ШИФР «БІЛА ЛІЛЕЯ»

  5

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП 5РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ

МІЖНАРОДНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ КРАЇНИ 8 Висновки до розділу 1 12РОЗДІЛ 2 АНАЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ОБСЯГІВ ІНОЗЕМНИХ

ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА МІЖНАРОДНУ ІНВЕСТИЦІЙНУ ПОЗИЦІЮ КРАЇНИ 13

2.1. Аналіз прямих інвестицій України та в економіку України протягом 2013-2017 років 13

2.2. Рейтингові системи оцінювання як чинник впливу на міжнародну інвестиційну позицію України та обсяги іноземних інвестицій у внутрішню економіку 17

Висновки до розділу 2 23РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ОБСЯГІВ МІЖНАРОДНОЇ

ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ УКРАЇНИ 25 Висновки до розділу 3 27ВИСНОВКИ 28СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ

  6

ВСТУП

На сучасному етапі розвиток будь-якої країни нерозривно пов'язаний з

динамікою інвестиційних процесів - чим ефективніше здійснюється інвестиційна

діяльність, тим швидше проходить відтворювальний процес та ефективніше

відбуваються ринкові перетворення. Дослідження розвитку і проблем

інвестування майже завжди перебувало в центрі уваги економіки. Світовий досвід

підтверджує, що іноземні інвестиції допомагають подолати проблеми

недостатності власних коштів як джерела фінансування. Якщо країна-реципієнт

зможе їх ефективно використовувати, то компенсує нестачу внутрішніх

інвестиційних ресурсів та підвищить рівень виробництва і

конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Також міжнародні інвестиції

виводять державу на новий світовий ринок, допомагають вийти з кризи та тісно

пов’язують зі світовою економікою.

Так як Україна на даному етапі розвитку переживає економічну

нестабільність з багатьох причин, то відповідно вона не має позитивного

інвестиційного клімату для залучення міжнародних коштів у потрібній кількості.

Тому дана тема є актуальною і передбачає виявлення необхідних заходів для

сприяння покращення ситуації, вивчивши та проаналізувавши економічну

ситуацію та визначити місце серед міжнародного рейтингу привабливості країн.

У вітчизняній та іноземній літературі аналізом впливу прямих іноземних

інвестицій займались Вернон Р., Кравців В.С., Мельник М.І., Антонов В.Б,

Денисенко М.П., Павленко І.І., Варяниченко О.В., Навроцька Н.А., Кірхнер Р.,

Фаломеев А.Н., Козаченко Г.В, Антіпов О.М., Лященко О.М. та ін..

Метою даного дослідження є розкриття поняття та пошук шляхів подолання

проблемності міжнародної інвестиційної позиції України. Мета роботи визначає

вирішення наступних завдань:

розкрити теоретичні основи формування міжнародної інвестиційної

позиції країни;

проаналізувати прямі інвестиції України та в економіку України

  7

протягом 2013-2017 років;

розглянути рейтингові системи оцінювання як чинника впливу на

міжнародну інвестиційну позицію України та обсяги іноземних інвестицій у

внутрішню економіку держави ;

виокремити напрямки оптимізації обсягів міжнародної інвестиційної

позиції України

Предметом дослідження є складові міжнародної інвестиційної позиції

України. Об’єктом дослідження виступають теоретичні та практичні аспекти

можливостей залучення та здійснення міжнародних інвестицій.

Інформаційною базою дослідження виступають чинні законодавчі та

нормативні акти, що регулюють інвестиційну діяльність, офіційні матеріали

Національного банку України, статистичні звіти та рейтинги Міжнародних

рейтингових агентств, наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів, в яких

висвітлені питання проблемності залучення та здійснення міжнародних

інвестицій.

Під час дослідження використовувалися наступні загальнонаукові методи:

узагальнення та систематизації, порівняння, індукції та дедукції, метод групувань,

методи статистичного аналізу; методи графічного представлення результатів

аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні існуючих,

обґрунтуванні та розробці нових підходів і практичних рекомендацій щодо

розвитку напрямків подолання проблемності залучення міжнародних інвестицій в

Україну та міжнародної інвестиційної позиції. До найбільш вагомих результатів,

які визначають наукову новизну дослідження, належать такі:

удосконалено

дослідження впливу рейтингових систем оцінювання на міжнародну

інвестиційну позицію України та обсяги іноземних інвестицій у внутрішню

економіку

набули подальшого розвитку

дослідження потенційних можливостей покращення інвестиційного клімату

  8

України

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що

теоретичні положення і висновки безпосередньо доведені до рівня конкретних

практичних пропозицій та рішень.

З метою здійснення більш глибокого аналізу в процесі написання роботи

були використані комп’ютерні програми обробки інформації «Microsoft Word»,

«Microsoft Excel».

  9

РОЗДІЛ І

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ МІЖНАРОДНОЇ

ІНВЕСТИЦІНОЇ ПОЗИЦІЇ КРАЇНИ

Україна завжди була активним учасником міжнародної інвестиційної

діяльності та міжнародного ринку інвестицій, оскільки значну роль у створенні

сприятливих умов розвитку національної економіки відіграють саме іноземні

інвестиції. Залучення останніх дає можливість Україні отримати ряд переваг,

серед яких головною є поліпшення стану платіжного балансу. Та водночас, поряд

із перевагами є і потенційні загрози, такі як експлуатація сировинних ресурсів,

можливе забруднення навколишнього природного середовища, підвищення рівня

залежності країни від іноземного капіталу, зниження рівня

конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, трансфер капіталу за

кордон та ін..

Згідно з Керівництвом платіжного балансу МВФ (5-е видання,1993

року(ВРМ5)) міжнародна інвестиційна позиція - це статистичний звіт що

відображає накопичені запаси зовнішніх фінансових активів та пасивів країни —

всі фінансові вимоги та зобов'язання резидентів країни щодо нерезидентів.

Якщо чиста міжнародна позиція країни позитивна, то країна є чистим

кредитором по відношенню до решти світу, а якщо вона негативна - то чистим

боржником. [1]

Міжнародні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з

метою отримання прибутку, підприємницького доходу та соціального ефекту. До

істотних рис, які притаманні лише міжнародній інвестиційній позиції, належать:

1) Відображають рух підприємницького капіталу, а саме вкладень у

виробництво чи активи зарубіжних компаній з метою отримання прибутку чи

підприємницького доходу;

2) Передбачають взаємодію донорів інвестицій, які здійснюють зарубіжні

інвестиції за кордон, та реципієнтів інвестицій, які отримують іноземні інвестиції;

3) Передбачають участь суб’єктів інвестування, до яких належать фізичні

  10

особи, підприємства (корпорації) та уряди;

4) За цільовою орієнтацією поділяються на прямі інвестиції, портфельні

інвестиції та інші інвестиції.

Одним із головних компонентів міжнародної інвестиційної позиції країни є

різного роду інвестиції у внутрішню економіку (прямі, портфельні, другорядні

цінні папери та інші у вигляді кредитів, депозитів і ін.). Таким чином, на

інвестиційну позицію з боку інших держав до країни-реципієнта перш за все

впливає її привабливість яка відбувається на мезоекономічному рівні, тобто

оцінка перспектив і можливостей галузей промисловості та регіонів, що полягає в

забезпеченні найбільш високої ефективності використання інвестицій. [2]

Якщо більш детально розглядати фінансові компоненти з яких складається

інвестиційна позиція, то можна класифікувати їх за наступними інструментами

(Додаток А).

Дуже тісно пов’язанні поняття міжнародної інвестиційної позиції та

міжнародної ліквідності країни. Так, спільним є те, що показники "міжнародна

ліквідність" та "міжнародна інвестиційна позиція" відображають співвідношення

між активами та зовнішніми зобов'язаннями країни.

Але треба чітко розуміти, що насправді це різні системи макроекономічних

даних і головна відмінність полягає в тому, що міжнародна ліквідність країни – це

її здатність виконувати свої міжнародні зобов'язання щодо погашення боргів.

Згідно з методикою, прийнятою МВФ, термін "міжнародна ліквідність"

відображає у доларовому еквіваленті міжнародні резерви та інші зовнішні вимоги

і зобов'язання органів грошово-кредитного регулювання, а також зовнішні активи

та зобов'язання депозитних банків країни.

При цьому для визначення міжнародної ліквідності країни міжнародні

резерви, зовнішні вимоги, а також зовнішні активи зіставляються з величиною

зобов'язань.

Загалом, інвестиційна привабливість країни залежить від багатьох чинників,

детальніше про які можна дізнатись з додатку Б.

Інвестуючи кошти в країну-реципієнта, країна-донор мотивується багатьма

  11

чинниками, зокрема:

Отримання більшого прибутку за кордоном;

Мотивація прямого іноземного інвестування як засобу оволодіння

значною ринковою часткою країни — імпортера капіталу компанією-інвестором;

Забезпечення стійких довготривалих інтересів в країні або регіоні;

Зниження ризику шляхом географічної диверсифікації виробництва;

Можливість ефективності виробничої діяльності через прямий доступ до

національних ринків ресурсів;

Поширення новітніх технологій та домінування окремих країн у

розвитку цих технологій.

Міжнародна інвестиційна позиція складається щоквартально у доларах

США, за офіційним курсом гривні до долара США, який встановлюється НБУ на

підставі курсових котирувань на міжбанківському валютному ринку України.

Оприлюднення загальної інвестиційної позиції в Україні відбувається у

аналітично-статистичному виданні НБУ «Платіжний баланс і зовнішній борг

України» на 85-90 день після закінчення звітного періоду на офіційному сайті

НБУ.

Подається у табличному вигляді і містить в собі як валові показники,

зокрема зовнішні вимоги - зобов’язання країни так і показник чистої міжнародної

інвестиційної позиції.

Знаючи показник міжнародної інвестиційної позиції країни, можна

порівняти загальну фінансову інтеграцію, тобто відкритість національної

економіки для потоків іноземного капіталу з іншими державами. Так, чим вище

відкритість, тим більший ступінь фінансової інтеграції і аналогічно в

протилежному порядку.

Структура показників позиції відповідає структурі платіжного балансу

країни. Класифікація статей має такий вигляд:

1. Активи та зобов’язання ;

2. Функціональне призначення або вид інвестицій;

3. Тип фінансового інструменту;

  12

4. Сектор внутрішньої економіки;

5. Початковий термін погашення боргового зобов’язання.

Активи та зобов'язання поділяються на прямі інвестиції, портфельні

інвестиції, похідні фінансові інструменти, інші інвестиції та резервні активи

(тільки для активів) [2].

Такі фінансові інструменти класифікуються за такими секторами економіки:

Сектор органів грошово-кредитного регулювання включає операції

центрального банку, а також будь-які інші операції, що зазвичай відносять до

ведення центрального банку, але які проводять інші державні установи або

комерційні банки;

Сектор органів державного управління включає всі установи і урядові

органи на центральному, регіональному та місцевому рівнях, розташовані на

території країни, а також посольства;

Консульства, військові установи та інші одиниці державного

управління, розташовані за кордоном;

Банківський сектор охоплює банки, а також інші небанківські

кредитно-фінансові організації, зайняті наданням фінансових послуг (за винятком

центрального банку);

Інші сектори включають нефінансові підприємства, страхові компанії,

фінансових посередників, які не є банками, домашні господарства, які володіють і

розпоряджаються реальними і фінансовими активами та зобов'язаннями,

залученими в зовнішньоекономічну діяльність.

Важливе місце у вивченні питання про міжнародну інвестиційну позицію

слід надати також інструментам та механізмах стимулювання цього процесу. Так,

до них можна віднести: створення позитивного інвестиційного іміджу країни;

укладення договорів про уникнення подвійного оподаткування прибутку та про

стимулювання інвестицій; участь у мегарегіональних інвестиційних угодах;

створення Агенцій з залучення інвестицій; угоди країн з ТНК;стимулювання

експорту та інше.

  13

Висновки до розділу 1

Таким чином, питання залучення інвестицій в Україну та навпаки, виступ

країни як інвестора залишається відкритим до теперішнього часу. Можна сказати,

що основними проблемами у першому випадку є недостатній економічний

розвиток, відсутність науково-технічного процесу, недовіра з боку іноземних

інвесторів та відсутність гарантій з боку держави, які були б належним чином

підкріплені законодавчо. Що стосується питання можливостей України як

інвестора, то головною проблемою є відсутність грошових коштів на здійснення

таких операцій та нестабільне політичне та економічне становище загалом у

державі. Для того щоб визначити місце країни і в тому і в іншому напрямку

можна звернувшись за допомогою до рейтингових агенцій міжнародного рівня

серед яких провідними є Standard&Poor’s (S&P), Fitch Ratings (Fitch) і Moody’s

Investors Service (Moody’s). Саме завдяки цьому аналізу можна буде

запропонувати шляхи покращення ситуації.

  14

РОЗДІЛ 2

АНАЛІТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ

ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА МІЖНАРОДНУ ІНВЕСТИЦІЙНУ

ПОЗИЦІЮ УКРАЇНИ

2.1 Аналіз прямих інвестицій України в економіку України протягом

2013-2017 років

На даному етапі Україна перебуває в складній економічній ситуації, яка

бере свій затяжний початок з кінця 2014 року. Причиною тому є агресивна

політика Російської Федерації, окупація Криму і військові операції на сході

держави. Саме тому створення сприятливого бізнес-середовища являється однією

з головних задач яка постає перед Україною в найближчий час.

Важливу роль у розвитку національної економіки відіграють іноземні

інвестиції, і Україна не є винятком. Транснаціональні компанії, які на

сьогоднішній день набули великої потужності все більше потребують розширення

своїх масштабів та освоєння нових територій. Таке залучення іноземних коштів

сприяє активізації інвестиційного процесу, впровадженню нових технологій та

використанню передового зарубіжного досвіду для розвитку малого, середнього

бізнесу.

В Україні процес розміщення інвестицій відбувається не без участі держави,

принаймні існує інвестиційне законодавство, яке адаптовано до норм ЄС, та діють

50 міжнародних угод, предметом яких є захист та сприяння інвестиціям, та це все

на теоретичному декларативному рівні. На практиці, з метою розвитку

вітчизняної економіки, міжнародні угоди та акти мають стимулювати державний

менеджмент по усій його вертикалі до освоєння іноземних інвестицій

(акціонерного капіталу транснаціональних корпорацій), для розвитку тих галузей,

об'єкти яких становлять собою значний не реалізований потенціал розміщення

виробничих потужностей та капіталів.

Аналіз іноземних інвестицій передбачає вивчення динаміки показників у

  15

визначенні їх походження, галузевої та регіональної структури. Таким чином,

можна спершу визначити основних країн-інвесторів іноземного капіталу,які

розміщують свої активи в нашій державі в якості прямих інвестицій [4].

За даними Державної служби статистики України, за січень-березень 2016 р.

Україна освоїла майже 51,2 млрд. грн. міжнародних інвестицій. До десятки

основних країн-інвесторів, на які припадає 83,0% загального обсягу прямих

інвестицій, увійшли Кіпр (11,7 млрд. дол.), Нідерланди (5,6 млрд. дол.),

Німеччина (5,4 млрд. дол.), Росія (3,3 млрд. дол.), Австрія (2,4 млрд. дол.), Велика

Британія (1,85 млрд. дол.), Віргінські острови (1,7 млрд. дол.), Франція (1,5 млрд.

дол.), Швейцарія (1,3 млрд. дол.), Італія (972 млн. дол.) (рис. 2.1).

Рисунок 1 - Основні країни – інвестори станом на січень-березень 2016 року,

млрд. грн. Джерело: складено авторами на основі [1] Із наведених результатів видно, що основної країною - інвестором є Кіпр.

Доцільно дослідити напрямки інвестування зазначених коштів, які наведено в

додатку В.

Отже, значні обсяги інвестицій з Кіпру припадають на промисловість –

25,5%, така ж частка припадає на фінансовий сектор. [4]

Відомо, що одним із найбільших іноземних інвесторів в українську

промисловість є і Німеччина. Проте слід пам’ятати, що приблизно 4,5 млрд. дол.

  16

США цих коштів інвестовані в один об’єкт – МК «Криворіжсталь». Загальна сума

інвестицій від інших промислових корпорацій Німеччини в економіку України є

незначною. Крім того, у 2014 р. німецькі корпорації припинили свою діяльність

на території Кримської АР – «Siemens AG», який брав участь у створенні

«вітропарку», а також підприємства зі складання комерційних автомобілів

компанії «Volkswagen AG». [6]

Прямі іноземні інвестиції з Нідерландів реалізовано переважно в

промисловість, ІТ-сектор та оптову й роздрібну торгівлю. Нідерландські

інвестори активно займалися створенням сучасних логістичних центрів навколо

м. Київ, по суті заклавши нові стандарти будівництва комерційної нерухомості в

Україні.

Основною сферою інтересів інвесторів з Австрії в Україні є фінансова й

страхова діяльність. Основним інвестиційним проектом в Україні стало

придбання австрійською фінансовою групою «Raiffeisen» Акціонерного пенсійно-

поштового банку «Аваль» та створення на його основі АППБ «Райффайзен-

Аваль» одного з провідних комерційних банків України [6].

Незначні частка коштів вкладена австрійськими інвесторами в підприємства

промисловості, оптової та роздрібної торгівлі і підприємства сфери послуг.

Не дивлячись на скрутне становище, наша держава також займається

інвестиційною діяльністю. Так, обсяг прямих інвестицій (акціонерного капіталу) з

України в економіку країн світу на 1 липня 2016 року. становив 6233,4 млн. дол.,

у т. ч. у країни ЄС – 6014,4 млн. дол. (96,5% загального обсягу), в інші країни

світу – 219,0 млн. дол. (3,5%) [1].

Прямі зарубіжні інвестиції з України до ЄС створюють передумови

транснаціоналізації українських підприємств. Слід відзначити, що значна частка

коштів, які інвестовані в Кіпр, реінвестується в економіку України (за

експертними даними, приблизно 50–55%), але всі інші інвестиції до країн ЄС є

вкладенням у промислові підприємства та підприємства сфери послуг.

Вимоги українських прямих інвесторів за борговими інструментами до

підприємств прямого інвестування за кордоном на звітну дату становили 225,1

  17

млн. дол. США.

У результаті загальний обсяг ПІІ (акціонерний капітал та боргові

інструменти) з України в економіку країн світу склав 6 462 млн. дол. США.

Основними інвесторами з України є установи професійної, та технічної

діяльності, обсяги інвестицій яких на звітну дату (за накопичувальним підсумком)

становили 5 414,3 млн. дол. США (це 86,8% від загального обсягу), фінансові

установи – 517,5 млн. дол. США (8,3%), промислові підприємства – 122,8 млн.

дол.. США (2%), а також підприємства оптової та роздрібної торгівлі, ремонту

автотранспортних засобів – 81,6 млн. дол. США (1, 3 %).

Прямі інвестиції з України були здійснені в 47 країн світу. Лідером у цій

сфері є Кіпр. Інвестиції в цю країну склали 93,4% загального обсягу ПІІ. У

регіональному розрізі найбільші інвестиції здійснено підприємствами Донецької

області – 5 392,5 млн. дол. США (86,7%), м. Києва – 652,4 млн. дол. США (10,5%)

та Дніпровської області – 73,5 млн. дол. США (1,2 %).

Згідно даних Національного банку України, можна прослідкувати за

динамікою зміни міжнародної інвестиційної позиції за останні 5 років. Таким

чином, починаючи з 01.01.2013 року чиста міжнародна інвестиційна позиція

становила - 51,173 млн. дол. США, у відповідний період 2014 року - 66,905 млн.

дол. США, у 2015 році -53,537 млн. дол. США., у 2016 році - 39,024 млн. дол.

США, і на сам кінець у 20117 році - 38,129 млн. дол. США. [1]

Бачимо, загалом показник має від’ємне значення, який вказує на те що

Україна є чистим боржником перед зовнішнім світом. Та все ж за останні роки

спостерігається деяке поліпшення щодо перевищення зобов’язань над активами

на що вказує щорічне збільшення чистої міжнародної позиції. Доцільно звернути

увагу відповідно на значення прямих інвестицій за аналогічні періоди (табл. 2.1).

Слід звернути увагу, що різке падіння інтересу серед закордонних

інвесторів до інвестицій в Україну відбулось саме у 2014 році і таке становище

залишається і на теперішній час. Причиною такого різкого негативного

зменшення припливу іноземних валютних коштів перш за все є події 2014 року,

які спричинили фінансову і політичну кризу, від якої держава не може оговтатись

  18

і дотепер.

Таблиця 2.1

Величина інвестиційної позиції та обсяги прямих інвестицій в Україну за

2012-2016 рр., млн. дол. США*

Період Чиста інвестиційна позиція Обсяги прямих інвестицій Станом на 01.01.2013 р. -51173 142 213 Станом на 01.01.2014 р. -66905 136 390 Станом на 01.01.2015 р. -53537 120 763 Станом на 01.01.2016 р. -39024 123 407 Станом на 01.01.2017 р. -38129 120 557 *Джерело: складено автором на основі [7]

На даному етапі розвитку національної економки найбільш привабливими

галузями вкладання коштів для інвесторів залишаються традиційні сфери. Перш

за все, це – металургія, машинобудування, хімічна промисловість, харчова

промисловість. Та разом з тим, все частіше увагу інвесторів привертають такі

галузі, як автомобільна промисловість, споживча електроніка, високі технології,

вітроенергетика, виробництво біопалива, логістика та ін. Потоки прямих

іноземних інвестицій спрямовувались переважно не у виробництво товарів, а у

сфери української економіки, що забезпечували обіг, транспортування та розподіл

товарів і послуг. Саме секторний розподіл прямих іноземних інвестицій став

наслідком відповідних ділових стратегій і тактики іноземних інвесторів.

  19

2.2. Рейтингові системи оцінювання як чинник впливу на міжнародну

інвестиційну позицію України та обсяги іноземних інвестицій у внутрішню

економіку

Інвестиційна привабливість країни е важливий показник, який

безпосередньо впливає на розмір та обсяг прямих інвестицій в країну з боку

інших держав - інвесторів. Цей показник формує уявлення щодо економічних,

політичних, науково – технічних процесів у країні у цілому. Україна зараз займає

далеко не перші місця у рейтингах інвестиційної привабливості, програючи в

окремих провідних галузях народного господарства країни.

Привабливість держав розраховується міжнародними організаціями та

установами за різними ознаками шляхом складання рейтингової системи оцінок

держави. Оцінка країн світу за цим показником характеризує інвестиційну

привабливість країни і являється головним фактором для іноземних інвесторів.

На міжнародному фінансовому ринку діє понад 100 міжнародних

рейтингових агенцій. Попри це, лише три з них мають найбільше довіру серед

інвесторів. До них належать: Standard&Poor’s (S&P), Fitch Ratings (Fitch) і

Moody’s Investors Service (Moody’s), які охоплюють понад 95% фінансового ринку

у світі. За основні фактори, які визначають кредитний рейтинг, беруться такі

фінансові показники — рівень державного зовнішнього боргу, рівень зовнішньої

ліквідності, сальдо платіжного балансу, рівень макроекономічної стабільності,

показники економічного росту.

У 2015 році Україні вдалося зробити свою економіку набагато більш

привабливою для зарубіжних партнерів: у світовому рейтингу інвестиційної

привабливості International Business Compass, складеним Гамбургським

інститутом світової економіки, наша країна посіла 89-е місце з 174 країн світу.

Враховуючи економічні, законодавчо-політичні та соціально-культурні умови в

країні, нам вдалося подолати цілих 20 позицій за рік. Але у 2016 році за

інвестиційною привабливістю Україна займає 130-те місце. [1] Україна втрачає

свої позиції у рейтингу конкурентоспроможності 2016– 2017 рр. посідаючи 85-е

  20

місце серед 138 країн світу (у 2015–2016 році Україна посідала 79 місце) за

опублікованим Всесвітнім економічним форумом Індексом глобальної

конкурентоспроможності 2016–2017 (The Global Competitiveness Index). Загалом,

можна сказати що порівнюючи з іншими країнами Україна не є

конкурентоспроможною державою. Таку ситуацію ми можемо спостерігати в

таблиці 2.2, де саме наведено динаміка Індексу глобальної

конкурентоспроможності країн-сусідів [8].

Також привабливість держав розраховується міжнародними організаціями

та установами за різними ознаками шляхом складання рейтингової системи

оцінок держави. Оцінка країн світу за цим показником характеризує інвестиційну

привабливість країни і являється головним фактором для іноземних інвесторів.

На міжнародному фінансовому ринку діє понад 100 міжнародних

рейтингових агенцій. Попри це, лише три з них мають найбільше довіру серед

інвесторів. До них належать: Standard&Poor’s (S&P), Fitch Ratings (Fitch) і

Moody’s Investors Service (Moody’s), які охоплюють понад 95% фінансового ринку

у світі. За основні фактори, які визначають кредитний рейтинг, беруться такі

фінансові показники — рівень державного зовнішнього боргу, рівень зовнішньої

ліквідності, сальдо платіжного балансу, рівень макроекономічної стабільності,

показники економічного росту.

Таблиця 2.2

Індекс глобальної конкурентоспроможності країн-сусідів.

Назва країни 2013-2014 (з 148 країн)

2014-2015 (з 144 країн)

2015- 2016 (з 140 країн)

2016-2017 (з 138 країн)

Україна 84 76 79 85 Грузія 72 69 66 59 Туреччина 44 45 51 55 Росія 64 53 45 43 Польща 42 43 41 36

Джерело: складено авторами на основі [9] Таким чином, згідно останніх новин станом на серпень місяць 2017 року

Рейтингове агентство Moody's Investors Service вперше за майже два роки змінило

  21

суверенний рейтинг України. Він підвищений на один щабель - з Caa3 до Caa2.

Прогноз змінено зі стабільного на позитивний. Оновлення суверенного рейтингу

України до Caa2 засноване на наступних ключових факторах: кумулятивний

вплив структурних реформ, які, якщо вони будуть стійкими, як очікується,

поліпшать динаміку державного боргу; значне зміцнення позицій України на

міжнародній арені.

Moody's також підвищило довгостроковий рейтинг емітентів в іноземній

валюті по фінансуванню інфраструктурних проектів (Fininpro) з Caa3 до Caa2.

Слід згадати, що суверенний рейтинг України був підвищений в останнє на

один щабель з Ca до Caa3 в листопаді 2015 роки після успішної реструктуризації

українського державного боргу [8].

За даними Світового банку опубліковано глобальне дослідження Doing

Business-2017 та оприлюднено супроводжуючий рейтинг щодо створених у

країнах світу умов для ведення бізнесу Україна за минулий рік піднялася у

рейтингу на 3 пункти з 83 до 80 місця. За ступенем сприятливості умов для

підприємницької діяльності країна займає місце між Сан-Маріно та Боснією і

Герцеговиною. Однак слід зазначити, що в поточному році автори дослідження

змінили методологію, перерахувавши по ній і минулорічні показники. В

результаті виявилося, що Україна займала в 2016 році не 83, а 81 місце, тому з

урахуванням нових даних загальний рейтинг країни покращився лише на одну

позицію (з 81 до 80 місця). За минулий рік Україна покращила умови ведення

бізнесу лише за чотирма з десяти показників, що розглядаються в дослідженні.

Загалом, показники України за цим звітом є наступними. (рисунок 2.2)

  22

Рисунок 2.2 - Позиції України за основними компонентами рейтингу

Doing Business-2017 року Джерело: складено авторами на основі [10] За показником підключення того самого складського приміщення до систем

енергозабезпечення Україна зайняла 130 місце, що, зокрема зумовлено

необхідністю проходження 5 процедур, витрати часу на практичне проходження

яких сягають одного року (281 день).

За показником міжнародної торгівлі Україна отримала в рейтингу 150 місце

та суттєво поступається Польщі (1 місце), Білорусі (30) та Молдові (34). За ним

вимірюються часові та фінансові витрати (за винятком мит) при проходженні

етапів, необхідних при експорті чи імпорті товарів: на дотримання встановлених

вимог до оформлення документів та на дотримання вимог прикордонного та

митного контролів.

Під час оцінки часових та фінансових витрат на дотримання вимог

прикордонного та митного контролів враховуються витрати на дотримання

діючих в країні обов’язкових процедур і перевірок, що проводяться перед

видачею дозволу на переміщення товару через кордон, а також ураховуються

витрати на обробку товару в порту чи на кордоні.

Найгірший рейтинговий показник України, як і торік, – вирішення проблем

неплатоспроможності (150 місце), яким досліджуються часові та фінансові

витрати, а також кінцевий результат процесу вирішення питань

неплатоспроможності підприємства.

Однак слід зазначити, що в поточному році автори дослідження змінили

методологію, перерахувавши по ній і минулорічні показники. В результаті

виявилося, що Україна займала в 2016 році не 83, а 81 місце, тому з урахуванням

нових даних загальний рейтинг країни покращився лише на одну позицію (з 81 до

80 місця). За минулий рік Україна покращила умови ведення бізнесу лише за

чотирма з десяти показників, що розглядаються в дослідженні [10].

Протилежну інформацію надає індекс інвестиційної привабливості

  23

(International Business Compass), який розраховує міжнародна консалтингова

мережа BDO. Згідно з індексом інвестиційної привабливості, Україна в 2015 р.

посіла 89 місце зі 174 країн (у 2014 р. – 109 місце), а вже в новому випуску станом

на 2016 рік вона посіла 130-те місце 174 країн. Такі результати в першу чергу,

обумовлені політичною кризою і подіями в східній частині країни, які

авторитетна німецька аналітика, на жаль, розглядає, як громадянську війну.

При цьому в субіндекси по інноваціях (кількість зареєстрованих патентів в

країні) Україна перебуває на 39 місці з 85 країн-учасниць, що є добрим

результатом [11].

Згідно з даними аналітичної частини дослідження можна говорити про

залежність інвестиційної привабливості від стану економіки в державі,

функціонування фінансово-кредитної системи, доходів населення, дохідної

політики бюджетів усіх рівнів.

Індекс економічної свободи складений The Heritage Foundation & the Wall

Street Journal. Рівень свободи економік країн світу розраховується за середнім

арифметичним із 10 показників. До них належать свобода бізнесу, торгівлі,

фінансового сектору, інвестицій, праці, монетарна і фіскальна свобода, гарантії

прав власності, розміри бюрократичного апарату і ступінь захисту від корупції

У 2016 році наша країна в рейтинговій позиції зайняла 166 місце серед 180

країн і визнана країною із пригніченою економікою. Іншими словами, Україна

перебуває на останньому місці із 43 країн Європи. Загальний бал України нижчий

за середній у світі та згідно із класифікацією належить до групи країн із

«невільною економікою». Варто зазначити, що, крім України, до цього переліку

входять ще 25 країн, включаючи такі пострадянські країни, як Білорусь,

Узбекистан, Туркменістан. Серед складників Індексу економічних свобод

позитивну динаміку проявив тільки один показник (свобода від корупції),

незмінним залишився також один (фінансова свобода), а решта показників

відзначилися негативною тенденцією [11].

Основними проблемами, що перешкоджають визнанню України як

інвестиційно привабливої держави, можна визначити такі:

  24

1) суттєве податкове навантаження: ставка податку на прибуток в Україні

(18%) та ставка ПДВ (20%) є вищими, ніж у багатьох країнах Центрально-Східної

Європи;

2) корупція на всіх ланках влади, непрозорість процедур прийняття рішень

органами виконавчої влади;

3) недієздатність механізмів забезпечення ринкових прав і свобод

інвесторів, а також низький рівень захисту інвесторів;

4) військові дії на Сході України, адже через окуповані території йде

великий відтік капіталів [12].

Та все ж слід відмітити, що Україна має значний інвестиційний потенціал,

адже володіє багатими природними ресурсами, має вигідне географічне

розташування, родючі ґрунти, сприятливий клімат, також має високий рівень

науково - дослідних розробок у багатьох галузях науки і техніки, має добре

розвинену інфраструктуру. Крім того, привабливість української економіки для

іноземних інвесторів ґрунтується на наявності відносно дешевої кваліфікованої

робочої сили.

Висновки до розділу 2

Отже, проаналізувавши стан України на Міжнародній арені іноземного

інвестування можна зробити наступні висновки. До десятки основних країн-

інвесторів, на які припадає 83,0% загального обсягу прямих інвестицій, увійшли

Кіпр (11,7 млрд. дол.), Нідерланди (5,6 млрд. дол.), Німеччина (5,4 млрд. дол.).

Зокрема, основні кошти Кіпру припадають на промисловість – 25,5%, така ж

частка належить і фінансовому сектору. Слід відзначити, що структура інвестицій

з Кіпру є найбільш різноманітною, але досить чітко повторює галузеву структуру

українських ФПГ, кошти яких переважно і реінвестуються через Кіпр до України.

Найбільшим іноземним інвестором в українську промисловість є Німеччина.

Проте слід пам’ятати, що приблизно 4,5 млрд дол. США інвестовані в один об’єкт

– МК «Кріворіжсталь» . Загалом, прямі іноземні інвестиції мають величезне

  25

значення для економіки кожної країни, оскільки дозволяють створити нові робочі

місця, підприємства з іноземними інвестиціями виробляють товари та надають

послуги, що приводить до зростання валового внутрішнього продукту країни.

Що стосується загальних інвестиційних показників привабливості, то за

даними міжнародної аудиторської компанії International Business Compass, які

розраховує міжнародна консалтингова мережа BDO, за індексом інвестиційної

привабливості, Україна в 2015 р. посіла 89 місце зі 174 країн (у 2014 р. – 109

місце), а вже в новому випуску станом на 2016 рік вона посіла 130-те місце 174

країн. Такі результати в першу чергу, обумовлені політичною кризою і подіями в

східній частині країни, які авторитетна німецька аналітика, на жаль, розглядає, як

громадянську війну.

Таким чином, за останні роки Україна все ж таки втратила свої раніше

набуті позиції серед привабливості, стабільності та конкурентоспроможності як

потенційна країна-реципієнт. І тому , одним з головних завдань залишається

формування стабільної державної політику у сфері іноземного інвестування,

розраховану на довгострокову перспективу, а також розробка обґрунтованої

державної стратегії із залучення іноземних інвестицій з урахуванням

національних цілей та пріоритетів.

  26

Розділ 3

НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАІЇ ОБСЯГІВ МІЖНАРОДНОЇ

ІНВЕСТИІЙНОЇ ПОЗИІЇ УКРАЇНИ

У загальному розумінні прямі іноземні інвестиції (ПІІ) здійснюють

позитивний вплив на економіку країни та в цілому на її розвиток, підвищують

загальну продуктивність факторів виробництва. Це відбувається за трьома

каналами: завдяки тісному зв'язку, що існує між ПІІ та зовнішньоторговельними

потоками, за допомогою перетікання з однієї сфери економіки в інші і завдяки

іншим видам зовнішньої дії на діловий сектор країни-реципієнта, а також через їх

безпосередній вплив на структурні чинники, характерні для даної країни-

реципієнта. Так, у найменш розвинених країнах ПІІ мають менший вплив на

зростання, що завжди пояснювалося наявністю так званого порогового рівня

зовнішнього впливу. Цілком очевидно, що для того, щоб Україна мала

можливість скористатися вигодами від іноземної присутності на своїх ринках,

необхідно досягти певного рівня розвитку в галузі освіти, технології,

інфраструктури та охорони здоров'я. Не дозволять країні у всій повноті

скористатися вигодами від ПІІ і недосконалі і слаборозвинені фінансові ринки.

Слабке фінансове посередництво надає набагато більш сильний негативний вплив

на вітчизняні компанії, ніж на багатонаціональні. У деяких випадках це може

привести до дефіциту фінансових ресурсів, що заважає місцевим компаніям

скористатися можливостями, що відкриваються в сфері бізнесу в зв'язку з

присутністю в ній іноземних компаній. Участь іноземних інвесторів у фізичній

інфраструктурі і в фінансових секторах України (за умови наявності адекватних

систем нормативного регулювання) може допомогти у вирішенні цих двох

проблем [13].

Компанія Baker Tilly провела дослідження стосовно конкурентів України за

світовий капітал. З цього дослідження можна сказати що Україна стосовно

інвестицій програє Казахстану на ринку зерна і руди, Ірану на ринку виплавки

сталі. Китай зацікавлений інвестувати більше в Пакистан, а українські бізнесмени

  27

виявляють бажання інвестувати в недобудований металургійний завод у Нігерії.

Поки в Україні відбувалась «Революція гідності» Домініканська Республіка

привернула до себе іноземних інвесторів і у Карибському регіоні третина всіх

прямих інвестицій припадає саме на неї. Колумбія у свою чергу увійшла у ТОП-

20 країн з найбільшими іноземними інвестиціями, підписала договір про вільну

торгівлю з США, вигадавши свою модель інвестування [1].

Для подальшого покращення інвестиційного клімату України актуальним на

сьогодні є питання удосконалення правової та організаційної бази для підвищення

дієздатності механізмів забезпечення сприятливого інвестиційного клімату й

формування основи збереження та підвищення конкурентоспроможності

вітчизняної економіки.

Ряд позитивних кроків у цьому напрямі вже здійснено:

1. На даний момент в Україні створено правове поле для інвестування та

розвитку державно-приватного партнерства. Законодавство України визначає

гарантії діяльності для інвесторів, економічні та організаційні засади реалізації

державно-приватного партнерства в Україні.

2. На території України до іноземних інвесторів застосовується

національний режим інвестиційної діяльності, тобто надано рівні умови

діяльності з вітчизняними інвесторами. Іноземні інвестиції в Україні не

підлягають націоналізації.

3. Для підвищення захисту іноземних інвестицій Законом України від

16.03.2000 № 1547 ратифікована Вашингтонська Конвенція 1965 року про

порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами.

[1].

Як відомо зі статистичних даних обсяг залучених з початку періоду

інвестування прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку

України на 01.10.2017 року становив 39719,8 млн. дол. США. Що стосується

прогнозу на 2018 рік, то відома інвестиційна компанія Dragon Capital припускає

збереження обсягу прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україну в 2018 році на

рівні 2 млрд. доларів, при цьому агросектор залишатиметься найбільш

  28

інвестиційно привабливою галуззю. Також, за оцінками експертів для того щоб

покращувати свої позиції Україні необхідно щоб інвестиційні показники досягли

суми в 5 млн. дол. США в рік.

На даному етапі в Україні існує декілька глобальних проблем, які

перешкоджають нормальному розвитку інвестиційних процесів. Серед них, по-

перше, доволі часті зміни в управлінському складі держави, зміна стратегій які

перестають бути дієвими вже на початковому етапі. По-друге, недосконала

Конституція і закони які суперечать один одному, що також не приваблює

іноземних інвесторів. І на останок, до політичної нестабільності додається

неспроможність влади раціонально використовувати надані кредити МВФ,

антитерористична операція на території країни, відпрацьовані корупційні схеми,

фінансова та економічна неосвіченість громадян і бізнесменів - все це і

призводить до недовіри іноземних інвесторів.

Висновки до 3 розділу

Для вирішення перешкод, що створюють несприятливий інвестиційний

клімат, необхідними завданнями державної політики слід назвати: формування

стратегічних пріоритетів розвитку національної економіки, а також

вдосконалення нормативно - правових актів, що приймаються з метою

сприятливого інвестиційного клімату України. Для того щоб оптимізувати

інвестиційну політику треба забезпечити її дієвість. Цього можна досягти за

допомогою жорсткого регулювання інвестиційних потоків та створенням

сприятливих умов для ефективної діяльності, лібералізації інвестиційного режиму

та ретельного врахування мотивів і пріоритетів приватних інвесторів.

Загалом, іноземні інвестиції також слід розглядати як чинники

перспективного розвитку окремих регіонів країни. Тому вивчивши структуру,

потенціал та географію окремої області можна досягти максимального отримання

прибутку від інвестиційної політики, адже таким чином звужуються масштаби та

обсяги контрольованої території і тим самим всі дії щодо розподілу коштів

набувають прозорості і цілеспрямованості.

  29

ВИСНОВКИ

В роботі наведено теоретичні узагальнення та запропоновані певні

організаційні рішення щодо оптимізації міжнародної інвестиційної позиції

України. Загальні висновки, одержані в результаті дослідження, полягають у

наступному.

Системне дослідження підтвердило, що міжнародна інвестиційна позиція

відображає статистичний звіт, що показує накопичені запаси зовнішніх

фінансових активів та пасивів країни — всі фінансові вимоги та зобов'язання

резидентів країни щодо нерезидентів.

Якщо чиста міжнародна позиція країни позитивна, то країна є чистим

кредитором по відношенню до решти світу, а якщо вона негативна - то чистим

боржником.

В свою чергу, нерозривно з цим поняттям пов’язаний термін міжнародні

інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання

прибутку, підприємницького доходу та соціального ефекту, які і формують всі

показники позиції країни.

Здійснений в роботі загальний моніторинг стану міжнародної інвестиційної

позиції виявив значну кількість дестабілізуючих факторів і ризиків інвестиційної

позиції, серед яких недостатня контрольованість з боку правового забезпечення,

погана політична та економічна ситуація в цілому в Україні, яка не дозволяє

привабити достатню кількість інвесторів для нових можливостей. Своєчасно

виявляти проблеми у інвестиційній діяльності можна шляхом реформування

нормативно-правової бази, забезпеченості прозорості проведення операцій та

захисту прав та інтересів іноземних інвесторів.

Для покращення результатів показників було запропоновано реалізувати

перелічені завдання, серед яких проведення реформ та доопрацювання

нормативно-правових актів та Конституції України, стимулювання розвитку

малого і середнього бізнесу, заохочення експорту, залучення іноземних інвесторів

та гарантування їм захисту їх прав та інтересів.

  30

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний

ресурс]. — Режим доступу : www.ukrstat.gov.ua

2. Шевердіна О.В. Інвестиційна політика України як об’єкт державної

економічної політики [Електронний ресурс] / О.В. Шевердіна. — Режим доступу:

http:// kbuapa.kharkov.ua/e-book/putp/2012-4/doc/2/08.pdf.

3. Коваленко С.О. Інвестиційний клімат в Україні та напрями його

покращення / С.О. Коваленко // Вісник економіки транспорту і промисловості. —

2012 2. — № 38. — С. 366—368.

4. Офіційний сайт Інформаційно-аналітичного центру [Електронний

ресурс]. — Режим доступу : www.infolight.org.ua

5. Офіційний сайт Статистичного агентства ЄС «Євростат» Єврокомісії

[Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://epp. eurostat.ec. europa.eu/Eurostat

6. Макаренко М.П. Залучення іноземних інвестицій в економіку України /

М.П. Макаренко // Вісник Національного технічного університету «ХПІ». Серія:

Актуальні проблеми розвитку українського суспільства. – 2016. – № 13. – С. 73–

75.

7. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс]. —

Режим доступу: www.bank.gov.ua

8. Інформаціний ресурс [Електронний ресурс]. — Режим доступу:

https://lb.ua/economics/2017/08/26/374853_moodys_povisilo_reyting_ukraini_.html

9. Таранов І. Управління вартістю компанії: проблема вибору адекватної

моделі вибору [Електронний ресурс] / Ігор Таранов // Галицький економічний

вісник. – 2010. – № 4 (29). – С. – 41-51.

10. Doing Business [Електронний ресурс] - Режим доступу:

www.doingbusiness.org

11. Центр досліджень асоціація комунікацій НБУВ [Електронний ресурс].

— Режим доступу: www.nbuviap.gov.ua

12. Третяк Н. Фактори формування інвестиційного клімату в Україні / Н.

  31

Третяк // Фінансовий простір. – 2013. – № 3. – С. 165–170.

13. Міжнародні інвестиції: навч.-метод. посібник / [Бредіхін В.М.,

Покатаєва К.П., Близнюк А.О., Попкова К.О.] / Харківський національний

автомобільно-дорожній університет. — Х. : ХНАДУ, 2008. —. 268 c

  32

ДОДАТОК А

Фінансові компоненти міжнародної інвестиційної позиції

Компонент Загальна характеристика Інформаційний ресурс

1 2 3

Прямі інвестиції

Поділяються на акціонерний та реінвестовані доходи та інший капітал (кредити підприємств

прямого інвестування)

Статистика прямих інвестицій в частині акціонерного капіталу формується за даними квартальних обстежень підприємств, які проводить Державна служба статистики України, та системи поопераційного обліку (ІТРв). Окрім цього, використовується інформація Фонду державного майна України про надходження від приватизації, дані НБУ щодо індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон.

Портфельні інвестиції

Цінні папери, що дають право на участь у капіталі, та боргові цінні папери

Відповідні статистичні дані формуються з використанням даних банківської звітності щодо міжнародного руху капіталу у формі портфельних інвестицій та фінансового лізингу, системи ІТРв, даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та інформації Міністерства фінансів України про обсяги зовнішніх зобов'язань Уряду за борговими цінними паперами (єврооблігаціями), яка коригується на обсяги єврооблігацій, придбаних резидентами України на зовнішніх ринках.

Інші інвестиції

До них відносять: торгові кредити; позики, включаючи кредити та позики МВФ і міжнародних фінансових організацій; угоди про фінансовий лізинг; валюта та депозити; а також інші вимог та зобов'язання

Збирання відповідних статистичних даних здійснюється з використанням інформації Міністерства фінансів України про всі компоненти державного зовнішнього боргу, звітності банків про залучення та обслуговування кредитів, отриманих від нерезидентів, балансів банків, системи ITRS, даних обстежень Державної служби статистики України щодо дебіторської та кредиторської заборгованості суб'єктів господарської діяльності, бази даних Банку міжнародних розрахунків (BIS)

Резервні активи

Зовнішні активи країни, що знаходяться під контролем органів грошово-кредитного регулювання та в будь-який час можуть бути використані для прямого фінансування дефіциту платіжного балансу країни

Джерелом даних слугує інформація НБУ про обсяги міжнародних резервів України, які розраховуються за методикою МВФ

* - складено автором на основі [2]

  33

ДОДАТОК Б

Міжнародна інвестиційна діяльність: фактори впливу

* - складено автором на основі [3]

  34

ДОДАТОК В

Прямі іноземні інвестиції (акціонерний капітал) із Кіпру в економіці України

за видами економічної діяльності

Вид економічної діяльності

Обсяги інвестицій станом на, млн. дол. США

01.01.2013 р. 01.01.2016 р. Усього 18978,5 11091,7 Фінансова діяльність 4788,9 2632,9 Промисловість 4790,1 2833,4 у тому числі переробна промисловість 3181,5 2335,1 з неї виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів 710,1 669,1 металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування 758,7 568,4 виробництво хімічних речовин і хімічної продукції 534,9 325,9 виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції 356,5 275,3 виробництво коксу та продуктів нафтопереробки 344,6 188,6 постачання електроенергії , газу, пари та кондиційованого повітря 834,4 265,8 добувна промисловість і розроблення кар'єрів 747,4 171,8 Операції з нерухомим майном 2275,3 1451,8 Професійна, наукова та технічна діяльність 2231,8 1056,7 Оптова та роздрібна торгівля;ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів 1514,8 1093,5 Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування 925,6 601,8 Будівництво 850,4 601,3 Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність 599,1 375,6 Інформація та телекомунікації 410,8 265,1 Сільське, лісове та рибне господарство 361,5 118,1

Джерело: складено авторами на основі [1,5]

  35

АНОТАЦІЯ

На даному етапі розвитку наша держава переживає економічну

нестабільність з багатьох причин, відповідно до цього вона не має позитивного

інвестиційного клімату для залучення міжнародних коштів у потрібній кількості.

Дана проблема потребує виявлення необхідних заходів для сприяння покращення

ситуації і залишається недостатньо вивченою та потребує подальших досліджень

у цій сфері.

Метою даного дослідження є розкриття поняття та пошук шляхів подолання

проблемності міжнародної інвестиційної позиції України. Мета роботи визначає

вирішення наступних завдань:

розкрити теоретичні основи формування міжнародної інвестиційної

позиції країни;

проаналізувати прямі інвестиції України та в економіку України

протягом 2013-2017 років;

розглянути рейтингові системи оцінювання як чинника впливу на

міжнародну інвестиційну позицію України та обсяги іноземних інвестицій у

внутрішню економіку держави ;

виокремити напрямки оптимізації обсягів міжнародної інвестиційної

позиції України

Під час дослідження використовувалися наступні загальнонаукові методи:

узагальнення та систематизації, порівняння, індукції та дедукції, метод групувань,

методи статистичного аналізу; методи графічного представлення результатів

аналізу.

Наукова робота складається з 33 сторінок, де основна частина займає 25

сторінок, включаючи 3 розділи, 2 таблиць, 3 рисунків, та 2 додатків. При

написанні було використано 13 наукових джерел.

Ключові слова: міжнародні інвестиції, міжнародна інвестиційна позиція, чиста

  36

інвестиційна позиція, прямі іноземні інвестиції, міжнародний рейтинг.

  37