ВІЙСЬКОВА АКАДЕМІЯ (м. Одеса)

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

КОМП’ЮТЕРНА ТЕХНІКА ТА МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ У

ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ТА СПОРТІ

Рівень вищої освіти перший (бакалаврський)

Ступінь вищої освіти бакалавр

Галузь знань 01 Освіта

Спеціальність 017 Фізична культура і спорт

Спеціалізація Фізичне виховання і спорт у збройних силах

Шифр 1.2.07

О д е с а

2 0 1 6

ВСТУП

Програма вивчення навчальної дисципліни «Комп’ютерна техніка та математичні

методи у фізичному вихованні та спорті» складена відповідно до освітньої програми

підготовки військових фахівців.

Рівень вищої освіти перший (бакалаврський)

Ступінь вищої освіти бакалавр

Галузь знань 01 Освіта

Спеціальність 017 Фізична культура і спорт

Спеціалізація Фізичне виховання і спорт у збройних силах

Предметом комп’ютерної техніки та методів математичної статистики у фізичному

вихованні та спорті є вивчення основних методів математичної статистики. Комп’ютерна

техніка та методів математичної статистики у фізичному вихованні та спорті як навчальна і

наукова дисципліна формує сучасні уявлення про методи математичної статистики.

Міждисциплінарні зв’язки: вивчення дисципліни повинно відбуватись у тісній

взаємодії з тематикою дисциплін: «Анатомія людини», «Фізіологія людини», «Спортивна

медицина», «Спортивна фізіологія», «Теорія і методика фізичного виховання», «Теорія та

організація фізичної підготовки військ», «Легка атлетика та оздоровчі ходьба, біг»,

«Гімнастика та методика її викладання», «Метрологічний контроль та методи дослідження у

фізичному вихованні», «Професійна діяльність у сфері фізичного виховання (у т.ч.

професійна та педагогічна майстерність)», «Гігієна», «Біомеханіка», «Спортивні ігри та

методика їх викладання», «Фізична реабілітація та адаптивне фізичне виховання», «Загальна

теорія підготовки спортсменів та нові технології у фізичному вихованні». Вивчення

відповідних тем з цих дисциплін повинно забезпечити курсантів знаннями і навичками,

необхідними у їх професійній діяльності для організації навчального та навчально-

тренувального процесів у закладах освіти та військових частинах.

Предмет вивчається протягом 2-го семестру, курсантами відпрацьовується 3 блоки

змістових модулів. На лекційних заняттях курсанти отримують теоретичні знання з основ

комп’ютерної техніки та математичних методів у фізичному вихованні та спорті,

оформлення дослідних даних. На лабораторних заняттях у них формуються вміння і навички

у підрахунку головних математичних статистик, виконанні таблиць та графіків, малюнків,

зображень. Контроль за рівнем засвоєння знань здійснюється модульним контролем та

диференційованим заліком.

Роль дисципліни полягає в опануванні кореляційного, дисперсійного та факторного

аналізів, вмінні визначати однорідність вибірки, достовірності змін фізичних

підготовленості, здоров’я, морфо-функціонального стану, а також за даними досліджень

вмінні побудувати графіки, гістограми, діаграми, шкали вимірювань та оцінювання.

Базисом комп’ютерної техніки та методів математичної статистики у фізичному

вихованні та спорті є методики вимірювань рівня розвитку фізичних підготовленості та здоров’я, морфо-функціонального стану, що вивчаються такими науками як спортивна

метрологія та методи дослідження у фізичному вихованні. Тому, важливішою мовою

успішного оволодіння знаннями та навичками дисципліни є вивчення міжпредметних

зв’язків, пошук спільних напрямів виховання, навчання та фізичного розвитку людини.

1. Загальна мета навчальної дисципліни

Метою вивчення навчальної дисципліни «Комп’ютерна техніка та математичні

методи у фізичному вихованні та спорті» є формування знань та практичних навичок, які

забезпечують виконання дослідної роботи курсантів.

2. Компетентності, які набуваються під час засвоєння

навчальної дисципліни

1. Базові знання та навички в галузі інформатики і сучасних інформаційних

технологій;

2. Навички роботи в комп’ютерних мережах, уміння створювати бази даних і

використовувати інтернет – ресурси;

3. Здатність проведення дослідження на відповідному рівні;

4. Базові знання основних позначень, правил, формул і понять, методів

математичного аналізу (на понятійному рівні).

3. Запланований результат навчання

Згідно з вимогами освітньої програми визначені та сформульовані наступні

результати навчання:

1. Використовувати засоби обробки табличної інформації для проведення розрахунків

та обліку на ПЕОМ;

2. Використовувати засоби обробки табличної інформації для проведення розрахунків

та обліку на ПЕОМ;

3. Раціонально організовувати дослідження, оцінювати результати педагогічного

впливу, отримані в процесі дослідження, формулювати висновки та оформляти результати

дослідження;

4. Раціонально організовувати дослідження, оцінювати результати педагогічного

впливу, отримані в процесі дослідження, формулювати висновки та оформляти результати

дослідження.

4. Зміст навчальної дисципліни

На засвоєння навчальної дисципліни відводиться 90 годин / 3 кредити ЄКТС за

навчальним планом.

Блок змістових модулів 1. Методи математичної статистики.

Змістовий модуль 1. Елементи теорії вірогідності.

1. Основні поняття.

2. Крива нормального розподілу.

Змістовий модуль 2. Основні поняття математичної статистики та визначення

основних статистичних характеристик для аналізу досліджуємих сукупностей.

1. Основні поняття.

2. Організація статистичних даних.

3. Графічне зображення варіаційних рядів.

4. Середнє арифметичне.

5. Мода та медіана.

6. Дисперсія.

7. Середнє квадратичне відхилення (стандартне відхилення).

8. Коефіцієнт варіації.

Змістовий модуль 3. Визначення довірчого інтервалу для середнього значення

генеральної сукупності за Т-критерієм Ст’юдента.

1. Види та визначення сукупностей.

2. Методи та способи відбору виборки.

3. Похибка вибіркової середньої m X .

4. Похибка вибіркової середньої.

5. Довірна вірогідність.

6. Розрахунок за Т-критерієм Ст’юдента.

7. Визначення довірної вірогідності за таблицею.

8. Визначення рівня розвитку здоров’я за Т-критерієм Ст’юдента.

9. Визначення розвитку фізичних якостей за Т-критерієм Ст’юдента.

Блок змістових модулів 2. Види аналізу.

Змістовий модуль 1. Функційна і кореляційна залежності.

1. Види взаємозв’язку між ознаками.

2. Кореляційні поля та їх використання в попередньому аналізі кореляційного зв’язку.

3. Коефіцієнти кореляції та їх властивості.

4. Нормований коефіцієнт кореляції Пірсона.

5. Коефіцієнт рангової кореляції Спірмена.

6. Визначити взаємозв’язки між розвитком фізичних якостей за коефіцієнтом кореляції

Пірсона.

7. Визначити взаємозв’язки між розвитком фізичних якостей за коефіцієнтом рангової

кореляції Спірмена.

Змістовий модуль 2. Дисперсійний аналіз.

1. Данні та джерела варіації в однофакторному дисперсійному аналізі.

2. Умови та гіпотези для однофакторного дисперсійного аналізу.

3. Дослідити всерединігрупову та міжгрупову варіації показників фізичної

підготовленості.

Змістовий модуль 3. Факторний аналіз.

1. Характеристика факторного аналізу.

2. Факторний аналіз як метод класифікації.

3. Дослідити фізичну підготовленість за допомогою факторного аналізу.

Блок змістових модулів 3. Відображення експериментальних даних.

Змістовий модуль 1. Шкали оцінок.

1. Загальні відомості.

2. Перцентильна шкала.

3. Стандартна та нормалізована Т-шкала.

4. Побудувати пропорційну шкалу.

5. Побудувати прогресуючу шкалу.

6. Побудувати регресуючу шкалу.

Змістовий модуль 2. Відображення експериментальних даних у таблицях.

1. Різновиди таблиць.

2. Оформлення таблиць.

3. Побудувати таблиці:

4. Характеристика фізичної підготовленості.

5. Характеристика фізичного здоров’я.

6. Динаміка фізичної підготовленості.

7. Динаміка фізичного здоров’я.

Змістовий модуль 3. Графічне відображення експериментальних даних.

1. Загальні відомості.

2. Графіки.

3. Діаграми.

4. Гістограми.

5. Побудувати графік зміни рівнів розвитку фізичної підготовленості.

6. Побудувати графік зміни рівнів розвитку фізичного здоров’я.

7. Побудувати діаграму.

8. Побудувати гістограму.

Вид підсумкового контролю: диференційний залік – 2 семестр.

5. Рекомендована література

1. Благуш П. К теории тестирования двигательных способностей : [сокр. пер. с чешек. /

предисл. изд-ва.] / Благуш П. –– М.: Физкультура и спорт, 1982. –– 165 с., ил.

2. Годик М. А. Спортивная метрология : [учебник для институтов физ. культ.] / Годик М. А.

–– М.: Физкультура и спорт, 1988. –– 192 с., ил.

3. Губа В. П. Морфобиомеханические исследования в спорте / Губа В. П. –– М.:

СпортАкадемПресс, 2000. –– 120 с.

4. Денисова Л. В. Измерения и методы математической статистики в физическом

воспитании и спорте: [учеб. пособие для вузов] / Л. В. Денисова, И. В. Хмельницкая,

Л. А. Харченко. –– К.: Олимп. л-ра, 2008. –– 127 с.

5. Измерения и вычисления в спортивно-педагогической практике: [учеб. пособие для вузов

физической культуры] / В. П. Губа, М. П. Шестаков, Н. Б. Бубнов, М. П. Борисенков. –

– М.: СпортАкадемПресс, 2002. –– 211 с.

6. Карпман В. Л. Тестирование в спортивной медицине / Карпман В. Л.,

Белоцерковский З. И., Гудков И. А. –– М.: Физкультура и спорт, 1988. –– 207 с.

7. Костюкевич В. М. Спортивна метрологія: навч. посіб. [для студентів факультетів фізичного

виховання педагогічних університетів] / В. М. Костюкевич. –– В.: ДОВ «Вінниця», ВДПУ, 2001.

–– 183 с.

Базова 1. Круцевич Т. Ю. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей: [учеб.

пособие] / Т. Ю. Круцевич, М. И. Воробьев. –– К.: ТОВ «Полиграф-Експрес», 2005 ––

195 с.

2. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной педагогике: [учеб. пособ.] /

А. А. Кыверялг. –– Таллин: Валгус, 1980. –– 334 с.

3. Мартиросов Э. Г. Методы исследования в спортивной антропологии: [учебн. пособие] /

Э. Г. Мартиросов. –– М.: Физкультура и спорт, 1982. –– 199 с.

4. Масальгин Н. А. Математико-статистические методы в спорте / Масальгин Н. А. –– М.:

ФиС, 1974.

5. Романенко В. А. Диагностика двигательных способностей: [учеб. пособ.] /

В. А. Романенко. –– Донецк: Изд-во ДонНУ, 2005, –– 290 с.

6. Селуянов В. Н. Основы научно-методической деятельности в физической культуре:

[учеб. пособие] / Селуянов В. Н., Шестаков М. П., Космина И. П. –– М.:

СпортАкадемПресс, 2001. –– 184 с.

Допоміжна

1. Спортивная метрология: [учеб. для ин-тов физ. культуры / под ред. В. М. Зациорского]. –

– М.: Физкультура и спорт, 1982. –– 256 с.

2. Теорія і методика фізичного виховання. Загальні основи теорії та методики фізичного

виховання: [підручник в 2-х томах / за ред. Т. Ю. Круцевич]. –– Київ: Олімпійська

література, 2008. –– Т. 1. –– 391 с.

3. Теорія і методика фізичного виховання. Методика фізичного виховання різних груп

населення: [підручник в 2-х томах / за ред. Т. Ю. Круцевич]. –– Київ: Олімпійська

література, 2008. –– Т. 2. –– 367 с.

4. Шиян Б. М. Теорія і методика наукових педагогічних досліджень у фізичному вихованні

та спорті : [навч. посібник] / Шиян Б. М., Вацеба О. М. –– Тернопіль: Навчальна книга ––

Богдан, 2008. –– 276 с.

5. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання: [навч. посібник] / Шиян Б. М. ––

Тернопіль: Навчальна книга –– Богдан, 2007. –– 272 с. –– (Частина 1).

6. Шиян Б. М. Теорія і методика фізичного виховання: [навч. посібник] / Шиян Б. М. ––

Тернопіль: Навчальна книга –– Богдан, 2006. –– 248 с. –– (Частина 2).

Інформаційні ресурси

www.vaodessa.org.ua

6. Види та форми контролю успішності навчання

Складовою частиною процесу навчання є система контролю та звітності курсантів за

якістю засвоєння навчального матеріалу. Головна мета контролю полягає у забезпеченні

наукового рівня придбаних курсантами знань, міцності сформованих у них вмінь та навичок.

Контроль успішності та якості підготовки курсантів включає:

поточний контроль;

самоконтроль;

модульний (рубіжний) контроль;

підсумковий контроль.

Кількість контрольних заходів, форми їх проведення, періодичність доводяться до

курсантів на початку вивчення дисципліни та навчального семестру.

Поточний контроль - оцінювання теоретичних знань і практичних навичок курсанта

з конкретного змістового модуля (логічно завершеної частини навчальної дисципліни).

Проводиться викладачами на всіх видах навчальних занять.

Форми проведення поточного контролю та критерії оцінки рівня знань визначаються

кафедрою. Основні форми поточного контролю: усне опитування, письмовий контроль,

виступ на семінарському (груповому) занятті, виконання практичних і комплексних завдань,

виконання та захист рефератів тощо, передбачених робочою програмою модуля (навчальної

дисципліни).

Основна мета поточного контролю - постійне отримання викладачем інформації про

якість засвоєння курсантами матеріалу навчальної дисципліни, перевірка готовності

курсантів до виконання наступних навчальних завдань, а також управління їх навчальною

мотивацією.

Результати поточного контролю використовуються для коригування методів і засобів

навчання та враховуються на заліку.

Кількість балів для визначення результатів поточного контролю залежить від рівня

знань курсанта, вміння використовувати їх при виконанні практичних завдань і нормативів,

володіння методикою проведення занять з особовим складом, навичок роботи з електронно-

обчислювальною технікою тощо.

Результати поточного контролю фіксуються в журналі обліку навчальних занять.

Самоконтроль призначений для самооцінки курсантами якості засвоєння

навчального матеріалу з конкретного розділу (теми) навчальної дисципліни. З цією метою в

лекційних матеріалах для кожної теми (розділу), а також у практичних завданнях

передбачаються питання для самоконтролю. Самоконтроль курсантами здійснюється у формі

перевірки своїх знань шляхом усного опитування один одного.

Модульний контроль полягає в оцінюванні результатів навчання курсантів із

вивчення навчального матеріалу змістового модуля за результатами поточних контролів і

контрольних заходів.

Структура завдань, система проведення модульного контролю та критерії оцінки

рівня знань, розробляються кафедрою та визначаються в програмах (робочих програмах)

навчальних дисциплін. Він проводиться у тижні для контрольних заходів відповідно до

графіку навчального процесу.

Модульний контроль є обов'язковим. За результатами поточного контролю курсант не

може бути звільненим від модульного контролю.

Курсанти, що мають заборгованості до модульних контролів не допускаються.

Критерії оцінювання результатів виконання завдань за контрольний захід доводиться до

відома курсантів перед початком його проведення.

У разі порушення курсантом встановленого порядку здійснення контрольного заходу

(списування, підміна завдання, використання недозволених матеріалів чи засобів) викладач

відстороняє цього курсанта від виконання завдання, робить позначку в журналі обліку

навчальних занять, оцінює його роботу в нуль балів (незадовільно).

Курсантам забороняється обмінюватись інформацією у будь-який формі, або

використовувати інші матеріали та засоби, крім дозволених.

Курсант, який на модульному контролі отримав оцінку «незадовільно», повинен

скласти його повторно і отримати позитивну оцінку, в іншому випадку він до підсумкового

контролю не допускається.

Відмова курсанта від відповіді на білет (тест) оцінюється як незадовільна відповідь.

Форми модульного контролю:

- усне опитування;

- письмовий контроль;

- виконання практичних завдань.

Модульний контроль проводиться в ході одного із навчальних занять наприкінці

вивчення змістового модулю протягом 2-х годин.

Розроблені для проведення білети (тести) повинні забезпечувати перевірку

теоретичної та практичної підготовки тих, хто навчається.

Підсумковий контроль проводиться у вигляді диференційованого заліку в термін,

встановлений графіком навчального процесу та в обсязі навчального матеріалу, визначеному

робочою програмою навчальної дисципліни.

Форма проведення контролю (усна, письмова, комбінована, а також шляхом

тестування з використанням технічних засобів), зміст і структура контрольних завдань,

білетів, перелік матеріалів, користування якими дозволяється курсанту під час екзамену

(програми, довідники, карти, таблиці, макети та інші посібники) і критерії оцінювання

обговорюються на засіданні кафедри і затверджуються начальником кафедри не пізніше ніж

за місяць до початку складання контрольного заходу. Названі матеріали дійсні протягом

навчального року, вони є складовою навчально-методичної документації з дисципліни і

зберігаються на кафедрі. Можливе поєднання різних форм контролю.

Оцінка за диференційований залік вноситься у екзаменаційну відомість, Додаток до диплома і вважається остаточною, навіть, якщо вона менша за підсумкової оцінки за

вивчення дисципліни.

Критерії оцінювання успішності навчання, форми та засоби діагностики засвоєння

змістових модулів, у тому числі з використанням засобів тестового контролю. Враховуючи

вимоги кредитно-модульної системи організації навчального процесу система оцінювання

навчальної діяльності курсанта є наступною:

1. Оцінюється кожне навчальне заняття (семінарське, лабораторне та за необхідністю –

лекційне);

2. Кожна дисципліна у кожному семестрі повинна мати модульний контроль, оцінка

якого має бути втричі більшою за оцінку навчального заняття. (Наприклад якщо навчальне

заняття оцінюється від 1 до 5, то модульний контроль –– від 1 до 15. Або отримана оцінка за

модульний контроль множиться на три);

3. Якщо курсант, без поважних причин, не набрав 30 балів, то він до заліку або

екзамену не допускається і порушується питання про повторне вивчення дисципліни або

його відрахування; 4. Здаються і зараховуються всі письмові звіти за всі види діяльності. Невиконання

будь-якого елементу робочої програми дисципліни в цілому, чи окремого модулю, визначає неможливість зарахування повного кредиту дисципліни. Останнє означає академічну заборгованість курсанта (студента). Такий курсант має ліквідувати її на умовах і за графіком, які визначаються окремим рішенням кафедри.

Критерії оцінювання успішності навчання, де навчальним планом передбачено

диференційований залік. загальний бал складається з двох частин: поточної успішності

(максимально 70 балів) та суми балів, що набрані під час складання екзамену (максимально

30 балів). Поточна успішність рахується наступним чином:

Спочатку визначається сумарний бал за семестр.

Сбал= ( )==

+n

і

МК

n

і

НЗ ОО11

3 (1)

де ОНЗ — оцінка за навчальне заняття (семінарське, практичне, лабораторне);

ОМК — оцінка за модульний контроль;

=

n

i 1

–– знак підсумовування.

2. Далі вираховується максимальна кількість балів, яку може набрати курсант протягом

семестру.

maxбал= 355 + MKНЗ NN (2)

де NНЗ — кількість навчальних занять (семінарських, практичних, лабораторних);

NМК — кількість модульних контролів.

3. Вираховується поточна успішність.

ПУ=бал

балС

max

%70 (3)

де Сбал — сумарний бал за семестр;

maxбал — максимальна кількість балів, яку може набрати курсант протягом семестру.

Бал за диференційований залік складається з питань 3 рівнів складності (в тому числі

виконання практичних нормативів), які сумарно складають 30 балів (табл. 3).

Курсант може отримати заохочувальні додаткові (штрафні) бали (від 0 до 10 б),

приблизний розподіл яких показаний в таблиці 3. Додаткові (штрафні) бали додаються

(віднімаються) до (від) загального балу. Розробка системи нарахування курсанту

заохочувальних додаткових (штрафних) балів здійснюється викладачем у відповідності зі

специфікою навчальної дисципліни.

Результати за диференційований залік заносяться у таблицю 2. Бал за

диференційований залік переводиться у систему ECTS згідно шкали оцінювання (табл. 4).

Таблиця 1

Відомість проведення диференційованого заліку

№ Прізвище

та ініціали

За в

еден

ня

кон

сп

ек

ту Письмова

перевірка знань

(теоретична

підготовка)

Усна перевірка

знань з підготовкою

(методична

підготовка)

Усна перевірка

знань без

підготовки

(виконання

практичних

нормативів)

Сум

ар

ни

й б

ал

№ б

ілет

у

1 п

ита

н.

2 п

ита

н

3 п

ита

н

№ б

ілет

у

1 п

ита

н.

2 п

ита

н

3 п

ита

н

№ б

ілет

у

1 п

ита

н.

2 п

ита

н

3 п

ита

н

Таблиця 2

Відомість обліку успішності за заліковий семестр

Додаток 1

Структурно-логічна схема вивчення навчальної дисципліни СЕМЕСТРИ НАВЧАННЯ

1 семестр 2 семестр 3 семестр 4 семестр 5 семестр 6 семестр 7 семестр 8 семестр

УПДП

ЗМ-1

УПДП

ЗМ-2

УПДП

ЗМ-3

УПДП

ЗМ-4

УПДП

ЗМ-5

УПДП

ЗМ-6

УПДП

ЗМ-7

УПДП

ЗМ-8

УПДП

ЗМ-9

УПДП

ЗМ-10

УМзаПС

ЗМ-2

СЗтаВП

ЗМ-1

Військ.

Стаж.

ОрВЗ

ЗМ-2

ВП

ЗМ-3

ТЗР

ЗМ-1

ВПсих

ЗМ-2

ЗТ

ЗМ-3

РХБЗ

ЗМ-1

ВТоп

ЗМ-4

ІП

ЗМ-3

СЗСУ

ЗМ-1

ФП,СФП

ЗМ-7

БЗМЧ

ЗМ-1

ВПед

ЗМ-6

ОВУ

ЗМ-2

ВБМ

ЗМ-4

ВП

ЗМ-3

ВП

ЗМ-3

ВП

ЗМ-3

СЗСУ

ЗМ-2

СЗСУ

ЗМ-3

СЗСУ

ЗМ-4

ФП,СФП

ЗМ-11

ФП,СФП

ЗМ-2

ТЗР

ЗМ-2

Умовні позначення:

Назва дисципліни Умовне позначення

Управління повсякденною діяльністю підрозділів (у т.ч. охорона

державної таємниці, безпека життєдіяльності, основи охорони праці,

безпека військової діяльності

Українська мова за професійним спрямуванням

Стрілецька зброя та вогнева підготовка

Організація військового зв’язку

Вогнева підготовка

Військова психологія (в т.ч. конфліктологія)

Загальна тактика

Радіаційний, хімічний, біологічний захист підрозділів (у т.ч. екологія)

Військова топографія

Інженерна підготовка

Статути ЗС України та їх практичне застосування (у т.ч. стройова

підготовка)

Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка

Бойове застосування технічних засобів розвідки та протидія

технічним засобам розвідки

Бойове застосування механізованих частин (з’єднань)

УПДП

УМзаПС

СЗтаВП

ОрВЗ

ВП

ВПсих

ЗТ

РХБЗ ВТоп

ВТоп

СЗСУ

ФП, СФП

БЗТЗРПТЗР

БЗМЧ