ТЕМА ВИПУСКУ - world info...Весна-літо 2013, збірник xxv, номер 1, 2...

ТЕМА ВИПУСКУ: Міжнародна конференція з питань охорони здоров’я та навколишнього середовища:ГЛОБАЛЬНІ ПАРТНЕРИ ДЛЯ ГЛОБАЛЬНИХ РІШЕНЬ

Весна-літо 2013, збірник XXV, номер 1, 2

Світовий екологічний журнал видається на переробленому папері

Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває,Той у грудях не серденько, тільки камінь має.

- Сидір Воробкевич,”Рідна мова”, 1869

ЗМІСТ

Створення сталості

Перша сесія Сталий розвиток ядерної енергетикиД-р Христина К. ДурбакЙ.В. п. Юрій СергєєвЇї В. п. Едіта ХрдáЙ.В. п. Ришард СарковіцЙ.В. п. Франтішек Ружичка

Друга сесія. Сталий розвитокп. Сонаар Лутра

Третя сесіяПродовольча безпека та сталий розвиток: відзначаючи ГолодоморЗаява Білого ДомуЗаява прем’єр-міністра Канади до 79-ї річниці ГолодоморуКанцелярія президента Президента України Віктора Януковича: Заява до Дня жертв ГолодоморуЙ.В. п. Маргус КолгаЙ.В. п. Норманс ПенкеЇї В. п. Раймонда Мурмокайтеп. Тамара Галло Олекси

Голодомор 1932-1933 років в Україні як злочин геноциду

Чи знаєте Ви?Китай визнає “рак сіл”

Бердянськ: Фонд К.Ковшевич відкриває таланти

Заключне словоЙ.В. п. Юрій Сергєєв

23445

7

99

9

9101112

13

17

18

20

Штаб-квартира Організації Об’єднаних Націй, 3 грудня 2012 року

Перша сесія. Сталий розвиток ядерної енергетики.

Друга сесія. Сталий розвиток.

Третя сесія. Продовольча безпека та сталий розвиток: відзначаючи Голодомор.

Її Високоповажність п. Едіта Хрдá, Його Високоповажність п. Юрій Сергєєв, д-р Христина К. Дурбак, Його Високоповажність п. Франтішек Ржичка, Його Високоповажність п. Річард Станіслав Сарковіц.

п. Сонаар Лютра, п. Алекс Шаповал, д-р п. Христина К. Дурбак, п. Бранді Вейл, п. Ніккі Хендерсон, п. Ніколь Картер.

Її Високоповажність п. Раймонда Мармокайте, Його Високоповажність п. Юрій Сергєєв, д-р Христина п. К. Дурбак, Його Високоповажність п. Норманс Пенке Його Високоповажність п. Маргус Колга, п. Тамара Галло-Олекси.

2 Світовий Екологічний ЖурналСвітова Передача Інформації

Весна-літо 2013

Д-р Христина К. Дурбак

Засновник і голова WIT

Вступна промова

Ваші високоповажності, видатні делегати,

колеги, студенти, пані та панове!Маю честь і приємність ще раз звернутися до цього

зібрання. Від імені організації “Світова Передача Інформації” я би хотіла висловити нашу глибоку подяку уряду України та Його Високоповажності Юрію Сергєєву – постійному представнику України при Організації Об’єднаних Націй, за те, що вони спонсорують цю конференцію від 1992 року. Завдячуємо Місіям ООН – Чеської республіки, Естонії, Латвії, Литви, Польщі та Словацької республіки за їх підтримку нашої двадцять першої Міжнародну конференції з питань охорони здоров’я та навколишнього середовища. Я також хотіла би висловити подяку всім нашим прихильникам, які зробили цю Конференцію можливою.

“Світова Передача Інформації” вивчає зв’я зок між екологічною деградацією і здоров’ям лю дини, щоби домогтися змін у поліпшенні стану навколишнього се редовища та покращення здо ров’я та якості життя всіх громадян. Ми можемо розглянути список проблем охорони навколишнього середовища, які з’явилися про тягом минулих 20 років у газетах, радіо-інтерв’ю, телевізійних історіях або Інтернеті: нові вірусні утворення, стратосферне та озоновое виснаження, погіршення якості прісної води та забруднення повітря, знеліснення, опустелювання, неприборкана урбанізація, захоронення відходів і нерегульований при ріст населення. Зазвичай, для кожної проблеми рекомендуються да лекосяжні ви-рішення, представлені імперативами, які вказують на шлях до “зеленого” чи “чорного” майбутнього, проте ці ви рішення зникають разом з новинами. Багато хто почав діяти згідно з популярним гаслом “врятувати планету”. Але чи дійсно це врятує людський рід, виживання якого знаходиться під загрозою, якщо не буде знайдено рішень для припинення руйнування навколишнього середовища? Деякі держави від-вертаються від справжніх проблем чи то зі страху, чи з сумніву, все чекають доказів повноти та обґрунтування різних проблем, у той час як здоров’я планети продовжує погіршуватися.

У наших зусиллях з інформування громадськості про проблеми охорони навколишнього середовища ми усвідом люємо два головних недоліки, викликані змі шуванням проблем охорони навколишнього се-редовища. Перша складність полягає в тому, що, оскільки кожна проблема руйнування середовища стає звуженою, то потенціал для суспільного розу міння зменшується. Справжні проблеми змінені, з метою легшого розуміння і впізнавання. Наприклад складні умови ядерної енергетики спрощуються орієнтирами з гаслами, на зразок “закінчення зміни клімату”.

Такі зменшені і фрагментарні дані призводять до другої, важливої проблеми. Існує тенденція до викривлення інформації, для формування громадської думки, використовуються неточні і неврівнова жені факти, замовчуються реалії. Все менше і менше практичні дані висвітлюють ко-жен аспект, оскільки проблеми групуються за-ради доцільності. Знання проблем охорони навко-лишнього середовища зменшено до фрагментарних даних, поряд із заниженим рівнем інформації і зазвичай обмежує інформацію до похмурих прогнозів та пересторог. Наприклад, тиск на глобальні ресурси внаслідок щорічного збільшення населення на 95 мільйонів отримав так мало уваги на Конференції ООН зі сталого розвитку Ріо+20 і як наслідок в переліку екологічних проблем, важливі питання потрапляють на кінець списку.

Найстрашнішими наслідками невірної інфор-мації, яку надають модні гасла, є те, що кожна окрема проблема охорони навколишнього сере-довища втрачає свій причинний зв’язок з іншими, що сповільняє нагальність виправлення. Політичні напрямки страждають, коли спірні факти замінені банальними фразами на зразок “нагодувати дітей”, а вирішення проблеми зростання світового населення продовжує залишатись нашим найбільш суперечним і непопулярним завданням. Нарешті, державна політика страждає, коли спірні факти замасковані проблемами і банальністю, що відво лікає їх від першопричини і хоробрості, щоб звер нутися до них.

Сьогодні, насамреред, зосередимося на питанні ядерної енергії та її ролі у виробництві сталої енергії. Друга сесія – присвячена проектам розвитку, які зараз є актуальними на глобальному рівні та які можуть нарешті дати можливість людям доцільно використовувати природні ресурси. Остання сесія висвітлить руйнування, спричинені Голодомором, яких можна було б уникнути за умови поширення правдивої інформації про злочинну політику Сталіна винищення українського народу голодом. Це – історія, яка, треба сподіватися, ніколи не повториться.

Дякую за Вашу увагу.

3Світовий Екологічний ЖурналСвітова Передача Інформації


Його Високоповажність п. Юрій Сергєєв

Постійний представник України при ООН

Я хотів би подякувати всім Вам за участь у 21-ій Міжнародній конференції з питань сталого забезпечення здоров’я та навколишнього середовища, яка розкриває дуже складні та гострі теми, поєднує питання здоров’я, навколишнього середовища, та соціально-економічні проблеми суспільства. Я також хотів би скористатися цією можливістю, щоб висловити мою щиру подяку доктору п. Христині Дурбак, президенту і засновнику World Information Transfer, Inc, за підтримку організації цієї конференції, Послам-колегам, які прийняли наше запрошення взяти участь в цій Конференції.

Я впевнений, що міжнародні зусилля під патронатом Організації Об’єднаних Націй – дають нам можливість досягти вагомих результатів для сталого розвитку.

Протягом десятиліть Україна розвивала власну ядерну енергетику, активно співпрацюючи з міжнародними партнерами і всесвітніми організаціями з метою покращення сталого розвитку цього сектору економіки. Ми вважаємо, що ядерна енергія є одним із ефективних двигунів сучасної економіки.

У той же час всі усвідомлюють повною мірою трагічні наслідки катастрофи в Чорнобилі та пам’ятають стихійне лихо у Фукусімі. Саме тому український уряд працює над тим, щоб забезпечити функціонування ядерної енергетики при високому рівні її безпеки.

Державна інспекція ядерного регулювання України була створена, щоб централізовано запровадити в національну практику рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та посилити загальний контроль ядерної безпеки. Багато було зроблено в Україні, щоб розбудувати інфраструктуру ядерної енергії, мільярди коштів було витрачено для забезпечення Зони відчуження в Чорнобилі, поряд з тим країна впроваджувала соціальні програми допомоги.

У 2011 році Генеральна конференція МАГАТЕ схвалила відповідний План дій з ядерної безпеки, що передбачає застосування т.зв. дорожньої карти не тільки в межах Агентства, але й розрахована для використання всіма державами-членами. Україна, як багато інших країн, провела безпекові дослідження слабких місць на всіх атомних електростанціях країни. Ми також приєдналися до процесу країн ЄС щодо проведення стрес-тестів на ядерних електростанціях, а також створюємо умови для розвитку експертної оцінки. Всі необхідні заходи були здійснені.

Національний регуляторний орган також розпочав всебічну програму огляду та перегляду інструкцій з питань ядерної безпеки. Належна увага приділяється впровадженню останніх Вимог безпеки МАГАТЕ та робиться аналіз та відповідні висновки після випадку на Фукусімі. Уряд України нещодавно схвалив План дій з підвищення культури безпеки та громадських зв’язків з проблем ядерної безпеки. У вересні 2012 року український парламент схвалив наступний крок у нашому розвитку ядерної енергії – будівництво двох нових енергоблоків на Хмельницькій АЕС. Україна буде використовувати інструменти експертної оцінки МАГАТЕ, щоб досягти максимально можливого рівня безпеки у впровадженні цього проекту.

У 2012 році з метою розширення свого внеску до сталого розвитку в ядерних питаннях, Україна виконала свої добровільні зобов’язання з нерозповсюдження і позбулася усіх запасів високозбагаченого урану, що зберігався в українських ядерних експериментальних установках.

Ми вважаємо, що одним із результатів зустрічі високого рівня «Київського саміту з питань безпечного та інноваційного використання ядерної енергії» у 2011 році було одностайне схвалення потреби забезпечення високого рівня ядерної безпеки, як ключового елементу на всіх стадіях виробництва ядерної енергії.

В Україні знаходиться багато сховищ для відпрацьованих і невикористаних радіоактивних джерел, які уже не відповідають сьогоднішнім вимогам безпеки. В цьому відношенні впроваджуються міжнародні проекти, спрямовані на модернізацію умов таких сховищ для джерел іонізаційного випромінювання, а також для здійснення транспортування ДІВ до більш безпечної споруди для тривалого зберігання, яке буде побудовано в зоні Чорнобиля. Україна розвиває багато міжнародних проектів в області Чорнобильської зони відчуження, покладаючись на державний бюджет та використовуючи на міжнародну фінансову допомогу.

Ми вважаємо, що сталий розвиток не буде повним без високих стандартів спеціалізованої освіти та використання експертної думки. Україна вдячна МАГАТЕ за цінну підтримку п’яти освітніх закладів у сфері ядерної енергетики, зокрема, в рамках підвищення рівня фізичної ядерної захищеності у Севастопольському національному університеті. Я хотів би відзначити роботу експертів Міжнародного агентства з атомної енергії та наших партнерів у G8, держав-членів G20, а також Польщу та Чеську Республіку за проведення обміну досвідом та технічну підтримку в галузі ядерної енергії.

У підсумку я хотів би підкреслити, що Україна знову підтверджує про те, що відповідальність за ядерну безпеку лежить на кожній окремій державі, водночас взаєморозуміння і міжнародна підтримка мають бути основними елементами загальної ядерної безпеки.



Ми вважаємо, що дії відповідно до Конвенції про ядерну безпеку та Об’єднаної конвенції підвищують безпеку мирної ядерної енергії в усьому світі. Ми закликаємо усі країни, які ще цього не зробили, приєднатися до цих важливих документів. Дякую.

Її Високоповажність п. Едіта Хрдá

Постійний представник Чеської Республіки при ООН

Пані Голово, Високоповажності, пані та панове!Перш за все, хотіла б висловити вдячність

представництва Чеської Республіки за можливість проведення цього обговорення. Користуючись цією можливістю, хочу також подякувати Постійному представництву України за участь в організації цієї важливої зустрічі.

Чеська Республіка приділяє максимально можливу увагу ядерній безпеці і підтримує подальший мирний розвиток ядерної енергії. Як держава-член Європейського союзу і партнер Міжнародної агенції з атомної енергії (МАГАТЕ), наша країна намагається в повному обсязі виконати всі міжнародні зобов’язання щодо ядерної енергії.

Ядерна енергія складає значну частину в структурі енергетики Чеської Республіки та вважається дуже перспективною в цьому відношенні. На сьогодні вона покриває приблизно одну третину національного споживання електроенергії. Очікується, що ця частка навіть збільшиться, оскільки в Чеській Республіці планується побудувати два додаткові реактори для атомної електростанції Темелін, яка сьогодні має потужність у 2000 мегават і є найефективнішим джерелом енергії в країні. Завершення будівництва АЕС Темелін гарантуватиме надійне джерело електроенергії в Чеській Республіці до 2020 р. АЕС забезпечить достатній резерв енергії та стійкості енергосистеми з мінімальним викидом парникових газів. Наш підхід базується на відповідальності та прозорості з акцентом на заохочення відповідальної ядерної промисловості в Європейському Союзі.

Пані Голово! Ми дуже зацікавлені в активній міжнародній співпраці і в обміні досвідом, а отже і в сприянні розвитку в цьому відношенні. Ми – палкі прихильники обміну інформацією та знаннями через Програму технічної співпраці МАГАТЕ. Ми асигнували більш ніж 6 мільйонів чеських крон (приблизно 300 000 доларів США) для фінансової підтримки Програми технічного співробітництва в

2012 році. Нарівні з іншими розвиненими країнами, Чеська Республіка всіма можливими способами підтримує спроби МАГАТЕ забезпечити технічну підтримку державам-членам, яким вона необхідна.

Чеська Республіка також є державою-учасницею Групи ядерних постачальників і буде головувати в ній наступного року.

Пані Голово! Після серйозної природної катастрофи в Японії в минулому році, коли хвиля цунамі вразила електростанцію в Фукусімі, деякі уряди вирішили не будувати нових атомних електростанцій, а деякі – навіть позбутися ядерної енергії як такої. Виступаючи від імені Чеської Республіки, ми вважаємо, що події в Фукусімі жодним чином не поставили під сумнів аргументи на підтримку ядерної енергії. Ці аргументи сильні, економічно раціональні і переконливі. Ядерна енергетика сьогодні є стабільним, законним, і в деяких країнах – незамінним джерелом енергії.

Дякую.

Його Високоповажність п. Ришард Сарковіц

Постійний представник Республіки Польща при ООН

Високоповажності, пані та панове!Маю честь і приємність брати участь у сьогоднішній

конференції. Дозвольте мені висловити свою подяку Представництву України при ООН та особисто Послу – пану Сергєєву за цю важливу ініціативу.

«Майбутнє, якого ми хочемо» – нещодавно прийнятий підсумковий документ конференції “Ріо +20” – визнає «критичну роль, яку енергія відіграє в процесі розвитку, оскільки доступ до збалансованих сучасних енергетичних послуг сприяє викоріненню бідності, рятує життя, покращує здоров’я і допомагає передбачити основні потреби людини».

Глобальні енергетичні потреби зростають. Збалансованість ядерної енергії стоїть під загрозою, оскільки ми повинні відповісти на питання: як ми можемо задовольняти ці потреби, не створюючи негативних побічних ефектів, які можуть поставити під загрозу сферу життєдіяльності майбутніх поколінь?

Польща дотримується погляду, що ядерна енергія, будучи заснованою на найвищих технологічних стандартах безпеки, може бути фактором, спрямованим на досягнення сталого розвитку. Ці припущення разом із зростанням споживання енергії і необхідності обмеження викидів парникових газів привели до вирішення розвивати ядерну програму в Польщі.



До 2030 року Польща планує побудувати дві атомні електростанції. Підготовчі роботи, пов’язані з впровадженням ядерної енергії в Польщі, повністю відповідають нормам міжнародного права та регламенту ЄС. Вони також враховують відповідні вказівки та рекомендації Міжнародного агентства з атомної енергії та інших міжнародних організацій.

Проект будівництва перших атомних електро-станцій розглядається як найбільший виклик в історії польського ринку електроенергії та післявоєнної економіки. Ми дотримуємось найвищих ядерних стандартів безпеки задля розвитку польської мирної програми ядерної енергії. Польща також активно бере участь у міжнародних спробах укріпити та під-силити високий рівень ядерної безпеки в усьому світі.

У лютому 2012 року, напередодні Саміту з ядерної безпеки в Сеулі, Польща приймала зустрічну ядерну конференцію з контрабанди. Головною метою кон-ференції, організованої спільно з Інтерполом, був обмін практиками в посиленні міжнародного спів-робітництва серед держав, що беруть участь Саміті, зокрема для запобігання та відповіді на ядерні та радіологічні загрози.

Підбиваючи підсумок, моя країна дотримується погляду, що атомні електростанції залишаються одним з найбільш надійних джерел енергії. Застосування кращих стандартів з безпеки та техно-логії є нагальним для отримання вигоди від цієї енергії, а також для забезпечення сталого розвитку.

Його Високоповажність п. Франтішек Ружичка

Постійний представник Словацької Республіки при ООН

Дякую, докторе Дурбак, голово Конференції та засновнику організації «Світова передача інформації, за гарне вступне слово. Дозвольте мені висловити високу оцінку Вашої ініціативи та керівної ролі Його Високоповажності пана Юрія Сергєєва, Постійного представника України в Організації Об’єднаних Націй.

Дякую Вам за цю можливість бути з Вами сьогодні.Дозвольте мені висловити деякі погляди щодо

нашої дискусії. Я хотів би зупинитися на чотирьох аспектах: сталий розвиток, електрична та ядерна енергія в контексті енергетичної безпеки, словацький досвід, висновки.

І. ВступКонцепція Сталого розвитку була розроблена

в кінці 1980-х і визначалася як «розвиток, який

задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливості майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби». У широкому сенсі, сталий розвиток включає в себе заходи всередині і між країнами, а також між поколіннями, і об’єднує три основні напрямки: економічне зростання, охорона навколишнього середовища та соціального забезпечення.

У Ріо ми домовилися виробити цілі сталого розвитку. Сьогодні ми повинні почати роботу над стратегією, цілями та інструментами, серед яких енергетична безпеки буде відігравати важливу роль.

Пошук ефективної політики з реагування на зміну клімату є однією з проблем, з якими ми стикаємося сьогодні. Має бути кілька принципів, відповідно до яких наші цілі можуть бути розглянуті і, сподіваюсь, досягнуті. Глобальний розвиток вже не є питанням окремих країн – ми всі відповідальні за майбутнє планети, незалежно від географічного положення або багатства. Цілі, які повинні бути визначені, мають бути глобальними і в той же час конкретними. Тому вони повинні забезпечити баланс трьох складових: економічної, охорони навколишнього середовища, а також соціальної. Таким чином, необхідно вести переговори і виробляти всеохоплюючу спільну гло-бальну стратегію відповідальності за майбутнє. Глобальна стратегія повинна бути відображена в національних стратегіях, досягнувши широкого соці-ально-політичного консенсусу, З огляду на те, що дер-жави-члени мають різні рівні та відправні точки немає можливості єдиного рішення, яке підходить для всіх.

ІІ. Сталий розвиток та ядерна енергетикаЩо це означає для питань, пов’язаних з

відновленням і розвитком ядерної енергії?Деякі останні події були не надто сприятливими

для ядерної енергетики:- у відповідь на ядерну катастрофу в Фукусімі, що в

Японії, Німеччина починаючи з 11 березня 2011 року скоротили свої ядерні генеруючі потужності приблизно на 40 %;

- японський уряд заявив, що буде прагнути до поетапної відмови від ядерної енергетики до 2040 року. Це завдання не з легких, бо третина електроенергії в країні вироблялася на АЕС Фукусіми;

- Швейцарія поставила перед собою мету стати без’ядерною державою до 2034 року, сьогодні частка вироблення ядерної електроенергії в цій країні становить близько 39%;

- деякі країни, в тому числі Словаччина, сьогодні і протягом кількох десятиліть знаходяться в залежності від потужностей ядерної енергії. При оцінюванні у розрізі впливу на клімат,

землекористування, видалення відходів, наявності палива, безпеки внутрішніх екологічних витрат і



передачі технології, ядерна енергетика все-таки є варіантом, який є сталим і може допомогти багатьом країнам у досягненні певних цілей. Атомна енергетика сприяє зниженню викидів парни кових газів, які викликають глобальне потепління, а також локальні забруднення атмосфери.

Хоча вже існує ряд різних рішень і заходів щодо доступності та полегшення чи зменшення ризиків глобальної зміни клімату, концентрація вуглекислого газу в атмосфері, ймовірно, буде потребувати всеосяжної політики з використанням технологічного спектру. Варіант використання ядерний енергії є набором інструментів, спрямованих на вирішення проблеми зміни клімату відповідно до принципу обережності та цілей сталого розвитку, що має принаймні середньострокову перспективу. Енергія має зв’язок з усіма трьома аспектами сталого розвитку – економічним, екологічним та соціальним. Енергетичні послуги мають найважливіше значення для економічного і соціального розвитку. Оскільки використання енергії буде продовжувати зростати, його вплив на здоров’я та навколишнє середовище повинен контролюватися, зменшуватися або пом’якшуватися задля майбутнього.

Основним завданням Сталого розвитку в енерге-тичному секторі є збільшення зиску від енергетичних послуг у світі в цілому і для майбутніх поколінь, при цьому сталість навколишнього середовища не повинна порушуватись. Існує ще одна небезпека ядерної технології, яка використовується в мирних цілях – це поширення зброї масового ураження. Міжнародний режим нерозповсюдження такої зброї та гарантії вже довели свою високу ефективність і повинні продовжуватися в повному обсязі. Розповсюдження ядерної зброї залежить головним чином від політичних стимулів і проблем. Нерозповсюдження повинно досягатися, в першу чергу, політичними засобами.

Словаччина і ядерна енергія

Словаччина дотримується довгострокової політики для створення енергетичного балансу, спираючись, значною мірою, на ядерну енергію. Протягом десятиліть не існувало негативного сприйняття ядерної енергетики, хоча Чорнобильська катастрофа (зокрема, відсутність прозорості) і останній випадок на Фукусімі вплинули на сприйняття, головним чином, з точки зору безпеки та ризиків для здоров’я. З іншого боку, можна констатувати, що словацькі ядерні реактори (в основному радянського та російського типу) вважалися безпечними на основі тестів Європейського Союзу. Найсерйозніша аварія сталася ще в 1977 році і досягла чотирьох балів з семи за шкалою INES (Міжнародна шкала ядерних подій).

Відповідно до положень угоди про асоціацію, Словаччина погодилася на виведення з експлуатації ядерних електростанцій V1 в Ясловське Богуніце.

Вартість операції складає близько 1,1 мільярда євро, частину коштів покриває Європейський Союз. Нову електростанцію V2 в 2010 році було оновлено, вона виробляє близько 505 МВт на блок. Виробництво АЕС в Моховці покриває близько 11% споживання всієї енергії країни. Будівництво двох блоків було завершено в 1998 та 1999 роках. Будівництво 3-го і 4-го блоків було знову відкрите в 2008 році. Тільки-но будівництво буде завершено, енергетична безпека Словацької Республіки значно покращиться, це також допоможе Словаччині зробити свій внесок щодо зобов’язання зменшити викиди вуглекислого газу до 2020 року.

IV. ВисновкиНе існує єдиної та простої відповіді. Здавалося б, що

ядерна енергія, принаймні, за швидкістю споживання палива і технологій, які ми маємо на сьогоднішній день, не визнає конкуренції. З іншого боку, з урахуванням короткострокової та середньострокової перспектив, вона може і повинна розглядатися як частина стратегії сталого розвитку протягом декількох десятиліть принаймні в країнах, які покладаються на це в своєму енергетичному балансі. Протягом наступних кількох десятиліть в деяких країнах ядерна енергія повинна стати реальною і прийнятною частиною енергетичної та економічної стабільності в максимально широкому розумінні сталості без негативного впливу на загальний розвиток.

Питанню охорони та безпеки має бути приділено найпильнішу увагу і значення. Завдяки вдосконаленим технологіям і контролю, ризики зменшилися, і нещасні випадки не відбуваються так часто, як в інших секторах енергетики, але в такому випадку, наслідки були б набагато складнішими. Говорячи про сталий розвиток, ми повинні мати на увазі збалансований підхід до всіх трьох елементів: економічного, екологічного та соціального. Ці три паралельні, але в той же час повністю інтегровані процеси, не можуть розглядатися окремо. Без стабільної економіки, розвиненої енергетики не може бути сталого соціального розвитку. У підсумку, ми повинні поважати індивідуальний підхід і шлях до спільної мети, які будуть і повинні бути досягнуті в майбутньому. Майбутнє ядерної енергетики може дати дорогу іншим джерелам енергії, але в даний час вона займає важливе місце, яке гарантує сталий економічний і соціальний розвиток. Процес відмови від неї має бути поетапним і поступовим.

Хто знає, якою технологія буде в 2040 році? Це – майбутнє аж за 28 років! Всі знають правило Оруелла: «Війна — це мир!», «Свобода — це рабство!», «Незнання — це сила!» — ці ключові формули й концепції будь-якої диктатури і тоталітаризму блискуче виведено ним у його книгах заради одного найголовнішого людського гасла: «Люди, будьте пильними!».



п. Сонаар Лутра

Засновник і президент компанії Water Canary, Inc.

Ваші Високоповажності, пані та панове!За останні п’ять років у світі почала прокидатися

глобальна криза водних ресурсів. Але ця криза змішує кілька речей. Ми стоїмо перед майбутньою нестачею прісної води у зв’язку зі зміною погодних умов, і зростаюче населення… Але сьогодні я хочу поговорити про якість води, і я хочу поділитися інформацією, якою володію.

СТАЛИЙ РОЗВИТОК

кожним роком це означає, що більше 3 мільйонів людей вмирає, і глобальна економіка втрачає більше $ 1 трильйона доларів.

Це не тільки проблема питної води - це проблема, яка виникла в кожному випадку, щоб оцінити те, що в наших озерах, річках, океанах, колодязях і водоносних артеріях. Незважаючи на всі ресурси, які були відправлені на Гаїті в 2010 році, дефіцит відчувався. Це було не тому, що була проблема з поставками, це тому, що з’явилася інформація про проблему. Не знаючи, де вода та санітарно-гігієнічного призначення були потрібні, надто багато поставок потрапив в областях, які їх не потребували…

Якщо ви уважно подивитеся на існуючі технології тестування води, ви знайдете варіанти, які неминуче занадто повільні, занадто складні, занадто дорогі, щоб дати нам достатньо інформації, щоб зробити рішучі дії. Це позбавляє світ інформації про якість води. Не тільки людям, але інститутам, урядам і народам доручено управління нашим найціннішим ресурсом, але у нас так і немає інформації, з якою зіткнуться зі зростаючою невизначеності в умовах глобальної якості води.

Ми часто забуваємо, скільки коштів йде на створення національних служб погоди, на прості інструменти, такі як барометри і анемометри, на системи раннього попередження, що забезпечує кращу продовольчу безпеку, безпечні морські і повітряні подорожі… Ми мріяли про розширення таких систем протягом десятиліть. Частина того, що відбулося нас, була технологія, але те, чим принципово відрізняється, сьогодні – з допомогою обчислювальних потужностей ми повинні допомогти собі керувати цими проблемами і обробляти велику кількість зібраних даних.

Щоб зрозуміти проблеми, ми стикаємося з різними непередбачуваними явищами. Що відбулося в Нью-Йорку не так давно у зв’язку з ураганом Сенді? Це був одним з найгірших наслідків екологічного лиха, і не тільки від повені, але й пожеж, що знищили більше 80 будинків. Цей ураган був трагічний, але, не зважаючи на те, що він тривав лише 4 дні в Нью-Йорку, Департамент охорони здоров’я штату оголосив воду мікрорайону небезпечною для вживання,але проблеми тут не було з огляду на брак ресурсів. Але я не про це, а ось про що: ми не маємо можливості отримання раннього попередження, які можуть допомогти нам запобігти поширенню забруднення й хвороби. І з

Портативний пристрій компанії Water Canary, Inc. (Фото: David Arky)

Берег в Аддіс-Абеби недалеко ефіопського Міністерства води



У моїй компанії ми вважаємо, що будь-яке відповідне рішення нашої проблеми повинно бути простим, легким, зрозумілим громадськості. Ми називаємо наш пристрій Води Канарські, і це недорогий пристрій, який дає можливість кожному миттєво перевірити воду натисканням кнопки. Кожен можете завантажити GPS зазначені свідчення у режимі реального часу на наших серверах. Це проводиться, щоб ми могли в реальному часі мали карти якості вод…

Це основа того, що в кінцевому підсумку стане першою в світі системою попередження якості води. Нашою кінцевою метою є, щоб виправити Тестування води для приведення його у вік

інформації, і скорочення розриву між тестування та прийняття рішень. Ми вважаємо, що в режимі реального часу збирання інформації про воду перетворюється в боротьбу за її якість, бо саме з водою передаються хвороби, і ми повинні берегти і ефективно управляти водними ресурсами.


Завдяки пристроям контролю за якістю води “Water Canary” будуть доступні карти моніторингу якості води у режимі реального часу



Заява Білого ДомуУ цей час поминання, американці приєднаються

до народу України і українців по всьому світу, згадуючи загиблих в трагічних подіях «голодомор» або «смерть від голоду» в 1932 і 1933 роках. Ми шануємо мільйони людей, які втратили свої життя під час цієї техногенної катастрофи, під час якої з українських господарств сільськогосподарські культури були вилучені у навмисній спробі зламати волю українського народу. Це данина мужності та стійкості українського народу, що навіть з погляду на цю недобросовісну жорстокість, він не відмовився від боротьби за гідність, універсальні права і суверенітет. Боротьба українців сьогодні – побудувати демократію, яка підтримує ці неминущі цінності почесті їх пам’яті.

За цієї урочистої нагоди, як ми пам’ятаємо і вшанувати пам’ять жертв Голодомору, ми повторюємо наш заклик до загальної поваги прав людини та основних свобод, а також знову підтверджуємо нашу прихильність запобігти подібним злодіянням, щоби вони ніколи більше не повторилися.

Канцелярія президента Президента України Віктора Януковича: Заява до Дня жертв Голодомору

Дорогі співвітчизники!У ці дні виповниться 80 років з тих пір,як велика

біда прийшла на нашу землю. У період 1932-1933 років, голодомор охоплював територію України та інших країн колишнього СРСР.

Це злочин змінив історію українського народу назавжди. Це був один із найсуворіших викликів українцям. Голодомор не тільки вбивав людей, але й мав на меті спровокувати страх і покору. Протягом десятиліть будь-яка згадка про ті страшні події була заборонена. Але український народ продемонстрував наполегливість. Через віру в свої сили, любов до України, споконвічне прагнення до свободи і незалежності ми вижили.

Сьогодні маленьке полум’я свічки об’єднує нас в молитві за душі жертв Голодомору. Ми також пам’ятаємо тих, хто ділився останнім шматком хліба і врятовував життя співвітчизників.

Наш обов’язок – нести пам’ять про ті страшні події завжди в наших серцях. Ми також повинні зробити все, щоб запобігти таким трагедіям у майбутньому.

Заява прем’єр-міністра Канади до 79-ї річниці Голодомору

21 листопада 2012Оттава, ОнтаріоПрем’єр-міністр Канади Стівен Харпер Я запрошую всіх канадців, щоб призадуматися

цієї суботи і віддати честь мільйонам чоловіків, жінок і дітей – в основному українським, а й також казахам і росіянам, що загинули під час голоду 1932-1933 років через геноцид варварського комуністичного режиму Йосипа Сталіна.

Відправляючи політичних лідерів, представників духовенства та відомих учених в ГУЛАГи, безжально позбавляючи невинні сім’ї продуктів рослинництва та тваринництва, необхідних для життя, в кремлі прагнули погасити український націоналізм. Але дух українського народу не може бути переможений. Його сини та дочки завзято, через ці та інші темні часи, в кінцевому підсумку скинути радянські кайдани в боротьбі за цінності, які ми шануємо сьогодні: свобода, демократія, права людини і верховенство закону.

Ми дуже пишаємося тим, що більше одного мільйона людей українського походження – в нашій країні, багато з яких втратили своїх близьких у цьому звірячому акт недоброзичливості, Голодомору. Наш уряд визнає їх втрати. У 2008 році Канада стала першою країною, яка визнала цю пляму на людстві, як акт геноциду, і була першою західною країною, яка визнала незалежність України. Два роки тому я мав честь висловити пошану жертвам Голодомору в меморіалі та в музеї в Києві.У ці вихідні я закликаю всіх канадців приєднатися до українських канадців на церемонії відзначення річниці Голодомору по всій країні, згадати імена тих, хто загинув під час цієї сумної глави в своїй історії. Вічна їм пам’ять!

Його Високоповажність п. Маргус Колга

Постійний представник Естонської Республіки при ООН

Пані та панове!Естонія вшановує пам’ять мільйонів жертв голоду-

геноциду 1932-1933 років в Україні, відомого як

ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК: ВІДЗНАЧЕННЯ ГОЛОДОМОРУ



Голодомор. Це трагедія, яку кожен повинен пам’ятати як один із катастрофічних наслідків тоталітаризму в 20-му столітті, спричинений сталінською політикою колективізації та її агресивною дегуманізацією.

Підсумкова доповідь Міжнародної комісії з розслідування голоду 1932-1933 років в Україні, представлена в 1990 році заступнику Генерального секретаря ООН з прав людини в Женеві та Президенту Парламентської асамблеї Ради Європи, стверджувала, що голод в Україні був геноцидом. Серед країн, які визнали Голодомор геноцидом, Естонія була першою, яка прийняла парламентську декларацію від 20 жовтня 1993 року, засуджуючи “комуністичну політику геноциду в Україні”.

Значний крок вперед у всесвітньому визнанні трагедії Голодомору був зроблений проголошенням Спільної декларації Організації Об’єднаних Націй від 10 листопада 2003 року, у зв’язку з 70-ми роковинами Голодомору, в якій останній був оголошений національною трагедією для українського населення в результаті політики тоталітарного режиму.

У цьому році, в якому відзначають 79-у річницю Голодомору, ми також хотіли б вшанувати пам’ять мільйонів представників інших національностей, що померли від голоду у Поволжі, на Північному Кавказі, в Казахстані та в інших частинах колишнього Радянського Союзу, в результаті громадянської війни і насильницької колективізації.

Його Високоповажність п. Норманс Пенке

Постійний представник Латвійської Республіки при ООН

Пані Голово, Високоповажності, пані та панове!Зазвичай, коли говорять про голод, мають на увазі

нестачу продовольства у зв’язку з несприятливими кліматичними умовами, стихійними лихами. Освіченій людині неможливо уявити, що голод може бути штучним фактором. На жаль, наша історія містить чимало злодіянь, скоєних людьми, які несуть зло за своєю суттю, що виходить за рамки людського розуміння. Вісімдесят років тому український народ став жертвою злочинів, скоєних Сталіним та невеликою групкою його чиновників, які своїми умисними діями викликали руйнівний голод і смерті від 7 до 10 млн. українців. Голод лютував в Україні в 1932-1933роках, під час так званої сталінської колективізації, його було названо

“Голодомор”, він мав на меті знищити все живе. Чи можете Ви уявити собі масштаби катастрофи, коли в розпал голоду помирало 25,000 українців щодня! Слід також нагадати, що окрім голоду, державою була організована програма ліквідації куркульства, середнього класу та приватних фермерів, які сприймалися як класові вороги Радянського Союзу, а впровадження колективізації дало можливість вбивцям фізично ліквідувати ще не один мільйон селян, які були арештовані, депортовані та страчені в 1930-1932 рр. Зрозуміло, що така політика таємно здійснювалася Сталіним та його прибічниками, була добре спланована і мала на меті знищити душі українців, занапастити Україну. Ці злочини не мають бути забутими. Я пишаюся тим, що парламент моєї країни, Латвійської Республіки, прийняв Декларацію, в якій Голодомор був визнаний актом геноциду проти народу України. У нас, в Латвії, яка має свій власний трагічний досвід від влади Сталіна, завжди пам’ятатимуть про жертви голодомору і наші серця – завжди з народом України.

На завершення, дозвольте мені заявити: ми, ті, хто живе в цьому красивому 21-му столітті, маємо зробити все можливе, особисто і спільно, щоб забезпечити демократію в усьому світі. Ми повинні вистояти проти будь-якої форми диктатури. У нас є відповідальність, і ми маємо в своїх руках для цього всі необхідні інструменти. Як сказав Авраам Лінкольн ще в 1856 році: “виборчий бюлетень сильніший за кулю».

Про продовольчу безпеку та сталість.Відомо, що продовольча безпека базується

на достатній кількості продуктів, доступних на постійній основі, на наявності продовольства. Я щиро вірю, що у нас є достатньо ресурсів для забезпечення доступності продовольства, що підкріплюється тим, що люди в усьому світі мають доступ до продовольства, і це дає можливість отримати відповідні продукти для харчового раціону. Ясно також, що у нас є хороші наміри і знання щодо належного використання їжі, а також належного водопостачання та санітарії. Ми повністю поділяємо думку та підтримуємо Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй щодо проекту “Zero Hunger Challenge”, розпочатого на початку цього року.

Дозвольте мені ще раз зазначити, що ми, як державні службовці, політики, люди, несемо відповідальність за краще майбутнє наших дітей та нас самих. У нас є в руках всі необхідні інструменти для прийняття рішень і їх виконання.

Дякую.



Її Високоповажність п. Раймонда Мурмокайте

Постійний представникЛитовської Республіки при ООН

Пані Голово!Дякую за запрошення на цю конференцію щодо

забезпечення сталого розвитку.Кожна людина має повне право на свободу від

голоду, у відповідності з міжнародним законом щодо захисту прав людини. І все ж сьогодні у доповіді Міжнародної продовольчої організації про Стан продовольчої незабезпеченості у світі в 2012 році вказується на те, що близько 900 мільйонів осіб все ще страждають від голоду.

Нещодавнє дослідження ЮНІСЕФ показує, що близько чотирьох мільйонів дітей помирають щороку, більш ніж 10000 дітей щодня – через голод, недоїдання і отруйну питну воду.

Ідея браку ресурсів як причина конфлікту, в тому числі війни за їжу та воду, це не просто теоретична гіпотеза. Нестача ресурсів і продовольства загрожують політичній стабільності, соціальному благополуччю і економічному зростанню. Це робить глобальну продовольчу безпеку нагальним питанням.

Під час зустрічі «Ріо +20» в червні цього року світові лідери обговорили широке коло питань, в тому числі проблеми сталого розвитку сільського господарства, продовольчої безпеки та бідності. Ми повинні переосмислити те, як ми вирощуємо, розподіляємо та споживаємо їжу – і в той же час піклуємося про захист навколишнього середовища і нашої землі, водних ресурсів, лісів і біологічного різноманіття від незворотного знищення, а також звертаємо увагу на вирішення проблеми зміни клімату.

Щоб досягти успіху у вирішенні проблеми глобальної продовольчої безпеки, ми повинні спиратися на існуючі досягнення і передові практики; покладатися на науково обґрунтовані висновки та технологічні інновації, та змінити наші моделі споживання, підходи до сталого розвитку в цілому. Лише зменшення харчових відходів дозволило б нагодувати близько половину людей, які страждають від хронічного недоїдання сьогодні без додаткового тиску на природні ресурси.

Пані Голово!У доповіді Групи високого рівня Генерального

секретаря ООН відзначається, що “демократичне управління і глибока повага до прав людини є ключовими передумовами для розширення можливостей людей щодо забезпечення сталого розвитку”. Минулий досвід містить сумні попередження про те, що відбувається за відсутності належного управління, демократії та верховенства закону, і, як доступом до ресурсів можна маніпулювати в політичних цілях.

Вісімдесят років тому народ України постраждав від однієї з найбільших трагедій ХХ століття – Голодомору, масового голоду, спричиненого навмисними діями і політикою сталінського режиму. У той час як зерно на експорт зберігалося під замком у сараях, мільйони людей вмирали від голоду. Плани Сталіна щодо масової колективізації сільського господарства були безжально нав’язані сільському населенню в Україні.

Ми поділяємо з Україною та іншими країнами, що постраждали, їхню скорботу і глибоке розуміння трагедії, викликаної тоталітарними режимами. Пам’ять про трагедію Голодомору звучить в наших серцях, вона викликає у нашого населення страждання внаслідок примусової радянської колективізації, коли багато сімей були депортовані до Сибіру тільки за те, що були успішними фермерами, агрономами чи підприємцями – для того, щоб “ліквідувати куркулів як клас” – і, перебуваючи у вигнанні, пізніше були повторно вислані з одного місця в інше, за те, що зберегли свій працьовитий дух навіть в таких нелюдських умовах.

Минулого не можна змінити. Але правда має бути сказана. Пам’ять про жертви Голодомору має жити. Вона повинна бути джерелом сили у випадках несправедливості, підсилюючи нашу рішучість захищати і відстоювати права людини, і сприяти демократичному управлінню та верховенству права, коли ми наближаємося до реалізації цілей тисячоліття та порядку денного після 2015 р.

Подвоєння наших зусиль, спрямованих на створення світу, де ніхто не буде голодувати або боятися за своє життя, має першорядне значення для запобігання людських трагедій подібного масштабу в майбутньому. Це найменше, що ми можемо зробити в пам’ять про жертви.

Дякую Вам, пані Голово.



п. Тамара Галло Олекси

Президент Українського конгресового комітету Америки (УKK)

Шановні посли,Шановні державні посадові особи,Пані та панове!Визначення геноциду формулюється як навмисне

і систематичне знищення, повністю або частково, етнічної, расової, релігійної або національної групи.

Протягом всієї історії, і в 20 столітті, ми стали свідками цього самого огидного злочину занадто багато разів: під час Голокосту, коли мільйони євреїв були вбиті в результаті гітлерівського «остаточного рішення», в 1998-99 роках, коли цивільне населення Косово постраждало від геноцидого штурму сербських сил, і зовсім недавно в Дарфурі, регіоні Судану, де помирали африканські фермери…

Тим не менш, один з найвидатніших масових вбивств 20-го століття залишається Голодомор 1932-1933 років, який забрав 7-10 мільйонів осіб, 3 мільйони з яких – діти… На жаль,все це ще не широко відоме сьогодні і не визнане всіма, як акт геноциду проти української нації.

Як це так може бути? Ми просимо: як це злочин такого масштабу повинен бути практично непоміченим протягом багатьох років? Чи означає це, по суті, що жахіття цього злочину так чи інакше були перебільшені?

Правда, дорогі друзі, зовсім навпаки. Голодомор був настільки масивним, настільки жахливими, і проводився в такому грандіозному масштабі, що радянська влада зробили все можливе, щоб прийняти всі заходи, всі запобіжні заходи, щоб приховати докази цього геноциду від світу: від герметизації кордону України протягом 1932-33, щоб зупинити голодуючих селян від втечі, і від запобігання будь-якого зовнішнього зусилля з надання допомоги дістатися до людей, щоб заперечувати саме її існування і до купування співпраці з відомими журналістами тієї епохи, таких як Волтер Дюранті з Нью-Йорка Times. Навіщо вживати такі заходи?

Саме через масштабність цього злочину. Ніколи в історії ми не були свідками геноциду такого розмахом, як в Україні протягом 1932-1933 рр..

Майже 80 років тому світ був зовсім іншим: Україна перебувала під напруженими під гнітом репресивного радянського режиму, який підкорив

і принижував її народу. Під керівництвом горезвісного диктатора Йосипа Сталіна жорстока радянська влада прагнула знищити українську націю в цілому, а разом з ним всяку надію на свободу. Щоб повністю підпорядкувати собі український народ, Сталін розв’язав з допомогою своїх поплічників кампанію масової колективізації в українському селі. Встановлюючи недоступності квоти зерна, конфіскації всього продовольства і навіть ущільнення кордонів України, створив пастку українцям у своїй країні, змушуючи мільйони терпіти повільну та болісну смерть від голоду.

Пані та панове! Правда про Голодомор - вся правду - повинна бути відкритою для всього світу. Це стало місією Української громади Америки.

Ми зібралися тут, в Організації Об’єднаних Націй, з тим щоби світ знатв правду!

Ми говоримо за тих, хто більше не може говорити і має свій голос в нас.

Ми пам’ятаємо, щоб світ ніколи не забував.Маючи честь виступити на різних вшануваннях

невинних жертв Голодомору, і з кожним роком стає все важче відокремити себе від емоційної і фізичної болі, що мої брати в Україні пережили в ті похмурі роки 1932-1933 рр. Як можна висловити словами свою біль і страждання?

Найкраще залишити для нас, описи тих, котрі вижили, як Ганна Пачковська, що у своїх свідченнях згадує: «В селяни обличчя та ноги розпухли від голоду, намагаючись добратись до міс, вмирали масово на вулицях. Адміністрації міст була не в змозі поховати померлих селян в часі, і стояв вразливий запах у повітрі протягом усього цього часу. Міліція, або, скоріше, патрулі міліції, проїжджаючи по вулицями, збирали трупи. Вони також забирали ті повністю виснажені голодом, які прибули в місто, щоб попросити шматочок хліба. Міліція клала їх на пагорбі разом із трупами, кажучи: “Ви отримаєте все, не хвилюйтеся». Я бачив усе це сам, і досить часто “.

Вступаючи в восьмидесятий ювілейний рік Геноциду, давайте вірити, що світ, нарешті, зрозуміє справжню природу і самі масштаби Голодомору і визнає його за геноцид раз і остаточно. Велику небезпеку будь-якого суспільства має зарозумілості думати, що ми не можемо повторити історію.

Нарешті, я хотів би висловити мою подяку організаторам за проведення цієї конференції по Сталості, зокрема д-ру пані Христина Дурбак, Юрію Сергєєву, постійному представнику України при Організації Об’єднаних Націй за надану мені можливість від імені UCCA виступити перед поважним зібранням сьогодні.




Сьогодні, питання Голодомору 1932-1933 рр. в Україні все ще залишається відкритим. Попри щорічне вшанування пам’яті жертв цього злочину, одні держави і міжнародні організації приймають і визнають його злочином проти людяності, інші – визнають Голодомор злочином геноциду українського народу, а треті - відмовляються визнавати не тільки геноцидом чи злочином проти людяності, але й злочином взагалі.

Даний злочин як результат злочинної політики Й. Сталіна та його соратників, нажаль, з позиції міжнародного права майже не досліджували. Також, не існує жодної спроби дослідження Голодомору як геноциду за елементами складу даного злочину, яка б базувалась на міжнародно-судовій практиці, так само, як і питання dolus specialis Голодомору, як злочину геноциду з позицій науки міжнародного права. Тому, необхідно визначити елементи складу злочину Голодомору та за умови їх наявності довести dolus specialis злочину Голодомору як геноциду, а отже й злочину проти міжнародного права.

«Геноцид, як явище такий же старий як і людство, - писав Жан-Поль Сартр, - однак, закон значно молодший.» Так, загальновідомим фактом залишається те, що у міжнародно-правовий лексикон термін «геноцид» у 1944 році ввів Рафаєль Лемкін, радник Міністерства оборони США, який прямо вказував, що геноцид - це «…координовані заходи, спрямовані на повне винищення індивідів, які, виключно через свою приналежність до певної групи, обрані бути жертвами».

В результаті тривалих переговорів 9 грудня 1948 Генеральна Асамблея ООН приймає Резолюцію про затвердження Конвенції про попередження і покарання за злочин геноциду і пропонує її для підписання і ратифікації згідно ст.. XI.1 Де в статті 2 вказується: «В даній Конвенції під геноцидом розуміються дії, що вчиняються з наміром знищити повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу, як таку.» Таким чином, дана стаття обмежує захищені групи, оскільки

не включає в поняття геноциду ні політичні, ні економічні, ні соціальні групи.

Однак, Конвенція не визначає юридичну давність про покарання за геноцид: покарання можуть виконуватися як національними, так і спеціально створеними міжнародними трибуналами. Тому виникає питання правомірності ретроактивного застосування Конвенції щодо Голодомору 1932-1933 років, оскільки злочин був вчинений значно раніше за прийняття Конвенції.

Проте, можна сміло стверджувати, що на момент 1930-х років уряд СРСР чітко знав і усвідомлював про свої дії, адже, 29 травня 1915 року Франція, Великобританія і Росія підписали Резолюцію в якій засуджували уряд Османської імперії: «З огляду на нові злочини Туреччини проти людства і цивілізації, уряди Союзних держав публічно заявляють Високій Порті про особисту відповідальність за ці злочини всіх членів Османського уряду, а також тих їх агентів, які втягнуті в таку різню».2 Однак, вбивство голодом – унікальний злочин, про який людство не знало б, якби не викриття злочинних діянь Радянського уряду у 1932-1933 рр.. Що стосується зворотної дії закону, то цікаво, що у Кримінальному кодексі РСФСР (далі – КК РСФСР), який вступив в силу 1 червня 1922 р. і діяв до 31 грудня 1926 р., поняття зворотності покарання взагалі не розглядалося. Теж саме ми можемо спостерігати і у наступному кримінальному кодексі, (1 січня 1927 р. - 31 грудня 1961 р.). Проте, 19 жовтня 1922 р., видається Декрет ВЦВК (Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет) ЗУ (збірник узаконень) № 65 «Про надання зворотної сили статтям 114 і 114-а Кримінального кодексу», в якому зазначається: «Прийнятому 9 грудня 1922 р. закону про боротьбу з хабарництвом (ст.ст. 114 в новій редакції і 114-а Кримінального кодексу), надати зворотну силу.» Така правова політика є неприпустимою, оскільки зворотна сила законам, як бачимо, надавалася необґрунтовано і свавільно.

На момент 1930-х рр.. чинні кримінальні закони передбачали і покарання за вбивства і винищення.

ГОЛОДОМОР 1932-1933 РОКІВ В УКРАЇНІ ЯК ЗЛОЧИН ГЕНОЦИДУДослідження злочинної політики Й. Сталіна та його

соратників з позиції міжнародного праваОльга Марко, магістр права, юрист-міжнародник ЛНУ ім. Івана Франка

1. UN Doc. A/RES/260 (III) P. 90.2. Див.: France, Great Britain and Russia Joint Declaration, May 24, 1915 // http://www.armenian-genocide.org/Affirmation.160/current_category.7/affir-mation_detail.html



Так, у КК РСФСР 1922 р. ст.. 142 і вже у КК 1926 р. ст.. 136 передбачала: «Умисне вбивство, вчинення: а) з користі, ревнощів (якщо вони не підпадають під ознаки ст..138) і інші незмінні спонукання; б) … в) способом, небезпечним для життя багатьох людей або особливо болісним для вбитого; г) … д) особою, обов’язок якої полягав у особливому піклуванні про убитого; е) з використанням безпорадного положення убитого, тягне за собою - позбавлення волі зі строгою ізоляцією на строк до десяти років.». Ст. 142 КК РСФСР 1926 р. передбачала і покарання за тяжкі тілесні ушкодження: «Навмисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило небезпечний для життя розлад здоров’я, душевну хворобу, втрату зору, слуху або якого-небудь іншого органу, або безповоротне спотворення обличчя, - карається позбавленням волі на строк до восьми років...». Крім цього, не можливо не згадати і ст.. 156, в якій передбачалося: «Залишення без допомоги особу, що знаходиться в небезпечному для життя положенні і позбавленого можливості самозбереження через малолітність, старезності, хворобу чи в наслідок іншого безпорадного стану, у випадках, якщо той, що залишив без допомоги був зобов’язаний піклуватися про таку особу і мав можливість допомогти, - примусові роботи на строк до шести місяців або штраф до трьохсот рублів.»

Паризькою мирною конференцією 25 січня 1919 року була створена Комісія по розслідуванню питань про відповідальність осіб, винних в розв’язанні війни, і про санкції. Дана Комісія розробила елементи визначення злочинів, які включали в себе чотири групи злочинів: злочини проти священної сили договорів, злочини проти міжнародної моралі, порушення законів гуманності та воєнні злочини. Саме до воєнних злочинів належали: вбивство, винищення, систематичний терор, жорстоке поводження з цивільним населенням, депортацію цивільних осіб, розграбування та, основне, - навмисне викликання голоду серед цивільного населення.3

Тому, можна сміло стверджувати, що радянська влада чітко усвідомлювала злочинність своїх діянь, оскільки поняття «вбивства голодом» існувало ще задовго до вчинення Голодомору 1032-1933 років в Україні. Таким чином, ретроактивне застосування Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948 р. і дослідження кваліфікації Голодомору 1932-1933 рр., відповідно до останньої вказаної Конвенції, як злочину геноциду національної і/або етнічної української групи є правомірним.

Багато прихильників невизнання Голодомору 1930-х рр. геноцидом (здебільшого політичні діячі)

розцінюють його, як результат злочинної політики більшовицького режиму, метою якого були незалежні селяни, як клас, що протистояли примусовій насильницькій колективізації. А отже, наголошують, що винищеною була соціальна група, що не підпадає під рамки Конвенції.

Контраргументом щодо такої позиції може слугувати справа Міжнародного карного трибуналу по Руанді (МКТР) 1999 р. проти Рутаганди4. Судова палата зазначала, що поняття національних, етнічних, расових і релігійних груп були дуже широко досліджені і, що, на теперішній час, їхньої загальної і міжнародної загальноприйнятої чіткої дефініції не має. Кожна з цих концепцій повинна бути визначена у світлі відповідного політичного, соціального і культурного контекстів. До того ж, палата наголошувала, що для мети застосування Конвенції, членство у групі, по суті, є швидше суб’єктивним ніж об’єктивним поняттям. Жертва сприймається виконавцем геноциду як така, що належить до групи, призначеної для знищення.

У 1932-1933 рр. селянство України становило 80% всіх українців. Так, у 1925 р. Й. Сталін у своєму виступі на одній із секцій Комінтерну заявив: «…основу національного питання, його внутрішню суть все ж включає питання селянське. Цим саме і пояснюється, що селянство являє собою основну армію національного руху, без селянської армії не буває і не може бути сильного національного руху. Це саме і мають на увазі, коли говорять, що національне питання є по суті справи питанням селянським…»5

Враховуючи переконання Сталіна, про те, що питання селянське залишається питанням національним, можна констатувати, що Сталін, селянство на території УСРР, сприймав як українську національну етнічну групу, що й відповідно підпадає під захищені Конвенцією 1948 р. групи. Тому, опираючись на досліджений матеріал, ми повинні розглядати постраждалу групу як українську національну етнічну. Що й зумовлюють об’єктивні елементи складу злочину геноциду.

Опираючись на цілий ряд розсекречених документів і матеріалів, архівно-кримінальних справ та ін., а, також, на опосередковані докази, можна визначити суб’єктивну сторону злочину Голодомору, а отже, й довести dolus specialis злочину Голодомору як геноциду української національної етнічної групи:

1. У селян держава забирає землю та створює свої колективні господарства, до яких примусово залучає людей. Так, з приходом Сталіна до влади, правляча верхівка розпочинає «політику» хлібозаготівель та щоразу збільшує її плани. Збільшення цих планів

3. Герхард, Верле Принципи международного уголовного права: учебник / Герхард Верле; пер. з англ. С.В. Саяпина. - О.: Фенікс; М.: ТрансЛит., 2011. Ст. 5-6. 4. The Prosecutor v. Georges Anderson Nderumwe Rutaganda, ICTR (Trial Chamber I), Case No. ICTR-96-3-T, Judgement of 6 December 1999.5. Й. В. Сталин Полное собрание сочинений в 18-ти томах. Т.7. Ст. 26. (161 ст.)



хлібозаготівель призводить до голоду населення, який влада чітко усвідомлює, що доводить ряд документів.

2. Згідно Постанови ЦК ВКП(б) і РНК СРСР від 15 грудня 1932 р., за підписом Сталіна, влада фактично забороняє українську мову, тобто, переводить все українське видавництво та, навіть, навчання у школах на російську мову, тобто, насадження домінуючої мови в СРСР – російської мови, що в майбутньому призвело б до вимирання української мови.

3. Досліджуючи розсекречені архівно-кримінальні справи, можна сміло стверджувати, що українці боролися за свою незалежність, що, звичайно, було «невигідно» ні Сталіну ні його підопічним, і за що повстанці й були покарані.

4. Посухи не було, про що доводить не тільки ряд документів, але й, навіть, сам Лазар Каганович, один із секретарів ЦК ВКП(б), у своїх чорнових записах зазначав: «…Засухи немає, врожай стерпний, якщо не краще [19]31 року..».

5. Досліджуючи розсекречені документи 1932-1933 рр., можна простежити, що до населення застосовуються все суворіші і суворіші репресивні заходи.

6. Окрім України, виключно, зі всіх інших регіонів СРСР єдина Кубань, регіон проживання етнічних українців, стає регіоном вилучення всіх продуктів харчування. У людей не тільки забирають все, але ще й обкладають натуральними штрафами, що доводить ряд документів.

7. 7 серпня 1932 р. ЦВК і РНК СРСР за підписом Сталіна видає постанову «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперацій й зміцнення громадської (соціалістичної) власності», до якої Сталін особисто додає таємну інструкцію щодо застосування даної постанови, що встановлює вищу міру покарання, розстріл, як захід суворої репресії за розкрадання колгоспного та кооперативного і соціалістичного майна.

8. Також, 14 вересня 1932 р. Наркомюст (Народний комітет) УСРР розпоряджається застосовувати соціально-класовий підхід при винесення вироків

за постановою від 7 серпня 1932 р. і відповідно такі розпорядження видаються тільки в Україні.

9. Наявні також документальні докази того, що українці в пошуках харчів виїжджали до Росії, Білорусії і, навіть, Азербайджану допоки їх не замкнули військовим кільцем і цим самим не приречили на смерть. Такі військові операції проводилися тільки в Україні і на Північному Кавказі.

10. Своєю забороною населенню покидати не тільки окремі села, а й цілі райони, заносячи їх до так званих «чорних дошок», влада приручила людей на повне вимирання.

11. У цей же час проводиться і масове примусове виселення українських селян до інших регіонів СРСР. Пік виселення припадає на кінець 1933 р.6

12. На місце виселених селян переселяли людей з інших республік СРСР.7

13. Крім цього, людей, яких заселяли на місця вимерлих українських селян забезпечували продуктами харчування.

14. Ряд документів підтверджують факти канібалізму та некрофагії, (існують, навіть, випадки, коли батьки їли своїх дітей), що говорить про те, що штучний голод ламав психіку людей.

15. Сталінський режим не дивлячись на голод населення експортував з України не тільки українське зерно, але й молоко, масло, м’ясо та, навіть, курячі яйця.

16. Навіть, іноземні дипломати стверджували, що в результаті Голодомору «демографічний матеріал буде змінений».8

17. Після призначення П.Постишева секретарем ЦК в Україну в березні 1933 р. «Сталін викликав його, Косіора і Балицького. В присутності Молотова, Калініна, Кагановича, Ягоди «давав ряд вказівок» з приводу політики в Україні. На прощання, вийшовши з-за столу, він підійшов до Постишева, поплескав його по плечам, і посміхаючись сказав: «Ти, Паша, призначений нами туди в ролі ГЛАВГОЛА (Головнокомандуючого голодом) і цією зброєю зробиш більше, чим Стасік (Косіор) декількома

6. Наприклад: у телеграмі В. Бадицького до Г. Ягоди про виселення селян з Одеської області від 24.12.1932 р. (Балицький зазначав, що він і Каганович вважають за потрібне висилити з Одеської області п’ятсот сімей і просив на це дозволу); Постанову Політбюро ЦК ВКП(б) про виселення від 27 грудня 1932 р. (прийнято рішення про виселення п’ятсот сімей з Одеської області); Доповідній записка Г. Ягоди Й. Сталіну про завершення виселення селян з районів Кубані від 29.12.1932 р. (вказано, що із Полтавської станції Північнокавказького краю виселено 2158 сімей (9187 осіб)); Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про виселення селян із Чернігівської області від 30.12.1932 р. (зазначено про прийняття пропозиції т. Косіора про виселення з вказаної області 300 сімей куркулів), та ін.. 7. Наприклад: у витязі із листа Л. Кагановича до Й. Сталіна про плани переселення людей в райони Північного Кавказу та України, потерпілі від Голодомору від 02.10.1933 р. зазначено, що комітету Переселення дано завдання до початку 1934 р. на Кубань і Терек переселити 14 тис. сімей, а на територію України (Степ) – 20 тис. сімей; Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про переселення колгоспників на Україну від 22.10.1933 р. затверджує проект постанови Раднаркому СРСР про переселення на територію України 21 тис. колгоспників. Зведення Всесоюзного переселенського комітету при РНК СРСР про переселення колгоспників із Білоруської СРР до Одеської області від 16.12.1933 р., згідно якого із Білорусії було переселено 4644 господарств, 24 264 особи, 3883 коня і 10 966 дрібної худоби, де до цього ж вказано, що деяким особам навіть платили трудоднями, та ін..8. Див. док.: Витяг із доповідної записки «Голод і українська ситуація» консула Італії в Харкові до міністерства закордонних справ Італії від 31.05.1933 р. та ін.



кінними арміями. Стасік трохи розгубився, а в тебе рука залізна, на тих слизняків (Чубар, Петровський) не звертай уваги».9

18. Також, 22 червня 1944 р. нарком внутрішніх справ СРСР Берія і заступник наркому оборони СРСР Жуков видали наказ №0078/42, у якому було зазначено: «1. Вислати у віддалені краї Союзу РСР всіх українців, які проживали під владою німецьких окупантів. 2. Виселення проводити: а) в першу чергу українців, які працювали і служили у німців; б) в другу чергу вислати всіх решту українців, які знайомі із життям під час німецької окупації; в) виселення розпочати після того, як буде зібраний урожай і зданий державі для потреб Червоної Армії; г) виселення проводити тільки вночі і зненацька, щоб не дати притаїтися одним і не дати знати членам його сім’ї, які знаходяться в Червоній Армії. 3. Над червоноармійцями і командирами із окупованих областей встановити наступний контроль: а) завести в особливих відділах спеціальні справи на кожного; б) всі листи перевіряти не через цензуру, а через особливий відділ; в) прикріпити одного таємного співробітника на 5 чоловік командирів і червоноармійців. 4. Для боротьби з антирадянськими бандами перекинути 12 і 25 каральних дивізій НКВС.»10 Існує багато суперечок про існування такого наказу, проте радянські генерали у своїх спогадах неодноразово признавалися про його існування. Та, навіть, на ХХ з’їзді КПРС Генсек (Генеральний секретар) КП Микита Хрущов 25 лютого 1956 р. на закритому засіданні у своїй промові проголошував: «…Українці уникнули цієї участі тому, що їх надто багато і нікуди було вислати. А то він [Сталін] би їх вислав…».11 Там само він і зазначав, що Сталін відступив від ленінської політики партії після того, як були вже ліквідовані всі експлуататорські класи. Та закінчив він свій виступ з наголосом на необхідність розвіювання культу особистості.

19. Про голод, що відбувався в Поволжі у 1932-1933 рр. можна було вільно та публічно говорити, і вільно писати, а про Голодомор в Україні мовчали аж до 1980-х рр., так як боялися бути покараним. Радянська влада скоїла не тільки злочин геноциду, а й злочинно приховувала від свого народу та світової громадськості його катастрофічні масштаби.

Отже, навіть сьогодні деякі політологи і публіцисти заявляють про те, що «…український народ – це помилка, яку необхідно виправити (викоренити)…».12 Тому, пам’ять історичних фактів слугуватиме відновленню честі жертв шляхом визнання їхніх страждань та буде орієнтиром для майбутніх суспільств і сприятиме запобіганню подібних бід у майбутньому.

Адже, хто не пам’ятає минулого, той залишиться без майбутнього.

Так, у даній статті досліджено поняття злочину геноциду, доведено правомірність ретроактивного застосування Конвенції про попередження злочину геноциду і покарання за нього 1948 року щодо Голодомору 1932 – 1933 років в Україні. Визначено об’єктивні елементи даного злочину, тобто встановлено винищену групу як українську національну етнічну. Досліджено документальні факти неправомірних діянь радянської влади і, відповідно, визначено суб’єктивну сторону злочину – dolus specialis Голодомору 1932 -1933 років.

Беручи до уваги вищенаведені факти і опо-середковані докази, ми можемо кваліфікувати злочин Голодомор 1932-1933 рр. в Україні злочином геноциду української національної етнічної групи згідно з п. с ст. 2 Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього 1948 р., тобто злочином геноциду, шляхом навмисного створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, розрахованих на повне або часткове її фізичне винищення.

Список використаних джерел:1. Витяг із доповідної записки «Голод і українська ситуація» консула Італії в Харкові до міністерства закордонних справ Італії від 31.05.1933 р.2. Витяг із листа Л. Кагановича до Й. Сталіна про плани переселення людей в райони Північного Кавказу та України, потерпілі від Голодомору від 02.10.1933 р. 3. Герхард, Верле Принципи международного уголовного права: учебник / Герхард Верле; пер. з англ. С.В. Саяпина. - О.: Фенікс; М.: ТрансЛит., 2011. 4. Голодомор в Украине: Политический проект или восстановление справедливости? // http://analitika.at.ua/news/2008-12-06-4838 5. Голодомор: 23 доказательства геноцида без опровержения // http://newsland.com/news/detail/id/592402/ 6. Доповідній записка Г. Ягоди Й. Сталіну про завершення виселення селян з районів Кубані від 29.12.1932 р. 7. Зведення Всесоюзного переселенського комітету при РНК СРСР про переселення колгоспників із Білоруської СРР до Одеської області від 16.12.1933 р.8. Й. В. Сталин Полное собрание сочинений в 18-ти томах. Т.7. 9. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про виселення від 27.12.1932 р.10. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про виселення селян із Чернігівської області від 30.12.1932 р. 11. Постанова Політбюро ЦК ВКП(б) про переселення колгоспників на Україну від 22.10.1933 р. 12. Приказ № 0078/42 от 22 июня 1944 г. // http://www.una-unso.info/articlePrint/id-2/subid-8/artid-1807/lang-ukr/index.html 13. Речь Хрущева на ХХ съезде партии // http://www.coldwar.ru/hru-shev/cult_of_personality.php 14. France, Great Britain and Russia Joint Declaration, May 24, 1915 // http://www.armenian-genocide.org/Affirmation.160/current_category.7/affirmation_detail.html15. The Prosecutor v. Georges Anderson Nderumwe Rutaganda, ICTR (Trial Chamber I), Case No. ICTR-96-3-T, Judgement of 6 December 1999.16. UN Doc. A/RES/260 (III) P. 90.

9. Див.: Голодомор в Украине: Политический проект или восстановление справедливости? // http://analitika.at.ua/news/2008-12-06-4838 10. Див.: Приказ № 0078/42 от 22 июня 1944 г. // http://www.una-unso.info/articlePrint/id-2/subid-8/artid-1807/lang-ukr/index.html 11. Див.: Речь Хрущева на ХХ съезде партии // http://www.coldwar.ru/hrushev/cult_of_personality.php 12. Див.: Голодомор: 23 доказательства геноцида без опровержения // http://newsland.com/news/detail/id/592402/



Китай визнає “рак сіл”Китай став свідком зростаючого суспільного

невдоволення за забруднення навколишнього середовища промисловим розвитком. Китайське міністерство, схоже, визнало існування так званого “раку села» після кількох років громадських заворушень щодо впливу забруднення в деяких районах. Протягом багатьох років рівень захворюваності на рак в деяких селах поблизу заводів і забруднених водних шляхах злетів угору. Але термін «рак села” не має технічного визначення і звіт міністерства не уточнив, цього.

Останній звіт міністерства охорони навколишнього середовища називається “Захист від і контролю ризиків, пов’язаних з хімічними речовинами у навколишньому середовищі протягом 12 п’ятирічки (2011-2015)”. Він каже, що широке виробництво і споживання шкідливих хімічних речовин, заборонених в багатьох розвинених країнах, все ще знаходяться в Китаї. Токсичні хімікати викликали багато надзвичайних екологічних ситуацій, пов’язаних із забрудненням води і повітря.

У доповіді є визнання, що такі хімічні речовини можуть являти собою довгостроковий ризик для здоров’я людини, що робить пряме посилання на так званий “рак села”. “Є навіть такі серйозні випадки охорони здоров’я та соціальних проблем, таких як

виникнення раку села в окремих регіонах. Китай пережив бурхливий розвиток, а розповіді про так званий рак села стали більш частими. І Китай став свідком зростаючого суспільного невдоволення з приводу забруднення повітря і промислових відходів, викликане промисловим розвитком.

Висвітлення в ЗМІ так званого “раку села» була широко поширеним. У 2009 році один китайський журналіст опублікував карту виявлення десятків постраждалих сіл. У 2007 році BBC відвідав невелике село Shangba на півдні Китаю, де один вчений вивчає причини і наслідки забруднення навколишнього середовища на селі. Він виявив високі рівні отруйних важких металів у воді і вважає, що існує прямий зв’язок між захворюваністю на рак та видобутку корисних копалин в цьому районі. До цих пір було мало коментарів від уряду на такі звинувачення. Екологічний адвокат, який керує центром допомоги забруднення в Пекіні, заявив в інтерв’ю агентству Франс прес, що це був перший раз, коли фраза “рак села» з’явилася в документі міністерства.

Минулого місяця Пекін і кілька інших міст були покриті смогом, який досягнув величезного рівня і вважається небезпечним Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Забруднення викликало суспільний резонанс і призвело до вельми напруженої дискусії про витрати на швидкий економічний розвиток країни, як повідомляє наш кореспондент.

Джерело: bbc.co.uk/news/world-asia-china-21545868

Скидання токсичних відходів у річки призвело до нового явища у Китаю - раку сіл. Джерело: Flickr / Quiltsalad



…Безперечно, що багато хто з вас чи то в головному корпусі університету, чи напроти – у парку Шмідта, чи просто на вулицях Бердянська не один раз зустрічався з цим привабливим юнаком. А тепер – знайомтесь: Юрій Білай – студент соціально-гуманітарного факультету, і не просто студент, а, як сказала заступник декана факультету з навчальної роботи Тамара Макаренко, один з таких, а яких тримається факультет: його імідж, його слава, гордість його… А коли за рекомендацією керівництва факультету було прийняте рішення про призначення Юрію стипендії Фонду в розмірі піврічної оплати за навчання, то в його реєстраційній анкеті я віднайшов і такий рядок: «Займаюся музикою, пишу вірші», то мене, як творчу людину, звичайно, це неабияк зацікавило. То й запропонував йому прислати на адресу редакції кілька поетичних творів, прочитавши які і насолодившись образністю молодого пера, пропоную й вам це зробити. А ще в цій же анкеті, в графі «Додаткова інформація» Юрій написав: «В подальшому своєму житті планую займатися викладацькою та науково-дослідною роботою в галузі історії України та всесвітньої історії ХХ століття. На сьогодні вивчення історії України та всесвітньої історії займає в моєму житті провідне місце, бо вважаю, що дослідження історії рідної держави для історика за професією – це його обов’язок. Прагну займатися вивченням геральдичних українських знаків, які дають додаткову інформацію про історичний розвиток певних земель та участь в цьому розвитку певних історичних осіб, їх заслуги перед державою в певну історичну добу». Ось саме для матеріальної підтримки отаких успішних в навчанні та обдарованих студентів й заснувала Фонд імені своєї матері американка українського походження Христина Дурбак.Степан Герилів, регіональний директор Фонду імені К. Ковшевич

Василь Голуб, Юлія Ващенко, Денис Гавриков, Юлія Клевін, Андрій Штефан та їх наставник проф. Ганна Капустян.

БЕРДЯНСЬК: ФОНД К.КОВШЕВИЧ ВІДКРИВАЄ ТАЛАНТИ

Край свободиОльвія для кожного своя,Незабутня, ласкава, яскрава –Тисячолітня грецька земля,Омріяне місто-держава!Мріяв побувати я на тій землі,Де століттями життя жевріло,Де жили греки – великі вчителі,Переповідаючи легенди про Ахіла...Я з гордістю сказати можу,Я був у Ольвії щасливій – Це місто ні на що не схоже,В людства історії сивій...Ольвія для кожного своя,У кожного свої мірила...Але ось що скажу вам я – В Ольвії - душевна сила!

Молитва за спасінняЯ до тебе, Господи, звертаюсь,Допоможи мені ти по життю.Якщо треба, я щиро покаюсьПеред тобою й своєю совістю.Що зробив поганого, лихого,Вибач ти мені, прошу, прости!До кого ще звертатись, окрім Бога,Я зі всіма вже зруйнував мости.Я став чужим. Чужим серед своїх,Мені ніхто тепер не допоможе.Я вмиваюся сльозами через сміх,Хоча на мене це ніяк не схоже.Ніколи не благав, тепер прошу,Допоможи мені обрати вірний шлях.Сподіваюсь я лише на волю Божу, Вбиваючи в свій хрест останній цвях...

Стипендіанти Фонду імені К.Ковшевич, студенти Кременчуцького національного

університету ім. Михайла Остроградського



World Information Transfer

World Ecology ReportWorld Information Transfer, Inc.(ISSN #1080-3092)475 Park Avenue South, 22nd FloorNew York, NY 10016TELEPHONE: (212) 686-1996FAX (212)686-2172E-MAIL: [email protected] EDITION AVAILABLE ON:

http://www.worldinfo. orgFOUNDER & EDITOR-IN-CHIEF:

Dr. Christine K. DurbakMANAGING EDITOR:

Dr. Claudia StraussCONTRIBUTING EDITORS:

Emily Narcessian,

CIRCULATION MANAGER:

Carolyn ComittaLANGUAGE EDITORS:

CHINESE - Matthew Lee,

Rebecca Lau, Lin Yin Long

SPANISH - Patricia Munoz Tavira

UKRAINIAN/RUSSIAN - Stefan Heryliv

REGIONAL DIRECTORS

CANADA:Taras Boychuk440 Rathbutn Rd. Apt. 501Toronto, ON M9C 3S7 Tel: (647)781-3807E-mail: [email protected]

CHINA:Josephine Au, William Cho3 Hop Yat Road 4th Floor,Kowloon, Hong Kong, China

EASTERN EUROPE:Prof. Mykola Prytula,Prof. Stefan HerylivK. Levychkoho11a, #15, Lviv, UkraineTel/Fax: (380) 322 76-40-39 & 76-68-18E-Mails: [email protected],[email protected]

EUROPEAN UNION:Dr. Michel LootsOosterveldlaan 196B-2610 Antwerp, BelgiumTel: 32-3-448-05-54; Fax: 32-3-449-75-74E-Mail: [email protected] Kuzykvia Caio Lelio, 15, Roma, 00175 [email protected]

LATIN AMERICA:Prof. Patricia Munoz TaviraWillemsstraat 14/03061210 Brussels, BelgiumTel: 32 (0) 48 66 79006 E-mail: [email protected]

USA:Dmitry Beyder3181 SW Sam Jackson Park Rd.Portland, OR 97239Tel: 646-924-8464E-mail: [email protected]

World Information Transfer is a Non-Profit, Non-Governmental Organization in General Consultative Status with the United Nations, Promoting Health and Environmental Literacy.

Board of DirectorsDr. Christine K. Durbak, CHAIR & CEORoland DeSilvaEXECUTIVE VICE CHAIRDr. Claudia Strauss VICE CHAIRCarolyn T. ComittaSECRETARY

Dr. Oksana BaczynskyjDr. Bernard D.GoldsteinCary GranatAmbassador Valeriy KuchinskyDr. Philip J. LandriganDr. Patricia MyskowskiDr. Maria PavlovaDr. Scott RatzanProf. Mark RobsonDr. William N. RomJay Walker

World Information Transfer, Inc., (WIT) is a not-for-profit, non-govern-mental organization in General Consultative Status with the United Na-tions, promoting environmental health and literacy. In 1987, inspired by the Chornobyl (Ukrainian spelling) nuclear tragedy, in Ukraine, WIT was formed in recognition of the pressing need to provide accurate actionable information about our deteriorating global environment and its effect on human health. WIT exercises its mandate through:• World Ecology Report (WER). Published since 1989, the World Ecology

Report is a quarterly digest of critical issues in health and environment, produced in four languages and distributed to thousands of citizens throughout the developing and developed world.

• Health and environment conferences: Since 1992, WIT has convened annual conferences, held at United Nations headquarters on the grow-ing clinical evidence supporting the link between environmental deg-radation and its effect on human health. The Conferences have been co-sponsored by UN member states and its organizations and has been convened as a parallel event to the annual meetings of the Commission on Sustainable Development. The scientific papers from the Conferenc-es are available on our website.

• Health and Development CD ROM Library. This project consists of a li-brary of CDs each of which focuses on a subject within the overall topic of Development and Health information. The CD ROM library, developed with our partner HumanInfoNGO offers one bridge across the “digital divide” for developed and developing countries. The project is continu-ous with future topics being developed.

• Health and Development CD ROM Library for Ukraine. WIT developed a country specific library disk for distribution in schools and centers in Ukraine. The CDRom was distributed with the assistance of UNDP and our Regional Directors.

• Humanitarian Aid. In conjunction with the K.Kovshevych Foundation, WIT provides humanitarian aid to schools, and orphanages in areas dev-astated by environmental degradation.

• Internship. World Information Transfer (WIT) offers internships in New York City. Our goal is to encourage future leaders of health and environ-ment issues. Our interns spend the majority of their time at the United Nations Headquarters. There are 3 sessions, fall, spring and summer - all require applications.

• Scholarship Program. With the support of the K. Kovshevych Founda-tion, WIT offers scholarships to intellectually gifted university students in need of financial assistance to continue their studies in areas related to health and environment.

• www.worldinfo.org WIT provides through its web site science based in-formation on the relationship between human health and the natural environment, including the papers from the WIT’s annual conferences, the archived World Ecology Reports, and our new Ecology Enquirer, an e-newsletter written by our Interns targeted to young people.



ЯК ВИ МОЖЕТЕ

ДОПОМОГТИ

ВІТ — це неприбут кова

між народна недер жавна

органі зація, яку визнає

ООН. Її мета – спри яти зро

с танню еко логічної обізна

ності се ред заці кавлених

ліде рів та гро мадян у цілому

світі. Ви можете допо мог

ти у нашій важливій роботі

фінансово або при свя тивши

нам свій час.

“Не думай, що маленька група пильних, рішучих громадян не здатна змінити світ. Насправді лише такі групи досягали цієї мети”.

- Маргарет Мід

NON-PROFITORGANIZATION

U. S. POSTAGE PAIDCEDAR RAPIDS, IA 52401

PERMIT NO. 860

СВІТОВИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛм. Львів, вул. Костя Левицького 11а/15

Голова організації: Д-р Христина Ковшевич ДурбакГолова української філії: Проф. Микола Притула Головний редактор: Тарас Бойчук

тел: +1-647-729-9606ел.пошта: [email protected] www.worldinfo.org

Його Високоповажність п. Юрій Сергєєв

Постійний представник України при ООН

Перш за все хотів би подякувати д-ру Дурбак за ініціативу щодо організації цього комеморативного заходу. Вдячний моїм колегам – постійним представникам при Організації Об’єднаних Націй та іншим шановним гостям за участь у сьогоднішній конференції.

У ці дні всі українці та друзі нашої держави вшановують пам’ять жертв Голодомору в Україні 1932-1933 рр. Голодомор був одним з найжахливіших злочинів в історії людства, результатом навмисної гри Сталіна, спрямованою на підкорення українців та знищення української нації. Більш, ніж сімдесяти років радянська влада приховала правду і вводила світ в оману, сподіваючись, що пам’ять про Голодомор буде втрачена назавжди. Голодомор в Україні – це не абстрактне поняття. Він налічує

мільйони конкретних імен своїх жертв. Ця трагедія не може бути стерта з пам’яті нашого народу чиєюсь волею, бо немає жодної родини в Центральній, Східній і Північній Україні, яка б не зазнала втрат від Голодомору. Правду про цю трагедію не можна приховувати від міжнародного співтовариства. Дедалі більше країн визнають Голодомор злочином проти людства, дедалі більше публікується секретних архівів КДБ і Комуністичної партії, а також свідчень тих, хто вижив, і все більше держав-членів ООН пов’язують Голодомор з геноцидом.

Ми зібралися сьогодні в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй, щоб продемонструвати нашу солідарність з жертвами Голодомору з метою унеможливлення вчинення таких злочинів у майбутніх поколіннях. Вшановуючи пам’ять жертв Голодомору і викриваючи правду про використання голоду як політичної зброї сталінським режимом, щороку ми просимо світ не забувати і пам’ятати, що кожне українське життя, відібране цією жорстокою трагедією, має стати каменем нової дороги в історії людства, де не буде місця геноциду, а продовольча безпека буде забезпечена для всіх.

Україна пам’ятає – світ визнає. Нехай пам’ять жертв Голодомору буде вічною.

Дякую.

ТЕМА ВИПУСКУ - world info...Весна-літо 2013, збірник xxv, номер 1, 2...

Documents