МІЖРЕГІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

В. О. Аніщенко

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

як навчальний посібникдля студентів вищих навчальних закладів

Київ ДП «Видавничий дім «Персонал»

2011

ББК 20.1я73 А67

Рецензенти: О. Г. Гончаренко,канд.екон.наук С. М. Кадетов,канд.екон.наук,доц. В. Ю. Кондович,канд.соціол.наук,доц. Н. В. Тордія,канд.біол.наук,доц.

Схвалено Вченою радою Міжрегіональної Академіїуправління персоналом (протокол № 4 від 29.04.09)

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України(лист №14/18.2-55 від 16.01.06)

АніщенкоВ.О.А67 Основи екології : навч. посіб. / В. О. Аніщенко. — К.: ДП«Вид.дім.«Персонал»,2011.—148с.—Бібліогр.:140–145с.

ISBN978-617-02-0077-8

Унавчальномупосібникувикладенітеоретико-методологічніосновиеко-логії, розкриті питання управління процесом природокористування; значнаувагаприділенавизначеннюекономічноїефективностівпровадженняприродо-охороннихзаходівтаоцінкиекономічнихзбитківвідзабрудненнянавколиш-ньогоприродногосередовищавнаслідокгосподарськоїдіяльностілюдини,ата-кожокресленіголовніправовіосновивгалузіохорониприродитараціонально-говикористанняприроднихресурсів.

Длястудентіввищихнавчальнихзакладівзіспеціальності“Економікапід-приємства”та“Менеджменторганізацій”,атакождлястудентів,аспірантів,ви-кладачівдисциплінеколого-правовоготаеколого-економічногонапряму.

ББК20.1я73

©В.О.Аніщенко,2011©МіжрегіональнаАкадеміяуправлінняперсоналом(МАУП),2011©ДП«Видавничийдім«Персонал»,2011ISBN978-617-02-0077-8

3

ВСТУП

“У людства повинно бути майбутнє. І воно може бути світлим. Нерозв’язних про-блем немає. Пройти небезпечну ділянку шля-ху в майбутнє допоможе світло екологічних знань, активність, праця та високий профе-сіоналізм”.

М. Реймерс

Випочинаєтевивчатикурс“Основиекології”,появаякого—ценеданинамоді,ажиттєванеобхідність.

Позасумнівомтойфакт,щолюдствоіснуєзарахунокприродногосередовища,щобіосферазабезпечуєлюдинунеобхідноюдляїїнор-мальної життєдіяльності речовиною, енергією та інформацією. Од-нак,навідмінувідтварин,людинаспоживаєвсеценевготовомуви-гляді, а перетворюючи та пристосовуючи до власних потреб, тобтовиробляєпредметиспоживання.

Всядіяльністьокремоїлюдиниаболюдськогосуспільстваздій-снюєтьсязарадизадоволеннятихчиіншихпотреб.Однакприцьо-му не завжди вдається вірно оцінити, яка із потреб є найважливі-шою,доякихнаслідківможепризвестивибранийспосібїїзадово-лення. Справді, в короткостроковому майбутньому вигідніше, на-приклад,простовирубатилістанегайноотримативідцьогоеконо-мічнувигоду,ніжраціональновикористатилісовібагатства,недо-пускаючи їх знищення та витрачаючи при цьому немалі грошіна науково-дослідницькі та природоохоронні заходи. Між тим до-сягтитакимчиномекономічногопроцвітання—небільшніжілю-зія,бонанесенийприродізбитокдужескоровиявитьсянарозвиткулюдськогосуспільства.Тобтопідтверджуєтьсяпершийзаконеколо-гії(принципвідповідногоудару):“Усе,щомистворюємо,можепри-звестидонепередбаченихнаслідківуприроді”ідругийзаконеколо-гії(принципзагальноговзаємозв’язку):“Усеусвітівзаємопов’язане,втомучисліймизвами”,атакожйіншіпринципиекологічногосві-тогляду.

4

Упродовжусьогоісторичногорозвиткубезконтрольнийтанеро-зумний економічний вплив на природу став для неї непосильнимтягарем. Результати цього впливу з’явилися вже в середині ХХ ст.Практично будь-який показник стану навколишнього середовищасвідчитьпроруйнуванняземнихекосистем:лісовімасивискорочу-ються,поширюютьсяпустелі,орніземлівтрачаютьсвоюродючість,зникаютьмалірічки,погіршуєтьсяякістьгідросфери,аватмосферінакопичуютьсягази,яківикликаютьпарниковийефект,руйнуванняозоновогошару,кислотнідощі,смоги;скорочуєтьсякількістьвидівфлориіфауни;прогресуєзабрудненнябіосфери.Убагатьохкраїнахсвіту—ПівнічнійАмериці,ЗахіднійЄвропі,Японії—загостриласяекологічнаситуація,виниклирегіониекологічноїкризи,деякістьсе-редовищаспоживанняневідповідаєнормальнимумовамфункціону-ванняживихорганізмів.

ЛюдствовХХІст.підійшлодотихмеж,заякимийогоекстенсив-нийрозвитокпогрожуєсамознищенням,тобтоможевідбутисяповневиснаження, вичерпання біосфери та стане неможливим саме існу-ваннялюдськогороду.

УдругійполовиніХХст.виникланеобхідністьдослідженнясе-редовищапроживаннялюдини.Аце,своєючергою,зумовило“еколо-гізацію”багатьохгалузейсучасноїнауки.Питаннямиохоронинавко-лишньогосередовищапроживаннялюдини,раціональногоприродо-користуванняниніактивнопереймаютьсятакінауки,як географія,економіка, геологія, хімія, фізика, правознавство, інженерні наукитаін.СправдилосяпередбаченняВ.І.Вернадськогопроте,щонашізнаннярозвиватимутьсянезнаук,азпроблем.

Екологічна проблематика стала предметом неабиякої увагинетількивченихіспеціалістів,айрізнихміжнароднихорганізацій,урядів,політичнихдіячів,широкихкілгромадськості.

5

Розділ І

ОСНОВНІ тЕОрЕтИчНІ КОНцЕпцІЇ ЕКОЛОГІЇ

Тема 1. Теоретико-методологічні основи екології

1.Предмет,методізавданняекології.2.Основні поняття і терміни екології (найбільш загальні і ужи-

вані).3.Методиекологічнихдослідженьтаекологічнемоделювання.

1.1. Предмет, метод і завдання екології

Термін“екологія”(відгр.oikos,щоозначаєдім,помешкання,місцеперебуваннятаlogos—наука)впершезапропонуваву1866р.німець-кийученийЕ.Геккель.

Екологія — це принципово нова інтегративна дисципліна, якапов’язує фізичні та біологічні явища і утворює міст між природни-чимитасуспільниминауками(Авт.),єоб’єднуючимелементомвсієїрозумовоїдіяльностілюдининапланеті.

Вонавивчає:• загальнізаконифункціонуванняекосистемрізногоієрархічно-

горівня;• середовищеіснуванняживихістот(включаючилюдину);• певнусукупністьпредметівтаявищзточкизорусуб’єктаабо

об’єкта(живогоабозаучастюживого);• становищелюдинияквидутасуспільствавекосферіпланети;• обмежувальні прогнози споживання ресурсів біосфери в гос-

подарськійдіяльностілюдининаЗемлі;Нині сформувалося близько ста напрямів екологічних дослі-

джень, які можна об’єднати за принципами галузевої належності,взаємозв’язків, взаємопідпорядкованості, пріоритетності, теоретич-ноготапрактичногозначення(див.рис.1.1).

6

Рис. 1.1.Структурнасхеманаукипродовкілля

Предметомдослідженняекологіїєдетальневивченнязадопомо-гоюкількіснихметодівосновструктуритафункціонуванняприрод-нихтастворенихлюдиноюсистем.

Сучаснанаукапродовкілля(екологічнафілософія)

Теоретична екологія Практична екологія

Біоекологічнінауки(екологіяживихорганізмів)

Геологічнінауки

Екологіяатмосфери

Екологіягідросфери

Енергетикаіекологія

Проми-словість

іекологія

Екологіялітосфери

(ґрунти,родовищакориснихкопалин)

Техноекологічнінауки

Соціоеколо-гічнінауки

Екологіялюдини

Екологіямікросвіту

Екологіярослин

Екологіятварин

Військовадіяльністьіекологія

Екологічнаосвіта

Екологічнеправо

Екологічнаетика

Психоекологія

Еклогічнийменеджментімаркетинг

Екологіяідемографія

Національнаекополітика

Урбоекологія

Ландшафтнаекологія Транспорт

іекологія

Сільськегосподарство

іекологія

Космічнадіяльністьіекологія

Науковадіяльністьіекологія

Економікаприродокористування

таохоронадовкілля

Міжнароднаекополітика

7

Об’єкти дослідження в екології—організми,тілаіречовини(ма-теріальнітапроцесизаїхучастю),якіпідкоряютьсязаконамприрод-ничихнаук.Природніоб’єктизарозмірамийрівнемскладностіорга-нізаціїумовноподіляютьсяна20рівнів(рис.1.2).

Включаючигеоструктуру,вонийдутьвідсубелементарнихчасти-ноктипукварківаждоВсесвітувцілому.

Рис. 1.2.Рівніорганізаціїматеріїтацаринадіяльностісучасноїекології

З рис. 1.2. випливає, що біологія займається рівнями 4–14, хі-мія — насамперед рівнями 2–4, але її застосування поширюєть-сяна інтервал5–18;найзагальнішізаконифізикистосуютьсявсіхрівнів, хоча максимальна активність цієї науки спостерігаєтьсянанижнійіверхніймежіцьогоряду(1–4і14–20);екологіяторка-ється насамперед рівнів 10—15, але в майбутньому, кооперуючисьзіншиминауками,можепоширитисвоюувагуякнавищі(16,17),такінанижчі(6–9)рівні.

???20.Всесвіт19.Групагалактик18.Галактика17.Сонячнасистема16.Планети15.Земля14.Біосфера13.Екосистема12.Угруповання11.Популяція10.Організм9.Система8.Орган7.Тканина6.Клітина5.Протоплазма4.Молекули3.Атоми2.Елементарнічастини1.Субелементарнічастини???

Мегасвіт

Макросвіт

Мікросвіт

Життя

Нежиття

???

8

Екологіюзарозмірамиоб’єктіввивченняподіляютьна:• географічну(ландшафтну),об’єктививчення—крупнігеосис-

теми,географічніпроцеси;• глобальну—вченняпробіосферуЗемлі.Стосовнопредметіввивченняекологіяподіляєтьсянаекологію:• мікроорганізмів;• грибів;• рослин;• тварин;• людини;• сільськогосподарську;• прикладну;• інженерну;• загальну.Засередовищамитакомпонентамирозрізняютьекологію:• суходолу;• пріснихводоймищ;• моря;• високогірну;• крайньоїпівночі;• хімічну;• геохімічну;• іншихгеографічнихзон.Зачасовимиаспектамирозрізняютьекологію:• історичну;• еволюційну.Н.Ф.Реймерсвиокремлюєзагальну“велику”екологію,тобтоеко-

логіюглобальну,мегаекологію,панекологію).Ценауковийнапрям,якийдосліджуєсукупністьприроднихісоціальнихявищіпредметів,алеуплощиніінтересівлюдини.

Основнимизавданнямиекологіїє:• дослідження особливостей організації життя, в тому числі

узв’язкузантропогенним,щоєрезультатомлюдськоїдіяль-ності,впливомнаприроднісистемиібіосферувцілому;

• регулювання чисельності популяцій; консервація еталоннихділянокбіосфери;обґрунтуваннятарозробказаходіввикорис-таннянехімічнихзаходівборотьбизішкідливимивидами;

• перехідвідпромислудогосподарства;індексаціязабрудненняприродногосередовища;

9

• прогнозування змін природи під впливом діяльності людинитауправлінняцимизмінами;

• створеннянауковоїосновираціональноговикористанняпри-роднихресурсів;

• збереженнясередовищаіснуваннялюдини.Завданнямиекологіїдляекономістівє:• ознайомлення зі специфікою впливу окремих галузей народ-

ногогосподарствананавколишнєсередовище;• засвоєння господарського механізму управління процесом

природокористуваннятаохоронидовкілля;• вивчення специфіки економічних методів управління проце-

сомприродокористування.

1.2. Основні поняття і терміни екології (найбільш загальні й уживані)

Біосфера(відгр.bios—життяіsphairo—сфера,куля)—частинанавколоземногопростору(~15км),вякомуіснуютьіфункціонуютьживіорганізми(сферажиття).

Термін “біосфера” запропонував австралійський геолог Е.Зюсс(1875р.).Біосферавключаєчастиниатмосфери, гідросфери іверх-нючастинулітосфери.

Нижня межа біосфери сягає глибин літосфери, де температу-растановить100°C(умолодихскладчастихпоясах—цеприблизно1,5–2кмінакристалічнихщитах—7–8км).

Верхнямежабіосферисягає85кмнадповерхнеюЗемлі.Біонти — це організми, які у процесі еволюції пристосувались

дожиттявпевномусередовищі.Біомаса — жива речовина Землі; загальна кількість приблизно

2,4·1012—3,6·1012т.Біосинтез—утвореннянеобхіднихречовиндляжиттєдіяльності

організмузаучастюбіокаталізаторів(ферментів).Життєздатність — здатність організму (особини) зберігати

своєіснуваннявмінливихумовахсередовища.Життя—вищаформаіснуванняматерії,найхарактернішимири-

самиякоїєобмінречовин,самооновлення,самовідтворення,еволю-ція,накопиченняіпередачаінформації.

Забруднення—внесеннявбудь-якесередовищеабовиникненняуцьомусередовищінових,звичайно,нехарактернихдляньогохіміч-

10

них,фізичнихчибіологічнихагентів,абоперебільшенняприродногорівняцихагентівзапевнийпроміжокчасу.

Забруднювач—будь-якийприроднийчиантропогеннийфізич-ний агент, хімічна речовина або біологічний вид (головним чиноммікроорганізми),щопотрапляєвнавколишнєсередовище,абовини-каєвньомувкількостях,яківиходятьзамежізвичайноговмісту.

Екосистема (біогеноценоз) — основна одиниця біосфери; єди-нийприроднийкомплекс,утворенийзадовгийперіоджиттяорганіз-мамиісередовищем,вякомувониіснують,ідевсікомпонентитіснопов’язаніобміномречовин,енергіїтаінформації.

Гомеостаз—векологіївиражаєвнутрішнюдинамікурівновагиекосистеми, яка постійно підтримується регулярним відновленнямїїелементів.

Вид — сукупність організмів з вираженими спільними для нихморфологічнимиознаками,якіздатнісхрещуватисьміжсобою.

Популяція — сукупність особин одного виду, які проживаютьнаоднійтериторіїівідтворюютьсебевпродовжбагатьохпоколінь.

Екологічні фактори — всі складові (елементи) природного се-редовища,яківпливаютьнаіснуванняйрозвитокживихорганізмівідоякихвонипристосовуються(замежамиздатностіпристосуван-нянастаєсмерть).

Природне середовище—цевсеживейнеживе,щооточуєорганіз-ми,зякимивонивзаємодіють.Розрізняютьповітряне,воднетаґрун-товесередовище.

Біотехнології —спосіботриманнякориснихдлялюдейпродуктівзадопомогоюбіологічнихчинників(антибіотиків,дріжджівтощо).

Охорона навколишнього середовища — система міжнародних,державних, регіональних і локальних технічних, адміністративних,управлінських і громадських заходів щодо забезпечення оптималь-них фізичних, хімічних та біологічних параметрів функціонуванняприроднихсистем.

Охорона природи — комплексна система міжнародних, держав-них і громадських заходів, які спрямовані на раціональне викорис-тання,відтворенняіохоронуприроднихресурсів,захистприродногосередовищавідзабрудненьіруйнуваньвінтересахзадоволеннямате-ріальнихтакультурнихпотребякіснуючих,такімайбутніхпоколінь.

Раціональне природокористування—цесистемадіяльності,якаповинна забезпечити економну експлуатацію природних ресурсів(ПР)йумовтабільшефективнішийрежимїхвідновленнязураху-

11

ванням перспективних інтересів господарства, яке розвивається, тазбереженняздоров’ялюдства.

1.3. Методи екологічних досліджень та екологічне моделювання

Основнимиметодамиекологічногодослідженняєспостереження,експериментімоделювання(рис.1.3).

Моделювання – це дослідження об’єктів пізнання на моделях екосистем і процесів або побудова й вивчення моделей існуючих екосистем й процесів,

які притаманні живій природі

Методи екологічних досліджень

Методи обробки отриманої інформації:

згортання, стиснення та узагальнення

Методи інтерпретації

отриманих і фактичних матеріалів

Картографічний, який дає можливість застосувати

географічну карту для опису, аналізу і пізнання явищ

Аерокосмічні, які дозволяють оцінити в динаміці всі процеси, що відбуваються в локальному

чи глобальному масштабах

Методи спостереження, за допомогою яких

збирається інформація про стан природних

об’єктів: рослин, тварин, мікроорганізмів,

екосистеми, біосфери

Рис. 1.3. Методиекологічнихдосліджень

Оскільки природа має системний принцип організації, методо-логічноюосновоюїїдослідженняєсистемний підхід.Кінцеваметадослідженняцепобудовамоделісистеми,якаадекватновідображаєсамусистему.

Система(відгр.“система”—ціле,складенезчастин)—цеклю-човепоняттяутеоріїсистемногоаналізу.Якзазначаввідомийвче-ний Н.Ф.Реймерс (1990 р.), система — це: 1) будь-яка речовинно-енергетична або концептуальна сукупність взаємопов’язаних,об’єднанихпрямимиізворотнимизв’язкамивдеякуєдність;2)упо-рядкована матеріально-технічна сукупність, яка саморозвиваєтьсяі саморегулюється певним чином, існує і є керованою як відносно

12

стійке єдине ціле за рахунок взаємодії, розподілу та перерозподілуречовин,енергіїтаінформації,якієвнаявностітанадходятьззовній продукуються цією сукупністю, і забезпечує перевагу внутрішніхзв’язків (у тому числі переміщення речовин, енергії та інформації)надзовнішніми.

Длясистемногопідходухарактернимєціліснийрозгляд,установ-леннявзаємодіїскладовихабоелементівсукупності,невідповідністьвластивостейцілогодовластивостейчастин.

ЗавизначеннямодногозтворцівзагальноїтеоріїсистемЛ.Берта-ланфі,система—цекомплекселементів,якізнаходятьсяувзаємодії.ЗавизначеннямН.Д.Урсулу,система—цеорганічнамножина,якаутворюєціліснуєдність.

Екологічнасистемамаєтакісаміознаки,якібудь-якаіншасис-тема,утомучислі:

• цілісність і відособленість (ознакою цілісності є те, що змінаоднієївластивостіобов’язкововикликаєзмінувсіхінших,аві-дособленості—навпаки);

• прогресуючаізоляція(викликаєаборозпад,аборіст);• прогресуючасистематизація(змінанаправленостівбікціліс-

ності);• централізація(одинелементчиоднапідсистемамаєдоміную-

чурольуфункціонуваннісистеми).Методологічноюосновоюсистемногопідходувекологіїєтриго-

ловніположення:1.Будь-якаекологічнасистемавідорганізмудобіосфериявляєсо-

боювнутрішньопогоджену,організовануцілісність,щофункціонуєякєдинецілезарахуноквзаємодіїкомпонентівцієїсистеми.Рівеньцілісностібіологічнихтаекологічнихсистембуваєрізниміможеко-ливатися.Системиможутьбутидоситькрихкимиабо,напроти,жор-сткодетермінованими,алетачиіншацілісністьзалишаєтьсяфунда-ментальноювластивістюбудь-якихсистем.

2.Біологічні та екологічні системи динамічні, вони змінюютьсяв тій чи іншій амплітуді, зберігаючи свою цілісність навіть при по-мітномускладітахарактерівзаємодіїкомпонентів,щоїхскладають.

3.Системиприроди,яканасоточує,маютьздатністьдорозвитку,самоорганізаціїтаускладнення.

Одниміззавданьекологіїєкласифікаціятихсистем,зякимивонапов’язана.Л.Барталанфіоднимізпершихпоклаввосновукласифі-кації систем поняття їх ієрархічного порядку. Стосовно живої при-родинайбільшезначеннямаєієрархіяорганізованості.

13

Прикладомможебутитакаієрархія:поле—плазма—елементар-нічастинки—атоми—молекули—міцели—клітини—органи—ор-ганізми.

Відповіднодотеоріїсистемвониподіляютьсянатривиди:а)відкриті,якіобмінюютьсязнавколишнімсередовищемречо-

виноютаенергією;б)закриті,якіобмінюютьсязнавколишнімсередовищемтільки

енергією;в)ізольовані,якіповністюізольованівідсередовища.Очевидно,щоекологіямаєсправузвідкритимисистемами.Такі

системинемаютьжорсткоїдетермінованостіструктуритафункціо-нування,внихзавждиспостерігаєтьсятойчиіншийступіньстохас-тичності,випадковості,алевонизберігаютьтиповийдлянихрівеньцілісності.

Оскільки екологічні системи є відкритими, слід розрізняти вну-трішнютазовнішнюструктурисистеми.Внутрішняструктура—цесистеманачесамавсобі,зовнішня—їїзв’язкизелементами,щонеоб-хідні для забезпечення цілісності та функціонування цієї системи.Зрозуміло,щоодинітойсамийелементможебутичастиноюрізнихсистем, знаходячись на їх перетині. Базова структура формуванняметодологіїсистемногопідходунаведенанарис.1.4.

ефективність; цілісність; надійність; інформаційність; результативність; динамічність; стійкість; вартісність та ін.

Класи систем

Природа систем

Структура систем

Особливості систем

Поведінка систем

Методологія системного підходу

унітарна; мультиплікативна; центральна; ієрархічна; змінна; оптимальна та ін.

матеріальні; енергетичні; економічні; інформаційні та ін.

фізичні; біохімічні; технічні; економічні та ін.

примітивна; програмована; адаптивна, яка розвивається

Рис. 1.4.Базоваструктураформуванняметодологіїсистемногопідходу

14

Узв’язкузіскладністюекологічнихсистемщодоїхвивченнячас-товикористовуютьмоделювання.Моделюванняздійснюєтьсязадо-помогоюрізногородумоделей,алевекологіїзастосовуютьсячастішеабстрактні моделі(рис.1.5).

Моделі

Реальні (натуральні матеріальні)

Концептуальні (графічні, вербальні)

Аналітичні (оператор відомий

в аналітичній формі)

Синергетичні

Знакові (ідеальні)

Чисельні (імітаційні)

Математичні

Моделі

Аналогові матеріальні

Абстрактні вербальні

Абстрактні математичні

Стохастичні Детерміністські

Рис. 1.5. Класифікаціямоделейтарізновидиабстрактнихмоделей,щозастосовуютьсявекології

Модель — це спрощене відтворення реальності, яка відбиваєвузагальненійформіїїістотнівластивості;єлогічнимабоматема-тичним описом компонентів і функцій модельованого об’єкта абопроцесу.

Висновки1.Екологія—цеміждисциплінарнанаука,яказв’язуєфізичніта

біологічніявищаіпоєднуєприродничітасуспільнінауки.

15

2.Об’єктидослідженнявекології—організми,тілаіречовини—матеріальні,апроцесизїхучастюпідкоряютьсязаконамфізики,хі-мії,біологіїтаіншимприродничимнаукам.Найпростішимоб’єктомвекологіїєокремийціліснийорганізм.

ТермінологіяЕкологія,загальнаекологія,біоекологія,геоекологія,соціоеколо-

гія,біосфера,біоніти,біосинтез,біомаса,біотехнології,біотон,жит-тя, життєздатність, забруднення, забруднювач, екосистема (біогео-ценоз), гомеостаз,вид,популяція,природнесередовище,екологічніфактори, охорона навколишнього природного середовища, охоронаприроди, раціональне природокористування, моделювання, модель,класифікаціямоделей,методидослідженнявекології.

Запитання і завдання для самоконтролю1. Щоєекологія?Хтоввівунаукутермін“екологія”?2. Чомуекологіяєінтегративноюнаукою?3. ЯкіВизнаєтесучаснінапрямирозвиткуекологічноїнауки?4. Учомуособливостісучаснихуявленьпроекологію?5. Якструктурноможназобразитинаукупродовкілля?6. Щоєпредметомтаоб’єктамидослідженнявекології?7. ЯкірівніорганізаціїживоїматеріїВизнаєте?Яквонипов’язані знапрямамививченнявекологічнійнауці?8. Наведітькласифікаціюекологіїзарозмірамиоб’єктіввивчення.9. Наякіпідрозділиподіляєтьсяекологічнанауказалежновід предметавивчення?

10. Як поділяють екологію стосовно середовища і компонентівекосистеми?

11. Чиможнавиокремитинапрямиекологіїзалежновідфакторачасу?

12. Щоє“великою”екологієюзавизначеннямвидатноговченого-природознавцяН.Ф.Реймерса?

13. Якіосновніметодидослідженьзастосовуютьнасучасномуета-пірозвиткуекологічноїнауки?

Тестові завдання1. Екологія — це наука, що вивчає:а)впливзабрудненьнадовкілля;б)впливзабрудненьназдоров’ялюдини;в)впливдіяльностілюдининанавколишнєприроднесередовище;

16

г)взаємовідносиниорганізмівзоточуючимсередовищеміснуван-ня(утомучисліїхрізноманіттязіншимиорганізмамиіїхособинами).

2. Термін “екологія” запропонував:а)Аристотель;б)Е.Геккель;в)Ч.Дарвін;г)В.Вернадський.

3. Складна природна система, що утворилася спільно з існуючими й пов’язаними між собою видами, має назву:

а)екосистема;б)біотоп;в)біоценоз;г)екосфера.

4. Оболонка Землі, що заселена живими організмами, називається:а)біосферою;б)тропосферою;в)біогеоценозом;г)екосферою.

5. Популяція — це:а)групаорганізміводноговиду,яказаймаєпевнийпростірiфунк-

ціонуєякчастинабіотичноїособини;б) група організмів різних видів, яка займає певний простір i

функціонуєякчастинабіотичноїособини;в)сукупністьособин,функціонуючихякчастинабіотичноїосо-

бини;г)сукупністьособиноднієїродини,контролюючихпевнийпро-

стір,iфункціонуючаякчастинабіотичноїособини.

6. Природний життєвий простір, зайнятий спільнотою, назива-ється:

а)екосистемою;б)біоценозом;в)біотопом;г)ареалом.

7. Основну масу живої речовини біосфери складають:а)тварини;б)бактерії;в)рослини;г)планктон.

17

8. Сукупність існуючих спільно організмів різних видів разом з фі-зичним середовищем, яке функціонує як єдине ціле, називається:

а)біоценозом;б)біотопом;в)екосистемою;г)біогеоценозом.

9. Сукупність організмів різних видів, що склалася історично, та абіотичного середовища разом із зайнятою ними ділянкою земної по-верхні, яка є частиною природного ландшафту та елементарною бiотериторiальною одиницею біосфери, називається:

а)біогеоценозом;б)біоценозом;в)екосистемою;г)фітоценозом.

Література [1;6;9;20;30;33;36;38;44;49;50;57;65;67;70;78;105]

Тема 2. Характеристика середовища існування людського суспільства

1.Людськесуспільство ісередовищейого існування.Впливлю-дининаприроду.

2.Структуранавколишньогосередовища.3.Екосистемиіпроцесобмінуречовинтаенергіївних.

2.1. Людське суспільство і середовище його існування. Вплив людини на природу

Н.Ф.Реймерс писав: “Экологически люди выступают в ролинеразумныхпаразитов,разрушающихсредужизни”.Навколишнєсе-редовище(НС),якеоточуєлюдину,—церезультаттривалоїеволю-ціїпланетиЗемля;частиназемноїприроди,зякоюлюдськесуспіль-ствобезпосередньовзаємодієусвоємужиттіівиробничійдіяльності.Довкілляжиттєдіяльностілюдства,заН.Ф.Реймерсом,складаєтьсязчотирьохвзаємопов’язанихкомпонентів:

• власногоприродногодовкілля;• довкілля,породженогоагротехнічнимсередовищем;• штучногодовкілля;• соціальногодовкілля.

18

Соціокультурнесередовище—цестворенийлюдствомдуховнийсвіт, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні таіншісуспільнівідносиниівиробленілюдствомпротягомвсієїісторіїдуховно-культурніцінності,яківпливаютьналюдей,формуютьїхнійсвітогляд, зокрема, зумовлюють поведінку у сфері взаємовідносинзНС.

Людськесуспільство—спільноталюдей,пов’язанаміжсобоюма-теріальними(зокремавиробничими)ідуховнимивідносинамиантро-погеннихтасоціокультурнихфакторів,якіпрямочиопосередковановпливаютьнажиттяігосподарськудіяльністьсуспільства(рис.2.1).

географічним (життєвим) середовищем

соціокультурним середовищем

Людське суспільство пов’язано:

Рис. 2.1.Взаємозв’язоклюдськогосуспільствазіншимисередовищамиіснування

Людина—особливийбіологічнийвид,якийвпливаєнаприродусвоїмипроцесамиобмінуречовинуживійприроді(біологічнимоб-міномречовин)ітрудовоюдіяльністю.

Н.Ф.Реймерсрозглядавлюдинуілюдствояксистемнеутворен-ня,томувінвважавдоцільнимакцентуватиувагунатакихфакторах:

• людинаякпредставниксвоговидумаєрядгенетичнихіфено-типових анатомо-морфологічних особливостей адаптивногохарактеру,щовизначаєступіньдіїприродничогосередовищанаїїорганізм;

• етологічнахарактеристикаспецифічнатакожумалих івели-кихугрупованнях;

• бажаний і практично здійснюваний характер праці людиниз усіма її нюансами відрізняється як від чисто економічнихйогохарактеристик,таківмежахусіхіншихособливостей“ці-лісноголюдського”;

• етнічнаспецифікалюдинискладаєтьсяісторико-еволюційно;• соціальні сукупності чітко, хоча й тимчасово (в історичному

розумінні)відрізняютьсяоднавідодної;

19

• економічні прагнення людей різні залежно від їхньої належ-ностідопевноїсоціальної групи,алезасвоєюсутністювонинеспівпадаютьзнею;

• мета одного ієрархічного рівня організації антропосистемиможенеспівпадатизметоюіншогоієрархічногорівня(почи-наючизродиниівище).

Однаксередученихнемаєєдиноїдумкищодосоціальногорозвит-кулюдствастосовнопевногоісторико-біологічногопроцесу.

Екологивиокремлюютьтриосновнігрупипричин,якіпризводятьдодеградаціїжиттєвогосередовищалюдиниізумовлюютьглобальнуекологічну кризу на планеті: прискорення економічного зростаннябудь-якою ціною; збільшення чисельності народонаселення йурбанізації;використаннятехнологій,якіпередбачаютьмаксимальневикористанняприроднихресурсів.

Вісторіївзаємодіїлюдськогосуспільстваіприродивиокремлюютьтристадії,якіпосутієрізнимиетапамирозвиткунаЗемліглобальноїсоціоекосистеми,стислахарактеристикаякихнаведенанарис.2.2.

Основністадіївзаємодіїлюдськогосуспільстваіприроди

Істадія—незамкненаТривалістьприблизно2–3млнроківвідпоявинаЗемліпершихлюдейпримітивноговидудови-никненняприблизно10тис.роківтомусучасноголюдськоговиду.Ознаки:обмеженевтручаннялю-дейуприроду;накопиченнязнаньпроприродуйпристосуваннялю-динидоприроди

ІІстадія— частково замкненаТривалістьприблизно40тис.роківвідпочаткупалеолітуідокінцяДругоїсві-товоївійни.Ознаки:інтенсивнийрозвитокземле-робства,скотарства,виникненняреме-сел,розширеннябудівництвасіл,міст,фортець.Чисельністьнаселенняпонад500млн.Періодактивноговикористан-няприроднихресурсів

ІІІстадія—замкненаПочатокзсерединиХХст.післяДругоїсвітовоївійни.Ознаки: різкий стрибок у розвитку науки і техніки. Розвиток ло-кальних і регіональних екологічних криз, хижацька експлуатаціяприродних ресурсів; розвиток глобальної екологічної кризи; заго-стрюютьсявідношеннявсистемі“людина—довкілля”

Рис. 2.2.Стадіївзаємодіїлюдськогосуспільстваіприроди

Середосновнихнаслідківвзаємодіїлюдстваідовкілляможнави-окремититакі:різкепогіршенняякостіатмосфери,гідросферитаде-градаціяземельнихугідь;вичерпанняприроднихресурсівтазникнен-

20

за часовим масштабом

тимчасовий

довгостроковий

імпульсний

епізодичний

безперервний

сезонний

річний

віковічний

за силою та інтенсивністю

сильні

слабкі

З усіма можливими проміжними градаціями

спорудження технічних об’єктів

трансформація (зміна) компонентів або процесів

природи

ареальний (окремі ділянки) — сільськогосподарські ділянки;

селітряні території; рекреаційні зони і т. ін.

няокремихвидівфлориіфауни;погіршеннястануздоров’янаселенняйзростанняступенязахворюваннявранньомувіці,скороченнятрива-лостіжиття,зростанняпатологічнихзмінворганізмілюдини,знижен-нявідсоткупрацездатностісереднаселеннявікомвід18до65років.

Нарис.2.3наведено,яквпливаєнаприродудіяльністьлюдини.

Рис. 2.3.Класифікаціявпливудіяльностілюдининаприроду

Класифікація впливу діяльності людини на природу

за фізичним змістом

вилучення речовини

привнесення відходів та інших речовин

у просторовому аспекті

точково-осередковий

лінійно-сітьовий (транспортні комунікаційні

мережі)

21

2.2. Структура навколишнього середовища

Середовище, яке оточує людину, формувалось мільйони років.Воноскладаєтьсяізштучногосередовища,створеноголюдьмиупро-цесі розвитку (господарсько-побутової, промислової, транспортної,енергетичноїтаіншихінфраструктур);природногосередовища,якеутворилосьупроцесіеволюційногоформуванняЗемлііжиттянаній;природнихресурсів,безякихнеможливеіснуваннятарозвитоксус-пільства(рис.2.4).

Ландшафти Мінеральні

Атмосфера

Надра

Природні комплекси Природні ресурси

Природне середовище

Людина

Штучне середовище

Міста та населені пункти

Інфраструктура транспорту

Енергетичне господарство

Промислова інфраструктура

Сільське господарство

Інші штучні споруди і будівлі

Фауна

Земля Ґрунти

Гідросфера

Флора

Трудові Біологічні

Продовольчі Земельні

Водні Паливно-енергетичні

Лісові

Рис. 2.4.Структурнасхемадовкілля

Географічна оболонка (ГО) — це комплексна оболонка Землі,що утворилася внаслідок взаємопроникнення і взаємодії речовинокремихгеосфер,якіумежахЗемноїкуліу1875р.виявивнімець-кийвченийЕ.Зюсс.ВерхнямежаГОпроходитьватмосферінависо-ті25–30км,нижня—вмежахгідросферинаглибинікількохсотеньметрів,аіноді4–5кмпоокеанськомудну.Географічнаоболонкаха-

22

рактеризуєтьсянаявністюречовинтрьохагрегатнихстанів—твердо-му,рідкомуігазоподібному(рис.2.5).

Закономірності розвитку географічної оболонки

цілісність – всі компоненти ГО становлять єдине ціле, взаємодіють між собою, а речовина і енергія перебувають у постійному кругообігу

ритмічність – періодичне повторення подібних природних явищ, які тривають добу (ніч і день), рік (весна, літо, осінь, зима), тисячоліття (похолодання і потепління клімату) чи мільйони років (горотворення і т. ін.)

зональність – зміна характеру і властивостей природних комплексів та їх компонентів від екватора до полюсів, пов’язана з нерівномірним розподілом сонячного тепла залежно від географічної широти

висотна поясність – зміна рельєфу, клімату, вод, ґрунтів, рослинності і тваринного світу залежно від абсолютної висоти місцевості, експозиції схилів та протяжності гірських країн відносно переважаючих повітряних мас

Географічна оболонка (ГО) — геоверсум

біосфера

соціосфера

техносфера

Літосфера, гідросфера, атмосфера

сфера неживої природи некросфера

Рис. 2.5.Закономірностірозвиткугеографічноїоболонки

Біосфера—цевелетенськацентралізованакібернетичнасистема,вякійєсвій“вхід”(потіксонячноїенергії,якийнадходитьзкосмо-су)і“вихід”(речовини,утвореніупроцесіжиттєдіяльностіорганіз-

23

мів,якічерезрізніпричини“випали”ізбіологічногокругообігу,такзванийвихід“вгеологію”—кам’яневугілля,нафта,осадовіпородитощо);цясистемаєсаморегульованою,самоорганізованою,щомож-напояснитизадопомогоюінформації,якапронизуєекосистемуіміс-титьсявживихорганізмах,вїхгенетичномукодііздатностіадапту-ватисядозмінумовсередовища.

ЗатеорієюВ.І.Вернадськогобіосфераскладаєтьсязтакихоснов-нихтипівречовин:

• живаречовина,якапредставленаорганізмамирізнихвидів;• біогеннаречовина,щоєпродуктомжиттєдіяльностіорганізмів

(кам’яневугілля,торф);• нежива (косна) речовина, в утворенні якої живі організми

небралиучасті(гірськіпородиімінерали);• біокосна речовина, що сформована за рахунок взаємодії жи-

вої та косної речовин. Основним видом біокосної речовиниєґрунт;

• радіоактивнаречовина;• космічнаречовина(метеорити,космічнийпил).Біосфераєнепростоджереломресурсівдлялюдини,айприйма-

чемвідходівїївиробництватажиттєдіяльності.Вонаєфундаментомжиття.Перетвореннярозумутапрацілюдствавгеологічнусилупла-нетарного масштабу проходило в межах біосфери, складовою якоївониє.В.І.Вернадськийусвоїхдослідженняхпідкреслював,щолюд-стводужесильновпливаєнарозвитокжиттяшляхомстворенняно-вихкультурнихвидіврослинітварин.Спираючисьнайогоідеїпробіохімічнуосновубіосфери,французькийматематикіфілософЕ.Ле-руа(1870—1954)ввіву1927р.поняття“ноосфера”.Цюпозиціюпо-ділявтакожвеликийфранцузькийгеологіпалеонтологП.ТейярдеШарден(1881—1955),якийвизначивноосферуякоднуізстадійево-люціїсвіту.Визнаючи,щоцястадія,якісамалюдина,єрезультатомтисячоліть історіїрозвиткуорганічногосвіту,вінвважаврушійноюсилоюеволюціїцілеспрямованусвідомість(“ортогенез”).

НавідмінувідньогоВ.І.Вернадськийрозглядаєвиникненнямис-ленняякзакономірнийрезультатеволюціїбіосфери,але,з’явившисьодинраз,вонопотімпочинаєвсебільшевпливатинабіосферузавдя-китрудовійдіяльностілюдини.

“Ноосфера—новегеологічнеявищенанашійпланеті.Унійлюди-навпершестаєвеличезноюгеологічноюсилою.Вонаможейповинна

24

перебудуватисвоєюпрацеюідумкоюцаринусвогожиття,перебуду-ватидокоріннопорівнянозтим,щобулораніше”(В.І.Вернадський).

2.3. Екосистеми і процес обміну речовин та енергії в них

Екосистема—цеоднезосновнихпонятьсучасноїекології.Підекосистемою розуміють сукупність живих організмів, що прожи-ваютьнапевнійтериторії, таумови їх існування,причомувсівонипов’язаніобміномречовин,енергіїтаінформації.Екосистема—цесу-купністьценозуібіотопу,поєднанихуфункціональнеціле.

Термін“екосистема”запропонуваву1935р. англійськийбота-нікА.Тенслі.Цепоняттяохоплюєнелишесукупністьживихорга-нізмів,айкомплексфакторівнавколишньогоприродногосередо-вища.

Длявсіхбезвиняткуекосистемхарактернікругообігречовинтапотік енергії. Речовини, необхідні для побудови живих організмів,безперервно здійснюють кругообіг, потрапляючи в живі організмиіповертаючисьуґрунтпісляїхсмерті.Крімтого,екосистемипотре-буютьбезупинногопритокуенергії.

Початковим джерелом енергії в екосистемах є сонячне світло.Речовинатаенергіяскладаютьєдинецілеіпереходятьвекосистемівідоднихорганізмівдоінших.Алеєоднасуттєвавідмінність.Речо-винаможенескінченнодовгоздійснюватикругообіг,включаючисьупроцесіфотосинтезуворганічнісполукитаповертаючисьуґрунтпіслясмертіорганізмів.Абільшачастинаенергіїпоступововтрача-ється у вигляді тепла. Тому екосистема постійно потребує прито-куенергіїззовніувиглядіорганічнихсполук,уяких“законсерво-ване”сонячнесвітло.ПотікенергіїнаЗемнійкулімаєтриджере-ла(рис.2.6).

Прикожномупереходічастинаенергіїперетворюєтьсявтеплотавтрачаєтьсявнавколишньомупросторі(див.рис.2.7).

ЗарахунокпроцесівміграціїхімічнихелементівусігеосфериЗем-ліпов’язанієдинимцикломкругообігуцихелементів,рушійноюси-лоюякогоєтектонічніпроцесиісонячнаенергія.Цевеликий(геоло-гічний)кругообіг.Вінмаєабіотичнийхарактер.Тривалістьйогоіс-нування—близько4млрдроків.Потужністьвеликого(геологічно-го) кругообігу речовин в атмосфері, гідросфері та літосфері оціню-єтьсяв2·1016т/рік.

25

кінетичнаенергіяобертуЗемлітаМісяцяяккосмічнихтіл.

Вонавиявляєтьсявморськихприпливах,енергіяяких

недоступнаживиморганізмам,алеможевикористовуватися

людиною

енергіяземнихнадр,якапідтримуєтьсяядерним

розпадомуранутаторію.Цяенергіявиділяєтьсяу

виглядігеотермічноготепла.Увулканічнихрайонахвона

використовуєтьсядляопаленняоранжерейтабасейнів

сонячнаенергіязабезпечуєжиттєдіяльністьвавтотрофнихорганізмах(зеленихрослинах,

водоростях,бактеріях,щомаютьфотосинтезуючіпігменти;їхще

називаютьпродуценти(лат.producenyis–тойщо

виробляє)

ПотікенергіїнаЗемнійкулі

Сонце Теплова енергія

Автотрофні зелені рослини

Гетеротрофні (грецьк. heteros – різні і trophe – живлення) живі організми

(рослиноїдні тварини, хижаки й паразити, хижі рослини та гриби)

Зв’язана хімічна енергія

Енергія сонячної радіації

Рис. 2.6.ОсновнінапрямипотокуенергіїнаЗемнійкулі

26

Осадкові гірські породи 1026 Дж

Горючі корисні копалини

2,5•1023 Дж

Теплова енергія на глибині понад 10 км 1,3•1027 Дж

Глибинний ядерний розпад

5•1029 Дж

Короткохвильове випромінювання

Теплове випромінювання

Енергія сонця

Фітомаса

Запаси води та льоду

17,3•1016 Вт Енергія припливів 2,7•1012 Вт

Пряме відбиття 5,2•1016 Вт

Перетворення в тепло та втрати тепла 8,1•1016 Вт

Прямі тепловтрати 21•1012 Вт

Вулкани та гарячі джерела 11,3•1012 Вт Випаровування та опади

4,0•1016 Вт

Теплова енергія Землі 32,3•10

Фотосинтез 0,004•1016 Вт

РРозпад

Рис. 2.7.Планетарнийпотікенергії(заСкіннером,1989)

Виникнення життя на Землі спричинило появу нової фор-ми міграції хімічних елементів — біогенної. За рахунок біоло-гічної міграції на великий кругообіг (геологічний) наклався ма-лий(біогенний)кругообігречовин.Умаломубіологічномукру-гообігуперемішуютьсявосновномувуглець(1011т/рік),кисень(2·1011т/рік),азот(2·1011т/рік),фосфор(108т/рік)тасірка.За-раз обидва кругообіги протікають одночасно та тісно пов’язаніміжсобою.

Живіорганізмивбіосферіініціюютькругообігречовинтаприво-дятьдовиникненнябіогеохімічнихциклів—циклічномупоетапно-

27

муперетвореннюречовинтазмініпотоківенергіїзпросторовимма-соперенесенням,якездійснюєтьсязарахуноксумісноїдіїбіотичноїтаабіотичноїтрансформаціїречовин.

Нарис.2.8наведеноп’ятьосновнихтипівміграціїречовинуме-жахгеосфер.

Просторове переміщення речовин у межах геосфер (їх міграція)

Механічне (перенесення здійснюється без зміни хімічного складу речовин)

Водне (міграція здійснюється за рахунок розчинення речовин та їх наступного переміщення у формі іонів або колоїдів). Це один із найбільш важливих типів переміщення речовин у біосфері

Повітряне (перенесення речовин у формі газів, пилу або аерозолів із потоками повітря)

Біогенне (перенесення здійснюється за активної участі живих організмів)

Техногенне, що є результатом господарської діяльності людини

Рис. 2.8.Основнігрупиміграціїречовинумежахгеосфер

Безперервно на Землі відбувається кругообіг води, загальнаструктурнасхемаякогонаведенанарис.2.9.

Природничісистемидоситьрізноманітні,алемаютьбагатоспіль-ного:

• система — це цілісний комплекс взаємозв’язаних елементів,алеєщосьбільше,ніжпростосумаелементів;

• системаутворюєособливуєдністьзсередовищем;• будь-якадосліджуванасистемаєелементомсистемибільшви-

сокогорангу;• елементибудь-якоїдосліджуваноїсистемизазвичайєсистема-

минижчогорангу.

28

Водяна пара в атмосфері

Евапотранс-пірація

Транспірація Опади Опади

Вода живих організмів

Вода морів та океанів Ґрунтові води

Ґрунтова вода

Опади

Евапо- транспірація

Стік

Інфільтрація Підземний стік

Рис. 2.9.Біогеохімічнийциклводи

Дотогожорганічнийсвітмаєпевнірівнісвоєїорганізації,яксис-темногоутворення,характернірисиякихвідображенівтаблиці.

Характернаособливістьбіосферияк“плівкижиття”—цеїїгете-рогенність, мозаїчність, причому кожна окрема однорідна ділянка

Континенти Океани

Водянапараватмосфері

29

Рівніорганізаціїорганічногосвіту

Основнагрупа Рівень

Біологічнімікросистеми

Молекулярний(молекулярно-генетичний)

субклітинний

Біологічнімезосистеми

тканинний

органний

організмовий

Біологічнімакросистеми

популяційно-видовий

біоценотичний

біосферний(глобальний)

(біогеоценоз,екосистема)здатнадосаморегуляціїіповногосамовід-новленнябіоти.Екосистемиперебуваютьупостійнійвзаємодіїодназ одною, створюючи разом гігантський кругообіг речовин у межахбіосфери.

Живі організми відіграють домінуючу роль у функціонуваннісистемивцілому.Важливішоювластивістюживогоєобмінречовин,енергії та інформації. Саме за рахунок безперервного обміну речо-вин,енергіїта інформаціїздовкіллямвономожеіснувати.Припи-неннярухувцьомупотоціхочабодногокомпонентаприпиняєжит-тяорганізму,щопризводитьдоруйнуванняекосистеми,вякійгинежиття.

На рис. 2.10–2.11 наведено класифікацію і структуру екосистемзавидами.

Екосистеми відрізняються від технічних систем за такими озна-ками:

• неадекватністюповедінки;• багатомірністюформулюючихінтеграційнихпроцесів,яківід-

буваютьсявсистемі;• принциповоюнеможливістюзастосуваннятрадиційнихмето-

дівоптимізаціїзаекологічнимикритеріями.

30

Eкосистеми

За масштабами

мікросистеми (мурашники, трухляві пеньки,

мертві стовбури дерев)

макроекосистеми (екосистеми тундри, тайги, степу,

савани, пустелі, лісів; морські екосистеми; біосфера планети)

За ступенем трансформації

природні

антропогенні

антропогенно-природні

Рис. 2.10. Класифікаціяекосистем

Види екосистем (тобто закономірні зв’язки та характер розподілення елементів у системі)

вертикальне – розподілення елементів

хорологічна – просторове розподілення елементів

компонентна – видовий або популяційний склад і кількісне співвідношення різних видів у популяції та інших структурних елементах

трофічна – сукупність всіх зв’язків, насамперед ланцюгів і циклів живлення. У трофічних ланцюгах розрізняють продуценти, консументи й редуценти

Рис. 2.11.Структураекосистемзавидами

31

Висновки1.БезперервністьжиттянаЗемлізабезпечуєтьсяунікальноюздат-

ністюживихістотстворюватиіпідтримувативнутрішнєсередовище,здійснюватиобмінречовинзнавколишнімсередовищеміпередаватицівластивостізаспадковістюсвоїмнащадкам.

2.Природа—цеоб’єктивнареальність,результатеволюціїрозви-ткуматеріальногосвіту,якаіснуєнезалежновідсвідомостілюдини.Людинасвоєюдіяльністюнапланетібільшоюміроювпливаєнапри-роду,нажаль—переважнонегативно.Необхідношукатишляхигар-монізаціївзаєминлюдськогосуспільстваіприроди.

3.Джерелоенергії—Сонце.Коложиття—біосфера,якасклада-єтьсязвеликоїкількостірізноївеличиниугруповань.Основнаоди-ницябіосфери—екосистема(біогеоценоз).Укожнійекосистемівід-буваєтьсякругообігречовинтаобмінніенергетичніпроцеси.Основнавластивістьекосистем—наявністьодногокомпонента,зточкизоруякоговонаірозглядається.

ТермінологіяНавколишнє середовище; географічне середовище; соціокуль-

турне середовище; людське суспільство; людина; жива речовина,біогеннаречовина;нежива(косна)речовина,біокоснаречовина;ра-діоактивнаречовина,космічнаречовина;великий(геологічний)кру-гообіг;малий(біогенний)кругообіг;біогеохімічніцикли;екосистема;біотоп,біогеоценоз.

Запитання і завдання для самоконтролю1. Поясніть взаємозв’язок географічного, природного та соціо-

культурногосередовищіснуваннятажиттєдіяльностілюдини.2. Які основні риси взаємодії людського суспільства і природи

притаманніпевномуетапурозвиткусоціоекосистеми?3. Наведітьприкладивпливудіяльностілюдининадовкілля.4. Чи є людина і людське суспільство системним утворенням?

Відповідьпояснити.5. Наяківидиподіляютьвпливлюдининаприроднесередови-

щезалежновідхарактеруметитаформидіяльностілюдськогосуспільства?

6. Наведітькласифікаціювпливівлюдининаприродузалежновідтакихознак:а)зафізичнимзмістомвпливу;б)впросторовомуаспекті;в)засилоюйінтенсивністю;г)зачасовиммасштабом.

32

7. Зякихскладовихпідсистемскладаєтьсясередовищеіснуван-няйжиттєдіяльностілюдства?

8. ЩоєгеографічноюоболонкоюЗемлі?9. Якізакономірностііснуютьурозвиткугеографічноїоболонки

нашоїпланети?10. Хтоєзасновникомвченняпробіосферу?Щоєноосфероюна-

шоїпланети?11. ЯкіголовнітипиречовинбіосферивиділивВ.І.Вернадський?12. Охарактеризуйте великий і малий кругообіг речовин у біо-

сфері.13. Опишитьбіогеохімічніцикливуглецю,води,азотуіфосфору.14. Схематичнонакреслитьїхуробочихаболекційнихзошитах.

Література[5;6;15–18;22;26;27;30;39;41;45;46;54;62–64;67;71;85;100;101]

Тема 3. Основні екологічні фактори та закони1.Екологічніфактори,їхкласифікація.2.Основніекологічнізакони.

3.1. Екологічні фактори, їх класифікація

Фактор(відлат.factor—той,щоробить,впливає)—рушійнасилапроцесів або умова, яка впливає на них, суттєва обставина у будь-якомупроцесі,явищі(заН.Ф.Реймерсом).

Фактори,щовпливаютьнафункціонуванняекологічнихсистем,називаютьекологічними.Всівониможутьоб’єднуватисяутригрупи:абіотичні, тобто фактори неживої природи (температура, вологість,світло,рельєф);біотичні—факторивзаємодіїживогозживим(па-разитизм,хижацтво,вільнаконкуренція);антропогенні—пов’язанізгосподарськоюдіяльністюлюдини.

Екологічні фактори—цебудь-якіелементисередовища,якіздат-нівпливати(прямоабоопосередковано)наіснуванняйрозвитокжи-вогоорганізмуінаякіживіістотиреагуютьреакціямипристосуван-ня(замежамиздатностіпристосуваннянастаєсмерть).

Порядзцимпоняттяміснуєпоняття“екосистемнийфактор”—цевплив,джереломісередовищемякогоєструктура,історіяі/абофунк-ціяекосистеми.Цепоняттяєблизькимдобіоцентричногофактораікомплексногофакторазйогопідрозділами,алезакцентомнаоб’єкт,вякомуфакторсформувався.

33

Фактори навколишнього середовища забезпечують існуванняу просторі і часі. Засвоєння і використання факторів здійснюєтьсяорганізмомчерезадаптації.

Адаптації — це пристосування або засоби, за допомогою якихорганізмздійснюєвзаємодіюзсередовищемдляпідтриманнястанувнутрішньої динамічної рівноваги (гомеостазу) і забезпечує безпе-рервністьіснуваннявчасічерезпотомство.

Здатність організму витримувати певну амплітуду коливанняфактораназиваютьекологічною валентністю.

Нині розрізняють десять груп екологічних факторів (загальнакількість—близькошести–десяти),об’єднанихзаспеціальноюкла-сифікацією(див.рисунок).

3.2. Основні екологічні закони

Всі екологічні фактори діють в екосистемах за певними закона-ми,маютьпевнийзагальнийхарактердіїнаорганізмлюдинитаін-шихживихорганізмів.Розглянемодеякізцихекологічнихзаконів.

Законмінімуму(Ю.Лібіх,1840р.):максимальнудіюмаєфактор,якийзнаходитьсянамінімальномурівні.

Закон толерантності (В.Шелфорд, 1913 р.): відсутність абонеможливістьрозвиткуекосистемивизначаєтьсянелишенедостат-ністю, а й надлишком будь-якого з факторів (тепло, світло, водатощо);тобтолімітуючимфакторомпроцвітанняорганізмуможебутиякмінімум,так імаксимумекологічноговпливу,діапазонміжяки-мивизначаєступіньвитривалості(толерантності)організмудоцьо-гофактора.

Законконкурентноговиключення:двавиди,щозаймаютьоднуекологічнунішу,неможутьспівіснувативодномумісцінескінчен-нодовго.

Цейзаконможепрацюватиівлюдськомусуспільстві.Особливіс-тюйогодіїєте,щовнашчасцивілізаціїнеможутьрозійтися.Вбіо-сферінемаємісцядлярозселеннятанемаєнадлишкуресурсів,щоза-гострюєконкурентнуборотьбу.

Законбіогенноїміграціїатомів(законВ.І.Вернадського):мігра-ціяхімічнихелементівназемнійповерхнітавбіосферівціломуздій-снюєтьсяпідпереважаючимвпливомживоїречовини,організмів.

Закон розвитку довкілля: будь-яка система розвивається лишезарахуноквикористанняматеріально-енергетичнихта інформацій-нихможливостейнавколишньогосередовища.

34

Екологічні фактори

за часом

фактори часу

періодичності

первинні та вторинні

за середовищем виникнення

атмосферні

водні

геоморфологічні

фізіологічні

генетичні

екосистемні

за об’єктом впливу

індивідуальні

групові

видові

соціальні

за умовами дії

залежні

незалежні від щільності

за спектром впливу

вибіркові

загальної дії

за походженням

космічні

абіотичні

біотичні

природно-антропогенні

техногенні

антропогенні

за характером

інформаційні

фізичні

хімічні

енергетичні

біогенні

комплексні

кліматичні

за ступенем впливу

літальні

екстремальні

обмежуючі

турбуючі

мутагенні

тератогенні

Класифікаціяекологічнихфакторів

Закон обмеженості природних ресурсів: усі природні ресурсивумовахЗемлівичерпні.

Закон знищення енерговіддачі у природокористуванні: у про-цесі одержання з природних систем корисної продукції з часом(в історичному аспекті) на її виготовлення в середньому витрача-єтьсядедалібільшеенергії(зростаютьенергетичнівитратинаоднулюдину).

35

Зростання енергетичних витрат не може бути нескінченним.Йогослідрозраховувати,гармонізуючистосункилюдинизприро-дою.

Об’єднанізакониекології(Б.Коммонер,1971р.):• всепов’язанозусім;• всемуситькудисьдіватися;• природазнаєкраще;• ніщонедаєтьсядаремно.Законзбереженняжиття:життяможеіснуватитількиупроцесі

рухучерезживетілопотокуречовин,енергії,інформації.ТермодинамічнеправилоВант-Гоффа-Арреніуса:зростаннятем-

пературина10°Спризводитьдо2–3-кратногоприскоренняхімічнихпроцесів.

Звідси випливає небезпека підвищення температури внаслідокгосподарськоїдіяльностілюдини.

Правило обов’язковості заповнення екологічних ніш: порожняекологічнанішазавждиіобов’язковозаповнюється.

Основні екологічні закони встановлюють:• залежністьживихсистемвідфакторів,якіобмежуютьїхроз-

виток(такзванихлімітуючихфакторів);• взаємозв’язокобмінуречовини,енергії,інформаціївокремих

природнихсистемахтаїхієрархії;• функціонуванняекосистемірозвитокбіосфери;• параметри загальної якості екосистем — речовинно-

енергетичні,інформаційнітадинамічні;• розвитокфункціонально-структурнихзмінвекосистемах.

Висновки1.Зв’язокживогоорганізму ізсередовищеммаєхарактертрива-

лий і нерозривний, і організм не може існувати поза середовищем.НаЗемлірозрізняютьчотиритипижиттєвогосередовища:водне,на-земне(повітряне),ґрунтоветатілоіншогоорганізму.

2.Длянормальногоіснуванняорганізмунеобхіднийпевнийнабірекологічнихфакторів.Якщохочодинізжиттєвонеобхіднихфакто-ріввідсутнійабочасткайогонедостатня,організмнеможеіснувати,нормально розвиватись і давати потомство. Організми, як свідчатьчисленнідослідження,неєрабамифізичнихумовсередовища.Вонипристосовуютьсясаміізмінюютьумовисередовища,щоможутьпо-слабитилімітуючийвпливрізнихфакторів.

36

ТермінологіяЕкологічніфактори,адаптація,екологічнавалентність,толерант-

ність,екологічнаніша.

Запитання і завдання для самоконтролю1. Щоєекологічнимифакторами?2. Пояснітьсутністьпоняття“адаптаційніреакціїорганізмів”та

“екологічнавалентність”.3. Класифікаціяекологічнихфакторівзарізнимиознаками.4. Пояснітьсутністьтадіютакихекологічнихзаконів:законумі-

німуму; закону толерантності; закону конкурентного виклю-чення; закону біогенної міграції атомів; закону розвитку до-вкілля; закону обмеженості природних ресурсів; закону зни-щення енерговіддачі у природокористуванні; об’єднаних за-конів екології Б.Коммонера; закону збереження життя; тер-модинамічного правила Вант-Гоффа-Ареніуса та правилаобов’язковостізаповненняекологічнихніш.

5. Щовстановлюютьекологічнізакони?6. Дайтевідповідінатестовізапитання:

А. Зазначте, які з абіотичних факторів (1—мінерали; 2—світло; 3—азот; 4—кисень) лiмiтують розповсюдження життя в океа-ні, але зазвичай не лiмiтують розповсюдження життя на землі:

а)1,3;б)1,4;в)2,3;г)2,4.

Б. Будівництво греблі можна розглядати як приклад фактора:а)абіотичного;б)біотичного;в)антропогенного;г)якийвзагалінеєекологічним.

В. Толерантність — це здатність організмів:а)витримуватизміниумовжиття;б)пристосовуватисядоновихумов;в)утворюватилокальніформи;г)пристосовуватисядосуворовизначенихумов.

Г. Співвідношення між енергією, яку організм отримує ззовні, та її витратами на побудову тіла й процеси життєдіяльності на-зивають:

а)енергетичнимбюджетом;б)енергетичноювартістю;

37

в)енергетичнимресурсом;г)тепловимбалансом.Д. Зовнішня схожість, яка виникає у представників різних видів як

наслідок подібного способу життя, має назву:а)конвергенція;б)паралельнаеволюція;в)життєваформа;г)морфологічнаадаптація.Ж. Основну масу живої речовини біосфери складають:а)тварини;б)бактерії;в)рослини;г)планктон.З. Найважливіша властивість екосистем, яка виявляється у тому,

що всі різноманітні мешканці таких систем існують разом, не знищуючи повністю одне одного, а лише обмежуючи чисель-ність особин кожного виду певним рівнем, — це:

а)стiйкiсть;б)самооновлення;в)пристосованість;г)саморегуляція.К. Сукупність існуючих спільно організмів різних видів разом

з фізичним середовищем, яке функціонує як єдине ціле, нази-вається:

а)біоценозом;б)біотопом;в)екосистемою;г)біогеоценозом.Л. Сукупність організмів різних видів, що склалася історично,

та абіотичного середовища разом із зайнятою ними ділян-кою земної поверхні, яка є частиною природного ландшафту та елементарною бiотериторiальною одиницею біосфери, на-зивається:

а)біогеоценозом;б)біоценозом;в)екосистемою;г)фітоценозом.

Література [22;27;36;44;50;65–67;70;78;80;84;87;105]

38

Тема 4. Джерела і види забруднення навколишнього природного середовища

і напрями його охорони1.Джерелаівидизабрудненнядовкілля.2.Екологічніпоказники.Нормуванняякостідовкілляікритерії

оцінкизмінинавколишньогоприродногосередовища.

4.1. Джерела і види забруднення довкілля

Підзабрудненнямдовкіллярозуміютьзмінувластивостейсере-довища(хімічних,фізичних,біологічнихіпов’язанихзнимиінфор-маційних),щовідбуваєтьсявнаслідокприроднихчиантропогеннихпроцесів, що спричинюють погіршення функцій природи стосовнопевного об’єкта (людини, біологічного організму, об’єктів життєді-яльностілюдини).

Забруднення є соціально-економічним поняттям. При забруд-ненні хоча б однієї складової довкілля необхідно застосовуватипринцип диз’юнкції.Практичнобудь-якаантропогенназмінанавко-лишньогоприродногосередовищаєнанинішньомуетапізабруднен-нямдовкілля.

Виправданим можна вважати такі спричинені людиною забруд-нення,приякихсумапозитивнихефектівукількісномучиякісно-му відношенні перевищує сумарний результат негативних наслід-ків.Віншомуразізмінастанудовкілляпризводитьдодеградаціїйогофункційінеможевважатисявиправданою.

На рис. 4.1 і табл. 4.1 наведені джерела і види антропогенно-го забруднення довкілля. Насамперед, всі джерела забруднення на-вколишнього середовища поділяються на природні (виникають безвпливу людини) та штучні або антропогенні, які є наслідком гос-подарської діяльності людини. Далі всі антропогенні забрудненнязаджереломпоходженняподіляютьщенапевнігрупи.

ЗакласифікацієюГ.В.СтадницькоготаА.І.Радіоновазабруднен-няекологічнихсистемподіляютьнатакігрупи:

• інградієнтне: мінеральне та органічне (продукти згораннявикопногопалива,відходихімічнихвиробництв,шахтнівід-валиітерикони,відходиметалургії,продуктизгораннявДВЗ,отрутохімікати і добрива, аварійні скиди в акваторії, нафто-видобування і нафтопереробка, побутові стоки і сміття, мі-кробіологічні препарати, відходи харчової промисловості,

39

Рис. 4.1.Видиджерелантропогенногозабруднення

Таблиця 4.1Видиантропогенногозабрудненнябіосфери

Сфераматеріальноговиробництва Сфераспоживання

промисловість транспортсільське

господарство

культурна,господарсько-

побутовадіяльністьлюдини

1.Викидиватмосферу(гази,аерозолі).2.Скидстічнихвод(неорганічні,органічні,біологічнізабруднювачі).3.Твердівідходи.4.Радіоактивнівідходи

1.Вихлопнігази.2.Мастила,нафта,нафтопродукти.3.Втратипритранспортуваннірізнихнебезпечнихречовин

1.Мінеральнідобрива.2.Отрути,отруто-хімікати.3.Відходи:рідкі,тверді,газоподібні,змішані

1.Рідкіпобутовістоки.2.Димовігази.3.Твердіпобутовівідходи(ТПВ)

Природні,яківиникаютьбезвпливу

людининадовкілля(єрезультатомкатастрофічних

процесівуприроді)

Штучні(антропогенні),яківиникають

урезультатігосподарськоїдіяльностілюдини)

Джерелазабрудненнядовкілля

Джерела антропогенного забруднення середовища

промислові об’єкти (насамперед металургійні, хімічні, гірничодобувні, нафтопереробні, цементні, целюлозно-паперові)

аграрно-промисловий комплекс

транспорт (автомобільний, авіаційний, річковий тощо)

виробники енергії (ТЕС, АЕС, ГРЕС, сотні тисяч котельних)

міське комунальне господарство

40

відходитваринницькихфермтаін.),якеєворожимдляприрод-ногобіогеоценозу(інгредієнт—частинаскладноїсполукиабосу-міші);

• параметричне(акустичне,теплове,світлове,іонізуючевипро-мінювання,електромагнітне)пов’язанозізміноюякіснихпа-раметрівнавколишньогосередовища(параметрнавколишньо-госередовища—одназйоговластивостей,наприклад,рівеньшуму,радіаціїтощо);

• біоценотичне (порушення балансу популяції, комплекснийфакторнеспокою,випадковаінаправленаінтродукціятааклі-матизаціявидів,нерегульованезбирання,відловлювання,від-стріл і браконьєрство, перепромисел), що впливає на склад іструктурупопуляціїживихорганізмів;

• деструктивне (вирубка лісів, перерегулювання водотоків,кар’єрнарозробка,будівництвошляхів,ерозіяґрунтів,осушен-няземель,урбанізація,ін.);назвапоходитьвідслова“деструк-ція”—руйнування;викликаєзмінуландшафтівтаекологічнихсистемупроцесіприродокористування.

Усі шкідливі речовини класифікують за ознаками їх очищення(рис.4.2).

Викидаються в атмосферу і скидаються у водні джерела без очищення

Надходять в очисні споруди

Неорганізовані (через щілини, тріщини тощо)

Організовані (через труби і спеціальні отвори)

Неуловні, які викидаються в атмосферу і скидаються

у водні джерела

Уловні Не використовуються, накопичуються

у шлаконакопичувачах, на полігонах тощо

Використо-вуються (утилізу-ються)

Рис. 4.2. Класифікаціяшкідливихречовинзаознакамиїхочищеннятавикористанням

Шкідливіречовини

41

Антропогеннізабрудненнякласифікують:• за типом походження:а)механічні,хімічні,фізичнітабіологіч-

ні; б) матеріальні (інградієнтні), енергетичні (параметричні),біоценотичнітадеструктивні;

• за часом взаємодії з довкіллям:стійкі,середньотриваліінестійкі;• за способом впливу на біоту:а)прямийіпобічний;б)навмис-

ний,супутнєаварійно-випадковий;• за дією на людину та інші живі істоти:інертні(хімічноактив-

ні)татоксичні;• за агрегатним станом: газоподібні, рідкі, тверді та змішані

(увиглядіаерозолю).Зпозиційкібернетикизабрудненняможнавраховуватияккомп-

лексперешкодвекосистемах,яківпливаютьнапотокиенергіїтаін-формаціївенергетичнихланцюгах.Томувченівиокремлюютьщеін-формаційнезабрудненнядовкілля,якеполягаєузмінівластивостейсередовища,щопогіршуєйогофункціюякносіяінформації.

4.2. Екологічні показники. Нормування якості довкілля і критерії оцінки зміни

навколишнього природного середовища

Через вплив господарської діяльності на природне середовище,який постійно зростає і виявляє себе все більш негативно, гостропосталопитанняпрорегулюванняякостітогосередовища,вякомуживеіпо-різномувиявляєсебелюдина.Відомо,щодлянормальногожиттяідіяльностілюдина,якііншіживіорганізми,потребуєпевноїсукупностіприроднихумовіфакторів,тобтонеобхіднапевнаякістьнавколишньогосередовища.

Якістюнавколишньогоприродногосередовища(НПС)належно-горівнявважаєтьсятакийстанйогоекологічнихсистем,якийпостій-нойнезміннозабезпечуєпроцесобмінуречовин,енергіїтаінформа-ціїміжприродоюілюдиноюібезперешкодновідтворюєізабезпечуєжиття.Вонапідтримуєтьсянасампередсамоюприродоюшляхомса-морегуляції,самоочищеннявідшкідливихречовиніявищ.

Нарис.4.3наведенотипиекологічнихпоказників,якіхарактери-зуютьстаніструктуруоб’єктівзалежновідречовинногоскладувсіхелементівекосистеми,включнойзабруднювачі,енергетичнихтаес-тетичних характеристик екосистеми; еколого-ресурсний потенціал,якийхарактеризуєтьсявідновлюваністю,здатністюдосамоочищен-няйпластичністю,пружністютанесприйняттямдозабрудненьріз-

42

ногохарактеру,атакожмаєпевнийасиміляційнийпотенціал;впливинаоб’єкти,щорозрізняютьсязахарактеромпоходження,тобтопри-родногохарактеру,абоантропогенні.

Характеристикукожноїіззазначенихзоннадановтабл.4.2.Існуєкількаспособіввизначеннянормистанугеосистем(певних

екосистем),якісхематичнозображенінарис.4.4.Для різних зон забруднення довкілля встановлені вимоги щодо

йогоякості(рис.4.5).

Екологічні показники

Характеристики стану та структури об’єктів

Характеристики еколого-ресурсного потенціалу

(стійкості)

Характеристики впливу на об’єкти

Речовинного складу

Енергетичні

Естетичні

Пружність

Несприйняття

Здатність до самоочищення

Відтворювання

Пластичність

Природні

Антропогенні

Рис. 4.3.Типиекологічнихпоказників

Рис. 4.4.Способивизначеннянормстанугеосистем

Способи визначення норм стану геосистеми (ландшафтів, біоценозу, водоймищ та ін.)

на підставі історичних даних (історичних документів, наукових спостережень того часу, з фотографій)

за норму приймається стан іншого об’єкта, який близький до того, що вивчається за природними, а іноді й етнокультурними

умовами та до того, що зберіг природний стан. Цей метод має назву метод аналогій

норма визначається теоретичним шляхом на підставі законів, які сформульовані в екології, біогеоценології, ландшафтоведенні,

загальній теорії систем

статистична норма (або фон) визначається як середнє значення для регіону

43

Види якості

Екологічно благополучні зони

Зони екологічно підвищеного ризику

Зони надзвичайної екологічної ситуації (НЕС)

Зони екологічного лиха

від

Прояв екологічної

кризи

до

Рис. 4.5.Видиякостідовкілля

Таблиця 4.2

Характеристиказондовкілля

Зонапідвищеногоекологічногоризику—цечасткатериторіїдержави,дезафіксовано:

•хронічнопідвищенийрівеньзабруднення;•стійкепідвищенеантропогенненавантаження;•загрозадефіцитуфлориіфауни;•підвищенийрівеньзахворюваностінаселення

ЗонаНЕС—цеофіційначасткатериторії,дечіткозазначені:

•процесируйнуванняекосистем,природи;•ознакизагальнонаціональногозабруднення;•частковевиснаженняфлориіфауни;•різкезбільшеннязахворюваностітасмертностінаселення

Зонаекологічноголиха: •ознакиповногоруйнуванняекосистемиприроди;•загальнонаціональнезабруднення;•повневиснаженняфлориіфауни;•рівеньзахворюваностітасмертностінаселеннязначновищийзасередньостатистичнийподержаві

Нарис.4.6визначеніцілінормуванняякостінавколишньогопри-родногосередовища.

44

Рис 4.6.Цілінормуванняякостідовкілля

ЗавданнямиекологічногонормуваннявУкраїніє:• регламентація (упорядкування) вимог, що попереджають

негативний вплив забруднення навколишнього середовищаназдоров’ялюдиниіприроднісистеми;

• встановленняметодівспостереженняіконтролюзастаномдо-вкілля;

• встановленнярежиміввикористанняіохорониприроднихре-сурсів.

Об’єктом нормування є показники впливу виробничо-госпо-дарської діяльності на людину, територіальні природні комплекси(ландшафти)таїхкомпоненти.Щодосистемиекологічнихнормати-вів,вонамаєтакіскладові:

• нормативиекологічноїбезпеки;• обмежувальнінорматививикидів,скидівірозміщеннязабруд-

нюючихречовинудовкіллі;• нормуваннявилученняівикористанняприроднихресурсів;• еколого-економічнінормативи;• природоохороннітехнологічнінормативи.Cистемупоказниківнормативівякостідовкілля(рис.4.7)можна

представитипо-іншому,алеціліізавданнязалишаютьсятакимиса-мими.

має такі цілі:

гарантованість екологічної безпеки населення

збереження генетичного фонду флори, фауни, людини

Нормування якості навколишнього природного середовища – це встановлення системи нормативів (показників) гранично допустимих

впливів людини на навколишнє природне середовище

встановлення гранично допустимих норм впливу на природу (ГДВ), гранично допустимих екологічних навантажень (ГДЕН)

раціональне використання та відтворювання природних ресурсів

45

Показники нормативів якості

Медичний, тобто порогів рівня загрози здоров’ю людини, її генетичного фонду

Критерії безпеки середовища існування

людини

Вимоги до забезпечення сприятливих умов

життєдіяльності людини

Технологічний, тобто здатність економіки забезпечити межі впливу на людину і середовище її існування

Науково-технічний, тобто здатність науково-технічних засобів контролювання додержання гранично допустимих впливів

за всіма параметрами

Рис. 4.7.Показникинормативівякості

Головноюскладовоюсистемиекологічнихнормативівєнормати-виекологічноїбезпеки,якіподіляються:

• за реципієнтом (об’єктом впливу)—встановлюютьсядлялю-дини,іншихживихорганізмів,рослин;

• за елементом навколишнього середовища — встановлюютьякістьатмосферногоповітря,водногобасейну,ґрунтутапро-дуктівхарчування;

• за видом негативного впливу — регламентують хімічне, меха-нічне,акустичне,електромагнітнетарадіоактивнезабруднен-нядовкілля;

• за періодом (часом) негативного впливу — бувають постійніітимчасові.

Середнормативівекологічноїбезпеки,єграничнодопустимікон-центрації(ГДК)шкідливихречовин,їхтакожназиваютьпервинни-ми,постійнодіючимистандартамиякостінавколишньогосередови-ща. ГДК встановлюються за кожним елементом навколишнього се-редовищаікожнимвидомзабруднення.ВстановленнюГДКпередуєрозробканормативівтимчасовоїдії:

1. ТДК—тимчасоводопустиміконцентраціїшкідливихречовин.2. ОБРВ—орієнтовнобезпечнийрівеньвпливу.3. ОДК—орієнтовнодопустимаконцентраціяшкідливихречовин.4. ДЗК—допустимазалишковакількістьшкідливихречовин.5. РГДК—розрахунковаГДКшкідливихречовин.

46

ЗаумовивстановленняГДКдляпевноїшкідливоїречовининор-мативи тимчасової дії для неї скасовуються. Отже, для будь-якоїшкідливоїречовининеможутьодночасноіснуватиГДКіОБРВабоТДК.ГДК встановлюються експериментально-дослідним шляхом,нормативитимчасовоїдії—розрахунковим.

ГДК —цемаксимальнакількістьшкідливоїречовинивтомучиін-шомуприродномусередовищі(воді,повітрі,ґрунтітаін.),яканале-житьдомасиабооб’ємуйогоконкретногокомпонента,припостійно-муконтактіабовпливізапевнийчаснаорганізм(приконтакті,вди-ханні,прийманнівсередину)практичноневпливаєназдоров’ялю-диниіневикликаєвіддаленихефектів.

ОБРВ — визначають розрахунковим шляхом та встановлюютьтимчасово для деяких видів забруднювачів, величини ПДК якихневизначені.

ОДК — це максимальна кількість речовини, яка потрапляючиворганізмпротягомвсьогожиття,невикликаєзмінстануздоров’ядітейтадорослих.

ГДЕН(гранично допустиме екологічне навантаження)—граничнізначеннягосподарчогоаборекреаційногонавантаженнянаприроднесередовище,яківстановлюютьсязурахуваннямємностіприродногосередовища,йогоресурсногопотенціалу,здатностідосаморегуляціїабовідтвореннязметоюохоронинавколишньогосередовищавідза-бруднення,виснаженнятаруйнування.

ГДР(гранично допустимий рівень)—впливналюдинуфакторівнавколишньогосередовища—шуму,вібрації,температури,різнома-нітнихвипромінювань,забруднювачівтаін.—періодичноабопротя-гомвсьогойогожиття(прямочиопосередковано—черезекосисте-ми),невикликаючисоматичнихабопсихічнихзахворювань,втомучисліприхованихаботимчасовокомпенсованих,атакожзмінстануздоров’я,яківиходятьзамежіреакційпристосування.

ГДВ (гранично допустимий викид)—об’єм(кількість)надходжен-нязаодиницючасуватмосфернеповітря,водоймища,ґрунтизабруд-нюючихречовинтаіншихшкідливихвпливівнаприроднесередови-ще,перевищенняякихпризводитьдонегативнихнаслідківякдлясе-редовища,такідляйогомешканців.

ГДС—масазабруднюючихречовин,якамаксимальнодозволенащодонадходженняуводнийоб’єктзістічнимиводамитапослідов-номувідведеннізньоговодиницючасузметоюзабезпеченнянормякостіводивконтрольномупункті.

47

ГДСвстановлюєтьсязурахуваннямГДКречовинвмісцяхводо-користування,асиміляційноїздатностіводногооб’єктатаоптималь-ногорозподілумасиречовин,яківходятьдоскиду,міжводокористу-вачами,якіскидаютьстічніводи.

Ступіньвпливузабруднюючихречовинналюдинута іншіорга-нізми,атакожнарізніелементиНПСзалежитьвідконцентраціїцихречовин,відїхтоксичнихвластивостей,атакожвідтривалостівпли-ву.Цейвпливнаорганізмлюдининадзвичайнобагатогранний.Вінможебутипрямийіопосередкований,комплекснийікомбінований.

Висновки1.Забрудненняприродимаєрозподільчийаботимчасовийстихій-

нийхарактер.Рівеньзабрудненняуглобальномумасштабіприцьо-му,якправило,залишаєтьсяфоновим.Антропогеннезабрудненняха-рактеризується багаточисельністю видів та джерел внаслідок вико-ристанняпрактичновсіххімічнихелементівдлязабезпеченнясучас-нихтехнологічнихпроцесів.

2.Тільки сукупність всіх критеріїв визначає нормативи якості,які реєструють гранично допустимі норми антропогенного впливунанавколишнєприроднесередовище(зарізнимивидамидіяльностілюдини):господарської,рекреаційноїтаіншихформ,яківносятьфі-зичні,хімічні,біологічнітаіншізмінивдовкілля.

3.Сукупність всіх нормативів складає систему показників якос-ті навколишнього природного середовища. Дотримання показників(ГДК,ГДВ,ГДС,ГДР,ГДЕНтаін.)сприяєзбереженнюекологічноїрівновагияквокремихрегіонах,такінапланетівцілому,атакожрі-шеннюбагатьохекологічнихпроблемсучасності.

ТермінологіяІнградієнтне забруднення, параметричне забруднення, біоцено-

тичнезабруднення,деструкційнезабруднення,екологічніпоказники,якістьнавколишньогоприродногосередовища,видиякості,екологіч-нізони,нормуванняякості,ГДК,ОБРВ,ДОК,ГДЕН,ГДР,ГДВ,ГДС,критеріїоцінкизміннавколишньогоприродногосередовища.

Запитання і завдання для самоконтролю1. Джерелазабрудненнядовкілля.2. Чи можна виокремити певні види антропогенного забруднен-

48

нябіосферизалежновідсферидіяльностілюдини?Наведітьприкладиідайтепояснення.

3.НаведітькласифікаціюантропогеннихзабрудненьзаГ.В.Стад-ницькимтаА.І.Радіоновим.

4.Скласифікуйте антропогенне забруднення: а) за типом похо-дження;б)зачасомвзаємодіїздовкіллям;в)задієюналюди-нутаіншіживіістоти;г)заагрегатнимстаном,вякомувониможутьперебуватиубіосфері.

5.Як можна класифікувати шкідливі речовини за ознаками їхочищеннятавикористання?

6.Наведіть приклади різних типів екологічних показниківтаз’ясуйтеїхзначення.

7. Якііснуютьспособивизначеннянормстанугеосистеми?8. Вимогищодоякостірізнихзонзабрудненнядовкілля.9. Щоєнормуваннямдовкіллятаякійогоосновніцілі?

10.Охарактеризуйтепоказникинормативівякостідовкілля.11.Якподіляютьнормативиекологічноїбезпекитаякеїхпризна-

чення?12.Дайте визначення наступним нормативам якості довкілля,

асаме:ГДК,ОБРВ,ОДК,ГДЕН,ГДР,ГДВ,ГДС.13.Критерії оцінки змін навколишнього природного середови-

ща.14.За допомогою довідково-статистичної інформації надайте ха-

рактеристикупевнимвидамзабрудненняВашогоміста(райо-ну).

Література[1;6;10;26;37;44;49;57;67;70;71;78;80;87]

Тема 5. Джерела забруднення атмосферита її захист від антропогенного впливу

1.Склад,будова,властивостітафункціїатмосфери.Джерелаїїза-бруднення.

2.Нормування забруднюючих речовин у повітрі та визначенняступенязабрудненостіатмосфери.Методиізасобиочищеннявикидівватмосферу.

3.Правоваохоронаатмосферногоповітря.

49

5.1. Склад, будова, властивості та функції атмосфери. Джерела її забруднення

Загальнамасаатмосферискладає5,4•1015т.Безатмосферижит-тянаЗемлінеможливо.Кожнухвилинулюдинавдихаєвід5до100лповітря,азадобу—від12до15кг,цезначноперевищуєсередньодо-бовунеобхідністьвїжітаводі.Атмосфераєдужеміцнимакустичнимсередовищем.Вонанівелюєперепаддобовихтемператур,якиймігбискласти приблизно 200 К, що є неприйнятним для виживання всіхземнихістот.БезповітрянаЗемліпонувалабтиша,булобнеможли-велюдськемовлення.

Атмосфера — зовнішня газова оболонка Землі — механічнасуміш газів, водяних парів та твердих (аерозольних) частинок, якавиконуєтакіфункції:

• вміщуєкисень,якийєнеобхіднимдлядиханняживихорганіз-мів;

• єджереломвуглекислогогазудляфотосинтезурослин;• захищаєживіорганізмивідкосмічнихвипромінювань,аЗем-

лювідкосмічнихопадів;• зберігаєтеплоЗемлітарегулюєклімат;• трансформуєгазоподібніпродуктиобмінуречовин;• переноситьводяніпарипопланеті;• єсередовищеміснуваннялітаючихформорганізмів;• виступаєджереломхімічноїсировинитаенергії;• приймаєтатрансформуєгазоподібнітаувиглядіпилувідходи.Рівень антропогенного забруднення атмосферного повітря

вУкраїнідужевисокийзавдякитому,щодоньогопотрапляютьвики-диокислівазоту,діоксидусіркитапилу,якідаютьстаціонарнідже-релапідприємствпаливно-енергетичногокомплексу,викидивугле-водів,легкихорганічнихсполук(підприємствавидобувноїпромис-ловості),викидиоксидувуглецю(підприємстваобробноїпромисло-востітаін.)(див.рис.5.1.).

Щеп’ятдесятроківтомуприродадоситьуспішноліквідуваларіз-номанітнізабруднення,оскількиатмосферамаємогутнівластивостісамоочищення,аленинівоназцимвженесправляється.

Основними забруднювачами повітря в Україні є підприємствачорної металургії, енергетики, вугільної промисловості, хімічної танафтохімічноїпромисловості(див.рис.5.2).

Нарис.5.3наведеновидиджерел,щопорушуютьстанповітряно-гобасейну.

50

Рис. 5.1. Схемазабрудненняатмосферитакругообігуречовинватмосфері

Рис. 5.2. Відсотковезабрудненняпромисловимипідприємствамиатмосферногоповітря

О2

О2

С, N, P

Пил, зола, сажа

Промисловість Транспорт

Побутові потреби

Пил

космічний

морський

вулканічний

рослинний

ґрунтоерозійний

Продукти рослин, тварин, мікроорганізмів

Гази

які видихають

від лісових пожеж

вулканічні

Озоновий екран Промисловість Транспорт

Гази: сірчастий, оксиди вуглецю, оксиди азоту,

вуглеводні та ін.

Фотосинтез

Витрати на промислові та побутові потреби

Дихання тварин, рослин

Розкладання

Основні забруднювачі повітря в Україні

Хімічна та нафтохімічна промисловість, 7 %

Підприємства чорної

металургії, 33 %

Енергетика, 30 %

Вугільна промисловість,

10 %

51

Рис. 5.3.Видиджерел,щопорушуютьприроднийстанатмосферногоповітря

5.2. Нормування забруднюючих речовин у повітрі та визначення ступеня забрудненості атмосфери. Методи і засоби очищення викидів в атмосферу

Нарис.5.4наведеностандартиохорониатмосферногоповітря.ДлякожноїзабруднюючоїповітряречовинивУкраїнітакраїнах

колишньогоСРСРвстановлюютьсятринормативиГДК:• ГДКробочоїзони(ГДКр.з);• ГДКмаксимальноразова(ГДКм.р);• ГДКсередньодобова(ГДКсд).ГДКр.з—кількістьшкідливоїречовини,якаприщоденнійроботі

протягом8годинзавесьтрудовийстажнеповиннавикликативідхи-

Види джерел, які порушують природний стан атмосферного повітря

організовані

неорганізо-вані

Зарубіжні джерела, які впливають на стан атмосферного повітря

Джерела забруднення усередині держави

Непрямий вплив

точковий

лінійні

площадні Стаціонарні

Промислові підприємства, теплоелектростанції та ін.

Пересувні

Автомобілі, літаки і т. ін.

Фізичні особи, які палять табак

Прямий вплив

52

леньустаніздоров’явпоточномуівіддаленомуперіодахжиттяпра-цівникаійогопотомства.Робочоюзоноювважаєтьсязона(простір)наробочомумісцівисотоюдо2метрівнадрівнемпідлоги.Цейнор-матив встановлюється експериментальним шляхом на тваринах чилюдяхівимірюєтьсявмг/м3.

ГДКм.р — концентрація шкідливої речовини, яка при вдиханнінеповиннавикликатирефлекторнихреакційворганізмілюдини—відчуття запаху, зміну біоелектричної активності головного мозку,світовоїчутливостіочейтощо.Одиницявиміру—мг/м3..

ГДКсд — застосовується в тому випадку, коли люди постійнопроживають у забрудненому середовищі. Ця концентрація не по-

Рис. 5.4. Видистандартівщодоохорониатмосферногоповітря

Стандарти викидів

(для джерел забруднен-

ня)

Гранично-допустимі викиди (ГДВ)

забруднюючих речовин

Гранично-допустимі речовини (ГДР)

шкідливих впливів будь-якого характеру

Пари, аерозолі, зважені речовини

Види стандартів щодо охорони атмосферного повітря

Стандарти якості (які встановлю- ються для атмосфер-

ного повітря)

Гранично-допустима концентрація (ГДК)

забруднюючих речовин

Нормативи біологічного забруднення

Гази, аерозолі,

тверді (пил)

Мікроби, віруси

Нормативи гранично-допустимого рівня (ГДР) шкідливих фізико-хімічних впливів: звукові та ін.

коливання, випромінювання, (електромагнітні, іонізуючі та ін.), агрохімікатів тощо

53

винначинитиналюдинупрямогоабонепрямогошкідливоговпли-ву—резорбтивного(загальнотоксичного),канцерогенного(щови-кликає ракові та інші пухлини), мутагенного (спадкових змін) таіншихприневизначенодовгомувдиханні(роки).Вимірюєтьсята-кожумг/м3.

В умовах промислового майданчика застосовують ГДК промис-ловогомайданчика(ГДКп.м).Длявеликихмістзнаселеннямпонад200тис.ікурортнихзонвикористовуютьдлявизначеннянормативуякостіповітряГДКв.м(к.з)(рис.5.5).

ГДК, мг/м3

В атмосферному повітрі промислової зони

В атмосферному повітрі населеного пункту

ГДК р.з

ГДК п.м = 0,3 ГДК р.з

ГДК м.р

ГДК сд

ГДК в.м. (к.з) = 0,8 ГДК м.р

Рис. 5.5. Класифікаціягранично-допустимихконцентраційдляатмосферногоповітря

Усішкідливіречовиниподіляютьсяна4класинебезпечності(див.табл.5.1):

І—надзвичайнонебезпечні;ІІ—високонебезпечні;

ІІІ—помірнонебезпечні;ІV—малонебезпечні.Атмосфернеповітрявідповідаєстандартам(нормативам)якості,

якщовиконуєтьсявимога:

Ci ≤ГДКi,(5.1)

деCi—концентраціяшкідливоїречовини,мг/м3,ГДКi—їїграничнодопустимаконцентрація.

54

Таблиця 5.1

Класишкідливихречовин,якізнаходятьсяватмосфері,заступенемнебезпеки

Клас Характеристика ГДК,мг/м3 ЛД50,мг/м3 Приклади

ІНадзвичайно

небезпечні<0,1 <500 Hg,Pb,Be,Cd

ІІ Високонебезпечні 0,1÷1,0 500÷5•103 NOx,H2S,Mn,Cl2

ІІІ Помірнонебезпечні 1,1÷10,0 5001÷5•104 SO2,ацетон

ІV Малонебезпечні >10 >5•104 NH3,CO,бензин,скипідар

Деякимречовинампритаманнийефектсумарності:якщовониодночасноприсутнівповітрі,топосилюєтьсяїхспільнадія.Томуїхсумарнаконцентраціянеповиннаперевищуватиодиниці:

деС1,С2,...,Сn—фактичніконцентраціїречовинватмосферномупо-вітрі;ГДК1,ГДК2,... ,ГДКn—граничнодопустиміконцентраціїцихречовин.

Формула5.2застосовуєтьсядляоцінкиякостіатмосферногопо-вітряувипадкуприсутностівньомукількохречовин,якімаютьздат-ністьдосумарноїдії,абодляречовин,якимпритаманнийефектпо-тенціювання.

Потенціювання — взаємне посилення впливу двох або більшоїкількості агентів навколишнього середовища, при якому сумарнийефект їх взаємного впливу перевищує суму ефектів, що виникаютьприізольованійдіїкожногозцихагентів.

Ефект сумарності мають, наприклад: SO2+NO2; CO2+NO2;CH2O+C6H14;ацетон+фенол;аерозолі;V2O5+MnOx;CO+SO2+H2Sтаін.

Ефектпотенціюваннямаютьтакіречовини:бутилакрилаттаме-тилметакрилат з коефіцієнтом 0,8; фтористий водень та фтор, солізкоефіцієнтом0,8.

Длязіставленнярівнязабрудненостіповітряокремихміст(тери-торій) використовується комплексний показник забруднення — ін-

≤1,(5.2)n

n

С С С С1 2 3

1 2 3+ + +...+

ГДК ГДК ГДК ГДК

55

декс забруднення атмосфери (ІЗА), що показує у скільки разів су-марнийрівеньзабрудненостіатмосферикількомаречовинамипере-вищуєГДКдвоокисусірки:

деКі—коефіцієнтприведенняшкідливихречовиндозіставногови-глядузакласаминебезпеки.

ПоказникиКімаютьрізнізначеннядлякожногокласу:Іклас—1,7;ІІклас—1,3;ІІІклас—1,0;ІVклас—0,85.Для речовин, що не мають ГДК, розрахунковим шляхом вста-

новлюються тимчасові нормативи ТДК, ОБРВ.Причому для ро-бочої зони — строком на 2 роки, для повітря населених місць —на3роки.

ІснуютьГДКмаксимальніразовіісередньодобовідлязеленихна-саджень,алевонибільшжорсткі,ніждлялюдини,авокремихвипад-кахберутьсятакими,якдлялюдей.

Встановлені в Україні рівні ГДК для атмосферного повітряє більш жорсткими порівняно з аналогічними показниками в зару-біжнихкраїнах.Розрахунокзабрудненняатмосферивикидамипро-мислових підприємств виконується згідно з Методикою розрахун-куконцентраціїватмосферномуповітрішкідливихречовин,щоміс-тятьсяувикидахпідприємств(ОНД-86)абозаЗбірникомметодикрозрахункувикидівватмосферузабруднюючихречовин.

Викидиуповітрякласифікуютьтакимчином(див.рис.5.6):• за агрегатним станом: І (газоподібні — А), ІІ (рідкі — К), ІІІ

(тверді—Т),IV(змішані);• захімічнимскладом:SO2(01),CO(02),NxOy (03),Fтайого

сполуки(04),CІ(07),NH3(10),кислоти(20),луги(21),сажа(23),Meтаїхсполуки(24),пил(25),інші(26).

• законцентрацією;• завеличиноюмасивикидівподіляютьсянашістьгруп(т/доб):

1—масаменше0,01включно; 4—1–10;2—0,01–0,1; 5—10–100;3—0,1–1,0; 6—понад100.

• зарозміромчасток(мк)на5класів:1-йменше0,5;2-й—0,5–3;3-й—3–10;4-й—10–15;5-йпо-

над50.

,(5.3)еn

i

іc.piсді

=1

КCІЗА = ( )

ГДК

56

Рис. 5.6. Схемаструктурипобудовиумовногопозначеннявикидів

Існуєпевнийалгоритмвиявленняджерелзабрудненнятананесен-няїхнаситуаційнийплан(рис.5.7),заякимпроводятьспостережен-ня й певні виміри, результати яких потім враховуються для скла-дання екологічного паспорта підприємства, встановлення розмірівсанітарно-захисноїзони(СЗЗ)навколопідприємства-забруднювача(табл.5.2),визначеннятимчасовихіпостійнихзаходівщодозахисту

0 00 0 0

Цифровий(1—4)Буквенийіндексагрегатногостану(А,К,Т)

Цифровийіндексхімічногоскладу01…26Цифровийіндексрозміручасток1…5

Цифровийіндексмасивикиду1…6

Рис. 5.7. Послідовністьінвентаризаціївикидівватмосферу

Виявлення джерел забруднення атмосфери та нанесення їх на ситуаційний план

Визначення виду шкідливих речовин у джерелах викидів та їх координування

Визначення коефіцієнтів завантаження обладнання і наявності пристроїв очищення викидів

Встановлення контрольних точок і розмірів санітарно-захисних зон

Отримання даних про метеорологічні умови і фонові забруднення

Заміри параметрів джерел викидів: висоти і діаметри труб, температури швидкості, вологості газів, концентрації шкідливіх речовин у шкідливих викидах

Розрахунок параметрів викидів і їх розсіювання в просторі та часі

Розробка тома ГДВ і заходів зі зниження викидів

Погодження тома ГДВ із санітарним наглядом, затвердження тома ГДВ

Отримання дозволу на викид шкідливих речовин в атмосферу

Рис. 5.7. Послідовність інвентаризації викидів в атмосферу

57

НормативнірозміриСЗЗзалежностівідкласунебезпекипідприємства

Класнебезпекипідприємства РозмірСЗЗ,м

ІА 3000

ІБ 1000

ІІ 500

ІІІ 300

ІV 100

V 50

всіхскладовихбіосфери(атмосферногоповітря,водоймищ,земельнихресурсів тощо); створення інформаційної бази для моніторингу до-вкіллянапромисловомумайданчику,всанітарнозахиснійзоні,ата-кожінформаційноїбазидляпроведенняекологічноїекспертизи,еко-логічногоаудиту;розробки інноваційнихпланівщодораціонально-говикористанняумовіресурсівдовкілля,дерозташованопідприєм-ство(рис.5.8–5.10).

Групи заходів щодо захисту атмосферного повітря

організація санітарно-захисних зон (СЗЗ)

архітектурно-планувальні рішення

інженерно-організаційні заходи

безвідходні та маловідхідні технології

технічні засоби та технології очищення викидів

Рис. 5.8. Групизаходівщодозахистуатмосферногоповітря

Таблиця 5.2

58

Рис. 5.9. Заходищодоохорониатмосферногоповітря

САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ

Очищення викидів

Стандарти на емісію

Стандарти на сировину

Розробки для атмосферного повітря

ЗАКОНОДАВЧІ ЗАХОДИ

Заміна перервних процесів на неперервні

Заміна димного палива на бездимне

Раціоналізація процесів спалювання

Заміна шкідливих речовин у виробництві на нешкідливі

Очищення сировини від шкідливих домішок

Заміна сухих способів переробки

ТЕХНОЛОГІЧНІ ЗАХОДИ

ПЛАНУВАЛЬНІ ЗАХОДИ

Герметизація технологічних процесів

Зонування території міста

Організація санітарно-захисних зон

Рекуперація цінних викидів і їх використання

Озеленення населених місць

Правильне планування житлових мікрорайонів

59

Методи очищення викидів в атмосферу

Механічні – базуються на використанні сил ваги (гравітації), сил інерції, відцентрованих сил, на використанні сепарації,

дифузії, захоплювання тощо

Фізичні – базуються на використанні електричних та електростатичних полів, охолодження, конденсації,

кристалізації, поглинання

Хімічні – базуються на реакціях окислення – відновлення, нейтралізації, каталізації, термоокислення

Фізико-хімічні – базуються на принципах сорбції (абсорбції, адсорбції, хемосорбції), коагуляції та флотації

Рис. 5.10.Засобиіметодиочищеннявикидівватмосферу

Cтупіньочищення(Коч) викидіввідшкідливихречовинрозрахову-єтьсязатакоюформулою:

Коч=Мв/Мзаг,(5.4)

деМв—масашкідливихречовин,яківловлюютьсявочисномупри-строї;Мзаг—загальнамасашкідливихречовинувикидах.

Засоби очищення викидів в атмосферу

Очищення викидів від пилу та

аерозолів шкідливих речовин

Очищення викидів від газоподібних

шкідливих речовин

Зниження забруднення атмосфери вихлопними газами

від двигунів внутрішнього згорання транспортних засобів

та стаціонарних установок

Зниження забруднення атмосфери при

транспортуванні, навантаженні і

вивантаженні сипких вантажів

60

Коч—визначаєтьсязакожноюзабруднюючоюречовиною.Кочподі-ляєтьсянапроектнийтафактичний,азарівнем—намаксимальнийтаексплуатаційний.

Коефіцієнт забезпеченості технологічних процесів газоочищен-ням (Кз.о — застосовується для оцінки забезпеченості підприємствочищеннямвчасі),розраховуєтьсязаформулою:

Кз.о=Тг/ Тт.о, (5.5)

деТг—часроботигазоочиснихустановок;Тт.о—часроботитехноло-гічногообладнання.

Основними методами очищення викидів від газоподібних речо-винзахарактеромфізико-хімічнихпроцесівє:

• промиваннявикидіврозчинниками,щонесполучаютьсяізза-бруднювачами(методабсорбції);

• промиваннявикидіврозчинами,щовступаютьвхімічнуспо-лукуіззабруднювачами(методхемосорбції);

• поглинаннягазоподібнихзабруднювачівтвердимиактивнимиречовинами(методадсорбції);

• поглинаннятавикористаннякаталізаторів;• термічнаобробкавикидів;• осаджуваннявелектричнихтамагнітнихполях;• виморожування.

5.3. Правова охорона атмосферного повітря

Правовіосновиохорониатмосферногоповітряпередбаченівеко-логічному законодавстві України, зокрема в Законі України “ПровнесеннязміндоЗаконуУкраїни“Проохоронуатмосферногопові-тря”від21.06.2001р.№2556-ІІІ.

У Законі зазначено, що атмосферне повітря є одним з основнихжиттєвоважливихелементівнавколишньогоприродногосередовища,атакожставлятьсязавданнящодозбереження,поліпшеннятавідтво-реннястануатмосферногоповітря,відверненняізниженняшкідливо-гохімічного,фізичного,біологічноготаіншоговпливівнаатмосфернеповітря,забезпеченняраціональноговикористанняйогодлявиробни-чихпотреб,атакожзміцненняправопорядкуізаконностіуційсфері.

Підприємства, установи і організації, діяльність яких пов’язанаізвикидамишкідливихречовинватмосфернеповітрязобов’язані:

• здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші за-ходищодовиконанняумовівимог,якіпередбаченіудозволінавикидизабруднюючихречовинтаіншішкідливівпливи;

61

• вживатизаходівщодозменшенняобсягіввикидівізниженняшкідливоговпливуфізичних,хімічнихтабіологічнихфакто-рів;

• забезпечуватибезперебійнуефективнуроботутапідтриман-ня у справному стані споруд, устаткування і апаратури дляочищення викидів та зменшення рівнів іншого шкідливоговпливу;

• здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючихречовин,щовикидаютьсяватмосфернеповітря,ірівнямиін-шогошкідливоговпливутавестиїхпостійнийоблік;

• мати заздалегідь розроблені спеціальні заходи щодо охорониатмосферногоповітрянавипадокаварійнихситуаційінеспри-ятливихметеорологічнихумовтавживатизаходівдляліквіда-ціїпричинінаслідківзабрудненняатмосферногоповітря.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не по-виннопризводитидозабрудненняґрунтів,водтаіншихприроднихоб’єктів.

Будівництвотавведеннявексплуатаціюновихтареконструйова-нихпідприємствіоб’єктів,якіневідповідаютьвимогамохорониат-мосферногоповітря,забороняється.

Законом передбачено:• розробкуівиконаннякомплексузаходівщодозниженняток-

сичних викидів, знешкодження шкідливих речовин та змен-шенняшкідливогофізичноговпливуприпроектуванні,вироб-ництві,експлуатаціїтаремонтіавтомобілів,літаків,суден,ін-шихпересувнихзасобівіустановок;

• переведення транспортних засобів на менш токсичні видиенергіїіпалива;

• раціональнеплануванняізабудованаселенихпунктівздотри-маннямнеобхідноївідстанідляавтомобільнихшляхів;

• виведення автотранспортних підприємств, автозаправнихстанцій,вантажногоавтомобільноготранспортузгустонаселе-нихжитловихкварталівзамежіміста;

• обмеження в’їзду автотранспортних засобів і установок у се-лищнізони,місцявідпочинкуітуризму;

• поліпшенняутриманнявналежномустаніавтомобільнихшля-хівтавуличнихпокриттів;

• впровадженнявмістахавтоматизованихсистемрегулюваннядорожньогоруху;

62

• вдосконаленнятехнологійтранспортуванняізберіганняпали-ва,забезпеченняпостійногоконтролюзайогоякістюнанафто-переробнихзаводахтаавтозаправнихстанціях;

• вдосконаленняроботиконтрольно-регулювальнихтадіагнос-тичнихпунктівпоперевірцівмістушкідливихречовинувід-працьованихгазахавтотранспортнихтаіншихпересувнихза-собах.

Виробництво та експлуатація транспортних пересувних засобіві установок, в яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованихгазахперевищуєнормативи,заборонено.

Особлива увага приділяється підприємствам агропромисловогокомплексу. Вони повинні дотримуватися правил транспортування,зберіганняівикористаннязасобівзахистурослин,стимуляторіврос-ту,міндобривтаіншихпрепаратівінедопускатизабрудненняатмос-ферногоповітря.

Особи,яківинніупорушенніправгромадяннаекологічнийстанатмосферногоповітря,уперевищеннілімітівтанормативівгранич-но допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне по-вітря, у перевищенні нормативів гранично допустимих фізичнихвпливівнаатмосфернеповітрявикидівзабруднюючихречовинват-мосферубездозволуспеціальноуповноваженихдержавнихорганів,уздійсненнінезаконноїдіяльності,щонегативновпливаєнапого-дуіклімат,проектуванніібудівництвіоб’єктівзпорушеннямвимогщодо охорони і використання атмосферного повітря, у відмові віднаданнясвоєчасноїповноїідостовірноїінформаціїпростанатмос-ферногоповітрятаіншихправопорушенняхнесутькримінальну,ад-міністративнутаіншувідповідальністьвідповіднодочинногозако-нодавства.

Висновки1.Атмосфера — це життєво необхідний елемент навколишнього

природного середовища, який виконує біологічні, виробничі, тран-спортнійзахисніфункції.

2.Однієюзособливостейатмосфериєїїздатністьдосамоочищен-ня, однак ця можливість обмежена. Тому при розробці нормативівГДКтаГДВценеобхідновраховувати.

3.Атмосфера—цеоднезнеобхіднихджерелжиттянаЗемлі,томуправоваохоронаякостіатмосферногоповітряєважливимзавданнямлюдства.

63

ТермінологіяАтмосфера; ГДКм. р; ГДКс. д; ГДКр. з; ефект сумарності; потенцію-

вання; ІЗА; класи шкідливих речовин; інвентаризація викидів; сту-пінь очищення викидів; коефіцієнт забезпеченості технологічнихпроцесівгазоочищення.

Запитання і завдання для самоконтролю1. Охарактеризуйтефункціїатмосфери,пояснюючиїхзначення.2. Зазначтевидиджерел,щопорушуютьприроднийстанатмос-

ферногоповітря.3. Наведіть приклади видів стандартів з охорони атмосферного

повітря.4. ЯккласифікуютьГДКдляатмосферногоповітряічому?5. Охарактеризуйте класи шкідливих речовин, які знаходяться

ватмосфері,заступенемнебезпеки.6. Заякихумоватмосфернеповітрябудевідповідатистандартам

(вимогам)щодойогоякості?7. Дайте визначення наступним поняттям: “потенціювання”;

“ефект сумарності”, “ефект потенціювання”, “індекс забруд-ненняатмосфери”.

8. Наведітьсхемуструктурипобудовиумовногопозначенняви-кидівватмосфернеповітря.

9. Скласифікуйтевикидиватмосфернеповітря.10. Наведіть алгоритм виявлення джерел забруднення та його

призначенняйроль.11. Назвітьгрупизаходівщодозахистуатмосферногоповітря.12. Наведітьприкладихарактерузабруднення,щовиникаєвнаслі-

докдіїпевногопідприємства(класунебезпекипідприємства)тарозмірусанітарнозахисноїзони,щобудевідповідатипевно-мукласунебезпекипідприємства-забруднювача.

13. У чому полягає сутність технологічних, планувальних, сані-тарно-технічнихтазаконодавчихзаходівохоронийзбережен-няатмосферногоповітря?

14. Охарактеризуйтерізніметодиочищеннявикидівватмосферу.15. Якможнарозрахуватиступіньочищеннявикидіввідшкідли-

вихречовин?16. Якіметодиочищеннявикидіввідгазоподібнихречовинзасто-

совуютьнасучаснихпідприємствах?Наведітьприкладиіза-значтеступіньочищення.

64

17. Якіправовівимогитавякихнормативно-правовихактахукра-їнського екологічного законодавства закладені нормативищодоякостіатмосферногоповітря?

Література [1;6;10;11;18;22;36;37;40;57;77;78;94;100;106]

Тема 6. Раціональне використання та охорона водних ресурсів

1.Загальніположенняводокористуваннятаводоспоживання.Характеристикирівнявикористанняводнихресурсів.2.Джерелазабрудненняводнихоб’єктівтаоцінкаякостіводи.3.Умовискиданнястічнихводіспособиїхочищення.

6.1. Загальні положення водокористування та водоспоживання. Характеристики рівня

використання водних ресурсів

Гідросфера—цеводянаоболонканашоїпланети,сукупністьоке-анів,морів,водконтинентів,льодовиковихпокривів,ґрунтових,під-ґрунтових,міжпластовихбезнапірнихінапірнихвод,тріщіннихводіводкарстовихпорожнинулегкорозчиннихгірськихпородах(вап-няках,гіпсахтощо)(рис.6.1).

РозподілнаЗемлітількипрісноїводи

РозподілпрісноїісолоноїводинаЗемлі

0,3%—вода,якавідновлюється;0,9%—ґрунтовіводи(10530куб.м);0,3%—озераірічки;30%—іншіводи,вт.ч.вологавґрунті,лід,вічнамерзлота,болота(342000куб.м);69%—покриттягейзерівівічнихснігів(24060000куб.м)

3%—пріснавода;97%—солонавода

Рис. 6.1.РозподілпрісноїісолоноїводинаЗемлі

69%

0,3%30%

0,9%

0,3%

97%

3%

65

Для величезної кількості живих організмів, особливо на ранніхстадіях розвитку біосфери, вода була середовищем зародження тарозвитку.Водаубіосферіперебуваєубезперервномурусі,берепо-чатокугеологічномутабіологічномукругообігахречовин,єосновоюіснуванняжиттянаЗемлі.Безводинеможеіснуватилюдськациві-лізація, бо вона використовується людьми не тільки для пиття, а йдля забезпечення санітарно-гігієнічних та господарсько-побутовихпотреб. Усі води (водні об’єкти) на території України є національ-нимбагатством,однієюзприроднихосновйогоекономічногорозви-ткуісоціальногодобробуту.Водніресурсизабезпечуютьіснуваннялюдей,тваринногоірослинногосвітуієобмеженимитауразливимиприроднимиоб’єктами.

Отже, вода відіграє надзвичайну роль у забезпеченні існуванняживихорганізмів,асаме:

• всіактивніпроцесиобмінуречовинворганізмахвідбуваютьсятількиуводномусередовищі;

• сприяєпідтримцідинамічноїрівновагивекосистемахЗемлі;• водні системи є середовищем існування й міграції багатьох

біологічнихвидів.Вумовахнарощуванняантропогеннихнавантаженьнаприродне

середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матері-альнихпотребвиникаєнеобхідністьрозробкиідодержанняособли-вихправилкористуванняводнимиресурсами,раціональногоїхвико-ристаннятаекологічноспрямованогозахисту.

Не можна не сказати про унікальні властивості води, її важливіякісніособливості:

• вода—дужеміцнахімічнасполука;вонамаєсередпоширенихрідиннайбільшезначеннякоефіцієнтаповерхневогонатягу—цевизначаєїївисокукапілярність;

• газоподібнавода(водянапара)легшазаповітря,завдякичомуутворюютьсяхмариівідбуваєтьсяперенесенняводиватмос-феру;

• водамаєунікальнідіелектричнівластивості;виявляючинад-звичайнонизькуелектропровідністьухімічночистомувигля-ді,водарізкопосилюєїї,перетворюючисьначудовийпровід-никзпоявоювнійнавітьслідівсолей;

• властивостібагатьохречовин,розчиненихуводі,залежатьвідконфігураційгідратнихкомплексівзв’язаноїводи;усвоючергу,цевизначаєособливостімолекулярнихбіологічнихструктур;

66

• водаздатна“гасити”гідродинамічнізбурювання;• гідравлічне середовище є чудовим термодинамічним буфе-

ром, зокрема, вода має унікальну здатність розширюватисяпризамерзанні,черезщоліднабуваєгустинименшеодиниціінетонеуводі;остання,залишаючисьурідкомуагрегатномустані,даєможливістьживиморганізмаміснуватипідкригою,незамерзаючи;

• жоднаприроднасполуканемаєтакогопоєднаннянадзвичай-но високої питомої теплоємності з високою прихованою те-плотою плавлення і випаровування, саме цією властивістюводизначноюміроюзумовленавеликатепловабуферністьге-осфер,тобтоїхздатністьзгладжуватизначніколиваннятем-ператур;

• водамаєпам’ять,тобтоінформація,щонадійшладонеї,наза-вждизалишаєтьсяуводі,томуцієювластивістючастопоясню-ютьвисокілікувальнівластивостіводи.

Кожнийприроднийводнийоб’єктмаєпевніхарактеристики,відякихзалежитьхарактерйоговикористання(рис6.2).

Рис. 6.2. Характеристикиприродноговодногооб’єкта

Водніресурси—найважливішідляздійсненнябагатьохтехноло-гічнихпроцесівуматеріальнійсферіжиттєдіяльностілюдства.Най-більшважливіфункціїводнихресурсіввекосистемахтавгосподар-ськійдіяльностілюдининаведенінарис.6.3.

Водоймища

Температура води

Швидкість течії та рівень води

Об’єм та витрата води

Глибина

Довжина

Площа дзеркала

67

транспортує тепло

розчиняє та переносить природні

елементи

руйнує та перетворює

літосферу

бере участь у метеорологічних та гідрологічних

процесах

є середовищем існування водних

організмів та рослин, які

забезпечують виробництво значної

частини кисню

для відновлення природного водного балансу та оздоровлення свого організму,

який на 90 % складається з води

у промислових цілях (зрошення, охолодження, засіб захисту, рибне

господарство, будівництво, добування корисних копалин, засіб для боротьби

з вогнем тощо)

використання для пиття та приготування їжі (більш 85 % усіх захворювань є

результатом впливу “екологічно забрудненої” води)

як транспортні шляхи (річні, морські)

у гідроенергетиці

для скиду стічних, дренажних, інших вод, прямо передбачені законодавством, яке

допускає відхідне виробництво

Функції водних ресурсів та їх використання

Функції у процесі кругообігу в природі

За характером використання

Рис. 6.3. Функціїводнихресурсівтаїхвикористання

Усіводи(водніоб’єкти)натериторіїУкраїнистановлятьїїводнийфонд.ДоводногофондуУкраїниналежать(див.рис.6.4):

• поверхневі води: природні водойма (озера); водотоки (річки,струмки); штучні водойми (водосховища, ставки) і канали;іншіводніоб’єкти;

• підземніводиіджерела;• внутрішніморськіводиітериторіальнеморе.

68

Рис. 6.4.Видиводногофонду

Важливорозрізнятипоняття“використанняводи”та“водокорис-тування”,атакож“забірводи”.

Використання води—процесвилученняводидлявикористанняу виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питнихпотребнаселення,атакожбезїївилученнядляпотребгідро-енергетики,рибногогосподарства,водного,повітряноготранспортутаіншихпотреб.

Водокористування—використаннявод(воднихоб’єктів)дляза-доволення потреб населення, промисловості, сільського господар-ства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи правоназабірводи,скиданнястічнихводта іншівидивикористаннявод(воднихоб’єктів).

Забір води—вилученняводизводногооб’єктадлявикористаннязадопомогоютехнічнихпристроївабобезних.

Види водних об’єктів

Поверхневі водні

об’єкти

Внутрішні морські

води

Територі-альні моря держави

Підземні водні

об’єкти

Дренажні води

Водоносні горизонти, басейни підземних вод, їх родовище, їх

природний вихід (джерело)

Поверхневі безперервні

водотоки

Поверхневі водоймища:

озера, водосховища,

болота, ставки, інші замкнуті водоймища

Льодовики Сніжники

Ріки, струмки, канали перерозподілу води

Стічні води

Сповільнений водообіг

Поверхневі

Підземні

69

Нарис.6.5наведенакласифікаціяводокористуваннязапевнимиознаками.

Виокремлюютьдвікатегоріїводокористування:дляпотребнасе-леннятадляпотребрибногогосподарства(див.рис.6.6).

Приводокористуваннімаємісцеводоспоживання,якеможебутибезповоротним,повторним,оборотним.

Рис. 6.5.Класифікаціяводокористування

Класифікація водокористування за ознаками (ГОСТ 17.1.1.03-86)

За технічними умовами

із застосуванням технічних споруд

без застосування споруд

За цілями

господарсько-питне

комунально-побутове

промислове

для потреб енергетики

для рибного господарства

для лікувальних та курортних потреб тощо

сільськогосподарське

для водного транспорту та лісосплаву

За об’єктами внутрішні та територіальні

морські води

поверхневі підземні

За способом

з вилученням води та з її поверненням

без вилучення води

з вилученням води без повернення

70

Категорії водокористування

Використання для потреб населення (І)

Використання для потреб рибного господарства (ІІ)

Централізоване або нецентралізоване

господарсько-питне водопостачання

і водопостачання підприємств харчової

промисловості

Використання для культурно-побутових цілей та водні об’єкти,

що знаходяться в межах населених

пунктів

Для збереження і відтворення цінних видів риб з високою чутливістю

до вмісту кисню

Місця нересту, масового нагулу, зимувальних ям;

охоронні зони господарств для відтворення водних

організмів

Для інших рибогосподарчих цілей

Рис. 6.6. Категоріїводокористування

Захарактеромвикористанняводисистемиводопостачанняподі-ляютьсяна:прямоточні,послідовні,оборотнітапідживлювальні.

Прямоточна вода використовуєтьсяувиробничомупроцесіодинраз,післячогоскидаєтьсяуводоймищаабоуканалізацію.

Послідовно використовувана вода споживається у кількох техно-логічнихпроцесах.

Оборотна—використовуєтьсяувиробництвібагатократнозпері-одичнимабонеперервнимїїочищенням.

Загальне водоспоживання (Vзаг) підприємства визначаєтьсязаформулою

(6.1)

деq1,q2—питомінормиводоспоживаннянагосподарськітавиробни-чіпотреби;Pi —чисельністьпрацівниківузміні;Ni—чисельністьспо-живачівувиробництві;n—кількістьгруппрацівниківтаобладнання.

е е• •

n n

i iV V V q P q Nзаг гп вир 1 2= + = + ,

71

Рівеньвикористанняводнихресурсівупромисловомувиробниц-тві,атакожтехнічнеоснащенняспорудітехнологіїочищеннястіч-них вод, що використовуються у різних галузях промисловості, ха-рактеризуютьсятакимипоказниками:

1)коефіцієнтом використання оборотної води в загальномуоб’ємівикористовування;

2)коефіцієнтом безповоротного споживання та втрат свіжоїводи;

3)коефіцієнтом використання води, що забирається з джерелаводопостачання;

4)коефіцієнтомводовідведення;5)коефіцієнтомнормативногонавантаженнязабрудненьстічних

воднаводоймище.Загальні витрати води (л/доб) для забезпечення господарсько-

питнихпотребнаселенняможнавизначитизаформулою

V=(N•дн•Кг•Кдоб)/(86,4•103),(6.2)

деN—чисельністьнаселенняуперспективі;дн—добованормаво-допостачання в літрах; Кг — коефіцієнт годинної нерівномірності;Кдоб—коефіцієнтдобовоїнерівномірності.

Дляоцінюванняводоспоживаннявикористовуєтьсяпоняття“во-доємністьвиробництва”—тобтокількістьводи(м3),необхіднадлявиробництвапевноговидупродукції.

6.2. Джерела забруднення водних об’єктів та оцінка якості води

Забруднення вод — надходження до водних об’єктів забрудню-ючихречовинвідрізнихдежерел(антропогенногоіприродногоха-рактеру).

СередекологічнихпроблемУкраїницейпроцесзаймаєоднезпер-шихмісць.Водніоб’єктиУкраїнизабрудненіпереважнонафтопродук-тами,фенолами,органічнимиречовинами,сполукамиазотутаважки-миметалами.ЗаданимиМінводгоспусередньорічнийвмістосновнихзабруднюючихречовинуводібагатьохрічокперевищуєГДК.

НайбільшезабрудненняводивУкраїніспостерігаєтьсяубасейніДніпратабільшостійогопритоків,напівднікраїнитавКриму.Най-більшзабрудненірічки:Горинь,Десна,Сула,Тетерів,Ворскла,Унава,Самара,Інгулець.Значноготехногенноговпливузазнаютьпідземніводи.

72

Основнимиджереламизабрудненняізасміченняводоймє(рис.6.7):• стічніводипромисловихтакомунальнихпідприємств;• відходивідрозробокруднихінеруднихкопалин;• води рудників, шахт, нафтопромислів; відходи деревини при

заготівлі,обробці,сплавілісовихматеріалів(кора,тирса,тріс-ка,колоди,хмизтаін.);

• викидиводного,залізничноготаавтомобільноготранспорту;• первиннапереробкальону,коноплітаіншихтехнічнихкультур.Видизабрудненняводи(рис.6.8)поділяютьсяначотиригрупи:• фізичне;• теплове;• хімічне;• біологічне.

Рис. 6.7. Джерелазабрудненнягідросфери

Детергенти

Мікроорганізми

Міські стічні води

Фекалії Охолоджуючі

Побутові

Промислові стічні води

Рекреаційні

Води із сировини

Атмосферні з забрудненнями

Промивні

Екстрагенти або сорбенти

Використання на побутові

потреби

Використання на потреби сільського

господарства

Використання на промислові

потреби

Випаровування з поверхні

прісних вод

Випаровування з поверхні

ґрунту

Атмосферні води із забруднювачами

Випаровування з поверхні моря

Атмосферні води (осади)

із забруднювачами

ГІДРОСФеРА

73

Рис. 6.8.Видиантропогенногозабрудненняводнихоб’єктів

Якістьводи(відповіднодоводногокодексуУкраїни)—характе-ристикаскладутавластивостейводи,яківизначаютьїїпридатністьдоконкретноговидуводокористування.

Ступіньекологічноїбезпекиводнихоб’єктівРе.бможебутивира-женийзаформулою

(6.3)

деПф—фактичнезначенняпоказниківякостіводи;Пн—нормованізначенняпоказниківякостіводи.

Дляводногобасейнурозрізняютьдварізновидинормекологічноїбезпеки:

• ГДКг.-п—уводоймищахгосподарсько-побутовогопризначен-ня;

• ГДКрг—уводоймищахрибогосподарськогопризначення.

Звичайно ГДКрг ∠ ГДКг.-п. Одиниця вимірювання ГДКг.-п абоГДКрг—мг/л.

ГДКг.-п—цетакаконцентраціяшкідливоїречовини,яканеповин-начинитипрямогоабонепрямоговпливунаорганізмлюдинипро-

n n

P t tнфе.б = П ( ) П ( ) 1,

Види забруднення води

Фізичне забруднення – пісок, мул, глина – наслідки ерозії; пил, радіоактивні домішки, частинки золи від ТЕС

Теплове – спуск у водойми з теплових та атомних електростанцій

Біологічне – мікроорганізми, віруси, бактерії, грибки, найпростіші, черви; промислові біологічні забруднювачі

(м’ясокомбінати, цукрові та маслозаводи)

Хімічне: мінеральні (кислоти, солі, луги), органічні (нафта та її сполуки, відходи тваринництва, які у своєму складі

мають C-, N-, S-, P-)

74

Рис. 6.9. Нормативиякостіводи

Норми якості води

Санітарні вимоги до якості води

Гранично допустимі концентрації речовин у воді (ГДКв) для І та ІІ категорій

водокористування

Орієнтовно допустимі рівні речовин у воді (ОДР)

Клас небезпеки речовин: І – надзвичайно небезпечні; ІІ – високонебезпечні; ІІІ – небезпечні; IV – помірно небезпечні

Лімітуючі показники шкідливості (ЛПШ): санітарно-

токсикологічний; загально санітарний; органолептичний з розшифруванням властивостей

(запаху, впливу на колір, утворення піни та плівки, присмак) – для І категорії водокористування і для ІІ

категорії водокористування перевіряють ще два ЛПШ:

токсикологічний і рибогосподарський

Гігієнічні вимоги до якості води (див. таблицю)

Кількість завислих речовин

Наявність збудників захворювань

Наявність життєздатних яєць гельмінтів і найпростіших

кишкових

Кількість коліфагів у бляшкоутворюючих

одиницях

Водневий показник (рН)

Мінеральний склад

Розчинений кисень

Біологічно повне споживання кисню (БПКповне)

Хімічне споживання кисню (ХСК)

Температура

Кількість плаваючих речовин

Кількість хімічних речовин

Кількість лактозопозитивних кишкових паличок (ЛКП)

Гігієнічні вимоги до якості води (див. таблицю)

Кількість завислих речовин

Наявність збудників захворювань

Наявність життєздатних яєць гельмінтів і найпростіших

кишкових

Кількість коліфагів у бляшкоутворюючих

одиницях

Водневий показник (рН)

Мінеральний склад

Розчинений кисень

Біологічно повне споживання кисню (БПКповне)

Хімічне споживання кисню (ХСК)

Температура

Кількість плаваючих речовин

Кількість хімічних речовин

Кількість лактозопозитивних кишкових паличок (ЛКП)

Санітарні вимоги до якості води

Гранично допустимі концентрації речовин у воді (ГДКв) для І та ІІ категорій

водокористування

Орієнтовно допустимі рівні речовин у воді (ОДР)

Клас небезпеки речовин: І – надзвичайно небезпечні; ІІ – високонебезпечні; ІІІ – небезпечні; IV – помірно небезпечні

Лімітуючі показники шкідливості (ЛПШ): санітарно-

токсикологічний; загально санітарний; органолептичний з розшифруванням властивостей

(запаху, впливу на колір, утворення піни та плівки, присмак) – для І категорії водокористування і для ІІ

категорії водокористування перевіряють ще два ЛПШ:

токсикологічний і рибогосподарський

75

тягом усього життя і не повинна погіршувати гігієнічні умови во-докористування. Існують також розрахункові нормативи екобезпе-ки(ТДК,ОБРВ),яківстановлюютьнатрироки.Нарис.6.9наведе-ністисліхарактеристикинормативівякостіводи.Середнихнайбіль-шогозначеннямаютьгігієнічнітасанітарнівимогидовластивостейводи. Гігієнічні нормативи застосовують для визначення відповід-ностітепловогорежимуводзалежновідсезону(дляприроднихдже-рел),технологіїзастосуваннятощо,визначеннярозчиненогокиснюдляумовпротіканнябіохімічнихтабіофізичнихреакційуводі,відякихзалежитьїїмікрофлоровийсклад,атакождлявиявленнязбуд-никіврізниххворобтощо(див.таблицю).

При перевищенні ГДК вода стає непридатна для одного абокількохвидівводокористування.Склад івластивостіводиувод-них об’єктах повинні відповідати нормативам у створі, який за-кладенийнаводостокахна1кмвищенайближчогозатечієюпунк-ту водокористування (господарсько-питне водопостачання, міс-цекупання,територіянаселеногопунктутаін.),ананепроточнихводоймищах—урадіусі1кмвідпунктуводокористування(див.рис.6.10,6.11).

Гігієнічнівимогидоскладутавластивостейводи

Показникискладутавластивостіводи

Категоріїводокористування

длягосподарсько-питноговодопостачання

длякупання,спортутавідпочинку

населення

1 2 3

Зваженіречовини

Вмістзваженихречовиннеповинензбільшуватисябільшеніжна:

0,25мг/дм3 0,75мг/дм3

ПлаваючідомішкиНаповерхніводойминеповиннобути

плаваючихплівок,пляммінеральнихмаселтаскупченьіншихдомішок

ЗапахиВоданеповиннанабуватиневластивихїйзапахів

зінтенсивністюбільше1бала

КолірНеповиненвиявлятисяустовпчику:

20см 10см

76

Закінчення таблиці

1 2 3

ТемператураЛітнятемператураводивнаслідокспускустічних

воднеповиннапідвищуватисябільше,ніжна3°Спорівнянозсередньомісячною:

Водневийпоказник(рН) 6,5 8,5

МінеральнийскладНеповиненперевищуватизасухимзалишком

1000мг/дм3,утомучисліхлоридів—350мг/дм3,сульфатів—500мг/дм3

РозчиненийкисеньНеповиненбутименше4мг/дм3вбудь-який

періодрокувпробі,взятійо12годинідня

БПКповне

Неповиннеперевищуватипри20°С:

3,0мгО2/дм3 6,0мгО2/дм3

ХСКНеповиненперевищувати:

15,0мгО2/дм3 30,0мгО2/дм3

Збудникизахворювань Воданеповиннаміститизбудниківзахворювань

Лактозопозитивнікишковіпалички(ЛКП)

Небільше10000в1дм3 Небільше5000в1дм3

Коліфагиубляшкоутворю-ючиходиницях

Небільше100в1дм3 Небільше100в1дм3

Життєздатніяйцягельмінтівтанайпростішихкишкових

Неповинніміститисяв1дм3

ХімічніречовиниНеповинніміститисявконцентраціях,

щоперевищуютьГДКабоОДР

1 2 3

1км

С ≤ ГДК

Рис. 6.9. Нормування забруднюючих речовин у водоймищі:

1 – створ скиду; 2 – контрольний створ; 3 – створ водокористування.

Пункт водокористування

1км

1км 1км

С≤ГДК

Рис. 6.10. Нормування забруднюючих речовин

у воді непроточного водоймища

12 3

1 км

С ≤ГДкПунктводокористування

Рис. 6.10. Нормуваннязабруднюючихречовинуводоймищі:

1—створскиду;2—контрольнийствор;3—створводокористування

Рис. 6.11.Нормуваннязабруднюючихречовин

уводінепроточноговодоймища

1 км1 км

1 км

С ≤ГДк

77

6.3. Умови скидання стічних вод і способи їх очищення

Забороняється скидати у водні об’єкти стічні води, що містятьшкідливіречовини,дляякихневстановленоГДКівідсутніметодианалітичногоконтролю.

Недопускаєтьсяскидатистічніводи,якіпісляочищенняможнавикористовувати в оборотних і повторних схемах водопостачанняпідприємствабодлязрошеннявсільськомугосподарстві.

Неможнаскидатинеочищеніабонедостатньоочищенівиробничі,господарсько-побутовістічніводитастокиіззаводськихтериторій.

Не допускається скидати у водоймища стічні води, що містятьзбудників інфекційних захворювань, а також стічні води, що міс-тятьрадіонукліди,сміття,неочищеністоки,стокизнафтопродукта-ми.Неможнаскидативоди,щовикористовуютьсядляводо-тагря-зелікування.

Забороняєтьсяздійснюватизалповіскидисильноконцентрованихвиробничихстічнихводуводоймищатавканалізацію,атакожсто-кивищевстановленихзначеньГДВ,ТПС.Длязниженняконцентра-ціїшкідливихречовиннеобхіднопередбачатиємності-усереднювачі,вякихслідзмішуватиконцентрованістокизменшконцентрованимиабозводою.Виробничістоки,щоневідповідаютьзазначенимвимо-гам,повинніпідлягатипопередньомуочищеннюнаочиснихспору-дахпідприємств.

Допускається сумісне очищення виробничих стічних вод приотриманнінаступнихвимог:температурастоків—60–30°С;активнареакція—6,5–8,5дорH;загальнаконцентраціярозчиннихсолей—небільшеніж10г/л;показникБПКповнепринадходженнінабіо-логічніфільтритааеротенки(витіснювачі)—невищеніж500мг/л;відсутністьнерозчиннихмасел,смолитаСПАР,щонеокислюються.Місцеспускустічнихводповиннорозташовуватисязатечієюзаме-жеюнаселеногопунктуімісцьводокористуваннянаселеннямзура-хуваннямможливоїзворотноїтечіїпринагіннихвітрах.Умовивід-веденнястічнихводуводніоб’єктивстановлюютьсязурахуваннямможливогозмішуваннятарозведення,фоновоїякостіводи,нормати-вівїїякості.

Для кожної забруднюючої речовини за допомогою розрахунківвстановлюютьсяГДСуводоймища,дотриманняякихповиннозабез-печуватиякістьводивконтрольнихпунктах.Узагальномувипадку

78

при спуску виробничих стічних вод у водоймища в розрахунковихзонахсліддотримуватисяумови:

(6.4)

деСі—концентраціяі-тоїшкідливоїречовинивстічнійводі;ГДКі—граничнодопустимаконцентраціяі-тоїречовини;n—кількістьшкід-ливихречовин.

Розрахунки з визначення можливості спуску виробничих стіч-них вод у водоймища повинні виконуватися для найнесприятливі-шихумов(найменшийрівеньводизарік,несприятливатечіявіднос-нопунктуводокористуваннятощо).

Навколоводозаборуабоіншогоджерелаводопостачаннявла-штовуютьсязонисанітарноїохорони,девстановлюєтьсяособли-вий режим охорони вод від забруднення хімічними речовинамиташкідливимибіологічнимиорганізмами,атакожстічнимиво-дами.

Зонасанітарноїохорониподіляєтьсянатрипідзони:• І підзона — строгого режиму з огородженнями, а інколи і зі

спеціальною охороною. Ця зона обсаджується лісовими на-садженнями; на ній забороняється будувати, випасати худо-бу,будь-якийвиддіяльності,щоможезумовитизабрудненняводи;

• ІІ підзона — має обмеження за видами діяльності, що маютьзабруднення і здатні проникати у водозабір; у ній забороня-ється розташовувати склади паливно-мастильних матеріалів(ПММ),тваринницькіферми,застосовуватидобрива;

• ІІІ підзона — попереджувальна. У ній також обмежуютьсявидидіяльності,щовикликаютьзабрудненняводи.

Попередження забруднення водних об’єктів стічними водамиможебутизабезпеченеорганізаційнимитатехнічнимизаходами.

Очищеннястічнихводнапідприємствахмаєздійснюватисязаод-нієюзнаступнихсхем:

• очищеннястічнихводназаводськихочиснихспорудах;• очищення стічних вод після їх забруднення на заводських, а

потімнаміськихочиснихспорудахзподальшимспускомуво-дойми;

Је=1

1,ГДК

ni

іi

C

79

• безперервне очищення промислових вод та розчинів на ло-кальнихочиснихспорудахпротягомпевногочасу,післячоговони передаються на регенерацію, після регенерації поверта-ютьсявоборотілишепісляз’ясуваннянеможливостірегене-раціїусереднюютьсяіпередаютьсяназаводськіочисніспору-дитаутилізуються(рис.6.12).

Рис. 6.12. Класифікаціяспособівочищеннястічнихвод

Висновки1.Вода—одинізнайголовнішихкомпонентівбіосфери,якийза-

безпечуєжиттянаЗемлі,їїякістьвпливаєназдоров’ялюдинитаін-шихживихістот.Якість,складівластивостіводиуводоймахрегла-ментуютьсягігієнічнимивимогамитасанітарниминормами.

Комплексне очищення

Фізико-механічні Фізико-хімічні

Флотація; зворотний осмос; ультрафільтрація; електроосмос

Коагуляція; флокуляція; сорбція; екстракція; іонний обмін

Способи очищення стоків води

Механічні Фізичні Хімічні Біологічні

Подрібнення; розділення; дистиляція;

усереднення; вилучення;

уловлювання; відстоювання;

фільтрація

Випаровування; виморожування;

магнітна і електромагнітна

обробка; опромінення;

нагрівання

Окислення; нейтралізація; відновлення; озонування; хлорування

Біологічна обробка

(аеробна та анаеробна)

80

2.Охоронавод—цесистемазаходів,спрямованихназапобіганнятаусуненнянаслідківзабруднення,засмічуванняівиснаженнявод.Охорона води передбачає встановлення видів і значень показниківводоспоживаннятаводовідведення,атакожякостіводи.Вонаперед-бачаєрозробкуметодівізасобівочищеннястоків,контрользаякіс-тюводиістоків.

ТермінологіяГідросфера; ГДКв; класифікація водокористування; категорії во-

докористування;водоємністьвиробництва;видизабрудненняводи;якістьводи;ступіньекологічноїбезпекиводнихоб’єктів;нормиякос-тіводи;зонисанітарноїохорони;способиочищеннястоків;охоронавод.

Запитання і завдання для самоконтролю1. Якурольвідіграютьводніресурсидлявсіхскладовихбіосфери

Землі?2. Унікальні властивості води. Наведіть приклади і дайте пояс-

нення.3. Якіхарактеристикипритаманніприроднимводнимоб’єктам?4. Охарактеризуйтенайважливішіфункціїводнихресурсів.5. Наведітьприкладиджерелзабрудненняводнихоб’єктів.6. Дайте визначення таким поняттям: водокористування, водо-

споживання,якістьводи.7. Яківодніоб’єкти(ресурси)належатьдоводногофондуУкраї-

ни?8. Зазначтевидиводнихресурсів.9. Скласифікуйтеводокористуваннязапевнимиознаками.

10. Надайтехарактеристикукатегорійводокористування.11. Як можна розрахувати потреби води (показник загально-

го водоспоживання) для підприємства з метою здійсненнягосподарсько-виробничоїдіяльності?

12. Якможнавизначитизагальніпотребиводидлязабезпеченнягосподарсько-питнихпотребнаселення?

13. Яким показником характеризується екобезпека воднихоб’єктів?

14. Характеристиканормативівякостіводи.15. Основніумовискиданнястічнихводіспособиочищеннясто-

ків.Література[1;6;10;22;36–38;40;

52;67;69;77;78;104]

81

Тема 7. Літосфера та її раціональне використання1. Загальна характеристика літосфери та ґрунту — важливого

компонентабіосфери.2. Впливгосподарськоїдіяльностінаґрунт.Оцінкаіздійснення

контролюзазабрудненнямґрунтів.3. Землевпорядкування — засіб раціонального використання та

охорониземельнихресурсів.

7.1. Загальна характеристика літосфери та ґрунту — важливого компонента біосфери

Літосфера—зовнішнятвердаоболонкаЗемлі,якавключаєвсюземнукорузчастиноюверхньоїмантіїЗемлі іскладаєтьсязосадо-вих,магматичнихіметаморфічнихпорід. Верхня оболонка Землі(1%відмасиЗемлі)маєтовщинунаконтинентах40–80км,підокеанами5–10км. Хімічний склад земної кори(вмас.частках,%):О2—49,13;Si—26,00;Al—7,45;Fe—4,20;Ca—3,25;Na—2,4;K—2,35;Mg—2,35;H2—1,00;Ti—0,61;C—0,35;Cl—0,20.

Наконтинентахземнакораскладаєтьсяізтрьохшарів:І—осадо-віпороди;ІІ—гранітогнейсовііІІІ—базальтовийшар.Підокеанамикора“океанічноготипу”складаєтьсяіздвохшарів:осадовіпородиза-лягаютьпростонабазальтах,гранітогнесовийшарвідсутній.

Основначастиналітосферискладаєтьсязвиверженихмагматич-нихпорід(95%),середякихнаконтинентахпереважаютьграніти,авокеанах—базальти.

Актуальністьвивченнялітосферизумовленатим,щолітосфераєсередовищемусіхмінеральнихресурсів,однимізосновнихоб’єктівантропогенноїдіяльності,череззначнізміниякоїрозвиваєтьсягло-бальнаекологічнакриза.

Умежахлітосфериперіодичновідбувалисяівідбуваютьсяфізико-географічніпроцеси(зсуви,селі,обвали,ерозії),якімаютьвеличезнезначенняуформуванніекологічнихситуаційупевномурегіоніпла-нети.

Ґрунт—поверхневішариземноїкори(суходолу),видозміненіпідвпливомживихорганізмів(насамперед—зеленихрослин)івідрізня-ютьсявідгірськихпорідскладоммінеральноїмаси,значнимвмістомспецифічнихорганічнихречовин(гумусу) імаютьважливувідмін-ність—родючість,тобтоздатністьпостачатирослинамнеобхіднідляїхроступоживніречовини,водуіповітря.ЗасновникомученняпроґрунтвважаєтьсяВ.В.Докучаєв.

82

Дляутворенняґрунтунеобхіднітакіголовніфактори:• наявність материнської гірської породи, яка є матеріальним

джереломформуванняґрунту;• наявністьживихорганізмів;• рельєф місцевості, який впливає на характер трансформації

гірськоїпородиживимиорганізмамиітипґрунту,щоформу-ється;

• клімат;• час, оскільки ґрунтоутворення є досить повільним проце-

сом.Типи ґрунтів України: чорноземи нееродовані, несолонцюва-

тісуглинковіналісовихпородах>лужно-чорноземнінесолонцю-ваті суглинкові ґрунти > темно-сірі опідзолені і деградовані ґрун-титачорноземніопідзоленіідеградовані>підзолисто-дерновісу-глинковіґрунти>торфовищасередньоглибокііглибокіосушені>бурігірсько-лісовітадерново-буроземніглибокітасередньоглибо-кіщебенюватіґрунти—помірноготатепловогопоясу>коричневіґрунтипівденногоузбережжяКриму>дерновіглибокіґрунтиЗа-карпаття.

Структураґрунтудоситьскладна,алеубільшостітипіввирізня-єтьсяневеликакількістьосновнихгоризонтів(рис.7.1).

Рис. 7.1. Схемаґрунтовогопрофілюзпозначеннямгоризонтівґрунту:

Ао—підстилка;А—елювіальнийабогумуснийгоризонт,вякомуйдегуміфікаціяорганічнихречовин;В—ілювіальнийгоризонт,вякомуздійснюєтьсянакопиченняпоживнихречовин;С—материнськапо-рода,щовивітрилася;Д—незміненаматеринськапорода

Значенняґрунтівдужевелике,головніїхфункціївекосистеміна-веденінарис.7.2.

Ао А В С Д

83

Рис. 7.2. екосистемніфункціїґрунту

Однак нині відбувається значне порушення (руйнування) ґрун-тів,якеєрезультатомскладногокомплексуантропогеннихіприрод-нихвпливівнапроцесизмінифізико-хімічнихімеханічниххаракте-ристикґрунту.

Ґрунтєособливиморганіко-мінеральнимприроднимутворенням,якевиникловнаслідокдіїживихорганізмів,розкладаннямертвихор-ганізмів,впливуприроднихвод,атмосфери,гравітаційногополяЗем-лі.Цескладнаідужевразливасистема,щостворюваласястоліттями,

Екосистемні функції ґрунту та його значення

є основою організації біосфери

використовується для різних видів діяльності людини (лісо- та сільськогосподарське використання, будівництво житла, шляхів та ін.)

є одночасно і результатом життєдіяльності зелених рослин, і умовою їх існування

виконують нейтралізуючу роль, яка полягає в здатності ґрунтів руйнувати біологічно шкідливі, токсичні речовини

є хорошим середовищем для консервації (протягом багатьох десятків, а то й сотень років, добре зберігають життєздатність насіння)

можуть підсилювати дію окремих абіотичних факторів, видозмінювати її, а то й взагалі гасити дію

є основою життєдіяльності тварин на суші і оптимальним середовищем життя багатьох комах

є акумулятором тепла і води

84

але може бути зруйнована неправильними діями людини за кількароків,місяцівінавітьднів.

У світі кожного дня скорочується частка родючих земель, біль-шістьзякихзабруднюєтьсясамевнаслідокгосподарськоїдіяльнос-тілюдини.Земляєтериторіальноюбазоюдлярозміщеннявсіхпро-дуктивнихсиллюдства,томунеобхіднодужераціональнопідходитидоїївикористання.

7.2. Вплив господарської діяльності на ґрунт. Оцінка і здійснення контролю за забрудненням ґрунтів

Шкідливийантропогеннийвплив,атакожрозгулстихій,природ-нихтапосиленихлюдиною,завдаєґрунтамвеличезної,інколинепо-правноїшкоди(табл.7.1,7.2).Середнайрозповсюдженішихвидівне-гативноговпливунастанземельнихресурсів,насамперед їхякість,можнаназватитакі:щорічнерозорюваннятаіншівидисільськогос-подарськоговикористанняґрунтів,різнівидизрошуваннятаосушу-ванняземель,тривалевнесеннягербецидів,створеннязвалищвідхо-діврізногокласунебезпеки,викидиватмосферурізнихшкідливихречовин,скидистоківтощо.

Таблиця 7.1

Наслідкиантропогеннихвпливівнаґрунти

Видвпливу Основнізміниґрунтів

1 2

ЩорічнерозорюванняПосиленавзаємодіязатмосферою,вітроватаводнаерозія,зміначисельностіґрунтовихорганізмів

Сінокоси,збиранняврожаю

Вилученнядеякиххімічнихелементів,підвищеннявипаровування

Випасхудоби

Ущільненняґрунту,знищеннярослинності,щоскріплюєґрунт,ерозія,збідненняґрунтівхімічнимиелементами,висушування,удобреннягноєм,біологічнезабруднення

Випалюваннястароїтрави

Знищенняґрунтовихорганізмівуповерхневихшарах,підсилюваннявипаровування

ЗрошенняПринеправильномуполиваннівідбуваєтьсязаболоченнятазасолюванняґрунтів

Осушення Зниженнявологості,виникненнявітровоїерозії

Застосуванняотрутохімікатів

тагербіцидів

Загибельрядуґрунтовихорганізмів,зміниґрунтовихпроцесів,накопиченнянебезпечнихдляживихорганізмівотрут

85

Закінчення табл. 7.1

1 2

Створенняпромисловихтапобутовихзвалищ

Зниженняплощіземлі,придатноїдлясільськогого-сподарства,отруєнняґрунтовихорганізмівнаприле-глихділянках

Роботаназемноготранспорту

Ущільненняґрунтуприрусіпозадорогами,отруєнняґрунтіввідпрацьованимигазамитасипкимиматеріалами

СтічніводиЗволоженняґрунтів,отруєнняґрунтовихорганізмів,забрудненняорганічнимитахімічнимиречовинами,змінаскладуґрунтів

ВикидиватмосферуЗабрудненняґрунтівхімічнимиречовинами,змінакислотностіїхскладу

ЗнищеннялісівПосиленнявітровоїтаводноїерозії,посиленнявипа-ровування

Вивезенняорганічнихвідходіввиробництва

тафекалійнаполя

Забрудненняґрунтівнебезпечнимиорганізмами,змінаїхскладу

Шумтавібрація Сповільненняростурослин,загибельживихорганізмів

Енергетичнівипромінювання

Сповільненняростурослин,забрудненняґрунтів

Таблиця 7.2Деградаціяґрунтівусвіті

Ікатегоріядеградації ІІкатегоріядеградаціїІІІкатегорія

деградації

Руйнуваннявнаслідокзабудови;роботитранспорту;комунікаціями.Ерозіятазамуленнянаносами.Засоленнятаосолонцювання.Забруднення органічними ви-кидами.Забрудненняінфекційнимиза-хворюваннямитакомахами

Забрудненняпобутовимсміттямтастічнимиводами.Засміченняіндустріальниминеорганічнимивідходами,шахтнимивикидами.Забрудненнярадіонуклідами.Забрудненняважкимиметалами

Забрудненнядобривами.Забрудненнябіоцидами.Забрудненнядетергентами

Завеличиноюзонтарівнемвмістушкідливихречовинзабруднен-няґрунтівподіляютьсянатакі:

• фонове —коливмістзабруднюючихречовинвґрунтівідповідаєабоблизькийдойогоприродногоскладу;

86

• локальне —забрудненняґрунтупоблизуодногоабосукупностікількохджерелзабруднення;

• регіональне —забрудненнявиникаєвнаслідокпереносузабруд-нюючих речовин на відстань не більше ніж 40 км від техногенних ібільшяк10кмвідсільськогосподарськихджерелзабруднення;

• глобальне —забрудненнявиникаєвнаслідокдальньогоперено-сузабруднюючихречовиннавідстаньбільшуніж1000кмвідбудь-якихджерелзабруднення.

Регламентація та контроль забруднення ґрунту проводять за хі-мічними,санітарнимитабіологічнимипоказниками.

Хімічне забруднення ґрунту — це зміна його хімічного складувнаслідокантропогенноїдіяльності,щоздатневикликатипогіршен-няйогоякості(ГОСТ17.4.1.03-84).

Класнебезпекихімічнихречовинвстановлюютьзапоказниками,наведенимиутабл.7.3.

Таблиця 7.3

Показникитакласинебезпекихімічнихречовин

Показник

Нормиконцентрації

1-йклас—високо-небезпечніречовини

(пестициди,As,Cd,Hg,Se,Pb,

Zn,F)

2-йклас—помірно-

небезпечніречовини

(B,Co,Ni,Mo,Cu,Cr)

3-йклас—мало-небезпечні

речовини(Ba,V,W,Mn,Sr)

Токсичність,ЛД50 до200 200–1000 понад1000

Персистентністьуґрунті,міс.

понад12 6–12 менше6

ГДКуґрунті,мг/кг менше0,2 0,2–0,5 понад0,5

Персистентністьурослинах,міс.

3ібільше 1–3 менше1

Впливнахарчовуцінністьс/гпродукції

сильний помірний немає

Заступенемзабрудненняґрунтиподіляютьсяна:• сильнозабруднені, в яких кількість забруднюючих речовин у

кілька разів перевищує ГДК. Вони мають низьку біологічнупродуктивність та істотні зміни фізико-хімічних, хімічних табіологічниххарактеристик,внаслідокчоговмістхімічнихре-човинувирощуванихкультурахперевищуєнорми;

87

• середньозабруднені,вякихперевищенняГДКнезначне,щонеприводитьдопомітнихзмінйоговластивостей;

• слабкозабруднені,вякихвмістхімічнихречовиннеперевищуєГДК,алеперевищуєфон.

Cтупіньзабрудненнявизначаєтьсязатакимихарактеристика-ми:

1.Коефіцієнтконцентраціїзабрудненняґрунту:

kc=C/Ccpабоkc=C/CГДК,(7.1)

деС—загальнийвмістзабруднюючихречовин;Сср—середнійфоно-вийвмістзабруднюючихречовин; СГДК—граничнодопустимакіль-кістьзабруднюючихречовин.

2.Інтегральнийпоказникпоелементногозабрудненняґрунту:

,(7.2)

деCj—сумаконтрольованихзабруднюючихречовин;Сфj—сумафо-новоговмістузабруднюючихречовин.

3.Коефіцієнтзворотноїреакціїґрунтівнадинамікузабруднення:

,(7.3)

де А,Аф—параметри,якіконтролюютьсявзабрудненій іфоновійпробах.

Заступенемстійкостідохімічнихзабрудненьтахарактеромзво-ротноїреакціїґрунтиподіляютьсяна:

• стійкі;• середньостійкі;• малостійкі.Ступіньстійкостіґрунтівдохімічнихзабрудненьхарактеризуєть-

ся такими показниками: гумусний склад ґрунту, кислотно-основнівластивості, окислювально-відновлювані властивості, катіонно-обмінні властивості, біологічна активність, рівень ґрунтових вод,часткаречовин,щознаходятьсяврозчиненомустані.

Дляоцінкистійкостіґрунтівдохімічнихзабрудненьвраховуютьпоказники,щохарактеризують:

• короткотермінові зміни ґрунтів(2–5років),якідіагностують-ся за динамікою вологості, величиною водневого показникарН, складом ґрунтових розчинів, диханням ґрунтів, вмістомпоживнихречовин;

nj

j

Ck

C= е

фcj

рk ф ф(А—А )/А

88

• довготермінові зміни ґрунтів(5–10років),якідіагностуютьсязаскладомтазапасомгумусу,відновленнямвуглецюгуміно-вих кислот до вуглецю фульвокислот, втратами ґрунтів вна-слідок ерозії, загальною лужністю, кислотністю, вмістом со-лей.

Заступенемшкідливостіхімічніречовинизаумовиїхсистема-тичногопроникненнядоґрунтурозташовуютьсявтакійпослідов-ності:пестицидитаїхметаболіти>важкіметали>мікроелементи>нафтопродукти>сірчасті сполуки>речовиниорганічногосинте-зутощо.

Нормуванняхімічнихречовинуґрунтахздійснюєтьсязадопомо-гоюГДКгр(мг/кг)—часткахімічноїречовини,щозабруднюєґрунт,інесправляєпрямоїабоопосередкованоїдіїнаґрунтовімікроорганіз-ми,рослинитаназдоров’ялюдини.

Крім ГДК застосовують показник ОДК (орієнтовно допусти-макількість).Під санітарним станом ґрунту розуміютьсукупністьфізико-хімічнихтабіологічнихвластивостейґрунту,яківизначаютьйогобезпекувепідеміологічномутагігієнічномувідношенні(ГОСТ17.4.2.01-81).

Санітарнаоцінкастануґрунтівздійснюєтьсязаспеціальнимипо-казниками.Якосновнийхімічнийпоказниквикористовуєтьсясані-тарнечисло—часткавідділеннякількостіґрунтовогобілковогоазо-ту в міліграмах у 100 г абсолютного сухого ґрунту до кількості ор-ганічного азоту в тих самих одиницях. Показником бактеріальногозабрудненняґрунтуєтитркишковоїпаличкитатитродногозанае-робів.Санітарно-гельмінтологічнимпоказникомґрунтуєчислояєцьгельмінтівв1кгґрунту.Ентомологічнийпоказниквизначаєтьсязанаявністюличинокталялечокмухв0,25м2поверхніґрунту.

Величина ГДКгрвизначається за кількома показниками шкідли-вості:

• Т (транслокаційний) —характеризуєнакопиченняшкідливихречовин(ШР)урослинах;

• МА (міграційний атмосферний) —характеризуєнакопиченняШРуповітрі;

• МВ (міграційний водний) — характеризує накопичення ШР уводі;

• ЗС (загально санітарний) — враховує вплив ШР на проце-сисамоочищенняґрунту.Тутдужеважливахімічнастійкість,

89

стабільністьШР.Їхкритеріємєчас(доба)зменшеннякон-центраціїШРна90–99%.Нормуєтьсятількидляречовинізτ>5–7діб.Якщоτ<5–7діб,ШР—нелегкііпродуктиде-струкціїШРнеєтоксичними,отжецейпоказникневрахову-ється;

• С-Т (санітарно-токсикологічний) —характеризуєступіньток-сичностіШР,враховуєіндекстоксичності,летальнудозуЛД50речовиниіт.п.

Біологічніпоказникивідповідаютьзапроцессамоочищенняґрун-тів: “дихання”,активністьферментів,чисельністьгрибків,дріжджівтаін.,фітотоксичність.

Чассамоочищення—інтервал,протягомякоговідбуваєтьсязмен-шеннямасовоїчасткиречовини,щозабруднюєґрунт,на96%відпо-чатковогозначенняабодойогофоновогозначення.

Дляземельєдиногодержавногоземельногофондувстановлюєть-сяноменклатурапоказниківґрунтівзгіднозГОСТ17.4.2.01-81,якаповинна застосовуватися при розробці нормативно-технічної доку-ментаціїзохорониґрунтіввідзабруднень,атакожпідчасконтролюстануґрунтів.

Контрольстануґрунтівздійснюєтьсязаспеціальнимиметодика-мисанітарнимилікарями,санітарно-епідеміологічнимистанціями,аконтроль хімічних забруднень, що викликають підкислення та під-лужненняґрунтів—агрохімічнимилабораторіями,СЕСтаорганамиохорониприроди.

7.3. Землевпорядкування — засіб раціонального використання та охорони земельних ресурсів

ЗемельнийкодексУкраїнипередбачаєрозподілземельногофондудержавизатакимикатегоріямиземель:

• сільськогосподарськогопризначення;• житловоїтагромадськоїзабудови;• природно-заповідного та іншого природоохоронного призна-

чення;• оздоровчогопризначення;• рекреаційногопризначення;• історико-культурногопризначення;• лісовогофонду;• водногофонду;

90

• промисловості,транспорту,зв’язку,енергетики,оборонитаін-шогопризначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у влас-ністьабокористуваннягромадянчиюридичнихосіб,можутьпере-буватиузапасі.

Поняття “земельні ресурси” є близьким до поняття “земельнийфонд”,алеземельніресурси—цеземлі,яківикористовуютьсяабомо-жутьбутивикористаніврізнихгалузяхнародногогосподарства.

Земельні угіддя теж дуже поширений термін. Це землі, які сис-тематичновикористовуютьабопридатнідовикористанняуконкрет-них господарських цілях і відрізняються за природно-історичнимиознаками.

Землевпорядкування—цекомплекстехнічних,юридичних,еко-логічнихтаекономічнихзаходівздержавноговирішенняпитаньра-ціональноговикористаннятаохорониземельсільськогосподарсько-гопризначеннявсистемінаціональноговикористанняземельнихтаводнихресурсів(рис.7.3).

Землевпорядкування

Екологічні аспекти НПС та економіка

природокористування

Економіко-соціальні питання використання земельних

ресурсів

Юридично-правові питання використання

земельних ресурсів

Рис. 7.3.Науково-практичнаструктураземлевпорядкуванняупроцесівиробничо-практичноговикористанняземельнихресурсів

ВУкраїнівпровадженакласифікаціяземельнихугідь,якаспира-єтьсянаЄвропейськістандартиземлекористувань,згіднозякоюроз-робленаструктуравітчизнянихземельнихугідь(рис.7.4).

Рекультиваціяземель—цекомплексінженерних,гірничотехніч-них,меліоративних,біологічних,санітарно-гігієнічнихтаіншихзахо-дів,спрямованихнавідновленняпродуктивностітериторій,щопору-шеніпромисловістю,таповерненняїхурізнівидипісляпромислово-говикористання(рис.7.5).

Державний земельний кадастр України — це єдина державнасистема земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедурувизнанняфактувиникненняабоприпиненняправавласностііпра-

91

ва користування земельними ділянками та містить сукупність ві-домостейідокументівпромісцерозташуваннятаправовийрежимцихділянок,їхоцінку,класифікаціюземель,кількіснутаякіснуха-рактеристику, розподіл серед власників землі та землекористува-чів.

Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрівіншихприроднихресурсів.

Призначення державного земельного кадастру є забезпеченнянеобхідною інформацієюорганівдержавноївладитаорганівмісце-вогосамоврядування,заінтересованихпідприємств,установіоргані-зацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин,раціональноговикористаннятаохорониземель,визначеннярозміруплатизаземлюіцінністьземельускладіприроднихресурсів,контро-люзавикористанняміохороноюземель,економічноготаекологічно-гообґрунтуваннябізнес-планівтапроектівземлеустрою.Доскладо-вихдержавногоземельногокадаструвходять:кадастровезонування,кадастрові зйомки, бонітування ґрунтів, економічна оцінка земель;грошова оцінка земельних ділянок, державна реєстрація земельнихділянок,обліккількостітаякостіземель.

Рис. 7.4. Структуравітчизнянихземельнихугідь

Групивітчизнянихземельнихугідь

Сільськогосподарськіземлі

Ліситаіншілісовкритіплощі

Забудованіземлі

Відкритізаболоченіземлі

Сухівідкритіземлізособливимрослиннимпокровом

Землізвнутрішнімиводами

Відкритіземлібезрослинногопокровуабознезначнимрослиннимпокровом

92

Дані земельного кадастру сприяють організації ефективного ви-користання земель та їх охорони, планування народного господар-ства,розміщенняіспеціалізаціїсільськогосподарськоговиробництватощо.

Висновки1.Ґрунт — це основа організації біосфери. У ґрунті взаємодіють

всікомпонентибіосфери,формуючитамскладну,полігенетичну,біо-коснусистему.Безґрунтунеможливежиттярослинітвариннасуші,атакожлюдства,бовінєосновоюїхньогожиття.

2.Відякостіґрунтузалежитьздоров’ялюдини.3.Характер і якість земель, родючість сільськогосподарських

угідьвизначаютьефективністьаграрноговиробництва,атакожрегу-люютьіншівидидіяльностілюдства.

4.Ниніпотрібнодужераціональновикористовуватиземельніре-сурси,аїхохоронаповиннапроводитисьзакомплексноюсистемоюорганізаційних, економічних і техніко-технологічних заходів та ме-ханізмів.

Технічна

Види рекультивації землі

Біологічна

Відновлення ландшафтів

Формування відвалів

Планування поверхні відвалів, терас

Забезпечення стійкого стану відкосів і відвалів

Утилізація порід і відходів

Впорядкування земель до стану, придатного для користування

Нанесення активного шару

Висівання трав і озеленення

Відновлення потенціалу земель

Здійснення протиерозійних заходів

Етапи рекультивації землі

Внесення органічних і мінеральних добрив

Рис. 7.5. Видитаетапирекультиваціїземлі

93

ТермінологіяЛітосфера; ґрунт; фонове забруднення ґрунтів; локальне, регіо-

нальнетаглобальнезабрудненняґрунтів;хімічнезабрудненняґрун-ту; ступені забруднення; короткотермінові та довготермінові зміниґрунтів;показникишкідливостідлявизначенняГДКгр;ОДК;санітар-нийстанґрунту;біологічніпоказникиґрунту;землевпорядкування;меліорація;рекультивація;державнийземельнийкадастр.

Запитання і завдання для самоконтролю1. Надайте стислу характеристику літосфер Землі, як однієї

зіскладовихбіосфери.2. Щотакеґрунт?Умовидляйогоутворення.3. Назвіть притаманні Україні типи ґрунтів, що розповсюджені

наїїтериторії.Накреслітьсхемуґрунтовогопрофілю.4. Екосистемніфункціїґрунтів.5. Доякихнаслідківпризводитьантропогеннийвпливна ґрун-

ти?Охарактеризуйтекатегоріїдеградаціїґрунтівусвіті.6. Скласифікуйтезавеличиноюзонтарівнемвмістушкідливих

речовинзабрудненняґрунтів.7. Якподіляютьсяґрунтизаступенемзабрудненнятазаступе-

немстійкостідохімічнихречовин?8. Дайте визначення поняттям: “фонове забруднення ґрунтів”;

“санітарнийстанґрунту”;“біологічніпоказникиґрунту”.9. Охарактеризуйте короткотермінові та довготермінові зміни

ґрунтівпідвпливомхімічнихзабруднювачів.10. Надайтехарактеристикупоказникамшкідливості,щоєбазою

длявстановленняГДКґрунту.11. Щотакеземлевпорядкування?12. ЯкікатегоріїземельналежатьдоземельногофондуУкраїни?13. Охарактеризуйтевидитаетапирекультиваціїземлі.14. ДержавнийземельнийкадастрУкраїни,йогопризначення.15. Назвітьскладовідержавногоземельногокадастру.

Література [1;4;6;14;40;44;50;67;68;70;74;78;99;102;107]

94

Розділ ІІ

ЕКОНОмІКО-прАВОВІ АСпЕКтИ упрАВЛІННя

прИрОдОКОрИСтуВАННям

Тема 8. Теоретичні основи управління природокористуванням

1. Поняття про управління природокористуванням. Екологічнаполітика.

2. Екологічнийменеджмент.

8.1. Поняття про управління природокористуванням. Екологічна політика.

Сферавикористанняприроднихресурсів:земельних,водних,лі-сових, надр землі, атмосферного повітря — потребує особливо ре-тельноїорганізації,оскількивідцьогозалежитьстанекономікидер-жави,здоров’яідобробутнароду.Саметомууправлінняприродоко-ристуваннямвідіграєпровіднурольвеколого-економічнихвідноси-нах.

Державне управління природокористуванням — це діяльністьдержави,спрямовананаорганізаціюраціональноговикористаннятавідтворенняприроднихресурсів,охоронуНПС,атакожзабезпечен-нязаконностівеколого-економічнихвідносинах.

Згіднозчиннимекологічнимзаконодавствомуправліннявгалу-зі екології — це урегульовані правовими нормами суспільні відно-сини,вякихреалізуєтьсядіяльністьдержавнихорганів,органівміс-цевогосамоврядування,громадськихоб’єднань,щоспрямованіназа-безпеченняефективноговикористанняприроднихресурсів,охоронинавколишнього природного середовища, екологічної безпеки юри-дичнимиіфізичнимиособами,дотриманняекологічногозаконодав-ства,попередженняекологічнихправопорушеньтазахистекологіч-нихправгромадян(рис.8.1).

95

Рис. 8.1. Структурнасхемаформуваннясистемиуправліннявгалузіекології

Основнимиознакамисистемиуправліннявгалузіекологіїє:1)різновидсоціальногоуправління,щорегламентуєтьсяправо-

виминормами;2) система правових норм, які регулюють суспільні відносини

щодо управління в галузі екології, визначає його мету і зав-дання, функції в цій сфері, повноваження і функції суб’єктівуправління,праваіобов’язкифізичнихіюридичнихосібтапо-рядокїхвзаємовідносин;

Теоретичнізасадисистемиуправління

структурновід-особленачастина

системиуправління,щонаділяється

спеціальнимивлад-нимиорганізаційно-

розпорядчимифункціями

вивчаютьзакономірності

процесуфункціонування

будь-якогоуправління

Система управління —внутрішньоорганізованасукупністьструктурнихелементів,якавзаємопов’язанаіобумовлена

однієюметою,виконуєдляїїдосягненнявідповідніфункції

Управлінськапідсистема(суб’єктиуправління)

Процесуправління

Управляючапідсистема(об’єктиуправління)

Завдання—цілеспрямованийвпливзметоювпорядкуванняфункціонуваннясистеми

Видисистемиуправління

СоціальнеуправлінняМеханічнеуправління Управліннябіологічнихсистем

Тектоекологія—спеціальнийнауковийнапрямуправління

вгалузіекології

етимологіяуправління

адміністрація(лат.)

кібернетикасінергетика

Прямізв’язки

Зворотнізв’язки

Державне Громадське

Управліннявгалузіекології

96

3) в основу управління в галузі екології покладено цілеспрямо-ванудіяльністьорганівдержави,місцевогосамоврядуваннятагромадськихоб’єднань(суб’єктівуправління);

4) діяльність суб’єктів управління спрямована на забезпеченняефективноговикористанняприроднихресурсів,охоронинав-колишньогоприродногосередовища,екологічноїбезпеки;

5)функціїсуб’єктівуправлінняпередбачаютьорганізацію,пого-дження,координаціюіконтрользадіяльністюіншихсуб’єктівуправлінськихправовідносин;

6) державно-правове забезпечення дотримання вимог екологіч-ногозаконодавства,попередженняіупередженняекологічнихправопорушеньтазаходівщодозахистуекологічнихправгро-мадян.

Слід зауважити, що організація системи управління природоко-ристуваннямпередбачає:

• формуванняекополітики;• конкретизацію цілей та завдань екополітики, встановлення

пріоритетів;• відпрацюваннястратегіїприродокористування;• вибірметодівуправління;• створення інформаційноготанормативно-правовогозабезпе-

ченняуправління;• створенняінституціональної інфраструктуридлязабезпечен-

няуправлінняусферіприродокористування.Основніфункціїуправліннявгалузіекологіїтаприродокористу-

ваннянаведенінарис.8.2.Державне управління природокористуванням визначається дер-

жавноюекологічноюполітикою.Державнаекологічнаполітика—цесистемацілейідійорганів

державноївладитауправління,спрямованихназабезпеченняеко-логічноїбезпекидержавийзадоволенняекологічнихпотребнасе-лення.

Організаціяуправлінняздійснюєтьсязадопомогоютериторіаль-ноготавідомчогопринципу.

Територіальнийпринципозначає,щозагальнодержавнеуправлін-нямаєтериторіальнийхарактер:поширюєтьсянавсіхприродокорис-тувачів і всі об’єкти природи в межах держави в цілому або певноїадміністративно-територіальноїодиниці.

97

Рис. 8.2.Функціїуправліннявгалузіекології

Відомче управління розповсюджує свої дії лише на певнийоб’єктприроди.Вононепов’язанозадміністративно-територіальнимрозподілом,апоширюєтьсянаприродокористуванняпевнимприрод-нимресурсом,незалежновідтого,натериторіїякоїобластівінзнахо-диться.Нарис.8.3наведенопереліксуб’єктівдержавногоуправлін-ня природокористуванням в Україні за територіальним і відомчимпринципами.

Функціїуправліннявгалузіекології—основнінапрямидіяльностідержавних,самовряднихтагромадськихоб’єднаньусферіефективноговикористання

природнихресурсівохоронинавколишньогоприродногосередовищатазабезпеченняекологічноїбезпеки

Моноресурсні(галузеві)

Вирішенняспорівугалузіекології

Екологічнепрогнозування

Розподіліперерозподіл

природнихресурсів

Обліківеденняприродно-ресурсних

кадастрівіЧервоноїкниги

Організаціяресурсо-

впорядження

Організаціяздійсненняекологіч-

ноїекспертизи

Екологічнастандартизаціяінормування

Інформаційнеекологічне

забезпечення

Екологічнийконтроль

Екологічниймоніторинг

Екологічнийаудит

Веденнякадастрівекологічнонебезпечних

об’єктівітериторійтареєструпотерпілих

віднадзвичайнихекологічних

ситуацій

Екологічнасертифікація

Екологічнеліцензування

Комплексні(міжгалузеві)

98

Рис. 8.3.Суб’єктидержавногоуправлінняприродокористуваннямвУкраїні

Повернімосядодержавноїекологічноїполітики.Восновуїїфор-муванняпокладенийпринцип,відповіднодоякогоекологічнабезпе-каєважливимелементоміскладовоюнаціональноїбезпекидержа-ви.Особливістюекополітикиєвміннявибиратинайбільшефектив-німетодиреалізаціїпрактичнихзаходівурізнихсферахгромадсько-гожиттядлядосягненняпоставленихцілей.Цеузгоджуєтьсязнаве-

Державнеуправлінняприродокористуванням

Територіальний принцип

Відомчий принцип

ВерховнаРадаУкраїни

КабінетМіністрівУкраїни

ВерховнаРадаіУрядАвтономноїРеспубліки

Крим

Місцевірадинароднихдепутатівіїхвиконавчі

органи

МіністерствоохоронинавколишньогоприродногосередовищаУкраїни:

• Департамент охорони, використання та від-творенняприроднихресурсів;

• Управліннямоніторингудовкілля;• Управлінняресурсівтазапасівнадр;• Управлінняекологічноїекспертизитаоцінки

впливу;• Управління безпеки використання хімічних

речовин;• Управлінняатмосферногоповітря;• Управління комплексного регулювання, охо-

рони, використання та відтворення природ-нихресурсів;

• Управлінняводнихресурсів;• Управліннябіоресурсів;• НауковіцентриМінекоресурсівУкраїни

Міністерствоохорониздоров’яУкраїни

Державніколегії:• лісовогогосподарстваУкраїни;• поземельнихресурсах;• зпитаньгеологіїтавикористаннянадр;• інші

ДержавнігеологічніпідприємстваДержавнігеофізичніпідприємстваУкраїнськийдержавнийінститутмінеральнихресурсів

99

денимуміжнародномустандартіISO14001-97визначеннямеколо-гічноїполітикиякполітики,щостворюєосновудлядіяльностітадо-сягненняекологічнихцілейізавдань.Звідсивипливаєвисновок,проіснуваннядвохосновнихмоделейекологічноїполітики,щобазують-сянарізнихпринципахїїфункціонування.

Першийпринцип—“реагуйівиправляй”,другий—“прогнозуйіпопереджай”.

В Україні модель екологічної політики на жаль формується запершимпринципом,хочадругамодельєбільшефективнішоюіпро-гресивноюдлявсьоголюдства.

Реалізаціядержавноїекологічноїполітикиздійснюєтьсязатрьо-ма рівнями управління — національним, регіональним і місцевим.УправліннявгалузіприродокористуванняздійснюєтьсязгіднозПо-становоюВерховноїРадиУкраїни“ПроосновнінапрямкидержавноїполітикиУкраїнивгалузіохоронинавколишньогосередовища,вико-ристанняприроднихресурсівізабезпеченняекологічноїбезпеки”від05.03.1998р.№188/98-ВРст.33.

Нарис.8.4наведеноосновніфункціїуправліннявгалузіприро-докористуваннянарізнихрівняхздійсненняекополітикивУкраїні.

Існує близько 150 інструментів реалізації екологічної політики,якіподіляютьсянафіскальні,безпосередньопов’язанізфінансуван-ням,танефіскальні.Нарис.8.5наведенасхемафіскальнихтанефіс-кальнихінструментівреалізаціїекологічноїполітикивУкраїні.

НаціональнийрівеньФункції

– розробкаметодологічного,нормативноготаправовогозабезпечення;– розробкаполітикирегулюванняядерноїбезпеки;– проведеннядержавноїекологічноїекспертизи;– формуванняекономічногомеханізмуприродокористування;– регулюваннявикористанняприроднихресурсівтазапобігання;

забрудненнюдовкілля;– державнаполітикащодозоннадзвичайнихекологічнихситуацій;– встановленнянормативівякісногостануприроднихресурсів;– формуваннятавикористаннядержавнихфондівохоронидовкілля;– державнийконтрользадотриманнямприродоохоронногозаконодавства;

втомучисліядерноїтарадіаційноїбезпеки;– впровадженняекологічногоаудиту;

Рис. 8.4. Функціїреалізаціїекологічноїполітикинанаціональному,регіональномуімісцевомурівнях

100

– проведенняєдиноїнауково-технічноїполітикиохорони,раціонального;використаннятавідновленняприроднихресурсів;

– проведеннядержавноїполітикизбереженнябіорізноманіття;– забезпеченняекологічноїбезпекиякскладовоїнаціональноїбезпеки;– реалізаціяміжнароднихугодівиконанняУкраїноюзобов’язаньтапідтриман-

няміждержавнихвідносинуприродоохороннійсфері;– забезпеченняпроцесуприйняттядержавнихрішеньзурахуваннямекологіч-

нихвимог(організаціямоніторингу,впровадженняінформаційнихтехнологій,введенняоблікузабруднень,прогнозування);

– екологічнаосвітатаекологічневиховання

РегіональнийрівеньФункції

– регулюваннявикористанняприроднихресурсівмісцевогозначення;– визначеннянормативівзабрудненняприродногосередовища;– впровадженняекономічногомеханізмуприродокористування;– проведеннямоніторингутаоблікуоб’єктівприродокористування ізабруд-

неннядовкілля;– проведеннядержавноїекологічноїекспертизи;– здійсненнядержавногоконтролюзадотриманнямприродоохоронногозако-

нодавства;– розробкапрограмвпровадженняприродоохороннихзаходів,визначеннята

реалізаціяінвестиційноїполітики;– інформуваннянаселеннятазацікавленихпідприємств,установіорганізацій;

зекологічнихпитань

МісцевийрівеньФункції

– проведеннялокальноготаоб’єктногомоніторингу;здійсненнядержавно-гоконтролюзадотриманнямприродоохоронногозаконодавства;

– організаціярозробкимісцевихекологічнихпрограміпроектів

Закінчення рис. 8.4.

Підприродокористуваннямрозуміютьсукупністьусіхформекс-плуатаціїприродно-ресурсногопотенціалуізаходівщодойогозбере-ження,вирізняючивцьомупроцесітриаспекти:

а)видобутокіпереробкуприроднихресурсів,їхвідновленнячивідтворення;

б)використаннятаохоронуприроднихумовсередовищапрожи-вання;

в) збереження, відтворення (відновлення) екологічної рівнова-ги природних систем, що є основою збереження природно-ресурсногопотенціалурозвиткусуспільства.

101

Підприродними ресурсамирозуміютьтілайсилиприроди,якістворилисяуприродномусередовищіврезультатійогоеволюціїбезучастілюдей;цезасобидляіснуваннялюдськогосуспільстватадлязадоволенняйогопотребуформібезпосередньоїучастівматеріаль-нійсферіжиттєдіяльності.

Природніресурсискладаютьсязприроднихумов,доякихнале-жать:сонячневипромінювання,теплоЗемлі,рельєфмісцевості,клі-маттощо;тавласноприродніресурси—елементилітосфери,гідро-сферитаатмосфери,яківикористовуютьсяувиробничійдіяльності.

Заекономічноюсутністюприродніресурси—споживанівартос-ті, чиї корисність, техніко-економічні властивості, різноманітність,масштабитаспособивикористаннявизначаютьсясуспільнимизако-номірностями.

Розробленокількакласифікаційприроднихресурсівзурахуван-нямїхприродногопоходження,атакожекономічногозначення:

1.Природна (генетична) класифікація—класифікаціяприроднихресурсів за природними групами: мінеральні (корисні копалини);водні, земельні (в тому числі ґрунти), рослинні (в тому числі лісо-ві);тваринногосвіту;кліматичні,ресурсиенергіїприроднихпроце-сів(сонячневипромінювання,внутрішнєтеплоЗемлі,енергіявітру

Інструментиекополітики

Нефіскальні

Правовезабезпечен-няприродоохоронної

діяльності

Екологічненормування

Екологічнаосвітатавиховання

Інші

Фіскальні,якібезпосередньопов’язанізфінансами

Пов’язаніздержавнимидоходами(податки,ліцензуванняприродокористування)

Пов’язаніздержавнимивитратами(держав-нефінансуванняприродоохоронноїдіяльності;

екологічнихпрограм;державнапідтримкаекологічнихнапрямівНДР,природоохоронні

цільовіінвестиціїтаін.)

Рис. 8.5.Інструментиекополітики

102

таін.).Ресурсирослинногоітваринногосвітучастопоєднуютьупо-няття“біологічніресурси”.

2.Екологічна класифікація:• невичерпні—ресурси,використанняякихлюдиноюнеспри-

чиняє видиме вичерпання їх запасів нині або в найблищомумайбутньому (енергія води, повітря, сонця, внутрішнє теплоЗемлі);

• вичерпніневідновлювальні—цетакіресурси,щозовсімневід-новлюються або відновлюються значно повільніше, ніж від-бувається їх використання людиною (мінеральні, паливні тамінерально-сировинніресурси).

3. Класифікація за критеріями власності:• власні(якіорендуються);• державні(якіорендуються);• суспільні.4. Економічна класифікація. Природні ресурси класифікують за

різнимигрупамизточкизоруможливостігосподарськоговикорис-тання:

• за технічними можливостями експлуатації виокремлюютьприродніресурсиреальнітапотенціальні;

• за економічною доцільністю заміни розрізняють ресурси, якіможназамінити(видисировини,палива)таякінеможназамі-нити(повітря,вода).

5. Серед класифікацій природних ресурсів, що відбивають їхекономічнузначущістьігосподарськуроль,особливочастозасто-совуютькласифікацію за напрямами та видами господарського ви-користання.Основнийкритерійподілуресурсівзацієюкласифіка-цією — їх належність до різних секторів матеріального виробни-цтва або невиробничої сфери. За цією ознакою природні ресурсиподіляють на ресурси промислового та сільськогосподарського ви-робництва.

Раціональне природокористування — це система діяльності, якапризначеназабезпечитиекономнуексплуатаціюприроднихресурсівіумовтанайбільшефективнийрежимїхвідтвореннязурахуваннямперспективнихінтересівгосподарства,щорозвивається,ізбережен-няздоров’ялюдей.

Основніпринципинаціональногоприродокористуваннянаведе-нінарис.8.6.

103

Рис. 8.6. Принципираціональногоприродокористування

8.2. Екологічний менеджмент

Ідеїекологічногоменеджментузародилисявдалекомуминулому.Щев1871р.американськийеколог,ученийБ.Коммонераспробувавсформулюватизакониекології,вякихчіткопростежуєтьсянеобхід-ністьуправліннявгалузізбереженнядовкілля.

НинізоглядунаекологічніпроблемиУкраїнивїхрізнобічномупроявіпитанняпронеобхідністьурахуваннявимогусистемі“Люди-на—матеріальневиробництво—навколишнєприроднесередовище”,особливонастадіїприйняттяпідприємницькихрішень,вженепідля-гаєдискусії.

Аналіззарубіжноїтавітчизняноїлітературисвідчитьпровідсут-ністьконсенсусуврізнихавторівщодоконкретногозмістуіформу-ваннятакогоуправлінняпідприємством,колишкодадовкіллюзведе-надомінімуму.

Стосовно термінології вітчизняної екологічної науки, поняття“екологічний менеджмент” трактується по-різному, тому з’явилисяпевні непорозуміння щодо розмежування цього терміна з тради-ційнимпоняттям“екологічнеуправління”.Узв’язкузцимнеобхід-нодатичіткішевизначенняекологічногоменеджменту,підсилившивньомуконцептуальнуосновууправління.

Принцип“нульовогорівня”споживанняприроднихресурсів

Принципвідповідностіантропогенногонавантаженняприродно-ресурсномупотенціаловірегіону

Принципзбереженняпросторовоїцілісностіприроднихсистемупроцесіїхгосподарськоговикористання

Принципзбереженняприродно-обумовленогокругообігуречовинупроцесіантропогенноїдіяльності

Принциппогодженнявиробничогоіприродногоритмів

Принциппріоритетностіекологічноїоптимальностінадовгостроковуперспективупідчасвизначенняекономічноїефектив-

ностіпоточногоприродокористування

Принципираціональногоприродокористування

104

З1995р.підприємстваодержалиможливістьбутисертифіковани-мивідповіднодоEMAS(Eco-managementandauditschemeorEMAS).ЗгідноізстандартамисеріїISO14000основнимїхпредметомєсисте-маекологічногоменеджменту,щослугуєприкладомдляорганізаційдій,завдякиякимбудутьдосягнутіціліекологічноїдіяльності,вирі-шеніконкретнізавданнявгалузіохоронидовкілля.

До серії ISO 14000 входять три групи документів: 1) принципистворення і використання систем екологічного менеджменту; 2) ін-струментиекологічногоконтролюіоцінки;3)стандарти,орієнтованінапродукцію.ЦентральнимєстандартISO14001,згіднозякимпро-водитьсяформальнасертифікаціяпідприємства,аіншірозглядають-сяякдопоміжні.

УдокументахсеріїISO14000,введенихвУкраїнінадобровільнійоснові,термін“екологічнийменеджмент”заміненотерміном“управ-лінняякістюнавколишньогосередовища”,авдеякихвипадках—тер-міном“екологічнеуправління”.Дляцихпонять,згіднозаналізомчин-нихнормативнихдокументів,можнавизначитиістотнірозходження.Екологічнеуправлінняпов’язанозпостановкоюзавдань,включаючиобмеженняірамковіумовиїхреалізації.Багатоавторів-економістівйекологіввважають,що“екологічнеуправління”—цепланування,управління,контрользавсієюдіяльністю,якаспрямовананавико-наннявідповіднихдержавнихвимогвекологічнійсфері.

Певнаскладністьтрактуванняпоняття“екологічнийменеджмент”пов’язаназтим,щоангломовнітерміни“environmentalmanagement”і“ecologicalmanagement”більшістюавторівперекладаєтьсяоднако-во,хочаіснуєвеликавідмінністьвїхістотномуперекладі:

–“environmental management” перекладається як менеджментприродокористування, для якого характерним є традицій-ний “захисний підхід”, що не вимагає зміни існуючої техніко-економічноїпарадигми;

–“ecological management” перекладається як екологічний ме-неджмент і вимагає переоцінки деяких сучасних соціально-економічнихосновімісцявнихпідприємства,атакожвідходувідантропоцентристськоїконцепціїнакористьзбереженнядо-вкіллядлямайбутніхпоколіньвцілому.

Екологічний менеджмент здійснюється тільки суб’єктами еконо-міки. Ця діяльність є внутрішньо мотивованою, у своїй основі маєініціативу щодо зниження негативного впливу свого підприємствана навколишнє середовище. На наш погляд, екологічний менедж-мент — це сукупність принципів (еколого-економічних, соціально-

105

психологічних, біосферних), форм, методів, прийомів та засобівуправляння виробництвом і виробничим персоналом підприємства(підвищенняпочуттявідповідальностіпрацівниківзастанприродо-охоронноїдіяльностітазаохоченнящодоздійсненняприродоохорон-нихзаходів)зметоюдосягненнявисокоїеколого-економічноїефек-тивностівиробництва.

Не зважаючи на всі недоліки в методологічній базі, з розвиткомпрактичного опрацювання впровадження екологічного менеджмен-тувУкраїніможнабудестворитизагальнутеоріюекологічногоме-неджментуякоднузосновнихтеорійвпровадженняекологічнихви-мог,їхвиконаннядлявирішеннясоціально-економічноїкризизаумо-викрайньоїобмеженостінаявнихфінансовихіматеріальнихресурсів,атакождляможливостізбереженнядовкіллядлямайбутніхпоколінь.

Система управління охороною навколишнього середовища, щодієурозвиненихкраїнахпредставленанарис.8.7.

Рис. 8.7. Схемасистемиуправлінняприродокористуванням

Моніторинг

Органи контролю

Оцінка ризику

Законодавча база

Нормативи ГДК (ОДК)

Планування заходів

Збиток здоров’ю

Збиток добробуту

Платежі за забруд- нення і природо-

користування

Штрафи за забруднення

Податкові пільги

Ліцензування

Проект ГДВ Ліміт на розміщення відходів Проект ГДС

Політика Технології Освіта Економіка

Фінансування Аудит Сертифікація Страхування Інші інструменти

106

Основними функціями екологічного менеджменту є: плануван-ня,організація,мотиваціятаконтроль,атакожосновнійогоскладові,які обов’язково треба враховувати при складанні бізнес-планів під-приємств.Уструктурібізнес-планупідприємстванеобхідновокре-мійчастині,якабудеприсвяченаприродоохороннійтаресурсозбері-гаючійдіяльності,передбачититакірозділи:

1. Можливостіеколого-економічнихсистем.2. Видиресурсів(первиннихівторинних),екологічнийпотенці-

ал,наявністьбазовихекологічнихобмежень.3. Ринокзбутупродукції,якаотриманазвідходіввиробництвата

послуг.4. Конкуренціянаринкузбутупродукціїтапослугщодоздійс-

ненняприродоохоронноїтаресурсозберігаючоїдіяльності.5. Планмаркетингу.6. Планприродоохоронноїтаресурсозберігаючоїдіяльності.7. Організаційнийпланщодокоопераціївиробництвтаоб’єктів

інфраструктуридлязбільшенняеколого-економічногоефектуприродоохоронитаресурсозбереження.

8. Правове забезпечення природоохоронної та ресурсозберігаю-чоїдіяльності.

9. Соціально-економічна оцінка ризику для страхуваннясуб’єктівіоб’єктіввідможливихекологічнихкатастроф.

10. Фінансовийплан.11. Планкапітальногобудівництваприродоохороннихоб’єктів,їх

реконструкціяістратегіяфінансування.Для виконання пунктів бізнес-плану підприємство повинно об-

ґрунтуватинеобхідніінвестиціїтаспеціальнімаркетинговістратегії,атакожзабезпечитисебеінформаційнимканалом(матизавждисвіжіданімоніторингунавколишньогосередовища,нормативи,відомостіпротехнології,маркетинговуінформаціютощо).

Перехід України до ринкової економіки істотно змінює вимо-ги до діяльності вітчизняних підприємств як на зовнішньому, такінавнутрішньомуринках.Нарівеньтрадиційнихпоказниківкон-курентоспроможності(якість,ціна,безпечністьпродукту)виходятьтакі показники, як вплив виробництва підприємства на НС, а та-кожвпливвиробівабопродуктівпідприємстванаНСнавсіхета-пах його життєвого циклу упритул до утилізації самого продуктуабовиробу.

107

Необхіднозазначити,щооднимзосновнихелементівекоменедж-менту є екологічний маркетинг. У центрі екологічного маркетингузнаходитьсяспоживач,допотребякогонеобхіднопристосовуватися,аядромекологічногомаркетингуєекологічністьпродуктувиробни-цтванавсіхйогоетапах,іцейкритерійстаєнайбільшзначущимприпродажупродукту.Отже,важливимзавданнямпідприємстваєздо-буттясвіжоївірогідноїінформаціїпроринокзбуту,ізаїїнаявностіпідприємство відпрацьовує свою маркетингову стратегію, причомудляпідприємницькогоуспіхунеобхідновикористовуватинабірмар-кетингових інструментів, модифікованих і доповнених з урахуван-нямспецифічнихумоврегіону,дезнаходитьсяринокзбуту,таеколо-гічнихцілей.

На підприємстві екологічний менеджмент необхідно будуватизпозиційінтегрованоїструктури.Цяструктураприпускаєзалучен-ня до процесу охорони навколишнього середовища середнього таоперативногоменеджменту,тобтоствореннявласнихпідрозділів,яківідповідаютьзаекологічніпитанняімаютьпевніповноваженнятаресурси.Завданнямсередньогоменеджментуєрозподілекологічнихцілейзаокремимиопераційнимипрограмами.Саметутможливеви-никненняновихідейщодооновлення,доповненнятамодифікаціїсис-темиекологічногоменеджменту.Інтегрованасистемаменеджментуохоплюєвесьопераційнийменеджмент,усісистемифункціонуван-ня підприємства з чітким розмежуванням відповідальності на всіхрівнях.

Нарис.8.8наведенаузагальненасхемасистемиекологічногоме-неджменту,аосновніпринципиекологічногоменеджментунаведенінарис.8.9.

Реальність впровадження екологічного менеджменту залежитьівідекономічногоінструментарію,якийдопомагаєзабезпечитиреа-лізаціюекологічнихпрограм.

Особливої уваги потребує екологічне планування. Законодав-ством встановлені вимоги щодо планування заходів зменшен-нянегативноговпливунаНС,щовизначенівмеханізмахрозроб-ки нормативів граничнодопустимих викидів і скидів та дозволівнаспеціальневодокористування,алетакеплануванняубільшос-тівипадківмаєбезсистемний(епізодичний)характер,томувцьо-мунапряміпідприємствамтежтребабагатопрацювати.Правильнозапланованідіїщодозбереженнянавколишньогосередовищатаза-провадженняїхужиттядадутьможливістьпідприємствамствори-

108

тисвійзеленийімідж,щотакожєоднимізважливихфакторівроз-виткуекологічногоменеджментунапідприємстві.

Модельсистемиекологічногоменеджментунаведенанарис8.10.Екоменеджмент на підставі створення екологічного іміджу за-

безпечуєнетількиконкурентніпереваги,айпозитивновпливаєнамікроклімат підприємства: підвищується мотивація робітниківдопраці,вониотримуютьзадоволеннявідроботи.Напідставіеколо-гічногоіміджупідприємствоотримуєневловимийкапітал(“гудвіл”),щополегшуєвстановленняважливихділовихконтактівзадміністра-ціямидержавноївлади,науковимиколами,атакождаєможливістьзавойовуватидовірузбокуекоорганізаційіклієнтів.Такепідприєм-ствоєтакожпривабливимроботодавцем.

Постійнеполіпшення

Аналіззбокукерівництва

Контрольікоригування

Екологічнаполітика

Планування

Реалізаціятафункціонування

Рис. 8.8. Узагальненасхемасистемиекологічногоменеджменту

Основніпринципиекологічногоменеджменту

Процесуправління

Механізмуправління

Системауправління

Цілеспрямованість Екологічнасвідомість Функціональнаінтеграція

Послідовність Мотивування Професіоналізм

Своєчасність Превентивність Відповідальність

Рис. 8.9. Принципиекологічногоменеджменту

109

Висновки1.Державне управління природокористуванням — це діяльність

держави,спрямовананаорганізаціюраціональноговикористаннятавідтворенняприроднихресурсів,охоронуНПС,атакожзабезпечен-нязаконностівеколого-економічнихвідносинах.

2.Державне управління природокористуванням визначаєтьсядержавною екологічною політикою, що є системою цілей і дій ор-ганівдержавноївладитауправління,спрямованихназабезпеченняекологічноїбезпекидержавийзадоволенняекологічнихпотребна-селення.

3.Функції управління в галузі екології — основні напрями ді-яльностідержавних,самовряднихтагромадськихоб’єднаньусфе-ріефективноговикористанняприроднихресурсівохоронинавко-лишньогоприродногосередовищатазабезпеченняекологічноїбез-пеки.

4.Враховуючиприроднепоходженняресурсів,атакожїхеконо-мічнезначення,розробленокількакласифікаційприроднихресурсів:природна(генетична);екологічназакритеріямивласності;економіч-на;занапрямамиівидамигосподарськоговикористання.

5.Раціональнеприродокористування—цесистемадіяльності,якапризначеназабезпечитиекономнуексплуатаціюприроднихресурсів

Рис. 8.10.Модельсистемиекологічногоменеджменту

Аналізсистемиуправління

Перевіркаівнесеннязмін

Екологічнаполітика

Безперервнеудосконалення

Планування

Впровадженняівикористання

110

іумовтанайбільшефективнийрежимїхвідтвореннязурахуваннямперспективнихінтересівгосподарства,щорозвивається,ізбережен-няздоров’ялюдей.

6.ВУкраїніз1997р.розпочалисяпроцесиекологізаціїекономі-ки, екологізації господарської діяльності промислових виробництв,основниморієнтиромякихєміжнародністандартисеріїISO14000.Доцієїсеріївходятьтригрупидокументів:1)принципистворенняі використання систем екологічного менеджменту; 2) інструментиекологічногоконтролюіоцінки;3)стандарти,орієнтованінапродук-цію.ОсновнимєстандартISO14001,згіднозякимпроводитьсяфор-мальнаекологічнасертифікаціяпідприємства,аіншірозглядаютьсяякдопоміжні.

7.Екологічнийменеджмент—цесукупністьпринципів(еколого-економічних,соціально-психологічних,біосферних),форм,методів,прийомів і засобів управляння виробництвом та виробничим пер-соналом підприємства (підвищення почуття відповідальності пра-цівників за стан природоохоронної діяльності та заохочення щодоздійсненняприродоохороннихзаходів)зметоюдосягненнявисокоїеколого-економічноїефективностівиробництва.

8.Насучасномупідприємствіекологічнийменеджментнеобхіднобудуватизпозиційінтегрованоїструктури,щоприпускаєзалученнядопроцесуохоронинавколишньогосередовищасередньоготаопера-тивногоменеджменту,тобтоствореннявласнихпідрозділів,яківід-повідаютьзаекологічніпитаннятамаютьпевніповноваженняіре-сурси.

9.Узагальнена схема системи екологічного менеджменту відбу-ваєтьсячерезреалізаціюекологічноїполітики,функціїпланування,реалізацію завдань та функціонування інтегрованої екоструктури,функціїконтролюікоригування,аналізузбокукерівництватапраг-ненняйздійсненнякроківщодопостійногополіпшенняекологічноїдіяльностінавиробництві.

Термінологія

Екологічне управління; державне управління природокористу-ванням; екологічна політика держави; екологічна політика органі-зації(підприємства);природокористування;природніресурси;при-родніфактори;екологічнийменеджмент;принципиекоменеджмен-ту,модельекоменеджменту.

111

Запитання і завдання для самоконтролю1. ЯкіосновнізавданняекологічноїполітикиУкраїнинасучас-

ному етапі розвитку взаємовідносин у системі “природа–лю-дина”?

2. НадайтехарактеристикупринципамбазуванняіформуванняекополітикиУкраїни.

3. Що являє собою державне управління природокористуван-ням?

4. Назвітьосновніознакиуправліннявгалузіекології.5. Учомуполягаєорганізаціясистемиуправлінняохороноюпри-

родитаприродокористуванням?6. Охарактеризуйтефункціїуправліннявгалузіекології.7. Якіосновніпринципизакладенівсистемідержавногоуправ-

лінняприродокористуванням?8. Хтоєсуб’єктамидержавногоуправлінняприродокористуван-

нямвУкраїні?9. Охарактеризуйте основні важелі управління процесом раціо-

нального природокористування та охорони навколишньогоприродногосередовищавУкраїні.

10. Наведіть приклади функцій реалізації екополітики на націо-нальному,регіональномуімісцевомурівнях.

11. Охарактеризуйтеінструментиекополітики.12. Щоєприроднимиресурсами?Якрозуміютьпоняття“природ-

ніресурси”зпозиційїхекономічноїсутності?13. Охарактеризуйте класифікації природних ресурсів. Наведіть

прикладиідайтепояснення.14. ЯкіпринципираціональногоприродокористуванняВамвідомі?15. Дайтевизначенняпоняття“екологічнийменеджмент”.Як,де

іколизародивсяекологічнийменеджмент?Учомуйогорольісутність?

16. Які основні вимоги екологічного менеджменту закладеніуміжнароднихстандартахсеріїISO14000.

17. Охарактеризуйтепринципиекологічногоменеджменту.18. Яквиглядаємодельсистемиекологічногоменеджменту?19. Дайтевизначенняпоняття“екологізаціяекономіки”.

Література[10;24;26;32–34;94;97]

112

Тема 9. Методи управління природоохоронною діяльністю

1. ПравоверегулюванняохорониНПС.2. Адміністративне регулювання та інформаційний механізм

управлінняприродокористуванням.3. Інформаційниймеханізмуправлінняприродокористуванням.4. Економічні методи управління, регулювання раціонального

природокористуваннятаохорониНПС.

9.1. Правове регулювання охорони НПС

Досистемиправаусферіраціональногоприродокористуваннявходять:• правове регулювання, збереження і відновлення природних

ресурсів;• державнийігромадськийконтрользавиконаннямвимогохо-

рониприродиіраціональногоприродокористування;• юридичнавідповідальністьправопорушників.Завдання природоохоронного законодавства — це регулювання

відносин у сфері охорони, використання й відновлення природнихресурсів, гарантуванняекологічноїбезпеки,попередженняталікві-даціїнегативноговпливугосподарськоїтаіншоїдіяльностінаНПС,збереженняприроднихресурсів,генетичногофондуживоїприроди,ландшафтівтаіншихприроднихкомплексів,унікальнихтериторійтаоб’єктів,пов’язанихзісторико-культурноюспадщиною.

Виокремлюютьосновніблокизаконодавчогоіпідзаконногорегу-люваннявгалузіохорониНПСтаприродокористування(рис.9.1).

Згідно із Законом України “Про охорону навколишнього при-родногосередовища”від25.06.1991р.№1264-ХІІст.3доосновнихпринципівохоронинавколишньогосередовищаналежать:

• пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість до-тримання екологічних стандартів, нормативів та лімітів ви-користанняприроднихресурсівпідчасздійсненнягосподар-ської,управлінськоїтаіншоїдіяльності;

• гарантування екологічно безпечного середовища для життя іздоров’ялюдей;

• запобіжний характер заходів щодо охорони навколишньогоприродногосередовища;

• екологізація матеріального виробництва на основі комплекс-ностірішеньупитанняхохорониНПС,використаннятавід-

113

твореннявідновлювальнихприроднихресурсів,широкевпро-вадженняновітніхтехнологій;

• збереження просторової та видової різноманітності та ціліс-ностіприроднихоб’єктівікомплексів;

• науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічнихтасоціальнихінтересівсуспільстванаосновіпоєднанняміж-дисциплінарнихзнаньекологічних,соціальних,природничихітехнічнихнауктапрогнозуваннястанунавколишньогопри-родногосередовища;

• обов’язковістьекологічноїекспертизи;• гласністьідемократизмприприйняттірішень,реалізаціяяких

впливаєнастанНПС,формуванняунаселенняекологічногосвітогляду;

• науковообґрунтованенормуваннявпливугосподарськоїтаін-шоїдіяльностінанавколишнєприроднесередовище;

ОсновніблокизаконодавчогоіпідзаконногорегулюваннявгалузіохорониНПС

таприродокористування

Конституційнерегулюванняекономічнихправовідносин(КонституціяУкраїни,ст.16,50,66таін.)

Еколого-правоверегулювання(ЗаконУкраїни“Проохоронунавколишньогоприродногосередовища”таін.)

Регулюванняекологічнихправовідносинеколого-правовиминормами

Міжнародно-правоверегулювання(ратифікованіВерховноюРадоюУкраїниміжнародніконвенції;

дво-табагатосторонніугодиміжУкраїноютаіншимидержавами)

Регулюванняекологічнихправовідносин(КодексУкраїнипроадміністративніправопорушення(ст.52),

КримінальнийкодексУкраїни(ст.227)таін.)

Рис. 9.1. ОсновніблокиправовогорегулюваннявгалузіохорониНПСтаприродокористування

114

• безоплатністьзагальногоіплатністьспеціальноговикористан-няприроднихресурсівдлягосподарськоїдіяльності;

• стягненнязборузазабрудненняНПСіпогіршеннязаконодав-ствапроохоронуНПС;

• вирішення питань охорони НПС і використання природнихресурсів з урахуванням ступеня антропогенної, сукупної діїфакторів,щонегативновпливаютьнаекологічнийстан;

• поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справіохорониНПС;

• вирішенняпроблемохоронинавколишньогоприродногосе-редовища на основі широкого міждержавного співробітниц-тва.

З метою проведення ефективної і цілеспрямованої діяльностіУкраїнизорганізаціїікоординаціїзаходівщодоохорониНПС,забез-печення екологічної безпеки, раціонального використання і відтво-ренняприроднихресурсівнаперспективурозробляютьсяіприйма-ютьсядержавніреспубліканські,міждержавні,регіональні,місцевітаіншітериторіальніпрограми.

Запорушенняекологічногозаконодавства(певніекологічніпра-вопорушення)існуєюридичнавідповідальність(рис.9.2):

• адміністративна—попередження,грошовийштраф,конфіска-ціярушницьтаіншихзасобівполювання,позбавленняправаполю-ваннянастрокдотрьохроків—стосовногромадяніпосадовихосіб;стосовнопідприємств,установтаорганізацій—припиненняробо-ти підприємств, цехів, агрегатів та інших господарсько-технічнихоб’єктів,щосистематичнозабруднюютьНПСстічнимиводамиіви-кидами в атмосферне повітря; заборона використань окремих ма-шинімеханізмів,приладів,щоєджереламизабруднення,шуму,ві-брацій,випромінюваннядопустимихнорм;

• кримінальна — позбавленняволі,виправніроботи,штраф,кон-фіскаціязнарядь,засобівіпредметівзлочину;

• цивільно-правова—передбачаєарбітражнісправипроохоронуприроди—справизрозв’язаннягосподарськихспорівміжпідприєм-ствами,установамитаорганізаціями;

• дисциплінарна—полягаєвнакладенністягненнядирекцієюпід-приємства,установичиорганізаціїчерезвиданнявідповідногонака-зу(зауваження,догана,суворадогана,переведеннянанижчеоплачу-вануроботучипониженнявпосаді,звільненнязроботи).

115

9.2. Адміністративне регулювання та інформаційний механізм управління природокористуванням

Адміністративне регулювання природокористуванням включаєрядметодівуправління,якінаведенінарис.9.3.

До адміністративно-контрольних методів управління входятьдержавна екологічна експертиза та державний інспекційний кон-троль.

ПравовоюзасадоюекологічноїекспертизиєзакониУкраїни“Проохорону навколишнього середовища” та “Про екологічну експерти-зу”.Згіднозчиннимекологічнимзаконодавствомекологічна експер-

Еколого-правовийпроступок

Еколого-майновий

делікт

Еколого-адміністративнеправопорушення

Екологічнийзлочин

Порушенняекологічнихлімітів,нормативів,стандартів,вимог

екологічноїбезпеки

Майновавідповідальність

Адміністративнавідповідальність

Видиюридичноївідповідальностізаекологічніправопорушення

Дисциплінарнавідповідальність

Кримінальнавідповідальність

еколого-правовавідповідальність

екологічнеправопорушеннязаступенемекологічноїнебезпеки

ізаходамидержавно-правовогопримусу

Рис. 9.2.Видиеколого-правовоївідповідальності

116

тиза —цевидекспертноїнауково-практичноїдіяльностідержавнихорганів, громадських об’єднань, інших еколого-експертних форму-вань, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні,аналізі і оцінюванні передпроектних, проектних та інших матеріа-лівчиоб’єктів,реалізаціятадіяякихможенегативновплинутиабовпливає на стан навколишнього природного середовища і здоров’ялюдейіспрямовананапідготовкувисновківпровідповідністьзапла-нованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам екологічногозаконодавства.

Метоюекологічноїекспертизиє:• запобіганнянегативномуекологічномувпливуантропогенної

діяльності;• прогнозування негативного екологічного впливу антропоген-

ноїдіяльності;• оцінкаступеняекологічноїнебезпекигосподарськоїдіяльнос-

тінаокремихоб’єктахітериторіях;• оцінкаступеняекологічноїситуаціїнаокремихоб’єктахітери-

торіях.

Рис. 9.3. Методиадміністративногорегулювання

Адміністративне регулювання

стандарти якості навколишнього середовища

стандарти впливу на НПС

технологічні стандарти

стандарти якості продукції

прямі заборони або обмеження

екологічні сертифікати

дозволи і ліцензії

117

Основними завданнямиекологічноїекспертизиє:• визначенняступеняекологічногоризикуібезпекизапланова-

ноїчиздійснюваноїдіяльності;• організаціякомплексноїнауковообґрунтованоїоцінкиоб’єктів

екологічноїбезпеки;• перевіркадотриманнявимог,норміправилекологічногозако-

нодавства;• оцінка можливого впливу об’єктів екологічної експертизи на

стан навколишнього природного середовища, якість природ-нихресурсівіздоров’ялюдей;

• оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості і достатностіекологічнихзаходів;

• підготовкаоб’єктивнихнауковообґрунтованихвисновківеко-логічноїекспертизи,їхсвоєчаснапередачадержавниморганамтазацікавленимособам;

• інформування громадськості про результати екологічної екс-пертизи.

Основними принципамиекологічноїекспертизиє:• гарантуванняекологічноїбезпеки;• збалансованість екологічних, економічних, медико-біологіч-

нихісоціальнихінтересів;• забезпечення наукової обґрунтованості, незалежності, об’єктив-

ностіікомплексності,варіантності,превентивності,гласності;• врахуваннягромадськоїдумки;• екологічна безпека, територіально-галузева економічна до-

цільністьреалізаціїоб’єктівекологічноїекспертизи, заплано-ваноїчиздійснюваноїдіяльності;

• державнерегулюваннясфериекологічноїекспертизи;• дотриманнянорміправилміжнароднихугод;• гарантуваннязаконностііправопорядку.Під час екологічної експертизи здійснюють екологічний кон-

троль, який поділяється за певними видами і кількома способами(рис.9.4–9.6).

Здійснення екологічного контролю — регламентована законодав-ством діяльність державних органів і спеціалізованих формуваньекологічнихгромадськихоб’єднань,якаспрямовананаспостережен-няіперевіркудотриманняюридичнимиіфізичнимиособамивимогекологічного законодавства та застосування заходів попередженняекологічнихправопорушень.

118

Метаекологічногоконтролю

Досягненняефективноговикористання

івідновленняресурсів

Охоронанавколишньогоприродногосередовища

Забезпеченняекологічноїбезпеки

Забезпеченнядотриманнянормативівекологічної

безпеки

Забезпеченнядотри-манняекологічнихнормативіввикидів

іскидівзабруднюючихречовин

Забезпеченнядотриманнялімітів

використанняприроднихресурсів

Забезпеченнядотриманняюридичнимиіфізичними

особамиплатизапогіршенняякостіприроднихресурсів

Забезпеченнядотри-манняюридичними

іфізичнимиособамивимогекологічного

законодавства

Забезпеченнядотри-маннянормативівплати

зазабрудненнянавко-лишньогоприродного

середовища

Завданняекологічногоконтролю

Рис. 9.4.Характеристикаекологічногоконтролю

Методиекологічногоконтролю

Перевірка Нагляд Інспекту-вання

ОбстеженняСпостере-

ження

Аудит

Звітність

Рис. 9.5. Методиекологічногоконтролю

119

CЗаспособамиконтрольноїдіяльності

СоціальнийІнструментальний

(технічний)Екологічниймоніторинг

Д Занапрямамидіяльності

Радіоекологічний

Хіміко-токсикологічний

Геологічний Гірничийнагляд

Еколого-санітарний

Прокурор-ськийнагляд

Фізико-хімічний

Інформа-ційний

ВЗаоб’єктнимскладом

Природоресурсний Контрольвгалузіохоронинавко-лишньогоприродногосередовища

Антропоохороннийконтроль

Рис. 9.6.Видиекологічногоконтролю

Видиекологічногоконтролю

Засуб’єктнимскладом

Державнийекологічний

контроль

Громадськийекологічний

контроль

Виробничийекологічний

контроль

Міжгосподарський

Внутрішньо-господарський

Загальнийекологічний

контроль

Вищий

Центральний

Місцевий

Місцевий

Регіональний

Міжрегіональний

Спеціалізованийекологічнийконтроль Надвідомчийконтроль

Відомчийконтроль

А

120

9.3. Інформаційний механізм управління природокористуванням

Екологічне інформаційне забезпечення — це урегульована еко-логічним законодавством діяльність спеціально уповноважених ор-ганівщодоподання,збору,узагальненняіобнародуваннявідомостейпроекологічну,втомучислірадіаційнуобстановкутастанзахворю-ваностінаселення.

Нарис.9.7наведенаструктураінформаційногомеханізмууправ-лінняприродокористуванням.

біологічнихресурсів

Органивладитасамоуправління

Інформаціяпроприродніресурси

Інформаціяпродіяльністьпідприємств-

природокористувачівГалузевікадастри

природнихресурсів

Комплекснийтериторіальний

кадастрприроднихресурсів

ОцінкавпливунаНПС

Оперативнаінформаціяпро

надзвичайніситуації(техногенніаварії)

ІнформаціяпростанНПС

МоніторингНПС

Моніторингприродних екосистем

повітряногосередовища

поверхневихводіводнихекосистем

геологічногосередовищатаназемнихекосистем

Моніторингприродних ресурсів

атмосферногоповітря

воднихресурсів

мінерально-сировиннихресурсів

Рис. 9.7. Структураінформаційногомеханізмууправлінняприродокористуванням

121

Головним інструментом забезпечення реалізації інформаційногомеханізму управління природокористуванням є державний еконо-мічниймоніторинг.

Державний економічний моніторинг — це система спостере-жень,збирання,обробки,передачі,збереженнятааналізуінформаціїпростанНПС,прогнозуванняйогозмінтарозробканауковообґрун-тованихрекомендаційдлявинесенняуправлінськихрішень.Можебути загальним, оперативним, фоновим і здійснюватися за такимирівнями:

1)локальним—натериторіїокремихоб’єктів(підприємств),міст,наділянкахландшафтів;

2)регіональним —умежахадміністративно-територіальниходи-ниць,натериторіяхекономічнихіприроднихрегіонів;

3)національним—натериторіїкраїнивцілому;4)глобальним—вціломузабіосфероюЗемлі;попередженняпро

виникненняекстремальнихситуацій.Існуєкількасистеммоніторингу,їхкласифікаціянаведенавтаб-

лиці.Однієюзфункційсистемимоніторингуєпрогнозуванняпер-спективрозвиткузмінистануНПСтазабезпеченняекологічноїбез-пеки(екологічнепрогнозування).

Класифікаціясистеммоніторингу

Принципикласифікації

Існуючіаборозроблюванісистеми(підсистеми)моніторингу

1 2

Універсальнісистеми

Глобальниймоніторинг(базовий,регіональний,імпактнийрівні),включаючифоновийіпалеомоніторинг.Національниймоніторинг(Загальнодержавнаслужбаспостереженьіконтр-олюзарівнемзабрудненняНПС).Міжнаціональний,міжна-родниймоніторинг(моніторингтранскордонногопереносузабруднюючихречовин)

Реакціяосновнихскладовихбіосфери

Геофізичниймоніторинг.Біологічниймоніторинг(вклю-чаючигенетичний).Екологічниймоніторинг(включаючизазначенівищесистеми)

РізнісередовищаМоніторингантропогеннихзмін(включаючизабрудненняіреакціюнанього)ватмосфері,гідросфері,ґрунті,кріосфері,біоті

122

Закінчення таблиці

1 2

Чинникиіджерелавпливу

Моніторингджерелзабруднень.Інградієнтниймоніторинг(окремихзабруднюючихречовин,радіоактивнихвипромінювань,шумівтаін.)

Гостротаіглобальність

проблемиМоніторингокеану,моніторингозоносфери

Методиспостережень

Моніторингзафізичними,хімічнимиібіологічнимипоказни-ками.Супутниковиймоніторинг(дистанційніметоди)

СистемнийпідхідМедико-біологічний(станздоров’я),екологічний,кліматичний,біоекологічний,геоекологічний,біосферний

Екологічне прогнозування (планування) — цілеспрямована ді-яльність спеціально уповноважених органів, установ і організацій,спрямовананарозробкупрогнознихпоказниківзмінистанунавко-лишньогоприродногосередовищатазабезпеченняекологічноїбезпе-ки.Йоговидийхарактеристиканаведенінарис.9.8.

До основних організацій, які безпосередньо приймають участьупроведенніекологічногомоніторингу,належать:

• МінекобезпекиУкраїни;• НаціональнекосмічнеагентствоУкраїни(НКАУ);• Міністерствоохорониздоров’яУкраїни(МОЗУкраїни)—ви-

бірковіспостереження;• МіністерствосільськогогосподарстватапродовольстваУкраї-

ни(МінсільгосппродУкраїни);• Міністерство лісового господарства України (Мінлісгосп

України)• Державний комітет України з гідрометеорології (Держком-

гідрометУкраїни);• ДержавнийкомітетУкраїнизводногогосподарства(Держвод-

госпУкраїни);• Державний комітет України з геології і використання надр

(ДержкомгеологіїУкраїни);• ДержавнийкомітетУкраїнизземельнихресурсів(Держком-

земУкраїни);• Державний Комітет України з житлово-комунального госпо-

дарства(ДержжитлокомунгоспУкраїни).

123

Дані наявного моніторингу фіксує статистична звітність проохорону компонентів біосфери: Ф2тп-пов., Ф2тп-вод-госп., Ф4ос, Ф12,Ф22таін.

9.4. Економічні методи управління, регулювання раціонального природокористування

та охорони НПС

Ці методи прописані в екологічному законодавстві, зокрема вЗаконі України “Про охорону навколишнього природного середо-вища”.

Економіко-правовий механізм в галузі екології — систе-ма економіко-правових засобів, які застосовуються в регулюван-ніеколого-економічнихправовідносин,спрямованихнадосягненняметиізавданьекологічноїполітикидержави.

Рис. 9.8. Характеристикаекологічногопрогнозування

Видиекологічногопрогнозування

Довгострокове екопрогнозування Короткострокове екопрогнозування

Організаційно-правові форми екологічного прогнозування

екологічніпрограми

Державні

Регіональні

Міждержавні

Місцеві

Передпроектнідокументи

Територіальнікомплекснісхеми

охорониНПС

Схемирозселення

Схемирозміщенняірозвиткувиробни-

чихсил

Схемирозміщенняірозвиткугалузейнародногогоспо-

дарства

Територіально-планувальнідокументи

Схемиіпроектирайонногопла-

нування

Проектиплануванняізабудовитериторій

Генеральніпланинаселе-нихпунктів

Цільовікомплексніпрограми

Екологічні

Економічні

Науково-технічні

Соціально-економічні

Організаційні

Соціальні

124

Основнимивимогамизапровадженняекономіко-правовогомеха-нізмувгалузіекологіїє:

1.Застосування економічних важелів при здійсненні будь-якоїдіяльності,пов’язаноїзвикористаннямприроднихресурсівчиспроможноївпливатинастаннавколишньогоприродногосе-редовищаіздоров’ялюдей.

2.Визначенняджерелфінансуваннясистемиекологічнихзаходів.3.Встановлення нормативів плати і розмірів платежів на осно-

вілімітіввикористанняприроднихресурсів,викидів іскидівзабруднюючих речовин у навколишнє природне середовище,розміщеннявідходівтаіншихшкідливихвпливів.

4.Надання пільг фізичним і юридичним особам при запрова-дженнітаздійсненнісистемиекологічнихзаходів.

5.Визначення економічної оцінки шкоди, заподіяної порушен-нямекологічногозаконодавстватаїївідшкодуваннявиннимиособами.

Нарис.9.9охарактеризованасистемаекономіко-правовихзасобівщодофінансуваннявгалузіНПС.

Метоюфінансуванняє:• здійсненняприродоохороннихзаходів;• здійсненняефективногоресурсокористування;• здійсненнязаходівщодоохорониздоров’янаселеннявідзбіль-

шення впливу забрудненого навколишнього природного се-редовища.

Системуекологічногофінансуваннянаведенонарис.9.9.До основних напрямів використання коштів належать: розроб-

казагальнодержавних,регіональнихекологічнихпрограм;розробкаекологічних стандартів, нормативів, методик, юридичних докумен-тів;виконаннянауково-досліднихробіт,дослідно-конструкторських,проектних розробок зі створення ресурсоохоронних і природоохо-роннихтехнологій,техніки,приладівконтролю;здійсненняпрофі-лактичнихробітзізниженнязабрудненнянавколишньогоприродно-госередовища;оснащенняприродоохороннихорганізаційприлада-ми,устаткуванням,транспортнимизасобами;проведенняконферен-цій,семінарів,забезпеченняпосібникамитощо;залученняекспертівдля проведення державних екологічних експертиз; організація мо-ніторингу;створеннясистемібанківекологічноїінформації;прове-деннязаходівувипадкахнадзвичайнихекологічнихситуацій;здій-сненнязаходівпоохоронітериторійіоб’єктівприродно-заповідного

125

Системаекономіко-правовихзасобів—сукупністьекономічнозумовленихпла-тежів, стягнень, розрахунків, виплат, спрямованих на формування бюджетногоі позабюджетного фінансування заходів щодо забезпечення екологічної безпе-ки,охоронинавколишньогоприродногосередовищаіефективноговикористан-няприроднихресурсів

Джерелаформуваннясистемиекологічногофінансування

Платежі Грошовістягнення(компенсаційні

розрахунки)

Внескигрошові

Цільові

Добровільні

Інші(добродійні)

Понадлімітневико-ристанняприродних

ресурсів

Зашкоду,заподіянупорушенням

екологічногозако-нодавства

Надходженнявідреалізаціїпредметів

екологічнихправопорушень

Порушеннясанітарнихнорм

іправил

Порушеннянорміправилохоронина-вколишньогопри-

родногосередовища

Платазаспеціальневикористанняпри-

роднихресурсів

Платазапогіршення

якостіприроднихресурсів

Платазазабруд-неннянавколиш-ньогоприродного

середовища

Стимули

Заставаприроднихресурсів

Передачапозабюд-жетнихфондів

Короткостроковіідовгострокові

позички

Пільгиприоподаткуванні

Страховірозрахунки

Добровільнестрахування

Обов’язковедержавне

страхування

Підвищеннянормамортизаціїосновних

виробничихприродоохо-роннихфондів

Рис. 9.9. Характеристикасистемиекономіко-правовихзасобівщодофінансуваннявгалузіНПС

фонду; міжнародне співробітництво в галузі екології; поліпшенняумовпрацііпобутуспеціалістівтаїхекіпіровки;стимулюванняфі-зичнихіюридичнихосібуразіздійсненнянимиекологічноїдіяль-ності.

126

Правовіформиплатежівугалузіекології,форминормативівпла-ти,характеристикарозмірівплатежівтарозподілплатежівзазабруд-ненняНПСнаведенінарис.9.10–9.14.

В Україні здійснюється стимулювання раціонального викорис-тання природних ресурсів та охорони НПС згідно зі ст. 48 ЗаконуУкраїни“Проохоронунавколишньогоприродногосередовища”.

Правовіформиплатежіввгалузіекології—юридичновстановленівидиплативгалузівикористанняприроднихресурсів,охоронинавколишнього

природногосередовищаізабезпеченняекологічноїбезпеки

Платазаспеціальневико-

ристанняприроднихресурсів

Платазапогіршення

якостіприроднихресурсів

Платазазабрудненнянавколишньогоприрод-

ногосередовища

Викидизабруднюючих

речовин

Скидизабруднюючих

речовин

Розміщеннявідходівунавколишньомупри-

родномусередовищі

Земель

Надр

Вод

Лісів

Тваринногосвіту

Атмосферногоповітряяксировиниосновного

виробництва

Рис. 9.11. Правовіформиплатежівугалузіекології

Системаекологічногофінансування

Бюджетне

Державнийбюджет

Місцевібюджети

БюджетАвтономноїРеспублікиКрим

Екологічніфондипідприємств,установ,організацій

Позабюджетне

Республіканськийпозабюджетнийфонд

ПозабюджетнийфондАвтономноїРеспублікиКрим

Місцевіпозабюджетніфонди

Іншіпозабюджетніфонди

Рис. 9.10.Системаекологічногофінансування

127

Видинормативів

Базовінормативи,щовстановлюютьсявмежах

відповіднихлімітів

Порядокрозробкиізатвердження

МінекобезпекиУкраїни

Запогодженням

МінекономікиУкраїни

МінфінансівУкраїни

Рис. 9.12.Форминормативівплативгалузіекології

Рис. 9.13. Характеристикарозмірівплатежів

Форминормативівплати

Нормативиплатизавикидизабруднюючих

речовин

Нормативиплатизаскидизабруднюючих

речовин

Нормативиплатизарозміщення

відходів

Лімітніплатежі

Умежахлімітів

викидів,скидів,

розміщеннявідходів

Базовийнорматив

Коефіцієнтекологічноїособливості

Звільненнявідплатизазабруднення

РішеннямісцевихРад

Авансові платежі—щоквартальнеавансуван-нярівнимичастинамивідрозрахунковогорічного

розміруплатежів(15числомісяцянаступно-

гокварталу)

Остаточнірозрахункові платежі —

частинакоштів,щопідлягаютьсплатівідповіднодофактичноїкількостівикинутих,скинутих

забруднюючихречовинірозміще-нихвідходівпісляподання

річногозвітуабозадовідкамиюридичнихосіб(щонеготують

звітів)(10-деннийстрок)

Обмеженнярозмірівплатежів

КабінетМіністрівУкраїни

Понадлімітніплатежі(кратні)

Понадлімітнівикиди,скиди,

розміщеннявідходів

Базовийнорматив

Коефіцієнтекологічноїособливості

Коефіцієнткратностізапонадлімітнівикди,скиди,розміщення

відходів

Формивнесен-няплатежів

Відсутністьзатверджених

лімітів

Розміриплатежівдля юридичних осіб для фізичних осіб

128

Економіко-правовим стимулюванням екологічної діяльності євстановленічиннимзаконодавствомпільги,переваги,компенсаціїтаіншіекономічніформизаохочення,спрямованінаініціативнездій-сненняюридичнимиіфізичнимиособамизаходівщодоефективноговикористанняприроднихресурсів,охоронинавколишньогоприрод-ногосередовищаізабезпеченняекологічноїбезпеки.

В нашій державі згідно зі ст. 49 Закону України “Про охоронунавколишнього природного середовища” здійснюється добровільнеіобов’язковедержавнетаіншівидистрахуваннягромадянтаїхньогомайна,майнадоходівпідприємств,установіорганізаційнавипадокшкоди,заподіяноївнаслідокзабрудненняНПСтапогіршенняякос-тіприроднихресурсів.Порядокекострахуваннявстановлюєтьсяза-конодавствомУкраїни.

Висновки1.Метауправлінняприродокористуванням—забезпечитиеколо-

гобезпечнийтастійкий(збалансований)розвиток.2.Системи управління природокористуванням залежать від по-

ставленої мети, від характеристик конкретної території (регіону),щовпливаєнаспецифікуприродокористуваннятапотребуєрегіона-лізаціїсистемуправління;відметодівуправління,вибірякихвизна-чаєтьсянапідставіінформаційноготанормативно-правовогозабез-печення.

Розподілплатежівзазабрудненнянавколишньогоприродногосередовища—встановленийзакономпорядокнадходженняплатежівзазабрудненняНПС

довідповіднихпозабюджетнихфондів

Республіканськийпо-забюджетнийфонд

охоронинавколишньо-гоприродногосередо-

вища—10%

ПозабюджетнийфондохоронинавколишньогоприродногосередовищаАвтономноїРеспубліки

Крим

Обласніпозабюджетніфондиохоронинавко-лишньогоприродного

середовища

20%

Місцевіпозабюджетніфондиохоронинавко-лишньогоприродного

середовища—10%

Рис. 9.14.РозподілплатежівзазабрудненняНПС

129

3.Механізм господарювання у сфері природокористування таохорони НПС — це система заходів з управління, екологічного за-конодавства та економічного стимулювання, спрямована на раціо-нальнеприродокористування.

4.Управлінняприродокористуваннямрозумієуправліннянееко-логієюабоприроднимипроцесами,адіяльністюлюдей,якавключе-науприроднісистемивизначенихтериторій.

Термінологія

Система управління природокористуванням; моніторинг; еко-логічне законодавство; стандарти якості НПС та стандарти впливуна НПС; технологічні стандарти; стандарти якості продукції; прямізаборониабообмеження;дозволиіліцензії;екологічнісертифікати;екологічна експертиза та екологічний контроль; економіко-правовестимулюванняекологічноїдіяльності.

Запитання і завдання для самоконтролю

1. Охарактеризуйтесистемууправлінняприродокористуваннямтаїїосновніважеліуправління.

2. Яківидиірівнідержавногоекологічногомоніторингузапрова-дженівУкраїні?

3. Скласифікуйтесистемимоніторингудовкілля.4. Учомуполягаємета,завдання,сутністьекологічногозаконо-

давстваУкраїни?5. Якінормативно-правовіактирегламентуютьмеханізмуправ-

лінняприродокористуваннямвУкраїні?6. Які види еколого-правової відповідальності регламентовані

екологічнимзаконодавствомУкраїни?7. Які методи управління включає адміністративний механізм

природокористування?8. Учомуполягаєсутність,метаізавданняекологічноїекспер-

тизи?9. Охарактеризуйте види екологічної експертизи, що регламен-

тованівекологічномузаконодавствіУкраїни.10. Якіосновніпринципипроведенняекологічноїекспертизи?11. Учомуполягаєметаізавданняекологічногоконтролю?12. Охарактеризуйтеметодиекологічногоконтролюзгіднозеко-

логічнимзаконодавствомУкраїни.

130

13. Як структурно можна представити інформаційний механізмуправлінняприродокористуванням?

14. Щоєдержавнимекологічниммоніторингом?15. Скласифікуйте системи екологічного моніторингу. Наведіть

приклади.16. Якіосновніорганізаціїприймаютьучастьупроведенніеколо-

гічногомоніторингу?17. Учомуполягаєсутністьекономіко-правовогомеханізмувга-

лузіекології?18. Які основні вимоги висуваються для реалізації економіко-

правовогомеханізмууправлінняприродокористуванням?19. Охарактеризуйте системи економіко-правових засобів щодо

фінансування в галузі охорони довкілля та природокористу-вання.

20. ЯквиглядаєсистемаекологічногофінансуваннявУкраїні?21. Якіправовіформиплатежівугалузіекологіїзастосовуються

насучасномуетапірозвиткуприродокористування?22. Охарактеризуйтеекономіко-правовестимулюванняекологіч-

ноїдіяльностівУкраїні.23. Якструктурновиглядаєрегіональнийпланрозвиткуприродо-

користування?Література[3;4;7;25;31;33;34;42;

48;55;61;80;81;91–93;103;107]

Тема 10. Визначення збитків від забруднення навколишнього природного середовища

та ефективність екологічних заходів1. Поняттяпроекологічнівитрати,екстерналіїтаасиміляційний

потенціал.2. Видизбитківвідзабрудненнядовкіллятаїхвизначення.3. Економічна та соціальна ефективність здійснення природо-

охороннихзаходів.

10.1. Поняття про екологічні витрати, екстерналії та асиміляційний потенціал

Екологічні витрати—цеприродоохороннівитрати,якіявляютьсобоюсуспільнонеобхіднівитратинапідтриманняякостінавколиш-ньогосередовища,здійсненнябудь-якихвидівіформгосподарської

131

Вперше проблему екстерналій досліджував англійський еконо-містА.Пігу(1877–1959).Віндійшоввисновку,щоекстерналії (відангл. іnternal — внутрішній) необхідно інтерналізувати тобто пере-творити їх у внутрішні витрати, а їх величина повинна дорівнюва-тиспеціальномуподаткуна“забруднювача”(надіяльністьпідприєм-ства,якенаноситьшкодунавколишньомуприродномусередовищу).Реалізаціяцієїметизводитьсядовведенняплатизавикиди(скиди),якадорівнюєекстернальнимвитратам(такзваному“пігувіанськомуподатку”):

е 1 2 31

...n

s p i p ni=

C =C + E =C + E + E + E + + E ,

де Сs — сумарні соціальні витрати; Еі — екстернальні витрати і-говиду;Е1—витратинаочищенняводиіншогопідприємства;Е2—ви-тратинаохоронуздоров’янаселення;Е3—витратинаселеннячерезпогіршення(деградації)якогосьвидуресурсів;Еn—витратинаселен-нячерезвтратирекреаційноїцінностіріки(або іншогоприродногооб’єкта).

екологічнівитрати

Попередні витрати Економічні збитки Поствитрати

Екозберігаючатехнікататехнології

Екологічнарегламентаціягосподарськоїдіяльності

Екологічнаосвіта

Створенняоб’єктівекологічноїінфраструктури

Екологічнестрахування

Населення

Матеріальніцінності

Екосистеми

Технічналіквідаціянаслідківаварійна

підприємствах

Відновленняпри-роднихкомплексів

Відшкодуваннязаекологічнимипозо-

ваминаселенню

Об’

єкти

Рис. 10.1. Структураекологічнихвитрат

(10.1)

діяльностітаназагальнепідтриманняприродо-ресурсногопотенціа-лу,включаючизбереженняекологічноїрівновагинавсіхрівнях(відлокальногодоглобального).

Нарис.10.1.Наведеноструктуруекологічнихвитрат.

132

Асиміляційний потенціал — це властивість навколишнього при-родногосередовища(атмосфери,воднихджерел,ґрунтів)сприйматибудь-якіантропогеннівпливи(втомучислішкідливідомішки)упев-нихмасштабахбеззмінисвоїхосновнихвластивостейуневизначенотривалійперспективі.

Асиміляційний потенціал навколишнього середовища(АПНС)—цеспецифічнийприроднийресурс,економічнезначен-няякого,якособливоїякостідовкілля,виявляєтьсяупринциповійможливості економити на природоохоронних витратах. Ця еконо-мія визначає суспільну корисність або цінність АПНС. До того жАПНСдаєможливістьзапобігтизбиткувідзабруднення(точніше,збиткувіднегативнихзміносновнихвластивостейдовкіллявнаслі-докзабруднення).

10.2. Види збитків від забруднення довкілля та їх визначення

Під економічними збитками від шкідливого впливу на навко-лишнєсередовищевикидів(скидів,відходів)розуміютьфактичніабоможливівитратинародногогосподарства,вираженіувартіснійфор-мі,тавитратинакомпенсаціюцихвитрат.Нарис.10.2наведенофор-миівидизбитків,яківиникаютьвнаслідокзмінуприродномусере-

економічнізбитки

Фактичні збитки,тобтовтратиабонегативнізміни,щовиникаютьвідзабруд-неннядовкілляіможутьбутиоціненіувартіснійформіузвітномуперіоді

Можливі,щоспостерігатимутьсявперспективічерезможливезабрудненнядовкілля,тобтомаютьумовно-теоретичнийхарактер

Відвернені,щостановлятьрізницюміжфактичнимиіможливимизбитками

Ліквідовані—тачастиназбитків,наякуїхбулозменшенозавдякиздійсненнюприродоохороннихзаходів

Потенційні,щоможутьбутизавданісуспільствувмайбутньомучерезнинішнєзабрудненнядовкілля

А

Рис. 10.2. Формитавидизбитків,яківиникаютьвнаслідокзмінуНПС

133

довищііпідвпливомгосподарчоїдіяльності(наприкладізабруднен-няповітряногобасейну).

Доосновнихметодівкількісноїоцінкиекономічногозбиткунале-жать:метод прямого розрахунку(ґрунтуєтьсянапорівнянніпоказни-ків забрудненого та умовно чистого (контрольного) районів; аналі-тичний(базуєтьсянаотриманніматематичнихзалежностейміжпо-казникамистанувідповідноїекономічноїсистемитарівнемзабруд-нення довкілля); емпіричний (полягає в тому, що залежність збит-ківвідрівнязабруднення,отримананапідставідвохпершихметодівнаокремихоб’єктах,узагальнюєтьсяіпереноситьсянаодноріднідо-сліджуваніоб’єкти).

Нині економічні збитки від забруднення розраховуються емпі-ричнимметодом.

Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентра-ція шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків визначаютьзаформулою

1 1 1 1

п п п n

і= і= і= і== d R+ d + d S+ d , з.н к.г с.г прЗб З З З З Ф

стану(відбиваютьрівеньнормативнихекономічнихпоказни-

ків,якіпереводятьнатуральніпоказникиувартісні)

впливу(характеризуютьступіньзабрудненнятогочиіншого

елементадовкілля)

сприйняття(представляютьоб’єкти,якісприймаютьнегативний

впливзабруднення)

Тригрупифакторів,підвпливомякихформується

економічнийзбиток

В

(10.2)

Закінчення рис. 10.2

134

деЗd з.н—питомізбитки,завданіздоров’юнаселення,грн.на1осо-бу; R — чисельність населення в зоні впливу підприємства;Зd к.г —питомізбиткикомунальномугосподарству,грн.;Зd с.г—пи-томі збитки сільському і лісовому господарству, грн.; S — площасільськогосподарських і лісових угідь, га; Ф — вартість основнихпромислово-виробничихфондів,млнгрн.;Зd пр—питомізбиткипро-мисловості,грн.на1млнгрн.фондів.

Якщопараметризабрудненняатмосферивираженовтоннах,еко-номічнізбиткивизначаютьсязаформулою

1 2• • • •a

і=1

,вЗa = σ Зп

d Mf f

де Зda — питомий збиток від викиду в атмосферу 1 ум.т забрудню-ючихречовин,Зda =140грн;σ—показниквідносноїбезпекизабруд-неннядлярізнихреципієнтівузоніактивногозабруднення(σ=8—приміська зона відпочинку, центр міста з населенням більше ніж300тис.чол.;σ=4—територіїпромисловихпідприємств;σ=0,2—ліс;σ=0,25—поля;σ=0,5—сади,виноградники);f —поправканахарак-террозсіювання,домішокватмосфері;длягазівталегкихдрібнодис-перснихчастокздужемалоюшвидкістюосідання(меншеніж1см/с):

Чj Ч

100 4100 1

f =+ h + u

деh —геометричнависотагирладжерелазабрудненнявідносносеред-ньогорівнязониактивногозабруднення;u—середньорічнезначен-нямодуляшвидкостінарівніфлюгера,м/с;φ—поправканатепло-вийпідйомфакелавикидуватмосферу:

1 75= +Dj /T

Маса річного викиду (Мв) забруднень в атмосферу від джерела,ум.т/рікрозраховуєтьсязатакоюформулою:

в1

,п

і іі=

М = А m

деn—загальнечислозабруднюючихречовин,яківикидаютьсядже-реломватмосферу;Аі —показниквідносноїагресивностіi-гокомпо-нента,ум.т/т;mі —масарічноговикидуi-гокомпонентаватмосфе-ру,т/рік.

(10.3)

(10.4)

(10.5)

(10.6)

,ϕ

ϕ

ϕ

σ

135

Еколого-економічнийзбитоквідзабрудненняводногосередови-щавизначаєтьсязатакоюформулою,грв/рік:

,• •в

сЗ Зв d= l М

де вЗd —питомийзбитоквідскидууводоймище1ум.тзабрудню-ючихречовин; вЗd =120грн/ум.т;l—характеризуєвидводоймища(длярибогосподарськихцілейтапитноговодопостачання— l=1,1;море—l=1,0;Дніпро(Київ)—1,75,іншіводоймища—l=0,8);Мс—приведенамасарічногоскидудомішокджерелом,ум.т/рік.

Аі—показниквідносноїнебезпекискидуi-гозабруднювачауво-доймище,ум.т/рік,визначаєтьсязаформулою:

ПДКриб.госп=1/іА

Еколого-економічнийзбитоквідзабрудненняземельнихресурсіввизначаєтьсязатакоюформулою,грн./рік:

• •гр

г d cЗ = З ,q M

де грЗd — питомий збиток від скиду забруднювача у ґрунт;грЗd =100грн/т—длянеорганічнихвідходів; грЗd =110грн/т—для

органічнихвідходівтапобутовихзвалищ;q—характеризуєвідноснуцінністьземельнихресурсів(q=0,5—полісся,суглинок;q=0,7—лі-состеп;q=1—чорнозем,q=2—зрошуваніземлі);Мс—масарічногоскидузабруднювачівуґрунт,т/рік.

Збиток від забруднення навколишнього середовища твердимивідходамивиробництвавизначаєтьсязатакоюформулою:

1 вт втвідх відх тер а вЗ = З +З +З +З ,

де 1відхЗ — витрати на проведення завантажувально-розвантажу-

вальних операцій, транспортування відходів підприємства до міс-цяїхліквідації,приведенізатратинастворенняйексплуатаціюсис-тем знищення, складування або поховання відходів; Зтер — збиток,який завдається народному господарству вилученням території підскладування,створеннявідвалів,похованнявідходів; вт

aЗ —збиток,пов’язаний із вторинним забрудненням атмосфери; вт

вЗ — збиток,пов’язанийізвториннимзабрудненнямводойм.

(10.7)

(10.8)

(10.9)

(10.10)

136

10.3. Економічна та соціальна ефективність здійснення природоохоронних заходів

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійсню-ється через зіставлення їх економічних результатів із необхіднимидляїхвпровадженнявитратамиздопомогоюпоказниківзагальногоічистогоефектувідцихзаходів.

На рис. 10.3 наведена характеристика економічних результатівприродоохороннихзаходів.

Загальна(абсолютна)економічнаефективністьприродозахиснихвитратвизначаєтьсязатакоюформулою:

,е ем

з н=1 =1

EЕ = /(С +Е +К)

п

і j

ij

де Еіj — повний економічний ефект і-го виду на j-му об’єкті, якийвстановленийнаосновірозрахункувеличинипитомогоекономічно-гозбитку(Еп.з)дотапісляпроведенняприродоохороннихзаходів.

,Dе

п.з

ЗЕ =

В

де∆З=З1—З2—питомийзбитокдо(З1)тапісля(З2)проведенняприродоохороннихзаходів,грн.;С—сукупніексплуатаційнівитрати;Ен—нормативрічноїефективностікапіталовкладень(тимчасовобе-рутьсяврозмірі0,12);К—капітальнівкладеннявбудівництвопри-родозахиснихспоруд.

Економічний результат природоохоронних заходів (Р) виража-єтьсяувеличинівідверненихрічнихекономічнихзбитківвідзабруд-ненняприродногосередовища(П)ірічногоприроступрибутку(до-датковогоприбутку)відполіпшеннявиробничихрезультатівдіяль-ностіпідприємствчигрупипідприємств(Д),тобто:

Р .= + ДП

Величинавідверненихрічнихекономічнихзбитківвідзабруднен-нясередовища(П)дорівнюєрізниціміжрозрахунковимивеличина-ми збитків, які мали місце до здійснення природозахисних заходів(Зф),ізалишковихзбитківпісляпроведенняцихзаходів(Зм):

П Зф–Зм.=

(10.11)

(10.12)

(10.13)

(10.14)

137

Рис. 10.3. Характеристикаекономічнихрезультатівприродоохороннихзаходів

Якщоперіодибудівництва(реконструкції),атакожпроектністро-киексплуатаціїприродоохороннихспоруд,величинивитратірезуль-татуперіодексплуатаціїістотнонезмінюютьсявчасі,топорівнянняваріантівприродо-захиснихзаходівможепроводитисязавеличиноюїхрічногочистогоекономічногоефекту(Е).

Вибір найкращого з кількох варіантів природозахисних заходівутакомуразіздійснюєтьсязаформулою

®E =(P–) max.З

Приведенідорічноїрозмірностівитративизначаютьсязаформу-лою:

(10.15)

економічнийрезультат(повнийефект)природоохороннихзаходівзарозрахунками

загальноїефективностіприродоохороннихвитрат

у сфері матеріального виробництва —прирістобсягівчистоїпродукціїабоприбут-ку,авокремихгалузяхабонапідприємствах—зниженнясобівартості

у невиробничій сфері—економіявитратнавиробництворобітінаданняпослуг

у сфері приватного споживання — скорочення витрат з особистих коштів насе-лення

економічнийрезультатприродоохороннихзаходівзасумоювеличин

відверненіекономічнізбиткивідзабрудненнянавколишньогосередовища,тобтонездійсненізавдякизменшеннюзабрудненнянавколишньогосередовищазатративматеріальномувиробництві,невиробничійсферітавитратинаселення

прирістекономічної(грошової)оцінкиприроднихресурсів,збереженихчиполіпшенихзавдякиреалізаціїприродоохороннихзаходів

прирістгрошовоїоцінкиреалізованоїпродукції,отриманоїзавдякиповнійутилізаціїсировинних,паливно-енергетичнихтаіншихматеріальнихресурсівунаслідокздійсненняприродоохороннихзаходів

138

•нЗ=С+Е К,

деС—сукупніексплуатаційнівитрати;Ен—нормативрічноїефек-тивностікапіталовкладень(тимчасовоберутьсяврозмірі0,12).К—капітальнівкладеннявбудівництвоприродозахиснихспоруд.

Якщопорівнюютьсязаходи,щозабезпечуютьвихідназаданийрі-вень якості навколишнього середовища, наведені витрати визнача-ютьсязаформулою

•нЗ=К +Т С,

деТн—нормативнийтермінокупностікапітальнихвкладень(вели-чина,зворотнаЕн).

Як додаток до показників загальної економічної ефективностіприродозахиснихвитратвикористовуютьсяпоказники їхекономіч-ноїтасоціальноїефективності.

Економічна ефективність природозахисних витрат визначаєть-сязіставленнямобсягівекологічнихрезультатівівитрат,щоїхспри-чинили.Екологічнірезультатиобчислюютьсяякрізницяпоказниківнегативноговпливунанавколишнєсередовищеіякрізницяпоказни-ківстанунавколишньогосередовищадоіпісляпроведеннязаходів.

Соціальна ефективність природозахисних витрат вимірюєтьсявідношенням натуральних показників, які виражають соціальні ре-зультатидовитрат,необхіднихдляїїдосягнення.Соціальнийрезуль-татвизначаєтьсяякрізницяпоказників,щохарактеризуютьзмінивсоціальній сфері, які виникли внаслідок здійснення природозахис-нихзаходів.

Висновки1.Економічнізбитки—всівидизбитків,щозавдаютьсянаселен-

ню,комунальномугосподарству,лісовомуісільськомугосподарству,промисловостівідзабрудненнядовкілля,вираженіувартіснійформі.

2.Економічні збитки від забруднення негативно впливаютьнаекономічнийдобробут.Цякатегоріяекологічнихвитрат,пов’язаназвиробництвомВНП,невідраховуєтьсязобсягусукупноговироб-ництва,ітакимчиномВНПзавищуєрівеньматеріальногодобробутусуспільства(чимбільшеобсягВНП,тимбільшезабрудненнядовкіл-лятамасштабивикривленняВНП).

3.Економічнимрезультатом(повнимекономічнимефектом)при-родоохороннихзаходівзарозрахункизагальноїефективностіприро-доохороннихвитратє:

(10.16)

(10.16а)

139

• у сфері матеріального виробництва — приріст обсягів чистоїпродукціїабоприбутку,авокремихгалузяхабонапідприєм-ствах—зниженнясобівартості;

• уневиробничійсфері—економіявитратнавиробництворобітінаданняпослуг;

• усферіприватногоспоживання—скороченнявитратзособис-тихкоштівнаселення.

ТермінологіяЕкологічнівитрати,поствитрати,екстерналії, “пігувіанськийпо-

даток”, асиміляційний потенціал, економічний результат (повнийекономічнийефект),екологічнатасоціальнаефективністьприродо-захиснихвитрат.

Запитання і завдання для самоконтролю1. Охарактеризуйтепоняття“екологічнівитрати”?2. Охарактеризуйтеструктуруекологічнихвитрат.3. Пояснітьсутністьпоняття“екстерналії”,“пігувіанськийпода-

ток” та наведіть формулу для розрахунку екстернальних ви-трат.

4. Щоєасиміляційнимпотенціаломнавколишньогоприродногосередовища?

5. Охарактеризуйтевидизбитківвідзабрудненнядовкілля.Яки-миметодамивонивизначаються?

6. За допомогою якої методики можна визначити економіч-нізбиткивідзабрудненнядовкіллявціломутайогоокремихскладових?

7. Охарактеризуйтевизначенняекономічноїтасоціальноїефек-тивностіздійсненняприродоохороннихзаходів.

8. Якможнарозрахуватиекономічнірезультатиприродоохорон-нихзаходівтаякііснуютьдодатковіпоказникизагальноїеко-номічноїефективностіприродозахиснихвитрат?

Література [21;25;31;32;34;42;55;61;86;93;97;104;107]

140

СпИСОК ВИКОрИСтАНОЇ ЛІтЕрАтурИ

Основна1. Аніщенко В. О.Навчальнийпосібникзекології,економікипри-

родокористування та екологічного менеджменту. — Чернігів:Європ.ун-т,Чернігівськафілія,2007.—132с.

2. Аніщенко В. О.Основиекології:Нав.посіб.—Чернігів,2006.—174с.

3. Батлук В. А.Основы экологии и охрана окружающей сре-ды.—Львов,2001.—333с.

4. Гринин А. С., Орехов Н. А., Шмидхейни С.Экологический менед-жмент.—М.,2001.—206с.

5. Джигирей В. С. Екологіятаохоронанавколишньогоприродно-госередовища.—К.,2000.—203с.

6. Дикань В. Л., Дейнека А. Г., Позднякова А. А. и др. Основыэкологиииприродопользования.—Харьков,2002.—384с.

7. Запольський А. К., Салюк А. І.Основиекології.—К.,2001.—358с.8. Літвак С. М., Рижков С. С., Скороходов В. А. та ін.Екологічний

менеджментіаудит.—К.,2006.—200с.9. Николайкин Н. И.Экология.—М.,2003.—624с.

10. Основиекології.Екологічнаекономікатауправлінняприродо-користуванням.—Суми,2005.—759с.

11. Шматько В. Г., Нікітін Ю. В.Екологія і організація природо-охоронноїдіяльності.—К.,2006.—304с.

12. Екологічна економіка / За заг. ред. Л.Г.Мельник.— Суми.2001.—350с.

13. ЕкологічнеправоУкраїни/Зазаг.редЮ.С.Шемшученка.—К.,2005.—848с.

Додаткова

14. Акимова И. А., Хаскин В. В.Экология.—М.,1998.—455с.15. Баб’як О. С., Біленчук П. Д., Чирва Ю. О.ЕкологічнеправоУкраї-

ни.—К.,2000.—216с.16. Бакка М. Т. та ін. Екологія та захист ноосфери.— Житомир,

1998.—236с.

141

17. Банников А. Г. и др. Основы экологии и охрана окружающейсреды.—3-еизд.—М.,1996.—486с.

18. Белов С. В., Барбинов Ф. А., Козьяков А. Ф.Охрана окружаю-щейсреды:Учеб.пособиедлятехн.спец.вузов.—2-еизд.,испр.идоп./Подред.С.В.Белова—М.,1991.—319с.

19. Бикбулатов И. Х., Еришко В. М., Зейферт Д. В., Иванов П. П.ПрограммамониторингаиоценкиокружающейсредыСША.—Уфа,1996.—146с.

20. Биохимические основы экологического нормирования.— М.,1993.—307с.

21. Бобылев С. Н., Ходжаев А. Ш.Экономика природопользова-ния.—М.,1997.—272с.

22. Боков В. А, Лущик А. В.Основыэкологическойбезопасности.—Симферополь,1998.—224с.

23. Бродский А. К.Краткийкурсобщейэкологии.—СПб.,1999.—219с.

24. Варламов А. А.,Хабаров А. В.Экологияземлепользованияиохранаприродныхресурсов.—М.,1999.—158с.

25. Васюта О. А., Васюта С. І., Філіпчук Г. Г. Екологія і політика:У2т.—Чернівці,1998.—424с.

26. Вернадский В. И.Жизнеописание:Избр.тр.—М.,1993.27. Вернадский В. И.Химическоестроениебиосферыиееокруже-

ния.—М.,1987.—339с.28. Воронков Н. А.Рольлесоввохраневод.—Л.,1988.—286с.29. Воронцов А. И., Щетинский Е. А., Никодимов И. Д.Охрана при-

роды.—М.,1989.—303с.30. Временная типоваяметодикаопределенияэкономическойэф-

фективности осуществления природоохранных мероприятийи оценки экономического ущерба, причиняемого народномухозяйствузагрязнениемокружающейсреды.—М.,1986.

31. Герасимович В. Н., Голуб А. А.Методологияэкономическойоцен-киприродныхресурсов.—М.,1988.

32. Герасимчук А. А., Палеха Ю. І. Основи екології.— К., 1999.—68с.

33. Гиренок Ф. И.Экология,цивилизация,ноосфера.—М.,1987.—182с.

34. Гирусов Э. В.Основы социальной экологии: Учеб. пособие.—М.,1998.—172с.

142

35. Гирусов Э. В.Экология,экономикаприродопользованияиры-нок.—М.,1998.—455с.

36. Голиков А. П., Олійник Я. Б., Степаненко А. В.Вступ до еколо-гічноїісоціальноїгеографії.—К.,1996.—320с.

37. Голубець М. А.Від біосфери до соціосфери.— Л., 1997.—256с.

38. Горелик Д. О., Конопелько Л. А.Мониторингзагрязненияатмос-ферыиисточниковвыбросов.—М.,1992.—432с.

39. Горелов А. А.Экология:Учеб.пособие.—М.,1998.—240с.40. Гофман К. Г. Экономическая оценка природных ресурсов.

Вопросытеориииметодологии.—М.,1987.41. Декларация Риопоокружающейсредеиразвитию//Ойкуме-

на.—1992.—№3.42. Демина Т. А.Экология,природопользование,охранаокружаю-

щейсреды:Учеб.пособие.—М.,1997.—143с.43. Дорогунцов С. І., Хвесик М. А., Горбач Л. М., Пастушенко П. П.

Екосередовищеісучасність.—К.,2006.—Т.1.—424с.44. Закон України “Про охорону навколишнього природного се-

редовища”//ВідомостіВерховноїРадиУРСР.—1991.—№46.45. Злобін Ю. А.Основиекології.—К.,1998.—248с.46. Иванов Б. А.Инженернаяэкология.—Л.,1989.—152с.47. Израэль Ю. А.Экология и контроль природной среды.— М.,

1984.—528с.48. Казначеев В. П.УчениеВ.И.Вернадского о биосфере и ноос-

фере.—Новосибирск,1989.—248с.49. Касьяненко А. А.Контролькачестваокружающейсреды.—М.,

1992.–136с.50. Катастрофы иисторияЗемли.—М.,1986.—472с.51. Кашенко О. Л.Фінансиприродокористування.—Суми,1999.—

421с.52. Киселев В. Н.Основыэкологии.—Минск,1998.—367с.53. Кисельов М. М., Крисаченко В. С., Гардащук Г. В.Методологія

екологічного синтезу (Єдність людини та природоохороннихаспектів).—К.,1995.—158с.

54. Колчтский Э. И. Эволюция биосферы. — Л.: Наука, 1990.—236с.

55. Кондратьев К. Я.Ключевыепроблемыглобальнойэкологии.—М.,1990.–454с.

143

56. Кондратьев К. Я., Данилов-Данильян В. И., Донченко В. К. и др.Экология,экономикаиполитика.—СПб.,1993.—286с.

57. Конституція України.58. Кормилицын В. И., Цицкишвили М. С., Яламов Ю. И.Основыэко-

логии.—М.,1997.—68с.59. Корсак К. В., Плахотнік О. В.Основи екології.— К., 1998.—

226с.60. Косыгин Ю. А.Средаобитания:Размышленияобэкологии,че-

ловекеиноосфере.—Хабаровск,1990.—92с.61. Котова Л. И., Рыжков Л. П., Полина А. В.Биологический конт-

ролькачестваводы.—М.,1989.—142с.62. Крисаченко В. С.Екологічнакультура:теоріяіпрактика:Навч.

посіб.—К.,1996.—352с.63. Людинаідовкілля.Антологія:У2кн./Упоряд.В.С.Крисачен-

ко.—К.,1995.—432с.64. Макар С. В.Основы экономики природопользования.— М.,

1998.—192с.65. Малишко М. І. Основи екологічного права України.— К.,

1999.—152с.66. Маркович Д. Ж.Социальнаяэкология.—М.,1997.67. Марчук Г. И., Кондратьев К. Я.Приоритеты глобальной эко-

логии.—М.,1992.—263с.68. Медоуз Д. Х., Медоуз Д. Л., Рандерс И. За пределами роста.—

М.,1994.—303с.69. Методика визначення розмірів відшкодування державі збит-

ків,зумовленихзабрудненнямізасміченнямземельнихресур-сівприпорушенніприродоохоронногозаконодавства.ГоловнаінспекціяприМінекобезпекиУкраїни.— К.,1997.

70. Моисеев Н. Н.Восхождениекразуму.—М.,1993.—324с.71. Моисеев Н. Н.Человекиноосфера.—М.,1990.—352с.72. Мороз С. А. ІсторіябіосфериЗемлі:Навч.посіб.:У2кн.—К.,

1996.—440с.73. Назарук М. М.Соціоекологія:Словник-довідник.—Л.,1998.—

172с.74. Небел Б.Наукаобокружающейсреде:Какустроенмир:В2т.—

М.—424с.75. Никитин Е. Д; Гирусов Э. В.ШагреневаякожаЗемли:Биосфе-

ра—почва—человек.—М.,1993.—111с.

144

76. Новиков Ю. В.Экология, окружающая среда и человек.— М.,1986.—320с.

77. Новиков Ю. В., Сайфутдинов М. М.Вода и жизнь на Земле.—М.,1981.—183с.

78. Одум Ю.Экология.—М.,1986.—Т.1—328с.;Т.2.—376с.79. Основи соціоекології: Навч. посіб./ Г.О.Бачинський, Н.В.Бе-

ренда,В.Д.Бондаренкотаін.—К.,1995.—238с.80. Оуэн Д. Ф.Чтотакоеэкология?:Пер.сангл.—М.81. Оуэн О. С.Охранаприродныхресурсов.—М.,1977.—416с.82. Павлова И. Ю., Шевченко А. Т.Основыприродопользования.—

М.,1996.—49с.83. Постанова Верховної Ради України “Про основні напрями

державноїполітикиУкраїниугалузіохоронидовкілля,вико-ристанняприроднихресурсівтазабезпеченняекологічноїбез-пеки”від5березня1998р.

84. Промышленные отходы:Воздействиенаокружающуюсреду.— М.,1996.—92с.

85. Рациональное использованиеиохранаокружающейсредыго-родов.— М.,1990.

86. Реймерс Н. Ф.Экология.—М.,1994.87. Реймерс Н. Ф.Надежды на выживание: Концептуальная

экология.—М.,1992.—367с.88. Реймерс Н. Ф.Природопользование.—М.,1990.—637с.89. Реймерс Н. Ф.Природопользование: Словарь-справочник. —

М.,1990.—637с.90. Розбудова екомережіУкраїни/Наук.ред.Ю.Р.Шелянг-Солон-

ко.—К.,1999.—127с.91. Роль водныхресурсоввжизнистраны. — М.,1987.—112с.92. Рузавин Г. И.Концепции современного естествознания.— М.,

1997.—287с.93. Салтовський О. І. Основи соціальної екології: Курс лекцій.—

К.,1997.—168с.94. Сахаев В. Г., Шевчук В. Я.Економіка іорганізаціяохоронина-

вколишньогосередовища.—К.,1995.95. Стадницкий В. И., Родионов А. И.Экология.—М.,1988.96. Сухорукова С. М.Экономикаиэкология.—М.,1989.97. Сытник К., Брайон А. В., Гордецкий А. В.Биосфера, экология,

охранаприроды.—К.—523с.

145

98. Тейяр де Шарден П.Феноменчеловека.—М.,1987.—240с.99. Хачатуров Т. С.Экономикаприродопользования.—М.,1987.

100. Хвесик М. А., Горбач Л. М., Кулаковський Ю. П.Економіко-пра-вове регулювання природокористування: Монографія.— К.,2004.—524с.

101. Хилько М. І. Екологічна політика: Монографія.— К., 1999.—363с.

102. Чепурных Н. В., Новоселов А. Л., Дунаевский Л. В.Экономика при-родопользования:эффективность,ущербы,риски.—М.,1997.—304с.

103. Шаприцкий В. Н.Разработка нормативов ПДВ для защитыатмосферы:Справочник.—М.,1990.—416с.

104. Экзарьян В. Н.Геоэкологияиохранаокружающейсреды.—М.,1997.—786с.

105. Экологическая экспертиза: Обзорная информация/ Гл. ред.Ю.М.Арский;Отв.ред.А.Е.Виноградова.—Вып.1.—1992.—80с.

106. Экологические основы рационального использования и охра-ны водоемов/ Отв. ред. Н.И.Баглаева.— Новосибирск,1991.—107с.

107. Экологические проблемы эрозии почв и русловых процессов:Сборник/Подред.Р.Ч.Чолова.—М.,1992.—198с.

108. Экологические проблемы: Что происходит, кто виновен и чтоделать?—М.,1997.—330с.

109. Экологические системы.Адаптивнаяоценкаиуправление:Пер.сангл./Подред.Холига.—М.,1991.

110. Экология /Подред.С.А.Боголюбова.—М.,1999.—228с.111. Экология ирекультивациятехногенныхландшафтов/Отв.ред.

В.М.Курачев.—Новосибирск,1992.—304с.112. Экономика природопользования/Подред.Т.С.Хачатурова.—

М.,1991.—267с.113. Экономические основыэкологии/Подред.В.В.Глухова.—М.,

1997.—304с.114. Яремчук І. Г. Економіка природокористування.— К., 2000. —

431с.

146

ЗмІСТ

Вступ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3

РозділІОСНОВНІТеОРеТичНІКОНЦеПЦІїеКОЛОГІї. . . . . . . . . . . 5

Тема 1.Теоретико-методологічніосновиекології. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51.1.Предмет,методізавданняекології . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 51.2.Основніпоняттяітерміниекології(найбільшзагальні

йуживані).............................................. 91.3.Методиекологічнихдослідженьтаекологічне

моделювання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 11

Тема 2. Характеристикасередовищаіснуваннялюдського суспільства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

2.1.Людськесуспільствоісередовищейогоіснування.Впливлюдининаприроду. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17

2.2.Структуранавколишньогосередовища. . . . . . . . . . . . . . . . . . 212.3.Екосистемиіпроцесобмінуречовинтаенергіївних. . . . . 24

Тема 3. Основніекологічніфакторитазакони . . . . . . . . . . . . . . . . . 323.1.Екологічніфактори,їхкласифікація..................... 323.2.Основніекологічнізакони. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33

Тема 4. Джерелаівидизабрудненнянавколишнього природногосередовищаінапрямийогоохорони. . . . . . . 38

4.1.Джерелаівидизабрудненнядовкілля. . . . . . . . . . . . . . . . . . . 384.2.Екологічніпоказники.Нормуванняякостідовкілля

ікритеріїоцінкизмінинавколишньогоприродногосередовища. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 41

Тема 5. Джерелазабрудненняатмосфери таїїзахиствідантропогенноговпливу . . . . . . . . . . . . . . . . . 48

5.1.Склад,будова,властивостітафункціїатмосфери.Джерелаїїзабруднення. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 49

5.2.Нормуваннязабруднюючихречовинуповітрітавизначенняступенязабрудненостіатмосфери.Методиізасобиочищеннявикидівватмосферу. . . . . . . . . 51

5.3.Правоваохоронаатмосферногоповітря . . . . . . . . . . . . . . . . . 60

Тема 6. Раціональневикористаннятаохоронаводнихресурсів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

147

6.1.Загальніположенняводокористуваннятаводоспоживання.Характеристикирівнявикористанняводнихресурсів.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64

6.2.Джерелазабрудненняводнихоб’єктівтаоцінкаякостіводи. . 716.3.Умовискиданнястічнихводіспособиїхочищення . . . . . . 77

Тема 7. Літосфератаїїраціональневикористання. . . . . . . . . . . . . . . . . . .817.1.Загальнахарактеристикалітосферитаґрунту—

важливогокомпонентабіосфери. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 817.2.Впливгосподарськоїдіяльностінаґрунт.Оцінка

іздійсненняконтролюзазабрудненнямґрунтів. . . . . . . . . . 847.3.Землевпорядкування—засібраціональноговикористання

таохорониземельнихресурсів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89

РозділІІ

еКОНОМІКО-ПРАВОВІАСПеКТиУПРАВЛІННяПРиРОДОКОРиСТУВАННяМ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 94

Тема 8. Теоретичніосновиуправлінняприродокористуванням. . 948.1.Поняттяпроуправлінняприродокористуванням.

Екологічнаполітика.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 948.2.Екологічнийменеджмент. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 103

Тема 9.Методиуправлінняприродоохоронноюдіяльністю . . . . 1119.1.ПравоверегулюванняохорониНПС . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1129.2.Адміністративнерегулюваннятаінформаційниймеханізм управлінняприродокористуванням. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1159.3.Інформаційниймеханізмуправління

природокористуванням. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1209.4.Економічніметодиуправління,регулюванняраціонального природокористуваннятаохорониНПС . . . . . . . . . . . . . . . . . 123

Тема 10. Визначеннязбитківвідзабрудненнянавколишнього природногосередовищатаефективність екологічнихзаходів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130

10.1.Поняттяпроекологічнівитрати,екстерналіїтаасиміляційнийпотенціал. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 130

10.2.Видизбитківвідзабрудненнядовкіллятаїхвизначення. . 13210.3.Економічнатасоціальнаефективністьздійснення природоохороннихзаходів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 136

Списоквикористаноїлітератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 140

Унавчальномупосібникувикладенітеоретико-методологічніосновиекології,роз-критіпитанняуправлінняпроцесомприродокористування;значнаувагаприділенави-значеннюекономічноїефективностівпровадженняприродоохороннихзаходівтаоцін-киекономічнихзбитківвідзабрудненнянавколишньогоприродногосередовищавна-слідокгосподарськоїдіяльностілюдини,атакожокресленіголовніправовіосновивгалузіохорониприродитараціональноговикористанняприроднихресурсів.

Длястудентіввищихнавчальнихзакладівзіспеціальності“Економікапідприєм-ства”та“Менеджменторганізацій”,атакождлястудентів,аспірантів,викладачівдис-циплінеколого-правовоготаеколого-економічногонапряму.

Навчальневидання

АніщенкоВікторіяОлександрівна

ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ

Навчальний посібник

РедакторА. А. ТютюнникКоректор Т. К. Валицька

Комп’ютерневерстанняО. М. БабаєваОформленняобкладинкиО. О. Стеценко

Підп.додруку09.11.11.Формат60×841/16.Папірофсетний.Друкофсетний.

Ум.друк.арк.8,60.Обл.-вид.арк.5,20.Наклад1000пр.

МіжрегіональнаАкадеміяуправлінняперсоналом(МАУП)03039Київ-39,вул.Фрометівська,2,МАУП

ДП«Видавничийдім«Персонал»03039,Київ-39,просп.Червонозоряний,119,літ.ХХ

Свідоцтво про внесення до Державного реєстру суб’єктів видавничої справи ДК № 3262 від 26.08.2008 р.

НадруковановдрукарніДП«Видавничийдім«Персонал»