Моя мандрівка з Ісусом та...

Патріарша катехитична комісія УГКЦКатехитично-педагогічний інститут УКУ

Львів«Колесо»

2013

Моя мандрівка з Ісусом та друзями:

Методичні матеріали для проведення літніх християнських таборів

ЗМІСТ

Вступ ..............................................................................................................................................................................5

Методичні поради для катехита та провідників літніх християнських таборів .........................................................................................7

Рекомендована та використана література ......................................................................................... 12

День 1. ВІРю В БоГа оТЦя .............................................................................................................................................. 13

День 2. ВІРа ПРоРоКа ІЛЛІ ............................................................................................................................................ 18

День 3. ВіРа ПРоРоКа СаМУїЛа .................................................................................................................................. 23

День 4. ВІРа ДІВи МаРІї З НаЗаРеТУ ....................................................................................................................... 29

День 5. ДаР ВІРи СВяТих ВоЛоДиМиРа І оЛьГи ............................................................................................ 34

День 6. ВІРа СВящеННоМУчеНиКа ЙоСафаТа ................................................................................................ 40

День 7. ВІРа НоВоМУчеНиКІВ УГКЦ ....................................................................................................................... 45

День 8. ВІРа БЛажеННої МаТеРІ ЙоСафаТи ГоРДашеВСьКої.............................................................. 51

День 9. Мої ДоБРІ ВчиНКи є ВияВоМ ВІРи В ІСУСа хРиСТа ................................................................... 56

«ВеЛиКа ТаБоРоВа ГРа» .............................................................................................................................. 60

Додатки ..................................................................................................................................................................... 69

Автори й упорядники:с. д-р Луїза Цюпа, СНДМ

доктор богослов’я, заступник голови Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ, директор Катехитично-педагогічного інституту УКУ,

старший викладач кафедри загальної та соціальної педагогіки УКУ

Назар Дудаліцензіат богослов’я, координатор катехитичних програм

для підлітків та молоді Катехитично-педагогічного інституту УКУ

с. Юліана Дзюбата, мироносицяголова катехитичної комісії УГКЦ Івано-франківської архиєпархії, вихователь дошкільних закладів, логопед закладів освіти, катехит

Андрій Козібродапсихолог, богослов, викладач Катехитично-педагогічного інституту УКУ

Наталя Мусіймагістр богослов’я та психології,

співробітник Катехитично-педагогічного інституту УКУ

Моя мандрівка з Ісусом та друзями: Світло віри у моєму житті. Методичні матеріали для про-ведення літніх християнських таборів / [Луїза Цюпа, Н. Дуда, юліана Дзюбата та ін.]– Львів: Вид-во «Колесо», 2013. – 112 с.

ISBN 978-966-2527-31-5

Метою посібника є допомога молодим людям пізнавати християнську віру і в ній зростати. В ньому представлено організаційно-методологічні принципи проведення християнських таборів. Запропоно-вано докладні конспекти дев’яти катехитичних зустрічей для двох вікових категорій (діти та підлітки) на тему «християнська віра» з широким застосуванням інтерактивних вправ та велику таборову гру. Посібник містить додатки з допоміжними матеріалами.

Конспекти тематичних катехитичних зустрічей можна застосовувати як під час християнського та-бору, так і для катехитичних занять із молоддю на парафії.

© 2013 Катехитично-педагогічний інститут УКУ © 2013 Патріарша катехитична комісія УГКЦ ISBN 978-966-2527-31-5

5

ВСТУПВіра, що «діє через любов», спричинює, що добрі діла християнина світять перед людьми блиском надприродної краси, а люди, «бачачи ті добрі діла, прославляють нашого Отця на небі» (Мт 5,16)

Митрополит Андрей Шептицький

2013 рік позначений великими подіями: це відзначення 1025-ліття хрещення Русі-України, а також Синод єпископів УГКЦ проголосив цей рік Роком Віри і Діяконії (слу-жіння). Цьогоріч заплановано різні заходи, метою яких є розкрити зміст дару Святої Віри, що ми отримали у Святому Таїнстві хрещення.

Віра – це насамперед дар Божий, отриманий у Святому Таїнстві хрещення; вона є ве-ликою духовною силою людини та водночас її покликанням. Віра дає пізнання Бога та речей невидимих (пор. євр 11, 1). Вона є основою християнського життя. Прийнявши дар хрещення мов зерно, ми покликані плекати віру, пізнавати та рости в ній. (Див. Ка-техизм «христос – наша Пасха. ч. 836). Святий апостол яків навчає нас, що наша віра виявляється у добрих ділах (як 2,14 – 26). Приклади живої віри та добрих діх можемо побачити в Історії Божого Народу, зокрема, у біблійних постатях і в житті та діяльності святих українського народу.

щоб допомогти краще відзначити великі події у Рік віри, що проголошені Церк-вою, та щоб духовно збагатитися, Патріарша катехитична комісія УГКЦ і Катехитич-но-педагогічний інститут УКУ опрацювали методичний посібник «Світло Віри у мо-єму житті». За основу для укладення тематичних катехитичних зустрічей було взято приклад біблійних постатей і святих УГКЦ, які є живим прикладом віри, гідним на-слідування. Запропоновані в цьому посібнику тематичні катехитичні зустрічі можуть бути застосовані для проведення як у християнському таборі, так і для зустрічей, що організовують у наших парафіях протягом року для молодих людей, аби вони краще пізнавали християнську віру та зростали в ній. Тому що, крім пізнання віри, ми маємо жити і ділитися нею.

Методичний посібник складається з чотирьох частин: методичних порад для кате-хита, конспектів зустрічей, великої гри та додатків.

• У Методичних порадах для катехита подано пояснення та пропозиції, важливі для кращого функціонування табору загалом, а зокрема – проведення тематич-них зустрічей.

• У Конспектах зустрічей містяться методичні поради для катехита, як провади-ти зустріч.

• Велика гра є пропозицією проведення дозвільної частини під час табору, яка допоможе поєднати дозвілля з тематикою табору.

• У Додатках є методичні матеріали для проведення занять, які катехит повинен попередньо підготувати відповідно до вказівок, поданих у конспектах.

щоб ці методичні матеріали принесли користь, потрібно, щоб катехит опрацював їх та особисто пережив у молитві, адже провадити когось до Ісуса христа може лише особа, яка зустріла Його і живе в Ньому.

У нашому служінні, навчанні та вихованні у вірі в часі таборування є дуже важ-ливим звернути увагу на нашу поставу в молитві, приготуванні до неї, ставленні до святих речей, а також жестів, через які виявляємо нашу віру: уважність під час молит-

7

МеТоДичНІ ПоРаДи ДЛя КаТехиТа Та ПРоВІДНиКІВ

ЛІТНІх хРиСТияНСьКих ТаБоРІВ

Цей посібник є продовженням серії методичних матеріалів: «Моя мандрівка з Ісусом та друзями», виданих Патріаршою катехитичною комісією УГКЦ і Катехитич-но-педагогічним інститутом УКУ*, які спрямовані на поміч катехитам і провідникам літніх християнських таборів та особам, котрі сповняють місію служіння у християн-ському вихованні дітей, підлітків і молоді. оскільки про методологію організації та проведення літнього християнського табору було сказано в попередніх методичних виданнях, у цьому посібнику обмежимося лише наведенням методичних порад і про-позицій, які важливі саме для цього табору.

Мета табору

Метою християнського табору є допомога його учасникам пізнати Бога та Його за-дум щодо їхнього власного життя, а також зростання у вірі й пізнанні християнських правд.

Метою табору «Світло віри у моєму житті» є допомога учасникам шляхом спіль-ного відпочинку, молитви та роздумування над темами зрозуміти, пережити та засво-їти провідну думку: «Мої добрі вчинки є виявом віри в Ісуса Христа».

Провідна думка табору

Мої добрі вчинки є виявом віри в Ісуса христа.

Програма табору

Літній християнський табір як одна з найефективніших програм християнського дозвілля, аби бути справді ефективним і принести очікувані результати, повинен мати різні таборові заходи (молитви, тематичні зустрічі, духовні та дозвільні програми), які разом провадитимуть до досягнення мети. Цьому, зокрема, має допомогти добре орга-нізований розпорядок табору.

Загальний розпорядок дня слід укласти, виходячи з особливостей конкретного табору (його розміщення, часу проведення, віку учасників), так, щоб усе служило до-сягненню поставленої мети. Такий табір можна проводити як на виїзді, так і при пара-фії (Церкві, школі тощо), що, звичайно, має свої особливості в організації і програми, і розпорядку табору. Нижче подаємо деякі пропозиції програми табору, які можуть по-служити прикладом для створення власної програми.

Наведений нижче орієнтовний зразок таборового дня аж ніяк не варто ідеалізу-вати та невідступно його дотримуватися, але, зважаючи на особливості конкретного табору, розпорядок дня (час, форму діяльності) необхідно пристосовувати до конкрет-них умов.

* Вказівки про ці методичні матеріали можете знайти у підпункті: «Рекомендована література».

ви, знак святого хреста, яким ми визнаємо нашу приналежність до Церкви христової, поклін перед Святими Тайнами та Іконами. Звернімо увагу на те, що в Божественній Літургії часто чуємо слово «віра»: з вірою у храм Божий входять, вірні, що з вірою жи-вуть. Під час Літургії молимося за успіх у житті та вірі, з вірою приступаємо до Святих Таїнств. Користаймо з цих молитов, які є молитвою і рівно ж могутньою катехизою.

Нехай проведення цих тематичних зустрічей буде великою нагодою для глибшого пізнання дару Св. Віри, ділення нею та пізнання тих, які дали свою відповідь на Бо-жий поклик, прийняли христа, уподібнилися до Нього та засвідчили свою діяльну віру і любов до Бога та ближнього.

Молюся, щоб наші Святі Українського Народу, Святі Мученики та Ісповідники Віри супроводжували всіх тих, хто буде посвячувати свій час, молитву і талант у вихованні віри. а Богородиця, наша Мати, нехай провадить усіх дітей, підлітків і молодь до хрис-та, нашого Господа і Спасителя. «Владико чоловіколюбче… Справ нашу путь, збережи наше життя, утверди наші стопи молитвами і моліннями славної Богородиці та при-снодіви Марії, і всіх святих».

час табору – це час відпочинку, спілкування, збагачення інтелектуального та духо-вного, молитви. Дозвольмо щоб світло віри засяяло в наших умах та серцях та у всіх учасників цієї програми. «єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самі себе і одне одного, і все наше життя христу Богові віддаймо» (Літургія святого Івана Зо-лотоустого).

Бажаємо Божої благодаті, творчого натхнення і радості в служінні.

Заступник голови Патріаршої катехитичної комісії УГКЦДиректор Катехитично-педагогічного інституту УКУ

с. д-р Луїза Цюпа, СНДМ

8 9

Говорячи про важливість молитви у «кульмінаційні» хвилини, не можна забувати також про молитву, якою потрібно розпочати і завершити зустріч. Така молитва пови-нна служити проханням, щоби Бог благословив нас плідно працювати і подякою за ті дари, якими Він нас обдаровує. Про це доцільно вказати, щоб молитва не перетворила-ся на звичайну формальність.

Зустрічі потрібно розпочинати з молитви. Для початку бажано підбирати молитву, яку всі учасники знають («отче наш», «Царю небесний», «Богородице, Діво» тощо), або молитви, які ви попередньо вже молилися, й учасники вивчили або мають їх текст. Та-кож можна використовувати молитви-пісні, які подобаються дітям і молоді*.

Для підлітків та молоді особливо виховною є практика зачитування на початку або під час зустрічі фрагмента Святого Письма і роздумування над його текстом. Та це по-трібно робити в контексті теми, над якою ви розмірковуєте. Для старших учасників можна зорганізувати окремі зустрічі, де читатимуть і роздумуватимуть над Святим Письмом. Перелік таких біблійних читань ми подаємо нижче.

На завершення зустрічей пропонуємо молитви, які пов’язані з темою зустрічі, а це переважно молитви до святих, про яких ішлося під час зустрічі, ці молитви подаємо в зазначених додатках.

Особливості проведення ігор, забав і конкурсів

Коли говоримо про літній християнський табір, то його, як і будь-який інший та-бір, просто неможливо уявити без проведення ігор, забав і конкурсів, які так люблять діти, підлітки та молодь. Програмою табору «Світло віри у моєму житті», також пе-редбачено проведення різних заходів дозвілля, про які ми говорили в посібнику «Моя мандрівка з Ісусом та друзями», і які катехит повинен заздалегідь підготувати. Крім різних рекомендованих ігор, ми пропонуємо провести велику гру, яка є однією з про-позицій проведення заходів дозвілля під час табору. В цьому посібнику після тематич-них зустрічей представлено пропозицію такої гри, розробленої на основі тематичного матеріалу табору. Проведення такої гри допоможе поєднати дозвілля з тематикою та-бору та поглибити знання, отримані під час тематичних зустрічей.

Для того, щоби провести гру успішно, і щоб вона принесла очікувані результати, катехитам потрібно її заздалегідь належно підготувати.

Особливості проведення тематичних зустрічей

Проведення тематичних зустрічей розраховане на розміщення у колі, яке сприяти-ме діалогу та праці з використанням активних методів. За такого розміщення також зручно створювати малі підгрупи, які допоможуть ефективніше залучати всіх учасни-ків до праці.

Працю в групах можна проводити в різних місцях (аудиторія, невеличкі кімнати, на вулиці), проте слід подбати, щоби це місце було відповідно приготоване і відпові-дало кількості учасників. У випадках, коли учасники повинні використовувати певні методичні матеріали (фарби, пластилін тощо), добре, якщо є можливість розмістити їх довкола стола.

З урахуванням того, що програму таборів можна застосовувати як на виїзді, так і при парафіях, а вікові групи можуть бути дуже різноманітні, у цьогорічній програмі ми подаємо розроблені теми, адаптовані, зокрема, для підліткової групи та дітей до-шкільного та молодшого шкільного віку (такі діти часто беруть участь у таборах при парафіях). Також заохочуємо катехитів, враховуючи ці опрацювання застосовувати ме-

* Для вибору молитов-пісень вам може послужити СD диск «Співаймо Господу разом», в якому вміщено пісні, спеціально підібрані для таборової програми.

Орієнтовний зразок розпорядку дня для виїзного табору за участю підлітків і молоді:

07.30 – підйом07.45 – руханка08.00 – ранковий туалет08.15 – Божественна Літургія, ознайомлення з євангелієм і темою дня09.30 – сніданок10.00 – тематична зустріч11.30 – школа пісні12.00 – прибирання (вільний час)13.30 – обід14.30 – вільний час (ігри та відпочинок)15.30 – гуртки16.30 – перекуска17.00 – довга гра (ігри, розваги й конкурси)18.30 – час на підготовку представлень груп (вільний час)19.30 – вечеря20.30 – тематичний вечір22.30 – вечірня молитва і підсумок дня22.45 – приготування до сну23.00 – відбій

Орієнтовний зразок розпорядку дня для табору при парафії:

08.45 – зустріч учасників табору09.00 – дозвілля у колі (ігри, розваги й конкурси)09.45 – представлення теми дня10.00 – тематична зустріч11.00 – школа пісні11.20 – Божественна Літургія, ознайомлення з євангелієм дня12.20 – вільний час13.00 – обід14.00 – відпочинок та ігри15.00 – гуртки16.00 – велика гра (ігри, розваги й конкурси)17.00 – завершальна молитва і підсумок дня

Молитва у таборі

Про важливість молитви у таборі вже було сказано в посібнику: «Моя мандрівка з Ісусом та друзями». В цьому збірнику хочемо звернути увагу на особливість проведен-ня молитви під час роздумувань над темами в групах, яка є однією з провідних елемен-тів зустрічей, і, зокрема, невід’ємним елементом, що провадить до досягнення мети табору, пізнання Бога та зростання у вірі й пізнанні християнських правд.

щоби ця молитва була розмовою, спілкуванням людини з Богом, потрібно її провес-ти належно й у відповідний час. У розробках тематичних зустрічей для підлітків ми не вказували усіх моментів, де бажано молитися, заохочуючи провідників відчути необхід-ний час. Зокрема, важливими для молитви можуть стати «кульмінаційні» хвилини, коли учасники групи перебувають у стані піднесення, радості, смутку. хвилини, коли, обгово-рюючи тему, учасники зробили якісь висновки, що наблизили їх до пізнання Бога.

10 11

День 4ВІРА ДІВИ МАРІЇ З НАЗАРЕТУ

• Провідна думка заняття: Вірити – це відповісти на Божий поклик і діяти.• Біблійний текст для роздумування: Лк 1,26-38.• Слово Боже: Нехай зі мною станеться по твоєму слову (Лк 1,38).

День 5ДАР ВІРИ СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ

• Провідна думка заняття: Віра – це дар, який ми отримали у Святому Таїнстві Хрещення.

• Біблійний текст для роздумування: Йо 10,1-18.• Слово Боже: Спробуйте й подивіться, який добрий Господь (Пс 34,9).

День 6ВІРА СВЯщЕННОМУчЕНИКА ЙОСАфАТА

• Провідна думка заняття: Вірити – бути вірним Богу та Церкві, яку Він прова-дить.

• Біблійний текст для роздумування: Мт 5,1-16.• Слово Боже: Щоб усі були одно, як ти, Отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в

нас об’єднані; щоб світ увірував, що ти мене послав (Йо 17,21). І буде одне стадо й один пастир! (Йо 10,16).

День 7ВІРА НОВОМУчЕНИКІВ УГКЦ

• Провідна думка заняття: Вірити – це готовність заплатити за віру найвищу ціну.

• Біблійний текст для роздумування: Йо 15,9-27.• Слово Боже: Я – хліб життя. Хто приходить до мене – не голодуватиме; хто в

мене вірує – не матиме спраги ніколи (Йо 6,35).

День 8ВІРА бЛАжЕННОЇ МАТЕРІ ЙОСАфАТИ ГОРДАШЕВСЬКОЇ

• Провідна думка заняття: Вірити – це наслідувати Ісуса Христа.• Біблійний текст для роздумування: Йо 15,1-9.• Молитва блаженної сестри Йосафати: О, Христе! Ти жив серед людей, працював

і терпів разом з ними. Так само і я в усіх моїх справах бажаю лише того, чого ба-жало Твоє Пресвяте Серце.

День 9МОЇ ДОбРІ ВчИНКИ Є ВИЯВОМ ВІРИ В ІСУСА ХРИСТА

(ПІДСУМОК УСІХ ЗАНЯТЬ)

• Провідна думка заняття: Мої добрі вчинки є виявом моєї віри в Ісуса Христа.• Біблійний текст для роздумування: 1 Йо 5.• Слово Боже: Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив

вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати (Йо 13,34-35).

тоди до специфіки групи осіб, з якими ви працюватимете, іноді використовуючи мето-ди, опрацьовані для різних груп.

Ми не вказуємо часові межі зустрічей, оскільки це залежить від особливостей лю-дей, з якими ви займаєтеся, проте зрозумілим є те, що молодші учасники можуть за-йматися значно менше; відповідно до віку, тривалість зустрічей може збільшуватися. орієнтовний час: діти віком до 8 років ≈ 30 хв. Старші підлітки (???) та молодь ≈ 75 хв.

Враховуючи часові межі та специфіку осіб, з якими працюємо, катехит повинен зважити і на доцільність застосування всіх тем і спосіб, що його подаємо. Можливо, де-які теми слід розділити і представити протягом двох зустрічей, а, можливо, доцільно скоротити деякі методи. Також слід звертати увагу на важливість завдань. Зокрема, перші вправи, завдання яких спрямоване на підготовку учасників до представлення теми зустрічі, краще робити коротшими, а більше часу приділити на виконання за-вдань головної частини. однак не варто поспішати, коли проводите молитву, на яку катехит повинен передбачити час. Тому молитву не можна залишати лише на завер-шення зустрічі, а старатися проводити в центральній частині, виховуючи учасників до молитви-розмови з люблячим Богом.

Для зручності нижче ми схематично подаємо перелік тем, провідні думки, біблійні тексти для роздумувань та Слово Боже на кожен день, які допоможуть краще зрозумі-ти структуру тематичних занять табору.

Назва табору: СВІТЛО ВІРИ В МОЄМУ жИТТІ

Провідна думка табору: Мої добрі вчинки є виявом віри в Ісуса христа.

День 1ВІРЮ В бОГА ОТЦЯ

• Провідна думка заняття: Вірю в Бога Отця, який любить мене.• Біблійний текст для роздумування: 1 Йо 3,1-6; 4,7-16.• Слово Боже: Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб ко-

жен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним (Йо 3,16).

День 2ВІРА ПРОРОКА ІЛЛІ

• Провідна думка заняття: Вірити – це визнавати за правду те, що говорить Гос-подь, повністю покластися на Бога, довіритися Йому.

• Біблійний текст для роздумування: 1 Царів 17,1-24.• Слово Боже: На Господа здай твою дорогу; уповай на нього, і він учинить (Пс 37,5).

День 3ВІРА ПРОРОКА САМУЇЛА

• Провідна думка заняття: Вірити – це відповісти на Божий поклик.• Біблійний текст для роздумування: 1 Сам 3,1-9; 19-21.• Слово Боже: Ось я! Кликав ти мене? (1 Сам 3,5). Говори! Слуга твій слухає!

(1 Сам 3,10).

12 13

РЕКОМЕНДОВАНА ТА ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРАДруковані джерела та література

1. Святе Письмо Старого та Нового Заповіту / пер. о. хоменко І., 3-го чину чСВВ. Видапвництво отців Василіян 2007.

2. Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха». Львів, Свічадо 2012.3. Біблія у моєму житті. Методичний збірник / упор. Дика К., Махніцький І. Терно-

піль, Джура 2004.4. Літо з Богом. Методичні розробки: організація літнього християнського табо-

ру для підлітків та молоді/ упор. Горнакевич М. Львів, храм 2005.5. Катехитична комісія Києво-Галицького Верховного архиєпископства УГКЦ.

Методичний порадник «Святі Таїнства в житті Церкви». Львів, 2012.6. Катехитично-педагогічний інститут УКУ. Моя мандрівка з Ісусом та друзями:

Методичні матеріали для провідників літніх християнських таборів. Львів, Сві-чадо 2007.

7. Патріарша катехитична комісія, Катехитично-педагогічний інститут УКУ. Свя-ті Таїнства в житті християнина: Методичні матеріали для провідників літ-ніх християнських таборів. Львів, Дизайн-студія «Папуга» 2012.

8. Патріарша Катехитичні Комісія УГКЦ. Навчаймося з радістю: Активні методи в катехизі. Львів, 2004.

9. Мелько М. На допомогу молодіжному лідеру. Львів, Свічадо 2007.10. Jestem ukochanym dzieckiem Boga. Materiały pomocnicze dla rodziców i katechetów.

Kraków, «M», KLANZA 2002.

Інтернет-ресурси

1. http://www.vavrynyuk.com.ua/proza_vavrynyuka/najschaslyvisha_lyudyna.html (29.04.2013)

2. http://www.liveinternet.ru/journalshowcomments.php?jpostid=260869272&journalid=749563&go=prev&categ=0 (27.04.20013)

3. ht tp://www.ugkk .de/index .php?opt ion=com_content&view=art ic le&i d = 1 3 9 % 3 A 2 0 1 1 - 0 9 - 2 3 - 1 4 - 1 6 - 5 2 & c a t i d = 5 8 % 3 A 2 0 1 1 - 0 9 - 2 0 - 2 0 - 4 6 -01&Itemid=109&lang=uk (30.04.2013).

Матеріали на CD та DVD

1. Катехитчино-педагогічний інститут УКУ. Молитва і служіння: Акафіст і пісні в честь Блаженної Матері Йосафати СНДМ. Тернопіль, ММС Свічадо 2011.

2. Патріарша катехитична комісія УГКЦ. «Пісня серця». Тернопіль, ММС Свічадо 2008.

3. Патріарша катехитична комісія УГКЦ. «Пісня серця». Тернопіль, ММС Свічадо 2011.

4. Патріарша катехитична комісія УГКЦ. Пояснення Храму та Божественної Лі-тургії. Тернопіль, ММС Свічадо 2011.

5. Патріарша катехитична комісія УГКЦ. Святі Таїнства християнського втаєм-ничення. Тернопіль, ММС Свічадо 2008.

6. Патріарша катехитична комісія УГКЦ. Християнські пісні для дітей та молоді «Співаймо Господу разом». Тернопіль, ММС Свічадо 2011.

ДеНь 1 Конспект заняття для праці з підлітками

ВІРю В БоГа оТЦяПровідна думка заняття

Вірю в Бога отця, який любить мене.

Слово БожеБог бо так полюбив світ, що Сина свого єдинородного дав, щоб кожен,

хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. (Йо 3,16)

Хід заняттяЗалучення до праці в групі, знайомство, укладання угоди*

1. Представлення учасникам теми і програми табору.2. Знайомство учасників між собою із використанням інтерактивних методів

(Додаток 1.1).3. ознайомлення учасників зі структурою тематичних зустрічей, та їх часовими

межами.4. обговорення очікувань учасників від табору.5. обговорення принципів поведінки та правил, які сприятимуть праці у групах

(Додаток 1.2).

Вступ

Сьогодні роздумуємо над темою «світло віри у моєму житті», яку ми обговорюва-тимемо протягом табору.

що означає вірити? В який спосіб виявляється віра? Над цими питаннями ми спро-буємо задуматися і відповісти на них під час таборових зустрічей.

Ми розглядатимемо події з життя деяких осіб, які власним життям відповіли на ці запитання.

Інтерактивна вправа 1 «Батьківська любов»

Метод: альтернативний заголовок.Матеріали: розповідь (Додаток 1.3), аркуші а4, а7, ручки, фломастери.

1. Прочитати розповідь (Додаток 1.3).2. об’єднати учасників у групи по 3-4 особи.3. Дати кожній групі по аркушу паперу формату а4 і ручку.4. Учасники в групах обговорюють, що в цій розповіді є найважливішим.5. Учасники у групах придумують заголовки-назви для цієї розповіді.6. Кожна група отримує по 5 аркушів формату а7.7. Учасники у групах вибирають 5 найкращих заголовків-назв цієї розповіді, ви-

писують їх на окремих картках і укладають із цих карток якусь фігуру.

* якщо табір виїзний і учасники не знайомі, то варто зробити вступну організаційну зустріч, у якій обговорити програму табору і тематичні зустрічі та провести знайомство.

14 15

Запитання для загального обговорення

• Що найбільше вразило тебе в цій розповіді?• На вашу думку, що відчув хлопець, коли почув голос батька?• Чому хлопець стрибнув?

Підсумок

1. Довіра і впевненість у тому, що батько дуже любить його, допомагає синові прийняти важливе рішення.

2. Син довіряє батькові.3. Любов стає вирішальним чинником, який допомагає синові відкинути всі сум-

ніви та страхи і довіритися батькові.

Інтерактивна вправа 2 «Віра»

Метод: сонечко.Матеріали: аркуші а8, ручки, фломастери.

1. Попросіть учасників узяти по три аркуші а8 і ручку або фломастер. 2. Запропонуйте учасникам на кожному аркуші написати по одній відповіді на за-

питання: «Чому люди вірять у Бога?». Відповіді бажано писати великими літе-рами, щоб було видно здалека.

3. Запропонуйте учасникам по черзі виходити на середину кімнати і класти арку-ші на підлозі у вигляді променів сонця. В одному промені повинні бути вислов-лювання, подібні за змістом.

4. Проаналізуйте, якого типу є висловлювання, наскільки вони відмінні, яких є більше, а яких найменше.


• чому люди вірять у Бога?

Підсумок

1. Віра – це дар Божий, це основа життя кожного християнина.2. Віра – це переконання людини в тому, що Бог її любить як свою дитину і нею

опікується.

Інтерактивна вправа 3 «Вірую в Бога, який любить мене»

Метод: колаж.Матеріали: аркуші а3, ручки, фломастери.

1. об’єднати учасників у групи по 3-4 особи і запитати:• Як виявляється віра людини в Бога?

2. Розкласти газети та кольорові журнали, фломастери, кольоровий папір, кожній групі дайте ножиці та клей.

3. Учасники у групах виконують колаж на тему: «Вірую в Бога, що любить мене». Для цього можна використовувати розкладені матеріали (журнали, газети, папір).

4. Представники груп прикріплюють їхні колажі на стіні за допомогою клейкої стрічки.

5. Запропонуйте всім разом розглянути створені колажі.

Загальний підсумок заняттяЗапитання для загального обговорення

• Що означає вірити?• В який спосіб виявляється віра людини?

Підсумок заняття

1. Віра – це дар Божий, отриманий у Святому Таїнстві хрещення. Вона є великою духовною силою людини та її покликанням.

2. Віра є основою християнського життя. Вона відкриває людину на Бога та вну-трішньо єднає її з Творцем і Спасителем.

3. Віру потрібно пізнавати, рости в ній і розвивати. Плекаємо віру нашою молит-вою, участю у Святих Таїнствах, добрими ділами, ділами милосердя і постом.*

4. Вірити – це вповні довіритися Богові, котрий є завжди з нами, піклується і про-вадить нас як люблячий батько.

5. Вірити – це бути свідомим, що Бог любить мене. 6. Вірити – це любити Бога, нашого люблячого батька. 7. Пригадаймо, що в оповіданні, яке ми розглядали на початку, саме завдяки дові-

рі до батька хлопець урятувався.

Молитва

Ісус христос навчив нас звертатися до Нашого Небесного отця молитвою «отче наш».

У Божественній Літургії священик каже: «І сподоби нас, Владико, зі сміливістю і неосудно сміти призивати Тебе, Бога отця і мовити: «отче наш… »

Пісня «Бог любить всіх людей».

* Катехизм УГКЦ «христос – наша Пасха». Свічадо-2012.

16 17

ДЕНЬ 1 Конспект заняття для праці з дітьми

ВІРю В БоГа оТЦяПровідна думка заняття

Вірю в Бога отця, який любить мене.

Слово БожеБог бо так полюбив світ, що Сина свого єдинородного дав,

щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним (Йо 3,16).

Хід заняття

Молитва

Господи Боже, поглянь, ми всі є тут.хочемо пізнати Тебе і бути біля Тебе!

Вступ

Запросіть дітей сісти в коло.Дорогі діти, Господь Бог нас дуже любить, хоче, щоб ми про це знали, і шукає спосо-

бів, як би нам про це сказати. Зараз послухайте уважно…

Інтерактивна вправа 1: «Любов Отця»*

Метод: розповідь.Матеріали: зображення листячка (Додаток 1.4), або приготовані наперед відповідне листя. Витяті зображення листя липи з написом «Бог мене любить» і клейкою стрічкою на зворотньому боці (Додаток 1.5). Макет у формі великого серця, виготовлений із кольорової стрічки.

одного дня ангели, які опікуються дітьми, прийшли перед Божий престіл і сказали зі смутком до Бога: «Ми опікуємося малими дітьми, як Ти нам поручив. Бачимо, однак, що дітки мало знають про Тебе. Дорослі можуть прочитати Біблію, яка є листом від Тебе до всіх людей. але малі діти ще не можуть читати листів, а, крім того, в Біблії є дуже важкі слова».

Бог уважно вислухав ангелів і промовив: «Уже знаю в який спосіб дам про Себе відомості для всіх малих дітей – вишлю до них листочок. Так, так, не лист, а листочок**. З такого справжнього листочка кожна дитинка довідається про Мене».

«але як це зробити?» – задумалися ангели.Мусимо вибрати відповідні відомості і листочок, який підходить до цих відомостей.ангели почали висловлювати різні пропозиції.Катехит розсипає на килимку приготовані вирізані листки дерев, про які йтиметь-

ся далі в оповіданні. При називанні окремих листків просить дітей відшукати і взяти відповідний листочок, збираючи в такий спосіб букет.

* Jestem ukochanym dzieckiem Boga. Materiały pomocnicze dla rodziców i katechetów. Kraków, «M», KLANZA 2002, c. 27-29.** якщо потрібно, поясніть дітям різницю між поняттями лист і листочок.

ангели запропонували:«Листочок осики – такий делікатний. осика на вітрі тремтить, подібно, як дитина,

коли вона чогось боїться. Тому осиковий листочок пришле дітям відомості, щоб не бо-ялися, бо Господь Бог є завжди з ними.

Голочки сосни або ялинки – завжди зелені, чи то мороз, чи то дощ. Можна було б переслати відомості, щоб довіряли Богові, бо з Ним подолають усі перешкоди.

Листя плакучої верби – подібні до сліз. Можна написати, щоб діти пам’ятали, що Господь їх потішить, коли їм сумно.

Листя червоної сливи – виглядає, як рум’янці від сорому на личку дитини, яка зро-била щось погане. Можна написати: «Пробачаю вам ваші провини».

Насамкінець відізвався наймолодший ангел:«я так собі подумав, що листочок липи є подібний до сердечка. Можна було б про-

сто написати …тут доречно запитати дітей, як може звучати ця новина … ЛюБЛю ВаС!» Господь вислухав усі пропозиції і подякував за добрі ради, а далі промовив:«Усі листки будуть нести відомості від Мене, але ту найважливішу, що я люблю всіх

дітей, говоритимуть листки липи. а в нагороду липа отримає пахучий цвіт. Із них усі матусі зможуть робити запашний чайок, а з квіточок бджілки робитимуть здоровий і пахучий мед.

Мої ангели, шепніть сьогодні діткам, що я, Бог, їх дуже люблю. Діти мають дуже до-брі делікатні сердечка, вони напевне прочитають усі відомості від Мене».


• До чого подібний листочок липи?

Підсумок

1. Погляньте! Бог нам відкриває найважливішу правду: що Він любить нас!2. Станьмо в коло, візьмімося за руки і закличмо з радістю: «Бог нас любить!»3. Подякуймо Богові за те, що нас любить: «Боже, дякую Тобі!».

Викладіть зі стрічки макет великого серця.4. Наповніть це серце вашими зібраними з листочків букетами, як вияв нашої лю-

бові до Бога. 5. Підійдіть до кожної дитини (яка вимовляє своє ім’я), скажіть:

«(ім’я дитини…), Бог тебе любить!» і прикріпіть листочок на грудях дитини.

Вивчення пісні «Боже, дякую Тобі!»*.

Молитва «Отче наш»

* CD «Пісня серця». ММС Свічадо 2008.

18 19


ВІРа ПРоРоКа ІЛЛІПровідна думка заняття

Вірити – це визнавати за правду те, що говорить Господь, повністю покластися на Бога, довіритися Йому.

Слово БожеНа Господа здай твою дорогу; уповай на нього, і він учинить (Пс 37,5).

Хід заняттяВступна інтерактивна вправа 1:

«Навігатор»Метод: гра на довіру.

6. об’єднати учасників у дві однакові за кількістю групи.7. Пояснити правила гри «Навігатор»:8. Учасники однієї групи об’єднуються у пари. хтось один у парі – «човен». Інший –

«навігатор». «човни» заплющують очі.9. Учасники другої групи – «скелі на морі». Вони розходяться по території і стають

непорушно.10. «човни» йдуть на звук, який подають їм «навігатори». «Навігатори» йдуть упе-

ред і ведуть «човни» за собою, подаючи їм звуковий сигнал (наприклад, «у-у» або «бі»).

11. Завдання «навігатора» і «човна» – пройти між «скелями» з точки а в точку Б, не зіткнувшись зі «скелею», іншим «човном», чи «навігатором».

12. Коли «човни» і «навігатори» перейшли в точку Б – вони міняються ролями.13. Нові «човни» заплющують очі.14. «Скелі» змінюють місце свого розташування.15. Нові «навігатори» ведуть «човни» з точки Б у точку а.16. Коли «навігатори» і «човни» прибули в точку а – «скелі» стають «навігатора-

ми» і «човнами», а ті – «скелями». Гра продовжується за аналогією.17. Наголошуємо, що в цій грі учасникам потрібно подбати про безпеку одне одного.


• що ви зауважили під час цієї гри?• що вам допомогло безпечно пройти між «скелями»?• якщо хтось зіткнувся зі «скелею», «човном» чи «навігатором» – із чим це

пов’язано?• що було потрібно для безпечного переходу між «скелями» й іншими «човнами»

і «навігаторами»?

Підсумок

1. Успішний перехід великою мірою залежить від уміння провадити, але також дуже важливо, наскільки ми довіряємо тому, хто провадить.

2. Уміти довіритися є нелегкою справою і цього потрібно вчитися впродовж усьо-го життя.

Вступ

Послухаймо розповідь про пророка Іллю та задумаймося, як у його житті виявля-ється віра? Катехит зачитує біблійний текст: І Царів 17,1-24 (Додаток 2.1).


• Як виявляється віра Іллі?

Інтерактивна вправа 2: «Віра пророка Іллі»

Метод: лакмусовий папір.Матеріали: розповідь (Додаток 2.1). аркуші а4, а7, ручки, фломастери трьох кольорів.

1. об’єднати учасників у групи по три особи.2. Дати кожній групі по три фломастери, олівці чи маркери (червоного, зеленого,

жовтого кольорів) і по одній копії тексту (1 Цар 17, 1-24) (Додаток 2.1).3. Учасники у групах читають текст і виділяють у ньому:

• червоним кольором те, що Бог говорить Іллі;• зеленим – те, де говориться про віру Іллі;• жовтим – те, що говорить удова – Сарептянка.

4. Представники груп зачитують по черзі спершу те, що вони виділили червоним, потім зеленим і жовтим кольорами.


• Що ви зауважили, аналізуючи ці тексти?• Якою є віра пророка Іллі? Чим вона характеризується?

Вступ

У подібні моменти часто виникають сумніви, які навіює нам спокусник. Подібні думки могли виникнути і в пророка Іллі.


Метод: мозковий штурм.Матеріали: аркуші а4, ручки.

1. об’єднати учасників у групи по три особи.2. Кожна група отримує аркуш а4 і ручку.3. Учасники у групах на аркуші а4 записують усі думки, які можуть виникнути

в людини в подібних ситуаціях (невпевненість, страх, слабкість…). Записувати треба думки до кожного фрагмента розповіді, який випереджає дію Іллі.

4. Серед усіх записаних думок вибрати по одній найхарактернішій до кожної си-туації випробування Іллі.

5. Представники груп зачитують думки, які вони вибрали як найхарактерніші у ситуаціях, в яких опинився Ілля.

21

Вступ

Ви виписали думки, які могли б виникнути в людейу таких ситуаціях, та ці думки могли виникати і у пророка. Дайте відповідь на ці думки-сумніви за допомогою слів Святого Письма.


Метод: щеплення.Матеріали: розповідь (Додаток 2.1). аркуші а4, ручки.

1. Учасники у групах підбирають із Додатка 2.1 відповіді на думки, які могли би протидіяти цим спокусам.

2. Учасники з’єднують стрілками думки-сумніви та відповіді на них.


Метод: комікс.Матеріали: аркуші а3, кольорові олівці або фломастери.

1. Кожна група отримує аркуш паперу а3 і набір кольорових олівців або фломас-терів.

2. У групах представляють цю розповідь із думками пророка Іллі у вигляді комікса.3. Результати праці прикріплюємо на стіні.4. Розглядаємо комікси й обговорюємо їх.


• Що означає вірити для пророка Іллі?• Які плоди його віри?• Чого навчає мене віра пророка Іллі?

Підсумок

1. Пророк Ілля для нас є прикладом людини віри і молитви.2. У своєму житті він зіштовхнувся з багатьма труднощами, проте він слухався

голосу Божого, виконував його настанови і був впевнений, що Бог його супро-воджує.

3. Його віра в Бога та впевненість у дієву Божу присутність чинила великі діла.

ДЕНЬ 2 Конспект заняття для праці з дітьми

ВІРа ПРоРоКа ІЛЛІПровідна думка заняття

Бог піклується про нас, Йому можна довіритися.

Слово БожеЗалиши на Господа твою турботу (Пс 54,23).

Хід заняттяВступ

• Діти, хто-небудь з вас бачив пожежу?• Що ви відчували тоді?(висловлення дітей)В одному багатоповерховому будинку сталася пожежа. Всі люди встигли вибігти на

вулицю, а одна зовсім маленька дівчинка стояла на балконі та плакала. Всі люди, які стояли внизу, навперебій кричали їй, щоб вона стрибала, і вони зловлять її. але дівчин-ка боялася. Раптом у натовпі з’явився її тато, покликав її по імені і крикнув: «Стрибай, я зловлю тебе!». Почувши голос батька, дівчинка набралася сміливості та стрибнула в його обійми.


• Діти, чому дівчинка не могла стрибнути до чужих людей?• Що спонукало її стрибнути в обійми батька?

Розповідь про пророка Іллю

Діти, сьогодні ми почуємо розповідь про людину, яка так само, як ця маленька ді-вчинка, довірилася своєму Небесному отцю. Цю людину звали пророк Ілля*.

Розказуємо про цих птахів і біблійну історію про пророка Іллю – як Бог говорив до нього, а він слухав і виконував Божу волю: круки приносять пророкові їжу (1 Цар 17,2-7).


Метод: гра-вікторина.Матеріали: тарілка, зображення хліба і м’яса (Додаток 2.2, 2.3).

1. Пам’ятаєте, звідки у Іллі з’явилася їжа? її приносив крук. У нас є тарілка, але вона порожня. Зараз ми всі вирушимо на пошуки їжі. І ті з вас, хто уважно слу-хав Боже слово, записане в Святому Письмі, зможуть принести їжу для пророка Іллі.

2. Малюнки м’яса і хліба (Додаток 2.2) кладемо в різних місцях кімнати.3. Просимо дітей вишикуватися в одному кінці кімнати і ставимо біля них порож-

ню тарілку.

* якщо є така можливість, катехит вмикає магнітофон із записом крику крука.

23

4. Пояснюємо правила гри:5. Уявіть собі, що ви – круки, яких Бог посилає, щоб принести пророкові Іллі хліб

і м’ясо, які розміщені в різних місцях кімнати.6. Для того, щоб полетіти по їжу, ви повинні відповісти на моє запитання. Коли

дасте правильну відповідь, то можете летіти на пошуки хліба або м’яса, прине-сти їх і поставити в тарілку пророка Іллі.

7. Ставимо кожній дитині запитання, які стосуються біблійного тексту про про-рока Іллю (1 Цар 17,2-7). якщо відповідь правильна – дитина «летить» до столу, бере м’ясо або хліб, «летить» назад і кладе принесене в тарілку.

Варіант: Катехит роздає дітям гру-лабіринт і просить «Допомогти вороні донести їжу Іллі» (Додаток 2.4).

Загальний підсумок заняттяПідсумок

1. Пророк Ілля вірив слову Божому: «Встань, іди в Сарепту сидонську і перебувай там. я повелів там удові, щоб давала тобі їсти» (1 Цар 17,9). Тому Ілля не турбу-вався про те, що буде їсти і пити. Він вірив, що Бог подбає про нього.

2. Залиши на Господа твою турботу (Пс 54,23).3. як батьки піклуються про своїх дітей (нехай діти наведуть приклади), так і ще

більше Бог піклується про людей. Наприкінці заняття можна підготувати перекуску для дітей із булочкою або печи-

вом.

Молитва

На завершення зустрічі катехит запрошує дітей сказати, за що вони хочуть подяку-вати Богові.

Усі разом підтримують: «Боже, дякую Тобі!»


ВІРа ПРоРоКа СаМУїЛаПровідна думка заняття

Вірити – це відповісти на Божий поклик.

Слово Божеось я! Кликав ти мене? (1 Сам 3,5)

Говори! Слуга твій слухає! (1 Сам 3,10)


Вступна інтерактивна вправа 1: «Слухання»

Метод: гра «Послухай мене».Матеріали: написані на аркуші біблійні цитати.

1. об’єднати учасників у дві однакові за чисельністю групи.2. Представник групи стає у протилежному кінці залу, а між ним і його групою

стає інша група.3. Завдання представника групи передати своїй групі отриману від ведучого ін-

формацію.4. У цей час інша група, що знаходиться посередині, намагається завадити цьому

процесу (шуміти, кричати, махати руками).5. Після цього команди міняються місцями.6. Інформацією може бути біблійна цитата про важливість слухання, для при-

кладу:• Мовчи, Ізраїлю, і слухай голос Господа (Втор 27,9-10); • Слухайте слово Господнє (2 Цар 7,1).• Слухайте це, усі народи, уважайте, всі мешканці світу (Пс 49,2б).


• Чи вдалося вам виконати завдання?• Як ви себе почували (зокрема, особа котра мала завдання передати інформа-

цію)?• Які труднощі виникали?• Чи виникали подібні труднощі з вами в житті?

Підсумок

1. Кожна людина потребує ділитися з іншими своїми думками, бажаннями чи по-требами, бути вислуханою. Неприємно, коли нас не чують чи ігнорують.

2. У житті кожної людини бувають подібні випадки. Коли так трапляється, ми по-чуваємося зраненими, відкинутими.

3. отже, нам потрібно вчитися слухати.

24 25

Інтерактивна вправа 2: «Уміння слухати»

Метод: шкала цінностей.Матеріали: аркуші а8, ручки або фломастери.

1. об’єднати учасників у групи по три особи.2. Дати кожній групі по 5 аркушів а8 і ручку або фломастер.3. Учасники обговорюють відповідь на запитання: «що є важливим для того, щоб

когось почути»?4. Відповіді на запитання записують великими літерами – по одній на кожній

картці. Відповіді повинні бути короткими (одне-три слова).5. Представники груп зачитують уголос відповіді та розкладають картки на під-

лозі у вигляді гістограми, де в одному стовпчику будуть відповіді на питання, дуже подібні за змістом.

6. Рахуємо, скільки карток у кожному стовпчику, та отримуємо кількість балів, яку має кожен важливий для слухання елемент (для прикладу, одна картка = 10 балів).

7. хтось із учасників на аркуші а3 виписує ці важливі елементи слухання разом із їх балами і прикріплює аркуш на видному місці.


• Що є важливим для того, щоб ми когось почули?

Підсумок

Катехит робить синтез сказаного учасниками наголошуючи, зокрема, на важли-вості у процесі слухання:

• хотіти почути; • бути уважним;• перебувати у відповідному середовищі (тиша);• знаходити спільну мову.

Самуїл слухає Бога

Вступ

У Святому Письмі описано багато подій, коли Бог промовляв до людей. однак часто траплялося, що люди не чули Його.

Запрошую вас послухати історію, яка сталася з юнаком на ім’я Самуїл (до якого промовляв Господь) та священиком елі (в якого жив Самуїл).


Метод: незакінчене речення, інсценізація.Матеріали: аркуші а4.

1. Кожний учасник отримує аркуш а4.2. Зачитуємо текст Святого Письма (1 Сам 3, 1-9), зупиняючись у позначених місцях. 3. Учасники уважно слухають розповідь, а у відповідних місцях, записують на ар-

куші своє продовження історії.4. Після того, як учасники напишуть на своїх картках, катехит продовжує далі чи-

тати розповідь.

Читання Святого Письма (1 Сам 3, 1-9)

Господь покликає Самуїла бути пророкомхлопчина ж Самуїл служив Господеві під доглядом елі. Слово Господнє було рідкіс-

ним у той час, видіння були нечастими.одного дня елі ліг спати на звичайному місці – очі його слабшали, й він не міг уже

бачити виразно, а світильник Божий не був ще згашений, і Самуїл лежав у Господнім храмі там, де стояв ковчег Божий.

аж ось Господь озвавсь: «Самуїле! Самуїле!» Той відповів: «ось я!»І побіг до елі й каже: «ось я! Кликав ти мене?»Той каже: … (учасники продовжують речення)«Ні, не кликав. Лягай спати». І він пішов спати.Господь же озвався знову: «Самуїле! Самуїле!» Схопився Самуїл, пішов до елі й каже:

«ось я! Кликав ти мене?» [Елі каже:] … (учасники продовжують речення)«Не кликав я тебе, мій сину, – відповів елі, – лягай собі спати!»Самуїл не знав ще Господа, бо Господнє слово йому ще не об’являлося.Знову Господь озвався до Самуїла, втретє; і схопивсь він, прийшов до елі й каже:

«ось я! Кликав ти мене?» [Елі каже:] … (учасники продовжують речення)Тоді елі збагнув, що то Господь кликав хлопчину, тож і каже до Самуїла: … (учасники продовжують речення)

Коли учасники закінчили писати, катехит запрошує всіх узяти участь у інсценізації.хтось один із учасників – Самуїл.Усі решта – священик елі. Катехит повторно зачитує текст, тільки в місцях, де є слова Самуїла: «ось я! Кликав

ти мене?», їх говорить виконавець ролі Самуїла. У місцях, де учасники попереднього разу дописували продовження речень запрошуємо їх зачитати, що вони написали.

І потім дочитуємо біблійний текст:«Йди-но, лягай спати, а коли тебе покличуть, скажеш: Говори, Господи, слуга твій

слухає». Самуїл пішов і ліг на своєму місці.Прийшов Господь, став і закликав, як і першими разами: «Самуїле! Самуїле!» Самуїл

озвався: «Говори! Слуга твій слухає!»І сказав Господь до Самуїла: «Гляди, я зроблю таке в Ізраїлі, що в кожного, хто те

почує, обіуш буде дзвеніти».Самуїл виріс, і Господь був із ним і не дав ані одному його слову впасти на землю.Увесь Ізраїль, від Дану аж до Версавії, дізнався, що Самуїл був наставлений Господ-

нім пророком. Господь з’являвся в шіло й далі, після того, як відкрився Самуїлові в шіло в слові Господнім.


• Чи ваші варіанти закінчення речень подібні до тих, що є в прочитаному тексті?

26 27

ПідсумокСвященик елі був людиною побожною і тому зрозумів, що Господь промовляє до

Самуїла, тож і зміг дати йому добру пораду уважно слухати голосу Божого і відповіда-ти Йому.


Метод: лакмусовий папір.Матеріали: Додаток 3.1, маркери двох кольорів для кожної групи, клейка стрічка.

1. Створюємо групи по 3-4 особи, кожна група отримує біблійний текст про по-кликання Самуїла (Додаток 3.1) і маркери або олівці синього і червоного ко-льорів.

2. Учасники у групах ще раз читають текст і виділяють у ньому:• виконання важливих елементів слухання – синім кольором;• невиконання важливих елементів слухання – червоним кольором.

3. На окремому аркуші учасники виписують кількість балів, згідно з попередньо розробленою шкалою, що їх Самуїл отримав за вміння слухати?

4. Учасники представляють свої напрацювання.

Запитання для загального обговорення• Чи вмів слухати Самуїл?• Як характеризується його вміння слухати?• У який спосіб Бог промовляє до людей сьогодні?

Підсумок1. Біблія описує нам Самуїла в позитивному світлі, як людину покірну, уважну,

слухняну... Коли до нього говорить Господь, Самуїл біжить до елі, бо думає, що це він його кличе. Лише коли елі сказав Самуїлові, що робити, щоби почути Бога, він починає слухати і відповідати Богові: «ось я! Говори, слуга Твій слухає!»

2. щоб вірити в Бога ми передусім маємо навчитися слухати Його і бути готовими відповісти на його поклик.

3. Бог промовляє до всіх, промовляє в різний спосіб, та чи чуємо ми його? чи слу-хаємо?

4. Про важливість слухання говориться багато у Біблії (Слово «слухати (-ся)» вжи-вається 510 разів, а слово «слухай» вживається 67 разів).

5. Коли Ісуса питають, яка найбільша заповідь, Він відповідає: «Перша – Слухай Ізраїлю!» вказуючи на велику цінність слухання, а Апостол Павло говорить: «Віра ж від слухання!»

6. У розповіді про юнака, який урятувався, вистрибнувши із палаючої кімнати, він послухав голосу батька серед усього шуму, бо вірив!

7. На завершення катехит роздає усім учасникам по одному ідентифікатору (До-даток 3.2), посередині кімнати ставить фломастери, ручки, маркери.

8. Катехит запрошує учасників узяти ручку або фломастер, у вільному місці над рискою дописати своє ім’я і наклеїти собі на груди за допомогою клейкої стрічки.

9. Діти читають, що написано на ідентифікаторах один в одного.

МолитваКатехит просить усіх сісти в коло і хвилинку посидіти в тиші, роздумуючи над тим,

що Господь промовляє до мене. Після цього спільно помолитися «Отче наш...».

ДеНь 3 Конспект заняття для праці з дітьми

ВІРа ПРоРоКа СаМУїЛаПровідна думка заняття

Вірити – це слухати Бога і бути готовим відповісти Йому.

Слово Божеось я! Кликав ти мене? (1 Сам 3,5)

Говори! Слуга твій слухає! (1 Сам 3,10)


Вступна інтерактивна вправа 1: «Слухання»

Метод: гра «Послухай мене».Матеріали: написані на аркуші біблійні цитати.

1. об’єднати учасників у дві однакові за чисельністю групи.2. Представник групи стає у протилежному кінці залу, а між ним і його групою

стає інша група.3. Завдання представника групи передати своїй групі отриману від ведучого ін-

формацію.4. У цей час інша група, що знаходиться посередині, намагається завадити цьому

процесу (шуміти, кричати, махати руками).5. Після цього команди міняються місцями.6. Інформацією може бути біблійна цитата про важливість слухання, для прикладу:

• слухай голос Господа (Втор 27, 10); • слухайте слово Господнє (2 Цар 7,1);• слухайте це, усі народи (Пс 49,2).


• Вам коли-небудь доводилося спілкуватися з людьми, які не люблять і не вміють слухати інших, а тільки самі ввесь час говорять і говорять?

• Якщо ти почнеш говорити, вони перебивають, і знову говорять і говорять? • Приємно спілкуватися з такими людьми?

Підсумок

1. Бог дав людині не тільки мову, але і вуха, щоб він міг слухати інших. 2. Бог не хоче, щоб ми у спілкуванні з Ним були подібні до таких балакучих людей. 3. Він хоче не тільки слухати наші прохання, потреби, подяки, але й Сам бажає

говорити нам, бажає, щоб ми Його слухали. 4. Тоді це буде справжнім спілкуванням із Богом, а це дуже приємно та радісно. 5. Зараз ми дізнаємося біблійну історію про те, як один хлопчик вчився слухати

Бога.

28 29

Народження та покликання Самуїла

Катехит коротко розповідає біблійну історію про народження і покликання Самуї-ла (1 Сам 3,1-9; 19-21; 2,18, 21, 26).


• Як звали хлопчика, який ріс при храмі?• Що робив Самуїл в храмі?• Де спав Самуїл?• Хто покликав хлопчика, коли він спав?• Куди побіг Самуїл?• Скільки разів Бог кликав Самуїла?• Як Елі навчив Самуїла відповідати Богові?• Якими словами Самуїл відповів на поклик Божий?

Підсумок

1. Бог також хоче спілкуватися з нами, говорити нам щось дуже важливе. але не завжди Бог говорить так, як до Самуїла. Він може говорити по-різному. І нам важливо навчитися Його слухати.

2. Бог говорить до нас через Святе Письмо, Божественну Літургію, через батьків, священика, катехита.

3. Під час богослуження, проповіді, читання Біблії, уроку в катехитичній шко-лі уважно слухаємо, налаштовуємо себе, щоби слухати, що нам говорить Бог. Уважно слухаємо, а дорогою додому роздумуємо над цим.

4. Намагаємося виконувати те, що Бог говорить через священика, катехита, Святе Письмо, батьків.

5. Бог говорить до тих, хто Його слухає і слухається.

Інтерактивна вправа 2: «Складанка»

Метод: «розкиданий» вірш.Матеріали: витяті окремо слова: «Говори» «слуга» «Твій» «слухає».

1. На великому аркуші або дошці розкласти слова: «Говори» «слуга» «Твій» «слу-хає», в різних напрямках: по горизонталі, вертикалі, діагоналях (не накладаючи одне на одного).

2. Запросити дітей прочитати слова Святого Письма.

Інтерактивна вправа 3: «Постать»

Метод: саморобкаМатеріали: Додаток 3.3, олівці, фломастери, ножиці, клей.

Роздаємо дітям аркуші з намальованою саморобкою фігурки Самуїла (Додаток 3.3) і запрошуємо їх розмалювати, вирізати та склеїти підставку так, щоб її можна було одягати на палець.

Молитва:

Усі у колі сидять у тиші, роздумуючи над тим, що Господь промовляє до кожного з нас. Після цього всі моляться «Отче наш...».


ВІРа ДІВи МаРІї З НаЗаРеТУПровідна думка заняття

Вірити – це відповісти на Божий поклик і діяти.

Слово БожеНехай зі мною станеться по твоєму слову ( Лк 1,38).


• Чи траплялося вам останнім часом почути якусь несподівану новину?• Як ви тоді чулися?(висловлювання учасників)Сьогодні хочу запросити вас до роздумів над розповіддю про радісну вістку. Ця по-

дія сталася у місті Назарет, що в Галилеї, з дівою, зарученою чоловікові, на ім’я Йосиф, із Давидового дому, на ім’я Марія.

Катехит зачитує біблійну розповідь Лк 1,26-38 (Додаток 4.1).

благовіщення

Інтерактивна вправа 1: «Благовіщення»

Метод: скульптура.Матеріали: розповідь (Додаток 4.1). аркуші а4, а7, ручки, фломастери.

1. об’єднати учасників у групи по 3-4 особи.2. Кожна група отримує уривок тексту Святого Письма про Благовіщення (Лк 1,

26-38) (Додаток 4.1).3. Учасники у групах читають текст і представляють його у вигляді скульптури,

де один із членів групи – скульптор, інші – матеріал, з якого скульптор робить скульптуру*.

4. Учасники отримують по 30 карток формату а7 із клейкою смужкою і щось для писання (ручку, фломастер).

5. Групи по черзі представляють свої скульптури.6. Глядачі (учасники з інших груп) на картках а7 пишуть свої назви для скуль-

птури, яку бачать перед собою** і приклеюють картку з написаною назвою на скульптурі.

* як варіант можна учасникам роздати весь текст розповіді про Благовіщення (Лк 1,26-38), але по-просити зробити скульптуру до одного з трьох фрагментів розповіді. Так, щоби кожна група представи-ла інший момент розповіді (якщо груп більше, ніж 3, то текст може повторюватися): 1) Лк 1,28-29; 2) Лк 1,30-33; 3) Лк 1,34-38.** Краще, якщо назв буде багато, тому потрібно заохочувати учасників давати назви як від групи, так і особисто

30 31

7. Групи аналізують отримані на картках назви своїх скульптур і вибирають із них дві найоригінальніші та дві, які найбільше відповідають задуму скульпто-ра та представляють їх усім учасникам табору.

Підсумок

1. Коли ми творили скульптуру, то в ній намагалися передати те, що, на нашу дум-ку, найважливіше в цій події, а тому могли передати лише якийсь один момент.

2. євангеліст Лука, описуючи подію Благовіщення, представляє її ширше, зверта-ючи увагу на декілька етапів.

3. Прочитайте текст (Додаток 4.1) і проаналізуйте:• Які етапи можемо виділити в цій розповіді?• Що хоче повідомити нам євангеліст?• Яка головна думка всієї розповіді?• Як Діва Марія виявила свою віру і згоду на Боже слово?

4. У цій розповіді можемо виділити три моменти:• «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благословенна ти між жінками».• «Не бійсь» «нічого бо немає неможливого в Бога».• «ось я, Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!»

5. Господь покликав Діву з Назарету до особливої місії – бути матір’ю Господа Ісуса христа – нашого Спасителя.

6. Пречиста Діва Марія відповіла Богові «Так» і була вірна своєму слову все своє життя.

життя богородиціВступ

• Які ще події з життя Богородиці ви знаєте? • Як вона діяла в інших моментах?• Що про це говорить Святе Письмо?

Інтерактивна вправа 2: «Життя Богородиці»

Метод: аналіз текстів.Матеріали: видрукувані для кожної групи (різні) біблійні фрагменти, де розповідається

про життя Богородиці. аркуші а4, ручки, фломастери.

Катехит роздає кожній групі по одному біблійному фрагменту (кожній групі ін-ший), де розповідається про події, пов’язані з життям Богородиці.

Біблійні фрагменти, пов’язані з життям Богородиці:

• Відвідини єлизавети (Лк 1,39-45);• Різдво ГНІх;• Стрітення (Лк 2,21-35);• Ісус у святині (Лк 2,41-52);• чудо у Кані (Йо 3,1-12);• Смерть Ісуса на хресті (Йо 19, 17-30);• Вознесіння (Дії 1,6-14);• Зішестя Святого Духа (Дії 2,1-11).

Катехит просить учасників груп прочитати біблійний фрагмент.


• Як можемо охарактеризувати віру Пресвятої Діви Марії?• Що для неї означає вірити?• Чого навчає нас віра Марії?

Підсумок*

1. Бог вибрав Пречисту Діву Марію з Лазарету і через ангела звістив, що вона ста-не матір’ю Сина Божого.

2. Давши своє слово «Так» на Божий поклик, Пречиста Діва Марія була йому вірна все життя.

3. Бог кличе кожну людину до чогось особливого, залишаючи людині право самій вирішувати: відповісти Богові чи відмовитися.

4. Наслідуючи Богородицю, відповімо Богові власним життям, а в цьому нам до-поможе перебування в молитві, у спілкуванні з Богом у хвилинах смутку та ра-дості, у потребі й у достатку.

5. Довіру до Бога і радість Пресвята Богородиця висловлює словами молитви: «Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм» (Лк 1,46-47).

Молитва Богородиці (Лк 1, 46-55)

Роздати усім текст молитви (Додаток 4.2) і запросити разом із Богородицею про-славити Бога.

І мовила Марія: «Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм,бо Він зглянувся на покору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його ім’я.Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються його.Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.Скинув могутніх із престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних, багатих же відіслав із порожніми руками.Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, як обіцяв був бать-кам нашим – авраамові та його потомству повіки».

* Катехизм УГКЦ «христос наша Пасха» про почитання Пресвятої Богородиці: §163, 177, 178, 184-189, 194, 271, 311-313 – почитання Пресвятої Богородиці; 314-315 – почитання Пресвятої Богороди-ці в київській традиції, 576 – свята, якими Церква почитає Богородицю, 594 – зображення на іконах, 695 – Ісусова молитва і молитва на вервичці.

32


ВІРа ДІВи МаРІї З НаЗаРеТУПровідна думка заняття

Діва Марія – приклад віри для нас.

Слово БожеНехай зі мною станеться по твоєму слову (Лк 1,38).

Хід заняттяМолива «Богородице Діво»

Вступна інтерактивна вправа 1: «Марія»

Метод: вікторина.Матеріали: напис «Марія» і аркуші, які прикриватимуть окремо кожну літеру слова.

Зображення Матері Божої (Додаток 4.3).

1. Катехит прикріплює на стіні аркуш а3 (із прихованим написом «МаРІя») і по-яснює: хто правильно відповість на запитання, матиме право відкрити одну літеру.

2. Катехит ставить запитання:• Де народився Ісус Христос?• Як називався опікун Ісуса?• Які дарунки Ісусові принесли три мудреці?• Що сталося на весіллі в Кані Галилейській?

3. Діти відповідають на запитання і по черзі відкривають букви (починаючи від кінця). якщо діти завчасу відгадали слово, то все одно варто прочитати всі за-питання, щоб повторити матеріал.

4. Діти зачитують слово: «МаРІя». 5. Катехит представляє зображення Матері Божої (Додаток 4.3).

Вступ

одного дня Діві Марії з міста Назарет з‘явився Божий посланець – архангел Гаври-їл. Він переказав їй, що вона стане матір¢ю Ісуса.

Інтерактивна вправа 2: «Гавриїл»

Метод: складанка-пазл.Матеріали: написані на окремих аркушах а4 різного кольору літери слова

«ГаВРиїЛ» (кожна літера іншого кольору), порізана на пазли; клей, аркуші а4.

• Як Марія відповіла на Божий поклик?

1. Створити 7 груп.2. Роздати кожній групі пазли з однією з літер зі слова «ГаВРиїЛ».3. Діти складають із частин-пазлів букви і наклеюють на аркушах а4.

4. Після цього – спільно складають із цих літер слово. 5. Слово «ГаВРиїЛ» прикріпити біля зображення Матері Божої. 6. Пояснити, що слово «ГаВРиїЛ» – це ім’я архангела, котрий сповістив Діві Марії,

що вона стане матір’ю нашого Спасителя.7. Переказати фрагмент євангелія про Благовіщення (Додаток 4.1), окремо зачи-

туючи слова архангела, а окремо – слова Діви Марії.


1. Діва Марія є для нас зразком віри, слухання і сповнення Божої волі.2. Говорячи слово «Так!» на Боже покликання, Пресвята Богородиця висловлює

свою згоду і залишається йому вірною впродовж усього свого життя.

Молитва

Преславна Приснодіво, Богородице!Прийми молитви наші і донеси їх Синові твоєму і Богові нашому, щоб спас задля тебе душі наші.

34 35


ДаР ВІРи СВяТих ВоЛоДиМиРа І оЛьГи

Провідна думка заняттяВіра – це дар, який ми отримали у Святому таїнстві хрещення

Слово БожеСпробуйте й подивіться, який добрий Господь… (Пс 34,9).


Вступна інтерактивна вправа 1: «У пошуках скарбу»

Метод: пошук скарбу.Матеріали: коробочки трьох різних кольорів у вигляді подарунків. Всередині коробочок –

Додатки 5.1 – 5.3 (у кожної групи – інший), Додатки 5.6, 5.7, картки різного кольору, деякі картки – з цитатами про ольгу, Володимира, хрещення Русі-України (наприклад: «ольга прийняла в хрещенні нове життя», «ольга – зоря, яка сяє своїм сяйвом просвічує ніч», «Дар хрещення – світло віри на Київській землі»).

1. об’єднати учасників у три групи.2. Запропонувати кожній групі вибрати один із трьох кольорів.3. Кожна група в межах кімнати повинна знайти коробочку-сувій кольору, який

вибрала, але поки що її не розгортати.Коробочки нагадують нам дари, подарунки, які ми отримуємо, або дорогоцінний

скарб, який знаходимо.

ВступПід час сьогоднішньої зустрічі присвятимо нашу увагу двом великим постатям, че-

рез яких на Київські землі прийшло світло віри. через них Бог передав нам скарб віри. Це святі рівноапостольні князь Володимир і княгиня ольга.

Бог влив у наші серця прагнення бути щасливими, і людина, яка вміє слухати, як слухав Самуїл, і відповісти, як це зробила пресв. Богородиця, також повинна прагнути пізнати власне покликання, до якого Бог кличе її від народження.

Кожен із нас є особливим, і кожен має особливе завдання, особливу місію, для здій-снення якої покликав його Господь.

Тільки людина, відкрита на Бога, зможе пізнати та здійснити власне покликання. Бо тільки в Бозі можна віднайти відповідь на запитання: «Для чого Ти сотворив мене, Господи? До чого ти мене кличеш?»

Ці та подібні запитання є ключовими для того, щоб людина могла реалізуватися, адже, знайшовши відповідь на них, ми можемо зрозуміти, яка мета нашого життя.

Сьогодні ми говоритимемо про життя людей, які шукали відповідь на ці запитання, а чим це закінчилося – усі ви добре знаєте. адже це є святі, яким ми, українці, зокрема, завдячуємо тим, що є християнами. отже, сьогодні ми говоритимемо про святих рівно-апостольних Володимира й ольгу.

Інтерактивна вправа 2: «Святі Ольга та Володимир»

Метод: аналіз текстів, комікс.Матеріали: ватман, аркуші а5, олівці, фломастери, клей або клейка стрічка.

1. Учасники розгортають знайдені коробочки-сувої і розглядають їх вміст.2. Представники груп по черзі читають знайдені тексти (Додаток 5.1, або 5.2, або 5.3).3. У формі «комікса» відповідають на запитання:

• Як і чому Ольга та Володимир стали християнами?• Якими були наслідки їхнього хрещення?• Що їхнє хрещення означало для нашого народу?

(Кожен малюнок – на окремому аркуші А5. Бажано, щоб кожен учасник намалював один малюнок).

4. Представлення історії хрещення князів ольги та Володимира.5. Із зроблених малюнків роблять плакат: «Історія хрещення Русі-України».

Запитання для загального обговорення• Як і чому Ольга та Володимир стали християнами?• Які наслідки їхнього хрещення?

Підсумок1. ольга була першою київською княгинею, яка відчула в душі велике прагнення

істинного Бога. Відтак вирушила аж у Візантію, щоб там пізнати Бога й охрес-титися. Повернувшись до Києва, вона перемінює своє життя і всі її вчинки гово-рили, що в ній живе христос. Також вона старалася виховувати свого внука Во-лодимира в дусі любові. що і відіграло важливу роль у його подальшому житті.

2. Коли Володимир виріс, то також розумів, що стовпи, витесані з дерева, не мо-жуть бути правдивими Богами, і тому іде шляхом своєї бабусі та шукає істин-ного Бога. Відкрившись на Божу дію, Володимир пізнає Бога і не лише сам при-йняв хрещення, але охрестив весь свій народ. Він приводить священиків, які просвічують людей у правдах християнської віри.

3. Та вихідною точкою в цих розповідях є те, що Господь провадив їх, і, бачачи їхнє прагнення пізнати Його, просвічує їх і дарує їм дар віри. Зокрема, коли Воло-димир вирішує прийняти християнство і силою примусити Візантію надіслати священиків, які його охрестять, Бог через хворобу провадить князя до правди-вого пізнання Бога і, допомігши пізнати Себе, дарує йому віру.

Вступ Історія хрещення князів ольги та Володимира та подальше хрещення всієї Русі-

України допомагають нам побачити, як Бог, бачачи старання людини, дарує їй просві-чення і віру. Запрошуючи їх поглиблювати ці дари в подальшому житті.

Та в житті кожної людини є моменти, коли Бог особливо просвічує її, провадячи до пізнання Бога та даруючи дар віри.

Зараз хочу запросити вас поміркувати над іншою історією, можливо, не зовсім по-дібною на попередні, але не менш важливою – над історією власного християнства. а точніше, хочу запросити кожного з вас задуматися над питаннями:

• Чому я є християнином?• Які наслідки цього? • Що означає для мене бути християнином?Та спочатку запрошую вас трошки розслабитися.

36 37

Інтерактивна вправа 3: «Мандрівка»

Метод: уявна мандрівка.Матеріали: музичний супровід, аркуші а4, олівці, фломастери.

1. Катехит вмикає спокійну музику (інструментальна музика, яка допоможе ство-рити сприятливу для розважання атмосферу).

2. Запрошуємо усіх вирушити в уявну мандрівку. Для цього треба відкласти все зайве, щоби нічого не відволікало.

3. Усі сідають зручно та заплющують очі.4. Поволі читаємо розповідь, витримуючи паузу після кожного речення, щоб учас-

ники могли краще уявно мандрувати:

Уяви, що ти перебуваєш у лісі. Та відразу стає помітно, що це незвичайний ліс. До тебе долинає шум дерев, які похитуються під натиском вітру. Інколи чутно птахів, які перелітають із дерева на дерево. Трошки призвичаївшись, ти вирішуєш піднятися на гору, щоб звідти уважно роздивитися все довкола.

Піднявшись на гору, перед твоїми очима відкривається чудовий краєвид. Пригле-дівшись, ти помічаєш різні місця, які дуже знайомі для тебе. Та це не прості місця, усі вони пов’язані з певними подіями твого життя, які відразу ж відтворюються в пам’яті. З цієї гори ти можеш побачити місця, де відбувалися події, які, здавалося, людина і не може пам’ятати. он місця, де минуло твоє дитинство. он там хатина, до якої принесли тебе після народження. а там церква, у якій тебе хрестили. а ось там мати обійняла і похвалила тебе за..., ти добре пам’ятаєш за що. (Та, крім світлих, радісних подій, із цієї гори ти можеш побачити й інші місця, де відбулися події, які не були такими приємни-ми. хвороба, сварка з приятелем, смуток).

(Уважніше придивившись, ти помітиш, що в усіх цих подіях присутня невидима світла постать, яка намагається тобі допомогти. Так, це Ісус, який присутній у всіх поді-ях життя. Він бажає зробити тебе щасливим. І хоч ти Його не бачиш, та Він старається завжди допомогти тобі, даючи поради, які скріплять тебе в житті, провадячи до щастя).

Поглянь ще раз уважно на події життя і подумай, в яких із них Бог особливо зміц-нив тебе у любові, надії та вірі?»

5. Після декількох хвилин тиші, просимо учасників помаленьку вийти з цієї уяв-ної мандрівки і розплющити очі.

6. Учасники самостійно роздумують у тиші над запитанням: • Чому ти є християнином?

7. Пропонуємо кожному учасникові взяти аркуш а4 і декілька фломастерів і на-малювати відповідь. Тут слід додати, що ці малюнки кожен залишить для себе, не треба їх показувати нікому, хіба хтось сам цього забажає.

8. обговорення.


аналізуючи події власного життя, спробуймо відповісти на запитання (малюнки з подіями життя не потрібно показувати, вони є лише допомогою для того, щоб задума-тися над тим, як Бог нас провадить у житті):

• Чому я є християнином? • Як це проявляється у моєму житті?

Підсумок

1. Бог відкривається всім людям у різний спосіб і допомагає пізнати себе, дару-ючи їм дар віри. аналізуючи своє життя, ми зіштовхуємося з багатьма такими моментами, коли через події радості або події смутку Бог провадить нас до піз-нання Правди, якою є Ісус христос. Він провадить нас до пізнання Себе, обдаро-вуючи на цій мандрівці дарами любові, надії та віри.

2. Та, крім того, що ми отримуємо від нього ці дари, він бажає, щоб ми поглиблю-вали їх власним життям, і ділилися ними з нашими ближніми. як це роблять святі та рівноапостольні князі Володимир і ольга, котрі, пізнавши істинного Бога, отримавши дар віри, дозволяють Богові провадити себе і діляться вірою з іншими, голосячи христову науку між українцями.

3. Усі ми отримали в Таїнстві хрещення дар віри, тому покликані дбати, щоб наша віра зростала в нас. І хоч більшість із нас були похрещеними ще маленькими дітьми і не могли тоді виявляти власне бажання та розуміння, особисто ствер-дивши цю віру, та за нас тоді цю віру стверджували батьки – як рідні, так і хрес-ні. Саме вони взяли на себе обов’язок виховувати нас і допомагати в пізнанні Бога, зростанні свідомими християнами. Тепер ви вже достатньо свідомі, щоб особисто ствердити вашу віру в Бога як словами, так і ділами, визнаючи її в житті. а для цього ми повинні провадити життя, сповнене діл милосердя, діл любові, які і є виявом віри в істинного Бога.

4. як бачимо, віра – це дар від Бога. але цей дар розквітає лише тоді, коли людина від себе також докладає зусилль, шукає правдивого Бога, а, знайшовши, дові-ряє йому своє життя, поглиблюючи віру молитвою, читанням духовних книжок та провадячи життя, сповнене діл любові та милосердя.

5. якщо на таборі планують провести віднову обітниці Таїнства хрещення, то ка-техит повинен розповісти про Святе Таїнство хрещення* і Віднову обітниці.

Молитва

Катехит запрошує усіх помолитися до святих рівноапостольних ольги та Володи-мира (Додаток 5.4).

* Про Таїнство хрещення катехит може поглибити знання з Катехизму УГКЦ: № 408-423.

38 39


БоГ є ЗаВжДи ЗІ МНоюПровідна думка заняття

Віра – це дар, який ми отримали у Святому Таїнстві хрещення.

Слово БожеСпробуйте й подивіться, який добрий Господь… (Пс 34,9).


Вступна інтерактивна вправа 1: «Загадка-складанка»

Метод: складанка, «капелюх смутку і радості», незакінчене речення.Матеріали: картка паперу формату а-4 для кожної дитини, але на 16-ти написані літери

слів, з яких укладається речення «БоГ є ЗаВжДи ЗІ МНою» (кожне слово написане іншим кольором, напр., літери слова БоГ – червоним, є – голубим, ЗаВжДи – зеленим, ЗІ – жовтим, МНою – коричневим). Інші картки є чисті.

1. Катехит запрошує дітей витягнути картки з літерами.2. Діти витягають картки з червоними літерами, стають посередині кімнати, об-

личчям до інших учасників групи, тримаючи літери перед собою, щоб усі могли бачити.

3. Інші діти допомагають вишикуватися так, щоби скласти слово.4. особи, які стоять і тримають картки перед собою, переміщаються відповідно

до порад групи.5. Після розшифрування цього слова, діти викладають його на килимку. 6. Інші слова за кольорами відчитуються в такий самий спосіб.7. Після завершення катехит запрошує дітей разом зачитати гасло: «БоГ є За-

ВжДи ЗІ МНою».


• Що означає, що Бог є завжди з нами?

Підсумок

Господь є з нами: коли нам добре і коли почуваємося зле, коли ми є сумні й коли ми є радісні, коли вчимося, співаємо, хворіємо і коли здорові. Господь є для нас неви-димим, але любить кожного з нас. Знаком Його любові до нас є наше хрещення. Від цієї хвилі Господь стається нашим отцем, і ніколи нас не опускає. Господь є з нами завжди, є тут і зараз.

Молитва

Катехит запрошує дітей помолитися і подякувати за те, що Він є постійно з нами і допомагає нам (можна запропонувати заспівати пісню-молитву про Божу любов).

Інтерактивна вправа 2: «Дитина Божа»

Метод: загадка-складанка.Матеріали: коробка з цукерками, вирізані з картону сердечка з написом: «я є дитиною

Божою» (Додаток 5.5).

• Чи хочете отримати від мене подарунок?

1. Катехит показує дітям запаковану коробку. Відкриває її. Всередині є цукерки, якими катехит пригощає дітей.

Є такий дар, якого ми не можемо з’їсти. Ми його отримуємо назавжди під час Свя-того Таїнства Хрещення.

• Хто з вас знає, який це дар?

Довідаєтеся, коли впишете літери на свої місця. 2. Катехит пише гасло «Я є дитиною Божою» на дошці, пропускаючи голосні літе-

ри (якщо зустріч відбувається на вулиці або в приміщенні, де немає дошки, то можна виписати літери на аркуші паперу).

3. – Коли розгадаєте, підходите до мене і говорите мені на вухо це гасло.4. Катехит у нагороду дає дитині ще одну цукерку.


• Що означає, що у Святому Таїнстві Хрещення ми отримуємо дар бути дитиною Божою?

Підсумок

1. Ми можемо говорити до Бога – тату, отче; можемо розраховувати на нього в кожній ситуації; можемо просити його про допомогу; є ввічливі, слухаємо маму і тата.

2. У святому хрещенні ми отримали дар бути дитиною Божою. Це означає, що Дух Святий дає нам силу, щоб ми чимраз більше подобалися Господеві, який при-ходить до нас із допомогою, коли ми Його про це просимо.

Інтерактивна вправа 3: «Хрещення»

Метод: розмальовка.Матеріали: (Додаток 5.6-5.7)• Чи знаєте ви, завдяки яким святим український народ був охрещений 1025 років

тому?Катехит дає дітям розмальовки ікон святих Володимира й ольги (Додаток 5.6-5.7).

і розповідає про святих Володимира й ольгу (див. Додаток 5.1-5.3).

Молитва

Катехит запрошує дітей помолитися до святих рівноапостольних ольги та Володи-мира (Додаток 5.4).

40 41


ВІРа СВящеННоМУчеНиКа ЙоСафаТаПровідна думка заняття

Вірити – бути вірним Богу та Церкві, яку Він провадить.

Слово Божещоб усі були одно, як ти, отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб

світ увірував, що ти мене послав (Йо 17,21).І буде одне стадо й один пастир! (Йо 10,16).


Вступна інтерактивна вправа 1: «Малюнок»

Метод: уявний малюнок.

3. Пропонуємо учасникам вирушити в уявну мандрівку.4. Учасники заплющують очі й уважно слухають завдання:

• пригадайте собі найрадісніші, найяскравіші миті;• зверніть увагу на осіб, котрі вас тоді оточували; • зверніть увагу на те, що роблять, що говорять ці особи;• збережіть цю картину в вашій уяві. (Дайте на це 1-2 хв.)

5. Учасники сідають по двоє і в парах обговорюють картини, які щойно постали в їхній уяві.

Дитинство Івана Кунцевича

Пропонуємо учасникам помандрувати життєвою історією однієї людини.Зачитуємо розповідь про дитинство Івана Кунцевича (Додаток 6.1.1).

Інтерактивна вправа 2: «Фігура»

Метод: 5 із 25.Матеріали: Додаток 6.2, аркуші а2 для кожної групи із 3-5 осіб, картки а7, клейка стрічка

або клей, ручки.

1. об’єднуємо учасників у групи про 3-5 осіб і даємо кожній групі по одній копії Додатка 6.2.

2. Учасники виконують завдання:• дописати дуже важливі цінності, яких бракує у списку.• вибрати і підкреслити 7 найважливіших, на вашу думку, цінностей і виписа-

ти їх на окремих картках а7. • викласти на аркуші а2 якусь фігуру з цих семи карток, так, щоб кожна харак-

теристика займала відповідне їй місце (наприклад, сонце, риба, фортеця...).• цю фігуру можна прикрасити малюнком, за допомогою символів і знаків

вказати зв’язки між вибраними характеристиками.3. Групи представляють та обговорюють свої напрацювання.

Юність – період пошуку в житті Івана Кунцевича

Розповідь про юність Івана Кунцевича (Додаток 6.1.2).

Інтерактивна вправа 3: «Цінності»

Метод: шкала цінностей.Матеріали: картки а7, кулькові ручки.

1. об’єднуємо учасників у групи по 3-5 осіб.2. Кожна група отримує 15-20 карток а7 і кулькові ручки.3. Учасники дають якнайбільшу кількість відповідей на запитання:

• Як ми можемо вирішувати конфлікти/протидіяти конфліктам у нашій сім’ї (поміж друзями, між однокласниками)?

• Що ви можете зробити, щоб вирішити конфлікт, коли ваші друзі сваряться?(Час – 4 хв.)

4. Учасники викладають картки з відповідями на підлозі у вигляді шкали ціннос-тей, складаючи подібні відповіді в один ряд.

5. аналізуємо разом із учасниками, які способи вирішення конфліктів набрали найбільше балів.

Інтерактивна вправа 4: «Дискусія»

Метод: вільне крісло.Матеріали: 4 крісла, аркуш а3, картки а4, маркер, фломастери.

1. Пишемо маркером на аркуші а3: «Що робити Іванові, щоб відновити єдність між християнами?» і прикріплюємо у видному місці.

2. Пишемо великими літерами на трьох аркушах а4 по одній пропозиції вирішен-ня конфліктів, які набрали найбільше балів у попередньому методі та кладемо їх у різних кутах кімнати. а у четвертому куті – чисту картку для тих, котрі схи-ляються до ще іншого варіанта відповіді.

3. Учасники сідають навколо вибраних карток і у цих групах висловлюють аргу-менти на користь способу вирішення конфлікту, який вони вибрали. Учасни-ки, які вибрали чисту картку, мають сформулювати власну точку зору. (Час – до 10 хв.)

4. Ставимо у центрі кімнати 5 крісел і запрощуємо сісти на них по одному пред-ставнику з кожної групи. Інші учасники стають за ними (група підтримки). одне крісло залишається вільним – на нього сідатимуть учасники, котрі захо-чуть узяти участь у дискусії.

5. Представники груп дискутують між собою. Після виступу представника групи, інші учасники цієї групи можуть сідати на вільне крісло і доповнювати його аргументи, або наводити аргументи проти висловлювань представників інших груп (кожен повинен мати можливість висловитися).

6. Пропонуємо учасникам, котрі змінили свою точку зору, перейти до групи, спо-сіб вирішення конфлікту який їм став ближчим.

7. Катехит робить підсумок дискусії і висловлює власну думку.

42 43

Священномученик Йосафат – свідок віри та єдності Церкви

Розповідь про свідчення віри священномученика Йосафата Кунцевича (Додаток 6.1.3).


• Чого навчає нас життя священномученика Йосафата?• Що означає вірити для Йосафата?• До чого провадить його віра?• Які плоди його віри?

Підсумок

1. Вихований на доброму прикладі, свідченні батьків, священномученик Йосафат упродовж усього життя керується принципами любові та віри в Бога.

2. Повага, скромність, лагідність, любов до ближнього й послужливість були тими чеснотами, які довгі десятиліття згодом згадували люди, говорячи про Йосафата. Та найбільша цінність, яку поніс у життя із сім’ї Йосафат, була віра та любов до сім’ї, якій завдячував вихованням, до друзів, вірність яких дуже ціну-вав, а, зокрема, до Бога, який дав йому життя і провадив до щастя.

3. Священномученик Йосафат життєвим прикладом показує нам, що на питання, які виникають на нашому життєвому шляху, потрібно шукати відповіді в Бога, у молитві просячи Його допомоги.

4. У скрутних життєвих ситуаціях він звертається до найкращого порадника – Господа Бога. Говорячи і благаючи Бога про пораду словами псалмоспівця: «Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді» (Пс 86,11).

5. Тож Господь не покидає його, заспокоює, радить і дає потрібні сили, щоб подо-лати всі труднощі.

6. Слухаючи голос Божий, прагнучи допомогти людям, священномученик Йоса-фат не говорить, не повчає, що вони мають робити, а власним прикладом свід-чить свою вірність Богові та Церкві. Він цілковито посвячує своє життя служін-ню Богові.

7. Заради єдності Церкви, яку Ісус заснував та провадить, священномученик Йо-сафат віддав своє життя.

8. Для Священномученика Йосафата вірити Богові означало бути вірним Церкві, котру Він провадить через покликаних до цього пастирів (Папу Римського, па-тріарха, єпископів, священиків, катехитів, учителів, батьків...).

9. Свідчення його життя, його вірності Богові принесло рясні плоди, адже за його заступництвом Бог благословив Церкву й український народ. За його заступни-цтва багато людей отримують незліченні ласки від Бога.

10. Наслідуючи приклад священномученика Йосафата, шукаймо в Бога допомоги у прийнятті життєво важливих рішень і сили на нашому життєвому шляху.

Молитва до священномученика Йосафата (Кунцевича) (Додаток 6. 3).

Варіант 2: пісня «Ми є родина у христі».


ВІРа СВящеННоМУчеНиКа ЙоСафаТаПровідна думка заняття

Вірити – бути вірним Богу та Церкві яку Він провадить.

Слово Божещоб усі були одно, як ти, отче, в мені, а я в тобі, щоб і вони були в нас об’єднані; щоб

світ увірував, що ти мене послав (Йо 17,21).І буде одне стадо й один пастир! (Йо 10,16).

Хід заняттяМолитва: «Богородице Діво»

Вступна інтерактивна вправа 1: «Добра дитина»

Метод: розповідь з обговоренням.

Діти слухають оповідання «Троє синів».Три жінки йшли до криниці, щоб зачерпнути там води. На лавці біля криниці сидів

старий чоловік і прислухався до їхньої розмови. Кожна жінка вихваляла свого сина: – «Мій син, – говорила перша, – такий швидкий і гнучкий, що я не бачила ще рівно-

го йому». – «Мій син, – говорила друга, – співає, як соловейко. Немає нікого на світі, хто міг

би похвалитися таким гарним голосом, як у нього». – «а ти що скажеш про свого сина?» – запитали третьої жінки, яка просто мовчала. – «Сама не знаю, що особливого можу сказати про свою дитину, – відповіла вона, –

він добра дитина, як багато інших, але не робить нічого особливого». жінки набрали у відра води і зупинилися, щоб перепочити. До них підбігли троє

хлопців. Перший оперся долонями об землю, ноги підніс вгору і почав крутити саль-то. жінки дивилися на це видовище із захопленням: «ох, який вправний!». Другий по-чав співати прегарним голосом. жінки заслухалися: «ах, що ж за ангельський голос!». а третій хлопець підійшов до мами, взяв її відра і поніс додому.

жінки звернулися до старця: – «а Ви що думаєте про наших синів?» – «Про синів? – запитав зі здивуванням, – я бачив лише одного».


• Чому старець сказав, що бачить лише одного сина?• Чому цей син так поступив?• Якою дитиною ти є для твоїх родичів?

44 45

Інтерактивна вправа 2: «Дитина слухняна чи не слухняна»

Метод: метаплан.Матеріали: ілюстрації (Додаток 6.4), три аркуші а3, аркуші а4, олівці.

1. Пишемо маркером на аркуші а3: «Чи завжди діти слухаються родичів?» 2. Діти відповідають на це запитання.3. Доповнюємо відповіді дітей, показуємо малюнки з негативними прикладами

поведінки (Додаток 6.4) та приклеюємо їх на аркуші а3.4. Пишемо маркером на аркуші а3: «Як діти повинні поводитися?» 5. Діти малюють, в який спосіб вони виявляють своїм родичам любов до них. 6. Презентація результатів праці.

Підсумок

Кожен із вас дуже хотів би, щоб тільки такі ситуації (показує відповідні малюнки) були в наших сім’ях. На жаль, якщо забуваємо про взаємну любов і повагу, щоб любити себе та інших, можемо спричинитися до таких ситуацій (показує негативні приклади).

Дитинство священномученика Йосафата

а зараз хочу вам розповісти історію про життя святого Йосафата, який народився в сім’ї... Розповідаємо про дитинство свщенномученика Йосафата.

Підсумок1. Наша сім’я буде подібною до сім’ї свящм. Йосафата, якщо будемо старатися про

взаємну любов, допомогу і прощення. Мусимо спільно молитися і запросити Ісуса, щоб завжди перебував у нашій сім’ї. Бог чекає на нас у своєму домі – церк-ві – щонеділі.

2. Катехит показує дітям церковний календар і пояснює: дні, позначені червоним кольором, означають неділю або свято. Цього дня ми маємо йти до церкви, щоб потішити Ісуса.

Інтерактивна вправа 3: «На кого Бог чекає у церкві?»

Метод: незакінчене речення.Матеріали: виписані на окремих аркушах фрази.

1. Катехит кладе аркуш паперу а3 з написаним посередині висловом: «На кого Бог чекає у церкві?».

2. Діти малюють відповідь навколо запитання».Допомога для дітей: родина, дитина, хлопчик, дівчинка…

Загальний підсумок заняттяЗапитання для загального обговорення• На кого Бог чекає у Церкві?

Підсумок1. Бог у церкві чекає на кожного з нас і радо приймає усіх: малих і дорослих, висо-

ких і низьких, сумних і веселих, хлопчиків і дівчаток. 2. Бог хоче, щоб до Нього приходили всі. 3. Він знає: кожен, хто прийде до Нього, стане радісним і добрим.


ВІРа НоВоМУчеНиКІВ УГКЦПровідна думка заняття

Вірити – це готовність заплатити за віру найвищу ціну.

Слово Божея – хліб життя. хто приходить до мене – не голодуватиме;

хто в мене вірує – не матиме спраги ніколи (Йо 6,35).


Нині, йдучи на зустріч із вами, я собі подумав, що мені таке зробити, щоб ви всі були щасливі? Думаю, що краще запитати про це у вас.

• Що я міг би такого зробити, щоб ви усі були щасливі?

(Висловлювання учасників)Дякую вам за пропозиції, та, думаю, щоб знайти відповідь на це запитання, нам по-

трібно замислитися над тим, що ми розуміємо під терміном «щастя».

Інтерактивна вправа: 1 «Щастя»

Метод: інформаційне вікно.Матеріали: аркуші а3, ручки, фломастери.

1. об’єднуємо учасників у групи по 3-5 осіб, роздайте кожній групі по аркушу а3. 2. Кожна група ділить аркуш а3 на чотири рівні частини у формі вікна (Дода-

ток 7.1) і виконує завдання:• у 1-му вікні – написати визначення: «що таке щастя?»;• у 2-му вікні – написати порівняльну метафору на зразок: «щастя – наче …»*;• у 3-му вікні – перерахувати основні елементи, ознаки, характеристики щастя;• у 4-му вікні – намалювати щасливу людину та важливі елементи щастя.

3. Представлення напрацювань і обговорення: учасники ознайомлюються із ре-зультатами праці інших груп.


• Що таке щастя?

Підсумок

1. Коли ми говоримо про щастя, то часто розуміємо різне. Це можуть бути про-сті речі: їжа, телефон, машина. а можуть бути і доволі вагомі: сім’я, здоров’я,

* Метафора – це перенесення назви одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними. Це художнє означення, яке образно характеризує якийсь предмет чи явище. Наприклад: час біжить, дні летять, гроші тануть, або хлопець як орел сизокрилий. Метафоричне слово завжди красивіше й образніше, ніж слово у прямому значенні

46 47

мудрість... Та всі ці речі є лише елементами, які можуть нас провадити до щастя, або, навпаки, віддаляти, роблячи залежними від чогось чи когось.

2. щоб задуматися над тим, що є правдивим щастям, хочу вас запросити послуха-ти історію про чоловіка, який усе своє життя намагався стати щасливим.

Інтерактивна вправа 2: «Найщасливіша у світі людина»

Метод: розповідь.Матеріали: Додаток 7.2.

Прочитайте розповідь «Найщасливіша у світі людина».


• Чи був щасливим цей чоловік?• Що насправді зробило його щасливим?

Підсумок

1. аналізуючи історію цього чоловіка, можемо побачити, як усе життя він нама-гався здобути щастя, докладаючи для цього величезні зусилля, роблячи інколи нехороші вчинки. Інколи йому здавалося, що щастя вже дуже близько, а то й узагалі вже осягнуте.

2. Та лише пізнавши Ісуса та відкрившись на Його любов, його ласку, визнавши Ісуса Господарем свого життя і дозволивши Йому зробити себе щасливим, цей чоловік справді стає щасливим. Любов Ісуса прощає усі його провини, звільняє від тягаря гріха і дарує йому ласку любові. Лише на хресті, в хвилину смерті, цей чоловік зрозумів, що таке щастя.

3. щоб зрозуміти, що насправді є щастям, хочу вас запросити до роздумів.4. Без чого людина може бути щасливою, а без чого ні?

Інтерактивна вправа 3: «Щастя»

Метод: тест.Матеріали: Додаток 7.3 для кожного, ручки.

1. Кожний учасник отримує аркуші з тестовими питаннями (Додаток 7.3) і ручку.2. У місцях, де над лінією є вільне місце, – дописують важливі елементи щастя.3. Учасники читають і дають відповіді на запитання.4. Представлення та обговорення напрацюваннь.


• Чи виникли труднощі з виконанням завдання?• Які елементи є головними для щастя?

Підсумок

1. Напевно, всі ви чули український вислів: «Для щастя людині багато не треба», або «Скільки людині потрібно для щастя?».

2. У яких випадках використовують ці вислови?3. Ці вислови часто вживають до людей, які стараються зробити багато, або ба-

гато мати, реалізуватися або «досягти чогось у житті», хочуть щось доказати. Насправді, для того, щоб стати щасливим, потрібно зовсім небагато. Потрібно

відкритися на Ісуса христа, дозволити йому ввійти у наше життя і наповнити його радістю, любов’ю, миром. Зробити наше життя справді щасливим.

4. Ісус христос сказав: «я – хліб життя. хто приходить до мене – не голодуватиме; хто в мене вірує – не матиме спраги ніколи» (Йо 6,35).

Українські новомученики та ісповідники віри

як і під час попередніх зустрічей, сьогодні продовжимо роздумувати про віру лю-дей, які своїм життям показали нам приклад. Споглянемо на мучеників, які своїм жит-тям засвідчили віру в Ісуса христа. Приклад віри цих людей особливий, адже знаючи, що справжнє щастя – це життя у Бозі, вони звершили великий подвиг, пройшовши крізь переслідування, знущання, висміювання, вони зберегли віру, а навіть віддали за неї своє життя.

Українська Церква за свою понад тисячолітню історію уславилася багатьма святи-ми. За словами патріарха Йосифа Сліпого, «свідчення віри Української Церкви у хрис-та і Його єдину, Святу, Соборну й апостольську Церкву було підтверджене кривавою печаттю безстрашного ісповідництва, терпіння, мучеництва і горами наших жертв». Справді, «кров мучеників», відомих і невідомих, ставала «насінням Церкви».

Серед мучеників нашої Церкви особливе місце посідає священномученик Йосафат, про якого ми говорили вчора. Та, крім нього, є ще багато інших, з яких, зокрема, відо-мими є:

• полоцькі василіяни, замучені російським царем Петром І 1709 року; • 1768 року за віру загинуло 68 бердичівських мучеників; • у хІх столітті пройшли дві великі хвилі переслідувань: 1839-го і 1875 років. Це

мучеництво увінчалося прославою пратулинських мучеників – звичайних се-лян, які стояли під рідним храмом у Пратулині (холмщина) на смерть і загину-ли від куль царських жандармів;

• величезним було також мучеництво Церкви протягом панування богоборчого режиму Радянського Союзу.

1946 року в Україні заборонили діяльність УГКЦ, відібрали храми, конфіскували майно і розпочали переслідування християн. Усіх єпископів УГКЦ в Україні було за-арештовано. Священиків, монахів, монахинь і мирян, які не хотіли зректися своєї віри, ув’язнювали, відправляли у заслання, а нерідко – убивали. Перед ними був вибір: або на численні погрози, залякування, знущання відступити від христа, або зберегти ві-рність Богові, Церкві та народові аж до мученицької смерті.

Багато християн і далі визнавали свою віру в підпіллі, приймаючи Святі Таїнства, зби-раючись на богослужіння до приватних помешкань, слухаючи трансляції Божественної Літургії по Ватиканському радіо. Комуністична влада постійно переслідувала підпільну Церкву: священиків ув’язнювали, мирян виганяли з навчальних закладів, звільняли з праці. Цей героїчний мученицький період нашої Церкви тривав із 1946-го по 1989 рік.

Ісповідниками віри, які пережили ув’язнення й заслання у хх столітті, стали також глави УГКЦ – слуга Божий митрополит андрей шептицький (1865-1944) і патріарх Йо-сиф Сліпий (1892-1984). Під час свого паломництва 23-27 червня 2001 року в Україну Папа Римський Іван Павло ІІ зачислив до лику Блаженних мучеників і преподобних УГКЦ хх століття: єпископів, священиків, монахів, монахинь, мирянина.

Церква, щедро зрошена кров’ю величезної кількості мучеників, у наш час пожинає благодатні плоди святості своїх дітей. Мученики й ісповідники, живучи в Божій любо-ві, знали, що справжнє щастя може бути лише у христі. Заради Бога, Церкви і Народу вони пожертвували всім, що мали, аж до мученицької смерті. їхній внесок у майбутнє Церкви неможливо оцінити, бо віддали усе своє життя – «аж до смерті хресної».

49

Читання Святого Письма: Завіт любові (Йо 15,9-27) (Додаток 7.4).

Інтерактивна вправа 4: «Ікона»

Метод: споглядання ікони.Матеріали: ікона Новомучеників УГКЦ, Додаток 7.5.

1. Учасники розглядають ікону Новомучеників УГКЦ.2. хтось із учасників зачитує пояснення ікони (Додаток 7.5).


як кадило запашне, нхай будуть перед престолом Всевишнього моління древніх праведників українського краю та муки всіх наших ісповідників святого євангелія; їх-німи бо жертвами відроджується і могутніє христова Церква в нашому народі.

Молитва до новомучеників УГКЦ (Додаток 7.6).


ВІРа НоВоМУчеНиКІВ УГКЦПровідна думка заняття

Вірити – це бути готовим заплатити за віру найвищу ціну.

Слово Божея – хліб життя. хто приходить до мене – не голодуватиме;

хто в мене вірує – не матиме спраги ніколи (Йо 6,35).


Вступна інтерактивна вправа 1: «Моя сім’я – моя радість»

Метод: малюнок; сонечко.Матеріали: папір а6, фломастери, аркуш із написом «Бог».

1. Катехит пропонує дітям зручно сісти, заплющити очі і пригадати собі одну ра-дісну подію в своїй сім’ї.

2. Після короткої застанови роздає дітям картки формату а6 і олівці та просить намалювати одну з тих подій, про яку згадували.

3. Катехит збирає малюнки та розмовляє з дітьми на тему їхньої праці.4. Малюнки класифікує і укладає в сонечко, де кожен промінчик становить одну

тематику.5. Катехит викладає посередині сонечка аркуш із написом «Бог».

Підсумок

Підсумовуючи малюнки дітей, катехит підкреслює їх різнорідність.Бог нас створив, Він прагне нашого щастя. Для цього подарував нам сім’ю і дав нам

добре серце, щоб ми вміли ділитися з іншими тим, що маємо.

Вступ

Катехит зачитує загадку: «Коли на землі я жив – прикладом світив. Тепер, коли я в небі, – молюся за тебе» –

(святий).

Інтерактивна вправа 2: «Люби ближнього як себе самого»

Метод: бесіда-загадка.

Катехит розповідає: Уявіть собі, що ви в небі. Скільки там радості, всі усміхнені, сповнені любові. Ми чуємося безпечно і щасливо. Там є Ісус і Марія, але також інші. Це дорослі і діти, жінки і чоловіки. І всі дивляться на нас добрими очима.


• Як думаєте, звідки взялися святі в небі?• Хто їх там прийняв?

50 51

Підсумок

Святі, живучи на землі, наслідували Ісуса в доброті та любові. Тепер вони в небі з Ісусом.

Вступ

Спробуйте уявити собі, як виглядав ваш святий, коли жив на землі, які мав очі, усмішку, як був одягнений.

Інтерактивна вправа 3: «Мій святий покровитель»

Метод: уявне розмальовування.Матеріали: картки з контурами святого (Додаток 7.7).

1. Катехит роздає картки з контурами святого (Додаток 7.7) і запрошує дітей до-малювати обличчя, вбрання, релігійні предмети, які тримає у руці їхній святий покровитель.

2. Малюнки наклеюємо на папір із написом «НеБо». Діти самі можуть вибрати місце, де «в небі» розмістити свого святого.


• Як виглядав ваш святий?• Що нам нагадує наш плакат?

Інтерактивна вправа 4: «Ікона»

Метод: споглядання ікони.Матеріали: ікона Новомучеників УГКЦ.

Учасники розглядають ікону Новомучеників УГКЦ.Катехит пояснює її.

Молитва

Ми всі маємо приятелів у небі – це наші покровителі. Попросимо їх молитися за нас. Катехит запалює свічку і вимовляє імена відомих святих. Діти відповідають: «Моли Бога за нас!».

Використана література:1. http://www.vavrynyuk.com.ua/proza_vavrynyuka/najschaslyvisha_lyudyna.html2. Катехизм УГКЦ3. http://www.liveinternet.ru/journalshowcomments.php?jpostid=260869272&journalid=74

9563&go=prev&categ=04. http://www.ugkk.de/index.php?option=com_content&view=article&id=139%3A2011-09-

23-14-16-52&catid=58%3A2011-09-20-20-46-01&Itemid=109&lang=uk (30.04.2013).


ВІРа БЛажеННої МаТеРІ ЙоСафаТи ГоРДашеВСьКої

Провідна думка заняттяВірити – це наслідувати Ісуса христа.

Молитва блаженної сестри Йосафатио, христе! Ти жив серед людей, працював і терпів разом із ними.

Так само і я в усіх моїх справах бажаю лише того, чого бажало Твоє Пресвяте Серце.


Вступна інтерактивна вправа 1: «Наслідування»

Метод: наслідування.

1. Учасники стають по двоє: хтось із них – провідник, а хтось – наслідувач.2. Провідники повільно показують якість рухи (рухаючи руками, ногами...). 3. Наслідувачі наче у дзеркалі намагаються повторити те, що робить їхній провідник.4. Після виконання завдання учасники міняються ролями.


• Як ви чулися, коли показували щось?• Як ви чулися, коли наслідували?• чи легко наслідувати когось?

Підсумок

1. Коли ми говоримо про християнство, то невід’ємним його виявом є наслідуван-ня христа.

2. На попередній зустрічі ми говорили про важливість віри для людини, а сьогод-ні хочу запросити вас до роздумування над тим, як ця віра повинна виявлятися.

3. На питання, що ми повинні робити, щоб осягнути щастя, відповідь знаходимо у Святому Письмі, у розповіді про юнака, який, чуючи мудрість Ісуса, запитав:

4. «Учителю благий, що маю робити, щоби бути щасливим?» На що Ісус йому каже: «Віддай усе, прийди і йди слідом за мною» (пор. Лк 18,18-22).

Вступ

хочу запросити вас поміркувати над прикладом наслідування Ісуса в житті люди-ни, яку зовсім недавно, 2001 року, було зараховано до лику блаженних. Блаженні – це люди, які за земного життя відзначилися найвищими чеснотами християнської пра-ведності. Церква заохочує нас звертатися до святих по заступництво і наслідувати їх-ній приклад земного життя.

особою, про яку ми говоритимемо, є блаженна мати Йосафата Гордашевська.Попросіть когось із учасників прочитати біографію сестри Йосафати Гордашев-

ської (Додаток 8.1).

52 53

Ми почули коротку біографію сестри Йосафати, яка мало чим відрізняється від біо-графій інших людей.

щоб зрозуміти чому саме Церква проголосила її блаженною, хочу запросити вас проаналізувати деякі свідчення людей, які її знали і пізніше розповіли про неї.

Інтерактивна вправа 2: «Життя блаженної Йосафати»

Метод: карта думок.Матеріали: Додатки 8.2.1-2-3 для кожної групи з 3-4 осіб, аркуші а3, ручки, фломастери.

1. Катехит об’єднує учасників у три групи і роздає кожній групі по одному аркушу з текстами свідчень (Додатки 8.2.1-2-3), аркуш а3, фломастери та ручки.

2. Учасники у групах читають і аналізують, про які події з життя блаженної сестри Йосафати розповідають ці тексти.

3. Учасники малюють ці події на аркуші а3 таким чином, що посередині буде ім’я або малюнок блаженної сестри Йосафати, а довкола – різні події з її життя.

4. Групи по черзі представляють свої напрацювання, обговорення.

Інтерактивна вправа 3: «Заповіт блаженної Йосафати»

Метод: аналіз текстів. аркуш зі щоденника.Матеріали: аркуші з текстами свідчень про с. Йосафату, для кожної групи з 3-4 осіб,

аркуші а4, ручки, фломастери.

1. Катехит об’єднує учасників у групи по 3-4 особи і дає кожній групі аркуші з тек-стами свідчень.

2. Учасники у групах на основі текстів про блаженну пишуть заповіт, який вона хотіла б залишити для нашого покоління.

3. Групи по черзі представляють свої напрацювання, обговорення.

Загальний підсумок заняття

Запитання для загального обговорення• Чого навчає нас життя блаженної сестри Йосафати?• Що для сестри Йосафати означає вірити?

Підсумок 1. Блаженна сестра Йосафата Гордашевська, посвячуючись дітям, хворим, убогим,

неписьменним та знедоленим у часто важких і не позбавлених страждань си-туаціях, у надзвичайний спосіб зуміла втілити євангеліє у своє щоденне життя, яке вона цілковито посвятила Ісусові, якого любила понад усе, і всі її вчинки, все її життя були проявом любові до Нього.

2. «о, христе! Ти жив серед людей, працював і терпів разом із ними. Так само і я в усіх моїх справах бажаю лише того, чого бажало Твоє Пресвяте Серце».

3. Ці слова виявляють віру блаженної сестри, а діла, про які ми щойно говорили, є підтвердженням цієї віри в Ісуса христа.

Молитва до блаженної сестри Йосафати (Додаток 8.3).о Блаженна сестро Йосафато, що жертвенно жила своєю посвятою як Служебниця

Непорочної Діви Марії, навчи нас, щоб за твоїм прикладом ми уповали тільки на Бога. Вислухай нашу молитву й благай Пресвяту Трійцю про ласку, яку ми так гаряче

просимо на прославу Божу. амінь Блаження Йосафато, молися за нас!


ВІРа БЛажеННої МаТеРІ ЙоСафаТи ГоРДашеВСьКої

Провідна думка заняттяБог хоче, щоб ми любили наших ближніх, як Ісус христос.

Слово Божео, христе! Ти жив серед людей, працював і терпів разом із ними.

Так само і я в усіх моїх справах бажаю лише того, чого бажало Твоє Пресвяте Серце (Молитва блаженної сестри Йосафати).


Вступна інтерактивна вправа 1: «Моє ім’я чудове»

Метод: інтонаційне повторення.Матеріали: гарний настрій.

1. Катехит показує, як своє ім’я можна говорити з різними інтонаціями: тихо, по-шепки, зі смутком, запитання із запитанням, із радістю, здрібніло, а на закін-чення – викрикуючи, наче покорили вершину еверест.

2. Кожен учасник вимовляє своє ім’я всіма інтонаціями, або тією інтонацією, яка йому сподобалася.

Інтерактивна вправа 2: «Щастя»

Метод: інформаційне вікно.Матеріали: витятий і наклеєний на сірому папері силует людини (Додаток 8.4),

фломастери.

1. Катехит кладе сірий папір із силуетом людини посередині кола і пояснює, що ця постать символізує кожного з нас, а кожного з нас хтось любить.

2. Діти довкола вирізаної постаті малюють стільки сердечок, скільки осіб їх лю-бить.

Підсумок

Ми є дітьми Божими. Нас любить Господь, родичі та всі особи, серця яких ви нама-лювали. Подякуймо за Його любов і за всіх, хто нас любить.

Усі декілька хвилин моляться у тиші.

Вступ

Тому що ми любимо і нас люблять – нам добре, ми радісні й щасливі. Кожна людина потребує любові. Господь ставить перед нами певне завдання – яке? – зараз ми це ді-знаємося.

54

Інтерактивна вправа 3: «Люби ближнього як себе самого»

Метод: складанка; розшифровування.Матеріали: пазл зі слів «Люби ближнього свого як себе самого». Біла картка для кожного

учасника із виконаним невидимою фарбою написом: «Люби ближнього як себе самого»*, фарби акварель, гуаш і пензлик, свічка, сірники.

1. Катехит об’єднує учасників у 5 груп і роздає кожній групі пазл.2. Представлення напрацювань і обговорення.3. Катехит роздає кожній дитині (або групі) білі картки з невидимим написом:

«Люби ближнього як себе самого». Катехит повинен позначити сторону, на якій зробив напис (наприклад, поставити крапку).

4. Катехит роздає дітям «чарівні пензлі»** і фарби та просить повністю замалюва-ти папір.

5. Діти замальовують папір і зачитують напис. 6. Катехит приклеює картку з написом біля силуету людини на сірому папері.


• Кого ми повинні любити?• Хто є нашим ближнім?• Як ми повинні любити ближнього?

Підсумок

Нашим ближнім є для нас той, хто є близько нас. Любити його ми повинні як себе самого. Бог прагне, щоб ми всіх любили. Та інших зможемо любити, якщо любитимемо себе.

Інтерактивна вправа 4: «Блаженна мати Йосафата»

Метод: розповідь, розмальовка.Матеріали: Додаток 8.5.1-2, фломастери або фарби і пензлики.

хочу сьогодні розповісти вам про одну монахиню, яка вміла любити Бога, себе і ближніх, за що Церква проголосила її блаженною.

1. Катехит розповідає про блаженну Йосафату (Додаток 8.1).хочу вам запропонувати розмалювати малюнки, які розповідають про життя бла-

женної Йосафати 2. Катехит роздає дітям розмальовки (Додаток 8.5.1-2) і пензлики з фарбами, або

фломастери.

Загальний підсумок заняття


• Хто така блаженна мати Йосафата?

* Способи виконання невидимого напису: а) оцтом або апельсиновим соком пишемо на папері, а коли нагріємо папір над полум’ям свічки – напис проявиться; б) напис робимо білою свічкою, про-являється він при зафарбовуванні паперу акварельними фарбами; у «Канцтоварах» можна придба-ти спеціальні ручки-ліхтарики, напис видно лише при світлі ліхтарика.** Звичайні пензлики для малювання.

Підсумок

Катехит підсумовує розповідь про блаженну Йосафату наголошуючи на деяких її добрих ділах (з Додатку 8.2).

Молитва

На завершення учасники моляться молитву до блаженної Йосафати (Додаток 8.3).

56 57


Мої ДоБРІ ВчиНКи є ВияВоМ ВІРи В ІСУСа хРиСТа

(Підсумок усіх занять)

Провідна думка заняттяМої добрі вчинки є виявом моєї віри в Ісуса христа.

Слово БожеНову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного!

як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати (Йо 13,34-35).


Учора ми говорили, що виявом віри блаженної Йосафати було прагнення насліду-вати вчинки Ісуса христа, і одним з таких елементів вияву віру Йосафати було бачити у ближніх христа і наслідувати їхні добрі вчинки. Вона казала: «якщо бачиш у комусь щось доброго, наслідуй його».

Інтерактивна вправа 1: «Христос промовляє до мене через мого ближнього»

Метод: спостереження.Матеріали: аркуші а4, ручки.

1. Катехит роздає учасникам аркуші паперу та ручки.2. Учасники у групах роздумують про те, як через кожного з учасників групи до

нас промовляє христос.3. Записати на папері ім’я кожного учасника групи, а навпроти – що в його діях є

виявом його віри в христа.4. Запропонуйте учасникам представити й обговорити їхні напрацювання.


• Як промовляє до нас Христос через кожного з нас?

(Катехит говорить ім’я кожного учасника, слідкуючи, щоби про кожного було ска-зано щось позитивне).

Підсумок

1. Наші діла виявляють нашу віру в Ісуса христа, а через нас Ісус промовляє до наших ближніх. У такий спосіб ми виявляємо нашу приналежність до Церкви христової, а отже, є співвідповідальними за здійснення місії даної їй христом: «Ідіть і звістіть моє євангеліє».

2. Важливо, щоб наше життя було сповнене добрими ділами, свідченням віри в Ісуса христа.

Наш табір наблизився до завершення, тому хочу запросити вас до підсумування теми, яку ми обговорювали на наших зустрічах. однак спочатку пригадаймо, про що ми говорили під час попередніх зустрічей.

Катехит із допомогою учасників групи пригадує кожну тему, при цьому наголошу-ючи на провідній думці та цитаті кожної теми, згадуючи постаті святих і блаженних, що їх розглядали.

Інтерактивна вправа 2: «Мандрівка віри»

Метод: ребус.Матеріали: ватман, ручки, фломастери, аркуш із переліком тем зустрічей та їх провідними

думками (Додаток 9.1).

1. Катехит об’єднує учасників у групи по 3-4 особи і роздає кожній групі аркуш із переліком тем зустрічей та їх провідними думками (Додаток 9.1), ватман і фло-мастери.

2. Учасники малюють плакат, який представляє те, про що ми роздумували на на-ших зустрічах у таборі (наприклад, літак, у вікна якого дивляться різні особи про яких ми говорили, над ними – написи провідних думок, а також зображен-ня учасників групи і їх думки; дорога, якою ідуть учасники, зустрічаючи осіб, про яких ішлося під час зустрічей; на зразок «карти думок» – посередині малю-нок групи, а довкола – різні події і думки з пройденого під час зустрічей).

3. Групи представляють і обговорюють свої напрацювання.


• Про що і про кого ми говорили на таборових зустрічах?• Що означає вірити для цих осіб?• Чого навчає нас життя цих осіб?• Що для мене означає вірити?• Чого я навчився з обговорення цих тем?• В який спосіб виявляється моя віра?

Підсумок усіх зустрічей табору

1. Усі ці постаті справді є для нас чудовим прикладом, адже своїм життям, своїми добрими вчинками вони виявили віру в Бога, віру в Його любов.

2. Вони знали, що лише живучи з Богом їхнє життя буде сповнене радості, любові та щастя.

3. Наслідуючи їхній приклад дозвольмо Ісусові христові ввійти в наші серця, на-повняючи наше життя щастям.

4. Наші добрі вчинки, які є виявом віри у Ісуса христа, нехай стануть для інших прикладом життя щасливої, радісної і люблячої людини.

5. отож керуймося у своєму житті словами Ісуса: 6. «Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! як я був полюбив вас, так

любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов вза-ємну будете мати» (Йо 13,34-35).

Молитва: «Символ віри».

58


Мої ДоБРІ ВчиНКи є ВияВоМ ВІРи В ІСУСа хРиСТа

(Підсумок усіх занять)


Слово БожеНову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного!

як я був полюбив вас, так любіте і ви один одного! З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати (Йо 13,34-35).

Хід заняттяМолитва

«отче наш».

Вступ

ось і добігає до завершення наш табір. Ми багато говорили про віру біблійних по-статей та святих. Сьогодні я запрошую вас вирушити в мандрівку чарівним потягом.

• Чи хтось із вас уже їхав потягом?

Інтерактивна вправа 1: «Мандрівка з вірою»

Метод: пригадування.Матеріали: вирізаний із цупкого паперу поїзд із вагончиками (Додаток 9.2), іконки

святих або витяті зображення осіб, про віру яких ми говорили на попередніх зустрічах (для цього можна використати Додаток 7.9), клейка стрічка..

1. Катехит кріпить до стіни або дошки паровоз із написом «Віра» і коментує:• Двигуном нашого чарівного потяга є віра, завдяки якій він може рухатися.• Машиністом у нашому потязі є сам Ісус христос. Він дуже любить усіх лю-

дей (і дітей) та запрошує їх до мандрівки з вірою у своє Небесне Царство. • Ми з вами вже знаємо людей, які погодились їхати з христом у чарівному

потязі, правда? Пригадаймо їхні імена!2. Діти пригадують кожну пройдену катехизу, а катехит «садить» до вагонів зо-

браження згаданих осіб. останній вагон залишається порожнім.

• Як ви думаєте, для кого призначений іще один вагон? (відповідь – для нас)

Інтерактивна вправа 2: «Мандрівка з вірою»

Метод: дроблення висновків.Матеріали: вирізані з цупкого паперу силуети дівчинки і хлопчика, скотч, кольорові

олівці.

• Чи хочете ви відповісти на запрошення Ісуса сісти в чарівний поїзд?• Як вони повинні поводитися в дорозі? Поїзді?

1. Катехит дає кожному силует людини (Додаток 8.4) та просить розмалювати. 2. Пригадує, яким повинен бути одяг подорожуючого (акуратний, зручний…).3. Кожна дитина «садить» у вагон своє символічне зображення і каже, чого вона

навчилася з розповідей про віру святих і як наслідуватиме приклад їхньої віри.

Загальний підсумок заняттяПитання для спільного обговорення

• Чого навчає мене віра святих, про яких ми говорили?• Як я наслідуватиму їхній приклад у моєму житті?

Підсумок

Пам’ятаймо, що наші добрі вчинки є виявом віри в Ісуса христа.

Молитва

Пісня-молитва, яка найбільше сподобалася маленьким таборянам.

60 61

ВеЛиКа ТаБоРоВа ГРа(для дітей віком 10-15 років)

Мета гри: створити атмосферу гарної пригоди, закріпити з учасниками гри про-йдений матеріал, поглибити вивчення моральних цінностей, виховувати командний дух і сприяти правильному розвитку лідерських навичок у дітей підліткового віку.

Правила гри:

1. Створити 3-5 команд по 7-14 осіб (залежно від загальної кількості учасників табору).

2. Кожна команда вибирає капітана та придумує назву своєї команди.3. До кожної команди долучається провідник, який супроводжуватиме її протя-

гом усього маршруту гри і стежитиме за виконанням завдань та дотриманням правил гри.

4. Капітани отримують конверт, в якому вказано «Завдання 1».5. Команда, яка першою виконала «Завдання 1», – отримує карту, на якій зобра-

жено весь маршрут гри та вказано поетапно місця, на яких зображено пункти із завданнями гри.

6. Команди стартують відповідно до першості виконання «Завдання 1» з відри-вом 10 хвилин плюс час, наскільки довше виконували «Завдання 1».

7. Кожне завдання міститься в конверті на місці, що зазначене на карті, яке учас-ники спершу повинні знайти.

8. Кількість конвертів із завданням має відповідати кількості створених команд, які можуть бути зазначені різними кольорами.

9. На місці, де знаходиться завдання, висить відповідний знак. Конверт із завдан-ням може бути захований у межах 2-3 метри від відповідного знака.

10. На конверті вказана кількість учасників, необхідних для виконання конкрет-ного завдання. Капітан пропонує учасника (учасників) для виконання завдан-ня, щоб протягом гри всі учасники команди рівномірно були залучені до вико-нання завдань.

11. У разі невиконання завдання команда отримує 2 хв штрафного.12. Уся команда повинна проходити маршрут разом і виконувати кожне завдання

лише за наявності всіх учасників.13. Після кожного виконаного завдання провідник вручає команді конверт, у яко-

му міститься коротке послання, яке вони мають зачитати, та фрагмент пазлу, що його команда має скласти після виконання всіх завдань гри.

14. Виграє команда, яка за часом першою складе пазл і прочитає послання.

Рекомендації для провідників:

1. При виборі території проведення гри слід враховувати специфіку розміщення табору.

2. Безпеку учасників гри слід зорганізувати першочергово!3. До цієї гри можна додавати або віднімати завдання, враховуючи специфіку та-

бору й особливості учасників.4. Кожне місце, де виконуватимуть завдання, має бути належно позначене на кар-

ті відповідним знаком. (Зразок карти гри див. Додаток 10.2.) Також цей знак слід розмістити на місці виконання завдання в такий спосіб, щоб учасники з легкістю могли його помітити.

5. При формулюванні «Завдання 1» необхідно вказати конкретно окреслену те-риторію та визначене місце, беручи до уваги територіальне розміщення табору.

6. Предмети, які зазначені у списку «Завдання 1» потрібно приготувати відповід-но до кількості команд.

7. Для «Завдання 2» заздалегідь приготувати не менш ніж 20 гербів різних країн, один з яких – герб Ізраїлю, та покласти їх біля відповідного знака.

8. Зверніть увагу, що інструкцію тексту на плеєрі для «Завдання 7», ви маєте при-думати самостійно.

9. Для зображення прапора, виконуючи «Завдання 9», можна використовувати гуашеві фарби, або такі, які використовують уболівальники, розфарбовуючись під час матчів. До цього ж завдання слід врахувати бажання дитини, де вона хоче зобразити малюнок – на щоці або ж на руці.

10. Заздалегідь приготувати заготовку дерев на папері для «Завдання 10». Див. До-даток 10.1.

11. Інструкція для «Завдання 11»: зробити маленьку коробку, в яку вкласти по-слання-подарунок від князя Володимира та княгині ольги; заховати її в більшу і так 3-4 рази (як матрьошки). щоб відкрити найбільшу коробку треба розга-дати загадку, або відповісти на запитання і так аж до найменшої. якщо немає можливості зробити коробки, їх можна замінити на конверти.

12. Увага кольори на світлофорі у «Завданні 17» позначені номерами відповідно: 1 – зелений колір, 2 – червоний, 3 – жовтий, 4 – рожевий. Світлофор слід при-готувати заздалегідь та покласти у відповідному місці.

13. Послання на пазлі, який мають скласти учасники наприкінці гри, можуть при-думати самостійно провідники, або ж написати відповідну до теми табору ци-тату зі Святого Письма.

Хід гри

Напис на конверті: ВСІ УЧаСНиКи КОМаНДи

Завдання 1. Сьогодні Ви вирушаєте у захоплюючу і небезпечну мандрівку місцями, де колись жили біблійні пророки та святі українського народу. а оскільки Ваша подо-рож буде довгою, то Вам потрібно зібрати в дорогу необхідні речі. якомога швидше знайдіть на окресленій провідниками території предмети, вказані у списку та прине-сіть їх у визначене місце.

Ось тут список речей:1. Святе Письмо2. Сумка або наплічник (2 шт.)3. Пластиковий посуд

(тарілка, виделка, ложка, ніж, склянка)

4. фрукти (яблуко, банан, груша)5. Йогурт6. Газета ( 5 шт.)

7. Вода (2 л)8. Ручка (2 шт.)9. Папір а4 (10 аркушів)10. Кольоровий папір а4 (10 аркушів)11. Клейка стрічка12. Ножиці (2 шт.)13. фарби 14. «Пальчиковий» клей (2 шт.)

62 63

Напис на конверті: ОДиН УЧаСНиК КОМаНДи

Завдання 2. Вітаємо Вас. Ви відмінно впоралися з попереднім завданням. а тепер

акуратно поскладайте необхідні речі у наплічник. Рухайтеся згідно з маршрутом, вка-заним на карті. (Увага! Карта міститься в конверті)

«Початок мандрівки»


Завдання 3. Для того, щоб Ваша мандрівка була приємною і Ви чулися затишно, необхідно довіряти одне одному, знати одне одного.

Назвіть імена учасників команди в алфавітному порядку.

Тепер Ви можете сміливо продовжувати Вашу мандрівку і вирушати до кордону з Ізраїлем, Святої землі, країни старозавітних пророків та батьківщини народження Іс-уса христа.

«Перетин кордону»


Завдання 4: щоб перетнути кордон з Ізраїлем необхідно віднайти з-поміж інших

гербів – герб Ізраїлю. На це Ви маєте лише 4 спроби.

Вітаємо Вас. Ви стоїте на території Святої землі. а зараз, як зазначено на карті, ви-рушайте до потоку Керіт.

Напис на конверті: ДВа УЧаСНиКи КОМаНДи

Завдання 5. Ви прийшли до потоку Керіт, куди круки приносили їжу Іллі. Для того,

щоб зустрітися з Іллею, Вам необхідно переплисти через потік. Зробіть із аркушів а4 – невеличкі човни, які Вам у цьому допоможуть. Увага! один човен може помістити лише трьох учасників.

або

Завдання 5. Ви прийшли до потоку Керіт, куди круки приносили їжу Іллі. Для того,

щоб зустрітися з Іллею, Вам необхідно перейти через потік. Зробіть із газети чоботи, які вам у цьому допоможуть.

Вітаємо Вас. Ви успішно перепливли потік. а зараз Вас очікує зустріч з Іллею.


Завдання 6: Ілля вже тривалий час чекає на їжу від круків, але сьогодні Господь

просить Вас замість птахів подбати про їжу для пророка. Допоможіть крукам і приго-туйте для Іллі фруктовий салат, заправлений йогуртом.

Вітаємо Вас. Іллі дуже сподобався салат. Наступна пригода, яка на Вас чекає, це зу-стріч із Самуїлом.


або Завдання 7: Лист від Самуїла: Дорогі учасники, однієї ночі я 4 рази чув, як хтось кликав мене. Тричі я біг до свя-

щеника елі і питав, чи він кликав мене, але він заперечив, і порадив, що маю казати у разі, якщо ще раз почую голос. хочу вам сказати, що в житті дуже важливо вміти почу-ти Слово Боже, зберігати його у своєму серці та вміти передати іншим людям.

Вашим завданням буде вибрати одного учасника групи, який послухає інструкцію завдання на вушко (або на плеєрі, або по телефону) і пізніше пояснить це завдання іншим учасникам, які повинні його виконати.

Вітаємо Вас. Це завдання і справді було важким, але Вам вдалося з ним впоратись. а тепер сміливо вирушайте в Назарет, місце де відбулася подія Благовіщення.

64 65


Завдання 8: ось ви і в Назареті, де відбулася визначна подія. ангел Гавриїл спові-

стив Діві Марії, що вона стане матір’ю Сина Божого. Пригадайте цю подію і представте сценку події Благовіщення.

або

Напис на конверті: ТРи УЧаСНиКи КОМаНДи

Завдання 8: ось ви і в Назареті, де відбулася визначна подія. ангел Гавриїл спові-

стив Діві Марії, що вона стане матір’ю Сина Божого Ісуса. Пригадайте цю подію та ви-шийте її на тканині (намалюйте, зліпіть).

або


Завдання 8: ось ви і в Назареті, де відбулася визначна подія Благовіщення. Прочи-

тайте текст і вставте пропущені слова.

26 шостого місяця ангел __________________ був посланий Богом у місто в _________, яко-му ім’я Назарет,

27 до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф з ______________ дому; ім’я ж _______ було Марія.

28 Увійшовши до неї, ангел сказав: «Радуйся, ______________, Господь з тобою! ______________ ти між жінками».

29. Вона ж ______________ цим словам і почала роздумувати в собі, що могло значити те привітання.

30 ангел їй сказав: «Не бійся, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.31 ось ти зачнеш у ______ й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.32 Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому

________ Давида, його батька,33 і він царюватиме над домом якова повіки й ___________________ його не буде кінця».34 а Марія сказала до ангела: «як же воно станеться, коли я не знаю ________?»35 ангел, відповідаючи, сказав їй: « ____________зійде на тебе й сила Всевишнього

тебе ________; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.36 ось твоя родичка єлисавета – вона також у своїй _________зачала сина, і оце шос-

тий місяць тій, що її звуть неплідною;37 нічого бо немає __________в Бога».38 Тоді Марія сказала: «ось я Господня__________: нехай зо мною станеться по твоєму

слову!» І ангел відійшов від неї.

Слова: Галилеї; мужа; Гавриїл; стривожилась; діви; благодатна; Благословенна; не-можливого; царюванню; слугиня; Давидового; лоні; Дух Святий; отінить; престол; ста-рості.

Вітаємо Вас. ось і завершилася І частина Вашої мандрівки. а зараз ми знову повер-немося в Україну.

«Перетин кордону»


Завдання 9: ось Ви і на порозі рідної України. Пропускним документом для Вас

буде намальований український прапор на правій щоці або правій руці.

Вітаємо Вас в Україні. Володимир і ольга чекають на вас.

Напис на конверті: ЧОТиРи УЧаСНиКи КОМаНДи (по два на кожне дерево)

Завдання 10: За своє життя Володимир і ольга пережили багато подій і зробили

багато добрих справ для українського народу. Напишіть по 4 події на дереві життя Во-лодимира і ольги.

Вітаємо Вас. а зараз вирушайте до місця, де Володимир і ольга приготували для Вас подарунок


Завдання 11: Послання від Володимира і Ольги: Дорогі учасники, Господь у своїй доброті дарував нам великий дар – дар віри. Ми

також приготували для Вас нехай і невеликий, але подарунок, але щоб відкрити короб-ку, Вам необхідно докласти зусиль і відповісти на запитання:

1. В якому році відбулася подія хрещення України?

Як бачите, коробочка тут не одна, тому будуть і наступні запитання.

2. Ким княгиня ольга була для князя Володимира?

Ви молодці, тому продовжуємо далі.

66 67

3. який патріарх хрестив Княгиню ольгу?

Наступне питання.

4. яке ім’я при хрещення отримав Володимир?

Вітаємо Вас. Ви достойно впоралися з завданням. А ось і подарунок-послання.


Завдання 12. хочемо Вам сказати, що віра – це справді великий дар у житті. але

без діл, як пише апостол яків, віра є мертвою. Дар віри проявляється і помножується ділами любові. як вияв взаємної любові подаруйте один одному дружні обійми.

Вітаємо Вас. Кожен із нас бажає бути любленим і любити іншого. І це є найбільшим даром. а зараз вирушайте у Володимир-Волинсьний, місто дитинства священномуче-ника Йосафата.


Завдання 13. Священномученик Йосафат усім своїм серцем прагнув єдності між

християнами. Вашим завданням буде зробити віночок єдності з вирізаних із кольоро-вого паперу квіточок.

Інструкція:1. Із кольорових аркушів а 4 вирізати квіточки.2. Кількість квіточок має відповідати кількості учасників групи.3. На кожній квіточці написати одну з чеснот (але щоб не повторювалися).4. Зробити з квіточок віночок, використовуючи «пальчиковий» клей.

Вітаємо Вас. Ви і справді дуже гарно впоралися з цим завданням. щодня пам’ятайте про найбільші чесноти і втілюйте їх у життя. Священомущеник Йосафат був одним із перших українських святих, хто поклав життя за віру у христі та єдність христової Церкви. а зараз повертаємось у часи хх століття, коли комуністична влада твердила, що Бога немає, і жорстоко переслідувала послідовників христа.


Завдання 14. Свідки христової віри добре знали, що правдиве щастя – це життя

з Ісусом христом. На вашому шляху стоїть віконце щастя. Ваше завдання – перелізти через нього, допомагаючи одне одному, піклуючись один про одного.

Вітаємо Вас. Ви справді молодці! а зараз на вас чекає зустріч із блаженною Йосафа-тою.


Завдання 15. Блаженна Йосафата, втілюючи євангеліє у своє щоденне життя, по-

святила власне життя хворим, убогим, неписьменним та в особливий спосіб дітям. Ва-шим завданням буде заспівати колискову для наймолодших дітей Божих.

або


Завдання 15. Блаженна Йосафата, втілюючи євангеліє у своє щоденне життя, по-

святила власне життя хворим, убогим, неписьменним та в особливий спосіб дітям. Вашим завданням буде скласти казку для наймолодших дітей Божих. однак усі слова казки повинні починатися з літери, яка миститься в конверті.

Вітаємо Вас. Ви зуміли допомогти діткам. а зараз прямуйте до наступного пункту на карті.


Завдання 16. Складіть попарно ім’я та подію.Ілля Вміння слухатиСамуїл ПокірністьМарія хрещенняВолодимир єдність за віруЙосафат Турбота про ближніхЙосафата Посуха і дощ

Вітаємо Вас. а зараз час повертатися додому. Прямуйте до світлофора, який домо-може вам повернутися у наш час.


Завдання 17. Для того, щоб світлофор запрацював і допоміг вам вернутися додо-

му, поставте відповідні трикутнички на свої місця в такий спосіб, щоб завжди поряд світилося два однакових кольори.

68

Вітаємо Вас! ось Ви і вдома. а зараз вирушайте до останньої точки та знайдіть кон-верт з останнім завданням.


Завдання 18. Складіть із частинок, які ви отримували на кожному етапі, картину і

прочитайте цитату.

щиро вітаємо Вас! Ви мужньо і витривало мандрували, вправно і сміливо долали перешкоди! Ви здобули безцінний досвід, стали відважніші, рішучіші та кмітливіші. До нових пригод!

ДоДаТКиДодаток 1.1

ІГРИ НА ЗНАЙОМСТВО

1. ЕмблемиМатеріали: вирізані з паперу рівносторонні трикутники, фломастери або воскові олівці,

мотузка, прищепки для білизни або канцелярські скрібки.

Кожен з учасників виготовляє свою емблему: розмальовує її, виразно пише на ній своє ім’я, малює якийсь символ або предмет.

Коли завдання виконано – закріплюємо мотузку й учасники за допомогою при-щепки вішають на ній свої емблеми.

2. Вітаю тих, хто…Ведучий в особливий спосіб вітає всіх учасників, так, щоби кожен відчув, що з ним

привіталися особисто (наприклад: «Вітаю тих, хто сюди приїхав автобусом, і т. д.»). хто відчув, що з ним привіталися, – повинен кивнути ведучому головою (як варіант – пере-сісти на інше крісло).

3. Відривні візиткиМатеріали: прямокутні картки, щось для писання, клейка стрічка.

Кожен отримує прямокутну картку, складає її «гармошкою» на 5 рівних частин. З одного боку на кожній із 5 частин учасники пишуть своє ім’я. На зворотньому боці – першу згори «візитку» залишаємо чистою, а на чотирьох інших у символічний спосіб зображаємо:

На другій – те, що кому подобається робити.На третій – що кому смакує їсти.На четвертій – улюблену тваринку.На п’ятій – що хотіли б відкрити, винайти і назвати своїм іменем.«Гармошку» прикріплюємо до свого одягу іменами назовні за допомогою клейкої

стрічки.Підходячи один до одного учасники відривають один в одного по одній візитці (по-

чинаючи від найнижчої) і обговорюють те, що зображено на звороті.останню картку (без малюнка на звороті) залишаємо для себе. Це – наша візитка.

71

Додаток 1.2

ПРИНЦИПИ ПОВЕДІНКИ ПІД чАС ТЕМАТИчНИХ ЗУСТРІчЕЙ

Катехит перш за все висловлює свої побажання стосовно того, як відбуватимуться зустрічі:

1. Обов’язкова присутність усіх членів групи. Відсутність на занятті можлива лише після погодження з ведучим групи. Ведучий несе відповідальність за учасників групи під час занять.

2. Точність. Вчасно приходимо на заняття, вчасно їх завершуємо, дотримуємося часових меж, призначених на виконання певних завдань під час заняття, активно пра-цюємо під час занять. Це збереже час кожного і зорганізує діяльність.

3. Право говорити має той, у кого в руках м’яка іграшка. Ведучий кидає її тому, хто підніме руку на знак бажання висловитися. Висловившись, учасник кидає іграшку катехитові. Під час загального обговорення чи висловлення власних думок та емоцій учасники кидають іграшку одне одному – тому, хто підніме руку.

4. Взаємоповага. Кожну людину поважаємо як особу, шануємо її право на влас-ну точку зору, вподобання, переконання. Кожен представляє власну думку, власні пе-реконання, аргументи. Не коментуємо, не принижуємо і не осуджуємо висловлювань одне одного. Це сприятиме відкритому спілкуванню, формуватиме атмосферу довіри та щирості.

Ці принципи є обов’язковими для дотримання всіма, включно з катехитом.Провідник пояснює, що під час праці у групах необхідно обов’язково дотримувати-

ся цих правил; це дозволить усім діяти результативно, цікаво та злагоджено.

УГОДА: СПІЛЬНО ОбГОВОРЕНІ ТА ПРИЙНЯТІ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ПІД чАС ЗУСТРІчІ

окрім вимог ведучого щодо принципів праці в групі (які не обговорюються), всі учасники групи (включно з катехитом) можуть ухвалити спільну Угоду, яка впорядко-вуватиме працю групи на засадах спільної згоди.

Для цього учасники спільно обговорюють і ухвалюють Угоду про те, що відбува-ється на заняттях. Документ сприятиме виконанню завдань, відкритому спілкуванню і діленню власними думками та переконаннями. Договір може мати різні форми.

Спільно укладену Угоду прикріплюють на видному місці. У разі порушення яко-гось правила катехит вказує учасникові, що він сам пообіцяв виконувати це правило, а зараз його порушує. Можна винести це на спільне обговорення учасників групи, щоб вони самі висловили свої думки і погляди, чи це їм заважає, чи шкодить, чи впливає якимось чином на працю групи. Почута від друзів інша інформація, як правило, є важ-ливим аргументом.

Варіант 1.Катехит зачитує підготовлені заздалегідь «Правила спілкування в групі». Усі разом

їх обговорюють, і ті правила, котрі схвалюють, записують маркером на великому арку-ші паперу.

Навколо тексту кожен може відмалювати контури власної долоні і записати в ній власне ім’я на знак згоди дотримуватися цих правил.

Варіант 2.охочі (й учасники, й катехит) по черзі формулюють уголос пропозиції, побажання,

правила, які, на їхню думку, допоможуть групі працювати злагоджено, результативно, сприятимуть відкритій творчій атмосфері. Кожна особа може пропонувати лише по два побажання щодо принципів праці в групі, або необмежену їх кількість.

один із учасників записує всі пропозиції на великому аркуші паперу. Коли всі про-позиції записано, катехит або хтось із учасників зачитує вголос першу пропозицію і за-питує: «що ви думаєте про те, щоб ця пропозиція була для кожного з нас принципом поведінки в групі». Після цього всі без винятку учасники групи (і катехит) висловлю-ються стосовно їхнього прийняття цієї пропозиції за правило поведінки в групі. Для цього говорить кожен по черзі.

Згідні чітко кажуть: «я згідний/згідна» або «Так, я приймаю цей принцип». Просто-го похитування головою на знак згоди не вистачає, бо воно не зобов’язує: «я ж нічого не казав».

Не згідні кажуть: «я не згідний/ не згідна» і пояснюють чому.якщо хоч одна особа з групи не згідна прийняти якесь правило поведінки в гру-

пі – це правило викреслюють на аркуші паперу. якщо це правило справді важливе для праці групи, ведучий може пояснити це, висловити свою думку і запропонувати повер-нутися до ухвалення цього принципу пізніше, під час зустрічей, якщо учасники групи відчують у ньому потребу.

Правила праці в групі, які всі учасники погодилися виконувати, записують мар-кером на великому аркуші паперу. Навколо тексту кожен може відмалювати контури власної долоні і записати в ній власне ім’я – як знак згоди дотримуватися цих правил спілкування в групі.

Пізніше, під час зустрічей, можна розглядати і нові правила праці в групі та при-ймати їх за згодою всіх учасників групи.

Процедура прийняття спільної Угоди може зайняти багато часу, але згодом буде чинником, який сприятиме конструктивній праці групи.

72 73

Додаток 1.3

Ця історія сталася з однією, на перший погляд, звичайною сім’єю, яка жила в одно-му з найбільших міст України – Ужгороді, що славиться своєю давньою історією. хоча насправді звичайною цю сім’ю не назвеш, адже навіть кожна людина є особливою і не-повторною, а тим паче коли говоримо про сім’ю.

Сім’я Петруків (так звали героїв цієї історії), Йосип і Галина, жили в старій частині міста у старій кам’яниці на четвертому поверсі та мали трьох дітей (Миколку, Ксенію і наймолодшого сина Данилка, якому виповнилося 8 років). У будні сім’я розходилася виконувати свої обов’язки: діти йшли до школи, а батьки – на роботу. Та вечорами вся сім’я знову збиралася вдома, хата наповнювалася гамором. Йосип і Галина були чудо-вими батьками, які любили дітей і дбали про їх належне виховання, проводячи вечо-ри разом із дітьми, то граючись, то допомагаючи в навчанні, чи просто даючи поради та підтримуючи, коли виникали життєві труднощі. а у вихідні сім’я любила їздити до трояндового парку, де зустрічалися з іншими родинами та проводили чудово час.

одного дня молодший син Данилко, в якого швидше закінчилися уроки, прийшов додому. опинившись удома на самоті, він поспіхом пішов до своєї кімнати, де відразу з-під ліжка дістав улюблені забавки. Захопившись грою, хлопчик і не помітив, що в бу-динку виникла пожежа. Спокійно бавлячись, він відчув сильний запах диму і надмірне тепло. Тоді, наче прокинувшись зі сну, він почув шум, який зчинився біля будинку. хло-пець вибіг із кімнати і побачив, що вогонь потрапляв уже до хати. Сильно наляканий, він умить підбіг до вікна і побачив, що довкола будинку, який був охоплений полум’ям, зібралося багато людей. Розгубившись, хлопчина спочатку почав кликати про поміч, та вогнище, яке охопило будинок, підбиралося все ближче і ближче до вікна, тож за-лишатися біля вікна ставало небезпечно. Наляканий Данилко відбіг і, затиснувшись у протилежному від вікна кутку, скрутився сильно плачучи. хлопець опинився у вогня-ній пастці.

Тим часом на місце події прибули вогнеборці, які відразу ж розпочали гасити полум’я, та через незручне розташування, сильну спеку і старий будинок упоратися з вогнем, який швидко поширювався, було дуже важко.

Помітивши у вікні хлопця, вони відразу спробували добратися до нього, та всі спроби виявилися марним. До всього попереднього ситуація ще й ускладнювалася че-рез небезпеку обвалу будинку.

життя хлопця опинилося в серйозній небезпеці, залишався єдиний вихід – хлопець повинен був вистрибнути у вікно, під яким вогнеборці натягнули тент. однак скільки вони не намагалися кричати до Данилка та вмовляли його стрибнути з вікна, усе було марно. хлопець був сильно наляканий і не міг наважитися на це.

У цей час Йосип, який працював недалеко від дому і якого відразу ж повідомили про пожежу, вже біг додому. Прибігши на місце події і дізнавшись, що син у небезпе-ці, хотів бігти у вогнище, та не зміг пройти повз вогнеборців, котрі загородили йому шлях, знаючи, що він не виживе у вогні. чоловік підбіг до вікна і сильним голосом за-кричав синові: «Данилку, це я, твій тато, я тут, я поряд, я з тобою. Сміливо, стрибай із вікна, вперед!». Він підбадьорював сина до відважного стрибка, який мав урятувати йому життя.

чекати не довелося. хлопчина підбіг до вікна, що було охоплене полум’ям, і, навіть не дивлячись униз, стрибнув із нього.

Не минуло й миті, як хлопчина опинився в міцних обіймах батька, який був перепо-внений від щастя, що його син залишився живим і здоровим.

«Тату, – сказав син: – я дуже боявся. Та я знав, що ти прийдеш і врятуєш мене!»

Додаток 1.4

ЛИСТОчКИ ДЕРЕВ

листочок ялинки

листочок сливи листочок верби

листочок осики

листочок липи

74 75

Додаток 2.1

РОЗПОВІДЬ ПРО ПРОРОКА ІЛЛЮ (І Царів 17,1-24)

Ілля тішбій, з Тішбе у Гілеаді, сказав до ахава: «Так певно, як живе Господь, Бог Із-раїля, якому я служу, цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба на моє слово».

1. І надійшло до нього таке слово Господнє: «Іди звідси й повернися на схід сонця та сховайся коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану. Ти питимеш з потоку, а крукам я повелів, щоб постачали там тобі їжу.»

2. Пішов він і зробив на Господній наказ, і рушив, і оселився коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану. Круки приносили йому хліба й м’яса вранці та хліба й м’яса ввечері, а пив він з потоку.

Та ось по деякому часі висох потік, бо не було дощу в країні. Тоді надійшло до нього таке слово Господнє: «Встань, іди в Сарепту сидонську і перебувай там. я повелів там удові, щоб давала тобі їсти».

3. Устав він та й подався в Сарепту; прийшов до воріт міста, аж ось удовиця збирає дрова. Покликав він її та й каже: «Дай мені, будь ласка, трохи води з глечика напитись». як же вона йшла по воду, кликнув у слід і каже: «Принеси мені, будь ласка, і шматок хліба».

Вона ж каже: «Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема в мене нічого печеного, тільки пригорща муки в посудині та трошки олії у глечику. оце назбираю трохи дров та, повернувшись, приготую, що маю, собі та синові, а там з’їмо й помремо».

4. Ілля ж їй: «Не журись, іди й зроби, як сказала; тільки наперед спечи мені кор-жика і принеси сюди, собі ж і синові приготуєш опісля. Так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Посуд з мукою не спорожниться, глечик з олією не опустіє аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю».

Пішла вона й зробила, як сказав їй Ілля; і їла вона, він і її син довго. Посуд з мукою не спорожнювався, глечик з олією не вичерпувався, за словом, що Господь сказав через Іллю.

Після цього занедужав син тієї жінки, що її була господа, і недуга його була така важка, що зостався без віддиху. І каже вона до Іллі: «що мені чинити з тобою, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене, щоб нагадати мої гріхи та навести смерть на мого сина».

5. а він сказав до неї: «Дай мені сюди твого сина». І взяв у неї з лона, поніс його на гору у світлицю, де мешкав, та й поклав його на своїй постелі.

Тоді візвав Господа словами: «Господи, Боже мій! Невже ж ти хочеш заподіяти таке зло вдовиці, де я гостював, щоб навести смерть на її сина?» І простягся тричі над хлоп-чиком і візвав до Господа словами: «Господи, Боже мій, вчини так, благаю, щоб душа цього хлопчика повернулась до нього!»

6. Почув Господь голос Іллі, і душа хлопцева повернулася до нього, і він ожив.Узяв Ілля хлопця, зніс його зо світлиці вниз у хату та й передав матері, кажучи:

«Дивися, син твій живий».7. жінка ж сказала Іллі: «Тепер я знаю, що ти – чоловік Божий, та що слово Господ-

нє в устах твоїх – правда».

Богмене

любить

Богмене

любить

Богмене

любить

Богмене

любить

Богмене

любить

Богмене

любить

76 77

Додаток 2.2

Додаток 2.3

Додаток 2.4

78 79

Додаток 3.1.1

ГОСПОДЬ ПОКЛИКАЄ САМУЇЛА бУТИ ПРОРОКОМ (1 Сам 3,1-9; 19-21)

хлопчина ж Самуїл служив Господеві під доглядом елі. Слово Господнє було рідкіс-ним у той час, видіння були нечастими.

одного дня елі ліг спати на звичайному місці – очі його слабшали, й він не міг уже бачити виразно, а світильник Божий не був ще згашений, і Самуїл лежав у Господнім храмі там, де стояв ковчег Божий.

аж ось Господь озвавсь: «Самуїле! Самуїле!» Той відповів: «ось я!» І побіг до елі й каже: «ось я! Кликав ти мене?» Той каже: «Ні, не кликав. Лягай спати». І він пішов спати.

Господь же озвавсь знову: «Самуїле! Самуїле!» Схопився Самуїл, пішов до елі й каже: «ось я! Кликав ти мене?» «Не кликав я тебе, мій сину, – відповів елі, – лягай собі спати!» Самуїл не знав іще Господа, бо Господнє слово йому ще не об’являлося.

Знову Господь озвався до Самуїла, втрете; і схопивсь він, прийшов до елі й каже: «ось я! Кликав ти мене?» Тоді елі збагнув, що то Господь кликав хлопчину, тож і каже до Самуїла: «Йди-но, лягай спати, а коли тебе покличуть, скажеш: Говори, Господи, слу-га твій слухає». І Самуїл пішов, ліг на своєму місці.

Прийшов Господь, став і закликав, як і першими разами: «Самуїле! Самуїле!» Самуїл озвався: «Говори! Слуга твій слухає!»

І сказав Господь до Самуїла: «Гляди, я зроблю таке в Ізраїлі, що в кожного, хто те почує, обіуш буде дзвеніти.

Самуїл виріс, і Господь був із ним і не дав ані одному його слову впасти на землю. Ввесь Ізраїль, від Дану аж до Версавії, дізнався, що Самуїл був наставлений Господнім пророком.

Господь з’являвся в шіло й далі, після того, як відкрився Самуїлові в шіло в слові Господнім.

Додаток 3.2

ІДЕНТИфІКАТОРИ

Додаток 3.3

САМОРОбКА фІГУРКИ САМУЇЛА

1. Розмалюй.2. Наклей на картон.3. Витни по контуру товстої лінії.4. Склей по штриховій лінії, роблячи кільце-підставку.

Слухай

!

Господь Бог наш – Господь Єдиний,

Любитимеш Господа, Бога твого,

всім серцем твоїм і всією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.

Слухай

!

Господь Бог наш – Господь Єдиний,

Любитимеш Господа, Бога твого,

всім серцем твоїм і всією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю.

80 81

Додаток 4.1

бЛАГОВІщЕННЯ ПРЕчИСТОЇ ДІВИ МАРІЇ (Лк 1,26-38)

шостого місяця ангел Гавриїл був посланий Богом у місто в Галилеї, якому ім’я На-зарет, до діви, зарученої чоловікові, на ім’я Йосиф із Давидового дому. Ім’я ж діви було Марія.

Увійшовши до неї, ангел сказав: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою! Благосло-венна ти між жінками».

Вона ж стривожилась цим словом і почала роздумувати собі, що могло означати те привітання.

ангел їй сказав: «Не бійся, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога.ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус.Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол

Давида, його батька,і він царюватиме над домом якова повіки й царюванню його не буде кінця».а Марія сказала до ангела: «як же воно станеться, коли я не знаю мужа?»ангел, відповідаючи, сказав їй: «Дух Святий зійде на тебе й сила Всевишнього тебе

отінить; тому й святе, що народиться, назветься Син Божий.ось твоя родичка єлисавета – вона також у своїй старості зачала сина, і оце шостий

місяць тій, що її звуть неплідною; нічого бо немає неможливого в Бога».Тоді Марія сказала: «ось я, Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму

слову!» І ангел відійшов від неї.

Додаток 4.2

МОЛИТВА бОГОРОДИЦІ (Лк 1,46-55)

І мовила Марія: «Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо Він зглянувся на по-

кору слугині своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди.Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його ім’я.Милосердя Його з роду в рід на тих, які страхаються його.Він виявив потугу рамени свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець.Скинув могутніх із престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних,

багатих же відіслав із порожніми руками.Він пригорнув Ізраїля, слугу свого, згадавши своє милосердя, як обіцяв був бать-

кам нашим – авраамові та його потомству повіки».

Додаток 4.3

82 83

Додаток 5.1

СВЯТА РІВНОАПОСТОЛЬНА КНЯГИНЯ ОЛЬГА

«ольга походила із Пскова. 903 року її віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, май-бутнього великого князя. В Ігоря й ольги народився син Святослав. Восени 945 року Ігор зібрав данину із древлян, але військо не вдовольнилося її розміром. Тоді князь по-вернувся, щоб повторити збір і обурені древляни його вбили. Після смерті князя Ігоря державою правила його дружина ольга.

Вона була розумною і далекоглядною княгинею, шанованою серед правителів ін-ших великих держав. На той час Греція була могутньою державою і хотіла мати різні зв’язки з русичами, зокрема торговельні та культурні. Русь на той час була язичниць-кою, люди вірили в сили природи і поклонялися їм. ольга, відвідавши Візантію, по-бачила, що їхня християнська віра сприяє зміцненню держави та єдності народу. Саме таку віру вона бажала б запровадити у своєму краю, щоб уникнути заздрості та між-усобних воєн між руськими племенами.

З провидіння Божого княгиня ольга почула від деяких людей, що є один істинний Бог, Творець неба, землі та всього творіння, в якого вірують греки. Крім Нього ж, немає іншого Бога. Прагнучи істинного богопізнання, не лінива від природи ольга захотіла сама піти до греків, щоби на власні очі подивитися на християнську службу і повністю переконатися у їхньому вченні про істинного Бога. Взявши зі собою особливо знатних мужів, вона вирушила з великим багатством до Царгорода по воді. Там її прийняли з великою честю імператор і патріарх, яким ольга вручила щедрі дари, достойні таких осіб.

У Константинополі ольга навчалася християнської віри, щодня старанно слухаючи Слово Боже і придивляючись до величності богослужбового чину та християнського життя. Серце її загорілося любов’ю до Бога, в якого вона увірувала без сумніву. Тому ольга висловила бажання прийняти святе хрещення.

Повернувшись до Києва, княгиня ольга, як сонце, почала навчати своїх підлеглих сама, а також запросила з Греції священиків, які навчали б християнської віри її народ. Вона побудувала першу церкву в ім’я святителя Миколая на аскольдовій могилі, і бага-то киян навернула до христа Спасителя. Померла блаженна ольга (в святому хрещен-ні – єлена) 24 (11) липня 969 року. її поховали за християнським звичаєм.

Пам’ять про святу княгиню ольгу вшановують 11 (24) липня.

Додаток 5.2

КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР ВЕЛИКИЙ

Великий князь Володимир, за прикладом своєї бабусі княгині ольги, вирішив змі-нити язичницьку віру. Дізнавшись про його намір, до нього приходили посли від над-волзьких хозарів-магометан, від латинників, від кримських юдеїв і від греків: кожен із послів пропонував йому прийняти його віру. Віра хозарів-магометан не подобалася князеві, бо забороняла пити вино, їсти свинину і вимагала обрізання. Латинникам Во-лодимир відмовив, бо і раніше Русь не приймала віри від Пап. юдеїв запитав: «Де ваша батьківщина?» Вони відповіли: «В єрусалимі, але Бог, розгнівавшись, розпорошив нас по чужих землях». Володимир сказав їм: «як же ви, засуджені Богом і розпорошені по

чужих землях, смієте пропонувати прийняти ваш закон?» Прийшов, нарешті, грецький проповідник-філософ і почав доводити неправоту інших вір і вчити великого князя за-кону християнського. На закінчення своєї проповіді він показав Володимирові образ Страшного суду, на якому були намальовані праведники, котрі йдуть до раю, і грішни-ки, котрі йдуть до пекла на вічні муки. Великий князь, зітхнувши, сказав: «Добре тим, хто йде до раю, а горе тим, які йдуть до пекла». – «хрестись, – сказав філософ, – і будеш у раю з праведниками». Відпустивши грецького проповідника, Володимир скликав бояр і міських старійшин і просив у них поради, яку віру прийняти. Бояри відповіли великому князеві: «Кожен свою віру хвалить, князю; а хочеш добре довідатися, пошли розумних людей дізнатися на місці, яка їхня віра, як вони служать Богу».

Володимир за порадою бояр послав десять мужів спочатку до надволзьких хозарів, потім до латинників і, нарешті, до греків у Константинополь. Побували вони скрізь. У Константинополі патріарх, довідавшись про їх прибуття, повелів приготувати все потрібне для урочистої Служби Божої: запалили у величному Софійському соборі па-нікадила, зібрали хори співаків, і сам патріарх з усім духовенством відправив Літургію. Ця урочистість справила на послів велике враження. Коли вони повернулися до Києва, доповіли великому князеві, що вони не задоволені іншими вірами, а про грецьку ска-зали: «Ми не знали, стоячи у храмі, на небесах ми знаходимося чи на землі: на землі немає такої краси, там дійсно Бог перебуває з людьми. Всяка людина, скуштувавши со-лодкого, не захоче їсти гіркого; так і ми не можемо бажати іншої віри, крім віри греків». а бояри при цьому зауважили князеві: «якби не добрий був закон греків, то бабуся твоя ольга, наймудріша з людей, не прийняла б його».

Пам’ять про святого князя Володимира вшановують 15 (28) липня.

Додаток 5.3

ХРЕщЕННЯ СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО І КИЯН

Володимир твердо вирішив прийняти віру грецьку православну і почав думати про хрещення. але як язичник і войовничий князь він не хотів принижуватися перед греками і покірно просити в них хрещення. Володимир хотів і віру православну здо-бути шляхом завоювання. Для цього він із військом пішов на Тавриду і взяв грець-ке місто херсонес, або Корсунь, це недалеко від нинішнього Севастополя. Звідси він відправив послів до грецьких імператорів Василія і Костянтина з попередженням, що візьме і Константинополь, якщо вони не віддадуть за нього заміж свою сестру анну. Імператори відповіли, що вона як християнка не може вийти за язичника, але вони згодні віддати її, якщо він прийме християнську віру. Великий князь оголосив через послів, що він любить грецький закон і готовий хреститися. Тоді царівна погодилася вийти заміж за страшного іноплеменника і вирушила до Корсуня з духовенством і сво-їм почтом, щоб урятувати свою батьківщину від згубної війни. а тим часом Володимир захворів на очі й осліп. Царівна радила йому якнайшвидше хреститися, щоб отримати зцілення. Князь погодився, і коли єпископ під час хрещення поклав на нього руку, він прозрів і сказав: «Тепер я пізнав істинного Бога!» Багато воїнів із дружини його під впливом цього чуда теж охрестилися.

Пізнавши істинного Бога й охрестившись, великий князь Володимир із царівною вирушив до Києва. Він узяв зі собою священиків, церковне начиння й ікони для благо-

84 85

словення. Коли ж прибув до Києва, то наказав, щоб охрестилися 12 його синів. У при-значений день усі жителі Києва з жінками і дітьми прийшли на Дніпро. Всі увійшли у воду і стояли: дехто по шию, інші по груди; малі діти біля берега, матері тримали на руках немовлят; священики стояли на березі річки й читали молитви хрещення. Воло-димир, бачачи це, радів, що він і його люди пізнали істинного Бога. Цього дня, як заува-жує літописець, земля і небо раділи. Подія ця сталася 988 року після Різдва христового.

щоб утвердити народ у вірі й законі християнському, Володимир викликав із Болгарії священиків, які відправляли Службу Божу слов’янською мовою. Крім цього, князь відкривав школи та будував церкви. Так, у Києві він збудував чудовий храм в ім’я Успіння Пресвятої Богородиці. храм цей звався Десятинним, бо великий князь виділив десяту частину своїх доходів на його утримання. Володимир помер 1015 року. Церква прославила його як святого.

Днем хрещення киян вважається 1 серпня.

Додаток 5.4

МОЛИТВА ДО СВЯТОГО РІВНОАПОСТОЛЬНОГО КНЯЗЯ ВОЛОДИМИРА

Святий князю Володимире, Тобі поручаємо всі потреби нашого народу і свої власні. Ти охрестив Україну в ім’я Пресвятої Тройці. Тож, святий наш покровителю, зглянься на наші мольби та моління всього нашого народу і, як колись живучи на землі, так і те-пер, прославлений у небі, молися за нас.

Молися найперше, щоб увесь наш нарід, яким Ти колись управляв, визнавав одну христову віру, яку Ти прийняв і в якій Ти себе освятив. Молися, щоб заповідь любови Бога і ближніх завжди була вказівкою нашому народові у громадському житті.

живе наш нарід серед важких дочасних випробувань, тож молимо Тебе, заступни-ку й покровителю української землі, вставляйся за нас до Бога і випроси нам благосло-вення в дочасних потребах.

Святий Володимире, будь нам великим опікуном і заступником у небі, як був Ти печаливим князем нашим на землі. амінь.

МОЛИТВА ДО СВЯТОЇ РІВНОАПОСТОЛЬНОЇ КНЯГИНІ ОЛЬГИ

Свята ольго, Ти була княгинею української землі, Ти була рівноапостольною у го-лошенні святої віри в Україні. До Тебе кличе весь наш нарід, як до могутньої заступ-ниці в небі. отож, свята княгине, опікуйся нами. Будь нам матір’ю в небі, як була Ти матір’ю українському народові на землі. Випроси нам ласку, щоб у всіх наших родинах і в цілому народі славилося ім’я Боже і зберігалися Божі правди.

За твоїми молитвами, свята наша заступнице, українська молодь нехай виростає у скромності, люди середніх літ нехай служать побожністю і працьовитістю, а старші нехай добрим прикладом та порадою ведуть український нарід до святости і добробуту. Могутня заступнице України, свята княгине ольго, молися за нас. амінь.

Додаток 5.5

Я єдитиною Божою






86 87

Додаток 5.6

СВЯТИЙ РІВНОАПОСТОЛЬНИЙ КНЯЗЬ ВОЛОДИМИР

Додаток 5.7

СВЯТА РІВНОАПОСТОЛЬНА КНЯГИНЯ ОЛЬГА

88 89


ДИТИНСТВО СВЯщЕННОМУчЕНИКА ЙОСАфАТА (КУНЦЕВИчА)

Близько 1580 року в сім’ї Гавриїла та Марії Кунцевичів народився син Іван. Місто Володимир-Волинський, де минуло Іванове дитинство, було невеликим, проте мало славну історію, розташовувалося на перехресті торгових шляхів, у ньому проживали українці, литовці, поляки, євреї, вірмени. Іванів батько був знатним міщанином, куп-цем і радником міста. оскільки батько через свої справи й обов’язки мусив часто пере-бувати поза домом, Івась (так лагідно називали його в дитинстві) зростав під дбайли-вим доглядом матері. Вона навчила його читати і писати, навчила його любити Бога і робити добро.

У 7 років Іван пішов до школи при парафіяльній церкві. Він був дуже здібним, тож навчання йому давалося легко. як про нього розповідав один старожил: «Коли батьки віддали його до початкової школи, він більше здобував своїми талантами, ніж влас-ною працею». чуйність, розсудливість і готовність допомогти – були чеснотами Івана, про які згодом згадували сивочолі довгожителі Володимира. У життя Іван поніс віру в Бога, любов до рідних і вірність друзям. Саме в ці дитячі роки в Івана сформувалися цінності, якими він керуватиметься впродовж життя.


ЮНІСТЬ СВЯщЕННОМУчЕНИКА ЙОСАфАТА (КУНЦЕВИчА)

1595 року батьки Івана Кунцевича, бажаючи забезпечити йому стабільне майбут-нє, віддали його у навчання до багатого купця якинта Поповича, міського радника м. Вільно (столиці Великого князівства Литовського, до складу якого тоді входила Во-линь). Тут Іван опинився серед різного роду спокус. Вільно у той час було містом, де панували неморальна поведінка, розпуста, розвивалися секти та поширювалися єресі. якинтові сподобався працьовитий юнак, купець навіть виношував думку про одру-ження Івана зі своєю донькою, спадкоємицею значного маєтку.

опинившись у великому місті, серед нових можливостей, випробувань, спокус, Іван намагався дотримуватися принципів, які виніс зі своєї сім’ї, дитинства. Це був час, коли Іван повинен був зробити життєво важливі рішення, які покерують його даль-шим життям. один із друзів Івана у Вільні розповідав пізніше: «Кунцевич звірився мені, що в Вільні він найперше звернувся до Господа Бога нашого, і благав його, щоб указав шлях, яким йому слід іти».

У цей час по всій Україні розпочалася релігійна війна, спричинена з’єднанням Укра-їнської Церкви із Вселенською. Ця боротьба між прихильниками та противниками з’єднання спричинила велику ворожнечу, яка часто супроводжувалася застосуванням фізичної сили. З дитинства Кунцевич знав, що в сім’ї, де немає миру, не може бути ні любові, ні щастя. Та він тоді ще не знав, хто у цій суперечці правий.

По допомогу у прийнятті рішення він звернувся до Бога словами псалма: «Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді» (Пс 86, 11). одного разу, читаючи церковну книгу Мінеї на 29 і 30 червня, він прочитав:

«Петре, підвалино апостолів, скало Церкви христової, початку християн, паси славно вівці своєї вівчарні, заховай свої ягнята від хитрих вовків, спаси своє стадо від

лютих напастей». Іван зрозумів, що цими словами Бог промовляє до нього особисто.

ось так вирішив Іван Кунцевич справу своєї віри в самих таки початках свого побу-ту в Вільні: він пішов за голосом церковних пастирів, які, розваживши все як слід, піш-ли за голосом своєї пастирської совісти, що диктувала їм зробити все по-людському можливе, щоб на землях Литви, Білоруси й України сповнилася христова воля: «Щоб усі були одно» (Йо 17,21), «Щоби було одне стадо й один пастир» (Йо 10,16),.

Праведні й святі люди завжди йдуть прямою дорогою. Так вчинив і цей юнак. Слухаючи голос Божий, Іван Кунцевич, прагнучи допомогти людям, вирішив не го-

ворити, чи повчати їх, що слід робити, а власним прикладом засвідчити вірність Богові та Церкві.

Молодий Іван, попри різні вмовляння якинта Поповича, в якого жив у Вільні, за-лишає купецьку справу, щоби стати купцем небесних чеснот і віддається на службу Богові.


СВЯщЕННОМУчЕНИК ЙОСАфАТ (КУНЦЕВИч) – СВІДОК ВІРИ ТА ЄДНОСТІ ЦЕРКВИ

1604 року він вступає до запустілого монастиря Пресвятої Трійці у Вільні. Був при-йнятий і в ченці пострижений самим Київським митрополитом Іпатієм Потієм і при-ймає чернече ім’я – Йосафат.

1609 року Йосафат Кунцевич був висвячений митрополитом Іпатієм Потієм на свя-щеника. Йосафат своїми науками, добрими словами, милостинею «притягав» до Київ-ської Унійної Церкви велике число людей, які відрікалися схизми та ставали ревними католиками. Вороги, бачачи великі успіхи святого чоловіка, різними способами нама-галися знайти в ньому якусь провину чи недолік, а не знайшовши нічого в святому Йосафатові, через свою заздрість дали йому прізвисько «душехват».

1613 року, за наказом митрополита Вельямина Рутського, Йосафата було постав-лено на ігумена Битенського монастиря. Митрополит Вельямин Рутський 1615-го призначає на Полоцький архиєпископський престіл Йосафата єпископом-помічником. 1618 року, після смерті старенького архиєпископа Гедеона, Йосафат переймає архиє-пископство у свої руки.

У неділю, 12 листопада 1623 року, його вбили. Йосафат Кунцевич своєю мучениць-кою смертю привів до з’єднання більше людей, аніж своєю тяжкою працею за життя. Папа Урбан VIII 16 травня 1643 року причислює священномученика Йосафата Кунце-вича до числа блаженних. 12 листопада 1644 року у Римі відбулося перше святкування празника священномученика Йосафата Кунцевича. 29 червня 1867 року папа Пій Іх урочистою буллою вписав святого священномученика Йосафата Кунцевича до числа святих мучеників.

90 91

Додаток 6.2

НАЙбІЛЬШІ ЦІННОСТІ

Любов:1. Терпеливість2. Працьовитість3. Повага до старших4. Вірність5. Мужність6. Радість7. Вимогливість8. Ніжність9. життєрадісність10. чуйність11. жертовність12. Любов13. Справедливість14. щирість15. Співчутливість16. Молитва17. Відкритість 18. Готовність прийти на поміч19. Уважність20. щедрість21. ........................................................22. ........................................................23. ........................................................24. ........................................................

Любов:1. Терпеливість2. Працьовитість3. Повага до старших4. Вірність5. Мужність6. Радість7. Вимогливість8. Ніжність9. життєрадісність10. чуйність11. жертовність12. Любов13. Справедливість14. щирість15. Співчутливість16. Молитва17. Відкритість 18. Готовність прийти на поміч19. Уважність20. щедрість21. ........................................................22. ........................................................23. ........................................................24. ........................................................

Додаток 6.3

МОЛИТВА ДО СВЯщЕННОМУчЕНИКА ЙОСАфАТА (КУНЦЕВИчА)

Великий мученику христовий, Йосафате, чудовий взоре християнської доско-налості і непереможний апостоле з’єднання Церков! Ти з любові до Бога не від-казався ні від яких праць і трудів, і навіть радо пролляв кров і віддав своє життя. Благаємо тебе, святий покровителю й отче, заступайся за нас і випроси нам непохит-ності у святій католицькій вірі й ревності за спасіння наших власних душ, душ наших сімей, знайомих і всіх людей.

Святий сященномученику Йосафате, згадай, що ти брат наш із крові й кості, тому заступайся в Бога за народ, з якого ти вийшов. Вчини, наш святий покровителю, свої-ми могутніми молитвами, щоб у всьому українському народі настала єдність у святій вірі, щоб усі стали дітьми однієї христової Церкви, та щоб наш народ, збагачений до-часним й вічним благословенням, прославляв Бога, який нагородив тебе нев’янучим вінком слави у Своєму Небесному Царстві, якому належить слава, честь і поклін. отцю і Сину, і Святому Духові, нині і повсяк час, і на віки вічні. амінь.

Додаток 6.4

92 93

Додаток 7.1

1. Напишіть визначення: «що таке щастя?»

2. Написати порівняльну метафору на зразок: «щастя – наче …»

3. Перелічіть основні елементи, ознаки, характеристики щастя

4. Намалюйте щасливу людину, та важливі елементи щастя

Додаток 7.2

НАЙщАСЛИВІША У СВІТІ ЛЮДИНА

Він, скільки себе знав, мріяв бути щасливим. через усе життя ніс ту примарливу мрію, немов у пригорщі маленьке пташеня: зігрівав теплом своїх долонь, притулявся до м’якої грудочки щокою, плекав і ростив. Ця мрія змінювалася з роками, втілюючись у різні образи, залежно від віку та ситуації. Вона була з ним завжди – і це давало на-снагу жити.

У трирічному віці його найзаповітнішою мрією була мама. Він був щасливий в її присутності, хоча тоді ще не знав, що таке щастя, і сприймав неньчину любов, як щось природне, як звичайний елемент свого буття. І коли вона померла, залишивши його розгубленого та беззахисного, маленький розум чіпко вихопив із-поміж хаосу дитячих думок одне: коли в нього буде мама, він стане найщасливішою людиною на світі.

Минуло зовсім небагато часу. Батько привів у бідненьку хатину нову маму. Вона не зробила щасливим маленьке серце. Вона не мала того тепла, якого він так чекав. Най-перша і найсвятіша мрія швидко зблідла на тлі щоденних турбот. Нова мати бачила свій обов’язок у тому, щоб діти були нагодовані, і що їй до великих мрій маленької душі.

Він підріс. життя не давало права байдикувати. Вже у шість років зі старшим бра-том пас в околицях Вифлеєма отару. щоправда, не свою – чужу. У тій величезній – на чотири сотні голів – їхніми були тільки дві овечки. Праця була нелегкою, але часто бу-вали хвилини, коли він належав самому собі. овечки, мов білі кульбабки, розбредалися по схилах і можна було годинами просто лежати, розкинувши руки, дивитися на отари хмар у блакитному небі та мріяти. Тоді вже його великою мрією стало мати свою отару, нехай і невеличку, але свою. Він міг би тоді досхочу наїстися м’яса, справив би собі гар-ний одяг, отакий, як у його багатого сусіди-ровесника... Він летів на вітрові мрій, разом з отими веселими хмаринками і веселіло серце, і вірило, що колись так і буде.

якось – коли був уже парубком – повз їхнє містечко проходив купецький караван: усі пастухи побігли подивитися. хоча тим шляхом і до того не раз проїжджали купці,

але такого пишного, великого та багатого каравану давно вже не бачили. Сотні верб-людів везли найрізноманітніший крам, судячи з усього – дорогий. але найбільше вра-жали власники товару – в пишному, яскравому одязі, в коштовних перстенях, їхали на багато прикрашених верблюдах – сідла були в гаптованих важких тканинах, збруя – в золоті та коштовних каменях, які так і виблискували проти сонця.

Він заніміло дивився на цей караван, а в душі, ще трохи несміливо, проростала нова мрія – бути отаким багатим і поважним, везти за далекі моря крам, вигідно продавати і повертатися ще багатшим, із ще коштовнішими перснями... І хоча він на той час тве-резо дивився на життя і розумів, що ніколи не зможе стати таким, як оті перські купці, мрія не давала йому спокою. Вона зробила його нещасним. о, коли б це тільки стало-ся – він був би на вершині щастя.

...однієї темної ночі, коли біля багаття зібралися всі пастухи, хтось згадав про роз-бійників, які недалеко в пустелі нападають на каравани. Кажуть, кілька тижнів тому вони знову напали на купців, забрали весь крам, людей повбивали, не погребували навіть одягом мертвих. Ця розповідь зруйнувала його мрію. Виявляється, не такі вже й щасливі купці, на них часто чигає небезпека. от розбійники – інша річ: вільні, нікому не підвладні, швидкі, як вітер, і – багаті. щоправда, вони викликають зневагу за свій грабунок і вбивства... Він на їхньому місці не вбивав би, він навіть не все відбирав би...

чи то від нічного холоду, чи то від такої ганебної думки по спині побігли мурашки. що це за погань лізе в голову, що то за романтика розбою? Він гнав від себе ці думки, але попередньої мрії про щастя вже не було. а щасливим хотілося бути. І як не стриму-вав, в уяві все частіше і частіше виринали картини розбійницьких нападів і щасливого, принаймні йому думалося, життя. Він ходив похмурий і задумливий, почав уникати товаришів і міг годинами лежати горілиць, дивитися в небо і бачити себе щасливим.

Усе закінчилося несподівано як для його товаришів, так навіть і для нього самого. Темної ночі він подався на схід – у пустелю. шлях був довгий, небезпечний, але, наре-шті, він знайшов тих, кого шукав. Довелося довго переконувати нових товаришів у сер-йозності намірів, терпіти підозри та підступність... І ось через півроку він узяв участь у першому нападі. Того вечора, сидячи в кутку печери в багатому трофейному одязі, перераховуючи свою частку награбованого, вперше відчув себе майже щасливим.

Потім були нові грабунки, нові багатства, золото, коштовності. Він уже став одним із ватажків розбійницької зграї. І мав право називати себе щасливим. але серце все одно не раділо щастю. З роками, вжившись у роль розбійника, почав думати, що є ще щось, що може зробити людину щасливою – влада. Він усе частіше із заздрістю ди-вився на ватажка, який був володарем не лише награбованого, але і володарем душ усіх підлеглих. Найменшого поруху голови було достатньо, щоб той, хто не вгодив, не дожив до ранку. от якби стати ватажком розбійників – це було б найбільшим щастям.

Доля дала шанс лише через вісім років. Під час нападу на ще один караван, вата-жок та охоронець вступили в поєдинок. У запалі боротьби вони відступили в густий чагарник. Він помітив їх і миттєво зрозумів, що це, можливо, саме той шанс – і кинувся в зарослі...

Коли бій закінчився і розбійники готувалися у зворотну дорогу, почали шукати ва-тажка – і знайшли його мертвим у чагарнику. а ввечері в печері відбувся гучний бен-кет на честь нового очільника. На його честь.

Нарешті він відчув себе щасливим. Багатство, влада, авторитет – чого ще треба? якби... якби ж не той незрозумілий, болючий щем у душі і далекий, розмитий сумнів, що щастя мусить бути якимось іншим...

щастя закінчилося швидко та несподівано. Знову караван. Знову напад. Заволодіти караваном було легко – охорони майже ніякої. але несподівано з-за пагорбів виросли

94 95

озброєні римські солдати. З одного боку, з другого... Втекти вдалося лише кільком роз-бійникам. Решта лежали мертвими на піску. Декого, і його також, узяли живими. Грубо зірвавши дорогий одяг, напівголого, прив’язавши до коня, повели в єрусалим.

...Він сидів у брудній холодній в’язниці, вдень і вночі майже в одній позі. обхопивши голову руками, у відчаї думав про втрачене, а може, і ніколи не здобуте щастя. Згадував дитинство, молодість, мрії стати найщасливішим на світі. Йшов до щастя, боровся за нього, здавалося, вже здобув його і ось тепер – кінець. Завтра їх розіпнуть. Страшна, жорстока, ганебна смерть. І хоча сам був останні роки жорстоким та немилосердним, тепер передсмертний жах стискав його груди. Тепер він найнещасніша людина на світі...

Ну, ось і все. З висоти свого хреста з потьмянілим розумом він дивився вниз, на на-товп цікавих. Співчутливих не знаходив. якщо вони і були, то їхні погляди звернені на постать, що на середньому хресті. єврейський Учитель. Кажуть, Він був Месією. Серце ще більше стиснулося, коли згадав дитинство і розповіді про щасливе життя в царстві Месії. Він дитячим серцем полюбив Його, далекого і незнаного. Вже в пустелі чув про дивного Вчителя, який називає Себе Месією. І ось – іронія долі – Він висить поруч із ним, розбійником, на такому ж хресті.

Тамуючи біль, повернув голову ліворуч. їхні погляди зустрілися. Він уперше бачив такі очі – теплі, лагідні, співчутливі. Так ніхто ніколи на нього не дивився. Навіть мати. щось тепле і щире було в тому погляді. Здавалося, той Вчитель читав його думки, його найзаповітнішу і водночас просту для будь-якої людини мрію – бути щасливим. Він, свята і чиста Людина (і за що ж то Його на хрест?), дивився на нього зовсім не осудли-во, радше навпаки.

...Голос товариша, що корчився на третьому хресті, обірвав несподівані думки. Скре-гочучи зубами, з притиском злоби та безвиході на кожному слові, простогнав: «якщо Ти Месія, спаси Самого Себе і нас...» – кров захлинула горло, і той не доказав.

щось незрозуміле ворухнулося в його душі. Не гнів, не роздратування, не не-нависть, навіть не співчуття, а якась кровна близькість до розіп’ятого Вчителя огорнула його плоть. Він справедливо висить на тому хресті, а Той... Він же неви-нен! Він не повинен тут бути! якби не ті пекучі цвяхи, обняв би Його ноги, вилив би всю свою душу, весь біль і розпач, розказав би про свою дитячу мрію, якою ні з ким ніколи не ділився. але ж він – розбійник, до того ж – розіп’ятий. Нікому не по-трібний. Воїни, і ті з роздратуванням дивляться вгору – чого так довго конає. Безсило глянув на сусідній хрест. їхні погляди знову зустрілися. Лише на маленьку, ледь вловиму мить. але цього було достатньо, щоб він наважився сказати те, чого ні-коли раніше не сказав би. Пересохлими, потрісканими вустами ледь чутно прошепо-тів: «Господи... (Коли сказав це слово, відчув тверду впевненість у тому, що це справді Господь. І тепер його слова були більш впевненими). Господи... Згадай мене... коли при-йдеш... у Царство Твоє...» – і замовк. Раптом зрозумів, що більше нічого не треба казати.

І тоді заговорив Вчитель. Голос слабкий, але твердий. Так говорять ті, хто має ве-лику владу. «Сьогодні ж будеш зі мною в раю». Він до кінця не зрозумів тих слів. Не ро-зумів, яким чином потрапить у рай і де той рай буде. Він несподівано відчув себе щас-ливим. У чому виражалося те щастя, також не знав. але якийсь важкий тягар раптом спав із його душі – він відчув це майже фізично. Він відчув, що чиїсь теплі обійми (так не обіймала навіть мама в дитинстві) огорнули його гріховну душу. Так, саме гріховну. Він багато років був убивцею та розбійником, але не вважав себе грішником. а зараз отой біль грішника був пекучіший від болю цвяхів хреста. Вчителю, Ти мені прощаєш? Так, прощаєш, я це чую своїм серцем. Ти простив. який я тепер щасливий! Мене не про-стили мої брати і сестри, не простили священики, не простили римляни. а Ти простив, бо Ти маєш право прощати.

...Судоми струсонули все тіло, розриваючи його на тисячі кусочків. Свідомість за-тьмарилася... ось вона, смерть... але я не боюся її... я прощений. я найщасливіша люди-на на світі.

Додаток 7.3

ТЕСТ

Прочитайте і дайте відповіді на запитання, а у місцях де є вільне місце над лінією допишіть елементи, які, на вашу думку, є важливими для щастя.

1. чи може бути щасливою людина без машини? так ні2. чи може бути щасливою людина без житла? так ні3. чи може бути щасливою людина без сім’ї? так ні4. чи може бути щасливою людина без грошей? так ні5. чи може бути щасливою людина без модного одягу? так ні6. чи може бути щасливою людина без здоров’я? так ні7. чи може бути щасливою людина без ситості? так ні8. чи може бути щасливою людина без _________________ ? так ні9. чи може бути щасливою людина без _________________ ? так ні10. чи може бути щасливою людина без _________________ ? так ні11. чи може бути щасливою людина без любові? так ні12. чи може бути щасливою людина без віри? так ні13. чи може бути щасливою людина без Бога? так ні

Додаток 7.4

ЗАВІТ ЛЮбОВІ (Йо 15, 9-27)

як мене отець полюбив, так я вас полюбив. Перебувайте в моїй любові! а в любо-ві моїй перебуватимете, коли заповіді мої будете зберігати, як і я зберіг заповіді мого отця і в його любові перебуваю. я казав вам так для того, щоб була у вас моя радість і щоб ваша радість була повна. Це моя заповідь, щоб ви любили одне одного, як я вас полюбив! Ніхто не спроможний любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає. Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви – друзі мої. Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об’явив, що чув від отця мого. Не ви мене вибрали, а я вас вибрав і призначив, щоб ви йшли і плід принесли, та щоб тривав ваш плід, а й щоб усе, про що б ви тільки попро-сили в отця в моє ім’я, дав вам. ось, що вам заповідаю: щоб ви любили одне одного!

Ненавидить вас світ – то знайте: мене він ще перед вами зненавидів. Були б ви від світу, то світ би своє любив. а що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, ось тому й не-навидить вас світ. Згадайте слово, що його був я вам вирік: слуга не більший від пана свого. Переслідували мене – переслідуватимуть і вас. а слово моє зберігали – зберіга-тимуть і ваше. Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене. якби я не прийшов і не говорив до них, гріха не мали б вони. Та нині нема їм пробачен-ня за їхній гріх! хто ненавидить мене, той і отця мого ненавидить. Був би я не вчинив

96 97

серед них діл, що їх ніхто інший не вчинив, – гріха не мали б вони. а так – ось бачили і зненавиділи: і мене, і отця мого. але щоб здійснилося слово, яке в законі їхньому за-писано: Зненавиділи вони мене без причини! як прийде Утішитель, якого зішлю вам від отця, Дух істини, який від отця походить, то він і свідчитиме за мене. Та й ви свід-читимете: ви бо зо мною від початку.»

Додаток 7.5

ПОЯСНЕННЯ ІКОНИ НОВОМУчЕНИКІВ УГКЦ

Ця ікона написана з нагоди Собору Української Греко-Католицької Церкви 2002 р. і присвячена світлій пам’яті новомучеників, беатифікованих Іваном Павлом ІІ у червні 2001 року у Львові.

Ікона знаходиться в архікатедральному соборі св. юра у Львові. автор – Іванна Крип’якевич. Представлені на іконі новомученики є лише часткою тисяч незнаних святих українського народу. Рішенням Синоду єпископів УГКЦ у четверту неділю піс-ля Зіслання Святого Духа відзначаємо празник Всіх Святих Українського Народу, яких є дуже багато, але імен котрих ми не знаємо. Цього дня ми також вшановуємо пам’ять 13 пратулинських мучеників і 27 новомучеників, проголошених Папою Іваном Павлом II блаженними.

I ряд від верху (з ліва направо)1. Священномученик Григорій Лакота. Тримає в руках Перемиську Духовну семі-

нарію, де був ректором.2. Священномученик Віталій Байрак. Його життя було втіленням любові, тому

тримає апостола з текстом: «Любов ніколи не минає. Пророцтва зникнуть і мови зникнуть». (1 До Коринтян 13, 8)

3. Священномученик Микита Будка. чаша в руках символізує свідомий вибір терпінь, неминучість жертви. Згадайте фразу: «Господи, відверни від мене цю чашу!» (Марко 14, 36)

4. Священномученик Северіян Бараник тримає руки в молитовному жесті адора-ції, захоплення, як при молитві «отче наш».

5. Священномученик Григорій хомишин тримає в руці катедру у Станіславові, де був єпископом.

II ряд від верху1. Священномученик Теодор Ромжа тримає чашу – символ жертви, терпіння, єв-

харистії.2. Священномученик Симеон Лукач – єпископ, який нікого не зрадив, руки скла-

дені на грудях у жесті невинності та покори перед майбутнім.3. Священномученик яким Сеньківський тримає церкву онуфріївського монасти-

ря у Львові, де перебував і проповідував. Текст: «як мене полюбив отець, так і я полюбив Вас» (Іван 15, 9) – ніби звернення до співбратів

4. Священномученик Зиновій Ковалик єдиний має хрещатий німб, бо загинув по-дібно до Ісуса христа – через розп’яття. Новонароджена дитина, яка була вкла-дена в його утробу, розп’ята разом із ним – теж новомучениця.

5. Священномученик еміліян Ковч. Півфелону у вигляді концтабірної роби з но-мером, який носив у Майданеку. Рука піднята в жесті благословення для всіх:

для катів і перемишлянських парохіян, для нехрещених, для жидів і українців, табірних начальників і сиріт.

6. Священномученик Іван Слезюк тримає чашу

III ряд від верху1. Священномученик Микола Цегельський. У руці чаша як символ цілопальної

жертви, євангеліє закрите і притиснене до грудей – символізує внутрішню силу.2. Священномученик Петро Вергун, будучи апостольським візитатором у Німеч-

чині, став «усім для всіх», тому апостольська фраза напучування св. Павла: «Ра-дуйтеся з тими, що радуються, плачте з тими, що плачуть» (До Римлян 12, 15) – ілюструє його життєве кредо.

3. Священномученик Василій Величковський тримає в правій руці покришку від консерви, яка була в табірній зоні «його чашею, і дискосом, і його престолом, і його церквою, якої не знищить ніхто і ніщо, бо то сила переконання, бо то ласка Божа» (зі свідчень митрополита Максима Германюка). Текст: «Господь – кріпость моя і спасіння моє». (Псалом 27(26), 1)

4. Священномученик андрій Іщак тримає вагу як символ правосуддя і справедли-вості. Був каноністом, доктором східного церковного права

5. Священномученик Роман Лиско тримає текст псалма № 1: «Блажен муж», який напевне співав у числі інших у тюрмі на вул. Лонцького у Львові. Загинув, за-мурований живцем у стіну, в христовому віці.

6. Священномученик Іван Зятик тримає на плечі хрест із льоду, у який повмерза-ли білі квіти. Він помер у Страсну п’ятницю через переохолодження. Його об-лили водою на морозі. Він сам став ніби льодяним хрестом Господнім.

7-8. Преподобні мучениці олімпія Біда та Лаврентія Гарасимів.

IV ряд від верху1. Преподобна мучениця Тарсикія Мацьків. У лівій руці – червоні нитки (символ

життя, як в іконі Благовіщення), крім того, вона була кравчинею. Нитка обі-рвана. Розв’язка ситуації у правій руці – ключі. Коли відкрила двері – життя обі-рвалося. Права рука в жесті благословення. Благословляє цю хвилину, зустріч із Небесним женихом, благословляє Того, хто відібрав життя.

2. Священномученик Леонід (Леонтій) фьодоров тримає двораменний хрест.3. Священномученик олексій Зарицький із дітьми, які «завжди горнулися до ньо-

го» (зі спогадів).4. Священномученик Климентій шептицький однією рукою тримає Унівський

монастир, засновником та ігуменом якого був упродовж багатьох років. Дру-гою – устав для монахів.

5. Свщмуч. Микола чарнецький тримає апостола, відкритого на тексті: «як ми з’єднані з Ним (з христом) подобою Його смерті, то будемо й подобою воскре-сіння» (До Римлян 6, 5). У другій руці замість єпископського жезла – патериця мандрівника. Це – філософ, утішитель, Людина.

6. Священномученик Йосафат Коциловський із хрестом. Скромна постать, повна глибокого духовного миру.

7. Мученик Володимир Прийма зображений у вишитій сорочці, підпереза-ний народним поясом, в одній руці текст: «хто має дар служіння, нехай слу-жить» (До Римлян 12, 7). Вся його постать висловлює готовність служити. В другій руці – кадильниця, з якої куриться дим.

8. Священномученик Микола Конрад із чашею в руках – спокійний пастир, який не залишає своїх овець, мудрий учитель, святець.

Додаток 7.6

МОЛИТВА ДО НОВОМУчЕНИКІВ УГКЦ ХХ СТОЛІТТЯ

о наш Боже, з глибини душі поклоняємося перед Твоєю безмежною Величчю. Дяку-ємо Тобі за ласки й дари, що ними Ти наділив Твоїх вірних Слуг Блаженних Мучеників Української Греко-Католицької Церкви. Просимо Тебе, прослав їх також славою святих. Благаємо Тебе, через їх посередництво, уділи нам в своєму Батьківському милосерді ласки (тут учасники можуть вказати намірення), про які ми Тебе покірно молимо. амінь.

МОЛИТВА бІЛЯ ІКОНИ НОВОМУчЕНИКІВ УГКЦ

Господи, Творче Вселенної, морів, зірок, птиць небесних, гір, лісів, і всього, що в них. Перед Твоєю величчю стою я, творіння рук Твоїх. Ти бачиш мою неміч, змилосердися наді мною, і дай мені Силу Твого Духа завершити діло, яке я розпочав -(ла). Не для слави моєї, а для спасіння душі і прослави Тебе, мого єдиного Творця. щоб кожен і кож-на, дивлячись на цю ікону, Тебе бачив у першу чергу, Тобі поклонявся, Твої святі рани прославляв силою святих наших мучеників, котрі життя своє віддали, як жертву за багатьох. Бо Ти – Бог наш, а ми – люди Твої, Господи, ім’я Твоє призиваємо, отця і Сина, і Святого Духа. амінь.

Величаємо вас, святі Страстотерпці, і вшановуємо ваші страждання, що їх ви пере-несли за христа!

Додаток 7.7

100 101

Додаток 8.1

КОРОТКА бІОГРАфІЯ СЕСТРИ ЙОСАфАТИ ГОРДАШЕВСЬКОЇ

Михайлина Гордашевська народилася п’ятою дитиною 20 листопада 1869 року в міщанській сім’ї столяра якова Пукаса і Ксенії Гордашевської у Львові у домі на вулиці Личаківській, 67. У неї ще було шість сестер і два брати; останніх двох зустріла перед-часна смерть. Змалку вона була незвичайною дитиною – вирізнялася гострим розу-мом, людяністю і глибокою побожністю.

Закінчивши з відзнакою школу, Михайлина через матеріальну скруту не змогла продовжити навчання і пішла спершу працювати на фабрику скла; згодом змінила шум і метушню фабрики на тиху працю гаптувальниці.

1891 року звернулася до о. василіянина єремії Ломницького по допомогу у вступі до чину Сестер Василіянок. Та за його порадою іде до монастиря сестер філіціянок для набуття досвіду для подальшого створення згромадження, яке вестиме активне чер-нече й апостольське життя, прийняла облечини і взяла ім’я Йосафата.

Духовник єремія Ломницький, побачивши в сестрі-монахині Гордашевській мо-ральну силу й потрібні чесноти, щоб очолити нове чернече згромадження, направляє її в село жужель (нині – жужеляни) на Сокальщині, де місцевий парох уже був підго-тував будинок для сестер. 1902 року на загальних зборах сестер-служебниць Йосафату було обрано головною настоятелькою нового згромадження.

харизма чину, його апостольська місія мали на той час лише загальні риси – і сестра Йосафата протягом свого життя брала активну участь у їхньому створенні: зуміла відчу-ти потреби часу, потреби народу й шукала нових засобів у місійній праці. Під її керівни-цтвом семеро перших послушниць розпочали свою духовну формацію. Вона започатку-вала служіння в галузі освіти й охорони здоров’я та наглядала за відкриттям нових місій.

її праця швидко ширилась і вже за життя сестри Йосафати Гордашевської чин за-снував 40 осередків, де жили і працювали понад 400 послушниць.

Сестра Йосафата померла від туберкульозу кісток 7 квітня 1919 року, в ніч празни-ка Благовіщення Пречистої Діви Марії.


РОЗПОВІДІ ПРО СЕСТРУ ЙОСАфАТУ ГОРДАШЕВСЬКУ

1. її служіння було наповнене радістю і щирістю. Цим даром вона вміло ділилася зі співсестрами. Звідки ж вона черпала свою радість, якою вміла «заразити» інших? Зі свідчення с. Моніки Болести дізнаємося, що «Бог влив в її душу стільки радості черне-чого життя, що охоче переносила терпіння, хрести і убожество».

2. Служіння ближнім не мало меж в її серці. Вона швидко поширювала його не лише в Україні, а й за кордоном. З її ініціативи 1902 року – чотири сестри виїхали до Канади; 1911-го – наступна група сестер служебниць вирушає до Бразилії. Таким чи-ном завдяки с. Йосафаті праця розгорнулася й серед емігрантів.

3. Три тижні перед улюбленим святом Йосафати – Благовіщенням Марії – 1919 року монахиня передбачала свою смерть. Провіщення збулося, і вона померла на 49-му році життя. Так збулася її молитва до Господа: «Забери мене з цього світа в тих літах, в яких буду найбільше підготована».

4. Сестра Йосафата дарує себе тим, від кого не очікує подяки, гарних теплих слів, жестів вдячності. Таким чином, її приятелями стають жебраки та вбогі. Тут можна на-вести один приклад: «Коли сестра Йосафата приїхала до Кристинополя, то довідалася, що в стайні оо. Бернардинів лежить старенька жебрачка, яка вже не мала сил жебрати собі на прожиток. Сестра Йосафата принесла її до монастиря, поклала на своє ліжко, бо іншого вільного ліжка не було, і піклувалася нею день і ніч. обмила і дезінфікувала її та подбала про духовну обслугу. Перед смертю старенька прийняла Святі Тайни».

5. Бачачи, як часто селяни-галичани страждали через хвороби, і, привізши зі Льво-ва книжку про лікарські трави та їх використання, Йосафата ходила з сестрами по-лями, вишукуючи відповідні лікувальні рослини, – і сама з них готувала ліки. а коли спільнота монахинь стала більшою, посилала послушниць на медсестерські курси, які й сама раніше закінчила. З появою в селі сестер вдячні селяни перестали звертатися до ворожок і знахарів по допомогу, а саму сестру Йосафату звали «наша добра сестра-лікар».

6. Наслідування Ісуса в усьому було важливим для с. Йосафати. Взагалі, перейня-лася свого часу пропозицією такого змісту: «якщо бачиш у комусь щось доброго, на-слідуй його».

7. Сестра Йосафата вміла довіряти людям, довіряла своїм співсестрам. Це велике довір’я зроджувалося з самого початку її чернечого покликання: «Ціле своє довір’я по-ложи в заслуги мук Ісуса христа і віддайся опіці Пречистої Діви Марії. Благай Бога що-денно про збільшення віри».

8. часте читання, уважне слухання, молитовні роздуми над євангелієм – це плека-ти ставлення до Бога і до ближнього. Джерелом Божої благодаті і єдиним правдивим добром сестра Йосафата вважала євхаристію та Боже Слово. їх вона називає ще «хлі-бом душі».

9. На початку свого чернечого покликання сестра Йосафата (тоді ще Михайлина), «розваживши потреби свого бідного й духовно занедбаного народу, і переконавшись, що це – воля Божа для неї, вирішила послухатися голосу Божого й охоче присвятила себе Йому для служіння в Згромадженні, яке ще не існувало».



1. часом випадково можна було побачити її зажурене обляччя; та зазвичай була веселою, хоч при тому поважною, а в потребі й енергійною. З вигляду була дуже мила, її вирізняла велика жертовність. Вставала завжди перша, а на спочинок ішла остання.

2. Вслухалася серцем у благання жебраків, у зойк хворих і немічних, зустрічала по-глядом співчуття вдів і сиріт. Віддала себе цілковито в руки Бога. Тому її руки були про-стягнуті для всіх, хто потребував допомоги. У серці Йосафати повсякчас горіло Боже Слово – «більше щастя – давати, ніж брати» (Ді 20.34).

3. Слугиня Божа Йосафата мала широку візію щодо свого Згромадження – іти туди, де є найбільша потреба, і виховувати серце людей. Сестра Йосафата зуміла передати харизму, якою жила. Добровільно прийнявши запрошення Ісуса, вона відповіла на за-клик Церкви.

4. Сестра Йосафата дбала про те, щоб служіння, яке було дуже різноманітним, від-повідало потребам часу. Тому турбувалася про необхідний вишкіл сестер, служіння

102

яких охоплювало різні ділянки виховання. З цією метою було зорганізовано інтернати та притулки для дітей-сиріт.

5. Іноді траплялися пошесті й люди в панічному жасі перед хворобою боялися на-близитися навіть до найрідніших – у таких випадках сестри-монахині без страху й оги-ди доглядали хворих, надаючи медичну допомогу й духовну розраду.

6. Такі прояви милосердя відповідали життєвому кредо Йосафати Гордашевської: «Виховувати серце народу і служити народові там, де є найбільша потреба».

7. Не одна з її співсестер-сучасниць бачила, що Йосафата була вірною, вміла люби-ти і виявити чуйність, зокрема для хворих, дітей, молоді.

8. Вона шукала шляху, щоб лише не розминутися з христом, щоб побачити Його в ближніх. Можливо, тому, серед записів, зроблених нею, часто знаходимо слово «іди». Завжди рух у певному напрямку, за будь-яких обставин – іти дорогою христа. Перша служебниця постановляє відвідувати хворих і послужити їм, а особливо тим вбогим і опущеним, котрі позбавлені будь-якої допомоги.

9. На Св. Літургії вона просила за тих, хто разом із нею жили і «старалися Богові служити». Серед прохань на літургійній молитві вона молиться про те, щоб стати «до-брим знаряддям до виконання праці в Згромадженні». Боже Слово, яке «з пильністю і з користю вислухане», стає для неї світильником на дорозі, бо, як сама згадує, «роз-думування (про Тебе) буде мені потіхою в цьому нужденному житті і звеселятиме мою подорож через цей чужий край, і квапитиме мої кроки до Тебе».



1. Той, хто довірився Любові, любить по-справжньому і є радісний. Спражній ідеал сестра Йосафата бачила в христі, бо вміла так любити, як Він: «христе, ти жив серед людей, працював і терпів разом із ними. Так само і я в усіх моїх справах бажаю лише того, чого бажало Твоє Пресвяте Серце».

2. На дорозі чернечого життя їй часто траплялися труднощі, але вона переконливо вірила в те, що сам Господь давав їй необхідну силу виконувати різноманітну працю і ніщо не змогло відвернути її від служіння Богові.

3. Перша служебниця добре розуміла те, що люди будуть зранені, якщо десь за-бракне нашого серця; а це тому, що марними будуть усі витрати, старання, якщо не дати опіки занедбаним, тепла бездомним; не поглянути у вічі нужді, яку скриває люд-ське серце, лице бідака. її вибором було життя Ісуса, який вибрав вбогість, любив убо-гих з огляду на їхній стиль життя.

4. Була така ввічлива, що себе позбавляла всього, щоб другим послужити; коли якась сестра приїжджала, а бракувало ліжок, брала хідник і сама спала на підлозі.

5. Траплялося, що внаслідок пошестей, війн та високої смертності сотні дітей за-лишалися сиротами та жебракували по селах. За таких умов сестри організовували для дітей сиротинці, де діти жили, отримували початкову освіту й набували навички й знання ремесел.

6. Пізніше, коли зустріла найбільш потребуючих, вона глибше зрозуміла і побачи-ла правду про те, що світ слабкий. Вона постановила говорити про Божу любов: «Бажа-ти і старатися, щоб Ісус був пізнаний і люблений усіма». а навіть тоді, коли б хтось із

співрозмовників говорив про почесті, багатства, мала вибрати думку про Бога: «Ісусе, Ти будь для мене всім, крім Тебе нічого не бажаю».

7. З любові до христа с. Й. Гордашевська бажає набути високої досконалості. «Вона була всім для всіх… дочка свого народу… любила свій народ, для якого посвятила своє життя».

8. Розуміла, що не достатньо слів, не вистачить урочисто і привселюдно скласти обіти (обіцянку Ісусу). Для своєї першої спільноти вона служила прикладом, словом і ділом, навчаючи «жити обітами в конкретних ситуаціях апостольського життя». Пе-реконання с. Йосафати – свідчити ділами про те велике діло, що Господь їй вчинив. Вона зуміла не лише відчитати, сприйняти й зберегти Слово Боже, а жила ним у що-денному житті та служила словом для ближніх, найперше у своїй спільноті.

9. Вибір с. Йосафати – це христос, якого вона бачить очима віри. Вона вступає до Згромадження, яке фактично, ще не існує. Понад усе вибирає життя довір’я Ісусові, кому цілковито віддається.

Додаток 8.3

МОЛИТВА ДО бЛАжЕННОЇ СЕСТРИ ЙОСАфАТИ

о Блаженна сестро Йосафато, що жертвенно жила своєю посвятою як Служебниця Непорочної Діви Марії, навчи нас, щоб за твоїм прикладом ми уповали тільки на Бога.

Вислухай нашу молитву й благай Пресвяту Трійцю про ласку, яку ми так гаряче просимо на прославу Божу. амінь.

Блаженна Йосафато, молися за нас!

104 105

Додаток 8.4

СИЛУЕТ ЛЮДИНИ


РОЗМАЛЬОВКА

106 107


РОЗМАЛЬОВКА

Додаток 9.1

ТЕМИ І ПРОВІДНІ ДУМКИ ЗАНЯТЬ

День 1 ВІРЮ В бОГА ОТЦЯПровідна думка заняттяВірю в Бога отця, який любить мене.

День 2 ВІРА ПРОРОКА ІЛЛІПровідна думка заняттяВірити – це визнавати за правду те, що говорить Господь, повністю покластися на Бога, довіритися Йому.

День 3 ВІРА ПРОРОКА САМУЇЛАПровідна думка заняттяВірити – це відповісти на Божий поклик.

День 4 ВІРА ДІВИ МАРІЇ З НАЗАРЕТУПровідна думка заняттяВірити – це відповісти на Божий поклик і діяти.

День 5 ДАР ВІРИ СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИПровідна думка заняттяВіра – це дар, який ми отримали у Святому Таїнстві хрещення

День 6 ВІРА СВЯщЕННОМУчЕНИКА ЙОСАфАТАПровідна думка заняттяВірити – бути вірним Богу та Церкві, яку Він провадить.

День 7 ВІРА НОВОМУчЕНИКІВ УГКЦПровідна думка заняттяВірити – це бути готовим заплатити за віру найвищу ціну.

День 8 ВІРА бЛАжЕННОЇ СЕСТРИ ЙОСАфАТИПровідна думка заняттяВірити – це наслідувати Ісуса христа.

День 9 МОЇ ДОбРІ ВчИНКИ Є ВИЯВОМ ВІРИ В ІСУСА ХРИСТА (Підсумок усіх занять)


108 109

Додаток 9.2.

ПОЇЗД ВІРИ

Додаток 10.1

110 111

Додаток 10.2

КАРТА ГРИ «ВЕЛИКА ПРИГОДА»

Моя мандрівка з Ісусом та друзями: СВІТЛо ВІРи У МоєМУ жиТТІ

Методичні матеріали для проведення літніх християнських таборів

Автори й упорядники:

с. д-р Луїза Цюпа, СНДМдоктор богослов’я, заступник голови Патріаршої катехитичної комісії УГКЦ,

директор Катехитично-педагогічного інституту УКУ, старший викладач кафедри загальної та соціальної педагогіки УКУ

Назар Дудаліцензіат богослов’я, координатор катехитичних програм

для підлітків та молоді Катехитично-педагогічного інституту УКУ

с. Юліана Дзюбата, мироносицяголова катехитичної комісії УГКЦ Івано-франківської архиєпархії,

вихователь дошкільних закладів, логопед закладів освіти, катехит

Андрій Козібродапсихолог, богослов, викладач Катехитично-педагогічного інституту УКУ

Наталя Мусіймагістр богослов’я та психології,

співробітник Катехитично-педагогічного інституту УКУ

Богословський редактор: о. Тарас барщевський

кандидат біблійних наук, заступник директора Катехитично-педагогічного інституту УКУ,

старший викладач кафедри богослов’я УКУ

Літературна редакція: олена Риборак

Художнє оформлення: олена Гижа

Верстка: Уляна Горбата

формат 60х84/8

Видавництво «КоЛеСо»Видавець: Гижа олена Ігорівна

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавцівСерія ЛВ № 59 від 26.07.2010

www. kolesopublishing.com.ua

Моя мандрівка з Ісусом та...

Documents