетероцик-лических соединений синтезированных на кафедре фармацевтической, органической и биоорганической химии ЛНМУ в рамках Anticonvulsant Screening Program выделено группу веществ для дальнейших ис-следований. На основании представленных результатов предложено направления дизайна новых потен-циальных атиконвульсантов и оптимизации структуры полученных соединений. Ключевые слова: антиконвульсантная активность, 4-тиазолидоны, скрининг. UDC 615.012.1:547.79]:615.213 SEARCH OF NEW ANTICONVULSANT AGENTS AMONG 4-THIAZOLIDINONES AND RELATED HETEROCYCLIC SYSTEMS S.I. Myronenko, D.V. Kaminskyy, I.O. Nektegayev, О.R. Pinyazko, R.B. Lesyk Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine Summary: Based on structure-activity relationships the potentiality of 4-thiazolidinones and related systems as sources of new anticonvulsant agents was described. According to the in vivo screening results of 246 original 4-thiazolidinones derivatives and related heterocyclic compounds synthesized at the Department of Pharmaceu-tical, Organic and Bioorganic Chemistry DHLNMU within Anticonvulsant Screening Program a number of sub-stances were selected for the in-depth study. On the assumption of presented results the direction of new poten-tial anticonvulsants design as well as active compounds structure optimization was outlined. Keywords: anticonvulsant activity, 4-thiazolidinones, screening. Надійшла до редакції 15.08.2012 р.



132

УДК 547.746:615.31

Д.В. Коваль1, М.В. Воєвудський1, В.О. Астахіна1, С.І. Коваленко2, О.І. Петухова1, О.В. Крищик1, О.В. Харченко1

СИНТЕЗ ТА АНТИОКСИДАНТНА АКТИВНІСТЬ

N-ЗАМІЩЕНИХ N-(2, 4-ДИМЕТИЛ-3-КАРБЕТОКСИ)ПІРОЛ-5-ІЛ СЕЧОВИН

ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет»1, м. Дніпропетровськ, Україна

Запорізький державний медичний університет2, м. Запоріжжя, Україна


Резюме: Опрацьовано препаративну методику синтезу етил 5-[(гідразинокарбоніл)аміно]-2,4-диметил-1Н-пірол-3-карбоноату та етил 5-амінокарбоніл-2,4-диметил-1Н-пірол-3-карбоноату шляхом нетривалого ки-п’ятіння 5-азидокарбоніл-2,4-диметилпірол-3-карбоноату в діоксані з водним розчином гідразингідрату або аміаку. В зазначених умовах здійснено синтез нових N-заміщених N-(2,4-диметил-3-карбетокси)пірол-5-іл сечовин для фармакологічного скринінгу на антиоксидантну активність. Встановлено, що похідні пірол-5-іл сечовин проявляють виражену антиоксидантну активність при окисній модифікації білка в умовах іні-ціювання вільно-радикального окиснення in vitro. Дані похідні запобігають накопиченню вмісту продуктів окисної модифікації. Ключові слова: пірол-5-іл сечовини, перегрупування Курціуса, антиоксидантна активність.

Вступ. Відомо, що процеси вільноради-кального окислення біомолекул відіграють значну роль у патогенезі багатьох хвороб і патологічних станів (атеросклероз, артері-альна гіпертензія, ішемічні ураження моз-ку)3.

Ушкодження мембранних структур та по-рушення антиоксидантно-прооксидантного балансу клітин приводить до модифікації біл-кових фрагментів мембран нейронів; погір-шення чутливості і специфічності рецепторів, генерації утворення і провідності нервового імпульсу, синаптичної передачі4.

Лікарські засоби (ЛЗ), що за механізмом основної фармакологічної дії є антиоксидан-тами, тобто інгібіторами процесів вільно-радикаль-ного окислення біомолекул, посі-дають важливе місце у комплексній терапії захворювань центральної нервової системи, деструктивного або дегенеративного генезу, які мають чітко окреслену вільно-радикальну фазу1,7,8,11,12. Разом з тим, слід визнати, що для клінічного застосування до сьогодні за-пропоновано недостатню кількість ЛЗ з ан-тиоксидантним механізмом дії9.

Раніше нами повідомлялось про наявність високої антиоксидантної активності у різних похідних гідразиду 2,4-диметил-5-карбеток-си-1Н-піролкарбонової кислоти, при чому, як серед циклічних анельованих похідних, так і серед звичайних нециклічних сполук (основи Шиффа, 1,2-діацилгідразини та ін.)2.

На нашу думку, заміна гідразидного фраг-менту на залишок сечовини або семікарбази-ду може дозволити значно поширити кіль-кість потенційно активних сполук з піроль-ним фрагмен-том, а також дає можливість наблизитися до вирішення найактуальнішої задачі фармацевтичної хімії – встановленню зв’язку «будова-дія».

Одним з найбільш поширених методів от-римання сечовин та семікарбазидів є реакція ізоціанатів з первинними та вторинними амі-нами5. Проте не завжди є можливим отрима-ти та зберегти в необхідній препаративній кількості відповідний ізоціанат, у зв’язку з їх нестійкістю; особливо це стосується гетеро-циклічних ізоціанатів. Тому, в деяких випад-ках, для отримання сечовин та семікарбази-дів зручніше використовувати ацилазиди, які можуть in situ трансформуватися в ізоці-анати з виділенням молекулярного азоту в умовах перегрупування Курціуса13.

Необхідною умовою початку перегрупуван-ня є термічна деструкція відповідного ацила-зиду в інертному розчиннику. Вибір розчин-ника залежить від температури розкладу ацилазиду. Зазвичай більшість ацилазидів розкладають-ся при температурі від 35 до 75°С. Але деякі ацилазиди мають аномально високу температуру розкладу, що робить їх безпечними та зручними при використанні, проте в той же час значно звужується коло



2012, №12

133

можливих розчинників, в яких можливо пе-регрупування Курціуса.

Мета дослідження. Здійснити синтез но-вих N-заміщених N-(2,4-диметил-3-карбеток-си)пірол-5-іл сечовин та провести досліджен-ня їх антиоксидантної активності in vitro.

Матеріали та методи дослідження. Си-нтетичні дослідження проведені з викорис-танням реактивів компаній «Merck» (Дармш-тадт, Німеччина) та «Sigma-Aldrich» (Міссурі, США).

Структура і склад ключових синтезованих сполук підтверджено спектроскопією ПМР.

Оцінку антиоксидантної активності (АОА) сполук у дослідах in vitro проводили на ка-федрі фармакології та медичної рецептури Запорізького державного медичного універ-ситету (зав. кафедрою, професор, д.біол.н. Белєнічев І.Ф.) на моделях ініціації утворен-ня вільних радикалів.

Окисну модифікацію білка проводили в го-могенаті мозку щурів лінії Вістар за відомою методикою10. АОА (%) визначали за пригні-ченням утворення карбонільних та карбок-сильних груп в умовах ініціювання вільно радикального окиснення.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Раніше нами встановлено, що 5-ази-докарбоніл-2,4-диметилпірол-3-карбоноат мо-же використовуватися для синтезу різнома-нітних сечовин та семікарбазидів в умовах нетривалого кип’ятіння вихідних компонен-тів в толуолі6.

Вибір розчинника обумовлений високою термостабільністю вихідного ацилазиду (Трозкл=136°С).

При чому було показано, що при викорис-танні в деяких випадках у якості розчинника самих агентів (водний розчин аміаку, гідра-зингідрат 80%) реакція відбувається з утво-ренням відповідних похідних 2,4-диметил-5-карбетокси-1Н-піролкарбонової кислоти (2, 3), тобто в цих температурних умовах ацила-зидна група реагує як псевдогалогенангідри-дна.

Проведення цієї ж реакції у толуолі при-зводить до утворення етил 5-[(гідразино-карбоніл)аміно]-2,4-диметил-1Н-пірол-3-кар-боноату та етил 5-аміно-карбоніл-2,4-диме-тил-1Н-пірол-3-карбоноату, але гетерофаз-ність реакційного середовища ускладнює проведення реакції та негативно впливає на вихід кінцевих продуктів.

У зв’язку з цим, нами проведена спроба оп-тимізувати дану методику шляхом заміни толуолу на діоксан.

Встановлено, що нетривале кип’ятіня аци-лазиду в діоксані з водним розчином гідра-зингідрату або аміаку призводить до утво-рення очікуваних семікарбазиду (4) та сечо-вини (5) з високими виходами.

Реакція відбувається в гомофазному сере-довищі (схема 1).

Схема 1

NH

OO

CH3

CH3

CH3

O N3

NH

OO

CH3

CH3

CH3

O

NHNH2

NH

OO

CH3

CH3CH3

O

NH2

NH

OO

CH3

CH3 CH3

NH N

H

O

NH2

NH

OO

CH3

CH3

CH3

NH

NH2

O

NH2NH2*H2O

NH4OH

NH2NH2*H2O

NH4OH

dioxane

1

5

4

3

2H2O

Також була проведена вдала спроба твер-дофазного синтезу сечовини (5), шляхом плавлення попередньо змішаної суміші аци-лазиду з карбамідом при температурі 200°C у продовж 30 хв.

Таким чином обидві методики можуть бути використані для синтезу монозаміщених се-мікарбазиду (4) та сечовини (5) з пірольним фрагментом.

З метою дослідження антиоксидантної дії серед заміщених сечовин з пірольним фраг-ментом нами синтезовано низку сечовин із відповідного ацилазиду (1) та різноманітних первинних та вторинних амінів з викорис-танням діоксану у якості розчинника (схема 2).



134

Схема 2

NH

OO

CH3

CH3

CH3

O

N3

NH

OO

CH3

CH3

CH3

NH

NH

OR

dioxaneRNH2

+

1 6R= 4-CH3-C6H4 (а), CH2-C6H5 (б), 3-CH3-C6H4 (в), -C6H4-C6H4- (г), -C6H4-O-C6H4 (д), 2-CH3-C6H4 (е), 5-tBut-C2N2S (ж), 2,4-(CH3O)2-C6H3 (з),2,5-(CH3O)2-C6H3 (і), N-морфоліл (к), 4-COOC2H5-C6H4 (л), -CH2-CH2-OH (м)

Структуру синтезованих сполук 6а-6м підт-верджено за допомогою 1Н ЯМР спектроско-

пії. Проаналізовані спектральні данні наве-дені у таблиці 1.

Таблиця 1. Спектральні характеристика синтезованих сполук

Дані спектрів

№ Ви-хід Ттопл.

СН

3СН

2О

2,4-

СН

3

NH

пір

NH

CO

NH

Інші групи

6а 85 233-235 1,24 т, 4,11 кв

1,99 с, 2,33 с

11,02 с 7,76 с, 8,51 с

2,21 с (3Н, 4-CH3-Ph), 7,06 д (2Н, Ph), 7,28 д (2Н, Ph)

6б 87 219-221 1,22 т, 4,11 кв

1,96 с, 2,31 с

10,97 с 6,53 с, 7,68 с

4,22 д (2Н, CH2-Ph), 7,27 м (5Н, Ph)

6в 50 235-238 1,24 т, 4,12 кв

1,99 с, 2,33 с

11,03 с 7,79 с, 8,52 с

2,24 с (3Н, 3-CH3-Ph), 6,74 д (1H, Ph), 7,11 т (1H ,Ph), 7,22 д (2H, Ph)

6г 75 290 р 1,24 т, 4,13 кв

2,00 с, 2,34 с

11,06 с 7,87 с, 8,75 с

7,43-7,51 м (8Н, Ph-Ph)

6д 89 230-233 1,24 т, 4,12 кв

1,99 с, 2,33 с

11,03 с 7,81 с, 8,64 с

6,88 д (4Н, Ph), 7,41 д (4Н, Ph)

6е 69 231-234 1,24 т, 4,12 кв

2,02 с, 2,34 с

11,04 с 7,84 с, 8,19 с

2,20 с (3Н, 2-CH3-Ph), 6,87-6,94 м (1H, Ph), 7,06-7,16 м (2H, Ph), 7,76-7,80 м (1H, Ph)

6ж 81 186-188 1,24 т, 4,12 кв

1,96 с, 2,33 с

11,12 с 8,25 с 1,20-1,35 м (9H, t-But)

6з 86 217-220 1,23 т, 4,11 кв

1,98 с, 2,32 с

11,01 с 6,57 с, 8,30 с

3,70 с (3H, CH3-O-Ph), 3,82 с (3H, CH3-O-Ph), 6,44 д (1H, Ph), 7,87д (2H, Ph)

6і 87 199-202 1,23 т, 4,12 кв

1,99 с, 2,33 с

11,04 с 8,20 с, 8,52 с

3,64 с (3Н, СН3-О-Ph), 3,78 с (3Н, СН3-О-Ph), 6,45 м (1Н, Ph), 6,89 д (1H, Ph), 7,81 д (1Н, Ph)

6к 51 180 р 1,23 т, 4,11 кв

1,93 с, 2,30 с

10,96 с 8,02 с 3,55 м (8Н, морфоліл)

6л 75 195-198 1,23 т, 4,12 кв

1,99 с, 2,33 с

11,07 с 7,98 с, 9,11 с

1,28 т (2Н, CH3CH2O-), 4,25 кв (3Н, CH3CH2O-), 7,56 д (2Н, Ph), 7,85 д (2Н, Ph)

6м 84 193-196 1,22 т, 4,10 кв

1,94 с, 2,30 с

10,91 с 6,05 с, 7,67 с

4,67 с (1Н, -OH), 3,08 кв (2Н, -CH2CH2-), 3,38 м (2Н, -CH2CH2-)

Аналіз отриманих даних по спонтанній

окисній модифікації білка показав, що у го-могенаті відмічається підвищення рівня про-

дуктів вільно-радикального окиснення (табл. 2, табл. 3).

Таблиця 2. Антиоксидантна активність досліджуваних сполук (6 а-м) при окисній модифі-

кації білка (пригнічення утворення АФГ) в умовах ініціювання вільно-радикального окиснення (λ=274нм)

R АФГ (10-3 моль/л) % АФГ

(10-5 моль/л) % АФГ (10-7 моль/л) %

1 2 3 4 5 6 7 8 6а 4-CH3-C6H4 37,894 -8,96 33,482 3,72 29,645 14,76 6б CH2-C6H5 29,735 14,50 32,595 6,27 29,284 15,79



2012, №12

135

Продовження табл. 2 1 2 3 4 5 6 7 8

6в 3-CH3-C6H4 28,121 19,14 30,503 12,29 29,464 15,28 6г -C6H4-C6H4- 31,688 8,88 32,761 5,80 32,2 7,41 6д -C6H4-O-C6H4- 34,881 -0,30 33,89 2,55 31,071 10,66 6е 2-CH3-C6H4 31,619 9,08 32,443 6,71 28,848 17,05 6ж 3-tBut-C2N2S 33,329 4,16 30,247 13,03 30,337 12,77 6з 2,4-(CH3O)2-C6H3 30,76 11,55 30,995 10,88 28,661 17,59 6і 2,5-(CH3O)2-C6H3 30,524 12,23 26,479 23,86 29,665 14,70 6к N-морфоліл 24,789 28,72 27,276 21,57 27,511 20,89 6л 4-COOC2H5-C6H4 30,372 12,67 26,41 24,06 31,196 10,30 6м C2H4OH 34,154 1,79 25,184 27,58 30,587 12,05

контроль 34,777 34,777 34,777 інтакт 10,057 10,057 10,057

Таблиця 3. Антиоксидантна активність досліджуваних сполук (6 а-м) при окисній модифі-

кації білка (пригнічення утворення КФГ) в умовах ініціювання вільно-радикального окиснення (λ=363нм)

R КФГ (10-3 моль/л) % КФГ

(10-5 моль/л) % КФГ (10-7 моль/л) %

6а 4-CH3-C6H4 31,605 -34,52 26,465 -12,65 21,596 8,08 6б CH2-C6H5 22,822 2,86 27,56 -17,31 20,391 13,21 6в 3-CH3-C6H4 21,88 6,87 24,748 -5,34 21,146 9,99 6г -C6H4-C6H4- 24,81 -5,60 25,738 -9,55 24,696 -5,12 6д -C6H4-O-C6H4- 29,471 -25,44 28,245 -20,22 23,605 -0,47 6е 2-CH3-C6H4 24,831 -5,69 25,625 -9,07 21,589 8,11 6ж 3-tBut-C2N2S 26,791 -14,03 23,937 -1,89 21,395 8,93 6з 2,4-(CH3O)2-C6H3 25,426 -8,22 25,516 -8,61 22,607 3,78 6і 2,5-(CH3O)2-C6H3 27,691 -17,86 16,166 31,19 21,838 7,05 6к N-морфоліл 19,387 17,48 17,98 23,47 20,64 12,15 6л 4-COOC2H5-C6H4 24,519 -4,36 17,433 25,80 23,362 0,56 6м C2H4OH 28,045 -19,37 16,748 28,71 20,827 11,35

контроль 23,494 23,494 23,494 інтакт 8,173 8,173 8,173

Так, рівень карбонільних та карбоксильних

груп – основних маркерів окисної модифіка-ції білка, які кількісно реагують з 2,4-динітрофенілгідразином, утворюючи при цьому 2,4-динітрофенілгідразони, був у 3,7 (=274 нм) та 4 (=363 нм) рази вище у порі-внянні з інтактом.

Введення синтезованих сполук до гомоге-нату мозку щурів в умовах окисної модифі-кації білка не у всіх випадках приводить до зниження рівня альдегідфенілгідразону (АФГ) та карбоксіфенілгідразону (КФГ) – ос-новних маркерів деструкції білкових моле-кул (рис. 3, рис. 4).

-15-10

-505

101520253035

6а 6б 6в 6г 6д 6е 6ж 6з 6і 6к 6л 6м

ряд 1

ряд 2

ряд 3

Рис. 3. Антиоксидантна активність досліджуваних сполук (6 а-м) при окисній модифі-

кації білка в умовах ініціювання вільно-радикального окиснення (λ=274нм). Примітки: Ряд 1 – концентрація досліджуваної речовини 10-3 моль/л; Ряд 2 – концентрація досліджуваної речовини 10-5 моль/л; Ряд 3 – концентрація досліджуваної речовини 10-7 моль/л.



136

Як видно, з наведених гістограм майже всі сполуки в досліджуваних концентраціях при-водили до зниження рівня АФГ.

Слід зазначити, що деякі речовини (6а) та (6д) зі зменшенням концентрації змінюють прооксидант-ну на антиоксидантну дію, а саме у концентрації 10-3 моль/л вони є проок-сидантами, але вже при концентрації 10-5 моль/л проявляють антиоксидантні власти-вості. Слід відзначити, що для сполук (6ж), (6і), (6л), (6м) найоптимальнішою концент-рацією, при якій спос-терігалось зниження кількості карбонільних груп, виявилась

10-5 моль/л. Найбільшу ефективність у зни-женні концентрації АФГ, на рівні 15% або вище при концентрації досліджуваної сполу-ки 10-7 моль/л, проявили сполуки (6б), (6в), (6е), (6з).

При чому їх активність в концентрації 10-5 моль/л була значно нижчою.

Зміна концентрації сполуки 6к незначним чином впливала на її антиоксидантну акти-вність, зниження рівня 2,4-динітрофенілгід-разонів при довжині хвилі 274 нм залиша-лось на рівні 2030%

-40

-30

-20

-10

0

10

20

30

40

6а 6б 6в 6г 6д 6е 6ж 6з 6і 6к 6л 6м

ряд 1ряд 2ряд 3

Рис. 4. Антиоксидантна активність досліджуваних сполук (6 а-м) при окисній модифі-

кації білка в умовах ініціювання вільно-радикального окиснення (λ=363нм). Примітки: Ряд 1 – концентрація досліджуваної речовини 10-3 моль/л; Ряд 2 – концентрація досліджуваної речовини 10-5 моль/л; Ряд 3 – концентрація досліджуваної речовини 10-7 моль/л.

Сполуки (6і), (6к), (6л), (6м) в концентрації

10-5 моль/л знижували рівень карбоксильних груп (=363 нм) на 1618%. Меншу ефектив-ність проявили сполуки (6а), (6д), котрі мали іншу направленість антиоксидантної актив-ності. У концентрації 10-3 моль/л вони збіль-шують рівень 2,4-динітрофенілгідразонів при довжині хвилі 274 нм та 363 нм на 0,38,96 та 25,4434,52 % відповідно (табл. 2, табл. 3).

Слід відзначити, що при зменшенні конце-нтрації досліджуваних сполук прооксидантна активність змінювалась на антиоксидантну.

Таким чином, найбільше пригнічують утворення 2,4-динітрофенілгідразонів сечо-вини, які мають 2-гідроксіетиловий (6м) та морфоліновий (6к) замісники або замісники з переважним мезомерним ефектом (метокси- (6з), (6і), карбетоксигрупи (6л)) у бензиліде-новому субституенті. Найефективнішою кон-центрацією досліджуваних сполук виявилась 10-5 моль/л.

Експериментальна хімічна частина. Визначення чистоти продуктів і контроль

проходження реакцій здійснювалися мето-

дом тонкошарової хроматографії на пласти-нах «Silufol UV-254», елюент: толуол-ізопро-панол-10:3. Прояв парами йоду. 1H ЯМР-спектри зареєстровані на спектрометрі Varian 300VXR в DMSO-D6, внутрішній стан-дарт – тетраметилсилан. Синтез сполук 2, 3 здійснено за відомим методом6.

Метод синтезу 2,4-диметил-3-карбеток-си-5-ацилазидопіролу (1). 30 г (0,133 моль) 2,4-диметил-3-карбетокси-5-гідразидокарбо-нілпіролу суспендували у 200 мл води. Дода-вали 30 мл соляної кислоти та охолоджували суміш до t=05°С, після чого при перемішу-ванні додавали порціями розчин 9,2 г (0,133 моль) нітриту натрію у 15 мл води. Отрима-ний осад відфільтровували, промивали во-дою та сушили. Вихід 91%.

Метод синтезу етил 5-[(гідразинокарбо-ніл)аміно]-2,4-диметил-1Н-пірол-3-карбоно-ату (4). 1 г (0,004 моль) вихідного ацилазиду (1) розчиняли у 30 мл абсолютного діоксану і нагрівали до кипіння. Додавали 1,3 мл (0,02 моль) 80% водного розчину гідразин гід-рату та кип’ятили 12 год. Охолоджували,



2012, №12

137

відфільтровували і промивали петролейним ефіром. Вихід 76%.

Метод синтезу етил 5-амінокарбоніл-2,4-диметил-1Н-пірол-3-карбоноату (5).

Метод (а). 2 г (0,008 моль) вихідного аци-лазиду (1) розчиняли у 20 мл абсолютного діоксану і нагрівали до кипіння. Додавали 10 мл 27%-го водного розчину аміаку та кип’ятили 12 год. Охолоджували, фільтру-вали, промивали петролейним ефіром. Вихід 83%.

Метод (б). Суміш 1 г (0,004) моль ацила-зиду (1) та 1,3 г (0,022 моль) карбаміду пере-тирали у ступці та нагрівали на пісчаній ба-ні до 200°С. Після цього реакційну масу роз-чиняли у воді, охолоджували. Осад відділяли на фільтрі та перекристалізовували з води. Вихід 42%.

Загальний метод синтезу N-заміщених N-(2,4-диметил-3-карбетокси)пірол-5-іл сечо-вин (6а-6м).

0,5 г (0,002) моль ацилазиду (1) розчиняли у 10 мл абсолютного діоксану при нагріванні. Після закипання додавали 0,002 моль відпо-відного аміну (або 0,001 моль діаміну) та кип’ятили 12 год. Охолоджували, фільтру-вали, промивали петролейним ефіром. Отри-

мані сполуки очищували перекристалізацією з ацетонітрилу або етанолу. Вихід 7387%.

Експериментальна біологічна частина. Окисну модифікацію білка проводили в го-

могенаті мозку щурів лінії Вістар10. До 0,25 г гомогенату тканини додають 7 мл 0,5 М фос-фатного буфера (температура розчину 5С) і центрифугують 30 хв. при 11000 об/хв. До 0,1 мл підготовленого гомогенату додають 0,1 мл досліджуваної речовини (10-6 М), 0,1 мл 2,8% заліза (II) сульфату, 0,1 мл 4% перекису водню і інкубують 2 год. Потім до-дають 1 мл 25% трихлороцтової кислоти і центрифугують 30 хв. при 3000 об/хв. До оса-ду, що залишився після центрифугування, додають 1 мл 2,2% 2,4-динітрофенілгідрази-ну (приготовленого на 7% розчині соляної кислоти) та інкубують 1 год. при температурі 37С, центрифугують 10 хв. при 3000 об/хв. Осад промивають 3 мл етилацетату, розчи-няють у 3 мл 50% розчину сечовини, додають 1 кр. 7% розчину соляної кислоти і розводять дистильованою водою в 12 разів. Підготовле-ний розчин спектрофотометрують при дов-жині хвилі 274 та 363 нм, розчин порівняння – 0,5 М фосфатний буфер. По показнику екс-тинкції визначають кількість карбонільних і карбоксильних груп.

Висновки: 1. Удосконалено методику синтезу етил 5-

[(гідразинокарбоніл)аміно]-2,4-диметил-1Н-пірол-3-карбоноату та етил 5-аміно-карбоніл-2,4-диметил-1Н-пірол-3-карбо-ноату. Вдалий вибір розчинника (діок-сан) дозволив здійснити реакцію в гомо-фазному середовищі та значно підвищи-ти виходи цільових продуктів. Здійснено синтез нових N-заміщених N-(2,4-диме-тил-3-карбетокси)пірол-5-іл сечовин для

фармакологічного скринінгу на антиок-сидантну активність.

2. Проведені біологічні дослідження пока-зали, що похідні пірол-5-іл сечовин про-являють виражену антиоксидантну акти-вність при окисній модифікації білка в умовах ініціювання вільно-радикального окиснення in vitro. Дані похідні запобі-гають накопиченню вмісту продуктів окисної модифікації.

Література: 1. Антиоксидантна система захисту організму : (огляд

літ.) / І.Ф. Бєленічев, Ю.І. Губський, Е.Л. Левицький [та ін.] // Современные проблемы токсикологии. – 2002. – № 3. – С. 24-31.

2. Астахіна В.О. Антиоксидантна та антирадикальна активність етилового естеру 5-гідразінокарбоніл-2,4-диметил-1Н-пірол-3-карбонової кислоти / В.О. Астахіна, М.В. Воєвудський, О.В. Харченко // Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація. – 2010. – № 1-2 (6-7). – С. 88-92.

3. Беленичев И.Ф. Рациональная нейропротекция / И.Ф. Беленичев, В.И. Черний, Ю.М. Колесник – Донецк, 2009. – 268 с.

4. Биоантиоксиданты и свободнорадикальная патоло-гия / под ред. О.Н. Воскресенского. – Полтава, 1987. – 154 с.

5. Вишнякова Т.П. Замещенные мочевины, методы синтеза и области применения / Т.П. Вишнякова,

И.А. Голубева, Е.В. Глебова // Успехи химии. – 1985. – Т. 54. – № 3. – С. 429-449.

6. Взаимодействие этил 5-азидокарбонил-2,4-диметил пиррол-3-карбоноата с N-нуклеофилами / М.В. Вое-вудский, Е.И. Петухова, Т.Н. Чуб, В.В. Ребенюк // Вестник ДНУ. – 2008. – № 14. – С. 66-69.

7. Гончарук Є.Г. Вільнорадикальне окислення як уні-версальний неспецифічний механізм пошкоджую-чої дії шкідливих чинників довкілля (огляд літе-ратури та власних досліджень) / Є.Г. Гончарук , М.М. Коршун // Журнал АМН України. – 2004. – Т. 10, № 1. – С. 131-150.

8. Классификация, механизмы действия и перспекти-вы создания антиоксидантных средств: (обзор) / И.Ф. Беленичев, С.И. Коваленко, І.А. Мазур [и др.] // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики. – Запоріжжя, 1999. – Вип. 4. – С. 61-75.



138

9. Машковский М.Д. Лекарственные средства / М.Д. Машковский – М.: Новая волна, 2005. – 1200 с.

10. Методи оцінки антиоксидантних властивостей фізіологічно активних речовин при ініціюванні вільно-радикальних процесів у дослідах in vitro: метод. рекомендації / Ю. І. Губський, В. В. Дунаєв, І.Ф. Бєленічев [та ін.] – К. : ДФЦ МОЗ України, 2002. – 26 с.

11. Левицкий Е.Л. Свободно-радикальные поврежде-ния ядерного генетического аппарата клетки / Е.Л. Левицкий, Ю.И. Губский // Укр. биохим. журн. – 1994. – Т. 66, № 4. – С. 18-30.

12. Носков С.М. Свободнорадикальные реакции при ревматоидном артрите / С.М. Носков, Г.С. Козлов, Г.С. Широкова // Ревматология. – 1988. – № 4. – С. 72-76.

13. Curtius T. Ueber stickstoffwasserstoffsaure (azoimid) N3H / T. Curtius // Berichte der deutschen chemischen Gesellschaft. – 1890. – Vol. 23. – № 2. – C. 3023-3033.

УДК 547.746:615.31 СИНТЕЗ И АНТИОКСИДАНТНАЯ АКТИВНОСТЬ N-ЗАМЕЩЕННЫХ N-(2,4-ДИМЕТИЛ-3-КАР-БОЭТОКСИ) ПИРРОЛ-5-ИЛ МОЧЕВИН Д.В. Коваль1, М.В. Воевудский1, В.О. Астахина1, С.И. Коваленко2, Е.И. Петухова1, О.В. Крищик1, А.В. Харченко1 ГВУЗ «Украинский государственный химико-технологический университет»1, г. Днепропетровск, Украина Запорожский государственный медицинский университет2, г. Запорожье, Украина Резюме: Разработано препаративные методики синтеза этил-[(гидразинокарбонил)амино]-2,4-диметил-1Н-пиррол-3-карбоноата и этил 5-аминокарбонил-2,4-диметил-1Н-пиррол-3-карбоноата путем непродол-жительного кипячения 5-азидокарбонил-2,4-диметилпиррол-3-карбоноата в диоксане с водным раствором гидразингидрата или аммиака. В указанных условиях осуществлен синтез новых N-замещенных N-(2,4-диметил-3-карбоэтокси)пиррол-5-ил мочевин для фармакологического скрининга на антиоксидантную активность. Проведенные биологические исследования показали наличие выраженной антиоксидантной активности синтезированных веществ на различных моделях инициирования свободно радикального окисления. Обнаружены перспективные вещества, что являются основанием для последующей химической оптимизации и направленного синтеза нових представителей этого класса соединений в качестве потенциальных антиоксидантных агентов. Ключевые слова: пиррол-5-ил мочевины, перегруппировка Курциуса, антиоксидантная активность.

UDC 547.746:615.31 SYNTHESIS AND ANTIOXIDANT ACTIVITY OF N-SUBSTITUTED N-(2,4-DIMETHYL-3-CARBO-ETHOXY)PYRROLE-5-YL UREAS D.V. Koval1, M.V. Voyevudskyi1, V.O. Astakhina1, S.I. Kovalenko2, O.I. Petuhova1, O.V. Kryschyk1, O.V. Har-chenko1 Ukrainian State University of Chemical Technology1, Dnipropetrovs’k, Ukraine Zaporizhzhia State Medical University2, Zaporizhzhia, Ukraine Summary: Preparative method of synthesis of ethyl 5-[(hydrazinocarbonyl) amino]-2,4-dimethyl-1H-pyrrol-3-carboxylate and ethyl 5-aminocarbonyl-2,4-dimethyl-1H-pyrrole-3-carboxylate by short refluxinng of ethyl 5-azydocarbonyl-2,4-dimethyl-1H-pyrrol-3-carboxylate in dioxane with aqueous hydrazine hydrate or ammonia were developed. New N-substituted N-(2,4-dimethyl-3-carboethoxy)pyrrole-5-yl ureas were obtained for phar-macological screening for antioxidant activity. Biological research conducted showed significant antioxidant activity of the synthesized compounds on various models of free radical oxidation initiation. The promising sub-stances have been discovered which can be the basis for further chemical optimization and direct synthesis of new derivatives as potential antioxidant agents. Keywords: pyrrole-5-yl urea, Curtius rearrangement, antioxidant activity.




2012, №12

139

Медичне та фармацевтичне страхування УДК 616.1/4614.271:614.21.2׃615.03׃615.71׃

А.М. Кричковська, В.С. Комар, В.П. Новіков

МЕДИЧНИЙ КЛАСТЕР ЯК СТРУКТУРНА ОДИНИЦЯ СИСТЕМИ ОБОВ’ЯЗКОВОГО МЕДИЧНОГО СТРАХУВАННЯ

Національний університет «Львівська політехніка»,



Резюме: За допомогою методів моделювання, аналізу та формалізації окреслено роль фармацевтичної складової у системі обов’язкового медичного страхування та доведено необхідність створення медичних кластерів в Україні. Узагальнено результати досліджень вітчизняної системи охорони здоров’я, проведе-них у рамках україно-норвезького проекту «Місцеве самоврядування в Україні: підвищення кваліфікації та прикладні дослідження». Розроблено модель інформаційного комплексу для взаємодії всіх складових системи медичного страхування. Обґрунтовано доцільність створення та функціонування кластерної меди-чної системи для організації структури Державного фонду медичного страхування. Ключові слова: медичний кластер, обов’язкове медичне страхування, страховий медичний фонд, лікар-няна фармація.

Вступ. В Україні фінансування медицини відбувається напряму з бюджету. На охорону здоров’я (ОЗ) з державного бюджету виділя-ється, за різними оцінками, від 30 до 42 млрд. грн. щорічно, що складає 4% внутріш-нього валового продукту (ВВП) країни1. Ана-логічний загальносвітовий показник відпові-дає 8% ВВП, а в окремих країнах 1320% ВВП7, що свідчить про необхідність прове-дення реформ як фінансування, так і органі-заційної структури системи ОЗ України. На сьогодні не існує нічого ефективнішого для досягнення цієї мети, окрім використання економічного механізму страхування6. Необ-хідність впровадження обов’язкового медич-ного страхування (ОМС) підкреслювалась у численних нормативно-правових актах різ-ного рівня, зокрема в Законі України (ЗУ) «Основи законодавства України про ЛЗ» (1993 р.), Посланні Президента «Україна: по-ступ у XXI ст. Стратегія економічної та соціа-льної політики на 20002004 рр.», Програмі інтеграції України до ЄС (2000 р.), Концепції розвитку ОЗ населення України (2000 р.), ЗУ «Про засади зовнішньої та внутрішньої полі-тики» (2010 р.), Основних напрямках бюдже-тної політики на 2012 р.4 За останні роки бу-ло розроблено понад 20 законопроектів про впровадження в Україні ОМС, але питання впровадження медичного страхування (МС) в нашій державі не можна вважати виріше-ним.

Метою дослідження був аналіз отрима-них результатів пілотного проекту та аналіз

результатів запровадження кластерної ме-дичної системи і, відповідно, визначення го-товності фармацевтичної складової ОЗ зага-лом та населення України до проведення реформи з впровадження ОМС.

Матеріали та методи дослідження. Об’єктом дослідження було обрано мережу, створену в межах україно-норвезького проек-ту, що об’єднала населення та фахівців ОЗ 6-ти міст, готових до реформування і вдоскона-лення медичних послуг на місцевому рівні та практику функціонування медичних класте-рів, інформаційні взаємозв’язки системи ОМС та медикаментозного забезпечення за-кладів охорони здоров’я (ЗОЗ), предметом – теоретичні питання МС, шпитальної фарма-ції та медичного кластеру. При проведенні дослідження використані методи моделю-вання, аналітичний та формалізації.

Результати дослідження та їх обгово-рення. Певні позитивні зрушення та кроки в напрямі реформування ОЗ України відбува-ються вже сьогодні. У 2010 р. стартував піло-тний проект «Місцеве самоврядування в Україні: підвищення кваліфікації та при-кладні дослідження» з ефективності надання медичних послуг у містах Одеської та Мико-лаївської областей, фінансований Міністерс-твом закордонних справ Норвегії. Проектом було охоплено 6 міст України – Білгород-Дністровський, Вознесенськ, Ізмаїл, Перво-майськ, Теплодар та Южне. Цей проект мав на меті проведення досліджень муніципаль-ної медицини та створення умов для підви-



140

щення якості надання медичних послуг на-селенню2,4. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України (КМУ) від 31.10.2011 р. у межах Загальнодержавної програми «Здо-ров’я 2020: український вимір» в Україні від-бувається пошук нових ефективних механіз-мів розвитку системи ОЗ. Одним із них є кластерний підхід, який почав реалізовува-тись у деяких областях України, зокрема у Львівській та Харківській1.

Отримані результати досліджень, що були проведені в рамках вказаного Проекту до-зволили зробити певні узагальнення щодо сучасних проблем галузі ОЗ країни2,4. Знач-на частка бюджетних коштів витрачається на заробітну плату та комунальні послуги – від-повідно 74% і 8%, у той час, як видатки на лікарські засоби (ЛЗ) та вироби медичного призначення (ВМП) складають від 1,4% до 18,2% (табл.1).

Таблиця 1. Структура видатків місцевих бюджетів на ОЗ

Міста України Одеської та Миколаївської областей Статті видатків бюджету Білгород-

Дністровський Вознесенськ Ізмаїл Первомайськ Теплодар Южне

Заробітна плата 85,1% 82,0% 83,2% 83,7% 77,2% 74,6% Комунальні послуги 8,6% 10,0% 7,6% 11,1% 5,8% 5,1% Харчування 0,2% 2,5% 1,8% 1,2% 1,4% 2,1% Медикаменти 2,3% 5,4% 3,6% 1,4% 6,1% 18,2% Також було досліджено статистику основ-

них причин звернень населення до ЗОЗ: гос-трі захворювання – 65,5%; невідкладна до-помога – 35,2%; хронічні захворювання – 17,4%; медичний огляд – 15,5%; профілакти-чний огляд – 10,4%; отримання медичної до-відки – 4,7%; щеплення (вакцинація) – 3,9%. Результати аналізу отриманих даних свід-чать про те, що населення звертається у ЗОЗ

лише у критичних та невідкладних випад-ках.

При проведенні опитування відвідувачів поліклінік та пацієнтів стаціонарів4 було встановлено, що серед основних причин не-задоволеністю якістю послуг «лідерами» ста-ли: час очікування на отримання послуг, технічне обладнання та додаткові витрати на ЛЗ та ВМП (табл.2).

Таблиця 2. Показники основних причини незадоволення якістю послуг пацієнтів

Місце проведення анкетування Причини незадоволення Лікарня (стаціонар) Поліклініка Сімейний лікар Час очікування послуги 30,6% 49,2 42,4% Технічне обладнання 47,6% 45,7% 29,8 Додаткові видатки на ЛЗ та ВМП 72,7% 100% 100% Отримані результати свідчать, що в сучас-

них умовах ЗОЗ не мають достатнього бю-джетного фінансування на оновлення техні-чного обладнання, забезпечення пацієнтів ліками. Незважаючи на те, що Основний ЗУ гарантує громадянам отримання безкоштов-ної медичної допомоги, однак ця гарантія носить декларативний характер.

Проведений нами аналіз законодавчого за-безпечення виявив достатню законодавчу базу для проведення реформ щодо впрова-дження ОМС: Конституція України, ст. 49 «Кожен має право на ОЗ, медичну допомогу та МС…»; ЗУ «Основи законодавства України про ОЗ», ст. 18: «Держава забезпечує ство-рення і функціонування системи МС насе-лення.

Страхування громадян здійснюється за ра-хунок державного бюджету України, коштів підприємств, установ і організацій та влас-них внесків громадян…»; ЗУ «Основи законо-

давства України про загально-обов’яз-кове державне соціальне страхування», ст. 4: «До видів загальнообов’язкового державного со-ціального страхування відноситься МС…»; ЗУ «Про страхування», ст. 7: «В Україні здій-снюється такий вид обов’язкового страхуван-ня, як МС…».

Перевага ОМС полягає в тому, що у випад-ку хвороби всі медичні витрати або їх части-на будуть сплачені.

Результати опитування жителів міст Оде-ської та Миколаївської областей свідчать, що більшість із них – 64,1% усвідомлює необхід-ні введення ОМС та підтримує реформуван-ня системи ОЗ України.

Аналіз розподілу частки респондентів щодо готовності проведення реформи системи ОЗ України з впровадження ОМС засвідчив на-явність прямої залежності від середньоміся-чного доходу опитуваних4 (рис.1).



2012, №12

141

56

67,6

64,7

60,6

48,9

7044

33,435,339,4

51,1

30

Білгород-Дністровськи

й 2300

Вознесенськ2300

Ізмаїл 3000

Первомайськ2100

Теплодар2200

Южне 4100

Респонденти за систему ОМСРеспонденти проти системи ОМС

Рис.1. Розподіл частки респондентів щодо

запровадження системи ОМС Оптимізація методології формування дер-

жавної частки фінансування системи ОЗ, а також моделювання структур фармацевтич-ної складової та фінансового фонду при впровадженні ОМС нами були розроблені раніше3,5, однак застосування кластерного

підходу1 до організації регіональної структу-ри ОМС дозволяє сформувати нові принципи їх функціонування. За роки формування ри-нкової економіки в Україні істотно скоротив-ся державний сектор, а функції управління поступово передавались приватному бізнесу, отже, доцільним є перехід у системі ОЗ до стратегічного партнерства. Враховуючи все вищенаведене, нами було змодельовані стру-ктури фармацевтичної складової та фінансо-вого фонду при впровадженні ОМС в Украї-ні. До елементів (учасників) такого медично-го кластера належать: місцеві органи влади, ЗОЗ (стаціонарні, амбулаторні), страхові компанії, фармацевтичні компанії, постача-льники медичного обладнання, аптеки, асис-туючі компанії, вищі навчальні заклади (ВНЗ), науково-дослідні установи, фінансові інститути1. Фармацевтична складова є час-тиною структури учасників медичного клас-теру, за допомогою яких буде здійснюватись медикаментозне забезпечення населення у системі ОМС (рис. 2).

Страхові компанії

ВНЗ, науково-дослідні установи

Фармацевтичні компанії, виробники

обладнання

Асистуючі компанії

Медичні послуги

Фармацевтичні послуги

(аптеки)

Місцеві органи влади Державна Інспекція МС

Наукове та кадрове

забезпечення

Медичні установи

ЗОЗ Фінансові інститути

Фінансовий фонд

Рис.2. Фармацевтична складова ОМС у структурі медичного кластеру

Створення фінансового Фонду пов’язане в

першу чергу з визначенням того, хто платить внески, де акумулюються фінанси та як роз-поділяються. Ми пропонуємо створити трьох-рівневу систему збору податків та розподілу коштів фінансового фонду3, де рівноправни-ми учасниками будуть державний та прива-тний сектори ОЗ.

Переваги створення медичного кластера у галузі ОЗ створюють наступні можливості: об’єднання організацій різної форми власно-

сті із збереженням їх господарської самостій-ності; підвищення якості та конкурентоспро-можності медичної продукції та послуг; спрямованість на довгострокову перспективу, залучення інвестицій в розвиток системи ОЗ шляхом участі фінансових організацій у кла-стері; покращення доступу до нової інформа-ції, технологій та інновацій; налагодження тривалої співпраці із постачальниками фар-мацевтичної продукції та медичного облад-нання1.

Висновки: 1. Реформування системи охорони здоров’я

має охоплювати питання надання меди-чних і фармацевтичних послуг, форму-

вання ресурсів, фінансування та управ-ління галузі. Результати проведених до-сліджень свідчать, що до необхідності



142

проведення такої масштабної реформи населення країни та фахівці галузі охо-рони здоров’я ставляться з розумінням.

2. Формування кластерів у системі охорони здоров’я при впровадження обов’язковго медичного страхування в Україні дозво-лить сформувати таку систему партнер-ських взаємовідносин між учасниками процесу медичного страхування, яка до-зволить поєднати вільну конкуренцію та державне регулювання з метою вирішен-

ня інтересів громадян як на регіонально-му рівні, так і на рівні країни загалом.

3. Впровадження обов’язкового медичного страухвання в Україні сприятиме рефор-муванню системи фінансування щодо на-повнення Державного медичного страхо-вого фонду з метою накопичення додат-кових ресурсів, впровадження механізмів регулювання ризиками та виплатами компенсацій.

Література: 1. Внукова Н. Розвиток державно-приватного парт-

нерства на основі створення медичного кластера / Н. Внукова // Україна Бізнес Ревю. Партнерство. – 2012. № 3-4. – С. 15.

2. Засадко В. Реформування системи охорони здоров’я / В. Засадко, М. Тищенко // Финансовые услуги. – 2011. – № 5-6. – С.11-14.

3. Кричковська А.М. Моделювання структур фармаце-втичної складової та фінансового фонду при обов’язковому медичному страхуванні / А.М. Крич-ковська, В.П. Новіков // Фармац. журнал. 2009. №4. – С. 77-84.

4. Миколайчук М. Страхова медицина в Україні: ак-туальність та готовність до неї населення / М. Мико-

лайчук, В. Засадко, М. Тищенко // Финансовые ус-луги. – 2011. – № 5-6. – С.15-18.

5. Оптимізація методології формування державної частки фінансування системи охорони здоров’я / А.М. Кричковська, Н.Г. Марінцова, В.Г. Червецова, В.П. Новіков // Фармац. журнал. 2007. №3. – С. 10-15.

6. Пінчук А. Держава має будувати взаємовигідні, довгострокові відносини з громадянами / А. Пінчук, О. Руда // Україна Бізнес Ревю. Актуальне інтерв’ю. – 2012. №3-4. – С. 13.

7. Солоненко Н. Економіка охорони здоров’я: Навч. посіб. / Н. Солоненко; К.: Вид-во НАДУ, 2005.– 415 с.

УДК: 616.1/4614.21.2 :614.271׃615.03׃615.71׃ МЕДИЦИНСКИЙ КЛАСТЕР КАК СТРУКТУРНАЯ ЕДИНИЦА СИСТЕМИ ОБЯЗАТЕЛЬНОГО МЕДИЦИНСКОГО СТРАХОВАНИЯ А.М. Кричковская, В.С. Комар, В.П. Новиков Национальный университет «Львовская политехника», г. Львов, Украина Резюме: С помощью методов моделирования, анализа и формализации очерчена роль фармацевтической составляющей системы обязательного медицинского страхования (ОМС) и доказана необходимость созда-ния медицинских кластеров в Украине. Обобщено результаты исследований системы здравоохранения Украины, которые были проведены в рамках украино-норвежского проекта «Местное самоуправление в Украине: повышение квалификации и прикладные исследования». Разработана модель информационного комплекса взаимодействия всех составляющих системы медицинского страхования. Обоснована целесооб-разность создания и функционирования кластерной медицинской системы для организации структуры Государственного фонда медицинского страхования. Ключевые слова: медицинский кластер, обязательное медицинское страхование, страховой медицинский фонд, больнично-госпитальная фармация.

UDC: 616.1/4614.21.2 :614.271׃615.03׃615.71׃ MEDICAL CLUSTER AS A STRUCTURAL UNIT OF THE COMPULSORY HEALTH INSURANCE SYSTEM A.M. Krychkovska,V.S. Komar, V.P. Novikov National University «Lviv Polytechnic», Lviv, Ukraine Summary: With modeling, analysis and formalization methods the role of the pharmaceutical component in the system of compulsory health insurance (CHI) is outlined. The necessity of medical cluster creation in Ukraine is proved. The results of Ukrainian health care system studies within the Ukrainian-Norwegian project «Local Government in Ukraine: training and applied research» are summarized. The model of information complex for all components of the health insurance system interaction is elaborated. The expedience of cluster health care system establishment and functioning for Health insurance State Fund structure organization is grounded. Key words: medical clusters, compulsory health insurance, insurance medical fund, hospital pharmacy.


Медична та фармацевтична освіта


2012, №12

143

Медична та фармацевтична освіта УДК 615.15:616-002.5

М.В. Слабий СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ НАПРЯМІВ ПІДГОТОВКИ ПРОВІЗОРСЬКИХ КАДРІВ

ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького м. Львів


Резюме: дано характеристику актуальному стану та проблемі фармацевтичної допомоги хворим на тубер-кульоз в Україні. Окреслено основні напрями підготовки провізорських кадрів для оптимізації фармацев-тичної допомоги у цій сфері. Для реалізації фармацевтичної складової «Загальнодержавної цільової соціа-льної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 20122016 рр.» пропонується підготовка спеціа-лістів для широкого застосування ліків із фіксованими дозами, інформатизації обліку споживання та пла-нування потреби в протитуберкульозних лікарських засобах. Ключові слова: фармацевтичні кадри, фармацевтична допомога хворим на туберкульоз, протитуберку-льозні лікарські засоби, споживання та потреба в протитуберкульозних ліках.

Вступ. ВООЗ у 1995 р. офіційно визнала епідемію туберкульозу (ТБ) в Україні, для протидії якій затверджено «Загальнодержав-ну цільову соціальну програму протидії зах-ворюванню на туберкульоз у 20072011 рр.»7. У 2011 р. показники захворюваності на ТБ, його поширеності становили відповідно 67,2 та 155,3 на 100 тис. населення України, тобто вони є одним із найвищих у Європейському регіоні. Таким чином, за останнє двадцяти-річчя ТБ в Україні став глобальною медич-ною та соціальною проблемою. ВООЗ конста-тує масштабну небезпеку епідемії ТБ в Укра-їні, звертаючи особливу увагу на збільшення випадків мультирезистентності, ко-інфекції (ТБ – ВІЛ-інфекція)19].

Аптечні працівники, як фахівці охорони здоров’я (ОЗ), повинні брати активну участь у заходах боротьби з ТБ. Це стосується не лише спеціалізованих аптечних закладів, які обслуговують протитуберкульозні стаціона-ри, але й аптек відкритого типу, куди можуть звертатися фактично або потенційно хворі на ТБ, пацієнти з небезпечними симптомами, члени їх родин за порадою. Для компетент-ної відповіді провізор повинен знати загальні принципи організації лікування хворих на ТБ в Україні, в т.ч. як у загальномедичних, так і спеціалізованих протитуберкульозних закладах. Санітарно-просвітня діяльність ап-течних закладів, враховуючи епідеміологічну ситуацію з ТБ в Україні, може відіграти реа-льну позитивну роль у ранньому виявленні проявів захворювання. З цією метою у 2011 р.

авторами Н.А. Прилипко, О.А. Бабуріна ви-даний навчальний посібник «Фармацевтич-на допомога хворим на туберкульоз» для провізорів-спеціалістів із «загальної фарма-ції» та «організації і управління фармацією», провізорів-інтернів6.

На нашу думку, доцільно обґрунтувати су-купність напрямків підготовки провізорів із фармацевтичної допомоги хворим на ТБ, по-чинаючи з додипломного етапу і закінчуючи неперервною освітою впродовж професійного життя. Ці напрямки слід розглядати на базі проекту Закону України (ЗУ) «Про затвер-дження Загальнодержавної цільової соціаль-ної програми протидії захворюванню на ту-беркульоз на 20122016 рр.»8, який, зокрема, конкретизує фармацевтичну складову боро-тьби з ТБ.

Мета дослідження. На основі вивчення інтеграції надання медичної та фармацевти-чної допомоги хворим на ТБ сформулювати ключові напрямки підготовки студентів, ін-тернів, провізорів із цієї проблеми.

Матеріали та методи дослідження. На основі системного аналізу проаналізовано відповідність арсеналу протитуберкульозних лікарських засобів (ПТЛЗ), протоколів ліку-вання цього захворювання в Україні вимогам ВООЗ, міжнародним критеріям та стандар-там. Об’єктами вивчення були Національні переліки основних лікарських засобів (ЛЗ) України (1993, 2001, 2006, 2009 рр.), Держа-вний Формуляр ЛЗ України (2009, 2012 рр.), Державний реєстр ЛЗ України (2012 р.), Бри-



144

танський Національний Формуляр (2012 р.), Британський Національний Формуляр для дітей (2012 р.), Керівництва ВООЗ з лікуван-ня ТБ для національних програм (2003 р.) та з програмного ведення хіміорезистентного ТБ (2008 р.), які рекомендовані МОЗ України як керівні для використання2,9-11,14,16-18.

Спеціальним об’єктом нашого вивчення був документ ВООЗ «Review of the National Tu-berculosis Programme in Ukraine» (1022 Oc-tober, 2010), у якому акцентується увага на необхідності політерапії ТБ з потребою особ-ливої уваги до цього захворювання у дітей та підлітків20. Відповідно, для вивчення арсе-налу ЛЗ щодо комбінованого лікування дітей та підлітків у 20102011 рр. на сукупності 101 хворого (діти та підлітки до 17 років) проведено моніторинг у Вінницькому облас-ному клінічному протитуберкульозному дис-пансері, Волинському обласному територіа-льному медичному протитуберкульозному об’єднанні «Облтубдиспансер», Закарпатсь-кому обласному територіальному медичному об’єднанні «Фтизіатрія», Одеському обласно-му протитуберкульозному диспансері, Київ-ській міській дитячій клінічній туберкульоз-ній лікарні. Використано методи: бібліогра-фічний, порівняльного аналізу, аналітичний, системний, структуро-логічний.

Результати дослідження та їх обгово-рення. На першому етапі нашого дослі-дження шляхом порівняльного аналізу було встановлено, що арсенал ПТЛЗ в Україні за Державним формуляром ЛЗ України 2012 р. містить 26 ЛЗ. Він в основному відповідає керівництву ВООЗ з програмного ведення хіміорезистентного ТБ, Британському Націо-нальному Формуляру 2012 р. При цьому, на нашу думку, заслуговує на увагу факт, що цей перелік не містить: гатифлоксацин, кап-реоміцин, парааміносаліцилову кислоту, нат-рію аміносаліцилат, рифапентин, рифацин, теризидон, тіоацетазон, феназид та фтива-зид, які в Україні застосовуються.

Констатовано негативний, на нашу думку, факт, що у зв’язку з недостатністю в Україні дитячих лікових форм (ЛФ) для політерапії ТБ для дітей та підлітків практикується ви-користання ліків, призначених для дорослих, шляхом механічного поділу таблеток, капсул тощо3. Однак, небезпечним альтернативним варіантом при відсутності дитячої ЛФ вважа-ється використання окремих частин ЛЗ для дорослих. У той же час за відсутності педіат-ричного дозування лікарі змушені признача-ти ЛЗ, виготовлені для дорослих зі спробою підібрати дозу в залежності від ваги та віку дитини. Проте, відмінності організму дити-

ни, функції печінки, ендокринної та фермен-тної систем складають небезпеку нераціона-льного, а часом і ризикованого застосування цих ЛЗ у дитячій практиці15. Отож, вважає-мо, враховуючи вище наведене, що для під-вищення ефективності та зменшення токси-чності фармакотерапії у педіатрії доцільна організація екстемпорального виготовлення комбінованих ПТЛЗ для дітей у вітчизняних аптечних закладах. Відповідно підготовка провізорів з технології ліків, організації та економіки фармації (ОЕФ) повинна акценту-вати увагу на організацію такого аптечного виробництва.

Український фармацевтичний ринок ПТЛЗ для дітей включає лише ізоніазид у сиропі, у той час, коли світовий фармацевти-чний ринок пропонує 12 ЛЗ за міжнародни-ми назвами, що промислово виготовляються у 6-ти ЛФ (порошок та розчин для ін’єкцій, таблетки, капсули, сироп та гранули) 25 ви-робниками 13 країн20. Тому ОЕФ повинна при вивченні маркетингової проблематики звертати увагу на ПТЛЗ, особливо у ЛФ для дітей.

Проект ЗУ «Про затвердження Загально-державної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 20122016 рр.» вперше вказує на необхідність широкого застосування ПТЛЗ із фіксованими дозами для безперебійного забезпечення за-кладів охорони здоров’я (ЗОЗ), що здійсню-ють лікування хворих на ТБ у стаціонарних та амбулаторних умовах. Тому для аналізо-ваної нами групи пацієнтів (101 хворий із 5 регіонів України) у 20102011 рр. ми вивчи-ли розподіл за частотою комбінацій ПТЛЗ при політерапії ТБ. Всього таких комбінацій було 146. Із них найчастіше застосовувались: ізоніазид 0,3 + рифампіцин 0,6; ізоніазид 0,3 + рифампіцин 0,45; ізоніазид 0,3 + етамбутол 1,2 + піразинамід 1,5 + рифампіцин 0,45; ізо-ніазид 0,3 + етамбутол 1,2 + піразинамід 1,5 + рифампіцин 0,6; ізоніазид 0,2 + рифампі-цин 0,3; ізоніазид 0,1 + піразинамід 0,5; ізо-ніазид (сироп) 5 мл + піразинамід 0,25 + ри-фампіцин 0,075; ізоніазид 0,3 + піразинамід 1,5 + рифампіцин 0,6; ізоніазид 0,45 + піра-зинамід 1,5 + рифампіцин 0,45; ізоніазид (сироп) 5 мл + піразинамід 0,5. За відповід-ними рецептами ЛЗ можуть екстемпорально виготовлятися аптеками протитуберкульоз-них стаціонарів за наявності адекватних знань та навичок провізорів.

Наступним важливим для фармацевтично-го сектору ОЗ напрямком є наявність у даній програмі вказівки про забезпечення функці-онування електронного реєстру хворих на



2012, №12

145

ТБ. З даної проблематики вже опрацьований та впроваджений комп’ютерний медикамен-тозний паспорт хворих на ТБ1, а також комп’ютерна база даних «Моніторинг вико-ристання протитуберкульозних лікарських засобів у стаціонарних умовах»5. Вважаємо, що елементи вказаних розробок повинні бути включені у програми вивчення дисципліни «Фармацевтична інформатика».

Соціальне значення вказаної програми по-лягає в акценті уваги на залучення громад-ських організацій до активної участі у проти-дії захворюванню на ТБ, забезпечення захис-ту населення, яке має обмежений доступ до медичної допомоги, формування у суспільстві толерантного ставлення до хворих на ТБ, ВІЛ-інфікованих та запобігання їх дискри-мінації в системі ЗОЗ. Для реалізації даного завдання доцільно активно використовувати у навчальному процесі провізорів принципів та засад християнської біоетики. Відповідні

шляхи опрацьовано М.В. Слабим та спів-авт.4,12,13.

Узагальнюючи все вище наведене, врахо-вуючи інші системні проблеми фармацевти-чної освіти, дотичні до боротьби з ТБ, сфор-мулюємо основні напрямки підготовки прові-зорських кадрів для оптимізації допомоги таким хворим: 1) вивчення арсеналу ПТЛЗ для політерапії ТБ у т.ч. мультирезистентно-го; 2) маркетингова складова аналізу ринку ПТЛЗ в Україні та світі; 3) логістика забез-печення ПТЛЗ при централізованому поста-чанні, а також за рахунок бюджетів різного рівня; 4) виготовлення ПТЛЗ за індивідуаль-ними рецептами з фіксованими дозами, в т.ч. в ЛФ для дітей; 5) профілактика негативних випадків взаємодії ПТЛЗ із ЛЗ, що випису-ються хворим на ТБ для лікування супутніх захворювань; 6) аналіз споживання ПТЛЗ при моно- та політерапії; 7) визначення по-треби в ПТЛЗ при політерапії у фіксованих дозах із урахуванням фактору ЛФ.

Висновки: У результаті проведеного дослідження оха-

рактеризовано певні функції провізорів при фармацевтичній допомозі хворим на тубер-кульоз в Україні, що дало змогу опрацювати шляхи та напрямки оптимізації підготовки

фармацевтичних кадрів для виконання за-вдань «Загальнодержавної цільової соціаль-ної програми протидії захворюванню на ту-беркульоз на 20122016 рр.».

Література: 1. Бойко А.І. Методика ведення електронного меди-

каментозного паспорту хворих на цукровий діабет, туберкульоз, епілепсію / А.І. Бойко, Я.О. Гриньків, Н.А. Прилипко // Свідоцтво про реєстрацію авторсь-кого права на твір Державного департаменту інте-лектуальної власності №39403 від 01.08.2011.

2. Державний формуляр лікарських засобів. Випуск 1. / Під ред. В.Т. Чумака, В.І. Мальцева,А.М. Моро-зова [та інш.]. Київ, 2009. – 1124 с.

3. Маркетинговий аналіз та проблеми оптимізації арсеналу протитуберкульозних лікарських засобів в Україні / Н.А. Прилипко, А.І. Бойко, М.В. Слабий [та ін.] // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. – 2011. – №1. – С. 32-35.

4. Місце християнської етики і біоетики у вихованні студентів / А.О. Чемерис, Т.Г. Калинюк, М.В. Сла-бий [та ін.] // Матеріали першого Національного Конгресу з біоетики, 1720 вересня 2001 р. – Київ, 2001. – С. 135.

5. Опрацювання комп’ютерної бази даних «Моніто-ринг використання протитуберкульозних лікарсь-ких засобів в стаціонарних умовах» / І.Ю. Ре-в’яцький, Н.А. Прилипко, Б.Л. Парновський [та ін.] // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. – 2012. – № 1. – С. 79-83.

6. Прилипко Н.А. Фармацевтична допомога хворим на туберкульоз : навчальний посібник / Н.А. Прилип-ко, О.А. Бабуріна; Під ред. Б.Л. Парновського. – Львів, 2011. – 101 с.

7. Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 20072011

роках: Закон України №648-V від 08.02.07 р. [Елек-тронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/648-16

8. Про затвердження Загальнодержавної цільової со-ціальної програми протидії захворюванню на тубе-ркульоз на 2012–2016 рр. Проект закону України. [Електронний ресурс]. ─ Режим доступу: http:// www.apteka.ua/article/154187

9. Про затвердження Національного переліку основ-них лікарських засобів і виробів медичного призна-чення: Постанова КМ України від 29.03.2006 р. №400. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua

10. Руководство по лечению туберкулеза для нацио-нальных программ (ВОЗ). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.who.int/topics/tuberculo sis/ru/

11. Руководство по програмному ведению лекарствен-но-устойчивого туберкулеза (ВОЗ). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.who.int/publica tions/list/9241546956/ru/ index.html

12. Слабий М.В. Аналіз стану та шляхи оптимізації системи фармацевтичних кадрів в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра фармац. наук : спец. 15.00.01 «Технологія ліків та організація фар-мацевтичної справи» / М.В. Слабий. Л., 2010. 46 с.

13. Слабий М.В. Правові й медико-соціальні аспекти державного регулювання охорони здоров’я на заса-дах біоетики / М.В. Слабий, с. Д.–Г.Т. Терешкевич // Медичне право України: проблеми становлення та розвитку: матеріали І Всеукраїнської науково-прак-



146

тичної конференції, 19–20 квітня 2007 р. Львів: ЛОБФ «Медицина і право», 2007. С. 289296.

14. Стандарт надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз: Наказ МОЗ Украї-ни від 22.10.2008 р. №600. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.zakon.rada.gov.ua

15. Щетинина С.А. Рациональное применение лекарс-твенных средств для детей в республике Молдова / С.А. Щетинина // MEDEX (лекарственный бюлле-тень Коалиции за рациональное и безопасное при-менение лекарственных средств (CoRSUM)). – 2009. – май-июнь. – С. 35.

16. British National Formulary (№ 55): BMJ Group and RPS Publishing. March 2008. – 946 р.

17. British National Formulary (№ 64): BMJ Group and RPS Publishing. September 2012. [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу: http://www.bnf.org/bnf/in dex.htm

18. British National Formulary for children (20122013): BMJ Group and RPS Publishing. [Електронний ре-сурс]. – Режим доступу:http://www.bnf.org/bnf/index. htm

19. Global tuberculosis report 2012: WHO [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.who.int/tb/publi cations/global_report/en/

20. Review of the National Tuberculosis Programme in Ukraine / Edited by: P. de Colombani, J. Veen, 2010. - 68 p.

УДК 615.15:616-002.5 СИСТЕМНЫЙ АНАЛИЗ НАПРАВЛЕНИЙ ПОДГОТОВКИ ПРОВИЗОРСКИХ КАДРОВ ДЛЯ ОП-ТИМИЗАЦИИ ПОМОЩИ БОЛЬНЫМ ТУБЕРКУЛЕЗОМ М.В. Слабый Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина Резюме: Охарактеризованы актуальное состояние и проблемы фармацевтической помощи больным ту-беркулезом в Украине. Определены основные направления подготовки провизорских кадров для оптими-зации фармацевтической помощи в данной области. Для реализации фармацевтической составляющей «Общегосударственной целевой социальной программы противодействия заболеванию туберкулезом на 20122016 годы» предлагается подготовка специалистов для широкого применения препаратов с фиксиро-ванными дозами, информатизации учета потребления и планирования потребности в противотуберкулез-ных лекарственных средствах. Ключевые слова: фармацевтические кадры, фармацевтическая помощь больным туберкулезом, противо-туберкулезные лекарственные средства, потребление и потребность в противотуберкулезных препаратах.

UDK 615.15:616-002.5 THE SYSTEMIC ANALYSIS OF THE TRENDS IN PHARMACIST TRAINING FOR OPTIMIZATION OF MEDICAL CARE FOR PATIENTS WITH TUBERCULOSIS M.V. Slabyi Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

Summary: Current conditions and problems of pharmaceutical care for patients with tuberculosis in Ukraine have been characterized. Main directions of pharmacist training for optimization of pharmaceutical aid in this area have been elaborated. Specialists training in the sphere of common medication usage with fixed dosage, informatization of intake records and planning of needs in anti-tuberculosis drugs have been recommended for the realization of the «State target social program of tuberculosis counteraction for 20122016 years» pharma-ceutical component . Key words: pharmaceutical staff, pharmaceutical care for patients with tuberculosis, anti-tuberculosis drugs, intake and needs in anti-tuberculosis drugs.


Анотації наукових робіт


2012, №12

147

Анотації наукових робіт UDC 614.253

THE MODERN FOREIGN EXPERIENCE OF CLINICAL AUDIT (ON EXAMPLE OF THE ST. GEORGE’S HOSPITAL, UNIVERSITY IN LONDON, UNITED KINGTOM)

А.B. Zimenkovsky1, А.V. Stepanenko2, Т.V. Yeremeyeva3, V.Ya. Shybinsky1

Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine «State Expert Center» of Ministry of Health of Ukraine2, Kyiv, Ukraine

Eye Surgery Centre of Prof. Zahurskogo3, Lutsk, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: To investigate and standardize the interpretation of clinical audit definitions in the dynamics of their formation, and to study the current experience of clinical audit in St. George’s hospital, Ini-versity in London, United Kingtom, including information based on our own observations. Materials and methods: The relevant set of clinical audit interpretations (n=14) in the context of years of their promulgation in 19892013 with the formation of our own model definitions have been conducted. The experience of clinical audit in St. George’s hospital, Iniversity in London, United Kingtom was studied. The methods of systematic approach, bibliosemantycal, bibliographical, analytical and comparative, modeling analy-sis have been used in investigation. Results: Based on the results of the bibliosemantycal analysis we have formed our own model clinical audit interpretation, which, in our opinion, the best reflects essence of clinical audit not only assessment and identi-fying shortcomings, and, above all, the changes and monitoring their implementation. We have justified the main components of clinical audit, that wiil make it in health care facilities in Ukraine: 1) Availability of trained personnel with clinical audit. 2) Specific training of administration of health care establishments in the methodology of clinical audit. 3) Adequate standards base of good clinical practice treatment. 4) Obligatory in-formation support of clinical audit with some elements of computerization and informatyzation of health care establishments. 5) Job descriptions and powers prescribed for specialists who conduct clinical audit. 6) Exten-sive information training of medical staff of health care establishments before carrying out of clinical audit for the maximum avoidance of resistance. Conclusions:

1. The main components of the clinical audit implementation are: Good Clinical Practice (Evidence-Based Medicine); real (existing) clinical practice; plan of changes; monitoring. However, the main essence of clinical audit is the changes and monitoring of their implementation and the changes must touch di-rectly clinical audit until the real clinical practice will not maximum close to the good. Therefore, clini-cal audit should be repeated until the goals will achiened Clinical audit without the planned objectives (which should have quite measuring characteristics) does not make sense.

2. The personnel and organizational issues of clinical audit in Ukraine remain unresolved: the ability of future centers of mini-HTA (health technology assessment) in healthcare establichments or existing pharmacotherapeutical commissions of healthcare establichments to carry out clinical audit in the es-tablishment, clinical pharmacist participation in this process, the lack of specially trained-auditors.

3. In our opinion, for adequate support of clinical audit in health care institutions should be formed the special groups of expert professionals, who will specifically study and to teach medical staff of health-care institution, including for adaptation it to the permanent changes in clinical practice that will be close to maximum quality good. In Ukraine, the group of experts who will carry out the clinical audit in health care establichments, directly working in their, can be defined as a group of healthcare quality healthcare institution.

UDC 615.015.2:615.032.11]:615.035.8 THE INJECTION DRUG «COCKTAILS»:

DETECTION OF DRP AS A WAY TO A RATIONAL AND SAFE PHARMACOTHERAPY T.B. Ryvak 1, V.D. Pariy 2, A.B. Zimenkovsky 1

Danylo Halytsky Lviv National Medical University1, Lviv, Ukraine O.O.Bogomolets National Medical University2, Kyiv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: the rationality evaluation of the injection drug «cocktails» administration (on the example of the pharmacotherapy for participants of a charitable organization «Zhytomyr region hospital cash desk») by our elaborated methodology of pharmacotherapy quality assessment in terms of DRP (drug-related problems). Materials and methods: Objects: Protocol Drug Order Form (PDOF) (n=526) for participants of a charitable organization, discharged in a satisfactory state from 5 Zhytomyr region hospitals; elaborated by us methodology of pharmacotherapy quality assessment by PCNE V5.01 classification due to DRP; instructions for drug admini-stration. The research design is retrospective. The methods used comprise: system analysis; standardization; analytical and comparative; clinical and pharmaceutical; clinical and pharmacological; statistical; modeling. During the research there were no conflicts of interests. Results: 325 DRP were identified in the analyzed 526 Protocol Drug Order Forms. The potential drug interac-tions make up the greater part of DRP (82,7%). The second group of DRP comprises inadvisable drugs (9,5%),



148

and the third one involves technical problems (4,9%). The possibility of pharmacotherapy complications on the administration of three drugs in a «cocktail» makes up 39%, whereas in case of 4-7 drugs it is 61%, that is the risk increases in more than 1,5 times. Conclusions:

1. The results of the research prove that the injection drug «cocktails» are commonly applied at the in-patient health care facilities of Ukraine. Potential drug interactions make up an essential part of DRP, and can deteriorate the results of injection drug «cocktails» pharmacotherapy. Consequently, it requires obligatory additional informing of all specialists involved in the process. The identification and preven-tion of potential adverse drug interactions will enable avoiding numerous pharmacotherapy complica-tions before the administration of prescribed drugs.

2. It is determined, that to prevent adverse drug interaction it is necessary to familiarize with a section «Interactions» of instructions for medicine usage before drug administration; for the rational choice of drugs it is indispensable to take into account previously prescribed drugs; to coordinate the prescribing of medicines with various specialists and a patient.

3. It is ascertained that the increasing number of injection drugs in the «cocktail» considerably increases the number of drug interactions (r=0,84; p<0,001) and other DRP (r=0,81; p<0,001.

UDC 616. 314. 17-085-097]-06: 616.37-002-036.12 THE COMBINATIVE PHARMACOTHERAPY INFLUENCE

ON IMMUNE STATUS OF PATIENTS WITH PERIODONTAL DISEASES ON THE BACKGROUND OF CHRONIC PANCREATITIS

V.V. Shmanko, N.V. Chornij I.Ya. Gorbachevsky Ternopil State Medical University, Ternopil, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: To investigate the clinical efficacy of combinative administration of oral antiseptic and hepatoprotector with immunocorrective action in treatment of periodontal diseases with a background of chronic pancreatitis. Materials and methods: 102 patients with chronic pancreatitis were involved, 30 of them – without any periodontal and gastrointestinal tract pathology. The patients age was 2473 years old, among them women 48.8% and males 51.2%. Clinical evaluation was carried out by a standard scheme. The diagnosis of periodon-tal diseases was verificated according to classification proposed by M.Ph. Danilevsky (1994). The analysis of immune status, determination the number of T-lympho-cytes and its subpopulations (CD3, CD4, CD8, CD16-cells), B-lymphocytes (CD22), was carried out by monoclonal antibodies method; the concentration of the general classes of immunoglobulin’s (IgA, IgM, IgG) in blood by the radial imunodifuse method on agar by G. Mancini (1965). Results of tests statistically processed. Results: The results of investigation have been shown a positive effect of combinative treatment of periodontal diseases in patients with a background of chronic pancreatitis in both groups. But effectiveness of such pharma-cotherapy in patients with group II was higher. The number of T-lymphocytes was increased and tended to normalization. The number of T-helper cells (CD4-cells) in peripheral blood of patients in group II was in-creased, compared with group I in 5,3 times. In patients of group II the elimination of T-lymphopenia, increas-ing of CD3 +, CD4 + to the lower limit of rate, normalization of imunoregulator index of CD4/CD8 and increas-ing of CD8 +, CD16 +, CD22 + parameters and decreasing of immunoglobulin classes A, F, G level was observed in investigation. Conclusions: The results of investigation testify that the using of antiseptic and hepatoprotector with im-munocorrective effect «Septofit» and «Antral» in combinative therapy of catarrhal gingivitis and generalized periodontitis in patients with chronic pancreatitis on a background has positive effect on the immune system of patients: correction of disorders in cellular and humoral area are observed. The rapid oppression of inflamma-tory process in parodontium, increasing of patient organism resistance and acceleration of regenerative proc-esses in parodontium tissues have been shown in investigation.

UDC 615.276.3:615.035/.036 THE STUDY OF DRUG-RELATED PROBLEMS IN PHARMACOTHERAPY

OF IN-PATIENTS WITH RHEUMATIC DISEASES O.Y. Gorodnycha1, V.V. Chopyak2, A.B. Zimenkovsky1, O.V. Synenkyy2

Danylo Halytsky Lviv National Medical University Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization1,

Department of clinical immunology and allergology2, Lviv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: assessment of pharmacotherapy quality, identification and systematization of sys-temic improper prescriptions for in-patients with rheumatic diseases, their standardization for further ration-alization with consequent improving efficiency and safety of pharmacotherapy. Materials and methods: The objects of research were: Drug Order Forms (DOF) (n=17); drug use instructions; the State Formulary of Drugs, ІV Edition; base standards of medical care in Ukraine (15.05.2012); data of evi-



2012, №12

149

dence-based medicine. The following methods were used: systemic approach, comparative, clinical-pharmaceutical, standardization and modeling. No conflicts of interests were declared. Results: Due to the results of our investigation, a total of 435 drug-related problems (DRP) were identified in 17 PDOF. The main DRP were systematized and standardized in a table format regarding dangerous drug com-binations, improper duration of pharmacotherapy and drug dosing, route of administration etc. Conclusions:

1. The assessment of pharmacotherapy quality for in-patients with rheumatic diseases was conducted and systemic DRP in prescriptions were identified. It was determined that the greater part of DRP involved problems of clinical practice, potential drug interactions, drug choice and dosage problems.

2. In our opinion, it is reasonable to inform physicians about systemic DRP in drug prescribing, as we be-lieve that the results of our research will improve the safety and efficiency of pharmacotherapy, par-ticularly for patients with rheumatic diseases, their quality of life and prevent or minimize the risk of pharmacotherapy complications.

UDC 615.035.8+615.065):615.15 THE EVALUATION OF ADVERSE DRUG REACTION REPORTS FROM THE STANDPOINT

OF RATIONAL PHARMACOTHERAPY WITH PARTICIPATION OF A CLINICAL PHARMACIST. COMMUNICATION ІІ.

Yu.S. Nastyukha1, О.V. Маtveeva2, A.B. Zimenkovsky1

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization, Lviv, Ukraine1

«State Expert Center» of Ministry of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine2 е-mail: [email protected]

The aim of the research: the evaluation of pharmacotherapy in cases of adverse drug reactions by the corre-spondence criterion of the existing practice of drug administration and the principles of proper drug use in pa-tients with specific requirements to pharmacotherapy. Materials and methods: Subject of the research: rational drug use considering the warnings and peculiarities of drug use in children, elderly patients and pregnant. Object of the research: 73 adverse drug reaction reports (form 137/о) in patients with specific requirements to pharmacotherapy among 104 analyzed, received by spon-taneous reports in 2010; instructions for drug use of the State Register of Ukraine; the State Medicines Formu-lary (ІІ edition, 2010); WHO Model Formulary for Children (2010). The systemic and comparative analyses, clinical and pharmacological, clinical and pharmaceutical, modeling methods were applied in the research. Results: Medication errors in children, elderly patients and pregnant women were revealed. Conclusions:

1. The results of the analysis of adverse drug reaction reports showed that some medication errors were caused by inobservance of recommendations in the instructions for drug use including warnings and peculiarities of the drug use in children. It can lead to the pharmacotherapy complications.

2. The analysis of instructions for administration of suspected drugs enabled to determine that warnings for the drug use in children are provided specifically enough, while the description of pharmacotherapy peculiarities in elderly patients and pregnant women involves only general expressions. Consequently, there is a necessity for additional search of reliable information concerning effective and safe drug ad-ministration.

UDC 616.5-056.3-099-036-02 THE CLINICO-AETIOLOGIC CHARACTERISTICS OF PATIENTS

WITH TOXIC-ALLERGIC DERMATOSIS O.N. Nadashkevich, N.V. Ivaniushko-Nazarko, S.V. Volbyn

Danylo Halytsky Lviv National Medical University e-mail: [email protected]

The aim of the research: the identification of a probable etiologic factor for toxic-allergic dermatosis (TAD), namely, multiform exudative erythema (MEE), Stevens–Johnson syndrome (SJS), toxic epidermal necrolysis (TEN) by means of a thorough in-patient anamnestic analysis; studying the drug administration routes; clarify-ing the role (cause or consequence) of the internal organ diseases (gastrointestinal tract diseases and hepato-biliary system diseases) and possible background status in the dermatosis development. Materials and methods: 70 patients with TAD (46 multiform exudative erythema patients, 11 Stevens–Johnson syndrome patients and 13 toxic epidermal necrolysis patients) have been observed within 5 years. A thorough in-patient anamnestic analysis was carried out (case histories of the diseases), visual inspection of skin integument and visible mucous coatings as well as peripheral lymphatic glands was performed. Results: In 88,5 % of TAD patients medicines were found to be the main etiologic cause of TAD, namely, natu-ral and half-synthetic penicillin (38,7% of cases), non-steroid anti-inflammatory drugs and pyrazolone analgetics (27,4% of cases), cephalosporins (11,3% of cases), sulphanilamides (8,1% of cases) and others. The latent period was found to be 5,7+3 days. Polypragmasy was identified in 72,6% of patients. Intramuscular and mixed drug administration routes were the most frequently used (54,9%). In 64,2% of TAD patients gastrointestinal tract diseases and hepato-biliary system diseases were identified.



150

Conclusions: The results of in-patient anamnestic analysis in TAD patients showed that taking into account the route of drug administration, namely, doses and methods, is appropriate for disease development prognosis and the treatment tactics choice.

UDK: 616.24-002:612.014.484-08] - 085.274-092:612.015.11 THIOTRIAZOLIN EFFECT ON THE LIPID PEROXIDATION AND ANTIOXIDANT SYSTEM

IN THE LUNGS UNDER EXPERIMENTAL PNEUMONIA AND STRESS CONDITIONS IN THE DYNAMICS

M.S. Regeda, S.I. Nesteruk Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: search for new ways of correction of prooxidant and antioxidant systems activity in the lungs during experimental pneumonia under conditions of immobilization stress in the dynamics. Also the purpose of our study was to clarify the role of prooxidant and antioxidant systems processes in the pathogenesis of pneumonia in immobilization stress in the experiment and determine the thiotriazolin impact on these proc-esses. Materials and methods: The objects of the study were 84 guinea pigs (males), divided into six experimental groups, 14 animals in each. Experimental pneumonia (EP) was reproduced by intranasal contamination of ani-mals with culture of Staphylococus aureus according to the method of V.N. Shlyapnykova, T.L. Solodova, S.A. Stepanova, immo-bilization stress - by the method of P.D. Gorizontov. The content of diene conjugates (DC) was determined by the method of V.G. Gavrilov, V.I. Myshkorudna, malonic dialdehyde (MDA) – by the method of E.N. Korobeynikov, superoxide dismutase (SOD) by the method of R. Fried, the activity of catalase (CT) by R. Holmes, ceruloplasmin (CP) by V.G. Kolb, V. Kamyshnikov, peroxidase (PO) was studied by A.G. Arkhipova method. Results: Biochemical studies have shown that on the 6th and on the 16th day of experimental pneumonia devel-opment the increase of diene conjugates and malonic dialdehyde levels in the lungs was observed compared to the group of animals on the 1st day. Simultaneously on the 6th and 16th days there was observed a significant decrease of the superoxide dismutase, catalase, peroxidase activities and ceruloplasmin level in the lungs of the animal group with experimental pneumonia compared with the corresponding data on the 1st day of the experi-ment. It was determined that pneumonia stressful conditions induced increasing of lipid peroxidation products level and depression of antioxidant system defense in the lungs of animals via gradual lowering of the superox-ide dismutase and catalase, peroxidase activities and ceruloplasmin level from the 1st to the 6th and 16th days. Thiotriasolin treatment leaded to the increase of antioxidant system indices and decrease of diene conjugates and malonic dialdehyde levels. It indicates its corrective effect on prooxidant and antioxidant systems in the lungs of animals in case of these combined pathological processes. Conclusions: The obtained results of experiments revealed the inability of antioxidant system to utilize prod-ucts of lipid peroxidation in experimental pneumonia under stress and its exhaustion on the 6th and 16th day of the experiment before treatment. The use of antioxidant thiotriazolin caused the decrease of lipid peroxidation products formation and stimulated antioxidant system activity in the lungs. It proves its positive corrective ef-fect on metabolic indices under the conditions of experimental pneumonia and immobilization stress.

UDC 614.258.003.2(100) THE DETERMINATION OF EXPENDITURE NEEDS FOR MEDICAMENTAL TREATMENT

OF PATIENTS WITH PNEUMONIA (J12J18) IN THE ROUND-THE-CLOCK HOSPITAL AT THE REGIONAL LEVEL

V.D. Pariy O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: To calculate the expenditures for inpatient care in terms of medicamental and sani-tary provision; determine the range and amount of medications needed for treatment of patients with pneumo-nia. Materials and methods: 1789 prescriptions for patients with pneumonia at the inpatient facility of Zhytomyr region in 2012 have been analyzed. The average cost of treatment was determined. Results: The average expenditures for treatment make 413,11±29,79 USD. The average duration of treatment is 7,34±0,25 days, the average cost per bed-day 56,26±8,90 USD. Expenditures on medicines for J12J18 dis-eases treatment for the entire region population were calculated due to the average cost of treatment per pa-tient, and make 4,1 million; according to the average cost of one day of medicamental provision 6,1 million USD. It is determined that 46,7% funds will be spent on the purchase of antibacterial agents, namely cepha-losporins and carbapenems; 16,0% on quinolones, 11.0% on beta-lactam antibiotics, 11,0 % - on penicillins. A considerable part of expenditures (6,2%) will be spent on solutions for intravenous administration; 5,9% - on medical products. Conclusions: It is ascertained that the expenditure needs for treatment of patients with pneumonia (code for ICD-10 J12J18) in the around-the-clock hospital in 2012 in Zhytomyr region make 4.1 million. It is found that the application of the elaborated and adapted automatic medicine provision management system enables to



2012, №12

151

determine expenditures amount for medicamental treatment at inpatient facility at the regional level or in a separate health care establishment.

UDC 615.1:615.281:614.27:615.036 THE ANALYSIS OF ANTIBACTERIAL MEDICATIONS CONSUMPTION IN INFECTIOUS DISEASES DEPARTMENT OF MILITARY MEDICAL CLINICAL CENTRE OF THE NORTHERN REGION FOR

ENLISTED SERVICEMEN L.V. Yakovleva?, I.O. Pankratov?

National University of Pharmacy?, Kharkiv, Ukraine Military medical clinical center of the North region?, Kharkiv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: determination of antibiotic consumption in the Infectious Diseases Department of the Military Medical Clinical Centre of the Northern Region in 2008. Materials and methods: analysis of patients morbidity, АВС- and VEN - analysis, frequency analysis of the antibiotics group administration, АТС/DDD-methodology elaborated by WHO were applied. Case histories of enlisted servicemen-inpatients of the Infectious diseases Department served as research objects. A research base is the Kharkiv Military Medical Clinical Centre of the Northern Region. Results: The outcomes of the investigation indicate that Ceftriaxone was the most commonly prescribed. It be-longs to the category of vitally important medications and is included in all normative documents (standards of medical care) that were presented in research. Conclusions: The conducted analysis of antibacterial medications consumption determined that in the Kharkiv Military Medical Clinical Centre modern medications are commonly prescribed according to the List of basic medicines and products and to the State Formulary of Medicines that is recommended for military medical ser-vice of Ministry of Defense of Ukraine and confirms the rational approach to enlisted servicemen treatment in the Infectious Diseases Department due to budgetary funds of the Ministry of Defense of Ukraine.

UDC 616.12 – 008.331.1 INFLUENCE OF MELATONIN ON THE NIGHT LEVEL OF ARTERIAL PRESSURE

ІN PATIENTS WITH ARTERIAL HYPERTENSION A.V. Novosad

M.I. Pirogov Vinnytsya National Medical University, Vinnytsya, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: to assess the dynamic of nocturnal blood pressure decreasing by adding melatonin to the base antihypertensive therapy. Materials and methods: were examinated 150 patients with arterial hypertension which were divided into two groups. The intervention group (n=120 patients) received melatonin 3-6 mg (daily doze) for the insomnia correction and the control group (n=30 patients) received only antihypertensive therapy. Daily blood pressure monitoring was used for night level of arterial pressure control. Re-visit of the patients was held one month af-ter the first examination. Results: Important prognostic sign was the level of the overnight blood pressure decrease. To watch over the degree of the overnight level changes of the blood pressure depending on patients’ age they were divided into 3 subgroups: first under 50 years, second group 51-59 years and third older 60 years. The dynamics of the blood pressure and its structure revealed the feasibility of this method after the complex therapy with melatonin. In the first group the increase of «dipper» profile was 13,3%, in the second – 23,2%. The most visible effect was in the third group where increasing of «dipper» profile was up to 44,1% (р<0,01). The dynamics of the «night-peakers» was also aimed on improvement and its frequency decreased 2,94 times in pa-tients under 50. In the second group this incident decreased 6,94 times and in the third group – 5 times. Conclusions: We consider that in patients over 60 years old more prognostic adverse types of night blood pres-sure level should be expected. The results of our study revealed that prescription of melatonin improved the regulation of the circadian blood pressure rhythms in arterial hypertension patients and reduced the frequency of prognostic types of the adverse blood pressure decreasing and also increased the frequency of physiological regulation options.

UDC 614.27 PROFESSIONAL HERITAGE OF L.O. SEMYKINA IS A PRICELESS GIFT

FOR THE MODERN AND FUTURE GENERATIONS OF PHARMACY PROFESSIONALS V.O. Boryshchuk

P.L. Shupyk National Medical Academy of Post-Graduate Education, Kyiv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: To study and analyze the professional heritage and experience of L.O. Semykina, former header of Dnipropetrovs’k Regional Pharmacy Board, one of the most developed regions of Ukraine on the second half of passing and the beginning of present century. The research deals with her professional activ-ity in creation the effective system of medicinal providing, and also to ground the possibility of application her professional heritage by modern generation of pharmacy specialists during 30 years.



152

Materials and methods: Materials of the study were official and archive documents, publications in scientific journals. Methods of historical, retrospective, analytical, systemic, structural and logical analysis, witnesses’ memories were used in the study. Results: This study is dedicated to 80th anniversary of L.O. Semykina. The sheets of facts about life and pro-fessional activity of L.O. Semykina, who for a long period of time was the chief of Dnipropetrovs’k Regional Pharmacy Board, based on the analysis of facts, remembrances, archived documents and witnesses memories. L.O. Semykina was an experienced pharmacist who organized acceptable regional structure of service of drug provision, developed original methods of pharmacy business management, fostered professional respect in younger generation of pharmacists. Lyubov Olexandrivna Semykina was exacting, true, responsible manager. L.O. Semykina’s professional activity of was highly evaluated and she was awarded by government. Conclusions:

1. L.O. Semykinas’ style of professional activity and heritage have great scientific and professional impor-tance for modern generations of pharmacy practitioners’ and for future development of pharmacy.

2. Memory and honor of outstanding predecessors can be a source of spirituality and morality, example of the observance of their great virtues and professional duty.

UDC 615:378](091)(477) «1939-1945» THE HISTORY OF UKRAINIAN PHARMACEUTICAL EDUCATION

IN THE SECOND WORLD WAR PERIOD REVISITED A.L. Fedushchak

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization, Lviv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: to study the peculiarities of higher pharmaceutical education under conditions of fleeting changes in social system, continuous military operations with participation of regular armies (1939, 1941, 1944), foreign occupation, long-term secret fight and guerrilla warfare on the Western Ukrainian lands. Materials and methods: The following methods were used: historical, historical analysis, comparative, logical, biblio- and biographical. Results: Pharmaceutical education in Ukraine during the German occupation period (1941-1944) for diverse reasons remains one of the least investigated aspects of the history of Ukrainian medicine. Conducted re-searches revealed facts about functioning of higher medical school under conditions of occupation, at the rear of warring outlandish army, during guerilla and underground warfare, as well as providing higher pharmaceuti-cal education on State Medical and Natural Sciences Professional Courses in Lviv – a unique establishment of higher medical and pharmaceutical education on the occupied Western Ukrainian and Polish lands. The main-tenance of university traditions, teaching staff, continuity of educational process and enthusiasm of professors and teaching staff, students, allowed providing proper training of specialists, which enabled to complete their education in the known universities of Europe. Biographical information about professors and teaching staff, students-pharmacists, their participation in the liberation movement during 40-th years of the last century was clarified. Conclusions:

1. The establishment of the pharmaceutical faculty and a considerable number of admitted students to the pharmaceutical department of the Lviv State Medical Institute (later State Pharmaceutical Profes-sional Courses) proved a great demand for professional pharmacists even under conditions of the World War in the middle of the last century.

2. Lviv State Medical Institute functioned during the Second World War except autumn semesters in 1941 and 1944. It was a unique higher medical educational establishment in the occupied Western Ukraine and Poland. State Pharmaceutical Institute (Staatliche Pharmaceutische Institute) founded on the base of the pharmaceutical faculty, renamed later to «professional courses» (Staatliche Pharma-ceutische Fachkurse) had all characteristic features of a higher pharmaceutical educational establish-ment.

3. Researches of pharmaceutical education in the Second World War period give opportunity to observe the continuity of Ukrainian medical education, peculiarities of professional training under extreme conditions of military occupation and national liberation movement, to clarify the role of physicians and pharmacists in Ukrainian and world history of medicine, history of remediology in the middle of the last century.

4. Collected and systematized biographical information about professors and teaching staff, students of Lviv higher medical establishments during the Second World War period, complete and specify data on the history of remediology and medical education in Ukraine. The outcomes of our research can be used in further studies and curricula on the history of medicine and pharmacy.



2012, №12

153

UDC 614.2(091)(477.83)19” ABOUT FOUNDATION AND ACTIVITY OF REGIONAL HEALTH COUNCIL IN LVIV (18711918)

O.V. Yureyko Danylo Halytsky Lviv National Medical University,

Department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization, Lviv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: to find out the place and role of Lviv Regional Health Council in the state system of health care management in Austro-Hungary Empire during 18711918; to characterize the main directions of its activity and to clear up its contribution towards development of regional medical industry. Materials and methods: Official documents of Regional Health Council gathered in separate fund of Central State Historical Archives in Lviv, published statistical reports about state of health care system in Galychyna and the other accessible sources of information according this problem were analyzed in the research. There were used the following methods: historical, retrospective, structure-logical, statistical, synthetical and ana-lytical. Results: Regional Health Council in Lviv acted like an advisory agency in Galychyna Vicegerency in 1871 1918. The main directions of Regional Health Council activity were accepting measures against infectious dis-eases, creating hospitals in Galychyna, giving permissions for opening pharmacies, organization and medical supplement of sanatoriums, gathering statistical information about health care system in region. During the period of Council’s existence the quantity of private and state hospitals, infectious institutions, orphanages, pharmacies and also the quantity of medical doctors, surgeons, obstetricians and pharmacists increased. By the help of Regional Health Council places of profit for district and region doctors were created; the system of drug marketing was improved. Regional Health Council mainly initiated the measures in public health in region and district centers in Galychyna and at the same time the level of medical service in villages continued to be low that is why infectious diseases still spread and caused morbidity and mortality of population. Conclusions:

1. This research, in our opinion, confirms efficacy of Regional Health Council in public health manage-ment and sanitary-epidemic welfare in Galychyna during 18711918.

2. The results of provided analyze allowed to follow up the close collaboration between regional legislative and executive authorities in questions about improvement and maintenance of population health what is urgent experience for the present independent Ukraine.

UDC 614.271/.272 THE ESSENTIALITY OF PHARMACEUTICAL CARE DURING REALIZATION

OF CONCOMITANT COMMODITIES OF THE PHARMACEUTICAL ASSORTMENT I.Ya. Horodetska, O.M. Kornienko

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: the elaboration of main approaches to pharmaceutical care during realization of concomitant commodities of the pharmacy assortment. Materials and methods: analysis, comparison, supervision, generalization. Results: Nowadays the requirements of normative documents to the circulation order of dietary supplements, special food products, cosmetic products are clearly defined in Ukraine. However, there is a vital issue of their competition with medicines. The extent of this problem is not comprehensively recognized by the majority of physicians and pharmacists. The assignment of a pharmacist during realization of concomitant pharmaceutical commodities is to give valid and obtainable information for a customer to make a realizationed choice aiming at correct and safe medicine usage. The elaboration of basic methodical approaches to pharmaceutical care during realization of concomitant pharmaceutical products must be based on the following components: 1) clear dis-tinction: illness, symptoms – need treatment with medicines; improvement of health, rationalization of nutrition dietary supplements, special food products; 2) inadmissibility of pharmacist’s (clinical pharmacist’s) recom-mendation of concomitant pharmaceutical products instead of basic treatment. Conclusions: The basic methodical approaches to elaboration of pharmaceutical care during realization of con-comitant pharmaceutical products are defined. The main positions of pharmaceutical care concerning children's nutrition products realization are determined.

UDC 615.03:614.2](477) THE CURRENT STATE AND PERSPECTIVES OF CLINICAL PHARMACY IN UKRAINE

ASSESSED BY HEALTH CARE PROFESSIONALS V.Ya. Siatynya, Yu.S. Nastyukha, A.B. Zimenkovsky

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, department of clinical pharmacy, pharmacotherapy and medical standardization, Lviv, Ukraine

е-mail: [email protected] The aim of the research: to estimate the degree of awareness and learn the opinions of health care profes-sionals concerning the current state and prospects of clinical pharmacy in Ukraine.



154

Materials and methods. An anonymous questionnaire survey devised by the means of a specially elaborated protocol was applied among physicians of different specializations and pharmacists (n=1500) from Kyiv, Lviv and Kharkiv. The following methods were employed: systemic approach, analytical, sociological (questionnaire), computer data processing and statistical. Results. The obtained results showed that despite different awareness degree of respondents’ (from Kyiv, Lviv and Kharkiv), the majority of health care professionals consider clinical pharmacists activity necessary at pharmacies and inpatient facilities and see prospects for clinical pharmacy in Ukraine. Conclusions.

1. The results of the sociological study concerning current situation and prospects of clinical pharmacy in Ukraine showed that 43,7% of health care professionals refer the appearance of clinical pharmacy in the national health care system to the commencement of clinical pharmacists’ training and 69,2% respondents consider clinical pharmacist activity indispensable l at inpatient facilities and pharma-cies.

2. At the same time, 18,7% respondents – health care professionals – are still unfamiliar with the clini-cal pharmacy directions, and this indicator is insignificantly higher among surveyed physicians (20,6%) in comparison with pharmacists (13,7%).

3. The statistical analysis of the sociological study results revealed the differences in health care pro-fessionals’ awareness concerning clinical pharmacy directions in the analyzed Ukrainian cities (р<0,01). The highest degree of respondents’ awareness was identified in Lviv (98,0%), in Kharkiv it was 77,4% and the lowest one – in Kyiv (68,4%). The obtained outcomes allowed to suppose that the level of clinical pharmacy implementation in medical and pharmaceutical practice in different re-gions of Ukraine, including the analyzed cities, is different at the current stage.

4. The recognition of medical professionals uninformed of the clinical pharmacy directions, ambiguity of clinical pharmacist’s activity interpretation among the medical community and the lack of attention to current primary tasks of the specialists at inpatient facilities, reveal the necessity for further in-formative and methodological work in this area as well as the indispensability to study the devel-opment ways of future clinical pharmacy model in Ukraine.

UDC: 615.012/.014.2.002.2 METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE RESEARCHES FROM PHARMACEUTICAL DEVEL-

OPMENT OF MEDICINAL PREPARATIONS WITH NANOSIZED INGREDIENTS S.B. Bilous1, T.H. Kalynyuk1, I.S. Chekman2

Danylo Halytsky Lviv national medical university1, Lviv, Ukraine A.A. Bogomoletz national medical university2, Kyiv, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: to ground methodological approaches to the realization of pharmaceutical develop-ment researches of medicinal preparations with nanosized active pharmaceutical ingredients in different dosage forms, to define the basic problem questions of pharmaceutical development on the modern stage and methods of their practical decision. Materials and methods: monitoring of literature data, grouping and systematization of literature data, tech-nological researches. Results: In composition of medicinal preparations nanosized substances can have functions of active pharma-ceutical ingredients, auxiliary substances or materials for packaging. Pharmaceutical development of medicinal preparations with nanomaterials needs methodological approach with taking into account the medical and bio-logical requirements to the medicinal preparations, physical, chemical and toxicological properties of nanosized substance. Conclusions:

1. The methodological approaches to the researches of basic objects of pharmaceutical development of me-dicinal preparations with nanosized ingredients - active pharmaceutical ingredient, auxiliary sub-stances, dosage form, technological process and packing materials have been grounded.

2. Actual problems of pharmaceutical development of medicinal preparations with nanosized ingredients on the modern stage have been determined, without the decision of that it is impossible to conduct de-tailed researches. On this stage one of near-term tasks for the developers of nanomaterials for medicine there is development of quality control methods on substances that will give an opportunity to activate research from development of medicinal preparations.

3. The results obtained at development of semi-solid preparations with silver nanoparticles lead to per-spective of further researches and expediency of development of antimicrobial preparations on the basis of metals nanoparticles in other dosage forms.



2012, №12

155

UDC: 615.076.9 IN PROSPECT OF IMPROVEMENT STERILE PARENTERAL PREPARATIONS

BIOLOGICAL CONTROL T.G. Kalynyuk, N.V. Dilay


The aim of the research: to study the literature data concerning the question of biological control of sterile parenteral preparations. Materials and methods: were analyzed methods of pyrogenicity determination: test carried out on rabbits and LAL test. Results: LAL test is an alternative method for the pyrogenicity determination test on rabbits. However, LAL test is the only method of pyrogenicity determination for sterile parenteral preparations, which can not be con-trolled using any other methods and have no satisfactory accuracy in test, carried on rabbits: tranquilizers, neu-roleptics, non-opiate analgesics-antipyretics, calcium gluconate, corticosteroids, some anesthetics, placenta preparations, vaccines, Novocain, medicines for anesthesia, opiate analgesics, soporific medicines, cardiac gly-cosides, neuromuscular relaxants with depolarization activity, insulin, etc. The LAL test advantages are: sensi-tiveness (much higher than pyrogenic test); possibility of quantitative endotoxins determination; quick result; high specificity in relation to bacterial endotoxins; good reproduction; economic expediency, especially if LAL test is in mainstream use; implementation of international requirements «3Rs» (redaction, refinement, re-placement), which leads to decreasing a number of laboratory animals. Constant improvement of manufacture of traditional pharmaceutical products and also creation of new medicines and systems with control release and target delivery in human’s or animal’s organisms, leads to the necessity of the essential increase of pharmaceu-tical products quality requirements, biologically active ingredients and water, assigned for injections and par-enteral nutrition preparations. Conclusions:

1. Currently, in Ukraine the biological control for injection and infusion parenteral solutions is mainly carried out as the test on rabbits that is based on a temperature determination as possible bacterial endotoxins’ reaction.

2. The Official standards of many countries for the sterile parenteral preparations require the LAL test as method of biological control, which is based on reaction of gel-processing of lysate amebocyte hemolymp of pacific horseshoe crab Limulus polyрhemus.

3. It is expedient to use more widely LAL test in the case of pharmaceutical products, which reduce or in-crease the body temperature, violate the animals physiological condition, have influence on oil solu-tions, auxiliary substances, primary packing materials, in-process manufacturing control, etc.

4. LAL test can be an effective method of biological control of extemporaneous sterile parenteral prepara-tions for injection and infusion, which are prepared in pharmacies and also for veterinary medicine purposes.

UDC – 615.1:339.138:615.212.7:616-006-036.12-009.7-039.31 ANALYSIS OF THE PHARMACEUTICAL MARKET FOR THE PHARMACOTHERAPY

OF CHRONIC PAIN SYNDROME OF CANCER GENESIS. A.Y. Datsko, S.E. Prokip


The aim of the research: marketing of medicines to treat cancer patients with chronic pain syndrome (CPS) and principles of rational pharmacotherapy (RP) of cancer pain origin. Materials and methods: we used a systematic, statistical, comparative, bibliographic, and graphical methods of pharmacoeconomic analysis, the information from Compendium (2010), the State form of medications (second edition - 2010). The object of research was medical prescription sheets (MPS) for polyclinic branch of some On-cology Dispensary patients with CPS (Lviv). Results: every year in the world diagnosed about 10 million new cases of malignant neoplasms, and at least 4 million patients suffer from daily pain of different intensity. A simple and safe method of analgesia is systemic pharmacotherapy for the three-stage scheme, which is consistent receiving analgetics in increasing strength of the combined with adjuvant drugs. Appeared new, alternative to oral analgetics, analgesic dosage form as fen-tanyl transdermal therapeutic system (TTS), which effectively removes the physical and psychological discom-fort of patients and improves quality of life of cancer patients. Treatment of chronic pain is essential as the main direction of palliative care for cancer. Conclusions: based on market analysis of drugs used for pharmacotherapy of chronic pain syndrome and analysis of leaves of medicinal purposes identified drugs commonly prescribed by the doctor. Also, the advan-tages of the new dosage form fentanyl transdermal therapeutic system, as an innovative method of eliminat-ing pain syndrome in providing palliative care to cancer patients.



156

УДК 54.057:547.853.3 СИНТЕЗ 2,6-ЗАМІЩЕНИХ 4-(N-АРИЛПІПЕРАЗИН-1-ІЛ)ПІРИМІДИНІВ

ЯК ПОТЕНЦІЙНИХ АНТИКОНВУЛЬСАНТІВ Г.І. Северіна1, О.О. Скупа2, В.А. Георгіянц1

Національний фармацевтичний університет1, м. Харків, Україна Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова2, м. Вінниця, Україна

e-mail: [email protected] Мета роботи: Синтез нових 2,6-заміщених 4-(N-арилпіперазин-1-іл)піримідинів, дослідження їхньої про-тисудомної активності. Матеріали та методи: Температури плавлення отриманих речовин вимірювалися капілярним методом. 1H спектри ЯМР досліджувалися на Varian Mercury-VX-200, використовуючи тетраметилсилан (TMS) як внутрішній стандарт і DMSO-d6 як розчинник. Мас-спектри знімалися на PE SCIEX API 150EX. Елемент-ний аналіз вмісту Нітрогену виконувався за методом Дюма. Результати: Цільові 2,6-заміщені 4-(N-арилпіперазин-1-іл)піримідини були отримані взаємодією 2,6-заміщених 4-хлоропіримідинів з відповідними N-арилзаміщеними похідними піперазину. Реакція відбу-валася в середовищі діоксану при кип’ятінні протягом 3-5 годин з додаванням натрію бікарбонату. Попереднє прогнозування фармакологічної активності синтезованих сполук проводилося за допомогою програми PASS, відповідно до результатів якого дані сполуки з високою ймовірністю можуть виявляти анксіолітичну, антидепресантну, седативну та протисудомну активності (індекс активності – в межах 0,528 – 0,884). Антиконвульсантна активність досліджувалася у пентилентетразольному тесті; було встановлено, що синтезовані сполуки виявляють помірні антиконвульсантні властивості порівняно із препаратом порі-вняння – ламотриджином. Висновки:

1. Взаємодією 2,6-R-хлоропіримідинів з N-арилзаміщеними піперазинами одержано ряд нових 2,6-заміщених 4-(N-арилпіперазин-1-іл)піримідинів.

2. Структуру одержаних сполук підтверджено 1H NMR та масс-спектрофотометричним методами аналізу

3. Прогнозування фармакологічної активності здійснено за допомогою програми PASS. 4. За даними фармакологічного скринінгу синтезовані сполуки володіють помірною протисудомною

активністю.

UDC 546.49:542.61:616.15 THE SOLID PHASE EXTRACTION OF MERCURY FROM HUMAN BLOOD PLASMA

BY H-CLINOPTILOLITE M.B. Kalytovska, I.Y. Halkevych


The aim of the research: efficiency investigation of solid-phase mercury ions extraction from human plasma with modified clinoptilolite and re-extraction of these ions from the sorbent. Materials and methods: solid-phase extraction with H-clinoptilolite was used for mercury ions isolation from plasma. Quantitative determination of sorbed and desorbed ions was provided spectrophotometrically by reac-tion with sulfarsazen (С18Н14О8N6SAsNa) in ammonia buffer (рН 9.6) at 490 nm. Results: 73% of total proteins are sorbed from human plasma with H-clinoptilolite. Sorption of mercury under specially created conditions is 93,8%, and its re-extraction with 1 М solution of potassium chloride in water-methanol mixture (1:1) is 42,7%. Conclusions:

1. Due to high adsorption of proteins by H-form of clinoptilolite, mercury can be isolated from plasma in a conjugated state. This enables avoidance of a lengthy procedure of biological material destruction nec-essary for mercury transition into an ionic state.

2. It is reasonable to carry out the sorption of mercury conjugated with plasma proteins by passing a bio-logical liquid through the sorbent that was previously washed with chloride acid and sodium hydroxide (рН 13.5).

3. An effective re-extractor of mercury ions sorbed with zeolite from plasma is 1 M solution of potassium chloride in water-methanol mixture (1:1).

4. The combined action of ultrasound and an organic solvent allows partial destruction of proteins and metal ions bond and enables its further quantitative identification spectrophotometrically.



2012, №12

157

UDC 615.012.1:547.79]:615.213 SEARCH OF NEW ANTICONVULSANT AGENTS AMONG 4-THIAZOLIDINONES

AND RELATED HETEROCYCLIC SYSTEMS S.I. Myronenko, D.V. Kaminskyy, I.O. Nektegayev, О.R. Pinyazko, R.B. Lesyk

Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine e-mail: [email protected], [email protected]

The aim of the research: pharmacological screening of potential anticonvulsants among new original 4-thiazolidinones and related systems. Materials and methods: The structure of the target series of heterocyclic systems used in the investigation describes the chemical transformation of basic heterocycle for position 2,3,4 and 5, according to research strat-egy of department of Pharmaceutical, Organic and Bioorganic Chemistry of Danylo Halytsky Lviv National Medical University and is a continuation of work on searching new anticonvulsant agents. Prescreening of anti-convulsant activity of the synthesized compounds was carried out in the National Institute of Neurological Dis-orders and Stroke, National Institute of Health (Rockville, MD, USA) as a part of Anticonvulsant Screening Program. The procedure of in vivo testing has been used in investigation. Results: The selection of tested compounds was performed based on the results of Maximal Electroshock Test, Subcutaneous Metrazole Seizure Threshold Test and Acute toxicity evaluation («rotorod» test). A number of ac-tive substances for the in-depth study, as well as some aspects of SAR were identified. Conclusion: On the assumption of presented results direction of new potential anticonvulsants design and ac-tive compounds structure optimization was outlined.

UDC 547.746:615.31 SYNTHESIS AND ANTIOXIDANT ACTIVITY

OF N-SUBSTITUTED N-(2,4-DIMETHYL-3-CARBOETHOXY)PYRROLE-5-YL UREAS D. Koval1, M. Voyevudskyi1, V. Astakhina1, S. Kovalenko2, O. Petuhova1, O. Kryschyk1, O. Harchenko1

Ukrainian State University of Chemical Technology1, Dnipropetrovsk, Ukraine Zaporizhzhia State Medical University2, Zaporizhzhia, Ukraine

e-mail: [email protected] The aim of the research: Previous biological studies in vitro confirmed the significant antioxidant activity of ethyl ester 5-hydrazinecarbonyl-2,4-dimethyl-1H-pyrrole-3-carboxylic acid derivatives on various models of free radical oxidation initiation, whereby, among annelated cyclic derivatives, and ordinary noncyclic compounds. Thus, the aim of the present research was the synthesis of new N-substituted N-(2,4-dimethyl-3-carboethoxy)pyrrole-5-yl ureas, evaluation of their antioxidant activity and investigation of the “structure-activity” relationship, that can help to significantly expand the number of potentially active compounds with pyrrole fragment. Materials and methods: Following the Curtius rearrangement of ethyl 5-azydocarbonyl-2,4-dimethyl-1H-pyrrole-3-carboxylate the N-substituted N-(2,4-dimethyl-3-carboethoxy)pyrrole-5-yl ureas have been synthesized. The structures of compounds were determined by 1H, NMR analysis. The antioxidant activity in vitro of the synthesized compounds was evaluated on the models of initiation of free radical oxidation. Results: Preparative method of synthesis of ethyl 5-[(hydrazinecarbonyl)amino]-2,4-dimethyl-1H-pyrrole-3-carboxylate and ethyl 5-aminocarbonyl-2,4-dimethyl-1H-pyrrole-3-carboxylate by short refluxinng of ethyl 5-azydocarbonyl-2,4-dimethyl-1H-pyrrole-3-carboxylate in dioxane with aqueous hydrazine hydrate or ammonia were developed. Optimal conditions for the synthesis of N-substituted N-(2,4-dimethyl-3-carboethoxy)pyrrole-5-yl ureas in Curtius rearrangement from the corresponding 5-azydocarbonyl-1H-pyrrole were found. Depending on the temperature of the process and the nature of solvent the reaction with aqueous ammonia or hydrazine hydrate can occur in several ways. Thus the application of high boiling solvents leads to Curtius rearrangement followed by in situ reaction of the resulting isocyanate with corresponding amine instead of reaction of acylation in low boiling solvents. Also an attempt of solid-phase synthesis of urea (2) by melting of mixture of acylazide with urea at 130oC was successful. The synthesized compounds displayed significant antioxidant activity in the in vitro screening on model of initiation of free radical oxidation in different concentrations. The SAR analysis revealed that antioxidant activity of ethyl 2,4-dimethyl-5-{[(R-amino)carbonyl]amino}-1H-pyrrole-3-carboxylate is sensitive to the nature of substituent. The most active compounds had 2,5-(CH3O)2-C6H3, N-morpholyl, 4-COOC2H5-C6H4, -C2H4OH substituents. Conclusions: New N-substituted N-(2,4-dimethyl-3-carboethoxy)pyrrole-5-yl ureas were obtained following the Curtius rearrangement for pharmacological screening of antioxidant activity. Usage the dioxane as a solvent allowed to carry out this reaction in homo-phase medium and to significantly increase the yield of products. Conducted biological research showed significant antioxidant activity of the synthesized compounds on various models of initiation of free radical oxidation in vitro. These derivatives prevent the accumulation of products of oxidative modification of content. The promising substances have been selected which can be the basis for fur-ther chemical optimization and direct synthesis of new derivatives as potential antioxidant agents.



158

UDC: 616.1/4614.21.2 :614.271׃615.03׃615.71׃ MEDICAL CLUSTER AS A STRUCTURAL UNIT

OF THE COMPULSORY HEALTH INSURANCE SYSTEM A.M. Krychkovska,V.S. Komar, V.P. Novikov

National University «Lviv Polytechnic», Lviv, Ukraine e-mail: [email protected]

The aim of the research: is meta-analysis of the pilot project results; analysis of cluster medical system im-plementation results; identification of readiness of the pharmaceutical component of health care in general and the population of Ukraine to implementation of mandatory health insurance. Materials and methods: The object of the study is a network established within Ukraine-Norwegian project that combined the population and health care professionals of six cities being ready to reform and improve medical service at a local level and medical clusters, Information relationships and medical support of compul-sory health insurance (CHI) implementation. The theoretical issues of health insurance, hospital pharmacy and medical cluster served as the subject of the study. Modeling, analysis and formalization methods were ap-plied in the research. Results: The advantages of medical cluster founding in health care system provide the following possibilities: association of various owners with preserving economic independence, improvement of quality and competitive-ness of healthcare products and services; focus on long-term investment in health care system development by financial institutions participating in the cluster, improvement of access to new information, technologies and innovations; establishment of long-term collaboration with pharmaceutical products and medical equipment suppliers. Conclusions:

1. Health care system reforming should involve issues of health and pharmaceutical care, resources for-mation, financing and management of health care. The outcomes of the research revealed that both the population and health care providers are aware of the necessity for this comprehensive reform.

2. Clusters formation in the health care system with CHI implementation in Ukraine will ensure forming the partnership between participants of health insurance, which will combine free competition and government regulation to satisfy citizens interests at regional and state levels.

3. The implementation of CHI in Ukraine will contribute to finance system reformation concerning state health insurance fund filling for additional resources accumulation, risk management and insurance payment implementation.

UDK 615.15:616-002.5 THE SYSTEMIC ANALYSIS OF TRENDS IN PHARMACIST TRAINING FOR OPTIMIZATION

OF MEDICAL CARE FOR PATIENTS WITH TUBERCULOSIS M.V. Slabyi


The aim of the research: To formulate the key directions for training students, interns, pharmacists based on the study of integration of medical and pharmaceutical aid for patients with tuberculosis. Materials and methods: The objects of the research involved: National List of Essential Medicines of Ukraine (1993, 2001, 2006, 2009); State Drugs Formulary of Ukraine (2009, 2012); State Register of drugs of Ukraine (2012); British National Formulary (2012); British National Formulary for Children (2012); WHO guidelines for national tuberculosis programs (2003) and programme management of resistant tuberculosis (2008) recom-mended by the Ministry of Health of Ukraine as guidelines; WHO document «Review of the National Tuberculo-sis Programme in Ukraine» (October, 1022, 2010) focused on the necessity of tuberculosis polytherapy with special attention to peculiarities of this disease in children and adolescents. Bibliographic, comparative, sys-temic, structural and logical methods of analysis have been used. Results: Taking into account the systemic problems in pharmaceutical education tangent to tuberculosis, we have formulated the basic directions of pharmacist training for health care optimization for such patients: 1) studying antituberculosis pharmaceutical preparations arsenal for tuberculosis polytherapy (including multire-sistant TB); 2) marketing component of the analysis of antituberculosis pharmaceutical preparations market in Ukraine and in the world; 3) logistics support of antituberculosis pharmaceutical preparations in central supply, and by the budgets of different levels; 4) preparing antituberculosis medications due to individual fixed-dose prescriptions, including for children; 5) prevention of adverse interactions of antituberculosis pharmaceutical preparations and medications prescribed for opportunistic diseases treatment; 6) analysis of antituberculosis medications administration in mono- and polytherapy; 7) identifying the needs in antituberculosis pharmaceuti-cal preparations in polytherapy in fixed doses, taking into account the dosage forms. Conclusions: Current conditions and problems of pharmaceutical care for patients with tuberculosis in Ukraine have been characterized. Main directions of pharmacist training for optimization of pharmaceutical aid in this area have been elaborated. Specialist training in the sphere of common usage of medications with fixed dosage, informatization of intake records and planning of needs in anti-tuberculosis drugs have been recom-mended for the realization of «State target social program of tuberculosis counteraction for 20122016 years» pharmaceutical component.


2012, №12

159

Журнал «КЛІНІЧНА ФАРМАЦІЯ, ФАРМАКОТЕРАПІЯ ТА МЕДИЧНА СТАНДАРТИЗАЦІЯ»

ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ СТАТЕЙ

1. Мета і завдання журналу.

Журнал «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація» є виданням Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Видання присвячене актуальним питанням клінічної фармації, зокрема фармацевтичної опіки, раціональної фармакотерапії поширених та соціально значущих захворювань, стандар-тизації в охороні здоров’я, що поєднує інтереси різних спеціалістів, діяльність яких пов’язана з фармакотерапією. Вивчення оптимальних шляхів раціональної фармакотерапії поширених за-хворювань, питань якості медичної та фармацевтичної допомоги, стандартів (протоколів) на-дання допомоги населенню – це мінімальний обсяг сучасних актуальних проблем, які об’єднують менеджерів охорони здоров’я всіх рівнів, практичних лікарів, клінічних провізорів і провізорів. Отож, журнал розрахований на широку аудиторію фахівців.

Зміст журналу складається з основних профільних рубрик, що куруються відповідальними науковцями редакційної ради: управління якістю медичної та фармацевтичної допомоги клінічна фармація та фармацевтична опіка раціональна фармакотерапія медична стандартизація медична та фармацевтична освіта синтез і аналіз біологічно активних сполук та лікарських засобів формулярна система та медикаментозне забезпечення закладів охорони здоров’я клінічна фармакологія та фармакологічний нагляд клінічна медицина спортивна фармакологія реформи в охороні здоров’я фармацевтична технологія та біофармація інформаційні технології в медицині та фармації медичне та фармацевтичне страхування економіка в охороні здоров'я, клінічна економіка та фармакоекономіка фармацевтичний менеджмент та маркетинг історія медицини та фармації оригінальні дослідження медична та фармацевтична термінологія ювілеї, події.

Редакція журналу приймає до друку: - передові статті - оригінальні статті - стислі повідомлення - лекції - огляди (на замовлення редакційної колегії) - листи до редакції - рецензії на підручники, посібники, довідники та монографії

До друку приймаються наукові матеріали, що відповідають вимогам до публікацій, які укладені з урахуванням «Єдиних вимог до рукописів, що представляються до біомедичних жур-налів», розроблених Міжнародним комітетом редакторів медичних журналів. 2. Підготовка та подання рукописів статей.

Загальні положення. Рукописи подаються українською або англійською мовою. Подані статті повинні бути оригі-

нальними, а рукописи узгоджені з усіма авторами. Не приймаються до друку вже опубліковані чи надіслані в інші видання статті. Редколегія журналу залишає за собою право відхиляти статті, що не відповідають його тематиці, і редагувати їх.


160

Редакція не несе відповідальності за допущені авторами помилки і залишає за собою право на скорочення тексту, кількості ілюстрацій та таблиць. Матеріали статей, прийнятих до друку (рукописи, ілюстрації, дискети, CD), не повертаються.

Публікація статей платна.

Порядок рецензування статей. Усі матеріали, подані до друку, рецензуються і обговорюються редакційною колегією. Після

обговорення та оцінки представлених матеріалів, статті скеровуються на рецензування (мінімум два анонімних рецензенти, призначення здійснюється на розгляд редакційної колегії журналу. На основі одержаних рецензій науковою радою журналу узгоджується відповідне рішення про можливість публікації роботи:

- прийняти до друку у редакції автора; - прийняти до друку із мінімальними змінами та правками із погодженням з автором ро-

боти; - прийняти до друку після повного перегляду та внесення змін автором роботи; - відмовити у публікації роботи. Рецензування представлених статей триває 1 місяць від дня надсилання рецензенту.

Форма подання рукописів. Рукописи статей надсилаються поштою на адресу / електронну адресу редакції або подають-

ся особисто до редколегії журналу. Авторський варіант статті подається у двох формах – елект-ронній (на CD (DVD) R/RW диску або електронною поштою без архівації, у форматі RTF) та на паперовому носії (1 примірник статті, роздрукований на одній стороні аркушів білого папері фо-рмату А4 та підписаний усіма авторами роботи). Електронна та друкована версії мають бути ідентичними.

До статті додаються відомості про авторів (посада, місце роботи, адреса для листування, кон-тактні телефони, номер факсу та електронної пошти), вказується автор, з яким бажано вести листування. 3. Авторське право.

Усі права стосовно опублікованих статей належать видавцю. Передрук статей можливий лише за письмової згоди редакції та з посиланням на журнал. Відповідальність за добір та ви-кладення фактів у статтях несуть автори. 4. Вимоги до оформлення рукописів.

Структура статей. Матеріал статті повинен бути викладений за наступною схемою: УДК. Ініціали та прізвища авторів. Назва роботи. Назва установи, де виконано роботу. Електронна адреса одного із авторів. Вступ, де стисло поданий аналіз останніх досліджень та публікацій з даної проблеми, висві-

тлено невирішені питання, яким присвячена стаття, та сформована актуальність дослі-дження.

Мета дослідження. Матеріали та методи, використані в дослідженні. Результати дослідження та їх обговорення. Висновки з даного дослідження і, за можливості, перспективи подальшого розвитку у дано-

му напрямку. Перелік використаної літератури містить цитовану літературу переважно за останні 5 років

(для рубрики «Синтез біологічно активних сполук та лікарських засобів» термін, за необ-хідності, довший). В оригінальних роботах цитують не більше 15 праць, в оглядах – не біль-ше 30. До статті додаються: резюме (українською, російською та англійською мовами; для інозем-

них авторів – англійською та російською), ключові слова (українською, російською та англій-ською мовами 4–6 слів чи словосполучень) та розширена анотація (англійською мовою).

Резюме повинно містити: УДК, назву статті, ініціали та прізвище авторів, назва установи, місто, країну; текст резюме обсягом до 800 знаків.


2012, №12

161

Розширена анотація (до 1800 знаків) подається англійською мовою і містить наступні роз-діли: мета (The aim of the research); матеріали та методи (коротко) (Materials and methods), за-гальні результати (Results); висновки (Conclusions).

У статті доцільно використовувати скорочення, розшифрування яких слід наводити у тексті при першому згадуванні.

Розмір оригінальних статей не повинен перевищує 10 аркушів, оглядів – 15.

Правила оформлення електронних варіантів статей. Електронний варіант рукопису подається на носіях (дискеті 3’5 дюйма, CD (DVD) R/RW дис-

ку без архівації, у форматі RTF) або надсилається на адресу електронної пошти редакції журна-лу. Текст набирають в редакторі Microsoft Word (будь-якої версії) гарнітурою Times New Roman, 14 пунктів, без абзацних відступів, без табуляторів, переноси в словах відсутні. Всі спеціальні знаки набираються за допомогою команд «вставка / символ»). Розмір аркушів 210х297 мм (фор-мат А4), орієнтація книжкова. Інтервал між рядками – 1,5, вирівнювання по лівому краю, поля з усіх боків по 2 см.

Нумерувати всі сторінки рукопису необхідно послідовно, починаючи з першого аркуша. Роз-ташування номера – у верхньому правому кутку сторінки.

Рисунки, таблиці, діаграми, схеми та формули мають бути включені в текст і, бажано, в одному файлі з ним.

Таблиці слід набирати у редакторі Microsoft Word, графіки – MS Graf або MS Excel, фор-мули – MS Equation. Кількість таблиць та ілюстрацій (рисунки, діаграми, фотографії тощо) по-винна бути мінімальною та подаватися на окремих сторінках із посиланням у тексті. Таблиці повинні бути компактними.

Рисунки вставляють у текст в одному із форматів (bmp*, tif*, cdr*, eps*) з роздільною здат-ністю менше 300 dpi.

Таблиці і малюнки відокремлюються від основного тексту порожніми рядками. Підписи під рисунками і заголовки таблиць виконуються згідно з ДСТУ 3008–95.

Рисунки та таблиці нумерують послідовно у порядку їх першого згадування в тексті – (рис. 1, таблиця 1).

Номер рисунка, його назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Номер таблиці та її назва розміщується над таблицею в одному рядку із вирівнюванням по

лівому краю. Скорочення і умовні позначення, які використовуються у формулах повинні відповідати ді-

ючим міжнародним стандартам. Літерні позначення, що входять до формул, мають бути роз-шифровані із зазначенням одиниць виміру.

Формули набирають прямим нежирним шрифтом без масштабування. Нумерація формул наскрізна (номер вказують у круглих дужках біля правої межі тексту). Формули мають бути ві-докремлені від тексту порожніми рядками згори і знизу.

Перелік використаної літератури та посилання в тексті. Список використаної лі-

тератури подається на окремій сторінці. Посилання на літературу в тексті повинні бути оформ-лені відповідно до переліку використаної літератури із зазначенням у верхньому індексі (на-приклад, 1-4). За правильність та точність цитування та наведених в переліку літератури даних відповідальність несуть автори.

Усі джерела літератури, на які посилаються в тексті, повинні бути наведені в переліку ви-користаної літератури. Роботи слід перераховувати в алфавітному порядку, спочатку роботи, надруковані кирилицею, потім – латинським шрифтом. Якщо цитується кілька робіт одного ав-тора, їх розташовують в хронологічному порядку.

Бібліографічний опис здійснюється за ДСТУ ГОСТ 7.1.2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання» (ГОСТ 7.1-2003IDT, із змінами ГОСТ 7.1-84, ГОСТ 7.16-79, ГОСТ 7.18-79, ГОСТ 7.34-81).

Скорочення слів та словосполучень наводять за ДСТУ 3582–97 «Скорочення слів в українсь-кій мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги і правила». − К.: Держстандарт України, 1998; ГОСТ 7.12.93 «Библиографическая запись. Сокращения слов на русском языке. Общие требования и правила», а також у відповідності з Index Medicus.

Приклади основних типів посилань на літературні джерела наводяться нижче:


162

Книги: Один автор: 1. Зильбер А.П. Этюды медицинского права и этики / А.П. Зильбер. – М.: МЕДпресс-информ,

2008. – 848 с. Два автори: 2. Михайлов И.Б. Основы фармакотерапии в акушерстве и гинекологии: Руководство для вра-

чей. / И.Б. Михайлов, В.К. Ярославский. − Санкт-Петербург, Фолиант, 2001. − 256 с. Три автори: 3. Моссиалос Э. Регулирование фармацевтического сектора в Европе: ради эффективности,

качества и равенства / Э. Моссиалос, М. Мразек, Т. Уолли. − Open University Press, 2004.–378 с.

4. Cippole R.J. Pharmaceutical Care Practice: The Clinician’s Guide. / R.J. Cippole, M.L. Strand, P.C. Morely. – 2004. – New York; McGraw-Hill, Medical Pub. Division, 2004. – 394 p.

Чотири автори: 5. Епідеміологія цукрового діабету / М.Д. Тронько, А.С. Єфімов, В.І. Кравченко, С.А. Степане-

нко. − Київ, 1995. – 152 с. Понад чотири автори: 6. Взаимодействие лекарств и эффективность фармакотерапии. / [Деримедведь Л.В., Перцев

И.М., Шуванова Е.В. и др.]. − Мегаполис, Харьков, 2002. − 784 с. 7. Клінічна нефрологія / Л.А. Пиріг, А.М. Романенко, О.І. Дядик та ін.; За ред. акад. Л.А. Пи-

рога. – К.: Здоров’я, 2004. – 528 с. Без автора: 8. Клинические рекомендации + фармакологический справочник / под ред. И.Н. Денисова,

Ю.Л. Шевченко. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 1184 с. Журнали: Один автор: 9. Гудзь Н.І. Застосування розчинів для перитонеального діалізу у медичній практиці / Н.І.

Гудзь // Клінічна фармація. – 2006. – №2.– С.19−26. Два автори: 10. Hepler C.D. Opportunities and responsibilities in pharmaceutical care / C.D. Hepler, L.M. Strand

// Am. J. Hosp. Pharm. – 1990. – №47. – P.533−543. Три автори: 11. Стриженюк Е.А. Применение лекарственных средств при беременности: результаты мно-

гоцентрового фармакоэпидемиологического исследования / Е.А. Стриженюк, И.В. Гудков, Л.С. Страчунский // Клин. микробиол. антимикроб. химиотерап. – 2007. – №2. – С.162–175.

Понад три автори: 12. Мультиэлементный анализ волос: новые возможности диагностики / Е. Кириленко, А. Кири-

ленко, С. Лесник [та ін.] // Ліки України. – 2001 – №12. – С. 28−29. 13. Biocompatibility of peritoneal dialysis fluids / E. Boulanger., O. Moranne, M.P. Wautier [et al.] //

Nephrol. Ther. – 2005. –№1. – P.14−22. Матеріали конференцій (аналогічно до принципів подання журнальних статей): 14. Громовик Б.П. Три аспекти та чотири складові фармацевтичного обслуговування спожива-

чів лікарських засобів / Б.П. Громовик, С.М. Мокрянин // Формування національної лікар-ської політики за умов впровадження медичного страхування: питання освіти, теорії та практики: Матер. наук.-практ. конф. 14−15 березня 2008. – Харків, 2008. − С.210−211.

Статті, представлені в мережі Інтернет: 1. Пивень Е.П. Разработка научных подходов к оценке конкурентоспособности лекарственных

средств на основе потребительной стоимости и фармакоэкономических принципов / Е.П.Пивень // Фармаком. [Електронний ресурс]. − 2003. − №4. − Режим доступу: http://www.farmacomua.narod.ru./ arx4_2003/4_2003.htm

2. Телмисартан – эффективное средство для лечения метаболического синдрома / [Мычка В.Б., Дуишвили Д.Э, Мамырбаева К.М. и др.] // Consilium-medicum. [Електронний ресурс]. − 2006. − №5. − Режим доступу: http://www.consilium-medicum.com/magazines/cm/medicum/article/ 14845


2012, №12

163

Законодавчі документи: 15. Закон України «Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне

страхування» від 14.01.1998 р. № 16/98-ВР (Редакція від 28.02.2007). 16. Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здо-

ров’я на період до 2010 року. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.2008 р. №166. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID= 9720

Дисертації: 17. Краснянська Т.М. Наукове обгрунтування організаційно-методичного забезпечення ефекти-

вної діяльності персоналу підприємств фармацевтичної галузі: дис... канд. фармац. наук: 15.00.01 «Технологія ліків та організація фармацевтичної справи» / Т.М. Краснянська. — К., 2006. — 245 с.

Автореферати дисертацій: 18. Сухоносова О.Ю. Клінічні особливості віддалених наслідків черепно-мозкової травми у дітей

різних вікових груп: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.15 «Нервові хвороби» / О.Ю. Сухоносова. – Х., 2001. – 20 с.

Редакція залишає за собою право рецензування, редакційної правки статей, а також відхи-

лень праць, які не відповідають вимогам редакції до публікацій.

5. Адреса редакції журналу «Клінічна фармація, фармакотерапія та медична станда-ртизація»:

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького Львів, 79010, вул. Пекарська, 69 Кафедра клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Тел.: (032) 259 74 10 e-mail: [email protected]

www: http://clinpharm.org.ua

КФФТМС 1-2 14-15 2012clinpharm.meduniv.lviv.ua/files/kffms_1-2_2012/all1-2...4 isnn 2070-3112...

Documents