МедіаСтар №12 (32) / 2012

122 червня – 28 червня 201222 червня – 28 червня 2012

№ 12(32)

2 22 червня – 28 червня 2012

Інформаційне партнерство

Всі види юридичних послуг

(спадкування, земельні, житлові, майнові спори

тощо).

Кваліфікована допомога, доступні ціни.

м.Львів, вул.Замарстинівська,

85а, 1 поверх.тел. 032 252-32-97, моб. 096 957 02 27www.yurholding.com,

e-mail: [email protected]

Фани святкують Євро 2012

322 червня – 28 червня 2012

Зоряна ПАВЛИШИН

Видавець: Інформаційне агентство «Медіастар»www.mediastar.net.uaм. Львів, вул. Личаківська, 102/12Тел.: (032) 260 17 43e-mail: [email protected]Свідоцтво про державну реєстрацію друкованогозасобу масової інформації «Медіастар»:Серія ЛВ № 950/203 рКод ЄДРПОУ 2622006806АТ “ОТП Банк” Україна, м.Київ, 01033вул. Жилянська, 43МФО Банку 300528Ідентифікаційний код Банку 21685166р/р № 26006001347393Головний редактор: Зоряна ПавлишинДрук: Інформагентство «Медіастар»Наклад: 5000 примірниківСвітлини: Валерій Шмаков та Інтернет мережаВерстка: Мирослава КлехВипусковий редактор: Микола Крат

Шановні читачі!Ви можете передплатити газету «МедіаСтар»

у найближчому до Вас поштовому відділенніза передплатним індексом 49728.

Передплатна ціна на 1 місяць становить 10,90 грн.,на 3 місяці – 32,70 грн., на 6 місяців – 65,40 грн.,

на 12 місяців – 130, 80 грн

Реклама

Львів на два тижні занурився в атмос-феру свята. Головними дійовими особами, яких цитують засоби масової інформації, стали нарешті не чиновники і народні об-ранці, а прості вболівальники із прапорами в руках і святковим настроєм. Із надзви-чайною приємністю відзначаємо, що Львів впорався на «відмінно» із вкрай складним завданням щодо підготовки і проведення в місті матчів Чемпіонату Європи з футболу. Наш обов’язок, як журналістів, критикува-ти ті чи інші прорахунки влади, але цього разу хочеться просто насолодитися цим святом, яке попри те, що матчів у Львові вже не буде, все ще триватиме. Все ж, не забуваємо ми і про політичний процес, адже до виборів залишається все менше часу, політичні сили ділять округи, домов-ляються між собою, але вперто «трима-ють» дулю в кишені. Ми стежимо за тим, як КОД тріщить по швам, як усі партії – і провладні, і опозиційні – намагаються за-робити електоральні очки на скандально-му «мовному» законопроекті, аналізуємо іміджеві та економічні вигоди України від проведення Євро-2012.

Євро-2012: свято вдалося!

Скільки опозицій проби-ватиметься в парламент?І чи висуватиме КОД своїх кандидатів?

Василь ГОРБАЛЬ: «Від львівських колег немає чітких дій лобіювання Львівської області»

У червні Верховна Рада «за мову» не голосуватиме


Вся Європа уважно стежила за парламентськими виборами у Греції, від яких, цілком можливо, залежала стабільність самої валюти євро. Адже за певних умов, Греція цілком могла б вийти із єврозони, спричинивши нову хвилю дестабілізації на Європейському континенті.

Греція залишається в зоні євро: на виборах перемогли проєвропейські праві

В травні-червні 2012 року в грецькому парламенті відбувся своєрідний переворот. Починаючи з 2009 року, Греція пережила три парламентські виборчі кампанії, в ході яких праві політичні сили що-разу покращували свій результат. У 2009 році співвідношення усіх політичних сил у парламенті ви-глядало так: 194 депутати від лівих політичних партій і 106 – правих. При цьому дуже істотну перева-гу над усіма іншими партіями мав Загальногрецький соціалістичний рух (ПАСОК), який, набравши 44 % голосів виборців, отримав фракцію, чисельністю 160 депутатів (завдяки тому, що в Греції діє система, від-повідно до якої партія, що посіла перше місце на виборах, отримує додатково 50 мандатів). Відтак, то-ді соціалісти самотужки мали біль-шість у парламенті.

У травні 2012 року ситуація ра-дикальним чином змінилась, праві отримали 162 місця у парламенті, але між собою домовитися не змо-гли. Невдачі зазнали також спроби інших партій домовитися певним чином між собою. Зокрема, право-центристсько-лівоцентристському симбіозу між партіями «Нова де-мократія» та «ПАСОК» забракло 1

депутата – разом вони мали у пар-ламенті 149 мандатів.

Тому, вже 17 червня відбулися чергові вибори до грецького пар-ламенту, в ході яких праві партії отримали ще на 5 місць більше. Головним чином, варто говори-ти про успіх правоцентристської партії «Нова демократія», яка на-брала підтримку 29,7 % виборців, отримавши 129 мандатів (на 21 депутата більше, ніж у травні). Відтак, суто математично «Нова демократія» може створити коа-ліцію із Загальногрецьким соціа-лістичним рухом, що провів до парламенту 33 депутатів.

Варто зазначити, що це ті по-літичні сили, які виступали за те, аби залишитися в єврозоні і «йти з Європою одним курсом», як зазначив лідер «Нової демо-кратії» Антоніс Самарас. Відпо-відно, обидві партії, які ймовірно формуватимуть новий уряд, за-явили про готовність прийняти на себе ті зобов’язання, які брав на себе перед Європою попере-дній Кабінет міністрів Греції, але з деякими застереженнями. На-томість, Коаліція радикальних лівих (СІРІЗА), яка отримала 71 депутатський мандат, заявила, що відмовиться від цих зобов’язань у випадку участі у формуванні уряду.

Залишається сподіватись, що грецький парламент таки вистоїть проти усіх внутрішніх протиріч, враховуючи, що окрім традиційних для Європи лібералів, консервато-рів та соціал-демократів, до нього увійшли Комуністична партія Гре-ції поряд із ультранаціоналістич-ною партією «Золотий світанок», яку неодноразово звинувачували у неофашизмі.

Микола КРАТ

Багатії не сплачуватимуть податок на розкіш, бо виводитимуть свої ко-шти у офшори. Про це в ефірі 5 кана-лу сказав народний депутат від БЮТ- «Батьківщини» Андрій Павловський.

«Хочу звернути увагу, що зараз у всьому світі є запит на справедли-вість. І ми бачимо і в США, і в інших країнах такі соціальні рухи. Ця ситу-ація загострена в Україні, де останні роки зростає прірва між багатими і бідними, де відбувається збагачення олігархів та зростання їхніх статків, і зубожіння мільйонів українців. Це все веде до соціальної напруги», - підкреслив він. «Бютівець» додав: «З іншого боку, наближаються вибори, і влада розраховує цим показати, що вона нарешті згадала, що така сер-йозна соціальна проблема існує, її треба вирішувати».

Нардеп переконаний, що введення податку на розкіш буде профанацією.

«Профанація у тому, що це не в комплексі вирішення питання. Зараз будуть сплачувати цей податок оди-ниці, і разом з тим, великий капітал як не сплачував цей податок, так і далі не буде це робити, і виводитиме гроші у офшори», - підкреслив Пав-ловський.

Він також розповів, що опозиція пропонує свій альтерантивний зако-нопроект.

«Я за дорученням опозиції вже втретє вношу альтерантивний зако-нопроект, більш комплексний. Там є і прогресивна шкала оподаткування, і є пропозиція оподатковувати офшор-ні операції: щоб не менше 10 % від сум, які виводяться в офшори, опо-датковувалися. І є там те, що треба збільшувати плату за користування надрами України, бо вона зменшена в порівнянні з іншими країнами», - пояснив він.

Джерело: Gazeta.ua

В опозиції переконані, що багатії податок на розкіш сплачувати не будуть

Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ,

народий депутат України


У попередніх випусках ми аналізували виконання передвиборчих програм трьома фракціями Верховної Ради – кому-ністами, Народною партією (Блоком Литвина) і «Нашою Україною-Народною самообороною». Цього разу зупи-нимося на виконанні передвиборчих обіцянок «Блоком Юлії Тимошенко».

Обіцянка-цяцянка: як БЮТ виконав свої передвиборчі обіцянки

В основу передвиборчої програми БЮТу лягли тези про 12 проривів. Зокрема, ця політична сила обіцяла, увійшовши до парламенту, здійснити конституційний, судово-правовий, інформа-ційний, антикорупційний, демографічний, інтелекту-альний, транзитний, під-приємницький, енергое-фективний, інвестиційний, будівельний та аграрний прориви.

Cеред найважливіших пунктів програми БЮТу можна виділити: зниження податкового навантаження, ліквідація ПДВ, впровадити політику зниження кредит-

Ми розглянули законо-давчі ініціативи, авторами яких виступили депутати, що пройшли до парламен-ту за списками БЮТу, не-залежно від того, чи чис-ляться вони зараз в лавах цієї фракції, чи входять до депутатської групи народ-ного депутата Рибакова, чи позафракційні. Загалом, депутати, обрані від БЮТу, долучилися до розробки по-над 200 законопроектів, які стали законами. При цьому,

Що вони обіцяли?них ставок до Європейського рівня, зруйнувати всі непри-родні монополії, максималь-но обмежити кількість кон-тактів між підприємцем та чиновником, перетворити Україну на інвестиційний рай, створити мережу регіо-нальних омбудсменів для ін-весторів, припинити експорт мізків за кордон та підняти престижність української науки, організувати всена-родний референдум щодо схвалення та прийняття нової Конституції України, забез-печити виборність суддів на-родом, надавати безкош товні адвокатські послуги, здійсни-ти оприлюднення інформа-

ції щодо реальних власників ЗМІ, створити спеціальну експертну комісію, що аналі-зуватиме всі проекти законів та нормативних актів на пред-мет корупційних ризиків, створити незалежних від вла-ди органи контролю за роз-поділом бюджетних коштів

із передачею опозиції Рахун-кової палати України, запро-вадити обов’язкове медичне страхування зі збереженням гарантованих державою без-коштовних медичне послуг, повернути на Батьківщину громадян України, що працю-ють за кордоном.

Що вони зробили?лише певна частина із цьо-го числа напряму або хоча б опосередковано торкається виконання передвиборчої програми БЮТу. Зокрема, найбільше уваги, якщо го-ворити безпосередньо про виконання обіцянок, було приділено спрощенню умов ведення бізнесу в Україні. У цій сфері ухвалено 6 за-конів: щодо вдосконалення дозвільної системи, здій-снення господарської діяль-ності на підставі подання декларації, регулювання підприємницької діяльнос-ті, щодо переліку докумен-тів дозвільного характеру у сфері господарської діяль-ності, спрощення умов ве-дення бізнесу і скасування свідоцтва. Опосередковано цього питання торкається законопроект, розроблений для протидії проявам рей-дерства в Україні. 5 законів спрямовані на підтримку сільського господарства:

щодо створення оптових ринків сільськогосподар-ської продукції, підтримки АПК в умовах кризи, дер-жавної підтримки сільсько-го господарства, спеціаль-ного режиму оподаткування для підприємств сільського господарства і фінансової підтримки сільськогоспо-дарських підприємств. Ще 4 закони покликані забез-печити будівельний прорив: щодо забезпечення житлом громадян, щодо сприяння будівництву, вдосконалення умов інвестування у будів-ництво житла і підтримки будівництва в умовах кри-зи. Також, як і було обіцяно, прийнято відповідне зако-нодавство, необхідне для вступу України в СОТ. У сфері енергетики прийнято закони щодо стимулювання виробництва біологічних видів палива, стимулюван-ня використання альтер-нативних джерел енергії,

підтримки вугільної галузі, подолання наслідків кризи у нафтопереробній галу-зі. Два закони торкаються транзитної ролі України: щодо митного оформлен-ня транзитних вантажів та впорядкування міжнарод-них автомобільних пере-везень. Ще можна навести цілий ряд законів, які лише частково спрямовані на ви-конання обіцянок: щодо підтримки книговидання (обіцяли повернути дітей із нічних клубів до бібліотек), щодо посилення контролю ринку ліків і маркування лі-ків шрифтом Брайля (обіця-ли створити соціальний ри-нок ліків), щодо мораторію на відчуження майна кому-нальних ЗМІ, доступу до публічної інформації і по-доланні наслідків кризи для ЗМІ (обіцяли оприлюднити інформацію щодо реальних власників ЗМІ).



Схоже, українська опозиція володіє властивістю розмножуватися брунькуванням. Принаймні, у цьому перекону-єшся, слідкуючи за розгортанням боротьби за парламентські крісла в Україні. На місці однієї опозиції поступово окреслюється ще як мінімум кілька. Скільки ж всього різноманітних опозицій ми побачимо безпосередньо напере-додні виборів?

Скільки опозицій пробиватиметься в парламент?І чи висуватиме КОД своїх кандидатів?

Гризуть Україну неситі вовки Подай-но сокиру, небоже!

Шість політичних партій увійшли в так звану об’єднану опо-зицію, і планують іти в парламент на базі списків партії «Бать-ківщина». Це опо-зиція номер один. І, очевидно, врахову-ючи, що штатні по-літтехнологи продо-вжують насаджувати суспільству міф про споконвічну бороть-бу добра і зла, ця опозиція якраз і є «добром» на проти-вагу «злим силам» – Януковичу, Партії регіонів, «тушкам»,

комуністам тощо. Натомість, є ін-

ша опозиція, в осо-бі Всеукраїнського об’єднання «Свобо-да» та «УДАРу Віталія Кличка», які, можли-во, все ж домовляться із «об’єднаною опо-зицією» щодо розпо-ділу мажоритарних округів, але за списка-ми ітимуть на вибори самостійно. Не слід також забувати про Наталію Королевську (сьогодні про неї забу-ти практично немож-ливо, враховуючи, що її реклама практично

всюди). Її політична сила також начебто в опозиції, хоча досте-менно невідомо, до кого: швидше за все і до Партії регіонів, і до «об’єднаної опо-зиції».

Є ще одна опози-ція, яка формується на основі дрібних правих партій, неза-доволених «здачею» мовного питання 5 червня 2012 ро-ку. Ймовірно, що ці «славнозвісні» події унеможливлять по-літичну співпрацю між цими партіями та об’єднаною опо-зицією, то ж не ви-ключено, що ми по-бачимо 28 жовтня у переліку кандидатів і прізвища представ-ників цих політич-них сил, які підуть окремим фронтом.

І, на кінець, ще одна опозиція, яка теж цілком може сформуватися – це представники полі-тичних партій, гро-мадських організа-цій і просто порядні

люди, які увійшли до регіональних коміте-тів опори диктатурі, але розчарувались в «об’єднаній опози-ції». Їхнє обурення викликає те, що кан-дидати в мажоритар-них округах призна-чаються в Києві, без будь-яких консуль-тацій з громадськіс-тю, при чому доволі часто такими канди-датами виступають «грошові мішки» чи їх намісники.

Засмучує також той факт, що укра-їнці черговий раз об’єднуються на-вколо негативу. По-літичні сили можуть об’єднатися хіба про-ти Януковича, але аж ніяк не за кращу по-літичну дійсність. Українські студенти можуть виходити на протести лише про-ти Табачника, але не в ім’я реформи сис-теми вищої освіти. Підприємці протес-тують лише проти Податкового кодексу, але не за встановлен-

ня в Україні цивілізо-ваних правил веден-ня бізнесу. Схоже, що у громади просто бракує яскравого ба-чення перспективи. А опозиція, яка по-винна була б відпо-відати за вироблення стратегії подальшого розвитку держави і пропонувати сус-пільству якісь пріо-ритети, займається винятково розподі-лом округів. Можли-во, в політологічних словниках так і варто прописати: «Опо-зиція – специфічна інституція, єдиним завданням якої є по-діл мажоритарних виборчих округів»?

Відтак, час заду-матись: чи є шанси побачити в майбут-ньому парламенті достойних людей? Чи має можливість безпосередньо гро-мада якимось чином вплинути на вису-вання кандидатів у мажоритарних окру-гах?


Таке відчуття, що нам нав’язують таку технологічну річ, що демократич-ні сили свої вибори вже програли, що люди не вірять ніко-му – ні політикам, ні моральним автори-тетам. Тут як тут со-

Анатолій ЗАБАРИЛО, голова ЛМО «Грома-дянська позиція»

ціологи, які кажуть, що прийшла ера біз-несменів, які навели порядок в своєму бізнесі, наведуть по-рядок і у Верховній Раді. І малюють їм по 152 % рейтингу на окрузі, називають ці округи – «округа-

ми смерті», і немає вже чого «рипатись» по цим округам. Та-кий «парафін» за-ливають в мізки людей, і на декого це впливає. Вже ви-мальовується такий образ виборця – в руці пачка гречки,

на вухах локшина, їде за гроші спон-сора на прощу, і цей спонсор з телеекра-ну безперервно роз-казує про свою па-тологічну щедрість. Треба міняти щось, треба показати, що надія є.

Називають ці округи – «округами смерті», і немає вже чого «рипатись»


Ми вибираємо не тих достойних, кого ми знаємо, ми оби-раємо тих, кого нам пропонують обира-ти. Самоорганізува-ти масу населення, яка би вибрала се-ред себе достойних мажоритарників складно. Говорити про тих політиків, які достойні бути обраними народом, які будуть відстою-

Юрій СИТНИК, громдський діяч

вати інтереси цього округу можна, але тоді мають бути вза-ємні зобов’язання.

Вибори повин-ні відбуватися на основі інших принципів. Якщо говорити про ви-сування кандида-тів, то є юридичні механізми, які мо-жуть обумовлюва-ти відповідальність кандидатів перед громадою, яка їх обирає, але для цьо-го повинні бути дві добрі волі: одна до-бра воля кандидата погодитися з тим, друга добра воля громади не вибира-ти, дивлячись теле-візор.

Комітет опору дик-татурі не припинить своє існування після 28 жовтня 2012 року. Створення Комітету опору диктатурі було обумовлене не тим, що ми хочемо йти на вибори, а головне за-вдання – боротьба з диктатурою. Щодо подій 5 червня, я був безпосередньо біля стін Верховної Ра-ди і ще раз підтвер-див для себе кілька очевидних речей. Перше – це імітація боротьби в парла-менті, друге – абсо-лютне нерозуміння,

Андрій МИСИК, лідер громадського руху «Львів’яни передусім»

що ж робити далі. Зрозуміло, що ніхто з диктатурою боро-тися не збирається, головне завдання – поділити округи. Для мене це сумно, бо округи діляться в Києві, десь там під-килимно, під столом. Я думаю, все-таки люди будуть вирішу-вати, але абсолютно очевидним стало для багатьох, що зараз відбувається. Але хочу ще раз заспоко-їти: не був створений Комітет опори дик-татурі для висування кандидатів, і не буде

висувати КОД нія-ких кандидатів. Але кандидат повинен пройти через кри-терії і бути обраним громадою, і так буде зроблено.

Округи діляться в Києві

Як правило, в сіль-ських селищних грома-дах депутати і сільські селищні голови були об-рані не по партійній лі-нії. Це ті мешканці, яких всі знають, знають їхні родини. Ми повинні по-боротися за мажоритар-ників. Це повинні бути люди, яких ми знаємо, яких знає територіаль-на громада, щоб вони гідно представляли нас

Зараз говориться, що опозиція не така і депутати в тій опо-зиції не такі, і про-цес якийсь відбува-ється не такий, але все, що ми маємо зараз – це надія на оту опозицію, подо-бається вона, чи не подобається. Все,

Юрій ПІДЛІСНИЙ, депутат Львівської обласної ради, член партії «Фронт змін»

Ми обираємо тих, кого нам пропонують обирати

до чого доведуть такі розмови – лю-ди ще більше зне-віряться, а більше вже нема куди. Хочу наголосити на пози-тивному моменті: об’єднана опозиція, шість партій, подо-лали свої амбіції, і це є безпрецедент-ним в нашій новіт-ній історії, що вони погодилися забути, принаймні на час виборів, про свої партійні бренди, і піти під єдиним списком для того, щоб перемогти. Ключове завдан-ня Комітету опору диктатурі – допо-могти у виборчому процесі і зробити люстрацію.

КОД перестав іс-нувати в той день, коли «Фронт змін» і «Батьківщина»

Остап ДРОЗДОВ, журналіст

об’єднались. Зараз КОД існує, як кру-глий стіл, але він не буде висувати кан-дидатів, бо КОД не може бути суб’єктом висунення. Зараз КОД – це велика пар-тія «За Батьківщи-ну», за якою не лише великі олігархи, але й виборці, подоба-ється це комусь чи ні, і «клуб політич-них пігмеїв» – це по-літичні сили, які крім

печатки, 500 членів міської організації і крім двох прапо-рів нічого не мають. Основна місія КОДу – максимально впли-нути на висунення правильного єдиного кандидата, яким буде член однієї з трьох партій – «Фронт змін», «Батьківщи-на» і «Свобода». Жо-ден член іншої партії не буде єдиним кан-дидатом.

Ми повинні поборотися за мажоритарників

КОД перестав існувати

Василь АБАЇМОВ, виконавчий директор, заступник Голови регі-онального відділення Асоціації міст України

у Верховній Раді, щоб мали величезне відчут-тя відповідальності, бо цій людині буде дуже важко лукавити, бо рід-ня, близькі будуть жити в своїх населених пунк-тах і надалі. Треба брати орієнтир на людей, які в своєму житті вже щось довели своїми реальни-ми справами, які спо-кійно дивляться в очі своїм співмешканцям

Ключове завдання КОДу – зробити люстрацію


Олесь Старовойт: «Опозиція до виборів не готова»Депутат Львівської обласної ради, один із головних ідеологів та мотиваторів Львівського КОДу відверто розпо-відає про насущні проблеми опозиції та протиріччя всередині Комітету опору диктатурі.

КОД «приречений» жити доти, доки хоча б комусь було цікаво не давати йо-му розпастися. Мені б хотілося, щоби він пережив ці вибори. Тоді він міг би ще більш послужити громаді вгамову-ючи політичні пристрасті в опозицій-ному таборі, спрямовуючи усю енергію не на взаємопоборення, а на конструк-тив. Слідкуючи за депутатами, нага-дуючи їм про зобов’язання і обіцянки. Зрештою, сприяв би і далі появі нових, більш цікавих облич у політиці. Якби ОО трохи вгамувала емоції, вона би побачила безумовні переваги КОДу – адже усіх потенційних конкурентів на округах і в списках можна легко звес-ти до спільного знаменника – спільних правил опозиції. Тоді би не було про-гнозованого розпорошення голосів. І був би реальний шанс отримати біль-шість у майбутньому Парламенті.

ВО «Свобода» у всіх переговорних процесах в львівському КОДі поводила себе найбільш адекватно і відповідаль-но. Тобто вони більш, ніж інші вміють

підпорядковувати емоції і амбіції важ-ливішим цілям. Однак, останнім часом Кошулинський і Колодій зайняли пози-цію беззастережної підтримки усього, що пропонує Кубів. Це, на мою думку, недалекоглядно, бо ОО переслідує ті ж самі цілі – максимум округів зараз, максимум процентів 28 жовтня. Адже на округах буде реальна «рубка» за списочні голоси навіть при умові пого-дженого кандидата. Тому ми від почат-ку і пропонували один список – ризики знімались. Тепер саме КОД міг би бути гарантом якісної конкуренції. Бо «Сво-боді» треба буде допомагати здобути і захистити голоси, щоб вони подола-ли 5 %. Це зробить ОО? Навряд. Тим більше, що у ДВК від ОО люди будуть всюди, а від «Свободи» де-не-де. Може бути швидше не кидок від когось, а не-переборні протиріччя, які зруйнують усі попередні домовленості.

«Наша Україна» - дуже склад-не питання. Кілька років не було з’їзду, рішення приймає вузька гру-па. Похід на вибори самостійно - це самовбивчо і безвідповідально. Це реальна зрада – забрати 1-2 % від опозиції, якою би вона не була. Є недвозначне рішення Львівської конференції – на округи так, спис-ком ні. Володя В’язівський ще не-давно активно відстоював цю те-зу, однак, на політраді цього разу проголосував за варіант Ющенка. Такий поворот точно доб’є орга-нізацію. А жаль, у ній, зокрема на Львівщині, залишалось чимало до-брих людей («шваль» повтікала), є фракції у всіх радах, міські та сіль-ські голови, організаційних ресурс.

На мою думку, опозиція (жоден з її форматів) до виборів зовсім не готова. Виборцям досі невідомі прізвища канди-датів-мажоритарників від опозиції, яким чином буде проведено бліц-кампанію за два місяці? Тим більше, що далеко не всюди буде один кандидат. Досі ні «За Батьківщину», ні УДАР, ні «Свобода» не почали підготовку членів ДВК і спостері-гачів на Схід. А значить в найбільших ре-гіонах може бути завищена явка і штучно збільшена кількість голосів за провладну партію. Та навіть набір та навчання чле-нів ДВК на Заході досі не ведеться.

Навіть для партійців таємницею є критерії потрапляння і не потраплян-ня політиків в список і на округи. Усе насправді вирішує кілька людей. Так є в усіх опозиційних партіях. А недові-ра виборців до списків і кандидатів на округах автоматично понизить явку на заході і в центрі країни.

Щодо КОДу. Фактично існує два формати під цією назвою. Перший - це регіональні об’єднання опозиційних політиків у Львові, Тернополі, Чер-касах, Харкові, Рівному і т.д. Більш-менш живі структури. У Львові навіть дуже. Другий - це КОД у Києві. Аб-солютно штучна і мертва від початку структура. Взаємостосунків Київ – ре-гіони не було і немає. Між регіонами потроху налагоджуються.

Можу найбільше говорити про Львівський Код. Зрештою, із постій-них контактів із інших регіонів, мушу сказати що сказане далі досить типове.

Три головні проблеми КОДуПерша. Нерозуміння багатьма учасни-

ками КОДу головного завдання утворен-ня. КОД створювався не заради участі у виборах чи поділу округів. Завдання КОДу – змінити політичну систему в Україні, не просто скинути одну владу і поставити іншу, таку саму, а змінити правила політичної гри, реальне наро-довладдя на зміну диктатурі, запустити соціальні ліфти. Владу повинні чинити професійні політики, політики-аматори, які реально вибрані народом і підзвіт-ні громаді, а не бізнесюки, чиновники, бандюки, які мають статус депутатів, але зовсім не є діючими депутатами і не збираються ними бути. На жаль, багато хто пробує використати КОД в утилітар-

них цілях – потрапити у Верховну Раду. Друга. Постійна дискусія між «трій-

кою» і іншими суб’єктами. Об’єднана опозиція (ОО) намагається підпорядку-вати КОД, але нічого не пропонує іншим його учасникам. Мова навіть не йде про округи, а про саме право участі в опози-ційній діяльності і в політичному процесі загалом. «Нерейтингоносці» насправді володіють значно більшим політичним досвідом, креативом, вмінням працювати без коштів, а головне – мають більш ре-альних публічних лідерів, які не повинні постійно звіряти свій курс з «Києвом», а самостійні у миттєвому прийнятті рішень.

Третя. Завищена самооцінка. І ОО, і інших. Насправді КОД був задуманий так, що у ньому може бути домінанта креативу, аргументів, навіть впертос-ті, але не домінанта «бабла», брання «на горло», кількості, рейтингу і іншої «чухні». Тому спроба будь-кого здо-мінувати в КОДі приречена на провал. Навіть щодо виборів КОД спочатку прописав критерії і правила (на жаль, не до кінця). І тепер багато з претеден-тів просто не підходять під критерії КОДу. Змінити критерії і правила? Так ЗМІ на сміх піднімуть.

Позитив КОДу


До парламентських виборів залишилось 5 місяців, а виборці досі не знають прізвища кандидатів. Виборча кампанія офіційно ще не стартувала, а вже сьогодні з екранів телевізора лунає політична реклама. Для «МедіаСтар» розповідає Оксана ДАЩАКІВСЬКА, виконавчий директор Львівської облас-ної громадської організації «Комітет виборців України».

Оксана Дащаківська: «Об’єднавчі процеси ще не закінчилися»

– Проясніть, будь ласка, ситуацію із межами округів.

– Межі округів вже визначено. Вони вже були визначені станом на перше травня. На Львівщині є 12 виборчих округів. Відповідно до закону – це об’єктивна кількість, яка могла би бу-ти у Львівській області, враховуючи ті вимоги, які поставлені законом: серед-ня кількість виборців, які можуть бути на окрузі. Округи нарізані досить до-бре, зокрема, враховано межі територі-альних одиниць. Якщо в 2002-му році на виборах за такою ж системою в нас було 4 райони розділено між округами, то сьогодні розділено лише 2 райони. Ми напередодні проводили громад-ське обговорення цих округів, і можу сказати – результати цих обговорень враховані Центральною виборчою ко-місією, і округи належно нарізані, як на мою думку.

– Що зараз відбувається із вибор-чою кампанією?

– Як така виборча кампанія ще не почалася. Вона розпочнеться з вису-нення кандидатів, а період реєстрації кандидатів починається тільки з 31 липня. До того часу повинні відбутися партійні з’їзди, які будуть формувати списки кандидатів, висувати кандида-тів в мажоритарні округи. Тобто зараз ведеться потужна партійна робота та міжпартійні домовленості в рамках КОДу та поза ним: яких кандидатів ви-сувати, кого включати в список. Самі з’їзди будуть проводитись наприкінці липня. Якщо з’їзди приймуть рішен-ня, то реєстрація кандидатів відбува-тиметься на початку серпня. І тільки тоді, з моменту реєстрації, почнеться виборча агітація. Але на сьогоднішній день партії та окремі кандидати вже давно розпочали виборчу діяльність. Тобто, формально, вони ще не поча-ли передвиборчу агітацію, але робота, спрямована на досягнення результату на виборах, вже ведеться в багатьох мажоритарних округах, і багато пар-тій цю роботу почали. В тому числі «Україна Вперед», «За Батьківщину», об’єднана опозиція, їхні білборди вже

висять. Тобто візуально партії вже на-гадують про себе і кандидати теж.

– Чи опозиція все ж таки об’єдналася, і чи будуть висунені кандидати від об’єднаної опозиції?

– Наскільки мені відомо, переговор-ний процес все ще триває. Об’єдналися великі опозиційні гравці – «Фронт змін» і «Батьківщина», і в них буде єдиний список. В домовленості та-кож входить і «Свобода». Вони разом будуть висувати єдиного кандидата в мажоритарних округах. Але не забу-ваймо, що є ще дрібніші опозиційні партії, такі як КУН, «Громадянська по-зиція», «УДАР» тощо. «УДАР» ще не робив таких різких заяв, наскільки ме-ні відомо, про приєднання до опозиції, ще ведуться переговори, в тому числі з КОДом. І сказати, що об’єднавчі про-цеси закінчилися – я не можу. Я ду-маю, що вони ще будуть тривати без-посередньо до першого серпня.

– Коли, на Вашу думку, ми дізна-ємося прізвища кандидатів від полі-тичних сил?

– Коли будуть проведені з’їзди. Кож-на партія сама визначає час з’їзду, але з’їзди будуть проведені максимально близько до 31 липня, коли розпочина-ється процес реєстрації. Я так прогно-зую.

Інтерв’ювала Мирослава КЛЕХ

Партія «Громадянська позиція» веде переговори про об’єднання з партіями «Батьківщина» і «Фронт змін». «Ми проводимо переговори про об’єднання з «Батьківщиною» і «Фронтом змін», - повідомив лідер партії «Громадянська позиція» Ана-толій Гриценко.

Він підкреслив, що ці переговори зараз перебувають на завершальній стадії. У той же час, за його словами, мова не йде про входження в Комітет опору диктатурі

«Українська правда»

«Громадянська позиція» увійде в об’єднану опозицію

Комітет опору диктатурі виклю-чив зі свого складу партію Віктора Ющенка «Наша Україна» та визна-чив свій статус, повідомляє прес-служба партії «Батьківщина».

КОД визначив, що відповідно до закону про вибори, не є суб’єктом виборчого процесу, не висуває кан-дидатів, а лише координує діяль-ність опозиційних партій з питань підготовки заходів, зокрема, акцій протесту, спрямованих на боротьбу з диктатурою Віктора Януковича.

Об’єднання також ухвалило рі-шення про виключення зі свого складу партії Віктора Ющенка «На-ша Україна» у зв’язку з систематич-ним порушенням попередніх рішень КОДу та за систематичну співпрацю з режимом Януковича.

«Нашу Україну» виключили з КОДу

Показ передвиборчих роликів під час прямої трансляції матчів Єв-ро-2012 з 21:00 коштує 513 гривень за секунду, повідомили у відділі реклами Першого Національного. Один з лідерів трансляції - передви-борчий ролик Наталі Королевської «У мене є мрія». Його тривалість - 31 секунда. Таким чином, вартість одного показу ролика коштує майже 13 тисяч гривень. Їх під час перерви між 1 та 2 таймами мінімум три. За-галом - 39 тисяч гривень в проміжку 15 хвилин.

«Українська правда»

Показ «Мрії» Королевської коштує 513 гривень за секунду


Василь ГОРБАЛЬ: «Від львівських колег немає чітких дій лобіювання Львівської області»Про нульові ризики інфляції, політичні іміджеві вигоди країни після Євро-2012, про вертикаль, вибудувану в дер-жаві, яка впливає на бізнес-кола, а також про змагання депутатів від Львівщини, мінімум їхньої консолідації у лобіюванні області на рівні Києва розповідає Василь ГОРБАЛЬ, член спостережної ради Національного банку України, народний депутат.

- НБУ стверджував, що приплив валюти під час Євро-2012 забезпе-чить стабільність на валютному ринку, однак ми маємо зростання долара і падіння гривні. Чим це обумовлено?

- Насправді коливання не значні. Ми можемо стверджувати про до-статньо стабільну курсову політику, яку здійснює Національний банк. Коливання викликані наступними чинниками: різка девальвація рубля, яка була пов’язана із пониженням світових цін на нафту, відповідно це відобразилося на економіці Росій-ської Федерації і російського рубля, а також наслідки виборчої кампанії у Греції та реакція країн єврозони. Щодо Євро-2012, то завчасно роби-ти висновки вже сьогодні по над-ходженнях, бо ми з вами ще тільки на екваторі Євро-2012 і сумувати всі економічні зиски все ж рано. Те, що політичні іміджеві вигоди країна отримала – це безперечно. Я в Інтер-неті зустрів недавно інформацію, що 30 відсотків німців не знали, що Україна - незалежна держава. Тепер знають.

- Зростання курсу долара мину-

лого тижня на міжбанківському валютному ринку було більш не-сподіваним. Валюту почали ску-повувати мільярдами і навряд чи ситуацію можна було списати на нерезидентів. Що відбулося?

- Думаю, що це питання оператив-но вивчить правління Національно-го банку України. Можливо, це бу-ло пов’язано з виконанням чиїхось контрактів. Коливання, що сталися, абсолютно не потрібно визначати як тенденцію. Більше щодо курсо-вої політики зможемо поговорити за результатами вже другого кварталу і першого півріччя. Тоді будемо ро-бити кінцевий прогноз на цей рік. Власне, на початку липня ми збира-ємося на засідання ради Національ-ного банку, аби підвести підсумки макроекономічної ситуації за півріч-чя, можливо, внести якісь корективи.

- Чи не станеться так, що після Євро-2012 буде посилено прави-ла обміну готівкової валюти, щоб зменшити попит на неї, і змінено валютні нормативи банків, що має привести до зменшення тиску на міжбанківський ринок. Як усе від-буватиметься, на вашу думку?

- Основні обмеження вже введені. Зрозуміло, застосовувались певні пом’якшення на період Євро-2012: особливо в містах проведення мат-чів – аеропорти, вокзали тощо. Об-меження, які були введені, дали по-зитивний вплив і, мені здається, що дискусія на цю тему вже припинена, бо всі аргументи вже давно прозву-чали.

- Чи продовжуватиметься деваль-вація євро, як результат політич-них подій, чи вирішення грецької проблеми після виборчого процесу призведе до різкого зростання курсу євро?

- Поки маємо позитивні про-гнози, які ґрунтуються на засадах парламентських виборів Греції, але якомога швидше сформований уряд підтвердить ці позиції. Цікавими можуть стати і висновки на саміті Великої двадцятки, де основна тема стосуватиметься ситуації в єврозоні. Після них можна буде робити пев-ні прогнози. В будь-якому випадку досить позитивно всі ставляться до виборів у Греції: президент Сполу-чених Штатів Америки позитивно оцінив результати, інші світові ліде-ри. Усі їх заяви позитивно вплинули як на індекси на біржах, так і на кур-сах євро, зокрема.

- Яка ситуація із золотовалютни-ми резервами? Адже традиційно перед виборами бізнес «виводить» гроші в офшори.

- Традиційно, це коли очікується зміна влади, та коли попереду – не-визначеність. Я дозволю собі при-пустити, що в бізнесі немає таких очікувань, і в суспільстві немає таких очікувань. Можливі корекції більш якісної роботи парламенту, на що очікують з появою мажори-тарників, але кардинальних змін від влади суспільство не очікує, з огля-ду на ту вертикаль, що вибудувана в державі.


- Вертикаль добру чи погану?- Зрозуміло, що є певні нарікання у

бізнесі. Бізнесу вигідно у всіх моде-лях, коли слабка влада, тоді бізнесу легше працювати. Зрозуміло, коли влада міцнішає, тоді бізнес починає відчувати певні проблеми. Це і вимо-ги щодо прозорості ведення бізнесу, рівень сплати податків. Але також ви-никає проблема чіткого формування діалогу влади та бізнесу у пошуках компромісу. Тут я погоджуюся, дещо ми – влада – не допрацьовуємо, бо діалог має бути постійним, у різному форматі, на різному рівні. Як на рівні обласному, якщо ми говоримо про Львівську область, так і на рівні Кабі-нету Міністрів. «Податкові майдани» – говорять про те, що ми – влада – ще не допрацьовуємо, як з точки зору ін-формаційного супроводження, так і з точки зору багатьох явних помилок.

- Уже ходять чутки, що гривню мають намір додрукувати, і можна лише здогадуватися, яку суму бу-де скинуто на ринок. Але що ста-неться з нашою економікою?

- В даному випадку ми повинні говорити про проблему інфляції. Але ми з вами є свідками – дефля-ційних процесів в Україні, як це не дивно. Тобто у нас спостерігається навпаки зниження цін на плодоово-чеві товари порівняно з минулими роками. Наскільки це добре, також дискусійне питання, але ми є свід-ками інших процесів. Наступне: по-чалися виплати вкладів Ощадного банку. Ми бачимо, що вони досить продумано провадяться. Цей викид гривні на ринок вже не несе за со-бою інфляційних процесів. Про те, чи друкуватимуть гривню, навряд чи, бо державні фінанси є достат-ньо стабільними. Маємо просування стосовно обслуговування зовніш-нього боргу, але ці позики, про які йшла мова, були реструкторизовані, зокрема, позика з російським банком ВТБ – перша половина була виплаче-на, друга половина була реструкти-ризована, так, як планувалося. Жод-них ризиків в тому плані я не бачу.

- Як би ви охарактеризували соці-ально-економічний розвиток Львів-щини? Чого найбільше бракує сьо-годні області, зважаючи на те, що Ви керували нею і володієте основними

питаннями прибутку та збитків?- Бракує розбудови інфраструктури.

На жаль, проект Євро-2012 дав мож-ливість розбудувати інфраструктуру лише самого Львова, але практично жодним чином не позначився на інф-раструктурі Львівщини, а стан доріг в області - абсолютно критичний. Дру-га проблема - наші ліси. Навіть з точки зору перспектив Олімпіади – 2022, на жаль, ми не отримали відповідного відображення цього у бюджеті, чи це відновлення карпатських сіл чи за-кладену можливість проведення будь-яких ігор, зимових чи інших. Ці два напрямки я би найперше відзначив.

Ну і третій важливий - збереження історико-культурної спадщини Львів-щини та її фінансування коштами з держбютжету.

- Хто винен у фінансовій блокаді Львівщини в перші місяці цього року? І чи не вважаєте, що все ж не блокада з Києва, а кризова не-стабільність вплинула на підпри-ємницьку діяльність?

- Не скажу, що була певна блока-да. Я спілкуюся з багатьма колегами інших обласних адміністрацій. Це людський фактор. Людський фактор завжди відіграє певну роль, людина зосереджується в лобіюванні інтере-сів області в Києві, вибудовує від-носини з міністерськими каналами. Я розумію, що з огляду на те, що відбулися чергові кадрові зміни у Львівській області – це відповідним чином відобразилося і на нормаль-ному функціонуванні області. Маю на увазі нову вибудову стосунків між відповідними профільними мі-ністерствами. На жаль, досі практи-кується ручне управління центру та регіонів. Уряд цю проблему розуміє і в бюджеті на наступний рік будуть запропоновані інші підходи.

В будь-якому випадку лобіювання власного регіону на центральному рівні - це практика світова, важли-во, аби на рівні Києва були хороші лобісти. За час перебування у Вер-ховній Раді - а це вже десять ро-ків - я, на жаль, подібного лобі від Львівської області не бачу. З огляду на те, що завжди позиціонувався як київський політик, можу спостеріга-ти, що, на жаль, від львівських колег немає чітких дій лобіювання Львів-

ської області. Змагання між собою, хто головніший, хто більше пропіа-риться – це я бачив, але консолідов-них дій не бачив. Найбільше це від-чувається на Львівщині.

- Чи має шанс об’єднана опози-ція перемогти у виборчій кампа-нії, як вона про це говорить?

- Є назва об’єднаної опозиції, яка не відповідає дійсності. Ми бачи-мо заяву «Нашої України», ми чули про можливість створення Прави-ці – куди увійдуть «Наша Україна», УНП, КУН, ряд ще інших партій, ми бачимо політичну силу Кличка. Але як бренд - об’єднана опозиція не відбулася. Зокрема, я думаю, і у Львівській області ми побачимо над-звичайно гостру конкуренцію між політиками, які позиціонують себе як опозиційні, але які не консоліду-ють свої дії. Цей прояв ми побачимо дуже яскраво на Західній Україні і у Львівській області, зокрема.

- Після повернення до Києва чим Ви займаєтеся на теперішній час?

- Я повернувся до виконання обов’язків народного депутата, відповідно і надалі є членом спо-стережної ради Національного банку.

- Чи будете Ви балотуватися до Верховної Ради наступного скли-кання і яким чином, якщо так – мажоритарна чи список?

- В 2002 році я обирався по ма-жоритарному окрузі у місті Києві, в Солом’янському районі. Зараз бачу з партійних консультацій, що швид-ше за все це буде робота на партій-ний список, але всі крапки поста-вить з’їзд партії, який відбудеться 31 липня.

- Чи зможе Партія регіонів впро-вадити ті соціальні зрушення, які обіцяє?

- Вони вже проводяться. На ра-зі, ми бачимо ці виплати, які пішли 1 травня, і з 1 червня цього року. Я проводжу велику кількість зустрічей з колективами і спостерігаю, що це сприймають як позитив. Можливо, дійсно, ці політичні партії, які по-зиціонують себе як опозиційні, не розраховували на те, що певні почи-нання будуть давати такий хороший ефект, але це дає результат.

Інтерв’ювала Зоряна ІЛЕНКО


Громадськість по-легшено зітхнула: депутати вирішили відкласти «мовні» баталії принаймні до липня. Втім, депутат із опозиції – Антолій ГРИЦЕНКО – на сво-їй сторінці у соціаль-ній мережі Facebook зазначив: «Знаючи регіоналів, не можна виключати, що вони внесуть цей проект зненацька, як тіль-ки «консолідують» потрібну кількість голосів. Тож будьмо пильними!»Інший співавтор скандаль-ного законопроекту – Вадим КОЛЕСНІ-ЧЕНКО – заявив про

У червні Верховна Рада «за мову» не голосуватиме

те, що більшість хо-че ухвалити цей до-кумент ще до закін-чення поточної сесії. Сам законопроект повинен пройти також комітетське слухання, а всі охочі депутати можуть за-пропонувати до цьо-го документу власні поправки. Зокрема, спікер Верховної

Ради Володимир ЛИТВИН прогнозує, що загалом до зако-нопроекту буде вне-сено близько тисячі поправок. Голова фракції Партії регіо-нів у Верховній Раді Олександр ЄФРЕ-МОВ припустив, що законопроект буде розглядатись в сесій-ній залі 4-5 липня.

Мовне питан-ня – це так званий

Роман КОШОВИЙ, голова ЛОГО «Ко-мітет виборців України»

Мені здається, що Ківалов своїм росій-ським законом «на-паскудив» не тільки Партії регіонів на майбутніх виборах в Західній Україні, але навіть і собі в При-морському окрузі.

У виборців бо-рються два відчуття: прихильність до мо-ви і прихильність до країни. Говорити ро-сійською їм і раніше ніхто не заважав, а тепер це стало тільки виразніше - адже на практиці закон мало що міняє.

А ось удар по їх патріотизму сильний - адже нанесено обра-зу національній мові. В «дохлій» економіці патріотизм особливо важливий для насе-лення як засіб під-тримки (фальшивої) самоповаги.

Передбачити важ-ко, але дуже схоже, що навіть одесити будуть «шпиняти» Ківалова цим зако-ном. З позитивного для нього боку, той факт, що саме він лобіював цей за-кон, демонструє все

Вадим ЧОРНИЙ, лідер політичної партії «Союз анархістів України»

гадав цікавий факт, який мені свого ча-су продемонстрував один український філолог.

Він вказав на те, що розвиток украї-номовної літерату-ри завжди вибухав після таких забо-рон.

Така собі реакція на утиск. Цікава теорія, але чи це правда – сказати не можу, бо не філо-лог.

ще величезний його вплив на президента і відлякує конкурен-тів на виборах.

Я дивувався, коли в Молдові і Придні-стровській Молдав-ській Республіці кон-флікт загострився саме навколо мови. Яка різниця, якою мовою говорити? І вже точно це не при-від вбивати і ризи-кувати бути вбитим. Ну, я це списував на інтелектуальні осо-бливості тамтешньо-го населення.

А тепер і в Украї-ні такий же маразм. При чому, за роки Ющенка населення абияк привчили до української мови, всі з цим звиклися. Тепер же безвідпові-дальні політики зно-ву мусують мовне питання.

Більше їм говори-ти нема про що, зви-чайно. Поки ще не визнали, що експе-римент державності в Україні не вдався, країна повинна мати свою мову, і цілком природно, що ця мо-ва – українська.

Голосування за вве-дення в моноетнічній державі російської мови Верховною Радою за-

Остап СТАХІВ, голова Проводу ГО «Ідея Нації»

свідчило, що в країні діє окупаційний режим, який себе не ототожнює з українським народом. Тому з часу прийняття даного закону навіть у першому читанні цей антиукраїнський режим підписав собі вирок. Українська держава була здобута кров’ю найкра-щими синами і дочками рідної землі, тому тільки кров’ю можна змити ту ганьбу, за яку проголо-сували антинародні де-путати у парламенті.

В країні діє окупаційний режим

Навіть одесити будуть «шпиняти» Ківалова

«порядок денний» майбутніх виборів. Найбільш воно по-трібне для так зва-ної опозиції, яка зацікавлена в тому, щоб будувати свою передвиборну ри-торику на захисті української мови – відкопають вже призабуті гасла і тексти мітингів за-бутих часів.

Я дещо раніше постив хроніку утисків мови і на-

Розвиток україномовної літератури завжди вибухав після заборон


Проект Закону розроблено з ме-тою удосконалення державного на-гляду за додержанням вимог зако-нодавства України з питань захисту суспільної моралі.

Механізмом досягнення вказаної мети, зокрема, є виключення із Зако-ну України «Про захист суспільної моралі» положень щодо визначення статусу та засад діяльності Націо-нальної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про за-хист суспільної моралі» державний нагляд за додержанням вимог цього Закону та чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї компетенції здійсню-ють Міністерство культури і туриз-му України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство юс-тиції України, Міністерство освіти України, Міністерство внутрішніх справ України, Генеральна проку-ратура України, Державна митна служба України, Державний комі-тет телебачення і радіомовлення України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлен-ня, Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі.

Проте недосконалість національ-ного законодавства призвела до дуб лювання на практиці Національ-ною експертною комісією України з питань захисту суспільної моралі повноважень Міністерства культу-ри України, Державного комітету телебачення і радіомовлення та На-ціональної ради України з питань телебачення і радіомовлення, що в кінцевому результаті спричинило непорозуміння між цими органами. На це вказує і Міністерство юстиції України у поданні до вказаного про-екту Закону. Зокрема, частиною пер-шою статті 15 Закону України «Про кінематографію» визначено, зокре-ма, що право на розповсюдження і демонстрування національних та іноземних фільмів на всіх видах но-

Парламент планує включити до проекту денного законопроект про внесення змін до закону «Про захист суспіль-ної моралі» (щодо державного нагляду)

сіїв зображення надається суб’єктам кінематографії центральним орга-ном виконавчої влади у галузі кіне-матографії. Документом, який за-свідчує це право та визначає умови розповсюдження і демонстрування, є державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.

Водночас, частиною восьмою статті 13 Закону України «Про за-хист суспільної моралі» передба-чено, що кінотеатри, відеосалони, відеозали мають право публічної демонстрації кіно-, аудіо-, відеопро-дукції сексуального чи еротичного характеру лише за наявності по-зитивного висновку Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі (далі – На-ціональна комісія), ліцензії та інших необхідних документів, визначених чинним законодавством.

Крім цього, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» нагляд за дотриман-ням телерадіоорганізаціями законо-давства у сфері захисту суспільної моралі здійснює Національна рада України з питань телебачення і раді-омовлення.

Державний комітет телебачен-ня і радіомовлення України, згідно з Положенням про нього, затвердже-ним Указом Президента України від 7 травня 2011 р. № 559, зокрема, вживає спільно з іншими органами державної влади заходів із підви-щення художньої якості вітчизняних телерадіопрограм, захисту суспіль-ства від негативного впливу аудіо- і відеопродукції, яка становить загро-зу суспільній моралі.

Також, слід зазначити, що необ-хідність вирішення питання щодо ліквідації Національної комісії пе-редбачена Указом Президента Укра-їни від 9 грудня 2010 р. № 1085 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої вла-ди». У зв’язку з цим, Міністерством юстиції України і було розроблено

проект Закону України «Про вне-сення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі».

Проект Закону стосується інтере-сів інших державних органів, а саме: Міністерства економічного розвитку і торгівлі, Міністерства фінансів, Міністерства культури, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти і науки, мо-лоді та спорту, Міністерства вну-трішніх справ, Генеральної проку-ратури, Державної митної служби, Державного комітету телебачення і радіомовлення, Національної ради України з питань телебачення і ра-діомовлення.

Реалізація Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист суспільної моралі» за-безпечуватиме створення належних умов для реалізації державними органами повноважень з питань за-хисту суспільної моралі, що у свою чергу сприятиме утвердженню здо-рового способу життя, належному стану моральності та культури сус-пільства, удосконаленню порядку контролю за обігом продукції сексу-ального чи еротичного характеру.

Як Рада вдосконалюватиме захист суспільної моралі?

Леонід ТАРАСЕНКО, адвокат, «Юридичний холдинг»


Мешканці Львова, які проживають у центральній части-ні міста, впродовж останніх двох тиж-нів були змушені змінити свій режим дня, адже заснути у звичні для них го-дини було просто неможливо. Але, попри це, більшість із них у приватних розмовах та у відео-сюжетах випусків новин зізнаються, що відчуватимуть після закінчення Євро-2012 у Львові певну ностальгію. Ще б пак! Адже така подія, можливо, тра-пляється в місті раз на кілька десятиліть.

Євро-2012: Львів показав європейське обличчяЛьвів продовжує жити враженнями від Євро-2012. Містом і далі прогулюються іноземні туристи, які вирішили продовжити своє перебування у нашому місті, попри те, що матчів наш стадіон уже приймати не буде.

Площа Ринок у дні матчів на львівсько-му стадіоні, та й не лише тоді, вщерть заповнена людьми із найрізноманіт-ніших країн світу. При чому, люди ці не агресивні, готові брататись та разом виспівувати пісні - навіть вболіваль-ники тих країн, які увечері грали між собою матч. На об-личчях львів’ян та гостей міста – лише піднесення, радість і відчуття, яке пись-менник Ернест Ге-мінгуей виніс у заго-ловок однієї із своїх книг: «Свято, яке за-вжди з тобою».

На третій матч до Львова прибуло май-же 45 тис. туристів. У фан-зоні третього мат-чу у Львові перебувало 40 тис.осіб. Загалом за 2 тижні у Львові побу-вало 32 тис. німців, 15 тис. данців та 10 тис. португальців.Загалом за 10 днів об’єкти УЄФА відвідало 410 тис. осіб, з них стадіон - 100 тис., а фан-зону - 310 тис. осіб. Найбільша за-вантаженість фан-зони була 15 червня під час другого матчу збірної України. Протягом дня було 48 тис. осіб, а під час трансляції – 35 тис. осіб. Більше 940 дівчат та хлопців працювали за різними напрямка-ми, аби надати якомога більше інформації та допомогти усім, хто приїхав у Львів.

Медіа-центр «Львів-2012»

Львів’яни своєю гостинністю ще раз довели, що Львів на-справді – європейське місто, і зуміли ство-рити атмосферу свята та зарекомендувати місто Львів, таким, до якого хочеться по-вернутися, в якому

Львів впорався аб-солютно не гірше, ніж інші міста, тим більше, зважаючи на ті всі проблеми, які у нас були. Враження позитивні, тим біль-ше, що це відбуло-ся вперше, вперше у Львові була така величезна кількість іноземних гостей, а ті дрібні промашки, які десь були, – це все дрібниці. Ті де-сятки тисяч людей, які у нас були, пове-зуть лише позитивні враження про Львів, про країну і скрасять всі ті дописи в дея-ких газетах, що тут у Львові тільки псів труять, повії по вули-цях ходять і взагалі, тут расизм і багато чого іншого. Думаю, що гості поміняли

Євро-2012 у цифрах

Любомир МЕЛЬНИЧУК, депутат Львівської міської ради, голо-ва комісії депутат-ської діяльності та законності

проживають адек-ватні, самодостатні, розумні європейські люди. Щодо міських служб, подекуди було би все-таки краще, якби вони працюва-ли більш злагодже-но. Були відповідні скарги від мешканців стосовно неможли-вості пересування вулицями міста, це, знову ж таки, недо-ліки транспортної схеми. Я думаю, що відгуки фанатів, від-гуки гостей, які при-їхали до нас, про на-ше місто, є яскравим підтвердженням, що саме львів’яни, а не чиновники, своєю гостинністю зуміли продемонструвати відкритість і євро-пейськість нашого міста.

Юрій КУЖЕЛЮК, депутат Львівської міської ради, член комісії інженерного господарства, тран-спорту і зв’язкусвоє враження про Львів. Я би поставив добру оцінку місь-ким службам, сміття було вивезене, яки-хось інцидентів не було, бійок жодних не було. Тому все позитивно загалом, тим більше, при та-кій кількості людей, в тому числі і до-ставка на стадіон.


Після того, як в іноземних інфор-маційних виданнях розпочалася своє-рідна інформаційна війна щодо Львова, який, на їхню думку, не мав права прийма-ти у себе Євро-2012, адже у нас труять со-бак і масово вбива-ють іноземців із ін-шим кольором шкіри чи розрізом очей, численні європейці та гості із інших кон-тинентів були при-ємно вражені. Місто дійсно було готовим

Євро-2012: свято вдалося!Тисячі іноземних туристів повертаються із Львова, сповнені позитивними враженнями. Втім, для того, щоб свя-то дійсно вдалося, багато львів’ян працювали всі ці дні в посиленому режимі.

до Чемпіонату, усі служби діяли в по-силеному режимі: місто прибиралося цілодобово, право-охоронці змогли завадити тим не-численним спробам влаштувати якісь сутички на вулицях міста, вболівальни-ків оперативно до-возили до стадіону. Тому ми можемо з гордістю сказати: свято вдалося! І нам не соромно перед світовою спільнотою за своє місто.

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Дани-ла Галицького за час проведення Євро-2012 обслужив понад 600 міжнародних та вну-трішніх рейсів. Більшість чартерних та до-даткових рейсів прибуло з країн-учасниць матчів - Німеччини, Данії, Португалії, а та-кож з Польщі, Чехії, Австрії. Кількість паса-жирів, яких було обслужено в період з 7 до 17 червня 2012 року, становить близько 40 тис. За період проведення чемпіонату аеро-дром аеропорту прийняв 8 пасажирських суден класу «D»(Аеробус 310, Боїнг 767) із футбольними вболівальниками.

Медіа-центр «Львів-2012»

Львівський аеропорт

З початку Євро 2012, з 08.06.2012, у зоні діяльності Львівської митниці смугою руху спрощеного контролю «зелений коридор» скористались в напрямках в’їзду та виїзду з України 80 281 легкових транспортних за-собів реєстрації 39 країн, 1 797 автобусів (з них 344 організовані групи) та 182 829 гро-мадян. Також в цей час перетнули кордон 44 пасажирських поїзди (з них 6 організованих груп), оформлено близько 500 міжнародних авіарейсів (понад 36 тис. пасажирів), з них 235 чартерних (17 725 пасажирів).

Прес-служба Львівської митниці

Перетин кордону

Щодо підготовки міста до Євро-2012 звичай-но були різні моменти, з неефективним витра-чанням бюджетних коштів, зокрема, – на ста-діон; були невиконані плани щодо будівництва доріг, забезпечення інфраструктури. Тому місто не на всі 100 % використало ті можливості, які давало нам право проведення Єврочемпіонату у Львові. Але відносно самої атмосфери у місті, якщо говорити про те, як зустрічали гостей на вулицях, спілкувалися львів’яни, як їх зустрі-чали наші кафе, заклади ресторанного бізнесу, ми бачимо багато дуже позитивних відгуків, я це бачив навіть на європейських телеканалах, люди повертаються зі Львова і розповідають своїм землякам, представникам інших держав, що Львів – красиве, гарне, європейське, приві-тне місто.

Я надзвичайно вражений і дуже тішуся тим, що Львів став частиною європейської спільноти. Жодне місто не виявилося настільки готовим мен-тально приймати гостей з Європи. Ми знаємо, які проблеми були у Донецьку, Києві, Харкові, але у Львові все було прекрасно, і тішить те, що до сих пір вболівальники команд, які грали у Львові, та інших не збираються покидати наше місто, про-довжують бронювати готелі і хочуть дивитися у фан-зоні весь Єврочемпіонат у Львові. Є дуже ба-гато іноземних туристів, які думали приїхати на тиждень-два, а залишаються на місяць. Це і є тим показником, який засвідчує, що наше місто ста-ло дуже комфортним і привітним для європейців. Щодо технічної організації – організовано все дуже грамотно, це стосується і доїзду на стадіон, руху автобусів з площі Петрушевича, ніяких ін-цидентів на стадіоні не сталося. Я думаю, що всі служби відпрацювали на «відмінно».

Валерій ВЕРЕМЧУК, депутат ЛМР, член комісії інженерного господарства, тран-спорту і зв’язку

Ярослав ГІНКА, депутат ЛМР, секре тар комісії економічної полі-тики, підприємни-цтва, інвестицій та зовнішніх відносин


Відомий замком Гер-буртів, збереженими пам’ятками архітектури, щороку Добромиль при-ймає нових гостей. Хоча місто не належить до чис-ла найвідвідуваніших на Львівщині, відкриття но-вого пункту перетину кор-дону з Польщею у сусідніх Нижанковичах відкриває перспективу зростання ту-ристичного потоку.

Перша письмова згадка про місто датується 1374 роком, проте сліди перебу-вання людини в околицях Добромиля відносяться до більш раннього періоду. Дослідниками виявлені за-

Місто з давньою історією

лишки поселень культури карпатських курганів, тут знайдено монети Римської імперії.

У XIV столітті землі в басейні річок Стривігор та Вирва князем Владис-лавом Опольським були подаровані лицарському роду Гербуртів. Добро-миль тоді був звичайним прикарпатським селом. Лише після того, як в 1440 році на горі Сліпій Миколою Гербуртом був збудований дерев’яний замок, який у 1497 році зруйнували татари, поль-ський король Ян Ольбрахт визнав Добромиль містом

і дозволив проводити яр-марки. Сюди прибували колоністи з Моравії, для яких влада міста збудува-ла костел, створила ла-тинську парафію. У 1566 році король Сигізмунд ІІ Август подарував місту Магдебурзьке право. За сіллю сюди почали при-їздити купці з Європи та Сходу. В оборонних цілях місто обнесли муром, на місці дерев’яного побуду-вали кам’яний замок.

Найбільший розквіт міс-та припав на період, коли його власником був Ян Щасний Гербурт. Зробив-ши військову кар’єру, він одружився та оселився в Добромилі. Попри знат-не польське походження він приязно ставився до простих міщан-українців. Завдяки його зусиллям у 1611 році в місті з’явилася друкарня, були побудовані церква та монастир. Разом з українською шляхтою він виступав проти полі-тики польського короля, за що перебував в ув’язненні, а згодом звільнений з умо-вою не покидати Добро-миль.

Після смерті Яна Щас-ного у 1616 році місто перейшло до володінь йо-го сина, пізніше до україн-ських шляхтичів, а згодом у власність Станіслава Ко-нецпольського.

Військові дії XVII сто-

ліття стали причиною занепаду міста. На цен-тральній площі після бит-ви під Берестечком було страчено багатьох селян, які брали участь в націо-нально-визвольній війні.

З приєднанням до Ав-стрійської імперії у 1772 році Добромиль перетво-рився на велике промис-лове місто. Збільшилися обсяги видобутку солі, по-чали діяти заводи. В XIX столітті через місто про-йшла залізниця, яка спо-лучила Галичину з Угор-щиною. В роки Першої світової війни у цій місце-вості вирували бойові дії.

В червні 1941 року жи-телів Добромиля спіткала трагедія. Більшовики роз-правилися з мирним па-тріотичним населенням та в’язнями-українцями. По-над 3,5 тисячі людей було скинуто в соляні шахти.

Сьогодні в місті збере-глися руїни замку Гербур-тів, Василіанський мо-настир святого Онуфрія, костел Преображення Гос-поднього, ратуша XVIII століття. У 2007 році відкрито стадіон «Княжа Арена». Згадка Добро-миля в романі чеського письменника Ярослава Гашека - залучила місто в туристичний маршрут «Шляхами бравого вояка Швейка».

Леонід ПАРАНЧАК


22 червня 1889 – Німеччина

першою в Європі ввела пенсії за ста-рістю

1941 – вторгнення військ нацистської Німеччини на тери-торію СРСР

23 червня1846 – бельгієць

Альфред Сакс отри-мав патент на саксо-фон

1987 – Сергій

Календар

Бубка встановив світовий рекорд у стрибках з жерди-ною — 6 м 3 см

1998 – вперше у світі пересаджено клітину людського мозку

24 червня1947 – вперше офі-

ційно повідомили про НЛО

1987 – в Аргентині народився Ліонель Мессі, футболіст

«Барселони», один із найлегендарніших гравців сучасності

2011 – у Печер-ському районному суді Києва почав-ся суд над Юлією Тимо шенко у справі про укладення газо-вого контракту з Ро-сією 2009 року

25 червня1783 – Французь-

кий хімік Антуан Лоран Лавуазьє по-

відомив на засіданні Паризької академії наук, що вода — це сполука водню і кис-ню

26 червня2006 – у Кельні

відбувся матч 1/8 фіналу Чемпіона-ту світу з футболу Україна – Швейца-рія, в якому в серії післяматчевих пе-нальті з рахунком 3:0 перемогла збірна

України, увійшовши до чвертьфіналу

27 червня1693 – у Лондоні

вийшов друком пер-ший жіночий жур-нал — «The Ladies’ Mercury»

28 червня1996 – після 23-го-

динного обговорен-ня у Верховній Раді України прийнято Конституцію Укра-їни

ДІЛО 1904Убиті кореспонденти

Недостачу близших вістей про пораже-нє Росиян над рікою Ялю треба приписати по части й сему, що багато кореспондентів погибло в часі битви. Не звісно, що стало-ся з трьома кореспондентами петербурзько-го дневника «Новости», імовірно погибли всі. Також один з кореспондентів дневника «Русь» упав від японської кулі. Инші редак-ції запитували телєграфічно, що сталося з їх кореспондентами.

Месть воякаЗ Лізбони доносять, що вояк міської гвар-

дії, засуджений на десять днів арешту за обиду, якої допустив ся, вихопив нагло за карабін і положив на місци трупом капітана та низшого офіцера. Потім вибіг на улицю, грозячи всім, що хотіли его задержати, куля-ми. Вкінци сховав ся до льокалю редакції «Secolo», де поліция его арештувала.

Страйк у ЛьвовіМурарскі і лякерничі робітники розпо-

чали з вчерашним днем страйк, домагаючи ся підвисшеня плати і зниження часу праці. Триває вона у тих робітників найбільше 3 місяці в році, в прочій порі мусять глядати іншого заняття, щоби не умерти з голоду. В «сезоні», котрий триває від червня, мусять працювати 15 годин денно, а винагорода не стоїть в ніякій пропорції до праці. Тепер по-становили робітники поправити своє поло-женє та управильнити робочі відносини. До страйку прилучилося 400 робітників.

НОВА ЗОРЯ 1938 НОВА ЗОРЯ 1938Великодний гумор в СССР

- Мама вийшла з дому. Минає день, два, три, мама не вертається. Діти плачуть. Батько неспокійно виглядає через вікно. Минули Великодні свята. Мами нема. На-решті коло Зелених свят вернулася. – Де ж ти так довго була? Питає чоловік. – Я чекала в черзі перед світською кооперати-вою на великодне тісто. – Ну, то треба було вчасніше вийти, коли мається чекати перед кооперативою.

Цікава судова справа

Цікаву справу за образу суду розгля-дав на днях дисциплінарний суд варшавської Адвокатської Палати. Один адвокат одержав від свого клієнта лист з острою критикою судового присуду й вислав його судовим властям, щоб вони покарали автора листа. Адвокатська палата вирішила, що хоч всіх горожан обов’язує пошана до суду, то ад-вокат, висилаючи лист клієнта, допустився тяжкого нарущення фахової тайни. Адвоката покарано негайно.

ВІЛЬНА Україна 1977Молоко-Державі

Багато громадян Ожидівської сільської Ради активно продають державі лишки сіль-ськогосподарської продукції. План заготівлі молока виконано на 149 процентів. Особливо активно продають його Юрій Туркало, Ксенія Лоїк, Степан Наконечний, Павло Бідняк.

Відкриття лазніВ Грабівці Стрий-

ського повіту відбуло-ся відкриття громад-ської лазні, першої в тім повіті. Лазня зна-менито уряджена, має дезінфекційний апа-рат, гардеробу, душ, парню і ванни.

Забезпека перед вибиттям шибУ Варшаві оголо-

шено до опатенту-вання винахід, що за-безпечує шиби перед вибиттям. Се делі-катна металева сітка, яка щільно прилягає до виставових шиб.

Пошесть прищиці

Пошесть прищиці поширюється в цілім краю. Дотепер заното-вано 102 вогнища тої пошести. Влада бо-реться з пошестю в той спосіб, що винищує всі звірята в дотич-ній місцевости. Таким способом зліквідовано дотепер 15 вогнищ тої загрозливої пошести.


Етнофестиваль «Підкамінь», який відбудеться на Львівщині 8-12 серпня, оголошує конкурс у соціальній мережі Facebook. за право стати на подружній рушничок прямо на сцені «Підкаменя».

На право одружитися на сцені «Підкаменя» оголошено конкурс

Зазначимо, що поєднують долі на «Підкамені» уже не вперше. У 2010 році одружитись на «Під-камені» вирішили Олеся з Ірпеня та ві-

домий громадський активіст із Закарпат-тя Олександр Солон-тай. А у минулому році, коли на сцені подружжям стали Христина з Підкаме-

ня та Юрій зі Льво-ва, брати шлюб на фестивалі стало гар-ною традицією. До того ж, тривалість святкового дійства на цьогорічному «Підкамені» - аж 5 днів, що також нага-дує традиції гуцуль-ського весілля.

«Цього річ ми ви-рішили запропону-вати користувачам Facebook’у визна-чити пару, яка отри-має честь назватись подружжям під час фестивального дійства, – каже ви-конавчий директор «Підкаменя» Олег Ковальчук. – То ж, якщо ви любите од-не одного і Підка-мінь, – не баріться. Конкурс закінчить-ся 3 липня. Адже парі-переможниці відповідно до Сі-мейного кодексу України, ще потріб-но встигнути не піз-ніше як за місяць до церемонії (яка від-

будеться 11 серпня) подати відповідну заяву до Підкамін-ської селищної ра-ди».

Таким чином орга-нізатори готові надати одній парі, котра пе-реможе у відкритому конкурсі на інтернет сторінці у Фейсбуці це право у суботу, 11 серпня. А реєстру-ватися закохані пари та голосувати корис-тувачі Facebook’у можуть тут: http://www.facebook.com/Pidkamin.

До-речі, нещо-давно організатори «Підкаменю» під-били підсумки ще одного Інтернет-го-лосування на офі-ційній сторінці фес-тивалю у соцмережі Facebook, у якому взяли учать кілька тисяч користувачів. Меломани проголо-сували за те, які саме гурти вони хотіли б бачити на сцені фес-тивалю.

Перемогли в го-лосуванні проект «Kozak System» (ко-лишні Гайдамаки) з Тарасом Чубаєм – 961 голос. Також багато хто хотів би бачити на фестивалі гурт «Тартак» – 917 осіб. Далі у десятці лідерів голоси ко-ристувачів Facebook розподілились на-ступним чином: «Кому вниз» – 681, «Мертвий Півень» – 612, «Пікардій-ська Терція» – 568, «Мандри» – 459, «Перкалаба» – 451, «От VINTA» – 384, «Тінь Сонця» – 365, «АтмАсфера» – 346.

Окрім цього, арт-директор фестивалю Павло Войціхов-ський обіцяє на цьо-горічному дійстві багато «свіжої кро-ві». Зокрема, однією із родзинок «Підка-меня» стане виступ мукачівського гурту «Rock-H» або «Ро-каш».

Цього річ фестиваль пропонує визначити пару, яка матиме честь назватись подружжям під час дійства


«Тарас Бульба»Справжнє свято української музи-

ки - міжнародний фестиваль «ТАРАС БУЛЬБА» чекає своїх гостей та фа-натів-панків з ірокезами 13-15 липня під мурами Дубенського замку, що на Рівенщині. Наразі ж список ви-конавців фестивалю ще не відомий, оскільки, ще не завершилися прослу-ховування понад 140 гуртів, які пода-ли заявки. А якихось серйозних змін в програмі фесту цьогоріч, схоже, не передбачається. Окрім сценічних виступів відвідувачі також зможуть оглянути мальовниче місто Дубно, Тараканівський форт та урочище Олександрівка, яке «заселене» 250-й літніми дубами.

«АртПоле»Один з найдорожчих для відвідува-

чів фестів «АртПоле», який періодич-но змінює свій формат та місце дис-локації, цього літа відбудеться 12-16 липня на Дністрі в селі Уніж (Івано-Франківська обл.). Мабуть, багато кому Яблуневий сад над Дністром уже запам’ятався «Днем незалежнос-ті в Унежі» декілька років тому. Ціна квитків на «АртПоле» становитиме 330 грн. на весь фестиваль, та 250 грн. на три дні. Тому тим, хто прагне поєднати кайф від музики із затиш-ним відпочинком на природі - саме туди. Вартість одноденних квитків становитиме 100 грн. А список гуртів фестивалю наступний: «Перкалаба», Сергій Жадан + «Ойра&Кириченко», «Бурдон», «Taiko Drummers», «Zapaska» i «BeBoBul», «Люди До-брі», «Дичка», «КораЛЛі», «ГИЧ-оркестр», «Zira». З іноземних вико-навців «лабатимуть»: «Transglobal Underground» (UK), «Mitch & Mitch» (PL), «Vołosi» (PL), «Jaakkoo Laitinen & Väärä Raha» (SU), «Airtist» (HU), «Deši» (CZ), «Port Mone» (BY).

«Fort.Missia»Один з найпотужніших і най-

креативнчших фестивалів України - «Fort.Missia» - 2012 чекає гостей 20-22 липня там, де й минулого ро-ку - на оборонних спорудах Першої Світової війни поблизу села Попо-вичі, Мостиського району на Львів-

Де пофестивалити цього літа?щини. Або, як співається у легендар-ній пісні Братів Гадюкіних - «Моя адреса дуже проста, третя хата від моста». Хоча тепер «Fort.Missia» обіцяє влаштувати мистецькі акції і з польського кордону, а саме - у фор-ті Borek теж часів Першої світової. Тільки от невідомо, чи пускатимуть у таке ближнє зарубіжжя наших фа-нів етномузики без шенгенської візи, чи знову гратимуть у волейбол через колючий дріт, як і минулого разу. А от щодо самої мистецької програми та й навіть списку виконавців наразі ще нічого не відомо.

«Ту Стань»Цьогорічний, сьомий за рахунком,

фестиваль «Ту Стань» перенесе від-відувачів у Середньовіччя 3-5 серп-ня і відтворить атмосферу тих часів. Місце проведення традиційне – іс-торико-культурний заповідник «Тус-тань», що в с.Урич, Сколівського ра-йону, Львівської області. А саме - біля скель, де у ІX – XІІI столітті стояла неприступна фортеця Київської Русі. Тож різного роду реконструкторам, толкієнітсам і тим, в чиїх венах те-че кров лицарів-русичів, саме сюди. Програма фестивалю передбачає тра-диційні бої реконструкторів, змаган-ня воїнів на мечах, лучників, кидання сулиць, лицарські ігри і т.п. Мистець-ка частина включатиме майстер-кла-си середньовічних танців, гри на давніх музичних інструментах та те-атральні дійства. Окрім цього, гостям на ярмарках ремесел обіцяють пока-зати тонкощі ковальства, гончарства, створення ляльок-мотанок, а на дітей чекатимуть забави зі скоморохами на ігрових майданчиках фестивалю. Щодо виступів музичних гуртів, то список виконавців залишається опо-витий таємницею.

«Підкамінь»Цей вельми популярний в наших

краях фестиваль організатори чо-мусь вирішили перенести із червня на 8-12 серпня. Можливо, на це їх підштовхнув аншлаг минулорічно-го «Заходу», який також відбувся у серпні. Хоч і ціна квитка тоді до-сягала 100 грн., але час проведення

під кінець літа, схоже, був вибраний вдало. Також варто зауважити, що саме дійство триватиме аж 5 днів, що більше схоже на якесь гуцуль-ське весілля. Щодо програми цього-річного «Підкаменю», то її обіцяють оприлюднити вже найближчим ча-сом.

«Захід»Одна з наймасштабніших та най-

грандіозніших музично-мистецьких подій - фестиваль «Захід-2012», до якого готуються майже протягом ці-лого року, порадує гостей 17-19 серп-ня десь на Львівщині. Точне місце буде оголошено пізніше, оскільки вже стало традіицією те, що щороку дійство проводять у новому місці. Та-кож можна сподіватися, що цьогоріч фест привабить ще більшу кількість відвідувачів, оскільки окрім головної україномовної програми, запланова-но виступи декількох закордонних виконавців. Зокрема, і учасників Єв-робачення-2005 гурт «Zdob Si Zdub». Загальний список учасників, постій-но оновлюється, та наразі заплано-вані виступи таких гуртів, як «Rocky Leon», «O.Torvald», «АННА», «Тінь Сонця», «AtmAsfera», «Ляпис Тру-бецкой», «Роллікс», «Брем Стокер», «Тостер», «the Вйо», «Крамбамбуля», «Тартак», «Qarpa», «Тол», «Пан Пу-пец», «Бумбокс», «Гуцул Каліпсо», «Флайzzzа», «Zdob Si Zdub», «Кри-хітка».

«Славське рок»А от традиційний для липня і ша-

нувальників справжнього року фести-валь Славське рок вирішили перене-сти на 7-9 вересня. Зрештою, для тих, хто не зможе пофестивалити влітку, може це й на краще. Які гурти гримі-тимуть теплого бабиного літа посеред карпатської природи селища Слав-ське, Сколівського району стане відо-мо вже найближчим часом, оскільки нещодавно тільки завершився прийом заявок на участь, яких до-речі надій-шло понад 100. Тож є надія, що нас чекає щось вартісне. А вартість цього-річного входу на фестиваль на всі три дні складатиме – 100 грн., на один з трьох днів – 50 грн.

МедіаСтар №12 (32) / 2012

Documents