Відділ освіти Сквирської районної державної адміністрації

Районний методичний кабінет

НВК «Сквирський ліцей – ЗОШ І-ІІ ступенів

Сквирської районної ради Київської області

Цикл уроків з теми

«Словотвір. Орфографія»

Сквира

«Берегиня»

2015

ЗМІСТ

Методика вивчення словотвору та будови слова………………………………

Цикл уроків до теми «Словотвір. Орфографія» ………………………….........

Урок № 1. Змінювання і творення слів. Твірне слово – база для утворення

іншого слова. Ознайомлення зі словотвірним словником……………….........

Урок 2. Основні способи словотворення……………………………………….

Урок 3. Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слова………………..

Урок 4. Складні слова. Сполучні о, е в складних словах. Правопис складних

слів разом і через дефіс, написання слів із пів………………………………….

Урок 5. Творення і правопис складноскорочених слів…………………………

Урок 6. Подорож до країни Словотвору…………………………………………

Картки до теми «Словотвір. Орфографія»…………………………….…………

Творчі завдання до теми « Словотвір. Орфографія »…………………………....

Список використаних джерел……………………………………………………..

Методика вивчення словотвору та будови слова

Навчальна програма з української мови для 5-9 класів загальноосвітніх

навчальних закладів (за новим Державним стандартом базової і повної

загальної середньої освіти) містить підвищені вимоги щодо вивчення

морфемної будови слова і словотвору. Згідно з цими вимогами учням

подаються відомості про корінь, суфікс, префікс як значущі частини слова.

Закінчення вивчається як засіб зв'язку слів у словосполученні і реченні.

Учнів навчають членувати слова за їх морфемним складом, розпізнавати

значення морфем, визначати, як утворилося слово.

На основі знань про значущі частини слова в 5 класі поглиблюється

поняття про такі різновиди морфологічного способу творення слів:

суфіксальний (учнівський, світанок), префіксальний (підзаголовок, донині),

префіксально-суфіксальний (подорожник, прибережний), безафіксний

(переказ, заклик), складання основ або слів, (лісостеп, зорепад) абревіатури

(ЗНО). Учнів ознайомлюють з неморфологічними способами творення слів:

злиття в одне слово сполучень слів (вічнозелений, довготривалий), перехід

слів з однієї частини мови в іншу (вартовий, майбутнє). Вивчається зміна

приголосних у коренях слів при творенні іменників і прикметників, а також

відповідні правила правопису. Вдосконалюються навички членування слів за

їх морфемним складом (морфемний розбір складних слів, розпізнавання

значення морфем); учні навчаються визначати, від якої основи або від якого

слова утворилось дане слово (словотвірний розбір).

Опрацьовуючи морфемну будову слів і способи їх утворення, учні

навчаються розрізняти форми одного й того самого слова (дорога дороги)

від похідних слів (дорожній, подорожник), оволодівають умінням членувати

слова за їх морфемною будовою, знайомляться з системою способів творення

слів в українській мові, що сприяє кращому розумінню значення слів і

збагаченню словникового запасу учнів. Усвідомлення чергування голосних і

приголосних у коренях слів пов'язується з поглибленням теоретичних знань з

фонетики.

Вивчаючи морфемну будову слів і систему способів словотворення,

школярі готуються до усвідомлення і засвоєння багатьох орфографічних

правил, а знання системи закінчень змінюваних слів створює необхідну

основу для вивчення синтаксису, зокрема засобів зв'язку між словами в

словосполученні і реченні. Вивчення морфемної будови слова і

словотворення не завершується опрацюванням відповідних тем «Будова

слова. Орфографія» (5 клас) і «Словотвір. Орфографія» (6 клас). У процесі

вивчення частин мови в 6-7 класах поглиблюється поняття про особливості їх

словозміни і способи словотворення, вдосконалюються навички морфемного

і словотвірного розбору.

Також під час вивчення морфемної будови слів і способів їх творення,

учні усвідомлюють, що є слова прості (літак, ракета), складні (пароплав,

гвинтокрил), складноскорочені (військкор, ООН). Значна кількість простих

слів, що не мають форм словозміни, на морфеми звичайно не

розчленовуються (тут, там, ой). Але серед незмінних слів є й такі, що на

морфеми поділяються, наприклад: добре, недобре. Серед простих слів, що

мають форми словозміни, є слова з непохідною (клен, дуб) і похідною

(кленовий, дубовий) основами. Складні слова можуть мати в своїй структурі

два корені (самокат, водолаз) або й більше (паровозоремонтний, електро-

соковижималка).

Другим завданням вивчення будови слова і словотворення є засвоєння

системи понять: закінчення й основа слова, корінь слова, префікс і суфікс,

твірна основа, морфологічні і неморфологічні способи творення слів.

Третє завдання навчання учнів не тільки членувати слова за їх

морфемним складом, а й визначати, від якого слова або від якої основи і як

утворилось те чи інше слово, який смисловий відтінок вносять у його зміст

суфікс, префікс. Усе це має велике значення як для розвитку логічного

мислення, так і для засвоєння багатьох орфографічних правил.

Учні долають значні труднощі при розрізненні таких понять, як форми

слова й однокореневі (спільнокореневі) слова, визначення морфемної будови

слова, особливо в тих випадках, коли звуко-буквений вигляд кореня

змінюється внаслідок чергування звуків. Словотвірний розбір змішують з

морфемним, не розрізнюють твірну основу і корінь, неправильно визначають

твірну основу.

Працюючи з учнями над словотворенням, слід систематично звертати

увагу на звукові зміни, що відбуваються при творенні слів чергування (рука

ручний), спрощення груп приголосних (проїзд проїзний), накладання

звуків, що входять до двох морфем (Одесаський одеський), в процесі якого

також відбуваються чергування (Овруч+ський овруцький).

Уявлення учнів про словотвірні процеси поглиблюються і

конкретизуються під час опрацювання частин мови та їх окремих

семантичних груп, а також під час розгляду способів творення ряду

граматичних форм (напр., дієприкметників і дієприслівників, ступенів

порівняння прикметників).

Враховуючи вікові та індивідуальні особливості учнів, їхній

словниковий запас, необхідно дотримуватися послідовності в переході від

елементарних фактів словотворення до складніших.

Вивчення будови слова і словотвору спрямовується й на те, щоб школярі

усвідомили різницю між словозміною і словотворенням, навчилися

розрізняти морфологічні і неморфологічні способи творення слів, поглибили

знання про зв'язок словотворення з лексикою і морфологією. Необхідно

формувати в учнів розуміння того, що в результаті словотворення з'являється

слово з новим лексичним значенням, що кожне нове слово реалізується як та

чи інша частина мови, що в системі кожної частини мови є свої особливості

словотворення.

Урок 1

Тема. Змінювання і творення слів. Твірне слово – база для

утворення іншого слова. Ознайомлення зі словотвірним словником.

Мета: ознайомити учнів із завданнями розділу «Словотвір.

Орфографія», дати поняття про похідні і непохідні слова, твірну й похідну

основи, спосіб словотвору; розвивати загальнопізнавальні вміння школярів

працювати зі словотвірним словником; збагачувати словниковий запас учнів,

розвивати творче мислення, уяву; мовленнєві навички; виховувати інтерес до

української мови, духовної спадщини українського народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: картки, підручник, словотвірний словник.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

Індивідуальна робота з картками ( див. «Дидактичне забезпечення. Картки»)

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап.

Психологічна настанова щодо вивчення розділу «Словотвір.

Орфографія». Ознайомлення учнів зі структурою розділу.

Сьогодні ми з вами розпочинаємо вивчення нового розділу української

мови, який має назву СЛОВОТВІР.

Під час вивчення цього розділу ми познайомимось із основними

способами словотворення, зі змінами приголосних при творенні іменників і

прикметників, з творенням складних і складноскорочених слів.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Запишіть тему уроку «Змінювання і творення слів. Твірне слово – база

для утворення іншого слова. Ознайомлення зі словотвірним словником».

Сьогодні ми маємо вирішити такі завдання:

- ознайомитись із основними способами словотвору;

- з'ясувати поняття «твірне слово»;

- сформувати загальнопізнавальні вміння змінювати й утворювати нові

слова;

- звернути увагу на особливості словотвірного словника.

IV. Актуалізація опорних знань.

«Коло ідей». Спробуйте пояснити лексичне значення слова «словотвір».

- Як ви вважаєте, що вивчає цей розділ мовознавства?

- Які способи словотвору ви знаєте?

таблиця 1

V. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Дослідження-пошук.

При творенні нових слів розрізняють твірну основу (твірне слово) й

похідне слово. Розгляньте таблицю (на дошці) й дайте визначення:

- Яка основа називається твірною?

- Яке слово називається похідним?

Твірна основа Словотворчий Похідне слово

суфіксзаліз (о)

залізн (ий)

залізниц (я)

залізничн (ий)

-н (ий)

-иц’ (а)

-н (ий)

-ик

залізний

залізниця

залізничний

залізничник

Твірною називається основа, від якої утворено інше слово. Утворене

слово називається похідним. Основа, що складається тільки з кореня (не має

ні суфіксів, ні префіксів), є непохідною: сніг, ліс, сон. Основа, утворена від

іншої основи за допомогою суфіксів та префіксів, називається похідною:

лісний, водяний, ставок.

Таблиця 2

Дослідіть, від якої значущої частини (кореня чи основи) утворено слова

(записані на дошці): законний, білішати, землемір.

Законний закон , білішати біліший, землемір земля, міряти.

похідне твірне похідне твірне похідне твірні слова

Отже, нові слова творяться від основ, а не від коренів. Основа, від якої

утворюється нове слово, називається твірною.

Таблиця 3

2. Робота з теоретичним матеріалом.

Метод «Навчаючи –вчуся»

Розгляньте таблицю «Способи словотворення» на стор.72 підручника та

відтворіть отриману інформацію.

Коментар учителя

Словниковий склад мови збагачується за рахунок утворення нових слів

від похідних основ спільнокореневих слів за допомогою афіксів, а також

шляхом переходу з однієї частини мови в іншу.

Афікси – це значущі частини слова – префікс і суфікс.

3. Бесіда за змістом опрацьованого теоретичного матеріалу.

- Які ще значущі частини слова ви знаєте? (корінь, основа)

- Що таке закінчення? (це змінювана частина слова).

VI. Закріплення здобутих знань.

1. Дослідження-відновлення.

Продовжити вислови усної народної творчості. Визначити твірні основи

у всіх повнозначних словах.

1. Восени і горобець … (багатий).

2. Жовтень землю вкриє де листком, … (де сніжком).

3. Жовтень ходить по краю, і … (виганяє птицю з гаю).

4. Листопад — вересню онук, … (жовтню син, а зимі рідний брат).

2. «Мозковий штурм».

Яка значуща частина слова містить у собі його лексичне значення?

Відповідь обґрунтуйте.

3. Робота з підручником.

Виконання вправи 130 с.70.

4. Творче завдання.

1. Як утворено назви днів тижня: неділя, понеділок, вівторок, середа,

четвер, п’ятниця? Знайlи складові частини цих слів. Спробуй утворити власні

варіанти назв днів тижня.

2. Диференційовані творчі завдання (див. «Дидактичне забезпечення.

Творчі завдання»)

5. Робота зі словотвірним словником.

Коментар учителя

Словотвірний словник наводить словотвірні гнізда сучасної української

мови, у яких слова впорядковані й об'єднані спільними коренями. У статтях

словника показано ступінчастий характер словотворення й відбито

послідовність формування словотвірних пар слів. Словотвірний словник дає

змогу учням краще уявити будову гнізд, словотвірну структуру слів і

зрозуміти механізм словотворення в мові.

Практична робота.

За допомогою словника визначте, якими способами утворені ці слова.

Взаємодопомога, вручити, гідний, гнівно, сьомий, іспанець, компаньйон,

мілководний.

VII. Підбиття підсумків.

Рефлексія

Що нового ви дізналися на уроці?

Що з вивченого вас найбільше зацікавило?

Які питання викликали у вас труднощі під час роботи на уроці?

Оцінювання діяльності учнів.

VIIІ. Домашнє завдання.

Опрацювати §13

Виконати вправу 131 с.72. Випишіть зі словотвірного словника

словотвірне гніздо, яке вас найбільше зацікавило.

Додаткове завдання. Скласти твір-мініатюру на тему «Чарівні дари

осені», використовуючи слова, утворені різними способами. Розібрати їх за

будовою і визначити спосіб творення.

Урок 2

Тема. Основні способи словотворення.

Мета: поглиблювати знання учнів про словозміну й словотворення,

удосконалювати вміння визначати способи словотвору, утворювати нові

слова, користуватися словотвірним словником; розвивати творче мислення,

пам’ять, комунікабельність, уміння й бажання співпрацювати; виховувати

любов до рідної мови.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: картки, підручник, мультимедійна презентація,

словотвірний словник.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

Виступ учнів з прикладами словотвірних гнізд та читання творів «Чарівні

дари осені».

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап.

Забезпечення емоційної готовності.

Слів у мові мільйон,

вибирайте найкращі,

Кожне з них, лиш торкни,

як струна, виграва,

Зрозумілі, вагомі

й усі вони наші

Мелодійні, дзвінкі,

українські слова.

Олесь Лупій

Виразне читання епіграфа уроку, пояснення його змісту.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Сьогодні на уроці ми розглянемо основні способи словотвору (учні

записують тему), поглибимо знання про словозміну, вдосконалимо вміння

користуватися словотвірним словником та робити словотвірний аналіз.

IV. Актуалізація опорних знань.

«Незакінчені речення»:

- Словотвір – це розділ мовознавства, що вивчає…

- Нові слова в українській мові творяться такими способами…

- Твірна основа – це…

- Афікс – це…

V. Вивчення нового матеріалу.

1. Пояснення учителя

Необхідно розрізняти словозміну і словотворення.

Таблиця 1

Словозміна — це утворення різних форм того самого слова: школа,

школи, школі, школою, у школі. Форми слів різняться між собою лише

граматичним значенням.

Словотворення — це утворення від наявних у мові нових слів.

Наприклад: школа — шкільний (пов'язаний із навчальним процесом у школі

або належний школі); школа — школяр (учень школи); школяр —

школярський (властивий школярам).

Творення нових слів від тих, які в мові вже існують, є найважливішим

засобом збагачення словникового складу мови.

2. Гра «Хто швидше».

Згрупуйте слова у дві колонки: у першу – спільнокореневі, а у другу –

різні форми одного й того самого слова.

Ріка, ріками, ліс, рік, лісовий, лісник, на ріці, рікою, підлісок, лісок, року,

перелісок, ріку, ріки, праліс, узлісся.

3. Колективне опрацювання матеріалу узагальнювальної таблиці з

відповідним коментарем учителя.

В українській мові виділяються морфологічні і неморфологічні способи

творення слів.

Морфологічний спосіб творення слів — основний. До нього належать

такі типи творення: суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний і

складання основ та слів.

1. Префіксальний спосіб — це утворення нового слова додаванням до твірної

основи префікса.

2. Суфіксальний спосіб — це утворення нового слова додаванням до твірної

основи суфікса.

3. Суфіксально-префіксальний спосіб — утворення нового слова додаванням

до твірної основи префікса і суфікса.

4. Безафіксний спосіб — утворення нового слова від твірної основи без

додавання префіксів і суфіксів.

5. Основоскладання — такий спосіб утворення слів, при якому дві і більше

основ об’єднуються в одне слово.

6. Якщо складаються усічені основи, то утворюються складноскорочені слова

(абревіатури) різних типів: мінздрав, ДАІ.

Таблиця 2

До неморфологічних способів належать:

1. Морфолого-синтаксичний (перехід однієї частини мови в іншу):

відпочиваючий школяр — відпочиваючий лежав.

2. Лексико-синтаксичний (злиття сполучень слів в одне слово):

перекотиполе, мимохідь, добраніч.

3. Утворення нового слова через набуття ним нового значення: корінь (у

рослини) і корінь (у математиці, мовознавстві).

4. Бесіда за змістом поясненого матеріалу.

- За допомогою яких афіксів можуть утворюватися нові слова?

- Назвіть способи словотвору, наведіть приклади слів, утворених цими

способами.

VІ. Закріплення здобутих знань.

1. Вибірково-розподільна робота.

Випишіть з висловів усної народної творчості слова, утворені різними

способами, у відповідні колонки таблиці. Розберіть ці слова за будовою.

Як вересніє, то й дощик сіє.

У жовтні виореш мілко, навесні посієш рідко, то вродиться дідько.

Вересень пахне яблучками, а жовтень капусткою.

Листопадовий день, що заячий хвіст.

У листопаді сонечка, як у старої бабці чепуріння.

Сніг на Покрову – щастя молодим.

префіксальний префіксально-

суфіксальний

суфіксальний складання

основ

перехід слів

з однієї

частини

мови в іншу

Виореш

Посієш

Вродиться Дощик

Яблучками

Капусткою

Заячий

Сонечка

Бабці

Чепуріння

Листопад Навесні

Молодим

2. Робота з підручником.

Виконання вправи 142 стор.75

3. Творче завдання"Твір-п'ятихвилинка".

Продовжіть початок розповіді самостійно придуманим фіналом.

Кілька днів тому ми другом ішли лісовою стежкою. Враз у кущах щось

затріщало…

У тексті розповіді підкресліть спільнокореневі слова фіолетовим кольором,

форми одного й того самого слова – зеленим

4. Гра «Ти – мені, я – тобі».

Розгадайте подані загадки, використовуючи префікси та суфікси, утворіть від

слів відгадок по два-три нових слова. Визначте спосіб їх утворення.

Без сокири і дрючків ставить міст через річки.

Стоїть верба серед села, розпустила гілля в кожне подвір’я.

Сивий кінь на весь світ заліг.

Навесні веселить , улітку холодить, восени годує, узимку гріє.

(Мороз. Дорога. Туман. Дерево)

VІІ. Підбиття підсумків.

«Мікрофон».

Знання, одержані на уроці, мені знадобляться…

Оцінювання діяльності учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати §13.

Виконати вправу147 стор. 76

Додаткове завдання: утворити від поданих слів нові слова безафіксним

способом.

Зелений, виходити, далекий, лютий, юний, синій, бігати, співати.

Урок № 3

Тема. Словотвірний ланцюжок. Словотвірний розбір слова

Мета: повторити й систематизувати знання учнів про основні способи

словотвору; удосконалювати вміння робити словотвірний аналіз і працювати

зі словотвірним словником, формувати усвідомлене розрізнення морфемного

та словотвірного розборів; дати поняття про словотвірний ланцюжок;

формувати вміння творити загальновживані слова, а також поетичні

неологізми; розвивати творчі вміння учнів; виховувати почуття любові та

поваги до природи.

Тип уроку: урок формування умінь і навичок.

Обладнання: картки, таблиці, підручник, мультимедійна презентація,

словотвірний словник.

 

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап.

Пригадайте правила співпраці на уроці:

Кожна думка важлива.

Не бійся висловитися!

Ми всі – партнери!

Обговорюємо сказане, а не людину!

Обдумав, сформулював, висловив!

Говори чітко, ясно, красиво!

Вислухав, висловився, вислухав!

Тільки обґрунтовані докази!

Вмій погодитися і не погодитися!

Важлива кожна роль.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Таблиця «З – ХД – Д».

Заповніть перші дві колонки

Знаю Хочу дізнатися Вдалося / не вдалося

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Вибірковий диктант.

 Випишіть спільнокореневі слова, виділіть в них корені. Поміркуйте, від

яких слів вони утворені.

СПОРІДНЕНІ СЛОВА

До мови рідної уважний,

слова споріднені відзнач:

житняк – хліб житній, яшник – яшний,

пшеничний – булка і калач.

Коли на полі колоситься –

Зернина в колосі, зерня;

Виймають з печі – паляниця,

Хлібець, хлібина, хлібеня.

Ще кажуть – книш, бухан, буханка,

А хліб весільний – коровай.

Цікава, бачиш, кожна ланка,-

Все зауваж, на вус мотай.

( Д.Білоус )

Коментар учителя.

При словотворенні виникають групи споріднених слів, які можна

розмістити з урахуванням послідовності приєднання префіксів і суфіксів,

утворивши словотвірний ланцюжок.

Наприклад:   закон закон–н-ий законн-ість;

білий біл-іш-ий біліш-а-ти по-білішати;

Те саме слово може мати кілька словотвірних ланцюжків, що містять

різну кількість слів, утворюючи словотвірні гнізда.

У словотвірному ланцюжку новоутворене слово служить твірною базою

для наступного: зелений зеленіти позеленіти

V. Закріплення здобутих знань.

Лінгвістичне конструювання.

1. «Хто швидше»

Як дібратися від слова “легкий” до слова “полегшено”? Утворити

ланцюжок слів, в якому кожне наступне слово було б утворене від

попереднього.

2. Гра « Розмісти за порядком»

Таблиця 1

3. «Навчаючи - вчуся».

Опрацюйте теоретичний матеріал щодо словотворного аналізу слова (на

картках).

Картка № 1

Словотвірний аналіз слова відповідає на питання: від якої твірної

основи, за допомогою яких засобів, у якій послідовності (в якому порядку)

приєдналися ці засоби, яким прийомом (способом).

У складі української лексики є багато спів, схожих морфологічним

складом, але відмінних словотвірною структурою (пор.: пропуск і проблиск

мають однакову будову — префікс + корінь; способи творення у них різні

(пропускати-пропуск) безафіксний і префіксальний (блиск -проблиск).

Навпаки, різні морфемним складом слова можуть бути схожі словотвірною

структурою (хід, прохід-безафіксний спосіб творення).

Схема словотвірного аналізу:

– слово для аналізу,

– твірна база,

– словотворчі засоби,

– спосіб творення, його різновид

Наприклад: майструвати від майстер, суф. -ува-; морфологічний спосіб,

суфіксальний різновид.

Робота з підручником.

Виконання вправи 149 с.77

Коментар учителя

Зверніть увагу! Словотвірний аналіз слова не тотожний із розбором слова за

будовою.

Таблиця 2

4. Дослідження-обгрунтування.

Користуючись алгоритмом (Таблиця 2 ) зробіть словотвірний аналіз слів.

По-літньому, височина, вартовий, виклик, відразу, рація.

Таблиця 3

5. Робота в міні-групах.

Творче спостереження

Прочитати уривки з поезій П. Тичини. Які слова вразили вас своєю

новизною? Пояснити, яку роль вони виконують у поетичних творах.

Зоставайся, ніч настала,

Все в тумані-молоці.—

Спать мене поклала Тала

На дівочій руці.

***

Наші браття мовчать, бо їм смерть у очах.

Чом же ви мовчите, ви, трагічно-безжурні?

Чи забули ви сміх, чи забули ви глум

Під плачі наші журнії, журні, бандурні?

***

Тлін все, тінь, півтон —

Б’є в лілеї сон.

Лебедіють хором зорі:

Господи помилуй!

6. Творча робота. «Стань творцем!»

Утворіть від наведених слів власні неологізми. Укажіть спосіб

словотворення.

Сонце, сяйво, книга.

VІ. Підбиття підсумків.

Прийом «Вітер дме»

Вітер дме для тих,

–         хто знає, що вивчає такий розділ мовознавства, як словотвір?

–         хто розрізняє способи творення нових слів в українській мові?

–         хто може пояснити, що таке твірна основа?

–        хто скаже, які афікси беруть участь у словотворенні?

Рефлексія.

Заповнення таблиці «З – ХД – Д» (очікувані результати)

VII. Домашнє завдання.

1. Повторити теоретичний матеріал з теми «Способи словотворення.

Словотвірний словник».

2. Від слів природа, два, великий, відповідальність, вода, господарство,

дорогий, дослід, земля, народ, краса утворити нові слова різними способами.

Увести новоутворені слова в діалог на тему «Найголовніший обов’язок

людини — берегти природу».

Урок 4

Тема: Складні слова. Сполучні о, е в складних словах. Правопис

складних слів разом і через дефіс, написання слів із пів

Мета: познайомити учнів із правилами написання складних слів;

формувати уміння правильно визначати і записувати складні слова;

розвивати самостійність у різних видах діяльності, сприяти реалізації їх

творчих можливостей; розвивати навички роботи в групах, раціонального

використання часу; логічне мислення, пам'ять, увагу, зв’язне мовлення;

виховувати любов до природи.

Тип уроку: формування нових знань, умінь, навичок.

Обладнання: таблиця, завдання для роботи у групах (картки із

реченнями для роботи у групах, міні-підручник - текст теоретичного

матеріалу, який відсутній у підручнику).

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання

П. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда:

- Що вивчає розділ мовознавчої науки словотвір?

- Які ви знаєте способи словотворення?

2. Визначити спосіб творення слів, записаних у колонках

хлібороб - шестизначний –

горицвіт - синьоокий –

жовто-зелений - євшан-зілля –

Ш. Підготовка до сприймання - проблемне питання:

Чому одні слова, утворені способом складання, пишуться разом, а інші -

через дефіс?

IV. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми з'ясуємо що таке складні слова, за допомогою яких

голосних вони утворюються, та розглянемо особливості їх написання.

V. Сприймання і засвоєння нових знань, умінь та навичок.

1. Вступне слово учителя про складні і прості слова. Орфограма

«Написання складних слів»

Таблиця 1

Таблиця 2

2. Робота в групах. Опрацювання теоретичного матеріалу за міні-

підручником (додаток 1) та підручником. Із запропонованих речень

виписати слова-приклади до правил. Пояснити правила і запропонувати ці

слова однокласникам як словниковий диктант

I група - Написання складних слів із рівноправними частинами;

ІІ група - Написання складних слів із нерівноправними частинами;

IIІ група - Написання складних слів, до складу яких входять слова та

префікси іншомовного походження.

3. «Візуальна граматика»

Як скорочено записати правило про сполучні о, е в складних словах?

тв. п. – о

м’який п. – е

(й), подовжений – є

VI. Закріплення здобутих знань.

1. Розподільний диктант

Запропоновані слова записати у дві колонки: 1 - слова, що пишемо

разом, 2 - слова, що пишемо через дефіс.

Навчально-виховний, лівобережний, мікропроцесор, м'ясо-молочний,

видимо-невидимо, телешоу, купівля-продаж, чистотіл, шестиденний,

південно-східний, сніжно-білий, кисло-солодкий, жовтогарячий, авіалайнер,

дискотека, автостоп, прем'єр-міністр, радіовузол, яхт-клуб, червоно-

коричневий, школа-інтернат, сінов'язалка.

2 .Гра «Хто більше»

Пригадайте і запишіть якнайбільше слів, що закінчуються на -фон, та

слів, що починаються на теле- (за варіантами).

3. Диференційоване завдання.

Утворити складні слова із запропонованих частин і ввести у речення (9

балів) або скласти зв'язний текст-мініатюру (12 балів) на тему „Чарівниця-

осінь" : Сьогодні, день; північ, схід; жовтий, гарячий; зелений, коричневий,

листя, падати.

4. Творче завдання.

Утворіти власні складні слова зі сполучними о, е, є з поданих слів:

Добрий, тіло, яблуня, непривітно, ненаситне, Черепаха, жовтий, цвіт,

зима, очі, сам, дзвін.

VI. Підбиття підсумків.

1. Гра «Третій зайвий»

Визначити у кожному рядку „зайве слово", пояснюючи свій вибір:

а) яскраво/синій, жовто/зелений, жовто/гарячий;

б) фото/модель, анти/воєнний, міні/спідниця;

в) Лисичка /Сестричка, сон/трава, легко/крилий.

2. Кодовий диктант

Біля номерів записати лише ту букву, яку пишемо у слові

1. Насінн – сховище

2. Смітт – звалище

3. Дол – носний

4. Довг – житель

5. Лісн – любний

6. Жовт – крилий

7. Кра – знавчий

8. Вогн – небезпечений

9. Сонц – носний

10. Бог – боязливий

2. «Складаємо валізу».

Про що ми дізналися на уроці…

Візьмемо у своє життя…

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати § 16

Виконати вправу 184 с. 89

Виписати з орфографічного словника 10-15 складних слів, що пишуться

разом і через дефіс. Пояснити їх правопис за допомогою правил. Два слова

розібрати за будовою.

Додаток 1Міні-підручник для роботи у групах

Група 1

Написання складних слів через дефіс

1. Якщо складне слово утворене від сурядного словосполучення (перед

кожною частиною можна поставити сполучник і), то воно пишеться через

дефіс:

і національний і демократичний — національно-демократичний,

і північний і східний — північно-східний,

і синій і жовтий — синьо-жовтий,

і темний і зелений — темно-зелений,

і хліб і сіль — хліб-сіль,

і людина і день — людино-день,

і кіловат і година — кіловат-година,

і тонна і кілометр — тонно-кілометр.

Але: разом пишуться жовтогарячий, червоногарячий, глухонімий,

хитромудрий, зловорожий.

2. Якщо складне слово утворене повторенням того самого слова,

синонімів чи антонімів, то воно пишеться через дефіс:

білий-білий, думав-думав, один-однісінький, рано-вранці, мало-помалу,

часто-густо, тишком-нишком, сила-силенна, сад-вино-град, сам-один,

більш-менш, видимо-невидимо, купівля-продаж, розтяг-стиск, година-дві,

не сьогодні-завтра.

Але: якщо повторюється те саме слово в різних відмінках, то таке

сполучення пишеться окремо: кінець кінцем, одним один, честь честю, чин

чином, нога в ногу, рука в руку, раз у раз, рік у рік, з року в рік.

3. Традиційно через дефіс пишуться слова свят-вечір, багат-вечір,

дівич-вечір, зелен-сад, буй-тур, сон-трава, чар-зілля, жар-птиця, негній-

дерево, люби-мене (незабудка), мати-й-мачуха (підбіл), брат-і-сестра

(братки).

4. Через дефіс пишуться також складні прізвища та подвійні імена:

Гулак-Артемовський, Нечуй-Левицький, Антоненко-Давидович, Анна-

Марія, Ігop-Богдан.

Практичне завдання. Прочитати речення, виписати складні слова,

пояснити їх написання:

1. Живу в якімсь чаду-тумані (Олександр Олесь).

2. Хліб-сіль їж, а правду ріж (нар.твор.)шукаю-питаю зеленої рути, щоб тебе,

мій рідний краю, не зміг забути (П.Куліш).

3. Микола Лисенко заснував у Києві першу музично-драматичну школу (З

підручника)

4. Зійшов над нашою хатою місяць уповні, та такий червоний-червоний

(Марко Вовчок).

Група 2

Написання складних слів разом

1. Якщо складне слово утворене від підрядного словосполучення (від однієї до другої частини можна поставити питання), то воно пишеться разом:

будова (яка?) нова — новобудова,

будує (що?) машини — машинобудівний,

Київ (який?) старий — старокиївський,

бетон (який?) із залізом — залізобетон,

сховище (чого?) овочів — овочесховище,

збірник (чого?) сміття — сміттєзбірник,

плаває (чим?) парою — пароплав,

гасить (що?) вогонь — вогнегасник,

перекоти (чим?) полем — перекотиполе,

сонце (що робить?) сяє — сонцесяйний,

забутий (якою мірою?) напів{наполовину) — напівзабутий,

автомат (якою мірою?) напів — напівавтомат.

2. Складні іменники, утворені шляхом поєднання за допомогою сполучного звука двох або кількох основ: самокат, лісосплав, краснопис, чорнозем, верболіз.

3. Складні іменники, утворені шляхом поєднання дієслова в 2-й особі однини наказового способу з іменником: вернигора, горицвіт, перекотиполе.

4. Іменники, утворені шляхом поєднання трьох і більше основ: веломотоспорт.

5. Складні прикметники, співвідносні з складними іменниками, що пишуться разом: електросиловий, самохідний.

6. Складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника: народно-поетичний, первіснообщинний.

7. Складні прикметники з другою дієслівною частиною: деревообробний.

Практичне завдання. Прочитати речення, виписати складні слова, пояснити їх написання:

1. Мальви, обнизані широкопелюстковими квітками, здригаються (Є.Гуцало).

2. Із школи йдуть по дощовім саді десятикласниці (А.Малишко).

3. Дали йому ім’я Покотигорошко (Народна творчість)

4. Зелена взимку журавлина червоноягідна (М.Доленго).

Група 3

Написання складних слів із іншомовними частинами

1. Разом пишуться іншомовні частини (шо своїм значення» наближаються до префіксів): авіа-, авто-, агро-, аеро-, гео-гідро-, електро-, кіно-, мікро-, мото-, радіо-, стерео-, теле- фото-, супер- і под.: авіаквиток, аеровокзал, електробритва, радіотовари, телебачення, фотокопія, суперобкладинка.

2. Через дефіс прийнято писати іншомовні частини віце-, екс максі-, міні-, міді-, прем'єр-, генерал-: віце-президент, екс-чемпіон, максі-пальто, міні-фабрика, міні-спідниця, прем'єр-міністр, генерал-майор.

3. Через дефіс пишуться також іншомовні слова блок-схема, вакуум-апарат, унтер-офіцер, член-кореспондент, штабс-капітан, пап'є-маше, яхт-клуб, стоп-кран, дизель-мотор, крекін- процес тощо.

Практичне завдання. Прочитати речення, виписати складні слова, пояснити їх написання:

1. В усьому світі споживання електроенергії невпинно зростає (З газети.)

2. Усе залежить від уміння меткого фотомастака (П.Перебийніс)

3. Проходить життя перед телекамерою (М.Шевченко).

4. Придбай авіаквиток – і у світ природи! (П.Перебийніс).

Урок 5

Тема: Творення і правопис складноскорочених слів.

Мета: поглибити знання учнів про складні слова, ознайомити із

творенням і правописом складноскорочених слів, удосконалювати

орфографічні вміння, формувати навик правильно узгоджувати

складноскорочені слова з прикметниками та дієсловами; розвивати увагу,

зв’язне мовлення учнів, логічність; виховувати позитивне світосприйняття

Тип уроку: комбінований

Обладнання: картки, підручник, таблиці.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

Індивідуальна робота з картками ( див. «Дидактичне забезпечення.

Картки»)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда

– Які слова називаємо складними?

– Як поєднуються частини складних слів?

– У яких випадках ми пишемо сполучні голосні о, е, є?

– Чи можна слова з пів- назвати складними? Чому?

2. Кодовий диктант

Якщо слово пишеться разом, ставлять «+», якщо окремо, ставлять «- »

1 – давно/відомий 7 – темно/фіолетовий

2 – відео/касета 8 – бомбо/сховище

3 - максі/мода 9 – міні/футбол

4 – мікро/сфера 10 – терпко/солодкий

5 – гіпер/інфляція 11 – сиво/вусий

6 – яблучно/полуничний 12 - тепло/кровний

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Мотиваційна вправа «Ієрогліфи»

Слайд 1

IV. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

1. Пояснення вчителя.

Якщо складноскорочені слова називають одиничні установи, то вони

пишуться з великої літери: Херсоноблгаз, укрдніпроенерго.

Якщо складноскорочені слова є загальними назвами, то вони пишуться з

маленької літери, наприклад: медколедж, завгосп, начсклад, зоопарк.

Складноскорочені слова,утворені з початкових букв, пишуться

великими літерами: ООН (Організація Об’єднаних Націй).

Скорочення змішаної форми (сполучення абревіатури з усіченою

частино слова) пишеться разом тоді, коли воно при читанні вимовляється як

одне слово: санбат.

Разом пишуться складноскорочені назви, які є частковими скороченнями

всіх складових компонентів (універсам) чи поєднання скорочень та повних

слів (медінститут).

V. Закріплення здобутих знань.

1. Завдання для розвитку лінгвістичного мислення.

Утворіть із поданих словосполучень складноскорочені слова. Поясніть

їх правопис.

Театр юного глядача, командир дивізії, запис актів громадянського

стану, професійно-технічно училище, станція технічного обслуговування,

теплова електрична станція, юний натураліст.

2. Розподільний диктант.

Профком, квартплата, плодоніжка, науково-дослідний, небосхил,

держбюджет, державно-правовий, держінвестор, військовослужбовець,

військкомат, дитфонд, райцентр, спортпрогноз, спорткоментар, спортивно-

розважальний, політтехнолог.

3. Гра «Культура мови».

Пояснення учителя

У носіїв мови, як правило, не виникає труднощів із узгодженням слів за

їхньою родовою характеристикою. Проте такі труднощі виникають, коли

треба узгодити складне слово. У складних іменниках рід визначається

словом, що має більш загальне значення (як правило, це слово є першим у

парі поєднуваних слів).

Розкрийте дужки, запишіть словосполучення.

(Великий) бібліотека-музей, (м’який) зліт-посадка, (напружений) матч-

турнір, (освічений) інженер-технолог, (щорічний) виставка-ярмарок,

(яскравий) диван-ліжко, (новий) АЗС, (складний) ЗНО.

4. Пояснювальний диктант.

Запишіть слова. Поясніть, що вони означають. З трьома з них складіть

речення. Якими членами речення є складноскорочені слова?

Академмістечко, дитсадок, спецкор, ЖЕК, держфонд, лісгосп, ЦВК,

Кабмін, ВР України, НАН України, начмед, профспілка.

VI. Підбиття підсумків.

1. Зоровий диктант

Слайд 2

Запам’ятовування (1 хв.); запис під диктовку; взаємоперевірка.

Рефлексія

Що нового ви дізналися на уроці?

Що з вивченого вас найбільше зацікавило?

Які питання викликали у вас труднощі під час роботи на уроці?

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 17

Виконати вправу 192 с. 92

Урок № 6

Тема. Подорож до країни Словотвору.

Мета: узагальнити вивчений матеріал з теми «Словотвір»;

удосконалювати навики самостійно утворювати нові слова вивченими

способами, знаходити і виправляти орфографічні помилки на вивчені

правила; розвивати творче мислення, уяву; виховувати почуття

відповідальності, любов до рідної мови.

Тип уроку: урок узагальнення і систематизації знань.

Обладнання: карта подорожі, картки із завданням.

ХІД УРОКУ

І. Перевірка домашнього завдання.

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап.

Метод «Якби я був (була) явищем природи»

Учитель пропонує учням ідентифікувати себе з яким-небудь явищем

природи, для створення позитивної атмосфери на уроці, завершуючи речення

«Якби я був (була) явищем природи – це було б…»

ІІ. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

Сьогодні ми помандруємо країною Словотвору. Наше завдання –

підібрати ключі до брами та обійти п’ять країв цієї країни, подолати різні

випробування та отримати почесні нагороди. Обов’язково приготуйте з

собою в дорогу знання та гарний настрій.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Ознайомлення з картою країни «Словотвір», та її головними

окраями.

Карту країни охороняють вартові, щоб її побачити, треба розташувати

вартових у 3 ряди.

Розподільний диктант (вправа з ключем)

Записати слова у три колонки: І – утворені суфіксальним способом, ІІ –

префіксальним, ІІІ – префіксально-суфіксальним.

Відбій, солоний, обмерз, ірраціональний, ласкавий, розмішаний, термометр,

возз'єднання.

По перших літерах кожної колонки прочитати ключове слово уроку

(словотвір).

Карта Словотвору

Таблиця 1

IV. Закріплення здобутих знань.

1. Вибіркова робота

Перший край – Суфіксальний. Дайте йому визначення, щоб мати право

пройти через випробування.

країна Словотвір

край Суфіксальний

край Префіксальний

край Префіксально-суфіксальний

край Безафіксний

край Складання

основ

Випишіть з вірша І.Драча слова, утворені суфіксальним способом.

Зверніть увагу на суфікси, що надають словам особливого забарвлення.

Якого саме?

БАБУСЕНЦІЯ

Ой оце чудне дівчатонько, ой-я,

Щосуботоньки їде з містонька

До бабоньки, до бабусеньки, ой.

Лишає свої інфузорії-туфельки,

Скидає свої лаковані туфельки,

Одягає куфайчатко порване, ой-ой-оєчки.

У бабцюлі, у бабусеньки, ой,

Взува старі чоботи-шкарбани,

Бабчині чоботи-чоботищеньки.

Наносить води повну балію —

Ще відро, ще відро, ще відеречко,

Та в баняки, банячища, ой,

Та любисток зімліє в горнятах,

Аж зімліє бабусина хата, ой-ой-ой,

Хата, хатуся, хатинонька,

Хатусенька, Хата Стріхівна, ой.

2. Творче конструювання.

Охарактеризуйте край Префіксальний та замініть слова та

словосполучення словами з префіксами при-, пре -.

1) Місцевість біля Карпат.

2) Невеликий мороз.

3) Дуже поганий.

4) Лягти на кілька хвилин.

5) Дуже високий.

6) Посадка на Землю.

7) Дуже глибокий.

8) Повернення птахів.

3. Орфографічна хвилинка.

Дайте визначення Префіксально-суфіксальному краю та зробіть

словотвірний розбір слів: 1 варіант преосвященний, 2 варіант зчистити.

Назвіть орфограми в цих словах, та наведіть власні приклади слів з такими

орфограмами.

4. Гра «Хто швидше».

У Безафіксному краю треба виписати слова утворені безафіксним

способом.

Юнь, родинний, пере’їзд, синь, праворуч, синочок, сон, учитель, зелень,

зоряний, біг, прийди, запис, вітерець, молодь.

5. Гра «Утвори складне слово».

Опишіть край Складання основ та Запишіть кожен вислів одним словом.

Період, що охоплює 1000 років.

Потік води, що стрімко падає згори.

Людина, що займається пошуками золота.

Родючий ґрунт чорного кольору.

Видання в одному томі.

Засновник якогось вчення.

Захист себе власними силами.

Наука про природу.

Будівництво кораблів.

V. Підбиття підсумків.

Метод «Одна хвилина»

Ось завершилась наша дивовижна мандрівка країною Словотвору.

Спробуйте за 1 хвилину висловити своє розуміння вивченої теми та

охарактеризувати способи словотвору.

Оцінювання діяльності учнів

VІ. Домашнє завдання.

Повторити вивчений матеріал з теми «Словотвір»,

виконати вправу 152 с.78.

Додаткове завдання. Напишіть твір-розповідь про цікаву шкільну подію,

учасником якої ви були. У тексті твору використайте слова, утворені

префіксальним та безафіксним способами.

Картки до теми «Словотвір. Орфографія»

Картка 1

Виділіть суфікси у наведених словах, поясніть їхній вплив на

значення слів.

Матусенька, мамочка, матінка, матусечка, матуся.

Татусь, татко, татуньо, татунь.

Дівчина, дівчинка, дівчатко, дівчатонько, дівчинонька.

Лобуряка, ледащо, вітрище, звірюга, здоровань, волоцюга.

Картка 2

Утворіть словотвірні ланцюжки з коренями.

Рук(а), вод(а), ок(о), мор(е), степ, ліс, земл(я).

Картка 3Охарактеризуйте шляхи творення наведених слів, з'ясуйте

різницю в лексичному значенні і забарвленні кожного з них.

Вітер, вітерець, вітрик, вітронько, вітрище, вітровище, вітрюга,

вітрюган, вітрисько, вітровій, вітряк.

Картка 4Визначте способи творення поданих слів.

Життєдайний, промовець, педагогічний, зимувати,

міжнаціональний, пасинок, сумісник, придніпровський, помірний,

піднебесний, знеболення, нашіптувати, змилосердитися, розмах,

переклад, середземноморський, самовиховання, вертихвістка, НАН

України.

Картка 5Гра «Розмісти за порядком». Запишіть слова за порядком, щоб

утворилися словотвірні ланцюжки:

Зразок: весна — весняний — веснянки — веснянкуватий.

Кість, кістковий, кістка, кістяк; лікар, лікарня, лікарняний; сінник,

сіно, сінце, сінаж, сінний; цибулина, цибулька, цибуля, цибулиння,

цибулинний; чобіток, чобіт, чоботар, чоботарський, чоботисько,

чоботарювати;

Картка 6Побудуйте словотвірні ланцюжки:

Зразок: весна — весняний — веснянки — веснянкуватий.

Шахтарка, шахтар, шахтний, шахта, шахтарський; щасливий, щастя,

щасливенький, щасливити, щасливчик; яструбеня, яструб,

яструбець, яструб'ятко.

Картка 7Визначте основи і закінчення запропонованих слів. Поясніть, чому

окремі з них не мають закінчень.

Сьогодні, землю, осіннього, весело, швидко, легким, бюро.

Картка 8Згрупуйте слова у дві колонки: у першу – спільнокореневі, а в другу –

різні форми одного й того самого слова.

Ріка, ріками, ліс, рік, лісовий, лісник, на ріці, рікою, підлісок, року,

лісок, перелісок, ріку, ріки, праліс узлісся.

Творчі завдання до теми « Словотвір. Орфографія »

1. Розкажіть про походження назви вашого населеного пункту. У тексті

використовуйте спільнокореневі слова, форми слів, утворені від слова –

назви вашого села, міста.

2. Уявіть, що ви працюєте вихователем у дитячому садку. Вам потрібно

навчити малюків правил дорожнього руху. У тексті розповіді використайте

спільнокореневі слова.

3. Розкрийте зміст поетичних рядків В.Симоненка «Можна все на світі

вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину». Слово

«Батьківщина» розберіть за будовою.

4. Замініть запропоновані словосполучення синонімічними словами з

префіксами.

Дуже гарний, місто біля моря, сильніший за всіх, політ над хмарами,

площа біля вокзалу, ледь вкрита снігом, охоронець кордону.

5. Опишіть весняний ранок, використовуючи слова з різними префіксами

пре-, при-, роз-, без -.

6. Розкажіть про важливу політичну подію в країні. У розповіді

використовуйте слова з префіксами з-(зі-, с-), роз-, без-, пре-, при-, прі-.

7. Розкрийте зміст вислову М.Рильського «У щастя людського два рівних є

крила: троянди й виноград – красиве і корисне». Підкресліть слова,

утворені префіксально-суфіксальним способом.

8. Опишіть пам’ятки культури чи архітектури вашого міста, села. Підкресліть

у тексті прикметники утворені суфіксально-префіксальним способом.

9. Розкажіть про свого улюбленого актора, співака. Які риси характеру цієї

особистості вам подобаються? У тексті розповіді використайте

складноскорочені слова.

10. Використовуючи слова зі зменшено-пестливим значенням(виділіть у них

суфікси), розкажіть про свою домашню тваринку.

11. Використовуючи складноскорочені слова, розкажіть, як людині допомагає

полегшити життя побутова техніка.

12. Гра «Уяви себе професором».

В. Канівець зазначав: « Дивна справа: ненаписані закони знають усі. Писані –

тільки ті, хто їх написав». Виведене самостійно правило краще

запам’ятовується, ніж готове з підручника. Прочитай теоретичний матеріал з

підручника. Сформуй власне правило.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта

України. – 2004. – №5.

2. Ильин Е.Н., Мертенс С.В. Давайте соберемся. Новые методы. – М.: Просве-

щение, 1994.- 173 с.

3. Когут О.І. Інноваційні технології навчання української мови і літератури. –

Тернопіль: Астон, 2005.

4. Національна доктрина розвитку освіти України XXI ст. – К.: Шкільний світ.

2001.

5. Матюнин Б.Г. Нетрадиционная педагогика.- М.: Просвещение, 1994.- 89 с.

6. Мартенс І.М. Як не втратити обдарованість? Робота зі здібними дітьми на

уроках української мови та літератури. // Вивчаємо українську мову та

літературу. – 2014. - № 15. – с.2-4

7. Момот Л.Л., Шелестова Л.В. До проблеми формування творчих здібностей у

процесі навчання // Педагогіка і психологія.-1997.-№2.-С.13-15.

8. Павленко Ю.І. Щоб учитися було цікаво.- К.: Наукова думка, 1989.- 136 с.

9. Пометун О. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К., 2007. – 144 с.

10. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку

сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. – №1. – С.65-69.

11. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку

сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. – №1. – С.65-69.

12. Сухомлинський В.О. Сто порад вчителю.-К.: Радянська школа, 1984.- 250

17. Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.:

Основа, 2002.

19. Формування особистості в умовах державності // Освіта. – 1999.

20. Юрченко З.В. Ігрові методики розвитку художньо-словесних здібностей учнів

5-11 класів // Практична психологія та соціальна робота.- 2000.-№2.-С.9-12