ПЕСТИЦИДИ БЕЗПЕЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ У ФЕРМЕРСЬКІЙ …

Публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проекту «Підтримка аграрного і сільського розвитку». Ця публікація відображає думку її авторів та не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США.

ПЕСТИЦИДИ БЕЗПЕЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ У ФЕРМЕРСЬКІЙ ПРАКТИЦІЗбірник: вимоги та настанови

Проект USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку»

2

ПЕСТИЦИДИ. БЕЗПЕЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ У ФЕРМЕРСЬКІЙ ПРАКТИЦІ

ЗМІСТ

РЕЗЮМЕ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4

ВИДИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕСТИЦИДІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 6

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10

ОБРОБЛЕННЯ НАЗЕМНИМИ ЗАСОБАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .10

ОБРОБЛЕННЯ АВІАЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .12ДОЗВОЛИ ТА ДОКУМЕНТИ, ЩО Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ РОБОТИ З ПЕСТИЦИДАМИ . . . . . . . . . . . . . .13

ОБМЕЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .14

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ ІЗ ПЕСТИЦИДАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 15

ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗУМІННЯ РИЗИКІВ ВІД ПЕСТИЦИДІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ВНЕСЕННЯ ПЕСТИЦИДІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 19

ЗАПОБІГАННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ РИЗИКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 21

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ ІЗ ПЕСТИЦИДАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . .21ПІСЛЯ ОБРОБІТКУ (ПІД ЧАС ВИХОДУ ЛЮДЕЙ НА ПОЛЯ, ЩО ОБРОБЛЕНІ ПЕСТИЦИДАМИ) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НЕПРАВИЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .22

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .23АПТЕЧКА ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ БЕЗПЕКИ ПОВОДЖЕННЯ З ПЕСТИЦИДАМИ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .24


3

ЗАПОБІГАННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ РИЗИКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ДЛЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . 26

ТОРГІВЛЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ОБЛІК ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 28

ЗБЕРІГАННЯ ПЕСТИЦИДІВ Й ІНШИХ АГРОХІМІКАТІВ . . . . . . . . . . . . . . .28

ОБЛІК РУХУ ПЕСТИЦИДІВ ТА ОПЕРАЦІЙ ІЗ ЇХ ВИКОРИСТАННЯМ . . . .30

УТИЛІЗАЦІЯ ТАРИ ТА УПАКОВКИ З-ПІД ПЕСТИЦИДІВ . . . . . . . . 31

ПЕРЕЛІК НАЛЕЖНИХ ПРАКТИК ІЗ БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ТА/АБО АЛЬТЕРНАТИВНИХ ЗАСОБІВ БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 32

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 36

4


РЕЗЮМЕ

Щороку на поля планети вносять близько 400 млн т мінеральних добрив та понад 2 млн т хімічних засобів боротьби зі шкідливими організмами. За оцінками ВООЗ, через ненавмисне отруєння від впливу пестицидів щорічно у світі гинуть орієнтовно 355 тис. осіб.

Застосування пестицидів для захисту рослин від шкідливих організмів є невід’ємною складовою сучасних технологій вирощування сільськогосподарських культур. Водночас пестициди негативно впливають на довкілля, призводячи до скорочення біорізноманіття, особливо внаслідок знищення бур’янів і комах, які є важливими елементами харчового ланцюга. Крім того, пестициди справляють негативний вплив на здоров’я людини, як у результаті прямої дії, так і опосередковано внаслідок накопичення залишкових кількостей у сільськогосподарських продуктах і питній воді.

Забезпечити правильність використання пестицидів – справа не тільки важлива, а й украй складна, адже асортимент препаратів надзвичайно великий і характеризується значним різноманіттям властивостей, призначень, особливостей дії, впливу на людину, теплокровних тварин і корисні організми, поведінки в навколишньому середовищі та післядії.

Пропонований збірник застережень і настанов щодо безпечного використан ня пестицидів у фермерській практиці розроблено на підставі та з ураху ванням вимог чинних законодавчих і нормативно-правових актів України, звіту про оцінку пестицидів і плану дій стосовно їх безпечного використання (англ., далі по тексту – Pesticide Evaluation Report and Safe Use Action Plan – PERSUAP), що його підготовлено в рамках Проекту «Агросільрозвиток» у 2018 році.

Збірник розроблено з метою ознайомити зацікавлені сторони з основ ними вимогами, застереженнями і переліком належних сільськогосподарських практик із використання пестицидів та комплексними заходами боротьби зі шкідниками, які деталізовано за групами шкідників цільових сільськогосподарських культур України.


5

Видання розраховано й буде корисним для МСП (малих та середніх підприємств) і фермерських господарств, передусім тих, що не мають у своєму штаті фахівців із використання агрохімікатів, у яких усю відповідальність за організацію та безпечне використання пестицидів покладено на керівника підприємства або власника фермерського господарства.

Окрім того, збірник стане у пригоді особистим селянським і присадибним господарствам, які або не мають, або не використовують необхідний захисний одяг і послуговуються лише рюкзаками-розпилювачами, що створюють високий ризик зараження. Загалом обмежити застосування особливо небезпечних пестицидів досить складно, що призводить до широкого використання їх непідготовленими людьми. Результатом цього може стати велика кількість випадків отруєння, забруднення харчових продуктів й екологічний збиток. З матеріалів цього збірника селяни матимуть змогу отримати елементарну інформацію щодо безпечного оброблення садів і городів пестицидами та іншими агрохімікатами, збереження свого здоров’я та здоров’я членів сім’ї, а також сусідів.

У збірнику викладено інформацію щодо вибору пестицидів з урахуванням питань охорони довкілля та здоров’я людини, способів використання, альтернативних варіантів, комплексних заходів боротьби зі шкідниками, біорізноманіття, охорони природи, навчання, варіантів засобів індивідуального захисту, безпечного зберігання пестицидів, знешкодження та утилізації тари, рекомендацій стосовно моніторингу та пом’якшення наслідків застосування.

6


ВИДИ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ПЕСТИЦИДІВ

ПЕСТИЦИД – це хімічний або біологічний агент, який затримує, знищує чи іншим чином заважає шкідникам (шкідливим або небажаним для сільськогосподарської діяльності мікроорганізмам, рослинам і тваринам).

Відповідно до рекомендацій Агентства з охорони довкілля США (USЕРА) термін «пестицид» вживають на позначення: фумігантів, інсектицидів, майтицидів/акарицидів, нематоцидів, молюскоцидів, фунгіцидів, антимікробних препаратів, бактерицидів/біоцидів, мікробіцидів/антибіотиків, гербіцидів, родентицидів, авіцидів, альґіцидів, овіцидів (знищення яєць), дезінфекційних засобів та засобів проти водоростей. Поняття «пестициди» охоплює і біологічні засоби, такі як біопестициди, мікробні пестициди, репеленти, дефоліанти, сикативи та регулятори розвитку комах.

Залежно від типу шкідника застосовують такі основні групи пестицидів:

1. АКАРИЦИДИ – хімічні або біологічні речовини для боротьби з кліщами. Як правило, їх використовують для захисту від шкідників ягідних і плодових культур.

2. ГЕРБІЦИДИ – хімічні засоби захисту, призначені для знищення бур’янів. У свою чергу, всі препарати цього виду можна розділити на: гербіциди суцільної дії – згубно впливають на будь-яку рослинність;

гербіциди вибіркової дії (селективні) – ушкод жують рослини вибірково.

3. ІНСЕКТИЦИДИ – хімічні або біологічні речовини, що їх використовують для знищення шкідливих комах, їхніх личинок і яєць. Усі інсектициди за способом дії можна розділити на: контактні – спричинюють отруєння шкідливих комах за контакту з будь-якою частиною їхнього тіла;

кишкові – викликають отруєння комах із гризучим типом ротового апарату в разі потрапляння пестициду разом із їжею в кишечник шкідника;


7

системні – речовини, здатні проникати в рослину й пересуватися її судинною системою, спричинюючи загибель шкідників, що мешкають усередині листя, стебел або коріння. Крім того, можуть також отруювати комах, що поїдають рослини;

комбіновані – препарати, що поєднують у собі два або більше способів дії.

4. ПРОТРУЙНИКИ – засоби, що відлякують або знищують шкідників і збудників хвороб. Їх використовують для оброблення посівного й посадкового матеріалу, а також саджанців рослин. Можуть одночасно виконувати функції фунгіциду й інсектициду.

5. РОДЕНТИЦИДИ – препарати, призначені для боротьби з пацюками та іншими гризунами.

6. ФУНГІЦИДИ – препарати, призначені для боротьби із захворюваннями рослин. Включають речовини, токсичні для грибів, а також інфекційних хвороб. Фунгіциди можна використовувати для лікування захворювань, профілактичної обробки, підвищення імунітету. Всі препарати цього виду за способом дії можна розділити на:

контактні – діють винятково на оброблених частинах рослин;

системні – засвоюються рослиною та впливають на всі її частини.

7. АРБОРИЦИДИ – препарати, призначені для боротьби зі смітною деревною рослинністю.

8. АКАРИЦИДИ – засоби для боротьби з кліщами.

9. НЕМАТОЦИДИ – препарати, призначені для боротьби з нематодами (круглими червами).

10. МОЛЮСКОЦИДИ – речовини, що знищують молюсків.

11. АВІЦИДИ – засоби для боротьби з птахами, які викльовують посіви на полях.

8


За хімічним складом пестициди поділяють на три основні групи:

неорганічні сполуки (сполуки ртуті, міді, сірки, фтору, барію, бору, арсену і т. д.);

органічні сполуки (хлорорганічні, фосфорорганічні, синтетичні піретроїди, нітрофеноли, похідні тіо- та дитіокарбамінової кислот тощо);

речовини біогенного походження, створені з продуктів життєдіяльності або із самих бактерій, вірусів, грибів, рослин (піретрини, антибіотики).

За характером дії пестициди поділяють на:

контактні (вбивають шкідливий об’єкт за контакту з ним);

системні (проникають у тканини й провідну систему рослин і вбивають шкідливий об’єкт під час живлення на такій рослині).

За способом проникнення є препарати:

контактної дії (через покриви тіла);

кишкової дії (при проковтуванні);

фуміганти (під час вдихання).

За гігієнічною класифікацією пестициди поділяють на чотири групи:

сильнодійні отруйні речовини із середньолетальною дозою (ЛД50) до 1 мг/кг маси тіла;

високотоксичні – ЛД50 від 50 до 200 мг/кг;

середньотоксичні – ЛД50 від 200 до 1000 мг/кг;

малотоксичні – ЛД50 більше 1000 мг/кг.

Слід зазначити, що за цією класифікацією будь-яка речовина, що не потрапила до перших трьох груп, належить до четвертої.


9

Пестициди мають різні препаративні форми та, відповідно, маркування, наприклад:

дусти (Д) – порошки тонкого помелу для обпилювання або сухого протравлювання, зокрема тютюновий пил;

змочувальні порошки (СП) – препарати, що за розбавлення водою дають стійкі суспензії;

гранульовані препарати (Г) – для протруювання ґрунту;

розчини (Р);

концентрати емульсій (КЕ), що дають стійкі емульсії в разі розчинення водою, та багато інших. Препаративна форма завжди зазначається на упаковці препарату.

Основні методи застосування:

обприскування;

обпилювання;

інтоксикація самої рослини;

аерозольне обприскування;

фумігація (димлення);

протравлювання насіння та ґрунту;

антисептування.

Основні визначення системи пестицидів наведено в Додатку 1.

10


ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ

Діяльність щодо транспортування, зберігання та застосування пестицидів регламентують вимоги Закону України «Про пестициди та агрохімікати» від 02 березня 1995 року № 86/95-ВР та Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пестициди та агрохімікати» застосування пестицидів у господарствах й індивідуальних садах і городах, у побуті має здійснюватись тільки згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

До всіх видів робіт, пов’язаних із застосуванням пестицидів, робітників слід допускати за нарядом за наявності посвідчення про спеціальну підготовку та медичної книжки встановленого зразка, що дає право працювати з пестицидами.

ОБРОБЛЕННЯ НАЗЕМНИМИ ЗАСОБАМИ

Усі роботи з пестицидами слід проводити в ранні ранкові (до 10:00) і вечірні години за мінімальних висхідних повітряних потоків (3–4 м/с).

Завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення хімічної обробки, адміністрація господарств зобов’язана сповістити населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь і об’єктів про місця, строки та методи застосування пестицидів. У період проведення робіт у радіусі 200 м від меж оброблюваних ділянок встановлюють попереджувальні написи.

Зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт із догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку за вентиляторного обприскування має бути не менше ніж 500 м, за штангового обприскування та гербігації дощуванням – 300 м.


11

Приготування розчинів пестицидів і заправлення апаратури для їх застосування належить здійснювати на стаціонарних розчинних вузлах або в пунктах із використанням засобів механізації виробничих процесів.

Господарства мають бути забезпечені пересувними агрегатами для приготування розчинів і заправлення обприскувачів. Категорично забороняється приготування розчинів пестицидів безпосередньо в полі без засобів механізації.

Забруднені пестицидами поверхні та ґрунт після проведення робіт, а також машини, апаратура, тара з-під пестицидів і протруєного насіння, промивні стічні води, що містять пестициди, і засоби індивідуального захисту підлягають знешкодженню.

Усі роботи з пестицидами та протруєним насіннєвим матеріалом слід обов’язково реєструвати в спеціальних журналах.

Категорично забороняється застосовувати пестициди в межах першого поясу (суворого режиму) зони санітарної охорони поверхневих і підземних джерел господарсько-питного водопостачання. У межах другого поясу (обмеження) зони санітарної охорони поверхневих і підземних джерел водопостачання зберігати та застосовувати пестициди заборонено. У межах третього поясу (спостережень) зони санітарної охорони підземних джерел водопостачання розміщувати склади пестицидів заборонено (див. вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2024 «Про правовий режим зон санітарної охорони водних об’єктів» та п. 15.3 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»).

12


ОБРОБЛЕННЯ АВІАЦІЙНИМИ ЗАСОБАМИ

Виконання авіаційних робіт із застосування пестицидів у сільському та лісовому господарстві слід здійснювати відповідно до вимог ДСП 382-96 «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України».

Згідно з ДСП 382-96 постійні сільськогосподарські аеродроми та вертодроми, з яких виконують робочі польоти із застосуванням пестицидів й агрохімікатів, повинні мати санітарний паспорт на право експлуатації, а тимчасові – дозвіл на право експлуатації. Санітарна паспортизація постійних сільськогосподарських аеродромів і вертодромів й оформлення дозволів на право експлуатації тимчасових аеродромів мають здійснюватися щорічно.

Замовник авіаційно-хімічних робіт за три доби до початку авіаційних обробок зобов’язаний:

– поінформувати населення зазначеної місцевості через засоби масової інформації (радіо, пресу, телебачення) про місце, строки, термін оброблення пестицидами й агрохімікатами; про заборону здійснювати сільськогосподарські та інші роботи, випасати тварин ближче ніж 1 км від місця обробок; про необхідність вивезення пасік до іншого місця медозбору на відстань понад 5 км від місць проведення авіаційних обробок сільськогосподарських культур пестицидами на період до 5 діб;

– встановити спеціальні попереджувальні знаки безпеки зі вказівкою кінцевого строку очікування на відстані 300 м від оброблюваних ділянок, а також на дорогах, що проходять через ці ділянки, та на дорогах, які ведуть до сільгоспаеродрому або вертодрому.

Заборонено проводити авіаційні обробки пестицидами сільськогосподарських культур, лісів й інших угідь, що розташовані ближче ніж:

– 5 км від місць постійного розташування медоносних пасік;

– 2 км від рибогосподарських водоймищ, відкритих джерел водопостачання, місць випасу свійських тварин, об’єктів природно-заповідного фонду;


13

– 1 км від населених пунктів, тваринницьких і птахоферм, посівів сільськогосподарських культур, використовуваних в їжу без термічної обробки, а також садів і виноградників та місць проведення сільськогосподарських робіт.

Авіаційне застосування мінеральних добрив і біопрепаратів слід здійснювати з дотриманням санітарно-захисної зони від ділянок оброблень до населеного пункту, тваринницьких і птахоферм, джерел водопостачання – не менше ніж 500 м за швидкості вітру до 8 м/с.

ДОЗВОЛИ ТА ДОКУМЕНТИ, ЩО Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ РОБОТИ З ПЕСТИЦИДАМИ

На підставі статті 25 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»; статей 11,16-3 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» від 2 березня 1995 року № 86/95, чинних санітарних норм і правил, з метою забезпечити безпечне для здоров’я людини та навколишнього природного середовища застосування пестицидів й агрохімікатів необхідно розробити та узгодити з територіальними управліннями Держпродспоживслужби такі документи:

а) Санітарний паспорт на транспортний засіб для перевезення пестицидів та агрохімікатів (пункти 4.1, 4.5 ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 03.08.1998 № 1; Наказ МВС України від 26.07.2004 № 822 «Про затвердження Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів»);

б) Санітарний паспорт на право одержання, зберігання і застосування пестицидів і мінеральних добрив (розділ 5, пункт 6.1, додаток 4 до ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»);

в) Дозвіл на право експлуатації тимчасового аеродрому (вертодрому) або Санітарний паспорт на право експлуатації постійного аеродрому (п. 6.2.1 ДСП 8.8.1.2.001-98 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», п. 2.6, додатки 1 та 2 до ДСП № 382 від 18.12.1996 «Державні санітарні правила авіаційного застосування пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України»).

14


ОБМЕЖЕННЯ

Чинним законодавством встановлено обмеження щодо використання пестицидів на певних територіях. Зокрема, на території, що зазнала радіоактивного забруднення, а також у зонах надзвичайних екологічних ситуацій застосування пестицидів й агрохімікатів обмежується в порядку, визначеному Міністерством аграрної політики та продовольства України. У спеціальних сировинних зонах, що призначені для вирощування продукції дитячого та дієтичного харчування, пестициди й агрохімікати застосовують за спеціальними технологіями, які забезпечують одержання продукції, що відповідає санітарно-гігієнічним вимогам до дитячого та дієтичного харчування.

Під час застосування пестицидів має здійснюватися комплекс заходів відповідно до регламентів, встановлених для певної ґрунтово-кліматичної зони, з урахуванням попереднього агрохімічного обстеження ґрунтів, даних агрохімічного паспорта земельної ділянки (поля) і стану посівів, діагностики мінерального живлення рослин, прогнозу розвитку шкідників і хвороб.


15

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБІТ ІЗ ПЕСТИЦИДАМИ

Вимоги до організації та проведення робіт із пестицидами регламентовано законодавчими та нормативно-правовими актами, такими як Закон України «Про пестициди та агрохімікати», Закон України «Про захист рослин», Державні санітарні правила «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України № 1 від 03.08.1998 року (ДСП 8.8.1.2.001-98), Державні санітарні правила авіаційного за сто су вання пестицидів і агрохімікатів у народному господарстві України, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України № 382 від 18.12.1996 року, тощо.

Відповідно до вищезазначених законодавчих і нормативно-правових актів діють такі вимоги до суб’єктів господарювання, підприємств усіх форм власності, які використовують пестициди:

заборона провадження господарської діяльності з торгівлі та використання пестицидів й агрохімікатів до їх державної реєстрації;

до всіх видів робіт, пов’язаних із застосуванням пестицидів, допускають осіб, які пройшли медичний огляд, спеціальну підготовку і мають відповідні посвідчення, допуск і наряд на виконання робіт із пестицидами та забезпечені засобами індивідуального захисту (спецодягом і спецвзуттям, засобами захисту рук, органів дихання, зору);

не допускають до роботи осіб, молодших за 18 років, вагітних жінок та матерів-годувальниць, осіб після хірургічних операцій (упродовж року) і тих, хто має медичні протипоказання. Категорично заборонено допускати до роботи осіб у нетверезому стані;

виконання всіх робіт із пестицидами та протруєним насіннєвим матеріалом обов’язково має реєструватись у спеціальних журналах;

у зоні роботи з пестицидами слід обладнати місця для відпочинку та вживання їжі (не ближче ніж 200 м від межі застосування пестицидів), які мають бути забезпечені бачками з питною водою, рукомийником і медичною аптечкою; заборонено приймати їжу, напої та палити під час роботи з пестицидами;

16


завчасно, але не менше ніж за дві доби до початку проведення кожної хімічної обробки, адміністрація господарств має сповістити населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь і об’єктів про місця, терміни й методи застосування пестицидів (наприклад, інформуючи про це в місцевій пресі, на радіо тощо);

у період проведення робіт у радіусі 200 м від меж оброблюваних ділянок слід встановити попереджувальні написи;

під час вентиляторного обприскування зона санітарного розриву від населених пунктів, тваринницьких комплексів, місць проведення ручних робіт із догляду за сільгоспкультурами, водойм і місць відпочинку має бути не менше ніж 500 м, під час штангового обприскування та гербігації дощуванням – 300 м.

Примітка: відповідальність за додержання метеорологічних вимог несе керівник робіт (відповідальна особа), який забезпечує використання об’єктивних методів вимірювання температури та швидкості руху повітря.

Під час застосування засобів захисту рослин на дачних і присадиб них ділянках необхідно дотримуватись таких правил:

перед використанням препарату обов’язково ознайомитися з інформацією про його властивості, ступінь токсичності, період часу, через який можна проводити подальші роботи на обробленій ділян ці, та допустимі терміни останньої обробки перед збиранням урожаю;

зберігати препарати якомога далі від житлових приміщень, місць утримання тварин і птиці в недоступних для дітей місцях. На час оброблення щільно зачиняти вікна та двері осель, господарських споруд, прикривати колодязі;

обов’язково до початку робіт повідомляти власників сусідніх ділянок про термін проведення обробки, аби вони від самого початку робіт змогли вжити заходів безпеки;

обприскувати рослини в безвітряну погоду в ранкові (до 10:00) і вечірні (з 18:00 до 22:00) години, бажано за температури повітря не вище ніж +10 °С;

застосовувати засоби індивідуального захисту: респіратори або марлеві пов’язки, гумові рукавиці, чоботи, герметичні окуляри;


17

ручні роботи на оброблених ділянках, де було застосовано пестициди, проводити тільки після спливу терміну, який зазначено на упаковці або в інструкції;

не допускати до роботи підлітків, хворих, вагітних і жінок під час грудного вигодовування;

не обробляти пестицидами ягоди (полуницю, малину), а також зелень (салат, петрушку, зелену цибулю та горошок), оскільки вони посилено поглинають хімічні речовини;

після завершення оброблення негайно зняти із себе одяг, взуття й інші засоби індивідуального захисту та прийняти душ. Одяг, у разі потреби, просушити на відкритому повітрі, ретельно витрусити його та замочити в мильно-содовому розчині на 6–10 годин, після чого 2–3 рази випрати його в такому самому, але теплому, розчині. Рукавички та взуття промити проточною водою за допомогою мийних засобів;

не використовувати для інших потреб ємності та інвентар, за допомогою яких готували та застосовували робочий розчин.

18


ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ РОЗУМІННЯ РИЗИКІВ ВІД ПЕСТИЦИДІВ

Для безпечного та ефективного використання пестицидів у сільськогосподарському виробництві фермери мають володіти основною інформацією стосовно типів небезпечних речовин. До такої інформації передусім належать:

тип і клас діючої речовини в продуктах пестицидів;

статус реєстрації продуктів пестициду;

ризики гострої/короткострокової токсичності для людини;

ризики хронічної токсичності для людини;

ризики потенційного забруднення води;

ризики заподіяння потенційної шкоди довкіллю;

точне визначення шкідника або хвороби та оптимальні інструменти боротьби;

рекомендовані інструменти й тактики для запобігання розвиткові та роз повсюдженню захворювання чи шкідника;

пестицид(-и), рекомендовані для кожного шкідника чи хвороби;

рекомендована доза пестициду для кожного шкідника;

індивідуальні засоби захисту – вказуються на етикетці пестициду і в паспорті безпечності матеріалу;

питання безпеки поводження з пестицидом, що мають висвітлюватись на етикетці пестициду;

питання безпечності пестициду для довкілля – мають вказуватись на етикетці пестициду;

симптоми отруєння пестицидом – зазначаються на етикетці;

заходи невідкладної медичної допомоги й антидоти в разі отруєння – зазначені на етикетці пестициду.


19

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ВНЕСЕННЯ ПЕСТИЦИДІВ

Технічні засоби для застосування пестицидів й інших агрохімікатів мають забезпечувати належну якість технологічних операцій, запобігати заподіянню шкоди здоров’ю осіб, які безпосередньо працюють із ними, та населення загалом, а також забрудненню навколишнього природного середо вища. Державні випробування та реєстрацію технічних засобів застосування пестицидів й агрохімікатів здійснюють відповідно до Порядку проведення державних випробувань та державної реєстрації технічних засобів застосування пестицидів і агрохімікатів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1996 р. № 479.

Основні вимоги до безпеки під час заправлення обприскувачів пестицидами:

доставлення пестицидів на поле та заправлення ними обприскувачів слід здійснювати за допомогою спеціальних засобів. Перед початком роботи потрібно перевірити герметичність усіх вузлів і з’єднань в обприскувачі; усі з’єднання магістралей (фланці, заглушки, штуцери, ніпелі, люки тощо) мають бути з ущільнювальними прокладками;

основні вимоги до конструкції бака розпилювача пестицидів: антикорозійний, стійкий до агрохімікатів, стійкий до сонячного світла, міцний і легко ремонтується, легкодоступні кришка та зливний клапан;

підготовлені до роботи трактори мають бути справні, кабіни – відповідно герметизовані;

процес заправлення має бути механізованим. Заповнення місткостей треба контро лювати за рівноміром. Забороняється відкривати люк і перевіряти наповнення бака візуально;

під час роботи агрегату потрібно стежити, аби не протікала рідина в місцях стиків, з’єднань фланців, штуцерів, з-під плунжерів насоса. Також слід контролювати справність манометрів, покажчиків рівня рідини та герметичність усіх систем;

заборонено усувати будь-які несправності під час роботи агрегату, а також системи обприскувача, коли вона перебуває під тиском;

20


перед обприскуванням доцільно періодично визначати фактичну норму витрати робочої рідини для кожного обприскувача окремо. Категорично забороняється підвищувати норму витрати пестицидів;

регулювати норму витрати робочої рідини, перевіряти якість розпилювання, герметизацію з’єднань і люків, роботу покажчиків витрати рідини потрібно на агрегаті, заправленому лише водою. Для проведення калібрування/регулювання норми витрати розчину на 1 га потрібно обрати одне сопло, один параметр тиску та використати воду на 100 м2 (ділянка 10 x 10 метрів). Визначений об’єм розпиленої води помножити на 100, і це дорівнюватиме обсягу на 10 000 м2 (1 га);

для запобігання забиванню розпилювачів робочу рідину перед заправленням в обприскувач слід обов’язково фільтрувати;

під час внесення пестицидів у повітрі робочої зони тракториста утворюються високі концентрації шкідливих речовин, а тому кабіна трактора має бути герметично зачинена та обладнана кондиціонером, а персонал – забезпечений необхідними засобами індивідуального захисту.


21

ЗАПОБІГАННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ РИЗИКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ

ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ ІЗ ПЕСТИЦИДАМИ

За оцінками ВООЗ, через ненавмисне отруєння від впливу пестицидів щорічно у світі гинуть орієнтовно 355 тис. осіб. На сьогодні відомо три основні шляхи, якими пестициди можуть потрапити в організм:

вдихання пестицидної пари або пилу; потрапляння на шкіру; випадкове проковтування.

Беручи до уваги зазначені шляхи потрапляння в організм людини, щоб запобігти отруєнню пестицидами, необхідно дотримуватись таких порад:

уникати використання пестицидів за вітряної погоди (швидкість вітру перевищує 2,5 м/с);

під час внесення пестициду стояти так, щоб не зносило вітром бризки або пил від пестицидів на працівника;

розпилювати аерозоль якомога ближче до оброблюваного об’єкта, ви користовуючи наконечники для дрібнокрапельного обприскування;

щільно зачиняти вікна та двері, не дозволяти дітям гуляти на вулиці в період роботи з пестицидами біля житлових будинків і громадських закладів;

обов’язково вдягати під час роботи з пестицидами відповідний захисний одяг і засоби безпеки для органів дихання;

тривалість робочого дня під час роботи з надзвичайно небезпечними препаратами має становити не більше ніж 4 години (з доопрацюванням упродовж 2 годин у нешкідливих умовах), з іншими пестицидами – 6 годин;

керівник робіт із пестицидами зобов’язаний стежити за станом і само по чут тям працівників. За першої ж скарги слід відсторонити працівника від роботи, надати йому першу долікарську допомогу, а потім кваліфіковану медич ну допомогу.

22


ПІСЛЯ ОБРОБІТКУ (ПІД ЧАС ВИХОДУ ЛЮДЕЙ НА ПОЛЯ, ЩО ОБРОБЛЕНІ ПЕСТИЦИДАМИ)

Вихід людей на оброблені поля, ділянки дозволяється тільки після закінчення карантинного терміну. Оскільки для більшості сучасних препаратів встановлено терміни проведення механізованих робіт – через 3 доби після оброблення, а ручних – через 7 діб, то в таблиці 3 наведено лише препарати, для яких встановлено інші терміни.

У разі випадання напередодні дощів, рясної роси та за підвищення температури понад 20 °С вихід людей на поля для прополювання та робіт, що не пов’язані з розпушуванням ґрунту, дозволено в другій половині дня, після 15-ї години.

За добу перед проведенням ручних робіт із догляду за посівами просапних культур слід проводити попереднє розпушування міжрядь, аби прискорити випаровування хімічних сполук.

Під час проведення ручних робіт на площах, оброблюваних пестицидами, працівники мають стояти обличчям до вітру. За бокового вітру слід розвертатися так, щоб його напрямок був у бік ділянки, на якій уже проведено ручні роботи.

Забороняється проведення ручних робіт на слабкопровітрюваних ділянках (улоговини поблизу лісосмуг тощо) у безвітряну погоду.

Не можна виконувати ручні роботи на ділянках, що межують із площами, на яких обробляють рослини пестицидами. Зона санітарного розриву за наземного застосування пестицидів має становити не менше ніж 300 м з урахуванням напрямку вітру, за авіаційного – не менше ніж 1000 м.

НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ НЕПРАВИЛЬНОГО ВИКОРИС ТАН НЯ ПЕСТИЦИДІВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ

Гостра (короткострокова) токсичність: деякі пестициди спричинюють негайний (гострий) токсичний вплив на людину шляхом отруєння нервової системи, що призводить до смерті (близько 70 бенінців померли від ендосульфану).

Хронічна (довгострокова) токсичність. Деякі пестициди можуть ставати шкідливими з плином часу і справляти хронічний вплив на здоров’я людини, спричиняти рак, безпліддя, вроджені дефекти, порушення роботи органів та хворобу Паркінсона.


23

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА

За будь-якої роботи з пестицидами на місці її проведення слід мати аптечку першої долікарської допомоги (склад аптечки зазначено в п. 6.4).

За перших ознак отруєння – запаморочення, нудоти, головного болю – слід негайно надати потерпілому першу допомогу, не очікуючи медичного працівника. Насамперед потрібно вивести постраждалого на свіже повітря, потім зняти з нього спецодяг, захистивши свої руки гумовими рукавичками.

Якщо препарат потрапив в організм через шлунково-кишковий тракт, варто напоїти потерпілого водою, краще теплою, або слабкорожевим розчином марганцевокислого калію, розчином гірчиці (1 чи 0,5 чайної ложки на склянку води) і штучно викликати блювання. У разі запаморочення викликати блювання не можна. Після блювання слід випити 0,5 склянки води з 2–3 столовими ложками активованого вугілля чи 2–3 яєчних білки на 1 л води, суспензію крохмалю з водою. Після видалення отруйної речовини зі шлунка потрібно випити сольовий проносний засіб (20 г гіркої солі на півсклянки води). У разі потрапляння в шлунок рідкого аміаку слід провести промивання 1–2%-м розчином оцтової кислоти.

Якщо отруєння хімікатами сталося через дихальні шляхи (кашель, ядуха, синюшність), треба зробити теплі інгаляції 2%-м розчином питної соди (за отруєння аміаком – 1–2%-м розчином оцтової чи лимонної кислоти). У разі сильного кашлю та спазмів у горлі слід прийняти 1 пігулку від кашлю, що містить кодеїн фосфату, шию обв’язати чимось теплим. Якщо сталося порушення або зупинилося дихання, треба зробити штучне дихання, у разі ядухи – забезпечити вдихання кисню з кисневої подушки, допоки не зменшаться посиніння та ядуха.

У разі потрапляння препаратів в очі їх слід ретельно промити водою чи 2%-м розчином питної соди або борної кислоти, за ураження очей аміаком – 0,5%-м розчином галуну, якщо є різкий біль – закапати 1–2 краплі 30%-го розчину альбуциду.

Якщо пестицид потрапив на шкіру, його слід негайно змити водою або, не розмазуючи, зняти ватою, марлею, а потім обмити водою з милом. У разі ураження шкіри аміаком – обмити обпечені ділянки водою, накласти примочки з 5%-го розчину оцтової або лимонної кислоти.

24


У разі запаморочення потерпілому слід дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом, можна розтирати шкіру в ділянці скронь. У разі зупинки дихання слід зробити штучне. Якщо дихання хрипке, штучне дихання робити не можна. За послаблення серцевої діяльності треба зробити масаж серця через грудну клітку. Якщо з’явилися судоми, потрібно вивести хворого на чисте повітря.

АПТЕЧКА ПЕРШОЇ ДОПОМОГИ ДЛЯ БЕЗПЕКИ ПОВОДЖЕННЯ З ПЕСТИЦИДАМИ В ПОЛЬОВИХ УМОВАХ

Добре укомплектована легкодоступна аптечка першої допомоги може відіграти важливу роль у надзвичайних ситуаціях, що можуть виникнути під час застосування пестицидів. Слід сформувати й мати під руками власну аптечку першої допомоги за поводження з пестицидами. Таку аптечку можна зробити із судка для обідів, коробки для інструментів або міцного дерев’яного ящика. Аби аптечка випадково не відкрилась та щоб запобігти потраплянню пестицидів усередину, в ній має бути щільно прилегла кришка із замками. Чітко промаркуйте аптечку фарбою або водостійким маркером.

Рекомендований вміст аптечки:

невеличка пластикова пляшка зі звичайним мийним засобом. Його використовують, аби швидко змити пестициди зі шкіри;

невелика пачка/пакунок активованого вугілля. Змішайте його з водою та проковтніть – активоване вугілля діє як сорбент для всіх пестицидів;

формова пластикова дихальна трубка для проведення реанімаційних заходів «рот-у-рот»;

термос або велика пластикова пляшка (ємністю принаймні 1 л) із чистою водою. Якщо в разі надзвичайної ситуації чиста вода відсутня, використайте воду з будь-якого доступного водоймища або струмка;

прості пластирі, бинти та перев’язувальні стрічки. Усі порізи або подряпини слід закрити для запобігання легкому проникненню крізь них пестицидів до організму;

ковдра. Тримайте її в такому місці, де вона не забрудниться пестицидами;


25

маленька пластикова порожня пляшка зі щільною кришкою. Знадобиться як склянка для постраждалої особи, щоб викликати блювання або запити активоване вугілля. Може бути також корисною для збирання блювотних мас, щоб передати їх лікарю.

26


ЗАПОБІГАННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ РИЗИКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ДЛЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Відомо, що пестициди впливають на довкілля й екосистеми, призводячи до скорочення біорізноманіття, особливо внаслідок знищення бур’янів і комах, які є важливими елементами харчового ланцюга. Крім того, пестициди спричинюють негативний вплив на здоров’я людини, як у результаті прямої дії, так і опосередковано через накопичення залишкових кількостей у сільськогосподарських продуктах і питній воді. Окрім цільового призначення, пестициди чинять негативний вплив на біосферу, масштаб якого порівнюють із глобальними екологічними чинниками.

Застосування пестицидів може призводити до таких негативних наслідків, як зменшення біологічної продуктивності, порушення функціонування ґрунтових мікробіоценозів, накопичення залишків пестицидів і їхніх похідних у поверхневих водних джерелах та ґрунтових водах, перешкоджання відновленню родючості, зменшення харчової цінності сільськогосподарської продукції тощо. Інтенсивність шкідливого впливу залежить від технології застосування пестицидів, способів оброблення ґрунту або рослин. У ґрунті відбувається низка процесів, що зменшують вміст у ньому агрохімікатів. Це – біохімічне руйнування препаратів, перехід у рослину, випаровування в атмосферу, винесення поверхневим і внутрішньоґрунтовим стоком, фотохімічне руйнування, поглинання й трансформація ґрунтовими організмами. Сукупність цих процесів визначає стабільність агрохімікатів у ґрунті. Пестициди абсорбуються частинками ґрунту та гумусу, накопичуються в ґрунтових організмах, руйнуються хімічним чи біологічним шляхом, просочуються до рівня ґрунтових вод.

Висока стійкість пестицидів до розпаду є важливою передумовою їх міграції профілем ґрунту, а також у суміжні середовища (рослини, повітря, воду), що становить небезпеку для природних біогеоценозів і, відповідно, існування людини. Тому екологічно важливо оцінити сучасний стан забруднення ґрунту залишками пестицидів. Пестициди, що потрапили на поверхню ґрунту, можуть вимиватись у глибші


27

горизонти й ґрунтові води, надходити у водойми з поверхневим стоком, удруге з’являтися на поверхні ґрунту за капілярного підняття ґрунтових вод або під час оранки з обертанням пласта, переходити в атмосферне повітря в результаті випаровування або з пилом за вітрової ерозії ґрунту, мігрувати через рослини в організм тварин і людини.

Під час проведення оброблень пестицидами встановлюються санітарно-захисні зони від меж оброблюваних ділянок до водних джерел: за наземного методу з використанням гранульованих форм пестициду – 300 м; під час обприскування – 500 м; за авіаметоду – 1000 м (до рибогосподарських водойм – не менше ніж 2000 м).

Під час розміщення об’єктів хімізації (складів, агрохімкомплексів, розчинних вузлів і т. д.) мають бути здійснені заходи щодо охорони підземних вод (гідроізоляція, вибір ділянок із глибиною залягання ґрунтових вод не менше ніж 2 м).

У разі застосування пестицидів в індивідуальних господарствах джерела водопостачання (криниці, свердловини тощо) слід надійно вкрити, позатрубні простори – захистити.

Категорично заборонено спускати у водойми незнезаражені колекторно-дренажні і стічні води, утворювані під час миття тари, машин, устаткування, транспортних засобів і спецодягу, що їх було використано під час роботи з пестицидами.

28


ТОРГІВЛЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ОБЛІК ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ

Щороку навесні з початком сільськогосподарського сезону пожвавлюється реалізація пестицидів й агрохімікатів. Як же зорієнтуватись у великому різноманітті яскравих пакетиків із хімікатами та уникнути ризику придбання некондиційних (не придатних для використання) пестицидів та агрохімікатів?

Відповідно до чинного законодавства допускається обіг пестицидів й агрохімікатів, занесених до Державного реєстру пестицидів і дозволених для поширення в Україні.

На ринку України реалізуються понад 900 препаратів для захисту рослин. Однак чи всі вони безпечні для здоров’я людини та довкілля? Купуючи пестицидний препарат, слід приділяти увагу сертифікації продукції. До реалізації допускаються лише препарати, що пройшли Державну реєстрацію, мають на те відповідне посвідчення й дозволені до роздрібної торгівлі. Товар має бути герметично упакований із зазначенням на пакувальній тарі всієї інформації щодо виробника; в інструкції з використання мають бути зазначені застережні заходи, методи надання першої медичної допомоги в разі виникнення отруєння, час очікування, після якого можна споживати продукцію. Купувати пестицидні препарати слід винятково в спеціалізованих об’єктах торгівлі, що мають ліцензію на право здійснення зазначеного виду діяльності. В іншому разі можна отримати фальсифікат, який не лише не дасть бажаного ефекту, а й становитиме загрозу для здоров’я.

ЗБЕРІГАННЯ ПЕСТИЦИДІВ Й ІНШИХ АГРОХІМІКАТІВ

Належне зберігання пестицидів й інших агрохімікатів є вкрай важливим чинником мінімізації негативного впливу на довкілля. Досягти цього можна лише за дотримання вимог щодо проектування, будівництва та експлуатації будівель/приміщень для зберігання таких засобів, які визначено ДБН В.2.2-7-98. Будинки і споруди. Будівлі і споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин.


29

Норми встановлюють вимоги до: проектування генеральних планів розміщення складських будівель і споруд, їх об’ємно-планувальних конструктивних рішень; проектування інженерного обладнання, електропостачання; розроблення розділів проектів за оцінюванням впливу на довкілля, організації будівельного виробництва, а також безпечної експлуатації будівель і споруд.

Зберігання пестицидів, як і будь-яких хімікатів, потребує особливих умов. Деякі з них є вкрай небезпечними для людей і тварин. Окрім того, у разі порушення правил зберігання, температурних режимів вони можуть псуватися й втрачати свої властивості. Найшкідливішими для пестицидів є низькі температури. Під їхнім впливом може відбутися розшарування, випадання осаду, що, врешті-решт, призводить до закупорювання розпилювачів і фільтрів обприскувачів. Щоб уникнути цього, температура в спеціалізованому приміщенні, де зберігаються хімікати, не має опускатися нижче ніж 5 °C. Зберігати їх слід на спеціалізованих опалювальних складах. Згідно зі СНіП 11 108 78 «Склади сухих мінеральних добрив та хімічних засобів захисту рослин» у холодну пору року температура повітря в таких складах має триматися на рівні 8–10 °C, відносна вологість – не перевищувати 75 %. Виробники пестицидів радять зберігати їхню продукцію в щільно закритих оригінальних упакуваннях і не використовувати тару з-під хімікатів повторно.

Зберігання пестицидів на непаспортизованих складах заборонено законом.

У побутових умовах зберігати пестициди потрібно герметично упакованими, в недоступних для дітей місцях, а ще доцільніше – під замком. Не можна залишати приготовані розчини для повторних обробок.

30


ОБЛІК РУХУ ПЕСТИЦИДІВ ТА ОПЕРАЦІЙ ІЗ ЇХ ВИКОРИСТАННЯМ

Підприємства, установи й організації зобов’язані вести облік наявності та використання пестицидів відповідно до Порядку державного обліку наявності та використання пестицидів і агрохімікатів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1995 р. № 881. Такий облік ведуть у прибутково-видаткових книгах (журналах), де має бути зазначено:

назву пестициду, агрохімікату;

дату надходження й дату використання чи реалізації;

назву документа, за яким надійшов, використаний, реалізований пестицид, агрохімікат;

масу наявного пестициду, агрохімікату (кілограмів, тонн);

залишок пестициду, агрохімікату після використання, реалізації (кілограмів, тонн).

Прибутково-видаткова книга (журнал) зберігається у власника пестицидів, агрохімікатів. Підприємства, установи, організації до 10 січня наступного року подають статистичну звітність про наявність і використання пестицидів й агрохімікатів за затвердженими Державною службою статистики формами Державній фітосанітарній інспекції.

Украй важливе значення мають облік і документування операцій із використанням пестицидів. У господарствах слід вести записи, що підтверджують безпечність використання пестицидів, зокрема про:

облік карти полів для відстежування історії сівозмін і їх оброблення (розпилення пестицидів);

дату й час внесення пестицидів;

застосовані хімікати та їх обсяг;

культуру/шкідника та район розпилення;

погодні умови, за яких вносили пестициди;

опис обладнання й умов його експлуатації.


31

УТИЛІЗАЦІЯ ТАРИ ТА УПАКОВКИ З-ПІД ПЕСТИЦИДІВ

Різні типи тари у відкритому довкіллі небезпечні тим, що піддаються процесам окиснення, самозаймання, розкладу, а це провокує накопичення токсичних речовин у природі (воді, ґрунті, ґрунтових водах). Утилізація тари з-під засобів захисту рослин у Європі та США вже давно перебуває під суворим контролем. Виробники та дистриб’ютори оплачують збирання тари з ферм та її повторну переробку або утилізацію – це включено у вартість продукту. В цьому не лише турбота про довкілля, а й очевидна економічна вигода від повторного використання переробленої сировини.

Українське законодавство також регулює питання утилізації тари після її використання. Проте в українських аграріїв, особливо в домогосподарствах, проблема утилізації далеко не на першому місці. Нерідко спроби самостійно знищити небезпечну тару обертаються справжнім екологічним злочином. І найчастіше фермери намагаються спалити, закопати непотрібну тару, викинути подалі від своєї ділянки або використовувати для інших цілей.

На сьогодні компанії, які ввозять пестициди, проводять передоплату за утилізацію тари. Представникові агропідприємства, в якого з’явилася порожня тара, потрібно просто звернутись до дистриб’юторської компанії, в якій придбано засоби захисту рослин, чи до компанії, яка займається утилізацією.

Рекомендуємо з приводу збору та утилізації тари з-під небезпечних хімічних речовин повідомляти компанії-виробники та ТОВ «Український центр поводження з відходами» (044-455-97-58, 044-362-86-77, 097-995-96-15), ТОВ «Екопровайд» (044-362-43-74) або приватну компанію «Капітал» (044-362-73-88, 067-536-18-96), зазначаючи тип, кількість порожньої тари та адресу, за якою її може забрати спеціально уповноважений орган з метою утилізації.

І головне, пам’ятайте: за збирання, знезараження, перевезення та утилізацію використаної тари з-під небезпечних хімічних речовин СПЛАЧЕНО!

32


ПЕРЕЛІК НАЛЕЖНИХ ПРАКТИК ІЗ БЕЗПЕЧНОГО ВИКОРИСТАННЯ ПЕСТИЦИДІВ ТА/АБО АЛЬТЕРНАТИВНИХ ЗАСОБІВ БОРОТЬБИ ЗІ ШКІДНИКАМИ

Впровадження належних практик ведення сільського господарства (GAP) для багатьох культур, тварин і післявиробничих систем сприяє безпечності та поживності їжі, харчовій безпеці, економічному, соціальному й екологічному захистові, відновленню природних ресурсів (води, ґрунту, біорізноманіття).

До основних технік і технологій належних практик ведення сільського господарства (GAP) належать:

проведення тестів на вологість ґрунту для внесення правильних добрив і необхідної кількості води;

перевірка якості зрошувальної або технічної води та наявності забруднень у ній;

використання піднятих грядок із крапельним зрошуванням для управління поливом і контролем за хворобами;

використання чорного пластику з метою стерилізації ґрунту для розсади;

застосування компостів і гною;

використання пластикової або органічної мульчі для витіснення бур’янів і захисту плодів;

використання дощових черв’яків для поліпшення текстури та стану ґрунту;

застосування феромонних і липких пасток для відстежування наявності та рівня шкідників і відловлювання й знищення шкідників липким матеріалом або пестицидом;

розпилення садових олив (блокує приплив повітря до комах, кліщів і яєць; дратує та відлякує комах; зупиняє передачу вірусів попелицями; пригнічує деякі грибкові захворювання);


33

застосування інсектицидного мила (солі калію та амонію жирних кислот) – блокує повільних, м’якотілих шкідників (попелиць, білокрилок, червців, кліщів);

висаджування рослин, що відлякують шкідників.

Загалом вважають за доцільне впровадження в сільськогосподарському виробництві найсучасніших належних сільськогосподарських практик (НСП) для кожної із цільових культур, включно з використанням високоврожайного якісного насіння, тестуванням і збереженням родючості ґрунту, урахуванням потреби рослин у поживних речовинах для вирощування здорових культур, належним водокористуванням, ротацією культур, чистим зберіганням і розповсюдженням. Основні НСП викладено в таблиці «Превентивні та лікувальні належні сільськогосподарські практики та інструменти й тактики комплексних заходів боротьби зі шкідниками».

34


ПРЕВЕНТИВНІТЕХНОЛОГІЇ

ПРЕВЕНТИВНІЗАХОДИ ЛІКУВАЛЬНІ

Аналіз поживних речовин, текстури і pH ґрунту

Здатність фермера правильно ідентифікувати хижаків, паразитоїдів і хвороби шкідника

Механічні заходи боротьби з комахами шляхом ручного збирання

Сорти/насіння рослин, стійкі/витривалі до шкідників

Щотижнева перевірка поля для оцінювання рівнів шкідників і шкоди від них

Застосування традиційних місцевих рослинних екстрактів (німу, піретроїду, часнику, чилі тощо)

Раннє/пізнє садіння або збирання врожаю для уникнення шкідників

Використання культур-пасток для вловлювання та знищення шкідників

Боротьба з бур’янами за допомогою машинної культивації, сапання або вручну

Оброблення насіння пестицидами

Видалення/обрізання хворих або сильно уражених рослин/гілок дерев

Придбання та випускання хижаків або паразитоїдів для боротьби з основними шкідниками

Аналіз вологості ґрунту

Садіння рослин, які приваблюють паразитів, на межах поля

Використання феромонних пасток для зниження загального рівня популяцій шкідників

Вирощування на піднятих грядках або підгортання

Розкидання приманок і застосування інших прийомів для сприяння збільшенню чисельності хижаків/паразитів

Застосування феромонного «затоплення» для порушення парування шкідників

Зрошення та крапельне зрошення

Застосування феромонних пасток для моніторингу рівнів популяції шкідників

Локальна обробка місць концентрації шкідників інсектицидами, майтицидами або фунгіцидами

Превентивні та лікувальні належні сільськогосподарські практики, інструменти і тактики комплексних заходів

боротьби зі шкідниками


35

Використання природних добрив (гною, компосту)

Поєднання культур з ароматичними травами (селери, кінзи, петрушки, кропу або місцевих рослин), які відлякують шкідників

Обприскування площ (повне покриття поля) синтетичними та натуральними інсектицидами, майтицидами або нематоцидами

Застосування придбаних мінеральних добрив

Мульчування з органічними матеріалами або пластиком для боротьби з бур’янами

Використання синтетичних і натуральних фунгіцидів або бактерицидів

Поєднання органіч-них і мінеральних добрив

Садіння живих бар’єрів або бар’єрів із бамбука/дерев на навітряній межі поля

Застосування гербіцидів для боротьби з бур’янами

Ротація культур Блокування доступу комах-шкідників за допомогою тунелів і мікротунелів для овочів

Застосування в господарстві замкненого сховища для пестицидів

Використання культур зелених добрив

Застосування прийомів біорізноманіття або енергозбереження

Використання наземної компостної пастки для пестицидів з метою складування та вловлювання розлитих пестицидів або їх залишків

Здатність фермера правильно ідентифікувати шкідників і завдану ними шкоду

Знищення або компостування стебел, залишків і опалих плодів наприкінці сезону

Використання контейнера для порожніх каністр від пестицидів

36


ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ

1) Правове регулювання поводження із пестицидами та агрохімікатами

(http://agro-business.com.ua/agro/u-pravovomu-poli/item/1879-pravove-rehuliuvannia-povodzhennia-iz-pestytsydamy-ta-ahrokhimikatamy.html);

2) Закон України «Про пестициди і агрохімікати» від 02.03.1995 № 86/95-ВР (http://kodeksy.com.ua/pro_pestitsidi_i_agrohimikati.htm);

3) Правила безпеки під час роботи з пестицидами (http://zt-oblses.gov.ua/?p=662);

4) Пам’ятка щодо гігієнічних вимог при застосуванні, зберіганні, транспортуванні, реалізації пестицидів і агрохімікатів (http://www.cherk-consumer.gov.ua/novyny/199-pamiatka-shchodo-zastosuvannia-pestytsydiv);

5) Основні правила застосування пестицидів і агрохімікатів у сільському господарстві (https://rda.chapl.gov.ua/osnovni-pravyla-zastosuvannya-pestytsydiv-i-agrohimikativ-u-silskomu-gospodarstvi/);

6) Склади для зберігання засобів захисту рослин (https://landlord.ua/market-overview/skladi-dlya-zberigannya-zzr-vikoristovuyutsya-na-99-iz-rostom-popitu-na-tsi-himikati-vinikne-i-defi tsit-skladskih-ploshh/);

7) Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.1998 № 1 «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві. Державні санітарні правила ДСП 8.8.1.2.001-98» (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0001282-98);


37

8) Заборони або інші вимоги для провадження господарської діяльності з використанням пестицидів (http://epl.org.ua/human-posts/zaborony-abo-inshi-vymogy-dlya-provadzhennya-gospodarskoyi-diyalnosti-z-vykorystannya-pestytsydiv/);

9) Охорона праці під час роботи з пестицидами (https://propozitsiya.com/ua/ohorona-praci-pid-chas-roboti-z-pesticidami);

10) Державні санітарні правила авіаційного використання пестицидів в народному господарстві України (http://uazakon.com/documents/date_48/pg_ionwxg/index.htm);

11) Як безкоштовно та безпечно позбавитися тари від засобів захисту рослин (http://carefi eld.com.ua/blog/id/jak-bezkoshtovno-ta-bezpechno-pozbavitisja-tari-vid-zzr-159/);

12) Комплексні послуги поводження з відходами по всій території України (http://xn--80aeecanme1c1d6j.xn-- j1amh/utylizatsiya_tary_pestytsydiv.html).

38


ДЛЯ НОТАТОК


39

ДЛЯ НОТАТОК

Публікація стала можливою завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проекту «Підтримка аграрного і сільського розвитку». Ця публікація відображає думку її авторів та не обов’язково є офіційною точкою зору USAID чи Уряду США.

ПЕСТИЦИДИ БЕЗПЕЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ У ФЕРМЕРСЬКІЙ …

Documents