БЕЗПЕКА ПРАЦІ

К о у о т г л м

р и д т т

Д е рж г ір п р ом н а гл я д Укра їни надіслав Ф еде ра льн ій с л уж б і з е к о ло г іч н о го , т е хн о ло г і чного і а том но го н а гл я д у Р о с ії у р я д о в у те ле гр ам у , в якій висловив гл и б о к е співчуття у зв'язку з аварією , яка сталася 19 бере зня 2007 р . на вугільн ій шахті у Н ов ок узнец ьк у к ем ер ов с ь к о ї об ла с т і та забрала життя багатьох гірників .Ком іте т запропонував Р о с те хн а гл я д у відновити сп івпрацю в га л уз і п р ом и с ло в о ї безпеки , зокрем а щ о д о запоб ігання вибухам м етан у на вугільни х шахтах .

* # •Ясинуватські маш инобуд івники за пропон ув али гірникам р е г іо н у с уч а сн у навантаж увальну машину нового покоління МПЛ -2 2 . Вона вже зацікавила спеціалістів шахти •Щоглівська -Глибока» , щ о входить д о с к ла д у ш ахто управл іння * Д он б а с » .Нова пом ічниця гірників має ве ли к у потуж н ість , маневрена , л е гк о монтується . Е ле к тр о дв и гун и розташ ован і високо над гусеницям и , щ о дасть зм о гу працювати в об в о дн ен и х виробках . Управл іння маш иною — дистанц ійне , з п ер ен осн о го пуль та управ л ін ня , щ о забезпечить безпечн у р о б о т у машиніста й прох ідни ка .

# * *Ідентиф ікац ію о б єктів п ідвищ ено ї небезпеки на п ідприєм ствах Х е р с о н с ь к о ї об ла с т і майж е заверш ено .За її резуль та там и сь о го дн і в об ла с т і зареєстровано 41 о б є к т 1 к ла с у та 81 — 2 к ла с у небезпеки .Р еш ту 355 о б єктів в іднесено д о потенц ійно небезпечних .За даним и теруправл іння Д е рж г ір п р ом н а гл я д у п о Херсон ськ ій об ласт і, керівники р я д у п ідприєм ств св ідом о ігн ор ую ть вим оги законодавства , не бажаю чи проводи ти іден тиф ікац ію та д е к л а р у вання о б єктів п ідвищ ено ї небезпеки .

У ДЕРЖГІРПРОМНАГЛЯДІ

Вперше колегія Державного комітету України з промисло-вої безпеки, охорони праці та гірничого нагляду ініціювала роз-гляд стану додержання вимог законодавства про надра під час розробки родовищ прісних підземних вод.

У роботі колегії взяли участь пред­ставники Кабінету М іністрів Ук­раїни, Мінкомунгоспу, Держгео-

служби Мінприроди, керівники кому­нальних підприємств-водокористува- чів міст Києва, Львова та Луганська, директор Національного науково- дослідного інституту промислової безпеки і охорони праці, працівники апарату та регіональних підрозділів Держгірпромнагляду.

Колегія визнала незадовільним виконання вимог законодавства про надра вітчизняними житлово-кому­нальними господарствами та водо­каналами. Зокрема, сьогодні близь­ко 40% підприємств, які працюють у цій сфері, не мають спеціальних до­зволів на користування надрами, а також технологічних схем розробки родовищ і проектів зон санітарної охорони.

Крім того, визнано недостатнім контроль за використанням та охо­роною надр М інбудом, М інприро- дою, Радою міністрів АР Крим та дер­жавними адміністраціями України.

Наголошуючи на важливості охо­рони надр під час розробки родовищ прісних підземних вод, Голова Держ­гірпромнагляду С. С торчак зазна ­чив: «Забезпечення населення Укра­їни питною водою для більшості ре­гіонів країни є однією з пріоритетних проблем. її вирішення необхідне для збереження здоров'я, поліпшення умов діяльності та підвищення рівня життя населення».

Голова Комітету також підкрес­

лив, що Кабінет Міністрів надає ви­няткового значення забезпеченню населених пунктів якісною питною водою. Сьогодні в Уряді триває робо­та над проектом Закону про внесен­ня змін до Закону України «Про За­гальнодержавну програму «Питна вода України» на 2006—2020 роки», а також над новою редакцією Кодек­су України про надра.

З доповіддю з цього питання ви­ступив заступник Голови Держ гір ­промнагляду О. Румежак. Він зазна­чив, що у 2006 р. відповідно до про­тесту Генеральної прокуратури Укра­їни внесено зміни в інструкцію щодо застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин держав­ного фонду надр до родовищ питних і технічних підземних вод, де було ска­совано норму відбору — 300 м3/добу, згідно з якою дозволялося видобува­ти підземні води без спеціального доз­волу на користування надрами. Це, по суті, і створило проблему відсут­ності спеціальних дозволів на корис­тування надрами у ряду підприємств.

Не отримали спеціальних дозво­лів на користування надрами для екс­плуатації родовищ підземних пріс­них вод малі житлово-комунальні під­приємства при селищних радах у Во­линській області та 86 водозаборів обласного комунального підприєм­ства «Компанія «Луганськвода» у Лу­ганській області, що є порушенням ст. 19 Кодексу України про надра.

Також не вирішено питання щодо отримання спеціальних дозволів на

— злсіалммя ко лег і їч ш і

з*ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 19

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

право користування надрами по бюветах (артезіанських свердловинах) міста Києва, які використовують підземні води Київського родовища.

Так, тільки у Луганській області (50 ділянок обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода») запаси підземних прісних вод не підраховані і не затвер­джені в Державній комісії України по запасах корисних ко­палин.

На сьогодні склався несприятливий стан з експлуатацією підзем­них вод в Україні. На де­яких площах водовідбір перевищує прогнозні ресурси підземних вод, що призводить до їх виснаження та погір­шення якості. Найбіль­ша кількість водозабо­рів, що працюють на затверджених запасах, на яких спостерігається забруднення підземних вод, у Донецькій (39),Луганській (14) та Пол­тавській (12) областях.28 ділянок підземних вод втрачені через не­правильну їх експлуа­тацію.

Для керованості впливу техногенних чин­ників на стан підземної гідросфери необхідно виконання комплексу робіт з вивчення режи­му підземних вод. Проте в період з 1992 р. по2002 р. з 8140 спосте­режних свердловин Державної мережі моні­торингу підземних вод залишилось 1148 сверд­ловин, а за останні чо­тири роки втрачено ще 313 свердловин.

З метою посилення нагляду за експлуатацією родовищ прісних підземних вод в 2006—2007 рр. територіальними органами Держгірпромнагляду було проведено цільові перевірки житлово-комунальних підприємств та водокана­лів по всій Україні. Згідно з інформацією територіальних управлінь у ході проведених перевірок виявлено ряд сут­тєвих порушень, які характерні для всіх областей України. Особливо це стосується відсутності дозвільної і проектної документації.

Не виконуються вимоги нормативно-правових актів з проведення геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки родовищ підземних прісних вод (Новосанжарський селищний комбінат комунальних по­слуг у Полтавській області), не розроблені і не погоджені проекти дослідно-промислової розробки.

Не розроблені та не погоджені з Держгірпромнагля- дом відповідно до вимог ст. 51 Кодексу України про надра проекти (технологічні схеми) розробки родовищ підзем­них прісних вод (ВАТ «Акціонерна компанія «Київводока- нал», більша частина житлово-комунальних господарств при селищних радах та водоканалів).

Також не виконуються умови спеціальних дозволів на користування надрами, а саме: не розроблені та не за­тверджені проекти зон санітарної охорони родовищ під­

земних прісних вод майже у всіх житлово-комунальних гос­подарствах при селищних радах і більшій частині водока­налів. Наприклад, відсутні проекти зон санітарної охоро­ни родовищ підземних прісних вод у структурних підрозді­лах водоканалізаційного підприємства «Вінницяводока- нал».

Має місце недодержання вимог законодавства з вста­новлення розмірів пер­шої зони (зони суворого режиму) санітарної охо­рони свердловин (кому­нальне підприємство «Ні­жинське управління во­допровідно-каналізацій­ного господарства» у Чернігівській області).

Крім того, не додер­жуються вимоги норма­тивно-правових актів з огородження першої зо­ни санітарної охорони, наприклад, відкрито про­хід для сторонніх осіб до свердловин (Пустомитів- ська районна комуналь­на служба у Львівській області).

З порушенням ст. 98 Водного кодексу України і ст. 21 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» працює більша частина водоза­борів, зокрема, деякі свердловини не облад­нані водомірами, а облік видобутку підземних вод проводиться лише за продуктивністю та часом роботи насосів.

Практично всі кому­нальні підприємства і во­доканали, які є надроко- ристувачами, не мають гідрогеологічних служб, і, як наслідок, на родо­

вищах підземних прісних вод не проводяться режимні спостереження. У той же час вищі та середні технічні навчальні заклади країни щ ороку випускають близько 170— 180 інженерів і техніків-гідрогеологів, які не м о­жуть знайти роботу за фахом і йдуть в інші сфери ви­робництва.

Не проводиться ліквідація артезіанських свердловин, непридатних до експлуатації (ОКП «Компанія «Луганськ­вода»), що може призвести до забруднення та виснажен­ня родовищ прісних підземних вод.

Органи місцевого самоврядування не здійснюють у межах своєї компетенції контроль за використанням та охороною надр відповідно до вимог Кодексу України про надра, Закону України «Про питну воду та питне водопо­стачання».

О. Румежак висловив сподівання, що нове М іністер­ство з питань житлово-комунального господарства врахує всі проблемні питання та приділить цьому особ­ливу увагу.

Колегія також проаналізувала стан науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою і роботу Павлоградської державної гірничотехнічної ін­спекції та Державного підприємства «Східний експертно- технічний центр».

За запасами питної води та кількістю джерел водопо­стачання Україна перебуває на останньому місці в Європі. Чотирнадцять регіонів країни не мають центра­лізованого водопостачання, 40% водопровідних мереж потребують заміни, близько 100 тис. мешканців України отримують питну воду за графіком.

Для водопостачання населення використовуються в основному очищені поверхневі води — 80%, і тільки 20% становлять підземні прісні води. Як довела світова прак­тика, альтернативи централізованому постачанню на даний момент немає. В той же час мешканці України при споживанні води надають перевагу саме артезіанським водам, оскільки технологічне знезараження поверхневих вод за допомогою хлору псує їх органолептичні якості.

Ступінь розвіданості прогнозних ресурсів підземних вод у цілому по країні становить 26%. Станом на 01.01.2006 р. Державним балансом враховано майже 400 розвіданих родовищ підземних вод, у яких понад 1000 ділянок з експлуатаційними запасами підземних вод 16 млн. м3/добу.

Основну частину видобутку підземних прісних вод на Україні здійснюють комунальні та виробничі підприєм­ства водопровідно-каналізаційного господарства та во­доканали. Використання підземних вод у комунальному господарстві становить близько 30%.

У той же час не затверджені Державною комісією Ук­раїни по запасах корисних копалин близько 18% діля­нок розвіданих підземних вод з добовим дебітом близь­ко 3 млн. м3/добу.

20 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2007

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРОМИСЛОВА БЕЗПЕКА

Збільшення обсягів виробництва, прагнення вітчизняних товаровиробни-ків до використання сучасного високо-продуктивного устаткування (як пра-вило, закордонного виробництва) став-лять підвищені вимоги до уповноваже-них державою наглядових органів та експертних організацій, які дають до-зволи на виконання тих чи інших видів ,—р о б іт та с к с п е рт н і оц інки про ст ан ;'''бе зпеки пр омисл о вих вир обництв , м)ій- £ J a яснюют ь е с } )тиф ікац ію ім п о рт о в аних в — $ Укр а їн у Щ<>- і -до ї х в і дп о в і дн о ст і в ітчи зняним норма -

праці. “Починаючи з 1996 р. цими важливими 5РН, шШШіШШШшШІІ.

напрямами працеохоронної діяльност і В^К в Харківській області займається ТОВ •.,: - .«Центр діагностики , сертифікації «ТИСК». За десять років спеціалістамиорганізації накопичено великий досвід з надання спеціалізованих послуг, комплексного вирішен-ня питань підвищення рівня промислової безпеки. Про досягнуті результати, наявні можливо-сті та плани ЦДС «ТИСК» розповідає його директор Е. СЕРДЮКОВ.

ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯаЕРЖАВНОГО НАГЛЯНУ

Сьогодні функціонування механіз­му експертно-технічної підтримки державного нагляду відбувається

в умовах, коли роботодавців у першу чергу цікавлять проблеми, пов'язані з прагненням до більш високої рента­бельності виробництва, у тому числі і за рахунок зменшення обсягів коштів, що виділяються на фінансування за­ходів з промислової безпеки та охо­рони праці.

Відомо, що рівень виробничого ризику та аварійності зростає бага­торазово, якщо порушення заклада­ються (з тих або інших причин) свідо­мо на етапі проектування та органі­зації нових технологічних ліній та ви­робництв. Тому ще на етапі створен­ня ЦДС «ТИСК» були визначені такі пріоритети у його діяльності, завдяки яким послуги, що нами надаються, зробили б неможливими подібні по­милки ні на одній із стадій виробниц­тва, на самому високому організацій­ному та технічному рівні сприяли б своєчасному виявленню та усуненню небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

Сьогодні в ЦДС працюють 15 екс­пертів з промислової безпеки з усіх напрямів нагляду. Всі вони є спеціалі­стами високої кваліфікації, більшість пропрацювала не один десяток років

на різних посадах в органах Держгір- технагляду, Держнаглядохоронпраці. Це має велике значення, оскільки їм добре відомі багато больових точок у пи­таннях забезпечення безпечної експлу­атації об'єктів підвищеної небезпеки.

Впродовж 2006 р. ЦДС надав по­слуги понад 200 підприємствам. Ця на перший погляд рутинна робота таїть у собі чимало підводних каменів. Взя­ти, наприклад, питання видачі екс­пертного висновку, який необхідний підприємству для одержання дозволу на початок роботи. Адже для того, щоб якісно обстежити навіть невели­ке підприємство з персоналом працю­ючих 10— 15 осіб, що використовує не більше десяти одиниць устаткуван­ня підвищеної небезпеки, нашому спеціалісту доводиться витрачати ба­гато часу, моральних та фізичних зу­силь. По-перше, під час виїзду на міс­це спеціалістові необхідно особисто перевірити технічний стан наявного устаткування, виробничі приміщення, ефективність діючої на підприємстві СУОП, наявність необхідної технічної та нормативної документації з охоро­ни праці, переконатися у навченості персоналу, який виконує роботи під­вищеної небезпеки, посадових осіб, відповідальних за безпечну експлуа­тацію тих чи інших машин і механізмів

(наявність відповідних посвідчень і протоколів перевірки знань правил та інструкцій з охорони праці, прове­дення інструктажів, наказів про при­значення відповідальних осіб, засобів індивідуального та колективного за­хисту тощо). Таким чином, на обсте­ження, а потім на приведення до від­повідного вимогам нормативно-пра­вових актів стану технічної докумен­тації, вирішення тих чи інших о р га ­нізаційних питань невеликого під­приємства витрачається від одного до двох місяців.

У випадках, коли обстежуються підприємства з чисельністю працюю­чих понад 500 осіб, де експлуатують­ся сотні найменувань устаткування під­вищеної небезпеки, часу витрача­ється у 2—3 рази більше. Іноді один обсяг технічної документації, який необхідно з усією ретельністю переві­рити нашому спеціалісту (по-іншому у нас просто не вміють працювати), становить кілька тисяч сторінок.

Вважаю дуже важливим, що ані найменшого формалізму під час про­ведення вказаної роботи нашими спів­робітниками не допускається. Всі во­ни дорожать своєю репутацією: адже за кожним проведеним ними обсте­женням, за кожним документом і під­писом — життя і здоров'я людей.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 21

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

У переліку послуг та робіт, вико­нуваних у ЦДС «ТИСК», можна на­звати також експертизу проектної та конструкторської документації, об ­стеження та паспортизацію будівель і споруд, технічне ді­агностування об'єктів підви­щеної небезпеки, розробку технічних регламентів і техніч­них паспортів машин і меха­нізмів, що підтверджують від­повідність вимогам безпеки, навчання та перевірку знань з питань охорони праці працю­ючих.

Сьогодні завдяки створе­ному на базі ЦДС «ТИСК» навчально-методичному цен­тру ці послуги вийшли на но­вий, вищий рівень. Навчання та перевірка знань здійсню­ються в обладнаному сучас­ною комп'ютерною технікою класі з 16 напрямів працеохо- ронної діяльності. В 2006 р., напри­клад, навчання та перевірку знань у нас пройшли 1178 керівників та про­відних спеціалістів підприємств; викла­дачі, інші співробітники ЦДС брали участь у 5 міжнародних і регіональних технічних виставках і семіна­рах. Було підготовлено та оприлюднено (під час засідань круглих столів, конференцій, симпозіумів) 53 звіти та висту­пи з питань промислової без­пеки та охорони праці.

Високий рівень теоретич­них знань, принциповість та професіоналізм у роботі спе­ціалісти ЦДС «ТЙСК» демон­струють і під час виконання експертних робіт. У 2006 р. проведено технічне опосвід- чення 185 одиниць парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, ван­тажопідіймальних кранів і спо­руд. Проведено діагностуван­ня технічного стану 348 об'єк­тів (контроль металоконструкцій, зварних з'єднань) газового та тепло­енергетичного устаткування. Метода­ми неруйнівного контролю (за допо­могою візуально-оптичного контро­лю, ультразвукової, магнітопорошко- вої та кольорової дефектоскопії) пе­ревірено 97 об'єктів.

Для якісного виконання таких ро­біт наші експерти мають у своєму розпорядженні добре обладнану ла­бораторію неруйнівного контролю, дослідну лабораторію кранового та ліфтового господарства, а також електротехнічну лабораторію.

Одним з найважливіших напрямів діяльності нашого Центру є надання підприємствам-замовникам спеціалі­

зованих послуг із сертифікації тепло­енергетичного устаткування. Почи­наючи з 1996 р. нами накопичено ве­ликий досвід у цьому відношенні, вста­

новлено тісні контакти з провідними західними виробниками обладнання.

Тільки в 2006 р. підприємствам ви­дано 510 сертифікатів з правом вста­новлення теплоенергетичного устат­кування західних фірм. Слід зазначи­

ти, що кількість підприємств, що бажа­ють замінити фізично та морально застаріле теплоенергетичне устатку­вання на сучасне, високоефективне, з року в рік збільшується. Зрозуміло, ми, як організація, що видає сертифі­кат про можливість безпечної експлуа­тації імпортованого в Україну устат­кування, намагаємося усіляко сприяти їх прагненню до технічного переоз­броєння. Проте є в цьому питанні свої труднощі.

Незважаючи на те, що рівень безпеки імпортного теплоенерге­тичного устаткування на порядок ви­щий, все ж нам спільно з його виго- тівниками доводиться витрачати чи­мало зусиль для того, щоб адаптува­

ти вироблену ними продукцію до ви­мог і реалій технологічних процесів наших виробництв. Тому перед за ­м іною застар ілого теплоагрегату,

що витрачає у 2—3 рази більше енергії, на новий, що відповідає високим світовим стандартам, необхідно на­самперед обстежити усі лан­ки технологічного ланцюга, у якому його буде задіяно, провести його відповідні об ­стеження, дослідження у ре­альних та пікових режимах експлуатації, щоб технічні параметри м онтованого устаткування чітко відповіда­ли вітчизняним нормативам і вимогам у цій галузі.

Необхідно зазначити, що вже напрацьовано позитив­ний досвід у рамках співробіт­ництва з вітчизняними підпри­ємствами, що випускають су­

часне теплоенергетичне устаткуван­ня. Наших спеціалістів добре знають на металургійних підприємствах Ук­раїни: ВАТ «Криворіжсталь» і «Азов- сталь». Там нещодавно спільно із спе­ціалістами «УкрНДІхіммашу» викону­

валися експертні роботи із сертифікації нових блоків роз­ділення повітря мартенівсько­го виробництва.

У Харківській області на­шими постійними партнерами є ДП «Завод імені В. О. Мали- шева» (виконання робіт із сертифікації та встановлення нових енергетичних котлів для потреб ливарного виробниц­тва), ВАТ «Турбоатом», «ХТЗ», «ЛКМЗ», Харківське держав­не авіаційне промислове під­приємство, ДП «Електроваж- маш» та інші підприємства ма­шинобудування.

О б'єктів для докладання зусиль у працеохоронній сфе­рі з'являється все більше і біль­

ше. Враховуючи ж ту обставину, що основні виробничі фонди оновлюють­ся сьогодні далеко не так, як того хо­тілося б, від нас, технічних експертів, безсумнівно, надалі вимагатиметься вкрай відповідальне ставлення до своєї роботи.

На знімках:теплоенергетичне обладнання

німецької фірми «У/£55М4/\/М>; технік з пальників німецької фірми

«Огеігіег» В. Рауш (ліворуч) і технічний експерт з промислової безпеки

ТОВ «ЦДС «ТИСК» Б. Гур'янов після завершення випробувань і сертифікації

газового устаткування.

Фото В. КОБЦЯ

22 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

СИТУАЦІЯ В АПК: ПРОБЛЕМИ ТА МІРКУВАННЯ

В агропромисловому комгиіексі України, де налічується по-над 100 тисяч підприємств сьіьсько-, рибо-, водо-,лісогосподар-ського виробництв, харчової та переробної промисловості, спо-живчої кооперації, державного резерву та підприємств сфери обслуговування, в яких зайнято 25'> працюючих у країні, збері-гається тенденція до зменшення кі/іькості нещасних випадків. Так, протягом 2006 р. на цих підприємствах травмовано 2502 працівники (у попередньому році — 2908), у тому числі загинуло 198 працівників, що на 39 менше, ніж у 2005 р.Зниження рівня травматизму відбувається не лише внаслі-

док здійснення профілактичних заходів посадовими особами підприємств, діяльності профспілок, галузевих ynpaвJliнcькux структур , державних адміністрацій та органів нагляду за охороною праці, а також через зменшення обсягів виробництва та скорочення кількості працюючих.

Державними інспекторами з на­гляду в АПК у 2006 р. проведено більше ніж 19 тис. перевірок, під

час яких призупинялася робота по­над 42 тис. об'єктів, машин та устат­кування, які становили загрозу життю і здоров'ю працюючих. За допущені порушення вимог нормативно-право­вих актів з охорони праці 11,9 тис. працівників притягнено до адміністра­тивної відповідальності, з них 4,2 тис. перших керівників підприємств.

Проведення цільових перевірок підприємств у ході підготовки і веден­ня напружених сезонних робіт (весня­но-польових, збирання врожаю) та підприємств з переробки і зберігання зерна (перед заготівлею зерна), цук­розаводів ( перед сезоном перероб­ки цукрових буряків) дало можливість максимально усунути виявлені пору­шення нормативних актів ще в період підготовки до виконання таких робіт

та їх проведення і таким чином сприя­ло запобіганню випадкам травмуван­ня. Під час перевірок особлива увага приділялась організації безпечного виконання зернозбиральних робіт на сільськогосподарських підприємствах.

У минулому році були проведені ці­льові перевірки підприємств АПК що­до безпеки здійснення охоронних ро­біт та стану охорони праці на підпри­ємствах лісового господарства. Уза­гальнені довідки за результатами пе­ревірок направлялися для реагування в Мінагрополітики та Держкомлісгосп.

Державні інспектори брали участь у роботі мобільних груп швидкого реа­гування, до складу яких входили пред­ставники райдержадміністрацій, ін ­спектори пожежного нагляду та Держтехнагляду.

Ш ироко практикується проведен­ня комплексних перевірок підприємств районів, у яких виріс рівень травма­

тизму, з наступним розглядом матері­алів перевірок на розширених нара­дах спільно з райдержадміністрація- ми. Це дає можливість привернути увагу до питань безпеки праці вели­кої кількості керівників та спеціалістів підприємств, висвітлення характерних порушень вимог нормативно-право­вих актів з охорони праці в засобах масової інформації. Дві такі перевір­ки проведено за участі керівних пра­цівників Держгірпромнагляду.

Представники Державного комі­тету з промислової безпеки, охорони праці і гірничого нагляду і терупра- влінь брали участь у приймальних ви­пробуваннях та впровадженні у ви­робництво 41 одиниці технічних за ­собів, у тому числі зернозбирально­го комбайна Дон-1500КР, косарки КПН-2,1, жниварки ЖВН-6У, які від­повідають кращим зарубіжним ана­логам.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 23

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

М инулого року зріс рівень за ­гального травматизму на підприєм­ствах АПК Житомирської, Одеської, Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернівецької областей. Основними причинами нещасних випадків є пору­шення трудової і виробничої дисци­пліни та Правил дорожнього руху, не­доліки в навчанні безпечних прийомів праці.

Допущено збільшення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками на підприємствах АПК Вінницької (на 4 випадки), Дніпропе­тровської (на 3), Донецької, Черкась­кої та Чернівецької (на 2 у кожній), Івано-Франківській (на 1) областей.

Понад 60% нещасних випадків в АПК сталося в сільськогосподарсько­му виробництві. Більшість нещасних випадків зі смертельними наслідками сталися під час дорожньо-транспорт­них пригод та падіння потерпілих — по 18%, наїзду транспортних засобів — 13%. Порівняно з 2005 р. найбільше зріс рівень травматизму зі смертель­ними наслідками через порушення трудової і виробничої дисципліни — з 16 до 32%.

Залишається високим рівень смертельного травматизму серед ме­ханізаторів — загинула 51 особа, більшість з них внаслідок наїзду транс-

портних засобів, перекидання техніки, захоплення рухомими елементами устаткування.

До найбільш травмонебезпечних категорій працівників належать водії автомобілів — загинуло 19 осіб, біль­шість з них — під час зіткнення транс­портних засобів; сторожі і охоронни­ки — 12 осіб загинуло внаслідок тер­мічних опіків, отруєння чадним газом та убивств зловмисниками.

Внаслідок падіння, наїзду транс­портних засобів та травмування тва­ринами загинуло 10 працівників тва­ринництва.

На підприємствах лісового гос­подарства смертельно травмовано 19 працівників (більшість з них — де­ревом або його частинами під час спилювання).

Майже кожен четвертий потерпі­лий перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Колективні договори повинні пе­редбачати зацікавленість працівників підприємств у додержанні дисципліни праці та відповідальність порушників дисципліни, що, безперечно, сприяти­ме зменшенню кількості нещасних ви­падків.

У минулому році з 4,8 до 8,7% зріс рівень травматизму зі смертельними наслідками через недоліки у навчан­ні безпечних прийомів праці. Тому під час розслідування нещасних випадків повинні передбачатися заходи щодо повторної перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників, які виконують роботи пі­двищеної небезпеки.

Найбільше смертельно травмова­но працівників на підприємствах то­вариств з обмеженою відповідальні­стю та на приватних підприємствах.

Аналіз матеріалів розслідування нещасних випадків з і смертельними наслідками свідчить, що в 16% випад­ків потерпілі не проходили вступного інструктажу, а в 36% — у робітників, які виконували роботи підвищеної небезпеки, не проведено перевірку знань з питань охорони праці. Це від­бувається внаслідок неналежного ви­конання обов'язків працівниками з кадрової роботи та служб охорони праці. Більше половини загиблих ма­

ли стаж роботи за професією менше трьох років. Понад 40% загиблих бу­ли допущені до роботи без прохо­дження попереднього медогляду, ще гірший стан справ з проведенням пе­ріодичних медоглядів.

Для недопущення випадків трав­мування працівників в АПК робото­давцям необхідно особливу увагу приділити навчанню та перевірці знань з питань охорони праці поса­дових осіб та працівників, які викону­ють роботи підвищеної небезпеки, а також інструктуванню працівників; контролю технічного стану машин і механізмів; проведенню передрей- сових медоглядів механізаторів і во­діїв транспортних засобів, організа­ції безпечного перевезення праців­ників; організації в польових умовах безпечних місць для короткочасного відпочинку, вживання їжі та захисту від негоди; забезпеченню працівни­

ків засобами індивідуального захи­сту, проходженню ними медоглядів; здійсненню контролю за додержан­ням трудової та виробничої дисци­пліни; впровадженню важелів мате­ріального і морального стимулюван­ня працівників за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та недопу­щення випадків виробничого трав­матизму.

Враховуючи вищезазначене, дер­жавним інспекціям з промислової без­пеки та охорони праці в АПК необхід­но вжити заходів, спрямованих на за­побігання випадкам травмування пра­цівників, продовжити послідовну робо­ту щодо впровадження та ефективного функціонування на підприємствах системи управління охороною праці.

Зараз на сільськогосподарських підприємствах напружена пора — весняно-польові роботи. Минулого року під час їх проведення було смер­тельно травмовано 11 працівників. Нещасні випадки сталися переваж­но внаслідок наїзду та перекидання сільськогосподарської техніки. З ме­тою запобігання нещасним випадкам за дорученням Держгірпромнагляду територіальними управліннями про­тягом березня—травня поточного ро­ку заплановано провести цільові пе­ревірки підприємств АП К щодо до­держання вимог безпеки під час вико­нання весняно-польових робіт. У лю­тому було організовано проведення цільових перевірок підприємств АПК щодо безпеки виконання охоронних робіт.

Отже, територіальні управління Держгірпромнагляду повинні продов­жити практику проведення цільових перевірок підприємств АПК у період виконання сезонних робіт, комплекс­них перевірок підприємств районів, у яких намітилося зростання рівня травматизму. Під час перевірок осо­бливу увагу необхідно приділяти без­пеці виконання робіт, організації ро­бочих місць механізаторів, сторожів, працівників тваринництва. Потрібно активізувати роботу щодо система­тичного інформування населення че­рез засоби масової інформації про стан охорони праці на підприємствах, про причини і обставини нещасних випадків.

В . ТКА ЧО В, начальник відділу ор­ганізації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері Держгірпром­нагляду

Основними причинами нещасних випадків є порушення трудової і виробничої дисципліни та Правил дорожнього руху, недоліки в навчанні безпечних прийомів праці.

24 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2007

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

За період діяльності Фонду соціального страхування від не-щасних випадків на виробництві та професійних захворювань Украіни (з 01.04.2001 р. по 01.01.2007 р.) на підприємствах і в ор-ганізаціях Овідіопольського району Одеської області зареєстро-вано 75 нещасних випадків, у тому числі 21 — зі смертельними наслідками. Своїми думками про стан охорони праці та шляхи його покраищння страховий експерт з охорони праці районно-го відділення Фонду в Овідіопольському районі О. Младьонов ді-литься з інженером з охорони праці фірми ТОВ «Овідій ЛТД», позаштатним кореспондентом журналу JI. ШУТКОМ.

Ж © Р (о ЩОЧИМА СТРАХОВОГО ЕКСПЕРТАУ 2006 р. на підприємствах району

сталося 13 нещасних випадків, з яких три — зі смертельними на­

слідками. Три випадки (з них два — зі смертельними наслідками), за виснов­ками комісій з розслідування, визнано нестраховими, і на них складено акти за формою НПВ, тобто вони не пов'язані з виробництвом. Це озна­чає, що сім'ї потерпілих не отримають від Фонду одноразову допомогу і що­місячні страхові виплати. Чому неща­сні випадки зі смертельними наслідка­ми визнано комісіями нестраховими?

Перший стався 16 березня у ТОВ «Зумер». Того дня автомобілем ро­звозили робітників на різні дільниці роботи, а Олега Г. з напарником від­везли в с. Чабанку, щоб вони закінчи­ли виконання робіт у колодязі для прокладання під дорогою телефонно­го кабелю зв'язку до виборчої дільниці. Але замість того, щоб працювати, Олег Г. з напарником пішли в стару напіврозвалену будівлю, що стояла неподалік від їхнього місця роботи, щоб розпалити багаття та добути з кусків кабелів мідний дріт і потім зда­ти його на приймальний пункт. Багат­тя ніяк не хотіло розгоратися. Оскіль­ки для цього заздалегідь була приго-

товлена пляшка з бензином, то ним почали поливати багаття. Спалах­нуло полум'я, стався вибух, від чого впала важка бетонна перемичка, що висіла під дахом. Падаючи, вона вда­рила по голові Олега Г. Від тяжкої травми черепа він помер на місці по­дії. Комісія кваліфікувала цей неща­сний випадок не пов'язаним з вироб­ництвом.

Другий нещасний випадок зі смер­тельним наслідком стався 15 вересня на підприємстві «Тіара ОД», яке здій­снює будівельні роботи. Того дня бри-

гада робітників, які працювали за до­говором підряду, виконувала штука­турні і малярні роботи в чотириповер­ховому будинку. Трудові відносини за договором підряду покладають на са­мого виконавця всю відповідальність, у тому числі і за безпечне виконання робіт. У цьому випадку замовник ні­яких відносин із Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві не мав. Фізичні особи не були зареєстровані і не сплачували кошти до Фонду, тому що такого не передбачалося договором підряду. Отже ця категорія працівників не була захищена на випадок травмування. Тому нещасний випадок із штукату-

ДУМКА СПЕЦІАЛІСТА

ром-маляром Володимиром Л., що стався у результаті падіння на нього колиски з висоти третього поверху, не визнано страховим, і комісія зі спе­ціального розслідування склала не акт за формою Н-1, який би давав право на одноразову допомогу і що­місячні страхові виплати сім'ї загибло­го, а акт за формою НПВ.

Серед підприємств району, на яких сталися нещасні випадки,— ТОВ «Стройкерамика», «Зумер», «Аван- гард-Д», «Укрбудкомплект» (2 випадки), АТС «Успіх», «Тіара-ОД», «Елефант», «Ресурс-нафта», фермерське госпо­дарство «Тріада-Агро», ЗАТ «Велико- долинський завод ЗБК», ПП «Фаворит» та інші.

Тому не можна стверджувати, що рівень травматизму на виробниц­тві знижується, хоча коефіцієнт тяжко­сті в минулому році був не таким висо­ким, як у попередні роки. Але це не позбавляє роботодавців відповідаль­ності за додержання вимог Закону «Про охорону праці».

За період з 01 .04 .2001 р. по 01.01.2007 р. з урахуванням групових нещасних випадків в районі постраж­дало 77 осіб, у т. ч. зі смертельними наслідками — 21. Можна сказати, що конвеєр виробничого травматизму (в т. ч. і смертельного) не зупиняється. А хто в цьому винен? Звичайно, кожен керівник, роботодавець, спеціаліст середньої ланки, хто безпосередньо працює з людьми і бачить усі пору­шення, і самі робітники. Тож потрібно працювати і покращувати профілак­тику травматизму.

Основними причинами як загаль­ного, так і смертельного виробничого травматизму в Овідіопольському ра­йоні є організаційні — 75%. В основ­ному це порушення трудової і вироб­ничої дисципліни, недоліки у навчанні безпечних прийомів праці. Основні травмуючі фактори: падіння з висоти (13%), навмисне вбивство (7%), до- рожньо-транспортні пригоди (20%), ураження електрострумом (7%). Як і раніше, найбільша кількість нещасних випадків допускається в агропроми­словому комплексі, будівництві та на транспорті, до них останнім часом приєднується і невиробнича сфера. Ми кажемо «невиробнича сфера», бо за офіційним видом економічної діяльності, тобто за тим, що показує

Проф ілактика виробничого травматизму багато в чому залежить від ефективної роботи служби охорони праці. Але на ряді підприємств, де працює понад 50 працівників, посада інженера з охорони праці просто відсутня.

4. Зам. № 07-3779ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

роботодавець у звітних документах підприємства,— це оптова торгівля. Насправді ж багато підприємців зай­мається виробничою діяльністю. Ухи­ляються від сплати податків, ідуть на обман. А коли трапляється нещасний випадок, то під час розслідування з'ясовується, що потерпілий не про­давець, а електрогазозварник, елек­тромонтер, компресорник, охорон­ник або тракторист.

Ми за те, щоб усі новостворені підприємства здійснювали економіч­ну діяльність, працювали і розвивали­ся, але ж таким роботодавцям не слід обманювати державу та Фонд. Нага­даємо, що внески, які перераховують­ся підприємствами до Ф онду, йдуть працівникам, які постраждали під час виконання трудових обов'язків на ви­робництві, а також сім'ям загиблих від нещасного випадку.

Необхідно нагадати роботодав­цям про те, що багато з них не виділя­ють кошти (0,5% від суми реалізова­ної продукції), які згідно зі ст. 19 Зако­ну «Про охорону праці» повинні спря­мовуватися на охорону праці. А на підприємствах недержавних форм

власності з року в рік ці вимоги Зако­ну не виконуються взагалі, робото­давці своєю бездіяльністю порушують вимоги законодавства і обов'язки пе­ред трудовим колективом.

Зниження рівня травматизму зале­жить не тільки від фінансування за ­ходів з охорони праці, навчання пра­цівників безпечних прийомів праці, медоглядів, профдобору, надійної ро­боти устаткування, а в багатьох ви­падках від роботи служби охорони праці, добросовісного ставлення до виконання своїх обов'язків інженера з охорони праці. Про наполегливу і цілеспрямовану працю цієї категорії спеціалістів передчасно казати, бо сьогодні на ряді підприємств району, де працює понад 50 працівників, та­кий спеціаліст просто відсутній. Його обов'язки виконує за сумісництвом не підготовлений у цих питаннях брига­дир, механік або інша особа.

Роботодавцям необхідно зверну­ти увагу на ст. 15 Закону «Про охоро­ну праці» і добре її вивчити. Так, не створено служби охорони праці на підприємствах ВАТ «Дністровський», СТОВ «Петродолинське» і «Маяк»,

ВАТ «Перемога», ТОВ «Веста-Транс», «Зумер», «Мак-сервіс», «Агросервіс», «Діполос», НВП «Нива». І цей список можна продовжувати.

На закінчення слід зазначити, що роботодавцям необхідно щоденно приділяти охороні праці неослабну увагу, керувати цим процесом, у тому числі й роботою служби охорони пра­ці, а там, де така служба відсутня, ство­рити її і надавати цьому спеціалісту всебічну допомогу. Це досить важливо, тому що за цим стоять здоров'я та жит­тя виробничників — громадян України.

♦ * *У березні інженеру з охорони

праці фірми «Овідіополь ЛТД», по­стійному авторові нашого журналу Л. Ш утку виповнилося 70 років. Він збирається йти на заслужений відпо­чинок. Дякуємо Леоніду Митрофано- вичу за плідну багаторічну співпра­цю, бажаємо довгих років життя та міцного здоров'я. Сподіваємося, що як позаштатний кореспондент він ще довго радуватиме наших читачів ціка­вими публікаціями, творитиме добро на спільній ниві охорони праці.

М О ВОЮ ПЛАКАТА

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ?

Знайдіть на цьому малюнку 11 або більше порушень правил безпекипід час польових робіт.

Відповіді надсилайте до редакції за адресою: 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1.

26 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

________________________________________________ ПЕРЕВІРКА ПОКАЗАЛА

І И І Ї Ї шарщпшЗНИЖЕННІ РІВНН ТРАВМАТИЗМУ

У кожній галузі, у кожному регіоні, у тому числі й на Сумщині, є підприємства, на яких кількість нещасних ви-падків на виробництві порів-няно з іншими підприємства-ми є незначною. Нерідко керів-ники таких підприємств вва-жають, що у них з охороною праці повний порядок. Проте коли придивишся уважніше, пройдеш з перевіркою вироб-ничими цехами та дільниця-ми таких підприємств, то в очі впадає безліч порушень ви-мог нормативно-правових ак-тів з охорони праці. І не так вже й далеко у цьому випадку до травмування та загибелі людей на таких виробниц-твах.Саме такі думки з ’явля-

ються, коли ознайомлюєшся з результатами комплексної перевірки стану безпеки та умов праці в підрозділах ВАТ «Свіський насосний завод», що в Ямпільському районі.

Нині на підприємстві працює понад 1000 осіб. Функціонують усі ви­робництва. На заводі створено

службу охорони праці на чолі з за­ступником генерального директора з охорони праці. Її працівники прово­дять певну роботу з профілактики ви­робничого травматизму. Останніми роками на підприємстві спостеріга­ється тенденція до зменшення кілько­сті нещасних випадків. Якщо в 2002—2003 рр. тут ставалося в середньому по 9 нещасних випадків, то в 2 0 0 5 - 2006 рр. — по 3 випадки. Ця обстави­на і стала, мабуть, приводом для само­заспокоєння адміністрації, служби охорони праці підприємства, завдяки бездіяльності яких функціонування СУОП, поточна робота з приведення стану промислової безпеки у відпо­відність до діючих нормативів і вимог з охорони праці перебуває у незадо­вільному стані.

Комісія, яка проводила комплекс­ну перевірку підприємства, встанови­ла, що перекриття будівлі та споруд ливарного цеху перебувають в ава­рійному стані. Підприємство виконує

роботи з ремонту будівель та споруд без наявності ліцензії на цей вид ро­біт. Працівники, які здійснюють нагляд за безпечною експлуатацією буді­вель, споруд та інженерних мереж, не пройшли навчання та перевірку знань з цих питань у встановленому порядку.

На підприємстві не запровадже­но порядок вмикання та вимикання конвеєрів, їх зупинки для обслугову­вання та ремонту. Аварійні вимикачі конвеєрів потребують ремонту. Ро­боти з коригування та очищення ванн, приготування розчинів метало- покриттів проводяться без нарядів- допусків і цільових інструктажів з охорони праці.

Низку порушень було виявлено перевіряючими на енергетичних об'єктах підприємства. Електрозвар­ники заводу не мають групи II з елек­тробезпеки, не проводяться інструк­тажі (в обсязі групи І з електробезпе­ки) робітників ремонтно-будівельного цеху. Електротехнічні працівники за­воду не забезпечені двополюсними показниками напруги 380 /220 В, від­сутні гумові діелектричні килимки. Во­дії автовишок і акумуляторники не пройшли спеціального навчання з ви­конання робіт підвищеної небезпеки і не мають відповідної групи з електро­безпеки.

Велику кількість порушень переві­ряючі виявили на об'єктах газового господарства підприємства. Відпові­дальні за газове господарство і за ви­конання вогневих робіт у цеху № 2 не пройшли навчання та перевірку знань у встановленому порядку; не пройшов також відповідного навчан­ня та перевірку знань відповідальний за безпечне одержання, транспорту­вання та зберігання балонів із зрідже­ним газом. Газонебезпечними робо­тами на підприємстві керують посадо­ві особи, які також не пройшли нав­чання та перевірку знань правил без­пеки з виконання газонебезпечних

робіт. Газова служба підприємства фактично не функціонує, не укомплек­тована спеціалістами, не забезпече­на навіть виробничим приміщенням та обладнанням.

Під час перевірки вантажопідйом­них машин і механізмів, а також посу­дин, що працюють під тиском, було встановлено, що манометри пульта управління компресорної станції не пройшли перевірку у встановлені терміни. Деякі бойлери, а також три вантажопідіймальних крани відпрацю­вали встановлений термін служби, але їх діагностування та технічний огляд не були проведені. Перелік по­дібних порушень можна було б про­довжити.

Усього ж під час комплексної пе­ревірки ВАТ «Свіський насосний за­вод» співробітниками наглядових ор­ганів було виявлено 80 порушень за­конодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, видано 8 при­писів, експлуатацію 38 об'єктів, ма­шин і механізмів, які створювали за­грозу для здоров'я та життя людей, було заборонено чи призупинено. До адміністративної відповідальності притягнено 8 посадових осіб, у тому числі й першого керівника підприєм­ства.

Підводячи риску під наведеними фактами, можна зробити закономір­ний висновок. Для того, щоб тенден­ція до зниження рівня виробничого травматизму у ВАТ «Свіський насо­сний завод» стала стійкою і незворот- ною, адміністрації підприємства тре­ба чимало попрацювати. У першу чергу — вжити рішучих заходів для усунення виявлених порушень зако­нодавчих і нормативно-правових ак­тів з безпеки праці, забезпечити ефективну роботу служби охорони праці.

О . САМО ДАЙ, начальник Сум­ської ДІОП на виробництвах підвищеної небезпеки

4 *

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 27

атацію восьми мостових кранів. За бездіяльність у за­безпеченні надійності та безпечної експлуатації цих об'єктів штрафні санкції бу­ло застосовано до інженера з нагляду за безпечною ек­сплуатацією будівель та спо­руд.

Серед підприємств, на яких останнім часом переві­рявся стан виробничих буді­вель, споруд та інженерних мереж, також ВАТ «Криво­різький турбінний завод

НДЖЕРЕІШ РИЗИКУ -АВАРІЙНІ'БУДІВЛІ

З переліку непридатних до безпечної експлуатації буді-вель та споруд Дніпропетровської області вилучено 97 об’єк-тів, на яких проведено ремонтні роботи або ліквідовано ава-рійний стан. Але ще 261 такий об’єкт залишається в аварій-ному стані. І більшість з них перебувають у цьому стані уже багато років.

Такі дані наводяться у минулорічно­му реєстрі аварійно-небезпечних будівель та споруд, який періодич­

но надсилається до теруправління Держгірпромнагляду Науково-дослід­ним інститутом будівельного вироб­ництва Держбуду України. Враховую­чи цю обставину, інспектори Держгір­промнагляду щороку під час переві­рок виробничих об'єктів Дніпропет­ровщини приділяють особливу увагу стану виробничих будівель, споруд та інженерних мереж.

Останнім часом на вимоги дер­жавних інспекторів власниками було відремонтовано близько 60 непри­датних до нормальної експлуатації будівель, 35 об'єктів виведено з ава­рійного стану. Зокрема, у ВАТ «Дні- провагонмаш» на вимогу інспекторів проведено обстеження спеціалізова­ною організацією будівлі та окремих конструкцій ковальського цеху, вико­нано роботи з підсилення залізобе­тонних колон.

Нерідко в ході перевірок інспекто­рам доводилось забороняти експлу­атацію аварійних об'єктів. Так, у ВАТ «Дніпроважпапірмаш» імені Артема було заборонено перебування пра­цівників у аварійно-небезпечних зо­нах ливарного цеху. На цьому ж під­приємстві через аварійний стан під­кранових балок заборонено експлу­

«Констар», «Завод «Павлоградхім- маш», «Новоолександрівський це­гельний завод», «Дніпроцемент», «Дніпростальконструкція» та інші. За­гальними порушеннями на цих підпри­ємствах залишаються несвоєчасне проведення технічних оглядів будівель та споруд комісіями підприємств і не­своєчасне виконання рекомендацій, які даються за результатами проведе­них обстежень цих об'єктів спеціалі­зованими організаціями.

Серйозність ситуації, що склалася на підприємствах Дніпропетровщини, п ід т в е р д ж у ­ють такі циф­ри: з г ід н о з актами спе­ціальних роз­слідувань не­щасних випад­ків у 2006 р. внаслідок не­задовільного т е х н іч н о г о стану вироб­ничих б у д і­вель та спо­руд отр и м а ­ли травми 47 п р а ц ів н и к ів , ш е с т е р о з яких від отри­маних травм

померли. При цьому впродовж остан­ніх років кількість травмованих збіль­шувалась: у 2003 р. в області загинув один працівник, у 2004 р. — троє, в2005 — четверо.

Значну небезпеку становлять та­кож ті виробничі об'єкти, аварійний стан яких може становити загрозу не тільки працівникам, але й мешканцям навколишніх районів. З 2000 р., не­зважаючи на періодичні ремонти, по­гіршується технічний стан будівлі, в якій міститься хлораторна Кайдацької насосно-фільтрувальної станції під­приємства «Дніпроводоканал». За цей час реконструкція даху та інші ре­монтні роботи бажаного результату не принесли. Будівля продовжує руй­нуватись і перебуває в аварійному стані. Склад, у якому зберігається 52 т хлору, підтоплюється водою, що по­трапляє сюди через тріщину в резер­вуарі з водою. У той же час вимогами безпеки передбачено захист від ат­мосферних опадів навіть порожньої хлорної тари. Натомість шість контей­нерів з хлором виявлені з ознаками корозії.

Уражаючим фактором у даному випадку є дія хлору як високотоксич­ної речовини. При зберіганні значної кількості хлору на складі та під час екс­плуатації хлораторних у наявних умовах у зоні можливого ураження можуть опинитися мешканці кількох районів та житлових масивів міста, працівники навколишніх підприємств, постраждають флора і фауна Дніпра тощо.

У результаті перевірки підприєм­ства інспекторами Дніпропетровської державної інспекції промислової без­пеки та охорони праці в хімічній, газо­вій промисловості та житлово-кому­нальному господарстві експлуатацію

28 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

складу заборонено, приміщення опломбовано, видано припис про усунення порушень. Керівництво во­доканалу негайно створило спеціаль­ну комісію з фахівців, які ретельно розглянули приписи і дійшли виснов­ку, що усунути виявлені порушення неможливо. Подібна технологія і обладнання, яке використовується для роботи з хлором, були актуальні 100 років тому і не розраховані на сучасні потужності (експлуатація Кайдацької насосно-фільтрувальної станції почалась ще у 1908 p.). Тому керівництво підприємства прийняло рішення про повну реконструкцію об'єкта споживання хлору, в резуль­таті якої можливо ліквідувати три хло­раторних, які є об'єктами підвищеної небезпеки.

Аби привернути увагу місцевої влади до гострої проблеми, керівни­ки теруправління звернулися до гро­мадськості і запросили побувати на об'єкті представників засобів масо­вої інформації. А коментували ситуа­цію перші посадові особи — началь­ник управління А. Кожушко, началь­ник Дніпропетровської державної ін­спекції промислової безпеки та охо­рони праці в хімічній, газовій промисловості та житлово-комуналь­ному господарстві М. Федій та керів­ник підприємства П. Корженко. Тоді ж голова постійної комісії з соціально- культурного розвитку, бюджету та фі­нансів міської ради і. Шайфутдінова запевнила громадян, що на проекту­вання нового приміщення вже най­ближчим часом буде вид ілено 283 тис. грн.

Інформація пройшла відразу по чотирьох каналах телебачення та по радіо. Кілька днів мешканці міста жваво обговорювали її. А представ­ники підприємства і міської влади знайшли неподалік майданчик під бу­дівництво нового складу.

Державні інспектори теруправ­ління Держгірпромнагляду по Д н і­пропетровській області продовжують перевіряти стан виробничих будівель, споруд та інженерних мереж підпри­ємств та установ регіону.

Т. МОРДИК , керівник прес-служ- би Держгірпромнагляду по Дніпропет­ровській області

На знімках:приміщення хлораторної Кайдацької

насосно-фільтрувальної станції; зустріч начальника теруправління

Держгірпромнагляду по Дніпропетров­ській області А. Кожушка з представни­

ками засобів масової інформації.

Фото Л . БЕЗУГЛОГО

ВИНЕН? ВІДПОВІДАЙІ

У березні 2007 р. органами Держгірпромнагляду

за допущені порушення законодавчих

і нормативно-правових актів з охорони праці притягнено

до адміністративної відповідальності

(оштрафовано)738 керівників підприємств,

установ та організацій.Серед оштрафованих:

ПРО ЧАН В. М. — головний лікар санаторію «Орленок», м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим; ИІЕЛЕГОВСЬКА О. В. — директор бару «О бо­лонь», м. Севастополь, Автономна Республіка Крим; ГРІНЧЕНКО Л. П. — ди­ректор Палацу дітей та юнацтва, м. Вінниця; Л И С Ю К В. А. — директор ДП «Ру- сава», Ямпільський район Вінницької області; ЗАСЛАВСЬКА В. С. — начальник ЖЕК № 6, м. Луцьк; ВАСИЛЬЧЕНКО Л. Є. — директор КП «Енергія», м. Ківер- ці Волинської області; М АУН М. Т. — директор ВАТ «Новомосковський хлібо­завод», м. Новомосковськ Дніпропетровської області; ТАПАНЕНКО C. І. — ди­ректор ТОВ «Ріон», м. Д н іпродзерж инськ Д н іпропетровсько ї області; КА Л А КА Й Л О О. В. — директор ПП «Донбассохрана», м. Донецьк; САЛ- К ІН В. С. — директор ТОВ «Техаудит», м. М акіївка Донецької області; РИХАЛЬСЬКИЙ О. А. — директор ТОВ «Газавто», м. Малин Житомирської області; Ш АПО ВАЛ С. В. — директор ТОВ «Голландія», м. Рахів Закарпатської області; РЯБЧУК В. В. — директор ТОВ «Газсервіс», Пологівський район Запо­різької області; ЗАГОРОДНЯ Л. М . — директор ТОВ «Постулат», м. Запоріж­жя; КРАВЧЕНКО О. Ю. — директор ТОВ «Завод мінеральних вод «Роксола­на», Рогатинський район Івано-Франківської області; МАРЧЕНКО О. А. — ге­неральний директор ЗАТ «Комплекс Агромарс», м. Київ; СУЛЕМА П. Г. — ди­ректор ТОВ «Пріоритет», м. Новоукраїнка Кіровоградської області; БОСЕН- КО О. М. — директор ТОВ «Кіровоградський завод нестандартного обладнання», м. К іровоград; М ІР О Ш Н И Ч Е Н КО Г. В. — директор ресторану «Пінта», м. Луганськ; МЕРСОНЯН Г. А. — директор ПП «Мерсонян», м. Ровеньки Лу­ганської області; БАІК В. М. — директор Львівського експериментального за­воду, м. Львів; РЖЕВСЬКИЙ В. М. — директор ТОВ «Траконта», м. Миколаїв; БО Й КО C. І. — директор ТОВ «Квінто», м. Вознесенськ Миколаївської обла­сті; ГАЛАТЧЕНКО Г. В. — директор ТОВ «Євразія», м. Полтава; РИМАРЕН­КО С. Б. — голова правління ТОВ «Тара», м. Одеса; КО ЗЛО В В. К. — дирек­тор ТОВ «Лерадрук», м. Одеса; ЧАЙКА О. І. — директор ТОВ «Континент», м. Рівне; КО СТЮ К В. Г. — директор ТОВ «Рембуд», м. Суми; Л И С Ю К С. В. — директор Буринського заводу продтоварів, м. Буринь Сумської області; МАЛИМІН А. Й. — начальник МКП «Комунальник», м. Скалат Тернопільської області; ВОЖНЯК Д. С. — генеральний директор ВАТ «Втормет», м. Харків; СІРКО С. В. — приватний підприємець, м. Чугуїв Харківської області; Н ІК ІФ О - РОВ Ю. П. — директор ТОВ «Декор», м. Херсон; Ш ЕВЦОВ C. М. — директор ПП «Будсервіс», м. Каховка Херсонської області; ЯКОВЧУК Є. С. — директор ТОВ «Проскурів-Термо», м. Хмельницький; СНІЦАР О. В. — начальник район­ного центру зайнятості, м. Жашків Черкаської області; БО РЗДИЙ О. М. — директор ДП «Спецмонтаж», Козелецький район Чернігівської області; КРИВОРУЧКО В. Б. — директор ТОВ «Медіум», м. Чернігів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 29

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЯК ЦЕ БУЛО

Нема потреби довго оповідати, як відрізали швелери, зрізали звар­ні шви, перерізали різноманітні

важкі балки. Суть драми у тому, що під час робіт упала підкранова балка і б уквально р озчавила м айстраС. Ткаченка. Бо коли демонтували по­перечну балку мо­норейки, жорсткість конструкцій було порушено, лівий кі­нець підкранової балки залишився лежати незакріп- леним на так зва­ному «стільчаку» однієї з колон, до яких кріпилася по­перечна балка.Тим часом бук­вально поруч пра­цювали м остов і крани, що посили­ло вібрацію колон.М ало-помалу не- закріплений кінець підкранової балки сповз зі «стільча­ка». А далі, як роз­повідає один із свід­ків трагедії слюсар Ю. Коваленко, трапилося таке: «Приблизно о 14 год ми закінчили роботу. Кранівник почав складати кран. Я на той момент сто­яв перед ка б іною крана разом з М. Леонтьєвим і С. Ткаченком. Рап­том почувся скрегіт металу та гуркіт від падаючих предметів, піднявся пил. Леонтьев миттю схопив мене за плечі та заштовхнув за кабіну. У цей мо­мент я побачив, як Ткаченко біжить до виходу з майстерні, де ми вели робо­ти. Коли пил осів, ми побачили, що Ткаченко лежить під підкрановою балкою, яка впала, без ознак життя».

Так загинув 28-річний чоловік, за­лишивши на Божу милість юну дружи­ну і двійко синів-близнюків, яким не виповнилося і року.

Комісія зі спецрозслідування ви­значила причини цього нещасного випадку, і ми про них скажемо. Та не­хай нас зацікавить не їх констатація, а витоки. Бо за чорною листопадовою датою — не тільки і не стільки неякіс­но оформлені плани ведення робіт чи

неогороджені небезпечні зони... Лихо в «Едемі» розбудили речі, котрі уміє продукувати лише людська свідо­мість: байдужість, невідповідальність, зневага до свого і чужого життя... іх не підшиєш до справи, не виставиш як провину, та саме вони активно фор-

мують так званий людський фактор біди, що останніми роками все часті­ше лежить в основі нещасних випад­ків на виробництві.

О тож звернімося до «едемської» конкретики. Так, комісія зі спецрозслі­дування як першу і головну причину загибелі С. Ткаченка визначила вико­нання демонтажних робіт з допомо­гою автокрана без проекту виконан­ня робіт і наряду-допуску. Щ о сто­сується проекту, то «Едем» скори ­стувався тим, який розробив його генпідрядник — ВАТ «БМУ «Запо- ріжстальбуд-1». Однак у тому доку­менті не було передбачено демон­тажних робіт. Як би тут повестися суб­підряднику? Розробити окремий план виконання робіт (ПВР) і відповідні за­ходи безпеки. Ініціювати цю роботу мусив би заступник директора Р. Го­лубов. Щ о ж вийшло на ділі? Керівни­ки «Едему», зауваживши на немину­чість виконання не передбачених ра­ніше демонтажних робіт, почали ве­сти переговори зі спеціалістами ДП

«Діпропром», аби вони відкоригували проект. 14 листопада мала б відбути­ся предметна зустріч з цього приводу. А тим часом тут робітники працювали за старим ПВР (виключно на монтаж­но-будівельні роботи), який власно­руч доставив на майданчик Р. Голу­бов. Були чи не були у згаданому про­екті відображені заходи безпеки під

час виконання де­монтажних робіт, він не знав. Не ці­кавився він і змі­стом наряду-до­пуску. А слід би було, бо насправ­ді бригада вико­нувала не ті, що були вказані у на­ряді, а зовсім інші роботи. Чи мусив хтось наглядати за відповідністю букви ділу?

Так, директор «Едему» Д. Щ е ­глов запевняє, що на майстраС. Тпокладено від­повідальність за безпечну орган і­

зацію робіт, а на майстра В. Корот- ченка — за безпечне переміщення вантажів краном. Достеменно це чи ні? Є наказ про призначення С. Тка­ченка майстром будівельної дільниці, а заразом і матеріально відповідаль­ною особою. В. Коротченка ж про його відповідальність за безпеку ро­біт з наказом під розписку ніхто не оз­найомив. Щ о ж стосується рядових виконавців, то вони взагалі не зна­ють, хто ж таки на майданчику відпо­відає за безпечне ведення робіт і з ким радитися з того чи іншого приво­ду. Одні показували на В. Коротчен­ка, інші — на Р. Голубова, треті поси­лалися на С. Ткаченка. В результаті — діяли як прийдеться. Недаремно ро­бітники однозначно відповідали «ні» на ключові організаційні запитання, зокрема: чи ставив майстер завдання демонтувати підкранову балку? Чи була огороджена потенційно небез­печна зона при демонтажі конструк­цій? Чи вказував майстер місце стоа- ховки у разі роботи на висоті? Чи го-

3 ) ї їрнУ

м е р т в и х :І...... ......_............................ _ .......... ..... ........ _

ЗІ-ІАНЬ іСпочатку коротко про нещасний випадок, що стався то-

рік 13 листопада на приватному підприємстві «Фірма «Едем» (м. Запоріжжя). Як субпідрядник воно розпочало бу-дувати майстерню для ремонту кранового устаткування у ВАТ «Запоріжсталь». Однак з ’ясувалося, що за будівельні ро-боти можна братися тільки після демонтажу металокон- струкцій монорейки, яка розташована якраз на території майбутньої майстерні. Як бути? Це питання обговорили 10 листопада на нараді у директора, а через два дні на май-данчику вже був автокран. Заходилися різати металокон-струкції, керуючись документацією виключно на будівель-но-монтажні роботи.

З О ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2007

тували місце для різання на підкрано­вій балці? Чи застроплювали підкра­нову балку, що упала?

Втім, нема чого і дивуватися. Газо­електрозварник І. Руденко не пам'я­тає, аби хтось його ознайомлював із планом ведення робіт. Газозвар­ник І. Медведєв під якимось докумен­том підписувався, але ні в назву, ні у зміст його не заглиблювався. Слюсар Ю. Коваленко, навпаки, стверджує, що сам Голубов ознайомлював бри­гаду з ПВР. Тим часом останній твер­до стоїть на тому, що особисто з ПВР членів бригади не ознайомлював. І про заходи безпеки під час виконан­ня демонтажних робіт однозначно нічого сказати не може. Щ о стосуєть­ся Є. Децюри (машиніста автокрана), то вказівки майстра В. Коротченка, видані, даруйте, «на пальцях», щодо порядку ведення демонтажних робіт, він сприйняв як належне. Адже перед цим виконував подібні операції у ба­гатьох діючих цехах ВАТ «Запоріж- сталь», і ніхто ніколи не ознайомлю­вав його з ПВР під розписку. Сам же Коротченко свої дії пояснює так: «Я вважав, що якщо є ПВР на монтаж, то цього досить». Власним розумін­ням керувався він і тоді, коли не напо­ліг на огородженні всієї потенційно небезпечної зони у радіусі ведення демонтажних робіт: де-не-де пере­крили рух, і досить.

Сумно! Адже ПП «Фірма «Едем» не неофіту царині охорони праці. На підприємстві розроблено і затверд­жено положення про СУОП. Створе­но структуру з охорони праці. Введе­ні в дію відповідні нормативні доку­менти. Керівники підприємства, на­бувши відповідних знань, вчать у спе­ціальному навчальному закладі під­леглих. Скажімо, потерпілий С. Тка- ченко як майстер рівно за 2 місяці до загибелі успішно склав екзамени з охорони праці комісії, очолюваній першим заступником начальника тер- управління Держгірпромнагляду по Запорізькій області, отримавши від­повідне посвідчення. Та, на жаль, на­буті знання з охорони праці цілої низ­ки виконавців різного рангу виявили­ся просто мертвим вантажем, який, образно кажучи, і розчавив людину.

//. РУСИЧ

З а о п е р а ти в н и м и д а н и м и , у б е р е з н і 2 0 0 7 р . в У к р а їн і на ви ­р обниц тв і з а ги н ул о 8 6 ос іб — на 17 більш е , ніж за такий самий п ер іо д м и н уло го р о к у ; сталося 19 гр уп о в и х нещ асн и х випадків , п ід час яких

тр авм ов ано 4 8 ос іб , у т о м у ч и с л і 8 — см ер те ль н о .К о р о тк о п р о обставини д е я к и х нещ асн и х випадків :

mm в управлінні ЖКГ м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на діль­ниці КЖП № 19 під час ремонту автомобіль зійшов з домкрата, на якому він був встановлений, і водія притисло транспортним засобом. Від отриманих ушкоджень він помер на місці події.

у Дарницькому трамвайно-експлуатаційному депо (м. Київ) під час фарбування корпусу дзеркала заднього виду трамвайного вагона маляр втра­тила рівновагу і впала в оглядову канаву. Від отриманої закритої черепно-моз- кової травми потерпіла померла через 10 днів у лікарні.

У Святошинському районі м. Києва автомобілем КамАЗ підвозили пісок для заповнення траншеї. Внаслідок зсуву бокової стінки траншеї автомо­біль упав на її дно. При цьому було смертельно травмовано робітника ТОВ «Перес», що був на той час у траншеї.

1] в Одесі на будівництві громадсько-житлового комплексу «Середньо-фонтанський» тесля ТОВ «Будмонтажсервіс» (Дніпропетровська область) під час демонтажу дерев'яної опалубки на 20 поверсі будівлі впав у шахту ліфта, отримавши травми, від яких помер.

1] ü a ® ! } у ТОВ «Бетонокомплект» (м. Харків) під час очищення силосної банки робітник упав у силосну яму з цементом. Помер внаслідок механічної асфіксії. _____ ______________________ _____________________________ __________

U на шахті «Красноармійська» ДП «Донвуглереструктуризація» підчас виконання робіт на марші сходового огородження на ярусі № 61 робіт­ник ТОВ «Доншахтоспецбуд» (м. Донецьк) зірвався і впав у ствол. Нещасний випадок зі смертельним наслідком стався через незастосування запобіжного пояса.

1)а Ш ) у приміщенні котельної Здовбицької ЗО Ш (відділ освіти Здолбунів- ської райдержадміністрації Рівненської області) було знайдено без ознак жит­тя оператора котельної: потерпіла отруїлася чадним газом.

у ЗАТ «Білгород-Дністровська механізована колона № 26» (Одесь­ка область) під час виконання робіт на висоті зруйнувалася опора повітряної лінії електропередачі. Внаслідок падіння з висоти загинув електромонтер.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 3 1

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИЙ ТРАВМАТИЗМ

Протягом 2006 р. на автошляхах Буковини в дорожньо- транспортних пригодах травмовано 17 працівників під час ви-конання ними трудових обов'язків, з них 8 — смертельно. Це, відповідно, на 12 і 7 більше, ніж попереднього року. Аналогічний стан і в деяких інших регіонах України.

А наліз обставин і причин ДТП по­казує, що вони скоюються як з ви­ни власників приватного транс­

порту, яких іноді називають аматора­ми, оскільки вони мають посвідчення на право керування транспортними засобами нижчої категорії, але часто не мають достатніх навичок у цій справі, так і з вини водіїв-професіона- лів, що отримали в органах Держав- тоінспекції посвідчення вищої катего­рії і роблять це на професійній основі.

Взяти, наприклад, ДТП, що ста­лась у с. Динівці Новоселицького ра­йону. Коли заступник голови Кельме- нецької райдержадміністрації М. Оль- шевський разом з начальником управ­ління праці та соціального захисту на­селення Л. Руснак на службовому автомобілі ВАЗ-21053 добирались на нараду в Чернівці, в центрі села на зустрічну смугу, обганяючи колону транспортних засобів, виїхав автомо­біль ВАЗ-2106, за кермом якого пере­бував його власник І. Базь. Внаслідок зіткнення водій службового автомобі­ля та два працівники отримали тяжкі тілесні ушкодження. Якщо ця ДТП є

досить типовою, то про дві інші цьо­го сказати не можна, оскільки і в пер­шому, і в другому випадках одна з ма­шин у момент зіткнення перебувала на узбіччі дороги.

А було це так. Бригада відділу во­допровідної мережі державного ко­мунального підприємства (ДКП), що у Чернівцях, після усунення аварійного витоку води, що стався в одному з ко­лодязів обласного центру, готувалась до переїзду на інший об'єкт. Саме в цей час мимо муловсмоктуючої ма­шини, що належала ДКП, проїжджав великогабаритний вантажний авто­мобіль. З-за повороту назустріч рап­тово виїхав мікроавтобус. Побачив­ши його, водій вантажного автомобі­ля різко повернув вправо, в бік му- ловсмоктуючого автомобіля, біля яко­го в цей момент стояв один із членів бригади. В результаті зіткнення, що сталося, робітник був затиснутий між автомобілями, внаслідок чого отри­мав смертельну травму.

Подібна аварія сталася і в с. О р- шівці Кіцманського району. Тут теж вантажний автомобіль здійснив наїзд

на транспортний засіб, що стояв на узбіччі. Внаслідок зіткнення були травмовані приватний підприємець та дві найняті ним працівниці, яких він після закінчення робочого часу ро­звозив по домівках.

Звичайним явищем стали ДТП на шляхах Хмельниччини. Протягом ми­нулого року внаслідок аварій отри­мали травми різного ступеня тяжкості 47 працівників, 8 з яких — смертельні. І хоч у багатьох випадках водіям, що перебували за кермом службових ав­томобілів, де в ролі пасажирів були працівники підприємств, установ та організацій, дорікнути ні в чому, по­терпілим та їхнім сім'ям від цього не легше.

Водій Хмельницького обласного центру зайнятості П. Федоров того фатального дня на закріпленому за ним автомобілі ВАЗ-2106 перевозив спеціалістів своєї установи у Вінько- вецький район, де за дорученням ке­рівництва вони мали здійснити відпо­відну перевірку. Під час керування транспортним засобом водій був уважним та обережним, але це не вберегло його та пасажирів, що пе­ребували у салоні, від біди. У с. Соко- лівка Ярмолинецького району, через яке вони проїжджали, на зустрічну смугу раптово виїхала іном арка (МіїзуЬіБЬі 1_апзег), керована її власни­ком С. Сабадашем. Сталося зіткнен­ня, внаслідок чого водії обох машин та пасажири службового автомобіля були травмовані.

А ось аварію, що сталася на пе­рехресті вулиць Хмельницьке шосе та Чехова у Кам'янці-Подільському, спричинив рух приватного легкового автомобіля ВАЗ-2107 на червоне світло світлофора. Внаслідок зіткнен­ня із службовим автомобілем такої ж марки були травмовані головний ін­женер та технолог одного із тамтеш­ніх акціонерних товариств.

Украй небезпечним став рух на шляхах Тернопільщини, про що, до ре­чі, вже йшлося в публікації «Кому ж від­повідати за травматизм під час ДТП?» («Охорона праці», № 10, 2006 р.). Минулого року під час ДТП на доро­гах тут отримали травми понад 40 працівників, 15 з них — смертельні, тоді як у 2005 р. відповідно 29 і 7. Найбільш страхітливим було неща­стя, що сталося з водієм та сімома електромонтерами ВАТ «Акціонерна компанія «Тернопільобленерго». Во­сени минулого року на автомобілі ГАЗ-53, що був обладнаний для пере-

32 ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

везення людей, вони їхали в одне із сіл Підволочиського району для вико­нання електромонтажних робіт. На території Збаразького району від зу­стрічного вантажного автомобіля раптом від'єднався причіп і виїхав на зустрічну смугу. Оскільки автомобіль, що перевозив людей, був обладна­ний газобалонною установкою, то внаслідок зіткнення він загорівся. Від отриманих травм, у тому числі внаслі­док опіків, померло 6 осіб. Завдяки вчасно наданій медичній допомозі двох лікарям вдалося врятувати.

Як бачимо, під час роботи на лінії водіям потрібно остерігатись не тіль­ки приватних авто, а й відомчого

транспорту. І це зрозуміло, адже і за його кермом іноді теж перебувають горе-водії. Для того, щоб змінити си­туацію на кращ е і змусити таких «професіоналів» дотримуватись ви­мог Правил дорожнього руху, у власника відомчого транспорту є до­статньо важелів впливу, аж до звіль­нення з роботи. А ось що стосується аматорів, то їх вихованням, крім Д ержавтоінспекції, по суті нікому більше займатись. На жаль, цій інсти­туції і без цього є до чого докладати свої зусилля, тож настав час помір­кувати над тим, як впливати на свідо­мість водія приватного автомобіля, не чекаючи, поки він допустить пору­

шення. Це питання є досить актуаль­ним, адже кількість приватних авто­мобілів на теренах України невпин­но збільшується, а рівень транспорт­ної дисципліни водіїв-аматорів про­довжує залишатись низьким.

Василь СОПІЛЬНЯК,наш власкор

На знімку:наслідки зіткнення автомобіля ГАЗ-53 з причіпом зустрічного

вантажного автомобіля.

Фото з матеріалів спеціального розслідування

ТРАГІЧНА■КРАППЯ ЗІ СТЕЛІ »

Майже шість з половиною років відпрацював чер-говим електри-ком у ВАТ «Кі-р о во гр а д сь ки й хлібозавод» К. Ко- чергін . Але досвід роботи виявився не-достатнім , аби засте-регти себе від помилки, яка коштувала життя . Трагічна розв’язка була зумовлена без-діяльністю посадових осіб підприємства у галузі охоро-ни праці.

Біда повідомила про себе в ніч на 24 червня 2006 р. підтіканням стелі складу безтарного зберіган­ня борошна. Вода без перешкод по­

трапила в комірку пульта керування технологічним устаткуванням і ство­рила ідеальні умови для короткого за­микання. Звернули на це увагу лише тоді, коли зупинилася лінія подачі бо­рошна. Черговий електрик К. Кочер- гін відкрив дверцята комірки ключем і, підсвітивши ліхтарем, побачив, що стінки зсередини вологі. Тоді разом з оператором С. Мунтян він поставив на шафу у місці підтікання стелі вели­ку каструлю і намостив ганчірок, аби вибрати воду. Якийсь час дверцята комірки були відчинені, щоб підсохли стінки. Згодом К. Кочергін вирішив по­

дати електроенергію, але ко­ли ввімкнув рубильник, то в шафі пульта керування знову сталося коротке замикання.

А далі... Далі починається те, що не вкладається в рам­ки інструкцій і обов'язків по­

садових осіб. Формально, в ус­ній формі, начальник зміни Л. Ко­

лесник застерегла К. Кочергіна, щоб він самостійно не виконував ремонтні роботи до прибуття головного енер­гетика С. Кльопи. І відразу ж відпра­вила за останнім черговий автобус.

Начальник зміни Л. Колесник піш­ла на своє робоче місце, а К. Кочер­гін розпочав ремонт апаратури пуль­та керування. Причому не відключив­ши подання напруги, не застосував­ши засобів захисту, спецодягу і спец- взуття. Щ о це — випадковість, виняток з правил? Та ні! І вода зі сте­лі, і невідключена напруга, і відсут­ність засобів захисту, і не випробува­ний на діелектричну стійкість інстру­мент — усе це ланки одного ланцюга, що має назву: система порушень правил безпеки на підприємстві. Де відповідальність людини межує з нех­туванням елементарними вимогами безпеки. Тому достатньо було К. Ко- чергіну занести до приміщення стіль­ця, стати на нього, аби завершити останній трагічний штрих вже згада­ної системи.

У цей час, приблизно о 15 год 30 хв, черговий автобус віз на хлібозавод головного енергетика С. Кльопу. Щ е б

_________________________ Щ О К О ЇМ О !

кілька хвилин! Але... Похитнувся сті­лець під К. Кочергіним, і черговий електрик оголеними частинами тіла торкнувся струмопровідних шин...

Ніби не для електрика та його ке­рівників складено документи: П ра­вила безпечної експлуатації елек­троустановок споживачів (ДНАО П0.00-1.21 -98), Положення про поря­док забезпечення працівників спе­ціальним одягом, спеціальним взут­тям та іншими засобами індивідуаль­ного захисту, Інструкція з охорони праці для електрика, затверджена наказом голови правління ВАТ «Кі­ровоградський хлібозавод» від23.06.2005 р. № 324...

Звинувачувати загиблого у тому, що сталося,— справа остання, тим більше, що причина біди лежить у площині нехтування вимогами чинно­го законодавства з боку посадових осіб. Вони не здійснювали належного контролю за безпечним виконанням робіт в електроустановках, головний енергетик не вів журналу обліку, пе­ревірки та використання електроін­струменту, не забезпечив вчасне ви­пробування його на діелектричну стійкість, а робоче місце — спеціаль­ною підставкою. А начальник зміни не наполягла на відстороненні не підго­товленого до виконання небезпечних робіт чергового електрика.

Як це найчастіше буває, після роз­слідування нещасного випадку отри­мано відповіді на всі питання. Але ж порушувати їх перед своїми підлегли­ми, а заодно й вирішувати, керівники ВАТ «Кіровоградський хлібозавод» мали б значно раніше.

В. ЗАНІЗДРА, заступник началь­ника теруправління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ЦЕ НЕП О КО ЇТЬ

ХІБА ДОСВІД

Три дні не вистачило слюсарю І. Студенному до 32-річно- го трудового стажу у ВАТ «Тернопільське АТП 16127». А загальний трудовий стаж 56-річного робітника становив 35,5 року. Тепер про досвідченого ремонтника автопідприєм- ства, якого за сумлінну працю не раз відзначали подяками і преміями, доводиться вести мову у минулому часі.На автопідприємстві, про яке йдеться, працює 277 осіб.

69 автобусів здійснюють перевезення пасажирів на внутріш-ніх і міжнародних маршрутах. Тож робота слюсарів-ре- монтників автобусів і відповідальна, і напружена, нерідко до-водиться працювати у вихідні і святкові дні.

Згідно із затвердженим графіком та фатальна січнева неділя була для слюсарів товариства І. Сту- денного та В. Кульбаби робочим

днем. Проводячи плановий ремонт транспорту, робітники лагодили під­віску автобуса Л А З-695. Під час ремонту знадобилося дві гайки, необхідні для закріплення задньої ресори. Тож слюсарі звернулися до механіка В. Бузовері. Він хотів допо­могти слюсарям, але таких гайок на складі не було. Все ж він обнадіяв своїх підлеглих, що вони скоро змо­жуть отримати такі гайки, оскільки, мовляв, завтра розбиратимуть спи­саний автобус. Проте І. Студенний сказав своєму напарнику, що він знає, де взяти потрібні гайки, не че­каючи наступного дня.

В обідню перерву В. Кульбаба по­кликав колегу пообідати, але він не відгукнувся. Через кілька хвилин він знайшов його на стоянці списаних ав­тобусів. Напарник намагався відкру­тити гайки кріплення правої ресори на одному з розкомплектованих ав­тобусів. Запросивши І. Студенного пообідати, В. Кульбаба попрямував, було, назад, аж раптом почув звуки падіння металевих предметів. Підбіг­ши до місця, де працював його на­парник, він побачив закривавленогоІ. Студенного, який лежав під ресо­рою автобуса без ознак життя. Л іка­

рі «швидкої», що невдовзі приїхали, зафіксували смерть потерпілого.

Комісія зі спеціального розсліду­вання цього нещасного випадку, яку очолив заступник начальника дер­жавної інспекції промислової безпеки та охорони праці на виробництвах і об'єктах підвищеної небезпеки тер- управління Держгірпромнагляду по Тернопільській області П. Василишин, дійшла висновку, що І. Студенний гру­бо порушив вимоги нормативно-пра­вових актів з охорони праці. Нехтую­чи особистою безпекою, самовільно виконував демонтажні роботи без підставки фіксації ресори для запобі­гання її можливому падінню.

На думку членів комісії, І. Студен­ний, знявши гайки кріплення правої ресори, в результаті чого вона силь­но спружинила і раптово випрямила­ся, був смертельно травмований нею. Відповідальним за нещасний випадок було визнано механіка автопідприєм- ства В. Бузоверю, який не зумів орга­нізувати безпечної роботи, не забез­печив дотримання підлеглим вимог і правил інструкцій з охорони праці.

Під час комплексної перевірки ста­ну охорони праці у ВАТ «Тернопільсь­ке АТП 16127» було заборонено ек­сплуатацію семи одиниць обладнання до усунення виявлених порушень. До адміністративної відповідальності при­тягнено п'ять посадових осіб, винних у

порушенні законодавства про охоро­ну праці. Роботу ВАТ «Тернопільське АТП 16127» щодо забезпечення на­лежних умов праці та запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням на виробництві було визнано недостатньою.

Аналізуючи обставини та причини цього та інших нещасних випадків зі смертельними наслідками на вироб­ництві, мимоволі замислюєшся ось над чим. Вік близько половини смер­тельно травмованих у 2006 р. праців­ників в області становить 40—60 ро­ків. Серед них — 40-річний муляр-по- крівельник ТОВ «Теркон-Буд» (м. Тер­нопіль), 42-річний водій-механік ТОВ «Гідіна» с. Сільце Підгаєцького райо­ну, 43-річний дробильник ВАТ «Скала- Подільський спецкар'єр» Борщівсько- го району, 44-річний електрик ПП іме­ні Шевченка с. Гаї-за-Рудою Зборів- ського району, 45-річний різноробо- чий ТОВ «Агрофуд» с. Куропатники Бережанського району, 47-річний ро­бітник ТОВ «Пролісок» с. Пишківці Бу- чацького району, 49-річний електро­монтер цеху № 15 м. Борщів Терно­пільської філії ВАТ «Укртелеком», 49-річний сторож ТОВ «ЛеВ-Транс» селища Березовиця Тернопільського району, 52-р ічна робітниця ПП «Олімп» с. Зарубинці Підволочиського району та інші. Усі ці люди зрілого ві­ку, з багатим життєвим і професійним досвідом. То чому ж тоді під час вико­нання своїх трудових обов'язків вони грубо нехтували власною безпекою? Невже від надмірної самовпевненості, переоцінки власних можливостей? Як­що так, то що ж потрібно робити, щоб застерегти людей від необачних дій, адже виходить, що занять та інструк­тажів з охорони праці замало.

На мою думку, щоб виправити становище та привернути увагу лю­дей до проблем безпеки, необхідно, щоб про причини та наслідки траге­дій писав не тільки журнал «Охорона праці», який читає обмежене коло лю­дей, а й інші друковані видання. На профілактику виробничого травма­тизму мають бути спрямовані також зусилля місцевих радіо- і тележурналі­стів, адже проводове мовлення та те­лебачення є сьогодні чи не найдоступ­нішими засобами масової інформа­ції. Коли б вони не боялися, як кажуть, виносити сміття з хати, мали у своєму розпорядженні більше ефірного часу та частіше б розповідали про те, до чого призводить безпечність, то це змусило б наших земляків задума­тись, чи варто її проявляти.

В . К Л И М Е Н К О , керівник прес- служби теруправління Держгірпромнагля­ду по Тернопільській області

34 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2007

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

НА ПРАВАХ РЕКЛАМИ

ш тIt I-жКОРПОРАТИВНИЙ

РЕПУТАЦІЯ КОМПАНІЇ НА РИНКУКоли ми бачимо кілька людей, одягнених в одна­

кові костюми, то розуміємо, що ці люди працюють в одній компанії. Якщо костюми однаково брудні, по­ли нял і, зім'яті та «безликі», то й наше ставлення до такої компанії буде відповідним. Правило «по одежі зустрічають» справедливе не тільки у повсякденному житті, але й у бізнесі. Останнім часом в Україні все більше підприємств розуміють це і серйозно дума­ють про зовнішній вигляд своїх співробітників.

Сьогодні багато компаній розробляють корпоратив­ний стиль спецодягу. Але корпоративний стиль — це не просто колірне вирішення, це — реалізація діючих в ком­панії стандартів: рівнів захисту і зовнішнього вигляду.

Корпоративний спецодяг для захисту від виробничих забруднень очолює список потреб будь-якого підприєм­ства.

Найпоширеніші вимоги, що ставляться до спецодягу від загальних виробничих забруднень (ЗВЗ), — довготрива- лість в експлуатації, стійкість до механічних навантажень, легке видалення забруднень, відсутність усадки та збе­реження первісного кольору виробів після прання (хімчи- щення). Неабияке значення має також наявність широкої колірної гами. Відповідати усім цим вимогам, при цьому під­вищивши ефективність вкладених коштів і скоротивши ви­трати на ремонт і позапланову заміну, може тільки спец­одяг з високоякісних сучасних тканин.

Для захисту працюючого від виробничих забруднень компанія «Текстайм-Україна» рекомендує тканини вироб­ництва Carrington (Англія) — Томбой (67% П е/33% Хл, 245 г/м 2), а для важких умов праці з підвищеними меха­нічними навантаженнями — Трайдент (67% П е/33% Хл, 300 г/м 2).

По-перше, робочий одяг буде завжди чистим: можна прати костюм з цієї тканини при температурі 85 °С, що за­безпечує його очищення від усіх промислових забруднень. По-друге, навіть після тривалого використання і дуже ча­стого прання костюм відповідатиме корпоративним кольо­рам (від 20 до 45 відтінків): фарбування тканин тільки ку-бовими барвниками забезпечує стійкість фарбування впродовж усього терміну служби виробу в умовах регу­лярного промислового прання (до 100— 150 циклів)По-третє, застосування на етапі виробництва тканини її примусової усадки механічним шляхом гарантує мінімаль­ну усадку виробу (не більш як на 2%). По-четверте, абсо­лютна відсутність пілінгу (балабушок), що досягається зав­дяки використанню сировини найвищої якості. І, нарешті, тканини Томбой і Трайдент мають обробку «легкий до­гляд», що дає можливість уникнути дорогого процесу пра­сування спецодягу після сушіння у розправленому вигляді.

Таким чином, використовуючи спецодяг з англійських тканин компанії Carrington, підприємство вирішує не тіль­ки проблему чистого корпоративного одягу, а ще й за-

_____________ощаджує: загальна вартість такого одягу менша від варто­сті частих покупок більш дешевих виробів, з урахуванням витрат на їх експлуатацію.

Спецодяг для роботи з електроустановками, у жарких приміщеннях або в південних районах потребує викори­стання тканини з підвищеним вмістом бавовни. Для таких умов компанія «Текстайм-Україна», рекомендує тканини Атлас (40% Пе/60% Хл, 300 г/м 2) і Трой (40% Пе/60% Хл, 245 г/м2). Ці тканини мають унікальні гігієнічні та міцнісні властивості, забезпечують збереження первісних експлуа­таційних характеристик робочого костюма та його при­вабливого зовнішнього вигляду після регулярного високо­температурного прання.

Підвищена повітропроникність і м'якість бавовни за­безпечать працівникові відчуття комфорту під час роботи навіть у найважчих умовах.

Зносостійкість тканин, перевищуючи норму у 2,5 разу, дає змогу використовувати спецодяг впродовж 2—3 років за умов постійного носіння.

Для роботи в умовах сильних забруднень та підвище­них механічних навантажень, а також під час роботи в хо­лодний період потрібен одяг із багаторівневим захистом. Найбільший інтерес для виготовлення робочого костюма з подібними властивостями становить багатофункціональ­на тканина Фореман (67% Пе/33% Хл, 250 г/м2) вироб­ництва компанії Concordia (Бельгія). Тканина одночасно поєднує такі характеристики: підвищене розривне наван­таження (по основі 1400 Н, по утку 1300 Н), стійкість до низьких температур, надійний захист від вітру, вологи та снігу, М ВО обробка Teflon® забезпечує максимальний захист від масляних забруднень та розчинів кислот до 50%! Українські споживачі вже належним чином оцінили всі переваги цієї тканини.

Верхній одяг для будь-якої погоди виготовляється з курт­кових тканин з шовковистою фактурою Нортсі та Сноу- форм. Поліуретанова мембрана забезпечує надійний захист від дощу, вітру, снігу та морозу до -4 8 °С. Водо­тривкі захисні властивості у 5 разів перевищують норму. На відміну від багатьох синтетичних матеріалів, тканина «дихає» і не шарудить.

Для виготовлення сигнального спецодягу потрібні ма­теріали, стійкі до температурних коливань, абразивного стирання та світлопогоди. Тому компанія «Текстайм-Украї­на» рекомендує використовувати на спецодязі, що підда­ється частому промисловому пранню, світловідбивні стрічки Retrolux RF-500, RF-1000 (Італія).

Корпоративний спецодяг, крім забезпечення безпеки виробничого процесу, формує у співробітників підприєм­ства відчуття причетності до великої та серйозної справи, належності до окремого колективу, куди не може увійти абихто...

Спецодяг потрібен не тільки працівникам, а й самій компанії.

Якісний корпоративний спецодяг — це позитивний імідж фірмиї

1 . а і / І Г 'Т к Г -П Р І m n a r U D M O U A U A C T I / A U M U A I1 L-/ 1 1— 1_-1, _Ц /1 1 / LJ V Iv^l 1/ \ 1/ і і \ / \і і v 11 1г л:«Текстайм-Україна»м. Київ, вул. Сирецька, 33В8-067-508-55-598-050-330-94-90ostapets@textime.ru, iris@textime.ru www.textime.ru

Т Е К С Т А 1 /1 М

«Текстайм -У кра їна»

Наші партнери:Восток-Сервіс 422-95-30

ПромСИЗ 390-40-90 ТК-Спецодяг 451-88-00

Торнадо 451-89-32 Укртекстиль 242-37-18

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2007 35