НАРОДНА ВОЛЯNARODNA VOLYA Symbol of our Right*

and Liberties

РІК LXXXV. 4 . 22 СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 1 ЧЕРВНЯ 1995. ЦІНА 50 ЦЕНТІВ - PRICE 50 CENT SCRANTON, PA JUNE 1, 1995. Y EAR LXXXV. No. 22

ДЕРЖАВНА ВІЗИТА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ В ЛАТВІЇ

Рига (Укрінформ).--24-го травня закінчилася перша дер­жавна візита Президента Ук­раїни в Латвії.

Я задоволений підсумка­ми візити у нашу країну голо­ви Української Держави, — сказав Президент Латвії Гун- тіс Улманіс. Ми розглянули дуже багато питань, що стосу­ються відносин між нашими країнами і з нашими сусідами, НАТО та Европейською Спільнотою. Підписано ряд важливих документів про спів­робітництво. Латвія знайшла в Україні стабільного, вірного друга.

Відповідаючи на питання журналістів, Леонід Кучма за­значив, що залишатися невт- ральною країною у сучасному світі дуже складно, тому Укра­їна активно співробітничає з

НАТО. Чим більше ми знати­мемо одне про одного, під­креслив Президент України, тим безхмарніше буде небо над європейським домом. У нас з Гунтісом Улманісом спільна думка: не можна до­пустити нового поділу Европи, — сказав Леонід Кучма.

XXXУ Латвії мешкає близько

70 тисяч українців. Тут діє шість українських культурно- просвітніх організацій, працює український культурно-еконо- мічний центр “Дніпро”. У Ризі функціонує єдина в Латвії ук­раїнська середня школа.Сюди завітали Президент України Леонід Кучма і П резидент Латвії Гунтіс Улманіс з дружи­нами, члени офіційної україн­ської делегації.

(Закінчення на стор. 4-ій)

Е В Р О П Е Й С Ь К А С П ІЛ ЬН О ТА СХ ВА ЛИ ЛА 200 М ІЛ Ь Й О Н ІВ ЕКЮ Н А П О М ІЧ У К РА ЇН І

Брюссель (Укрінформ). — 22-го травня на засіданні Ради Міністрів Економіки і Фінансів країн-учасниць Евро­пейської Спільноти, ухвалено пропозицію щодо надання фі­нансової допомоги Україні для балянсових виплат у розмірі 200 мільйонів екю. Поперед­ню пропозицію Комісії Евро­пейської Спільноти — надати фінансові кредити у розмірі 220 мільйонів екю — було від­хилено, оскільки, на думку членів Ради Міністрів, ця сума занадто висока. Разом з 85 мільйонами, що були надані

раніше, загальна сума допомо­ги складатиме 285 мільйонів екю. Вона надаватиметься у три етапи: 85 мільйонів — най­ближчим часом, пізніше — ще 100 мільйонів, останні 100 мільйонів екю надійдуть після того, як свої програми допо­моги виконаю ть Сполучені Штати Америки та Японія.

Проте допомога, наголо­шується у прийнятому доку­менті, надаватиметься лише за умови, що Україна дотримува­тиметься своїх обіцянок щодо закриття Ч орнобильської АЕС до 2000 року.

НА ДУМКУ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ.Чубинське, Київської об-

ласти (У крінф орм ). — “Я впевнений, що нам потрібно не так багато часу, щоб стати на ноги”. — заявив 19-го трав­ня під час відвідання виставки- ярмарку “А гро-95” Леонід Кучма. Президент України зробив такий висновок після ознайомлення з високоякіс­ною сільськогосподарською продукцією і розмов з людь­ми, які її виробляють. Люди стали іншими, зазначив він, і думають інакше, ніж рік тому. Немає вже і колгоспів у старо­му вигляді. Нині у них зовсім інші внутрішні стосунки. Ніх­то не має бажання повертати­ся до минулого, відзначив го­

лова держави. Молодь, яка працює на землі, хоче, щоб їх­ні діти мали землю у своїй власності. Коли земля матиме ціну, то і ставлення до неї буде іншим.

Відповідаючи на запитан­ня журналістів з приводу прийняття закону про владу, Президент відзначив, що це, власне, закон про розподіл властей. Я сподіваюсь, сказав він, що у цьому питанні можна дійти згоди, інакше буде пога­но і парляментові, і П рези­дентові, і народові. Визначи­тися ми маємо вже найближ­чим часом. У такій плутанині працювати неможливо, — під­сумував Леонід Кучма.

ЗА РОЗВ’ЯЗКУ ПРОБЛЕМИ ЧОРНОМОРСЬКОЇ ФЛЬОТИ

Київ. — Як повідомляє МЗС України. 24 травня посол України в Москві, В. Федо- ров, передав Президентові Ро­сії Б. Єльціну особистого лис­та П резидента України Л. Кучми з проблем Чорномор­ської Фльоти.

У листі йдеться про необ­хідність врегулю вання цієї проблеми, що залишається го­ловною перешкодою на шляху динамічного розвитку дружніх стосунків двох держав. Прези­дент України вніс важливі

БІЛОРУСЬ ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО РАБСТВА

пропозиції, реалізація яких може створити можливість у короткий час врегулю вати проблеми з врахуванням інте­ресів як України, так і Росії, налагодити ефективну спів­працю обох країн.

Президент України у лис­ті запропонував невідкладно провести переговори держав­них делегацій України і Росії для погодження проекту угоди про врегулювання проблеми Чорноморської Фльоти.

Київ (УНІАР). - 14 трав­ня в Білорусі відбулися вибори до парляменту і референдум на вимогу президента О. Лу­кашенка. Згідно з повідомлен­ням ІТАР-ТАСС, за надання російській мові статусу рівно­го з білоруською проголосува­ло 83.1% громадян, які взяли участь у голосуванні. За еко­номічну інтеграцію з Росією проголосувало 82.4%. Закон Білорусі передбачає, що ре­зультати референдуму є дій­сними, якщ о в ньому взяла участь більше ніж половина виборців.

П роком ентували б іло­руський референдум члени ук­раїнської групи спостерігачів Олег Данилейко, Юрій Шкар- лат, Юрій Сахно і Леонід Саф- ронов. Ш карлат вважає, що демократичні вибори в Біло­

русі були зірвані, оскільки в цьому були зацікавлені владні структури, включно з прези­дентом, з подачі якого була надзвичайно утруднена праця засобів масової інформації з висвітлення передвиборчої кампанії й самих виборів. О. Сахно також сказав, що це бу­ли зовсім недемократичні ви- бори.Участь у них взало 64% громадян і вони відбулися ли­ше у 105 округах із 260-ти.

На відміну від виборів, ре­ферендум отримав офіційну підтримку. Президент сам за­кликав ігнорувати вибори і відповісти “так ” на питання референдуму, — розповіли спостерігачі. В результаті го­лосування республіка поверне собі прапор і герб совєтської Білорусі.

“ГРІМ СЕРЕД ЯСНОГО НЕБА’.’..Київ. — Газета “Голос

України” з 18-го травня вміс­тила коментар, присвячений українсько-російським відно­синам. “Громом серед ясного неба” назвав автор коментаря заяву Боріса Єльціна, яка про­лунала на нараді за участю прем’єр-міністра Росії та ряду “силових міністрів”, про те, що... “У нас сьогодні одне пи-

ни і педагога Роми Прийми Богачевської, яка від багатьох років навчає молодь українсь­ких танків.

Ч ерез три тижні перед Фестивалем Української Мо­лоді, на “Верховині” відбуває­ться вишкіл заавансованої мо­лоді у Танцювальній Школі, до якої “злітаються” юнаки і дівчата з усіх кінців Америки, а то й Канади та інших країн.

16-го року життя) триватиме від 25-го червня до 15-го лип­ня, а для молодших танцюрис­тів від 23-го липня до 5-го серпня.

У всіх справах Т анцю ­вальної Школи слід телефону­вати до Р. Прийми Богачевсь­кої на число телефону (212) 677-7187, або писати на її адре­су: 523 Е. 14th St., Apt. ЗВ, New York. NY 10009.

ВИРІШУЄТЬСЯ СПРАВА ПУБЛІКАЦІЇ “СВОБОДИ”

тання — як бути далі з Укра­їною, більше й далі нагрома­джувати проблеми ми не мо­жемо і повинні визначитися і сьогодні прийняти рішення”.

Газета наводить також слова міністра закордонних справ РФ Андрєя Козирєва, який коментуючи вищезгада­ну заяву Президента Росії за-

(Закінчення на стор. 6-ій)

Скрентон, Па. — Як ін­формує “Свобода”, на Союзів- ці відбулися річні наради УНСоюзу. На нарадах прий­нято важливі рішення з метою обмеження витрат і зменшен­ня річного дефіциту, який ви­носить біля 2.5 мільйона доля­рів.

Найважливішим питан­ням, що було предметом дис­кусії, була справа дальшої пуб­лікації “Свободи” як щоденни­ка. Рішено вислати до читачів запитник, чи вони готові пла­тити за передплату щоденника 75 дол. річно для членів і 100

дол. для нечленів УНС. Якщо більшість читачів не бажати­ме платити названої суми, тоді “Собода” стане тижневиком, а її передплата мала б бути 40 дол. для членів УНС або 60 дол. для нечленів.

Дальша доля щоденника залишилася в руках читачів. Надіймось, що вони підтрима­ють одинокий український щоденник поза Ураїною, зас­нований ще 1893 року.

До речі, на нарадах ріше­но припинити публікацію мі­сячника для дітей “Веселка”.

СИМВОЛІЧНИЙ ХРЕСТРівне. — Всі провідні га­

зети Волині вміщують пові­домлення про встановлення в селі Гайове сим волічного хреста у зв'язку з сумною па­м’ятною датою — 50-річчям

початку переселення україн­ців із Закерзоння на тер и ­торію тогочасної Радянської України, а поляків з України — у Польщу. Коментуючи цей

(Закінчення на стор. 6-ій)

П О М ’Я Н ІМ О Б О Р Щ В З А ВОЛЮ У К РА ЇН И НАБЛИЖАЄТЬСЯ XX ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ...

Скрентон, Па. — Швид­кою ходою наближається до нас очікуваний тисячами лю ­бителів українського мистецт­ва XX з черги Фестиваль Ук­раїнської М олоді на оселі УБСоюзу “Верховина”. Інтен­сивну підготовку до цієї масо­вої культурної імпрези веде Фестивальний Комітет УБСо­юзу. Підготовляються до ньо­го також запрошені мистецькі групи та поодинокі виконавці. Кожного року на Фестивалі пописується молодь Танцю ­вальної Школи знаної балери-

Подивлятимемо їх і цього ро­ку. Українська молодь має ве­лику нагоду взяти участь у Танцювальній Школі та збага­тити свої вмілості українським танцювальним мистецтвом під керівництвом Роми Прийми Богачевської та інших профе­сійних хореографів.

З думкою про потреби і добро нашої молоді, Братсь­кий Союз створює для неї як­найкращі умови таборування і влаштовує щорічні фестивалі.

Цього року Танцювальна Школа (для танцюристів від

Фото: Юрій Гута Під високими соснами просто неба пописуються

танцюристи Роми Прийми Богачевської.

Ветерани на “ Верховині” в 1983 році.

Ґлен Спей, Н.Й. — Кожного року перед символічною Мо- гилою-Пам’ятником українських воїнів, що на “Верховині”, ве­терани українських армій та члени українсько-американських комбатантських організацій і “Братства Броди-Лев”, яке опі­кується могилами поляглих, віддають шану своїм побратимам які життя віддали на полі бою за вільну Україну, або відійшли 2 цього світу далеко поза межами України.

Цю гарну традицію слід зберігати та масово вшановувати борців за незалежність України, бо дорога до самостійносте бу­ла довга і важка.

ПЕРЕМОГА ЗДОРОВОГО ГЛУЗДУКиїв (Укрінформ). — Пе­

ремогою демократичних сил в українському парляменті наз­вав голова Адміністрації Пре­зидента України Дмитро Та- бачник рішення Верховної Ра­ди з 20-го травня щодо про­екту закону “Про державну владу і місцеве самоврядуван­ня в У країні”, за прийняття компромісового варіянту яко­го проголосувало 219 народ­них депутатів. Ця тема від­ображена на перших сторін­ках центральних газет країни.

Досягнення компромісу між двома гілками влади “Ур ядовий кур’єр ” розцінює Яі перемогу здорового глузду Але, застерігає газета, оста точної крапки ще не постав лено. На черзі прийняття пар ляментського документу пр( впровадження закону “Пре державну владу і місцеве са моврядування в Україні”, адж( останній вносить істотні зміни до чинної Конституції і має прийматися конституційною більшістю.

СТОР. 2 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН. ПА. ЧЕТВЕР, 1 ЧЕРВНЯ 1995. ЧИСЛО 22

НАРОДНА ВОЛЯ■ д м м л т т А(USPS 371-120)

440 Wyoming Avenue. Scranton. Pa. 18503-0350 Phooc; 342-8897 (Area Code 717)

Ukrainian weekly published every Thursday by the Ukrainian Fraternal Asso­ciation. except 2 weeks in July and 1 week in November.Home Office Address: 440 Wyoming Avenue. Scranton. PA 18503-0350 Phone: (717) 342-0937 - 342-8897 - FAX (717) 347-5649 UFA Resort Center "Verkhovyna," Glen Spey, NY 12737 Пюое: (914) 856-1323

Entered as secondary class mail matter October 23, 194Z at the Post Office of Scranton, PA under the Act of March 3. 1879. Acceptance far mailing at special rate of postage provided under the provisions of section 532 P.L and R.

Народн* Bm iМикола Дупляк, редактор Nicholas Duplak, Editor

Ukrainian HeraldСергій Ковальчук, редакторSerge Kowalchuk Jr., Editor

ПЕРЕДПЛАТА Для членів УБС:В США і в Канаді річно S15.00Піврічно-------------------- -S 7.50Для нечленів УБС:В США і Канаді річно... S20.00Піврічно_____________ _S 10.00В інших країнах річно.... 522.00Піврічно .— ............. ........ .511.00

SUBSCRIPTION For UFA members:In USA and Canada per year S 15.00Per six months.................. S 130For non-members:In US A and Canada per year $20.00Per six months.........._....... S 10.00In other countries per y e a r S 22.00Per six months................. . 511.00

Ціна одного примірника 50 центів

За зміст оголошень Редакція на відлого дає

З ДУМКОЮ ПРО ГОЛОВНУ РАДУ І ЗМІЦНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО

БРАТСЬКОГО СОЮЗУЦього року Український Братський Союз відзначає 85

років праці для добра свого членства, української спільноти в Америці та в Канаді і для добра України. За цей час наша орга­нізація та цілі покоління організаторів виконали велику працю і продовжують її виконувати. Кожного року Братський Союз робить підсумки своєї корисної роботи під час Головної Ради, що відбувається на власній відпочинковій оселі “Верховина”, а кожних чотири роки відбуваються тут конвенції УБСоюзу.Минулого року відбулася XXIII конвенція нашої організації., а 19-го червня, цього року, на “Верховині” почнуться цілотижне­ві наради Головної Ради Братського Союзу. Учасники нарад звітуватимуть, як -гоявться,^ своєї організаційної праці для Союзу, робитимуть підсумки цієї праЦіГ^аюйїуеттямуть^йаві^їяи. Дуже загадковим е ф акт методи своєї ажтиввосхи і даміяатимуть нові цілі. існування '‘тимчасового уряду

Та, які б ті цілі не були, найважливішою із них напевно П ідкарпатської Русі”, про

Д-р Омелян Бей Шіппенсбурзькни університет

“ПОДВІЙНЕ” ТЛУМАЧЕННЯ 15-ГО БЕРЕЗНЯ 1939 РОКУ?

“Вісті з України” (ч. 12- 13/1995) у коротенькій нотатці “Іштван Монорі закликає до толерантності'', подають таку інформацію: “ 15 березня — річниця початку угорської ре­волюції. Ц ього самого дня 1939 року, Угорщина ввела свої війська у Закарпаття. Ге­неральний консул Угорщини в Ужгороді Іштван Монорі вва­жає, що в умовах взаєморо­зуміння і толерантности. ці дві— радісну і трагічну дати, можна відзначити достойно".Як виходить, нотатку подало агентство ‘‘Інтелект'. Прочи­тавши ЇЇ, в мене постав запит:— Невже це форма малоро­сійського підлабузництва, чи звичайна наївність репорте­рів? Ніби, що має означати вислів ‘‘ввела свої війська"?Вводити війська можна на запрошення існуючої держави, за її згодою, але не з метою прямої військової агресії про­ти території, що до 15 березня 1939 р. була автономною об­ластю ЧСР і в наслідок її роз­паду, мирним способом оголо­сила себе незалежною держа­вою.

Цікавим є факт, що угор­ський консул вів мову про то­лерантність. З цього приводу, насуваються два здогади: а) що місцеві ультрапатріоти ти­пу УНА-УНСО почали антн- угорську пропаганду, що стур­бувала місцеве угорське насе­лення, або б) що місцеві угор­ці, підтримувані різними угор­ськими колами і русинськими “незавісімниками”, відверто почали акцію за вихід з Укра-.

буде придбання для організації нового членства, бо без людей кожна установа тратить на силі і в’яне. Саме тому про це слід пам’ятати всім організаторам, урядовцям всіх рівнів і делегатам УБСоюзу. Це, тим більше, що цей рік для нас ювілейний, а це спонукує союзовців до посиленої праці, щоб збільшити ряди Союзу, щоб було про що звітувати на Головній Раді. Делегат може говорити про все, але якщо не звітуватиме про кількість придбаних членів, то такий звіт не матиме суттєвого значення.

Головна Рада — важлива подія в житті братської орга­нізації, для якої законом є схвалений нею статут. Його треба поважати і знати. Знають його, очевидно, урядовці нашого Братського Союзу, тому підготовляються до Головної Ради з почуттям обов’язку про добро організації та її дальше майбут­нє. Вони ж намічатимуть серйозні пляни і напрямні організації, робитимуть серйозні рішення, від яких залежатиме дальша праця і майбутнє УБСоюзу.

Безперечно, успіхи в праці УБС є і про них треба говори­ти. Предметом наших турбот є однак наші невдачі, про які доведеться говорити хіба найбільше, бо їх треба позбутися, тре­ба наладнати так нашу працю, щоб вона приносила більші ко­ристі, а у висліді забезпечувала кращий розвиток нашої орга­нізації. Та, про що б ми не говорили — зміцнення організаційної кампанії — наше першочергове завдання і про це нікому не можна забути.

У праці братських союзів сьогодні стоять важкі випробу­вання, а подолати їх можна тільки мудрим плянуванням і напо­легливою працею, бо вислід нашої праці залежить від нас са­мих. Ніхто не виконуватиме за нас наших обов’язків. Ми самі мусимо з ними впоратися.

При цьому слід нагадати, що розвиток кожної організації залежить від трьох найважливіших чинників: від потреби і ко­ристе, які дає людям дана організація: від плянової дії в центрі і на місцях; від постійного поширювання засягу її діяльности се­ред спільноти.

Про користі, які дає нашій спільноті Братський Союз, най­краще свідчить його 85-річне існування, його фінансова допо­мога тисячам людей і сотням організацій. Але, щоб він міг далі виконувати своє велике завдання, він мусить мати все нове членство. Члени — це фундамент, без якого він не зможе далі встояти. Тим часом звіти з організаційної кампанії свідчать, що в приєднуванні членства, як досі, бере участь лише невеличка кількість організаторів. Цю кампанію обов'язково треба підси­лити. активізувати працю наших відділів тощо. Надіймось, що пам’ятають про те наші урядовці та організатори саме тепер, в останній місяць перед засіданням Головної Ради УБСоюзу.

Слід надіятися отже, що й цього року делегати привезуть на Головну Раду аплікації багатьох нових членів, якими зміц­нять нашу організацію. Тим вони продовжать традиції своїх по­передників — заслужених союзовців, багато з яких уже відій­шло на вічну союзову ватру по нагороду за добре виконувану працю для спільного добра — членства і родини, нашої спільно­ти та нашої далекої, дорогої України.

який, без сумніву, мусять зна­ти в Києві. Не помічають того “уряду”, бояться нарушувати рівновагу, чи. може, свідомо ідуть на чергову кризу кримсь­кого стилю?!

Рух за створення русинсь­кого народу від багатьох років мав широку підтримку Греко- К атолицької (Русинської) Церкви, принаймні, її більш радикального крила та явних і скритих мадяронів у США. Але серед рутенців у США є теж два крила: одне є за тим. щоб Закарпаття залишалось при Україні, але певним осо­бам надати статусу ‘"русинсь­кого” народу, друге крило є за прилученням Закарпаття до Угорщини.

Маючи достаточну ін­формацію. що діється в Укра­їні, перший здогад про антиру- синські виступи УНА-УНСО треба б відкинути з простої причини, що український ет­нос напрочуд спокійно сприй­має різні випади шовіністів су­сідніх держав, територіяльної

вимоги від держав-сусідів, і злобно-насмішливі натяки у бік українців. Фактом, одначе, є те, що значна частина насе­лення західніх областей вияв­ляє досить нетолерантне від­ношення до кол. “комуняк”, обвинувачуючи їх у всіх зем­них гріхах. Церковні чвари, перехоплювання культових споруд, аж до побоїв, носять, так би сказати, “сімейне” не- годування, і не заторкують на­ціональних меншин поляків, жидів, вірмен чи угорців. Ви­кладаючи економічні науки у Львові, я мав нагоду зустріча­ти людей, що свобідно розмов­ляли російською чи польсь­кою мовами і ніхто з цього не робив політики. Як гостя, ме­не дуже турбував факт, що в самому центрі Львова безтур­ботно стоїть собі статуя Міц- кевича, яку поставила польсь­ка магнатерія у 1905 р. на знак приналежности Львова до Польщі. А для декого із гали­чан “Львів — колиска полсь- кої культури”. Якщо це прав­да, тоді яке право мають укра­їнці до Львова? Десь є якесь лукавство! Біля пам’ятника Міцкевнча частенько збирали­ся спекулянти з Польщі, клали біло-червоні прапорці і на- смішливо критикували Укра­їну. Присутні там міліціонери стоїстично прислухались отим тирадам (“русін просі нє мно- го”).

Отож, смію припускати, що угорські шовіністи, вико­ристовуючи різні негаразди, розбіжність і нерішучість київ­ських вддетей та спостері­гаючу як “по-хуторянськиЛ будується держаца^старають­ся розіграти на Закарпатт і “кримську карту”. П огодь­теся, чи треба було повертати Кримові “автоном ію ”, якої Україна не скасовувала, ані не установляла? Досконало знаю незахищеність моїх співвітчиз­ників: їх імперіялізм дорівнює майже нулеві; до сусідів вимог не мають; національні менши­ни трактують краще, як своє корінне населення. Чи не па­радокс, що в Києві є вже два римо-католицькі костьоли, а дня УГКЦ пряме: “нєт”? От, для прикладу, в Донбасі є вже 4 церкви УГКЦ, в районі Се­вастополя — дві, а де решта Великої України? Здається, що не помилялися ані В. Ли- пинський, ані В. Винниченко, коли говорили про історично вбудований синдром “хуторян­ства” . Ой, не лекго дається Україні породілля державної незалежности.

Література:

1 “Political Ruthenianism is an­ti-Ukrainian policy,” News from Ukraine, nos. 9-12,1995, p. 8.

В НЬЮ-ЙОРКУ ВІДКРИЛИ МЕМОРІЯЛ ПЕРЕМОГИНью-Йок (Укрінформ).

— Визначною подією у відзна­ченні 50-річчя перемоги у Дру­гій світовій війні стало уро­чисте відкриття 8 травня 1995 року в Нью-Йорку меморіялу Перемоги.

На урочистій церемонії постійний представник Укра­їни при ООН Анатолій Злен- ко підняв державний прапор України, який віднині майорі­тиме поруч з національними прапорами шістдесяти восьми країн антигітлерівської коалі­ції, що боролися з фашизмом

в Европі. Підняття прапора України і відкриття меморі- яльної дошки, де викарбовано слово “Україна”, стало міжна­родним визнанням безпосеред­нього внеску нашого народу у перемогу над фашизмом.

Урочисте відкриття ме­моріялу проходило на тери­торії одного з найбільших морських музеїв світу, що роз­ташований на березі ріки Гу­дзон. Тут зібралися відомі по­літичні діячі США, конгрес­мени. військові та дипломати багатьох країн.

СПІЛЬНА ЗАЯВА ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ Л. КУЧМИ

ТА ПРЕЗИДЕНТА США В. ДЖ. КЛІНТОНА ПІД ЧАС ЗУСТРІЧІ НА НАЙВИЩОМУ

РІВНІ 11-12 ТРАВНЯ 1995 Р.П

Президенти підкреслили життєво важливу ролю торгівлі та капіталовкладень для оздоровлення економіки України та обговорили важливість інтеграції України у світову економічну спільноту. Президенти визнали наявність значного потенціялу для зростання українсько-американської торгівлі та капіталов­кладень і відзначили позитивний вплив здійснених нещодавно і триваючих економічних реформ на формування ділового сере­довища в Україні. Визнаючи це, Президент Клінтон оголосив, що Експортно-Імпортний Банк США знову відкрив свої про­грами для України, надаючи доступ до коротко- та середньо- строкового фінансування експорту США під гарантії уряду Ук­раїни. США твердо підтримують вступ України до Світової Ор­ганізації Торгівлі і надають допомогу урядові України в здій­сненні цього процесу. Наголошуючи на їх рішучості розширю­вати двосторонні торговельні відносини. Президенти оголоси­ли, що друге засідання спільної комісії з торгівлі та інвестицій відбудеться в липні цього року. Ця комісія є головним інстру­ментом двостороннього торговельного співробітництва, яке бу­ло розпочате під час державної візити Президента Кучми до Вашінгтону в листопаді 1994 р. Обидва Президенти погодилися, що комісія організує в Сполучених Штатах конференцію з тор­гівлі та інвестицій на початку 1996 року, з метою подальшого представлення потенціялу економічного партнерства між двома країнами. Президент Клінтон також відзначив, що конференція з питань інвестицій в Центральній Европі, що буде проведена Корпорацією Закордонних Приватних Інвестицій (ОПІК) 11 липня 1995 року в Чікаго, включатиме спеціяльний розділ про Україну.

Президент Клінтон підтвердив свою підтримку продовжен­ню дії програми Генералізованої Системи Преференцій США в Україну у якості “країни-бенефіціяра”. Він наголосив, що Ад­міністрація США визнала Україну країною з перехідною еконо­мікою до вільного ринку та відзначив намір Адміністрації тісно співпрацювати з Україною у вирішенні двосторонніх питань доступу на ринки у взаємоприйнятій формі. Ці питання будуть розглянуті спільною комісією з торгівлі та інвестицій, яка роз­гляне ініціятиви, спрямовані на зменшення бар’єрів на шляху взаємного доступу на ринки, беручи до уваги проблеми, які сто­ять перед Україною, як країною з перехідною економікою.

Обидва Президенти підкреслили зростаючу важливість за- безпеченя можливостей для приватного бізнесу, як українсько­го, так і американського, з метою розвитку ключових галузей економіки України, відзначивши, зокрема, існуючий потенціял для розврт^у сільського,.господарства, енергетики, аерокос- шчної:«шушг'телекомунікацію, конверсії' оборонної промисло­восте та оборони здоров’я. В цьому зв’язку обидва Президенти дали позитивну оцінку успішній візиті в Україні делегації ОПІК, до складу якої входили керівники корпорацій головних американських компаній і яка основну свою увагу зосередила на вивченні можливостей в галузі оборонної конверсії. Пре­зиденти з задоволенням відзначили проголошене створення ук­раїнсько-американської Ділової Ради, як показник зростаючого інтересу компаній США до встановлення економічних відносин з Україною.

Обидва лідери підтвердили свою відданість здійсненню спільних двосторонніх і багатосторонніх програм, спрямованих на перебудову та реформування енергетичного сектора Укра­їни та підвищення безпеки реакторів. Президент Кучма під­твердив намір України працювати з країнами “великої сімки” над проблемами енергетичного сектора України, включаючи поступове виведення з експлуатації чорнобильських реакторів, яке має бути завершене до 2000 року. Президент Клінтон за­явив про намір США підтримати створення міжнародного до­слідницького центру ядерної безпеки та охорони навколишньо­го середовища для сприяння досягненню високого рівня ядерної безпеки із залученням кваліфікованих працівників у галузі ядерної енергетики, що проживають в регіоні Чорнобиля. Він також оголосив, що США надаватимуть допомогу з метою під­вищення протипожежної та експлуатаційної безпеки на Чор­нобильській АЕС до тих пір, коли її можна буде закрити. Пре­зиденти відзначили, що їх дві держави підписали протокол, який сприятиме спільним дослідженням рака щитовидної зало­зи, який є наслідком чорнобильської катастрофи.

Обидва Президенте погодилися з необхідністю подальшої тісної співпраці в групі експертів “великої сімки” для забезпе­чення швидшої реалізації ініціятив у галузі реформування енер­гетичного сектора. Президент Кучма висловив вдячність за міжнародні зусилля, спрямовані на полегшення енергетичної проблеми України, і підкреслив термінову потребу подолання цієї проблеми, щоб економічне оздоровлення України відбува­лося швидшими темпами.

Президенти відзначили підписання протоколу до двосто­ронньої угоди в галузі цивільної авіяції для сприяння зростаю­чому обсягові повітряних сполучень між двома країнами.

У продовження співробітництва між двома країнами в га­лузі цивільного освоєння космосу. Президент Кучма і Пре­зидент Клінтон оголосили, що український космонавт візьме участь в польоті на борті човникового корабля SNS-87, запуск якого заплянований на жовтень 1997 року. Крім того, Пре­зиденте із задоволенням відзначили, що обидві країни розпоча­ли переговори щодо угоди, яка сприятиме входженню України до ринку послуг, пов’язаних з комерційними космічними запус­ками, і надасть Україні можливість запропонувати такі послуги.

Обидва Президенти висловили впевненість у докладанні зусиль, що відкривають нові сфери двостроннього співробітни­цтва, особливо в галузі забезпечення правопорядку та юридич­них реформ. Вони оголосили про свій намір розпочати влітку цього року переговори, з метою підготовки договору про на-

(Закінчення на стор. 6-ій)

ЧИСЛО 22 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 1 ЧЕРВНЯ 1995. СТОР. З

ЗВІТ КОНТРОЛЬНОЇ КОМІСІЇ З ПЕРЕВІРКИ МАЙНА ТА ДІЛОВОДСТВА УКРАЇНСЬКОГО БРАТСЬКОГО СОЮЗУ

ЗА 1994 РІКмократичних принципів віль­ної преси, обстоює правопоря­док в діяспорі та служить інте­ресам Українського Братсько­го Союзу та його членства в Америці і Канаді.

“Форум” у 1994 році мав втрати на 1,802.89 доляри. Не дивлячись на те, що кінець ро­ку закінчено дефіцитом, жур­нал користується загальною популярністю, а зокрема серед студіюючої молоді. Журнал “Форум” виконує важливу мі­сію, знайомить англомовних читачів з українським мисте­цтвом та культурою.

ЧЛЕНСЬКІ ВКЛАДКИ

К онтрольна Комісія ствердж ує, що в 1994 році секретарі поодиноких відділів не надсилали вчасно член ­ських вкладок до фінансовго секретаря Українського Брат­ського Союзу. Заборгованість від поодиноких відділів на 31- го грудня 1994 року виносила суму 24,995.00 долярів більше від попереднього року. Забор­гованість від поодиноких від­ділів на 31-го грудня 1994 року була 77,119.00 долярів.

ОСЕЛЯ “ВЕРХОВИНА”

Прибуток з “Верховини” в 1994 році був 241,485.63 доля­рів. В цю суму включено при­бутки з Фестивалю Українсь­кої Молоді на 81,346.26 доля­рів. З загального фонду було перенесено для оселі 61,500 долярів. П рибуток з оселі “Верховина”, не включаючи ,Фест4рґвіалю,,,/1 виносить 160,139.35 долярів. Витрати на 31 грудня 1994 року станов­лять 276,065.22 долярів. Втра­ти на 31 грудня 1994 року ста­новлять 36,599.59 долярів.

РЕКОРДОВИЙДЕПАРТАМЕНТ

Контрольна Комісія пере­вірила звіти “Народної Волі” та “Форуму”, облік шкільних допомог, місячні рекордові звідомлення та рух членів (місячний і річний). Звіт ре- кордового департаменту пока­зує, що в 1994 році приєднано 839 нових членів. Втрати вино­сили 456 членів.

Український Б ратський Союз на 31-го грудня 1994 ро­ку мав активних і неактивних членів 17,189.

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙДЕПАРТАМЕНТ

Контрольна Комісія осо­бливу увагу звертала на орга­нізаційну ділянку. При пере­вірці контролери відбули зуст­річ з головою Іваном Олекси- ном. Голова поінформував про пророблену ним працю та її висліди в 1994 р. Поінформу­вав також про спроби найняти на працю організатора та про висліди опцій “100 і 200 доля­рів”. Голова докладно звітува­тиме про вислід праці органі­заційного департам енту на Головній Раді у червні цього року.

В процесі перевірки Конт­рольна Комісія познайомилася з методами праці та докладни­ми вислідами у фінансовому, рекордовому та організацій­ному департаментах і рішила не повторю вати звітів про висліди проробленої праці, щоб не було повторень у зві­тах на Головній Раді, де кожен член Виконавчого Комітету буде звітувати про висліди своєї праці. На закінчення Контрольна Комісія відбула зустріч з членами Виконавчо­го Комітету, під час якої учас­ники обмінялися думками, спостереженнями та нинішнім досвідом з висліду контролі, про актуальні справи оселі “Верховина” тощо. Контроль­на Комісія вважає, що потріб­но і надалі старатися робити уліпшення в праці на всіх від­тинках Українського Братсь­кого Союзу.

Користаючи з нагоди, го­лова Контрольної Комісії по­дякував членам Виконавчого Комітету за дружню співпра­цю і просив їх, щоб вони подя­кували всім працівникам Ук­раїнського Братського Союзу.

Скрентон, 6-го травня 1995 р.

Михайло Цар — голова Михайло Мохнач — заступник

головиПавло Коновал — секретар, Михайло Родицький — член, Уляна Стек — член.

DONATIONS FOR CHORNOBYL HOSPITAL FUND

APRIL

ГОЛОВНА РАДА УКРАЇНСЬКОГО БРАТСЬКОГО СОЮЗУ

SUPREME COUNCIL OF THE UKRAINIAN FRATERNAL ASS’N.

Supreme Council MembersКонтрольна Комісія пра­цювала в складі п’яти членів: Михайло Цар — голова, Ми­хайло Мохнач — заступник голови, Павло Коновал — сек­ретар, Михайло Родицький та Уляна Стек — члени. Конт­рольна Комісія зібралася 28 квітня 1995 року, щоб устійни- ти порядок перевірки.

В суботу, 29 квітня 1995 року, члени Контрольної Ко­місії розпочали, згідно з на­шим статутом, контролю май­на, діловодства та інших діля­нок праці в окремих відділах Союзу. Контрольна Комісія почала свою працю на вака- ційній оселі “Верховина” (в присутності управителя оселі та головного радного Яросла­ва Ґавура) перевіркою товарів та інших належностей в суве­нірній крамничці, в магазинах збереження напитків, харчів, кухонного приладдя в кухні та їдальні.

Комісія оглянула стан площі коло озера, містки на озері, басейн, спортові та тені­сові площі, будинки спортової та танцювальної школи, бу­динки на Запоріжжі, “Керіч гавз”, “Галич” та інші мешка- неві будинки. Контрольна Ко­місія стверджує, що, згідно з потребами і можливостями, на оселі зроблено необхідні нап- рави.

Виконавчий К ом ітет та управитель оселі роблять не­обхідні уліпшення, щоб трима­ти нашу оселю задовільно-ви­гідною для вжитку нашої мо­лоді, людей старших віком та всього членства Українського Братського Союзу, щоб вона дальше була нашою гордістю. Стверджуємо, що Ярослав Ґа- вур — управитель оселі, веде господарку на відповідному рівні до матеріяльних засобів, призначених на необхідні бі- жучі уліпшення.

Розподіливши працю ок­ремих департаментів в Скрен- тоні, Контрольна Комісія пе­ревірила гіпотечні (мортґе- джові) позички для членів, стан каси Союзу, “Народної Волі”, “Форуму”, оселі “Вер­ховина”, стипендійні фонди, рекордовий та організаційний департаменти Українського Братського Союзу. Контроль­на Комісія перевірила також фінансові операції Союзу, згідно з прийнятими стандар­тами: перевірено всі прибутки і витрати Українського Брат­ського Союзу. Витрати пере­вірено в більшості на основі оригінальних квитанцій або зреалізованих чеків. Під час перевірки Контрольна Комісія взяла до уваги те, що фінан­сові операції Союзу були пе­ревірені на базі нагромаджень (акруал бейсіс) фахівцями фірми “П аранте, Орляндо, Керей і Асс”.

ППОТЕЧШ ПОЗИЧКИ (МОРТҐЕДЖІ)

Вартість гіпотечних пози­чок (мортгеджів) в Америці та Канаді на 31 грудня 1994 року виносить 4,359,568.63 долярів.

Мортгеджі в Америці ви­носять 3,603,687.95 долярів.

Мортгеджі в Канаді ста­новлять 755,880.68 долярів.

Мортгеджі в загальному

сплачувалися на час.На 31-го грудня 1994 року,

було 11 боржників на загальну суму 539,510.01 долярів.

В Америці було 10 борж­ників на суму 440,291.08 доляр. В Канаді був один боржник на суму 99,218.93 долярів.

ГОТІВКА, БОНДИ І СТАКИ

Готівку, бонди і стаки пе­ревірено на основі завірених посвідок від фінансових інсти­туцій, де зберігаються гроші та цінні папери Українського Братського Союзу.

При перевірці стверджено, що в 1994 році ф інансовий стан був такий:

Загальна сума бондів: в Америці 774,656.74 дол. в Канаді 1.695.439.02 дол. Разом 2,470,095.76 дол. Короткотривалі інвестиції

бондів:в Америці 199,690.83 дол. в Канаді 2.406.800.87 дол. Разом 2,606,491.70 дол. "Стак комон і преферд": в Америці:"комон" 41,986.54 дол. "преферд" 515,000 дол. в Канаді 60.335.52 дол. Разом 617,322.06 дол. Готівка і депозити: в Америці 608,747.45 дол. в Канаді 99.224.30 дол. Разом 707,971.75 дол. Інвентар, меблі і комп’ю­

тери: 108,127.00 дол.Майно Верховини і голов­

ний будинок: 1,367,050.00 дол. Позички на сертифікати:

в Америці 68,207.50 дол. в Канаді 13.866.41 дол. - разой'Дозрілі бонди в 1994 році: в Америці 144,065.00 дол. в Канаді 173.720.00 дол. Разом 317,785.00. Майно У країнського

Братського Союзу становило, на основі інвестаційних та ін­ших документів (готівкова ба­за) 12,318,701.11 дол., тобто менше від попереднього року на 777,589.89 долярів.

ДОПОМОГА ТА ПОЖЕРТВИ

У 1994 році з каси Україн­ського Б ратського Союзу виплачено студіюючій молоді та на громадсько-добродійні цілі 21,220.00 долярів. Для ди­тячої чорнобильської лікарні в Києві витрачено з фонду до­помоги Ч орнобильського Проекту на закуплення меди­цини та медичного устатку­вання 40.000 долярів.

“НАРОДНЯ ВОЛЯ”ТА “ФОРУМ”

К онтрольна Комісія стверджує, що витрати “Н а­родної Волі” значно переви­щують її прибутки.

Втрата в 1994 році була менша від попереднього року на 5,809.57 долярів. Прибуток “Н ародної В олі” становив 42,842.65 дол. Витрати “Н а­родної В олі” виносили 135,587.41 долярів.

Альманах: прибуток 8,820.50 дол. Витрати 14,629.91 долярів.

Контрольна Комісія з при­ємністю стверджує, що “Н а­родна Воля” дотримується де­

St Charles Borromeo ParishDr. Lubomyra KMETYKFamily BAHRUJohn and I Jilin KUCANRevBohdan KARASNicholas KRAWCHUKBeatrice SALYWONMaria and Bobdan GOJNYCZAleksandr* BULCHAKMaryann and Orest TARASIUKM. and S. MICHALEWICZPeter WOYNOWSKYRev. Stephen BILAKHelen BILAKZoriana KACHURAKKarina KACHURAKDaria SZCZURBobdan BULCHAKWasyl and Halyna BIROVETSJoseph JOHNSONHarry WYSLOCKY

In Memory of Peter SALAKUkr. Heritage Council ofNEPA

1995

Melroee Park IL 160.00Albuquerque NM 150.00Toronto ON 76.47Springfield IL 50.00Brooklyn NY 30.31Bruce SD 25.00Tucson AZ 20.00Newfoundland NJ 16.09Toronto ON 15.18Bridgeport CT 13.33Little Neck NY 11.71Kofaonkson NY 10.00Philadelphia PA 8.68Philadelphia PA 8.61Philadelphia PA 7.17Philadelphia PA 7.02San Diego CA 7.00Toronto ON 5.01Silver Spring MD 4.88Rochester NY 4.86Waterford ON 1.00

Scranton РА 25.00

Executive Committee

President

Mr. Ivan Oleksyn 143 Larkspur lane Rochester, NY 14622

1st Vice-President

Mr. Anatol Falko 14 Mead Farm Rd.Seymour, CT 06433

2nd Vice-President

Mr. Mykola Bojczuk 1634 Dublin Rd.Dresher, PA 19025

Vice-President for Canadian Affairs

Mr. Peter Rodak 12 Minstrel Drive Toronto, Ont. Canada M8Y 3G4

Supreme Secretary

Mr. Serge Kowalchuk, Jr.P.O. Box 350 Scranton, PA 18505-0350

Alternate Supreme Secretary

Mr. George Gotman Me Kennan Rd. Box 765 Herkimer, NY 13350

Financial Secretary-Treasurer

Mr. George S. Klapischak 611 Center St.Clark Summit, PA 18411

Alternate Secretary-Treasurer

Ms. Theodora Turula 5888 N. Kilboum Chicago, IL 60646

Auditing Committee

Mr. Michael Car 1425 Bimal Ave.Burlingame, CA 94010

Mr. Paul Konowal 402 N. Drury Lane Arlington Heights, IL 60004

Mr. Michael Mochnacz 434 Reiman St.Sloan, NY 14212

Mr. Michael Roditski 116 Park Drive Scranton, PA 18505

Mrs. Ulana Steck 48 Ravenscrest Dr.Islington, Ont., Can. M9B-5N7

Відень. — Як інф орм ує Посольство України в Австрії, у віденському міжнародному центрі 12-го травня відбулась церемонія вручення диплому почесного члена Української Академії Інформатики гене­ральному директорові ООН з промислового розвитку (ЮНІДО) М. Кампосу. Дип­лом вручив президент Акаде­мії, заслужений діяч науки і техніки України Микола Єр- мошенко.

Звертаючись до присутніх, М. Кампос щиро подякував за

Mr. Jaroslaw Gawur Glen Spey, NY 12737

Mr. Mykola Iwaszkiw 307 Willow St.Bridgeport, CT 06610

Mr. Wasyl Karpenko 3116 Castle Ct.Sterling Hts., Ml 48310Mrs. Claudia Korbutiak11 Apple Grove Rd.Silver Spring, MD 20904Mr. Wolodymyr Leskiw 491 Belmont Ave.Winnipeg, Man., Can R2V 0Z4

Mrs. Maria Maik 33 Darwin Ave.Rutherford, NJ 07070

Mr. Alexander Napora32 Kensington Terrace Maplewood, NJ 07040

Mr. Stephen Nazarek 5748 Fenton Road Dearborn Heights, Ml 48127

Mr. Alexander Romas 478 Oka St.LaSalle, Que., Can., H8R 3E1

Mr. Alexander Skocen 50 Claymore Dr.Toronto, Ont., Can. M8Z 2S2

Mr. Stephen Skrybailo 117Caterson Terrace Hartsdale, NY 10530

Mr. Leon Sosnowski 62 Wegman St.Auburn, NY 13021

Honorary Members

Mrs. Katherine Baran 7126 N. Mankato Chicago, IL 60646

Mr. Joseph Charyna 20 Swanson Terrace Stoughton, MA 02072

Mr. Wolodymyr Dmytrenko 404 Delaware Ave.Toronto, Ont., Can. M6H-2T8

Mrs. Vera Harkuscha 43649 Arlington Rd.Canton, Ml 48187

Mr. Zenon Komonytsky 228 Hickory Drive Beaver Falls, PA 15010

Mr. Dmytro Korbutiak11 Apple Grove Rd.Silver Spring, MD 20904

Dr. Roman Rychok12 Suffolk Avenue Maplewood, NJ 07040

присвоєння високого звання і запевнив, що країни з пере­хідною економікою, до яких належ ить і У країна, будуть перебувати в центрі постійної уваги Організації щодо надан­ня їм необхідної консультатив­ної та технічної допомоги в рамках мандату ЮНІДО.

У церемонії взяв участь і виступив постійний представ­ник України Микола Макаре- вич, а також дипломати інших країн, акредитовані при між­народних організаціях у Відні.

ДИПЛОМ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ - ГЕНЕРАЛЬНОМУ ДИРЕКТОРОВІ ЮШДО

ЩЕДРО ЖЕРТВУЙМО НА ЧОРНОБИЛЬСЬКИЙ ПРОЄКТ УБС!

СТОР. 4 НАРОДНА ВОЛЛ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР. 1 ЧЕРВНЯ 1995. ЧИСЛО 22

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ

ДУХОВНОСТІ!

Божена Ольшанівська

ЗУСТРІЧ У БІЛОМУ ДОМІРоксоляна Зорівчак

РУБРИКА МОВИВосьмин текст

Слово — це сорочка духу народного. Вона вся з гомону полів, лісів і морів Отчої Землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця та зірок, переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом, — кожна її ниточка вимочена в Дунаї, у криницях і струмках людської звитяги.

Б. Харчук

УСЕ ПІЗНАЄТЬСЯ В ПОРІВНЯННІ (Народна мудрість)

В українському художньому та побутовому мовленні надз­вичайно багато влучних порівнянь, і фразеологізованих, і інди­відуально-авторських. їхня семантична особливість — у тому, що перший компонент зберігає своє пряме значення, а інші заз­нають часткового або повного переосмислення, перетворюю­чись при цьому з елементу порівняння в елемент інтенсифікації чи уточнення якості, що мислиться в першому компоненті. Інтенсифікація створюється за рахунок образності, яка виникає при зіставленні речей і явищ, що відносяться до різних предмет­них груп. Порівняння часто вражають оригінальністю та висо- кохудожністю, як ось: “І голова у нього над плечима була, як вежа в шапці сивини” (JI. Костенко); “Одна сльоза котилася по лиці, як перла по скалГ (В. Стефаник). Порівняльні конструк­ції часто побудовані на реаліях українського побуту, як ось: “Село! — і серце одпочине. Село на нашій Україні — Неначе писанка село, Зеленим гаєм поросло” (Т. Шевченко); “Дні по­лохливі, і невтішні, і лаконічні, точні дні, і дні, мов глечики з Опішні, Протяті шпагами вогнів” (І. Драч). А який відгомін історії у такому порівнянні, що його зустрічаємо у романі П. Загребельного “Я, Богдан (Сповідь у славі)”: “Байраки в степу вузькі, мов татарські очі”.

Структурно, українські порівняння мають цілий ряд дуже цікавих своєрідностей. Оскільки в нашій мові порядок слів від­носно вільний, у ній часто, зокрема в поезії, уживаються порів­няння в препозитивній формі, із образом у зачині. Так, у “Коб­зарі”, за приблизними підрахунками, є 164 порівняння з препо­зитивною формою із загальної кількості 600, напр., “Мов лату на латі, На серце печалі нашили літа”; “Неначе цвяшок, в серце вбитий, Оцю Марину я ношу”; “Неначе степом чумаки Уосени верству проходять, Так і мене минають годи”.

Окрему групу становлять порівняння, у яких функцію спо­лучників “мов”, “як”, “ніби”, “наче” та ін. виконує орудний від­тінок іменника, пор.: “Синя хвиля скипала молоком бииі їхніх ніг” (М. Коцюбинський); “Над ним синім шатром розіп’ялось небо” (Панас Мирний); “А по долині, по роздоллі із степу пере­котиполе Рудим ягнятком біжить До річечки води напитись” (Т. Шевченко). Українській мові властиві також туго спресова­ні, т. зв. “порівняння родового відмінка”, напр., “...його обличчя старої баби, глибоко зоране плугом життя” (М. Коцюбинсь­кий); “...австрієць з хитрим ротом лисиці й гострими колючка­ми очей” (О. Копиленко).

Заради експресії, в українському художньому мовленні по­рівняння доволі часто виділяється в окреме речення: “Що наше життя? Як блиск на небі, як черешневий цвіт” (М. Коцюбинсь­кий). Інколи ніяких порівняльних засобів немає, одначе, порів­няння, до того ж експресивне, — наявне, очевидне, прим., “Ле­тять за край хрещаті журавлі, Осінні жмуття в жовтім мерех­тінні, На чорнобрильних борознах землі Невидимо тремтять крилаті тіні” (С. Чернілевський); “Життя — така велика ковза- ниця. Кому вдалось, не падавши, пройти?” (JI. Костенко). Най­повніше художній образ виявляється у поширених порівняльних конструкціях, часто з підрядним реченням, напр., “Велетень заревів, як звір, котрому не дали далі гнатися за здобиччю і накинули міцне пут о " (Г. Хоткевич); “Там на березі мріє кілками Морський човен, розбитий, нужденний, Наче звір, що в пустині пісками Його вихор засипав південний” (Леся Укра­їнка).

ДЕРЖАВНА ВІЗИТА...(Закінчення зі стор. 1-ої)

В днях 27-28 березня ц. p., у м. }Ковті Води Дніпропет­ровської области, відбулася науково-практична конферен­ція Української Спілки Про­фесійних Учителів (УСІ1У) на тему “Українська мова як за­сіб формування духовносги”, в якій взяли участь делегати з Дніпропетровщини, Донеччи­ни, Тернопільщини, Хмель­ниччини, Львівщини, Закар­паття, Київщини, Кіровоград- щини. У складі делегації Киє­ва було 8 осіб, а серед них письменниця Софія Майдансь- ка, Ольга Хорошковська та гості з Канади — Лада Топчан і Дануся Бурдик.

У конференції також взя­ли участь викладачі педагогіч­них вузів, працівники дошкіль­них закладів м. Жовті Води, голова місцевого осередку “Союзу У країнок” Наталія Гудкова, Владислав Петренко— голова УРП, працівники Історичного Музею і депутат Жовтоводської Міської Ради Валентина Герасимич. Відпо­відальність за організацію конференції взяв на себе ди­ректор української гімназії ім. Лесі Українки Віктор Ткачен- ко.

Із доповіддю “Мова як за­сіб духовного відродження на­ції” виступила Лада Топчан, яка наголосила, що мова — не тільки засіб спілкування, а й природний резервуар інфор­мації про народ. Кожен украї­нець і кожен громадянин Ук­раїни повинен досконало ово­лодіти українською мовою, спілкуватися нею скрізь, де цього вимагає душа чи закон. Українець, котрий розмовляє мовою сусідньої держави, не поважає себе, топче націо­нальну гідність. Разом із на­шою символікою, мова — ос­новний елемент нашої духов- ности. Як і найпростіші прави­ла гігієни, мовна охайність — це висока культура народу, а російсько-український сур­жик, російська мова — далеко не показники цієї культури, а навпаки, ставлять народ і дер­жаву на досить низький рівень у порівнянні з цивілізованими народами, де національна мо­ва — то їхня гордість. Наші предки стояли на високому рівні людської цивілізації, бо послуговувалися рідною мо­вою. Говорити українською мовою — це піднятися до ви­сокого рівня свідомости, осо­бливо тепер, коли пропагуєть­ся фізичне і духовне свавілля проти нашої мови. “Людина, байдужа до рідної мови, — ди­кун” — говорив російський письменник Паустовський. І доти матимуть нас за дикунів, допоки не відчуємо національ­ної гідности, а відчуємо тоді, коли заговоримо рідною мо­вою.

П. Наталія Бочарнікова поінформувала про стан осві­ти у Жовтих Водах. До 1988 року не було тут жодної украї­номовної школи. Тепер із 9284 дітей, лише 2600 навчається українською мовою, хоч 76% населення міста — українці.

Дануся Бурдик, як пред­ставник організації “Приятелі Дітей”, розповіла про свою роботу: надання матеріяльної допомоги сиротам України. У своєму виступі велику увагу приділила тому, що потрібно прикласти всіх зусиль, щоб створити україномовне сере­довище для підняття духовнос- ти підростаючого покоління,

бо як не ми, то хтось перехо­пить і посилить свою сферу впливу на наших дітей.

Ц ікавими були виступи Софії Майданської, Валерія Кравченка з Кіровоградщини, Марії Чередник — вчительки українського коледжу з Киє­ва, Ольги Хорошковської, Та­міли Корякової — директора жовтоводської середньої шко­ли № 5, яка зауваж ила, що потрібно докласти всіх сил для врятування рідної мови. “Вря­тувати мову — це значить вря­тувати державу”.

Незвичайним був виступ Михайлини Шумки — заступ­ника директора середньої школи № 18 з Тернополя. З її слів присутні дізналися про величезну роботу, яка прово­диться в цій школі, з метою виховання не рабів, а справж­ніх дітей своєї землі, свого на­роду. Вчителька висловила ве­ликий жаль з приводу того, що лише на порозі 20-го сто­ліття будуємо свою державу. Але не було песимізму в її думках, навпаки, звучала віра у майбутнє України. “Кредо школи, — сказала прелегент- к а — виховати християнина- патріота, а тому молодь пот­рібно згуртувати з метою від­новлення національних тради­цій, виховання українського характеру, формування наці­онального світогляду, дбати про здоровий спосіб життя підростаючого покоління, до­биватися, щоб діти виростали відкритими особистостями”.

“Козацькому роду нема переводу”, — говорить народ­не прислів’я. Так воно,і £. Про це говорить виступ депутата Жовтоводської Міської Ради Валентини Герасимич, у дум­ках якої прозвучала гордість за нашу Західню Україну, бо найскладніше в житті — дола­ти стереотипи. Потрібно при­класти багато зусиль, щоб ко­жен в собі міг подолати раба. Раб-вчитель не виховає висо- коінтелектуального учня. Всі наші біди — це розплата за на­шу зраду. Ми покарані Богом за відречення від рідної мови.

Багато цікавого розповіла про свою роботу Алла Федір- ко, — учителька української мови та літератури середньої школи № 16 з Кам’янця-По- дільського, яка виховує шко­лярів на народних традиціях. Навіть погладити дитину по голівці — велике діло: Божа благодать сходить на неї. Ве­лике значення мають зустрічі з діячами культури, літерату­ри, народними умільцями.

Душею конференції був Віктор Ткаченко, — директор української гімназії ім. Лесі Українки. Він розповів про заснування гімназії, про пере­хід на українську мову викла­дання, про профільну програ­му “Сузір’я”, за якою працює школа. Вивчення української мови у гімназії — це фунда­мент для опанування інших мов. Гуманітарна спрямова­ність закладу несе в собі по- тенціял для сприйняття усіх культур світу, але українська культура на першому місці, бо то фундамент, на якому зрос­тає душа людська, її краса, а тому плекати її треба так, щоб не перевертень ріс на україн­ському ґрунті, а духовно бага­та особистість, віддана своєму народові, мові своєї нації, яка не буде стверджувати, що роз­мовляти “по-рускі какось луч- ше”.

На запрошення зв’язкової Білого Дому, у Вашінгтоні зіб­ралося тридцять представни­ків — 4 жінки і 26 чоловіків — з українсько-американських організацій і груп громадсько­го активу. Темою цієї конфе­ренції, що відбулася 4-го трав­ня ц.р., о год. 2:30 по полудні в залі Рузвелта в Білому Домі, була поїздка Президента Бил- ла Клінтона до Києва 11-го і 12-го травня і зв ’язки між США та Україною. Від уряду брали участь члени Ради Без­пеки Койт Д. Блекер і Стівен К. Пайфер.

П івторагодинну зустріч відкрила Мерілин ДіДжіякобі,— асистент директора громад­ських зв ’язків Білого Дому, яка висловила своє признання для українських американців за їхні турботи про Україну.

Койт Блекер, — спеціяль- ний дорадник Президента і старший дорадник Державної Безпеки сказав, що починаю­чи з місяцем лютим ц. p., США значно збільшили своє політичне зацікавлення Укра­їною. Він зазначив, що 1994-ий рік був верстовим стовпом у відношеннях між Україною і США, а це з огляду на такі договори:

— Тристоронню заяву, прийняту в січні 1994 p., уряда­ми США, Британії і Росії, яка запевнила Україні безпеку.

— Договір про зменшення стратегічної зброї — Старт 1, який Україна ратифікувала і він став правосильний.

— Договір про нерозпо- всюджсння ядерної зброї, який Україна підписала і тим стала неядерною державою. Украї­на розмонтувала і усунула сот­ні атомових боєголовок, перед тим спрямованих на Америку. США приспішують поміч Ук­раїні для ліквідації стрілен і їх гнізд і для обернення деякої воєнної індустрії у цивільну ін­дустрію.

В неділю, 14-го травня, ці­ла Америка вшанувала мате­рів. Це дуже гарна традиція. Українська православна пара­фія церкви св. Михаїла в Мін- неаполісі також віддала пок­лін матерям.

По закінченні св. Літургії, настоятель о. Євген Кумка відслужив Молебень та приві­тав усіх матерів, бабусь і пра­бабусь, а церковний хор під керівництвом пані Галини Корсунь величаво проспівав многоліття. Потім присутні перейшли до парафіяльної за­лі та засіли за святково накри­ті столи. Отець Євген відкрив свято молитвою, а присутні тричі відспівали “Христос Воскрес!”

Далі відбулася програма, яку підготувала Українська Школа при парафії св. Михаї­ла. На сцені красувалася ікона Матері Божої, заквітчана гар­ним вишиваним рушником. Реферат про маму прочитав

Багато думок і пропозицій різноманітного характеру вис­ловлювалось на конференції. Перерахувати їх неможливо. Але зрозумілим є одне: пере­дове вчительство України не буде стояти осторонь такої не­обхідної справи, як формуван­ня духовносги підростаючого

Ці договори прояснили і розширили горизонти і причи­нилися до того, що відносини між Вашінгтоном і Києвом тепер є знамениті. Пан Б ле­кер продовжував пояснювати три головні пункти у поставі уряду США до України:

1) США дуже зацікавленні у розвитку незалежної, демо­кратичної. стабільної і замож­ної України, бо положення України в Европі критичне для стабільности цілого регіо­ну. США підтримують терито- ріяльну недоторканість Укра­їни. Уряд Клінтона працює над тим, щоб цю візію Украї­ни зреалізувати.

2) Україна досягла вели­ких успіхів у політичних й еко­номічних реформах, які пред­ставляють центральну пози­цію в майбутньому України; США наполягають, щоб Ук­раїна далі плекала вільну пре­су і скріплювала репрезента­тивну демократію, тому Пре­зидент Клінтон призначив значні фонди для підтримки зусиль спрямованих на демо­кратизацію , приватизацію і розвиток малого бізнесу в Ук­раїні. Коли у жовтні 1994 p., Президент Кучма проголосив великі економічні реформи, уряд США надав рішальну по­міч для вирівняння платіжного балянсу і натискав на “велику сімку”, щоб ця зробила те са­ме. Рівночасно Америка напо­лягала, щоб Росія і Туркменіс- тан погодилися на зміну ре­ченців сплат українського за- боргування за енергоносії.

Койт Б лекер в и с л о в и в сподівання, що травнева зуст­річ дасть нагоду обом Прези­дентам намітити пляни на май­бутнє для посилення торгівлі, інвестицій і комерційних зв’яз­ків між Україною і США. При цьому промовець познайомив учасників зустрічі з пляном державної візити Президента Б. Клінтона в Україні.

учень Мирослав Білий. Учні 2- ої кляси, М арко й Н аталка Кушнір, пописувались грою на піяно.

В дальшій програмі брали участь всі діти У країнської Школи, вітаючи матерів вір­шами, піснями й веснянками. Деякі вірші були інсценізовані, з виступами котиків, зайчиків, лисички, мишок і т. інше. Ди­ригувала Оксана Левицька-Бі- ла, а на піяно акомпаньювала Людмила Єримеєва. На закін­чення всі діти з китицями кві­тів у руках, заспівали на сцені “Многії Літа” та вручили кві­ти своїм матерям. Потім від­бувся обід, який приготувало парафіяльне Братство. До сто­лів подавали молоді чоловіки й хлопці та дівчата. Гарно про­минув час у дружній родинній атмосфері, а на залі лунали дзвінкі голосочки діточок, які гарно відзначили Мамин День.

покоління.Конференцію привітали

своїм концертом ансамбль “Відродження” під керівницт­вом Ганни Горінової, ан­самбль бандуристок педучили­ща, учні Гімназії ім. Лесі Укра­їнки м. Жовті Води.

Надіслав Зиновій Квіт

Високих гостей хлібом- сіллю зустріли хлопчики та дівчатка у національних укра­їнських строях та латвійських вбраннях — учні школи. Ле­онід Кучма і Гунтіс Улманіс, інші офіційні особи оглянули кляси, мали бесіди з виклада­чами і школярами, побажали їм успіхів у навчанні.

М аленькі рижани дали невеликий концерт, який вони розпочали співом державних гимнів України і Латвії. Потім у цьому ж приміщенні відбула­ся зустріч двох президентів з представниками української громади в Латвії. Леонід Куч­ма подякував Гунтісу Улмані- су за його участь в цій події. Це справді повага до України, данина тій важливій ролі, яку відіграє у житті Латвії україн­ська громада, — сказав він. Україна, підкреслив Леонід

Кучма, ніколи не забуватиме про своїх співвітчизників за кордоном і буде всіляко їм до­помагати у підтримці зв’язків з історичною Батьківщиною.

Гунтіс Улманіс підкрес­лив свою готовість сприяти вирішенню питань, які вини­катимуть в українців, що про­живають у Латвії. Він повідо­мив представників української громади, що його держава да­рує українській школі буди­нок, в якому вона працює.

Опівдні відбулася прото­кольна бесіда Леоніда Кучми і Гунтіса Улманіса. Президенти У країни і Л атвії провели спільну пресконференцію. Во­ни взяли також участь у цере­монії відкриття нового примі­щення Посольства України в Латвії і виступили з коротки­ми промовами.

ПІДТРИМУЙТЕ "НАРОДНУВОЛЮ" СВОЇМИ ПОЖЕРТВАМИ

СВЯТО МАТЕРІ В МІННЕАПОЛІСІ

Ольга Змага-Хоролець

ЧИСЛО 22 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 1 ЧЕРВНЯ 1995. СТОР. 5

Володимир Жила

НЕСКОРИМИЙ ЛЬВІВОльга Вітошинська, “Непереможний Лев”. Лондон-Париж:

Українська Видавнича Спілка, 1991. Сторінок 134.

II

У Львові після проголо­шення відновлення держав­ності настало затишшя, зате з Берліну надходили цікаві віст­ки, навіть, підбадьорливого ха­рактеру. “Як реакцію з боку Німеччини, вважали заходи безпеки супроти Бандери і йо­го співробітників... Це саме за­стосовано і до Стецька. Тим часом у цьому ж Берліні ув’яз­нено міністра закордонних справ Володимира Стахова, щоб припинити його диплома­тичну роботу...” (стор. 80).

11-го липня 1941 р, неспо­дівано ув’язнено і вивезено зі Львова голову Правління Яро­слава Стецька, а в Берліні схоплено Степана Бандеру. Згодом у Кракові ув’язнено увесь Провід ОУН і вивезено до концтабору в Авшвіці.

Вістка про ув’язнення членів Державного Правління прикро розворушила, але не заломала українців, які звикли до ворожих переслідувань. “Тим більше, — пише О. Віто­шинська, — що на зміну одній фракції ОУН прийшла друга, яка начебто мала кращі зв’яз­ки з німцями, як попередня, тож у Галичині далі розбудо­вувалося життя, зокрема ж у ділянці культури. Зате німці поклали свою важку руку на господарство і рільництво, на­кладаючи на селян непосильні ‘контингенти’. Цим вони ви­явили свою повну нездатність співпрацювати з ‘визволени­ми’ народами” (стор. 82).

Значе місце відведено у книзі з’ясуванню ролі Володи­мира Блавацького у розвитку1 українського театру у Львові. До речі, німці тоді ще не втру­чалися у культурне життя ук­раїнців, а навпаки, радо під­тримували українські театри і концерти, бо це була також велика розвага для їхніх стар­

шин. Це привело до посилено­го розвитку театру, який за ні­мецьких часів дійшов був до свого вершка. Аналізуючи де­які вистави, авторка не лиша­ється безсторонньою щодо характеристики світоглядових позицій і майстерности В. Блавацького.

Чимало сторінок у цій не­великій книзі присвячено ви­світленню жидівського питан­ня. Це було дуже гостре й не­безпечне питання і, як пишеО. Вітошинська: “Не одна ук­раїнська родина заплатила по­головним знищенням за те, що змилосердившися над жидвісь- кими сусідами, приховала їх, а злобні люди підглянули й до­несли німцям. Найбільше ря­тівників було таки по україн­ських селах, де не було злоб­них сусідів і де по церквах свя­щеники читали пастирський лист Митрополита Андрея “Не убий!” (стор. 88-89).

Під час зимових місяців1943 p., Митрополит занеду­жав і лікарі тримали його в ліжку. У палаті та в суміжних будинках було тоді чимало яв­них і таємних мешканців, чис­ло яких постійно зростало. “Попри жидівську ‘колонію’ у підземеллях, верхні приміщен­ня займали втікачі зі Східньої України, які, не маючи доку­ментів, перебували у Львові нелегально і рискували виво­зом на працю або й до концта­бору” (стор. 116). Ці втікачі привозили невтішні вістки, що почався ‘тихий’ відворот ні­мецької армії. Це стривожило ( гіереішканих люДей,: які поспі­шали рятуватись панічною втечею. У лісах тим часом по­явилися ватаги московських партизанів, які грабували й те­роризували населення. Опір чинила їм героїчна УПА, від якої вони панічно втікали.

Найгірші вістки приходили та­ки з Волині.

У книзі привертають ува­гу часті згадки про відомого історика проф. Олександра Оглоблина. Митрополит лю­бив дискутувати з професором про Іпатія Потія, Теофана Прокоповича, Стефана Явор- ського, Петра Могилу й Венія- мина Рутського тощо. Під час однієї такої дискусії, Митро­полит висловив дуже цікаву думку: “Коли б Петро Могила і Веніямин Рутський були по­розумілися в церковній справі, ми давно мали б свою державу й новітня історія України піш­ла б зовсім іншим шляхом”. А тут проф. О. Оглоблин додав: “І коли б козаки не встрявали були у невластиві їм, церковні справи!” (стор. 114).

Остання візита проф. Оглоблина у Митрополита зробила на вченого глибоке враження. Він прийшов до глибокого переконання, що Митрополит “людина майбут­нього, що високо піднеслася над епохою... Ніхто ніколи до­сі не зробив на мене такого враження маєстатичности і понадчасовости... А разом з цим, яка щира, сердечна про­стота!” (стор. 115). Сильне враження зробив на Митро­полита також і професор: — “Ця розмова з розумною і вче­ною людино, православним ін­телігентним українцем, навела мене на різні висновки: справі з’днанню Церков може допо­могти наша патріотична інте­лігенція (стор. 115).

Загальну картину зуст­річей проф. О. Оглоблина з Митрополитом доповнює мо­нолог професора, в якому він сповідається: — “Адже ж не­даремно Всевишній вивів мене ^ріщного з то^р ^ому робити, країни неволі’ (Совєтський Союз — В. Ж.), щоб я тут ви­правив те, що накоїв там!., (написав брехливу статтю- пасквіль на проф. М. Грушев- ського, якої від нього вимага­ли й яка не мала нічого спіль­ного з наукою — В.Ж.). І це

він завів мене до Митрополита Андрея! Мабуть, бачив мої му­ки і чув молитви під час тієї ганебної зради? Мабуть, знав, що все моя душа здригалася від огиди на самого себе!... Господи, дякую Тобі, що вивів мене у вільний світ і присягаю перед цим чудовим храмом св. Юра: усе моє дальше життя присвячу для викриття шля­хетної правди моєї нації й спростування московської брехні!.. Так мені, Боже, допо­можи!”... (стор. 120).

Дуже відрадним у книзі є розділ “Криниця” (відпочин- кова місцевість у Карпатах — В.Ж.), у якому з’являється ві­домий поет Тодось Осьмачка, який уперше в житті зустрівся з черницею студиткою (відо­мою нам з розілу “Замарсти- нів” — В.Ж.) та ще з україн­кою, молодою і красивою. Приголомшений її раптовим виїздом із Криниці (куди вона приїхала на лікування, але на­віть не почала лікуватися —В.Ж.), він з досади й горя по­клав на папір свої заведені на­дії:

І думаю ще й про те, що в день я мушу

Саму зустріти сяйвом віч,І щиро розказати в щиру

душу,Яка була, для серця ніч...

“Зустріч”

Друга совєтська окупація Львова в 1944 р. була стократ­но гірша й страшніша (автор­ки у Львові уже не було — В. Жила) від першої. Тепер, за­мість “культурного” наступу, прийшла кривава і жорстока розправа з вояками УПА і членами ОУН, їхніми родина­ми і цілими селами, які прихо­вуючи борців, допомагали їм. Розстріл,у шиб£ницяь даедацня в холодні сибірські регіони, були ті блага, що їх принесла совєтська армія українському народові. А тут 1-го листопада1944 року помер Великий Ми­трополит Андрей. Львів у ве­ликій скорботі стояв на колі­нах біля домовини свого улю­

бленого Митрополита-Батька. Нагробне слово мовив Митро­полит Йосиф Сліпий, який стримано, але наскрізь гаряче закликав народ: “Молімо ж Господа, щоб за посередницт­вом Слуги Божого Андрея, дав нам ласку перебути лихо­ліття нашої Церкви і нашого народу, а Блаженнішому Ан- дреєві сотвори “Вічную па­м’ять” (стор. 130).

Читаючи уважно цю цін­ну невелику книжку, треба ма­ти зачерствіле серце, щоб кілька разів не залитися ряс­ними сльозами. Як оглядові, так і монографічні розділи від­значаються всебічністю і зна­чною повнотою висвітлення питань, як наші вороги поглу­милися над Львовом. Звичай­но, у такій складній, але міст­кій за змістом праці, якою є книжка “Непереможний Лев”, важко було досягнути однако­вої глибини у розв’язанні всіх поставлених питань, уникнути деяких недоліків, часто неза­лежних від суб’єктивих намі­рів авторки.

Постать Митрополита Андрея змальована ґрунтовно й цілісно. У його передсмерт­них міркуваннях виринає про­роча візія майбутнього нашой Церкви: — “Незабаром наша свята Церква зазнає такого страшного удяру, якого не заз­нала у всій тисячолітній історії християнства в Україні. Вона зникне з поверхні землі й жи­тиме в катакомбах... Свяще­ників і вірних будуть жахливо переслідувати... А наших єпис­копів жде найгірша доля... Але ти, мій сину, — Митро­полит повернув очі на Влади­ку Йосифа, — будь сильний і твердий, бо, мабуть, тобі одно­му доведеться спасати нашу

е Ц ер к в у .п о к и вона^вздвос­кресне... Бо вона мусить вос­креснути: — ‘Його же царству не буде кінця!’... Воскресне, відродиться і пошириться, бо від нашої Церкви почнеться відродженя християнства по всій землі... 'Екс Орієте люкс' (crop. 129).

Проблеми нашої держав- ности змальовані широко й відповідально. Інформуючи Митрополита про хід подій, голова Державного Правління Ярослав Стецько заявив: — “Не залишимо ні одного ви­датного діяча, ні будь-якого середовища, а Вас, Ексце- ленціє, просимо стати нашим почесним головою і призначи­ти делегатів від Церкви... Іме­нем Правління заявляю, що не змагаємо до монопартійного володіння...” На це відповів Митрополит: — “І добре роби­те! Вороги вигубили нам за­надто багато інтелігенції, щоб можна було когось відкидати. Усіх треба притягати, усіх за­хопити нашим будівницт­вом...” (сто. 63).

Жорстокість, жадібність, підступництво та підлоту со- вєтського режиму змальовано всесторонньо, віддзеркаливши психологічне наставлення московських катів. Німецька жорстокість не далеко відій­шла від совєтської. Виходить, що диктатори як червоні, так із-під чорної свастики, діяли однаково.

У книзі майже немає дру­карських огріхів. Обгортка маестра Юрія Кульчицького скромна, але своєрідна, кольо­рове тло зробило б її більш ефективною. Не можу зрозу­міти, як це трапилося, що в імені та в прізвищу авторки на обкладинці, замість м’якого знаку, появився йор. Загальне оформлення видання Маркі- яна Цирана — наскрізь куль­турне, за винятком берегів книжки, які не викликають приємного враження. У книзі поміщено цілу низку цікавих світлин історичного характе- РУ-

У цілому праця Ольги’Ві- тошинської “Непереможний Лев” є вагомим внеском до іс­торії Львова. Книжку охоче використовуватимуть вчителі, студенти та полум’яні шану­вальники нескоримого Льво­ва.

Григорій Кочур

ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ ДОРОБОК НЕОКЛЯСИКІВ

пМаксим Рильський, наймолодший з неоклясиків (нар. 1895

p.), першу збірку своїх поезій видав, ледве досягши віку п’ят­надцяти років. Перекладати він почав у такому ж самому' віці. Віртуоз, майстер вірша, poeta Maximus (найбільший поет, як назвав його, вдаючись до гри слів, Микола Зеров), Рильський виявив подиву гідну продуктивність. “Пан Тадеуш” Міцкевича, дві драми Гюго: “Ернані” та “Король бавиться” (1926), хоч і прозовий, але дуже ліричний “Роман про Трістана та Ізольду” Ж. Ведьє, збірник “Французькі клясики сімнадцятого століття” (1931), куди ввійшов “Сід” Корнеля, Расінова “Федра”, Моль- єрів “Мізантроп” та “Мистецтво поетичне” Н. Буало — ось да­леко не повний перелік його тодішнього доробку.

Для антології Савченка і Зерова Рильський перекладає вірші Мюссе, Ґотьє, “Морський вітер” Малларме, сім поезій Верлена, сонет Ередіа тощо. Два вірші Фернана Мазада він пе­реклав, дізнавшись, що у Франції надрукована одна його позія в перекладі Мазада.

Антологія, як відомо, світу не побачила, деякі з поезій М. Рильський включив до своїх збірок, зокрема до збірки “Гомін і відгомін”. Верленеву “Пісеньку невинних” він переклав двічі — ямбом і хореєм, причому хореїчна версія і назву має інакшу — “Пісенька невинняток”. Переклад Верленового “Мистецтва по­етичного” загубився, багато років його вважали втраченим, аж поки декілька років тому співробітниця музею Рильського Не- оніла Підпала не розшукала цей давній машинопис серед папе­рів поетового архіву. Але до двадцятитомового видання творів М. Рильського він не потрапив.

Максим Рильський пережив усіх своїх друзів неоклясиків. Над перекладами він працював невпинно і дуже продуктивно, в його доробку числиться і Ю. Словацький, і Ю. Тувім, і “Євгеній Онєгін”, і “Король Лір”, і “Сірано де Бержерак” Ростана. Усе це перекладене досконало. І все ж таки особливий чар, якийсь по-вів свіжости й неповторности відчувається в його перекладах неоклясичного періоду.

Помер М. Рильський в 1964 році.Михайло Драй-Хмара (нар. 1889 р.) був серед неоклясиків

єдиний фаховий славіст. Він і дисертацію писав про хорватсь­кого письменника вісімнадцятого сторіччя Качича-Міошича, а матеріяли для дисертації досліджував у бібліотеках Загребу і

Праги. Перекладав він і чеських поетів — С. Махара, Й. Гору, написав рецензію на чеський переклад поезій П. Тичини. Сте­жив також за білоруською поезією, писав про Я. Купалу, і не лише зрецензував академічне видання творів Максима Бог­дановича, а й переклав його єдину збірку “Вінок”. В Україні це була перша збірка білоруського поета.

Для антології С. Савченка і М. Зерова М. Драй-Хмара зро­бив переклади поезій Теофіля Ґотьє, Жерара де Нерваля, Бод- лера, Верлена, Леконта де Ліля, Малларме, Корб’єра, Сюдлі- Прюдома та інших. Деякі переклади не збереглись і відомі ли­ше з назви, як, наприклад, “Дон-Жуан у пеклі” Бодлера.

Заарештований і засланий на Колиму, Михайло Драй-Хма- ра перекладав там “Божественну комедію” Данте. Але те, що він устиг перекласти, не збереглося. Загинув Драй-Хмара на засланні в 1939 році.

Освальд Бурггардт (нар. 1891 р.) був у нас відомий у двад­цяті роки своїм перекладом “залізних сонетів”. У невеличкій книжечці з такою назвою, виданій 1925 року, вміщено ЗО со­нетів. У передмові сказано, що “автори сонетів виступили ано­німно, бажаючи утвердити ілюзію колективної творчості”. Тоді ще не було відомо, що автор цих сонетів один, і звуть його Йо- зеф Вінклер.

У книжці “Слово” (декляматор), що її видав М. Зеров, уміщено переклад О. Бурггардта з P.M. Рільке — “Орфей, Ев- ридіка, Гермес”, а також два вірші з П.В. Шеллі: “Озімандія” і “Хмара”. Рільке в той час Бурггардт наперекладав уже багато, існував один зошит перекладів на українську, другий — на ро­сійську мову. Не знаю, що з цих перекладів збереглося — у ви­даному 1991 року “Вибраному” є лиш один вірш з “Дівочих пі­сень до Діви Марії”. А з Шеллі, крім “Озімандіт” та “Хмари”, Бурггардт переклав також “Оду до західнього вітру”, опуб­ліковану разом зі статтею “Співець з бунтарською душею” в журналі “Червоний шлях”. З Байрона Бурггардт переклав ли­ше “Баляду” з поеми “Дон-Жуан”.

Була укладена угода Бурггардта з Держвидавом України на переклад Шекспірових драм “Гамлет” і “Буря”. Переклад був завершений тоді, коли вже перекладач змушений був ви­їхати з України до Німеччини. Отже, угода була анульована, прізвища перекладача згадувати заборонено і тільки в хрес­томатії академіка О.І. Білецького для 8-10 кляс середньої шко­ли (1936) було анонімно вміщено скорочений переклад “Гам- лета”. А повністю обидва переклади з’явилися тільки 1960 р. в Канаді, в четвертому томі творів Бурггардта, на той час уже більше відомого під псевдонімом Юрій Клен. Видання було посмертне (Бурггардт помер у Німеччині в 1947 році).

Цікаву історію має і єдиний переклад Бурггардта з Вер- харна, якого також активно перекладав Микола Терещенко. Бурггардт виступив з рецензією на збірку перекладів Тере- щенка, відзначивши в них чимало недоліків. Рецензію було прочитано як доповідь на одному з засідань в Академії Наук, і переклад наведений як ілюстрація, для порівняння з версією Терещенка.

Перекладав Бурггардт і на російську мову (сонет Зерова в “Антологии украинской поєзии” (Харьков, 1924), “Дивний флот на сонці сяє” в книзі “Избранньіе стихотворения” Павла Тьічиньі, 1927). А коли Борис Якубський готував “Антологію російської поезії в українських перекладах” (1925), то Бург- гардт був безвідмовним виконавцем усіх його замовлень — пе­рекладав і шедеври, без яких не можна уявити собі російської поезії, і незначні вірші давно вже забутих авторів. Отже, є тут і Блокова “Незнакомка”, і “Прощай, немьітая Россия” Лєр­монтова, і п’ять віршів Ф. Тютчева, і відповідь декабриста Одо- євського на “Послание в Сибирь” Пушкіна, і “Нелюдимо наше море” Явикова. Але є і такі автори, як Філіпченко, Дорогой- ченко, Князев тощо. Недарма у відомому “Неокласичному марші” Бурггардт запевняє: “що хочеш, те й перекладу”.

А водночас — блискучі переклади з видатного німецького поета Стефана Георге — “Урочистий в’їзд (Звитяжці)”, “Клят­ва”, “Дитинство героя”, “Співець у безмежних часах”. Для ан­тології С. Савченка та М. Зерова Бурггардт переклав і Леконта де Ліля, і Верлена, і Рембо, і Клоделя, і Валері, та й ще кількох поетів.

М. Калинович, пишучи свою книжку “Шляхи новітньої французької поезії”, звернувся саме до Бурггардта з проханням перекласти уривки з поезій Аркаса, Цільдрака, Жюля Ромена, які він цитував у тексті своєї розвідки. Отже, Освальд Бурґ- гардт був, здається, найнеобхідніший і всюдиприсутній учасник ледве чи не всіх перекладацьких починань.

Велика була і його редакторська праця: досить згадати двадцять сім томів Джека Лондона — він їх редагував, він на­писав передмову про Джека Лондона, дещо сам і переклав.

Мій огляд неповний, але досить і того, що сказано, щоб по­бачити, яка надлюдська працьовитість була у нашого п’ятого неоклясика.

Отак і дійшла кінця наша розмова про перекладацький до­робок неоклясиків.

Ми, мабуть, переконалися, що в царині поетичного перек­ладу в двадцяті й тридцяті роки не було в нас інших літераторів, що дали б стільки нашій літературі, досягли б такого ступеня

(Закінчення на стор. 6-ій)

СТОР. 6 НАРОДНА ВОЛЯ, СКРЕНТОН, ПА. ЧЕТВЕР, 1 ЧЕРВНЯ 1995. ЧИСЛО 22

“ГРІМ СЕРЕД ЯСНОГО НЕБА’Л*(Закінчення зі стор. 1-ої)

уважив, що “як тільки пробле- рактерні і для України.ма розподілу Чорноморської Фльоти буде розв’язана, гори­зонт у російсько-українських відносинах розчиститься”.

Цікаво, пише далі газета, що міністер закордонних справ РФ поєднав цю непоєд- нувану проблему з підсумками референдуму в Білорусі і дав зрозуміти, що РФ зацікавлена в тому, щоб тенденції, які ви­явилися в Білорусі, були ха-

‘То, може з цього й треба було починати, панове? Але перед тим запитати ще й у на­роду України: чи до душі йому такі “тенденції”? Чи хотіли б, наприклад, наші матері, щоб їхні сини наводили “консти­туційний порядок” у Чечні? Тим паче, що пан Козирєв зго­ден з тим, що “народ завжди правий”, — підсумовує “Голос України”.

СШЛЬНІ УКРАЇНСЬКО- АМЕРИКАНСЬКІ МАНЕВРИ

“ЩИТ МИРУ-95”

СИМВОЛІЧНИЙ ХРЕСТ(Закінчення зі стор. 1-ої*)

трагічний ювілей, газета “Ві­че” зазначає: переселялись не з власної згоди, бо Сталін ще до визволення земель сучасної Польщі постановив провести безпрецедентне у новій історії жонглювання долями народів.

Якщо переселення поля­ків, які, зокрема, поселились колись на Волині внаслідок польонізаторської політики Речі Посполитої на окупова­них українських землях, мож­на ще якось зрозуміти, то са­мовільне визначення кордонів по річці Буг і передачу Холм- щини і Підляшшя — спокон­вічно етнічних українських зе­мель, заселених українцями, Польщі і депортацію наших співвітчизників на Схід — зро­

зуміти неможливо.Газета розповідає доклад­

но про те, як польські націо­налістичні формування шля­хом відкритого терору насиль­но виганяли українське насе­лення з прабатьківської землі. Саме тому жителі села Гайове на мітингу з нагоди відкриття пам’ятного хреста, вирішили звернутися до урядів України і Польщі, щоб ті злочинці, які винні у розбоях і масових вбивствах українського насе­лення, були законно покарані. Учасники мітингу вимагали також, щоб колишні пересе­ленці з Польщі могли без­платно одержати закордонні паспорти, щоб мати можли­вість відвідувати могили своїх прадідів у Польщі.

ПРЕЗИДЕНТА Л. КУЧМУ ЗАПРОШУЮТЬ ВІДВІДАТИ КУБУ

Київ (Укрінформ). — 19-21 травня з першою офіцій­ною візитою в Україні перебу­вав міністер закордонних справ Куби Роберто Робайна Ґонсалес. Згідно з програмою візити, він мав зустрічі з Пре­зидентом України Леонідом Кучмою, головою Верховної Ради Олександром Морозом, міністром закордонних справ Геннадієм Удовенком тощо.

20 травня відбулась офі­ційна церемонія підписання низки українсько-кубинських документів. Зокрема, міністри закордонних справ країн під­писали угоду між урядом Ук­раїни і урядом Куби про умови взаємних поїздок громадян.

Роберто Робайна Ґонса­лес передав Л. Кучмі запро­шення уряду Куби відвідати

цю карібську країну. Візита, на думку міністра, сприяла б подальшому розвиткові спів­робітництва між нашими дер­жавами.

Серед держав колишньо­го СРСР, — зазначив міщстер, такий рівень двосторонніх від­носин, досягнутий завдяки до­кументам, підписаним у Києві, Куба має лише з Росією. У ку­бинських відносинах з держа­вами Східньої Европи, Укра­їна посідає особливе місце, — підкреслив Роберто Робайна Ґонсалес.

На зустрічі з вдячністю відзначено надану урядом Ку­би безкорисливу допомогу в лікуванні та оздоровленні ук­раїнських дітей, які потерпіли в наслідок аварії на Чорно­бильській АЕС.

МИСТЦІ УКРАЇНИ - ВЕЛИКОМУ ГЕТЬМАНОВІ Б. ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ

Черкаси (Укрінформ). — У місті Чигирин, що на Чер­кащині, — колишній козаць­кій столиці України, почалося всеукраїнське свято мистецтв, присвячене 400-річчю від дня народження Богдана Хмель­ницького. У ньому беруть участь професійні мистці та найкращі самодіяльні художні колективи з Києва, Черкащи­

ни та інших областей України.В урочистостях бере

участь перший заступник го­лови Верховної Ради України Олександер Ткаченко.

Це свято мистецтв мати­ме продовження у всіх облас­тях України і у вересні завер­шиться тут же, у Чигирині, на батьківщині великого гетьма­на.

П ЕРЕКЛАДАЦ ЬКИ Й ДОРОБОК...(Закінчення зі стор. 5-ої)

досконалости. Неоклясики залишили нам такі зразки перек­ладацького мистецтва, яких не спосіб перевершити, з якими не­легко й зрівнятися.

До їх праці пильно придивлялись їх сучасники, — скажімо, Іван Кулик, який дав нам і “Антологію американської поезії”, і збірку поезій Карла Сендберґа, і поезії Н. Бараташвілі.

Молодий Василь Мисик, що дебютував книжкою перек­ладів з Роберта Бернса, прагнув познайомитися з Миколою Зе- ровим як з визнаним авторитетом у перекладацьких справах. Знайомство відбулось. Але продовжити його довелось на Со- ловках, звідки повернутися пощастило лише одному з двох — Мисикові.

Таке феноменальне явище, як Микола Лукаш, такий май­стер, як Борио Тен, такі яскраві постаті, як Дмитро Павличко, Дмитро Паламарчук, Андрій Содомора, — мабуть, не відмо­вились би визнати, що не раз у їхній роботі майоріли перед ни­ми постаті наших неоклясиків, ніби закликаючи їх працю про­довжувати, не знижувати досягнутого рівня естетичної й фі­лологічної культури.

Яворів, Львівська область (Укрінформ). — Національні гимни України та С1ИА зазву- чали 23 травня на львівському полігоні прикарпатської війсь­кової округи. Тут відбулося урочисте відкриття спільних українсько-американських ми­ротворчих навчань “Щит ми- ру-95”, головна мета яких об­мін досвідом участи у мирот­ворчих акціях та відпрацюван­ня спільних дій у складних умовах військового конфлік­ту.

Майже тисяча військово­службовців і понад сто оди­ниць бойової техніки взяло участь у навчаннях, які трива­ли до 28 травня. Українську сторону представляли вояки та офіцери 24-ої мотострілець­кої дивізії, американську — 3- ої піхотної дивізії, штаб якої розміщений в німецькому міс­ті Вюрцбург.

З нагоди відкриття нав­чання відбувся урочистий мі­тинг, в якому взяли участь ко­мандуючий військами Прикар­патської Військової Округи,

генерал-полковник Петро Шуляк, — начальник Гене­рального Штабу Збройних Сил України, перший заступ­ник міністра оборони Анато­лій Лопата, голова Львівської Обласної Ради Микола Го­ринь, командир мотострілець­кої дивізії генерал-майор Ми­кола Петрук, командир 3-ої пі­хотної дивізії армії США ге­нерал-лейтенант Леонард Гол- дер.

Україна має досвід участи у миротворчих акціях, але ці спільні навчання вперше від­булися на тер-итоії молодої держави. їх проведено у від­повідності з принципами про­грами “Партнерство заради миру” і спрямовано на поглиб­лення військового співробіт­ництва між Україною і США, тому їх не слід відносити до та­ких, що проводяться під егі­дою НАТО. У майбутньому подібні тренування із залучен­ням українських підрозділів будуть організовані на тери­торії США.

НАЛАДНУЮТЬ УКРАЇНСЬКО- УГОРСЬКІ відносини

Київ (Укрінформ). — Ук­раїна і Угорщина досягли вза­єморозуміння з ряду питань в економічній сфері — такий го­ловний підсумок офіційної ві­зити прем’єр-міністра Угор­щини Дьюли Горна в Україну, який завершився 19-го травня.

Кульмінацією перебуван­ня угорського прем’єра в Ук­раїні стало підписання бага­тьох двосторонніх докумен­тів.

До складу угорської деле­гації входили практично всі міністри уряду. Протягом двох днів вони провели переговори зі своїми українськими коле­гами і обговорили раніше не вирішені питання щодо дво­сторонніх відносин.

Особлива увага у ході пе­реговорів приділялась спів­праці прикордонних районів України й Угорщини. Сторони домовилися про створення там спеціяльної економічної зони. Досягнуто теж домовлености про зведення нового мосту у районі одного з пропускних пунктів на українсько-угорсь- кому кордоні, через який в

ГУМОРКАМІНЬ НА ГОРОДІ— Дядьку, ви чому на

наш город кинули камінь?— А ти звідки знаєш, що

це я зробив?— Бо я вчора цей камінь

на ваш город кинув.

ПРАВДУ КАЖУТЬ— Правда, ніби добрі лю­

ди довше живуть?— Живуть то довше, але

гірше.

ЗАЙВА ТУРБОТА— Що вас турбує, коле­

го?— Тільки те, що в мене

тепер нема грошей.— Не розумію, як вас мо­

же турбувати те, чого нема?

БАТЬКИ ІДГГИ— Чи не здається вам, що

теперішня молодь жахливо одягається? Наприклад, ось оцей юнак.

— Пробачте, я не знав, що ви його батько.

— Я її мати.

майбутньому пройде трансев- ропейська автомагістраля.

Обговорювалися також проблеми, пов’язані зі зло­чинністю, котрабандою і неле­гальним перетинанням укра­їнсько-угорського кордону. Для вирішення цих проблем буде створено оперативну гру­пу, куди увійдуть фахівці мі­ністерств закордонних і внут­рішніх справ двох країн, пред­ставники місцевих органів вла­ди, прикордонники.

Угорський прем’єр від­значив конструктивність під­ходу українського керівництва до вирішення проблем націо­нальних меншин. Зокрема, вдалося домовитися, що у ряді шкіл України у місцях ком­пактного проживання угорців викладання проводитиметься також і їхньою рідною мовою.

Дьюла Горн повідомив, що Угорщина підтримує праг­нення України увійти в Раду Европи і приєднатися до Цен­тральноєвропейської І н і - ціятиви. “Україна має всі пе­редумови для цього”, — сказав він.

Фундація

УКРАЇНСЬКОГОВІЛЬНОГО

УНІВЕРСИТЕТУ

ЗАСЛУГОВУЄ НА ВАШУ ВСЕБІЧНУ ПІДТРИМКУ!

UFU Foaadatlaa, Іас.P.O. Box 1C2S

New York, N.Y. 1C276

Union Funeral HomeLYTW YN& LYTW YN

UKRAINIAN FUNERAL DIRECTORS

AIR CONDITIONED FACILITIES

Our Services fire five і fable finywhere in New Jersey

ОБСЛУГА ЩИРА І ЧЕСНА

Також займаємося похоронами на цвинтарі в Бавнд Бруку І пере­несенням т л ін н и х останків з різних крам світу.

1600 STUYVESANT AVE. UNION, NJ 07083

TEL.: (908) 964 4222

СПІЛЬНА ЗАЯВА...(Закінчення зі стор. 2-ої)

дання взаємної правової допомоги. Президенти погодились, що прискорення підготовки угоди зміцнить спільні зусилля у бо­ротьбі зі злочинністю. Президенти вітали розпочаті між двома країнами обміни, спрямовані на боротьбу із загрозою органі­зованої злочинности та корупцією, і оголосили про наміри своїх країн співпрацювати в підготовці персоналу правоохоронних органів та у створенні Національного Бюра Розслідувань Ук­раїни. Вони підтвердили свою підтримку верховенства закону, як необхідного елементу захисту цивільних та громадських прав.

Обидва Президенти погодилися з важливістю обмінів в га­лузі освіти та професійних обмінів, відзначивши, що у відпо­відності до Закону Підтримки Свободи, у 1995 фінансовому ро­ці буде виділено 8.2 млн. дол. для навчання в США українських аспірантів, студентів та учнів середніх шкіл. Ця сума також при­значається для професійних обмінів, загальна кількість яких до­сягне 1,000 осіб у 1995 фінансовому році.

Президент України Леонід Кучма

Президент США Вільям Дж. Клінтон

ШЕВЧЕНКОВЕ СЛОВО В УЖГОРОДІУжгород (Укрінформ). —

Стало доброю традицією в по­ру буйного цвітіння землі, вшановувати батька українсь­кого народу — Тараса Шев­ченка. “Я переконаний, що та­лановитий український народ здолає негаразди і збудує таки незалежну Україну, де всі бу­дуть жити заможно, у мирі та злагоді, як про це мріяв, задля чого жив і творив Тарас Шев­ченко”. Ці рядки — з приві­тання Президента України Леоніда Кучми учасникам і гостям міжнародного літера­турно-мистецького Шевчен­ківського свята “В сім’ї' воль­ній, новій”.

Схвильоване слово про широке визнання Шевченка, його любов і велику повагу до всіх меншин, що живуть в Ук­раїні, заповітну мрію Кобзаря — про мир і злагоду на рідній землі, — в^иго^ори^/олр^ І>а--( ди Спілки Письменників Ук­раїни Юрій Мушкетик.

Свідченням великої пова­ги до генія української землі,— сказав голова Верховної Ради України Олександер Мо­роз, є пам’ятники Тарасові Шевченку, споруджені у бага­тьох країнах світу. Вони є свід­ченням любови до Кобзаря, який поєднав у собі генія лю­дини і громадянина.

Схвильовано говорили про Кобзаря голова Закар­патської Обласної Ради Сергій Устич і голова Спілки Худож­ників України Володимир Чепелик. Найзаповітніші ду­ми, що вплелися у присвячені Тарасові Шевченку вірші, при­несли українець Іван Чендей, росіянин Анатолій Парпара та білорус Сергій Законников.

Назабаром у центрі Уж­городу здійметься монумент Шевченкові, про що сповіщає кам’яна стела. До неї учасники

Т£вята поклали кошик квітів і землю з Чернечої гори.

ВСТУПАЙТЕ В ЧЛЕНИ УКРАЇНСЬКОГО БРАТСЬКОГО

СОЮЗУ

Помолімося за наших друзів

Ї Ї

ЗАУПОКІЙНА СВЯТА ЛГГУРПЯза спокій і вічну радість душ померлих Добродіїв

Фонду Катедр Українсознавства.

Впреп. о. декан Петро Огірко відслужив Заупо­кійну Святу Літургію у вівторок, 30-го травня 1995 року, о год. 9-ій ранку, в УКЦеркві Покрови Пресвятої Богоро­диці, в Озон Парку, Н.Й., за Блаженнішої Пам’яти:

Богдана з Дякова Степана Душенка Василя Кия Івана Кордубу Петра і Софію Кордубів Д-ра Ярослава Лагошняка Михайла Малинівського Д-ра Романа Миколаєвича Д-ра Романа Мороза Д-ра Василя Палідвора Анну і Емануїла Притулів Анастазію Псуй Юліяну Ратич Богдана Робака Юсгину РудякД-ра Василя і Емілію Стефураків Петра Тарнавського Левка Чайківського

Всіх Вп. Жертводавців ФКУ просимо про молитви за померших нашиї друзів. Помоліться в часі і після відпра­ви Заупокійної Богослужби, щоб поєднатись з нами в поході молитов до Всевишнього за тих, що творили добро.

Вічна Пам’ять Померлим Добродіям ФКУ! Головна Екзекутива

Фонду Катедр Українознавства (ФКУ)

No. 22. Ukrainian Herald, (Supplement to Narodna Volya) Scranton, PA. JUNE 1, 1995 PAGE 7.

Chomobyl... Legacy of Dread(Continued from page 8)

By Walter KarpinichLietkewycz: A Boxer Honored

At the time of the accident, Ukraine was under Soviet control. The cleanup was badly bungled, in part because of the early refusal to be candid about the extent of the disaster. About 160,000 of the 600,000 so-called “liquidators” in the cleanup were exposed to dan­gerous levels of contamination and now have high suicide rates be­cause they think they are about to die.

Ukraine became independent in 1991 and inherited the Chomo­byl mess and the badly deteriorat­ing nuclear plants.

After Clinton and Kuchma talked about their hopes that Chor­nobyl can be closed, Tony Lake, Clinton’s national security adviser, said, “This is an expensive propo­sition. It is not something, of course, that the United States alone can underwrite, and therefore the president will be discussing this

issue at Halifax.”Last week the United States

and Ukraine signed an agreement to begin a research program on thyroid cancer and other thyroid diseases that have afflicted the population in this region. From studies after Chomobyl on children in nearby Belarus, medical resear­chers now say thyroid disease from radioactive fallout is much worse than previously thought.

Chomobyl’s overall legacy of cancer and disease is heartbreak­ing. Although the closet village to the plant is now a ghost town, with children’s toys still eerily scattered about, some people have moved back to contaminated villages not far away — without understanding that what they can’t see can hurt them.

Reprinted from Democrat and Chronicle, May 14,1995

Ecumenical Patriarchate Points of Agreement..(Continued from page 8)

primary acceptance. The names of the accepted candidates will be then submitted to the Holy Synod of the Ecumenical Patriarchate for canonical election.

7. The Holy Myrrh will be provided by the Ecumenical Pat­riarchate and will be distributed by the Metropolitan. The Holy Anti- minsia will be provided by the Mother Church, as well, with the appropriate inscription in the Uk­rainian language, and will be dis­tributed for liturgical use by the Metropolitan with his signature.

8. The convocation of the General Synods and the Bishops’ Conferences will be announced to the Mother Church ahead of time, so that the canonical blessings of the Ecofri#iical Patriarch are con­veyed appropriately.

9. The Ukrainian Orthodox Church of the U.S.A., being under the omophorion of the Ecumenical Patriarch, will become a member

of the Standing Conference of the Canonical Orthodox Bishops of the Americas (SCOBA).

10. There will be direct com­munication between the Ukrainian Orthodox Church of the U.S.A. and the Ecumenical Patriarchate through the Metropolitan to His Holiness. The Patriarchal Letters of the Mother Church to the Uk­rainian Orthodox Church of the U.S.A. will be sent directly to the Metropolitan.

11. The official announcement to the other Orthodox Churches re­garding the admittance of the Uk­rainian Orthodox Church of the U.S.A. in the canonical jurisdiction of the Ecumenical Patriarchate will be mad6 by the MbtHe’/'^hifrcff acf7I‘i cirding to the established orderly' means of Patriarchal Letters add­ressed to the Primates of these Churches.

Phanar, December 6,1994

Letter to the Editor5/6/95

Dear Mr. DuplakI’m sorry it has taken me so long to express my thanks for your co­operation and coverage of our U.F.A. Seniors Activities. I do hope you can find time to join us at our next Conference at Verkhovy- na at least for the Banquet.

What prompted me to write at this time, was reading the “Report on the Membership Organization Campaign.” For years thic is being reported as a “contest”, to see who could be on top, and in every inst­ance the ‘Top Three” organizers are congratulated. Inevitably its the same people, since they reside in cities with a large Ukrainian popu­lation. However I believe the last majority of organizers do not view this as a contest. They enroll new members because they believe this

is a fine Organization and so they encourage other Ukrainians to join and to enroll their children. Some do it as duties of their Office in the U.F.A., and others from a patriotic and idealistic reasons.

I feel that a few kind and ap­preciative words about the organiz­ers below the top three would en­courage extra effort on their part. To paint out individuals who are always on such lists. Some Seniors in their eighties who have been organizing for 60 years and contin­ue to contribute.

Not only would these organiz­ers feel their work is appreciated but this kind of a “Report” would be more interesting reading. Some­thing to consider.Христос Воскрес!

Fraternally, J. Charyna

Philadelphia, PA - We often read about Ukrainian-Americans who have attained outstanding accomplishments and acclaim in a variety of professional fields. It is not too often, however, that we hear about special recognition achieved by a Ukrainian in the field of American professional boxing.

Boxing fans in the Philadel­phia area might recall the name of Victor Lietkewycz, a talented bo­xer who competed under the pro­fessional name of “Vic Diamond.” The name was given to him by his manager who felt that Vic’s last name was too long for the fans pugilism. Though years have pass­ed since Vic Diamond’s last pro­fessional bout, the sport of boxing has not forgotten his accomplish­ments and his contribution to box­ing. In recognition of his “distinc­tive ring record and because of the credit he brought to the sport of boxing,” the Veterans Boxers As­sociation, Inc., Ring No. I, has nominated Viktor Lietkewycz for induction into the Pennsylvania Boxing Hall of Fame.

Early in his career, sports re­porters described the young fighter as “... a boy with a colorful back­ground.” And indeed, Viktor was not your typical aspiring young boxer off the streets of Philadel­phia. Having abandoned his native city of Kharkiv as a child, during the turbulent WW П years, he, his younger brother, sister, and his mother came to America in 1951 and settled in Philadelphia. At the age of sixteen, and full of youthful enthusiasm for the sport of boxing, he joined the 26th Police Athletic League Boxing Club. Despite his mother’s'Strong objections', he' be- Дап tftfifliflg' linffer^CWn^O^^^ burg in the feathteVweight class (1261b).

Following his meteoric rise and the win of the Philadelphia featherweight PAL novice champi­onship, he moved to the light­weight division (1351b). The shift brought him to South Philadel­phia’s Passyung Gym and to Mic­key Diamond, a former boxer turn­ed trainer, who became Vic’s ca­reer long manager. The highlights of his spectacular amateur days, include wins over James King, Woody Marcus, and Gene Garnet, a previous year’s PAL champion, and Vic’s overall record of 33 vic­tories and one loss.

Vic’s professional boxing de­but took place at the Philadelphia Convention Hall before his 18th birthday, while he was still attend­ing Frankford High School. News­paper accounts of the boxing bouts and descriptions of the boxing style of the “good looking...native of the Ukraine” make special note of his speed, stamina, endurance, and the power of his punches. He was lauded as a spirited, dynamic, and a formidable opponent who provided thrilling matches which

ІШІШЕШЕШЕІЕШЕІВЕІUKRAINIAN SITCH SPORTS SCHOOL

fin Unforgettable Learning experience

LEARN: SOCCER, VOLLEYBALL, SWIMMING, OR TENNIS FROM AN OUTSTANDING STAFF THAT HAS BEEN HANDPICKED TO WORK

WITH ALL AGES & ABILITY GROUPS

Open to Ages: 6 through 18 Held A t the UFA Resort and Youth Center "Verkhovyna", Glen Spey, NY

J U L Y ЖЯ T H R O U O H A U O U ST 1 9 , 1 9 9 5

Register now...Capacity is limited.. Jor information write to:

UKRAINIAN SITCH S P O R T SCH O O L 6 8 0 S a n f o r d A v e n u e , N e w a r k , N«J

1 1 I B 1

m

mmmmmm

mmmmmmm

“left the audience limp with excite­ment.” Vic amassed a string of key wins against such notable fighters of the time as J. D. Ellis, Tommy Lowry, Jackie Lennon, New York City’s Bobby McLaurin and Tito Galvin, only to mention a few. A match widely promoted by James Coletto in which Vic Diamond fought Marcel Bizien ended in a draw in Union City, NJ. A tele­vised rematch with Marcel at New York’s Madison Square Garden, in a preliminary bout before a cham­pionship fight of Jose Torres, gave Viktor nationwide exposure. Though the decision of the contest was close, it went in Marcel’s favor. During Victor’s four-year boxing career, before Uncle Sam claimed his services, he fought a total of 59 fights; giving him a record of 53 wins and 6 losses.

Though he stepped out of the boxing ring in 1961, he did not leave the sport of boxing. Once a member of U.S. Army, he made use of his boxing experience and skills. In his new capacity as coach of the 1st Cavalry Div. Boxing Team in the 8th Army, he took his team to the 2nd place in a tourna­ment against the 7th Div. Boxing Team.

During overseas duty in South Korea, he was appointed assistant coach/trainer under Fatatoga Brown. Together they trained the 8th Army team to represent U.S. Army in all Pacific boxing champi­onships against Okinawa, the Phi­lippines, Hawaii, and Japan, in Okinawa. The team carried away 14 trophies, as well as the team championship and was rated as the best team ever to participate in such a tournament.

Following his return to the States, Vic served out the remain­ing months of his two-year term at Fort Sill, Oklahoma, where he con­tinued as head coach and trainer of the Fort Sill Boxing Team. His team won the 4th Army Team championship in Fort Hood, Texas, and sent two contenders for Olympic tryouts. One of the pro­teges won the Olympic Gold.

Reflecting on his boxing career, Victor said: “Boxing and Mickey Diamond, my manager/ trainer, in many ways, were good to me: they kept me out of trouble. Mickey Diamond was a great train­er, and I applied his teachings to the men I trained with great re­sults” — then, as an afterthought, he added: “Boxing was always on my mind, my thoughts and in my dreams, and I missed it when I was away from it. Though boxing, I met many decent people; even to this day many remain my friends. Boxing taught me habits, like keeping fit, for example, which I still maintain.”

After his discharged from the military in 1963, Viktor pursued in engineering drafting and has worked for several companies as Instrumentation Designer. Present­ly, he, his wife Anna, and their son and daughter reside in Allentown, Pennsylvania.

On Sunday, May 21, 1995, in Philadelphia there was an evening of tribute to boxing by the Vete­rans Boxers Association Inc., Ring No. 1, and the induction of Victor Lietkewycz into the Pennsylvania Boxing Hall of Fame.

==1151Place your ads

in the 4

UKRAINIANHERALD

National Olympic Committee of Ukraine Announces Competition and

Training Schedule for 1995The Atlanta Committee for the Olympic Games

(ACOG) is hosting a series of pre-Olympic Trial Events in 1995 in preparations for the Centennial Olympic Games of 1996. In conjunction with these events the National Olympic Committee (NOC) of Ukraine has announced the competition and training schedule for members of Ukraine’s national teams.

The following Ukrainian teams will compete in ACOG hosted events in 1995:Rowing - US Rowing National Championship and

Olympic Trials - Gainesville, Georgia, June 22-25Yachting - Nations Bank International Regatta - Savannah, Georgia, July29 - August 6Synchronized Swimming - Nations Bank Synchronized Swimming World Cup Atlanta, Georgia, August 1-5Wrestling - 1995 World Freestyle Wrestling Championship Atlanta, Georgia, August 10-13Modern Pentathlon - 1995 Modem Pentathlon World Cup Final Atlanta and Conyers, Georgia, August 11-12Weightlifting - Paul Anderson Memorial Weightlifting Invitational Atlanta, Georgia August 13Diving - IX Diving World Cup Atlanta, Georgia, September 5-9 Canoe, Kayak - Lake Lanier Sprint Challenge Gainesville, Georgia, September 22-24Cycling - Atlanta Cycling Invitational Stone Mountain, Georgia, October 13-15Gymnastics - Atlanta Gymnastics Invitational Atlanta, Georgia, November 16-17

The NOC-Ukraine is also pleased to announce that Carroll Country, Georgia will be the headquarters for training for Ukrainian Olympic teams. The training schedule for 1995 in Carroll County is:Athletics - September 26 - October 22 Boxing - October 17-26 Cycling - October 1-12Rhythmic Gymnastics - September 29 - October 12Judo - July 27 - August 8Modern Pentathlon - August 3 -10Volleyball (Women’s) - August 11-14Weightlifting - July 30 - August 11Wrestling - July 30 - August 7

The Carroll County Olympic Initiative Committee, chaired by J. Thomas Vance, has developed a comprehensive program around their re­lationship to the National Olympic Committee of Ukraine. In order to en­able the Ukrainian teams to train at Olympic standard, Carroll County is purchasing weightlifting equipment, judo mats, wrestling mats, gymnas-

For Information Call:(717) 342-0937 j j

West Georgia College where tHA Carroll Cbuhty'Commitfee iVrebtilltiing the track facility to conform exactly with the track at Olympic Stadium in Atlanta. The Carroll County Committee is providing all facilities, equip­ment, transportation, medical assistance and room and board subsidies to the Ukrainian teams.

Carroll County has also announced an educational and cultural pro­gram which will include:- a sister city in Ukraine for Carrollton, Georgia- a systems hook-up with Carroll County and schools in Ukraine- Ukrainian cultural programs(Ukrainian folk art is currently on exhibit at West Georgia College)- art exchange programs with Ukraine- Ukrainian curriculum in Carroll County Schools K through 8- a camp for 150 Ukrainians during the Olympic Games in 1996.(The camp and the program to provide interpreters for all training venues is being coordinated by Lida Mykytyn of New York).

The schedule for the summer of 1995 will include rhythmic gymnas­tic exhibitions by the world champion Ukrainian team on October 7 and 8 and an exhibition by the synchronized swimming team, date to be an­nounced. There will also be a special event to celebrate the 100th year of the Ukrainian Weightlifting Federation.

Training schedule 1995 - other venues Yachting - July 25 - July 28, Savannah, Georgia Rowing - June 6-21, Augusta, Georgia Canoe, Kayak - September 8 - 2-, Augusta, Georgia

The Greater Augusta Sports Council is providing housing subsidies and equipment assistance. The sponsors for boats for Ukrainian towers are Mr. Charles Colgan and Mr. Sean Colgan.Artistic Gymnastics - October 31 - November 11, Chattanooga, Ten­nessee

The Greater Chattanooga Sports Committee is providing all facili­ties, transportation, medical assistance, security, and housing subsidies. The team will be housed at the world famous Chattanooga Choo Choo Hotel. The Ukrainian gymnasts will perform demonstration events at the University of Tennessee in Chattanooga on November 4 and 5.

The Ukrainian delegation to the ACOG hosted Events in 1995 will consist of 188 athletes, coaches and assistants. The majority of the costs of this program have been paid by the very beneficial sponsorship and subsidy arrangements negotiated on behalf of the NOC-Ukraine. The remaining need for funds for Ukrainian Teams in 1995 is $80,000.00. Fund-raisers are currently being conducted by the Ukrainian Sports Fede­ration of USA and Canada and Ukrainian Olympic Support Committees in Philadelphia, Chicago, Buffalo, Cleveland, Toronto, Montreal, Win­nipeg, Edmonton and Vancouver. For further information please contact the: USA office of the

National Olympic Committee of Ukraine 4000 Whitewater Creek Road

Atlanta, Georgia 30327 tel. (404) 261-3722 fax (404) 842-0495.

On October 9, 1994 the Atlanta Journal said “If you want a dark horse to finish in the top three (Atlanta Games 1996 ed.) bet on Ukraine. This republic produces medal winners like Florida turns out football players.” Please help our Ukrainian athletes reach that potential.

The Ukrainian Fraternal Association

UKRAINIAN HERALDScranton, PA 18503-1290. Phone: (717) 342-8897. Fax: (717) 347-5649. JUNE 1, 1995 (Supplement to Narodna Volya) No. 22.

The Letter of His Most Holiness, the Eccumenical Patriarch

BARTHOLOMAIOS of Constantinople

Kuchma Arrives in Latvia

Protocol #337Most Reverend Iakovos, Arch­

bishop of North and South Ame­rica, Most Honorable Exarch of the Atlantic and Pacific Ocean regions, beloved brother in the Holy Spirit and con-celebrant of our humble person, grace to Your Eminence and the peace of God.

By these Patriarchal presents it is our purpose joyfully to make known to your beloved Eminence as well a decision of our Holy and Sacred Synod, according to which the Ukrainian Orthodox in the Diaspora have been received as a unified ecclesiastical entity in our jurisdiction, under the Most Re­verend Metropolitans Constantine of Eirinoupolis (U.S.A.); Anatolios of Sozopolis (France); Archbishop Antonios of Ierapolis (U.S.A., responsible also for the Ukrainian Orihodox of Oceania, i. e. the Paci­fic region); and the Right Reverend Bishops Paisios of Daphnousia (U.S.A.); leremias of Aspendos (Brazil); and John of Parnasos (Belgium).

Our Most Holy Church of Constantinople proceeded with this canonical act after the aforemen­tioned appropriately and repeatedly expressed their wishes in the mat­ter, but also after exhaustive and comprehensive study and discus­sion of their situation. These led ultimately to a providential agree­ment insuring, as we believe, a firm and substantive step towards

the unification and reconciliation of Orthodox brethren heretofore divided, who in that condition suf­fered the familiar political misad­ventures of this evil century about to end.

Moreover, given the sacred ties of these brethren, rooted in the distant past, it was natural that they should address themselves to our Most Holy Church of Constantin­ople, not only as the eldest Church, ana therefore duty bound to har­monize Orthodox affairs, but pri­marily as their ancient Mother Church, from which their forebears received the pure faith of Christ.

This Act having been sealed liturgically in a festive concelebra- tion with the aforementioned fel- low-Orthodox Hierarchs in our Most Venerable Patriarchal Church of the Great Martyr St. George Tropaioforos on the Sunday of Orthodoxy, we announce the event to you as well, Most Reverend holy brother, on the one hand to share with you our justifiable joy over these happenings for the broader benefit of Orthodoxy, on the other hand to invite you to canonical relations henceforth with the aforementioned.

In closing, we invoke upon Your Eminence the grace of God and His infinite mercy.

1995, March 13 BARTHOLOMAIOS of Constantinople, beloved brother in Christ

Ecumenical Patriarchate Points of Agreement Between

the Ukrainian Orthodox Church of the U.S.A. and the Ecumenical

Patriarchate1. The Ukrainian Orthodox

Church of the U.S.A. cognizant of the canonical authority of the Ecu­menical Patriarchate of Constantin­ople continues to maintain her pre­sent infrastructure and organization as an ecclesiastical entity under the omophorion of the Ecumenical Patriarch.

2. The special identity of this ecclesiastical infrastructure will be strictly maintained within the ec- clesiological and canonical order and tradition of Orthodoxy, and specifically of the Ecumenical Pat­riarchate, deplete from any secular­ized political influence.

3. The canonical head of this ecclesiastical entity will be His All Holiness the Ecumenical Patriarch of Constantinople.

4. The Most Reverend Archbi­shop of America, as the local Exarch of the Ecumenical Patriar­chate, will maintain the role of the spiritual advisor of this ecclesiasti­cal entity through the Metropo­litan. He will be able to attend the General Assemblies (Sobor) and the Bishops’ Conferences of the Ukrainian Orthodox Church of the U.S.A, conveying the wishes and the blessing of the Mother Church of Constantinople. He will not intercede in the ecclesiastical mat­ters of this entity, unless in the pre-

On May 23, Ukrainian Presi­dent L. Kuchma arrived in Riga, Latvia’s capital on a state visit ac­companied by Foreign Minister Hennadiy Udovenko, Vice-Pre­mier/Minister for Foreign Econo­mic Relations Serhiy Osyka, Vice- Premier Ivan Kuras, Presidential Administration Head Dmytro Ta- bachnyk, and high-placed minister­ial and departmental officials.

The welcoming ceremony at the Riga Palace was followed by Mr. Kuchma’s tete-a-tete meeting with his Latvian counterpart, Gun-

tis Ulmanis, and concurrent talks involving the two governmental delegations.

Later in the day, the two heads of state signed the bilateral Friend­ship and Cooperation Treaty and the Declaration of Promoting Ukrainian-Latvian Cooperation.

A number of other bipartite agreements were signed by delega­tion members. These cover cus­toms, transportation trucking, air traffic and legal assistance in crim­inal, civil, labor, and other cases.

Joint Military Exercise Starts in Lviv Region

On May 23, the “Peace Shi­eld-95” US-Ukrainian joint peace­keeping exercise started at the Ya- voriv range to last to May 28.

Ukraine is represented by offi­cers and men of the 24th motorized rifle division. Personnel of the US 3d infantry stationed in Germany are taking part in the joint maneu­vers aimed to test the binational task force’s ability to protect hu­manitarian convoys from potential belligerents.

Foreign Investments Rise in Ukraine

sence of an internal crisis, in which case he can assist for a favorable solution.

5. The primate of the Ukrai­nian Orthodox Church of the U.S.A. commemorates the venera­ble Name of His All Holiness, the Ecumenical Patriarch of Constan­tinople. The Diocesan Bishops commemorate the name of the Pri­mate. The clergy commemorates according to the existing order. Every Bishop will bear the title of the city where he presides, namely: Metropolitan in America Constan­tine, Archbishop Antonios, and Bishop Paisios.

For the enhancement of the cooperation amongst them and the effective ministry to their faithful, the hierarchs will hold periodically conferences of the Bishops of the Ukrainian Orthodox Church of the U.S.A. under the chairmanship of the Metropolitan.

6. The Primate or Locum Tenens of the Ukrainian Orthodox Church of the U.S.A. will confer with the Exarch of the Ecumenical Patriarchate in America and will submit a list of candidates for the Office of the Metropolitanate and the Bishoprics to the General Synod (Sobor) of the Ukrainian Orthodox Church of the U.S.A. for

(Continued on page 7).

According to figures from the Ukrainian Statistics Ministry, the total volume of foreign invest­ments in Ukraine in the first quar­ter of 1995 increased by 36.5 mil­lion dollars and made up 430.3 million dollars. This includes 28.3 million dollars (6.6%) in invest­ment from CIS countries and the Baltic states.

The largest share of the invest­ments — 23.1% — were made by American investors. German in­vestors accounted for 19.4%, Rus­sia — 6.2%, while Cyprus, Swit­zerland, and the United Kingdom each accounted for 5%.

Out of the total volume of in­vestments, 16.9% went to machine building and metal processing,

Chomobyl, Its Survivors Haunted by Legacy of Dread

Kyiv. - Nine years after the world’s most nuclear disaster, Chomobyl’s dreadful legacy has prompted President Clinton to promise one more time to pass the hat among rich nations to help Ukraine close it down. But he’s not optimistic.

During his visit here, discus­sions on shutting down the two remaining reactors at Chomobyl, 60 miles away, and replacing them with another power source were a major frustration for Clinton and Ukrainian President Leonid Kuch­ma.

The explosion April 26, 1986, destroyed one reactor and spewed 180 metric tons of irradiated fuel into the atmosphere. A second reactor was shut down after a tur­bine generator fire in 1991. The remaining two are considered dan­gerous time bombs because of their inherent in stability.

It’s hard enough to deal with the radiation, which spread around the globe, still contaminates the environment hundreds of miles away and sickens children here. Per Kuchma’s promise to shut

Crimean Supreme Soviet’s Split Appears to Widen

Simferopil - On May 15 a meeting of the Crimean Supreme Soviet’s deputies approved an ap­peal to the Crimean residents, which 40 members of the Crimean parliament signed.

As the document states, its authors, who proceed from politi­cal and economic realism, think it only possible to perform their functions and duties in conformity with the Constitution and laws of Ukraine.

The appeal accuses the Cri­mean Supreme Soviet’s leaders of political squabbling and witch- hunting, which has resulted in the

autonomous republican parlia­ment’s virtual paralysis.

The document urges the Cri­mean MPs to concentrate their ef­forts on creating a stable and calm situation in Crimea, and calls upon the Crimean people and all the political partie: and movements to display unity.

The meeting also approved a resolution to make a motion at the Crimean Supreme Soviet’s May 18 plenary session as to the parlia­ment’s self-dissolution or request­ing the Ukrainian Verkhovna Rada to dissolve the Crimean Supreme Soviet.

All-in-all, almost 1,000 men and officers supported by 100 vehicles and aircraft are taking part in the mock action.

The exercise opening ceremo­ny was attended by Commander of the Transcarpathian Military Re­gion Col. Gen. Petro Lulyak, Uk­rainian First Deputy Defense Mi­nister/Chief of General Staff Col. Gen. Anatoliy Lopata and Com­mander of the US 3d Infantry Divi­sion, Lt. Gen. Leonard Golder.

VR Committee Chairperson Refutes Crimean Supreme Soviet’s

Allegations

14% went to the food industry, internal trade received 10.4%, while foreign trade and ferrous metallurgy each accounted for 6.9%.

In the first quarter of 1995, Ukrainian investments in the eco­nomies of other countries dropped by 1 million dollars and made up 15.1 million dollars, including 3.67 million dollars (24.4%) in the economies of former Soviet repub­lics. Most of the funds we reinvest­ed in the economy of Switzerland - 34.9%, the U.S. - 10.6%, and Aust­ria - 6%. Most of Ukrainian invest­ments in the economies of former Soviet republics went to Russia - 3.7 million dollars (or 99.6%).

Speaking in an interview to Ukrinform’s correspondent in Kyiv on May 23 Volociymyr Butkevych, chairman of the Verkhovna Rada Committee for human rights, eth­nic minorities and inter ethnic rela­tions, refuted the Crimean Sup­reme Soviet’s allegations about the OSCE experts’ recommendations as to the ways to settle the dispute between Kyiv and Simferopil, which recommendations, as the Crimean Supreme Soviet’s resolu­tion claims, underlay its variant for setting the dispute.

Commenting on the allega­tions Mr. Butkevych said that the Crimean “roundtable” meeting sponsored by the OSCE had not involved adoption of any docu­ments precisely because of its roundtable nature and OSCE’s respect for Ukraine’s territorial integrity and Constitution.

According to the VR Commit­tee chairman, the Crimean Supre­me Soviet’s resolution of May 22 has once again demonstrated legal nihilism, to put it mildly.

VR’s Stormy SessionThe Ukrainian Verkhovna Ra­

da’s May 23 morning plenary ses­sion was long and stormy. Its agen­da focused on the Procurator-Ge­neral Volodymyr Datsyk’s report to the parliament. The report claimed that the Procurator-Gene­ral’s Office’s work had been para­lyzed and complicated by the harsh and uncompromising struggle for power underway in Ukraine and

the involvement of some top-level officials in organized crime and large-scale embezzlement.

With several variants of the VR’s ultimate resolution on the de­licate issue having been declined by the majority, the session adjour­ned for a delayed luncheon break with the resolution expected to be adopted by the evening plenary session.

ш т ш ш ш т

down Chomobyl forever by the end of the decade might not be kept. He says it will cost S4.4 bil­lion to close up shop and provide an alternative source of energy.

Another frightening problem is that the concrete shell covering the original reactor that exploded is leaking. Rainwater collects radio­active debris and affects ground water.

Some scientists worry about another explosion. The structural integrity of the reactors is weaken­ing; an earthquake could mean another disaster.

Scientists want to try filling the damaged reactor, inside its concrete shell, with a ceramic sili­cone foam.

Last year the world’s seven richest countries pledged $200 mil­lion ($38 million from the United States) for Chomobyl.

The European Union has pledged $600 million. Clinton said he’ll raise the issue of money again when the G-7 countries meet at Halifax, Nova Scotia, next month, but it’s just one of many demands.

(Continued on page 7)

Cuban-Ukrainian Agreements SignedCuba’s Foreign Minister Ro­

berto Gonzales and Ukraine’s For­eign Minister, Hennadiy Udoven­ko, signed Ukrainian-Cuban agree­ments on mutual investment pro­tection and air transportation on May 20th.

Mr. Gonzales departed for Moscow on May 21st, at the end of a three-day official visit to Uk­raine.

Italian Policemen VisitKyiv

A delegation of Italian police­men, led by Rome’s Police Chief Fabricio Gallotti, visited the Ukrai­nian capital to probe for common efforts to combat organized crime, which in both Italy and Ukraine has assumed a trans-national dimension.

Speaking at a press conference in Kyiv the Italians could not con­ceal their astonishment at what they referred to as the Ukrainian Militia’s inadequate technical-legal equipment in fighting organized crime and corruption.

In their words, whenever new types of crimes appeared in Italy, the government’s response was prompt in setting up a legal com­mittee to draft the relevant legal base for combating them.

NBU Issues 1 Mil. Denomination

Bank NotesOn May 12, the National Bank

of Ukraine issued 1,000,000 denomination bank notes. The new notes have the same protection as the 200,000 and 500,000 denomi­nation bank notes.

Kyiv Hosts EcoForum-95For the first-ever time the Uk­

rainian capital is hosting the inter­national green movement’s Eco- Forum-95, which opened on May 23 to last through May 28. It was attended by about 200 national green movement leaders from CIS, East European nations and the USA.

The EcoForum is said to have been sponsored by the US based ISAR and the US Agency for In­ternational Development, USAID.