Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Кафедра видавничої справи та редагування

Укладач: к. філол. наук, ас. Полковенко Т. В.

ТЕРМІНОЗНАВСТВО

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030303 – видавнича справа та редагування

Затвердженона засіданні кафедриПротокол № 11від „20” червня 2008 р.

Зав. кафедри_______________ проф. Тимошик М. С.

Директор Інституту ________________ проф. Різун В. В.

КИЇВ – 2008

Робоча навчальна програма з дисципліни „Термінознавство”

Укладач: к. філол. наук, ас.Полковенко Тарас Вікторович

Лектор:к. філол. наук, ас.Полковенко Тарас Вікторович

Погодженоз науково-методичною комісією

„___” _________2008 р.

__________________

2

Вступ

Дисципліна „Термінознавство” є базовою нормативною для спеціальності „Видавнича справа та редагування”, що читається в І семестрі першого курсу в обсязі 1 кредиту: 18 годин лекцій, 18 годин самостійної роботи. Закінчується іспитом наприкінці І семестру.

Метою навчальної дисципліни „Термінознавство” є освоєння студентом термінознавчого комплексу, необхідного в роботі видавця та редактора.

Завдання навчальної дисципліни „Термінознавство” формулюються в конкретиці двох модулів, у межах яких а) проводиться аналіз термінологічної лексики; б) виявляються характеристики та визначається доцільність використання й удосконалення термінологічної лексики.

Об’єктом навчальної дисципліни „Термінознавство” є система термінів у видавничій практиці.

Предметом навчальної дисципліни „Термінознавство” є видавнича справа як сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційну, творчо-технічну, виробничо-господарську та промоційну діяльність фізичних і юридичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням та поширенням різних видів видавничої продукції.

Вимоги до знань та умінь

Студент повинен знати: Актуальність термінознавста. Джерела дослідження термінознавства. Основні відомості про термінознавтво. Етапи формування української термінологічної лексики. Розвиток української наукової термінології. Створення й видання україномовних підручників як один із

щаблів розвитку вітчизняного термінознавства. Вплив усного народного мовлення на процес

термінотворення. Особливості термінологічного словотворчого процесу: Укладання словників, створення підручників та іншої

навчально-методичної літератури. Впровадження термінолексики в практику. Українська термінологія у зв’язку з національними

культурними традиціям. Основні методичні вимоги при творенні термінології.

Студент повинен уміти: орієнтуватися в термінологічному комплексі, що стосується

видавничої справи в Україні і світі;

3

застосовувати терміни видавничої справи у практиці діяльності видавця;

аналізувати специфіку термінів; дотримуватися національних стандартів щодо системи

термінів; орієнтуватися в тенденціях термінотворення.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна „Термінознавство” є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”, є базовою для вивчення дисципліни „Літературне редагування”.

Система контролю знань та умови складання іспиту. Навчальна дисципліна „Термінознавство” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з двох модулів.

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю:- усна відповідь;- письмові творчі роботи лекційної рубрики „У світі термінів”;- письмові роботи з виконання домашніх комплексних завдань (одна на

вибір з переліку за кожною темою);- комплексна підсумкова робота: „Актуальні проблеми

термінознавства”.

Модульний контроль:результати вивчення кожного з двох модулів підсумовуються викладачем за підсумками форм контролю: усних відповідей, виконання творчих робіт, комплексних домашніх завдань і виконання підсумкової роботи „Актуальні проблеми термінознавства”.

Підсумковий контроль знаньвідбувається у формі тестування за вивченими темами на іспиті.

За результатами вивчення курсу студент отримує підсумкову оцінку за 100-бальною системою.

Шкала оцінюванняПідсумкова оцінка в балах (максимальна їх кількість – 100)

розраховується за накопичувальною схемою.

Принцип оцінювання набутих знань подається у таблиці 2.

4

Таблиця 2. Бальна система оцінювання студента

№ Способи набуття знань

Кількість балівмаксимальна мінімальна

1.

Письмове опитування, виконання завдань

15 балів (3 роботи) 6 балів (2 роботи)

2. Виконання самостійних робіт 25 балів (5 робіт) 16 балів (4 роботи)

3.Модульна контрольна робота (2 роботи)

10 балів (1 змістовий модуль)10 балів (2 змістовий модуль)

4 бали (1 змістовий модуль)4 бали (2 змістовий модуль)

4. Разом 60 балів 30 балів

Мінімально студент може набрати 30 балів за 2 модулі, максимально – 60. За екзамен – 40 балів.

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою Оцінка за національною шкалою90 – 100 5 відмінно85 – 89 4 добре75 – 8465 – 74 3 задовільно60 – 6435 – 59 2 незадовільно1 – 34

5

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАНЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

№ НазваКількість годин

Лекц. Самост.

Змістовий модуль 1. Вступ до курсу

1. Термінологія як лінгвістична наука про терміни, її зв'язок з іншими дисциплінами 2

2. Розвиток наукової термінології 2

3. Загальнотеоретичні проблеми термінології як складової загального мовознавства 2

4. Об'єкт термінологічного дослідження 2

5. Предмет термінології 2

6. Природа терміна 2

7. Структурно-словотвірна проблематика 2

8. Поняття про терміносистему 2

9. Модульна контрольна робота 2

Змістовий модуль 2. Система термінологічної лексики10. Система термінів та її мікросистеми 2

11. Організація термінологічних систем на рівні парадигматики 2

12. Лексико-семантична структура термінів 2

13. Інтернаціональні терміни, інтернаціоналізація та інтерслов'янізація термінів 2

14. Терміни спеціальні та загальновживані 2

15. Діапазон поширення термінів 2

16. Діалектні форми термінів 2

17. Термінологія і термінографія 2

18. Модульна контрольна робота 2

Разом 18 18

Всього: лекції – 18 год., самостійна робота – 18 год.

6

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЗА ТЕМАМИ

Змістовий модуль 1

Лекція 1. Термінологія як лінгвістична наука про терміни, її зв'язок з іншими дисциплінами (2 год.)

Термінологія як лінгвістична наука про терміни. Зв'язок термінології з іншими лінгвістичними дисциплінами. Загальні проблеми термінології. Теорія терміна. Формування концептуальних засад термінознавства.Історія української термінології. Розвиток української термінології та її перспективи. Характеристика проблематики.

Завдання для самостійної роботи „Розвиток наукової термінології” (2 год.)

Відтворіть власне розуміння наукової термінології. Проаналізуйте інформацію з історії розвитку терміносистеми.

Література [1, 2, 5, 7]

Лекція 2. Загальнотеоретичні проблеми термінології як складової загального мовознавства (2 год.)

Загальнотеоретичні проблеми термінології. Відношення термінології до наукознавства. Методологічні основи вивчення термінів. Методи дослідження системи термінів. Термін як об'єкт і предмет термінознавства.Терміносистсма як об'єкт та предмет термінознавства. Номенклатура як сукупність термінів, символів і назв.

Завдання для самостійної роботи „Об'єкт термінологічного дослідження” (2 год.)

Підготуйте інформацію про об'єкт термінологічного дослідження. Прокоментуйте у письмовому вигляді.

Література [5, 7, 16, 22]

Лекція 3. Природа терміна (2 год.)Зв'язок терміна з поняттям. Логічна системність терміна. Вмотивованість терміна. Багатозначність терміна. Термін і слово. Критерії термінологічності мовної одиниці. Формальна та змістовна структура термінів. Система функцій терміна. Особливості термінів як лексичних одиниць наукових підмов.

7

Завдання для самостійної роботи „Предмет термінології” (2 год.)Підготуйте інформацію про предмет термінології. Прокоментуйте у

письмовому вигляді.

Література [2, 7, 12, 24]

Лекція 4. Структурно-словотвірна проблематика (2 год.)Словотвірні типи. Продуктивність словотвірних типів у різних мікросистемах. Процес стандартизації. Процес регуляції словотвірних типів. Поняття норми у системі термінів. Нормативна точність і системність термінології. Лексична, граматична й словотвірна нормативність. Наукові принципи нормалізації та уніфікації системи термінів.

Завдання для самостійної роботи „Поняття про терміносистему” (2 год.)

Подайте власне розуміння поняття „терміносистема”. Проаналізуйте інформацію з мовознавчих джерел.

Література [1, 3, 5, 19]

Модульна контрольна робота № 1 (2 год.)Письмова робота: „Термінологічне нормування мови”

Змістовий модуль 2

Лекція 5. Система термінів та її мікросистеми (2 год.)Система термінів, що виражає систему понять. Місце системи термінів у лексичній системі мови. Характер системи термінів і системи понять.Система термінів і система номенклатури. Системна організація термінів па рівні лексико-семантичної парадигматики. Роль синонімії в термінологічних системах. Терміни-антоніми та їх парадигматичні властивості. Гіпонімічна парадигма як одна із найважливіших категорій формування термінологічної структури.

Завдання для самостійної роботи „Організація термінологічних систем на рівні парадигматики” (2 год.)

Проаналізуйте парадигматичний рівень термінологічних систем. Результати аналізу запишіть.

Література [1, 2, 5, 7, 8, 9, 11, 14]

8

Лекція 6. Лексико-семантична структура термінів (2 год.)Поняття лексичної семантики термінів. Термінізація загальновживаних слів у термінотворенні. Семантична генералізація та семантизація у термінотворенні. Семантика термінів. Місце інтернаціональних термінів у системі термінів національних мов. Словотвірна структура інтернаціональних термінів. Принципи міжнародної координації у сфері термінів.

Завдання для самостійної роботи „Інтернаціональні терміни, інтернаціоналізація та інтерслов'янізація термінів” (2 год.)

Підготуйте інформацію про інтернаціональні терміни, інтернаціоналізацію та інтерслов'янізацію термінів. Прокоментуйте у письмовому вигляді.

Література [5, 7, 15, 16, 22, 23]

Лекція 7. Терміни спеціальні та загальновживані (2 год.)Загальновживана лексика як джерело твірних ресурсів у процесі термінотворення. Структурно-словотвірна система загальновживаної лексики як основа для побудови системи термінів. Мікросистема фахових термінів як складова лексичного складу мови на лексико-семантичному рівні. Транссемантизація термінів і їх детермінологізація у сфері загальновживаної лексики. Діапазон поширення термінів серед іменників і прикметників.Діапазон поширення термінів серед дієслів і прислівників. Терміни у складі слів. Терміни у складі словосполучень. Місце діалектних форм термінів серед загальної термінологічної лексики. Українські версії діалектних форм термінів. Ареал діалектних форм термінів.

Завдання для самостійної роботи „Діапазон поширення термінів” (2 год.), „Діалектні форми термінів” (2 год.), „Термінологія і термінографія” (2 год.)

Визначте ареал поширення окремих термінів, зверніть увагу на їх діалектні форми. Проаналізуйте поняття „термінологія” і „термінографія”.

Література [1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 17, 18, 20, 21, 24]

Модульна контрольна робота № 2 (2 год.)Письмова робота: „Діалектні форми термінів і проблема укладання

термінологічних словників”

9

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМ КУРСУ(питання до іспиту)

Тема 1. Термінологія як лінгвістична наука про терміни, її зв'язок з іншими дисциплінамиНа якому рівні функціонує термінологія як лінгвістична наука про терміни? Який зв'язок термінології з іншими лінгвістичними дисциплінами? Як формувалися концептуальні засади термінознавства? Які відомості містить історія української термінології? Як відбувається розвиток української термінології?

Тема 2. Загальнотеоретичні проблеми термінології як складової загального мовознавстваЯкими є загальнотеоретичні проблеми термінології? Як позиціонується термінологія по відношенню до наукознавства? Які головні методологічні основи вивчення термінів? Які методи дослідження використовуються для вивчення системи термінів? Що є об'єктом і предметом у термінознавстві?Які наслідки термінологічного нормування мови?

Тема 3. Природа термінаЯк термін пов'язаний з поняттям? Якою є логічна системність терміна? Як мотивується термін? Що таке багатозначність терміна? Яким є критерій термінологічності мовної одиниці? Якою є формальна та змістовна структура термінів? Як функціонує система термінів? Якими є особливості термінів як лексичних одиниць наукових підмов?

Тема 4. Структурно-словотвірна проблематикаЯкими є словотвірні типи? Чим визначається продуктивність словотвірних типів у різних мікросистемах? Як відбувається процес стандартизації в межах терміносистеми? Як регулюються словотвірні типи? Що таке норма у системі термінів? Що таке лексична, граматична й словотвірна нормативність? Які наукові принципи нормалізації та уніфікації системи термінів?

Тема 5. Система термінів та її мікросистемиЯк система термінів виражає систему понять? Яким є місце системи термінів у лексичній системі мови? Яким є характер системи термінів і системи понять? Як система термінів уходить у систему номенклатури? Як відбувається організація термінів на рівні лексико-семантичної парадигматики? Яку роль відіграє синонімія в термінологічних системах? Що таке терміни-антоніми та якими є їх парадигматичні властивості?

Тема 6. Лексико-семантична структура термінівЯким є діапазон лексичної семантики термінів? Як відбувається термінізація загальновживаних слів у термінотворенні? Що таке семантична генералізація

10

та семантизація у термінотворенні? Яке місце посідають інтернаціональні терміни в системі термінів національних мов? Якою є словотвірна структура інтернаціональних термінів? Якими є принципи міжнародної координації у сфері термінів? Що таке інтерслов’янізація термінів?

Тема 7. Терміни спеціальні та загальновживаніЯким чином загальновживана лексика виступає джерелом ресурсів у процесі термінотворення? Чим характеризується мікросистема фахових термінів як складова лексичного складу мови на лексико-семантичному рівні? Як відбувається транссемантизація термінів і їх детермінологізація у сфері загальновживаної лексики? Яке місце посідають діалектні форми термінів серед загальної термінологічної лексики? Як унормовуються українські версії діалектних форм термінів? В чому полягає проблема діалектних форм термінів на ниві укладання термінологічних словників? Яким є ареал діалектних форм термінів?

11

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна1. Агарков І. Структура видавничої термінології // Друкарство — 2000 —

С. 20–23.2. Григораш Д. С. Журналістика у термінах і виразах. — Львів, 1974.3. ДСТУ 3017—95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. —

Введ. 23.02.95. К.:Держстандарт України, 1995 — 46 с.4. ДСТУ 3018—95. Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та

визначення. — Введ. 23.02.95. К. : Держстандарт України, 1995 — 44 с.5. Зарицький М. С. Актуальні проблеми українського термінознавства:

Підручник для студ. вищих навч. закл. / Національний технічний ун-т України "Київський політехнічний ін-т". — К. : Політехніка; ТОВ "Фірма "Періодика", 2004. — 124 с.

6. Огар Е. Тлумачний словник української видавничої та поліграфічної термінології // Палітра друку. — 1997.

7. Панько Т. І., Кочан І. М., Мацюк Г. П. Українське термінознавство. — Л. : Вид-во “Світ”, 1994.

8. Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця: Практичний посібник. — К. : Наша культура і наука, 2005.

Додаткова9. ГОСТ 16447—78. Издания. Термины и определения основных видов //

Нормативные материалы по издательскому делу : Справочник. — М. : Книга, 1987. — С. 195—206.

10.ГОСТ 7.60—90. Издания. Основные виды. Термины и определения. — Введ. 01.01.91.

11.Даниленко В. П., Скворцов Л. І. Теоретичні та практичні аспекти нормалізації наукової термінології // Мовознавство. — 1980. — № 6. — С. 16–21.

12.Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З. Б. Основи термінотворення. Семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: Академія, 2000.

13.Кияк Т. Р. До питання про "своє" і "чуже" в українській термінології // Мовознавство. — 1994. — № 1. — С. 22–25.

14.Коломієць В. І. Поповнення лексики української літературної мови після Великої Вітчизняної війни // Українська мова і література в школі. — 1975. — № 7. — С. 26–37.

15.Наконечна Г. В. До історії упорядкування української науково-технічної термінології // Мовознавство. — 1992. — № 6. — С. 41–47.

16.Науково-технічний прогрес і проблеми термінології. Тези доп. респ. конф. (Львів, травень 1980 р.) — К. : НД, 1980.

17.Овчаренко В. М. Структура і семантика науково-технічного терміна. — X. : Вид. ХДУ, 1968.

12

18.Панько Т. І., Кочан І. М. Вироблення українських термінологічних стандартів // Вісник. АН України. — 1991. — № 12. — С. 15–22.

19.Панько Т. І. Концеатосфера термінологічної розбудови української мови // Мовознавство. — 1994. — № 1. — С. 14–22.

20.Перебийніс В. С. Деякі закономірності в розвитку термінологічної лексики: На матеріалі "Енциклопедії кібернетики" // Мовознавство. — 1974. — № 4. — С. 3–12.

21.Різун В. В. Моделювання і технологія редакторських систем / Інститут системних досліджень освіти, Інститут журналістики Київського університету. — К., 1995.

22.Словарь издательских терминов / Под ред. А. З. Мильчина. — М., 1983. 23.Справочная книга редактора и корректора. — М., 1985.24.Циткіна Ф. А. Термінознавство на Україні й аспекти зіставних

досліджень // Мовознавство. — 1993. — № 2. — С. 67–71.

13

Перелік питань для наукової роботи

1. Актуальні проблеми термінознавста.2. Джерела дослідження термінознавства.3. Історія створення української термінології.4. Русифікаторська політика царського уряду, недержавний

статус української мови, державна роз’єднаність української мовної території як негативні фактори розвитку українського термінознавства.

5. Формування національної системи освіти й виховання, надання українській мові державного статусу і відповідного державного значення україномовній термінолексиці.

6. Суспільно-політичні умови становлення термінолексики, джерела формування, провідні напрями розвитку.

7. Взаємини позамовного і внутрішньомовного факторів організації термінотворення.

8. Рівень розвитку національної освіти, науки, культури і система українського термінотворення.

9. Становище мови в суспільстві, ступінь розвитку функціональних стилів і система українського термінотворення.

10. Створення й видання україномовних підручників як один з етапів розвитку вітчизняного термінознавства.

11. Добір із усного народного мовлення слів, які можна термінологізувати.

12. Особливості розвитку термінолексики на межі століть:1) існування двох варіантів української мови – східноукраїнського та західноукраїнського;2) спроба уніфікації навчальної термінолексики;3) використання авторами підручників (А.Кримський, І.Нечуй-Левицький Г.Шерстюк, Є.Тимченко та ін.) народної термінології Наддніпрянщини;4) намагання знівелювати різницю територіальних мовних відмінностей;5) використання міжнародних термінів (грецького, латинського, російського та ін. походження);6) особистісні впливи культурноосвітніх діячів на формування наукового стилю української мови (М.Драгоманов, І.Верхратський, І.Огієнко, М.Грушевський, В.Сімович, О.Яната, О.Курило та ін.);7) взаємозв’язок у розвитку наукової термінології й народної освіти;8) врахування національних традицій у термінотворенні.

13. Українська термінологія та проблема нормування української мови.

14

14. Розгортання україномовної освіти, започаткування викладання всіх шкільних дисциплін українською мовою, створення й видання навчальної літератури для різних типів шкіл та потреба вироблення україномовної термінолексики.

15. Особливості термінологічного словотворчого процесу:а) орієнтація на засоби рідної мови;б) використання у навчальній літературі найбільш вдалих термінів, створених у попередні роки;в) оформлення термінів відповідно до існуючих правописних норм;г) апробація новостворених термінів у літературі;д) термінотворення для позначення нових понять;е) калькування окремих термінів з інших мов;є) українізація іншомовних термінів.

16. Особливості словотворчого термінологічного процесу та вироблення правописних норм.

17. Укладання словників, створення підручників для школи та іншої навчально-методичної літератури і творення термінів на національній основі, з використанням набутих словотворчих засобів української мови.

18. Впровадження термінолексики в практику:а) вироблення та ухвалення єдиного українського правопису;б) створення системи термінолексики завдяки вагомим вкладам педагогів, фахівців різних галузей знань, мовознавців;в) розроблення та видання підручників, словників з різних навчальних дисциплін і відбір для них термінів, зручних для користування у відповідності до методологічних вимог застосування їх в школі.

19. Негативні фактори впровадження термінолексики в практику:а) епізодичний характер впровадження;б) непродуманість створення термінолексики;в) уплив на мовні процеси політичних та ідеологічних факторів;г) пуристичні тенденції під час укладання словників з боку авторів.

20. Наявність словників як результату термінологічної діяльності та розбудова національної науки.

21. Українська термінологія – національна за своїми витоками, міжнародна за своїм поширенням.

22. Динаміка розвитку української термінології, її зміни та пристосування до потреб суспільства.

23. Українська термінологія у зв’язку з національними культурними традиціям та її міжнародні контакти.

15

24. Основні методичні вимоги при творенні термінології.25. Дві суперечності у підходах до творення термінів: спроби

наблизити українську термінологію до міжнародної, потреба у вживанні народної термінології з метою кращого засвоєння її в системі вітчизняної науки.

16