ВИХОВУЄМО ПАТРІОТІВ БІБЛІОТЕЧНИМИ ФОРМАМИ

Тетяна Сопова, заступник директораз наукової роботи ДЗ “ДБУ для юнацтва”

Український центр економічних та політичних досліджень ім. Олександра Разумкова

«Чи вважаєте Ви себе патріотом України?»

44,2 % респондентів відповіли «так»,

35,6 % «скоріше так»,

9,7 % «скоріше ні»,

4,3 % «ні»,

6,2 % «важко відповісти».

Центр соціальних досліджень «Софія»

40% українців хотіли б виїхати за кордон,

кожен шостий громадянин України бажає емігрувати назавжди,

кожен десятий українець зовсім не пишається своїм громадянством,

«скоріше не пишається» своїм громадянством –17,2%.

Фонд «Демократичні ініціативи»

лише 30% опитаних школярів вважає, що населення України об’єднують у єдину націю патріотичні почуття,

об’єднуючими чинниками також були визнані рівні права громадян України (34%),

єдина державна мова (31%),

спільна історія (25%),

40% молодих українців не хотіли б проживати в Україні.

Соціологічна група «Рейтинг» Порівняно з показниками чотирирічної давнини,

кількість опитаних, які вважають себе патріотами своєї країни, зросла до 82%. Зокрема, 40% опитаних однозначно характеризують себе як патріотів своєї країни, ще 42% – швидше так, ніж ні. І лише 10% опитаних зовсім не вважають себе патріотами. 8% – не змогли визначитися.

Українці, в першу чергу, вважають предметом гордості, місце, де народилися i виросли (34%), землю, територію, на якій живуть (29%), національні пiснi, свята, звичаї (27%), українську природу (26%), минуле країни, її історію (25%), українську працьовитість, уміння господарювати (25%), визначних українських постатей (24%).

Також викликають гордість за свою країну:

- душевнi якостi українського народу (22%),

- державу, в якій живуть (21%),

- українську мову (19%).

Дещо менше викликають гордість вiра, релiгiя свого народу (12%), перемоги спортсменів своєї країни (12%), лiтература та мистецтво (11%), могили предкiв, пам'ять про них (11%), прапор, герб, гiмн(4%). Мінімальну гордість викликає військова потужність держави – лише 1%.

“Чи є 24 серпня визначним днем у вашому житті?”:

55% вважають, що це визначний день для нього,

40% зазначили, що для них це звичайний день, який не відрізняється від інших днів,

5% не святкують і навіть не звертають уваги на це свято.

«Чи відстоювали б ви незалежність України у разі возз’єднання з іншою державою» :

85% респондентів відповіли, що готові відстоювати незалежність України,

15% зазначили, що не мають нічого проти того, щоб Україна возз’єдналася з іншою державою.

Указ Президента від 27 квітня 1999 року № 456 «Про заходи щодо розвитку духовності, захисту моралі та формування здорового способу життя громадян», на підставі якого Постановою КМУ від 15 вересня 1999 р. № 1697 була затверджена «Національна програма патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства».

Розпорядження Президента України № 173/2001- рп«Про заходи щодо подальшого вдосконалення системи патріотичного виховання молоді»,згідно якого під час формування Державного бюджету України на 2002 і наступні роки вимагалося обов’язкове планування коштів, необхідних для виконання Програми

У 2009 році Наказом декількох Міністерств, а саме Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерством освіти і науки України, Міністерством оборони України, Міністерство культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року N 3754/981/538/49 було затверджено Концепцію національно-патріотичного виховання молоді.

Кабінетом міністрів України розроблена також Концепція загальнодержавної цільової соціальної програми патріотичного виховання населення на 2013-2017 роки.

З українського бюджету буде щорічно виділятися 40 мільйонів гривень на патріотичне вихованнянаселення,

передбачені Концепцією заходи збільшать кількість українців, що вважатимуть себе патріотами, з 31% у 2013 році до 48% у 2017 році.

Кількість населення, яка пишатиметься українською мовою, за задумом авторів Концепції, за 4 роки зросте з 17% до 35%.

За цей же період передбачено збільшити кількість людей, які пишатимуться українською армією, з 3% до 11%.

Крім того, кількість бажаючих емігрувати з України за вказаний термін планується зменшити вдвічі – з 40% до 20%.

Діяльність бібліотек інтерактивна виставка «Доля і Батьківщина єдині»;

сторичні віражі «Велич символів державності»;

конкурс-експедиція «З чого починається Батьківщина?»;

історичний круїз «Вона – наш витвір, наша мрія, соборна вільна Україна»;

день патріотичної єдності «Україна – Соборна держава»;

місячник патріотичної книги «Духом завжди була вільною, залишалася Україною»;

історичний калейдоскоп «Війна очима художників»;

козацький турнір «Козацька кров пульсує і гуде»;

історичний пазл

Мета патріотичного виховання: бібліотечними формами сприяти становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну державу, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх.

Завдання бібліотек: утвердження бібліотечними заходами, формами в почуттях молодої

особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу;

формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій; формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як

духовного коду нації; підвищення престижу військової служби як виду державної служби,

культивування ставлення до солдата як до державного службовця.

Всеукраїнський конкурс творчих робіт

«Я – патріот!»Завданням було розкриття поняття «патріотизму»

молоддю віком від 14 до 21 року через різноманітні художні та публіцистичні жанри: вірші, поеми, оповідання, есе тощо.

На розгляд поважного журі представлено 91 творча робота з 17 регіонів України. Відібрано 31 твір. За основні критерії оцінки бралися творчий підхід у визначенні поняття «патріотизму», оригінальність подання, змістовність.

Всеукраїнське соціологічне дослідження «Патріотизм у розумінні сучасної молоді»

Мета дослідження: визначення реального рівня патріотизму серед молоді, на підставі їх уподобань, очікувань від держави та суспільства.

Завдання: ставлення молоді до загальнонаціональної ідеї як об’єднуючого чинника у вихованні патріотизму; рівень знань студентів, молодого населення про історію України як базу для формування позитивної свідомості, гордості за свою землю, історичне минуле; рівень моральних цінностей молодих людей в нинішніх, сучасних умовах, коли на перший план виходять матеріальні цінності; рівень зневіри молоді у державу, як гарантії її прав.

Здійснювалося у 18 областях: Вінницькій, Волинській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та автономній республіці Крим.

Дослідженням було охоплено 14043 респондента. 64% жіночої і 36 % чоловічої статі. Вік: 18-20 років – 47, 8%, 21-25 – 28,3%, 25-30 – 29%.

«Наскільки, на Вашу думку розвинена національна ідея в українській державі?» : 53% вважають, що національна ідея відіграє провідну роль у формуванні держави,

35% вирішили, що національна ідея важлива, проте не відіграє ключову роль у розвитку держави,

12 % відповіло, що національної ідеї взагалі немає.

“Чи впливає знання історичного минулого на подальше життя держави та її населення?”:

51,5% молодих людей підтвердили, що воно дуже важливе для держави,

30% – кожен сам обирає, наскільки це для нього важливо,

10% – історичне минуле неважливе, потрібно жити майбутнім,

9,5% молодих людей вважають, що минуле потрібно пам’ятати, проте ролі у формуванні майбутнього воно не відіграє.

«Які заходи, на Вашу думку, повинна вжити держава, аби підтримати патріотичний дух молоді?»,

45% респондентів вважає, що держава має піклуватися про кожного українця, популяризувати свою державу за кордоном, розмовляти виключно українською мовою та спонукати до цього молодь.

25% вирішили, що держава повинна економічно розвиватися, забезпечувати молодь житлом, безкоштовним навчанням, гідним працевлаштуванням, дослухатися до ідей та ініціатив молоді.

18% опитаних вважають, що потрібно виключити з фільмів сцени насильства, жорстокості, запровадити свята, які були б пов’язані з темою патріотизму, відкрити безкоштовні культурні та спортивні секції, студії, клуби.

Питання анкети допомогло виявити якості, риси характеру, які потрібні для виховання патріотизму:

відчуття пошани до власної країни – 53%,

інтерес до історичного минулого – 24%,

високий рівень ерудиції – 11%,

інтелігентність – 6%,

активність у громадському житті – 4%,

інше – 2% (повага до старших, вихованість, чемність, відповідальність).

Вільний час молоді:

історичні музеї та виставки відвідують 21% респондентів,

20% відвідують бібліотеки та обирають цікаві для них книги,

13% надають перевагу театрам та кінофільмам на патріотичні теми,

30% проводять вільний час за комп’ютером та телевізором, 10% – у компанії друзів,

6% ходить в басейн, на фітнес, на прогулянки, на дискотеки.

Висновки: патріотизм молоді значно зросте, якщо держава буде

піклуватися про престиж нашої країни, дбати про її популярність на міжнародній арені;

історичне минуле важливе для розвитку нашої країни, його потрібно пам’ятати та шанувати, оскільки для того, щоб дивитися у майбутнє, не можна нехтувати минулим;

для справжнього відчуття пошани до своєї країни та суспільства, необхідно володіти певним рисами характеру, такими як: ерудиція, інтелігентність, відчуття пошани до старших та своєї країни;

в більшості випадків саме від держави та влади залежить, наскільки високим буде рівень патріотизму у теперішнього та майбутнього поколінь.

Рекомендації бібліотекам: приділяти особливу увагу комплектуванню фондів бібліотек літературою

з питань патріотичного виховання; активно впроваджувати інтерактивні форми роботи з патріотичного

виховання; вивчати досвід бібліотек, що впроваджують інноваційні форми роботи,

організовувати в бібліотеках гуртки з патріотичного виховання; використовувати можливості нових технологій, ініціювати створення

тематичних сторінок, рубрик на власних сайтах з проблем патріотичного виховання;

проводити моніторинги, анкетування з метою визначення ступеня сформованості патріотичної свідомості, почуття вірності своїй Батьківщині;

виявляти партнерів бібліотеки та їх можливості в справі формування патріотичної свідомості підлітків, молоді, визначати ефективні механізми взаємодії всіх зацікавлених організацій та осіб;

приділяти увагу темі толерантності як однієї з базових цінностей громадянського суспільства.

Дякую за увагу!

До нових професійних зустрічів!

E-mail: metoda2007@rambler.ru