Ч. 10 (1001), Рік xlvii no. 10 (1001), vol xlvii · Ч. 10 (1001), Рік xlvii ЖОВТЕНЬ...

Ч. 10 (1001), Рік XLVIIЖОВТЕНЬ 2017

No. 10 (1001), Vol XLVIIOCTOBER 2017

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - ЖОВТЕНЬ 2017

2

ÓÊÐÀ¡ÍÑÜÊÈÉ ÊÀËÅÍÄÀÐ

OCTOBER 2017

Просимо користувати iз парафіяльного вебсайту:www.stsvo.org

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Тел. (773) 384-6400

Пригадуємо, що можна замовити приміщення в нашому Осередку який знаходиться у самому центрі Українського села - на різні родинні імпрези, дні народження, хрестини, весілля і забави.Заохочуємо батьків, котрих діти приступають до Першого Врочистого Св. Причастя і Першої Св. Сповіді, щоб користали і вже замовляли собі приміщення в нашому Осередку.До ваших послуг професійна обслуга, вишукана їжа, а також величезна паркова площа, нададуть вам приємний час у колі родини і друзів.

ПАРАФІЯЛЬНА РАДІОПРОГРАМА- НЕДІЛЬНІ ДЗВОНИ -

Ви можете замовляти ваші привіти, побажання для ваших рідних, знайомих.

Слухайте радіопередачу кожного вівторкао годині 8:00 вечора із радіостанції

WSBC 1240 AM (на півночі)WCFJ 1470 AM (на півдні)

ЖОВТЕНЬ 2017


3

Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2017 рокНа славу Святої, Єдиносущної, Животворящої і Нероздільної Тройці,

Отця, і Сина, і Святого Духа,і на добро ввіреного нам Божого люду. Амінь

БОЖОЮ МИЛІСТЮІ В ПОВНОМУ СОПРИЧАСТІ

З РИМСЬКИМ АПОСТОЛЬСЬКИМ ПРЕСТОЛОМ

СВЯТОСЛАВ,Верховний Архиєпископ Києво-Галицький

Української Греко-Католицької ЦерквиВисокопреосвященним і Преосвященним владикам,

всечесним отцям духовним, преподобним ченцям і черницямта мирянам помісної Української Греко-Католицької Церкви

ПРОГОЛОШУЮ ТА ОПРИЛЮДНЮЮ

Постанови Синоду ЄпископівУкраїнської Греко-Католицької Церкви

Львів-Брюховичі, 03-12 вересня 2017 року Божого

1. Взяти до уваги стан виконання рішень Синоду Єпископів УГКЦ 2016 року.

2. Взяти до уваги звіт про діяльність комісій та відділів патріаршого рівня.

3. Взяти до уваги звіт про діяльність Патріаршої курії УГКЦ.

4. Прийняти звіт робочої групи із впровадження Стратегії розвитку УГКЦ до 2020 року.

5. Для покращення літургійного і молитовного життя в Українській Греко-Католицькій Церкві:

А. Доручити робочій групі для реалізації Стратегії’2020 у співпраці з Патріаршою літургійною комісією опрацювати пропозиції до душпастирських планів різного рівня задля оживлення літургійного і молитовного життя на особистому, родинному, парафіяльному, єпархіальному та всецерковному рівнях.

Б. Доручити Патріаршій літургійній комісії:

1) відповідно до постанови 18 Синоду Єпископів 2013 року, до наступного Синоду Єпископів УГКЦ опрацювати проект оновленого офіційного Місяцеслова УГКЦ;

2) опрацювати пропозиції до рубрик Божественної Літургії;

3) підготувати нову редакцію Молитовника для вірних УГКЦ на основі молитовника «Прийдіте поклонімся»;

4


4) опрацювати проект Катедрального уставу УГКЦ;

5) у погодженні з єпархіальними єпископами створити перекладацькі групи для підготовки літургійних текстів і перекладів на основі мовних груп (англійська, португальська, іспанська тощо);

6) опрацювати проект Літургійного довідника УГКЦ;

7) досліджувати нові потреби для оживлення молитовного і літургійного життя УГКЦ.

В. Відповідно до постанови 12 Синоду Єпископів 2005 року, створити там, де ще цього не зроблено, єпархіальні, а за потреби – також митрополичі літургійні комісії.

Г. Доручити Канонічному відділу Патріаршої курії у співпраці з Патріаршою літургійною комісією розробити Статути літургійних комісій (Патріаршої, митрополичих і єпархіальних) відповідно до приписів церковного права.

Ґ. Відповідно до постанови 7.Є.1 Синоду Єпископів 2015 року, просити єпархіальних єпископів видати необхідні розпорядження, щоб катедральні храми були взірцем літургійного благочестя нашої Церкви.

6. Поблагословити подальшу роботу Патріаршої літургійної комісії УГКЦ над новим українським перекладом служебника Літургії святого Івана Золотоустого у співпраці з єпархіальними літургійними комісіями, результати якої належить подати на розгляд наступному Синодові Єпископів УГКЦ.

7. Встановити свято вшанування Матері Божої Неустанної Помочі. Доручити Патріаршій літургійній комісії УГКЦ опрацювати богослужбові тексти цього свята та запропонувати дату його святкування.

8. Обрати членами Постійного Синоду УГКЦ:

1) Преосвященного владику Богдана (Данила);

2) Преосвященного владику Теодора (Мартинюка);

3) Преосвященного владику Бориса (Ґудзяка).

9. Обрати заступниками членів Постійного Синоду УГКЦ:

1) Преосвященного владику Давида (Мотюка);

2) Преосвященного владику Ярослава (Приріза);

3) Преосвященного владику Венедикта (Алексійчука).

10. Обрати делегатом від Української Греко-Католицької Церкви на Папський Синод 2018 року

5


Преосвященного владику Браєна (Байду), а його заступником – Преосвященного владику Володимира (Груцу).

11. Надати згоду на призначення всесвітлішого отця Андрія Максимовича адміністратором Патріаршої курії УГКЦ.

12. Надати згоду на призначення Преосвященного владики Василя (Тучапця) головою Відділу соціального служіння.

13. Надати згоду на призначення Преосвященного владики Михаїла (Бубнія) головою Патріаршої комісії у справ ах монашества.

14. Надати згоду на призначення Високопреосвященного владики Євгена (Поповича) головою Канонічного відділу.

15. Надати згоду на призначення Преосвященного владики Венедикта (Алексійчука) головою Патріаршої літургійної комісії.

16. Доповнити Артикул 54 Регламенту Синоду Єпископів УГКЦ параграфом такого змісту: «Отець і Глава Церкви, залишаючись головуючим і присутнім на Синоді, може делегувати іншому членові Синоду вести синодальні засідання».

17. Встановити, що керівники виконавчих підрозділів Патріаршої курії, заснованих Синодом Єпископів, призначаються Отцем і Главою УГКЦ за згодою Синоду Єпископів.

18. Прийняти звіт про стан суддівства в УГКЦ.

19. Прийняти звіт про роботу над помісним правом УГКЦ.

20. Затвердити з внесеними змінами Канони партикулярного права УГКЦ.

21. Затвердити з внесеними доповненнями Статут Синоду Єпископів УГКЦ.

22. Затвердити Положення про єпископа-емерита.

23. Затвердити Положення про Верховного Архиєпископа-емерита.

24. Затвердити з внесеними поправками та доповненнями Правильник проведення візитації єпархії, яку здійснює Глава Церкви.

25. Затвердити з внесеними поправками та доповненнями Правильник проведення візитації єпархії, яку здійснює єпархіальний єпископ.

26. Затвердити з внесеними поправками та доповненнями Правильник передання та прийняття єпархії у випадку призначення нового єпархіального єпископа.

27. Затвердити з внесеними поправками Статут Загальноцерковного фонду священичої солідарності.

6


28. Для покращення військового капеланського служіння в Україні:

А. Дати згоду на зміну назви Департаменту Патріаршої курії УГКЦ у справах душпастирства силових структур України на «Департамент військового капеланства УГКЦ».

Б. Доручити Департаменту військового капеланства УГКЦ у співпраці з Канонічним відділом Патріаршої курії та Правничим відділом Канцелярії Верховного архиєпископа підготувати Проект Статуту Департаменту та подати на розгляд 2 (53) Сесії Постійного Синоду УГКЦ.

В. Доручити Департаменту військового капеланства у співпраці з Департаментом фінансів і майна здійснити необхідні кроки задля створення Фундації архистратига Михаїла з метою сприяння пошуку додаткових матеріальних ресурсів для здійснення капеланського служіння у Збройних силах та інших військових формуваннях України.

29. Взяти до уваги Звіт про стан будівництва Патріаршого центру в Києві.

30. Поблагословити діяльність Відділу соціального служіння Патріаршої курії УГКЦ.

31. Взяти до уваги стан опрацювання Напрямів супроводу священичих родин і формації дружин священиків.

32. Поблагословити подальшу роботу над текстом Катехизму УГКЦ для молоді.

33. Взяти до уваги звіт Місії «Постуляційний центр УГКЦ».

34. Ухвалити нову редакцію Статуту Місії «Постуляційний центр УГКЦ» і просити Отця і Главу УГКЦ про його затвердження.

35. Провести VII Сесію Патріаршого Собору УГКЦ у 2020 році на тему «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ».

36. Визначити головною темою Синоду Єпископів УГКЦ 2018 року тему «Боже Слово і катехизація». Відповідальними за підготовку головної теми призначити Преосвященних владик Петра (Стасюка) і Давида (Мотюка).

37. Провести наступний Синод Єпископів УГКЦ 2–11 вересня 2018 року у Львові-Брюховичах.

+ СВЯТОСЛАВВерховний Архиєпископ

Української Греко-Католицької Церкви

+ БОГДАН (Дзюрах),Секретар Синоду Єпископів

Української Греко-Католицької Церкви

Дано в Києві,при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,

14 вересня 2017 року Божого

7


ПАТРІАРХ ЙОСИФ – НАДИХНУВ СВІТЛОМ ЛЮБОВИСпогади родинних поколінь

У свойому Заповіті Патріарх Йосиф написав:Полюбіть науку, плекайте і збагачуйте її своєю працею і своїм знанням, будьте її служителями!Здвигайте храми науки, вогнища духовної сили Церкви і Народу, пам’ятаючи, що немислиме повне життя Церкви і Народу без рідної науки.Наука – це їхнє дихання жизні!”

Таким закликом Патріарх Йосиф жив все своє життя ще від юних днів. Наші Батьки, доктор Олександр Фаріон і Ярослава Фаріон з Ганущаків/Ільницьких, відчували цей заклик та вірили що наука є світлом сили Церкви і Народу. Їм пощастило бути в присутності Паріарха Йосифа, та брати участь розмовах та справах нашої Церкви і парафії, та з

ним згадувати передвоєнні моменти у Львові. З Блаженнішим Йосифом нашу родину пов’язували різнобічні контакти, які починалися ще за часів Митрополита Шептицького. Нашої покійної Мами батько, Богдан Ганущак, працював бухгалтером при головній канцелярії Собору св. Юра у Львові, а Мами Мама, наша Баба Марія Ганущак з Ільницьких, провадила діточим центром передшкілля для дітей при Соборі св. Юра.

Вони часто бачилися з Митрополитом, і також зустрічалися зі священиками які були у Львові або приїжджали до Митрополита. Наш Дідо Богдан розповідав як отець Йосиф, за часів коли був ректором Львівської духовної семнарії, приходив на зустрічі до Митрополита, і як отець професор Йосиф Сліпий розбудовував

семінарію, як треба було працювати і думати щоб роздобути кошти на таку розбудову, на будинки, на журнали які видавав душпастир-інтелектуал-професор Йосиф Сліпий. В дитячі роки, наша Мама разом зі своїми батьками часто бували у присутності Митрополита Андрея, і у Львові та у відпочинкових околицях кедрових лісів на Підлютім, там де бувала родина Митрополита Андрея, в тих самих лісах де

Пам’ятаємо Блаженішого!Наші парафіяни і прихожани про Блаженішого Патріярха

Йосифа Сліпого

ВІДЗНАЧЕННЯ 125-ИХ РОКОВИНВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО

8


відбувалися пластові табори. Наш прадід Дмитро Ганущак був головним лісничим тих лісів, після того коли Митрополит Андрей вислав його на студії господарювання лісів до Відня. Мама, разом зі своїм батьком, нам розповідали про те, як у митрополичій дачі також бував отець Йосиф Сліпий. В їх оповіданнях було відчутно з яким пієтетом і повагою вони держали Митрополита Андрея, але також і його наслідника - отця, ректора, редактора, крилошанина, митрата, архідиякона, духовного провідника Йосифа Сліпого. Прийшлa московська окупація, сталінські

репресії, німецька окупація, тоді знов сталінські часи. Митрополит Шептицький таємно висвятив митрата Йосифа на єпископа. Радянська влада зліквідувала Українську греко-католицьку Церкву, прийшов жорстокий тиск на Йосифа Сліпого зріктися своєї Церкви, але він на піддався і відкинув всі пропозиції Москви. Тоді прийшли каторжні 18 років увязнення в таборах Сибіру та Мордовії. Але Церква збереглася у підпіллі і воскресла. В ті часи нашим батькам і дідам прийшлось втікати з рідного Львова, та іти слідами воєнних біженців через Словаччину, Австрію, Італію, Аргентину, та нарешті до Америки. А в 1963 році,

після старань української громади в США і по всьому світу, та після інтервенції президента Кенеді та Папи Івана ХХІІІ, Митрополита Йосифа Сліпого звільнено на волю і він прибув до Риму. Під впливом Патріарха Йосифа на волі, від 1963 року почався сильний підйом в українській діаспорі. Значна частина громади в Чикаґо сильно

підтримувала Патріарший Рух та традиційні українські східні звичаї в Греко-католицькій Церкві, і стала закликом за Патріархат всім українцям на поселеннях. Так повстала нова патріарша парафія Свв. Володимира і Ольги, яку заснував Патріярх Йосиф в 1968 році. В ті роки і через наступних 25 років, наш Батько очолив парафіяьну Раду Мирян, і разом з отцем парохом Маряном Бутринським, та з великою групою громадських та церковних провідників віддали себе і фізично, і духовно, і фінансово справі організування Помісної Української Греко-Католицької Церкви, очоленої Патріархом. Весь час патріарша громада динамічно будувала парафію, але також і збирала фінансову допомогу на побудову Собору Святої Софії в Римі, як також незабаром і на побудову Українського Католицького

Університету біля Собору в Римі. Наш Батько і Мама, разом зі своїми друзями і парафіянами, відвернули від себе матеріяльні вигоди, і віддали

9


себе справі відбудови нашої Української Помісної Церкви. Згадуємо, як наш Батько, разом з Мамою, і з Дідом Богданом Ганущаком, та з Дідом Іваном

Фаріоном та Бабцею Катериною молилися за Патріарха Йосифа, і як чекали на його приїзд до Чикаґо. Головною темою розмов в родині була справа Патріарха Йосифа та визнання його патріаршого звання Ватиканом, - розмови які відбувалися майже щоденно у присутності дітей і з часом, внуків. В 1969 році парафія Свв. Володимира і Ольги зорганізувала прощу до Риму на посвячення Собору святої Софії. Для нас це був незабутний момент в житті. Парафія замовила чартер-літак. Їхав повний наш хор, парафіяни на літаку співали майже весь час через океан. Було відчуття що ми є свідками історії бо їдемо до нашого Патріарха, що це надзвичайна подія, така як чудо, бо він подолав жорстоку радянську владу. Було відчуття, що наче ми подолали діявола, того який знищив міліони нашого народу, через якого наші батьки опинилися так далеко від рідних та від рідного дому. Пригадуємо як разом з Татом стояв внук Роман на авдіенції у Патріарха Йосифа в Римі, як наш Роман кланявся Патріярху – момент який він згадує все життя. Патріарх приїхав до Чикаґо в 1973 році на посвячення собору Свв. Володимира і Ольги. Він був для нас українців в діаспорі нашим Мойсеєм. Яка була тоді радість і сензація! А в нашій родині була несподіванка, бо Патріарх, дізнавшись від нашого Тата, що наш Дідо Богдан Ганущак проживає в Чикаґо разом з нами, пригадав собі його, і запросив його до себе. Коли відбулася зустріч

між ними, Патріарх запитався нашого Діда чи знає де збереглися документи про власність церков та будинків які належали Церкві, ті будинки які забрали або знищили большевики. Патріарх Йосиф весь час жив ідеєю відбудови нашої Помісної Церкви, і збереження церковної власності в Україні і на поселеннях, та у Римі. В наступних роках ми їздили до Риму, де перебували у будинку святих Сергія і Вакха, де був патріарший дім, на Piazza Madonna dei Mon-ti, - незабутнє місце, який служив пенсіоном для студентів які приїжджали до Риму. Там ми мешкали і харчувались, там Патріарх Йосиф сідав разом з гостями та студентами до стола, обідав разом з нами і провадив цікаві розмови на різні теми, хотів чути що молоді люди думають. Патріарх поважав і помагав митцям (так як Митрополит Шептицький), а в будинку Сергія і Вакха ми запізнали славного українського мистця Михайла Мороза, який там проживав кілька років, малював портрети Патріарха, та провадив з ним довгі розмови. Для нашої родини, Патріарх Йосиф Сліпий

був святою людиною, джерелом світла якого пізнали п’ять поколінь родини, він був прикладом інтелектуального розвитку, розуму та розсуду, великого українського патріота. Наш Батько провадив листування з Блаженнійшим Йосифом, і ці листи збереглися. Ці листи, разом з нашими спогадами, є скарбом який залишається в нашій родині на завжди. Патріарх Йосиф вибрав цінності гідності, правди, людського права на свободу та незалежності українського народу тоді і захистив ті цінності своїм мучеництвом. Нам продовжувати його заклик і приклад. “... Щоб ви не зневірилися...”, написав він.

Марта Фаріон і Анна Марія Балух

10


ВЛАДИКА ВОЛОДИМИР ВІЙТИШИН: НАШІЙ ЦЕРКВІ ПОТРІБНО ГОЛОСНО ЗАЯВИТИ УСЬОМУ СВІТОВІ ПРО

СВОЄ ІСНУВАННЯ, ЩОБ РОЗДЕРТИ КОМУНІСТИЧНУ «ЗАЛІЗНУ ЗАВІСУ», ЯКА ВІДДІЛЯЛА НАС ВІД ЦИВІЛІЗОВАНОГО СВІТУ

Виповнилося 30 років з того часу, як 4 серпня 1987 року була написана Заява про вихід з підпілля УГКЦ, яку адресували Папі Римському Івану-Павлові ІІ й керівникові СРСР Горбачову. Вона стала відома усьому світові й показала, що незважаючи на понад 40-літні репресії і переслідування комуністичною владою, УГКЦ зберегла ієрархію, священство, вірних: Церква— жива! Серед головних ініціаторів й учасників тієї пам’ятної події — відомі духовні постаті нашого краю: блаженної пам’яті Ісповідник віри владика Павло Василик та його учні: славної пам’яті о. Григорій і о. Микола Сімкайло і(згодом владика Коломийсько-Чернівецької єпархії), о. Володимир Війтишин (тепер Івано-Франківський архієпископ і митрополит), о. Тарас Сеньків (тепер владика Стрийської єпархії), о. Іван Сеньків (тепер ієромонах), славної пам’яті о. Йосип Мороз…Зазначимо, що владика Павло з вище перечисленими своїми учнями складали четверту частку священиків-підписантів цієї значущої заяви.Розмовляємо про ті часи з владикою Володимиром Війтишином.

Світла пам’ять зміцнює віру Івано-Франківський архієпископ і митрополит Володимир Війтишин з цієї нагоди видав відповідного пастирського листа, який пригадує нам: «Цього року виповнюється 30-літній ювілей події, яка стала початком виходу УГКЦ з підпілля. Ця подія — Заява 4 серпня 1987 р. єпископів, священників, монахів, монахинь і вірних УГКЦ, яка була адресована Святішому Отцеві Іванові-Павлові ІІ і керівнику СРСР Горбачову, сколихнула весь цивілізований світ. Але, в першу чергу, потрясла найбільшою атеїстичною державою у світі — СРСР, й особливо — їхніми комуністичною партією

й урядом. В підписному листі частина ієрархії й вірні УГКЦ заявили, що «вважають за недоцільне продовжувати перебувати у підпіллі, а тому просимо Вашої Святости сприяти всіма можливими способами правній легалізації Української Католицької Церкви в СРСР. Однозначно звертаємося почерез Вашу Святість до уряду СССР з нашою заявою про вихід певної частини Української Католицької Церкви з підпілля». Згодом, святий Іван Павло ІІ, який доклав непомірних зусиль і старань для легалізації нашої Церкви, під час святкування 400 ліття Берестейської унії скаже: «Відзискавши свободу, ми не можемо забувати переслідувань і мучеництва… Невід’ємною частиною цієї нашої релігійної пам’яті є обов’язок пригадувати собі значення мучеництва, вказуючи на пошанування конкретних свідків віри».А сьогодні, коли перед Українським Народом і УГКЦ постали новітні випробування і виклики, пригадаймо собі слова Глави й Отця нашої Української Греко-Католицької Церкви Патріарха Святослава: «Нам важливо зберегти пам’ять підпільної Церкви як такої. Бо, на жаль, сьогодні нове покоління духовенства і монашества про цей церковний період нічого вже не знають. Тому нам потрібно пригадати собі та іншим, що ми не боїмося переслідувань, бо ми — діти мучеників. УГКЦ вистояла у репресивних лещатах радянської системи. Вона зможе дати і нині сильний імпульс для збереження нашої держави та народу в непростих обставинах сьогодення». Отож, не забуваймо за важкі часи тоталітарних режимів минулого століття, що були рясно омиті кров’ю ієрархії та вірних УГКЦ. Як добрі християни, маємо пам’ятати про їхні свідчення віри в Господа нашого Ісуса Христа.

11


Запрошую священство та вірних у містах і селах пригадали й поділилися з молоддю пам’яттю про події виходу з підпілля та легалізації УГКЦ.Прошу наших семінаристів зібрати й записати спогади очевидців тих часів. Запрошую науковців, освітян, вчителів історії та народознавства й активних мирян взяти у відзначенні цього ювілею активну участь.Нехай цей ювілей буде для Прикарпаття доброю нагодою вшанувати всіх Мучеників та Ісповідників

віри, єпископів, священиків, монахів і монахинь та вірних катакомбної УГКЦ, які cтали духовним фундаментом свободи нашої Церкви. А для священства й вірних нашої митрополії нехай світла пам’ять про них стане вагомою моральною підтримкою, духовною наснагою й зміцненням у вірі».

Живе свідчення віри— Сьогодні видається неймовірним, коли у 1987 році УГКЦ виходить з підпілля, а фактично відкрито виступає проти основ комуністично-атеїстичного режиму. Того ж року владика Софрон Дмитерко і владика Павло Василик зі своїми

учнями-священиками о. Григорієм і о. Миколою Сімкайло, о. Володимиром Війтишином, о. Тарасом і о. Іваном Сеньків, у єпископських та священичих ризах проводять 22 грудня 1988 року в Заліщиках чин похорону підпільного єпископа УГКЦ владики Якова Тимчука. Похорон стає черговою маніфестацією катакомбної Церкви в Совєтському Союзі, яка виходить з підпілля. 1988-й.— Владика Павло Василик зі своїми учнями в Зарваниці, де служать урочисту Літургію, приурочену 1000-літтю

хрещення Руси — України. В святкуваннях, за словами репресивних органів совєтської влади, взяло участь 30 тисяч вірних УГКЦ (Це не беручи до уваги кількох тисяч активістів, представників міліції і КГБ, які ретельно всіх учасників цього релігійного заходу знимкували-фільмували-запам’ятовували, щоби в скорім часі їх піддати переслідуванням). Наступний, 1989-й рік: владики й священики УГКЦ в серці атеїстичної держави виступають перед урядом СРСР з вимогою визнання Церкви. Митрополит Володимир Війтишин, а тоді ще 30-літній молодий священик

разом з нашими владиками та отцями на Красній площі в Москві розпочали голодівку за легалізацію УГКЦ… Пригадайте ті часи. — То була пора комуністичної «перестройки і гласності» Горбачова. Греко-католицькі владики й священство розуміли, що нашій Церкві потрібно голосно заявити усьому світові про своє існування, щоб роздерти комуністичну «залізну завісу», яка відділяла нас від цивілізованого світу. Так появилась заява 4 серпня 1987 року про вихід УГКЦ з підпілля частини єпископів, священства й вірних, щоб на випадок арештів не обезголовити нашу Церкву і щоб друга частина єпископату і священства в Україні

12


могла продовжувати служіння своєму народові й Богові. А сама поява заяви була породжена співпрацею ієрархів і священства нашої Церкви й українських дисидентів та правозахисників, які вийшли під кінець 90-х минулого століття з радянських тюрем. Я пам’ятаю, що перед самим написанням відбулося декілька зустрічей владики Павла Василика з відомим активістом українського католицького правозахисного руху, автором восьми випусків «Хроніки Української католицької Церкви» в’язнем совісті Йосипом Терелею. Тепер вже мало хто пам’ятає, що він очолював «Ініціативну Групу в справі захисту прав віруючих та Церкви», що ставила собі за мету домогтися легалізації УГКЦ. Згодом подібні зустрічі владика мав з Іваном Гелем, — політв’язнем, українським правозахисником і релігійним діячем, одним із засновників Української гельсінської спілки. Зустрічався владика Павло і з Вячеславом Чорноволом, і братами Горинями, і з Хмарою. В тому часі було декілька сприятливих умов: «перестройка» комуністичної влади декларувала «гласність» і свободу совісті в Совєтському Союзі. До написання тієї короткої але змістовної заяви найбільше доклались владика Павло Василик і Йосип Тереля. Спершу Заява була підписана владикою Павлом, Й. Терелею і мною у Львові, на квартирі рідної сестри Емілії владики Павла, а згодом до неї долучилися інші підписанти. Були різні погляди на цю заяву: одні побоювались, що вона викличе чергові репресії, переслідування й арешти єпископату й священства, інші — що подібна заява на часі. Тому шукали таких відважних людей, які б могли не тільки її підписати, але й щоб згодом не відмовились від свого підпису під тиском можновладців …. Я би сказав, що це, практично це єдиний документ, який свідчив як на міжнародному, так і союзному рівні про вихід УГКЦ з підпілля, і який отримав такий великий суспільний резонанс у світі. Може розчарую тих, хто захоче приписати

цей крок поодиноким священикам чи вірним. Заяву підписувала вся Церква в особі своїх єпископів, священиків, монахів і монахинь, вірних. Звісно, щоб вона була почута, її адресували Святішому Отцеві, а її копію отримав Горбачов. Рівно через місяць, святий Іван Павло ІІ у ноті до совєтського уряду від 5 жовтня 1989 р. вимагав від нього негайної легалізації УГКЦ. А ще через місяць, на зустрічі Папи Римського і президента СРСР, це питання стояло першочерговим. До речі, після підписання Заяви радянська влада «відзначила» мене першою «партизанкою» — військовими зборами, під час яких проводили зі мною уповноважені в справах релігії профілактичні бесіди, щоби я відмовився від заяви, мовляв, вас примусили її підписати українські націоналісти. На що я відповів «Ні». Коли ж почали погрожувати, що мене потрібно судити, то я відповів їм, що це їх потрібно судити, бо вони порушують права громадянина, які записані в Конституції… І треба ж такому статися: по багатьох роках випало мені відспівувати в катедрі уповноваженого Ради у справах релігій в нашій області Дерев’янка, який курував всіх священиків Прикарпаття і часто їх допікав. Нехай йому Бог зла не пам’ятає. А другий раз «партизанкою» «нагородили» за першу велику відправу в Івано-Франківську на Зелені Свята у 1989 році — послали мене на три місяці на цілину збирати урожай. А іншою доброю нагодою для постання цієї заяви стало святкування 1000-ліття хрещення Руси-України. Совєтська влада вкупі з Московським патріархатом заявляла тоді, що РПЦ — єдина спадкоємниця хрещення Руси-України, хоч це було великою несправедливістю щодо нашої УГКЦ, яка й надалі залишалася в підпіллі. Ще одним важливим кроком на шляху до волі Церкви стала делегація єпископів і священства катакомбної УГКЦ, яка вирушила до столиці Союзу у наступному складі: владика Павло Василик, владика Софрон Дмитерко, владика Филимон

13


Курчаба, отець Ігор Возьняк (тепер архієпископ і митрополит Львівський), отець Григорій Сімкайло та я. Ми поїхали в Москву з відповідними зібраними підписами наших єпископів, священства, монахів і монахинь та вірних, щоб домогтися від радянської влади легалізації і реєстрації УГКЦ. У ті часи така постава УГКЦ стала, напевно, єдиною реальною опозицією до «керівної і спрямовуючої сили СРСР» — компартії Союзу. Ми планували зустрітися з генсеком компартії Горбачовим, але виявилося, що він відбув з візитом до Китаю. Коли ж ми прийшли в приймальню, нас ніхто не захотів прийняти і ніхто з урядовців не захотів з нами навіть говорити. Мовляв, «ми вас не можемо прийняти як представників УГКЦ, бо її немає, бо ви саморозпустились, лишень можемо прийняти як громадян СРСР». Навіть чути не хотіли про прийняття й офіційну реєстрацію наших заяв і вимог. По короткій нараді владики і священики вирішили: якщо до 5-ї години вечора нас не приймають, ми оголошуємо в приймальні голодівку. Звичайно, нас швидко обступило велике число представників КГБ та інших органів, фотографували, переконували, але ми залишались стояти на своєму. Нас, напевно, врятувало від арешту те, що на нас звернули увагу ряд закордонних журналістів ще перед тим, як ми зайшли до приймальні. Вже за кілька годин вони почали вести репортажі на західних радіостанціях «Свободи» й «Голосу Америки» про те, що єпископи й священики підпільної УГКЦ розпочали голодівку за легалізацію своєї Церкви. Втім, ми також розуміли: підходить кінець робочого дня, приміщення будуть закривати й під тим приводом нас можуть забрати в зовсім інше місце. Тоді наша делегація єпископів і священства вийшла на Красную площу, яка була переповнена комуністичною атрибутикою, де стояв почесний караул біля мавзолею Лєніна із довгою колоною заблуканих душ до нього й від нього. Оскільки владики й священики — всі були в єпископських накидках і рясах з панагіями та хрестами, то можна

лишень собі уявити, яке тоді ми справили враження на комуністичну владу червоної Москви, а разом з ними — й на іноземців... А тим часом вірні УГКЦ Івано-Франківщини, Львівщини, Тернопілля, Закарпаття, коли почули «ворожі голоси» з-за кордону, що їхні єпископи і священики, які їх сповідали, причащали, хрестили їхніх дітей й давали їм шлюби, оголосили голодівку в Москві, то найбезстрашніші з них разом зі священиками й монахинями швидко спакували найнеобхідніше у валізи й поїхали їх підтримати. І в такий спосіб продовжилась безстрокова голодівка священства й вірних за легалізацію УГКЦ на Арбаті.Сьогодні, по пройдешніх 30-и роках, постава тих мужніх християн, готових відкрито й гідно постояти за віру батьків і прадідів проти наймогутнішої атеїстичної держави тих часів, в мене викликає глибоку повагу й зворушення. Знаю, що УГКЦ завдяки їхнім трудам і жертвам, стала провісницею Незалежної України. Для мене вони направду святі люди, яких безнастанні ревні молитви привели до легалізації нашої Церкви й реєстрації в СРСР перших громад греко-католиків у грудні 1989 року. Особливо хочу згадати про вчителів-єпископів, якими втішалася наша Підпільна Церква у кожній області Західної України й Закарпаття. Серед них був мій вчитель і невтомний у служінні народові й Богові владика Павло Василик, завдяки якому і постала ця Заява й у значній мірі, відбувся вихід з підпілля УГКЦ. Біля цієї святої людини його учні почували себе завжди готовими послужити Богові і народові. Героїчний чин Ісповідника віри владики Павла — цілопальна жертва на вівтарі служіння Богові у прадідній Церкві заради духовного добра свого народу через вірне наслідування Ісуса Христа і посвячення себе Богові заради спасіння ближніх. Саме тому його жертва, подібно як сотень і тисяч відомих і невідомих вірних воїнів Христа, належить не лише Церкві, але й всьому українському народові.

Роман ІВАСІВ

14


В УГКЦ проголосили про створення Чернівецької єпархії

Відповідно до приписів церковного права, Синод Єпископів УГКЦ надав свою згоду Отцеві і Главі Церкви на іменування владики Йосафата (Мощича), Єпископа-помічника Івано-Франківської архиєпархії, першим правлячим єпископом Чернівецької єпархії. Про дату проведення Чину інтронізації ми повідомимо згодом.Адміністративна довідкаПлоща Чернівецької області 8100 км², кількість населення (станом на 1 грудня 2015 року) становила 909 997 осіб. Адміністративний устрій області: обласний центр − місто Чернівці, у складі області 11 районів.Історична довідкаУ 1812 році цісар Йосип ІІ наказує офіційно утворити греко-католицьке душпастирство у Чернівцях, Сереті і Качиці. У 1814 році Буковина дістає іменованого декана Чернівецького о. Теодора Лаврецького. Перші греко-католицькі священики у Чернівцях відправляли Літургію в римо-католицькому костелі при вівтарі Успіння Пресвятої Богородиці.31 травня 1820 року було освячено наріжний камінь фундаменту під будівництво церкви для греко-католиків Чернівців. 10 червня 1821 року, у день свята Зіслання Святого Духа, новозбудована церква була освячена. Першу назву церква отримала на честь святих Петра і Павла, нині собор Успіння Пресвятої Богородиці.У 1900 році вперше, як єпископ Станіславський до Чернівців прибув митрополит Андрей Шептицький. В тому часі митрополит Андрей відвідав всі парафії Буковини: Садгору, Вашківці, Кіцмань, Заставну, Путилу, Вижницю, Сторожинець та інші менші громади.У 1918 році Буковину насильно приєднують до Румунії. До 1930 року громада УГКЦ Буковини існувала, як окрема апостольська адміністратура на чолі з прелатом Климентієм Злепком, який мав свій осідок у Сереті. У 1930 році на

підставі нового конкордату було створено Мармароську (Румунія, Трансильванія) єпархію з центром у Бая-Маре. До цієї митрополії передано також понад 20 громад УГКЦ Буковини. На той час на Буковині проживали 18 тисяч українських греко-католиків. У 1940 році кількість греко-католиків Буковини зросла й налічувала вже 28 тисяч.

З приходом у червні 1940 року на Буковину більшовицької влади Греко-Католицька Церква зазнала нечуваного гоніння та переслідування. У 1946 році на Буковині було заборонено богослужіння в українських греко-католицьких церквах. Священики та громада були змушені перейти в підпілля.Наприкінці 80-х років розпочалась реабілітація УГКЦ та її вірних в Україні. 8 січня 1990 року чернівецькі греко-католики провели першу легальну відправу біля дверей собору Успіння Пресвятої Богородиці. Собор офіційно було відчинено 6 жовтня 1991 року.У 1990-их роках чернівецька громада УГКЦ входила до складу Івано-Франківської єпархії УГКЦ. У 1993 році було утворено Коломийсько-Чернівецьку єпархію. Чернівецький собор Успіння Пресвятої Богородиці набуває статусу Прокатедрального собору Коломийсько-Чернівецької єпархії. 17 квітня 2006 року правлячий єпископ Коломийсько-Чернівецької єпархії владика Микола (Сімкайло) проголосив створення Буковинського вікаріату Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви. 18 листопада 2017 року в катедральному соборі Успіння Пресвятої Богородиці м. Чернівці відбудеться Архиєрейська Літургія та Чин інтронізації першого правлячого єпископа новоствореної Чернівецької єпархії УГКЦ владики Йосафата (Мощича). Богослужіння очолить Блаженніший Святослав, Отець і Глава УГКЦ. Початок о 12:00.

Департамент інформації УГКЦ

У вівторок, 12 вересня 2017 року, у Ватикані повідомлено про те, що Святіший Отець ознайомлений з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ про створення Чернівецької єпархії з осідком в м. Чернівці. Територія нової єпархії буде виокремлена з дотеперішньої Коломийсько-Чернівецької єпархії та буде охоплювати Чернівецьку область. Єпархія буде належати до Івано-Франківської митрополії.

15


“ЗАБОРОНЕНО НАРІКАТИ” - ТАБЛИЧКА НА ДВЕРЯХ ПАПИ

“Я дав йому цю табличку, тому що 2013 року Папа Франциск виголосив проповідь, в якій однозначно засудив нарікання, пояснюючи, що воно “відбирає надію”… – це слова італійського психолога й психотерапевта Сальво Ное, який під час загальної аудієнції у червні 2017 р., зробив Папі такий оригінальний подарунок.Подаровану табличку з написом «Заборонено нарікати» Святіший Отець нещодавно повісив на вхідних дверях свого апартаменту у ватиканській резиденції «Дім святої Марти» – зазначає радіо Ватикан.

Під головним гаслом меншим шрифтом написані не менш цікаві слова: “Порушники будуть піддані синдромові жертви, наслідком чого буде пониження настрою та здатності вирішувати проблеми”. Автор цих слів пояснив, що коли ми зосереджуємо свою увагу на наріканні, то втрачаємо увагу до того, що є вирішенням наших проблем. “Ось чому – вважає Сальво Ное – нарікання є марнуванням часу. Ми можемо зосереджуватися на тому, що можемо зробити для того, аби покращити якість свого життя”. Італійський психолог зазначив, що «найпоширенішим спортом» в Італії, на його думку, є не футбол, а нарікання. Існують навіть такі люди, жартує він, яким можна давати диплом з нарікання і то з найвищими оцінками, адже нарікається на все, навіть якщо на це немає жодних причин. «Якщо ми звикли нарікати, то нарікатимемо завжди, також і в хороші дні. Якщо світить сонце, нарікаємо через те, що пітніємо, якщо сонця нема,

нарікаємо на дощ, бо мокнемо. Той, хто звик нарікати, робить це автоматично, тому що потрапив у позицію жертви, в якому все здається негативним. Табличка, яку я подарував Папі, є спробою підкреслити, що коли витрачаємо час на нарікання,

то ми його забираємо від пошуку засобів покращення свого життя. Отож, потрібно змінити вид спорту: від нарікання до пошуку рішень», – наголосив Сальво Ное, додаючи, –Нарікання, як знаємо, дуже поширене на підприємствах, у робочих колективах. Аби його подолати, слід зосереджуватися на сильних сторонах. У колективах, зазвичай, дуже багато часу витрачається на конфлікти, які знижують продуктивність праці. Але якщо переведемо увагу на позитивні моменти, то побачимо, що не лише краще почуваємося на робочому місці, але й зростає наша продуктивність. Бо зростає рівень людяності, дуже фундаментальний у нашому щоденному житті».

«Я не очікував, що Папа дійсно повісить табличку “Заборонено нарікати” на вході до свого апартаменту, – підсумовує психолог. – Певно, якби цього не сталося, я б не нарікав. Мені б вистачило зустрітися з Папою та почерпнути його енергію. Але коли я довідався, що він зробив з моєю табличною, це мене зворушило»…

радіо Ватикан

16


7 ХРАМІВ, ОБ’ЄДНАНИХ ПРЯМОЮ:ЛЕГЕНДАРНИЙ МЕЧ СВ. МИХАЇЛА

Дивовижна уявна пряма об’єднує сім монастирів – від Ірландії до Ізраїлю. Чи це лише співпадіння? Ці сім храмів є дуже далеко один від одного, однак вони ідеально об’єднані.Відповідно до легенди, Священна лінія Св.

Архангела Михаїла представляє той удар, який святий наніс дияволу, відправляючи його до пекла. Не відомо, чи це правда, однак у кожному випадку, дуже цікаво як ці храми рівно виставлені.Проте це ще не все. Дивовижно і те, що троє найважливіших з цих санктуаріїв знаходяться на рівній відстані один від одного. Це - Mont Saint Mi-chel у Франції; Sacra di San Michele у Валь-ді-Суза та Santuario di San Michele Arcangelo у Гаргано. Дехто вважає це нагадуванням від Св. Архангела: що вірні повинні бути праведними і ходити рівними дорогами.Та і це ще не все. Священна лінія також ідеально вирівняна до сходу сонця в день літнього сонцестояння у північній півкулі.

Отож, лінія бере свій початок в Ірландії, на пустельному острові, де, відповідно до передання, Архангел Михаїл з’явився святому Патрику, щоб допомогти йому звільнити країну від диявола. Там стоїть монастир «Skellig Michael» (скеля Михаїла).

Звідти лінія йде в бік півдня і сягає Англії на горі Св. Михаїла, на Корнійському острові, що при повному приливі приєднується до материка. Вважається, що там Св. Михаїл розмовляв з групою рибалок.

Після цього лінія іде до Франції, до ще одного відомого острова на Mont Saint-Michel – ще одне місце, в якому з’являвся св. Михаїл. Краса цього храму і затока, в якій він розташований, біля узбережжя Нормандії, роблять його одним із найпопулярнішим місць відвідування туристів у Франції. Від 1979 року він входить до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Від часів галлів, це місце вважається містичним. У 709 році Архангел явився св. Оберу і сказав йому побудувати храм в скелі. Працю над побудовою розпочали неодмінно, однак Бенедиктинське абатство не було добудоване до кінця аж до 900 року.

17


Приблизно через тисячу кілометрів, у Валь-ді-Суза, стоїть четвертий санктуарій - Sacra di San Mi-chele. Ця ж пряма лінія об’єднує це священне місце із рештою монастирів, посвячених Св. Михаїлу. Побудова монастиря почалась близько 1000 року, і впродовж століть до основної будівлі додавали нові структури. Монахи-бенедиктинці добудували там і заїжджий двір, оскільки це святе місце знаходилось на шляху паломників, що прямували через Via Fran-cigena.

Ще через тисячу кілометрів по прямій знаходиться італійська Апулія, де недоступну печеру перетворили на священне місце: храм св. Михаїла. Його історія сягає 490 року, коли Св. Михаїл явився св. Лоренцо Майорано.

Від Італії лінія прямує до шостого санктуарію – у Греції на острові Сімі. В цьому монастирі є три-метрова статує Архангела – одна з найбільших у світі.

Священна лінія закінчується в Ізраїлі, Хайфа, в монастирі на горі Кармель. Це місце є місцем поклоніння ще від давнини, а спорудження цього католицького храму відбулося в 12 столітті.

Католицький оглядач aleteia.org

18


СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИДРУГА ЗБІРКА В НЕДІЛІ І СВЯТА10-1 Школа св. о. Миколая10-8 Ремонт/Розбудова Парафії 10-15 Фінансова збірка “До ВИСОТ – Ювілейний Фонд для Віднови Аудиторії із Віндою” 10-22 Львівська Семінарія 10-29 Вісник11-5 Школа св. о. Миколая11-12 Ремонт/Розбудова Парафії 11-19 Беатифікаційний Фонд 11-26 Вісник

ПАРАФІЯЛЬНИЙ КАЛЕНДАР 2017 1-го жовтня Висвітлення фільму про Патріярха Йосифа Сліпого 14-го жовтня “День Відкритих Дверей”

ЗАКЛЮЧНЕ ВІДЗНАЧЕННЯ 125 ЛІТТЯ від дня народження Патріярха Йосифа Сліпого 13-го жовтня Виставка в Українському Культурному Осередку при Парафії “Патріярх Йосиф Сліпий – Наш Духовний Батько” Відкриття о год. 7-ій веч. 14-го жовтня Велика Вечірня з Литією - 5-ий веч. Опісля Круглий Стіл в Українському Культурному Осередку Парафії15-го жовтня Архиєрейська Божественна Літургія (11:30) СвятоПокровський Празник в Українському Культурному Осередку 19-го листопада Висвітлення фільму про Патріярха Йосифа Сліпого «Патріарху Йосифу Сліпому привдякуємо» і «Відзначення 125-ліття від дня народження Патріярха Йосифа Сліпого

Уже приймаємо запис дітей на Підготовку до Першої Сповіді/ ВрочистогоПричастя. Просимо зголошуватися в Канцелярії Парафії.

Просимо заздалегідь зголошуватися про вінчання та хрещення в канцелярії Парафії.

У “діточій кімнаті” в Храмі вставлено телевізор. Запрошуємо батьків із немовлятками та маленькими дітьми користуватись цією кімнатою. Малі діти матимуть можливість в повні бачити відправу Святої Літургії.

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

ИС

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И

19

ÖÅÐÊÎÂÍÈÉ ÂIÑÍÈÊ - ЖОВТЕНЬ 2017С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

• С

ТОРІ

НК

А П

АРА

ФІЯ

ЛЬН

ОЇ

РАД

И •

СТО

РІН

КА

ПА

РАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РА

ДИ

СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

• СТО

РІНК

А П

АРАФ

ІЯЛ

ЬНО

Ї РАД

И • С

ТОРІН

КА

ПА

РАФІЯ

ЛЬН

ОЇ РА

ДИ

СТОРІНКА ПАРАФІЯЛЬНОЇ РАДИРІК 2017

125 - РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ ІСПОВІДНИКА ВІРИПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО

“Отож заповітую вам усім: Моліться, працюйте і боріться за збереження християнської душі кожної людини українського роду і за весь Український нарід і просіть Всемогучого Бога, щоб Він допоміг нам завершити нашу тугу за єдністю і наші змагання за церковне з’єдинення у здвигнені Патріярхату Української Церкви !” Патріярх Йосиф Сліпий

Складаємо щиру подяку усім спонзорам, мистецьким одиницям, та усім відвідувачам цьогорічного Фестину. Особлива подяка комітету підготовки Фестину, працівникам парафії та усім парафіянам та прихильникам, які спричинилися в якій будь спосіб до успішного завершення Фестину. Нехай Всемогучий Господь винагородить Вас усіма ласками ! Доступ до прямої трансляції перебігу Фестину можна набрати на парафіяльному каналі you-tube : stsvolodymyr&olhachurch або субота: https://www.youtube.com/watch?v=BO3Q3eGM-HUнеділя: https://www.youtube.com/watch?v=32udgcg678M

Складаємо щиру подяку членам Комітету Для Відзначення 125 Ліття Від Дня Народження Патріярха Йосифа Сліпого за підготовку вшанувальної програми після Молебня в неділю, 24-го вересня 2017 р. Дякуємо усім хто брали участь у програмі та усім які прийшли, щоб спільно вшанувати основоположника нашої парафії.

З нагоди 125-річчя від дня народження ісповідника віри Патріярха Йосифа Сліпого продовжуємо місячне висвітлення фільмів про Патріярха. Наступні фільми будуть висвітлені у неділі: 1-го жовтня і 19-го листопада після третьої Святої Літургії в аудиторії.

Відзначаючи 125 - РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ ІСПОВІДНИКА ВІРИ ПАТРІЯРХА ЙОСИФА СЛІПОГО, в цьому числі Церковного Вісника чергово поміщуємо особисті спомини наших парафіян про Патріярха Йосифа Сліпого. Просимо Вас, дорогі парафіяни, пересилати Ваші спомини про Патріярха на адресу [email protected]. Це може бути в коротшій чи довшій формі.

У канцелярії можна придбати перевиданий диск котрий описує тематику та розміщення іконографії в українських церквах. На диску іконографія нашого собору св. Володимира і Ольги. Диск англійською або українською мовою. Ціна $20.00. Диск цікавий та науковий. Гарний дарунок дітям та приятелям.

Заохочуємо Вас заходити на веб-сайт “Живе Телебачення” УГКЦ – www.zhyve.tv

20


Святкування 125 ліття від дня народження Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого

в Парафії свв. Володимира і Ольги

Святочна програмаП’ятниця, 13 жовтня 7:00 веч.

Відкриття виставки в Українському Культурному Осередку при Парафії “Патріярх Йосиф Сліпий - Наш Духовний Батько”

Субота, 14 жовтня 5:00 веч.Велика Вечірня з Литією в

Соборі свв. Володимира і Ольги

Субота, 14 жовтня 7:00 веч.Круглий стіл в Українському Культурному Осередку

Панелісти – о. Архимандрит Іван Кротець, о. Марко Семеген (голова Товариства Св. Софії – Рим),

п. Ірина Ясінська-Ґрейвз (активістка патріярхального руху)

Ласкаво запрошуємо

Свято-Покровський Празникв Парафії свв. Володимира і Ольги

Заключення відзначення 125-ліття від дня народження Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого

в Парафії свв. Володимира і Ольги та початок Ювілейного Року - 50 ліття Парафії

Святочна Програма

Субота, 14 жовтня 5:00 веч.Велика Вечірня з Литією в Соборі свв. Володимира і Ольги

Неділя, 15 жовтня 11:30Архиєрейська Божественна Свята Літургія

Неділя, 15 жовтня 1:30Празничий Обід в Українському Культурному Осередку

Святочне слово: п. Ірина Ясінська-Ґрейвз

Ласкаво запрошуємо

Прошу замовляти квитки та столи в Парафіяльній канцелярії. Число тел. 312-829-5209

21


Грицак ІН, Гудима ЛС, Дзірин ОЛ, Дунайська О, Ільчина ЯЛ, Кліш І, Кривдик ІМ, Кулій АН, Малинка ЯГ, Музика ОО, Наливайко ВМ, Паробок МЛ, Савин О, Скоморох ПМ, Скрупський МГ, Слободян ІС, Тейлор Н, Телятинський АЛ, Тельвак ВО, Тех Д, Трач ОМ, Шенюк ПТ, Шеремета Л, Шкібара РН, Щерб’юк ВМ, Ястрембська Є; 8.00 – Будз Г; 7.00 – Гідей М, Курило ОВ, Сохань БН, Яцканич ВІ; 5.00 – Андрущак ВІ, Антонюк О і АЛ, Бавдис Є, Березецька М, Біланич С, Бітківська Н, Божик ЮА, Веселовський ЮГ, Власенко ПД, Духовий ВО, Іванусь І, Ільчишин БО, Кліщ БС, Костриба ТІ, Лущак ЯГ, Луцик А, Пачашинський РГ, Салик ВО, Скрупський МН, Стебельський М, Терлецький ОІ, Тефледжук ЮГ, Фучила ВІ, Хлопась АН, Хома Л, Худик ІЛ, Чабан МО, Чепинець ІІ, Юрійчук ТВ, Яворська С; 11.00 – меншими пожертвами.

Український Католицький Університет(збірка в церкві 17.IX.2017)

100.00 – Яхторович Р; 50.00 – Григорчук Н: 30.00 – Караван ОІ: 25.00 – Березецька М, Боднар БЛ, Гончаров ВМ, Коверко ОЛ, 20.00 – Баган МГ, Дзюк О і І, Зварич К, Ільчина ЯЛ, Каганець ВЕ, Канафоцька Л, Кліщ БС, Кравчук ВЛ, Кривдик ІМ, Куликівський ГТ, Кульматицький ВЛ, Скрупський ПЛ, Смаль РО, Смик РМ; 15.00 – Данчишин БМ; 10.00 – Багрій ЄЛ, Біланич С, Бітківська Н, Винниченко М, Демберецький МЛ, Доманчук ПЛ, Доцяк М, Кліш І, Кулій АН, о. Кривокульський ОЛ, Крицун ІВ, Микитюк С, Пачашинський РГ, Скрупський ВМ, Тейлор Н, Телятинський АЛ, Тельвак ВО, Федус МГ, Хлопась АН, Шеремета Л, Щерб’юк ВМ, Яримович АГ; 5.00 – Андрущак ВІ, Антонюк О і АЛ, Бабій

ПОЖЕРТВИНедільна збірка

6.VIII.2017 $ 1,503.00 конвертами $ 798.00 без конверт $ 2,301.00 разом



27.VIII.2017 $ 1,384.00 конвертами $ 860.00 без конверт $ 2,244.00 разом 3.IX.2017 $ 1,267.00 конвертами $ 869.00 без конверт $ 2,136.00 разом

10.IX.2017 $ 1,523.00 конвертами $ 768.00 без конверт $ 2,244.00 разом

Допомога Церкві в Гюстоні(збірки в церкві 3.IX.2017 і 14.IX.2017)

500.00 – Боднар БЛ; 220.00 – Сендунь АМ; 70.00 – Григорчук Н; 60.00 – Фіщук ОЛ; 55.00 – Дахнівська Р; 50.00 – Березюк ЄО, Гончаров ВМ, Дзюк О й І, Качор О, Шалева А; 35.00 – Караван ОІ, Куликівський ГТ; 30.00 – Винниченко М, Подьо БІ, Тхорик Олена, Ярошевич МД; 25.00 – Верещак ЯХ, Гонтар БА, Доцяк М, Мандрика ВМ, Мартинюк ЄЛ, Мроз КУ; 20.00 – Багрій ЄЛ, Бас ДГ, Грундовський ЮО, Доманчук ПЛ, Зварич К, Коворотний АО, Конопка ТН, Косач Х, о. Кривокульський ОЛ, Кузьменко ЮМ, Максимчук ІП, Мурська О, Скрупський ВМ, Смик РМ, Сотніков ОГ, Тхорик Ольга, Шняк ВН; 15.00 – Валага АН, Василик ТД, Данчишин БМ, Деван З, Коломиєць Л, Медвідь ІО, Микитюк С, Огаренко ІН, Савчук ЮО, Скрупський ПЛ; 10.00 – Бабій ОН, Ващур МІ, Вовк МД,

22


Є Терефенко за бл. пам. Юлію і Романа Савків (П) * О Роздольська за здоров’я Андрія

На тиждень від 9 жовтня до 14 жовтняПонеділок, 9 жовтняD Porschautz за бл. пам. Мирона Дуду (П)Вівторок, 10 жовтняГ Гайдук за бл. пам. Анастазію Запухляк (П)

Середа, 11 жовтняРод Качор, Колодзей і Ільчина за бл. пам. Марію Ільчину (5 річн) (П)

Четвер, 12 жовтня О Горалевська за бл. пам. Стефана (28 річн), Олексу, Татіяну, Осипа, Емілію, Юлію, Стефанію, Марію і Розалію (П) О Поливка за бл. пам. Івана Томчука (П)

П’ятниця, 13 жовтня Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)

Субота, 14 жовтня8:00 рано Род Голєвов за бл. пам. Віктора (40 день) і Галину (П) Род Смик за бл. пам. о. крилошанина Богдана і Володимири (П) О Тхорик за бл. пам. Михайла, Богдана-Петра, Анну, Василя і Івана (П) Род Коваль за бл. пам. Николу Дубей (П)9:00 рано Род Колодій за бл. пам. Олексу Хіч (4 річн) (П) І Тельвак з род за бл. пам. Анастазію (8 річн) (П) О Дзюк за бл. пам. Романа (12 річн), Йосифа і Анастазію (П) Род за бл. пам. Андрія і Марію Сематчинів (П) ВД Федчина за бл. пам. Юстину, Івана й Івана (П) М Бородайко за бл. пам. Миколу Петраша (П) МД Ярошевич за бл. пам. Олександра і Ірину (П)5:00 п.п. Велика Вечірня з Литією

На тиждень від 17 жовтня до 22 жовтняПонеділок, 16 жовтня *Парафія за мир в Україні

- СВЯТІ ЛІТУРГІЇ -(Закінчення із стор. 24) ОН, Бавдис Є, Будз Г, Гідей М, Деван

З, Єжевський РЛ, Жук МІ, Ільчишин БО, Какапіч ВІ, Конопка ТН, Костриба ТІ, Коцюба Н і Чорномаз С, Лехняк АЛ, Лотоцький ЮН, Лущак ЯГ, Малинка ЯГ, Музика ОО, Паробок МЛ, Ривак МН, Савчук ЮО, Сем’янів Л, Сенчишак МЄ, Скоморох ПМ, Стебельський М, Тех Д, Тхорик Ольга, Турчманович ВІ, Фучила ВІ, Хариш МІ, Хом’як АР, Чепинець ІІ, Ярмола ГЛ; 26.00 – меншими пожертвами.

На Ремонт та Розбудову Парафії

(зібрано в канцелярії до 22.IX.2017) 20,000 – Каса “Самопоміч”; 100.00 – Гринів МІ; 50.00 – Зеленко О, Капеняк ТО; 45.00 – Коленська О; 40.00 – Заяць ЮЛ, Заяць Р і Н; 20.00 – Богуцький ФС; 15.00 – Степаняк М і Салдан М.

“До Висот” 500.00 – Рід РМ; 200.00 – Курило ОВ, Троян К; 150.00 – Гринів МІ; 100.00 – Леткий Я, Патрак В, Проць І, Рід РМ; 55.00 – Ільчишин БО; 50.00 – Ґрень Р, Садкова С; 40.00 – Бойко М; 25.00 – Шиденко ЮС.

Семінарійний Фонд 15.00 – Рід РМ.

Допомога Церкві в Гюстоні 100.00 – Фафендик ЯН; 20.00 – Гринчишин Є, Сохань БН; 10.00 – Гірна О.

В пам’ять…На Ремонт та Розбудову Парафії

15.00 – Федак О в пам. Марії Чорняк.

“До Висот”3,000.00 – Гриневич М в пам. чоловіка, батька і діда Любомира.

23


Вівторок, 17 жовтня Род Декайло за бл. пам. Ольгу (П)

Середа, 18 жовтня ТЛ Федунків за бл. пам. Олексія, Роксоляну-Марію і Ольгу (П)

Четвер, 19 жовтня+М Чорняк за бл. пам. Петра, Катерину, Ангелину, Стефана, Михайла, Андрія, Василя, Андрія, Марію, Йосифа, Марту, Василя, Стефана, Василя, Петра, Пелагію, Марію, Володимира, Апольонію, Стефана і Зеновія (П)

П’ятниця, 20 жотвняЛ Горішна за бл. пам. Марію Чорняк (40 день) (П)Род Качор, Колодзей і Ільчина за бл. пам. Марію Ільчину (П)

Субота, 21 жовтня 8:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П) 9:00 рано М Гриневич з род за бл. пам. Любомира (1 річн) (П) Б Черняк за бл. пам. Александра Мельника (П)

На тиждень від 23 жовтня до 28 жовтня Понеділок, 23 жовтняПарафія за бл. пам. о. Миколу (21 річн) і Марію Косарчинів (П)

Вівторок, 24 жовтняРод Ярмола за бл. пам. Марію (4 річн), Стефана і Мирослава Кондришинів (П)Род за бл. пам. Анну Коваль (П)О Остапчук за бл. пам. Івана, Марію, Стефанію і Лілю (П)

Середа, 25 жовтняЛ Головата і Н Майкел за бл. пам. Рому Лоско(4 річн) (П)М Гарасовська за бл. пам. Андрія і ОрисюГарасовських (П)

Четвер, 26 жовтняD Porschautz за бл. Мирона Дуду (П)

П’ятниця, 27 жовтняРод за бл. пам. Софію Тарабан (П)

Субота, 28 жовтня8:00 рано Род Смик і Кузич за бл. пам. Неонілю Кузич (7 річн) (П)9:00 рано Род Войтихів, Вишиванюк і Генлі за бл. пам. Параскевію (П) Род за бл. пам. Каролину Яворську (П) ВЯ Абрамюк за бл. пам. Івана Томчука (П)

На тиждень від 30 жовтня до 4 листопадаПонеділок, 30 жовтняІ Кліш за бл. пам. Марію Чорняк (П)

Вівторок, 31 жовтняРод Качор, Ільчина і Колодзей за бл. пам. Марію(5 річн) і Лукіяна (19 річн) Ільчина, Марію Ільчину (4 річн), Еміля і Стефанію Гладиш, Ian Bulbenko, Маріяна і Гедвід Колодзей, Євстахія (19 річн), Софію, Осипа, Марію, Іллю й Анну Панчишинів, Олега й Остапа Качорів,Альфонса і Василину (3 річн)Чернюків, Стефанію і Юрія Кучер (П)

Середа, 1 листопадаТЛ Федунків за бл. пам. Олексія (1 річн), Роксоляну-Марію і Ольгу (П)*Парафія за прославу Слуги Божого Митрополита Андрея Шептицького

Четвер, 2 листопадаПарафія за бл. пам. Стефанію Кологривенко(13 річн) (П)Г Маршал за бл. пам. Романа Калимона (П)О Тхорик за бл. пам. Богдана-Петра, Михайла, Марію, Петра, Богдана, Альдона, Ричарда, Стефана, Ричарда і Стефана (П)

П’ятниця, 3 листопадаР Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Григорія і Осипу (П)

Субота, 4 листопада8:00 рано Род за бл. пам. Еміліяна і Михайлину Басюк (П)9:00 рано Род за бл. пам. Ґеню Тхорик (8 річн) (П) Род за бл. пам. Володимира Матковського (14 річн) (П) Є Терефенко за бл. пам. Романа і Юлію Савків (П) Н Григорчук за бл. пам. Дмитра (П)

24


(Закінчення на стор. 22 )

СВЯТІ ЛІТУРГІЇ(кожного ранку о годині 8:00)

На тиждень від 2 жовтня до 7 жовтняПонеділок, 2 жовтня Р Цяпало за бл. пам. Оксану, Петра, Осипу і Григорія (П)

Вівторок, 3 жовтняПарафія за бл. пам. Йосафата Пачовського (П)

Середа, 4 жовтняЛ Шеремета за бл. пам. о. Михайла, о. Василія, Ореста, Олега, Теодозію, Мирослава, Омеляна, Петра, Фавстину та прочих з род Яремкевичів і Вільшанських (П)М Чижик за бл. пам. Михайла, Марію, Дмитра, Микиту, Марію, Івана, Євдокію, Василя, Марту, Миколу і Марію (П)*Парафія за здоров’я о. Михайла Кузьми

Четвер, 5 жовтня +М Чорняк за бл. пам. Петра, Катерину, Ангелину, Стефана, Михайла, Андрія, Василя, Андрія, Марію, Йосифа, Марту, Василя, Стефана, Василя, Петра, Пелагію, Марію, Володимира, Апольонію, Стефана і Зеновія (П)К Гриневич за бл. пам. Романа Маринця (П)ЗА Маринець за бл. пам. Романа, Романа, Володимира й Ірину (П)

П’ятниця, 6 жовтня М Гарасовська за бл. пам. Андрія Гарасовського(18 річн) (П)*ЯХ Верещак в подяку Господеві за отриманні ласки

Субота, 7 жовтня8:00 рано АГ Яримович за бл. пам. Ольгу, Ігора, Ганну, Володимира, Феню, Онуфрія, Євстахію, Богдана, Емілію, Василя, Ольгу, Петра, Василя, Ксеню, Любомира, Миколу і прочих (П) *АГ Яримович за здоров’я Галини, Андрія, Богдана, Володимира, Оксани, Олександра, Ірини, Василя, Олега, Василя, Наталі, Андрія, Юрія і прочих9:00 рано Род за бл. пам. Софію Панчишин (40 день) (П) Род Кушнір-Герисон за бл. пам. Ореста (24 річн) (П) С Ґідрайтєне за бл. пам. Марію Огаренко (П) ЮТ Кузич за бл. пам. Марію Слободян (П) ПО Черняк за бл. пам. Александра Мельника (П)

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ СОБОРСВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ В ЧІКАҐО

ДУШПАСТИРІ

о. Крилошанин Олег КривокульськийVery Rev. Oleh Kryvokulsky – Pastor

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-6805email: [email protected] [email protected]

о. Архимандрит Іван А. КротецьRt. Rev. Archimandrite Ivan A. Krotec – Pastor Emeritus2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 243-1395

Cell phone: (312) 933-3820

о. Степан КостюкRev. Stepan Kostiuk

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (708) 583-9875email: [email protected]

о. Роман АртимовичRev. Roman Artymovych

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (773) 634-0604email: [email protected]

ПАРАФІЯЛЬНИЙ УРЯДSts. Volodymyr and Olha Ukrainian Catholic Church

2245 W. Superior St. Chicago, IL 60612 Tel. (312) 829-5209Fax: (312) 829-4113 email: [email protected]

Парафіяльний Уряд відкритийвід понеділка до п’ятниці - від год. 9 ранку до 5 по пол.

в суботу – від год. 9 ранку до 12 в пол.в неділю – від год. 9 ранку до 1 по пол.

У Парафіяльному Уряді можна полагодити справи реєстрації, вплати на різні потреби й ін.

СВЯТІ ЛІТУРГІЇв неділі: 8:00, 9:30 i 11:30 ранку

у свята: 8:00 і 10:00 ранку та 6:30 вечорав понеділок - п’ятниці: 8:00 вранці; в суботу: 8 і 9 вранці

СОБОР СВЯТИХ ВОЛОДИМИРА І ОЛЬГИ739 N. Oakley Blvd., Chicago, IL 60612Телефон до авдиторії: (773) 276-3990

ПАРАФІЯЛЬНИЙ ОСЕРЕДОК2247 W. Chicago Ave. Chicago, IL 60622 Tel. (773) 384-6400

УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ МІСЯЧНИК- ЦЕРКОВНИЙ ВІСНИК -

Видає парафія Святих Володимира і Ольги в Чікаґо

Printing: PROCON GS, Inc.Chicago, IL

Ч. 10 (1001), Рік xlvii no. 10 (1001), vol xlvii · Ч. 10 (1001), Рік xlvii ЖОВТЕНЬ...

Documents