potik template new-12 · Місце зустрічі екологів – ... Непізнані...

Зміст

1

Дивовижні та необхідні сусідиЖиванськими стежкамиВидатні жінки в історії екологіїМісце зустрічі екологів – МакедоніяФінансування буде спільнимВідкриють пункт пропуску «Лубня-Волосате»?У пошуках первоцвітівНовини ГорганХто вони, мурашки?Первоцвіт-2011Хто зупинить «розпил» гуцульських лісів?Браконьєрське вікно в Європу закриється через два рокиУ Мінекології спланувалися...Екологічна веснаЗелений ВеликденьКостел св.Франциска Борджія«Дні народження» природоохоронних територій

ст.1ст.2ст.4

ст.6ст.7

ст.7ст.8ст.9

ст.10ст.11

ст.12

ст.14ст.16ст.19ст.20ст.21

ст.22

Випуск 11, березень 2011

«Збереження та стале використання природних Вресурсів Українських Карпат» (за фінансування уряду Норвегії) продовжуємо знайомити Вас із діяльністю природоохоронних територій – Ужанського національного природного парку, Карпатського національного природного парку та природного заповідника «Г .

У цьому випуску електронного видання ви дізнаєтеся про заходи, які відбулися у березні у цих природохоронних територіях та в регіонах, в яких вони розташовані.

рамках проекту Всесвітнього фонду природи

органи»

Шано ні колеги!в

Дивовижні та необхідні сусіди

ой факт, що 2011 рік оголошено Роком кажана в Європі, а 2012 – Всесвітнім роком Кажана, викликає особливе пожвавлення в Тнаукових колах. Кампанія, ініційована Угодою про збереження

популяцій європейських видів кажанів (EUROBATS), підтримана UNEP – Програмою ООН зі збереження навколишнього середовища (угода про збереження популяцій європейських видів кажанів (EUROBATS) ратифікована в 30 європейських державах, а в Україні вступила в дію в 1999 році). Європейська кампанія присвячена ключовій темі «Разом з кажанами – кажани дивовижні та необхідні сусіди» і прагне привернути увагу світової спільноти до необхідності вжиття спільних і скоординованих заходів для збереження рукокрилих, які за видовим різноманіттям є найбільшою групою серед ссавців і, на жаль, найбільш вразливою (у світі сьогодні відомі 1150 видів кажанів, в Україні живе 27 видів, з них 26 занесено у нове видання Червоної Книги України). У Карпатах проживають майже всі українські види кажанів, тут виявлено 23 види.

Випуск 11, березень

раса Карпатських гір вабить нас свіжістю зелені лісів, тривожним шумом гірських потоків, квітучими лугами і Кнездоланними просторами. Але несподівано для себе

відкрила ще одну, непізнану досі таємничу красу, яку гори ховають у своїх глибинах. Це печери, які причаїлися між горами серед кам'яних глиб і несуть в собі хвилюючі історії давніх часів. Природа не обділила ними наш край.

Від самого початку створення Ужанського НПП печери зацікавили працівників наукового відділу. Першу експедицію було здійснено ще в грудні 1999 року спільно з ужгородськими спелеологами під керівництвом старшого наукового співробітника Капраля М.М. на гору Менчіл, яка знаходиться над селом Лубня. Серед букового лісу, майже на самій вершині гори, вдалось відшукати п'ять печер. До них привів лісник Лубнянського лісництва Сергій Каганець, який живе в Лубні з дитячих років і чув багато цікавих історій про ці печери. Місцеві люди називають їх живанськими ямами (з угорського означає «злодійські схованки»). Такі ями є також над селом Ужок, на горі Красія (над селом Вишка),

т.зв. Митрова Яма). Селяни говорять,що в давні часи всі ці печери об'єднувались спільними ходами, які розбійники використовували для переходів. Подейкують, ніби навіть коней спускали в них і переводили з одної печери в іншу. З часом багато ходів, звичайно, зруйновано і засипано. Але частина вже відшукана і досліджена.

Найбільша з Лубнянських печер дістала назву «Rolling Stones» (в перекладі на українську «Камінь, що котиться»). Вона має довжину біля 140 м і глибину біля 28 метрів. Через надто вузькі лази, які ведуть в основну частину печер, для туристів, які мріють колись віднайти тут розбійницькі скарби, вони практично недоступні, але мають велике наукове значення. Ми ж шукаємо в печерах інші скарби – надзвичайно цікавих і рідкісних представників фауни, єдиних літаючих ссавців – кажанів, яких називають ще летючими мишами за неймовірну схожість на всім відомих гризунів. Кажани – повноправні господарі печер як зимою, ховаючись в них від лютих морозів, так і літом, використовуючи печери для спокійного сну вдень. Ніч вони проводять в активному польоті у полюванні за поживою. Ці невеличкі тваринки невтомно цілу ніч до самого сходу сонця ловлять у повітрі комах і, звичайно, потребують відновлення сил десь в тихих, теплих схованках. Зависнувши головою вниз, вони мирно сплять, а деякі дрібні види залазять у вузькі щілини між каменями і так просто їх там не помітити. Та сильний промінь ліхтаря або просто голос людини може пробудити тваринку і кажан починає тривожно «тріщати» або сичати на вас. Але, насправді це зовсім неагресивні істоти. Правда, можуть боляче вкусити, якщо спробувати взяти їх до рук. Одні види рукокрилих використовують печери як зимою, так і літом постійно. І, як помітили вчені, одного й того ж самого кажана можна знайти в улюбленій схованці рік у рік. Є види, які користуються печерами тільки як літніми схованками – це переважно виводкові колонії, де збираються самки для народження малят і вигодовування їх до самостійного життя.

17 березня цього року спільно зі старшим науковим співробітником Інституту екології Карпат, кандидатом біологічних

за Новою Стужицею (

Живанськими стежками

В УНПП і на прилеглих територіях на даний час виявлено 13 видів кажанів, більшість яких живе в старих букових лісах, використовуючи дупла для літніх, а деякі види – і зимових сховищ. Але переважна більшість кажанів, що залишаються в нас зимувати, використовують для зимівлі підземні сховища: природні печери, закинуті штольні, військові бункери, котрими багатий наш край. Деякі кажани охоче селяться поблизу людських осель, влаштовуючи собі схованки на горищах будинків, під обшивками стін, підвалах, навіть у складах дров.

Експедиція

2


Експедиція

3

наук А.Т.Баштою і працівниками Лубнянського ПНДВ п.Іванівим та п.Мушаком ми знову вирушили на вершину гори Менчіл до відомих печер для зимового моніторингу їхніх літаючих мешканців. Вдалось проникнути у всі п'ять печер і виявити на зимівлі аж п'ять видів кажанів. Великою удачею була знахідка нового надзвичайно рідкісного виду кажана для території Карпат. У всіх печерах виявили місця перебування літніх колоній рукокрилих.

А наступного дня експедиція продовжилась вже на території Новостужицького ПНДВ. Спільно з А.Т.Баштою і працівниками відділення Ганною Генютою, Нелею Чикут, В.Генютою ми вперше вирушили в дорогу до печери Митрова Яма . Через важкопрохідність вдалось обстежити лише перші, найближчі ходи. Для подальших досліджень сподіваємось запросити спелеологів. Кажанів у передніх залах не виявили, адже вони досить холодні. Отож тварини, очевидно, використовують дальні, тепліші. На стінах ходів помітні сліди перебування літніх колоній. Сподіваємось, наша перша експедиція – це перший крок у подальших цікавих і плідних дослідженнях Стужицьких печер.

А завершили експедицію обстеженням відомої штольні в с.Загорб і вперше відкритої печери недалеко від штольні. Виявили і там три різні види кажанів на зимівлі.

Подальші дослідження плануємо продовжити вже в літній період. Сконцентруємося на обстеженні інших печер, відомих нам з попередніх експедицій і тих, про які лише чули з людських розмов. Непізнані таємниці кличуть нас у нові і нові подорожі. І нехай приємним, тихим писком зустрінуть нас в тих печерах їхні господарі – кажани.

Особлива вдячність працівникам Лубнянського і Новостужицького ПНДВ, які підтримали нас в ці холодні і дощові дні, обігріли теплом душі і справжнього природнього вогню.

Неля Коваль, УНППТурбувати тварин під час зимової сплячки не можна. Вийшовши передчасно з стану спокою, кажан може загинути. Брати тварину до рук небезпечно: гострими зубами може сильно вкусити. Якщо кажан випадково залетів у ваше приміщення, відкрийте навстіж вікно і випустіть його. Старі дерева, в дуплах яких виявлені схованки рукокрилих, потребують особливого захисту і збереження. Такі дерева не можна зрізати та влаштовувати біля них місця відпочинку. Неодноразово потурбовані тварини можуть покинути улюблені місця. Вони також прагнуть убезпечитися від хижаків – кішок, куниць.


Видатні жінки в історії екологіїДо 100 річниці відзначення 8 Березня

Видатні люди

4

ропоную вашій увазі історії життя екологічних героїнь з Індії, Африки, Америки, Росії та України – з різними поглядами та Прізними підходами до своєї важливої роботи.

Весною розквітають проліски, птахи навколо співають пісень, а жінки радують всіх чарівною посмішкою. Але жінки – це не тільки красива картинка, це ще й інтелект, який не програє чоловічій поміркованості. Мені здається, жінки більш чуттєві і щирі у своїх емоціях, і це зокрема стосується і відчуття єдності з природою. Поєднання ж інтелекту і щирого захоплення справою дозволило багатьом жінкам досягти неабияких висот в екологічній науці та захисті довкілля.

Сьогодні я хочу низько вклонитися тим жінкам, які присвятили життя боротьбі за наше майбутнє і майбутнє наших дітей. Ці жінки – такі різні, але національність, релігія і мова не мають жодного значення, коли йдеться про захист навколишнього середовища та боротьбу за здорову екологію.

Вандана Шива (Vandana Shiva) – філософ, активіст захисту навколишнього середовища та екофеміністка, брала безпосередню участь у русі Чіпко. Вона автор більше 20 книг, 500 наукових робіт. Фактично вона і стала засновником глобального Екофеміністичного руху. В 1991 році вона заснувала рух «Навдан'я»(Navdanya), що закликає захищати біорізноманіття та багатство живих ресурсів. В 1993 році вона стала лауреатом премії Right Livelihood Award, також відомою як альтернативна Нобелівська премія. Сила Вандани в тому, що за наявності глибоких переконань, вона використовує ще й серйозні наукові дослідження. У своїй статті «Розширення прав і можливостей жінок», Шива стверджує що суспільство, яке базується на правлінні жінок, могло би значно покращити ситуацію в світі. «Головна загроза природі і людям сьогодні – централізація і монополізація влади і контролю» (мається на увазі в руках чоловіків) – стверджує Шива.

Необхідно також згадати і про кампанію, яку організувала Вангарі Маатаі (Wangari Maathai) , найвідоміша в Східній Африці активістка, що бореться з вирубкою лісів, лауреат Нобелівської премії миру 2004 року. В 1977 році професор Маатаі заснувала в Кенії «Рух зеленого Поясу». За останні три десятиліття цей рух перетворився на впливовий фактор змін. Майже 900 000 жінок в селах працюють над створенням лісових розплідників і саджають дерева, в тому числі і з метою збереження біорізноманіття. «Зелений пояс» забезпечив посадку 30 мільйонів дерев в усій Африці. Адже ліси протистоять ерозії ґрунтів, відкривають доступ до чистої питної води, дозволяють отримувати нові врожаї, сприяють боротьбі зі зміною клімату, поглинаючи СО2. Головною метою руху є успішне поєднання екологічного відновлення і економічного зростання. Протягом всієї своєї кар'єри Маатаі демонструвала, що рух на користь біорозмаїття та забезпечення стійкого лісокористування – в Кенії і в усьому світі – нерозривно пов'язаний з досягненнями в області демократії, прав людини та боротьби з бідністю.

(1)

(2)

Джуді Барі (Judi Bari) була екологічною активісткою, яка проголосила: «Я не знаю чи виживе людство. Я не знаю, чи заслуговуємо ми на це». Вона щиро підтримувала ідею

(3)

На мою думку, жінки інтуїтивно відчувають біль планети. Ще в 70-тих роках Індії, саме жінки стали організаторами такого руху Чіпко (Chipko movement). З м о в и х і н д і « c h i p k o » п е р е к л а д а є т ь с я , я к «застрягати»(наприклад, в клеї). М і с ц е ва вл а д а д оз вол и л а к о р п о р а ц і я м з а й м а т и с я комерційними лісозаготівлями. Жінки в селах протистояли цьому. Вони обіймали дерева і не дозволяли їх вирубувати, адже їхнє життя повністю залежало від лісів. Під час цієї компанії з'явився слоган «екологія – це постійна економія», що й досі залишається правдою.

1

2

3


Видатні люди

5

біоцентризму, думку про те, що Земля існує не тільки для споживчих потреб людини, і що люди повинні навчитися жити в балансі з природою, а не намагатися примусити природу підлаштуватися під наші життя. Її важлива робота почалася в 1988 році, коли вона стала контактною особою організації під назвою «Перш за все Земля!» (Earth First!). Організація була покликана вирішувати екологічні питання прямим протестом, але не використовуючи насильницькі методи. Найвідомішою кампанією став протест проти вирубування старовинних лісів червоного дерева в Північній Каліфорнії в 80-их і 90-их рр. Вона стала відомою на всю країну після вибуху бомби в машині, в якій вона була разом з другом-активістом руху. Вони їхали на зустріч з екологічним терористом Родні Корнонадо. Джуді вижила під час вибуху, а померла від раку в 1977 році. Одним з досягнень Барі також вважається зведення разом працівників деревообробних галузей і екологів для конструктивного діалогу завдяки організації «Індустріальні працівники Світу».

Однією з найвидатніших жінок-екологів є Рейчел Карсон (Rachel Carson) , яка почала свій життєвий шлях з вивчення філології, але так захопилася морем, що присвятила всю себе вивченню цієї тематики. Вона написала рекомендації щодо збереження природних ресурсів, а потім почала писати книги. Карсон написала декілька книг, включаючи видатну «Море навколо нас». Вона також була дуже занепокоєна широким використанням пестицидів після Другої Світової війни. В своїй книзі «Мовчазна весна» вона закликала вчених і уряди зменшити використання пестицидів, а простих громадян – змінити своє відношення до ролі людини в природі. Книга базується на наукових доказах та фактичній інформації про негативний вплив пестицидів, гербіцидів та інших шкідливих речовин, які використовувалися в промисловості і сільському господарстві. «Мовчазна весна» домоглася свого – ДДП було заборонено до використання в США в 1972 році, хоча і з деякими виключеннями. Також багато уваги вона приділяла освіті та інформуванню громадськості про красу живого світу. Вона вірила, що природа і людина взаємозалежні.

Україна має велику територію і дуже багаті природні ресурси. І їх є кому захищати. Полтавський Дендропарк був закладений 1962 року, скоро йому виповниться 50. Засновницею та матір'ю парку полтавці по праву вважають Яніну Яценко . Дендролог за професією, вона самостійно розробила проект парку, хоча це більше робота архітектора, об'їздила всю європейську частину колишнього Радянського Союзу у пошуках екзотичних рослин, створила на території парку унікальний розплідник – і завдяки цьому Полтавський дендропарк був визнаний кращим парком Радянського Союзу. Частиною парку став старий Яківчанський ліс – єдиний живий свідок Полтавської битви. Нині цей зелений куточок Полтави має статус пам`ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, в ньому близько 260 видів і форм рослин. Цього року стала переможницею премії «Terre de Femmes – Земля жінок» – конкурсу жіночих екологічних проектів. Його уже другий рік проводить в Україні та ще 15-ти країнах Європи та Північної Америки Фундація «Ів Роше».

Для Кліматінфо підготувала та переклала Вікторія Скічко

(4)

(5)

Яніна Яценко

www.climateinfo.org.ua

У 1986 році Міністерство Енергетики СРСР вирішило збудувати величезну, 200 метрову дамбу на річці Катунь в горах Алтаю. Але біолог і журналіст Марія Черкасова одразу зрозуміла, що ця дамба з р у й н у є і с т о р и ч н у недоторканість, дику природу, призведе до ерозії родючої землі. Крім того, це забруднить питну воду шляхом вимивання з каміння ртуті та інших токсичних речовин. З допомогою Марії було о р г а н і з о в а н о к о м і т е т и порятунку річки Катунь в шести містах країни , відбувалися протести, масово підписувалися петиції проти побудови дамби. І в кінці кінців, будівництво було зупинене. Не менш важливими є й інші наслідки кампанії. Вона сприяла поширенню розуміння в а ж л и в о с т і з а х и с т у навколишнього середовища в СРСР. Марія стала лідером екологічного руху та створила такі організації як Соціально-екологічний Союз, що встановив зв'язки з багатьма міжнародними організаціями.

4

5


Проекти змін

6

Місце зустрічі екологів – Македонія

березні цього року працівниця Карпатського НПП відвідала одну з країн колишньої Югославії – Македонію. Наталія УВертипорох взяла участь у заключному етапі міжнародної

тренінгової програми «Місцевий менеджмент навколишнього природного середовища на урбанізованих територіях». Навчальна програма була організована Шведським інститутом державного управління (SIPU) та Шведською міжнародною агенцією розвитку співробітництва (SIDA) для країн Східної Європи та Балканського півострова. Перший етап Програми проходив минулого року у столиці Швеції Стокгольмі, де учасники мали можливість ознайомитись з основними принципами місцевого менеджменту навколишнього природного середовища та перейняти позитивний досвід цієї країни, який насправді може служити взірцем для наслідування у даній сфері. У Швеції кожному з учасників було надано теоретичну допомогу та сприяння в реалізації власного «Проекту для змін» з метою покращення місцевого екологічного менеджменту в країнах їх проживання.

Через шість місяців всі учасники Програми зустрілися в Македонії. Кожен мав змогу представити свій «Проект для змін» та поділитися успіхами в його реалізації. Слід відмітити, що всі країни, що були представлені на тренінгу, мають спільні екологічні проблеми. Тому представники різних країн мали подібні проекти, що стосувалися менеджменту відходів, впровадження альтернативних джерел енергії, сталої транспортної системи та багатьох інших. Цікаво було спостерігати за тим, як представникам різних країн та різних установ і організацій вдалося долучитися до вирішення екологічних проблем на місцевому рівні , використовуючи власні підходи та ідеї.

За час перебування в Македонії, учасники Програми ознайомилися з менеджментом навколишнього середовища в столиці Скоп'є та інших регіонах країни, відвідали один із чотирьох національних парків країни «Маврово». Надовго в пам`яті кожного залишиться поїздка до найбільшого на Балканському півострові озера «Охрід» та однойменного стародавнього міста, вік якого більше ніж дві тисячі років.

Вже не вперше представники Карпатського НПП беруть участь в міжнародних навчальних програмах. Минулого року п.Марта Корчемлюк взяла участь у даній тренінговій програмі та, перейнявши позитивний іноземний досвід екологічного менеджменту, успішно реалізувала свій проект щодо впровадження роздільного збору сміття на території нашого регіону.

Наталія Вертипорох, КНПП

Проект від Карпатського НПП, що був представлений в цьому році мав назву «На велосипеді – до здорового майбутнього». В рамках даного проекту було проведено ряд різноманітних заходів промоційного характеру з м е т о ю п о п у л я р и з а ц і ї велосипеда , як екологічно чистого виду транспорту в Яремчанському регіоні для розвитку сталої транспортної системи.

Втілені проекти і надалі продовжують своє життя, залучаючи все ширше коло представників різноманітних с е к т о р і в с у с п і л ь с т в а . Позитивний іноземний досвід країн, що мають неабиякі успіхи у с ф е р і е к о л о г і ч н о г о менеджменту, надихають на подальші ді ї на шляху до позитивних змін та сталого розвитку нашого регіону.


Транскордон

7

а Закарпатті чеська делегація на чолі з директором адміністрації краю Височіна Зденеком Kaдлецом Нзнайомилася з об'єктами соціальної сфери, в яких вже

реалізуються спільні інвестиційні проекти.Відбулася зустріч гостей з керівництвом області, в якій взяли

участь голова облради Іван Балога, голова облдержадміністрації Олександр Ледида. Обговорено перелік спільних проектів та заходів співробітництва на 2011 рік. Серед об'єктів спільного фінансування – і дитсадок у гірському селі Стужиця (Великоберезнянського району). Тут вже виконано великий обсяг робіт, а офіційне відкриття садочка заплановане на 1 вересня нинішнього року. А ще чеські друзі допоможуть у ремонті сільської школи.

За матеріалами газети «Східні Карпати»

Фінансування буде спільним

Ось ця будова за короткий час вже стала привабливішою і затишнішою. Тут встановлено нові металопластикові вікна, двері, проведено деякі внутрішні роботи. Після виділення коштів третього траншу двоповерхівка повністю оновиться і радуватиме місцеву малечу теплом і світлом, допомагатиме швидше пізнавати сучасний світ своїх від дбайливих наставників.

Відкриють пункт пропуску «Лубня-Волосате»?

а робочій зустрічі представників органів місцевого самоврядування Великоберезнянщини і повіту Лесько НПідкарпатського воєводства (Польща) обговорено питання

транскордонної співпраці і відкриття на закарпатській ділянці українсько-польської межі нового міжнародного пункту пропуску «Лубня-Волосате».

У зустрічі взяли участь голова постійної комісії з питань транскордонної співпраці облради Михайло Кичковський, керівники Великоберезнянської райдержадміністрації і сільських рад, представники Українсько-польського центру транскордонної співпраці. З польського боку в зустрічі взяли участь Марек Панько, Голова повіту Лесько, і його заступник Станіслав Желашик.

Марек Панько підтримав ініціативи української сторони, що стосуються необхідності ухвалення міжурядового рішення про відкриття нового пункту пропуску на українсько-польській ділянці межі, спільне проведення культурних, спортивних і освітніх заходів, співпрацю в розвитку пішого, велосипедного, кінного туризму, а також спільної організації і проведення Днів добросусідства «Україна-Польща».

Зі свого боку , польська сторона запропонувала використовувати можливості фінансового інструменту Європейського Союзу, Програму транскордонної співпраці «Польща-Білорусь-Україна 2007-2013» і залучити інвестиції у Великоберезнянський район з метою поліпшення інфраструктури доріг і туристичної привабливості регіону.

Сторони домовилися інтенсифікувати роботу щодо транскордонної співпраці і вирішення питання відкриття пішохідно-туристичного пункту пропуску «Лубня-Волосате».

За матеріалами газети «Східні Карпати»


Конкурс

8

У пошуках первоцвітів

Львові закінчується акція «Первоцвіт», під час якої міліціонери виїжджають на місця, де найчастіше продають Урідкісні квіти. Та попри офіційну операцію, з міста так і не

зникли продавці червонокнижних квітів. Екологи застерігають: цього року їх продаж набув особливо нездорового характеру…

– Фактично всі найдешевші квіти, які ми бачимо на ринку чи в переходах, занесені до Червоної книги. Крокус, підсніжник, білоцвіт, рябчик шаховий – щотижня привозять нові партії, подекуди навіть з цибулинами, – розповідає «Пошті» Андрій Прокопів, директор Львівського ботанічного саду ЛНУ імені Івана Франка. – Правоохоронці не можуть покарати всіх, сотні продавців далі возять квіти до міста. Тому моя порада, аби кожен задумався на хвилинку і дав собі відповідь на запитання: «Чи хочу я у майбутньому ще раз побачити ці квіти?» Якщо відповідь ствердна, то ви більше ніколи не купите такий букет.

Першоцвітами називають низку видів дикорослих рослин, що квітнуть наприкінці зими та на початку весни. Підсніжники, проліски, горицвіт, шафран, ряст, зірочки, анемони (дібровні та жовтецеві), сон-трава, білоцвіт – майже всі ранньоквітучі весняні квіти занесені до Червоної книги України. Часто бабусі на ринку розповідають, що продають підсніжники, які не занесені до Червоної книги. Але це не більше ніж байка, щоб приспати совість покупців. Насправді ж, усі види підсніжників – рідкісні. І головна причина зменшення їх популяції – затребуваність на весняному ринку.

За підрахунками експертів з інституту екології Карпат, ще кілька років «промислового паломництва» за первоцвітами – і близько десятка унікальних рослин доведеться викреслити з Червоної книги – вони просто зникнуть. Найбільша небезпека у тому, що часто квіти зривають з цибулиною, а це означає, що вона ніколи більше не виросте на тому місці, де була. Ранні квіти можуть розмножуватися і за допомогою насіння, та через те, що їх зірвали, шансів прорости з «плоду» теж немає.

– Операція «Первоцвіт» триває від 20 лютого до 20 квітня. За цей час правоохоронці періодично виїжджають на ринки, аби перевірити, чи є там незаконні продавці. Точної кількості вирваних квітів наразі ми сказати не можемо, цифри озвучимо після закінчення операції, – розповідає Денис Харчук, речник ГУ МВСУ у Львівській області.

Єдиного штрафу за продаж квітів немає, це залежить від квітки та стану стебла. До прикладу, 9 грн. треба заплатити за підсніжник з цибулиною, 4,5 грн. – за стебло з квіткою і 1,8 грн. за кожну квітку… Водночас, продавці оцінюють рідкісні квіти ще дешевше: нині букетик первоцвітів у середньому коштує 5 грн. і містить близько 20 квіток. Тож не важко підрахувати, що життя однієї квітки коштує близько 25 копійок…

Мар'яна ВербовськаЛьвівська Пошта, вівторок, 29.03.2011, № 34 (1066)

http://www.lvivpost.net/content/view/10189/426/

Н а й ч а с т і ш е , з а с л о ва м и правоохоронців, первоцвіти привозять із Закарпаття та гірських районів. За законом, слідкувати за тим, щоб рідкісні квіти не зривали , мала б екоінспекція, а карати продавців – міліція. На практиці такий механізм виявляється не вельми дієвим. Штрафи у розмірі від 340 до 850 грн. за зривання та н е з а к о н н и й з б у т «червонокнижних» рослин належного ефекту не дають.

Новини сезону


22.03.2011

29.03.2011

заповідник «Горгани» співпрацює з дитячим садочком «Вогник»

року в приміщенні Християнсько-екологічної школи, що знаходиться в Черниківському ПНДВ природного заповідника «Горгани», відбулася презентація проекту «Розвиток Християнсько-екологічної школи – запорука виховання всебічно розвинених дітей»

Були присутні: священник місцевої церкви, представники районної ради та РДА, голова Зеленської сільської ради та депутати, працівники природного заповідника «Горгани», працівники державного підприємства «Надвірнянське лісове господарство», педагоги та учні Черниківської ЗОШ І-ІІ ст., члени природничого клубу «Кедрина». Ведучими були – голова та заступник голови клубу «Кедрина» – Людмила Кравчук і Світлана Лахва. За українським звичаєм хорошу справу розпочинають з молитви, тому перше слово було надано священнику села Черник отцю Мирону.

Доповідачі презентували: село Черник та його проблеми (голова сільської ради – Віталій Хопта), громадську організацію «Кедрина» та її діяльність (голова – Людмила Кравчук), природний заповідник «Горгани» (директор – Василь Кисляк), проект «Розвиток Християнсько-екологічної школи – запорука виховання всебічно розвинених дітей» (координатор проекту – Людмила Кравчук). Виступили представники районної влади – начальник управління економіки РДА Василь Уніят та голова депутатської комісії районної ради Іван Забронський. Всі присутні підтримали ідею проекту і надаватимуть допомогу в його виконанні.

року в Надвірнянській районній бібліотеці для дітей ім.Ірини Яцури відбулося третє в цьому році засідання дитячого екологічного клубу «АРНІКА». Тема обговорення – Операція «Жива вода». Тема засідання була вибрана невипадково, адже 2005-2015 роки проголошено ООН Міжнародним десятиріччям дій «Вода для життя». Присутні дізнались багато цікавої інформації про воду та її вплив на життя на Землі, про екологічні проблеми, зокрема забруднення річок, озер, джерел та потічків, про те, як ці проблеми може вирішувати кожна людина. Учням було продемонстровано науково-популярний фільм «Велика таємниця води».

Вже багато років природний . Щороку спільно проводяться різні

акції і заходи, працівники заповідника розповідають дітям про заповідник, природно-заповідні об'єкти України, природоохоронну діяльність.

Світлана Лахва, Людмила Кравчук, ПЗГ

Новини Горган

9


араз відомо близько 15 тисяч різних видів мурашок, причому більшість із них мешкає в тропічних і субтропічних районах, на Зтериторії України мешкає біля 70 видів, більшість яких живе у

лісах. Найбільш корисні для лісу мурашки, що відносяться до роду Formica і відомі під загальною назвою «руді лісові мурашки». Це звичайна руда лісова мурашка, мала лісова мурашка, лугова мурашка та ін.

Без перебільшення можна сказати, що мурашки живуть на суші майже скрізь. Їх немає лише в приполярних зонах та поясі вічних снігів у горах. Вони будують дуже складні гнізда в ґрунті, заселяють сухі гілочки дерев, пеньки, стовбури. Досить часто можна побачити невеликі отвори й на засфальтованих доріжках, біля яких метушаться мурашки. Навіть у наших будинках іноді з'являються ці досить набридливі мешканці. На луках зустрічаються земляні купини, заввишки іноді до одного метра. Вони також споруджені мурашками. В гірських районах гнізда цих комах можна відшукати майже під кожним каменем.

При високій густоті розміщення гнізд у лісонасадженнях (5-6 шт. на 1 га) мурашки стримують наростання чисельності шкідливих комах і запобігають виникненню масових спалахів небезпечних шкідників лісу. Крім цього мурашки розпушують і збагачують ґрунт органічними речовинами, поліпшують його водний і повітряний режими. У результаті створюються сприятливі умови для відтворення багатьох деревних і чагарникових порід, розташованих біля мурашника.

Хижі мурашки збирають корм з ранньої весни до пізньої осені. В цей період вони знешкоджують комах не тільки на поверхні ґрунту, а й на стовбурах і гілках дерев.

Іноді вони можуть завдавати шкоди людині. Деякі види є проміжними господарями гельмінтів – паразитів домашньої худоби. Ще одна дуже цікава риса життя мурашок – їхній зв'язок з попелицями. Саме попелиці виступають як головні постачальники цукристих речовин, які в харчовому раціоні мурашок відіграють важливу роль. Причому мурашки пасуть не лише попелиць, а й їх родичів – щитівок, листоблішок, цикадок. Така діяльність мурашок в букових лісах та садах небажана.

Говорячи про тривалість життя мурашок, важливо розрізняти два поняття: існування особини і сім'ї. Робітники здебільшого живуть один-два роки, зрідка – до трьох-чотирьох, якщо на своєму повному небезпек життєвому шляху не зустрінуть ворога, дужчого за себе. Самки в гніздах живуть набагато довше – до 15-17 років. В той же час самці гинуть через кілька днів після шлюбного льоту.

Сім'ї мурашок, якщо не руйнувати їхню домівку, можуть жити десятки років. Може дещо змінитись місцезнаходження мурашника, багато разів буде повністю оновлене все населення гнізда, значно збільшаться розміри сім'ї, але гніздо буде жити, ніби стверджуючи могутність життєвих сил природи.

Отже, в природі мурашки відіграють величезну роль і посідають чільне місце серед представників тваринного світу.

Колектив зоологічної лабораторії КНПП

Зоологічні цікавинки

10

Хто вони, мурашки?


Конкурс

11

голошено районний конкурс «Первоцвіт-2011» – у ньому беруть участь вихованці дитячих садочків та шкіл району. ОНа фото роботи дітей з дитячого дошкільного закладу

«Вогник», Надвірнянських ЗОШ №2, №3 та інших шкіл району. Світлана Лахва, Людмила Кравчук, ПЗГ

–


Новини Гуцульщини

12

то там опівночі по лісу блукає? То опришко Довбуш легінів збирає... Сьогодні гуцульська народна пісня звучить як Хзнущання. Минув час, коли карпатські ліси належали борцям

за народну свободу. Нині не опівночі, а вдень по лісу відкрито роз'їжджають люди з

бензопилами й валять дерева, завантажуючи сировиною сотні місцевих пилорам. Нелегальний промисел розквітнув у буремні 90-ті та не припиняється дотепер. Неконтрольована вирубка лісових масивів у 1998 році спричинила повінь на Закарпатті. Після цього громадськість виступила з ініціативою створення національного природного парку. Косівська районна рада прийняла відповідне рішення. У результаті 14 травня 2002 року президент Леонід Кучма підписав указ «Про створення національного природного парку «Гуцульщина».

Утворення парку принесло певні результати: хоч вирубка лісу продовжувалася, але в менших масштабах. Натомість виявилось, що не всі депутати голосували за захист лісу цілком безкорисливо. Дехто вважав, що йому закон не писаний, а от від конкуренції захистити допоможе. «Під'їжджали» до керівництва природного парку й ті, хто бажав взяти ліс в оренду – чи то під туристичну інфраструктуру, чи то під «розпил». Платити справжню ціну не хотіли, пропонували «на лапу». Та вести такі розмови з директором парку Василем Пророчуком, заслуженим природоохоронцем України – пусте марнування часу.

З того й почався конфлікт між державою та місцевим самоврядуванням на Косівщині. У 2004 році депутати районної ради почали агітувати проти вилучення лісових угідь під захист держави. У 2006-му райрада переходить до рішучих дій: скасовує своє рішення про утворення природного парку та оголошує місцевий референдум. А під шумок – роздає ліс у оренду.

Втім, за зверненням прокурора суд не дозволив райраді «взяти своє слово назад». Рішення про створення природного парку залишилось в силі. Що ж до референдуму, то явка на нього склала провальні 29%. Навіть відсутність народної підтримки не зупинила «борців за ліс». Чи то пак – за «зелень», яку в тому лісі «рубають».

І їх можна зрозуміти. Скажімо, найактивніший борець проти НПП «Гуцульщина»– керівник ПП «Гош» Михайло Данилюк. Цей пан на землі природного парку збудував близько двох десятків різних споруд господарського призначення. Тож, залякуючи гуцулів тим, що в «заповідному» лісі скоро нібито не можна буде й хворосту зібрати, а дрова для опалення доведеться купляти втридорога за європейськими цінами – він перш за все турбується про власну вигоду. Загалом останні роки в лісі «виросло» багато туристичних об'єктів, у які власники вклали мільйони гривень. Усі ці об'єкти з точки зору права знаходяться в «підвішеному» стані. Узаконити їх неможливо, знести – теж, бо то є священна приватна власність.

Місцеві вибори 31 жовтня 2010 року тільки законсервували проблему. Політикам, у риториці яких нападки на НПП «Гуцульщина» займають чільне місце, удалося переобратися на новий термін та знову окупувати комісію з використання земель лісового фонду в райраді. Виборці не почули застереження

Хто зупинить «розпил» гуцульських лісів?

Карта Івано-Франківської області, зеленим позначено

Косівський район

Герб Косівського району


Новини Гуцульщини

13

екологів щодо нечесності таких методів політичної боротьби. А отже, спроби «розпилити» гуцульські ліси можуть продовжитись на тлі мовчазної байдужості «електорату».

У безнадійній, здавалося б, ситуації нині з'явився привід не втрачати оптимізму. Схоже, що в Києві, на державному рівні, є політична воля вирішити проблему захисту карпатських лісів. Принаймні, такий висновок напрошується із заяви міністра екології та природних ресурсів України Миколи Злочевського: «Ми повинні раз і назавжди поставити крапку в конфлікті навколо парку «Гуцульщина». Це один із наймальовничіших куточків Карпат з унікальною флорою та фауною. Він знаходиться під патронатом президента України. Ми повинні зробити все можливе, щоб убезпечити природоохоронні території Косівщини від посягань різноманітних ділків та нечистих на руку чиновників, захистити неповторну природу, яка є надбанням усієї держави». І підкреслив: «В державі є влада, яка захистить законні позиції існування парку».

Патронат президента, про який згадує міністр, уже проявився вельми вагомим внеском. Наприкінці 2010 року Віктор Янукович доручив уряду передбачити в державному бюджеті видатки на розроблення проектно-кошторисної документації будівництва туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая» у НПП «Гуцульщина». І дійсно, паркові виділили на організацію щорічного дитячого свята 2,2 мільйони гривень.

Очевидно, що влада взялася за діло всерйоз. Хотілося б лише побажати, щоб не наламали дрова.

Як у природі важлива рівновага, так і державі слід вдаватися до примусу лише в крайньому випадку – коли не вдається за допомогою медіації знайти компроміс між запитами ринку та захистом природних ресурсів.

Адже ліси Гуцульщини мають захищатися державою як власність усього українського народу. Як наше спільне національне багатство.

Юрій Шеляженко, спеціально для «Української правди»http://www.pravda.com.ua/columns/2011/03/10/5995191/


правжній переполох серед малопоінформованих читачів викликала поширена нещодавно в Інтернеті інформація Спро наміри Європейського Союзу (ЄС) з весни 2011 року

жорстко контролювати легальність імпортованої деревини. ЄС і справді нещодавно ухвалив відповідну директиву, але набере чинності вона з весни не нинішнього, а 2013 року. Невірна дата потрапила до ЗМІ через випадкову помилку на сайті відомої екологічної організації. «Гаряча» новина викликала широкий резонанс і була миттєво розтиражована більшістю українських новинних сайтів.

Тим не менше, рано чи пізно нові жорсткі вимоги ЄС до лісового сектора запрацюють. І Україна має активно готуватися до цього , вважають експерти програми ENPI-FLEG («Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії»). Експерти ENPI-FLEG провели дослідження «Стислий огляд умов забезпечення легальності походження деревини в Україні», в якому проаналізували наявні елементи системи легалізації деревини в Україні та надали рекомендації з покращення ситуації.

Згадані вище жорсткі вимоги диктує Регуляція ЄС №995/2010. Вона вимагає постачати на ринки ЄС деревину та лісопродукцію лише легального походження. До березня 2013-го торговці мусять не тільки розробити, а й впровадити due diligence – систему заходів для перевірки законності планованої діяльності (у цьому випадку – торгівлі деревопродукцією).

А компанії-експортери, в тому числі й ті, що працюють в Україні, муситимуть надавати необхідні підтвердження легальності походження своєї продукції. Інакше вони можуть втратити свої позиції на європейському ринку.

На сьогодні в Україні вже зроблено кілька кроків до створення системи легалізації заготівлі та обігу деревини. Це, зокрема, запровадження сертифіката легальності походження деревини і лісоматеріалів (СЛПД). Кожен експортер має отримати СЛПД на кожну партію лісопродукції, оформлену одним транспортним документом. Щоб отримати СЛПД, експортер надає в обласне управління лісового господарства або транспортні документи на купівлю деревини (лісоматеріалів), або лісорубний квиток.

Другий крок – створення єдиної державної системи електронного обліку деревини. Поки що працюють лише окремі її елементи, частіше – на рівні окремих лісгоспів. В цілому система ще знаходиться на стадії розробки і вимагає чималих коштів для її вдосконалення і впровадження.

І, нарешті, легальність української лісопродукції підтверджує добровільна сертифікація частини українських лісгоспів за різними міжнародними програмами. Зазвичай такі сертифікати (не плутати з СЛПД!) засвідчують не тільки певний рівень ведення лісового господарства, а й, наприклад, збереження біорізноманіття, захист прав місцевих жителів та малого бізнесу тощо.

Сьогодні кожен з цих елементів ще вимагає суттєвого доопрацювання. Наприклад, Регуляція №995 охоплює майже повний перелік категорій товарної групи 44 «Деревина та вироби з

Браконьєрське вікно в Європу закриється через два роки

Новини галузі

14


неї»(крім деревного вугілля, стружки та бондарної деревини). Це набагато більше за список тих товарів, на які в Україні видається СЛПД.

Крім того, на практиці для отримання СЛПД експортер найчастіше надає не лісорубний квиток, а документи на купівлю деревини. Тобто СЛПД фактично є свідченням купівлі лісопродукції, а не її легальності. Тому експерти ENPI-FLEG рекомендують обов'язково вписувати у СЛПД номер лісорубного квитка. Лісорубний квиток (ЛК), по суті, це спеціальний дозвіл (ліцензія) і є дуже важливим документом. За лісорубним квитком здійснюється розрахунок лісоматеріалів, встановлюються умови лісокористування і транспортування заготовленої деревини тощо. ЛК також використовують для обліку оплати за користування лісовими ресурсами.

Перш ніж отримати його, треба підготувати ще низку документів, зокрема, план лісосіки, карту технологічного процесу розробки лісосіки тощо. Тому занесення номера лісорубного квитка до СЛПД у разі потреби дасть змогу простежити легальність деревини аж від лісосіки.

Крім розвитку і вдосконалення існуючих, необхідно створити й нові елементи системи підтвердження легальності. Зокрема, в законодавстві Україні немає прямого визначення незаконних рубок. Утім, як і поняття «нелегальна деревина». Тому для успішної боротьби з обігом нелегальної деревини держава має ухвалити законодавчі акти, в яких будуть чітко сформульовані терміни, що не тільки визначали б статус легальності деревини на всіх етапах її обігу, а й дали б вичерпний перелік випадків, у яких деревина набуває статусу нелегальної. Також потрібно чітко регламентувати діяльність державних органів у випадку виявлення нелегальної деревини на кожному етапі тощо.

Існує й ціла низка інших методів підвищення прозорості системи лісозаготівлі та транспортування деревопродукції, обговорити які якнайшвидше – для початку у професійному середовищі – вважають за необхідне експерти ENPI-FLEG.

Повний текст дослідження «Стислий огляд умов забезпечення легальності походження деревини в Україні»можна завантажити за посиланням: http://www.fleg.org.ua/index.php?id=14&tx_ttnews[tt_news]=90&cHash=273b757159e71e74eaa249e575f99ecc

Олег Листопадhttp://jeynews.com.ua/news/d0/54957


15


риказка про те, що «природа закінчується там, де починається навколишнє середовище», на жаль, актуальна Пдля України. Склалася парадоксальна ситуація: опитування

громадської думки незмінно показують, що понад половина респондентів (а в промислових центрах – до трьох чвертей) вважають екологічні проблеми пріоритетними. Але при цьому серед чималої кількості планів вони традиційно були другорядними, і фінансування відповідних програм здійснювалося за глибоко залишковим принципом.

Не можна сказати, що проблеми не визнавали, але більшість заходів щодо поліпшення ситуації залишалися на папері. Якийсь час ситуацію рятувало те, що в період економічної кризи 90-х промислові підприємства різко скоротили викиди. Однак варто було ситуації в економіці поліпшитися, як рівень забруднення знову почав підвищуватися на 2-3% на рік. Тим більше що очисні споруди ще радянського періоду за останні 20 років новішими не стали. А нові можна перелічити по пальцях.

Бізнес екологічними проблемами теж не сильно заморочується. Так, на початок минулого року сертифікати системи управління якістю одержали в Україні 1630 підприємств, із них на системи екологічного управління – трохи більше 3%.

Загалом проблем накопичилося стільки, що відсутність фронту робіт Міністерству екології та природних ресурсів України точно не загрожує. Навіть щоб просто стабілізувати ситуацію, доведеться докласти колосальних зусиль...

У грудні минулого року в Україні вступив у силу закон про стратегію державної екополітики до 2020 року. У ньому дуже багато правильних слів та ідей. В цілому рівень забруднення передбачається знизити на 20%, а за стаціонарними джерелами (читай – промисловими підприємствами, водоканалами і т.ін.) – узагалі на 25%.

Залишається «дрібниця» – знайти на ці проекти ресурси та правильно їх розподілити...

Відверто кажучи, більшість експертів вважають: якщо закладені орієнтири виконають хоча б наполовину, буде чудово. В екологічному міністерстві налаштовані більш оптимістично, хоча й визнають: проблеми величезні, тож вирішити їх наскоком, за принципом «усе й одразу», не вийде.

Як заявив міністр екології М.Злочевський, «прийняття стратегії та наша робота в рамках міжнародних договорів показує серйозність підходу України до вирішення екологічних проблем. Ця робота потребує розширення джерел фінансування природоохоронних заходів. І один із пріоритетів у діяльності Мінприроди – співробітництво з міжнародними організаціями та країнами-донорами».

На цей рік на розв'язання екологічних проблем заплановано 627,4 млн. грн., у тому числі 159 млн., що очікуються за цією лінією від Єврокомісії. Угоди про часткове фінансування Євросоюзом наших екологічних програм було досягнуто наприкінці минулого року. Всього на природоохоронні цілі впродовж трьох років ЄС виділить 35 млн. євро (371 млн. грн.). Зовнішнє фінансування розпочнеться після затвердження Плану дій з реалізації екологічної стратегії, яке очікується вже в другому кварталі.

У Мінекології спланувалися...

Багато чого залежить від у с п і ш н о с т і в и к о н а н н я Національного плану дій з о х о р о н и н а в к о л и ш н ь о г о природного середовища України на період 2011 – 2015 років. Д о к у м е н т в и й ш о в д о вол і об'ємним, а його суспільне обговорення – бурхливим. Досить сказати, що свої поправки запропонували 129 громадських організацій, які висловили близько тисячі зауважень. Багато чого з того, що врахували в плані, мимоволі довелося відсунути на потім, на період до 2020-го. Причина така сама – бракує ресурсів.


16


На тлі потреб країни всі цифри не надто вражають, але самі по собі гроші пристойні. Основне – одержати від них реальний ефект. Для цього кошти сконцентрують на невеличкій кількості проектів, які передбачають швидку віддачу.

«Єврогроші» використовуватимуться з метою зближення екологічного законодавства України з нормами законодавства ЄС і розвитку структур управління екологічним проектами – як державними, так і неурядовими.

Крім того, фінансуватимуться проекти в таких підсекторах, як охорона атмосфери та води, переробка відходів і відновлення природного біорізноманіття (маються на увазі заповідники). Всього за 2011-2013 роки в цих секторах уряд України має виконати дев'ять ключових показників, забезпечивши максимальну прозорість процесу.

Деякі проекти відносно маловитратні – наприклад, необхідно буде провести банальне позначення території заповідників на місцевості. Адже кордони територій часто існують лише на папері, що відкриває можливості «відкушувати» ласі шматки земель і запускати в заповідники мисливців.

Торік президентом України видано 13 указів, якими створено дев'ять нових національних природних парків, розширено території Канівського природного заповідника, Карпатського біосферного заповідника, національних природних парків «Святі гори» і «Синевір». Заповідна територія збільшилася на 225 тис. га. Нині перед міністерством поставлено завдання в найближчі місяці позначити на місцевості як нові природоохоронні території, так і не позначені старі.

Також у 2011-му планується створити транскордонні заповідники: на кордоні України, Польщі та Білорусі – «Західне Полісся», а на Львівщині – українсько-польське «Розточчя».

Проблема захисту атмосфери помітно складніша та більш витратна. Взагалі європейський принцип досить простий: «Забруднювач навколишнього середовища і користувач природних ресурсів платять повну ціну». Проте в нас поки що такої звички не спостерігається.

Нині промисловим підприємствам просто немає сенсу інвестувати кошти в природоохоронні програми, тому що в сотню разів дешевше заплатити штраф. У результаті проанонсовані проекти зависають на роки.

За даними статистики, основними забруднювачами атмосферного повітря є підприємства переробної (31% обсягу викидів в атмосферу від стаціонарних джерел), добувної промисловості (ще 21%) і підприємства електро- і теплоенергетики (40%).

Міністр екології М.Злочевський уже наводив порівняння із найближчими сусідами: у Росії прийняте рішення, що з 2014 року підприємства платитимуть у разі перевищення встановленого ліміту скидання чи розміщення відходів 50-разову ставку екологічного податку, у Білорусі – 15-разову. У нас поки що зі складнощами пробивають збільшення ставки екологічного податку в 10 разів.

Нин і частину кошт ів передбачається вид ілити теплоенергетикам на програми добудовування електрофільтрів і встановлення систем очищення газів. Тим більше що є кілька заморожених у період кризи проектів. Це дасть змогу досить помірними вкладеннями забезпечити значний ефект. Поки ж 13


17


наших найбільших ТЕС входять у сотню найбільших забруднювачів атмосфери в Європі.

Передбачається провести конкурсний відбір щонайменше п'яти інвестиційних проектів для підприємств теплоенергетики (кожен потужністю не менш як 500 МВт), спрямованих на зменшення забруднення атмосферного повітря. На ці цілі орієнтуватиметься, зокрема, система пільгового кредитування та здешевлення комерційних кредитів.

До 2015 року передбачається знизити сумарні викиди двоокису вуглецю теплоенергетикою в навколишнє середовище на 10% та запустити ряд нових інвестиційних проектів.

У сфері захисту водних ресурсів теж рухатимуться поетапно. Вже цього року проведуть принаймні п'ять конкурсів серед водоканалів невеличких міст із населенням до 250 тис. чоловік із метою реалізації інвестпроектів. Переможцям конкурсу буде надане пільгове кредитування для закупівлі установок хімічного видалення сполук азоту і фосфору зі стічних вод і зневоднення та утилізації активного мулу. Починаючи з наступного року до програми планується підключити щонайменше п'ять обласних центрів із населенням 500 тис. чоловік кожний.

Крім того, акцент роблять на розв'язанні проблеми побутових відходів, які буквально заполонили наші міста та особливо передмістя. До 2015 року передбачається забезпечити захоронення не менш як 70% побутових відходів міст із населенням понад 250 тис. чоловік у спеціалізованих і екологічно безпечних полігонах. Триватиме і вивезення з України небезпечних відходів. За словами М.Злочевського, «до кінця наступного року завершимо роботу з утилізації прострочених отрутохімікатів та пестицидів і найближчим часом розпочнемо будівництво заводу з утилізації автомобільних шин, якими просто завалена Україна». На підході – проект будівництва спеціальних печей для знищення медичних відходів.

Перспективи фінансування екологічних проектів у малих містах багато в чому залежать від ступеня активності їхньої влади з добування грошей. У програмі прямо йдеться про передачу великої кількості повноважень (і відповідальності) на місця, із розробкою регіональних програм.

Вперше передбачено механізм об'єктивного контролю виконання екологічних заходів, включаючи й регулярні звіти про реалізацію національної екологічної політики. А загалом чарівної палички програма не пропонує. Це документ про те, як зробити побільше з допомогою наявних обмежених ресурсів, чого в міністерстві й не приховують. Що швидше ознака сили, ніж слабкості.

Євген Кирилов«Дзеркало тижня. Україна» №8, 04 Березень 2011

http://www.dt.ua/articles/76815


18


18 березня 2011 року у Екотуристичному візит-центрі за ініціативою відділу пропаганди екологічної освіти Карпатського національного природного парку було проведено учнівську конференцію «Екологічна весна-2011», в якій взяли участь не лише працівники КНПП, але й представники загальноосвітніх закладів Яремчанщини – вчителі та учні.

Конференцію відкрив вступним словом заступник директора з наукової роботи, к.б.н. Киселюк О.І., який висвітлив загальну екологічну ситуацію в регіоні та відзначив не тільки значення Карпатського НПП як важливої природоохоронної установи на Яремчанщині, але й роль підростаючого покоління у формуванні подальшого сприятливого іміджевого стану нашого довкілля.

Наступна доповідь була присвячена важливій екологічній даті – 22 березня – Міжнародному Дню Води. ЇЇ озвучила завідувач лабораторії аналітичного контролю і моніторингу КНПП і, водночас, голова ЯМЕГО «МАМА-86-Яремче» Корчемлюк М.В. Вона повідомила, що в цьому році Міжнародний День Води проходить під назвою «Вода для міст». В презентації були висвітлені проблеми водних ресурсів Яремчанщини, які нероздільно пов'язані з проблемами засмічення території твердими побутовими відходами.

Цікавою була презентація про збереження першоцвітів, яку підготувала завідувач лісівничо-ботанічної лабораторії Тимчук О.В. І не можна не погодитися з тим, що купуючи підсніжники чи інші види первоцвітів люди підтримують варварський браконьєрський бізнес, формуючи попит. Адже відомо, що нема попиту – нема пропозиції.

Доречним та цікавим був також виступ головного природознавця Купчака І.В., який наголосив, що за порушення природоохоронно го режим у і снує адм ін і с тративна відповідальність у формі штрафів та стягнення збитків.

До акції «Птахи прилетіли» було продемонстровано презентацію з інформацією про птахів Карпатського НПП, що мала звуковий супровід, який відображав голоси різних птахів. Презентацію підготував м.н.с. Стефанюк В.Ю.

Для учасників семінару проводилася вікторина «Впізнай голос птаха». Найактивніші учасники нагороджувалися грамотами та інформаційними матеріалами.

Про особисту відповідальність перед Творцем за стан довкілля та інформацією про великопосну екологічну ініціативу 2011 року Божого «Зелений Великдень: екологічне навернення задля воскресіння довкілля» виступила інженер відділу рекреації Гнатюк Н.М. Мета проведення акції полягає в тому, щоб спричинитися до поглиблення свідомості щодо відповідальності за створений Богом світ та привернути увагу громадськості до проблем довкілля.

На завершення конференції її організатори та учасники зійшлися на думці, щоб провести учнівську конференцію такий же захід і в навчальних закладах Яремчанського міського відділу освіти.

Леся Гайдук, КНПП

Екологічна весна Екоосвіта

19


благословення правлячого Архиєрея Івано-Франківської єпархії УГКЦ Кир Володимира (Війтишина), Екологічний Зцентр Івано-Франківської єпархії і Мальтійська Служба

Допомоги, за сприяння Бюро УГКЦ з питань екології, розпочали в часі Великого посту екологічну ініціативу «Зелений Великдень: екологічне навернення задля воскресіння довкілля».

Мета ініціативи полягає в тому, щоб спричинитися до поглиблення свідомості щодо відповідальності за створений Богом світ та шляхів її здійснення у повсякденному житті кожної людини.

Головними завданнями ініціативи є:џПривернути увагу віруючих людей та громадськості до проблем

довкілля.џСприяти усвідомленню їх особистої відповідальності за

створений Богом світ та за ту шкоду, яку вони завдають йому, а рівночасно і самим собі.

џПоширити вчення Церкви щодо питань екології та збереження створіння.

џСпонукати в часі Великого посту до покаяння та «екологічного навернення», які мають відбутися завдяки усвідомленню гріховності безвідповідального ставлення до природного середовища, примиренню з Богом і відмові від стилю життя, який є руйнівним для довкілля.

џЗаохочувати до посиленої молитви та діл милосердя стосовно страждаючого довкілля.

џЗапропонувати конкретні кроки для покращення стану довкілля в рамках нашої повсякденної життєдіяльності, як наприклад, загальнодоступні можливості заощадження тепла, енергії, води тощо.

џІніціювати підтримку та розвиток відповідних освітньо-виховних та практичних заходів природоохоронного спрямування на парафіяльному, єпархіальному і загально-церковному рівнях.

Яким чином можна долучитись та підтримати ініціативу?Згідно з благослословенням та рекомендаціями владики

Володимира, правлячого Архиєрея Івано-Франківської єпархії, від душпастирів очікується:

џЩоб вони інформувати парафіян про екологічну ініціативу «Зелений Великдень», спричинялися до осягнення її мети та головних завдань.

џХоча б в одну неділю, в часі Великого Посту, на Літургії виголосити на сугубій ектенії спеціальне прошення за збереження створеного Богом світу: «Владико Вседержителю, подай нам ласку покаяння і навернення, щоб ми побачили в оточуючій природі Тебе Самого – Творця і доброго Батька та з любов'ю доглядали створений Тобою світ, молимось Тобі, вислухай і помилуй».

џПринаймні на одній з недільних проповідей, у часі Святої Чотиридесятниці, звернути особливу увагу на питання християнської відповідальності за природне довкілля.

Від вірян та громадськості очікується:џНебайдужість і детальне ознайомлення із запропонованою, в

рамках ініціативи, інформацією, а також прагнення усвідомити, що відповідальність за довкілля є невід'ємною складовою Віри в Бога Творця і Спасителя людини та всього світу.

џКонкретні діла милосердя до природи, які виявляються

Зелений Великдень Екоосвіта

20


насамперед у намаганні не завдавати їй шкоди: не засмічувати довкілля, не забруднювати повітря та воду, не рвати та не купувати первоцвітів, які знаходяться перед небезпекою цілковитого знищення, не підпалювати залишки рослинності... Наше повсякденне життя, професійна діяльність, господарювання та проведення дозвілля мають бути максимально дружніми до довкілля. Кожен з нас може суттєво зменшити негативний вплив на природу завдяки подоланню споживацької ментальності; раціональному і поміркованому використанню персонального авто та побутових приладів; заходів спрямованих на заощадження тепла, струму та води; зменшенню побутових відходів тощо.

Сподіваємося на різноманітні нові ініціативи і практичні зусилля зі сторони віруючих та небайдужих людей, громадськості, органів державної влади і місцевого самоврядування, спрямовані на покращення стану довкілля в різних регіонах та в Україні в цілому. Детальнішу інформацію та матеріали про ініціативу, а також про освітньо-виховні та практичні заходи здійснені в її рамках, можна дізнатися за: та З сердечними побажаннями благодатного передпасхального часу покаяння і екологічного навернення

џЕкологічний Центр Івано-Франківської ЄпархіїџМальтійська Служба ДопомогиџБюро УГКЦ з питань екології

www.ecoburougcc.org.ua www.malteser.if.ua

http://ecoburougcc.org.ua/ekolohichni-novyny/78-velikoposna-ekologichna-initsiativa-2011-r-b

.

Екоосвіта

21

Костел св.Франциска Борджія (збудований у 1901-1902 рр.) – унікальний одновежевий дерев'яний храм німецьких колоністів в стилі неоготики, одна з найекзотичніших дерев'яних споруд України.

Сьогодні Костел св.Франциска Борджія (с.Розлуч, Турківський район, Львівська область) терміново потребує допомоги благодійників – за додатковою інформацією та пропозиціями просимо звертатися доСавчака Романа Миколайовича за телефоном: (097) 436 32 43

Потрібна допомога

http://www.malteser.if.ua/

Карпатський національний природний паркІвано-франківська область м.Яремче, 78500вул.В.Стуса, 6e-mail:

Природний заповідник «Горгани»Івано-Франківська областьм.Надвірна, 78400вул.Комарова, 7e-mail:

Ужанський національний природний паркЗакарпатська областьс.м.т.Великий Березний, 89000вул.Незалежності, 7e-mail:

[email protected]

[email protected]

[email protected]

Наші контакти

Проект

Компонент

:Збереження та стале

використання природних ресурсів Українських Карпат

:Комунікації та стимулювання обізнаності у Карпатському національному природному

парку, Ужанському національному природному

парку та Природному заповіднику «Горгани»

Редакціяінформаційного вісника

[email protected]

22


«Дні народження» природоохоронних територій

03.04.1999 року - Рівненський ПЗ21.04.2004 року - Ічнянський НПП23.04.1981 року - Дунайський БЗ

27.04.2009 року - Гетьманський НПП30.04.2009 року - НПП «Бузький Гард»

12.05.1998 року - Казантипський ПЗ12.05.1998 року - Опукський ПЗ

14.05.2002 року - НПП «Гуцульщина»

надіслала Світлана Лахва, ПЗГ

Квітень

Травень

БерезеньБерезень часом снігом сіє, часом сонцем гріє.Буває березень за всі місяці вартий.Від березневих дощів земля квітне.Март усіх місяців варт.Март невірний: то сміється, то плаче.Ні в березні води, ні в квітні трави.У березні день з ніччю зустрічаються.У березні зі стріх капле, а в квітні травицею пахне.

КвітеньВ квітні земля пріє.Квітень з водою – травень з травою.Квітневий день рік годує.Сухий квітень – голодний рік.У квітні ластівка день починає, а соловей кінчає.

ТравеньДощ у травні – урожай справний.За мокрим травнем іде жаркий червень.Травень ліси одягає – літо в гості чекає.У травні все буяє, а в червні – визріває.У травні пня вбери, то красним буде.

Попова О.А. Живлюще джерело. Кращі прислів'я та приказки

українського народу. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2007. - 448с.

Живлюще джерело

potik template new-12 · Місце зустрічі екологів – ... Непізнані...

Documents