Коментарі зацікавлених сторін

Розвиток сонячної енергетики у світі

Головні стереотипи та їх спростування

Режими сприяння розвитку фотовольтаїки

Український ринок: ключові перешкоди для розвитку

Кроки до подолання бар’єрів

2 68

1014

12

2 3

Сьогодні як ніколи зрозуміло, що використання традиційних джерел енергії стає все більш пов’язаним з численними ризиками екологіч-ного характеру. У минулому році світ постраждав від безпрецедент-ного розливу нафти в Мексиканській затоці, а зараз пильно слідкує за боротьбою Японії проти наслідків нещодавньої техногенної ката-строфи на АЕС «Фукусіма-1». З іншого боку, відновлювані джерела енергії демонструють необхідні безпеку, стабільність та економічну вигоду. Ми вважаємо, що у найближчому майбутньому саме вони будуть визначати розвиток світової енергетики.

Компанія Sharp є одним із провідних виробників фотоелектричних приладів у світі. Ми з уважністю спостерігаємо за розвитком та поді-ями в усіх цікавих нам країнах, і з приємністю дізналися про ухвален-ня нової Енергетичної стратегії України до 2030 року, а також законо-давства щодо субсидованих тарифів для електроенергії, виробленої з нетрадиційних джерел — так званих «зелених» тарифів.

Однак, ми бачимо низку серйозних викликів для розвитку ринку фотовольтаїки в Україні.

Починаючи з 1 січня 2012 року, частка матеріалів і комплектуючих українського походження у сонячних модулях, використовуваних у фотоелектричних проектах, має бути не меншою 30%. Ми розуміємо важливість захисту власного виробника, однак вважаємо подібні наміри несправедливими щодо міжнародної торгівлі. Тому ми звер-таємося до українського уряду з проханням переглянути законодав-ство щодо «місцевої складової», оскільки, на нашу думку, воно упо-вільнює розвиток цього багатообіцяючого ринку фотоелектричних технологій.

Сонячна енергетика є однією з найбільш перспективних сфер від-новлюваної енергетики. До 2030 року є технічно можливим, що частка сонячної енергії в енергобалансі України досягне 10%. І, хоча обладнання для отримання сонячної енергії поки що є досить до-рогим, у світі спостерігається тенденція до зниження собівартості виробництва цієї продукції: за останні 7 років собівартість виробни-цтва сонячних нагрівачів знизилася утричі.

Це обладнання стає все більш доступним, але терміни окупності сонячних електростанцій є все ще досить довгими. Для того, щоб підтримувати процес розвитку сонячної енергетики на даній стадії, Уряд створює привабливі умови, серед яких — «зелений» тариф. Коли «зелений» тариф закінчить свою дію, ми матимемо готові джерела енергії. Це буде одним з найдешевших джерел енергії для майбутніх поколінь.

Щиро вітаю учасників круглого столу з розвитку ринку сонячної енергії!

Незважаючи на те, що сьогодні в Україні цей сегмент альтернативної енергетики знаходиться на початковому етапі розвитку, в нашій країні склалася сприятлива ситуація для поширення сонячної енер-гетики.

Про це, зокрема, свідчить «зелений» тариф на електроенергію, що вироблятиметься на сонячних панелях, а також податкові префе-ренції, які стимулюють приватний сектор для впровадження цього виду енергетики.

Географічне розташування України свідчить про великий по-тенціал для розвитку ринку сонячної енергетики, і цей потенціал обов’язково мусить бути використаний.

Поширення сонячної енергетики в Україні, безумовно, сприятливо відтвориться на загальних тенденціях зниження викидів парникових газів, котрі вже сьогодні демонструють позитивну динаміку.

Світ недарма обирає сонячну енергетику як альтернативу викорис-тання викопного палива, і, переконаний, Україна не залишиться осторонь від цих прогресивних процесів.

Барбара Рудек, менеджер з питань стратегії та державної політики, Sharp Energy Solution Europe

Микола Пашкевич, голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження

Сергій Орленко, голова Державного агентства екологічних інвестицій України

«Компанія Sharp вірить у блискучий потенціал України щодо запровадження фотоелектричних технологій, оскільки країна має дуже добрі кліматичні умови і відмінні ставки «зелених» тарифів.»

Ми також були б раді запровадженню чітких правил щодо того, яким чином і до якого часу оператор мереж має підключити фотоелек-тричні системи, і хто оплатить відповідні витрати. До того ж, пере-поною залишається брак практичного досвіду у підготовці технічної документації для підключення систем сонячної енергетики до мере-жі. Також можуть виникнути затримки адміністративного характеру, оскільки для запуску системи потрібна низка дозволів.

З нашої точки зору, обізнаність громадськості з перспективами від-новлюваних джерел енергії (особливо фотовольтаїки) та застосуван-ня «зелених» тарифів залишається низькою. Відтак, Sharp виступає за проведення роз’яснювальних кампаній щодо впровадження в Україні відновлюваних джерел енергії і «зелених» тарифів.

Компанія Sharp вірить у блискучий потенціал України щодо запро-вадження фотоелектричних технологій, оскільки країна має дуже добрі кліматичні умови і відмінні ставки «зелених» тарифів.

Коментарі зацікавлених сторін

4 5

З прийняттям Верховною Радою 1 квітня 2009 року закону «Про вне-сення змін до Закону України «Про електроенергетику» щодо сти-мулювання використання альтернативних джерел енергії», сонячна енергетика мала б дістати значного поштовху для свого розвитку в Україні, проте, як свідчить практика, положень лише цього акту замало для того, щоб зацікавити інвесторів вкладати гроші в надзви-чайно капіталоємкі проекти сонячної енергетики.

Перша і найголовніша проблема нашого ринку — це стабільність законодавства. Так, Закон «Про електроенергетику» містить декла-рацію про те, що держава гарантує стабільність режиму стимулю-вання виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії, однак, зважаючи на політичні реалії України, інвестори побоюються, що така гарантія може бути з притаманною йому легкістю скасована українським парламентом. Крім того, на думку інвесторів, ані уряд, ані регулятор ринку (НКРЕ) на даний момент не мають розуміння, яким чином буде функціонувати система зелених тарифів в умовах ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку, перехід до яких Україна планує здійснити до кінця 2014 року. За цих умов акту-альне для всіх інвесторів питання: «Яким чином забезпечити повер-нення своїх інвестицій?» — постає надзвичайно гостро.

Поки що, незважаючи на деякі натяки на виробництво сонячних панелей на території України, їх імпорт є все ж таки більш дешевим, а отже вигідним варіантом. Однак, інвестори і тут стикаються ще з однією проблемою: розмитненням імпортованого обладнання для сонячних електростанцій. Новий Податковий кодекс України вста-новлює, що обладнання для виробництва енергії з відновлюваних джерел звільняється від імпортного мита та ПДВ, проте, для того, щоб це відбулося, імпортеру необхідно пройти процедуру узгоджен-ня такого ввозу з Міністерством економічного розвитку і торгівлі, яке з урахуванням пропозицій центральних органів виконавчої вла-ди (!) готує проект рішення Кабінету Міністрів України про внесення

змін до Переліку обладнання, що звільняється від ввізного мита та обкладення податком на додану вартість з приводу включення окремої партії такого обладнання , і в установленому порядку над-силає його на розгляд Кабінету Міністрів України, який потім ще має прийняти з приводу цього свою окрему постанову.

Хотілось би ще раз наголосити на питанні питомої ваги матеріалів та сировини українського походження у вартості виробництва со-нячних модулів. Закон передбачає, що з 2012 вона має становити не менше 30%. По-перше, до сих пір немає достатньо чіткого визна-чення щодо того, як саме ця питома вага визначається. По-друге, світовий досвід показує, що перед тим як запроваджувати вимогу питомої ваги місцевого походження, внутрішній ринок країни має відповідати двом передумовам: наявність ємкого та стабільного внутрішнього ринку і функціонування чіткого та послідовного за-конодавства, що регулює це питання, з тим, аби інвестори розуміли правила гри і для них вони не були б несподіванкою. На жаль, му-симо констатувати, що Україна не відповідає ані першій, ані другій передумові. По-третє, норма про питому вагу у сонячній електро-енергетиці натякає лише на фотоелектричну технологію, залишаючи за бортом концентровані сонячні електростанції. Якщо додати до всього цього відсутність чіткої процедури підключення та відшкоду-вання інвестору витрат на підключення сонячної електростанції до мережі, проблеми із відведенням земельних ділянок, перспективи вимальовуються не дуже яскраві.

Однак, з іншої сторони, незважаючи на все це, надзвичайна велика інвестиційна привабливість «зелених» тарифів на сонячну енергію в Україні, змушує нас та наших клієнтів шукати шляхи вирішення цих проблем, або, принаймні, зменшення їх негативного ефекту та непе-редбачуваності до мінімуму.

Віталій Радченко, юрист CMS Cameron McKenna

«Новий Податковий кодекс України встановлює, що обладнання для виробництва енергії з відновлюваних джерел звільняється від імпортного мита та ПДВ.»

Першочерговою умовою для розвитку ринку є наявність добре під-готовлених проектів. ЄБРР вже давно працює в Україні і розглянув чимало проектів. За моїм спостереженням, сьогодні взагалі подають небагато сонячних проектів, а якщо і подають, то непідготовлені. Бар’єром є відсутність західного підходу до підготовки проектів, розуміння усіх параметрів: cashflow, NPV, терміну окупності, і взагалі проектного менеджменту як такого. Багато заявок приходить з не-виправданими, некомерційними технологіями. Також проблемою є наявність власного капіталу у інвестора. ЄБРР готовий надавати по-зики, якщо інвестор може вкласти власні кошти у проект, принаймні на рівні 30%. Цього, на жаль, теж часто не існує. Багато приходять з ідеями і без копійки в кишені.

Чимало питань в сфері відновлюваної енергетики неврегульовані законодавчо. Багато нормативних актів з підтримки впровадження даних проектів лише знаходяться на стадії розробки, зокрема що стосується сертифікації походження енергії, ведення реєстру, при-єднання до мережі тощо. Наразі ЄБРР надає технічну допомогу НКРЕ за цими напрямками, але необхідно ще дуже багато зробити, щоб ринок відновлюваної енергетики був достатньо врегульований та отримав ще більший імпульс для подальшого розвитку.

Що стосується фінансової інфраструктури, то українські банки не готові підтримувати проекти за схемою проектного фінансування, оскільки вони звикли працювати з корпоративним сектором, надаю-чи прості позики переважно під заставу. Проектне фінансування, яке орієнтується на майбутній потік грошових коштів, відсутнє в Україні як таке. Окремі банки намагаються працювати в цьому напрямку, але про розвиток поки не йдеться. Власне, тому ЄБРР і виступив ініціа-тором, щоб показати приклад, як такі проекти можна фінансувати, і довести, що вони не несуть настільки високих ризиків.

Треба також розуміти, що це нова тема, новий сектор, оскільки мину-ло лише два роки відтоді, як було прийнято законодавство про «зе-лений» тариф. Тому потрібен час, щоб банки і менеджери проектів прийшли до розуміння даного ринку.

Сергій Масліченко, провідний менеджер з розвитку бізнесу Департаменту енергоефективності та зміни клімату ЄБРР

«Уряд створює привабливі умови, серед яких — «зелений» тариф.»

6 7

Ринок фотовольтаїки — один з найдинамічніших у світі. З 1994 до 2005 року темпи зростання виробництва сонячних елементів щороку складали більше 30%. З 2000-х середньорічна динаміка приросту становить 37%. У 2006-2009 роках цей показник зріс більш ніж втричі.

Споживання полікристалічного кремнію на потреби сонячної енергетики подвоїлося лише за 2 роки — з 23 тис. т у 2006 році до 46 тис. т у 2008 році. Через небачений попит на полікремній виник навіть дефіцит на трихлорси-лан (сировину), який у 2007 році склав 150 тис. т при загальному обсязі світового споживання 460 тис. т. Ситуація була дещо виправлена з введенням нових виробничих потужностей у 2009 році.

З 2003 року до сьогодні загальне виробництво геліоелектричних модулів зросло майже у 10 разів, щорічні темпи росту коливались від 40% до 80%, а для тонкоплівкових технологій — в середньому на 90% на рік (дані Євроко-місії). Частка тонкоплівкових модулів зросла з 6% (2005) до 12-14% (2008) та 15% (2010).

Інвестиції в сонячну енергетику поступаються лише вітровій та склали у 2008 році 33,5 млрд. дол., або 21,6% всіх капіталокладень у відновлювану енергетику. Операції з придбання компаній коштували 11 млрд. дол., участь венчурного та приватного капіталу — 5,5 млрд. дол., державні інвестиції — 6,4 млрд. дол. (дані програми ООН з навколишнього середовища).

Більшість компаній-виробників сонячних модулів розташовані в Азії: Китаї, Тайвані, Японії. У 2010 році 8 з 12 лідерів ринку були китайськими або тайваньськими виробниками. Найвищий обсяг постачання фотоелементів в 3 кварталі 2010 року — у китайської JASolar. Найвищий темп зростання — у великого виробника з Тайваню MotechIndustries. За даними Єврокомісії, частка Китаю на світовому ринку зросте з 11,9% у 2005 році до близько 32% у 2012 році. Проте, незважаючи на позитивний розвиток, країна продовжить відправляти біль-шість своєї продукції на експорт (98% у 2007 році).

Загалом у 2010 році обсяг відвантаження продукції сонячної енергетики зріс на 80% і склав більше 13 ГВт. Осно-вний попит сформували Німеччина (8000 МВт), Італія (1500 МВт), Японія (1000 МВт), США (800 МВт), Канада (250 МВт). (дані компанії Activ Solar)

Найбільшу частку світового ринку сонячної енергетики становить ринок Європи — близько 70% всіх встановлених потужностей. За оцінками Європейської асоціації фотоелектричної промисло-вості (EPIA), зараз у Європі понад 3 мільйони домогосподарств отримують електрику повністю або частково від сонячних модулів. Протягом 2010 року загальний обсяг встановлених сонячних потужностей в Європі виріс до 16 ГВт, а всього у світі — майже до 40 ГВт. Як і капіталовкладення в галузь, що становили більше 50 млрд. євро, ці показники перевершили найбільш оптимістичні прогнози. Встановлені потужності з фотовольтаїки вперше ви-передили вітрові установки та склали близько 22% від загальних потужностей енергогенерації, встановлених у ЄС в 2010 році.

У мАйБУтНьомУ соНячНА еНеРгетикА виРоБлятиме до чвеРті споживАННя електРоеНеРгії У світі

У 2008-2013 роках середньорічні темпи росту європейської фотовольтаїки складуть 32%, за більш стриманим сценарієм — 17% (прогнози EPIA).

У 2018 році обсяг ринку основних технологій альтернативної енергетики, в порівнянні з 2008 роком, збільшить-ся майже в 3 рази (при цьому ріст складе 64%). Зростання ринку сонячної енергетики складе 63%, вітрової — 63%, біопалива — 67% (дані AS Marketing).

Уже через 40 років сонячна енергетика буде виробляти близько 9 тис. терават-годин — або 20-25% всієї необхід-ної електроенергії у світі (дані Міжнародного енергетичного агентства).

1. 1 100 МBт First Solar2. 704 МBт Suntech3. 595 МBт Sharp4. 586 МBт Q-Cells5. 525.3 МBт Yingli6. 520 МBт Ja Solar7. 400 МBт Kyocera8. 399 МBт Trina Solar9. 397 МBт Sunpower10. 368 МBт Gintech

Джерело: Photon International

Розвиток сонячної енергетики у світі

Десятка найбільших виробників сонячних батарей (2009)

8 9

7.2 ГВт

5.6 ГВт

В Україні мало сонця

Невелика кількість сонячних днів зовсім не означає, що використовувати сонячні панелі не можна. В Європейському Союзі основним ринком використання сонячної енергії є далеко не найбільш сонячна країна — Німеччина. Третю позицію займає Чеська республіка, яка має співставну з Україною кількість сонячних днів.

В Україні за рахунок сонячної теплової енергії влітку можна повністю забезпечити потреби в гарячій воді в будинку. В осінньо-весняний період від сонця можна отримати до 30% необхідної енергії на опалення і до 60% потреб на гаряче водопостачання.

Надто тривала окупність сонячних панелей

Детальні розрахунки можуть довести, що в Україні використання сонячних батарей інколи є дешевшим, аніж традиційний спо-сіб отримання електроенергії. Хоча вартість сонячних панелей доволі висока, з ними не потрібно платити за підключення, за про-ведення кабелю, встановлення щитків. Це не враховуючи вартість електроенергії, за яку треба сплачувати щомісяця, і ціна якої лише з початку року виросла в Україні на третину.

Окрім цього, вартість сонячних панелей з кожним роком падає, тоді як рівень ви-роблення енергії, їх довговічність та якість

зростають. Тільки за минулий рік середня вартість сонячної панелі в Німеччині, Іспанії та Італії знизилась утричі. За даними EPIA, для всіх типів фотоелектричних панелей термін окупності становить від 1 до 3 років — при тому, що їх строк експлуатації в се-редньому становить 25 років і більше.

За рахунок динамічного зниження вартості установки і користування сонячними па-нелями для побутових потреб, уже через 5-7 років в Європі очікують бум інсталяцій фотоелектричних установок. Найвищі темпи користування сонячною енергетикою екс-перти прогнозують для південних частин Єв-ропи — у 2020-2025 роках, для північної — у 2030 роках (дані Інституту енергетики ЄС).

Головні стереотипи та їх спростування

1. 5 605 МBт ЄС2. 484 МBт Японія3. 477 МBт США4. 168 МBтПівденна Корея5. 160 МBт Китай6. 143 МBт Інші7. 70 МBт Канада8. 66 МBт Австралія9. 30 МBт Індія

1. 3,806 МBт Німеччина2. 711 МBт Італія3. 411 МBт Чехія4. 292 МBт Бельгія5. 185 МBт Франція6. 69 МBт Іспанія7. 63 МBт Інші країни ЄС8. 36 МBт Греція9. 32 МBт Португалія

Світовий та європейський ринки фотовольтаїки (2009), МВт

Середній рівень споживання домогосподарств та площа сонячних панелей, необхідних для його забезпечення (2010)

Джерело: The EPIA Global Market Outlook for Photovoltaics (PV) from 2010 to 2014

При виробництві сонячних панелей використовуються отруйні речовини

При виробництві фотоелементів рівень забруднень не перевищує допустимого рівня для підприємств мікроелектронної промисловості. Хоча застосування деяких речовин, зокрема кадмію, і ставить питан-ня належної утилізації, такі елементи мають незначне поширення і сьогодні сполукам кадмію вже знайдена достойна заміна.

Минулого року компанія ІВМ заявила, що їй вдалось створити елемент соняч-ної батареї, для виготовлення якого ви-користовувались тільки ті речовини, які зустрічаються на Землі у великій кількості. Композит з міді, олова, цинку, сірки та селе-ну забезпечив ефективність перетворення енергії на рівні 9,6% — це на 40% вище, ніж попередній результат для подібних матері-алів. Окрім цього, винахід дозволяє забез-печувати виробництво електроенергії за низькою ціною, що дозволить застосовува-ти розробку доволі широко.

Місто, країна Річне споживання (кВт/год.) Площа для сонячних модулів (м2)

Копенгаген, Данія 4 400 33Куала-Лумпур, Малайзія 3 700 15Лондон, Великобританія (2008) 3 300 24Мюнхен, Німеччина (2008) 4 000 25Нью-Йорк, США 11 000 45Рим, Італія 2 700 14Сеул, Південна Корея 3 600 16Сідней, Австралія 8 000 30Токіо, Японія 3 500 20

Джерело: EPIA, IEA PVPS

10 11

Розвинені держави підтримують розвиток відновлювальних джерел енергії. У 2009 році сукупна світова держпідтримка «зеленої» енергетики і біопаливних програм склала 57 млрд. дол., зокрема 37 млрд. дол. витрачено на наукові розробки. До 2035 року загальна сума коштів зросте до 205 млрд. дол., або 0,17% світового ВВП. З них 63% припаде на відновлювану енергетику, 37% — на біопаливо (дані Міжнародного енергетичного агентства).

Засновник «зелених» тарифів — європейські країни. На початку 1990-х вони запропонували пільгові тарифи на електроенергію, що вироблялася за допомогою вітрогенераторів. Вже у 2000 році «зелені» тарифи працювали в 14 країнах, у 2005 році — у 37, причому не лише в західних країнах, але й Китаї, Індії, Бразилії, Південній Кореї. Наразі цей механізм застосовується більш ніж у 50 державах.

політика підтримки «зелених» енергетики передбачає чіткі цілі і часові рамки. Країни G8 мають зобов’язання скоротити світові викиди парникових газів вдвічі до 2050 року, а країни ЄС — план до 2020 року довести частку відновлюваних джерел енергії в енергобалансі до 20%. Станом на 2010 рік вже 85 держав мали свої офіційні цілі, які в середньому полягають у досягненні частки відновлюваних джерел енергії в загальному балансі на рівні 5-25% до 2020 року.

НімеччиНа. З 1999 року діє пільговий закупівельний тариф 34-47 євроценти/кВт, який зафік-сований на 20 років, залежить від типу і потужності системи. Річного ліміту зі встановлених потужностей не встановлено. Завдяки ефективній системі «зелених» тарифів, більше 80% європейських фотоелектричних систем встановлено саме в Ні-меччині, яка за рівнем інсоляції значно нижче тих самих серед-земноморських країн.

ісПаНія. Працює пільговий закупівельний тариф 41-44 єв-роценти/кВт, який зафіксований на 25 років, але його ставка по-ступово знижується з 2009 року. Ліміт щорічних встановлених потужностей становить 400 МВт. План відновлюваної енергетики Іспанії, розрахований на 2005-2010 роки, передбачає покриття 12,1% загального попиту та 30,3% споживання електроенер-гії за рахунок відновлюваних джерел.

італія. Ставки «зелених» тари-фів становлять 36-49 євроцентів/кВт, які зафіксовані на 20 років та варіюються залежно від типу і потужності систем. Починаючи з 2009 року, ставки знижують на 2% щорічно, а річний ліміт вста-новлених потужностей дорівнює 1200 МВт.

ШВейцарія. «Зелені» тарифи діють на рівні 30-56 євроцентів/кВт, які зафіксовані на 25 років і також залежать від типу і потуж-ності встановлених систем.

ФраНція. До 2020 року пла-нується підвищення потужності фотовольтаїки у 400 разів — до 5,4 ГВт. Для цього встановлено загальний тариф на рівні 30 єв-

роцентів/кВт (у заморських де-партаментах та на Корсиці — 40 євроцентів/кВт), який зафіксова-но на 20 років. Проте, для ко-мерційної нерухомості діє підви-щена ставка (45 євроцентів/кВт) і немає обмежень на потужність установок на дахах. На додачу, від податків звільняють 50% ви-трат на встановлення сонячних модулів у житлових спорудах (не більше 8 тис. євро для самотніх та 16 тис. євро для сімей), та діє знижений ПДВ у розмірі 5,5% на матеріали і сервісні витрати.

Китай. Діють пільгові заку-півельні тарифи за формулою: собівартість + «розумна над-бавка». Таким чином уряд країни намагається підтримати вну-трішній споживчий ринок, осо-бливо у віддалених регіонах. На початку 2009 року Міністерство фінансів та Міністерство будів-ництва і міського розвитку КНР оголосили програму підтримки сонячної енергетики. На момент запуску програми, тарифна надбавка для фотоелектричних установок становила 2,1 євро/кВт. Документом не згадуються жодні обмеження на встановле-ну потужність — як для окремих проектів, так і для всього ринку. Крім цього, Національна енерге-тична адміністрація встановила надбавку на струм, вироблений з сонячної енергії, у розмірі 11,5 євроцентів/кВт.

сШа. На федеральному рівні іс-нують податкові пільги (до 30%) для встановлення сонячних систем, а також податкові пільги на рівні штатів для виробників відповідного обладнання. У біль-шості штатів оператори мереж зобов’язані купувати частину електроенергії з відновлюваних джерел. Лідером розвитку є

Каліфорнія, программа якої під назвою «Сонячна ініціатива» передбачає фінансове стимулю-вання установки фотоелектрич-них систем, щоб до 2017 року досягти цілі у 1,75 ГВт встанов-лених потужностей. Не менш вражаючими є державні інвес-тиції на загальнонаціональному рівні. У 2009 році президент країни Барак Обама підписав Акт американських реінвести-цій та відновлення (American Reinvestment and Recovery Act), за яким більше 467 млн. дол. було спрямовано на заохочення розвитку, встановлення та вико-ристання геотермальної і со-нячної енергетики. Департамент енергетики витратить 117,6 млн. дол. на підвищення комерційної привабливості технологій у фо-товольтаїці; 51,5 млн. дол. підуть безпосередньо на розвиток фо-тоелектричних технологій, а 40,5 млн. дол. будуть спрямовані на проекти з подолання перешкод нетехнічного характеру для по-ширення сонячної енергії.

ПіВдеННа Корея. Діють «зелені» тарифи у розмірі 46-48 євроцентів/кВт, які гарантуються на 15-20 років і ставка яких зале-жить від потужності встановлених систем. З 2009 року відбувається зниження тарифів на 4%. Також в Кореї держава надає грантове фінансування проектів — до 60% суми. Метою країни є досягнення частки відновлюваних джерел в енергобалансі на рівні 4,3% (2015), 6,1% (2020) та 11% (2030). Для фотовольтаїки ціллю є до-сягнення 1,3 ГВт встановленої потужності у 2012 році та 4 ГВт у 2020 році. Вже до 2012 року уряд країни планує обладнати 100 тис. житлових будинків та 70 тис. державних/приватних установ системами фотовольтаїки.

Великі проекти можуть кваліфі-куватися на отримання одиниць Механізму чистого розвитку, якими можна торгувати в рамках Кіотського протоколу.

яПоНія. «Японський план від-новлення» включає в себе кон-кретний проект здобуття статусу

провідної нації світу в сфері фотовольтаїки та енергозберіга-ючих технологій. План передба-чає різке прискорення введення генеруючих потужностей соняч-ної енергетики до 2020 року. А вже на 2030 рік країна поставила собі за мету досягти 100 ГВт встановлених потужностей.

ізраїль. У країні діє пільговий закупівельний тариф на рівні 40 євроцентів/кВт, який зафіксова-ний на 20 років. Починаючи з 2011 року, його ставка знижува-тиметься на 4% щорічно. Також скасовано податок з доходів, одержуваних власниками со-нячних батарей від продажу

надлишкової енергії. Для кібуців — колективних сільськогоспо-дарських господарств — діють пільги на землекористування, якщо на ділянці встановлено фотоелектричні модулі.

Режими сприяння розвитку фотовольтаїки

Джерело: EPIA

Режими підтримки фотовольтаїки у країнах ЄС (2010)

1,167

56

2 3

272

3,386

100

34

24

64

465

18

53

8

9,785

363

5

8

5

1

1

«Зелені» тарифи Торгівля «зеленими» сертифікатами Інші (податкові пільги, субсидії тощо) Встановлені фотоелектричні потужності, МВт

12

Український ринок: ключові перешкоди для розвитку

законодавство про «зелений» тариф. Відповідна стаття 17-1 Закону «Про електроенергетику» була прийнята навесні 2009 року. Постановою НКРЕ від 23 липня 2009 року № 857 встанов-лено фіксовані мінімальні ставки «зеленого» тарифу для сонячних електростанцій: наземними об’єктами — 505,09 коп.; об’єктами на дахах потужністю до 100 кВт — 463 коп., понад 100 кВт — 484,04 коп.

Проте: компанії мають великі складнощі з отриманням «зелено-го» тарифу через обтяжливі дозвільні вимоги (ліцензії, довідки, ви-тяги, сертифікати тощо) та нерозробленість або взагалі відсутність вторинного законодавства.

Пільги для виробників сонячної енергії. Відповід-но до Податкового Кодексу, прийнятого у грудні 2010 року, до 2020 року включно від податку на прибуток звільняються прибутки від продажу електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел. Також за Податковим кодексом від ПДВ звільняється імпорт обладнання і матеріалів для виробництва енергії з таких джерел — за умови, якщо відповідні товари з аналогічними показниками не виробляються в Україні. В липні парламентом прийнято Закон «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів», згідно з яким орендна плата за землю для об’єктів відновлюваної енергетики зменшена на 70%.

Згідно зі ст. 158 документу, від податку на прибуток звільняється 50% прибутку, отриманого від здійснення енергоефективних заходів та реалізації енергоефективних проектів підприємств, що включені до реєстру Державного агентства України з енергоефективності та енергозбереження (НАЕР).

Проте: поки цей механізм не працює, оскільки єдиними включе-ними у список НАЕР підприємствами є ВАТ «Завод напівпровідників» (Запоріжжя) та ПАТ «Квазар» (Київ). Заощаджені на пільгах кошти ви-робники зобов’язані інвестувати цільовим чином, що досить склад-но проконтролювати.

Приєднання до електромереж. Закон «Про електро-енергетику» (зокрема, ч. 3 ст. 18 та ч. 7 ст. 24) та постанова Кабміну № 126 від 19 лютого 2009 року зобов’язують енергопостачальників

приєднувати виробників струму з альтернативних джерел енергії до мереж.

Проте: питання ускладнене відсутністю єдиного порядку підклю-чення та порядку компенсації витрат інвестора на будівництво (ре-конструкцію) тих частин мережі, які повинні передаватися місцевим операторам (обленерго) або НЕК «Укренерго».

інвестиційні програми. Разом з державною підтримкою, все більше міжнародних фінансових інститутів виділяють кошти Україні. IFC оголосила про намір інвестувати близько 500 млн. дол. в 2010 році для підтримки різних проектів (в тому числі і тих, які сто-суються енергетики). Європейський банк реконструкції й розвитку (ЄБРР) запустив Програму фінансування альтернативної енергетики в Україні (USELF), яка передбачає кредитне фінансування обсягом 50 млн. євро для українських компаній, що інвестують у відновлювані джерела енергії. Світовий Банк та НАЕР домовилися про відкриття довгострокової кредитної лінії в розмірі 350 млн дол.

Проте: Низькі показники ліквідності операторів мереж усклад-нюють доступ до фінансових ресурсів, які власне є джерелом коштів інвестпрограм. Так, за даними НАК «ЕКУ», ВАТ «Крименерго» планує витратити у 2010-2011 роках більше 115 млн. грн. на роботи з при-єднання трьох площадок сонячних електростанцій. Джерелами фінансування інвестпрограми є прибуток компанії та залучений банківський кредит у розмірі 60 млн.грн. Витрати на обслуговування кредиту змушені були включити до структури тарифів на електро-енергію, переклавши всі витрати на споживача. При цьому, за дани-ми Республіканського комітету АРК з палива, енергетики та іннова-ційної політики, зростання навантаження на мережу до 2015 року збільшиться на 250 МВт.

додаткові «проте»:

Відсутність розвитку та модернізації мереж. За даними НАЕР, в 2011 році на реконструкцію електромереж для прийо-му енергії з малих джерел передбачено витратити 250 млн. грн. Вод-ночас, за інформацією Міненерговуглепрому, щороку енергосистема України втрачає до 460 млн. дол. через недосконалість технологій і знос основних фондів, і ще понад 800 млн. дол. — внаслідок зноше-ності мереж і трансформаторів.

Правило «місцевої складової» (local content). За законом «Про електроенергетику» (ст. 17-1), питома вага сировини, матеріалів, основних фондів, робіт та послуг українського походження у вартості будівництва електростанцій на відновлюваних джерелах, повинна з 1 січня 2012 року становити 30%, а з 1 січня 2014 року — 50%. Більш того, для сонячної енергетики висунули додаткову умову: з 1 січня 2012 року «зелений» тариф можуть отримати лише ті об’єкти, які використовують модулі, у вартості виробництва яких питома вага матеріалів та сировини українського походження становить не менше 30%. Сьогодні відсутній порядок розрахунку української складової. Проект рішення, який готується в НКРЕ, орієнтуватиметься на дані Держмитниці та проектної документації.

Цим держава фактично закриває ринок сонячної енергетики для іно-земних виробників не лише кремнієвої сировини, але й устаткування. За необхідності залучення інвестицій у сектор, отримання передо-вого світового досвіду та технологій, а також закупівлі необхідного виробничого обладнання такий протекціонізм не є виправданим і суперечить зобов’язанням України в сфері міжнародної торгівлі. При-міром, Японія вже звернулася за консультаціями до органу вирішення суперечок СОТ щодо ухваленого в Канаді «Онтарійського акту щодо «зеленої» енергії», стверджуючи, що вимоги щодо місцевих сонячних елементів «суперечать правилам СОТ і є протекціоністськими». США і ЄС виступили з проханням приєднатися до консультацій.

Низька обізнаність громадськості з перспективами відновлюваних джерел енергії, і, зокрема, фотоелектричних технологій. Зацікав-леність споживачів життєво необхідна для розвитку внутрішнього ринку. Доказом відсутності попиту на фотовольтаїку всередині країни є факт, що понад 90% вироблених в Україні сонячних модулів експор-туються до країн Європи, де такий попит існує. Тим більше, що потен-ціал існує не лише в сегменті великих фотоелектричних проектів. За даними FuelAlternative, в Україні функціонує 1120 малих автономних сонячних енергосистем загальною потужністю 1,1-1,2 МВт. Лише за останні 2 роки встановлено близько 200 автономних джерел електро-енергії на основі сонячних модулів.

13

1514

Кроки до подолання бар’єрів

«Зелені» тарифи для фотовольтаїки в Україні (березень 2011)

Енергогенеруючі компанії Величини «зелених» тарифів без ПДВ, коп/кВт·годВиробники електричної енергії з енергії сонячного випромінювання

Наземні об’єктиТОВ «Крайміа Солар 1» 506,81ТОВ «Крайміа Солар 2» 506,81ТОВ «Крайміа Солар 3» 506,81ТОВ «Крайміа Солар 4» 506,81ТОВ «Крайміа Солар 5» 506,81

Об’єкти, змонтовані на дахах до 100 кВт та на фасадах незалежно від потужностіТОВ «Вінниця-енергосервіс» 464,58

Джерело: Постанова НКРЕ від 24.02.2011 № 269

Проведення роз’яснювальних кампаній щодо впровадження в Україні відновлюваних джерел енергії і механізму дії «зелених» тарифів. Цілеспрямована та скоординована інформаційна політика із заохочення використання сонячної енергії повинна комбінуватися з урядовою про-грамою мікрокредитування для домогоспо-дарств, які хочуть встановити фотоелектрич-ні модулі на даху, або надання субсидій для

тих, хто це вже зробив. Варто згадати, що у свій час Німеччина, яка зараз знаходиться серед лідерів з встановленої потужності фотоелектричних систем, починала роз-виток ринку з пілотної урядової програми встановлення сонячних модулів всього на 1 тис. будинків. Україна вже перетнула цю межу і готова до масового розгортання фо-товольтаїки в житловому секторі, яке можли-ве лише за пітримки держави.

Подолання хоча б кількох згаданих бар’єрів, рух у бік більшої лібералізації та відкритості, відмова від надмірного протекціонізму на користь гнучкого регулювання, посилення конкуренції та заохочення внутрішнього попиту — такими є ключові пріоритети для молодого, але надзвичайно динамічного ринку сонячної енергетики України.

скасування правила «місцевої складової». Це було б найбільш ринковим рішенням та стимулювало б конкуренцію. Проте, можливі й такі рішення як подальше відтермінування набуття чинності даних вимог або зменшення самої частки до 5-10%. Зре-штою, проблему можна подолати, прийнявши детальний порядок обчислення «місцевої складової», проект якого НКРЕ підготувало ще у вересні 2010 року.

Встановлення недискримінаційних пільгових режимів. Це стосується не лише податкових та митних пільг, але й державних субсидій, кредитування. Необхідно забезпечити рівну участь всіх компаній на ринку (як українських, так і зарубіжних) в тендерах, конкурсах та розподілі інвестиційних коштів з дербю-джету. Це можливо через громадський контроль над розробкою та дотриманням підзаконних актів, заохочення учасників ринку до належних практик, спрощення вимог до подачі відповідних заявок, полегшення фіскального тиску, розширення та якісне ведення дер-жавних реєстрів (зокрема, реєстру НАЕР), прозорість та підзвітність роботи органів влади.

зміни та доповнення до чинного законодавства про «зелений» тариф. Надійні та довгострокові правила гри дозволять інвесторам повернути свої вкладення, а споживачам — отримати якісний продукт.

доступність отримання «зеленого» тарифу на вироблену з альтернативних джерел електричну енергію для всіх учасників ринку. Це вимагатиме від регулятора більшої гнучкості, а також спрощення дозвільних процедур у вигляді скорочення переліку неохідних до подачі документів та зменшення переліку вимог до документації.

розробка та прийняття єдиного порядку приєднання об’єктів геліоенергетики до мереж, який повинен враховувати принцип пріоритетності та фінансовий бік питання. Необхідно встановити термін (20-25 років) для компен-сації витрат оператора мереж на підключення. При затвердженні інвестиційних програм обленерго НКРЕ повинна враховувати витра-ти на підключення до мереж об’єктів сонячної енергетики.

© DiXi Group, 2011, дизайн і верстка — Тарас Мосієнко, друк — ТОВ «СіЛа»