План

Вступ

1. Лісовий фонд Світловодщини

2. Головні породи дерев лісів нашого краю

3. Охорона і відновлення лісів

Висновки

Список використаної літератури

1

Вступ

«У лісі я знайшов для себе джерело безконечних відкриттів...»

М. Пришвін

Одним із найкращих багатств, якими наділена наша держава і вся планета

Земля, являється ліс. Мабуть немає людини, яка б не була в лісі, проте не

кожний зможе відповісти на запитання: «Що таке ліс?». Ліс – це сукупність

землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин,

мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку

біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє

середовище.

Справді, в лісі ми зустрічаємося зі своєрідною сукупністю рослин,

різноманітним тваринним світом. Ліс для людини є джерелом чималої

кількості необхідних їй ресурсів: деревини, ягід, горіхів, плодів кісточкових

порід дерев, грибів.

Крім ресурсного, ліс має й інші важливі для людини значення: естетичне,

оздоровче (лікарські трави, очищення повітря хвойними лісами), екологічне

(водоохоронне, захисне, санітарно-гігієнічне), рекреаційне, науково-освітнє,

виховне.

Світові ліси надихали і надихають поетів, прозаїків, композиторів,

художників на створення прекрасних творів, а навіть і шедеврів. Також вони

надають прихисток тваринам і деяким групам людей. Крім того, ліси

відіграють надзвичайно важливу і незамінну роль в природі, будучи

«легенями» планети, регуляторами водного режиму і т.д.

Враховуючи міжнародну практику, сьогодні суспільство розглядає

рівноцінними екологічні, соціальні та економічні функції лісів, без надання

переваги будь-якій з них. Тому ліси підлягають державному обліку та

охороні, особливо в часи сучасних інтенсивних рубок (Лісовий кодекс

України, Стаття 3).

Відповідальним за цей природний і народний скарб є лісове

господарство, яке є самостійною галуззю суспільного виробництва, що

2

займається вивчення, обліком, вирощуванням лісів, охороняє їх від пожеж,

шкідників і хвороб, регулює користування лісом із метою задоволення

потреб народного господарства. До лісового господарства входять усі лісові

угіддя державного лісового фонду, лісогосподарські підприємства та

установи, техніка та механізації лісових робіт та ін.

На території Світловодського району функціонує Державне підприємство

«Світловодське лісове господарство». У його підпорядкуванні знаходиться

17850 гектарів лісу. Це великий масив лісу і він відіграє помітну роль в житті

людей району. Невипадково, мною була обрана саме ця тема для

дослідження, «Деревна лісова рослинність Світловодщини».

Основною метою даної роботи є характеристика різноманіття головних

порід дерев лісів Світловодщини, та визначення впливу на життя лісу

господарської діяльності людини, а також шляхи вирішення екологічних

проблем пов’язаних із лісом.

Актуальність теми полягає у виявленні та дослідженні найбільш

поширених видів лісових дерев на території району, з’ясуванні особливостей

їхнього життя. Встановленні особливостей взаємовідносин людини і лісу в

нашій місцевості.

3

1. Лісовий фонд Світловодщини

Усі ліси на території Світловодського району становлять його лісовий

фонд. До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою

рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.

Згідно лісорослинному районуванню ліси досліджуваної території

відноситься до південної частини правобережного лісостепу, розташовані

вони на межі переходу до степової зони і безпосередньо прилягають до

Кременчуцького водосховища на річці Дніпро.

Карта Світловодського району

Клімат нашого району характеризується особливостями характерними

для південного лісостепу: різкий перепад температури, недостатня кількість

опадів, засушливі періоди з сильними вітрами в весняно-літній період.

До кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток

лісових насаджень відносяться весняно-літні східні сухі вітри, ранні осінні і

пізні весняні заморозки, проливні дощі, часті зимові відлиги і значні

перепади температури повітря.

4

В цілому ж клімат району сприятливий для вирощування наступних

деревних і чагарникових порід: сосни звичайної, дуба звичайного, ясена

звичайного, клена гостролистого, акації білої, липи дрібнолистої, клена

татарського та інших деревних і чагарникових порід.

Переважаючими типами ґрунтів в межах Світловодського району є

темно-сірі опідзолені чорноземи (40,8), сірі лісові суглинки (26,1) і дерново-

слабоопідзолені супіщані з прошарками суглинків (10,5).

Лісовий масив біля річки Цибульник

Ліси нашого краю поділяються на природні та штучні. Природні

лісостани складаються з дерев різного віку, штучні лісостани – з дерев, які

були одночасно в один рік висаджені на певних ділянках. У природних

лісостанах відбувається природне самовідтворення лісу. Старі дерева

відмирають, їхнє місце займають підростаючі дерева. У штучному лісі всі

дерева мають однаковий вік, одночасно зростають, перестигають і

відмирають. Тому штучні ліси мають в основному промислове значення.

5

2. Головні породи дерев лісів нашого краю та їх характеристика

Дуб – листопадне дерево родини букових, висотою до 40 м і потужної

розкидистою кроною. Кора молодих пагонів оливково-бура, пізніше-

сріблясто-сіра гладка, у старих дерев – глибокотрещіновата, буро-сіра,

товщиною декілька сантиметрів.

Листя блискуче, зелене, знизу пофарбоване блідіше. У пазухах листя під

час їх розпускання утворюються суцвіття – сережки. Плід – овальний

жолудь, буро-жовтий з поздовжніми зеленуватими смужками і шипиків на

вершині.

Цвітіння дуба починається зазвичай з 30-40-річного віку. Дуб живе до

400-500 років, окремі дерева до 1000-1500 років, досягаючи 4 м в діаметрі.

Цвіте дуб наприкінці квітня – початку травня. Плоди дозрівають у

вересні – на початку, жовтня.

Дубові жолуді

Дуб звичайний-одна з головних лісоутворюючих порід лісів нашого

краю. Утворює ліси з домішкою інших широколистяних порід: липи, клена

гостролистого, ясена і в'яза.

Дуб відноситься до теплолюбних порід. Часто страждає від пізніх

весняних заморозків. Ці дерева світлолюби. В молодому віці, коли він

зростає повільно, часто заглушається швидко зростаючими породами (береза,

осика і грабом). Тому потребує догляду – освітлення шляхом вирубки

швидкозростаючих порід.

6

Розвиває дуже потужну крону, сильно розгалужену потужну кореневу

систему, що проникає на глибину більше 5 метрів. У зв'язку з цим дуб

відрізняється дуже високою вітростійкістю.

Добре відновлюється не тільки насінням (жолудями), а й поросллю

(пагонами від пня). Порослеві насадження менш стійкі і менш цінні за

технічним якостям. У перші роки життя дуб росте повільно. Зростання дуба у

висоту триває приблизно 200 років.

Дубовий гай

У дібровах на багатих свіжих і вологих ґрунтах разом з дубом зростає

ясен звичайний з родини маслинових. Більшість представників роду ясена –

дерева-велетні, розміри яких вражають уяву.

Ясен звичайний – одна з найцінніших деревних порід, живе 200-250,

зрідка до 350 років, з високо піднятою кроною, струнким стовбуром і

великим непарно-перистим листям.

Коріння сильно розгалужене і глибоке – адже воно повинно міцно

тримати гіганта заввишки 35-40 метрів з товщиною стовбура 1,5-2 метра.

7

Кора на молодих гілках гладенька, зеленкуватого кольору, на стовбурах і

старих гілках сіра.

Ясен звичайний в молодому віці росте порівняно швидко. Рослина

вибаглива до світла, на сухих ґрунтах росте погано. Навіть в дібровах росте

лише на найродючіших ґрунтах. Ясен любить рости в оточенні порід –

супутників. Академік П.С. Погребняк писав: «Ясен ясеню вовк», маючи на

увазі, що між ними існує жорстока внутрішньовидова боротьба. Ось чому на

Україні практично немає чистих ясеневих деревостанів природного

походження.

Ясен

В процесі еволюції природа створила в свіжих і вологих дібровах

насадження, де у першому ярусі знаходяться 60-70 % дерев дуба і 30-40

ясена. Таке співвідношення насаджень по кількості дерев у першому ярусі є

оптимальним, при більшій кількості продуктивність деревостану, зокрема

дуба, падає, адже дуб і ясен породи-конкуренти.

8

В сприятливих умовах ясен плодоносить майже щорічно і рясно, добре

поновлюється поросллю від пеньків до 150-200 років. Під шатром стиглих і

пристигаючих деревостанів щорічно з'являється велика кількість сходів

ясена, що через деякий час внаслідок недостатнього освітлення гинуть. У

свіжих і вологих дібровах на вирубках дубово-ясеневих деревостанів

з'являється велика кількість сходів ясена. В таких умовах немає потреби його

саджати, а лише своєчасно вирубувати ті другорядні породи, що затінюють

самосів.

Акація біла – дерево сімейства бобових, до 25-30 метрів (в середньому 12

метрів) висоти, з розкидистою кроною, товстою, темною корою. Акація біла

має дуже потужну кореневу систему, коріння якої проникають на глибину до

20 і більше метрів. Листя непарноперисті, на коротких черешках, які у

напрямку до гілки видозмінюються в хрящовидні неправдиві піхви. Лист

становить від 4 до 8 пар листочків. Шипи (видозмінені листя) – міцні,

дерев'янисті, з дуже гострим кінцем, серповидні.

Шипи акації Плоди акації

Квітки численні, ароматні, білі, великі, в повислих кистях. Плід – плоский

біб до 10 см довжини, з насінням темного забарвлення. Цвіте в травні –

червні, плоди дозрівають у вересні і залишаються висіти на дереві всю зиму.

Тривалість життя – до 50 років і більше. Росте швидкими темпами і не є

вибагливою до ґрунтів і кліматичних умов.

9

Квітки білої акації

Батьківщиною акації вважається Північна Америка, де вона зустрічається

в північно-східних і північних штатах від Пенсільванії до Дакоти, Айови,

Монтани і Оклахоми. У 1804 році насіння цієї рослини були висаджені

вперше в Росії, в 1813 році воно з'явилося в Криму в Нікітському

ботанічному саду.

Осика – високе струнке дерево (20-30 метрів заввишки) родини вербових

з округлою кроною і циліндричним стовбуром, укритим гладенькою світло-

зеленою корою. У старих дерев кора в нижній частині чорна,

глибокотріщинувата. Молоді пагони бурі, звичайно голі, блискучі, бруньки

клейкі, загострені, Листки 3-7 см завдовжки, округлі.

Квітки мають вигляд келихоподібного диску при основі і грушоподібну

голу зелену зав'язь. Плід – коробочка, видовжено до 7 мм завдовжки. Насіння

дрібне, має чубок з сріблястих волосків.

Росте осика як домішка у хвойних, хвойно-листяних і листяних лісах.

Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у березні–квітні.

До тридцяти років осика росте дуже швидко і в 50-60 років досягає

розмірів дерев першої величини. Якщо умови були особливо сприятливі,

вона підіймається до 30 метрів. Але живе мало: рідко довше ста років, її вік

вкорочують паразитичні грибки.

10

Осика

Береза – рід листопадних дерев родини березові.

Береза біла – дерево до 20-30 метрів заввишки з білою корою, яка

лушиться на горизонтальні смужки. Листки берези майже ромбiчнi, з

довгими жилками, загостpeнi, знизу свiтло-зеленi, зверху темно-зелені й

блискучі. Молоде листя клейке.

Квітки зібрані в циліндричні, звисаючі сережки. Плід берези –

сплюснутий горіх з двома крильцями. Насіння дуже легкі – в одному грамі

нараховує 5000 насіння. Легко розносяться вітром (на відстань до 100 метрів

від материнської рослини), плоди не розкриваються.

Коренева система беріз потужна, залежно від виду та умов зростання або

поверхнева, або, що частіше, йде косо вглиб. Стрижневий корінь проростка

відмирає дуже швидко, зате бічні корені розвиваються потужно і багаті

тонкими корінцями. Береза росте повільно тільки в перші роки. Потім,

навпаки, починає рости швидко, і це забезпечує їй перемогу над

конкуруючою рослинністю.

11

Більшість беріз дуже морозостійкі, не страждають від весняних

заморозків. До багатства ґрунту береза не вимоглива, ростуть на багатих і

бідних, на вологих і сухих ґрунтах. Ці дерева світлолюбні.

Тривалість життя берези, по різним даним, – 100-120 років, окремі дерева

доживають до 400 років і більше.

Березовий гай

В'яз – дерево, що відноситься до сімейства ільмові.

В'яз гладкий, який також відомий, як в'яз звичайний, висотою до 25

метрів. Діаметр стовбура до 1,5 метра з кулястою темно-зеленою широкою

кроною, а також звисаючими гілками. Однорічні пагони тонкі, бурі, з

червонуватими залозками, на старіших гілках часто утворюються

крилоподібні пробкові нарости.

Листя 4-12 см завдовжки, нерівнобокі, біля основи щільні, по краю

двоякозубчаті. Знизу листи покриті рідкісними, жорсткими волосками. Бічні

жилки зазвичай роздвоюються перед переходом в зубці. Дрібні непоказні

квітки на коротких квітконіжках , зібрані в пучках в пазухах листків. Плоди –

12

оберненояйцевидні крилатки довжиною 1,5-2 см, з червонуватими

горішками, розташованими ближче до верхньої частини.

Листя в'яза В'яз гладкий

Незважаючи на те, що в'яз гладкий – зимостійке дерево, можуть

підмерзати кінці пагонів. Пік декоративності припадає на весну-осінь.

Наприклад, в осінній час в'яз набуває красивого пурпурний колір. Улітку

фарбування розрізняється і залежить від сорту в'яза звичайного.

В'яз гладкий – довговічне і тіньовитривала дерево, яке росте дуже

швидко. Цвіте до розпускання листя в березні-квітні. Дуже посухостійкий

вид, утворює потужну кореневу систему, дає рясні кореневі нащадки, живе

до 300 років.

Граб звичайний належить до сімейства березові. Красиве дерево до 25 м

заввишки, з компактною кроною і гладкою, сріблясто-сірою корою. Стовбур

часто ребристо-незграбний, гладкий в верхній частині і глибоко

розтріскується в нижній. Гілки утворюють низьку, розкидисту, циліндричну

крону. Молоді пагони з шовковистим опушенням, пізніше голі, блискучі,

бурі.

Листя овальне, загострене, гофровані від виступаючих жилок, зверху

темно-зелені, в осінній період їх забарвлення змінюється від темно-

пурпуровою до лимонно-жовтої. Цвіте одночасно з розпусканням листя.

Чоловічі сережки до 6 см довжиною, жіночі – короткі, компактні. На час

13

дозрівання плодів вони подовжуються до 15 см і складаються з численних

сухих обгорток, з якими зростаються овальні, буро-сірі, дрібні горішки.

Грабовий ліс

Дерево не вибагливе до родючості і вологості ґрунту, зимостійкий.

Тіньовитривала рослина. Починає плодоносити з 15-20 років. Майже не

пошкоджується шкідниками та хворобами. У культурі розмножується

насінням. Квітне у березні-квітні. Плоди достигають у вересні.

Росте у другому ярусі листяних, рідше мішаних лісів, зрідка утворює

чисті насадження в похідних лісостанах.

Клен гостролистий – вид клена, широко поширений на території району.

Ботаніки і фенологи вважають початок сокоруху у клена гостролистого

настанням весни в рослинному світі. 

Клен гостролистий – листопадне дерево заввишки 12-28 метрів з

широкою, густою кулястою кроною. Кора молодих дерев гладка, сіро-

коричнева, з віком темніє до майже чорної і покривається довгими, вузькими,

переплітаються поздовжніми тріщинами. Гілки міцні, широкі, спрямовані

вгору. 

Листки прості, з 5-7 зазубреними, крупнозубчатими лопатями. У верхній

частині темно-зелені, знизу більш бліді, восени набувають жовте або

помаранчеве забарвлення і потім опадають.

14

Квітки запашні, голі, яскраві, жовтувато-зелені, зібрані в щиток з 15-30,

з'являються в першій половині травня до і під час розпускання листя.

Запилюється комахами. Плід представляє собою подвійну крилатку,

розпадається на два односім'яні плодики, з двома довгими (3,5-5,5 см)

розходившимося під тупим кутом або майже горизонтально крилами, які

здатні нести насіння на велику відстань. Насіння голі, плескаті, дозрівають в

кінці літа і можуть залишатися на дереві протягом зими. Плодоношення

рясне і щорічне, у вересні. 

Клен гостролистий

Перші 3 роки росте досить швидко, річний приріст молодого дерева іноді

досягає метра, плодоносити починає через 17 років. У природі живе до 150

років. 

Липа – одна з тих порід, яку використовує і оспівує наш народ з

прадавніх часів. Належить вона до родини липових.

У дерева липкі бруньки, листя і внутрішня поверхня кори. Інколи листя

виділяє так багато липкої рідини, що вона навіть капає.

Порода ця в насадженнях досягає висоти 27-З0, зрідка 35-40 метрів і

товщини стовбура до 2 метрів. Інколи зустрічаються старезні липи завтовшки

5 метрів. Кора на старих деревах тріщинувата, на молодих гладенька, темно-

сіра, а на гілках жовтувато-зелена.

15

Липа може утворювати чисті деревостани, але в більшості випадків на

території нашого району зустрічається як домішка до сосни і насамперед

дуба.

Липа

Стійкість липи проти зимових морозів дуже складне явище. Воно зв'язане

із зміною фізіологічного стану: в клітинах поступово нагромаджуються

крохмаль, цукор, пектинові речовини, жири, багатоатомні спирти і білки. До

кінця вегетації і початку опадіння листя тканини липи заповнюються

крохмалем, який при зниженні температури гідролізується, утворюючи

цукор. Все це позитивно впливає на загартування липи і підвищує її

морозостійкість. Навесні після початку вегетації в клітинах відбуваються

процеси, зворотні тим, які мали місце восени і тому липа втрачає

морозостійкість. Ось чому весною липа довго приміряється: розпускатися чи

почекати: раптом похолодає?

Листя у липи просте, по краях зубчасте, зверху темно-зелене, зісподу

світле, розташоване на гілках досить густо. Крона гілляста, густа. Крізь неї

16

до землі майже не проникає сонячне проміння. Квіти у липи невеличкі, плід

горішковидний. Плодоносить щорічно, починаючи з 20 років.

Липа розмножується не лише насінням, а й порослю від пеньків,

відсадками і кореневими паростками, причому паросткову здатність зберігає

до глибокої старості. Хоча липа відзначається деякою вередливістю – земля

їй потрібна родюча, помірно волога, проте вона може рости і на порівняно

бідних ґрунтах, під кронами інших деревних порід, а за тіньовитривалістю

займає серед них одне з перших місць.

Відзначається вона завидним довголіттям: живе до 400 років. Окремі

дерева доживають до 1200-1300 років. На Україні також зустрічаються

старезні і, як правило, дуплисті липи. Такі величні дерева з розлогими

густими кронами – якраз той випадок, коли старість не спотворює, а

прикрашає.

Цвіте липа у липні, звідси і українська назва цього літнього місяця.

Початок її цвітіння – символ повного або, як кажуть у народі «маківка», літа.

Цвітіння липи

Чому ж липа цвіте так пізно? Причина в тому, що в бруньках її, які

зимують, немає зачатків квітів, вони закладаються лише на однорічному

прирості. Дерево повинне спершу виростити пагони, дати їм можливість

задерев'яніти, утворити на них квіткові бруньки, а вже потім може зацвісти.

17

В зеленому океані лісів нашої країни досить поширеним видом є сосна

звичайна.  У сосни звичайної, як і у більшості інших видів, в пучку по дві

хвоїнки.

Сосна світлолюбна, не терпить затінення іншими породами. Росте в

основному на піщаних ґрунтах. На більш родючих і вологих ґрунтах є

чимало порід, які витісняють сосну, на вирубках сосни з'являється береза або

осика, тобто відбувається небажана для господарства зміна порід.

Невибагливість сосни до умов життя зумовлена будовою крони, хвої і

кореневої системи. На болотах коріння її знаходиться біля самої поверхні і

кожне дерево ніби сидить на купині. Так сосна рятується від надмірної

кількості вологи. На бідних і сухих ґрунтах, щоб вижити, вона утворює

величезну, але поверхневу кореневу систему глибиною З0-40 см і радіусом

15-20 м. Справа в тому, що в сухих і дуже сухих борах ґрунтові води

знаходяться на глибині, недоступній для сосни, тому й пристосувалася вона

перехоплювати ту вологу, яка є в верхньому шарі грунту, живитися за

рахунок роси і парів води, що конденсуються у цьому шарі. Чим гірші умови,

тим більший радіус кореневої системи. Така будова дає можливість сосні

повніше використовувати ті мінімальні запаси поживних речовин, які є в

надто бідному піщаному ґрунті.

Молоді сосни

18

Втрата води взимку від сильних морозів і влітку від посух сосні не

страшна, бо її хвоя вкрита кутикулою – тонюсінькою водонепроникною

плівкою.

Вчені встановили, що швидкість росту дерев і їх розміри залежать від

клімату, багатства ґрунтів, густоти деревостану та багатьох інших факторів.

В сприятливих умовах України висота сосни досягає 40 метрів, а діаметр на

висоті грудей людини – 1-1,5 метра. Дерева, які виросли в густому лісі,

мають стрункі майже циліндричні стовбури і високо підняту невеличку

крону з тонкими гілками.

Хвоя у сосни вузенька, розташована на пагонах спірально, в основі

оточена піхвою з лусочок. З внутрішнього боку хвоя плоска, із зовнішнього

опукла, жорстка, на верхівці загострена. Довжина її 5-8 см. На однорічних

пагонах і молодих деревцях вона довша, ніж на старих, а найдовша на

молодих осьових пагонах. Живе хвоя у сосни звичайної два роки.

Нижня частина стовбура старої сосни вкрита товстою

глибокотріщинуватою корою. Вище кора в основному гладенька червонувато

- або жовтувато-оранжевого кольору. Вона часто відшаровується тонкими

плівками. Молоді сосни і тонкі гілки вкриті гладенькою сіро-зеленою корою.

У кореневої шийки старих дерев кора має товщину до 8-10 см. Це відмінний

захист проти низових пожеж, які часто лютують у сосняках.

Крона у сосни порівняно невелика, ажурна. Крізь неї, як і у всякої іншої

світлолюбної породи, легко проникають сонячні промені. Хвоя знаходиться в

основному на кінцях гілок в периферійній частині крони.

Сосна запилюється вітром і змушена продукувати величезну кількість

пилку. Одна квіточка дає його мільйони штук, а на кожній гілці сотні квіток і

на кожному дереві їх мільйони. Пилок розноситься вітром на величезну

відстань завдяки своїм повітроплавним пристосуванням: кожна пилинка має

дві повітряні камери, які зменшують її питому вагу і збільшують віддаль

польоту.

19

Джерелом пилку є чоловічі світло-жовті суцвіття – шишечки, які

знаходяться в основі молодих пагонів. Кожна шишечка менша горошинки,

але їх дуже багато, сидять групами, мають вигляд китиці і їх добре видно

навіть здалеку. Жіночі суцвіття – шишечки червонуватого кольору, мають

вигляд маленьких зерняток, розмір яких дорівнює шпильковій голівці.

Шишечки складаються з покривних лусок, в пазухах яких сидять насінні.

Соснові шишки

Цікаво, – що запліднення відбувається лише влітку наступного року,

тобто через 13 місяців після цвітіння. Після цього шишечки починають рости

швидко і через деякий час досягають повного розвитку, а насіння в них

дозріває в грудні – через 5 місяців після запліднення. Довжина стиглих

шишок 4-8, ширина 2-3 см. Вони мають сірий або коричнювато-сірий колір,

розкриваються весною у квітні-травні.

Сосна звичайна – порода довговічна, живе до 300, а інколи й до 400-500

років. Вік сосни можна визначити за кількістю річних кілець на пеньку. Як

відомо, деревні породи безпосередньо під корою щорічно нарощують новий

шар деревини. У сосни він складається з більш світлого і крихкого весняного

і темного та щільного літнього шару деревини. У сосни річні кільця добре

видно навіть неозброєним оком.

20

Ялина – хвойне вічнозелене однодомне дерево. В однодомних дерев

чоловічі та жіночі органи розмноження містяться на одній особині. Крона

ялини пірамідальна, гілкування кільчасте, з міжкільчастими пагонами.

Висота стовбура досягає 30-50 метрів, а діаметр – 1-2 метра. Бруньки

загострені, не смолисті, пагони довгасті, борозенчасті.

Хвоя (листки) шорстка, гострокінцева, чотиригранна, у нижній частині

крони – плоска, так звана тіньова. Змінюється раз на 5-7 років. Чоловічі

шишки, складаються з тичинок, розташованих спірально. Нестиглі жіночі

шишки – яйцеподібні, потім веретеноподібні. У пазухах їхніх покривних

лусочок міститься насіння – крилаті горішки. Пилок утворюється з 25-30, а у

розрідженому деревостої – з 10-15 років, у травні. Квітки запилюються за

допомогою вітру. Насіння дозріває у рік «цвітіння», у жовтні-листопаді.

Молода ялина

В природі ялина розмножується насінням чи відсадками, в культурі –

зазвичай насінням, рідше живцями та прищепами. Тіньовитривале та

морозостійке дерево з поверхневою кореневою системою. Добре росте на

дренованих суглинистих та супіщаних ґрунтах. Живе рослина 250-300 років,

але деякі дерева досягають віку 500-600 років.

21

3. Охорона і відновлення лісів

Маючи такі природні багатства на території Світловодського району і

знаючи загрозу екологічних катастроф, які можуть виникнути при недбалому

користуванні цими ресурсами, органи управління і суспільство взагалі

повинні берегти їх для себе і своїх нащадків.

Охорона лісів була однією з найважливіших складових частин

природоохоронних заходів у період існування держави СРСР, хоча охорона

лісів має набагато довшу історію, починаючи від древніх племен людства,

для яких певні ліси чи їх ділянки (разом з іншими біотопами) вважалися

священними. Таке сакральне заповідання в ті часи оберігало рівнинні ліси

Європи від повного знищення. Далі в різні історичні періоди і в різних

державах світу охорона лісів мала свій специфічний розвиток. Відомо, що в

Середньовіччі феодали особливими законодавчими постановами забороняли

в лісах полювання в ті чи інші періоди, а подеколи і взагалі залишали

можливість для полювання і користування лісовими багатствами лише для

себе. В принципі для охорони це було позитивним явищем, хоча в зв’язку з

цим обмежувались права для більшої частини суспільства.

Від чого охороняють ліс? В першу чергу, від пожеж, браконьєрства,

порушень лісокористування, від забруднення і засмічення туристами,

відпочиваючими, від епідемій шкідників та інших загроз.

Важливим для охорони лісів є декілька основних аспектів:

– Дослідити і вивчити основні умови і найбільш небезпечні фактори

виникнення і поширення пожеж на тій чи іншій конкретній території,

конкретного лісогосподарства чи заповідника. Це у великій мірі було

зроблено ще в часи Радянського Союзу.

– Визначити, розробити основні попереджувальні заходи щодо охорони

лісів, (масово-роз’яснювальна робота, спрямована на виховання бережливого

ставлення до лісу).

– Відновлення лісів на тих територіях району, які є перспективними для

цього та ін.

22

Визначаючи всі заходи і напрями лісоохорони, слід пам’ятати, що ліси є

власністю держави.

Надзвичайно складною проблемою є охорона лісів від пожеж.

Масштабність цього небезпечного явища, перш за все, залежить від

природних і кліматичних умов. Але здебільшого пожежі в лісі спалахують з

вини людей, в результаті недбалого, а іноді й злочинного поводження з

вогнем. Його виявленням та гасінням опікується спеціалізована наземна

служба, до якої входить лісові пожежні станції, оснащені пожежними

автомобілями, мотопомпами, ранцевими лісовими вогнегасниками,

радіостанціями.

Працівники лісгоспу стараються вберегти ліс від пожеж, проте вирішити

цю проблему можливо лише за активної участі широкої громадськості.

Чимало ресурсів спрямовується на захист лісу від різних шкідників, що

здатні завдати йому непоправної шкоди. Роботи із захисту лісу в Україні

виконує спеціалізована служба Держкомлісгоспу. Завданням даної служби є

проведення лісопатологічних обстежень, призначення та виконання

лісозахисних заходів, надання методичної допомоги працівникам лісової

охорони на місцях.

Знищення шкідників лісу дозволяє зберегти приріст деревини хвойних і

листяних насаджень. Завжди перспективними є біологічні методи боротьби з

23

шкідниками лісу, які досліджували і пропонували для впровадження

науковці ще в 60-х роках 20 століття.

Крім охорони вже існуючих лісів, важливим засобом є також відновлення

лісів, оскільки первинно територія України була набагато більше заліснена. В

наш час більшість лісів на цих територіях зникли або засаджені повторно,

тобто відновлені штучно.

Насадження учнями школи нового лісового масиву біля с. Микільське

Охорона лісів завжди пов’язана з економічною політикою країни.

Наприклад плата, яку отримує українська держава від продажу деревини

на пні, набагато нижча за ту, яку отримують власники лісів в інших країнах

світу.

Важливим є налагодити найбільш вигідний в економічному та

екологічному планах продаж лісової продукції, для того щоб частина коштів

йшла на охорону лісів, а також щоб не здійснювати надмірне навантаження

на навколишнє природне середовище, беручи з екосистем більше сировини,

ніж її можна відновити.

Яким чином охороняються ліси Світловодщини? В першу чергу держава

охороняє цінні в різних планах ліси: праліси, унікальні лісові території. Для

цього існують і створюються нові природоохоронні території.

24

Крім того, держава та неурядові громадські організації організовують

щорічні акції з охорони природи, які постійно зосереджують увагу

суспільства на екологічних проблемах. Серед цих акцій можемо виділити

такі, що зв’язані з лісами:

– Всеукраїнський день довкілля (третя субота квітня);

– Європейський день парків (24 травня);

– Щорічна Всеукраїнська акція “Посади своє дерево” (квітень);

– Дні заповідників та національних парків (18-22 квітня) та ін.

Звичайно, кожне лісництво має своїх працівників – лісників, в обов’язки

яких входить охорона тих чи інших територій лісу. Але всі заходи по охороні

лісів, на жаль, поки що не дають того результату, що хотілося б. Для

ефективної охорони лісів та й природи взагалі потрібно, щоб у суспільстві

була розвинена висока екологічна свідомість, на що в першу чергу і повинна

звернути увагу держава.

Успіху в охороні народних багатств, одним з яких є ліси, можна досягти

лише тоді, коли народ буде турбуватись про те, чим володіє і примножувати

природні ресурси, а не руйнувати їх.

Цікавим і важливим для охорони лісів є діяльність шкільних лісництв та

учнівської молоді нашого району. Ведеться робота в гуртках, проводяться

зустрічі з фахівцями лісового господарства, проводились конкурси на

кращий твір та малюнок «Людина та ліс». Юні лісівники приймали активну

участь у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу у твоїх руках», «Ліси для

нащадків».

Все це сприяє збільшенню площі лісового фонду на території

Світловодського району, та збереженню вже існуючих на даний момент лісів.

25

Висновки

Ліси України і Світловодщини є дуже важливим і цінним вичерпним

природним ресурсом. Вони відіграють значну роль в природі (регуляція

водного режиму, насичення повітря киснем, накопичення великої кількості

первинної органічної речовини за рахунок фотосинтезу (продуктивність),

забезпечення їжею та житлом багатьох видів тварин і т.д.

Також мають велике значення для людини, бо виконують сировинну

(основні і побічні продукти лісів), наукову, культурно-освітню, естетичну,

рекреаційно-оздоровчу та інші функції. Крім того, наразі лісова галузь

забезпечує роботою велику кількість людей, що є теж важливим для

суспільства.

Ліси Світловодського району характеризуються великою різноманітністю

деревних порід.

Своєю діяльністю людина часто негативно впливає на ліси (антропічний

екологічний фактор), особливо, започаткувавши суцільні рубки, спричинює

руйнування цих чудових екосистем. А при пошкодженні екосистеми, як

відомо, виникають різноманітні екологічні проблеми, які в різні періоди

проявляються в нашому краї.

Тому враховуючи вище сказане маємо визнати і постійно мати на увазі,

що ліси Світловодщини є частиною лісової екосистеми України і являються

народним багатством. Тому лісові екосистеми потрібно охороняти і постійно

відновлювати та примножувати.

26

Список використаної літератури

1. Бобров Р.В. Экзамен на лесничего: Кн. для учащихся ст. классов сред.

шк. – М.: Просвещение, 1990

2. Вакулюк П.Г. Оповіді про дерева. – К.: Урожай. 1991

3. Все про дерева та чагарники. – Режим доступу: http://stetsyuk.com.ua/vyaz

4. Дерева України. – Режим доступу: http://dereva.at.ua/publ/cikave_pro_

dereva/cikavi_fakti/cikavi_fakti_pro_berezu/11-1-0-30

5. Ковальчук М.М., Журавський В.В. Степ і ліс. Минуле і сучасне лісівників

Кіровоградщини. – Кіровоград, ВАТ «Кіровоградське видавництво», 2004

6. Петров В.В. Лес и его жизнь: Кн. для учащихся. – М.: Просвещение, 1986

7. Світ рослин. – Режим доступу: http://svit-roslyn.com/bez-rubriki/grab-

zvichajnij/

8. Томашевський Б.К. Воспоминания лесовода (из истории Светловодского

лесхоза). – Светловодск, ЧП ПКФ «Рубикон», 2007

9. Фітотерапія – лікування лікарськими рослинами. – Режим доступу:

http://fitovita.com.ua/ros-encik-bereza.html

10. Черкасова А.И., Давыденко И.К. и др. Словарь-справочник по

пчеловодству. – К.: Урожай, 1991

11. Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные

растения Украины. Справочник. – К.: Наукова думка, 1983.

27