ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНІ ПІДХОДИ В РОБОТІ

ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА

З УЧНЯМИ ШКОЛИ - ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ Харитонова Світлана Миколаївна,

практичний психолог-методист

Сутністю інклюзивної освіти є навчання дітей з особливими потребами в загальноосвітній школі за умови пристосування освітнього про-стору до індивідуальних особливостей дітей, надання якісних освітніх послуг таким дітям. Навчання зазначеної категорії дітей передбачає використання особистісно орієнтованих підходів у навчально-виховному процесі, застосування індивідуальних, групових форм роботи, враховуючи вплив різних видів розладів і хвороб на процес навчання.

З 2008 року в нашій школі здійснюється навчання учнів з ДЦП в умовах інтеграції дітей з особливими потребами в шкільне середовище. За визначений період практичний психолог пройшла відповідну фахову підготовку, взяла участь у навчальних семінарах-практикумах міського Центру практичної психології та соціальної роботи та кафедри психології обласного інституту підготовки педагогічних працівників, брала участь у Всеукраїнській науковій конференції з питань навчання та розвитку дітей з ДЦП, що підвищило рівень теоретичної підготовки спеціаліста.

Перший досвід школи в цілому та психолога зокрема в роботі з особливими учнями ми вважаємо позитивним, оскільки учні тепер уже 7 класу перейшли на інклюзивну форму навчання і справляються із новими завданнями вдало. Окрім цього, школа набула позитивного іміджу з питань освіти та розвитку даної категорії школярів, тому з даного навчального року ми знову відкрили 1 спеціальний клас з інтегрованим навчанням, в якому навчаються 6 дітей з цим же діагнозом.

Працівниками психологічної служби та спеціалістами школи створені умови для збереження психічного здоров’я дітей з особливими потребами, для пристосування навчального простору до індивідуальних особливостей дітей, надання якісних освітніх послуг дітям із захворюванням на ДЦП. Для навчання зазначеної категорії дітей ми розробили і апробуємо особистісно орієнтовані корекційні програми,здійснюємо систематичну розвивальну та корекційну роботу,застосовуємо індивідуальні, групові форми, враховуємо особливості хвороб та розладів у процесі розвитку дітей - учнів з особливими потребами.

Пріоритетними напрямами роботи вважаємо сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку наших дітей, неповторних, дійсно, повноцінних учасників суспільного життя. Навчання в даному класі допомагає школярам розвинути власні

1

можливості, відкоректувати найбільш проблемні ділянки пізнавальних процесів, моторики. Важливим є те, що учні отримують повний комплекс навчально-розвивальних послуг, з яких психологічні, логопедичні, фізичні, педагогічні гармонійно поєднуються з соціальною адаптацією в шкільному соціумі. Протягом усього періоду життя особливої дитини в школі ми здійснюємо супровід через різні форми взаємодії та впливу психолога з учнем, його батьками чи рідними. Таким чином, супровід розглядається як цілісна діяльність, командна взаємодія вчителів, асистентів вчителя, батьків, практичного психолога, соціального педагога, логопеда, медпрацівників.

Знаючи дитину, ми модифікуємо шкільне оточення таким чином, щоб воно було максимально прийнятне, сприятливе для реалізації освітніх, розвивальних та виховних завдань. Завдання психолога— розвинути дитину до меж самостійності в процесі навчання та виховання; допомогти налагодити взаємодію дитини, що має проблеми розвитку, з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Роль психолога набуває своєрідного посеред-ництва у побудові суб'єкт-суб'єктних стосунків. Психологічний супровід спрямований на підвищення ефективності навчання шляхом вирішення психологічних проблем через набуття навичок, що забезпечують адаптацію дитини з особливостями психофізичного розвитку до навчання та соціуму загалом.

У рамках супроводження дитини з особливими потребами виокремлюємо

' ' :три обов язкові взаємопов язані компоненти

1. Систематичне дослідження психолого-педагогічного статусу дитини (тобто відповідність, з одного боку — тих вимог, які ставить перед дитиною школа, з іншого — особливостей розвитку школяра), та динаміки її психічного розвитку в процесі шкільного навчання.

2. Створення соціально-психологічних умов для розвитку особистості учнів та їх успішного навчання.

3.Забезпечення спеціальних підтримуючих умов для надання допомоги дітям, що мають проблеми в розвитку та навчанні.

ПРІОРІТЕТНІ ЗАВДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

2

Вирішення поставлених завдань допомагає створювати сприятливе середовище для збереження психічного здоров’я дитини, компенсації наявних дефектів, успішної адаптації маленького школяра до навколишнього середовища.

Діяльність практичного психолога з учнями з особливими потребами спрямована не лише на психологічний супровід учасників навчально-виховного процесу, а й збереження психічного здоров’я дітей, що мають порушення розвитку. Будь-яке соматичне захворювання пов’язане із змінами в психічному стані. Проте, часто спостерігається зворотній процес: психічні стани стають причиною захворювань. Дитячому вікові притаманні підвищена чутливість до впливу середовища, тому деякі діти особливо піддаються нервово-психічним розладам.

Важливі чинники, що впливають на розвиток дитини з особливими потребами:

розширення власних ресурсів щодо задоволення своїх потреб; потреба в позитивній увазі та безумовному прийнятті з боку батьків, оточуючих; розвиток ініціативи (якщо батьки не сприяють ініціативності, то розвиток автономії

блокується і дитина набуває ригідних форм поведінки у вигляді уникання, залежності та домінуванні).

ЯК ПРАКТИЧНИМ ПСИХОЛОГОМ СТВОРЮЮТЬСЯ УМОВИ

ДЛЯ РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВОСТЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ?

КРОК 1 . ПРОВЕДЕННЯ ДІАГНОСТИЧНИХ МІНІМУМІВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Під час навчання в школі дитина зустрічається з низкою труднощів, пов'язаних із переживанням кризових періодів, які характеризуються змінами в психофізіологічному розвитку та формуванні вікових новоутворень. Підвищеної уваги потребують діти з

3

особливими потребами, які мають більший ризик потрапити до категорії дезадаптованих учнів.

Наступні діагностичні мінімуми проводяться поетапно:

1.Діагностика дошкільників на етапі вступу до школи.

2.Діагностика першокласників на етапі адаптації в шкільному оточенні.

Для зручності фіксації результатів діагностичних мінімумів нами була розроблена карта психолого-педагогічного супроводу, яку заводять на кожного школяра і ведеться протягом всього періоду шкільного навчання. У карті також фіксується динаміка рівня навчальних досягнень учня.

З учнями, які навчаються за програмою загальноосвітньої школи у початковій школі працює учитель-класовод, педагог-вихователь, вчитель лікувальної фізкультури, практичний психолог, логопед. Кожен з учнів має певні розлади, особливості розвитку пізнавальних процесів. Перед тим, як розпочати розвивальну роботу, ми глибоко вивчали індивідуальні особливості кожної дитини: психічну сферу, пам'ять, мислення, фізичний стан, зір, мову. Після цього складаємо індивідуальний план роботи:

СКЛАДАННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ (ІНП)

ОСНОВУ ІНДИВІДУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ СКЛАДАЄ:1. Інформація про дитину:

від батьків; від всіх спеціалістів, що працюють з дитиною;

власні спостереження вчителя в процесі роботи з дитиною.2. Зміст навчальних програм.

3. Інформація про стратегії навчання (засвоєння) та надання будь-якої спеціальної підтримки (умови засвоєння, звикання та пристосування), включаючи шляхи корекції, адаптацію та модифікацію навчання.4. Інформація про хід процесу учіння та якість засвоєння знань.5. ІНП підсумовує особисті дані про дитину та її потреби (у позитивному сенсі).

ІНДИВІДУАЛЬНА РЕЄСТРАЦІЙНА КАРТКА НА ДИТИНУ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

П.І.Б. Т. ВікторіяДата народження: 2006р.Домашня адреса:Проблема: вади фізичного розвитку, ДЦПФорма навчання:

Вдома; У звичайному класі; В спеціальному класі .

Навчальний план: індивідуальний план розвиткуКласний керівник: Остапенко С.П.Асистент вчителя: Микитенко О.О.

Аналогічні реєстраційні картки заводяться на кожного учня з особливими потребами, при потребі в них вносяться зміни, доповнення і зберігаються протягом всіх років навчання

4

дитини в школі. При переході учня в інший навчальний заклад дані картки передаються у наступний заклад освіти.

ПСИХОЛОГО – МЕДИКО - ПЕДАГОГІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДИТИНУ

Обстеження дитини психологом: Харитоновою С.М.Рівень інтелекту: нормаМислення: конкретно-дійовеПам’ять: зорова, короткотривала, слабкаЕмоційно-вольова сфера: розвинута на початковому рівніОбстеження дитини соціальним педагогом: Петренком С.О.Соціальні зв’язки дитини: має досвід соціальних контактів з ровесникамиСоціальний статус: опікунська сім`я, виховується бабусеюОбстеження дитини логопедом: Одинцовою В.Б.Педагогічні спостереження: здійснює класовод Остапенко С.П.Медичний огляд: супроводжує медпрацівник Загальні висновки: учень потребує комплексного розвитку внаслідок особливостей фізичного розвитку.

КАРТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ

Прізвище, ім’я дитини: М. Аліна

Дата народження:2007.Показники психологічної готовності до навчання в школі

Дата досліджень: вересень 2014 р.

Мот

ивац

ійна

го

товн

ість

Ріве

нь ш

кіль

ної

зріл

ості

Розв

иток

мот

орик

и

Фон

емат

ични

й сл

ух

Граф

ічни

й ди

ктан

т РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВПАМ’ЯТЬ МИСЛЕННЯ

уваг

а

зоро

ва

слух

ова

«Кла

сиф

ікац

ія»

«Вик

люче

ння

зайв

ого»

«Ніс

еніт

ниці

»

Соц

іаль

на,

пози

ційн

а

Сер

едні

й

Сер

едні

й

Дос

татн

ій

ріве

нь

Дос

татн

ій

ріве

нь

Дов

готр

ивал

а В

исок

ий т

емп

відт

воре

ння

Вад

и зо

ру

+

Поб

утов

ий,

репр

одук

тивн

ий

ріве

нь

Розв

инен

е ві

дпов

ідно

ві

кови

м но

рмам

-

Висновок: учениця має позитивне ставлення до навчання, потребує систематичного розвитку пізнавальних процесів, допомоги медичних спеціалістів, педагогів.

В індивідуальному навчальному плані відображені довгострокові завдання у сферах, важливих для розвитку дитини (вони переглядаються раз на півроку з позиції досягнутого прогресу), і короткострокові завдання (маленькі кроки) відповідно до довгострокових завдань.

Важливо зібрати дані про готовність учнів до опанування грамотою і уважно проаналізувати ці дані спільно з логопедом, лікарем. Від цього залежить вибір доцільної

5

методики навчання учня грамоті з урахуванням знань, умінь та життєвого досвіду, здійснення індивідуального підходу до учнів з метою максимального використання збережених функцій і виявленого обсягу знань і умінь та вчасного виправлення конкретних недоліків мови, мислення, моторики, сприймань, уваги, розробки індивідуальних занять.

Досліджується рівень розвитку дитини, її актуальні та потенційні можливості, потреби та життєві орієнтації. Психологу потрібні не просто загальні знання про дитину, а конкретні, визначені, які дали можливість відповісти на запитання, чи є сприятливим шкільне оточення для навчання і розвитку такої дитини, чи може вона успішно розвиватися в шкільному оточенні, а якщо ні, то в чому причина. Якщо ми не в змозі усунути цю причину, ми її повинні нівелювати. Для полегшення виконання даної задачі психолог використовує стандартні бланки та протоколи, що є рекомендованими МОН України і відповідають етичним та фаховим вимогам діяльності психологічної служби. Запропонований нижче Протокол первинної бесіди психолога є обов’язковим у складенні первинної інформації психолога, надрукований видавництвом «Основа» 2008 році як методичний посібник «Обліково-звітна документація шкільного психолога» /автори Бойбіна Ю.В. та Гончарова С.В./.

ПРОТОКОЛ ПЕРВИННОЇ БЕСІДИ ПСИХОЛОГА

МЕТА:визначення рівня готовності до школи. Оформлення індивідуального паспорта.

1. П.І.Б. К. Нікіта

2. Дата народження: 2008 р.

Знання місяців: +/-Пір року: +Днів тижня: +Часу за годинником:-

Навички читання: по складах Письма: -

Рахунок прямий: 1-50 Зворотній: 20-1

3. Хронічні хвороби, д/облік, ЧМТ: ДЦП, правобічний геміпарез4. Адреса: м. Черкаси, вул….П.І.Б. членів сім’ї, місце роботи: тато, мамаУмови проживання: квартира із усіма зручностямиНаявність свійських тварин: котикВідносини в родині: гармонійні, сім`я розвиває дитинуОбов'язки дитини, відношення до них: допомагає на прохання батьківЯк проводить вільний час вдома. Захоплення: складати пазли , гратися іграшками, мультфільмиЧи знайомий із комп'ютером: так, грає у відеоігриЧим хотів би займатися: художнє мистецтво5. Чи відвідував ДДЗ? Так. Емоційне ставлення до дитсадка: позитивнеЩо подобалося: писати, рукоділля Не подобалося: -Як і з ким готувався до школи: спеціалізований дитячий садок, вдома з мамоюЧи подобається ходити в школу? Чому? Дуже подобається,багато цікавого Улюблений предмет, чому? Математика, письмо, розвиток мовлення6. Вправи на виявлення лівшості . Провідна рука: ліваЗгорнути аркуш паперу: Відкрутити-закрутити кришку: Нога: ліва

6

Ліва з допомогоюПоза Наполеона: ліваЗав’язати бантик: -

Ліва з допомогоюКинути-піймати предмет, що летить: -Різати ножем, ножицями: з допомогою

Око:-Вухо: -

7. Біологічна зрілість:

Зріст: 120смВага: 27кг

Зміна зубів: відбуваєтьсяФіліппінський тест: норма

Рухова активність: частково обмежена; мовна активність: високаОсобливості поведінки та мовлення: висока, не вимовляє «р» невпевненість у правильності висловів8. Зрілість кори (вправа «З-під») норма9. Зрілість кістяка (вправа «Коза — корова» ) – ліва – норма, права з допомогою10. Психологічна зрілість. Вправи на змальовування та списування:

Змальовування групи крапок. Рівень: середнійМетодика «НАМАЛЮЙ ЛЮДИНУ»Змістовна оцінка: достатняФормальна оцінка: середняЗагальна оцінка: середняРівень розумового розвитку: достатнійОбсяг короткочасної пам'яті: 2рядки цифр.

Наслідування прописних букв. Рівень: низькийТест «БУДИНОЧОК»Оцінка довільної уваги: середнійПросторового сприйняття: достатнійТонкої моторики руки: початковийРівень шкільної зрілості: середнійРівень фонематичного сприйняття: середній

Вправа «Пояснення понять».Словниковий запас: достатній рівень

Висновки про рівень готовності

Високий Достатній Середній Низький Не готовий

1. Соціально-психологічна +2. Інтелектуальна +3. Мотиваційна +4. Емоційно-вольова +5. Біологічна +

Примітки та рекомендації психолога: учень потребує систематичної розвивальної роботи. Є необхідність підвищення емоційної стійкості та врівноваженості дитини.

Наведений протокол належить одному з учнів з особливими потребами.

Відповідні картки психолог оформляє на всіх учнів 1 класу. Завданням психолога є не лише провести комплекс діагностичних заходів по вивченню рівня розвитку дитини, а скласти індивідуальні рекомендації для роботи з кожною дитиною як педагогів, так і батьків вдома.

За результатами наведеного обстеження виділені такі основні напрями психологічної підтримки:

7

емоційний позитивний фон в роботі з учнем,

надання пробних варіантів при виконанні кожного нового завдання, оскільки лише через систему та кропітку роботу можливо досягти значного прогресу.

Протягом І чверті психологом здійснюється комплексне обстеження першокласника, всі результати заносяться до КАРТКИ, визначається рівень шкільної зрілості учня та складаються рекомендації щодо особливостей навчання дитини з особливими потребами.

Протягом року згідно напрямів роботи вносяться зміни на доповнення по завершенню І семестру, та на кінець навчального року .

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД

Черкаської спеціалізованої школи №3 учнів з особливими потребамиКАРТКА

оцінювання психофізичного розвитку Д. Вадима

учня/учениці 1-В спеціального класу для дітей з особливостями фізичного розвитку

2014-2015 навчальний рік№ Особли-

вості розвитку

Динаміка змінПочаток навчального року Кінець І семестру Кінець

навч. року

1 Пам'ять Рівень короткочасної пам’яті – середній. Довготривала пам'ять знаходиться на середньому рівні. Переважає позитивно емоційне запам’ятовування

Рівень короткочасної пам’яті на цифри – достатній, на слова - середній. Довготривала пам'ять на цифри достатня, на слова – на середньому рівні.

2 Увага Розвиток уваги на достатньому рівні, демонструє уміння концентруватись на завданні та поясненні матеріалу

Розвиток уваги на достатньому рівні, підвищене уміння концент-руватись на завданні та завданні

3 Мислення Розвиток мислення відповідає віковим нормам, переважає конкретно-дійове мислення

Розвиток мислення відповідає віковим нормам, переважає конкретно-дійове мислення

4 Сприйняття Стиль сприйняття матеріалу переважно аудіальний (слуховий), але доповнюється також кінестетичним (тактильними відчуттями)

Стиль сприйняття матеріалу переважно аудіальний (слуховий), розвивається візуальний, підкріплюється кінестетичним

5 Мовлення Переважно чітке, але не активне, потребує заохочення до діалогу

Значно активніше мовлення, чітке, без мовних недоліків

6 Адаптація З однолітками спілкується, віддає ініціативу в спілкуванні

З однолітками спілкується, підтримує розмову з

8

іншим дітям, хоча абсолютно позитивний та миролюбний. З дорослими входить в контакт добре, виконує потрібні завдання з охотою та старанням.

ровесниками охоче. позитивний та миролюбний. З дорослими входить в контакт добре, виконує потрібні завдання з охотою та старанням.

7 Мотиваційно-потреб-

нісна сфера

Переважає ігрова мотивація (середній рівень), є чітка потреба в заохоченні та позитивному схваленні успіхів дитини.

Мотивація змінювалася на соціальну з елементами навчальної (в ситуаціях успіху), зберігається потреба в заохоченні та пози-тивному схваленні успіхів

8 Емоційно-вольова сфера

Переважає позитивний емоційний стан протягом всього дня та робочого тижня, учень намагається застосовувати во-льові зусилля при частковій стомлюваності

Стійкий позитивний емоційний фон протягом всього дня та робочого тижня, учень уміє застосовувати вольові зусилля при частковій стомлюваності

9 Інше Учень виявляє високу вихованість та прийняття педагогів як авторитету в житті. Батьків цінує, прагне радувати власними успіхами

Учень виявляє високу вихованість та толерантність, прийняття школи та навчальних завдань. Батьків цінує, прагне радувати власними успіхами

І. Виявлені труднощі та особливі потребиПочаток навчального року:

Виявлена слабка моторика, м’язовий корсет знаходиться в стадії формування (Вадим зсувається вперед при сидінні) – є необхідність постійного контролю за поставою та позою при сидінні школяра.

Учень погано пересувається, потребує постійної допомоги з боку асистента вчителя.

Вадим слабо володіє хворою рукою, тому необхідно залучати до користування нею.Розвиток пізнавальних процесів практично відповідає віковим нормам, за

виключенням активного мовного запасу – потребує обговорення вивченого матеріалу, переказування та складення невеликих оповідань на задану тему.

Кінець І семеструМоторика в стадії формування, м’язовий корсет зміцнюється – учень намагається

пересуватись самостійно з опорою при ходінні. Зберігається необхідність контролю за поставою та позою при сидінні школяра, потребує допомоги з боку асистента вчителя.

Вадим слабо володіє хворою рукою, тому залучає її до користування лише при нагадуванні дорослого.

Розвиток пізнавальних процесів практично відповідає віковим нормам. Мовний запас поповнюється, школяр читає із наполегливістю.

Кінець навчального року________________________________________________________________________________

ІІ. Соціалізація

Початок навчального року

9

Легко відповідає на контактні дії однокласників, сам мало проявляє ініціативи. Уміє піклуватись про ровесників, може допомогти при потребі дівчинці чи слабшому.

Кінець І семеструЧерез позитивну налаштованість приймає усіх дітей рівно, з усіма налагодив товариські стосунки. Уміє виявляти повагу та співпереживати своїм ровесникам.

Кінець навчального року________________________________________________________________________________

ІІІ. Висновки за даними психологічного спостереження

Вадим виявляє пізнавально-навчальний прогрес, процес соціалізації відбувається позитивно. В учня формується вольова сфера, при допомозі якої покращується стан грубої та дрібної моторики дитини. Родина підтримує всі напрями діяльності школи, систематично працює з дитиною, позитивно налаштована на розвиток.

Практичний психолог школи . .СМХаритонова

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ПСИХОЛОГА :Виявлені наступні прояви дезадаптації в період пристосування учнів до школи:

1)поведінкові - у вигляді неконструктивної поведінки;

2) емоційні - у вигляді нетривалого самоконтролю та імпульсивності;

3) когнітивні - неадекватне сприймання подій та предметів оточуючої дійсності.

Соціально-психологічна адаптація відбувається шляхом засвоєння норм і цінностей соціуму, прийняття цих норм як власних цінностей. Адаптованість проявляється через взаємодію, спілкування і активну діяльність дитини з особливостями на початковому етапі пристосування до умов навчання в школі.

Ми маємо досвід навчання та розвитку дітей з ДЦП, які до школи перебували в спеціалізованих дитячих закладах, є підготовленими, з певними уміннями та навичками.

НАВЕДЕМО ПРИКЛАДИ:Т.Вікторія почала навчатися в 1 класі, коли дівчинці виповнилось 7,5 років. Дитина

пересувається самостійно, ДЦП, нерозвинуті пізнавальні процеси. Віка не мала ніяких навичок письма, читання, але була дуже позитивно налаштована на навчання в школі. Вона не могла почати писати у звичайних зошитах, мала слабку моторику руки та не бачила рядків. Тому ми зробили трафарет, яким можна користувалась на уроках письма. Цей трафарет складається із цупкого картону з прорізами, де учениця писала елементи букв, слова. Цей простий пристрій допоміг дівчинці рівно писати. На наступному етапі ми використовуємо зошит із широкими рядками, які при допомозі бабусі наводимо для кращого виділення при письмі.

Робота розпочалася з підготовки руки до письма, розвитку діяльності пальців. Спеціально підібраний масаж, вправи для розвитку кисті, вірного утримування олівця, ручки в повітрі, розвиток дрібної моторики пальців рук сприяють навчанню дитини письму. Дівчинка поступово оволодіває необхідними навичками, і результат уже можна побачити. Завдання для дитини спочатку було надзвичайно складним: рядок не зберігався, літери не схожі на задані. Малюнок не виходив.Кожен урок починався з психологічної підготовки до роботи: «У тебе повинно все вийти. Все вийде. Нехай не зараз. Пізніше. Але це ти обов'язково зможеш». Результати видно вже

10

через півроку роботи. Дівчинка почала писати палички за заданими крапками. Використовуючи різні прописи, пристосовували їх під трафарет. Завдяки систематичній роботі в зошиті та пальчиковій гімнастиці рука стала міцнішою і намітилися успішні «літери-королеви».

Д. Вадим до школи готувався з батьками та відвідував спеціалізований дитячий заклад, де отримав відповідну підготовку і навички самостійної роботи. Внаслідок складності уражень організму, самостійно не пересувався, мав м’язові зажими, був невпевнений у собі. Кожен новий вид роботи викликав у хлопчика тривогу і прохання «допоможіть мені, будь ласка». Протягом навчального року Вадим зміцнів у власних силах, виявляє емоційно-вольові зусилля для виконання завдань. Завдяки величезному бажанні навчатись та систематичній роботі в школі та вдома, учень виконує розвивальні завдання відповідно віку.

Завдяки наполегливості батьків та педагогів, Вадим відвідує реабілітаційні заходи в медичних закладах міста, активно працює на уроках лікувальної фізкультури в школі, кожне завдання виконує якнайкраще, з усіх сил старається порадувати успіхами дорослих. В результаті на кінець навчального року учень пересувається по прямій лінії з опорою на руки. а це – великий успіх!У всіх наших учнів, особливо у перший рік навчання, виявлена нестійка хода або вона зовсім відсутня, погана координація рухів, несформована реакція рівноваги, часто неприродні, пози тіла, кінцівок, голови, які особливо ускладнюються при хвилюванні, переляку, несподіваному зверненні до дитини, а також при спробах виконувати ті чи інші цілеспрямовані дії. Діти мають великі труднощі в оволодінні навичками письма, самообслуговування і трудовими навичками.

Труднощі при оволодінні навичками письма в учнів з ДЦП пов'язані перш за все з несформованістю або порушенням хватальних функцій кисті, що утруднює захоплювання і утримання предмета. Сам акт письма, який потребує плавного руху кисті, порушений внаслідок слабкості м'язів, розладу м'язового тонусу кисті, насильницьких рухів, відсутності можливості послідовного скорочення і розслаблення м'язів кисті. Через це учні при письмі, як правило, тримають ручку неправильно, часто всією долонею, письмо виконується завдяки руху кисті, а іноді використовуються додаткові рухи всією рукою. Враховуючи всі ці особливості, ми проводимо серію корекційних вправ та ігор для розслаблення м’язів руки, ліктя, кисті, пальців, зняття спазмів.

Особливості навчальної діяльності дітей з ДЦП, значною мірою зумовлені тяжкими порушеннями мови. Мова дітей невиразна і мало зрозуміла для оточуючих, в усних відповідях викликають різні гримаси, неадекватну посмішку, неправильне відкривання рота, солевації. Тому доцільно виконувати комплекс спеціальних вправ для органів артику-ляційного апарату, які необхідні для виправлення порушень звуковимови, заміни звуків. Над цим завданням вдало працює логопед, також підтримують педагоги та інші спеціалісти школи.

В період пристосування дітей до школи можливі такі дезадаптаційні прояви:

1)сором’язливість, пов’язана з обмеженістю рухових дій;

2) образи на дорослого/педагога у випадку «недостатньої уваги»;

3) підвищена тривожність, залежність від батьків чи педагогів.

Враховуючи ослабленість та чутливість нервової системи, психокорекція має спрямовуватись на:

11

І. Формування адекватної самооцінки, враховуючи наявні особливості: страх перед негативною оцінкою; страх перед аудиторією; занижений рівень домагань; тривожність.

ІІ. Корекцію поведінкових реакцій:

прояви агресії (ілюзія захисту); неадекватність поведінки; ухилення від контактів; надмірне очікування допомоги (психологія утриманця – увесь світ мені винен).

ІІІ. Розвиток інтелектуальної сфери.

Важливо враховувати наявність (відсутність) органічних уражень та відповідно будувати психокорекційні програми. За умови відсутності органічних відхилень, діти даної категорії часто мають сповільнений темп проходження психічних реакцій.

КРОК 2. КОРЕКЦІЙНО - РОЗВИВАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАКТИЧНОГОПСИХОЛОГА, ЯКИЙ ПРАЦЮЄ З ОСОБЛИВОЮ ДИТИНОЮ

Розвиткова робота психолога у напрямку пізнавальних процесів, яка сприяє успішному переходу до шкільного режиму та передбачає достатній рівень розвитку мислення, сприйняття, пам'яті, уваги, мовлення тощо. Навчальний процес ґрунтується на пізнавальній діяльності дитини.За допомогою органів чуттів ознайомлюється з предметами та явищами навколишнього світу. Ушкодження рухових функцій дітей із ДЦП впливає на зорові, слухові, тактильні, кінестетичні відчуття та сприймання, порушує їх взаємодію, обмежує різноманітність вражень від предметного світу та перешкоджає створенню основи для навчальної діяльності.

12

Уявлення і знання про довкілля у дітей з особливими потребами неповні, недостатньо систематизовані, іноді помилкові. Велику роль у цьому відіграє порушення рухово-кінестетичного аналізатора, що зумовлює недостатність розвитку аналізаторної діяльності, труднощі формування комплексних асоціацій.

Таким чином, при ДЦП внаслідок органічного ураження мозку порушується вся система чуттєвого пізнання. Недорозвиненість зорового сприймання у поєднанні із запізнілим розвитком предметних дій обмежує можливості дитини активно розглядати предмети, маніпулювати ними. Внаслідок цього затримується формування зорових образів, важко формуються уявлення про форму, величину, застосування цих понять у пізнанні навколишнього світу та навчальній діяльності. Уповільнене формування узгодженості рук та очей ускладнює процес оволодіння читанням і письмом: дітям важко утримувати поглядом рядок під час читання, навчатися писати елементи літер.

Зазвичай діти з церебральним паралічем можуть потребувати певної допомоги: фізичну терапію, окупаційну терапію, логопедичну допомогу. Фізична терапія допомагає розвивати м’язи, навчитися краще ходити, сидіти, утримувати рівновагу.

Окупаційна терапія – розвиток моторних функцій (одягатися, їсти, писати, виконувати повсякденні функції).

Логопедичні послуги допомагають розвивати комунікаційні навички, коригувати порушені вимову (що пов’язано із слабкими м’язами язика та гортані).

В процесі здійснення окупаційної терапії на основі розвивальної програми «Пальчикова гімнастика» Н.А. Побірченко, керівника Всеукраїнського психолого-

педагогічного проекту «Вибір успішної професії», психологом школи були розроблені індивідуальні вправи для розвитку дрібної моторики рук, особливо ураженої хворобою.

Особливо складною для дітей з ДЦП завжди залишається письмо, оскільки дрібна моторика майже нерозвинена. Тому навчання письму ми почали тільки після підготовки руки до письма, після розвитку диференційованої діяльності пальців. Тривалий час перед початком роботи з опанування рухів, потрібних для письма, учні навчалися контролю за роботою м'язів

пальців при змиканні кінчиків нігтьових фалангів І, ІІ, III пальців, почерговому згинанню та розгинанню пальців, утриманню олівця в повітрі. Далі проводилася робота зі стабілізації утримання олівця в пальцях, для чого підібрали максимально вигідне для функції положення кисті. В цей час психолог приділяла велику увагу розвиткові дрібної моторики пальців рук. Для цього ми рекомендуємо дітям перекладати предмети з однієї коробки в іншу, починаючи від яблук і закінчуючи горохом, ліпити з пластиліну, глини, а також роботу з мозаїкою. Поступово наші учні виконували графічні та малювальні вправи.

Всі запропоновані в програмі розвивальні вправи ми пропонуємо фахівцям-психологам, педагогам, батькам дітей із подібними захворюваннями.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД У РОЗВИВАЛЬНІЙ РОБОТІ

ПСИХОЛОГА З УЧНЯМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ13

ПРОФЕСІЙНИЙ ДОСВІД ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА У ПРОВЕДЕННІ РОЗВИВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ

Психолог протягом року тричі на тиждень працює з дітьми з ДЦП: заняття поєднують в собі груповий навчальний етап, при якому всі діти разом навчаються певного руху, дії, процесу тощо; другий етап – індивідуальний розвивальний, під час якого психолог при допомозі педагога-асистента виконує з кожною дитиною індивідуальні завдання. 2 етап заняття – корекційний, оскільки з першого разу мало які завдання виходять вірно. 4 етап заняття – повторювальний, закріплювальний. Відповідно до нозології, діти із ДЦП потребують постійного цілеспрямованого повторення вивченого та набутого. Маючи подібний досвід з першим набором школярів, ми виділяємо достатньо часу під час занять саме для повторення. Нове заняття також бажано розпочинати із актуалізації вивченого в минулий раз. Кожне заняття починається з психологічної підготовки учнів до роботи. Після цього обов'язково проводиться гімнастка пальців та рук. Після 15-20 хвилин заняття проводиться релаксаційна хвилинка, яка триває 2-3 хвилини.

1. Дитина стискає руки в кулак, потім різко відпускає пальці — настає повне розслаблення. Пальці треба розводити якомога ширше один від одного.

2. «Піраміда». Стиснувши руки в кулаки, треба натискати правим кулаком лівий, тобто «будувати піраміду», яка стає все вищою й вищою. Кулаки треба ставити один на один якомога сильніше.

3. Кругові ритмічні рухи кулачків за годинниковою і проти годинникової стрілки.

4. Лікті зігнутих рук стоятьна столі. Права рука намагається діставати праве плече, ліва її утримує, перешкоджає. Такий самий рух виконує й ліва рука.

5. Руки зчеплені в замок перед грудьми. Правою рукою намагайтеся відвести ліву руку, а лівою — праву.

6. Гра «Допоможи курчаткам». Для цього необхідно обвести контур рук дитини на папері і в кожному пальчику намалювати курчатко. Уявляємо, що літає шуліка і хоче схопити курча, треба затулити кожне курчатко. Дитина намагається розслабити руку, розвести пальчики і накласти на трафаретку так, щоб затулити кожне курча.

7. Гра «Піаніно». Уявляємо, що ми граємо на піаніно. Дитина кожним пальчиком натискає на одну клавішу.Можна виготовити трафаретку (імітовані клавіші) і грати на клавіатурі.

8. Підняти руки догори долонями до себе, подивитись на них, опустити.

Отже, досягти позитивних результатів у навчанні та розвитку учнів можна лише за умови співпраці психолога, логопеда та вчителя, лікаря школи. Необхідно обов’язково враховувати психологічну готовність особливої дитини до систематичного навчання. Результати діагностичної роботи психолога, логопеда, педагогічного супроводу класовода і вихователя дають цілісне уявлення про конкретну дитину, шляхи її найближчого розвитку і напрями корекційної роботи.

14

ПРОВЕДЕННЯ РОЗВИВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З ФОРМУВАННЯ ПРОСТОРОВИХ УЯВЛЕНЬ УЧНІВ

Для розвитку просторових уявлень учнів з вадами опорно-рухового апарату використовуємо програму з набором таблиць «Знайди будиночок»: кожному учню даються роз’яснення у вигляді рольової гри:

«Ти отримав/ла листа від нового друга/подруги, в якому тебе запрошують на День народження. Поки що ти не умієш досить добре читати, і тому лист намальований як схема-підказка. Щоб знайти вірно будиночок, використай план міста і лист-підказку, де зображені орієнтири і напрями пошуку цілі.» Наступний крок дитина має зробити самостійно: дивлячись на лист-підказку, учень знаходить будиночок на плані.

Перша таблиця пропонує учням знайти будиночок, використовуючи напрямок руху (рухаємось вперед, наліво, вгору,...) діти з особливостями фізичного розвитку шукають будиночок по напрямку.

Для дітей з ДЦП завдання викликає утруднення, оскільки всі вони мають вади зору, часто плутаються напрямки руху (вправо-вліво), тому на початку роботи психолог уточнює, чи вірно дитина зрозуміла завдання. Свою відповідь учень обводить олівцем, як можна бачити на зразку (№7 та №12) і є правильним.

Наступна із представлених таблиць пропонує учням знайти будиночок за малюнками-орієнтирами, причому потрібно випереджувати пошук на 2 кроки вперед, оскільки представлений малюнок-орієнтир повторюється в двох напрямках. Якщо учень не справляється з першого разу,

потрібно роз’яснити логіку мислення при виконанні даного завдання. Цікавість від виконання завдання можна підтримати ігровою ситуацією.

Третя із представлених таблиць поєднує напрямок та малюнок-орієнтир, за якими можливо знайти потрібний будиночок. Складність для дитини полягає саме в поєднанні обох завдань. Учневі необхідно зберегти логіку пошуку: напрямок + малюнок-підказка.

Для практичного використання отриманих навичок ми пропонуємо дітям віднайти на карті міста певний об’єкт, а потім мандруємо до означеного об’єкту вулицями міста.

ПРОВЕДЕННЯ РОЗВИВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ 15

З РОЗВИТКУ ЗОРОВО - МОТОРНОЇ

КООРДИНАЦІЇ УЧНІВ

Для розвитку зорово-моторної координації учнів практичний психолог пропонує геометричний матеріал. Кожному учневі пропонується набор карток, в якому потрібно на коло чи квадрат накласти геометричні фігури, які в комплексі створюють шаблон (квадрат чи коло). Олівцем потрібно обвести номери фігур, які у поєднанні створюють задану фігуру.

Перші завдання є простими, поступово ускладюючись. Діти з особливостями опорно-рухового апарату мають розвивати випереджувальне уявлення,подумки повинні скомпонувати круг з різних фігур.Перший досвід показав, що учні не в змозі уявити складові частини кола. Тому для продовження роботи психолог виготовила з кольорового картону аналогічні фігури і з білого картону шаблон. Діти отримували в комплекті шаблон і розрізані фігурки. Шляхом накладення розрізаних фігур діти знаходили потрібні варіанти.

Поступово кількість розрізаних фігур збільшується. Запропоновані нижче таблиці представляють аналогічне завдання, де шаблоном є квадрат і розрізані фігури складають дану геометричну фігуру.

ПРОВЕДЕННЯ РОЗВИВАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ З ФОРМУВАННЯ АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

Розвивальне заняття «РОЗВИТОК АНАЛІТИКО-СИНТЕТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ З ВАДАМИ ОПОРНО- РУХОВОГО АПАРАТУМЕТА: навчити учнів переносити зафіксований графічний малюнок на великий шаблон, розвивати проективне мислення, формувати навички випереджувальної дії, закріпити логічні вміння пошуку зашифрованих знаків.

ОБЛАДНАННЯ: індивідуальні комплекти для учнів з різноформатних геометричних фігур, персональні таблички з різною кількістю крапок, бланки завдання та комплекти з вирізаних «серветок» із заданими фігурними вирізами.

ДАТА ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ:вересень 2014 року

16

УЧАСНИКИ: учні 1-В класу Черкаської спеціалізованої школи №3, діти з особливими потребами (вади опорно-рухового апарату).

ПЛАНЗАНЯТТЯ

. І ВСТУП. Активізація опорних знань учнів.

1. Вправа «Я найбільше люблю…».

. ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА. Розвиток аналітико-синтетичного мислення учнів.

2. Вправа «Відтвори геометричний малюнок»

3. Вправа «Копіювання крапок»

4. Вправа «Уяви, що має бути» (чарівні серветки)

5. Вправа «Продовж логічний ряд»

. ІІІ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК.

6. Вправа «Заповни магічний квадрат».

ХІД ЗАНЯТТЯ

. І ВСТУП Активізація опорних знань учнів.

Комплекс завдань, пропонованих учням є частиною розвивальної програми практичного психолога Черкаської спеціалізованої школи №3, розробленою спеціально для учнів з вадами опорно-рухового апарату. Матеріали до занять є апробованими і надруковані в газеті «Психолог» 2005 року № 29-32 (автор О.Сергеєнкова, кандидат психологічних наук, професор, доцент кафедри дистанційного навчання НАУ, м. Київ), №43 Л.Кондратенко, кандидат психологічних наук, м. Київ. Програма впроваджується з 2008 року і спрямована на розвиток мислення, логіки, просторової уяви. Враховуються особливості кожної конкретної дитини і класу в цілому.

1. Вправа «Я найбільше люблю…»

Психолог пропонує дітям запам’ятати вправи, що будуть виконуватись на занятті, і вибрати ті, які найбільше їм сподобаються (а значить і краще вдаються, дають більший результат). На дошці закріплені шаблони для виконання всіх завдань – психолог пропонує учням пригадати, які з цих заготовок уже нами використовувались на заняттях раніше. Учні задіюють довготривалу пам'ять і називають відомі їм завдання.

. ІІ ОСНОВНА ЧАСТИНА Розвиток аналітико-синтетичного мислення учнів.

17

2. Вправа «Відтвори геометричний малюнок»

Учням роздані індивідуальні комплекти з різноформатними геометричними фігурами, що при вірному підборі мають скласти квадрат. Вчитель пропонує дітям вибрати квадрат з допоміжними пунктирними лініями. Учень має вибрати з багатьох фігур саме ті, які в кінцевому варіанті «ляжуть» на квадрат без помилок. Час виконання завдання фіксується при першому виконанні. На тренувальному етапі психолог може допомагати учням у виборі підлодящих геометричних форм.

Набір геометричних фігур, запропонований кожному учневі для виконання завдання:

Хід роботи:

Учні мають підібрати геометричні фігури і розташувати всередині квадратів. Для дітей з ДЦП таке завдання вимагає великої концентрації уваги, варіативність фігур додає складності виконанню завдання. Можлива допомога з боку психолога на початку роботи.

3. Вправа «Копіювання крапок»Методика збільшення обсягу уваги проводиться за допомогою карток із зображенням

різної кількості крапок у різних квадратах. Комплект видається кожній дитині. На дошці закріплюється пустий шаблон великого розміру. Кожен учень вибирає для себе один квадрат з

18

крапками (за бажанням) і по черзі по пам`яті має прикріпити магніти в ті клітинки, де є крапки. Інші учні слідкують за правильністю розміщення крапок і знаходять в своєму комплекті такі ж квадрати. З часом завдання можна ускладнювати, додаючи в квадрати все більше крапок. Таким чином тренується пам'ять, розвивається просторова уява, вміння переносити і збільшувати зразок

4. Вправа «Уяви, що має бути» (чарівні серветки)

Психолог роздає дітям набір вирізаних кольорових серветок різної конфігурації. На дошці закріплюється великого розміру зразок завдання. Учням пропонується вибрати будь-яку складену серветку і в уяві «розгорнути її», знайти на великому зразку таку розгорнуту серветку і назвати її номер.

Увага! Якщо діти мають вади зору, потрібно заготовити персональні зразки на парту кожному з них. Можна запропонувати дітям самим демонструвати складені серветки і перевіряти правильність знаходження аналогів на шаблоні.

Завдання розвиває випереджувальне мислення, довільну увагу , просторове мислення.

5. Вправа «Продовж логічний ряд»На дошці записаний початок числового ряду:

1,2,3,…..(прямий порядок рахунку)

6,5,4,…..(зворотній порядок рахунку)

2,1,3; 4,……. (попереднє та наступне числа).

19

. ІІІ ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ, НАВИЧОК

Завершальна вправа має допомогти учням поєднати логічно-математичні навички з просторовим мисленням.

Вправа «Заповни магічний квадрат» Сума має бути 6

На дошці представлені матриці, що звуться магічними квадратами. Вони вважаються завершеними, коли суми вписаних у клітинки чисел в усіх рядочках і стовпчиках будуть однакові. Дітям пропонується порахувати і заповнити квадрат на дошці.

Логіка мислення має бути такою:

Ряд вгорі заповнений на 2 клітинки з 3-х, тому ми можемо знайти число з 3 квадрата: 2+1=3, 6-3= 3.

Психолог дякує учням за роботу і повертає дітей до вступного завдання:

«Вам потрібно було запам’ятати вправи, що будуть виконуватись на занятті, і вибрати ті, які найбільше сподобаються. Тож слухаю ваші думки. Але постарайтеся пояснити, чому саме та чи інша вправа вам найбільше сподобалась.

ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ ПСИХОЛОГА ДЛЯ ПЕДАГОГА, ЯКИЙ ПРАЦЮЄ З ОСОБЛИВОЮ ДИТИНОЮ

Дізнайтеся більше про церебральний параліч, організації, які надають допомогу. Інколи вигляд учня з церебральним паралічем справляє враження, що він не зможе

навчатися як інші. Зосередьте увагу на конкретній дитині та дізнайтеся безпосередньо про її особисті потреби і здібності.

20

3 2 1

1 2

2 3

Батьки найкраще знають потреби своєї дитини, тому залучайте їх до співпраці. Шлях учня до його робочого місця має бути безперешкодним (зручне відкривання

дверей, достатньо широкі проходи між рядами парт, тощо). Продумайте, яким чином він діставатиметься класу, пересуватиметься в межах школи, користуватиметься туалетом, тощо.

Необхідно, щоб вчитель-асистент був завжди напоготові допомогти такому учневі. Створіть відповідні індивідуальні навчальні плани до кожного з «особливих» учнів, де

вкажіть граничне навантаження при письмі, читанні, виконанні фізичних вправ, навіть сидінні. Стежте за працездатністю та втомленістю учня.

Іноді в дітей з церебральним паралічем може спостерігатись зниження слуху на високочастотні тони, водночас зберігається на низькі. Намагайтеся говорити на нижчих тонах, переконайтеся, що дитина чує звуки т, к, с, п, е, ф, ш.

Знизьте вимоги до письмових робіт учня. Можливо, йому буде зручно використовувати спеціальні пристосування, комп’ютер чи інші технічні засоби.

Стежте, щоб необхідне приладдя знаходилось в межах досяжності учня. Не обтяжуйте учня надмірним піклуванням. Допомагайте, коли напевно знаєте, що він не

може щось подолати, або коли він звертається по допомогу. Учневі потрібно більше часу для виконання завдань. Адаптуйте вправи відповідним

чином, розробіть завдання у вигляді тестів.Достатній рівень мотивації, який є спонукальною силою під час

оволодіння навчальними знаннями та продуктивними формами діяльності (малювання, ліплення, аплікація). Ця ланка передбачає достатньо високий рівень підпорядкованості мотивів, що пов'язаний зі свідомим подоланням афективно-негативного ставлення до навчання та здійснюється завдяки емоційно привабливій меті. У дітей з церебральним паралічем мотиваційна сфера має певні особливості. Порушення зорово-моторної координації та просторового орієнтування робить для хворої дитини навколишній світ менш диференційованим,

різні предмети та явища мало привертають її увагу і тому не збуджують інтересу та активності. Хронічна ослабленість нервової системи зменшує і без того незначні можливості долати труднощі через низьку психічну працездатність, нестійкість уваги, внаслідок чого у неї не формується здатність до цілеспрямованої діяльності, яка у здорової дитини значною мірою розвивається спонтанно. Труднощі співпраці з дорослими (через недостатнє вміння слухати, зосереджувати увагу на завданні та діяти згідно з інструкцією) призводять до дефіциту позитивного досвіду, що спонукає та підкріплює бажання вчитися. Все це обумовлює знижену

мотивацію до пізнавальної діяльності у цієї категорії дітей.

Таким чином, перелік недоліків психологічної готовності дитини з церебральним паралічем до шкільного навчання окреслює коло проблем, які мають

21

стати предметом корекційного втручання та потребують участі різних фахівців: психолога, педагога, лікаря, логопеда.

Більшість учнів, хворих на ДЦП, довго не можуть засвоїти склад числа. Цей матеріал надзвичайно важливий для засвоєння у 1 класі, тому «Ігри на закріплення складу числа» допоможуть дітям засвоїти матеріал про склад числа («Знайди свою пару», «Вгадай» скільки в другій руці» та ін.), і їх доцільно проводити протягом усього навчання у 1 класі.

Ігри на розвиток та закріплення обчислювальних умінь доцільно проводити вже з початком вивчення теми «додавання» та «віднімання в межах першого десятка». Діти люблять такі ігри, як «Мовчанка», «Риболови», «Кращий рахівник»,

Ознайомлення з основними ознаками предмета — кольором, розміром та формою — допомагає дітям повніше сприймати предмети і явища навколишнього світу, готує їх до усвідомлення поняття про вимірювання величин, до засвоєння геометричного матеріалу.

Через ушкодження зорово-моторної координації у хворих дітей порушуються просторові уявлення та орієнтування, тому математичний, особливо геометричний, матеріал засвоюється ними важко; мовлення часто характеризується нерозумінням складних логіко-синтаксичних конструкцій, які ґрунтуються на просторових уявленнях.

ПРОФЕСІЙНО ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ ПСИХОЛОГА ДЛЯ ПЕДАГОГА,ЯКИЙ ПРАЦЮЄ З ОСОБЛИВОЮ ДИТИНОЮ

Для дітей, хворих на ДЦП, характерні розлади зору. Тому рекомендуємо такі корекційні вправи, які дають позитивні результат в роботі з нашими учнями.

1. Закрити, відкрити очі (до речі, закрити очі виявилось дуже складним завданням Діти закривають очі руками, або відвертаються)

2. Не змінюючи положення голови, подивитись на стелю, вліво, вправо, на підлогу.

3. Не змінюючи положення голови, описати в повітрі коло, трикутник. квадрат, цифру 8.

4. Подивитись на ліве, праве плече.

5. Закрити очі по черзі, спочатку ліве, потім — праве око.

Усі ці корекційні вправи мають важливе значення для учнів з особливими потребами.

Період навчання письму та читанню для учнів з ДЦП має важливе освітньо-корекційне значення. Опанування грамотою готує учнів до засвоєння всіх основ наук у подальші роки. Це засіб набуття учнями не лише навичок правильного читання й письма, а й корекції, розвитку мови, мислення, основних психічних процесів.

22

У зв'язку з мовленнєвим недорозвиненням дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та своєрідністю емоційно-вольової сфери ми організовуємо заняття так, щоб навчальна діяльність учня була викликана мотивами і потребами, доступними, зрозумілими дітям.

НАПРИКЛАД, дитині необхідно дізнатися, що написано під малюнком, прочитати слово, впізнати букву, щоб правильно прочитати слово, якщо інші букви відомі, прочитати відгадку до загадки, записати відгадку. Підбираємо такі дидактичні ігри, які вимагають від учнів індивідуальних відповідей Приміром, на уроці читання в 1 класі під час навчання грамоті використовуємо такі ігри та вправи:

1. Спільний звук у всіх словах. Спеціаліст називає 5-8 слів, у яких є спільний звук. Діти по-винні назвати його. З цим звуком придумати слова, а потім психолог показує його графічний знак — букву. ЗИМА — МОРОЗ — ЗВУК — ЗІРКА — ЗІНА — ЗАДАЧА (3).

ДОШКА — ДОРОГА — ДАРУНОК — ДВА — ДЕРЕВО — ДВІР (Д).

2. «Скільки звуків і букв?» Психолог вимовляє слова. Діти за допомогою карток з цифрами показують, скільки звуків і букв у кожному слові.

Якщо діти відповідають правильно — отримує червоний кружечок, ні — синій. Учні намагаються, виграти якомога більше червоних кружечків.

3. Психолог показує малюнок, діти піднімають букву, з якої починається назва предмета, зображеного на ньому.

4. Гра «Листоноша». Психолог роздає різні листівки з малюнками. Діти розкривають зміст одержаного малюнка.

5. «Чарівні клітинки». Учні отримують аркуш паперу з накресленими на ньому клітинками. У клітинки кожна дитина вставляє з розрізної азбуки букви С, М, С, М, И, щоб вийшли слова «СОМ», «ОСИ», «МИ» (по горизонталі та вертикалі).

Корисно використовувати як сюжетно-рольові ігри, так і дидактичні. Вони спонукають учнів у процесі виконання різних ролей до мовного спілкування, що сприяє продуктивному розвитку їх мови і мислення. До змісту сюжетно-рольових ігор включаються ігри про працю дорослих і дітей, про сім'ю і сімейні стосунки, використання різноманітних дидактичних ігор

23

— О —О — —— И —

допомагає нам виправити недоліки слухового і зорового сприймання, просторової орієнтації, скоригувати некоординованість дрібних м'язів кисті руки.

Наприклад, гра з мозаїкою, доміно, різними предметами типу квасолі, кульок, ґудзиків, лічильних паличок тощо проводиться з метою, щоб у дітей сформувались правильні уявлення про навколишній світ та мовні явища; процес повноцінного сприймання має опиратися на зорові, слухові та кінестетичні відчуття дитини. Тільки за такої умови ця категорія дітей, у діяльність яких на початковому етапі базується на предметно-чуттєвій основі, опанує тими знаннями і вміннями, які необхідні для подальшого навчання грамоті. Велика увага

приділяється розвитку усної мови, який здійснюється на уроках читання і письма. Мова дітей примітивна, бідна.

Дітям з особливими потребами особливо важко усвідомлювати зміст прочитаного, дії, тому що ця категорія дітей сприймає світ в основному очима батьків та педагогів-фахівців. Тому ми застосовуємо різноманітні види мовної та розумової діяльності: жива бесіда, гра, розповідь, малюнки, картини, діафільми ,слайди, грамзаписи.

Якщо учні називають за темою дуже мало предметів (не більше 3-х), їм пропонують розглянути і назвати різні предмети за малюнками. Використовуємо у своїй практиці альбом для психологічного обстеження. Цей альбом дає змогу виявити реальний обсяг знань дітей, оскільки діти з ДЦП можуть не пам'ятати певної назви, хоч мати її в пасивному словнику. В цьому альбомі використані малюнки з таких тем: сім'я, іграшка, одяг, дерева, овочі, фрукти, тварини, транспорт, меблі, пори року, кольори, форми предметів.

НАПРИКЛАД, за темою «Тварини» пропонуємо назвати, яких тварин учні знають. Далі, яких диких і свійських тварин вони можуть назвати. Потім з психологічного альбому даємо набір малюнків різних тварин, пропонуючи назвати і розкласти: в один бік — диких, y другий бік — свійських. Водночас тут виявляється й уміння здійснювати процеси аналізу, узагальнення, класифікації - предметів, які характеризують рівень пізнавальних здібностей дитини. Якщо учням важко самостійно назвати понад 50% малюнків, методику обстеження його уявлень доцільно змінити, психолог сам дає словесну інструкцію: «Покажи ведмедя. Де живе ведмідь? Це тварині дика чи свійська?» Правильна відповідь зараховується до активу школярів. В такий спосіб якнайповніше виявляються знання дітей, їх активний і пасивний словник, уявлення і життєвий досвід.

КРОК 3. УСПІШНА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ШКОЛЯРІВ НА ПОЧАТКОВОМУ ЕТАПІ

ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Ми досягли певних успіхів у вмінні довільно керувати собою, контролювати власну поведінку та діяльність, формуємо вольові якості. Даний аспект розвитку – найбільш складний у наших

24

першокласників. На формуванні емоційно-вольової сфери наших школярів позначилися як біологічні, так і соціальні чинники. Органічне ураження центральної нервової системи виявляється у нерівномірності та уповільненості дозрівання лобних ділянок кори головного мозку. Суттєве значення має також хронічна ослабленість центральної нервової системи. Це створює своєрідний несприятливий ґрунт, на якому утворюється низка негативних соціальних (вторинних) впливів на розвиток емоційно-вольової сфери дитини: переживання з приводу фізичного недоліку, ізоляція від ровесників, умови емоційної депривації внаслідок складних сімейних взаємин тощо. Змінена реактивність нервової системи обумовлює підвищену дратівливість, риси тривожності, негативізму, високу виснажуваність, що гальмує формування довільності у поведінці, зумовлює низьку здатність до найпростіших форм її саморегуляції.

Пропонуємо порадничок для педагогів, які співпрацюють з дітьми, що мають фізичні особливості. Під кожним з цих речень ми можемо тричі підписатися: вони є абсолютно вірними і дуже простими у роботі.

ПОРАДНИК ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ПЕДАГОГОВІ,ЯКИЙ ПРАЦЮЄ З ОСОБЛИВОЮ ДИТИНОЮ НА ЕТАПІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

1. Коли Ви розмовляєте з дитиною з особливими потребами, звертайтеся безпосередньо до неї, а не до людини, яка її супроводжує.

2. Пропонуючи допомогу, дочекайтеся, доки її приймуть, а потім запитайте, що і як робити. Якщо Ви не зрозуміли, перепитайте.

3. Звертайтеся до дітей з особливими потребами на ім`я.4. Розмовляючи з людиною, яка відчуває труднощі у спілкуванні, слухайте її уважно.

Будьте терплячими, чекайте, доки вона сама закінчить фразу. Не виправляйте і не закінчуйте замість неї речення. Не соромтеся запитати, якщо Ви не зрозуміли співрозмовника.

5. Коли Ви розмовляєте з людиною, яка користується інвалідним візком або милицями/ходунками, намагайтеся розташуватися так, щоб ваші з ним очі були на одному рівні. Вам буде легше розмовляти, а Вашому співбесіднику не доведеться закидати голову.

6. Пропонуйте дитині безпечне місце, звідки вони могли б спостерігати за діяльністю інших на перших етапах роботи.

7. Додержуйтеся усталеного розпорядку роботи, постійного порядку дій.8. Сприяйте залученню дітей до ігрових та навчальних групових завдань та ситуацій, але не

примушуйте дітей до цього мимоволі.9. Використовуйте позитивні підкріплення, як-то посмішка, кивок головою, поплескування,

підбадьорювання…

25

10. Звертайте увагу на зусилля, а не на результат, заохочуйте кожен найменший успішний крок.

11. Обмежуйте рівень шуму і візуальної стимуляції.12. Давайте чіткі вказівки.13. Учіть дітей контролювати свої дії.

26