МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М. П. ДРАГОМАНОВА

МИКИТЕНКО Альона Петрівна

УДК 37.016:62/69]:043.3(043.3)

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТАРШОКЛАСНИКІВНА УРОКАХ ТЕХНОЛОГІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.02 – теорія і методика навчання (технічні дисципліни)

АВТОРЕФЕРАТдисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

КИЇВ – 2017

Дисертацією є рукопис.Роботу виконано у Національному педагогічному університеті імені

М. П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професорМакаренко Леся Леонідівна,професор кафедри інформаційних систем і технологійНаціонального педагогічного університетуімені М. П. Драгоманова.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,член-кореспондент НАПН УкраїниСпірін Олег Михайлович,заступник директора з наукової роботиІнституту інформаційних технологій ізасобів навчання НАПН України;

доктор педагогічних наук, професорОршанський Леонід Володимирович,завідувач кафедри методики трудового і професійногонавчання та декоративно-ужиткового мистецтваДрогобицького державного педагогічного університету іменіІвана Франка.

Захист відбудеться «01» березня 2017 р. о 14.00 годині на засіданніспеціалізованої вченої ради Д 26.053.19 в Національному педагогічному університетіімені М. П. Драгоманова за адресою: 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічногоуніверситету імені М. П. Драгоманова 01601, м. Київ, вул. Пирогова, 9.

Автореферат розіслано «28» січня 2017 р.

Учений секретарспеціалізованої вченої ради М. П. Малежик

1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Рівень розвитку країни значною міроювизначається рівнем розвитку її освіти, яка повинна швидко реагувати на потребисуспільства. Сьогодні уявити життя без використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій неможливо. Долю сучасного суспільства вирішуєлюдина, яка спроможна швидко орієнтуватися у величезних інформаційних потокахта має високий рівень інтелекту. У цьому контексті сучасний розвитокінформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) загострив перед освітою потребу вініціативних, всебічно розвинених особистостях, здатних до творчості, постійногосамовдосконалення, самоосвіти та саморозвитку, що актуалізує проблему розвиткупізнавальної активності.

У сучасному освітньому процесі проблема розвитку пізнавальної активностінабуває все більшої значущості, оскільки сучасне життя вимагає від учня орієнтаціїв навколишньому середовищі, яке постійно змінюється. Відповідно до«Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» середпріоритетних завдань загальної середньої школи визначено підвищенняефективності навчально-виховного процесу на основі впровадження новихпедагогічних інновацій та технологій, а також створення умов для диференціаціїнавчання, посилення професійної орієнтації та допрофільної підготовки,забезпечення профільного навчання школярів за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Як свідчить шкільна практика, вчителі ще багато уваги приділяють самепередаванню учням змісту навчального матеріалу і недостатньо – їхньомурозвиткові. За такого підходу учень може зберігати в пам’яті значні обсягиінформації, та не вміти її застосувати ні у межах навчального процесу, ні в життєвихнестандартних ситуаціях.

Старший шкільний вік є найбільш сензитивним для створеннянайоптимальніших умов розвитку пізнавальної активності, оскільки саме в цейперіод життя учні проявляють глибокий самоконтроль, саморегуляцію, самооцінку,прагнення до самостійності та самовдосконалення та мають велику потребу вуправлінні розвитком своєї особистості. Пізнавальні процеси набувають стійкоїдовільності та інтелектуальної складності, що є сприятливим для навчання на основізастосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Водночас навчанняу старшокласників націлене на майбутнє, тому засоби інформаційно-комунікаційнихтехнологій є основою для сприйняття ними реальної дійсності і як результат – їхньоївисокої пізнавальної активності на уроці.

Ефективність використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій унавчанні зумовлена швидкістю і надійністю обробки будь-якого виду інформації;розширеними можливостями подання навчальної інформації; можливістюоптимального диференціювання навчальної діяльності учнів залежно від рівняпідготовки, здібностей пізнавальних інтересів тощо. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій дають змогу активізувати змістову, операційну тамотиваційну сторони освітнього процесу, створюють умови для оволодіннястаршокласниками способами організації власної навчальної діяльності, дають

2можливість здійснювати навчальну комунікацію, саме тому виникає потребаінноваційних змін в організації навчального процесу старшокласників на урокахтехнологій.

Питання пізнавальної активності достатньо об’ємне і неоднозначне, йогопонятійний базис міститься на перетині дослідницьких інтересів філософії,психології, педагогіки, інформатики та соціології. У зв’язку з цим, визначальнезначення для дослідження мають наукові розвідки, які розкривають теоретико-методологічні положення пізнавальної активності школярів (С. Бєляєва,Л. Богдановська, Г. Войтків, М. Голованя, Н. Готра, Н. Дига, Т. Дубова,Т. Торчинська та ін.) Дослідження проблеми пізнавальної активності учнів старшоїшколи збагатилися науково-методичними розробками О. Ващука, С. Кушнірук,К. Одарчук, Н. Чувасової, В. Шепеля та ін.

Використанню засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальномупроцесі присвячені наукові праці О. Авраменка, В. Бикова, Т. Биковського,Б. Гершунського, А. Гуржія, В. Дем’яненка, А. Єршова, М. Жалдака,А. Каджаспірова, Л. Карташової, Л. Макаренко, С. Маркова, Ю. Машбиця,В. Монахова, Н. Морзе, С. Ракова, Ю. Рамського, В. Рубцова, О. Спіріна,Н. Тализіної, Ю. Триуса, С. Яшанова та ін.

Розв’язанню практичних проблем реформування змісту технологічної освіти тарозробці теоретико-методичних засад підготовки вчителів трудового навчання ітехнологій присвячені дослідження Р. Гуревича, В. Борисова, І. Жерноклєєва,А. Касперського, О. Коберника, М. Корця, Г. Левченка, В. Мадзігона,Л. Оршанського, В. Сидоренка, Л. Сидорчук, В. Стешенка, Г. Терещука, С. Ткачука,В. Тименка, В. Титаренко, О. Торубари, Д. Тхоржевського, А. Цини, В. Юрженка таін.

Результати аналізу проблеми свідчать, що актуальні питання пізнавальноїактивності вивчалися з різних наукових позицій, проте важливий аспект розвиткупізнавальної активності старшокласників на уроках технологій на основівикористання засобів інформаційно-комунікаційних технологій не був предметомспеціальних досліджень.

У старшій школі вивчення предмета «Технології» здійснюється на засадахпрофільної диференціації, як це передбачено Державним стандартом базової іповної загальної середньої освіти. Структурування змісту технологічної освіти ідиференціація вимог до його засвоєння реалізується завдяки навчальним програмамрізних рівнів (стандартного, академічного та профільного). На стандартному рівніпрограму предмета «Технології» орієнтовано головним чином на практичнупідготовку учнів, застосування знань на практиці, а саме: використання проектноїтехнології у різних галузях виробництва та сферах життєдіяльності, у будь-якомувиді технологічної діяльності, бізнесу й обслуговування; ознайомлення з професією,що відповідає індивідуальним можливостям учня; формування в учнів навичоктворчого та критичного мислення, умінь працювати з різними інформаційнимиджерелами та інтернет-ресурсами; здійснення дослідницької роботи під часвиконання відповідного проекту, проведення невеликих за обсягом маркетинговихрозвідок тощо.

Останніми роками сформувалися нові тенденції у сучасних підходах донавчання технологій та діапазону використання засобів інформаційних технологій,

3що зумовлюють суперечності між:

– інноваційними змінами в парадигмі розвитку освіти, де центр увагипереноситься на створення умов для розвитку учнів, урахування пізнавальнихінтересів і намірів учнів щодо обрання подальших життєвих траєкторій,диференціацію змісту і вимог щодо його засвоєння залежно від здібностей і освітніхпотреб та традиційною методикою навчання технологій у старшій школі;

– активним впровадженням у практику роботи загальноосвітніх навчальнихзакладів засобів інформаційно-комунікаційних технологій та відсутністюпедагогічно доцільних і обґрунтованих пропорцій щодо їх застосування на різнихтипах уроку та його етапах;

– можливостями змістової та процесуальної складових предмета «Технології»для розвитку пізнавальної активності та відсутністю науково-методичного йінформаційного забезпечення щодо використання цих можливостей на урокахтехнологій у старшій школі.

Усунення зазначених суперечностей є важливою проблемою розвиткупізнавальної активності старшокласників у процесі навчання технологій звикористанням засобів ІКТ, вирішення якої дасть змогу досягнути суттєвогопідвищення ефективності, результативності та якості освітнього процесу,забезпечить особистісний розвиток учнів відповідно до їхніх індивідуальнихздібностей, сприятиме самоосвіті впродовж усього життя.

Отже, недостатня розробленість цього питання у теорії й практиці старшоїзагальноосвітньої школи зумовила вибір теми нашого дисертаційного дослідження:«Розвиток пізнавальної активності старшокласників на уроках технологій звикористанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій».

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дослідженнявиконано відповідно до тематичного плану досліджень Національного педагогічногоуніверситету імені М. П. Драгоманова та є складовою дослідницької теми«Формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів» (реєстраційнийномер 0105U000448). Тему дисертаційного дослідження затверджено Вченою радоюНаціонального педагогічного університет імені М. П. Драгоманова (протокол № 11від 14 червня 2012 р.) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації науковихдосліджень з педагогічних і психологічних наук Національної академії педагогічнихнаук України (протокол № 8 від 30 жовтня 2012 р.).

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні, розробці таекспериментальній перевірці ефективності методики формування пізнавальноїактивності старшокласників на уроках технологій з використанням засобівінформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до поставленої мети визначено такі завдання дослідження:1) проаналізувати та уточнити структуру, зміст і сутність поняття «пізнавальна

активність старшокласників на уроках технологій з використанням засобів ІКТ»;з’ясувати теоретико-методичні аспекти дослідження пізнавальної активності науроках технологій з використанням засобів інформаційно-комунікаційнихтехнологій;

2) виявити й обґрунтувати сукупність педагогічних умов, що сприяютьпідвищенню рівня пізнавальної активності старшокласників;

3) визначити критерії, показники та рівні сформованості пізнавальної

4активності старшокласників на уроках технологій;

4) спроектувати методику формування пізнавальної активностістаршокласників на уроках технологій з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій;

5) експериментально перевірити ефективність запропонованих педагогічнихумов у спеціально створеному інформаційно-освітньому середовищі старшої школита методики формування пізнавальної активності старшокласників на урокахтехнологій з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Об’єкт дослідження – навчання старшокласників на уроках технологій ізвикористанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій.

Предмет – педагогічні умови та методика формування пізнавальної активностістаршокласників на уроках технологій засобами інформаційно-комунікаційнихтехнологій.

Методологічними та теоретичними засадами дослідження є: 1) нормативно-правові документи в галузі освіти – Закони України «Про освіту» (1991), «Прозагальну середню освіту» (1999), «Про вищу освіту» (2014), «Про основні засадирозвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» (2007);Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013);Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь«Технології», 2011); Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків» на період до 2015 року (2011); Стратегіяінноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційнихвикликів (2010); Концепція гуманітарного розвитку України на період до 2020 року(2012) та ін.; 2) результати психолого-педагогічних досліджень пізнавальноїактивності школярів (В. Аверін, Л. Божович, О. Ващук, С. Бєляєв, Л. Богдановська,П. Гальперін, М. Головань, В. Давидов, Н. Диги, А. Запорожець, В. Зінченко,О. Ковальов, В. Мухіна, К. Одарчук, А. Петровський, Н. Чувасова); 3) науковийдоробок з проблем впровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологійу навчально-виховний процес (В. Биков, А. Гуржій, М. Жалдак, А. Матюшкін,Ю. Машбиц, О. Спірін, І. Якиманська та ін.); 4) теорія і практика підготовкимайбутніх учителів трудового навчання і технологій (О. Авраменко, Р. Гуревич,І. Жерноклеєв, А. Касперський, М. Корець, В. Кузьменко, В. Мадзігон,Л. Оршанський, В. Сидоренко, В. Стешенко, А. Терещук, Г. Терещук, С.Ткачук,Д. Тхоржевський та ін.).

Методи дослідження. Відповідно до визначених завдань та поставленої метидослідження комплексно застосовувалися такі методи:

теоретичні: ретроспективний, порівняльний та системний аналіз психолого-педагогічної, філософської, науково-методичної та навчальної літератури з темидослідження для розкриття основних понять дослідження; вивчення та узагальненняпередового педагогічного досвіду використання інноваційних технологій; аналіз таузагальнення досвіду впровадження експериментальних і загальнодержавнихпрограм з інформатизації для старшої школи; аналіз педагогічного програмногозабезпечення та дидактичних можливостей засобів інформаційно-комунікаційнихтехнологій, які використовуються в навчально-виховному процесі на урокахтехнологій;

5емпіричні: методи масового збору інформації (тестування, анкетування,

опитування, бесіди, педагогічні спостереження) застосовувалися для вивченнязагального стану проблеми та з метою визначення рівня розвитку пізнавальноїактивності учнів; педагогічний експеримент (констатувальний та формувальний) – зметою апробації запропонованої методики, її коригування і уточнення таекспериментального впровадження в практику загальноосвітніх навчальнихзакладів;

методи обробки результатів дослідження – кількісний та якісний аналіз,опрацювання результатів педагогічного експерименту за допомогою комп’ютерноїпрограми Statistical Package for the Social Science (SPSS) for Windows звикористанням методів математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:– вперше уточнено зміст і сутність поняття «пізнавальна активність

старшокласників на уроках технологій з використанням засобів ІКТ»; визначенопедагогічні умови, що забезпечують ефективний розвиток пізнавальної активностічерез оптимізацію психолого-педагогічних механізмів у спеціально створеномуінформаційно-освітньому середовищі школи; спроектовано та впровадженометодику навчання, що сприяє розвиткові пізнавальної активності старшокласниківзасобами інформаційно-комунікаційних технологій на основі комунікативноїстратегії «win-win»;

– удосконалено педагогічні характеристики та структуру процесу розвиткупізнавальної активності; критерії, показники та рівні сформованості пізнавальноїактивності старшокласників;

– подальшого розвитку набули положення педагогічної теорії щодовдосконалення процесу розвитку пізнавальної активності старшокласників завдякиспеціально організованому інформаційно-освітньому середовищу школи, яке сприяєактивізації суб’єктної позиції старшокласника та забезпеченню пізнання черезміжпредметні зв’язки з використанням засобів інформаційно-комунікаційнихтехнологій на уроках технологій.

Практичне значення одержаних результатів визначається ефективністюметодики розвитку пізнавальної активності старшокласників на уроках технологій звикористанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій. Спроектованаметодика, що складається з системи завдань і вправ, а також методичнихрекомендацій, може бути використана для оновлення та корекції змісту чинних ірозробки нових навчальних програм предмета «Технології» для 10-11 класів тастати корисною для системи перепідготовки і підвищення кваліфікації вчителівтрудового навчання і технологій.

Результати дослідження впроваджувалися в освітньому процесі середньоїспеціалізованої школи № 102 Ι-ΙΙΙ ступенів Шевченківського району м. Київ (довідка№ 19 від 12 травня 2016 р.); середньої загальноосвітньої школи № 199 Ι-ΙΙΙ ступенівШевченківського району м. Київ (довідка № 59 від 26 травня 2016 р.);спеціалізованої загальноосвітньої школи № 329 «Логос» імені Георгія Гонгадзе Ι-ΙΙΙступенів м. Київ (довідка № 54 від 19 травня 2016 р.), Інституту інноваційнихтехнологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України (довідка № 105 від 06червня 2016 р.).

Особистий внесок здобувача. Одержані результати дисертаційного

6дослідження є авторською розробкою окремих аспектів розвитку пізнавальноїактивності старшокласників на уроках технологій з використанням засобівінформаційно-комунікаційних технологій. Ідеї та думки, що належать співавторампублікацій, у матеріалах дисертації не використовувалися. У наукових працях,спільних з М. Вознюком [7], авторові належить ідея використання кольорових блок-схем для систематизації та кращого розуміння матеріалу на уроці набуття учняминових знань; спільних з Л. Макаренко [5] – розкриття дидактичних можливостейвикористання хмарних технологій в освітньому процесі, їхні переваги та недоліки.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження знайшливідображення у статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях з педагогіки,матеріалах конференцій та методичних рекомендаціях. Основні положення ірезультати дослідження на різних етапах виконання роботи обговорювалися назасіданнях кафедри інформаційних систем і технологій та щорічних звітнихнаукових конференціях НПУ імені М. П. Драгоманова, а також доповідалися нанауково-практичних конференціях та семінарах різних рівнів:

міжнародних – «Проблеми та шляхи удосконалення педагогічних тапсихологічних наук» (Львів, 2013); «Освітня галузь «Технологія»: реалії таперспективи» (Київ, 2015); «Міжнародна освіта: стан та перспективи розвитку»(Київ, 2015); «Фундаментальні та прикладні дослідження: сучасні науково-практичні рішення та підходи» (Баку – Ужгород – Дрогобич, 2016); «Наукова еліта урозвитку держав» (Київ, 2016); «Проблеми інформатизації» (Київ, 2016);

всеукраїнських – «Педагогічна майстерність у вимірах сучасних технологійучіння і виховання» (Київ, 2010); «Суспільство. Культура. Учитель» (Київ, 2012);«Автоматизація та комп’ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан,досягнення, перспективи розвитку» (Черкаси, 2013); «Філософія, суспільство,освіта: виклики сучасності» (Київ, 2014).

Публікації. Основні результати дослідження висвітлено у 12 публікаціях, зних: 6 – у фахових виданнях з педагогіки, 1 – в іноземному науковому журналі, 5 – узбірниках і матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Структура та обсяг дисертації. Дисертаціяскладається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальнихвисновків, списку використаних джерел (234 найменування) та 25 додатків; містить25 таблиць та 8 рисунків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 346сторінок, з них 196 сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраноїпроблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження,розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, подановідомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатівдослідження.

У першому розділі «Теоретико-методичні засади розвитку пізнавальноїактивності старшокласників на уроках технологій» поданий огляд науковихдосліджень, присвячених вивченню сутності пізнавальної активності, розуміннюприроди її виникнення та розвитку, її структури, видів та рівнів; з’ясовані

7теоретичні підходи, основні характеристики й особливості розвитку пізнавальноїактивності в учнів старших класів. Розглядається роль інформаційно-комунікаційних технологій у підвищенні рівня пізнавальної активності учнівстаршої школи.

Проведений ретроспективний аналіз психолого-педагогічної літератури зпроблеми розвитку пізнавальної активності, зокрема наукових праць Л. Арістової,О. Ващук, Д. Вількєєва, С. Кушнірук, В. Лозової, М. Махмутова, К. Одарчук,Н. Половнікової, І. Харламова, Н. Чувасової, Т. Шамової, В. Шепеля, Г. Щукіної таін., дав можливість виділити різні підходи до визначення поняття «пізнавальнаактивність».

Аналіз загальнотеоретичних підходів до визначення сутності поняття«пізнавальна активність» здійснено в контексті співвідношення цього феномену зрисами особистості та діяльністю. Різні дослідники розглядають її якхарактеристику якості діяльності, де виявляється особистість самого учня в йогопрагненні до ефективного оволодіння знаннями за наполегливих, систематичнихвольових зусиль (Н. Половнікова, Т. Шамова); як прояв ставлення суб’єкта донавколишньої дійсності, що передбачає наявність вибіркового підходу до об’єктівпізнання та визначення мети, завдання, яке необхідно вирішити (Л. Арістова); якособливий стан особистості, вважаючи, що ставлення учнів до навчаннясупроводжується певними факторами, які проявляються у формі потреб, інтересів,мотивів та певних установок (Д. Вількєєв, І. Харламов); як рису особистості, щоформується у навчальному процесі та передбачає стан готовності, прагнення учня досамостійної діяльності, спрямованої на засвоєння соціального досвіду, накопиченихлюдством знань і способів діяльності (В. Лозова, М. Махмутов, Г. Щукіна) тощо.Поділяємо думку авторів, що використовують поняття «пізнавальна активність»комплексно: з одного боку, як рису особистості, а з іншого як пізнавальнудіяльність, адже особистість, реалізуючи певні потреби й інтереси в конкретнійдіяльності, виявляє ті чи інші свої якості, а серед них – і пізнавальну активність.

У дослідженні подано авторське формулювання поняття «пізнавальнаактивність старшокласників на уроках технологій з використанням засобів ІКТ»,яке нами трактується як складне особистісне утворення, що забезпечує необхіднівнутрішні умови для формування творчої особистості і виявляється у постійнійготовності до діяльності, енергійності, зацікавленості та прагненні осягнути нове,невідоме завдяки спеціально створеному інформаційно-освітньому середовищустаршої школи.

З’ясовано, що пізнавальна активність особистості має власну структуру і єсинтезом тісно взаємопов’язаних компонентів:

– мотиваційно-емоційного (містить потреби, інтереси, мотиви, емоційнеставлення до діяльності, тобто усе, що забезпечує залучення старшокласників упроцес активного навчання й підтримує цю активність протягом усіх етапівнавчального пізнання);

– операційно-технологічного (поєднує мисленнєву, інтелектуальну активність,тобто розумові операції та розумові вміння старшокласника, що пов’язані зпошуком, прийомом, сенсорно-перцептивним опрацюванням, зберіганням тавикористанням учнем інформації);

– рефлексивно-оцінювального (охоплює вольові риси особистості в подоланні

8перешкод, здатність до самооцінки і саморегуляції власної поведінки на уроці).

У дослідженні також розглядаються види, типи та рівні прояву пізнавальноїактивності, що може виявлятися як потенційна (можлива) і функціонуюча (дійсна)(за В. Лозовою); репродуктивно-наслідувальна, пошуково-виконавська та творча (заГ. Щукіною).

Старший шкільний вік є тим періодом життя, коли творча і самостійнаактивність виступають важливими характеристиками стилю діяльностістаршокласників, про що свідчить низка причин: по-перше, саме для цього вікувластивий інтенсивний розвиток складного операційного мислення, здатностіформулювати і перебирати альтернативні гіпотези, робити предметом аналізувласну думку, здатність знаходити й вирішувати проблеми, йде активне формуванняіндивідуального стилю мислення; по-друге, розвиток інтелекту тісно пов’язаний ізрозвитком творчих здібностей, що виявляється не в простому засвоєнні інформації,а в прояві інтелектуальної ініціативи й створенні чогось нового; по-третє, головноюособливістю юнацького віку є становлення самосвідомості і стійкого образу «Я», узв’язку з чим виникає потреба в самопізнанні, йде переорієнтація із зовнішньоїоцінки на самооцінку, яскраво виявляється бажання самовираження своєїіндивідуальності, потреба в самоповазі.

У навчанні старшокласників діють ті ж закономірності, що й у трудовійдіяльності дорослих: більш складна і більш самостійна навчальна робота сприяєформуванню творчого стилю мислення й розвиткові загальної (більшої за навчальнудіяльність) потреби, зменшує ймовірність емоційних розладів. Тому увагустаршокласників на уроці вже не можна утримувати тільки цікавими фактами – вонашвидко знижується, якщо немає завдань для тренування розуму.

Більш повно й ефективніше розвиток пізнавальної активності старшокласниківреалізується через використання у навчальному процесі засобів інформаційно-комунікаційних технологій, які здатні задовольнити основні потреби учнів, такі як:підтримка діяльнісного підходу до навчального процесу в усіх його ланках (потреба→ мотиви → мета → умови → засоби → дії → операції); добровільність виборувидів діяльності та можливість їх зміни (можливість учнем обрати той шляхнавчання, який здається йому найкращим, і ту допомогу, яка, на його думку, йомупотрібна); орієнтація на нові досягнення в науці і техніці (вироблення кориснихдослідницьких навичок); можливість зосередження уваги на найважливішихаспектах матеріалу, що вивчається; здійснення індивідуалізованого навчання черезформування в учня пам’яті, мислення, сприйняття (надання можливостікористуватися значним обсягом інформаційних ресурсів); відкриваються додатковіможливості у рефлексії учнями своє діяльності (інтерактивність, наочневідображення наслідків своїх дій); варіативність форм роботи, сполученняіндивідуальних, групових і парних форм.

У другому розділі «Організаційно-методичне забезпечення розвиткупізнавальної активності учнів старших класів на уроках технологій звикористанням засобів ІКТ» на основі комунікативної стратегії «win-win»,педагогічних принципів навчання спроектована методика та визначені педагогічніумови розвитку пізнавальної активності старшокласників засобами інформаційно-комунікаційних технологій на уроках технологій.

9Упровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій дає змогу

задовольнити основні педагогічні принципи навчання, які є ключовими в процесірозвитку пізнавальної активності старшокласників на уроках технологій, а самепринципи: наочності, індивідуалізації, диференціації навчальних завдань,науковості, практичності, систематичності і послідовності, активного включеннявсіх учнів у навчальний процес, проблемності.

Інформаційно-комунікаційні технології – це не лише і не стільки засоби длявивчення в школі, а й інструмент для створення інформаційно-освітньогосередовища в класі. Підкреслюючи роль шкільного середовища, можемо зазначити,що інформаційно-освітнє середовище може активізувати багато чинниківуспішності навчання, і чим різноманітніше воно буде, тим ефективнішевідбуватиметься процес навчання з урахуванням індивідуальних можливостейкожного учня, їхніх інтересів, схильностей, суб’єктивного досвіду, накопиченого унавчанні і реальному житті.

Виходячи з ключових дидактичних принципів, які реалізуються засобамиінформаційно-комунікаційних технологій, нами були визначені педагогічні умовиефективного розвитку пізнавальної активності старшокласників засобамиінформаційно-комунікаційних технологій, які можуть здійснюватися на різнихетапах уроку, залежно від його мети, а саме:

1) створення атмосфери співпраці і доброзичливості. Необхідною умовою дляуспішної активної роботи кожного учня на уроці, а також зменшення тривожності єстворення позитивного емоційного клімату в класі, встановлення доброзичливості.Перед початком уроку важливо цікавитися станом, настроєм учнів, що дає змогупісля рефлексії особистого самопочуття організуватися і включитися в майбутнюплідну роботу. Зазначена обставина не лише активізує учнів на уроках технологій,підвищуючи їхнє емоційне навантаження, але й сприяє довірливим, партнерськимстосункам між учителем та учнем й підвищує зацікавленість до вивчення предмета;

2) сприяння становленню адекватної самооцінки учнів, вдосконалення їхсамоконтролю, самоорганізації та рефлексії. Найважливішу функцію, яку можнареалізувати з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій науроках технологій, є миттєвий зворотний зв’язок, що є ефективним засобомрозвитку рефлексивних умінь, самоконтролю, самооцінки. На екрані моніторувідразу з’являється «відповідь» тестуючої програми на дію учнів, які можутьвиправити помилки, не очікуючи перевірки вчителя, що дає змогу забезпечитикожного учня постійною увагою і допомогою;

3) комплексне використання наочності. Через продумане застосування засобівінформаційно-комунікаційних технологій можна посилити емоційний вплив научнів, підвищити рівень доступності матеріалу, прискорити активізацію розумовоїдіяльності старшокласників. Подання даних з використанням мультимедіа (колір,звук, анімація, відео) залучає додаткові механізми їхнього сприймання.Аудіовізуальне представлення матеріалу включає до системи запам’ятовуванняобразну і емоційну пам’ять, що і сприяє кращому засвоєнню матеріалу, і як наслідок– його запам’ятовуванню;

4) дотримання оптимального співвідношення між вимогами до учня і йогореальними можливостями. Швидкість сприймання навчальних матеріалів єнеоднаковою для кожного учня. У такому випадку при здійсненні взаємодії на

10основі засобів інформаційно-комунікаційних технологій можна спланувати роботустаршокласників так, щоб всі були зайняті відповідно до своїх можливостей(самостійно обирати темп роботи; керувати навчальною діяльністю, застосовуючирізні за ступенем складності завдання з можливістю переходу до більш складних чинавпаки більш простих варіантів). У поведінці учнів старших класів особливовиділяється бажання управляти. Засоби інформаційно-комунікаційних технологійнадають таку можливість, залучивши кожного учня до активної пізнавальноїдіяльності, застосування набутих знань та вмінь на практиці і чіткого усвідомлення– де, коли, яким чином і з якою метою ці знання можуть бути застосовані;

5) створення проблемних ситуацій у процесі закріплення знань має на метіодне з найважливіших своїх завдань – розвиток самостійного, продуктивногомислення, що спрямоване на формування пошукової і творчої діяльності.Своєрідним застосуванням теорії проблемного навчання старшокласників досистеми їхнього професійного спрямування є «метод конкретної ситуації», сутністьякого полягає в тому, що на уроці вчителем створюються конкретні проблемніситуації, взяті з практики різних професій, а від учнів вимагається глибокий івсебічний аналіз ситуації і вибір оптимального вирішення проблеми у створенійситуації;

6) використання елементів цікавості, нестандартності. Учні старших класівз цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал дляроздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумовогонапруження, винахідливості та творчості. Вчитель повинен змалювати ситуаціютаким чином, щоб виникла атмосфера, що викликає в старшокласників внутрішнюпотребу у вираженні думок. Оскільки в учнів старших класів особливо проявляєтьсяпрагнення до самостійності, самоствердження, досягнення статусу рівності здорослими, до можливості відстоювати свої погляди та переконання, то важливодобирати такі завдання, які мають проблемний характер, стимулюють до обмінудумками, спонукають до роздумів та дебатів;

7) практико-орієнтована спрямованість навчального матеріалу має на метізастосовувати навчальний матеріал, який повинен відповідати сучасним науковимметодам пізнання, а саме: моделювання (фізичне, натурне, математичне,інформаційне) та системного аналізу, які сприяють найбільш глибокому пізнаннюоб’єктів і реалізовуються за допомогою засобів інформаційно-комунікаційнихтехнологій. У зв’язку з цим передбачається ознайомлення учнів із сучаснимиметодами пізнання і формування в них умінь та навичок наукового пошуку засобамиінформаційно-комунікаційних технологій. Специфіка роботи з електроннимиосвітніми ресурсами полягає в тому, що при успішному їх використаннівідбувається розвиток пізнавальної сфери учня, тобто формуються мислительніоперації узагальнення, класифікації, посилюється зв’язок з повсякденним життям, змайбутньою професійною діяльністю;

8) залучення учнів до активної діяльності і нові форми роботи на уроці.Орієнтація вчителя на включення у навчальний процес «середнього» учняпризводить до того, що «сильні» – втрачають інтерес до предмета, а «слабкі» (абоучні з нестійкою довільною увагою) – не беруть участі у ньому. Залучення всіхучнів до активної діяльності можливе при організації групової роботи на уроці,оскільки з’являються додаткові мотиви навчання («не підвести свою групу»),

11зростає кількість варіантів вирішення завдань, зникає страх неправильної відповіді.Учнів можна об’єднувати в групи за однорідністю (гомогенна група) або зарізнорідністю (гетерогенна група) навчальних успіхів. Вирішення навчальних івиховних завдань найкраще здійснюється в гетерогенній групі (змішаній), дестворюються більш сприятливі умови для взаємодії і співпраці (сильний учень, якийє лідером, веде за собою інших).

Таким чином, методику формування пізнавальної активності старшокласниківспроектовано відповідно до ключових педагогічних принципів та педагогічних умові спрямовано на підвищення рівня пізнавальної активності старшокласників нарізних етапах уроків технологій, оволодіння основними уміннями та навичкамиінформаційної компетентності. Основою для побудови стала комунікативнастратегія «win-win» (подвійна перемога), запропонована вченими гарвардськогоуніверситету Р. Фішером та У. Юрі, яка передбачає налагодження партнерськихвідносин між учителем та учнем, враховуючи інтереси кожного для досягненнявзаємовигідних рішень у вирішенні навчальних завдань. Стратегія є корисною інеобхідною саме для успішного навчання старшокласників, оскільки ґрунтується надвосторонній позиції і закликає вчителів чути, аналізувати та враховувати потребисвоїх учнів в умовах сучасності, надаючи першочергового значення глибокимпереживанням, емоціям та почуттям учасників освітнього процесу.

У третьому розділі «Організація, проведення та результати педагогічногоексперименту» описано основні етапи педагогічного експерименту; поданорезультати опрацювання дослідних даних, їхнє узагальнення й інтерпретацію.

Дослідно-експериментальна робота проводилася впродовж 2012-2016 н. р.Дослідженням був охоплений 241 учень 10-11 класів загальноосвітніх шкіл. Упроцесі педагогічного експерименту учні навчалися за навчальною програмою«Технології. 10-11 класи. Рівень стандарту», але учні експериментальних груп (118осіб) – за спроектованою методикою, а учні контрольних груп (123 особи) – затрадиційною.

Становлення і формування пізнавальної активності старшокласниківвідбувається через розвиток її структурних компонентів: мотиваційно-емоційного,операційно-технологічного та рефлексивно-оцінювального. Нерозвиненість одногозі структурних компонентів свідчить про прояв часткової пізнавальної активностістаршокласників, тоді як цілісний прояв усіх компонентів – про повний рівеньрозвитку пізнавальної активності.

Компоненти пізнавальної активності співвіднесені з відповіднимипоказниками та критеріями, зокрема для:

1) мотиваційно-емоційного компонента (потреби, інтереси, мотиви, емоційнеставлення до діяльності) – це рівень сформованості пізнавальної потреби,пізнавального інтересу, вивчення навчальної мотивації (домінуючі мотивистаршокласника), позитивне ставлення до діяльності (ініціативність, допитливість);

2) операційно-технологічного компонента (мисленнєва, інтелектуальнаактивність, розумові операції та розумові вміння, що пов’язані з пошуком,прийомом, сенсорно-перцептивним опрацюванням, зберіганням та використаннямінформації) – це рівень володіння знаннями, вміннями, навичками (інформаційнакомпетентність), рівень домагань (самостійність);

123) рефлексивно-оцінювального компонента (вольові риси особистості в

подоланні перешкод, здатність керувати власною поведінкою на уроці) – ценаполегливість, рівень самооцінки, саморегуляції (самоконтроль).

На основі аналізу наукової літератури, розуміння специфіки процесу навчаннястаршокласників на уроках технологій були визначені рівні, які характеризуютьрозвиток пізнавальної активності старшокласників засобами інформаційно-комунікаційних технологій, залежно від ступеня вираженості показників длякожного критерію: високий, середній, низький.

Високий рівень – яскраво виявлена потреба в навчальній діяльності звикористанням засобів ІКТ. Мають сильну, усвідомлену та стійку мотивацію,глибокі пізнавальні інтереси до сучасних засобів ІКТ, у реалізації якихсистематично виходять за межі шкільних програм; захоплені самим процесомнавчання, пізнання. Учні самостійно вирішують навчальні завдання, успішноконтролюють процес їх виконання і відповідно оцінюють результати власноїроботи. Основні вміння використовувати ІКТ у навчальній діяльності сформовані,їхнє застосування має творчий характер. Виявляють старанність та наполегливістьпри виконанні всіх навчальних завдань.

Середній рівень – нерівномірність вираження потреби, що виявляється унестійкому прагненні вдосконалювати навчальну діяльність із використаннямзасобів ІКТ. Епізодична мотивація, пряма залежність від зовнішньогостимулювання. Представники цієї групи не мають постійного інтересу до сучаснихдосягнень науки, їх захоплення сучасними програмними засобами має поверхневийхарактер. Результати своєї навчальної діяльності не оцінюють, тому не звиклизосереджувати на них свою увагу і не вдаються до порівняння себе з кращимиучнями. Рівень умінь недостатній для успішного здійснення навчальної діяльності звикористанням засобів ІКТ. Не дуже старанні і в разі невдач, при виконаннінавчальних завдань, не проявляють наполегливості.

Низький рівень – невміння мобілізовувати пізнавальні зусилля навіть приналежному зовнішньому стимулюванні, слабко усвідомлена мотивація і досить рідкіспроби до вдосконалення пізнавальної активності з використанням засобів ІКТ. Учніцієї групи не цікавляться і не в змозі навіть тимчасово захопитись яким-небудьвидом діяльності. Вміння застосовувати засоби інформаційно-комунікаційнихтехнологій характеризується низьким рівнем самостійності і має репродуктивнийхарактер. Такі учні намагаються уникати розумового напруження, їхнянеспроможність здійснювати самоконтроль і правильно оцінювати наслідки своєїпраці в навчальній діяльності призводить або до формального та ігровоговикористання засобів ІКТ, або до невикористання взагалі. Старанність танаполегливість відсутні.

На кожному етапі експериментальної роботи визначалися її цілі, завдання тазміст; здійснювався аналіз отриманих дослідницьких результатів. Параметричнізаміри в експериментальних і контрольних групах на всіх етапах проводилися заєдиними показниками.

Експериментальна робота проводилася в декілька етапів. Метаконстатувального етапу – аналіз необхідної інформації для постановки завданьдослідження та збір даних щодо розвитку пізнавальної активності старшокласниківконтрольних та експериментальних груп.

13Для визначення рівнів сформованості пізнавальної активності

старшокласників використовувалися методи: спостереження, експертних оцінок,вивчення шкільної документації і продуктів діяльності учнів, бесіди, анкетуваннявчителів, батьків, самих учнів, та опитувальники: вивчення рівня пізнавальноїактивності учнів і вивчення ставлення до навчання і навчальних предметів.Отримані дані оцінювалися з різних позицій, які часом гармоніювали між собою,доповнювали одна одну, але нерідко погляди вчителя, батьків та самого учня найого пізнавальну активність не збігалися, тому дослідні дані ґрунтувалися не лишена кількісному, але й на якісному аналізі.

Отримані показники зрізів у експериментальних та контрольних групах булимайже однакові, що свідчило про низький розвиток пізнавальної активності танедостатній рівень інформаційної компетентності.

На формувальному етапі в експериментальних групах впроваджуваласяметодика розвитку пізнавальної активності старшокласників на уроках технологій,загальною метою якої виступало підвищення рівня розвитку пізнавальної активностістаршокласників засобами інформаційно-комунікаційних технологій.Експериментальне навчання базувалося на цілеспрямованому вдосконаленніокремих структурних компонентів пізнавальної активності на кожному з етапівуроку.

Для цього під час уроку ми застосовували інтерактивні методи навчання звикористанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема: ігри(«Міні-інтерв’ю», «Смайли настрою», «Вузька спеціалізація», «Бліц-опитування поланцюжку», «Конкурс запитань», «Мікрофон»), дискусії (інтерактивна вправа«Інтелектуальна розминка»), нестандартні уроки (урок-лекція – вправа «Блок-схема», урок із запланованими помилками – вправа «Спіймай помилку»),інтегровані вправи з міжпредметними зв’язками (інтерактивна вправа «Бортовийжурнал»), тренінги (інтерактивна вправа «Міні-тренінг»), різноманітні практико-орієнтовані завдання (інтерактивні вправи: «Case-метод», «Комп’ютернетестування», «Портфоліо учня», метод навчальних проектів, демонстраційніпрограми з предмета «Технології»), а також різні форми навчання – індивідуальну,парну, групову, комп’ютерний супровід всього уроку або його частини тощо.

Завершальним етапом педагогічного експерименту був контрольно-узагальнюючий етап, на якому опрацьовано дані за допомогою програми StatisticalPackage for the Social Science (SPSS) з використанням методів математичноїстатистики, що дало можливість проаналізувати результати дослідження.

Отже, учні, що брали участь у експериментальному навчанні (порівняно зістаршокласниками контрольних груп), продемонстрували вищий рівень розвиткупізнавальної активності, а також більш оптимальні показники: адекватну самооцінкута високу самостійність (рівень домагань), сталу пізнавальну та позитивну соціальнумотивацію до вивчення предмета, підвищений рівень саморегуляції (самоконтролю),високий рівень інформаційної компетентності, ініціативність, наполегливість,допитливість тощо.

Порівняння даних, що відображають рівні розвитку пізнавальної активностістаршокласників на уроках технологій з використанням засобів ІКТ до та післяпедагогічного експерименту, демонструє суттєві зміни цієї якості в учнів, що бралиучасть у експериментальному навчанні (табл. 1, рис. 1), і це не є випадковим.

14Таблиця 1

Порівняльна характеристика рівнів розвитку пізнавальної активностістаршокласників експериментальних та контрольних груп

на початку та наприкінці проведення експериментального етапу

Ріве

ньРо

звит

окпі

знав

аль-

ної

акти

внос

тіуч

нів

Експериментальні групи N=118 Контрольні групиN=123

Початок Кінець Різниця Початок Кінець Різниця

Абс % Абс % Абс % Абс % Абс % Абс %

Високий 16 13,6 31 26,3 15 12,7 12 9,8 11 8,9 1 0,8

Середній 45 38,1 64 54,2 19 16,1 48 39,0 52 42,3 4 3,3

Низький 57 48,3 23 19,5 34 28,8 63 51,2 60 48,8 3 2,4

Разом 118 100 118 100 68 57,6 123 100 123 100 8 6,5

В експериментальних групах високим рівнем розвитку пізнавальноїактивності характеризуються 26,3% респондентів (проти 13,6% до початкуексперименту), середнім – 54,2% (порівняно з 38,1%); низьким – 19,5% (порівняно з48,3% до початку експерименту). Значних змін у контрольних групах за цей жеперіод зафіксовано не було.

Рис. 1. Порівняльна характеристика рівнів розвитку пізнавальної активностістаршокласників експериментальних та контрольних груп

до та після проведення експерименту

15Дані експериментальних груп, опрацьовані за допомогою методів

математичної статистики, на високому рівні статистичної значущості (р ≤ 0,001)підтверджують достовірність значних позитивних зрушень з використанням засобівІКТ, що відбулися у розвиткові пізнавальної активності старшокласників під часпроведення експерименту (типовий зсув – позитивний; за Т-критерієм Вілкоксона р= 0,001 і за критерієм знаків р = 0,000). Водночас, результати аналогічногоопрацювання даних контрольних груп на рівні (0,1 ≤ р ≤ 0,2) статистичноїзначущості засвідчують поступове зниження рівня пізнавальної активностістаршокласників на уроках технологій за умов традиційного навчання, щопояснюється відсутністю цілеспрямованого педагогічного впливу.

Отримані дані проведеного експериментального дослідження підтвердилиефективність спроектованої методики формування пізнавальної активностістаршокласників засобами інформаційно-комунікаційних технологій та визначенихпедагогічних умов.

Таким чином, експериментальне дослідження засвідчило суттєві перевагирозвитку пізнавальної активності у старшокласників експериментальних груп надконтрольними на уроках технологій. Зафіксовані зміни проявились у високому рівнізасвоєння знань, володінні уміннями та навичками інформаційної компетентності;зростанні допитливості, емоційності на уроках технологій, інтересу до предмета;підвищенні самостійності, ініціативності, старанності та наполегливості, віри у своїсили; зростанні творчості тощо.

Вищезазначене дало всі підстави зробити висновок про ефективністьспроектованої методики навчання щодо розвитку пізнавальної активностістаршокласників на уроках технологій з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій за умов дотримання ключових принципівкомунікативної стратегії «win-win» та визначених педагогічних умов.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування й новевирішення проблеми розвитку пізнавальної активності старшокласників на урокахтехнологій з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій;розкрито ефективність цього процесу; визначено критерії, показники та рівнісформованості пізнавальної активності засобами ІКТ на уроках технологій;визначено шляхи вдосконалення розвитку пізнавальної активності старшокласників,що обумовлено створенням відповідних педагогічних умов.

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне обґрунтування й новевирішення проблеми розвитку пізнавальної активності старшокласників на урокахтехнологій з використанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій;розкрито ефективність цього процесу; визначено критерії, показники та рівнісформованості пізнавальної активності засобами ІКТ; визначено шляхивдосконалення розвитку пізнавальної активності старшокласників, що зумовленостворенням відповідних педагогічних умов.

Аналіз результатів дослідження надав можливість зробити такі висновки:1. На основі системного аналізу психолого-педагогічної та науково-

методичної літератури теоретично обґрунтовано структуру, зміст і сутність поняття

16«пізнавальна активність старшокласників», яка формується в процесі вивченняпредмета «Технології» за стандартним рівнем з використанням засобівінформаційно-комунікаційних технологій.

На основі опрацьованого матеріалу, нами подано авторське визначенняпоняття «пізнавальна активність старшокласників на уроках технологій звикористанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій», зокрема вонотрактується як складне особистісне утворення, яке забезпечує необхідні внутрішніумови для формування творчої особистості і виявляється у постійній готовності додіяльності, енергійності, зацікавленості та прагненні осягнути нове, невідомезавдяки спеціально створеному інформаційно-освітньому середовищу старшоїшколи.

Із сформульованого визначення пізнавальної активності старшокласників та зурахуванням розглянутих підходів до структури пізнавальної активності, нами буловиокремлено її основні компоненти:

– мотиваційно-емоційний (містить потреби, інтереси, мотиви, емоційнеставлення до діяльності, тобто усе, що забезпечує залучення старшокласників упроцес активного навчання й підтримує цю активність протягом усіх етапівнавчального пізнання);

– операційно-технологічний (включає мисленнєву, інтелектуальну активність,тобто розумові операції та розумові вміння старшокласника, що пов’язані зпошуком, прийомом, сенсорно-перцептивним опрацюванням, зберіганням тавикористанням учнем інформації);

– рефлексивно-оцінювальний (охоплює вольові риси особистості в подоланніперешкод, здатність до самооцінки і саморегуляції власної поведінки на уроці).

2. Виходячи з ключових педагогічних принципів, які реалізуються черезвпровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій, були визначеніпедагогічні умови ефективного розвитку пізнавальної активності старшокласниківзасобами інформаційно-комунікаційних технологій, які можуть здійснюватися набудь-якому етапі уроку, залежно від мети: створення атмосфери співпраці ідоброзичливості на уроці; сприяння становленню адекватної самооцінки учнів,вдосконалення їх самоконтролю, самоорганізації, рефлексії; комплексневикористання наочності; дотримання оптимального співвідношення між вимогамидо учня і його реальними можливостями; створення проблемних ситуацій у процесізакріплення знань; використання елементів цікавості, нестандартності; практико-орієнтована спрямованість навчального матеріалу; залучення учнів в активнудіяльність і нові форми роботи на уроці.

3. Становлення і формування пізнавальної активності старшокласниківвідбувається через розвиток її структурних компонентів: мотиваційно-емоційного,операційно-технологічного та рефлексивно-оцінювального. Нерозвиненість одногозі структурних компонентів свідчить про прояв часткової пізнавальної активності,тоді як цілісний прояв усіх компонентів – про вищий рівень розвитку пізнавальноїактивності.

Компоненти пізнавальної активності співвіднесені з відповіднимипоказниками та критеріями, зокрема для: мотиваційно-емоційного компонента(потреби, інтереси, мотиви, емоційне ставлення до діяльності) – це рівеньсформованості пізнавальної потреби, пізнавального інтересу, вивчення навчальної

17мотивації (домінуючі мотиви старшокласника), позитивне ставлення до діяльності(ініціативність, допитливість); операційно-технологічного компонента (мисленнєва,інтелектуальна активність, розумові операції та розумові вміння, що пов’язані зпошуком, прийомом, сенсорно-перцептивним опрацюванням, зберіганням тавикористанням інформації) – це рівень володіння знаннями, вміннями, навичками(інформаційна компетентність), рівень домагань (самостійність); рефлексивно-оцінювального компонента (вольові риси особистості в подоланні перешкод,здатність керувати власною поведінкою на уроці) – це наполегливість, рівеньсамооцінки, саморегуляції (самоконтроль).

На основі аналізу наукової літератури, розуміння специфіки процесу навчанняучнів на уроках технологій були визначені рівні, які характеризують розвитокпізнавальної активності старшокласників засобами інформаційно-комунікаційнихтехнологій, залежно від ступеня вираженості показників для кожного критерію:високий, середній, низький.

4. Методику формування пізнавальної активності старшокласниківспроектовано відповідно до ключових принципів, педагогічних умов і спрямованона підвищення рівня пізнавальної активності старшокласників на різних етапахуроків технологій з використанням засобів ІКТ.

Основою для її побудови стала комунікативна стратегія «win-win» (подвійнаперемога), яка передбачає налагодження партнерських відносин між учителем таучнем, враховуючи інтереси кожного для досягнення взаємовигідних рішень увирішенні навчальних завдань.

5. Констатувальний етап експерименту виявив, що за умов традиційногонавчання на уроках технологій пізнавальна активність у старшокласниківформується недостатньо: знаходиться на середньому (56,4%) і низькому (29,9%)рівнях. Лише 13,7% учнів мають високий рівень сформованості пізнавальноїактивності та інформаційної компетентності.

Експериментальне навчання базувалося на цілеспрямованому вдосконаленніокремих структурних компонентів пізнавальної активності на кожному з етапівуроку. Для цього під час уроку широко застосовувалися активні методи навчання звикористанням засобів інформаційно-комунікаційних технологій: ігри, дискусії,нестандартні уроки, інтегровані вправи з міжпредметними зв’язками, тренінги,різноманітні практико-орієнтовані завдання, а також такі форми роботи, якіндивідуальна, парна, групова, комп’ютерний супровід всього уроку або йогочастини.

Ефективність спроектованої методики підтвердилася одержаними даними векспериментальних групах та змінами, що проявились у високому рівніінформаційної компетентності; зростанні допитливості, емоційності на урокахтехнологій, інтересу до предмета, підвищенні самостійності, ініціативності,старанності та наполегливості, віри у свої сили; зростанні творчості. Значнихзрушень у контрольних групах за цей період зафіксовано не було, що пояснюєтьсявідсутністю цілеспрямованого педагогічного впливу за умов традиційного навчання.

Проведене дослідження не охоплює усіх аспектів проблеми розвиткупізнавальної активності старшокласників на уроках технологій засобами ІКТ.Спираючись на зроблений теоретичний аналіз проблеми і виконане педагогічнедослідження, можна окреслити наступні перспективні напрямки роботи:

18дослідження залежності пізнавальної активності учнів від індивідуального стилюдіяльності з електронним освітнім ресурсом; дослідження взаємозалежності міжпізнавальною активністю та особливістю засвоєння навчальної інформації звикористанням інформаційно-комунікаційних технологій та інші, які і станутьпредметом наших подальших розвідок.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Микитенко А. П. Психолого-педагогічні та дидактичні аспекти застосуванняІКТ у підвищенні пізнавальної активності старшокласників / А. П. Микитенко// Наукові записки : [збірник наукових статей] / М-во освіти і науки України, Нац.пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова,2014. – Випуск СХХ (120). – 290 с. – (Серія педагогічні та історичні науки). – С. 137-147.

2. Микитенко А. П. До проблеми визначення рівнів розвитку пізнавальноїактивності старшокласників / А. П. Микитенко // Міжнародний науковий форум:соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент : збірник наукових праць / ред. кол. :В. Б. Євтух (гол. ред.). – Київ : Фенікс, 2014. – Вип. 15. – 210 с. – С. 139-151.

3. Микитенко А. П. Методологічні та методичні підходи дослідженняпізнавальної активності старшокласників на уроках технологій / А. П. Микитенко// Наукові записки : [збірник наукових статей] / М-во освіти і науки України, Нац.пед. ун-т імені М. П. Драгоманова ; упор. Л. Л. Макаренко. – Київ : Вид-во НПУімені М. П. Драгоманова, 2015. – Випуск СХХΙΙΙ (123). – 290 с. – (Серія педагогічніта історичні науки). – С.133-142.

4. Микитенко А. П. Педагогічні умови підвищення пізнавальної активностістаршокласників на уроках технологій / А. П. Микитенко // Науковий часописНаціонального педагогічного університету імені М. П. Драгоманова.Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. – Випуск 55 : збірник науковихпраць / за нуковою ред. акад. В. І. Бондаря ;М-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. – С. 152-160.

5. Микитенко А. П. Основні підходи активізації пізнавальної діяльностістаршокласнікив на уроках технологій / А. П. Микитенко // Наукова скарбницяосвіти Донеччини : науково-методичний журнал. – Випуск № 4 (15). – 2016. – С. 27-32.

6. Микитенко А. П. Впровадження хмарних технологій в навчальний процесстаршокласників на уроках технологій / Л. Л. Макаренко, А. П. Микитенко// Науковий часопис Національного педагогічного університету іменіМ. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. – Випуск 56 :збірник наукових праць / за ред. проф. Орос Ільдико ; М-во освіти і науки України,Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – Київ : Вид-во НПУ іменіМ. П. Драгоманова, 2016. – С. 68-76.

19Статті у міжнародних виданнях

7. Микитенко А. П. Учебная мотивация как механизм познавательнойактивности старшеклассников / А. П. Микитенко // Научно-теоретический ипрактический журнал ОРАЛДЫН ГЫЛЫМ ЖАРШЫСЫ. Серия: педагогические,психология и социология, физическая культура и спорт / бас редактор :М. Ф. Хабибуллин – Казахстан : ЖШС «Уралнаучкнига», 2014. – Вип. 33. – С. 25-31.

Статті у інших виданнях

8. Микитенко А. П. Систематизація знань учнів про молекулярно-кінетичнутеорію / М. Вознюк, А. Микитенко // Науково-методичний журнал фізика таастрономія в школі / гол. ред. : В. Сиротюк. – Київ, 2011. – № 7 (94) жовтень. – С. 8.

9. Микитенко А. П. До проблеми пізнавальної активності в сучасній психології/ А. П. Микитенко // Єдність навчання і наукових досліджень – головний принципуніверситету : збірник наукових праць звітно-наукової конференції викладачівуніверситету за 2012 рік, 9-10 лютого 2013 року / укл. Г. І. Волинка, О. В. Уваркіна,О. П. Ємельянова. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. – С. 313-316.

10.Микитенко А. П. Теоретичні аспекти вивчення феномену пізнавальноїактивності / А. П. Микитенко // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія12. Психологічні науки : зб. наукових праць. – Київ : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013.– № 41 (65). – С. 78-87.

11.Микитенко А. П. Основні підходи активізації пізнавальної діяльностістаршокласників на уроках технологій / А. П. Микитенко // Фундаментальні таприкладні дослідження: сучасні науково-практичні рішення та підходи : збірникматеріалів 1-ї Міжнародної науково-практичної конференції / [редактори-упорядники А. Душний, М. Махмудов, В. Ільницький, І. Зимомря]. – Баку – Ужгород –Дрогобич : Посвіт, 2016. – С. 175-177.

12.Микитенко А. П Переваги та недоліки застосування засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі / А. П. Микитенко // Проблемиінформатизації : збірник наукових праць7-ї міжнародної науково-технічної конференції. – Київ – Полтава – Котовици –Париж – Бєлгород – Харьков, 2016. – С. 38-39.

АНОТАЦІЇМикитенко А. П. Розвиток пізнавальної активності старшокласників на

уроках технологій з використанням засобів інформаційно-комунікаційнихтехнологій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук заспеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни)/ Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. – Київ, 2017.

На основі системного аналізу психолого-педагогічної та науково-методичноїлітератури теоретично обґрунтовано структуру, зміст і сутність поняття«пізнавальна активність». Зокрема, уточнено поняття «пізнавальна активністьстаршокласників на уроках технологій»; визначено критерії, показники та рівнісформованості пізнавальної активності старшокласників на уроках технологій звикористанням засобів ІКТ.

20У роботі обґрунтовано сукупність педагогічних умов та спроектовано

методику поетапного розвитку пізнавальної активності старшокласників на урокахтрудового навчання засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Результати педагогічного експерименту підтвердили ефективністьспроектованої методики «Пізнавальна активність старшокласників засобамиінформаційно-комунікаційних технологій» на уроках технологій у спеціальноствореному інформаційно-освітньому середовищі старшої школи.

Ключові слова: пізнавальна активність старшокласника, засобиінформаційно-комунікаційних технологій, педагогічні умови, методика розвиткупізнавальної активності старшокласників на уроках технологій.

Микитенко А. П. Развитие познавательной активностистаршеклассников на уроках технологий с использованием средствинформационно-коммуникационных технологий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук поспециальности 13.00.02 – теория и методика обучения (технические дисциплины)/ Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова. – Киев,2017.

В диссертации исследуется проблема развития познавательной активностиучащихся старшей школы на уроках технологий посредством информационно-коммуникационных технологий. На основе системного анализа психолого-педагогической и научно-методической литературы теоретически обоснованыструктура, содержание и сущность понятия «познавательная активность». Вчастности, в работе представлена авторская трактовка понятия «познавательнаяактивность старшеклассников на уроках технологий с использованием средствИКТ», а именно нами оно рассматривается как сложное личностное образование,которое обеспечивает необходимые внутренние условия для формированиятворческой личности и проявляется в постоянной готовности к деятельности,энергичности, заинтересованности и стремлении постичь новое, неизвестное.

Проанализирована структура познавательной активности, на основе которойбыли определены критерии, показатели и уровни сформированностипознавательной активности старшеклассников на уроках технологий сиспользованием средств информационно-коммуникационных технологий.

В диссертации были изучены различные средства, которые влияют наразвитие познавательной активности учащихся, однако доказано, чтопознавательная активность старшеклассников более полно формируется сиспользованием в учебном процессе средств информационно-коммуникационныхтехнологий и в специально созданной информационно-образовательной среде.

Исходя из ключевых педагогических принципов, которые успешнореализуются посредством ИКТ, в исследовании были определены и научнообоснованы педагогические условия эффективного развития познавательнойактивности учащихся с использованием средств информационно-коммуникационных технологий, которые могут осуществляться на любом этапеурока, в зависимости от цели: создание атмосферы сотрудничества идоброжелательности на уроке; содействие становлению адекватной самооценкиучащихся, совершенствование их самоконтроля, самоорганизации, рефлексии;

21комплексное использование наглядности; соблюдение оптимального соотношениямежду требованиями к ученику и его реальными возможностями; созданиепроблемных ситуаций в процессе закрепления материала; использование элементовнестандартности; практико-ориентированная направленность учебного материала;включение учащихся в активную деятельность и новые формы работы на уроке.Основой для построения методики формирования познавательной активностистаршеклассников на уроках технологий стала коммуникативная стратегия «win-win», которая предусматривает построение партнерских отношений междуучителем и учеником.

Раскрыты этапы педагогического эксперимента, показаны результатыконстатирующего этапа эксперимента, проанализированы результаты работыформирующего этапа; сделана диагностика познавательной активности учащихсястаршей школы на уроках технологий.

Таким образом, спроектированная в исследовании методика построена накоммуникативной стратегии «win-win» в соответствии с ключевымипедагогическими принципами и педагогическими условиями, которая нацелена наповышение уровня познавательной активности старшеклассников средствами ИКТна разных этапах уроков технологий.

Результаты педагогического эксперимента подтвердили эффективностьспроектированной методики формирования познавательной активностистаршеклассников средствами информационно-коммуникационных технологий науроках технологий при определённых педагогических условиях и в специальносозданной информационно-образовательной среде старшей школы.

Ключевые слова: познавательная активность старшеклассников, средстваинформационно-коммуникационных технологий, педагогические условия.

Mikitenko A. P. Development cognitive activity of senior pupils at the lessons oftechnology using information and communicational technologies. – Manuscript.

Dissertation for degree of Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.02 –Theory and Methods of Technology / National Pedagogical Dragomanov University. –Kyiv, 2017.

On the basis of a systematic analysis of psychological, pedagogical andmethodological literature theoretically determined the structure, content and essence of theconcept of «cognitive activity». In particular, it clarifies the definition of «cognitiveactivity of senior pupils at the technology lessons»; the criteria, indicators and levels.

In work substantied a set of pedagogical conditions and designed the methodologythat gradually develops cognitive activity of senior pupils at the «Technology» lessons.

Results of pedagogical experiment proved the effectiveness of forming methodologydevelopment cognitive activity of senior pupils by means of information andcommunication technologies at the lessons of technology in a specially createdinformation and educational environment of high school.

Keywords: cognitive activity of the senior pupils, the means of information andcommunication technologies, pedagogical conditions.

1

Підписано до друку 28.01.2017 р.Формат 60x84/16. Папір офсетний. Гарнітура Times.

Наклад 100 прим.Віддруковано з оригіналів.

________________________________________________________________Видавництво

Національного педагогічного університетуімені М. П. Драгоманова. 01601, м. Київ-30, вул. Пирогова, 9

Свідоцтво про реєстрацію № 1101 від 29.10.2002.(044) 239-30-26