Мета

навчальна: збагатити знання про шкільні традиції ;

розвивальна: сприяти розвитку творчих здібностей, критичного мислення,

розвивати навички рівноправного спілкування, естетичні почуття, пам'ять;

виховна: виховувати чуйність самоповаги, взаємоповагу почуття обов'язку,

розвивати дружнє, толерантне відношення до людей; виховувати гордість за

класний колектив, школу, рідних, український народ.

Форма проведення: концертна програма

Обладнання: костюми, мікрофони, комп’ютер, мінусовки виконуваних

пісень

Місце проведення: актовий зал.

Тривалість – 1 година 30 хвилин

Вікова категорія – середні класи

1 вед  Добрий день, шановні шкільна родино! Сьогодні ми зібралися на свято, щоб познайомитися з шкільною родиною 5-А класу і переглянути презентацію класу. Швидко плине час, і ось минуло вже майже 3 місяці, як у нашій великій шкільній родині з’явився шумний, невгамовний клас непосидючих бешкетників і веселих щебетух, фантазерів і мрійників, одним словом – звичайних п’ятикласників. Отже, зустрічайте винуватців нашого свята.Під музику виходять п’ятикласники.

Пісня «Дружба»Учень. Прорекламувати себеМи зiбралися в цiм залi.Хочемо вам показати,Якими учнями ми стали.Учень. Розказати, що ми знаєм,Якi успiхи надбали,Що ми вже не малi,А справжнi школярi.

Пісня «Наша родина»

Учень 5 – найкращий класВін у школі просто ас.Хочуть учні працювати Учень Знання нові здобувати.

Наша вчителька найпершаНе впізнає тепер насМи тепер не просто дітиМи тепер аж п’ятий клас.

Учень Любим школу ми рідненькуІ вчимося залюбки.Станем класом найдружнішимХай нам заздрять малюки.

Учень Все, що вміємо - покажем!Щоб побачили ви нас.

Тож запрошуєм на святоСвято кожного із нас.

Учень Наш девіз – життя прекраснеРадість у душі не згаснеТільки з школою дружиВсі предмети добре вчи. Сценка «Шкільні загадки»Діючі особи:ШколярЙого друг - Вовка Сидоров

ШКОЛЯР (звертаючись довірливо до залу, показуючи рукою на що стоїть недалеко друга):А Вовка Сидоров з нашого класу ну і тугодум! Загадки тут мені попалися цікаві про шкільні справи, а відгадки повинні бути в риму. Я, звичайно, все відразу відгадав, а потім Вовка вирішив перевірити на кмітливість.ШКОЛЯР (Вовці Сидорову):Ось, відгадай в рими загадку: «Між двома дзвінками термін називається...»ВОВКА СИДОРОВ (миттєво):Зміна!ШКОЛЯР:Ну, правильно, «зміна» підходить, але відгадка в риму повинна бути!ВОВКА СИДОРОВ (ображено):Ага, сам сказав, що правильно, а потім починаєш...ШКОЛЯР:Гаразд, давай я тобі іншу загадку загадаю, тільки ти подумай, перш ніж відповідь скажеш. «Фізкультурник нам сказав: Всім зайти в спортивний...»ВОВКА СИДОРОВ (вигукує):Магазин!ШКОЛЯР:Який магазин? Навіщо? Де ти його побачив?ВОВКА СИДОРОВ:Як навіщо? Кросівки нові купити треба, а то у моїх підошва вже відстає на лівій нозі. А магазин «Спорттовари» прям навпроти школи. Ти теж його сто разів бачив.ШКОЛЯР (у бік залу):Ну що йому тут доведеш!ШКОЛЯР (Вовці Сидорову):А ось цю загадку ти зможеш відгадати в риму? «Школи - не прості будівлі, в школах отримують...»ВОВКА СИДОРОВ:По голові! Ось вчора я у Оленки Петрової майже що й не чіпав бант, а вона мене книжкою по голові бац-бац.ШКОЛЯР:

Слухай ще одну загадку: «А сьогодні я знову отримав оцінку...»ВОВКА СИДОРОВ (кричить):Трійку, трійку я знову отримав з математики.ШКОЛЯР (звертаючись до глядачів у залі):Ну і Вовка тугодум! Ну тугодум! Хоча... я Дивлюся, пика у нього хитра-прехитрая. Може, це він мене розіграв? Сьогодні ж 1 квітня!!!

Учень Навчання в школiНе пройшло даремно.Про нас знає вся школаІ це нам приємно!Учень Життя це сцена,Люди в нiй — актори,i все життя — фантазiя i гра,Тебе ведуть в садок чи сам iдеш до школи,А, може, у життя ступаєш перший крок.Учень І разом з нами дорогами життя ідуть наші мамиУчень Мама — всьому початок.Учень Мама — берегиня роду людського.Незмірну любов, ласку, ніжність і тепло дарує вона своїм дітям, оберігаючи їх і дім.+Учень Мама народжувала дитину, співала їй пісень, вчила добру і любові, навчала охайності, працьовитості.

Вірш про маму

Пісня «Мені сорочку мама вишивала»ЛЕНЬНу что, выступили ?Самое  главное я у вас отобрала ! (в руках тримає колонку з флешкою) Ничего теперь  не выйдет. Попляшете под мою дудочку.1 вед Перш ніж перемогу святкувати не геройствуй тут без міри2 вед Ми не так просто не відступимо і в боротьбі не будемо програвати1 вед  Нас 23 в класi,Ми всi одна сiм’я,Стараємось все вчитиВiд А до Я, вiд А до Я.2 вед  Усi ми в класi рiзнi, І хоч не порiвну всiх нас14 дiвчаток та 9 хлоп’ят.1 вед  І всi талановитi:На кого ти не глянь.Нема у нас не здiбних,

У кожного - талант.2 вед . У нас всi - особливi,Кожен з нас хороший.Хто з нас хто, i як вас бачимо – Зараз оголосимо. 1 вед  Чи задачу, а чи приклад треба розв’язатиВам потрібно до Радіона нашої звертатисьМиттю множить, миттю ділить, в голові рішаєА від цього математик до неба злітає.

1 вед . Вiзьмiть ось цих дiвчаток -Танцюють — просто клас.Своїми реверансамиЗачаровують всiх нас.

Танець «Мілкі вейн» «Частушки»

1. Начался учебный год,Часики затикали,А меня вопрос гнетет:Скоро ли каникулы.

2. Только начался урок,Галя шлет записку:«Очень вкусный пирожокМеняю на ириску».

3. У девчонок в нашем классеКудри завитые.И девчонки в нашем классеСамые крутые.

4. Молодцы мальчишки наши,Нас в обиду не дают.Говорят, что если надо,Они сами нас побьют.

5. Опозданиям причинуВладик мигом сочинит.То попал он в паутину,То нашел метеорит.

6. Как-то раз учитель ЯнеОбъяснил, что знанья – свет.Яна спать легла при свете,Утром встала – знаний нет.

7. У Максюшиши нет терпенья,Он урок не доучил,И за полстихотворенья

Полчетверки получил.8. Настя справилась с задачей

Даже раньше срока:Две косички заплелаВсего за два урока.

9. Если ты моя подруга,Из несчастья вызволи.Подними скорее руку,Чтоб меня не вызвали.

10.Мы частушки вам пропелиХорошо ли, плохо ли.А теперь мы вас попросим,Чтобы вы похлопали.

Ведучий:Всі ми талановиті,На кого ти не глянь.Нема у нас нездібних,У кожного – талант.Ведуча:Ми дуже любимо малювати,Ми готувалися до свята.До вашої уваги, гляньте,Малюнки наші різнобарвні.ВЕДУЧИЙ:Художник хоче малювати.Нехай не дають йому зошит...На той митець і художник -Малює він, де тільки може:ОЛІВЕЦЬ:Він малює пальцем на землі,Зимою - пальцем на склі.Вугіллям він пише на паркані,І на шпалерах у коридорі.ПЕНЗЛИК:Малює крейдою на дошці,На глині пише і піску.Нехай немає паперу під руками,І немає грошей на полотна,Він буде малювати на камені,І на шматочку берести.ВЕДУЧИЙ:

Салютом він розфарбує повітряВзявши вила, пише на воді,Художник бо художник,Що може малювати скрізь!РАЗОМ:А хто художнику заважає,Той землю краси позбавляє.

Пісня «Намалюй»ГуморескаНа тему «Я і ввічливість»ідуть у класі збори.На тему, дуже звичну нам.(Настя говорить)«Почну з Сашка, бо він себеповодить некультурно,бо хоч і виріс до небес,а розум наче в курки.- Сама ти курка звись! – Сашко.- Ще побазікай трохи,Так я тебе через вікногеть викину за ноги.- Диви який лінюх, тюхтій !!! - Наскочили дівчата.- Женіть його під три чорти,Він може все зірвати! –А хлопці що? Та хлопці враз:- Гей ви, сороки, цитьте !!!І ось уде вирує клас,Не збори, справжній диспут.Ти бевзь! Не лізь, бо в лоба дам!Мовчи, дурний гіпопотам!А ти – зелений крокодил!А ти – старий пузатий віл!А ти – жираф! А ти! .. А ти !.. І так з усіх сторін летить,аж чути в коридорі.На тему «Я і ввічливість»ідуть у класі збори.6 - й учень: Це – гумор. А насправді ми спілкуємося інакше. Ми кажемо один одному:- Перепрошую! Вибач! …. Пісня «Стап Піпел» Сценка «Казкова педрада»Дійові особи:

Тато: Змій ГориничЗавуч: Баба ЯгаВчитель математики: ЛісовикВчителька географії: КікімораВчителька ботаніки: ВідьмаКласний керівник: Водяний

ЗМІЙ ГОРИНИЧ (влітає в учительську):...Так я йому сто разів казав!..Ну, що він знову накоїв?ЛІСОВИК:Перемноживши мінус з синусом -Отримав одиницю з мінусом!КІКІМОРА:Переплутав альбіносівЗ альбатросами...ВІДЬМА:Кидався абрикосами...КІКІМОРА:Пускав мильні бульбашки!..ЛІСОВИК:На паріПроковтнув дзвінок!КІКІМОРА:Позіхав весь урокІ всіх заразив позіханням! ВОДЯНИЙ:А вчораПритягнув в класБегемота!!!ЛІСОВИК:З цим противним хлопчиськомНемає ніякого сладу!БАБА ЯГА (єлейно):Може, дати йому отрути?..Або кинути на поталу вовкам?АМ -І немає поганого учня!КІКІМОРА:Не гарячкуйте, дорога Яга.У наше століттяПодібні заходи застаріли.ЛІСОВИК:Сто років томуМи б його,Звичайно,

З'їли... Але заразУ насНе так вже й багато учнівВ запасі...ВОДЯНИЙ:Згоден! Не будемо вдаватисяДо крайніх заходів. ВІДЬМА:Спробуємо захопити йогоХорошим прикладом.(Змія Горинича - солодким голосом):Розкажіть,Як ВИ вчилися в школі. ЗМІЙ ГОРИНИЧ (розгублено):М-м-м... Менше-більше...Тобто - більш-менш!..І тим не менш...ВІДЬМА (перебиває):А...Розумію!Ваш приклад не годиться...Але хлопчиськоЗовсім не хоче вчитися!БАБА ЯГА:Ох, скільки мороки з дітьми!..ЗМІЙ ГОРИНИЧ:Замкнути його в шафі - хай вчить уроки!А якщо не перестане позіхати...ВСІ ХОРОМ:Ми перетворимо йогоУ жувальну гумкуІ будемоПОВІЛЬНОЖувати!

Пісня «Маленькая страна»Ведуча:Гарно вміють дівчатаВ нашім класі співати,І усіх своїм співомМожуть зачарувати.Ведучий:Хлопці теж не відстають,Пісню добре тягнуть.

Перед дівчатами їм треба показать,Що теж уміють гарно заспівать.

Пісня «Ти ж мене підманула»1. Ти казала: у вівторок

Принесу цукерок сорок.Я прийшов – тебе нема,Підманула, підвела.Ти ж мене підманула,Ти ж мене підвела,Ти ж мене, молодого,З ума-розуму звела.

2. Ти казала: за жувачкуДам списать тобі задачку.Я прийшов – тебе нема,Підманула, підвела.

3. Ти казала: у четверДам тобі нести портфель.Я прийшов – тебе нема,Підманула, підвела.

4. Ти казала: завтра вранціПочергуєм разом в класі.Я прийшов – тебе нема,Підманула, підвела.

Я без діла не сиджуДоки мама пиріжки ліпить без упинку,Я без діла не сиджу — пробую начинку.З'їла сиру зо три ложки, і калини з'їла трошки,Потім маку скуштувала, жменьку ягід в рот поклала...Вже готові пиріжки, їсти б, доки свіжі,Та стомилася я так, що вже не до їжі.Бабусин вихіднийСьогодні — неділя, бабуся ще спить,Не буду я рано бабусю будить.Насмажу картоплі сама на сніданок,Сама підмету я і сіни, і ґанок,Пиріг із повидлом спечу я сама...А то ж вихідних у бабусі нема!...Картопля парує, букет на столі,А де це бабуся? Немає її.

Бабусенько, де це ви? Я вас чекаю! Лушпиння з картоплі на кухні збираю!

Змиваю повидло зі стелі, зі стін,Змітаю розсипаний цукор і кмин;

Ще раз з воріт повишкрібую тістоІ сяду з тобою, онученько, їсти.

ЛЕНЬ .Ой ,касатики моиДа зачем вам это нужно?Семиклассником чтоб быть,Должны вы дружбой дорожить,Побольше думать и читатьЗаданья дома выполнять,Не в Интернете их качатьСвоим умом все достигать.А сможете ли вы все это?Лучше больше отдыхать,  да рано утром не вставать!В школу тоже не ходить, уроков вовсе  не учитьКнижки ваши позабросить, за компьютером засестьВ игры разные игратьИ с утра, в обед, на ужин только отдых прославлять. 1 вед Зразу скажемо тобі ні!2 вед. Можна музику послухать,Можна й наспiвати,А Саша і Арсен, Владік і Яна можугь нам зiграти.

Гра Арсен Сценка «Чудеса та й годі»

Дійові особи: Анюта - дівчинка дев'яти-десяти років. Маша - її подруга-ровесниця.

 Звучить музичний вступ.На сцені лавка. Виїжджає Анюта на самокаті. Назустріч їй з іншого боку виходить Маша з лялькою в одній руці і повітряними кульками в інший. Музика стихає і далі неголосно звучить у паузах.ГАННУСЯ: Ой, Маша, привіт!МАША: Привіт, Анюта! Я так давно тебе не бачила...АНЮТА: Я у бабусі два тижні була. Ску-у-у-чно!МАША: Мені теж. Татові з мамою відпустку не дають.АНЮТА: Так і канікули пролетять, не помітиш.МАША: А я що-то по школі скучила.АНЮТА: Я теж...Дівчата підходять до лавки, сідають на неї. Анюта ставить поруч самокат. Маша чіпляє кульки за лавку, садовить ляльку собі на коліна.МАША:. От би тиждень в школу походити, а потім знову канікули!АНЮТА: Здорово, я б погодилася... (Пауза.) У нас вчителька сама добра.МАША: А у нас - найкраща! Вона зустрічає вранці всіх у роздягальні.

АНЮТА: Подумаєш, наша вчителька не тільки зустрічає, але і допомагає роздягтися і повісити одяг.МАША: А наша ще й лоб чіпає, перевіряє, чи не захворів хто.АНЮТА: Коли наша Віра Петрівна веде учнів в клас, все поступаються нам дорогу.МАША: А з нашої Ніною Сергіївною директор школи завжди першим вітається.АНЮТА: Першим вітається той, хто ввічливіше... або хто молодше... я забула.МАША: А нам Ніна Сергіївна дозволяє прямо на уроці в ляльки грати!Маша грає з лялькою, пересуває її по лавці. Анюта підключається до гри.АНЮТА: А у нас можна навіть кошеня чи цуценя в клас принести.МАША: Я одного разу взяла з собою в школу свого улюбленого коня.АНЮТА: Поні? Вигадуєш!МАША: Ні, правда.АНЮТА: Де ж ти його тримаєш будинку - у дідусевому гаражі?МАША: Ти що, у своїй кімнаті!АНЮТА: Поні, в кімнаті?МАША: Так адже він іграшковий!АНЮТА: А-а...Маша продовжує грати з лялькою. Анюта бере самокат, робить коло по сцені, зупиняється біля лавки (звучить музика).АНЮТА: Нам Віра Петрівна двійок ніколи не ставить.МАША: А Ніна Сергіївна перевірить диктант чи математику і всі помилки сама виправить. А якщо брудно, переверне сторінку, все зробить заново і напише: "Молодець!".АНЮТА: Брешеш!МАША: Не брешу, фантазую... (Кладе ляльку на лавку.)АНЮТА: Так це те ж саме, що брехня! (Прилаштовує самокат біля лавки, бере в руки ляльку.)МАША: Не те ж саме. Дідусь каже, що брешуть, щоб отримати те, що не заслужив, і це погано, а фантазують просто так, з цікавості, і це добре. Мені від тебе нічого не потрібно... (Пауза.) Можна, я покатаюсь на твоєму самокаті?АНЮТА: Можна...Маша бере самокат, їздить по сцені, зупиняючись біля лавки, щоб похвалитися (звучить музика).АНЮТА: (продовжує, граючи з лялькою). Наша Віра Петрівна серед вчителів у школі найкрасивіша, і сукня у неї з блискітками, як у принцеси!МАША: А Ніна Сергіївна красивіше всіх у місті, майже така ж гарна, як моя мама! І ще вона сама добра. Коли у неї був день народження, вона в класі всім цукерки роздавала.АНЮТА: А Віра Петрівна нас шоколадними батончиками пригощає.МАША: А у Ніни Сергіївни знаєш які цукерки? Зростанням прямо як шоколадки. Їх їж, їж, і ніяк не кінчаються.

АНЮТА: (схоплюється з лавки). Це що! Віра Петрівна навесні просто так, не на день народження, торт принесла... ні, два торта! Ми їли, їли - всім класом могли з'їсти...Маша повертає самокат на місце, постає перед Анютою "руки в боки", думає, чим би похвалитися.АНЮТА: (продовжує). І нам в їдальні котлету дозволяють не є, якщо не хочеш.МАША: (сідає на лавку, відбирає у Анюти ляльку). А я в їдальні за одним столом з Наташею Пчелкиной сиджу і котлети їй віддаю, вона з'їдає і свої, і мої.АНЮТА: (зітхає). А мені, коли один раз компоту не вистачило, ніхто свого не дав...Пауза (звучить музика).МАША: Ваш директор, як до школи добирається?АНЮТА: Не знаю, напевно, на машині, а може бути, пішки.МАША: А наш Борис Іванович прилітає на повітряних кульках! У нього їх багато - в одній руці і іншого. Прилітає і висить над школою.Маша отцепляет повітряні кульки від лавки і причіпляє їх до ляльки. Відпускає ляльку, і та піднімається на кульках вгору (звучить музика).АНЮТА: (дивиться, як піднімається вгору лялька). А як же він спускається?МАША: Кличе охоронця з пістолетом, той виходить і стріляє: "пам!" - в кульку праворуч, "пам!" - в кульку зліва. Потім ще і ще. (Зображує руками пістолетик і постріл; кульки з лялькою опускаються вниз.) Поки директор не опуститься на шкільний двір.АНЮТА: (недовірливо). Це скільки ж треба кульок, щоб кожен день на них літати?МАША: Багато, але не дуже. Борис Іванович не товстий і не кожен день літає, а тільки по понеділках. В інші дні він пішки в школу приходить...АНЮТА: Віра Петрівна, коли бачить, що ми втомилися займатися, виходить з дівчатами на шкільний двір і грає в "класики" або "гумку", а хлопчаків відпускає з фізкультурником грати в війнушку.МАША: А Ніна Сергіївна, коли втомлюється від нас, відкриває вікно і каже: "Ну все, вистачить, набридли ви мені, пора провітритися!" І вилітає у вікно. Відпочине, провітриться і назад в клас повертається.АНЮТА: Ну і що тут такого? Мері Поппінс теж літала.МАША: Так, лише коли Ніна Сергіївна повертається в клас, там вже нікого немає, всі учні відлетіли в парк і лазять в лабіринті...АНЮТА: (распаляясь). А як ваш директор свій портфель тримав, якщо у нього в обох руках кульки були? Наш завжди з портфелем ходить!МАША: А у Бориса Івановича немає портфеля, у нього ранець. А для ранця рук не потрібно, він за спиною...Звучить музика. Анюта бере самокат, Маша ляльку, і дівчатка йдуть зі сцени. Гра Яна і Владік

Сценка «Режим дня»Діючі особи та виконавці:Школяр ВоваШколяр Петя ПЕТЯ:- А ти, Вова, знаєш, що таке режим? ВОВА:- Звичайно! Режим... Режим - це куди хочу, туди скачу. ПЕТЯ:- Неправильно! Режим - це розпорядок дня. Ти виконуєш його? ВОВА:- Навіть перевиконую. ПЕТЯ:- Як це? ВОВА:- За розпорядком мені треба гуляти два рази в день, а я гуляю чотири! ПЕТЯ:- Ні, ти не перевыполняешь його, а порушуєш! Знаєш, яким має бути розпорядок дня? ВОВА:- Знаю! Підйом. Зарядка. Умивання. Прибирання постелі. Сніданок. Школа. Обід. Прогулянка. Приготування уроків. Прогулянка. ПЕТЯ:- Добре. ВОВА:- А можна ще краще. ПЕТЯ:- Як же це? ВОВА:- Ось так! Підйом. Сніданок. Прогулянка. Другий сніданок. Прогулянка. Обід. Прогулянка. Чай. Прогулянка. Вечерю. Прогулянка. Сон. ПЕТЯ:- Ну, немає. При такому режимі з тебе вийде ледар і неук. ВОВА:- Не вийде. ПЕТЯ:- Чому? ВОВА:- Тому що з бабусею ми виконуємо весь режим. ПЕТЯ:- Як це з бабусею? ВОВА:- А так. Половину виконую я, а половину - бабуся. А разом виходить весь режим.

 ПЕТЯ:- Не розумію! ВОВА:- Дуже просто. Підйом виконую я. Зарядку виконує бабуся. Умивання - бабуся. Прибирання постелі - бабуся. Сніданок - я. Прогулянка - я. Приготування уроків - ми з бабусею. Прогулянка - я. Обід - я. ПЕТЯ:- І як тобі не соромно?! Тепер я розумію, чому ти такий недисциплінований. 

Гра СашаЛЕНЬ .Ну и ладно ,что играите дело –то нехитрое.А есть ещё чем удивитьПоразить и восхитить?

Пісня «Веселкова»

ЛЕНЬ. А скажите мне  скорееЕсть ли среди вас спортсмены? 2 вед. Є і немало.Займатися спортом – Справа нелегка.Але вони i –Просто молодцi:Про їхнi досягнення знають усi.

Спортсмени Чемпіоном стать не просто,Тож нехай малі ми ростом,Небагато літ пройде,Наша черга підійде.Спортсмени Спорт – помічник,Спорт – здоров’я,Спорт – гра!Нам без друга спортуНе прожити ані дня.

ЛЕНЬ. Ну тогда для ,вас ребятавот такие предложенья:Бей друзей без передышки Каждый день по полчаса, И твоя мускулатура Станет крепче кирпича.А могучими руками, Ты, когда придут враги, Сможешь в трудную минуту Защитить своих друзей.

Решил подраться - выбирай Того, кто послабей. А сильный может сдачи дать, Зачем тебе она? Чем младше тот, кого ты бьешь, Тем сердцу веселей Глядеть, как плачет он, кричит, И мамочку зовет. Но если вдруг за малыша Вступился кто-нибудь, Беги, кричи и громко плачь, И мамочку зови.

СпортсмениСпорт для нас це не розваги, -А  відповідальність і трудСила духу і умінняНіколи не підведутьСправжній спортсмен ніколи не застосує свою майстерність на шкоду.ЛЕНЬ Прошли вы испытания на славуИ доказали, юные  герои,Что каждый высшей похвалы достоин.Вы показали  смелость и решимость,Желание за знания бороться.Талантов много так у вас сокрыто,Что позавидуют вам в зале кто угодно.Поэтому я не буду больше вам мешать.

Пісня «Сто відсотків щастя»

Я - українка!Горджуся й радію,Що рідною мовоюЯ володію,Шевченковим словомУмію писатиСлова мелодійніІ вірші складати.Я - українка!Живу в Україні,На вільній, єдинійМоїй Батьківщині,Де все мені в радість:Ліси і садки.

Озера й річки,І глибокі ставки,Лани неосяжні,І гори, й долини,Цвіт білосніжнийУ лузі калини.В душі моїй солодкоГрає сопілка,Бо я з України,Бо я - українка!На росах, на водах, на всіх переходах...Курличать мені в журавлиних ключах:Моя Україно, родима країно, Ясні небеса в материнських очах. Я чую твій голос, пшеничний твій колосУ душу мені засіває зерно,Моя Україно, калино-калино, Пізнати тебе мені щастя дано.

З тобою розлука, гірка моя мука,Печаль журавля без гнізда в чужині.Моя Україно — білявко хатино, З твойого вікна світить сонце мені. Пісня «Любіть Україну»

Моя Україна – це пісенька мами,Розлогі лани колосяться хлібами,Вишневі садочки, лелеки на хаті.Купають ставочки хмарки пелехаті.

Моя Україна – то мамина ласка,Червона калина, бабусина казка.Це соняхи в цвіті, горобчиків зграя…Я кращої в світі країни не знаю

Одна Батьківщина, і двох не буває, Місця, де родилися, завжди святі. Хто рідну оселю свою забуває, Той долі не знайде в житті.

У рідному краї і серце співає, Лелеки здалека нам весни несуть. У рідному краї і небо безкрає, Потоки, потоки, мов струни, течуть.

Тут мамина пісня лунає і нині, Її підхопили поля і гаї. Її вечорами по всій Україні Співають в садах солов'ї.

І я припадаю до неї устами, І серцем вбираю, мов спраглий води. Без рідної мови, без пісні, Без мами збідніє, збідніє земля назавжди.Україна — край мій рідний Від Кавказу по Карпати, І веселий, і свобідний, І великий, і багатий. 

Де є в світі кращі ріки, Як Дністер, Дніпро-Славута? Хто покине їх навіки, Тому в серці вічна смута.

Де є в світі кращі гори,Де таке повітря свіже?Де шумлять так гарно бориІ хвилює спіле збіжжя?

Де ясніше сонце світить,Де гарніше зорі сяють?Де ж солодше пахнуть квіти —Як у нашім любім краї!

Пісня «Україна – це ти»