МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ...

1

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

дисципліни

«ГЕОГРАФІЯ ТУРИЗМУ І ПОДОРОЖЕЙ» (для бакалаврів)

Київ 2016

2

Підготовлено професором кафедри менеджменту зовнішньоекономічної

діяльності І.І. Дахном, доцентом кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності В.М. Алієвою-Барановською

Затверджено на засіданні кафедри організації туристичної діяльності (протокол № 1 від «29» серпня 2016 р.) Схвалено Вченою радою Інституту міжнародних відносин та лінгвістики ім. Аверроеса (протокол № 1 від «31» серпня 2016 р.)

Алієва-Барановська В.М., Дахно І.І. Навчальна програма дисципліни

«Географія туризму і подорожей» (для бакалаврів напряму підготовки 6.140103 «Туризм»).-К.: МАУП, 2016.- 21 с.

Навчальна програма містить пояснювальну записку, тематичний план,

зміст дисципліни «Географія туризму і подорожей», теми контрольних робіт, питання для самоконтролю, а також список літератури

© Міжрегіональна Академія управління персоналом (МАУП), 2016 © ДП «Видавничий дім «Персонал», 2016

3

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Дисципліна «Географія туризму і подорожей», як випливає з її назви, є

країнознавством під прицілом міжнародного туризму.

Співавтору цієї навчальної програми під час перебування у Великій

Британії (1995 р., 1998 р.) та США (1995 р.) у книжкових крамницях

доводилося бачити підбірки туристичних карт і туристичні путівники з дуже

великої кількості країн світу.

Вирушаючи у зарубіжну мандрівку, турист мав можливість заздалегідь

ознайомитися з туристичними об’єктами відповідних країн. В Україні поки-що

такі можливості є обмеженими.

Сподіваємося, що у майбутньому ситуація стане кращою і Україна за

міжнародним туристично-інформаційним забезпеченням зрівняється з

передовими у цьому плані країнами світу.

Метою вивчення цього курсу є надання майбутнім фахівцям туристичної

сфери теоретичних знань та практичних навичок у сфері туристичного

країнознавства. Ці знання і навички є важливою складовою професійної

підготовки менеджерів у сфері міжнародного туризму.

Основні завдання дисципліни «Географія туризму і подорожей»:

дати студентам глибокі знання з туристичного країнознавства;

озброїти студентів методами вивчення туристичного країнознавства;

пояснити загальні і вирізняльні риси країн, що беруть участь у

міжнародному туризмі.

Об’єктом вивчення дисципліни є основні засади країнознавства у зв’язку з

міжнародною туристичною діяльністю.

Предметом вивчення дисципліни є окремі країни та регіони міжнародного

туризму.

4

Після вивчення дисципліни «Географія туризму і подорожей» студент повинен

знати :

головні закономірності та напрями розвитку теорії і практики

туристичного країнознавства;

загальну інформацію про країни і регіони міжнародного туризму;

національні особливості країн і регіонів міжнародного туризму;

туристичні об’єкти , що представлені у міжнародному туризмі.

Тим, хто вивчає «Географія туризму і подорожей», рекомендуємо

передусім знати про такі книги:

• Дахно І.І., Тимофієв С.М. Країни світу. Енциклопедичний довідник. –К.:

Мапа, 2011. – 806 с.;

• Алієва-Барановська В.М., Дахно І.І. Міжнародний туризм. Навчальний

посібник-довідник. –К.: Центр учбової літератури, 2013. – 344 с.

Перша з названих книг вже витримала чотири видання. Вперше її

опубліковано 2004 року. Охопила 194 країни світу, які існували на початку

ХІ століття.

Країни подаються за уніфікованою схемою. Спочатку подаються, так би

мовити, паспортні дані про кожну країну, які охоплюють дев’ятнадцять

позицій. Текстовими рубриками є:

20. Державний устрій.

21. Історія.

22. Природно-ресурсний потенціал.

23. Економіка.

24. Туристичні об’єкти.

25. Інша корисна інформація.

Особливу увагу рекомендуємо звернути на рубрику № 24 «Туристичні

об’єкти».

5

З кожним виданням книги осучаснювалися сторінки наприкінці книги, які

містять інформацію про керівників країн світу (глав держав і урядів).

Структура другої книги:

• Інформація про авторів.

• Передмова.

1. Еволюція Закону України «Про туризм».

2. Зміст навчальних посібників і підручників про міжнародний туризм.

3. Туристичні об’єкти світу.

4. Країни міжнародного туризму (міститься інформація про 31 країну

світу, які найчастіше відвідують вітчизняні туристи). Подано три

комплекти тестів з міжнародного туризму та ключі до них.

5. Нові держави світу (Абхазія, Косово, Нагірний Карабах, Південна

Осетія, Південний Судан, Придністров’я).

6. Правове регулювання міжнародного туризму.

Додаток. Що ви знаєте про Китай? (містить питання конкурсу, що

проводився посольством Китаю в Україні, присвяченого 60-річчю утворення

КНР).

Вважаємо, що знання і використання зазначених двох книг буде запорукою

глибоких знань менеджера у сфері міжнародного туризму.

До вивчення дисципліни слід залучати також інформаційні ресурси

Інтернету та статті про відповідні країни з енциклопедій та енциклопедичних

словників.

6

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

дисципліни

«Географія туризму і подорожей»

№

з/п Назва змістового модуля і теми

1. ВСТУП ДО ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль І.

«МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ У КРАЇНАХ «ВЕЛИКОЇ ВІСІМКИ»

2 Росія

3 США

4 Німеччина

5 Франція

6 Італія

7 Японія

8 Велика Британія

9 Канада

Змістовий модуль ІІ.

«ІНШІ КРАЇНИ ВЕЛИКОМАСШТАБНОГО МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ»

10 Китай

11 Індія

12 Таїланд

13 Індонезія

14 Мексика

15 Бразилія

16 Єгипет

17 Саудівська Аравія

18 Туреччина

7

Змістовий модуль ІІІ

«ТУРИСТИЧНІ РЕГІОНИ СВІТУ»

19. «Регіональне туристичне країнознавство (Західна Європа, Північна

Європа, Східна Європа, Близький і Середній Схід, Південно-Східна Азія,

Центральна Америка і Південна Америка, Карибський басейн, Африка,

Австралія і Океанія)

Разом годин: 108

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

«Географія туризму і подорожей»

Тема 1. ВСТУП ДО ДИСЦИПЛІНИ «Географія туризму і подорожей»

Значення дисципліни для професійної підготовки менеджера у сфері

міжнародного туризму.

Загальна характеристика літературних та інших інформаційних джерел з

дисципліни. Поради до опанування дисципліни. Критерії оцінювання знань.

Змістовий модуль І.

«МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ У КРАЇНАХ «ВЕЛИКОЇ ВІСІМКИ»

Тема 2. Росія.

Загальна інформація.

Національні особливості.

Туристичні об’єкти.

Література: основна:[1-20]

додаткова: [1-5]

Тема 3. США




8


додаткова:[1-5]

Тема 4. Німеччина






Тема 5. Франція






Тема 6. Італія






Тема 7. Японія






Тема 8. Велика Британія




9



Тема 9. Канада




Література: основна:[1-20];

Додаткова:[1-5].

Змістовий модуль ІІ.

«ІНШІ КРАЇНИ ВЕЛИКОМАСШТАБНОГО МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ»

Тема 10. Китай






Тема 11. Індія






Тема 12. Таїланд






Тема 13. Індонезія


10



Література: основна:[1-20];

Додаткова:[1-5].

Тема 14. Мексика






Тема 15. Бразилія






Тема 16. Єгипет






Тема 17. Саудівська Аравія






Тема 18. Туреччина


11





Змістовий модуль ІІІ.

«ТУРИСТИЧНІ РЕГІОНИ СВІТУ»

Тема 19: Регіональне туристичне країнознавство (Західна Європа,

Північна Європа, Східна Європа, Близький і Середній Схід, Південно-Східна

Азія, Центральна Америка і Південна Америка, Карибський басейн, Африка,

Австралія і Океанія)

1. Географічне положення регіонів

2. Країни регіонів

3. Загальна характеристика країн регіону, що розглядаються

4. Національні особливості країн регіонів

5. Туристичні об’єкти країн регіонів



12

ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Метою виконання контрольної роботи є поглиблене вивчення певного

питання за програмою навчальної дисципліни.

Контрольна робота виконується у вигляді реферату. Тему реферату студент

вибирає самостійно з наведеного нижче переліку і погоджує її з викладачем. За

погодженням з викладачем дозволяється взяти іншу тему, яка цікавить

студента, викладача або кафедру. Така тема має відповідати програмі

дисципліни.

Реферат повинен мати логічно побудований план, чітко окреслені

проблеми. Має містити стислий аналіз самостійно опрацьованих літературних

джерел, аналітичні узагальнення, теоретичні та/або практичні пропозиції.

Матеріал викладається послідовно. Уникаються смислові повтори.

Реферату має бути притаманним дослідницький, а не просто описовий

характер.

Структура контрольної роботи (реферату):

• титульний лист за встановленою формою, зокрема, зазначаються: індекс

групи; прізвище, ім’я та по-батькові студента; домашня адреса,

контактний телефон; дисципліна; тема; прізвище та ініціали викладача;

• вступ (формулюється актуальність теми);

• основна частина (огляд літератури, постановка проблеми та підходи до її

вирішення);

• висновки (з нумерацією чи іншим чітким відокремленням одного

висновку від іншого);

• список використаної літератури.

Загальний обсяг реферату - до 20 аркушів друкованого тексту на папері

формату А4.

Поля - щонайменше: зліва-25 мм, справа-10мм, зверху і знизу- 20мм.

13

У цілому при оформленні контрольної роботи слід керуватися Галузевим

стандартом вищої освіти України ( ГСВОУ 8.03060114-12) від 21.05.2012 р.

ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1. Український етнос у Канаді: минуле і сучасне.

2. Українці у Бразилії.

3. Український етнос у Казахстані.

4. Українці у Киргизії.

5. Український етнос у Придністров’ї.

6. Громадські об’єднання українців у Росії: їх минуле і сучасне.

7. Українці у Китаї.

8. Український етнос у Сибірі.

9. Українці у Хорватії.

10. Українці у Румунії.

11. Українці на Піренейському півострові.

12. Українці у Санкт-Петербурзі та Москві: минуле і сучасне.

13. Українсько-польське збройне протистояння під час Другої світової

війни: причини і наслідки.

14. Операція «Вісла» з точки зору польських та українських дослідників.

15. Далекосхідна Республіка і роль українців у її історії.

16. Українці в Австралії.

17. Українці у Великій Британії.

18. Український етнос у США.

19. Бразильські українці.

20. Українці на Далекій Півночі Росії.

21. Українці на Сахаліні.

22. Українці Росії у прикордонних з Україною російських регіонах.

23. Українці у Німеччині.

24. Українці на Апеннінському півострові.

14

25. Роми в Україні та світі.

26. Сучасна країнознавча література України: досягнення, недоліки та

перспективи її поліпшення.

27. Країнознавча література сучасної Росії.

28. Зелений Клин (Зелена Україна): історія і сучасність.

29. Кубань: минуле і сучасне.

30. Управління міжнародним туризмом у колишньому СРСР.

31. Управління міжнародним туризмом у дореволюційній Росії.

32. Менеджмент міжнародного туризму в Україні за радянських часів.

33. Діяльність Всесвітньої туристичної організації на сучасному етапі.

34. Міжнародно-правове регулювання туризму та можливі напрями його

подальшого розвитку.

35. Основні проблеми в управлінні міжнародним туризмом у сучасній

Україні.

36. Законодавство України про туризм.

37. Порівняльний аналіз законодавства України і Росії про туризм.

38. Англомовна країнознавча література.

39. Німецькомовна країнознавча література.

40. Французськомовна країнознавча література.

41. Іспанськомовна країнознавча література.

42. Видатні країнознавці світу та їх досягнення.

43. Епоха Великих географічних відкриттів та її герої.

44. Еволюція країнознавства.

45. Туристичний потенціал Тайваню.

46. Міжнародний туризм у Андоррі.

47. Місце Монако у міжнародному туризмі.

48. Міжнародна статистика про туризм.

49. Огляд літератури ХХІ століття про міжнародний туризм.

50. Українці у Франції.

15

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Національні парки Австралії.

2. Інфраструктура для зимових видів спорту в Австрії.

3. Старе місто у Баку.

4. Архітектурні пам’ятки Албанії.

5. Туристичні об’єкти Алжиру.

6. Архітектурні пам’ятки Анголи.

7. Гірськолижні курорти Андорри.

8. Морські пляжі Антигуа і Барбуди.

9. Унікальний водоспад Ігуасу.

10. Архітектурні та монументальні пам’ятки Афганістану..

11. Туристичні принади Багамських островів.

12. Туристична інфраструктура Бангладеш.

13. Архітектурні принади Барбадосу.

14. Залишки стародавніх поселень у Белізі.

15. Архітектурні пам’ятки Бельгії.

16. Палацовий комплекс у Беніні.

17. Троїцьке передмістя у Мінську.

18. Болгарські чорноморські курорти.

19. Монументальна кам’яна архітектура Болівії.

20. Боснійська архітектура.

21. Національні парки Ботсвани.

22. Статуя Христа на горі Корковаду у Бразилії.

23. Середньовічна мечеть у Буркіна-Фасо.

24. Національні парки Бурунді.

25. Монастирі Бутану.

26. Основні туристичні об’єкти Ватикану.

27. Історико-архітектурні пам’ятки Великої Британії.

28. Водоспад «Анхель» у Венесуелі.

16

29. Гробниці імператорів Аннаму.

30. Матенадаран у Єревані.

31. Найдавніша архітектура Гаїті.

32. Гондураський музей археології майя.

33. Туристичні принади Греції.

34. Пантеон на горі Мтацмінда у Греції.

35. Національний парк Гамбо.

36. Туристичні принади Гайани.

37. Архітектура майя у Гватемалі.

38. Данський парк відпочинку «Тіволі».

39. Туристичні принади Еквадору.

40. Комплекс монолітних церков в Ефіопії.

41. Туристичні об’єкти Єгипту.

42. Водоспад Вікторії у Замбі.

43. Історико-архітектурні пам’ятки Ізраїлю.

44. Туристичні принади Індії.

45. Індонезійський острів Балі.

46. Архітектурні пам’ятки Дубліна.

47. Туристичні об’єкти Ісландії.

48. Туристичні принади Іспанії.

49. Музеї та архітектура Італії.

50. Йорданське місто Петра.

51. Урочище Медео у Казахстані.

52. Архітектурний ансамбль камбоджийського міста Ангкор.

53. Туристичні об’єкти Канади.

54. Національні парки Кенії.

55. Мавзолей Манаса у Киргизстані.

56. Велика Китайська стіна.

57. Архітектурні пам’ятки Кіпру.

17

58. Національні парки, заказники і резервати у Демократичній Республіці

Конго.

59. Усипальниці перших правителів держави Корво.

60. Архітектурні пам’ятки і музеї Куби.

61. Долина глечиків у Лаосі.

62. Орган Домського собору Риги.

63. Національні парки Лесото.

64. Карстова печера Джейта у Лівані.

65. Мавзолей Омара-аль-Мухтара у Лівії.

66. Водоспад Тамарин на Маврикії.

67. Найдавніша архітектурна пам’ятка Мавританії.

68. Національні парки і заповідники Мадагаскару.

69. Архітектурні пам’ятки Македонії.

70. Туристичні принади Мексики.

71. Заповідник «Кодру» в Молдові.

72. Туристичні об’єкти Монако.

73. Пагоди М’янми.

74. Музеї і архітектура Нідерландів.

75. Туристичні об’єкти Німеччини.

76. Туристичні принади Нової Зеландії.

77. Резервати на національні парки Папуа-Нової Гвінеї.

78. Туристичні об’єкти Польщі.

79. Туристичні принади Росії.

80. Гірські горили Руанди.

81. Туристичні об’єкти Сальвадору.

82. Туристичні принади Саудівської Аравії.

83. Туристичні об’єкти Сейшелів.

84. Національний сад орхідей у Сінгапурі.

85. Туристичні об’єкти США.

86. Мавзолей Магді у Судані.

18

87. Туристичні принади Таїланду.

88. Національні парки Танзанії.

89. Туристичні об’єкти Тунісу.

90. Об’єкти туризму у Туреччині.

91. Архітектурні пам’ятки Узбекистану.

92. Туристичні об’єкти Уругваю.

93. Архітектурні пам’ятки Філіппін.

94. Національні парки та архітектурні пам’ятки Фінляндії.

95. Туристичні принади Франції.

96. Дубровнік ‒ місто-музей.

97. Туристичні об’єкти Чехії.

98. Цирк слонів у Шрі-Ланці.

99. Архітектурні об’єкти Швеції.

100. Туристичні принади Японії.

19

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна

1. Краткая географическая энциклопедия. В пяти томах. Гл. ред. А.А.

Григорьев. — М.: Государственное научное издательство «Советская

Энциклопедия», 1960.

2. Энциклопедический словарь. В двух томах. Гл. ред. Б.А. Введенский. —

М.: Советская Энциклопедия, 1963.

3. Большая Советская Энциклопедия. Третье издание. Главный редактор

А.М. Прохоров. — М.: Советская энциклопедия, 1970.

4. Українська Радянська Енциклопедія. – Видання 2-ге. Гол. ред.

М.П.Бажан. – К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії,

1977.

5. Украинская Советская Энциклопедия. Главный редактор М.П. Бажан. —

К.: Главная редакция Украинской Советской Энциклопедии, 1978.

6. Украинский Советский Энциклопедический словарь. В трех томах. —

ред. УСЭ — Бабичев Ф.С. — К.: Главная редакция Украинской

Советской Энциклопедии, 1988.

7. Юридична енциклопедія: В шести томах.-К.: Видавництво «Українська

енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1998.

8. Страны и народы мира. Энциклопедический справочник. — Ростов-на-

Дону, Феникс, 1998. – 606 с.

9. Весь мир. Энциклопедический справочник. — Минск: Литература, 1998.-

656 с.

10. Большой энциклопедический словарь. Главный редактор А.М. Прохоров.

Изд. 2-е, переработанное и дополненное: Москва, Большая Российская

энциклопедия, 1998. – 1456 с.

11. Страны мира. Справочник. 1999. - М.: Республика, 1999. -512 с.

12. В.М. Юрківський. Країни світу. Довідник. — К.: Либідь, 1999. – 368 с.

20

13. Новый иллюстрированный энциклопедический словарь. Главный

редактор и директор издательства А.П. Горкин. — М.: Большая

Российская энциклопедия, 1999. – 912 с.

14. Сиротенко Н.Г., Менделев В.А. Малая энциклопедия стран, 2-е изд.,

перераб. — М.: ООО «Издательство АСТ». — Харьков: ООО «Торгсин»,

2001. – 720 с.

15. Популярный энциклопедический словарь. — М.: Большая Российская

энциклопедия, 2002. -1583 с.

16. Універсальний словник-енциклопедія. Гол. ред. ради М. Попович. — 3-є

вид., перероб., доповнене. — К.: Всеувито, Новий друк, 2003. – 1415 с.

17. Дахно І.І. Країни світу. Енциклопедичний довідник. — К.: МАПА, 2004. –

608 с.

18. Дахно І.І. Історія країн світу (2001- 2005 рр.) Довідник. — К.:

Центр учбової літератури, 2007. - 816 с.

19. Современная украинская энциклопедия: В 14 т. — Харьков: Книжный

клуб «Клуб семейного досуга», 2006.- 840 с.

20. Дубович І.А. Країнознавчий словник-довідник. 5-е видання, перероблене

і доповнене. Науковий редактор, д.е.н., проф. П.О. Масляк. — К.: Знання,

2008.

Додаткова

1. New Webster`s Dictionary and Thesaurus of the English Language. —

School, Home and Office Edition. 230 000 entries. — Danbury (CT):

Lexicon Puplications, Inc., 1993. — 1149 p. 65. t.

2. Oxford Paperback Encyclopedia. — Oxford: Oxford University Press,

1998. — 1496 р.

3. The Encyclopedia Americana. International Edition. Complete in thirty

volumes. First published in 1829 . Danbury (Connecticut, USA), Gruber

incorporated, 1996. — 802 p.

4. The Cambridge Factfinder. Edited by David Crystal. 3rd adition —

Cambridge: Cambridge University Press, 1998. — 891 p.

21

5. The New Encyclopedia Britannica. — Chicago: Encyclopedia Britannica,

Inc, 2007. — 984 p.

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ...

Documents