Міністерство освіти і науки України...

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Історичний факультет

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ

Галузь знань: 01 Освіта _____________________________________________

Спеціальність:014 Середня освіта ____________________________________

Предметна спеціалізація: Історія _____________________________________

Форми навчання денна, заочна, післядипломна освіта ___________________

Ліцензійний обсяг: ОКР «магістр» 40 осіб, ОР «бакалавр» 100 осіб.

Харків – 2017 рік

ЗМІСТ

1. Факультет

1.1. Історія створення факультету та загальна інформація про факультет

1.2. Структура та організація факультету

1.3. Перелік спеціальностей, що пропонуються на факультеті

1.4. Умови для навчання

2. Кафедри факультету

2.1 Історія створення кафедри та загальна інформація про кафедру

2.2. Структура та організація кафедри

2.3. Організація навчального процесу

2.4. Основні методи навчання і викладання, способи оцінювання, які

використовуються на кафедрі

2.5. Позааудиторна робота

2.6. Впровадження новітніх технологій

3. Загальний опис спеціальності «014 Середня освіта (Історія)» (для

випускових кафедр).

4. Підготовка студентів за освітнім рівнем «бакалавр»

4.1. Перелік навчальних дисциплін, які забезпечує кафедра

4.2. Анотація навчальних курсів

4.3. Навчально-методичне забезпечення

4.4. Інформаційне забезпечення

5. Підготовка студентів за освітнім рівнем «магістр»

5.1. Перелік навчальних дисциплін, які забезпечує кафедра

5.2. Анотація навчальних курсів

5.3. Навчально-методичне забезпечення

5.4. Інформаційне забезпечення

1. Історичний факультет

1.1 Історія створення факультету

Історичний факультет Харківського національного педагогічного університету

пройшов складний шлях реорганізації. Він виник у 1907 р. як історико-філологічний

факультет Харківських вищих жіночих курсів. Історія створення цих курсів, у свою чергу,

була тісно пов'язана з діяльністю Харківського товариства взаємодопомоги працюючих

жінок.

Першим директором курсів, якого було обрано на засіданні педагогічної ради 8

вересня 1907 р., став доктор класичної філології, ординарний професор, чех за

походженням І.В. Нетушил.

Першим деканом історико-філологічного факультету було обрано доктора

слов‘янської філології, ординарного професора Степана Михайловича Кульбакіна, який

був серед активних фундаторів ХВЖК і працював на них з самого першого дня.

Але перші випускниці факультету в 1910, 1911 рр. отримували випускне свідоцтво,

яке поки ще не було офіційно зрівняне з університетським дипломом і тому не давало

права викладати в старших класах навчальних закладів, а тим більш викладати у вузах і

отримувати наукові ступені.

Тільки законом від 19 грудня 1911 року «Про іспити особи жіночої статі в знаннях

курсу вищих учбових закладів і про порядок набуття ними учбових ступенів і звання

вчительок» і рішенням спеціальної комісії при МНО в 1912 р. Харківські вищі жіночі

курси отримали офіційний статус вищого педагогічного учбового закладу.

З 1915 року свідоцтва про закінчення історико-філологічного факультету

Харківських вищих жіночих курсів спеціальною постановою Міністерства народної освіти

були повністю зрівняні з університетським випускним свідоцтвом. З 1916 р. і аж до травня

1919 року історико-філологічному факультету було надано право уже самостійно

приймати державні екзамени, а також присуджувати учені звання і ступені, як це було

прийнято в університетах. Випускницям факультету з ученим ступенем дозволялося в цей

час вести навчальну і наукову діяльність у вищій школі.

До 1920 р. майже в кожній школі, училищі, гімназії Харківської губернії

працювали випускниці історико-філологічного факультету ХВЖК.

На початку 1919 р. новий радянський уряд України взяв курс на ліквідацію

приватної ініціативи в сфері освіти і 26 січня 1919 р. прийняв декрет про передачу всіх

вищих приватних учбових закладів у ведення Наркомату освіти. Харківські вищі жіночі

курси з цього часу теж стали державними. Наступний крок був зроблений в березні 1919

р., коли нарком освіти України В.П. Затонський підписав наказ про злиття Харківських

вищих жіночих курсів та інституту шляхетних дівчат в єдиний учбовий заклад —

Харківських вищі трирічні педагогічні курси. Історико-філологічний факультет став

складовою частиною цих курсів. Вони отримали всю матеріально-технічну базу жіночих

курсів, зберегли за собою основну частину їх викладачів, співробітників та студентів.

На початку 1920 р., в Україні була проведена реорганізація структури спеціальної

освіти. Розпочалась вона з ліквідації Харківського університету та Харківських Вищих

жіночих курсів.

На базі історико-філологічного і фізико-математичного факультетів, за наказом

Наркомосу УСРР від 2 червня 1920 р., були утворені Тимчасові вищі педагогічні курси.

Але проіснували вони лише один місяць і у липні цього ж року їх було реорганізовано у

новий вищий навчальний заклад - Академію теоретичних знань, на основі якої у травні

1921 р. було створено Харківський інститут народної освіти (далі – ХІНО).

У травні 1921 р. вийшов наказ Наркомосу УСРР про закриття з 1 червня 1921р.

Харківської академії теоретичних знань і відкриття на її базі Харківського інституту

народної освіти (ХІНО).

Перший навчальний рік ХІНО почав у складі двох факультетів: факультету

професійної освіти (ФПО) і факультету соціального виховання (ФСВ).

В серпні 1930 р. Раднарком УРСР ухвалив постанову «Про реорганізацію мережі і

системи педагогічної освіти». Відповідно до цього документа ХІНО як єдиний навчальний

заклад був ліквідований. На базі факультету професійної освіти виникли два самостійних

вузи: Педагогічний інститут професійної освіти (ХПІПО) і фізико-хіміко-математичний

інститут (ФХМІ). Останні були галузевими вищими навчальними закладами для

підготовки педагогічних кадрів свого профілю.

Педагогічний інститут професіональної освіти, на базі якого згодом виник

історичний факультет Харківського державного педагогічного інституту, мав 4

факультети: соціально-економічний, біологічний, географічний, архівознавства. При

цьому соціально-економічний факультет складався з двох відділень – історико-

економічного з секціями історичною, економічною і філософською та літературно-

лінгвістичного з секціями літератури і мови.

27 серпня 1933 р. на базі Харківського педагогічного інституту професіональної

освіти було створено Харківський державний педагогічний інститут з чотирьохрічним

строком навчання спочатку з трьома відділеннями: історичним, дошкільним,

філологічним (з українською та російською мовою викладання).

Протягом 1930 - початку 1940-х років кількість факультетів в ХДПІ збільшилася до

шістьох: фізико-математичний, філологічний, історичний, географічний, природничий і

педагогічний.

У 1943 році після реевакуації відновили роботу історичний, географічний,

дошкільний, фізико-математичний факультети, факультет мови та літератури,

бібліотечний, а протягом 1946/47 років – біологічний та факультет фізичного виховання і

спорту.

У 1951 році на базі історичного факультету та факультету мови і літератури

створюється історико-філологічний факультет, а факультети природничий і географічний

об‘єднуються у природничо-географічний факультет.

У 1956 році історичний та природничо-географічний факультети об‘єднані з

відповідними факультетами Харківського державного університету імені М. Горького.

У 1991 році історичний факультет відновив свою роботу.

Таким чином, історична освіта і наука в Харківському національному

педагогічному університеті імені Г. С. Сковороди має глибокі коріння, тісно пов‘язані з

історією вищої освіти й з суспільно-політичним життям нашої країни. Зі становленням та

розвитком історичної науки і освіти в ХНПУ імені Г.С.Сковороди пов'язані імена багатьох

відомих як в Україні, так й за її межами вчених, які в різні часи були викладачами

інституту. Серед них яскраве сузір'я академіків, докторів та кандидатів наук: Д.І. Багалій,

О.І. Білецький, В.П. Бузескул, Ф.І. Шміт, М.Ф. Сумцов, М.В. Клочков, П.Е. Лейкфельд,

І.О. Бродович, А.М. Фатеїв, А.С. Вязигін, С.М. Кульбакін, В.І. Сава, Ф.В. Соловйов, І.М.

Едзелін, А.О. Івановський, А.Е. Тарнопольський, С.О. Семенов-Зусер, М.М. Пакуль, А.П.

Ковалівський, А.О. Івановський, Д.А. Введенський, Л.Ю.Тернопольський, Я.І. Шаліт, І.Д.

Бойко, Ф.Ф. Ковтун, К.К. Шиян, І.Я. Шерман, А.Д. Скаба, І.Я. Пащенко та інші.

Основний педагогічний досвід, накопичений в галузі історичної науки і освіти

протягом 1907-1956 рр. в часи існування історико-філологічного факультету Харківських

Вищих жіночих курсів, факультету соціального виховання, факультету професійної освіти

ХІНО, Педагогічного інституту професіональної освіти, історичного факультету

Харківського державного педагогічного інституту найшов своє відображення в розвитку

вищої історико-педагогічної освіти в Україні. Постійні пошуки оптимальних форм

організації навчання приводили до частих змін основних завдань цих навчальних закладів,

до реорганізацій їх структури.

1.2 Структура та організація факультету

На сьогоднішній день до структури історичного факультету входить: 5 кафедр

(кафедра історії України, кафедра всесвітньої історії, кафедра суспільно-правових

дисциплін, кафедри філософії та географії); археологічна камеральна лабораторія та

Центр методики викладання історії та суспільствознавчих дисциплін і Центр шкільного

краєзнавства.

1.3 Перелік спеціальностей, що пропонуються на факультеті

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки від 6 листопада 2015 року за № 1151

«Про особливості запровадження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими

здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України від 29 квітня 2015 року за № 266 було змінено перелік спеціальностей.

Спеціальність історичного факультету підпадає під шифр 032 «Історія та археологія» та

014 «Освіта», «Середня освіта. Історія».

Під час навчання студенти проходять археологічну, географічну польову, музейно-

архівну, педагогічну практики, працюють у дитячих оздоровчих таборах.

Згідно правил вступу на 2016/2017 р. було надано право вступу до магістратури та

на ОКР «спеціаліст» випускникам окр «бакалавр» з інших спеціальностей («перехресний

вступ»).

1.4 Умови для навчання

Великого значення у впровадженні основних напрямів навчально-виховної та

наукової діяльності відіграє відповідне інформаційне забезпечення, яке цілком відповідає

основним вимогам діяльності факультету. Зокрема, відповідають ліцензійним вимогам

забезпечення студентів історичного факультету підручниками, навчальними посібниками,

необхідною кількістю місць у читальних залах, а також забезпечення останніх необхідною

кількістю фахових періодичних видань. Доступ студентів і викладачів до мережі Інтернет

забезпечується наявністю необхідного обладнання (WIFI-роутер та 4 з 6 навчальних

аудиторій мультимедійним устаткуванням).

Сайт історичного факультету виконує інформаційну функцію зворотного зв‘язку

між університетом, факультетом та нашою основною цільовою аудиторією – учнями, їх

батьками та вчителями, студентами та випускниками факультету.

Матеріально-технічна база факультету 100% забезпечує навчальний процес,

наукову та виховну функції факультету наявним навчально-технічним устаткуванням,

гуртожитками, комп‘ютерними класами, пунктом харчування, спорзалою та медпунктом.

Випускники факультету підготовлені до роботи вченими та викладачами історії,

правознавства, географії в школах, технікумах, вузах; журналістами, спічрайтерами та

аналітиками у громадських організаціях, фахівцями наукових установ, працівниками

музеїв, спеціалістами держустанов шляхом набуття ними відповідних загально-

професійних та спеціалізовано-професійних компетенції, а саме:

- здатності здійснювати аналіз історичних джерел, розробляти авторську

методологічну програму дослідження;

- здійснювати реконструкцію історичного розвитку досліджуваного явища у

процесі культурного поступу, володіння основами методів та технологій навчальної та

наукової діяльності;

- здатності брати участь у проектуванні та реалізації наукових проектів та

заходів;

- здатності застосовувати професійно профільовані знання в галузі соціально-

гуманітарних дисциплін у процесі розв‘язання професійних задач, дотримання

професійної етики науково-дослідної діяльності,

- здатності застосовувати знання в галузі джерелознавства та історіографії у

процесі наукового дослідження;

- здатності застосовувати логіку історичного мислення та історичного

пізнання до аналізу історичного процесу;

- здатності використовувати професійно профільовані знання й уміння у

практичній навчально-педагогічній діяльності;

- здатності використовувати методику і технологію історичного дослідження

як важливий інструментарій професійної діяльності;

- здатності аналізувати взаємозв‘язок історичних подій, простежувати

причинно-наслідкові зв‘язки.

Протягом 2015/17 н.р. 17 студентів історичного факультету були задіяні у

різноманітних програмах міжнародної академічної мобільності у ФРН, Польщі, КНР,

Мексиці та Ізраїлі.

На історичному факультеті щорічно проводяться традиційні та започатковуються

нові міжнародні науково-практичні конференції, круглі столи, вебінари, тренінги тощо.

Зокрема, «Козацькі читання», «Багаліївські читання», «Краєзнавство і вчитель»,

«Актуальні питання методики навчання історії, правознавства та суспільствознавчих

дисциплін», «Освіта і доля нації: Європейські цінності в освітньому просторі України»,

«Навчальні заклади: історія та сучасність». На факультеті працює низка теоретичних,

методичних семінарів, ораторський гурток, дискусійний клуб «Толерант», археологічний

та краєзнавчий гуртки, науковий семінар із всесвітньої історії та «Сходознавчі студії».

Викладачі історичного факультету кожен рік беруть участь в організації та

проведенні міжнародних конференцій, шкільних турнірах з історії, філософії, географії.

За результатами навчально-методичної та наукової діяльності викладачів та

студентів історичного факультету частина наукових наробок друкується у власних

фахових видання на університету, зокрема, у збірниках праць серії «Історія та географія»

та «Філософія», які входять до складу науко-метричної бази індексу «Копернікус».

Видаються збірники матеріалів конференцій: «Актуальні проблеми методики

викладання історії та суспільствознавчих дисциплін»; «Освіта і доля нації»; «Краєзнавство

і учитель»; «Проблеми сходознавства в Україні».

Студенти історичного факультету Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди присвячують свій вільний час різноманітній діяльності.

В основу позанавчальної діяльності на факультеті покладено «філософію серця» Григорія

Савича Сковороди. Студент самостійно має обрати той напрям діяльності, який його

захоплює та особливо цікавить: науковий, творчій, волонтерський, козацький,

екскурсійний, взяти участі у студентському самоврядуванні університету та факультету

тощо.

Протягом навчального року студенти беруть участь у таких конкурсах: «Дебют

першокурсника», «Кохання з першого погляду», «Містир історичного факультету», «Міс

історичного факультету», «Кубок КВК», «Конкурс ораторів», «Конкурс педагогічної

майстерності», «Дебатний турнір», гра «Квест». Допомагають у проведенні традиційної

зустрічі з випускниками історичного факультету, вітають почесних гостей святковим

концертом.

На історичному факультеті Харківського національного педагогічного

університету імені Г.С. Сковороди приділяється значна увага національно-патріотичному

вихованню майбутніх вчителів історії та правознавства. З 90-х років ХХ ст. Харківський

національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди посилив акцент на

використанні в навчально-виховному процесі традицій українського козацтва.

Результатом такої роботи стало створення першого в Україні Інституту Українського

козацтва на базі вищого навчального закладу.

2. Кафедра історії України

2.1 Історія створення кафедри і загальна інформація про кафедру

Кафедра історії України утворена 01.02.1992 р. на базі сектору історії України,

який існував при кафедрі історичних дисциплін ХГПУ ім. Г.С. Сковороди з 1990 р.

Завідувачі кафедри: Білоцерківський Василь Якович, проф., док. іст. наук (1992-2001),

Пікалова Тетяна Ісаївна, доц., канд. іст. наук ( 2001-2015), Гончарова Ольга Сергіївна,

доц., канд. іст. наук, зав. кафедри з 2015 р.

Основний напрямок науково-дослідної роботи кафедри - історія України: проблеми

суспільного, політичного, культурного, економічного розвитку (керівник - доц. Гончарова

О.С.).

Досягнення в розробці наукових проблем втілені в чисельних публікаціях

викладачів та аспірантів кафедри, виступах та повідомленнях на науково-практичних

конференціях. Колективом кафедри за останні п‘ять років підготовлено та опубліковано

понад 250 наукових та навчально-методичних публікацій, підготовлено та видано 13

навчально-методичних посібників.

Щорічно кафедра проводить наукові конференції «Українське козацтво: історія і

сучасність», «Навчальний заклад: історія і сучасність» «Соціально-політична активність

молоді в умовах формування громадянського суспільства», в якій беруть участь викладачі

вузу, студенти та учні старших класів шкіл міста та області. Раз на п‘ять років кафедра

проводить конференцію «Багаліївські читання», присвячену актуальним проблемам історії

Слобожанщини. Викладачі та співпрацівники кафедри беруть активну участь у підготовці,

проведенні та роботі щорічної міжнародної конференції «Краєзнавство та учитель»,

«Миколаївські читання», «Актуальні проблеми методики викладання історії та

правознавства», в конференціях та семінарах з методики викладання історії в школі для

вчителів міста та області.

Професором Богдашиною О.М. видано посібник «Джерелознавство історії

України: питання теорії, методики, історії», який отримав гриф Міністерства освіти і

науки України, монографію «Позитивізм в історичній науці в Україні (60-ті рр. XIX — 20-

ті рр. XX ст.)», яка витримала 2 видання, в тому числі два російськомовних.

Під керівництвом доц. Колоди В.В. проводяться стаціонарні дослідження трьох

археологічних пам'яток Харківської області (городища та селища Коробові Хутори,

городища в селі Мохнач та археологічні розвідки по долині річок Велика Бабка та Тетліга

- правих притоків Сіверського Дінця). Протягом п‘яти останніх років Колода В.В.

підготував і провів археологічні виставки «Старожитності городища Водяне»,

«Археологія козацьких часів на Харківщині» «Археологічні дослідження сезону». Ця

робота викликала значний громадський інтерес, про що свідчать численні публікації в

пресі та телевізійні передачі харківського та республіканського телебачення за 2004-2017

роки. Колода В.В. - член двох науково-методичних організацій: Польового комітету

Інституту археології НАН України (єдиний представник від Харківської області); ради по

вивченню і охороні археологічної спадщини при управлінні культурою ХАДО. Доцентом

Колодою В.В. Підготовлено і видано монографію «Сільське господарство на слов‘яно-

хозарському порубіжні» у співавторстві.

На кафедрі історії України працює аспірантура зі спеціальності 032 «Історія та

археологія», викладачами та аспірантами кафедри захищено 1 докторську та 28

кандидатських дисертацій.

Кафедра підтримує міжнародні наукові зв‘язки: професор Богдашина О.М.

пройшла стажування в Краківському університеті, працювала в бібліотечних фондах Чехії

та Франції, доценти Колода В.В., Гончарова О.С., Дьякова О.В., Чернікова І.С., Луценко

М.В. постійно беруть участь в міжнародних наукових конференціях.

Адреса:

61002, м. Харків, вул. Алчевських, 29, 3 поверх, ауд. 303

тел.: +38 (057) 700-48-01

тел. моб.: 097-28-16-833

e-mail: [email protected]

2.2 Структура та організація кафедри

Кафедра історії України являє собою єдиний науково-педагогічний колектив, до

складу якого входять на поточний момент: завідувач кафедри, професори, доценти,

аспіранти (відповідно до поточного штатного розкладу кафедри). Керівництво кафедрою

здійснює завідувач кафедри, який забезпечує організацію та зміст освітнього процесу;

виконання навчальних планів і програм навчальних дисциплін; здійснює контроль за

якістю викладання дисциплін кафедри, навчально-методичною та науковою діяльністю

викладачів; відповідає за розподіл і виконання навчального навантаження й основних

видів робіт між науково-педагогічними працівниками кафедри, своєчасну і якісну

підготовку навчально-методичної документації та інших документів, керує науковою

роботою кафедри. Науково-педагогічні працівники кафедри відповідають за викладання

навчальних курсів на високому науково-теоретичному й методичному рівні, своєчасне і

якісне програмно-методичне забезпечення закріплених за ними дисциплін, якісне й повне

виконання робочих навчальних планів і програм дисциплін, рівень знань, умінь і навичок,

інших компетентностей, набутих здобувачами вищої освіти в процесі навчання; повноту і

якість виконання запланованих освітньо-наукових і науково-технічних заходів;

своєчасність і об‘єктивність наданої інформації про свою діяльність.

Викладацький склад кафедри історії України:

1. Гончарова Ольга Сергіївна, кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри

([email protected])

2. Богдашина Олена Миколаївна, доктор історичних наук, професор

([email protected])

mailto:[email protected]

3. Дьякова Олена Василівна, кандидат історичних наук, доцент, (djakova. Elena.

[email protected])

4. Колода Володимир Васильович, кандидат історичних наук, доцент,

([email protected])

5. Луценко Марія Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент

([email protected])

6. Мартинова Ірина Станіславівна, кандидат історичних наук, доцент

[email protected]

7. Чернікова Інна Володимирівна, кандидат історичних наук, доцент, (chernikova.

gmail.com)

Допоміжний персонал кафедри:

1. Єгоршина Ольга Олександрівна, завідувач кабінетом кафедри (kaf-ukraine-

[email protected])

2. Зінченко Наталія Миколаївна, ст. лаборант ([email protected])

2.3 Організація навчального процесу

Робота кафедри історії України здійснюється за перспективними й поточними

річними планами з навчальної, наукової, методичної, організаційної, виховної роботи,

міжнародної діяльності й інших видів робіт. Згідно з планом роботи кафедри, кожний

викладач на поточний навчальний рік складає індивідуальний план роботи, якій

затверджується на засіданні кафедри. Обговорення питань, що стосуються діяльності

кафедри, проводиться на засіданнях кафедри не рідше одного разу на місяць. Викладачі

кафедри здійснюють роботу з усіх напрямів навчально-методичної та науково-дослідної

діяльності, виховної роботи. Так, на кафедрі працюють постійні методичний та

теоретичний семінари кафедри (керівник – проф. Богдашина О. М.). Кафедра історії

України веде необхідну документацію відповідно до номенклатури справ університету,

чинних положень і делегованих їй функцій. Викладачами кафедри розроблені та

затверджені на засіданні кафедри та раді факультету програми навчальних дисциплін,

робочі програми навчальних дисциплін. По кожній дисципліні розроблено навчвльно-

методичний комплекс, який включає: плани семінарських занять з методичними

рекомендаціями, завдання для самостійної роботи з методичними рекомендвціями,

конспект лекцій, питання для модульного контролю, питання для іспиту/заліку, перелік

базової та додаткової літератури.

2.4 Основні методи навчання і викладання, способи оцінювання, які

використовуються на кафедрі

Організація навчального процесу на кафедрі історії України відповідає вимогам

навчальних планів і робочих програм, здійснюється згідно з навчальними планами ХНПУ

імені Г.С.Сковороди відповідних освітніх рівнів, іншими нормативними документами та

забезпечує реалізацію єдиної державної політики в галузі освіти. Навчальний процес

викладачами кафедри історії України реалізується в таких формах: навчальні заняття,

виконання індивідуальних завдань, практики, контрольні заходи, організація самостійної

роботи студентів.

Викладачами кафедри застосовуються три групи методів навчання:

1. За характером подачі навчального матеріалу:

- словесні методи (розповідь, навчальна лекція, бесіда);

- наочні методи;

- практичні методи.

2. За організаційним характером навчання:

- методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності;

- методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;

- методи контролю та самоконтролю у навчанні.

3. За логікою сприйняття та засвоєння навчального матеріалу:

- індуктивні і дедуктивні методи;

- репродуктивні і проблемно-пошукові методи;

- прагматичні;

- дослідницькі.

Методи контролю:

Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів,

рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час проведення

аудиторних та позааудиторних занять. Форми проведення поточного контролю

визначаються викладачем і можуть включать в себе поточні лабораторні роботи,

самостійні роботи, оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання, тестування

(контрольна робота). Результати поточного контролю фіксуються в журналі успішності

академічної групи.

Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення

окремого модуля за результатами опанування теоретичного та практичного матеріалу,

передбаченого модулем. Форми проведення модульного контролю – контрольна робота,

тестування, усне опитування (колоквіум). Модульний контроль може бути проведений під

час практичних занять або в позааудиторний час.

Підсумковий контроль здійснюється у формі заліку або екзамену. Підсумковий

контроль дозволяє покращити загальну оцінку студента.

2.5 Позааудиторна работа

Позааудиторна робота включає в себе надання консультацій та поточний контроль

засвоєння студентами питань, винесених на самостійне вивчення. Викладачі кафедри

проводять індивідуальну роботу з обдарованими студентами: надають допомогу в

підготовці виступів на науково-практичних конференціях, написанні наукових статей та

конкурсних наукових робіт. Графік надання викладачами консультацій розробляється на

кожнтй семестр окремо і затверджується на засіданні кафедри. Розвиткові наукової

творчості студентів сприяє робота викладачів кафедри з координації діяльності

студентських гуртків і наукових семінарів: доц. Колода В. В. (науковий гурток з

археології України), проф. Богдашина О. М. (науковий гурток з історіографії історії

України), доц. Мартинова І. С. (Дискусійний клуб «Толерант»).

2.6 Впровадження новітніх технологій

У світлі вимог упровадження новітніх технологій навчання кафедра вирішує

завдання з організації, трансформації та динамічного включення їх у практику вищої

школи, оскільки вони не лише сприяють обізнаності з різноманітних історичних явищ і

процесів, але й формують компетентність, прогресивність, ефективність фахівця в галузі

історичної освіти та педагогічного менеджменту. Запровадження новітніх технологій

здійснюється кафедрою історії України з метою переорієнтації діяльності як викладачів,

так і студентів: домінанта викладацького навантаження зміщується в методичну сторону –

від інформаційної складової до організаційної, а саме:

– висуваються нові критерії до відбору знань із навчальних дисциплін кафедри

(зурахуванням реалій сучасного суспільства та рівня розвитку технологій) –

системність,інтерактивність, міждисциплінарність, мультикультурність тощо;

– застосовуються способи концентрованого викладу матеріалу (наприклад, завдяки

мультимедійним презентаціям тощо);

– використовуються інновації в науковій роботі (участь в інтернет-конференціях і

семінарах, здійснення електронних публікацій);

– підвищується ступінь включеності у світову науку, отже одним із головних

критеріїв оцінки рівня результативності наукової діяльності викладачів кафедри на

сьогодні є використання низки наукометричних показників: індекс наукового цитування,

індекс Хірша, імпакт-фактор, включеність до міжнародних реферативно-бібліографічних

баз даних;

– оновлюється методичне й технічне забезпечення самостійності студентів

відповідно до вимог інформаційного суспільства, тобто створюються електронні версії

відповідної навчально-методичної документації, посібників, у тому числі й для

дистанційної освіти;

– відбувається підвищення кваліфікації викладачів, зокрема у 2015-2016 роках

викладачі кафедри історії України пройшли курси «Методика розробки, впровадження та

викладання курсів відповідного професійного спрямування у формі дистанційної освіти»,

мають персональний обліковий запис на порталі дистанційної освіти ХНПУ;

– здійснюються інновації в контролі навчальної та позааудиторної роботи

студентів, зокрема електронне тестування, індивідуальні консультації із застосуванням

дистанційних форм – у соціальних мережах, електронною поштою й ін.

3. Загальний опис спеціальності «Істоія України»

Підготовка фахівців на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр та магістр

за напрямом 014 Середня освіта (Історія) здійснюється на історичному факультеті

Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Надання

освітніх послуг надається відповідно до ліцензії МОН України. Випускаючі кафедри –

кафедра всесвітньої історії та кафедра історії України.

Досвід підготовки фахівців у ХНПУ імені Г.С.Сковороди напряму 014 Середня

освіта (Історія) складає більше 26 років, на кафедрі історії України– більше 26 років. За

кафедрою закріплено викладання 19 навчальних дисциплін. Середнє річне навчальне

навантаження викладача кафедри історії України становить 1548 годин, в тому числі 600

годин аудиторного навантаження. Кафедра здійснює підготовку аспірантів за науковою

спеціальністю 032 Історія та археологія. Контингент аспірантів кафедри історії України –

9 осіб.

Підготовку фахівців напряму (спеціальності) регламентує стандарт вищої освіти:

- освітньо-професійна програма підготовки магістра напряму 014 Середня освіта

(Історія), затверджена Вченою радою ХНПУ імені Г.С.Сковороди, протокол №2 від

24.03.2016 р.;

- навчальний план підготовки магістрів напряму 014 Середня освіта (Історія),

затверджений Вченою радою ХНПУ імені Г.С.Сковороди, протокол №1 від 10.02.2017.

Назва галузі знань 01 Освіта

Назва спеціальності 014 Середня освіта (Історія)

Рівень вищої освіти Перший другий

Ступінь,

що присвоюється

бакалавр магістр

Форми навчання денна, заочна, перепідготовка денна, заочна, перепідготовка

Запис у дипломі бакалавр історії магістр історії

Академічні права

випускників

продовження навчання з усіх

програм другого освітньо-

наукового рівня в галузі 014

Середня освіта (Історія)

продовження навчання з усіх

програм третього освітньо-

наукового рівня в галузі 032

Історія та археологія

Обсяг програми у

кредитах ЄКТС

360 кредитів 90 кредитів

Опис предметної

області

Об‘єктом вивчення є історичний розвиток України, вітчизняна

історична наука, етнічна історія України, педагогіка та педагогічний

менеджмент середніх (для бакалаврів) та вищих (для магістрів)

навчальних закладів.

Метою навчання є формування у студентів уміння орієнтуватися в

сучасних якісних трансформаціях у сфері гуманітаристики та вільно

володіти базовим категоріально-понятійним апаратом історичної

науки; оволодіння принципами провадження досліджень і методами

новітньої історіографії; уміння використовувати професійно-

профільовані знання й практичні навички в організації власної

педагогічної діяльності й у розробці орієнтаційних курикулярних

проектів; здатності до здійснення історико-культурних функцій у

діяльності організацій і установ; здатності до створення інноваційного

освітнього продукту та уміння ефективно спілкуватися й володіти

основами сучасних інформаційних і комунікаційних технологій.

Теоретичний зміст складають поняття історичної науки, концепції

вітчизняного історичного розвитку й загальні тенденції,

закономірності й особливості розвитку наукового пізнання,

методологія наукового історичного дослідження та специфіка процесів

педагогіки середньої та вищої (для магістрів) школи та педагогічного

менеджменту.

4. Підготовка студентів за рівнем «бакалавр»

4.1 Перелік навчальних дисциплін, які забезпечує кафедра

Україна: Історія та сучасні реалії

Давня історія України

Середньовічна історія України

Історія України Нового часу

Історія України ХХ - поч. ХХІ ст.

Історіографія історії України

Етнічна історія України

Етнічні меншини в Україні: історико-антропологічний вимір

Історія рідного краю

4.2 Анотація навчальних курсів

Україна: Історія та сучасні реалії

Нормативна навчальна дисципліна, яка викладається на всіх факультетах. На

вивчення навчальної дисципліни відводиться 2 кредити ЄКТС (60 годин). Предмет

вивчення навчальної дисципліни закономірності розвитку політичного життя українського

суспільства в конкретних формах і просторово-часових вимірах, характер, структура і

зміни в політичних системах. Метою викладання навчальної дисципліни «Україна: історія

і сучасні реалії (розділ: Історія України)» є на основі широкого кола джерел і новітніх

здобутків історичної науки дати розуміння тривалого і складного шляху, що його

пройшов наш народ, перш ніж відродити власну державу у кінці ХХ ст. Основними

завданнями вивчення дисципліни «Україна: історія і сучасні реалії (розділ: Історія

України)» є розвиток національної самосвідомості майбутніх спеціалістів; виховання

патріотичних і морально-етичних переконань спеціаліста, причетності до тисячолітньої

історії українського народу; вироблення умінь та навичок, які забезпечать застосування

набутих знань з історії у повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному

житті, оцінки суспільних явищ і подій.

Давня історія України

Нормативна навчальна дисципліна, яка викладається на 1 курсі історичного

факультету. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 5 кредитів ЄКТС 150 годин.

Предмет вивчення навчальної дисципліни є археологія України, політичні, державотворчі,

соціально-економічні, культурно-освітні та конфесійні процеси в історичному просторі

українських територій від найдавніших часів до 1648 р. Метою викладання навчальної

дисципліни «Давня історія України» є на основі широкого кола джерел і новітніх

здобутків історичної науки дати розуміння соціально-економічного, політичного та

культурного розвитку українських земель від найдавніших часів до початку національної

революції 1648 року. Основними завданнями вивчення дисципліни «Давня історія

України» є формування історика-фахівця; розвиток національної самосвідомості

майбутніх спеціалістів; виховання патріотичних і морально-етичних переконань

спеціаліста, причетності до тисячолітньої історії українського народу; вироблення умінь

та навичок, які забезпечать застосування набутих знань з історії у повсякденній

діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних явищ і подій.

Середньовічна історія України



Предмет вивчення навчальної дисципліни є суспільно-політичні, державотворчі,

соціально-економічні, культурно-освітні та етноконфесійні процеси в історичному

просторі українських територій від початку національної революції 1948 р. до кінця ХVІІІ

ст. Метою викладання навчальної дисципліни «Середньовічна історія України» є на

основі широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння

соціально-економічного, політичного та культурного розвитку українських земель від

початку національної революції 1648 року до кінця ХVІІІ ст. Основними завданнями

вивчення дисципліни «Середньовічна історія України» є формування історика-фахівця;

розвиток національної самосвідомості майбутніх спеціалістів; виховання патріотичних і

морально-етичних переконань спеціаліста, причетності до тисячолітньої історії

українського народу; вироблення умінь та навичок, які забезпечать застосування набутих

знань з історії у повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті,

оцінки суспільних явищ і подій.

Історія України Нового часу


факультету. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 3 кредити ЄКТС 90 годин.

Предмет вивчення навчальної дисципліни: соціально-економічний, суспільно –

політичний і культурний розвиток українського суспільства у ХІХ – на початку ХХ

століття, а також під час Української революції 1917- 1921 рр. Метою викладання

навчальної дисципліни «Історія України нового часу» є: на основі широкого кола джерел і

новітніх здобутків історичної науки дати розуміння соціально-економічного, політичного

та культурного розвитку українських земель під владою Російської та Австрійської

імперій та в часи значних суспільних трансформацій, таких як Перша світова війна та

Українська революція 1917 – 1921 рр. Основними завданнями вивчення дисципліни

«Історія України нового часу» є: формування історика-фахівця; розвиток національної

самосвідомості майбутніх спеціалістів; виховання патріотичних і морально-етичних

переконань спеціаліста, причетності до тисячолітньої історії українського народу;

вироблення умінь та навичок, які забезпечать застосування набутих знань з історії у

повсякденній діяльності, для орієнтації в суспільно-політичному житті, оцінки суспільних

явищ і подій; сформувати уявлення про процес переходу українського народу від

традиційних форм життя до індустріального суспільства; про ідейні витоки українського

націотворення; показати, що в ХІХ столітті відбувалося формування новочасної

української національної ідеї («національного проекту»), а на початку ХХ століття

відбулися спроби реалізації такого проекту.

Історія України ХХ - поч. ХХІ ст.



Предмет вивчення навчальної дисципліни є суспільно-політичні, державотворчі,

соціально-економічні, культурно-освітні та етноконфесійні процеси в історичному

просторі українських територій ХХ – початку ХХІ ст. Метою викладання навчальної

дисципліни «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.» є сформувати системний погляд на

процеси зародження і творення суспільства, економіки, культури, побуту, відносин

України із сусідніми державами у ХХ – на початку ХХІ ст. Основними завданнями

вивчення дисципліни «Історія України ХХ – початку ХХІ ст.» є вивчення основних етапів

і закономірностей розвитку України ХХ – початку ХХІ ст., подолання догматичних

стереотипів щодо їх висвітлення; формування уявлень про складність і багатовекторність

розвитку країни в контексті історії сусідніх народів; ознайомлення з життям і діяльністю

видатних людей; опанування наукового підходу до вивчення історії державного розвитку

країни та поміркованої оцінки історичних джерел.

Історіографія історії України



Предмет вивчення навчальної дисципліни закономірності розвитку історичної науки на

українських землях. Метою вивчення навчальної дисципліни є аналіз гносеологічної

природи історіографічного знання, понятійний апарат та методи історіографії, питання

історії національної історіографії, основні напрями розвитку української історичної думки

та процес формування історичної науки в Україні. Завданнями навчальної дисципліни є:

розкрити зміст поняття історіографія, місце та функції історіографії в процесі історичного

пізнання; дати аналіз категоріального апарату та методів історіографії; охарактеризувати

основні етапи становлення історіографії як спеціальної наукової дисципліни та

простежити основні етапи розвитку історичної науки; висвітлити процес виникнення та

діяльності організаційних структур української історичної науки; виділити провідні

наукові напрями та ідейні течії, визначити роль і місце наукових шкіл; вивчити творчість

найбільш відомих представників української історичної науки.

Етнічна історія України

Вибіркова навчальна дисципліна, яка викладається на 2 курсі історичного


Предмет вивчення навчальної дисципліни є виникнення етнічних утворень, спільностей

(племен, союзів племен, народностей, націй), етнічні та етногенетичні процеси,

етносоціальна структура суспільства на різних етапах часового розвитку в межах етнічної

території, історичне минуле та культурні надбання етнічних спільностей на теренах

України. Метою викладання навчальної дисципліни «Етнічна історія України» є на основі

історичного минулого і сучасного розвитку України показати особливості розвитку

етнічної історії України, формування етнічної території, ознайомити студентів із

етнологічними термінами щодо походження та етнічної історії українського народу,

змінами в етнічному складі, міжетнічними взаєминами на сучасному етапі. Основними

завданнями вивчення дисципліни «Етнічна історія України» є на основі сучасних

наукових досягнень, в умовах утвердження національно-державницької свідомості

українців, відродження втрачених чи нерозвинутих раніше сутнісних атрибутів етнічності,

зростання інтересу до історії, показати етапи формування території України, особливості

етнічного складу та мовної структури населення, етнонаціональних відносин та

міжетнічних комунікацій; навчити студентів працювати з різноманітною науковою

літературою та джерелами, аналізувати сучасні проблеми етнічної історії, застосувати

отримані знання та компетенції.

Етнічні меншини в Україні: історико-антропологічний вимір



Предмет вивчення навчальної дисципліни є шляхи формування етнічного складу

населення України та антропологічна характеристика етнічних спільнот, процеси мовного

і етнічного змішування. Метою викладання навчальної дисципліни «Етнічні меншини в

Україні: історико-антропологічний вимір» є вивчення навчальної дисципліни є: на основі

широкого кола джерел і новітніх здобутків історичної науки дати розуміння загального

розвитку етнічної багатоманітності населення України та шляхів його формування, і

специфічних антропологічних рис етнічних меншин. Вивчення предмету має сприяти

поєднанню у світогляді студентів національних та загальнолюдських цінностей.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Етнічні меншини в Україні: історико-

антропологічний вимір» є сприяти формуванню у студентів наукового світогляду,

підвищувати їх освітній та культурний рівень.

Історія рідного краю

Вибіркова навчальна дисципліна, яка викладається на 2 курсі історичного

факультету. На вивчення навчальної дисципліни відводиться 2 кредита ЄКТС 60 годин.

Предметом навчальної дисципліни «Історія рідного краю» є: історія Харківської області в

сучасних її межах та у разі необхідності територій, що до неї прилягають. Метою

викладання навчальної дисципліни «Історія рідного краю» є показати, що історія

Харківщини є часткою державно-історичного процесу, що вона в своєму розвитку

пройшла ті ж самі за змістом і наповненням етапи, що і Україна, вписується у загальну

схему розвитку і зміни європейських цивілізацій. Основними завданнями вивчення

дисципліни «Історія рідного краю» є: прослідкувати співвідношення певних процесів і

подій української та місцевої історії, що сталися під впливом тих чи інших

загальноісторичних явищ, внутрішніх і зовнішніх обставин; навчити студентів робити

історичний, логічний і теоретичний аналіз фактів і подій у проблемному та

хронологічному вимірах; формувати у студентів історичне мислення, певний історичний

світогляд, який дасть їм змогу дивитись на історію не тільки як на минуле, але й ставити

сучасні події на історичний грунт, робити певні політичні висновки; виховувати

усвідомлення того, що історія рідного краю є одним з важливих засобів самопізнання

суспільства, засвоєння його досвіду і традицій; формувати громадянську позицію,

спонукати до свідомої і бажано активної участі в подіях, що відбуваються навколо нас, які

колись також стануть історією; вести патріотичне виховання молоді.

4.3 Навчально-методичне забезпечення

Найменування

навчальної

дисципліни згідно з

навчальним планом

Інформація про наявність (―+‖, ―-‖ або немає потреби)

навчального

контенту

планів

практичних

(семінар-

ських)

занять

завдань для

лабора-

торних робіт

завдань

для

самостій-

ної роботи

студентів*

питань, задач,

завдань або

кейсів для

поточного та

підсумкового

контролю

завдань для

комплексної

контрольної

роботи

Україна: Історія

та сучасні реалії + +

немає

потреби + + +

Давня історія

України + +

немає


Середньовічна

історія України + +

немає


Історія України

Нового часу + +

немає


Історія України

ХХ - поч. ХХІ ст. + +

немає


Історіографія

історії України + +

немає


Етнічна історія

України + +

немає


Етнічні меншини

в Україні:

історико-

антропологічний

вимір

+ + немає


Історія рідного

краю + +

немає


4.4 Інформаційне забезпечення

Найме-

нування

навчаль-

ної

дисцип-

ліни

Автор

підручника

(навчального

посібника

тощо)

Найменування

підручника (навчального посібника тощо)

Наймену-

вання

видав-

ництва,

рік

видання

Кіль-

кість

примір-

ників**

Україна:

історія

та

сучасні

реалії

Дзюба І.М Україна у пошкуках нової ідентичності К.:

«Україна»,

2006

1

Бойко О.Д. Історія України: Навч. посібник. – Вид. 2-

е, випр. і доп.

К.:

Академвида

в, 2006

1

Танцюра В.І.

та ін..

Політична історія України: Навч.

посібник

К.: Академ

видав, 2008

1

Наливайко

Д.С.

Україна очима заходу К.:

«Грамота»,

2008

1

Король В.

Ю.

Історія України: Навч. посібник. – Вид. 2-

е, доп.

К.: ВЦ

«Академія»,

2008

1

Курас І.Ф. та

ін.

Політична ісорія України. ХХ століття: У

6 т.

К.:

«Генеза»,

2002-2003

1

Дещинський

Л. Є.

Міжнароднв відносини Укоаїни: історія і

сучасність

Львів:

«Бескід

Біт», 2004

1

Кульчицький

С.В.

Українська революція 2004 р. К.:

«Генеза»,

2005

1

Палютін

М.П.

Україно-російські відносини: минуле і

сучасність

Харків:

«Курсор»,

2007

1

Юрій М.Ф. Соціокультирний світ України К.:

«Кондор»,

2003

1

Давня

історія

України

Бунятян К.П.

та ін.

На світанку історії К.:

Видавнічій

Дім

Альтерна

тиви, 1998

1

Бунятян К.П. Давне населення України: Навч.

посібник.

К.:

Либидь,

2006

1

Бурдо Н.Б.,

Відейко

М.Ю.

Трипільська культура Харків:

Фоліо,

2007

1

Толочко П. П.

та ін..

Да

Міністерство освіти і науки України...

Documents