Літературно-мистецький календар

Лютий 2015

Календар підготував інформаційно-бібліографічний відділ Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва

ім.Б. Лавреньова

4 лютого - 85 років від дня народження ВАСИЛЯ ЛУКЯНОВИЧА ШКУРОПАТА (1930)

Скульптор, який творив на Херонщині.

Його портрети, тематичні і станкові композиції, барельєфи, пам’ятники-монументи відкривали численні республіканські виставки. Тема війни стала підгрунтям станкових композицій «Колискова», «Прокляття війнам», «Переможці», «Партизанський зв’язківець Лука Шкуропат».

Є співавтором пам’ятника-монумента на честь перших корабелів Херсона, який став символом обласного центру, а також виконував роботи по оформленню площ і пам’ятних місць в Херсоні.

Його роботи експонуються у багатьох музеях України, зберігаються в приватних колекціях. Він є членом Національної спілки художників України.

6 лютого - 185 років від дня народження ГРИГОРІЯ МИКОЛАЙОВИЧА ГЕ (1830-1911)

Письменник, культурний діяч, прозаїк, драматург, історик-краєзнавець, який жив на Херсонщині, був засновником та директором першої громадської бібліотеки в м. Херсоні (нині Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара).

Залишив помітний слід у розвитку драматургії, публіцистики.

Для театральної трупи написав п'єси: «Гануся», «Кухня відьми», «Канікули», «Свобода мистецтва», «Шквал».

Автор роману «Софія Мілич», трактату «Про драматичне мистецтво» та ін.

Був організатором і активним учасником літературно-драматичного гуртка й аматорського театру в Миколаєві. Досліджував історію міста.

У 1890 р. до 100-річчя від дня заснування Миколаєва вийшла його книга «Історичні нариси столітнього існування міста Миколаєва біля гирла Інгулу».

Працював і як художник, написав багато акварелей. Його картина «Могила Миколи Миколайовича Ге і Ганни Петрівни Ге на хуторі Іванівському» зберігається в меморіальному музеї М. М. Ге в селі Івангород, що на Чернігівщині.

10 лютого - 130 років від дня народження БОРИСА ЛЕОНІДОВИЧА ПАСТЕРНАКА (1890-1960)

Російський письменник, лауреат Нобелівської премії (1958).

Майстер філософської та пейзажної лірики, зробив значний внесок у розвиток поезії у 20 столітті.

Автор поетичних збірок: «Близнюк у хмарах», «Поверх бар'єрів», «Сестра моя — життя», «Друге народження».

Працював над історико-революційними поемами «Дев'ятсот п'ятий рік», «Лейтенант Шмідт», романом у віршах «Спекторський».

Вершиною творчості письменника є роман «Доктор Живаго».

Переклади, які стали класикою: Шекспірівські трагедії, «Фауст» Ґете, «Марія Стюарт» Шиллера, твори Рільке, Верлена, Кляйста, грузинських поетів та інших авторів.

18 лютого - 115 років від дня народження ОКСАНИ АНДРІЇВНИ ПЕТРУСЕНКО (1900-1940)

Українська оперна співачка, яка розпочинала свій творчий шлях в м. Херсоні.

Одна з найкращих виконавиць українських народних пісень і романсів. Голос Оксани Андріївни є голосом-символом України її часу.

За неповних два роки праці на херсонській драматичній сцені вона створила близько двадцяти образів, серед яких найпомітніші – Одарка й Оксана в «Запорожці за Дунаєм», Наталка в «Наталці Полтавці», циганка Аза в однойменній драмі М. Старицького, Катерина в «Катерині», М. Аркаса.

За шість років роботи на сценах Казанського, Бакинського, Свердловського, Самарського оперних театрів проспівала найскладніші сопранові партії в операх російських, західноєвропейських композиторів, здобуваючи великі перемоги, вписавши яскраві сторінки в історію згаданих музичних колективів.

В Києвському оперному театрі співачка працювала з М. Литвиненко-Вольгемут, З. Гайдай, О. Ропською – воістину неповторними особистостями, співочою славою України.

Удостоєна звання народної артистки України (1939).

20 лютого - 110 років від дня народження УЛАСА ОЛЕКСІЙОВИЧА САМЧУКА (1905-1987)

Український письменник, журналіст та публіцист.

Найвидатніший твір Уласа Самчука — трилогія «Волинь» («Куди тече річка», «Війна і революція», «Батько і син»). Саме цей твір приніс 32-річному письменнику світову славу.

Улас Самчук є також автором повістей «Марія», «Кулак»; роману «Юність Василя Шеремети», трилогії «Ост» («Морозів хутір», «Темнота» і «Втеча від себе») та книг спогадів і репортажів «П'ять по дванадцятій», «На твердій землі, «На білому коні, «На коні вороному», «Слідами піонерів».

21 лютого - 75 років від дня народження ГЕОРГІЯ АНДРІЙОВИЧА ВАЗІНА (1940-2002)

Український диригент, народний артист УРСР, який жив та працював на Херсонщині.

Протягом 1972–1982 років – диригент симфонічного оркестру Херсонського музичного училища і художній керівник камерного оркестру «Гілея» Херсонської філармонії. Оркестр виконувавсеред інших і твори українських композиторів - А. Дичка, С. Станковича, І. Шамо, В. Бібіка.

Професор Херсонського державного університету, виховав плеяду послідовників. У 1991 році матеріали про Вазіна за популяризацію національного музичного мистецтва включено до експозицій лондонського Міжнародного музею музики серед найкращих музикантів світу, у 2000 році — в «Золоту книгу України — 2000».

Був головою Херсонського відділення музичної Спілки України ім. Леонтовича.

21 лютого - 90 років від дня народження ІГОРЯ НАУМОВИЧА ШАМО (1925-1982)

Український композитор, лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1976), народний артист УРСР (1975).

Він є автором симфоній, фортепіанних творів, музики до кінофільмів та понад 300 пісень. Ще на третьому курсі консерваторії був прийнятий до Спілки композиторів України.

Багато років співпрацював з українським поетом Дмитром Луценком, у співавторстві з яким написані відомі пісні «Києве мій», «Не шуми, калинонько», «Осіннє золото», «Пісня про щастя» та багато інших.

Кумирами юного Шамо були І. Бах, Р. Шуман, С. Рахманінов.

Його музика до кінофільмів «Море кличе», «Гори, моя зоре»,"Максимка", "Командир корабля", "Мальва", "Їх знали тільки в обличчя", "Ніч перед світанком", "Як гартувалася сталь", "Карпати-Карпати", як правило, включала і пісенні зразки, які після виходу фільмів широко виконувалися.

22 лютого - 205 років від дня народження ФРЕДЕРІКА ШОПЕНА (1810-1849), найвидатнішого польського композитора та піаніста.

Створив близько трьох десятків етюдів, мета яких – допомогти піаністові в подоланні специфічних художніх або технічних труднощів. Він найоригінальніший і наймайстерніший автор фортепіанної музики.

На концертах Шопен головним чином виконував свої власні твори: концерти для фортепіано з оркестром, концертні рондо, мазурки, полонези, етюди, ноктюрни, Варіації на тему з опери Моцарта «Дон Жуан», про які видатний німецький композитор і критик Роберт Шуман писав: «Шапки геть, панове, перед вами геній».

24 лютого - 150 років від дня народження ІВАНА ЛЬВОВОВИЧА ЛИПИ (1865-1923)

Український письменник та громадський-культурний діяч.

Організував видавництво «Одеська літературна спілка», з 1905 видавав альманах «Багаття», часто друкувався в українських часописах «Діло», «Народ», «Правда», «Буковина», «Зоря», «Літературний Науковий Вісник», «Українська Хата» та інших. У 1897 році закінчив Казанський університет, після якого працював лікарем на Херсонщині і в Полтаві.

Автор віршів, нарисів, оповідань та збірок «Тринадцять притч», «Оповіді про смерть, війну і любов» та ін.

Був членом Всеукраїнської Національної Ради та Ради Республіки. З серпня 1920 входив до складу комісії по підготовці Конституції УНР, деякий час був міністром охорони здоров'я в Уряді Української Народної Республіки у вигнанні на території Польщі.

25 лютого - 110 років від дня народження ПАВЛА ПАВЛОВИЧА ВІРСЬКОГО (1905-1975)

Український артист балету, хореограф, заслужений артист УРСР.

Постановник понад 200 сценічно-фольклорних танців і композицій.

Артист балету і балетмейстер у театрах Одеси, Харкова, Дніпропетровська, Києва, військових ансамблів.

Він перший поєднав класичний танець з народним. Завдяки йому почали виникати професійні танцювальні колективи.

Танці і хореографічні картини: «Чумацькі радощі», «Гопак», «Рукодільниці», «Запорожці», «Флотилія „Радянська Україна“», «Ляльки», «Повзунець», «Шевчики».

За два десятиліття (1955-1975 рр.) був незмінним художнім керівником Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України.

Своєю надзвичайно високою майстерністю, артистизмом, глибокою народністю, темпераментом він підкорив колектив ансамблю.

Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка. (1965), премії СРСР (1970).

26 лютого - 80 років від дня народження ВАЦЛАВА СІГІЗМУНДОВИЧА МОШИНСЬКОГО (1935)

Український фотохудожник, режисер, голова обласного відділення Національної спілки фотохудожників України.

Дебютував як фотомитець у 1968 році на Міжнародній фотовиставці в Італії, де фотографією "Розповідь про війну" заявив про себе. З цього часу він експонент більше 100 фотовиставок.

Близько 40 років працював звукорежисером, режисером Херсонської студії телебачення. З 1975 р. був головним режисером Херсонської студії телебачення.

Створив документальні стрічки: «Весняна легенда», «Завод, на якому я працюю», «Весна на Дніпрі», «Степові світанки», «Тобі лист, Генко», «Владлена Федорівна», «Острів неполоханих птахів», «Свято на нашій вулиці», «Каховський плацдарм», «В степу під Каховкою», «Блакитна троянда», «Назавжди з морем», «Крізь роки і відстані», «Берег і море».

Почесний член Національної спілки кінематографістів України.

Дякуємо за увагу!!!