КАЛЕНДАР ПIДГОТУВАВ IНФОРМАЦIЙНО-БIБЛIОГРАФIЧНИЙ ВIДДIЛ ХЕРСОНСЬКОЇ

ОБЛАСНОЇ БIБЛIОТЕКИ ДЛЯ ЮНАЦТВА IМ.Б. ЛАВРЕНЬОВА

Сiчень 2016

Лiтературно-мистецький календар

4 січня - 200 років від дня народження ОСИПА ШУХЕВИЧА (1816-1870)

Український галицький греко-католицький священик, письменник, перекладач, громадський та освітній діяч.

Належав до кола «Руської Трійці». Товаришував також з Антіном Могильницьким. Висвячений 1840 року, працював на різних парафіях, зокрема: Мостище (повіт Калуш, 1840-41, адміністратор), Камінне (повіт Надвірна, адміністратор), Волосів (повіт Надвірна, 1841-42, опікун), Старі Богородчани ( сотрудник). Зазнавав утисків влади.

Перекладав Л. Верґілія («Пісню про хліборобство», «Скотарські поеми»), Е. Щульце, Гердера, наслідував Вальтера Скотта («Подорожній»). Твори О. Шухевича видав посмертно його син Володимир Шухевич під назвою «Переводи і наслідування Осипа Шухевича, з портретом і життєписом автора» (Львів, 1883). Автор передмови - Іван Франко.

8 січня – 150 років від дня народження СТЕПАНА ЮЛІАНОВИЧА КОБИЛЯНСЬКОГО (1866-1940)

Український живописець. Брат письменниці ольги кобилянської та педагога юліана Кобилянського.

Автор портретів і пейзажів: «Пейзаж із Кімполунзьких гір», «Ольга Кобилянська в хустці», «Портрет Ольги Кобилянської», «Портрет Тараса Шевченка», «Портрет матері», «Пізня весна», «Пейзаж».

12 січня - 140 років від дня народження ДЖЕКА ЛОНДОНА (1876-1916)

Американський письменник, публіцист.Перший його нарис «Тайфун біля берегів Японії»,

за який він отримав першу премію однієї з газет Сан-Франциско, став початком його літературної кар'єри.

Автор збірок розповідей: «Син Вовка», «Бог його батьків», «Діти морозу», «Віра в людину», «Місячне лице», «Втрачене лице», а також романи «Дочка снігів», «Морський вовк», «Мартін Іден».

Багато його творів лягли в основу фільмів. На сьогодні відомо понад 50 фільмів за його творами, зокрема: «Час-не-чекає», «Морський вовк», «Поклик предків».

12 січня - 80 років від дня народження РАЙМОНДА ПАУЛСА (1936)

Латинський композитор, піаніст, диригент. Автор музики багатьох естрадних хітів, мелодій до

фільмів, переважно російських. Ініціатор міжнародних конкурсів молодих виконавців популярної музики «Юрмала» та «Нова хвиля».

Популярність композиторові принесла в 1975 році пісня «Листья желтые», протягом п'яти наступних років створив ще кілька шлягерів - «Підберу музику», «Танець на барабані», створив мюзикли «Сестра Керрі» й «Шерлок Холмс».

Працював з відомими виконавцями - Валерієм Леонтьєвим («Исчезли солнечные дни», «Кабаре», «Полюбите пианиста»), Лаймою Вайкуле («Вернисаж», «Еще не вечер», «Шерлок Холмс»), і його пісні незмінно ставали хітами.

Почесний доктор Латвійської академії наук, кавалер королівського ордена Полярної Зірки I ступеня (нагорода Данського королівства).

16 січня - 100 років від дня народження АВРАМА ЛЬВОВИЧА КАЦЕВА (1916-2000)

Єврейський поет, який жив і працював у Херсоні.Писати почав ще до війни. Перша його книга «Дитячі пісні» побачила світ у

1940-му році. Це були вірші для дітей і про дітей. Окрім віршів для дітей в його творчості звучитать філософські, ліричні мотиви, народний гумор.

Писав на ідіш збірки «Людна вулиця», «Мир у господі» та «Лист до дідуся» перекладені українською, а «Добре слово» російською мовами. Його поезії позначені щирістю, перейняті любовю до людей, до життя, до степового херсонського краю.

Більшість його віршів створена на межі дорослої та дитячої поезії.Писав також байки, перекладав їх з інших мов, зокрема байки І. Крилова з

російської.В останні роки життя віддавав перевагу біблійним темам.Член Спілки письменників СРСР із 1973 року.

24 січня - 240 років від дня народження ЕРНЕСТА ТЕОДОРА АМАДЕЯ ГОФФМАНА (1776-1882)

Німецький прозаїк, композитор, художник.Його творча спадщина обширна і

різноманітна, власне літературна її частина представлена творами різних жанрів: це романи, новели, казки, лібрето, які маестро писав до своїх музичних творів, есе, критичні статті. Перші спроби пера дослідники датують 1795 роком. Є свідчення, що того ж року Гофман працював над втраченими романами «Корнаро, мемуари графа Юліуса фон С.» і «Таємнича».

Написав повість-казку "Крихітка Цахес, на прізвисько Цинобер".

24 січня - 75 років від дня народження ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ПОКАЛЬЧУКА (1941-2008)

Український письменник, перекладач, науковець, кандидат філологічних наук, голова міжнародного відділу Спілки письменників України.

Автор поетичних збірок : «Химера», «Хтось інший»; романів, повістей і оповідань : «Хто ти?», «Зараз і завжди», «Кольорові мелодії», «Кава з Матагальпи», «шабля», «Окружна дорога» та ін. ; ліричних есе «Двері в…» ; літературознавих досліджень : «Самотнє покоління», «На шляху до нової свідомості», «Сучасна латиноамериканська проза».

З різних мов світу переклав більше десятка книг зарубіжних авторів, серед яких : Чеспадес «Лялечка» (з італійської), Амаду «Капітани піску» (з португальської), Кортасар «Таємна зброя» (з іспанської), Селінджер «Над прірвою у житті» (з англійської) та ін.

Автор сценаріїв і співпостановник телефільмів. Понад 16 років опікувався малолітніми в'язнями, для яких видавав часопис «Горизонт».

24 січня - 55 років від дня народження ОЛЕКСАНДРА ВАСИЛЬЙОВИЧА ІРВАНЦЯ (1961)

Український письменник, перекладач.Автор книг віршів «Вогнище на дощі» і «Тінь великого

класика» та інші вірші», «Вірші останнього десятиліття». Окремі вірші було перекладено англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, білоруською, російською мовами. Роман «Рівне/Ровно» було перекладено польською мовою і вже двічі видано в Польщі.

Разом із Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком заснував літературне угруповання Бу-Ба-Бу. Підскарбій Бу-Ба-Бу.

У перекладах побачили світ книжки В.Бикова «Ходільці: оповідання», У. Арлова «Реквієм для бензопилки», Я.Гловацького «Четверта сестра».

Лауреат премії Фонду Гелен Щербань-Лапіка (США) 1995 року. Стипендіат Академії Шльосс Солітюд (Німеччина) 1995 року. Член жюрі театрального фестивалю «Боннер Бієнналє» 2000 та 2002 років.

Його п’єси ставилися у Німеччині, Україні та Польщі.

27 січня – 260 років від дня народження ВОЛЬФГАНТА АМАДЕЯ МОЦАРТА (повне ім'я

Йоганн-Хризостом-Вольфґанґ-Теофіл Моцарт) (1756-1791)

Австрійський композитор.Його творчий доробок становить понад 600

творів: більш як 50 симфоній, понад 19 опер, велику кількість інструментальних концертів (зокрема 27 фортепіанних), 13 струнних квартетів, 35 сонат для скрипки, Реквієм та багато інших інструментальних та хорових творів.

Музика Моцарта, створена під великим впливом Гайдна, стала вершиною класичної епохи за чистотою мелодії та форми.

27 січня - 175 років від дня народження АРХИПА ІВАНОВИЧА КУІНДЖІ (1841-1910)

Російськийо та українськийо живописець-пейзажист.

Був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше - Товариство ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед його учнів - О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін.

Писав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.

Найвизначніші твори : «Чумацький шлях у Маріуполі», «Українська ніч», «Вечір на Україні», «Місячна ніч на Дніпрі», «Дніпро вранці».

27 січня - 125 років від дня народження ПАВЛА ГРИГОРОВИЧА ТИЧИНИ (1891-1967)

Український поет, державний та громадський діяч. Автор збірок : «Сонячні кларнети», «Плуг», «Замість

сонетів і октав», «Золотий гомін», «Вітер з України».Йому належить численні поетичні переклади з мов

народів світу, праці про творчість Т. Шевченка, О. Пушкіна, Х. Ботева.

Активна громадська і державна діяльність Тичини, набуває широкого розмаху в передвоєнні, а особливо - повоєнні роки. З 1938р. і до кінця життя він - депутат Верховної Ради УРСР, протягом двох скликань був її Головою, обирався депутатом Верховної Ради СРСР кількох скликань. Академік АН УРСР (з 1929р.), він у передвоєнні та в перші воєнні роки працював директором Інституту літератури АН УРСР, а з 1943 по 1948р. - міністром освіти Радянської України.

Шевченківська премія 1962 р. за вибрані твори в трьох томах.

29 січня – 150 років від дня народження РОМЕНА РОЛЛАНА (1866-1944)

Французький письменник, музикознавець, громадський діяч.

Створив оригінальні науково-художні дослідження "Музиканти минулого" , "Музиканти сучасності", "Газель", "Життя Бетховена" (1903), епопею "Жан-Крістоф", цикли "Трагедія віри", "Драми революції", три біографії - Бетховена, Микельанджело і Льва Толстого, об'єднані у збірці "Героїчні життя"

Лауреат Нобелівської премії в галузі літератури (1915).

30 січня - 75 років від дня народження ВІКТОРА МИХАЙЛОВИЧА ТРАПЕНКА (1941-2009)

Херсонський живописець.Роботи майстра «Травень», «Щедра осінь», «Спека», «Хліба

дозріли. Дільничний», «На току», «Весна», «На річці», «Моє місто» зворушують своєю простотою і виразністю почуттів. Він уміє висловити те, що хвилює його на рідній землі, те, що дороге і нашій душі.

Творча особистість художника розкривається не лише в пейзажі, але і в станкових роботах, натюрмортах, портретах. Композиції його робіт динамічні, він знаходить не лише нові грані в зображуваному сюжеті, але й здатний виразною мовою розповісти про побачене. Роботи «Повоєнна весна», «Автопортрет», «Портрет в інтер'єрі», «Ночує сонечко в Кринках».

Його роботи знаходяться в художньому музеї ім. О. Шовкуненка, приватних колекціях України та закордоном.

Член Національної Спілки художників України 2008р.

Дякуємо за увагу!!!