Юрій Ігорович Андрухович

ПОСТРІЛТи заповзеш,нечутний, ніби вуж, 

у золоті дзеркала установи, поправиш ружу й посміх Казанови 

і сам собі накажеш: кроком руш

до кабінету, де — вершина змови. Тебе чекає мрець — очей не мруж, 

а, вихопивши револьвер із руж, спрямуй на нього дуло тридюймове.

Ти станеш в цю хвилину шестикрилим, а він повільно зсунеться на килим, 

потягне канделябр і паламар.Ти скинеш рукавички (щойно з пральні) 

і, розпізнавши натяки астральні, почуєш, як видзенькує комар.

Народився Юрій Андрухович у місті Станіслав, нині відомому Вам як Івано-Франківськ.

Навчався у школі з поглибленим вивченням німецької мови.Пізніше вчився у Львові та у Москві.

Початок шляху

На початку 1990-х років разом з Ю.Іздриком починає видавати перший в Україні постмодерністський журнал «Четвер».

Був лідером відомої поетичної групи Бу-Ба-Бу («Бурлеск-Балаган-Буфонада»), яка об'єднала авторів з Києва (Олександр Ірванець), Львова (Віктор Неборак), Івано-Франківська (Юрій Андрухович).

Станіславський феноменСтаніславським феноменом називають різкий бум активності у Івано-Франківську (тоді - Станіславі) митців-постможерністів.

Юрія Андруховича вважають “обличчям” Станіславського феномену..

ЕТЮД З ВОРОНАМИНа цьому світі стільки ірреального 

шукаємо тверду земну основу грудневе пиво біля кафедрального 

і сірий день мугиче боса-новувідлига як сльоза над містом лине 

автобуси приходять і відходять і в наших кухлях писаної глини 

колишеться гірка бурштинна податьми так цього тепла затято прагнули 

як вимерзле пагіння виноградуворони ці маленькі чорні ангели 

збирають на фронтоні чорну раду і тане сніг в якому так намішано 

пісок і сіль тяжкі земні мірилаа ми в холодні кухлі тепло дишемо 

і дивимось як мають чорні крила

Творчий стильСтиль Андруховича, як й інших представників групи Бу-Ба-БУ, можна умовно назвати «балаганно-ярмарковим».

Він часто грається з читачем, відверто провокує його.

Інша творчість

ПерекладиЮрій Андрухович почав проявляти себе успішним перекладачем десять років тому, коли видав збірку перекладів американської поезії бітників.

Втім, найбільшу славу перекладача Юрію принесли переклади шекспірівських “Гамлета” та “Ромео та Джульєтти”.

ЕсеїАндрухович – не лише поет і перекладач, він також критик, журналіст та есеїст. Світ побачив чотири збірки його есеїв:- Дезорієнтація на місцевості- Моя Європа- Диявол ховається в сирі- Тут похований Фантомас

Андрухович і театр28 жовтня 2011 року польський Театр Танцю поставив п'єсу за мотивами роману Юрія Андруховича «Дванадцять обручів».

2 жовтня 2010 року у Львові Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр представив прем'єру трагедії «Гамлет». Текст діалогів був узятий з перекладу Юрія Андруховича «Гамлета» Шекспіра.

У Молодому театрі за мотивами “Первізії” Андруховича відбувся масштабний проект «Нелегал Орфейський», де сам Юрій зіграв одну з ролей. Пізніше Молодий театр також взявся за постановку “Московіади”.

Андрухович і театр

Андрухович і кіно1992 — режисер Андрій Дончик зняв за мотивами оповідань Юрія Андруховича кінофільм «Кисневий голод».

1994 — Андрухович стає сценаристом фільму «Амур і демон».

2013 — Андрухович бере участь у фільмах «Скільки Франкового у Франівську» та «Три кохання Фрака у Саніславові» із циклу «Франкове Прикарпаття». РежисерМирослав Бойчук.

Андрухович і музикаВірші Юрія Андруховича були покладені на музику такими гуртами, як «Мертвий Півень», «Плач Єремії», «Sіґал Sпожив Sпілка», «Знову за старе», «Karbido» (Польща) тощо.