№ 4(23)№ 4(23)жовтеньжовтень2011 рік2011 рік

СПЕЦВИПУСКСПЕЦВИПУСК

Видає методичний кабінет відділу освіти Решетилівської райдержадміністрації

Дорогі колеги!Щиро вітаємо вас на сторінках нашої освітянської газети.

Характерною ознакою XXI ст. стали зміни – неперервні, стійкі і стрімкі. Вони докоріннозмінюють життя людини, вимагають від неї нових якостей, умінь, нової філософії

життя: професійної і соціальної мобільності, неперервної освіти і самовдосконалення. Знадією ми дивимось сьогодні у майбутнє України – європейської держави. Та як би не змі-

нювалася освіта, незмінними пріоритетами в нашій повсякденній праці були й зали-шаються загальнолюдські цінності: добро, розуміння, співчуття, толерантність,

любов...Бути мудрим помічником , порадником, наставником і консультантом для вчителя,

створювати умови для особистісного розвитку кожного педагога – це завдання сучасноїметодичної служби.

Нові шляхи, форми і методи роботи нехай стануть і для вас, і для вчителів дорогамищоденних творчих пошуків, незабутніх відкриттів, натхненних успіхів.

Дерзайте разом з ними, долайте перешкоди, надихайтесь їх здо-бутками і перемогами.

Будьте щасливими, здоровими, терплячими і мудрими.Успішної співпраці!

Працівники районного методичного кабінетувідділу освіти Решетилівської РДА

Обери любов, а не ненависть.Обери радість і сміх, а не злістьта смуток.Обери творення, а не руйна-цію.Обери похвалу, а не ганьбу.Обери лікування, а не рани.Обери можливість дарувати, ане віднімати.Обери дію, а не балачки.Обери широту, а не обмеже-ність.Обери зростання, а не загни-вання.Обери молитву, а не прокляття.Обери життя, а не смерть.

Ог Мандіно

Знаходьте час для роботи –це умова успіху.Знаходьте час для роздумів –це джерело сили.Знаходьте час для гри – цесекрет молодості.Знаходьте час для читання –це основа знань.Знаходьте час для дружби –це умова щастя.Знаходьте час для мрії – цешлях до зірок.Знаходьте час для любові –це істинна радість життя.Знаходьте час для веселощів– це музика душі.

ККККоооо ннннттттаааа кккктттт №4(23)№4(23) жовтень 2011жовтень 2011

2

ООООРРРРІІІІЄЄЄЄННННТТТТООООВВВВ ННННИИИИЙЙЙЙ ППППЕЕЕЕРРРР ЕЕЕЕЛЛЛЛІІІІ КККК ММММААААТТТТЕЕЕЕ РРРРІІІІААААЛЛЛЛІІІІ ВВВВ,,,,ЯЯЯЯККККИИИИ ЙЙЙЙ ММММААААЄЄЄЄ ББББ УУУУТТТТ ИИИИ УУУУ ЗЗЗЗААААВВВВ ІІІІДДДДУУУУВВВВ ААААЧЧЧЧАААА ТТТТАААА ККККООООЖЖЖЖ ННННООООГГГГОООО ММММ ЕЕЕЕТТТТ ООООДДДДИИИИССССТТТТ АААА

1-й блок матеріалів: Норма-тивно-правова база сучасної освітиУкраїни, в тому числі загальної. Ре-формування освіти. Перспективарозвитку освіти. Педагогічна наукащодо розвитку освіти.

Система післядипломної педаго-гічної освіти (документи та, мате-ріали). Положення про районний(міський) методичний кабінет. Нау-ково-методичне забезпечення ро-боти з педагогічними працівниками.

2-й блок матеріалів: Норма-тивно-методичне забезпечення ви-кладання навчального предмету.Концепція з предмету, державністандарти, програми та визначенідержавний і регіональний компо-ненти. Анотований перелік підруч-ників та посібників.

Інформаційне забезпечення ви-кладання предмета, в тому числі.методичні матеріали з досвіду ро-боти, сучасні форми та методи, ін-новації у викладанні предмета.

3-й блок матеріалів: Педагогічнікадри. Кількісний та якісний склад.Результати діагностування. Забез-печення професійного розвитку:атестація, курси, самоосвіта тощо.Прогностичний матеріал стосовнопедагогічних працівників.

4-й блок матеріалів: Актив кабі-нету: керівники циклових методич-них комісій та об’єднань навчальнихзакладів, семінарів, творчих груп;педпрацівники, які систематично за-лучаються до науково-методичноїроботи. Зв’язки кабінету для здій-снення науково-методичної роботи.

5-блок матеріалів: Плануваннядіяльності. Система планів, в томучислі, плани роботи циклових мето-дичних комісій та об’єднань на-вчальних закладів, шкіл, творчихгруп тощо. Плани окремих заходівта положення і програми прове-дення масових заходів. Плани вив-чення педагогічного досвіду.

6-й блок матеріалів: Науково-методичне та процесуальне забез-печення діяльності керівника,методиста. Пам’ятки, схеми, анкети,технологічні карти, посібники тощо.

7-й блок матеріалів: Стан ви-кладання предмета та рівень на-вчальних досягнень учнів тапідготовки дітей дошкільного . Станвиховної роботи та рівня виховано-сті дітей і підлітків. Аналітичний ма-теріал про олімпіади, конкурситощо.

8-й блок матеріалів: Форми тазміст науково-методичної роботи.Методичні матеріали, в тому числізразки, програмно-методичне забез-печення занять в системі НМР, пе-релік педагогічних систем та методіві методик в тому числі, сучасних пе-дагогічних технологій та інноваційтощо. Консультації.

9-й блок матеріалів: Педагогіч-ний досвід. Адреси можливого до-свіду. Програми вивчення таузагальнення досвіду. Анотованийадресний список п досвіду. Мате-ріали з досвіду. Пропаганда та впро-вадження досвіду. Аналітично-прогностичний матеріал пропагандита впровадження досвіду.

10-й блок матеріалів: Експери-ментально-дослідна робота. Про-грами дослідної роботи тарезультати дослідження.

11-й блок матеріалів: Робота зучнями, матеріали олімпіад, конкур-сів, МАН. Обдаровані діти.

Наявність систематизованих ма-теріалів, необхідних для здійсненняуспішної діяльності – одна з ознаккабінету як науково-методичногоцентру.

УУУУССССППППІІІІШШШШ ННННИИИИЙЙЙЙ ККККЕЕЕЕ РРРРІІІІВВВВ ННННИИИИКККК:::: ЯЯЯЯККККИИИИ ЙЙЙЙ ВВВВ ІІІІНННН????

Особливості мислення1. Здатність до екстраполяції. Сильні лідери не

мають потреби в достатку даних.2. Здатність до розробки кількох проблем одно-

часно. 3. Стійкість у ситуації невизначеності. Це одна з

головних якостей лідера: йому не страшна невідо-мість або відсутність зворотного зв’язку. Білі плями незаважають його діяльності.

4. Розуміння. Успішно діючі керівники вищого рівнямають високу сприйнятливість, відрізняються розвину-тою інтуїцією.

Уміння справлятися з агресією5. Здатність брати управління на себе. Успішно

діючий керівник охоче передає знання, дає поради,допомагає росту інших, не жаліючи на це часу.

6. Наполегливість.7. Здатність до співробітництва.8. Ініціативність.9. Енергійність.Управління емоціями10.Здатність робити ставку на інших.

11. Сензитивність. Керівники вищого рівня сприй-нятливі до почуттів інших.

Лідерство в конкретних галузях12. Ідентифікація себе зі справою. Найбільш ус-

пішно діючі керівники здатні переносити невдачі безпочуттів поразки або приниження.

13. Здатність до співчуття.14. Зацікавленість у росту організації, а не у влас-

ній кар’єрі.15. Незалежність.Особистісний ідеал16. Гнучкість. Лідер повинен бути відкритий для

сприйняття нових ідей, нових способів мислення,нових процесів.

17. Стійкість до стресу.18. Наявність мети. Лідер має тверді переконання і

чітку мету.Лідерство в конкретних областях19. Керівництво співтовариством.20. Почуття гумору.21. Цілісність особистісного ідеалу.

ККККРРРР ИИИИТТТТ ЕЕЕЕРРРР ІІІІЇЇЇЇ ООООППППТТТТ ИИИИММММААААЛЛЛЛЬЬЬЬННННООООГГГГОООО ФФФФУУУУ ННННККККЦЦЦЦІІІІ ООООННННУУУУ ВВВВААААННННННННЯЯЯЯ ННННААААУУУУ ККККООООВВВВОООО----ММММЕЕЕЕ ТТТТООООДДДД ИИИИЧЧЧЧННННООООЇЇЇЇ РРРРООООББББ ООООТТТТИИИИ ЯЯЯЯКККК ССССИИИИССССТТТТЕЕЕЕ ММММИИИИ

3

ККККоооо ннннттттаааа кккктттт №4(23)№4(23) жовтень 2011жовтень 2011

1. Оптимальність цілей і завданьнауково-методичної роботи на визна-чений період:

• чітко визначені прогнозовані про-міжні та кінцеві результати на досто-вірній діагностичній основі;

• врахування рівня професійної ком-петентності педагогічних працівниківта стану навчально-виховного про-цесу;

• врахування в процесі визначенняцілей та завдань досягнення педаго-гічної теорії та перспективної педаго-гічної практики, вимог реформуванняосвіти;

• доцільне охоплення педагогічнихпроблем, необхідних для професій-ного розвитку педагогічних працівни-ків.

2. Оптимальність визначеного змі-сту та його інформаційна насиченість:

• актуальність проблематики та їїспрямованість на практику;

• пріоритетність та генералізація змі-сту;

• оптимальність об’єму змісту;• інформаційне забезпечення змісту,

в тому числі занять у системі НМР;• відповідність змісту визначеним

цілям та завданням.3. Оптимальність педагогічних за-

собів, адекватних цілям і змісту нау-ково-методичної роботи:

• забезпечення єдності: цілі – зміст –засоби – результат;

• забезпечення за їх допомогою ма-ксимально повного досягнення цілейта завдань;

• доцільність поєднання традицій-ного та нового, об’єм евристичної ді-яльності;

• активізація творчої активності“учнів”

• можливість здійснення диферен-ціації та діалогічного підходу;

• стимули до професійного самороз-витку.

4. Організація науково-методичноїроботи як системи визначається за та-кими ознаками, як-то:

• забезпеченість взаємозв’язку таякості (реалізація вимог) всіх струк-турних компонентів системи;

• діагностичний та системний підхідв її організації; діагностичність визна-чених цілей;

• прояв основних функцій та принци-пів функціонуючої системи науково-методичної роботи;

• визначеність чітких пріоритетів нау-

ково-методичної роботи;• раціональність витрачання часу на

організацію та проведення методич-них заходів;

• мінімально необхідне витрачаннячасу педагогічними працівниками научасть у колективних заходах нау-ково-методичної роботи;

• спрямованість всіх методичних за-ходів на кінцевий результат;

• керованість науково-методичної ро-боти.

Рівні функціонування науково-ме-тодичної роботи як системи

Для високого рівня функціонуваннянауково-методичної роботи харак-терні:

– функціонуюча відповідно до вимогсистема методичної роботи, яка за-безпечується компетентними ка-драми;

– чітке бачення колективом РМК про-гнозованих проміжних та кінцевих ре-зультатів і шляхів їх досягнення;

– зосередження зусиль на вирішенніактуальних проблем;

– приріст професійно необхіднихзнань та умінь як в окремих заходахтак і в цілому в середньому не меншеяк на 25%;

– сподівання педкадрів щодо участів науково-методичній роботі, за їхоцінкою реалізуються повністю чимайже повністю не менше у 75%,тобто задоволення відповідних по-треб;

– яскраве чи постійне проявленнязацікавленості до методичної службиу більшості педагогічних працівників,але не менше як у 50%;

– ускладнення професійних запитів;– стан викладання предметів: стала

тенденція до зменшення контрастуміж позитивним і недоліками, існуючіпроблеми не є визначальними чинни-ками, в тій чи іншій мірі вони вирі-шуються. Масовий прояв творчості. Вбальній системі рівень оцінюється як“відмінний”.

Середньо-високий рівень за сутні-стю близький до першого, хоча є деяківідмінності, як-то: не спрацьовуютьефективно окремі методичні заходичи заняття, приріст професійно необ-хідних знань та вмінь не перевищує25%, задоволення потреб в науково-методичній роботі повністю, майжеповністю чи частково до 75%; окреміпитання викладання предмету прак-тично не вирішується, хоча зміни є,

але сталої тенденції не спостеріга-ється. В бальній системі цей рівеньможна оцінити як “добре”.

Середній рівень функціонуваннянауково-методичної роботи (задовіль-ний рівень) характеризується:

• система науково-методичної ро-боти існує формально, не як функціо-нуюча система. Звідси ряд недоліків,які знижують рівень результативності;

• методичні заходи не підпорядкованікінцевим результатам і головній меті,їх кількісно масовий характер створюєілюзію ефективної діяльності. Хочапри цьому окремі заходи дають до-статню інформацію, більшість же ізних дають неповну чи часткову інфор-мацію;

• приріст професійно необхіднихзнань та вмінь коливається від 0 до15%, проте в середньому не переви-щує 10%;

• задоволення потреб в науково-ме-тодичній роботі (за оцінкою педка-дрів): повністю – до 10%; частково –до 40%;

• запити до методичної служби тра-диційно прості за виключенням окре-мих груп вчителів чи керівниківзакладів;

• стан викладання предметів: в ці-лому стан залишається без суттєвихзмін; наявність переважаючої кілько-сті стандартизованих уроків, методикаоднотипна та інше. Як виключення –окремі вчителі, але їх діяльність непов’язана з впливом науково-мето-дичної роботи. Є ряд проблем, що сут-тєво впливають на стан справ.

Низький рівень функціонування (рі-вень “незадовільний”) характеризу-ється:

– відсутністю науково-методичноїроботи як системи; обмеженістю ці-леспрямованих методичних заходів,чи навпаки, надміром різноманітнихзаходів, що перетворюють діяльністьзакладу в “методичну метушню”;

– приростом професійно необхід-них знань та вмінь в цілому важко виз-начити, в окремих групах вчителів від0,5 до 5%;

– задоволенням потреб від мето-дичної роботи: повністю 0 – 0,5%;частково – до 35%;

– значною групою педкадрів, якаставиться до участі в науково-мето-дичній роботі нейтрально чи нега-тивно. Таких педагогічних працівниківможе бути в окремі періоди до 60%.

Андрагогіка – наука про навчання до-рослих.

Афект – сильний і відносно короткийемоційний стан, під час якого зменшу-ється рівень самовладання.

Домінанта – явище психічного зосе-редження навколо певного питання,проблеми, ідеї тощо.

Екстеріолізація – перехід внутрішніхактів, станів у конкретні зовнішні дії тавчинки під впливом активної взаємодіїособистості з навколишнім середови-щем.

Емпатія – розуміння психічних станівіншої особи.

Інсайт – момент раптового розуміння,осяяння.

Інтеріоризація – процес перетвореннязовнішніх, реальних дій на внутрішні,ідеальні дії: узагальнюються, вербалі-зуються, скорочуються і т.д.

Непризавіт – або хвороба Паркінсона– це діагноз морально-психологічної де-градації колективу з повною втратою ін-тересу до професійної діяльності.

Снобізм – тип мислення і поведінки,що виявляється у сліпому наслідуваннічогось, небажання мати свою точку зору.

Якість особистості – це єдність уста-

леного мотиву і усталеної форми пове-дінки, засвоєної для задоволення мо-тиву. Мотиваційно-потребнісну сферуможна вважати центром, навколо якогоструктуруються всі інші якості особисто-сті.

СЛОВНИК ПРОФЕСІЙНИХ СЛОВНИК ПРОФЕСІЙНИХ ТЕРМІНІВТЕРМІНІВ

ООООРРРР ГГГГААААННННІІІІЗЗЗЗААААЦЦЦЦІІІІЯЯЯЯ РРРР ООООББББООООЧЧЧЧООООГГГГОООО ДДДД ННННЯЯЯЯ ЗЗЗЗАААА ППППЕЕЕЕ ВВВВННННИИИИММММ ИИИИ ППППРРРР ИИИИННННЦЦЦЦИИИИ ППППААААММММ ИИИИ ЯЯЯЯКККК ССССТТТТИИИИ ЛЛЛЛЬЬЬЬ РРРР ООООББББ ООООТТТТИИИИ

4

ККККоооонннн ттттаааакккктттт Решетилівськоїрайдержадміністрації. Відповідальназа випуск Костогриз А.М., завідуючаРМК відділу освіти.Коректор Костогриз А.М.Комп'ютерна верстка Лисенко О.О.

тел. (05363)21532e-mail: reshet_ele@ukr.net

www.rvo-resh.pp.net.ua

ККККоооо ннннттттаааа кккктттт №4(23)№4(23) жовтень 2011жовтень 2011

Досвід засвідчує, що хоча і не можнаповністю уникнути усіх перешкод в ро-боті, все ж типові із них можна передба-чити, якщо привести в певний порядокзавдання дня та іншим чином організо-вувати роботу.

Завдання, що постає перед завідува-чем: виробити сучасний особистийстиль, в якому б хід робочого дня підпо-рядковувався Вам, а не навпаки.

У сучасній літературі з проблем упра-вління розглядаються різні за змістом такількістю організаційні принципи розпо-рядку дня. До уваги пропонуємо ряд ізних, які можуть бути використані завіду-вачем РМК.

1. По можливості уникайте одер-жання негативної інформації протягомхоча б перших 15-20 хвилин.

Починайте день з позитивним на-строєм.

Знаходьте для кожного дня позитивнуоснову. Це має велике значення для ус-піху діяльності як керівника, так і всьогоколективу.

День починайте із запитань, напри-клад:

• Як зробити день приємним і дістатизадоволення?

• Яким позитивно вирішити можливітруднощі та проблеми?

2. По змозі починайте роботу в один ітой самий час з критичного переглядуплану дня з внесеними за необхідностікорективами.

3. Починайте роботу без значноїпаузи.

Ранковий ритуал соціальних контактівприводить до значних пауз, які усклад-нюють входження у функціональну ді-яльність.

4. Перша половина дня спрямованана виконання складних і важливихзавдань.

Тому на початку – ключові завдання.Сучасні керівники, що досягають знач-них успіхів, починають роботу з найваж-

ливіших завдань, а не з читанням газет,кореспонденції та ін.

Якщо будете починати з вирішеннятаких завдань, послідовно цього дотри-муючись, є гарантія того, що в кінці днянайбільш важливі завдання будуть ви-конані чи розпочаті.

Якщо цього не дотримуватись, Ви бу-дете постійно зайняті “текучкою” і різно-манітними відволіканнями, що веде дозниження ефективності діяльності.

5. По змозі відхиляйте додатковіпроблеми. Пам’ятайте, що відволіканнязначної уваги та зусиль на так звану тер-мінову “текучку” призводить до згор-тання виконання запланованих завданьна невизначений термін.

6. Уникайте незапланованих ім-пульсивних дій та рішень, які викли-кають зворотну реакцію.

Як правило імпульсивне відхиленнявід визначеного плану знижує дієвість,оскільки не дотримуються встановленіпріоритети. Якщо ж виникає цікава ідеячи одержана важлива інформація, їхкраще опрацювати у зручний час.

Активні і комунікабельні керівникисхильні до того, щоб займатися все но-вими і новими ідеями та проблемами.Це може викликати відповідну реакцію збоку методистів та педагогічних колек-тивів з негативними наслідками для ці-леспрямованої роботи РМК.

Аналізуйте усі свої дії з погляду їх не-обхідності та небезпеки відповідної ре-акції.

7. Найбільш однотипні і нескладнізавдання вирішуйте серіями, об’єд-нуючи їх в робочі блоки.

Такий метод має ту перевагу, що Виспочатку проводите відповідну підго-товку і потім певний час займаєтесь од-норідною діяльністю. Завдякиконцентрації і безперервності процесуекономиться час.

8. Раціонально завершуйте розпо-чате та невиконане.

Уникайте порушень систематичності вроботі. Непродумана зупинка, відволі-кання від виконуваного завдання заби-рає чимало часу, оскільки приповерненні до нього доводиться певнийчас “входити” в проблему, повторювативсе пройдене.

Якщо ж роботу необхідно призупи-нити, визначайте місце зупинки та ко-ротко зафіксовуйте ідеї, які не встиглиопрацювати. Це допоможе швидко роз-почати перерваний процес.

Всі розпочаті незначні справи нама-гайтеся виконати протягом одного дня.Будь-які перенесення, як правило, при-зводять до додаткових витрат часу тазусиль.

9. Аналітичний підсумок робочогодня передбачає порівняння наміченогоплану з фактично виконаною роботою зврахуванням відхилень та перешкод.Аналіз (контроль) досягнутих результа-тів.

У кінці робочого дня необхідно про-вести контроль не тільки виконання виз-начених завдань, але й зробити певнівисновки.

Огляд робочого дня бажано прово-дити за допомогою раніше визначенихзапитань. Пропонуємо напрями для за-питань:

• які знання, досвід я сьогодні здобув;не здобув; чому? (професійний розви-ток);

• що я сьогодні досяг; не досяг; чому?(цільовий компонент);

• яким був сьогодні переважаючим мійнастрій? Задоволений, незадоволений;чому?

• як сприймали мою діяльність колеги,педагогічні працівники?

Оцінювання результатів дня може від-буватися за такою системою:

5 – особливо вдалий день; 4 – вдалийдень; 3 – задовільний день; 2 – невда-лий день.