oppb dodatok 06-2016oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/oppb_dodatok_06... ·...

OPPB_dodatok_06-2016_cover.indd 1 24.05.2016 14:30:55

ре

клам

а


1

Навігатор

Олександр Калашнюк

Безпека праці в агропромисловому комплексі. Тваринництво

Загальна характеристика нормативно-правової бази у тваринництві ...................................... 3

Шкідливі та небезпечні фактори у тваринництві .......... 4

Безпека праці у тваринництві ...................................... 5

Загальні вимоги безпеки при догляді за тваринами .... 5

Безпечне поводження з обладнанням та інструментами ................................ 9

Вимоги безпеки під час догляду за великою рогатою худобою .................................... 13

Вимоги безпеки при догляді за свинями ................... 23

Вимоги безпеки при догляді за кіньми ...................... 25

Вимоги безпеки під час стрижки тварин .................... 27

Вимоги безпеки у птахівництві .................................. 29

Вантаження, вивантаження та транспортування тварин ....................................... 38

Перевезення вантажів гужовим транспортом ............ 45

«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ» № 6 (36)/2016Щомісячне вкладення до журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»Видається з липня 2013

Червень/06/2016Засновник і видавець — ТОВ «МЕДІА-ПРО»

Головний редакторСергій Пономарьов[email protected]

Заступник головного редактораОлеся Щербак[email protected]

РедакторІрина Каленська[email protected]

Виконавчий директорВікторія Заєць

Заступник директора з фінансівОлеся Яременко

Головний дизайнерДмитро Безкровний

Керівник відділу дизайнуВалентина Мартиненко

ВерсткаЄлизавети Вітранюк

Менеджер з рекламиЛариса БульдаТел./факс (44) [email protected]

Керівник відділу маркетингу, зв’язків з громадськістю та професійної освітиЛюдмила Циганоктел./факс: (44) [email protected]тел./факс: (44) [email protected]

Керівник відділу передплатиІнна ЗарєчнєваТел./факс (44) [email protected]

Адреса редакціївул. Є. Сверстюка, 11, корпус А,а/с 185, Київ, 02660, УкраїнаТел./факс (44) 507-22-26www.mediapro.com.ua

Друк: ТОВ «СКАЙ-ПРІНТ»

вул. Кржижановського, 4, офіс 312,

м. Київ, 03680, Україна

Наклад 10 000 прим.Замовлення № 240

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» зареєстровано в Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстрацію КВ № 16823-5495 Р від 12.07.2010.Передплатний індексу каталозі ДП «Преса» 49609

© ТОВ «МЕДІА-ПРО», 2016

OPPB_dodatok_06-2016.indd 1 25.05.2016 16:05:49

2

ОХОРОНА ПРАЦІ

Тваринництво — це один із важливих напрямів сіль-ського господарства, завданням якого є розведення сільськогосподарських тварин для виробництва про-дуктів харчування (м’ясо, молоко та молочні продукти, яйця), а також сировини для харчової та легкої промис-ловості.

Найбільшу частку у виробництві тваринницької про-дукції (більше 90 %) займають м’ясне та молочне ско-тарство, свинарство, вівчарство, птахівництво.

Скотарство займається розведенням великої рога-тої худоби. Напрям скотарства визначається породою худоби та кормовою базою. Молочне та молочно-м’ясне скотарство зосереджене переважно у приміських зонах з орієнтацією на споживача.

Свинарство поширене майже по всій території Украї-ни з найбільшою концентрацією у приміських зонах, що зумовлено характером кормової бази.

Птахівництво є перспективною галуззю, що орієн-тується на споживача та розвивається у передмістях. Саме ця галузь є найбільш механізованою в Україні.

Вівчарство набуло поширення переважно в гірських та степових районах на природних пасовищах.

Певну роль у тваринництві відіграють рибальство, бджільництво, шовківництво, кролівництво, хутрове зві-рівництво, конярство.

Безпека праці в агропромисловому комплексі. Тваринництво

Олександр КАЛАШНЮК,головний технічний інспектор апарату Федерації профспілок Вінницької області


Консультант з охорони праці та пожежної безпеки

3

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ БАЗИ У ТВАРИННИЦТВІ

Як і будь-якій іншій галузі, тваринництву характерні фі-зичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні шкідливі та не-безпечні виробничі фактори.

Сьогоднішній рівень розвитку виробництва не здатний повністю виключити їх вплив на людину в процесі праці. Од-нак необхідно створити на робочому місці такі умови праці, за яких вплив шкідливих і небезпечних факторів на праців-ників виключений або їх рівні не перевищують допустимих нормативів.

Це завдання реалізується через встановлення й дотри-мання правил охорони праці, виробничої санітарії тощо, які обов’язкові для виконання як роботодавцями, так і кожним працівником.

Зараз організація охорони праці на підприємствах тва-ринницької галузі є досить низькою, що зумовлює високий рівень виробничого травматизму. Однією з основних причин цього є недосконалість і застарілість державних і галузевих нормативно-правових актів з охорони праці або й взагалі їх відсутність.

Говорячи про стан правового забезпечення охорони пра-ці за основними галузями сільського господарства, варто зазначити:

1. У тваринництві не регламентовані вимоги щодо охо-рони праці в козівництві, кролівництві та шовківництві.

2. Вимоги щодо охорони праці у вівчарстві, конярстві та бджільництві потребують удосконалення у зв’язку з заста-рілістю положень Правил охорони праці в сільськогосподар-ському виробництві.

3. Вимоги щодо охорони праці в рибництві, встановлені Правилами з техніки безпеки і виробничої санітарії на рибо-водних підприємствах і внутрішніх водоймищах (НПАОП 05.2-1.11-79), прийнятими в 1979 році (!), також не відпові-дають сучасним реаліям.

4. Нові нормативні акти з охорони праці у свинарстві, скотарстві, птахівництві та звірівництві теж потребують до-опрацювання через наявність у текстах посилань на нечинні документи (СНіП та ін.).

5. Неправильним є поширення сфери дії більшості га-лузевих нормативних актів з охорони праці у тваринництві тільки на найманих працівників.

Отже, з метою підвищення рівня захищеності працівників у сільському господарстві, зниження рівня виробничого трав-матизму, підвищення ступеня реалізації права на охорону


Охорона праці

4

праці осіб, зайнятих на роботах у сільському господарстві, на-самперед варто приділити увагу вдосконаленню правової ба-зи, яка створює підґрунтя для ефективного механізму право-вого регулювання охорони праці у сільському господарстві.

ШКІДЛИВІ ТА НЕБЕЗПЕЧНІ ФАКТОРИ У ТВАРИННИЦТВІ

Під час виконання робіт у тваринництві на працівників можуть впливати небезпечні та шкідливі виробничі фактори згідно з державним стандартом «Опасные и вредные произ-вод ственные факторы. Классификация» із змінами 1978 року (ГОСТ 12.0.003-74, СТ СЭВ 790-77):

а) фізичні:• машини і механізми, що рухаються (трактори, автомо-

білі, мобільні кормороздавачі, причепи);• рухомі частини виробничого обладнання (зубчасті, па-

сові, ланцюгові передачі, карданні вали, з’єднувальні муфти, неогороджені робочі органи транспортерів, дробарок та ін.);

• підвищена запиленість та загазованість повітря робо-чої зони;

• підвищена або знижена температура поверхні облад-нання та матеріалів;

• підвищена або знижена температура повітря робочої зони;

• підвищений рівень шуму на робочому місці;• підвищений рівень вібрації;• підвищена або знижена вологість повітря;• підвищена або знижена рухомість повітря;• підвищене значення напруги в електричному ланцюзі,

замикання якого може пройти через тіло людини;• відсутність або недостатність природного світла;• недостатнє освітлення робочої зони;• знижена контрастність;• підвищений рівень ультрафіолетової радіації;• підвищений рівень інфрачервоної радіації;• гострі краї, задирки і шорсткість на поверхнях конструк-

цій, інструменту і обладнання;• розміщення робочого місця на значній висоті відносно

поверхні землі (підлоги);

б) хімічні:пестициди, агрохімікати, лікарські і мінеральні домішки

до кормів, дезінфекційні та миючі засоби, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази;

ПРИ ДОГЛЯДІ ЗА ТВАРИНАМИ РЯД НЕБЕЗПЕК ПОХО-ДИТЬ БЕЗПОСЕРЕД-НЬО ВІД ТВАРИН (ТРАВМУВАННЯ ЛЮДЕЙ ТВАРИНА-МИ, МОЖЛИВІСТЬ ЇХ ЗАРАЖЕННЯ ІНФЕКЦІЙНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯ-МИ), МАШИН І МЕХА-НІЗМІВ, ТЕПЛОВОЇ ТА ЕЛЕКТРИЧНОЇ ЕНЕРГІЇ, БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД ТОЩО

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!



5

в) біологічні:• патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії,

спірохети, гриби, найпростіші) та продукти їхньої життє-діяльності;

• макроорганізми (рослини, тварини та продукти їхньої життєдіяльності, а також культури клітин і тканин);

г) психофізіологічні:• фізичні перевантаження (операції, які виконуються

вручну);• нервово-психічні перевантаження (емоційні переван-

таження під час перегону, випасання, транспортування тварин).

При догляді за тваринами ряд небезпек походить без-посередньо від тварин (травмування людей тваринами, можливість їх зараження інфекційними захворюваннями), машин і механізмів, теплової та електричної енергії, буді-вель та споруд тощо.

Основними видами травм у тваринництві є забиття, порі-зи, переломи кісток, опіки, отруєння, ураження електричним струмом.

ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ДОГЛЯДІ ЗА ТВАРИНАМИ

Наведені вимоги стосуються виконання робіт із догляду за великою рогатою худобою, плідниками, свинями, кіньми, під час стрижки тварин, роботи на гужовому транспорті, ван-таження, вивантаження та транспортування тварин, вимо-гами безпеки праці у птахівництві.

Небезпечні місця та зони на фермах необхідно позначати попереджувальними знаками згідно з ГОСТ 12.4.026. Знаки, безпеки повинні бути розміщені на видному місці. Сигнальні пристрої, які попереджують про небезпеку, розміщують та-ким чином, щоб сигнали були помітними або добре прослу-ховувались під час виконання виробничого процесу.

Безпека праці у тваринництві



6

До роботи з догляду та обслуговування великої рогатої худоби, свиней, овець і кіз, коней допускаються особи, які пройшли навчання, перевірку знань у кваліфікаційній комісії і отримали кваліфікаційне посвідчення, а також пройшли інструктажі (вступний і первинний з охорони праці) та не мають медичних протипоказань.

Робітники, що обслуговують електрифіковане облад-нання, повинні пройти додаткове навчання та інструктаж з електробезпеки і мати відповідну кваліфікаційну групу.

Обслуговувати кнурів, бугаїв-плідників та жеребців-плід-ників дозволяється тільки фізично сильним і досвідченим тваринникам не молодше 18 років.

До стрижки тварин, експлуатації машин і обладнання допускаються особи, що не мають медичних протипока-зань, пройшли навчання, вступний і первинний інструктажі з охорони праці і мають посвідчення на право експлуатації відповідних машин і обладнання.

До роботи з перевезення вантажів на конях допускаються особи, які пройшли інструктажі з охорони праці, знають пра-вила дорожнього руху, а також значення всіх діючих дорожніх знаків і сигналів.

До роботи з навантаження, вивантаження й транспорту-вання тварин допускаються особи, які пройшли навчання, вступний і первинний інструктажі з охорони праці. Працівни-ки, які зайняті на навантажуванні й вивантажуванні заразно-хворих тварин, додатково проходять навчання у спеціалістів ветеринарної служби.

Працівникам, які працюють у холодну пору року на від-критому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, повинні надаватися спеціальні перерви для обігріву і відпо-чинку, які зараховуються до робочого часу.

Кількість і тривалість перерв встановлюється робото-давцем за погодженням із профспілкою підприємства або із уповноваженою найманими працівниками особою.

Роботодавець повинен обладнати приміщення для обігрі-ву і відпочинку працівників або надати засоби для обігріву.

Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в неопалюваних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10 °С, слід передбачати приміщення для обігріву.

Під час виконання роботи із шкідливими умовами праці (вміст у повітрі робочої зони шкідливих газів і пилу в кіль-кості, що перевищує гранично допустимі концентрації) по-винні надаватися перерви для відпочинку із зняттям засобів

Засоби для обігріву надаються на місці роботи або безпосередньо біля нього. Засоби для обігріву повинні бути технічно справни-ми і відповідати вимогам проти-пожежної безпеки



7

індивідуального захисту органів дихання в місцях, вільних від дії шкідливих і небезпечних виробничих факторів.

Працівників потрібно забезпечувати доброякісною пит-ною водою. Температура води має бути не вище 20 °С і не нижче 8 °С. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закри-ті бачки з фонтануючими насадками розміщують у проходах виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вес-тибюлях та на виробничих майданчиках поза будівлями. Від-стань від робочих місць до місць знаходження питної води не повинна перевищувати 75 м.

Бачки для питної води повинні щільно закриватися, що-денно промиватися і дезінфікуватися. Споживання сирої води як питної допускається тільки з дозволу органів сан-епідемнагляду.

З метою створення належних побутових умов для праців-ників тваринництва та персоналу в літніх таборах слід органі-зовувати польові стани.

Будівництво польових станів повинне здійснюватися за затвердженими проектами.

На території на видних місцях повинні бути вивішені за-тверджені роботодавцем схеми руху працівників, тварин і транспортних засобів.

Рух транспортних засобів повинен регулюватися встанов-леними дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 р. № 1306.

Виробничі, допоміжні і складські будівлі та споруди слід обладнувати блискавкозахистом.

Під час роботи у виробничому приміщенні машин з дви-гунами внутрішнього згоряння слід проводити вентилювання (провітрювання) приміщення.

Перебування машин з увімкненим двигуном внутрішнього згоряння у приміщеннях допускається тільки на час виконан-ня технологічного процесу. Машини повинні бути обладнані глушниками шуму та іскрогасниками.

Польові стани повинні мати:• приміщення для відпочинку, приготування та вживання їжі з кип’ятильником і уми-

вальником;• гардеробну із шафами для спецодягу та спецвзуття;• лазню або душову;• убиральні.

ШВИДКІСТЬ РУХУ ТЕРИТОРІЄЮ ПІДПРИЄМСТВАНЕ ПОВИННА ПЕРЕВИЩУВАТИ 10 КМ/ГОД




8

Забороняється виконувати роботу, яка не доручена (крім екстремальних та аварійних ситуацій), допускати на робо-че місце сторонніх осіб і передоручати свою роботу іншим особам.

При використанні засобів індивідуального захисту необ-хідно переконатись, що вони не мають пошкоджень та еле-ментів, що звисають, не прилягають і можуть бути захоплені деталями, що обертаються або рухаються. Засоби індивіду-ального захисту повинні відповідати розміру працівника, за-стосовуватися в справному, чистому стані за призначенням і зберігатися в спеціально відведених та обладнаних місцях з дотриманням санітарних правил.

Забороняється приступати до роботи у стані алкоголь-ного, наркотичного та медикаментозного сп’яніння, у хво-робливому або стомленому стані.

Для запобігання інфекційним хворобам необхідно дотримуватись таких правил особистої гігієни й зоо-гігієни:

• утримувати в чистоті шафу для домашнього, спеціаль-ного, санітарного одягу й взуття, своє робоче місце, інстру-мент, інвентар, тварин;

• замінювати спецодяг по мірі його забруднення;• не носити у кишенях спеціального й санітарного одягу

продукти харчування, цигарки, носові хусточки тощо;• відпочивати, вживати їжу і курити тільки у спеціально

відведених для цього місцях;• не торкатись брудними руками й одягом до обличчя

та інших частин тіла, цигарок, сірників, носової хустинки та інших особистих предметів.

Під час виконання робіт слід користуватись відповідними засобами індивідуального захисту.Для тваринника це: халат бавовняний, чоботи гумові, жилет утеплений із віскозно-лавсанової тканини, головний убір;

• при обслуговуванні худоби на вигонах і відгінних пасовищах при цілорічному ви-пасанні: плащ бавовняний з водовідштовхувальним просоченням, чоботи кирзові, кожух, куртка бавовняна з утеплювальною прокладкою, штани бавовняні з уте-плювальною прокладкою, валянки;

• при роботі на відгінних пасовищах додатково: кожух на бригаду;• при обслуговуванні худоби на відгінних пасовищах замість плаща бавовняного

може видаватись плащ із прогумованої тканини.



9

Під час перенесення кормів та інших вантажів необхід-но дотримуватись гранично допустимих норм перенесення вантажів.

При виконанні вантажних робіт жінкам дозволяється:• піднімати й переміщувати вантажі при чергуванні з ін-

шою роботою (до 2 разів за годину), маса яких не переви-щує 10 кг;

• піднімати і переміщувати вантажі постійно протягом робочої зміни — 7 кг.

Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кож-ної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

• з робочої поверхні — 350 кг, з підлоги — 175 кг (у вагу ван-тажу, що переміщується, включається вага тари і упаковки).

При переміщенні вантажу на візках або у контейнерах до-кладене зусилля не повинно перевищувати 10 кг. Рівнем ро-бочої поверхні вважається робочий рівень конвеєра, стола, верстата тощо (згідно з ГОСТ 12.2.032-78 та 12.2.033-78).

Граничні норми підіймання та переміщення вантажів для вантажників (чоловіків):

• якщо вага вантажу (кожного місця окремо) перевищує 50 кг, то підіймання вантажу на спину вантажника і знімання вантажу зі спини вантажника повинні проводитись за допо-могою інших вантажників, а перенесення одним вантаж-ником вантажу, вага якого перевищує 50 кг, допускається на відстань не більше 60 м.

Під час виконання робіт необхідно дотримуватись пра-вил внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

БЕЗПЕЧНЕ ПОВОДЖЕННЯ З ОБЛАДНАННЯМ ТА ІНСТРУМЕНТАМИ

Перед виконанням робіт необхідно перевірити технічний стан воріт і дверей. Вони повинні легко відкриватись, не ма-ти виступаючих зламаних дощок, гвіздків, які можуть трав-мувати працівників. Засуви, гачки, інші запірні пристрої во-ріт і дверей також повинні легко відкриватись.

Необхідно перевірити наявність і міцність встановлення перехідних містків через канали гноєприбиральних і кормо-роздавальних транспортерів. Містки не повинні нахилятися, якщо наступити на будь-який їх край.



10

Забороняється:• зав’язувати ворота, двері мотузкою, дротом, забивати

гвіздками; наступати на кришки люків, перекриття ям, канав і гноєтранспортерів, щоб не впасти в них; якщо необхідно знаходитись на них, необхідно переконатись у тому, що вони надійно закріплені на своїх місцях і не перекидаються;

• захаращувати робоче місце сторонніми предметами і технологічним продуктом;

• працювати на несправному обладнанні, користуватися несправним інструментом;

• користуватись відкритим вогнем (факелом, паяльною лампою тощо) з метою відігрівання труб або для інших по-треб;

• заїжджати у тваринницькі приміщення на тракторах без іскрогасників і з підтіканням палива;

• користуватися засобами пожежної сигналізації й по-жежогасіння, пожежного інвентарю не за призначенням;

• захаращувати підходи до пожежного інвентарю, пус-кової апаратури електрообладнання, евакуаційні проходи у тваринницьких приміщеннях і закривати їх на замок.

• обслуговувати й очищати машини та механізми на ходу;• зупиняти рукою частини машини чи механізму, що ру-

хаються по інерції, включати в роботу машину зі знятими захисними кожухами й огородженнями або якщо вони не-надійно закріплені.

Під час ожеледі й дощів усі входи в приміщення, де пе-ребувають тварини, необхідно посипати піском, попелом або тирсою.

Перед вживанням їжі необхідно зняти спецодяг, помити руки з милом. Подряпини та інші пошкодження обробити анти септичними розчинами, за необхідності накласти бин-тові пов’язки.

Перед грозою слід закрити всі ворота, двері і вентиляцій-ні повітроводи для того щоб кульова блискавка не потрапила у внутрішню частину приміщення.

Під час виконання робіт із догляду за великою рогатою худобою потрібно бути уважними, не відволікатись, поводи-тись з тваринами спокійно, впевнено, не грубо. При набли-женні до тварин окликати їх спокійним владним голосом. Не кричати, не дразнити, не бити тварин. Грубе поводження з тваринами може викликати в них захисні рухи, які можуть привести до травмування як працівників, так і тварин.

Очищати станки та клітки, де утримуються тварини при безприв’язному утриманні, необхідно при відсутності тва-рин чи відділяючи їх переносним щитом; при прив’язному



11

утриманні очищення проводиться тоді, коли всі тварини при-в’язані або відсутні.

У груповий станок, коли там знаходяться тварини, для огляду або виділення хворої тварини, ремонту обладнання, огородження тощо потрібно заходити тільки вдвох. Праців-ник, що підстраховує, повинен мати засоби відлякування тварин (електропоганялка, палиця).

Під час переміщення тварин двері у приміщеннях, заго-нах, секціях слід відчиняти на всю ширину, зафіксувавши їх. При цьому потрібно перебуватизбоку від дверей у безпеч-ному місці, щоб уникнути травмування.

Доставку тварин до місць зважування та проведення ветеринарних обробок слід здійснювати по спеціальних прогонах для тварин.

Годувати та напувати тварин необхідно тільки перебува-ючи збоку кормового проїзду, не заходячи у станок. Забо-роняється роздавати корм, стоячи на рухомих транспортних засобах (підводі, вагонетці, кормороздавачі та в кузові трак-торного причепа чи автомобіля).

Під час прив’язування тварин прив’язь не повинна утруд-нювати рух і затягувати шию тварини.

Під час користування лампами для обігрівання та опро-мінення тварин потрібно дотримуватись режиму їхньої екс-плуатації, не торкатись обігрівальних приладів. В зону опромінення ультрафіолетовими променями слід заходи-ти в захисних окулярах.

Кормороздавальні і гноєприбиральні транспортери по-винні бути заземлені, оснащені захисними огородженнями і пристроями, які повинні бути надійно закріпленими. Під час роботи транспортерів (кормороздавальних, видалення гною) не допускати їх перевантаження, а також попадання на них сторонніх предметів (каміння, уламків дощок, дроту тощо) і інструменту, що може привести до аварії, не впуска-ти та не випускати тварин, а також не заїжджати і не виїж-джати з приміщення транспортними засобами.

Регулювальні роботи та очищення кормороздавачів слід виконувати тільки при непрацюючому агрегаті та вимкненому рубильнику.

Забороняється:• торкатись і наближатись до проводів і кабелів, що ле-

жать чи виступають з землі або звисають;• проводити роботу поблизу оголених і пошкоджених

кабелів;• чистити, обтирати та змащувати рухомі частини машин,

механізмів на ходу;



12

• перелазити, просовувати руки за захисні огороджен-ня, пригальмовувати і зупиняти руками частини, які обер-таються;

• працювати на машинах без захисних огороджень;• при роботі машин одягати, знімати і поправляти при-

відні паси;• прискорювати роботу за рахунок порушення вимог

безпеки;• під час руху трактора з кормороздавачем ставати на

карданний вал, подаючий транспортер, знімати захисні ого-родження та кожухи;

• ставати на причіпний пристрій, вилазити на кормо-роздавач.

Усунення несправностей обладнання слід виконувати спеціальним інструментом та пристроями.

Ніж (гострогубці) для різання шпагату (дроту) на тюках зберігати у справному чохлі.

При перекушуванні дроту та різанні шпагату на тюках не-обхідно поставити тюк у стійке та зручне положення. Шпагат перерізати рухом ножа від себе. Звільнений дріт складати у спеціальне місце. Не допускати попадання кусків дроту в корми. Це може призвести до травмування рук працівни-ків, а також захворювання тварин.

Перед миттям гарячою водою, мийними або дезінфек-ційними засобами відер, напувалок, автонапувалок та перед роботою з вапном необхідно одягти засоби індивідуального захисту (захисні окуляри, фартух, гумові рукавиці), у разі необхідності — засоби захисту органів дихання. Миття та дезінфекцію відер і напувалок проводити у спеціально від-ведених місцях.

Під час роботи з дезінфекційними розчинами не вжива-ти їжу, воду, не курити, не залишати дезінфекційні засоби

Під час роздачі грубих, соковитих, комбінованих кормів ручним візком слід дотри-муватись певної послідовності операцій та вимог безпеки:

• перед завантаженням візок установити на кормовому майданчику у стійке положення;• вантажі розміщуються в кузові візка так, щоб під час руху виключити можливість

їхнього переміщення або падіння;• під час наповнення візка та годівниць соковитими та рідкими кормами не допускати

їх падіння на підлогу;• під час переміщення візка рухати його попереду себе на такій відстані від годівниць

та дверей, яка виключила б травмування рук; не робити різких поворотів візка, щоб він не перекинувся.



13

без нагляду та поблизу тварин. Під час роботи у респіраторі необхідно робити перерви на кілька хвилин через кожні 30 хвилин роботи.

При очищенні годівниці з боку кормового проходу необ-хідно перебувати на безпечній відстані від тварин. Заборо-няється очищати годівниці руками.

При виконанні робіт лопатою, вилами та іншим інстру-ментом та інвентарем не допускається торкатися або бити ними тварин, оскільки це може викликати різкі рухи тварин і призвести до травмування.

Забороняється залишати поблизу тварин ємкості зі шкід-ливими речовинами й інші предмети, які можуть перекину-тись та спричинити отруєння тварин і травмування людини.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ДОГЛЯДУ ЗА ВЕЛИКОЮ РОГАТОЮ ХУДОБОЮ

Вимоги безпеки при виконанні робіт на подрібнюва-чах грубих та соковитих кормів

Алгоритм виконання робіт:• перевірити надійність кріплення машин, обладнання,

захисних кожухів і огорож, заземлення, приводних частин (пасів, ланцюгів, шківів, валів, шестерень, муфт), кришок, затворів, а також запірної арматури;

• впевнитись у відсутності сторонніх предметів на пода-вальних транспортерах та в бункерах;

• перевірити наявність і комплектність засобів пожежо-гасіння, аптечки першої (долікарської) допомоги, справності засобів сигналізації;

• зручно розмістити інструмент і пристрої;• підготувати необхідну кількість маси, яка підлягає по-

дрібненню;• прибирання подрібненої маси від січкарні користува-

тись тільки дерев’яним інвентарем, застосовувати металеві вила, лопати тощо забороняється;

• під час запуску силосорізки спочатку включити транс-портер на зворотній хід, щоб викинути предмети, які випад-ково потрапили на нього;

• запустити машину на холостому ходу, впевнитись у від-сутності сторонніх шумів, вібрації, нагрівання підшипників, підтікання мастила з корпусів підшипників, прослідкувати за роботою натяжних ланцюгів, перевірити роботу контрольних і сигнальних пристроїв.

Після виконання перелічених дій приступити до вико-нання роботи.



14

Продукти, які зависають в бункерах працюючих машин та застрягли в приймальних горловинах, звільняютья за допомогою проштовхувача довжиною не менше 1 м, виго-товленого з дерева або пластмаси, що легко зруйнується в випадку захвату.

Очищення робочих органів подрібнювачів грубих і со-ковитих кормів від завалів технологічним матеріалом або сторонніми предметами проводиться після повної зупинки машин за допомогою спеціальних пристроїв (скребків, чис-тиків, щіток).

Вимоги безпеки під час приготування та роздачі кормів

До роботи на кормоприготувальних машинах і машинах для роздачі кормів допускаються особи, які не мають медич-них протипоказань, пройшли виробниче навчання, склали іспити кваліфікаційній комісії і одержали відповідне посвід-чення за фахом і першу кваліфікаційну групу з електробез-пеки, а також пройшли вступний та первинний інструктажі з охорони праці.

Всі згадані працівники залежно від професії забезпе-чуються спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Типовими нормами. Напри-клад, тваринник, зайнятий підвозкою і роздачею кормів, при-биранням гною та іншими роботами в приміщенні ферми забезпечується халатом бавовняним, рукавицями комбіно-ваними, плащем непромокальним з водовідштовхувальним просоченням або плащем прогумованиим подовженим.

Щоб не допустити переохолодження ніг на цементній (кам’яній) підлозі, на робочих місцях встановлюють дерев’яні решітки.

Під час роботи на подрібнювачах забороняється:• проштовхувати руками або будь-якими предметами перероблюваний корм під пре-

сувальний барабан або горловину приймального бункера працюючої машини;• розміщуватися напроти викиду маси;• під час подрібнення соковитих кормів з викидом їх через бокову горловину подріб-

нювальної камери перебувати в площині обертання ротора;• подавати корм руками під пресувальний барабан;• відкривати кришку подрібнювальної камери;• оглядати і прочищати магнітне загородження і горловину приймального бункера;• подрібнювати солому, траву, коренебульбоплоди та інші продукти, якщо вони

не очищені від металевих та інших сторонніх домішок.



15

Вимоги безпеки при запарюванні та хімічній обробці кормів

Послідовність виконання робіт:• ввімкнути освітлення і вентиляцію;• оглянути робоче місце;• перевірити наявність та справність перехідних містків,

площадок, драбин, допоміжних пристроїв та інструменту;• звільнити проходи від сторонніх предметів, сировини,

сміття;• перевірити технічний стан елементів кормозапарника

згідно з інструкцією заводу-виготовлювача (чи вільно від-криваються і закриваються всі вентилі і засувки; чи справні запобіжні клапани; чи справний живильний насос; чи достат-ньо палива для розпалювання і роботи кормозапарника; чи справні водовказівні колонки);

• оглянути димохід;• перевірити наявність і справність інвентарю;• перевірити стан сигналізації.

Перед запарюванням кормів у варильних котлах і запар-никах-змішувачах оглянути водомір, манометр і термометр, впевнитись у їх справності. На манометрі повинні бути плом-ба і клеймо з датою його перевірки, скло повинно бути цілим, на шкалі має бути червона риска або прикріплена до кор пусу металева пластинка червоного кольору, що показує найбіль-ший дозволений тиск. Стрілка манометра повинна поверта-тися в нульове положення під час сполучення внутрішньої порожнини приладу з атмосферою.

Для запобігання вибухам і пожежам потрібно додержуватись таких вимог:• систематично очищати приміщення від горючих матеріалів;• тримати в чистоті обладнання і приміщення, не захаращувати проходи і проїзди;• регулярно проводити вологе прибирання підлоги, стін, вікон і стелі приміщень кор-

моцехів;• підтримувати у справному стані електророзрядники, заземлюючі пристрої і захисні

кожухи;• застосовувати прийоми праці, що виключають розпорошення продукту;• виконувати вимоги інструкцій з пожежної безпеки під час роботи на технологічному

обладнанні;• не застосовувати ламп, потужність яких перевищує гранично допустиму для кон-

кретного виду світильника.

До усунення виявлених недоліків у роботі котла до роботи приступати не можна



16

У приміщенні термохімічної обробки соломи і приготу-вання хімічного розчину перевірити роботу вентиляції, огля-нути можливі місця витікання хімічного розчину з ємкостей (штуцери, крани, вентилі, люки). Усувати підтікання аміачної води із ємкості слід лише в протигазі.

Під час роботи забороняється користуватись відкритим вогнем та курити в приміщенні для приготування робочого хімічного розчину.

Вимоги безпеки при роздачі кормів стаціонарними кормороздавачами

Перед початком роботи необхідно ознайомитись із прин-ципом дії, будовою і правилами експлуатації кормороздава-ча, перевірити освітлення робочого місця, а також наявність, справність та міцність перехідних сходинок, площадок, міст-ків, поручнів та огорож.

Крім того, слід прибрати з проходів усі сторонні предмети і залишки корму, перевірити та впевнитись у відсутності сто-ронніх предметів на транспортерах і в бункерах-дозаторах.

Перевірити:• надійність заземлення;• справність електропроводки, кнопок керування і пус-

кача;• наявність захисних огороджень на рухомих елементах

стаціонарних кормороздавачів всіх типів (приводних і натяж-них пристроях, ланцюгових передачах, муфтах, які з’єднують електродвигун з редуктором, струмоведучих частинах елект-ричної апаратури тощо), їх міцність і справність;

• наявність мастила в редукторах і каркасах підшипників;• справність вузлів і механізмів кормороздавачів, крі-

плення з’єднань, натяг ланцюгів, стрічок транспортерів і до-зуючих пристроїв,

У разі необхідності згідно з інструкцією з експлуатації змастити вказані точки, підтягнути кріплення механізмів, ослаблені з’єднання.

Якщо натяг ланцюгових передач і скребкового ланцюга ослаблений, необхідно їх підтягнути, дотримуючись правил безпеки. Під час натягування ланцюгових передач варто сте-жити, щоб не було перекосу валу натяжної зірочки. Натяг ланцюга вибирається згідно з інструкцією з експлуатації кон-кретного кормороздавача.

Настил шнекових кормороздавачів, встановлений для проходу працівника під час огляду шнека, повинен бути у справному стані, очищений від бруду.

Під час запуску шнекового кормороздавача в проході не повинні знаходитись люди.

РОБОТУ ОБЛАДНАН-НЯ, ЯКЕ ОДНОЧАС-НО ОБСЛУГОВУЮТЬ КІЛЬКА ПРАЦІВ-НИКІВ, МОЖНА РОЗПОЧИНАТИ ТІЛЬКИ ПІСЛЯ ПОДАЧІ ВСТАНОВ-ЛЕНОГО СИГНАЛУ І НАДХОДЖЕННЯ СИГНАЛУ-ВІДПОВІДІ




17

Якщо під час огляду кормороздавачів виявлені несправ-ності, необхідно повідомити про це керівника і до їх усунення до роботи не приступати.

Перед включенням обладнання слід впевнитись в тому, що це нікому не загрожує.

Механічне доїнняДо самостійного виконання робіт допускаються особи, які

пройшли стажування на робочому місці протягом 2–15 змін під керівництвом завідуючого фермою або досвідченого пра-цівника і оволоділи навиками безпечного виконання робіт. До-звіл на самостійне виконання робіт фіксують датою і підписом в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці.

При виконанні роботи декількома особами одночасно призначається старший, який здійснює керівництво робо-тами.

Працівники, які обслуговують електрифіковане облад-нання, додатково повинні пройти навчання та інструктаж з присвоєнням першої групи допуску з електробезпеки.

Персонал, який бере участь у процесах доїння, повинен:• знати конструкцію, принцип дії машин і механізмів;• вміти проводити запуск і зупинку агрегатів;• знати призначення і місцезнаходження контрольно-

вимірювальних приладів та сигналізації, а також правила користування ними;

• знати призначення і зміст виконуваної операції, її зв’я-зок з іншими операціями технологічного процесу та робіт із догляду за тваринами;

• знати способи аварійного відключення механізмів та обладнання;

• вміти користуватися засобами колективного та індиві-дуального захисту.

Щоб уникнути зараження хворобами від тварин, не-обхідно дотримуватись правил особистої гігієни та зоо-гігієни:

• негайно повідомляти керівника робіт про погане само-почуття, підвищену температуру, появу гнійних захворювань і утворень, а також про поранення, опіки шкіри;

• подряпини змазувати антисептичним розчином, за не-обхідності накласти бинтові пов’язки;

• дотримуватись чистоти обличчя, рук, всього тіла і одягу;• коротко обрізати нігті;• підтримувати чистоту на робочому місці та в побутових

кімнатах, утримувати в чистоті доїльну апаратуру і молочний посуд;



18

• перемінювати спеціальний одяг в міру його забруд-нення;

• при роботі на неблагополучній по захворюваннях тва-рин фермі необхідно користуватись комплектом спецодягу як санітарним, який слід перемінювати щоденно;

• не носити в кишенях спеціального та санітарного одя-гу продукти харчування, цигарки, носовички, інші предмети особистого вжитку;

• відпочивати, приймати їжу, курити тільки в спеціально відведених для цього місцях;

• не торкатись брудними руками й одягом до обличчя, інших частин тіла, продуктів харчування;

• перед прийомом їжі та відвідуванням туалету необ-хідно зняти спецодяг (санодяг), ретельно вимити руки та обличчя теплою водою з милом і щіткою, руки продезінфі-кувати 0,02-процентним розчином хлораміну.

Перед прийомом їжі або курінням необхідно прополос-кати рот.

Перед початком доїння необхідно:• перевірити, що проходи не загромаджені кормами,

інвентарем, сторонніми предметами тощо;• перевірити справність пристосувань для транспорту-

вання та підіймання фляг, а також справність доїльних апа-ратів та їх комплектність;

• оглянути соскову ґуму (несправна соскова ґума ви-кликає у корів больові відчуття і неспокій, що може стати причиною травмування);

• перевірити величину робочого вакууму в підсосковому просторі і частоту пульсацій в апараті, які повинні відповідати вимогам експлуатаційної документації;

• перевірити лінії молоко- та вакуумпроводів, перекона-тись, що крани вакуумпроводів, які не використовуються під час доїння, закриті, а в системі скляних труб молокопрово-дів відсутні дефекти (тріщини, сколи скла);

• впевнитись, що підлога чиста, не слизька, без вибоїн і нерівностей; мокрі та слизькі місця підлоги посипати соло-мою або тирсою

Перед початком доїння необхідно додатково промити все молочне обладнання, доїльні апарати, лінію молокопро-водів і весь молочний інвентар. Мити молочне обладнання необхідно за допомогою спеціальних мийних розчинів. Не-обхідно також обполоснути доїльні апарати гарячою водою. В холодний період, при низькій температурі, доїльні стакани потрібно підігріти в гарячій воді (45–50 °С).

ПРИ ВИЯВЛЕННІ БУДЬ-ЯКИХ НЕДОЛІКІВ У РОБОТІ ОБЛАД-НАННЯ І АПАРАТУРИ НЕОБХІДНО ПРИПИНИТИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ ТА ВИМАГА-ТИ НЕГАЙНОГО УСУНЕННЯ НЕДОЛІКІВ




19

Під час час дезінфекції та миття молочного обладнання вода і розчини не повинні попадати на електроапаратуру та інше обладнання.

Ручне доїнняПри проведенні підготовчих операцій перед доїнням ко-

рів дотримуйтесь встановленої технології, послідовності операцій і вимог безпеки:

• окликніть корову спокійним, владним голосом, щоб по-передити про своє наближення;

• підійдіть до корови ззаду, з правої сторони;• переконайтеся у спокійній поведінці корови, прив’яжіть

її хвіст мотузкою до лівої задньої ноги;• поставте ослінчик з правої сторони від корови в стійке,

зручне для роботи положення і сядьте на нього;• при обмиванні вимені теплою водою не допускайте

її попадання на шкіру обличчя та слизову очей, рота, носа;• при неспокійній поведінці корови під час масажу ви-

мені, зменшуйте силу натискання на вим’я і заспокоюйте її спокійним голосом;

• здійте перші цівки молока у кухоль;• не здоюйте перші цівки молока на підлогу, тому що мо-

локо хворих корів може стати причиною розповсюдження інфекції;

• дотримуйтесь встановлених зооветеринарних правил догляду за вименем корови;

• про виявленні ознак захворювання вимені корови по-відомте ветлікаря;

• під час доїння не відволікайтесь і не відволікайте інших сторонніми розмовами, щоб не дратувати тварин;

• для зменшення втомлюваності пальців рук поєднуйте звичайний прийом доїння з кулаком;

Для забезпечення безпечного доїння необхідно також:• вивчити клички, вік, темперамент закріплених корів;• перевірити наявність попереджувальних написів на зовнішній стороні стійл, де зна-

ходяться корови зі злим і неспокійним норовом;• оглянути поголів’я тварин, яке знаходиться в приміщенні, переконатись, що всі тва-

рини знаходяться в боксах або надійно прив’язані;• впевнитись, що прив’язь у корів не закручена і не стискає шию тварин;• при виявленні хворих і слабких тварин негайно повідомити про них ветлікаря;• не допускати до доїння корів, хворих на мастит, і тих, що потребують лікування.



20

• з метою запобігання травмуванню не залишайте побли-зу тварин інструмент, інвентар та інші предмети, які можуть бути перевернуті або відкинуті тваринами;

• молоко, зібране з перших цівок, необхідно здавати окремо у встановленому на підприємстві порядку.

Догляд за бугаями-плідникамиРоботи із обслуговування бугаїв-плідників, кнурів і жереб-

ців відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 р. № 15, належать до робіт із підвищеною не-безпекою. Тому вимоги щодо безпечного виконання цих робіт є підвищеними порівняно з іншими роботами.

Згідно з «Правилами охорони праці у тваринництві. Ве-лика рогата худоба», затвердженими наказом Державно-го комітету України з нагляду за охороною праці від 6 груд-ня 2004 р. № 268, у стійлах бугаї прив’язуються міцною двосторонньою прив’яззю — ланцюгом із катаного дроту діаметром 8 мм або інших рівноміцних матеріалів. Прив’язь має бути достатньо вільною, щоб вона не заважала твари-ні лягати. Під металевий ланцюг ошийника необхідно під-кладати ремінь. Ланцюговий елемент прив’язі потрібно з’єднувати з ошийником за допомогою карабіна з авто-матичною заскочкою.

Кожний бугай, призначений для відтворення стада, по-винен мати металеве кільце, встановлене у 9–11-місячному віці в носову перегородку. Кільце фіксується у верхньому положенні до налобного ременя.

На прогулянку бугаїв виводять на поводу і обов’язково за допомогою палиці-водила довжиною не менше 2 м із ка-рабіном, яким їх чіпляють за носове кільце. Не допускається одночасне виведення на прогулянку бугаїв і корів.

У бугаїв-плідників у молодому віці необхідно видаляти роги. Бугаям зі злим норовом необхідно надівати наочники прямокутної форми, виготовлені із шкіри розміром 30 40 см, а при наявності рогів — прикріплювати на них дерев’яні плас-тинки. Виводити таких бугаїв необхідно на розв’язках двом скотарям.

На вигульних двориках дозволяється вигулювати на при в’язі лише одного бугая. Для виведення бугая з індиві-дуального дворика скотар повинен не заходячи у дворик зачепити бугая палицею-водилом за носове кільце і тільки після цього відчепити карабін прив’язі та відчинити випуск-ні двері.

Чистити та мити бугаїв можна лише після фіксації їх на ко-роткій прив’язі. При цьому тваринам дають невелику кількість

У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ В БУГАЯ НЕГАТИВНОЇ РЕАКЦІЇ ЩОДО СКОТАРЯ, ЯКИЙ ЙОГО ДОГЛЯДАЄ, СКОТАР ПОВИНЕН ЗАМІНИТИ СВІЙ СПЕЦІАЛЬНИЙ ОДЯГ. ЯКЩО ЦЕ НЕ ДОПОМАГАЄ, НЕОБХІДНО ДОРУЧИТИ ДОГЛЯ-ДАТИ ЦЬОГО БУГАЯ ІНШОМУ СКОТАРЮ З ЦЬОГО ПРИМІ-ЩЕННЯ І ПРИ ЦЬОМУ ДОДАТКОВО ВИВЧИТИ ХАРАКТЕР ПОВЕДІНКИ БУГАЯ




21

корму та уважно спостерігають за їх поведінкою під час чи-щення.

Під час чищення годівниць і роздавання корму голову бугая необхідно фіксувати ланцюгом із карабіном (скотар при цьому повинен знаходитися у кормовому проході).

Перед привчанням бугая до нових працівників його по-трібно кілька днів утримувати на зменшеному раціоні.

Усі плідники виявляють негативну реакцію на різкі за-пахи (наприклад, алкоголю) та одяг червоного, білого або яскравого кольору.

Прибирання, видалення, оброблення і зберігання гною

При роботі з мобільними механізмами для прибирання гною необхідно виконувати такі вимоги:

• прибирання гною у приміщеннях із безприв’язним утримуванням худоби проводять у відсутності тварин;

• під час прибирання гною бульдозером швидкість руху повинна забезпечувати безпеку людей та тварин;

• під час руху бульдозера проходом тракторист повинен стежити, щоб на його шляху не було людей та тварин;

• випускна труба трактора повинна бути обладнана іскро-гасником.

• після прибирання гною приміщення необхідно провіт-рювати до повного видалення вихлопних газів;

• щоб уникнути перекидання тракторного агрегату під час вантаження гною з естакад, тракторист має стежити, щоб ніж бульдозера не висувався за край естакади, який пови-нен бути позначений тросом або мотузкою;

• тракторний навантажувач, ковшовий або грейферний, під час вивантаження гною з гноєсховищ у транспортні за-соби повинен стояти на рівному спланованому місці;

• не допускається робота навантажувача на схилах, на яких неможливо виставити його у вертикальне положення домкратами;

• перед початком роботи з вивантаження гною тракто-рист повинен переконатися, що колеса тракторного наван-тажувача встановлені на максимальну ширину, опорні лапи опущені та укріплені;

• під час вивантаження гною із гноєсховища ковшовим або грейферним навантажувачем не допускається утворення козирків у місцях вивантаження;

• переїзд тракторним навантажувачем на нове місце до-зволяється після звільнення грейфера або ковша від гною.



22

При роботі зі стаціонарними механізмами для вида-лення гною необхідно виконувати такі вимоги:

• роботи, пов’язані з технічним обслуговуванням і усу-ненням несправностей машин та обладнання, повинні про-водитися після виключення двигуна і повної зупинки робочих органів;

• на робочих місцях операторів, що обслуговують маши-ни та обладнання, повинні бути вивішені інструкції з охорони праці;

• у місцях над гнойовим каналом, де тимчасово зняли решітку, необхідно встановити огородження;

• приямок гноєприймача похилого транспортера необ-хідно закрити щитом, а приводний агрегат обгородити пе-рилами заввишки не менше 1,2 м;

• проріз для похилого транспортера в холодний час року повинен закриватися щитом або фартухом із важкої тканини;

• жолоби транспортера в проходах і біля воріт необхідно накривати перехідними щитами, що витримують наванта-ження транспортних засобів на переїзді та працівників із ван-тажем на переходах;

• під час роботи транспортера не дозволяється впускати в приміщення або випускати з нього тварин;

• включати транспортер у роботу повинна особа, відпо-відальна за його експлуатацію, попередньо переконавшись у відсутності на ньому або в жолобі сторонніх предметів. Піс-ля цього він має подати умовний сигнал про пуск;

• горизонтальний транспортер типу ТСН дозволяється включати після пуску похилого транспортера. Узимку перед пуском треба переконатися, що шкребки похилого транс-портера не примерзли до кожуха. Для зменшення пример-зання похилий транспортер повинен попрацювати 5 хвилин після виключення горизонтального транспортера;

• регулювальні та ремонтні роботи, натягнення ланцюга, а також змащення поворотних зірочок необхідно виконувати після повної зупинки транспортера і вивішування біля пус-кових кнопок плакатів: «Не вмикати! Працюють люди».

Не дозволяється натягувати ланцюг за допомогою про-кручування вала електродвигуна.

Під час роботи на грейферних кранах-навантажува-чах необхідно виконувати такі вимоги:

• перед початком роботи оператор, що обслуговує елект-рифікований грейферний кран, зобов’язаний перевірити справність гальмового пристрою і кінцевого вимикача, від-сутність пошкоджень та оголених ділянок на електрокабелі, надійність і справність запірного пристрою грейфера;



23

• грейферним краном, призначеним для переміщення гною, не дозволяється переміщувати інші вантажі;

• під час завантаження транспортного засобу водій зобо-в’язаний вийти з кабіни; очікувати закінчення завантаження дозволяється за межами робочої зони;

• перед початком завантаження транспортного засобу гноєм, а також перед зрушуванням із місця водій повинен переконатися, що в робочій зоні немає людей, після чого подати сигнал і почати рух;

• гній видаляють і обробляють у системі, окремій від ме-реж каналізації господарсько-побутових стоків населеного пункту, а також виробничих та дощових стоків ферми.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ДОГЛЯДІ ЗА СВИНЯМИ

До виконання робіт допускаються працівники, які не ма-ють медичних протипоказань, пройшли навчання і пере-вірку знань з питань охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Дер-жавного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15 (НПАОП 0.00-4.12-05).

До догляду за свиноматками і кнурами-плідниками до-пускають повнолітніх досвідчених свинарів. При роботі з тва-ринами персонал може бути травмованим у разі невмілого поводження зі свиноматками (особливо в підсисний пе-ріод), кнурами-плідниками і свинями на відгодівлі. Супо-росна свиноматка перед опоросом і після нього збуджена й агресивна.

Для запобігання травматизму працівників під час обро-бок свиноматку слід видалити з приміщення зовсім чи ви-гнати на прохід.

Кнурів-плідників звичайно утримують у спеціальному свинарнику чи окремих станках. Перегородки між станка-ми повинні бути суцільними висотою 1,4 м. Станки облад-нують відкидними годівницями таким чином, щоб свинар, який доглядає за ними, міг роздавати корм з боку кормо-вого проходу, не заходячи в станок. Чистять станки лише при відсутності в них тварин.

Для запобігання бійкам між кнурами необхідно мати во-донапірні шланги чи відра з водою. Для безпеки персона-лу кнурам-плідникам при досягненні ними парувального віку і далі у міру відростання ікла спилюють чи сколюють



24

спеціальними щипцями. Фіксують кнурів при цьому міцною мотузкою, затягнутою на верхній щелепі за п’ятачком і при-в’я заною за кільце чи скобу, закріплену на підлозі чи в стіні.

До самостійного виконання робіт на машинах та меха-нізмах допускаються працівники, що пройшли навчання, склали іспити кваліфікаційній комісії та одержали відповідне посвідчення.

Працівники, які обслуговують електроустановки, відпо-відно до посади, яку вони займають, або до професії повинні знати вимоги Правил безпечної експлуатації електроустано-вок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохорон-праці України від 9 січня 1998 р. № 4 (ДНАОП 0.00-1.21-98), та мати відповідне посвідчення і групу з електробезпеки.

Працівники, які працюють на електрифікованих техноло-гічних установках або з електроінструментом (електротех-нологічні працівники), допускаються до роботи після прохо-дження інструктажу з електробезпеки під час роботи на да-ній електроустановці з оформленням у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

Інструктаж з електробезпеки на І групу має проводити працівник, відповідальний за електрогосподарство, або, за його письмовим розпорядженням, — працівник зі складу електротехнічних працівників з групою не нижче III.

Мінімальний стаж роботи в електроустановках і видання посвідчень працівникам з групою І не вимагається.

Працівники, які обслуговують свиней, повинні знати:• призначення і зміст виконуваних операцій;• будову і призначення обладнання, яке обслуговуєть-

ся, захисних засобів, що забезпечують безпечну його екс-плуатацію;

• способи і прийоми безпечного виконання технологіч-них операцій;

• правила користування засобами колективного та інди-відуального захисту;

• правила пожежної безпеки;• способи надання першої долікарської допомоги.Курити на території та у виробничих приміщеннях підпри-

ємств дозволяється тільки в спеціально відведених місцях, обладнаних урнами та ємкостями з водою і позначених від-повідними знаками або написами.

На підприємствах із кількістю працівників понад 300 осіб повинні передбачатися медичні пункти. Медпункти, як пра-вило, розміщують на першому поверсі. Вони повинні мати зручні під’їзди для санітарних автомобілів.

ПРАЦІВНИКИ, ЯКИМ ДОЗВОЛЕНО ВИКОНАННЯ РОБІТ З ОБСЛУГОВУВАН-НЯ ЕЛЕКТРОУСТА-НОВОК, ПОВИННІ МАТИ У ПОСВІД-ЧЕННІ ЗАПИС ПРО ПЕРЕВІРКУ ЗНАНЬ




25

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ДОГЛЯДІ ЗА КІНЬМИ

Під час виведення коня iз денника або заведення до ньо-го необхідно, щоб пpимiщення було освітлене, двері повністю вiдчиненi, а двеpi суміжних денників зачинені. Працівникам стояти у цей час у дверях або біля них забороняється.

Забороняється вести жеребця за кобилою. Кобил і же-ребців виводити із приміщення та заводити у приміщення слід з певним інтервалом у часі.

Забороняється зустрічна проводка коней у вузьких кори-дорах та дверях.

Під час заведення коня у денник вуздечку й повід зні-мають тільки після того, коли кінь буде повністю заведений у денник і повернутий головою до дверей. Після заведення коня денник слід закривати на запірний пристрій.

Під час проводки коня працівник повинен іти ліворуч, на-рівні з плечем коня, тримаючи повід у правій руці поблизу голови коня, а в лівій руці — кінець повода. Забороняється намотувати повід на руку.

Під час проводки групи коней дистанція між кіньми повин-на бути не менше 5 м.

Під час годування жеребця, норовистого коня або коня, що кусається, корми роздають з боку проходу (не заходячи у стійло або денник), дотримуючись безпечної дистанції.

Перед посадкою в сідло вершник повинен загнуздати ко-ня, перевірити правильність сідлання, міцність підпруг і пут-лищ. Посадка вершника на коня у стайні й виїзд із неї верхом, а також в’їзд вершника у стайню забороняються.

На конях, які сильно тягнуть або закидають голову назад, слід їздити з мартингалом.

Під час руху на будь-якому алюрі вершник повинен три-мати стійку посадку, не розпускати повіддя і не втрачати керування конем. Не допускаються до роботи під сідлом сліпі коні.

Їзда в сідлі допускається тільки у взутті з невисоким каб-луком (підбором), який щільно прилягає до підошви. Взуття повинно вільно входити у стремено. Забороняється їздити в сідлі без взуття і засовувати ноги у путлиці.

Табун коней до водопою слід підганяти повільно, кроком, розбиваючи при цьому табун на невеликі групи.

Напування коней з відкритих водойм повинні проводити тільки ті працівники, які вміють плавати.

Пересувні напувалки на місці водопою повинні бути по-ставлені на гальма.

У місцях розміщення табунів потрібно мати спеціальні бази (загони), обладнані розколами.



26

Забороняється обслуговування табуна на неосідланих конях.

Сiдло для табунника повинно мати двi пiдпpуги i тpок, а в умовах гірської мiсцевостi, кpiм цього, — нагрудник та підхвістя.

Розбивання табунів та відокремлення окремих коней потрібно проводити в місцях, що не мають ям, вибоїн, ярів та інших перешкод, спокійно, без зайвого гоніння, рухаю-чись усеpединi табуна кроком.

Забороняється здійснювати розбивання табуна під час ожеледиці та дощу.

Під час обтяжки й заїздки табунного (неоповодженого) коня спочатку привчають до проходження через розкол, до ловлі арканом та ходіння за поводом.

Добре оповоджених і привчених до сідла коней об’їжд-жають у місцях, віддалених від будівель, які віддалені від будь-яких перешкод (ярів, вибоїн, парканів тощо) та про-їжджих доpiг.

Косяки, у яких є неспокійні, злобливі жеpебці, потрібно доручати досвідченим працівникам (табунникам).

Вимоги безпеки під час доїння кобилДоїння кобил необхідно проводити тільки після того, як

вони будуть зафіксовані методом обтяжки.Під час приручення до доїння та під час доїння кобил за-

бороняються окрики та дії, що можуть завдати болю.Кобил вручну доять з лівого боку і починають доїння, ко-

ли тварина обпирається на ліву задню ногу і виключається можливість нанесення несподіваного удару цією ногою.

Під час ручного доїння у неспокійних і норовистих кобил для запобігання несподіваному удару фіксують передню лі-ву й задню праву ноги.

Під час машинного доїння кобил необхідно доїти у стан-ках, які захищають працівників від травмування тваринами.

Вимоги безпеки під час догляду за жеребцями-плід-никами

Жеребців-плідників слід утримувати в окремих денниках.Неспокійних жеребців слід утримувати в денниках, роз-

міщених в одному кінці стайні, ближче до виходу. Чистити й виводити таких жеребців потрібно окремо, коли решта коней перебувають у денниках, а коридор стайні вільний.

З метою недопущення дратування жеребців працівникам забороняється виконувати роботи в стані алкогольного сп’я-ніння, забороняється виконувати роботу без застосування ЗІЗ, курити й використовувати ароматичні речовини на ро-бочому місці.



27

Для кожного жеребця-плідника повинен бути перед-бачений комплект міцних лейц з карабінами і вуздечками, з міцними вудилами, поводами, недоуздком з підборідним кільцем.

Для виведення жеребців слід застосовувати вуздечки. Норовистих жеребців виводять у вуздечці на вивідних лей-цях довжиною не менше 2,5 м. Жеребців на лейцях повинні виводити не менше двох працівників.

Працівникам забороняється стояти на шляху перемі-щення жеребців.

Приміщення, проходи, денники або інші ділянки, де утри-муються жеребці, повинні бути освітлені.

Під час узяття сперми не можна завдавати жеребцеві бо-лю різкими рухами вагіни вбік, не можна знімати її зі стате-вого члена після еякуляції доти, поки він передніми ногами не стане на підлогу. Поводитися з тваринами варто спокій-но, впевнено, але не грубо. Не дозволяються різкі і сильні окрики, забороняється бити й дратувати жеребця.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС СТРИЖКИ ТВАРИН

Робоче місце, де проводиться стрижка, повинно бути достатньо освітлене.

Проходи, майданчики повинні бути вільними від сторон-ніх предметів, поверхня — чистою, без вибоїн, неслизькою.

На стінах приміщень, секцій, загонів, загінок (оцарок), розколів, дерев’яних настилах, переносних щитах, столах (стелажах) для стрижки тварин, столах для класифікації ру-на тощо не повинно бути стримлячих цвяхів, гострих кінців дроту, поламаних дощок, брусків та інших гострих предме-тів і частин, які можуть травмувати працівника і тварин.

Столи (стелажі, дерев’яні настили) для стрижки тварин, столи для класифікації руна, діелектричні килимки повинні бути чистими та сухими.

Електродвигуни, дроти та кабелі переносної електроме-режі, заземлюючі (занулюючі) проводи і їх контакти на корпу-сі стригального агрегату, кожусі рубильника та інших частинах агрегату повинні бути справними, без пошкоджень. Заборо-няється експлуатація стригального агрегату без заземлення або занулення.

На робочому місці повинні бути знаки безпеки, як попе-реджують про небезпечність доторкання до частин електро-устаткування.

Необхідно перевірити наявність та справність інструменту, реманенту, пристосувань, враховуючи такі вимоги:

НА ПЕРЕСУВНІЙ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ НЕОБХІДНО ПЕРЕВІРИТИ НАДІЙНІСТЬ КРІПЛЕННЯ ДО РАМИ, СПРАВНІСТЬ ГНУЧКОЇ МУФТИ, НАЯВНІСТЬ ВОДИ В СИСТЕМІ ОХОЛО-ДЖЕННЯ, МАСТИЛА У ДВИГУНІ, БЕЗПЕЧ-НІСТЬ ТА ГОТОВ-НІСТЬ ДО РОБОТИ ВСЬОГО ЕЛЕКТРО-ОБЛАДНАННЯ




28

• стригальна машина повинна мати добре заточену рі-зальну пару, гребінку зі справними зубцями та справну під-віску;

• пускове обладнання електродвигуна машини повинно забезпечувати чіткий безвідмовний її пуск та зупинку;

• гнучкий вал повинен мати справну захисну оболонку.На робочому місці повинна бути аптечка першої (долі-

карської) допомоги, 0,02 % розчин хлораміну для дезінфек-ції рук, господарське мило, чистий рушник, умивальник, кип’ячена вода у спеціальному бачку та кухлі. На бачку має бути напис: «Переварена вода».

Переносна електростанціія повинна бути встановлена на відстані не менше 15 м від стригального пункту.

Технічний стан усіх машин на стригальному пункті пови-нен відповідати вимогам безпеки, викладеним в експлуата-ційній документації.

Перед стрижкою потрібно оглянути поголів’я овець, кіз. У всього поголів’я кіз повинні бути підпиляні роги; кози та цапи повинні бути розділені на окремі групи для уникнення нападу на працівників під час подавання кіз на вичісування.

Перед пуском стригального апарату необхідно подати умовний сигнал та переконатись у безпеці усіх працівників.

При вмиканні рубильника, вилки в електророзетку, на-тискуванні на кнопки пускового обладнання забороняється доторкатись до металевих частин електроустановок.

Включення та виключення стригальної машинки викону-ється без навантаження. Під час стрижки необхідно слідку-вати за лівим зубом гребінки для того, щоб не травмувати собі руку.

Зубці гребінки необхідно злегка притискувати до шкіри тварини.

Не дозволяється:• працювити у вологому приміщенні, на сирій або зем-

ляній підлозі, а також без взуття;• включати стригальну машинку, яка лежить на столі або

підвішена на гаку;• стригти тварин невідрегульованою машинкою, яка має

гребінку з гострими колючими зубцями або з тупою різаль-ною парою;

• баранів, цапів та кіз перед стрижкою (вичісуванням пуху) необхідно обов’язково фіксувати.

На точильному апараті слід працювати в захисних окуля-рах. Абразивну пасту слід наносити на диск щіткою з лівої сторони по обертанню диска, уникаючи її попадання на лице та у вічі.

СТРИГАЛІ Й ТОЧИЛЬНИКИ ПІД ЧАС РОБОТИ ПОВИННІ СТОЯТИ НА СУХИХ, ЧИСТИХ ДЕРЕВ’ЯНИХ ЩИТАХ, РЕШІТКАХ АБО НА ДІЕЛЕКТ-РИЧНИХ ГУМОВИХ КИЛИМКАХ




29

Пресувати вовну необхідно погоджуючи свої дії з іншими працівниками та дотримуючись вимог безпеки:

• завантажувати камеру преса вовною, обв’язувати дро-том та упаковувати паки слід тільки в рукавицях;

• під час переміщення пресувальної плити або пресу-вальної камери не ставати на раму преса, не спиратись на захисні кожухи, не відкривати кришку завантажувального люка;

• завантаження камери вовною, пакування паки і її ви-штовхування проводити тільки при відключеному електро-двигуні;

• під час обв’язування паки дротом міцно утримувати йо-го кінці, які можуть спружинити і привести до травмування;

• при виключенні електродвигуна гідронасоса або рап-товому припиненні подачі електроенергії важелі керування необхідно перевести в нейтральне положення;

• під час завантаження паків вовни в транспортні засоби не стояти під краном-балкою і паками вовни.

Перед пуском конвейєра в роботу необхідно подати умовний сигнал та переконатися в безпеці інших працівни-ків. Під час роботи не торкатися і не спиратися на стрічку транспортера.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ У ПТАХІВНИЦТВІ

Вимоги безпеки до виробничих процесів у птахів-ництві

Серед усіх галузей тваринництва птахівництво є най-більш автоматизованим. При організації і виконанні вироб-ничих процесів у птахівництві передбачається:

• унеможливлення шкідливого впливу на працівників про-дуктів життєдіяльності птиці, матеріалів, що мають небез-печні й шкідливі властивості, — за допомогою застосування

Забороняється працювати на точильному апараті:• при торцевому битті диска;• при порушенні прямолінійності обертання диска;• при правому обертанні диска;• на режимах, які не відповідають положенню рукоятки (при положенні рукоятки

«обробка диска» не можна проводити заточування ножів, а при положенні рукоят-ки «заточування ножів» не проводити обробку диска).



30

дистанційного керування виробничими процесами, вико-ристання засобів індивідуального захисту;

• дотримання правил експлуатації, викладених у техніч-ній документації до машин та обладнання;

• використання сигнальних пристроїв, кольорів і знаків безпеки відповідно до вимог нормативних документів.

Системи керування виробничими процесами повинні пе-редбачати аварійне відключення або негайне гальмування обладнання.

При виконанні виробничої операції декількома особами повинен бути забезпечений візуальний або звуковий зв’я-зок між ними.

Рівень звукового сигналу повинен бути на 10 дБ вище рівня шуму в робочому приміщенні.

Світлова сигналізація стану технологічних ліній («вклю-чено-виключено», «відкрито-закрито») повинна чітко розріз-нятися за кольором.

Тривалість передпускового сигналу (звукового, світло-вого) має становити 5–15 секунд, після чого сигналізація повинна автоматично відключатися. При проведенні вироб-ничих процесів, що супроводжуються виділенням пилу, по-винна бути передбачена герметизація всіх місць і джерел пилоутворення і їхня аспірація. Аспіраційні мережі повинні включатися за 30 секунд до включення технологічних ліній і відключатися через 120–180 секунд після зупинки ліній.

Для видалення пилу легкозаймистих або вибухонебез-печних речовин повинна бути передбачена самостійна вен-тиляційна система.

Вимоги безпеки під час виконання загальних опера-цій догляду за птицею

При триманні птиці в 3–5-ярусних кліткових батареях для обслуговування птиці на верхніх ярусах працівники повинні використовувати пересувні візки з гальмовим пристроєм, стійкі підставки, підібрані за зростом працівника. Не до-

Виробничі процеси, пов’язані із застосуванням токсичних, подразнювальних і легкозаймистих речовин, повинні проводитися в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих ділянках виробничих приміщень, забезпечених меха-нічною вентиляцією, а також засобами контролю шкідливих речовин і захисту від їхнього впливу.



31

пускається ставати або спиратися на конструкції кліткової батареї та кормороздавального пристрою.

Утримуючи птицю в кліткових батареях з кількістю яру-сів понад 5, для обслуговування птиці слід застосовувати стаціонарні майданчики другого рівня (поверху) обслуго-вування.

Під час роботи механізмів працівник повинен перебу-вати біля щита керування. У проходах між клітковими бата-реями й у торцях кліткових батарей не повинно бути сто-ронніх осіб.

Працювати з птицею у клітках необхідно при зупинених кормороздавачах, механізмах збирання яєць. Мити, дез-інфікувати кліткові батареї слід при знеструмленій елект-ричній мережі.

Прибирання кліток слід виконувати спеціальним інвен-тарем (шкребками, щітками) із застосуванням засобів ін-дивідуального захисту (захисних окулярів, респіраторів, рукавиць).

Один раз на тиждень необхідно протирати стіни, повіт-ропроводи та інші предмети, на яких осідає пил.

При триманні птиці на решітчастій підлозі знімні щити не повинні мати зазорів між рейками понад 30 мм.

Елементи решітчастої, сітчастої підлоги та сідала не по-винні мати задирок, гострих країв, цвяхів, гвинтів, що висту-пають, тощо.

Для зниження вологості підстилки приміщення слід доб-ре вентилювати і не перевищувати норми щільності посадки птиці.

Нормативи повітрообміну і щільність посадки птиці в при-міщеннях приймають згідно з вимогами Ветери нарно-сані-тарних правил для птахівницьких господарств.

Для запобігання виділенню великої кількості аміаку з під-стилки слід застосовувати препарати, що сприяють зв’язу-ванню аміаку. Через кожні 5–7 днів підстилку обробляють розчином бісульфіту натрію (100–120 г на 1 м2 підлоги) або ж застосовують суперфосфат у порошку.

Для профілактики та лікування хвороб птиці, охорони людей від інфекційних та інвазійних захворювань, спільних для людей і птиці (пташиний грип тощо), суб’єкти госпо-дарювання повинні забезпечувати проведення комплексу спеціальних заходів, до яких належать дезінфекція, дегель-мінтизація, дезінвазія, дезінсекція і дератизація.

В’їзд та вхід на територію ферми, де утримується хвора птиця, дозволяється тільки спеціально закріпленим праців-никам та транспортним засобам.

ПРИ ВИЯВЛЕННІ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ПТИЦІ СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПОВИНЕН ПОВІДО-МИТИ ПРО ЦЕ РАЙОННУ (ОБЛАС-НУ) ВЕТЕРИНАРНУ СЛУЖБУ І ВЖИТИ ВІДПОВІДНИХ КАРАНТИННИХ ЗАХОДІВ




32

Вимоги безпеки під час застосування засобів інфра-червоного та ультрафіолетового випромінювання

У процесі обігрівання птиці джерелами інфрачервоного випромінювання можлива дія таких небезпечних і шкідливих факторів:

• підвищений рівень інфрачервоної радіації;• небезпечна величина електричного струму;• підвищена температура поверхні обладнання і мате-

ріалів.Безпека виробничих процесів під час обігрівання птиці

джерелами інфрачервоного випромінювання повинна забез-печуватись дотриманням вимог експлуатаційної докумен-тації на обладнання та ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования».

Установки з джерелами інфрачервоного випромінюван-ня необхідно експлуатувати із захисною сіткою. Висота під-віски по вертикалі від вікна випромінювання до поверхні під-стилки та горючих предметів повинна бути не менше 0,8 м, по горизонталі — не менше 0,25 м, відповідно до вимог НАПБ В.01.057-2006/200.

Установки ультрафіолетового опромінення мають бути відділені від горючих матеріалів не менше ніж на 1 м і не по-винні зазнавати механічних впливів.

При застосуванні установок інфрачервоного випромі-нювання як засобів локального обігріву регулювання тем-ператури в зоні перебування птиці повинно здійснюватися автоматично.

Обслуговування випромінювальних та іонізувальних уста-новок повинен здійснювати електромонтер не нижче III групи електробезпеки.

На кожному об’єкті, обладнаному випромінювальними установками стаціонарного і пересувного типів, повинні бу-ти експлуатаційна документація, інструкції з охорони праці, з надання першої допомоги при ураженні електричним стру-мом, а також захисні окуляри зі світлофільтрами, що відпо-відають вимогам ГОСТ 12.4.013-85Е «ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия», або щитки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.023-84 «ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля».

Щоб уникнути ураження очей, не можна дивитися на вклю-чене джерело інфрачервоного випромінювання з близької від-стані, тому що скло окулярів пропускає інфрачервоні промені.

Для підйому установок ультрафіолетового та інфрачерво-ного випромінювання необхідно використовувати лебідкові пристрої.



33

Технічне обслуговування, ремонт і очищення випроміню-вальних установок та зміну висоти підвісу потрібно прово-дити тільки після повного їх відключення від електромережі й охолодження.

Не дозволяється використовувати випромінювальні уста-новки з відкритими струмоведучими частинами.

Рівні ультрафіолетового випромінювання у виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам нормативнотех-нічним актам.

Вимоги безпеки під час годування та напування птиціЗабороняється торкатися до робочих органів увімкнених

кормороздавачів, тягових тросів, натяжних та поворотних роликів (зірочок) тощо.

При використанні канатно-дискових кормороздавачів по-винно бути забезпечене надійне кріплення труб до стійок кліткових батарей, стелі або колон пташника.

Під час роботи приводний дозувальний механізм кормо-роздавача повинен бути закритий кришкою. Огляд, перевір-ку натягу троса, зачеплення дисків з приводним колесом, регулювання слід проводити відповідно до експлуатаційної документації.

Вузли й елементи кормороздавальної лінії, під час роботи яких може виділятися пил, повинні бути обладнані місцевою вентиляцією.

Пускові пристрої стаціонарних кормороздавальних меха-нізмів повинні бути забезпечені чіткими написами, символа-ми, малюнками, що інформують про розміщення загального вимикача, напрямок руху, порядок запуску й зупинки.

Перед запуском механізмів кліткової батареї необхідно подати звуковий сигнал.

При роботі кормороздавачів в автоматичному режимі працівники повинні враховувати, що механізми включають-ся у встановлений час згідно з програмою, тому обслугову-вати їх можна тільки після відключення електричних пускових пристроїв і головного рубильника.

Забиті кормами отвори кормороздавального обладнан-ня слід очищати тільки призначеними для цього дерев’яними чистиками.

При використанні скляних балонів як напувалок у разі їх пошкодження не допускається збирати осколки незахи-щеними руками.

Вимоги безпеки під час тримання водоплавної птиці з використанням відкритих водоймищ.

Утримуючи водоплавну птицю з використанням відкри-тих водоймищ, необхідно дотримуватися вимог Ветери-нарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.

ПРИ ТРИВАЛІЙ РОБОТІ УЛЬТРА-ФІОЛЕТОВИХ ЛАМП (ПІД ЧАС РОБОТИ АБО ОДРАЗУ Ж ПІСЛЯ ОПРОМІ-НЕННЯ) ПРИМІЩЕН-НЯ ПОТРІБНО РЕТЕЛЬНО ПРОВІТ-РИТИ ДЛЯ ЗАПОБІ-ГАННЯ НАКОПИ-ЧЕННЮ ОЗОНУ ТА ОКИСУ АЗОТУ




34

Забороняється тримати сільськогосподарську водоплав-ну птицю на водоймищах, на яких водиться дика водоплавна птиця, а також випускати її на водоймища в періоди міграцій синантропної птиці.

Водоймища мають бути відповідно обладнані. Спуск до водоймищ повинен бути широким, положистим, очищеним від чагарників і каменів, дно водоймища проміряно, межі акваторії огороджені металевою сіткою.

Для обслуговування птиці на водоймищах працівники повинні бути забезпечені стійкими плавзасобами й індиві-дуальними рятувальними засобами (круги, пояси, жилети) за кількістю працівників, яких передбачається перевозити.

Вимоги безпеки під час вилову і пересаджування птиці

Під час вилову птиці працівники повинні бути особливо обережні, остерігатися ударів кігтями, дзьобами, захищати руки, обличчя, очі. Вилов птиці слід здійснювати в рука-вицях, окулярах закритого типу «Г« (ТУ 381051-78) або гер-ме тичних захисних окулярах типу ПО-2. Курей необхідно брати за крила або лапи, водоплавну птицю й індиків — лише за крила.

Для захисту органів дихання від потрапляння пуху та пилу під час вилову птиці необхідно застосовувати протипилові респіратори, які відповідають вимогам НПАОП 0.00-1.04-07. При використанні засобів захисту органів дихання слід ура-ховувати час захисної дії фільтрувальних пристроїв та забез-печувати їх своєчасну заміну.

Для витиснення птиці з кліток необхідно використовува-ти щити, виготовлені з легкого матеріалу. Дверцята клітки повинні бути закріплені у відкритому положенні.

При вилові птиці, яку тримають на підлозі, слід користу-ватися щільною шторою, закріпленою на скобах, убудованих у стіну.

Не допускається кріплення штори до елементів техноло-гічного обладнання, вікон тощо.

Під час вилову птиці, яку тримають на підлозі, приміщен-ня повинно освітлюватися лампами синього або червоного світла.

Вимоги безпеки під час догляду за страусамиСтраусів тримають у приміщеннях, розділених на секції

(бокси) та обладнаних загонами (вольєрами) з міцними ого-родженнями заввишки не менше 1,5 м.

До обслуговування страусів допускається персонал, озна-йомлений з особливостями їх поведінки, навчений правилам



35

охорони праці під час роботи з ними. Забороняється в’їзд транспорту в секції та вольєри зі страусами, входити в секції і вольєри стороннім особам без супроводу осіб, що безпо-середньо обслуговують птицю.

Перед тим, як переганяти страусів з однієї секції (боксу) в іншу чи випускати з приміщення у вольєри, двері при-міщення і секцій потрібно повністю відкрити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід птиці.

Виводити птахів із секцій у вольєри потрібно почергово, починаючи з найближчих до виходу секцій.

Не дозволяється приводити з собою в загони чи примі-щення, у яких тримаються страуси, собак або інших тварин, подавати гучні звуки, робити різкі та агресивні рухи, завда-вати птахам болю, стояти на шляху їх переміщення. Особ-ливої обережності при обслуговуванні страусів необхідно дотримуватися в репродуктивний період.

Під час проведення робіт з дорослими страусами (пере-ведення в інше місце, завантаження в транспортні засоби, проведення лікувально-профілактичних заходів тощо) для за-спокоєння птаха застосовують спеціальний гак довжиною не менше 2 м, за допомогою якого його голову притискують до землі, а потім на неї надягають світлонепроникний каптур.

Вимоги безпеки під час збирання яєць, транспорту-вання яєць і птиці

Перед ввімкненням транспортерів для збирання яєць необхідно перевірити технічний стан натяжної і приводної станцій, положення стрічки, ріплення натяжного ролика, кронштейнів яйценакопичувального столу і, за потреби, здійснити їх регулювання або ремонт.

Ремонт і регулювання натягу стрічки транспортера для збирання яєць слід виконувати тільки при вимкненому елект-родвигуні приводної станції.

Приводні станції транспортерів для транспортування яєць повинні бути захищені огородженням.

Не допускається регулювати робочі органи, поправляти штампувальний пристрій, викочувати руками застряглі яйця під час роботи яйцесортувальної машини.

При переміщенні тари з птицею або яйцями машинами і механізмами з вилковим телескопічним захоплювачем вантаж повинен розміщуватися на вантажозахоплюваль-них пристроях рівномірно, без перекосів.

Під час переміщення вантажу за допомогою стропів остан-ні повинні мати рівномірний натяг.

Під час використання підвісної дороги її завантаження повинно відповідати вантажопідйомності, водночас візок

ПІД ЧАС ПЕРЕМІ-ЩЕННЯ ВАНТАЖУ ЗА ДОПОМОГОЮ СТРОПІВ ОСТАННІ ПОВИННІ МАТИ РІВНОМІРНИЙ НАТЯГ




36

підвісної дороги повинен бути встановлений на мінімальній висоті від підлоги.

Під час перевезення вантажу ручними візками маса ван-тажу не повинна перевищувати вантажопідйомності візка.

Ящики з птицею і яйцями слід піднімати і переносити тіль-ки удвох. Для навантаження в транспортні засоби мають бу-ти передбачені трапи або площадки з поручнями.

Вимоги безпеки під час інкубації яєцьПід час просвічування яєць на столі-овоскопі необхідно

встановлювати затемнювальні штори.Під час роботи на овоскопі, опромінення яєць і курчат

ультрафіолетовими променями працівники повинні корис-туватися захисними окулярами, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.013-85Е «ССБТ. Очки защитные. Общие техничес-кие условия».

На підлозі біля щита управління інкубаторами повинні бу-ти діелектричні килимки.

Інкубаційні лотки повинні вільно входити в інкубаційні віз-ки чи поворотні механізми.

Під час експлуатації інкубаторів необхідно стежити за справністю і надійністю кріплення дверних навісів, передніх і задніх упорних планок, систематично перевіряти затягу-вання болтів барабанів на валу. При огляді інкубатора слід використовувати стійку підставку.

Вибірка молодняку з вивідних інкубаторів повинна вико-нуватися в захисних окулярах і респіраторі, що оберігають від пуху, пилу тваринного походження тощо.

Інкубатори і вивідні шафи перед миттям і дезінфекцією повинні бути відключені від електромережі. Для освітлення внутрішнього простору інкубатора необхідно користуватися переносними лампами напругою 12 В.

Вимоги безпеки під час забою птиціЗабій птиці слід здійснювати в санітарно-забійних пунк-

тах (для господарчих потреб) або спеціальних забійних це-хах. Під час забою та обробки птиці необхідно дотримувати-ся вимог Ветеринарно-санітарних правил для боєнь, забійно-санітарних пунктів господарств та подвірного забою тварин, затверджених наказом Державного департаменту ветери-нарної медицини Міністерства аграрної політики України від 14 січня 2004 р. № 4.

У забійних цехах повинні бути механізовані процеси за-бою, транспортування, теплової обробки, видалення опере-ння, патрання, охолодження, маркування тушок, пакування та укладення у тару, збирання мокрого пір’я, його сушіння



37

та вивантаження із сушильних барабанів, переробки нехар-чових відходів.

Забійний конвеєр повинен бути добре освітлений, об-ладнаний вентиляцією, небезпечні місця огороджені.

Не дозволяється перебування сторонніх осіб у зоні дії конвеєра. Перед пуском конвеєра необхідно подати звуко-вий сигнал.

При ручному патранні тушок поверхня столу повинна бу-ти рівною, без задирок і гострих кутів, а ножі — з виступом на рукоятці для попередження зісковзування рук.

У забійному цеху дільниці сортування та пакування тушок повинні бути ізольовані від дільниць забою і обробки птиці, сушіння пера.

При переробці нехарчових відходів птахівництва з вико-ристанням варильних котлів і автоклавів повинні виконува-тися відповідно до вимог нормативно-технічних актів та цих Правил.

Вимоги безпеки під час видалення, зберігання, пере-роблення посліду

Видалення, зберігання та переробка посліду повинні здійснюватися згідно з вимогами Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств.

Для безпечної експлуатації транспортерів (скреперів) прибирання посліду повинно бути передбачене їх дистан-ційне управління з дублювальними кнопками у протилежних кінцях приміщення та слід дотримуватися черговості їх включення і виключення: похилий транспортер уключається першим і виключається останнім. Перед пуском подається звуковий сигнал.

Під час обслуговування скреперної установки необхідно стежити за нормальним режимом роботи силової приводної станції, тягових тросів і скребків. Приводна станція повинна бути надійно закріплена на фундаменті. Пасова або ланцю-гова передача між електродвигуном і редуктором повинна бути захищена кожухом.

Натяг пасової чи ланцюгової передачі і тягового троса на барабанах приводної станції регулюють після закінчення прибирання посліду при вимкненому двигуні.

Для мащення тросів повинні бути встановлені спеціаль-ні пристрої (коробки), заповнені мастилом, при русі через які трос змащується.

У разі необхідності зміщення тягового троса з поворот-ного ролика або заправлення його на ролик слід працювати тільки в рукавицях.

У разі виникнення на послідних настилах утворень з послі-ду, що важко видаляються, їх слід видаляти вручну спеціальним



38

чистиком або шляхом змочування настилу водою. Опера-цію потрібно проводити при вимкненому скребковому ме-ханізмі.

У пташниках тримання птиці на підлозі все обладнання, що піднімається угору під час прибирання підстилки та са-нації приміщень (брудери, годівниці, напувалки тощо), по-винно бути надійно закріплено.

Прибирання посліду трактором з бульдозерною лопатою слід проводити за відсутності птиці і сторонніх осіб. Вихлоп-на труба трактора повинна бути обладнана іскрогасником.

Послід, що видаляється з приміщень для тримання пти-ці, необхідно направляти на зберігання та знезаражування від патогенних мікроорганізмів, яєць гельмінтів, насіння бур’янів та дезодорації.

У разі інфекційного захворювання птиці послід повинен бути знезаражений біотермічним чи хімічним способом або спалений.

Основні операції з транспортування, прийому, перероб-ки та використання пташиного посліду як добрива повинні бути механізовані.

Для обслуговування обладнання для сушіння посліду ма-ють бути передбачені площадки з поручнями заввишки 1 м і рифленою підлогою, сходи з перилами. Перила встанов-люють на відстані не менше 1 м від зовнішнього контуру су-шильного барабана.

Температура поверхонь агрегата для сушіння посліду, трубопроводів, відпрацьованої газової суміші не повинна перевищувати 43 °С.

Трубопроводи, циклони, охолоджувачі, механізми паку-вання посліду повинні бути герметичними.

Газоподібні викиди в атмосферу цехів і ділянок сушіння посліду не повинні мати сильного неприємного запаху, а та-кож містити шкідливі гази і пил більше граничнодопустимих концентрацій (далі — ГДК).

Приміщення для сушіння посліду слід щозміни прибирати вологим способом.

Суб’єкти господарювання повинні передбачати знешко-дження нехарчових відходів (відходи інкубації, птиця, що за-гинула, відходи забою птиці тощо) шляхом переробки в цехах утилізації або спалювання.

ВАНТАЖЕННЯ, ВИВАНТАЖЕННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТВАРИН

Для перевезення тварин використовують спеціалізо-вані автомобілі-скотовози або інші відповідно обладнані автомобілі.



39

Для проведення вантаження і вивантаження тварин роз-порядженням роботодавця призначається особа, відпові-дальна за безпеку проведення робіт.

Вантаження і вивантаження тварин дозволяється тільки за наявності даних про їх стан здоров’я (хворі чи здорові) та особливості поведінки (спокійні чи такі, що б’ються). Перед початком робіт тварин оглядають працівники ветеринарної служби.

Перевезення тварин залізничним транспортом здійсню-ється з додержанням таких вимог:

• залізничний вагон, у якому перевозяться тварини, по-винен містити відповідне маркування, що означає наявність живих тварин;

• тварини перевозяться в критих вагонах, обладнаних великими вентиляційними отворами;

• конструкція вагонів повинна унеможливлювати втечу тварин і відповідати вимогам щодо забезпечення їх безпеки;

• внутрішні стінки вагонів повинні бути обладнані на від-повідній висоті кільцями або штангами, до яких можуть бути прив’язані тварини;

• облаштування вагона здійснює відправник;• придатність вагона до перевезення тварин визнача-

ється спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;• роздільне розміщення тварин здійснюється шляхом

прив’язування їх у різних частинах вагона або встановлення перегородок;

• під час формування поїздів або переміщення вагонів перевізник вживає необхідних заходів для запобігання різ-ким поштовхам вагонів, у яких перебувають тварини.

Вантаження тварин в залізничні вагони проводиться тіль-ки зі спеціальних площадок, а вантаження на автомашини — з площадок, зроблених біля тваринницьких ферм господарств. Не дозволяється вантажити тварин в несправні автомашини і з несправних площадок або з підвищень, з укладанням не-надійних трапів.

Не завантажуйте вагони понад призначеної норми. Для двовісних вагонів норма завантаження повинна складати не більше:

а) велика рогата худоба від 8 до 12 голів, залежно від віку і ваги тварин;

б) молодняк великої рогатої худоби від 12 до 14 голів;в) телята від 18 до 25 голів, залежно від віку;г) вівці і кози від 40 до 55 голів;д) свині вагою до 80 кг від 25 до 30 голів;

Не дозволяється вантажити в один вагон одночасно різних тварин (корів і коней, корів і телят). І особливо бугаїв-плідників разом з коровами



40

є) свині вагою від 80 кг до 100 кг від 22 голів до 25 голів;ж) свині вагою від 100 кг до 150 кг від 14 до 22 голів;з) свині вагою 200 кг від 10 до 14 голів; і) коні не більше 8 голів.

При вантаженні та вивантаженні тварин на території за-лізничних станцій, морських та річкових портів, м’ясоком-бінатів та інших перевантажувальних пунктів обов’язково виконувати додаткові вимоги безпеки, встановлені підпри-ємством, якому належить перевантажувальний пункт.

При захворюванні тварин або відмови їх від корму і води під час перевезення в залізничних вагонах необхідно спові-стити про це начальнику станції для повідомлення найближ-чим по шляху проїзду ветеринарно-санітарним дільницям для вживання необхідних заходів.

Перед початком роботи відповідальна особа повинна ознайомити працівників з технологічним обладнанням тва-ринницьких приміщень, маршрутами руху машин і тварин, з безпечними способами виконання операцій, з особливос-тями поведінки тварин.

Перед тим, як виганяти тварин із секцій та приміщень, двері приміщень потрібно повністю відкрити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід тварин до місця вантаження.

Виводити тварин і починати вантажити необхідно від най-ближчих до виходу з приміщення станків або секцій. В умо-вах прив’язного утримання телят та нетелів відв’язують і на-правляють на майданчик навантаження групами, а бугаїв, корів та бичків на відгодівлі — індивідуально.

Слід обережно поводитися з тваринами, над стійлами яких вивішені попереджувальні написи: «Обережно! Корова б’ється» тощо.

Тварин, яким необхідно проводити карантинну обробку, вантажать і вивантажують на спеціальних майданчиках.

Після виконання вантажно-розвантажувальних робіт міс-це проведення робіт, інвентар і засоби індивідуального за-хисту дезінфікують відповідно до ветеринарних вимог.

Вантаження, вивантаження і транспортування тварин повинні здійснювати працівники, які доглядають цих тва-рин, або особи, які мають навички роботи з ними та знайомі з технологією вантажно-розвантажувальних робіт.

Не дозволяється підганяти тварин гострими предмета-ми, ріжучими або які колються, а також короткими палицями і гумовими шлангами.

Для підгону тварин необхідно використовувати довгий ремінний бич або електропоганялки.



41

При вантаженні та вивантаженні молодняку великої рога-тої худоби потрібно використовувати батоги і палиці довжи-ною не менше ніж 2 м та електропоганялки. При вантаженні та вивантаженні дорослих тварин додатково необхідно вико-ристовувати недоуздки або міцні мотузки.

При завантаженні та вивантаженні бугаїв використову-ють ошийники з двома ланцюговими розв’язками-поводами, палицю-водило, закріплену за носове кільце.

Перед вантаженням тваринам із злим норовом необхідно ввести транквілізатори, якщо ці тварини не направляються на м’ясопереробку.

Перед вантаженням необхідно перевірити стан площад-ки, трапів, кріплення огороджень, перекидних щитів і решіток вагонів.

Не можна вантажити тварин в брудні вагони. Для ванта-ження тварин повинні подаватись тільки вимиті вагони, а для вантаження племінних — вимиті і продезінфіковані.

Вантаження тварин на автотранспорт необхідно про-водити тільки через задній борт автомашини з площадок, обладнаних для цих цілей. Під час вантаження тварин під колеса автомашини необхідно поставити упори.

Перевезення тварин морським або річковим транспортом здійснюється з додержанням таких вимог:

• на території портів, у яких регулярно здійснюється за-вантаження (вивантаження) тварин, облаштовуються при-чали, загони для худоби, ізолятори, навіси, окремі місця для їх годування та напування, приміщення для проведення ве-теринарного огляду та розміщення супроводжуючих осіб;

Автомобільні транспортні засоби, що використовуються для перевезення тварин, повинні бути обладнаними:

• електронною системою для фіксування інформації про відкриття та/або закриття відсіку, в якому перевозяться тварини;

• системою аварійного попередження водія у разі досягнення максимального або мінімального рівня температури у відсіках, в яких перевозяться тварини;

• системою провітрювання, змонтованою у спосіб, що забезпечує під час перевезення додержання всередині транспортного засобу температури в діапазоні від 5 до 30 °С з похибкою +/-5 °С залежно від температури навколишнього середовища. Строк функ-ціонування зазначеної системи повинен становити не менш як чотири години неза-лежно від типу двигуна автомобільного транспортного засобу;

• унеможливлювати втечу тварин і мати конструкцію, що забезпечує їх безпеку, зокрема дах для захисту від несприятливих погодних умов.



42

• адміністрація порту зобов’язана своєчасно повідоми-ти державну службу ветеринарної медицини про здійснення завантаження (вивантаження) тварин на території порту;

• використовуються спеціальні, вантажні та вантажно-па-сажирські судна. Місця для розміщення тварин на вантажно-пасажирських суднах визначаються капітаном судна за пого-дженням із спеціалістом у галузі ветеринарної медицини;

• перила, загорожі і палуби зазначених суден повинні бути достатньо міцними для того, щоб витримати вагу тва-рин. Перевірка міцності перил загорожі і палуб проводиться під час будівництва або переобладнання судна;

• система примусового провітрювання відсіків, у яких перевозяться тварини, повинна забезпечувати:

• 40 змін повітря за годину, якщо відсік повністю закритий і його висота менше або дорівнює 2,3 м;

• 30 змін повітря за годину, якщо відсік повністю закритий і його висота перевищує 2,3 м;

• система водопостачання повинна забезпечувати по-стійну подачу чистої води в кожну зону перевезення тварин, бути обладнаною необхідною кількістю ємностей для напу-вання тварин, до яких є вільний доступ;

• система водовідведення повинна забезпечувати від-ведення стоків із загорожі та палуб каналізаційними тру-бами до колодязів та ємностей, з яких вони викачуються за допомогою насосів та ежекторів;

• на судні встановлюються додаткові системи накачу-вання води та водовідведення, які використовуються у разі поломки основних таких систем;

• відсіки для перевезення тварин, проходи і перила об-ладнуються електричною системою освітлення. Судно облад-нується додатковою системою освітлення для забезпечення освітлення у разі поломки основної електричної системи. Для здійснення догляду за тваринами супроводжуючим особам видаються переносні засоби освітлення;

• забороняється під час розміщення тварин загороджу-вати проходи, житлові, службові приміщення та місця загаль-ного користування;

• палуби, на яких розміщуються тварини, повинні бути щільними, герметичними та оснащеними стоками для рід-ких екскрементів. Дерев’яні палуби суден посипаються піском, тирсою та застилаються соломою, залізні палуби завчасно застилаються дошками.

Велику рогату худобу й коней слід перевозити на міцній прив’язі, а бугаїв-плідників — на додатковій прив’язі за до-помогою спеціального нашийника.



43

Не допускається вантажити худобу на автомашини з не-справним кузовом і без нашивки бортів на висоту залежно від розмірів худоби, яку навантажують.

Розміщення тварин у скотовозах та в іншому спеціально обладнаному транспорті повинне забезпечувати:

• стійкість тварин під час руху транспортного засобу;• безпеку працівників;• можливість застосування і нормальне функціонування

засобів захисту та пожежної безпеки.Молодняк розміщують безприв’язно, групами по 5–6 го-

лів, з перегородками, а бугаїв і корів на прив’язі — головою в напрямку руху транспортного засобу. При транспортуванні бугаїв дозволяється перевозити тільки одну тварину.

При вантаженні не допускається:• грубе поводження з тваринами;• об’єднання тварин із різних секцій;• накопичення або зустрічний прогін тварин у проходах,

дверних прорізах або біля них;• присутність сторонніх осіб і рух транспортних засобів

у зоні руху тварин при вантаженні та розвантаженні;• перебування працівників у дверних прорізах під час

руху тварин.Транспортні засоби перед вантаженням необхідно звіль-

нити від сторонніх предметів (цвяхів, дроту), а днище кузова посипати піском, тирсою, подрібненою соломою.

Металеве днище кузова слід застилати дерев’яними щитами.

Вантаження запасу кормів та підстилки в транспортний засіб необхідно проводити після вантаження тварин і лише за наявності спеціальних відсіків.

Вантаження тварин у транспортні засоби та розванта-ження необхідно здійснювати при достатньому освітленні (природному або штучному) на спеціальних майданчиках.

Майданчики повинні бути обладнані розколами, прого-нами, естакадами, міцними трапами з перилами, вагами та фіксаторами.

Рух транспортних засобів у місцях вантаження худоби організовується за схемою, затвердженою роботодавцем, з установленням відповідних дорожніх знаків, а у разі потре-би — знаків, прийнятих на залізничному і водному транспорті. Під’їзд до вантажних майданчиків позначають добре види-мими у будь-яку пору доби написами «В’їзд« та «Виїзд».

У місцях проведення вантажно-розвантажувальних робіт встановлюють естакади і напрямники руху тварин з огоро-дженими проходами уздовж них для працівників, які обслу-говують тварин.

ПРИ ЗАХВОРЮВАННІ ХУДОБИ ДОЗВОЛЯ-ЄТЬСЯ ВАНТАЖИТИ ЇЇ ТІЛЬКИ З ДОЗВОЛУ СПЕЦІАЛІСТА ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОЇ СЛУЖБИ




44

Висота розташування проходу для працівників повинна становити 0,25–0,30 м від опорної поверхні проходу, ширина проходу для працівників — 0,8–1 м, висота перил — 1–1,1 м.

Висота естакади для вантаження повинна відповідати висоті днища кузова транспортного засобу. Підлога естака-ди вантажно-розвантажувального майданчика, починаючи від вагової, повинна поступово підніматися до рівня днища кузова транспортного засобу.

Від кінців бокових бортів кузова на естакаду установлю-ють пересувні щити-перегородки заввишки 1–1,1 м.

Для працівників, зайнятих вантаженням і вивантаженням тварин, необхідно обладнувати острівки безпеки для захис-ту від тварин.

Для запобігання травмуванню персоналу у місцях розван-таження худоби із залізничних вагонів і автомашин повин ні бути передбачені загони, які мають пандуси для спускання тварин.

Біля естакад і платформи має бути встановлений відбій-ний брус для автомобільного транспорту.

Роботодавець згідно з чинним законодавством визна-чає, при якій температурі повітря і силі вітру необхідно зупи-нити вантаження та вивантаження тварин на відкритому по-вітрі або зробити перерви для обігріву працівників.

Розміщення і закріплення перегородок для розділення тварин у скотовозі повинно забезпечувати їх виведення за короткий строк, а конструкція прив’язі тварин повинна бути розміщена із зовнішнього боку фургона.

Під час транспортування худоби в дорозі не слід пере-бувати разом з тваринами в кузові автомобіля.

У разі пожежі персонал повинен припинити вантаження тварин. Використовуючи багри, необхідно відкрити бокові та задні двері фургона, прибрати перегородки, відв’язати тварин і вигнати їх з фургона, після чого приступити до га-сіння пожежі.

Під час перевезення тварин не дозволяється різко галь-мувати і перевищувати швидкість. На території завантажу-вального майданчика швидкість не повинна перевищувати 5 км/год.

У разі необхідності виконання вантажно-розвантажу-вальних робіт в умовах запиленості та загазованості повітря працівники мають бути забезпечені відповідними засобами індивідуального захисту органів дихання та зору.

Перед вивантаженням тварин із вагонів спочатку по-трібно оглянути майданчик та звільнити його від сторонніх предметів.

СКОТОВОЗ ПОВИНЕН БУТИ УКОМПЛЕКТОВА-НИЙ ПЕРВИННИМИ ЗАСОБАМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ (ВОГНЕГАСНИКИ, БАГРИ), А ТАКОЖ ЗАСОБАМИ БЕЗПЕЧ-НОГО ПОВОДЖЕННЯ З ТВАРИНАМИ (ЕЛЕКТРОПОГАНЯЛ-КИ, ПАЛИЦІ-ВОДИЛА ДЛЯ БУГАЇВ), ЯКІ РОЗМІЩУЮТЬ ІЗ ЗОВНІШНЬОГО БОКУ СКОТОВОЗА


Сумарна вага тварин, які перевозяться, не повинна перевищувати вантажопідйом-ність машини



45

Не слід приступати до вивантаження худоби без обсте-ження її спеціалістом ветеринарно-санітарного нагляду.

Вивантажену із залізничних вагонів худобу слід відігнати на майданчик з надійною огорожею.

Не слід заганяти корів, овець та свиней в загальний за-гін без перегородок, а також залишати вивантажену худобу без нагляду.

Під час перевезення тварин автотранспортом дно кузо-ва необхідно посипати тирсою, половою або подрібненою соломою.

Під час перегону тварин не можна стояти на шляху пере-міщення тварин, заходити всередину гурту, що рухається. Варто остерігатися агресивних тварин.

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ГУЖОВИМ ТРАНСПОРТОМ

Вантаж на гужовому транспорті слід розміщувати і закрі-плювати так, щоб він не створював небезпеки перекидання, не створював незручності в керуванні тваринами, не закри-вав освітлення чи катафотів, номерних знаків, а також дозво-ляв іншим учасникам руху бачити сигнали, що подає рукою їздовий.

Перед початком завантаження слід прив’язати тварин або тримати їх за вуздечку, під колеса підкласти гальмові башмаки.

Не варто перебувати на возі чи санях під час наванта-ження (розвантаження) вантажів механічними засобами. При цьому коней слід тримати за вуздечку, стоячи збоку транспорту.

Під час укладання вантажу на воза (сани) слід дотриму-ватись таких правил:

• вантаж, який виступає над бортами, прив’язувати міц-ними мотузками;

• бочки та ящики укладати впритул, щоб вони не могли переміщуватись;

• пилоподібний вантаж укривати брезентом.

При ручних вантажних роботах вантажів круглої форми (колоди, балки, бочки тощо) застосовувати дерев’яні нака-ти, на кінцях вони повинні бути обладнані крючками для на-дійного закріплення їх на возі. Вантажні канати повинні бути без вузлів і надривів, по міцності відповідати масі вантажу, що завантажується.

ВОЗИ З ЛІСОМАТЕ-РІАЛАМИ, ШТУЧНИМИ ВАЖКИМИ ТА ВЕЛИКОГАБАРИТНИ-МИ ВАНТАЖАМИ ПЕРЕД ТРАНСПОРТУ-ВАННЯМ НЕОБХІДНО НАДІЙНО УВ’ЯЗУВАТИ ТРОСОМ ЧИ МОТУЗ-КОЮ І ЗАКРІПЛЯТИ СПЕЦІАЛЬНИМИ СТІЙКАМИ ЧИ КЛИНАМИ




46

Під час ручного навантаження соломи (сіна), розбирання стогу вести так, щоб не утворювалось нависаючих козирків.

При перевезенні соломи (сіна) забороняється не знахо-дитися на возі (санях). На спусках не дозволяється:

• йти попереду воза (саней), а також сідати на нього;• підтримувати чи підпирати віз (сани) руками;• намотувати віжки на руки, прив’язувати їх до воза

(саней).Переїжджати ріки і водойми убрід можна лише при по-

значеному і підготовленому з’їзді і броді в місцях з каменис-тим або піщаним дном.

Під час заїзду на пором і з’їзді з нього слід вести коня за вуздечку, не відходити від коней під час руху порому.

Під час руху гужового транспорту групою рівними ґрунто-вими чи сніговими дорогами, а також шляхами з незначним спуском дотримуватись розривів: по звичайних дорогах — 1,5–2 м, а при ожеледиці — 5 м.

Забороняється пересуватися річками та озерами взимку при товщині льоду менше 18 см.

Під час виїзду воза (саней) з другорядної дороги в міс-цях з обмеженим оглядом їздовий повинен вести тварину за вуздечку.

Їздовому не дозволяється:• залишати тварин на дорозі без нагляду;• переїжджати залізницю в невстановлених місцях,

а також при заборонному сигналі світлофора і при закри-тому шлагбаумі.

По дорогах загального користування рух гужового транспорту дозволяється тіль-ки в один ряд на відстані не більше 1 м від краю дороги до правого колеса. Виїзд на більшу відстань допускається тільки для об’їзду перешкоди і для повороту лі-воруч чи розвороту, але дотримуючись правил дорожнього руху. Допускається рух по обочині, якщо це не створює перешкоди пішоходам.


рекл

ама


48

Для нотаток


ре

клам

а


oppb dodatok 06-2016oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/oppb_dodatok_06... ·...

Documents