sljunina_usi_mova_prof_fil_11-k_1-s_2012.inddfiles.movograj.webnode.com.ua/200000257-0c6150e4f9... ·...

МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВОУрок № 1МОВА ЯК ОСОБЛИВА СИСТЕМА ЗНАКІВ. ПРОБЛЕМИ ВЗАЄМОДІЇ МОВИ І

КУЛЬТУРИ, МОВИ І СОЦІУМУ. РОЛЬ МОВИ У ФОРМУВАННІ Й САМОВИРАЖЕННІ ОСОБИСТОСТІ

Мета: розширити знання учнів про мову як особливу систему знаків, про роль мови у формуванні особистості, поглибити розуміння взаємозв’язку мови і

культури, мови і соціуму; вдосконалювати вміння одинадцятикласників правильно та доцільно висловлювати власні думки; за допомогою дидактичного матеріалу сприяти усвідомленню ролі мови в житті суспільства та окремої особистості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовноїкомпетенції).Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови, таблиця «Зв’язок мови і

суспільства», таблиця «Зв’язок мови і культури».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньВступна бесіда► Слово вчителя.Як основний засіб людського спілкування мову неоднаково визначають у різних напрямах

досліджень і в межах однієї науки (філософії, лінгвістики тощо) залежно від кількості об’єктивних і суб’єктивних чинників (час, панівна наукова парадигма конкретної науки, різні підходи до об’єкта дослідження, різні методи, методики і прийоми аналізу, особистість дослідника, його світобачення, наукова кваліфікація тощо). У XX ст. в працях лінгвістів, філософів, логіків, психологів, фахівців із проблем штучного інтелекту, когнітологів було запропоновано більше 20 тисяч визначень мови (Ф. Бацевич).

Комунікативно-творчий практикум► Запропонуйте власні визначення мови. Порівняйте їх із наве

майстрів художнього слова та вчених. Про які особливості мови йдеться?1. Що не річка, то мова — з-над Славути-Дніпра: українська чудова, як сопілкова гра (Д.

Білоус). 2. Мова — це сукупність усіх слів, усіх граматичних форм, усіх особливостей вимови всіх людей (За Г. Волкотруб). 3. Мова — це історія і сучасність, це кожна людина і народ, це інструмент, який допомагає людині в її практичній щоденній діяльності, тобто виступає знаряддям спілкування, і водночас це й засіб проникнення в глибини історичної пам’яті народу, це збереження духовних надбань нації для майбутнього (С. Ермоленко). 4. Мова — основа духовності народу, фундамент існування нації. Це також спосіб сприймання світу, членування реалій, оскільки кожен народ сприймає світ по- своєму, неповторно (3 посібника). 5. Мова — це сукупність правил, за якими будується мовлення, мовне повідомлення, за допомогою якого спілкуються люди (3 посібника). 6. Ти, мово,— море, небо неокрає, несмертність наша, правда і душа (С. Литвин). 7. Мова є система знаків, що виражають ідеї, а тому її можна порівняти з письмом, з азбукою для глухонімих, із символічними обрядами, із формами ввічливості, із воєнними сигналами тощо (Ф. де Сос- сюр). 8. Мова — це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторона нашого психічного «Я» (І. Огієнко).

Творче конструювання► Як ви розумієте наведені вислови? Складіть із ними кілька речень.Людська мова, мова Творця, ангельська мова, штучна мова, природна мова, мова тварин, мова

природи, мова мистецтва, мова жестів, мова науки, мова очей, мова закоханих, рідна мова, мова квітів, мова символів, чужа мова, мова бджіл, материнська мова.IV. Сприймання й засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завданьНавчальна лекція► Прослухайте лекцію. Складіть тези.Небезпідставним є твердження, що ми живемо у світі знаків.Дзвінок будильника вранці — сигнал того, що пора вставати.Червоне світло світлофора — знак заборони переходити вулицю, зелений — знак дозволу. По

2 Усі уроки української мови в 11 класі. Профіль — українська філологія

дорозі ви зустрічаєте товариша, кивком голови вітаєтеся з ним чи тиснете йому руку — знак поваги, прихильного ставлення до нього. У гардеробі вам видають жетон, який засвідчує, що у вас прийняли на зберігання пальто. У їдальні ви розплачуєтеся грошовими знаками. А якщо додати до цього різні вивіски на громадських чи торговельних закладах, стрілки, що вказують на рух чи місцезнаходження чогось, різні схеми й графіки, із якими кожного дня доводиться стикатися, то все це засвідчує велику роль різних знакових систем у нашому повсякденному житті.

Однією із знакових систем є мова. Про її знаковий характер говорили ще вчені давніх Індії та Греції. Так, Аристотель стверджував, що «мовні вирази суть знаки душевних вражень, а письмо — знак перших». Поняття знаковості знаходимо також у граматиці Пор-Рояля, а згодом у працях лінгвістів-компаративістів — В. Гумбольдта, О. Потебні, П. Фортунатова, І. Бодуена де Кур- тене та ін.

Ф. де Соссюр мову як систему знаків ставить в один ряд із будь- якою іншою системою знаків. Семіотика — наука, що вивчає структуру та функціонування різних знакових систем. Основним поняттям семіотики є знак. Знак — матеріальний, чуттєво сприйманий предмет, який виступає в процесі пізнання й спілкування в ролі замінника (представника) іншого предмета й використову-ється для одержання, зберігання, перетворення і передачі інформації. Основними ознаками знака є: 1) матеріальність; 2) позначення чогось; 3) інформативність; 4) системність. Що стосується системності, то її слід розуміти так: знак отримує своє значення лише за умови входження в певну знакову систему. Так, зокрема, знак «!» у дорожній знаковій системі означає «небезпечна дорога», в шаховій грі — «цікавий хід», у математиці — «факторіал», у пунктуації — «знак оклику». Червоне світло саме по собі нічого не означає, але в дорожній сигнальній триколірній системі — червоний, жовтий, зелений кольори — воно має певне значення. Поза системою знак неможливий (За М. Кочерганом).

Що ж у мові виконує функцію знака? У широкому розумінні знаками мови, або мовними чи лінгвальними знаками, є звуки (навіть букви), морфеми (префікси, корені, суфікси, закінчення), слова, словосполучення і речення. Вони різняться своєрідністю функцій і місцем у системі мови. У точному ж розумінні знаками мови виступають лише ті її елементи, яким властива функція називання, а саме: слова і словосполучення. Саме вони виступають у мові замінниками предметів, дій, понять, кількостей, ознак. Звуки не можна вважати лінгвістичними знаками у вузькому розумінні тому, що вони не мають значення; морфеми (префікси, корені, суфікси, закінчення) — тому, що вони хоч і мають значення (у слові Петрусь — суфікс -усь- має значення пестливості), але самостійно не реалізують своє значення, а тільки в сполуці з іншими морфемами (в імені Петрусь — із коренем Петр ); речення — тому, що вони складаються з інших знаків.

Як знаки, слова й деякі словосполучення є умовним позначенням предметів і явищ, понять і ознак, адже зрозуміло, що найменування, яке несуть вони, не зумовлюється природою предмета. Якби найменування зумовлювалося природою предмета, то в усіх мовах він би називався однаково. Це значить, що не було б різних мов, а існувала б одна мова. Проте такого немає. У тому, що назва предмета не зумовлюється природою предмета, легко переконатися на такому прикладі. Слово української мови яблуко є лише знаком, вираженим конкретним набором звуків, передаваних на письмі буквами, але воно не має нічого спільного із смачним фруктовим плодом круглої форми й певного кольору. До того ж це слово є лінгвістичним знаком для того мовця, який співвідносить почутий комплекс звуків із відповідним предметом. Для француза чи китайця, які не знають української мови, це слово є лише набором звуків, які нічого не означають. Із цього легко дійти висновку, що мовні знаки — тільки умовні позначення предметів і понять, ознак і дій, прийнятих у певному суспільстві. їхня номінативна роль (роль називання, позначення) зумовлює визнати мову знаковою системою, інакше — системою знаків. Тому мову називають знаковою системою (За С. Дорошенком).

Проблемна бесіда ► Дайте відповіді на питання.1. Поясніть тезу: «Людина живе у світі знаків і стереотипів».2. Що таке знак? Назвіть його основні властивості.3. У працях яких філософів і мовознавців було започатковано вчення про знакову природу

мови?4. Чим відрізняється система від простого набору елементів?5. Чому мову називають системою знаків?6. Яка наука займається вивченням знакових систем?

І семестр. Мова, індивід, суспільство 3

7. Що таке мовний знак?8. Які думки існують стосовно знакових одиниць у мові? Чи всі мовні одиниці можна вважати

знаками?9.Чим відрізняється поняття мовного знаку в широкому та вузькому розумінні?10. Чому звук, морфема та речення не можуть бути названими мовними знаками у вузькому

розумінні?11. Поміркуйте, яку властивість мовного знака можна помітити, якщо зіставити слова:

українське час, російське время, англійське time та німецьке zeit?12. Як між собою співвідносяться поняття мовного знака та реально існуючий предмет?13. Доведіть, що назва предмета не зумовлюється природою цього предмета.Вибіркова робота► Серед наведених знаків оберіть мовні. Доведіть свою думку. Новий рік; $; -есеньк-;

берізонька; л; Грати словом —долею грати; [ие]; петрів батіг; х ; джерело.Робота з текстовим матеріалом► Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Поміркуйте, чому для людини

мова є найважливішою системою знаків.Одна із скандинавських саг розповідає про «науковий» диспут між мудрецем-богословом і

однооким вікінгом. Цей диспут відбувся у формі жестів і проходив так. Богослов показав один палець, на що одноокий вікінг відповів, показавши два пальці. Богослов показав три пальці, після чого вікінг показав кулак. Тоді богослов з’їв вишню і виплюнув кісточку. Вікінг знайшов у своїй кишені аґрус і з’їв його. Тут богослов визнав себе переможеним.

— Чому? — здивувалися члени журі.— А тому,— відповів богослов,— що цей одноокий вікінг — справжня криниця мудрості.— Про що ви сперечалися? — запитали члени журі.— Я показав один палець, вказавши тим, що Бог у світі один. Він же заперечив двома пальцями,

що крім Бога-отця, є ще Бог- син. Я тоді показав три пальці, маючи на увазі те, що якщо бути точним, то є ще й Дух Святий, але він виявився й тут на висоті: показавши кулак, влучно відповів, що все одно трійця єдина. Я відчув, що перемогти його в богослов’ї не зможу й змінив тему диспуту. З’ївши вишню, я сказав, що життя солодке. Але й тут він відповів мені дуже влучно: з’ївши аґрус, він ствердив, що треба жити навіть тоді, коли життя й кисленьке.

— Чи про це ви сперечалися? — запитали члени журі в одно— Я й не думав із ним сперечатися на богословські теми. Цей зухвалець показав, що в мене одне

око. Я йому відповів, що моє одне око варте його двох. Він далі вів своє: у мене й у нього разом три ока. Після того я сказав, що таких нахаб, як він, треба вчити не науковими суперечками, а кулаком. Тоді він став погрожувати, що з’їсть мене і кістки мої виплюне, на що я йому відповів, що з’їм його з кісточками (За М. Кочерганом).

Робота з довідковою літературою► Дайте визначення поняттям Порівняйте свої міркування з даними тлумачного словника.Як ви гадаєте, чи пов’язані між собою ці поняття?Індивід — кожна окрема людина, особистість.Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей,створених людством упродовж його історії.Суспільство — сукупність людей, об’єднаних певними відносинами, обумовленими історично

змінним способом виробництва матеріальних і духовних благ (Зі словника).Навчальне аудіювання► Прослухайте висловлювання. У якому стилі воно оформ

почутого. Перекажіть, доповнюючи текст відомостями, одержаними з іншихджерел.Життєдіяльність людини — це складна взаємодія її із суспільством. У процесі цієї взаємодії — у

безпосередніх соціальних контактах, під впливом культури, соціальних норм і цінностей — формується особистість, тобто відбувається її соціалізація — інтеграція індивіда в суспільство шляхом засвоєння ним елементів культури, соціальних норм і цінностей.

У процесі соціалізації людина адаптується до умов соціуму, культури, норм, що формуються


впродовж життєдіяльності суспільства, і своєю активністю перетворює їх на власні цінності, орієнтації, установки тощо.

Чи не найважливіша роль у процесі соціалізації індивідів належить мові. Це зумовлено тим, що в мові наявний соціальний досвід попередніх поколінь і всього людства. Оволодіваючи мовою, людина привласнює цей досвід, робить його складовою своєї особистості. Усе це відображається в процесі спілкування, яке в кожній культурі має свої особливості.

Одна з ролей особистості — національна, яка формується на перших етапах соціалізації завдяки сімейному та шкільному вихованню — є спільною для всіх носіїв певної мови. Культурні знання, засвоєні в межах цієї ролі, є ядром феномену, який називають національною специфікою мислення і спілкування.

Як вважають деякі етнолінгвісти, людина сприймає світ крізь категорії рідної мови, яка пронизана неповторним народним духом. Мова ніби описує навколо людини чарівне коло. Іншими словами, згідно із цими концепціями, людина пізнає світ і орієнтується в ньому так, як їй «підказують» категорії рідної мови (За Ф. Бацевичем).

► Пригадайте висловлювання українських письменників про значення мови, слова в їхньому особистому житті та прокоментуйте ці висловлювання.

Складання діалогу► Ознайомтесь із думками видатних людей. Прокоментуйте кожне з тверджень. Складіть діалог,

поклавши в основу одне з висловлювань.1. І всякий народ, що носить у собі запоруку сил, повний творчих здібностей душі, своєї

яскравої осібності й інших дарів Божих, своєрідно відзначився своїм власним словом, що ним, висловлюючи яку тільки є річ, передає цим висловом частину власного свого характеру (М. Гоголь). 2. У словах, у граматичних формах, у синтаксисі закарбовує свій образ душа цього народу; як сліди на закам’янілих пісках від води давно зниклих морів, закріплені в ній прагнення, уподобання, неприязнь, вірування, забобони, первісні знання про світ і людину (Я. Парандовський).

3. Єврея, цигана, татарина, німця, зросійщених настільки, що мостала російська мова, ми не можемо зарахувати ні до якого народу, крім російського (О. Потебня).

4. Ні прозвання, ні віросповідання, ні сама кров предків не роіншої народності. Хто якою мовою думає, той до того народу належить (В. Даль). 5. Мова є ніби зовнішнім виявом духу народу; мова народу є його дух і духом народу є його мова — важко уявити собі щось більш тотожне (В. фон Гумбольдт).

Робота з таблицями в групах► Розгляньте таблиці та на основі отриманих відомостей побу

характер мови, взаємозв’язок мови і суспільства та мови і культури.Група 1

Зв’язок мови і суспільства1. Неможливість існування суспільства без мови.2. Соціальна організація суспільства (при феодалізмі — роз

при капіталізмі — розвиток національної мови; динамічний характер мовної системи).3. Соціальна диференціація (виникнення арго, жаргону, сленгу).4. Демографічні зміни (наплив переселенців з інших країн — витіснення рідної мови іншими

мовами).5. Суспільні течії.6. Розвиток художньої творчості.7. Відображення суспільної свідомості (мова відображає ідео

мораль тощо).Група 2

Зв’язок мови і культури1. Культура визначає план змісту знакової системи мови (відмінності в лексиці і фразеології,

наявність екзотизмів та різних емоційно-оцінних відтінків одного й того самого слова).2. Культура впливає на стилістичну диференціацію мовних засобів.3. Культура впливає на виникнення стійких національних асоціацій та символів.4. Культура впливає на своєрідність мовного етикету.


V. Підсумок урокуБесіда з учнями► Знайдіть відповіді на питання.1. Обґрунтуйте поняття мови як особливої системи знаків.2. Доведіть знаковий характер слова.3. Доведіть, що мовна система має динамічний характер.4. Яка роль мови у формуванні й самовираженні особистості?5. Яким чином на мову впливає розвиток суспільства?6. Як мова пов’язана з культурою народу?VI. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум на тему: «Слово як носій добра, істини й краси».Урок № 2УКРАЇНСЬКА МОВА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. ВІДОБРАЖЕННЯ В

СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ КУЛЬТУРИ ІНШИХ НАРОДІВ. УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА

Мета: поглибити знання про роль української мови як однієї з основних національно-культурних цінностей українського народу, подати відомості про

українську діаспору, навчити виявляти особливості української мови на фоні інших у міжкультурній комунікації; розвивати пам’ять, збагачувати й удосконалювати мовлення учнів, формувати вміння вільно виражати свої думки, використовуючи мовознавчу термінологію; виховувати патріотичні почуття, толерантне ставлення до носіїв інших мов та культур.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань (формування мовноїкомпетенції).Обладнання: копії текстів, таблиця «Українська діаспора».

Слова — це кольорові камінці.Мало їх назбирати — треба ще навчитися з них узори викладати

І. ВільдеХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньПроблемна бесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Які функції виконує українська мова в Україні?2. Звідки походить українська мова?3. Які етапи розвитку української мови ви можете назвати?4. Які ознаки доводять, що українська мова є милозвучною тамелодійною?5. Як ви розумієте епіграф до уроку?Комунікативний практикум► Прокоментуйте висловлювання.1. Мова — це наша національна ознака, в мові наша культура,ступінь нашої свідомості. Мова — це форма нашого життя,., форма національного

організування. Мова — душа кожної національності, її святощі і найміцніший скарб... І поки живе мова — житиме й народ, як національність (І. Огієнко). 2. Межі моєї мови означають межі мого світу (Л. Вітгенштайн). 3. Відмінності між мовами становлять щось більше, ніж звичайні знакові відмінності. Різні мови за своєю суттю, за своїм впливом на пізнання та почуття є в дійсності різними світобаченнями (В. фон Гумбольдт).

4. Мова є вмістилищем усього сутнісного, вона безпараметрісна, кордони її ніколи не збігаються з географією (П. Моечан).IV. Виклад навчального матеріалуНавчальна лекція► Прослухайте текст лекції.У сучасному динамічному світі звичним явищем стали контакти носіїв різних культур і мов.

Незнання або неадекватне відтворення норм мовленнєвої та немовленнєвої поведінки створює


труднощі в спілкуванні представників різних лінгвокультурних спільнот.Вагомим є вплив національно-культурних чинників на семантику окремих слів. Наприклад,

японське слово сакана може бути перекладене українським риба (чи російським рыба). Але для росіян рыба — це луска, плавники і велика кількість кісток. Для японців сакана — це будь-яка живність, наявна в морі чи океані. Чи, наприклад, вираз японської мови, який «моделює» у свідомості японського підлітка чотири найстрашніших лиха, що йому загрожують: дзісін, камінарі, кадзі, сядзи, тобто ‘землетруси, блискавки, пожежі, батьки’. «Набір» цих «лих» національно обумовлений специфікою життя японців.

У різних народів стандартні за своїм складом комунікативні акти — чоловік — дружина, батько — син, брат — сестра, гість — господар тощо — регулюються нетотожними соціальними прави-лами. Так, в абхазців на поведінку гостя накладені обмеження, яких немає, наприклад, в українців: гість в абхазькому домі не може освідчитися дівчині цього дому в коханні.

Історичні, національні, культурні та інші чинники впливають і на невербальні складові спілкування. Наприклад, ескімоси ріки Копер вітають чужоземців ударом кулака по голові або по плечах. Полінезійці обнімаються й труть один одному спину (За Ф. Бацевичем).

Складним є питання впливу мови на культуру. Е. Сепір зазначав: «Не можу я визнати і справжньої причинної залежності між культурою і мовою. Культуру можна визначити як те, що суспільство робить і думає. Мова є те, як думають. Зрозуміло, що зміст мови нерозривно пов’язаний із культурою. Мова у своїй лексиці більш-менш точно відображає культуру, якої не обслуговує; цілком справедливим є і те, що історія мови й історія культури розвиваються паралельно. Отже, впевнено можна стверджувати лише те, що культура визначає план змісту знакової системи мови. У семантиці мови відображаються загальні, універсальні компоненти загальнолюдської культури і своєрідність культури конкретного народу.

У кожній мові наявна безеквівалентна лексика, до якої належать слова, що позначають специфічні явища культури і не мають однослівного перекладу на іншу мову. При перекладі вони передаються описово або запозичуються. Запозичені безеквівалентні слова називають екзотизмами. Так, слова стерлінг, біг-бен, шилінг, крикет пов’язані з англійською матеріальною і духовною культурою; конклав, сентимо, спагеті, тарантела — з італійською; песо, конквістадор, тореадор, корида, болеро — з іспанською; ковбой, рейнджерси, авеню, барбі — з американською; сарафан, щі, боярин, балалайка, ямщик — із російською; кишлак, арик, дехканин, кобуз, домбра — із середньоазіатською; сакура, гейша, ікебана, саке, кімоно — з японською і т. д. До української безеквівалентної лексики відносять такі слова, як чумак, гривня, рушник, галушки, вареники, борщ, бандура, кобзар, коломийка, гопак, вечорниці, тризуб. Як правило, безеквівалентна лексика в кожній мові становить не більше 6-7% від загальної кількості активно вживаних слів.

Слова з тотожним денотативним значенням можуть мати різні емоційні й оцінні відтінки, а також різні асоціативні зв’язки. Зрідка ці відмінності зумовлені відмінностями і в самих реаліях, як, наприклад, укр. хата і рос. изба (різна форма, оздоблення тощо), укр. призьба і рос. завалинка, укр. личаки і рос. лапти. Часто спостерігається розбіжність у символічних значеннях. Так, зокрема, укр. лебідь і рос. лебедь символізують дівчину, однак укр. лебідь символізує ще жінку, молодицю, а інколи й батька; укр. зозуля і рос. кукушка — це вісниця, провидиця, однак укр. зозуля — ще символ безпритульності, самітності, а також дружини, сестри, матері; укр. калина — символ краси, здоров’я, дівчини, дівоцтва, любові, України, рос. калина символізує розлуку й невдале заміжжя.

Найбільші розбіжності слова-відповідники в різних мовах мають у семантичних асоціаціях. Як показав проведений психолінгвістичний експеримент із трьома групами реципієнтів — українцями, росіянами, туркменами, такі слова, як хозяин, отец, мать, бабушка, дедушка, свадьба, молоко дали різні асоціації. Так, слово хозяин у росіян викликало асоціації человек, мужчина, владелец, сад, деревня, город; в українців — муж, владелец, предприниматель, хозяйство, дом, слуга, пьеса Карпенко- Карого; у туркменів — огромный человек с бородой, большой человек с бородой и усами, солидный мужчина в халате, официант. Слово свадьба у студентів-туркменів асоціюється, на відміну від українців і росіян, не тільки з веселістю, а й з утратою, із змаганнями. Слово молоко викликає в них більш захопливі асоціації (белое счастье); у словах отец, мать, бабушка, дедушка яскраво відчутний «компонент поваги» (бабушка — голова, серебро, уважение; отец — золото, гора, главарь, уважение).

Наведені факти свідчать про те, що ґрунтовне оволодіння мовою неможливе без засвоєння культури народу — носія мови.


Мовний етикет, тобто мовна поведінка в певних ситуаціях, у різних культурах різна. Йдеться про правила мовного спілкування дітей із батьками, чоловіка з дружиною, господаря і гостя тощо. Так, англійським і американським мовними етикетами передбачається, що в магазині чи будь-якій іншій установі першим вітається господар, а в нас — навпаки. Навіть у таких близь- коспоріднених мовах, як українська і російська, є відмінності в мовному етикеті. Здавна, скажімо, в Україні діти звертались до батьків тільки на Ви.

Отже, вплив культури позначається на своєрідності лексико- фразеологічних засобів, на особливостях нормативно-стилістичної системи та мовленнєвого етикету (За М. Кочерганом).

Бесіда з учнями за темою лекції► Дайте відповіді на питання.1. Чим пояснюється зв’язок мови та культури?2. На що слід звертати увагу при вивченні іноземної мови?3. У чому виявляється національно-мовна специфіка лексичних одиниць?4. Чим ви можете пояснити специфіку сприйняття реалій нав

різних народів?5. Проаналізуйте взаємозв’язки народів, що проживають на тери6. Чи мають символічне значення слова

мовах? Поясніть подібність і відмінність цих символів у різних культурах.7. Ознайомтеся з даними таблиці (дані таблиці взято з книги В. Ф. Дрозд «Українська мова в

діалозі культур»). Порівняйте лексичне значення слова колиска у трьох мовах та зверніть увагу на позамовний ореол ознак.

Українська мова

Російська мова Болгарська моваКолиска Колыбель Люлка

1. Підвішене на мотузках до сво-лока.

1. Стоячий предмет.

1. Носиться за плечима матері.

2. Луб’яний кошик із дерев’яним

2. Переважно зроблене з дерева.

2. Велика торба з шерстяної тканини.

3. Дерев’яна рама з підвішеним до неї полотняним

3. Дерев’яний предмет на округлих ніжках.

3. Велика домоткана торба із зав’язками на краях.

4. Оберіг немов-ляти від злих сил, оскільки його май-стрували із священ-них порід дерев.

4. Майстрували з липи, берези, спо-діваючись на цілющі властивості.

4. Одночасно така «люлка» слугувала й для перенесення дитини на відстань.

Дослідження-аналіз► Знайдіть у наведених ілюстраціях відображення культури інших народів. Доведіть свою

думку.1. Бо ж блискучі теляги, незрівнянні стилети й шпади, шаблі, що кращі були лише в султана,

арбалети, аркебузи й гармати, рівних яким не існувало на світі,— все те було виробами їхніх розлогих майстерень, виробами, про які мріяв кожен, хто пізнав венеційців (Л. Мосендз). 2. Другий присягався аллахом, що кит- кашалот проковтнув корабель-дхоа (Ю. Логвин). 3. Особливо ці-кавили мовознавця слова, яким важко, а то й неможливо знайти відповідники в інших мовах. Серед таких цікавих знахідок він наводить німецькі слова «куммершпек» («горе-бекон»), що ним називають ожирілих осіб, «драхенфуттер» («їжа для дракона»), що позначає дарунки чоловіка своїй дружині, коли він перед нею чимось завинив, англійську ідіому «кауч потейто», що буквально означає «диванна картопля» та образливо називає людину, яка постійно вилежується на дивані, японське словосполучення «бак- кушан», яким називають «дівчину, яка є симпатичнішою ззаду, ніж спереду» (3 посібника).

Пошукова робота► Розкрийте дужки, вибравши правильний варіант.1. Чоловіча зачіска у вигляді довгого чуба, який зазвичай за- кручували за вухо — ... (коса, чуб,

оселедець). 2. Великоднє яйце з орнаментом — ... (дряпанка, крашанка, писанка, крапанка).3. Український півсферичний посуд із досить широким отво


4. Взуття, зроблене з товстої, але м’якої шкіри, схоже на сандалі — ... (личаки, постоли, чоботи). 5. Нижній поясний одяг чоловіків — ... (гачі, свита, жупан).

Комунікативний практикум► Доведіть, що

фольклорні епітети та порівняння з цією лексемою.Коментований диктант► Запишіть текст під диктовку, пояснюючи правопис складних слів.Україна — одна з найбільш густонаселених земель. Найгус- тіше населені індустріально-аграрні

райони. Поряд з історичним і соціально-економічним факторами певний вплив на розміщення населення мали природно-географічні умови.

Населення України різноманітне за своїм етнічним складом. Крім українців (три чверті населення) значний відсоток становлять інші східнослов’янські народи, а також євреї, західні та південні слов’яни. З інших етнічних груп найбільш чисельні романомовні народи (молдавани, румуни), греки, представники фінно-угорської та алтайської мовних сімей.

На динаміку чисельності та географічне розміщення українського народу помітно вплинули міграційні процеси, етнокультурні взаємини.

Значною була українська еміграція із західноукраїнських земель, які були в Австро-Угорській державі, у країни Американського континенту. Тільки в США за чотири десятиліття кінця дев’ятнадцятого й початку двадцятого століть із цих областей прибуло понад сімсот тисяч осіб (За В. Наулком).

Навчальне аудіювання► Підготовчий момент до навчального аудіювання. Прочитайте. Які почуття викликають у вас

рядки віршів? Чим, на вашу думку, викликане написання наведених поезій?ВУЗЛИК

Україною осінь Загелгоче душаІде золота, До своєї землі,Долітають до Києва І заниє стараЗвуки трембіти. Зарубцьована рана.Знову листя Через мореЗ канадського клена У пісні летять журавлі,Зліта, А насправдіНіби хоче в Канаду свою Долали вони Долетіти. Океани.А в Канаді кленовій То чорнів, то білів,Моїм землякам То кривавився світ...Про Карпати далекі Та під небом чужимНагадує осінь, Вечорами щоразуБо хоч як не живи, Про Телесика внукамНе вкорінюйся там, Розказував дід,А думки в Україну Ніби вузлик біленькийЯк вітром 3 землеюВідносить. Розв’язував.JI. ТалалайВ вигнанні дні течуть, як сльози,Думки в вигнанні сплять, як мертві,Солодкі спогади сичать, як змії,Душа ридає, як дитина.Душа розірвана, як рана...Бальзам далеко так, як сонце,А сонце, сонце, як і щастя,Там, там, лише в краю коханім.О. Олесь► Назвіть поетів-емігрантів та виразно зачитайте їхні вірші.Навчальне аудіювання► Прослухайте текст про українську діаспору. Складіть плану формі питальних речень.


Українська мова є державною мовою України, національною мовою мільйонів українців і однією з робочих мов ООН.

Поза межами України українська мова побутує серед українського за походженням населення західної (понад 2 млн чоловік) та східної (6,8 млн чоловік) діаспор.

У західній діаспорі українською мовою в усній і писемній формах послуговуються етнічні українці США, Канади, Великобританії, Бразилії, Аргентини, Австралії, Австрії, Польщі, Словач-чини, Румунії, Угорщини, Литви, Латвії та багатьох інших країн.

Вони видають рідною мовою книжки, газети, журнали, проводять богослужіння, телепередачі. Окрім того, українські громади США і Канади організували мережу осередків української культури — бібліотеки, архіви, музеї, театри, хорові, музичні, танцювальні ансамблі, наукові товариства. Україністика викладається в 28 університетах і коледжах США, кафедри української мови створено в 12 університетах Канади. Україномовні загальноосвітні ніколи діють у Канаді, Австралії, Польщі, Молдові, Литві. Докладаються зусилля щодо відновлення шкіл з українською мовою навчання в Румунії та деяких інших країнах.

Східна українська діаспора чисельніша, але в Росії, а потім у колишньому СРСР, де майже завжди проводилась насильницька русифікація населення, вона не мала належних умов для задово-лення своїх культурних запитів. Сприятливі умови були створені тільки в 20-х роках XX століття. Тоді лише в Російській Федерації діяло близько 2,5 тис. україномовних шкіл, 16 педтехнікумів, педінститути, працювали видавництва, театри, видавались книжки, газети. Але невдовзі все це було ліквідовано. Внаслідок асиміляційних процесів кількість етнічних українців у східній діаспорі різко скоротилася, а українська мова продовжувала тут функціонувати лише в усній формі.

Розпад СРСР і відродження державності в Україні дали поштовх піднесенню етнічної свідомості українців східної діаспори. В Москві, Алма-Аті, Єревані, Таллінні, Вільнюсі, Ризі відкриваються недільні школи для українського населення, створено культурно-громадські товариства й осередки, земляцтва тощо.

Нині наша держава докладає чимало зусиль для зміцнення зв’язків із нашими краянами за кордоном, що сприятиме відродженню й духовному збагаченню українського народу, зростанню мовної культури, взаєморозумінню між народами (3 підручника).

► Дайте відповіді на складені питання («Мікрофон»).Складання діалогу► Складіть діалог за темою: «Чим пояснити різну долю україн

західній діаспорах?»V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Написати твір-роздум «Українська мова й українська діаспора:реальність, проблеми, перспективи».► За допомогою мережі Інтернет ознайомтеся з інформацією про видатних представників

української діаспори та підготуйте коротке повідомлення про них.Урок № ЗУРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 1.ПОНЯТТЯ СТИЛЮ МОВЛЕННЯ: МОВНІ І ПОЗАМОВНІ ОЗНАКИ (СФЕРА

СПІЛКУВАННЯ, УМОВИ І МЕТА СПІЛКУВАННЯ). СТИЛІ МОВЛЕННЯ.ЗМІСТ І СТРУКТУРА ТЕКСТІВ КОЖНОГО ІЗ СТИЛІВ,ЇХНІ ХАРАКТЕРНІ МОВНІ ЗАСОБИ, ОСНОВНІ ЖАНРИ. СКЛАДАННЯ УСНОГО

ТВОРУМета: розширити відомості школярів про стилімовленнята їхні характерні ознаки, жанри; навчати одинад- цятикласників послідовно будувати власне

висловлювання, проводячи відбір потрібної інформації; систематизувати виклад своїх думок, добирати необхідні мовні засоби, дотримуючись стильової приналежності висловлювання; удосконалювати комунікативні вміння учнів; формувати риси мовної особистості, плекати любов до співгромадян, етно- типу українців.

Тип уроку:урокрозвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, таблиця для заповнення «Стилі української мови».ХІД УРОКУ


I. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних вправДослідження-аналіз► Поясніть, що мається на увазі, коли кажуть: стиль мови, стиль твору, стиль письменника,

стиль підручника, піднесений стиль, стиль одягу, стиль роботи, романтичний стиль, фольклорний стиль, стиль оздоблення, стиль бароко, стиль керівництва. Запропонуйте власне визначення стилю.

Проблемна бесіда► Поясніть, як ви розумієте тезу: «Функціональні стилі не ста

ними існує взаємодія, вони взаємно впливають один на одного» (З підручника). Коментар учителяСтиль (від латин, stilus — паличка для письма) літературної мови — різновид мови, що

характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних ресурсів, які найліпше відпові-дають завданням спілкування між людьми в певних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й ефективного використання системи мовних засобів із певною метою в конкретних умовах й обста-винах. Д. Свіфт влучно зауважив, що стиль — це власні слова на власному місці.

Кожен стиль має:• сферу поширення і вживання (• функціональне призначення • характерні ознаки (• систему мовних засобів і стилістичних норм (

речень тощо).Ці складові конкретизують, оберігають, певною мірою обмежують, унормовують кожний стиль

і роблять його досить стійким різновидом літературної мови.Досконале знання специфіки кожного стилю, його різновидів, особливостей — надійна запорука

успіхів у будь-якій сфері спілкування.Високорозвинута сучасна літературна українська мова має розгалужену систему стилів, серед

яких: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий та кон-фесійний (За М. Зубковим).

Дослідження-відновлення► За поданою характеристикою визначте, про який стиль мов1. Цей стиль задовольняє потреби суспільства в державному, громадському, політичному та

економічному житті й представлений різноманітними діловими паперами. Характеризується чіткістю, логічністю викладу та наявністю стандартних висловів і мовних кліше.

2. Цей стиль висвітлює діяльність людини в усіх сферах життя, а його основне призначення — активний вплив на слухача (читача), пропаганда ідей та переконань.

3. У цьому стилі надзвичайно яскраво виявляється індивідуальзнаряддям естетичного впливу на читача чи слухача.

4. Специфіка цього стилю виявляється насамперед в усному спілкуванні, яке нерідко супроводжується мімікою, жестами й часто буває насичене емоційно забарвленими виразами, сло-вами із суфіксами пестливості, згрубілості.

5. Для цього стилю характерна логічна стрункість викладу думки, вживання слів у прямому значенні. Йому не властиві образність та емоційність. Авторське «я» у цьому стилі відсутнє.

Робота з таблицею► Накресліть таблицю. Доповніть її даними про особливості стилів української мови.

Стилі української мовиНазвастилів

Жанри

Метамовлення

Сфераспілкування

Формареалізації

Мовніособливості

Художній

Опові

дання,повіст

ь,

Різно-бічний вплив на думки і почуття

Мистецтвослова

Монолог

Використовуються всі мовні засоби

Науковий


Офіційно-Публіцис

Розмов

КонфесійнийЕпістолярний

Робота з текстовим матеріалом► Прочитайте уривки. Визначте їхню стильову приналежність. Укажіть жанр, мету мовлення,

сферу спілкування та форму реалізації стилю. Доведіть свою думку, охарактеризувавши мовні особливості кожного з уривків.

Текст М 1У Японії ввічливість — понад усе. Наприклад, слово «арігато» іноземці сприймають як

«дякую», у дійсності ж воно означає інше: «Ви ставите мене у складне становище», слово «сумімасен» — «Тепер мені ввік із вами не розрахуватися». За підрахунками мовознавців, ці слова в японській мові використовуються найчастіше. У розмовах люди намагаються уникати всіляко слів «ні», «не можу», «не знаю», ніби це страшна лайка; відмову японці звикли висловлювати не прямо, а за допомогою алюзій; наприклад, коли японець хоче відмовитися від чаю, він каже: «Мені вже й так прекрасно» (З посібника).

Текст М 2— Ну, а Тараса Шевченка всі читали? — запитав учитель.— Всі, всі! — відгукнулись хором хлопці й дівчата.— А Франка, Лесю Українку?..Цього разу загули вже не так дружно...— Ну, а бажання читати книги у вас є? — запитав Василь Олександрович.— Та є. Особливо коли книги цікаві: про пригоди всілякі.— А я люблю фантастичні...— А я про шпигунів...— А мені вірші дуже подобаються,— призналася — То, може, з вас хтось вірші пише? — поцікавився вчиАле ніхто не зізнався в тому, бо ж якось ніяково й соромно. Хоч були такі, що й писали (І.

Цюпа).Текст М ЗНа світі є чимало пам’ятників великим, меншим, ще меншим і зовсім маленьким людям.

Пам’ятника ж Учителю немає. Як і самому життю: оскільки життя — просто життя. А Вчитель — просто вчитель.

Я ставлю знак рівності між цими двома неосягненими величинами з повним усвідомленням того, що вчитель живе в кожній людині.

...Час і прогрес міняють і ландшафт, і професії деякі відходять в архів. Та серед небагатьох незмінних величин є одна, найверховніша — Вчитель. І через віковіччя він так само захо- дитиме в клас, і вже школярам третього і грядущих тисячоліть відкриватиме теж незмінні величини: Батько, Мати, Вітчизна, Народ. Схиляю голову в глибокій шанобі перед тобою, Вчителю (За Б. Олійником).


Текст М 4Якось раз над містечком стояла тиха місячна, літня ніч. Високо, трохи не серед неба, стояв

місяць, ясний, блискучий, повний. Синє небо аж лисніло, а ясний місяць неначе одлип од неба, висів, як блискуча куля, над самісіньким містом, заглядаючи в Рось. Надворі ясно, хоч голки визбирай! (І. Нечуй- Левицький).

Текст № 5ПРОТОКОЛ № З Обговорення залікового уроку з української мови студентки українського

мовно-літературного факультету

12.10.2006

12 студентів-практикантів, керівник практики, вчителі української мови та літератури, викладач-методист Н. Г. Вікторіна Д.В. Кравченко

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

Обговорення залікового уроку з української мови студентки п’ятого курсу українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненкаХНПУ імені Г. С. Сковороди С.С. Софі- єнко, проведеного в 9-А класі спеціалізованої ніколи № 3 м. Харкова.

I. СЛУХАЛИ:Студентку-практикантку С. С. Софієнко із самоаналізом. Викладача-методиста Н. Г. Вікторіну,

яка подала глибокий аналіз уроку. Було наголошено, що на уроці студентка застосувала значну кількість різних вправ, а також указано на розроблену студенткою таблицю сполучників, що значно спростило роботу.

Вчителя української мови Л. І. Петренко, яка запропонувала оцінити урок С. С. Софієнко високим балом. Студентку-практикантку Н.А. Гончаренко.

II. УХВАЛИЛИ:Оцінити залікове заняття студентки-практикантки С. С. Софієнко на «11» (одинадцять) балів.ГОЛОВА: Н. Г. Вікторіна

Д. В. Кравченко

ПРИСУТНІ:

ГОЛОВА:

СЕКРЕТАР:

СЕКРЕТАР:


Текст М 6Господи Боже, Спасе мій! Чому Ти мене покинув? Помилуй мене, Владико, яко Ти єси єдиний

Чоловіколюбець. Спаси мене, грішного, єдиний Боже безгрішний! Ізбав мене від скверни мого беззаконня, яко не зав’яз я в тенетах ворожих на віки вічні. Визволи мене з пащі цього ворога, що наче лев, рикаючи, ходить, бажаючи мене пожерти. Піднеси силу Твою і прийди, щоби спасти мене. Зблисни блискавицею Твоєю і прожени його, аби щез він з-перед лиця Твого (Києво-Печерський Патерик).

Текст М 7До М.К. Заньковецької.Ясная Зоре нашого кону,Славетна пані-добродійко,Маріє Костянтинівно!Городяни запрошують Вас взяти участь у виставі «Наталки Полтавки» під час святкування

постанови пам’ятника нашому славному письменникові Котляревському. До їх запросин ударяюсь і від себе до Вас, наша ясна Зоре, з низьким уклоном: допоможіть нам відбути наше святкування, як воно годиться задля такого значного для усього краю свята. Ми певні, що Ваша завжди прихильна до слави рідного краю душа не обділить нас своєю ласкою, а Ваше чуле серце не обмине теплою прихильністю до нашого благання і жаги — бачити поряд із такими талановитими вистав- никами «Наталки Полтавки», як Кропивницький, Саксаганський, Садовський і Затиркевичка, і Вас, наша яскрава Зоре!..

Жінка моя гаряче обійма Вас і запрошує до своєї власної хати, хоч і далеко від города (на 3-й Кобищанській улиці), зате серед саду зеленого, на подвір’ї пишному примостилася і рада- радісінька прикрити Вас і від спеки сонячної, і від гаму та кіп- тяги городянської.

Приїздіть, будь ласка!До Вас усім серцем прихильний

П. РудченкоIV. Підготовка до складання власного висловлювання

► Ознайомтесь із міркуваннями представників інших народів проУкраїну. З чим ви можете погодитись, а з чим — ні? (Текстивзято з книги «Український менталітет: Ілюзії. Міфи. Реальність» О. С. Стражного).Текст М 1

Ваша країна, незважаючи на всі складнощі й зламні моменти свого розвитку, всупереч тупиковим ситуаціям, які раз у раз

виникають перед нею, має великий потенціал, що свідчить про її здатність розвиватися самостійно в усіх напрямках (Д. Штюдеманн, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні).

Текст М 2Українці — хлібосольний народ, як і росіяни. Кухня, мені здається, тут багатша за нашу. Таке

різноманіття одних лише вареників! А борщ із пампушками! Крім України, я б нікуди не поїхав (В. Черномирдін, Надзвичайний і Повноважний Посол Російської Федерації в Україні).

Текст М ЗВ Україні головних перешкод дві — корупція й бюрократія. Але економічний прорив абсолютно

можливий. Хіба Ірландія була набагато кращою або могутнішою за Україну? Чи Фінляндія?Є галузі, де в України досить сильні позиції. Наприклад, у мистецтві. Україна є батьківщиною

видатних особистостей, які здійснили вплив на цілі напрямки і в музиці, і в образотворчому мистецтві. І сучасна Україна — це фантастична культура, різноманітна, багата, високопрофесійна (Н. Яресько, американка українського походження, випускниця Гарварду).

Складання пам’ятки► Спробуйте дати власні рекомендації щодо складання усного твору. Укладіть пам’ятку «Як

складати усний твір».V. Складання усного творуСкладання власного висловлювання► Побудуйте власне висловлювання в публіцистичному стилі на тему: «Мовний портрет

української нації».


VI. Підсумок урокуКолективна робота► Проаналізуйте твори ваших однокласників щодо відповідності темі, стильової приналежності,

змісту, мовного оформлення.VII. Домашнє завдання► Дібрати з газет, журналів, підручників, художніх творів зразки різних функціональних стилів.► Виконати лінгвостилістичний аналіз тексту художнього стилю.Урок № 4УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 2. ПІДРОЗДІЛИ СТИЛІСТИКИ:

СТИЛІСТИКА МОВИ (ПРАКТИЧНА) І СТИЛІСТИКА МОВЛЕННЯ (ФУНКЦІОНАЛЬНА). СКЛАДАННЯ ПИСЬМОВОГО ТВОРУ

Мета: подати відомості про підрозділи стилістики, зокремапро стилістику мови і стилістику мовлення; вдосконалювати вміння логічно, послідовно викла-

дати свої думки на письмі, враховуючи особливості стилю мовлення та добираючи відповідні стилістичні засоби; виховувати любов та повагу до рідної землі, культурних традицій рідного народу.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Виклад навчального матеріалуНавчальна лекція► Запишіть основні визначення.Структура стилістики, як і кожної науки, зумовлюється її предметом, проблематикою,

напрямами, аспектами й методами дослідження, головними завданнями та умовами дослідної роботи. Чим складнішими й різнобічнішими є ці чинники, тим розгалу- женішою буде структура науки. У лінгвостилістиці виділяють кілька стилістичних наук або їх розділів.

Загальна стилістика (теоретична стилістика, або теорія стилістики) визначає основні поняття й категорії її, предмет досліджень, теоретично обґрунтовує принципи й методи стилістичних досліджень. Загальна стилістика вивчає універсальні стилістичні засоби мови, тобто ті, що є в багатьох мовах і мають спільні характеристики та закономірності функціонування мови залежно від змісту, мети, ситуації і сфери спілкування, тобто загальне про функціональні стилі. У предметі загальної стилістики поєднано два аспекти — системно-структурний, що стосується будови і системи мови, і комунікативно-прагматичний, який охоплює функції мови, сферу її поширення в суспільстві й способи використання.

Відповідно до цих аспектів виділяють стилістику ресурсів (засобів), або описову стилістику, і функціональну стилістику.

Стилістика мови вивчає, описує і кваліфікує наявні у структурі національної мови стилістичні засоби (морфеми, слова, словоформи, словосполучення, конструкції), тобто ті мовні одиниці і їхні варіанти, які створюють можливість відбору потрібних для певного типу спілкування виражальних елементів. Стилістика мови вивчає, крім стилістичних засобів, становлення та історичний розвиток стилів і підстилів літературної мови, її різновидів і виражальних аспектів, специфіку колоритів.

Стилістика мовлення вивчає використання стилістичних засобів, наявних у системі мови, у суспільній чи індивідуальній мовній практиці. У стилістиці мовлення досліджується функціо-нування стилів мови в різних видах діалогічного й монологічного мовлення, виявляється творча природа мови і мовця. У завдання стилістики мовлення входить і вивчення найтонших семантико- естетичних та емоційно-експресивних відмінностей між різними жанрами й суспільно зумовленими видами усного і писемного мовлення. Стилістика мовлення конкретизує, розширює стилістичну здатність мовних одиниць, породжує нові, додаткові конотації, що зумовлюються суміжністю однотипних чи контрастних мовних одиниць, і тільки постійно відтворюючись у мовленні, здо-бувають право перейти у стилістику мови.

Між стилістикою мови і стилістикою мовлення, як і між мовою та мовленням, існує діалектичний взаємозв’язок. Стилістика мови реально виявляється тільки у стилістиці мовлення. Вона «постачає» лексичний матеріал, граматичні форми та синтаксичні структури для їхньої


конкретної реалізації в актах мовлення. У свою чергу, стилістика мовлення, відображаючи стихію живого мовлення, збагачує стилістику мови новими стилістичними елементами, є джерелом розвитку й вдосконалення стилів мови (За Л. Мацько).IV. Підготовчий етап до складання письмового творуДослідження-аналіз► Проведіть паралелі між значенням слова земля та прикладами- ілюстраціями. Прокоментуйте

речення з позицій стилістики мови. Визначте емоційно забарвлені слова.Значення (за «Словником української мови в 11 томах»). 1. Третя по порядку від Сонця велика

планета, яка обертається навколо своєї осі і навколо Сонця. 2. Місце життя і діяльності людини. 3. Верхній шар земної кори. 4. Речовина темно-бурого кольору, що входить до складу земної кори. 5. Суша (на відміну від водяного простору). 6. Ґрунт, який обробляється і використовується для вирощування рослин. 7. Країна, край, держава.

8. В електротехніці — провідна маса землі, потенціал якої приадміністративно-територіальна одиниця.

Приклади-ілюстрації. 1. А листя, наче пекло буйнозоре, Розпластане нещадно на землі (М. Людкевич). 2. Якийсь час пливли вони в тумані, поміж берегами, одірвані од землі й безпомічні (М. Коцюбинський). 3. Ти стоїш і тримаєш галузку розквітлу, пахне тепла земля молоком (Л. Талалай). 4. Еней в чужих землях блукає, Дружину в поміч набирає (І. Котляревський). 5. І сонечко серед неба Опинилось-стало, Мов жених той молодую, Землю оглядало (Т. Шевченко). 6. Товаришу сивий, ти знав, що дичавіє кров, Якщо не віднайде собі на землі побратима (П. Гірник).

7. Хто цей курган насипав і чим його насипали такий високий, шапками сюди зносили землю за давнім вояцьким звичаєм, чи шоломами, чи як? (О. Гончар). 8. Лоскотало цупкими вусами Стигле жито руки бабусі. Руки репані, мозолясті, Що землі не цуралися зроду (П. Гірник). 9. Земля чорна, цілинна, копитами поорана, щедро кров’ю политая (Яр Славутич).

Дослідження-характеристика► Визначте, до якого функціонального стилю та жанру належать уривки. Обґрунтуйте свою

думку. Укажіть стилістичнізасоби.1. Визначаючи землю за живу, самостійно діючу істоту (вона родить зі своєї материнської

утроби, п’є дощову воду, здригається в судомах при землетрусах, засинає зимою і пробуджується із поверненням весни), первісні племена порівнювали широкі простори суші з велетенським тілом, у твердих скелях та камінні бачили її кості, у водах — кров, у корінні дерев — жили, і, нарешті, у травах та рослинах — волосся» (О. Афанасьев). 2. Упаде на нас кара, страшніша від божого суду, і на рідній землі запанує навік чужина (П. Гірник). 3. Бодай тебе свята земля не прийняла! (Народна творчість). 4. На початку 90-х років у світі залишалося 35 колоній, протекторатів та підопічних територій загальною площею 430 тис. км2 і населенням близько 13 млн чоловік (0,25% населення Землі) (3 підручника). 5.1 створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою... Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних (Біблія). 6. Чолом тобі, о земле- мати, Уклін мій, страднице, прийми (О. Олесь). 7. До землі український народ, як народ передовсім землеробський, почуває глибоку повагу, яка подекуди (у Вінницькому, приміром, повіті) межує з обожненням. Землю величають звичайно святою і матір’ю, бо з неї створено першу людину, і вона годує всіх людей і тварин. Нею клянуться, причому цілують її або з’їдають жменьку землі (Г. Булашев). 8. У кожного з нас найменше три матері, а в тих, хто хрещений — чотири. Мати Божа, Мати-сира земля, рідна мати та мати хрещена (В. Крупін).

Стилістичний експеримент► У поданих реченнях знайдіть слова, які можна вважати сино

лінгвістичний експеримент, замінивши ці слова на слово земля, а потім замініть їх таких чином, щоб вони мали емоційне чи урочисте, піднесене звучання. Прокоментуйте зміни.

1. Люблю тебе, стежко вузенька в ожині, Стежино моя, по якій вертаюся з поля (М. Людкевич). 2. Є сторона — Гесперій- ською греки її прозивають,— Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (М. Зеров). 3. І які не були б на планеті моїй вітровії, не зачерствіє хліб і долоня людська не збідніє (Л. Талалай). 4. Кожна з країн світу, починаючи з таких великих, як США, Китай чи Росія, і закінчуючи Сінгапуром чи, наприклад, Ватиканом, є неповторною і своєрідною (3 підручника).


Колективна робота з таблицею► Порівняйте українські прислів’я та приказки, що містять лексему

спільне та відмінне. Поясніть значення кожного фразеологізму.Українська мова Російська мова

Земля — наша мати, всіх годує

Бог не даст и земля не родитНа чорній землі білий хліб

родитьЗемелька чёрная, а белый

хлеб родитБільше землю удобряй —

будеш мати урожайМать кормит детей, как

земля людейБез догляду земля — кругла

сиротаБез хозяина земля круглая

сиротаДай землі, той вона тобі

дастьНе земля хлеб родит, а небо

Земля прекрасна й велика, та без трудівників — дика

Земля — тарелка, что положиш, то и возьмёшь

Українська мова Російська моваЩоб був багатий, як земля,

дужим, як водаКто землю лелеет, того

земля жалеетНе випускай землі з рук, бо

діти прокленутьНет плохой земли, есть

плохие пахариСелянин без землі — що

риба без водиСквозь землю провалиться

Рідна земля — мати, чужа — мачуха

Умри, а с родной земли не сходи

► Пригадайте інші прислів’я та приказки про землю.► Наведіть традиційні епітети, які супроводжують слово

висновок про значимість земної стихії в українській культурі.Дослідження-аналіз► Виразно прочитайте поезії. Як майстри слова ставляться до землі? Проаналізуйте стилістику

мови віршів.БЕРЕГИ

Ти подивися на розливи,На цей світанок уві млі І не питай, чи був щасливим На цій калиновій землі.Не уявляю, як без неї,І що людина відчува,Якій земля Землі моєї В тісному вузлику співа.Тут проживу і довікую,І хай зима біля воріт,Здається, двері відчиню я —І потепліє білий світ.Де все пливе і все минає,І тільки берег не мина,Де надвечір’ям засинає,Обнявши човника, Десна.JI. Талалай

'k'k'kЗемле рідна! Мозок мій світліє,І душа ніжнішою стає,Як свої сподівання і мрії У життя вливаються моє.Я живу тобою і для тебе,Вийшов з тебе, в тебе перейду,Під твоїм високочолим небом Гартував я душу молоду.Хто любов’ю обікраде,Хто турботи обмине,Хай того земне тяжіння зрадить І з прокляттям безвість проковтне!


В. СимоненкоГОВОРИТЬ МАТИ

Усі мовчіть — щось мати каже, цвітуть притишено слова.Вони із веселкових вражень, з любові, що в душі жива.Зійшлися діти всі до хати, де хліб, як доля, на столі...Усі мовчіть: говорить мати вустами неба і землі.В. КрищенкоРобота з текстом► Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Охарактеризуйте його ознаки.КУЛЬТ ЗЕМЛІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ Системи символів етнокультурних спільнот мають у

своєму арсеналі концептуальні центри, які творять ментальний портрет народу. Одним із таких центрів, що здавна впливав на формування ментальності українців, є концепт ЗЕМЛІ. Відомі етнопсихологи неодноразово звертали увагу на прив’язаність української людини до землі. Насамперед є виразно підкреслена хліборобність нашої вдачі, тобто її пов’язаність із землею.

Безумовно, такий важливий географічний чинник, як безмежні простори родючої землі, не міг не вплинути на формування зайнятості народу, його культуру, врешті, на ментальність (що є фактором підсвідомим). У прагматичному аспекті земля — основне джерело, яке забезпечує існування. Постійна праця на землі формувала й риси характеру людини.

Культ землі проявляється у віруваннях українського народу. Землю називають матір’ю, святою. Часто можна почути від селян, що «не можна рушити землю по Введенні аж до Благовіщеня, коли Бог землю благословить». Д. Лепкий зауважує, що «земля потребує спочинку — тоді її не годиться рухати, вона відпочиває від Михайла до Благовіщеня».

Звичаї та обряди українського народу тісно пов’язані із сезонними роботами сільськогосподарського року. Обряди релігійних свят супроводжуються танцями, піснями, у яких звучать хліборобські мотиви. У ритуалах, пов’язаних із релігією, земля виступає своєрідним тотемом.

Багатовіковий досвід взаємин українського селянина й землі сконденсувався в прислів’ях та приказках: «Більше землю удобряй — будеш мати урожай»; «Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся» і т.д.

Культ землі існував, як відомо, ще в архаїчних культурах. В античній міфології землю ототожнювали з Бестією, богинею священного вогнища всесвіту. Геоцентрична концепція є джере-лом уявлень про те, що померла людина повинна бути захоронена в рідній землі. Герой старогрецьких міфів Антей був непереможний, бо кожний дотик до матері-землі додавав йому сили.

Взаємини людини і землі, людини і природи широкоформатно подані в репрезентативних творах українських класиків (І. Франка,

О. Кобилянської, В. Стефаника, О. Довженка та ін.). Українська літературна мова (і розмовно-побутова) фіксує чимало сполучень зі словом земля. Земля — всеплодющая мати, годувальниця, свята, багата, плідна, трудівниця, хоч може бути лиха, ледача, ялова, осквернена. З нею, як із живою істотою, теж розмовляють.

Описуючи землю, майстри слова її персоніфікують. При цьому найчастіше використовують метафору.

Людина українська не сприймає землю як нейтральний об’єкт, а наділяє її власними характеристиками. Загальне поняття ЗЕМЛІ є «енергетичним квантом ментального поля нації, у ньому концентруються особливості світоставлення етносу». Завдяки таким концептам забезпечується єдність і соборність поколінь між собою, простежується їхній зв’язок з архаїчними культурами. Загальнолюдський космос світобачення конкретизується національними мікрокосмосами (За Н. Лобур).

Конструктивне завдання► Прочитайте рекомендації щодо створення текстів. На їхнійоснові складіть пам’ятку «Як складати письмовий твір».Тема твору звичайно надає досить широкі можливості авторові, однак потрібно бути обережним:

є ймовірність, що за поверхневими міркуваннями нічого стояти не буде, і тема твору виявиться нерозкритою. Тому на цьому етапі необхідно розбити тему на кілька питань і вибрати з них таке, на яке можна дати просту й аргументовану відповідь.

Вступ повинен бути розбитий на дві частини. Перша частина — актуальність теми, значимість її


для автора твору, асоціації,ремінісценції, алюзії тощо. Друга частина — найбільш важлива: у ній варто мотивувати

звуження теми, аргументувати свій вибір.Змістовність твору досягається насамперед глибоким аналізом його ідейно-художньої

своєрідності, умінням оперувати літературознавчими поняттями, використовуючи літературну критику, історичні свідчення й факти. Твір повинен бути цілеспрямованим, пронизаним головною думкою, якій підкорюються всі інші судження. Робота без основної тези й необхідних доказів пере-творюється у виклад випадково збережених у пам’яті уривчастих відомостей про якогось героя або подію.

Від добре складеного плану залежать глибина й змістовність твору. Кожне нове положення, висунуте автором твору, повинне бути наслідком попереднього, закономірно й природно випливати з нього. Твір, написаний за чітким планом, відрізняє струнка композиція, домірність частин, цілісність викладу.

У творі повинно бути відбите власне «я» автора, його думка, знання прочитаного й здатність кваліфіковано аналізувати добуток. Самостійність — це невід’ємна риса твору, однак автор пови-нен уміти судити самостійно про добуток із позицій уже відомих істин і викладати ці судження своїми словами, так, як він їх розуміє й оцінює.

Твір повинен відрізнятися сукупністю певних мовних засобів, що обумовлюється жанром роботи, власним ставленням автора до того, про що він пише, рівнем загального й мовного розвитку.

Незалежно від жанру, типу письмової роботи, індивідуальної манери оповіді, варто пам’ятати про загальні вимоги до твору:

• правильність і чистота (нормам)',

• стислість (зайвих слів)',

• виразність (зворотів, помилкового пафосу, стандартних висловлювань, словесних штампів, канцеляриз- мів тощо).

Останній етап — написання висновку. У ньому необхідно підбити підсумок основної частини, зробити висновки й вийти на більший рівень абстракції й генералізації (3 посібника).V. Написання творуСкладання письмового твору► Напишіть твір у науковому стилі на тему: «Мовосимвол землі в українській культурі».VI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання► Завершити вдома розпочатий на уроці твір.Урок № 5 ЛІНГВІСТИКА ЯК НАУКА ПРО МОВУ. ЇЇ ОСНОВНІ РОЗДІЛИ, МІСЦЕ В

КОЛІ ІНШИХ НАУК ПРО ЛЮДИНУ Й НАРОДМета: поглибити відомості учнів про лінгвістику як наукупро мову, а також про основні розділи лінгвістики, розширити знання про місце лінгвістики в

колі інших наук; вдосконалювати вміння комунікативно доцільно висловлювати власні думки, формувати культуру мовлення; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення мови.

Тип уроку:урокзасвоєннянових знань.Обладнання: копії текстів, кросворд, схема «Зв’язок лінгвістики з іншими дисциплінами».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завданьВступне слово вчителяМова — один із найвизначніших божественно-людських витворів, універсальне надбання

людства й універсальна реальність суспільного існування. Це, за висловом німецького філософа Мартіна Гайдеґґера, оселя людського духа. І не дивно, що люди ще в давні часи зацікавились мовою і створили про неї науку — мовознавство (За М. Кочерганом).

Серед шкільних навчальних дисциплін є фізика, хімія, математика — предмети, освоєння яких


знайомить учнів із науками фізикою, хімією, математикою. У результаті — випускники шкіл знають про існування цих наук. Предмети ж «українська мова» чи «англійська мова» передбачають практичне оволодіння (зрозуміло — на наукових засадах) певної мови, конкретно — їхньої усної і писемної форм, однак жоден із навчальних предметів не


називається. І не випадково. Українська, російська, білоруська, чеська, польська, болгарська, іспанська, італійська й інші існуючі на земній кулі мови, які вивчають учні в школі — не науки, а об’єкти, що їх освоюють діти й досліджує наука, відома під назвою мовознавство, або лінгвістика (від фр. linguistique, що походить від лат. lingua — «мова»). Однак мовознавство — не тільки наука про конкретні мови світу, що їх певний колектив людей (плем’я, народність, нація) використовує для спілкування. Мовознавство — це також наука про мову як універсальну невід’ємну належність людини, як загальнолюдське явище, що служить засобом спілкування людей, знаряддям оформлення й вираження думок. Це означає, що мовознавство як наука вивчає: 1) існуючі на Землі конкретні мови і 2) мову взагалі як властивість людей досягати порозуміння (За С. Дорошенком).

Лінгвістична розминка► Розгляньте кросворд. Доберіть до нього запитання. Чи всі наведені галузі можна вважати

розділами лінгвістики? Обґрунтуйте свою думку. Паралельно складіть таблицю «Розділи науки про мову».

ФФФ

ФФ

л е к с и к о л о г і яія

Ф


Дослідження-характеристика► Визначте, які розділи мовознавства займаються вивченням наведених одиниць.Лексика, звуковий склад мови, суфікс, речення, слово, наголос, буква, фразеологізм, словник,

текст, морфема, фонетичне слово, синонім, словосполучення, діалект, науковий стиль, неологізм.Творчий диктантМетодичний коментар. Учитель зачитує речення зі словом займатися, а учні мають його

замінити найбільш доцільним у кожному випадку іншим контекстуальним синонімом.► Замініть, де потрібно слово

Використайте слова працювати, робити, навчатися. Який розділ мовознавства вирішує такі проблеми?

1. Музей Києва займається реставрацією печер. 2. Кожен має займатися своєю справою. 3. Чим ти сьогодні займався? 4. Моя молодша сестричка займається спортом. 5. Я займаюся на курсах іноземних мов. 6. На небі вже починала займатись зоря. 7. Над якою темою ви займаєтесь? 8. Наша фірма займається комерційною діяльністю.

Встановлення відповідності► Прослухайте визначення і запишіть той термін, про який ідеться. З’ясуйте, який розділ

лінгвістики займається вивченням цих термінів.1. Найкоротша неподільна уявна частина мовленнєвого потоку, яка служить для творення,

упізнавання й розрізнення морфем, слів та речень. 2. Слова, які вимовляються однаково, але мають різні значення й написання. 3. Нові слова на позначення нових реалій, що виникають у процесі розвитку суспільства. 4. Спільна частина споріднених слів. 5. Займенники, які виконують роль сполучних слів для приєднання підрядних речень до головних.

6. Один із функціональних стилів, який висвітлює діяльність люсвою чергу, зумовлює велику жанрову різноманітність цього стилю. 7. Розділ граматики, який вивчає будову й граматичне значення словосполучень і речень.

8. Семантично неподільні фразеологізми, цілісне значення яких не пов’язане зі значенням компонентів.

Ключ. Фонема. Омофони. Неологізми. Корінь. Відносні займенники. Публіцистичний стиль. Синтаксис. Фразеологічні зрощення.


Вибірковий диктант► Випишіть лише ті терміни, які стосуються лексикології. Пояс1. Прямі номінативні значення безпосередньо вказують на відношення слова з явищами

об’єктивної дійсності, що історично закріпилось в свідомості мовців (3 посібника). 2. Діалектизми, метафори, епітети та інші види слів, згадані мною, створюють стиль незвичайний і піднесений, а загальновживані слова сприятимуть ясності стилю (Аристотель). 3. Індивідуальні авторські неологізми ще називаються оказіональними (Г. Козачук). 4. Відсутність достатньої чіткості й послідовності в лексикографічній розробці семантичних омонімів пояснюється тим, що останні ви-никають внаслідок розвитку лексичного складу, тому в окремих випадках буває важко розмежувати, чи це значення полісемантичного слова чи вже омоніми (Л. Лисиченко). 5. На відміну від історизмів архаїзми — це застарілі слова, що вийшли з активного вжитку, будучи заміненими синонімічними лексичними одиницями (С. Дорошенко).

Робота в групах► Кожна група отримує картку з інформацією про зв’язок мови з певною дисципліною. Завдання

групи — обґрунтувати й презентувати отриману інформацію. У той же час слід заповнити схему «Зв’язок лінгвістики з іншими дисциплінами».

ЛІНГВІСТИКАГуманітарні науки

Група 1Мовознавство, особливо загальне, найбільш органічно пов’язане з філософією. Філософія — це

база, на якій розвивається мовознавство; вона вказує шляхи розв’язання основних мовознавчих проблем: суть, походження, розвиток мови, співвідношення мовної форми і змісту тощо. Жодна лінгвістична теорія не може обійти

Природничі науки


питання про відображення людськими мисленням довкілля та про відношення мислення до мови. І це цілком закономірно, бо мислення здійснюється переважно за допомогою мови й дослідити характер мислення можна тільки через мову. Такі кардинальні проблеми загального мовознавства, як зв’язок мови і мислення, взаємовідношення між мовою і суспільством, специфіка відображення людиною довкілля в мові, знаковість мови (до речі, вона вже була порушена давньогрецькою класичною філософією), структурне членування й внутрішні зв’язки мовної структури, мовні універсали, методи і методики лінгвістичного дослідження не можуть бути розв’язані без філософії. В історії теоретичного мовознавства відображені всі різновиди філософських концепцій. У свою чергу, мовознавство збагачує філософію новими фактами, що ілюструють філософські положення (М. Кочерган).

Група 2Зв’язок мовознавства з історією, як і з іншими науками, є обопільним. З одного боку,

мовознавство допомагає історії, проливаючи світло на певні історичні факти, з іншого — використовує свідчення історії для пояснення суто мовних явищ. Наприклад, той факт, що назви тварин мають спільну етимологію в більшості індоєвропейських мов (пор.: укр. корова, польськ. krowa, чеськ. krava, лит. krave, прусськ. kurwis, грец. херадд «рогатий», лат. cervus «олень», брет. саги «олень»; укр. вовк, рос. волк, блг. вълк, сербохорв. вук, чеськ. vlk, польськ. wilk, лит. vilkas, латинськ. vilks, нім. wolf, англ. wolf, гот. wulfs, алб. ulk), а назви рослин — різну, навів на думку, що індоєвропейці спочатку займалися скотарством, а вже пізніше, коли розселилися на великі території, утратили контакти, і в них почали диференціюватися мови, стали обробляти землю й вирощувати зернові та інші культури. Історики теж нерідко допомагають мовознавцям пояснити мовні факти. Наприклад, російська мова має два різко протиставлені діалекти — північний, для якого характерне окання, і південний із притаманним йому аканням. Однак серед північних окаючих говорів вузькою смугою від Москви аж до Архангельська поширене акання, що стало загадкою для діалектологів, які неспроможні були пояснити цей факт. А історики з’ясували, що саме через цю територію пролягав шлях, яким південноросійські купці возили товари в країни Скандинавії. Вони і поширили тут акання.

Особливо помітні зв’язки з історією в словниковому складі мови і в сфері та характері функціонування мови. Пор.: укр. гетьман, булава, яничар тощо. За даними словника можна відтворити, наприклад, картину економічного, суспільного й культурного життя слов’ян. Спільні численні назви для проточних і стоячих вод, озер, боліт, лісів, урочищ указують на те, що давні слов’яни жили в лісистих місцевостях (у слов’янських мовах немає давніх назв, пов’язаних зі степом). Словник засвідчує контакти народів, наслідком чого є значне поширення в українській топоніміці тюркізмів та іранізмів. Стосовно словника як історичного джерела, треба пам’ятати, що мовні матеріали потребують перевірки й уточнення істориків, археологів, етнографів. Комплексне використання мовних даних, пам’яток матеріальної культури та історичних джерел може дати реальну картину (За М. Кочерганом).

Група ЗОскільки мова — важлива етнічна ознака, то неможливим є її повноцінне вивчення без

етнографії — науки про побут і культуру народів. Без даних етнографії лінгвіст не може правильно пояснити значення окремих слів та виразів, які стосуються побуту, матеріальної та духовної культури, і правильно розкрити їхню етимологію. Так, назву місяця січень дехто пов’язував зі сні-гом чи морозом (січе сніг, січе мороз), а назву червня з червоним кольором (цвітуть червоні квіти). Насправді ці назви пов’язані з господарською діяльністю: взимку наші предки рубали (сікли) ліс, розчищаючи ділянки землі під весняні посіви, а в червні збирали черв’яків, із яких виготовляли червону фарбу. Найтіснішими зв’язки мовознавства й етнографії виявляються в процесі вивчення діалектного словника — назви селянських будівель, начиння, одягу, знарядь праці, обрядів тощо. Етнограф на основі мовних фактів може простежити розвиток культури народу, зміни в побуті, а також історико-культурні зв’язки між народами.

Зв’язок мовознавства з етнографією зумовив виникнення окремої науки — етнолінгвістики, яка вивчає мову в її стосунках до культури, а також взаємодію мовних, етнокультурних, етноп-сихологічних чинників у функціонуванні й еволюції мови (вплив на структуру мови вірувань, звичаїв, побуту, загалом культури народу). До сфери зацікавлень етнолінгвістики належать, зокрема, проблеми табу, евфемізмів, теорія номінацій, пов’язаних із характеристиками архаїчної свідомості, у тому числі назв різних обрядів та ритуалів (весільних, похоронних тощо) (За М.


Кочерганом).Група 4Суто практичний характер має зв’язок мовознавства з археологією — наукою, що вивчає

історичне минуле суспільства за виявленими під час розкопок пам’ятками матеріальної культури.Археологи знаходять стародавні предмети, а мовознавці розшифровують зроблені на них написи.

Так, зокрема, у 1906-1907 pp. в Туреччині під час розкопок археологи виявили писемні пам’ятки. Мовознавці їх дешифрували, і так було відкрито першу в історії індоєвропейську мову з писемною фіксацією — хетську, якою розмовляли в центральній і північній частинах стародавньої Анатолії в ІІ-І тисячолітті до и. е. (М. Кочерган).

Група 5Прозорим є зв’язок мовознавства з літературознавством. Мова є першоелементом літератури, її

будівельним матеріалом. Тому мовознавство настільки тісно переплетене з літературознавством, що вони об’єднані в одну комплексну науку — філологію. Відмінність між мовознавчим і літературознавчим підходами до вивчення мови художнього твору, на думку В. В. Виноградова, у тому, що лінгвіст іде у вивченні мови художнього твору від мовних одиниць і категорій, їхньої організації до художньо-естетичного змісту твору, а літературознавець, навпаки,— від ідейно-художнього змісту до його втілення засобами мови (М. Кочерган).

Група 6Зв’язок мовознавства з фізикою, а саме з таким її розділом, як акустика, найпомітніший у

вивченні звуків. Такі характеристики звуків, як висота, сила, тривалість, тембр є власне фізичними. Крім того, сучасна експериментальна фонетика для спостережень використовує електроакустичні прилади (осцилографи, спектрографи, інтонографи тощо, а також прилади, які фіксують артикулювання звуків).

Мовознавство є тією гуманітарною наукою, яка першою стала використовувати математичні методи для дослідження свого об’єкта — і для одержання, і для оформлення (запису) своїх результатів. Особливого поширення в мовознавчих дослідженнях набула статистика та побудова моделей і графіків.

Оскільки розвиток і функціонування мови, структура різноманітних мовленнєвих ланцюжків, використання мовних одиниць і категорій підпорядковуються не жорстким, а ймовірнісним зако-номірностям, то для їхнього вивчення стали застосовувати математичну теорію ймовірностей (За М. Кочерганом).

Група 7Анатомічні знання потрібні мовознавцеві для вивчення будови й функціонування мовного

апарату людини, а без знань фізіології (робота мозку, нервової системи) неможливо пояснити не тільки творення і сприйняття звуків, а взагалі породження і сприйняття мовлення. Та й сама структура мови багато в чому зумовлена фізіологічними особливостями людини, можливостями людського організму.

Останніми роками пожвавилися зв’язки мовознавства з медициною. Медики використовують мовні факти для діагностики захворювань, а мовознавці користуються медичними даними для прогнозування мовленнєвої поведінки. На стику медицини і мовознавства виникла нейролінгвістика — наука, яка на основі лінгвістичних даних вивчає функції і зони центральної нервової системи, пов’язані з мовою (у нормі й патології) (За М. Кочерганом).

Група 8Давню традицію взаємозв’язків засвідчують мовознавство і психологія — наука про процеси й

закономірності психічної діяльності. Психологічні теорії мови набули поширення в другій половині XIX ст. У 50-ті роки XX ст. на стику мовознавства і психології виникла психолінгвістика — наука, яка вивчає процеси формування й сприйняття мовлення. Взаємопроникнення мовознавства і психології зумовлене тим, що функціонування мови є наскрізь психологічним. Процес мовного спілкування, сприйняття, розуміння мовлення неможливо пояснити без психології. Більше того, уся мовна система зберігається в психіці, у свідомості людини. Багато семантичних процесів (метафоричні, метонімічні переноси, зближення значень та ін.) пояснюються законами асоціації, бо зв’язок предмета з його назвою має психічний характер (За М. Кочерганом).IV. Підсумок урокуБесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.


1. Дайте визначення терміну між собою терміни лінгвістика та мовознавство?2. Що вивчає лінгвістика?3. Які науки називаються гуманітарними (суспільними)?4. Які науки називаються природничими?5. Чи є підстави вважати мовознавство природничою наукою?6. З якими гуманітарними науками пов’язане мовознавство й чому?7. З якими природничими науками пов’язане мовознавство?8. Які науки виникли на стику лінгвістики та інших наук?V. Домашнє завдання► Підготувати словник термінів для одного з розділів науки промову.Урок № 6 ІСТОРІЯ МОВОЗНАВСТВА В ОСОБАХ. ВИДАТНІ МОВОЗНАВЦІ

ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ ТА ЇХНІ ПРАЦІМета: поглибити знання щодо історичного розвитку лінгвістичної думки та про роль особистості в науці, подати знання про визначних діячів українського

мовознавства; удосконалювати вміння комунікативно- доцільно висловлювати власні думки; прищеплювати прагнення вивчати українську мову, виховувати любов до лінгвістики.

Тип уроку:урокзасвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця для заповнення «Історія розвитку мовознавства»,

зображення видатних мовознавців, картки для роботи в групах.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньПроблемна бесіда► Дайте відповіді на питання.1. Пригадайте імена визначних мовознавців. Що вам відомо про цих людей?2. Назвіть мовознавчі твори, які мали значний вплив на станов

чому полягала суть цих творів?3. Назвіть сучасних філологів, із працями яких ви знайомі.IV. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завданьРобота з текстом► Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення, назвавши його основні ознаки.► Складіть порівняльну таблицю щодо розвитку лінгвістики в різних країнах за схемою.Історія розвитку мовознавства

Країна

Період

Основні

Найбільш яскраві

Основні мовознавчі праці

Зацікавлення лінгвістів різних країн актуальними проблемами науки про мову сягають сивої давнини.

Близько V століття до нашої ери виникли й розвинулися школи великих мислителів і вчених в Індії, Давній Греції, Китаї, у Давньому Римі. Це був час плідних шукань. Саме в цей період закладалися основи майбутньої науки про мову. Такий щасливий період для науки взагалі й мовознавства зокрема тривав понад сім століть. Заслуговує на увагу той факт, що філологічні пошуки індійських, давньогрецьких, римських учених поширилися й на інші центри світу.

Мова досліджувалася на той час у трьох основних аспектах: загальнокультурному, загальнофілологічному (в індійській філології) і загальнофілософському (в давньогрецькій філологічній школі).

Розквіт індійської філології зумовлювався практичною метою. Релігійні гімни, що називалися «Ведами», були складені за кілька тисячоліть до нашої ери санскритською мовою, якої вже в пер-шому тисячолітті до нашої ери переважна більшість індійців не розуміла. Настійна потреба дослідити й описати тексти гімнів поставила індійських філологів перед необхідністю скласти гра-матику санскриту. Індійська школа відома в історії мовознавства найдокладнішим аналізом усіх


фонетичних явищ, які тільки були доступні спостереженню. Індійські вчені-філологи вперше зробили спробу класифікувати звуки за фізіологічним принципом, тобто за активною участю органів мовлення, дійшовши висновку, що звуки становлять систему. Індійська лінгвістична школа представлена багатьма іменами талановитих мовознавців, але найвиразнішим представником староіндійської мовознавчої думки вважається Паніні, який жив у IV столітті до нашої ери.

Давньогрецька філологія відрізняється від староіндійської і поставленими проблемами, і способом розв’язання цих проблем. Якщо мовознавчі проблеми для індійських учених були пов’язані з практикою культурного життя й мали послідовно філологічне спрямування, то в Давній Греції вони розв’язувалися в різні періоди по-різному. У першому періоді (V-II століття до н. е.) мовознавчі питання розглядалися як складова частина філософських питань, розв’язанням яких займалися філософи. Саме у філософському плані висвітлювалися такі проблеми, як: відношення назви до предмета, явища; мови до мислення, логічних і граматичних категорій; походження мови та природа її утворення тощо. У період же діяльності Олександрійської школи (III століття до н. е. — IV століття н. е.) наука про мову відбруньковується від філософії і зміцнює свої позиції, зайнявши належне їй місце серед наук прикладного характеру.

З-поміж лінгвістичних проблем, які були поставлені вченими Давньої Греції, виділяється чи не найскладніша проблема відношення мови до мислення. Цією проблемою зацікавився Аристотель. На думку Аристотеля, мова є абсолютною копією мислення (свідомості).

У період II—І століть до н.е. давньогрецька філологія досягла свого розквіту. Науковим центром стала Олександрія. Най- видатнішим представником Олександрійської школи був Аристарх. Мовознавці Олександрійської школи ставили перед собою науково-практичну мету — вивчення й коментування текстів давньогрецької літератури, включаючи й поеми Гомера. Крім цього, Олександрійська школа приділила значну увагу класифікації звуків на голосні та приголосні, розробила наукові принципи поділу слів на вісім частин мови: імена, дієслова, дієприкметники, артиклі, займенники, прийменники, числівники і сполучники.

Римська лінгвістична школа не була оригінальною. Вона наслідувала зразки давньогрецького мовознавства. Філологи римської школи займалися старанною розробкою нормативної граматики. Вони поповнили класичні розділи давньогрецької граматики: фонетику, морфологію, синтаксис — новими даними латинської мови. Крім цього, у колі їхніх філологічних інтересів були питання стилю й лінгвістичної термінології. Граматичні терміни дійшли до нас трансформовані на латинський зразок через праці римських мовознавців Доната «Граматика» (IV ст. н. е.) і Прісціана «Граматичне вчення» (VI ст. н. е.).

Арабська філологічна школа багато що запозичила з індійської з тією, проте, різницею, що арабські мовознавці мали значні досягнення в такій галузі, як лексикографія. Так, у XI столітті було завершено лексикографічну працю під назвою «Диван турецьких мов». Автором цієї праці був Махмуд аль Кашгарі. Він зробив спробу створити багатомовний словник.

За переконанням китайських учених, природа є основою виникнення мови, тобто мова розглядалася як продукт природи. Виникнення звуків людського мовлення у первісної людини зумовлено емоційним збудженням. На початку XIII століття філологи Китаю прагнули розв’язати конкретні теоретичні завдання в таких галузях, як текстологія, ієрогліфіка, фонетика і діалектологія. У цей час укладаються словники рим, де слова розміщуються не за першою літерою, а за закінченнями. Словники такого типу називалися зворотними, або оберненими. Велику роль у зворотних словниках відіграють наголоси. Це допомагає добирати готові слова для віршування.

Після падіння античної цивілізації для Європи настав один із найтяжчих і найскладніших періодів — період феодальної роздрібненості, відомий під назвою середньовіччя. З двох мовознав-чих шкіл (латинської та арабсько-єврейської) життєздатнішою виявилася латинська школа. Латинську мову почали вивчати не тільки з науково-пізнавальною, а й із практичною метою: вона була єдиним засобом спілкування офіційної Європи.

З XVI століття, після двох віків Відродження, вивчення питань мови повільно стає на такий шлях, який повинен привести до подальшого розвитку лінгвістичної науки.

Одночасно з географічними відкриттями в коло лінгвістичних досліджень включаються численні, не відомі до цього часу мови етнічних груп Африки, Азії, Америки, Австралії. За період із 1492 року по 1596 вийшли граматики: іспанська, французька, чеська, польська, слов’янська (Лаврентія Зизанія) та ін. На початку XVII століття з’явилася «Грамматики словенскія правильное синтагма» Мелетія Смотрицького. Посилюється інтерес до питань філософії мови, співвідношення


мови і мислення, мови і логіки.Класичним взірцем граматики, побудованої на логіці, є граматика Пор-Рояля. Цю граматику

уклали Клод Лансло й Антоніо Арно 1660 року в абатстві Пор-Рояль поблизу Парижа. Автори гра-матики Пор-Рояля ставили за мету встановити «природні основи мистецтва мислення» і «принципи, загальні для всіх мов». Матеріалом граматики були французька, латинська, грецька й ефіопська мови (За Г. Удовиченком).

Робота в групах► На основі прочитаного тексту розробіть по 5-ть тестових запи

питання, решта класу на них відповідає.Рольова гра► Ознайомтеся з відомостями про видатних вітчизняних мовоз

формі інтерв’ю з відомим мовознавцем.Методичний коментар. Учні організовуються в групи. Кожна група отримує картку з

відомостями про життєвий шлях та наукові погляди видатних мовознавців. Завдання групи — підготувати презентацію у формі інтерв’ю з відомим науковцем. Інші групи уважно слухають повідомлення (виконують роль глядачів) і ставлять «мовознавцю» власні питання щодо його біографії та наукових поглядів.

Картка № 1Потебня Олександр Опанасович [10.09.1835, хутір Манів, тепер с. Гришине Роменського p-ну

Сумської області — 29.11.1891, м. Харків] — український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч, доктор слов’яно-руської філології із 1874 p., член-кореспондент Петербурзької академії наук із 1875 p., член багатьох (у т.ч. зарубіжних) наукових товариств. Закінчив у 1856 р. Харківський університет. Учителював. З 1861 — ад’юнкт Харківського університету. Від серпня 1862 до серпня 1863 — у закордонному науковому від-рядженні (Німеччина, Чехія, Австрія). Після повернення доцент, згодом — ординарний професор кафедри російської мови і словесності. Один із засновників Харківського історико-філологічного товариства (був його головою у 1877-1890).

О. О. Потебня — основоположник психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діа-лектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови й мислення тощо. Розглядав питання історії української мови та української діалектології у зв’язку з відповідними аспектами російської мови. Обидві мови Потебня вважав нащадками однієї, спільної в минулому мови-предка. Потебня розробив наукові основи східнослов’янської діалектології як самостійної дисципліни. У працях цієї проблематики він уперше в слов’янській філології систематизував ознаки української мови, якими вона відрізняється від інших слов’янських, охарактеризував межі поширення її найважливіших діалектних звукових явищ. З погляду історії розвитку української мови особливе значення має обґрунтування дифтонгічного переходу давньоруських о, е в і в новозакритих складах. Учений постійно цікавився питаннями народності й мови, взаємовідношення націй і мов, народності й особи, дво- і багатомовності, май- бутнею долею націй і мов («Думка і мова», «Мова і народність», «Про націоналізм»).

Значну увагу Потебня приділяв психології словесно-художньої творчості («З лекцій з теорії словесності», «Із записок з теорії словесності»). Потебня є творцем лінгвістичної поетики. Теорія поезії у нього базується на аналогії між поетичним твором і словом. Чималий внесок Потебні у вивчення народної поетичної творчості й етнографії («Про деякі символи в слов’янській народній поезії», «Про зв’язок далеких уявлень у мові», «Про купальські вогні і споріднені з ними уявлення»). За його редакцією виходили твори Г. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, І. Манжури. Ім’я Потебні 1945 р. надано Інститутові мовознавства НАН України, з 1977 Інститут проводить Потебнянські читання. 1977 р. у с. Гришиному відкрито народний музей О. Потебні, встановлено пам’ятник ученому (За В. Франчук).

Картка № 2Житецький Павло Гнатович [23.12.1836, м. Кременчук, тепер Полтавська область — 05.03.1911,

м. Київ] — український філолог, педагог і громадський діяч, доктор російської словесності з 1908 p., член-кореспондент Петербурзької академії наук з 1898, член НТШ у Львові з 1903 р. Навчався (1857-1860) в Київській духовній академії, із 1860-1864 — на історико-філологічному факультеті


Київського університету. Протягом 1864-1868 працював учителем російської мови в Кам’янець-Подільській гімназії, із 1868 — у ряді гімназій Києва; в 1874-1893 — у Колегії Павла Галагана.

Житецький — один з основоположників українського мовознавства; йому належать глибокі дослідження з історії української мови, літератури і фольклору. Це, передусім, перша в україн-ському мовознавстві велика праця з історичної фонетики української мови «Нарис звукової історії малоруського наріччя» (1876), у якій поставлено й частково розв’язано ряд питань, зокрема про занепад редукованих ъ та ь. Особливо цінними є праці з історії української літературної мови, що актуальні й в наш час: «Нарис літературної історії малоруського наріччя в XVII ст.» (1889) та «“Енеїда” Котляревського і найдавніший список її у зв’язку з оглядом малоруської літератури XVIII ст.» (1900). У них учений дослідив функціонування в писемності 1718 ст. двох типів старої літературної мови — слов’яно-української, що продовжувала церковнослов’янську традицію, і книжної української мови, яка поєднувала стару писемну традицію з елементами живого народного мовлення. Житецький першим показав значення «Енеїди»

І. Котляревського для формування нової української літературної мови. Досліджував також шляхи розвитку російської літературної мови, її взаємозв’язки з українською («До історії літературної російської мови в XVIII ст.»). Помітне місце в історії української фольклористики зайняла праця Житецького «Думки про народні малоруські думи». Автор шкільних підручників: «Теорія твору з хрестоматією», «Теорія поезії», «Нариси з історії поезії», які не раз перевидавалися.

Бере активну участь у виробленні норм українського правопису. Розроблена Житецьким правописна система мала вплив на правопис «Словаря української мови» за редакцією Б. Грін- ченка. Допомагав в упорядкуванні й підготовці цього словника до друку (З енциклопедії).

Картка № ЗОвсянико-Куликовський Дмитро Миколайович [23.01.1853,м. Каховка, тепер Херсонська область — 09.10.1920, Одеса] — український мовознавець і

літературознавець, історик культури, почесний член Петербурзької академії наук із 1907 р. Закінчив 1876 р. Новоросійський університет (Одеса). Був професором Харківського, Новоросійського і Казанського університетів. Послідовник О. Потебні, належав до психологічного напрямку в мовознавстві (праця «Про значення наукового мовознавства для психології думки», 1901). Обстоював принцип навчання дітей у народних школах рідною мовою, право кожного народу на вільний розвиток («Психологія національності», 1922). Овсянико-Куликовському належать також праці «Мова та мистецтво» (1896), «Синтаксичні спостереження» (1899), «Синтаксис російської мови» (1919) та ін.

Автор наукових розвідок про Т. Шевченка, М. Драгоманова,О. Потебню, ряду «Граматик», методик вивчення синтаксису у військових навчальних закладах.

Написав посібник «Теорія поезії і прози. Теорія словесності» (1917), до якого додав термі-нологічний словник (3 енциклопедії).

Картка № 4Вихованець Іван Романович (09.10.1935, с. Колосова, тепер Кременецького району

Тернопільської області) — український мовознавець, доктор філологічних наук із 1984 p., професор із 1989 р., член-кореспондент НАН України з 1992 p., почесний професор Волинського державного університету (Луцьк) із 2002 р. Закінчив 1959 р. Львівський університет. У 1967-1987 працював в Інституті мовознавства АН УРСР, 1987-1991 — завідувач кафедри української мови Луцького педагогічного інституту. Від 1991 — в Інституті української мови НАН України: завідувач відділу граматики, а з 1998 — завідувач відділу історії та граматики української мови. Основні праці: із синтаксису та морфології української мови (монографії «Синтаксис знахідного відмінка в сучасній українській літературній мові, 1971; «Прийменникова система української мови», 1980; «Частини мови в семантико- граматичному аспекті», 1988.; підручник для вищих навчальних закладів «Граматика української мови. Синтаксис», 1993; цикл досліджень «Граматична структура української мови», премія імені І. Я. Франка, 1989), із культури української мови, загального мовознавства. Автор науково-популярних книжок про рідну мову («У світі граматики», 1987; «Таїна слова», 1990). Один із укладачів «Словника української мови» (т. 1-11) і словника- довідника «Українська літературна вимова і наголос». Один з авторів енциклопедії «Українська мова» (3 енциклопедії).

Картка № 5Смотрицький Мелетій [світське ім’я — Максим Герасимович; 70-ті pp. XVI ст. (ймовірно, 1577),


містечко Смотрич, тепер смт Дунаєвецького p-ну Хмельницької обл., або м. Кам’янець- Подільський цієї ж об — 17.12.1633, с. Дермань, тепер Устен- ське Друге Здолбунівського p-ну Рівненської обл., похований у Дерманському монастирі] — український мовознавець, письменник, церковний і освітянський діяч. Син письменника-полеміста Г. Д. Смотрицького. Навчався в Острозькій школі, потім (1594- 1600) — у Віденській академії; слухав лекції в Лейпцизькому, Нюрнберзькому університетах. Імовірно, за кордоном одержав учений ступінь доктора медицини. Близько 1609 р. прибув до Вільна, де, мабуть, викладав у братській школі. Під псевдонімом Теофіл Ортолог 1610 р. надрукував свій видатний полемічний твір «Тре- нос». Приблизно в 1615-1618 pp. викладав церковнослов’янську та латинську мови в Київській братській школі, був одним із перших її ректорів. В 1618 р. повернувся до Вільна, де в Святодухів- ському монастирі постригся в ченці під ім’ям Мелетій. 1619 р. у м. Єв’ї (Вевіс) біля Вільна вийшла друком його славнозвісна праця «Грамматіки славєнскиа правилноє синтагма». Брав участь у написанні «Букваря языка славенска». Видав низку антиуні- атських творів, за що зазнав переслідувань із боку польських властей. У 1627 р. перейшов на бік унії. Папа Урбан VIII дав Смотрицькому титул ієрапольського архієпископа. Видав кілька книжок, у яких виправдовував свій учинок, агітував за унію, за скликання собору для примирення українських церков.

«Грамматіка...» Смотрицького — один із найвидатніших творів старожитнього слов’янського мовознавства. Учений першим в історії вітчизняної лінгвістики дав повний курс церковнослов’янської мови в прийнятих тоді частинах: орфографія, етимологія (тобто морфологія), синтаксис, просодія. Ввів нову літеру на позначення дзвінкого проривного задньоязикового приголосного — ґ, узаконив вживання букви й. Встановив правила вживання великої букви, розділових знаків, правила переносу. Багато з його правил орфографії та пунктуації зберігають чинність у сучасній українській літературній мові.

Книга Смотрицького справила вплив на розвиток граматичної думки в Сербії, Болгарії, Румунії, була відома в країнах Європи. Завдяки «Грамматиці...» українська філологія стала помітною галуззю європейського мовознавства старожитньої епохи. Смот- рицький — один із основоположників вітчизняної славістики (З енциклопедії).

Складання діалогів► Уявіть, що відбулася зустріч двох відомих українських мово

на лінгвістичну тему.V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Написати реферат про діяльність одного з видатних лінгвістів.► Скласти хронологічну таблицю праць українських мовознавців.ЛІНГВІСТИЧНА РИТОРИКАУрок № 7 РИТОРИКА ЯК НАУКА Й МИСТЕЦТВО СЛОВА. РОЛЬ РИТОРИКИ У

ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ РИТОРИКИ: ЛОГОС, ЕТОС, ПАФОС, ТОПОС

Мета: ознайомити школярів із поняттям риторики якнауки, показати значення мистецтва слова в само- реалізації особистості; подати відомості про

основні поняття риторики; формувати комунікативні вміння, збагачувати активний словник; виховувати відповідальне ставлення до власного мовлення.

Тип уроку:урокзасвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови, картки для роботи в групах:

«Риторика як наука», «Риторика як мистецтво слова».ХІД УРОКУ

Наука та мистецтво пов’язані між собою, як легені й серце, тому якщо один орган поранений, то й інший не може правильно діяти

JI. ТолстойI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Мотивація навчанняПроблемна бесіда

► Прочитайте та прокоментуйте висловлювання. Як ви гадаєте,чи дійсно промовлене слово володіє такою силою? Запишіть


аргументи до позитивної чи негативної відповіді.1. Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ). 2. Чимало скарбниць у світі відкривається, як Сезам

казкового Алі-Баби, словесним ключем (Ван-Дейк). 3. Хто не вміє говорити, кар’єри не зробить (Наполеон). 4. Красномовство — завжди супутник миру, товариш спокою і дитя впорядкованої держави (Цицерон). 5. Красномовство — це мистецтво красиво говорити про кожну матерію та при-хиляти інших до своєї думки. Запропонована матерія цього мистецтва називається мова або слово (М. Ломоносов). 6. Справжнє красномовство полягає в суті, але зовсім не в словах (Ш. Сент- Бев). 7. Красномовство є мистецтво управляти умами (Платон).

8. Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрості — ви► Як ви розумієте епіграф до уроку?IV. Засвоєння нового матеріалуРобота з довідковою літературою► Випишіть із кількох тлумачних словників визначення термі

оратор, спілкування. Зверніть увагу на розбіжність тлумачення. Сформулюйте свою думку.Дослідження-аналіз► Перекладіть, а потім порівняйте різні визначення риторики, позначаючи в них спільне й

відмінне. Яке з цих визначень, на вашу думку, має найбільшу теоретичну й практичну вартість?1. Риторика есть искусство хорошо и украшено говорить (Цицерон). 2. Определим риторику как

способность находить возможные способы убеждения относительно каждого данного предмета (Аристотель). 3. Риторика — филологическая дисциплина, изучающая отношение мысли к слову. Непосредственная задача риторики — прозаическая речь или публичная аргументация (А. Волков). 4. Риторика — теория, мастерство и искусство красноречия (А. Михалъская). 5. Риторика — теория речи как инструмент развития общества (Ю. Рождественский).

Робота в групах. Обговорення з елементом дискусії► Опрацюйте картки «Риторика як наука» та «Риторика як мис

група має довести, що риторика є (відповідно до картки) наукою чи мистецтвом.Група 1 «Риторика як наука»1.Риторика — наука про умови і форми ефективної комунікації, тобто наука про способи

підготовки та виголошення промови з метою впливу на аудиторію. Предмет риторики — це публічний виступ у процесі комунікації.

2. Риторика вчить:• аргументовано доводити власну точку зору, не принижуючи при цьому співрозмовника;• здійснювати словесний і • формувати індивідуальну мовленнєву манеру;• регулювати мовленнєву поведінку відповідно до психологіч3. Навчальний курс риторики складається з трьох частин: історії риторики (про особливості

зародження і розвитку риторики), теоретичної риторики (що вивчає закони риторики), практичної риторики (розглядає зміст, стиль виступу, образ оратора, психологію аудиторії тощо).

4. Виділяють такі жанри красномовства: академічне (лекція, наукова доповідь, науковий огляд), судове (прокурорська та адвокатська промови), соціально-політичне (звітна доповідь на конференції, мітингова промови), соціально-побутове (ювілейна, вітальна, застільна, поминальна промови), церковно- богословське (церковна проповідь, офіційне звернення до пастви).

5. Риторика пов’язана з іншими науками:• з логікою

закони мислення, а в риториці — про вербальне мислення. У логіці панує теорія доказу, у риториці — аргументи переконання)',

• з етикою стоїть на сторожі добра. Моральний образ оратора і ритора забезпечує їхній успіх або неуспіх);

• з психологією вплив на реципієнтів);

• із сценічною майстерністю зокрема, важливими є поради про мовне дихання, дикцію, міміку, жести, пози, рух);

• з лінгвістикою типах і видах мовленнєвої діяльності. Якщо більшість лінгвістичних наук досліджують готовий текст, мовні одиниці, то риторика вивчає і вибудовує тривалий шлях до готового досконалого


тексту. Риторика також надає стилістиці ширші закони побудови тексту й технології. Лінгвістична риторика досліджує комунікативні якості мови — правильність, точність, ясність, виразність, образність, естетичність — у динаміці,

залежно від умов і ситуацій спілкування, подає технології досягнення їх у мовленні).Група 2 «Риторика як мистецтво слова»Риторика в практиці давніх греків мислилася як мистецтво — її ототожнювали з живописом,

скульптурою, поезією, сценічною майстерністю, навіть з архітектурою. У грецькій міфології покро-вителькою риторика вважали одну з дев’яти мистецьких муз — богиню Калліопу — доньку Зевса і богині пам’яті Мнемосіни. Калліопа була покровителькою духовної культури — риторики парувального слова і співу, поезії та науки. Цю богиню зображували у вигляді красивої жінки, яка тримала в руках дощечку та паличку для писання — стилос. Цим доводиться, що красномовство належить до духовної сфери життя.

Аристотель визначав риторику як мистецтво переконання, а давньоримський ритор Квінтіліан — як мистецтво говорити витончено. Аристотель у своїх працях «Риторика» та «Поетика» порівнював красномовство з поезією, натомість Цицерон учився в кращих акторів Риму й пізніше використовував у промовах акторські прийоми. Актори, як і ритори, вирізняються чуттям мови й дбають про її чистоту, лаконічність, виразність, точність, ясність, емоційність. Великого значення оратори надають художнім елементам в ораторському мистецтві. На переконання М.В. Ломоносова, уміння «красно говорити» перевищує «багато мистецтв». І театр, і літературна творчість, і красномовство відображають суспільно важливі події, впливають на психологію. У той же час художня література спирається на вигадку, а риторика — на логіку, реальні факти. Для ритора мистецтво полягає в тому, що заперечуючи переконання свого опонента, він не ображає його, не принижує гідність інших людей.

Навчальна лекція► Складіть тези до навчальної лекції.Найпростіше визначення класичної риторики — мистецтво переконувати — реалізується через

такі основні загальні поняття риторики, що мали назви в античній науці: логос, етос, пафос, топос.У давньогрецькій мові слово logos означало такі дві групи понять: а) слово, мова, мовлення і б)

поняття, думка, розум, а точніше — єдність цих понять обох груп як всезагальну закономірність.Логос як основна категорія класичної риторики покликаний був воєдино представляти думку і

слово, що практично означало: слово має зміст, думку, воно має йти від розуму й апелювати до нього.

У сучасній риториці логічність є однією з основних ознак промови і тексту. Вона реалізується через можливість вибору в мовному викладі послідовності міркувань, несуперечності тез і поло-жень промови, у доцільності співвідношень, якщо реальність диктує суперечливі положення. Мовні засоби, якими досягається логічність комунікації: система службових слів, які виражають логічні відношення; порядок слів і синтаксичних структур; лексеми із семантикою відношень).

У давньогрецькій мові слово ethos означало звичай, звичка, характер, норов (від нього походить і сучасне слово етика) і в античній риториці спочатку вважалося як ознака до слова оратор, а потім закріпилося в риторичній науці як моральний принцип її. Етос є основою формування риторичного ідеалу.

Як одна з основних категорій класичної риторики етос визначав зразкову суспільну й особисту морально-етичну поведінку оратора, інакше промовець не зможе переконувати інших і впливати на них. Власне, без етосу (морального кодексу) риторика самознищується, перетворюється не в істину думок і почуттів, а в самообман. В античній риториці категорія етосу розумілася досить широко. Вона охоплювала такі поняття, як справедливість, благо, щастя, доброчинність, краса, користь у їх поєдна- ності й залежностях. Утверджувалися всі позитивні якості, осуджувалися негативні. В усі віки цінувалися високі помисли, чисте серце, щира душа оратора.

Пафос (гр. pathos — пристрасть, почуття) — це інтелектуальне, вольове, емоційне устремління мовця (автора), яке виявляється і в процесі мовної комунікації, і в його продукті — тексті.

Пафос є категорією естетики.Пафос є фактом життя. Певні справи, погляди, ідеї можуть настільки оволодівати особистістю

людини, що стають пристрастю (пафосом) її життя, творчості чи суспільної або виробничої діяль-ності. І безперечно, усе це виявляється в пафосі мовлення спонтанно, тобто незалежно від волі автора, природно або зумисне, із певною настановою на досягнення очікуваного стилістичного


ефекту, співчуття, переживання, захоплення тощо.Ці три основоположні категорії класичної риторики можна визначити як три важливі наукові

критерії, успадковані й іншими філологічними (і не тільки) науками, що розвинулися дотично до риторики: критерій істинності (логос), критерій щирості (етос), критерій відповідності мовної поведінки (пафос).

Топос (гр. topos — місце) — це риторичне поняття, що означає загальні місця в промові. До них належать найтиповіші часо-просторові мовні ситуації та описи їх, які легко запам’ятати і які майже у всіх мовців однакові (Моя сім’я', У магазині', У транспорті тощо). У повсякденному житті ми спілкуємося в межах топосів різних моделей: театр, гості, хвороба, робота, навчання дають нам багато звичних ситуацій, у яких не постає питання: як запитати? що відповісти? Тут діє аналогічна стратегія побудови текстів. Проте кожний із нас колись та потрапляє в ситуацію невідомої нам мовної поведінки, де тих, уже нам відомих, загальних місць мало, а є більше невідомих, які ми маємо уже самі витворити, заповнити можливостями свого інтелекту і мовного смаку (зрада близької людини, перший прийом у посольстві тощо). Людина, яка не орієнтується в топосі, ставить зайві, недоречні або некоректні запитання (За JI.I. Мацько та О.М. Мацько).

V. Виконання практичних завданьКомунікативний практикум► Прочитайте висловлювання видатних людей. Визначте, про яке поняття риторики (етос,

пафос, топос чи логос) йдеться у висловлюваннях.1. Сама промова переконує нас у тому випадку, коли оратор виводить дійсну або позірну істину з

доводів, що є у наявності для кожного окремо питання (Аристотель). 2. Ах, до чого ж це захоплююче — здійснювати вплив на інших людей! Хіба можна що-небудь порівняти з цим? Вкласти свою душу в чиюсь досконалу форму хоча б на недовгий час; чути відгуки своїх власних думок і поглядів, збагачених музикою палкої молодості й юної пристрасті; передати іншому свій настрій і душевний стан, наче це були найтонші флюїди або екзотичні пахощі,— усе це дає не-виразну радість, можливо, найбільшу радість, яку може відчути людина у наш меркантильний, вульгарний час із його брутальними чуттєвими насолодами й приземленими ідеалами (О. Уальд).

3. Але хіба не правда, що дзвінка цитата спокушає нас більше, ніж правдиве мовлення? Монтень). 4. Публіка — це той інструмент, на якому грає оратор, але це живий інструмент, який виявляє, зі свого боку, свою активність. Між тими, хто говорить, і тими, хто слухає, відбувається безперервний обмін почуттями й настроями; хто не відчуває цього, не створений бути оратором для натовпу (Е. Лабуле). 5. Оратор, який виступає на громадських зборах і який бажає привернути увагу слухачів, повинен говорити з чистим серцем і відкритою душею; він повинен бути завжди однаково налаштованим стосовно своєї аудиторії. Він повинен показати, що всі, маючи хоч будь-які розбіжності в окремих питаннях, насправді переслідують одну мету — істину (Е. Фукс). 6. Якби ми так само досконало говорили, як ми відчуваємо, тоді б оратори зустріли мало незговірних слухачів (Г. Ліхтенберг). 7. Є три причини, які збуджують довір’я до мовця, то рівно стільки речей, у яких ми віримо без доказів,— це доброчесність і благоприхиль- ність... Крім цих (трьох причин) немає ніяких інших. Якщо таким чином слухачам здається, що оратор має усі ці якості, вони неодмінно проймаються до нього довір’ям (Аристотель).

Творче спостереження з елементами аналізу► Виразно прочитайте тексти. Визначте стиль і тип мовлення.

Порушення яких понять риторики спостерігається в наступних уривках? Чи можна наведені ілюстрації вважати комунікативними невдачами?

Текст М 1[Студент «піймав» ректора в туалеті:]— Добрий день, Антоне Григоровичу! Я — Багацький,— каже.— Впізнаєте?.. Ректор біліє, тоді

червоніє, а тоді синіє. Ректор засичав і простягнув руку до дверцят. А Багацький подає йому і свою руку.

— Добрий день,— каже,— Антоне Григоровичу. Це я, Багацьбув, а це вже шостий (За С. Цюриць).

Текст М 2Досить довго вони мовчали, а потім молодик зітхнув і промовив:— Який жаль!— Це ви про що? — запитав лисий.


— Подумати лишень, що я довів себе до такого життя і до такого товариства! — і він почав витирати краєчок ока ганчіркою.

— Скажіть же, будь ласка, чому ж це наше товариство для вас не годиться? — питається лисий, надуваючись.

— Так, для мене воно є досить пристойним. Нічого іншого я й не заслуговую, хто винен у тому, що я так низько впав, коли був на самій вершині! Ніхто, окрім мене самого. Я вас не звинувачую, добродії, зовсім ні; я нікого не звинувачую. Я сам усе це заслужив. І нехай байдужий світ мене не сприймає; я знаю одне — десь я знайду собі могилу. Нехай світ завершує свою справу, хай віднімає в мене все — моїх близьких, мій статок, усе, усе дощенту, однак цього він у мене відняти не зможе! Колись я ляжу в могилу, забуду про все, і моє нещасне, розбите серце нарешті заспокоїться.

А сам увесь цей час витирає очі ганчір’ям.— Звідки ж ви це так низько впали? Значить, було звідки падати?— Ви мені не повірите... люди ніколи мені не вірять... але облишмо це... не треба! Таємниця мого

народження...— Таємниця вашого народження? Це ви про що?— Добродії,— дуже урочисто почав молодий чоловік,— я від

вам. Я з походження — герцог!Джим очі вирячив, почувши це; і я також, напевно. Проте старий надувся — перестав зовсім

розмовляти, і було помітно, що вся ця затія з герцогом йому не дуже подобається. Трохи згодом, після обіду, він каже:

— Послухайте мене, герцогу, мені, звичайно, вас дуже шкода, але не ви один натерпілися в цьому світі.

— Так?— Так, не ви одні. Не лише вас доля жорстоко скинула з висот. Не лише у вас є тайна

народження.І старий починає ридати.— Стривайте! Що це з вами?— Ваша світлість, ви бачите перед собою зниклого нещасного дофіна

сина Людовика Шістнадцятого та Марії Антуанетти (За Марком Твеном).Текст М ЗТом весь час крутив ґудзика й поглядав на суддю. Тепер він почервонів і опустив очі. Містер

Уолтерс похолодів. Про себе він подумав, що хлопець не здатний відповісти навіть на найлегше запитання. Для чого судді знадобилося його питати? Але він відчув, що має щось сказати.

— Відповідай джентльмену, Том все ще мовчав.— Я знаю, мені він скаже,— втрутилася дама.— Перших двох апостолів звали...— Давид та Голіаф! Дослідження-аналіз► Проаналізуйте готові рекламні тексти, які часто звучатьпо телевізору. Які топоси в них наявні? Що в цих топосахє вдалим, а що ні?1. Ця чудова річ потрібна в кожному домі. 2. Цей виріб недорогий, і ви цілком зможете його

придбати. 3. Я сьогодні тут для того, щоб ви обрали потрібний товар. 4. Я вже зробила свій вибір, а зараз пропоную зробити його вам. 5. Якщо вам це цікаво, я розповім про наш новий товар. 6. Я хочу запропонувати вам книгу про те, як стати здоровою людиною.

► Спробуйте скласти власний текст для реклами будь-якого предмету. Основою тексту повинен бути опис речі. Мета — презентувати найбільш привабливий бік цієї речі як товару, показавши її необхідність та вигідність придбання.

V. Підсумок урокуЗаключна бесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Що таке риторика?2. З якими науками перетинається риторика?3. Чому риторику визначають як «мистецтво слова»?4. Які основні поняття риторики вам відомі?


5. Охарактеризуйте поняття етосу, логосу, пафосу й топосу.6. Яке значення риторика відіграє в повсякденному та профе7. Як ви гадаєте, чи потрібно вивчати риторику особисто вам?V. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум на одну із запропонованих тем: «Зна

професії викладача (політичного, громадянського діяча)», «Риторика: наука чи мистецтво?»Урок № 8РИТОР І ОРАТОР. РИТОРИЧНІ ІДЕАЛИ У РІЗНІ ІСТОРИЧНІ ЕПОХИ. ПОНЯТТЯ ПРО

СУЧАСНИЙ РИТОРИЧНИЙ ТЕКСТМета: ознайомити з поняттям риторичного ідеалу, розкрити особливості риторичних ідеалів у різні історичні епохи; удосконалювати вміння викладати

свої думки чітко й логічно; виховувати повагу до історії та культури рідної країни.Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, етимологічний словник, словник синонімів, тлумачний словник,

таблиця для заповнення «Риторичні ідеали у різні історичні епохи», пам’ятка «Основні вимоги до промовців в аспекті риторичного ідеалу», аудіо- або відеозапис промови.

ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньБесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Які видатні філософи, літератори Давньої Греці, Давнього Риму вам відомі? Що ви про них

знаєте? Чи можна їх вважати ораторами?2. Як ви гадаєте, чому філософія, література та риторика так тісно переплелися в діяльності

видатних людей?3. Назвіть вітчизняних представників ораторського мистецтва. Кого з наших сучасників можна

вважати оратором?4. У чому для вас полягає риторичний ідеал?IV. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завданьРобота з довідковими матеріалами► Заданими етимологічного словника визначте походження слів

синонімами? Складіть синонімічний ряд до слова оратор: красномовець, вітія тощо. Спробуйте пояснити відтінки значення та особливості вживання кожного синоніма.

► З’ясуйте значення слова ► Сформулюйте визначення поняття

гарно необхідно всім,кожна людина повинна вміти чітко, лаконічно й яскраво виражати свої думки, бути оратором.В основі слів ОРАТОР, ОРАТОРСЬКИЙ, ОРАТОРІЯ, ОРАРЬ, ОРАНТА й деяких інших лежить

ОРІС.ОРІС (лат.) — рот.ОРАТОР (від лат. ораре — говорити) — 1) людина, яка виголошує промову, 2) красномовна

людина, яка володіє мистецтвом слова.ОРАТОРІЯ (від італ. ораторіє) — значний музичний твір для хорового співу, солістів, що має

драматичний сюжет і призначений для концертного виконання.ОРАРЬ (або ОРАРІЙ) — частина одягу диякона, розшита хрестами, що одягається на ліве плече.ОРАНТА (лат. оране — той, що молиться) — зображення фігури, яка молиться.Оратор може виголошувати навчальні, політичні, юридичні промови. Ритор не просто говорить,

а робить це взірцево. У давньому світі ритори навчали своїх учнів під час бесід, прогулянок, де молодші переймали у старших усі ті правила й прийоми, усі ті знання, уміння та навички, які були створені до них і якими старші покоління володіли досконало. Ритор — це той оратор, якого можна називати Оратором із великої літери. Одночасно ритором називають і викладача красномовства.

Красномовство — слов’янське слово, а риторика, як і ритор,— слова грецького походження (За Д. Александровим).

Навчальна лекція


► Прослухайте навчальний матеріал. На його основі розробітьтаблицю-схему «Риторичний ідеал».В античній риториці послідовно виробилися два риторичні ідеали. Для ораторів — носіїв

першого ідеалу — головним у риторичній діяльності є переконливість, далі істинність переконливого мовлення, моральність на користь суспільству, чіткість і впорядкованість. Цей ідеал називають сократівським.

Другий риторичний ідеал вважають софістичним. Для носіїв і прихильників цього ідеалу характерною є формальна переконливість, надмірна словесна краса, пишність, вибагливість мов-лення, самовираженість і корисливість оратора.

Сучасні ритори вважають, що зараз діють три риторичні ідеали.Перший із них можна назвати близьким до софістичного, але нині він дуже американізований,

саморекламний, нав’язливий, такий, що повсюдно заполонив собою засоби масової інформації і спрямований на маніпуляцію свідомістю мас.

Другий риторичний ідеал несе в собі морально-етичні цінності східнослов’янського, давньоукраїнського ідеалу. Він близький до першого античного ідеалу — ідеалу переконаності й істинності, ідеалу Платона і Сократа.

Третій риторичний ідеал сформувався в імперський і радянський часи. Цей риторичний ідеал називають тоталітарним, пропагандистським.

Усі ці ідеали у видозмінених формах живуть і нині в мовосфері сучасного українського суспільства. І це закономірно. Шкода, що вони разом не становлять єдиної виваженої риторично-ідеальної системи, у якій мали б відповідати певним соціальним моделям життя і поведінки мовців (Л. Мацько, О. Мацько).

Дослідження-аналіз► Прочитайте українські прислів’я. Які висновки про харак

ідеалу можна зробити на їхній основі? Наведіть приклади з життя чи літератури, що ілюструють наведені прислів’я.

1. Держи язик на прив’язі. 2. Говорити й робити — різні речі.3. Воду лий на землю, яка її вбере; слово кажи людині, яка його оцінить. 4. Вмієш казати, вмій і

мовчати. 5. Від красних слів язик не відсохне. 6. Добре слово — квітка, погане — колючка.7. Із приказки, як і з пісні, слова не викинеш. 8. Язик поранить дужче за шаблю. 9. Щире слово,

добре діло душу й тіло обігріло.10. Язик до Києва доведе, а в Києві заблукає. 11. Де багато слів, там мало мудрості

творчість).Читання тексту в групах► Прочитайте текст та розробіть до нього тестові завдання. Слов’янський, давньоукраїнський

риторичний ідеал формувався на античних грецьких традиціях та християнських морально-етичних цінностях. Характерними ознаками для нього є честь, благородство, смиренність, милосердя, шляхетність, слухняність, побожність, духовність. Ці засади сформували риторичний ідеал любові, або ідеал гуманістичної риторики, спрямованої на досягнення гармонії стосунків за допомогою засобів мовного спілкування.

У системі слов’яно-українського риторичного ідеалу, що розвинувся на ґрунті античної риторики в епохи (барокову, романтичну, неоромантичну) українського національного відродження, були необхідними такі риси: системність, чіткість, міра, порядок, рівновага, витримка, терпіння, самодисципліна, витривалість, подвижництво.

У такому риторичному ідеалі переважала гармонійна триєдність:• ідея, думка, задуми, істинність;• моральна спрямованість на добро, етичність, благо, справед• краса як гармонія змісту і форми, доцільність і мовна доверЦей ідеал започаткувався на ґрунті візантійсько-слов’янської християнської філософії, потім

підтримувався ідеями ренесансної західноєвропейської духовної культури та реформаційними впливами. Можна вважати, що у XVI ст. в основних рисах визначився український риторичний ідеал (Лаврентій Зизаній, Памво

Беринда, Іов Борецький, Іоаникій Галятовський, Герасим Смо- трицький, Мелетій Смотрицький та ін.). У XVII ст. український риторичний ідеал набув рис полемічності, значно зміцнився під-тримкою українського козацтва, що збройною силою виступало на захист українських вольностей,


земель, християнської віри і рідної мови. Це доба українського бароко, наснажена західноєв-ропейськими ідеями гуманізму, раннього Просвітництва у синтезі з української ментальністю і суспільно-історичними та культурними процесами на вже роз’єднаних українських землях. Най-більшого розквіту український риторичний ідеал досяг у педагогічній, науково-навчальній і суспільно-культурній діяльності визначних риторів, проповідників, педагогів Київської колегії, а потім Києво-Могилянської академії (П. Могила, І. Гізель, С. Яворський, Ф. Прокопович, Г. Кониський, М. Козачинський). Усі вони викладали риторику в Києво-Могилянській академії та колегіумах і семінаріях міст і містечок України (наприклад, Чернігові, Переяславі та ін.), писали підручники з риторики.

У XVII-XVIII ст. сформувався український бароковий риторичний ідеал із перевагою кордоцентризму, ліроепічності, естетичності, вільнодумства (його риси помітні в українській літературі з часів Київської Русі, епохи І. Вишенського і Г. Сковороди та аж до кінця XX ст.). Наступні часи додали до риторичного ідеалу свої риси.

Лінгвоцид української мови, постійні заборони й утиски всіх культурних форм суспільного життя у багатьох українців гасили національну свідомість, а в інших її пробуджували, спонукали до опору, гартували волю, змушували до винахідливості у художній мовотворчості. Український риторичний ідеал стає пристрасним, вольовим, образним, багатожанровим, бо шукає шляхи свого вираження в умовах заборон. Його формують мовотворчість Івана Котляревського, супліки й оповіді Григорія Квітки-Основ’яненка, поеми й особливо послання Тараса Шевченка, записки Пантелеймона Куліша, публіцистика Михайла Драгоманова, історичні праці й політичні промови Михайла Грушевського, присвяти й промови та поеми Івана Франка, поетична «огненна мова» Лесі Українки, мовні дискусії Івана Нечуя-Левицького, Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка, епістолярій Панаса Мирного, журналістика Олени Пчілки і ще творчість багатьох визначних українських мовних особистостей.

Тоталітарна самодержавна і радянська епохи породили «мову влади», авторитарне, директивне мовлення, за античною риторикою — «агональне» мовлення. На жаль, в українському суспільстві нині поширюється сучасний американський риторичний ідеал, чужий слов’янській культурі, зокрема українській, яка завжди мала міцні традиції успадкування еллінської античної культури. Американський ідеал перемагає наші ідеали в засобах масової інформації і масової культури. Українське суспільство ще не звільнилося й від тоталітарного риторичного ідеалу. Нагальні, закличні, категоричні, безапеляційні промови багатьох наших політиків сприймаються як рудименти радянської епохи: авторитарне мислення, нетерпиме монологічне мовлення, мовна агре-сія, телефонне право, влада на слово, підкорення співрозмовника тощо. Усе це можна назвати політизованою псевдориторикою.

Сучасне українське суспільство прагне позбавитися цих тоталітарних нашарувань, оновити свої духовну і культурну сферу, тому надає перевагу конструктивному діалогу, мовному порозумінню, ідеям гуманістичної риторики (За Л. Мацько та О. Мацько).

Робота з таблицею► На основі прочитаного тексту заповніть таблицю «Риторичні ідеали у різні історичні епохи».

Риторичний ідеал XVI ст.

Риторичний ідеал XVII

ст.

Риторичний ідеал XVIII-

XIX ст.

Риторичний ідеал XX ст.

Контрольний етап► Дайте відповіді на тестові завдання інших груп.► Визначте найкраще тестове запитання.Комунікативний практикум► Прочитайте «Маніфест» — основні положення й поради, яких повинен дотримуватися оратор.

Обговоріть з однокласниками наведені положення, погодившись із ними, або відкинувши. Поясніть ваше розуміння ключових слів (вони виділені жирним шрифтом). Назвіть три пункти «Маніфесту», які, на вашу думку, найкориснішими. Які з порад видаються вами дискусійними? Додайте власні поради.

МАНІФЕСТ ОРАТОРА1. Ритор — передусім гідна людина, яка досягає успіху чесно й обґрунтованими твердженнями.2. Красномовство складається з багатьох знань та вправлянь, тому ритору необхідно натхнення й


потяг до знання.3. Основою красномовності є пристрасність, тому ритор тренує волю й направляє на аудиторію

потрібні емоції, налаштовуючись на енергійне спілкування.4. Ритор відшліфовує розум і усвідомлює, що багатство мови є багатством думки.5. Риторика — не 6. Виголошуючи промову, ритор розуміє, що звертається до людей, а не до папірця, на якому

написаний текст виступу.7. Ритор говорить лише те, що думає. При цьому він завжди думає, що говорить, хоча ніколи не

говорить усього, що думає і може сказати.8. Рухи ритора природні й не відволікають увагу слухачів. Його міміка й жести стримані — він

користується ними лише за необхідності.9. Своє ставлення до предмету мовлення й емоційну оцінку ритор виражає за допомогою голосу.

Голос — засіб вираження емоції та ставлення до предмета мовлення.10. Ритор намагається інтонувати своє мовлення — і робить це при

соловей — говорить для людей, а не для самовираження, тому контролює реакцію аудиторії, фіксує зацікавлених і байдужих, дружніх та ворожо налаштованих.

11. Реплік із залу не боїться, реагує згідно з обставинами, не дозвоВін повинен сказати все, що хотів.

12. Завершення промови ритора енергійне й оптимістичне. Підзавершальною інтонацією він вказує, що сказав усе й не забуде подякувати за увагу (За В. Аннушкіним).

Робота з пам’яткою► Розгляньте пам’ятку. Обґрунтуйте важливість указаних вимог до промовців.ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ПРОМОВЦІВ В АСПЕКТІ РИТОРИЧНОГО ІДЕАЛУ1. Сповідування певного риторичного ідеалу, тих принципів, які визначають обраний ідеал,

реалізація ідеалу в риторичній практиці через дотримання певних рис.2. Дотримання моральних обов’язків (оратор має бути чесним, справедливим, доброчинним,

відкритим для людей).3. Висока освіченість оратора. Оратор повинен мати ґрунтовні знання не тільки з предмета

мовлення, а й із проблем усього курсу дисципліни й дотичних тем із суміжних наук.4. Вільне володіння літературною мовою, зокрема її стиліс

стилями та жанрами, способами та прийомами організації художніх засобів для підготовки й виголошення промов.

5. Виразне індивідуальне мовомислення. Кожен оратор, промоораторський стиль із характерними індивідуальними рисами свого публічного мовлення.

6. Висока національна свідомість промовця.Інтерактивна вправа. Робота в групах► Прослухайте відео- або аудіозапис промови (політичної, ака

риторичний ідеал, установіть відповідність до основних вимог.V. Підсумок урокуБесіда з учнями за запитаннями► Дайте відповідь на запитання.1. Що собою становить риторичний ідеал?2. Які риторичні ідеали вам відомі?3. Охарактеризуйте давньоукраїнський риторичний ідеал.4. Який риторичний ідеал панує на території сучасної України? Поясніть причини.5. Назвіть основні вимоги до ораторів в аспекті риторичного ідеалу.VI. Домашнє завдання► Доберіть риторичний текст будь-якого періоду та знайдіть у ньому характерні риси

риторичного ідеалу обраної вами епохи.Урок № 9УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 3. КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ

МОВЛЕННЯ ТА ЇХНІ ОСНОВНІ ОЗНАКИ. СТИЛІСТИЧНА НОРМА І СТИЛІСТИЧНА ПОМИЛКА. РЕДАГУВАННЯ ТЕКСТУ ПРОМОВИ

Мета: поглибити знання про комунікативні якості мов


лення, їхні ознаки; удосконалювати комунікативні вміння говорити правильно, логічно й чітко формулювати свою думку, розвивати чуття мови, уміння редагувати тексти; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, таблиця для заповнення «Комунікативні якості мовлення», схема,

текст (або аудіо-, відеозапис) промови для редагування, тлумачний словник, словник паронімів.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Сприймання навчального матеріалу в процесі виконання практичних завданьНавчальна лекція► Прослухайте інформацію про комунікативні якості мовлення.Під час прослуховування заповніть таблицю.

Правиль

Логіч

Доціль

Точність

Вираз

Ясність

Естетич

Успішно пройшовши всі етапи винайдення та організації думки, промовець наближається до наступного етапу текстотво- рення, де повністю вступає в дію мовний (мовленнєвий) закон. Цицерон писав, що він учився правил прикрашання стилю, у яких сказано, що «висловлюватися ми повинні, по-перше, чистою й правильною латиною, по-друге, ясно й виразно, по-третє, гарно, по-четверте, доречно, тобто відповідно до гідності змісту». Пізніше це одержало назву мовного закону.

Дотримання мовного закону означає ретельну роботу над створенням дієвої словесної форми промови. Такої форми власного мовлення можна досягти, знаючи комунікативні функції мови та працюючи над культурою мовлення. Культура мовлення зростає по висхідній лінії від орфографічно-пунктуаційної грамотності (правильності) до стилістичної виразності, стильової доцільності, далі до комунікативної оптимальності і художньої майстерності. Основними ознаками комунікативно якісного мовлення є його правильність, логічність, доцільність, точність, виразність, ясність, етичність, естетичність.

Правильність мовлення в лінгвістичному розумінні означає добре володіння орфоепічними, орфографічними, граматичними, стилістичними нормами літературної мови. Правильність у риторичному розумінні містить ще й правильне, не перекручене розуміння понять, термінів, доречне вживання їх, зв’язок думок і понять у єдину теорію, ясність викладу. Правильним є запитання, яке спонукає до думки й пошуку істини. Правильною є відповідь, в основі якої істинні знання (наукові, об’єктивні, достовірні).

Правильність досягається ґрунтовним вивченням мови в школі, виконанням вправ і щоденним вправлянням (тренінгом) у гарному мовленні, виробленим чуттям мови, вмінням і звичкою користуватися граматиками, правописом, словниками й мовними довідниками.

Правильність завжди вважалася обов’язковою умовою й ознакою риторики. Цицерон писав: «...вміти правильно говорити... ще не заслуга, а не вміти — уже ганьба, тому що правильне мовлення, по-моєму, не стільки достоїнство вправного оратора, скільки властивість кожного громадянина».

Першою умовою логічності мовлення є логічність мислення. Вміння дисциплінувати своє мислення, міркувати послідовно, спиратися на попередні етапи думання, розвивати наступні, шукати джерела й причини явищ, висувати положення, давати обґрунтування і пояснення фактам, умотивовувати висновки — усе це необхідні умови логічності мовлення, а отже, і високої його культури, адже без культури думання не може бути культури мовлення. Видатний український письменник Олесь Гончар писав: «Убога стилістика найчастіше є породженням убогої думки».

Другою умовою логічності мовлення є знання мовцями мовних засобів, за допомогою яких можна точно передати предмет думання і саму думку про нього, якими можна забезпечити смис-лову зв’язність мовлення, уникаючи таким чином суперечливості у викладі матеріалу. Кожна теза потребує доказів, підстав, тобто таких пояснень, які підтверджують, доводять істинність думки. Кожне наступне положення має органічно випливати з попереднього й бути підґрунтям для наступного.

Логічність підкреслюється логічним наголосом основних слів, інформативних стосовно теми.


Логічний наголос — це виділення за смисловим значенням якогось слова чи словосполучення. Логічно наголошувати слово можна високим або низьким тоном, повільним або пришвидшеним темпом, більшою силою голосу, тривалішою паузою перед важливим словом.

Точність мовлення досягається вмінням узгодити знання матеріалу зі знанням мови, тобто вибрати найточнішу для певної ситуації форму відповіді чи розповіді.

Точність — одна з найважливіших ознак культури мови. Вона утримує нас від зайвого говоріння. Ця ознака складається з двох компонентів: адекватне мовне вираження дійсності, тобто несуперечливе життю; і вживання слів і виразів, узвичаєних для мовців, які володіють нормами цієї літературної мови. Слово має виражати найістотніше в понятті. Тому точність мовлення — це передусім точність добору слів. Обов’язковою умовою досягнення точності мови є увага до стилю і жанру текстів, умов, середовища й колориту спілкування, культурно-освітнього рівня мовців, бо в кожному типові мовного спілкування рівень точності «свій», своя міра мовної правди й неправди, і мовець мусить відчувати цей рівень.

Точність залежить від вибору слова чи виразу, а також від уміння мовця зіставляти слово і предмет, річ, ознаку, явище, слово і поняття про них.

Ясність мови визначається як її зрозумілість і забезпечується точністю та логічністю. Ясним уявлятиметься усне мовлення адресатові, якщо його мислення встигатиме за мисленням мовця. Слухач у такій ситуації адекватно «прочитує» те, що чує, здогадується, що послідовно йтиме далі, і часто каже або думає: «Ясно, я все зрозумів». Ясності усного мовлення сприяють чітка дикція, логічне й фонетичне наголошування, правильне інтонування, спокійний і ввічливий тон.

На письмі ясність досягається послідовністю лінійного викладу матеріалу, що відображає логічне розгортання думки, точним називанням, членуванням тексту на абзаци відповідно до тем, підтем і сегментів думки, повтором основних, ключових слів.

Аристотель писав, що достоїнство стилю полягає в ясності, «...коли промова не є ясною, вона не досягає своєї мети».

Чистота мови уявляється насамперед як відчутність у мові чужих їй елементів: неосвоєних запозичень з інших мов, не властивих українській мові форм. Засмічують літературну мову не тільки чужі слова, а й свої вульгаризми, лайки, усе те, що ображає вихований мовний смак, гідність людини й не відповідає моральним критеріям.

Чистота мови має простежуватися на всіх рівнях її структури і використання: на рівні орфоепії — літературно-нормативна вимова; на рівні орфографії — грамотне письмо; на рівні лексики — відсутність чужих слів, вульгаризмів, суржику, невмо- тивованих повторів; на рівні граматики — правильна, завершена будова речень, нормативні словоформи.

Виразність є ознакою культури мови і виявляється через уміння користуватися всіма стилями мови. У наукових текстах вона досягається точністю слів і логічністю викладу, професійною лексикою і фразеологією. В офіційно-діловому стилі для цього використовують адміністративно-управлінську термінологію, сегментування тексту, кліше. У художній літературі виразність формується майстерними художніми засобами: тропами і стилістичними фігурами, комбінуванням слів, що мають переносні значення. Приємне враження справляє мовець, який вміло користується багатозначністю слів, синонімами, фразеологізмами, прикметниковими, дієприкметниковими і дієприслівниковими зворотами, мова якого є образною.

Одним із показників культури мови є естетичність. Одноманітний, нечіткий, невиразний, засмічений суржиком, випадковими словами текст ніколи не справить враження гарної, вишуканої мови і не викличе почуття естетичного задоволення.

Естетика щоденної практичної мови досягається оптимальним добором мовних засобів, гармонійною цілісністю тексту. Почуття естетичного задоволення викликається ввічливим, дотепним розмовним мовленням.

У художній літературі вона досягається зоровою і слуховою образністю, емотивністю, красивістю мовних засобів (За Л. Мацько та О. Мацько).

Робота зі схемою ► Розгляньте схему. Зробіть висновок про зв’язок стилістичних та інших мовних норм.


Практична стилістика► Визначте, які вимоги до культури мови порушено в наведеТекст, М 1— Це ще фігня,— підсумував я їхні скарги.— От на другому курсі у нас один доцент пішов з

іспиту, начебто чаю попити. Ну, народ, звичайно, зразу по шпори поліз — хто куди. А він, вияв-ляється, все це на відеокамеру знімав. Потім прокрутив — ото ми червоніли!

— Ні фіга собі! А оцінки як? В смислі валив?— Та ні, нормально. Але уже після оцінок показував. На мораль давив.— Ну, це ще нічого. А цей як помітить — глина! (Текст М 2— Я не ферштеєн,— спробував він зупинити мою бабцю, але її не так легко було збити з

пантелику.— Нічо, нічо, за пару днів заферштеєш, ти способний, зразу видно. Бачиш, такий молодий, а вже

в очках, значить, читаєш багато. Ну, а раз читаєш, то і понімать скоро начнеш. Не беспокойся (Н. Сняданко).

Практикум з культури мовлення► Доберіть із довідки слова, які поєднуються з наведеними при

прикметників вживаються зі словами, що позначають конкретні поняття, абстракті поняття та не вживаються в українській мові.

1. Слідуючий, наступний, подальший, дальший, такий. приватизація, зупинка, настрій,

долі, питання, параграф, абзац.2. Виробничі, господарські, грошові, промислові, товарні, соці

політичні, естетичні, математичні, синтаксичні, міжнародні, ворожі, родинні, торгові, громадські, національні, дипломатичні, економічні, земельні, уважні.

Довідка. Відносини, взаємини, стосунки, ставлення, відношення.Творче моделювання► Продовжте синонімічний ряд.1. Концентрувати — зосереджувати, ...; 2. Стимулювати — заохочувати, ...; 3. Адекватний —

доцільний, ...; 4. Диференціювати — розрізняти, ; 5. Ефектний — яскравий, той, що справляє вра-ження, ...; 6. Авторитет — престиж, ....

Дослідження-аналіз► Прочитайте. З’ясуйте, чи становлять наведені слова синоні

обґрунтуйте.Робітний — працівник — співробітник; галузь — сфера — ділянка — область; дилема —

проблема — завдання; обрахувати — обчислити — лічити — підраховувати; окремий — частковий; уява — уявлення.

Редакторський практикум► Знайдіть помилки й відредагуйте речення. Укажіть, які якості мовлення порушено в наведених

висловлюваннях.1. У класі відсутня наявність наочності. 2. В неділю, в 11 годин, відбудуться змагання з

настільного тенісу. Прохання всіх прийняти участь. Призові місця будуть нагороджені. 3. Степан


Васильченко у своєму автобіографічному щоденнику пише, що вчительська місія — благородна. 4. Прошу президію вийти, так як мене викликають по телефону. 5. Непоступивших вивішують на другому поверсі. 6. Такої фігні я ще ніколи не чув. 7. Гарнітур до других страв. 8. На протязі віків це питання хвилювало серця людей.

Перекладацький практикум► Перекладіть, дотримуючись норм сучасної української літе

випадки перекладу.Даже образованные люди обычно плохо представляют себе,что такое культура языка и для чего она нужна. Весьма опасно широко распространенное, даже

среди специалистов, мнение, согласно которому пишущий должен думать лишь о содержании своих мыслей, а «все остальное» следует предоставлять редактору и корректору. Такое мнение — весьма печальное заблуждение. Если пишущий не может найти ясную языковою форму выражение своих же мыслей, то, как правило, у него нет и ясности в мыслях, в самом понимании предмета избранной специальности.

Это общий закон, неоднократно подтвержденный историей любой науки: неясность формы языкового выражения находится в прямой и непосредственной связи с неясностью, с плохим зна-нием, с плохой подготовкой в области той науки, которую избрал себе пишущий. Поэтому никакой редактор, никакой корректор в подобных случаях по существу помочь не может. Он может лишь устранить примеры прямой неграмотности, но не в состоянии превратить неясное выражение мысли в ясное.

Культура языка — не учебник, который можно выучить «раз и навсегда». Языковая культура должна сопровождать всех нас всю жизнь, если мы хотим знать, какими огромными, неисчерпаемыми ресурсами располагает каждый язык, имеющий длительную историю и самые разнообразные письменные памятники и народную традицию.

Культура языка — это совсем не «тяжелая обязанность», которую будто бы выдумали филологи. Культура языка относится ко всем нам (Р. Будагов).

Встановлення відповідності► Поєднайте слова-пароніми та їхнє значення.

Талан Той, що має до чогось нахил від природи

ТалантНапис, стрілка або інша позначка,

яка показує щось; довідкова книжка або список

Мимохіть Той, кому адресується, надсилається лист, телеграма тощо

Мимохідь Той, хто отримує лист, телеграму тощо

Показник Мимоволі, несамохіть

ПокажчикОсоба, кандидатура якої на посаду

дипломатичного представника схвалюється урядом країни

Здібний Той, який має відношення до словотвору

ЗдатнийОсоба, кандидатура якої на посаду

дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави

Словотвірний Ідучи, проходячи повз щось

Словотворчий Наочне вираження результатів чиєїсь праці, дії, стану

Адресат Доля, щастя, удача

Адресант Видатні природні здібності, високий ступінь обдарованості

Персона ґратаТой, що служить для означення

ресурсів мови, які беруть участь у процесі творення слів

Персона нон ґрата Той, що в змозі щось зробити

Творчий диктант


► Запишіть речення, обираючи потрібне слово чи форму. Свій вибір обґрунтуйте.1. Лікарі мають визначити (степінь, ступінь) і вид отруєння.2. Окремі вірші Івана Франка мають по кілька (

Міжнародне право є незамінним інструментом організації міжнародних економічних (відношень, відносин, стосунків). 4. Бурхливе зростання корупції звичайно спостерігається (у, в) країнах (з, із, зі) перехідною економікою, коли (колишні, минулі, бувші) форми контролю слабнуть, а нові правові обмеження ще не (відпрацьовані, відпрацьовано). 5. (Основним, головним, кардинальним) джерелом корупції (рахується, вважається) (втручання, вмішування) держави в економіку, залежність (економіки, останньої, її) від (свавілля, сваволі) конкретних (осіб, особистостей, людей).

Редагування тексту промови► Прослухайте (або прочитайте) текст промови. Укажіть харакЖінка... Скільки асоціацій виникає при згадуванні цього слова. Вона — мати, вона — господиня,

берегиня домашнього вогнища, вірна дружина. Але перш за все, вона — це індивідуальна й непо-вторна особистість, що поєднує в собі певні риси, притаманні тільки їй одній. На протязі століть, чи навіть тисячоліть, перед людством стоїть питання: яке місце відведено жінці в суспільстві? Де та сама сходинка, що її повинні посідати представниці прекрасної статі? Цим питанням приділяється велике значення. Якщо звернутися до історії, то на багатьох прикладах можна побачити, що відношення до жінки в різних країнах в певний час було різним. Проте, одразу кидається в око, що ніколи і ніде шлях жінки не був легким. Жінку завжди переслідували, її поглядам не довіряли, вважаючи їх хибними і приреченими на поразку.

В арабських еміратах та деяких країнах Африки, наприклад, погляди й думки жінки нічого не означають. Перед нами постає образ слухняної рабині, що повністю підпорядкована своєму чоло-вікові: носить паранджу, готує їсти, робить хатню роботу. Жінка в цих країнах не має права сідати за стіл доки її чоловік не поїсть, не має права висказувати свою думку та зовсім балакати. В більш розвинутих державах роль жінки зводиться до народження і виховання дітей. Це було її саме важне призначення.

В Україні жінка здавна мала надзвичайно високий суспільний авторитет. Українські жінки залишили великий слід в історії та інших видах мистецтва. Про рівність української жінки і чоло-віка перед Богом записано було ще в першому нашому правовому документі — Руській правді Ярослава Мудрого. Тільки в атмосфері високої поваги до жінки могла з’явитися така видатна істо-рична постать, як княгиня Ольга — дружина князя Ігоря і мати князя Святослава. В умовах пізнього Середньовіччя фундатором першого нашого університету — Києво-Могилянської академії стала Гальшка Гулевичівна. Це красномовне свідчення можливості для української жінки повною мірою демонструвати свою громадянську позицію. Розкутість нашої жінки давала їй можливість повною мірою розкрити свої творчі можливості. Імена Марії Чурай, Марка Вовчка, Ольги Кобилянської, Лесі України, Олени Пчілки, Христі Алчевської, Катерини Білокур, Олени Теліги, Ліни Костенко складають гордість України. Яка ж уява складається про жінку у умовах сучасного суспільства? В умовах незалежності для нашої жінки відкрилися нові можливості самореалізації. І невдовзі ми зможемо побачити не тільки жінку-дипломата, жінку- академіка чи жінку-міністра, а й жінку-президента. Це відкриє нові можливості для України, бо жінки відносяться до проблем більш відповідальніше (3 учнівського твору).IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Запишіть промову політичного діяча. Відредагуйте її відповідно до норм сучасної української

літературної мови.Урок № 10 ІНВЕНЦІЯМета: ознайомити учнів ізпоняттям інтенція,подати відомості про особливості вибору теми, визначення мети відповідно до цільової установки;

розвивати вміння обирати потрібну стратегію і тактику; удосконалювати вміння вільно виражати свою думку; спираючись на мовленнєво-комунікативний дидактичний матеріал, розширювати науковий світогляд оди- надцятикласників, виховувати допитливість, любов до знань.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Інвенція та її основні фази».ХІД УРОКУ

Ораторське мистецтво не повинно бути жалюгідним і блідим, а повинно бути приємним і


розцвітати найрізноманітнішими предметами, тому гарному ораторові слід багато про що почути, багато чого побачити, багато чого осмислити й засвоїти, а також багато чого

перечитати, але не привласнювати це собі,а тільки користуватися з чужих запасів

ЦицеронI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою уроку.Вступне слово вчителяРиторичне мистецтво вимагає від оратора значних зусиль. Для того щоб оволодіти риторикою,

треба знати її призначення, специфіку й основні закономірності. Риторику розуміють як науку про умови й форми ефективної комунікації. Таке визначення видається дуже загальним і відповідно неповним. Ближчою до істини є думка Г. М. Сагач про те, що риторика — це «наука про закони управління мисленно-мовленнєвою діяльністю, тобто про закони, які визначають ефективність цієї діяльності».

Основні розділи риторики відображають етапи від появи ідеї через втілення її у мовний матеріал, підготовку — і до виголошення промови та одержання очікуваного ефекту від неї:

• винайдення задуму, ідеї, мети (інвенція);• добір і розташування відповідного матеріалу (диспозиція);• втілення змісту в мовні форми вираження (елокуція і елок• тренування оперативної пам’яті, запам’ятовування (меморія);• виступ, публічне виголошення промови (акція);• самоаналіз власних успіхів і невдач (релаксація).Етапи ніби переливаються один в одний, але в напрямку наступного ступеня. Ступеневість у

риториці є чітко вираженою. Порушення її призведе оратора до розгубленості й помилок у промові (За Л. Мацько та О. Мацько).III. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнівТворче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу► Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Доберіть заголовок, який би відображав

тему тексту. Аргументуйте свій вибір. Чи має текст інформаційну новизну для вас? Яку мету ставив перед собою автор цього тексту? Укажіть можливі джерела добору інформації.

Одним із найпопулярніших засобів скоропису є стенографія. Спроби спростити систему письма з тим, щоб пришвидшити процес записування, здійснювалися ще з давніх часів. Найцікавішою з-посеред таких спроб слід визнати спрощену систему письма, запропоновану секретарем Цицерона Тироном (так звані «Тиронові ноти»), в основу якої покладалося звичайне спрощення в написанні літер, наприклад: «В» писалося як «З», «X» — як «/» і йод. Використовується стенографія й нині. У всьому світі використовується система Штольце-Шрея з Німеччини, а в країнах колишнього Радянського Союзу й досі користуються системою стенографії, запропонованою доктором фізико-математичних наук М. Соколовим і прийнятою ще 1933 р. (З посібника).IV. Усвідомлення навчального матеріалу у процесі виконання практичних завданьНавчальна лекція► Стисло запишіть основні положення тексту.Інвенція (лат. invention — винахід) — це розділ риторики, який вивчає розробку предметної

царини ораторської промови.На цьому етапі оратор повинен визначити свою стратегію, сформувати задум промови,

розгорнути її тему через підбір відповідного матеріалу.Оратору завжди слід пам’ятати, що промову він виголошує слухачам. Інколи те, що важливе й

цікаве для самого оратора, може бути абсолютно нецікавим і неважливим для аудиторії. Щоб уникнути подібних неприємних ситуацій, розпочинати підготовку до промови потрібно з визначення стратегії. Для цього оратору слід дати відповіді на такі запитання:

• для чого я буду говорити? (У чому полягає моя мета?);• кому я буду говорити?;• що є найважливішим у моїй промові? (Що повинні з’ясувати слухачі?).У стислому вигляді стратегія оратора може бути репрезентована через формулювання завдання

майбутнього публічного виступу за формулою:Завдання — мета — тези.


Відповідь на перше запитання зі стратегії оратора передбачає розгляд поняття «мета промови». Мета промови — це той результат, до якого прагне оратор. В академічних промовах завдання оратора полягає насамперед в інформуванні аудиторії. Найбільш спрямованими на переконання виявляються судові, дорадчі та гомілетичні промови.

Відповідь на друге запитання зі стратегії оратора передбачає попередній аналіз аудиторії. Готуючись до публічного виступу, оратору потрібно врахувати принаймні такі чинники: кількість слухачів; рівень обізнаності з теми; соціально-культурні ознаки; ставлення до промови (Н. Колотілова).

Стратегія потрібна для того, щоб усю діяльність підпорядкувати концепції, уникнути відхилень і успішно досягти мети, але стратегія ще не є детальною і конкретною. Це входить до сфери дії наступного етапу — тактичного.

Тактичний закон полягає в конкретизації дій для подальшої реалізації стратегії (За Л. Мацько та О. Мацько).

До складових цього закону належать аргументація і активізація мислення та почуттєво-емоційної діяльності аудиторії.

Аргументація — це засіб впливу одного суб’єкта на погляди на поведінку іншого. В основі лежить логічне обґрунтування тези шляхом доказу, переконання.

Активізація передбачає таку послідовність дій:• зацікавити аудиторію;• викликати аудиторію на роздуми;• вивести аудиторію на рівень обговорення. Логіко-психологічний та психологічні прийоми на

етапі обговорення повинні підкріплюватися аудіовізуальними прийомами (схеми, малюнки, графіки, відеофрагменти тощо) (М. Мики- тюк).

До психологічних способів активізації аудиторії можна віднести психологічні паузи, під час яких слухачі мають змогу осмислити сказане промовцем, пройтися подумки по матеріалу, а також завдання для слухачів на пошуки схожості матеріалу (аналогія) та діалогічний спосіб виголошення промови.

Прийомів зацікавлення аудиторії є багато: оригінальний, незвичний початок, несподіваний ефект, емоційний заряд, переключення уваги, каверзне запитання, дотепний жарт, рекламний трюк (За Л. Мацько та О. Мацько).

Робота з таблицею► Розгляньте таблицю «Інвенція та її основні фази». На основі отриманої інформації побудуйте

лінгвістичне повідомлення про інвенцію як розділ класичної риторики, у якому розробляється гіпотеза майбутнього виступу.

Інвенція — процес вибору предмета і його систематизація

Фаза вибору теми

Фаза орієнтації Фаза заглиблення

1. Обрання пред-мета розмови і вироблення свого бачення його. Давні філософи вважали, що знання — це каміння для п’єдесталу, на якому вивищується особистість, але вони можуть стати й

1. Робота з енци-клопедичним (енци-клопедія, тезауруси, довідники, лексикони, моно-графії, документи) матеріалом, щоб промова опиралася на об’єктивний фон. Складання плану

1. Зіставлення власних знань, досвіду з матеріалом енци-клопедичних джерел. Корекція (посилання на аналогії, авторитети, прецеденти тощо)

2.Мотивом вибору предмета має бути суспільний, груповий чи індивідуальний ін-терес. У латинській мові слово interesse

2. Вивчення стану проблеми в науковій, суспільно-політичній, фаховій чи художній літературі, ознайом-лення з чужим досвідом

2. Критичне осмислення власних напра- цювань в обраній проблемі і науково- літературних відо-мостей


3. Обрання назви промови. Назва має бути коротка, доречна, цікава і повинна вказувати на мету виступу. Назва не може міс-тити незнайомих слів або ж бути

Лінгвістичне дослідження► До поданих тем підберіть назви виступів. Визначте завдання, мету висловлювання.1. Німецький мовознавець Йоганн Мартин Шлейєр знав від 40 до 70 мов, які вивчав до останніх

днів свого життя. Це допомогло йому витворити нову штучну мову для міжнародного спілкування — воляпюк (3 посібника). 2. Турецький мандрівник Ельвія

Челеві, що відвідав Україну 1657 року, визнавав величезне багатство української мови, але лайливих слів нарахував у ній аж... чотири. Це такі слова, як «чорт», «дідько», «свиня» і «собака» (З посібника). 3. Король українських полів — жайвір — має у своєму репертуарі близько двох тисяч наспівів (3 посібника).

4. До одного з половиною року дитина засвоює 12-15 слів, а в напосібника). 5. За слов’янським повір’ям, не можна годувати дитину до року рибою, інакше вона буде німою, як риба (3 посібника).

Розподільча робота► Згрупуйте подані теми за віковими та статевими категоріями. 1. Джерело здоров’я. 2.

вияв молодіжної культури.3. Мистецтво ікебани. 4. Догляд за квітником. 5. Швидкісний доступ до Інтернету. 6. Педагогічна

майстерність. 7. Чари барвінкові. 8. Закувала зозуленька. 9. Словник електрика. 10. Акваріум школяра. 11. Секрети краси та молодості. 12. Бейсик для наймолодших.

Дослідження-аналіз► Прочитайте цікаві факти. У яких промовах і з якого приводу їх можна використати? Доберіть

назву промови. Подумайте, який матеріал допоможе підготувати якісну доповідь.1. Відомий як «трупна квітка», Amorphophallus titanium є найбільш запахущою квіткою у світі.

Квітки мають огидний запах, схожий на запах гнилого м’яса, що відчувається в радіусі 1 км. Уперше «трупну квітку» було виявлено в 1878 р. (З посібника).

2. Вважається, що найбільша глибина, на яку проникають корені рослин,— 120 м. Такі корені були виявлені в дикого інжиру, що росте біля печер Луни поблизу Орігстада, Трансвааль, Південна Африка (3 посібника). 3. За спостереженням славетного австрійського психоаналітика Зиґмунда Фрейда, коли людина припускається обмовки, вона мимоволі видає себе, свої справжні думки та наміри. Такої характеристичної обмовки припустився одного разу відомий російський поет радянського часу, секретар Спілки письменників Радянського Союзу Олексій Сурков, коли виступав на Другому всесоюзному з’їзді письменників. Він сказав: «Ми, радянські письменники, працюємо заради мільйонів карбованців... тобто заради мільйонів людей!» (З посібника). 4. Ні з ким порівняти цикаду за силою співу. Коників, сарану, цвіркунів — усіх вона заглушує гучністю свого музикування. За деякими даними, співають обидві статі, але для людського вуха без необхідних технічних засобів спів самок не чутний. Це й надало натхнення в сиву старовину Ксенархосу Родоському написати: «Щасливо живуть цикади, тому що їхні жінки мовчать» (З посібника). 5. Прі-звище, похідне від національних відповідників слова «коваль», є в багатьох мовах, що робить його одним із популярних: у росіян це Кузнецов, у німців — Шмідт, в англійців — Сміт, у французів — Лефевр, в італійців — Ферере, у сирійців — Гаддао, у грузинів — Мчеделі та ін. (З посібника).

Робота з текстом► Прочитайте текст. Визначте його стиль, тему, цільову установку, можливі джерела інформації.

Запропонуйте назву.Схарактеризуйте стратегію і тактику, які використовує автор.Література дає нам колосальний, великий і глибокий досвід життя. Вона робить людину

інтелігентною, розвиває не тільки почуття краси, а й розуміння життя, усіх його складностей, служить провідником в інші епохи й до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одне


слово, робить нас мудрими. Проте все це дається тільки тоді, коли ви читаєте, вникаючи в усі подробиці. Адже найголовніше часто ховається саме в дрібницях. А таке читання можливе лише тоді, коли ви читаєте із задоволенням, не тому, що той чи інший твір потрібно прочитати, а тому, що він вам подобається — ви відчули, що автору є що сказати, є чим із вами поділитися, і він уміє це зробити. Якщо перший раз прочитали твір неуважно — прочитайте ще раз, втретє. У людини повинні бути улюблені твори, до яких вона звертається неодноразово, які знає в подробицях, може пригадати за сумних обставин то для підняття настрою, то для розрядки обстановки, то посмішити, то просто висловити своє ставлення до того, що відбувається з вами чи з кимось іншим. Умійте читати з інтересом і не поспішаючи.

Чому телевізор частково витісняє тепер книжки? Та тому, що телевізор змушує вас не поспішаючи передивитись якусь передачу, сісти зручно, щоб вам нічого не заважало, він вас відволікає від турбот, він диктує — як дивитися і що дивитися. Але намагайтеся вибрати книжку за своїм смаком, сядьте з книжкою зручніше, і ви зрозумієте, що є багато книжок, без яких не можна жити, які важливіші й цікавіші від багатьох передач. Я не кажу: перестаньте дивиться телевізор. Проте кажу: дивіться вибірково. Витрачайте свій час на те, що варте цих витрат. Читайте якомога більше і читайте дуже вибірково. Визначайте самі свій вибір, керуючись тим, якого значення набула вибрана вами книжка в історії людської культури, щоб стати класичною. Це означає, що в ній щось є істотне. А може, це істотне для культури людства виявиться істотним і для вас.

Класичний твір — той, що витримав випробування часом. З ним ви не змарнуєте свій час. Проте класика не може відповісти на всі питання сьогодення. Тому потрібно читати й сучасну літератури.

Не накидайтесь тільки на кожну модну книжку. Не будьте метушливі. Через метушливість людина безглуздо витрачає найбільший і найкоштовніший капітал, яким вона володіє,— свій час (Д. Лихачов).

Творче моделювання► Оберіть одну з поданих тем, сформулюйте назву. Складіть план своєї роботи над цією темою

та план свого виступу на обрану тему. Визначте вашу стратегію і тактику.1. Мова. 2. Історія. 3. Людина. 4. Життя відомих людей. 5. Туризм. 6. Кіно. 7. Образотворче

мистецтво. 8. Література.V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Знайдіть у газетах, журналах чи іншій літературі (або запи

прокоментуйте, які стратегії і тактики використовує оратор, яким чином викликає інтерес у читача (слухача). Визначте тему, цільові установки та можливі джерела інформації.

Урок № 11ДИСПОЗИЦІЯ. МЕТОДИ ВИКЛАДУ МАТЕРІАЛУМета: ознайомити учнів із поняттям диспозиція; навчитишколярів особливостям правильного композиційного оформлення промови, з’ясувати специфіку

написання вступу, основної частини, висновків; розвивати вміння застосовувати дедуктивний, індуктивний, аналогійний методи викладу матеріалу; виховувати бажання оволодіти багатством композиційних прийомів та методів викладу матеріалу. Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: копії текстів, таблиця «Композиційні частини промови», картки для роботи в групах.

ХІД УРОКУУсяка промова повинна бути складена, наче жива істота,— у неї повинне бути тіло з головою й

ногами, причому тулуб і кінцівки повинні пасувати одне одному й відповідати ціломуПлатон

I. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою уроку.III. Усвідомлення навчального матеріалу в процесі виконання практичних завданьВступне слово вчителяСлово диспозиція (від лат. dispositio — розташування) має в риториці два значення: 1) як етап

підготовки промови, що відбувався за інвенції; 2) як розділ риторичної науки, у якому висвіт-люються головні питання мистецтва організації повідомлення, власне структури майбутнього тексту, його композиції.

З усього продуманого й вимріяного в етапі інвенції мовець повинен на етапі диспозиції відібрати


найсуттєвіше і подумати, як його доцільно розташувати, щоб одержати очікуваний результат, тобто перетворити ідею в план і відчути те, що він буде повідомляти, як процес. Звідси випливає, що треба зробити чітке членування повідомлюваного й забезпечити внутрішній зв’язок між частинами, щоб промова «не розсипалася», була цілісною і результативною. У процесі тривалої риторичної практики виробилась універсальна композиційна схема промови, а пізніше і будь-якого виступу й цілісного тексту: вступ, основна частина і висновки (За Л. Мацько й О. Мацько).

Робота з таблицею► Розгляньте таблицю. На основі отриманих даних побудуйтеповідомлення про композиційну структуру промови.Дослідження-аналіз► Ознайомтеся з фразами, якими оратори починали свої про

викликають зацікавлення?Поміркуйте, чим це зумовлено.

1. Я не оратор. Я не підготувався до виступу, і мені нічого сказати, але все ж почнімо розмову з таких відомих фактів, як...

2. Чи знаєте ви, що і нині рабство існує в двадцяти країнах сурабство). 3. Коли я йшов до вас, один мій друг сказав, що краще за все виступати перед аудиторією

Композиційні частини промовиНазва

композиційної частини

Зміст і завданняЗасоби

активізації інтересу

Вступ

Подача вступних зауважень, виклад мети, пояснення, огляд розділів теми. Слід викликати зацікавленість аудиторії, вста-новити з нею кон-такт, підготувати сприятливий психо-

Вибір доцільної форми звертання; апеляція до інте-ресів аудиторії; звернення до проблемного питання; гуморис-тичні зауваження; апеляція до автори-тетів

Основна

частина

Виклад

Представлення, презентація відібраних фактів, що становлять концепт предмета. Справляє враження об’єктивного погляду на предмет (так є). Залежить від методу подачі

Створення чіткої логічної структури; побудова лекції як ланцюжка посилань і наслідків; інтрига

Аргумен

тація

Суб’єктивний погляд на предмет (так є, бо я таким бачу цей предмет тому-то й тому-то)

Висновки

Коротке повторення основних проблем; узагальнення пові-домленого; вказівка перспектив. Слід підсумувати пові-домлення, закріпити й посилити вра-

Повторення, яскрава ілюстрація, цитата, гумористичне заува-ження

інтелігентною, добре освіченою, але напідпитку. Сьогодні я можу сказати, що ваша аудиторія


найкраща з тих, що я зустрічав. Щоправда, у вас відсутній останній елемент, але я думаю, що його компенсує дух вашої компанії (З промови на банкеті страхової компанії). 4. З цієї проблеми мені мало є що сказати, оскільки попередній доповідач уже висвітлив усі основні риси (3 доповіді на конференції). 5. Чи відомо вам, яка ймовірна тривалість вашого життя, згідно з таблицями страхових компаній? Як стверджують статистики в галузі страхування життя, тривалість вашого життя складає дві третини між вашим віком і 70 роками. Вам — ЗО років. 70-30=40. Множимо 40 на 2/3 і отримуємо 27. 30+27=57. Але ж ви хочете прожити довше, ніж вважають агенти страхової компанії?.. (З промови лікаря, який прагнув розповісти про важливість регулярних медичних оглядів). 6. Я хочу розповісти вам сьогодні про... (З виступу). 7. Можливо, я скажу не зовсім вдало, однак... (З виступу на конференції). 8. Я лише починаю свою діяльність. Але спробую пояснити вам... (З лекції). 9. Ви, напевно, подумаєте, що я погано знаю тему... (З виступу учня).

Спостереження над мовним матеріалом► Прочитайте текст. Визначте його композицію. Чи всі змістовіелементи вступу, основної частини, висновків використано?Нас усіх зібрало на цій площі одне слово — «злука». Зізнаюся, воно незвичайне для мене, як,

мабуть, і для вас. Мабуть, через те, що наш народ знав у минулому лише супротивне слово «розлука». Його вимовляли всі ті, кого лиха доля гнала за моря і океани до далекої Канади, Сполучених Штатів, Австралії, на Кубань і Далекий Схід, кого гнали в гнилі болота на Ладогу і на чиїх кістках збудований Пітер, на Біломоро-Балтійський канал, на шахти Магадану.

Це слово вимовляли ті, хто сідав на коня й мчав на край Дикого поля заступити своїми грудьми вітчизну, кидався з однієї сторони в іншу, захищаючи покраяну, розірвану королями, султанами, царями, цісарями Україну. Трагічно, із сльозою зроняли це слово лицарі, які копали шаблями могили для своїх побратимів.

Сьогодні ми стали в живий ланцюг. Я думаю, що цей ланцюг проліг не тільки по наших дорогах, а й сягнув у глибінь віків, у ньому з ними стоять всі, хто боронив свободу України. Її недоля пекла їм, наче ворожа стріла під серцем, саме так вона пече й всім нам.

Нині у нас на вустах слово «злука», а також інші, близькі і рідні йому слова — возз’єднана, єднання, єдність.

Вона, єдність, потрібна нам, щоб відродитися, відродити нашу національну гідність, нашу культуру, нашу мову, нашу історію. Вона потрібна нам, щоб домогтися суверенності, аби нам не клали в узголів’я чорнобилі, гнилі моря, не викачували до грама та не продавали за безцінь за кордон найкращу у світі полтавську нафту, не плюндрували найкращі у світі чорноземи, аби ми нарешті відчули себе господарями на власній землі.

Ми зібралися сюди, щоб продемонструвати свою єдність, подивитися одне одному в очі, піднести свій голос на захист голубого неба, чистих вод, нашого минулого і майбутнього, во славу України! (Ю. Мушкетик).

Слово вчителя► Прослухайте інформацію про методи викладу матеріалу. Законспектуйте основні

характеристики кожного методу.Дедуктивний (лат. deductio — виведення) метод полягає в послідовному розгортанні

повідомлення і руху тексту від загального до часткового. Це метод пошуку того, як спочатку висловленому узагальненню знайти конкретні підтвердження. Прикладами застосування цього методу можуть бути всі визначення частин мови в підручнику з української мови: Іменником нази-вається частина мови, що називає предмет і відповідає на запитання хто, що.., прикметником називається... і т. ін. Загальне положення зразу визначає напрям пошуку саме певних фактів та ілюстрацій і організовує слухачів бачити ці факти й думати над ними так, як хоче автор.

Дедуктивний метод веде слухачів від наслідку (загального положення) до причини (вона захована в конкретних фактах і процесах) і тим інтригує, провокує слухачів на пошуки цієї при-чини: фактів, подій, ознак, властивостей, які дають підстави зробити саме таке загальне положення, а не інше. Запам’ятовується слухачам якраз причина, бо вона має образ конкретного факту, а загальне положення треба зрозуміти силою міркування і завчити, запам’ятати, спираючись на факти.

Дедуктивний метод поширений у риториці як такий, що відповідає за побудову правильних умовисновків: задаються правила типу чи класу одиниць (посилання), якщо факт відповідає цим правилам, він підлягає закономірностям цього типу чи класу. Загальні судження розгортаються в


часткові.Дедуктивний метод широко використовується в навчальному процесі, особливо у старшій і

вищій освітніх ланках.Індуктивний (лат. inductio — збудження) метод є оберненим до дедуктивного. Він полягає в

переорієнтації ходу думки у зворотному напрямку — від конкретного до загального.В античній риториці цей метод називався передбаченням основ. Промова починалася з

часткового факту й слухачі мали бути заінтриговані: куди «хилить» промовець, до чого веде. Проте виклад методом індукції вимагав репрезентативності факту, тобто впевненості в тому, наскільки конкретний випадок є представницьким, переконливим, щоб із нього робити загальний висновок, і як часто він повторюється. Інакше кажучи, індуктивний метод потребує, щоб одиничне було таким, яке б ввійшло чи перейшло в загальне. Наприклад, слова п’ятірка, земля, книга, сон, читання, біг відповідають на запитання що?, мають опредмечене значення, тому називаються іменниками.

Дедуктивний метод одразу вимагає своїми загальними положеннями інтелектуальної діяльності і від промовця, і від слухачів, а вже потім конкретно-чуттєвого сприймання й емоційного переживання фактів. Індуктивний метод, навпаки, починається з конкретно-чуттєвого сприймання й емоційного переживання слухачів і вже потім має завершуватись інтелектуальною діяльністю — умовисновком. Володіти треба обома методами — індукцією і дедукцією, бо вони взаємодіють, ніби перевіряючи один одного і таким чином утримують нас від помилок у пізнанні дійсності.

Для слухача індуктивний метод спілкування завжди є легшим, тому що думка «визріває» на конкретних фактах. Для промовця обидва методи мають бути однакові, бо до зустрічі зі слухачам він самостійно повинен «пройти» свій матеріал обома методами, перевіряючи результат.

Індуктивний метод ширше застосовується в початковій освітній ланці, ніж у середній і старшій.Аналогійний (гр. analogia — відповідність, схожість, подібність) метод є варіантом індуктивного

методу, бо також «веде» слухача (читача) від конкретних фактів, явищ, ознак до загального висновку. Він полягає в зіставленні подій, явищ, фактів для того, щоб виявити, чи можна перенести основні ознаки, властивості, якості, закономірності вже добре вивчених, пізнаних предметів на ще не пізнані, виявити, чи є між ними якась певна відповідність, схожість, однаковість. Цей метод дає можливість залучати в обіг на основі подібності й відповідності новий, ще невідомий матеріал, закріплюючи його на фоні відомого, отже, розширює межі нашого пізнання світу поза можливостями конкретного бачення, а за відомими зразками, аналогами.

Аналогійний метод поширений у риториці, коли йдеться про якість яскраві, виразні чи актуальні, але ще не досліджені об’єкти дійсності, їм шукають відповідники-аналоги серед уже вивчених і ніби заміщають ними, або ці предмети стають аналогами іншим, у яких уже виявили такі самі ознаки. Але ці ознаки повинні бути суттєвими. На мовному рівні аналогії реалізують у низці худож-ніх засобів — тропів і фігур (тіньова економіка, духовний чорнобиль, айсберг корупції).

Аналогію не можна будувати на якихось випадкових, факультативних ознаках, бо в такому разі вона не буде достовірною і не пройде випробування на істинність, «розсиплеться» (За Л. Мацько та О. Мацько).

Дослідження-аналіз► У наведених реченнях визначте помилки індукції, дедукціїта аналогії. Доведіть свою думку.Зразок. 1-ше речення містить помилку індукції, бо це поспішне узагальнення. Давати оцінку

певному народу (у цьому випадку — туркам) після короткого знайомства з представниками цього етносу неприпустимо.

1. Чи ви знаєте, що всі турки жорстокі? 2. У мурашиних спільнотах є воїни, раби, домашні тварини тощо. 3. Людина не може позбавити себе життя, бо не може відняти те, чого вона собі сама не давала. 4. Ця людина дуже гарна, бо про неї невідомо нічого поганого. 5. Поява комети завжди віщує нещастя. 5. Цією пральною машиною користуємося я та моя донька. їй уже більше сім-надцяти років. 6. Діти не можуть мати своєї думки, бо вони ще малі. 7. Цей учень завжди відповідає, ніколи не мовчить, отже він — відмінник.

Пошукова робота► Зробіть висновки з висловлених тез. Які з них містять помилкиі не відповідають дійсності?1. Студенти вищих навчальних закладів вивчають іноземну мову, а моя сестра — студентка.

Значить... 2. Людина здійснила політ у космос, наш директор — людина. Значить... 3. Метал —


хімічний елемент. Алюміній — метал. Значить... 4. Тварини не можуть говорити. Іван — німий. Значить... 5. Усі учні склали іспит на «відмінно», але Петров завалив цей екзамен. Значить... 6. Син-таксис — це не фонетика, а фонетика — не синтаксис. Значить...

7. Після лекції у нас був гарний настрій. Отже, якщо у вас поРобота з текстом► Виразно прочитайте тексти. Проаналізуйте структуру (вступ, основну частину, висновок).

Визначте, який метод (дедуктивний, індуктивний чи аналогійний) застосовано в текстах. Свою думку обґрунтуйте.

Текст, М 1Я передбачаю заперечення, що існуючі закони настільки недосконалі, що будь-яке їхнє

застосування може викликати тільки нарікання. Мені бачиться чарівне коло, з якого вихід, на мою думку, такий: застосовувати існуючі закони до створення нових, захищаючи всіма способами і по мірі сил права й інтереси окремих осіб. Не можна сказати вартовому: у тебе стара кремнієва рушниця; застосовуючи її, ти можеш поранити себе й оточуючих; викинь рушницю. На це чесний вартовий відповість: допоки я на варті, допоки мені не дали нової рушниці, я буду намагатися вміло діяти старою. На завершення повторюю, обов’язок уряду — святий обов’язок захищати спокій і законність, свободу не тільки праці, але й свободу життя, і всі заходи, що застосовуються в цьому напрямі, знаменують не реакцію, а порядок, необхідний для розвитку широких реформ (3 промови П. Столипіна).

Текст М 2ЯК НЕ СЛУХАТИ ОРАТОРА Жоден оратор, хоч би якою була його енергія, не має шансів

перемогти сонливість слухачів. Кожен знає, що сон під час довгого виступу є значно глибшим, ніж стан гіпнотичного заціпеніння, відомий під назвою «напівдрімота». Після такого сну ви проки-даєтесь посвіжілим. Ви добре відпочили. Ви твердо знаєте, що вечір не минув марно. Не багато хто з вас мають мужність спати відкрито й чесно під час офіційної промови. Після ретельного дослідження цього питання я можу винести на розгляд читача декілька оригінальних методів, які досі не друкувались.

Сядьте в крісло якомога глибше, голову схиліть дещо вперед (ще звільнює язик, він висить вільно, не утруднює дихання). Гучне хропіння виводить із себе навіть найсмиреннішого оратора, тому головне — уникайте хропіння, усі дихальні шляхи повинні бути вільними. Важко дати чіткі інструкції щодо збереження у сні рівноваги. Але щоб голова не теліпалася з боку в бік, влаштуйте їй з двох рук і тулуба міцну опору у формі триноги — ще Архі- мед знав, що це дуже стійкий прилад. Тим самим зменшується ризик падіння на підлогу (адже вилазити з-під стола звичайно доводиться під час досить неприємного пожвавлення публіки). Так у вас і голова не впаде на груди, і щелепа не відвалить.

Заплющені очі слід ховати в долонях, при цьому пальці повинні стискати лоба в зморшки. Це справляє враження напруженої роботи думки й дещо спантеличує оратора. Можливі вигуки під час жахів, але на цей ризик доводиться йти. Прокидайтеся повільно, огляньтесь і не починайте аплодувати відразу. Це може виявитися недоречним. Краще почекайте, доки вас збудять заключні оплески (П. Мовчан).

Текст М ЗХолмс підняв капелюха й втупився в нього своїм особливим, зосередженим поглядом, властивим

тільки йому одному.— Можливо, цей капелюх менш промовистий, ніж міг би бути,— зауважив він,— проте деякі

висновки можна зробити напевне, а ще кілька — із значним ступенем імовірності. Власник капелюха три роки тому він був при грошах, але зараз для нього настали скрутні часи. Він завжди дбав про завтрашній день, але зараз уже не такий передбачливий, бо попустив себе й збіднів, що свідчить про кепську звичку, можливо, пияцтво. Мабуть, цим можна пояснити і те, що дружина його розлюбила.

— Мій дорогий — Проте він спромігся якоюсь мірою зберегти свою гідність,— провадив

звертаючи уваги на мій вигук.— Він середнього віку, чуприна в нього сива, він мастить її помадою; кілька день тому він підстригся. Ось найбільш очевидне з тих висновків, що їх можна зробити, дивлячись на його капелюх.

— Ви, певно, жартуєте,


— Зовсім ні. Невже зараз, коли я повідомляю вам готові видійшов?

— Нехай я нетямущий, але все-таки мушу визнати — не розузбіднів?

— Цьому капелюхові — три роки. Тоді носили саме такі капезатягнутими по краях. Капелюх найвищого ґатунку. Погляньте лишень на цю шовкову стрічку, чудову підкладку. Якщо три роки тому цей чоловік мав змогу купити такого дорогого капелюха й відтоді більше капелюхів не купував, то, безперечно, справи в нього кепські.

— Ну, мабуть, у цьому ви маєте слушність. Але як же з тим, що він непередбачливий і попустив себе?

Шерлок Холмс засміявся.— Ось передбачливість,— промовив він, вказуючи на петельку для

Капелюхи ніколи не продаються разом із резинками. Отже, наш незнайомець замовив резинку до капелюха, а це — ознака певної передбачливості: він дбав про те, щоб капелюх не зірвав вітер. Але далі ми бачимо: порвавши резинку, він не прилаштував нової, а це свідчить про те, що згодом він став не такий передбачливий, як колись. З другого боку,— він намагався приховати плями на капелюсі, змазавши їх чорнилом, а це доводить, що гідності він ще остаточно не втратив.

— Ваші міркування ймовірні.— Далі. Те, що він середнього віку, що чуприна в нього сива, що він недавно підстригся і що

вживає помаду — усе стає зрозумілим, коли пильно оглянути спідню частину підкладки. У лупу видно багато волосинок, зрізаних ножицями перукаря. Усі вони липкі й пахнуть помадою.

— Але його дружина, ви сказали, що вона його розлюбила...— Цього капелюха кілька тижнів не чищено. Коли я побачу, дорогий

капелюсі тижневі поклади пилюки й коли ваша дружина дозволить вам з’являтися на люди в такому вигляді — я також побоюватимусь, що ви мали нещастя втратити її прихильність (За А. Конан-Дойлем).

Творче конструювання. Робота в групах з картками► Виконайте завдання на картках.Картка № 1► Проаналізуйте завершення промови в наведеному тексті. Напи

промови, використовуючи аналогійний метод.Противникам державності хотілося б обрати шлях радикалізму, шлях звільнення від історичного

минулого Росії, звільнення від культурних традицій. їм потрібні великі потрясіння, нам потрібна велика Росія (А. Столипін).

Картка № 2► Проаналізуйте вступ радіопередачі. Напишіть можливий вис

індуктивний метод.Сьогодні ми знову звертаємось до Шевченкового слова. Чому саме Шевченка називаємо

творцем, основоположником нової літературної мови? Чому й нині його твори не потребують пере-кладу, а зрозумілі читачам XXI століття? Адже вдумаймося: минуло понад півтора століття з того часу, як було написано балади, поеми «Тополя», «Причинна», «Катерина», «Наймичка», «Гайдамаки», «Кавказ» (С. Ермоленко).

Картка № З► Проаналізуйте текст вступу. Допишіть до поданого тексту основну частину, використовуючи

дедуктивний метод.1866 року Паризьке лінгвістичне товариство внесло до свого статуту пункт, який, зокрема,

оголошує, що Товариство не приймає до розгляду праці про походження мови. 1873 року з цим рішенням солідаризувалося Лондонське філологічне товариство. Отже, самі мовознавці наголошують на тім, що питанням походження мови лінгвістика займатися не повинна (З посібника).IV. Підсумок урокуБесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. 3 яких композиційних частин складається виступ?2. Назвіть змістові елементи вступу, основної частини та ви


3. Чим дедуктивний метод відрізняється від індуктивного?4. Розкрийте особливості аналогійного методу.V. Домашнє завдання► Прочитайте завершення промови. Допишіть вступ та основну частину. Структуруйте матеріал

та виберіть риторичні прийоми для кожної з частин вашої промови. Доберіть назву. Приходимо до такого висновку. Україна — розташована між

світами грецько-візантійської й західної культур і законний член їх обох — намагалася протягом своєї історії поєднати ці дві традиції в живу синтезу. Це було велике завдання й не можна запе-речити, що Україна не зуміла його повнотою виконати. Україна наближалася до цієї синтези у великі епохи своєї історії, за Київської Русі й за козаччини XVII століття. Проте, хоч ці епохи були багаті на потенціальні можливості та часткові досягнення, в обох випадках остаточна синтеза зазнала невдачі, й Україна впала під тягарем надмірного зовнішнього натиску, а також від розривних внутрішніх сил. У цьому сенсі можна сказати, що велике завдання, яке творить історичне покликання українського народу, залишається досі не виконаним і ще належить до майбутнього (За І. Лисяком-Рудницьким).

Урок № 12ТЕЗА Й АРГУМЕНТАЦІЯ. РІЗНІ ВИДИ АРГУМЕНТАЦІЇМета: ознайомити школярів зособливостямиосновнихелементів, на яких базується логічність виступу та його переконливість — поняттями тези (як

думки, що потребує обґрунтування в промові) та аргументації (як положень, що доводять істинність тези), подати відомості про різні види аргументів; розвивати вміння будувати виступи з урахуванням різних видів аргументації; виховувати любов до слова, культуру мовлення.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Види аргументів».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуКолективна робота► Прокоментуйте вислови видатних людей.1. Факт — це те, від чого сумнів відскакує, наче м’яч від заліза (М. Горький). 2. Уміння

правильно поставити запитання — це вже важлива й необхідна ознака розуму (І. Кант). 3. Найкра-щий спосіб визначити, що є правильним, а що неправильним, це не повчати інших, а розмовляти і сперечатися (Д. Неру). 4. Докази, до яких людина додумалася сама, зазвичай переконують її більше, аніж ті, які прийшли в голову іншим людям (Б. Паскаль). 5. Найкращі докази інколи не мають такої сили, щоб впертого залучити на свій бік, якщо інша думка в голові його укорі- нилася (М. Ломоносов).III. Усвідомлення навчального матеріалу в процесі виконання практичних завданьНавчальна лекція► Прослухайте лекцію. Запишіть основні тези.У риториці все підпорядковане мистецтву переконання. На етапі інтенції — це підбір матеріалу,

у диспозиції — його розташування, в елокуції — добір мовних засобів і способів їхньої подачі, у меморії — запам’ятовування найважливішого, в акції — характер мовної поведінки й паралінгвістичних прийомів (міміка, кінісетика, жести).

Проте основним етапом і змістом переконання є аргументація як логічна частина диспозиції.Аргументація в широкому вжитку означає майстерний добір переконливих доказів і як результат

— мистецтво дискусії.В основі аргументації лежить складана логічна операція, що є ланцюжком або комбінацією

суджень як елементів доказу: теза, аргумент, демонстрація.Теза (у перекладі з грецької положення) потребує доказу, а часто й додаткового розгортання.Теоретично кожна теза ніби має право на докази її істинності чи неістинності. Проте практично

більшість тез приймаються без доказів як очевидно істинні для оперативної пам’яті. Спільні фонові знання формують «енциклопедичне середовище», з якого кожний учасник мовного спілкування в разі потреби шукає й добирає потрібні аргументи.

Теза створює базу для наступних міркувань. Вона може бути дуже стислою, але глибоко змістовною чи полемічно загостреною, або й просто примітивною.


Вимоги до формулювання тези1. Теза має бути чітко сформульована. Розпливчастість та нечіткість формулювання призводять

до плутанини.2. Теза не повинна змінюватися протягом доведення. Часто ора

переходить до іншого питання, що призводить до доведення зовсім іншої тези.3. Теза не повинна мати логічної суперечності. Допущення протиріччя означає суперечку із

собою, що є передумовою неуспіху виступу.Аргумент (у перекладі з латинської доказ) — це наступне положення (мовні висловлювання чи

текст), яке стосується тези й обґрунтовує її чи переконливо доводить істинність тези. Аргументи бувають прямі (безпосередні) і непрямі (опосередковані), у ролі яких можуть виступати аксіоми, точки зору та думки авторитетних людей.

Розрізняють два типи аргументації: логічну й аналогійну.Основою логічної аргументації є дедуктивні умовисновки. Майстерності аргументації можна

досягти, якщо знати фундаментальні закони логіки (За Л. Мацько та О. Мацько).Щоб аргументація була надійною й переконливою, слід дотримуватись таких правил:• аргументи повинні бути істинними, правдивими;• аргументи повинні бути достатніми для тези;• істинність аргументів повинна бути доведена незалежно від тези.Порушення першого правила — спроба довести тезу неправдивими аргументами. Порушення

другого правила — спроба навести аргументи, з яких неповністю випливає теза, що доводиться.

І семестр. Лінгвістична риторика 55

Недотримання третього правила веде до логічної помилки, коли теза доводиться через аргументи, а аргументи обґрунтовуються тезою і в цьому випадку виявляються непідкріпленими, «висячими в повітрі» (За О. Когут).

Робота з таблицею► Розгляньте таблицю. Підготуйте повідомлення про види аргументів.

Види аргументівОпосередковані

(конкретно-ситуативні)

Аналогійна аргументаціяАтрибутивна

Дослідження- аналіз► Поясніть, чому подані судження є невизначеними.1. Василь Миколайович дуже пишався цією операцією. 2. Вона сховала в кишеню записку від

чоловіка. 3. Магазин був порожнім. 4. Віра може все. 5. Тут немає з ким боротися. 6. Коли нас запитали про цю подію, ми мовчали.

Робота з текстом► Прочитайте текст. Визначте його стиль, жанр. Доберіть назву.Поміркуйте, який аргумент використовує головний герой оповіді. Поясніть пунктуаційні знаки

при прямій мові.Чудового травневого ранку Енді Гіббенс йшов нью-йоркськимЦентральним парком на співбесіду щодо майбутньої роботи. Він був настільки стурбований

своїм майбутнім, що не помічав навколишню красу: молодого листя на деревах, сонячних променів, які віддзеркалювались від озера. Раптом його увагу привернув жебрак, поряд з яким стояв плакат: «Я СЛІПИЙ». Ця мольба

Прямі

Логічні закониПро

порцій

на

оАНФf

tН«ИИФ2чиКP

Q

ои»фчкЕ

нОf

tВОп

нЕ

нИc

d■

Є

о►

QИЕ

нc

dЕ

нООП

Во

Потре-бує рівно-правності зістав- люваних об’єктів: чоботи і черевики.

Виникає при перенесенні ознак одного об’єкта на інший: струни [скрипки] серця.


явно не хвилювала жителів міста й туристів, які квапливо проходили повз. На якусь мить Енді подумав про те, чого позбавлена ця людина такого чудового дня, і підійшов до жебрака.

— Я не можу дати вам грошей,— пояснив Енді,— оскільки сам кілька місяців без роботи. Але, якщо ви не проти, я можу допомогти вам іншим способом. Я би хотів внести деякі зміни у ваше прохання по допомогу.

Здивований жебрак деякий час вагався, а потім сказав:— Робіть, що хочете. Але мушу вам сказати, що навряд чи знайдуться слова, які здатні

викликати співчуття у жителів цього міста до чергового жебрака.Енді дописав кілька слів на плакаті й пішов.Через кілька годин він повертався і з задоволенням відзначив, що новий плакат довів свою

ефективність у розкритті сердець і гаманців перехожих.— Справи у вас пішли значно краще,— сказав Енді жебраку.— Точно,— відповів той, а потім, упізнавши голос, запитав: Що ви зробили з моїм плакатом?— Я лише додав кілька слів,— пояснив Енді.— Тепер там написано: «Я СЛІПИЙ, А НА

ВУЛИЦІ ВЕСНА...» (Д. Льюіс).Дослідження-характеристика► Визначте, про який вид аргументації йдеться в наведенихфрагментах. Знайдіть слова іншомовного походження та розберіть їх за будовою.1. Ви, пане прокурор, отримуєте 3600 крб. нарік, тобто 10 крб. за день. Ви виступили 3 години

і сказали 45 тис. слів. Я виступав 5 хвилин і отримав один мільйон карбованців. Чиє ж слово ваго-міше? (З промови адвоката, який взяв 1 млн карбованців за захист контрабандиста). 2. Насильство в усіх видах дуже часто «переконує» багатьох і вирішує суперечки, принаймні на деякий час. Розбійник відкрито пропонує дилему «гаманець або життя». Софіст подає прихованим чином і з невинним виглядом дилему: «прийняти довід або зазнати неприємності»; «не заперечувати або постраждати» (С. Поварнін). 3. Тому, хто хоче обмежити кількість іноземців у фешенебельному житловому районі, достатньо вказати людям, які охоплені забобонами, на те, що існує небезпека втрати ними своєї індивідуальності (груповий інтерес), і вони стануть на його бік. Якщо потім він додасть що-небудь про небезпеку падіння вартості будинків (індивідуальний інтерес), подальша аргументація взагалі буде зайвою (Ф. ван Єємерен, Г. Гроотендорст). 4. Яке задоволення — бути присутнім тут. Насамперед мені хочеться привітати вас з тією творчою енергією, яка дозволила вам залишатися з нами протягом кількох троків. Повірте, щоб вижити в цьому енергійному бізнесі, потрібна особлива кмітливість (3 посібника). 5. Неможливо, щоб одне ц те саме разом було й не було властиве одному й тому самому й в одному й тому ж смислі (Аристотель). 6. Скільки на світі людей, у яких немає іншого підґрунтя для їх переконання, ніж думки, що поділяють їхні друзі, чи люди їхніх професій, чи їхні однодумці, чи їхні співвітчизники! (Г. Лейбниць).

Риторична гра «А це як ще сказати»► Дайте відповідь на запропоновані тези «А це як ще сказати...» та наведіть свої аргументи, що

спростовують наведені твердження.1. Гарно мати купу грошей. 2. Гарно мати телефон. 3. Добре, коли зимою багато снігу. 4.

Бойовики дивитися нудно. 5. Добре завжди вигравати. 6. Значно ліпше, коли тебе на уроках не ви-кликають. 7. Гарно мати собаку. 8. Влітку приємно їсти морозиво.

Комунікативний практикум► Доберіть аргументи до тез.1. Українська мова багата на синоніми. 2. Українська мова багата на антоніми. 3. Українська

мова — наймилозвучніша мова.4. Риторика — це мистецтво спілкування. 5. Риторика — це наука.► Зробіть дедуктивні умовисновки з наведених тверджень.1. Молоді є веселими. Студенти є молодими. Значить... 2. Вища освіта — гарант успіху, а Петро

має вищу освіту. Значить...3. Правда може зашкодити людині. Значить... 4. Мобільний те

брати із собою. Значить...5. Сльози — ознаки горя. Після довгої розлуки люди при зустрічі часто плачуть. Значить...Робота в парах► Прочитайте сентенції, поясніть їхнє значення. Змоделюйте діалог опонентів, використовуючи


різні види аргументації.1. Усі люди народжуються добрими (Конфуцій). 2. Люди завждизлі, поки їх не примусить до добра необхідність (Н. Макіавеллі).3. Тільки те треба робити, що світ вважає неможливим 4. Не потрібно робити неможливе

душу (Народна творчість). 6. Утішливе слово — ліки для хворого (Народна творчість). 7. У майстра рука золота, у промовця — слово (Народна творчість). 8. Срібні ви, мої слова, золоте мовчання! (Народна творчість).

Риторична граКоментар учителя. В античній риториці вимагалось від ораторів вміння аргументувати будь-

яку тезу. Аристотель вважав, що треба вміти розвивати й аргументувати тезу в обидві протилежні (позитивну і негативну) сторони і під різними кутами зору, наприклад, шукати істинність й неістинність, корисність і некорисність, доцільність і недоцільність. Такі зумисне дискусійні ситуації у напрямках як «за», так і «проти» були, як правило, ігровими, тренувальними. У реальних мовних ситуаціях тези аргументуються в одному напрямку — істинності або неіс- тинності (За Л. Мацько та О. Мацько).

Зразок. Теза. Баба Яга — чудова жінка.Цілісність — завжди прекрасна, а у Баби Яги є все: для прибирання території — мітла, для

приготування страв — ступа. Вона добра людина — нікого не вкусить, бо в неї залишився лише один зуб. Вона комунікабельна, у неї є друзі — Кощей. У неї все натуральне — хатинка на курячих ніжках, а не бетонних сваях... (З посібника).

► Спробуйте довести наступні твердження, використовуючиаргументи різних видів.Група 1Буратіно — інопланетянин (походить від людиноподібних рослин; має незвичну зовнішність, бо

повністю не встиг прийняти людську подобу тощо).Група 2Змій Горинич — мудра істота (має три голови; бачив світ, бо багато літає тощо).Група ЗЦарівна-жаба — красуня (у неї зелена шкіра, а зелений колір — це колір життя; вона має великі

очі тощо).Логічні загаджки► Розв’яжіть логічні задачі.Задача № 1У популярній лекції лектор сказав: «Кількість заліза в нашому організмі незначна, однак це

залізо необхідне для підтримки життя». У місцевій газеті було розміщене повідомлення про лек-цію, і в ньому згадане речення було передане таке: «Незначна кількість заліза, яке знаходиться в нашому організмі,— це те залізо, яке необхідне для підтримки життя». Чи мають обидва речення однакове значення?

Ключ. Ні.Задача М 2На острові живуть два племені: молодці, які завжди говорять правду, і брехуни, які зажди

брешуть. Мандрівник зустрів туземця, запитав його, хто він такий, і, коли почув, що він із племені молодців, найняв його в прислуги. Вони пішли й побачили вдалині другого туземця, і мандрівник відіслав свого слугу запитати його, до якого племені він належить. Слуга вернувся й сказав, що той із племені молодців. Запитується, був слуга молодцем чи ж брехуном.

Ключ. Слуга був брехуном.Задача № ЗУ кафе зустрілись троє друзів: скульптор Белов, скрипаль Чернов і художник Рижов. «Як добре,

що один з нас має біле, один чорне й один руде волосся, але ні в одного з нас немає волосся того кольору, на який вказує його прізвище»,— помітив чорноволосий. «Ти правий»,— сказав Белов. Якого кольору волосся художника?

Ключ. Художник має чорне волосся.IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання


► Розробіть систему аргументів до виступу на тему: «Людська краса: від реалії і символу до стереотипу».

► Поясніть значення та доберіть аргументи на підтвердження загальновідомих висловів: per aspera ad astra, suurn cuique, oculus vitae sapientia.

Урок № 13УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 4. ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙ СТИЛЬ:

ОСНОВНІ ОЗНАКИ, ПІДСТИЛІ, ЖАНРИ, СФЕРА ВИКОРИСТАННЯ, ПРИЗНАЧЕННЯ. ЛЕКСИЧНІ, МОРФОЛОГІЧНІ, СИНТАКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ, СТРУКТУРА ОФІЦІЙНО-ДІЛОВИХ ТЕКСТІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ

Мета: поглибити знання школярів про особливості використання офіційно-ділового стилю української мови, розширити уявлення про основні ознаки,

підстилі та жанри цього стилю; удосконалювати вміння доцільно використовувати офіційно-діловий стиль; виховувати доброзичливе ставлення один до одного, прагнення вивчати українську мову.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, тлумачний словник, таблиця «Підстилі та жанри офіційно-ділового

стилю української мови», таблиця «Мовні особливості текстів офіційно-ділового стилю».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньСпостереження над мовним матеріалом► Прочитайте речення й визначте, до яких стилів вони нале1. Буває таке лише влітку, після буйної грозової зливи; в той час, як над головою ще висить,

розкинувшись, темна хмара, знизу, з-під розкошлано навислих її країв уже світяться всі обрії. Де-не-де прогляне просвіжіле небо, а в глибині заходу, в хаосі хмар уже дужче палахкотить величезна купа вогню, купа сонця (О. Гончар).

2. Учасники правління Київської письменницької організації занезалежно від їхніх політичних поглядів і естетичних переконань, до єдності та взаєморозуміння в ім’я розвитку українського письменства, подальшого поступу національно- культурного відродження (3 газети). 3. Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити (Біблія).IV. Засвоєння нового матеріалуНавчальна лекція► Прослухайте відомості про функціонування офіційно-діловогостилю сучасної української мови. Визначте його основне призначення та сферу використання.Цей стиль сучасної української мови певний час розвивався тільки як епістолярій приватного

характеру, оскільки український народ не мав своєї державності й українська мова в царській Росії офіційною владою взагалі не визнавалась як мова, а вважалася наріччям російської. Проте інтенсивний розвиток художнього стилю, кодифікація норм літературної мови заклали добре підґрунтя для розвитку офіційно-ділового стилю, як тільки з’явилися для цього належні умови — утворення Української

Народної Республіки. На жаль, пізніше офіційно-ділове життя української мови в УРСР всіляко обмежувалося, допускалося тільки для вигляду, проте ті мовні кліше, специфічна термінологія, синтаксичні структури, композиція ділового тексту, що були ще в давній книжній мові, сформувалися у стильову парадигму мовних ознак офіційно-ділового стилю сучасної української літературної мови. У зв’язку з проголошенням України незалежною самостійною державою нині максимально зростає роль офіційно- ділового стилю, що обслуговує суспільне, громадське й державне життя громадян усієї країни.

Сфера використання офіційно-ділового стилю мови — це офіційне спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавство, адміністративно-господарська діяльність.

Головне призначення — регулювання ділових відносин мовців у державно-правовій і суспільно-виробничій сферах, обслуговування громадянських потреб людей у типових ситуаціях.

Головні ознаки офіційно-ділового стилю: регулювально-імперативний характер,


документальність (кожний офіційний папір повинен мати характер документа), стабільність (тривалий час зберігає традиційні форми), стислість, чіткість, висока стандартизація значної частини висловів, сувора регламентація тексту.

Для офіційно-ділового стилю основною є функція повідомлення громадянам, установам і організаціям законів, постанов, розпоряджень, угод та іншої офіційної інформації, що виникає і вступає в дію чи виводиться з обігу на всіх рівнях державного, суспільного, громадського й виробничого життя.

Основним видом текстів у офіційно-діловому стилі є документи. Вони класифікуються за формою донесення до адресатів і за жанрами підстилів.

Хоча офіційно-діловий стиль прийнято називати книжним, писемним, бо основними його текстами є офіційні папери, що мають статус документів, проте він має і усну форму вияву (пере-говори на різних рівнях державної і громадської влади, офіційні зустрічі, ділові розмови, прийоми громадян тощо).

До специфічних рис офіційно-ділового стилю відносять імперативність, розпорядність, регламентованість, непроникність. Це означає, що зміст документів є обов’язковим до виконання для тих, кому вони адресуються; самі документи чітко відокремлені від інших текстів і непроникні для їхніх елементів.

Для офіційно-ділового стилю, як і наукового, характерні точність, однозначність, логічність викладу змісту. Однак у науковому стилі ці риси служать об’єктивності й доказовості змісту, а в офіційно-діловому вони мають забезпечувати дотримання адресатами правових норм, містити в собі наказовість і розпорядність (За Л. Мацько).V. Виконання системи завданьКомунікативно-творчий практикум► Замініть подані слова й словосполучення на канцеляризми.Складіть із ними речення в офіційно-діловому стилі.Зразок. Восени й узимку — в осінньо-зимовий період; хвилюватися — переживати стан

занепокоєння.Хвилюватися, зголодніти, погоджуватись, обмежувати, плин часу, працювати вчителем, бути

гарним керівником, втомитися, простежити, ворогувати, особистий підхід, відвідати, мати вплив.Робота з таблицею► Розгляньте таблицю. Охарактеризуйте підстилі та жанриофіційно-ділового стилю.

Підстилі та жанри офіційно-ділового стилю української мовиПІДСТ

ИЛІЖанри Характеристика

Законо

давчий

Закони, укази, ста-тути, поста-нови

Документи, які виконують настановчо- регулювальну функцію в державному й суспільному житті, утверджують обов’язкові правові норми: декрети, закони, кодекси, конституції, укази, постанови,

Диплома

тичний

Міжнародні угоди, конвенції, пові-домлення, звернення, ноти, прото-

Цей підстиль обслуговує дипломатичну службу, контакти України з іншими державами, міжнародним співтовариством і всесвітніми організаціями. Характери-зується специфічною лексикою, термі-нологією, серед якої чимало

Адміні-

стративно-канцел

яр-

Накази, інструкції, розпо-рядження, довідки, заяви, звіти

Забезпечує зв’язок усього управлінсько- виконавчого апарату держави між його внутрішніми підрозділами й кожним громадянином. Єдиний із підстилів, який активно доходить до кожного члена су-

Культура мовлення► Поміркуйте, чи правильними є такі словосполучення, що часто трапляються в текстах


офіційно-ділового стилю? Доведіть свою думку. За потреби скористайтеся тлумачним словником. Пригадайте, як у мові називається таке явище? Вільна вакансія, моя автобіографія, у травні місяці, промислова індустрія, взаємна допомога один одному, основний лейтмотив, пам’ятний сувенір, передовий авангард, прейскурант цін, дублювати двічі, 200 гривень грошей, демобілізуватися з армії, спільне співробітництво, народний фольклор, схвалити рішення одностайно й однодушно.

Колективна робота з текстами► Знайдіть у наведених фрагментах риси офіційно-ділового стилю (офіційність, точність,

документальність, стислість, стандартизованість вислову, використання нейтральних мовних засобів, канцеляризми тощо). Зверніть увагу на морфологічні та синтаксичні особливості. Визначте підстиль та жанр наведених уривків. Охарактеризуйте структуру текстів. Текст, М 1

Стаття 8. Захист мовБудь-які привілеї чи обмеження прав особи за мовною ознакою, мовна дискримінація

неприпустимі.Публічне приниження чи зневаження, навмисне спотворення української або інших мов в

офіційних документах і текстах, створення перешкод і обмежень у користуванні ними, проповідь ворожнечі на мовному ґрунті тягнуть відповідальність, встановлену законом (3 Конституції).

Текст М 2ЗАПОВІТ

Я, нижчепідписаний Альфред Бернард Нобель, розваживши й ухваливши, цим оголошую мій заповіт щодо майна, нажитого мною до моменту смерті.

Усе майно, яке залишилося після мене і яке можна реалізувати, розподілити так: капітал виконавці моєї духівниці повинні вжити на придбання цінних паперів, створивши фонд, відсотки з якого видаватимуться як премія тим, хто протягом попереднього року найбільше прислужився людству. Зазначені відсотки слід поділити на п’ять частин, які призначаються: перша частина — тому, хто зробив найважливіше відкриття або вдосконалення в галузі фізики; друга — тому, хто зробив найважливіше відкриття або винахід у галузі хімії; третя — тому, хто досяг видатних успіхів у фізіології або медицині; четверта — творцеві найбільш значного літературного твору, що відбиває людські ідеали; п’ята — тому, хто зробив вагомий внесок у єднання народів, ліквідацію рабства, зниження кількості наявних армій і сприяння мирній домовленості. Премії у галузі фізики та хімії має присуджувати Королівська шведська академія наук, премії з фізіології та медицини — Королівський Каролінський інститут у Стокгольмі, з літератури — Шведська академія у Стокгольмі, премію миру — комітет із п’яти осіб, обраних норвезьким стортингом. Моє особливе бажання полягає в тому, щоб на присудження премій не впливала національність кандидата, щоб премію здобували найдостойніші.

Цей заповіт є останнім, він має законну силу й скасовує всі мої попередні заповіти, якщо такі виявлять.

Текст М ЗКОНВЕНЦІЯ ПРО ПРАВА ДИТИНИ

(Конвенцію ратифіковано Постановою BP N 789-ХІІ від 27.02.91) Дата підписання Україною: 21 лютого 1990 р.

Набуття чинності для України: 27 вересня 1991 р.ПреамбулаДержави — учасниці цієї Конвенції, вважаючи, що згідно з принципами, проголошеними в

Статуті ООН, визнання властивої людині гідності, рівних і невід’ємних прав усіх членів суспільства є основою забезпечення свободи, справедливості і миру на землі,беручи до уваги, що народи Об’єднаних Націй підтвердили в Статуті свою віру в основні права людини, в гідність і цінність людської особи та сповнені рішучості сприяти соціальному прогресові й поліпшенню умов життя при більшій свободі, визнаючи, що Організація Об’єднаних Націй у Загальній декларації прав людини та Міжнародних пактах про права людини проголосила й погодилась з тим, що кожна людина має володіти всіма зазначеними в них правами й свободами без якої б то не було різниці за такими ознаками, як раса, колір шкіри, стать, релігія, політичні або інші переконання, національне або соціальне походження, майновий стан, народження або інші обставини, погодились про нижченаведене:

Стаття 61. Держави-учасниці визнають, що кожна дитина має невід’ємне


право на життя.2. Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток

дитини.Стаття 8Держави-учасниці зобов’язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності,

включаючи громадянство, ім’я і сімейні зв’язки, як передбачається законом, не допускаючи про-тизаконного втручання.

Стаття 52Будь-яка держава-учасниця може денонсувати цю Конвенцію шляхом письмового повідомлення

Генерального секретаря Організації Об’єднаних Надій. Денонсація набирає чинності через рік після отримання повідомлення Генеральним секретарем.

Схвалена на 44-й сесії Генеральної Асамблеї ООН (резолюція 44/25 від 20 листопада 1989 року) (З Конвенції про права дитини).

Робота з таблицею► Розгляньте таблицю «Мовні особливості текстів офіційно- ділового стилю». Визначте, чим

офіційно-діловий стиль відрізняється від інших стилів мовлення на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях.

Дослідження-аналіз► Охарактеризуйте мовні особливості офіційно-ділового стилю в наведених реченнях.1. Будівля школи, навчальні приміщення, спортивний комплекс відповідають санітарно-

нормативним вимогам (3 висновку про готовність середнього навчального закладу до роботи). 2. Контроль за виконанням ухваленого рішення покласти на С. В. Бє- ловицьку (3 плану роботи школи). 3. Доручити міському голові за погодженням із постійною комісією Київради з питань власності й постійною комісією Київради з гуманітарних питань затвердити статут музейного закладу Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» (3 рішення). 4. У зв’язку з реабілітаційним періодом після складної операції прошу надати мені матеріальну допомогу (Із заяви). 5. Дитина реєструється зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім’я й набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування (3 Конвенції про права дитини). 6. Зарахувати Вєтрову Ларису Іванівну на посаду викладача історії України з 06.10.2006 з окладом відповідно до штатного розкладу (3 наказу).


•V ®

ft ® Ф й Ен В В «З cd й ft в

ч сои ^

«.зВ Я

ы в

Н и

ft л В Ен m s

E5 * 9 .3 9 'g

В ф 2 ft

В в

Ен Ф

В ^ В Ен о Ф

н 2

3 В В И

Е о ш в

нфоЙВв\

оофо•

FHв№Вфв(

бнвВо

ftУ. ОЬ

СОО

Е эв Б

вй•

І—І

ft

s 2g

вВ

ЯИ

и и иф

ф № № ф ф

ft ft В Ен

з .а

В 2

И со

g >>

ft я

52В

В"

и*»в

о й3 s

* ЕН

у сн

•В Ф

и щ

& " 5* >*

^ & •FH Ч

PQ *а

в § \о * о в

Ф Й

О ft Ф *а Ен 2

в о в в

ftЙ

й

ч >> ч

3 & и

Scd

со К с

§ 8 н S

Ф тг в

cd г©н

Н О

Он со

В й В В

cd «и Ен р

в -

ft О И В й

g

Вм

її Ф в о в

ft

2овввфв

cd . Ен

о в 3

вВ

Т оeq

£ ю О

и*»вЧ

Й н 8 8 И

Й га В ш В О

й *FH

ы s

нч m

в а.:В В

ft Ч О Ф Й . О cd в й со В ф

ВвйвI

"-ft

Ен

в 2 Ф о

« -й

нч 0

cd

в со В в >» СО

cdЙ

Ф , В к> >> в

К S

ё .2

Я П ш В

9 .Й ч в

СО *iH

О 0

Й Ф

В в

в *

В ф Ен cd

овз

в

нфойвВ\

оофо•

FHвв•

FHР

нОВО0f

tо

5 ®

В Q.

вфВ>»В

32

^ В 40

3Йл•

2S

'оC

Jo

f=

г3Й3овс

о

Q, -іЧ

в S

мэ

В со

-0*

о

. О

=3 3 S S з иг

&0 со о

й Ен Ф •>н В Ен О О Ш

cd в

** 3 в

О •!—I

Чфftw

в

в о я К

1В

Ен В О В §

2Е

а ) >к ft со 2 со В

ВвВ

л в

ft со Ен Ф О) Ф

В\ОВ

cd

Й X

Ф ‘

вфн•

FHнФОВВвоофо

В о

.*> И

'о cdО

и F Ф3

в Й Ф

н

О _г В О 3 В

- g ВИ В

и В в .И В 0 ЕН

В В cd В В

В

й ° & >»

.2 В f t в

® S

в ^

В в

:>—іЙ

ч|в

«

в

3*

«я

2S

о S и

л

п5

° Й в Й п

со со

кГ 5В

* I

S §

I -3 о ь

Рн о

о в

В эй

Ф ‘В

3 0

S о

Ив5фftв

.° 2

•■-і о м 10

58 ft

^ N

В ‘В в Я

В 5Й

>» ф

ф fc[

0 .з

В S'

3 в

1S

Ф 3 Ен

ВВ•і

НВй

в о s S м

м В

в «

Йя -ft

в g и н >»

^ cdtr в

5Й

■§ ®

•О со8

>»^ в-

cdв

Рн^ йS в

ОйВЧ\

оо

о °

й 2

8 3

§ Ів

SВ

щг0-

^ В оФ

2в

о о в

оЙ0.3

ж ч в8

«0

§Я

8г

@Н *>Ч

о и ^ о

PQ в

oq

ftи*

»Енвft

ag

в о -3

я Sч оC

d В

в в

О I й м

05

О Ф й ф в


Спостереження над мовним матеріалом► Розгляньте довідку. Визначте, які основні структурні елементи мусить мати

документ.Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Харківський національний

педагогічний університет імені Г. С. Сковородивул. Артема, 29, м. Харків, 61002 Тел.: (057) 700-69-09 19.09.2002ДОВІДКА № 125 Видана Петренко Лілії Сергіївні на підтвердження того, що вона

дійсно є студенткою І курсу Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди українського мовно-літературного факультету.

Довідка видана для пред’явлення за місцем вимоги. Дійсна з 01.09.2002-01.06.2003. Форма навчання — денна. Термін навчання — 5-ть років.

Декан факультету_______________________(підпис) П. І. Б.Секретар (підпис)П. І. Б.(печатка)Стилістичний експеримент► Перепишіть поданий текст в офіційно-діловому стилі. Що ви змінили?Я народився 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині. Батьківський рід

походив з чумаків, материн — з кріпаків. Дідусь мій Федір Кандиба торгував рибою, а батько Іван Федорович працював на рибних промислах в Астрахані, де й втопився у Волзі. Тоді мені виповнилось 11 років. Мати Олександра Василівна згадувала, що вона «залишилась одна з трьома дітьми і трьома карбованцями в кишені».

В 4 роки мати навчила мене читати, а згодом прищепила любов до поезії Т. Шевченка, до «Кобзаря», якого я ще малим знав майже на пам’ять. Дитинство моє минало серед працьовитих і співучих земляків. Навчався я спочатку в початковій школі в рідному містечку, а потім — у двокласному училищі.

Зростав я і виховувався на вольовому прикладі матері, природній мудрості дідуся Василя, народній пісні і моралі, художній філософії «Кобзаря» Т. Шевченка. Саме з таким багажем я, п’ятнадцятирічний юнак, вирушив з дому, вступивши до хліборобської школи містечка Дергачі, що неподалік від Харкова. Звичайно, мріяв я і про гімназію, та в матері не було коштів на навчання в ній. Щоб протриматись в цій безкоштовній сільськогосподарській школі, я мусив займатися репетиторством...

В 17 років саме в стінах Дергачівської хліборобської школи я починаю друкувати свої вірші, писані як російською, так і українською мовами.

У 1903 році мені пощастило стати студентом Харківського ветеринарного інституту, а також побувати на відкритті пам’ятника

І. Котляревському в Полтаві. У 1905 році закінчую інститут і пракиївських різницях, а також беру активну участь у літературному житті.

1910 р. (Олександр Олесь).VI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання► Випишіть текст, оформлений в офіційно-діловому стилі, визначте його підстиль,

жанр, охарактеризуйте лексичні, морфологічні та синтаксичні особливості. Визначте структуру тексту.

Урок № 14ЕЛОКУЦІЯ Й ЕЛОКВЕНЦІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО МОВНУ ФОРМУ ПРОМОВ.

МЕМОРІЯ ЯК СИСТЕМА УСНОГО ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ПРОМОВ. ОСНОВНІ ПРИЙОМИ ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ОРАТОРСЬКОЇ ПРОМОВИ

Мета: ознайомити учнів із поняттями елокуція, елоквенціята меморія; формувати вміння знаходити й визначати тропи та фігури в мовленні;

удосконалювати комунікативні вміння робити промову не лише зрозумілою, але також і виразною та красивою; розвивати пам’ять; виховувати відчуття краси слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, словник мовознавчих і літературознавчих термінів,

таблиця «Тропи та фігури», таблиця «Способи запам’ятовування промови», довідкова література.


ХІД УРОКУГідний вислів має бути чітким і не бути низьким

АристотельЖодне слово, позбавлене вишуканості або важливості, не повинно виходити з вуст

оратораЦицерон

I. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Усвідомлення навчального матеріалу в процесі виконання практичних

завданьНавчальна лекціяЕлокуція (від лат. elocutio — словесне вираження) — це розділ риторики, який

вивчає виразність ораторської промови.На цьому етапі оратор повинен забезпечити виразність матеріалу промови, що був

підібраний та розташований на попередніх етапах.Теоретики ораторського мистецтва створювали численні класифікації різноманітних

риторичних засобів, що забезпечували не тільки впливовість, але й красу промови. Окремі підрозділи елокуції (вчення про стилі, риторичні фігури, тропи) у часи занепаду риторики перейшли в поетику, стилістику, теорію літератури тощо.

Ще античною риторикою були запропоновані такі критерії до словесного виразу промови:

• правильність;• ясність;• краса;• доречність.Правильність пов’язана з етосом оратора (дійсно, чи може аудиторія довіряти

людині, яка не володіє правилами певної мови?). Ясність пов’язана з логосом (П. Сергеіч підкреслював: «Не так кажіть, щоб міг зрозуміти, а так, щоб не міг не зрозу-міти вас суддя»). Краса пов’язана з пафосом. Критерій доречності виражає загальну настанову ораторської промови — вплив — й об’єднує в собі три перші риси (За Н. Колотіловою).

Конкретна елокутивна робота («одягнення» змісту в точну мовну форму) залежатиме від призначення й теми виступу, ситуаційних умов, аудиторії слухачів і відбуватиметься з більшою або меншою мірою деталізації, увиразнення, образності чи узагальнення, абстрагування. До змісту елокутивної роботи входять домінування (називання) суб’єктів і об’єктів дій, ознак, обставин, відношень і залежностей та граматикалізація (граматичне введення суб’єктів та об’єктів, відношень і залежностей). На цьому етапі підготовки виступу оратор має подбати про те, щоб уникнути помилок, пов’язаних з мовною компетенцією (спричинених його поганим знанням мови), і помилок, пов’язаних з його низькою комунікативною компетенцією (невмінням гово-рити).

Предмет традиційної в класичній риториці елокуції у сучасній лінгвістичній науці розділився на дві близькі і взаємопроникні мовні науки: стилістику як науку про стилістичну систему мови, про стилі й мовну поетику та риторику як науку про ефективну мовну комунікацію і теорію фігур (елоквенцію) та види красномовства.

У сучасній риториці розділ елокуції складається з двох частин: вчення про стилі і вчення про фігури як про принципи й засоби фігурального вираженні думки у мові (За Л. Мацько та О. Мацько).

В історії красномовства давно було опрацьоване вчення про три стилі красномовства. Для високого стилю характерне досягнення оратором атмосфери піднесення, зворушення слухачів. Тому оратору слід добирати відповідні емоційні та величні засоби впливу на аудиторію: метафори, катахрези, алегорії, метонімії та інші фігури піднесення.

Середній стиль промови покликаний надати слухачам насолоду від почутого. У такій промові слушно використати засоби, які покращують зміст виступу: гіперболи,


епітети, метафори, вислови знаних мислителів і поетів, гумористичні включення, жарти, адже після такої промови слухачі повинні залишити аудиторію у гарному настрої.

Низький стиль — це стиль повчання і розповідей. Переважно його вживають у ситуаціях, коли ми інформуємо, повчаємо або проповідуємо людям якість істини. Тут, як правило, промовці не застосовують риторичних і тропів. Хоча ніхто й не стверджує, що в повчанні не може бути жарту чи оповідання обов’язково має бути сухим і позбавленим емоцій (За В. Вандишевим).

Формування термінологічного апарату(робота з довідковою літературою)► Розгляньте таблицю «Тропи та фігури». Скористайтеся словником для пояснення

невідомих термінів.Коментар учителя. Тропи й фігури успадкувалися з риторики й поетики у

стилістику й тому більшість із них мають однаковій визначення, функції й досить широке використання в цих окремих науках, наприклад, епітет, метафора, порівняння та деякі інші. Проте є фігури й тропи, які були породжені давньою риторикою і у зв’язку з її пригасанням призабулися, влилися в інші фігури, навіть якщо й вживаються в мовленні, то не визначаються як окремі фігури, а є частинами інших. І. Качуровський описує 155 фігур і тропів (Л. Мацько).

Тропи та фігуриТропи Фігури

Власне тропи

Невласне тропи

Мікрофігури

Макрофігури

Метафора Гіпербола Метатеза ІнверсіяСинестезія Літота Анаграма ПарцеляціяАлегорія Перифраз Протеза ЕліпсМетонімія Алюзія Епентеза АнастрофаСинекдоха Евфемізм Дієреза ПаралелізмЕпітет Риторичне

запитанняАлітерація Анафора

Оксюморон Риторичнийоклик

Асонанс Епіфора

Антитеза Риторичнезвертання

Паліндром Хіязм

Тавтологія Етимологічна

Каламбур АнномінаціяПлеоназм

Дослідження-аналіз► Знайдіть у поданих реченнях тропи і стилістичні фігури.1. На південь стікає зоряна імла Чумацького шляху. Якийсь чумак чи хлібороб

проїхав возом по небесній дорозі, збив на ній срібну куряву, і стікає вона на жито-пшеницю, щоб не журились ми хлібом (М. Стельмах). 2. Такий близький ти, краю мій, і безнадійно так далекий (В. Стус). 3. Віче мечів. Козакую у казок... Се — пес Чи лева велич? (А. Мойсієнко) 4. Звалилася тиша на мене, як грім з ясного неба (І. Калинець). 5. Сам я сонний ходив землею, Але ти, як весняний грім, Стала совістю і душею, І щасливим нещастям моїм (Б. Симоненко). 6. Зійшлись і стали на хвилину, Схрестили погляди на мить; Кашкет мовчить і жде на сина. А син осикою тремтить (Д. Фальківський). 7. Поет став морем. Далеч степова, І хмарочоси, й гори — ним залиті. Бунтують хвилі — думи і слова, І сонце генія над ним стоїть в зеніті (І. Драч). 8. Ти мусиш танцювати аркан. Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, як тяжко рветься на цій землі древнє чоловіче коло, як тяжко зчеплені чоловічі руки, як тяжко почати і зупинити цей танець. Хоч раз ти стань у це найтісніше коло (Б. Герасим’юк). 9. Самому


чудно. А де ж дітись? Що ж діяти і що почать? (Т. Шевченко). 10. Я утомився, бо життя безупинно і невблаганно іде на мене, як хвиля на берег. Не тільки власне, а й чуже (М. Коцюбинський).

Дослідження-характеристика► Прочитайте наведені перифрази. Про кого чи про що так говоНародний філософ, бити себе в груди, дочка Прометея, чорне золото, великий

Каменяр, благородні птахи, батько історії.Творче конструювання► Заповніть пропуски риторичними фігурами.1. Влада — це...2. Справжній чоловік — це...3. Справжня жінка — це...4. Успіх — це...5. Щастя — це...6. Життя — це...7. Радість — це...Дослідження-відновлення► З’ясуйте, які зі значень, поданих за «Словником української мови», але

розташованих у довільному порядку, є основними, а які — переносними. Проілюструйте прикладами переносне вживання слів.

Колючий. 1. Який може колоти і колотися. 2. Який різко висловлює свої думки (про людину). 3. Який викликає почуття болю.

4. Який має колючки. 5. Який дошкуляє; ущипливий; уїдливий.6. Проникло гострий (про погляд).Згоряти. 1. Швидко зношуватися, псуватися. 2. Знищуватися вогнем. 3. Передчасно

помирати, втрачати сили, здоров’я. 4. Бутиохопленим сильним почуттям, бажанням. 5. Гинути від пекучого сонця, засухи. 6.

Погасати, переставати світити.Виконання системи практичних завдань► За «Словником труднощів української мови» (заред. С. Я. Єр-моленко) або за книгою Б. Антоненка-Давидовича «Чому митак говоримо» визначте відтінки значень синонімів.Спеціаліст — фахівець, вірний — правильний, завіряти —засвідчувати, обраховувати — обчислювати — лічити — підраховувати.Практикум із редагування► Відредагуйте речення. Поясніть причини допущених поми1. З доповідів виступаючих стало зрозуміло, що тема ця жива й актуальна (З

виступу). 2. На конференції були присутні вчені різних галузів знань (Зі звіту). 3. їх було біля десяти чоловік (З повідомлення). 4. Не дивлячись на зауваження, він все ж не виконував своїх обов’язків (3 учнівського твору). 5. На заключения хочу висловити подяку всім присутнім (3 доповіді).

6. Під час практики Перекладацький практикум► Перекладіть українською мовою.Настоящее время. В настоящее время. В настоящем году. Настоящий успех.

Настоящим образом. Самый настоящий. Настоящим удостоверяется.Риторична гра. Робота в парахКоментар учителя. До звукових ігор належить так звана тавтограма, або буквена

анафора, коли всі слова в одному тексті починаються з тієї самої літери, причому мету такого тексту автор вбачає у здивуванні читача (слухача). Напишіть тавтограму.

Зразок. Павло Петрович пішов по птицю, поймав птицю- перепелицю, поніс продавати,просив полтину, получив половину... (Народна побрехенька).

Робота з таблицеюСлово вчителя. Меморія (від лат. тетогіа — пам’ять) — це розділ риторики, який

вивчає особливості запам’ятовування ораторської промови. На сьогоднішній день


пам’ять є предметом вивчення психології. Хоча меморія складала окрему частину ще класичної риторики. У сучасній психології існує багато теорій пам’яті, які по-різному пояснюють цю дивовижну здатність людини. Пам’ять не є одиничною функцією, вона становить собою складну сукупність процесів, що забезпечують фіксацію попере-днього досвіду людини. Серед цього розмаїття функцій риторику цікавлять насамперед процеси «закарбування» в пам’яті певного матеріалу (За Н. Колотіловою).

► Розгляньте таблицю. На її основі побудуйте повідомлення про способи запам’ятовування промов.

Способи запам’ятовування промовиМеханічний Логічний Мнемотехнічний

Спосіб, основу якого складає багатократне повторення того, що треба запам’ятати (зубріння).

Спосіб, основу якого складає усвідомлення смислового зв’язку між елементами ма-теріалу (розуміння матеріалу і його запам’ятовування)

Спосіб, який ґрунтується на тому, що матеріал перево-диться в іншу зна-кову систему, в інші образи, які людині легше зберегти в пам’яті(побудова

Робота з текстом► Прослухайте текст. Спробуйте запам’ятати якомога більше деталей. Перекажіть.

З’ясуйте, які риторичні засоби виразності використано в тексті.Одним із провідних видів мнемотехніки є асоціативний спосіб запам’ятовування.

Завдання тут полягає в тому, щоб створити асоціації. Широка сітка асоціацій — це ключ до гарної пам’яті. Цей спосіб був відомий ще в епоху Античності. Засновником мнемотехніки вважається давньогрецький поет Симонід. Йому належить думка про те, що для пам’яті найважливішим є розташування. Для цього в розумі потрібно тримати картину певних місць, які й будуть займати образи предметів, що треба запам’ятати.

Відомий оратор Цицерон з приводу мнемотехніки писав: «...пам’ять на предмети — необхідна властивість оратора; саме її ми й можемо укріпити за допомогою вміло розташованих образів, схоплюючи думки за цими образами, а зв’язок думок за роз-ташуванням образів». Сам Цицерон успішно користувався цим методом. Зокрема, перед виступом у сенаті він тренувався у себе вдома, проголошуючи промову й переходячи до наступної думки, робив невеличку паузу й подумки поєднував відповідний розділ промови з певним кутком своєї оселі. А при виступі в сенаті він подумки повторював свій шлях по домівці й міг виголосити всю промову, не користуючись записами.

Інколи в літературі спосіб, яким успішно користувався Цицерон, називають «римська кімната». Таку кімнату або приміщення можна вигадати й розташувати там які завгодно предмети. Головне — чітко зафіксувати порядок цих предметів. Спочатку виберіть місце для невеликої кількості речей, наприклад 20. Потім можна розширювати вашу кімнату, будинок, місто та ін. Кожний предмет вашої кімнати повинен мати яскравий образ (зоровий, слуховий чи такий, що пов’язаний із відчуттями), який розташовано в чітко визначеному місці «раз і назавжди».

Після створення «римської кімнати», коли образи добре запам’ятались, її можна використовувати при підготовці до публічного виступу. Для цього ключові думки промови пов’язують із певними образами кімнати в тому порядку, у якому оратор рухається у своєму приміщенні.

Ефективність «римської кімнати» визначається функціями лівої та правої півкуль головного мозку й принципами запам’ятовування. Цей спосіб вимагає чіткої структури й порядку, а також уваги й здатності відчувати.

Слід підкреслити, що особливості пам’яті людини досить індивідуальні. Тому кожний оратор, як правило, самостійно розробляє для себе оптимальну методику запам’ятовування, щоб його спілкування з аудиторією було успішним, а не стало суцільним читанням промови. У будь-якому випадку однією із запорук вдалого публічного виступу є постійне тренування пам’яті (За Н. Колотпіловою).


IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання

► Підготуйте виступ на тему «Слово — свідок історії, свідокЧасу», використовуючи тропи й риторичні фігури.

ДодатокДодатковий матеріал. Вам, мабуть, відомо, що людина із середніми розумовими

здібностями використовує не більше десяти відсотків можливостей своєї пам’яті. Інші дев’яносто пропадають марно, оскільки ми порушуємо природні механізми запам’ятовування. Що ж зробити, щоб скористатися хоча б частиною з цих дев’яноста відсотків?

Перша умова запам’ятовування — це глибоке і яскраве враження від того, що ви хочете запам’ятати. Для цього треба зосередитись. П’ять хвилин повного, глибокого зосередження дадуть відчутніший результат, ніж година блукань манівцями розріз-нених думок. Що означає зосередитись? Уявіть собі, що ви знайомитеся з новою людиною. Вона назвала себе. Зробіть усе, щоб чітко з’ясувати її прізвище та ім’я. Не полінуйтесь перепитати; запитайте, звідки походить це прізвище. Таким чином ви отримали сильне враження. Можливо, вам краще деякі тексти читати вголос, бо це допомагає запам’ятовуванню. Не лінуйтесь записувати нову інформацію: номер телефону, план доповіді, план роботи на наступний день. Подивіться на свої записи, пропонує Дейл Карнегі, а потім закрийте очі й уявіть їх написаними вогняними літерами. І запам’ятайте.

Друга умова запам’ятовування — повторення. Тисячі студентів у Китаї повинні знати напам’ять деякі релігійні тексти. Як їм це вдається? Тільки багаторазовим повторюванням! Тому кожному, хто хоче розвинути пам’ять, слід привчити себе до того, щоб часто у вільну хвилину, у транспорті, під час прогулянки пригадувати, пригадувати й запам’ятовувати. Але тут слід пам’ятати про те, що чисте механічне повторювання — не завжди найкращий шлях. Психологи вважають, що людина, яка вчить і повторює текст, доки не закріпить його у своїй пам’яті, витратить удвічі більше часу, ніж людина, яка процес повторювання здійснюватиме з розумними інтервалами, хоча б і протягом декількох днів.

Третя умова запам’ятовування — це використання асоціацій. Асоціації бувають різними: дата народження, якась історична подія, знання структури підручника, спеціальні мови, закони логіки тощо. Інколи ім’я людини чи назва місцевості, або назва речі чи зміст події дають поштовх до якоїсь асоціації, що дозволяє ніби викарбувати їх у пам’яті. Той, хто більше осмислює отримані свідчення й встановлює між ними тісні взаємозв’язки, буде мати й кращу пам’ять.

Щоб запам’ятати прізвище незнайомої людини, ставте їй запитання стосовно її прізвища.

Щоб запам’ятати дати, асоціюйте їх з відомими вам знаменними подіями, які ви знаєте.

Щоб запам’ятати план вашого виступу, розташуйте пункти його так, щоб вони постали перед вами в логічній послідовності.

Якщо ви забули, що казати далі, використовуйте останні слова попередньої фрази на початку нової (За В. Вандишевим).

Урок № 15АКЦІЯ. РИТОРИЧНА ТЕХНІКА.АНАЛІЗ ВЛАСНОЇ ПРОМОВИ, РЕЛАКСАЦІЯМета: подати відомості про акцію як про завершальнийетап ораторської дії; розвивати культуру ораторської мови, формувати мовленнєво-

комунікативні вміння здійснювати риторичний аналіз промови; виховувати любов до слова.

Тип уроку:урокзасвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, пам’ятка «Аналіз промови».ХІД УРОКУКращою похвалою ораторові буде, якщо кожний, хто чув його промову, скаже собі:


«Але я сам так думав, він лише висловив так, що я відчув» Віолле де ДюкI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Усвідомлення навчального матеріалув процесі виконання практичних завданьНавчальна лекція► Запишіть основні положення тексту.Акція (від лат. actio — дія, дозвіл) є завершальним етапом ораторської дії —

виголошенням промови. Як правило, промовці не надто замислюються над цим завершальним актом; здається, що коли вже все на попередніх етапах продумано, підготовлено й підібрано, то з озвученням змісту проблем не буде. А даремно. Якраз невдале виголошення промови може звести попередню роботу нанівець, ніби ілюструючи суть українського прислів’я: «Вміла готувати, та не вміла подавати». Тому п’ятий розділ риторики присвячений саме цьому завершальному акту риторичної дії — публічному виголошенню промови. Основу цього розділу складають з’ясування умов спілкування, характеристика оратора й аудиторії, інтонування тексту, паралінгвістичний супровід, психологічний тренінг, техніка дихання й техніка мовлення, у тому числі й дикція, тобто все для того, щоб, як радив Цицерон, «достойно» виголосити промову.

Яким би гарним не був голос, але якщо це один і той самий, то він досить швидко втомлює слухачів. Тому не слід безперервно говорити більше 40 хв., а краще — до 20-30 хв.

Якщо вже підготовлено все, що треба сказати, то тепер промовець мусить застерегти себе від того, чого не треба казати, бо майстерним вважають оратора, який не тільки скаже, що треба, але й не скаже того, чого не треба говорити. На жаль, іноді трап-ляється так, що промовець захоплюється живим мовленням, заговорюється, виходить за межі запланованого, у результаті збільшується ймовірність мовних помилок, прикрих обмовок і просто зайвини.

Перед початком виступу промовця охоплює хвилювання, збентеження або навіть страх, тому бажано знати напам’ять перші вислови, рухи й жести, щоб не розгубитися перед ситуацією. Якщо вони будуть вдалими, то наснажать промовця впевненістю до кінця промови. Помилки на початку виступу особливо небезпечні, бо не тільки зіпсують настрій оратору, а й можуть відхилити його від теми.

Готуючись до виступу, слід наперед уявити його звучання. Можна потренуватися перед дзеркалом, щоб побачити свій вигляд. Це треба робити ще й тому, що навіть майстерно написаний текст не завжди добре «лягає» на звучання, окремі слова можуть виявитися зайвими, а синтаксичні конструкції — одноманітними. Багато мовотворчих порад пропонував акторам К. Станіславський. Наприклад: «Нехай паузи поділять думку, що викладається, на її складові частини, але щоб кожна з цих частин не втрачала своєї належності й безперервності». К. Станіславський помітив і таку ваду неуважного мовлення, як пустослів’я, і описав її: «Від часу та від звички зафіксовані слова починають вимовлятися механічно. Такі слова вимовляються, обминаючи свідомість». Особливого значення надавав К. Станіславський психологічній паузі: «Психологічна пауза дає життя думці, фразі й такту. Психологічна пауза говорить без слів».

Готуючись до останнього етапу — виголошення промови (акції), слід продумати, якими можуть бути рухи і жести промовця. Якщо рухів буде багато і недоладних, то в слухачів складеться враження, що промовець розгублений, метушливий. Якщо, навпаки, їх буде дуже мало й знову ж недоладних, то промовець здаватиметься переляканим, невпевненим у собі. Отже, краще буде, якщо промовець наперед продумає кілька рухів, позу, додатковий предмет (ручку, аркуш, указку, папку тощо), який можна буде взяти, щоб знайти місце рукам.

Кожному промовцеві треба звернути увагу на те, як він дихає і як виголошує промову, як вимовляє звуки, звукосполучення, слова й вирази (За Л. Мацько та О. Мацько).


Виконання системи практичних завдань Розвиток усного мовлення► Ознайомтеся зі словами І. Франка про Т. Шевченка. Вико► Позначте паузи (коротку — символом |; довгу — ► Для вироблення енергійності видиху й напруження артику

наведений текст шепотом, але таким чином, щоб було чутно всім присутнім у класі. Не ковтайте останніх складів слова, зупиняйтесь у кінці абзаців. Дотримуйтесь пауз.

► Прочитайте текст уголос.ПРИСВЯТА

Він був сином мужика, і став володарем в царстві духа.Він був кріпаком, і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком, і

вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії

зробив більше, ніж десять переможних армій.Доля переслідувала його в житті скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити

золото його душі у ржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду, а віри в Бога у зневіру і песимізм.

Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново

збуджуватимуть його твори. Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко (І. Франко).

Практикум оратора► Читаючи вірші, дотримуйтесь чіткої артикуляції африкат, шиплячих, [ґ] та [у].

ЗИМОВИЙ РАНОКЯ люблю зимовий ранок ХОЛОДНЮЧОЇ зими, як на двір, на стіни, ґанок і на шлях

за ворітьми упаде із неба промінь, дим пов’ється з димарів, на току підніме гомін зграя галок і граків.

Сніг ясним кришталем блище, лютий холод допіка; сонце вгору плине вище, та не гріє здалека.

Я. ЩоголівЛЕБЕДИНА КАЗКАМріють крилами з туману лебеді рожеві, сиплють ночі у лимани зорі сургучеві.Заглядає в шибку казка сивими очима, материнська добра ласка в неї за плечима.Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати,Не пущу тебе колиску синові гойдати, припливайте до колиски, лебеді, як мрії,

опустіться, тихі зорі, синові під вії.Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги, за

тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.І якщо впадеш ти на чужому полі, прийдуть з України верби і тополі.Стануть над тобою, листям затріпочуть, тугою прощання душу залоскочуть.Можна все на світі вибирати, сину, вибирать не можна тільки Батьківщину.Можна вибрать друга і по духу брата Та не можна рідну матір вибирати.В. СимоненкоБУДУ Я НАВЧАТИСЯ МОВИ ЗОЛОТОЇБуду я навчатися мови золотої У трави-веснянки, у гори крутої,В потічка веселого, що постане річкою,В пагінця зеленого, що зросте смерічкою.Буду я навчатись мови-блискавиці В клекоті гарячім кованої криці,В кореневищі пружному ниви колоскової,В леготі шовковому пісні колискової;Щоб людському щастю дбанок свій надбати,Щоб раділа з нами Україна-мати;Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою, В гніві бився блисками, а в

любові — рутою.


А. МалишкоОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬОблітав журавель сто морів, сто земель, облітав, обходив,крила, ноги натрудив.Ми спитали в журавля:— Де найкращая земля? —Журавель відповідає:— Краще рідної — немає!П. ВоронькоКонкурс на кращого читця скоромовок► Прочитайте скоромовки, слідкуючи за вимовою голоснихі приголосних.Обережний хитрий лис до нори вечерю ніс.Біг додому лісом лис,Шелестів над лисом ліс.А. КачанКачечка кряче —Каченят не баче.Кличе качечка курчат:Чи не бачили качат?Г. БойкоСів шпак на шпаківню,Заспівав шпак пісню півню:— Ти не вмієш так, як я,Так, як ти, не вмію я.Народна творчістьПрактикум із редагування► Відредагуйте речення. Укажіть характер помилок.1. Не дивлячись на поразку Німеччини у війні, Франція розглядала її як

потенціального супротивника. 2. У нашій школі викладання всіх предметів ведеться на англійській мові. 3. Не діждусь кінця канікул: скучаю по заняттях. 4. Ми домовилися побачитися через пару днів. 5. Він слухав лекції з виключною увагою. 6. Це свій автопортрет художника. 7. Завдяки помилкам директора, підприємство зазнало краху.

Робота з пам’яткоюКоментар учителя. Історія риторики показує, що основними методами досягнення

ораторської майстерності є спостереження за живим звучанням майстерних промов, вивчення досвіду великих ораторів минулого, критичний аналіз зразків писаних текстів промов, побудова власних текстів виступів за зразками класичних промов. Для того щоб промовці-початківці, керуючись загальними правилами й схемами складання промов, могли побудувати не штучні, а природні, щирі й глибоко змістовні виступи, можна запропонувати їм риторичний композиційний аналіз реальної промови.

Риторичний аналіз промов можна уявити як розкодування усного чи писемного тексту, тобто рух від результату, вираження, від досягнення мети до вихідних основ. У процесі риторичного аналізу ми ніби «проходимо» текст поетапно, відповідно до про-цесу його творення, до результатів виголошення, використовуючи при цьому більшою чи меншою мірою знання, здобуті в кожному з п’яти розділів риторики: інвенції, диспозиції, елокуції, меморії, акції (Л. Мацько, О. Мацько).

► Розгляньте пам’ятку.АНАЛІЗ ПРОМОВИ1. Досягнення поставленої мети.2. Логічність розвитку теми.3. Аргументація основних положень.4. Яскраві чи неяскраві приклади.5. Вдалий початок.6. Драматизм у викладі.


7. Цікавий виклад теми.8. Переконливість виступу.9. Вдале завершення.10. Контакт із аудиторією.11. Адекватність стилю.12. Мовна культура (правильність, багатство, емоційність, стис

точність, виразність, чіткість).13. Впевненість оратора.14. Зовнішній вигляд оратора: постава, міміка, жести.Аналіз промови► Прочитайте промову. Спробуйте її проаналізувати згідно з пам’яткою.Вона нічого не коштує, але створює багато. Вона збагачує тих, хто її отримує, не

збіднюючи тих, хто її віддає. Вона триває лише мить, але згадка про неї часто залишається назавжди. Немає настільки багатих, які змогли б проіснувати без неї, і немає настільки бідних, які не стали би багатшими завдяки їй.

Вона приносить щастя в оселю, створює атмосферу доброзичливості у справах і є паролем для друзів.

Вона — відпочинок для втомленого, промінь надії для того, хто зневірився, світло сонця для того, хто сумує, й найкращий природний засіб від горя.

Її не можна ані купити, ані виблагати, ані взяти в борг, ані вкрасти, бо це така цінність, що не принесе жодної користі, якщо не віддається від щирого серця.

І коли раптом в останні хвилини Різдва трапиться таке, що, купуючи якийсь подарунок у продавців, ви побачите, що вони втомилися й не в змозі подарувати вам усмішку, можна вас попрохати про те, щоб ви залишили їм одну зі своїх?

Тому що ніхто настільки не потребує усмішки, як той, кому вже нема чого більше віддати (За Д. Карнегї).

Колективна робота► Прослухайте кілька промов своїх однокласників, які вони склали вдома. Оцініть їх

за пунктами, наведеними в пам’ятці. За кожен пункт дається 10 балів. Якщо оратор набирає менше 60 балів, його виступ слід оцінити як невдалий. Вдалий виступ — від 90 балів.IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Виконайте риторичний аналіз тексту.

ПРОЩАВАЙ, ТИСЯЧОЛІТТЯ!(Промова, виголошена по 1-ій програмі Українського радіо 25 грудня 2000 року)

Десять століть. Тисяча років. Дванадцять тисяч місяців. Триста шістдесят тисяч днів. Вісім мільйонів шістсот сорок годин. П’ятсот вісімнадцять мільйонів чотириста тисяч секунд. Приблизно сорок п’ять — п’ятдесят поколінь українців прожили на нашій землі, продовжуючи український рід. Така найпростіша арифметика, доступна школярикові молодших класів.

Однак це наше, українців, тисячоліття, бо після багатьох кривавих тирловищ, міграцій, освоєнь та обживань життєвого простору в попередньому, першому тисячолітті нової ери наша нація лише зав’язувалась, лише пускала свій корінь у цю благодатну землю, пускала глибоко й надійно в самому центрі європейського материка. Наче передчувала, що її терзатимуть сусіди південні і північні, східні і західні, і що вона мусить вистояти за будь-яку ціну.

Маючи молоду й буйну силу, сильні амбіції, романтичну харизму, унікальне геополітичне місце, відчуваючи себе «пупом» Європи, ми могли легко «призбирувати» сусідські землі й творити, після Риму, другу центральну слов’янську суперімперію. Вірогідність її появи більш як реальна. Могла існувати Київська чи Руська імперія на базі слов’янського етнічного фактора. І Київ міг би стати другим Римом з набагато вищим рівнем культури та демократії. Та щось підказало нам: імперії минущі, вони неодмінно розсипатимуться під своєю вагою та внутрішніми конфліктами.

Тому ми, як правило, сиділи вдома, облаштовуючи свою землю і домівку. Ми


трималися правицею за рало, а в лівиці мали про вся випадок меча. Лише про всяк випадок, і — у лівиці. Ми жили, дивлячись собі під ноги, а не в сусідські землі.

Як нація ми формувались повільно, але надійно й фундаментально, ніби знали, що нас чекає попереду — які трагедії і несподіванки, які карколомні повороти долі, що дикий гонор орд розіб’ється об незнищенний стоїцизм нашого духу та волячу терплячість. Ми ніби готувалися до нашої трагічної історії в другому тисячолітті. Інтуїтивно чи передбачувано розумом — то вже інша річ. Ми були часткою природи й тому молилися сонцю, деревам, дощу, землі. Поетичні матеріалісти, які обожнювали не себе, а те, що довкола нас.

Це тисячоліття — таки наше, бо в ньому ми народилися як етнічна спільнота, як велика людська родина, яку охрестив наш князь Володимир. Наші вороги, самі того не усвідомлюючи, допомагали нам об’єднуватися, ставати плече до плеча. Ми почали свою біографію з будівництва храмів на київських пагорбах, одбиваючи набіги диких орд на нашу плодючу землю. Ми трималися свого дому, і наші вороги думали, що ми просто неповоткі і ледачкуваті. Незахищені з усіх сторін світу, щомиті чекаючи нападу, тупотіння кінських копит і гелготу ординців, ми тягнулися до науки, маючи за культ не лише силу, а й розум і житейську мудрість. Дочка Ярослава Мудрого Ганна, ставши жоною французького короля, учила його грамоти, а знаменита бібліотека Ярослава Мудрого була першою бібліотекою у світі. Ми дали людству неповторну архітектуру, дали дивовижні пісні, вишивання, взірці першої дипломатії і першої демократії. Княжа жона, княгиня Ольга, правила нами не гірше Святослава. Більшість важливих для держави питань вирішувало народне віче. Козацька військова рада «турнула» з посади не одного поганенького гетьмана, якщо він замахувався на монархічне правління.

І це — задовго до всіх, розхвалених нині, європейських демократій, у двері яких ми лякливо стукаємо сьогодні: а мо’, відчинять?

Та ми не дали взірців тортур навіть у нажйжортокіші і нелюдські часи історії. Навіть шибениця і паля — не наші винаходи. А гільйотина і кулемет — тим більше. Не забуваймо про це, українці. Ми натомість дали світові «Руську правду» як еталон май-бутніх законів, а наш гетьман Пилип Орлик напише першу у світі конституцію, задовго до польської і французької, не кажучи вже про американську. Порох забуття й втрата державності надовго поховають ці факти за гіпертрофованою й перебільшеною величчю «старшого брата», але це ж наша, українська, історія, ми повинні підняти її з непам’яті. Ніхто, крім нас самих, цього не зробить.

Ми формувалися як осідлий, домашній і неагресивний народ, ми рідко ходили по чуже, уміючи обстоювати своє, кревне. Тому об наш спокій і непоказне, неефектне лицарство розбивалися і татаро-монгольські, і турецькі орди. Коли нас чіпали у влас-ному домі — перемогти нас було неможливо.

Софія і Лавра своїми куполами світили на пів-Європи, наші ченці писали літописи, фіксуючи нашу історію для нащадків. На подільських пристанях стояли лодії, вивантажуючи найкращі товари з усього світу. На Андріївському узвозі вистоювали в чергах до наших князів іноземні посли. Ми жадібно засвоювали чуже, цікаве й прийнятне для нас, але передусім — свято пантрували своє, ділячись з іншими.

Нашу тисячолітню історію не треба ні підмальовувати, ні оче- пурити, хоч її вихолостили й переписали на свій лад чужинці, відвівши в ній для нас роль другорядних статистів. У нашій історії є все: героїзм і ницість, жертовний патріотизм і відступництво, є лицарі і покидьки.

Отож, дивлячись тобі вслід, ми, українці, кажемо: прощавай, жорстокий часе, ми випили твою гірку чашу до дна, але не щезли, не розпорошилися по світу й не прокляли ні тебе, ні свою землю і Долю. Ми піднімаємо руку над чолом і неквапливо махаємо тобі навздогін рукою. І помічаємо, що рука наша тремтить від хвилювання.

Бачачи це, наші діти нас розуміють — першими повертають свої обличчя у нове українське тисячоліття.

— Здраствуй. Це ми, українці... ми вже за все розрахувалися сповна. Нарешті ми маємо право на щастя... (За В. Яворів- ським).


Урок № 16УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 5.ЕРИСТИКА ЯК МИСТЕЦТВО СУПЕРЕЧКИ.ДИСКУСІЯ З ОБСТОЮВАННЯМ АЛЬТЕРНАТИВНИХ ТОЧОК ЗОРУ НА

ТЕМУ: «УЧЕННЯ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ ПРО “СРОДНУ ПРАЦЮ” Й РОЗВИТОК СУЧАСНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЛЮДИНИ». КУЛЬТУРА ВЕДЕННЯ ДИСКУСІЙ, ПОЛЕМІКИ, ДИСПУТІВ ПРОФЕСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ. ПОЛЕМІЧНІ ПРИЙОМИ: СПРОСТУВАННЯ ПОМИЛКОВОГО ТВЕРДЖЕННЯ ФАКТАМИ, КРИТИКА ДОКАЗІВ ОПОНЕНТА, АТАКА ЗАПИТАННЯМИ.

ЕТИКА ПОЛЕМІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІМета: ознайомити школярів із поняттям еристика, етикоюполемічної майстерності; формувати вміння висловлювати свою думку,

використовуючи різноманітні полемічні прийоми; виховувати взаємоповагу, толе-рантне ставлення до опонентів.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, таблиця «Полемічні прийоми».ХІД УРОКУ

Треба говорити голосно, щоб тебе почули. Треба говорити тихо, щоб тебе послухали

П. КлодельI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Усвідомлення навчального матеріалуНавчальна лекція. Складання таблиці ► Прослухайте лекцію. Стисло запишіть

основні її положення у вигляді порівняльної таблиці.Еристика (від гр. eristikos — той, що сперечається) — це риторика діалогічного

мовлення. Вона виявляється в таких жанрах, як дискусія, полеміка, диспут, дебати, суперечка.

Дискусія (від лат. discussion — розгляд, дослідження) — це обговорення певної проблеми або групи питань чи одного дуже важливого питання з метою досягнення істини. Мовно-жанрові ознаки дискусії добре простежуються в зіставленні її з полемі-кою.

Полеміка (від гр. polemikos — військовий, ворожий) — це також обговорення певної важливої проблеми чи окремого питання. Проте якщо для дискусії головним є пошук істини шляхом вдалої постановки й зіставлення аргументів і контраргументів, то для полеміки головним є досягнення перемоги шляхом зіткнення різних поглядів, утвердження власного погляду, хоч і на шкоду істині. У дискусії протилежні сторони називаються опонентами, у полеміці — супротивниками, суперниками, конкурентами. У дискусії опоненти шукають істину, компроміс, консенсус, угоду, злагоду; у полеміці — утвердження власного погляду, перемогу своєї позиції. Дискусія ведеться за певними правилами й за згодою її учасників. Тема дискусії формулюється заздалегідь або до початку дискусії. Учасники її почергово висловлюють свої положення, думки, спростування, у результаті чого дискусія набуває логічного, зв’язного характеру. Мовні засоби дискутування мають бути прийнятними для всіх учасників дискусії, толерантними. Використання непередбачуваних засобів осуджується й може зупинити дискусію без висновків і завершення її. Натомість полеміка не дотримується таких правил. У ній перемагає ініціатива суперників, ситуативність спілкування, непе- редбачувані засоби не завжди переконливої, але наполегливої і напористої аргументації.

Диспут (від лат. disputo — досліджую, сперечаюсь) — це заздалегідь підготовлена й проведена у певний час на обрану тему (наукову, політичну, літературну тощо) публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами. Тема обирається така, яка містить у собі складну проблему, різні тлумачення або різновер- торні шляхи її розв’язання. Саме тому не менше двох промовців повинні опонувати один одному, щоб усебічно висвітлити проблему й знайти шляхи її вирішення.


Дебати (фр. debattre — сперечатися) — це представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, програм, свого бачення розв’язання важливих державних, громадських проблем на противагу іншій стороні (учаснику) дебатів (Л. Мацько та О. Мацько).

Бесіда з учнями► Дайте відповідь на питання.1. Якими якостями має володіти учасник суперечки?2. Як ви розумієте епіграф до уроку? Чи погоджуєтесь ви з дум3. Чи завжди слід планувати перебіг суперечки?4. Як ви гадаєте, чому слід бути толерантними?Складання пам’ятки► Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Користуючись матеріалом

тексту, зробіть висновок, яких правил слід дотримуватися під час дискусії. Запишіть ці правила у формі пам’ятки. Ніколи не треба дискутувати чи сперечатися з приводу тем, понять, що є аксіомами й не потребують доведення. Такі теми не дають простору, перспективи для розгортання думки, дискусія «захлинеться», опоненти не зможуть себе показати. Слід обирати теми, що «потребують роботи думки». Пам’ятайте, що основною метою всіх без винятку суперечок є змусити супротивника думати так, як ви, прийняти вашу позицію. Ніколи не викладайте відразу всі положення, тези чи аргументи. Тут монологи не потрібні. Ніби намацуючи дорогу, виберіть одне, але добре сформульоване положення. Послідовно додавайте по одному тези й аргументи, але завжди майте про запас що сказати. Вгамуйте хвилювання, страх, бо інакше вони пригальмують вашу думку. Пам’ятайте: тут, як у монолозі, чим більше хвилюватиметесь, тим гірше думатиме й говоритимете. Переляканого пожаліють, але не пошанують. Потім, коли повернеться спокій і твереза думка, відчуєте незадоволення собою й помітите свої помилки та упущення. Будьте уважними до опонента, суперника, конкурента, запам’ятовуйте не тільки те, що він каже, а й те, що казав раніше. Помітивши суперечність у його висловлюваннях, повертайтеся до сказаного ним та вже забутого й методом сократівської іронії заженіть у кут: ставте запитання, поки він не стане сам собі заперечувати. Не підмінюйте тему суперечки й не дозволяйте опонентові це робити, якщо сперечаєтеся чесно. Перескакуючи з однієї теми на іншу, жодної не розглянете вичерпно, і не буде з чого робити висновок. Впорядкуйте спочатку всі питання теми й послідовно обговорюйте кожне, виділяючи результат одним реченням, а потім із цих речень сформулюєте висновки. Не нама-гайтеся все заперечувати. Використайте прийом умовного схвалення, при якому можна погодитися з певними положеннями опонента. Станьте ніби на його позицію, але потім заперечте йому в найсуттєвішому. Так ви пом’якшите йому біль за втраченою позицією. Будьте завжди готовими не тільки до кроку вперед, але й до кроку назад, не соромтеся вибачитися, перепросити. Якщо дискусія чи полеміка публічна, не забувайте про аудиторію, залучайте її до паритету (колеги знають.., слухачі підтвердять..., студенти пам’ятають...), але дуже шанобливо й не висловлюйте негативних оцінок. Намагайтеся основні положення, поняття, дефініції, ознаки повторити, підкреслити в різних контекстах кілька разів із тим, щоб ваша позиція запам’яталася й закріпилася. Завжди починайте розмову якомога приємнішим, спокійнішим і тихішим тоном, щоб був простір для наростання суперечки. У розпалі суперечки, коли можуть злетіти з уст недобрі, злі, останні слова, негайно зупиніться. Пам’ятайте, що після будь- якого конфлікту із суперником доведеться миритися й щось прощати, тоді самому буде незручно за різні слова. Продумайте тактику відступу на випадок неуспіху чи поразки (Сьогодні справді ще не час, але...; Ми до цього ще повернемося пізніше, а зараз..; Ви самі з часом переконаєтеся...). У разі поразки ведіть себе чемно й гідно. Придумайте варіанти: вчуся дискутувати; і все ж аргументи не вичерпані тощо). В усіх випадках, навіть образливих для вас, пам’ятайте про мовний етикет. Мило привітавшись, зробіть опоненту комплімент, запевніть його у своїй повазі, почніть розмову з нейтральних коротких тем, непомітно й м’яко підходьте до основної теми. У процесі дискусії також не забувайте кілька разів звернутися до опонента (на ім’я, ім’я і по батькові, шановний, друже, мій опоненте тощо). Пам’ятайте про ввічливість і пошанні мовні формули


навіть тоді, коли програєте суперечку. Програвайте красиво — це також одна з ваших перемог (За Л. Мацько та О. Мацько).

Робота з таблицею «Полемічні прийоми»► Розгляньте таблицю та охарактеризуйте полемічні прийоми. Які з них ви

вважаєте за найбільш ефективні?Назва прийомів Коротка характеристика

Гумор та іроніяПосилюють емоційний вплив на

слухачів, допомагають «розрядити» напружену атмосферу

Прийом бумеранга«Бий ворога його ж зброєю»:

полягає в тому, що теза чи аргумент обертається проти того, хто їх

Спростування помилкового твердження

Демонструється хибність тези, оскільки наслідки, що випливають із неї, суперечать дійсності

Атака запитаннямиМета цього прийому —

перехопити ініціативу, ускладнити становище опонента

Критика доказів опонента

Доводиться, що докази, які наводить опонент, не підтверджують

Риторична гра «Полеміка»► Учасники по черзі наводять аргументи до протилежним тезам.Перемагає та команда, яка знайде більше аргументів. Аргументи мають бути

адекватними.1. Гарно, коли маєш братів та сестер, бо...; Погано мати братів та сестер, бо.... 2.

Зарядку слід робити, адже...; Зарядку робити марно, адже.... 3. М’ясо слід їсти, бо...; М’ясо їсти не варто, бо....

4. Гарно тому, чий батько працює лікарем, адже...; Погано тому, чий батько працює лікарем, бо....IV. Підготовча робота до ведення дискусіїБесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Пригадайте, що вам відомо про Г. Сковороду.2. Назвіть основні твори Г. Сковороди.3. У чому полягає суть його вчення про «сродну працю»?4. Чи погоджуєтесь ви з думкою Г. Сковороди?Робота з текстом► Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Визначте стиль, темуі мету повідомлення.У процесі розвитку суспільства праця була рушійною силою розвитку людини.

Працюючи, людина перетворювала природу і тим самим вносила свою лепту в розвиток культури, яка є процесом розвитку самої людини як суб’єкта діяльності. Саме в культурному середовищі людина представлена як істота, що само розвивається, само реалізується. Уся наша творчість, наша культура виростали й розвивалися у важкій праці, коли доводилось людині «дійсно в поті чола перемінювати твердий камінь у хліб насущний».

Багато сучасних мислителів наголошували на шанобливому ставленні до праці як істотного атрибута людської природи й умови досягнення щастя, бо «сердечное веселие, душевную крепость» людина досягає лише в процесі своєї праці.

Григорій Сковорода вчив, що справжнє щастя полягає в єдності самопізнання, істини і праці. Він підкреслював, що прагнення до творчої праці лежить у самій природі людини. Вона повинна добре пізнати саму себе, свої здібності та нахили, своє місце у світі, знайти працю, яка б приносила радість. «Розумій те, для чого ти народжений,— писав Сковорода,— і будеш для себе та для братів корисним». Така праця якраз і є для людини «сродною», даною їй самою природою.


І саме масштабність його художнього мислення стала наскрізною в концепції «сродної» праці. Найбільшу насолоду й щастя людині приносить праця за покликанням, тобто праця за «срод- ністю». У байці «Собака й Кобила» протиставляються алегоричні персонажі, які несуть соціальний зміст байки. Коняка — представник панівних верств суспільства, і його слугування панам визначається як порушення закону «сродності». Собака — проста людина, яка працює за покликанням, а отже «сродность» дає «прагнення, прагнення — знання та звичку».

Кожна людина має внутрішню «сродність» лише до певного виду діяльності, хоча є люди, які виділяються феноменальною здатністю, «сродністю» до багатьох видів діяльності. Отже, для кожної людини джерелом добра може бути лише «сродна» їй праця, займаючись якою, людина приносить користь суспільству, а значить, і досягне свого власного щастя.

«Сродність» кожною людиною досягається внаслідок наполегливості, удосконалення своїх умінь, знань, як це робив Олень у байці «Верблюд та Олень». Завдяки наполегливості, він переборює труднощі, добирається до джерела, щоб пити воду, на відміну від ледачого Верблюда, який пив каламутну воду й був задоволений своїм життям.

Праця людини буде приносити користь їй та суспільству, якщо вона виконується з бажанням. Сковорода підносить значення праці як першооснови суспільного буття, як передумови людського щастя. Він наголошує, що прагнення до творчої праці закладено в самій природі людини, яка стає щасливою, задоволеною тільки тоді, коли робота відповідає природним нахилам, здібностям людини, тобто є «сродною».

І навпаки — «несродна» праця є мукою. Свою теорію «сродності» автор обґрунтовує використанням «Байки про котів», де йдеться про двох котів, один із яких займаючись ловлею мишей, що йому природно, був щасливий, а коли почав рибалити, був неспокійний, бо боявся води, втратив сон. Навіть пристойний прибуток його не заспокоював. Автор наголошує, що порушується закон «сродності», і звідси виводиться мораль: «Сіє нещас- тіе постигает всьх охотников не к званію, но к доходам».

У дослідженні ролі й значення праці Сковорода виступив як мислитель, який першим сказав своє оригінальне слово про «сродну» працю як сутнісний вияв людського буття й розглянув деякі механізми процесу перетворення праці із засобу життя в умову досягнення людиною щастя. З огляду на це, можна виділити основні аспекти сковординської концепції «сродної» праці: самопізнання, само пошук (зіставлення роду діяльності та здібностей), самовдосконалення, самоутвердження, усвідомлення само- цінності людського «Я», гармонійність розуму та почуттів, гар-монійність світовідчуття.

«Сродна» праця — це як духовні, так і тілесні потреби, що звеселяють дух, приносять задоволення та насолоду процесом виконуваної діяльності (За А. Мудриком).V. Дискусія з обстоюванням різних точок зоруРобота в групах► Уявіть ситуацію, що ви стали учасником дискусії на тему: «Учення Григорія

Сковороди про “сродну працю” й розвиток сучасної особистості людини». І-ша група доводить, що лише заняття улюбленою справою робить людину щасливою, ІІ-га група заперечує. Пам’ятайте про композицію виступу (теза, аргументи, висновок). Під час дискусії спробуйте дати відповідь на такі питання:

1. Чи завжди людині вдається займатися улюбленою справою в сучасних умовах?2. Що робити, якщо заняття улюбленою справою приносить значно менше коштів,

аніж праця на роботі, яка не подобається?3. Що робити людині, якщо після завершення навчання вона зрозуміла, що обраний

фах їй не подобається?4. Що робити, якщо людині подобається малювати, але її кар

досконалості?VI. Підсумок уроку


VII. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум «Моя Урок № 17ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1.КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТМета: перевірити й оцінити рівень навчальних досягненьучнів із розділу; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією.Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.Обладнання: тести.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Мотивація навчальної діяльностіОзнайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу

щодо виконання роботи.IV. Виконання тестових завданьВаріант. 1► Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН

ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.1. Інвенція — це розділ риторики, який вивчає:А засоби виразності ораторської промови;Б розробку предметної царини ораторської промови;В структуру ораторської промови;Г способи запам’ятовування ораторської промови.2. Елокуція — це розділ риторики, який вивчає...А виразність ораторської промови;Б розробку предметної царини ораторської промови;В структуру ораторської промови;Г способи запам’ятовування ораторської промови.3. Меморія — це розділ риторики, який вивчає...А виразність ораторської промови;Б розробку предметної царини ораторської промови;В структуру ораторської промови;Г способи запам’ятовування ораторської промови.4. Логос — це засоби впливу, що апелюють до...А норм людської поведінки;Б почуттів;В розуму;Г місця і часу виголошення промови.5. Топос — це риторичне поняття, що визначає...А норми людської поведінки;Б почуття;В розум;Г місце і час виголошення промови.6. Аналогійний метод характеризується...А зіставленням предметів і перенесенням властивостей з одного на інший;Б послідовним розгортанням повідомлення і рухом тексту від загального до

часткового;В рухом від конкретного до загального;Г рухом від безпідставних аргументів до фактів.7. Дедуктивний спосіб викладу матеріалу передбачає рух...А від формулювання аргументів до формулювання тези;Б від формулювання тези до формулювання аргументів;В від конкретних фактів, явищ до загального висновку за допомогою зіставлення

ознак, властивостей цих явищ;


Г від безпідставних аргументів до фактів.8. Серед наведених понять тропами є...А метатеза, хіязм, алітерація, плеоназм;Б епіфора, паліндром, тавтологія оксюморон;В гіпербола, метонімія, алегорія, каламбур;Г паралелізм, епітет, синекдоха, метафора.9. Укажіть рядки, у яких використовується антитеза.А Гей над дорогою стоїть верба, Дзвінкі дощові струни ловить (П. Тичина);Б Важким холодним сном за хатою спала земля (М. Коцюбинський);В Та дрібка солі, що на всю родину, І грудка цукру в той тривожний рік Так солодко

і солоно — до згину — Такого не забути нам повік (М. Людкевич);Г Холодним полум’ям займається Повітря мрійне, як вода (В. Стус).► Завдання 10 передбачає встановлення відповідності.10. Поєднайте назви тропів та фігур з їхнім визначенням.Назва ВизначенняА Паліндром 1 Риторична фігура, що полягає в зумиснепідкресленому зіставленні двох протилежних, але пов’язаних між собою понять,

явищ, речей, ідей та образів для підсилення вражень, для більшої переконливості.Б Анафора 2 Образне перебільшення, яке виявляєтьсяв тому, що якась ознака приписується предмету в такій мірі, у якій вона реально

йому не властива й не може бути властивою.В Оксюморон 3 Віртуозна віршова форма, у якій певнеслово або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки при збереженні

змісту.Г Антитеза 4 Риторична фігура, яка є сполученнямдвох непоєднувальних понять, що мали б виключати одне одне, завдяки чому

виникає ефект несподіваності й свіжість образу.Д Гіпербола 5 Одна з риторичних фігур, що полягаєу вживанні на початку рядків звукового, лексичного повтору чи повторення про-

тягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.► Завдання 11-13 передбачають стислу відповідь на питання.11. Чому мову називають системою знаків? Свою думку обґрун12. Назвіть країни з українською діаспорою.13. Назвіть лексичні, морфологічні та синтаксичні ознаки офіційно-ділового стилю.► Запишіть текст під диктовку.Варіант. 2► Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише ОДИН

ПРАВИЛЬНИЙ. Потрібно вибрати правильний варіант.1. Диспозиція — це розділ риторики, який вивчає...А засоби виразності ораторської промови;Б способи запам’ятовування ораторської промови;В структуру ораторської промови;Г розробку предметної царини ораторської промови.2. Еристика — це...А засоби виразності ораторської промови;Б виголошення оратором промови;В мистецтво ведення суперечки;Г методи запам’ятовування тексту промови.3. Елоквенція — це розділ риторики, що вивчає...А засоби виразності ораторської промови;Б виголошення оратором промови;В структуру ораторської промови;Г розробку предметної царини ораторської промови.4. Етос — це засоби впливу, що апелюють до...А норм людської поведінки;


Б почуттів;В розуму;Г місця і часу виголошення промови.5. Пафос — це засоби впливу, що апелюють до...А норм людської поведінки;Б почуттів;В розуму;Г місця і часу виголошення промови.6. Акція — це розділ риторики, який розглядає...А засоби виразності ораторської промови;Б виголошення оратором промови;В структуру ораторської промови;Г розробку предметної царини ораторської промови.7. Індуктивний метод викладу матеріалу передбачає рух...А від формулювання аргументів до формулювання тези;Б від формулювання тези до формулювання аргументів;В від конкретних фактів, явищ до загального висновку за допомогою зіставлення

ознак, властивостей цих явищ;Г від безпідставних аргументів до фактів.8. Серед наведених понять фігурами є...А метатеза, хіязм, алітерація, плеоназм;Б епіфора, паліндром, тавтологія оксюморон;В гіпербола, метонімія, алегорія, каламбур;Г паралелізм, епітет, синекдоха, метафора.9. Укажіть рядки, у яких використовується А Гей над дорогою стоїть верба, Дзвінкі дощові струни ловить (П. Тичина);Б Важким холодним сном за хатою спала земля (М. Коцюбинський);В Та дрібка солі, що на всю родину, І грудка цукру в той тривожний рік Так солодко

і солоно — до згину — Такого не забути нам повік (М. Людкевич);Г Холодним полум’ям займається Повітря мрійне, як вода (В. Стус).


► Завдання 10 передбачає встановлення відповідності.10. Поєднайте назви тропів та фігур з їхнім визначенням.

Визначення Художньо-стилістичній прийом, натяк, відсилання до певного літературного твору, сюжету чи образу, а також історичної події з розрахунку на ерудицію читача, покликаного розгадати закодований зміст.

Мовний зворот, який вживається замість звичайної назви певного об’єкта і полягає в різних формах опису його істотних і характерних ознак. Різновид метонімії, у якому ціле подається через назву його частин, загальне — через його часткове вираження.

Різновид метафори, який є зрозумілим тільки в суцільному тексті на відміну від метафори та персоніфікації. Зумисне применшення якоїсь ознаки шляхом повного чи часткового її заперечення.

► Завдання 11-13 передбачають стислу відповідь на питання.11. Що таке мовний знак? Доведіть, що слово 12. Назвіть видатних українських мовознавців.13. Назвіть та коротко охарактеризуйте різні риторичні ідеали.► Запишіть текст під диктовку.Визначаючи свої духовні витоки, ми раз по раз натрапляємо на нерозгадані

«пороги»: нитка, що єднала часи, урвалась, внаслідок лихоліть погубилися Велесові книги, забулися значення не лише окремих слів, а й пам’яток. Згадаймо хоча б могильники- кургани, ці степові обсерваторії, або Змієві вали, які, уже за легендою, плугом виорав Микула Селянинович...

Так, ми справді не знаємо достоту ані дум наших пращурів, ані їхнього способу існування; ми не знаємо того, як вони силою

НазваСинекдохаБ ЛітотаВ АлюзіяГ АлегоріяД

Перифраз


свого розуму та душі створювали поеми й епоси, витворювали релігію і політику: ми нечітко уявляємо собі розвиток нашого народу: як він змінювався, розростався вшир, пристосовувався до нових умов...

Між «Словом о полку Ігоревім» та нами лише вісімсот років. А що було до нього? Дивимося на золоту пектораль з Товстої могили, бачимо своїх далеких пращурів, що силою розуму, чистотою уяви знакували і простір, яким рухалися, і час, у якому жили, слугуючи істині та вічності. Відбиток цей лежить і на нашому невмирущому слові, що є вічною формою, збереженою для свідомості нашої: пізнавайте, розгадуйте, причащайтесь (П. Мовчан).

Оцінювання контрольного тестуТип

завдання

Завдання закритої юрми Завданнявідкритої

форми3 вибором однієї

правильної відповідіНа

встанов-лення

№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

12

13

14Варіа

нт 1 Б А г В Г А Б В ВA-З; Б-5;

В-4; Г—1; Д-2

Варіант 2 В В А А Б Б А А Г

A-З; Б-5; В 1; Г-4; Д-

2Кількість

1 1 1 1 1 1 1 1 1 5 2 2 2 4

24-23 бали 12 б. 12-11 балів 6 б.22-21 бали 11 б. 10-9 балів 5 б.20-19 балів 10 б. 8-7 балів 4 б.18-17 балів 9 б. 6-5 балів 3 б.16-15 балів 8 б. 4-3 балів 2 б.14-13 балів 7 б. 2-1 бали 1 б.

V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Підготуйте виступ до диспуту з проблем мовної культури.

З ІСТОРІЇ РИТОРИКИ Й ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВАУрок № 18МІФОЛОГІЯ КРАСНОМОВСТВА. РИТОРИКА ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ. ВИДАТНІ ОРАТОРИ

ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ:СОКРАТ, ПЛАТОН, ДЕМОСФЕН. РИТОРИКА АРИСТОТЕЛЯМета: ознайомити школярів із міфологією красномовства,із суспільно-політичними умовами, що сприяли розвитку ораторського мистецтва, розкрити

особливості розвитку давньогрецької риторики; вдосконалювати комунікативні вміння; виховувати любов і повагу до слова.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, картки для роботи в групах.ХІД УРОКУ

Найкраще, що ми отримуємо від історії — це ентузіазм, який вона запалює в насГете

I. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завданьКолективна робота► Прокоментуйте висловлювання видатних мислителів античності.1. Не те добре, коли кричать великим голосом, а те велике, коли говорять добре (Демосфен). 2.

Ні красномовне слово не може приховати погане діяння, ні хороше діяння не може бути запля-моване огрудним словом Демокріт). 3. Усяке слово, якщо за ним не буде справ, уявляється чимось даремним і пустим Демосфен).

4. Красномовство належить до тих мистецтв, які все здійснюють й усього досягають словом. Адже воно зібрало й тримає у своїх руках, можна сказати, сили всіх мистецтв! (Платон). 5. Недо-статньо знати, що слід сказати, але необхідно сказати це так, як треба. Стиль не повинен бути ні занадто урочистим, ні занадто простим, він повинен відповідати предметові мовлення (Аристотель).

Робота в групах з картками► Опрацювавши матеріал на картці, складіть тези для виступу.Складіть п’ять запитань за темою для представників іншихгруп.Картка № 1

МІФОЛОГІЯ КРАСНОМОВСТВАЯк і все з давнього життя, у міфології знаходив своє відродження і дар красномовства, майстерне

володіння пісенно- поетичним перекопувальним живим словом, що здатне впливати на людину, а то й вирішувати її долю.

У грецькій міфології риторику уособлювала одна з дев’яти мистецьких музпрекрасноголоса богиня Калліопа, донька Зевса і богині пам’яті Мнемосіни. Від імені Мнемосіни пізніше в риториці називатиметься розділ, у якому розроблятимуться прийоми запам’ятовування промов у період їхньої підготовки до виголошення — мнемонікою. Калліопа була покровителькою духовної культури — риторики парувального слова і співу, поезії та науки. Вона вчила співати Ахілла. Скульптурним зображенням цієї богині стала красива жінка з навощеною дощечкою та з паличкою (стилосом) для писання в руках. Одним із її синів — прекрасних співців — був популярний у грецькій міфології Орфей. Словесними й музичними чарами Орфей впливав на богів, людей, птахів, звірів, усю природу.

Божественним голосом чарування були наділені міфічні істоти — сирени — напівжінки, напівптахи. Це доньки музи трагедії богині Мельпомени. Вони мешкали на скелях безлюдного острова, чарівним голосом заманювали мореплавців. Ніхто не міг встояти проти цих чар.

У грецькій міфології був бог глузування і лихослів’я Мом, що злісно пащекував про богів і людей. Зевс вигнав його з Олімпу, і в цьому виявилося негативне ставлення до лихослів’я в грець-кому суспільстві.

Провісниця Зевса, богиня чуток Осса, була наділена божественним голосом і мала назву «дитя золотої надій».

Богиня чаклунства Геката, за міфами, допомагала людям у громадських справах захищати себе


словом.Цей міфологічний матеріал свідчить, як побожно греки ставилися до Слова, шанували добре

слово й осуджували лихе, як цінували велику силу живого слова й вірили в неї.У Греції покровительками красномовства були три богині: богиня переконання Пейро,

супутниця Афродіти і Гермеса, і дві богині Ериди — богині суперечок. Одна Ерида — гармонійна, тобто така, що прагне гармонії у спілкуванні, злагоді, компромісу і хоче досягти мети, істини. Друга Ерида — дисгармонійна, яка йде до перемоги через конфлікти і навіть смерть, тому її вважали злою, на відміну від першої Ериди.

У римській культурі риторика зображувалась в образі величної жінки — богині мистецтв, що сиділа на пишному троні в осяйному вбранні, на якому виткані мовні фігури. З прекрасних уст росла лілея, яка символізувала красу, і меч, що символізував грізну зброю. Поруч зображені найвидатніші оратори минулого на чолі з Цицероном і Вергілієм.

В єгипетській міфології всесильним був бог Тот, покровитель усього розумного. Він дав людям письмо й рахунок, володів часом, увів літописання, керував «усіма мовами» і вважався язиком бога Птаха. Тот був прокровителм архіваріусів, бібліотек, переписувачів книг, охоронником усього пізнання.

У давньоіндійській міфології було дві богині красномовства. Донька бога любові Ками богиня слова Вач вважалася повелителькою богів, богинею мудрості. Богиня священного мовлення Сарасваті була і богинею мудрості та красномовства. Її вважають винахідницею санскриту й алфавіту деванагарі, покровителькою наук і мистецтв.

Слід звернути увагу на те, що в міфології і давніх епосах усіх народів боги і герої красномовства, слова, голосу, мови і співу були напрочуд красивими, вишуканими, обдарованими. Народ пов’язував із мовою, з її впливом на людину все краще, чого досягав, що хотів мати і як його уявляв (За Л. Мацько та О. Мацько).

Картка № 2РИТОРИКА ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Розвиток риторики в Давній Греції пов’язаний з епохою софістики. Як філософське вчення, що виникло на етапі розпаду міфологічної свідомості й ще не зміцнілих науково добутих знань про світ, тому що експериментальна база природничих наук була слабкою, софістика заперечувала об’єктивну істинність (вона нічим не могла її довести) і сповідувала релятивізм та скептицизм. Іншими словами, софістика піддавала сумніву можливість вірогідного пізнання істини. Софістика спрямувала увагу на ближчий, конкретніший і доступніший об’єкт пізнання — людину, її розум і духовну сферу, проголосивши вустами Протагора: «Людина — міра всіх речей».

Софісти (у перекладі з грецької — учителі мудрості, майстри), виходячи з ідеї, що об’єктивної істини немає, а може бути тільки суб’єктивне судження про істинність, проголосили, що істинною буде та думка, яка переконливіша. Тому вчителі софістики своє завдання вбачали в тому, щоб навчити переконувати інших, вміти навмисне робити думку, ідею слабкою або сильною. Для того щоб виробити в учнів уміння переконувати слухачів, використовували два основні засоби впливу: мистецтво міркування (діалектика) і мистецтво спілкування (риторика). Хто оволодіє цими мисте-цтвами, той зможе домогтися успіху в тогочасному демократичному суспільстві Афін. Зрозуміло, що у зв’язку з цим зростала роль риторики як науки переконання.

Очевидно, для поширення риторики мало значення й те, що в VII-V ст. до н. е. у греків був культ живого, а не писаного слова. Цінувалося живе звертання до колективу (воїнів, ремісників, міщан) із закликом діяти.

Однак головною передумовою розвитку риторики був демократичний устрій Давньої Греції: верховний суд, народні збори і рада п’ятисот. Після заслуховування сторін таємним голосуванням виносився вирок. У таких ситуаціях рішення суду присяжних залежало від того, яке враження на суддів справлять промови позивача і відповідача, хто зможе засобами живого слова більше переконати суддів у своїй правоті. У суспільстві виникла гостра, життєво необхідна потреба в красномовстві й зростав попит на риторів-учителів красномовства та риторичні школи. Суспільство стало цінити тих, хто вміє себе захищати, добре говорити, гідно триматися перед публікою.

Першим із великих ораторів Афін був Перікл. Завдяки своєму хисту красномовства йому вдалося керувати Афінами впродовж 40 років. Його промови відзначалися логікою й впевненістю в правоті. На урочистому похованні захисників Афін, полеглих у Пелопоннеській війні, Перікл виголосив таку «Надгробну промову», що матері юнаків, яких він послав на загибель, на руках пронесли його

І семестр. З історії риторики й ораторського мистецтва 85

містом. Промова проста й зрозуміла: «Рік втратив весну; ті, що загинули, вони, як боги; якими б добрими не були справи приватної особи, з загибеллю вітчизни вона все одно загине».

Наступним грецьким оратором був Клеон. Якщо Перікл походив із царського роду, то Клеон за походженням — шкірник, який не мав освіти та виховання. Проте, як ремісник, звертався до най- біднішої неосвіченої маси, був їй близьким, прийшов до влади як демагог на дешевому популізмі, служив натовпу.

Вважають, що риторика зародилася на Сицилії, де поет Емпе- докл очолив демократичний рух проти тиранів, виступав у ролі судового оратора. Його послідовниками були Корак, його учень Лісій і Горгій. Ставши ритором, Лісій перестав платити вчительську винагороду Кораку, через що той подав у суд. Відповідач Лісій звернувся на суді до позивача Корака:

— Скажи мені, Кораче, вчителем чого я себе оголошую?— Мистецтва переконувати кого завгодно— Але якщо ти вчив мене цьому мистецтву

якщо ж ти мене не навчив переконувати, то і в цьому випадку я тобі нічого не винен, оскільки ти мене не навчив того, чому обіцяв навчити.

— Якщо, навчившись у мене мистецтву переконувати, ти переконуєш мене нічого з тебе не брати, то ти повинен віддати мені винагороду, оскільки ти вмієш переконувати; якщо ж ти мене не переконуєш, то ти знову таки повинен заплатити мені гроші, оскільки я не переконаний тобою не брати з тебе грошей.

Вироком стали такі слова суддів:У поганого ворона погане потомство. Як воронята готові зжерти своїх батьків, так і ви

пожираєте один одного. Це звучить багатозначно, бо корак по-грецькому означає ворон (За Л. Мацько та О. Мацько).

Картка № ЗРИТОРИКА СОКРАТА І ПЛАТОНА

Перший виклик софістичному ідеалу єдності філософії та риторики кинув Сократ (469-399 pp. до н.е.).Сократ намагався чітко розрізнити поняття віри й знання. Софістична риторика, на його думку, спрямована часто на формування віри без знання.

Погляди Сократа на риторику формують певний риторичний ідеал, характерною рисою якого є постулати Істини та Добра. Адже справжнім оратором може вважатися лише та людина, яка чітко знає предмет промови й прагне до вищого блага.

Сократ значно розвинув практичні методи публічної полеміки, на якій ґрунтувалися всі його відомі бесіди. Термін полеміка в перекладі з грецької означає «воїн», «військовасправа». Майстер офістики, як правило, за будь-яку ціну намагався відстояти свою позицію і заперечити іншу думку. При цьому він не дуже турбувався про те, чи будуть його положення виражати істину. Натомість Сократ у своїх бесідах виходив із того, що не можна свідомо вводити в оману інших людей і при обґрунтуванні власної позиції слід виходити з того, що визнає співрозмовник. Зазвичай Сократ починав свої бесіди з того, що за допомогою майстерних запитань заганяв супротивника в глухий кут. Предметом розмови часто виступали на перший погляд нескладні проблеми, у яких софісти вважали себе знавцями. Однак протягом бесіди виявлялись суперечності в їхніх поглядах. Після цього Сократ підключав маєвтику (мистецтво повитухи), коли шляхом запитань та відповідей співрозмовники намагалися дійти до істини.

Сократ запам’ятався нащадкам великим скептиком. Будучи наймудрішою людиною свого часу, він не побоявся сказати: «Я знаю, що нічого не знаю». Це тільки Сократ зміг думку про те, що людину можна пізнати через її мову, що мова є інтелектуальним портретом людини, вмістити в афоризмі: «Заговори, щоб я тебе побачив». Зі спогадів сучасників відомо, що Сократ був бідним, не маючи взуття, ходив босий, носив бідняцький одяг, але гроші за навчання не брав, бо не хотів витрачати час на платних учнів, він бесідував лише з тими, у кого «працювали» душа й розум.

Думку Сократа про даремність софістичної риторики розвинув у своїх діалогах відомий давньогрецький філософ Платон (427- 347 pp. до н. е.). Зокрема цим питанням присвячені його роботи «Горгій» та «Федр».

У 407 р. до н.е. зустрівся Сократу дужий, красивий юнак, який мав ще й неабияке обдарування, займався поезією, музикою, театром, живописом, спортом. Проте успіхи не тамували жаги пізнання. І заради бесід із мудрецем Сократом він усе полишає. Сократ називав юнака Платоном, що по-грецькому означає «широкий, плечистий».


Платон вустами Сократа говорить про те, що риторика — це марево однієї з частин мистецтва політики. Тобто риторика навіть не є мистецтвом, це вправність. Софістичній риториці Платон протиставляє справжнє красномовство, що ґрунтується на справжньому знанні. Крім того, у творчості Платона вже можна побачити осмислення риторичного трикутника: оратор — промова — аудиторія. Зокрема, у діалозі «Федр» визначається, що, по-перше, для ритора, який впливає насамперед на душу слухачів, важливим є знання видів душі. По-друге, важливим є також знання властивостей кожного з видів промов, як вони впливають на слухача. По-третє, Платон пише й про доречність, що стосується як моменту виступу, так і засобів підвищення впливовості свого вступу. Щодо членування промови, то тут виділяє такі частини: вступ, розповідь із вміщеними в ній свідченнями, докази, правдоподібні висновки.

Однак головне, чим повинен володіти ритора,— це знання. Мистецтво пізнання складається, на думку Платона, з двох частин: вміння звести до однієї загальної ідеї всі розрізнені поняття і вміння розділити все на види.

Найважливішою думкою Платона, яка справила велике значення на подальше становлення риторики як теоретичної та практичної дисципліни, було те, що завдання оратора полягає не тільки в переконанні, тобто однобічному в впливі на аудиторію, але й у пошуку істини (За Н. Колотпіловою).

Картка № 4РИТОРИКА АРИСТОТЕЛЯ

Сімнадцятирічним юнаком прибув Аристотель із Македонії до Афін і вступив до Академії Платона, де й пробув аж до смерті Платона — двадцять років. Потім заснував власну школу, яка стала називатися Лікей (пізніше ліцей).

Риторична діяльність Аристотеля (384-322 pp. до н.е.) відрізнялася від риторики його попередників, зокрема і Платона, тим, що він вивів загальні закони красномовства, створив тео-ретичне вчення про принципи досягення прекрасного у сфері мовотворчості.

Риторичне вчення Аристотеля викладене в двох трактатах: «Риторика», або «Про мистецтво риторики» і «Поетика». Аристотель вважав, що коріння насолоди, яку одержуємо від оратора, не в чуттєвому задоволенні від словесної гри оратора, а в пізнавальних та інтелектуальних потребах.

Аристотель скеровував увагу риторів і ораторів на такі чинники: предмет риторики, позу оратора, очікування емоції, стиль промови. У першій книзі «Риторики» Аристотель називає три види (роди) промов: дорадчі, або політичні; епідейктичні, або урочисті; судові.

Чимало порад Аристотеля збагатили техніку риторики новими прийомами: ампліфікація як накопичення за рахунок розширення сказаного, синонімічних повторів; доповнення означень антитезами; перебільшення як особливість епідейктичних промов, щоб надати діянням величі й краси.

Особливого значення Аристотель надавав предметові, початку промови, тому, що в поетичному творі, за його словами, називається прологом, а в грі на флейті — прелюдією. Вони ніби про-кладають шлях усій промові. Аристотель цінував у мистецтві не прекрасні незрозумілі чари, а інтелектуальне задоволення, насолоду ясності, пізнання і подивування, що йде від знання. Аристотель сприймав риторичні прикраси тільки в єдності зі змістовим наповненням: «Той стиль і ті ентимеми бувають вишуканими, які швидко повідомляють нам знання». До таких енти- мем Аристотель відносив насамперед метафори, вважаючи, що вони потребують гнучкості розуму, містять у собі загадку й при найменших зусиллях із боку оратора та слухачів повідомляють максимум нових знань. Аристотель любив ті тропи і фігури, які могли напружувати думку, які треба було розгадувати, і такими вважав порівняння, дотепи. Вони дають миттєве, несподіване осяяння: «І порівняння — (свого роду) метафора... Порівняння корисне і в прозі, але рівно, тому що воно поетичне». Обережно Аристотель ставився до іронії та гіперболи, бо їх можна викорис-товувати лише в окремих конкретних випадках.

Майстерність риторики Аристотель вбачав у трьох видах засобів переконання: а) логічні докази; б) моральні докази (довіра до оратора); в) емоційні впливи.

Щодо загальної характеристики стилю, то Аристотель називав дві протилежні ознаки: ясність як основну ознаку гарного стилю в єдності з граматичною правильністю та холодність як неприродну, надуману, переобтяжену велеречивість.

Риторика пізніших часів, як і стилістика, не могла заперечити основних положень риторичного вчення Аристотеля (За Л. Мацько та О. Мацько).


Картка № 5ОРАТОРСТВО ДЕМОСФЕНА

У класичній давньогрецькі риториці Демосфен (384-322 pp. до н.е.) став вершинною постаттю — її символом. Цьому сприяло те, що більшого патріота й захисника серед ораторів Давня Греція не знала.

Хворобливий хлопець-сирота, якого розорили нахабні опікуни, дійшовши повноліття, почав відстоювати свої права на спадкове майно, а для цього брав уроки у вже відомого оратора в спад-кових справах Ісея і виграв процес. Набравшись у такий спосіб певного ораторського досвіду, Демосфен став логографом. Проте у виступах перед великою публікою зазнав невдач. Погана дик-ція, нервовий тік плечей, часте дихання не подобалися слухачам. Однак Демосфен був дуже наполегливою людиною: свої фізичні недоліки він долав постійними вправами. Свою невиразну вимову він намагався виправити тим, що набирав у рот камінці й намагався ясно та розбірливо читати уривки з поезій. Слабкий голос поліпшував тим, що виходив на берег моря і звуком свого голосу намагався заглушити шум прибережних хвиль. Усе життя підпорядковував меті стати прекрасним оратором. Заради цієї мети аналізував бесіди, зустрічі, розмови, виступи інших ораторів. Запам’ятавши чужу гарну промову, намагався розкласти в ній усі ходи міркувань, доказів і спростувань, потім шукав інший шлях, свій, виразити цю саму думку. Щоб позбавитися нервового посмикування лівого плеча, підвішував над ним меч. І, нарешті, таки зробив із себе прекрасного оратора.

Демосфен усе життя був пристрасним прихильником демократії і патріотом Афін. У його промовах лунали такі думки: «Будь- який цар або тиран є ворогом свободи й противником законів»; «Не підкоряй собі закони, а підкоряйся їм сам: тільки так зміцнюється народовладдя».

Політичні промови Демосфена були настільки майстерними й загальнозрозумілими, що навіть вороги оратора їх визнавали. Розповідають, що коли цар Філіпп Македонський прочитав філіппіку Демосфена, то сказав: «Якби я слухав Демосфена, я сам би подав голос за нього як за вождя в боротьбі проти мене».

Демосфен доповнив арсенал риторичної техніки своїми засобами. Він вважав, що першою умовою успіху оратора є жвавість, другою — жвавість і третьою — жвавість. Політичні промови Демосфена сповнені іронії, пародіювання, етичних антитез, риторичних запитань.

Членування періодів, довгі склади і ритми, робили вимову Демосфена плавною, приємною. У промовах Демосфена слово вирізнялося логічним наголосом, ключові слова ставилися на початку або в кінці періоду, вони повторювалися, створюючи риторичну фігуру анафори.

Улюбленими тропами Демосфена були метафора і гіпербола. Не цурався він фігури умовчання, ніби запрошуючи слухачів до співтворчості, продовжити думку і дати свою оцінку (За Л. Мацько та О. Мацько).

Риторичний аналіз► Прочитайте фрагмент із промови Демосфена. Виконайте їїриторичний аналіз.ДРУГА ПРОМОВА ПРО ФІЛІППА Афіняни! Кожного разу, коли йдеться про дії Філіппа й пору-

шення ним мирного договору, завжди я бачу одне й те саме: промови на захист наших інтересів здаються доречними й щирими, закиди ж проти Філіппа, як видно, обґрунтовані, але насправді нічого з необхідних заходів нітрохи не виконується, навіть настільки, щоб варто було слухати ці промови.

Мало того, наша політика докотилась до того, що чим переконливіше можна викрити Філіппа в порушенні договору й ворожих діях проти всієї Греції, тим важче стає знайти пораду, як бути далі.

У чому ж справа? А в тому, що загарбників треба зупиняти не словами, а ділами. Тим часом, насамперед ми самі, оратори, які промовляємо з трибуни, боячись викликати незадоволення з вашого боку, не даємо ділових порад і пропозицій, а тільки багато говоримо, як то обурливо поводить себе Філіпп. З іншого боку, і ви, сидите тут, краще від Філіппа вмієте виголошувати справедливі промови і розуміти думки будь-якого оратора, зате ви зовсім не квапитесь, щоб перешкодити Філіппові у здійсненні його теперішніх задумів.

Отож, афіняни, мої міркування такі: чим заволодів Філіпп насамперед після укладення договору? Ділами і всіма справами у Фокіді. Ну, а далі? Як він цим скористався? Він волів діяти на руку ліванцям, а не нашій державі. Чому так? А тому, треба припускати, що, розраховуючи на загарбання і на підкорення всіх своїй владі, а не на збереження миру, спокою й справедливості (3


хрестоматії).IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Підготуйте реферат про видатного оратора античності та його погляди на мистецтво

красномовства.Урок № 19УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 6.МОВНИЙ ЕТИКЕТ ДІЛОВОЇ (ТЕЛЕФОННОЇ) РОЗМОВИМета: розширитивідомості школярів про особливості ведення ділової телефонної розмови; удосконалювати мовленнєво-комунікативні вміння вести

телефонну бесіду, правильно будувати репліки; за допомогою дидактичного матеріалу підвищувати культуру мовлення, виховувати в школярів розуміння етикетних норм і моральної поведінки під час спілкування телефоном, а також повагу до співрозмовника.

Тип уроку:урокрозвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, завдання для роботи в групах.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нового матеріалуБесіда з учнями► Прокоментуйте висловлювання.1. Манери людини — це дзеркало, у якому видно її портрет (И. Гете). 2. Доля людства залежить

не від технічного прогресу, а від морального розвитку громадян (А. Ейнштейн). 3. «Будь ласка» не кланяється, а «спасибі» спини не гне (Народна творчість).

► Поміркуйте, яких вимог слід дотримувати під час телефонноїрозмови: 1) з другом; 2) з начальником; 3) з підлеглим.Навчальна лекція► Прослухайте лекцію. На основі отриманої інформації розро

розмови».В усному діловому спілкуванні телефон відіграє суттєву допоміжну роль зв’язку для отримання

інформації, оперативного реагування на події, дистанційного керування чи коригування діями тощо. Головна перевага над іншими традиційними засобами зв’язку (листи, телеграми, факси) — оперативність, швидкість, зручність. Мобільний і пейджинговий зв’язок, новітні цифрові та супутникові системи дозволяють за лічені хвилини з’єднатися з будь-яким абонентом на планеті. Та попри модернові інформаційні технології, найхарактерніші особливості телефонного діалогу лишилися незмінними.

У кожній телефонній розмові чітко розмежовані комунікативні ролі співрозмовників: той, хто телефонує (адресант) і той, хто приймає повідомлення (адресат, абонент), хоча можлива й участь третьої особи — посередника (секретаря, диспетчера, оператора чи ін.), який допомагає встановити контакт адресанта з адресатом.

Інколи доцільно попередньо узгодити з абонентом дату й час телефонної розмови та її тему, щоб він був на місці, вільний від виконання інших обов’язків.

До ділової телефонної розмови слід завчасно готуватися. А саме:• укласти чіткий план спілкування (• мати поряд допоміжний матеріал (

нагально знадобитися як додаткова інформація)',• мати напохваті чим і на чому зафіксувати потрібну інформаДеякі сучасні офіси мають автовідповідачі або ж автоматизовану систему запису всіх «вхідних» і

«вихідних» телефонних дзвінків, що певною мірою спрощує збереження, оброблення інформації й повністю виключає її спотворення.

Вербальне телефонне спілкування висуває перед співрозмовниками низку обов’язкових етикетних реплік (кліше, шаблонів), якими, неначе паролями, обмінюються обидві сторони роз-мови.

Адресант після короткого вітання називає своє прізвище, ім’я та ім’я по батькові, посаду й організацію, яку він представляє (порядок може бути зворотний). Якщо слухавку взяв не той, хто


вам потрібен, слід увічливо попросити покликати його до телефону. У разі відсутності потрібної вам людини в офісі взагалі та коли ви не встигли відрекомендуватися, ви можете почути: «Хто його запитує?» Назвавши себе, можна попрости:

• занотувати інформацію для подальшої передачі;• попередити потрібну вам людину про час, коли ви знову зате• щоб вам зателефонували, назвіть номер телефону та час.Але в усіх зазначених вище випадках варто поцікавитися,з ким ви щойно розмовляли.Адресат, приймаючи «вхідний» дзвінок, із метою економії часу, після відповіді на вітання,

мусить відразу назвати організацію, відділ, свою посаду, прізвище, ім’я та ім’я по батькові (порядок може бути зворотний).

Подібний вступ надає розмові робочого тону й ритму. Декілька загально усталених правил:• службовий телефон — переважно для службових справ;• телефон загального користування має бути розташовано в зруч

звукоізольованому місці;• говорити слід чітко, стисло й коректно;• уважне слухання виключає постійне перепитування;• не слід прохати про значну послугу малознайому людину;• слід пам’ятати, що телефонна розмова — це діалог, а не моно• телефон дієвий, але не визначальний засіб вирішення важли

вирішуються лише під час особистої зустрічі;• у випадку роз’єднання, поновлює зв’язок той, хто телефо• закінчує розмову той, хто телефонував.Характер службових телефонних стосунків, окрім зазначених правил, визначають такі чинники,

як: ступінь близькості (знайомства) співрозмовників, їхній вік, посада, стать тощо.Оскільки специфіка телефонного спілкування виключає допоміжні невербальні засоби (жест,

міміка, показ тощо), співрозмовникам треба якомога вимогливіше добирати й висловлювати потрібні слова, фрази. Визначальними в цьому випадку будуть швидкість, чіткість,розбірливість, інтонація, наголос, пауза та інші складові нормативи культури усного ділового мовлення (За М. Зубковим).

Пам’ятайте про те, що ваше мовлення — це ваша візитівка і візитівка фірми, де ви працюєте. «Так» кажуть як ствердження на питання, що вам поставлять. Казати «слухаю» теж не реко-мендують, адже і так зрозуміло, що ви не закрили вуха.

Рекомендують говорити спокійно і з гідністю. Не можна ставити запитань на зразок: «Що вам потрібно?», «Що ви хотіли?». Краще запитати: «Чим я можу вам допомогти?», «Чи можу я вам допомогти? ».

Не можна використовувати в діловій розмові «слів-паразитів»: ага, угу, еге. Для підтвердження думки, що ви з цікавістю слухаєте, вживайте слова: звичайно, я вас розумію, так.

Якщо вашого колеги немає на місці, а його просять до телефону, не можна відповідати «Його нема». Потрібно сказати: «Буде о 15-ій годині. Чи не хочете ви щось Миколі Івановичу передати? ».

Якщо ви помилилися номером, вибачтеся і припиніть розмову словами: «Прошу вибачення, це помилка».

У розмові часто вживаними можуть бути формули ввічливості: Прошу! Пробачте за турботу! Дякую за увагу! Дякую за інформацію! До побачення!

У години прийому відвідувачів телефон рекомендують вимкнути (За Т. Гриценко).IV. Закріплення матеріалуВиконання системи практичних завдань► Виправте помилки, допущені під час телефонного спілкування.1. Алло, з ким я розмовляю? 2. А коли вона прийде? 3. А хтоце дзвонить? 4. Куди я потрапив? 5. Валентина Павлівна немає часу теревені правити з вами. 6. А

навіщо вам Дмитро Вікторович? 7. Гукніть мені Шаповалову по телефону. 8. Тут такі не мешкають. 9. Чого ви хотіли? 10. Давайте мені Миронюка швидше.

11. Аліно Анатоліївно, не маю часу на розмову з вами. 12. Не натут серйозні люди. 13. Це не моя справа, звертайтеся до директора.

► Прочитайте. З’ясуйте, у яких діалогах співрозмовники не


дотримують етикетних правил спілкування телефоном.Діалог М 1— Алло!— Так, слухаю Вас.— Алло! А який це номер?Діалог М 2— Алло!— Фірма — Я вам телефонувала з приводу рекламної підтримки десь, може, з місяць тому.Діалог М З— Алло.— Катерино Михайлівно, добрий день. Вас турбує видавництво «Освіта». Це Тетяна Григорівна.

Чи маєте ви зараз вільний час?— Так, я слухаю.— Ми з вами домовлялися про закупівлю підручників для дев’ятих класів...Діалог М 4— Алло.— Добрий день! Це ж класний керівник мого Сашка? Ви, Анто- ніно Павлівно? Я телефоную

домовитися про те, щоб мій синок Сашко сьогодні не брав участі у шкільному змаганні, оскільки ми збираємося ввечері, десь о 18.00 їхати до бабусі. А якщо він буде змагатися, то ми, звичайно, не встигнемо, адже йому потрібно буде ще пообідати, переодягтися, відпочити. Ну от, я вас і попередила.

Діалог М 5— Алло.— Добрий день, будьте ласкаві Олександра Валерійовича Петрова.— Я слухаю.— Пробачте, я вас не впізнав. Це Сергій Вікторович Ященко вас турбує.— Здрастуйте, а я як раз чекаю вашого дзвінка.— Я обіцяв зателефонувати о другій, а зараз вже майже третя.— Нічого страшного.Діалог № 5— Алло. Це Оксана Оводюк. А можна покликати до телефону Марину Підсуху?— Ви помилилися, треба уважніше номер набирати.— Вибачте, а куди це я потрапила? Що це за номер?Дослідження-відновлення► Відновіть телефонний діалог і продовжте його.Діалог № 1— Доброго дня! До вас звертається випускник Харківської школи № 17. Чи можу я вступити до

вашого університету?— А коли починається прийом документів?— Чи враховується те, що я закінчив школу з відзнакою? — Так, відділ кадрів слухає.— Зачекайте, будь ласка, я його покличу.— Добрий день! Спасибі, що зателефонували. Ми розглянули ваше резюме. Гадаю, ви нам

підійдете. Чи не могли б ви під’їхати до нас в офіс завтра о дев’ятій ранку?— Гаразд, я розумію. Коли вам буде зручно?— Тоді домовилися. Чекаю на вас о десятій завтра.Ситуативне завдання. Робота в парах► Учні отримують завдання на картках. Потрапивши в кон

мають записати діалог телефонної розмови, дотримуючись правил мовленнєвого етикету.Ситуація М 1► Уявіть, що ви телефонували своїй двоюрідній сестрі й поми

телефонної розмови.Ситуація № 2► Уявіть, що ви маєте зателефонувати своєму начальнику й від


діалог телефонної розмови. Ситуація № З► Уявіть, що вам телефонує представник фірми й пропонує замо

Запишіть діалог телефонної розмови. Ситуація № 4► Уявіть, що ви телефонуєте на підприємство й прагнете домо

Запишіть діалог телефонної розмови.Ситуація № 5► Уявіть, що ви телефонуєте на підприємство, а потрібної особи на місці немає. Запишіть діалог

телефонної розмови.Робота в групах► Складіть і розіграйте діалоги телефонної розмови, що могли б відбутися: 1) між класним

керівником і учнем з приводу хвороби (телефонує другий); 2) між класним керівником і батьком невсти- гаючого учня (телефонує перший); 3) між підлеглим і керівником (телефонує другий); 4) між представником фірми й людиною, яка зацікавлена в цієї фірми придбати будівельні матеріали.V. Контрольно-корекційний етапБліц-опитування► Дайте відповіді на тестові запитання.1. Якщо до телефону підійшов не той, хто вам потрібен, ви поА Покласти слухавку й ще раз зателефонувати.Б З’ясувати причину своєї невдачі.В Перепросити й звернутися з проханням покликати потрібну вам людину.2. Якщо телефонуєте ви, то...А Насамперед запитаєте, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди.Б Насамперед запитаєте прізвище, ім’я, по батькові свого співрозмовника.В Насамперед привітаєтеся, назвете організацію, яку ви представляєте, також своє прізвище,

ім’я, по батькові.3. Телефонна розмова — це: ...А Розмова двох і більше осіб із метою отримання певної інформації, вирішення важливих

проблем.Б Один із різновидів усного мовлення, що характеризується спеціальними ознаками,

зумовленими екстрамовними причинами.В Одна з найпоширеніших форм публічного виступу.4. Якщо телефонують Вам, то Ви насамперед...А Запитаєте прізвище, ім’я, по батькові свого співрозмовника. Б Привітаєтеся, назвете своє

прізвище, ім’я, по батькові.В Знімете трубку й назвете організацію, яку Ви представляєте.5. Телефонна розмова складається з таких етапів: ...А Вступ, основна частина, закінчення.Б Момент налагодження контакту, викладення суті справи, закінчення розмови.В Момент налагодження контакту, прощання.6. Ініціатива закінчення розмови зазвичай належить тому...А Хто телефонує;Б Кому телефонують;В Будь -кому.► Доведіть, що дотримання правил мовного етикету під час спіл

обов’язкова умова.VI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання► Запишіть телефонну розмову між секретарем та абітурієн

вступу до навчального закладу.Урок № 20РИТОРИКА ДАВНЬОГО РИМУ.ЦИЦЕРОН ЯК ТЕОРЕТИК КРАСНОМОВСТВАМета: подати відомості одинадцятикласникам про особливості риторичного ідеалу в Давньому Римі, про внесок Цицерона в розвиток красномовства;

розвивати увагу, пам’ять, творчі вміння; розширювати науковий світогляд учнів, виховувати


пізнавальний інтерес до риторики.Тип уроку:урокзасвоєннянових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця для заповнення «Цицерон як теоретик красномовства».ХІД УРОКУ

Істинно красномовний той, хто звичайні речі виражає просто, великі — велично, а середні — помірно

ЦицеронI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нового матеріалуНавчальне аудіювання

► Прослухайте текст. Визначте стиль, у якому він оформлений.Доведіть свою думку.

РИТОРИКА СТАРОДАВНЬОГО РИМУВойовничий і практичний Стародавній Рим холодно сприймав грецький культ краси в усьому,

тому виробляв свій ораторський ідеал. Для римської ментальності не характерний культ гарного слова, звукової гармонії, насолоди пишномовністю. Політична система цієї могутньої імперії потребувала практичного красномовства в сенатських дебатах. Якщо в Давній Греції заняття рито-рикою мали масовий характер, то в Стародавньому Римі це було сферою законодавства, політики, влади — консулів і сенаторів. Політики сперечалися між собою, відстоюючи свої проекти й інте-реси. А народ (плебс) реагував тільки шумом і криком на сходках.

Давньогрецька риторика служила богам, тому шукала краси й пишності, а вже потім — гармонії, добра й істинності. Давньоримська ж мала пряме життєве призначення і йшла навпаки — від простоти й практичності до краси й пишності. Про це свідчить відомий афоризм Катона Старшого: «Тримайся суті справи — слова знайдуться». Грецьку риторику називали аттічною, римську — азіанською.

Для давньоримської риторики характерними є кілька ознак. Одна з них — інвективність, тобто розвінчуваність. Інвектива зазвичай супроводжувалася іншою ознакою негації — грубуватим гумором, який дуже подобався плебсу. З розповіді Плутарха відомо, що одного разу, коли римляни домагалися хліба, Катон, аби відвернути їх від бунту, почав промову словами: «Важке завдання, громадяни, говорити зі шлунком, у якого немає вух».

Ще однією прикметною ознакою римської риторики є її афористичність: «Приватні злодії марнують життя в колодках і путах, громадські — у золоті й пурпурі» (Катон). Інші риторичні засоби — нагромадження дієслів, метафори, антитези — органічно ввійшли в римську риторику. Проте основою її завжди були сумлінно дібрані й згруповані факти (Л. Мацько, О. Мацько).

► Порівняйте риторику Давньої Греції та Давнього Риму.► Складіть таблицю «Особливості риторики Давньої Греції і ДавРобота з текстом► Прочитайте текст. Визначте його стиль, тему та основну думку. Коротко перекажіть.РИТОРИКА ЦИЦЕРОНА Найвидатніший оратор і ритор римської риторики був відомим

політичним діячем, філософом, письменником, що помножувало його успіхи в красномовстві. Марк Туллій Цицерон (106-43 pp. до н. е.) вчився в грецьких риторів і, розуміючи, що шлях до політичної влади в Стародавньому Римі пролягав через судові справи, зайнявся адвокатською практикою, з головою поринувши в тяжби старовинних римських родів і ставлеників диктатора. Вигравши справу, Цицерон виїхав до Греції вчитися ораторському мистецтву. Повернувшись збагачений досвідом до Риму, він швидко досягає політичної влади. Його призначають керувати островом Сицилія, де вже був злодійкуватий намісник Гай Веррес. Сицилійці звертаються по допомогу до адвоката Цицерона, і він сміливо виступає проти корупції. П’ять промов «Проти Верреса» стали блискучими зразками політичного красномовства. Цицерон переміг, гроші повернуті сицилійцям, а Гай Веррес — у вигнанні.

Цицерон створив власний ораторський стиль, який навіки став взірцем красномовства засобами класичної латини. Він поєднав у своєму стилі простоту, безпосередність і пишність, інтелект і почуття, логіку й екстаз.

Улюбленим художнім прийомом Цицерона була ампліфікація, перелік із метою емоційного нагнітання звинувачень: «Я стверджую, що в усій Сицилії, такій багатій, такій давній провінції, у


якій так багато міст і таких багатих домів, не було ні одної срібної, ні одної корінфської або делонської вази, ні одного дорогоцінного каменя чи перлини, ні одного предмета із золота або слонові кістки, які би він [Гай Веррес] не розшукав, не роздивився і не забрав собі».

Цицерон широко користувався прийомами історичної аналогії (паралелі), персоніфікації. Цицерон любив етичні антитези: «Адже на нашій стороні бореться почуття честі, на тій — нахабство; тут — сором’язливість, там — розбещеність; тут — вірність, там обман».

Цицерон став консулом, бажаючи втілити свій ідеал політичного діяча в життя, примирити всі суспільні верстви. Однак усе змінювалося, вороги перемагали, політики зраджували, і тільки Цицерон залишався вірним Римській республіці, за що його й убили воїни Антонія, привезли голову Цицерона своєму повелителю.

У політичній діяльності Цицерон піднімався до консула й падав до вигнання, але в ораторстві завжди залишався неперевершеним майстром і патріотом: громив жорстоких імператорів, змовників, заколотників і казнокрадів. Його промови починалися патетичними риторичними запитаннями, далі до них додавалися анафори і повтори.

З риторичної спадщини Цицерона залишилося 58 промов, три трактати про ораторське мистецтво «Про оратора», «Брут», «Оратор», листи, філософські «Тулусканські бесіди», інші твори з етичних тем.

У праці «Про оратора» Цицерон на класичній грецькій риториці створює риторичний ідеал оратора. Ораторське мистецтво має служити високій і благородній меті. Тільки в єдності зі знанням і досвідом риторика може породити політичного вождя. Красномовство — вершина науки. Це важке мистецтво, бо вимагає від оратора знань з багатьох наук. Основою епосу має бути уявлення про природу, керовану розумом, і про душу з чотирма добродійними ознаками — мудрістю, справедливістю, мужністю і помірністю. Оратор з такою душею матиме моральний обов’язок слу-жити народу й батьківщині й відчувати від цього щастя. До особи оратора Цицерон висував багато вимог: бути уважним, мати досконалу пам’ять, гартувати волю. Красномовство — завжди супутник миру, товариш спокою (За Л. Мацько та О. Мацько).

► На основі прочитаного заповніть таблицю «Цицерон як теоретик красномовства».Основні

біографічні Назви

працьРиторични

йУлюблені

риторичні

Вільний диктант► Запишіть текст під диктовку. Доберіть назву.Методичний коментар. Для проведення вільного диктанту вчитель виразно читає весь текст, а

потім текст по частинах.Кожну частину читають лише один раз, після чого учні записують, як запам’ятали, сприйняли

уривок. Після запису всього тексту не доцільно робити повторне читання тексту.Марк Фабій Квінтіліан увійшов в історію як прихильник педагогічної риторики. Він бачив

занепад традиційного красномовства й причиною цього вважав погане навчання та виховання ораторів. На його думку, вирішальне значення для розквіту красномовства має особистість кожного оратора, його освіта й моральність, знання філософії, вироблення смаку, гідна поведінка й вишукана мова. Про це він написав у праці «Освіта оратора».

Квінтіліан високо цінував красномовство Цицерона, вивчав його, використовував у своїй риторичній школі й говорив учням: «Чим більше тобі подобається Цицерон, тим більше будь упевнений у своїх успіхах». Але сам Квінтіліан другим Цицероном не став: інший час, інша ситуація, інша особистість. Зате він перевершив усіх у педагогічній риториці. Якщо Цицерон уважав основним для ритора знання життя, практику в сенаті й на форумах, досвід ораторів-сучасників і постійне вдосконалення, то Квінтіліан — навчання в риторичні школі, засвоєння всіх премудростей науки риторики, використання зразків великих ораторів минулого. Цицерон бачив в образі оратора філософа, мислителя, благодійника, Квінтіліан намагався вивчити й виховати оратора — гарного, вишуканого стиліста. Цицерон був у вічному пошуку натхненної риторики, а Квінітілан сумлінно досліджував те в риториці, що вже зробили інші. І про це написав дванадцять риторичних книг під загальною назвою «Institutio oratoria» (М. Микитюк; 185 слів).IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Виконайте риторичний аналіз тестів Цицерона.


Урок № 21ВІТЧИЗНЯНА РИТОРИКА. МОВОТВОРЧІСТЬІ. ВИШЕНСЬКОГО, Г. СКОВОРОДИ, Ф. ПРОКОПОВИЧАМета: розширити відомості про розвиток вітчизняної риторики, показати непересічне місце І. Вишенського, Г. Сковороди, Ф. Прокоповича у формування

риторичної традиції; розвивати монологічне мовлення, навички аудіювання, читання мовчки; розвивати пам’ять, уважність, повагу до видатних діячів української культури.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, портрети І. Вишенського, Г. Сковороди, Ф. Прокоповича.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньБесіда з учнями► Дайте відповідь на питання.1. Пригадайте, що вам відомо про І. Вишенського та його твор2. Розкажіть про життєвий та творчий шлях Г. Сковороди.3. Охарактеризуйте діяльність Ф. IV. Засвоєння нових знаньРиторична гра «Запам’ятаємо» в групах► За кілька хвилин прочитайте текст. Намагайтеся запам’ятати якомога більше деталей. Після

прочитання перекажіть текст іншій групі «по ланцюжку» — перший учень групи говорить одне речення, другий учень також говорить речення, яке продовжує розповідь, і так далі по черзі кожен представник групи називає своє речення. Таким чином утворюється цілісна розповідь. Після переказу накресліть порівняльну таблицю «Мовотворчість Івана Вишенського та Григорія Сковороди».

Група 1Тематика полемічних творів потребувала розширення рамок риторичних засобів за рахунок

введення живомовної експресії та вже значних на той час мовних надбань українською фольклору. Тому й такий великий захисник церковнослов’янської мови, як Іван Вишенський широко використовував у своїй творчості просту мову. Навіть у творах, написаних слов’яноруською мовою, трапляються елементи «простої» мови. Твори Івана Вишенського збагачені словами та виразами української народної мови: але, барило, будувати, воли, волосся, вирок, глитати, горілка, гос-тинець, жебрак, кожем’яка, коні, лічба, лях, отрута, хата; як у маслі плаваєте, з ласки Божої тощо.

Про те, що Іван Вишенський досконало володів риторикою, свідчить стиль його послань. На думку М. Возняка, він «дуже зручно користувався всіма викрутасами риторичного мистецтва».

Мовний стиль Івана Вишенського ґрунтувався на засадах античної риторики та гомілетики (церковної риторики). Це видно з текстів послань, у яких є стилістичні засоби (фігури), відомі ще з часів античної риторики — риторичні звертання, запитання й оклики, анафори, нагнітання слів і речень, розгорнені антитези. Завдяки таким засобам, сильним, різким висловам послання Вишенського ставали вогненними полемічними памфлетами.

Прямі звинувачення, виражені фігурами багатоступеневих антитез, створюють іронічний колорит тексту. Кожна теза називається на початку абзацу. Далі йде розгорнутий виклад — запе-речення і висновок-узагальнення.

Оригінально витворені й майстерно використані у творах Вишенського словесні художні засоби: новотвори-епітети: сре- брополмисная трапеза', метафори абстракцій: союз любеє, суд зависти; порівняння з народних фразеологізмів: як пустое коло млинное.

Особливо досконало розробив Вишенський такий прийом (відомий, до речі, з античної риторики, який увів Сократ), як діалогізація викладу, іронія і фігури її вираження, наповнивши їх українським матеріалом.

І мораль, і пристрасті, й оригінальна мовотворчість Вишенського є настільки виразними, що поставили його до ряду най- видатніших творців давньої книжної української мови, зробили предтечею української публіцистики.

Група 2


У Києво-Могилянській академії вчився видатний представник давньої книжної української мови, поет у стилі релігійного бароко, філософ Григорій Савич Сковорода. Мовотворчість Григорія Сковороди реалізувалась у різноманітних жанрах: філософські й педагогічні трактати, притчі, байки, оригінальна й перекладна поезія, проповіді й епістолярій.

Мовний стиль Г. Сковороди позначений характерними рисами українського бароко, зокрема риторизмом. Хоч і заявляв Сковорода, що істина має просту мову, сам же широко використовував фігуральні вирази, метафоричні конструкції, символи, майже весь арсенал поширених тоді у світській і духовній культурі прийомів і засобів красномовства (епітетів, антитез, перифраз, ампліфіка- цій, асонансів та ін.). Мовотворчість Сковороди поповнила українську мову афоризмами, словами і виразами, що закріпилися з певним образним значеннями: світ, ловив мене, та не впіймав; народ спить, но всякий сон есть пробудний; сродна праця; всякому городу нрав і права; сад божестенных песней.

Григорій Сковорода, як пише В. Шевчук, «освітив розумом не тільки свою епоху, але й перелив своє світло у віки наступні, адже його наука стосувалася основного в житті: яка ти, людино, що можеш і як тобі жити» (За Л. Мацько та О. Мацько).

Лінгвістична гра. Навчальне аудіюванняМетодичний коментар. За двері виходять п’ять учнів. Решта класу слухає текст байки Г.

Сковороди «Собака і вовк». Учні мають стисло записати основні моменти. Після прослуховування заходить перший учень. За вибором учителя один учень із класу має переказати йому зміст почутого тексту. Учитель не виправляє допущених помилок у передачі змісту. До класу запрошується другий учень. Перший має переказати йому те, що він зрозумів з розповіді однокласника. Запрошується третій учень. Зміст тексту переказує другий учень. За ним четвертий та п’ятий. Після переказу п’ятого учня учасники гри аналізують, хто краще зміг відновити зміст повідомлення, хто й чому припустився помилок.

СОБАКА І ВОВКУ Тітира, пастуха, жили Левкон та Фірідам, два пси, у великій дружбі. Вони прославились і серед

диких, і серед домашніх звірів. Вовк, від заздрості на їхню славу, вишукав хвилю і став набиватися до них у друзі.

— Прошу мене любити та жалувати, панове мої,— казав Вовк з удаваною чемністю.— Ви мене надзвичайно вщасливите, коли дозволите мені бути третім вашим товаришем. Вважатиму це собі за велику честь.

Потім понарозказував їм про славних і багатих предків своїх, про модні науки, у яких стараннями батьків був вихований.

— Коли ж,— додав Вовк,— родом та науками хвалитися серед розумних вважається за дурість, то маю кращі гідності, щоб ви мене оцінили й полюбили. Я на обох вас схожий, а голосом і волосом — на пана Фірідама... В одному лише не криюся, що маю хвіст лисячий, а погляд вовчий.

Левкон відповів, що хоч Тітир на них зовсім не схожий, однак є третім для них другом, що він без Фірідама ніякого діла не починає. Тоді Фірідам сказав таке:

— Голосом і волосом ти справді на нас схожий, але серце твоє далеко стоїть. Ми стережемо вівці, задоволені вовною і молоком, а ви з овець шкуру здираєте і їсте їх замість хліба. Найбільше ж не подобається нам дзеркало душі твоєї — хитрий погляд твій, що скоса на баранця позирає, який онде ходить неподалік.

Сила: І рід, і багатство, і чин, і споріднення, і тілесні принади, й науки не спроможні утвердити дружбу. Лише серця, думками єдині, й однакова чесність людяних душ, що у двох чи трьох тілах живуть,— ось де справжня любов і єдність... (Г. Сковорода).

► Знайдіть та охарактеризуйте в байці прийоми й засоби красРобота з текстом у міні-групах (по 5 осіб)► Прочитайте текст. Розробіть до нього тестові питання (кожна міні-група має скласти 12

тестових питань із 4-ма варіантами відповідей, що відображають розуміння фактичного змісту тексту, його теми й основної думки, типу, стилю тощо). Після цього проводиться контрольно-рефлексивний етап — презентація роботи груп (кожна міні-група пропонує іншим учасника відповісти на сформульовані тестові завдання й оцінити рівень рецептивних умінь і навичок). Проводиться також конкурс на краще текстове запитання.

Феофан Прокопович залишив велику наукову, публіцистичну та художню спадщину, у якій значна частина належить риториці. У його часи ще зберігався старий поділ науки і мистецтва, у


якому провідне місце посідала риторика, красномовство, ораторська проза. Риторика розглядалася як універсальна наука про слова і життя. Вона охоплювала собою, крім власне риторичної науки, церковне і світське красномовство, філософську та історичну прозу, сягала меж художньої.

Праця Феофана Прокоповича «Про риторичне мистецтво», написана за тодішньою науковою традицією латиною, звернена до української мови, про що видно з посвяти: «Книжок 10 для навчання української молоді. Риторика Феофана Прокоповича складається з 10 книг, у яких висвітлено основні питання риторичного курсу, що читався ним у Києво-Могилянській академії.

Прокопович ставив високі вимоги до таланту, знань, мовних умінь оратора, адже він «проводить найважливіші справи», «розкриває, переслідує злочини, дискутує про чесноти і достоїнства, відкриває таємниці природи, нарікає на нестійкість долі, величаво прикрашає мужів, що здобули славу, тлумачить священні справи трисвятого і найбільшого Бога, виголошує похвали, викладає народові накази і закони».

Феофан Прокопович пише, що з красномовства походить багато благ як громадських, так і приватних, божественних і вигід людського життя. На думку Прокоповича, основне призначення риторики — патріотичне, формування суспільної думки. Наступне — «промовою запалити інших до діяльного виконання завдань» у військовій справі. Далі — безкровно, словом перемагати бунти й повстання.

Великого значення надавав Прокопович теорії і методиці риторики. Основну частину його риторичного курсу складають розробки стилів і жанрів, композиції текстів, способів словесного вираження, риторичних фігур. В естетичній концепції Прокоповича риториці належало головне місце, вона — «цариця мистецтв». Тому і в розробці техніки та методики красномовства він великого значення надавав художньому вимислу й художнім засобам (метафорам, епітетам тощо) його вираження, формуванню вмінь образного мовлення шляхом наслідування кращих зразків.

Ф. Прокопович визначив, який тематично-предметний зміст, яка міра експресії і які мовні засоби відповідають поняттю «високий стиль», а які — поняттям «середній» та «низький» стилі. Так, високим стилем (величавим, поважним) рекомендується говорити про видатні й дуже важливі справи — божественність (небесні, вічність) і людські (суворі і справедливі закони, мудрі і героїчні вчинки, перемоги тощо) — з великою силою почуттів та емоцій (захоплення, пристрасті, подиву, болю, страждання).

Середнім (поміркованим) стилем належить говорити про теми й предмети звичайні, про людське життя без високостей, але гідно, поважно. Мова повинна бути гарною і приємною.

Низьким (простим, фамільярним) стилем можна говорити про справи малі, низькі, мізерні, щоденні, побутові, господарські. Мовні засоби цього стилю не мають величі, урочистості. Серед них можуть бути жарти і дотепи, просторічні слова. Ф. Прокопович допускав таку можливість, коли в промові можуть бути елементи двох, а то й трьох стилів (За Л. Мацько та О. Мацько).V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Виконайте одне із завдань (на вибір): 1. Напишіть реферат за темою: «Григорій Савич

Сковорода як видатний представник української думки»; 2. Законспектуйте працю Феофана Прокоповича «Про риторичне мистецтво».

Урок № 22УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 7. КОНТРОЛЬНЕ ЧИТАННЯ МОВЧКИМета: розширитивідомості школярів про життя та діяльність Феофана Прокоповича; перевірити вміння читати мовчки, розуміти незнайоме

висловлювання; виховувати повагу до культури рідної країни, видатних діячів.Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, тести.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Проведення контрольного читання мовчки тексту► Прочитайте мовчки текст від початку до кінця.Цікавою і складною була життєва доля найвидатнішого ритора і найкращого українського

оратора кінця XVII — початку XVIII ст. Феофана (Єлезара, Єлисія) Прокоповича. Рано залишившись круглим сиротою і зростаючи під духовним впливом свого дядька ректора Київського


колегіуму, що стане згодом знаменитою Києво-Могилянською академією, Феофана Прокоповича, малий Єлизар був зарахований учнем, захопився навчанням і швидко став кращим учнем — сенатором.

Слід зазначити, що цей навчальний заклад мав складну структуру й таку організацію навчально-виховного процесу, що забезпечувала високий рівень освіти. Весь навчальний курс тривав два-надцять років і складався з нижчої і вищої освіти. Нижча частина мала шість років навчання (вивчали читання, письмо, латинську, давньогрецьку, старослов’янську мови, арифметику, природничі науки, граматику, синтаксис, піїтику, риторику).

Вища частина складалася з класів філософії і богослов’я.Місце учня визначалося рівнем його успішності. На перших лавах сиділи найкращі студенти —

сенатори.Успішно закінчивши академію, Єлизар усе ж відчував, що є ще ним не пізнане й воно там, у

Західній Європі. Так у Єлезара визріває мета — повчитися в католицькому єзуїтському училищі, і він залишає Київ та православ’я. Його як перекинчика (з православ’я в католицизм) охоче приймають у монастирі Базиліанського ордену, висвячують в уніатського ченця Єлисія і зараховують до католицького училища Володимир-Волинського кафедрального монастиря. До його послуг єпископська бібліотека, де багато нових трактатів. Нарешті, він читає те, про що тільки чув: «Метафізичні роздуми про першу філософію» французького філософа Рене Декарта, «Математичні початки натуральної філософії» Ісаака Ньютона.

Єлезар приїхав учитися, але він був настільки освіченим, що вже на четвертий день занять його призначили викладачем риторики і поетики.

Католицька церква пишно шанувала Єлезара Прокоповича, сподіваючись використати цього талановитого українця в боротьбі з православною церквою, а в Києві його проклинали як зрадника. Його освіченість, талант і працьовитість помітили у Витикані й запросили до Римської католицької академії. Тут Єлисею стала доступною багата ватиканська бібліотека, лекції найкращої професури, знайомства з видатними людьми. Єлизар читає твори Томазо Кампанелли «Місто Сонця», Міколая Коперника «Про обертання небесних сфер», Джордано Бруно «Про нескінченність, всесвіт і світи», твори Галілео Галілея, вивчає французьку й іспанську мови, під час вакацій знайомиться з Пари-жем, Мадридом, Лондоном.

Нарешті Єлисея приймає сам Папа Римський Клементій, готуючи його до висвячення в єпископи, обрання кардиналом і, можливо, навіть на своє місце. Єлисей має чарами свого слова навертати в майбутньому східних слов’ян до католицької церкви. Це нечувана кар’єра.

Та почуття синівської любові до України переважило все, і Єлисей, закупивши всі місця в поштовому диліжансі, тікає ним з Італії.

Змучений, три дні стояв Єлисей під брамою Почаївської Успенської лаври на колінах, благаючи прощення.

Ченці плювали на нього, прочани кидали каміння, лаяли й ображали, а він радів, що чує рідну мову. Після епітимії (моління на колінах у темній келії 40 діб, чорний хліб і вода) Єлисея постригли в ченці православної церкви і дали нове ім’я — Самуїл,щоб він міг повернутися до Києва.

У Києві митрополит його благословив, дозволив взяти ім’я дядька Феофана Прокоповича й призначив викладачем риторики, піїтики і філософії Києво-Могилянської академії.

Почався найпродуктивніший етап життя і творчості ритора й оратора, філософа й богослова, письменника і префекта та ректора академії.

У лекціях Феофан Прокопович висловлює нові погляди на світ і суспільство, збагачені як античною давньогрецькою і римською спадщиною, так і новітніми ідеями його західноєвропейських сучасників. Він розтлумачує нові поняття, цитує багато творів в оригіналі, майстерно викладає матеріал. Як істинний оратор він захоплює молодь, яку сам же й шукає по селах і містечках України, відбираючи на навчання найздібніших.

До нього в Києві були вертепні вистави, у яких грали ляльки. Прокопович вперше поставив для простих киян на Житньому ринку на Подолі драму «Володимир» з живими акторами.

Феофан Прокопович писав гарні ліричні поезії («Плаче пастушок у тривалу негоду», «Каяття запорожця»), філософські й політичні трактати, сповнені любові до України й патріотичного пафосу («Духовний регламент», «Слово про власть і честь царську»).

Останній період життя і творчості Феофана Прокоповича започаткований знайомством із царем Петром І, який приїхав до Києва. Прокоповичу доручено привітати в Софійському соборі царя за


законами мистецтва. Феофан Прокопович так майстерно виголосив змістовну епідейктичну промову, що цар помітив його мудрість і здивувався, чому досі він тільки викладач. Феофан Прокопович говорив, звертаючись до царя:

— Мудрий навчителю наш, муже державний, просвітителю і перетворювачу, ти несеш світло людям, яко Прометей ніс вогонь... І ти простий, близький, як святий... Володієш однаково браво мечем і сокирою, державним словом і плугом...

Вдруге довелося Прокоповичу вітати царя в Софійському соборі в Києві після його перемоги під Полтавою. Тоді він прочитав оду, і цар сказав митрополиту, що Прокоповичу давно треба бути ректором.

На посаді ректора Прокопович оновив навчальний план. Головна увага тепер приділялася природознавству, математиці, геометрії, історії, географії, філософії, класичним мовам. Прокопович вимагав, щоб кожний викладач і спудей писали вірші й п’єси українською мовою і ставили їх на Житньому ринку на Подолі перед народом. Києво-Могилянська академія стала одним із найпере- довіших і найвпливовіших вищих навчальних закладів Європи. Росія не мала такого, і тому Петро І переводить Феофана Прокоповича до Петербурга єпископом псковським і нарвським. Цей поворот у долі Прокопович також намагається використати на користь України, сподівається допомагати Києво-Могилянській академії з Петербурга, примножувати славу свого народу. Багато добрих справ зробив Прокопович для Росії, ставши «короною російського красномовства», але вдячності не одержав. Помирав у самотності й бідності, із гіркою думкою: «О голово, голово, розуму впившись, куди ся прихилиш?» (Л. Мацько та О. Мацько; 838 слів).IV. Виконання тестових завдань► Дайте відповіді на тестові завдання.Варіант 11. Найкращих учнів у Києво-Могилянській академії назиА єпископами;Б сенаторами;В спудеями;Г студентами;2. Ім’я, яке дали А Самуїл;Б Феофан;В Єлисей;Г Єлезар.3. Епітимія — це...А отримання нового імені;Б особливий вид навчання;В покарання;Г відділ католицької церкви.4. Єлисеєм А народився;Б став католиком;В повернувся до православної церкви;Г став ректором.5. Феофан Прокопович А сповідував ідеали католицизму;Б прагнув побувати за кордоном;В хотів вивчити іноземні мови;Г намагався поглибити свої знання.6. Феофан Прокопович, Б нові дисципліни, які він вивчив за кордоном;В дванадцятирічну освіту;Г основи католицького віросповідання.7. Ректором А після закінчення колегіуму;Б після повернення із закордону;


В після призначення царя;Г після призначення єпископом.8. У Петербурзі А єпископом;Б сенатором;В ректором;Г кардиналом.9. Католицька церква шанувала А сподівалася використати його для навернення православних;Б прагнула мати освіченого викладача;В хотіла мати нового Папу Римського;Г намагалася налагодити стосунки з православним світом.10. У Росії А мудрим навчителем;Б Прометеем;В єпископом псковським і нарвським;Г короною російського красномовства.11. Феофан Прокопович А ім’я митрополита, ректора Києво-Могилянської академії, яке дали йому при народженні;Б ім’я, яке дали майбутньому ректору католики;В ім’я дядька майбутнього ректора;Г творчий псевдонім ректора.12. Феофан Прокопович А «Духовний регламент»;Б «Слово про закон і благодать»;В «Корону російського красномовства»;Г «Каяття царя».Варіант. 21. При народженні А Феофан;Б Самуїл;В Єлезар;Г Єлисей.2. Вдруге А у Софійському соборі після перемоги царя в битві під Полтавою;Б перебуваючи за кордоном;В у Києво-Могилянській академії під час призначення ректором;Г у Петербурзі, коли Феофана Прокоповича призначили єпископом.3. Ім’я Самуїл А при народженні;Б після повернення із закордону;В після того, як став ректором;Г після того, як став єпископом.4. Лекції А Феофан Прокопович був племінником ректора;Б Феофан Прокопович відбирав на навчання найздібніших; В Феофан Прокопович ставив драми

з живими акторами;Г Феофан Прокопович майстерно висловлював нові погляди, ідеї західноєвропейських

мислителів.5. Перша драма з живими акторами, яку написав А «Духовний регламент»»Б «Каяття запорожця»;В «Володимир»;Г «Слово про власть і честь царську».6. Феофан Прокопович


А не хотів бути Папою Римським;Б йому набридло навчатися в католицьких училищах;В він надзвичайно сумував за рідним краєм;Г католики погано до нього ставилися.7. Епітимія — це вид покарання, який передбачає...А відмову від їжі та пиття;Б зміну імені;В моління протягом сорока діб та практичну відмову від їжі;Г замурування в темній келії.8. Після висвячення в уніатського ченця А до монастиря Базиліанського ордену;Б до католицького училища Володимир-Волинського кафедрального монастиря;В до Римської католицької академії;Г до Києво-Могилянської академії.9. Найбільше під час перебування за кордоном А здобутки західноєвропейської науки;Б кар’єрні перспективи;В досягнення католицької церкви;Г знайомства з видатними людьми.10. Через те, що А прагнули обрати його кардиналом, а згодом — Папою Римським;Б на четвертий день призначили викладачем риторики й поетики;В відкрили йому доступ до ватиканської бібліотеки;Г сприяли обранню його ректором Києво-Могилянської академії.11. Найбільш влучно характеризує А «У лекціях Феофан Прокопович висловлює нові погляди на світ і суспільство, збагачені як

античною давньогрецькою і римською спадщиною, так і новітніми ідеями його західноєвропейських сучасників»;

Б «Феофан Прокопович так майстерно виголосив змістовну епідейктичну промову, що цар помітив його мудрість і здивувався, чому досі він тільки викладач»;

В «Єлезар приїхав учитися, але він був настільки освіченим, що вже на четвертий день занять його призначили викладачем риторики і поетики»;

Г «Багато добрих справ зробив Прокопович для Росії, ставши “короною російського красномовства”».

12. Феофан Прокопович, А вивчали твори Бруно, Коперника, Галілея;Б вивчали математику та мови;В толерантно ставилися до представників іншого віросповідання;Г писали вірші та п’єси українською мовою і ставили їх перед народом.Оцінювання контрольного читання мовчки

№ завдання 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

11

12Варіант 1 Б Г В Б Г А В А А г В А

Варіант 2 В А Б Г В В В Б А Б г ГКількість балів

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Напишіть твір-мініатюру на тему: «Якби я був оратором».Урок № 23УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 8.КОНТРОЛЬНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕСТУ ХУДОЖНЬОГОСТИЛЮ ІЗ ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯММета: проконтролювати й оцінити рівень сформованостівмінь і навичок одинадцятикласників сприймати на слух текст художнього стилю,

усвідомлювати його тему й основну думку; вдосконалювати вміння і навички учнів письмово


докладно відтворювати зміст прослуханого тексту; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати повагу до батьків.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.Обладнання: текст для переказу.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Робота з текстом. Сприйняття і відтворення змістуПерше прослуховування тексту► Прослухайте уважно текст. Намагайтеся усвідомити його тему,основну думку, запам’ятати послідовність викладу матеріалу.

РОМАН БЕЗ КІНЦЯПо закінченні інституту Антон ніколи не забував про неї — про ту, яку любив од першого до

п’ятого курсу і яка не прийняла його любові. Він одружився, мав дітей, життя його посувалося вперед так, як воно посувається в багатьох, він навіть був щасливий у лоні своєї сім’ї, проте з-поміж буденщини раптом починав йому світитись далекий інститут, студентські роки, а в тому світлі найяскравіше поставала дівчина, яку він так без взаємності любив, мучився тією любов’ю, страждав од неї, як од внутрішнього, ніколи не вгамовуваного болю. Коли перебирав спогади, біль той знову повертався до нього, у грудях нило, смоктало, і все навколо ставало нудним і зайвим...

Коли в нього, інспектора обласного відділу народної освіти, з’явилася змога поїхати в село, де — він знав про це від своїх колишніх товаришів — учителювала вона, Антон зважився на цю поїздку відразу. Вже на вокзалі відчув, що думає про свою мандрівку більше, ніж годилося б, що той притаєний біль знову повернувся до нього, породжуючи в душі тужливе і водночас радісне передчуття. Не поїхати? Проте квиток уже було взято, на нього чекали там, у районі, і він зайшов до вагона з таким відчуттям, ніби поїзд повезе його не у віддалений куток області, а в молодість, у її рожевий серпанок з давніми надіями й хвилюваннями... Гримкотіли колеса, й під їхній монотонний перестук до Антона приходили спомини, пов’язані з нею, і від тих спогадів ставало йому душно й млосно. Він не міг всидіти в купе, виходив у тамбур і, дивлячись на мінливі осінні пейзажі за вікном, на тихий осінній усміх природи, думав, що ні, таки не пропали його почуття безслідно, що вони іскрою тліли в купі опалого листя, а оце спалахнула та іскра, й він, либонь, любить зараз так само, як і колись любив, як увесь цей час любив.

Наперед уже уявляв їхню зустріч. Здивується вона, зрадіє, видасть себе чим-небудь, що, можливо, іноді споминала про нього? Звичайно, вони згадуватимуть своїх однокурсників — хто де працює, у кого яка сім’я, з ким що сталося... І що б там вони не почували одне до одного колись, а тепер він неодмінно побачить, як вона змінилася за цих десять років, і що він колись любив її не теперішню, а ту, якою вона була давно і якою вона вже, мабуть, перестала бути. Й під час цієї зустрічі, дивлячись на неї, в її колись таке дороге, запаморочливо миле обличчя, чи зуміє він відшукати те, що не давало йому спокою, що мучило його, чи пощастить йому побачити те, що й досі озивається ниючим болем у серці?

А коли не пощастить? Коли ця зустріч стане для нього звільненням від того тягаря, яким стало для нього це почуття, й душа його, нарешті, здобуде ту незалежність, ту легкість, якої вона прагнула завжди і якої, виявляється, так і не змогла здобути?

Антон зійшов на маленькій станції непоказного районного містечка, задумливо пройшов у пристанційний сквер і сів на лаві. Стежив, як повільно спадає на бур’янисту клумбу осокорове листя.

Так просидів з годину, а потім повернувся на вокзал, узяв квиток на найближчий поїзд і поїхав назад додому. Був спокійний, не такий знервований, як перше. Антон пояснив собі так: «Ні, я не можу їхати в її село, бо я неодмінно після цього розлюблю її. Я не хочу тієї свободи, яку мені дасть ця поїздка, я хочу й далі відчувати неволю, я хочу й далі любити її. Нехай вона буде в моїй пам’яті такою, як була колись, я не хочу розчаровуватись». Він таки справді хотів, щоб отой задавнений біль у грудях не полишав його, щоб із його життя не звітрились бодай мрії- спогади.

Він повернеться додому, скаже дружині, що в дорозі раптово занедужав, два дні не ходитиме на роботу. Й ніхто ніколи не довідається про той роман, який він пережив під час цієї поїздки, про той роман його мрій, якому не було кінця — й не буде... (Є. Гуцало, 617 слів).

Складання плану


► У чернетках складіть план тексту або запишіть тези.► Прочитайте творче завдання до переказу.Продовжте текст, подаючи власні роздуми з приводу таких питань:1. Як ви розумієте назву твору?2. У якому стані перебуває 3. Чому Антон 4. Як ви гадаєте, чому 5. Чому головний герой не хотів звільнення від свого кохання?6. Як би ви вчинили на місці головного героя?7. Поміркуйте, чим міг би завершитися текст.Повторне прослуховування текстуIV. Усний переказ текстуЗаслуховування усного переказу (1—2 учні)► Перекажіть текст усно.V. Написання докладного переказу художнього стилю з творчим завданнямVI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум за темою: «Чи можлива любов на все життя?».Урок № 24РИТОРИКА В КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКІЙ АКАДЕМІЇ. РОЗВИТОК РИТОРИЧНИХ

ТРАДИЦІЙ В УКРАЇНІ.СУЧАСНИЙ РИТОРИЧНИЙ ІДЕАЛМета: подати відомості про особливості риторики в Києво-Могилянській академії та розвиток риторичних традицій в Україні; розвивати комунікативні на-

вички; виховувати інтерес до історії та мови рідної країни.Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: роздруківка тексту для самодиктанту, картки для лінгвістичної гри, схема

«Риторичне дерево».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завданьСамодиктант► Перевірте знання правил правопису й навички написання орфограм. Перекажіть текст.Методичний коментар. Прочитайте уважно про себе текст. Прочитайте вголос кожне речення,

добираючи для нього інтонацію відповідно до мети висловлення й будови речення. Зверніть увагу всередину речення, уточніть його будову й стосовно змісту та будови речення розставте розділові знаки (між однорідними членами, у складносурядних і складнопідрядних реченнях, при вставних словах, дієприкметникових і дієприслівникових зворотах тощо).

Проставте олівцем пропущені графічні знаки (букви, м’який знак, апостроф), розкрийте дужки. Перевірте орфограми за правилами правопису (3 посібника).

XVI — початок XVII ст. — це період пошире..ня книгодрукування, науки й освіти в Україні. Мас..ово відкривалися бра..ькі школи, вищі навч..л..ні заклади — колегіуми й академії. У Києві в 1615 р. була заснована вища школа при (К,к)иєво-(Б,б)ратському монастирі на (П,п)одолі, у 1631 р. (М,м)..трополитом (П,п)етром (М,м)огилою відкрита Лаврська школа. У 1632 р. обидві школи об..єдналися й започаткували (К,к)иєво-(М,м)огилянську колегію (пізніше — академію). Вона стала ос..редком освіти й кул..тури не тільки в Україні вплив її поширювався на всі слов..янські землі ціле наступне столі..тя. Випускники її ставали відомими церковними й політичними діячами, ученими, письменниками Феофан Прокопович Іоаникій Галятовс..кий І..нокентій Гізель Григорій Сковорода.

В риториці розвивався (Б,б)аро..ковий стиль з пошуками вибагливих пишномовних форм, символів, незвичних уподібнень, урочистих протиставлень, несподіваних персоніфікацій.

Про ідеал поетичної краси й ораторство як стилістичну ознаку літературного мовлення XVII-XVIII ст. можна судити з того, як учені викладачі Києво-Могилянської академії озаглавлювали свої навчальні посібники з поетики. Наприклад М. Довга- левський — «Сад поетичний, вирощений задля збирання квітів і плодів віршованого і прозового слова в Київській Могиляно- Зборовській


академії для більшої користі українському садівникові і його православній батьків..ині біля Йорданського і Марійського морів» у 1736 році.

Будучи все ще гомілетикою (церковною) вітчизняна риторика все більше збагачувалася соціальними мотивами й мусила шукати простіші доступніші форми вираж..ння змісту проповідей.

Особливою увагою в Україні користувалася (Г,г)рец..ка міфологія й антична риторика у баро.жовий період розвитку української культури, коли найхарактернішими її ознаками були пиш- номовніс..ть, урочистіс..ть, яскравіє..ть образів і прикрас. Герої й сюжети грецьких міфів часто використовувалися як символи й емблеми, ал..горії у величальних та компліментарних віршах на честь державців вельмож воїнів праведників.

Риторика була живою наукою, яка готувала до життя давала «хліб». Кожний ритор читав свій навчальний курс, що складався з теоретичної частини (лекцій трактатів) і практичної (диспута- цій діалогів).

Не (зважаючи) нарізні назви, усі риторики цього періоду мали однотипну структуру: а) загальна риторика що складалася зі вступу і теоретичної риторики; б) часткова або прикладна риторика.

Теоретична риторика складалася з п..яти розділів (інвенція диспозиція елокуція меморія акція) і містила виклад основних понять і кат..горій риторики.

Часткова риторика викладала технологію й методику та різноманітні поради і рекомендації підготовки і виголошу..ня промов усіх родів, залежно від сфери суспільного ЖИ..ТЯ. Зміст часткової риторики і її конкретний матеріал су..тєво залежав від наукових поглядів, художньо (естетичних) уподобань, риторичної підготовки й ораторе..кої практики авторів. Вони могли нази-вати (за баро..ковою традицією) розділи риторик назвами квітів (бері..ки тюЛеПани, троянди) пір року (в..сна літо) частин тіла («риторична» рука) (За Л. Мацько та О. Мацько).

Перекладацький практикум► Перекладіть української мовою. Сформулюйте основні пра

час спілкування. Чи завжди дотримуються цих правил сучасні оратори?Благородный муж думает о девяти вещах: о том, чтобы видетьясно; о том, чтобы слышать четко; о том, чтобы его лицо было приветливым; о том, чтобы его

поступки были почтительными; о том, чтобы его речь была искренней; о том, чтобы его действия были осторожными; о необходимости помнить о последствиях своего гнева; о необходимости помнить о справедливости, когда есть возможность извлечь пользу (Конфуций).

Бесіда з учнями► Дайте 1. Що таке риторичний ідеал?2. Назвіть основні риторичні ідеали.3. Коротко охарактеризуйте софістичний риторичний ідеал.4. Дайте стислу характеристику сократівського риторичного ідеалу.5. У чому полягають особливості тоталітарного риторичного ідеалу?6. Чим характеризується слов’яно-український риторичний ідеал?7. Поміркуйте, що собою становить сучасний риторичний ідеал.Коментар учителяЕпоха масової комунікації наклала свій відбиток на тематику й стиль виступів ораторів. Сучасна

масова культура й причетне до неї ораторське мистецтво значною мірою прагнуть допомогти людині в пошуках шляху утвердження своєї особистості. Це складний шлях, а оскільки він пов’язаний із формуванням певної світоглядної орієнтації, то кожен авторитетний апостол сучас-ного красномовства в першу чергу намагається визначити ці орієнтири як головні, переконати своїх слухачів у їх привабливості й незаперечній першості. Що хочуть почути люди від тих, хто виступає перед ними з трибуни? Особливо слушне це запитання в ситуації, коли людина сама прийшла на лекцію та ще й заплатила за це гроші. Не помилимося, визначивши декілька пріоритетів. Пересічну і не позбавлену здорового глузду людину хвилює, по-перше, як визначити своє місце в цьому мінливому світі? По-друге, яку поставити собі мету в житті? По-третє, як досягти права на те, щоб посісти будь-яке, навіть найвище, місце в суспільстві? По-четверте, що визначне зробили в житті люди, знані як сильні світу цього, і чого не зробив я, знаючи, що це не було заборонено зробити й мені? По-п’яте, чому одні з моїх однокласників здійнялися вгору, хоча і не відзначались у школі (коледжі, університеті тощо) високими досягненнями, а інші — визнані лідери в навчанні, наші розумники, цього не досягли? І таке інше.


Урешті-решт ідеться про прості життєві потреби, визначені осо- бистісною мандалою, хрестом, який приречена нести кожна людина: здоров’я, облаштований дім і матеріальні достатки, сімейне щастя і порядні партнери, професійний успіх і повага з боку оточуючих. Тому не дивно, що серед тих, кого можна назвати авторитетними пропагандистами сучасного світобачення, по-перше, відомі багатії- підприємці і банкіри, які зробили себе такими власними вольовими та інтелектуальними зусиллями; по-друге, популярні поп-зірки кіно та естради; по-третє, визначні політичні діячі; по-четверте, талановиті спортсмени; по-п’яте, люди вільних професій — адвокати, художники, письменники, журналісти. Зрозуміло: оратори, які бажають досягти успіху на ниві красномовства, повинні спиратись у своїх виступах на досвід зазначених вище й знаних у суспільстві людей (що ці оратори й роблять) (Б. Вандишев).

Робота зі схемою «Риторичне дерево».► Під диктовку вчителя намалюйте «риторичне дерево». «Риторичне дерево» включає в себе

такі елементи.1. Корінь дерева,

привела оратора на трибуну: а) прагнення до слави, прагнення бути відомим; б) надія отримати плату, гонорар за виступ; в) переконання, що виступ

буде цікавим для аудиторії, сприятиме розширенню її світогляду, становленню професійних умінь і навичок.

2. Стовбур,3. Основні гілки,

красномовстві найчастіше таких гілок буває три.4. Більш дрібні гілки,5. Крона дерева,

Досвідчений оратор використовує під час виступу кілька тисяч таких листочків-слів.6. «Квіти», тобто ті прикраси,

емоційною. Цицерон називав такі прикраси лекіфом. А лекіф — це античний флакон тонкої роботи, у якому за тих часів жінки зберігали парфуми тощо. У теорії красномовства прийнято поділяти «квіти» на тропи та фігури. До «квітів» також належить використання цитат, прислів’їв, елементів гумору й дотепів, звертань, застарілих слів, стилізації під мовлення персонажів, варіанти інтону-вання й модуляції голосу тощо.

Дослідження-характеристика► Виконайте риторичний аналіз промови за складеною схемою «Риторичне дерево».Я не знаю, хто, коли й кого нагородив уперше. Мабуть, це було давно. І яка це була нагорода —

священний камінчик, золота бляшка чи зуб акули? У стародавніх греків — лавровий вінок. У фінікійців, здається, перстень. Знаю тільки, що з давніх-давен були і є нагороди, так би мовити, двох категорій: нагороди нечесні, що заохочують служити владам, і нагороди почесні, за справжні заслуги перед суспільством.

Ті перші сипалися щедро, і часто з рук неправедних.Ті другі завжди приходили із запізненням, а часом і посмертно.Досить згадати хоча б трьох славетних поетів — Данте, Петрарку і Токвато Тассо. Усі знають


знаменитий портрет Дайте з лавровим вінком на голові. Важко собі уявити собі цю горду голову без лаврового вінка. А одначе живий Дайте не був увінчаний цим лавровим вінком, це прималював йому Рафаель, уже на посмертному портреті.

Петрарка теж так і не дочекався гідного визнання. І з гніву, з образи за поезію, за поетів він сам собі поклав на втомлену голову лавровий вінок — не з марнославства, а щоб не була понижена в очах людства велич поетичного генія.

Лаври здавна вважалися символом перемоги і слави. Була навіть легенда, що в лавр не може вдарити блискавка. Але в голови поетів завжди били всі громи і блискавки суспільних нещасть.

Недарма Ярослав Івашкевич дискретно сказав в одному вірші, що доля плете поетові два вінки. Тобто — лавровий і терновий.

Українська література на сучасному етапі входить у таку вже звичну для неї, а на цей раз, можливо, ще болючішу й тяжчу фазу. Сьогодні нам повертають письменників, що були вбиті пів-століття тому. А коли ж літературі буде повернуте ненаписане сьогодні? Знову писати нема коли, знову треба йти в політику. Знову це програмує нашу літературу на відставання від світового рівня.

У той час, як інкрустовані очі Мадонни, періоду раннього Відродження, викликають захоплення всього світу, і всі знають, що це Італія. А наш дивовижний митець Архипенко — у художньому музеї у Філадельфії, і його роботи підписано: «Born in Russia», «народився в Росії».

Дорогі мої, політика — діло сьогоденне, а поезія вічна. В початку було Слово. В початку людства. І в початку кожної нації. Кінець Слова може бути кінцем нації. І саме тому, що нам лелека не приніс у колиску Гомера, що «Слово про Ігорів похід» знайшов Мусін-Пушкін, а не, скажімо, Іван Вишенський, тому нам так і тяжко тепер. І якби Тарас Шевченко не написав «Заповіт», занедужавши тоді в Переяславі, то хто зна, чи йшов би досі наш народ по цій межі свого національного буття. А одначе йде. Завдяки своєму геніальному поетові. Вся річ у тому, щоб не урвалася ця можливість творення справжньої поезії. Все потрібно — і йти у вир суспільний проблем, боротьби і протистояння. І писати. Не змарнувати можливостей Слова. Бо добігає кінця XX століття, а ми ще тільки боремося за право на свою мову (Л. Костенко).

Риторична гра «Відгадайте це речення»Методичний коментар. Учитель заздалегідь готує два види карток: а) з окремими реченнями; б)

з назвами тем для бесіди (5-7).Клас ділиться на кілька міні-груп (по 3-4 особи). Представник кожної міні-групи витягає з

першої купки картки з реченнями, які тримають у секреті від інших команд.Учитель витягає будь-яку картку з назвою теми й пропонує учасникам гри поговорити на цю

тему. Вони мають повести розмову таким чином, щоб доречно було вжити речення, написані на їхніх картках.

Команди уважно слухають кожного представника й намагаються знайти «приховане» речення учнів з протилежної команди. Якщо їм здається, що речення відгадано, вони зупиняють розмову словом «Стоп!» і називають його. За правильну відповідь команда отримує один бал. Якщо речення не відгадано, очко дістає протилежна команда. Один раунд триває три хвилини.

Зразки речень на картках. 1. Я не розумію сучасне мистецтво.2. Мій брат ненавидить м’ясо. 3. Я ніколи не був за кордоном.4. Слід бути дуже обережним, переходячи вулицю. 5. Я люблю природу. 6. В Європі майже

півмільярда жителів, які спілкуються 120 мовами. 7. У середньому за все своє життя людина, за підрахунками вчених, вживає нецензурні слова близько 230 разів.

Зразки тем. 1. Телевізійні програми. 2. Шкільне життя.3. Мода. 4. Спорт. 5. Забруднення повітря. 6. Покупки. 7. ПроIV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Підготуйте реферат за однією із запропонованих тем: «Роз

Могилянській академії», «Видатніритори Києво-Могилянської академії», «Риторика в Україні:традиції та сучасність».► Проаналізуйте промову будь-якого громадського діяча.

ОСНОВИ ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВАУрок № 25ВИДИ КРАСНОМОВСТВА.АКАДЕМІЧНЕ КРАСНОМОВСТВО,ЙОГО ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ, РІЗНОВИДИ(НАУКОВЕ, НАУКОВО-ПОПУЛЯРНЕ, НАВЧАЛЬНЕ)Мета: ознайомити учнів із різними видами красномовства та їхніми характеристиками, подати відомості про академічне красномовство, його ознаки та

різновиди, навчити розрізняти роди промов, визначати різновиди академічного красномовства; розвивати навички комунікативно-доцільно висловлювати свої думки, виголошувати промови з урахуванням їхнього виду; виховувати інтелігентність, інтерес до мовних явищ.

Тип уроку:урокзасвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Види красномовства».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знань у процесівиконання практичних завданьВступне слово вчителяОсновоположник античної риторичної науки Аристотель виділяв три основні роди (типи)

промов: судові, дорадчі та похвальні (епідейктичні). Це означало, що на той час риторична практика вже нагромадила достатній досвід для диференціації і класифікації промов та систематизації засобів досягнення заданого ефекту від них. Учення про три роди промов у риториці Цицерона дещо відрізнялося. У Цицерона вчення про роди промов — це ті самі судові, дорадчі та похвальні промови, визначені раніше Аристотелем, і водночас це ще й три роди промов виділені за якістю, мовним матеріалом, тобто за тією основою, на якій пізніше сформувалося вчення про три експресивні стилі: високий, низький і середній (помірний).

Кожен рід промов має свою досить загальну, але окремішню мету. Такою метою для дорадчих промов є користь чи шкода, для судових — звинувачення чи виправдання, для похвальних — похвала або осуд, поганьблення (3 посібника).

Робота за таблицею► Розгляньте таблицю. Побудуйте повідомлення про особливості промов кожного з видів.Види красномовства

Назва і коротка характеристика

ЖанриАкадемічне. Виступ

передбачає чіткий план, логіку викладу, чітку аргументацію. Мета — навчити інших тому, що оратор уже засвоїв і зрозумів

Вишівське красномовство (шкільна лекція, цикл лекцій), шкільне красномовство (шкільна лекція, розповідь учителя, бесіда). Власне академічне красномовство

Політичне. Звертання державних діячів до народу, спонукання слухачів до певної діяльності

Промови про успіхи, досягнення, огляди суспільно-економічного характеру, агітаційна програма, виступи депутатів, політогляд, Ділове. Спілкування між

установами, особою та установою, посадовими особами, ділові взаємини на виробництві. Діловому крас-номовству властивий лаконізм,

Звітна доповідь, інструктаж, показ, виступ на зборах

Судове. Має кілька напрямів: звинувачення, виправдання, виступи свідків, потерпілого, захисників тощо

Звинувачувальна (прокурорська) промова, захисна (адвокатська) промова, самозахисна промова, промова судді, виступи присяжних та

І семестр. Основи ораторського мистецтва 107

Соціально-побутове. Присвячені певній даті, ушануванню окремої особистості, події, урочис-тостями. Соціально-побутовому красномовству

Ювілейна, застільна (тост) промова, ритуальна промова, усне побутове оповідання, поради, подяки

Назва і коротка характеристика

ЖанриДуховне. Оратор —

священнослужитель, який,спираючись на релігійні догмати, дає оцінку того чи іншого явища, події. Мета —

Церковна проповідь, промова на соборі, виступ служника церкви

Колективна робота► Прочитайте. Визначте, до якого виду красномовства належить текст. Укажіть стиль викладу.

Доберіть заголовок. Які риторичні прийоми використовує автор (тропи, риторичні фігури, прислів’я, афоризми тощо)? Чи погоджуєтесь ви з висловленими твердженнями? Доведіть свою думку.

Людина повинна бути інтелігентною! А якщо її професія не потребує інтелігентності? А якщо вона не змогла здобути освіту: так склалися обставини? А якщо ота інтелігентність зробила її «білою вороною» серед співробітників, друзів, рідних, стала на заваді зближення з іншими людьми?

Ні, ні і ні! Інтелігентність потрібна за будь-яких обставин. Вона потрібна і вам і тим, хто вас оточує.

Це дуже і дуже важливо, насамперед для того, щоб жити щасливо й довго: саме так, довго! Адже інтелігентність тотожна моральному здоров’ю, а здоров’я необхідне для того, щоб жити довго — не лише фізично, а й розумово. В одній книзі сказано: «Шануй батька свого і матір свою, і довголітнім будеш на землі». Це стосується і всього народу, і окремої людини. Це мудро.

Але спершу визначимо, що таке інтелігентність, а вже потім — чому вона пов’язана із заповіддю довголіття.

Багато хто вважає, що інтелігентна людина — це людина начитана, високоосвічена (і освіта її переважно гуманітарна), багато подорожує, знає кілька мов.

Проте можна все це мати і не бути інтелігентом, а можна нічого цього не мати і бути все-таки внутрішньо інтелігентною людиною. Позбавте справді інтелігентну людину пам’яті. Хай вона забуде все на світі, не знатиме класиків літератури, не пам’ятатиме найкращих творів мистецтва... Якщо вона зможе пройнятися красою природи, зрозуміти характер й індивідуальність іншої людини, а зрозумівши, допоможе їй не проявити брутальності, байдужості, зловтіхи, заздрості й гідно оцінить її — ось це і буде істинний інтелігент.

Інтелігентність не тільки в знаннях, а й у здатності зрозуміти ближнього. Вона виявляється в тисячі й тисячі дрібниць: в умінні чемно сперечатись, скромно поводитись за столом, в умінні непо-мітно (саме непомітно) допомогти іншому, берегти природу, не смітити навколо себе — не смітити недопалками чи лайкою, поганими ідеями (це теж сміття, та ще й яке!)...

Інтелігентність — це здатність до розуміння, до сприйняття, це терпиме ставлення до світу й до людей.

Інтелігентність потрібно в собі розвивати, тренувати, тренувати душевні сили, як тренують і фізичні.

Що тренування фізичних сил сприяє довголіттю — це зрозуміло. Значно менше розуміють, що для довголіття необхідне й тренування духовних і душевних сил.

Річ у тому, що злобива і зла реакція на оточуюче, грубість і нерозуміння тих, хто нас оточує,— це ознака душевної і духовної слабості, людської нездатності жити... Естетично несприйнятлива людина — теж нещасна людина. Людина, яка не вміє зрозуміти іншу людину, яка приписує їй тільки лихі наміри, яка завжди ображається на інших,— ця людина збіднює своє життя і заважає жити іншим. Душевна слабість веде до фізичної слабості. Я не лікар, але я в цьому переконаний. Багаторічний досвід мене в цьому переконав. Привітність і доброта роблять людину не лише фізично здоровою, але й зовнішньо красивою. Так, саме красивою... (За Д. Лихачовим).

Дослідження-аналіз


► Поміркуйте, до якого виду красномовства можуть належатьпромови з такими заголовками.1. Сім’я — фортеця моя. 2. Християнство — запорука міцного шлюбу. 3. Справа про розлучення.

4. Мовне вираження концепту сім’я в українській поезії. 5. Моральне обличчя сучасного шлюбу. 6. Подолаємо демографічні проблеми разом! 7. Байдужість до батька-матері не прощається.

► Який би вид красномовства ви б обрали, якщо б вам довелося...1. Виступати на ювілеї. 2. Виступати на семінарі в університеті. 3. Давати свідчення в суді. 4.

Виступати на випускному вечорі. 5. Виступати на передвиборному мітингу.Навчальна лекція► Ознайомтеся з текстом лекції. Занотуйте основні положення.Визначте, що собою становить академічне красномовство та якіжанри цього виду красномовства існують.Академічне красномовство — це ораторська діяльність науковця та викладача, який доповідає

про результати дослідження або популяризує дослідження науки. Воно застосовується в різних сферах шкільної та наукової аудиторії.

Античне академічне красномовство було ще дуже невимушеним: Аристотель міг читати лекції під час прогулянок з учнями. З часом школа ставала все більш регламентованою. В Європі ака-демічне красномовство почало динамічно розвиватися в середньовічних університетах.

В Україні зародження академічного красномовства пов’язано з функціонуванням Острозької школи та Києво-Могилянської академії. Згодом воно розвивається у стінах кількох університетів (Київського, Львівського, Харківського та ін.). Щоправда, лише у XX ст. українська мова набуває в цій галузі прав громадянства.

Видатними ораторами в жанрах академічного красномовства були М. Максимович, М. Костомаров.

Головні риси академічного красномовства — доказовість, бездоганна логічність, точність мислення, чітка термінологія, позбавлена будь-якої двозначності. Наука є точним описом реальних і матеріальних явищ світу. Науковий опис цих явищ в усній мові й живить академічне красномовство. Результати наукових досліджень мають бути донесені до громадськості (не кажучи вже про студентів та учнів) у дещо спрощеній (адаптованій) формі. Водночас студенти повинні опанувати мову науки, її термінологію та спосіб викладу.

Лектор-професіонал не замикається на предметі своєї науки, а добре дбає про між предметні зв’язки, оскільки будь-яка галузь науки існує не ізольовано, вона пов’язана з іншими галузями знання. Наприклад, викладач риторики не може не апелювати до історії, філософії, психології, літературознавства, релігієзнавства та ін.

До жанрів академічного красномовства належать:• наукова доповідь;• наукове повідомлення;• наукова лекція (вузівська та шкільна);• реферат, виступ на семінарському занятті, науково-популярна (публічна) лекція, бесіда

Микитюк).Робота з текстовим матеріалом► Доведіть, що перед вами зразки академічного красномовства. Визначте його різновид (наукове,

навчальне, науково-популярне). Спробуйте виголосити ці промови. Виконайте завдання до тексту


№ 1.Текст М 1Якщо ви гаряч..ї літн..ї днини, коли й вітерець не шел..сне, стомитесь у дорозі та присядете десь

на горбку відпочити, то відразу вдихнете гіркувато (приємний) освіжаючий дух дер..вію, що тут-таки довкруж ро..сипав свої білі (або й блідо (рожеві)) щито (подібні) суцвіт..я на високих і міцних, в (низу) брунатних, стеблах. Коли ж помнете в долонях один такий щиток або ж потрете візерунчасті листки і глибоко вдихнете бальзамовий запах, то відчуєте, як стало вам легко, приємно, як прибувають сили.

Ця багато (річна) трав..янистарослина надзвичайно поширена по всій Україні, її не (вибагливість), життєздатність, плодюч..сть (25 тис. насінин з однієї рослини!), чіпкість і витривалість ніби не знають краю, не мають меж. Дер..вій можна знайти практично скрізь: у лісах і чагарниках, на галявинах і узліс..ях, на вкритих травою степових схилах і високих бер..гах річок, в н..зинах і байраках, по (під) парканами і в (здовж) доріг, у лісо (смугах) і на сухих луках. Не (рідко) сусідами його є звіробій і мат..ринка, (П, п)етрові (Б, б)атоги і подорожник.

Часто цю траву називають тисячо (лисником), бо має листя дрібно посічене, наче на одному чер..шку кучерявиться безліч маленьких листочків. За давнини мав ще й інші назви — серпо- різ, порізник, кривавник.

У мед..цині дер. .вій застосовують з давніх (давен). Греки називали його ранником, бо він широко відомий як крово (спинний), знезаражувальний засіб (Л. Павленко).

► Вставте у слова пропущені букви. Поясніть орфограми.► Розкрийте дужки, записавши слова разом окремо чи через дефіс. Сформулюйте правила, за

якими ви написали складні слова.Текст М 2Кожен письменник шукає свою тронку — дзвінкоголосе слово, яке нерідко, якщо воно витворене

в животворних традиціях рідної мови, сприймається як органічно належне їй, немовби вічно існуюче. Тоді забувається автор новоствореного слова — і воно повністю переходить у «власність» народу.

Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову, наприклад, без чудового-пречудового слова мріяТ. Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно знане з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Мовляв, це безсумнівно народне слово, видобуте літературною мовою з глибин душі народу-мовотворця.

Але не поспішаймо з таким категоричним висновком. Візьмімо «Кобзар» основоположника нашої сучасної літературної мови, геніального поета Тараса Шевченка. Перегорніть сторінки «Коб-заря» — і ви переконаєтесь, що слова мрія нема навіть у Тараса Шевченка. У чому ж річ? Як могло трапитись, що поетично- ніжне слово мрія відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях? Бо ж мрія — це ж дума про щось прекрасне, про те, яке осонцене в наших сподіваннях. Без мрії, як співається, не можна жити.

А виявляється, що слово мрія виникло в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник Михайло Петрович Старицький (І. Вихованець).

Текст М ЗСім’я як соціальний інститут характеризується чіткою структурою, певними взаємопов’язаними

підрозділами й компонентами, зміни в яких віддзеркалюють соціально-економічні умови, розвиток суспільства загалом.

Для сімейної формації українців протягом тривалого часу була притаманна розгалуженість структури (родові утворення, що фігурують під назвами «дворище», «сім’я» і «служба» за провідну рису мали спільне проживання трьох-чотирьох поколінь родичів, служників і рабів, які мешкали в особливого типу будівлях).

Із занепадом патріархальних общин і їхньою трансформацією в нерозділену патріархальну сім’ю необхідність розгалуженої ієрархії стосунків між родичами різних рівнів спорідненості поступово відпадає. Ця закономірність знаходить своє відбиття в зменшеному вживанні частини термінів спорідненості й свояцтва. Так, наприклад, уже з кінця XV ст. відзначається тенденція до вживання лексем племінник, племінниця на позначення сина і дочки брата чи сестри, що поступово витісняють лексеми братанець, сыновецъ, сыновца, сестричичь, нєтии, нєстєра до сфери звуженого (діалектне) уживання. До цієї ж сфери витіснені універсальними тітка, дядько такі лексеми, як стрий/стрик, вуй/вуйко, бадіка (За В. Яковлевою).


Текст № 4Пам’ятай: читання — одне з найважливіших занять у самоосвіті.Урізноманітнюй прийоми і способи читання. Читаючи, вдумуйся у зміст, логіку книги, шукай

головне, найістотніше. Добивайся, щоб кожен термін і фраза були зрозумілі. Читаючи, обов’язково роби помітки, а потім законспектуй найголовніше. Прочитавши, обдумай, чого навчила тебе книга.

Прочитане обов’язково пов’язуй із раніше вивченим, із практикою. Коли щось не зрозуміло, намагайся розібратися самостійно, повертайся до змісту роботи. Щоб навчитися критично оцінювати прочитане, обов’язково ознайомся після опрацювання книги з рецензіями на неї (За І. Наумченком).IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Напишіть наукову доповідь для виголошення на семінарському занятті за темою «Назви на

позначення кровних родичів в українській мові».Урок № 26ДІЛОВЕ КРАСНОМОВСТВО.СУДОВЕ КРАСНОМОВСТВО, ОСОБЛИВОСТІЗАХИСНОГО І ЗВИНУВАЧУВАЛЬНОГО ВИСТУПУМета: подати відомості про особливості ділового та судового красномовства, особливості складання захисного та звинувачульного виступів; розвивати

вміння комунікативно доцільно висловлювати власні думки в межах ділового та судового видів красномовства; виховувати толерантне ставлення до співрозмовників.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Прийоми активізації уваги слухачів під час судової

промови», картки для рольової гри».ХІД УРОКУ

Хто виступає з обвинуваченням проти когось, то немає нічого несправедливішого, як зупинятись на довгому переліку фактів, що говорять проти обвинуваченого,

і замовчувати факти на його користьЦицерон

Сила обвинувачення — у доводах, а не в епітетах.Зовсім недопустимі вирази грубі, принижуючі.

Вони не підсилюють, а лише послаблюють обвинуваченняА. Коні

I. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завданьРобота з текстом► Прочитайте текст. Визначте, що таке ділова риторика, які її характерні риси. Коротко

перекажіть.Ділова риторика — наука про переконливість та ефективність промов у різних ситуаціях

ділового спілкування. Ділове спілкування відіграє важливу роль у різноманітних видах професійної діяльності, визначає їхній успіх. Так, керівники, менеджери на спілкування витрачають 80% робочого часу. І це не випадковість, адже мета ділового спілкування — організація плідного співробітництва. Отже, ділове спілкування — це міжособистісне спілкування з метою організації того чи іншого виду предметної діяльності: виробленої, наукової, комерційної, управлінської тощо.

Ділове спілкування — явище складне. На його характер у процесі взаємодії впливають як вертикальні, так і горизонтальні зв’язки. Ділові люди постійно мають спілкуватися з особами, які знаходяться на різних щаблях ієрархічної структури (по вертикалі), а також із колегами, співробітниками одного рівня (по горизонталі). У першому випадку це субординаційні стосунки, у другому — партнерські. Субординаційні стосунки обумовлені соціальним статусом співрозмовників та адміністративно- правовими нормами (наприклад, керівник — підлеглий).

Ділове спілкування відрізняється від інших видів такими рисами:1.Регламентованість, тобто підпорядкованість існуючим правилам та обмеженням.

Регламентованість передбачає дотриманняділового етикету, який включає в себе правила поведінки під час презентацій, за столом тощо.


2. Дотримання мовленнєвого амплуа. Кожна людина протягом дня грає значну кількість соціальних ролей. Те саме відбувається і в діловому красномовстві. Ділова людина в різних ситуаціях може бути й начальником, і підлеглим, і колегою, і партнером, і учасником певного заходу. Слід це враховувати й поводитися згідно з вимогами конкретної ситуації.

3. Висока відповідальність учасників ділового спілкування.4. Вимога до добору мовних засобів. Неприпустимо вживати нецензурні вирази, просторіччя,

жаргонізми, діалектизми, архаїзми. Вимагається гарне знання мови своєї професії: правильне вживання термінів, спеціальних слів та виразів.

До ділового красномовства належать перемовини різних компаній, організацій, бесіди з приводу прийняття на роботу, звільнення з роботи, дисциплінарні бесіди (порушення дисципліни), конфлікт-ні, а також організаційні (інструктажі), творчі (обговорення проектів, завдань, вироблення концепції), бесіди з інших питань (із співробітниками, колегами, сторонніми особами) (За Г. Анісімовою).

Проблемна бесіда► Поміркуйте, чому до складу лексики посадової особи висува

відсутність просторічних слів, уникання елементів професійного жаргону, діалектизмів, вільне й доречне використання формул ввічливості, лексичне багатство, глибоке знання ділової та професійної термінолек- сики. Проілюструйте прикладами обов’язкові риси посадової особи під час ділового спілкування: діловитість, чіткість, уважність, ввічливість, коректність, тактовність, делікатність, доброзичливість.

Спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу► Проаналізуйте діалоги. Яких помилок, на вашу думку, було в них допущено з погляду ділового

красномовства?Діалог № 1У відділі кадрів:— Я б хотіла знати, чи вже ви оформили мою особову справу?— Ваше ім’я, прізвище, по батькові. Посада. Коли подавали документи?— Маркович, — Ви ж подали не всі документи! Чого це я мушу возитися з вашою справою?!— Чому ж ви не попередили мене про це раніше? Адже ви дивились документи!— У мене таких, як ви — сотні. Багато роботи було, тому й не звернула уваги.Діалог № 2— Доброго дня! Вибачте, я...— Ви запізнилися на роботу!— Так, я дуже перепрошую...— А я вас попрошу написати пояснювальну! Геть із моїх очей!Перекладацький практикум► Прочитайте вислови. Перекладіть українською мовою. Сфор

керуватися, працюючи в діловій сфері.1. Хорошо начальствовать учись на своем доме (Хилон). 2. Если хочешь, чтобы люди шли за

тобой, иди за ними (Лао-Цзы).3. Молчи или говори то, что лучше молчания

Когда одни думают так, а другие иначе, тогда уже не бывает общего мнения и непременно каждый презирает другого за его образ мыслей (Платон).

Робота в парах► Складіть діалог Прийняття на роботу; звільнення з роботи у зв’язку з переїздом; перемовини представників двох

компаній з приводу залучення додаткових інвестицій; вироблення загальної концепції шкільного самоврядування; запрошення на наукову конференцію.

Комунікативний практикум► Уявіть, що вам доручили сказати вітальне слово на зустрічі британської делегації викладачів та

студентів, яка приїхала до вашої школи. Вам потрібно привітати гостей від учнів та вчителів школи, сказати, що у вас чудова школа й гостям буде дуже цікаво з нею познайомитися, розповісти про школу, основні досягнення, характерні риси вашої школи, запросити гостей подивитися школу.

Рольова гра в групах


► Розгляньте візитки. Змоделюйте ситуацію, у якій ви є предбажають під час перемовин укласти вигідну угоду.

Фірмовий знак Фірмовий знакТОВ «МРІЯ»

МАСЛОВА ТОВ «ДЕНЕБ»Неоніла Володимирівна

заступник директора вул. Оборонна, 7вул. Миру, 17, Тел.: м. Луганськ Тел.: 95-69-38

м. Харків, УкраїнаУкраїна

Навчальна лекція► Прослухайте повідомлення про особливості судової риторики. Поясніть, чим цей вид

красномовства відрізняється від інших.Судова промова — це промова, звернена до суду та інших учасників судочинства й присутніх

при розгляді кримінальної, цивільної, адміністративної справи, у якій містяться висновки щодо тієї чи тієї справи.

У судовому засіданні можна виділити такі види судових промов: обвинувачувальна промова прокурора, захисна промова адвоката, самозахисна промова підсудного, промова потерпілого, про-мови свідків, промова судді.

Виходячи з теорії і практики судової риторики, можна виділити три основні засади судової промови: психологічну, етичну й логічну. Кожна з них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови.

Процесуальна діяльність учасників судочинства передусім акт психологічний. За своєю психологічною природою судові дебати — форма мовленнєвого спілкування учасників судового процесу, спосіб передачі інформації. Це засіб переконання суду, учасників процесу.

Змістом судової промови завжди є певні думки, ідеї, доводи, міркування, пропозиції. Вони неминуче пов’язуються з особистим ставленням людей до результатів дослідження, емоційним сприйняттям інформації, психологічним станом переконаності чи непереконаності в правильності зроблених висновків.

Важливе місце у структурі судової промови посідають етичні засади. Будь-яка професійна діяльність повинна здійснюватися на основі тих етичних принципів, які сформувалися в суспільстві. Більше того, кожен вид діяльності виробляє свої норми професійної етики.

Судова етика містить комплекс моральних заборон і дозволів, обумовлених специфікою розгляду й вирішення в судових засіданнях кримінальних, цивільних, адміністративних справ. Дотримання етичних норм сприяє повнішому, результативнішому виконанню учасниками судових дебатів своїх обов’язків, підвищенню ефективності їхньої діяльності. Етичні засади вимагають від судового ритора індивідуального підходу до кожної справи, яка розглядається, урахування особливостей учасників, які беруть участь у справі. Недопустимі приниження людської гідності, упередженість, однобокість у висвітленні обставин справи.

Судовий ритор не має права застосовувати незаконні засоби й методи для відстоювання своєї позиції, наполягати на твердженнях, які не підкріплені матеріалами справи. Він не має також права навмисно затягувати судовий розгляд справи, свідомо вводити суд і осіб, які присутні в залі судового засідання в оману.

Логічні засади є тією базою, яка визначає обґрунтованість, переконливість і доказовість судової промови. Закони логіки вимагають, передусім, точного визначення тез, які доводяться.

У структурі судових дебатів виділяються такі функції судової промови, як комунікативна та інформативна.

Судові дебати виступають здебільшого як засіб спілкування, комунікації, як спосіб обміну думками і судженнями. Це форма відстоювання судовими риторами своїх процесуальних позицій, процес взаємодії між ними. У цьому розумінні судові промови — засіб комунікативного зв’язку, спосіб реалізації комунікативної функції.

Судові промови виконують також інформативну функцію. Промова кожного учасника судових дебатів повинна містити не лише відомості про досліджувані події, але й дані, які підтверджують правильність тлумачення цих подій.

Кожен судовий ритор, у відповідності зі своєю процесуальною позицією, аналізує й дає оцінку зібраним доказам, формулює свої висновки й обґрунтовує їх тими даними, які були здобуті в


процесі розслідування й судового розгляду справи. Старанно й ретельно необхідно проаналізувати не лише ті докази, які підтверджують позицію виступаючого, але й відомості, які не узгоджуються з нею. Цим самим забезпечується всебічність, повнота й об’єктивність дослідження. Висновки, зроблені судовими риторами, стають переконливими й обґрунтованими, а якраз цього й чекають від них судді та інші учасники судового процесу.

Підготовка судової промови розподіляється на кілька етапів: збирання матеріалів, аналіз матеріалів, систематизація матеріалів, письмова підготовка промови (За В. Молдован).

Робота з таблицею► Розгляньте таблицю та побудуйте повідомлення про особливості активізації уваги слухачів

під час судової промови.Прийоми активізації уваги слухачів під час судової промови

Пряма вимога уваги від

ПаузаГолос

овіприйо

Жести, міміка, рухи

Словесна

наочністДосягаєть

сяЯкщо Ритор Вони

допомаПовтори,

виголоше ритор може гають зосе інверсія,ням почат бачить, підви редити градація,кових що його щуват аудиторії. антитеза,« не або Не варто риторичнновні ють, він жуват яти запитаннПослухай може голос, зі та будь нитися. зміню обличчям, епітети,

Паузами вати це не метафоритакож темп кає довіри метоніміївиділя промо й залишає прислів’яються враження іронія,ловні напружено крилатідумки вирази,

сарказм

Рольова гра «Алібі»Методичний коментар. Клас ділять на пари. За кілька хвилин кожна пара має придумати собі

алібі на певний вечір, склавши докладну розповідь про все, що вони робили разом, скажімо, з 15-ої до 21-ої години. Потім вони мають цю розповідь запам’ятати. Готуючись, пари сидять на деякій відстані одна від одної, щоб їхні розповіді не підслухали інші. Далі за допомогою жеребкування учитель визначає послідовність «допитування» пар. Один представник першої пари стає перед класом, а інший виходить за двері. Клас ставить «підозрюваному» запитання, намагаючись виявити деталі про те, що вони робили в той вечір. Після цього в клас запрошують другого учня, якого також «допитують». Клас визначає, чи є протиріччя у свідченнях обох учнів. І якщо такі трапляться, їхнє алібі вважається недійсним. Якщо ж суттєвих протиріч немає, то пара дістає бал. У такий самий спосіб «допитують» наступну пару. Для надання грі більшої інтенсивності клас можна поділити на 2-3 групи, які працюють синхронно. Після того вони доповідають учителеві, хто переміг.

Робота з текстом ► Прочитайте. Проаналізуйте тактику прокурора та адвоката.Чому адвокатові вдалося виграти справу? У чому, на вашудумку, була помилка прокурора?Старенька вкрала бляшаний чайник, вартістю дешевше п’ятдесяти копійок. Вона підлягала суду

присяжних. За нарядом, або так з примхи, захисником старенької виступав Плевако.Прокурор вирішив завчасно паралізувати вплив захисної промови Плевако й сам висловив усе,

що можна було сказати на захист старенької: бідна старенька, тяжкі злидні, крадіжка незначна, під-судна викликає не обурення, а лише жаль. Але — власність є священною, весь наш громадський благоустрій тримається на власності, якщо ми дозволимо людям хитати її, тоді країна загине.

Встав Плевако:— Багато лиха, багато випробувань довелося вистраждати Росії за її більш як тисячолітнє

існування. Печеніги мордували її, половці, татари, поляки. Дванадцять мов звалилися на неї, захо-пили Москву. Усе витерпіла, усе подолала Росія, лише міцніла й зростала від випробувань. Але тепер, тепер... Старенька вкрала старий чайник ціною в тридцять копійок. Цього Росія вже, зви-чайно, не витримає, від цього вона загине безповоротно.

Виправдали (За В. Вересаевым).


Рольова гра «Судові дебати»Методичний коментар. Учні витягають картки з ролями й розділяються на чотири команди:

«Підозрювані», «Прокурори», «Адвокати» та «Судді».Гра розділяється на два етапи. На першому етапі завдання команди «Судді» знайти підозрюваних

(тут вони виконують роль слідчих). Учні уявляють, що вони потрапили на вечірку, де зібралися адвокати, прокурори, слідчі (вони ж судді) та крадії. Завдання слідчих, спілкуючись з іншими «гостями» вечірки, знайти підозрюваних. Учні не знають, хто з них виконує яку роль. Після першого етапу визначають двох підозрюваних (неважливо, із яких вони були раніше команд — вони тепер представники команди «Підозрювані»). Починається другий етап гри. Представники обвинувачення повинні продумати промову, яка має засуджувати підсудного. Команда «Адвокатів» має захищати підсудного. Виграють ті, чиї докази є переконливішими. Решта класу (команда «Судді») спостерігає за перебігом судових дебатів, відзначають позитивні та негативні моменти, у письмовій формі складають вирок у справі з повним обґрунтуванням свого рішення.

Зразок карток для гриВи — грабіжник. Ви

спеціалізуєтеся на ювелірних магазинах. Минулого тижня ви пограбували ювелірний магазин у Парижі на суму 100 000 грн. Не кажіть нікому, що ви були в Парижі, хоча можна повідомити, що ви від-відували інші країни. Напри-клад, два тижні тому ви їздили до Португалії, але на відпочинок, а не на роботу.

Ви — слідчий, який шукає грабіжника, який спеціалізується на ювелірних магазинах. Нікому не кажіть про свій рід занять! Людина, яку ви шукаєте погра-бувала ювелірний магазин у Парижі минулого тижня на суму 100 000 грн. На місці злочину були знайдені гаманець та білет в оперний театр, кілька португальських марок, білет у лондонський музей транспорту. Говоріть із людьми про їхні хобі та подорожі, намагаючись знайти

Ви — грабіжник, який займається пограбуванням мистецьких галерей. Минулого тижня вам вдалося винести дві картини з музею в Амстердамі.

Не кажіть нікому, що ви були в Нідерландах або щось знаєте про мистецтво. Говоріть про ваші хобі:

Ви — слідчий, який шукає грабіжника, який минулого тижня пограбував галерею в Амстердамі та викрав дві картини. На місці злочину знайшли квиток на джаз концерт, листівку із зображенням пірамід та старий залізничний квиток. Говоріть з людьми про їхні захоплення та подорожі,

Ви — адвокат. Говоріть про свої захоплення. Вам подобається подорожувати, минулого тижня ви були в Єгипті, бо мали відпустку.

Ви — прокурор. Говоріть про свої хобі: мистецтво. Вам подобається бувати на різноманітних художніх виставках. Наступного тижня ви Ви — адвокат. Говоріть

про свої захоплення. Ви ніколи не були за кордоном і ви любите науково-популярні фільми.

Ви — прокурор. Говоріть про свої захоплення: класичну музику. Ви любите слухати Баха, Моцарта, Пахельбеля.

Група «Прокурори»► Ознайомтесь із вимогами до промов державного обвинувачення.Беручи участь у судових дебатах, проголошуючи обвинувальну промову, прокурор висловлює ті

остаточні й кінцеві висновки, до яких він дійшов у результаті судового розгляду кримінальної справи, підбиває підсумки обвинувальної діяльності. Виступ прокурора з обвинувальною промовою є одним із найбільш відповідальних етапів підтримання обвинувачення в суді.


Промова прокурора в судових дебатах, у якій підтримується державне обвинувачення, містить аналіз доказів, висловлюються міркування про кваліфікацію злочину, міру покарання та інші питання, які мають значення для винесення законного і обґрунтованого вироку, називається обвинувальною промовою прокурора.

Прокурорська практика виробила таку структуру обвинувальної промови:• вступна частина;• фабула справи • аналіз і оцінка зібраних у справі доказів • обґрунтування кваліфікації злочину;• характеристика особи підсудного;• обґрунтування пропозицій про міру покарання цивільному позову;• аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, і про• заключна частина промови.Не завжди обвинувальна промова вміщує всі перераховані елементи в такій послідовності. Але

на практиці саме така послідовність закріпилася і виправдала себе.Зміст і структура обвинувальної промови, її побудова не можуть бути однаковими і незмінними

для будь-якої справи. Як не існує кримінальних справ абсолютно схожих одна на одну, так і не повинно бути промов, які збігаються між собою. Тому прокурор повинен уміти віднайти правильні пропозиції різних частин промови, розподілити матеріал логічно й послідовно.

Група «Адвокати»► Ознайомтесь із вимогами до промов захисту.Захисник висловлює свою думку про значення перевірених доказів у справі, про наявність

обставин, які виправдовують підсудного чи пом’якшують його відповідальність, а також свої мір-кування з приводу застосування кримінального закону та міри покарання. Захисник не заміняє підсудного, а діє поряд із ним. Навіть якщо підзахисний визнає себе винним, захисник вправі за наявності для цього підстав відстоювати перед судом його невинність або меншу винність.

Коли ж підсудний заперечує свою вину, а захисник переконаний у його винності, то розбіжність позицій підзахисного й захисника з цього питання недопустима. Захисник не має права діяти за своїм внутрішнім переконанням, бо він фактично стає своєрідним обвинувачем і суддею, який вирішує питання про винність свого підзахисного.

Як правило, зміст складається з двох основних елементів — фактів і оцінних міркувань. Захисник не повинен забувати про об’єктивність, не видавати чорне за біле не перекручувати факти. Виходячи з конкретних обставин справи, захисник може:

• заперечувати обвинувачення загалом, доводячи невинність підсудного за відсутністю в його діях складу злочину, за відсутністю самої події злочину або недоведеності участі підсудного у вчиненні злочину;

• заперечувати обвинувачення щодо окремих його частин;• заперечувати правильність кваліфікації, доказуючи необхід

обвинувачення на статтю КК України, яка передбачає легше покарання;• обґрунтувати менший ступінь вини й відповідальності підсуд• доводити неосудність підсудного.Аналізуючи докази в справі, захиснику часто доводиться не лише спростовувати обвинувачення і

висловлювати сумніви, але й доказувати. Це необхідно робити в тих випадках, коли він щось стверджує, висуває іншу версію, яка суперечить обвинувальній. Якщо у справі про вбивство захисник стверджує, що підсудний діяв у стані необхідної оборони, він повинен це доказати й переконати суд, що стан необхідної оборони дійсно мав місце.

Завдання захисника — розкрити внутрішній світ підсудного, його світогляд і світосприймання, зрозуміти його психологію, переживання й пояснити їх суддям. І коли захисник зможе це зробити, його промова стане яскравою, переконливою, а отже, вплине на всіх учасників судового розгляду.

Захиснику необхідно так переконливо сформулювати висновки, щоб суду стало очевидним, що виправдання в цьому випадку — єдино правильний шлях правосуддя. Йдеться про те, щоб пере-конати не лише суддів, але й всіх присутніх у залі засідання.IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Складіть судову промову.


Урок № 27ДУХОВНЕ КРАСНОМОВСТВО (ГОМІЛЕТИКА),ЙОГО ЖАНРИ Й ХАРАКТЕРНІ РИСИМета: подати відомості про становлення та особливостідуховного красномовства, його жанри й характерні риси на теренах слов’янської лінгвокультури;

розвивати навички перекладу, творчі вміння; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати духовність, моральні якості школярів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знаньНавчальна лекція► Прослухайте лекцію вчителя. Запишіть тези. На основі складених тез проведіть

бліцопитування.Християнство як нове віровчення, що виникло на межі І ст. до н. е. і І ст. н. е., зазнало впливу

пізньої античної риторики. Тим паче, що Євангеліє (з гр.— добра звістка) спочатку не мало пись-мового тексту, а існувало як жива проповідь Христового вчення. Для Євангелія знадобилася вже сформована й розвинена класична греко-римська риторика, яка потім була значно трансформована відповідно до богослужбово-повчальної мети нової релігії і породила окрему гілку — церковну риторику, або гомілетику.

Основним жанром церковного красномовства була і є проповідь. Це особливий вид усного монологічного мовлення, спрямований до мирян із метою навернути їх до християнського віровчення, викликати почуття вдячності Богу, виховати почуття єдності у вірі. Першим проповідником можна вважати самого Ісуса Христа. Його мова — це невеликі вислови афористичного характеру — логії.

Історія гомілетики починається з нагірної проповіді Христа, що ось уже 2 тис. років вражає всіх глибокою мудрістю. Основу її складають макаризми, заповіді блаженства, що стали афоризмами й дають простір для своїх тлумачень майбутнім поколінням проповідників:

Блаженні убогі — Царство Боже бо ваше.Блаженні засмучені зараз, бо втішитесь ви.Антитезою макаризмам звучать прокляття: Горе ж вам, багатіям, бо втіху свою ви вже маєте.

Горе вам, що тепер потішаєтеся, бо будете ви сумувати та плакати... Логії Христа складені так, що дають теологам, мирянам простір проникнути в глибини їх змісту і в цьому просторі вибудувати свої асоціативні ряди розуміння. Церква Христова одержала такі основоположні начала, на яких уже третє тисячоліття росте й розвивається церковна риторика: усне й писемне проповідництво, канонічна й некано- нічна християнська література.

Насиченість думки та афористичність притаманні й іншим проповідям Христа: ...чим серце наповнене, те говорять уста його!..; ...як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви; кожне дерево з плоду свого пізнається...

Основою багатьох проповідей Христа є притчі як засіб непрямого повчання. Зразком може бути «Притча про сіяча». Образна символічна форма робила логії і притчі Христа зовнішньо недо-казаними, а внутрішньо — змістово багатозначними.

Гомілетика (церковне красномовство) започаткувалася в давній Україні з прийняттям християнства й спиралася на богослужбову та житійну літературу, як перекладну, так й оригінальну.

Українська гомілетика виробила специфічний вид проповіді — казання. Починати казання І. Галятовський радить із вибору теми зі Святого Письма. Усе казання має складатися з трьох частин: Перша частина — початок, тут проповідник звертається до людей, сповіщає свою позицію, показує, про що хоче казання мати й просить Бога або Пречистую діву «о поміч», а людей — «о слухання». Друга частина — розповідь (нарація). У ній оповідається все про ту річ, що є темою казання. Третя частина — кінець казання. Тут проповідник знову вже коротко нагадує людям, про що йшлося в основній частині й просить людей, якщо річ була добра, щоб «вони в тій ся речі кохали», а якщо річ зла, щоб «ся такої речі хоронили», тобто береглися від такої речі.


Специфіка релігійного красномовства полягає в антонімізмі змісту: возвеличенні Божого помислу, доброчестя, благих діянь і пониженні та осудженні диявольських сил і ницості.

У стилістиці конфесійного стилю особливе місце посідає антонімія (і у фігурах слова — тропах, і у фігурах думки — стилістичних фігурах). Річ у тім, що глибинним змістом предметів розмови в конфесійних текстах є експліцитне (виражене) чи імпліцитне (невиражене) протистояння двох світів: Бога і диявола, світла і темряви, праведності і гріховності, добра і зла, тіла і душі. І відповідно всі теми проповідей висвітлюються через антонімічне зіставлення і протиставлення, контраст і антитезу, ампліфікацію і градацію.

Промовець має дбати про те, щоб високий зміст Святого Письма донести до звичайних мирян, не понизивши його. Для цього він вдається до використання синонімічних й антонімічних можли-востей мови та до використання риторичних фігур — антитези, порівнянь, перифраз, епітетів і метафор, повторів і паралелізмів (За Л. Мацько).IV. Виконання системи практичних завданьКомунікативний практикум► Дайте відповіді на запитання.1. Поясніть другу частину біблійної заповіді: «Люби ближнього свого, як себе самого». Що

значить «любити самого себе»?2. Пригадайте одну з Євангельських притч та прокоментуйте її.3. Які притчі українських письменників вам відомі? Проаналі4. Як розуміти вислів відомого вченого, доктора філософських наук Є. Кримського: «Особистість

не може бути об’єктом, тобто тим, що протистоїть людині, а тільки суб’єктом. Так, як і Бог не може бути об’єктом; це тільки суб’єкт»?

Вибіркова робота► 3 наведених тем, об’єднаних поняттям «родинне життя», спро

до духовного красномовства. Якими параметрами ви при цьому керувалися? Поміркуйте, до яких видів красномовства тяжіють інші теми.

1. Сім’я — мій дім. 2. Шлюб як святе таїнство. 3. Моя родина.4. Пам’ять поколінь. 5. Демографічне обличчя сучасної родини.6. Доброчесність на сторожі шлюбу. 7. Справа про розлучення.8. Шлюб — Богом встановлений союз. 9. Недоброчесне життя по► Серед наведених звертань визначте ті, що стосуються духо

наведених формул, ті, якими можна користуватися в різних аудиторіях?Дорогі друзі! Брати та сестри! Високопреосвященніший Владико! Пані та панове! Колеги! Любі

мої! Отче! Пане! Шановне товариство! Добродії! Ваше Священство! Батьку! Святий отче! Любий друже! Архієрею!

Дослідження-аналіз► Ознайомтеся з текстом послання апостола Павла. Визначте, які риторичні фігури використовує

автор. Чи погоджуєтеся ви з думками, викладеними в посланні?ПЕРШЕ ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПАВЛА ДО КОРИНТЯН ГІМН ПРО ЛЮБОВ. ЛЮБОВ НАД

УСЕ!Коли я говорю мовами людськими й ангельськими, та любови не маю,— то став я як мідь та

дзвінок або бубон гудячий!І коли маю дар пророкувати, і знаю всі таємниці й усі знання, і коли маю всю віру, щоб навіть

гори переставляти, та любови не маю,— то я ніщо!І коли я роздам усі маєтки свої, і коли віддам своє тіло на спалення, та любови не маю,— то

пожитку не матиму жодного!Любов довго терпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається.Не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого.Не радіє з неправди, але тішиться правдою.Усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! (Біблія).Перекладацький практикум► Перекладіть повчання Ісуса

Проаналізуйте текст, указавши, які риторичні фігури використано.Светильник для тела есть око. Итак, если око твое будет чисто, то все тело твое будет светло;Если же око твое будет худо, то все тело твое будет темно. Итак, если свет, который в тебе, тьма,


то какова же тьма?Никто не может служить двум господам: ибо или одного будет ненавидеть, а другого любить;

или одному станет усердствовать, а о другом нерадеть. Не можете служить Богу и маммоне.Посему говорю вам: не заботьтесь для души вашей, что вам есть и что пить, ни для тела вашего,

во что одеться. Душа не больше ли пищи, и тело — одежды? (Библия).Спостереження за навчальним матеріалом► Проаналізуйте тексти молитов. До кого вони спрямовані?

МОЛИТВА ГОСПОДНЯ «ОТЧЕ НАШ»Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде

воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Бо Твоє є Царство, і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа нині, і повсякчас, і навіки-віків. Амінь.

АКАФІСТ МИКОЛАЮ ЧУДОТВОРЦЮ Чудотворче дивний і преславний угоднику Божий, святителю Миколаю. Тебе, що всьому світові виливаєш дорогоцінне й незміряне море чудес, з любов’ю вихваляємо. А ти, що маєш дерзновения до Господа, від усяких напастей визволяй нас, щоб ми виго- лошали тобі: радуйся, Миколаю, великий чудотворче.

СИМВОЛ ВІРИВірую в єдиного Бога Отця Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого та невидимого. І

в єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, від Отця народженого передвічно; Світла від Світла, Бога істинного від Бога істинного, народженого, нествореного, єдиносущного Отцю, Ним бо все створено. Заради нас людей і нашого ради спасіння зійшов Він з небес і втілився від Духа Святого та Марії Діви, і став Людиною. Розп’ятий був ради нас за часів Понтія Пілата, і страждав, і був похований. І воскрес у третій день, за Писаннями. І зійшов на небеса, і сидить праворуч Отця. І знову прийде зі славою судити живих і мертвих, Його ж бо Царству не буде кінця. І в Духа Святого, Господа, Животворящего, Котрий від Отця походить, і Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і слава, він бо говорив через пророків. У єдину Святу, Соборну й Апостольську Церкву. Сповідую єдине хрещення на відпущення гріхів. Сподіваюсь на воскресіння мертвих і життя майбутнього віку. Амінь.

Дослідження-аналіз► Яка, на вашу думку, із двох ознак церковної проповіді більш суттєва — традиційна формула на

початку або ж посилання на Євангеліє, що подано далі.В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!Сьогодні ми читаємо в Євангелії: «Будьте милосердні, як Отець ваш Небесний милосердний». Це

дуже важливе слово, «милосердя», люди тепер часто вживають, і це добре, це чудово (О. Мень).Дослідження-характеристика► Визначте жанрово-стильові особливості тексту. Поставте фра

специфіку інтонування та роль розділових знаків. Прокоментуйте слова з Євангелія.І побачивши натовп, Він вийшов нагору. А як сів, то підійшли Його учні до Нього. І, відкривши

уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи:«Ви — сіль землі. Коли сіль ізвітріє, то чим насолоти її? Не придається вона вже ні на що, хіба

надвір була висипана та потоптана людьми.Ви — світло для світу. Не може сховатися місто, що на верховині гори.І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник,— і світить воно

всім у домі.Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли

Отця Вашого, що на небі.Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи пророків прийшов,— Я не руйнувати прийшов, але

виконати.По правді кажу вам: доки небо і земля не минеться, ані йота єдина, ані жоден значок із Закону не

минеться, аж поки не збудеться все» (Біблія).Дослідження-трансформація► Прочитайте байку. Спробуйте трансформувати її у проповідь відповідно до вимог духовного

красномовства.ВЕДМЕЖІ ТАНЦІ


Поснідавши, блукав Ведмідь в ліску,Шукав дупла, куди б засунуть лапу,Дістать смачненького медку.Аж гульк — Мисливець.Дав би Миша драпу І димом зник в густих чагарниках,Коли ж в того рушничка у руках.Воно й рушничка невеличка,Але така проклята птичка —За кілометр, як швидко б ти не біг,Наздоганя і валить з ніг...Щоб ворог в лоб не здумав бити,Ведмідь береться зустріч солодити:Танцює гопки й вихилясом,Реве, немов бугай той, басом,То бекає, як те ягнятко часом,То на колінки упада,То в очі мило загляда,—Точнісінько фігляр той в балагані!Упрів, віддав поклін останній І хильцем-хилечком, кмітлива голова,Мерщій туди, де хаща лісова...— Ой, насмішив мене!—


Сорока в вітті скаче.—Утанцювався на дурне!Таж то опудало. Невже ти не добачив?—Ведмідь спинивсь, подумав хвильку-дві І гірко посміхнувсь, простягтись на траві:— Трапляється... Буває часом...Частує доля злом:І бекаєш, і ходиш вихилясом,Опудалу дурному б’єш чолом...М. ГодованецьРобота з таблицею► Розгляньте таблицю. Підготуйте повідомлення про основні жанри гомілетики та коротко

охарактеризуйте їх.ЦЕРКОВНО-БОГОСЛОВСЬКЕ КРАСНОМОВСТВО

Церковна проповідьТекст проповіді повинен мати канонічну

будову: вступ, у якому викладається зміст (епіграф), оголошується тема проповіді; виклад предмета (короткий трактат) і закінчення (епілог). Основне завдання про-повідника — так вплинути на слухачів, щоб підняти їхні душевні сили на добрі діяння для інших й облагородження себе самого. У проповідях мовні елементи конфесійності мають поєднуватися з елементами художності та публіцистичності: комунікативний намір, бажаний ефект, емотивність і спону- кальність, експресія, образність, переконання. Це відповідно позначається й на стилістиці, де переважають лексичні (полісемія, синоніми, антоніми, старослов’янізми, перифрази) і синтаксичні стилістеми. Бувають літургійні, догматичні, морально-повчальні проповоді

МолитваЦе звернення до Бога, тому в ній

переважають експреси ви (психічний стан мовця, щирість, відвертість) та декла- ративи запевнення, прохання). Риси молитви: стандартна композиція, традиційні стилістичні засоби. Схема композиції: звер-тання до Бога, згадка Його великих і благих діянь, формула впровадження прохання, форма завіряння улюб- леності Бога і кінець: «Амінь»

ПромоваНа соборі Ритуальна На освяченні храму


V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Проаналізуйте будь-яку проповідь.Урок № 28СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВЕ КРАСНОМОВСТВО, ЙОГО ВИДИ(ЮВІЛЕЙНА ПРОМОВА, ПРИВІТАННЯ, ТОСТ ТОЩО).ТЕАТРАЛЬНА (СЦЕНІЧНА) РИТОРИКА.ПЕДАГОГІЧНА РИТОРИКАМета: ознайомити учнів із поняттями соціально-побутовекрасномовство, театральна, педагогічна риторика; подати відомості про особливості побудови

привітальних промов, тостів, педагогічних промов тощо; удосконалювати комунікативно-мовленнєві вміння складати різні види промов; розвивати творчі вміння; виховувати любов і повагу до людей.

Тип уроку:урокзасвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, картки для рольової гри.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знань у процесівиконання практичних вправПроблемна бесіда► Висловіть свою думку з приводу наведених сентенцій.1. Будь-яке вітальне слово містить перебільшення. Поміркуйте, чому. І чи це є необхідним? 2.

Деякі люди вважають, що чокатися після тосту слід лише вином. А що робити, якщо ви не вживаєте алкоголь, а на святі сказали тост, а у вас у руці бокал із мінеральною водою чи соком? 3. Висловіть свою точку зору стосовно основної тези виступу Миколи Куліша на театральному диспуті 1929 року: «...драматургія мусить весь час непокоїти, збуджувати, загострювати, навіть за іншого разу занадто загострювати деякі проблеми і ніколи не пристосовуватися до міщанських смаків глядача». 4. Лекція, пояснення вчителя на уроці — це жанри інформаційні. Спеціалісти — викладачі вишів, учителі — зазвичай дуже гарно володіють інформацією. Чому ж одних викладачів слухати — легко, інших важко, а третіх — узагалі неможливо?

Коментар учителяСоціально-побутове красномовство — це влучне, гостре або урочисте слово з приводу якоїсь

важливої події у приватному житті або певної гострої чи цікавої ситуації.Сьогодні жанрами соціально-побутового красномовства є: ювілейні промови, привітальне слово,

застільне слово (тости), надгробне (поминальне) слово. Тут найчастіше йдеться про величання, похвалу тої чи іншої особистості, групи або явища, тобто можна сказати, що ці промови за своїм духом є панегіричними. Характерною рисою подібного красномовства є ритуальність (ситуація хрестин, весілля, похорону тощо), і це накладає певний відбиток на стиль промови.

Найчастіше такі виступи бувають імпровізаціями, які не готуються заздалегідь. Це невеликі, лаконічні тексти, що не вимагають обов’язкової, звичної для інших галузей риторики твердої схеми побудови (вступ, основна частина, висновки). Логічне начало тут може бути послаблене; панує емоційна стихія. Ораторові не обов’язково демонструвати академічну ерудицію, знання законів або пропагувати істини релігії (хоча окремі елементи такого роду тільки прикрашають подібне слово). Зате оратор щедро черпає приклади з життєвого матеріалу, із фольклору (наприклад, стихія анекдоту). Стиль може бути від урочисто- величального до «зниженого». Однак слід зауважити, що ораторові слід дотримуватися норм культури: інакше він ризикує образити чиюсь гідність, наразитися на дискусію або навіть і більш гостре «з’ясування стосунків» (3 посібника).

Творче конструювання► Придумайте ювілейні промови чи тости для а) дня народження вашого приятеля; б) ювілею

начальника; в) прощальну промову для видатного діяча, який недавно пішов із життя; г) вітальну промову для гостей. Зверніть увагу на стиль промов: це дотепи, прикрашені незвичними оповідками, порівняннями, метафорами. Мова насичена урочистою образною лексикою, фразе-ологізмами, афоризмами. Багато важить і виголошення промови: якщо це поздоровлення, то енергійне, веселе; якщо похоронна промова, то в голосі — сум, біль, жаль із приводу втрати.


Лексична гра «Угадай характер»► Це лексична гра-вітання. Напишіть 37 людських якостей, якими має володіти ідеальний

чоловік (ідеальна жінка). Ваш партнер має назвати три цифри (наприклад, 2, 19, 32) й таємничим образом дізнатися про свій характер. Таким чином, у привітальному побажанні існує елемент магічного дійства. Порівняйте свій список епітетів зі списком, наведеним нижче.

1 Чудова 10

Добра 19

Ділова 28

Дотепна2 Дивовижна

11

Ніжна 20

Мудра 29

Творча

3 Прекрасна

12

Турботлива

21

Розважлива

ЗО

Рішуча

4 Геніальна

13

Енергійна

22

Кмітлива

31

Мрійлива5 Чарівна 1

4Елегант

на2

3Врівнов

а3

2Таємнич

а6 Спокійна

15

Незалежна

24

Тактовна

33

Емоційна7 Полум’я

на1

6Витонче

на2

5Делікатн

а3

4Чуйна

8 Сором’яз

17

Добродушна

26

Вимоглива

35

Приваблива

9 Красива 18

Талановита

27

Весела 36

Лагідна

Складання вітальної промови► Уявіть, що вам доручили підготувати вітальну промову на адресу вашої школи (на урочистому

зібранні на честь її ювілею). Поміркуйте, за що можна похвалити вашу школу. Скористайтеся наведеним нижче опорним планом.

1. Як давно вона існує? 2. Що в ній особливо гарне? 3. Які люди в ній працюють? 4. Які навчаються учні? 5. Хто з випускників школи став відомою людиною? 6. Хто наразі є гордістю школи? 7. Як школа виступає нарізних змаганнях, чи бере участь у конкурсах, олімпіадах?

Перекладацький практикум► Перекладіть афоризми. Складіть із ними тост.1. Царь Соломон говорил: «Празднуй каждый день!» 2. Один мудрый человек сказал: «Любое

здание без фундамента быстро разрушится. Любой дом без доброго хозяина быстро разорится...» 3. На Кавказе говорят: время, проведенное с гостями, не засчитывается в возраст. 4. Говорят: любое настроение хорошо, если его есть с кем делить. 5. «Спешите делать добро!» — восклицал легендарный доктор Гааз. 6. Древние говорили: сорванный цветок должен быть подарен.

Коментар учителяКласична риторика у другій половині XX ст. формується в науку філософсько-дидактичного

спрямування — педагогічну риторику, основною метою якої є формування риторичної культури особистості вчителя.

Педагогічна риторика сучасності є інтегратором, синтезатором у процесі фахової підготовки вчителя — інтелектуала, інтелігента, оратора й мудреця, який майстерно володіє секретами переконуючої комунікації, засобами живого слова.

Виходячи з цього, педагогічна риторика до актуальних першочергових проблем відносить:• розробку дидактичних матеріалів щодо курсу риторики для вищої школи;• формування національної школи красномовства через вихо

особистості, для якої живе слово є головним інструментом професійної діяльності;• створення у вузах навчальних курсів педагогічної майстер

формування національної риторичної школи;• розвиток проблематики часткової риторики, спрямованої на дослідження проблем політичного,

академічного, дипломатичного, юридичного, військового, рекламного красномовства, а також риторики ділової комунікації.

Із найдавніших часів учитель шанувався, як Бог, як духовний батько, наставник у пошуку істини, добра й краси, взірець розсудливості в особистому й громадському житті. Ось як відзивався великий Олександр Македонський про батька Філіпа й учителя Аристотеля: «Філій навчив мене жити, а Аристотель навчив жити достойно».

Учитель в античні часи стояв поруч із філософом-любомудром, оратором-Златоустом, царем, божественним поетом, умів сам і вчив учнів тлумачити «мертвий» текст, блискуче володів ора-торським евристичним мистецтвом, міг захистити істину, чітко пояснити свою точку зору, володів


сократівським методом запитань і відповідей, діалоговою культурою, бо в усіх народів виконував визначну соціальну роль — роль стабілізуючого фактора. Як духовний наставник, учитель прищеплює душі дитини високі моральні цінності й якості, глибоку повагу до рідної землі, свого генетичного кореня, роду, народу, держави, тому в очах дитини учитель в усі часи — це не імідж, а істинна суть шанованого, улюбленого «другого батька», «другої матері», як творця традицій.

Античні ритори вважали, що учитель-оратор повинен володіти «дотепністю діалектика», думками філософа, словами мало не поета, пам’яттю законодавця, голосом трагіка, грою такою, як у кращих лицедіїв.

Якщо народ забуде свого вчителя, він забуде своє майбутнє, бо місія вчителя від Бога — долати хаос світлом власного серця, творити гармонію через утвердження істини, добра, краси засобами благодатного слова (3 посібника).

Дослідження-аналіз► Визначте прийом, який був використаний для надання назві промови виразності. Чи зацікавила

б вас доповідь із такою назвою? Поміркуйте, якій темі міг бути б присвячений кожний виступ.«Між двох вогнів (пароніми й точність мовлення)»; «Чи потрібні пароніми в поезії?»; «Слова-

прибульці»; «Не все те золото, що блищить (до проблеми використання запозичених слів)»; «Машина часу (в епоху застарілих слів)»; «Трохи про аероплан — у новому плані»; «Вічний двигун, або таємниці словотвору»; «Зовнішність буває оманливою. Пароніми: друзі чи вороги?»; «Запозичення: бажані гості чи нахабні завойовники?»; «Чи можуть помирати слова?»; «Витоки сучасних слів».

► Складіть цікавий виступ на 1-2 хвилини за однією з наведеРобота в міні-групах► Розгляньте ситуацію, що склалася. Продумайте бесіду для батьківських зборів. Які положення

вашого виступу цей приклад допоможе аргументувати? Під час промови спробуйте «намалювати очима» величезну плоску цифру 8 на рівні очей аудиторії. У присутніх має скластися враження, що ви зустрілися очима з кожним із них. Повторюйте час від часу цей прийом при виголошенні промови.

«У що ти перетворив свої нові брюки?» — обурюється мама, показуючи на ноги хлопчика, котрий щойно повернувся з чергової футбольної баталії у дворі...

«А що?» — чи то питає, чи то виправдовується хлопчик...За цим коротким діалогом стоять два мовчазних гірких монологи.Мати. У нас із батьком із грошима не густо. Ну як, як мені їх привести в божеський вигляд до

завтрашнього дня?Мені ж треба зараз обід приготувати. Ну що, він не міг забігти додому, перевдягнутися, старі

штани одягти? Який безсовісний, хіба ж він не бачить, як мені важко, як я б’юсь, щоб він був одягнений, як усі, щоб у нього все було. Невдячний, грубий, егоїстичний!!!

Син. Я ж не знав, що мене на ворота поставлять. Ну вимазався, ну бачу. Як же мені їх не вимазати, якщо я чотири рази брав м’яч у падінні. Сєвка бив тоді в нижній кут, а я взяв. Мене сам Гошка хвалив: ти, каже, класним воротарем будеш! А Гошка за юнацьку грає! От завжди так у мене, сьогодні найщасливіший день, а мати тільки про штани та взуття думає і пиляє, пиляє... (З посібника).

Творче моделювання► Завершіть речення, розставивши правильно розділові знаки. Укажіть тип речення.1. Якщо я знаю що вчинив неправильно то.... 2. Коли мені важко прийняти правильне рішення

я.... 3. Вибираючи між цікавим але не обов’язковим і необхідним нудним заняттям я звичайно.... 4. Коли в моїй присутності ображають людину я.... 5. Коли брехня залишається єдиним засобом збереження доброго ставлення до мене я....

Риторичний практикум► Під час виступу оратор почув шум в аудиторії. Придумайте фразу-звертання до слухачів і

вимовте її з різною інтонацією: гнівно, погрозливо, здивовано, байдужо, ображено, з проханням тощо.

Дослідження-характеристика► Прочитайте текст. Визначте, які вимоги висуваються до про

риторики педагога до риторики актора?О. Водовозова у своїх спогадах про російського педагога XIX ст. Ушинського згадує, як він у


1860-тих роках відвідав урок учителя Соболевсього, на якому вивчалися байки. Учитель демон-стрував, як їх треба читати: «Звірів він зображував в особах: лисицю, скоцюбившись, неймовірно скошуючи свої і без того косі очі, слова виголошував дискантом, а щоби нагадати про її хвіст, відкидав одну руку назад, помахуючи ззаду зошитом, згорнутим у трубочку. Коли йшла мова про слова, він зводився навшпиньки, а на довгий хобот повинні були вказувати три зошити, згорнуті в трубочку та вкладені один в одний. При цьому, зважаючи, який звір, він чи то бігав та гарчав, чи то, стоячи на місці, сіпав плечима, щирячи зуби» (3 посібника).

Коментар учителяРиторика підіймається до вершин красномовства у сценічній майстерності. Професійні

театральні вистави та різноманітні аматорські перформенси на сцені потребують від виступаючих внутрішньої свободи, акторських навичок, вміння працювати з мікрофоном у світлі софітів перед чисельною публікою. Кожен жест, погляд, звук голосу зі сцени набувають посиленого значення і потребують професіоналізму. Слово зі сцени здатне глибоко впливати на аудиторію, викликати феномен катарсису, зворушувати серця силою мистецтва. Водночас аудиторний шок, дефекти дикції, зажим у жестах також «підсилюються» умовами сценічного жанру. Навички сценічної риторики необхідні кожній людині, яка може опинитися на сцені під час публічної презентації, ювілейного привітання, святкової промови, конкурсів, фестивалів, ритуалів нагородження. Найбільш ґрунтовну підготовку до сценічної риторики можна отримати за допомогою методу К.С. Станіславського — акторської школи, у якій враховано не тільки зовнішні параметри успішного виступу, а й розроблено психологічну структуру підготовки особистості актора, його впливу на публіку. Сучасні українські театральні та кіноактори Богдан Ступка, Ада Роговцева, Галина Яблонська, сестри Сумські та ін. представляють взірці сценічної риторики, яка несе духовне світло справжнього акторського таланту й силу професійного сценічного слова (3 посібника).

Перекладацький практикум► Прочитайте, як К. Станіславський, використовуючи різноманітні образні засоби, характеризує

мовлення тих, хто не піклується про свою дикцію. Який з образів видається вам найбільш вдалим? Чому? Перекладіть українською мовою.

Слово со скомканным началом подобно человеку с расплющенной головой.Слово с недоговоренным концом напоминает человека с ампутированными ногами.Когда у некоторых людей от вялости или от небрежности слова сливаются в одну бесформенную

массу, я вспоминаю мух, попавших в мед, мне представляется слякоть и распутица, когда все сливается в тумане.

Артикуляция губ плохо развита и так далека от виртуозности, что она не допускает даже ускоренной речи. Слоги и слова размываются, обваливаются и сползают, как рыхлый грунт берега, отчего происходят постоянные разливы гласных, в которых вязнет язык (К. Станиславский).

Рольова гра► Спробуйте «змалювати» жестами (без слів) перед аудиторією різні ролі, записані на картках.

Кожен учень по черзі витягає картку й показує одну з ролей. Завдання класу — здогадатися, кого зображено.

Невпевнена в собі особа; здивований чоловік; кишеньковий злодій; сліпий; літній чоловік; радісна особа; маленька дитина; перелякана особа; водій тролейбусу; пихата особа; закохана особа; замріяна людина.

Мімічна гра► Спробуйте за допомогою лише жестів та міміки передати навеПече мене сором на саму згадку. Одного разу... так, одного разу — і більше ніколи. Одного разу

я озирнувся, бо чув на плечах слід чужих очей, слизький, холодний. Щось ішло за мною. Якесь пальто. Я звернув. Воно. Пішов тихіше. Так само. Став біля дерева. Здається, стало. Чи озирнулося? Ні. Я пішов швидше. Так наче бігло. Може, то серце? Хто його знає... Це дратувало. Набрався зваги, вернув назад, просто на нього. Стрілись очима. Мої байдужі, невинні, спокійні, а в нього гострі, як голки, й лукаві. В куточках сміх. Ну, добре. Що ж далі? Ти хитрий, я теж не менше. Натягнув нерви, як снасті у бурю і йду. Здається одстало. Чи озирнутись? Ні. Свищу. Байдуже (М. Коцюбинський).IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Складіть і запишіть ювілейну промову.Урок № 29


УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 9.МОВЛЕННЄВЕ СПІЛКУВАННЯ В РІЗНИХ НАВЧАЛЬНИХСИТУАЦІЯХ ОФІЦІЙНО-ДІЛОВОГО ХАРАКТЕРУМета: поглибити відомості учнів про ознаки офіційно-ділового спілкування; удосконалювати культуру офіційно-ділового спілкування; розвивати чуття

мови, вміння застосовувати орфографічні й пунктуаційні норми при створенні й відтворенні текстів офіційно-ділового стилі; розвивати вміння


редагувати тексти офіційно-ділового характеру; виховувати толерантність.Тип уроку:урокрозвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, тлумачний словник української мови, картки, таблиця «Ділове

спілкування».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньРобота з таблицею► Розгляньте таблицю «Ділове спілкування». На її основі підготуйте стисле повідомлення.

ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯРезультатустановлення між людьми ділових кон- тактів, що породжені потребами

спільної діяльності, розв’язанням конкретних проблем: підписання угод, установлення єдиної стратегії взаємодії

Діалогічне утворюється зміною ролей «я» і «ти», що організує текст як суму реплік, характеризується специфікою будови речень, завжди мотивоване,

оскільки містить у собі прохання чи наказ, передачу інформації, висловлення

почуттів, супроводжується невербальними засобами

Монологічне може бути висловлене експромтом, може бути підготовленим заздалегідь (записаним у вигляді лекції,

доповідь), характеризується граматичною правильністю, розгорненістю

Монологічне Заздалегідь підготовлене мовлення, розраховане на слухове й

зорове сприйняття, ділова документація

Специфікавідбувається

взаємний обмін результатами

діяльності, інте-ресами, ідеями

XС Усне

1^ Письмове

^


Бесіда з учнями► Підготуйте стислий виступ за темою «Характеристика офіційно- ділового стилю» за таким

планом: 1) визначення поняття; 2) основні функції офіційно-ділового стилю; 3) сфера використання; 4) найголовніші риси.IV. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завданьНавчальна лекція► Прослухайте текст лекції. Висловіть власні думки щодо почуІснують три універсальні величини ділового спілкування — погляд, усмішка та відстань, на якій

ведеться бесіда.Погляд — найсильніший компонент розмови. Уміння «витримувати погляд» є наслідком

особливого тренування. Людина, яка просто дивиться у вічі співрозмовнику, викликає довіру. Уміння першим не відводити погляд — це ознака сильної, рішучої особистості. Зустрічаючись, люди обов’язково коротко дивляться один одному в очі. Щирість у цьому швидкому погляді означає доброзичливе ставлення. Якщо партнер затримує погляд на очах співрозмовника, то робить це з метою пригнітити людину.

Усмішка. Перш ніж говорити, усміхніться. Це налаштує будь- яку розмову, навіть важку, на доброзичливий тон і взаємоповагу.

Надсимволічною є відстань. Розрізняють чотири види дистанції між співрозмовниками: інтимну, особисту, соціальну, офіційну. Відстань між особами служить регулятором їхніх відносин. Треба пам’ятати, що в різних націй поняття норми різні. Якщо не знати дистанції співрозмовника, то ненавмисне можна його вразити або образити.

Без мови неможливе існування будь-якого людського колективу, виробництва, трудової діяльності, творчої праці. Головна складність в оволодінні усним мовленням полягає в необхідності визначати на слух, інтуїтивно доцільність чи недоцільність того чи іншого слова, звороту, інтонації в кожному конкретному випадку. За висловом французького письменника Ларошфуко, істинне красномовство полягає в тому, щоб сказати все, що треба, але не більше. Отже, багато говорити й багато сказати — поняття не тотожні.

До усного ділового мовлення ставлять такі вимоги: точність у формулюванні думки, недвозначність; логічність; стислість; відповідність між змістом і мовними засобами; відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення; відповідність між мовними засобами та стилем викладу; вживання сталих словосполучень; різноманітність мовних засобів; нешаблонність у побу-дові висловлювання; доречність; виразність дикції; відповідність інтонації мовленнєвій ситуації; дотримання мовленнєвого службового етикету. Мовленнєвий службовий етикет — це правила мовленнєвої поведінки на роботі (З посібника).

Ситуацій, у яких проявляється службовий етикет, багато: усні індивідуальні й колективні ділові бесіди (переговори), ділове засідання (нарада), телефонна розмова і т. ін.

У діловому спілкуванні членів колективу між собою — керівника з підлеглими й навпаки — повинна проявлятися перш за все повага. Службовий етикет ділової бесіди не припускає викорис-тання наказових форм щодо колег, навіть із боку керівника. Усне розпорядження має бути сформульоване у формі прохання. Ні в індивідуальних, ні в колективних ділових бесідах не слід використовувати панібратські форми звертання: ти, Марієчко Петрівно, Степановичу. Тон спілкування має бути рівним, доброзичливим. Верхом невихованості вважається прояв у ділових стосунках особистої неприязні, ворожості до колеги.

Однією з найважливіших колективних форм спілкування є ділова нарада. Її ефективність залежить не лише від змісту, а й від дотримання її учасниками норм службового етикету. Швид-кому й ефективному вирішенню обговорюваних питань сприяють спокійний, рівний тон, лаконізм викладу думок, використання необхідних етикетних формул у ході дискусії (Я підтримую точку зору...; На жаль, не можу погодитися з думкою...; Вимушен ( ий, -а) відхилити пропозицію... і под.).

Службовий етикет вимагає дотримання норм регламенту, уваги до будь-якої пропозиції, доброзичливого ставлення до кожного промовця (3 посібника).V. Виконання практичних завданьКультура ділового мовлення► Поясніть різницю між уживанням наведених слів. Які з них є синонімами, а які —

паронімами? За потреби скористайтеся тлумачним словником. Уведіть наведені слова в речення. Авторитет — престиж; брифінг — прес-конференція; відносини — взаємини — стосунки —


відношення — ставлення; відпуск — відпустка; галузь — сфера — ділянка — область; дефект — недолік; дилема — проблема — завдання; дипломант — дипломник — дипломат; добиватися — досягати; економічний — економний; загальний — спільний; закінчити — завершити;

зміст — значення — смисл; комунікабельний — комунікаційний — комунікативний; офіційний — офіціальний; положення — становище — стан; процент — відсоток; професіональний — професійний; тактовний — тактичний.

Перекладацький практикум► Перекладіть словосполучення, зверніть увагу на вживання прийменників.Принять во внимание, согласно приказу, на протяжении дня, принять к сведению, читать на

родном языке, в адрес, по просьбе, по заказу, по собственному желанию, по закону, на следующий день, по поручении, вовлечь в работу, в рассрочку, в двух шагах, поступать в университет, при жизни, по всем правилам, к сожалению, несмотря на обстоятельства.

Дослідження-аналіз► Прочитайте текст

вжиті для пом’якшення категоричності висловлювання.ШАНОВНА ПАНІ ШЕВЧУК В. М.!

Протягом поточного року Вами нерегулярно оплачуються наші поставки вугілля. На жаль, ми не отримали від Вас жодної відповіді на наші офіційні нагадування.

Ви, звичайно, розумієте всю складність ситуації. Ми готові до плідної співпраці з Вашим заводом при дотриманні умов укладеного договору. Будемо вдячні, коли Ваша заборгованість буде ліквідована не пізніше 20 листопада ц.р. (З посібника).

Практикум із редагування► Відредагуйте фрагмент тексту усного повідомлення, виголо

конструкції, які вжито в ньому, охарактеризуйте необхідність і доцільність їхнього використання.ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

Я хочу ще раз звернути Вашу увагу на важкість і болючість обговорюваної проблеми. Питання внесене у повістку дня дуже нагальне. На 12 люте положення на нашому підприємстві склалася дуже складна. І саме із цього приводу я хочу добавити кілька слів до вже сказаного. На жаль, справи не змінюються у кращу сторону, а те що красиво викладено на бумазі, то в житті не все так. От такої думки я притримуюсь. І під час виступу вельмишановного колеги мені подумалось, що ми все ж не все зробили, аби поліпшити ситуацію. У прошлому році ми закупили більше сировини, а за заказом мали придбати менше...

Шановне товариство! Виходячи з вищевикладеного, приходимо до висновку, що справа за нами, майбутнє фірми — у наших руках! (З виступу).

Дослідження-трансформація► Використовуючи прийом ділового відтворювання (збереження змісту без індивідуальних

особливостей мовця), трансформуйте поданий уривок із повісті І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» відповідно до вимог офіційно-ділового стилю.

Зразок. Священик порадив братам Кайдашенкам ділитисягрушами порівну. Не бачачи згооди, запропонував, щоб Карпо заплатив Лаврінові три або

чотири карбованці...— То діліться щороку грушами пополовині,— сказав священик.— Коли ж, батюшко, Лаврінові діти лазять у город, вибачте, як свині, й толочать

стара мати ще й намовляють їх,— сказав Карпо.— Бо твоя жінка таки гадюка, вибачте в цім слова, батюшко. Твою жінку тільки посадити в

клітку та показувати за гроші, як звірюку, на ярмарках. Вона кривдила, батюшко, й нашу матір, вибила їй око, й моїх дітей так і лупить ломакою по чому влучить,— жалівся Лаврін.

— Ну, то як же воно буде? — спитав священик.— Нехай так буде, батюшко, як ви скажете. Так, як ви при

сказали брати.— То я ж кажу, щоб Карпо заплатив тобі три або чотири кар

то й сварки більше не буде між вами,— знов сказав священик.— Зроду на це не згоджусь! — сказав Лаврін,— там, батюшко, груші, вибачайте, коли ласка, як

ваші кулаки. Я щороку продам груш два а то й три мішки за три або й за чотири карбованці.— Ну, то ти, Карпе, одріж йому землю з грушею.


— Хіба я таки сказився чи з глузду з’їхав, щоб одрізувать землю,— сказав Карпо.— То йдіть собі та, про мене, вдавіться тими грушами разом із своїми жінками,— сказав

священик, пішов у кімнату та й зачинив двері (І. Нечуй-Левицький).Творче конструювання► Підготуйте усний виступ на нараді з приводу доцільності спіл

час виконання професійних обов’язків.Рольова гра► Складіть діалог і розіграйте ситуацію, зазначену на картках. ► Ознайомтеся з вимогами до кадрових бесід. Складіть ділову кадрову бесіду між начальником і

підлеглим щодо прийому на роботу.Є два види ділових бесід: кадрові та проблемні, або дисциплінарні. До кадрових належать

співбесіди під час прийому на роботу чи звільнення. Ефективність кадрових бесід підвищується від уміння керівника створити відперту конструктивно-критичну атмосферу спілкуванні і, навпаки, зменшується, якщо він поводиться безтактно, перебиває співрозмовника, висміює його аргументи або грубо реагує на протилежну точку зору. Керівник повинен мати план бесіди, дотримуючись якого він зможе відповісти на запитання: яка причина бесіди й організаційні завдання, пов’язані з її темою, метою; які контраргументи може висунути співбесідник і що потрібно зробити, щоб досягти поставленої мети; які варіанти вирішення проблеми можна запропонувати, якщо партнер погодиться, відмовиться або заперечуватиме; на кого з партнерів чи підлеглих можна покластися у вирішенні проблеми і які переваги це матиме чи які негативні моменти може викликати.

Успіх бесіди значною мірою залежить від того, наскільки зрозуміло, переконливо й точно партнери висловлюють свої думки. Точність і зрозумілість інформації виявляється в простоті й чіткості викладу. Керівник повинен врахувати професійний рівень партнера та зміст виконуваних ним завдань, його повноваження і сферу відповідальності відповідно до обов’язків, життєвого і трудового досвіду, інтересів, побажань, способу мислення (3 посібника). Картка № 2

► Ознайомтеся з вимогами до проблемних (дисциплінарних) бесід. Складіть ділову кадрову бесіду між начальником і підлеглим щодо постійного запізнення підлеглого на роботу. Проблемні, або дисциплінарні, бесіди відрізняються від кадрових тим, що вони зумовлені фактами порушення дисципліни на виробництві або відхиленнями від встановлених норм і правил у діяльності організацій, підприємств.

Проблемна бесіда керівника з підлеглим направлена перш за все на створення творчої атмосфери на підприємстві, на підвищення ефективності колективної співпраці. Головне завдання проблемної бесіди — майбутня робота працівника, який чимось завинив. Бесіда про дисципліну — не вистава, а довірча розмова. Не можна приймати рішення наперед. Якщо необхідно зробити індивідуальні винятки з правил, то про це потрібно повідомити інших. Працівник повинен зрозуміти «оргвисновки». Важливо погодити із працівником програму його подальших дій і термін її реалізації (3 посібника).

Картка № З► Ознайомтеся з вимогам до ділової бесіди між партнерами. Складіть ділову бесіду між двома

колегами, які обговорюють питання необхідності та можливості придбання для школи інтерактивних дошок.

Відмінність ділової бесіди від повсякденної (побутової) полягає в тому, що вона є цілеспрямованою із заздалегідь спланованим результатом і направлена на вирішення певних завдань, виробничих проблем і питань, пов’язана з необхідністю робити висновки на основі аналізу отриманої інформації. Також така бесіда дозволяє виробити певні рішення і реалізувати їх.

Ділова бесіда як форма взаємного спілкування має такі переваги: можливість диференційованого підходу до предмета обговорення; швидкість реагування на висловлювання співбесідника за допомогою пояснень, поправок тощо; розширення компетентності за рахунок критичних оцінок, пропозицій і думок партнера; відчуття особистої значущості у вирішенні обговорюваних проблем і причетності до результатів, отриманих у кінці бесіди.

Необхідно також пам’ятати, що бесіда — це не монолог. Її можна буде правильно побудувати тільки тоді, коли є взаєморозуміння між співрозмовниками, що допомагає спільному вирішенню певної проблеми (3 посібника).VI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання


► Підготуйте виступ в офіційно-діловому стилі для виступу на учнівській конференції.Урок № ЗОВИДИ ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЕННЯ:

ІНФОРМУВАЛЬНІ,ПЕРЕКОНУВАЛЬНІ, РОЗВАЖАЛЬНІ ВИСТУПИМета: ознайомити учнів із видамиораторського мистецтва — інформувальними, переконувальними, розважальними виступами та вимогами до

промовців, які готують такі виступи; удосконалювати комунікативні навички; виховувати активну життєву позицію.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знань у процесівиконання практичних завданьКоментар учителяНайбільш поширеними видами інформувальних виступів є: інформація; пояснення; інструкція;

оголошення; анотація; лекція; доповідь; повідомлення; автобіографія.Інформація — це коротке усне повідомлення про певні події. Вона повинна бути короткою,

містити факти, бути новою та цікавою для слухачів. При виступі з інформацією слід поставити зав-дання — цікаво розповісти про факт.

Пояснення та інструкція мають бути короткими та зрозумілими. Пояснювати слід послідовно, крок за кроком, переконуючись, що попередній етап ваш співрозмовник зрозумів правильно.

Оголошення — це повідомлення про те, що трапиться. Виступаючи з оголошенням, слід говорити повільно, чітко, повторюючи найважливіші місця: наприклад, час та місце; в оголошенні слід передбачити всі труднощі, які можуть виникнути, повідомити необхідну інформацію.

Анотація — це короткий виклад змісту книги чи фільму. Вони призначені для того, щоб покупець зміг одразу дізнатися, про що книга чи фільм. Усну анотацію зазвичай роблять в інформаційних чи рекламних цілях.

Лекція — це навчальний, науковий чи науково-популярний виступ спеціаліста, у якому розкривають певну тему.

Доповідь — розгорнуте повідомлення, яке розкриває важливу наукову чи суспільно-політичну проблему. Після доповіді проблему обговорюють, доповідач відповідає на питання.

Повідомлення — це маленька доповідь з якогось окремого питання. Повідомлення можуть доповнювати чиюсь основну доповідь.

Метою будь-якого інформувального повідомлення є подача відомостей про певний предмет таким чином, щоб слухачам це було цікаво. Бажаний результат будь-якої інформувальної промови — реакція слухачів: «Як цікаво!».

Треба кілька разів повторити основні положення, навести яскравий приклад, записати на дошці цифри, дати, ілюструвати свій виступ малюнками, схемами, ілюстраціями тощо (За И. Cmep- ніним).

Гра «Анотація»► На столі вчителя лежать бібліографічні картки з описом книг, які не знайомі учням. Учасники

гри по черзі підходять до столу, витягають картку й розповідають ніби про прочитану ними книгу, а потім відповідають на питання однокласників щодо змісту, оформлення цієї книги.

1. Клименко Н.Ф. Як народжується слово / Ніна Федорівна Клименко.— К.: Рад. шк., 1991.— 288 с. 2. Талалай Л.М. Наодинці зі світом: [поезії] / Леонід Миколайович Талалай.— К.: Молодь, 1986.— 144 с. 3. Карнегі Д. Як здобувати друзів і впливати на людей / Дейл Карнегі; [пер. з англ. В.М. Грузина].— К.: Молодь, 1990.— 168 с. 4. Дяченко М. Vita Nostra / М. Дяченко, С. Дяченко.— К.: Зелений пес, 2007.— 544 с. 5. Рибаль- ченко В.К. Жива електрика / В. К. Рибальченко, Н. І. Коното- пець.— К.: Рад. школа, 1990.— 174 с.

Творче конструювання► Керуючись правилами складання інформаційних промов, під

виступи для місцевого радіо за запропонованими темами.


Шкільне свято. Виставка. Відбулася екскурсія. Інцидент. Сьогодні в школі.Складання діалогу► Уявіть, що ви телефонуєте бабусі й прохаєте її увімкнути комп’ютер та надіслати

повідомлення електронною поштою від вашого імені. Нехай бабуся не розуміє, ставить запитання, а ви старайтеся пояснити доступною мовою, адже вам необхідно терміново відправити повідомлення.

Комунікативний практикум► Продумайте коротенькі жартівливі оголошення щодо запро1. Про загублену совість на автобусній зупинці. 2. Про те, що ви знайшли чиюсь думку на дорозі.

3. Про те, що ви проводите річні курси водіїв самокатів. 4. Про те, що ви знайшли чужого собаку. 5. Про те, що ви знайшли загублену книгу зі шкільної бібліотеки.

Коментар учителяРозважальним називають виступ, мета якого — розважити слухачів, надати їм можливість

посміхнутися, приємно провести час.Розважальна промова повинна підтримувати увагу й інтерес слухачів, бути цікавою й приємною.

Вона має створити гарний, оптимістичний настрій, викликати посмішку.Правила підготовки розважального виступу:• безконфліктність — промова нікого не повинна образити, не повинна містити критику;• лаконічність, але неоднослівність;• поєднання серйозного й жартівливого, однак жартівливість має домінувати;• ефективними є приклади з особистого життя доповідача або присутніх людей;• іронія або самоіронія;• велика кількість гіпербол, порівнянь і метафор;• відсутність конспекту, імпровізація;• афористичне завершення, висновок або мораль.Основними видами розважальних виступів є: кумедний випадок із життя (власного або життя

інших людей); анекдот; дружній тост.Розважальні виступи зазвичай необхідні в дружній компанії за столом, на відпочинку в компанії

друзів, на банкеті на честь певної події.Веселі випадки з реального життя — найцікавіші для розважальної промови, адже ніхто, крім

вас, цей випадок не знає, що робить розповідь особливо цінною, забезпечує доповідачу увагу. Розповідь повинна бути короткою, її необхідно пожвавлювати «сигналами достовірності» — згадуванням конкретного місця події, часу, називати імена учасників тощо.

Публічний анекдот має бути пристойним, не має містити зниженої лексики, розповідати анекдоти варто не поспішаючи, серйозно, у жодному разі не сміятися (За И. Стерніним).

► Розкажіть ваш улюблений анекдот.Бесіда з учнями► Поміркуйте, які з наведених тверджень правильні. Свою думку обґрунтуйте.1. Переконати аудиторію — означає навести такі докази, які не викликають заперечень. 2.

Переконати аудиторію — означає змусити повірити в істинність слів оратора. 3. Доводити, переко-нувати й аргументувати — це одне й те саме. 4. Переконування не передбачає навіювання. 5. Переконування передбачає емоційний і психологічний вплив. 6. В агітаційних виступах наводять аргументи лише «за». 7. Агітаційні виступи пропонують аудиторії зробити самостійний вибір.

Коментар учителяПереконувальна промова — це виступ, у якому оратор має за мету змусити аудиторію повірити в

правильність його точки зору, довести або спростувати якісь положення, намагається пояснити сутність явищ та їхній зв’язок. Переконати — означає змусити повірити у вашу правоту, прийняти вашу ідею.

Коли людина намагається в чомусь переконати іншу людину або групу людей, вона починає наводити аргументи на підтримку певної ідеї (тези).

Існують такі види перекопувальних промов:• агітаційні;• надихаючі;• власне переконувальні.Агітаційні виступи мають спонукати аудиторію до нової дії, продовженню або припиненню дій,

які вони виконують. Агітаційний виступ завжди спонукає до дії або її припинення. Наводяться


аргументи лише «за», на підтримку тези.До агітаційних виступів належать промови на політичних мітингах, які закликають підтримати

того чи іншого кандидата на виборах, рекламні виступи, виступи на зібранні із закликом підтримати якусь ініціативу, взяти участь у певній справі чи акції, виступи із закликом відмовитися від чогось. Такі виступи вимагають емоційності, лаконічності й образності.

Надихаючий виступ має створити позитивний емоційний настрій, упевненість у своїх силах, налаштувати аудиторію на оптимістичний лад. До виступів такого роду належать: промова тренера перед грою, що налаштовує команду на перемогу; виступ кандидата на виборах перед своїми прихильниками, у якому він висловлює впевненість у перемозі; виступ із характеристикою успіхів роботи організації тощо. До правил підготовки належать: лаконічність, емоційність, потреба нагадувати про попередні успіхи й перемоги, висловлення впевненості в успішному подоланні труднощів.

Власне переконувальний виступ має змусити аудиторію прийняти певну точку зору, оцінку подій, думок.

До таких виступів належать публіцистичні виступи на мітингах і зібраннях, морально-етичні виступи, виступи відомих людей щодо питань, які є важливими в суспільстві, а також проповіді. У власне переконувальному виступі наводяться аргументи і «за», і «проти», а також демонструється, що теза, яку захищає промовець, найбільш аргументована.

Це найбільш важкий вид переконувальних промов і публічних виступів загалом. Нам інколи нелегко переконати в чомусь навіть одну близьку людину, а переконати аудиторію значно складніше. Уміння виступати з ефективними переконувальними промовами — мрія будь-якого політика, керівника, журналіста, телеведучого, ученого.

Власне переконувальний виступ — це синтез усіх знань, умінь і навичок оратора, відображення високого рівня його загальної риторичної підготовки.

Привила підготовки власне переконувального виступу: бути емоційним; звертатися до життєвоважливих фактів; намагатися показати слухачам реальну користь від ваших пропозицій; бути лаконічним; посилатися на авторитети; використовувати цифри; спиратися на наочність; використовувати гумор тощо (За И. Стерніним).

Перекладацький практикум► Ознайомтеся з текстом надихаючої промови президента клуба вболівальників перед

футбольною командою. Перекладіть текст українською мовою. Що б ви змінили в цьому виступі? Що б вилучили, а що — додали б? Внесіть правки та виголосіть цю промову.

Итак, завтра мы играем со «Спартаком». Это важнейший для нас матч, от которого во многом будет зависеть турнирная судьба нашей команды. «Спартаку» надо стать чемпионом, нам — остаться в высшей лиге. «Спартак» — грозная команда, действующий чемпион и лидер первенства. Но разве это дает нам сегодня повод ее бояться? «Спартак» проигрывал более слабым командам, которые поставили себе цель его обыграть. Мы тоже обыгрывали в прошлом грозный «Спартак» — что может помешать нам сделать это и в этот раз? У нас сегодня прекрасный боевой состав, сплав опытных ветеранов с прекрасными амбициозными молодыми футболистами, которым пора громко заявить о себе. Наши болельщики считают, что завтра для этого самое время!

Вам гарантирована поддержка 30 тысяч искренних болельщиков. Все билеты на игру давно проданы. Мы уверены, что увидим прекрасную игру, великолепный зрелищный футбол и вы пора-дуете нас результатом!

Мы все патриоты нашего города и нашей любимой команды. Наша поддержка вам обеспечена. Порадуйте и вы нас! Дело за вами! Мы любим вас и надеемся на вас! (Из пособия).

Практикум із риторики► Виголосіть Перед важким іспитом; перед найскладнішим відрізком шляху в поході; на зустрічі

однокласників із приводу завершення школи; перед вашою футбольною командою напередодні відповідального матчу; перед вашим учнем, який готується до олімпіади з української мови.

Творче конструювання► Запишіть короткий агітаційний виступ за темою: «Вступайте до гуртка з поглибленим

вивченням іноземної мови» або «Заведіть собі чотирилапого друга».Риторична гра► Перша група готує короткий агітаційний виступ, що завершу


Слід навести не менше п’яти аргументів, чому це слід робити. Друга група готує виступ за темою «Не їжте шоколад!». Перемагає та група, чиї аргументи будуть вагомішими.

Робота в міні-групах► Прочитайте результати соціологічного опитування та підго

дві хвилини за одержаною інформацією. Оберіть тезу для виступу, поглибте її, використовуючи результати опитування у своїй промові.

ЩО ТАКЕ ПАТРІОТИЗМ?Героїчні дії, готовність до самопожертви — 29%; любов до Батьківщини — 32 %; почуття

гордості за свою країну — 4 % ; девальвоване поняття — 6 %; важко відповісти — 29 %.Дані опитування, проведеного фондом «Громадська думка» (З газети).Фразеологічна зарядка► Підготуйте перекопувальний виступ за змістом прислів’я. Під

Спочатку поясніть своїми словами зміст тези, а потім пригадайте або вигадайте випадок, який би ілюстрував або навпаки заперечував зміст прислів’я. Під час виступу кілька разів повторіть прислів’я, наведіть аргументи, приклад із життя, зробіть висновок. Тривалість виступу — до двох хвилин.

1. Ідеш удвох — дорога коротша. 2. Людина старіє, а душа — ні. 3. Є люди, що й солов’я не люблять. 4. Порядність дорожча за маєтки. 5. Зелений виноград не солодкий, а молодий розум не міцний. 6. Мудрець і той, хто хоч раз на тисячу випадків помиляється. 7. І сила перед розумом никне. 8. Що голова, то розум, а дві — краще. 9. Розум не в літах, а в голові.IV. Підсумок урокуПроблемне питання► Дайте розгорнуту відповідь на питання: «Що, на вашу думку, є більш ефективним: агітувати

людей чи переконувати?».V. Домашнє завдання► Складіть інформаційну, розважальну або переконувальну про

особисто для вас.Урок № 31 УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 10. НАПИСАННЯ ДІЛОВИХ

ДОКУМЕНТІВ. ЗАЯВАМета: повторити й узагальнити знання школярів

про заяву,правила та вимоги до написання заяв; навчити правильно й грамотно складати заяви; розвивати

уважність, мовленнєво-комунікативні вміння; виховувати самостійність, здібності критично мислити.

Тип уроку:урок розвиткукомунікативнихумінь.Обладнання: копії текстів.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньРобота з текстом► Прочитайте уривок із твору О. Гончара. Про який документу ньому йдеться? Який зміст та призначення цього документу?Жінка, сидячи за столом, тримала в руці Богданову заяву, але вже дивилась не на неї, а на

Богдана. Крижаним голосом запитала:— Колосовський Богдан Дмитрович? Ви, отже, виявили бажан— Виявив.— В окопи? Під кулі? Під танки? Туди, де — зовсім не виклю

це зважили?— Так, зважив.— Ми віддаємо належне вашому патріотичному намірові. Але якщо ви при цьому погарячкували,

піддалися загальному настроєві, виявили просто юнацьку поспішність, то ще не пізно забрати заяву назад: ось вона.

Жінка поклала Богданову заяву на самий край стола.— Ні, я не забираю


IV. Засвоєння нових знань у процесівиконання практичних вправБесіда з учнями► Прочитайте. Для яких ділових паперів властиве використаннянаведених мовних кліше? Які з них уживають у заявах?Оголосити подяку; ми, що нижче підписалися; доручаю отримати; прошу надати; план

затвердити; у зв’язку з; зобов’язуюсь повернути; надати відпустку; порядок денний; прошу дозволити; прошу перенести; контроль за виконанням покласти на....

Фронтальна робота► Продовжте речення.1. Заява — це документ, який містить... 2. У заяві подаються відомості про... 3. Заява має такі

реквізити: ... 4. Заява пишеться...5. У заяві подаються відомості про те, ... 6. Адресат — це... 7. АдреСкладання пам’ятки► Ознайомтеся з вимогами щодо написання заяв. Складітьпам’ятку «Як складати заяву».Заява — письмове прохання, оформлене за певним зразком, що подається на ім’я офіційної особи

або до установи чи організації. За допомогою цього звернення працівник здійснює надані йому діючим законодавством певні права.

Потрібно розрізняти заяви: 1) від організацій і установ; 2) особисті заяви. Заяви від організацій і установ пишуть на бланках (часто ведеться їх облік). Особисті заяви, залежно від змісту, можуть бути таких підвидів: а) заява про встановлення режиму праці (скороченого робочого дня, неповного робочого тижня); б) заява про переведення на іншу роботу; в) заява про звільнення; г) заява про надання відпустки (чергової, за свій рахунок); д) заява про надання частково сплачуваної відпустки по догляду за дитиною; е) заява про надання відгулу; є) заява про зміну прізвища;

ж) заява про призначення (переоблік) пенсії тощо.Усі вказані заяви оформляються працівником власноручно на чистому аркуші паперу. У

необхідних випадках у заяві потрібно вказати про додатки до неї (документи, що підтверджують наявність певних прав, із приводу реалізації яких він звертається). Так, до заяви про зміну прізвища потрібно додати копію свідоцтва про шлюб (За Т. Гриценко).

За походженням заяви бувають зовнішні: особисті (у яких обов’язково зазначається повна домашня адреса чи дані документа) і службові (у яких подається повна поштова та юридична адреса підприємства), а також внутрішні, де не є обов’язковими викладені вище вимоги.

Реквізити заяви1. Адресат (з великої літери праворуч) — посада, назва уста

посадової особи, на ім’я якої подається заява, у Д. відмінку, чергуючи закінчення -ові (-еві, -єві) з -у (-ю).

2. Адресант (без прийменника з малої літери) — посада, звання, назва закладу, прізвище, ім’я та ім’я по батькові особи, яка звертається із заявою, у Р. відмінку (без крапки в кінці останнього слова).

3. Назва документа.4. Текст (з великої літери, з абзацу).5. Додаток (підстава): перелік інших документів із зазначенням кількості сторінок, що додаються

до заяви на підтвердження її правомірності чи вагомості аргументації.6. Дата написання (ліворуч).7. Підпис адресанта (праворуч) Практикум із редагування► Виправте тести заяв. Запишіть правильні варіанти.1. Директорові підприємства «Райська поліграфія» Дацен- ка П. І. 2. Директору Харківської

спеціалізованої школи № 63 від учителя фізики Коноваленко І. П. 3. Ректорові Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди Прокопенку І.Ф. студентки III курсу Вєтрової В. А. 4. Майорову Анатолію Тихоновичу, директору школи учителя географії І. П. Коноваленко. 5. Прошу надати мені п’ятиденну відпустку за власний рахунок. 6. Прошу надати мені академвідпустку у зв’язку з потребою догляду за дитиною. 7. Прошу Вашого дозволу не ходити на заняття у зв’язку із сімейними обставинами з 12 по 17 листопада.


Спостереження над матеріалом► Прочитайте тексти заяв. Зверніть увагу на розміщення реквізитів. З’ясуйте, у чому полягає

відмінність між внутрішньою та зовнішньою заявами.Заява М 1Директору Харківськоїспеціалізованої школи № 63Коваленко JI. І.вчителя української мовита літературиДітчук Марії Григорівни

ЗАЯВАПрошу надати мені відпустку з 12 березня по 15 березня 2012 року без збереження заробітної

плати у зв’язку із сімейними обставинами.09.03.2012 (підпис)Заява М 2Генеральному директорові AT «Рогань»Корнієнкові В. І.Зудіна Олега Матвійовича, який мешкає за адресою: вул. Юбілейна, буд. 2-а, кв. 32, смт

Кулиничі, Харківська обл., 62404; тел. 740-36-38ЗАЯВА

Прошу зарахувати мене на посаду економіста.Додатки:1) копія диплома про вищу освіту;2) трудова книжка;3) автобіографія;4) медична довідка (ф. 086);5) особовий листок з обліку кадрів;6) чотири фотокартки.27.08.2009 (підпис)Дослідження-відновлення► Доповніть заяви відсутніми відомостями. Оформіть правильно документ.1. Прошу допустити мене до складання вступних іспитів на філологічний факультет. 2. Прошу

надати мені відпустку з 21.03.12 по 27.03.12 за власний рахунок. 3. У зв’язку з хворобою матері прошу звільнити мене від занять на десять днів. 4. Прошу прийняти мене на посаду вчителя географії. 5. Прошу звільнити мене з посади викладача німецької мови у зв’язку зі вступом до аспірантури.

Написання ділових паперів► Напишіть заяву: 1) у якій ви звертаєтесь до директора школи з проханням звільнити вас від

занять на певний проміжок часу через хворобу батьків; 2) у якій ви звертаєтесь до керівництва університету (коледжу) з проханням допустити вас до складання вступних іспитів; 3) у якій ви звертаєтесь до керівництва з проханням звільнити вас із посади через переїзд до іншого міста на постійне проживання; 4) у якій ви звертаєтесь до керівництва з проханням надати вам матеріальну допомогу у зв’язку з травмою.V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Напишіть заяву.Урок № 32ПОЛЕМІКА. ДИСКУСІЯ. ДЕБАТИ. ПУБЛІЧНИЙ ПОЛІЛОГМета: повторити й поглибити знання учнів про особливості ведення суперечки; розвивати мовленнєво- комунікативні вміння вести дебати;

удосконалювати правописні навички; виховувати толерантне ставлення до опонентів, уміння працювати в групах.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, тлумачні словники української мови, пам’ятка «Правила ефективної

суперечки», картки для риторичної гри.


ХІД УРОКУНайскладнішим у суперечці є не стільки захищати власну точку зору, скільки мати про неї чітке

уявленняА. Моруа

I. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньВступне слово вчителяЯк відомо, класичне визначення риторики — «мистецтво переконувати». Не випадково ця

формула з’явилася в античності, де прагнення змагатися у справах і словах було чи не головною рисою ментальності давніх греків. Суперечка, дискусія, полеміка — типові конструкції для інтелектуального змагання з красномовства. Залежно від результатів приватних і публічних суперечок конструюються світогляд людини і багато в чому — соціальне життя суспільства (За М. Препотенською).

Обов’язковим для сучасної ділової людини є уміння компетентно обговорити життєво важливі проблеми, доводити й переконувати, аргументувати, відстоювати свою точку зору й відкидати думку опонента, тобто володіти полемічною майстерністю, мистецтвом спору. У зміст поняття «полемічна майстерність» входить: знання предмета спору, розуміння суті публічного спору і його різновидностей, дотримання основних вимог культури спору, уміння довести висунуті положення і відкинути думку опонента, використання полемічних прийомів, уміння протистояти хитрощам супротивника (О. Микитюк).

Відомості сучасної психології свідчать про те, що більшість людей оцінює свої можливості переконувати інших надто оптимістично. Насправді ж немає нічого важчого, ніж змусити людину змінити свою точку зору.

Чому ж така велика різниця між оцінкою людьми результатів процесу переконування й даними психологічної науки?

Зазначимо, що існує різниця між такими поняттями, як думка, погляд і переконання. У чому ж вона полягає?

Думка — короткочасна й порівняно легко змінюється. Так, спостерігаючи деякі явища природи, ми робимо висновок, що йтиме дощ. Але ось передають по радіо прогноз погоди. Диктор говорить, що передбачається сонячна погода. І ми змінюємо свою думку.

Погляди мають триваліший характер. Вони звичайно віддзеркалюють позицію групи або верстви людей. Звичайно, людина має і свої особисті погляди, наприклад, на подружнє життя, на жінок (або чоловіків), на політичні справи, на інші питання. Погляди мають глибші корені, ніж думки, і змінити їх не так легко. Оскільки людина постійно сприймає інформацію, то й погляди її міняються. Багато залежить від того, які це погляди — основні чи другорядні. Майже неможливо змінити погляди, що зумовлюються деякими вродженими рисами, наприклад авторитарністю характеру. Переконати людину не так легко, як іноді здається (І. Томан).

Робота з довідковою літературою► Звернувшись до лексикографічних джерел, з’ясуйте значення слів дискусія, полеміка,

суперечка, спір, дебати. Чи можна вважати ці слова синонімами? Що їх поєднує? Що різнить? Коментар учителя. Життя часто змушує нас відстоювати свої позиції, вступаючи в суперечки. Основою будь-якої суперечки є неспівпадіння точок зору з ключових питань для тих, хто спе-речається. Суперечка,— пояснює В. І. Даль,— словесне змагання, усне чи письмове, де кожна сторона, відкидаючи думку супротивника, відстоює свою. За соціокультурною ознакою виокремлюють такі види суперечок:

1. Дискусія — публічний спір із метою зіставлення різних точок зору, встановлення істинної думки, знаходження правильного розв’язання питання спільними зусиллями.

2. Диспут — публічна суперечка з наукової чи суспільної теми. Від дискусії відрізняється орієнтацією на ціннісне значення предмету суперечки.

3. Дебати — обговорення доповідей, повідомлень на конферен4. Полеміка — відкрита конфронтація, жорстка боротьба ідей. Є типовою для сфери політики

Є. Кисельовим).Діалог як вид красномовства є дуже давнім. Великим майстром діалогічного ораторства був

Сократ. У грецькій риториці мистецтво вести суперечку, полеміку називалося еристикою. Еристика


є складнішим видом, ніж монологічне красномовство. Оскільки, як правило, учасникам діалогів і полілогів притаманні різні погляди, суперечливі думки й емоції, а це потребує неабиякої уваги співбесідників, підготовки, відповідного настрою, переконливих доказів, тактовності тощо.

У діалозі-полілозі може бути зіткнення учасників різних ідеологій, різних способів міркування, соціальних ролей, неоднакового життєвого досвіду, діаметрально протилежних душевних станів, різної міри вихованості, а в результаті все-таки треба дійти згоди й зайти прийнятне розв’язання проблеми. Тому оратори, для яких головною формою роботи є діалог-полілог, мають враховувати всі аспекти підготовки діалогу: мовний, логічний, психологічний, педагогічний, аксіологічний (оцінний), політологічний і соціологічний (Л. Мацько).

Фронтальна бесіда► Дайте відповіді на питання.1. Що таке полеміка? Що таке дискусія? Як ці два поняття спів2. Як співвідносяться поняття «суперечка» і «комунікація»?3. Чи може полеміка виступати суперечкою заради істини?4. Чи може дискусія виступати суперечкою заради перемоги?5. У чому схожі і чим відрізняються диспут і дебати?6. Які вимоги висуває риторика до ведення суперечок?7. Як називається розділ риторики, що вивчає мистецтво ведення суперечок?8. Назвіть основні прийоми ведення полеміки.9. Чим, на вашу думку, характеризується публічний полілог? Чим він відрізняється від

полемічного?Комунікативний практикум► Проаналізуйте вислови видатних людей. Чи підтримуєте ви їх? Обґрунтуйте свою думку.1. Супротивник, який викриває ваші помилки, більш корисний, ніж друг, який бажає їх

приховати (Леонардо да Вінчі).2. Якщо ви сперечаєтеся і заперечуєте, ви іноді можете домог

перемога, тому що ви ніколи не досягнете за допомогою цього доброго ставлення до себе з боку вашого супротивника (Б. Франклін). 3. Сперечатися значно легше, ніж розуміти (Г. Флобер). 4. Краще розбирати суперечку між своїми ворогами, ніж між своїми друзями, бо явно після цього один із друзів стане твоїм ворогом, а один із ворогів — твоїм другом (Біантп). 5. Краща філософія — все заперечувати і ні про що не висловлювати певну думку (Цицерон).IV. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завданьРобота в групах► Кожна група має прочитати текст і зробити висновок, який чинник слід ураховувати,

вибудовуючи стратегію переконання. Розкрийте дужки, записавши слово разом чи окремо, на місці крапок, де потрібно, поставте пропущені букви, апостроф. Поясніть правопис.

Текст М 1У 1953 р. був проведений експеримент. Кілька груп студентів прослухали запис лекції про те, що

з молодими право (порушниками) треба поводитися м..якше. Всі групи прослухали ту саму лекцію, але інформація про лектора в кожній групі була іншою. Одній групі сказали, що лектор — су..дя дуже високої кваліфікації і великий автор..тет з питань злочинності серед молоді. Другій групі було подано нейтраль..ну версію: він, мовляв, працівник радіо. Третій групі сказали, що це право (порушник), який у цей момент умовно пер..буває на свободі. Зрозуміло, що в цій групі склалося враже..ня, ніби лектор (він же право (порушник)) особисто зацікавлений у тому, щоб з молодими злочинцями поводилися М..ЯКШЄ.

Студенти мали відповісти, як вони оцінюють саму лекцію і який мають погляд на більш м..яке поводжу..ня з молодими право (порушниками). Група студентів, яка вважала, що лекцію прочитав досвідче..ний су..дя і автор..тет у галузі право (порушень) серед молоді, оцінила висновки лекції позитивно. Натомість студенти, які вважали, що перед ними право (порушник), який хотів, щоб до його право (порушення) поставилися якомога м-.якше, оцінили лекцію негативно. Студенти, яким лектора описали як нейтраль..ну щодо право (порушників) людину, зайняли нейтраль..ну позицію (За І. Томаном).

Текст М 2Думки старо (давніх) авторитетів, таких, як грецький філософ Аристотель та риме..кий оратор і

теоретик ораторського мистецтва Квінтіліан, збігаються з думками сучасних психологів у тому, що


людина у своїй поведінці й рішеннях керується логікою далеко менше, ніж прийнято в..ажати. «На дії і вчинки людей,— говорив Аристотель,— впливають сім чи..ників: випадок, природа, примус, звичка, розум, бажа..ня, пристрасть». Зверніть увагу, що серед семи згаданих чи..ників, лише один пов’яза..ний з розумовою діяльніс..тю.

Подібного погляду дотримувався Квінтіліан, що навчав молодих римлян ораторського мистецтва: «Докази, звичайно, можуть змусити су..дів поставитися до нашої справи прихильніше, ніж до справи нашого супротивника. Але вияви почу..тів сильніш., за докази: вони примус..ять су..дів прагнути, щоб нашу справу було вирішено краще». А чого хочуть, у те й вірять».

Проаналізуйте свою поведінку і спробуйте визначити, у яких випадках ви керуєтеся суто розумовими, а в яких — іншими мотивами. Чому, наприклад, ви купуєте мило або зубну пасту певної марки? Ви перевірили, чи вони найвищої якості? Найв.. рогідніше те, що в (перше) ви їх купили тому, що вам їх йор., комендував продавець, або тому, що назва виробу здалася вам зна..омою (можливо, з реклами). Далі ви звикли до них і почали постійно купувати.

Якщо ви хочете навчитися переконувати інших, треба зрозуміти ЧИ..НИКИ, які впливають на поведінку людей (І. Томан).

Текст, М ЗНе (можна) говорити одне й те саме перед діт..ми, пер.жону- ючи їх, наприклад, у необхідності

що (дня) чистити зуби, і в колі дорослих. Аргументи ДЛЯ дітей ПОВИ..НІ, очевидно, бути одні, а для дорослих — інші. Якщо ж вони однакові, то їх треба хоча б викласти інакше.

Ті самі аргументи не (однаково) діють на різних людей. Необхідно взяти до уваги освіту слухачів, їхню попередню ознайомленість із темою, можливі контр (аргументи), ставле..ня до пору-шував..них питань (І. Томан).

Текст М 4Мова — це один із найважливіших засобів, що є в розпоря- дже..ні людини. Лише завдяки мові

людство досягло нинішн..о- го розвитку.З іншого боку, сказане слово може бути причиною незгод, сварок, засобом інтриг та наклепів.З історії ми знаємо про релігійні суперечки, виклика..ні окремими словами з Біблії та їхніми

тлумаченнями. Характерною з цього погляду є розмова про інкв..зицію між кардиналом Ришельє і одним із його приятелів. Кардинал сказав, що будь-кого можна поставити перед судом інкв..зиції всього за три слова. Його спів (розмовник) висловив сумнів щодо цього, замислився, відтак посміхнувся і промовив:

— А що, коли я скажу «вірую в Бога». Як може мене інкв.. зиція спіймати на слові?Кардинал на це відповів:— Дуже просто. Вас спалять як єр..тика, що не вірить у святу трійцю (І. Томан).Коментар учителяОтже, ученими було встановлено, що на дієвість аргументів під час переконання впливають три

чинники: 1) характер джерела інформації, тобто того, хто переконує; 2) характер самої справи, тобто переконливість того, про що говориться; 3) характер групи (її склад і погляди), яку переконують; 4) мовні засоби оформлення виступу (За І. Томаном).

Опрацювання пам’ятки► Розгляньте пам’ятку. Прокоментуйте кожний параметр.

ПРАВИЛА ЕФЕКТИВНОЇ СУПЕРЕЧКИ1. Чітко визначайте предмет і мету суперечки.2. Контролюйте емоції.3. Дотримуйтесь культури спору.4. Розміщуйте аргументи за правилом 5. Послуговуйтесь правилом

з двох-трьох питань, за якими легко дістати погодження. На початку суперечки створюйте доброзичливу атмосферу.

6. За правилом Паскаля підтримуйте гідність співрозмовника, не заганяйте його в кут своїми аргументами.

7. За правилом чужого статусу слід враховувати особистісний статус людини: посаду, вік, стать, освіту, соціальне положення.

8.3а правилом власного статусу не принижуйте власне я.9. Правило емпатії передбачає доброзичливість й активне слухання.


10.Згідно з правилом конфліктогенів слід уникати тем, що можуть викликати конфлікт (тема політики, питання віросповідання, національності, освіченості, вікових особливостей).

11. 3а правилом перевірки інформацію слід час від часу перевіряти.12. Правило питань: не декларуйте, а ставте питання опонен

істину.13. Не доводьте очевидного й уникайте логічних протиріч.Дослідження-аналіз► Прочитайте висловлювання. Доберіть із довідки той прийом, який відповідає сентенції.

Поміркуйте, які з цих прийомів доцільно використовувати під час суперечки, а які — непри-пустимо.

1. Ви, як людина розумна, погодьтеся, що... 2. Ось від таких суджень, як ваші, руйнуються світлі ідеали. 3. Вам подобаються екстремісти? А чому ви користуєтеся їхніми методами розмови?

3. Те, що ви кажете — дуже банально, ви міркуєте, як дитина.4. Ви — супротивник реформ, ворог цивілізації. 5. Від таких ду

дискутуйте, у вас навіть вищої освіти нема. 7. Після ваших слів усі, мабуть, будуть плавати у власних сльозах. 8. Ось коли ви станете директором, тоді і будемо сперечатися. 9. Люди! Ви тільки послухайте, що цей чоловік каже! 10. Я не збираюся більше вас слухати. Ви — невіглас.

Довідка. Посилання на вік, статус, освіту; перехід на особистість, «розстріл» пафосними фразами; атака питаннями, демагогія; паличні доводи; зведення до абсурду; підмазування аргу-менту; навішування ярликів опоненту; читання на публіку; ставка на удаваний сором; образи, демонстративне неслухання, перехід на крик.

Спостереження над матеріалом. Проведення короткої дискусії► Ознайомтеся з висловлюваннями відомих людей про суперечку. Прокоментуйте. Якої думки

дотримуєтеся ви? Одне з наведених тверджень візьміть за основу для дискусії. Пам’ятайте про композицію виступу під час дискусії: чужа думка, що привернула увагу; ваше ставлення до неї (погоджуєтеся чи не погоджуєтеся); ствердження своєї думки (тези); докази (аргументи); висновок.

1. Не сперечайтеся з першим перехожим. Можна сперечатися тільки з тим, про кого відомо, що в нього достатньо розуму для того, щоб не висловити чогось такого безглуздого й мерзотного, що йому потім буде соромно. Можна сперечатися з тим, хто дискутує засадами, а не сентенціями, з тим, хто вміє вислуховувати доводи супротивника, з тим, хто може гідно винести те, що правда опинилася не на його боці (Аристотель). 2. Кращий спосіб перемогти в суперечці — не сперечатися взагалі! (Д. Карнегї). 3. Досвід показує, що в дискусії слід керуватися правилом: «Поступись опонентові усім, чим можна поступитися, і не стверджуй нічого такого, чого не можеш довести» (І. Томан). 4. Потрібно розрізняти красномовність та вміння говорити публічно (А. Коні).

Риторична гра «Ходімо зі мною»Методичний коментар. Учитель готує картки, на кожній із яких зазначено, куди б учень хотів

піти. Завдання учнів — умовити якомога більше однокласників піти саме з ним. На уроці кожен учень (кожна пара, міні-група) отримує одну картку і протягом хвилини готується запрошувати інших піти з ним. Потім учні ходять по класу, намагаючись переконати інших піти з ними. У цій грі перемагає група, у якій буде найбільше учнів.

Зразки карток1. Ви хочете піти до оперного театру подивитися балет «Лебе2. Ви хочете піти на дискотеку.3. Ви хочете піти на футбольний матч.4. У кінотеатрі показують новий фільм і ви хочете його подиви5. Ви хочете піти на ковзанку.6. Ви хочете піти на виставку котів.7. Ви хочете піти по магазинах за покупками.8. Ви хочете погуляти в парку.9. Ви хочете піти до цирку.10. Ви хочете піти на концерт класичної музики.11. Ви хочете влаштувати вечірку в себе вдома.Риторична гра «Загальні вибори». Проведення дебатів Методичний коментар. Учитель оголошує

учням, що сьогодні на уроці відбудуться жартівливі вибори «Президент» класу. Клас ділиться на кілька груп. Кожна група вирішує, яку політичну партію вона представлятиме. Це можуть бути


реальні чи вигадані партії. Учитель стежить, щоб назви партій не повторювались. Кожна група обирає кандидата в президенти і готує для нього передвиборну програму. Далі влаштовуються дебати президентів. Кандидати по черзі виступають і відповідають на питання. Проводяться вибори (відкритим чи таємним голосуванням), у результаті яких обирається «Президент» класу. Проаналізуйте промови. Які прийоми полеміки були використані?V. Підсумок уроку.VI. Домашнє завдання.► Підготуйте робочі матеріали до виступу на класних зборах на тему дискусійного характеру

«Чи будь-який вид діяльності може бути цікавим і творчим».Урок № 33 ПРОМОВА, ЇЇ ВИДИ: МІТИНГОВА, ІНФОРМАЦІЙНА, АГІТАЦІЙНАМета: поглибити знанняпро види промов; вдосконалювативміння аналізувати промови парламентаріїв, культурних, освітніх діячів; формувати вміння

складати власні промови суспільного призначення; виховувати толерантність, уміння працювати в групах.

Тип уроку:урокзасвоєння новихзнань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Види промов», картки для роботи в групах.ХІД УРОКУ

Гнучкий язик людини; промов у ньому — край непочатий.Царство словесне вичерпне по усіх напрямках

ГомерI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завданьРобота з таблицею

► Опрацюйте таблицю. Побудуйте повідомлення про різновидипромов.

Інформаційна

Мітингова промова

АгітаційнаМета — не

тільки дого-дити допит-ливості, але дати й нове уявлення про предмет. Вимоги: не має бути дискусійних питань; промова пови-нна викликати

Це запальний виступ на гострополітичну, актуальну для су-спільства тему, дохідливою для мас мовою, з емоційно- експресивними оцінками. Мета — спонукати до

Це промова, яка закликає до дії. Основний елемент: примусити слухача відчути потребу зробити те, про що просить оратор.

Вимоги: промова повинна викликати достатній інтерес; серед слухачів не повинна бути Шляхи досягнення реакції: 1) надати докази,

які схиляють до переконань і дії (логічний вплив); 2) звернутись до почуттів слухачів

Комунікативний практикум► Ознайомтеся з характеристиками різних видів промов, залежно від цільової настанови, які

наводить П. Сопер. У чому специфіка кожного виду?Загальна мета може полягати в тому, щоб розважати, інформувати, надихнути, переконати,

закликати до дії. Певною мірою мислимо й поєднання цих цілей. Наприклад, мова розважального порядку інший раз не обійдеться без інформації і навіть без елементів дії. Мова, що схиляє до дії, не матиме успіху, якщо вона не цікава, не повчальна, не надихає і не переконує. Але оратор повинен чітко усвідомлювати, яка ж із загальних установок переважає і, відповідно до цього, будувати свою промову (П. Сопер).

Спостереження над матеріалом► Виразно прочитайте тексти. Визначте їхній стиль. Укажіть до якого виду промов належить

кожен із наведених уривків. Які мовні засоби вжито? Охарактеризуйте тропи та стилістичні фігури. Які аргументи, засоби привернення уваги, види впливу використано?

Текст М 1ЯК ПОДОЛАТИ БОЯЗКІСТЬ І ХВИЛЮВАННЯ Один із най здібніших учнів давньогрецького


філософа Сократа Алківіад якось зізнався своєму вчителеві в тому, що боїться говорити перед широким загалом. У ті часи це був серйозний недолік: хто не вмів виступати перед широкою аудиторією, того не допускали до будь-яких державних справ. Сократ запитав, чи боїться він говорити з шевцем.

— Ні,— відповів Алківіад.— Аз кравцем?— Також ні.— Аз будь-яким іншим ремісником?— Звичайно ж, ні.— То чому ж тоді ти боїшся говорити перед загалом, який складається саме з таки людей?Хвилювання, що виникає у людини перед публічним виступом, і боязкість говорити у вузькому

колі — це різні речі. Перше властиве людині від народження. Відомо, що й актори, й оратори, незважаючи на багаторічний досвід, хвилюються перед кожним новим виступом.

А як подолати ніяковість, сором’язливість і страх? Існує лише один спосіб: робити те, що їх викликає, тобто знайомитися з новими людьми, встановлювати нові контакти, говорити з незнайомими людьми, розповідати вдома і приятелям різні пригоди, з тим щоб навчитися гарно розповідати, виступати на зборах тощо.

Для того щоб навчитися плавати, треба зайти у воду, а не стояти на березі. Щоб позбутися ніяковості і сором’язливості, існує теж тільки один шлях: треба планомірно встановлювати контакти з людьми, говорити, тренуватися в розмові.

Ви боїтеся говорити перед товариством, щоб вас не критикували. Але ж вас критикуватимуть ще більше, якщо ви постійно мовчатимете. Відкиньте помилкове враження, ніби весь світ оцінює вас, коли ви говорите.

Ось кілька порад, як позбутися ніяковості, сором’язливості, нерішучості:1. Перед тим як говорити, подумайте, що ви хочете сказати і як це можна висловити якомога

стисліше;2. Говоріть не поспішаючи, щоб заспокоїтися й говорити спо3. Використовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні; починайте із заздалегідь

підготовленої розповіді спочатку в розмові з однією особою й у вузькому колі, а далі, коли посмі-ливішаєте, говоріть і в більш широкому товаристві (І. Томан). Текст, М 2

АПОСТОЛ НАШОЇ СВОБОДИ Я з тих, кого доля не обійшла манівцями, дарувала бути причетним до визначних подій, зустрітися з видатними особами. Щоправда, не бачив живого Леніна — чи він поспішив, чи я не встиг; не вклонився Сталіну, бо той сидів занадто високо. Зате балакав із бабою Ревихою, яка пройшла пішки до Києва, аби помолитися у святинях наших. Щодня був колись при своїй бабуні-пророчиці Ганні, яка прожила 97 літ, а зазнала нашого горя на тисячу років наперед, але жодного разу протягом життя не заплакала. Я був серед тих, кому стріляли у вічі беркутівці з газових пістолетів, коли ховали на центральній площі України патріарха Володимира, і тих, хто прощався у зливу на Байковому кладовищі із совістю України — з Олесем Гончаром.

Зібравши розум і совість воєдино, безкомпромісно, боляче, міркую: а кому сьогодні уособлювати нашу совість? Зваживши всі «за» і «проти», я без вагань віддаю свій голос за Івана Драча.

Чому саме Драч — один із найдостойніших на титул «Совість України»? Він — один із небагатьох, які здатні говорити правду, не впадаючи в дрібні чвари, зведення особистих рахунків. Дякуючи людям із діапазоном мислення Драча, ми щасливо вирвалися з імперського ярма, не потрапили до кривавої пастки, не роздмухали на нашій землі війну, не рубали супротивників лопатами, не стріляли з гармат у власне законодавство.

Драч не пнеться на п’єдестал. На відкритті пам’ятника Ярославу Мудрому Драч був, як завжди, сам собою, споглядав крізь окуляри, а бачив краще від зрячих, поруч із вищими державними особами почував себе відповідальним лише перед вічністю: «Сьогодні ми освячуємо пам’ятник Ярославу Мудрому, який мудрий тисячу літ. Цей пам’ятник — застереження сьогоденним прави-телям, які мудрі лише при владі».

Драч — один із найавторитетніших синів нашого народу. Посланців Божих, апостолів нашої свободи. Є він чи немає його в нашому парламенті — він завжди там присутній, бо він — один із тих, хто заклав основи нового парламенту, Конституції, основ нашого життя (Р. Синько).

Текст М ЗСЛОВО ДО МОЛОДІ


Стою серед братів, і великий біль та гнів розпалюють мою душу.Стою скорботний, у тривозі, і перед моїм духовним зором розстилається вся, неначе в огні,

Україна.Чорна хмара заступила мені небо.Розстилаються перед очима зруйновані міста, мій рідний спалений Чернігів, заводи, села й безліч

шибениць і смертних ям. І всюди страшні табори смерті.Хочеться мені в цей грізний, надзвичайний час, аби ні одне слово не пропало даром, аби

рознесли мої слова таємні радіослухачі з ярів, байраків і партизанських сховищ усім поневоленим, скривдженим, загнаним у рабство.

Усім, над ким повисла загроза смерті, що приповзла до нас із Німеччини, як гадина-змія.Я стукаю в кожне вікно, у кожні убогі двері, де ждуть нас наші рідні, де надія бореться з

розпачем у скорботних серцях, де шкребуться у двері голод, рабство й безславне вимирання.Слухайте, товариші! Слухайте, хто ще живий і жити хоче, хто хоче боротись і бореться за

Радянську Україну. Слухайте, хто презирає рабство, як смерть, слухайте, брати мої!Слухайте всі, хто ходить зараз, оплутаний німецькими брехнями, що, мовляв би то, Радянська

влада каратиме вас нещадно за всі нещасті.Не вірте! Брешуть кляті фашисти.Не вірте, які б фальшивки вам не показували. Це вони хочуть отруїти вашу душу і тим ослабити

силу нашої одностайності.Не піддавайтеся! Не вірте їм ні в чому. Не йдіть ні на яку згоду. Тримайтеся так, щоб ніколи

ворог не заволодів вашою душею.Український народе, прийми боротьбу!Украшав і возвеличував ти землю, брате мій. Возвелич її своїми подвигами, своєю кров’ю, щоб

співали про тебе пісень у прийдешніх віках.Во ім’я свободи ти нічого не пожалів. Все, все віддав — і багатство, і дітей, і батьків! І ти

житимеш уже як моральний переможець у велетенській боротьбі народів.З цією перемогою ти входиш уже в історію і лишився в ній навіки я оборонець народів і брат.Слава тобі!Слава народам-братам! (За О. Довженком, 1942 p.).Робота в групах► Підготуйте промову. Проаналізуйте виступи представниківінших груп за схемою:

ВступЦікавий / нецікавий?Чи викликає бажану реакцію?Який прийом привернення уваги використаний?

Головна частинаЧи продуманий план?Чи весь матеріал стосується справи?Чи достатньо прикладів? Чи вони доцільні?Чи достатні аргументи?

ВисновокЧи чіткий висновок? Чи є узагальнення (спонукання) сказаного? Вимова й жести, мімікаЧи впевнений у собі той, хто говорить? Чи вдалий темп мови? Монотонно? Чи правильна поза?

Доцільні жести?Чи є контакт з аудиторією?Мовленнєві помилки?

Поради ораторуГрупа 1► Підготуйте інформаційну промову (до 5 хвилин) на одну із запропонованих тем. Обґрунтуйте

актуальність вибраної теми. Використайте прийоми привернення уваги аудиторії. Продумайте завершальні фрази. Для успішного виступу прочитайте довідковий матеріал.

Зразки тем для інформаційної промови: 1. Події за кордоном. 2. Спортивні новини. 3. Новини науки й техніки. 4. Новини культурного життя міста. 5. Комп’ютери. 6. Новини літератури.

7. Події в Україні.


Довідка. Інформаційна промова з першого до останнього слова — продукт обдуманого плану. Інакше вона не буде ні цікавою, ні ясною. Досягти того й іншого можна, якщо вона побудована з урахуванням інтересів слухача, на доцільному поєднанні елементів нового й старого, конкретна частково і в цілому, якщо вона підтримує відчуття поступальної ходи, використовує моменти конфліктно-драматичного порядку, створює в аудиторіє дедалі зростаюче очікування, що завершується розв’язкою.

Вступ доцільно підібрати й попрацювати над ним так, щоб він викликав увагу, інтерес, стали зрозумілими наміри оратора. Головна частина промови повинна бути вибудувана відповідно до плану з урахуванням тематичного завдання, складу аудиторії та обстановки.

Наприкінці ще раз пояснюється поставлена мета, піднімається на найвищий ступінь інтерес слухачів, підкреслюється зміст промови й робиться все можливе, щоб створити в аудиторії належ-ний настрій (П. Сопер).

Група 2► Підготуйте агітаційну промову на 5 хвилин за однією із запро

теми. Продумайте систему логічних і психологічних доказів. Для успішного виступу прочитайте довідковий матеріал.

Зразки тем для агітаційної промови: 1. Прочитайте книгу.2. Подивіться фільм, виставу. 3. Відвідайте театр. 4. Займайтеся спортом. 5. Сходіть на концерт. 6.

Вивчайте риторику. 7. Підпишіться на газету, журнал.Довідка. Агітаційна промова вимагає від слухачів більшого, ніж інші види промов. Якщо вона не

досягає поставленої мети це найгірша невдача оратора. Слухачі повинні відгукнутися на заклик одразу, на місці, і від щирого серця. їх потрібно змусити проникнутися довірою до вас і до того, що ви говорите. Слухачі повинні зрозуміти вас і сповнитися нетерпінням, зробити все, що ви від них хочете.

Що б не було вибрано вами у вступній частині промови, до яких би переконливих планів і методів ви не вдавалися, які б не були ваші завершальні заклики — усе слід робити відповідно до тієї реакції аудиторії, до якої ви прагнете (П. Сопер).

Група З► Підготуйте мітингову промову (5 хвилин). Виберіть подію, якій буде присвячена ваша

промова. Зверніть увагу на емоційність та експресивність вашої промови, насиченість засобами мовної виразності. Для успішного виступу прочитайте довідковий матеріал.

Зразки тем для мітингової промови: 1. Відстоювання прав багатодітних родин. 2. На захист української мови. 3. Слово до молоді. 4. Антифашистський мітинг. 5. Збережемо дарунки природи. 6. Підтримаємо постраждалих від стихійного лиха. 7. Ми проти насильства.

Довідка. Мітингові промови майже завжди є гостропублі- цистичними, тому що в них є ствердження якоїсь ідеї, погляду, напряму, ідеологічної позиції, а це неминуче означає відсторонення інших позицій, якщо навіть вони й не називаються. Вираження ідейної позиції завжди потребує пафосу, який може виражатися по-різному: вдалими, «ударними» перифразами, порівняннями й зіставленнями, епітетами й метафорами, морально-етичними антитезами, ствердними запереченнями, повторенням певних ідео- логем, гіперболами, актуалізацією окремих слів і виразів, оказіональним новотворенням, експресивним тонуванням. Попередньо підготовлена й написана промова завжди має бути розрахована на живе виголошення. Як правило, промова вдається тоді, коли вона не прочитана й навіть не виголошена, а з розумом сказана (За Л. Мацько).

Бесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Пригадайте три випадки успішних звертань із закликом взяти участь у певній справі.

Перерахуйте мотиви, аргументи, які в кожному випадку забезпечили згоду.2. Наведіть приклади неуспішних закликів. Поміркуйте, чому вони стали неуспішними?3. Наведіть приклади цікавих інформаційних промов. Які чинIV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Складіть промову (агітаційну, інформаційну чи мітингову) на будь-яку хвилюючу вас тему.


Урок № 34 УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 11 . КОНТРОЛЬНЕ ГОВОРІННЯ. СКЛАДАННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ НА СОЦІОКУЛЬТУРНУ ТЕМУ В ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ СТИЛІ

Мета: сформувати в учнів поняття про висловлюванняна соціокультурну тему; ознайомити з алгоритмом роботи над складанням власного

висловлювання; розвивати вміння логічно, послідовно викладати власні думки; виховувати небайдуже ставлення до соціокультурних проблем.

Тип уроку:урокрозвиткукомунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, схема «Структура доповіді в публіцистичному стилі», пам’ятка «Як

скласти цікаву й ефективну доповідь у публіцистичному стилі».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення одинадцятикласників з темою, метою й завданнями урокуIII. Актуалізація мовленнєвознавчих понятьВибіркова робота► Прочитайте види публічних виступів. Випишіть лише ті, що належать до публіцистичного

стилю.Наукова доповідь на конференції, звітна доповідь на зборах, ділова доповідь, мітингова промова,

ювілейна промова, звинувачувальна промова, проповідь, лекція, агітаційна промова, тост.Розподільча робота► Ознайомтеся з назвами висловлювань у публіцистичному стилі. Визначте ті, які присвячені

морально-етичним, суспільним та соціокультурним проблемам.Сучасний мовний портрет українців; таємниця мови; егоїзм — розпад душі; на порозі

гуманітарної катастрофи; «Ти знаєш, що ти — людина?»; народні звичаї як виразники етнічної культури; держава — це ми; нести людям добро; вибір професії — вибір долі; уроки народної мудрості; поспішайте робити добро; шануй у хлібові свою і чужу працю; Україна має стати європейською державою.IV. Підготовча робота до складання власного висловлювання в публіцистичному стиліКолективна робота з текстами► Прочитайте уривки з текстів. Доведіть, що вони належить до публіцистичного стилю.

Доберіть заголовок.Текст, М 1Сьогодні, коли українська мова інтенсивно витісняється з інформаційного та культурного

простору, а її носії дедалі гостріше відчувають себе «запорожцями за Дунаєм», нам доцільніше, як на мою думку, поговорити про Слово: про його природу, про наявні й можливі наслідки русифікації, і відповісти на оте зверхньо-запитальне «А какая разница, на каком языке...», що в більшості випадків не є запитанням, бо вимовляється таким тоном, який наперед заперечує навіть існування альтернативи, відсутність різниці. А різниця є, і дуже суттєва. Проте у виступах літераторів та мовознавців на захист рідної мови про оту різницю або не говорять взагалі, або говорять без посилань на висновки науки про мову. І тому насамперед маємо визначити, чи було Слово Богом. Чи насправді «Усе через Нього повстало, і ніщо, що повстало, не повстало без Нього». Це дуже важливо. Якщо слова євангеліста є лише красивою метафорою, а насправді мова виникла в процесі еволюційного розвитку — це одна справа. І зовсім інша, якщо Слово все ж таки було Богом. У другому випадку має принципово змінитися наше ставлення до мови й відповідно зрости наша відповідальність перед нею.

У Російській імперії науку про мову корегували й направляли Валуєви. Правда, в кінці XIX та на початку XX ст. вона пережила свій короткий «золотий вік». Видатною постаттю того часу в мовознавстві був українець О. Потебня. П. Флоренський писав про нього як про «...воспитателя, вдохновителя и окрылителя... родоначальника целой школы... святого от науки».

Лінгвістичні проблеми вже давно не є проблемами лише мовознавців, вони тісно переплелися із загальнофілософськими, психологічними, етнолінгвістичними... проблемами і їх вирішення сьогодні неможливе без спільних зусиль не лише теоретиків вище названих гуманітарних наук, а й генетиків, біологів, фізиків, які працювали б в одній упряжі. І якщо ми залишимося в полоні атеїстичного погляду на мову, не усвідомимо, що й наше рідне Слово «було на початку» й «було Богом», що не ми створили його, а воно створило нас народом, нацією,— то, позбавлені Господньої


милості, зникнемо «яко обри» (Л. Талалай).Текст, М 2Мова народу — кращий, що ніколи не в’яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його

духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ і вся його батьківщина; у ній утілюється творчою силою народного духу в думку, в картину і звук небо вітчизни, її повітря, її фізичні явища, її клімат, її поля, гори й долини, її ліси й ріки, її бурі і грози — весь той глибокий, повний думки й почуття, голос рідної природи, який лунає так гучно в любові людини до її іноді суворої батьківщини, який відбивається так виразно у рідній пісні, у рідних мелодіях, в устах народних поетів. Проте у світлих, прозорих глибинах народної мови відбивається не тільки природа рідної країни, але й уся історія духовного життя народу. Покоління народу проходять одне за одним, але результати життя залишаються в мові — у спадщину потомка. У скарбницю рідного слова складає одно покоління за другим плоди глибоких сердечних рухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя й пережитої радості,— одним словом, увесь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв’язок, що з’єднує віджилі, живущі та майбутні покоління народу в одно велике історично живе ціле. Вона не тільки виявляє собою життєвість народу, але є якраз саме це життя. Коли зникає народна мова,— народу нема більше! Ось чому, наприклад, наші західні брати, витерпівши всі різноманітні насильства від іноплемінни- ків, коли це насильство, нарешті, торкнулося мови, зрозуміли, що йдеться тепер уже про життя чи смерть самого народу. Поки жива мова в устах народу, до того часу живий і народ. І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколінням його предків. Відберіть у народу все — і він все зможе повернути, але відберіть мову, і він ніколи більше вже не створить її. Нову батьківщину навіть може створити народ, але мови — ніколи: вимерла мова в устах народу — вимер і народ... (К. Ушинський).

► Які мовні засоби використані в текстах задля привернення уваги слухачів (читачів)?► Визначте мету висловлювань. Якій проблемі присвячені текРобота зі схемою► Проаналізуйте схему «Структура доповіді в публіцистичному стилі». Назвіть структурні

частини доповіді з попередньої вправи.

Вступ Зацікавлення, повідомлення теми й мети висловлювання

Основна

частин

Виклад матеріалу, наведення доказів на користь власної позиції, ілюстрація фактів цифрами, прикладами з життя

Висновки

Узагальнення положень основної частини, підсумок, яскраве завершення

V. Самостійне складання висловлювання в публіцистичному стиліРобота з пам’яткою► Розгляньте пам’ятку.ПАМ’ЯТКА «Як скласти цікаву й ефективну доповідь у публіцистичному стилі»1. Оберіть тему, яка цікавить та хвилює вас.2. Чітко уявіть мету висловлювання.3. Систематизуйте свої думки заздалегідь.4. Назвіть різні підходи до проблеми.5. Згадуйте вчених, видатних діячів, їхні думки й заслуги.6. Не зловживайте цитатами.7. Ілюструйте висловлювання цікавими, яскравими прикла8. Використовуйте риторичні прийоми.9. Слідкуйте за вимовою.10.Уживайте засоби мовної виразності.Складання власного висловлення► Прочитайте висловлювання видатних людей. Оберіть одне з них як епіграф до вашого

виступу. Викладіть свій погляд на проблему. Сформулюйте тезу, наведіть кілька переконливих аргументів, що найкраще підтвердять ваші міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на


приклади з художньої літератури чи інших видів мистецтва, історичними фактами або випадками з життя. Сформулюйте висновки.

1. «Настав час, якщо можна так висловитися, “українізації української мови”, а значить і мовлення: насичення їх власне українською лексикою і фразеологією, властивими гарній мові й такому ж мовленню граматичними формами та синтаксичними конструкціями» (О. Біляєв). 2. «...дім твій — мова, яку до пуття хіба що скількасот душ на цілім світі й знає,— завжди при тобі, як у равлика, й іншого, не пересувного дому не судилось тобі» (О. Забужко). 3. «Традиції і дух народу — у мові. Засвоюючи рідну мову, дитина з віком ніби набуває рис навколишнього середовища, входить у його систему, а в її мисленні починають виявлятися риси національно-психічного устрою» (О. Потебня).

4. «...давні греки, тих, хто погано говорив по-грецьки, вважали варварами. У цьому сенсі у нас суспільство майже всуціль варварське... Мова — це також обличчя народу... Життєво необхідно накреслити шляхетні обриси своєї культури» (Л. Костенко).

5. «...Життя — це заглиблення в мову. Хвороба полягає в тому, що людина втрачає навички комунікативного мовлення, якщо не чує своєї власної мови» (Г. Гадамер).VI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання► Поміркуйте, які соціокультурні проблеми наразі турбують серця українців? Сформулюйте їх у

вигляді тез до майбутніх доповідей. На одну з тем напишіть твір-роздум.Урок № 35 ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2. КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТМета: перевірити й оцінити рівень навчальних досягненьучнів із розділу; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією.Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.Обладнання: тести.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Мотивація навчальної діяльностіОзнайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо

виконання роботи.IV. Виконання тестових завдань закритої і відкритої формиВаріант. 1► Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно

вибрати правильний варіант відповіді.1. Покровительками риторики в Греції є...А Пейто;Б дві Ериди;В Пейто й дві Ериди;Г Мельпомена.2. Давньоримська риторика в першу чергу...А служила богам, тому шукала краси й пишності;Б мала пряме життєве значення й характеризувалася практичною спрямованістю;В шукала гармонії між красою й прагматикою;Г була лише представлена судовими промовами.3. Гомілетика — це...А церковна риторика;Б різновид ювілейної промови;В судова риторика;Г вид проповідей.4. Антонімічним до терміна А метафора;Б епіфора;В літота;Г хіязм.5. Риторичним запитанням є...


А Як тебе звуть, юначе?Б Хочеш придбати цю книгу?В Чи це можливо?Г Ти знаєш, що ти — людина?6. Ритуальна промова належить до...А судового красномовства;Б ділового красномовства;В духовного красномовства;Г соціально-побутового красномовства.7. До риторів Давньої Греції не належить...А Аристотель;Б Платон;В Цицерон Г Демосфен.8. Серед названого не є жанром академічного красномовства... А наукова доповідь;Б епідейктична промова;В виступ на семінарському занятті;Г лекція.9. Оберіть реквізити заяви.А адресат, адресант, назва документа, текст, додаток, дата написання, підпис адресанта;Б назва документа, прізвище, ім’я та ім’я по батькові, статус, посада, рік народження, текст, дата

укладання, підпис; В назва документа, прізвище, ім’я, ім’я по батькові, дата народження, місце народження, відомості про навчання, трудову діяльність, нагороди, відомості про склад сім’ї; Г назва підприємства, назва документа, номер, дата, місце видачі, посада, прізвище, ім’я, ім’я по батькові, підписи службових осіб.

► Завдання 10-11 передбачають встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою. Кожна цифра може використовуватися лише один раз.

10. Визначте вид красномовства, до якого належать наведені тек1 У нинішній Україні діє більш як 100 політичних партій. Можна сумніватися, що це справжнє

обличчя демократії. Скоріше подібна дифузність свідчить про невпевненість перших кроків суспільства до свого політичного самовизначення.

2 Політиків нині — як собак! І всі гризуться за владу. Скільки партій, питаєте? А біс його знає! І знати не хочу.

3 Сьогодні багато хто говорить від імені народу України. Лже— більш ніж достатньо. Але, люди, розкрийте очі! Тільки одна партія серед численних політичних пройдисвітів справді захищає інтереси трудящих! Саме про неї і буде мова.

4 У молитві Єфрема Сиріна перераховано чотири головні недуги та чотири чесноти, дуже важливі в духовному житті людини. Доброчесність — без роздвоєності, без спотворення, без викривлення, тобто така, якою її створив Бог. Якщо це шлюб, то він має бути святим. Наступною важливою чеснотою є смирення, яке зовсім не принижує людського достоїнства. Смирення — це насамперед перемога правди в нас самих (Філарет).

А академічне красномовство;Б політичне красномовство;В суспільно-побутове красномовство;Г духовне красномовство.11. Установіть відповідність між тропами та риторичними фігу1 Важким холодним сном за хатою спала земля 2 Сонно пахло весло 3 Непомітно проминали секунди, хвилини, години.4 Бабуся малесенька, ледь од землі видно А персоніфікація;Б градація;В метафора;Г літота.► Завдання 12 потребує самостійного розв’язання.


12. Складіть і запишіть ювілейну промову.Варіант 2► Завдання 1-9 мають по чотири варіанти відповіді, серед якихлише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіантвідповіді.1.Риторика — це...А наука про культуру спілкування та культуру мовлення;Б наука про правильну артикуляцію звуків мовлення;В наука і мистецтво переконувати співрозмовників;Г наука про правильне застосування міміки та жестів.2. Дебати — це...А представлення своїх ідей, поглядів на противагу іншій стороні;Б відкрита конфронтація, жорстка боротьба ідей із метою утвердження власної точки зору;В заздалегідь підготована публічна суперечка з наукової чи суспільної теми;Г обговорення певної проблеми з метою досягнення істини.3. До риторів Давнього Риму не належить...А Демосфен;Б Цицерон;В Квінтіліан;Г Катон.4. До переконувальних промов не належить...А агітаційна;Б надихаюча;В оголошення;Г власне переконувальна.5. Письмове прохання, оформлене за певним зразком, що пода

— ...А характеристика;Б заява;В автобіографія;Г довіреність.6. Серед названого оберіть жанри гомілетики.А промова прокурора, захисна промова, виступи свідків;Б тост, ювілейна промова, розважальна промова;В лекція, виступ на конференції, бесіда;Г молитва, церковна проповідь, промова на соборі.7. Визначними представниками риторики доби Київської Русі є...

Вишенський, Григорій Сковорода;Б Феофан Прокопович, Гай Веррес, Іоаникій Галятовський; В Памво Беринда, Іов Борецький,

Іван Карпенко-Карий;Г Аристотель, Платон, Цицерон.8. Риторичне питання наявне в реченні...А Де ти навчаєшся?Б Чи ти вже прочитав цю книжку?В Чи має це рівняння має розв’язок?Г Хто там співає тужливі пісні?9. Гіпербола — це...А мовний зворот, який уживають замість звичайної назви певного об’єкта й полягає в різних

формах опису його істотних і характерних ознак;Б різновид тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак

певного предмета, явища або дії задля особливого увиразнення художнього зображення чи виявлення емоційно-естетичного ставлення до нього; В троп, у якому міститься художнє применшування величини, сили, значення зображуваного предмета чи явища; Г різновид тропа, у якому переноситься значення слів із певних явищ та предметів на інші за суміжністю.

► Завдання 12-13 передбачають встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного


цифрою, потрібно дібрати відповідник, позначений буквою. Кожна цифра може використовуватися лише один раз.

10. Визначте вид красномовства, до якого належать наведені тексти.1 В економіці Урарту з найдавніших часів дуже велику роль відігравало скотарство.

Прослідкуємо, як зростала ця роль протягом усього періоду існування урартійської держави.2 Немає людини праведної на землі, щоб робила б добро й не грішила, тому не клади свого серця

на всякі слова, що говорять, щоб не чути свого раба, коли він лихословить тебе, знає бо серце твоє, що багато разів також ти лихословив на інших.

3 Не прагнучи обілити звинувачену, звернемо увагу присутмірою пом’якшити її вину. Перш за все, численні свідки твердять, що вона має неврівноважений характер і схильна до демонстративних афектів.

4 Нехай він задушиться моїми грішми, той лобуряка! Щоб його гаряча кров спила!А духовне красномовство;Б судове красномовство;В академічне красномовство;Г суспільно-побутове.11. Установіть відповідність між тропами та риторичними фігу1 Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш, Збуди його, заграй ти з ним, спитай синє

море (Т. Шевченко).2 Ви ж знаєте порядок. Планувати роботу треба на день, тиж3 Сузір’я яблук світяться крізь листя (4 У цій же річні чаплі по коліно А градація;Б персоніфікація;В метафора;Г літота.► Завдання 12 потребує самостійного розв’язання.12. Складіть і запишіть ювілейну промову.Оцінювання контрольного тесту

Типзавдання

Завдання закритої формиЗавданнявідкри

3 вибором однієї правильної відповіді

На встановлення

№ з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Варіант 1 В Б А В Г Г В Б А

1-2-3-4-

1-2-3-4-

Варіант 2 В А А В Б г А Г Б

1-2-3-4-

1-2-3-4-Кількі

сть1 1 1 1 1 1 1 1 1 4 4 7


V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Напишіть твір-розповідь за темою: «Мій останній візит до театру».

ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ. СИНТАКСИС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Урок № 36ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СИНТАКСИЧНИХОДИНИЦЬ, ЇХ ТИПІВ, ЗВ’ЯЗКІВ, ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯСИНТАКСИЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯЯК ОСНОВНА ОДИНИЦЯ СИНТАКСИСУ.ТИПИ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ ЗА МОРФОЛОГІЧНИМВИРАЖЕННЯМ ГОЛОВНОГО СЛОВАМета: поглибити знання одинадцятикласників про синтаксичні одиниці, засоби вираження синтаксичного зв’язку, розширити відомості про словоспо-

лучення як основну одиницю синтаксису; навчити визначати тип словосполучень за морфологічним вираженням головного слова, аналізувати словосполучення з погляду структури; розвивати навички доречно використовувати речення та словосполучення в усному й писемному мовленні, дотримуючись синтаксичних норм; за допомогою комунікативно- дидактичного матеріалу виховувати любов до українського слова, естетичні почуття, захоплення українською природою.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, картки для самостійної роботи, таблиця «Слово, словосполучення,

речення: спільні та відмінні риси», таблиця для заповнення «Різновиди словосполучень за головним словом».

ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньЛогічний диктант► Відновіть прислів’я з поданих груп слів. Що слід зробити длятакого відновлення?1. Правда, дно, море, а, з, виринати, неправда, потопати.2. Вірна в лиха людина година пізнавати. 3. Книжка все пишуть правда не то що в. 4. Час, все,

йти, вперед, як, вода. 5. Аз, брати, граматика, буки, в, руки.IV. Засвоєння нового матеріалуНавчальна лекція► Прослухайте лекцію. Коротко запишіть основні положення.Розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень і речень, називається

синтаксисом.Словосполученням називається смислово-граматичне об’єднання двох або більше повнозначних

слів на основі підрядного чи сурядного синтаксичного зв’язку: зоряна ніч, посіяти квіти, зелене і жовте.

До складу підрядного словосполучення завжди входить головне й залежне слово. Головним є те слово, від якого ставиться питання, а залежне відповідає на питання: поле зелене (головне слово — поле, від нього ставимо питання яке?', залежне слово — зелене, воно відповідає на поставлене питання); виїхати (куди?) на дорогу, сидіти (як?) зручно', рвати (що?) вишні.

У словосполученні залежне слово може з’єднуватися з головним безпосередньо (грона винограду) і за допомогою прийменників (навчання в інституті).

Стійкі лексичні словосполучення виступають як один, нерозкладний член словосполучення: пливти Чорним морем (головне слово — пливти, залежна частина — Чорним морем).

Залежно від того, якою частиною мови є головне слово, розрізняють такі типи словосполучень: іменникові (сторінка з книжки, шапка господаря), прикметникові (білий від снігу), числівникові (два кроки), займенникові (дехто з вас), дієслівні (возив сіно), прислівникові (добре вдома).

Словосполучення не ототожнюється ні зі словом, ні з реченням.Словосполучення відрізняється від слова тим, що воно, по-перше, складається з двох або більше

самостійних повнозначних слів (відомий твір), по-друге, на відміну від слова, словосполучення називає не тільки предмет або дію, а й ознаку предмета (голубе небо) чи ознаку (обставину) дії (креслити охайно). Отже, словосполучення дає конкретизуючу назву явища. Словосполучення відрізняється також від речення. Речення є одиницею спілкування, а словосполучення такого

І семестр. Поглиблення і систематизація найважливіших відомостей 151

значення не має. Реченнями ми про щось повідомляємо, запитуємо, спонукаємо до дії, і це пере-дається відповідною інтонацією. Словосполученням таке інтонаційне оформлення не властиве. Вони виступають складовими частинами речень, їхнім будівельним матеріалом.

Не кожне поєднання двох і більше слів називається словосполученням. Не є словосполученнями фразеологізми (гав ловити — бути неуважним). Не належать до словосполучень і поєднання іменника чи займенника з прийменником (на полі), а також дієслова з частками (давай поїдемо). Не є словосполученнями складені форми слів (буду працювати — майбутній час дієслова; більш зна-йомий — вищий ступінь порівняння прикметників). Не є словосполученням граматична основа речення — підмет і присудок, бо вони не знаходяться між собою в підрядному зв’язку (Сад цвіте. Бджоли літають).

Слова, з’єднані за допомогою сполучників сурядності (світло і тінь) належать до сурядних словосполучень (За Г. Козачук).V. Закріплення нового матеріалуПояснювальний вибірковий диктант► Запишіть лише словосполучення. Визначте, які з наведених прикладів не є словосполученнями

й поясніть чому.Яблуня в цвіту, задля тебе, край дороги, легко дихати, бісикипускати, Чорне море, закоханий у поезію, ніч і день, втрачені ілюзії, букет жоржин, смородина

чи аґрус, троянський кінь, рій думок, хай прийде, сім струн, соняшник цвіте, прикро вражений, гав ловити, хвойний ліс, скажіть же, друг або ворог, гарно сказано, Марія Людкевич, давай напишемо, буду бібліотекарем, осінній дощ, Чумацький Шлях, зімкнути вуста, петрів батіг, зорі сяють, неозорі світи.

Робота з таблицею► Утворіть словосполучення з поданими словами та уведіть їх у речення. Визначте, яка різниця

між словом, словосполученням та реченням.Мрійливий, вітер, високо, вона, повідомити.► Порівняйте свої висновки з таблицею. Пригадайте, що таке

Назвіть їхні спільні й відмінні риси.Слово, словосполучення, речення: спільні та відмінні риси

Роль у мові

Слово Словосполучення

РеченняНазиває

предмет, ознаку, Називає предмет,

ознаку, діюВиражає

закінчену думку

Будова

Складається з морфем

Складається з головного і залежного слова або із кількох

Має граматичну основу

ВидЗа головним

словом: іменні, дієслівні,

3 кількістю граматичних основ: прості,

Типзв’яз

ку

Між словами: узгодження, керування, прилягання

Між простими реченнями у складному: сурядний, під-Фун

кція

Служить матеріалом для словосполучень та речень

Є будівельним матеріалом для речення

Служить для спілкування

Виконання системи практичних завдань► Поділіть речення на словосполучення, встановіть тип зв’язку: сурядний чи підрядний.

Визначте граматичну основу кожного речення. Поясніть правопис виділених слів.1. Уже вечоріло. Небо ставало сіре, тільки на заході ще горіла малинова смуга, як величезна

скибка стиглого кавуна (В. Винниченко). 2. Тихо-тихо плаче осінь золота (Олександр Олесь).3. Владарювати над думками можна лише тоді, коли у вас багате, повнокровне життя у світі

книжок (В. Сухомлинський). 4. То засвітиться день, То раптово померкне, То зрадіє душа, То спохо- питься вмить. Над малими в гнізді Підведеться лелека І, як знак запитання, над світом стоїть (Л.


Талалай). 5. Шумлять берестки та осики під зоряним небом нічним (Л. Первомайський). 6. Весь парк був сповнений руху тіней, шелестінням сухого, ще не опалого листя і ясно відчутної осінньої, сумовитої тривоги (В. Собко).

7. У неймовірній чистоті літнього вечора почав сплітатися над землею прозорий дим Дослідження-аналіз► Визначте в наведених словосполученнях головне й залежне слово. Визначте різновид

словосполучення за головним словом.Освячення джерела, народна мудрість, три подруги, назустріч вітру, найкращий з усіх, чаруючі

мелодії, пішов перевірити, прийти вчасно, семеро учнів, берег моря, обома руками, прикутий до скелі, декілька хвилин, ніхто з нас, гармонія звуків, сьогодні зранку, наші книги, гра стихії, виходити на зв’язок, свої інтереси.

Розподільча робота► Згрупуйте наведені словосполучення в колонки залежно від різновиду головного слова.Різновиди словосполучень за головним словом

Іменни

Прикмет

Числівни

Займен

Дієслівне

Прислів

Запалене багаття, слухати лекцію, забувши про все, ніжний шепіт, гідний уваги, сидіти нерухомо, болісно реагує, на цьому місці, ілюстрації до казки, п’ятого серпня, бажає щастя, п’ятірка за диктант, живе спогадами, не мовлячи ні слова, шепіт хвиль, на двох столах, багато читати, дуже вдячний, мої друзі, завтра вранці, сотні очей, байдужий до всього.

Лінгвістичне дослідження► Схематично подайте словосполучення. Визначте тип кожного із словосполучень за головним

словом.ЗразокВ ярку панувала глибока тиша ранку (М. Івченко).тиша ---------------------------------панувала(яка?) (чого?) і|г (де?)глибока ранку В

ярку1. Зорі тихо блимали на темному небі (М. Коцюбинський).2. Злякано затремтів густий кущ диких троянд 3. Вдарила ніжність у груди крилом лебедино (Б. Олійник). 4. Лягає тінь вечірняя на небо голубе

(А. Кримський). 5. Велично синіють за містом Карпати (В. Кучер). 6. Осіннє листя золотаве на стежку падає з гілля (М. Терещенко). 7. На небі сонце гасне в вечірній синій млі (Б. Лепкий).

Дослідження-трансформація► Замініть у наведених реченнях фразеологізми вільними сло

та залежне слово, а також тип кожного словосполучення за головним словом.1. Щасти ж вам і не забувайте про свою альма-матер (О. Гончар). 2. У давніх людей поезія і

музика довго йшли рука об руку, поезія була піснею (І. Франко). 3. Ніч у Севастополі коротка, про-летить, і оком не моргнеш (В. Кучер). 4. Замовкни ж ти, пісне моя лебедина, бо хутко порветься остання струна (Леся Українка). 5. Багато ще «білих плям» треба заповнити сміливим дослідникам (3 газети).

Творче моделювання► Утворіть словосполучення, які відповідали б поданим схе1. Іменник + про + іменник.2. Іменник + прислівник.3. Іменник + для + іменник.4. Дієслово + через + іменник.5. Дієслово + в + іменник.6. Дієслово + без + іменник.7. Прикметник + на + іменник.8. Прикметник + за + іменник.9. Прислівник + прислівник.


10. Прислівник + дієслово.IV. Підсумок урокуБесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Що вивчає синтаксис? Яке походження цього слова?2. Що називається словосполученням?3. Які сполуки слів не можна вважати словосполученням? Наве4. Яке слово називається головним, а яке — залежним? НавеVII. Домашнє завдання► Напишіть твір-опис на тему: «Краса української природи» за такими опорними

словосполученнями: рідна природа, розцвітати пишно, земля батьків, вишневий вітер, вітер з поля, тиха хода сонця, повітря золоте, шуміти тривожно, промінь весни, туманіти вдалині, голос струмків, мальовничі краєвиди, думає про майбутнє, сонячні зайчики, сотні сніжинок, завмираючи від хвилювання, ласкаве море, чудово пахне, гармонія звуків, заховано в серці, на початку осені.

Урок № 37 УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 12. НАПИСАННЯ АВТОБІОГРАФІЇ

Мета: подати відомості про особливості складання автобіографії як одного з важливих особистих документів, навчити правильно складати автобіографію;

виховувати охайність, точність.Тип уроку:урокрозвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, зразки автобіографій.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньБесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Пригадайте, що таке автобіографія.2. Чим автобіографія відрізняється від біографії?3. Що таке художня автобіографія?4. Для чого пишуть автобіографії?IV. Засвоєння нового матеріалуПрезентація теоретичних відомостей► Прочитайте текст. Простежте, які пункти в ній мають бути відображені.Автобіографія (від грец. autos — сам, bios — життя, grapho — пишу) — це документ, у якому

особа власноручно в хронологічному порядку подає стислий опис свого життя та діяльності.Незважаючи на довільний виклад тексту, обов’язково зазначаються від імені першої особи такі

відомості:1. Назва документа.2. Прізвище, ім’я та ім’я по батькові теперішні та колишні, якщо були зміни.3. Дата народження: число, місяць (літерами), рік.4. Місце народження: село, селище, місто, район, край, кра

дані про місце народження пишуться так, як вони зазначені у свідоцтві про народження.5. Відомості про навчання: повне найменування навчальних закладів (як вони називалися на час

навчання), назви спеціальностей, які отримали (за дипломом).6. Перебування на військовій службі, у місцях позбавлення волі та ін.7. Відомості про трудову діяльність (повне найменування місць роботи та посада).8. Нагороди, стягнення, заохочення.9. Відомості про громадську роботу.10. Короткі відомості про склад сім’ї (без займенників).Якщо неодружені:• батько, мати (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік наро• сестри, брати, якщо вони не мають свої сім’ї (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік

народження, місце навчання, роботи, посада).Якщо одружені:


• дружина, чоловік (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання);

• діти (прізвище, ім’я та ім’я по батькові, рік народження, місце роботи чи навчання).11. Повна домашня адреса, номер телефону.12. Дата укладання (ліворуч).13. Підпис укладача (праворуч).Існують: а) автобіографія-розповідь, яку укладають в описовій (довільній) формі; б)

автобіографія-документ, у якій точно викладають основні факти; в) автобіографія-документ спеціального призначення, у якій детально викладаються факти життя та діяльності як укладача, так і його родичів. Наприклад, зазначається точний термін (день і місяць) навчання чи роботи; причини зміни місця навчання чи роботи; дівоче прізвище (матері, дружини, матері дружини), теперішнє місце перебування родичів; паспортні дані укладача тощо (За М. Зубковим).

Заголовок («Автобіографія») пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Автобіографія — обов’язковий документ особової справи (С. Шевчук).V. Закріплення вивченого матеріалуВиконання практичних завдань► Розгляньте зразок написання автобіографії та дайте відповідь на питання, наведені після

автобіографії.АВТОБІОГРАФІЯ

Я, Лазаренко Марина Володимирівна, народилася 7 лютого 1990 року в селищі Високе Балаклійського району Харківської області в родині службовця.

У 1996 році була зарахована до першого класу Харківської спеціалізованої школи № 3.2006 року вступила до Національного університету імені В. Н. Каразіна на філологічний

факультет, який закінчила в 2011 році.З 2011 року по цей час працюю перекладачем у фірмі « TranslationCorp ».Батько — Лазаренко Володимир Іванович, 1967 року народження, службовець, працює в

управлінні освіти.Мати — Лазаренко Лілія Михайлівна, 1970 року народження, вчитель біології в Харківській

загальноосвітній школі № 118.Сестра — Лазаренко Інна Володимирівна, 1999 року народження, студентка Харківського

комп’ютерно-патентного коледжу.17 травня 2012 року. Підпис► Чим визначається послідовність викладу матеріалу в автобіо► За допомогою чого в автобіографії досягається точність, сухість та офіційність викладу?► Яке значення при написанні автобіографії має значення дат та місця?Практикум із редагування► Знайдіть у тексті всі випадки порушення милозвучності мови й виправте їх. Виправте

написання іменників на позначення власних назв. Чи всі реквізити, необхідні для автобіографії, наявні в тексті?

АВТОБІОГРАФІЯЯ, Зуєв Олег Романович, народився 7 вересня 1986 року у м. Харкові.З 1991 по 2003 рік навчався у харківській загальноосвітній школі № 139.2003 року вступив до харківського професійно-технічного училища № 32.2006 року закінчив училище.2011 року вступив до Харківського Технічного Університету «Харківський Політехнічний

Інститут». Тепер студент II курсу.Батько, Зуєв Роман Іванович, 1960 року народження, водій.Мати, Зуєва Зінаїда Федорівна, 1960 року народження, бібліотекар.Написання автобіографії► Запишіть автобіографії за поданою інформацією, використавши лише необхідні параметри.Автобіографія № 1 Ім’я: Петренко Прізвище: Зоряна По батькові: Анатоліївна Місце

народження: м. Харків Рік народження: 23.04.1983Місце навчання: Харківська спеціалізована школа № 63 (1990- 2000); Харківський національний

педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, український мовно-літературний факультет імені


Г.Ф. Квітки-Основ’яненка (2000-2005)Місце роботи: Харківська загальноосвітня школа № 64, учитель англійської мови.Батьки: Іваненко Анатолій Іванович, 1949 року народження, вчитель української мови та

літератури Харківської загальноосвітньої школи № 111; Іваненко (Коротенко) Аліна Денисівна, 1957 року народження, домогосподарка.

Чоловік / дружина: Петренко Олександр Святославович, 1977 року народження, програміст.Діти: не має.Адреса: вул. Ювілейна, буд. 2-6, кв. 34, м. Харків.Телефон: (057)-94-83-36.Автобіографія № 2 Ім’я: Стожар Прізвище: Мирослав По батькові: МаксимовичМісце народження: м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. Рік народження: 01.11.1979Місце навчання: Криворізька середня школа № 17 (1986- 1996) — закінчив із відзнакою;

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, хімічний факультет (1996-2001), має диплом з відзнакою.

Місце роботи: Науково-технологічний комплекс «Інститут монокристалів» Національної академії наук України, науковий співробітник

Батьки: Стожар Максим Олегович, 1944 року народження, пенсіонер; Стожар Марина Федорівна, 1952 року народження, медсестра міської клінічної лікарні № 2

Чоловік / дружина: неодруженийДіти: не маєАдреса: вул. Гамарніка, буд. 11, кв. 37, м. ХарківТелефон: (050)-470-52-29Додаткові відомості: навчаючись в університеті, працював за сумісництвом лаборантом

кафедри хімії; у 2007 році підготував методичні рекомендації щодо вивчення хімії; досконало володію комп’ютером

Трансформація тексту художнього стилю в офіційно-діловий► Перепишіть подану художню автобіографію в офіційно-діловому стилі.У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий

і потім — років, мабуть, із десять підряд — мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку. Трапилася ця подія 1 листопада (ст. стилю) 1889 року в містечку Груні, Зіньківського повіту на Полтавщині... Власне, подія ця трапилася не в самім містечку, а в хуторі Чечві, біля Груні, у маєткові поміщиків фон Рот, де мій батько працював у панів. Умови для мого розвитку були підходящі. З одного боку — колиска з вервечками, з другого боку — материні груди.

Батьки мої були як узагалі батьки. Батьків батько був у Лебедині шевцем. Материн батько був у Груні хліборобом. Глибшої генеалогії не довелося мені прослідити. Батько взагалі не дуже любив про родичів розказувати, а коли, було, спитаєш у баби (батькової матері) про діда чи там про прадіда, вона завжди казала:

— Отаке стерво було, як і ти оце! Покою від їх не було.Про материну рідню так само знаю небагато. Тільки те й пам’ятаю, що частенько, було, батько

казав матері:— Не вдалася ти, голубонько, у свою матір. Царство небесне покійниці: і любила випити, і вміла

випити.А взагалі батьки були нічого собі люди. Підходящі. За двадцять чотири роки спільного їхнього

життя, як тоді казали, послав їм Господь усього тільки сімнадцятеро дітей, бо вміли вони молитись милосердному.

Почав, значить, я рости.— Писатиме,— сказав якось батько, коли я, сидячи на підлозі, розводив рукою калюжу.Справдилося, як бачите, батькове пророкування.А от тепер сиди й думай, що на тебе вплинуло, що ти на письменника вийшов, яка тебе лиха

година в літературу потягла, коли ти почав замислюватися над тим, «куди дірка дівається, як бублик їдять».

Бо письменники так, спроста, не бувають. І от коли пригадаєш життя своє, то приходиш до висновку, що таки справді письменника супроводять у його житті явища незвичайні, явища оригінальні, і коли б тих явищ не було, не була б людина письменником, а була б порядним інженером, лікарем чи просто собі тол- ковим кооператором. Підскочать оті явища — і записала


людина. Головну роль у формації майбутнього письменника відіграє взагалі природа — картопля, коноплі, бур’яни. Коли є в хлопчика чи в дівчинки нахил до замислювання, а навкруги росте картопля, чи бур’ян, чи коноплі — амба! То вже так і знайте, що на письменника воно піде. І це цілком зрозуміло. Коли дитина замислиться й сяде на голому місці, хіба їй дадуть як слід подумати? Зразу ж мати пужне:

— А де ж ти ото сів, сукин ти сину?І натхнення з переляку розвіялось.Тут і стає в пригоді картопля.Так було й зо мною. За хатою недалеко — картопля, на підметі — коноплі. Сядеш собі: вітер віє,

сонце гріє, картоплиння навіває думки. І все думаєш, думаєш, думаєш... Аж поки мати не крикне:— Піди подивися, Мелашко, чи не заснув там часом Павло? Та обережненько, не налякай, щоб

сорочки не закаляв. Хіба на них наперешся?!З того ото й пішло. З того й почав замислюватися. Сидиш і колупаєш перед собою ямку.А мати, було, лається:— Яка ото лиха година картоплю підриває? Ну, вже як і попаду!!Із подій мого раннього дитинства, що вплинули (події) на моє літературне майбутнє, твердо

врізалася в пам’ять одна: упав я дуже з коня. Летів верхи на полі, а собака з-за могили як вискочить, а кінь — убік! А я — лясь! Здорово впав. Лежав, мабуть, із годину, доки очунявся... Тижнів зо три після того хворів. І отоді я зрозумів, що я на щось потрібний, коли в такий слушний момент не вбився. Неясна ворухнулася в мене тоді думка: мабуть, я для літератури потрібний. Так і вийшло.


Отак між природою, з одного боку, та людьми — з другого, й промайнули перші кроки мого дитинства золотого.

Потім — оддали мене в школу. Школа була не проста, а Міністерства народного просвещенія. Вчив мене хороший учитель Іван Максимович, доброї душі дідуган, білий-білий, як білі бувають у нас перед зеленими святами хати. Учив він сумлінно, бо сам він був ходяча совість людська. Умер уже він, хай йому земля пухом. Любив я не тільки його, а й його лінійку, що ходила іноді по руках наших школярських замурзаних. Ходила, бо така тоді «система» була, і ходила вона завжди, коли було треба, і ніколи люто. Де тепер вона, та лінійка, що виробляла мені стиль літературний? Вона перша пройшлася по руці моїй, оцій самій, що оце пише автобіографію. А чи писав би я взагалі, коли б не було Івана Максимовича, а в Івана Максимовича та не було лінійки, що примушувала в книжку зазирати?

Оддали мене в школу рано. Не було, мабуть, мені й шести літ. Скінчив школу.Прийшов додому, а батько й каже:— Мало ти ще вчився. Треба ще кудись оддавати. Повезу ще в Зіньків, повчись іще там,

побачимо, що з тебе вийде.Повіз батько мене в Зіньків, хоч і тяжко йому було тоді, бо вже нас було шестеро чи семеро, а

заробляв він не дуже. Проте повіз і віддав мене в Зіньківську міську двокласну школу. Зіньківську школу закінчив я року 1903-го, із свідоцтвом, що маю право бути поштово-телеграфним чиновником дуже якогось високого (чотирнадцятого, чи що) розряду. Та куди ж мені в ті чиновники, коли «мені тринадцятий минало».

Приїхав додому.— Рано ти,— каже батько,— закінчив науку. Куди ж тебе, коли ти ще малий? Доведеться ще

вчить, а в мене без тебе вже дванадцятеро.Та й повезла мене мати аж у Київ, у військово-фельдшерську школу, бо батько як колишній

солдат мав право в ту школу дітей оддавати на «казьонний кошт».Та й закінчив школу, та й зробився фельдшером. А потім до університету вступив.Книжки я любив змалку. Пам’ятаю, як попався мені Соломонів «Оракул». Цілими днями сидів

над ним та кульки з хліба пускав на оте коло з числами різними. Пускаю, аж у голові макітриться, поки прийде мати, вхопить того «Оракула» та по голові — трах! Тоді тільки й кину. Взагалі любив я книжки з м’якими палітурками. їх і рвати легше, і не так боляче вони б’ються,


як мати, було, побачить. Не любив «Руського паломника», що його років дванадцять підряд читала мати. Велика дуже книжка. Як замахнеться, було, мати, так у мене аж душа у п’ятах. А решта книг читалася нічого собі.

Писати в газетах я почав 1919 року за підписом Павло Гун- ський. Почав з фейлетону. У 1921 році почав працювати в газеті «Вісті» перекладачем. Перекладав я, перекладав, а потім думаю собі: «Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потім — письменником можна бути. Он скільки письменників різних є, а я ще не письменник».

Зробився я Остапом Вишнею та й почав писати. І пишу собі... (іОстап Вишня).VI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання► Напишіть автобіографію.Урок № 38 ТИПИ ПІДРЯДНОГО ЗВ’ЯЗКУ У СЛОВОСПОЛУЧЕННІ.

СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ПОВНІ ТА НЕПОВНІ. ВИКОРИСТАННЯ СИНОНІМІЧНИХ ДІЄСЛІВНИХ СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ У РІЗНИХ стилях

Мета: розширити відомості школярів про типи підрядного зв’язку в словосполученні; розвивати вміння правильно перекладати словосполучення з

російської мови українською, комунікативно доцільно користуватися синонімічними словосполученнями в різних стилях; виховувати уважність, правописну пильність, любов до українського слова, гордість за видатних представників Київської Русі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця для добору словосполучень, схема аналізу словосполучень.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знаньЗасвоєння теоретичного матеріалу► Прочитайте текст. Пригадайте, які існують способи зв’язку слів у підрядному

словосполученні. За отриманими даними накресліть таблицю «Способи зв’язку слів у підрядному словосполученні».

Головне і залежне слова у словосполученні завжди перебувають у підрядному зв’язку. Розрізняють три основні способи підрядного зв’язку: узгодження, керування і прилягання.

Узгодженням називається такий спосіб підрядного зв’язку між словами, коли залежне слово вживається в тому самому роді, числі, відмінку, що й головне: високий явір, висока липа, високе небо; високого явора, високої липи, високого неба; високі явори, високі липи, високі небеса. Залежно від того, в усіх формах узгоджується залежне слово з головним чи не в усіх, узгодження буває повним і неповним. Наприклад, у словосполученні ясний місяць між словами узгодження повне, бо залежне слово ясний повністю узгоджує свої граматичні форми з головним словом місяць (чоловічий рід, називний відмінок однини).

При неповному узгодженні залежне слово має не всі граматичні форми головного слова: тканина в горох — різний рід і відмінок; село Даниловичі — різне число; інженер Ланова — різний рід (Г. Козачук).

При керуванні залежне слово завжди стоїть у певному непрямому відмінку (з прийменником чи без нього) незалежно від граматичної форми головного слова. Наприклад, у словосполученні любов до батьківщини залежне слово до батьківщини стоїть у родовому відмінку. Як би ми не змінювали форму головного слова любов (любові, з любов’ю, про любов), відмінок залежного слова (до батьківщини) від цього не зміниться. Отже, тут залежне слово приєднане до головного способом керування. Якщо залежне слово вживається без прийменника, то таке керування називається безпосереднім, а якщо з прийменником — посереднім.

При приляганні в ролі залежного виступає слово, яке не змінюється (прислівник, дієприслівник або неозначена форма дієслова). До головного воно приєднується лише за змістом. Наприклад, у словосполученнях приїхав удосвіта, глибоко задуманий, дуже яскравий залежні слова виражені прислівниками удосвіта, глибоко, дуже; співаємо йдучи — дієприслівником йдучи; кличуть вечеряти — неозначеною формою дієслова вечеряти. Отже, тут залежні слова приєднані до головного способом прилягання.

За будовою словосполучення поділяються на прості (двочленні) і складні (багаточленні). Просте


словосполучення складається з двох членів: вода з криниці. Складне словосполучення об’єднує в собі кілька простих: вода з глибокої криниці (вода з криниці, глибока криниця)', пливти Чорним морем на рибальському човні (пливти Чорним морем, пливти на човні, рибальський човен). У реченні між словами, що входять у прості чи складні словосполучення, коми звичайно не ставляться (За І. Ющу- ком).IV. Закріплення здобутих знаньРозподільчий диктант► Запишіть у три колонки словосполучення, поєднані способомузгодження, керування, прилягання.Розповідаючи про літо, дорожчий за все, на синьому небі, моє захоплення, пригорнув до себе,

казкові мрії, усміхнувся від задоволення, його задум, сьогодні вночі, усім трьом, відповідає дума-ючи, малювати на папері, розмовляти тихо, не писати віршів, думати про навчання, мріяти про поїздку, радісний день.

Робота зі схемою► Доберіть словосполучення за поданою таблицею.

Головне слово Спосіб зв’язку Залежне слово

Іменник Узгодження повне і неповне

ПрикметникДієприкметникЧислівникЗайменникДієслово

ІменникПрикметникПрислівник

КеруванняІменникЗайменник

ДієсловоПрикметникІменникПрислівник

ПриляганняПрислівник

Дієприслівник Неозначена форма дієслова

Дослідження-аналіз► Перепишіть речення, вставляючи замість крапок потрібні букви та знімаючи скісні лінії.

Визначте всі прості словосполучення та вкажіть типи граматичного зв’язку між словами в них. Знайдіть складні словосполучення.

1. І радість лоскотно бентеж..ть наш., груди (В. Сосюра).2. Мохнатий джм..ль із будяків червоних спиває мед

чар..вну ясного місяця й лагідної зорі (Леся Українка). 4. Б..лявий день втомився і притих, І з глибини блакитного спокою Прямує сонце тихою ходою До ро..- доріж..я вечорів смутних (П. Филипович). 5. А над/вечір важка темно/синя хмара облягла пів/неба й поваго посунула на місто (Б. Антоненко-Давидович). 6. З ледь/чутним шер..хом сіється сухий блідо/рожевий від близької заграви сніг (Г. Тютюнник).

7.Сонце сиділо вже в не/далекому клені і наче розчісувало гіл.. ячч..м своє золоте волосся (Б. Шевчук).

Дослідження-відновлення► Розкриваючи дужки, поєднайте слова в словосполучення. Укажіть зв’язок. У

словосполученнях, поєднаних зв’язком керування визначте відмінок залежного слова. У словосполученнях, поєднаних зв’язком прилягання та узгодження, з’ясуйте, якими частинами мови виражені головне і залежне слово. Тут народився він, син (Володимир Святий) та полоцької (княжна Рогніда). Тут правив більше (тридцять років), розбудував місто — одне з (найбільше в Європі). Оточували Київ за часів Ярослава (неприступний) вали, а для в’їзду були три (брама). Головна звалась Золоті ворота. Крізь неї заїздили іноземні (посол), багаті (гість), і ніколи (не заходити) вороги!

(Окраса) Києва стала церква на честь (свята) Софії. Для її (будівництво) князь запросив (кращий) майстрів із (Візантія). До (наші дні) дивує (своя краса) Софія Київська, (неперевершений) є її архі-тектура, живопис і (найвищий) ґатунку мозаїка. Не шкодував коштів Ярослав і на інші церкви, на нові міста. Він розбив (ворог) Русі й заклав на її (рубіж) міста-фортеці. Київ став (великий) містом, «другим Царгородом», а розорена, спустошена колись набігами (кочівники) Русь перетворилася на (могутній багатий держава) в центрі Європи, крізь яку проходили (головний торговий) шляхи.


Багатство своє Ярослав використовував для (просвітницька діяльність), бо був (високоосвічений) людиною. При Софії писалися (книга), робилися переклади слов’янською мовою. Ці книги й склали першу на Русі бібліотеку, яку заснував Ярослав Мудрий. Доля цієї скарбниці (невідомий), до наших днів дійшли лише чотири (книга).

До останніх хвилин (життя) думав Ярослав про (свій) країну. Поховали князя в мармуровому саркофазі у святій Софії (П. Загребельний).

Вибіркова робота► Знайдіть зайве словосполучення.1. Освітлений сонцем, скласти екзамени, ідучи по вулиці, перейти дорогу, битий негодою. 2.

Перший сніг, весняний ранок, щасливе життя, вивчення космосу, кожний учень. 3. Мій журнал, його мрія, вечірня година, сьомий рік, піднята рука. 4. Махнути рукою, носити на руках, умивати руки, підняти руку, рукою подати, умілі руки.

Моделювання-дослідження► Доберіть до словосполучень синонімічні конструкції. Визначте спосіб зв’язку між головним та

залежним словом. Поставте запитання від головного до залежного слова.Чия? Яка?І } І ІЗразок: прохолода ночі — нічна прохолодаБарви осені, безмежне поле, розмови ввечері, голос соловейка, підтримка друга, учені Харкова,

морський простір, цвіт яблуні, спів пташки, радість перемоги, біль серця, учнівські збори, твори Шевченка, промінь сонця, розповідь діда, думка товариша, сад восени, людина без турбот.

Вибіркова робота з елементами аналізу► Із наведених словосполучень випишіть синонімічні ряди. Чи всі словосполучення ви

використали?Придорожні клени, казка дівчини, будинок сусіда, дівчача казка, сусідній будинок, клени при

дорозі, відчуття перемоги, клени край дороги, переможне відчуття, дівчина з казкою, сусідський будинок, кленові дороги, будинок біля сусіда, перемога з відчуттям, казка для дівчини, клени вздовж дороги, сусід з будинком, казка з дівчиною, будинок для сусіда, клени понад дорогою, сусідів будинок.

Творче моделювання► До поданих словосполучень доберіть синонімічні їм слова. З’ясуйте, у яких стилях доречно

використовувати конструкції із віддієслівними іменниками.Зразок: книжкова крамниця — книгарня', відбиватися в дзеркалі — віддзеркалюватися.Завдати кривди, проводити обговорення, казати неправду, ставати чорним, брати в борг, пішов

дощ, упав туман, кожного дня, сто років, дуже добрий, убога людина, чужа країна.Диктант-переклад► Перекладіть. Порівняйте написання словосполучень в укра1. Говорить по телефону, говорить на

товарища, белый по цвету, мечта о мире, болеть корью, оценка по предмету, в девять часов, скучать по любимому, к вашему сведению, обратиться по адресу, простите меня, остановка по требованию, согласно приказу, по окончании школы.

2. Турбуватись кімнати, стояв коло хати, охоплений жахом, юрист за фахом, прикутий до скелі, зачарований життям, ігнорувати попередження, завдати шкоди, зазнати невдачі, зрадити товариша, звернутися на адресу, сміятися із себе, радіти з успіхів, один раз на місяць, сталося через необережність, відправити поштою, називати на ім’я.

Практикум із редагування► Відредагуйте речення, замінивши неправильно побудовані словосполучення правильними.1. У мене в кімнаті стояла нова рояль та інша нова мебель.2. Головний герой твору змушений був іти по лікаря, бо гостра зубна біль не вщухала цілий день.

3. Я не люблю великих домашніх тварин, бо одна зла собака мене в дитинстві покусала.4. Тарас вищий від мого батька. 5. Після того як складу остан

вступити в університет. 6. Задоволена, я повернулася десь в три години. 7. Йому набридло бути останнім по списку, тому він вирішив змінити прізвище. 8. Мій брат молодший мене, але вже вільного пише на англійській мові листи й надсилає їх своєму іноземному товаришу. 9. Чомусь мені


не вдається оволодіти цим знання, опанувати наукою (3 учнівських творів).V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Випишіть із поданих речень усі можливі словосполучення та зробіть їхній синтаксичний аналіз

за схемою.1. А в блідім мороці вставали таємні звуки й солодкою тугою манили в далечінь (М. Івченко). 2.

Крізь дощову густку і рівну сітку запаленіли ізмарагди нив (Є. Плужник). 3. Двори стоять у хуртовині айстр. Яка сумна й красива хуртовина! (Л. Костенко).

4. Глухо бив морський прибій у берег осяйні кетяги цвіту помітно примеркли за день, припали збитою копитами пилюкою, проте під вечір вони знову нестримно заструмували своїми густими п’янливими пахощами (О. Гончар). 6. Ці тихі незбруковані вулички з лагідними будиночками серед дерев і квітів навіювали зажуру (Д. Ткач). 7. Книги — морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, той, хоч і труду мав досить, дивнії перли виносить (І. Франко). 8. Темне чоло побережного каменя Хвилі коханій назустріч засяяло (Леся Українка).

№з

/п

Словосполу

чення

Тип словоспо-лучення за го-

Спосіб підрядного зв’язку між

Суряднесловоспол

у1 Блідім

(якім?) Іменникове Повне

узгодження2

► Доберіть із дужок потрібну форму залежного слова.Ліки (для, від) хвороби, тривожитися (за, про) сина, опанувати (мову, мовою), погляд (на, про)

життя, засіб (для, від) чистки, пропуски (через хворобу, по хворобі), завдати (шкоду, шкоди), учитися (ремеслу, ремесла), ігнорувати (попередженням, попередження).

Урок № 39РЕЧЕННЯ ЯК ОСНОВНА СИНТАКСИЧНА І КОМУНІКАТИВНА ОДИНИЦЯ.

СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇ МОДАЛЬНИХ РІЗНОВИДІВ РЕЧЕНЬ. РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ,

ЙОГО СТИЛІСТИЧНІ ФУНКЦІЇМета: поглибити відомості учнів про речення як проосновну синтаксичну й комунікативну одиницю; продовжувати формувати вміння визначати

типи речення за метою висловлювання, інтонаційним оформленням і структурою; удосконалювати вміння комунікативно-доцільно використовувати в мовленні стилістичні функції модальних різновидів речень та риторичного запитання; виховувати бережливе ставлення до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Речення і його види».ХІД УРОКУНайкращі нам разки найкращих слів Низати в речення сам Бог велів

Д. БілоусI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньПовторення вивченого в попередніх класах. Бесіда з учнями з метою відтворення знань, які

будуть необхідні на уроці► Побудуйте цілісне лінгвістичне повідомлення про речення як основну синтаксичну одиницю,

даючи відповіді на запитання. Перевірте себе за таблицею «Речення і його види».1. Чому, на вашу думку, речення називають основною синтаксич

інших одиниць вона є основною?2. Яку роль виконує речення в мові?3. Що називають граматичною основою речення?4. Розкажіть, які речення називають простими, а які складними.5. Які види простих речень вам відомі за складом?6. Назвіть види простих речень за метою висловлювання.7. Що виражає розповідне, питальне, спонукальне речення?


8. Які речення називають окличними?9. Поміркуйте, чому речення є не лише синтаксичною, але й комунікативною одиницею?Дослідження-характеристика► Охарактеризуйте речення за такими ознаками: тип речення за метою висловлювання; тип

речення за будовою; тип речення за емоційним забарвленням.1. Густо-прегусто висипали зорі на небі (І. Нечуй-Левицький).2. За Україну! З огнем завзяття рушаймо, браття, всі вперед!

трави — срібні роси (Б. Лепкий).4. Як не любити зими сніжно-синьої на Україні моїй, саду старого в пухнастому інеї, сивих,

веселих завій? (М. Рильський). 5. Не злітай, поете, в хмари, а до народу ближче будь... Його думки, його пориви твоїми стануть хай навік (В. Сосюра). 6. Чи ми ще зійдемося знову? Чи вже навіки розійшлись? (Т. Шевченко). 7. Як без ночей нема світання, Так без світань шляхи не ті, І якщо в му-ках є шукання, то значить, муки ті святі! (А. Малишко). 8. Повій, буйний вітре, од самого моря, Навій мені пісню, щоб виспівать горе (В. Симоненко).

Дослідження-відновлення► Розбийте тексти на речення, поставте необхідні пунктуаційні знаки.1. Весь ліс — в інеї в крихкому казково розкішному уборі срібний світлий притихлий мов би жде

чогось до чогось прислухається тиша тиша довкола — повна урочиста ні з чим іншим тільки з красою весняних розквітлих садків може зрівнятись оцей оповитий зимовими чарами ліс (О. Гончар). 2. Небо пломеніє зорею я стою біля розквітлого поля конюшини велетенський розмаїтий килим тремтить переливається щомиті міняючи своє забарвлення ніби по ньому переливаються тисячі різнокольорових камінців ось розсипались голубі камінці та ледь око встигло вловити той відтінок як голубе перетворилося в лілове лілове переливається переходить у рожеве і ось уже немає рожевого: все поле охоплене полум’ям (І. Цюпа).IV. Засвоєння нових знаньНавчальна лекціяРечення — мінімальна комунікативна одиниця, яка оформлена за законами певної мови і є

відносно завершеною одиницею спілкування й вираження думки. Більшість мовознавців як основну ознаку речення виділяє предикативність. Предикативність — комплексна синтаксична категорія, що виражає співвіднесеність повідомлення з дійсністю й формує речення як комунікативну одиницю. Реалізується вона в категоріях модальності й синтаксичного часу. Модальність — це особисте ставлення мовця до свого висловлювання. За допомогою інтонації, а також вставних слів і часток ми можемо надавати власному повідомленню різного відтінку, часом навіть протилежного значення.

Виділяють сім модальних значень, які різняться синтаксичними засобами.1. Розповідна модальність.

Реалізується в розповідних реченнях, і її нейтральність виявляється в тому, що загальний зміст висловлення стосовно явищ дійсності сприймається реальним, не ускладненим будь-якими умовами щодо можливості або неможливості конкретної дії: Осінь уже торкнулась лісу (М. Стельмах).

2. Бажальна модальність.Синтаксичними засобами вираження бажальної модальності в сучасній українській мові є частки б, би, аби, щоб, бодай, нехай, хай, хоча б, хоч би, якби, коли б разом з умовним чи дійсним способом дієслова- присудка: Коли б не було дощів (М. Коцюбинський).

3. Умовна модальність.дійсності може стати реальною за певної умови. Найчастіше це значення виражається складнопідрядними реченнями з підрядними частинами умови з дієсловом-присудком, вираженим умовним способом: Коли б же я був соловейком, до тебе тоді б прилітав (Леся Українка).

4. Питальна модальність.змісту речення або ж уточнення окремих його компонентів. Модальне значення питаль- ності виражається питальними словами (займенниками, прислівниками), питальними частками, питальною інтонацією: Ви поезія, вірші? Чи тільки слова? (Л. Костенко).

5. Спонукальна модальність.дійсності. Основним синтаксичним засобом вираження спонукальної модальності є наказовий спосіб дієслів-присудків. Головним членом у спонукальних реченнях часто є інфінітив, форми дійсного способу з частками хай, нехай та умовного способу: Вам необхідно зараз працювати (В.


Кучер); Глянь, Богдане, квітка в’яне, дай-но січі, дай-но грому! (А. Малишко).6. Гіпотетична модальність.

модальними частками: Тут, може, є печальний парафраз,— приміром, так: мементо астероїд! (Л. Костенко).

7. Переповідна модальність.висловлення інших осіб. Засобами оформлення переповідної модальності є частки ніби, нібито, начебто, буцім, буцімто, мов, мовби, немов, немовби, мовляв: У нього, мовляв, теж план є (Панас Мирний) (За К. Шульжуком).V. Виконання системи завдань із метою закріплення вивченого матеріалуТворче конструювання► За допомогою вставних слів та часток надайте кожному реченню різних комунікативних та

модальних відтінків.Вони не запізнилися. Прийшли вчасно. Усі тихо зайшли до кабінету й мовчки поклали вчительці

на стіл квіти. Тількималенький Петрик ще не розумів, що відбувається. Він весь час намагався щось прошепотіти

своїй старшій сестрі. Але вона лише грізно зиркнула на нього й хлопчик одразу ж знітився й притих.

Стилістичний експеримент► Розгляньте речення. Визначте їхню модальність та мовні засоби, які сприяють вираженню цієї

модальності. Спробуйте перебудувати речення, змінивши їхню модальність. Простежте, як від цього змінився зміст, емоційне навантаження. Зробіть висновок про стилістичну роль модальності речення. Пригадайте, що таке риторичне запитання. Знайдіть приклади риторичних питань у наведених реченнях. Поясніть правопис виділених слів.

1. Вглядаюсь в осінні стерні — Куди ти біжиш, дорого? І як ти озвешся — з такої німоти? (В. Стус). 2. Чи не краще вийти назустріч? (М. Коцюбинський). 3. Нехай соловей його духа проки-неться з піснею знов (А. Кримський). 4. Коли б я була мала, то читала б казку про підступного брата Березня й про довірливого Квітня (Н. Бічуя). 5. Як не дивитись в чисте небо синє? (В. Щу- рат). 6. Весно, сонця в ріки вилий, в небі спалахни грозою (М. Руденко). 7. На віку, мовляв, як на довгій ниві, усяке трапляється (Марко Вовчок). 8. Чи ж неповторне можна повторити? (Л. Костенко). 9. І стало тепло, тихо і відрадно (М. Бажан). 10. Поети славили в піснях віддавна Україну (Леся Українка).

Коментар учителяРиторичне запитання — це дуже давня риторична фігура, відома ще з часів античної риторики.

За лексико-граматичним вираженням вона не відрізняється від звичайного запитання. Специфіка риторичного запитання полягає в тому, що воно не потребує відповіді на відміну від звичайного. Риторичне запитання не потребує відповіді в двох випадках. Перший — найпоширеніший, тому що відповідь і так усім слухачам відома, треба тільки актуалізувати її для сприймання слухачем. Другий випадок: риторичним запитанням є таке, на яке ніхто не знає відповіді або її й зовсім не існує, на зразок: Хто винен? Що роботи? Куди йдемо? Однак автор, не чекаючи відповіді, вважає за потрібне поставити запитання, щоб підкреслити незвичайність ситуації, трагізм або комізм її, звернути на неї увагу співрозмовників. Окрім того існують ще риторичні оклики. Це фігура, що виражає захоплення, яке мали б зрозуміти всі, приєднатися до мовця, і живе ця фігура на «принципі щирості». У цій риторичній фігурі може бути провокативний елемент, коли мовець окликом висловлює захоплення чимось, але сам його не поділяє, може навіть обурюватися (Л. Мацько, О. Мацько).

Дослідження-аналіз► Прочитайте тексти, дотримуючись належного інтонування окличних, неокличних,

розповідних, питальних та спонукальних речень. Укажіть їхню стилістичну роль. Знайдіть рито-ричні оклики та риторичні питання. Поясніть відмінності між прямим і риторичним питанням. Як ви гадаєте, для чого автор використовує ці стилістичні фігури у своєму тексті? Визначте модальність кожного з речень.

Текст, М 1Спинися, людино, ти ж бо — найрозумніша істота природи! Нащо ж ти нищиш своє право на

щастя жити? Воно ж дане тобі тільки раз! І всі блага землі та неба тобі дано для цього. Чом же не користуєшся цим щастям? Чому ти дивишся на світ не своїми, а чужими очима?..


Отямся ж, спинися, людино! Ти ж бо — людина! Умийся росою чистої совісті і поглянь на світ своїми очима... Візьми землю всю у свої трудові руки, обласкай її теплом серця свого, і вона зако-лоситься тобі ще чуйнішими, ніж оці, врожаями. Усю природу візьми, а вона невичерпна скарбами,— розкривай їх, навтішайся ними, живи, блаженствуй і свято оберігай од зловісних хмар сонце миру! (Яків Баш).

Текст М 2У справах їдете? — приязніше заговорив.— Гіркі наші справи.— Гіркі?— Як хліб з полином. їли коли?— Зростав на ньому. Як вас звати?— Дмитро Тимофійович. А вас?— Іван Васильович Пошукова робота► Прочитайте поезії, з’ясуйте основну тему віршів. Знайдіть у них риторичні питання та визначте

їхню стилістичну роль.Як прочитати гени?Як зупинить хвилину?Як осягнути Вічність?..Напевне б, ми все це знали,Відкрили б уже давно,Коли б не було запитань:Як зберегти планету?Як припинити війни?Як врятувать міліони Від голоду і від смерті?JI. ТалалайТи — чоловік зугарний, землі доглядний був, тобі в насліддя було все віддано: і води, і грунти, і

вогонь, і небоптаство, і звір’я польове. Що ти вчинив? Осот не виполов, порівці-терену на хміль спожив, а голками ізшив труну, і пришпилив метелика до серця, і уподобив собі безликий камінь

П. МовчанСкладання колективного твору► Побудуйте власне висловлювання на тему: «Стань природі дру

стилістичні функції модальних різновидів речень та риторичні питання.VI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання► Перепишіть текст. Розбийте його на речення, поставте розді

кожного речення. Сицилійський тиран Діонісій Старший сам добре розумівнаскільки він щасливий річ ось у чім коли один із його підлесників Дамокл натякнув у розмові на

його багатства могутність велич влади достаток у всьому чого душа забажає розкішну обстановку в його палаці і твердив що немає й ніколи не було людини щасливішої за нього він запитав а чи не бажаєш ти часом Дамокле коли тебе так радує оце моє життя сам скуштувати його і спробувати мого щастя коли той відповів що хотів би цього Діонісій звелів покласти його на ложе із щирого золота засланого покривалом чудової ручної роботи з вигаптуваними прекрасними узорами наказав на кількох столиках поставити майстерно інкрустований золотий і срібний посуд далі за його наказом до стола підійшли раби милі на вроду щоб прислуговувати Дамоклові якнайдбайливіше на перший його знак з’явилися пахощі й вінки з квітів кімната наповнилась ароматом фіміаму столи були заставлені найвишуканішими стравами безмежно щасливим почував себе Дамокл у розпалі цієї пишної учти Діонісій звелів спустити зі стелі блискучий меч прив’язаний до кінської волосини так щоб висів якраз над головою цього щасливця й відтоді Дамокл не дивився ні на вродливих слуг ні на розкішний срібний посуд він і не простягав більше руки до столу щоб дістати їжу нарешті він почав благати тирана щоб той дозволив йому піти геть бо з нього досить такого щастя (3 латинської переклали И. Кобів та Ю. Цимбалюк).


Додаток

Роль у мові

Це синтаксична одиниця, що виражає певну думку, має інтонаційну завершеність і служить для спілкування. На відміну від словосполучення (номінативної одиниці), речення є одиницею комунікативноюГраматична

основаОдноскладніДвоскладні

Мета висловлювання

Розповідні (містять у собі певну інформацію, повідомляють про

Стверджувальні

Заперечні

Питальні (виражають думку-питання)

Власне питальніРиторичні питальні

(відповідь на такі питання не

Спонукальні (закликають до дії, висловлюють наказ, побажання, вимогу,

Емоційне забарвлення

Окличні (ті самі розповідні, питальні й спонукальні речення, вимовлені з окличною

Неокличні (ті самі розповідні, питальні й спонукальні речення, вимовлені з властивою кожному з типів речення інтонацією)

БудоваПрості (речення, у яких є тільки одна

граматична основа)Складні (речення, які мають дві або

більше граматичних основ)Наявність

другорядних членів

ПоширеніНепоширені

Наявність / відсутність пропущених членів

Повні

Неповні


Урок № 40ПРЕДИКАТИВНА (ГРАМАТИЧНА) ОСНОВА РЕЧЕННЯ.ПОРЯДОК СЛІВ ЯК СТИЛЬОВА ОЗНАКА МОВЛЕННЯ.СКЛАДНІ ВИПАДКИ КООРДИНАЦІЇ ПІДМЕТА Й ПРИСУДКАМета: розширити відомості учнів про граматичну основуречення, подати знання про стилістичні особливості порядку слів у реченні; удосконалювати

вміння визначати структуру простого двоскладного речення, способи вираження підмета і присудка; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку:урок формування практичних умінь і навичок.Обладнання: копії текстів, схема «Граматична основа речення».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньРобота зі схемою

► Розгляньте схему «Граматична основа речення». Користуючись отриманими відомостями, розкажіть, що ви знаєте про

головні члени речення та способи їхнього вираження. Наведіть приклади на підтвердження власної думки.

ДовідкаПідметом називається граматично незалежний член речення, що означає предмет, про який

йдеться в реченні. Підмет відповідає на питання називного відмінка — хто? що?За способом вираження підмети поділяються на прості й складені. Простий підмет найчастіше

виражається іменником або

Головні члени (граматична / предикативна основа) речення

Простий Складений Простий Складений

Дієслівний Іменний


займенником у називному відмінку, а також іншими частинами мови, вжитими в значенні іменника. Наприклад: Я зупинивсь і мовчки придивлявся — В душі незнана сходила зоря (П. Филипо- вич) — займенником, іменником; Минуле свого краю завжди хвилює — дієприкметником; Співати — не ціпом махати (Народна творчість) — неозначеною формою дієслова тощо.

Складений підмет виражається словосполученнями, вжитими в значенні іменника в називному відмінку, а також цілими реченнями. У ролі складеного підмета переважно виступають стійкі словосполучення, словосполучення кількісного числівника з іменником, сполучення іменника в називному відмінку з іменником в орудному відмінку з прийменником з. Наприклад: П’ять ора-торів змінюється за хвилину — так кортить усім говорити (О. Довженко); «Садок вишневий коло хати» — зразок геніальної простоти в поезії.

Присудком називається головний член речення, що означає дію, стан або ознаку підмета й граматично підпорядковується йому. Присудок відповідає на питання: що підмет робить? що з ним робиться? який він є? хто він чи що він є?

За граматичною будовою розрізняють прості й складені присудки. Прості присудки виражаються одним дієсловом будь- якого способу, часу й особи: Я намалюю тебе серед березового гаю (І. Цюпа). Прості присудки можуть ускладнюватися частками (Вона ж казала їй); повторенням дієслів (Ждемо ми, ждемо); частками дієслівного походження знай, давай (А я візьми й скажи).

Складені присудки бувають дієслівними та іменними. Складеним дієслівним називається присудок, який складається з двох дієслів: неозначеної форми й змінюваного допоміжного дієслова: Я не можу мовчати (В. Симоненко). Основне значення присудка міститься в неозначеній формі дієслова. Допоміжні дієслова вказують на час, особу, спосіб, а також на початок, проводження, завершення, можливість, бажаність чи необхідність дії.

Іменним складеним присудком називається такий присудок, до складу якого входять іменна частина та дієслово-зв’язка: Тоді Десна була глибкою і бистрою рікою (О. Довженко).

Іменна частина присудка може бути виражена іменником, прикметником, числівником, займенником, інфінітивом. У ролі зв’язки найчастіше виступає дієслово бути, рідше — стати, становити, вважатися, називатися, лишатися, видаватися тощо. До іменної частини присудка можуть входити порівняльні сполучними як, мов, що, ніби: Очі як терен (За Г. Козачук).

Виконання вправи на повторення► У наведених реченнях знайдіть граматичну основу. Визначте підмети й присудки, укажіть їхні

типи та поясніть, чим вони виражені.1. В душі моїй пісень і мрій моря, жага єднань і спомини, мов квіти, як у краплині світиться

зоря, як у зіниці світ увесь відбито (В. Сосюра). 2. Малина й вишні одійшли давно (О. Довженко).3. Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен

сніг не переставав падати (І. Мики- тенко). 5. Поезія не може жити на смітнику (М. Коцюбинський). 6. Ви для мене були немов святиня (Леся Українка). 7. Згоріть в житті — єдине щастя (Олександр Олесь). 8. Те «геть» бігло за ним слідком і гнало веред (М. Коцюбинський). 9. Ніхто не наважувався починати розмову (Н. Рибак). 10. Тепле повітря навкруги було напоєне густими пахощами степових квітів (О. Гончар).IV. Засвоєння нового матеріалу. Засвоєння теоретичних відомостей у процесі виконання

практичних вправРобота в парах► Ознайомтеся з правилами постановки тире між підметом і при

інформації розробіть таблицю «Тире між підметом і присудком» за наведеною схемою. Як приклади використайте речення з наступної вправи.

Тире пишеться

Ілюстрація

Тире не пишеться

Ілюстрація

Іноді у вимові між групою підмета і групою присудка чується вичікувальна пауза. На письмі така пауза позначається тире.

Тире між підметом і присудком ставиться:1. Якщо обидва головні члени речення виражені іменниками, кількісними числівниками або

неозначеною формою дієслова й між ними нема дієслова-зв’язки.2. Якщо перед присудком вжито вказівні частки 3. В інших випадках, коли треба виділити, підкреслити прису


вкладає автор у висловлювання).4. Перед присудком, який має порівняльне значення, для його смислового виділення.5. Перед присудком із заперечним значенням для його смислоТире не ставиться1. Якщо підмет або присудок виражений особовим займенником.2. Якщо присудок має порівняльне значення.3. Якщо перед присудком стоїть частка 4. Якщо присудок стоїть перед підметом.5. Якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником чи іменником із прийменником

(За Г. Козачук).Спостереження над мовним матеріалом► Поясніть наявність чи відсутність тире між підметом і при1. Природа мудра. Все створила мовчки (Л. Костенко).2. Краса лиця — це половина приданого 3. Степ — як суцільний кришталь

коханий (Леся Українка). 5. Любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова (В. Су- хомлинський). 6. Я знов — юнак. І цілий світ — весна! Який простір! Яка ж ця даль ясна! (Є. Маланюк). 7. Жити — Вітчизні служити (Народна творчість). 8. Хай я не люди, ну й Хома не чоловік (Народна творчість). 9. Я — небо. Я — полотнище віків (А. Малишко). 10. Він рідний нашим городам і селам (М. Рильський). 11. Життя — як той потік, А час — мов океан (Б. Лепкий).

Коментований диктант► Запишіть речення, вставляючи, де потрібно, тире. Усно пояс

граматичну основу речення, укажіть, чим виражені підмет і присудок.1. Молочно-зеленою місячною млою вкрита долина (М. Ів- ченко). 2. А земля блакитна. Бо очі

усіх коханих од ніжності голубі (Б. Олійник). 3. Мова коштовний скарб народу (І. Франко).4. Дорога це ж завжди тайна. В її звідності й нерозгаданості є щось спільне з людською судьбою

(О. Гончар). 5. Дванадцять плюс п’ять сімнадцять. 6. Мадонну малювати це не писати строфи, А очі річ тонка, далеко не проста (А. Малишко).

Дослідження-характеристика► Прочитайте правила узгодження підмета з присудком. На кожне з правил доберіть ілюстрацію

з поданих нижче речень, пояснивши форму узгодження присудків із підметом. Де можливо, укажіть інші варіанти.

Присудок з підметом пов’язується звичайно зв’язком узгодження. Водночас цей зв’язок має деякі особливості.

1. При однорідних підметах, пов’язаних єднальним зв’язком, дієслово-присудок ставиться як у множині (частіше), так і в однині.

2. При підметі, вираженому кількісним числівником або сполученіменником, присудок ставиться:

а) в однині, якщо увагу зосереджено на кількості;б) у множині, якщо увагу зосереджено на дії.3. При підметах, виражених іменниками

дієслово-присудок ставиться в однині і в тому самому роді, що й підмет.4. При абревіатурах дієслово-присудок ставиться в тому самому роді, що й основне слово у

словосполученні, від якого утворено абревіатуру (І. Ющук).1. Шість років Левкові минуло (М. Стельмах). 2. Волошки дивляться в небо (М. Коцюбинський).

3. Біля школи людей уже зібралося чимало (А. Головко). 4. Остап із Соломією вдивлялись у темряву і нічого не бачили (М. Коцюбинський). 5. Три дівчини, студентки-агрономи, йшли взимку по доріжці лісовій (М. Рильський). 6. У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат (Ю. Смолич). 7. А в тій темниці побувало сімсот бідних козаків (Народна творчість). 8. Більшість висловилась за те, щоб збори провести завтра (3 посібника). 9. Сиділо нас чоловік з вісім (А. Тесленко). 10. За два роки УГС перетворилася на впливову організацію (Л. Лук’яненко).

Дослідження-відновлення► Виберіть із дужок потрібну форму присудка. Обґрунтуйте свій вибір. Підкресліть підмети й

присудки.1. Десна тихо і плавно (котити) хвилі до Дніпра (О. Десняк).


2. Тридцятеро козаків (потрапити) в полон, і турки (замучити) їх страшними муками (А три верби (схилитися), мов (журитися) вони (Л. Глібов). 4. Чимало літ (перевернутися), чимало води (утекти) (Т. Шевченко). 5. Десятеро спортсменок, великих, міцних (пройти) строєм (В. Собко). 6. УРП (ствердити) абсолютну цінність життя, свободи, самобутності людини й кожної нації (3 програми партії). 7. Частина старшокласників (вирішити) поїхати на зимовий відпочинок у Карпати (3 посібника).

8. Остап із Соломією потиху (спустити) пліт на річку грудей (А. Головко).

Диктант-переклад► Перекладіть українською мовою. Підкресліть у кожному реченні граматичну основу.1. Месяц еще не вставал, и только две звездочки, как два спасательных маяка, сверкали на темно-

синем своде (М. Лермонтов). 2. Я и мой брат Володя всегда что-нибудь мастерили (А. Фадеев). 3. Ежедневно на ее [Государственной Публичной библиотеки имени М. Е. Салтыкова-Щедрина] прибывает больше 3000 книг, журналов, карт, эстампов, нот, тысячи номеров газет (Е. Сегал).

4. За мной неслись четыре казака действительности, перетопляют его в изящные формы (В. Белинский). 6. На крыльце несколько незнакомых людей о чем-то толковали (М. Лермонтов). 7. Прилетали бабочки в горошек, словно из ситчика, были яркие шелковые красавицы, были и из голубого бархата (Э. Голованова, Ю. Пукинский).

Коментар учителя► Прослухайте лекцію. Перекажіть основні положення.В українській мові порядок слів вважається вільним, тобто не існує суворо закріпленого місця в

реченні за тим чи іншим його членом. Вільний порядок слів означає те, що кожне речення може мати різні варіанти.

Виділяють прямий і непрямий порядок слів, або інверсію.Прямий порядок слів домінує в мові. Він увижається нейтральним і є характерним для офіційно-

ділового та наукового стилів.У разі інверсії основний зміст речення зберігається, але заміна порядку слів дозволяє внести

додаткові смислові відтінки, підкреслити виразність слів. Наприклад: В Українському домі вітали з п’ятиріччям Академію муніципального управляння комунікативним завданням є повідомлення про те, що відбулося. При іншому порядку слів: Академію муніципального управляння вітали з ювілеєм в Українському домі підкреслюється місце, де святкували ювілей. У реченні Академію муніципального управління вітали в Українському домі з ювілеєм повідомляється про характер юві-лею — п’ятиріччя.

Інверсія спричинює зміну експресивного забарвлення речення, отже непрямий порядок слів частіше трапляється в розмовному та художньому стилях.

Прикметник ставиться після іменника, якщо необхідно виділити ознаку: Не бажаємо вам легких доріг. Бажаємо вам доріг чесних (О. Гончар).

За наявності кількох означень на першому місці ставляться означення, виражені займенниками: Ці традиційні концерти стають справжнім святом для шанувальників музичної класики. Зміна розташування означень із метою їхнього смислового та інтонаційного виділення використовується в художніх і публіцистичних творах: Степан Макарович впевнений, що степова ця піраміда була не нижче, ніж єгипетські піраміди (О. Гончар).

У конструкціях з кількісними числівниками іменник розташовується після числівника: сто грамів, три години. При зміні порядку слів виражається приблизність: кілограми чотири, кіло-метрів п’ять, години дві-три.

Порушення правил розташування членів речення може спричинити двозначність висловлювання. Неправильно побудованим є, наприклад, таке речення: Великий інтерес викликала лекція про наркоманію у батьків. Можна подумати, що лектор розповідав про батьків-наркоманів. Потрібно було сказати: Великий інтерес у батьків викликала лекція про наркоманію (За Г. Вол- котруб).

Стилістичний експеримент► Знайдіть граматичну основу кожного речення. Замініть, де можливо, прямий порядок слів на

зворотний і навпаки. Простежте, чи вплинуло це на зміст тексту і на його художнє оформлення.Після вечері Микола взяв свиту й ліг спати на току, на соломі, але його не брав сон. Він лежав

лицем просто неба й дививсь на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшеницею. Вечір був


темний, теплий та тихий. Кругом стояли верби, груші та вишні, мов вироблені з камені, а над вербами розстелялось глибоке темне небо. Густо-прегусто висипали зорі на небі. Микола не міг одірвать очей од неба, водив очима за зірками, придивлявся до густої Квочки, до Воза, до Волосожара, і йому здавалось, що небо — то якась здорова дивна книга, а зірки — то якісь дивні слова, та тільки він не має хисту їх прочитать (За І. Нечуєм-Левицьким).

Дослідження-аналіз► Знайдіть у реченнях граматичну основу; визначте, поширені речення чи непоширені; прямий

чи зворотній порядок слів. Запропонуйте різні варіанти розташування слів у наведених реченнях. Простежте, як зі зміною порядку слів змінюється зміст та експресивність висловлювання.

1. Блищить ріка, метляє вітер чуба, і сонце світить гаряче (Л. Костенко). 2. За Дніпром небо ясно, ясно палало всіма кольорами веселки (І. Нечуй-Левицький). 3. Прилетять журавлі. Я вже чую їх крик угорі у вечірню годину (В. Сосюра). 4. Садок тішиться підсиненим туманцем дозрілих слив (Є. Гуцало). 5. З журбою радість обнялась (Олександр Олесь).

Практикум із редагування► Прочитайте речення. Виправте їх, пояснивши характер наяв1. Посприяйте тому, щоб мені виділили комунальну квартиру з дитиною (3 листа). 2. Напій

грейпфрута має багато необхідних для організму людей дітей, вітамінів (3 газети). 3. Мамонт після тривалих переговорів з німецькою кампанією поповнив колекцію унікальних експонатів природничого музею (3 газети).

4. Шановний Валерію Семеновичу! Випускники середньої школи 1999 року запрошують Вас на традиційну зустріч з дружиною, яка відбудеться ЗО травня 2009 року в актовому залі школи (Із за-прошення).V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Напишіть твір на вільну тему, використовуючи портретно- психологічну характеристику

людини. Використайте зворотний порядок слів, подумайте, як це вплине на зміст твору. Визначте у своєму творі головні члени речення та вкажіть, чим вони виражені.

Урок № 41СКЛАДНІ ВИПАДКИ КВАЛІФІКАЦІЇ ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ РЕЧЕННЯ.

НАПИСАННЯ ПРИКЛАДКИ. ПОРІВНЯЛЬНИЙ ЗВОРОТ, ЙОГО ФУНКЦІЇ У РЕЧЕННІМета: поглибити знання одинадцятикласників про особливості кваліфікації другорядних членів речення, навчити правильно оцінювати виражальні

можливості додатків, означень та обставин; удосконалювати вміння комунікативно доцільно послуговуватися експресією різних членів речення та порівняльних зворотів у мовленні; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати естетичні почуття, любов до краси й багатства української мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.Обладнання: копії текстів, таблиця «Другорядні члени речення та їхня коротка характеристика»,

таблиця для заповнення.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуВступне слово вчителяНепоширених речень у мові небагато. Більше речень поширених, тобто тих, граматичну основу

яких поширюють другорядні члени — означення, прикладки, додатки, обставини. Найчастіше другорядні члени речення пояснюють головні члени й залежать від них, але вони можуть пояснювати й залежати також від другорядних членів речення. Другорядні члени речення розширюють і доповнюють повідомлення, закладені в головних членах (Г. Козачук).

Труднощі найчастіше виникають під час визначення членів речення, виражених іменниками в непрямих відмінках. Річ у тому, що іменник, навіть будучи означенням чи обставиною, все одно зберігає своє предметне значення. Через те, визначаючи члени речення, треба зважати на загальний зміст речення, а не на окремі слова (І. Ющук).III. Актуалізація опорних знаньБліц-вправи► Виконайте запропоновані завдання.


Вправа № 1► Знайдіть у наведених реченнях узгоджені означення та ви

виражені.1. Розкинулась льодовим розмаєм синьо-срібна далечінь (Б.-І. Антонич). 2. Потихеньку осіння

лилася згори на степи позолота (Є. Плужник). 3. Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М. Стельмах).

Вправа № 2► До виділених слів доберіть неузгоджені означення, поясніть способи вираження.1. Осики лист темно-зелений тремтить на вітрі і тремтить (В. Стус). 2. Любіть Україну у сні й

наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра).3. Простори закутав темний ► Знайдіть у наведених реченнях додатки, укажіть способи вира

чи непрямі) та якими відмінками виражені.1. Море купається в місячнім світлі (Олександр Олесь). 2. Сонце цілувало Притихлу землю (М.

Людкевич). 3. Чубенко дивився на карту, швидко має бути лісникова хата, без неї не можна орі-єнтуватися (Ю. Яновський). 4. Вітер колихнув сонним бором, зашелестів гіллям (В. Васильченко).

Вправа № 4► Визначте види обставин і вкажіть, чим вони виражені.1. Над принишклою долиною Дінця виблискувало оксамитове небо (М. Безхутрий). 2. По

застиглих від нічної прохолоди горбах переливалися білим морем гірські тумани (Г. Хоткевич).3. Синє море звірюкою то стогне, то виє (

проводжала, і рушник вишиваний на щастя, на долю дала (А. Малишко).Робота з таблицею► Пригадайте все, що вам відомо про другорядні члени речення.Покладіть свої відомості в основу лінгвістичного повідомлення.За потреби скористайтеся даними таблиці.

Другорядні члени речення та їхня коротка характеристикаОзначення Додаток Обставина

Другорядний член речення, який називає ознаку предмета й залежить від члена речення, вираженого іменником. Відповідає на питання який? чий? котрий? скільки? Означає ознаки предметів, належність, порядок пред-метів при лічбі, характеризує предмети за кількісною ознакою.

Узгоджені — пов’язані з означуваним словом

Другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непря-мих відмінків. Прямі — додатки, які зале-жать від пере-хідного дієслова й стоять у знахід-ному відмінку без прийменника. Непрямі — вира-жені непрямими відмінками й зна-хідним відмінком

Другорядний член речення, який означає обставини дії чи стану. Обставини спо-собу дії

Обставини міри й ступеня Обставини місця Обставини часу Обставини при-чини

Обставини мети Обставини допустовіПрикладка —

означення, що виражається іменником і

IV. Засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завданьДослідження-аналіз► Визначте, якими членами речення виступають іменники в тексті.Пішов Ярополк на брата свого Олега в древлянську землю. І став проти нього Олег, і виступили

полками обидва. Почалась між братами битва, і переміг Ярополк Олега. Олег же із своїми воїнами побіг у місто, назва якому Вручий, а через глибокий рів до міських воріт був перекинутий міст, і люди, стовпившись на ньому, спихали один одного вниз («Повість минулих літ»).

Творче конструювання з елементами аналізу


► Поміркуйте, якими двома різними членами речення можуть виступати наведені слова. Свою думку проілюструйте прикладами.

В цвіті, з-за лісу, в саду, на осиці, на дні, в очеретах, в думках.Робота з текстовим матеріалом► Прочитайте текст. Проаналізуйте другорядні члени речення, заповнивши подану таблицю.

Другоряднийчлен

Питання, на яке

відповідає

Членреченн

я

Від якого слова

Якою частиною

мови

У травні на вулицях Києва зацвітають каштани. У травні небо над Дніпром стає незвичайно синім і глибоким. Пропливають легкі хмарини над Києвом. Іноді налітає гроза. Тоді важкі блискавки падають на Дніпро. Осипаються на асфальт тротуарів білі пелюстки каштанів.

Потім приходить сонце. Краплі ще блищать у листі. Кожна з цих грозових крапель, перед тим як випаруватися, обертається на велику яскраву зірку (За В. Собком).

Дослідження-характеристика► Розкрийте дужки. Якими членами речення виступають слова,подані в дужках?1. Все тоне у безумній черемшині, все пахне (молодість) і життям. 2. Епоху, де б (душа)

відпочить, з нас кожен має право вибирати. 3. Спустіло тихе поле. Холодні дні з високою (блакить) (З me.M. Рильського). 4. Селянин співав з (серце) (Н. Рибак).

5. У цих садах, в сонатах (солов’ї) він чує тихі кроки (браконьєр) небесними словами в (своя) душі навіки засвітив (М. Вінграновський). 7. По рівному спокійному обличчі Наталі від (щастя) текли сльози (О. Кобилянська).

Спостереження над мовним матеріалом► Прочитайте речення. Визначте, як у мові можуть виражатисяприкладки. Поясніть правопис.1. На десять верстов од берега Дніпра йдуть такі гори і спускаються круто в долину, кудою тече

річечка Расава (І. Нечуй- Левицький). 2. Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (П. Тичина). 3. Фільм «Наталка Полтавка» у Нью-Йорку йшов протягом трьох тижнів, і щодня його відвідувало до 10 тисяч людей (Б. Сте- панишин). 4. Уклін тобі, о Земле-мати, за все, що буде, що було. Не можна навіть крізь асфальти не відчувать твоє тепло (Л. Тала- лай). 5. Серпанком чорним жалібниці-мрії мені покрили очі, змер- кнув світ, і залунали скарги жалібнії моїх покинутих пісень-сиріт (Леся Українка). 6. На схід по небу прокотилася зоря-комета (І. Ле).

Коментар учителя. Прикладки, що означають назви газет, журналів, творів, видавництв, пароплавів тощо (без слова імені) беруться в лапки й не змінюються. Інші прикладки звичайно узгоджуються з означуваним словом у відмінку, а також у числі й пишуться з ним окремо або через дефіс.

Якщо іменник, що означає загальну назву, стоїть перед іменником, що означає власну назву, то вони пишуться окремо; якщо ж навпаки, то через дефіс: гора Говерла і Сапун-гора.

Якщо іменник, що означає родове (широке) поняття, стоїть перед іменником, що означає видове (вужче) поняття, то вони пишуться окремо; якщо ж навпаки — то через дефіс: птах ворон і ворон-птах. В інших випадках, коли не можна встановити, яке значення ширше, прикладка, як правило, пишеться через дефіс — незалежно від її місця: народи-брати і брати-народи.

Іноді прикладка до означуваного слова приєднується за допомогою сполучника як. Така прикладка має уточнююче, а не порівняльне значення й комами не виділяється. Якщо опустити сполучник як, ці прикладки пишуться через дефіс: Шевченко як поет відомий у всьому світі; Шевченко-поет (За І. Ющуком).

Орфографічний та пунктуаційний практикум► Словниковий диктант. Запишіть прикладки через дефіс абоокремо.Озеро (Світязь), поет (романтик), романтик (поет), земля (мати), вітер (пустун), риба (щука),

Дніпро (ріка), трава (звіробій), льон (довгунець), усмішка (півмісяць), брати (народи), ріка (Волга), льотчик (реактивної авіації), твір (опис).

Коментар учителя. Порівняльний зворот, порівнюючи одні предмети, дії, ознаки з іншими,


образно характеризує їх. Порівняльні звороти вводяться в речення за допомогою слів як, мов, немов, наче, неначе, начебто, ніби, буцім, ніж і под.

Якщо порівняльний зворот виступає членом простого речення (найчастіше — присудком), то він комами не виділяється. Наприклад, у реченні Голова без розуму як ліхтар без свічки (Народна творчість) — слова як ліхтар — складений іменний присудок. У реченні Свіжий перший сніг укрив гори й долини ніби тонким дорогим полотном (І. Нечуй-Левицький) — слова ніби полотном — непрямий додаток.

Якщо порівняльний зворот є неповним реченням, то він виділяється комами. Наприклад, у складному реченні: Стежина, неначе лоза виноградна, пнеться по білій стіні гори (Д. Пав- личко) — виділені комами слова є неповним реченням із своїм синтаксичним центром: неначе це лоза виноградна пнеться.

Виділяються комами порівняльні звороти як завжди, як звичайно, як і раніше, як навмисне, як правило, як виняток, як один.

Не виділяються порівняльні звороти, що входять до таких стійких лексичних словосполучень: холодний мов лід, білий як стіна, почервонів як рак, упав як підкошений і под.

Не слід плутати з порівняльним зворотом прикладку, яка вводиться теж за допомогою слова як. Наприклад, у реченні: Ми готувалися до цього дня як до великого свята (В. Сухомлин- ський) — вислів як до великого свята — це прикладка, а не порівняння (За І. Ющуком).

Пунктуаційний практикум► Запишіть речення, підкресліть порівняльні звороти, поставте розділові знаки. З’ясуйте, коли

порівняльний зворот не виділяється комою. Поміркуйте, які функції виконують порівняльні звороти в наведених реченнях.

1. Душа ласкава наче озеро і трохи синім оддає (В. Стус).2. А дітки зрожевивши ніжками хвилю до себе мов кицьку її при

став він червоний як рак (І. Не- хода). 4. Мов коники іскри стрибають в траву (Л. Талалай).5. На небі висипали зорі як золоте насіння 6. Гуро й Василь слухали старого академіка як зачаровані

короговки! (Леся Українка). 8. І на Україні я сирота, мій голубе як і на чужині (Т. Шевченко). 9. Щастя! Воно прийшло як завжди неждано-негадано (О. Гончар).

Творче конструювання► 3 наведених слів складіть речення з порівняльними зворо

речення таким чином, щоб відокремлені порівняльні звороти стали складеними іменними присудками чи додатками, яких не слід виділяти комами.

1. Пелюстки / квіти / перли / в / оксамит / мерехтіти / капе- лини / роси.2. Біле молоко / срібний / туман / понад / річкою.3. Посипатися / як з решета / наглий / краплистий / дощ / а / далі / полити / як із відра.Стилістичний експеримент► Переробіть обставини способу дії, виражені орудним відмінком іменника, на порівняльний

зворот і навпаки. Чи завжди це вдається зробити? Що змінилося від проведених операцій?1. Вітер оленем жовтим летів через ліс, Загубився і щез, як спалах (П. Гірник). 2. Вогнем

жагучим трепетно пройме, Любов безмежна, щедра і прекрасна (М. Людкевич). 3. Вітер гнав кураї, Мов овець яничари (Л. Талалай). 4. Та сипавсь мертвий час струмком піщано в воду, щоб мулом затягти життєве джерело (П. Мовчан).V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум на тему: «Кожна поезія — це від

різних членів речення та порівняльні звороти.Урок № 42УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 13.ДІЛОВІ ПАПЕРИ. НАПИСАННЯ ХАРАКТЕРИСТИКИМета: подати відомості про характеристику як про одиніз ділових паперів, ознайомити з реквізитами характеристик, навчити правильно й грамотно

складати характеристики; розвивати комунікативні вміння школярів; виховувати акуратність, уважність.

Тип уроку:урок розвитку комунікативних умінь.


Обладнання: копії текстів, зразки характеристик.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знаньРобота з роздатковим матеріалом► Прочитайте основні вимоги до оформлення характеристики. Коротко перекажіть.Характеристика — це документ, у якому надається оцінка ділових і моральних якостей

працівника як члена колективу за період, який він відпрацював на підприємстві.Характеристика пред’являється при вступі до середніх і вищих навчальних закладів, висуванні

на виборні посади, переобранні, атестації, оформленні на роботу за конкурсом до науково-дослідних інститутів тощо.

Характеристику укладають у двох примірниках, один із яких отримує працівник, а другий (копію) підшивають до його особової справи. Текст характеристики викладається від 3-ої особи. Згідно з типовим запитом характеристика може надсилатися до вищих інстанцій, судових і адміністративно-господарчих органів та інших установ.

Відповідно до призначення характеристики поділяються на виробничі, атестаційні, рекомендаційні та нейтральні. Характеристика має містити такі відомості:

1. Назва документа.2. Прізвище, ім’я та ім’я по батькові особи, на яку укладається характеристика (в Р. відмінку).3. Статус; посада; науковий ступінь і вчене звання (якщо є);4. Рік народження (якщо треба — національність, домашня адреса, освіта).5. Текст — дані про трудову діяльність (навчання), із якого часу працює (навчається), просування

по службі; як ставиться до своїх службових обов’язків; який має рівень професійної майстерності; найвагоміші досягнення, заохочення чи покарання. Зазначаються моральні якості — риси характеру, ставлення до колег чи інших членів колективу.

6. Висновки — призначення характеристики.7. Дата укладання документа (ліворуч).8. Посада (ліворуч), підпис (праворуч), ініціали, прізвище керів

потребі — інших відповідальних осіб).9. Печатка установи, що видала характеристику IV. Виконання практичних завданьСпостереження над матеріалом► Розгляньте характеристику. Визначте особливості написання характеристик.

ХАРАКТЕРИСТИКА Мороховця Максима Петровича програміста компанії «Masterlogic»,1986 р. народження, українця, освіта незакінчена вища.Пан Мороховець М. П. працює на посаді програміста з 2008 р. після закінчення Харківського

комп’ютерно-патентного коледжу.Службові інструкції та доручення виконує сумлінно. Має високий професійний рівень із питань

розробки програмного забезпечення й тестування програм. Серед колег користується повагою, має авторитет як гарний фахівець. Критично ставиться до власних вчинків.

Заочно навчається в комп’ютерній академії ШАГ, а також є студентом V курсу Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет» факультету комп’ютерних та інформаційних технологій.

Характеристика видана для подання (на запит) до...17.07.2012Заввідділу (підпис) Лаврухіна М.

Т.Директор (підпис) Дмитрієв В.В.Дослідження-відновлення► Прочитайте заголовки характеристик. Чи всі анкетні дані в них зазначено? Яких відомостей

бракує?Заголовок № 1

ХАРАКТЕРИСТИКА Коротенко Світлани Сергіївни, студентки українського мовно-літературного факультету імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка


Заголовок М 2ХАРАКТЕРИСТИКА Литвин Олександри В’ячеславівни вчителя англійської мови Харківської

спеціалізованої ніколи № 63Практикум із редагування► Відредагуйте текст характеристики.

ХАРАКТЕРИСТИКА студентки 3-го курсу ХНПУ імені Г. С. Сковороди український мовно-літературний факультет імені Г. Ф. Квітки-Основ’яненка Лазаренко Яни Олександрівни

Лазаренко Яна Олександрівна працювала в ДОТ «Ромашка» в 2 заїзд на 14 загоні. Під час роботи проявила себе працездатною та активною. Вимоглива до себе та оточуючих, відповідальна, жит-тєрадісна, спокійна, доброзичлива, вихована, намагається створити у колективі дружню атмосферу. Приймала активну участь в культурно-масовій роботі табору. Створила в загоні доброзичливу, теплу атмосферу серед дітей.

Проводила з дітьми різні вікторини та конкурс «Вечір талантів». Вивчала нові пісні, танці. Організовувала зустрічі світанку та цікаві пізнавальні екскурсії до лісу.

Характеристика видана для подання в Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди.

Директор ДОТ «Ромашка» (підпис) КалінченкоА.В.Старший вихователь (підпис) Ходацька О.В.Написання характеристики► Напишіть характеристику за поданою анкетою, використавши лише необхідні реквізити.

Уведіть у текст характеристики подані слова: дисципліна, організація, ретельно, старанно, активний, позитивний, серйозний, енергійний, справедливий, наполегливий.

Прізвище: Маслов Ім’я: ВікторПо батькові: Олександрович Дата і місце народження: 01.02.1993 Сімейний стан: неодруженийМісце роботи (навчання): Ужгородський національний університетПосада: студент історичного факультету (IV курс) Заохочення та інша інформація: має

публікації, активно бере участь у наукових конференціяхIV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Напишіть характеристику.Урок № 43ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ В МОВЛЕННІОДНОСКЛАДНИХ І ДВОСКЛАДНИХ, ПОШИРЕНИХІ НЕПОШИРЕНИХ, ПОВНИХ І НЕПОВНИХ,УСКЛАДНЕНИХ І НЕУСКЛАДНЕНИХ ПРОСТИХ РЕЧЕНЬМета: повторити й поглибити знання школярів про відмінності односкладних речень від неповних, про види односкладних речень, їхню стилістичну

роль у текстах різних стилів; розвивати творчі вміння трансформувати односкладні речення у двоскладні, уміння правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості простих ускладнених речень у текстах художнього, розмовного, публіцистичного стилів; перекладати прості речення з російської мови; виховувати любов до української мови.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.Обладнання: копії текстів, таблиця «Термін та його визначення».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньДослідження-відновлення► Поєднайте першу колонку, де подається термін, із його визначенням (друга колонка). Наведіть

приклади речень.Термін та його визначення

1=1

со

Термін Літ

ера

Дефініція


1Двосклад

неречення

АОдноскладне речення, у якому

головний член виражає дію, яка стосується будь-якої (узагальненої)

2 Односкладне

Б Речення, у якому головний член означає дію, яка стосується певної особи

3 Повнеречення В

Речення, у якому наявні однорідні або відокремлені члени речення, а також вставні й вставлені компоненти,

4 Неповнеречення

Г Речення, що означає предмети і явища без вказівки на дію, яка може

5 Називнеречення

Ґ Речення, у якому наявні всі члени речення

6 Ускладнене

д Речення з двома головними членами (підметом і присудком)

7Означено-особоверечення

ЕРечення, головний член якого називає

дію чи стан, незалежні від активного діяча

8Неозначе

но-особове

Є Речення з одним головним членом

9Узагальне

но-особове

Л\

Речення, у якому пропущений один або кілька членів, які можна встановити з попереднього речення чи із ситуації

10

Безособове

3 Речення, у якому дійова особа мислиться неозначено

Ключ. 1-Д, 2-Є, 3-Ґ, 4-Ж, 5-Г, 6-В, 7-Б, 8-3, 9-А, 10-Е.IV. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завданьВибірковий диктант► Випишіть лише односкладні речення та згрупуйте їх за типами: означено-особові,

неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, називні.1. Землі кланяйся низько, до хліба будеш близько (Народна творчість). 2. Пісок. Вечірні хмари

сиві. Далекі смуги вогняні(М. Рильський). 3. Вчись не до старості, а до смерті (Народна творчість). 4. Зоріє (Б.-І.

Антонич). 5. Край лісу на темному небі трошки прояснилось (І. Нечуй-Левицький). 6. Сині очі воло-шок у полі задивилися в душу мені (Є. Гуцало). 7. Се любов моя плаче так гірко (І. Франко). 8. Ставки — це блакитні очі землі (М. Стельмах). 9. Для тебе все зроблю на світі! (Олександр Олесь).

10. Люблю я й досі присмерки прозорі квітневих вечорів (роси і твоя задумлива печаль (Л. Забашта). 12. Ніде ані душі. Лиш шепіт бору порушує північний супокій (М. Драй-Хмара). 13. Високі айстри, небо синє, твій погляд, милий і ясний... (М. Рильський). 14. Незабаром має світати (М. Трублаїні).

Робота з текстом► Прочитайте вірші. Визначте в них односкладні й двоскладні речення. Встановіть тип

односкладних, укажіть, які з двоскладних речень — поширені, а які — непоширені. Чи є в поезіях неповні речення? Поміркуйте, для чого автори послуговуються експресією односкладних речень?

Берег. Чорніє човен.Зорі. Намет в росі.Хтось біля донок човга — Там, аж на тій

косі. Сизий, як місяць, попіл. Чорний стоїть таган. Пахне вологим кропом. Тиша. Вода. Туман. Вкотре цвіркун у сіні Лічить густі зірки —

Ті, що у небі синім,Ті, що на дні ріки... Рання озветься птиця,

Зашелестить лоза. Встигла вночі лисиця Вилизати казан.

Знову пругке, як юнка, Вудлище у руках. Свіжо. Волого. Лунко. Берег. Пісок. Туман.

Л. ТалалайВогні. Передмістя. Ми дуже далекі. Вишиваний світ облітає на кроснах.Вже кануло сонце в бездонні криниці. Дощі зустрічали у небі лелеку.


Чийсь страх оживав і гойдався на соснах. Здригалися тіні. Тьмяніли зіниці. Притишені кроки. І води глибокі.

І день віддалявся за обрії ночі.Горіло й гаснуло у вогнищі листя. Ховалися звірі сумні й кароокі.А зоряні лики суворі й пророчі... Далеко-далеко... Вогні. Передмістя.О. ТаранСтилістичний експеримент► Прочитайте уривок з учнівського твору за оповіданням Б. Грін- ченка «Дзвоник».

Урізноманітніть синтаксичну будову речень, ускладнюючи речення, переробляючи повні речення на неповні тощо. Як змінилося висловлювання? Якого емоційного забарвлення набуло?

Наталка — сільська дівчина. Вона часто думає про майбутнє. Але часто вона пригадує минуле. Наталка зазнала багато всього за свій вік. А вона лише школярка молодших класів. Чимало лиха пережила ця дівчинка в школі. І згадувала своє безтурботне життя в селі. Там у неї було багато подруг. А в школі мало. Її ображали. Дівчинка стала лякатися дзвоника.

Дослідження-трансформація► У наведеному діалозі повні речення переробіть на неповні, де того вимагає ситуація.

Порівняйте свій текст з уривком з «Поеми про море» О. Довженка (розмова Федорченка з онуком).— А ким же ти будеш, коли виростеш?— Коли виросту, я буду співати в опері.— Як ти будеш співати?— Басом я буду співати. У мене раніше був альт, а зараз у мене бас пробивається.— Хе!— А може, коли виросту, я буду прокурором чи суддею.— Хто тобі сказав, що ти будеш прокурором чи суддею, коли виростеш?— Мамка мені сказала, що я буду прокурором чи суддею, коли виросту.— А чому ти будеш суддею? На якій підставі ти будеш суддею?— Там не треба математики.— А що ж там треба?— Там потрібні злочинці.Творче конструювання► Побудуйте речення, де одне з поданих дієслів виконувало б функцію присудка, а інше —

функцію відокремленої обставини або відокремленого означення. З’ясуйте структурно-семантичні особливості побудованих речень, укажіть синтаксичну функцію відокремлених та уточнюючих членів речення у різних стилях. Прокоментуйте наявність / відсутність розділових знаків.

1. Говорити / правда / є / мистецтво / найскладніший / з / усіх /помічати (3 газети). 2. Вивчати / різні / науки / зрозуміти /справжність (3 посібника). 3. Уже / горіти / червоними / як жар / шапки / будяки / дихати /

солодкий / медяний / душок (Г. Тю- тпюнник). 4. Досягти / мети / свій / любити / віддавати / себе / означати (3 розмови).

Творче конструювання► Трансформуйте подані односкладні речення в двоскладні. Як змінюється при цьому

семантика?1. Як же жити на чужині на самоті? (Т. Шевченко). 2. Сховатися од долі — не судилось (В. Стус).

3. Свіжо так і мрійно так кругом (Б. Сосюра). 4. Ранок. Сонце. Ліс і сонце. Діаманти сліз чи рос... (Олександр Олесь). 5. Радять мені жити без ілюзій (Л. За- башта). 6. Надворі темнішало (І. Нечуй-Левицький).

Графічний диктант► Складіть речення з однорідними членами й узагальнюючими словами за поданими схемами.

Поясніть розділові знаки.О — однорідні члени речення1. О, О, О — все...2. Ніхто: ні О, ні О, ні О — ...3. О, проте О.4. Чи О, чи О, чи О — завжди...Перекладацький практикум


► Перекладіть речення українською мовою. Визначте неповні та ускладнені речення. Визначте, чим речення ускладнені й поясніть розділові знаки.

1. Ключи от привычки — у воли (Народное творчество).2. Тучи, казалось, все росли

поразительной быстротой поднимались по небосклону (К. Станюкович). 3. Стояло ясное и слегка морозное осеннее утро. Трава, земля, крыши домов — все было покрыто тонким белым налетом инея; деревья казались тщательно напудренными (А. Куприн). 4. Юность богата надеждами, а ста-рость — опытом (Народное творчество). 5. Есть и у желтой осени свое щемящее сердце очарование (А. Сурков). 6. Солнце низвергало на землю золотые, сияющие потоки света (М. Шолохов).

Вільний диктант-переклад► Дайте

Кримського? Яка основна тема творів 1.1. Шишкіна? При написанні диктанту використовуйте речення з відокремленими членами, підкресліть їх як члени речення.

ПЕВЕЦ РУССКОГО ЛЕСА Крамской изобразил Шишкина на фоне его любимой природы. В широкой и вольной позе стоит этот русский богатырь, озаренный солнцем, и задумчиво смотрит вдаль.

Сильно и смело шагая, пройдет этот страстный охотник за новыми великолепными этюдами. Его могучие пальцы чутко и уверенно ведут кисть. То широко и смело ложатся мазки щетинных кистей, то предельно тонко и остро выписывает он все детали волнующих лесных тайн.

Получив начальные знания в Московском училище живописи и ваяния, Шишкин уезжает учиться в Академию, в Петербург. В 1865 году он успешно дебютирует на академической выставке, а на следующий год уже получает звание академика.

Одна за другой появляются на выставке его капитальные вещи. От больших, законченных вещей до этюдов, писанных зачастую за один сеанс, в жаркой беседе наедине с природой,— везде остается он тем же неутомимым тружеником, страстно влюбленным в свою работу и в изображаемое (По В. Яковлеву).V. Підсумок VI. Домашнє завдання► Випишіть із запропонованих художніх творів (на вибір) суцільний текст (до 200 слів).

Визначте відсоткове співвідношення односкладних і двоскладних речень, а також частотність вжи-вання односкладних речень різних типів. Визначте повні, неповні; поширені та непоширені речення.

Твори: Т. Шевченко, поема «Сон»; Олександр Олесь, поезії; JI. Талалай, поезії; В. Винниченко, оповідання «Федько-хала- мидник»; О. Гончар, роман «Собор»; JI. Костенко, поезії.

Урок № 44НАЦІОНАЛЬНИЙ КОЛОРИТ СИНТАКСИЧНИХ СТРУКТУР - ПАРЕМІЙНИХ

ВИСЛОВЛЮВАНЬ. ПОБАЖАЛЬНІ ФОРМУЛИ. ЗВЕРТАННЯ, МІСЦЕ В РЕЧЕННІ СПОСОБИ ВИРАЖЕННЯ. СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ

Мета: поглибити знання учнів про національний колоритсинтаксичних структур; удосконалювати комунікативні вміння доцільно використовувати в

усному та писемному мовленні побажальні формули, звер-тання; виховувати ввічливість, толерантність, повагу та любов до української мови та культури.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, схема синтаксичного аналізу простого речення, таблиця «Розділові

знаки при звертаннях».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знаньНавчальна лекція► Прослухайте текст лекції. Складіть тези.Своєрідність етнічної особистості виявляється не лише на морфологічному та лексичному, а й на

синтаксичному рівнях. Національно-культурне маркування мовних одиниць, зокрема синтаксичних, проявляється на рівні денотату, конотату й фону, або національно-культурних асоціацій.


Розглянемо це на прикладі безособових речень, рефлексивних реченнях зі зворотним дієсловом на -ся, паремійних висловлюваннях, побажальних формулах, звертаннях.

У безособових реченнях основною фігурою виступає якась сила (а не людина — суб’єкт дії чи стану), що обмежується поза людиною чи всередині людини, проте джерело цієї невизначе- ної сили не пояснено. Дія в безособових реченнях є некерованою й неконтрольованою, більше того, часто події, що описуються безособовими реченнями, не підвладні людському розумові: Однак мене морозить. Щось од спини розлазиться холодними мурашками по всьому тілу (М. Коцюбинський).

Розглянемо українські та російські речення зі зворотним дієсловом на -ся та пасивним суб’єктом, вираженим іменником у давальному відмінку.

Українське: Ні у вас чудна натура, ви, наприклад, казали, що вам тут не пишеться, а тим часом ви на лоні природи (Леся Українка).

Російське: Пора любви! Пускай вам верится в её отчаянный приход (Я. Козловский).Як бачимо, у наведених реченнях суб’єкт виступає не активним началом, а пасивним, що

відчуває на собі непереборну дію неви- значеної сили, яка детермінує його інтелектуальний, емоційно- вольовий і фізичний стан. На думку Г. Вежбицької, модель подій «ментального життя» росіян показує, що «...ці події просто відбуваються в їхній уяві».

Створені у віках, переходячи від покоління до покоління, паремії (прислів’я, приказки, побажання, замовляння, голосіння тощо) підтримували основи народного життя, зміцнювали моральне й духовне обличчя народу. Це ніби духовний «кодекс» народу, який регламентував життя кожної простої людини. Паремії виражають ті думки, до яких народ прийшов у процесі своєї суспільної практики.

Паремії — це одні з перших зразків мовної діяльності людини з часів зародження словесного мистецтва. З кожним етапом розвитку людства все більше змінювалося прагнення людини закрі-пити всі навички й досвід за допомогою мови. Паремія — це історія народу, вміщена в стислих, але мудрих висловах. У довготривалому процесі свого формування прислів’я та приказки вмістили все, що пережило суспільство, що його цікавило. Це й навички людей, здобуті в процесі трудової діяльності, вірування, спостереження за природою, а отже й замовляння, закликання. Це й давні літературні афоризми, мудрі слова тощо.

З часом паремії змінювалися, відмирали старі й народжувалися нові зразки. Відбувалося безперервне шліфування, розширення, звуження чи зміна значень. Так, зародженням прислів’їв та приказок вважають період розвитку сільськогосподарської діяльності людства. Найдавніші паремії пов’язані зі спостереження людини за природою та своєю трудовою діяльністю, вони зразково формують весь життєвий, соціально-історичний досвід.

Візьмемо для прикладу мовну діяльність. Кількісний характер змісту мовлення виражений зворотами переважно зі значенням «багато говорити про що-небудь незначне, несерйозне, пусте» — вертіти язиком, як корова хвостом', ляпати язиком', розпустити ханьки. Емотивне та функціональне навантаження компонентів цих фразем свідчить про негативне ставлення українського етносу до надмірної балакучості, пов’язаної із марнослів’ям. Більш наочно процеси такого роду представлені в пареміях, зокрема прислів’ях, де подаються порівняння (Голова, як тік, а язик, як ціп: що хочу, те й молочу), контрасту (Млин меле — мука буде: язик меле — біда буде), заперечення (Слово — не полова, язик — не помело).

Ментальність багато в чому визначає поведінку людини, соціальної групи, суспільства й не може не позначатися на характері мовних форм. Мовна картина світу, яку сприймає і якою живе людина, з одного боку, співвідноситься з мовною картиною етноспільноти, а з другого — є індивідуальним продуктом самого мовця. При цьому такі особливості національного характеру, як любов до народної творчості, ревне збереження народних традицій, звичаїв, вірувань, своєрідність світосприйняття, не можуть не позначатися на мові залежно від сфер її функціонування, а отже й на формуванні етнолінгвістичних рис мовного вираження (За В. Дороз).IV. Виконання практичних завданьДослідження-характеристика► Прочитайте. Прокоментуйте семантику синтаксичних кон1. Одному сонце світить, а другому й місяць не зблисне.2. І я там був, мед-вино пив, по бороді текло, а в рот не попало.3. Набрид, як гірка редька. 4. Яке «помагайбі», таке й «доброго здоров’ячка». 5. Старому піч, як


малому колиска. 6. Ось тобі казка, а мені бубликів в’язка. 7. Хто мовчить, той двох навчить.8. їж борщ із грибами, держи язик за зубами. 9. Топчи правду в калюжу, а все чиста буде. 10. З

поклону голова не болить нікому (3 народної творчості).Спостереження над мовним матеріалом► Поясніть значення наведених паремій. Знайдіть у них звер

мовного вираження поба- жальних формул. Яку функцію відіграють вислови мовленнєвого етикету?

1. Як грибочки ростіть, діточки! 2. Нехай вас, добродію, Бог шанує і вашу честь! 3. Будь багата, як земля, весела, як весна, здорова, як вода! 4. Будьмо, людей не гудьмо, бо й самі не кращі!

5. Дай, Боже, разом двоє: щастя і здоров’я! Творче моделювання з елементами аналізу► Продовжте ряд побажань. Визначте їхню національну специ

етикету, які використовують у вашій місцевості.Ассалам-алейкум (мир вам), ва алейкум салам (і вам мир), баркана (дякую), машаллах (щоб не

зурочити)...Пошукова робота► У художній літературі трапляються такі вислови:

Які функції виконували ці звертання? Наведіть цитати з фольклорних та літературних творів, де б використовувалися подібні звороти.


Спостереження над мовним матеріалом► Прочитайте побажання. Встановіть їхню будову. Визначте звертання.1. Дай, Боже, з роси, з води! 2. Хай тобі Бог дає вік щасливий та довгий! 3. Нехай тобі, дитино,

прибавить в ручки, ніжки і в животик трішки! Боже вас благослови і материними, і батьковими молитвами! 4. Дай, Боже, щоб ти сину, говорив, як по зорях читав! 5. Хай вам Бог пошле, чого в Нього просите. 6. Щоб ти була багата, як земля, дужа, як вода, щоб у коморі і в оборі усього було доволі! (Народна творчість).

Робота з таблицею► Розгляньте таблицю. Побудуйте розповідь про звертання та розділові знаки, які при них

вживаються.

Дослідження-аналіз► Прочитайте речення вголос із правильною інтонацією. Знайдіть

у реченнях поширені й непоширені звертання, з’ясуйте, якими


частинами мови вони виражені. Поясніть розділові знаки. Сформулюйте правила утворення форми кличного відмінка.

1. Ти плачені, Мавко? (Леся Українка). 2. Холодна тиша. Місяцю надламаний, зо мною будь і освяти печаль мою (Б. Свідзін- ський). 3. Море! О море, море розкішне, втіш моє серце, серце не-втішне! (Олександр Олесь). 4. О, вбережи мене, земле, від згину (П. Мовчан). 5. Ой, ви сосни!., журливі, задумані сосни! Чи ви чуєте пісню мою? (Д. Фальківський).

Творче конструювання► Утворіть форму кличного відмінка від поданих іменників. Складіть кілька речень зі

звертаннями.Добродій, пані Олена, громадянин, пан, шановні колеги, друг Сергій, Надія Іванівна, Олег

Анатолійович, товариш, дівчина, колега Іваненко, Микола Федорович, Лілія, вельмишановний Олександр Михайлович.

Вибіркова робота з елементами аналізу► Прочитайте байку. Визначте її тему та мету. Яке прислів’я покладено в основу цієї байки?

Знайдіть усі звертання та охарактеризуйте їх за таблицею «Розділові знаки при звертаннях».ЗОЗУЛЯ І ПІВЕНЬ

— Як ти співаєш, Півне, веселенько...— А ти, Зозуленько, ти, зіронька моя,Виводиш гарно так і жалібненько,Що іноді аж плачу я...Як тільки що почнеш співати,Не хочеться й пшениченьки клювати,—Біжиш в садок мерщій...— Тебе я слухала б довіку, куме мій,Аби б хотів співати...— А ти, голубонько, ти, кралечко моя,Поки співаєш на калині,То й весло мені, і забуваю я Свою недоленьку, життя своє погане Та безталанне...А тільки замовчиш Або куди летиш,—Заниє серденько, неначе на чужині...І їстоньки — не їм, і питоньки — не п’ю Та виглядаю все Зозуленьку мою.Як гляну на тебе — така ти невеличка,Моя перепеличко,А голосочок-то який!..Тонесенький, милесенький такий...Куди той соловей годиться?— Спасибі, братику, за добреє слівце.Як не кохать тебе за це?..І ти виспівуєш, неначе та жар-птиця;І далебі, що так,— пошлюся я на всіх. —Де взявся Горобець, послухав трохи їх Та й каже: — Годі вам брехати Та одно другого знічев’я

вихваляти! —Пурхнув — та й був такий.3a Л. ГлібовижЗорово-слуховий диктант► Запишіть текст. Поставте розділові знаки, поясніть їх. Звірте з оригіналом. Виконайте

синтаксичний аналіз виділених речень за схемою.Мавка. Коли б ти нічко швидше минала Вибач коханая Ще ж я не знала днини такої щоб була

щасна так як ти ніченько так як ти ясна Чом ти березо така журлива Глянь моя сестронько таж я щаслива Не рони вербо сліз над водою буде ж матусенько милий зо мною Батьку мій рідний темненький гаю як же я ніченьку сюю прогаю Нічка коротка довга розлука Що ж мені суджено щастя чи мука (Леся Українка)

Дослідження-відновлення► Чи знаєте ви Шевченка? Відтворіть із пам’яті уривки із тво

Пригадайте назву твору.


1.! Світ широкий,

Звертання — Сини мої, гайдамаки; сини; твір — «Гайдамаки»воля —

Ідіть, , погуляйте, Пошукайте долі

2. , де ти! де ти?Нема ніякої.Коли доброї жаль,То дай злої, злої!

Звертання — Доле; доле; Боже; твір — «Минають дні, минають ночі»

3. «Чого в’янеш, ?»Звертання — моя доню; твір

— «Тополя»Стара не спитала, За сивого,

багатого Тихенько єднала

4. Звертання — Думи мої; думи мої; твір — «Думи мої, думи мої»Лихо мені з вами! Нащо

стали на папері Сумними рядами?..5. Кохайтеся,

Та не з москалями,Бо москалі — чужі люде,

Роблять лихо з вами

Звертання — чорнобриві; твір — «Катерина»

Синтаксичний аналіз► Розкрийте дужки та вставте пропущені букви, де потрібно.Виконайте синтаксичний аналіз виділених речень за схемою.Синтаксичний аналіз простого речення1. Загальна характеристика простого речення:а) за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне);б) за емоційним забарвленням (окличне, неокличне);в) за складом граматичної основи (двоскладне, односкладне);г) за наявністю / відсутністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);д) за наявністю / відсутністю ускладнювальних елементів (ускладнене, неускладнене);е) повне чи неповне2. Визначення граматичної основи та її характеристика:а) форма підмета (складний, простий);б) морфологічний аналіз підмета (якими частинами мови виражений);в) тип присудка (простий дієслівний, складений дієслівний, складений іменний);г) морфологічний аналіз присудка (якими частинами мови виражений)3. Визначення і характеристика другорядних членів речення:а) означення (узгоджене, неузгоджене);б) додаток (прямий, непрямий);в) обставина (вказати вид)Без(людний) бер..г здавався таким, як і колись в дитинстві, як часом бачив він у снах, в

кучерявих вербо (лозах), що поде (куди) пр..падали до води, купаючи в П (п)слі свої зелені чуби. А далі вигрівались піщані висипи, немов вибіл..ні со., нцем полотна, на яких поде (куди) виднілися підбіл і зелена рута.

Зелений острів. Так здавна люди звали мал..овниче уроч.. ще в меж., (річні) П (псла) і X (хорлиці), омите з трьох боків голубою течією. Коли ж на (весні) вся ця оболонь заливалася повій..ю, тоді вона була схожа на своє (рідне) море, у якому купалися дерева.

Тихе чарівне місце. Трохи далі від П (псла) над розплесканими озерцями й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де (не)де темною стіною здіймалися зарості вільшини. На ній плівся білястий хміль із золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощ... (За І. Цюпою).

Мовленнєвий етикет при звертанні. Складання діалогів► Оберіть з звертання до: 1) незнайомих або малознайомих


людей; 2) до знайомих людей, колег; 3) друзів; 4) на офіційному зібранні. Складіть діалог.Пані Марино; куме; добродію; громадянине; Ганнусю; шановний пане; хлопчику; тітко; пане

Мусіяка; тітко Наталко; вельмишановні пані та панове; любий; дорогі; шановні друзі; бабусю; високоповажна пані; лікарю; Інно; товаришу; Вікторе Олексійовичу; синку; друже; колего; юначе; ненечко моя.V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Підготуйте доповідь на тему: «Вираження української мовноїособистості в синтаксисі».► Зробіть синтаксичний аналіз наведених простих речень.1. Місяць плив, як човник, намагаючись утриматися на нетривких хвилях неба (В. Шевчук). 2.

Сонце сходило по-святочному, не поспішаючи, обливало яскраво-червоним золотом вузенькі, рідкі хмари і потім, випручуючись звідти, слало проміння на верхів’я дерев і лисі шпилі (М. Івченко). 3. І даль, і гай, і темні кручі відбились в лагідній воді (Є. Маланюк). 4. Вона часто співала своїх то веселих, то жартівливих, то мрійних пісень (С. Чорнобривець). 5. Тут пахло нагрітою землею, соняшником, кропом (Г. Тютюнник).

Урок № 45 УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 14. КОНТРОЛЬНЕ АУДІЮВАННЯ

Мета: здійснити перевіркуздатності школярівсприйматина слух незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти його, запам’ятовувати зміст,

усвідомлювати тему, основну думку тексту; розвивати пам’ять; виховувати уважність, відповідальність, повагу до персоналі! української літератури.

Тип уроку:урокрозвитку комунікативних умінь.Обладнання: текст для аудіювання, тестові завдання.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Мотивація навчальної діяльностіIV. Проведення контрольного аудіюванняПрослуховування тексту► Прослухайте текст.Кожен, хто знайомився з історією українського театру XX століття, задумувався, мабуть, над

феноменом роду Тобілеви- чів — не так часто траплялося, щоб в одному сімейному гнізді виколисалося аж чотири яскравих і дужих таланти, чотири зірки національної культури: Іван-син Карпенко-Карий, Марія Садовська-Барілотті, Микола Садовський і Панас Саксаганський. Справді — це цілий тобі «женьшеньовий кущ Тобілевичів», як висловився одного разу Олесь Гончар. Загадка отого степового нашого женьшеню, що так рясно вродив на берегах Висі й Інгулу, вражає, змушуючи думати про незнищенність, неубієнність українського духу, який не раз воскресав із попелу, поставав із руїн.

Що ж визначило тріумф і безсмертя роду Тобілевичів? Звичайно, його щедра природна обдарованість. Таємниці генетичних кодів важко піддаються поясненням, тому люди звикли в таких випадках казати про перст Божий, силу провидіння.

Відомий меценат Євген Чикаленко, який у 70-ті роки позаминулого століття сидів за однією партою поруч із наймолодшим Тобілевичем, стверджував, що в господаря незвичайного родинного гнізда, Карпа Адамовича, «були в зачатку всі ті таланти, що так яскраво розвинулись у його дітей». Усе говорить про те, що Карпо Адамович був досить колоритною особистістю: мав природний розум, життєву чіпкість, артистичну натуру, селянську лукавинку: «Старий Тобілевич був великий гуморист і “штукатур”»,— згадував Чикаленко.

Менше знаємо про матір драматурга. Євдокія Зіновіївна виростала в будинку пана Золотницького, де була за служницю, знала грамоту, якої пізніше навчала й своїх синів. Недаремно ж Іван обминув початкову школу й відразу став учнем першого класу повітового училища!

Для того щоб іскра обдарування стала вогнищем, потрібен певний, якщо хочете, збіг обставин, потрібні оточення, атмосфера, тобто — те «бродильне» середовище, де визріває талант. Це єли- саветградське середовище, у якому формувався драматург Іван Тобілевич. І надзвичайно важливим є те, як сама людина зуміє розпорядитися врученим їй даром. Це тим важливіше, що чомусь саме


українці не раз демонстрували дивовижне вміння робити все, щоб позбутися дарованого їм хисту.У секретаря Єлисаветградської міської поліції Івана Карповича Тобілевича теж був свій Рубікон.

Міг він — при всій своїй природній неординарності — поповнити ряди місцевих обивателів, звичайних людей, життя яких завершується разом із останнім подихом. Цього, на щастя, не сталося — Іван Тобілевич відбувся як людина незвичайна.

Велика мета творить великий характер, це відомо. В Іванові Тобілевичу така мета жила. Він досить рано усвідомив, що належить до народу, мовби загубленого на своїй же землі, безправного й приниженого. Історія знає чимало випадків, коли скорботна patria (батьківщина) рятує себе, обравши з-поміж своїх синів того, кого пізніше називатимуть речником нації. Італієць Джакомо Леопарді, угорець Шандор Петефі, поляк Адам Міцке- вич, українець Тарас Шевченко — кожному з них судилося стати голосом свого народу. Святе почуття патріотизму, моральна максима «Якщо не я, то хто?» робили крила їхніх талантів сильнішими й витривалішими.

І тут слід сказати, що в нашому міфологізованому літературознавстві накопичилося чимало легенд. Щось зі спадщини наших класиків замовчано, якісь факти біографії чи творчості інтерпретовано на вульгарно-класовий лад, там, гляди, нанесено косметику... Не обминув цієї долі й Іван Карпенко-Карий. Одним із «незручних» для радянського літературознавства було, зокрема, питання про світогляд, громадську діяльність Івана Карповича.

Відомо, наприклад, що наприкінці 70-х — на початку 80-х років XIX ст. Іван Тобілевич разом із кількома друзями-однодумцями організував у Єлисаветграді гурток, навколо якого об’єдналася прогресивна інтелігенція міста. Єлисаветградський гурток, духовними лідерами якого були Іван Тобілевич та Панас Михале- вич, фактично був варіацією тих громад, фундамент яких закладали Михайло Драгоманов, Володимир Антонович, Олена Пчілка, Михайло Старицький, Микола Лисенко та інші славні діячі. Національно-демократична грань діяльності гуртка Тобілевича- Михалевича в попередні роки всіляко затушовувалася, тим паче, що поряд із майбутнім драматургом були такі близькі йому люди, як Софія й Олександр Русови, Євген Чикаленко,— їхні імена донедавна безжально й незаслужено таврувалися.

Гортаючи сьогодні сторінки тієї давньої історії на зламі 70-80-х років XIX ст., бачиш перед собою такі яскраві характери, такі пристрасті й драми, злети й падіння, що мимоволі ловиш себе на думці: та ж усі ці невигадані сюжети варті белетристичного пера, циклів телепередач, можливо,— й сцени. Вони мусять ожити в слові, у кадрі — єлисаветградські інтелігенти епохи, що відгомоніла!

Нинішнє життя раз по раз повторює карпенківські сюжети. Знову замиготіли незабутні халати новітніх Терентіїв Гавриловичів Пузирів, яким Котляревський без надобності, знову — культ гендлю, передзвін грошей, який звістив про появу «дикої, страшенної сили», яка ні перед чим не зупиниться заради срібляка, знову розверзається прірва соціальних контрастів — і де той новий Карпенко-Карий, який покаже нам наше життя в дзеркалі сценічного дійства? І чому так важко й повільно змінює численних Пузирів цивілізований підприємець? Халат Пузиря поступово стає прапором нашого часу. Мовби взялося життя зіграти ще одну, ніким не написану, трагікомедію...

І. Карпенко-Карий завершував життя на зламі епох. Він і сам у театральному мистецтві був наче мостом між двома епохами. З одного боку — романтично-побутовий, етнографічно-побутовий театр, з другого — театр новий, реалістично-психологічний.

Українській культурі без І. Карпенка-Карого — все одно, що норвезькій — без Г. Ібсена, шведській — без А. Стріндберга, німецькій — без Г. Гауптмана, бельгійській — без М. Метер- лінка... Час, цей найсправедливіший суддя, підтвердив, що він був великим драматургом — наш єлисаветградець із будинку на Знам’янській, хлібороб із хутора Надія.

Власне, це розуміли й найбільш проникливі його сучасники. Як Іван Франко, чиї слова про Івана Карпенка-Карого зовсім не потьмяніли: «... Він був одним із братів новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література...» (За В. Панчен- ком; 828 с).V. Виконання тестових завданьВаріант 11. Серед чинників, які визначили безсмертя роду Тобілевичів,зайвим є...А У секретаря Єлисаветградської міської поліції Івана Карповича Тобілевича теж був свій

Рубікон. Міг він — при всій своїй природній неординарності — поповнити ряди місцевих обивателів, звичайних людей, життя яких завершується разом із останнім подихом. Цього, на


щастя, не сталося — Іван Тобілевич відбувся як людина незвичайна;Б Звичайно, його щедра природна обдарованість. Таємниці генетичних кодів важко піддаються

поясненням, тому люди звикли в таких випадках казати про перст Божий, силу провидіння;В І надзвичайно важливим є те, як сама людина зуміє розпорядитися врученим їй даром;Г Для того щоб іскра обдарування стала вогнищем, потрібен певний, якщо хочете, збіг обставин,

потрібні оточення, атмосфера, тобто — те «бродильне» середовище, де визріває талант. Це єлисаветградське середовище, у якому формувався драматург Іван Тобілевич.

2. Основна думка тексту подана в рядках...А Загадка отого степового нашого женьшеню, що так рясно вродив на берегах Висі й Інгулу,

вражає, змушуючи думати про незнищенність, неубієнність українського духу, який не раз воскресав із попелу, поставав із руїн;

Б Українській культурі без І. Карпенка-Карого — все одно, що норвезькій — без Г. Ібсена, шведській без А. Стрінд- берга, німецькій — без Г. Гауптмана, бельгійській — без М. Метерлінка... час, цей найсправедливіший суддя, підтвердив, що він був великим драматургом — наш єлисаветгра- дець із будинку на Знам’янській, хлібороб із хутора Надія;

В Велика мета творить великий характер, це відомо. Ув Іванові Тобілевичу така мета жила. Він досить рано усвідомив, що належить до народу, мовби загубленого на своїй же землі, безправного й приниженого. Історія знає чимало випадків, коли

скорботнаpatria (батьківщина) рятує себе, обравши з-поміж своїх синів того, кого пізніше називатимуть речником нації;

Г І. Карпенко-Карий завершував життя на зламі епох. Він і сам у театральному мистецтві був наче мостом між двома епохами. З одного боку — романтично-побутовий, етнографічно-побутовий театр, з другого — театр новий, реалістично-психологічний.

3. Словосполучення А неосвічених, скупих, егоїстичних;Б розумних, щедрих, передбачливих;В працьовитих, бережливих, добрих;Г лінивих, підлих, жорстоких.4. До членів родини Івана Карпенко-Карого належать...А Софія Русова, Олександр Русов, Євген Чикаленко, Панас Саксаганський;Б Марія Садовська-Барілотті, Микола Садовський, Панас Саксаганський;В Микола Садовський, Терентій Пузир, Софія Русова;Г Панас Михалевич, Євдокія Зіновіївна, Карпо Адамович.5. Малою батьківщиною для І. Карпенка-Карого був...А Київ;Б Єлисаветград;В Знам’янка;Г Харків.6. Серед виділених словосполучень не є метафорою...А Святе почуття патріотизму, моральна максима «Якщо не я, то хто?» робили крила їхніх

талантів сильнішими й витривалішими;Б Для того щоб іскра обдарування стала вогнищем, потрібен певний, якщо хочете, збіг обставин,

потрібні оточення, атмосфера...;В ... не так часто траплялося, щоб в одному сімейному гнізді виколисалося аж чотири яскравих і

дужих таланти, чотири зірки національної культури...;Г Вони мусять ожити в слові, у кадрі — єлисаветградські інтелігенти епохи, що відгомоніла!7. Найкращою назвою, що відображає зміст тексту, є...А «Він був одним із батьків українського театру...» Штрихи до портрета І. Карпенка-Карого в

контексті епохи;Б «Тріумф і безсмертя роду Тобілевичів»;В «Життя сюжетів І. Карпенка-Карого в сучасних реаліях»;Г «Женьшеньовий кущ Тобілевичів». Загадка степового женьшеню.8. «Речником польської нації» визнають...А Моріса Метерлінка;Б Адама Міцкевича;


В Івана Карпенка-Карого;Г Панаса Михалевича.9. Батьками Івана Карпенка-Карого були...А Олександр та Софія;Б Карпо та Євдокія;В Микола та Марія;Г Михайло та Олена.10. Загальним стосовно інших є зміст висловлення...А ... замиготіли незабутні халати новітніх Терентіїв Гавриловичів Пузирів...;Б ... розверзається прірва соціальних контрастів...;В ... знову — культ гендлю, передзвін грошей, який звістив про появу «дикої, страшенної сили»,

яка ні перед чим не зупиниться заради срібняка...;Г Нинішнє життя раз по раз повторює карпенківські сюжети.11. Духовними лідерами Єлисаветградського гуртка були...А Михайло Драгоманов, Володимир Антонович, Олена Пчілка, Михайло Старицький, Микола

Лисенко;Б Олена Пчілка та Михайло Драгоманов;В Іван Карпенко-Карий та Панас Михалевич;Г Євген Чикаленко, Софія та Олександр Русови.12. Фразеологізм ужито в реченні...А Халат Пузиря поступово стає прапором нашого часу.Б Справді цілий тобі «женьшеньовий кущ Тобілевичів», як виловився одного разу Олесь Гончар.В Таємниці генетичних кодів важко піддаються поясненням, тому люди звикли в таких випадках

казати про перст Божий...Г Історія знає чимало випадків, коли скорботна patria (батьківщина) рятує себе, обравши з-поміж

своїх синів того, кого пізніше називатимуть речником нації.Варіант. 21.Родину Тобілевичів О. Гончар назвав «женьшеньовим кущем», бо...А у цій родині було багато талановитих дітей;Б в Україні росте багато женьшеню;В це є метафорою незнищенності українського духу;Г женьшень був символом родини Тобілевичів.2. Антоніми використано в реченні...А Кожен, хто знайомився з історією українського театру XX століття, задумувався, мабуть, над

феноменом роду Тобілевичів — не так часто траплялося, щоб в одному сімейному гнізді виколисалося аж чотири яскравих і дужих таланти, чотири зірки національної культури...

Б Загадка отого степового нашого женьшеню, що так рясно вродив на берегах Висі й Інгулу, вражає, змушуючи думати про незнищенність, неубієнність українського духу, який не раз воскресав із попелу, поставав із руїн;

В Гортаючи сьогодні сторінки тієї давньої історії на зламі 70-80-х років XIX століття, бачиш перед собою такі яскраві характери, такі пристрасті й драми, злети й падіння...

Г Він досить рано усвідомив, що належить до народу, мовби загубленого на своїй же землі, безправного й приниженого.

3. Духовними лідерами Єлисаветградського гуртка були...А Михайло Драгоманов, Володимир Антонович, Олена Пчілка, Михайло Старицький, Микола

Лисенко;Б Олена Пчілка та Михайло Драгоманов;В Іван Карпенко-Карий та Панас Михалевич;Г Євген Чикаленко, Софія та Олександр Русови.4. У висловлюванні

особистістю: мав природний розум, життєву чіпкість, артистичну натуру, селянську лукавинку: «Старий Тобілевич був великий гуморист і “штукатур”»,— згадував Чикаленко» слово штукар ужите в значенні...

А витівник;Б жартівник;


В читрун;Г фокусник.5. Фразеологізм ужито в реченні...А Халат Пузиря поступово стає прапором нашого часу;Б Таємниці генетичних кодів важко піддаються поясненням, тому люди звикли в таких випадках

казати про перст Божий...В Справді цілий тобі «женьшеньовий кущ Тобілевичів», як виловився одного разу Олесь Гончар;Г Історія знає чимало випадків, коли скорботна patria (батьківщина) рятує себе, обравши з-поміж

своїх синів того, кого пізніше називатимуть речником нації.6. «Речником української нації» визнають...А Панаса Михалевича;Б Адама Міцкевича;В Івана Карпенка-Карого;Г Тараса Шевченка.7. Вираз «халат Пузиря, який стає прапором нашого часу» в текА одяг героя п’єси Івана Карпенка-Карого;Б прапор сучасного суспільства;В несправедливість, прагнення до самозбагачення;Г сучасних цивілізованих підприємців.8. Загальним стосовно інших є зміст висловлення...А Нинішнє життя раз по раз повторює карпенківські сюжети.Б ... знову — культ гендлю, передзвін грошей, який звістив про появу «дикої, страшенної сили»,

яка ні перед чим не зупиниться заради срібняка...В ... розверзається прірва соціальних контрастів...Г ... замиготіли незабутні халати новітніх Терентіїв Гавриловичів Пузирів...9. Словосполучення А неосвічених, скупих, егоїстичних;Б розумних, щедрих, передбачливих;В працьовитих, бережливих, добрих;Г лінивих, підлих, жорстоких.10. Основна думка тексту подана в рядках...А Загадка отого степового нашого женьшеню, що так рясно вродив на берегах Висі й Інгулу,

вражає, змушуючи думати про незнищенність, неубієнність українського духу, який не раз воскресав із попелу, поставав із руїн.

Б Велика мета творить великий характер, це відомо. У Іванові Тобілевичу така мета жила. Він досить рано усвідомив, що належить до народу, мовби загубленого на своїй же землі, безправного й приниженого. Історія знає чимало випадків, коли скорботна patria (батьківщина) рятує себе, обравши з-поміж своїх синів того, кого пізніше називатимуть речником нації.

В Українській культурі без І. Карпенка-Карого — все одно, що норвезькій — без Г. Ібсена, шведській без А. Стрінд- берга, німецькій — без Г. Гауптмана, бельгійській — без М. Метерлінка... час, цей найсправедливіший суддя, підтвердив, що він був великим драматургом — наш єлиса- ветградець із будинку на Знам’янській, хлібороб із хутора Надія.

Г І. Карпенко-Карий завершував життя на зламі епох. Він і сам у театральному мистецтві був наче мостом між двома епохами. З одного боку — романтично-побутовий, етнографічно-побутовий театр, з другого — театр новий, реалістично-психологічний.

11. Сестру І. Карпенко-Карого звали...А Марія;Б Софія;В Євдокія;Г Олена.12. Яка моральна максима робила митців сильнішими й витриА Взялося життя зіграти ще одну, ніким не написану, трагікомедію.Б Щоб іскра стала вогнищем.В Де той новий Карпенко-Карий, який покаже нам наше життя в дзеркалі сценічного дійства?Г Якщо не я, то хто?


Оцінювання контрольного аудіюванняНомерзавдан 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1

01

11

2Варіант 1

А Б А Б Б Г А Б Б г В ВВаріант 2

В В В Б Б Г В А А В А Г

VI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання► Складіть твір-мініатюру в художньому стилі, використовуючи ускладнені речення. Доберіть

заголовок. Схарактеризуйте виражальні можливості синтаксичних конструкцій.Урок № 46СКЛАДНІ І БАГАТОКОМПОНЕНТНІ РЕЧЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУРИ ТА

СЕМАНТИКИ СПОЛУЧНИКОВИХ(СКЛАДНОСУРЯДНИХ ТА СКЛАДНОПІДРЯДНИХ) І БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ, БАГАТОКОМПОНЕНТНИХ РЕЧЕНЬ

Мета: повторити й поглибити знання школярів про складній багатокомпонентні речення, особливості їхньої структури й семантики; формувати вміння

розпізнавати складні речення різних типів, визначати їхню структуру, види й засоби зв’язку між простими реченнями; вдосконалювати креативні вміння конструювати та використовувати складні речення, що оптимально відповідають конкретній комунікативній меті; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати відчуття краси рідної мови, любов до її лексичного багатства.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, схема «Види складних речень», таблиця для заповнення «Розділові

знаки в складних реченнях».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньРобота зі схемою► Розгляньте схему. На основі отриманих даних побудуйте лінг

складних речень в українській мови (укажіть спосіб поєднання простих речень, характер синтаксичного зв’язку, розрізнення складнопідрядних речень за будовою, види підрядних речень, способи зв’язку речень у складносурядному реченні тощо).

Дослідження-відновлення► За визначенням установіть, про яку синтаксичну одиницю йдеться.1.Складне речення, у якому одне речення залежить від іншого і пояснює його — це...

(складнопідрядне речення).2. Складне речення, частини якого об’єднуються в єдине струк

інтонаційно, без допомоги сполучників і сполучних слів — це... (безсполучникове речення).3. Складне речення, частини якого поєднуються сурядним зв’яз

рівноправними — це... (складносурядне речення).4. Речення, що складається з трьох і більше предикативних час

зв’язку — це... (багатокомпонентне речення).5. Частини складного речення можуть поєднуватися...

за допомогою сполучних слів).IV. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завданьПунктуаційний практикум. Коментований диктант► Коментований диктант. Запишіть речення під диктовку. Ви

структуру. Підкресліть граматичні основи, з’ясуйте особливості вживання розділових знаків. Знайдіть сполучники та сполучні слова.

1. І от у синій глибині небес затріпотіли зорі й виплив місяць (Є. Маланюк). 2. Сонце ніжно й тепло усміхалося з блакитного неба, і від усмішки тої земля цвіла (А. Головко). 3. І крізь сльози бачив я, як в журбі моїй тонули море, небо і земля (Олександр Олесь). 4. Знай, що в світі найтяжче — це серце носити студене! (М. Рильський). 5. Понесло холодом — ніжним та таким проймаючим, що, здається, й старі дуби та липи почули його і стрепенули своїми кронами (І. Франко). 6. І от тепер, коли утома в своїх обіймах пригорта,— мені так хочеться додому, де коливаються жита (Д.


Фальківський). 7. Струмки полощуть срібло тиші, в росі купається трава (Б.-І. Антонич). 8. Зійде сонце — утру сльози, ніхто й не побачить (Т. Шевченко). 9. А вгорі вже блідли зорі: западала пізня осіння ніч (Ю. Смолич). 10. Хто не був високо, той зроду не збагне, як страшно — впасти, і хто не звик до чистоти кришталю, не тямить, як то тяжко — забруднитись (Леся Українка). 11. Сонце зовсім сіло, вечірня зоря погасла; над містом спускалася ніч; у хатніх шибках заблищало світло (Панас Мирний).

Творче конструювання► За поданими характеристиками складіть різнотипні склад

вживання розділових знаків.Складне

Семантичні відношення між предикативними частинами

1 Швидка зміна подій2 Зміст одного речення протиставляється другому3 Друге речення містить порівняння4 Друге речення пояснює перше5 Друге речення має значення причини

6 Друге речення вказує на результат, наслідок того, про що йдеться в першому реченні

7 Перше речення вказує на час події, про яку мовиться в другому реченні

8 Перше речення вказує на умову дії, про яку йдеться в другому реченні

9 Указується на одночасність подій першого та другого речення

Дослідження-аналіз► Підкресліть члени речення, поставте розділові знаки. Ви

собою частини складного речення — сурядним, підрядним чи безсполучниковим. Проаналізуйте структуру виділеного речення, накресліть його схему. А як по гінких стеблах палахкотять рожі Оксамитові квіти

твого дитинства твоєї юності твоєї дозрілості вони протягом усеньких твоїх років стоять на моріжку твоєї долі дивляться тобі всередину пристрасними своїми очима їхні ворсисті стебла їхнє ворсисте листя пахне сухим порохом і так добре від тих скупих пахощів наче вони обіцяють безсмертя безперервність життя І маєш відчуття що якби зараз сам або хтось інший спробував зірвати хоч би одне-однісіньке їхнє стебло із чорно-кривавими дзвонами квіту то вирвав би його не з землі а наче зі своєї власної душі і ти аж здригаєшся в передчутті чогось лихого й недоброго (Є. Гуцало).

Інтонаційний практикум► Прочитайте, дотримуючись правильного інтонування. Устано

семантико-синтаксичні відношення в наведених речень (одночасність дій, процесів або станів; послідовність; причинові відношення; пояснювальні відношення; умовні відношення; часові відношення; наслідкові відношення; відношення зіставлення / протиставлення). Поясніть розділові знаки. Накресліть схеми виділених речень.


1. Щастя не кінь: прямої дороги не визнає (Народна творчість). 2. Уже поснули старші — і дітей заколихав піснями соловей (М. Рильський). 3. Дарма, що стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич).

4. Сипле, осипається листя, гнуться, горбляться берези, плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу (М. Стельмах). 5. Усе минеться — одна праця залишиться (Народна творчість). 6. Мені здається, що живу не я, а інший хтось живе за мене в світі в моїй подобі (В. Стус).

7. Книгу прочитав — на крилах політав 8. Випав гарний ливний дощ, і небо тепер ясне (

не купиш (Народна творчість). 10. І вже зникло все, і над безкраїм хаосом тьми зостається тільки вона, ота цяточка — людина у нічній високості (О. Гончар). 11. Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі,— змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Ліна Костенко).

Графічний диктант► Складіть речення за схемами.

Творче моделювання► За наведеним початком утворіть

складні речення.1. Складносурядне речення, де

виражається одночасність дій, подій, явищ, станів: Ще над Дніпром...

2. Безсполучникове речення, де виражається протиставлення: 3. Безсполучникове речення, де виражається послідовність дій, процесів, станів: 4. Складносурядне речення, де виражається послідовність дій, процесів, станів:


5. Складносурядне речення, де відображаються причиново- наслідкові зв’язки: вечір...

Дослідження-відновлення► Наведені речення були безсполучниковими. Відновіть первіс

відкинувши сполучники й поставивши між частинами складних безсполучникових речень необхідні розділові знаки (тире чи двокрапку).

1. Слово не горобець, бо коли вилетить, то не зловиш. 2. Коли достигне яблучко, то само відпаде. 3. Більше діла, а менше слів.

4. Брехня мов куля зі снігу, бо що далі котиться, то більше стає.5. Коли здобудеш освіту, то побачиш більше світу. 6. Мир у світі таки буде, бо його хочуть усі

люди. 7. Якщо хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.Перекладацький практикум► Перекладіть текст. Зіставте конструкції в обох мовах. Зробіть висновок.Ветер разлетался, и липа вздохнула и как будто выдохнула из себя миллион золотых листочков.

Ветер еще разлетелся, резанул со всей силой — и тогда разом слетели все листья, и остались на старой липе, на черных ее ветвях только редкие золотые монетки.

Так поиграл ветер с липой, подобрался к туче, дунул, и брызнула туча и сразу вся разошлась дождем.

Другую тучу ветер нагнал и погнал, и вот из-под этой тучи вырвались яркие лучи, и мокрые поля и леса засверкали.

Рыжие листья засыпали рыжики, но я нашел немного и рыжиков, и подосиновиков, и подберезовиков, это и были последние грибы (М. Пришвин).V. Підсумок VI. Домашнє завдання► Перекладіть

Поясніть вживання розділових знаків. Визначте типи речень. Накресліть схеми виділених речень.Лес. Тень и тишина. Статные осины, высоко лепечут над вами; длинные висячие ветки берёз

едва шевелятся; могучий дуб стоит, как боец, подле красивой липы. Вы едете по зелёной, испещрённой тенями дорожке; большие жёлтые мухи неподвижно висят в золотистом воздухе и вдруг отлетают; мошки вьются столбом,


светлея в тени, темнея на солнце; птицы мирно поют. Золотой голос малиновки звучит невинной болтливой радостью: он идет к запаху ландышей. Далее, далее в лес... Лес глохнет... Неизъяснимая тишина западает в душу; да и кругом так дремотно и тихо. Но вот ветер набежал, и зашумели верхушки (И. Тургенев).

Урок № 47СКЛАДНОПІДРЯДНІ ОЗНАЧАЛЬНІ РЕЧЕННЯ І ДІЄПРИКМЕТНИКОВІ ЗВОРОТИ;

СКЛАДНОПІДРЯДНІ ОБСТАВИННІ РЕЧЕННЯ І ДІЄПРИСЛІВНИКОВІ ЗВОРОТИ. СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ПОРІВНЯЛЬНИМИ І ПОРІВНЯЛЬНІ ЗВОРОТИ. СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ

Мета: повторити й розширити знання одинадцятикласни-ків про складнопідрядні речення, їхні види та структурні особливості, навчити виконувати

синтаксичний аналіз речень різних типів; вдосконалювати комунікативні вміння висловлювати власну думку, послуговуючись експресивними можливостями складних речень; виховувати любов до українського слова, до історичного минулого рідної країни, патріотизм.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Види підрядних речень», «Види складних речень» (див. урок

№ 46), схема «Синтаксичний аналіз складного речення».ХІД УРОКУ

И


I. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завданьБесіда з учнями. Робота з таблицею► Складіть усне лінгвістичне повідомлення про види підрядних речень. Розкажіть про поняття

складнопідрядного речення, про види складнопідрядних речень та про засоби зв’язку склад-нопідрядних речень. За потреби скористайтеся даними таблиць «Види підрядних речень» та «Види складних речень».

Обс

тави

нні

Нас

лід

кові

Так

що

Міс

ця

Де,

куди

,зв

ідки

Там,

туд

и,ск

різь

,

Ум

ови

Кол

и,

коли

б,

якби

, як

що,

як

При чини

Бо,

том

у щ

о, в

ід

тог

о щ

о,

чере

з те

Час

у

Як,

як

тіл

ь-ки

Кол

и,по

ки,

доки

Дот

и,

тод

і

Пор

ів

няль

ні

Як,

мов,

немо

в,

немо

в

Доп

ус то

ві

Хоч,

хо

ча,

дарм

а,

що,

не

зва-

жаю

чи

Сту

пен

я і

спос

обу

дії

Щоб

,щ

е як

, чим

—

тим

,С

кіль

ки,

наск

іль-

ки, я

к

Так,

т

акий

, до

тог

о,

нас-

кіль

ки

З’яс

ува

льні

Що,

як

, щоб

, ні

би,

мов Хт

о,де

,як

ий,

кот

рий

, Те

Озн

ача

льн

і

Що,

щ

об,

нена

че,

ніби

, як

Яки

й,ко

три

й,чи

й,ку

ди,

Таки

й,

той

, все

, вс

який

, ве

сь,

кож

ний

Вид

и пі

д-ря

дних

ре

чень

за

зн

а-че

нням

Засо

би

Спо

луч ни

ки

Спо

лучн

ісл

ова

Вка

зівн

ісл

ова

Дослідження-аналіз► Підкресліть граматичну основу, назвіть головне й підрядне речення. Визначте тип підрядного.

Поставте розділові знаки й поясніть їх. Укажіть, якими засобами (сполучники, сполучні слова) поєднані підрядні предикативні частини з головними. Накресліть схеми виділених речень.

1. Солодко слухати йому цю одвічну музику степу що її ні на яких інших планетах не буде

иди підр


(О. Гончар). 2. Коли сонце скотилось до самого обрію далеко в морі з’явилася чорна крапка (О. Донченко). 3. Хто цурається рідної мови той у саме серце ранить свій народ! (І. Огієнко). 4. Зацвіла в долині червона калина ніби засміялась дівчина-дитина (Т. Шевченко). 5. За лісом що темнів на схилі гори спалахнула пожежа (Д. Ткач). 6. Хоча б над тобою було сто вчителів — вони будить безсилі якщо ти не зможеш сам змусити себе до праці і сам вимагати її від себе (В. Сухомлинський). 7. Уся земля мов килим під тобою (П. Фили- пович). 8. Хоч не рідний син Ярема а щира дитина (Т. Шевченко).

9. На дні тієї щілини був мочар росла осока та очерет так що ніяк не можна було туди прокласти шлях (І. Нечуй-Левицький).

10. Це було як співав соловей над рікою Вибіркова робота► Знайдіть зайве складнопідрядне речення (за різновидом під1. Що для безсмертя народилось, від зброї смертних не умре (М. Рильський). 2. Українська мова

сьогодні — це мова, що весь час збагачується лексично, синонімічно, удосконалюється структурно (О. Гончар). 3. Хлібний злак — ось розуму незаперечний знак, у якім життя безсмертя спородило (Л. Вишеславський).

4. В знаменах вічна слава поколінь, що здобули найбільшу пеСтилістичний експериментКоментар учителя. Підрядні означальні речення, співвід- носячись із означеннями як членами

простого речення, граматично багатші від членів речення і виражають ознаку в різному часі й способі. Найтісніше співвідносяться підрядні означальні речення з відокремленими означеннями, вираженими дієприкметниковими зворотами. Правда, такі звороти не завжди співвідносні з підрядними означальними частинами, оскільки в українській мові обмежене вживання дієприкметників, зокрема активних. Тому в окремих випадках складнопідрядне речення з підрядним означальним не можна перебудувати в просте речення, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (За К. Шульжуком).

Підрядне обставинне речення можна замінювати дієприслівниковим зворотом лише в тому разі, якщо і в головному, і в підрядному реченнях присудки відносяться до тієї самої дійової особи (І. Ющук).

► Замініть підрядні означальні речення дієприкметниковими зворотами. Поміркуйте, що при цьому змінилося в стилістичному плані. Чи завжди можлива така заміна?

1. Якась дивовижна сила жила в цьому тридцятирічному чоловікові, що був чимось схожий на Прометея (І. Цюпа). 2. Ростуть міста, яких не бачив світ (М. Рильський). 3. Перо моє пісні мережить, пісні, що закликають в бій (П. Тичина). 4. Та не злічить віків, що встигли вже минути (За П. Филиповичем). 5. Він лежав лицем просто неба й дививсь на темне небо, яке засіяли зорі, ніби чорне поле пшеницею (За І. Нечуй-Левицьким). 6. Кожне дерево, яке зрубали, показує, що щось природне підтято вже і в людській душі (За В. Під могильним).

Робота з текстовим матеріалом► Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Знайдіть у тексті ре

вкажіть вид підрядності (послідовна, однорідна, неоднорідна). Розставте розділові знаки. Визначте обставинні та означальні підрядні речення. Замініть, де можливо, їх дієприслівниковими чи дієприкметниковими зворотами й простежте, як змінився від цього текст.

У 1651 році поблизу села Берестечка зійшлися в жорстокому бою українська армія на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким і величезне військо польського короля. Билися українці за незалежність своєї країни, за волю і віру не на життя а на смерть.

Польському війську вдалося обложити козацьку армію з трьох боків чому посприяв і кримський хан союзник козаків який у вирішальний момент зрадив їх. Але козаки не розгубилися. Вони відступили до річки Пляшівки де створили тимчасове укріплення з возів і оборонялися десять діб. А потім непомітно для ворогів армія вийшла з оточення через болото. Триста козаків які лишилися прикривати відхід армії оборонялися доти доки могли тримати зброю. Коли залишився один козак — Іван Нечай йому обіцяли зберегти життя якщо він складе зброю. Але козак відмовився і геройські поліг на бойовищі.

На тому місці де відбулась битва стоять церкви які пильнують спокій полеглих козаків. Тисячі людей щороку приїздять до Берестечка вшановувати їхню пам’ять (З журналу).

Практикум із редагування


► Відредагуйте. Трансформуйте речення з дієприслівниковимизворотами у складнопідрядні речення.1. Перечитуючи твої листи, мені ставало легше на серці. 2. Познайомившись із Григорієм

ближче, стало зрозуміло, яка це чудова людина. 3. Сидя так близько від телевізора, псується зір. 4. Прикрашаючи ялинку, у нас був святковий настрій. 5. Дізнавшись про твої успіхи, мені було дуже приємно. 6. Залишаючи приміщення, світло обов’язково повинно вимикатись. 7. Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відповідати.

Розподільча роботаКоментар учителя. Підрядні речення способу дії можуть бути порівняльними. Коли дія

головного речення порівнюється з дією підрядного, то це складнопідрядне речення з підрядним способу дії є порівняльним. Підрядне порівняльне речення відповідає на питання як? подібно до чого? як саме? і приєднується до головного за допомогою сполучників як, мов, немов, немовби, наче, неначе та ін.

Підрядні порівняльні речення не слід плутати з порівняльними зворотами, які не мають присудків і є членами простого речення (3 підручника).

► Випишіть у дві колонки складнопідрядні порівняльні реченнята речення з порівняльними зворотами.1. Між горами старий Дніпро, неначе в молоці дитина, Красується, любується на всю Україну

(Т. Шевченко). 2. І час, мов сік із яблука, тече (Л. Талалай). 3. Темінь у вікна вроста, мов пирій, Протяги шастають, наче прокляття... (М. Людкевич).

4. Дніпро вливався в заокруглений лиман, неначе вилазив з зеЛевицький). 5. Дівчата засміялися, мов золоті горішки розсипалися по клуні (Ю. Яновський).

6. І комиші над берегом стояли, неначе половецькі чорні стріли на тлі червленого щита небес Первомайський). 7. Червоний світ од блискавки ніби запалив пожежу на горах і долинах (І. Нечуй-Левицький). 8. Життя зриває дні мої, неначе вітер листя (В. Сосюра). 9. Темнота важчала, ніби самі гори змикалися над головою (О. Гончар). 10. Всі, як один, повертали голови до дверей (М. Коцюбинський). 11. Червоні, жовтогарячі, жовті веселчані смуги були такі ясні, неначе горіли тихим полум’ям (І. Нечуй-Левицький).

Вибіркова робота► Серед наведених речень знайдіть складнопідрядні порівняльні речення.1. Вода була така тепла, нібито зараз стояв літній ранок (М. Хвильовий). 2. Східний небокрай

червоно горів, неначе хтось далеко на обрії запалив велике кострище (І. Цюпа). 3. На небі збиралися великі хмари, так що можна було сподіватися дощу (Н. Рибак). 4. Десь угорі кричали гуси так далеко, ніби вони вже були за невідомими морями (М. Хвильовий). 5. Вода палахкотіла жовтим вогнем, начебто горіло ціле море (В. Шевчук). 6. Вони співали так, як можуть співати тільки щасливі люди (М. Хвильовий). 7. Обличчя прояснилось так, ніби в погашеному ліхтарику боязко засвітилась свічка (С. Васильченко). 8. Вони сміялись і перегукувались так, як щебечуть дзвінкі і радісні птиці (В. Сосюра). 9. Запахи фарб злегка паморочили голову і хвилювали, як хвилюють пахощі квітів, навіваючи спогади чи пробуджуючи уяву (П. Гуріненко).

Творче конструювання► Колективний твір-опис. Складіть пари речень: перше речення — з порівняльним зворотом;

друге — складнопідрядне з підрядним порівняльним. З утвореними реченнями складіть міні-твір на тему: «Останні дні осені».

Мов срібний туман; як небо; наче сон; неначе милується; як мара; мов мрія; неначе вічність.Синтаксичний аналіз► Виконайте синтаксичний аналіз речень за схемою.1. А там, на заході, де хтось недавно ще червоне розпікав залізо, остання погасає іскра (М.

Драй-Хмара). 2. Потроху підіймалось сонце, й перші промені широкими хвостами розстилались у лісі, золотили кущі та ярок, і великі краплини роси горіли рожевими перлинами (М. Івченко). 3. Несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та альпійських квітів, досі не бачених нею, таких, що цвітуть там, високо в горах, у понадхмар’ї, де не буває й туманів, де сонце світить вічна (О. Гончар). 4. Махнула осінь в ліски — вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами (І. Франко). 5. Море невинно голубіє над стінами скель, і сонце так світить ласкаво, що аж каміння сміється (М. Коцюбинський).

СИНТАКСИЧНИЙ АНАЛІЗ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ


Складносурядне речення1. Вказати тип речення.2. Встановити частини складносурядного речення.3. З’ясувати, якими сполучниками (єднальними, зіставним, проти

поєднуються.4. Визначити семантико-синтаксичні відношення (одночасність, послі

станів, перелік, причиново-наслідкова залежність тощо) між частинами складносурядного речення.5. Накреслити схему речення.

Складнопідрядне речення1. Вказати тип речення.2. Встановити головну і підрядну (підрядні) частини.3. Визначити вид підрядних речень.4. З’ясувати, що пояснює підрядна частина (член у головному реченні чи головне речення

загалом).5. Визначити, чим приєднується підрядна частина до головної: спо

словом.6. Якщо речення з кількома підрядними частинами, то вказати на характер підрядності

(однорідна, неоднорідна, послідовна супідрядність).7. Накреслити схему речення.

Безсполучникове речення1. Вказати тип речення.2. Встановити частини безсполучникового речення.3. З’ясувати, однорідні вони чи неоднорідні.4. Визначити семантико-синтаксичні відношення між частинами безспо

речення (одночасність, послідовність подій, явищ, станів, перелік, причиново-наслідкова залежність тощо).

5. Накреслити схему речення.Складне речення з різними видами зв’язку

1. Вказати тип речення.2. Встановити, із скількох частин складається речення.3. З’ясувати, як ці частини між собою пов’язані.4. Кожну частину розглянути окремо як просте або складне речення.5. Накреслити схему речення.IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Прочитайте текст. Розставте розділові знаки. Виконайте синтаксичний аналіз виділених

речень.Займався пишний січневий ранок. Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід і

вершечки синіх хмар зайнялись червоним полум’ям. Сонце мов здорова червона діжа випливало з-за краю землі та обгорталось блискучими хмарами що спалахнули від сонячного проміння мов солома від вогню. Виплило. Дерева, одягнені в легеньку одежу із срібного інею облились делі-катним рожевим світлом. Проти синіх тяжких хмар що оповили захід, здавались вони делікатними рожевими тінями. А на сході, між блакитним небом та білим снігом зависла рожева імла мов блискучий рожевий серпанок. По твердому рипливому снігу стелились довгі тіні від дерев хат тинів. Ясний сонячний промінь срібною доріжкою лягав по снігу межи довгими тінями. Ранок дихав морозом (За М. Коцюбинським).

Урок № 48СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДНОСУРЯДНИХ, СКЛАДНОПІДРЯДНИХ,

БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. СИНОНІМІКА БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ І СПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕНЬ. ПЕРІОД ЯК ЗАСІБ ЕКСПРЕСИВНОГО СИНТАКСИСУ І РИТОРИЧНА ФІГУРА. ГРАДАЦІЯ У СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІ З РІЗНИМИ ТИПАМИ ЗВ’ЯЗКУ

Мета: подативідомості про стилістичніособливості вживання в текстах складних речень, розширити знання про стилістичні фігури градації та періоду в

складних реченнях; розвивати вміння комунікативно доцільно використовувати складні речення в


усному та писемному мовленні, користуватися стилістичними фігурами для увиразнення мовлення; виховувати естетичні почуття, патріотизм, любов до рідної мови.

Тип уроку:урокзасвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, пам’ятка «Синтаксичні синоніми». ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних вправЛінгвістичне спостереження► Прочитайте уривки текстів. Визначте стиль. Спробуйте проаналізувати, які речення

домінують у різних стилях. Яку комунікативну мету виконують? Зіставте свої міркування з дум-ками О. Пономаріва.

Текст М 1Ти не лукавила зо мною,Ти другом, братом і сестрою Сіромі стала. Ти взяла Мене, маленького, за руку І в школу хлопця

одвела До п’яного дяка в науку...Ми не лукавили з тобою,Ми просто йшли: У нас нема Зерна неправди за собою...Т. ШевченкоТекст М 2Підсумком формування на рівнинах Придніпров’я нового суспільства стала поява нового стану,

що міг народитися лише на порубіжні,— стану козаків. Тюркське за походженням слово «козак» означало вільних, незалежних від пана людей, які не мали чітко визначеного місця в суспільстві й населяли безлюдні окраїни. Вперше слов’янські козаки з’явилися в 1480-х роках, але тільки з поширенням кріпацтва в середині XVI ст. їхня чисельність значно зросла. Спочатку основну масу козаків становили селяни-втікачі, були серед них також міщани, позбавлені сану священики, шукачі пригод із збіднілої знаті. Хоч до козацьких лав вливалися поляки, білоруси, росіяни, молдавани ба навіть татари, усе ж величезну більшість населення Придніпров’я складали українці (О. Субтельний).

Текст М ЗГеній в умовах заблокованої культури. Але чому, власне, геній? У кожній культурі працює

багато обдарованих людей, рівновеликих талантів, і всі вони потрібні культури, рівень її визначають не лише гіганти, і взагалі геній — явище рідкісне, виняткове, за всю історію людства їх не гурт,— але я поставила проблему саме так, по-перше, тому, що йдеться про Лесю Українку, а це постать у нашій літературі, безперечно, геніальна, і, по-друге, тому що спектральний аналіз краще робити крізь велику призму, а геній як найвищий ступінь обдарованості — це й найвищий ступінь акумуляції проблем (Л. Костенко).

Текст М 4Як на те і день видався тихий, ясний та погожий; на небі — ні хмариночки, чисте, синє та

глибоке спускалося воно своїм широким шатром над городом, наче очіпком із блакитного серпанку його прикривало; блискуче сонце котилось горою по небу, ясно сяючи та обсипаючи увесь город своїм золотим промінням; залізні покрівлі аж лисніли зеленню, як рута, краскою; високі білі стіни, наче сніг, виблискували від сонячного проміння (Панас Мирний).

СТИЛІСТИЧНИЙ СИНТАКСИС СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯСкладні речення найуживаніші в книжній мові. Але це твердження не можна вважати

абсолютним, бо вони властиві й розмовному мовленню й не мають обов’язкового стилістичного забарвлення книжності. Ідеться лише про те, що в книжних стилях цьому типові речень віддається первага, оскільки складні речення найкраще узгоджуються з такою рисою книжного мовлення, як логічність та інтелектуальність. Відомо, що синтаксичні конструкції здебільшого загальновживані, нейтральні, проте лексико- морфологічне наповнення їх може бути різним за стилістичними властивостями. Складні речення є тим синтаксичним засобом, який дозволяє найкраще висловити й оформити складні логіко- поняттєві зв’язки. Тому складнопідрядні речення разом із простими поширеними становлять понад 80 відсотків усіх речень, уживаних у наукових текстах.

Для наукового викладу, що потребує аргументації авторської думки та виявлення причиново-наслідкових зв’язків, характерні складні й ускладнені речення різних типів. Зв’язки між реченнями, як правило, сполучникові. Переважання в науковому мовленні складнопідрядних, а не


складносурядних речень пояснюється тим, що підрядні конструкції виражають складні часові, умовні, наслідкові, допустові й інші стосунки.

Офіційно-ділове мовлення менше, ніж наукове, вдається до складнопідрядних речень, оскільки йому меншою мірою властиві розмірковування. В офіційно-діловому стилі значне місце посідають прості речення, але вони тут досить поширені, що впливає на збільшення розміру речень. До мови офіційно-ділових документів ставляться особливо високі вимоги ясності й чіткості висловлення, точності формулювань.

Мова художніх та публіцистичних творів характеризується ретельним добором і впорядкованістю синтаксичних засобів. Тут велике значення має форма, яка активно впливає на зміст, сприяючи його розвиткові чи гальмуючи його. У кожному уривку тексту є логічна або семантична домінанта — якийсь факт діє більше на розум або почуття людини.

Науковому мовленню властивіші підрядні речення — причинові й наслідкові, а художньому — часові та обставинні; означальні широко вживаються в різних стилях.

Особливістю складносурядних речень є ритмічність і плавність, тому вони застосовуються в художньо-белетристичному стилі й публіцистиці, надаючи описові легкості та витонченості.

Безсполучникові речення, крім розмовного мовлення, широко представлені в тих фрагментах художніх та публіцистичних творів, де йдеться про зовнішні риси зображуваного — в описах при-роди й місцевості, у дорожніх нотатках, у спогадах тощо. Своєрідно використовуються безсполучникові речення в поетичних творах, де їхнє нанизування надає відтінку розмовності, який контрастує з витонченим змістовим наповненням, що сприяє посиленню емоційно-експресивного впливу на читача (За О. Поно- марівим).

Стилістичний експеримент► Відтворіть описану О. Гончаром напружену, сповнену динамізму картину, замінивши, де

потрібно, прості речення складними. Використайте однорідні, відокремлені члени речення, порівняльні звороти. Свій текст зіставте з відповідним уривком із роману «Прапороносці», де ХомаХаєцький рятує людей з палаючої будівлі.

Розмахнувся Хома. Він вдарив прикладом по здоровенному металевому замку. Всередині одразу притихло. Заніміло. За мить закричало ще з більшою силою. Закричало здичавіло, страшно, не по-людськи. Хаєцький підскакував у полум’я. Він бив по замку. Він знову відскакував. Уже тлів його рукав. Уже потріскався приклад. Замок не піддавався. Зсередини билося. Гриміло. Скреготало в двері. Так скреготять зуби. Стогнало. Зойкало. Несамовито верещало на сотню голосів. Хаєцький озирнувся довкола. Він шукав очима чогось дебелішого за приклад. Уламок рейки!.. Він був такий важкий. Іншим разом Хаєцький, певно, нізащо його не підняв би. Зараз сила його наче помножилась. Він ухопив металевий уламок. Він розмахнувся ним. Він з усієї сили вдарив по замку. Затрудило в руки. Самому блиснуло в очах. Замок розчахнувся. Ледве встиг бити його з петлі. Двері з грюкотом розметнулися. З сарая з криком, вереском повалив стиснутий людський натовп.

Робота з пам’яткою► Прочитайте текст. Визначте, які синтаксичні синоніми існують в українській мові.Стилістичний синтаксис вивчає можливості найбільш доцільного використання синонімічних

варіантів залежно від змісту тексту, від його функціонально-стилістичного призначення, а також із урахуванням завдань тексту та його загальноестетичного спрямування.

До синтаксичних синонімів належать:а) складнопідрядне речення з неоднорідною підрядністю — просте речення, ускладнене

дієприслівниковим зворотом;б) складнопідрядне речення з підрядним означальним або з’ясувальним — просте речення,

ускладнене дієприкметниковим зворотом;в) складне безсполучникове речення з відношенням обґрунтування (різнотипні частини) —

складнопідрядне речення з підрядним причини;г) складносурядне єднальне речення — складнопідрядне речення з підрядним наслідку —

безсполучникове складне речення з різнотипними частинами;д) складносурядне речення семантики протиставлення — складнопідрядне речення з підрядним

причини;е) складнопідрядне речення з підрядним умови — безсполучникове речення з різнотипними

частинами (За О. Тєлєжкіною).


Лінгвістична гра► Визначте види речень. Трансформуйте наведені речення таким чином, щоб утворилося якомога

більше синонімічних варіантів. 1. Руки білі, а сумління чорне (Народна творчість). 2. Буламетелиця — і тиша залягла (М. Рильський). 3. В такі ночі довго хвилюється серце косаря: йому

згадується літо (М. Стельмах).4. Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить, бо, хтівши догодить обом, він

швидко стане зла рабом (І. Франко).5. Не беріть із зеленого лугу верби ні на жовті піски, ні на скелі, бо зів’яне вона від жаги і журби

по зеленому лугу в пустелі (Олександр Олесь). 6. Вони зачаровано дивилися, як легко і плавно тан-цювала на сцені балерина. 7. Усі вже звикли: геніїв немає (Л. Костенко). 8. Молоді чорняві скрипалі позакидали назад голови, так що на їх ледве держались шапки (І. Нечуй-Левицький). 9. Тільки синиці посвистують та інколи прошелестить угорі невидима гайвороняча зграя (Г. Тютюнник). 10. Зорі стікали з небесної височини тонким голубуватим світлом (М. Коцюбинський).

Навчальна лекція► Прослухайте текст лекції. Складіть тези.Період (гр. periodos — обертання, круговерть) — риторична фігура, у якій цілісна, завершена

думка подається в ускладненому простому, багаточленному складному реченні або кількох речен-нях, що структурно й інтонаційно поділяються на дві частини — члени періоду. Перший член (протазис — підвищення) характеризується нагромадженням інформації, поступовим підвищенням голосу до найвищої точки. Його ще називають попередником. Потім настає виразна пауза, якою звертається увага на зміст наступного члена періоду. Другий член періоду (апозис — зниження, або наступник) завершує думку різким спадом інтонації і поступовим зниженням тону голосу до рівня початку мовлення. У такий спосіб утворюється ніби замкнене інтонаційне коло періоду. Наприклад:

Фантазіє! Ти сило чарівна,Що збудувала світ в порожньому просторі,Вложила почуття в байдужий промінь зорі,Збудила мертвих з вічного їх сна,Мету вказала буйній хвилі в морі,—До тебе обертаюсь я сумна:Скажи мені, фантазіє дивна,Як помогти в безмежнім людськім горіЛеся УкраїнкаПеріод із двох членів називають двочленним, а період із трьох членів — тричленним.У стилістиці період вважається фігурою високого, піднесеного, урочистого стилю,

опоетизованого мовлення. Він належить до найдавніших фігур античної риторики. Місткий за змістом, вишуканий за формою й самобутній інтонаційно, період поширився в публіцистиці, поезії, художній прозі (Л. Мацько, О. Мацько).

Синтаксичні та стилістичні можливості періоду забезпечують йому широке вживання в усіх стилях мови. У художньому стилі період виступає як особлива форма образного змалювання нав-колишнього світу. Він використовується для вираження складного висловлювання, широкого змістом і глибокого щодо впливу на читача або слухача. Період часто виконує роль містка між двома діями, стає кульмінацією епізоду, часом — твору; допомагає виражати емоційно-експресивний стан людини.

У поезії за допомогою періоду відтворюється урочистий настрій, небуденність вислову.Широко використовується періодичне мовлення для відтворення пейзажів, картин природи,

побуту.Уживання періоду в науковому стилі зумовлене тим, що ця синтаксична конструкція дає

можливість передати думку в процесі її формування, відтворити шлях логічних роздумів. Початок тут подає розвиток думки, у ході якого читач або слухач доходить певного висновку, що міститься в другій частині.

Виклад у формі періоду в науково-популярних працях допомагає детальніше, дохідливіше доносити до широкого кола читачів досягнення науки.

На відміну від суто наукового стилю період у працях з елементами публіцистичності є й засобом емоційного впливу на читача (О. Пономарів).

Дослідження-аналіз


► Прочитайте уривки з художніх текстів, дотримуючись належної інтонації. Визначте періоди та їхні стилістичні особливості

в текстах різних стилів.Текст, М 1Наш театр, придбавши ім’я свого славного засновника Миколи Садовського, має стати справді

Національним музичним театром. Нехай на сцені побачить світ опера, оперета, водевіль, психоло-гічна драма, комедія, хай повернеться українське слово, що набуло статусу державного. Нехай відіб’ються в нових творах сучасних авторів і наша героїчна минувшина, і наше бурхливе сьогодення, нехай повернеться отой священний ентузіазм, який панував у театральному колективі в часи його заснування (3 газети).

Текст М 2Якби знав я чари, що спиняють хмари,Що два серця можуть ізвести до пари,Що ламають пута, де душа закута,Що в поживу ними зміниться отрута!То тебе би, мила, обдала їх сила,Всі би в твоїм серці іскри погасила,Всі думки й бажання за одним ударом.Лиш одна любов би вибухла пожаром,Обняла б достоту всю твою істоту,Мислі б всі пожерла, всю твою турботу,—Тільки мій там образ і ясніє й гріє...Фантастичні думи! Фантастичні мрії!І. ФранкоТекст М ЗСон — це диво матері природи, найсмачніша зі страв на земному бенкеті; сон для людини те

саме, що накручування для годинника; сон — це найчудовіший винахід; сон — джерело всіх сил, бальзам для хворої душі; сон кращий за будь-які ліки. Усе це поетичні вислови захоплення, але що ж таке сон, як його визначає наука? І що сон дає людині? Мовою кібернетики сон можна визначити як відключення мозку від сигналів зовнішнього світу (З журналу).

Текст № 4Слово — це діамант: то сяє й сміється, то обернеться мутною сльозою, то виблискує яскраво-

гнівно або ласкаво, спокійніше з добротою, то спалахне, мов зірка провідна, яка народжує надії, мрії, сподівання, або веселкою заграє і так бадьоро запалає, неначе вабить, і кличе, і навіть надихає (Г. Косинка).

Дослідження-трансформація► Перебудуйте наведені складнопідрядні речення таким чином, щоб новоутворену конструкцію

можна було кваліфікувати як період. Визначте семантико-синтаксичні відношення між частинами періоду.

1. Коли любиш, чекатимеш довіку (В. Дрозд). 2. Дарма що стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич). 3. Хоч і зазирало сонце крізь листя старих буків всередину лісу, проте віяло прохолодою (О. Маковей). Коментар учителя

Градація (від лат. gradatio — поступовість, послідовність), або клімакс (від гр. klimaks — драбинка, сходинка),— риторична фігура, що поступово й послідовно або розширює значення, або звужує через низку називань. Градація є висхідною (від конкретного до загального) і низхідною (від загального до конкретного): планувати роботу треба на день, тиждень, місяць, рік (Л. Мацько, О. Мацько).

Це фігура розташування слів (байдуже, образного чи поняттєвого характеру) в такий спосіб, щоб витворювалося враження поступового збільшення кількості, посилення інтенсивності, загострення конфлікту чи напруги (І. Качуровський).

Пошукова робота► Виразно прочитайте тексти. Знайдіть градацію, укажіть її вид (висхідна чи низхідна).

ВОВКИ

«Чого, брате, так збілів? Що з тобою сталось?»


— Ах, за мною через став Аж сто вовків гналось!

«Бог з тобою!.. Сто вовків!.. Та б село почуло...»

— Та воно пак і не сто,А п’ятдесят було.


«Та й п’ятдесят диво в нас... «Та і десять не було!Де б їх стільки взялось?» Знать, один усього?»— Ну, Іванцю! Нехай так, — А як один? Аби вовк!Але десять гналось. Страшно і одного...«А може, то і не вовк?»— А що ж то ходило?Таке сиве та мале,А хвостик, як шилоС. РуданськийДоми, давно порівняні до скринь,Людські слова з їх розмахом несмілим...Дай, серце волю нетерплячим крилам,Затріпочи, розвійся і полинь!М. РильськийІзнов нічна дорога серед довгих Червонуватих тіней, мов між трав...І лиш попереду червоний вогник,Мов поклик, блимав, танув і мовчав...С. ТельнюкТворче конструювання► Складіть власні складні речення, використовуючи період і гра

виконайте їхній синтаксичний аналіз.IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Напишіть твір у публіцистичному стилі на тему: «Україн

послуговуючись експресією складних речень, використайте період та градацію у своєму творі.Урок № 49УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 15.ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ПОВІДОМЛЕННЯНА ЕЛЕКТРОННОМУ НОСІЇ (ЕЛЕКТРОННА ПОШТА)Мета: узагальнити й систематизувати

знання старшокласників про особливості віртуального спілкування, про правила складання електронного

повідомлення; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння складати повідомлення на електронному носії, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; виховувати культуру спілкування, взаємоповагу.

Тип уроку:урок розвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, пам’ятка «Правила написання електронного листа».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньВступне слово вчителяНаприкінці XX століття завдяки розвитку комп’ютерних технологій з’явився ще один засіб

спілкування — так зване віртуальне спілкування. Це спілкування з віртуальним співрозмовником у віртуальному просторі за допомогою електронних засобів.

Завдяки комп’ютеру людина освоює новітні електронні засоби інформації та навчилася діяти в умовах відкритої комунікації. Глобального розмаху набуває проникнення інформаційних технологій у повсякденний побут людей. Сьогодні можна мати доступ до мільйонів документів, натиснувши кілька разів на кнопку «миші». У 2006 р. кількість користувачів Інтернету зросла до 1,2 млрд Інтернет дав змогу людині значно розширити межі свого спілкування. За дослідженнями спеціалістів 91% користувачів послуговуються Інтернетом саме для спілкування.

Інтернет сприяє розвитку особистості й включення її у процес спілкування навіть тоді, коли в реальному житті людина може мати певні бар’єри для спілкування.

Електронна пошта перетворила віртуальне спілкування на силу, яку не можна не враховувати. Уже через ЗО днів після відкриття, без будь-якої реклами та публікацій у пресі, Amazon.com


продавав книжки у всіх штатах Америки та 45 інших країнах світу. Для цього керівник фірми Джефф Безос лише надіслав електронні листи своїм 300 друзям і попросив їх розповісти про новий сайт своїм знайомим. Тільки за останніх два роки відсоток користувачів Інтернету в Україні виріс більше ніж у півтора рази. Багато організацій в Інтернеті надають можливість доступу до інтерактивних сервісів, які підтримують «живу» бесіду між мешканцями різних міст, країн або спільнот. Створено програми, які підтримують «живе» спілкування в режимі реального часу.

Наприклад, у телеконференції за допомогою електронних засобів спілкування беруть участь великі групи користувачів. Спілкування в Інтернеті має певні особливості, а саме:

• спілкування, опосередковане комп’ютером, відбувається аноповідомлення в Інтернет, його можуть читати всі й відповідати на нього. Можна приєднатися до чужої розмови або розпочати свою;

• втрачають своє значення невербальні засоби спілкування. Фізична відсутність учасників взаємодії призводить до того, що справжні почуття можуть приховуватися або подаються зовсім не ті, які людина в цей момент відчуває. Тому в Інтернеті легше вести серйозну розмову; можна спілкуватися з тією людиною, яка б при зустрічі могла не сподобатися, скажімо, через зовнішність; люди рідше ображаються. Можна говорити з людьми незалежно від їх віку, статі, статусу тощо. Тобто в Інтернеті внаслідок фізичної відсутності партнерів по комунікації зникає ціла низка бар’єрів, які заважають взаємодії;

• спілкуючись в Інтернеті, можна створювати будь-який образ, виглядати ким завгодно, бо немає обмежень, характерних для матеріального світу. Анонімність розширює можливості для самопрезентації людини, дає змогу створювати іншим яке завгодно уявлення про себе. У цьому контексті навіть можна говорити про «віртуальну особистість». Вона наділяється іменем, часто псевдонімом.

Звичайно, для того щоб мати швидкий доступ до інформації у будь-якій частині земної кулі, можливість одночасної роботи в системі багатьох користувачів необхідно дотримуватися від-повідної культури спілкування у всесвітній мережі. Вона передбачає такі компоненти: культуру подання інформації; культуру сприймання та користування інформацією; культуру використання нових інформаційних технологій тощо (За матеріалами мережі Інтеренет).

Бесіда з учнями► Дайте відповіді на запитання.1. Що таке електронна пошта?2. Чи часто ви послуговуєтесь віртуальним зв’язком?3. Які переваги мають електронні листи в порівнянні зі звичай4. Які недоліки, на вашу думку, має електронна пошта?5. Користувачі Інтернету іноді стикаються з певною супереч

якому декларується абсолютна свобода, повна демократія, тут кожний має право голосу й доступу до інформації. А якщо це так, то деякі вважають за можливе робити в Інтернеті все, що завгодно, тим паче, що ці дії можуть бути анонімними. Чи погоджуєтесь ви з такою точкою зору? Свою думку обґрунтуйте.IV. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завданьРобота з пам’яткою► Розгляньте пам’ятку та підготуйте усне повідомлення про особливості складання електронних

листів та про віртуальний етикет.ПРАВИЛА НАПИСАННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ЛИСТА1. Кожен лист має мати тему, де слід у кількох словах ука2. Намагайтеся, щоб розміри, форма та стиль листа відпові3. Тримайтеся визначеної теми. Якщо виникне бажання пові

стосовно іншого питання, зробіть це окремим листом.4. Не слід в електронному листі подавати приватну інформацію.5. Відповідаючи на чийсь електронний лист, цитуйте оригі

можна було відновити контекст вашої відповіді.6. Будьте ввічливими, використовуйте слова подяки, поба7. Дбайте про орфографічну та пунктуаційну грамотність листа.8. Ставте підпис у кінці повідомлення. Використовуйте вирази на кшталт:

найкращими побажаннями', 3 повагою та побажаннями творчої наснаги тощо.


Робота в групах з текстами► Ознайомтеся зі змістом текстів. Складіть кілька запитань і поставте одне одному. Наприклад:

Що означає знак @? Чим відрізняються японські смайлики від американських? Визначте стиль текстів. Перекажіть.

ЩО ОЗНАЧАЄ КОМП’ЮТЕРНИЙ ЗНАК @Усім, звичайно, відомий головний комп’ютерний знак @ — невід’ємна частина адреси

електронної пошти. Як він виник?Історія говорить, що символ @ винайшли середньовічні монахи для скорочення латинського

прийменника ad (у сучасній англійській мові це прийменник at, що перекладається як «на», «до», «стосовно»). Пізніше про нього згадали в XV столітті іспанські купці. Вони використовували знак @ як скорочене найменування міри ваги — arroba (приблизно 11,52 кг або 25,40 фунтів). Пізніше цим знаком почали означати ціну. Таким чином знак @ приєднався до інших знаків на позначення рахунків — #, $,% і разом із ними перейшов із друкарської машинки на клавіатуру комп’ютера. Тут він і чекав на свою зоряну годину, доки на нього не впав погляд винахідника електронної пошти Рея Томплінсона. Сталося це в 1971 році після того, як Р. Томплінсон поєднав користувачів віддалених комп’ютерів мережі Arpanet. Для того щоб заповнити універсальний алгоритм «ім’я — знак — місце», Р. Томплінсові був необхідний знак, що не зустрічався б у жодному імені чи жодній назві. І вибір був зроблений на користь відомого нам «песика», чи «собачки». По-перше, до цього знак @ використовувався на клавіатурі дуже рідко. А, по-друге, відповідав своєму прямому значенню — заміняв прийменник at, таким чином, що вираз user@machine розшифровувався як «користувач такий за комп’ютером таким».

Але чому саме «песик», «собака»? Адже саме так знак @ називають в Україні, Росії. Очевидно, англійський варіант commercial at не припав до душі. Тоді до знака уважно придивились і побачили в ньому песика, який звернувся калачиком.

У різних країнах символ @ називають по-різному. Наприклад, у Польщі — це «мавпочка», у Тайвані — «мишка», у Швеції та Данії — «хобот слона», у Фінляндії — «хвостик кота». Італійців і корейців єднає думка, що @ — це «равлик». В Ізраїлі, судячи з усього, більше думають про їжу, бо там @ називають «штруделем». Як виявилося, менше за всіх фантазії мають китайці — тут @ — це банальне «А в колі» (За матеріалами Інтернету).

ЩО Ж ТАКЕ «СМАЙЛИК»?Смайлик, смайл (від англ. smile — посмішка) — це ідеограма, що змальовує емоцію. Складається

з різних символів, у тому числі й службових. Поширення смайлик набув в Інтернеті TaSMS, проте останнім часом він використовується повсюдно.

А простіше: «Смайлики» — це маленькі зображення, які можна використовувати для вираження своїх почуттів, емоцій, коли слів не вистачає. Коли ви спілкуєтеся з друзями і рідними один з одним, ваш голос, ваше обличчя й руки також беруть участь у спілкуванні. Коли ви використовуєте електронну пошту або чат, усе це втрачається, вам не вистачає емоцій, аби виразити ваші наміри. Ваші можливості виразити себе в цьому випадку обмежені.

Отже, за допомогою смайликів при спілкуванні в Інтернеті люди висловлюють свої почуття, настрій, емоції. Зазвичай, смайлики символічно змальовують людське обличчя.

Смайли придумані ще до появи Інтернету й використовувалися в наскальных малюнках у доісторичні часи, а фактично виникли десь у 1969 році з появою самого Інтернету.

Насправді ж, те, що в нашій країні називають смайлами, правильно називається «емоціконки», бо справжніми смайлами є лише ті емоціконки, які позначають посмішку.

Для того, щоб змалювати класичний смайлик, потрібно використовувати символ, що нагадує очі, як то: (двокрапка) або = (дорівнює) і додати посмішку. Раніше також писали символ носу — (тире), але зараз його часто пропускають. Багато хто вважає, що очі = несумісні з носом -. Це можуть бути звичайні дужки, як () або деякі можуть використовувати й квадратні. Най- популярніші смайли — це :) — «просто посмішка» і: (— «похмура посмішка», з ними змагаються їх більш мультяшні аналоги =) і = (.

Для того, щоб змалювати кавайний смайлик, треба витягнути рот у пряму лінію, і за допомогою лицьових м’язів надати очам вигляду необхідного ієрогліфа — у вигляді рота зробити прочерк — і з двох сторін зробити очі, на ваш вибір, у зв’язку з вашою емоцією. Класичний кавайний смайлик — л_л. Смайлики бувають двох видів:

• текстові, складені із знаків пунктуації, букв і цифр, які Ви можете знайти на клавіатурі вашого


комп’ютера. Двокрапку представляють очі, права дужка — рот ::-) — посмішка, радість ;:- (— печаль, смуток;

• графічні, у вигляді маленької картинки-ікони, правильніше було б їх називати змоціконками (або емотиконами — від англ. emoticon). Приклади цих смайликів є, наприклад, в асьці або на будь-якому чаті, форумі.

Найпопулярнішим смайликом є всміхнена пика:-), яку люди використовують, аби сказати: «Не приймай те, що я тільки що написав, дуже серйозно. Нахили голову вліво й поглянь на це ще раз». Або ж це є простим знаком схвалення когось чи чогось, ознакою гарного настрою тощо.

Смайлик — сьогодні перетворився на невід’ємний атрибут листування по електронній пошті. Смайлики використовуються в чатах, форумах, ICQ та інших видах спілкування.

Останнім часом текстові смайлики поступово відходять у минуле, а їм на зміну приходять графічні — прикольні картинки, що змальовують осіб, предмети, тварин тощо. Ці смайлики — емоціконки показують емоції за допомогою «іконок». Зараз уже використовують сотні (якщо не тисячи) цих анімаційних смай- ликів:

:) — звичайний веселий вираз обличчя (зазвичай пишуть ледачі люди);;) — посмішка (одне око примружене або підморгує);:-) — посмішка, просто гарний настрій;:-)) — сміх, радість;:-D — гучний, тривалий сміх, регіт на все горло;)) — повний ржач (очі не видно від сміху);:] — задоволена посмішка;О:-) — ангельська посмішка;:-0 — здивований (рот відкритий від здивування);%-0 — безмежно здивований (очі вилізли з орбіт);8-) — cool, просто круто;:-Х — рот на замку, берегти таємницю, мовчати, заткнутися;— поцілунок;: ( — похмурий вираз обличчя, сердитість;(— смуток, незадоволеність, незадоволення;:< — дуже сумно;(або:* (— плач, сльози, засмучення, образа;:-/ — невдоволений (крива усмішка);>:- [— сердитий, нахмурений;:-Е — злий (оскал);:-> — загрозлива, різка, єхидна, зухвала посмішка;>:- — грізний, розсерджений, загрозливий;>;- — грізна підморгуюча фізіономія.Це звичайні стандартні смайли. Використовуються досить часто серед звичайних людей. Смайли

))))))))) або ((((((((( називаються недосмайлами. їх використовують школярі або просто юзери-аматори, бідні на фантазію.

На відміну від американських смайликів, для розуміння яких потрібно в думках розвернути зображення на 90° (приклад —:-)), японські смайлики можуть сприйматися «прямо». На них не зображається ніс — в цьому японські смайлики близькі до канону аніме-графіки:

— посмішка;л_- — підморгування; л л — посмішка над силу;— плач;(Т_Т) — гіркий плач; v_v — смуток; о_о — здивування;0_0 — велике здивування;*_* — фанатіння;— очманіння;>_< — злість;—— хвороба;+_Н смерть;%_% — після ночі за комп’ютером;*Л_Л* — почервоніння від збентеження;


%{Л — кохання;(-.-)Zzz...— сон;(Л_Д/ вітання.Крім того, в електронному листуванні часто використовуються деякі загальноприйняті

скорочення. Серед них ІМХО (від англ. in ту humble opinion — на мою скромну думку), P.S. (від лат. post scriptum — після сказаного — постскриптум), NB (від лат. nota bene — важлива думка), VS (від лат. versus — проти) тощо (За матеріалами мережі Інтернет).

Редагування► Прочитайте запропоновані назви тем для електронних лис

недосконалість. Відредагуйте.Анатолію; Вгадай, хто я; Тобі; Від мене; Дурепа; Продовження; А. Ф.; Перешли лист Марині;

Дехто.Робота в парах► Заповніть таблицю поданими нижче рекомендаціями та анти- рекомендаціями щодо культури

спілкування в мережі Інтернет.Під час віртуального спілкування слід...

Під час віртуального спілкування не слід...

Дотримуватися тих самих стандартів поведінки, що й у реальному житті; читати чужі листи; вживати ненормативну лексику; ставити свій підпис у кінці листа; втручатися в конфлікти; прихо-вувати свою особистість; дбати про грамотність; використовувати смайлики; не відповідати на чужі повідомлення; використовувати в темі листа фрази «Дехто», «Я»; бути чемним; використовувати довгий підпис; надсилати спам; писати листи у стані нервового напруження, гніву; цитувати чужий лист.

Складання діалогів у парах► Побудуйте за допомогою смайликів електронне повідомлення та напишіть відповідь на нього.

Який стиль ви оберете для такого повідомлення? Складіть діловий електронний лист. Чи доцільним тут буде використання смайликів?V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Знайдіть в Інтернеті кілька електронних листів. Проаналі

вимог. Відредагуйте.Урок № 50 ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3. КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТМета: перевірити й оцінити рівень навчальних досягненьшколярів із розділу; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією.Тип уроку:урокоцінюваннянавчальних досягнень учнів.Обладнання: тести.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Мотивація навчальної діяльностіОзнайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань. Проведення інструктажу щодо

виконання роботи.IV. Виконання тестових завданьВаріант. 1► Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно

вибрати правильний варіант відповіді.1.Словосполучення сидить задумавшись відповідає характеристиці...А дієслівне словосполучення, у якому головне и залежне слово поєднані зв’язком узгодження;Б прислівникове словосполучення, у якому головне й залежне слово поєднані зв’язком

керування;В дієслівне словосполучення, у якому головне й залежне слово поєднані зв’язком прилягання;Г дієслівне словосполучення, у якому головне й залежне слово поєднані зв’язком узгодження.2. Позначте складнопідрядне означальне речення.


А На рідні землі сіячі вертають, щоб сіяти святе зерно своє (М. Бажан);Б Тоді, як грім під час негоди впаде на голову катів, нам сонце правди і свободи засяє в тисячах

огнів (М. Вороний)',В Як я заплачу на малу хвилинку, то мусить хтось сміятися до смерті! (Леся Українка)',Г На обрії, одразу ж за селом, де оболоню тишею сповито, горять кульбаби, тішачи півсвіту

своїм цнотливим молодим теплом (Б. Стус).3. Тире між підметом і присудком не ставиться (розділові знакивипущено).А Ти моє перше кохання (Л. Костенко);Б Відколи усвідомлюю себе, людське обличчя для мене найяскравіше освітлена і

найпривабливіша частка навколишнього світу (І. Андрич);В Мадонну малювати це не писати строфи, а очі річ тонка, далеко не проста (А. Малишко);Г Моє життя для тебе незбагненне (Б. Стус).4. Порівняльний зворот не виділяється випущено).А Хмара як ніч налетіла, і сонце сховалось (П. Гулак Арте- мовський);Б Школярі сиділи білі як крейда (Б. Грінченко);В Народна творча стихія вхопила як обценьками маленьке покривджене серце, завертіла ним як

вітер билиною (С. Васильченко);Г Стояло мов зачароване передгроззя (М. Хвильовий).

5. СхемаА Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь так, що

головою він аж біля латахів на тому боці річки (Г. Тютюнник)',Б На Лисій горі догоряє багаття нічне, і листя осіннє на Лисій горі догоряє, а я вже забув, де та

Лиса гора, і не знаю, чи Лиса гора впізнала б мене (В. Стус);В Так, як Данте любив Беатріче, як Петрарка Лауру любив, так люблю я тебе, моя пташко, хоч

тобі я і серце розбив (О. Олесь)',Г Підніметься птах, спокійним помахом крил засвистить у повітрі, і тоді розсипчастим порохом

спадають гірлянди, ніжним пухом стелять ковдру по підлозі (М. Івченко).► Прочитайте текст і виконайте завдання 6-8.1. Легендарний давньогрецький поет Гомер образно відзначав, що на крилатих словах летять

думки з вуст мовця до слухача. 2. Продовжуючи цю думку, можна сказати, що крилаті слова передаються від покоління до покоління, від одного народу до інших. 3. З плином часу вони набувають нового значення, ніби осучаснюються, продовжуючи при цьому виражати багатогранний людський досвід, відкривати роздум і душу минулих поколінь. 4. Сьогодні не можна залишитися байдужим до цього неймовірного фразеологічного розмаїття, яке неможливо ні виміряти, ні описати. 5. Опанування фонду крилатих слів і вільне його використання неодмінна риса культурної людини, що даватиме їй перевагу в дискусіях і публічних виступах, у спілкуванні з іншими. 6. Той, хто вільно послуговується всім багатством фонду крилатих слів, активно їх використовує, завжди справляє враження культурної, освіченої людини (За О. Ханкевич).

6. Складнопідрядним з’ясувальним є речення.А перше;Б четверте;В п’яте;Г шосте.7. Підрядна частина стоїть у середині складнопідрядного реА першого;Б четвертого;В п’ятого;Г шостого.8. Пунктуаційна помилка допущена в реченні.А третьому;

відповідає реченню.


Б четвертому;В п’ятому;Г шостому.► Завдання 9-10 мають по п’ять варіантів відповіді, серед яких два правильні. Потрібно вибрати

два правильні варіанти відповіді.9. Речення

Виступають із-за хмари, хмари звеселілі (Т. Шевченко) відповідає характеристикам...А безсполучникове складне речення із смисловим відношенням причини;Б безсполучникове складне речення з однорідними частинами;В безсполучникове складне речення із смисловим відношенням послідовності подій, явищ;Г безсполучникове складне речення із смисловим відношенням часу;Д безсполучникове складне речення з неоднорідною підрядністю.10. До складнопідрядних речень способу дії, міри і ступеня не наА Так тихо, спокійно в зелених берегах, що хочеться сісти на човен й поплисти (М.

Коцюбинський);Б І чим глибше за пагорби поринало сонце, тим нижчою ставала заграва (Г. Тютюнник);В Зроби так, щоб серце моє солов’їне забуло очей тих блакить (В. Сосюра);Г Обмерзлі кригою дерева дзвонили й лускотіли, неначе вони були скляні (І. Багряний);Д Завтра вдосвіта, як вона вижене пасти отару, він уже поїде, поїде невідомо куди і на скільки

(О. Гончар).► Завдання 11-12 передбачають встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного

цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою. Кожна цифра використовується лише один раз.11. Установіть відповідність між видами простих односкладних речень.


Вечір — зорі — трави — срібні роси (Б. Лепкий).1 Означено- А

особове2 Неозначено Б

особове3 Узагальнен

особове В4 Безособове5 Називне Г

ДОд блакитних просторів на душі в мене було блакитно, тепло, тихо (М. Коцюбинський).За одного вченого десять невчених дають (Народна творчість).Вірю в пам’ять і серце людське (Б. Олійник).

Д Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони (Т. Шевченко).12. Установіть відповідність між відокремленими членами речення.

На світі все знайдеш, крім рідної матері (Народна творчість).Степ, стуснувши з себе росу та зігнавши непримітні дні, горить рівним жовто- зеленим кольором (Панас Мирний). Зіроньки ясні небо покрили, вийди, дівчино,

серденько миле (Народна творчість).Г Тихі, ніжні зорі спадали з неба — білі, непрозорі — і клалися в намети

(Леся Українка).Д Щастя, воно, як ластівка, живе не під кожним дахом (Л. Талалай).13. Запишіть речення. Поставте розділові знаки. Накресліть схему. Зробіть повний синтаксичний

розбір речення.Ошатні в білих свитках хати притихли немов дівчата перед

весільним танцем ось ударить бубон місяця цьвохне смичком вітрець і вони поведуть свій танок зачарованими долинами левадами садками і виведуть його усе вгору та вгору аж на той шлях по якому минулий вік проскрипів чумацькими мажами а цей вік як блискавками спалахнув козацькими шаблями Котовського і Примакова (М. Стельмах).

Варіант 2► Завдання 1-8 мають по чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний. Потрібно

вибрати правильний варіант відповіді.1. Позначте рядок, у якому всі сполуки слів є словосполучен

керування.

1234

В

Означення

Прикладка

ДодатокОбставин

а


А говорив пошепки, вміння говорити, якісно зроблений;Б навчатимусь вишивати, роздуми над проектом, перше побачення;В у роздумах над твором, зустріти друга, слухав лекцію, чашка чаю;Г небесна блакить, мої мрії, прочитаний вірш.2. Позначте складнопідрядне порівняльне речення.А Темнота вужчала, ніби самі гори змикалися над головою (О. Гончар);Б Вони так на землі співали, що каміння спливало воском (Г. Тарасюк);В Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? (П. Тичина);Г Роса посипалась, як дощ (О. Гончар).3. Тире між підметом і присудком не ставиться в реченні (розА Я син простого лісоруба, гуцула із Карпатських гір (Д. Пав- личко);Б Непереможна безборонність твій меч єдиний і єдиний щит (Л. Костенко);В Я знов юнак. І цілий світ весна! Який простір! Яка ж ця даль ясна! (Є. Маланюк);Г Це таке щастя любити людей (О. Гончар).4. Порівняльний зворот не виділяється випущено).А Кругом поле як те море широке синіє (Т. Шевченко);Б Мати як завжди читає йому Нечуя-Левицького (В. Шевчук);В Василина спала як убита (І. Нечуй-Левицький);Г Сніг зробився жовтий і брудний, а лід на річці такий як намочений цукор (В. Винниченко).

А Старші слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова уже були чиїмись (Л. Костенко);

Б Небо над головою було кришталево-чисте, й тремтіло, палало в ньому щедре сонце (В. Шевчук);

В Від річки кумкали жаби, а навдокіл заливалися натхненно цвіркуни (В. Шевчук);Г Мені стояло в пам’яті роками, як ми тоді не відали про те, чого старий тремтячими руками

ловив секунди крильце золоте (Л. Костенко).► Прочитайте текст і виконайте завдання 6-8.1. Буває таке лише влітку, після буйної грозової зливи; в той час, як над головою ще висить,

розкинувшись, темна хмара, знизу, з-під розкошлано навислих її країв уже світяться всі обрії.2. Де-не-де прогляне просвіжіле небо, а в глибині заходу, в хаосі хмар усе дужче палахкотить

величезна купа вогню, купа сонця.3. Звідти так і б’є блиском та світлом, обдаючи ним землю і все, що на ній: і щедро скупану

зелень дерев, і луки з мокрими копицями сіна, і самотню жіночу постать, що поспішає через луки кудись до лісу. 4. Все більше виядрюється небо з-під навислих туч, світяться обрії, і море світла всюди розливається в повітрі. 5. Вода тепла. 6. Мелькає скупана зливою зелень, сивіють величезні, обтяжені росою листки папороті, низом в’ється колюча ожина, зеленими руками сплітаються між собою кущі: і все це разом з клаптями синього неба химерно віддзеркалюється в чистих, уже заспокоєних після дощових озерах, наче проглядає з глибини інший, підводний, казковий світ (За О. Гончаром).

6. Складносурядним є речення...А перше;Б друге;В четверте;Г п’яте;7. Однорідними членами ускладнене речення.А друге;Б третє;В четверте;Г п’яте.

відповідає реченню.


8. Пунктуаційна помилка допущена в реченні...А першому;Б третьому;В четвертому;Г шостому.► Завдання 9-10 мають по п’ять варіантів відповіді, серед якихдва правильні. Потрібно вибрати два правильні варіанти відповіді.9. Речення А безсполучникове складне речення з неоднорідними частинами;Б безсполучникове складне речення з однорідними частинами;В безсполучникове складне речення із смисловими відношеннями послідовності подій, явищ;Г безсполучникове складне речення з пояснювальними смисловими відношеннями;Д безсполучникове складне речення із смисловими відношеннями умови.10. До складнопідрядних з однорідною супідрядністю не належать речення.А Мова — зброя, якою ми служимо народові, що нас породив, вигодував і виховав (М.

Рильський);Б Я ще не знаю, яка на смак Підлість, якого кольору Заздрість, якого виміру Смута, яка засолона

Туга, яка незглибима Любов (І. Драч);В І тут його вразила дивовижна неправдоподібна краса зимової ночі, що легкими хмаринами

напливала на підтемнений місяць, що блакитним снуванням єднала небо з землею, що спалахами вибухала навколо засніжених верб і стогів (М. Стельмах);

Г Стежка тяглась серединою гори, що нависла над чорним бездонним проваллям, до якого ніколи не доходить денне світло (В. Гжицький);

Д Людям потрібне лише те слово художника, яке чарує, яке бентежить, яке здатне сколихнути і серце, і розум (О. Гончар).

► Завдання 11-12 передбачають встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою. Кожна цифра використовується лише один раз.

11. Установіть відповідність між видами односкладних речень.1 Означено- А Втекти б до моря голубого (особове Олесь).2 Неозначено- Б Пшениці колихливий лан. І маків по-особове лотно червоне (Д. Павличко).3 Узагальнено- В Над лиманом білять синім, білять білимособове над лиманом (М. Вішрановський).4 Безособове Г Стоїш високо — не будь гордим, стоїш5 Називне

низько — не гнися (чість).Д Летим. Дивлюся, аж світає (Т. Шевченко).12. Установіть відповідність між відокремленими членами ре1 Означення А Слово, моя ти єдиная зброє, ми не

по-2 Прикладка винні загинуть обоє! (3 Додаток Б У горах Брянський, як командир, зус-4 Обставина трівся з новими труднощами (О. чар).В Поле німує, знесилене літом, спить мертвим сном, руде, обдерте (М. Коцюбинський).Г Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині (М.

Рильський).Д Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера (М. Трублаїні).13. Запишіть речення. Поставте розділові знаки. Накресліть схему. Зробіть повний синтаксичний

розбір речення.Дітям розкіш обляжуть криницю з усіх боків набирають водув пригорщі й смаковито п’ють а понапивавшись пустують бризкають один одному в обличчя

лящать аж поки знову прищухнуть дивлячись як вода в криниці встоюється і сонячне проміння зла-


мане в ній перестане гойдатись (О. Гончар).Оцінювання контрольного тесту


Завдання закритої форми Завдан

нявідкри

тої

3 вибором однієї правильної

відповіді

3 вибором кількох

правильни

На вста-

новлення відповід-

№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Варіант 1 В Г г Б А А Г В Б,

Вг,

д

1-,

2-,

3-

1-,

2-,

3-


Завдання закритої форми Завдан

нявідкри

тої

3 вибором однієї правильної

відповіді

3 вибором кількох

правильни

На вста-

новлення відповід-

№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Варіант 2 В А А В Г Б Б Г А,

ГА,

Г

1-,

2-,

3-

1-,

2-,

3-Кількістьбалів

1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 3 3 6


V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Зробіть повний синтаксичний розбір наведених речень.1. Висока трава починає гнутись-хилитись, поверх неї тільки гарячий вітер гуляє та сонце

розсіва своє пекучо-іскристе проміння (Панас Мирний). 2. Мова народу — кращий, що ніколи не в’яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається за межами історії (К. Ушинський). 3. Сонце вже давно сіло в рожевий туман, який ще довго стояв на обрії, поволі згасаючи і розвіюючись; червоні паруси неба згорталися і спадали слідом за сонцем кудись у чорну прірву (Г. Тютюнник). 4. Шедеври українського мелосу, пов’язаного з козацтвом, набули світового розголосу й давно ввійшли в музичне життя народів богатьох країн (В. Чабаненко).

Урок № 51ПРЯМА І НЕПРЯМА МОВА, ЇЇ ПРИЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНО СМИСЛОВІ

ОСОБЛИВОСТІ.ПРЯМА МОВА І СЛОВА АВТОРА.ІНТОНУВАННЯ РЕЧЕНЬ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ,ДІАЛОГОМ. ЗАМІНА ПРЯМОЇ МОВИ НЕПРЯМОЮМета: повторити й поглибитизнанняучнів про особливостій способи передачі чужого мовлення, про специфіку вживання авторських слів при прямій мові й


у діалозі; навчити бачити суттєві відмінності між прямою та непрямою мовою; розвивати вміння правильно інтонувати речення з прямою мовою, трансформувати речення з прямою мовою; виховувати повагу до рідного слова.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, пам’ятка «Розділові знаки при прямій мові».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньБесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Що таке пряма мова? З якою метою використовують прямумову?2. Чим супроводжується пряма мова?3. Які компоненти наявні в реченнях із прямою мовою?IV. Засвоєння нових знаньНавчальна лекція► Запишіть тези.Під час спілкування часто виникає необхідність передати чиєсь мовлення. Іноді важливо

передати не лише зміст, а й саму форму та інтонацію. Відповідно до цього існує дві форми передачі чужого мовлення: пряма і непряма мова.

Прямою мовою називається чуже мовлення, передане дослівно, із повним збереженням змісту, форми та інтонації.

Пряма мова звичайно супроводжується словами автора, які вказують, кому вона належить. Словами автора найчастіше бувають дієслова подумати, міркувати, мислити, говорити, радити, казати, нагадати, повідомити, зауважити, звернутися, заявити, спитати тощо. Щодо прямої мови вони можуть займати різну позицію: стояти перед прямою мовою, після неї і в середині її.

Непрямою мовою називається чуже мовлення, передане не дослівно, без збереження форми та інтонації, а тільки зі збереженням змісту. Наприклад, пряма мова: «А що, коли я й справді лісова мавка?» — запитала дівчина грайливо (І. Цюпа); непряма мова: Дівчина грайливо запитала, а що, коли вона й справді лісова мавка (За Г. Козачук).

Пряма мова може передавати: висловлювання іншої особи, тобто в прямому розумінні чужі слова; слова самого автору тексту, сказані ним раніше; невисловлені думки.

Речення з прямою мовою звичайно складаються з двох частин, одна з яких вказує на те, кому належить наведене висловлювання (ця частина називається словами автора), а друга є власне пря-мою мовою (За О. Бас-Кононенко та Л. Гнатюк).

Пряма мова завжди вимовляється з такою інтонацією, яка хоч би приблизно відтворювала особливості мовлення того, кому належить висловлювання.

Слова автора перед прямою мовою вимовляються з інтонацією попередження й виразною паузою після них. Після прямої мови слова автора вимовляються з інтонацією, близькою до інтона-ції вставних речень — дещо прискорено і з деяким пониженням голосу. Особливо виразною така інтонація буває тоді, коли слова автора стоять у середині прямої мови (3 підручника).

Робота з пам’яткою► Розгляньте пам’ятку. Розкажіть про особливості вживаннярозділових знаків при прямій мові.РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ1. Якщо пряма мова записується в рядок, без абзацу, то обов’язково береться в лапки.2. Якщо пряма мова починається з абзацу, то перед її почат

відповідний розділовий знак (крапка, знак оклику, знак питання, три крапки). Такий варіант оформлення прямої мови (без лапок) використовується здебільшого при записі діалогічного мовлення.

3. Речення, яке є словами автора, щодо прямої мови може розташовуватись довільно.4. Якщо слова втора стоять після прямої мови, то в кінці прямої мови ставиться знак оклику, знак

питання, три крапки — залежно від інтонаційної будови висловлювання; коли речення за своїм характером вимагає крапки, то замість неї ставиться кома. Після відповідного розділового знака


перед словами автора, які починаються з малої букви, ставиться тире.5. Якщо слова автора містяться в середині прямої мови, тобто розривають її, то діють такі

правила:а) якщо розривається ціле речення, то на місці розриву перед словами автора і після них

ставиться кома й тире; пряма мова продовжується з малої літери;б) коли слова автора розділяють два чи кілька речень прямої мови, то після першої її частини

ставиться кома (або знак оклику, знак питання) і тире, а після слів автора — крапка і тире. Наступне речення прямої мови починається з великої літери;

в) коли слова автора розривають пряму мову там, де мали бути три крапки, то вони зберігаються перед тире. Пряма мова продовжується або з великої, або з малої літери, залежно від того, яка літера була б після крапок без уживання слів автора. У першому випадку після слів автора ставиться крапка й тире, а в другому — кома й тире;

г) коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга — тієї, що після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире; пряма мова продовжується з великої літери.V. Виконання практичних завданьСпостереження над мовним матеріалом

► У кожному реченні визначте місце слів автора. Прочитайте з відповідною інтонацією. Поясніть вживання розділових знаків.

1. «Яка ти розкішна, земле,— думала Маланка.— Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами» (М. Коцюбинський). 2. А голос твій бринить, співа з журбою: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Українка). 3. «Вам не здається,— обізвалась сусідка,— що тепер море як синій птах щастя: занурило голову в блакитний туман і розпустило павиний хвіст під самі скелі, де кожне очко горить синьо-зеленим вогнем» (М. Коцюбинський). 4. «О, це справді була історія! — вигукнув, ударивши обстесаний брус ломакою, дядько Кіндрат.— Не тільки я, Кіндрат Осика, але уся Долина не забуде товариша Гавриша» (Г. Косинка). 5. «Фронтова дружба...— мовив замислено Гавриленко.— Саме вона й зобов’язує мене бути одвертим» (С. До- бровольський). 6. Я сказав йому повчально: «Географію завжди треба, сину, добре знати: вчення — світ, невчення — тьма» (Б. Олійник).

Пунктуаційний практикум► Оформіть належним чином пряму мову й слова автора.1. Товариство кошового На раді прохало Благослови, отамане,Чайки поспускати Та за Тендер погуляти,Турка пошукати.Т. Шевченко2. В’ється вітер, шепче Хвиле! В’ється вітер, шепче Люба! Покохай мене вродлива: смілий,

буйний, вільний я! (О. Олесь).3. Пам’ятаю, казала моя мати Цей світ як маків цвіт. Зранку цвіте, до вечора опаде!

Довженко). 4. Гоби добро мені казала мати і чисту совість не віддай за шмати! (Д. Павличко). 5. Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярослава (О. Гончар). 6. Настя хлюпотіла водою, приспівувала Ой на горі ставочок, на ставочку млиночок, а в млиночку млинарка, мала ж вона три доньки... (П. Загребельний). 7. Бережи і шануй матір, сину проказав тихо, наче прощався з ним навіки. А як виростеш, не кривдь людей (Р. Іваничук). 8. Так далеко? подивувалася Гоксолана. Хіба можна простежити свої корені аж у таку далеч? (П. Загребельний).

Графічний диктант► Складіть речення з прямою мовою за заданими схемами, деА, а — слова автора, П, п — пряма мова.1. «П...— а,— п».2. «П? — а.— П».3. «П», — а.4. А: «П».5. «П,— а: — П».6. «П,— а,— п?»7. А: «П!»8. «П! — а: — П!»


9. «П,— а.— П».Коментоване письмо► Запишіть текст. Визначте речення з прямою та непрямоюмовою. Прокоментуйте написання цих речень, виконайте синтаксичний розбір.Лежав при відчиненім вікні, і зорі заглядали йому в душу.Пригадав собі, як колись дитиною малою питався в мами, що таке зорі? А мати казала йому:

«Зорі — це душі добрих померших людей. Як така душа стане перед Господом Богом, ціла біла і ясна, як сніг, то пан Біг питається її: «Яке маєш бажання?»

«Ніякого,— відповідає душа,— лиш тужу за своїми».І погладить Бог душу по схиленій голові і каже: «Дам тобі свічку таку ясну, що тисячі літ

світить. Як настане вечір погідний, то вийдеш з нею на небо і будеш дивитися в долину, до своїх. Вона тобі всю дорогу від неба аж до землі освітить».

— І виходять душі зі своїми свічками і дивляться на нас. Бачать усе. І як ми за вечерею сидимо, і як балакаємо з собою, як хрестиками уставки до сорочок вишиваємо і як читаємо гарні книжки. І коли в мирі й гаразді говоримо з собою, коли ми добрим словом згадуємо про них, то вони тішаться, і свічки дрижать у їх руках. А як ми не по правді живемо і коли забули про них, то свічки вилітають їм з рук. О, бачиш, як полетіла одна, і друга, і третя, о!..

Лежав при відчиненім вікні, і зорі заглядали йому в душу (Б. Лепкий).Робота з текстом► Прочитайте правила про передачу чужого мовлення за допо

схеми.Другою формою передачі чужого мовлення є непряма мова. Вона, на відміну від прямої мови,

відтворює чуже мовлення не повністю, без збереження його форми, але зі збереженням змісту.За будовою речення з непрямою мовою належать до складнопідрядних речень із підрядними

з’ясувальними. Частини таких речень поєднуються між собою за допомогою сполучників що, ніби, щоб, сполучних слів хто, що, який, чи, де, куди, як та ін.

При використанні непрямої мови замість прямої деякі слова, окремі словоформи чужого мовлення можуть бути випущені, змінені чи замінені іншими (вигуки, звертання, форми наказового способу, особові форми дієслів тощо).

Найчастіше замінюються особові (1-ї і 2-ї особи) та присвійні займенники і форми 1-ї та 2-ї особи дієслів. Це зумовлено тим, що займенники й особові форми дієслова в непрямій мові вжи-ваються з погляду того, хто передає зміст чужого мовлення, а не того, кому воно належить.

Якщо речення прямої мови закінчується знаком оклику чи знаком питання, то в непрямій мові замість цих знаків ставиться крапка (За О. Бас-Кононенко та Л. Гнатюк).

Творча робота► Переробіть речення з прямою мовою в речення з непрямоюмовою.1. Пан наказав убогому: «Нехай твоя дочка із стеблинки льону витче сто ліктів полотна»

(Народна творчість). 2. Кіндрат підвівся і закричав: «Гей-гей! Покажіте дорогу!» (М. Вішрановський).

3. — Ти знову надумав щось? — тихо спитав Степан (Г. Тютюнник). 4. «Мене зовуть Олена Пилипівна»,— сказала вчителька (О. Іваненко). 5. «Леоніде,— Адріана відірвала обличчя від долоні,— а ви читали «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста?» (Р. Іваничук). 6. «Діду, здрастуйте!» — сказав я йому, спинившись (О. Довженко). 7. Пан розсердився: «Я такий розумний, а вона проста собі дівка та мої загадки повідгадувала!» (Народна творчість).

Дослідження-відновлення з елементами реконструювання► Прочитайте текст. Перекажіть, перебудувавши речення (де цеможливо) на речення з прямою мовою.

ЗВІДКИ ПРИХОДЯТЬ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ?За фразеологією можна простежити, які сторони життя і як відтворені у цих згустках розуму, бо

світ фразеологізмів невіддільний від світу речей.Цікаво простежити, які побутові деталі особливо часто включалися до фразеології. Як,

наприклад, у ній представлені лінійні міри, міри довжини? Що виступало замість сучасних міліметрів, сантиметрів, кілограмів? Першими еталонами мір були пальці руки, ноги. І. Я. Франко справедливо відзначив, що колись «мірою майже все було людське тіло». Про невеликі розміри чи


відстані ми говоримо: на волосину, на палець, на ніготь; ні на крок, в кількох кроках.Народний вираз рукою подати вказує на те, що нею міряли віддаль. Колись він означав «віддаль

у довжину руки», а потім взагалі — «близько». Мірами довжини були й частини руки, які зараз сприймаються як застарілі: лікоть (приблизно півметра); вершок (4,4 см) — від горшка два (три) вершка — «про дитину чи людину невисокого зросту»; п’ять (відстань між кінцями розтягнутих великого і вказівного пальців).

З повагою ставилися в давнину до солі. В одному з давньоримських рукописів можна прочитати: є люди, які не шанують золота, але немає людини, яка б не потребувала солі.

Сіль стала мірилом і дружби, і знайомства. Я з ним не один пуд солі з’їв — кажуть про людину, з якою прожили тривалий час і добре її вивчили. Скільки ж треба знати когось, щоб з’їсти з ним не один пуд солі? Пуд — давня міра ваги у східних слов’ян: до запровадження метричних мір він дорівнював близько 16,4 кг. Якщо взяти до уваги твердження фізіологів, що одній людині потрібно 5 кг солі на рік, то неважко встановити що удвох пуд солі подолають десь за півтора року. А за такий час людину можна пізнати (За В. Ужченком).

Складання діалогу► Складіть діалог між ученим та студентом про походження фразеологізмів, використавши текст

попередньої вправи. Розіграйте діалог, дотримуючись відповідної інтонації, етикетних норм і культури мовлення. Запишіть побудований діалог. Прокоментуйте розділові знаки. Зробіть висновки про вживання розділових знаків у діалозі та при прямій мові.

Дослідження-відновлення► Відновіть речення, переставивши їхні частини таким чином, щоб утворилося речення з

непрямою мовою. Поставте необхідні сполучники й сполучні слова.1. Все, все ми віддаємо тобі; промовив він раптом; Батьківщино; дивним голосом; Все! ні до

кого; навіть наші серця (За О. Гончаром). 2. Зустрічає дочка батька; Чого ви плачете? й питається (Народна творчість). 3. Я подумав тоді; так само непомітно; Тіні коротшають; як і людське життя (Г. Тютюнник). 4. Бач; дивується мати; як міцно заснув (Панас Мирний).VI. Підсумок урокуVII. Домашнє завдання► З’ясуйте, як характеризують головну героїню п’єси І. Котля

персонажі. Складіть письмовий опис Наталки, використовуючи різні способи передачі чужого мовлення.

Урок № 52НЕВЛАСНЕ ПРЯМА МОВА. ЗДОГАДАНА ПРЯМА МОВА, НАПІВПРЯМА МОВА.

СИНОНІМІКА І СТИЛІСТИЧНІ СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ПРЯМОЇ МОВИ В ТЕКСТІ,РЕПЛІК У ДІАЛОЗІ І НЕПРЯМІЙ МОВІ. СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

АВТОРСЬКИХ СЛІВ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ. СТИЛІСТИКА РЕЧЕНЬ ІЗ РІЗНИМИ СПОСОБАМИ ВИРАЖЕННЯ ЧУЖОГО МОВЛЕННЯ В ТЕКСТІ

Мета: подати відомості про різновиди прямоїмови; роз

вивати вміння визначати стилістичні особливості невласне прямої мови, що здогадної прямої мови, підрядно-підпорядкованої мови, авторських слів при прямій мові; виховувати любов та повагу до рідної мови.

Тип уроку:урокзасвоєннянових знань.Обладнання: копії текстів.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знаньНавчальна лекція► Прослухайте лекції. На основі отриманих даних заповніть таблицю.

Назва Стисла характеристика

ІлюстраціяНевласне пряма

моваЗдогадана пряма мова

Напівпряма мова


Проміжною ланкою між прямою і непрямою мовою, особливим стилістичним прийомом, що допомагає авторові глибоко розкривати внутрішні почуття героїв, є невласне пряма (вільна непряма) мова. Це своєрідне поєднання непрямої мови з елементами прямої. Як і пряма мова, вона зберігає лексико-фразеологічні, синтаксичні, емоційно-оцінні особливості мови того, хто говорить. Вона не має типізованої синтаксичної форми. У таких випадках автор ніби перевтілюється у своїх героїв, передаючи їхні думки, переживання, використовуючи при цьому ті лексичні, фразеологічні і граматичні засоби, які б використовували його герої у відповідній ситуації. Таке передавання чужої мови є літературним прийомом, за допомогою якого письменник включає специфічне мовлення героїв в авторську розповідь і таким чином характеризує своїх героїв.

Невласне пряма мова може становити окреме самостійне речення чи кілька самостійних речень, які або безпосередньо включені в авторську розповідь, або продовжують один із способів передавання чужого мовлення, чи, йдучи за згадкою предмета, теми чужого мовлення, розвивають цю тему, наприклад: Раз — він уже парубкував modi — йому здалося, що він розв’язав оту життєву загадку. От якби мати вірну дружину, тиху, сумирну, щоб перед нею можна було розкрити своє серце, показати, що там наболіло, запеклося, що труїть чоловіка, щоб вона пожалувала і своїм тихим, приязним словом, мов рукою, зняла всю вагу з серця. Тоді і сухар смачний, тоді і праця неважка! Шматок хліба з водою, аби, серце, з тобою! Відтоді думка про вірну, тиху дружину, скрашала його безталання. Одружиться він, візьме жінку по думці, і горе навіки потоне в хвилях родинного щастя! Аби дівчину нагледіти. І він наглянув дівчину зовсім несподівано (М. Коцюбинський) (К. Шульжук). Від прямої мови — будова речень, інтонування, ритмомелодика, експресія; від непрямої — виклад від автора і тісний зв’язок з авторською манерою оповіді. Невласне пряма мова характерна лише для художнього стилю, де, як зазначає академік JI. Булаховський, «виступає і в поезії і в прозі як прекрасний вид передачі голосів, що їм, за авторовим задумом, треба звучати стримано, приглушено, нещиро, іноді — залишатися тільки «внутрішніми» голосами, вираженням роздумів, загнаних у себе почувань тощо» (О. Пономарів).

Напівпрямою мовою вважають чужу мову, що вводиться до авторської мови без зазначення її прямої цитації, однак із посиланням на мовця та відтворення її стилю. У напівпрямій часто використовуються форми розмовної мови, вставні слова й конструкції, модальні слова тощо для надання викладові невимушеності, для створення колориту розмовності, наприклад: Петро Птаха хвалився, що цього літа пускав ніби поїзди з німцями під укіс, будучи бойовиком у групі самого Котовського! (Ю. Смо- лич). Напівпряма мова в художніх творах нерідко переходить у невласне пряму мову (За К. Шульжуком). Уживаються такі конструкції в усному спілкуванні, але можуть бути використані й у художніх текстах для надання викладові невимушеності, для створення колориту розмовності.

Для розмовного мовлення характерні й такі форми, як здогадна пряма мова та напівпряма мова. Здогадна пряма мова — це не висловлена якоюсь особою мова, а приписувана їй на основі вдачі, поглядів, поведінки. Висновок здогаду про висловлення певної думки створюється введенням у текст частики мовляв (застарілий варіант мов): «Він з усмішечкою витягнув з кишені перев’язану мотузочком пачку грошей, підкинув її вгору, зловив і на мигах проказав: бери, мовляв» (М. Стельмах).

Різновиди прямої й непрямої мови в поєднанні з авторським контекстом є синтаксичними синонімами з відмінними стилістичними та емоційно-експресивними відтінками (О. Пономарів).IV. Закріплення вивченого матеріалу.Виконання системи вправРозподільчий диктант► Випишіть окремо речення з невласне прямою мовою, напів- прямою та здогадною прямою

мовою. Визначте, які стилі репрезентують наведені речення. З’ясуйте особливості мовного використання невласне прямої, напівпрямої, здогадної прямої мови.

1. А генерал тим часом не сидить, зложивши руки, не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию: «Ори, мов, вельможний пане!» (Панас Мирний). 2. Підвела очі: горять радощами, як золоті темні ночі зорі. Розповідала: зараз оце вона з театру. Там були з столиці гості, що наїхали до пані. Після спектаклю всі товпились коло неї, вітали її, руки стискували. І всі в одно впевняли, що у неї — талант (С. Васильченко). 3. А деякі [жаби] позлазили на нього та ще і сміються звідтіля: — Не боїмось, мов, короля! (Л. Глібов). 4. Григорієві серце стискалось. Хотілось


йому сказати цій матері, що немає вже того тихого краю, України тієї, ясної, сонячної (І. Багряний).5. І весною, прокинувшись уранці, коли весь світ за вікном ще

одному через вулицю, даючи знати, що я, мовляв, уже встав, що мені хочеться брикатися, що тобі теж хочеться, що ми зараз зійдемося і помчимо, не оглядаючись, до самої Ворскли, і хай шукають нас матері хоч цілий день (За О. Гончаром). 6. З кожним таким помахом робився дедалі злішим. На себе. Передовсім на себе. А на! А ось тобі. Ось! Падай викоріненою жертвою. Падай. Бо дурень. Бо його життя так нічого й не навчило. Нічого (Б. Тимошенко).

Дослідження-трансформація► Прочитайте. Визначте речення з прямою, невласне прямою, напіврямою, здогадуванню

прямою мовою. Перебудуйте текст, замінивши пряму мову на напівпряму, здогадну пряму або невласне пряму. І навпаки — напівпряму, здогадну пряму та невласну пряму замініть прямою. Як при цьому змінився текст?

— Чекай же,— каже він далі.— Хоч хочеш стати до боротьби з потужним ворогом — з убожеством та темнотою? Добре. А чи маєш ти сили до тої боротьби — ти, слабосила жінко? А глянь-но, панно, у своє життя минуле, що ти звідти винесла? Ану, подивись!..

Ах, те життя... Безжурне, у достатках, у розкошах — воно тільки розпестило її, ослабило волю... Звідтіль винесла вона саму незаразність, непрактичність... Ні, те життя нічого більше не дало, не в ньому шукати джерела сили...

— Із такими засобами ти гадаєш боротися? — шепотить Хо. — А чи відаєш ти, нерозумна дівчина, що від тебе відкаснеться родина, скоро ти підеш наперекір їй, що всі, з ким ти жила досі, закаляють тебе болотом яко зрадницю їх кастових традицій? І до кого ти звернешся, коли, зламана боротьбою, запрагнеш потіхи, спокою? Хто підтримає тебе, розбиту, зневірену?

Боже! Усе проти неї: і люди, і становище, і жінки, і убожество... Усе наче змовилося, щоб кинути її в огонь, обсмалити їй крила, коли вона рветься лиш до світла. І Ярина бачить уже свої білі, випещені руки худими, чорними від праці, бачить красу свою змарнілу, зів’ялу, чує в грудях хоре, розбите серце, а за плечима смерть... Смерть... не нажившись, не зазнавши щастя, не зробивши діла... Брр!..

— Ех, залишити б краще всі сі мрії,— спокушає Хо,— та взяти від життя все, що воно може дати для особистого щастя, скористатися з молодощів, бо, як кажуть: «не вернеться весна...» А що там хтось стогне, хтось пропадає — заплющити очі, затулити вуха, як робить більшість,— і моя хата скраю...

Боже, яка мука стояти отак на роздоріжжі й не знати, кудою йти!.. Що робити, що чинити?.. Боже!..— Ярина з розпукою заламує руки і впадає в тяжку задуму.

Ось, волочучи кайдани, покволом, віками цілими проходять люди, забиті, залякані люди, і не насмілюються звести очі на Хо, глянути страхові в вічі... Хо знає, що тільки одиниці зважуються на се, а зважившись, знаходять силу розбити кайдани... Ой, коли б хоч одиниць тих було більше, може не довелось б старому мордуватись отак, блукаючи по світах, може б, зложив він свої кістки в домовину, бо вже ті кістки давно просяться на спочинок... Ех, коли б... (М. Коцюбинський).

Творче моделювання► Завершіть речення, доповнивши їх прямою мовою або сло

розділові знаки, поясніть їхнє вживання.1. ...? — поцікавилася дівчина, закриваючи книгу. 2. Хлопчик почервонів і пробурмотів: .... 3.

Шановні колеги! .... 4. Вчитель заперечно похитав головою: ...! 5. ...: Вивчення мов світу — це та-кож всесвітня історія думок і почуттів людства. 6. Перепрошую, панове, але я б хотів додати ще кілька слів,— ....

Стилістичний експеримент► Доберіть до поданих речень синонімічні конструкції. Уста

авторської передачі чужого мовлення.Зразок. 1. Природа, як сказав Григорій Сковорода,— всьому початкова причина і рушійна сила.

2. «Природа,— казав Григорій Сковорода,— всьому початкова причина і рушійна сила».3. Григорій Сковорода вважав природу початковою причиною всьому і рушійною силою.1. Високу віру й високі думки висловлював в україномовних перекладах П. Куліш, який

проголошував: «Спасіння нашого краю — в нашій мові». 2. Мова виступає неодмінним складником національної свідомості. Іван Франко писав про «тайники зв’язку людської психіки з тими нібито


конвенціональними, дивно органічними системами звуків, що називаємо рідною мовою». 3. А оскільки, за словами О. Потебні, кожна народність тримається на вродженому, стихійному націоналізмі, то тільки в своїй мові народність виявляє себе найповніше. 4. Жоден народ, зауважував О. Потебня, добровільно не відмовляється від своєї мови (За С. Ермоленко). 5. У праці «Про вплив різного характеру мов на літературу і духовний розвиток» В. фон Гумбольдт наголошував, що «різні мови є для націй органами їх оригінального мислення і сприйняття». 6. Інші складники поняття «рідна мова» І. Огієнко визначав так: «Рідна мова — то мова наших батьків і мова народу, до якого належимо» (За Ф. Бацевичем).

Зоро-слуховий диктант► Визначте в поезіях особливості передачі чужого мовлення. Охарактеризуйте їх, укажіть

стилістичні функції. Поясніть розділові знаки.ХМІЛЬ НА ДУБІДовивись якось Хміль аж до верхів’я Дуба І, зиркнувши на світ з такої висоти,Надувся вельми, закопилив губу Та й став ректи:— Хвала мені!Тепер я вже при чині —Не те, що вивсь раніше по тичині.Тепер я на такій височині,Що неможливо вже не заздрити мені.— Мовчав би ти, базікало ледаче,Ціна твоєму росту — гріш.Куди б не вибравсь ти, одначе Нікчемою зоставсь, як був раніш.Який би виріс ти, охота подивитись,Коли б не мав по чому витись?Це, певне, Дуб сказав. А жаль,Я б ці слова поставив за мораль.В. СимоненкоЗАПИТАЙСпитати хочу я в калини,Чи є ще краща десь країна?— Найкраща в світі та місцина,Де народилась ти, дитино.Спитати в соловейка треба,Чи чув гарнішу пісню з неба?— Я чув, та хочу вам сказати,Це пісня, що співала мати.Спитати в зіроньки готова,Чи є десь наймиліша мова?— Твоя миліша мова, знай,І нею завжди розмовляй.JI. ЛюбарськаV. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Напишіть твір-розповідь, послуговуючись експресією невласне прямої, здогадної прямої та

напівпрямої мови.Урок № 53 УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 16. НАПИСАННЯ ДІЛОВИХ

ДОКУМЕНТІВ РІЗНИХ ЖАНРІВ: ДОВІРЕНІСТЬМета: навчити правильно складати довіреність, ознайомити з реквізитами цього документа; удосконалювати культуру офіційно-ділового спілкування;

виховувати чесність, порядність.Тип уроку:урокрозвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, таблиця «Класифікація документів», таблиця «Види довіреностей»,

формуляри довіреностей.ХІД УРОКУ


I. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньБесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Сформулюйте всі відомі вам визначення документа. Обґрун2. Яке значення мають документи?3. Назвіть найдавніші документи України. Що собою вони ста4. У який період документи стають власне українськими за похо5. Охарактеризуйте документи часів козаччини.6. Назвіть стійкі словосполучення, які потрібно вживати в мові ділових паперів.7. Поміркуйте, які речення (за будовою) мають домінувати при оформленні ділових паперів.IV. Засвоєння нових знаньДослідження-характеристика► Охарактеризуйте наведені документи за різними ознаками. Визначте серед них особисті

документи.Заява, інструкція, витяг з протоколу, трудова угода, службовий лист, телеграма, довідка,

автобіографія, резюме, пояснювальназаписка, договір, доручення, звіт, протокол, рецензія, характеристика, анотація.Робота з таблицею► Розгляньте таблицю «Класифікація документів». Побудуйте розповідь про види ділових

документів.Класифікація документів

Ознаки поділу

Види й коротка характеристика

За наймену-ванням

Заяви, листи, телеграми, довідки, інструкції, протоколи тощо

За походженням

Службові (офіційні) й особисті

За місцем виникнення

Внутрішні (ті, які мають чинність лише всередині тієї організації, установи чи підприємства, де їх складено), зовнішні (є результатом спілкування установи з іншими За

призначеннямОрганізаційні, обліково-фінансові,

господарсько- договірні, інформаційні, За

напрямкомВхідні (які надходять до установи), вихідні

(які надсилають іншій юридичній чи фізичній За формою Стандартні (типові) й індивідуальні

(нестандартні)За терміном виконання

Звичайні безстрокові, термінові (для них установлено строк виконання або вони є терміновими за способом відправлення: телеграма, телефонограма) й дуже термінові За

ступенем гласності

Загальні, таємні (мають угорі праворуч позначку «Таємно». Розголошення змісту такого документа веде до кримінальної відповідальності), для службового користування (ДСК — мають гриф За

стадіями створення

Оригінали (перший і єдиний примірник документа. Він має підпис керівника установи й завірений штампом і печаткою), копії (точне знакове відтворення змісту оригіналу)За

складністюПрості (односкладові) і складні

За термінами

Постійного, тривалого (понад 10 років) і тимчасового (до 10 років) зберігання

За технікою

Рукописні й відтворені механічним способом

Навчальна лекція


► Запишіть основні положення лекції у вигляді тез.Особисті офіційні документи — це документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої

пропозиції, прохання, скарги, передають повноваження іншій особі щодо отримання документів, грошей, товарів тощо, закріплюються свої права перед державою, установами (підприємствами), іншими особами.

Довіреність — це документ, за яким організація чи окрема особа надає право іншій особі від її імені здійснювати якісь дії.

Група Призначення1.

Офіційні:а) разові

На виконання одноразової дії (найчастіше — це отримання товарно-матеріальних цінностей)

б) спеціальні

Надає повноваження службовій особі на здійснення однотипних вчинків: на представництво в органах суду, на здійснення транспортних, господарських і банківських

в) загальні

Надає право здійснення операцій, пов’язаних з управлінням майном

2. Особисті

Надання повноважень однієї особи іншій (право на одержання заробітної плати, поштового переказу і т. ін.)

Офіційні довіреності оформляє установа, організація, підприємство.Реквізити:1. Назва підприємства (організації), яка видає довіреність (позна

проставленому штампі зліва вгорі аркуша).2. Назва виду документа (довіреність).3. Номер, дата, місце видачі.4. Посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, якій видається довіреність.5. Назва підприємства (організації), від якої повинні бути одер6. Номер і дата видачі супровідного документа (наряду, розна7. Термін дії доручення.8. Зразок підпису особи, якій видано довіреність.9. Назва документа, що посвідчує особу, якій видано довіреність одержувача цінностей (паспорт,

посвідчення).10. Підписи службових осіб, які видали довіреність.11. Печатка підприємства (організації), що видала довіреність. Для виконання представницьких

функцій надаються такіправа: отримувати документи, подавати заяви, вести справи в усіх судових, арбітражних та

адміністративних установах з усіма правами, що надані законом позивачеві, відповідачеві і третім особам; укладати всі дозволені законом угоди, одержувати належне довірителю майно, розписуватися й здійснювати всі інші законні дії, пов’язані з виконанням цієї довіреності.

Повноваження з цієї довіреності не можуть бути передані іншим особам. Якщо термін повноваження довіреності не зазначається, довіреність діє упродовж року з дня її підписання. Неда- тована довіреність не має юридичної сили.

Особиста довіреність складається окремими особами.Обов’язкові реквізити:назва виду документа (довіреність);прізвище, ім’я, по батькові особи, що видала довіреність; прізвище, ім’я, по батькові особи, що їй

видана довіреність (довіреної особи);термін дії документа;дата складання, підпис особи і довірителя; засвідчення підпису організацією, де працює,

навчається тощо довіритель (За С.П. Бибик та Г.М. Сютою).V. Закріплення вивченого матеріалуДослідження-аналіз► Розгляньте довіреності. Визначте, яка з них є офіційною, а яка — особистою.Довіреність № 1


ДОВІРЕНІСТЬ м. Київ, сьоме лютого дві тисячі четвертого року Я, Онищук Олександр Павлович, адреса: м. Київ, вул. Грушев- ського, 27, кв. 4, доручаю громадянці Кирилюк Ніні Степанівні, що мешкає в м. Луцьку по вул. Миру, 14, кв. 8, продати будинок, який є моєю власністю, у с. Боровичі Волинської області, по вул. Лісовій під номером 122 за ціну і на умовах, які будуть доцільні на її розсуд, одержати всі необхідні довідки і документи, подавати від мого імені заяви, підписати договір про купівлю- продаж, одержати належні за проданий будинок гроші, розписатися за мене і виконувати всі дії, пов’язані з виконанням цієї довіреності.

2004 р. ця довіреність засвідчена мною, Павлишиним Г.Т., секретарем виконкому Волинської міської ради народних депутатів.

Довіреність підписано гр. Онищуком Олександром Павловичем у моїй присутності, особа його встановлена, дієздатність перевірена.

Гербова печатка виконкомуСекретар (підпис)Зареєстровано в реєстрі за № 2718/4Сплачено державного мита)___________П.Л. Іваненко Довіреність № 2Я, Григоренко Іван Кирилович, доручаю Близнюк Тамарі Степанівні (паспортні дані) одержати в

касира управління належну мені зарплату за травень 2004 р.Довіреність дійсна до 2 жовтня 2004 року.06.05.2004 р. Григоренко Підпис інженера

Григоренка І. К. засвідчую:Начальник управління виробничо-технологічної комплектації (підпис

П. М.Петренко06.05.2004 р.Написання довіреності► Заповніть формуляр довіреності.

ДОВІРЕНІСТЬМісто__________________ ____________________________(дата літерами)Видана______________________________________________(зазначити прізвище, ім’я, по батькові громадянина,його адресу, посаду) у тому, що йому доручається представляти інтереси(назва підприємства, організації) в державних, кооперативних і громадських установах з усіх

питань, пов’язаних з_____________________________________(зазначити питання, з якого здійснюється представництво)

Робота в групах► Запишіть довіреності за однією із запропонованих ситуацій. Зазначте вид складеної

довіреності.Ситуація М 1Ви доручаєте своїй сестрі отримати вашу премію, оскільки ви наразі знаходитесь у відрядженні

за кордоном.Ситуація № 2Ви доручаєте подрузі продати ваш будинок.VI. Підсумок уроку► Розгадайте кросворд. Якщо кросворд розгадано правильно, то по вертикалі у виділених

клітинках має бути назва поняття, що означає організацію роботи з документами та діяльність щодо створення документів.

1. Матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, оформлений у заведеному порядку і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу. 2. Позначка, зроблена службовою особою на документі, що надає йому юридичної сили. 3. Стандартна форма документа, що заповнюється окремо конкретними даними. 4. Напис службової особи на документі, що становить собою коротке рішення з приводу викладених у цьому документі питань. 5. Необхідний елемент документа. 6. Точне відтворення оригіналу. 7. Другий примірник документа, виданий у зв’язку з втратою оригіналу. 8. Точна вказівка місця проживання чи перебування кого-небудь або місцезнаходження чого-небудь, складена за певною формою. 9. Основний реквізит


документа. 10. Відтворення частини документа. 11. Сукупність реквізитів, розташованих у певній послідовності на бланку.

Ключ: Документ, віза, бланк, резолюція, реквізит, копія, дублікат, адреса, текст, витяг, формуляр.VII. Домашнє завдання► Написати довіреність.Урок № 54 ЦИТУВАННЯМета: повторити й поглибити знання учнів про цитатуяк спосіб передачі чужого мовлення; вдосконалювати вміння знаходити цитати у

висловлюваннях, правильно й доцільно добирати й використовувати цитати у власному мовленні; за допомогою дидактичного матеріалу виховувати любов та повагу до української літератури, патріотизм.

Тип уроку:урокзасвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Розділові знаки при цитатах». ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Засвоєння нових знаньКоментар учителяЦитата (лат. citare — приводити, викликати, проголошувати) — дослівний уривок з якогось

твору, що наводиться іншим автором для підтвердження чи пояснення своєї думки.Цитати вводять у текст для підтвердження думки автора авторитетним джерелом. Цитати є

різновидом чужого мовлення.За структурою цитата може становити собою і одне речення (просте чи складне), і сполучення

речень, і частину якогось одного речення, навіть окремого словосполучення чи слова, що є клю-човим для певного тексту (За К. Шульжуком).

Робота з таблицею► Розгляньте таблицю. Сформулюйте правила вживання розділових знаків при цитатах.Розділові знаки при цитатах

Спосіб уведення

Оформлення на письмі

Приклад

У вигляді прямої мови із словами автора

Так само, як і при прямій мові

Звертаючись до рідного народу, Рильський пише: «Сяючи у темряви негоди неугасимым огняним стовпом, мені ти грієш серце, мій

Спосіб уведення

Оформлення на письмі

Приклад

Цитата як складова частина авторського речення

Так само, як і при непрямій мові. Цитата береться в лапки й починається з

Слово для Лесі Українки — це «гострий, безжалісний меч, той, що здійма вражі голови з плеч...» (П. Тичина).


Віршовацитата

Якщо записана у вигляді строфи, то в лапки не береться

Можна стверджувати, що запи- тальність — одна із форм духовного існування ліричного героя Л. Талалая. Він постійно ставить ...вічні питання до білого світу: // Для чого це небо у тихім Дніпрі, // Епіграф В лапки

не береться. Вказівка на джерело пишеться під епі-графом справа, і крапка після неї не ставиться

Поезія є те, що дозволяє виразити — за допомогою мови, яка здобула свій правічний ритм,— таємний зміст різноликого буття; і тим самим вона дарує нашому марному буттю справжність, і тому ідеал будь-якої духовної

IV. Закріплення вивченого матеріалуСпостереження над мовним матеріалом► Прочитайте уважно текст. Перекажіть його, вживаючи цитати.

ШЕВЧЕНКО ВЧОРА, НИНІ, ЗАВЖДИСьогодні багато хто з нас звертається до Шевченка в сум’ятті свого духу. Як великий поет,

Шевченко — поет могутніх дисонансів, які гармонізуються в його уявленні про людину, у його ідеалі людини.

І домінанта цього ідеалу людини — добро, здатність творити добро. У Шевченка є щось від Кантівського розуміння добра як «найвищого блага». Світова антитеза добра і зла — головна в його творчості. Раз у раз питається він самого себе: «Перелічу і дні, і літа. Кого я, де, коли любив? Кому яке добро зробив?» Як найгірший присуд світові звучить у Шевченка таке: «Нема добра творящого, нема ні одного!» Але є ще надія: «А може, ще добро побачу», «Є віра в світову благодать: діла добрих обновляться, діла злих загинуть».

Як на мене, і це Шевченків заповіт нам, може, один із найбільших його заповітів нам, на нашій окраденій землі, яку можуть порятувати не ненависники, не ганьбисти, а тільки «доброзиж- дущі». Задумаймося над цим Шевченковим благословенням на доброзиждення (За І. Цюпою).

Пунктуаційний та орфографічний практикум► Проаналізуйте різні випадки цитування (цитати виділено кур

розділові знаки при цитатах.Вставте, де потрібно, пропущенні букви, розкрийте дужки.1. Гончар мав усі підстави сказати без пер..більшен..я, щоШевченко й Франко — це справді ті два могутніх крила, які винесли українське слово, українську

культуру на простори світові (Д. Павличко). 2. Остав Вишня писав Т.Г. Шевченко! Досить було однієї людини, щоб ..рятувати цілий народ, цілу націю (3 підручника). 3. В одному з ран..іх віршів Тарас Шевченко писав ...Тебе люди поважають,—

Добрий голос маєш;Співай же їм, мій голубе...Утни, батьку, щоб нехотя На ввесь світ почули...З таким захопленням Великий (К,к)обзар відгукнувся про Григорія Федоровича (К,к)вітку-

(0,о)снов’яненка — засновника нової української прози (Б. Степанишин). 4. Нехай кожен з нас закликав К. Станіславський у дні першої української декади в Москві 1936 року (Д,д)опомагає один одному пізнавати душу народу кожної національності. 5. Поема «Наймичка» (М,м)усить уважи-тися за найкращ.м доказ великої ген..альності Шевченка такий висновок робить І. Франко (О. Білецький, О. Дейч). 6. Емоційне звуча..ня вірша «І все-таки до тебе думка лине» значно підви-щують афористичні вирази Сором сліз, що л.мться від безсил..я, Що сльози там, де навіть крові мало7\ (А. Каспарук). 7. Лише недосягнуте для мене має сенс (С,стверджував він [В. Земляк], тому жив нетерпеливо і жадібно (М. Жулинський).

Практикум із редагування► Виправте помилки в оформленні цитат.1. Облетівши землю в кораблі-супутнику, я побачив, яка прекрасна наша планета. Люди, будемо


ж берегти і помножувати цю красу, а не руйнувати її! — ці слова першого у світі космонавта могли б стати епіграфом сучасного мистецтва (О. Гончар). 2. «Лиш праця»,— підкреслював Іван Франко,— «світ таким, як є зробила» (3 посібника). 3. Після прочитання повісті «Рідна сторона»

Михайло Стельмах писав: на мене повіяло зеленим пахучим шумом Полісся і свіжістю молодого таланту (М. Жулинськиії).

Комунікативно-творчий практикум► Прочитайте висловлювання, уведіть їх у речення як цитати.Усно складіть твір-роздум за темою: «Україна для Тараса Шевченка».1. Нема на світі України, немає другого Дніпра. 2. У чужому краю не шукайте, не питайте того,

що немає і на небі, а не тілько на чужому полі. 3. Серед степу широкого, На Вкраїні милій.4. І згадую Україну, І згадать боюся. І там степи, і тут степи, Та тут не такії. Руді-руді, аж червоні.

А там голубії (3 me. Т. Шевченка). 5. Тарас Шевченко немало зазнав лиха за неї, але любов до матері України горіла в його серці невгасимим вогнем (П. Панч). 6. У 1845 р. поет видав на власні кошти «Живописну Україну» — серію картин, де відображено історичні місця України, її побут і природу (3 довідника). 7. У «Кобзарі» поет виповів передусім себе, свою особистість, від першого й до останнього рядка книга наповнена індивідуальним чуттям автора (О. Гончар).

8. Характерно, що жодного разу поет не вживає епітета «вольна» до «Україна». Об’єктивно сучасна поетові Україна лишається світом неволі, нашою, але не своєю землею (А. Мойсієнко). 9. ... і перед нашим духовним оком уся Україна, огріта великою любов’ю поета (І. Франко).V. Підсумок урокуБесіда з учнями► Розкажіть про способи введення цитат у текст та про особли

при цитатах.VI. Домашнє завдання► Використовуючи наведені афоризми та прислів’я як цитати,напишіть твір-роздум за темою: «Чи існує справжня дружба?».Доберіть до власного твору епіграф.1. Справжній друг пізнається в нещасті (Езоті). 2. Похибки друзів ми повинні вміти виправляти

або зносити, коли вони несерйозні (Г. Сковорода). 3. Корисних друзів є три й шкідливих — три. Корисні друзі — це друг відвертий, друг щирий і друг, який уміє слухати. Шкідливі друзі — це друг лицемірний, друг облесливий і друг, який багато говорить (Конфуцій). 4. Про друзів слід пам’ятати не тільки, коли вони з тобою, а й тоді, коли їх нема біля тебе (Фалес Мілетський).

ТЕКСТ. СИНТАКСИС І СТИЛІСТИКА ТЕКСТУУрок № 55ОСНОВНІ ОЗНАКИ ТЕКСТУ. КЛАСИФІКАЦІЯ ТЕКСТІВ ЗА СФЕРОЮ

ВИКОРИСТАННЯ, МЕТОЮ, СТРУКТУРНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ. ЗМІСТ І БУДОВА ТЕКСТУ.

СКЛАДНЕ СИНТАКСИЧНЕ ЦІЛЕ (НАДФРАЗНА ЄДНІСТЬ)ЯК СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА ОДИНИЦЯ ТЕКСТУ.АБЗАЦ ЯК КОМПОЗИЦІЙНО-СТИЛІСТИЧНА ОДИНИЦЯ ТЕКСТУ. СУРЯДНІ І

ПІДРЯДНІ СПОЛУЧНИКИ ЯК ЗАСОБИ ЗВ’ЯЗКУ В ТЕКСТІМета: повторити йпоглибитизнанняучнівпроосновніознаки текстів, класифікацію текстів, будову текстів; розширити відомості одинадцятикласників про

складне синтаксичне ціле як семантико-синтаксичну одиницю тексту; формувати вміння виділяти в тексті складне синтаксичне ціле, визначати способи зв’язку речень у тексті, переробляти тексти відповідно до певних вимог; виховувати культуру мовлення, прищеплювати негативне ставлення до словесної брутальності.

Тип уроку:урокзасвоєння новихзнань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Класифікація текстів», таблиця «ССЦ та абзац», схема

«Ознаки тексту», речення для гри «Пила», тлумачні словники української мови, словники лінгвістичних термінів, мовознавчі довідники.

ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньРобота з довідковою літературою► Випишіть і порівняйте визначення тексту, подані в різних лексикографічних джерелах.

Зверніть увагу на ознаки, специфіку дефініцій.Дослідження-аналіз► Прочитайте речення. Поміркуйте, чи можна таку тематичну добірку вважати текстом. Свою

думку обґрунтуйте. Порівняйте свої висновки зі схемою «Ознаки тексту».1. Засновник Інституту квантової генетики, біолог Петро Гар- няєв з’ясував, що деякі слова

можуть бути страшнішими за вибухівку: вони просто «вибухають» у генетичному апараті людини, спотворюючи її спадкові програми, викликаючи мутації — під час відбірної лайки хромосоми просто рвуться (За С. Бойком). 2. Матюки, абревіатури, різні словесні кентаври — це мовні тромби, які призводять до загальнонаціонального паралічу (П. Мовчан). 3. Бо чим серце наповнене, те говорять уста (Біблія). 4. Лайка є згубною не тільки для фізичного здоров’я, але й для духовного — вона виснажує запас позитивної енергетики, який має людина і з якого бере сили в процесі своєї життєдіяльності (3 посібника). 4. Турецький мандрівник Елія Челебі, який на початку другої половини XVIII століття побував в Україні, згодом писав, що українська мова всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська, проте у цій «всеосяжній» мові йому вдалося знайти й записати аж чотири (!) лайливі вирази: дідько; свиня; чорт; щезни, собако! Ці ж слова в основному фігурують і в знаменитому листі запорожців до турецького султана Ахмета III (К. Р ад евич-Винницький).

Ознаки тексту


Опрацювання таблиці► Розгляньте таблицю. На її основі підготуйте лінгвістичне повідомлення про типи текстів.Класифікація текстів

Критерій класифікації

Тип тексту

Форма вираженняУснийПисьмовийНелінійний (гіпертекст)

Характер відображення дійсності

ХудожнійНехудожній

Комунікативна метаРозповідьОписРоздум (міркування)

Сфера використання Різні жанри та стилі (побутова, публіцистична, науково-популярна

Колективна робота з текстом ► Прочитайте. Визначте тему й основну думку тесту, доберіть заголовок. Охарактеризуйте текст за поданими в таблиці «Класифікація текстів» параметрами. Поділіть його на надфразні єдності. Зробіть висновок, чи можна надфразну єдність ототожнювати з абзацом.

Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині, розуміли люди ще в сиву давнину. У Вавилоні був такий звичай — недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив. Такий звичай побутував і в ассірійців, і в єгиптян. Звичай чинити добро безкорисливо.

Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружувався, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Уже давно немає тих, хто саджав ці дерева, а дерева, посаджені в XVII столітті, плодоносять і радують людей ще й сьогодні.

Невже така нездоланна межа між близькими і далекими? Коли вдуматися — кожен «чужий» та «далекий» для когось близький, рідний. І цим «кимось» могли б бути ми з вами, якби народилися під іншим дахом. Учені зробили цікаві підрахунки. Якщо розглядати генеалогію, то в якомусь енному поколінні ми всі — родичі.

У психологів є термін «емпатія». Так називається здатність співпереживати, відчувати себе на місці іншого.

Що тонша духовна організація, то вищий інтелект людини, більше характерна їй ця риса (За О. Горбоеським).

► Поміркуйте, за якими ознаками можна визначити, що перед нами текст? За потреби скористайтеся схемою «Ознаки тексту».

► Стисло перекажіть текст, доповнюючи його власними міркузвичаї народів світу.IV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу в процесі виконання практичних завданьНавчальна лекціяУпродовж тривалого часу речення вважали найбільшою синтаксичною одиницею. Однак у

мовленні речення, хоч і виражають певний зміст, є лише елементами складніших утворень — абзацу, тексту. Тому рівень тексту вважають найвищим ярусом синтаксису і всієї мовної системи.

Текст (лат. textum — зв’язок, поєднання, тканина) — об’єднаний за змістом і граматично писемний чи усний мовленнєвий масив, основними властивостями якого є зв’язність і цілісність.

Складне синтаксичне ціле (надфразна єдність) — одиниця більша, ніж речення. Це відрізок мовлення з двох і більше речень, об’єднаних спільністю теми в композиційно-синтаксичну кон-струкцію.

Речення, які належать до складного синтаксичного цілого, різні за своєю структурою і самостійні, вільно поєднуються одне з одним передусім змістом. Зв’язки між такими реченнями називають міжфразовими. Вони здійснюються за допомогою лексичної послідовності, а також спеціальних синтаксичних засобів.

Складному синтаксичному цілому властива єдність думки, вислову, теми, суб’єктивно-модального забарвлення. В одному складному синтаксичному цілому поєднуються речення з

І семестр. Текст. Синтаксис і стилістика тексту 349

відносною завершеністю теми (мікротеми), семантичним і синтаксичним зв’язком компонентів. У ньому виділяється зачин (початок думки, теми — перше речення), середня частина (розвиток, виклад теми) і кінцівка, що становить підсумок усього вислову (теми).

Складне синтаксичне ціле не можна ототожнювати з абзацом. Абзац — це частина тексту між двома відступами. Абзац не має особливого синтаксичного оформлення й може складатися з одного речення (За К. Шульжуком).

У надфразній єдності можна виділити дві частини: одна з них подібна до підмета і логічного суб’єкта (це текстовий суб’єкт), а друга — до присудка і логічного предиката (це текстовий пред-икат). Текстовий суб’єкт означає те, про що говориться в тексті. Текстовий предикат — це те, що говориться в тексті про текстовий


Зв’язок першого речення з будь-яким із наступних є послідовним, або ланцюговим, тому що певний елемент першого речення стає вихідним пунктом у наступних. А зв’язок між другим, третім, четвертим реченням є паралельним, оскільки вони рівнозначні стосовно першого, яке вони конкретизують. Аналогом ланцюгового і паралельного зв’язку є відповідно підрядний і сурядний зв’язки на інших синтаксичних рівнях (3 підручника).

Робота з текстом► Прочитайте. Доведіть, що подане висловлювання є текстом. Визначте стиль і тип мовлення та

вкажіть, як це впливає на будову тексту. Назвіть текстовий суб’єкт і текстовий предикат першого абзацу. Які види зв’язків, які використані в тексті? Поміркуйте, чи завжди збігаються мікротема й абзац? Яків Гніздовський є одним із найвідоміших графіків і малярів США українського походження. Народився 27 січня 1915 року в селі Пилипчому Борщівського повіту на Тернопільщині. Мистецьку освіту здобув у Варшавській Академії красних мистецтв та Хорватській Академії мистецтв у Загребі. Подальша його творчість пов’язана з Мюнхеном. Там оформив багато україномовних книг і журналів та змалював кілька картин на побутові теми. 1949 року Гніздовський емігрував до США.

Темами для своїх малярських творів Гніздовський обирав пейзажі, натюрморти, а також анімалістику (зображення тварин і птахів). Проте розв’язував ці теми дуже глибоко, на філософ-ському рівні. Він знаходив у довкіллі все досконале, гармонійне, неначе для того, щоб підвести глядача до думки, що Бог створив світ і все в ньому прекрасним. Твори Гніздовського мають най- відоміші музеї світу й багато приватних збирачів. Є його твори

суб’єкт (конкретизується думка, виражена суб’єктом). Графічно зв’язки між реченнями в тексті відображаються так:


і в Білому дому — резиденції Президента США. Помер митець 8 листопада 1985 року в Нью-Йорку, його прах знаходиться в соборі св. Івана Богослова (За Д. Степовиком).

Робота з таблицею► Розгляньте таблицю. Розкажіть, чим абзац відрізняється від складного синтаксичного цілого.

Характеристика

Складне синтаксичне ціле

Абзац

Формальні показники —

Наявність відступів між різними абзацами

Часткасуб’єктивності

й об’єктивності

Семантико-структурна побудова тексту залишається незмінною

Абзац пов’язаний з авторським заду-мом, намірами автора (один і той же текст можна по-різному поділити на

Коментар учителя. У більш стандартних текстах (наукові, навчальні, офіційно-ділові тексти) ССЦ та абзаци зближуються. У менш стандартних текстах (художній текст) можлива більша кількість розбіжностей і навіть протиріч. Абзац, який збігається зі ССЦ, називають тематичним, або класичним (3 посібника).

Дослідження-аналіз► Прочитайте тексти. Доведіть або спростуйте, що мовний матеріал є надфразною єдністю.

Визначте засоби зв’язку між складовими частинами наведеної синтаксичної одиниці, схаракте-ризуйте її семантико-синтаксичні особливості.

Текст М 1Ми давно переглянули вартість речей, розділивши святе й фальшиве. Ми, буває, прощаєм

неточні слова, та неточність у слові — ніколи. Ми навчилися навіть в роковану мить чесно долі дивитися в вічі. Нам неправда ненависна, як антисвіт. Та пів- правда — ненависна вдвічі (За Б. Олійником).

Текст М 2Наближення зими... Пісень пташиних звуки замовкли в деревах оголених, смутних... Синіє

холодно земля в сльозах розлуки із літом і теплом у мареві доріг... Наближення зими. Берези білокорі готуються до сну під вітру тихий свист. І з гілки падає у золотій покорі останній жовтий лист (В. Сосюра).

Довідка для вчителя. Засоби міжфразового зв’язку за функцією поділяються на такі, що забезпечують єдність змісту тексту, і ті, що виражають логічні зв’язки між частинами тексту.

До засобів, що забезпечують єдність змісту тексту, належать лексичний повтор, займенники і прислівники (хлопець — він, за річкою — там), синоніми, перифрази (лев — цар звірів), близькі за змістом слова (метробудівці — будівельники метро), контекстуальні синоніми (О. Гончар — письменник), родові і видові назви (сосна — дерево), метафори (сніг — біла ковдра) і метонімії (Франція — Париж). До цих же засобів належать і тематично близькі групи слів, протилежні за змістом слова, питальні риторичні реченні.

Засобом вираження логічних відношень між частинами тексту служать вставні слова, що вказують на послідовність аргументів (по-перше, по-друге, отже, як бачимо), речення із загальним значенням, слова із просторовим чи часовим значенням (справа — зліва, одного разу — потім — пізніше), називні речення, сполучники (а, але, адже та ін.), частки (же, навіть), вставне слово навпаки тощо (3 підручника).

Читання-гра «Пила». Дослідження-відновлення Методичний коментар. Учитель роздає групам учнів окремі речення, з яких групи повинні відновити цілісний зв’язний текст.

► Розташуйте наведені речення таким чином, щоб вийшло зв’язне висловлювання. Доберіть заголовок. Поділіть утворений текст на абзаци. Визначте надфразні єдності. Які засоби зв’язку використані в тексті (лексичні: повтор слова, уживання займенників замість іменних частин мови, синоніми, спільнокореневі слова тощо; граматичні: вставні слова, сполучники, видо-часове співвідношення форм дієслова тощо). Група 1

Поза тим, його було зобов’язано також написати есе за темою «Про відмінності між свинями та поліцейськими» й подати його на роз- гляд суду.____________


Тож, як переконуємося, у деяких країнах закон пильнує культурне поводження своїх громадян і не припускає відступів від суспільної моралі.

Місцевий суд присудив винного у зневажанні представників влади до своєрідної форми примусових робіт: одну добу молодик мав пропрацювати чорноробом на свинофермі.

Схильність людини до лайливості може спричинити покарання, іноді доволі-таки своєрідні.Підсудний покірно прийняв вирок суду й в останньому слові заявив, що образив охоронців,

перебуваючи в стані сильного алкогольного сп’яніння, про що тепер дуже жалкує.Нещодавно один 22-річний житель Нової Зеландії зазнав оригінального покарання за те, що

назвав свинями поліцейських, які його затримали за порушення порядку.Група 2Директор був дуже нестриманим на язик, і незрідка з його вуст звучала брутальна лайка, до якої

на мусульманському Сході не надто й звикли.Європейці дуже величаються перед усім світом своєю культурністю, цивілізованістю.Наведений нижче факт переконливо це доводить.На нього поскаржився персонал цього закладу, який складається виключно з місцевих жителів.Наскільки це відповідає дійсності?На початку цього року покарання у вигляді 50 різок присудив релігійний суд міста Джедда

(Саудівська Аравія) директорові шпиталю англійцю Девіду Брауну.Може, це один із міфів?Якщо судити з уживання нецензурних слів, то так — Європі самій не завадило б цивілізуватися,

очистившись від усього брудного.Лінгвістична гра «Нескінченність»► За поданим початком речення складіть твір, використовуючи підрядні та сурядні сполучники

як засоби зв’язку (учні складають по одному реченню по черзі). Назвіть частини твору. Лайка може зіпсувати долю людині, яка має звичку її використовувати у своїй мовленнєвій практиці...V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум за темою «Згубність лихослів’я», у яко

поєднувалися б таким способом:

Урок № 56 ГІПЕРТЕКСТ. ДИСКУРС ЯК КОМУНІКАТИВНИЙ ПРОЦЕС І ЯК ТЕКСТ. ПРОФЕСІЙНИЙ ДИСКУРС

Мета: ознайомити школярів із поняттям гіпертексту, йогоособливостями та сферою використання; подати відомості про поняття дискурсу в зіставленні з

поняттям тексту; вдосконалювати навички діалогічного мовлення, прищеплювати прагнення дотримуватися норм мовленнєвої поведінки в Інтернеті, виховувати інтерес до мовних явищ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, етимологічні словники, словник символів, російсько-український

словник, мультимедійна дошка, проектор, комп’ютер, Інтернет, схема «Текст у спілкуванні людей».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Сприймання й засвоєння нових знань у процесі виконання практичних вправНавчальна лекція► Прослухайте текст лекції. Запишіть у вигляді тез.Гіпертекстом (англ. Hypertext — більше, ніж текст) називають текст, у якому наявні посилання на

інші фрагменти, це «мережа» текстів, система текстових одиниць. Німецький дослідник ПІ. Мюнц визначає гіпертекст як нелінійний засіб презентації тексту. Гіпертекст — це така форма організації текстового матеріалу, при якій його одиниці представлені не в лінійній послідовності, а як система вказаних можливих переходів, зв’язків між ними. Слідуючи ними, можна утворювати нові лінійні тексти, читати матеріал в будь-якій послідовності. Зрозуміло, що електронний гіпертекст також є гіпертекстом літературним, одначе гіпертексти також траплялися й до появи комп’ютерів. Показовий приклад — Біблія — Книга книг зроблена у вигляді гіпертексту з великою кількістю


посилань на різні розділи та рядки документа. Найпростіший приклад гіпертексту «доінтернетовської епохи» — це будь-який словник чи енциклопедія, де кожна стаття має посилання до інших статей цього ж словника. У результаті читати такий текст можна по-різному: від однієї статті до іншої, ігноруючи гіпертекстові посилання; читати статті одну за одною; переходити від одного відсилання до іншого і т. д.

Загальновідомим і яскраво вираженим прикладом сучасного гіпертексту служать веб-сторінки, підготовлені за допомогою HTML (мова розмітки гіпертексту) і розміщені у web-мережі.

У лінгвостилістиці послуговуються цим терміном на позначення набору текстів, «що містять вузли переходу від одного тексту до іншого й дозволяють вибирати певні відомості для читання або послідовність читання, у такий спосіб формуючи щоразу інший організований у систему лінійний текст». Завдяки технічним засобам візуалізації, зокрема, електронному гіпертексту, що дав змогу чітко позначити вузли переходу з одного текстового рівня на інший, зросла роль мовних одиниць, що формують цей вузол переходу,— їх комунікативна, стилістична вага. Активне послугування електронним гіпертекстом дало змогу формувати нові текстові масиви — із складною текстовою архітектурою, із наявністю різних семіотичних компонентів, із мультилінгваль- ною структурою (3 мережі Інтернет).

Гіпертекст визначають як нелінійній текст, що дозволяє читачеві самостійно обирати шлях читання за фрагментами. Гіпертекст — це метод об’єднання документів; це механізм для неліній-ного структурування тексту. Гіпертекст характеризує особливий спосіб побудови художнього твору у вигляді окремих блоків — «шматків», «текстонів», між якими можливо установити перехресні гіпертекстові посилання. Гіпертекст обумовлює можливість нового нелінійного «середовища побутування» текстів — віртуальної реальності, що протистоїть «природному середовищу побу-тування» лінійних текстів на папері.

Таким чином, нелінійний гіпертекст змінює наші усталені уявлення про текст як лінійну послідовність, що має початок та обов’язкове закінчення (Б. Чернявська).

Пошукова робота► Користуючись етимологічним словником української мови, етимологічним словником

російської мови та словником символів складіть повідомлення про походження слів повітря, вітер та душа. Що нового ви дізналися про походження та зв’язок цих слів?

Робота з інформаційно-комунікаційними технологіями в міні-групахВаріант. 1► За допомогою мережі Інтернет розробіть невеличку презен

складне синтаксичне ціле, використовуючи функцію гіперпосилання.Варіант 2► За допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, ви

гіперпосилання, спробуйте створити власний невеликий твір на будь-яку тему.Складання таблиці► Прочитайте текст. На основі отриманих даних складіть порів

текст».Текст — явище багатогранне й різнопланове. Це мовленнєво-розумовий продукт, який перший

раз народжується в момент його творення автором і може пережити наступні народження при сприйнятті його реципієнтом. Текст — явище не тільки лінгвістичне. Він не розглядається в рамках лише мовознавчої науки. Текст — це структурна єдність, у якій усе взаємопов’язане.

Текст — це також основна одиниця дискурсу (дискурс — сукупність текстів, породжених у процесі комунікації).

Дискурс — багатозначний термін лінгвістики тексту. Термін дискурс поширився в гуманітарних науках у 60-х — 70-х роках XX століття. Його ввів у вжиток для позначення мовленнєвої комунікації Ю. Габермас.

Під текстом розуміють переважно абстрактну, формальну конструкцію, під дискурсом — різні види її актуалізації, які розглядаються з погляду ментальних процесів та у зв’язку з екс- тралінгвальними чинниками (знаннями про світ, настановами, метою адресата, потрібними для розуміння тексту). Дискурс — це не лише логічно скомпонований і прагматично орієнтований текст, а й одночасно усний чи письмовий текст із конкретною когнітивною семантикою.

Отже, дискурс — це одночасно процес мовної діяльності та її результат (текст) (3 посібника).Робота з текстом


► Прочитайте висловлювання. Чи можна його вважати текстом? Доведіть свою думку. Визначте всі теми, порушені у висловлюванні. Поміркуйте, чи можна це висловлювання віднести до професійного дискурсу.

Проект реконструкції Кременчуцького нафтопереробного заводу для загального огляду громадськості буде представлено в грудні цього року. Технічну модернізацію підприємства міста вестиме відома японська компанія LG. Щодо планів реконструкції, то їх презентуватиме в Києві голова спостережної ради ЗАТ «Укртатнафта» Равіль Муратов. Таку інформацію оприлюднила минулого тижня керівник прес-центру ЗАТ Марія Зубра- єва. На її погляд, проведення такого широкомасштабного заходу потребуватиме додаткових коштів. Звідси наступні прогнози. Соціальна політика підприємства щодо своїх робітників та пенсіонерів, які працювали на НПЗ, змін не зазнає. Щодо допомоги місту, то, певно, з цим також залишиться у чому, як і було. «Ви повинні зрозуміти, коли господар робить капітальний ремонт у своїй оселі, то найчастіше він не має змоги вирішувати інші питання»,— так прокоментувала ситуацію прес-секретар нового директора Сергія Глушка (3 газети).

Робота зі схемою► Проаналізуйте схему. Побудуйте розповідь у науковому стилі про місце тексту в спілкуванні

людей.

Коментар учителяУспіх мовного професійного спілкування, грамотного україн- ськомовного професійного

мовлення залежить від мовця як особистості, його знання сучасної української літературної мови як основи мови професійного спілкування, уміння використовувати ці знання й втілювати інформацію в текст та дискурс залежно від мети, мовної ситуації тощо.Ф. Бацевич під дискурсом розуміє «сукупність мовленнєво-мисленнєвих дій комунікантів, пов’язаних із пізнанням, осмисленням і презентацією світу мовцем й осмисленням мовної картини світу адресанта слухачем (адресатом)». У дискурсі мовлення може супроводжуватися мімікою, жестами, емоційно-експресивним впливом на мовця, тому дискурс визначається в певних формах функціонування мови — інтерв’ю, екзаменаційному діалозі, у професійному спілкуванні: робочому інструктажі, диспетчерській або оперативній нараді тощо.

Дискурс є мовленням в аспекті події, пронизаним екстралінгвістичними, соціокультурними, психологічними, професійними й іншими чинниками. Ситуація в дискурсі — це вид репрезентації знань, які залежать від особистого досвіду учасників комунікації. Саме дискурс є «середовище» для професійного спілкування, той простір, у якому циркулюють різні фахові дискурси, створюються нові на перехрестях інших дискурсів, що є одночасно частиною цього професійного простору. При цьому дискурс як комунікативний процес не має чітко окреслених меж, він взаємодіє з іншими професійними дискурсами, переходить у взаємонакладання одного дискурсу на інший (За І. Дроздовою).

Складання діалогів► Складіть діалоги на запропоновані комунікативні ситуації.Запишіть їх у вигляді зв’язного тексту. Подумайте, чи можнатакого роду висловлення вважати тестом. А професійним дискурсом?Ситуація № 1


Ділова бесіда між керівником установи й особою, що брала участь у конкурсі на заміщення вакантної посади вчителя гімназії гуманітарного (технічного, природничого) профілю.

Ситуація № 2Бесіда між двома колегами-педагогами, які обговорюють успішність учнів.Лінгвістична гра «Допитливість — не хвороба»Методичний коментар. Для організації цієї гри учитель викликає одного учня й пропонує йому

сісти перед класом та почати розповідь про свою професійну діяльність (учень має вигадати собі професію, труднощі, які виникають при роботі, а також її переваги. Окрім цього він мусить використовувати у своєму мовленні терміни й професіоналізми). Решта класу має переривати його розповідь у будь-якому місці, ставлячи запитання. Учень повинен, використовуючи фантазію, швидко відповісти на всі запитання й продовжити розповідь, яку знову переривають запитаннями. Виникає змагання оповідача з класом: клас перешкоджає закінчити оповідання, а він намагається, не упустивши важливих фактів, закінчити його й водночас відповісти на всі запитання. Гра триває 5 хвилин. Якщо за цей час учень встигає закінчити оповідання, він стає переможцем, якщо ні, перемагає клас.

Перекладацький практикум► Перекладіть текст українською мовою. За потреби скористайСейчас я покажу вам, как один из руководящих работников в мире бизнеса сэкономил не

половину, а добрых 3Л времени, которое у него обычно отнимали совещания, посвященные поискам деловых проблем.

Речь пойдут о вполне реальной персоне — о Леоне Шим- кине, совладельце и генеральном директоре одного из самых представительных издательств в Соединенных Штатах «Саймон энд Шустер», располагающемся в Рокфеллеровском Центре Нью- Йорка.

Вот достояние опыта Леона Шимкина в его собственном изложении.В течение полутора десятка лет я тратил почти половину каждого рабочего дня на проведение

совещаний, посвященных обсуждению текущих проблем. Что следует нам предпринять, то ли, это ли или ни то и ни другое? В ходе дискуссий напряжение, как правило, постепенно нарастало. К вечеру я обычно чувствовал себя вымотанным до предела. Я пребывал в полной уверенности, что этот стиль работы будет сопутствовать мне до конца моих дней (3 посібника).IV. Підсумок V. Домашнє завдання► Напишіть міні-твір, який би розкривав особливості тієї спеці

навчатися. Міні-твір складітьв електронному варіанті за допомогою програми Power Point.Використайте функцію гіперпосилання.Урок № 57 УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 17. КОНТРОЛЬНИЙ

ПИСЬМОВИЙ ТВІРМета: вдосконалювати мовленнєво-мислиннєві вміння учнівусвідомлювати тему, основну думку, логіку викладу, тип і стиль мовлення у висловлюванні;

розвивати творчі вміння, уміння оцінювати факти навколишньої дійсності, письмово складати твори; виховувати почуття краси.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь.Обладнання: копії текстів, пам’ятка «Як складати твори».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Постановка проблемних запитаньБесіда1. Що таке «краса»?2. Розкрийте зміст поняття «краса людини».3. Що ви вкладаєте в зміст поняття «краса природи»?4. Наведіть приклади з літератури чи з життя «красивих учинків».5. Як ви розумієте зміст висловлювання «краса врятує світ»?IV. Колективна робота з текстами-взірцямиТворче спостереження з елементами аналізу


► Прочитайте тексти. Якою проблемою вони об’єднані? Визначте стиль та тип мовлення. Доберіть назви. Визначте мікротеми. Проаналізуйте структуру творів. Чи можна назвати їх зраз-ковими? Стисло перекажіть тексти.

Текст М 1Великий філософ Григорій Савич Сковорода писав: «Не горить сіно, не торкаючись вогню. Не

кохає серце, не споглядаючи красу». Безперечно, він мав рацію, бо любов починається з усві-домлення прекрасного. Людина, яка відчуває красу, не здатна на лихі вчинки, вона стає лагіднішою, добрішою.

Рідкісну красу подарувала матінка-природа нашій Україні. І хоч де б я був, завжди милують моє око і голубі стрічки річок, і золото ланів, і велич лісів та дібров. А де ще є таке небо, як в Україні? Бездонне й блакитне, фіолетове й багряно цвітне, перламутрове й синьо-золоте.

Не можна не згадати слова М. Грушевського: «Тішуся сяйвом сонця, темними тінями лісу, ніжним дотиком повітря, тишею рослинного царства. Зливаюся єством з цим безмежним життям...» Природа, любов до неї, уміння відчути її красу пробуджують в людині творця (Л. Нечволод).

Текст, М 2Загальне поняття краси має багато складових, зокрема, і красу людську. Що ж це таке — краса?

Відповідаючи на це питання, молоді люди називають гарне обличчя, модний одяг, дехто з досвідчених — красу душі, але чомусь ніхто не назвав красу мови. Наше мовлення є головною рисою культури, а значить, і краси.

Звичайно, перше враження про людину складається на основі зорового сприйняття, тобто зовнішності. На жаль, мало хто звертає увагу на очі, а вони є, як кажуть, дзеркалом душі та значною мірою характеризують особи, випромінюючи весь спектр її внутрішнього світу, майже всі риси характеру. Очі, їхній вираз роблять людину красивою, чи навпаки — спотворюють.

Красиві люди перш за все ті, які випромінюють позитивну енергію, творять і віддають тепло душі, мають почуття обов’язку перед усім, що існує під сонцем. Ці люди наділені талантом любові.

Як часто природна, уроджена краса нищиться усілякими косметичними засобами, навіть операціями. Природна краса — то джерельна вода, а штучна й косметична — вода не з крану, а з калюжі. Це краса найвищої проби — краса духовна. Ця краса робить гарним навіть недосконалі форми тіла. їх не видно за блиском очей, що випромінюють любов.

Краса духовна і краса фізична. Перша без другої може існувати, а друга без першої — ніколи.Будьмо ж красивими! Те, що краса врятує світ — не просто слова. Врятує світ краса людських

відносин, сповнених любові (В. Год як).Текст М ЗУ чому полягає «краса вірності»? Шумлять навкруги жита, хвилюються, наче море у вітряну

погоду. Над цим неосяжним простором ширяють у повітрі ластівки. А серед жита видніється пагорб. На ньому ростуть дві берізки-сестриці, ніби дві пустотливі дівчини збігли на пагорб і зупинились, вражені красою навколишнього світу. Між ними, сама схожа на тенісну берізку, стоїть дівчина. Струнка, висока, стоїть і вдивляється на захід.

І тільки підійшовши ближче, помічаєш, що ця постать вирізана сільським умільцем із стовбура великої берези, яка росла тут ще до війни.

Ворожий снаряд пошкодив березу. Довго плакала білокора прозорими сльозами і почала всихати. Біля берези вечорами сумували дівчата, бо не верталися з війні їхні наречені.

Засохлу березу хотіли спиляти, та сільський старенький столяр не дав знищити стовбур. Цілий тиждень він щось майстрував на пагорбі, а коли одного вечора прибігли дівчата,— зупинилися вражені: стоїть на пагорбі дівчина, схожа і не схожа на них. Стоїть і дивиться туди, звідки дівчата чекали братів, батьків, милих.

Підійшов дідусь і проникливо-ніжно сказав:— Я назвав її Вірністю. У ній є частка кожної з вас...Вірність... (З учнівського твору).Текст № 4Серед поля стоїть маленька хатинка. Її побудували, щоб у негоду люди могли сховатися й

пересидіти в теплі.Одного разу серед літнього дня захмарило й пішов дощ. А в лісі в цей час було троє хлопців.

Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба, мов із відра, ллє дощ.Коли це бачать: до хатинки біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одяг


на ньому був мокрий, як хлющ. Він тремтів од холоду.І ось перший із тих хлопців, що сиділи в сухому одязі сказав:— Як же ти змок на дощі. Мені жаль тебе...Другий теж промовив красиві й жалісливі слова:— Як страшно опинитись у зливу серед поля. Я співчуваю тобі...А третій не сказав жодного слова. Він мовчки зняв із себесорочку й дав її змоклому хлопчикові. Той скинув мокру сорочку й одягнув суху.Гарні не красиві слова. Гарні — красиві діла (За В. Сухо- млинським).VI. Складання творуРобота з пам’яткою► Розгляньте пам’ятку.► Користуючись пам’яткою, складіть твір за темою «Як я розу

оцінюючи факти та явищанавколишнього світу, думки різних людей. Продемонструйтевласну позицію щодо порушеного питання.

ПАМ’ЯТКА «Як складати твори»1. Продумайте тему та зміст твору.2. Визначте його основну думку.3. Опрацюйте необхідну літературу.4. Оберіть стиль викладу.5. Подумайте послідовність, дотримуючись композиційних особливостей.6. Складіть план висловлювання.7. Зважайте на добір мовних засобів.8. Ілюструйте свою думку прикладами.9. Дбайте про розкриття теми твору.10. Відтворіть твір спочатку усно (подумки), а потім — на письмі.11. Перевірте складений твір.VII. Підсумок урокуVIII. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум за однією з тем: «Краса людини: зовнішня та внутрішня», «Краса

української природи», «Краса української мови».ПУНКТУАЦІЯУрок № 58ПУНКТУАЦІЙНІ НОРМИ.ПУНКТОГРАМИ В КІНЦІ РЕЧЕННЯ, У ПРОСТОМУ РЕЧЕННІМета: повторити й поглибити знання школярів про особливості використання пунктограм у простому реченні та в кінці речення, вдосконалювати вміння

правильно вживати розділові знаки відповідно до правил пунктуації, коментувати пунктограми; виховувати уважність, любов до рідного слова.

Тип уроку:урок засвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця «Система розділових знаків за їхніми функціями», картки з

темами для діалогів.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньМовознавча вікторина► Дайте відповіді на питання.1. Що таке пунктуація?2. Назвіть відомі вам розділові знаки.3. Які пунктограми можуть бути в кінці речення? Проілюструйте прикладами.4. Визначте основні пунктограми, властиві простому неусклад- неному реченню.5. Які пунктограми характерні для простого ускладненого ре6. Чим може бути ускладнене просте речення?7. Чи є членами речення вставні слова?


8. Чи є членами речення відокремлені та уточнюючі члени?9. Чи є звертання членом речення?10. Чи є членами речення однорідні члени?11. Чи може вживатися тире в простому неускладненому речення?Якщо так, то коли?Робота з текстом► Прочитайте казку. Розкажіть про важливість розділових знаків у нашому житті.Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень, шукав фрази, що простіші...Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, рівно, з однією інтонацією. Його вже ніщо

не бентежило, не радувало, він до всього ставився без емоцій.Потім він загубив знак питання і перестав запитувати, жодні події не викликали його цікавості,

де б вони не відбувалися: у космосі, на землі чи навіть у власній квартирі.Ще через кілька років він загубив двокрапку і перестав пояснювати людям свої вчинки.Врешті у нього залишились одні лапки. Він не міг висловити жодної власної ідеї, весь час когось

тільки цитував — так він зовсім розучився думати і дійшов до крапки.Бережіть розділові знаки! (З журналу).IV. Сприймання й засвоєння нових знаньу процесі виконання практичних вправКоментар учителяПунктуація забезпечує потреби писемного спілкування. Вона становить частину графічної

системи мови, використовує для членування писемного мовлення знаки, які допомагають читачеві зрозуміти зміст написаного. Проте сучасна система розділових знаків не може передати на письмі всього багатства інтонаційних відтінків усного мовлення. Вона окреслює лише найзагаль- ніші межі, зумовлені передусім логіко-граматичним членуванням тексту.

Пунктуація (лат. pinctuatio, punctum — крапка) — система правил про вживання на письмі розділових знаків; розділ мовознавчої науки про використання розділових знаків.

Пунктуацією називають також і самі розділові знаки, що є важливим засобом оформлення писемного мовлення.

Українська пунктуація, як і пунктуація інших слов’янських мов, почала формуватися з виникненням книгодрукування (XVI ст.). Українська пунктуація, будучи складною й розвинутою системою, ґрунтується на трьох принципах: синтаксичному (структурному), смисловому та інтонаційному.

Робота з таблицею► Розкажіть, користуючись таблицею, про поділ та функції розділових знаків.

Система розділових знаків за їхніми функціямиГрупа розділових

знаківФункції

Роздільні

Крапка Указує на кінець речення, ділить текст на речення

Знакпитанн

Означає питальний характер речення, відмежовує одне речення від

Знакоклику

Указує на емоційний характер речення, відмежовує одне речення від

Крапка з комою

Виконує функцію розмежувального знака, розділяє компоненти складних багатокомпонентних чи простих

Кома

Розділяє однорідні синтаксичні компоненти, розділяє частини складного речення, виділяє відокремлені другорядні члени речення, вставні і вставлені Тире

Двокрапка

Цей знак пояснює, розкриває те, про що повідомлялось у попередній частині речення

Крапки Указують на перерваність, незакінченість думки


Видільні(парні

розділові знаки)

ДужкиЗнак виключення елементів

речення, які граматично з ним не зв’язані (виділяються вставлені слова, словосполучення, ремарки

ЛапкиУказують на незвичність, чужорід-

ність виділених ними елементів (цитати, слова, вжиті в незвичному значенні, умовні назви, пряма мова)

Дві коми

Виділяють смислові відрізки, що ускладнюють речення

Два тире

Знак виключення елементів речення, які граматично з ним не

Спостереження над мовним матеріалом► Прочитайте виразно вірш. До якої групи належить кожний розділовий знак.Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх

почать, бо всі слова були уже чиїмись.Хтось ними плакав, мучився, болів, із них почав і ними ж і завершив.Людей мільярди, і мільярди слів, а ти їх маєш вимовити вперше!Все повторялось: і краса, й потворність.Усе було: асфальти й спориші.Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.JI. КостенкоПунктуаційний практикум► Розставте пропущені розділові знаки, поясніть їх вживання.1. Вийди коханая працею зморена хоч на хвилиночку в гай(М. Старицький). 2. Тільки так чи ні за чи проти мало сьогодні сенс (П. Загребельний). 3.

Господи як це гарно сіяти!.. (М. Стельмах). 4. Відчувати в окопі живу душу біля себе це щастя (О. Гончар). 5. Вірш Мені однаково один із найвеличніших творів світової лірики про відданість митця вітчизні (Б. Степанишин).

6. Наш отаман Гамалія отаман завзятий забрав хлопців та й по7. Над шляхом понеслась- полилася наче срібний дзвіночок жайворонкова пісня (Панас Мирний). 8. Брехнею увесь світ перейдеш але назад не вернешся (Народна творчість). 9. У кожній мові в кожнім слові краси майбутнього шукай (М. Рильський). 10. День Весна Прозоре небо Кожний світиться листок (Олександр Олесь). 11. І барвінком і рутою і рястом квітчає весна землю (Т. Шевченко). 12. Квітуче рожеве обличчя з красивими правильними рисами добродушна усмішка і густий голос все це говорило про незвичайне здоров’я цієї людини (І. Микитенко).

Дослідження-відновлення► Відновіть текст, поділивши його на абзаци та визначивши межі речень. Поставте потрібні

розділові знаки. Доберіть назву до висловлювання. Дослідіть, чим ускладнені речення.Її можна зустріти скрізь на пустирищах обабіч доріг на узліссях лісових галявинах в ярах на

смітниках біля хат навесні вона чине першою серед трав викидає маленькі листочки до сонця а відтак зеленіє густим листом це

кропива люди її лають і обминають та чи завжди маємо рацію хоч і жалюча вона та приносить користь листя й стебла кропиви добрий харч для домашніх тварин вона також лікує здавна стебла кропиви йшли на прядиво для грубих тканин мотузок з кропиви виготовляли стійку зелену фарбу в деяких країнах її використовують для виробництва вищих сортів паперу зі свіжого не згрубілого листя готують салат бо кропива містить у собі багато вітамінів з неї готують юшки борщі каші свіже листя кропиви запарюють окропом і миють голову при випаданні волосся лупі корисно додавати її в їжу дітям вона запобігає розвитку застуди якою так часто страждає малеча вважалося що ця рослина має силу на відьом чаклунів напередодні Зелених світ на воротях у різних місцях садиби розкидали кропиву від відьом які в цю ніч завдають шкоди людям отже жалячи кропива нас лікує (3 журналу).

Комунікативний практикум. Робота в парах► Складіть діалог на запропоновані теми, використавши різні речення за метою висловлювання

та експресією (розповідні, питальні, спонукальні, окличні). У діалозі використайте звертання,


фразеологічні звороти (як на голках, як дві краплини води, наче грім серед ясного неба), однорідні та відокремлені члени речення. Прочитайте діалог, дотримуючись правильної інтонації.

Картка № 1Ви прочитали цікаву книжку й захоплено ділитеся отриманими враженнями з найкращим

другом. Друг цікавиться сюжетом, головними персонажами, задумується над основною думкою твору.

Картка № 2Галя та її молодша сестричка Валя не хочуть розмовляти з мачухою. Жінка плакала, просила

поради в чоловіка, у родичів — що їй робити? Хотіла навіть залишити сім’ю, але потім у неї народився хлопчик. Думала, що поява дитини зігріє серця дівчаток, та надії не виправдалися. Діти (особливо Галя) не хотіли помічати маленького братики. Поміркуйте, що б ви могли сказати Галі, як доторкнутися до її серця? Складіть діалог між Галею та її класним керівником.

Картка № ЗПобудуйте діалог-дискусію між двома друзями, які сперечаються щодо існування справжньої

дружби.Картка М 4Складіть телефонну розмову між друзями, які обговорюють той факт, що один із них

несподівано посів перше місце на олімпіаді з української мови та літератури.Диктант з обґрунтуванням► Запишіть текст під диктовку, пояснюючи вживання розділоКозацьку пісню, козацьку музику пропагували й пропагують,— як в Україні, так і в зарубіжжі,—

численні професійні та самодіяльні хори, капели й ансамблі. Із професійних найвідомі- шими можна безпомильно назвати Український національний хор

О. Кошиця, Український народний хор імені Г. Верьовки, Дербандуристів України, Капели бандуристів імені Т. Шевченка Північної Америки, Черкаський народний хор, хор «Дніпро» (Торонто, Канада). Щодо самодіяльних, то їх важко перелічити, особливо тепер — у час культурно-національного відродження України, у період пильної уваги до традицій українського козацтва. Деякі з них зарекомендували себе як колективи з великими творчими можливостями (наприклад, хор запорізької обласної «Просвіти» «Запорізькі козаки», керівник — заслужений діяч культури України Петро Степкін; ансамбль пісні й танцю «Запорожець» при будинку культури імені Т. Шевченка заводу «Мотор-Січ» у Запоріжжі, керівник — заслужений діяч культури України Петро Процько та інші) (За В. Чабаненком).V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Використовуючи прочитані, вивчені, почуті соціокультурні відомості про Україну, складіть

твір-мініатюру за темою: «Етнічна культура українського народу: усна народна творчість».Урок № 59-60ПУНКТОГРАМИ В СКЛАДНОМУ РЕЧЕННІМета: повторити й поглибити знання учнів із синтаксисуй пунктуації, зокрема щодо пунктограм у складному реченні; вдосконалювати пунктуаційні

вміння вживати розділові знаки в складносурядних, складнопідрядних та складних безсполучникових реченнях;

виховувати людяність, відчуття прекрасного, інтерес до вивчення української мови.Тип уроку:урокзасвоєння нових знань.Обладнання: копії текстів, таблиця для заповнення «Розділові знаки в складносурядних

реченнях», картки з реченнями для гри.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Виконання системи завданьРобота з таблицею► Ознайомтеся з правилами вживання розділових знаків у складносурядних реченнях. Доберіть

до кожного правила ілюстрацію із запропонованих нижче речень.РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В СКЛАДНОСУРЯДНИХ

РЕЧЕННЯХПравило Приклад


Між частинами складносурядного речення ставиться комаКома не ставиться між двома частинами

складносурядного реченняКрапка з комою ставиться між частинами

складносурядного речення, якщо в середині їх є свої розділові знаки або якщо вони далекі за змістом

Тире між частинами складносурядних речень ставиться тоді, коли між ними є причинно-наслідковий зв’язок або виражається швидка зміна

1. У голубому небі прорізались срібні зорі, і з ріки зайчиком плигав тендітний і легкий вітерець (М. Хвильовий). 2. На врунах уже лежав срібний пил раннього приморозку, і павутиння пливло й гойдалось над ними (М. Рильський). 3. Чи то солов’ї щебетали, чи капали роси з туманів, чи трави співали квіткам? (Олександр Олесь). 4. Вже й череда перейшла; і тільки шляхом ледве плуга- нились дві корови, одбившись од череди (І. Нечуй-Левицький). 5. Минуло чимало років — і крила поважчали: не зносять так уже легенько на хмари (С. Васильченко). 6. Накинув вечір голубу намітку на склений обрій, на вишневий сад, і бачу я крізь ажурові сітку сузір’їв перших золотавий ряд (М. Драй-Хмара).

7. Ніч колихала так ласкаво,— проте не спалося ніяк (безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар). 9. Поте не стратить духу марно ні в стисках муки, ні в журбі, але ж страждань своїх безкарно він сам не вибачить юрбі (Г. Чупринка). 10. Може вмерти і людина і розсипатися в порох — та горітиме на зорях велетенське її діло! (Ю. Яновський). 11. В одну мить розсунувся прості і стали ближчими зорі (Ю. Муиікепгик).

Творче конструювання► Утворіть із простих речень складносурядні. Поставте потрібні розділові знаки та поясніть їх

уживання.1. Місяць вийшов з-за хмари. Стало видно наче удень (В. Вакуленко). 2. Не довелося мені

бачитися із нею в житті. Шляхи наші пішли різно. Проте вона виринала в пам’ятку через довгі роки (С. Васильченко). 3. Хай квітне наша Україна. І йде весна (Б. Олійник). 4. Був час обідньої перерви. Все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло (О. Гончар). 5. Річка широка та глибока. Вода синя та чиста. І котиться, виблискуючи та шумуючи (М. Вороний). 6. Гуде пташиним співом ліс. Найгучніше в цьому гулі виводить іволга (В. Бичко).

Дослідження-аналіз► Прочитайте речення. Спробуйте сформулювати правила щодо вживання розділових знаків у

безсполучникових складних реченнях.Розділові знаки в складних безсполучникових реченнях

Правило ПрикладКома

ставиться, коли...3 лісу шепче гілка, з жита — перепілка,

з-за широкого лиману журиться сопілка (А. Малишко)

Крапка з комою

Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину (Т.

Двокрапка ставиться:а) коли друга

частина...Погасли вечірні вогні: усі спочивають у

сні (Леся Українка)б) коли в

першій частині є дієслова чути, знати, розуміти

Старий присувається до вікна, зазира всередину й бачить: у хаті, за столом сидять гості — учитель та селяни (М. Коцюбинський)

Правило Приклад

Тире ставиться:а) коли друга

частина...Оглянувся — в порту вже кипить бій (0.

Гончар)б) коли зміст

першої частини...Ще сонячні промені сплять — досвітні

огні вже горять (Леся Українка)


в) коли друга частина...

Повіяв вітер по долині — пішла дібровою душа (Т. Шевченко)

Пунктуаційний практикум► У поданих безсполучникових реченнях поставте розділові знаки. Визначте, які смислові

відношення виражають наведені речення (одночасність дій, явищ; часову послідовність дій, явищ; заставлення чи протиставлення змісту першого і другого речень; значення умови чи наслідку тощо).

1. Глибоке зоряне небо місяць-князь високо стоїть на ясній оболоні й блідне перед наступаючим ранком східний край неба вже побілів і пройнявся рожевим серпанком з сизої мли виринають непевними очеретами безлисті дерева... (М. Старицький).

2. Сонце повернулося з полудня його косе проміння зробилося ще пекучіше ще гарячіше Мирний). 3. Тихо шумлять дерева шелестить пожовкле листя на землі бродить лісом засмучена осінь (І. Цюпа). 4. Одцвітали яблуні та груші стежка була всипана білими пелюстками (О. Десняк). 5. Не до пісень мені тремтять на віях сльози... (Олександр Олесь). 6. Життя як море буряне й мінливе поете вмій ловить його мотиви (Д. Загул). 7. Говори говори моя мила твоя мова співучий струмок (П. Тичина).

Гобота з довідковим матеріалом► Прочитайте та пригадайте правила вживання розділових зна

Накресліть таблицю «Вживання розділових знаків у складнопідрядному реченні». Кома ставиться1. Коли підрядне речення відділяється від головного: Хвала тому, хто людям у приполі несе

слова, подібні хлібу й солі, і співи, гідні слави сіяча» (М. Рильський).2. Якщо підрядні речення приєднуються до головних складе

через те що, після того як та ін.), кома ставиться або перед усім складним сполучником, або в середині його, але тільки один раз; якщо підрядне речення стоїть перед головним, то сполучники комами не відокремлюються: Дарма що стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич); В природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпо-чивала людина (М. Стельмах).

3. Перед усіма складеними сполучниками типу Підійшовши до неї, Дмитро, в той час як батько заборонив йому це робити, все ж таки привітався (М. Стельмах).

4. Якщо неповні порівняльні речення та порівняльні звороти приєднуються за допомогою сполучників немов, наче, нібито, буцім та ін. Комами відокремлюються сполучення як ніколи, як завжди, як правило, як виняток тощо: Кажуть, немовби вогонь найперше обернувся в повітря (М. Зеров); Україна наша розквітне, піде шляхом відродження, як ніколи, шляхом оновлення (Б. Олійник).

5. Коли в складному реченні є послідовна підрядність, між одноколи від головного речення залежать два і більше неоднорідних підрядних.

Крапка з комою ставиться, якщо однорідні підрядні речення мають у своєму складі інші розділові знаки й поширені: Немає для вчителя більшого щастя, ніж бачити своїх учнів вихованими, старанними й кмітливими; ніж чути про них тільки добре слово (З газети).

Двокрапка ставиться перед сполучником або сполучним словом, якщо друга частина коментує першу: Не так серце любить, щоб з чим поділитися, не так воно хоче, як бог нам дає: воно жити хоче, не хоче журиться: «Журись»,— каже думка, жалю завдає (Т. Шевченко).

Тире ставиться для інтонаційного виділення між частинами складнопідрядного речення: А що правду креше у вічі — то це така вже натура (О. Гончар).

Кома і тире ставиться перед головною частиною, якщо вона стоїть після підрядної і містить висновок: А хто від правди ступить на півметра,— душа у нього сіра й напівмертва (Л. Костенко).

Кома не ставиться1. Між двома однорідними підрядними реченнями, які пов’язані єднальними сполучниками

сурядності: Абітурієнт поступає до вузу, щоб стати добрим фахівцем і щоб стати доброю людиною (3 газети).

2. Коли перед сполучником або сполучним словом стоїть запереусвідомити не як я сюди прийшов, а для чого це було зроблено (М. Стельмах).

3. При порівняльних зворотах, якщо перед ними стоять слова виступає обставиною способу дії; коли входить до складу присудка, або тісно до нього прилягає; у


порівняннях-фразеологізмах: Дружба — безмежна як море (М. Рильський) (3 підручника).Перекладацький практикум► Перекладіть речення українською мовою. Поставте розділові знаки та поясніть їх уживання.1. Светает побелел восток и озарил вершины гор и стал синеть безмолвный бор (М. Лермонтов).

2. Деревья словно плакали с ветвей их на землю всё время падали крупные капли даже стволы были мокрые (В. Арсеньев). 3. За холмами глухо прогремел гром подуло свежестью (А. Чехов). 4. Стволы берез уже белели во мраке приближался скудный и холодный рассвет (К. Паустовский).

Робота з текстовим матеріалом► Випишіть із поданого тексту складнопідрядні речення та поясКоли людина знає свої справжні достоїнства й вади, їй легше домогтися успіху в будь-якій

роботі, визначити своє місце в колективі, стати кращим.Спробуй дізнатися, який ти є насправді, без недооцінко й переоцінок, пізнай самого себе. Для

цього дотримуйся таких правил.Завжди думай про те, як ставляться до тебе люди. Якщо ти чимось не сподобався другові, якщо

через тебе страждають батьки, рідні, якщо тобою невдоволені вчителі, ти теж повинен бути невдоволений собою. Погано не те, що у твоєму характері є вади, а те, що ти їх не визнаєш, не виправляєш.

Хочеш добре знати себе — пробуй свої сили в різних видах діяльності. Не втрачай можливості навчитися нової корисної справи, берися за будь-яке громадське доручення. І що б ти не робив, пам’ятай: чим різнобічніша діяльність, тим повніше розвиваються обдарування й здібності, тим точніше ти можеш відповісти на запитання: «Де моє покликання?»

Оцінюй себе за наслідками своєї діяльності. Добрі наслідки свідчать про твої достоїнства. Не звинувачуй інших, якщо в тебе щось не виходить, шукай у самому собі!

Правильно сприймай критику. Пам’ятай: ворог твоїх вад — твій кращий друг. Не вір друзям, які завжди хвалять. Май мужність визнати справедливу критику, і ти придбаєш справжніх друзів (3 журналу).

Лінгвістична гра «Складіть текст».► Кожен учень отримує речення, яке він нікому не показує й має запам’ятати за дві-три

хвилини. Після цього вчитель збирає речення. Далі учні, спілкуючись та рухаючись класом, мають обмінюватися своїми реченнями для того, щоб скласти зв’язне висловлювання. Виграє той, кому це вдасться найшвидше. Придумайте назву для складеної розповіді. Знайдіть складні речення, охарактеризуйте їх та поясніть розділові знаки.

Літнього дня вивела гуска гусенят на прогулянку.Вона показувала діткам світ.Перед ними простягнувся величезний луг.Гуска навчала діток скубти травичку.Травичка була солодка, сонечко тепле й ласкаве, світ співав голосами жучків, метеликів, комах.Гусенята були щасливі.Налетіла хмара, на землю впали краплі дощу.А потім посипалися чималі, як горобині яйця, градинки.Гусенята прибігли до мами, вона підняла крила й накрила дітей. Під крильми було тепло,

затишно.Гусенята чули: звідкись долинає гуркіт грому, виття вітру й стукіт градинок.Потім усе вщухло.Гусенятам захотілося на луг, але мати не піднімала крил.Гусенята запищали: «Випускай, мамо».Тихо підняла мати крила.Гусенята вибігли на траву.Вони побачили, що в матері крила зранені, вирвано чимало пір’я. Вона тяжко дихала.Але світ навколо був радісний, що гусенятам і на думку не спало поцікавитися самопочуттям

матері.І коли найслабше гусеня спитало: «Чого в тебе зранені крила?»,— вона тихо відповіла: «Все

добре, синку».Жовтенькі гусенята розсипалися по траві.Мати була щаслива (За В. Сухомлинським).


Творче конструювання► Утворіть складні речення, які б відповідали названим нижче характеристикам. Накресліть

схеми складених речень.1. Складносурядне речення з трьох частин, зв’язаних сполучником однак; частини дуже

поширені, мають свої розділові знаки. 2. Складносурядне речення, яке складається з двох частин, зв’язаних сполучником тай; частини виражають швидку або несподівану зміну. 3. Складносурядне речення, що складається з трьох частин, зв’язаних сполучником і; частини далекі за змістом. 4. Складнопідрядне речення, у якому ставиться крапка з комою. 5. Складнопідрядне речення, у якому ставиться тире.

6. Складнопідрядне речення, у якому кома не ставиться. 7. Безставиться двокрапка.

Дослідження-відновлення► Поставте розділові знаки, сформулюйте правила їх уживання. Виконайте синтаксичний аналіз

виділеного складного речення, накресліть його схему.Коли лежиш в полі лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів то помічаєш що в ній

щось є не земне а небесне Ниви шумлять навколо і заважають Жену від себе голоси поля і тоді на мене як дощ спадають небесні Се жайворонки Се вони невидимі кидають з неба на поле свою свердлячу пісню Як вони оте роблять цікавий я знати

Та пісня має у собі щось отруйне Будить жадобу Чим більше слухаєш тим більше хочеться чути (М. Коцюбинський).

Коментований диктант► Запишіть текст під диктовку. Які почуття він у вас виклиПрекрасний ліс навесні, коли вкривається салатно-зеленими, ніжними листочками; казково-

чарівний взимку, закутаний у сніжні завої, незрівняний восени. Кожний осінній день одягає дерева в інші шати... Учора ще зелені, сьогодні одягли золоту позолоту клени, зачервоніло намисто калини, звисли з галузок важкі оранжеві кетяги горобини, задивились у синяву небес рожево-білі зіркаті «волові очка». Під лісом простягає фіолетові долоні бузина, наче просить зірвати її. Синіє дозрілий терен, цвітуть запізнілі квіти кульбаби й рожевого іван-чаю. У старому лісі з’явились опеньки, запахло грибами й терпким вином. За кожним легеньким подихом вітру падають перші листочки грабів, беріз, осик. Дуби з погордою дивляться на них, думають: чому так скоро? Минає день-другий — і клени поволі скидають парчевий одяг; вкриває землю листя каштанів, від тонких стовбурців ліщини відриваються мохнаті кружальця, хоч вони ще зовсім зелені.

Молитовну тишу лісу то тут, то там порушує суха галузка або їжак, який збирає листя, щоб накрити свою хатку на зиму. Десь пискне синичка, їй ніжно відповість маленький, короткохвостий корольок. У піднебессі ширяє яструб. Його журливе квиління тільки підкреслює тишу осені. У лісі сумно, але я люблю цей смуток, бо він близький душі моїй (Б. Гжицький).IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Напишіть твір-опис за темою «Зимовий ліс».Урок № 61ПУНКТОГРАМИ ПРИ ПРЯМІЙ МОВІ,ЦИТУВАННІ, У ЗВ’ЯЗНОМУ ТЕКСТІМета: повторити й закріпити знання про основні пунктограми при прямій мові, цитування, у зв’язному тексті; формувати й удосконалювати вміння

правильно вживати розділові знаки в реченнях; виховувати пошану до рідної мови, надбань людства.

Тип уроку:урокповторення.Обладнання: копії текстів.ХІД УРОКУІ. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Закріплення знань та вироблення в учнів уміньПерекладацький практикум► Перекладіть речення українською мовою. Визначте автор

розділові знаки при прямій мові.


1. «Образы, вызванные и возвеличенные Дюма, живут сотни лет и передаются миллионам читателей. Их можно назвать вечными спутниками человечества»,— говорил Александр Иванович Куприн (Р. Белоусов). 2. Она, наклонив голову, ответила: «Понимаю» (М. Горький). 3. «О, как звучен, как прекрасен греческий язык!» — говорил Беликов со сладким выражением (А. Чехов). 4. «Видишь, какое дело,— сказал он,— если немцы сунутся в школу, придется прыгать со второго этажа» (А. Фадеев).

5.«Что же ты скулишь? — продолжал он, сбивая пальцем с ее спины снег.— Где твой хозяин?» (А. Чехов). 6. Галину Уланову боготворил Алексей Толстой, знаменитый Николай Хмелев назвал ее «драматической актрисой огромного масштаба». Она — «гений русского балета, его неуловимая душа, его вдохновенная поэзия»,— писал композитор Сергей Прокофьев (Н. Чернова).

7. В. Г. Белинский говорил об И. С. Тургеневе: «Никто не ощугармонию нашего языка».

Дослідження-трансформація► Уривок з

відомими вам способами, передаючи пряму мову персонажів.Дзвінок у передпокої.Аркадій (підійшов до дверей). Платон Іванович Кречет... (Входить Кречет). Здоров, друже.

Пробач, що пізно прийшли за порятунком. У тебе сьогодні незвичайний гість — Павло Семенович Берест — хазяїн нашого міста.

Платон. Дуже приємно. Кречет.Аркадій. А це, Платоне,— Ліда, моя наречена.Платон. Дуже приємно. Я вас, здається, десь зустрічав. Ліда. Ви, мабуть, помиляєтесь. Я вас

вперше бачу.Платон. Не думаю. Ви належите до категорії тих жінок, яких, побачивши раз, не впізнати не

можна.Ліда (зніяковіла). Дякую, хоч і не знаю, чи прийняти це за комплімент?..Платон. А ви прийміть просто як приємний факт. Хто ж з вас хворий?.. (До Береста). Мабуть,

ви, коли приїхали до мене в такий пізній час. Я сьогодні до вас двічі добивався, але ваші секретарі мені відповідали, що голова виконкому не збирається хворіти і взагалі не має часу.

Берест. Жаль, я не знав. Воно б, звичайно, краще мені вас прийняти, ніж вам мене.П лат он. Прошу до кабінету (Платон і Берест пішли). Ліда. Дивна людина! Сказав мені чудний

комплімент, товаришу Бересту пустив шпильку, потягнув його до кабінету і навіть не запросив нас сісти.

Аркадій. Не звертай уваги, такі вони всі — хірурги.Ліда. І в їхній владі зараз батько... (О. Корнійчук).Пунктуаційний практикум► Розставте пропущені розділові знаки в наведених жартах. Прочитайте діалоги, дотримуючись

відповідної інтонації.НЕ ВИГЛЯДАЄ Івашку у вас є корова питає вчитель ЄТо розкажи як вона виглядаєА наша корова тепер не виглядає тато на зиму всі дірки забили дошками (Народна творчість).

ЗВИЧКАПриніс раз мужик до волості подать Здав писареві а писар і ну рахувати Рахує а сам непомітно

карбованчика в кишеню хап Та й подає селянину гроші назад На недостає карбованцяЯк це недостає каже селянин Всі сповна там Перелічіть щеразБери дурню слухай що тобі кажуть і додавай ще карбованця бо як ще раз перелічу то другого

карбованця не стане Свою звичку я вже знаю (Народна творчість).ЯК СВЯТИЙ ЮРКО МУЖИКОВІ ДОПОМІГ Раз заїхав мужик у болото Що він напрацювався

ніяк не міг виїхати Нарешті зачав призивати святих на допомогу Призиває і поганяє коней нічого не допомагає Нарешті каже Свята Дорого витягни мене з болота Нічого не помагає

Святий Юрію витягне мене з баюри Та коні як стьобне і виїхав Та й кажеО, що то хлопець не те що баба (Народна творчість).ІСТОРІЯ ХВОРОБИ А що означають ці скорочення в історіях хвороби питає лікар- практикантМи вирішили берегти нерви пацієнтів тому зашифрували їхні захворювання І.— інфаркт


міокарда ВДК — виразка дванадцятипалої кишки А БЗЩБог зна що (Народна творчість).Робота з текстом► Прочитайте текст. Перекажіть його українською мовою, пере

прямою мовою. Чи погоджуєтесь ви з думкою Езопа?ЯЗЫК

Знаменитый баснописец древней Греции Эзоп был рабом философа Ксанфа. Однажды Ксанф захотел пригласить гостей и приказал Эзопу приготовить самое лучшее. Эзоп купил языки и приготовил из них три блюда. Ксанф спросил, почему Эзоп подает только языки. Эзоп ответил, что на свете нет ничего лучше языка, ведь при помощи языка строятся города, развивается культура народов, при помощи языка люди имеют возможность изучать науки и получать знания, а также люди могут объясняться с друг другом при помощи языка, решать различные вопросы, просить, приветствовать, мириться, выполнять просьбы, объясняться в любви. Поэтому нужно думать, что нет ничего лучше языка.

Такое рассуждение пришлось по сердцу Ксанфу и его гостям. В другой раз Ксанф распорядился, чтобы Эзоп приобрел к обеду самое худшее.

Эзоп пошел опять покупать языки. Все удивились этому. Тогда Эзоп объяснил Ксанфу, что на свете не сыскать ничего хуже языка, ведь посредством языка люди огорчают и разочаровывают друг друга, посредством языка можно лицемерить, лгать, обманывать, хитрить, ссориться. Язык может предавать, оскорблять.

Предание гласит, что не всем гостям было приятно слышать этот ответ Эзопа.Комунікативний практикум► Складіть власне висловлювання, використавши в ньому наве1. Скільки я знаю мов, стільки разів я людина (Народна мудрість). 2. Без мети немає діяльності,

без інтересу немає мети, без діяльності немає життя (В. Ніжинський). 3. Людина — це не глечик, який слід наповнювати, це лампада, яку необхідно запалити (Мудреці Середньовіччя). 4. Мова — це розквіт всього організму нації (В. фон Гумбольдт). 5. Мова — це застиглий вираз певного способу переживання життя (Е. Фромм).

Диктант-переклад► Запишіть переклад тексту, зважаючи на розділові знаки припрямій мові, цитатах.

МЕЧТА И РЕАЛЬНОСТЬ«... Я уверен, пройдет немного лет, и сотни воздушных кораблей будут бороздить звездное

пространство. Вечно, вечно нас толкает дух искания»,— это сказал людям герой романа Алексея Толстого «Аэлита».

Спустя четыре десятилетия Юрий Гагарин совершил первый полет в космос. За несколько минут до исторического старта сказал он людям Земли: «Первым совершить то, о чем мечтали поколения людей, первым проложить дорогу человечеству в космос... Назовите мне большую по сложности задачу, чем та, что выпала мне. Это ответственность перед всем человечеством, перед его настоящим и будущим».

«Он всех нас позвал в космос»,— написал американский космонавт Нейл Армстронг в «Книге памяти» в мемориальном кабинете Ю. А. Гагарина в Звездном городке. А когда он ступил на Луну, сказал: «Это маленький шаг человека и огромный скачок всего человечества».

Космос перестал быть обителью лишь фантастических героев (В. Севастьянов).IV. Підсумок V. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум «Яким я бачу майбутнє», використоУрок № 62АБЗАЦ ЯК ПУНКТУАЦІЙНИЙ ЗНАК, ЩО ПЕРЕДАЄ СМИСЛОВЕ ЧЛЕНУВАННЯ

ТЕКСТУМета: повторити та поглибити знання школярів про абзацяк знак, що передає смислове членування тексту; подати відомості про функції абзаців,

відмінності між абзацом та надфразною єдністю; удосконалювати вміння редагувати тексти, де фіксуються порушення синтаксичних і пунктуаційних норм; розвивати монологічне мовлення, навички творчого конструювання; виховувати інтерес до вивчення мови.


Тип уроку:урокповторення.Обладнання: копії текстів.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Актуалізація опорних знаньБесіда з учнями► Дайте відповіді на питання.1. Що таке абзац?2. Для чого використовують абзаци?3. Чи завжди збігаються абзац і складне синтаксичне ціле?4. Подумайте, у текстах якого функціонального стилю абзаці складне синтаксичне ціле не збігаються? Чим, на вашу думку,це зумовлено?IV. Закріплення знань та вироблення в учнів уміньНавчальна лекція► Прослухайте лекцію та пригадайте, що таке абзац.Абзац — найменша, але одна з основних композиційних частин тексту. Графічно виділений

відступом на початку першого рядка, абзац вказує на поступальний хід сюжету, членує текст.Абзац може займати цілу сторінку (і більше), а може складатися з одного речення. Порівняйте 2-

3 сторінкові абзаци в романі М. Гоголя «Мертві душі» й абзаци-речення, якими написані воєнні новели Марка Черемшини «Зрадник», «Після бою».

Виділення абзаців, їхня структура, кількість, специфіка зв’язків між ними залежать від змісту, жанру, композиції твору, комунікативного та естетичного задуму автора. Історичні романи, як правило, мають поширені місткі абзаци. Такі абзаци — жанрово обумовлені: вони створюють епічну відстань, формують історично-подієве тло й переважно становлять експозицію.

На відміну від абзацу, межі якого виділені новим рядком, надфразна єдність не має спеціальних формальних показників. Це група речень — ціла композиційно-синтаксична конструкція, у якій об’єднуються кілька речень, фраз, навіть абзаців, що мають певну змістову завершеність і структурну єдність. Така єдність досягається використанням формальних мовних засобів — лек-сичних, граматичних, інтонаційних (За М. Крупою).

Звичайно виділяють такі причини, що змушують автора користуватися абзацним членуванням: 1) новизна інформації, нова мікротема; 2) важливість інформації в межах тексту; 3) емоційне виділення деталі; 4) неможливість подальшої подачі інформації без порушення смислу й логічності (внаслідок лінійної несумісності фраз).

Основні функції абзацного членування: логіко-смислова, експресивно-емоційна, акцентно-видільна (3 посібника).

Спостереження над мовним матеріалом► Визначте основну тему тексту. Доберіть заголовок. Розчле

збігається абзац із надфразною єдністю? Для чого автор використав абзац? Яку функцію виконує абзац у наведеному тексті?

Червоні помпони конюшини, немов їжачки, стовбурчили щетину з трилистих підставок, а пахучий чебрець ткав по схилу гори геліотроповий килим. Кашка розкривала скрізь парасольки. Серед білих наметів її тріпалися крильця синіх метеликів. Часом на парасольку спускався жук і ловив сонце в зелене дзеркало крил. Устя таїла віддих, щоб його не злякати...

Дрібні дзвіночки розбіглися по луці і сіяли сум, такі делікатні і такі ніжні, що самі дивувались, як животіють на світі. Недоступна кропива, обважніла насінням, немов бджола пергою, хазяйновито шепталась по своїх летовищах (М. Коцюбинський).

Творче конструювання. Робота в міні-групах► На основі простого речення побудуйте надфразну єдність, що складалася б із кількох абзаців.

Визначте функцію абзаців. 1. Тільки квітом своїм при моєму вікні не опав соняшник(Б. Олійник). 2. Любове-доленько, в надій Такі печальні оченята (Л. Талалай). 3. Що ми знаємо

про вічність чи про обшири чуттів? (П. Мовчан). 4. Наче марево айстри цвітуть (Н. Дзюбенко).5. Весняний грім дощем вмиває квіти (Робота з текстовим матеріалом


► Проаналізуйте структуру й семантику наведених текстів. Визнайте стиль, тему, основну думку. Укажіть стиль викладу. Охарактеризуйте способи зв’язку речень у межах ССЦ. Поділіть тексти на абзаци. Знайдіть класичні абзаци. З’ясуйте, яку функцію виконують абзаци в цих текстах.

Текст М 1«А МОВА — ЯК МОРЕ»

Мово рідна! Ти ж — як море — безконечна, могутня, глибока. І котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам’ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гук лицарів твоїх у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм; і крик новонародженого. В тобі, мово, неосяжна душа народу — його щирість, радощі й печаль, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його. Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний, з тобою я найба- гатший і найдужчий в світі, без тебе — перекоти-поле, що його несе вітер у сіру безвість, у млу небуття. Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку. Люблю тебе в гніві, коли ти клекочеш, як блискавка. Люблю і твою ніжність, ласкавість, лагідність, коли одним-однісіньким словом зігріваєш, мов сонце, і підносиш над хмари та між зорі, і повертаєш до діяння, до життя, наснаго моя і мудрий вічний вчителю мій. Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я, вірний і вічний юнга твій... Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! (С. Плачинда).

Текст М 2Природа й людина — то нерозривне ціле. Природа оберігає й остерігає людину від злих

помислів, вчинків, робить її благородною і щедрою, здоровою і навіть мудрою. Обдивіться пильно навколо себе, і багато гарного ви побачите поряд. Ось на озері плавають парами лебеді. Коли ви до них прийдете з добротою, то й вони вам віддячать добром. Принесіть їм білі лілеї, і розумні птахи не забудуть вас ніколи. Коли відлітатимуть у теплі краї, то обов’язково зроблять коло над тим місцем, де ви їх обдарували лілеями. А ось ви спостерігаєте приліт журавлів. Скільки тривожної радості в їхньому високому курликанні! Несуть вони вісточку весни, але й непокояться: як зустрінуть їх люди? Журавлів у народі правдиво називають веселиками, бо на крилах своїх вони приносять радість оновлення. У селі Дзвонковому на Київщині край лісу стоїть дуб. Гордий велетень. Старий уже, навіть кора посивіла. На нього схилилася висока ялина. Певно, у бурю вітер надломив її. Так би й загинула вона, та могутній дуб підтримав її, обійняв сильними руками. Отак підтримує, як вірний товариш, уже понад сто років і не втомився. Отак і ми можемо творити добро для ближнього, для навколишнього чудодійного світу природи і людей (Л. Павленко).

Текст, М ЗСлово «школа» є в усіх слов’янських мовах. Було воно ще в давньоруській мові, про що свідчить

літопис 1388 року. У давньогрецькій мові було слово «схоле», від якого походить і наше «школа». От тільки буквальне значення його у греків було іншим: спочатку «затримка», потім «заняття у вільний час», далі «читання». І тільки пізніше — «лекція», сучасне — «школа». З’явилися там школи десь у VI столітті до нашої ери. Училися в них хлопчики з вільних родин. Спочатку вони відвідували школу, де навчали читати, писати й рахувати. Потім — школу, де їх навчали співів, музики, поезії. Ще пізніше, в інших школах, здійснювалося фізичне виховання й загартування: тут готували майбутніх воїнів. Усі ці школи були приватними. Наша середньовічна школа теж була багатоступеневою: спочатку елементарна школа, потім граматична, далі школа риторів. Училися тут також лише діти привілейованих верств. У Київській Русі перші школи з’явилися в кінці X століття (О. Стрижак).

Практикум із редагування► Відредагуйте текст, усунувши мовні недоліки (зверніть увагуна правопис, пунктуаційні знаки, абзаци, стиль).Можуть гинути села й міста, палаци й собори, буває — навіть гинуть могутні держави,— однак

ті втрати не завжди обривають само розвиток народів. Бо вони — лише окремі грані їх життя. Інакше з мовою, що є синтизом почуттів і роздумів, моралі й етики, мрій і діялності людей в усіх сферах життя. Тому мова — витвір і одиниць, і маси, не має початку й кінця, вона невідільна від народу-носія мови. Гине народ гине й мова, і так само гине мова — гине й народ. Відродженя української культури й мови прийшло зі творчістю виликих майстрів слова Г. Сковороди,

І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки і, особ


Шевченкова мова — зразок найбільш пильнішої уваги творця до народного слова. Саме тому Кобзар став осново положником нової української мови, передтечею її сучасного розвитку.

На струнах своєї поетичної кобзи він відтворив чудовий мелос української мови, пісений її лад, багацтво образних засобів.

Мова для Шевченка це найвищий дар людини й народу талісман їхньої долі таланту безсмертя.«Ну що б здавалося слова...Слова та голос — більш нічого.А серце б’ється ожива,Як їх почує!»Для нього мова була материнською піснею і молитвою над колискою, шепотом гаю, величчю

неба, ревом Дніпра і соловїною піснею, радістю кохання, мужнім покликом до борні і свободи.Розуміння ролі мови в житті народу визначає й естетичне кредо Лесі Українки, М.

Коцюбинського, В. Винниченка, П. Тичини,О. Довженка, М. Хвильового, А. Малишка, М. Рильського, молод

Павличка, Ліни Костенко, В. Си- моненка, М. Вінграновського.Ось слова П. Тичини про мову «Бо то не просто мова, звуки,Не словникові холодини — в них чути труд, і піт, і муки, чуття єдиної родини».«Як парость виноградної лози, плекайте мову!» — закликав Максим Рильський. Зараз України —

незалежна держава. І вона звісно повинна мати свою мову, відродити свою мову з розумом, повагою, не поспіхом та указами, а серцем і бажанням людей. Адже мова народна це золотий запас душі народу, з якого виростаємо, яким живемо і завдяки якому маємо право і гордість милуватися рідним народом (3 учнівського твору).

Перекладацький практикум► Перекладіть текст української мовою. Визначте мікротеми.Поділіть текст на складні синтаксичні цілі та абзаци. Як вониспіввідносяться?У истоков славянской письменности стояли братья Кирилл и Мефодий. Родились они в семье

знатного воина в городке Салун (ныне Салоники). Старший, Мефодий,— в 815 году, младший, Константин,— в 827 году. Со временем в монашестве младший принимает имя Кирилл, с которым он и вошел в историю. Учился Кирилл в Константинополе, при дворе императора. Оба брата были одними из самых образованных людей того времени. При их активном участии при церквях открываются православные школы. Для них Кирилл и Мефодий переводят на славянские языки церковные книги. Писали они и собственные произведения, к текстам которых позднее не раз обращались писатели и ученые Европы. Кирилл создал один из двух давних славянских алфавитов. В честь творца его назвали потом кириллицей. Эта азбука заложила основы и стала могучим толчком в развитии письменности, просвещения, науки и культуры на славянской земле (Из кн. «Эмоции, этикет»).

Дослідження-аналіз► Проаналізуйте структурну організацію тексту: визначте складні синтаксичні цілі, назвіть

мікротеми, які вони розкривають; зверніть увагу на співвідношення складних синтаксичних цілих та абзаців, поміркуйте, чи погоджуєтесь ви з авторським членуванням тексту на абзаци.

ГЕНІЙ В УМОВАХ ЗАБЛОКОВАНОЇ КУЛЬТУРИ Кант пише: «Геній, залежно від національності і того ґрунту, на якому він виріс, має в собі різні першозадатки і розвиває їх в різних спосіб». І далі — подивіться, з яким блиском, з яким знанням менталітету різних народів — пише Кант: «У німців ця геніальність йде в корінь, у італійців — у крону, у французів — у цвіт, у англійців — у плід».

І ось тут, я думаю, нам пора запитати себе: а куди йде ця геніальність у нас, українців? Якщо геній виріс саме з цього недобаченого жодним великим філософом ґрунту? Маємо ми право, нарешті, і сміливість поставити це питання перед собою? І не риторично, а так, щоб відповісти. Навіть якщо буде ця відповідь не зовсім приємна чи легка для нашого слуху.

Куди йде геніальність наших геніїв — у корінь, у крону, у цвіт чи у плід? Перше, що ледве стримуєшся сказати: в прірву? В безодню. В чорну діру нашого бездержавного існування. Або стру-сять на чужу межу, і виходить — Гоголь.

Або — крилатим зеренцем кудись за океан — і проросте всесвітньо відомий і малознаний у нас і досі — Барка.


Коли Кант пише про залежність генія від ґрунту, то це ж природно, само собою,— у кожної нації свій ґрунт, своя земля. А в що повинна піти геніальність генія, що виріс «на нашій, не своїй землі»?

Тяжке становище генія в нашій літературі. Але в цьому становищі є й свої радощі, може, найголовніші для поета. Хай його не знає світ, хай переслідує влада. Але де, у якій високо розви-нутій, незаблокованій літературі несе народ свого поета, як свічечку в страсний четвер кінця століття? (За Л. Костенко).

Лінгвістична гра «Продовж оповідання»► Складіть колективне монологічне висловлювання. Доберіть заголовок. Порахуйте кількість

мікротем. Визначте, скільки надфразних єдностей у вашому тексті. Як вони співвідносяться з абзацами.

Методичний коментар. Перший учень починає оповідання. Через п’ять-шість речень його слід зупинити й запропонувати учневі, який сидить поруч, продовжити розповідь, і так по ланцюжку всі учасники складають оповідання. Хто не може продовжити оповідання, віддає фант. У кінці гри учні виконують різні завдання за фантами (співають, читають вірші, танцюють тощо).V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум за темою: «О слово рідне».Урок № 63СКЛАДНІ ВИПАДКИ ВИКОРИСТАННЯ РОЗДІЛОВИХ ЗНАКІВМета: повторити й поглибитизнанняучнів про використання розділових знаків, удосконалювати вміння правильно вживати розділові знаки,

коментувати пунктограми, робити повідомлення за схемами; розвивати уважність, правописну пильність; виховувати любов до рідної мови.

Тип уроку:урокповторення.Обладнання: копії текстів, таблиця «Розділові знаки між однорідними членами речення».ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. МотиваціяЛінгвістичні загадки► Відгадайте лінгвістичні загадки Д. Білоуса.Хоч в усній мові нас немає, а на папері мовчимо, та все, що ти читаєш, друже, сприймати

правильно вчимо.Хто ми?(Розділові знаки)Маленька, менша від мачини, ні з ким не стану на борню.А при читанні, коли треба, й людини мову зупиню.Що це таке?( Крапка)Що за знак — стрункий, мов спис, він над крапкою завис, спонука до поклику.Хто ж бо він?(Знак оклику)Він після речення, цитати вмостився, схожий на гачок.Всіх нас примушує питати, а сам ні пари з уст — мовчок.Що це таке?(Знак питання)Коли твір якийсь готую, різні речення пишу, щось, буває, я цитую, мову вводячи чужу.Але, любий мій читачу, як для вас її позначу?Тут уже не допоможуть ані коми, ні крапки, у пригоді стати можуть — здогадались ви?(Лапки )Вони для речення багато важать: турботливо обнімуть, як дружки, і вставлені слова й цитату

вкажуть, давайте ж назовем їх. Це —(Дужки )Злита з хвостиком ця крапка, невелика, власне, лапка.Робить паузу, всім знайома.


Як вона зоветься?(Кома)IV.Закріплення знань та вироблення в учнів уміньРобота з навчальним текстом► Прочитайте текст. Розкажіть про труднощі, які виникають при вживанні розділових знаків.При підготовці до іспитів, тестування з української мови та літератури треба розглянути основні

пунктуаційні правила, повторити їх, тренуючись на різних текстах. Варто насамперед ще раз зосередити свою увагу на основних граматично унормованих знаках, яких у текстах дев’ять — розділові знаки в кінці речення: крапка, три крапки, знак оклику і знак питання', розділові знаки всередині речення: кома, крапка з комою, двокрапка, тире, дужки (парний знак, яким може кінчатися речення). Парними можуть виступати коми і тире.

Існують також експресивні знаки, які не регламентуються граматикою: поєднання знаків оклику й питання —І?, взаємоза- міна цих знаків у одних і тих самих реченнях, наприклад риторичних питаннях: Яких тільки квітів тут не було! (? ) . Три крапки в кінці речення теж можуть бути варіантами до вживання однієї крапки: Весна. Весна... Видільну й оцінну функції виконує спеціальний знак — лапки, який вживається при передачі чужого мовлення або при підкресленні образного значення виразу.

З усіх правил і прийомів уживання пунктуаційних знаків треба виділити такі складні ситуації:1. Варіантне вживання розділових знаків, а також невідповід

авторських текстах граматичній нормі їх уживань (так зване авторське ритмомелодійне і смислове членування тексту, переважно поетичного). Варіантне вживання розділових знаків допускається правописною нормою при однорідності, відокремленні і вставності. Наприклад, учень може надавати значення однорідності ситуативним означенням, які поняттєво однорідними не є: багата, виразна мова письменника; розкішні, вражаючі образи природи тощо.

При підсиленому виділенні відокремлені означення можуть позначатися не комою, а тире: Письменник створив образи — високохудожні, пластичні, з виразними мовними партіями.

Вставність, як правило, відділяється від основного речення за допомогою парного тире й дужок.Уживання авторських розділових знаків, які можуть відповідати або не відповідати правописній

нормі, становить найбільше труднощів при цитуванні. Важливо оформити цитування згідно з правилами пунктуації.

2. Тенденції до спрощення (уникнення) деяких розділових знапри дієприслівникових зворотах, якщо вони становлять фразеологічні вирази або виражають ознаку дії (3 посібника).

Дослідження-аналіз► Проаналізуйте наведені поетичні уривки. Знайдіть авторські розділові знаки та вкажіть їхню

експресивну роль.1. В муці, в каторзі не просить,Не плаче, не стогне!Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне!Т. Шевченко2. І — раптом з гір, чи з Берислава,Чи то з-за баби заревло —Тополя вітром захиталаІ — зволодводився Дніпро.М. Вінграновський3. Хліба, радіючи, ростуть (М. Рильський). 4. А земля — цвіте! (Є. Плужник).Спостереження над мовним матеріалом► Прочитайте речення. Поясніть, чому різні члени речення відокремлюються або не

відокремлюються. Визначте частиномовну приналежність відокремлених членів речення. При-гадайте основні правила вживання розділових знаків при відокремлених членах речення.

1. Жіночі голоси, чисті, високі і сильні, мов янгольські хори, вели побожну пісню (М. Коцюбинський). 2. Загримів дрібний грім, веселий, сріблистий, неначе регіт молодого хлопця (І. Нечуй- Левицький). 3. У тій хвилі вона не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті (І. Франко). 4. Стежечка повела їх угору, між піщані кучугури, порослі лозами й моло-денькими, років чотири тому посадженими, соснами (Ю. Муш- кетик). 5. Оповитий тишею степ


дихав пахощами росяних трав (П. Панч). 6. Грали два водевілі — один російський, другий укра-їнський (М. Івченко). 7. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О. Донченко). 8. У глибокій долині, між мальовничих горбів, стоїть невелика хата, біля якої ростуть три могутні дуби (Т. Шевченко).

Лінгвістична гра. Творче конструювання► Складіть речення за наведеними параметрами. Виграє той, хто складе кожне з речень

найшвидше.1. Безсполучникове речення, у якому ставиться двокрапка, якщо наступна частина виражає

причину того, про що йдеться в попередній частині. 2. Безсполучникове речення, у якому ставиться тире, коли зміст частин протиставляється. 3. Безсполучникове речення, у якому ставиться тире, коли друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що говориться в першій частині.

4. Безсполучникове речення, у якому ставиться тире, якщо в друз тим, про що говориться в першій частині. 5. Складносурядне речення, у якому ставляться кома і тире, якщо в другій частині говориться про наслідок того, про що йдеться в першій частині. 6. Складнопідрядне речення, у якому ставляться кома і тире після двох підрядних частин, щоб підкреслити інтонаційне розчленування складного речення. 7. Складнопідрядне речення, у якому ставляться кома і тире в періоді на початку другої його частини, яка визначається різким спадом голосу.

8. Складнопідрядне речення, у якому ставляться кома і тире пезв’язати з ним нову частину або подальший фрагмент тої ж частини. 9. Складнопідрядне речення, у якому ставиться крапка з комою між значно поширеними підрядними частинами, не зв’язаними між собою сурядними сполучниками. 10. Складнопідрядне речення, у якому кома між головною і підрядною частинами не ставиться, коли підрядна частина починається з частки не або складається з одного слова.

Робота з таблицею► Ознайомтеся з даними таблиці «Розділові знаки між однорідними членами речення».

Доповніть її прикладами з наведених нижче речень.Правило Прикл

адКома ставиться між однорідними членами речення, якщо вони не з’єднані сполучниками, а лише перелічувальною інтонацією

Якщо однорідні члени поширені підрядними реченнями, то між однорідними членами речення часто ставиться крапка з комою

Кома ставиться між однорідними членами речення, якщо вони з’єднані єднальними або розділовими сполучниками, які повторюються

Кома ставиться, коли однорідні члени речення з’єднані протиставними сполучниками

Якщо в одному ряду є однорідні члени речення, з’єднані інтонацією і сполучниками, то кома ставиться між усіма однорідними членами

Правило ПрикладЯкщо сполучник і виконує замикальну функцію,

то перед ним кома не ставитьсяЯкщо однорідні речення з’єднані попарно, то

кома ставиться між парамиКома між однорідними членами речення не

ставиться, якщо єднальний чи розділовий

1. Над Волгою туман прозорий І місяць сонний і блідий (П. Фи- липович). 2. Сила-силенна води, чистої, свіжої, солодкої, плине і плине кудись до моря (О. Гончар). 3. Хо сидить посеред галяви, а навкруги нього панує мертва прикра тиша (М. Коцюбинський).

4. Над морем піднімались високо в небо дикі, стрімкі, скелисті гори тим часом місяць плине оглядать і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко). 6. У Криму гармо-


нійно поєднуються блакить неба і моря, зелень парків і сивизна скель, сонячний переплав пісків і бузкове цвітіння тамариску (М. Безхутрий). 7. У них є все — пшениця, хутро, вовна, і риба, й мед, і добрі води рік (Л. Костенко). 8. Сонечко ще не сіло, але вже хилилося до заходу і червонило стіну старого лісу (В. Гжиць- кий). 9. Там вежі, башти і димки веселі (Л. Костенко).

Дослідження-аналіз► Розгляньте речення. З’ясуйте, якими розділовими знаками виділяються вставні слова та

словосполучення. Сформулюйте правила. Вкажіть, яке значення виражають вставні слова (дають емоційну оцінку повідомлюваному, вказують на порядок думок, послідовність викладу, вказують на джерело думки, характер висловлення, виражають упевненість або невпевненість у тому, що повідомляється, виражають додаткове повідомлення).

1. Правда, може, я сам-таки в цьому й винен... (О. Гончар).2. З одного боку, цілував барині ручки, а з другого — клумби квіткові їй толочив

3. Тайна дрож пронимає народи,— Мабуть, благодатная хвиля надходить (І. Франко). 4. Сви- ридович — так звали начальника усі в депо — майже ніколи не ходив, а бігав (Г. Тютюнник). 5. І скоро промінь той туман розоре (Не відірвати погляд від землі!) І кораблі ідуть в широке море, Зни-каючи в зловісній млі (Д. Павличко). 6. Можливо, ніколи в житті у нього не буде більше такого злету мрії й повноти щастя (Т. Ма- сенко). 7. Там батько, плачучи з дітьми (а ми малі були та голі), не витерпів лихої долі — умер на панщині!.. (Т. Шевченко).

Пунктуаційний практикум► Поясніть уживання розділових знаків у наведених реченнях.1. Не попрощатись не боюся,Чогось боюся не зустріти,Боюся — раптом розминуся З тобою, молодістю, світом.Махають літу жовті віти,А я на свіжому покосі.Хотів «прощай» сказати літу,А промовляю: «Здрастуй, осінь».Л. Талалай2. Павло сяк-так, для годиться, помантачив косу, поплював у руки, широко розставив ноги і,

відвівши далеко назад косу, щоб, значить, був більший розгін, махнув нею по траві і впав на землю (Г. Тютюнник). 3. Вже, сказати правду, й я немолода, але ж і дячиха красуня — нічого сказати! (І. Нечуй-Левицький). 4. Його займали хмари — ця неспокійна небесна людність, за якою він стежив; вічно жива, вічно рухлива (М. Коцюбинський). 5. З усіх два слова: «Мати» і «Вітчизна» — існують звіку тільки в однині (Б. Олійник).

Дослідження-відновлення► Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Вставте,де потрібно пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.Освіту у зв..язку з слабким здоров..ям Леся розпочала дома.(Не)зважаючи на відсутність систематичної шкільної освіти поетес..а вже в молоді роки була

людиною всебічних і глибоких знань. Вона володіла крім української і російської німец.жою француз.жою англійс..кою італійс.жою пол..с..кою болгарс.жою грец.жою і латиНьСьКою мовами. За допомогою брата Михайла Леся Українка створює молодіжний літературний гурток Плеяда але з причин ідейних незгод між учас..никами цей гурток ро..пався. У 1904 році виходить з друк., нове видан..я поезій Лесі Українки На крилах пісень. (Що)правда завдяки царс.. кій цензурі туди не ввійшов ряд революційних поезій. Поезія Лесі Українки (на)відміну від переважної більшості (тогочасних віршів познач..на бад..ріст..ю й опт..мізмом. Вона закл.жає ві..дати для боро..ьби все навіть і власне життя Хай я загину та хай сяє мило над людьми сонцем правда і надія! Ось яких епітетів вживає поетес..а до слів революційної активної дії слово огнисте палке гар..че одважне напоєне кров..ю серця крилате (За А. Каспаруком).

Зоро-слуховий диктант► Запишіть під диктовку, пояснюючи вживання розділових знаків.І правда: все тече, і все змінюється. З розвитком науки і техніки саме поняття «екологія»

увібрало в себе величезний простір, рівнозначний хіба що обширам космосу. Ще не так давно ми немало піклувались і багато говорили — і від того вельми прикро — про екологічно чисті поля, озера та річки, про чистоту навколишнього світу. А що маємо? Родючий ґрунт і води, отруєні


хімією, у небі безліч мертвих тіл. І близькість, і далечінь — усе зруйнували, знівечили.Що лишилося? Залишилось те, що в нас самих і поза нами. Маю на увазі душу і її космос.

Екологію душі. Позавчора її роз’їдала байдужість, учора — зневіра, а сьогодні — бажання солодко жити за рахунок чужої праці.

Душа... Це останній бастіон, який ми так легко зруйнували. Люди добрі, а ми ж так довго говорили (і ніби дбали!) про її гармонію (І. Карпель).V. Підсумок урокуVI. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум, епіграфом до якого слугували б слова Монтеня: «Людині потрібно два

роки, щоб навчитися говорити і шістдесят років, щоб навчитися тримати язик за зубами», ви-користовуючи вставні слова, однорідні члени речення, складносурядні, складнопідрядні та безсполучникові синтаксичні конструкції.

Урок № 64КОНТРОЛЬНИЙ ДИКТАНТМета: оцінити рівень орфографічної і пунктуаційної грамотності учнів: уміння писати правильно різні частини мови, ставити розділові знаки відповідно

до опрацьованих правил пунктуації, уміння виконувати синтаксичний розбір складних речень; здій-снити перевірку здатності одинадцятикласників сприймати на слух незнайомий текст із належною швидкістю, розуміти його, розвивати уважність, пам’ять; виховувати старанність.

Тип уроку:урокоцінювання навчальних досягнень учнів.Обладнання: текст для диктанту.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Мотивація навчальної діяльності учнівIV. Написання контрольного диктантуПерше читання тексту контрольного диктанту► Учні під час першого прослуховування тексту сприймають його зміст, звертають увагу на

наявність вивчених пунктограм, визначають слова, значення яких не зрозуміли в процесі сприймання.

Повторне читання тексту диктанту вчителем окремими частинами і його написання учнямиБатьківщиною слов’янської абетки, як відомо, стала одна з найстаріших європейських держав —

Болгарія. Саме там, на її Балканських Родопських високогір’ях, у долинах Тракаї, на берегах Струми і Маріци знайшли собі притулок і захисток мудрі вигнанці — учні Кирила і Мефодія. Вони продовжили велику освітню місію братів, не дали загаснути духовному вогнищу.

Писемність — очі людини. Вони мають бути видющими і проникливими, тобто дивитись на світ, бачити його очима предків і наступних поколінь. А для цього необхідно знати витоки своєї духовності, свою історію і культуру.

Писемність — наше духовне тисячолітнє надбання. І майстри слова, поети різні і гарні, письменники-класики і сучасні творці додають до цього мистецького океану і свою частку, живу барву своєї творчості. Вони, охоронці життя, його співці, у всі часи поповнювали скарбницю людської духовності новими здобутками поезії, прози, драматургії, публіцистики.

Рукотворні духовні цінності, як і природу, ми повинні берегти, мов зіницю ока. Писемність допомагає нам творити майбутнє, пізнавати й утверджувати сучасну культуру, берегти минуле. З минулого — у майбутнє — такий життєтворчий шлях нашої писемності. Вона, писемність, це передовсім творчість.

Відомий грузинський письменник Нодар Думбадже, який так рано пішов із життя, залишив нам заповідний запис: «Ні, людина не дасть умерти книзі. Література — це розмова людини із собою, своєю сутністю. Пощезне потреба в цій розмові, щезне не книга — людство» (М. Сингаївський; 203 с.).

Заключне читання тексту диктанту вчителем і самоперевірка учнями написаногоV. Виконання граматичного завдання► Виконайте синтаксичний розбір речень. Розставте розділові знаки.Варіант 1Здавалося хвилинами, що сонце осередок світу та життя сховалося сьогодні між мереживом гілок


і листям яблунь груш і черешень щоб зробити осередком справжнього духовного життя і людяності та душевного тепла і молодечого захоплення цю русяву істоту яка себе називала мавкою (О. Туринський).

Варіант 2З дерев нечутно мов білі птахи спурхували й сідали на наметки пухкі легенькі кім’яхи снігу крізь

голе гілля трохи навскоси світило сонце; тут і там зяяли на стовбурах свіжі ніжно-жовті пощер- бини від осколків і здавалося що ті дерева потихенько стогнуть приголублені теплим у затишку промінням (Г. Тютюнник).VI. Відповіді на запитання, що виникли у школярів під час написання контрольного

диктантуVII. Організований збір зошитів для контрольних робітVIII. Домашнє завдання► Напишіть твір-роздум на тему: «Мовні знаки — концепти української національної культури».Урок № 65ТЕМАТИЧНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 4.КОНТРОЛЬНИЙ ТЕСТМета: перевірити знання, уміння та навички учнів із навчального матеріалу про текст, складне синтаксичне ціле, пряму мову.Тип уроку:урокоцінювання навчальних досягнень учнів.Обладнання: тести.ХІД УРОКУI. Організаційний моментII. Ознайомлення з темою та метою урокуIII. Виконання тестових завданьВаріант. 11. Укажіть правильне твердження.А Речення, яке вказує на те, кому належить вимовлене, називають прямою мовою;Б пряма мова — це невисловлена певною особою мова, яку приписують особі на основі її

поглядів, поведінки;В пряма мова — чуже мовлення, передане зі збереженням змісту, без збереження форми та

інтонації;Г прямою мовою називають чуже мовлення, передане дослівно, з повним збереженням змісту,

форми та інтонації.2. Укажіть схему, яка правильно відображає вживання розділоА «П...— а,— п»;Б «П? — А.— п»;В А, «П!»;Г «П,— а,— П».3. Укажіть правильно побудовану схему до речення: «Що се за парубок-сокіл на небі? Хто се?»

— питає Весна (Олександр Олесь).А «П? — а»;Б «П? » — а;В «П?» — А;Г П? — а.4. Конструкція з непрямою мовою...А складнопідрядне речення з підрядним означальним;Б складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним;В складнопідрядне речення з підрядним обставинним;Г складносурядне речення.5. Непряма мова наявна в реченні.А Два човни м’яко шурхнули по прибережному піску, і тихий голос поспитав: «Ви всі тут?» (М.

Коцюбинський)',Б Осел почванитись хотів, що чув в ліску всіх птахів спів (Л. Боровиковський);В Природа зітхнула повними грудьми, зітхнув і Кирило. Невже він сього ніколи не бачив? (М.

Коцюбинський);


Г Прислів’я каже: «Більш роби, та менше говори...» (Л. Боро- виковський);6. Продовжте речення: «Текст — це...».А граматично організована одиниця мови, яка складається з одного або кількох слів і виражає

закінчену думку;Б граматично організована одиниця мови, частини якої нерівноправні за змістом і об’єднані в

одне ціле за допомогою підрядних сполучників і сполучних слів;В складне речення, частини якого з’єднуються в одне граматичне та смислове ціле не

сполучниками і сполучними словами, а лише інтонацією;Г повідомлення, яке складається з кількох чи багатьох речень, характеризується змістовою і

структурною завершеністю і певним ставлення автора до змісту висловлення.7. Яке твердження відповідає істині?А При діалозі слова автора не вживаються;Б інтонація слів автора є виключно розповідною;В слова автора й пряма мова оформлюються різною інтонацією;Г слова автора й пряма мова мають однакову інтонацію в межах одного речення.8. Визначте, у якому реченні є пунктуаційні помилки.А І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі, мені тебе жаль» (Леся Українка);Б «А що, дітки? — питає бабуся.— Чого прийшли, мої соколята?» (Марко Вовчок);В «Я, коли виросту, теж садівником буду!» — не зводячи очей з дядька Степана, палко промовив

Юрко (І. Цюпа);Г «І тепер, подумав він уві сні,— можна не боятися жодного хижака, тепер можна бути

справжнім сміливцем» (М. Сла- бошпицький).9. Укажіть речення, у якому вжито цитату.А «О, та ви стали справжніми гуцулами!» — казав, щиро посміхаючись, старий Бойчук (Т.

Масенко);Б «Що ж приваблює в Котляревському його нащадків?» — ставить питання О. Гончар про

одного з тих довгожителів планети, які разом із витворами свого духу впевнено переступають грані сторіч, далеко йдуть за межі їм відміряного часу. І дає відповідь — лаконічну, вичерпну, переконливу: «...Він невіддільний від свого народу й від того ґрунту, що живив його творчість» (Д. Павличко);

В Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки — смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись (Леся Українка); Г Казала кума: «Дам пшона»,— а в неї в самої нема (Народна творчість).

► Прочитайте текст і виконайте завдання 10, 11, 12.1. Добробут нації залежить від багатьох чинників. 2. Та найголовнішою передумовою з усіх є

все-таки воля й незалежність держави. 3. Може, нинішні випробування послані українцям Богом? 4. Щоб перевірити чи здатні вони вижити, не втративши людської гідності, не ставши на коліна перед іноземцями? 5. Переконатись, що не зречуться вони того, за що змагалися їхні славні предки, чи не зганьблять себе перед нащадками? 6. Які ж ми, сьогодні українці? 7. Вже не такі, якими були сто років тому, але й не ті, якими були п’ять років тому. 8. Що єднає нас із нашими предками, що жили на цій землі сто й тисячу років перед нами?

9. Наша генетична пам’ять жива у гронах калини, у колядках, у кожнім слові рідної мови... Печерною).

10. Визначте жанр тексту.А анотація;Б оповідання;В публіцистична стаття;Г дискусія.11. Абзац має бути після...А після речення № 2;Б після речення № 3;В після речення № 4;Г після речення № 5.12. Пунктуаційна помилка наявна в...А дев’ятому реченні;


Б другому реченні;В четвертому реченні;Г сьомому реченні.13. Установіть відповідність.1 пряма мова;2 невласне пряма мова;3 здогадна пряма мова;4 непряма мова.А Сів на смереку, підпер рамена о коліна й закрив лице руками... Якась нечиста сила заволоділа

ним. І ся нечиста сила, то — вона, прекрасна червоноволоса відьма, що здибав її в лісі... Відьма?.. Таже він сказав був їй, що вона похожа на образ Матері Божої, що висить у церкві, а проте!.. А проте вона не Мати Боже... В Матері Божої не червоне волосся, Мати Божа свята, а вона... ах! (О. Кобилянська);

Б А генерал тим часом не сидить, зложивши руки, не дожидає, поки піщанська громада самохіть підставить під ярмо шию: «Ори, мов, вельможний пане!» (Панас Мирний);

В Вікторія нагадувала, що незабаром його день народження, тож хай планує свій час і роботу так, аби приїхав без затримки, бо зійдеться поважне товариство (зовсім не байдуже нам, натякала) й незручно буде, коли іменник припізниться. Максим подумки подякував дружині за турботу, справді, в цій постійній своїй круговерті міг і забути про той день (М. Олійник).

Г — Ти що тут робиш, Харитю! — спитали разом. Харитя здригнулась, підвела очі на молодиць і засоромилась.

— Жну... мати слабі лежать... нема кому хліб вижати... з голоду згинемо зимою... (М. Коцюбинський).

14. Змоделюйте й запишіть складне синтаксичне ціле, розташупослідовності. З’ясуйте засоби зв’язку між частинами надфразної єдності. Визначте абзаци. Розставте розділові знаки при прямій мові та цитуванні. Укажіть, до якого типу і стилю мовлення належить текст.

1. «Царственно красива ця земля» писав колись про неї Бальзак. 2. Тарас Шевченко немало зазнав лиха за неї, але любов до матері України горіла в його серці невгасимим вогнем, бо «нема на світі України, немає другого Дніпра»! 3. «Я споглядав багато красот землі казав він, але нічого подібного ніде не знаходив і певний, що й не міг би знайти». 4. Повсякчас, навіть коли Україну злії люди робили для її дітей мачухою, і тоді вона залишалася дорогою вірним її синам. 5. Був у захопленні і російський художник Васнецов (П. Панч).

► Завдання 15, 16 передбачають самостійну відповідь учня.15. Що таке гіпертекст?16. Як між собою співвідносяться поняття текст і дискурс?Варіант 21. Укажіть правильне твердження.А Діалог — це чуже мовлення, що передається не дослівно, а із збереженням основного змісту

висловлювання;Б діалогом називають пряму мову, що передає розмову кількох осіб;В діалог — це дослівний уривок із чийогось висловлювання, що наводиться для підтвердження

чи пояснення власних думок;Г діалог — це слово або сполучення слів, яке називає того, до кого звертаються.2. Укажіть схему, у якій правильно розставлено розділові знаки.А «П,— а,— п;Б «П. — А»;В «П,— а,— п»;Г «П»,— а.3. Укажіть правильно побудовану схему до речення:

сильний, помер»,— занотувавдля пам’яті поколінь самовидець (О. Апанович).А «П,— а,— п»;Б «А»,— п;В «П,— а»;


Г «П»,— а.4. Укажіть речення, де є непряма мова.А Маланка мало не пробі кричала, щоб швидше ділили (М. Коцюбинський);Б «А що, коли я й справді лісова мавка?» — запитала дівчина грайливо (І. Цюпа);В Стародавня народна приповідка мудро вчить: «Держімося землі, бо земля держить нас» (Г.

Тарасенко);Г «Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова,— так думав про рідну мову

Панас Мирний,— ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, роздум, досвід, почування» (М. Шумило).

5. Укажіть речення, де правильно розставлено розділові знаки.А Театр знімає полуду з тих очей, що не бачать, відкриваєвуха тим, що не чують, будить нові думки, і почуття людини (П. Саксаганський);Б Він [Максим Рильський] наголошував, «що не тільки в художній літературі, а й у кожному

слові людському увага до мови — доконечна річ для того, щоб думка знайшла свою справжню кришталеву форму» (І. Вихованець);

В Чабан це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює і осінні мряки пронизують до кісток (О. Гончар);

Г Здавалось ніби сонце на небі одразу погасло, ніби на море впала темна ніч (І. Нечуй-Левицький).

6. У якому рядку наведено основні ознаки тексту?А Зв’язність, послідовність, завершеність, інформативність, тематична єдність;Б тематична цілісність, вживання складних речень, прямий порядок слів у реченнях;В тема, абзац, вживання слів з абстрактним значенням;Г уживання слів у прямому значенні, використання термінів, наявність усталених зворотів.7. Пряма мова не може стояти...А на початку речення;Б в кінці речення;В тільки на початку речення;Г може стояти в будь-якому місці речення.8. Гіпертекст — це...А текст, який використовують в електронних листах;Б вид професійного дискурсу;В звичайний текст, великий за обсягом;Г нелінійний текст, у якому наявні посилання на інші фрагменти та який дозволяє читачеві

самостійно обирати шлях читання за фрагментами.9. Укажіть речення, у якому вжито цитату.А Стояв той чудесний час, коли, як писав Максим Рильський, «серпень з вереснем схрестили

довгі шпаги несмертельні» (Ю. Мартич);Б І кожна статуя, колона, малювання, мережечка, різьба і навіть цегла незримими устами

промовляє: «Мене створив єгипетський народ — і цим навік своє імення вславив (Леся Українка);В — Скажи мені це вголос,— сказав чи радше наказав їй він (В. Шевчук);Г «Феї зустрічають ранок»,— думає художник крізь сон (В. Гжицький).► Прочитайте текст і виконайте завдання 10, 11, 12.1. Темперамент — це індивідуальна особливість людини, що виявляється в її збудливості,

емоційній вразливості, врівноваженості та швидкості перебігу психічної діяльності. 2. Сформувалося вчення про чотири типи темпераменту сангвінічний, флегматичний, холеричний та меланхолійний. 3. Люди з різним типом темпераменту по-різному реагують на все, що навколо них відбувається.

4. Під час одного експерименту представникам зазначених типів темпераменту показали ту саму картину й попросили розповісти її сюжет. 5. Сангвінік розповів так: «Я бачив на картині будинок. 6. П’ять вікон. 7. Одне без шибки. 8. Загорожа трохи поламана. 9. Дівчинка з обручем. 10. На небі літак. 11. Щось темне за деревами видніється здалеку». 12. Холерик переказав з відповідними емоціями: «Щойно збудований будиночок. 13. Ще не всі шибки вставлені. 14. Дівчинка весело, безтурботно грає з обручем. 15. У небі несеться гордий літак. 16. Батьки дівчинки пішли в клуб, що видніється за деревами». 17. Флегматик коротко сказав: «Біля будинку дівчинка з обручем, на небі


літак». 18. Меланхолік оповів розпачливо: «Бідна дівчинка одна грає з обручем.19. Холодно. 20. Нікому вставити у вікна шибки. 21. Грізно гуде літак. 22. За деревами —

цвинтар, куди, напевно, пішли батьки дівчини відвідати померлих родичів» (3 журналу).10. Абзац має бути...А після речення № 2;Б після речення № 3;В після речення № 4;Г після речень № 5, № 12, № 17, № 18.11. Визначте жанр тексту.А анотація;Б оповідання;В науково-популярна стаття;Г публіцистична стаття.12. Пунктуаційна помилка наявна в...А першому реченні;Б другому реченні;В п’ятому реченні;Г двадцять другому реченні.13. Установіть відповідність.1 пряма мова;2 невласне пряма мова;3 здогадна пряма мова;4 непряма мова.А — Мальво, ти хіба нічого не знаєш, що діється в світі?— А що діється?..— Сердешна моя... Ой де ж ті мрії про міць твого кохання?— А що, хан послав по ясир... туди? (Б Сьогодні від екологічного апокаліпсису Україну, сказавВ. Яворівський, уберіг, мабуть, сам Господь Бог. Адже від дня трагедії не сталося жодної

загрозливої повені, яка, за відсутності надійних бар’єрів чи дамби, здатна була б винести радіаційно забруднений масив у Дніпро. А подальші наслідки важко собі й уявити (3 газети);

В Макар Іванович був неспокійний. Ану ж, борони Боже, хто спостеріг, як він виходив із зібрання «молодих»? А що тоді буде? Погана справа. Лихий поніс його туди, до тих божевільців. Чи не краще то було на «вінт» до сусіда? Ат!!! А тут ще сон такий, наче віщує щось. Погано. Е, що там, урешті, сон! Дурниця. Воно якось не пристало навіть людині з вищою освітою, з поважним становищем урядовця вірити в сни, як вірить у них темна, неосвічена баба на селі... (М. Коцюбинський);

Г Він з усмішечкою витягнув з кишені перев’язану мотузочком пачку грошей, підкинув її вгору, зловив і на мигах показав: бери, мовляв (М. Стельмах).

14. Змоделюйте й запишіть складне синтаксичне ціле, розташупослідовності. З’ясуйте засоби зв’язку між частинами надфразної єдності. Визначте абзаци. Розставте розділові знаки при прямій мові та цитуванні. Укажіть, до якого типу і стилю мовлення належить текст.

1. Разом з водою я витяг із копанки і дві грушки. 2. «Собі вишиваєте чи людям?» спитав я. 3. «Самі, чи що, падають у воду?» спитав я, а вона промовила «Котра й сама впаде, а то і я вкидаю, щоб холонули... Ось у полудень школярики йтимуть з учення, то до одної витягають, ласунці малі!» 4. Падають навколо бабусі жовті грушки з груші. Вона відкладає штиво, збирає їх і кидає в копанку, а червоні хрестики на сорочці сяють, сміються сонцеві, густі та дрібні. 5. «Собі, сказала, я вже все вишила, моя дитино. Людям. Хай носять та згадують бабу...» (Г. Тютюнник).

► Завдання 15, 16 передбачають самостійну відповідь учня.15. Охарактеризуйте розділові знаки української мови.16. Як між собою співвідносяться поняття текст і дискурс?Оцінювання контрольного тесту

Тип Завдання закритої форми Зав


завдання

дання

відкрит

3 вибором однієї правильної відповіді

Завдання на вста-новлення відповід-

№ 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 1 1 13 14 1 1

Варіант 1 Г А Б Б Б Г В Г Б В А В

1-,

2-,

4, 2, 1, 5, 3

Варіант 2 Б В Г А Б А В Г А А В Б

1-,

2-,

1,,

2,, 4Кількі

стьбалів

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 4 5 2 2


IV. Підсумок урокуV. Домашнє завдання► Напишіть твір-опис «Моя улюблена картина».

ЛІТЕРАТУРА1. Абрамович С.Д. Риторика: [навч. посіб.] / С. Д. Абрамович, М.Ю. ЧІ- карьова.— Львів: Світ,

2001.— 240 с.2. Александров Д.Н.

М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999.— 534 с.3. Александров Д.Н.

ФАИР-ПРЕСС, 2003.— 304 с.4. Античні

мистецтво / [упоряд.М. Борецький, В. Зварич].— К.: Грамота, 2007.— 168 с.5. Бацевич Ф.С.

— К.: Видавничий центр «Академія», 2004.— 344 с. (Серія: Альма-матер).6. Бацевич Ф.С.

Флорій Сергійович Бацевич.— К.: Видавничий центр «Академія», 2009.— 192 с. (Серія «Монограф»),

7. Бибик 2005.— 493 с.— (Б-ка державної мови).

8. Близнюк О.І.Близнюк, Л.С. Панова.— К.: Освіта, 1997.— 64 с.

9. Богдан 1998.— 458 с.

10. Брицын украинском языках: [монография] / Виктор Михайлович Брицын.— К.: Наукова думка, 1980.— 140 с.

11. Волкотруб Г.Й. Практична стилістика української мови: [навч. посіб.] / Галина Йосипівна Волкотруб.— Тернопіль: Підручники і посібники, 2008.— 256 с.

12. Вишняк М.Вишняк // Рідна школа.— 2001.— № 9.— С. 25-28.

13. Вихованець І.Р.14. Галас А.М.

— С. 37-41.15. Глущик С.В.

Глущик, О.В. Дияк, С.В. Шевчук.— К.: А.С.К., 2002,— 400 с.16. Головатюк С.М.

/С.М. Головатюк // Вивчаємо українську мову та літературу.— 2005.— № 11.— С. 2-4.17. Горбачук В.Т. Види диктантів і методика їх проведення: [посіб. для вчителя] / Василь

Тихонович Горбачук.— К.: Рад. школа, 1989.— 96 с.18. Гортшнич В. О.

[навч. посіб.] / Володимир Олександрович Горпинич.— К.: Вища школа, 1999.— 207 с.19. Гриценко Т.Б.

Борисівна Гриценко.— К.: Центр учбової літератури, 2010,— 624 с.20. Гриценко Т.Б.

навч. закладів та коледжів] / Тетяна Борисівна Гриценко.— К.: Центр навчальної літератури, 2005.— 536 с.

21. Дзюба І.М.22. Должикова Т.І.

Должикова, І.В. Мілєва, А.В. Нікітіна.— Луганськ: Альма-матер, 2009.— 123 с.23. Дорошенко С.І.

і доп.] / Сергій Іванович Дорошенко.— Харків: «ОВС», 2002,— 144 с.24. Дорошенко С.І.

Центр навчальної літератури, 2006.— 288 с.25. Дороз В.Ф.

Ленвіт, 2010.— 320 с.26. Дроздова І.

/ І. Дроздова // Вісник Львіввського університету,— 2010,— № 50,— С. 212-221.27. Дружиненко Р.


Українська мова і література в школі.— 2005.— № 2,— С. 11-15.28. Єрмоленко С.Я.

Яківна Єрмоленко.— К.: Довіра, 1999.— 431 с.29. Єрмоленко С.Я.

— К.: НДІУ, 2007.— 444 с.30. Єрмоленко С.Я.

К.: Інститут української мови НАН України, 2009.— 352 с.31. Єрмоленко С.Я.

Єрмоленко, Л.І. Мацько.— Дивослово.— 1994,— № 7,— С. 28-33.32. Жайворонок В.В.

закл.] / Віталій Вікторович Жайворонок.— К.: Довіра, 2007.— 262 с.33. Закувала

та прим. Н.С. Шумади].— К.: Веселка, 1998,— 510 с.34. Запрудский Н.И.

Запрудский.— Мн.: Издательство «Белорусский Дом печати», 2004.— 288 с. (Мастерская учителя).35. Карнегі

Грузина].— К.: Молодь, 1990.— 168 с.36. Качуровський І.В.

Качуровський.— Мюнхен; Київ, 1995.— 235 с.37. Клименко

1991.— 288 с.38. Коваль А.П.

Образні вислови / А. П. Коваль, В. П. Коп- тілов.— К.: Вища школа, 1975.— 336 с.39. Коваль А.П.

/ Алла Петрівна Коваль.— К.: Либідь, 2001,— 312 с.40. Козачук Г.О.

Олександрівна Козачук.— К.: Вища школа, 2006,— 278 с.41. Кони А.О.

С. Суворина, Эртелевъ пер., д. 13, 1905,— 949 с.42. Кононенко

Івано-Франківськ, 2008.— 390 с.43. Кононенко В.І.

— К.: Вища школа, 2008.— 327 с.44. Коць Т.А.

[монографія] / Тетяна Анатоліївна Коць.— К.: Логос, 2010.— 303 с.— (Студії з українського мовознавства).

45. Крупа навч. закл.] / Марія Петрівна Крупа.— Тернопіль: Підручники і посібники, 2008.— 432 с.

46. Літературознавчий[2-ге вид., випр. і доп.] — К.: ВЦ «Академія», 2006.— 752 с. (Nota bene).

47. Лисиченко Л.А.Лисиченко.— Харків: Видавнича група «Основа», 2009,— 191, [1] с.

48. Лисиченко Л.А.когнітивний аспекти / Лідія Андріївна Лисиченко.— Харків: Видавнича група «Основа», 2008.— 272 с.

49. Лисиченко Л.А.№ 5-6.— С. 36-41.

50. Лисиченко Л.А.— Харків: Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 1997.— 129 с.

51. Лобур Н.В.22-23.

52. Майоров создавать и использовать тесты для целей образования) / Алексей Николаевич Майоров.— М.: Интеллект-центр,

2001, — 296 с.

І семестр. Література 383

53. Мацько Л.І. Риторика: [навч. посіб.]; [2-ге вид., стер.] / Л.І. Мацько, О.М. Мацько.— К.: Вища школа, 2006.— 311 с.

54. Мацько освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»] / Любов Іванівна Мацько.— К.:Вид-воНПУ імені М.П. Драгоманова, 2009,— 607 с.

55. Мацько Л.І.і психологія.— 1996.— № 2.— С. 67-70.

56. Микитюк М.В.Микитюк.— Харків: Вид. група «Основа»: ПП «Тріада+», 2007.— 197 с.— (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 12 (49)).

57. Молдован В.В.320 с.

58. Мудрик А.М.вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки.— 2007.— № 8.— С. 55-62.

59. Нема приповідки без правди: [російські прислів’я та приказки з укравідповідниками] / [укл.Н. Бєленькова].— [вид. 2-ге, випр. і допов.].— К.: Дніпро, 1969.— 248 с.

60. Новыедля студ. пед. вузов и системы повыш. ква- лиф. пед. кадров] / [Полат Е.С., Бухарикна М.Ю., Моисеева М.В. и др.]: под ред. Е.С. Полат.— М.: издательский центр «Академия»,

2002, — 272 с.61. Олійник 62. Основи

— 296 с.63. Павленко

Навчальна книга — Богдан, 2011.— 128 с.64. Пентилюк М.

Пентилюк, О. Горошкіна, А. Нікітчина // Українська мова і література в гімназіях, колегіумах, ліцеях.— 2006.— № 9-Ю,— С. 76-84.

65. Плигин А.А.Андрей Анатольевич Плигин.— М.: «КСП+», 2003,— 432 с.

66. Пономарів Пономарів.— К.: Либідь, 1993.— [2-е вид., стереотип.].— 248 с.

67. Пономарів О.Д.стереотип] / Олександр Данилович Пономарів.— К.: Либідь, 2001.— 240 с.

68. Попова О.А.Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2008.— 416 с.

69. Препотенська М.Фірма «ІНКОС», 2011.— 252 с.

70. Радевич-Винницький Я.К.Винницький.— Львів: Вид-во «СПОЛОМ», 2001,— 224 с.

71. Риторика:66 с.

72. Селіванова Олександрівна Селіванова.— Полтава: Довкілля-К, 2008,— 712 с.

73. Селіванова О.О.Довікілля-К, 2010.— 884 с.

74. Семеног О.М.[навч. посіб.] / Олена Миколаївна Семеног.— К.-Глухів: РВВ ГДПУ, 2003,— 105 с.

75. СловникО.О. Потебні; [голов, ред.І. К. Білодід].— К.: Наукова думка, 1970- 1980,— Т. 1: А-В,— 1970,—

800 с.; Т. 2: Г-Ж,— 1971,— 550 с.; Т. 3: 3,— 1972,— 744 с.; Т. 4: 1-М,— 1972,— 840 с.; Т. 5: Н-О,— 1974.— 840 с.; Т. 6: П-Поїти.— 1975.— 832 с.; Т. 7: Поїхати- Приробляти.— 1976.— 724 с.; Т. 8: Природа-Ряхтливий.— 1977.— 928 с.; Т. 9: С,— 1978,— 921 с.; Т. 10: Т-Ф,— 1979,— 660 с.; Т. 11: Х-В,— 1980,— 700.

76. Скуратівський В.Т.


Скуратівський — К.: Вироб.-комерц. фірма «Перлина», 1994.— Кн. 2: Святвечір.— 1994.— 192 с.— (Серія: «Українці»),

77. Стельмахович М.Українська мова та література в школі.— 1993,— № З,— С. 19-23.

78. Стернин И.А.Изд-й центр «Академия», 2008.— 272 с.

79. Стражний О.С.Стражний.— К.: Книга, 2008.— 368 с.

80. Сухомлинський В.О.громадянина. Листи до сина.— К.: Радянська школа.— 1977.— 672 с.

81. Терлак З.М.Терлак.— Львів: Світ, 1999.— 224 с.

82. Тєлєжкіна О.О.Тєлєжкіна.— Харків: Вид-во «Ранок», 2011.— 344 с.— (Серія «Практичний довідник учителя»).

83. Ткаченко — № 3-4.— С. 3-17.

84. Томан І.Політвидав України, 1989.— 293 с.

85. Трайнев рекомендации): [учеб. пособ.] / В. А. Трайнев, И.В. Трайнев.— 4-е изд.— М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2009.— 280 с.

86. Федоренко В.Л. Мовні цікавинки. Нестандартні дидактичні матеріали / Валерій Леонідович Федоренко.— Харків: Вид. група «Основа», 2006.— 320 с.— (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 9 (34)).

87. Франко томах.— К.: Наукова думка, 1976-1986.— Т. 31: Літературно-критичні праці (1897-1899). Дослідження. Статті. Матеріали,— 1981,— С. 45-119.

88. Хоменко І.В.Юрінком Інтер, 2001.— 192 с.

89. ХрестоматіяС. Русова, А. Макаренко, Г. Ващенко, В. Сухомлинський: навч. посіб. для студ. вищ. закл. /

Уклад. В.П. Кравець, О. І. Мешко.— К.: Грамота, 2008.— 786 с.90. Челышкова

Марина Борисовна Челышкова.— М.: Логос, 2002.— 432 с.91. Шарманова Н.М. Мова професійного спілкування: [навч. посіб.] / Наталія Миколаївна

Шарманова.— Кривий Ріг: КДПУ, 2010.— [2-е вид., стереотип.].— 57 с.92. Шульжук К.Ф.

К.: Вид. центр «Академія», 2004.— 408 с.93. Jones L.

University Press, 2007.— 42 p.94. O’Neil G.

O’Neill, Tim McMahon // Emerging Issues in the Practice of University Learning and Teaching.— 2005.— 27-36.

Календарно-тематичне планування уроків в 11 класі.(Профіль — українська філологія). І семестр З

Мова, індивід, суспільство ..................................................... 9Урок № 1. Мова як особлива система знаків. Проблеми взаємодії мови і культури, мови і

соціуму. Роль мовиу формуванні й самовираженні особистості ........................ 9Урок № 2. Українська мова в контексті української культури. Відображення в сучасній

українській мові культури інших народів. Українська мова у світі. Українськадіаспора .................................................................................. 17Урок № 3. Урок розвитку комунікативних умінь № 1.Поняття стилю мовлення: мовні і позамовні ознаки (сфера спілкування, умови і мета

спілкування). Стилі мовлення.Зміст і структура текстів кожного із стилів, їхні характернімовні засоби, основні жанри. Складання..........усного твору 25Урок № 4. Урок розвитку комунікативних умінь № 2.Підрозділи стилістики: стилістика мови (практична) і стилістика мовлення (функціональна).

Складання письмовоготвору ....................................................................................... 32Урок № 5. Лінгвістика як наука про мову. Її основні розділи,місце в колі інших наук про людину й народ .................... 40Урок № 6. Історія мовознавства в особах. Видатні мовознавцівітчизняної науки та їхні праці ............................................ 48Лінгвістична риторика

Урок № 7. Риторика як наука й мистецтво слова. Роль риторики у професійній діяльності. Основні поняття

риторики: логос, етос, пафос, топос ................................... 57Урок № 8. Ритор і оратор. Риторичні ідеали в різні історичніепохи. Поняття про сучасний риторичний текст ............... 65Урок № 9. Урок розвитку комунікативних умінь № 3.Комунікативні якості мовлення та їхні основні ознаки.Стилістична норма і стилістична помилка. Редагуваннятексту промови ...................................................................... 72Урок №10. Інвенція .............................................................. 81Урок №11. Диспозиція. Методи викладу матеріалу ......... 88Урок №12. Теза й аргументація. Різні види аргументації 98Урок №13 . Урок розвитку комунікативних умінь № 4. Офіційно-діловий стиль: основні ознаки,

підстилі, жанри, сфера використання, призначення. Лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості, структура офіційно-ділових текстів різних жанрів 105

ЗМІСТ

Усі уроки української мови в 11 класі. Профіль — українська філологія

Урок №14 . Елокуція й елоквенція як учення про мовну форму промов. Меморія як система усного запам’ятовування промов.

Основні прийоми запам’ятовування ораторської промови 114Урок № 15. Акція. Риторична техніка. Аналіз власної промови,релаксація ............................................................................ 123Урок №16 . Урок розвитку комунікативних умінь № 5.Еристика як мистецтво суперечки. Дискусія з обстоюванням альтернативних точок зору на тему:

«Учення ГригоріяСковороди про “сродну працю” й розвиток сучасної особистості людини». Культура ведення

дискусій, полеміки, диспутів професійного характеру. Полемічні прийоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів опонента,

атака запитаннями. Етика полемічної майстерності ....... 132Урок № 17 . Тематична контрольна робота № 1. Контрольний тест ... 138З історії риторики й ораторського мистецтваУрок № 18 . Міфологія красномовства. Риторика Давньої Греції. Видатні оратори Давньої Греції:

Сократ, Платон, Демосфен.Риторика Аристотеля .......................................................... 145Урок №19. Урок розвитку комунікативних умінь № 6. Мовнийетикет ділової (телефонної) розмови ................................ 154Урок № 20. Риторика Давнього Риму. Цицерон як теоретиккрасномовства ..................................................................... 161Урок № 21. Вітчизняна риторика. МовотворчістьІ. Вишенського, Г. Сковороди, Ф. Прокоповича ............ 165Урок № 22. Урок розвитку комунікативних умінь № 7.Контрольне читання мовчки .............................................. 171Урок № 23. Урок розвитку комунікативних умінь № 8.Контрольний переказ тесту художнього стилю із творчимзавданням ............................................................................. 178Урок № 24. Риторика в Києво-Могилянській академії. Розвитокриторичних традицій в Україні. Сучасний риторичний ідеал 181Основи ораторського мистецтваУрок № 25. Види красномовства. Академічне красномовство, його характерні ознаки, різновиди

(наукове,науково-популярне, навчальне) ......................................... 188Урок № 26. Ділове красномовство. Судове красномовство,особливості захисного і звинувачувального виступу ..... 195Урок № 27. Духовне красномовство (гомілетика), його жанрий характерні риси ................................................................ 206

Урок № 28. Соціально-побутове красномовство, його види (ювілейна промова, привітання, тост тощо). Театральна

(сценічна) риторика. Педагогічна риторика ..................... 213Урок № 29. Урок розвитку комунікативних умінь № 9.Мовленнєве спілкування в різних навчальних ситуаціяхофіційно-ділового характеру ............................................. 220Урок № ЗО. Види ораторського мистецтва за метоювисловлення: інформувальні, переконувальні, розважальні виступи 227

І семестр. Зміст 463

Урок №31 . Урок розвитку комунікативних умінь № 10.Написання ділових документів. Заява .............................. 234Урок № 32. Полеміка. Дискусія. Дебати. Публічнийполілог 238Урок №33. Промова, її види: мітингова, інформаційна,агітаційна ............................................................................. 247Урок № 34. Урок розвитку комунікативних умінь №11.Контрольне говоріння. Складання власного висловлюванняна соціокультурну тему в публіцистичному..................стилі 254Урок № 35. Тематична контрольна робота № 2. Контрольний тест ... 258Поглиблення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису та пунктуації. Синтаксис

української мовиУрок № 36. Загальна характеристика синтаксичних одиниць, їх типів, зв’язків, засобів вираження

синтаксичного зв’язку. Словосполучення як основна одиниця синтаксису. Типи словосполучень за морфологічним вираженням головного слова ... 265 Урок №37 . Урок розвитку комунікативних умінь № 12.

Написання автобіографії .................................................... 271Урок № 38. Типи підрядного зв’язку в словосполученні. Словосполучення повні та неповні.

Використаннясинонімічних дієслівних словосполучень у різних стилях 278Урок № 39. Речення як основна синтаксична і комунікативна одиниця. Стилістичні функції

модальних різновидів речень.Риторичне запитання, його стилістичні функції ............. 284Урок № 40. Предикативна (граматична) основа речення.Порядок слів як стильова ознака мовлення. Складні випадкикоординації підмета й присудка ........................................ 292Урок № 41. Складні випадки кваліфікації другорядних членів речення. Написання прикладки.

Порівняльний зворот, йогофункції в реченні ................................................................. 299Урок № 42. Урок розвитку комунікативних умінь № 13. Діловіпапери. Написання характеристики .................................. 305Урок № 43. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і

непоширених, повних і неповних,ускладнених і неускладнених простих речень ................. 309Урок № 44. Національний колорит синтаксичних структур — паремійних висловлювань.

Побажальні формули. Звертання,місце в реченні способи вираження. Синтаксичний аналіз 314Урок № 45. Урок розвитку комунікативних умінь № 14.Контрольне аудіювання ..................................................... 323Урок № 46. Складні і багатокомпонентні речення.Особливості структури та семантики сполучникових (складносурядних та складнопідрядних) і

безсполучникових,багатокомпонентних речень .............................................. 332Урок №47 . Складнопідрядні означальні реченняі дієприкметникові звороти; складнопідрядні обставинні речення і дієприслівникові звороти.

Складнопідрядні речення з підрядними порівняльними і порівняльні звороти. Синтаксичний аналіз 338

Урок № 48. Стилістичні особливості складносурядних, складнопідрядних, безсполучникових складних речень.

Синоніміка безсполучникових і сполучникових складних речень. Період як засіб експресивного синтаксису і риторична фігура. Градація в складному реченні з різними типами

зв’язку .................................................................................. 345Урок № 49. Урок розвитку комунікативних умінь № 15.Особливості складання повідомлення на електронному носії(електронна пошта) ............................................................. 353Урок № 50. Тематична контрольна робота № 3. Контрольний тест ... 361 Урок № 51. Пряма і


непряма мова, її призначення і граматично смислові особливості. Пряма мова і слова автора. Інтонування речень із прямою мовою, діалогом. Заміна прямої мови

непрямою ............................................................................. 371Урок № 52. Невласне пряма мова. Здогадана пряма мова, напівпряма мова. Синоніміка і

стилістичні способи передачі прямої мови в тексті, реплік у діалозі і непрямій мові.Стилістичні особливості авторських слів при прямій мові. Стилістика речень із різними

способами вираження чужогомовлення в тексті ................................................................ 378Урок № 53. Урок розвитку комунікативних умінь № 16.Написання ділових документів різних жанрів: довіреність 384Урок № 54. Цитування ....................................................... 390Текст. Синтаксис і стилістика текстуУрок № 55. Основні ознаки тексту. Класифікація текстів за сферою використання, метою,

структурними особливостями. Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле (надфразна єдність) як семантико-синтаксична одиниця тексту. Абзац як композиційно-стилістична одиниця тексту.

Сурядні і підрядні сполучники як засоби зв’язку в тексті 394Урок № 56. Гіпертекст. Дискурс як комунікативний процесі як текст. Професійний дискурс ....................................... 402Урок №57. Урок розвитку комунікативних умінь № 17.Контрольний письмовий твір ............................................ 408ПунктуаціяУрок № 58. Пунктуаційні норми. Пунктограми в кінці речення,у простому реченні ............................................................. 412Урок № 59-60. Пунктограми в складному реченні .......... 417Урок № 61. Пунктограми при прямій мові, цитуванні,у зв’язному тексті ............................................................... 425Урок № 62. Абзац як пунктуаційний знак, що передає смисловечленування тексту ............................................................... 429Урок № 63. Складні випадки використання розділових знаків 436Урок № 64. Контрольний диктант ..................................... 443Урок № 65. Тематична контрольна робота № 4. Контрольний тест ... 445Література ............................................................................ 455

КУПУЙТЕ У ВАШОМУ МІСТІ!Вінниця Маг. «Ранок», т. (0432) 67-46-05; Донецьк РП Присада І. М., ДІМЦО т. (062) 304-67-

02; Івано-Франківськ Маг. «Дім книги», т. (0342) 71-34-72;Київ Представництво, т. (044) 377-73-22; Кіровоград Маг. «Шкільний світ», т. (097) 439-54-

42; Ковель Маг. «АВС», т. (067) 332-58-87; Луганськ РП Зецер С. Ю. фірмовий маг. (СШ № 5), т. (0642) 71-09-46; Луцьк «Дім книги», т. (0332) 71-66-97; Львів «Гуртівня», т. (067) 416-16-56; Мелитопіль «КанцтовариЩ», т. (0619) 42-07-87; Миколаїв Маг. «Книги», т. (051) 225-70-55;

Одесса Маг. «Книги», т. (050) 392-28-46, Маг. «Методична та дитяча література», т. (050) 392-14-92; Полтава Маг «Оріяна», т. (093) 183-75-17; Рівне Маг «Слово», т. (0946) 670-601;

Сімферополь Філія, т. (0652) 54-21-38; Суми Маг. «Книголюб», т. (0542) 22-53-00; Тернопіль Торговий дім «Книги» (0352) 251-600; Ужгород Маг. «Едельвейс», т. (050) 131-98-67; Харків Маг. «Книголенд», т. (057) 757-26-42, Книжковий ринок «Райський куточок», т. (050) 757-96-

70; Херсон РП Одайник С. Ф., магазин «Книжковий меридіан», т. (0552) 37-01-85;Хмельницький Маг. «Книжковий світ», т. (0382) 79-25-45; Черкаси магазин «Шкільний

світ», т. (0472) 51-22-51, т. (067) 472-77-97; Чернівці Маг. «Книги»,т.(050)081-19-12.

Навчальне видання Серія «Усі уроки»СЛЮНІНА Олена Вікторівна

УСІ УРОКИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В 11 КЛАСІ II семестр Профіль — українська філологія

Головний редактор К. Ю. Голобородько Редактор О. О. Маленко Відповідальний за випуск Ю. М. Афанасенко Технічний редактор О. В. Лебедева Коректор О. М. Журенко

Піди, до друку 17.07.2012. Формат 60x90/16.

Папір газет. Друк офсет. Гарнітура «Шкільна».Ум. друк. арк. 29,00. Зам. № 12-10/08-05.

ТОВ «Видавнича група “Основа”»61001 м. Харків, вул. Плеханівська, 66, тел. (057) 731-96-33 e-mail: [email protected]

www.osnova.com.uaСвідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2911 від 25.07.2007 р.

Віддруковано з готових плівок Виробник: ТОВ «Тріада Принт»Свідоцтво ДК № 1870 від 16.07.2007 р.

Харків, вул. Киргизька, 19. Тел. (057) 757-98-16, 757-98-15

http://www.osnova.com.ua/

mailto:[email protected]

sljunina_usi_mova_prof_fil_11-k_1-s_2012.inddfiles.movograj.webnode.com.ua/200000257-0c6150e4f9... ·...

Documents