placebo #9

SpringMadness

Головний редактор: Олексій Авілов

НАД ВИПУСКОМ ПРАЦЮВАЛИ:Заступник редактора:Михайло Розбицькийлітературний редактор:Дар’я ЯмковадиЗайнери та верстальники:Дмитро ДомашенкоМихайло РозбицькийОлексій Авіловілюстратори:Анна ФроловаЛідія Бердник

коректори:Дар’я Ямкова Ксенія БойкоНадія МартинецьФотоГраФи:Ляна ТучкаГоловний партнер:Print-центр в 12к. (ФЕЛ)

кореспонденти:Віталій КоршакДар’я ЯмковаДмитро ДомашенкоКсенія ШатохінаКирило ТепляковКсюша СорокаМихайло КоноваловМихайло РозбицькийОлександр МащукОлексій АвіловТетяна ЄсауловаЯна Повар

2 Welcome

Рік. Саме рік тому ми вперше вітали дорогих нам дівчат з восьмим березня. Пройшов рік, а нічого не міняється. Сьогодні знову хочеться вітати представ-ниць прекрасної статі з Міжнародним жіночим днем! Саме Ви викликаєте в нас найсильніші почуття. Завдяки Вам ми посміхаємось, радіємо, сумуємо, а інколи навіть божеволіємо! Тому за-лишайтесь завжди такими ж щасливими, життєрадісними та чарівними!

Проте цієї весни божеволіють не тільки хлопці. Шість ефектних красунь (у ефектності яких читач зможе пере-конатись на сторінках журналу) будуть доводити це 11-го березня в колишній «Інтонації». Приходь! Вони зроблять усе, щоб тобі не було сумно.

Весна тільки почалась, а вже дах зносить від кількості подій на теренах КПІ. Концерти, Дні Н а р о д ж е н н я , Міски.. Серед всього цього

ми хотіли б відмітити одну визначну подію – відкриття першого фа-культетського радіо – «Радіо ФСП». Рік тому і ми були такими ж зеленень-кими першовідкривачами. Тому крім натхнення, побажаємо витримки та сил, щоб подолати всі бар’єри, які вам приготувала доля!

Ну і на останок вітаю всю нашу редакцію, всіх, хто долучився до створення і становлення «Placebo», і, звичайно, тебе, читачу! Вже рік ми працюємо для тебе!

Цього разу в «Невідомих героях» мова піде про чарівну, наділену грандіозним розумом і купою талантів студентку БМ-01 Сіндяєву Любу. Адже ця тендітна дівчинка докладає неабияких зусиль для розвитку і підтримки наукової складової нашого факультету.

Ще в школі Люба активно брала участь у найрізноманітніших олімпіадах. З восьмого класу була учасницею четвертого етапу шкільних олімпіад з хімії. Кожен рік займала призові місця на області. А для того, щоб не зациклюватись на одній тільки хімії, розбавляла її перемогами на олімпіадах з математики, фізики та історії.

Вступивши до КПІ, Люба продовжила свій переможний шлях з першого дня навчання. Винагородою за це стала перемога на факультетській олімпіаді з математичного аналізу. Незабаром дівчина проявила себе з найкращої сторони на олімпіаді з нарисної геометрії. Логічний фінал такого напруженого семестру – здобуття підвищеної стипендії (хоча, як сказала сама Люба, це був найлегший семестр за весь час навчання). А вже на другому курсі вона зайняла друге місце(і найвище, адже першого не присвоїли нікому) в олімпіаді з ТОЕ.

В минулому році на факультеті стали практикувати тьюторство. Це щось на кшталт репетиторства, коли успішні студенти старших курсів допомагають наступному поколінню освоїти той чи інший предмет. Звичайно, Люба стала невід’ємною складовою цього тісного колективу. На її плечі ліг важкий тягар – «розжовувати» матан спантеличеним першокурам. Зі слів Люби: «Мені просто подобається дивитись в яскраві очі людей, які починають розуміти раніше викладений матеріал. Щодо викладання на факультеті - не буду лукавити - замислювалась над цим неодноразово, навіть є думки про аспірантуру, але поки що необхідно вступити до магістратури, а там життя покаже!»

Та Люба талановита не лише в навчанні. Вона – учасниця Народного ансамблю «Стиль» (ансамбль КПІ з бальних танців). Адже до цього вона одинадцять років займалась бальними танцями. З першого курсу є учасницею Народної академічної хорової капели КПІ, за цей час вже встигла побувати на конкурсах і фестивалях в таких країнах, як Польща, Норвегія та Болгарія, а через декілька тижнів на неї чекає приємний переліт до Португалії. Також є учасницею сучасного дівочого хору «Melody Girls», який вже має на своєму рахунку повноцінний сольний концерт в Києві.

Від усієї редакції «Placebo» зичимо міцного здоров’я, успіхів і наснаги для подальшої продуктивної праці в навчанні і підвищенні рейтингу нашого факультету.

А від імені усіх студентів, яким складно дається матан: «Любо, дякуємо тобі за те, що ти є!»

3Unknown Heroes

4 Music Pulse ♫

С: Всі колись за шкільних часів навчались в музичній школі. Я та Ярчик - єдині двоє людей, які мають музичну освіту. Я на клавішах, а він - на скрипці, але грає на басу. А Віталя самоучка. Він займається років 10 десь вже. А Діма співає.

Тобто Ярчик зі скрипки перейшов на бас-гітару?

Я: Так. Та там ті самі 4 струни. Ну подумаєш, що там смичком, а там руками.

Мали вже досвід виступів перед публікою? С: Так. Я та Віталік з одного міста, з однієї

школи, грали в одному гурті. Діма виступав на пласт-фестах.

Я: Виступав в музичній школі на академічному концерті, де директор та завуч сиділи мучились.

Ва: Мій перший публічний виступ в житті був у BIBLIOTECH. Довелося грати на інструменті, на якому я вчився грати 4 дні - на джембе.

Чи відчуваєте різницю між першим і останнім виступом?

Ва: Ми вже не граємо ту пісню, на якій тупить Ярчик.

Я: Відчуваю. Перший раз страшно було.

Ваші відносини поза репетиціями. С: Ну Валік взагалі нова людина.Ва: Нова людина? Півроку вже минуло, а ти

кажеш, що я нова людина?С: Ми ще не одне ціле.

Граєте для себе? С: Так! Нас просто пре!

Джерела вашого натхнення. С: Нерозділене кохання Діми штовхає його

до написання пісень. Пише пісні всі він. В основному, про кохання. Його турбують ці питання. Тому він і пише.

Я: Дімі дівчина відмовила - він і написав пісню. (посміхається)

С: Останнім часом йому почало щастити з дівчатами, тому і пісні більш веселі стали.

В якому стилі граєте?С: Ми - універсальні. Ми граємо все. З

напрямком ми ще не визначались. Скоріш за все, це поп-рок.

Що встигли зробити за півроку існування?С: Маємо 3 готові пісні, а 4-ту вже закінчуємо.

Насправді, останні півроку ми витратили не стільки на написання нових пісень, скільки для того, щоб нарешті визначитись зі стилем та зігратися. Через це переграли дуже багато каверів.

Чи кожен з вас має музичну освіту?Ва: Я навчався півроку на барабанах грати в

10 класі.

SubmarinoДімаша (КПІ, ФСП).

23.05.94 – соліст.

Валік (КПІ, ФЕЛ).27.07.93 – барабани.

Віталік (КПІ, ФСП). 08.09.91- соло-гітара.

Саша (КПІ, ФСП). 27.05.94 – клавіші.

Ярчик (КІБІТ). 23.02.95 – бас-гітара.

Після травневого виступу київських гуртів Саша та Діма вирішують створити свій власний гурт. Діма знаходить Яріка та Віталіка, а згодом і ба-рабанщика Валіка. Вже 15 вересня того ж року на першому зібранні гурту хлопці вирішують влітку виступати на музичних фестах з власними піснями, а рівно через рік (15.09.13) в них має бути

власний альбом.

♫♪

♫ ♫

♫

Чи було таке, що щось не виходило і хотілося вже все кинути?

С: Ні, не було такого. В нас труднощі трохи виникали стосовно підходу до музики. Хто в якому стилі хоче грати, яким чином має звучати пісня. Поєднання різних партій, різних стилів - це є найважчим.

Ва: Всі по-різному бачать пісню, але доходимо до компромісу і отримуємо результат.

С: Так, і виходить щось класне.

Яку музику слухаєте?С: Діма слухає Ранетки та Міку Ньютон. А якщо

серйозно, то Оasis, Radiohead, Muse та Queen. Віталік дуже полюбляє метал, всі гурти, де є гарні соло-гітаристи.

Я: Реп, поп-рок.Ва: Напевно, indie-рок, інструментальну

музику.С: В принципі, неважливо, який стиль та жанр.

Коли є щось мелодійне, і якщо пісня взагалі цікава, то чом би й ні?

Які улюблені книги?С: «Мартін Іден» Дж. Лондона. Я: А я недавно прочитав «Хоббіта». І тепер я

знаю що буде в фільмі. Ва: Полюбляю Вербера. Я: А я ще Бруно Ферреро всього прочитав! Так

що я не д*біл! С: Віталік дуже начитаний і от саме він

полюбляє російську класику. Я: Діма переможець української олімпіади з

культурології. Він мені вже 3 роки вихваляється цим.

С: 3? То він лише минулого року виграв.Я: Так? А мені хвастається вже 3.С: Діма насправді дуже розумний і багато

читає, але нам він не розповідає про книги.

Про що ви взагалі мрієте? С: Ну спільна мрія в нас - це виступити на

стадіоні Wembley у Великобританії. Якщо ми там виступимо, то можна сказати, що життя вдалося. Можна купувати свій власний острів і спокійно жити.

Подобається те, чим займаєтесь?С: О, так. Особливо на репетиціях, коли ми

почали переробляти перші версії пісень. Взяли і кардинально почали все змінювати. Переробили і стиль, і партії окремі. Все по-новому. Навіть план подачі голосу у Діми. Діма задає напрямок, далі Валік з Ярчиком грають основу, а ми з Віталіком додаємо мелодичності, прикрашаємо пісню. Потім можемо згадувати, яка була кльова репетиція, що то була найкраща репетиція всіх часів.

Що надає відчуття ейфорії під час виступу?С: Коли зіграли і не затупили.Я: Під час виступу було круто, коли нам всі

підспівували.

Репетиція – те, за допомогою чого ви відключаєтесь від цього світу?

Ва: Так, ми приходимо туди, забуваємо про всі проблеми і починаємо грати.

С: Так, але є одна проблема - він починає викидати палички.

Ва: Та не викидаю я! Ну було пару разів, то й що?Я: Стабільно викидає. Кожні 3 хвилини, як по

таймеру. Навколо нього вже невеликий паркан десь в метра 2, щоб він не жбурляв ними.

Ваше відношення до соц. мереж.Я: Я проти! Категорично! Реально! Зараз, лиш з

vk вийду (закриває сторінку в vk). Це все для тих людей, які не можуть себе реалізувати в житті.

С: Мені більш важливе живе спілкування. Я: Для мене це в першу чергу для спілкування з

друзями, яких я не бачу. Ну або з групою.

На зіркову хворобу не хворієте?С: Поки ми навіть передбачити такого не можемо.

Нам це здається диким. В будь-якому разі це на нас вплине. Це змінить нас. В яку сторону - подивимось потім. Але до цього ще дуже довго.

Як щодо фанів та автографів?Я: Моя мама - наш фанат. С: Такого ще не було. Саме для фанатів нам ще

зарано. Є постійна аудиторія. Ми ще це все на широкий загал не винесли, бо потрібен великий матеріал. Ми зараз працюємо над ним, і потім це вибухне. І тоді в нас будуть і фанати, і все інше.

5

♫♪

♫

♪

Інтерв’юер – Яна Повар

6 Age of Glory

Що саме підштовхнуло до участі в конкурсі?Поспілкувавшись з дівчатами, я нічого нового

для себе не відкрив. Переважало банальне «підштовхнули друзі». Деякі з дівчат взагалі не пригадали, як починався їх шлях до зірок. Але одну цікаву відповідь я все ж таки почув. (Одразу попереджу, що прізвищ у статті Ви не побачите, адже деякі питання в якійсь мірі доволі компрометуючі, і дівчата лишились «інкогніто»).

Так ось, щодо мотивації на участь і перемогу - дівчина відверто зізналась, що ніяких поштовхів від друзів не було. Навпаки, деякі з них мали намір відговорити від участі, пояснюючи тим, що «Королева КПІ» - не те, заради чого треба жертвувати власними силами і часом. Хоча, як сказала сама дівчина, це була відверта заздрість з боку її подруг. Для чого їй це? А для того, щоб зміцнити свої лідерські позиції. Краса – це інструмент, що допомагає здобути прихильність будь-якої людини, а якщо ця краса визнана людьми, то титул «Міс факультету» неодмінно стає інструментом масового притягання.

Чи важко було виступати перед великою кількістю глядачів?

«Так, – тверда відповідь майже кожної з дівчат, – словами не передати, як важко». Цікаво те, що головним фактором розгубленості дівчат стали саме хлопці, які замість того, щоб підтримувати, пороззявляли свої залиті слиною щелепи, і, вилупивши оченята, вганяли в ступор наших чарівних учасниць. Одна з них, до речі, вперше вийшовши на сцену, просто забула своє ім’я і декілька дорогоцінних секунд не могла зрозуміти, де вона і що накоїла. А це і не дивно, я сам сцени боюся, а що тоді казати про тендітну дівчинку, на яку витріщилась купа конкуренток в надії знайти хоча б один недолік, а попереду купа «голодних» студентів, що так і роздягають очима…

Що ж таке краса? Краса – така річ, про яку написано безліч книг, знято багато фільмів, але в повній мірі не знайдено відповіді на це питання. Передусім, краса – це природа, душа, зовнішність. Як на мене, краса – це поєднання духовних якостей, характеру і фізичної привабливості. Краса – це якісна особливість людини, що супроводжує її протягом усього життя, це незмінний фактор в утриманні певних лідерських позицій. Адже краса, як магніт, притягує прихильність оточуючих.

Для вас, певна річ, не секрет, що в нашому Політесі зібрались найкращі представниці чарівної статі, які одночасно наділені неземною красою і неабияким розумом. Ось і не дивно, що в конкурсі «Міс КПІ» завжди йде напружена боротьба (так, саме боротьба) поруч з низкою найрізноманітніших емоцій. Адже запрошення на головний конкурс краси університету отримують лише найкращі представниці своїх факультетів.

Звісно, така грандіозна подія не могла обійти і наш з вами улюблений ММІФ, адже всі знають, що фаворитки цієї події – наші чарівні одногрупниці.

Але ж як бути, коли представниць декілька, а запрошення на головний конкурс краси отримає лиш одна? Як стримати радість або приховати розчарування? Як не втратити подруг, з яким йшла затята боротьба під час відбору? На щастя, я мав змогу поспілкуватись з сімома минулорічними переможницями «Міс ММІФ», які допомогли розібратись з подібними питаннями.

Звучало і питання про пережиті емоції, насамперед, в той момент, коли почули жадані слова про перемогу.

І що ж? Відверта радість, неприховане щастя від того, що вдалось самореалізуватись таким чином. Як зізналась одна з учасниць розмови, найбільше задоволення отримала в той момент, коли в повній мірі усвідомила, що найкраща. Та ще й додала по секрету, що пік насолоди був саме тоді, коли охопила поглядом р о з ч а р о в а н і обличчя своїх к о н к у р е н т о к . Що ж, дивного тут нічого нема, все ж спортивна складова конкурсу додає азарту, а така поведінка – його звичайнісінький прояв.

Щодо заздрості з боку подруг.

І тут я зрозумів, що заздрість – така штука, про яку розмовляти ніхто не хоче, і не від того, що огидно, а просто соромно, що таке недобре почуття мало місце в оточенні наших переможниць. Дехто чесно промовчав, хтось намагався повісити лапшу на вуха, мовляв, такого взагалі не було, але нам добре відомо, що заздрість – невід’ємна складова нашого життя, яка супроводжує людину до самої смерті, йдучи пліч-о-пліч з красою, успіхом і щастям.

Як саме перемога позначилась на особистому житті?

Поставте себе на місце дівчини. Поставили? Добре, а тепер спробуйте спрогнозувати відповідь. Вдалося? А дзуськи вам, майже ніхто з дівчат не сказав, що ніяких змін не відбулося. В нас дівчата розумні і, певна річ, знали, для чого їм все це ще до того, як записались на конкурс. У кожної з них була власна

мета, якої вони досягли. Окрім цього отримали купу уваги. Прямо пропорціонально зростала і кількість прихильників. Хто ж з хлопців не захоче бути поруч з найкрасивішою дівчиною факультету? Для нас це своєрідна сходинка, дуже вагома до речі, на шляху до повної самореалізації.

Про недоліки конкурсу дівчата змовчали. Хтозна, можливо тому, що переможцям нема на що жалітись. А можливо, їх і насправді не було.

Як би там не було, але скоро подібне доведеться пережити наступному поколінню наших красунь. Залишається лише побажати їм успіхів і залізної витримки. А самому – насолодитись цим грандіозним дійством.

7

Причина Вашої хвороби. Симптоми. Коли Ви вперше помітили їх?Причина хвороби лікарям ще невідома.

Божеволію від КПІ, зокрема від ММІФ та ПБФ.

План втечі з лікарні. Поки не знаю, але на місці розберуся.

Ваші фобії. Лікарів боїтесь? Лікарів не боюсь, вони милі.

А ким Ви б були, будучи психічнохворим? Наполеон? Катерина ІІ?

Фрірайдером.

Вас запроторили на 3 місяці в психлікарню. В ролі кого Ви б там опинились – лікаря чи пацієнта?

Лікаря однозначно.

Якби Ви були на місці Нео, яку б таблетку обрали?Я б домовилася з Морфеусом взяти кожну по половинці.

Як часто Вам зносить дах? Майже кожного дня.

Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму. А що робити, коли розуму немає?

Тоді включати милість і робити розумний вигляд. І ні в якому випадку не розмовляти.

Шлях до серця чоловіка лежить через шлунок. А як дістати серце дівчини?

Через чесність.

Який вчинок хлопця Вас по-справжньому здивував би?Якби хлопець робив те, про що говорить.

Мирослава Бойчук

День народження: 6 квітняЗнак зодіаку: Овен Група: БМ-91

Що такого має бути в лікарні, щоб Ви вважали її ідеальною та погодились там залишитись?

Там має бути море!

А ким Ви б були, будучи психічнохворим? Наполеон? Катерина ІІ?

Нікола Тесла.


Враховуючи, що мене «запроторили» - звичайно пацієнтом.

Harlem Shake. Gangnam Style. А як сходите з розуму Ви?

Дивлюся Дом-2.

Як часто Вам зносить дах? Останнім часом рідше – дорослішаю.

Чи хотіли б Ви змінити свою зовнішність? Погодилися б на пластичну операцію?

Ні-ні-ні! Ні за що!

Існує думка, що немає некрасивих дівчат. Є ліниві. Чи погоджуєтесь Ви з цим?

Щодо зовнішності - погоджуюсь. Проте внутрішнє каліцтво косметикою не приховаєш.


Зробити так, аби не доводилось проводжати.


Навішати лапші на вуха.

Який вчинок хлопця Вас по-справжньому здивував би? Якби він навчився грати на якомусь музичному інструменті

заради мене.

Марія СавкінаДень народження: 21 липняЗнак зодіаку: РакГрупа: БМ-01

Причина вашої хвороби. Симптоми. Коли Ви вперше помітили їх?

Причина не встановлена. Хвороба знаходилась в латентній формі. Рецидив стався, коли Ломаєва розповіла про концепцію Міс ММІФ-2013. Основні симптоми: несподівані словесні висловлювання та емоційні перепади.

Розширені зіниці. Свербіж під коліном.

План втечі з лікарні.Я просто покличу Капітана.


Коні, скакалка і музон.


В ролі Юлія Цезаря.

Якби Ви були на місці Нео, яку б таблетку обрали? Зїла б дві і відкрила б чорну діру у просторово-часовому континуумі.

HarlemShake. GangnamStyle. А як сходите з розуму Ви? Я сідаю робити домашні завдання.


Роздягатись.


Без скальпеля ніяк. Ну або квіточки подарувати, може допоможе.


Абсолютно. Але комусь щастить більше, комусь менше.

На Містері ММІФ-2013 учасники почали роздягатись прямо перед Маріц. А чим Ви збираєтесь здивувати наших журі та глядачів?

Покажу що таке гострий маніакальний психоз.

Юлія ТищєнкоДень народження: 12 вересня Знак зодіаку: ДіваГрупа: ЗЛ-11

Причина Вашої хвороби. Симптоми. Коли Ви вперше помітили їх? Все почалось зі вступу до КПІ. На першій сесії з’явилось

безсоння, хронічне відчуття голоду. Одразу після неї додалась самовпевненість і відчуття всемогутності.

План втечі з лікарні.Головне – посміхатись охоронцям.

А ким Ви були б, будучи психічнохворим? Наполеон? Катерина ІІ?

Головним редактором Placebo.


Я була б пацієнтом, який консультує інших пацієнтів. Лікарі думали б, що я пацієнт. Пацієнти – що лікар.

Якби Ви були на місці Нео, яку б таблетку обрали? Я не беру таблетки у незнайомців.

Harlem Shake. Gangnam Style. А як сходите з розуму Ви? Жанна Агузарова теж нічого така.

Як часто Вам зносить дах? В мене голова – кабріолет. З зоряною панорамою.


Відповім рядками з пісні: «…Разбежавшись, прыгнуть со скалы…»

Кажуть, що нормальних людей не існує. А що в собі Ви вважаєте нестандартним?

Вмію виходити в астрал, особливо на екзаменах. Завдяки цьому їх і здаю.


Немає некрасивих. Є ті, які просто не вміють себе вигідно подати. Гірше, коли в голові пусто.

Дар’я ЯмковаДень народження: 9 вересня Знак зодіаку: ДіваГрупа: ЗЛ-81

Ваші фобії. Лікарів боїтесь? Лікарі – це ті ж клоуни, варто боятись. Але потім фобія

загострилася, коли я вперше потрапила в поліклініку КПІ.

План втечі з лікарні.Спокусити санітара.

Що такого має бути в лікарні, щоб Ви вважали її ідеальною та погодились там залишитись? Рожеві решітки на вікнах.

Ваші заспокійливі засоби.Шоколад в таблетках, шоколад-спрей, шоколад в пакетиках,

шоколад-мікстура та інші медикаменти.

Якби Ви були на місці Нео, яку б таблетку обрали? Я б їх розчинила і зробила б одну фіолетову.

HarlemShake. GangnamStyle. А як сходите з розуму Ви? Танцюю GangnamShake.

Як часто Вам зносить дах? В мене завжди блакитне небо над головою.


Треба поїхати в оздоровчий комплекс Маяк, оздоровитись.


Дивлячись якого розміру перешкода.

Яка ймовірність того, що переможете саме Ви? Лікар зробив висновок – мене зможе вилікувати лише металева

блискуча річ на голові.

Аліна Дудка

День народження: 4 березня Знак зодіаку: РибиГрупа: ІМ-81

Ваші фобії. Лікарів боїтесь? Гексакосиойгексеконтагексафобією(страх числа 666),

ятрофобією(страх лікарів) не страждаю.

План втечі з лікарні.Я перетворюсь на пташку й полечу.


Доступ в Інтернет 4 дні на тиждень та безлімітна піца.

Ваші заспокійливі засоби. Ім шоколад.


Лікаря. Завжди мріяла поспілкуватися з відомими історичними особистостями.

Якби Ви були на місці Нео, яку б таблетку обрали? Червону. Люблю цей колір.

Кажуть, що нормальних людей не існує. А що в собі Ви вважаєте нестандартним?

Існують людські стандарти?!

HarlemShake. GangnamStyle. А як сходите з розуму Ви?Роблю домашнє завдання з мат. аналізу.


Ліниві дівчата? Ні, не чула.


8 кубиків пресу.

Катерина Культюгіна

День народження: 1 червня Знак зодіаку: БлизнюкиГрупа: БМ-23

..

Інтерв’юєри: Яна Повар, Ксенія ШатохінаФотограф: Ляна Тучка Постобробка: Олексій Авілов

16 FrendZona

гуртожитку. Але, не зважаючи на це, вже на той час середня кількість слухачів складала близько 60 осіб. Відсутність робочої кімнати, досвіду та підтримки адміністрації не стали на заваді цим хлопцям вийти в свій перший ефір 5 жовтня 2012 року. Своїми силами Олександр Чирков і В’ячеслав Пряміцин зібрали всю необхідну апаратуру і навіть проектували рекламний банер на стіни сусіднього гуртожитку.

Ось так і пропрацювали вони в чотирьох стінах своєї кімнати разом з тарілками борщу та нічними рейдами тарганів. На щастя, ця ініціатива знайшла свою підтримку! Тому, починаючи з початку цього року, «Радіо ФСП» має повноцінну радіорубку в 7-му корпусі й транслюється не тільки в мережі Інтернет, а й на поверсі факультету. Як каже сам творець (Олександр Чирков), реалізувати цю ідею було дуже важко в плані того, щоб довести адміністрації всю серйозність намірів і залучитися матеріальною підтримкою для подальшого розвитку. Палиці в колеса особливо ніхто не вставляє, крім викладацького складу 19-го корпусу, що заборонили встановлювати там колонки. Хочеться також додати той факт, що підтримав організацію радіо і звукорежисер Радіо КПІ – Ігор Іванов.

Оскільки літературний і головний редактор дозволили мені написати вступне слово, не можу не використати цей шанс, щоб сказати, як для мене важлива ця стаття: по-перше, це перша моя стаття в Placebo, а по-друге, я пишу про своїх друзів, а це, хочу Вам сказати, не найлегша справа. Отож, як казав колись Гагарін: «Поєхалі». Сподіваюсь, Вам сподобається.

Шановні читачі, напевно, мало хто з вас чув, але крім відомого всім «Радіо КПІ», існує не менш цікавий молодий проект факультетського радіо, що радує своїх слухачів цікавенькими програмами та веселою музикою!

Мова йде про радіо Факультету соціології та права, що має однойменну назву. «Радіо ФСП – живи на хвилі свого факультету!» – саме з таким девізом ці завзяті й дуже веселі хлопці та дівчата виходять в ефір і дарують нам позитивний настрій!

Проект студентського радіо на факультеті зародився в кімнаті 20-го

До речі, давайте познайомимося з головними ентузіастами проекту:

Олександр Чирков (1 курс) – творець, звукач, керівник, флакончик «все в одному» на радіо, Dj з досвідом роботи в 1,5 роки та зацікавленістю в активному житті;

В’ячеслав Пряміцин (5 курс) – креативний директор і генератор ідей, екс-голова студентської ради ФСП , організатор наукової діяльності на факультеті;

Катерина Стецюра (аспірант) – організатор всього і вся, людина-ініціатива;

Закорчевний Олександр (2 курс) – заступник керівника, звукач, працював радіоведучим на FM-станції в Росії.

Таким чином, 6 березня (хвала небесам і декану факультету) нарешті відбулось урочисте відкриття радіо, де організатори представили свої рубрики та передачі:

«За и Бе» (Саша Закорчевний, Аліна Бех)«Чегохотятженщины?» (Саша Богославець,

Настя Пух)«Clubtime» (Саша Чирков, Влад Хребтов)«WeareUA» (Ігор Кузьменко, Яніна Воловик)«Заходила-захандрила» (Дарина Хандога)«Рандеву с Доктором Зло» (Славік Пряміцин)«ЗБС Рок» (Діма Кадаков)«Киномания» (Катя Стецюра)«БалаShow» (Діма Балашов)«FSPNews» (Олена Лучко, Юля Олексюк)На цьому, не побоюсь цього слова, святі

всього Факультету соціології та права відбулась маса цікавих конкурсів, виступ Діми Грековича (соліст гурту «Теді Ведмеді») та вітальне слово декана, що задало тон всьому святковому

заходу та прозвучало як настанова для всіх молодих активістів. Для більшої урочистості не вистачало тільки червоної доріжки та Джонні Депа в ролі фотографа, адже все пройшло на найвищому рівні.

Суттєвим фактом також є те, що «Радіо ФСП» має свій талісман – вазу з білим тюльпанчиком – так званий «Святий Грааль», що допомагає «зблизити людей з різних факультетів». Саме завдяки цьому предмету наша редакція мала змогу дати інтерв’ю в прямому ефірі, запис якого ви можете прослухати в офіційній групі проекту.

http://vk.com/radiofsp

Взагалі, люди на радіо при кожній зустрічі сяють промінчиками добра, дружелюбності, вражають своєю підтримкою та взаємодопомогою! Крім інтерв’ю, вже дуже скоро на вас, наші дорогі читачі, чекає величезний сюрприз, тому всі вмикаємо fsp.kpi.ua і чекаємо на наші голоси! В планах на майбутнє ці хлопці мають бажання запрошувати цікавих людей з різних факультетів не тільки для того, щоб задати пару питаннячок, а й щоб запропонувати вести свої передачі. В цьому й виявляється вся сутність «дружби факультетів», що вони пропагують. Сподіваємося, цей заклик не пройде повз Вас, і, можливо, Ви будете тим самим смарагдом, що доповнить діадему цього радіо.

Тож наостанок бажаємо цим героям не зупи-нятись на досяг-нутому, заводити безліч нових друзів, р о з в и в а т и свій проект і завжди мати перспективу розвитку на м а й бу тн є ! На все добре, та хай вам щ а с т и т ь ! P L A C E B O вірить у вас!

17

18 Interview

в якому ми проживали і навчалися) не прийшов, і ми чекали на останній. І знову ми повернулись у гуртожиток не раніше першої ночі. А зранку у неділю поїхали до Вашингтону на автобусі. Там ми відвідали такі визначні місця, як Білий дім, Капітолій, Лінкольн меморіал та ін. І нарешті, як і попереднього разу, не обійшлося без пригод — водій, родом із Азії, заплутався і заїхав замість Філадельфії до Нью Джерсі…Тому найяскравішим спогадом зі студентського життя я можу назвати те відчуття втоми, пригод та вражень, яке в мене було після Штатів.

Що Вам дав факультет?Головні вміння, які я опанував за час свого

студентського навчання - це самонавчання та розуміння глобальної картини у тій чи іншій сфері та аналітичне мислення.

Коли Ви зрозуміли, ким хочете бути за професією?

Я думаю, ще до того, як вступив до ВНЗ. Хоча в мене було тоді не дуже чітке уявлення, але я точно знав, що хочу продовжити навчання та роботу за кордоном.

Що стало каталізатором? На той час, коли я вступав до ВНЗ, ММІФ

був щойно заснований і відповідав моєму професійному напрямку. До того ж, я хотів працювати у сфері прикладних ІТ.

Що Вас спонукало вступити на ММІФ?Це дуже давня історія. І все почалося з

відвідування довузівських курсів в КПІ. Як і заведено, ми здавали екзамени раніше від загального потоку випускників шкіл. Якщо я не помиляюсь, ми були першим набором студентів на факультет ММІФ Тому, коли я писав екзамени, я не знав про цей факультет і орієнтувався на ФІОТ. Паралельно з цим я подавав документи до Інституту кібернетики в Університеті ім. Т.Г. Шевченка. Мені запропонували вступити на ММІФ, де я потім і навчався. Вирішальним фактором для мене була міждисциплінарність ММІФ, так як цей факультет знаходиться на межі комп’ютерних та медико-біологічних наук. І те, що до Університету ім. Шевченка мені треба було дуже довго добиратися.

Найяскравіший спогад з студентського життя.

В мене дуже багато спогадів із студентського життя, та всі вони по-своєму яскраві. Я розповім про один із них — двотижневу літню школу в США. У п’ятницю ввечері ми до першої години ночі святкували День народження однієї зі студенток, що також їздила з нами на навчання. Наступного ранку десь о шостій годині ми поїхали потягом до Нью-Йорка і провели там весь день, навіть забралися на 86 поверх Empire State Building. На жаль, передостанній потяг до Філадельфії (місто,

Акуленко Руслан Євгенійович Рік закінчення ММІФ:

2009Спеціальність:

Комп’ютерні наукиМісце роботи:

Навчання в докторантурі університету Саарланду, Німеччина

Посада:PhD студент

Що саме Ви робите?Дослідження в області метилювання генів. Пара-лельно беру участь у проекті дослідження генів

бактерій стафілококу (MRSA/MSSA).Заробітна плата:

Стипендія від німецького вузуЗнак зодіаку:

Лев

При вступі Ви розуміли, з чим буде пов’язане Ваше життя?

На мою думку, кожен повинен більш-менш чітко бачити та заздалегідь формувати свою професійну мету перед вступом до ВНЗ. А також керуватися нею при виборі спеціальності та факультету. В іншому випадку це будуть втрачені 4-6 років життя. Зараз я можу навести конкретний приклад — у Німеччині, навчаючись в магістратурі комп’ютерних наук, студент сам обирає собі предмети, які він бажає вивчати, і всі вони стосуються одного напрямку. Оскільки сфера ІТ дуже широка, то студенти розуміють, що не варто змішувати бази даних (не використан-ня, а створення самої СУБД), криптографію, комп’ютерне зобра-ження чи алгоритми.

Чи були Ви за кордоном?

Я взагалі багато разів був за кордоном і хотів би коротко окреслити дві подорожі, що стосу-ються мого студентсь-кого життя. Першою з них була літня школа Дрексельсь-кого університету (Drexel University), Пенсильванія, США, де ми проходили практику за спонсорством фонду ім. Фулбрайта (Fulbright). Там ми вивчали Мікромасивний аналіз генів (Microarray analysis) і досліджували проблему обробки та збереження даних, отриманих за допомогою вищеназваної технології. Так як я до того ж був генеральним секретарем студентської організації IFMSA-UA, я відвідав 55й з’їзд у Златіборі, Сербія. IFMSA об’єднує студентів-медиків зі всього світу та тісно співпрацює з ООН. Метою цієї організації є обмін студен-тами, зумовлений проходженням практики у клініках або проведенням дослідження під час канікул. Всі ці подорожі врешті-решт суттєво вплинули на мою кар’єру.

Зараз я живу в Німеччині. Тут навчаюсь в докторантурі Університету Саарланду за фахом «Біоінформатика», отримую стипендію від німецького ВНЗ та працюю над серйозним проектом.

Що, на Вашу думку, стало ключовим при прийнятті на роботу?

Я вважаю, що мені пощастило стати стипендіатом в закордонному університеті через свої академічні здобутки та наполе-

гливу працю. Скоріш за все, це не лише моя заслуга, а ще й тих та-лановитих людей, з якими я взаємодіяв протягом шести років навчання в КПІ.

Чи задоволені Ви своєю роботою?

Дуже. Я вірю в те, чим займаюсь. Саме це я вважаю ключовим фактором успіху.

Що з того, чому Вас вчили на факультеті, Вам знадобилось на роботі?

Навички програ-мування, знання біологічних наук. Крім того, університет дає не лише знання, він змінює спосіб мислення, дисциплінує.

А що довелось опанувати самому?MySQL, R та дисципліну «Біоінформатика».

Побажання студентам.Я думаю, дуже корисним для студентів

буде знання іноземних мов. Звичайно ж, серед них повинна бути англійська. Знання мов програмування, таких як Java, C++, C#, також не буде зайвим. Серед інших важливих факторів успіху можна назвати дисципліну та прагнення до мети. Якщо ви чогось бажаєте — не лінуйтеся, і ви цього досягнете. І головне — не витрачайте час дарма.

19

Інтерв’юер – Таня Єсаулова

placebo #9

Documents