ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД 49 (1)-4.pdfметелики...

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди»

Рада молодих учених університету

Матеріали

Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції

«ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

НАУКИ І ОСВІТИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ»

31 липня 2019 року

Вип. 49

Збірник наукових праць

Переяслав-Хмельницький ‒ 2019

ГОСУДАРСТВЕННОЕ ВЫСШЕЕ УЧЕБНОЕ ЗАВЕДЕНИЕ

«Переяслав-Хмельницкий государственный педагогический университет

имени Григория Сковороды»

Совет молодых ученых университета

Материалы

Международной научно-практической интернет-конференции

«ТЕНДЕНЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ

НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ»

31 июля 2019 года

Вып. 49

Сборник научных трудов

Переяслав-Хмельницкий ‒ 2019

УДК 001+37(100)

ББК 72.4+74(0)

Т 33

Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Тенденції

та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації»: Зб. наук. праць.

‒ Переяслав-Хмельницький, 2019. ‒ Вип. 49. ‒ 174 с.

ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР:

Коцур В.П. ‒ доктор історичних наук, професор, академік НАПН України

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Базалук О.О. ‒ доктор філософських наук, професор

Воловик Л.М. ‒ кандидат географічних наук, доцент

Дашкевич Є.В. ‒ кандидат біологічних наук, доцент (Білорусь)

Доброскок І.І. ‒ доктор педагогічних наук, професор

Євтушенко Н.М. ‒ кандидат економічних наук, доцент

Кикоть С.М. ‒ кандидат історичних наук (відповідальний секретар)

Руденко О.В. ‒ кандидат психологічних наук, доцент

Садиков А.А. ‒ кандидат фізико-математичних наук, доцент (Казахстан)

Скляренко О.Б. ‒ кандидат філологічних наук, доцент

Халматова Ш.С. ‒ кандидат медичних наук, доцент (Узбекистан)

Збірник матеріалів конференції вміщує результати наукових досліджень

наукових співробітників, викладачів вищих навчальних закладів, докторантів,

аспірантів, студентів з актуальних проблем гуманітарних, природничих і

технічних наук.

Відповідальність за грамотність, автентичність цитат, достовірність

фактів і посилань несуть автори публікацій.

©Автори статей

©Рада молодих учених університету

©ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький

державний педагогічний університет

імені Григорія Сковороди

УДК 001+37(100)

ББК 72.4+74(0)

Т 33

Материалы Международной научно-практической интернет-конференции

«Тенденции и перспективы развития науки и образования в условиях

глобализации»: Сб. науч. трудов. ‒ Переяслав-Хмельницкий, 2019. ‒ Вып. 49. ‒

174 с.

ГЛАВНЫЙ РЕДАКТОР:

Коцур В.П. ‒ доктор исторических наук, профессор, академик НАПН Украины

РЕДАКЦИОННАЯ КОЛЛЕГИЯ:

Базалук О.А. ‒ доктор философских наук, профессор

Воловик Л.М. ‒ кандидат географических наук, доцент

Дашкевич Е.В. ‒ кандидат биологических наук, доцент (Беларусь)

Доброскок И.И. ‒ доктор педагогических наук, профессор

Кикоть С.Н. ‒ кандидат исторических наук (ответственный секретарь)

Евтушенко Н.М. ‒ кандидат экономических наук, доцент

Руденко О.В. ‒ кандидат психологических наук, доцент

Садыков А.А. ‒ кандидат физико-математических наук, доцент (Казахстан)

Скляренко О.Б. ‒ кандидат филологических наук, доцент

Халматова Ш.С. ‒ кандидат медицинских наук, доцент (Узбекистан)

Сборник материалов конференции вмещает результаты научных

исследований научных сотрудников, преподавателей высших учебных

заведений, докторантов, аспирантов, студентов по актуальным проблемам

гуманитарных, естественных и технических наук.

Ответственность за грамотность, аутентичность цитат,

достоверность фактов и ссылок несут авторы публикаций.

©Авторы статей

©Совет молодых ученых университета

©ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий

государственный педагогический

университет имени Григория Сковороды

Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації

5

БІОЛОГІЧНІ НАУКИ / БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ

УДК 632.78:595.78(477)

Світлана Горновська

(Біла Церква, Україна)

ПОШИРЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛУЧНОГО МЕТЕЛИКА В УКРАЇНІ

У статті викладено матеріали щодо поширення і шкідливості лучного метелика

Loxostege sticticalis L. на посівах соняшнику. Наведено аналіз розвитку, шкідливості та

поширення фітофага на території України в 2018 році.

Ключові слова: лучний метелик, соняшник, шкідливість, прогноз, популяції.

Лучний метелик (Margaritia = (Phlyctaenodes Eurycreon Loxostege Piraustra) sticticalis L.)

належить до родини вогнівок (Pyraustidae), ряду лускокрилих (Lepidoptera). Вперше був

описаний на початку 40-х років ХІХ століття професором Еверсманом [2].

Лучному метелику притаманні циклічні спалахи масового розмноження. Багато вчених

намагалися проаналізувати причини масового розмноження шкідника. Як свідчать

ентомологічні хроніки, перший спалах датовано в Україні в 1686 році [3,4].

Він є небезпечним шкідником – пошкоджує широкий спектр сільськогосподарських

культур, має високу плодючість, адаптивність та шкідливість, метелики здатні перелітати на

великі відстані і заселяти великі території впродовж 2-3 діб.

Вид широко поширений в Євразії і Північній Америці. Типові місця розмножень – степи,

особливо сприятливі посушливі райони з кількістю опадів 250-300 мм на рік. В Україні

поширений в Центральному та Східному Лісостепу і Степу, але в роки масових розмножень

численний скрізь, і може являти загрозу для посівів. Це типовий багатоїдний шкідник, його

гусениці можуть пошкоджувати рослини з 35 родин. Улюблені кормові рослини: з бур’янів –

лобода, березка, полин; з культурних рослин – буряки, соняшник, бобові. В періоди підйому

чисельності сильно шкодить цукровому буряку, усім бобовим культурам, соняшнику,

кукурудзі та овочевим культурам, а також деревні і кущові насадження в садах, плодових і

лісових розсадниках, виноградні і хмельові насадження тощо.

В різних зонах України розвивається від одного до трьох поколінь метелика: в Поліссі,

Лісостепу і на півночі Степу – два покоління, на півдні Степу та в Криму – три. Літ метеликів

спостерігається з травня до жовтня: виліт зимуючого покоління відбувається в кінці квітня –

травні, першого – в червні-липні, другого – в липні-вересні.

Характерною особливістю виду є періодичні спалахи масових розмножень (раз на 10-12

років). Минулі спалахи чисельності відбувалися в 1912, 1927-1929, 1972-1979 та 1986-1989

роках, з піками спалахів у 1929, 1975, 1988 [1 ст. каран]. Погодні умови минулого року були

сприятливими для розвитку лучного метелика в багатьох районах України і суміжних країн,

де він спричинив серйозну шкоду сільськогосподарським культурам.

Цикл спалаху розпочався на сході території в 2011 році та набував поступового

розширення охопленої території, пік розмноження спостерігався в 2015-2016 рр., в

наступних роках, включаючи 2017-2018 рр. спостерігався спад чисельності лучного метлика

Margaritia (Loxostege) sticticalis L.

Мета дослідження. Удосконалення методів моніторингу та прогнозу лучного метелика,

дослідження шкодочинності та поточного стану популяцій лучного метелика в Україні.

Матеріали та методика досліджень. Загальноприйняті методи фауністичних

досліджень в ентомології та обліку чисельності комах, польові та лабораторні дослідження,

моделювання динаміки популяції комах. Проведено аналізування звітів Відділу

прогнозування, фітосанітарної діагностики та аналізу ризиків України.

Безпосередні спостереження й обліки розвитку шкідника починали проводити навесні,

після переходу середньодобової температури повітря через + 5°С, у природних умовах (за


6

достатньої чисельності). Для цього на сільськогосподарських угіддях, лісосмугах, узбіччях

доріг збирали неменше 15 коконів з гусеницями шкідника, розривали обережно кокон і

реєстрували стан особини в ньому (жива гусениця, гусениця, що загинула від хвороби чи

інших причин, лялечка, личинка чи пупарій паразита тощо). Такі обліки повторювали один

раз на десять днів до середини квітня, а потім один раз на п’ять днів до початку вильоту

метеликів (Рис. 1, Рис. 2).

Рис. 1 (оригінал) Рис. 2 (оригінал)

Рис.1. Проведення весняних контрольних обстежень посівів соняшнику

в Запорізькій області

Рис. 2. Проведення весняних контрольних обстежень посівів соняшнику

в Луганській області

З появою перших лялечок проводили весняні контрольні обстеження на заселеність угідь

фітофагом, визначали стан перезимівлі шкідника. Для цього на полях чи ділянках з

виявленою восени минулого року найвищою заселеністю коконами лучного метелика

проводили ґрунтові розкопки. На кожнім полі до 100 га за двома діагоналями рівномірно

відбирають 12 облікових площадок розміром 50 х 50 см, на яких обережно знімають шар

ґрунту до 10 см і перебирають руками. Зібрані протягом дня кокони в лабораторії розкривали

і підраховували загальну кількість, у тому числі з живими гусеницями, чи лялечками,

гусеницями і лялечками, що загинули від ураження хворобами, ентомофагами чи з інших

причин. Результати обліків записували у журналі обліку, порівнюють з даними по цих полях

в осінній період і визначають відсоток зниження чисельності і виживання шкідника.

Облік чисельності лучного метелика на посівах сільськогосподарських

культур та інших угіддях краще всього проводити шляхом підрахунку злітаючих особин

під час проходження полем. Для цього на кожному обліковому полі, не рідше, ніж один раз

на три дні у п’яти місцях уздовж діагоналі через рівні проміжки (50, 100 кроків) робили по

десять кроків і підрахувати всіх метеликів, що вилітають з під ніг. Середню чисельність

метеликів на полі вираховували на десять кроків. Огляду підлягали, у першу чергу, поля

просапних (буряк, кукурудза, овочі, ін.) культур, багаторічних бобових трав, а також ділянки

з квітучими бурʹянами. За силою льоту метеликів визначали ступінь загрози та доцільності

проведених заходів захисту.

Таблиця 1

Шкала оцінки сили льоту лучного метелика

Ступінь сили льоту метеликів Бал

Одиничний літ – до 1 метелика на 50 кроків 1

Слабий літ – 1 – 5 метеликів на 50 кроків 3

Середній літ – 6 – 50 метеликів на 50 кроків 5

Сильний літ – 51 – 250 метеликів на 50 кроків або 1 – 5

метеликів на 1 крок

7

Масовий літ – більше 250 метеликів на 50 кроків або більше 5

метеликів на 1 крок

9


7

При масовій появі лучного метелика за його розвитком спостереження проводились

щоденно. Облік чисельності яєць і гусениць проводиться один раз у 2-3 дні. Найчастіше

метелики відкладають яйця на лободу білу. Для виявлення яйцекладок проходять по

діагоналі поля і виривають у 20 місцях по п'ять рослин лободи, обстежуючи їх на наявність

яєць. Якщо з обох боків листків виявлені білі або побурілі блискучі краплини чи ланцюжки

(яйцекладки), то за допомогою 4-8-10-кратної лупи підраховують кількість яєць на рослині.

Потім не менше як на 8 ділянках розміром 50 х 50 см переглядають усі культурні рослини,

бур'яни, а також рослинні рештки і поверхню ґрунту, підраховували кількість яєць, після

чого роблять перерахунки на 1 м2, або на рослину в середньому. Значна частина яєць може

знаходитись на стеблах, сухих рослинних рештках, грудочках землі, а тому їх треба

переглядати дуже ретельно.

Наявність гусениць визначають на 100 рослинах (по 5 рослин у 20 пробах), насамперед у

вогнищах, де були виявлені яйцекладки. При виявленні гусениць визначають їх кількість на

рослині на 1 м2. Гусениць, які виплодились на листках буряків, соняшнику, лободи білої та

інших рослин з великими листками, можна виявити за наявністю на них невеликих

«віконець» неправильної форми. На таких листках або рослинах і треба шукати гусениць. На

дрібнолистих культурах (морква, льон, конюшина, люцерна) гусениць можна виявити за

допомогою косіння ентомологічним сачком або треба обережно вирвати кілька рослин і

потрусити ними над аркушем паперу. При цьому потривожені гусениці спускаються на

павутині. Їх чисельність підраховують на 1 м2 або рослину. Пошкодженість рослин

проводять окомірно.

Таблиця 2

Шкала визначення ступеня пошкодженості рослин

Ознаки пошкодженості рослин Бал

Рослини не пошкоджені шкідниками 0

Пошкоджено до 5 % листкової поверхні 1

Пошкоджено від 6 % до 25 % листкової поверхні 3



Пошкоджено від 76 % до 100 % листкової поверхні або рослини

загинули

9

Спостереження за розвитком другого і наступних поколінь проводяться за аналогічною

методикою.

Результати. У 2018 році перша весняна генерація мала найсприятливіші умови для

розвитку ‒ достатня кількість вологи, помірні температури, наявність квітучої рослинності,

що призвело до значного підвищення чисельності шкідників, особливо в осередках південно-

східних і подекуди центральних областей.

В більшості областей у зонах поширення лучний метелик розвивався в трьох поколіннях,

окрім Харьківської, Полтавської і Вінницької областей, де було відмічено розвиток лише

двох поколінь.

Літ лучного метелика минулого року розпочався з середини травня. По краях поля

соняшнику, озимої пшениці, кукурудзи, на неорних землях, в багаторічних травах у

Київській, Харківській, Дніпропетровській, Черкаській областях середня чисельність

шкідника була від 2 до 25 екз./10 кроків, подекуди в осередках Запорізької, Луганської,

Донецької обл. чисельність його сягала від 10 до 150 екз./10 кроків (рис. 3 і 4). Сила льоту

метеликів І покоління (від 2 до 50 екз./10 кроків), спостерігалась у всіх областях степової

зони та дещо менша (від 1 до 12 екз./10 кроків) у Київській, Черкаській і Сумській областях.


8

Рис. 3 (оригінал) Рис. 4 (оригінал)

Рис. 3, Рис. 4. Проведення обстеження посівів соняшнику в Луганській області на

виявлення лучного метелика

Масове відродження гусениць почалось на початку червня. Гусениці пошкоджували

буряки, соняшник, кукурудзу, зернобобові культури, багаторічні трави. Чисельність

шкідника в середньому становила 3,0 – 8,0 екз./м2, в Запорізькій, Луганській, Донецькій,

Харківській, Сумській областях осередково на люцерні, соняшнику, сої, кукурудзі, цукрових

буряках сягала 8,0 – 14,0 екз./м2. Пошкоджено було 5–18 % рослин.

Літ метеликів ІІ-го покоління розпочався з середини червня. Гусеницями другого

покоління в центральних та західних областях було заселено та пошкоджено від 4 до 22 %

рослин на 2–10 % площ соняшнику, кукурудзи, максимально ‒ осередково було заселено до

46 % площ багаторічних трав в Черкаській області за чисельності 0,3 – 6,0 екз./м2. В

південних та східних областях було заселено 8 – 28 % рослин на 17 – 45 % площ соняшнику,

кукурудзи, за чисельності від 2 до 12 екз./м2, максимально ‒ до 30 – 65 % рослин за

чисельності до 20 екз./м2, що на межі порогу в Запорізькій і Миколаївських областях (рис. 5,

6 ,7, 8).

Рис. 5. (оригінал) Рис. 6. (оригінал)


Рис. 5. Гусениці ІІ покоління лучного метелика на посівах соняшнику в Миколаївській

області

Рис. 6. Пошкодження посівів соняшнику гусеницями лучного метелика ІІ покоління в

Запорізькій області

Рис. 7. Гусениці ІІ покоління лучного метелика на посівах соняшнику в Луганській

області

Рис. 8. Пошкодження листя соняшнику гусеницями ІІ покоління лучного метелика в

Луганській області


9

Інтенсивність льоту метеликів ІІ генерації (від 2 до 45 екз./10 кроків) залишались

високою в Луганській, Одеській і Херсонських областях.

Плодючість метеликів перезимувалого покоління було високою (100 – 180 яєць/самицю),

окрім Черкаської і Запорізької областей, ІІ покоління ‒ нижча в степових областях (10 – 50

яєць/самицю, окрім Луганської (76), Миколаївської (152) областей.

Осередки з високою чисельністю чисельністю гусениць лучного метелика виявлено в

центральних, степових та східних областях лісостепової зони на посівах соняшнику,

кукурудзи, овочевих та баштанних культурах (рис. 9 і 10).


Рис. 9, рис. 10. Виявлення скелетування листків соняшнику гусениями лучного метелика

в Луганській області

Осередки з високою чисельністю фітофага ІІ покоління зберігалися в Луганській,

Донецькій, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській областях, ІІІ – покоління – Херсонській

і Миколаївській областях.

Розвиток фітофага третьої генерації в центральних областях відбувався з кінця серпня до

кінця вересня. Сила льоту метеликів була різною, в східних областях 3 – 40 екз. на 10 кроків,

у центральниї і рівнічних дещо слабша. Чисельність гусениць була меншо ніж попередньої

генерації (2 – 6 екз./м², максимум 32 екз./м²) на окремих площах Запорізької та

Миколаївських областей (рис. 11, 12, 13)


Рис. 13. (оригінал)

Рис. 11. Обстеження посівів соняшнику на заселеність лучним метеликом в

Миколаївській області

Рис. 12. Обстеження дослідних ділянок Інституту олійних культур в Запорізькій області

Рис. 13. Обстеження посівів соняшнику в ФГ «Колос», Луганської області


10

Осінніми обстеженнями різних стацій зимуючий запас шкідника (про німфи в коконах)

виявлені з середньою чисельністю 1,4 екз./м², що перевищує минулорічні показники

(рис. 14).

Рис. 14. (оригінал)

Рис. 14. Проведення осінніх обстежень в Полтавській області

Таким чином, можна константувати, що в останні роки в результаті дії еколого –

економічних чинників (виведення з обробітку земель, порушення агротехніки та глобальне

потепління) в південних регіонах сформувались сталі вогнища підвищеної чисельності

лучного метелика. Стан популяції свідчить про середню ступінь загрози. Однак небезпека

виникнення масового розмноження перезимувало генерації шкідника залишається в

Запорізькій, Луганській, Донецькій і Херсонських областях, дещо менша в північних та

центральних областях

Висновки:

1. Враховуючи ступінь загрози від лучного метелика слід постійно спостерігати за

динамікою його поширення, що дасть змогу уникнути «неочікуваного» знищення

гусеницями посівів сільськогосподарських культур.

2. У 2019 році обов’язково необхідно посилити спостереження за появою метеликів,

спостерігати за розвитком шкідника та своєчасно застосувати засоби захисту рослин.

3. Необхідно провести комплекс профілактичних, агротехнічних, організаційно-

господарських і хімічних, зокрема, наукове обґрунтоване чергування соняшнику в сівозміні.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Алёхин В.Т. Луговой мотылёк / В.Т. Алёхин // Защита и карантин растений. – 2002. ‒

№6. ‒ С. 18 – 20.

2. Eversman. Zoologische Erinnerungen aus den südwestlichen Vorgebirgen des Urals. Bull.

de la classe phys.-matem. de l’Ac. Imp. d. Sciences de St.-Petersb. 1843. ‒ T. II. ‒ № 8. – С. 14-16.

3. Петруха О.И., Трибель С.А. Динамика численности лугового мотылька (в УССР) //

Защита растений. ‒ 1975. ‒ № 4. ‒ С.41-43.

4. Page R.D.M. 1996. TREEVIEW: An application to display phylogenetic trees on personal

computers // Computer Applications in the Biosciences. ‒ No.12. ‒ P.357–358.

5. Peairs L.M., Davidson R.H. 1956. Insect pests of farm, garden and orchards. New York:

John Wiley and Sons, Inc. 661 p.

6. Pepper J.H. 1938. The effect of certain climatic factors on the distribution of the beet

webworm (Loxostege sticticalis L.) in North America // Ecology. ‒ No.4. ‒ P.565–571. Ronquist F.,

Huelsenbeck J.P. 2003.

7. Prado B.R., Pozo C., Valdez-Moreno M., Hebert P.D. 2011. Beyond the colours:

discovering hidden diversity in the Nymphalidae of the Yucatan Peninsula in Mexico through DNA

barcoding // Public Library of Science One. No.6. E.27776. Ronquist F., Huelsenbeck J.P. 2003.

MrBayes version 3.0: Bayesian phylogenetic inference under mixed models // Bioinformatics. ‒

No.19. ‒ P.1572–1574.


11

ЕКОНОМІКА / ЭКОНОМИКА

УДК 338.12.017

Руслан Григоренко

(Київ, Україна)

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ АВТОСЕРВІСНИХ ПІДПРИЄМСТВ

У статті представлені основні напрямки автоматизації бізнес-процесів автосервісного

підприємства. Комплексний аналіз кожної з них, довів, що найбільш оптимальним

варіантом є впровадження реінжинірингу та подальша автоматизація бізнес-процесів, за

допомогою CRM-систем. Оптимізація бізнес-процесів дозволить вирішити всі питання, що

стосуються взаємодії з клієнтами автосервісу.

Ключові слова: бізнес-процес, автосервіс, імідж, CRM-систем, управління, автосервісні

послуги.

The article presents the main directions of automation of business processes of the autoservice

enterprise. A comprehensive analysis of each of them has proved that the best option is to

implement reengineering and further automate business processes through CRM-systems.

Optimization of business processes will allow, to solve all questions concerning interaction with

clients of the car-care center.

Key words: business process, car service, image, CRM-systems, management, autoservice

services.

Автосервісний бізнес є одним із провідних напрямків надання послуг АТП та власників

автомобілів. Важливою складовою успіху автосервісного бізнесу є враження та задоволення

клієнтів, тому необхідно забезпечувати високий рівень сервісу, реалізувати індивідуальні

бажання, вчасно надавати додаткові послуги, оперативна готувати місці та оглядові

площадки для швидкого здійснення ТО-1. Крім цього, персонал автосервісу повинен

виконувати широкий спектр обов'язків з розгляду заявок на бронювання, обслуговування

транспортних засобів, а також ведення інформаційної бази, документообігу, бухгалтерії.

Мета статті: теоретичне дослідження шляхів оптимізації бізнес-процесів автосервісних

підприємств та обґрунтувати доцільність впровадження реінжинірингу бізнес-процесів у їх

діяльність

Для підтримки належного рівня наданих послуг, іміджу та престижу будь-якого

автосервісного комплексу необхідний незмінно високий рівень обслуговування клієнтів.

Весь процес, починаючи з моменту замовлення автосервісної послуги і закінчуючи

розрахунком, не повинен викликати у клієнта відчуття незручності. Керівництву автосервісу

слід впроваджувати сучасні програми автоматизації автосервісного бізнесу.

Теоретичні аспекти бізнес-процесів підприємства досліджуються і дискутуються в

працях багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених і дослідників: Гарнов А.П. [3], Гуцало

А.В. [2], Малюкіна А.О. [6], Мильник А.В. [3], Пэйн Э[7], Савченко О. В[8], Хаммер М. [1],

Хлевная Е.А. [3],Чампи Дж. [1] т.д. Але питання реінжинірингу бізнес-процесів

автосервісних підприємств не достатньо приділяється уваги, це і спричинило вибір теми

статті.

Автосервісне підприємство має складну організаційну структуру, яка має значне числом

підрозділів, що виконують різні функції залежно від їх специфіки. Управління кожним

підрозділом вимагає від керівництва постійного контролю та використання нових методів

удосконалення їх бізнес-процесів. Основні напрямки автоматизації бізнес-процесів

представлено в табл. 1.


12

Таблиця 1

Напрямки і програмні продукти для автоматизації бізнес-процесів [3]

Сфера

автоматизації Групи бізнес-процесів Програмні продукти

Організація

діяльності

підприємства

• навчання і управління персоналом;

• документообіг;

• контроль за виконанням наказів та

доручень;

• секретаріат

• QPR Suite ;

• ProcessMaker Enterprise;

• OpenText

Correspondence Tracking;

• Onit Corporate Secretary;

• Oracle Business Process

Management Suite

Управління

підприємством

• економічна безпека;

• юридична робота;

• управління KPI;

• управлінський облік;

• бюджетування

і управління фінансами

• QPR Metrics ',

•Onit Contract Administration;

• 1C Підприємство;

• SAP R / 3;

• EpicorEPM Canvas Planning

Маркетинг

• управління маркетинговим

комплексом;

• управління рекламною діяльністю

підприємства;

• управління продажами (sales-

management);

• управління взаємовідносинами з

клієнтами (client relationship

management);

• Improsy's Net. ERP,

• Appian BPM Suite;

• SAS CRM;

• Oracle CRM

Фінанси

підприємства

• бухгалтерський облік;

• Податковий облік;

• фінансове планування;

• управління розрахунками з клієнтами;

• розрахунок заробітної плати

співробітників підприємства

• 1C Бухгалтерія;

• Інфо-бухгалтер 10;

Бухгалтерія;

• ПАРУС-Підприємство 7

Виробництво

продукції

• управління виробничими процесами;

• управління запасами підприємства;

• управління поставками матеріалів;

• управління виробничим обладнанням

• SAP R / 3;

• Oracle JD Edwards

Enterprise One;

• BAAN

Управління

якістю

• контроль якості продукції, що

випускається;

• підвищення кваліфікації та навчання

персоналу;

• управління якістю бізнес-процесів

• SAP R / 3;

• Sky mark PathMaker;

• QPR Metrics

Зовнішні

комунікації

• управління сайтом підприємства;

• залучення нових клієнтів;

• взаємодія

з філіями підприємства;

• робота в сфері PR

• Improsy's Net ERP;

• Vocus PR Suite;

• Media Grip Media Magnet

Представлені системи дають можливість оптимізацію управління бізнес-процесів

підприємства, що безпосередньо пов’язані з обслуговуванням та роботою з потенційними

клієнтами. Основні переваги оптимізації бізнес-процесів підприємств є: скорочення витрат;

формування у працівників чітких правил для досягнення поставлених цілей; поліпшення

взаємодії між працівниками та підрозділами підприємства; наближення до сертифікації за


13

стандартами ISO: 9000, тобто надання якісних автосервісних послуг; формування тісних

взаємозв’язків між клієнтами та персоналом автосервісу тим самим формувати позитивний

імідж підприємства.

Висновки. Отже, для того, щоб автосервісний комплекс розвивався та відрізнявся від

своїх конкурентів рівнем наданих послуг і рівнем обслуговування клієнтів автосервісу

необхідно докорінно змінити методи управління підприємством, тобто провести

реінжиніринг бізнес-процесів.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Хаммер М. Реинжиниринг корпорации: Манифестреволюции в бизнесе / М. Хаммер,

Дж. Чампи – 2-е изд. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2007. – 288 с

2. Гуцало А. В. Економіко-управлінський реінжиніринг бізнес-процесів підрядного

підприємства: дис. … канд. екон. наук / А. В. Гуцало. ‒ Київ, 2017. ‒ 222 с.

3. Гарнов А.П. Економіка підприємства: підручник / Гарнов А.П., Хлевная Е.А.,

Мильник А.В.; під ред. А.П. Гарнова. ‒ 2015.

4. Автоматизація бізнес-процесів підприємства. ‒ Режим доступу:

http://stud.com.ua/37085/ekonomika/avtomatizatsiya_biznes_protsesiv_pidpriyemsta

5. Внедрение CRM: этапы и проблемы [Электронный ресурс]. ‒ Режим доступа:

http://www.iteam.ru

6. Малюкіна А. О. Обґрунтування впровадження crm-системи для удосконалення

процесу прийняття управлінських рішень на підприємстві / А. О. Малюкіна // Науковий

вісник Полісся. ‒ №1(1). ‒ 2015. ‒ С. 85-90.

7. Пэйн Э. Руководство по CRM: Путь к совершенствованию менеджмента клиентов /

Эдриан Пейн; пер. с англ. С.В. Кривошеин. – Минск: Гревцов Паблишер, 2007. – 384 с.

8. Савченко О. В. CRM-системи готельно-ресторанних підприємств та погляди на оцінку

їх ефективності / О. В. Савченко // Економічні науки: Вісник Хмельницького національного

університету. ‒ 2017. ‒ № 2. ‒ Том 2. ‒ С. 280-282.

УДК 351.82:338.24

Олена Чернявська (Запоріжжя, Україна),

Лілія Гнипа-Черневецька (Полтава, Україна),

Ван Чжицзюнь (Запоріжжя, Україна)

НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ

РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ

Не зважаючи на високий потенціал та можливості пожвавлення розвитку економіки за

рахунок малого та середнього підприємництва, залишаються невирішеними низка проблем, які

гальмують його розвиток в Україні. Метою дослідження є визначення напрямів удосконалення

інноваційно-інвестиційного механізму розвитку малого та середнього підприємництва з

урахуванням сучасних тенденцій його функціонування. Однією з основних умов активізації

розвитку малого і середнього підприємництва є розроблення та здійснення комплексу

заходів щодо розв’язання проблем, які перешкоджають подальшому поліпшенню бізнес-

середовища.

Ключові слова: інноваційно-інвестиційний механізм, мале та середнє підприємництво,

стартап, венчурне фінансування, державне регулювання розвитку підприємництва

Despite the high potential and opportunities to revitalize the economy at the expense of small

and medium-sized businesses, a number of problems that hinder its development in Ukraine remain

unresolved. The purpose of the research is to determine the directions of improvement of the

innovation-investment mechanism of development of small and medium-sized enterprises taking into


14

account the modern tendencies of its functioning. One of the basic conditions for stimulating the

development of small and medium-sized enterprises is the development and implementation of a set

of measures to solve problems that hinder the further improvement of the business environment.

Keywords: innovation and investment mechanism, small and medium-sized enterprises, start-

ups, venture financing, state regulation of entrepreneurship development

Реальні зрушення в напрямі формування передумов сталого розвитку як держави загалом,

так і окремих регіонів досягаються за рахунок активізації економічної діяльності суб’єктів

господарювання. Особлива роль у цьому процесі відводиться малому те середньому

підприємництву, якому притаманна властивість самостійної економічної активності, прагнення

соціальної стабільності, гнучкість та здатність швидко адаптуватися до змін тощо. Заснування та

підтримка суб’єктів малого підприємництва сприяє формуванню бізнес-середовища,

супроводжується створенням нових робочих місць, підвищенням ділової активності та

збільшенням доходів населення, залученого до сектору малих і середніх підприємств, та

зрештою, покращенням рівня життя широких верств населення. Не менш важливими наслідками

активізації діяльності малого та середнього підприємництва є насичення ринку товарами та

послугами, зміцнення економічної бази регіонів, створення сприятливого конкурентного

середовища, розробка й впровадження інновацій тощо. В цілому, мале те середнє

підприємництво є провідником подолання інерції існуючого типу розвитку національної

економіки, виступає каталізатором якісних змін її стану, прискорення модернізації та переходу

до нового технологічного укладу. Відтак, суспільство виявляє значні очікування щодо

вирішення багатьох соціально-економічних проблем і підвищення стандартів добробуту за

рахунок активізації потенціалу малого та середнього підприємництва.

Не зважаючи на високий потенціал та можливості пожвавлення розвитку економіки за

рахунок малого та середнього підприємництва, залишаються невирішеними низка проблем, які

гальмують його розвиток в Україні. До найбільш нагальних проблем слід віднести:

недосконалість політики підтримки та розвитку малого та середнього підприємництва;

недосконалість законодавчої бази як з питань регуляторної політики та розвитку малого

підприємництва; високий рівень податкового навантаження, що пояснює збереження стійкої

тенденції до приховування суб’єктами малого та середнього підприємництва доходів та

ухиляння від сплати податків; недостатня державна фінансова-кредитна та майнова підтримка

малих і середніх підприємств; брак дієвих механізмів підтримки та розвитку малого бізнесу;

відсутність стимулів для інвестицій, а головне, гостра нестача джерел фінансування та висока

вартість ресурсів на ринку капіталу. За умов, що склалися, підвищується актуальність

дослідження напрямів удосконалення інноваційно-інвестиційного механізму розвитку малого та

середнього підприємництва, що має сприяти вирішенню окресленого переліку проблем та

досягнення позитивного впливу підприємницького сектору у процесі розбудови оновленої

моделі української економіки.

Метою дослідження є визначення напрямів удосконалення інноваційно-інвестиційного

механізму розвитку малого та середнього підприємництва з урахуванням сучасних тенденцій

його функціонування, можливостей підтримки та зарубіжного досвіду фінансування діяльності

суб’єктів підприємницької діяльності.

Дослідження шляхів удосконалення інноваційно-інвестиційного механізму розвитку

малого та середнього підприємництва в Україні дозволяє впорядкувати пропоновані заходи

за напрямами державної підтримки малого бізнесу:

1) нормативно-правове забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва;

2) державна та регіональна політика підтримки малого та середнього підприємництва;

3) джерела та механізми фінансування підтримки та розвитку малого та середнього

підприємництва;

4) ресурсна база розвитку малого та середнього підприємництва;

5) інфраструктура підтримки малого та середнього підприємництва;

6) екосистема підтримки малого та середнього підприємництва.


15

Перспективним напрямом дослідження можливостей удосконалення інноваційно-

інвестиційного механізму розвитку малого та середнього підприємництва є вивчення світового

досвіду та його адаптація з урахуванням особливостей функціонування національної економіки та

цільових настанов соціально-економічної динаміки на перспективу. В контексті інтеграції України

у європейський простір заслуговує на увагу досвід країн ЄС, які за різних часів подолали шлях

становлення сектору малого та середнього підприємництва. З урахуванням польської моделі,

вітчизняний інноваційно-інвестиційний механізм підтримки малого та середнього

підприємництва доцільно доповнити інструментами та важелями, що сприятимуть

підвищенню ефективності виробництва, впровадженню інновацій, посиленню ролі органів

влади у розвитку підприємництва та покращенню фінансової підтримки малого бізнесу [4].

Однією із найбільш складних у вирішенні проблем інноваційно-інвестиційного

механізму розвитку малого та середнього підприємництва є фінансування. У світі з цією

метою застосовуються різноманітні механізми, інструменти та моделі. Деякі з них є новими

для вітчизняної практики. Зокрема, у контексті євро інтеграційних прагнень України на

увагу заслуговує досвід правового регулювання венчурного інвестування в Європейському

Союзі. З точки зору адаптації в українську практику правового регулювання венчурного

інвестування заслуговують уваги окремі аспекти, зокрема щодо: 1) територіального обмеження

інвестування задля збереження переваг (пільг) венчурного фонду – інвестувати можна лише в

підприємства, що є резидентами країн-членів ЄС; 2) запровадження обмеження за обсягами

інвестицій, які фонд може спрямувати на фінансування підприємства-реципієнта без втрати

відповідних переваг (пільг), що відповідає цілям диверсифікації ризиків венчурного трасту, та ін.

[2]. У випадку вироблення чітких професійних та етичних стандартів галузі венчурного

інвестування, інноваційна система України зможе показати значно якісніше зростання.

Відтак, напрями та пропозиції щодо покращення правового регулювання інноваційно-

інвестиційного механізму розвитку малого та середнього підприємництва мають біти

зорієнтовані, насамперед, на визначення ключових векторів регіональної регуляторної

політики, а також вдосконалення механізмів фінансування діяльності суб’єктів малого

бізнесу на основі залучення венчурного капіталу. Удосконаленню правового регулювання

венчурного інвестування в Україні сприятиме застосування досвіду Великобританії, Франції

та Німеччини щодо диверсифікації ризиків та податкового стимулювання діяльності фондів

венчурного інвестування.

З огляду на сучасні світові тенденції розвитку підприємництва та підвищення його ролі у

розвитку національної економіки, належної підтримки потребує ініціативна діяльність щодо

створення інновацій та започаткування нового бізнесу з метою комерціалізації винаходів та

інноваційних продуктів. Як свідчать результати досліджень, на теперішній час в Україні

здійснюються окремі кроки щодо підтримки стартап-індустрії, проте все вони поки що

стосуються переважно проведення конкурсних відборів, надання консультаційної та

інформаційної підтримки тощо [1]. Водночас, ресурс, якого найбільше потребують стартапи,

є фінансування, а отже, належного розвитку потребують механізми та інструментарій

залучення джерел фінансування стартапів з різних джерел. Зокрема, у контексті створення

при уряді України Фонду підтримки інновацій та стартапів потребує розробки та

затвердження науково-методичного забезпечення оцінки інвестиційної привабливості та

надійності стартапів з метою визначення доцільності виділення коштів цільового Фонду на

фінансування їх підтримки.

Дослідження методичного забезпечення оцінки вартості стартапів і визначення потреби

в їх фінансуванні доводить його безпосередній зв'язок з інструментарієм оцінки ринкової

вартості комерційних високоризикових інноваційних проектів [3]. Незважаючи на існування

широкого переліку методів оцінки вартості стартапів, жоден з них не надає об'єктивної

оцінки ефективності інвестицій в проекти. При прийнятті рішення про участь в стартапі

інвестор оцінює його за такими параметрами: ідея і затребуваність проекту, його цільова

аудиторія; ризики проекту, можливість їх мінімізації; контроль за ходом проекту;

передбачувана норма прибутку проекту; аналіз прогнозів по фінансовим і маркетинговим


16

параметрам; стабільність зростання області бізнесу, на яку орієнтований проект; можливість

виходу з проекту (ліквідність успішного проекту, мінімізація збитків в разі провалу). З точки

зору інвестора, стартап є привабливим, якщо він демонструє інноваційні можливості,

перспективи зростання, а також має життєздатну бізнес-модель [3].

Таким чином, важливим принципом формування прогресивних підходів щодо

покращення регіональної політики підтримки малого та середнього підприємництва є

вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду вирішення проблем у досліджуваній сфері з

метою його запозичення та адаптації у вітчизняній практиці.

Для підтримки зростання сектору малого та середнього бізнесу необхідно здійснити

реальні кроки щодо усунення бар’єрів, які стримують розвиток підприємництва в Україні,

особливо у сфері адміністрування податків, доступу для фінансування (зокрема, через фонди

Європейського Союзу) та освіти працівників. Зважаючи на недосконалість державної

системи статистичного спостереження, яку представляє Держстат України, необхідно

переглянути програму спостереження та порядок подання статистичних даних щодо

діяльності суб’єктів малого та середнього підприємництва, а також стартапів.

Доцільними є новації у сфері стимулювання процесу створення та підтримки розвитку

стартапів, оскільки стартап-компанії є найбільш динамічними агентами інноваційної системи

та успішно працюють на міжнародних ринках.


1. Клепанчук О. Ю. Зарубіжний досвід державної підтримки розвитку малого

підприємства та можливості його використання в Україні / О. Ю. Клепанчук // Наукове

товариство Івана Кушніра. – 2015. – №1. – С. 15-19.

2. Ольвінська Ю. О. Особливості державного регулювання малого підприємництва у

країнах світу / Ю.О. Ольвінська // Державне управління: удосконалення та розвиток»:

наукове видання Академії муніципального управління. – 2015. – №2. ‒ URL:

http://www.dy.nayka.com.ua.

3. Cherniavska O, Hnypa-Chernevetska L, Bychkova A, Zhijun W., The appliance of the

fundraising definition for start-ups and SMEs. The 16th International Scientific Conference

Information Technologies And Management. 2018, April 26-27, 2018, ISMA University, Riga,

Latvia. P. 177.

4. Hyz A. The Development of SME sector in Poland and New Instruments of Financingc. 2nd

International Conference on Business and Management Education (Bangkok, November 2008).

URL: https://www.researchgate.net/ publication/263653520


17

ІСТОРИЧНІ НАУКИ / ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ

УДК 94:001.891 ДРАГОМАНОВ

Михайло Гаврилюк


АНАЛІЗ ІСТОРИЧНИХ ПРАЦЬ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА

Дане дослідження має на меті показати Михайла Драгоманова як дослідника історії,

науковця, який у своїх працях піднімав важливі історичні акценти, що стосуються

державницької української ідеї, її тяглості у контексті історичного поступу. Ми зможемо

проаналізувати, які джерела та факти Драгоманов використовував у свої доробках для

аргументації власних думок та ідей.

Ключові слова: Драгоманов, історичні праці, науковець, джерела, факти, українство

This study aims to show Mikhail Drahomanov as a researcher of history, a scholar who, in his

writings, raised important historical accents concerning the Ukrainian state idea, its continuity in

the context of historical advancement. We will be able to analyze what sources and facts

Drahomanov used in his work to substantiate his thoughts and ideas.

Keywords: Drahomanov, historical works, scholar, source, facts, Ukrainian language

«Положение и задачи древней науки истории». Автор у своїй праці акцентує увагу на

тому, що в другій половині XIX століття історія як наука була дуже розвинута. Драгоманов

вказує, що включно з першою половиною XIX століття історія розглядалася (на його думку)

виключно з позицій стародавнього світу: Греція, Рим, Єгипет. Навіть, приділяючи значну

увагу вивченню античного світу, джерела, які використовувалися можуть неповністю

розкрити тему, яка розглядається. Причиною є збереження лише уривків видатних праць.

Драгоманов вказує на те, що недостатньо місця для «не класичних народів», бо

незважаючи на відсутність повних згадок у джерелах , вони теж є цивілізаціями і зробили

значний внесок в історичну спадщину людства: «Но дело в том, что и в культурном

отношении история тех народов, о которых, руководясь только классическими писателями,

мы имели бы самое неполное представление, заключает в себе факты самого важного

всемирно-исторического значения: довольно сознания самих классических писателей, из

которых иные, начиная с Геродота, имели даже преувеличенные понятия о влиянии,

например, Египта на Грецию, довольно самых отрывочных заметок их о памятниках и

учреждениях народов восточных, чтобы видеть, что первыми могущественными орудиями

культуры: совершенною обработкой металлов, строительными машинами, системой счета,

календаря, азбукой и т. п. ‒ мы обязаны неклассическим народам» [1].

Далі ми бачимо, що дослідник ретельно опрацьовує питання розвитку історії як науки і

історії інших цивілізацій. Він зауважує, що в давні часи питання історії мало розглядалося , а

якщо й писалися праці, то належного їх розгляду не відбувалося : «Тому причина меньшее

внимание греческого и римского общества к истории и быту чужих народов (вспомним,

например, чисто детские представления Тацита о религии евреев или поверхностно

невежественные, при всем стремлении к рационализму, представления Ювенала о религии

египтян), а также и другие взгляды на историю, чем те, какие мы имеем теперь: древние

дорожили гораздо больше фактами внешней, чем внутренней истории. Если же и среди

древних проявлялись близкие к современным взгляды на задачи истории и политической

науки, то произведения, писанные людьми с такими взглядами, погибали, именно потому,

что интересовали только слишком немногих. Так погибла не только масса материала в

разных сочинениях второстепенных авторов о политическом быте разных стран и городов,

но и многие сочинения такого писателя, как Аристотель, например, то сочинение, в котором

он собрал материал для характеристики политических учреждений 158, а по другим


18

[источникам] ‒ 255 городов и государств и которое служило фактическою опорою для

известного сочинения его о политике. Да и самая она, драгоценная теперь «Политика»,

интересовала современников и ближайших потомков мало, чем и объясняется то

обстоятельство, что и она досталась нам не без повреждений; даже Полибий, кажется, не

знал вовсе «Политики» Аристотеля, которую вообще стали внимательно читать только около

времен Юлиана, то есть самого раннего представителя так называемого возрождения наук»

[1].

Михайло Петрович у своїй роботі вдається до джерелознавчих термінів та історіографії

питання вищезгаданої теми для її всебічного розгляду: «Эта неполнота в сведениях,

почерпаемых из классических литератур, касательно истории самих же классических

народов стала вознаграждаться только посредством так называемых монументальных

источников ‒ остатков зданий, алтарей, статуй, ваз, досок с надписями, колонн и т. п. Уже

давно такие вещи обратили на себя внимание, ‒ конечно, сначала безразличных собирателей

редкостей, потом любителей художественных предметов и, наконец, ученых. Этому

вниманию обязаны своим происхождением музеи, без которых не обходится ни один

большой город в Западной Европе. Правда, что зато редкий из этих музеев и расположен по

научной системе, а почти все они носят на себе следы происхождения своего из

безразличного собрания редкостей!» [1].

Аналізуючи наведені факти, ми бачимо, що науковець вдається до застосування різних

форм джерел. Вчений вказує, що історія взаємодіє з іншими науками, зокрема з археологією:

«В октябре 1871 года, по случаю международного конгресса антропологии и доисторической

археологии, в Болоньи была устроена интереснейшая выставка предметов доисторического

быта, найденных в последнее время в Италии, и ряд мемуаров, читанных на этом конгрессе

итальянскими учеными (вышли большим томом в 1873 г.), показывает, что археология одной

из классических стран решительным образом вступила в область той науки о древнейшем

быте человека, которая создана в самое недавнее время трудами преимущественно великих

натуралистов. А если таким образом так называемая древняя история расширила свою

область во времени, то неизбежно она должна расширить ее и в пространстве» [1].

У своїй праці «Пропащий час Українці під Московським царством 1654-1876 рр.»

Михайло Драгоманов вказує на те, що 1654 рік став фатальним для Української козацької

держави, оскільки: « Українцям треба добре оглянутись назад і пригадати останні дві сотні

років і два десятки років після того, як козаки українські за приводом Богдана Хмельницького

піддались під руку «царя Восточного, Московського», у 1654 році...» [2].

Далі, автор наводить факти того, що козацька державність втратила власну силу і власне,

залишилися «традиційні порядки», які мали автономний характер. Михайло Петрович

простежує фальсифікацію, яка була притаманна офіційним історіографам царату, що всіляко

нівелювали будь-які прояви або форми української державності: «Розказуючи, яке то гарне

життя завела по низовим Дніпровим степам цариця Катерина, що пороздавала землі панам та

чужим, німцям-колоністам, московський професор Соловйов каже, що коли запорожці

прохали , щоб їх землі зоставлено було за ними, то це б значило, щоб ці краї, «Новая Росія

повернулась в пустыню». Звісно, виходить, що цариця мусила військом знищити Запоріжжя!

Так погляди виучують наші діти в школах ….не думаючись довідатись , чи правда воно...» [3].

Автор ставить дуже багато питань щодо державності в цілому, наводить влучні

приклади, які вказують на те,що козацтво було «виміняно» на майже тотальний контроль з

боку царизму, ліквідацію державності: «От до якого то царства прилучилась наша Україна!

Була вона мов новонароджена земля вольна, хоть і мала вже погані зерна, як початок

кріпацтва, хоть воля її не була ще вкорінена в народ наукою, котра б показала, що іменно і

треба людям зоставатись вольними та правитись тільки виборними. Нічого дивуватись, що за

ті часи, як Україна пристала до Московського царства, з його самовольним царем, з

кріпацтвом, жившого без науки, ‒ то царська самоволя заїла вольності українські;

московське боярство помогло зрости на Україні зернам кріпацтва, а просвіта почала на

Україні рости дуже тихо, тим тихше, що невеличка частина українських письменних людей


19

розділилась і на Московщину; вольним же думкам, котрі росли вже в Європі укупі з наукою і

звідти переходили й до нас, тепер поставлений був тин царською та чиновницькою

самоволею. А якби тепер серед українського народу з’являлись думки та заміри стати против

зросту неволі, то вже тепер вони мусили б вдаритись не тільки об тих своїх людей, котрим

вигідна була неволя людська, але й об московський уряд і війська, а то і об народ, котрий

розумів діло так, що українці чинять зраду, коли не слухають «нашого царя» і т. д. От через

це усе після Хмельницького до самих часів Катерини ми бачимо, як замість того, щоб

розростатись тому доброму, що було в козацьких українських порядках, воно топчеться

царями або схне, ‒ а зле поливається, розростається…» [2].

Михайло Петрович порівнює демократичні основи Гетьманщини із неосвіченістю і

наявними феодальними порядками, які були зашкарубілими та малоефективними для

розбудови держави в цілому.

Отже, Драгоманов робить висновок, що від часу дипломатичних домовленостей до часу

написання його наукового доробку «Пропащий час Українці під Московським царством

1654-1876 рр.» Україна втрачала швидкими темпами власну державну ідею, яка була

закладена ще часів Русі-України, а вже у XVI-XVII столітті утвердилася як провідна у

свідомості русинів-українців.

«Про українських козаків, татар та турків» ‒ науковий доробок, який висвітлює тему

протистояння національних сил інтервентам: «От у цій книжці ми розкажемо, як то наші

батьки терпіли й одбивалися від татарських та від турецьких розбишак і як-таки насилу

одбились. Особливо ми розкажемо про козаків, бо вони найбільше положили праці, щоб

одігнати від нашої землі турок та татар, щоб наш чоловік у своїй землі і хату будував, і поле

орав та засівав, і дітей годував, не опасуючись чужого ворога. У других книжках розкажемо,

як терпіли наші люди од поляків та своїх же людей, що поперевертались у польські пани, і як

козаки й тут стали були у пригоді, і про те, як через безладдя та недостачу науки і розуму не

сталось так, щоб зовсім добре було жити нашим людям у своїй землі.» [3]

Першою «протиборною стороною» у цьому питанні стали хозари: «Років ще за тисячу до

нас, як батьки наші звалися слов’янами-Руссю, то доводилося їм терпіти від хозар 1, що

жили по Дону та в Криму. Хозарська опіка була, як видно, для наших батьків не дуже тяжка,

бо вони швидко скинули її з себе.» [3, 4]. Далі Драгоманов зазначив, що дошкуляли печеніги,

трохи згодом-половці. Ці кочові та напівкочові народи дошкуляли частими набігами та

спустошенням, яке лишали після себе.

Найстрашнішим став 1238 рік, коли «велика татарська орда, з ватагом Батиєм, кинулась

на нашу землю, стала бити й різати людей, розруйновувати городи й села. Люди, рятуючись

од татар, мусили тікати далеко на північ, на Віслу, Німан і Прип’ять. Південна руська земля,

Україна, на якийсь час мало не зовсім спустіла. Татари зосталися жити по степах од Волги до

Криму, а часами посувались і далі. Наші люди мусили часами платити їм дань, а у північній

Русі, де Москва, так татари переписали усіх людей і довго брали щороку поголовщину» [3,

4]. Події, що відбувалися під час експансії Орди у XIII столітті нівелювали державницькі

механізми, що були закладені в період ранньої Русі, відбулося зменшення ролі Києва, як

культурного , духовного і політичного центру, але далі Драгоманов зазначає : «Та років за

двісті татарська орда розділилася й ослабла» [3, 4].

Наступним етапом у відносинах України та інших держав є керівництво Литви нашими

землями. Драгоманов визначає відому нам формулу литовців «старого не рушимо, а нового

не вводимо»: «…що вони зоставляли усе по-прежньому...». Цей принцип, яким

послуговувалися литовці виявився досить вдалим, бо дозволив зберігти частину «києво-

руської спадщини», тобто порядків, які діяли за часів Русі-України»

XV століття поставило Україну на перехресті інтересів декількох держав: Османської

імперії, Кримського ханства, Польського королівства та Великого князівства Литовського.

Особливо гостра ситуація була з Османською імперією та Кримським ханством, які

захоплювали ясир-полонених бранців, яких можна було використувати як ресурсну масу у

військових походах і т.д.: «..нa6iгaлa тaтарськa opдa, гpaбyвaлa, piзaла людeй, пaлилa сeлa й


20

вepталaся дoдoмy нaбpaвши нeвoльникiв, щoб нa тoй piк знoвy нaбiгти i знoвy poбити тe

сaмe...» [4, c.10-11].

Ці факти Драгоманов використовує для того, щоб логічно пояснити передумови і

причини виникнення козацтва як рушійної сили, яка могла протистояти натиску інтервентів:

«Teпepа вжe дoбpo видкo щo тepпiли вiд тaтap тa тypкiв yкpaїнськi людe якy вoни вiд iх

пpиймaли нapyгy i наукy. Пoтpoхy i серед наших народились люди, щo помстились нaд

тaтapaми i тypкaми зa їх наpyгy i пoчaли боронити українські хлiбopoбськi сeлa i проганяти

дaлi цa пiвдень Сонця тaтap, a тypкiв проганяли з бepeгiв Чopногоо мoря. Такими людьми

були козаки, а що то було за люди і як вони воювали з татарами, про те ми тепера і

розкажемо» [4, c. 18-19].

Михайло Петрович детально описує еволюцію розвитку української козацької держави,

деталізує умови побутового життя. Яскравими прикладами висвітлює долю окремих

історичних персоналій, послуговуючись фольклором як історичним джерелом: «Ось як

пoвiдaє пpo жорстокі знущання над непокірним ватажком: «Втеча Самійла Кішки з турецької

неволі» (1599) :

Видиться: мене гетьман Кішка

На три часті розтяв,

В Чорнеє море помотав..."

То скоро теє Лях Бутурлак зачував,

К йому словами промовляв:

"Алкане-пашо, трапезонський княжату,

Молодий паняту!».

Отже, на прикладі історичних персоналій Михайло Драгоманов показує визначну роль

козацтва для історії української окремішності та незалежності. Період краху української

державності настав після 1654 року , коли було підписано угоду з Московським царством і :

«гетьман козацький Богдан Хмельницький і все військо козацьке зробили раду у Переяславі

року 1654-го і піддались цареві «восточному, православному, московському». [4, c. 32].

Остаточним переділом став факт концентрації в руках Речі Посполитої і Московського

царства великих українських теренів: «До того московські воєводи хотіли порядкувати на

Україні, як у себе, не вважали на вольності козацькі, а царь боявсь, щоб Україна знов не

одійшла до поляків. Та й польські пани збивали московських воєвод і бояр, обіцяючи, що як

умре тодішній король, то виберуть королем царя московського, то тоді однаково Україна

буде його. Далі так рішили з Україною, щоб поділити її між Польщею та Московським

царством, щоб Польщі дістався правий бік Дніпра, а Москві ‒ лівий та на кілька років Київ.»

Автор порушує питання розділеності українських земель у період Руїни: «Поки так

сперечались та різались українці та поляки і москалі, то, звісно, татарам було добре

встрявати в ці сварки та забирати полон з усіх» [4, c. 32-33].

Ми розуміємо з цього уривку, що українські землі були захоплені інтервентами і

використовувалися як плацдарм для наступу для захоплення інших територій, викачування

сировинних та людських ресурсів задля задоволення потреб держав, які виступали

«протекторами». Але таке «викачування» свідчило про експансію, відверту загарбницьку

політику Москви та Речі Посполитої.

Отже, у своїй праці Михайло Петрович зміг висвітлити питання козацької держави в

контексті впливу інтервентів на українську державницьку ідею. Для свого дослідження він

використав історичні джерела: фольклор, хронологічні показники, які сприяли глибокому

дослідженню порушеної теми. Особливий наголос був поставлений на наступності

державницьких ідей українства.

Підсумовуючи, вищенаведений аналіз історичних праць Михайла Драгоманова з

впевненістю можемо сказати, що він обґрунтовував ідею національної окремішності та

згубний вплив російського царату на розвиток політичного та соціокультурного розвитку

українства. При написанні своїх праць він використовував фольклорні джерела, думки інших

дослідників та істориків, вступав у «суперечку» і відстоював «історичну Україну», тобто


21

виступав за наступність традицій політичного устрою, за ліквідацію порушень

Переяславської угоди, що дала початок руйнуванню незалежності. Тому історичні праці

Михайла Драгоманова заслуговують на почесне місце серед наукового доробку визначних

українських вчених XIX століття.


1. Драгоманов М. П. Положение и задачи науки древней истории // Журнал

Министерства Народного Просвещения. ‒ 1873. ‒ Ч. CLXXV. ‒ Отд. 2. ‒ С. 154‒181. Режим

доступу: http://litopys.org.ua/drag/drag03.htm

2. Драгоманов Михайло. Вибрані праці: [у 3 т., 4 кн.] / Редкол. В. П. Андрущенко

(голова). ‒ К.: Знання України, 2006. ‒ 272 с.

3. Драгоманов М. Про українських козаків, татар та турків / М. Драгоманов. – Видання

третє. ‒ К : Криниця : Друкарня В. П. Бондаренка та П. Ф. Гніздовського, 1913. – 52 с. ‒

Видавниче товариство "Криниця" у Київі; № 10.

4. Драгоманов М. Про українських козаків, татар та турків:історична розвідка з

додатком про життя Михайла Драгоманова. ‒ К.: Дніпро, 1991. ‒ 45 с.

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор Журба М.О.

http://litopys.org.ua/drag/drag03.htm


22

ПОЛІТОЛОГІЯ / ПОЛИТОЛОГИЯ

УДК 321.01:329.11

Олександр Ситник, Оксана Сільвестрова

(Луцьк, Україна)

ПОЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ НЕОКОНСЕРВАТИЗМУ В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ

У статті розглядаються ключові теми сучасної політичної філософії консерватизму.

Метою статті є політика реконструкції ідеологічних парадигм політичної філософії

неоконсерватизму, яка базується на основних принципах класичного консерватизму. Їх

реконструкція в політичній філософії неоконсерватизму дозволила визначити їх основні

принципи: спадкоємність, стабільність, порядок, державну владу, свободу, песимізм.

Неоконсерватизм враховував складності сучасного світу, визначав коло проблем у всіх

сферах суспільства. Неоконсерватори наголошують на важливості особистої автономії

свободи, яка, однак, не є самоціллю, а лише засобом досягнення добра, що формується і

розвивається лише в громаді.

Ключові слова: консерватизм, неоконсерватизм, політична філософія, ідеологія,

політика, влада.

The article discusses the key themes of the modern political philosophy of conservatism. The

purpose of the article is the policy of reconstructing the ideological paradigms of the political

philosophy of neoconservatism, which is based on the basic principles of classical conservatism.

Their reconstruction in the political philosophy of neoconservatism made it possible to determine

their basic principles: continuity, stability, order, state authority, freedom, pessimism.

Neo-conservatism took into account the complexities of the modern world, determined the

range of problems in all spheres of society. Neoconservatives emphasize the importance of personal

autonomy of freedom, which, however, is not a goal in itself, but only a means to achieve a good

that is formed and developed only in a community.

Keywords: conservatism, neoconservatism, political philosophy, ideology, politics.

Постановка наукової проблеми та її значення. Моделювання власного шляху

розвитку держави, формування політико-ідеологічних орієнтирів та установок з

необхідністю вимагають аналізу класичних політичних ідеологій, їх ціннісних орієнтацій і

практичних установок. Серед значної кількості ідейно-політичних течій, що існують у

сучасному світі, значне місце належить консерватизму.

Протягом багатьох десятиліть консерватизм розглядався здебільшого негативно, як те,

що асоціюється з віджилим, застарілим, тим що заважає прогресу. Ідеологія консерватизму

критикувалася за її звернення до традиційних цінностей, критичному підході до ідей

прогресивного розвитку суспільства, апеляції до релігійних засад у суспільному житті тощо.

На жаль, і сьогодні відсутнє обґрунтування теорії консерватизму, методологія її

дослідження.

Метою статті є спроба реконструкції світоглядних парадигм політичної філософії

неоконсерватизму яке ґрунтується на вихідних принципах класичного консерватизму.

Аналіз останніх публікацій із цієї проблеми дослідження феномену консерватизму, його

підстав і цінностей справедливо пов’язують з «пророком» консерватизму Е.Берколе.

Подальше дослідження основних засад ідеології, політики і політичної філософії

консерватизму і неоконсерватизму пов’язують з дослідженнями Р.Батлера, Л. де Бональда,

О.В.Бабкіної, М.Вебера, У.Вордсворра, Р.М.Габілової, К.С.Гаджієва, А.А.Галкіна,

В.Н.Гарбузова, А.Гелена, Ф.Генуа, Г.-К. Кальтербрунера, Р.Керка, С.Колріджа, І.Крістола,

В.Кучадського, Ф.Ламенне, В.Липинського, Г.Люббе, А.Ю.Мельвіля, Ж. де Мейро,

Р.Нісбета, М.Оукшота, К.Поппера, П.Ю.Рахшміра, Р.Скротона, О.Соболя, А. де Токвіля,


23

С.Хангтінгтона, М.Шелера, Р.Шуттінера та інших. У працях цих дослідників

конкретизувалися вихідні принципи, підстави, система цінностей консерватизму, їх

екстраполяція у неоконсерватизмі. Здебільшого увага зверталася на консерватизм як тип

політики та консерватизм як ідеологію. В той же час політична філософія консерватизму, яка

володіє певною самостійністю, залишалася менш досліджуваною.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження.

Сьогодні існують об’єктивні труднощі в осмисленні феномену консерватизму, пов’язані, по-

перше, із тенденційними оцінками консерватизму. Відповідно склався негативний стереотип,

пов’язаний із ототожненням консерватизму із реакційним світоглядом. Наступною

трудністю можна вважати фактичну відсутність фахівців із даної проблематики. І, нарешті,

існують труднощі методологічного характеру. Консерватизм як система певних цінностей

входить за межі раціоналістичної традиції, оскільки у ньому істотну роль відіграють

ірраціональні, релігійно-містичні, підсвідомі моменти.

Коли після Другої світової війни, успіху національно-визвольних рухів у світі зміцнила

свої позиції ліва ідеологія, перед традиційним консерватизмом постало завдання оновлення,

яке він успішно здійснив, інтегрувавши риси традиційного консерватизму без впадання в

крайнощі лібералізму. Американський колумніст, письменник і журналіст, один із

засновників неолібералізму І. Крістол зауважив, що сучасний неоконсерватор – це «ліберал,

схоплений за горло реальністю» [5]. Адже глобальні проблеми сучасності, поглиблення

культурної та економічної кризи, проблеми управління державою змусили переглянути

ліберальні позиції. Як не парадоксально, але мислити по-новому для багатьох означало

мислити консервативно. По суті неоконсерватизм став спробою врятувати ліберально-

демократичні цінності консервативними засобами. Як зазначає Г.К. Кальтенбруннер, сучасні

консерватори «консервативні, тому що вони ліберальні» [4].

Зростання популярності консервативних ідей було пов’язане, по-перше, з

дискредитацією традиційних для лібералізму 60-х років ХХ-го століття оптимістичних

соціально-філософських концепцій і технократичних схем типу «суспільство добробуту»,

«постіндустріального суспільства» тощо. Їх соціально-політичні прогнози – «класовий мир» і

«соціальна інтеграція» – були розвіяні масовими рухами соціального протесту. По-друге,

певному зростанню інтересу до консервативних соціально-філософських ідей у значній мірі

сприяли також стан лівого радикалізму та кризові явища в ідеології «нових лівих».

Важливою причиною становлення неоконсерватизму було те, що він – своєю ідеологією,

політикою – намагається активно задовольняти суспільні потреби в загальнолюдських

цінностях. Виступаючи за збереження існуючих структур, він дбає про збереження духовних

основ людського співжиття, певних моральних традицій. Традиція, мораль, свобода і

відповідальність, природна нерівність людей – ці засади утворюють основні принципи

сучасного консервативного світогляду. Це ще більш чітко видно при зверненні до основних

рис консерватизму, сформульованих Г.-К.Кальтенбруннером: спадкоємність (як вірність

традиціям і цінностям), стабільність, порядок, державний авторитет, принцип свободи,

песимізм [4].

Політична теорія неоконсерватизму виходить з ідеї сильної держави і порядку. Сильна,

навіть авторитарна держава – основа соціального і політичного розвитку суспільства,

стабільності і порядку. Держава повинна ґрунтуватися на моральних принципах і збереженні

цілісності суспільства, повинна створити умови для формування самостійної особистості,

відновити пріоритет духовних потреб у розвитку людського суспільства сучасності,

зберігаючи при цьому різноманітність між людьми, націями і культурами [6, p. 453]. Отже,

неоконсервативна доктрина об’єктивно стала альтернативою глобалізму. Основою

глобалістської теорії є соціальна інженерія, яка і привела до духовної, соціальної та

економічної кризи сучасний світ, що існує в рамках концепції соціально орієнтованої

держави загального споживання.

Соціальна концепція неоконсерваторів, виходячи з існування соціальної нерівності,

ґрунтується на антиегалітаризмі. Штучне зрівняння шкідливе, оскільки підриває природній


24

порядок. Слід говорити про «рівність можливостей», але не про «рівність результатів»

[2, с. 153]. Неоконсерватизм сьогодні виступає захисником приватної власності, вільного

ринку, особистої свободи індивіда в суспільстві, але завжди підпорядковує їх вимогам

стабільності і наступності. Права людини розглядаються при цьому з точки зору їх

природного і соціального обґрунтування.

Цікавою є неоконсервативна концепція влади. Відмічаючи основною своєю політичною

метою досягнення політичної єдності, неоконсерватори особливо акцентують увагу в даному

відношенні на роль влади. Владні відношенні розглядаються як такі, що цементують

суспільство, а будь-яке їх порушення – як його руйнування. Неоконсерватори – прибічники

тези про необхідність сильної влади, яка підкреслюється антропологічними аргументами,

зокрема, посиланням на те, що індивід – істота суперечлива, схильна до ризику і небезпеки,

має тенденцію до виродження. Влада повинна обмежувати його потяг до радикалізму,

анархії, агресії.

Якщо у сфері економіки діяльність держави обмежується, то у сфері політики

неоконсерватизм, як і традиційний консерватизм, виступає за створення настільки сильної

держави, щоб вона не йшла на компроміси з жодною політичною силою, була спроможна

захистити приватну власність, права особи, порядок у країні, а також здійснити примус

стосовно тих, хто порушує суспільний порядок чи висловлює протест.

Важливе місце в політичній філософії консерватизму відводиться релігії. При цьому

важливим визнається інтеграційний потенціал релігії, що виводиться з постулату про її все

загальність.

Еволюція неоконсерватизму обумовлена впливом різноманітних факторів, умов і

чинників. Як справедливо зазначає А.Л.Кияниця, «ідейне банкрутство неоконсерватизму в

ході «Великої Рецесії» сприяло поширенню ідей, характерних для європейських «нових

правих», в англосаксонському геокультурному просторі [3, с. 757].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Аналіз антропологічних засад

консерватизму дає підстави зробити висновок, що він підтримує зв’язок поколінь, не

допускає остаточного розриву в цьому зв’язку, поєднує майбутнє з минулим.

У теоретико-пізнавальному плані неоконсервативна практика рефлектує такі поняття як

порядок, відповідальність, праця, мораль, релігія, любов до батьківщини, сім’я, стабільність,

авторитет, обов’язок, честь, свобода, вірність, дисципліна, право, закон, церква.

Постійними темами політичної філософії неоконсерватизму є: природна нерівність

людей стосовно фізичних і розумових здібностей; визначальна роль приватної власності для

досягнення особистої свободи й захисту соціального порядку; визнання того, що традиційні

норми є головною рушійною силою суспільного прогресу; існування чітких кордонів між

класами і верствами необхідне для соціальної стабільності; обмеженість сфери людського

розуму – отже, важливість інституцій, символів, ритуалів і навіть забобонів; бажаність

розосередження, обмеження й збалансованості політичної влади.

Сучасна консервативна модель влаштування суспільства допускає свободу економічного

маневру, вільну конкуренцію, значне послаблення державного регулювання економіки,

використання можливостей планування й прогнозування ринку, обмеження державного

втручання у ці процеси.

Показовим для неоконсерватизму є здатність прилаштуватися до соціально-економічних

і політичних змін. Як справедливо зазначає А.О.Авксентьєв, «ідеологічний фундамент

неоконсерватизму являє собою унікальне синтетичне поєднання низки консервативних і

ліберальних принципів» (економічна політика в унісон сучасному розумінню лібералізму,

відстоювання традиційних цінностей у культурній сфері внутрішньої політики,

мілітаристський ухил і радикальний відхід від республіканського ізоляціонізму в зовнішній

політиці) [1, с. 192].

Перспективами подальших досліджень у цій площині можуть бути: консерватизм і

демократія, консерватизм і громадянське суспільство, держава і влада в консервативній

реконструкції тощо.


25


1. Авксентьєв А.С. Еволюція ідеології та політики неоконсерватизму / А.С.Авксентьєв //

Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. – 2010. – Том 17. –

№912. – С.188-193.

2. Гарбузов В.Н. Консерватизм: ценности, идеи, политика / В.Н.Гарбузов //

Метаморфозы истории. – 1997. – Выпуск 1. – С.136-162.

3. Кияниця Л.Л. Трансформація «правої» та «лівої» парадигми у сучасному політичному

дискурсі: глобально-історичний контекст / Л.Л.Кияниця // Молодий вчений. – 2017. –

№10(50). – С.754-759.

4. Консерватизм [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://dic.academic.ru/

dic.nsf/dic_new_philosophy/612/%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0

%92%D0%90%D0%A2%D0%98%D0%97%D0%9C

5. Неоконсерватизм [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://greater_political.

academic.ru/121/%D0%9D%D0%95%D0%9E%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%A1%D0%95%

D0%A0%D0%92%D0%90%D0%A2%D0%98%D0%97%D0%9C

6. Ajami F. The global logic of the neoconservatives / F. Ajami // World politics. – Piston,

1978. – Vol. 30. – № 3. – P. 453.

https://dic.academic.ru/%20dic.nsf/dic_new_philosophy/612/%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%92%D0%90%D0%A2%D0%98%D0%97%D0%9C




26

ПЕДАГОГІКА / ПЕДАГОГИКА

УДК 37.01 Іван Алмашій

(Мукачево, Україна)

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДІ В ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

У статті розглянуто особливості діяльності громадських організацій та об’єднань по формуванню екологічної культури молоді в Карпатському Єврорегіоні. Виокремлено період впливу інформаційних продуктів та інформаційних систем у формі інтернет-ресурсів на формування екологічної культури учнів, студентів та молодої людини, яка працює.

Ключові слова: екологічна культура, молодь, Карпатський єврорегіон, інтернетресурс, інформаційне суспільство.

The article deals with the peculiarities of the public organizations and associations activities on the youth ecological culture formation in the Carpathian Euroregion. The period of the information products and information systems influence, in the form of Internet resources, on the ecological culture formation of pupils, students and working young people has beensingled out.

Key words: ecological culture, youth, Carpathian Euroregion, Internet resource, information society.

Постановка проблеми. Взаємодія у системі «Природа-Людина» стає все більш актуальним з розвитком науково-технічного прогресу. Розвиток науки та можливостей вироблення технологій перетворення природи вимагають вдосконалення процесу формування екологічної культури особистості, зокрема молоді.

Зміна природи та її перетворення найчастіше пов’язаний з певним місцем проживання людини: село, місто, область, край, регіон. Карпатський єврорегіон якраз є найкращим прикладом відношення між європейськими державами (України, Польші, Словаччини, Угорщини, Румунії) до природовідповідного проживання в екосистемі Карпатського хребта.

Аналіз останніхдосліджень і публікацій. Проблеми сталого розвитку та екологопросвітницької діяльності громадських об’єднань в Карпатському єврорегіоні розглянуто в працях В. В. Химинець, О. І. Станкевич-Волосянчук, В.С. Кравців, М. І. Стегней, І. С. Лемко, А. О.Сікура,Ц. Ю. Стегура, В.І. Комендор, А. А. Ковальчук, В. І. Ніколайчук, О. В. Попович.

Мета. Розглянути особливості діяльності громадських організацій та об’єднань по формуванню екологічної культури молоді в Карпатському Єврорегіоні.

Результати дослідження. Закарпатська «ОО» у 1999 році прийняла активну участь у всеукраїнських акціях "Первоцвіт" (лютий), "Зелена хвиля" /квітень-посадка алей кедра та європейської туї, конкурсі "Мій голос я віддаю на захист природи" (травень), проведено регіональну акцію "Чисте повітря" (травень) в ході якої було перевірено 430 автомобілів. Проведено два сумісні виїзди з інспекційним відділом держуправління екобезпеки по перевірці ходу відновлювальних робіт по ліквідації наслідків повені /згідно доручень Урядової та обласної комісії, зроблено перші кроки в міжнародному співробітництві по охороні довкілля участь в спільному виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і Комітету Національної Ради Словацької Республіки з питань оточуючого середовища та охорони природи, яке відбулося 8-11 червня в м.Ужгороді/. Проведено Круглий стіл на тему "Водопостачання м.Ужгорода". Діяльність обласної організації ВЕЛ висвітлюється регіональною телекомпанією "Край", газетою "Новини Закарпаття" [1].

У вересні 2000 року відбулася міжнародна науково-практична конференція “Шляхи розв’язання екологічних проблем Карпатського регіону в контексті спільної діяльності державних та громадських організацій” (разом з Закарпатською обласною державною адміністрацією за сприяння Закарпатської обласної НДП).

У роботі конференції взяли участь представники Міністерства екології і природних ресурсів, багатьох науково-дослідних інститутів, громадських організацій, органів


27

державної влади та місцевого самоврядування, природоохоронних установ, народні депутати України. Активну участь взяли Закарпатська, Тернопільська, Дніпропетровська, Черкаська, Запорізька, Донецька,Волинська, Житомирська, Вінницька, Луганська обласні та Київська міська організації ВЕЛ. В ході конференції були обговорені такі питання: наукове обґрунтування шляхів розв’язання екологічних проблем Карпатського регіону, організація ефективної співпраці державних та громадських організацій, проекти Законів “Про сільський екотуризм”, “Про екологічний аудит”, “Про екологічне страхування”. Конференція прийняла резолюцію з пропозиціями до ПрезидентаУкраїни, Міністерства екології і природних ресурсів, відомчих установ, обласної державної адміністрації щодо покращення екологічної ситуації у Карпатському регіоні.

Серед регіональних ЗМІ, які систематично висвітлюють діяльність ВЕЛ, можна виділити:Закарпатський регіон – газети “Ужгород”, “Новини Закарпаття”, “Молодь Закарпаття ” [2].

Закарпатська ОО ВЕЛ взяла участь у засідання Наукової Ради за темою: “Вплив стану зовнішнього довкілля на здоров’я населення”, яке відбулося 7 липня 2007 року.

Закарпатська ОО ВЕЛ спільно з управлінням екоресурсів у Закарпатськійобласті проводять постійно діючу акцію “Чисте повітря”; 14-16 грудня ВЕЛ взяла участь у підготовці та проведенні ІІ всеукраїнськоїконференції екологічної громадськості. Наші організації (обласні, міські, районні)взяли активну участь у цій конференції. Конкурсний відбір пройшли і представили на засіданнях конференції цікаві доповіді від ОО ВЕЛ та “Варти” – 20 представників. Не всі обласні організації надали належної уваги участі в цьому заході.

Члени Івано-Франківської ОО ВЕЛ в рамках акції розклеювали листівки у місцях продажу ранньоквітучих квітів, здійснювали рейди, провели конкурс “Доля цих квітів у наших руках”.

Члени Чернівецької ОО ВЕЛ протягом першої декади березня спільно із санітарно-екологічною інспекцією проводили перевірки ринків щодо продажу перших весняних квітів.

Закарпатська обласна організація ВЕЛ створила ряд дендропарків при загальноосвітніх школах у м. Ужгород, відновила алеї Злагоди, які постраждали від повені.

Семінар “Вирішення екологічних проблем в Україні: співпраця громадських організацій і засобів масової інформації” відбувся 1 березня у м. Києві. В семінарі взяло участь 40 журналістів регіональних мас-медіа.

Для представників регіональних ЗМІ відбувся семінар 29 листопада, в ході якого були розглянуті питання складування і утилізації побутових, токсичних відходів, а також відходів військової діяльності. На семінарі були присутні 50 журналістів, зних 35 – представники обласних, міських і районних ЗМІ. Для учасників семінаруразом з Секретаріатом фракції НДП у ВРУ була влаштована прес-конференція у Верховній Раді за участю народних депутатів України [3].

Висновки. Природовідповідний стиль життєдіяльності вимагає наявність необхідної та достатньої умови. Раціональної складової (знання, вмінь, навичок, умовиводів, переконань, застережень,традицій, норм, звичаїв…), яка відповідає на питання: як краще? Виключення загрози! Досягненням вагоміших результатів, вибір шляхів досягнення цілей з природо прийнятним результатам. Ірраціональної складової, а саме ірраціонального мислення яке називають почуттям. Дуже часто почуття є в основі поведінки людини та діяльності. Тому в подальшому є перспективними дослідження процесу формування екологічної культури молоді в діяльності регіональних громадських об’єднань, а саме, конкретизації змістовної компоненти та її інформаційним наповнення з врахуванням регіональних особливостей.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. ЗВІТ ПРОРОБОТУ ВЕЛ У 1999 РОЦІ [Електронний ресурс]. – 1999. – Режим доступу:

http://www.ecoleague.net/pro-vel/zvity-pro-robotu/1999-rik. 2. ЗВІТ ПРОРОБОТУ ВЕЛ У 2000 РОЦІ [Електронний ресурс]. – 2000. – Режим доступу:

http://www.ecoleague.net/pro-vel/zvity-pro-robotu/2000-rik. 3. ЗВІТ ПРОРОБОТУ ВЕЛ У 2001 РОЦІ [Електронний ресурс]. – 2001. – Режим доступу:

http://www.ecoleague.net/pro-vel/zvity-pro-robotu/2001-rik.

http://www.ecoleague.net/pro-vel/zvity-pro-robotu/1999-rik




28

Клара Ахметова, Кахрамон Жураев

(Ташкент, Узбекистан)

МОНИТОРИНГ – КАК ИНСТРУМЕНТ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ

ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ КАДРОВ

В данной статье предоставляется развернутая информация о мониторинге – как инструменте обеспечения эффективности повышения квалификации педагогических кадров. Предоставляется модель мониторинга эффективности повышения квалификации и технология ее реализации. Раскрываются обязательные элементы условия, методы сбора, обработки мониторинговой информации, а также этапы проведения мониторинга эффективности повышения квалификации педагогических кадров.

Ключевые слова: мониторинг, повышение квалификации, эффективность повышения квалификации, педагогические кадры, целеполагание, технология мониторинга.

This article provides detailed information about monitoring - as a tool to ensure the

effectiveness of teacher training. A model for monitoring the effectiveness of advanced training and the technology for its implementation are provided. The mandatory elements of the conditions, methods of collecting, processing monitoring information, as well as the stages of monitoring the effectiveness of teacher training, are disclosed.

Keywords: monitoring, training, the effectiveness of advanced training, teaching staff, goal-setting, monitoring technology.

Преобразования, происходящие во всех сферах нашего общества, инновационные

процессы в экономической и социальной жизни и самое главное ‒ выбор в качестве основной в переустройстве общества задачи раскрепощения личности, создания для каждого условий для свободного проявления и развития своих способностей актуализируют новые требования в системе образования к подготовке и профессиональному развитию педагога общего и профессионального образовательного учреждения.

Современному обществу нужны образованные, нравственные, предприимчивые люди, профессионалы, которые могут самостоятельно принимать ответственные решения в ситуациях выбора, способные к сотрудничеству, отличающиеся мобильностью, динамизмом, обладающие развитым чувством ответственности за судьбу страны.

Поэтому наиболее принципиальное значение в настоящее время придается повышению образовательного и профессионального уровня преподавателей. Это обусловлено тем, что только самостоятельный и творческий профессионал, активный субъект на рынке образовательных услуг, обладающий индивидуальным стилем профессиональной деятельности, умеющий распоряжаться своим интеллектуальным потенциалом, постоянно развивающий свою педагогическую компетентность, способен реализации современных идей приоритетных направлений социально-экономического развития нашей страны.

Не маловажную роль в реализации данной задачи выполняет система повышения квалификации педагогических кадров. Потому что именно в процессе повышения квалификации и самообразования педагог овладевает теми необходимыми качествами и способностями, которые обеспечат активное участие педагога в преобразованиях, происходящих во всех сферах нашей страны и общества. Это ещё раз указывает на то, что система повышения квалификации педагогических кадров должна развиваться адекватно требованиям, как самой личности педагога, так и требованиям рынка труда. Отсюда и такое особенное внимание и интерес к работе системы повышения квалификации педагогических кадров. О том, насколько качественна работа системы повышения квалификации, насколько эффективно протекает процесс повышения квалификации, соответствие его государственным стандартам можно определить посредством мониторингового отслеживания.


29

Мониторинг представляет собой сложную систему, предназначенную для отслеживания динамики эффективности образовательных услуг и состояния педагогических систем. Это целостный управленческий инструмент.

Мониторинг повышения квалификации педагогических кадров ‒ это научно – обоснованное, планомерное, систематическое, специально организованное наблюдение и отслеживание тенденций в системе и в субъектах повышения квалификации на уровне государства и образовательных учреждений.

Основная цель мониторинга повышения квалификации педагогических кадров заключается в получении информации о состоянии и результатах повышения квалификации кадров для сравнения, контроля, оценки и прогноза, а также принятия управленческих и педагогических решений, адекватных нормативно заданным параметрам государственных требований.

Мониторинг эффективности процесса повышения квалификации позволяет определить результат деятельности субъектов образовательного процесса, а именно:

эффективность функционирования системы повышения квалификации;

непрерывность в получении самообразования педагогическими и руководящими кадрами;

качество управления процессом повышения квалификации, эффективность научно-методической работы, ресурсное и кадровое обеспечение процесса повышения квалификации;

научность и доступность содержания образования, эффективность средств и приемов обучения используемых в процессе повышения квалификации;

качество и эффективность используемых современных технологий обучения;

наличие электронных-технических средств обучения, оснащенность курсов электронными продуктами обучения;

данные об учебной успешности слушателей;

уровень изменений показателей знаний, умений и навыков по результатам обучения (по уровню и объему);

уровень эффективности процесса повышения квалификации. Для эффективного проведения мониторинга процесса повышения квалификации

необходимо разработать модель мониторинга эффективности процесса повышения квалификации педагогических кадров (см.рис.1), главными компонентами которой являются целеполагание, технология мониторинга и принятие решений.

Целеполагание включает цель и задачи мониторинга. Главной целью мониторинга является оперативное отслеживание эффективности

процесса повышения квалификации педагогических кадров для последующего принятия оптимального решения.

Цель достигается посредством реализации следующих задач мониторинга: 1. Оперативное отслеживание и определение начального состояния процесса

повышения квалификации. Эта задача реализуется на уровне образовательного учреждения. 2. Непрерывное наблюдение за состоянием субъектов процесса повышения

квалификации. Реализация данной задачи осуществляется на уровнях «образовательное учреждение – обучающий» и «обучающий ‒ обучающийся».

3. Оценка эффективности и полноты в реализации учебных программ и образовательной технологии обучения. Данная задача осуществляется в процессе сопоставления и анализа поставленных образовательных целей и результатов их достижения на уровнях: «образовательное учреждение ‒ обучающий»; «обучающий ‒ обучающийся».

4. Своевременное выявление изменений, тенденций процесса повышения квалификации. Эта задача реализуется на уровнях: «образовательное учреждение ‒ обучающий», «обучающий ‒ обучающийся», «администрация - обучающийся».

5. Обеспечение информационной базой субъектов системы повышения квалификации.


30

Рис.1. Модель мониторинга эффективности процесса повышения квалификации

педагогических кадров

Технологиямониторинга

Лист наблюдения

Средства сбора данных

Личностный опросник

Анкета

Лист

интервьирования

Тесты

Лист экспертной

оценки

Главная цель ‒ оперативное отслеживание эффективности

процесса повышения квалификации педагогических кадров для

последующего принятия оптимального решения

З

А

Д

А

Ч

И

Оперативное

отслежива-

ние процесса

повышения

квалифика-

ции

Непрерывное

наблюдение за

состоянием

субъектов

процесса

повышения

квалификации

Оценка эффек-

тивности

реализации

программ и

образователь-

ных технологий

Своевремен-

ное выявление

тенденций

процесса

повышения

квалификации

Обеспечение

информацион

-ной базой

субъектов

системы ПК

Сбор

данных

Оператив-

ная

обработка

Обобщение

и система-

тизация

Создание

базы

данных

Анализ

и

оценка

Предоставление

собранной инфор-

мации пользователю

Аналитические

сведения

Формы предоставления

информации

Отчеты

Справки

Доклады

Диаграммы

Таблицы

Циклограммы и др.

Принятие решений

Методы сбора и

обработки данных

Диагностика

Наблюдение

Анкетирование

Тестирование

Опрос,

интервьюирование, беседа

Экспертная оценка

Анализ

Статистические и

математические методы

Таблицы и др.


31

Реализацию задач мониторинга обеспечивает технология мониторинга, состоящая из

шести технологических циклов: (1) сбор данных; (2) оперативная обработка данных; (3)

обобщение и систематизация данных; (4) создание базы данных; (5) анализ и оценка; (6)

предоставление собранной информации пользователю.

К методам (способам) сбораданных мы относим:

диагностику

наблюдение;

анкетирование;

опрос, интервьюирование, беседу

тестирование;

экспертные оценки.

Методами обработкиданных являются:

анализ;

обобщение;

систематизация;

статистические и математические методы и др.

В состав средств сбора данных мы включаем:

лист наблюдения;

анкету;

личностный опросник;

лист интервьюирования;

тесты;

лист экспертной оценки;

таблицы и др.

На основе полученных в ходе мониторинга данных составляется пользователю

информация мониторинговых данных. Она может быть представлена, в таких формах, как:

аналитические сведения;

справка;

отчет;

доклад;

диаграммы, таблицы, циклограммы и др.

Поскольку функционирование системы повышения квалификации представляет собой

непрерывный, сложный и противоречивый процесс, то для проведения мониторинговых

исследований необходимо:

проанализировать динамическую концепцию функционирования системы повышения

квалификации в реальных социально-экономических условиях;

выделить этапы (качественные сдвиги) функционального перехода к новых

экономическим условиям;

определить критерии, по которым можно судить об успешной деятельности системы

повышения квалификации педагогических кадров;

разработать программу и график мониторинга, функционирования системы

повышения квалификации как адекватного диагностического инструментария;

провести экспериментальную апробацию программы мониторинга.

Выделенные и предложенные ниже пять групп критериев достаточно полно и адекватно,

на наш взгляд, отражают все сущностные стороны системы повышения квалификации как на

стадии стабильного функционирования, так и на стадии динамического развития:

Результативные – воспитание профессионально-личностных качеств, необходимых

слушателям в профессиональной деятельности в быстро меняющемся социальном мире, в

демократическом обществе, готовности к саморазвитию; социальной и индивидуальной

экономической ответственности.


32

Процессуальные – достижение результатов через социально приемлемые способы,

приемы, технологии.

Нормативные – соответствие сущностных сторон функционирования системы

повышения квалификации государственным требованиям. Конкурентоспособности –

достижение оптимальных результатов в минимальные сроки.

Прогностические – определение зон развития и перспектив роста системы повышения

квалификации или ее отдельных элементов.

Поскольку мониторинговые исследования требуют количественных оценок, то

необходимо ввести совокупность параметров, описывающих каждый из предлагаемых

критериев функционирования системы повышения квалификации.предлагаемые критерии

можно оценивать по следующим параметрам:

Эти показатели, отвечающие условиям простоты определения, объективности,

доступности, количественной измеряемости, легко применимы для использования при

проведении мониторинговых исследований.

Основными параметрами процесса повышения квалификации,которые можно

зафиксировать,измерить и оценить в процессе мониторинга с большей степенью

точности, являются следующие:

1. Концепция повышения квалификации в образовательном учреждении:

научные идеи, подходы и установки;

целеполагание, способы и средства его достижения.

2. Содержание обучения:

актуальность, новизна, динамичность, дифференцированность, доступность;

соответствие государственным требованиям

3. Инфраструктура образовательного учреждения:

учебно-материальные условия для реализации современных технологий обучения –

(1) учебно-методическое и (2) информационное обеспечение слушателей.

4. Система контроля:

соответствие современным требованиям контрольных тестов, учебных заданий,

экзаменационных вопросов;

наличие графика административного контроля и взаимооценки.

5. Кадровый потенциал:

Профессионально-педагогическая компетентность преподавателей:

ориентация в предметной области;

владение современными технологиями обучения и педагогическим мастерством;

умение интегрироваться с опытом мировой педагогической науки и отечественной

педагогики, обобщать и передавать свой опыт.

6. Образовательные технологии по учебным дисциплинам:

концептуальные основы, отражают современный подход к образовательным

технологиям;

целеполагание;

отбор содержания обучения и его структурирование;

выбор моделей обучения на учебных занятиях;

модели технологий обучения на учебных занятиях, их планирование в виде

технологических карт.

7. Профессиональная компетентность и мотивированность слушателя в повышении

квалификации.

степень достаточности общеучебных умений и навыков для освоения предлагаемого

учебного курса;

степень достаточности психолого-педагогических знаний, умений и навыков.

8. Реальные учебные достижения слушателей:


33

фактические результаты слушателей текущего, промежуточного и заключительного

контроля, их сравнение с исходным состоянием.

Результаты, поддающиеся фиксации с меньшей (вероятностной) степенью

точности:

Способность и готовность слушателей к трансферу:

способность и готовность к применению полученных во время повышения

квалификации знаний, умений и навыков на практике;

желание продолжить самообразование и др.

Мониторинг как технологический процесс, может быть реально обеспечен при условии

его четкой поэтапной организации, использования всех элементов технологического

инструментария, соблюдения хронологических предписаний и частоты измерений.

Получаемая по результатам мониторинга информация является основанием для

принятия педагогических, организационных и иных решений после обязательного

обсуждения на советах института повышения квалификации, заседаниях кафедры.

ИСТОЧНИКИ И ЛИТЕРАТУРА

1. Силина С.Н. Профессиографический мониторинг в педагогических вузах //

Педагогика. ‒ 2001. ‒ №7. ‒ С.47-62.

2. Шишов С.Е., Кальней В.А. Мониторинг качества образования в школе // Новая школа.

‒ 1998. – С.42-47.

3. Руденко В.М. Анкета и интервью в педагогическом исследовании // Педагогика. ‒

2002. ‒ №10. ‒ С.69-75.

УДК 37.012-37.014.5

Валентина Горленко

(Гомель, Беларусь)

КОНКРЕТИЗАЦИЯ КОНЦЕПТУАЛЬНЫХ ПОДХОДОВ

В ПОСТРОЕНИИ МОДЕЛИ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ПРОСТРАНСТВА*

В статье затрагивается проблема конкретизации концептуальных подходов в

построении модели педагогического пространства. Рассматриваются пространственно-

средовой, системный, синергетический, деятельностно-отношенческий методологические

подходы. Акцентируется внимание на многовариантности и альтернативности

построения модели педагогического пространства для нравственного саморазвития

обучающихся. Указывается на важность субъект-субъектных связей и отношений в

процессе функционирования педагогического пространства.

Ключевые слова: среда, пространство, педагогическое пространство, системность,

синергизм, деятельность, отношение.

The article addresses the problem of concretization of conceptual approaches in building a

model of the pedagogical space. We consider the spatial-environmental, systemic, synergistic,

activity-relational methodological approaches. Attention is focused on the multivariance and

alternativeness of building a model of a pedagogical space for students' moral self-development. It

points out the importance of subject-subject relations and relations in the process of functioning of

the pedagogical space.

Keywords: environment, space, pedagogical space, systematic, synergism, activity, attitude.

* Статья подготовлена в рамках темы «Создание модели педагогического пространства для нравственного

саморазвития обучающихся из категорий социального риска» (№ госрегистрации 20181189), выполняемой по

договору № Г18-136 с Белорусским республиканским фондом фундаментальных исследований.


34

Любая модель требует теоретико-методологического обоснования, выбора

концептуальных подходов, лежащих в ее основе. При этом основное правило выбора этих

подходов заключается в акцентировании внимания на выделении ведущих, главных из них,

определяющих общую стратегию решения проблемы. В пределах нашего исследования

универсальными концептуальными подходами модели педагогического пространства для

нравственного развития обучающихся из категорий социального риска можно считать:

пространственно-средовой, системный, синергетический и деятельностно-отношенческий.

Охарактеризуем каждый из этих концептуальных подходов.

Пространственно-средовой подход. Концептуально-теоретическую основу

пространственно-средового подхода составляет его понятийный аппарат. В связи с этим

требуют обоснования такие понятия, как среда в контексте с эпитетами «образовательная»,

«воспитательная», «педагогизированная», и пространство – «педагогическое»,

«социализирующее», «поликультурное». Среда и пространство являются фундаментальными

педагогическими понятиями и используются в социально-педагогических исследованиях и в

терминологическом, и в образном значениях. Неправомерное употребление этих терминов

как синонимов требует более подробного анализа их смысла и концептуального содержания.

В интерпретации средовой педагогики среда – это совокупность природных и

социально-бытовых условий жизнедеятельности ребенка, в непосредственном

взаимодействии с которыми он развивается, осваивает реальный окружающий мир,

приобретает должный социальный опыт. Ю. С. Мануйлов рассматривает среду главным

образом как средство воспитания. Развивая идеи средового подхода в воспитании, в одной

из своих научных статей он пишет: «Ключевым понятием подхода является среда в значении

воспитательного средства. Функциональную среду мы определяем как то, среди чего (кого)

пребывает субъект, посредством чего формируется его образ жизни, что опосредует его

развитие и осредняет личность» [1, c. 21].

В отношении детей из категорий социального риска школьное пространство должно

рассматриваться как территория педагогической поддержки и защиты, сопровождения их

личностного и нравственного саморазвития, актуализации потребности в безопасности.

«Педагогическая поддержка, – пишет А. В. Иванов, – процесс совместного с ребенком

определения его собственных интересов, целей, возможностей и путей преодоления

препятствий (проблем), мешающих ему сохранить свое человеческое достоинство и

самостоятельно достигать желаемых результатов в обучении, самовоспитании, общении,

образе жизни, в развитии индивидуальности» [2, с. 102].

Педагогическое сопровождение детей из категорий социального риска в сфере их

нравственного саморазвития реализует мотивационную, информационную, технологическую

и реабилитационную функции и включает в себя: а) оказание помощи в психологической

стабилизации личности; б) поддержание положительных эмоций; в) развитие нравственной

устойчивости; г) формирование творческой активности, умения защищать свою

уникальность; д) создание в пространстве школы, класса, группы атмосферы защищенности,

положительной эмоционально насыщенной обстановки.

Системный подход. В основе системного подхода как метода научного познания лежит

рассмотрение объектов как систем. «В более развернутом виде, – пишет Г. В. Ананьин, –

системный подход – это методологическое направление, которое предполагает выделение в

объекте (системе) определенного количества элементов и связей и признание развития этого

объекта как цепи стабильных состояний…» [3, c. 78]. Это подход, при котором любая

система понимается как совокупность взаимосвязанных элементов: цель, ресурсы, связь с

внешней средой, обратная связь и др. Его сущность состоит в реализации требований общей

теории систем, согласно которой каждый объект в процессе его исследования должен

рассматриваться как большая и сложная система и, одновременно, как элемент более общей

системы. Согласно концепции системного понимания педагогического пространства, оно

выступает как более широкое понятие по отношению к образовательной и воспитательной

системе учреждения образования и педагогизированной среде школьного окружения.


35

В свою очередь, нравственное воспитание, в рамках которого осуществляется

нравственное саморазвитие обучающихся, относится к «частичным воспитательным

системам, которые обеспечивают формирование отдельных сторон целостной личности и

называются так потому, что функционируют не как отдельные, самостоятельные системы, а

лишь как «моменты» функционирования целостных педагогических систем» [4, c. 125].

Однако такие системы не могут существовать вне целостных педагогических пространств. В

связи с этим нравственное воспитание нельзя рассматривать и, более того, организовывать

отдельно от общей системы воспитания.

Синергетический подход. Слово «синергия» (от греч. synerqeia – сотрудничество,

содружество) означает единство, согласие, совместное действие. Синергетический подход,

как методологический пронцип указывает на то, что любая педагогическая система – это

синергетическая целостность и что движущими силами развития личности следует считать

не противоречия, а синергизм, сотрудничество. «Основу педагогической теории, –

подчеркивает В. С. Кабанова, – должна составлять синергетическая концепция

воспитательного взаимодействия педагога и учащихся, провозглашающая, что эффект

воспитания достигается не воздействием педагога на учащихся, а синергетизмом, который

является движущей силой развития личности воспитанника и педагогической системы»

[5, c. 114].

Синергетический подход позволяет рассматривать воспитательную деятельность как

процесс самоорганизующийся, протекающий неоднозначно, обусловленный множеством

закономерных внутренних и внешних влияний. Такой подход основан на нелинейности,

открытости педагогических систем, их способности адаптироваться к условиям социальной

среды. Формирование открытой модели педагогического пространства, основанной на

синергетических взглядах и их методологическом разнообразии, раскрывает новое понимание

проблемы организации воспитательной деятельности, в том числе и такого ее аспекта, как

нравственное развитие и саморазвитие личности.

Ряд исследователей справедливо указывают на то, что воспитательная система,

функционирующая в рамках педагогического пространства, может быть представлена на

языке синергетики и смоделирована с учетом ее особенностей. К этим особенностям

относятся следующие. С точки зрения синергетического подхода воспитание является

сложным педагогическим процессом, основные элементы которого представляют собой

взаимосвязанные и взаимообусловленные во взаимодействии необходимые направления,

позволяющие системе существовать как целостной и относительно обособленной.

Воспитательная система педагогического пространства – это система открытая, так как

тесно взаимодействует с социальной средой, воспринимает и интерпретирует процессы,

происходящие в обществе. Воспитательная система характеризуется многовариантностью и

альтернативностью, поскольку ее открытость социуму приводит к появлению в ней

новаций, увеличению внутреннего многообразия и может вызвать качественный переход

системы с одного уровня на другой.

Деятельностно-отношенческий подход. Деятельность можно назвать

материализованной формой процесса воспитания. В ней ребенок учится избирательно

относиться к объекту, предмету, явлению, познавая, оценивая, принимая или отвергая их как

ценность для собственной жизни. Чем шире круг объектов реальной жизни, тем шире

духовный и нравственный мир школьника. В педагогике деятельность – это активная форма

выражения отношения. В связи с этим Г. Ю. Ксензова пишет: «Правильно организуя

деятельность школьников, мы создаем условия для проявления педагогически

целесообразных отношений и, соответственно, благоприятных условий для их воспитания»

[6, c. 12]. Организовать какую-либо деятельность в системе воспитания – значит определить

педагогически необходимое (нравственное) отношение, а затем найти адекватный этому

отношению вид деятельности.

В современной интерпретации Н. Е. Щурковой, автора многих книг и статей о

деятельностно-отношенческом подходе к воспитанию, отношение – это феномен,


36

отличающийся огромной сложностью и высочайшей тонкостью проявления и формирования.

Отношения могут быть контактными и дистантными, непосредственными и многократно

опосредованными, индифферентными, положительными или отрицательными, временными

и относительно постоянными.

Нравственные отношения детей в ближайшем окружении должны находиться в поле

постоянного внимания педагогов. Однако эти отношения не возникают сами по себе, они

культивируются в процессе целесообразно организованной воспитательной деятельности и

межличностном диалоговом общении. Воспитательную деятельность можно определить как

специфическую деятельность педагога по последовательному развитию совокупности

ценностных отношений обучающихся к окружающему миру и формированию их

нравственного поведения. Диалоговое общение способствует осмыслению школьниками

собственных взглядов на окружающий мир и стимулирует их к развитию более высокого

уровня нравственных отношений. Кроме того, оно обеспечивает субъектную позицию

обучающегося в воспитательном процессе, развивает умение аргументированно высказывать

свое мнение, помогает осознавать индивидуальную уникальность и неповторимость каждого.

Педагогическое пространство учреждения образования предоставляет обучающимся

широкие возможности для активного участия в многообразной нравственно-познавательной

и нравственно-практической деятельности. В основе этих видов деятельности лежат, как

правило, субъект-объектные и субъект-субъектные связи и отношения, которые

характеризуют совместные усилия педагогов и учащихся по формированию у последних

единства нравственных знаний, эмоций, действий и поступков.

В заключение отметим, что основными концептуальными подходами модели

педагогического пространства для нравственного саморазвития обучающихся из категорий

социального риска можно считать пространственно-средовой, системный, синергетический и

деятельностно-отношенческий. Пространственно-средовой подход опирается на идею

актуализации воспитательного потенциала окружающей среды, усиления ее позитивных

влияний. Системный подход предполагает объединение усилий множества общих и частных

систем в осуществлении процессов развития и саморазвития личности. Синергетический

подход отражает идею открытости, многовариантности и альтернативности педагогического

пространства. С точки зрения деятельностно-отношенческого подхода педагогическое

пространство должно предоставлять обучающимся возможности для активного участия в

нравственных видах деятельности и формировании нравственных отношений.


1. Мануйлов Ю. С. Концептуальные основы средового подхода в воспитании /

Ю. С. Мануйлов // Вестник Костромского государственного университета имени

Н. А. Некрасова. Серия: Педагогика. Психология. Социальная работа. Ювенология.

Социокинетика. – 2008. – Т. 14. – № 4. – С. 21–27.

2. Иванов А. В. Социальная педагогика : учеб. пособие / А. В. Иванов [и др.]. – М. :

Издательско-торговая корпорация «Дашков и Ко», 2011. – 424 с.

3. Ананьин Г. Е. О системном подходе в воспитании / Г. Е. Ананьин // Педагогика. – 2011.

– № 8. – С. 77–84.

4. Руяткина О. А. Системный подход в нравственном воспитании личности /

О. А. Руяткина // Вестник Университета Российской академии образования. – 2008. – № 5. –

С. 124–126.

5. Кабанова В. С. О синергетическом подходе к воспитанию / В. С. Кабанова //

Образование и саморазвитие. – 2014. – № 1. – С. 113–120.

6. Ксензова Г. Ю. Психологические основы воспитательной деятельности учителя /

Г. Ю. Ксензова. – М. : Центр «Педагогический поиск», 2004. – 224 с.


37

УДК 371.3

Людмила Дедяєва

(Пирятин, Україна)

РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ

В УМОВАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ

Розглядається проблема розвитку творчих здібностей учнів на уроках інформатики в

умовах компетентнісного підходу.

Ключові слова: компетентнісний підхід, творчі здібності, ключові компетентності.

The problem of development of students' creative abilities at computer science lessons under

conditions of competent approach is considered.

Key words: competence approach, creative abilities, key competencies.

Найважливішою умовою, яку висуває сучасне інформаційне суспільство до школи, є

конкурентоспроможність випускника, набуття ним таких якостей: самостійно, критично і

творчо мислити; грамотно працювати з інформаоцією, адже сьогодні – це один із чинників

успішності людини.

В основу побудови змісту навчання інформатики й вимог до загальноосвітньої

підготовки учнів покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим

результатом навчання інформатики є сформовані на основі здобутих знань, вмінь і навичок,

досвід навчальної та життєвої діяльності, вироблені ціннісні орієнтацій, позитивна

мотивація, предметна ІКТ-компетентність та ключові компетентності, зокрема

інформаційно-комунікаційна, навчальна, комунікативна, математична, соціальна,

громадянська, здоров’язбережувальна.

Компетентність творчої діяльності передбачає виявлення творчого потенціалу учнів,

логічного, образного мислення, створення умов для розвитку творчої особистості.

У наш час школа постійно рухається вперед, її головне завдання: виявити творчі

здібності дитини і дати поштовх до розвитку. Саме у творчості людина може

самореалізуватися і самоутвердитися. Формування творчої особистості відбувається

протягом усього життя.

Важливою умовою впровадження компетентнісного підходу на уроках інформатики є

організація навчання на основі сучасних педагогічних технологій і методів, які допомагають

у формуванні інформаційно-комунікаційної компетентності учнів та розвитку їх творчих

здібностей.

Традиційні методи випробувані часом і досвідом, бувають необхідні при викладанні

окремих тем. Інтерактивні методи навчання – карусель, мікрофон, коло ідей, навчаючи-

вчуся, мозковий штурм, дерево рішень, робота в малих групах та в парах – доречно

використовувати для того, щоб заохотити учнів до вивчення інформатики та вони є

ефективними на різних етапах уроку інформатики. Інтерактивне навчання сприяє розвитку

цілого ряду здібностей, які характеризують творчу особу: прагнення до оригінальності в

розв’язанні, пошуку нового, бажання самостійно досягати результату, уміння долати

протиріччя, легкості асоціацій, гнучкості мислення, швидкості генерування ідей, доведення

розв’язання до кінця, логічності мислення.

Подобаються учням нестандартні уроки. Це може бути урок – ділова гра «Збірка

комп’ютера», урок – подорож «Подорож у країну Інформатика»; уроки – змагання у формі

квесту. Ігрова діяльність полягає в тому, що надає дитині можливість помріяти, проявити

уяву, дає свободу творчості, дозволяє учням на практиці застосовувати набуті знання не

тільки з інформатики, але й з інших предметів.

Метод проблемного навчання також розвиває мислення учнів, їхні творчі здібності.

Перед учнями на уроці ставиться проблема, яку вони повинні вирішити шляхом


38

самостійного аналізу, через висування гіпотез, припущень, обґрунтування пропозицій,

представлення доказів, а також шляхом перевірки правильності розв’язання.

Щоб зацікавити учнів на уроці, активізувати їх роботу, розвивати творчість та креативне

мислення використовуються технології:

- кооперативного навчання – робота в парах та спілкування в групах;

- колективно-групового навчання – проблема обговорюється в загальному колі, учні

заохочуються до дискусії, кожен учить кожного;

- ситуативного моделювання - ігрове моделювання явищ, які вивчаються.

Одним із способів розвитку творчих здібностей учнів і підтримки мотивації до навчання

на високому рівні є організація проектної та дослідницької діяльності з використанням

інформаційно-комунікаційних технологій, яку можна здійснювати в рамках урочної та

позаурочної діяльності. В процесі навчання учнів проектна технологія відзначається високою

ефективністю, тому що вона спрямована на пошукову інтерактивну діяльність школярів,

збагачення їхньої пізнавальної ціннісної освітньої орієнтації в певній проблемній галузі

(з навчального предмету) та вдосконалення навичок роботи на комп’ютері. Вивчення курсу

інформатики є золотим стержнем в освітньому інтеграційному просторі навчання базових

дисциплін. При роботі над проектами учні набувають навички планувати свою діяльність,

використовувати багато різних джерел інформації, самостійно відбирати й накопичувати

матеріал; аналізувати, аргументувати факти та приймати рішення та створювати кінцевий

продукт.

Створення інфографіки об’єднує в собі творче та критичне мислення. Останнім часом

вона стала бездоганним способом передавання складної інформації. Можна на уроці

запропонувати створити інфографіку з тем «Передавання інформації», «Соціальні мережі»,

«Безпека в Інтернеті», «Приватна та публічна інформація», «Формати файлів». Спочатку

потрібно визначити цілі і задачі, що потрібно досягти за допомогою інфографіки. Потім

розбити інформацію на розділи, частини, пункти. Кожен розділ представляється окремим

зображенням чи графіком.

Цікавим для учнів є створення сторітелінгу. Для цього можна запропонувати теми:

«Пригоди у хмарах», «Безпечний Інтернет», «Куди поділася інформація?», «Пригоди

олівця». Для створення захоплюючої історії найважливішим є контент, який буде цікавим і

корисним. Учні спочатку проектують сюжет, а потім його доповнюють деталями. Але

спочатку треба ретельно опрацювати тему, дослідити всі питання. Красиві зображення

допоможуть розкрити тему, відобразять атмосферу створеної історії. Учні можуть самі

намалювати зображення за допомогою графічного редактора. Можна також зробити

інфографіку. Творчі здібності учня можуть бути використані і при створенні заголовку, який

повинен викликати інтерес у читача і одночасно означати тему статті.

Застосування традиційних й інноваційних методів навчання на уроках інформатики

забезпечує формування інформаційної компетентності та сприяє розвитку творчих

здібностей, у найбільш здібних учнів виникає інтерес до самостійної творчої та науково-

дослідницької діяльності.


1. Дідик О.В. Компетентісно-орієнтоване навчання // Основа. ‒ 2010. ‒ С.7-10.

2. Освітні технології: Навч. метод. посіб. / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко,

О. М. Любарська та ін./ За заг. ред. О. М. Пєхоти. ‒ К. : А.С.К., 2001. ‒ 256 с.

3. Пометун О. І. та ін. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод.

посібн. / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко // За ред. О. І. Пометун. ‒ К. : А.С.К., 2005. ‒ 192 с.


39

УДК 372

Вікторія Звєкова

(Ізмаїл, Україна)

ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ

У статті розглядається проблема впровадження технологій виховної роботи з дітьми

у дошкільних закладах. Проблема педагогічної роботи з дітьми дошкільного віку завжди

була в центрі уваги вчених і фахівців з різних галузей науки. Використання сучасних

педагогічних технологій відкриває нові можливості виховання і навчання дошкільнят.

Ключові слова: педагогічна робота, дошкільний вік, вихователь, технології.

In the article the problem of introduction of technologies of educational work with children in

preschool institutions. The problem of pedagogical work with preschool children has always been

the focus of attention of scientists and specialists from different branches of science. The use of

modern pedagogical technologies opens up new opportunities for education and training of

preschool children.

Keywords: pedagogical work, preschool age, teacher, technologies.

Сучасне суспільство потребує абсолютно нового типу людей. У століття потужного

розвитку технологій різних напрямків людина зобов'язана володіти такими якостями, як

гнучкість мислення, здатність до швидкого засвоєння нових знань, комунікація, вміння

планувати, приймати рішення і багато іншого. Як досягти поставлених часом завдань?

Необхідно переглянути підхід до процесу освіти підростаючого покоління. Зокрема,

поетапно впроваджувати в педагогічний процес освітні технології. Процес реорганізації всієї

системи освіти, що протікає багато років, пред'являє високі вимоги до організації

дошкільного виховання і навчання, інтенсифікує пошуки нових, більш ефективних

психолого-педагогічних підходів до цього процесу. Інноваційні процеси на сучасному етапі

розвитку суспільства зачіпають в першу чергу систему дошкільної освіти, як початковий

щабель розкриття потенційних здібностей дитини. Розвиток дошкільної освіти, перехід на

новий якісний рівень не може здійснюватися без розробки інноваційних технологій.

На сучасному етапі розвитку відбуваються зміни в освітніх процесах: зміст освіти

ускладнюється, акцентуючи увагу педагогів дошкільної освіти на розвиток творчих та

інтелектуальних здібностей дітей, корекції емоційно-вольової та рухової сфер; на зміну

традиційним методам приходять активні методи навчання та виховання, спрямовані на

активізацію пізнавального розвитку дитини. Основне завдання педагогів дошкільного

закладу-вибрати методи і форми організації роботи з дітьми, інноваційні педагогічні

технології, які оптимально відповідають поставленій меті розвитку особистості. Сучасні

педагогічні технології в дошкільній освіті спрямовані на реалізацію державних стандартів

дошкільної освіти.

Використання сучасних педагогічних технологій відкриває нові можливості виховання і

навчання дошкільнят. Інноваційна діяльність в ДНЗ спрямована "на розробку, апробацію та

впровадження нових освітніх технологій". Тому актуальним на сьогоднішній день стає

ефективне використання технологій в дошкільному закладі.

Що ж означає сам термін «технологія»? Технологія походить від грецького слова

"майстерність, мистецтво, вміння, сукупність прийомів і способів отримання, обробки та

переробки сировини, матеріалів» [2, с. 23]. Ядро будь-якої технології: це – мета ‒ засоби ‒

правила їх використання – результат.

У педагогічній літературі і в лексиконі міцно увійшло поняття: педагогічна технологія,

освітня технологія, технологія навчання. Вони співвідносяться, також як і категорії:

педагогіка, Освіта та навчання. Найбільш широким є поняття педагогічна технологія, воно


40

охоплює процеси освіти, навчання і виховання. Освітня технологія пов'язана з організацією

модернізації освітніх систем та освітніх установ. Технологія навчання і технологія виховання

описують діяльність педагога і вихованців відповідно у виховному процесі.

Педагогічна технологія, освітня технологія частіше використовуються як синоніми, так

як сучасне трактування терміна «освіта» включає в себе також і виховання особистості,

надання їй деякого образу.

Сьогодні бути компетентним фахівцем не можна без вивчення всього арсеналу

педагогічних технологій. Найбільш використовувані педагогічні технології в нашому

освітньому процесі:

1.Здоров’язберігаючи технології ‒ це, перш за все, технології виховання валеологічної

культури або культури здоров'я дошкільнят. Мета цих технологій ‒ становлення

усвідомленого ставлення дитини до здоров'я і життя людини, накопичення знань про

здоров'я і розвиток уміння оберігати, підтримувати і зберігати його, набуття валеологічної

компетентності, що дозволяє дошкільнику самостійно і ефективно вирішувати завдання

здорового способу життя і безпечної поведінки, завдання, пов'язані з наданням елементарної

медичної, психологічної самодопомоги та допомоги.

2. Технологія розвиваючого навчання.

Розвиваюче навчання - напрям в теорії і практиці освіти, що орієнтується на розвиток

фізичних, пізнавальних і моральних здібностей вихованців шляхом використання їх

потенційних можливостей. Це мотивація на конкретні дії, на пізнання, на нове.

3. Метод проектів. У навчально-виховному процесі ДНЗ проектна діяльність носить

характер співпраці, в якому беруть участь діти і педагоги ДНЗ, а також залучаються батьки

та інші члени сім'ї. Батьки можуть бути не тільки джерелами інформації, реальної допомоги і

підтримки дитині і педагогу в процесі роботи над проектом, а й стати безпосередніми

учасниками освітнього процесу. Вони можуть збагатити свій педагогічний досвід,

випробувати почуття причетності і задоволення від своїх успіхів і успіхів дитини. Основною

метою проектного методу в дошкільному закладі є розвиток вільної творчої особистості, яке

визначається завданнями розвитку і завданнями дослідницької діяльності дітей.

4. Технологія проблемного навчання в дитячому садку. Існують чотири рівні проблеми в

навчанні:

‒ вихователь сам ставить проблему (завдання) і сам вирішує її при активному слуханні

та обговоренні дітьми;

‒ вихователь ставить проблему, діти самостійно або під його керівництвом знаходять

рішення. Вихователь направляє дитину на самостійні пошуки шляхів вирішення (частково-

пошуковий метод);

‒ дитина ставить проблему, вихователь допомагає її вирішити. У дитини виховується

здатність самостійно формулювати проблему;

‒ дитина сама ставить проблему і сама її вирішує. Вихователь навіть не вказує на

проблему: дитина повинна побачити її самостійно, а побачивши, сформулювати і

досліджувати можливості і способи її рішення. У підсумку виховується здатність самостійно

аналізувати проблемну ситуацію, самостійно знаходити правильну відповідь.

5. Інтерактивна технологія в ДНЗ, технологія ІКТ. Використання інтерактивної

технології є одним з ефективних способів підвищення мотивації і індивідуалізації навчання

дітей, розвитку в них творчих здібностей і створення сприятливого емоційного фону. А

також дозволяє перейти від пояснювально – ілюстрованого засобу навчання до діяльнісного,

при якому дитина бере активну участь в даній діяльності. Це сприяє усвідомленому

засвоєнню нових знань.

Навчання для дітей стає більш привабливим і захоплюючим. У роботі з інтерактивною

дошкою у дітей розвиваються всі психічні процеси: увага, мислення, пам'ять; мова, а також

дрібна моторика. У старшого дошкільника краще розвинене мимовільне увагу, яке стає

більш концентрованим, коли йому цікаво, що вивчає матеріал відрізняється наочністю,

яскравістю, викликає у дитини позитивні емоції.


41

6. Ігрова технологія ‒ це технологія імітаційного моделювання.

Характерною рисою цієї технології є моделювання життєво важливих професійних

труднощів в освітньому просторі і пошук шляхів їх вирішення.

7. Технологія інтегрованої освітньої діяльності. Інтегрована освітня діяльність

відрізняється від традиційного використанням міжпредметних зв'язків, які передбачають

лише епізодичне включення матеріалу інших предметів. Інтегрування об'єднує знання з

різних освітніх областей на рівноправній основі, доповнюючи один одного. При цьому

вирішується кілька завдань розвитку. У формі інтегрованих занять з дошкільниками краще

проводити узагальнюючі заняття, презентації, підсумкові заняття.

Світ, в якому живе і виховується дитина, характеризується постійним оновленням

інформації, він динамічний і мінливий. Такі умови диктують маленькій людині необхідність

бачити свої цілі, проявляти ініціативу, проектувати, будувати соціальні зв'язки і швидко

включатися в тимчасові колективи, і нам, дорослим, необхідно допомогти йому в цьому,

застосовуючи у виховній діяльності сучасні освітні технології.


1. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник / І. Дичківська.

‒ К. : Aкадем.видав, 2004. – 362 с.

2. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід : методичний посібник /

авт.-уклад. О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : AПH, 2002.

3. Литвин Л. Є. Діагностика у виховному процесі / Литвин Л. Є., Приходько К. І. –

Харків, Вид гр. «Основа», 2006.

4. Лукашевич М. П. Соціалізація. Виховні механізми і технології / М. П. Лукашевич. ‒

К., 1998. – 112 с.

Зилола Исломова

(Андижан, Узбекистан)

МАКТАБГАЧА ЁШДАГИ БОЛАЛАРНИ МАЪНАВИЙ ДУНЁҚАРАШИНИ

ШАКЛЛАНТИРИШНИНГ ПЕДАГОГИК АСОСЛАРИ

Миллатнинг соғлом генофондини тайёрлаш, аввало,

мактабгача таълим тизимидан бошланади.

Ш.Мирзиёев

Ушбу мақола боланинг ўсиши ва ривожланиши учун зарур бўлган эркинликни чегараланиши ўз навбатида ота-оналар учун ҳам маълум муаммоларни келтириб чиқариши борасида фикр юритади. Ҳaётнинг ҳар бир дaври, ривожланиш хусусиятлари ва эҳтиёжларига кўра ўзига хос босқичларга эга. Боланинг ўсиб, улғайишида мaктaбгача бўлган дaврни шулар сирасига киритиш мумкин. Бoлaлaр оҳанграболи олам ҳисобланиб, жудa тeз ўсиш, ривoжлaниш вa ўзгaришлар ичидa яшайдилар. Шунинг учун мақола фарзанд тарбиясида айнан шу палла қанчалик aҳaмиятли эканининг яна бир исботи эканлиги хусусидаги фикрлар билан бойитилган.

Калит сўзлар: Боланинг ривожланиши ва ўсиши, эстетик ва жисмоний ривожлантириш, Она ватанга муҳаббат, боланинг онги, Алишер Навоий, Аҳмад Дониш, Фурқат, Абдулла Авлоний.

Фарзанд – инсонга ато этилган энг олий неъмат, миллат бойлиги. Жажжигина чақалоқнинг оилага ташрифи хонадонларга нур, оилага бахт, келажакка ишонч ва умид олиб келади. Фарзанд билан олам мунаввар деб бежиз айтилмаган. Кенгроқ мушоҳада юритадиган бўлсак, миллат баркамоллиги, Ватан тараққиёти фарзанд тарбияси билан боғлиқдир.

Боланинг ривожланиши ва ўсиши узлуксиз давом этадиган жараёндир. Бу даврда у мустақилликка ўргатиб борилади. Эндигина тетапоя қилиб қадам қўйишни, юришни


42

ўрганган бола қўлини қўйиб юборишни хохлайди. Тили чиқиб гапиришни ўрганиши билан “Мен каттаман” дейди. Боланинг ўсиши ва ривожланиши учун зарур бўлган эркинликни чегараланиши ўз навбатида ота-оналар учун ҳам маълум муаммоларни келтириб чиқаради. Ҳaётнинг ҳар бир дaври, ривожланиш хусусиятлари ва эҳтиёжларига кўра ўзига хос босқичларга эга. Боланинг ўсиб, улғайишида мaктaбгача бўлган дaврни шулар сирасига киритиш мумкин. Бoлaлaр оҳанграболи олам ҳисобланиб, жудa тeз ўсиш, ривoжлaниш вa ўзгaришлар ичидa яшайдилар. Бу фарзанд тарбиясида айнан шу палла қанчалик aҳaмиятли эканининг яна бир исботидир.

Ўзбекистон Республикаси Президентининг 2016 йил 29 декабрдаги “2017-2021 йилларда мактабгача таълим тизимини янада такомиллаштириш чора-тадбирлари тўғрисида”ги Фармони ижросини таъминлаш мақсадида мактабгача ёшдаги болаларни ҳар томонлама мактаб таълимига тайёрлаш даражасини тубдан яхшилашда, атроф-оламга бўлган ижобий муносабатни шакллантириш орқали улар маънавиятини шакллантириш, Она Ватанни онгли идрок қилиш, ўз туғилиб ўсаётган юртга муҳаббат, садоқатлилик, Ватанни ёвлардан ҳимоя қилиш каби химслатларни таркиб топтириш, борлиқни хис қилишда болаларни ҳар томонлама интеллектуал, маънавий-ахлоқий, эстетик ва жисмоний ривожлантириш учун шарт-шароитлар яратишни аввало оиладан бошлаб мактабгача таълим муассасаларида давом эттиришни тақозо этмоқда.

Деярли ота-оналар кун давомида ўзларига савол берадилар: “Боламнинг қорни тўқмикан?” ёки “Боламни иссиқ кийинтирдимми?” лекин камдан-кам ота-оналар “Болам

бахтлими?” деган савол устида бош қотирадилар. Бу саволга жавоб қидирган ота-оналар аслида бахт фақат қорин тўқлиги-ю, устнинг бутлигидангина иборат эмаслигини биладилар

Чунки бугунги мактаб ёшидаги болалардан аниқ билимларнигина эмас, балки атроф-оламни англаш орқали фикрлаш кўникмаси, фикрини нутқида ифодалаш, дунёни англаш, унга ўз муносабатини билдириш, ўртоқлари катталарни тушуниш, улар билан ҳамкорлик қилиш ҳам талаб этилади. Шунинг учун ҳар бир боланинг мактабга қадам қўяётганда нечоғли билимга эгалиги эмас, унинг янги билимларни эгаллашга нечоғли тайёрлиги, атроф-оламга мослашиш, воқеа-ходисани мустақил идрок этиши ва тахлил қила олиши, ўзаро ўртоқлик муносабатлари, жамоада ўзини тутиши, ахлоқий сифатларига эга бўлиши талаб этилади. Шу нуқати назардан олганда 3-7 ёшли болаларни мактабга тайёрлашга босқичма-босқич жалб этишда боланинг маънавий-ахлоқий, руҳий томондан ҳам мактабга тайёрлашга алохида эътибор қаратишни тақозо этади. Чунки болага бирор нарсани ўргатишни эмас, уни ўз кучига ишончни орттириш, ўз ғоясини ҳимоя қила олиш кўникмасини шакллантириш, мустақил бир қарорга кела олишга ўргатиш аҳамиятлидир.

Мактабгача ёшдаги болаларни маънавиятли ва маърифатли, жисмонан соғлом, баркамол қилиб тарбиялаш муаммолари дастлаб халқ оғзаки ижоди, ёзма ёдгорликларда, пандномаларда мутафаккир ҳамда маърифатпарварлар асарларининг бош мавзусини ташкил этган. Абдулла Авлоний тарбия ҳақида гапирар экан, ҳақли равишда шундай деган эди: “Тарбия бизлар учун ё ҳаёт - ё мамот, ё нажот-ё ҳалокат, ё садоқат - ё фалокат масаласидир”. Демак, тарбия ва одоб Ватанга чексиз муҳаббат, имон-эътиқод, меҳр-мурувват, ростгўйлик, адолатгўйлик, самимийлик, меҳнатсеварлик ва билимдонлик каби ғоялар воситасида шаклланиб боради. Таълим - болаларга билимни тартибли баён қилиш жараёни бўлиб, муайян кўникма ва малакаларни сингдириш, уларнинг онги ва хулқига таъсир этиш, ақлини, онгини, идрокини дунёқарашини, эътиқодини ва билиш фаоллигини ривожлантиришдир. Таълим бериш жараёнида тарбия ва маълумотнинг мақсади амалга оширилади.

Мактабгача ёшдаги болаларни маънавий дунёқарашини шакллантириш вазифалари: Болаларни халқнинг бой миллий маданий-тарихий мероси ва умумбашарий қадриятлар

асосида ақлий ва маънавий ахлоқий жиҳатдан тарбиялаш. ‒ Болаларда миллий ғурур, ватанпарварлик ҳисларини шакллантириш. ‒ Мактабгача ёшдаги болаларнинг билим олиш эҳтиёжини, ўқишга интилишини

шакллантириш, уларни мунтазам равишдаги таълим жараёнига тайёрлаш. ‒ Болалар тафаккурини ривожлантириш ўзининг фикрини мустақил ва эркин ифодалаш

малакаларини шакллантириш.


43

‒ Болаларнинг жисмоний ва руҳий соғлигини таъминлаш. Мактабгача ёшдаги болаларни маънавиятли, соғлом фикрли қилиб тарбиялашда тарбиячиларига қуйиладиган талаблар:

‒ Боланинг соғлиғини сақлаш ва мустақкамлаш. ‒ Ақлий қобилиятини ўстириш. ‒ Миллий қадрятимиз ва маънавиятимизнинг ғоявий-ақлий тамойилларига мос келувчи

эътиқод ва қарашларини таркиб топтириш. ‒ Она ватанга муҳаббатини, ижтимоий фаолликни шакллантириш. ‒ Ёш авлодда ўртоқлик, дўстлик ҳиссини ҳалоллик ва меҳнатсеварликни таркиб

топтириш. Демак, юқорида келтирилган сифатларни таркиб топтириш ўсиб келаётган ёш авлодни

маънавиятли, ахлоқ, одобли қилиб мустақил ҳаётга ва мактабга тайёрлаш ишини маълум бир мақсад билан самаралироқ амалга ошириб боради.

Мактабгача ёшдаги болаларга маънавий тарбия беришда тарбиячи маҳорати Бола шахсини шакллантириш, маънавий дунёқарашни таркиб топтиришда тарбиячи

алоҳида аҳамият касб этади. Айниқса, ҳар бир боланинг шахс сифатида шаклланишида жавобгар эканлигини тақозо этади. Шунга кўра тарбиячи болаларга кундалик ҳаётда, ўйинларда, машғулотларда, биргаликдаги меҳнат фаолиятида, улар билан бўладиган муомалада, мулоқотда ибрат, намуна бўлиши болани ҳар томонлама диққат билан ўрганиши, унинг шахсий хусусиятларини, қобилиятларини билиши, педагогик назокатини намоён қилиши, болаларнинг хулқ-атвори иш натижаларини ҳаққоний баҳолаши ва уларга ўз вақтида ёрдам кўрсата олиши ҳамда оилавий аҳволи билан қизиқиши зарур ҳисобланади. Демак, Президентимиз томонидан қабул қилинган 5та муҳим ташаббусда белгиланган вазифаларнинг ижросини муваффақиятли таъминлаш, таълим муассасаларида фаолият олиб бораётган тарбиячи мураббийларнинг маънавий қиёфаси, имиджи ҳамда касбий маҳоратларига ва компетенциясига ҳам боғликдир.

Чунки болани тарбиялаш ниҳоятда қийин ва мураккаб жараён бўлиб, жуда қадимдан ушбу фаолиятга жамиятнинг етук кишилари жалб этилгандир. Хусусан, қадимги Греция ва Рим тарихидан яхши биламизки, милоддан аввалги даврларда ҳам ёш авлод тарбияси ўзининг маънавий қиёфаси ва ақлий қобилияти билан жамият аъзолари ўртасида юксак ҳурмат эҳтиромга сазовор бўлган кишилар, яъни донишмандлар зиммасига ишониб топширилгандир.

Чунки боланинг 6 ёшгага ҳаёт ҳақида олган тасаввури, билими, дунёқараши унинг ҳаётининг 90 фоизини ташкил этади. Шундай экан боланинг мактабгача ёш давридаги ёш авлод тарбияси унинг ташкил этилиши мазмунини фақат шахс камолотини эмас, балки жамият тараққиётини таъминлашда муҳим аҳамиятга эгадир.

Ўзбекистон Республикасида ҳам тарбиячи-мураббий кадрларни маънавий қиёфаси, ақлий салоҳияти ҳамда касбий маҳоратига нисбатан жиддий талаблар қўйилмоқда. Демак, тарбиячи-махсус педагогик, психологик ва мутахассислиги бўйича етук билимли ва юксак фазилатли шахс саналади. Шунинг учун замонавий тарбиячи мураббий қиёфасида қуйидаги фазилатларни намоён эта билиши керак. Замонавий мураббий ўзини мутахассислиги бўйича чуқур пухта билимга эга бўлиш, ўз устида тинимсиз ишлаши керак. Тарбиячи мактабгача тарбия педагогикаси ва психология-физиология фанларининг асосларини билиш, таълим-тарбия жараёнида болаларнинг ёши ва психологик хусусиятларини инобатга олган ҳолда фаолиятни ташкил этиши керак.Тарбиячи таълим-тарбия жараёнида самарали шакл, метод ва воситаларидан унумли фойдалана олиш имкониятига эга бўлиши керак. Тарбиячи юксак даражадаги педагогик маҳоратга, чунончи коммуникативлик лаёқатига эга бўлиш, педагогик техника, нутқ, юз, қўл, оёқ ва гавда қаракатлари, мимика, жест, пантомимика) қонуниятларини чуқур ўзлаштириб олиш лозим. Тарбиячи болаларни кузата оладиган, уларни хулқи, хатти-ҳаракати сабабларини тўғри тахлил қилиб, унга таъсир этувчи воситаларни қўллай оладиган бўлиши керак.

Ёш авлодни маънавий дунёқарашини кенгайтириб борадиган керакли билим, малака, кўникмалардан хабардор қилиш учун тарбиячи нутқ маданиятига эга бўлиши ва унинг нутқи қуйидаги хусусиятларда акс эттира олиши керак.


44

Нутқнинг аниқлиги. Нутқнинг иродавийлиги. Нутқнинг софлиги (унинг турли шева сўзларидан холи бўлиб, фақат адабий тилда ифода

этиш, жаргон, (муайян касб ёки соҳа мутахассисларга хос сўзлар) варваризм (муайян миллат тилида баён этиладиган нутқца ўзга миллатларга хос сўзларнинг ўринсиз қўлланилиши) вульгаризм (ҳаракат қилиш, сўкишда қўлланиладиган сўзлар) ҳамда концеляризм (ўринли бўлмаган вазиятларда расмий нутқда сўзлаш) сўзларидан холи бўлиши ва педагогнинг нутқи содда, равон ва тушунарли бўлиши керак.

Нутқнинг равонлиги. Нутқнинг бойлиги (сўзлаш жараёнида мақсадга мувофиқ тарзда ҳикматли сўзлар,

мақоллар, кўчирма гаплардан фойдалана олиш). Тарбиячи ўзига юкланган вазифани бажариш учун болаларда ўша фаолиятига нисбатан қизиқиш уйғота олиши, уларнинг диққатини жалб қилиб фаоллигини ўстириш болаларни хулқини хатти-ҳаракатини реал баҳолай олиши керак. Ҳар бир фаолият учун керакли материални олдиндан тайёрлаб қўйиши янги билимни эгаллаган билимлари билан боғлай олиши ҳамда болалар эгаллаб олиши лозим бўлган билим, малака ва кўникмалар уларнинг ёш имкониятларига мос бўлиши ва уларни аста-секин мураккаблаштириб бориши керак. Тарбиячи кун тартибини тўғри ташкил эта билиши, болалар жамоасига ундаги ҳар бир аъзони эътиборга олган ҳолда раҳбарлик қила билиши уларнинг фаолияти (ўқув, ўйин, меҳнат) мазмунли бўлиши учун керакли материаллар билан таъминлаши зарур. Болаларни руҳий ва жисмоний ҳолатини аниқлай билиши ва уни болалар билан амалга оширадиган таълим-тарбиявий ишларида эътиборга олиши лозим. Тарбиячи кун давомида олиб борадиган таълим-тарбия ишини таҳлил қила билиши ва уни ривожлантириш йўлларни топа олиши керак. Тарбиячи ота-оналар билан мунтазам равишда суҳбатлар уюштириши, учрашувлар ўтказиши, уларни болаларга таълим-тарбия бериш бўйича амалга ошириладиган ишининг мазмуни, методлари билан таништириб бориш, оила тарбиясидаги ижобий намуналардан ўзининг таълим-тарбиявий ишларида фойдаланиши мумкин. Тарбиячи болаларга нисбатан хайрихоҳ муносабатда бўлиш, ҳар бир бола учун қулай руҳий шароит яратиш, хафа бўлса овунтира олиш, хурсандчилик ва хафагарчилигига шерик бўла олиш, айниқса, кичик гуруҳ болаларига нисбатан мулойим эътиборли, қатьий, сабр тоқатли юмшоқ озгина ҳазилкаш, боланинг куч имкониятларига ишонч билан қарайдиган бўлиши керак. Агар тарбиячи болага меҳрибон бўлса, болалар билан унинг ўртасида меҳр-оқибат, ғамхўрлик муносабатлари юзага келади.

Боланинг маънавий тарбиясига оид қонунлар дастлаб халқ оғзаки ижодида: эртак, қисса, панднома, мақол ва матал кабиларда, кейинроқ ёзма ёдгорликларда, ҳадисларда асослаб берилган. Таълим-тарбия ишларининг такомиллашиб боришида Шарқ ва Ғарбнинг қомусий олим ва педагогларининг ўрни каттадир. Марказий Осиёлик машҳур алломалар: Муҳаммад ал-Хоразмий, Абу Наср Форобий, Абу Райҳон Беруний, Абу Али ибн Сино, Юсуф Хос Ҳожиб, Кайковус, Алишер Навоий, Аҳмад Дониш, Фурқат, Абдулла Авлоний каби жаҳон тан олган мутафаккирлар ўзларининг қатор асарларида таълим-тарбияга катта эътибор билан қараганлар. Авлонийнинг таъкидлашича, тарбияни ёшликдан бериш ниҳоятда зарур. Болага аввало, кичик ёшдан бошлаб, ота-она тарбия беради, кейин тарбия билан бутун жамо- атчилик шуғулланади, чунки бунда инсон тақцири ҳал этилади дейди. Тарбия жараёнида эса боланинг онги, ҳис- туйғулари шаклланади. Энг муҳими ижтимоий ҳаёт учун зарур бўлган ва ижтимоий муносабатларга хизмат қиладиган хулқий одатлар ҳосил бўлади.

АДАБИЁТЛАР РЎЙҲАТИ 1. Шавкат Мирзиёев. Эркин ва фаровон, демократик Ўзбекистон давлатини биргаликда

барпо этамиз. Ўзбекистон Республикаси Президенти лавозимига киришиш маросимига бағишланган Олий Мажлис палаталарининг қўшма мажлисидаги нутқи, Тошкент. – “Ўзбекистон”, 2016.

2. Педагогика ва психология, дарслик Ибрагимов Х.И., Юлдашев У.А. Бобомирзаев Х. – Ўзбекистон файласуфлари миллий жамияти нашриёти, Тошкент, 2009.


45

УДК 371.7

Сауле Мажитова, Жамиля Зулкарнаева

(Кокшетау, Казахстан)

ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ СЕМЬИ И ШКОЛЫ В ФОРМИРОВАНИИ

ЗДОРОВОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ РЕБЕНКА

В данной статье рассмотрена проблема взаимодействия семьи и школы в

формировании здорового образа жизни ребенка. Проводящиеся в этой области

исследования подтверждают, что показатели здоровья подрастающего поколения у нас в

стране снижаются. В школах сейчас наиболее актуальна, встали проблемы формирования

здорового образа жизни, предупреждения заболеваемости и естественно охрана здоровья

школьников.

Ключевые слова: семья, школа, здоровье, здоровый образ жизни, школьник, вредные

привычки.

This article discusses the problem of family and school interaction in shaping a healthy lifestyle

for a child. Research conducted in this area confirms that the health indicators of the younger

generation in our country are declining. The schools are now the most relevant, there are problems

of forming a healthy lifestyle, preventing morbidity and, naturally, protecting schoolchildren’s

health.

Keywords: family, school, health, healthy lifestyle, schoolchild, bad habits.

Актуальной задачей современной системы общего образования является постоянное

улучшение качества проводимой работы по сохранению и укреплению здоровья

школьников. Следует отметить, что учебный процесс общеобразовательной школы в первую

очередь ориентирован на развитие интеллектуальных способностей, отодвигая заботу о

сохранении и укреплении физического и психического здоровья учащихся. Между тем,

многочисленные исследования последних лет показывают, что около 25-30% детей,

приходящих в первый класс, уже имеют те или иные отклонения в состоянии здоровья, а так

же, что состояние здоровья детей за период обучения в школе только ухудшается.

К тому времени как школьники становится выпускниками, то каждый четвертый из них

имеет патологию сердечно-сосудистой системы, каждый третий – близорукость, нарушение

осанки или другие заболевания. Проводящиеся в этой области исследования подтверждают,

что показатели здоровья подрастающего поколения у нас в стране снижаются. В школах

сейчас наиболее актуальна, встали проблемы формирования здорового образа жизни,

предупреждения заболеваемости и естественно охрана здоровья школьников. Снижение

показателей здоровья детей школьного возраста связано не только с проблемами экологии,

экономики, но и отсутствием должной воспитательно-образовательной и физкультурно-

оздоровительной работы среди населения, направленной на формирование здорового образа

жизни. [1]

Таким образом, перед школой стоит первостепенная задача сохранения и укрепления

здоровья детей после поступления в школу, когда увеличивается в разы психологическая и

физическая нагрузка на детский организм.

«Здоровый образ жизни» школьника в современном понимании представляет собой всю

совокупность форм и способов активной жизненной деятельности, способствующая

эффективному выполнению, учебных, трудовых, социальных и биологических функций.

Здоровый образ жизни – это полноценная взаимосвязанная система активной

жизнедеятельности человека, направленная на профилактику и предупреждения различных

физических и психологических заболеваний, сохранения своего здоровья с помощью

правильного питания и режима дня, моральных устоев соответствующего общества и,

конечно же, полный отказ от вредных привычек. И так, причинами ухудшающими здоровье


46

и работоспособность школьников в системе общего образования являются отсутствие

определенного баланса всех видов активной деятельности детей, нарушение режима учебно-

воспитательного процесса, который не соответствует возможностям и уровню

подготовленности всех школьников. К факторам риска, ухудшающим здоровье школьников,

относятся:

‒ вредные привычки (курение, употребление наркотиков и алкоголя);

‒ отсутствие режима полноценного и сбалансированного питания;

‒ неупорядоченный режим дня;

‒ учебная перезагрузка и гиподинамия.

Соответственно, в результате всех перечисленных причин здоровье школьников

находится в постоянной опасности.

Но, даже зная все эти простые для понимания факторы риска ухудшения здоровья,

большая часть родителей не придают значения на соблюдения здорового образа жизни и

правил сохранения здоровья своих детей. Так как у родителей и детей школьного возраста

недостаточно сформировано положительное отношение к здоровому образу жизни. [2]

Сейчас перед школой стоит серьезная задача сформировать и привить навыки ведения

здорового образа жизни, ведь основы физического и психического здоровья детей

закладываются и развиваются в детские года. Поэтому научить здоровому образу жизни,

воспитать осознанное и ответственное отношение к своему здоровью необходимо начинать с

детского возраста.

Это становиться возможным путем активного взаимодействия социального педагога,

учителей и родителей при организации и проведении оздоровительных и просветительских

мероприятий в условиях школы и семьи. Только при таком подходе взаимодействия

педагогов и родителей повышается качественность физкультурно-оздоровительной работы,

которая направлена на формирования и укрепление физического и психического здоровья

школьников. В современном обществе понятие и статус семьи резко снизился, что

непременно сказывается на состоянии физического и психического здоровья детей.

Так же большое влияние на ухудшение здоровья детей может оказывать нестабильное

экономическое положение семьи, неблагоприятные санитарные условия в школе и дома,

психоэмоциональные стрессы, вызванные неблагоприятной обстановкой в семье и школе,

неорганизованный режим дня и нерациональное питание.

Для укрепления здоровья школьников необходимо делать больший акцент на развитие

социальной сферы, где субъектами способствующих формированию здорового образа жизни

выступят не только семья и врачи, но и педагоги, комплексно решающее проблемы семьи,

защиты детства. Семья и школа являются доминирующими социальными институтами,

отвечающим за воспитание и обучение школьников. Им отведена ведущая роль в

становлении и развитии личности школьника, формировании здорового образа жизни,

сохранении и укреплении его здоровья.

Вопрос совершенствования консолидации всех воспитательных мер по укреплению и

сохранению здоровья школьников, тесного взаимодействия с различными социальными

службами еще мало изучен. Поэтому возникают противоречия таки как между:

‒ снижением уровня показателей здоровья школьников, наличие вредных привычек у

них и несовершенная целенаправленная система работы с детьми, родителями и педагогами

по укреплению и сохранению здоровья, недостаточным финансированием профилактических

мероприятий среди школьников и их родителей;

‒ важностью совместных усилий различных специалистов в первую очередь социальных

педагогов, которые будут взаимодействовать со всеми социальными институтами в работе

по укреплению и сохранению здоровья детей, возникновением потребности специалистов и

их отсутствием в нужном количестве для школы;

‒ потребностью взаимодействия, усиления активных мер образовательной системы,

здравоохранения и общества по формированию позитивного отношения к здоровому образу


47

жизни, социализации школьников и инертностью учителей, врачей и родителей к

организации профилактики заболеваний и сохранению здоровья.

Следовательно, необходимы организационно-социально-педагогические условия для

реализации качественно-результативного взаимодействия социального педагога,

медицинского работника и родителей по формирования здорового образа жизни

школьников. При соблюдении такого баланса в работе образовательной системы и института

семьи будут повышены показатели психического и физического здоровья детей, так как:

‒ появится целостное воспитательно-образовательное пространство;

‒ будет проводиться просветительская психолого-педагогическая и медицинская работа

общей направленности по сохранению и укреплению здоровья;

‒ возрастет степень грамотности и мотивации педагогического состава школы в

вопросах профилактики заболеваний среди школьников и укреплению их здоровья.

Такая работа по формирования здорового образа жизни школьников является самой

перспективной на данное время, так как только при систематическом взаимодействии всех

специалистов в этой области и общества в реальной жизни можно добиться значительных

результатов.

Конкретный акцент должен делаться на:

‒ совместные занятия физкультурой, прогулки, походы и т. д.;

‒ наглядный пример родителей и отсутствие у них вредных привычек;

‒ сбалансированное питание, соблюдение правил личной гигиены, режим;

‒ экологическое воспитание, бережное отношение к природе и окружающей среде;

‒ благоприятная атмосфера в семье и школе;

‒ медицинское воспитание, через своевременное посещение врача и выполнение его

предписаний.

Дети школьного возраста должны знать основы личной гигиены, уметь использовать

физические упражнения, простейшие закаливающие процедуры, знать правила их

применения и выполнения, соблюдать режим дня, иметь правильное представление о

влиянии вредных привычек на здоровье человека. Для получения эффективности

социальному педагогу необходимо создать родительско-детские группы для

систематической и комплексной работы, изучить семьи (состав, материальное благополучие,

культурные традиции, внутрисемейные отношения, уровень психолого-педагогической

грамотности и т. д.) и детей (место ребенка в семье, психическое и физическое состояние и

т. д.), выбрать формы и методы профилактики с конкретными группами.

Реализация работы по формированию здорового образа жизни и профилактики

заболеваний среди школьников, необходимо использовать традиционные формы (дни

открытых дверей, общие собрания, тематические акции, открытие мероприятия и т. д.), а так

же и применять нетрадиционные формы (индивидуальные беседы по организации семейного

досуга, формированию благоприятной семейной атмосферы и т. д.). [3]

Достаточно эффективной формой взаимодействия семьи и системы образования в наше

время в формировании педагогической грамотности о здоровом образе жизни у школьников

является родительские конференции, проводимые с привлечением разных специалистов

(органов власти, врачей, психологов, научных деятелей, специалистов по оздоровительной

физической культуре, руководителей общественных объединений, спортсменов, классных

руководителей и родителей).

Поэтому родители совместно с педагогами должны заложить основы физического,

нравственного, интеллектуального развития личности ребёнка. Формирование здорового

образа жизни у детей школьного возраста – это многогранный социально-психолого-

педагогический процесс, предусматривающий комплексность сбалансировано

организованных форм и способов жизнедеятельности, способствующих активному,

полноценному выполнению учебно-трудовых, социальных и биологических функций,

является одной из важнейших задач школы и семьи.


48

Правильное здоровое воспитание детей школьного возраста становится возможным,

только при тесном сотрудничестве семьи со специалистами школы, если работа будет

вестись целенаправленно, систематически; если ребёнок будет выступать не объектом

воспитательного процесса. Именно родители во взаимодействии со школой должны

заложить своему ребенку основу для формирования и ведения здорового образа жизни,

мотивацию к сохранению и укреплению здоровья.


1. Луканина Н. Н. Взаимодействие социального педагога и семьи в обучении

школьников здоровому образу жизни // Молодой ученый. ‒ 2014. ‒ №18. ‒ С. 601-604.

2. Абубакирова С. Я. Сотрудничество школы и семьи // Воспитание школьников. ‒ 2000.

‒ №6. ‒ С. 47-55.

3. Цабыбин С.А. Здоровьесберегающие технологии в образовательном процессе. ‒

Волгоград: Учитель, 2008. ‒ 172 с.

УДК 37(480)

Илья Насу

(Бельцы, Молдова)

SOCIETATEA KIBORG: ASPECTE PEDAGOGICE

„M-am nascut om, insa acest fapt este doar un accident al destinului. O conditie arbitrara a

spatiului si timpului. Cred, insa, ca am puterea de a ma schimba. De a deveni altceva, mai bun…”

Kevin Warwick, cibernetician.

Astăzi Omenirea a depășit prima etapă de dezvoltare a Societății Kiborg (SK) – Omul cu mîna

pe pultul de comadă!, trecînd, practic, în a doua perioadă de dezvoltare a SK - cînd Omul este

nevoit să încredințeze IA adoptarea anumitor decizii, acesta făcînd acest lucru mult mai rapid și cu

grad mai înalt de siguranță vizavi de Om - omul mai continuă să țină pultul de comandă în mînă,

dar ultimul poate fi preluat integral de către IA. Roboții cu IA devin membri deplini ai societății

omenești, deci ei trebuie să fie înzstrați cu Intelect și comportament civilizat, similar Omului. Cine

și Cum va asigura educarea celori ”7 ani de acasă!”, caracteristic Omului? Care va fi Pedagogia

Societății Kiborg, pentru a educa IA să fie prieten Omului și să evităm confruntarea apocaliptică

dintre Om și IA, în lipsa unei Educații corespunzătoare a IA, posibilă pentru perioada a treia de

dezvoltare a SK, cînd numărul de roboți va fi superior oamenilor iar gradul de dezvoltare a IA , va

depăpși enorm pe cel al Omului și pultul de comandă va fi deja în mînele IA?

Cuvinte cheie: Societatea Kiborg, Intelect Artificial, Robot, Pedagogiea Societății Kiborg.

Today Mankind has overtaken the first stage of development of the Cyborg Society (CS) - the

Man with the hand on the control panel - practically passing to the second period of development of

the CS - when the Man has to entrust the adoption of certain decisions to the AI, the latter being

able to do it much faster and in a more secure way compared to the Humans. The Man continues to

keep the hand on the control panel, but this can be taken over entirely by the AI. Robots with AI

become full members of the human society, so they must be endowed with intellect and civilized

behaviour similar to the Humans. Who and How will ensure the "good family upbringing"

characteristic of Humans? What will be the Pedagogics of the Cyborg Society to educate the AI to

be friendly to people and avoid the apocalyptic confrontation between Humans and AI, possible in

the absence of proper AI education during the third development period of the CS - when robots

will outnumber people and their degree of development will enormously overwhelm the Humans'

one, and the control panel will already be in the hands of the AI?

Keywords: Cyborg Society (CS), Artificial Intelligence (AI), Robot, Pedagogics of the CS.


49

Astăzi societatea Kyborg nu mai este o proprietate a scriitorilor fantaști, care au pătruns cu

gîndul lor în îdepărtatul viitor al omenirii, ci este cunoscut în mare măsură de mulți membri ai

societății și în primul rînd, de reprezentanții generațiilor tinere, care sunt mai des conectați la

literatura, filmele și alte surse de informare din domeniu, inclusiv și practicînd diferite activități în

domeniul tehnicii, robototehnicei, picturii, compozițiilor muzicale, literare etc.

Enumerarea scriitorilor, pictorilor, cineaștilor, entuziaștilor preocupați de acest domeniu ne-ar

lua prea mult timp și nici nu este scopul comunicării noastre.

Din start dorim să stipulăm doar 2 lucruri: 1. Omul a început să construiască Societatea Kyborg

din momentul cînd a folosit lucrurile din lumea înconjurătoare pentru a își ușura activitatea, cînd a

inventat tot felul de lucruri fantastice pentru timpl său: ” iute ca gîndul”, ”tare ca piatra”..., tot felul

de eroi ai bogatului folclor popular: Gerilă, Flămînzilă, Harap Alb, Ilieș-Mălăeși și așa mai departe,

care erau înzestrați cu calități , capacități supraomenești, dar pe care atît de mult și le dorea Omul

pentru a învinge greutățile vieții cotidiene. 2. Astăzi omenirea deja trăește în societatea Kyborg.

Bineînțeles, că nivelul ei de manifestare este diferit în diferite țări, mai depinde de mulți factori, cel

politic fiind cel mai distrugător (în paranteză vom motiva cele spuse- omenirea a ajuns la nivelul de

dezvoltare, care depășește perioada Copilăriei, cum s-a exprimat Constantin Țiolcovschii, ... că în

goană după spațiu și lumină Omul va părăsi leagănul Copilăriei- Pămîntul , cucerind mai întîi

spațiul din jurul Pămîntuli, ca apoi să cucerescă sistemul solar și a.m.d. .., de aceia constatăm că

astăzi omenirea este un prizonier nefericit al factorului politic, care divizează popoarele, țările după

diferite criterii de teritoriu, istorie, naționalitate... și împedică de a uni forțele pentru prosperarea nu

numai a unei națiuni sau țări , ci a întregii omeniri. Declarăm: Astăzi omenirea trebuie să educe

cetățeanul globului pămîntesc! Din păcate din cauza factorului politic, noi continuăm să ne

comportăm ca barbarii viacurilor trecute, dezvoltăm naționalismul, inventăm separatismul,

terorismul... punem în pericol existența omenirii și a naturii de dragul unor clanuri politice.)

Astăzi Omenirea deja trăesște și construește societatea Kiborg!

Forumul mondial economic Clobal Agenda Council, (mai mult de 800 de experți) au confirmat

următoarele : în 2018 - 90% din oameni vor dispune de posibilități de arhivare nelimitată a

informației; în 2022 la Internet vor fi conectați un trilion de sensori; către 2023- 90% din oameni

vor utiliza computatoare personale cu posibilități nelimitate; în 2024 fiecare pămîntean va avea

acces la Internet ca un drept personal fundamental; în 2024 mai mullt de jumătate din traeficul de

Internet va fi folosit de diferite dispozitive casnice; în 2022 circa 10% din populația globului va

avea îmbrăcămintea conectată la Internet; în 2023 - 80% din locuitorii Pămîntului vor avea acces la

Internet ;în 2026 în SUA mai mult de 10% din automobie vor fi autoghidate; și a.m.d. Sperăm că

este destul de convingător.

Progresul tehnico-științific a pus și pune la dispoziția omului, a societății dispozitive , mașini,

tehnologii, invenții, care ușurează și chiar înlocuesc omul în procesele de producție, practic, în toate

sferele de activitate ale omului, tehnica, tehnologiile, sunt un suport de nădejde în activitatea

omului.

Omul a inventat Pedagogia pentru a pregăti generațiile în creștere pentru viața adultă, pentru

activitate rodnică de asigurare a progresului social. Pedagogia s-a dezvoltat și se dezvoltă

concomitent cu societatea, cu progresul tehnico- științific.

Succesele și insuccesele Pedagogiei de astăzi sunt dictate de starea lucrurilor din societate. La

rîndul său societatea deasemenea se dezvoltă: cînd pe linie dreaptă, cînd cu zigzaguri și regresuri..

dar progresează încontinuu. E greu de crezut că astăzi omul poate să refuze să utilizeze tehnica de

uz casnic, televiziunea, telefonia mobilă, transportul, producția bunurilor materiale și multe alte

succese ale progresului tehnico –științific.

Omenirea cu anumite dificultăți istorice a depășit epoca mecanicizmului, electricității, cu ritm

sporit a întrat în epoca ciberneticei, însușește cu suces nano tehnologiile și se avîntă mai departe

spre noi tehnologii, care încă nici nu au denumire - unii experți căzînd de acord să le numească

cuantce, calculatorul cuantic fiind egalat cu intelectul omului și cu posibilități superioare creierului

omului, practic modelul Intelectului artificial, superior celui de om.


50

Evident, este normal să ne întrebăm care va fi Pedagogia acestei societăți Kyborg? Care vor fi

regulile de convețuire și cum se va acomoda omul obișnuit în această societate? Scriitorii fantaști,

regizorii filmelor despre viitorul omenirii încearcă să ne prezinte, care mai de care, tablouri,

bineînțeles, fantastice pentru ziua de azi, pe care noi în majoritatea lor le privim, ne mirăm,

încercăm să le acceptăm sau să ne pronunțăm împotrivă, fără să avem niște argumente cît de cît

fondate, ceia ce ne-ar permite să ne apropiem măcar imajinar de situația în care se poate trezi

omenirea în ziua de miine.

Analiza progresului tehnico științific ne permite să constatăm anumite tendințe, care după

părerea noastră vor avea anumite perioade de dezvoltare a societății Kiborg.

Perioada I. Omul la pultul de comandă, în care noi deja trăim, utilizînd diferite dispozitive,

tehnologii, roboți , care activează sub controlul nemijlocit al omului. Societatea contemporană în

unele sectoare, domenii deja a trecut din perioada I în perioada II , cînd Omul și dispozitivul

conlucrează , colaborează cum ar fi: autopilotul, automobilul , combina fără șofer, submarina fără

echipaj, nava cosmică fără cosmonaut, toate fiind sub controlul omului.

Perioada II. Colaborarea Omului cu dispozitivul/robotul- Kiborg, care poate fi caracterizată

prin încredințarea robotului înzestrat cu IA a tot mai multe sfere de activitate, înlocuind /substituind

omul din sfera de activitate atît cea de producție a bunurilor materiale cît și cea de activitate

intelectuală. În această perioadă Omul continuă să țină mîna pe pultul de comandă, efectuînd

controlul asupra IA, dar situația poate ușor să iasă de sub controlul Omului deoarece dispozitivul

Kiborg are deja dreptul de a lua decizii cu o viteză de acțiune superioară vizavi de cea a omului.

Unii experți presupun că omul în perioada aceasta poate degrada intelectual și fizic, devenind în

minoritate din cauza demografiei scăzute/controlate din lipsa necesităților sferelor de activitate

...Tabloul evoluției progresului tehnico-științific în diferite colțuri ale lumii ne conving că o așa

variantă este posibilă pentru o cantitate considerabilă a populației globului pămîntesc. Bineînțeles,

că rămîne valabilă și varianta de perfecționare a Omului, care va utiliza posibilitățile sporite ale IA

pentru a păstra paritetul în concurența sa cu IA. Actualmente cunoaștem că în Suedia mai mult de

3000 de persoane au deja implamtate în mîînă cip-ul Stokholm și numărul lor crește din zi în zi,

care înlocuește cheile de la apartament, de la mașină, de la oficiu..., cartelele de plată în magazin,

transport, operații bancare... În SUA numărul acestor persoane este și mai mare, Suedia după

statistica dată fiind pe locul doi în lume.Nu mai este noutate utilizarea telefonului mobil-cip

implantat în corpul omului..., medicina experimentează nanoroboții, care vor ”trăi” în corpul omului

pentru a asigura activitatea normală a anumitor organe, cît și a corpului omenesc în întrejime.

Evident, că acestă ecuație are mai multe rezolvări și în realitate este foarte complicat de presupus

care va fi varianta finală, ea fiind dependentă de diferiți factori, unii invizibili, aflînduse după

orizontul Cunoașteri la momentul actual.

Perioada III. Robotul la punctul de comandă. Perioada aceasta poate fi caracteriza prin

superioritatea IA vizavi de intelectul omului. Bineînțeles, că acestă perioadă va fi divizatî în mai

multe subperioade, cele mai evidente fiind: a) omul biologic continuă să trăiască viața sa în

societatea crescîndă tot mai mulți oameni robotizați-avînd un grad mai mul sau mai mic de funcții

încredințate tehnicei, tehnologiilor noi. Cea mai mare perspectivă în acest domeniu prezintă

simbioza IA cu cel biologic, care astăzi fiind la un început de cale ne prezintă rezultate

spectaculoase-transmiterea sentimentelor fizice prin intermediul computatorului. Pericolul de bază,

fiind următorul: Intelectul omului a evoluat timp de mii, millioane de ani ca să ajungă la nivelul

actual, iar IA progresează cu ritm fantastic, viteza lui de dezvoltare avînd un ritm de progresie

geometrică. Evident, că Intelectul biologic în concurență cu IA va pierde lupta. Schimbările ce ne

așteaptă în acest domeniu vor fi importante, captivante și inprevizibile. b) Putem presupune, că în

condițiile planetei Pămînt substratul biologic al Omului va exista încă mult timp, fiind completat,

susținut de cel artificial. Omul va continua să inventeze tehnici, tehnologii pînă la lansarea cipului

virus, care va cuceri Cosmosul îndepărtat , călătorind fără substrat material. c) Varianta de

confruntare a IA cu cel biologic, care va duce la sfîrșitul apocaliptic al Omului, Pămîntului,

Cosmosului o lăsăm pentru descriere scriitorilor fantaști.


51

Ne interesează mult Care va fi pedagogia societății kiborg? Cum se va înfăptui trecerea de la

pedagogia omului biologic la pedagogia societății kiborg? Pedagogia de azi puțin este preocupată și

nu se îngrijorează de starea lucrurilor - Cum programatorul ”învață”, ”educă” dispozitivul, mașina,

tehnica utilizată de om.

De regulă. Programarea este efectuată de specialistul în domeniu prescriind fiecare mișcare în

anumită consecutivitate, avînd la bază - logica liniară și cu porționalizarea vitezei, puterii aplicate și

celorlalți parametri fizici, chimici etc. Pînă aici totul este OK! cum se exprimă acești specialiștii,

deoarece în majoritatea lor, aceste dispozitive sunt localizate sau au un sector limitat de acțiune în

aria căruia, din condiții de securitate, trebuie să fie exclusă prezența omului sau a obiectelor care nu

participă la acțiune.

Pare a fi inutil de concretizat că prezența ființelor vii sau a oricăror obiecte, dispozitive străine

în sfera de acțiune a dispozitivului kiborg este legată de un anumit pericol de distrugere, însă,

socotim necesar de concretizat, că evoluția dezvoltării și aplicării acestor dispozitive kiborg

semnalizează un șir întreg de tragedii/incidente datorate inexplicabil depășirii atribuțiilor,

dispozitivului kiborg.

Odată cu întroducerea în sfera de activitate a Omului a dispozitivelor, roboților , care au un

grad de libertate mărit: să facă curat în casă, să vă servească cafeaua în pat, să vă distreze... să

procure productele alimentare la magazin etc. (Elemente din Casa minteoasă!), lucrurile se

complica enorm, deoarece acești roboți/dispozitive va trebui să posede și anumite calități umane: de

politețe, etică, respectarea ordinei publice (doar în jur se află cetățenii societății omenești!)...

Pedagogul acestei perioade trebue să ”instruiască/învețe” aceste calități nu direct robotului, ci

operatorului programist, care proectează și construește acest robot, lucru pe care noi, societatea de

azi deja suntem în întîrziere, deoarece roboții proectați și construiți astăzi vor activa și în zilele

noastre și în ziua de mîine (perioadă de min 5-10 ani!). Posibil, că o parte din acste operațiuni ale

robotului vor fi încredințate omului stăpîn al acestui robot, ultimul avînd posibilitatea de a lărgi sau

limita sfera de activitate a robotului. Indiscutabil, că în acestă perioadă confruntările de ordin de

drept al robotului, de etică a relațiilor om-robot, de responsabilitate asupra deciziilor luate de către

robot vor deveni, la părera noastră, foarte actuale și foarte vulnerabile. Cine va răspunde de greșala

robotului: omul , care a procurat acest robot, firma, care l-a produs sau programatorul-pedagog, care

a prescris toată programa de activitate?

Situația se va complica și mai mult atunci cînd o bină parte dacă nu chiear toate programele

acestea vor fi inventate de un alt robot kiborg cu IA! Vă amintim că ne aflăm pînă ce în perioada I

cu trecere în perioada II Ce se va produce în perioada III este foarte greu de imaginat sau

presupunerile noastre pot fi departe de realitatea ce va fi, însă rămînem fermi convinși că robotul

kiborg va fi înzestrat cu un intelect cu toate valorile umane: recpect, omenie, sinceritate, curaj,

indulgență ..., fără de care este greu de imajinat o armonie în viața societății.

Situația pedagogului programator se va complica enorm atunci cînd rețeaua Internet va acoperi

toate sferele de activitate: îmajinați-vă că totul este afișat în Internet și accesibil fiecărui om,

inclusiv și poziționarea fiecărui membru al societății, indiferent că este persoană biologică sau

kiborg, al traficului rutier, al ocupațiilor fiecărei persoane, și orarul lecțiilor, și manualele, și

spetacolele teatrului, și ședințele Parlamentului, Guvernului, meciurile de fotbal- totul de ce sunteți

pasionat aveți la dispoziție pe ecranul ochelarilor, pe care îi purtați sau direct pe lentila ochiului!

...bineînțeles și lista produselor alimentare care sunt solicitate de frijiderul dstră, dar poate și cel al

vecinilor, rudelor...hainele, încălțămîntea Dstră, codurile bancnotelor ce le aveți în safeu... și cel mai

important de specificat, robotul dstră comunică și poate prelua ceia ce î-i va plăcea mai mult din

comportamentul celorlalți roboți cu care poate comunica On line!

După tot amalgamul acesta de informație și posibilități mi se face milă de pedagogul societății

Kyborg deoarece să respecți ordinea, să nu fie admise erori cît de mici ele nu ar fi, va fi o sarcină

imposibilă pentru zilele noastre și, să sperăm, rezolvabilă pentru societatea kyborg.

Omul a inventat și va inventa mai departe cele spuse și cele ce pot fi doar presupuse la

momentul actual. Bineînțeles, că pentru asigurarea armoniei, convețuirii pașnice în societate Omul

va fi nevoit să întroducă anumite restricții, posibilități limitate pentru fiecare kiborg, ceia ce a făcut


52

Creatorul la invenția/crearea Omului, înzestrîndul doar cu cele mai necesare capacități: vedere, auz,

simț,... pe care Omul le-a deszvoltat, depășindule enorm pe cele naturale. Care este garanția că

ființele kiborg nu vor parcurge aceiași cale de descoperiri, invenții pentru a depăși situația limită

programată de Om?!? Va repeta Societatea Kiborg istoria dezvoltării Omenirii sau va parcuge o

cale necunoscută Omului, imprevizibilă, de succes sau insucces?!?

Rezumat:

Cyborg ca creier-mașină-microprocesor este soarta de mai departe a omului societății kyiborg

și poate a celor ce vor cuceri spațiul apropiat pămîntului dar această stare de lucruri este doar una

intermediară. Transformarea omului în kyiborg, o perspectivă ceva mai îndelungată , cînd Intelectul

Aartificial va utiliza minimum energie, va avea capacitatea de a genera idei, de a gîndi în regim non

stop, cu o durată de funcționalitate, practic, veșnică, de pătrundere în Necunoscut fără limite....în

rezultat refuzul de la forma biologică tradițională a omului de pe Pămînt- iată viitorul

transformărilor omului de astăzi cu menirea explorării cosmosului îndepărtat.

SURSE BIBLIOGRAFICE

1. Cyber-Societatea, 14 septembrie 2007, Marc Ulieriu, Descoperă

2. Clark, Andy. Natural-Born Cyborgs. Oxford: Oxford University Press, 2004.

3. Warwick, Kevin. I,Cyborg, University of Illinois Press, 2004.

4. Smith, Marquard, and Joanne Morra, eds. The Prosthetic Impulse: From a Posthuman

Present to a Biocultural Future. MIT Press, 2005.

5. Maikl Tagbot, Голографическая вселенная

6. Усанин А. Пропуск в Третье Тысячилетие.

7. Амонашвили Ш. Амон Ра. Легенда о камне.

УДК 37.091.313:62/69

Любов Павлюк


СУЧАСНИЙ СТАН ВПРОВАДЖЕННЯ

ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У статті розглядаються питання пов’язані з проектно-технологічною діяльністю учнів

на уроках трудового навчання. Особливу увагу приділено сучасній підготовці підростаючого

покоління до проектно-технологічної діяльності.

Ключові слова: метод проектів, учень, технології, учитель трудового навчання та

технологій.

The article deals with issues related to the technological activity of students in the lessons of

work training. Particular attention is paid to the modern preparation of the younger generation for

design and technological activities.

Keywords: project method, student, technology, teacher of labor training and technology.

На сучасному етапі модернізації освіти постають нові вимоги до підготовки майбутніх

фахівців, здатних організовувати та здійснювати навчально-виховний процес відповідно до

вимог сьогодення. На важливості підготовки активної, ініціативної, конкурентоспроможної

особистості в сучасних умовах наголошено в Національній стратегії розвитку освіти в

Україні на 2012-2021 роки, Законі України «Про освіту», Законі України «Про вищу освіту»,

Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти

«Нова українська школа» на період до 2029 року.

http://www.descopera.ro/lumea-digitala/930368-cyber-societatea


53

В умовах ринкових відносин фахівцеві необхідно не тільки вдосконалюватися в

професії, але й бути психологічно готовим до іншого виду професійної діяльності,

проявляючи економічну активність, уміння самореалізуватися в сфері сучасних технологій.

Головна мета освітньої галузі «Трудове навчання та технології» підготовка учнів до

самостійного трудового життя в умовах ринкової економіки.

Одним з напрямів освітньої галузі «Трудове навчання та технології» є використання

учнями творчих проектів, які відображають рівень набутих знань, умінь і навичок.

Метою проектно-технологічної діяльності учнів є створення самостійно розробленого

творчого проекту, який характеризується новизною і має особистісну і соціальну значимість.

Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього

процесу, результатом яких є індивідуальний проект учня.

Технологія проектування передбачає розв’язання учнем або групою учнів певної

проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів

навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості.

У працях педагогів розкрито погляди на зміст, структуру, типологію методу проектів,

етапи проведення та специфіку застосування у навчальному процесі (К. Баханов, В. Гузєєв,

А. Касперський, В. Курицина, О. Пєхота, Л. Пироженко, Є. Полат, О. Пометун, О. Савченко,

Г. Селевко, Л. Сергєєва, М. Скаткіна, Е. Михайлова та ін.).

Вся історія трудового навчання поєднує взаємозв’язок теорії з практикою тобто з

професійним напрямом майбутнього фахівця. Практична підготовка спонукала студентів до

засвоєння методів розрахунку та вирішення завдань [2].

Головну мету уроків навчального проектування можна сформулювати так: навчити учнів

цілеспрямовано застосовувати набуті під час навчальних занять знання, вміння і навички при

розробці і виготовленні різних виробів, пристроїв. Навчити учнів правильно вирішувати

практичні, виробничі, життєві завдання. Суспільно корисна спрямованість повинна бути, як

правило, необхідним атрибутом творчої діяльності учнів [1].

У процесі навчального проектування виникають можливості для використання учнями

своїх знань про механічні, фізичні, хімічні, технологічні і експлуатаційні властивості

матеріалів, що використовуються для виготовлення об’єкта навчального проектування,

застосування і вдосконалення практичних умінь і навичок їх ручної і механічної обробки [4].

Оформлення технічної документації на об’єкт, що проектується вимагає від учнів знань

основ графіки, практичних умінь виконання малюнків, ескізів, креслень. Вчителю необхідно

усвідомити свою роль у формуванні, розвитку особистості учнів, його пізнавальних, творчих

інтересів, усвідомити необхідність придбання та поглиблення спеціальних, психолого-

педагогічних знань, зрозуміти необхідність постійного обліку динаміки інтересів учнів в

умовах безперервного формування його особистості. Для досягнення успіху в процесі

навчального проектування необхідно усвідомити і сформулювати принципи, що лежать в

основі творчої діяльності учнів і обумовлені закономірностями розвитку техніки і

технологій, процесу творчої діяльності [5].

Функції вчителя трудового навчання в процесі виконання учнями творчих проектів

безперечно зазнає великих змін, при цьому він має здійснювати: консультування, допомогу в

підборі проектів; спостереження за ходом роботи учнів; надання допомоги окремим учням і

стимулювання їхньої навчально-трудової діяльності; підтримку робочого атмосфери в класі;

нормування праці учнів; аналіз та узагальнення роботи окремих учнів; оцінку проектно-

технологічної діяльності на кожному етапі.

Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяльність привчає учнів до

самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створення

нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його

застосування, розвиває морально-трудові якості, загально цінні мотиви вибору професії і

працелюбність. При цьому необхідно пам’ятати, що особливу увагу потрібно приділяти

тому, щоб в учнів не згасав інтерес до цього процесу, слідкувати, щоб вони доводили свої

наміри, особливо в праці, до кінцевого результату.


54

Крім того, під час роботи над проектом в учнів розвивається пізнавальна й трудова

активність, формуються вміння самостійно використовувати свої знання, плідно

розвиваються комунікативні здібності, навички лідерів та здатність до спільної роботи в

команді.

Вивчаючи досвід системи освіти Фінляндії хочеться відмітити, що починаючи з 4 класу в

навальний процес вводиться додатковий предмет «Робота з деревом», а в 5-9 класах предмет

«Трудове навчання та технології» розподіляється на групи. Досвід Фінляндії говорить про те,

що трудовому навчанню в середній освіті приділяється значна увага.

В результаті проведеного власного дослідження стосовно впровадження на уроках

трудового навчання проектної діяльності хочеться відмітити що це:

зацікавлює учнів до вирішення проблем;

забезпечує повну автономію вибору тематики проекту;

показує практичне застосування набутих знань;

раціонально використовує ресурси;

формує власну потребу в навчанні, шукає та застосовує потрібну інформацію для

реалізації проекту;

проектує власну професійну діяльність відповідно до своїх схильностей, переваг і

недоліків, навчається мислити творчо, генерувати нові ідеї й ініціативи та втілює їх у життя;

працює самостійно та в команді на результат.

Широке впровадження проектно-технологічної діяльності в навчальний процес

забезпечує застосування знань, вмінь, навичок від творчого задуму до втілення у готовий

продукт за обраною технологією.

Працюючи над проектом, учень отримує можливість реалізувати свій творчий потенціал,

засвоїти надпредметні знання, усвідомити основи наукової діяльності, які полегшать його

подальшу адаптацію до навчання у вищому навчальному закладі.

Проведений аналіз в умовах ринкових відносин, де помилки професійного плану

коштують дуже дорого, можуть обернутися трагедією для молоді. Тому з впевненістю можна

констатувати, що визначення початкового професійного навчання як завдання сучасної

загальноосвітньої школи стає сьогодні неодмінною умовою безконфліктного входження

підростаючого покоління в доросле життя [3].

Отже, враховуючи підготовку підростаючого покоління до проектно-технологічної

діяльності, а також взявши до уваги програму для загальноосвітніх закладів «Трудове

навчання» 5-9 класи необхідно:

- в межах проектно-технологічного навчання запровадити спарені заняття, оскільки

здійснювати виконання проектів за один урок є достатньо складним, через те що

передбачається складання різних інструкцій, перевірок, і на виконання самого завдання

учнями залишається мало часу;

- формуючи громадянську відповідальність особистості, учителю трудового навчання,

потрібно звертати увагу на культурні традиції, народні ремесла і вектори розвитку держави,

які формують національні особливості;

- враховувати потребу суспільства в значній кількості висококваліфікованих

робітників, що в свою чергу передбачає потужну графічну підготовку, а відсутність

предмету «Креслення» у школі, знижує загальний потенціал молоді до суспільно-виробничої

праці в межах сільського господарства і промисловості.


1. Матяш Н. В. Инновационные педагогические технологии. Проектное обучение : учеб.

пособие для вузов. Москва: Академия, 2011. 144 с.

2. Павлюк Л. В. Аналіз навчальних планів професійної підготовки вчителів трудового

навчання і технологій з метою виявлення електротехнічних компетентностей. Гуманізація

навчально-виховного процесу: зб. наукових праць. Харків : ТОВ «Видавництво НТМТ»,

2018. № 6. С. 86–101.


55

3. Пригодій М. А. Профільне та початкове професійне навчання з електротехніки в

загальноосвітній школі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : 13.00.02.

Київ, 1999. 16 с.

4. Сидоров О. В., Тихонов А.С., Методические рекомендации для проведения

лабораторного практикума по обработке конструкционных материалов методами

электроискровой, ультразвуковой обработки и поверхностной закалки металлов токами

высокой частоты : учебно-методическое пособие. Изд-во ИГПИ. Ишим, 2003. 40 с.

5. Тихонов А. С., Сидоров О. В. Естествознание и техника: методологический аспект //

Вестник Ишимского педагогического института им. П. П. Ершова. 2012. № 4(4). С. 58–64.

УДК 378:373.3]:005.336.2

Дмитро Пріма


ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: СТРУКТУРНО-КРИТЕРІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Представлено наукові підходи щодо структурування феномена «професійно-педагогічна

позиція», з урахуванням яких визначено структурні компоненти поняття «професійна

позиція майбутнього вчителя початкової школи»: ціннісно-мотиваційний, когнітивно-

інтелектуальний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-оцінний. Окреслено домінанти

визначення критеріїв сформованості професійної позиції майбутнього вчителя початкової

школи.

Ключові слова: майбутній учитель, початкова школа, професійно-педагогічна позиція,

професійна позиція, структурні компоненти.

The scientific approaches to structuring the phenomenon of "professional and pedagogical

position" are presented, taking into account the structural components of the concept "professional

position of the future teacher of elementary school": value-motivational, cognitive-intellectual,

creative-activity, reflexive- estimable. The dominant elements of determining the criteria for the

formation of a professional position of the future teacher of elementary school are outlined.

Key words: future teacher, elementary school, professional-pedagogical position, professional

position, structural components.

Формування професійної позиції майбутніх учителів початкової школи як інтегративної

особистісно-професійної якості, що базується на розвитку ціннісно-смислових ставлень до

педагогічної професії й визначає індивідуальний стиль професійної діяльності, зумовлене

стратегічними завданнями підготовки мобільного, компетентного педагога зі сформованою

професійною позицією, яка розкриває особистісне ставлення до педагогічної діяльності, до

самого себе в цій діяльності.

Професійна позиція розглядається науковцями (Н.Боритко, А.Гуторова, Л.Красовська,

А.Чернявська та ін.) як цілісна система, складне, багатогранне, динамічне, структурно-

рівневе утворення, що відображає наповненість системи певними компонентами та способи

взаємодії між ними, визначається характером логічних зв’язків між окремими її елементами.

Базисним підґрунтям при визначенні структури досліджуваного феномена, на наш

погляд, можуть слугувати такі твердження:

- позиція – це умова розвитку особистості, позаяк, лише усвідомлюючи свою позицію,

особистість піднімається на новий рівень розвитку;

- позиція пояснює механізм формування особистості як суб’єкта суспільних відносин

[1, c. 25];


56

- поняття «професійна позиція» може претендувати на роль еквівалента цілісної

особистості професіонала, тобто охоплювати всі рівні особистісної структури.

Для визначення структурних компонентів поняття «професійна позиція майбутнього

вчителя початкових класів» уважаємо за необхідне окреслити наукові підходи щодо

структурування феномена «професійно-педагогічна позиція». Так, конструктивними нам

видаються узагальнення О.Гуторової [2] щодо виокремлення таких структурних компонентів

професійної педагогічної позиції: мотиваційно-ціннісний, інтелектуально-змістовий та

організаційно-діяльнісний, що віддзеркалює єдність когнітивного, емоційно-вольового,

ціннісно-смислового, мотиваційного й діяльнісного складників особистості. При цьому

мотиваційно-ціннісний компонент поєднує широкі соціальні мотиви, мотиви соціально-

психологічного плану та особистісного престижу, професійні й пізнавальні; мотиви творчих

досягнень; мотиви, спрямовані на розв’язання суперечностей між індивідуальним досвідом і

зовнішніми професійно-освітніми нормами. Щодо інтелектуально-змістового компонента, то

він розглядається вченою як наслідок пізнавальної діяльності фахівця, характеризується

обсягом знань, стилем мислення особистості. Наявність системи методологічних знань,

науково-педагогічних понять, теоретичних принципів дозволяє педагогові цілісно сприймати

педагогічний процес, є умовою ефективності педагогічного мислення, забезпечує

методологічну рефлексію. Зміст інтелектуальної сфери визначає процес педагогічного

пошуку, сприяє вирішенню складних професійних завдань, виконуючи орієнтувальну роль у

становленні професійної позиції педагога, служить підставою для її конструювання, що є

суттєвим у контексті досліджуваної проблеми. Організаційно-діяльнісний компонент

характеризує практично дієвий характер професійної позиції особи у педагогічній діяльності, де

виявляється ідентифікація, своєрідність професійного стилю, суб'єктність. Основним показником

розвитку цього компонента є спосіб здійснення педагогічної діяльності.

Суттєвою у контексті досліджуваної проблеми вважаємо думку Л.Красовської [3] та

С.Щербини [4]: процес формування професійної позиції педагога не буде ефективним без

розвитку уявлень студента про його професію; про структуру, зміст, засоби й механізми

розвитку професійної позиції, яка реалізується в професійній діяльності; про якості вчителя,

важливі для його самоідентифікації та самореалізації. А відтак, структуру професійної

позиції майбутнього вчителя дослідниці вбачають у взаємозалежності когнітивного,

світоглядного, ціннісно-орієнтаційного, оцінно-емоційного, мотиваційного та поведінкового

компонентів.

Іншу модель структурної організації професійної педагогічної позиції, представлену трьома

компонентами, пропонує А.Трещев, а саме: афективний (сукупність мотиваційно-ціннісних

стосунків до діяльності в професійному середовищі); когнітивний (глибокі міцні знання в галузі

методології і теорії педагогіки, науковий стиль мислення, здатність до рефлексії); поведінковий

(володіння професійними уміннями) [5].

К.Качаліна, базуючись на вивчених варіантах розгляду означеної проблеми, визначила

структуру педагогічної позиції педагога-вихователя як поєднання чотирьох взаємозв’язаних

компонентів: мотиваційний (професійні мотиви і цінності, соціальна значущість професії,

емоційне прийняття професії); змістовий (загальнотеоретичні, методичні і

загальнопедагогічні знання; зразки педагогічної діяльності); діяльнісний (професійно

значущі вміння: аналітичні, проектувальні, конструктивні, організаторські і комунікативні;

навички соціальної взаємодії); рефлексивний (рефлексія власної професійної діяльності і

самооцінка професійно значущих умінь і якостей) [6].

Крізь призму окреслених наукових підходів нами визначено такі взаємопов’язані

структурні компоненти професійної позиції майбутнього вчителя початкових класів:

ціннісно-мотиваційний, когнітивно-інтелектуальний, креативно-діяльнісний, рефлексивно-

оцінний.

Ціннісно-мотиваційний компонент, виконуючи в структурі професійної позиції

майбутнього вчителя початкових класів системотвірну функцію, зумовлює прийняття

майбутнім учителем цінностей педагогічної діяльності як особистісних у процесі підготовки


57

до професійної самореалізації й реалізації власної професійної позиції в педагогічній

діяльності вчителя початкової школи; сформованість інтересів і потреб до професійного

саморозвитку й самовдосконалення.

Когнітивно-інтелектуальний компонент акумулює сукупність теоретико-

методологічних, професійних знань (про сутність та особливості педагогічної професії; місце

й роль педагога в розвитку суспільства; зміст, складники професійної позиції майбутнього

вчителя початкової школи як способу вираження його ставлень до професії та її суб’єктів у

процесі педагогічної діяльності, форми, методи та засоби її розвитку; зразки успішних

педагогічних позицій, педагогічної діяльності тощо), науково-педагогічних понять,

теоретичних принципів як основи успішної професійної самореалізації особистості,

сформованих у процесі фахової підготовки, засобу формування і реалізації професійної

позиції. Інтелектуальна складова означеного компонента передбачає достатню

інформованість майбутнього вчителя про обрану професію; здатність самостійно добувати і

критично осмислювати необхідну інформацію; ерудованість і компетентність.

Виокремлення креативно-діяльнісного компонента ґрунтується на загальновідомому

положенні, що всі якості особистості формуються і розвиваються в активній, самостійній і

цілеспрямованій діяльності, що базується на глибокому оволодінні знаннями й

сформованими професійно значущими вміннями – аналітичні, проектувальні, конструктивні,

організаторські і комунікативні; навички соціальної взаємодії. Креативна складова включає

творче мислення, ініціативність, здатність майбутнього вчителя оптимально вибудовувати

педагогічне спілкування з суб'єктами у галузі початкової освіти.

Рефлексивно-оцінний компонент професійної позиції орієнтує майбутнього вчителя

початкової школи на творче осмислення інформації педагогічного характеру в аспекті її

значущості для професійної діяльності й професійної позиції педагога; вибір ефективних

методів педагогічної діяльності; вміння проектувати та реалізовувати педагогічну діяльність

через оптимальний вибір типів професійних позицій; передбачає сформованість навичок

самоаналізу, самопізнання, самооцінки, самореалізації в педагогічній діяльності.

Домінантами визначення критеріїв сформованості професійної позиції майбутнього

вчителя початкової школи, на наш погляд, слугують такі елементи в структурі

досліджуваного феномена, вияв яких є показником розвитку як окремих компонентів, так і

інтегративної якості загалом, а саме: особистісний сенс педагогічних цінностей, ціннісних

настанов до професійної педагогічної діяльності та її суб’єктів; пізнавальний інтерес до

педагогіки і педагогічної діяльності; рівень сформованості теоретико-методологічних,

професійних знань; спосіб здійснення професійно значущої діяльності; рефлексія в пізнанні

як головний прояв концептуальності мислення, розуміння своїх можливостей і ресурсів,

вироблення індивідуального стилю професійної діяльності.


1. Борытко Н.М. Педагог в пространствах современного воспитания: монография. –

Волгоград: Перемена, 2006. – 214с.

2. Гуторова А. В. Формирование профессиональной позиции у студентов

педагогического вуза : дис. … канд. пед. наук : 13.00.08. – Волгоград, 1996. – 159 с.

3. Красовская Л. И. Формирование профессиональной позиции учителя в процессе

изучения педагогических дисциплин: дис. … канд. пед. наук: 13.00.01, 13.00.04 . – Кривой

Рог, 1996. – 155 с.

4. Щербина С. Н. Формирование активной профессиональной позиции будущих

учителей в процессе педагогической подготовки педвуза: дис. … канд пед. наук : 13.00.01. –

Кривой Рог, 1997. – 178 с.

5. Трещев A. M. Профессионально-субъектная позиция учителя: монография.

Астрахань: Изд-во АГПУ, 2000. – 211 с.

6. Качалина Е.Б. Становление и развитие профессиональной позиции студентов

педагогического колледжа: дисс. … канд. пед. наук: 13.00.01. – Москва, 2009. – 184 с.


58

Наталя Русецька

(Житомир, Україна)

ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ПРИ ВИВЧЕННІ ОСНОВ ХІМІЇ

У статті порушується проблема застосування комп’ютерних технологій при навчанні

студентів основ хімії. Розкрито зміст дидактичних функцій. Проаналізовано можливості

використання комп’ютерів для контролю знань студентів та розробки дидактичних

матеріалів.

Ключові слова: комп’ютерні технології, індивідуалізація навчання, електронний

підручник, тестові програмні засоби.

The article raises the problem of the use of computer technologies when students studying the

basics of chemistry. The content of didactic functions is revealed. The possibilities of using

computers for control of students' knowledge and the development of didactic materials have been

analyzed.

Key words: computer technologies, individualization of training, electronic textbook, test

software tools.

Актуальність дослідження. Основним завданням системи освіти є підготовка фахівців

потрібного профілю з необхідним рівнем знань, що володіють сформованим науковим і

професійним світоглядом та культурою безпечної діяльності. Сучасна організація системи

освіти орієнтована на збільшення частки самостійної, індивідуальної й колективної

практичної роботи студентів. Це передбачає пошук нових форм і засобів взаємодії між

викладачем і студентом в освітньому середовищі. Інформатизація ж навчального процесу

забезпечує можливість індивідуалізації, диференціації, активізації особистісноорієнтованих

форм навчання та підвищення його ефективності.

Аналіз літературних джерел. Проблемам інформатизації професійної освіти присвячені

наукові роботи Б.С. Гершунського, Р.С. Гуревича, М.І. Жалдака, В.І.Клочка, Г.О. Козлакової,

Н.В. Морзе, С.О. Семерікова та ін.

Дослідженню проблеми розширення можливостей застосування різноманітних

дидактичних засобів при використанні інформаційних технологій в навчальному процесі

присвятили свої роботи В.Ю. Биков, Б.С. Гершунський, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак,

К.К. Колін, В.М. Мадзігон, Ю.І. Машбиць, П.І.Підкасистий, Є.С. Полат, І.В. Роберт,

А.В. Хуторський, Д.В. Чернілевський.

Виклад основного матеріалу. Доцільність застосування інформаційних технологій у

професійній підготовці фахівців обумовлена вимогами професійної освіти забезпечити

необхідний рівень інформаційної культури студентів та інтелектуальний розвиток кожного

студента. При цьому слід врахувати особливості професійної діяльності й індивідуальні

особливості майбутнього фахівця. Ефективність професійної підготовки студентів з питань

безпеки та виробничої безпеки в умовах застосування інформаційних технологій

визначається наступними вимогами:

‒ ґрунтується на результатах моніторингу рівня професійних знань, умінь і навичок

студентів ;

‒ забезпечує застосування педагогічних програмних засобів, створених за допомогою

прикладного програмного забезпечення, для організації й проведення навчальних занять

(лекцій, практичних і лабораторних);

‒ реалізує основні дидактичні функції процесу навчання.

Серед головних дидактичних функцій, що можуть бути реалізовані за допомогою

комп'ютерних технологій у навчанні варто виділити наступні:

пізнавальна: використовуючи комп'ютерні технології та Інтернет, можна збільшити


59

обсяг отриманої інформації з теми та оптимізувати її пошук, сприяти пізнавальній активності

студентів;

розвивальна: робота студентів із навчальними комп’ютерними програмами розвиває

вміння моделювати задачу або ситуацію, свою модель поведінки в умовах пожежної

небезпеки, сприяє розвитку таких необхідних пізнавальних процесів, як сприйняття, логічне

мислення, пам'ять, уява;

тренувальна: за допомогою комп'ютерних програм студенти мають можливість

самостійно, у нетрадиційній формі тренуватися та перевіряти свій рівень знань та умінь,

визначати конкретні прогалини, доопрацювати їх та виконати запропоновані завдання ще

кілька разів із метою покращання своїх результатів;

діагностична: використовуючи комп’ютерні програми, викладач має змогу швидко

здійснити контроль та з'ясувати рівень засвоєння навчального матеріалу студентами;

комунікативна: під час роботи студентів у групах з використанням навчальних

комп’ютерних програм, ведучи діалог із комп'ютером, студенти долають бар'єри

спілкування;

соціальна: підготувати інформаційно грамотну особистість [1].

Запровадження ІКТ в навчальний процес відкриває перед викладачем і студентами

можливості індивідуалізації навчання, активізації учбово-пізнавальної діяльності,

автоматизації рутинних операцій і пов'язаної із цим економії навчального часу,

інтенсифікації навчання. Візуалізація інформації різного виду на екрані дисплея та

виконання різних навчальних завдань за допомогою сучасних ґаджетів, підключених до

комп'ютера, допомагає об’єднати алгоритмічну розумову і аналітичну синтезуючу діяльність

студентів.

В сучасній освітній практиці комп’ютери широко застосовуються для контролю знань

студентів. Тестові контролюючі програмні засоби призначені для автоматизації процесу

контролю знань. Алгоритми таких програм пропонують студентам завдання, порівнюють

відповідь студента з еталонною, що введена у програму, повідомляють про правильність або

неправильність відповіді, а також про результат тестування. Крім того, тестові програми

виконують статистичну обробку відповідей з наступним записом їх результатів у базу даних

або висновком на зовнішні носії. Тестові програмні засоби доцільно застосовувати в процесі

поточного та підсумкового контролю та самоконтролю. Результати поточного контролю

дають інформацію для коректування процесу навчання. Тестові завдання складені таким

чином, що створюють можливість не тільки відтворювати раніше представлену інформацію,

але й активно обробляти її, стимулювати активність, думати.

Застосування інформаційних та тестових програм для засвоєння практичних навичок

надає викладачу можливість коригувати процес навчання відповідно до індивідуальних

особливостей студента, автоматично вибирати рівень складності завдання. Також, таки

програми дозволяють автоматично вказувати на типові помилки.

Впровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес на етапі практичного

застосування отриманих знань створює умови для удосконалення методики навчання,

підвищення якості підготовки фахівців, організації інформаційного освітнього процесу та

впровадження комп'ютерних освітніх програм, що орієнтовані на прискорення вивчення

матеріалу, адаптації майбутнього фахівця до професійної діяльності, одержання студентами

стійких знань, умінь й навичок. Також сучасні комп’ютерні технології дозволяють

удосконалити механізми керування процесом отримання знань на основі використання

наукових електронних бібліотек, інформаційно-методичних матеріалів, а також

комунікаційних мереж; адаптувати форми навчання до поставлених завдань; створити

інтелектуальний потенціал студентів, сформувати вміння самостійно здобувати знання,

здійснювати навчальну, інформаційну, експериментальну, дослідницьку діяльність [3].

Методичне забезпечення комп'ютеризації дисципліни «Основи охорони праці та безпека

життєдіяльності» вимагає створення навчально-методичних і інструктивних матеріалів,

комп’ютерних програм, що імітують реальні небезпечні ситуації, містять широкий спектр


60

інформаційних завдань щодо керування безпекою на виробництві. Виконуючи лабораторні

та імітаційні роботи студенти краще засвоюють навчальний матеріал, навчаються

ухвалювати рішення щодо безпеки власної діяльності (захисту від шкідливих і небезпечних

факторів, прийняття виважених рішень в умовах ризику) і відразу бачать результат своєї

діяльності. Це дозволяє контролювати ситуацію як викладачеві, так і студентам, реагувати на

наслідки й не допускати помилок у майбутньому.

За допомогою комп'ютерних технологій забезпечується кращий рівень підготовки

студентів до професійної діяльності в сучасних умовах: навчальний матеріал краще

засвоюється, студентами ухвалюються професійні рішення щодо поставлених завдань і

відразу оцінюється результат. Також використання комп'ютерів значно підвищує мотивацію

навчання, розвиває пізнавальні здібності студентів.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Васильєва Р.Ю. Дидактичні засади використання ком’ютерних технологій у навчанні

студентів основам пожежної безпеки / Р.Ю. Васильєва, Л.М. Семенець, Л.І. Малинівська //

Тези доповідей IІI Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю

«Сучасні інформаційні технології в освіті та науці» (м. Житомир, 08-09 листопада 2018 р.). –

Житомир Вид-во О.О. Євенок, 2018. – С.112–117

2. Мадзігон В. М. Сучасне навчальне середовище і електронна педагогіка /

В. М. Мадзігон, В. В. Лапінський // Комп'ютер у школі та сім'ї. - 2010. – № 3. – С. 3–6.

3. Пометун О. І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: посібник [наук.-

метод. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К. : Видавництво

А.С.К., 2004. – 192 с.

4. Про захист персональних даних: Закон України від 1 червня 2010 р. №2297-VI //

Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2010. – № 34. – Ст. 481.

5. Хворост Х. Ю. Психологічні засади інформаційної позиції особистості: монографія :

монографія / Х. Ю. Хворост. – Луцьк : Вежа-Друк, 2016. – 168 с.

УДК 37.014(477):001.8

Тетяна Сич

(Старобільськ, Україна)

СТАН РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ

ЯК КРИТЕРІЯ РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ

У статті надана характеристика стану розвитку вітчизняної теорії управління

освітою як критерію розвитку методології досліджень проблем управління в галузі освіти.

Наведено результати аналізу інституційної організації науки управління освітою, системи

наукової комунікації у сфері управління освітою. За етапами розвитку проаналізовано

формування понятійно-категоріального апарату теорії управління освітою, проблемного

поля досліджень в галуззі управління освітою, наукової спільноти, яка досліджує проблеми

управління освітою; надано кількісну та якісну характеристику науковій продукції,

присвяченій управлінню освітою.

Ключові слова: управління освітою, розвиток теорії управління освітою, методологія

досліджень, розвиток методології, критерії розвитку.

The article describes the state of development of the domestic theory of education management

as a criterion for the development of the methodology of management research in the field of

education. The results of the analysis of the institutional organization of the science of education

management, the system of scientific communication in the field of education management are

presented. After stages of development the formation of conceptual and categorical apparatus of the


61

theory of education management is given, the problematic field of research in the field of education

management, the scientific community, which explores the problems of education management are

analyzed; the quantitative and qualitative characteristics of scientific production devoted to

education management are provided. Key words: education management, development of education management theory, research

methodology, methodology development, development criteria. Однією зі загальних тенденцій розвитку науки є теоретизація знання, підвищення

теоретичного рівня досліджень, формування теоретичних концепцій, положень у певній науковій галуззі. Для дослідницької діяльності характерним є спирання на накопичені раніше знання, розвиток попередніх наукових ідей і теорій, які виступають методологічним орієнтиром; постановка наукових проблем, які обумовлені попереднім розвитком теорії і об'єктивними потребами практики в рамках діючої парадигми; використання дослідницького інструментарію та методології, які сформувалися в даній парадигмі. З одного боку, теорія має методологічну функцію і на її базі формуються методи, способи і прийоми дослідницької діяльності, з іншого боку – розвиток теоретичного знання є одним з показників розвитку методології дослідження, розвиток теорії та методології дослідження взаємообумовлені [1; 2]. Однією з концептуальних засад нашого дослідження є взаємообумовленість розвитку теорії та методології досліджень, що передбачає розгляд розвитку методології досліджень проблем управління освітою у тісному взаємозв'язку з розвитком теорій управління освітою.

Мета статті: характеристика стану розвитку вітчизняної теорій управління освітою як критерію розвитку методології досліджень проблем управління в галузі освіти.

Векторами аналізу розвитку теорії управління освітою було обрано рівень інституціоналізації науки в галузі управління освітою, система науково-педагогічної комунікації цієї галуззі, формування понятійно-категоріального апарату теорії управління освітою, дослідницька проблематика, кількісні та якісні характеристики наукової продукції з проблем управління освітою. Перші два вектори аналізу опосередковано характеризують розвиток теорії управління освітою, у зв’язку з тим, що інституціоналізації науки та система науково-педагогічної комунікації свідчать про розвиток певної наукової галуззі та здебільше виступають факторами розвитку її теорії. Інші вектори аналізу характеризують безпосередньо розвиток теорії управління освітою.

Здійснений аналіз показав, що наукова теорія управління освітою має свої інститути щодо відтворення наукових кадрів на другому та третьому рівнях вищої освіти. В Україні діють три спеціалізовані ради із захисту дисертацій зі спеціалізації «Теорія та методика управління освітою» на базі Університету менеджменту освіти НАПН України, Луганського національного університету імені Тараса Шевченка та Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. Дослідження проблем управління освітою зазвичай здійснюється на базі університетських кафедр національних університетів. Серед академічних установ, що досліджують проблеми управління освітою, незаперечне лідерство належить Академії педагогічних наук України. У мережі інститутів, які об'єднує АПН України, особлива роль у дослідженні проблем управління освітою належить інститутам педагогіки, педагогічної освіти і освіти дорослих, Центральному інституту післядипломної освіти та його філіалів, Інституту вищої освіти, Університету менеджменту освіти. На етапі становлення знаходиться розвиток співпраці з міжнародними донорськими організаціями та фондами, які підтримують дослідження. Також у стані формування в Україні громадські механізми управління освітою та наукою. На сьогоднішній час такими механізмами виступають Рада молодих учених, Громадська рада як консультативно-дорадчі органи при Міністерстві освіти і науки України, вітчизняні громадські наукові організації тощо.

Інституціями, які забезпечують комунікаційну взаємодію між науковцями, є ЗВО, видавництва, громадські організації, міжнародні центри. Реалізація комунікативної функції в галуззі управління освітою в Україні відбувається переважно на базі педагогічних видань, заходів, конференцій. З кінця 90-х років в Україні з’являються періодичні видання, які спеціалізуються на проблематиці управління освітою. Проте, велике коло наукових


62

журналів, у яких друкуються статті з проблем управління освітою, переважно є виданнями педагогічного спрямування – це вісники ЗВО, наукові часописи, фахові педагогічні журнали, а також навіть періодичні журнали з державного управління, економіки та психології. Досить вузьким е коло спеціалізованих періодичних фахових видань (одне), функціонує декілька спеціалізованих конференцій, безпосередньо присвячених проблемам управління освітою. В Україні розроблено механізми щодо розвитку комунікаційних каналів у науковій сфері, забезпечення інтеграції української науки у міжнародний простір та підвищення наукової та професійної активності науково-педагогічних працівників, закріплених у нормативно-правових документах. З 2017 рока МОН України забезпечило доступ до найпопулярніших в науковому світі ресурсів Web of Science та Scopus. Проте, можливості українських науковців щодо публікування статей з проблем управління освітою у вітчизняних журналах із наукометричних баз Scopus та WоS обмежені недостатньою представленістю у цих базах вітчизняних журналів, які розкривають проблематику управління освітою, та вузькою спрямованістю тематики видань.

Аналіз змін наукового тезаурусу вітчизняної теорії управління освітою показав, що його оновлення та зростання відбувається починаючи з 80-х років й не завершено. З 90-х років відмічається стрімкий розвиток понятійно-категоріального апарату вітчизняної теорії управління, що пов’язано із набуттям Україною незалежності, проникненням західних теорій у вітчизняний науковий простір, реформуванням освітньої галузі, демократизацією управління, посиленням міжпредметних зав’язків та впровадженням нових методів досліджень. Встановлено, що значний вплив на формування наукового тезаурусу вітчизняної теорії управління освітою здійснили ідеї управління якості, закладені у стандартах ISO, впровадження яких відбулося завдяки приєднанню України у 2005 р. до Болонського процесу. Для періоду останнього десятиріччя характерне зменшення кількості появи нових понять, їх уточнення у межах наукових досліджень за новою спеціальністю «теорія і методика управління освітою».

Встановлено, що управління освітою є міждисциплінарнім предметом дослідження, аспекти якого вивчаються різними науковими галуззями із застосуванням притаманним цим галузях методам і методикам дослідження. Результати цих досліджень узагальнюються у теорії управління освітою та знаходять висвітлення у колективних монографій, науково-методичних, навчальних посібниках, у підготовці яких беруть участь науковці різних галузей.

З метою вивчення тематичного спрямування та особливостей формування предметного поля досліджень у галуззі управління освітою нами проаналізовано тематику 547 дисертацій, з них 513 – це дисертації з педагогічних спеціальностей; розглянуто назви 502 книг та 1028 статей, присвячених проблемам управління освітою та виданих у період з середини ХХ століття до 2018 року включно. Відмічається спрямованість на поглиблення знань щодо об’єктів та явищ в галузі управління освітою, поступове розширення дослідницької проблематики, яка відбиває предметне поле в галузі управління освітою в межах діючої освітньої та управлінської парадигм у певні періоди часу.

50-ті – 80-ті роки ХХ ст. – період панування авторитарної парадигми управління та ізольованості від наукових світових досягнень. Увага науковців була сконцентрована на контролюючих функціях та методах управління, спрямованих на забезпечення функціонування закладів освіти й реалізацію державних та партійних установ, що сприяло інваріантності управління. Дослідження у цей період здійснювали переважно управлінці-практики, тому для цього періоду характерним є опис практики контролю й управління шкільною освітою, превалювання емпіричного знання над теоретичним. Дослідна тематика, яка веде до виникнення нової парадигми, з’являється у роботах В. Сухомлинського, який обґрунтовує демократично-гуманістичне управління загальноосвітньою школою, та у працях М. Черпінського, який зробив значний внесок у розвиток теоретичних засад школознавчства.

90-ті роки ХХ ст. характеризується формуванням вітчизняної науки, світоглядними, політичними та економічними суспільними змінами, реформуванням системи освіти, ознайомленням зі світовими досягненнями в освіті та менеджменті. Цей період є перехідним


63

етапом, коли поряд з існуванням традиційної парадигми управління відбувається поступове впровадження демократичної управлінської парадигми. Питання попередніх років знаходять розвиток у дослідженнях, які висвітлюють їх як аспект більш крупної проблеми. Поряд з цим формується коло нової проблематики, яка характеризує нову управлінську парадигму. Найбільш розробленими напрямами є дослідження управління різними освітніми закладами нового типу, управління професіно-технічною та вищою освітою, діяльністю інститутів післядипломної освіти, демократизація управління, управління розвитком педагогічних та керівних кадрів. З’являються такі нові напрями як ефективність діяльності керівників освіти, управління розвитком національної школи, менеджмент в освіті, моніторинг освіти, цільове управління. У статтях підіймаються проблеми управління інноваціями, стратегічне управління, управління безперервною освітою. Збільшується кількість праць, присвячених загальним питанням управління освітою, стає оптимальним співвідношення теоретичного та емпіричного знання, поширюється орієнтація на світові тенденції розвитку освіти та менеджменту, на створення інваріантних моделей управління, на формування вітчизняних концепцій управління, однією з яких є теорія «створення умов» Хрикова Є.

У період 2000 – 2007 р.р., в цілому зберігається проблематика попереднього десятиріччя, яка відбиває демократичну варіативну модель управління. Значна увага приділяється управлінню інноваціями, управлінню розвитком професійних керівних кадрів освітньої галузі, обґрунтуванню управлінських моделей, технологій, підходів на засадах системного підходу. Набувають розвитку напрямки, які були започатковані у 90-х роках у окремих публікаціях, а саме: гуманізація управління, інформатизація управління, стратегічне управління, психологічні аспекти управління, розвиток національної школи, управління якістю освіти. Для цього періоду характерним є узагальнення досягнень зарубіжних шкіл і теорій з менеджменту, поєднання їх із вітчизняними здобутками внутрішкільного управління. З’являються нові концепції та моделі управління: адаптивне, персоналізоване, програмно-цільове, соціологічне, перспективне, алгоритмізоване, особисто-орієнтоване. Поряд значною увагою науковців до проблем управління закладами загальної середньої освіти, намічається тенденція щодо формування загальних засад у вітчизняній теорії управління освітою. Розробляються теоретичні та методичні засади управління різними типами освітніх установ, зростає увага до неперервної освіти, управління професійно-технічною освітою та вищою освітою. Ці роки можна вважати періодом бурхливого розвитку теорії управління ЗВО. Це зумовлено як розвитком системи закладів вищої освіти, так і приєднанням України до Болонського процесу, що стало визначальним кроком розвитку національної системи освіти та означило вектор розвитку теорії управління освітою на наступні роки.

На нашу думку, про формування вітчизняної теорії управління освітою як цілісного явища можна говорити з 2008 р., коли з’являються перші захищені дисертації під шифром нової спеціальності 13.00.06 – «Теорія та методика управління освітою». Паспорт цієї спеціальності визначив предметне поле та напрями досліджень проблем управління освітою на наступні роки. Хоча його предметне поле вже й потребує оновлення. Тематика цих років розвивається під кутом управління якістю. Більшість досліджень спрямовано на вирішення провідних напрямів, які зумовлені вимогами Болонського процесу, визначені у Національній стратегії розвитку освіти в Україні. У центрі уваги науковців проблеми управління інноваціями в освіті, інформатизація освіти, пошук нових управлінських моделей та технологій управління закладами освіти, менеджмент персоналу, управління вищою освітою, освітній менеджмент. Серед нових напрямів можна виділити управління інклюзивною освітою, управління освітою дорослих, формування корпоративної культури, управлінської команди, правові засади управління освітою, оцінювання та підвищення ефективності управління освітою, управління закладами освіти у ринкових умовах, стандартизація в освіті, акредитація закладів освіти, розвиток автономії закладів освіти, управління на засадах маркетингових технологій, компетентне управління, ризик менеджмент в освіті, антикризове управління, управління на засадах ресурсного підходу, впровадження здоров’язбережувальних технологій в освіту.


64

Здійснений аналіз показав, що основним напрямом розвитку проблематики теорії управління стає пошук нових реальних шляхів удосконалення системи управління освітою, вироблення позиції по різних проблемах управління стосовно до ринкових умов й на основі творчого осмислення передового закордонного досвіду. Особливого значення для розвитку теорії управління мають наукові дослідження, у яких розглядаються стратегічні проблеми у галузі управління освітою, обґрунтовуються особливості використання загальних засад управління для вирішення певних освітніх завдань. Серед перспективних напрямів наукових досліджень у галузі управління освітою можна визначити такі: управління якістю освіти, управління інноваціями, розбудова системи безперервної освіти, оптимальне поєднання централізації та децентралізації управління освітою, державно-громадське управління, управління розвитком педагогічних та професійних керівних кадрів, впровадження маркетингових технологій в управління освітою, створення управлінських умов інтеграції вітчизняної моделі освіти до освітніх моделей розвинутих країн.

Розгляд динаміки зростання кількості різних типів книжкової продукції показав, що у 60-ті – 70-ті роки ХХ століття більшу частину складали одноосібні праці, у більшості з яких узагальнювався практичний досвіт управління закладами освіти. З 80-х років збільшується кількість робіт у співавторстві, збірників статей, зростає кількість навчально-методичних робіт. Період 2000 –2007 р.р. характеризується стрімким збільшенням кількості одноосібних праць. Серед них значну частину складають монографії здобувачів наукового ступеня доктора педагогічних наук, у яких узагальнюється теоретичне знання та практичні результати управління різними типами освітніх установ. Розвиток системи освіти, післядипломної освіт, започаткування навчання з управлінських спеціальностей у магістратурі сприяло зростанню майже у двічі кількості навчально-методичної літератури у цей період. Для 2008 – 2018 р.р. характерним є збільшення колективних праць, значну частину з яких складають навчально-методична література та колективні монографії, як результат роботи колективів науковців. В цілому характер наукової продукції відбиває розвиток системи освіти та освітніх інститутів, розвиток теорії управління освітою та зумовлений нормативними документами, які встановлюють вимоги до кадрового складу закладів вищої освіти, отримання науковцями вчених ступенів та наукових звань тощо.

Необхідно зробити висновок, що на сьогоднішній час в Україна існує декілька регіональних наукових шкіл, у яких досліджуються проблеми управління освітою (Київська, Харківська, Луганська). Сформовано наукову спільноту, до складу якої входять більше ніж 500 вчених, які досліджують проблеми управління освітою й підтвердили свою кваліфікацію захистом дисертаційних досліджень. З них 89 науковців захистили ґрунтовні докторські дослідження, більшість з яких (64%) захищено у період 2008 – 2018 р.р. Під шифром спеціальності 13.00.06 – «Теорія та методика управління освітою» затверджено більше 300 тем дисертаційних досліджень, 24% з яких складають дисертаційні дослідження на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук. Під цим шифром захищено 144 дисертації, з яких 38 – ґрунтовних докторських дисертацій, що складають 43 % від загальної кількості докторських досліджень проблем управління освітою з 50-х років ХХ століття до 2018 року включно. Цей факт, а також поява у цей період великої кількості колективних праць, зміни у понятійно-термінологічній системі, проблемному полі теорії управління освітою свідчать про якісні зміни у розвитку теорії управління освітою, та формування її як цілісної системи.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Методологические проблемы развития педагогической науки / Под ред. П. Р. Атутова,

М. Н. Скаткина, Я. С. Турбовского, – М.: Педагогика, 1985. – 240 с. 2. Образцов П. И. Методы и методология психолого-педагогического исследования. /

П. И. Образцов – СПб.: Питер, 2004. – 268 с.: ил. – (Серия „Краткий курс”)


65

Олександра Сльозник


РОЛЬ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ

В даній статті розглядається роль комп'ютерний технологій в підвищенні якості

освіти та її доступності, створення оптимальних освітніх систем і посилення зв'язку між

різними рівнями освіти.

Ключові слова: комп’ютерні технології, революційний розвиток, інноваційні технології,

доступність, наочність, свідомість, активність, персоналізація процесу навчання,

технологізація.

This article examines the role of computer technology in enhancing the quality of education

and its accessibility, creating optimal education systems, and enhancing communication between

different levels of education.

Key words: computer technology, revolutionary development, innovative technologies,

accessibility, clarity, consciousness, activity, personalization of the learning process, technology.

В умовах динамічно мінливого світу, ускладнення технологій і безперервного

вдосконалення інформатизація сфери освіти набуває великого значення. Сучасний етап розвитку суспільства ставить перед системою освіти ряд принципово нових проблем, серед яких слід виділити необхідність підвищення якості освіти та її доступності, створення оптимальних освітніх систем і посилення зв'язку між різними рівнями освіти. Одним з результативних способів вирішення цих проблем є застосування комп'ютерних технологій.

Поява комп'ютерних технологій дало можливість створити якісно нову освітню середу як основу для розвитку і модернізації системи освіти. Комп'ютерні технології мають ключове значення на всіх щаблях освітньої системи. На кожному етапі пізнавальної діяльності, наукових досліджень і у всіх галузях знань комп'ютерні технології виконують функції, як інструментів, так і об'єктів пізнання. Таким чином, інновації комп'ютерних технологій забезпечують революційний розвиток освітнього процесу. Комп'ютерні технології відносяться до класу інноваційних технологій, які забезпечують швидке накопичення інтелектуального потенціалу, що гарантує сталий розвиток суспільства.

Передова система освіти спиралася і спирається на останні досягнення в області науки і технологій. Важко стверджувати про результативність освітнього процесу, якщо використовувати застарілу науково-освітню інформацію, методи організації навчання та технологій. Обсяг інформації з кожним роком збільшується, інформація стає важливим фактором, що впливає на розвиток освіти, науки і культури. В даний час перехід на електронні форми подання, зберігання, передачі та обробки науково-освітньої інформації став об'єктивною реальністю. Використання баз даних на різних носіях або онлайновий доступ через інтернет в тисячі разів підвищує ефективність роботи.

Ефективність використання комп'ютерних технологій в освітньому процесі, особливо ілюстрованих засобів навчання, реалізація їх дидактичних можливостей, безсумнівно, є найважливішою вимогою. Застосування форм наочності, які не тільки доповнюють словесну інформацію, але і виступають носіями інформації, має сприяти підвищенню розумової активності учнів [1, с. 37]. Таблиці, графіки, діаграми, аудіовізуальні засоби є складовими елементами друкованих та електронних навчальних матеріалів і грають істотну роль в розвитку інтелектуальної та пізнавальної діяльності учнів [2, с. 59].

Доцільність застосування комп'ютерних технологій в освітньому процесі визначається тим, що з їх допомогою ефективно реалізується такі дидактичні принципи як доступність, наочність, свідомість, активність.

Комп'ютерні технології надають такі можливості для освітнього процесу:

раціонально організовувати пізнавальну діяльність в освітньому процесі;


66

залучити в процес активного навчання категорії учнів, які відрізняються здібностями і стилем навчання;

зробити освітній процес більш ефективним, залучаючи всі види чуттєвого сприйняття учнів;

набуття і закріплення професійних навичок;

підвищити рівень самоосвіти, мотивації навчальної діяльності;

забезпечити учня великою кількістю знань;

розвинути інтелектуальні, творчі здібності;

працювати з різними джерелами інформації;

реалізувати світові тенденції в освіті;

отримати доступ в єдиний світовий інформаційний простір. Завдяки використанню комп'ютерних технологій з'являється можливість побудови

відкритої системи освіти. Удосконалюються методи і технології формування змісту освіти. Система освіти стає більш гнучкою, за рахунок автоматизації багатьох рутинних процесів, її реакція на зміни в навколишньому світі прискорюється. Сучасні методи організації навчального матеріалу підвищують ефективність його використання, а впровадження комп'ютерних технологій дає можливість вибору оптимального набору технологій для організації освітнього процесу, підвищується оперативність і адекватність механізмів управління системою освіти.

Комп'ютерні технології відкривають можливість викладачам відмовлятися від властивих традиційного навчання рутинних видів діяльності викладання, надавши йому можливість використовувати інтелектуальні форми праці, звільняючи від викладу значної частини навчального матеріалу. Використання нових технологій дає можливість учневі не тільки краще вивчити предмет, і навчиться володіти отриманими навичками.

В рамках використання комп'ютерних технологій в освітньому процесі існують дві тенденції - персоналізація процесу навчання і його технологізація.

Персоналізація передбачає зворотний зв'язок, з використанням техніки контакт учня з викладачем. Друга ‒ значне розширення аудиторії учнів. Якщо в контексті персоналізації навчання навчається виступає активним учасником інформаційного обміну, при включенні в масштабні електронні освітні проекти його роль обмежена споживанням і засвоєнням інформації. Обидва ці підходи зустрічаються і при очній формі навчання, однак лише в поєднанні з комп'ютерними технологіями вони переходять в іншу якість, знаходять «друге життя».

Так, лекційний матеріал можна прослухати не тільки в аудиторії, а й в будь-якому іншому місці при наявності відповідних пристроїв і каналів цифрового зв'язку. При цьому на зміну звичайної подачі навчального курсу приходить електронна система викладу матеріалу, в рамках якого основний зміст тексту може доповнюватися нотатками і статтями по заданій темі. Крім цього існують інші дистанційні форми спілкування, все більш популярні в наш час: полеміки, інтелектуальні та рольові ігри, спільне проектування, творчість, бесіди на форумах освітніх установ.

Колосальний розвиток комп'ютерних технологій призвів до того, що поділ «викладач-студент» змістився відчутно в сторону останнього. Людина, що бажає заповнити прогалини в освіті або поповнити особисту скарбничку знань, в даний час практично необмежений у виборі наявних в інформаційній сфері курсів навчання і програм. Він вільний знайти доступну і зручну для нього форму і методику занять, планувати власний час і враховувати можливості. Роль викладача, в даному випадку, зводиться до напряму «підопічного» в потрібну інформацію русло, діагностиці виникаючих проблем по засвоєнню матеріалу [3, c. 64-68].

Однак скільки б користі не приносили інновації, не можна забувати про їх мінуси:

впровадження комп'ютерних технологій можливо тільки при відповідному технологічному оснащенні;


67

зайва автоматизація знеособлює освітній процес, відчужуючи одну від одної його учасників, використання комп'ютерних технологій призводить до згортання соціальної взаємодії і спілкування;

освітній процес на базі комп'ютерних технологій не вчить самостійного вираження думок вголос, орієнтує учня на електронну шпаргалку;

розвивається психологічна залежність від роботи на комп'ютері. Певні складнощі і негативні моменти виникають в результаті застосування сучасних

пошуково-навігаційних систем. Це, в першу чергу, пов'язано зі свободою, якої не так просто управляти. Нелінійна архітектура знайденої інформації наражає учня слідувати по пропонованих посиланнях, що може дуже відволікти від основного русла викладу навчального матеріалу. Ще одна причина ‒ надлишок інформації, так званий «інформаційне сміття», який супроводжує практично будь-який запит в мережі Інтернет.

Використання комп'ютерних технологій в освітньому процесі згортає живе спілкування учасників освітнього процесу. Активний в мовному плані навчаються, надовго замовкає при роботі із засобами комп'ютерних технологій, що особливо характерно для дистанційних форм навчання. Протягом всього терміну навчання навчається займається, в основному, тим, що мовчки, споживає інформацію. Навчається не має достатньої практики діалогічного спілкування, формування і формулювання думки професійною мовою. Без розвиненої практики діалогічного спілкування не формується і монологічне спілкування з самим собою, то, що називають самостійним мисленням. Адже питання, заданий самому собі, є найбільш вірний показник наявності самостійного мислення. Якщо піти по шляху загальної індивідуалізації навчання за допомогою персональних комп'ютерів, можна прийти до того, що ми втратимо саму можливість формування творчого мислення, яке по самому своєму походженню засноване на діалозі.

Нарешті, не можна також забувати про те, що надмірне використання комп'ютерних технологій негативно відбивається на здоров'ї людини [4, c. 23].

З усього вище сказаного можна зробити наступні висновки:

засоби комп'ютерних технологій мають ряд переваг в порівнянні з традиційними засобами навчання;

процес навчання не може будуватися виключно на інформаційно-комунікаційних технологіях.

комп'ютерні технології вимагають гарної матеріально-технічної бази і своєчасного оновлення обладнання;

застосування інформаційно-комунікаційних технологій може мати негативні наслідки. Отже, які ж наслідки застосування комп'ютерних технологій в освітньому процесі?

Думки будуть досить суперечливими. Хтось категорично відповість «проти» і, напевно, по-своєму матиме рацію, якщо враховувати перераховані вище негативні наслідки застосування комп'ютерних технологій. Однак, не варто впадати в крайнощі: бути надто консервативним або, навпаки, кардинальним в цьому питанні. Не варто забувати, що людина XXI століття живе в епоху високих технологій, неймовірних обсягів інформації і методів її отримання. І питання «за» або «проти» використання комп'ютерних технологій має дві сторони.

Зрозуміло одне, на сучасному етапі розвитку суспільства, в епоху глобальної інформатизації, ігнорувати комп'ютерні технології, навмисно применшувати їх значення в системі освіти не можливо. Головне пам'ятати, що комп'ютерні технології ‒ це не панацея, а хороший засіб навчання в руках умілого педагога. Адже тільки майстерність викладача здатне знайти золоту середину у використанні комп'ютерних технологій на занятті, щоб полюси не перетворилися в мінуси.


1. Інформаційні та комунікаційні технології в дистанційному навчанні: Спеціальний

навчальний курс / пер. з англ. Майкл Г.Мур, У.Макінтош, Л.Блек і ін. М.: Іздат.дом

«Навчання-Сервіс», 2006.


68

2. Бендова Л.В. Педагогічна діяльність тьютора в мережі відкритого дистанційної

освіти: автореф. дис. канд. пед. наук. М., 2006.

3. Митрофанов К.Г., Зайцева О.В. Застосування інноваційних комп'ютерних технологій

в сфері освіти: основні аспекти та тенденції. Вісник, 2009. Вип.10(88).

4. Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти: Навч. посібник /

Є. С. Полат, М. Ю. Бухаркін, М. В. Моісеєва, А. Е. Петров; під ред. Е.С.Полат. М.:

Видавничий центр «Академія», 1999-2005.

Науковий керівник: Дмитрієва М.В.

УДК 146/11

Світлана Слюсарук-Літвін


ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ

ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОШКІЛЬНИКІВ

У даній статті розкрито зміст понять «професійна підготовка», «готовність»,

«професійна готовність», «готовність майбутніх вихователів до розвитку творчого

потенціалу дошкільників». Крім цього, подано узагальнення наукових психолого-педагогічних

розвідок з проблеми готовності майбутніх фахівців в галузі дошкільної освіти як

результату професійної підготовки майбутніх вихователів, тлумачення даного поняття з

точки зору психології, педагогіки, визначено ознаки готовності вихователя до професійної

діяльності.

Ключові слова: професійна підготовка, готовність, готовність майбутніх вихователів

до розвитку творчого потенціалу дошкільників.

In this article the contents of the concepts of “professional training”, “readiness”,

“professional readiness”, “readiness of the future kindergarten teachers for develop the creative

potential of preschoolers” is disclosed. In addition, the article gives a generalization of scientific

psychological and pedagogical researches on the problem of readiness of future specialists in the

field of preschool education as a result of the professional training of future kindergarten teachers;

the interpretation of this concept from the point of view of psychology and pedagogy is stated; signs

of readiness of the kindergarten teacher for professional activity are defined.

Key words: professional training, readiness, readiness of future kindergarten teachers for

develop the creative potential of preschoolers.

Однією із ключових проблем сучасної освіти в Україні є проблема якісної професійної

підготовки фахівців з урахуванням вимог сучасного суспільства, надання якісної

професійно-педагогічної освіти майбутнім фахівцям в галузі дошкілля, оскільки

ефективність освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, насамперед, залежить від

якості підготовки нової генерації педагогічних кадрів.

У педагогічному словнику поняття «професійна підготовка» тлумачиться як сукупність

спеціальних знань, умінь і навичок, якостей особистості, трудового досвіду і норм поведінки,

що забезпечують можливість успішної праці за обраною професією [2]. Згідно з

філософським енциклопедичним словником, професійна підготовка – це об’єктивний процес,

в основі якого лежать певні закономірності: обумовленість системи професійної готовності

потребам соціально-педагогічного та духовного розвитку суспільства, завданням

формування особистості; відповідність змісту, форм і методів професійної підготовки рівню

розвитку педагогічної науки і практики, характеру і змісту педагогічної праці; виховання і

розвиток майбутніх фахівців у процесі професійної підготовки… [3]. У Законі «Про вищу


69

Освіту» знаходимо таке трактування даного поняття: професійна підготовка – здобуття

кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.

На сучасному етапі професійна підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти

розглядається науковцями як багатофакторна структура, яка передбачає набуття кожним

студентом особистісно-ціннісного смислу діяльності, формування фахової педагогічної

майстерності, постійно зростаючому інтересу до роботи з дітьми дошкільного віку. За

твердженням вчених, метою і кінцевим результатом професійної підготовки є формування

готовності студентів до виконання майбутньої професійної діяльності.

Словник української мови (Академічний тлумачний словник) містить трактування

поняття «готовність» як бажання творити що-небудь [1]. У психологічному словнику

поняття «готовність» подається як настанова, спрямована на виконання якоїсь дії [6]. Вона

включає певні знання, уміння, навички та готовність до протистояння перешкодам, які

неодмінно виникають в ході виконання дій, приписування виконуваній дії особистого сенсу

[7, с. 156].

Поняття «готовність» у дослідженнях психологів та педагогів розглядається як явище

багатопланове та таке, що має різне значення. Зокрема Л. Виготський, Д. Ельконін

розглядали готовність як новоутворення особистості; Б. Ананьєв, С. Рубінштейн як наявність

здібностей; В. Ширінський як сукупність мотиваційних, пізнавальних, емоційних, вольових

якостей особистості, як складну інтегрована якість особистості; М. Дьяченко та

Л. Кандибовича як істотну передумову цілеспрямованої діяльності, стійку характеристика

особистості, що включає позитивне відношення до професійної діяльності; мотивацію,

темперамент, риси характеру, адекватні вимогам професії, здібності, а також необхідні

знання, вміння, навички, стійкі професійно важливі особливості сприйняття, мислення,

емоційні та вольові процеси [3, с. 123].

Синтезуючи визначення понять «готовність» та тлумачення поняття «педагогічної

діяльності» як професійної діяльності, спрямованої на створення в педагогічному процесі

оптимальних умов для виховання, навчання, розвитку і саморозвитку особистості вихованця

і вибору можливостей вільного і творчого самовираження [1], враховуючи вікову категорію

дітей, з якими працює вихователь, ми подаємо авторське трактування поняття «готовність

вихователя до педагогічної діяльності». Готовність майбутнього вихователя до педагогічної

діяльності – це набута стійка характеристика особистості, що включає позитивне відношення

до професійної діяльності; мотивацію, темперамент, риси характеру, а також необхідні

знання, вміння, навички, стійкі професійно важливі особливості психічних, емоційних та

вольових властивостей, що є необхідним чинником створення в педагогічному процесі

оптимальних умов для виховання, навчання, розвитку і саморозвитку особистості

дошкільника, вибору можливостей вільного і творчого самовираження.

Виділяють такі ознаки готовності до педагогічної діяльності: педагогічна

самосвідомість; емоційно-позитивне ставлення до суб’єкта (учня, вихованця), об’єкта

(педагогічного процесу) і засобу діяльності (виховання та навчання); знання про структуру

особистості учня, її вікові зміни, цілі й засоби педагогічного впливу в процесі її форсування

та розвитку; педагогічні вміння щодо організації й здійснення навчального та виховного

впливу на особистість, що формується; прагнення спілкуватися з дітьми, передаючи їм свій

досвід, знання відповідно до змісту й способів досягнення соціально значущих цілей

[4, с. 231].

Фундаментальні питання формування готовності до роботи з дітьми в закладах

дошкільної освіти вивчали Л. Артемова, Г. Бєлєнька, Н. Гавриш, Ю. Косенко,

Т. Поніманська, В. Желанова та інші.

Ряд вчених вивчають поняття професійної готовності майбутніх вихователів у вужчих

аспектах. В. Яйленко розглядає феномен «готовність вихователів закладів дошкільної освіти

до морального виховання дітей дошкільного віку» як багатокомпонентне утворення, цілісну

систему компонентів: комунікативно-мовленнєвого, когнітивно-аксіологічного,

організаційно-методичного та соціально-психологічного. Формування готовності майбутніх


70

вихователів до підготовки дітей до школи шляхом використання інтерактивних технологій

досліджувала Н. Гончар. Автор робить висновок, що сучасний заклад дошкільної освіти

потребує від майбутніх фахівців готовності до використання сучасних технологій навчання,

які б змогли задовольнити усі вимоги сучасності щодо підготовки дітей до школи. О. Монке

вивчає готовність майбутніх вихователів до морально-духовного виховання дошкільників

засобами художньої літератури. Вчений дає таке тлумачення даного феномену: готовність

майбутнього вихователя до морально-духовного виховання дошкільників – це динамічна,

інтегративна характеристика особистості, взаємопов`язаний комплекс її індивідуальних,

професійних та особистісних якостей, який забезпечує здатність до прилучення

дошкільників до системи духовних цінностей, створення умов для пошуку і знаходження

ними особистісних смислів у взаємозв'язку з вихованням моральних почуттів і моральної

поведінки [5, с. 156].

Проте, при такій високій зацікавленості проблематикою професійної готовності

педагога, зокрема, майбутнього вихователя, питання, що пов’язані з дослідженням

професійної готовності майбутнього вихователя до розвитку творчого потенціалу

дошкільника залишаються поза увагою науковців.

Аналіз теоретичних матеріалів, що стосуються даної проблеми свідчить про те, що

невелика кількість вчених досліджує її. Слід зосередити увагу на дослідженнях

В. Желанової. Науковець зазначає, що ключовим завданням сучасної освіти, починаючи з

дошкільної, залишається сприяння формуванню особистості дитини, здатної до творчої

діяльності. При цьому автор наголошує, що внутрішньою передумовою творчої діяльності є

творчий потенціал як основа творчих можливостей людини. Саме тому важливим є вчасне

його виявлення й формування у дошкільника. В. Желанова розглядає готовність майбутнього

вихователя до розвитку творчого потенціалу дошкільника як складне та багатоаспектне

професійне утворенням, яке відбиває вікові особливості творчого потенціалу дошкільника на

фазі «первинної креативності» як інтегративної властивості, що характеризує міру

можливостей дитини здійснювати творчу діяльність, визначає потребу, готовність і здатність

до творчої самореалізації, а також забезпечує ефективну взаємодію особистості з іншими

людьми та високу продуктивність діяльності [3, с. 124].

На основі вищезазначеного, можна трактувати поняття «готовність майбутнього

вихователя до розвитку творчого потенціалу дітей дошкільного віку» як набуту стійку

характеристику особистості, що включає позитивне відношення до розвитку творчого

потенціалу дошкільників; мотивацію, а також необхідні знання, вміння, навички, стійкі

професійно важливі особливості психічних, емоційних та вольових процесів, що є

необхідним чинником створення в педагогічному процесі оптимальних умов для розвитку

творчого потенціалу дітей дошкільного віку.


1. Академічний тлумачний словник української мови. URL: http://irbis-

nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0007554.

2. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь,

1997. – 376 с.

3. Желанова В. В. Готовність майбутнього вихователя до розвитку творчого потенціалу

дошкільника: сутність та структура /В. В. Желанова // Науковий вісник Ужгородського у-ту.

Серія: Педагогіка. Соціальна робота. – 2016. – Вип. 1 (38). – С. 123-125.

4. Курлянд Р. І. Педагогіка вищої школи : Навч. Посіб. / Р. І. Курлянд. – К. : Знання,

2007 – 495 с.

5. Монке О. С. Готовність майбутніх вихователів до морально-духовного виховання

дошкільників засобами художньої літератури / О. С. Монке // Збірник наукових праць

Херсонського державного університету. Серія : Педагогічні науки. – 2016. – Вип. 71(1). –

С. 155-158.

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0007554

http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0007554

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9669843:%D0%9F%D0%B5%D0%B4.



71

6. Словник психолого-педагогічних термінів і понять (на допомогу працівнику сільської

школи) / [укл. Ю. В. Буган, В. І. Уруський]. – Тернопіль: ТОКІППО, 2001. – 179 с.

7. Трофаїла Н.Д. Готовність майбутніх вихователів до емоційного розвитку дітей

дошкільного віку як умова ефективної професійної діяльності / Н. Д. Трофаїла // Збірник

наукових праць Херсонського державного університету. Серія: Педагогічні науки. – 2016.

Вип. – 71(1). – С. 155-158.

Ф. Турсунова


МАКТАБГАЧА ТАЪЛИМ МУАССАСАЛАРДА МАЪНАВИЙ-МАЪРИФИЙ

ТАДБИРЛАР ОЙЛИГИНИ ТАШКИЛ ЭТИШ, БОЛАЛАРНИ

АЖДОДЛАРИМИЗ МЕРОСИ, ХАЛҚИМИЗНИНГ БОЙ АЪАНАЛАРИНИ

ЎРГАТИШНИНГ АСОСИДИР

Биринчи навбатда, ёшларнинг онг-у тафаккурини маърифат

асосида шакллантириш ва тарбиялаш энг муҳим вазифадир

Ш.М.Мирзиёев

Мақола Ўзбекистонда фаолият бритаётган мактабгача таэлим муассасалари ҳамда

улардаги ўзгаришларга бағишланган. Хусусан, МТМ бошқаруви таркиби, маэнавий-маэрифий

тадбирларнинг болалар ҳаёти ва фикрлашларига таэсири кўриб чиқилган. Шунингдек, бу

борада фойдали маслаҳатлар ва ойларда ташкил қилиниши мумкин бўлган иш режаси ҳам

келтирилган.

Калит сўзлар: Мактабгача таълим муассасаси (МТМ), «Таълим тўғрисида»ги Қонуни,

«Кадрлар тайёрлаш миллий дастури», педагог ходимлар.

Ўзбекистон учинчи мингйилликка жамият ҳаётининг сиёсий, ижтимоий-иқтисодий ва

маънавий-маданий соҳаларини, шу жумладан, узлуксиз таълим тизими ва кадрлар тайёрлаш

соҳаларини тубдан ислох қилиш жараёнида қадам қўйди. Мамлакат ҳаётининг барча

соҳаларида ислоҳотлар кечаётган мураккаб бир паллада, таълим тизими жумладан

мактабгача таълим муассасаларини бошқаришни ислоҳ қилишга эҳтиёж сезади. Бугунги

кунда узлуксиз таълимнинг бошланғич бўғини бўлган мактабгача таълим тизимида ҳам

Ўзбекистон Республикасининг Конституцияси, «Таълим тўғрисида»ги Қонуни, «Кадрлар

тайёрлаш миллий дастури» томонидан қўйилган давлат мажбуриятлари, молиялаштириш ва

меъёрий-ҳуқуқий база бошқарувнинг барча даражаларида МТМни бошқарув ходимиятидан

ДТ ҳамда “ Илк қадам” давлат ўқув дастурида берилган таълим сифатини тутиб туришни

талаб этади.

«Таълим тўғрисида»ги Қонуннинг 29-моддасига биноан ТМнинг ваколатларига: таълим

жараёнини моддий-техник жиҳозлаш, молиялашнинг қўшимча манбаларини жалб этиш,

педагог кадрларни танлаш, ишга қабул қилиш ва жойлаштириш, ўқув фанларининг методик

таъминотини ташкил этиш ҳамда такомиллаштириш, иш дастурларини, ички тартиб-

қоидаларини ишлаб чиқиш, ТМ фаолиятини бошқариш тузилмасини белгилаш киради.

Бошқарувнинг асосий ғояси — юксак таълим сифатига эришиш, таълим олувчиларнинг

ҳам, таълим жараёнлари субъектларининг ҳам шахсий сифатларининг, шахснинг ижодий

фаолиятдаги қобилияти, истеъдоди ва фаоллиги ривожланиши учун шарт-шароит яратиш.

МТМ бошқаруви қуйидагилардан таркиб топади:

■ мактабгача таълим тизимида кадрлар тайёрлашнинг мослашувчан тизимини яратиш;

■ мактабгача таълим сохасида янги тарбиявий ва педагогик технологиялар

лойиҳаларини ривожлантириш ва улар устида олиб борилаётган тажриба-синовларни

қўллаб-қувватлаш;




72

■ ижодкор ёшларни, уларнинг ижтимоий ҳимояланганлигини қўллаб-қувватлаш;

■ мактабгача таълим сохасидаги педагог ходимларнинг интеллектуал банкидан, моддий

ва молиявий маблағлардан самарали фойдаланиш;

■ мактабгача таълим жараёнида шахсни шакллантириш ва ривожлантиришда оила билан

хамкорликни фаоллаштириш ҳамда маънавий меромсимизни янгича усулда болалар онгига

сингдириш;

Президентимиз Ш. Мирзиёевнинг “Биз киммиз, қандай улуғ зотларнинг авлодимиз

деган даъват ёшларимиз қалбида доимо акс-садо бериб, ўзлигига содиқ қолишга ундаб

турсин”- дея билдирган долзарб фикрлари мактабгача таълим муассасаларида фаолият

кўрсатаётган педагог кадрларнинг тинимсиз изланиши, маънавий қадриятларимиз ва миллий

ғурур-ифтихор туйғуларини мактабгача ёш давридан болалар онгига сингдириш учун

аждодларимиз меросини шунингдек хеч бир халқда учрамайдиган ноёб урф-одатларимиз,

анъаналаримиз, фарзанд таълим-тарбиясига таъсир этувчи халқ оғзаки ижодимиз

намуналарини ўрганишга чуқурроқ ёндашиш зарурлигини кўрсатмоқда.

Бугунги глобаллашув жараёнида юртбошимиз ёшлар тарбиясини давлат сиёсати

даражасига кўтарганлиги бежиз эмас. Шундай экан Президентимизнинг бу ташаббусларини

биз педагоглар қўллаб-қувватлаб, ўз фаолиятимизда янгича услублар билан ҳар бир

оиланинг мустахкамлигини таъминловчи тадбирларни ҳаётга тадбиқ этишимиз,

юртбошимизнинг ёнларида туриб, Ўзбекистон мустақиллигига ўз хиссамизни қўшишимиз

зарур. Бунинг учун мактабгача таълим сохасида хам бир қатор ижобий ишлар амалга

оширилаётганлигини таъкидлаган холда, мактабгача таълим муассаса ходимлари ҳам ўз

изланишлари асосида ҳар бир ойнинг таълим-тарбиянинг узлуксизлиги ва изчиллигига мос

номлар билан номлаб, болаларнинг ва уларнинг ота-оналарини маънавий дунёқарашини

кенгайтириш, ажодлар меросини, халқимиз урф-одатлари, фарзанд тарбиясида тўплаган бой

ижодини бугунги кун ота-оналар ва уларнинг фарзандларига етказиш долзарб масаладир.

Шундай экан барчамизга маълумки сўз мулкининг султони, Хазрат А.Навоий ва

Андижонимизнинг фахр - ифтихори бўлган шох ва шоир З.М.Бобурнинг феврал ойида

таваллуд топган кунларини нишонлаш учун барча таълими муассасаларида байрамлар

ташкил этилади. Буюк аждодларимиз меросини ўрганиш бир кунлик байрам билан эмас,

керак бўлса инсон ҳаётининг бутун бир умри ҳам етмаслигини яхши биламиз... Шундай

бўлсада мактабгача ёшдаги болаларнинг болалик оламининг феврал ойига Буюк алломалар

ойлиги сифатида хар бир кун буюк алломаларимиз фикри, зикри билан яшашлари учун

мактабгача таълим муассаса педагоглари кундалик фаолиятни ноанъанавий усулда

режалаштириши мақсадга мувофиқдир. Яъни эрталабки соатлардаги сухбатларда А.Навоий

ва З.М.Бобур бобомизнинг болалиги, улар яхши кўрган халқ ўйинлари, улар хақида тўқилган

ривоятларни болаларга ўқиб бериш,машғулотларда рубоий ва ғазалларини ўқиб бериш ва

мазмунини тушунтириш, бадиий адабиёт тўгаракларида ёдлатиш, асарларидан кичик сахна

кўринишлари тайёрлаш, Ойбекнинг Навоийнинг ёшлиги, Т.Адашбоевнинг Навоий бобомлар

шеърини ўқиб бериш, М.Нуритдиновнинг Бобурийлар сулоласини ўқиб бериш,

З.М.Бобурнинг рубоийларидан ўқиб бериш каби таълимий ишларни амалга ошириш билан

бирга “Болажон” таянч дастури асосида белгиланган машғулотларни ташкил этишда ҳам

буюк алломалар рухи кезиб юрса мақсадга мувофиқ бўлади. Бунинг учун тарбиячи хар бир

машғулот турига қараб болаларга бугунги чизган сурат ёки бугун ясаган қуриш-ясаш

ишларимизнинг чиройлиси А.Навоий ва Бобур Мирзо боболаримиз туғилган кунларига совға

бўлади. Шунинг учун ишларимиз чиройли бўлсин деган жумлалар болаларга кучли таъсир

этади ва шошилмай чиройли ишлашга харакат қиладилар. Ижодий ишлаш жараёнида

А.Навоий ва З.М.Бобур ғазалларидан мусиқали дақиқа сифатида фойдаланиш зарур.

Халқимиз бежизга қуш уясида кўрганини қилади- деб айтмаган. Бугун биз болаларимизга

мумтоз наволар ва улар ҳаёти, ижоди ҳақида гапириб бериш билан бирга, ўзларини

иштирокчига айлантиришимизнинг самараси эртага болаларимизнинг шахс сифатида

шаклланишида кўринади. Боланинг олти ёшгача олган билими унинг ҳаётини 90 %ини

ташкил қилади деган фикрга таянган холда ҳар бир ойларни ўзига хос номлар билан номлаб


73

ташкил қилсак, мактабгача таълим мазмунини такомиллаштиришда янгича ёндашув изсиз

кетмайди. Қуйида ҳар бир ойларнинг номланишини намунасини тавсия қиламиз.

№ Ойлар номи Мавзуси Изох

1 Январ “Ватан

химоячилари”

ойлиги

Ватан химоячилари ойлигида болаларни кундалик

фаолият давомида Она-ватанни химоячиси бўлишга,

қўшиқ,шеър, ривоят, хикоялар, кичик сахна

кўринишлари ва турли ўйинлар орқали ўргатиб

борилади. Шунингдек мултфильмлар, болалар учун

кинолар намойиш этилади. Аскар-аскар ўйинлари

ўйнатилади

2 Феврал Буюк

алломалар

ойлиги

Сўз мулкининг султони А.Навоий, шох ва шоир З.

М.Бобур боболаримизнинг таваллуд топган

кунларини нишонлаш билан бирга ,эрталабки ва

кечки соатларда уларнинг куй- қўшиқларини

болаларга эшиттириш, алломаларимизнинг болалиги

хақида кичик сахна кўринишларида болаларни

иштирокчига айлантириш, рубоийлари ва

ғазалларини ўқиб бериш, ёдлатиш, уларга атаб

тасвирий фаолият машғулотларида ижодий ишлар

тайёрлаш ва кўргазмалар ташкил этиш, бу ишларга

ота-оналарни ҳам жалб этиш

3 Март “Она алласи –

ҳаёт маъноси”

ойлиги

Оналарнинг борлиги бу ҳаётимизнинг жўқинлиги,

оналаримизнинг аллаларини тинглаш, болаларни

маънавий дунёқарашини илдизи эканлигини ёш

оналаримизга тушунтириш, оналаримиз хақида

ривоятлар,мақоллар, қўшиқ ва шеърлар айтиш

орқали онасини ва Она-Ватанни севишга

арпдоқлашга ўргатилади.ёш оналар ўртасида “Алла

айтинг онажон”танловлари ўтказилади. Жажжи

қизчаларга ҳам алла айтиш ўргатилади.

4 Апрел “Буюк

сохибқирон”

ойлиги

Буюк сохибқирон А.Темур бобомизнинг апрел ойида

таваллуд топгшанлиги байрам қилиш билан бирга,

бобомиздек жасур,мард,адолатли бўлитшга

болаларни кундалик ўшйинларида, таълимий

жараёнларда ўрогатиб борилади. Сохибқирон

бобомиз ҳаёти хақида кичик сахналар

тайёрланадилар. Юртни севишга, химоя қилишга

керак бўлса ватан учун жонини фидо қилиш

кераклиги хақида тушунча берилади

5 Май “Хотира ва

қадрлаш”

ойлиги

Болаларга ўтганларни хотирлаш ва кексаларни

қадрлаш миллий анаъаналаримиздан эканлиги

хақида тушунча бериш билан бирга кичик

сахналарда бири кекса иккинчиси ёш бўлиб ёки бири

бемор иккинчис уни холидан хабар олувчи дўст

ролларини ижро эттириш орқали улар онгига

сингдирилади.Шеър, ривоятлар,эртаклар айтиб

берилади. Лой ва аппликация машғулотларида

кексаларга совғалар ясаб,уларга тақдим этилади ва

хк


74

6 Июн “Болаларни

химоя қилиш

ва ардоқлаш”

ойлиги

Бола борки дунё гўзал, уларнинг ширин

кулгуларидан олам кулади. Болалар ойлигида

болалар ўйинлари, спорт мусобақлари,сайр,саёхатлар

уюштиришў орқали хар бир куни мароқли

ўтказилади.

7 Июл “Ёз ўтмоқда

соз “ойлиги

Болалар билан турли чиниқтириш тадбирларини

замонавий усулда ўтказиш, бу тадбирларга ота-

оналарни жалб этиш.Отам, онам ва мен спорт

мусобақалари, табиат шифохонасига саёхат, Сув

байрам, Тоза хаво-танга даво байрамларини ўтказиш

ва хк

8 Август “Оламда

гуллар яшар”

ойлиги

Гуллардан завқланиш билан бирга улари

парваришлаш, уларни севиш,ардоқлаш, турли

гулларга бағишланган ўйинлар, сахна кўринишлари

тайёрлаш , ривроятлар,эртаклар тўқиш ва к

9 Сентябр “Буюк ва

муқаддассан

Она- Ватаним”

ойлиги

Она –ватан хақидаги тушунчаларини турли

шеърлар,хикоялар,эртаклар, сахна кўринишлари,

қўшиқлар,куйлар, расмлар орқали болалар онгига

сингдириш.ватанидан фахрланиш туйғуларини жўш

урдириш. Спортчилар, санъаткорлар билан

таништириш орқали ифтихор туйғуларини

уйғотиш.Улардек машхур бўлишга чорлаш

10 Октябр “Устозларга-

таъзим” ойлиги

Бир харф ўргатган инсон хам устоз эканлигини, устоз

отадек улуғ эканлигини турли мақоллар,

ривоятлар,хадислар, хикоялар ва кичик сахна

кўринишлари орқали тушуниб етишларига эришиш.

Устозларга аталган қўшиқларни эшиттириш ва

ўзларига ижро эттириш ва хк

11 Ноябр “Олтин куз-

олим куз”

ойлиги

Ўзбекистоннинг кузи олтин ва олимлигини

болаларга сархил мева ва сабзавотларининг фойдали

томонларини қизиқарли шеърлар, айтишмачоқлар

орқали тушунтириш ва уларни табиатга бўлган меҳр

туйғуларини уйғотиш. Меҳржон байрамларини

ташкил этиш ва хк

12 Декабр “Кумуш қиш “

ойлиги

Болаларга қишнинг сокинлиги, унда хаво совиб

кетиши ҳам болаларнинг соғлигига фойда келтириш

хақида оброазли ва сехрли қилиб қорбобо ва қорқиз

тилидан тушунтириш,ўрмон хайвонлари ижроси

орқали ўрмон ҳаётига қизиқиш уйғотиш.Арча

байрами ,янги йилнинг келиши бир сеҳрли маконга

саёхат қилгандек кайфият уйғотиш учун болаларга

маскалар тайёрлаш ва уларга роллар бериш ва

ролларини маромига етказиб ижрро этишни ўргатиш

шеърлар, қўшиқлар ижро этиш ва хк

Мана шундай тадбирлар бир кун эмас, бир ой давомида турли қизиқарли мавзуларни

кашф этиб тарбиячилар тонидан ташкил этилса, ҳамма нарсага қизиқувчан болаларимиз

онгида маънавий дунёқараш,миллий ифтихор, ғурур туйғулури барқ уради.Оиласига,

махалла кўйига, яқинларига ва Она-ватанига мехрли мухаббатли авлодлар бўлиб вояга

етадилар.


75

АДАБИЁТЛАР РЎЙҲАТИ

1. Шавкат Мирзиёев, Эркин ва фаровон, демократик Ўзбекистон давлатини биргаликда

барпо этамиз. Ўзбекистон Республикаси Президенти лавозимига киришиш маросимига

бағишланган Олий Мажлис палаталарининг қўшма мажлисидаги нутқи, Тошкент. –

“Ўзбекистон”, 2016.

2. H.T. Omonov, N.X. Xo‘jayev, S.A. Madyarova, E.U. Eshchonov. “Pedagogik

Texnologiyalar Vа Pedagogik Mаhorat” Toshkent «IQT1SOD-MOLIYA» 2009.

Дилором Усмонова


BOSHLANGʻICH SINF OʻQUVCHILARIDA KONFLIKT VAZIYATLARNI

BARTARAF ETISH MUAMMOLARI

Inson ilk bolalik davridanoq turli nizo va ziddiyatlar bilan oʻzi hohlamagan tarzda toʻqnash

keladi. SHu nuqtai nazaridan olib qaraganda boshlangʻich sinf oʻquvchilarda ziddiyatli

vaziyatlarning yuzaga kelishi sabablari va uni toʻgʻri bartaraf etishga yoʻnaltirishni bilish, uni

bartaraf etishda turli xil usullarni qullay olish boʻlajak pedagoglarning asosiy vazifasidir.

Boshlangʻich sinf oʻquvchilarining muhim ma’naviy-ruhiy oʻzgarishlardan biri konflikt

vaziyatlarning namoyon boʻlishi jarayonidir.

Kalit soʻzlar: Konflikt, ziddiyat, ta’lim, tarbiya, nizo, boshlangʻich sinf, kafolat, ma’naviy,

psixologiya, ijtimoiy, maktab.

Inson kamolotining pillapoyasi bolalik va yoshlik davridan boshlab tarkib topib boradi. Xuddi

shu vaqtda ta’lim-tarbiyaning toʻgʻri yoʻnaltirish eng yuqori saviyadagi bilim berilishi kelajakdagi

yuqori natijalar kafolatidir. Bu borda boshlangʻich sinf oʻquvchilardagi ba’zi bir ruhiy ma’naviy

oʻzgarishlarni oʻrganish maqsadga muvofiqdir. Ana shunday oʻzgarishlardan biri konflikt vaziyatlar

ya’ni nizoli holatlarning kelib chiqishi va nomoyon boʻlishidir. Inson ilk bolalik davridanoq turli

nizo va ziddiyatlar bilan oʻzi hohlamagan tarzda toʻqnash keladi. SHu nuqtai nazaridan olib

qaraganda boshlangʻich sinf oʻquvchilarda ziddiyatli vaziyatlarning yuzaga kelishi sabablari va uni

toʻgʻri bartaraf etishga yoʻnaltirishni bilish, uni bartaraf etishda turli xil usullarni qullay olish

boʻlajak pedagoglarning asosiy vazifasidir.Ta’limga psixologik tayyorgarlik deganda, bolaning

ob’ektiv va sub’ektiv jihatdan maktab oʻquvchiiga munosibligi nazarda tutiladi. U maktab ta’limiga

avvalo psixologik jihatdan tayyorlanadi. SHu yoshdagi bola idrokining oʻtkirligi, ravshanligi,

sofligi, aniqligi, oʻzining qiziquvchanligi, dilkashligi, hayrihohligi, ishonuvchanligi, tafakkuri bilan

boshqa yoshdagi bolalardan ajralib turadi.

Ta’lim jarayonida oʻqituvchi oʻzining obroʻsidan oqilona, odilona va omilkorlik bilan

foydalanib, oʻquvchilarda uyushqoqlik, mehnatsevarlik, oʻqishga ijobiy munosabat oʻz diqqatini

boshkarish, hulqini idora etish, oʻzini tuta bilish, qiyinchiliklarni yenga bilish kabi fazilatlarni

shakllantirishi lozim.

Boshlangʻich sinf oʻquvchilari ishonuvchan, tashqi ta’surotlarga beriluvchan boʻladilar. Buyuk

allomalarimiz ta’kidlaganidek, kishining fe’l-atvori hammadan koʻra koʻproq hayotining dastlabki

yillarida tarkib topadi va unda shu davrda paydo bulgan sifatlar mustahkam oʻrnashib kishining

ikkinchi tabiatiga aynaladi. Bolaning ikkinchi tabiatida ijobiy hissiyotlarini, fazilatlarini tarkib

toptirish, yuksak axloq me’yorlarini shakllantirish uchun butun mas’uliyat boshlangʻich sinf

oʻqituvchining zimmasiga tushadi. Bolaning mazkur yoshi davrida oʻqituvchining har bir gapi, har

bir hatti-harakati, ta’sir koʻrsatish uslubi uning uchun haqiqat mezoni vazifasini bajaradi.

Boshlangʻich sinf oʻquvchilarining muhim ma’naviy-ruhiy oʻzgarishlardan biri konflikt

vaziyatlarning namoyon boʻlishi jarayonidir. Xuddi shu oʻrinda konflikt uning mazmuni va

mohiyati bilan tanish boʻlish lozim.


76

Inson jamiyatdagi yashash tarzida turli ziddiyatarga duch keladi. Nizo va ziddiyatlar inson umri

davomida, har qanday yoshda, har qanday sharoitda yuz berishi mumkin. Konfliktlar uyda,

koʻchada, maktabda, oʻquvchilar orasida, ota-onalar va farzandlar, xodim va uning rahbarlari

orasida, jamoa a’zolari oʻrtasida sodir boʻlishi mumkin.

Konfliktlar hech bir insonni chetlab oʻtmaydi. U koʻpincha uzoq muddat oʻzaro birga

boʻladigan hollarda koʻproq sodir boʻladi. Odatda shunday tassavurlar mavjudki, konflik-bu doim

tahdid, dushmanlik, araz, tushunmovchilik uygʻotadigan salbiy hodisa, iloji boricha undan qochish

kerak. Ilk ilmiy boshqaruv maktablari vakillari ham konflikt- bu tashkilot faoliyatining samarasiz va

yomon boshqaruv belgisi deb hisoblaganlar. Ammo hozirgi vaqtda boshqaruvning nazariyotchilari

va amaliyotchilari shunday nuqtai nazarga kelmoqdalarki konfliktlar eng yaxshi xodimlari bor

tashkilotlar uchun kerakli faoliyat hisoblanadi. Konflik soʻziga quyidagicha ta’riflar berilgan:

Konflikt lotinchadan “conflictus’’- soʻzi dan olingan boʻlib, “toʻqnashuv” degan ma’noni

anglatadi.

1. Jamiyatshunoslikda – bu individlar sotsiologik guruhlar, sinflar oʻrtasidagi qarama-qarshi

maqsadlar, qarashlar mafkuralar toʻqnashuvi.

2. Bixeviorizmda – organizmning birgalikda boʻlmagan reaktsiyalarini chaqiruvchi stimullar

harakati natijasi.

3. Psixologik tahlilda – bu intellektual impulьslar va yoki shaxsning tarkibiy elementlari

oʻrtasida kelib chiquvchi ziddiyat.

Konflikt – taraflar qarshiligini ifodalovchi ob’ektiv va sub’ektiv ziddiyatlarni namoyon etish.

Konflikt – bahs, ikkala tarafga ham birdek qadrli boʻlgan qandaydir bir narsaga egalik qilish uchun

ikki inson yoki sotsial guruhlar toʻqnashuvi.

4. Umumiy xolda olganda konflikt fikrlar, karashlar, intilish-larning turliligidan kelib chiqqan

ishchilarning qarama-qarshi yoʻnaltirilgan harakatlari toʻqnashuvi tushuniladi. Konflikt oʻzaro

munosabatlardan kelib chiqadi.

Konflikt tushunchasi, an’anaviy, konflikt ta’riflarga koʻra farq qiluvchi, keng qamrovli turli

bosqichdagi hodisalarni oʻz ichiga oladi.

Ijtimoiy konflikt – bu taraflardan biri ikkinchisi bilan qarshilik yoki ochiq kurashga kirgan

holati.

Konfliktning alohida turlari falsafa, jamiyatshunoslik, psixologiya kabi ilmiy an’analarga boy

fanlarda oʻrganiladi.

Pedogogik faoliyatda, konflikt koʻp hollarda oʻqituvchining oʻz oʻrnini tasdiqlashga intilishida

va oʻquvchining noxaq jazolashga,uning mashgʻulotga qoʻyilgan notoʻgʻri baho uchun qarshi

chiqishida namoyon boʻladi.

Har kuni xulq-atvor qoidalariga va oʻqituvchilarning darslarda va tanaffusda qoʻyilgan

shartlariga rioya qilish oʻquvchilarga qiyin. SHuning uchun umumiy tartibdagi ahamiyatga ega

boʻlmagan qoidalarni buzilishi tabiiy: vaholanki, bolaning hayoti maktabda darslar bilan cheklanib

qolmaydi, unda tushunmovchiliklar, kayfiyat oʻzgarishi, bahslar boʻladi.

Ijtimoiy muhitda konfliktni yuzaga keltirgan sababni asoslash oʻta mushkul va chigal vazifa

hisoblanadi. Har bir ijtimoiy harakat oʻziga xos xususiyatga ega. Konflikt konfliktni yuzaga

keltirgan ob’ektiv va sub’ektiv sabablar asosida yuzaga keladi. Konfliktni yuzaga keltirgan oʻsha

oʻektiv va sub’ektiv sabablarni tahlil etish uchun kechayotgan hodisalar va insonlar oʻrtasidagi

bogʻliqlikni tadqiq etish zarur.

Moddiy dunyo va ijtimoiy borliq elementilari ma’lum bir konflikt ob’ekti boʻlishi uchun, ushbu

eliment ustidan nazorat oʻrnatishga harakat qilayotgan turli ijtimoiy sub’ektlar manfaftlari uning

atrofida bir- briga tutashgan holda boʻlishi kerak. Bunga koʻplab misolllar keltirish mumkin.

Masalan; chiroyli oʻyinchoq ustida talashib qolgan bolalar oʻrtasidagi munosabatlar.

Ichki shaxsiy konfliktlar shaxs ichki dunyosining har xil psixologik omillar oʻrtasidagi

ittifoqning yoʻqligi (ehtiyojlar, motivlar, qadriyatlar, tuygʻular va boshqalarning) dan kelib chiqadi.

Kishilar oʻrtasidagi bunday konfliktlar ish va mehnat faoliyati bilan bogʻliq boʻlib, u koʻpincha turli

qiyofa kasb etadi.


77

Koʻpincha bunday konfliktlar insonlar oldiga bir qancha oʻquvchilar quyadi. Masalan, yaxshi

oilaparvar boʻlaturib (ota, ona, er, xotin, aka, opa, va hakozo boʻlishi mumkin) turli sabablarga

koʻra oilasiga kamroq vaqt sarflashi mumkin. Agar oila boshligʻi rahbar boʻlsa u koʻp vaqtini ish

joyida oʻtkazishi va shu muhitga psixologik jihatdan moslashib qolishi natijasida oilaiy konfliktlar

vujudga kelishi mumkin. Bu yerda konfliktlar sabablari shaxsiy ehtiyojlar va ishlab chiqarish

oʻquvchilarining kelishmovchiligi va nomuvofiqligidir.

SHaxslararo konfliktlar - bu eng keng tarqalgan konflikt turi hisoblanadi. Insonlar oʻrtasida u

har xil nomoyon boʻladi.

Biroq konflikt sababi - bu nafaqat xarakterdagi, qarashlarda oʻzini tutish, yurish-turishdagi

(ya’ni sub’ektiv sabablar), balki koʻproq bunday konfliktlar asosida ob’ertiv sabablar yotadi.

Koʻpincha bu boy berilgan imkoniyat uchun kurash (moddiy mablagʻ, jihoz, uy joy uchun talashish,

yuqori mavqen uchun talashish, boshlangʻich sinf oʻquvchilarda boshqalardan oʻzini ustun

qoʻyishga intilish, oʻyin faoliyatida oʻyinchoq talashish, sinfda oʻz oʻrnini egallashga intilish,

oʻqituvchisiga nisbatan norozilik kayfiyati paydo boʻlgan hollarda yuzaga keladi.

Guruhlararo konfliktlar- bu jamoat tashkilotlar oʻrtasida tarkib topgan normal va noformal

guruhlar oʻrtasidagi konfliktlardir. Masalan, ma’muriyat va oddiy xodimlar oʻrtasida, turli boʻlimlar

xodimlari oʻrtasidagi, kasaba uyushmasi va ma’muriyat oʻrtasida yuz beradi.

Psixologik xususiyatlardagi tafovut konflikt kelib chiqishining yana bir jiddiy sabablaridan biri

hisoblanadi. U muhim va asosiy sabablardan emas, lekin psixologik xususiyatlarni hisobga olmaslik

mumkin emas. Har biro dam muayyan shaxsiy xususiyatga ega: temperament, xarakter, ehtiyoj,

maqsad, odat va hakozolar. Har bir inson oʻziga xos va yagona. Ammo ba’zida birgalikda faoliyat

yurituvchi kishilar oʻrtasidagi psixologik tofovutlar konfliktning asosiy sababi boʻladiki, buning

natijasida insonlar bir-biri bilan nizoli holatlarga tushib qolish darajasi yuqori boʻladi.

Ba’zi mutaxasislar shaxsning konflikli tiplari mavjud deb hisoblaydilar. Konflikt sabablarining

koʻpligi ularning kelib chiqish ehtimolini oshiradi, lekin hamisha konfliktli harakatlarga olib

kelmaydi. Konfliktga kirgan tamon oʻz fikrini ma’qullashlariga urinadi va boshqalarga ham

shunday boʻlishga xalaqit beradi. SHuning uchun bunday hollarda konfliktlarni boshqarish kerak

boʻladi, zero konflikt oqibatlari funksional (konstruktiv) va disfunksional (destruktiv) oqibatlarga

boʻlinadi. Konfliklarni boshqarishning tashkiliy va shaxslararo usullari mavjud.

ADABIYOTLAR RO’YXATI

1. Педагогика ва психология, дарслик Ибрагимов Х.И., Юлдашев У.А. Бобомирзаев Х. –

Ўзбекистон файласуфлари миллий жамияти нашриёти, Тошкент, 2009.

2. H.T. Omonov, N.X. Xo‘jayev, S.A. Madyarova, E.U. Eshchonov “Pedagogik

Texnologiyalar Vа Pedagogik Mаhorat” Toshkent «IQT1SOD-MOLIYA», 2009.

3. Til va adabiyot ta’limi jurnali, 2017 yil 6-8 soni.

Муаззам Холиқова


МАВЗУ: МАКТАБГАЧА ЁШДАГИ БОЛАЛАРНИ ЧИНИҚТИРИШ

(ЁЗГИ СОҒЛОМЛАШТИРИШ ОЙЛАРИДА ТАБИАТ

ХАФТАЛИКЛАРИДАН ФОЙДАЛАНИШ)

Маколада езги согломлаштириш тадбирлари хамда уларни ташкиллаштириш борасида

турли фикрлар билдирилган. Шунингдек, "Мусаффо хаво - танга даьво" хафталиги

сценарийси хам батафсил берилган.

Мактабгача таълим ёшдаги болаларни ҳар томонлама мактаб таълимига

тайёрлашда,уларни атроф- олам ҳақидаги билимларини кенгайтириш, атроф-оламга ижобий

муносабатни тарбиялаш мухим аҳамиятга эга. Ҳаммамизга маълумки, бола ҳаётида ўйин энг


78

асосий етакчи омил хисобланади. Шундай экан, болаларни табиатни севишга, уни

ардоқлашга, табиатдаги ҳар бир жонзотга меҳр-муҳаббат уйғотиш, улардан завқ олишга

ўргатишда тарбиячидан юксак маҳорат ҳамда боланинг қалбига йўл топишдек болажон қалб

зарур бўлади. Чунки тарбиячи таълимий жараёнда муаммоли вазиятларни юзага келтириш ва

ундан бола чиқиб кетиши учун, ўйнаб туриб ўйлашга ундовчи мухит ярата олиш учун

бевосита қизиқарли, бахс-мунозарали, турли ўйинларидан фойдаланиши ахамиятлидир.

Жумладан, ёз фаслида болалар билан ишлаш мароқли, лекин тарбиячиларимиз ёзги

мавсумни қизиқарли тадбирлар уюштиришда бир хиллик такрорланади. Қуйида ёзги

соғломлаштириш даврида болаларни табиат қўйнида атроф-олам хақидаги билимларини

кенгайтиришда хар бир хафтани ўзгача номлар билан байрам хафталиклари сифатида

ўтказса, боланинг рухияти хам кўтаринки бўлади. Шу билан бирга ақлий-интеллектуал

салохияти хам ўсиб, атроф-олам хақидаги тасаввурлари нафақат бойийди, балки атроф-

оламга меҳри товланади. Соғлом ва теран фикрлаш кўникмалари хосил бўлади.

Ёзнинг биринчи хафтасини “Мусаффо ҳаво–танга даво” ҳафталиги сифатида ҳар бир кун

байрамона нишонланади. Мусаффо ҳаво хақида турли ўйинлар, тез айтишлар, топишмоқлар,

ривоятлар , маслаҳатлар бериб борилади. Иккинчи хафтани эса “Сув -бу ҳаёт” хафталиги

орқали болаларга сувнинг тириклик неъмати эканлиги, “Сув” ўйинлари ва ҳоказолар орқали

тушунтирилади. Учинчи ҳафта “Ер ва само” ҳафталигида хам болаларга она тупроғимизни

севиш, тинчлигимизни қадрлаш, шукроналик туйғуларини улар онгида уйғотиш, ривоятлар,

эртаклар, шеърлар, хикоялар, айтим- олқишлар, шунингдек, турли ҳаракатли, дидактик

ўйинлар ёрдамида тушунтирилади. Тўртинчи ҳафтани эса “Гўзал табиат” ҳафталиги деб

номлаб, бу ҳафтада табиат гўзаллигидан завқланиш туйғулари шакллантирилиб, табиат

ҳақидаги мақоллар, турли ўйинлар орқали болаларнинг соғлом фикрли баркамол фарзанд

бўлиб камол топишларига эришилади.

Мавзу: “Мусаффо ҳаво-танга даво” ҳафталиги

Мақсад: Болаларнинг тоза ҳаво ҳақидаги тушунчаларини кенгайтириш, тоза ҳаво

соғлигимиз гарови эканлиги, ёз фаслида тоза ҳаводан нафас олиш, ўйнаш, дам олиб хордиқ

чиқариш фойдали эканлиги, ҳавони ифлонмаслик учун нималарга эътибор бериш кераклиги

хақида тушунчалар бериш.

Ўйиннинг бориши:

Т-ячи : Болалар, бу ҳафтамизни тоза ҳаво ҳафталиги деб номладик.

Чунки ўлкамизга ёз фасли кириб келиши билан мусаффо ҳаводан тўйиб нафас олиш

барчамизга завқ бағишлайди тўғрими?

Болалар: Ҳа

Т-ячи: Болажонлар, тоза ҳаво барчамизга зарур. Соғлом ўсишимиз, ўйнаб- кулишимиз,

тезроқ ўсишимиз учун ҳам тоза ҳаво зарур.

Мен ҳозир сизларга Тоза ҳаво ҳақида шеър айтиб бераман.

Тоза ҳаво, тоза ҳаво

Бачамизга сенсан даво

Сенсиз асло яшаб бўлмас,

Тунда хатто ухлаб бўлмас.

Кўзга асло кўринмайсан

Борлигингни билдирмайсан.

Нафас олиб ўсамиз .

Соф ҳавони туямиз .

Тоза ҳаво бўлмоқ учун

Тоза бўлсин атроф-олам.

Тонгда ҳаво олмоқ учун

Эрта тургин, дўстим Олим.


79

Болалар шеърим сизларга ёқдими?

Болалар : Ёқди опажон.

Тячи: Энди тоза ҳаво хақида ким мақол ёки тез айтишлар айтиб беради.

1-бола: Тоза ҳаво-танга даво,

Ифлос ҳаво бошга ғавғо

2 -бола: Соф ҳаводан нафас олсанг,

Соз бўлади сенинг ақлинг

3-бола: Гул райхонлар ўстирсанг,

Мусаффо бўлар хонанг

4-бола: Тоза бўлса остонанг,

Чоғ бўлади дилхонанг

5-бола: Тозаликка боғлиқдир

Соф ҳаво- ю соғлик бил.

6-бола: Табиат бўлса гўзал,

Бўлмайсан асло касал

7-бола: Ховлинг бўлса ифлос, чанг

Касалдан чиқмас бошинг.

8-бола: Чанг тутунга бўлсанг ошно,

Бузилади тоза ҳаво

10-бола: Ёз фаслида об –ҳаво

Бўлар жуда мусаффо

Яйраб нафас оламиз

Даводир тоза ҳаво

11-бола: Ёзнинг гўзаллигини

Хис қилинг ҳавосидан

Т-ячи : Вой менинг билағон болажонларим, тоза хаво хақида шунча билимларга эга

экансизлар. Рахмат сизларга

Эшик тақиллаб Ёз фасли кириб келади.

Т-ячи : Қаранглар болалар, бизга ким меҳмонга келди.

Болалар: Ёз фасли, опажон.

Т-ячи: Тўғри, болалар, ёз фасли меҳмонга келди. Хуш келибсиз, ёз фасли

Ёз фасли: Хушвақт бўлинг, болалар. Мен келишим билан сизларга қувноқлик, ўйин-

кулгулар ёр бўлаётганлиги, тоза ҳаво ҳафталиги бўйича кўп нарсаларни билишингизни

эшитиб, боғ далалар қўйнидан сизларнинг олдингизга ошиқдим.

Т-ячи: Рахмат , ёз фасли сен қандай гўзалсан. Сени келганингдан барча болалар хурсанд.

Ёз фасли: Болаларни хурсандлигини билдим. Энди мен ҳам бу ширинтойларга савол

берсам майлими?

Болалар: Майли, берақолинг.

Ёз фасли: Мен келишим билан ҳавода қандай ўзгаришлар бўляпти?

1бола: Ҳаво исий бошлади

2бола: Гуллар чаман бўлиб очиляпти

3бола: Ёқимли қушлар сайраб, бизни хурсанд қиляпти

4бола: Гилос, ўриклар пишяпти

Ёз фасли: Ха, жуда зукко болалар экансизлар, бир саволимга 4та болажон жавоб

берди.Раҳмат сизларга

Т-ячи: Ёз фасли, сен энди бизнинг меҳмонимизсан. Сенга атаб болалар қувноқ қўшиқ,

шеърлар айтиб беришади. Эшитасанми?

Ёз фасли: Албатта, мен сизлар билан мириқиб дам оламан.Сизларни ўлкангизга

келганимидан мен ҳам хурсандман. Қани бўлмаса ким қўшиқ, шеърлар айтади. Марҳамат.

Болалар ёз фасли ҳақида қўшиқ, шеърлар айтадилар, рақсларга тушадилар.


80

Ёз фасли: Болалар, сизларни бугун шеър, қўшиқларга, рақсларга ва мақолларга жуда уста

эканлигингизни билиб олдим.Энди эртага тоза ҳаво ҳафталигининг иккинчи кунида сизлар

билан спорт ўйинлари ўйнасак. Нима дейсизлар?

Болалар: Бир овоздан мақуллашди.

Ёз фасли: Боғча опа, сиз нима дейсиз? Мен сизнинг режангизни билмай таклиф бериб

юбордим-а?

Т-ячи: Меҳмон отангдек улуғ дейди доно халиқимиз.Сени айтганинг бўлади ёз фасли.

Болалар ҳам жуда хоҳлашади спорт ўйинларини.

Ёз фасли: Мени фаслимда очилган ранго-ранг гуллар, райҳонлар ҳидидан ҳаво ҳам

шифобахш ҳавога айланган. Тоза ҳаводан нафас олиб, эртага спорт мусобақаларини

ўйнаймиз, демак барчамиз спорт либосида келамиз-а?

Болалар: Ҳа.

Тарбиячи: Жуда яхши. Энди хафтамизнинг учинчи кунида нима билан шуғулланайлик,

қани сизлар айтинглар, болажонлар.

Болалар: Асфалтга расм чизайлик, опажон.

Ёз фасли: Жуда яхши, мен ҳам эртага сизлар билан асфалтга расм чизаман.

Т-ячи: Яхши, менинг болажонларим, сизларнинг фикрингизни маъқуллайман. Мана ёз

фасли ҳам биз билан расм чизмоқчи. Сизлар унга расм чизишни ўргатасизларми?

Болалар: Ха ўргатамиз.

Т-ячи: Бўлмаса ҳафтанинг 3 куни асфалтга расм чизамиз. Тўртинчи куни нима билан

шуғулланайлик, қани ким айтади?

Болалар: Қўғирчоқ театри куни бўлсин, опажон.

Тарбиячи: Бўлаверади. Демак, тўртинчи кун қўғирчоқ театри куни бўлади. Унга

хозирдан тайёрланамиз. Театримиз ҳам табиатга боғлиқ бўлади.

Ёз фасли: Эх хей болалар, хали сизлар қўғирчоқ театри ҳам кўрсата оласизларми?

Т-ячи: Ха, ёз фасли, бизнинг болаларимиз ўзлари роль ижро этадилар. Қўғирчоқ

театримизнинг номи “Тоза ҳаво-танга даво” мавзусида бўлади.

Ёз фасли: Қойил, театр томошасига келсам майлими?

Т-ячи: Албатта келасан, ёз фасли. Хафтанинг бешинчи куни нима билан шуғулланайлик?

Болалар: Опажон хафтанинг бешинчи куни халқ ўйинлари ўйнайлик.

Т-ячи: Яхши, халқ ўйинларини ўйнаймиз. Мана тоза ҳаво хафталигини мана шундай

тадбирлар билан ўтказамиз. Бугунги тадбиримизни якунлаймиз. Барчангиз ёзнинг мусаффо

ҳавосидан нафас олиб, мазза қилиб кунларни мароқли ўтказишингизни тилайман дея тадбир

якунланади.


81

ПСИХОЛОГІЯ / ПСИХОЛОГИЯ

УДК 159.922.6-056.3:616.089-088

Вячеслав Грубляк

(Кам’янець-Подільський, Україна)

ПАТОГЕНЕЗ АГРЕСІЇ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ІНАКТИВАЦІЇ

В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ ПРИ НЕВРОТИЧНИХ СТАНАХ

Багаточисельні дослідження свідчать про те, що психологічний стан особистості

відіграє важливу роль в розвитку афективних розладів та межових психічних розладів.

Стаття висвітлює умови і механізми розвитку агресії при астено-невротичному,

обсесивно-фобічному, депресивному, істеричному, шизоїдному синдромах, а також

фактори та шляхи її інактивації в залежності від особистісних характеристик.

Ключові слова: особистість, рівень агресії, психологічна корекція.

Many studies show that the psychological state of the individual plays an important role in the

development of affective disorders and borderline mental disorders. The article highlights the

conditions and mechanisms of aggression development in asthenic-neurotic, obsessive-phobic,

depressive, hysterical, schizoid syndromes, as well as factors and ways of its inactivation depending

on personal characteristics.

Key words: personality, level of aggression, psychological correction.

Актуальність дослідження. На теперішній час у сфері психологічної науки і практики

недостатньо вивчена проблема профілактики розвитку кризових ситуацій взагалі і, зокрема,

агресивних станів в залежності від особистісних характеристик при неврозах і межових

психічних розладах, а також особистісно-орієнтованого підходу до корекції та інактивації

цих станів [1,5,8,11]. Вчинки осіб, що не відповідають соціальним нормам за об’єктивними

чи суб’єктивними причинами, отримують негативну оцінку як близького оточення, так і в

цілому. Якщо людина відчуває наслідки оцінювання свого вчинку з боку інших, визнає право

оточуючих оцінювати його вчинки, поведінку, то це приводить до корекції поведінки

відповідно до соціальних вимог [11]. Відсутність самодостатності осіб молодого віку або

низький рівень самооцінки створює ядро макрорівня депресогенних психологічних умов,

головними з яких є: деформація і дисбаланс системи особистісної саморегуляції, коли

знижена або заблокована продуктивність функції ставлення до себе, самозахисту,

самовираження, самоуправління і самореалізації [14]. Наявність психологічних передумов

створює базу депресогенезу, на основі якої відбувається накопичення деструктивного

сприйняття, свідомості і поведінки. Внутрішньо-особистісні умови і механізми призводять

до зниження або й блокування життєвої продуктивності, внаслідок чого виникає головне

завдання – профілактика та інактивація чинників розвитку агресивних станів шляхом

демонтажа механізмів розвитку психологічних передумов виникнення агресії [2,3,6,11].

Мета статті: з’ясувати умови та механізми розвитку агресії при астено-невротичному

стані, тривожно-фобічному, депресивному, істеричному, шизоїдному синдромах, а також

визначити ефективні методи її інактивації.

Більшість науковців визначають особистість як складну структурну систему, але

визначальними ознаками побудови цілісної психологічної структури особистості вважають

соціальний, індивідуальний, психологічний, діяльнісний та генетичний чинники.

Психологічними передумовами розвитку агресії зазвичай вважаються: біологічний чинник –

спадкова схильність; фізичні та гормональні зміни; тривалі соматичні захворювання;

соціальні чинники – деформація виховного процесу, сімейні розлади, смерть близьких людей

та інше; конфліктні стосунки з ровесниками; психологічні чинники – страх втрати,

психологічна залежність від батьків, невпевненість в собі, психічна виснаженість; сукупність


82

специфічних особистісних властивостей; політична та соціально-економічна нестабільність.

Внаслідок дії зазначених механізмів формується зниження або блокування життєвої

продуктивності особистості [4,6,11]. Стихійність і мимовільність прояву агресії є наслідком

невміння особистості керувати собою в залежності від ступеню складності і

непередбачливості протиріччя між складністю життя і лінійністю актуальної реалізації.

Матеріали та методи дослідження. На базі вищих навчальних закладів м. Кам’янця-

Подільського проведено дослідження осіб молодого віку від 18 до 25 років. Всього 282

особи: контрольна група ‒ 64 (31 чоловіків, 33 жінки), яка не отримувала психологічної

корекції та група дослідження ‒ 218 (104 чоловіка, 114 жінки), що отримувала

психокорекцію; визначали рівень агресивності (індекс агресії – ІА) по шкалах за тестом

Басса-Дарки, до і після проведення психокорекції. Статистична обробка результатів

дослідження проводилась за допомогою програмного забезпечення ЕХСЕL, використанням

вбудованої статистичної функції СТАНДАРТКРОТ з надійністю Р=0,95 середнього значення

і критерієм Стьюдента.

Результати обстеження та їх обговорення. Рівень агресивності за шкалами тесту Басса-

Дарки в осіб 18-25 років із різними синдромами надано у таблиці 1.

Таблиця 1.

Визначення рівня агресивності за шкалами тесту Басса-Дарки

в осіб 18-25 років до проведення психологічного коректування Шкали

за тестом

Бaсса-Дарки

Синдроми та кількість спостережень (n) Індекс

агресії (ІА)

за тестом

Басса-Дарки

n = 282

астено-

невротич-

ний

n = 64

тривожно-

фобічний

n = 63

депресив-

ний

n = 66

істеричний

n = 49

шизоїдний

n = 40

Фізична агресія

Пряма агресія

Роздратованість

Негативізм

Образа

Підозрілість

Вербальна

агресія

Почуття

провини

13,6±3,28

21,4±4,18

26,3±5,33

15,2±4,61

18,6±6,37

19,2±5,49

26,7±7,32

14,9±4,71

15,2±2,43

23,5±3,62

29,6±7,13

18,4±3,36

19,3±3,72

19,9±2,61

27,4±3,17

15,7±6,42

17,5±4,18

22,9±5,34

31,4±6,77

19,8±4,92

20,9±5,73

20,5±6,11

30,2±7,82

16,8±5,93

20,6±6,33

24,3±4,62

33,6±5,43

20,2±3,88

21,3±6,35

20,8±4,77

32,7±5,39

17,9±4,64

21,3±5,21

25,2±7,34

34,7±6,82

20,9±5,26

22,4±4,73

21,6±5,68

34,5±6,47

18,4±7,29

17,6±4,29

23,5±5,82

31,1±6,28

18,9±4,83

20,5±5,55

20,4±5,13

30,3±6,43

16,7±5,79

Індекс агресії

(ІА)

19,5±5,16 21,1±4,80 22,5±5,85 23,9±5,18 24,8±6,09 22,3±5,42

Згідно табл.1, усі ознаки агресії по шкалах за тестом Басса-Дарки, проявляються

переважно в осіб із шизоїдним (ІА=24,8 ±6,09) та істеричним (ІА =23,9±5,18) синдромами.

Рівень стихійності прояву агресії знаходився в залежності від ступеню складності життя

і протиріччя її особистісної активності. В кризових ситуаціях особистість стає дедалі

знервованою, агресивною, із загостренням чутливості до зовнішніх чинників. В таких умовах

особистість переживає кризу, докорінно себе перебудовує, що проявляється у ставленні до

зовнішнього світу, до самого себе [11]. В інших скрутних життєвих обставинах майбутнє

звужується, перспективи втрачаються, зростає тривога з приводу непередбачуваних

несподіванок, що посилює дестабілізацію психологічного стану особистості [5], дедалі

більше зростає агресивність за рахунок посилення чутливості до дії зовнішніх чинників.

З метою проведення корекції проявів агресії перед виконанням дослідження нами

вивчені загальні чинники кожної особистості методом анкетування (умови життя,

матеріальне забезпечення, відношення в родині і в колективі та ін.), а також можливості

самооцінки, уяви самореалізації (наявність мети і шляхів її досягнення). Психодіагностика

осіб з проявами агресії визначила необхідність проведення психологічної підготовки,

використання вербальних, практичних і емоційно-вольових методів. З вербальних методів


83

проводились психологічне консультування, переконання в тимчасовості негараздів, які, в

порівнянні із світовими катастрофами, обов’язково будуть вирішені з часом – тільки треба

намітити методи, шляхи і пріоритет їх вирішення (найважливіші проблеми – в першу чергу,

інші – по черзі необхідності: треба зараз, треба пізніше, нетреба). Психологічна корекція

сприяла зменшенню проявів невпевненості в собі, негативного відношення до рідних, до

друзів, до оточення та визначила перспективу на майбутнє (шляхом надбання знань,

фізичного і психологічного здоров’я , самовиховання, стриманості, упевненості та інших

особистісних якостей). Практичний метод застосовано в роботі кожної особистості над

собою (діяльність і свідомість), осмислення власного «Я» і подолання самого себе, шляхом

розвитку самоповаги, впевненості в собі і прагнення досягти успіху в навчанні, в житті, в

самореалізації.

Нами проведена психологічна корекція основної групи дослідження 218 осіб (чоловіків ‒

104, жінок ‒ 114) з урахуванням особистісного підходу, визначення психологічних умов

виникнення і розвитку агресії та використання можливостей розвитку здатності до

продуктивного особистісного саморозвитку, довільного вибору конструктивних шляхів

самореалізації та визначення рівня агресивності за шкалами тесту Басса-Дарки (табл.2).

Таблиця 2.

Визначення рівня агресивності за шкалами тесту Басса‒Дарки

в осіб основної групи після проведення психологічного коректування.

Шкали за тестом

Басcа-Дарки

Синдроми та кількість осіб (n) після проведення

психокорекції

Індекс

агресії (ІА)

за тестом

Басса-

Дарки

n = 218

астено-

невротич-

ний

n = 45

тривожно-

фобічний

n = 48

депресив-

ний

n = 50

істерич-

ний

n = 39

шизоїд-

ний

n = 36





Образа


Вербальна

агресія

Почуття

провини

9,9±3,32

16,8±4,21

18,6±3,23

13,7±3,30

15,9±2,15

17,5±4,13

21,8±2,12

11,6±3,34

11,7±2,36

17,8±3,40

20,6±4,31

14,7±2,48

16,9±4,32

19,5±3,34

24,8±4,20

13,0±3,32

13,6±3,28

18,5±2,26

22,9±3,25

15,2±4,27

17,5±3,46

20,6±2,48

25,3±4,36

13,8±3,21

14,9±2,43

19,6±3,82

26,8±5,33

16,9±2,54

18,2±3,62

21,9±3,40

25,8±4,51

14,9±2,45

15,2±3,68

20,1±4,59

29,2±5,32

17,2±3,34

19,0±3,74

22,3±5,85

27,0±4,63

15,4±3,77

13,1±3,02

18,6±3,63

23,6±4,38

15,5±3,21

17,5±3,46

20,4±3,85

24,9±3,96

13,7±3,22

ІА за

синдромами

15,7±3,34 17,3±3,45 18,4±3,38 19,8±3,51 20,6±4,37 18,4±3,59

Як показує дослідження, після психологічного коректування, індекс агресії значно

зменшився (ІА=18,4±3,59), порівняно із показниками до проведення психокорекції (ІА =

22,3±5,42 у табл.1). Найнижчій індекс агресії визнався в осіб з астено-невротичним

синдромом (ІА = 15,7±3,34); більш високий індекс агресії – в осіб з істеричним та шизоїдним

синдромами (відповідно, ІА = 19,8±3,51 та 20,6±4,37, табл.2).

Найбільш виразними ознаками порушення поведінки в осіб 18-25 років були прояви

вербальної агресії (ІА верб.агр. = 24,9±3,96), а також роздратованісті (ІА роздр. = 23,6±4,38).

Пряма агресія, роздратованість, підозрілість і вербальна агресія переважали в більшому

ступені в поведінці осіб з депресивним, істеричним та шизоїдним синдромами (табл.2).

В порівнянні ІА в осіб до проведення психокорекції і після (табл.1,2) спостерігалось

позитивне зниження індексу агресії при всіх синдромах, особливо в осіб з астено-

невротичним і тривожно-фобічним синдромами (зниження ІА від 19,5±5,16 до 15,7±3,34 та

від 21,1±4,80 до 17,3±3,45, відповідно). Після проведеної психокорекції поведінка осіб

основної групи (n=218) стала більш стриманою та адекватною, свідомою, більш близькою до


84

реальності: з’явилась самооцінка, бажання до саморозвитку і самореалізації, досягнення

успіхів в житті (здійснення мети, визнання в суспільстві, матеріальне забезпечення та ін.)

В контрольній групи осіб (n=64), яка не отримувала психокорекції, спостерігалось

незначне зниження ІА; ще зберігались ознаки прояву агресії, нестриманості у відношенні до

оточуючих, зниження самооцінки або навіть відсутність усвідомлення власного призначення

в житті, ясних мрій і цілей. Була присутня незадоволеність і суперечливе ставлення до того,

що відбувається навколо: у відношеннях в родині, в колективі, в країні (табл.3).

Таблиця 3.

Рівень агресивності по шкалах за тестом Басса-Дарки в осіб контрольної групи Шкали

за тестом

Басса-Дарки

Синдроми та кількість спостережень (n) ІА

за тестом

Басса-

Дарки

n=62

астено-

невро-

тичний

n=19

тривожно-

фобічний

n=15

депресив-

ний

n=16

істерич-

ний

n=10

шизоїд-

ний

n=4





Образа


Вербова агресія

Почуття провини

12,9±2,25

19,9±5,23

23,8±3,29

15,7±4,34

16,9±4,42

19,8±2,38

24,7±4,41

14,9±2,36

14,2±3,32

21,9±3,74

25,4±4,56

17,5±3,54

18,2±5,32

21,6±4,62

26,3±3,44

16,0±4,57

16,6±2,38

20,5±4,42

28,7±3,35

19,2±5,42

19,6±3,27

23,0±5,46

27,2±4,38

17,8±2,34

18,3±3,63

22,1±2,55

30,4±4,38

21,7±4,49

22,3±4,34

24,9±3,62

30,9±5,47

19,3±3,53

18,9±4,42

23,1±3,37

29,4±4,24

22,9±5,36

23,6±3,53

26,4±4,67

30,3±6,51

20,5±4,48

16,2±3,20

21,5±3,86

27,6±3,96

19,4±4,67

20,1±4,18

23,1±4,15

27,9±4,84

17,7±3,46

ІА за синдромами 18,6±3,85 20,1±4,14 21,6±3,87 23,7±4,00 24,4±4,57 21,7±4,03

Як бачимо, в контрольній групі осіб, які не отримували психологічної корекції, ІА =

21,7±4,03; залишився високим порівняно з показниками в основній групі дослідження: ІА =

18,4±3,59 (табл.2).

Висновки. Важливими чинниками розвитку психологічних відхилень є: біологічні

(спадкова схильність, фізіологічні та гормональні зміни в організмі, тривалі соматичні

захворювання); соціальні чинники (деформація виховного процесу, сімейні розлади,

конфліктні ситуації в родині, колективі, незадоволеність власних потреб особистості, смерть

близьких. Це сприяє формуванню в молодих людей, особливо які мають невпевненість в

собі, психологічної вразливості, виснаженості і спустошеності. Політична і соціально-

економічна нестабільність активують біологічну та психологічну вразливість особистості.

Патогенез розвитку агресивних тенденцій обумовлений, перш за все, рівнем

психоемоційного стану, ставленням до себе, дисбалансом функції самозахисту і

самовираження, деформацією підсистеми особистісної значущості і продукуванням

гіпертрофованих образів впливу (низької «Я»-толерантності), що порушує систему

саморегуляції, самовираження і самореалізації.

Агресивність, як властивість особистості, і агресія, як акт поведінки, можуть бути

зрозумілі в контексті психологічного аналізу мотивацій та потреб особистості. Визначення

рівня агресивності за опитувальником Басса-Дарки в молодих людей 18-25 років показало:

необхідність проведення психокорекції в осіб, схильних до прояву агресії; важливість

застосування особистісного підходу в залежності від наявного психопатологічного

синдрому; неоднакові можливості психокорекції в залежності від особистісних можливостей

індивіда до самовиховання, самоактуалізації і самореалізації (прагнення до здійснення мрій,

досягнення мети і визнання в суспільстві, отримання психологічного, духовного і

матеріального задоволення власних потреб).


1. Александровский Ю. А. Пограничные психические расстройства /

Ю.А. Александровский. – М., 2000. – 496 с.


85

2. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.2: Особистісно орієнтований підхід:

науково-практичні засади: Навч.метод.посібник / І.Д. Бех. – К.: Либідь, 2003. – 344 с.

3. Бондаренко О.Ф. Психологічна допомога особистості: Навч.посібник /

О.Ф. Бондаренко. – Харків: Фоліо, 1996. – 237 с.

4. Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций)

/ Ф. Е. Василюк. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. – 200 с.

5. Василькова О.И., Васильков В.Н. Кризисы на жизненном пути молодежи:

современное социально-психологическое измерение: Учеб.-метод.пособие / О.И. Василькова,

В.Н.Васильков; Донецкий обл.ин-т последипл.пед. образования. – Донецк: Каштан, 2006. –

362 с.

6. Вачков И. В. Психология тренинговой работы: содержательные, организационные и

методические аспекты ведения тренинговой группы: Учеб. пособие / И.В. Вачков. – М.:

Эксмо, 2007. – 416 с.

7. Климчук В. А. Тренинг внутренней мотивации. – СПб.: Речь, 2005. – 75 с.

8. Козлов В. В. Работа с кризисною личностью: Метод.пособие/ В.В. Козлов.– М.:

Психотерапія, 2007. – 366 с.

9. Кокун О. М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний

аспект забезпечення діяльності: Монографія / О. М. Кокун. – К.: Міленіум, 2004. – 265 с.

10. Максименко С. Д., Максименко К. С., Папуча М. В. Психологія особистості:

Підручник для студ.вищих навч. закладів. / За ред. С. Д. Максименка. – К.: КММ, 2007. –

296 с.

11. Менделевич В. Д. Психология девиантного поведения: Учеб.пособие для вузов /

В.Д. Менделевич. – СПБ,: Речь, 2005. – 445 с.

12. Полякова О. Б. Психогигиена и профилактика професиональних деформаций

личности: Учеб.пособие / О. Б. Полякова. – М.: НОУ ВПО Московский психолого-

социальный инст., 2008. – 304 с.

13. Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості: у межах і за межами буденності /

Т.М. Титаренко. – К.: Либідь, 2003. – 376 с.

14. Bernhard P., M. Bentzen, Isaacs A. Wakening of body ego. Part 2 // Body psychotherapy.

Bodynamic / ed. by V.B. Beryozkin-Orlov. M.: Ast Moscow, 2010. P. 111-165.


86

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ / ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ

Антон Бабаян


ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ СУЧАСНОГО

НАПІВПРОВІДНИКОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Стаття призвана розповісти про технологічні процеси виробництва сучасної

напівпровідникової продукції, відносини між компаніями виробниками та зробити прогнози

про розвиток технологічних процесів у наступних роках.

Ключові слова: Технологічний процес, напівпровідники, Intel, AMD, Nvidia, Qualcomm,

TSMC, Samsung, Huawei.

The article is intended to tell you about technological processes in the world market of the

current industrial production, relationship between manufacturer companies and forecast of

development of technological processes in advance rockets.

Keywords: Technological process, semiconductors, Intel, AMD, Nvidia, Qualcomm, TSMC,

Samsung, Huawei.

Технологічний процес напівпровідникового виробництва – технологічний процес

виготовлення напівпровідникових (н/п) виробів і матеріалів, що складається з послідовності

технологічних (обробка, складання) та контрольних операцій, частина виробничого процесу

виготовлення н/п виробів (транзисторів, діодів тощо) [1].

При виробництві н/п інтегральних мікросхем застосовується фотолітографія і

літографічне обладнання. Роздільна здатність (у мкм і нм) цього обладнання і визначає назву

застосовуваного конкретного технологічного процесу.

Кожна велика компанія, яка займається виготовленням напівпровідникової продукції

має, як правило, один основний технологічний процес на якому випускається покоління

продукції. Цей технічний процес змінюється на менший приблизно в один два роки.

Компанії повинні зменшувати тех. процес для того, щоб залишатися

конкурентоспроможними.

Зміна тех. процесу на менший необхідна для підняття продуктивності виробів без

суттєвої зміни теплового пакету (енергоспоживання та температур при роботі).

Розглянемо основні тех. процеси великих компаній, та їх продукцію.

Intel – великий виробник програмного забезпечення та напівпровідникової продукції.

Напівпровідникова продукція компанії складається з центральних процесорів для настільних

ПК, ноутбуків, серверів та модемів.

На момент написання статті основний тех. процес компанії – 14 нм. Intel ‒ використовує

14нм з 2015 року і буде активно використовуватися до 2020 року (якщо компанія не

зіткнеться з новими труднощами в освоєнні 10 нм)[2]. Про перехід на 10 нм компанія заявила

ще в 2018 році, проте зіткнулася в безліччю труднощів в освоєнні цього тех. процесу, що

сильно вдарило по авторитету і вартості акцій компанії. Зараз Intel вичавлюють всі соки з 14

нм, в той час як їх прямий конкурент AMD недавно перейшли на 7 нм. Варто відзначити, що

10 нм у Intel і 7 нм у AMD мають схожу щільність розміщення транзисторів і «різниця» в

3нм не більше ніж помилка через різні технологій виготовлення напівпровідників[3].

Компанія AMD, як і Intel займається виробництвом напівпровідникової продукції і

програмного забезпечення. AMD не така велика компанія як Intel, тому не має власних

виробничих потужностей, а використовує потужності заводів TSMC.

Як було раніше сказано, основний тех. процес AMD – 7 нм. Цей тех. процес дозволив

компанії сильно вдарити по частці процесорів Intel на ринку процесорів. Також AMD

виробляє графічні процесори на тих же 7 нм. Однак на цьому ринку домінує Nvidia і їх 12 нм


87

графічні рішення. Як видно навіть вагома різниця в нанометрах не дає багато переваги, якщо

тех. процес освоєний недавно і недостатньо добре.

Nvidia – технологічний гігант, монополіст на ринку графічний процесорів. Основний тех.

процес 12 нм, компанія як і AMD використовує потужності TSMC[4]. У компанії Nvidia зараз

майже повна монополія на ринку графічних процесорів, практично немає конкуренції з боку

AMD, через що ціни на графічні прискорювачі дуже високі і ситуація не зміниться поки

AMD не стануть активно просувати свої 7 нм рішення, які вийшли зовсім не давно і поки не

завоювали велику частку аудиторії.

Ситуація на ринку напівпровідникової продукції для смартфонів також дуже заплутана,

тут також присутня конкуренція і монополія.

Qualcomm – головний гравець на ринку заліза для смартфонів. Компанія займається

виробництвом бездротових засобів зв'язку, модемів і однокристальних мобільних систем.

Компанія як і Nvidia монополіст, тільки на ринку мобільних процесорів. Qualcomm також

використовує потужності TSMC і їх 7нм тех. процес. Якщо ви купили смартфон 2 роки тому

або раніше, то швидше за все в цьому смартфоні однокристальна система саме від

Qualcomm.

Інші дві компанії Samsung і Huawei хоч і мають свої виробничі потужності і активно

створюють свої процесори для смартфонів, проте кристали від Qualcomm присутні

приблизно в половині смартфонів обох компаній. Так як 7нм у Samsung і Huawei погано

оптимізовані і поступаються по продуктивності і енергоспоживанню рішенням від Qualcomm

[5].

Варто повторити, що Qualcomm використовує потужності TSMC, як і більшість

перерахованих компаній, тому TSMC на даний момент найважливіша компанія для ринку

напівпровідників, і саме від успіхів в освоєнні нових тех. процесів цієї компанії залежать

доходи цих компаній.

Видно, що всі компанії між собою, так чи інакше, пов'язані. Конкуренція між цими

компаніями підштовхує їх на освоєння нових технологічних процесів. Так, як вже було

сказано, Intel активно вивчають 10 нм, а TSMC активно працюють над освоєнням 5 нм і

навіть 3 нм тех. процесів, тому в найближчі 2-3 роки варто очікувати істотного підняття

продуктивності напівпровідників, причому у всіх областях – смартфонах, ПК, ноутбуках,

серверах і тд. Через високу амбіційність і успіхи компанії TSMC, Samsung, Huawei, Intel

також повинні освоювати нові тех. процеси щоб залишитися конкурентоспроможними.


1. Что такое техпроцесс (нм) процессора? [Електроний ресурс]. Режим доступу:

https://androidlime.ru/processor-technical-process

2. Оцениваем планы Intel относительно 10-нанометровых процессоров. Спойлер ‒ всё

плохо [Електроний ресурс]. Режим доступу: https://keddr.com/2019/04/otsenivaem-planyi-intel-

otnositelno-10-nanometrovyih-protsessorov-spoyler-vsyo-ploho/

3. 7-нм техпроцесс помог, но AMD снова проигрывает Intel по площади ядра

[Електроний ресурс]. Режим доступу: https://3dnews.ru/988292

4. Что такое платформа GeForce RTX? [Електроний ресурс] Режим доступу:

https://www.nvidia.com/ru-ru/geforce/20-series/rtx/

5. Competitors say Qualcomm is running a monopoly ‒ here’s why [Електроний ресурс].

Режим доступу: https://www.theverge.com/2019/1/9/18173756/qualcomm-ftc-antitrust-monopoly-

trial-explainer

6. 5nm Technology [Електроний ресурс]. Режим доступу:

https://www.tsmc.com/english/dedicatedFoundry/technology/5nm.htm

7. TSMC: 3nm EUV Development Progress Going Well, Early Customers Engaged

[Електроний ресурс]. Режим доступу: https://www.anandtech.com/show/14666/tsmc-3nm-euv-

development-progress-going-well-early-customers-engaged

Науковий керівник: Абросімов Є.О.

https://androidlime.ru/processor-technical-process

https://keddr.com/2019/04/otsenivaem-planyi-intel-otnositelno-10-nanometrovyih-protsessorov-spoyler-vsyo-ploho/

https://keddr.com/2019/04/otsenivaem-planyi-intel-otnositelno-10-nanometrovyih-protsessorov-spoyler-vsyo-ploho/

https://3dnews.ru/988292

https://www.nvidia.com/ru-ru/geforce/20-series/rtx/

https://www.theverge.com/2019/1/9/18173756/qualcomm-ftc-antitrust-monopoly-trial-explainer

https://www.theverge.com/2019/1/9/18173756/qualcomm-ftc-antitrust-monopoly-trial-explainer

https://www.tsmc.com/english/dedicatedFoundry/technology/5nm.htm

https://www.anandtech.com/show/14666/tsmc-3nm-euv-development-progress-going-well-early-customers-engaged

https://www.anandtech.com/show/14666/tsmc-3nm-euv-development-progress-going-well-early-customers-engaged


88

Аліна Попазова


ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

В даній статті було розглянуто основні засоби захисту інформації у мережі Інтернет,

типи загроз в мережі інтернет, основні характеристики безпеки комп'ютерної системи.

Ключові слова: Інтернет, брандмауері, firewall, міжмережеві екрани, кібератаки.

This article deals with the basic means of protecting information on the Internet, types of

threats on the Internet, the basic characteristics of computer system security.

Keywords: Internet, firewalls, firewalls, firewalls, cyberattacks.

Інтернет ‒ глобальна комп’ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні Інтернет

дозволяє знаходити відповідь практично на будь-яке питання. Завдяки мережі Інтернет люди

щодня онлайн проводять мільйони операцій, пов'язаних, наприклад із замовленням різних

послуг і товарів з використанням даних персональних пластикових карт. Для успішного

виконання цих процедур повина бути реалізована ціла стратегія забезпечення інформаційної

безпеки.

Проаналізувавши безліч сучасних джерел, ми змогли виділити наступні роботи:

С. Нестеров у своїй книзі «Основи інформаційної безпеки», системно виклав теоретичні

основи інформаційної безпеки та описав практичні аспекти, пов’язані з їх реалізацією.

Посібник складається з трьох розділів: «Теоретичні основи захисту інформації», «Основи

криптографії», «Захист інформації в IP-мережах» [1].

А. Бірюков у своїй книзі «Інформаційна безпека: захист і напад» наводить як технічну

інформацію про атаки так і про захист від них [2].

В. А. Медведєв у своїй книзі «Інформаційна безпека. Вступ до спеціальності», дуже

детально описує низку питань, пов'язаних з організаційно-технічним забезпеченням

інформаційної безпеки. У даній книзі вказані методи і засоби інформаційної безпеки, а також

об'єкти, суб'єкти, загрози, канали витоку [3].

Зараз навряд чи комусь треба доводити, що при підключенні до Internet Ви піддаєте

ризику безпеку Вашої локальної мережі і конфіденційність, яка міститься в інформації. Це

питання дуже актуальне, тому за даними CERT Coordination Center в 1999 році було

зареєстровано 2421 інцидентів - зломів локальних мереж і серверів. Також, за результатами

опитування, Computer Security Institute (CSI) проведеного у 1995 р. серед 500 найбільш

великих компаній, організацій і університетів число незаконних вторгнень зросло на 48.9%,

а втрати, викликані цими атаками, оцінюються в 66 млн. Доларів США [4].

Завдяки всім цим книгам, ми змогли виділити наступне, на даний момент існує різні

засоби захисту.

Мабуть, варто сказати, що будь-яка система повинна захистити дані в процесі їх передачі

в Інтернеті, а також забезпечити безпеку своїх внутрішніх інформаційних ресурсів. На даний

момент, найбільш поширеним механізмом захисту інформації є міжмережеві екрани (або

брандмауери ‒ firewalls), які встановлюють в розрив всіх з'єднань внутрішньої мережі з

глобальною. Завдяки цим екранам, можна розділити локальну мережу на дві частини або

навіть використовувати МЕ для внутрішнього поділу, щоб захистити одну підмережу від

іншої. Особливо актуально таке рішення для великих організацій, де необхідні незалежні

підрозділи.

На жаль, на сьогоднішній день, навіть найдосвідченішим IT-фахівцям, які мають

найактуальніші системи безпеки, не завжди під силу запобігти кібератакі. Тому потрібно

встановлювати пакети антивірусного програмного забезпечення з захистом від мережевих

погроз (файерволом).

На сьогоднішній день розрізняють 4 типи загроз при роботі з комп'ютером в мережах:


89

перехоплення інформації. Цілісності інформації нічого не загрожує, але порушується

конфіденційність;

перехоплення інформації і її вилучення;

модифікація інформації, при якій до кінцевого адресата доходить частково або

повністю змінений повідомлення;

зміна інформації про автора повідомлення.

На даний момент, виділяють 3 основні характеристики безпеки комп'ютерної системи:

Аутентифікація.Це процес авторизації користувача, в результаті якого йому надається

право користуватися інформацією з заздалегідь визначеними правами і можливостями її

обробляти.

Цілісність. Коли відбувається передача будь-яких даних, під цілісністю мається на увазі

те, що виходить і прийняте повідомлення ідентичні.

Безпека або запобігання передачі інформації.

З усього вище сказаного, ми змогли зробити наступні висновки, що для забезпечення

збереження даних повинні бути реалізовані різні заходи захисту інформаційної безпеки.

Також ми виділили мінімальний список компонентів, необхідних для захисту будь-якої

компанії в Інтернеті: Брандмауер (фаєрвол), в його завдання входить захист від злому

комп'ютера і від несанкціонованої передачі даних. Антивірусний захист. Антиспам для

електронної пошти. Система запобігання вторгнень (IPS) ‒ програмне або апаратне засіб, що

захищає від несанкціонованого доступу до мережевої інфраструктури або конкретним

сервісів. URL-фільтрація ‒ засіб, який обмежує доступ до певних веб-ресурсів. Захист

віддаленого доступу (в тому числі бездротового) за допомогою створення захищеного каналу

підключення. Система централізованого управління ‒ комплекс програм, які дозволяють з

однієї консолі управляти всіма сервісами, що забезпечують інформаційну безпеку.


1. Нестеров С. Основи інформаційної безпеки / С. Нестеров, 2016. – 324 с.

2. Бірюков А. А. Інформаційна безпека: захист і напад / А. А. Бірюков, 2017. – 434 с.

3. Медведів Е. Інформаційна безпека. Вступ до спеціальності / Е. Медведів, 2019. –

144 с.

4. Зломи у мережі [Електронний ресурс]. – 1999. – Режим доступу до ресурсу:

https://www.sei.cmu.edu/about/divisions/cert/.

5. Безпека локальної мережі [Електронний ресурс]. – 1995. – Режим доступу до ресурсу:

https://www.csoonline.com/article/2116316/computer-security-institute.html.

Науковий керівник: Дмитрієва М.В.

Татьяна Пырлог

(Измаил, Украина)

«УМНАЯ МАШИНА» ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА

В данной статье рассматриваются вопросы использования различных компьютерных

технологий в обучении иностранному языку. Анализируется эффективность использования

компьютерной технологий при изучении иностранных языков, а также создание

необходимых условий для практического владения им и использования в повседневной жизни,

для развития коммуникативной компетенции студентов.

Ключевые слова: компьютерные технологии; изучение иностранного языка; технология

преподавания; мультимедийный ресурс; общение в сети;; поиск информации.

https://www.sei.cmu.edu/about/divisions/cert/

https://www.csoonline.com/article/2116316/computer-security-institute.html


90

This article discusses the use of various computer technologies in teaching a foreign language.

The effectiveness of the use of computer technology in the study of foreign languages, as well as the

creation of the necessary conditions for practical possession and use in everyday life, for the

development of students' communicative competence are analyzed.

Keywords: computer technology; studying of foreign language; teaching technology;

multimedia resource; communication in the network ;; search for information.

Уже к концу XX столетия компьютерные технологии стали проникать и использоваться

во всех сферах человеческой деятельности. Конечно же, это коснулось и область изучения

иностранных языков.

Целью настоящей работы является провести анализ эффективности использования

компьютерной технологий при изучении иностранного языка, а также создать необходимые

условия для его практического владения и использования в повседневной жизни, и развития

коммуникативной компетенции студентов.

Многие исследователи указывают на то, что в ближайшее время будет возрастать роль

языкового и переводческого образования, а следовательно - должны возрастать требования к

профессионализму преподавателей. Сегодня важно, чтобы преподаватель владел

современными обучающими средствами и технологиями, позволяющими интенсивно вести

обучение иностранному языку и переводу студентов разного уровня подготовки. Учебная

литература на электронных носителях должна быть доступным элементом учебного

процесса для всех студентов и преподавателей. [3, с. 125-126]

Также при обучении переводу важен дифференцированный подход преподавателя к

студентам, имеющим изначально различный уровень знаний и владения компьютером. В

настоящее время существует тенденция снижения интереса учащихся высших учебных

заведений к изучению иностранного языка с использованием традиционных бумажных

учебников, так как практическое занятие такого рода направленно в основном на пассивное

восприятие предлагаемого преподавателем материала, заучивание правил без учета

способностей, склонностей, интересов студента.

Это связано с рядом факторов: требованию к конечной цели изучения иностранного

языка, то есть ‒ к её практическому использованию, психологией современного студента и

технологическими изменениями в окружающем нас мире.

Использование компьютерных технологий в процессе изучения иностранного языка даёт

возможность сделать этот процесс легче, доступнее и понятнее для многих изучающих,

полагает лингвист и специалист в области информационных технологий Громов. Г.Р.. В

обучении иностранных языков приобретает актуальность проблема закономерности

познавательных процессов. Использование компьютерных технологий в процессе изучения

иностранного языка даёт возможность сделать этот процесс легче для студентов и создать

привычную для них среду. Благодаря мультимедийным ресурсам изучение иностранного

языка можно вынести за рамки учебной аудитории и сделать его непрерывным.

Общение в сети с носителями языка является мощным стимулятором изучения

иностранного языка. К этому также способствует просмотр программ и фильмов на

иностранном языке, использование различных сайтов, требующих знание иностранного

языка.

В этих условиях реальности преподаватели должны стремиться использовать

мультимедийные и интернет технологии наряду с новыми моделями обучения, с целью

ухода от ранее используемой модели, основанной на традиционных методах обучения.

Кроме того, уже сейчас студентам рекомендуется изучать иностранный язык с помощью

компьютера, что составит 40-50% общего объема учебной нагрузки. Эти кардинальные

изменения перекликаются с идеей о главенствующей роли студента, которому

компьютерные технологии предоставляют доступ к разнообразной и комфортной для него

форме обучения. Однако, необходимо понимать, что мультимедийные технологии могут

отвлекать обучающихся от познавательного процесса, преподаватель должен обладать


91

необходимыми навыками для работы с компьютером, а программа закладывать

систематический курс последовательно и обширно, не пугая огромным количеством

информации. В противном случае, будет наблюдаться двойственный результат с низким

показателем успеваемости.

Кроме того, «умная машина» не имеет отрицательных эмоций и обучение с помощью

компьютера гарантирует объективность оценки; обучающая работа с компьютером

позволяет иметь обратную связь с преподавателем.

Положительными характеристиками применения мультимедийных технологий является

то, что они доступны студентам и во время аудиторных занятий, и вне университета. Это

означает, что студенты могут более эффективно заниматься самостоятельной работой в

удобное для них свободное время; они могут иметь нужное им количество времени для

углублённого тренинга приобретённых знаний… Вместе с тем, нельзя забывать, что

сказанное нами относится к дисциплинированным, ответственным и организованным

студентам.

Опросы и подсказывают, что студенты с большим удовольствием занимаются

иностранным языком с использованием компьютера, чем без компьютера. Технологии

позволяют интенсивнее привлекать студентов к учебной деятельности; студенты ‒ в свою

очередь ‒ расценивают компьютерные технологии как фактор инноватики, и потому

технологизированная форма обучения является более привлекательной.

Применение в учебном процессе компьютеров и технологий, обеспечивающих их

обучающую деятельность, позволяет исключить негативное психологическое напряжение во

время занятий, позволяют студентам получать удовлетворение и радость от занятий на

современном уровне технологизаций. Занятия в таких условиях проходят увлекательно и

эмоционально [2, с. 22-26].

Средства информационных и коммуникативных технологий, применяемые в учебном

процессе, являются обязательными, так как их реализация лежит в основе достижения

поставленных целей и реализации направлений образования. От программы,

предназначенной для изучения иностранного языка, требуется полнота и

последовательность. Обучающий мультимедийный курс классического типа, должен

развивать все четыре основных языковых навыка: чтение, письмо, восприятие на слух и речь.

Программа должна охватывать все шесть уровней подготовки студента согласно

международной классификации и рассматривать материал каждого уровня достаточно

глубоко и подробно.

В качестве основной цели обучения иностранному языку в вузе выделяется

формирование и развитие межкультурной профессионально ориентированной компетенции.

Данная компетенция направлена на совершенствование коммуникативных навыков. Так же

она предполагает развитие умений планирования речевого и неречевого поведения на

иностранном языке, что позволяет использовать иностранный язык практически как в

профессиональной (производственной и научной) деятельности, так и для целей

самообразования [4, с. 2].

Формирования навыков самостоятельной работы у студентов неязыкового вуза являются

неотъемлемой частью обучения иностранному языку, так как одна из проблем преподавания

иностранного языка ‒ это недостаточное количество аудиторных часов, отведенных на

изучения предмета. Самостоятельная работа студентов как составляющий компонент

образовательного процесса призвана компенсировать нехватку аудиторных часов. Это

значит, что самостоятельная работа студентов, это не только выполнение домашнего задания

по заданной теме, но и умение самостоятельно находить необходимую информацию,

вычленять главное из большого количества информации и умение применять её на практике,

то есть формирование навыков и умений по поиску информации. Именно ИКТ, на мой

взгляд, является эффективном средством при обучении студентов.

Целью использование ИКТ при изучении иностранного языка является: активизация

мышления; стремление к получению новых знаний и умений; повышение качества обучения;


92

самоконтроль полученных знаний; самостоятельное решение лингво-речевых задач;

формирование автоматических навыков при поиске необходимой информации.

Полан Е.С. считал, что самый правильный педагогический путь ‒ это сочетание методов

традиционных занятий иностранным языком и использования новых компьютерных

технологий. Непростой задачей для преподавателя является определение способа

совмещения этих двух методов обучения студентов: традиционного и технологизированного.

Таким образом, смешанные формы ведения занятий по иностранному языку, при котором

компьютер включается в традиционный урок, являются наиболее эффективными.

Преподавателю современной высшей школы приходится обучать студентов в условиях

дефицита аудиторных часов, делая значительный акцент на самостоятельной работе студента

во внеучебное время. Использование компьютера и интернета в данном случае оказывает

неоценимую помощь студентам в выполнении самостоятельных заданий [5, с. 79-86].

В заключении сформулируем вывод о том, что с помощью компьютерных систем

обучения студенты могут достичь высокого уровня в говорении, чтении, понимании,

словарном запасе и грамматике языка.

Следовательно, компьютерные технологии могут и должны приносить значительные

результаты в обучении студентов иностранному языку и развитии их языковых компетенций

‒ при условии, что они применяются рационально. Роль компьютерных технологий и

интернета в самостоятельной работе студентов становится всё более значимой. Они

способствуют привитию навыков диалогической речи, снимают психологические барьеры.

Применение компьютеров в процессе обучения способствует мотивированности и

заинтересованности студентов в приобретении навыков владения иностранным языком.

Таким образом, определённые преимущества в обучении студентов иностранному языку

с использованием компьютерных технологий очевидны и неоспоримы.


1. Громов Г.Р. Очерки информационной технологии. ‒ М.: ИнфоАрт, 1993. ‒ 336 с.

2. Дмитриева Е.И. Дидактические возможности компьютерных телекоммуникационных

сетей для обучения иностранным языкам // Иностранные языки в школе. ‒ 1997. ‒ №4. ‒

С. 22-26.

3. Зубанова С.Г. Обучение на переводческих факультетах в период реформирования

высшей школы. В сборнике: Научно-методический семинар кафедр Факультета иностранных

языков Сборник научных и учебно-методических докладов и статей. Факультет иностранных

языков МАИ-НИУ; Ответственный редактор Аникеева И.Г. ‒ М., 2016. ‒ С. 120-130.

4. Капустина Д.М., Коротаева И.Э. Использование компьютерных технологий при

обучении иностранному языку в техническом вузе. 2016. ‒ 2 с.

5. Кудрявцева Л.В. Использование телекоммуникационных проектов для формирования

иноязычной социокультурной компетенции у учащихся старших классов (на примере США и

России) // Иностранные языки в школе. ‒ 2007. ‒ №4. ‒ С. 49-53.

6. Кудрявцева Л.В. Использование телекоммуникационных проектов в обучении

иностранному языку (на материале культуроведения США, профильный уровень): Дис. …

канд. пед. наук. ‒ Тамбов, 2011.

Научный руководитель: Дмитриева М.В.


93

ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНІ НАУКИ /

ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКИЕ НАУКИ

УДК 517.9

Гүлсім Иманбаева, Амангелді Калиманов

(Атырау, Қазақстан)

ДИФФЕРЕНЦИАЛДЫҚ МОДЕЛДІ ҚҰРУ

Мақалада кейбір табиғи құбылыстардың дифференциалдық моделдерін құру мәселесі

қарастырылаады.

Кілт сөздер: демография, жыртқыш және жемтік, радиоктивтілік, жаңбыр

тамшысы, айналдырғыштың соғысы.

The article discusses the issue of creating differential models of certain natural phenomena.

Keywords:demography, predator and prey, radioactivity, raindrops, shaft, beating.

Техникалық ғылым салаларында математиканы қолдану кезінде дифференциалдық

моделдеудің алатын орны зор. Көптеген қолданбалы процестер дифференциалдық

теңдеулермен қарапайым және толығырақ жазылады. Олар физика, теориялық механика,

материалдар кедергісінде, гидравлика, машиналар мен механизмдер теориясы, химия,

өндіріс технологиясында, биология, қаржы-экономикалық және т.б. жалпытехникалық және

арнаулы қолданбалы пәндерге қатысты сұрақтарды шешуге мүмкіндік береді [1–2].

Есептің шарты бойынша (механикалық, физикалық және техникалық) дифференциалдық

моделді құру айнымалы шамалар мен олардың өсімшелері арасындағы математикалық

тәуелділікті анықтаудан тұрады. Көп жағдайларда дифференциалдық теңдеу өсімшесіз

алдын ала қойылған есеп бойынша қарастырылады. Дифференциалдық моделді құрған кезде

өсімшелер бір сәйкес дифференциалдауға ауысады [3]. Дифференциалдық моделді құрудың

нақты ережесі жоқ. Зерттелетін шынайы процестің моделдері дифференциалдық теңдеуді

алғаннан соң, есеп математикалық әдістермен шешіледі, талдау жасалынған шешімдердің

көмегімен нәтиже алынады және ағымдағы шынайы оқиғаға болжам жасалады.

Дифференциалдық моделдеумен қолданбалы есепті шешу көбіне алынған есептің дағдысына

тәуелді. Мұнда тапқырлық және қаралып отырған есептің мәнісін тереңірек түсіну қажет.

Көптеген физикалық және техникалық құбылыстарды сипаттауда дифференциалдық

теңдеулер мен жүйелер кеңінен қолданылады. Енді осындай құбылыстардың нақты

мысалдарын қарастыралық. Демографиялық мәселелердің математикалық моделін құрушы

Томас Роберт Мальтус өзін популяцияның принциптері және бұл қоғамның дамуының

келешегіне қалай әсер етеді атты еңбегінде өзінің популяция принциптерін жасақтады.

Оның математикалық моделі өте қарапайым және популяцияның өсуі популяцияның

коэффициентіне пропорционал болады дегенге сүйенеді [1]. Сонда бұл модел мынадай

дифференциалдық түрінде беріледі: , . Сонымен, Мальтус

принципі популяцияның шексіз өсуіне дәрежелік заңдылық арқылы беріледі:

, мұнда және шамалары сәйкесінше бастапқы және кез келген

кезеңдердегі популяцияның миллиондаған басын көрсетеді. Кейіннен Мальтустың моделі

нақты құбылысты бере алмайтындығы байқалып, оны жаңғырту қажет болды. Осындай

моделдердің бірі, логистикалық заңдылық деп аталып, мына сызықтық емес теңдеумен

сипатталады: , , мұндағы сызықтық емес

мүшесін әлеуметтік кедергі деп қарастыру керек. А.Лотк және В.Вольтердің ұсынған

жыртқыш және жемтік моделі бірінші ретті жай дифференциалдық теңдеулер жүйесі арқылы

беріледі: , , мұндағы – оң


94

тұрақтылар. Жүйедегі жыртқыштар санын, ал – олардың жемтіктерінің санын көрсетеді.

Жемтіктердің популяциясы жыртқыштар үшін қажетті тамақтың қорын береді деп алынады.

Жоғарыдағы жүйенің шешімдерінің сапалық талдау, соңғы жүйемен сипатталатын

биологиялық жүйе шектік жағдайда тұрақты немесе периодты өзгеретін популяцияны береді.

Мысалға, микроорганизмдер калониясының өсуін қарастыралық. Аз ғана уақыт

мерзіміндегі өсімнің сандық мәні болады, мұнда кезеңіндегі жаңадан пайда

болған және өлген микроорганизмдердің саны және арқылы белгіленген. Сонда

кезеңіндегі өсімдер аралық өзгеру уақытына пропорционал болады: ,

. Мұндағы өзгеріс дискретті болып, түрде

жазылады. Бұнда шамасын нөлге ұмтылдырып, дифференциалдық теңдеуге келеміз.

Қарапайым жағдайды, яғни жаңалардың пайда болуы мен өлуінің өзгерісі

микроорганизмдердің санына пропорционал болған жағдайын қарастыралық: . Жүйенің шешімі

, .

Енді заттың қоспаға айналу өзгерісін қарастыралық. Қоспаға айналатын заттың мөлшері

аралық уақытына және мүмкін болатын концентрацияның ең үлкен мәні мен берілген

уақыт кезеңіндегі концентрацияның мөлшері шамасының көбейтіндісіне пропорционал

болсын делік: Бұл жағдайдағы заңдылықтың дифференциалдық теңдеу арқылы жазылуы мына түрде

болады: Шешім , егер болса, онда

.

Кейбір бактериялардың көбею жылдамдығы қарастырылып отырылған уақыттағы

бактериялар санына пропорционал болады. Осы кездегі бактериялар санын арқылы

белгілесек, онда , мұндағы – пропорционалдық коэффициенті. Шешім:

, егер болса, онда .

Радиоктивтілік дегеніміз, ауыр салмақты атомдардың ,мысалға, уран сияқты

элементтердің жіктелуінің салдары. Радиоактивтіліктің ашылуы жаңа білімді, мысалға,

геологиялық уақыт және тағы басқаларын берді. Жасанды радиоактивтілік практикалық

мақсаттарда, мысалғы, химияда, медицинада, ядролық энергетикада және тағы басқаларында

кеңінен қолданылады. Дегенмен, ядролық энергияны өндірістік мақсатта қолдану кезінде

радиоактивті қалдықтардың пайда болуына байланысты жұртшылықтан қатаң қауіпсіздік

шараларын сақтауды талап етіледі. Радиоактивтілік жіктелудің математикалық моделі,

жіктелудің интенсивтілігі радиоактивті заттың мөлщеріне пропорционал болады дегенге

негізделеді. Сонымен, математикалық модел түрінде болады, мұнда

дегеніміз уақыт мезетіндегі радиоактивті заттың мөлшері, ал – оң тұрақты. Бұның

шешімі болады, мұндағы, – бастапқы ( заттың мөлшері.

тұрақтысы, жіктелетін заттың радиоактивтілік қасиетіне тәуелді болатын шама. Негізінен

бұл тұрақты жартылай жіктелу уақыты термині арқылы анықталынады. Жартылай

жіктелу уақыты дегеніміз аралығында берілген заттың мөлшері екі есе

азаятын уақытты айтады.

Радийдің жартылай жіктелу уақыты = 1600 жыл екендігі белгілі. Сонда

бұдан . Сонымен жылдағы радийдің

радиоактивті жіктелуі:

.

Жаңбыр тамшысының жинақталу есебі. Тамшылардың массасы конденцасияға

байланысты өсіп отырады және уақыт пен тамшының ауданына пропорционал болады:

, мұндағы тамшының радиусы және тәжірибе арқылы анықталынатын


95

тұрақты. Екінші жағынан, судың сфералық тамшысының массасы мынаған тең

(тығыздығы ): . Демек, . Енді болатындығын

ескере отырып, Ньютонның екінші заңын мына түрде жазамыз: .

Сонда бұл дифференциалдық теңдеудің және болғандағы бастапқы

шарттарын қанағаттандыратын шешім

. Бұлттағы тамшының

радиусы шамамен мкм, ал жерге жеткен тамшының радиусы шамамен 1мм. Біздің

жеңілдетілген моделімізде бастапқы радиус деп алсақ, онда . Енді

болатындығын ескере отырып, жылдамдықты мына түрде жазуға болады:

. Сонымен, жаңбыр тамшысының бастапқы бұлтты құру барысындағы

жылдамдығының шамасы уақытқа байланысты сызықты өседі.

Жаңбыр тамшысының құлауы есебі. Жаңбыр тамшысына тек қана ауаның кедергісі мен

гравитациялық күштер ғана әсер етеді деп қарастыралық. Басқа, мысалға, жерге құлаушы

тамшының булануына байланысты күштерді ескермейміз. Ауаның жаңбыр тамшысына

кедергі күші тек қана тамшының жылдамдығына ғана тәуелді болсын деп есептелік.

Жаңбыр тамшысының бұлттан бөлініп шыққандағы массасын m арқылы белгілеп, бұл масса

құлау кезінде өзгермейді деп, яғни деп алалық. Сонда құлап келе жатқан

жаңбыр тамшысының жылдамдығы Ньютонның екінші заңы бойынша бірінші ретті

дифференциалдық теңдеуі арқылы анықталынады. Бастапқы

шарт түрде берілсін, мұндағы − жаңбыр тамшысы бұлттан бөлініп

шыққандағы уақыт, ал − осы мезеттегі жылдамдық. Біздің моделімізде ауаның кедергісі

жылдамдықтың сызықты функциясы деп алсақ, онда дифференциалдық теңдеуді мынадай

қарапайым түрде жазуға болады, мұндағы және

– тәжірибеден алынатын тұрақтылар. Таңбаларды алу, ауаның кедергісі ауырлық

күшіне қарама-қарсы және тамшының жылдамдығы төмен қарай, ал координата жоғары

қарай бағытталатындығын ескере отырып алынатындығын көрсетеді.

Жүргізуші айналдырғыштың бұзылуы есебі. ХХ ‒ ғасырдың басында теплоходтың

конструкторлары аса қауіпті және түсіндіруі өте қиын құбылысқа тап болды: алғашқы

қарағанда тартқыш айналғыштардың кездейсоқ соғысы, көптеген жағдайда трансмиссия

жүйесінің бұзылуына алып келді. Бұл құбылысты дифференциалдық теңдеу арқылы

түсіндіруге болады.

Тастаманың динамикасының моделі бойынша, айналып тұрған цилиндрлік

айналдырғыштың бірқалыпты қозғалысының тепе теңдік жағдайы уақытқа тәуелсіз

шешімі арқылы сипатталады, яғни мына төртінші ретті жай дифференциалдық теңдеумен

анықталынады:

мұндағы айналдырғыштың тепе теңдік жағдайынан

ауытқуын, ‒ айналдырғышқа әсер етуші центрлік күштің тығыздығын көрсетеді. ‒ ті

табу үшін айналдырғыштың шағын элементін қарастырамыз және арқылы

айналдырғыштың бір өлшем салмағын белгілейміз. Сонда элементін массасы мынаған

тең болады:

мұндағы салмақ күшінің үдеуі. Айналу кезінде элементіне

тұрақты ω бұрыштық жылдамдығы бойынша әсер етуші центрлік күші мынаған тең

болады:


96

Бұдан,

және ізделінді дифференциалдық теңдеу мына түрге келеді:

Теңдеудегі оң тұрақтысы айналдырғыштың жасалған материалына тәуелді болады.

Айналдырғыш координатолары және болатын екі тіректен айналсын. Сонда

.

Сонымен қатар тіректер функциясының иілу нүктелері болатындығын

көрсетуге болады. Біз дифференциалдық теңдеуінің шешімдерін зерттеуіміз керек және

шешімдер мына шекаралық шарттарды қанағаттандыратын болуы керек

Айналдырғыштың қарастырылып отырған мәселесі дифференциалдық теңдеудің

қарапайым емес, яғни интервалында нөлге тепе тең емес шешімі

болғанда пайда болады. теңдеуін мына түрде жазып

интегралдап, жалпы шешімді аламыз:

.

Бұл жағдайда шекаралық шарттар мына түрде жазылады:

Есептеулер және болатындығын көрсетеді. Егер

болса, онда қарапайым шешіміне келеміз және бұл шешім айналдырғыштың

түзу сызықты жағдайын сипаттайды. Екінші жағынан, яғни болғанда біз қарастырылып отырылған мәселеге келеміз. Бұл жағдайда шешім

болады.

бұрышының анықтамасы бойынша, теңдеуі айналғыштың бұзылуы

сонда, тек қана сонда орындалады, егер бұрыштық жылдамдық мына екі шарттың бірін

қанағаттандырса:

ПАЙДАЛАНЫЛҒАН ӘДЕБИЕТТЕР

1. Базыкин А.Д. Математическая биофизика взаимодействующих популяций. – М.:

Наука, 1985. – 182 с.

2. Егоров А.И. Обыкновенные дифференциальные уравнения с приложениями. 2 изд.

2005. – 192 с.

3. Көлекеев К. Д., Назарова К. Ж. Дифференциалдық теңдеулер. ‒ Алматы. “Дәуір”,

2012. – 216 б.


97

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ / ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ

УДК 378.937:796.015:[417.3:792.83]

Володимир Сорока, Олена Сорока

(Дніпро, Україна)

УКРАЇНСЬКИЙ РУКОПАШ ГОПАК В СИСТЕМІ

ВИХОВАННЯ МОЛОДІ УКРАЇНИ

Розглянуто проблему ефективного використання засобів Бойового Гопаку у розвитку

психологічного стану та його впливу на фізичний розвиток дітей. Встановлено, що заняття

з Бойового Гопака добре вплинули на загальний розвиток дітей, що підтверджує мету

занять з українського бойового мистецтва – гармонійний розвиток особистості. Доведено,

що методичною особливістю занять з Бойового Гопака обов’язкові теоретичні виховні

заняття, які мають велику привабливість і добрий вплив на розвиток дітей та

допомагають зрозуміти їм особисту приналежність до розвитку бойової культури – як

одної з невід’ємної часток загальної культури нашого народу.

Ключові слова: бойовий гопак, діти молодшого шкільного віку.

The problem of effective use of the Fighting Hopak facilities in the development of the

psychological state and its influence on the physical development of children is considered. It has

been established that the lessons from the Battle of Hopka have had a good influence on the overall

development of children, which confirms the purpose of training in Ukrainian martial arts - the

harmonious development of the individual. It is proved that the methodical feature of the lessons

from Boyu Hopak is theoretical theoretical training, which has a great attraction and a good

influence on the development of children and helps to understand their personal belonging to the

development of combat culture - as one of the integral parts of the general culture of our people.

Keywords: combat hopak children of primary school age.

Постановка проблеми. Розвиток Бойового Гопака в Україні щороку повніше відповідає

вимогам фізичного виховання дітей і молоді, державних закладів, покликаних виховувати

підростаюче покоління на найкращих зразках стародавньої та сучасної культури

українського народу [1, 201с.; 2, с.122; 5, с.6; 6, с.35; 8, с.2].

Використання засобів Бойового Гопаку в системі фізичного виховання відповідає

вимогам Президента України та Кабінету міністрів, які окреслені в Указі «Про національну

Програму відродження та розвитку українського козацтва» від 15 листопада 2001 року за

№1092/2001 та самої Програми, в VІ пункті якої передбачено розвиток козацького

єдиноборства Бойовий Гопак.

Бойовий Гопак – це система гармонійного розвитку особистості. Це бойове мистецтво,

яке передбачає спортивну підготовку, володіння зброєю, розвитку розумових та духовних

якостей особистості [7, 304 с.].

Актуальність даної роботи полягає у визначенні науково-методичних аспектів

забезпечення тренувального процесу в Бойовому Гопаку. Особливо актуальною є проблема

психофізіологічного стану та його впливу на фізичний розвиток дітей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням бойових мистецтв козацтва, як

історичного надбання української культури присвячені роботи таких авторів, як: В. Пілат

(2010), В. Куртяк (2010) та ін..

Досвіду спортивно-оздоровчої роботи з дітьми молодшого та середнього шкільного віку

у школах Бойового Гопака присвячені роботи М. Данилевича, А. Гачкевича та ін. Мають

місце роботи, присвячені технічній підготовці і аналізу техніки виконання вправ:

Т. Каляндрук (2010) та ін.


98

Підвищенню координаційних здібностей, фізичних якостей, методиці навчання руховим

діям дітей шкільного віку присвячено велику кількість наукових досліджень [2, с. 124;

4, с. 128; 6, с. 36].

Викладання занять бойовими мистецтвами в групах дітей різного шкільного віку з

урахуванням їх індивідуальних можливостей та завдань, що вирішуються, набуває дуже

актуального значення. Нажаль в наш час наукових досліджень та літератури з даного

питання практично не існує, особливо щодо занять з дітьми молодшого шкільного віку.

Мета дослідження: визначити методичні особливості та вплив занять Бойовим Гопаком

на психофізіологічні показники дітей молодшого шкільного віку.

Завдання дослідження: 1. Виконати порівняльну характеристику навантажень на заняттях з Бойового Гопак та

уроку фізичної культури в ЗОШ;

2. Провести структурний аналіз і методичне обґрунтовування побудови системи

підготовки занять з Бойового Гопака на початковому етапі;

3. Визначити доречність занять Бойовим Гопаком з дітьми 7-8 річного віку.

Методика та організація дослідження

В роботі використані матеріали теоретичного аналізу і узагальнення науково-методичної

та спортивної літератури, метод педагогічних спостережень і експерименту, метод

анкетування, тестів і експертних оцінок, медико-біологічне дослідження і метод

математичної статистики.

Дослідження проводились з хлопчиками молодшого шкільного віку 7-8 років, по 24

дитини в кожній групі. Контрольну групи складали діти, які займаються різними видами

спорту або взагалі не займаються спортом, до складу експериментальної групи взяли участь

хлопчики, які займаються Бойовим Гопаком.

Результати досліджень та їх обговорення

Традиційно урок фізичної культури складається з трьох частин. Наприкінці підготовчої

частини яка триває близько 15 хв. ЧСС складає 132 уд•хв-1

. При цьому показники АТ майже

не змінюються з показниками на початку уроку і складають 90/50 мм.рт.ст. Це вказує на

недостатній обсяг виконаної роботи та інтенсивність навантажень на уроці.

Основна частина триває, в середньому 25 хв., при цьому показники ЧСС коливаються від

114 уд•хв-1

(робота у рівновазі) до 162 уд•хв-1

(рухливі ігри). АТ зберігається на одному рівні

протягом всього заняття і має такіж самі показники, як і на його початку. Найбільш велике

навантаження припадає наприкінці основної частини, де АТ складає 115/50 мм.рт.ст.

Динаміка показників ЧСС і АТ в основній частині вказує на те, що навантаження

розподіленні рівномірно, але недостатня. Заключна частина уроку складає 5 хв., при цьому

стан дітей майже повністю відновлюється (ЧСС 96 уд•хв-1

, АТ 90/50 мм.рт.ст.) (табл. 1).

Таблиця 1

Порівняння основних показників на заняттях

Структура занять з Бойового Гопака також складається з трьох частин. На початку

заняття козаки шикуються в шеренгу і виконують ритуал вітання з вчителем. Через

ритуальне вітання збуджується нервова система в залежності від рівня складності завдань, які

плануються для виконання в занятті, підвищується активність вегетативних функций.

Свідоме відношення до заняття сприяє виникненню стану оптимальної готовності організму.

При аналізі показників динаміки ЧСС на початку підготовчої частини заняття,

характерне збільшення ЧСС після стану медитації до 90-102 уд•хв-1

, а після пісні до 96-108

уд•хв-1

, що перевищує ЧСС стану спокою на 12-24 уд•хв-1

. Зменшенню часу, на протязі якого

організм козака «впрацьовується» в заняття, активно сприяє правильно підібрана проруханка,

Показник

Група

Т

загальне

.

ЧСС АТ

Робоче Макс. Робоче Макс.

ФК 45 124,6 162 90/50 115/50

БГ 60 123,8 168 110/50 138/50


99

яка починається після закінчення медитації. В її склад входять різноманітні вправи

загального, допоміжного, спеціального і основного характеру. Мобілізація функцій

проходить в прямій залежності від особливостей роботи, що і відображає пульсограма ‒

вправам на місці відповідає поступове збільшення ЧСС, яке надалі зростає з переходом до

інтенсивних вправ в русі. ЧСС у підготовчій частині заняття зростає до 150-170 уд•хв-1

.

На протязі основної частини заняття, структурі якої відповідає зона відносно стійкого

стану, працездатність утримується на деякому рівні з помірними коливаннями. В основній

частині заняття вирішуються головні завдання, підвищується техніко-тактична майстерність,

розвиваються фізичні та морально-вольові якості.

Урок ФК в ЗОШ Заняття з Бойового Гопака Примітка: 1 – Т загальне; 2 – ЧСС робоче; 3 – ЧСС max.; АТ робоче 4 – систол.;

5 – діастол.; АТ max. 6 – систол.; 7 – діастол.

Рис. 1. Порівняльна характеристика впливу навантажень

на заняттях з ФК і Бойового Гопака.

При аналізі показників ЧСС на протязі основної частини характерне коливання в межах

від 108 уд•хв-1

до 114-168 уд•хв-1

(рис. 1).

Велике значення має вміння вчителя впливати на психічний стан одноборців, а також

вміння козаків регулювати власні психічні процеси. Вирішенню цих завдань сприяє

специфічний ритуал завершення заняття: козаки встають в коло та виконують пісню (ЧСС

нормалізується до 96-102 уд•хв-1

).

За показниками індексів фізичного розвитку діти обох груп мають позитивні показники

(табл. 2).

В експерементальній групі збільшився життєвий об’єм легенів на 150 см3, а в

контрольній группі за той же час ЖЄЛ збільшився тільки на 50 см3 за показниками росту і

ваги тіла відбулися суттєві зміни ( зріст Е.г. – р<0,05; К.г – р<0,05; маса Е.г. – р>0,05; К.г –

р>0,05). На наш погляд ці зміни відбувались природнім шляхом, так як вік 7-8 років

характеризується закінченням «округлення» тіла і починається процес його витягування

[7, с. 199].

1; 60 2; 123,8

3; 168 4; 110

5; 50

6; 138 7; 50


100

Таблиця 2

Визначення рівня фізичного розвитку

Досліджуючи рівень фізичної підготовленості ми побачимо, що до занять у дітей двох груп він не відрізняється і є на низькому рівні як для свого віку (програма ФК для ЗОШ). Після року занять в експериментальній групі показники явно вирізняються від попередніх і піднялися на високий рівень (табл.3).

У дітей контрольної групи зміни в показниках є неявні, хоча і виросли до середньо рівня. Показники по човниковому бігу змінились суттєво (Е.гр. – р<0,05; К.гр. – р>0,05), стрибок у довжину в значно більшій мірі збільшився у експериментальній групі (р<0,05, проти р>0,05 у К.гр.). Тест на визначення швидкісних якостей – «стрибки зі скакалкою за хвилину» в експериментальній групі показав суттєву прибавку (р<0,05), а в контрольній групі він склав р>0,05. Тест на визначення силових якостей – «підтягування у висі лежачи» та «згинання-розгинання рук в упорі лежачі» в експериментальній групі показав значно більший приріст (р<0,05 – відносно), а у контрольній явних змін не відбулося (р>0,05 – відносно).

Тест на силову витривалість «піднімання тулуба в положення сидячи з положення лежачи» показав явні зміни в експериментальній групі (р<0,05), а в контрольній показники залишилися на тому ж рівні (р>0,05). Інтегральна оцінка гнучкості (шпагат, лівою, міст) значно збільшилась в експериментальній групі (р<0,05), в контрольній залишилось без змін (р>0,05).

Таблиця 3

Визначення рівня фізичної підготовленості

№ п/п

Т е с т и

Експериментальна група

Контрольна група Р

Х1 ± Х2 ± Х1± Х2± Е.гр. К.гр.

1 Човниковий біг

20х3 12,8±0,46 12,2±0,44 14,2±0,69 12,5±0,56 <0,05 0,05

2 Стрибок в довжину з місця,см

134,2±6,98 147,2±7,32 134,4±6,33 138,5±9,10 <0,05 >0,05

3 Стрибки зі скакалкою,

раз/хв 23,3±9,01 44,3±12,52 12,6±5,62 16,3±4,33 <0,05 >0,05

4 Підтягування в

висі, лежачи 8,9±2,31 13,3±3,89 5,4±2,15 7,5±2,11 <0,05 >0,05

5

Згинання-розгинання рук в упорі лежачи від

гімнастичної лавки

11,3±4,16 18,0±2,70 6,7±1,23 7,7±1,44 <0,05 >0,05

№ п/п

Т е с т и



Х1± Х2± Х1± Х2± Е.гр К.гр.

1 Зріст 122,9±7,1 129,9±6,6 127,8±5,7 127,8±5,8 <0,05 <0,05

2 Маса 26,1±6,2 27,7±6,4 22,8±4,0 24,9±3,6 >0,05 >0,05

3 ОГК 64,6±6,6 65,6±5,9 61,3±5,2 64,4±4,4 >0,05 >0,05

4 ЖЄЛ 1458,3 ±281,1

1605,0 ±503,0

1558,3 ±261,0

1608,3 ±246,6

>0,05 >0,05

5 Індекс Кетле 210,8±42,5 211,9±41,8 182,5±35,0 192,9±24,1 >0,05 >0,05

6 Індекс

Ерісмана 3,1±5,1 0,9±4,2 0,7±4,9 0,5±4,0 >0,05 >0,05


101

6

Піднімання тулуба в

положення сидячи з

положення лежачи

28,2±4,45 39,6±7,82 19,4±0,90 21,0±0,85 <0,05 >0,05

7

Інтегральна оцінка гнучкості (шпагат лівою,

правою, прямий, міст)

5,4±0,50 1,6±0,93 4,4 ± 0,55 4,7±0,53 <0,05 >0,05

Фізичну працездатність ми визначали за «пробою Руф’є».В контрольній і в експериментальній групі працездатність у дітей була задовільна (ІР Е.гр. = 10; ІР К.гр. = 11,1). Кінцевий дослід показав, що у дітей експериментальної групи працездатність вирісла до доброго рівня (ІР = 4,3), а в контрольній групі – до середнього рівня (ІР = 9,6) (табл. 4).

Таблиця 4

Визначення працездатності

№ п/п

Т е с т и



Х1± Х2± Х1± Х2± Е.гр. К.гр.

1 Проба Руф’є (ІР) 10±2,7 4,3±1,6 11,1±3,0 9,6± 2,5 <0,05 >0,05

2 Гарвардський

степ-тест (ІГСТ)

50±14,1 83,3±16,8 68,8 ±10,8 68,3 ±11,5 <0,05 >0,05

«Гарвардський-степ» тест дозволив нам виявити стан серцево-судинної системи дітей 7-8 років. В експерементальній групі до занять з Б.Г. система була нижче середнього (ІГСТ = 50), а після року занять рівень піднялся до вище середнього (ІГСТ = 83,3). В контрольній групі рівень був і залишився на середньому рівні (ІГСТ = 68,8; ІГСТ = 68,3 – відносно).

Висновки 1. В літературних джерелах різних відділів знань, які мають відношення до предмету

дослідження (історія, фізіологія, психологія, теорія і методика спорту), науково обґрунтована необхідність та важливість занять спортом для дітей молодшого шкільного віку.

2. Проаналізувавши структуру занять з Бойового Гопака і порівнявши їх з заняттями фізичної культури в загально освітній школі, ми виявили, що показники тренувальних навантажень на заняттях з БГ значно більші. Це призводить до значних змін геодинамічних показників і, в свою чергу, призводить до більшого тренувального ефекту.

3. Досліджуючи психофізичні зміни у дітей 7-8 років, було визначено, що після року занять Бойовим Гопаком у дітей поліпшилися результати фізичної підготовленості до високого рівня. Рівень працездатності піднявся з «задовільного» до «доброго». Стан серцево-судинної системи піднявся до «вище середнього». З’являється функціональна стійкість, лабільність рухової сфери стає достатною та відповідає віку. Організм став швидче відновлюватися, ніж на початку.

4. Поліпшилися психологічні показники. Збільшився об’єм і стійкість уваги. Діти навчилися швидко переключати увагу з одної діяльності на другу і концетрувати її вже на новій роботі. Тип пам’яті став мішаним, а зорова пам’ять поліпшилася. Це пов’язано з тим, що окрім зорової та слухової – у дітей з’явилася стійка рухова пям’ять. А це в свою чергу добре вплинуло на розвиток мислення. Специфіка занять та завдань, які ставляться підчас виконання вправ, допомогли підвищити рівень вміння абстрагувати.

5. Всі показники психофізіологічних дослідів суттєво вирізняються у групи дітей, які на протязі року займалися фізичною культурою. Загальні показники є середніми, але досить низькими позрівняно з дітьми, які займалися Бойовим Гопаком.


102

6. Цікавим є те, що показники рівня фізичного розвитку у дітей двох груп особливо не вирізняються (ні між собою, ні з початковими данними). Ми вважаємо, що це пов’язано з природнім розвитком дітей.

7. Підчас дослідження було виявлено, що заняття з Бойового Гопака дуже добре вплинули на загальний розвиток дітей. Що підтверджує мету занять з українського бойового мистецтва – гармонійний розвиток особистості.

8. Методичною особливістю занять з Бойового Гопака є тако ж і те, що існує виконання обряду привітання, молитви та пісні, а також обов’язкові теоретичні виховні заняття. Вони мають велику зацікавленість і добрий вплив на розвиток дітей та допомагають зрозуміти їм особисту приналежність до розвитку бойової культури – як одної з невід’ємної частоки загальної культури нашого народу.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Білий Д.Д. Формування національної самосвідомості : історія, культура, мова,

педагогіка / Д. Білий, О. Рогожкин, М. Балко, К. Пономаренко // Формування національної самосвідомості: історія, культура, мова, педагогіка : монографія / [О. В. Рогожкин, Д. Д. Білий, М. В. Балко та ін.] ; Донец. юрид. ін-т МВС України. – Донецьк : НОУЛІДЖ, 2013. – 201 с.

2. Гончаренко М. С. Влияние занятий в секции «Боевой Гопак» на функциональную активность различных органов и тканей школьников / М. С. Гончаренко, В. С. Пилат, С. В. Толпыгин // Валеологія сучасний стан, напрямки і перспективи розвитку: матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конфер. – Х., 2009. – С. 121–126.

3. Гачкевич А.М. Біомеханічний аналіз базових ударних рухів ногами у стрибку в бойовому гопаку // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2007. ‒ №2-3. – С. 174-177.

4. Данилевич М. Зміни рівня фізичного здоров′я та фізичної підготовленості хлопчиків під впливом занять бойовим гопаком / Мирослава Данилевич, Андрій Гачкевич // Молода спортивна наука України : зб. наук. пр. з галузі фіз. культури та спорту. – Л., 2006. – Вип. 10, т. 1. – С. 125–130.

5. Дитячо-юнацька військово-патріотична спортивна гра українського козацтва "Джура – 2010" // Рада козацька. – 2010. – №13–14(34). – С. 1-8.

6. Зайченко О. П. Бойовий гопак як система гармонійного розвитку особистості / О. П. Зайченко // Фізичне виховання в школах України. – 2013. – № 6. – С. 34–37.

7. Каляндрук Т. Таємниці бойових мистецтв України / Тарас Каляндрук. – Львів: Піраміда, 2007. – 304 с.

8. Куртяк В. Козацтво – лицарство України / Володар Куртяк // Триглав. – 2010. – №5(05). – С. 2-3.

9. Пилат В. С. Бойовий Гопак. Вимоги на рівень майстерності «Жовтяк» / В. С. Пилат. – Л. : Сполом, 2010 – 236 с.

УДК 796.015.62

Олена Сорока, Володимир Сорока

(Дніпро, Україна)

ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ

В ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

Зроблена спроба диференційного визначення підготовленості студентів у вирішенні

професійних завдань, відображені проблеми організації та управління професійною

підготовкою фахівців в галузі фізичної культури і спорту. Навчальний матеріал

представлений в системі модульних завдань, кожне з яких визначається рейтинговою

оцінкою, що дає можливість більш об’єктивно оцінювати професійні вміння студентів.

Ключові слова: підготовка фахівців, рейтингове оцінювання.


103

In an attempt to determine the differential fitness of students in solving professional problems

reflected the problems of organization and management of professional training in the field of

physical culture and sports. Teaching material presented in modular system tasks, each of which is

determined by the rating assessment, which allows more objectively evaluate the professional skills

of students.

Keywords: training, evaluation rating.

Постановка проблеми. Наукова організація навчання у вищому навчальному закладі

передбачає організацію викладання і оцінювання знань у відповідності до діагностичних

кваліфікаційних якостей фахівця. Сучасна організація навчального процесу базується на

ефективному та обґрунтованому способі викладання, що гарантує передбачуваний результат

за умов стандартизованих методик оцінювання [3, с. 305]. Це, в свою чергу, можливо лише у

відповідності до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОХК). Оцінювання навчальної

діяльності студента необхідно орієнтувати не стільки на відтворення навчального матеріалу,

скільки на виявленні рівня розвитку знань, вмінь та здатності розв’язувати майбутнім

фахівцем професійних завдань [1, с. 75].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Система навчання і оцінки знань студентів

має бути покращена і вдосконалена, що стимулюватиме їх постійну самостійну роботу.

Застосування рейтингової системи оцінки знань, заснованого на визначенні кількості балів за

період навчання, дозволяє досягти більш високого рівня підготовки фахівців [2, с. 391].

За допомогою рейтингової системи оцінки налагоджується постійний контроль знань і

вмінь студентів що, в свою чергу, дозволяє підвищити ефективність навчальної роботи

[4, с. 42; 5, с.176].

Мета дослідження – розробити методику оцінки професійної підготовки студентів за

модульною системою навчального матеріалу.

Завдання дослідження:

1. Скласти завдання та розробити систему бальних коефіцієнтів оцінювання професійної

діяльності студентів.

2. Визначити ефективність методики оцінки професійної підготовки студентів.

Організація і методика дослідження. Дослідження проводились у 2018/2019

навчальному році на заняттях з гімнастики зі студентами другого курсу. Контрольну групу

складали студенти, факультету «олімпійський професійний спорт» (ОПС) (n=160),

експериментальну студенти факультету «фізичне виховання» (ФВ) (n=170).

Для визначення підготовки студентів у вирішенні професійних завдань, пов'язаних зі

специфікою професійної діяльності, були складені завдання:

творче завдання за опорними темами гімнастики;

теоретичні завдання за допоміжними темами;

практичні завдання за визначеними темами.

У якості контролю використовувалась оцінка самостійного проведення завдань

викладача за розділами: самостійне проведення підготовчої частини; виконання обов'язків

ведучого на «станції» (організація відділення, показ вправи, забезпечення допомоги та

страховки); організація рухових ігор та естафет, проведення заключної частини уроку,

проведення уроку в цілому.

Система оцінки творчих, теоретичних та практичних завдань проводилась за

п'ятибальною системою, практичне виконання вправ – за десятибальною системою.

Контрольні завдання з теоретичного розділу складались з питань, що були пов'язані з

елементами творчості, де студентам було запропоновано: самостійно розробити методику

навчання гімнастичним вправам; скласти сценарій проведення рухових ігор, естафет та

спортивно-гімнастичного свята.

Теоретичні завдання включали питання з гімнастичної термінології стройових, загально

розвиваючих вправ (ЗРВ) та прикладних вправ, термінів на гімнастичних снарядах.


104

Основною спрямованістю практичних завдань було визначення вмінь студентів

використовувати отримані знання на практиці. Тому використовувались завдання типа:

- провести стройові вправи по типу «фігурного марширування»;

- провести ЗРВ під музичний супровід (фонограму);

- проявити організаційні здібності при роботі групи на снаряді, при проведенні рухових

ігор та естафет та ін.

Для оцінки завдань, що були запропоновані, використовувалась система бальних

коефіцієнтів. Враховуючи, що найважливим компонентом професійної підготовки є

навчання, практичні завдання оцінювались максимальним коефіцієнтом – 2.

Контрольні творчі завдання вимагали від студентів теоретичних та практичних рішень і

оцінювались коефіцієнтом – 1,5. Теоретичні завдання – коефіцієнтом 1,0 (рис. 1).

Коефіцієнт – 1,0 Коефіцієнт – 2,0 Коефіцієнт – 1,5 Коефіцієнт – 2,0

Рис. 1. Рейтингова оцінка за модулями навчальної програми

В контрольній групі заняття проводились за напрямками: теоретичні та практичні

завдання, учбова практика. В експериментальній, крім цього, виконувались творчі завдання.

Рейтингова оцінка знань студентів

Теоретичні

завдання

1 модуль

Гімнастична термінологія

Практичні завдання

Творчі завдання

Учбова

практика

1 модуль 1 модуль 1 модуль

Стройові

вправи

ЗРВ

2 модуль

Стройові

вправи

ЗРВ

Методика навчання ЗРВ

2 модуль 2 модуль

Комплекс спеціальної розминки

Складання

навчальних

програм

Стройові

вправи

ЗРВ

Допомога та

страхова

2 модуль

Методика

навчання

гімнастичн.

вправам

Рухові ігри,

естафети

3 модуль

Організація

частин уроку

Проведення

частин уроку

для дітей

різного віку

3 модуль

Складання

комплексів

ЗФП

Рухові ігри,

естафети,

спорт. свята


рухових ігор,

естафет


уроку в цілому

3 модуль 3 модуль


105

Кожній підгрупі давалось завдання, для вирішення якого студенти мали самостійно,

спираючись на отриманні знання, знайти рішення: розробити методику навчання

(послідовність підготовчих вправ, прийоми допомоги та страховки); скласти план-сценарій

спортивного свята тощо. За результатами роботи студенти отримували індивідуальну, або

спільну по групі оцінку.

Результати досліджень. Отриманні результати диференційованої оцінки знань і вмінь

студентів дозволяють робити певні висновки (табл.1).

Таблиця 1

Оцінка професійної підготовленості студентів з спеціальності

«Теорія і методика гімнастики»

Показники ( ± σ) Експериментальна

група (n=60)

Контрольна

група (n=50)

Теоретичні

завдання

оцінка 4,15 ± 0,10 4,20 ± 0,11

коефіцієнт 1,0 1,0

загал. бал 4,15 ± 0,10 4,20 ± 0,11

Творчі

завдання

оцінка 3,85* ± 0,09 3,20 ± 0,08


загал. бал 5,80 ± 0,18 4,80 ± 0,16

Практичні

завдання

оцінка 4,00* ± 0,12 3,10 ± 0,10


загал. бал 8,00 ± 0,24 6,20 ± 0,20

Учбова

практика

оцінка 4,60* ± 0,18 4,00 ± 0,15


загал. бал 9,20 ± 0,36 8,00 ± 0,30

Всього балів 27,15 ± 0,90 23,20 ± 0,80

Примітка *достовірність розбіжності (ρ<0,05)

Було визначено, що використання теоретичних завдань в обох групах однакова – Е.гр.=

4,15 ± 0,10; К.гр.= 4,20 ± 0,11 (ρ>0,05). Це пояснюється тим, що обсяг теоретичного

матеріалу в обох групах був однаковим.

Суттєво відрізняються показники оцінок за виконання творчих завдань – Е.гр.= 5,80 ±

0,18; К.гр.= 4,80 ± 0,16 (ρ<0,05), практичних завдань – Е.гр.= 8,00 ± 0,24; К.гр.= 6,20 ± 0,20

(ρ<0,05), учбової практики – Е.гр.= 9,20 ± 0,36; К.гр.= 8,00 ± 0,30 (ρ<0,05), а також загальної

оцінки за виконання завдань – Е.гр.= 27,15 ± 0,90; К.гр.= 23,20 ± 0,80 (ρ<0,05).

Використання всіх прийомів значно полегшило студентам вирішення творчих завдань і

практичне їх виконання, хоча оцінка теоретичних завдань залишалася при цьому на тому ж

рівні.

Висновки:

1. Запровадження рейтингової оцінки знань і вмінь дає можливість більш об’єктивно

оцінювати професійні вміння студентів.

2. Використання творчих завдань дає можливість підвищити якість виконання

практичних завдань та проведень учбової практики

Запропонована методика оцінки професійної підготовки студентів втілена в учбовий

процес і запропонована для практичної роботи.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Сорока В.А. Організація та управління професійною підготовкою студентів на

заняттях курсу «Теорія та методика гімнастики» / В.А.Сорока, О.І.Сорока // Стратегічне

управління розвитком галузі «Фізична культура і спорт» Матеріали І регіональної науково-

практичної інтернет-конференції, 2012 року. – Харків: ХДАФК, 2012. – С.75-77.


106

2. Сорока В.А. Порівняльний аналіз навантажень під час проведення занять з фізичного

виховання у вищих навчальних закладах з використанням засобів різних видів спорту /

В.А.Сорока, О.І. Сорока // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету

імені Т.Г. Шевченка / Чернігівський національний педагогічний університет імені

Т.Г. Шевченка; – Чернігів: Т2 ЧНПУ, 2013 С.391-395

3. Сорока В.А. Організація та управління професійною підготовкою на заняттях з курсу

«ТМ гімнастика» / В.А.Сорока, О.І. Сорока // Вісник Чернігівського національного

педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка / Чернігівський національний педагогічний

університет імені Т.Г. Шевченка; – Чернігів: Т1. ЧНПУ, 2013. ‒ С. 305-308.

4. Сорока В.А. Вплив засобів прикладних видів гімнастики на пізнавальну діяльність

студентів / В.А.Сорока, О.І. Сорока // Здоровье для всех: материалы VI международной

научно-практической конференции, УО «Полесский государственный университет»,

г. Пинск / Министерство образования Республики Беларусь [и др.]; редкол.: К.К. Шебеко

[и др.]. – Пинск: ПолесГУ, 2015. – 225 с. ‒ Ч. 2. ‒ С. 42-44.

5. Сорока В.А. Інноваційні підходи до організації та управління професійною

підготовкою студентів на заняттях з курсу «ТМ гімнастика» / В.А.Сорока, О.І. Сорока. //

Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.Д. Драгоманова. Серія

№15. «Науково-педагогічні проблеми фізичної культури / фізична культура і спорт» зб.

наукових праць / За ред. Г.М. Арзютова. – К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2016. –

Вип. 3К 1 (70)16. – С. 176-179.

УДК 796:616.379-008.64+372.36

Тетяна Христова, Олександр Ягнич

(Мелітополь, Україна)

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ІНСУЛІНОЗАЛЕЖНИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Охарактеризовано складові комплексної програми фізичної реабілітації

інсулінозалежних дітей дошкільного віку. Встановлено, що в клієнтів основної групи

стабілізувався рівень цукру в крові, відбулося достовірне покращення показників

кардіореспіраторної системи і фізичної працездатності (PWC150) на 20-50%.

Систематичне використання пропонованої методики веде до зниження захворюваності

дошкільників, їх руховій досконалості й загальному оздоровленню.

Ключові слова: фізична реабілітація, цукровий діабет, діти дошкільного віку

The components of a complex program of physical rehabilitation of insulin dependent children

of pre-school age are described. It was established that the clients of the main group stabilized the

level of sugar in the blood, there was a significant improvement of the indicators of

cardiorespiratory system and physical capacity (PWC150) by 20-50%. The systematic use of the

proposed method leads to a reduction of morbidity of pre-school children, their motor perfection

and general healing.

Key words: physical rehabilitation, diabetes mellitus, preschool children

Згідно з сучасним визначенням цукровий діабет – це стан хронічної гіперглікемії,

обумовлений впливом на організм генетичних і екзогенних факторів. Поширеність

цукрового діабету серед населення різних країн коливається від 2 до 4% [1, с. 89]. Серед

ендокринних захворювань цукровий діабет вийшов за межі звичайної медичної проблеми і

віднесений до числа актуальних і соціально значущих проблем людства. Незважаючи на

досягнуті здобутки в галузі діабету, актуальність даної проблеми не зменшується, і це,

насамперед, пов'язано з тим, що цукровий діабет помолодшав, відзначається зростання

захворюваності у всіх вікових групах [2, с. 351].


107

Станом на початок 2015 р. за даними Центру медичної статистики МОЗ України

загальна кількість дітей віком до 17 років включно, хворих на цукровий діабет досягло 8178

осіб. Щорічний приріст показників поширеності цукрового діабету серед дітей в Україні

досягнув у 2015 р. 3,4%, найбільше (на 6,0%) – серед дітей віком до 6 років [1, с. 96].

Важкість перебігу цього захворювання визначається не стільки рівнем інсулінової

недостатності, скільки викликаними наслідками, які позначаються на різних органах і

системах. Одним із прикладів цього є симетричні контрактури, що вражають в першу чергу

дрібні суглоби кисті з подальшим залученням більш великих суглобів. Дане ускладнення з

часом виявляються практично у всіх хворих, які страждають інсуліновою залежністю

[2, с. 352]. Хоча зміни в суглобах безболісні, вони обмежують можливості цієї локомоторної

ланки і в подальшому можуть призвести до інвалідності. Тому вже в дошкільному віці

важлива профілактика і реабілітація інсулінової залежності і її наслідків, щоб не допустити

їх подальшого розвитку та прогресування.

Об'єкт дослідження – фізична реабілітація інсулінозалежних дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження – вплив комплексної фізичної реабілітації на рівень цукру в крові

та наявні ураження опорно-рухового апарату в дітей 5-6 років при інсуліновій залежності

(контрактури, зниження функціональних можливостей м'язово-суглобного апарата кисті).

Мета дослідження – розробити та обґрунтувати комплексну програму фізичної

реабілітації для інсулінозалежних дошкільнят.

Відповідно до мети роботи були поставлені наступні завдання: систематизувати та

узагальнити сучасну науково-методичну літературу в галузі фізичної реабілітації

інсулінозалежних дітей дошкільного віку; оцінити загальний функціональний стан дітей

дошкільного віку з інсуліновою залежністю; обґрунтувати та розробити комплексну

програму фізичної реабілітації для інсулінозалежних дошкільнят, спрямовану на зниження

інсулінової залежності й попередження можливих порушень із боку опорно-рухового

апарата дітей з урахуванням їх клініко-функціональних показників; оцінити ефективність

розробленої програми фізичної реабілітації для дітей 5-6 років з інсуліновою залежністю.

Експериментальна робота здійснювалася протягом 2019 року на базі педіатричного

відділення Якимівської центральної районної лікарні Запорізької області. Усього

дослідженням було охоплено 40 інсулінозалежних дітей дошкільного віку (5-6 років). В

контрольній групі (20 осіб) фізична реабілітація здійснювалася за традиційною системою.

Основна група (20 осіб) працювали за розробленою комплексною програмою фізичної

реабілітації, яка включала спеціальні фізичні вправи, рухливі ігри та самомасаж на фоні

застосування дієтотерапії.

Основна мета фізичної реабілітації дошкільнят, які страждають на цукровий діабет –

стабілізація процесу інсулінової залежності та профілактика її ускладнень. Завдання

програми реабілітації:

- оздоровчі: зниження рівня цукру в крові, зменшення діапазону добових коливань

рівня цукру в крові, профілактика ускладнень з боку опорно-рухового апарату;

- освітні: навчання основам аналізу свого здоров'я, основам техніки безпеки і прийомам

самоконтролю на заняттях, розуміння впливу фізичних вправ на стан власного здоров'я;

- розвиваючі: збільшення обсягу рухової активності, удосконалення рухових якостей.

Відповідно з метою та завданнями, поставленими в роботі, програма реабілітації

включала засоби, спрямовані на стабілізацію рівня цукру в крові, профілактику ускладнень

інсулінової залежності, покращення показників морфо-функціонального статусу і розвиток

основних рухових якостей дітей. Розроблена нами комплексна програма фізичної реабілітації

інсулінозалежних дітей дошкільного віку включала: лікувальну гімнастику [3, c. 57],

спеціальні вправи для пальців кінцівок, самомасаж [3, c. 111], дієтотерапію, біг зі зміною

напрямку та швидкості пересування, гімнастичні вправи у формі аеробної гімнастики

(безперервне виконання вправ, ЧСС 120-140 уд./хв.) ‒ основні положення та рухи ніг й

тулуба з предметами (гімнастичною палицею, обручем, м’ячами та медболами) і без

предметів (пересування по гімнастичній драбині, стінці, канату, крокування через лаву,


108

підповзання під гімнастичного коня та козла, перекиди, перекати), дієтотерапію. Для

реалізації поставлених задач використовувались також рухливі ігри, оскільки вони – один з

найбільш дієвих методів в терапії хворих і ослаблених дітей, який благотворно впливає на

кардіореспіраторну систему та опорно-руховий апарат. Підбиралися рухливі ігри відповідно

до загальної фізичної підготовленості дитини, її функціональних можливостей і тяжкості

захворювання. («Мій веселий дзвінкий м’яч», «Літаки», «Черепахи», «Квітка», «Гра з

пальчиками») [9, 73].

Виміри, проведені до й по закінченню експерименту, виявили характер динаміки

амплітуди тонусу м'язів в обох груп. У контрольній групі не спостерігалося відмінностей у

показниках амплітуди тонусу м'язів загального розгинача пальців і поверхневого згинача

кисті й пальців (р>0,05), а в інсулінозалежних дітей зафіксовані позитивні зрушення в стані

досліджуваних м'язів (спостерігалося збільшення амплітуди тонусу в середньому на 8-9

міотон (р<0,05). Приріст показників амплітуди тонусу м'язів передпліччя після експерименту

в хлопчиків основної групи склав у середньому 87-88%, а в дівчинок тієї ж групи – 81-82%.

Отже, у наявності позитивний вплив спеціальних фізичних вправ і самомасажу.

У процесі експерименту вміст глікозильованого гемоглобіну знизився в дітей основної

групи на 15-20%, чого не спостерігалося в контрольній групі. Це дає право говорити про

ефективність застосованої комплексної програми фізичної реабілітації.

У більшості обстежуваних обох груп за період дослідження покращилися показники

рухової підготовленості, але в дітей основної групи зміни були більш значимими, особливо в

результатах метання набивного м'яча, стрибка в довжину, кількості нахилів тулуба (за

1 хвилину). Приріст показників у бігу на 30 м і 300 м за час експерименту в обох групах

практично однаковий, а в результатах метання набивного м'яча, стрибка в довжину, кількості

нахилів тулуба (за 1 хв.) – різниться. Збільшення результатів метання м'яча в

інсулінозалежних дітей можна пояснити поліпшенням функціонального стану дистальних

відділів рук. Збільшення числа нахилів за 1 хв. в основній групі на 46% у хлопчиків і 43% у

дівчинок пояснюється тим, що якщо при первинному тестуванні 60% інсулінозалежних дітей

не змогли протягом 60 сек. виконувати задану вправу й зупинялися для відпочинку, то при

повторному тестуванні, наприкінці експерименту, уже всі діти цієї групи могли виконувати

дане завдання протягом відведеного часу, не зупиняючись. У контрольній групі приріст

цього показника склав у хлопчиків і дівчинок по 10%. Збільшення показників стрибка в

довжину дітей основної групи склало 10%, а контрольної – 5%. Більший приріст даних

результатів у інсулінозалежних дітей основної групи можна пояснити впровадженням

спеціально розробленої програми комплексної фізичної реабілітації.

Вивчення працездатності та функціональних характеристик життєзабезпечуючих систем

обстежуваних дало чітку картину покращення показників кардіореспіраторної системи і

фізичної працездатності в основній групі на 20-50%.

Вивчення динаміки захворюваності на гострі респіраторні інфекції за період

експерименту показало, що в дітей основної групи виявлене зниження середньої тривалості

хвороби на тлі збільшення індексу здоров'я й зменшення показника дітей, що часто й

довгостроково хворіють.

На основі проведеного дослідження можна сформулювати такі висновки.

1. Теоретичний аналіз науково-методичної літератури та практичних напрацювань

фахівців довів вагоме значення фізичної реабілітації у відновному лікуванні

інсулінозалежних дітей дошкільного віку. Виявлена недостатність уваги спеціалістів у

питаннях реабілітації хворих із даною патологією. Теоретико-методичне обґрунтування

комплексної програми фізичної реабілітації для інсулінозалежних дошкільнят має наукове,

практичне та соціально-економічне значення.

2. У процесі експериментального дослідження розроблено комплексну програму

фізичної реабілітації для інсулінозалежних дошкільнят, спрямовану на зниження інсулінової

залежності й попередження можливих порушень із боку опорно-рухового апарата дітей з

урахуванням їх клініко-функціональних показників. Ця програма включала спеціальні


109

фізичні вправи, рухливі ігри та самомасаж на фоні застосування дієтотерапії. Рекомендовані

рухові режими для інсулінозалежних дітей у процесі експерименту вірогідно підвищують

рівень фізичної працездатності й рухової підготовленості, а також розширюються

функціональні можливості. Удосконалюванню функціональних можливостей організму

інсулінозалежних дітей найбільше сприяють фізичні вправи, виконувані в аеробному

режимі: оптимальним для них є руховий режим тривалістю 30-35 хвилин і реакцією ЧСС на

навантаження 120-140 уд./хв.

3. Розроблена методика фізичної реабілітації для інсулінозалежних дітей дошкільного

віку пролонгує подальшу компенсацію інсулінової залежності, сприяючи стабілізації рівня

цукру в крові. У процесі експерименту вміст глікозильованого гемоглобіну знизився в дітей

основної групи на 15-20%, що дає право говорити про ефективність застосованої методики.

4. Вивчення працездатності та функціональних характеристик життєзабезпечуючих

систем обстежуваних дало чітку картину покращення показників кардіореспіраторної

системи і фізичної працездатності (PWC150) в основній групі на 20-50%.

5. Дослідження показали, що систематичне використання пропонованої методики веде

до зниження захворюваності дошкільників, їх руховій досконалості й загальному

оздоровленню.

Запропоновані спеціальні фізичні вправи і самомасаж, що проводяться під час заняття

лікувальною фізичною культурою сприяють підвищенню сили м'язів передпліччя,

збільшенню амплітуди рухів в дрібних суглобах кисті і, отже, відіграють значну роль у

відновленні функціонального стану м'язово-суглобового апарату кисті у інсулінозалежних

дошкільнят.

Запропоновану комплексну програму фізичної реабілітації інсуліно-залежних дітей 5-6

років можна використовувати в дошкільних установах, поліклініках, оздоровчих центрах для

профілактики цукрового діабету в дітей групи ризику і поліпшення самопочуття в

інсулінозалежних дошкільників.


1. Ендокринологія: підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів

ІV рівня акредитації / за ред. проф. П.М. Боднара. – Вінниця: Нова книга, 2017. – 456 с.

2. Мухін В.М. Фізична реабілітація: підручник / В.М. Мухін. – Київ: Олімп. л-ра, 2009. –

488 с.

3. Ціпов'яз А.Т. Практичні методи фізичного виховання та реабілітації: навч. посібник /

А.Т. Ціпов'яз, Т.Є. Христова, О.І. Антонова. – Кременчук: Кременчуцький національний

університет імені Михайла Остроградського, 2013. – 140 с.


110

ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ / ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ

УДК 81ʼ373.46-115(045)

Марія Алексєєва

(Маріуполь, Україна)

ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИЧНОЇ НОМІНАЦІЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ

ТЕРМІНОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ

Предметом дослідження обрано специфіку семантичної номінації лінгвістичної

термінології англійської та української мов. Аналіз емпіричного матеріалу показав, що

лінгвістичні терміни, отримані шляхом семантичної номінації, формують спільний

лексичний фонд, який включає в себе лексичні одиниці загальнонаукового фонду; лексеми,

ретермінологізовані з інших термінологічних систем; власнелінгвістичні терміни.

Ключові слова: термінологічна система, термінологічна одиниця, лінгвістична

термінологія, семантична номінація, загальнонауковий фонд, ретермінологізація,

власнелінгвістичні терміни.

The subject of the research is the specificity of the semantic nomination of the linguistic

terminology of the English and Ukrainian languages. The analysis of the empirical material showed

that the linguistic terms obtained through the semantic nomination form a common lexical fund,

which includes lexical units of the general scientific foundation; lexemes reterminologized from

other terminology systems; full linguistic terms.

Key words: terminological system, terminological unit, linguistic terminology, semantic

nomination, common lexical fund, reterminologization, full linguistic terms.

В середині ХХ століття з метою упорядкування правил та критеріїв творення нових

термінів починається активне вивчення термінологічних систем різних галузей знань.

Терміни інтегруються у загальнолітературний мовний фонд і впливають на розширення його

лексичного складу. Слова загальнолексичного мовного фонду набувають нового значення,

починають функціонувати як окремі термінологічні одиниці у рамках певної галузі науки чи

техніки. Тому дослідження спеціальної лексики мають велике значення для розвитку мови в

цілому. Отже, актуальність проблеми безумовна.

Лінгвістична терміносистема суттєво відрізняється від термінологічних систем (ТС)

інших галузей знань, які ґрунтуються на словах загальнолітературного мовного фонду. Саме

ця терміносистема становить об’єкт нашої розвідки.

Предметом аналізу було обрано специфіку семантичної номінації лінгвістичної

термінології англійської та української мов. Вибір предмета зумовлений тим, що

лінгвістична термінологія як зіставна частина метамови лінгвістики «представляє особливу

складність для вивчення внаслідок консубстанціональності мови-об’єкта і метамови, тобто

внаслідок того, що мова-об’єкт і метамова повністю збігається в плані вираження, будучи

зовнішньо однією й тією самою мовою» [8, с. 509].

Матеріалом дослідження послужили 1811 термінологічних одиниць (ТО) англійської

мови та 2016 ТО української мови, отриманих шляхом суцільної вибірки із словників

англійської, української, російської, латинської мов.

Головний принцип семантичної номінації полягає у специфікації значення або

метафоричному переносі значення за подібністю функцій, зовнішнього вигляду, форми або

призначення [5, с. 93]. При цьому необхідно враховувати екстралінгвістичні знання і

повсякденний досвід носіїв мови.

Лінгвістична термінологія, як і будь-яка інша ТС, також активно взаємодіє з іншими

шарами лексики та поповнюється новими термінами. Ці терміни, отримані в результаті

семантичної номінації, в лінгвістичній термінології формують спільний лексичний фонд,


111

який включає в себе: 1) лексичні одиниці загальнонаукового фонду; 2) лексичні одиниці,

ретермінологізовані з інших ТС; 3) власнелінгвістичні терміни.

1. Лексичні одиниці загальнонаукового фонду. В лінгвістичній терміносистемі існує

великий шар лексики з високим ступенем універсальності, тобто терміни, які збігаються за

фонетичною формою та частково за написанням, але наповнюються індивідуальним

специфічним змістом у кожній галузевій підмові. Такі слова широкої семантики є

міжсистемними омонімами [15, с. 39], зокрема англ.: system, method, theory, form, category;

укр.: система, метод, теорія, форма, категорія.

Так наприклад, у загальномовному фонді термін theory/теорія має значення «система

наукових принципів, які узагальнюють практичний досвід» [14, с. 1488]. У

загальнонауковому фонді theory/теорія позначає «сукупність узагальнених положень, які

утворюють науку або окремий її розділ» [7, с. 628; 3, с. 1363]. У процесі включення терміна

theory/теорія у систему лінгвістичної термінології він зберігає свою базову сему

«узагальнення» і позначає «систему узагальнених правил, які пояснюють певне лінгвістичне

явище» [1, с. 472].

1.1. Семантичне калькування як спосіб творення термінів лінгвістики.

У лінгвістичній ТС виокремлюються терміни, які утворилися у процесі семантичної

номінації на основі метонімічного переносу значення, тобто за рахунок використання вже

наявних у мові номінативних засобів у новій для них функції. Процес вторинної номінації

називається також семантичним калькуванням [10, с. 8], оскільки у цьому випадку

відбувається процес запозичення у мові-продуценті переносних значень слів, наприклад,

англ.: sound, root, field, person, accent; укр.: звук, корінь, поле, особа, акцент.

Найбільш цікавим для дослідження є термін accent/акцент, що походить від лат.

accentum «звук, спів, мелодія, звучання» [4, с. 12]. У загальнолітературному мовному фонді

термін accent/акцент позначає: підкреслити, звернути увагу [3, с. 72]. У лінгвістичній

термінології ТО accent/акцент є неоднозначною: 1) мимовільне спотворення звуків будь-

якої мови людиною, для якої ця мова є нерідною; 2) посилення окремого звуку; 3) наголос

[1, с. 39; 11, с. 11; 13, с. 7].Таким чином, ключовою семою для лінгвістичного терміна

accent/акцент є «мелодія, звучання». Але в процесі розвитку лінгвістичної ТС акцент

набуває додаткового значення наголос, на базі якого формується загальнолітературне

значення підкреслення, посилення значення чого-небудь [9, с. 12; 14, с. 7].

2. Зіставний аналіз лексичних одиниць, ретермінологізованих з галузевих

термінологічних систем. У досліджуваній ТС функціонує велика кількість термінів інших

спеціальних терміносистем. Джерелом запозичення, тобто терміносистемою-донором,

виступають частіше за все ТС біології, соціології, філософії, музики.

2.1. Термінологічні одиниці терміносистеми біології. У лінгвістичній термінології

певні ТО кваліфікуються як терміни, базовий семний компонент яких походить з біології,

наприклад, англ.: area, assimilation, hybrid; укр.: ареал, асиміляція, гібрид.

Термін area/ареал традиційно трактується, як «зона, де ростуть специфічні види рослин

та мешкають окремі види тварин» [3, с. 34; 14, с. 60]. У межах лінгвістичної термінології

термін area/ареал визначається як: сфера поширення окремого фонетичного, лексичного чи

граматичного явища [1, с. 53]. Таким чином, термін ареал як у лінгвістиці, так і у біології

означає зону поширення певного явища.

2.2. Прикладом військової ТО, яка функціонує в системі лінгвістики, є термін

explosion/вибух, первинне значення якого «руйнування чого-небудь в результаті миттєвого

хімічного розпаду елементів» [3, с. 127; 14, с. 485]. У більш широкому значенні вибух:

«несподіваний сильний і шумний прояв чого-небудь» [12, с. 141]. У лінгвістичній

терміносистемі термін explosion/вибух позначає миттєве розімкнення під натиском струму

повітря перешкоди, яка утворилася при зімкненні активного та пасивного мовних органів

[1, с. 74; 11, с. 21]. Таким чином, у досліджуваній ТС відбувається метафоризація значення

«за спільним призначенням».


112

2.3. Термінологічні одиниці терміносистеми філософії. У лінгвістичній термінології

зустрічаються два ретермінологізованих терміна терміносистеми філософії: purism/пуризм

та syncretism/синкретизм.

Наприклад, термін purism/пуризм у загальному значенні трактується як прагнення

зберегти що-небудь у незмінному вигляді [14, с. 1145]. У досліджуваній терміносистемі

базова сема «неприйняття нічого нового» зберігається. При цьому термін purism/пуризм

наповнюється більш предметним значенням: «неприйняття неологізмів, запозичень та

інтернаціоналізмів» [1, с. 374; 13, с. 301].

2.4. Серед ретермінологізованих термінів музичної ТС особливий інтерес викликає

термін falsetto/фальцет, якій у музичній термінології означає манеру співу [3, с. 142;

14, с. 500]. У лінгвістичній ТС falsetto/фальцет позначає «високий за тональністю звук, який

створює вібрацію верхньої частини голосних зв’язок» [13, с. 136; 14, с. 500]. Тобто ця ТО

з’являється в результаті специфікації значення при описі звуку, що утворився в закритій

міжхрящевій щілині, подібній високому звуку, який продукується під час співу.

3. Досить великий шар складає власнелінгвістична термінологія – ТО, які не

зустрічаються ні в якій іншій галузевій системі: англ.: verb, phoneme, syntagm, affix,

linguistics, genitive case, idiom; укр.: дієслово, фонема, синтагма, афікс, лінгвістика, родовий

відмінок, ідіома.

3.1. Зіставний аналіз лінгвістичних термінів, утворених шляхом запозичення.

Запозичення у мові з’являються протягом всього процесу її розвитку. Джерела запозичень,

як і причини появи у мові іншомовних лексем, можуть бути різними. Так, період Ренесансу в

Британії, як і в інших європейських державах, відзначений стрімким розвитком науки,

культури і мистецтва, а також відродженням інтересу до античної цивілізації Греції та Риму,

латинської та грецької мов. Саме у цей період виникає більшість латинських та грецьких

запозичень, як то койне (гр. koine dialektos – «спільне наріччя»), сонант (лат. sonare –

«звучати»), пауза (лат. pausa – зупинка < гр. pausis – припинення), граматика (гр.

grammatike).

3.2. Інтернаціональна лінгвістична термінологія. З-поміж запозичень в особливу

групу виокремлюється інтернаціональна лексика. За визначенням І. К. Білодіда, «слова, що

набули міжнародного характеру значення і аналогічного звучання у багатьох різнотипних

мовах, називаються інтернаціоналізмами» [2, с. 12], наприклад, англ.: postfix, ablative,

assimilation, predication, phoneme, idiom; укр.: постфікс, аблатив, асиміляція, предикація,

фонема, ідіома.

Інтернаціоналізми не можна відносити до слів рідної мови, адже у цьому випадку ми

унеможливлюємо реалізацію їх головної відмінності – інтернаціонального характеру їх

значення та функціонування. Пор.: англ.: suffix, affix, style, absolute, idiom; укр.: суфікс,

афікс, стиль, абсолютний, ідіома; рос.: суффикс, аффикс, стиль, абсолютный, идиома;

нім.: Suffix, Affix, Stil, absolut, Idiom; фр.: suffixe, affixe, style, absolu, idiome;

Не можна також вважати інтернаціоналізми лише іноземними запозиченнями, оскільки

існує чимало прикладів термінів рідної мови, які стали інтернаціоналізмами (наприклад, для

французької мови арго – професійний жаргон, калька – буквальний переклад морфологічних

елементів слова із збереженням його структури і порядку розташування складових частин;

для німецької мови абзац – новий рядок).

Отже, інтернаціоналізми належать до окремого шару лексики. Вони частково мають

характер іншомовних запозичень, але за спектром свого функціювання та вживання виходять

за рамки цього визначення. Терміни-інтернаціоналізми є більш змістовними та економними

у визначенні, саме тому вони широко використовуються лінгвістами.

При передачі лінгвістичної форми та лексичного значення з вихідної мови до цільових

мов повні інтернаціоналізми можуть транскрибуватися або транслітеруватися.

В результаті транслітерації лінгвістична форма інтернаціоналізмів переноситься з

вихідної мови до мови-реципієнта. Перед усім, це є типовим для мов, система правопису

яких базується на фонетичних принципах – латинської, грецької, італійської, іспанської, а


113

також російської й української. Проте англійська, система орфографії якої базується на

історичних та етимологічних принципах, створює численні труднощі для буквального

перекладу. Не дивлячись на те, що в англійській і в українській мовах чимало

інтернаціоналізмів, відповідність між якими збігається майже до кожної літери, наприклад:

allonym – аллонім, alloseme – аллосема, affix – афікс, segment – сегмент, suffix – суфікс,

lexeme – лексема, vocalism – вокалізм, postfix – постфікс, idiom – ідіома, транслітерацію не

можна вважати механічною заміною кожної літери базового терміна на відповідну літеру у

мові-реципієнті. У деяких випадках літери можуть опускатися чи навпаки, додаватися, тобто

адаптуватися до норм правопису даної мови.

Деякі інтернаціоналізми передають лексичне значення терміну за допомогою звукової

форми, тобто шляхом транскрипції. Перш за все цей спосіб передачі лексичного значення є

типовим для французької та англійської мов, система правопису яких суттєво відрізняється

від фонетичного складу.

Але між фонетичним складом інтернаціоналізмів англійської та української мов

спостерігаються суттєві розбіжності у звуковій, морфологічній формі та написанні. Це

спонукало лінгвістів винайти спосіб передачі лексичного значення на базі практичної

транскрипції.

Так, до термінів греко-латинського походження, які часто відрізняються за

морфологічною структурою, в англійській мові додаються афікси. В результаті цього

більшість повних інтернаціоналізмів даного типу в українській мові мають ускладнену

структуру. Наприклад: labialization – лабіалізація, adverbialization – адвербіалізація,

connotation – конотація, agglutination – аглютинація, prevocalic – привокальний.

Деякі інтернаціоналізми можуть мати більш складну структуру в англійській мові:

analysis – аналіз, synthesis – синтез, stylistics – стилістика, syntagmatics – синтагматика.

Таким чином, розвиток лінгвістичної термінології відбувається паралельно з розвитком

мови і є невід’ємною її частиною. Семантична номінація є постійним джерелом поповнення

лексики. Вона опосередкована мисленням і залежить від здатності людей до пізнавальної

діяльності.

Термінологічна номінація обумовлена мовним вираженням результатів пізнання,

оскільки відбувається за рахунок використання назви загальновідомого поняття у процесі

найменування нового поняття.

Функціонування у терміносистемі лінгвістики англійської та української мов термінів,

що утворилися способом семантичної номінації, є свідченням близькості термінології і

загальнолітературної лексики. Крім того, процес семантичної номінації у

загальнолітературній мові є досить тривалим, на відміну від термінології, де термінологізація

слів відбувається досить швидко, відповідно до потреб підмови, що формується.


1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. – 2-е изд.

стереотип. – М. : Сов. энциклопедия, 1969. – 608 с.

2. Белодед И. К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии / И. К. Белодед. –

Х. : Вища школа, 1980. – 280 с.

3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред.

В. Т. Бусел. – К., Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.

4. Войнакович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової і технічної

мови (термінологія процесорних понять). – К. : Вирій, 1997. – 256 с.

5. Даниленко В. П. О терминологическом словообразовании / В. П. Даниленко // Вопр.

языкознания. – 1978. – №4. – С. 76-100.

6. Дворецкий И. Х. Латинско-русский словарь / И. Х. Дворецкий. – М. : Русск. яз., 2000.

– 1096 с.

7. Карачун В. Орфографічний словник наукових термінів / В. Карачун. – К. :

Криниця,11999. – 528 с.


114

8. Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. – М. : Сов.

энциклопедия, 1990. – 685 с.

9. Лопатин В. В. Русский толковый словарь. – 5-е изд., стереотип. / В. В. Лопатин. – М. :

Русск. яз., 1998. – 833 с.

10. Нікуліна І. М. Субконтинуум інформатики й обчислювальної техніки у французькій,

українській та російській мовах : автореф. дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.14

«Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство» / І. М. Нікуліна; Донецький нац. ун-т. –

Донецьк , 2004. – 20 с.

11. Новейший Русско-украинский словарь / под ред. Л. Г. Савченко. – Х. : Прапор, 1999. ‒

1135 с.

12. Новый Большой русско-английский словарь: в 3-х томах / Под общим рук. акад.

Ю. Д. Апресяна и д-ра филол. наук, проф. Э. М. Медниковой. – 2-е изд., испр. – М. : Русск.

яз., 1997. – Т. 1. – 832 с.

13. Словник іншомовних слів / Пустовіт Л. О., Скопенко О. І., Сюта Г. М., Цимбалюк

Т. В. / за ред. Л. О. Пустовіт. – К. : Довіра, УНВЦ „Рідна мова”, 2000. – 1017 с.

14. Словник лінгвістичних термінів / Кротевич Є. В., Родзевич Н. В. / за ред. Кротевич

Є. В. – К. : Ірпінь ВТФ „Перун”, 1987. – 598 с.

15. Ткачева Л. Б. Основные закономерности английской терминологии / Под ред. д-ра

филол. наук И. В. Арнольд / Л.Б. Ткачева. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1987. ‒ 198 с.

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент Федорова Ю.Г.

Гулнара Асенбаева

(Нукус, Узбекистан)

КӨРКЕМ ПОРТРЕТ ЖАЗУШЫ ШЕБЕРЛІГІ

In the article the artistic portrait and its master of creation, the importance of artistic problems

are studied.

Біз әрбір көркем шығарманың көркемдігін және идеялық бағалылығын анықтау үшін

үнемі көркемдікті идеядан, ал идеяны болса көркемдіктен бөлек, бір-бірінен бөліп алып

бағалауымыз қажет болады. Себебі, олар шығармаға ұқсайды. Осыларды бір-бірінен айырып

шығарманы талдағанда ғана жазушының шығарма жазудағы қолданған шығармашылық

әдістері анық назарға ілінеді. Шығармада ең басты көзге түсетін өзгешелік, көркемдік,

қаһарман характерін ашып беру, сюжет құру және т.б. Шығармада осы белгілерді жаратуда

көркем портреттің де үлкен қызмет атқаратыны мәлім. Себебі, «Көркем портрет, ең алдымен

қаһарманды индивидуалдастырудың, оны ұзақ уақыт оқушы, тыңдаушының есінде

қалатындай етіп суреттеудегі» ең қажет көркемдік құралы [1, c. 127] болып есептеледі.

Сондай-ақ «Қаһарман бейнесін жаратуда қаһарман характерін, ой-сезімін, пікірін бір бүтін

формада жинақтап көрсетуде де портрет басты роль ойнайды. Көркем шығармаларда

характер, сезім белгілі бір форманың-портреттің қабығына кіргенде ғана анық сезілетін

дәрежеде болады және оның эстетикалық эмоциональ характері де сол формада жүзеге

келеді» [2, с. 275]. Сондықтан жазушы шығарманың көркемдігін эстетикалық

эмоциональдық құндылығын арттыру үшін портреттерге мүрәжет етеді. Жазушы портретті

сызуда индивидуаль поэтикалық шеберлікті пайда етеді. Өз кезегінде бұл құбылыс

жазушының шығармашылық лабораториясын анықтауда үлкен маңызға ие. Портрет тек ғана

қаһарманның характерін ашуда емес, ал шығарма композициясының құрылысында сюжет

жемісінің дамуында, тіл өзгешеліктерін анықтауда үлкен маңызға ие. Шығармада көркем

портреттің осындай үлкен функцияны орындайтынын дүние жүзі ғалымдары нығайта түседі.

Мысалы, Б.А.Серебренников, Е.С.Кубрянкова, В.И.Постовала, Г.А.Буртян,


115

И.Р.Гальперіндердің ғылыми еңбектерінде дүние тілдері картинасын жаратуда көркем

портреттің қызметі жөнінде теориялық пікірлесулер білдірген. Яғни олардың пікірлерінше

концептуаль хабарларды жеткеруде көркем портрет үлкен маңызға ие екен. Ақиқатында да

жазушы шығармада оқиғаны жеткеріп беруде белгілі бір концепциядан бағдар алады және

оның көркем портретін сызады. Осы орында жазушының оқиғаға құбылысқа болған қатынас

түсінігі де белгілі болады. Сондықтан көркем портрет бір тараптан оқиғаның көркем

сәулеленуін көрсетіп берсе, екіншіден жазушының тұрмыс шындығына құбылыстарға болған

көз-қарасын, бағасын, қатынасын белгілейді. Мысалы, қарақалпақ жазушысы К.Султановтың

прозалық шығармаларын талдағанымызда көркем портреттің шығармада бір шама

функциональды атқарғанының куәсі болдық. Мысалы, жазушының «Ағалардың әңгімесі»

повестінде сыртқы және ішкі характеристикалардың бірдей суреттелуін және сол портрет

сюжеттің басталуына да негіз етіп алынғанын көруге болады. «Жапсарда түрі өзге екі жігіт

отыр. Біздің ауылдың адамдарына ұқсамайды. Біреуі жиырмадан асқан, жұқа жүзді қара

торы жігіт. Әкем сонымен әңгімелесіп отыр.

Екіншісі, сары сынды, әлі мұрты қылаң бермеген сүйріктей әдемі бала жігіт. Екі жүзінің

алмасынан нұры тамған, көздері жаудырап, гауһардай жалт-жұлт еткен көрікті баланы

қасындағы жігітттің інісі деуге қимайсың» [3, с. 8-9].

Бұл суреттеу де уақыя басталмастан бұрын шығармаға негіз етіп алынған қаһарманның

характеристикасы ұнамды түрде баяндалған. Жазушы шығармада бұл кейіпкердің есімін

бірден айтпай алғаш олардың келбетін, суретін салып келген. Осы портреттегі қаһарманның

келбетін жазушы өз, атынан емес, ал шығармада басты кейіпкерлердің қызметін орындайтын

қаһармандардың бірі. Оспанның тілінен баяндайды. Бұл портретте көрсетілген қаһармандар

Артық пен Сапура еді. Осы суреттелген қаһарманның негізінде оқиғаның сюжеті болып

кетеді. Сол себепті біз шығармадағы мұндай портретті оқиғадан тыс суреттелген портрет деп

алдық.

Сонымен бірге жазушының шығармасында оқиғалармен байланысты портреттік

суреттеулер де кездеседі. «Сескеніп төбесі жулап кетті. Дарды көрмесемде үлкендердің

әңгімесі бойынша ажал арқанын мойнына киіп, қаһарлы айбатпен Ханға нәлет айтып тұрған

Құрбан атамның балуан денесі ханды әжуалап күліп тұрған сом денелі Қабыл атамның ойлы

қас-қабағы көз алдымда шым-шытыр елестей берді….» [3, с. 18].

Осы портретте қаһарманның драматик жағдайы ұнамсыз суреттелген. Мұны оқыған

оқушы да «Ханға» болған жеркеніш сезімі пайда болады, әлбетте. Себебі, автор қатты езген

ханның істеген әрекетін Қабылды дарға асқаны, Құрбанның тұрғанын суреттегенде драматик

жағдайларды картинада шеберлікпен көрсеткен. Сондықтан бұл портретте көрсетілген

драматик жағдай конфликттің басталуына түрткі болып тұр. Яғни ханның Қабыл мен

Құрбанды қинауы, дарға асуы бұқара халықтың ызасын оятады. Нәтижеде халықпен хан

өкілдерінің арасында қарама-қарсылық пайда болып, шығармадағы оқиғалар және де дамып,

жетілісіп тұр. Сондықтан да шығармада қаһарлы адамның бейнесі жаратылған.

Осындай портреттер К.Султановтың тек повесттік шығармасында емес, ал әңгіме,

очерктерінде де шеберлікпен қолданылған. Мысалы, жазушының «Арал ауылының

адамдары» атты әңгімесіндегі мына портретке назар аударайық.

«Ахантайдың сарғыш сақалына ақ кіріп, жігіт уақтындағы алмадай қызарған айнадай

тегіс ажарына шатрашталып әжім енсе, артель аяғын тік басып, жігіт күшіне толысып,

көктемдегі жалындай өрлеп алға басып келе жатыр» [4, с. 9].

Бұл портретте Ахантайдың келбеті көркемдікпен суреттелген. Осы жерде жазушы

Ахантайдың кәрілік дәуіріне кіріп келгенін, оның сыртқы көрінісімен байланыстырып

суреттейді. Портреттік суреттеу арқылы оқушы яки тыңдаушының да көз алдында ақ

сақалды, ақылға толысқан күшті адамның келбеті сәулеленеді. Сондай-ақ оқушыда өзендей

«Өзендей дөңгелеп аққан өмір ағысы»на деген келбетінің өзгеруіне деген қызығушылық

пайда етеді. Мұны оқыған оқушының ойында да сондай түсінік пайда болады. Яғни біздерде

сондай уақыттың, өмірдің өтуімен қартайсақ, бетке әжім, шашқа ақ түседі. Жазушы бұл


116

жерде өзінің құбылысқа, өмірге болған қатнасын портретке енгізген. Жазушының «Менің

ауылдасым» атты очеркінде бас кейіпкер Қосжетердің портретіне назар аударайық:

«Мен оны жастан білемін. Iніге мейірімді бұл кішіпейіл адам мені сан рет кемесіне

мінгізіп, Ақдарьяның айдын көлдерін талай кездіргені әлі есімде. Оның салмақты

бармақтарымен үш құраш қарағай таяуды сыпырып басқанда кішкене кемесі күшке

шыдамай, қалың қамыстарды танкідей жыпыратыны, өзеннің иірімді ағысын өрлеп салдау

тартқанда мезгілдік жолдың танабын қуыратын, тұңғиық теңіздің үйдей» толқындардың

арасында көңілі қобалжымайтын дәужүректілігі мені аса таңдандыратын [4, с. 3].

Бұл психологиялық суреттеу жазушы тарапынан емес, ал персонаж тілімен баяндалады.

Яғни Қосжетердің іс-әрекетіне персонаждың берген ұнамды бағасы кейіпкердің сыртқы

келбетімен ішкі психологиясы астастырыла көркемдеп берілген. Мысалы:

«Биыл ол қырқ үш, не қырық бес жастарында ма екен? Қара торы, ат жақты, ажарына

әжім еніп, қырғауылдың пәріндей сарғыш мұртына ақ түстіме. Мейірімді қара көздерін

теңіздің әуірі шалып, қақ жыңғылдай қатты бармақтарының күші қайтқан шығар.

Балықшының алды болсам деген өжет мінезінен айырылып, көптің бірі болып қалдыма екен?

Ол көптің біріне көндікпейді. Өмір өзенінің толқыны денесін қарпып өтсе де, басын

тік…жүреді. Ол көптің ізінде қалмайды. Қалуы мүмкін емес [4, c. 7] деген портретте

Қосжетердің сыртқы келбеті оның мінезі яғни балық аулауда көптің алдында жүріп, оларға

басшылық етіп, балықшылық кәсібін алып бару ниетінің алға қойған мақсаты мен

байланыстырылып суреттелген. Сонымен бірге бұл портретте мінез-құлқымен оның сыртқы

келбетінің байланыста суреттелуі оқушыда да қаһарманның қандай адам екенін білуге кең

мүмкіншілік жаратады. Яғни қаһарманның һұжданы, кәсібіне опалы ел адамы екені

оқушының көз алдында сәулеленеді.

Сондықтан портреттер арқылы қаһармандардың қандай екенін оқушы шығарманың

жалғасында әсте-ақырын танысып барады. Бұл образ характеристикасының толтырылып

барылуымен байланысты жазушының таңдап алған көркем усылдарынан бірі деуге болады.

Қаһарман характерін, социальдық жағдайын ашып беруге көркем детальдар да үлкен

функцияны атқарады. Мәселен К.Султановтың «Ағалардың әңгімесі» атты повестінде

жазушы Сәпураның сыртқы келбетін авторлық суреттеп бермей, ал оны қаһарман Оспанның

ішкі ойлары, психологиясымен суреттеп береді: «Бір уақытта оның басындағы қырма

шөгірмеге көзім түсті. Түсуден: «Ә таптым!»-деген ой келді,-бағанағыдан бері бұл жас

жігітті маған бір жетпесіні бардай көрсетіп тұрған осы шөгірме екен ғой. Иә. Үріп ауызға

салғандай мына сәуле шашып, жарқылдап тұрған ақ маңдайымен қиылған қара қастарына,

қанжар кірпіктерінің көлеңкесінде бота көздеріне, шиедей қызыл еріндеріне, салынып тұрған

ақ бұғағына мына қақпақтай әукиген шөгірме тым жараспай тұр. Оны неге киеді екен? Осы

сымбатына пөпегін шекесіне қарата қазына мақпал тақия киерме еді! Құдай «беремін» десе,

ер балаларға да сұлулық ажарын аямай бере салады екен-ә! Егер қыз бала болғанда жатқа

жіберуге бір ел қызғанатын әйел болар еді. [3, с. 9].

Бұл портретте деталдар көркемдік міндетін атқарып тұр. Яғни Сәпура жігіт киінсе де,

Оспанның оның сыртқы көрінісіне, келбетіне берген бағасы және суретін бейнелеуі оны қыз

сұлулығындай етіп суреттеуі, шөгірме кигеннің қыз екені оқушыға анық сезіледі. Себебі,

жазушы қаһарманға жігіттің киімін кигізіп көрсету мен оның сыртқы көрінісін бүтіндікте көз

алдына жандандырып білетін белгілерді, келбетті таңдап алған және соның нәтижесінде

кейіпкердің портреті арқылы оның характері яғни қыз характері ашып берілген.

Жазушының «Ағалардың әңгімесі» атты повестінде психологиялық портрет көп

қолданған ұсылдардың бірі болып есептеледі. Мәселен:

«Артың сырқа шығып, қара құмның қапырық ыстығына күйіп, тотыққанға ма, бидай өңі

күреңдене түсіпті. Бұрынғыдай денесі олпы-солпы емес, ширақтасып, шымырланып еті

қатайын депті. Нөкер шабысына түскен жігіттің мінезі де парасат тауып, салмақты кейіпке

түсіп, әдеуір ақыл тоқтатыпты» [3, с. 9].

Бұл портрет автордың өз тілінен шебер айтылып суреттелген көрінісі. Жазушы бұндай

портретті жасау мен бірге қаһарманға шеберлікпен ұнамды характеристика да беріп өткен.


117

Яғни Артықтың қиыншылықты көріп, күннің ыстығына күйгені, оның ақыл-парасатының да

қоюланғанын яғни психологиялық портретін жасап, қаһарманға характеристика береді.

Осындай қаһармандарға характеристика беру шеберлігі повест оқиғаларының дамуында

белгілі бір қорытындыға келуде үлкен орын иелеген.

Жоғарыдағы мысалда қаһарманға көркем портрет арқылы характеристика беру автор

тілінен берілген болса, ол шығарманың жалғасында қаһарманның характеристикасын жарату

ұсылдарынан және бірі, бір қаһарман тілінен екінші бір қаһарманға көркем портрет арқылы

характеристика берілгенін де көруге болады: «Ағам Егор деген орыс досын ертіп келді.

Егорды мен бала күнімнен танимын. Өңі жас болса да сақал-мұртын алдырмай ұзынына

жіберіп қойған соң балалар оны «Егор бабай» деуші еді. Басынан көне шапкасын, аузынан

шылымын тастамайтын, тапалтас қара кісі. Матвей байдың қармағында балық аулайды. Бала

–шағасы көп» [3, с. 48].

Міне мұндай бір кейіпкердің екінші кейіпкерге портрет арқылы мінездеме беруі

автордың турадан-тура беретін мінездемесінен құндылығы жоғары. Мұндай ұсылды

қолдану, жазушы шеберлігін көрсетеді.

Жазушының ең шебер қолданған дамытушылық әдістерінің және бірі-бұл табиғат

көріністерін суреттеу, оларды қаһармандардың әрекетіне, оқиғаның дамуына

байланыстырып, образды көрсете білуі болып есептеледі. Себебі, әдебиет теориясында

көрсетілгеніндей пейзаж жағдайды ашып беруде үлкен маңызға ие. Осындай өзгешелік

көбірек жазушының әңгіме, очерк, повесттерінде анық көрінеді. Шығармаларда жазушының

пейзаж портретін соғу және оларды қолдану шеберліктерін төмендегі ұсылдардан көруге

болады.

Мәселен, «Арал ауылының адамдары» атты әңгімесінде пейзаж мынадай етіп

суреттелген.

«Көлдің қамыстарын шулатып күз айы келді. Өзен тартылып, екі жағасы адам бойы жар

болды. Қазандай қайнап, иірім тартқан ағыстар енді жібектей созылып ақты».

Бұл табиғаттың бір көрінісі яғни өзен суының ағысының көркем суреттелуі. Мұнда

суреттелген пейзаж оқиға-әрекеттің дамуымен байланыспай, ал жалпыластырылған көрінісі.

Яғни оқиға басталмасынан алдын табиғаттың көрінісін суреттеуі болып табылады.

Және бір мысал жазушының «Ағалардың әңгімесі» атты повестінде де пейзаж баянының

осындай типтегі шебер қолданулын кездестіреміз.

«Міне мынау лалазар болып тұрған бақ. Бір жас өспірім қыз бен жігіт ыстықтан қашып,

бақтың көлеңкесін паналады». [3, с. 3]

Бұл жерде де пейзаж оқиға-әрекеттің дамуымен байланыстырылмай, ал жалпылық түрде

бақтың гүлзар болып тұрған пұрсатын, уақтын оқиғаны басталмастан алдын суреттейді.

Пейзаж суретін салу ұсылдарынан және бірі оны оқиға әрекетпен байланыстырып

көрсету. Осы метод жазушының «Пахтакештің баласы» атты шығармасында көбірек

қолданылған: «Жасыл мақпал құлпырып, желкілдеп тегіс ғұмшаланған мақталарға

сүйсінгендіктен жүрегі елжіреп, еміреніп ұзақ тігіліп тұрды. Жұмсақ топырақтан мейлінше

нәр алып, қара бұлттай түнеріп, ортасы қоюланып, атызды толтырып құлаш жайып келе

жатыр екен. Жамал өз еңбегіне өзінің көңілі кетіп, езуін тартты». [3, с. 71].

Бұл жерде пейзаж қаһарман әрекет етіп жатқан жағдайды әр тараптан объектив, реаль

шебер суреттеуде үлкен маңыздылығымен ерекшеленеді. Себебі табиғаттың сұлу көрінісімен

оқиға-әрекет байланыстырылып суреттелген. Сонымен бірге табиғат көрінісіне ашық

қаһарманның да ішкі сезімдері, ой қиялдары характерлері ашылады. Яғни оның табиғаттан

нәр алатуғыны, тартқан еңбегіне қуанып, еккен ғұмшаланған мақталарына сүйсінгені

портрет арқылы баяндалады. Бұл жазушының суреттейтін затын дұрыс тануы, онан дұрыс

қорытынды шығаруы. Бұл жазушы үшін баршасынан артық нәрсе. Себебі, құбылысқа,

оқиғаға автордың жеке өз көзқарасы, қатынасы бар.

Пейзаж картинасын суреттеуде жазушының шеберлікпен қолданған ұсылдарынан және

бірі оқиға-әрекетті баяндау барысында кішкене суреттеулер арқылы пейзаж портретін

жаратады. Әсіресе, этнографик және эпизодик территорияны жаратуда мұндай әдісті көптеп


118

қолданған. «Қазақдарьядағы Даукемпір», «Жарық ұлтан» көлдерінің суы тартылып, құралы

балық аулауға жарамай қалды. Кеше үш құлаш таяу жетпейтұғын көлдерді тентек Әмудің

ұйығы көміп, әзір ат шаңғытқан бозға айландырды. Мүйтендер ауылының ырысы болған

Көкөзектің суы да ашқылтым тартты. Бірақ екі бойындағы қаздай қатарласа қонған ел бұған

онша беделін алдыра қойған жоқ.

… «Тербенбес» сұлулықты сыйлық етіп алған табиғаттың тұңғыш баласындай көркем

жер екені де рас. Теңіз ортасынан жарып шыққан бұл төбелік балықшылар көз жетпес жерге

кетсе де, еңсесін көтеріп Тербенбей артынан қарауылдайды да тұрады.

Сондықтан да оған балықшы ауылы «Тербенбес» деп ат берген.

«Мерген атау» дың қол құсының ордасы болғаны атынан-ақ белгілі. Жаздың жағымды

нұры бойына сіңіп, қол сүйрігі көрген айдынның бетінде қасқалдақ, сүңгүйір, алмабас

дыбысына көп құстардың үні қосылып жаңғырады [4, c. 3] - деген пейзаждық портретте

оқиғаның болып жатқан төңірегінің табиғатын көркемдеп суреттеуге жазушы қандай

шеберліктер жұмсап әрекет еткендігі анық көзге тасталып тұр. Мұндай суреттеу арқылы

жазушы Қазақдарьяның көркем табиғатын һәм сол жердегі халықтың шұғылданатын негізгі

кәсібінен оқушыға хабар береді. Осы тексте концептуал хабардың келтірілгені мәлім.

«Ағалардың әңгімесі» повестінде: «Самал тынып қалыпты. Аспанда сеңдей соқтығысып

көк ала бұлттар жүзіп жүр. Жерге құмартқандай ара-тұра бетіндегі бұлтты қағып жіберіп,

жұлдыздар жымың-жымың етеді. Кейде бұлттық артына жасырынып, жүзін тосады. Жердегі

өмірге кейде күліп, кейде күліп тұрғандай көрінеді». [3, с. 26]

Табиғат көрінісінің мұндай көркемдеп суреттелуі оқушыда табиғатқа болған махаббатты

оятады. Осы пейзаждық картинада табиғат көрінісі жандандырылып шебер әрекетте

суреттелген. Сонымен бірге пейзаждық көрініс символикалық мәністе де қолданылып

жатыр.

Және бір мысалға назар аударайық:

«Көктем келді. Ұйытқыған бораннан бүрсеңдеп зорға шыққан жанныңда, малдың да

арқасын күн қақты. Адамзат да, хайуанат та аяғының тұсауын алғандай, қысқы күркесінен

жайма шуақ далаға өріп, құрысқан тірсегін жазды. Көлдің өзеннің еңсесін басқан қалың мұз,

мәпілік шалдай қаусап, жиегі ыдырап қара суға айналды. Мұздың кетуін күтіп тұрғандай

қара суды жағалап желкілдеп жекен, қылтиып сүйріктер шыға келді. Тек елдің ғана емес

көлдің де, көктің де тірішілік базары қызды. Төркінін әйелдердей аспанда аһ ұрып келе

жатқан қаздардың, сыңсып келе жатқан тырналардың жағымды дауысы естіледі. Қысымен

құлаққа ұрған танадай сес-семірсіз тұрған өзен жақа мұздың өкшесін қуып, ау салып жүрген

балықшылардың кемесінің тоқылдысы, ескектердің сықырлысы шығады. Сытырлаған,

сыңқылдаған барлық дауыс: «Көктем келді, сыртқа шық!» деп, жар салып тұрғандай

аңсарыңды далаға аударады» [3, с. 50-51].

Бұл пейзаждық суреттеуде де табиғат жандандырып оның мезілдердің өз орнын

алмасып, өздерінің орындайтын қызметін яғни көктем мезгілінің келуімен қыстың аязды

күнін қуып, орнына өзінің жылы ауасын әкеліп қойғаны һәм соның нәтижесінде барлық

өсімдіктерге жан кіріп, құстардың ұшып келгені хабар беріледі. Жазушының бұл пейзаждық

картинаны сызудағы өзгешелігінің бірі ол ұшып келе жатқан құстардың жағымды дауысына

адамдардың көңілі көтеріліп, олардың жолына ынтызарлық пен күтіп тұрған мұрсатын

шебер суреттей алған. Сонымен бірге суреттеп өткен барлық нәрселерін тіпті «сытырлаған,

сыңқылдаған» дауыстарды да сөйлетіп, көктемнің келгенін ынтызар болып күтіп тұрғанын

шебер көрсетеді, оларды жанды өмірмен байланыстырады. Осы жерде қаһарманның

табиғатқа, адамдарға болған қатынасы, оларға берген бағасы портреттік суреттеулерде өз

сәулесін тапқан.

«Жаздың күні төбеден тамылжып тұр. Елп еткен жел жоқ. Аспанда етекті бір шоқ бұлт

көктің қаймағындай қалғып тұр. Шыжғырған ыстықтан қыбырлаған жан мүлгігендей ауыл

іші тым-тырыс. Қарақалпақ ауылдарына тән екі үйдің бірінде болатын әзіл-сықақ, бір-

бірімен әзілдесу, қайын-жеңге қалжыңы, мереке-мәжіліс, жауап-жаңылтпаш, қысқасы

тіршілік басабасы бүгін сезілмейді». [3, с. 63]


119

Бұл жерде жаздың шыжғырған ыстық ауасы, аспанның ашық көрінісі ауыл-елінің хал-

жағдайымен байланыстырылып суреттеледі. Сондықтан табиғаттың көрінісі адамдардың

әрекеттерімен салыстырылып шебер беріледі. Осындай көрініс, портреттерді сызуда,

суреттеуде жазушының шеберлігі қаһармандарға характеристика беру олардың ішкі

характерін сыртқы суретін сызып беру арқылы байланыстырып көрсете алуында һәм оқиға

болып атырған территорияларда жарату мәнісінде пейзаж картинасын көркем образға салып

беру ұсылдарында анық көзге тасталады. Қорытындылап айтқанда көркем портрет

шығармалардың көркемдік өзгешелігін пайда етуде, автордың құбылысқа оқиғаға болған

қатынасын, мүнәсібетін анықтауда, қаһарман характерін ашып беруде және т.б. үлкен

маңызға ие.

ПАЙДАЛАНЫЛҒАН ӘДЕБІЕТТЕР

1. Аллаков Ж. Довүр ве гахрыман. Ашгабат, “Түркменистан”, 1971.

2. Словарь литературоведческих терминов. М., 1974.

3. Султанов К. Ағалардың әңгимеси. Нөкис, “Қарақалпақстан”, 1968.

4. Султанов К. Аўылласларым. Нөкис, “Қарақалпақ мәмлекет баспасы”, 1960.

УДК 802.0-562

Ольга Крюкова


PERSONAGES’ LETTERS AS THE TYPE OF A PERRESENTED

WRITTEN SPEECH

У статті розглядаються основні параметри листів персонажів як типу зображеного

писемного мовлення. Проводиться порівняльний аналіз реальної писемної комунікації, яка

представлена листами інтимно-дружнього характеру, і неофіційних листів персонажів

художнього тексту.

Ключові слова: зображене писемне мовлення, реальна писемна комунікація, листи

персонажів, адресант, адресат.

Written speech in a literary text is a complex phenomenon; it is not a simple fixation of

communication between personages. Written speech in the "secondary reality", which is the artistic

reality, is created by the author of the literary work, which belongs to one of the three components

of artistic communication: the author – the text – the reader. Creating a model for personages’

written speech in an artistic prose, the author, on the one hand, relies on a similar model of natural

verbal communication and constructs the written speech of personages, which reproduces the

parameters of natural written speech. On the other hand, the represented written communication,

designed for the reader's co-creation, for his/her perceiving consciousness, is subjected by the

author of the work in the graphic space of the text to transformations associated with changes in the

parameters of natural written communication.

Any transformations and modifications are due to the author's idea, intentions and content of

the work of art, that is, stylistically marked.

The represented written communication is implemented in all sorts of texts. Linguists

distinguish the following types of writing: letters, telegrams, notes, greeting cards, diary entries. In

the course of our study, such types of personages’ written speech as written memorabilia on books

and photographs, reports, interrogations, memorandums, memoirs were also revealed. The most

numerous and widely represented type of written communication is letters. It is this basic type of

personages’ written communications that is the subject of the study.


120

The act of written communication can be divided into three components inherent in any

communicative act: the sender, the addressee and the message itself. The act of communication is

carried out in conditions of indirect contact.

The letter most clearly and fully manifests features of epistolary communication.

The paradox of epistolary communication is that although its dominant function is the function

of communication, this speech form does not realize normal communication. Hence the special

attention of the sender to linguistic and compositional means capable of creating an “illusion of

communication” [7, 58].

Epistolary form of communication, as any other form of communication, is characterized by a

special organization of the text: its composition, the use of specific language means. Epistolary

communication, which is realized through letters, arises under such extra-linguistic circumstances

that make direct communication impossible. Therefore, it can be considered as its variant, generated

by the translation of communication into a written register. N.D. Arutyunova calls this type of text

formation and the corresponding strategy “transpositive” [1, 94].

A letter is first of all a symbol of communication, its imitation. When entering epistolary

communication and using a letter as a means of communication one should respect the traditional

epistolary form. The constituent feature of the letter is its three-part nature: it consists of the direct

address and the adjoining statements (initial discourse), the substantive part and the final part,

usually including wishes and a signature (final discourse) [1, 94].

The direct address and the signature, which, as a rule, are mandatory epistolary elements,

define the boundaries of the letter: fix its beginning and end. The direct address, as is known, is a

universal polyfunctional language unit and occupies one of the leading places in the communicative

cooperation of the sender and the addressee.

In real written communication, the contact frame of the letter, which implements the contact

and establishing function in structural-semantic terms, is designed to identify both communicators,

their role positions in a given communication act and the possible direction of their relationship

before it, and also uniquely establishes the space and time parameters of the generation of this text

[6, 29].

In personages’ letters, the author of a literary text also seeks to preserve the characteristics of

the compositional organization of a real epistolary text. However, the contact frame of the letter is

not always presented in the structure of the represented written communication. The absence of

certain elements of the epistolary structure in a real letter, according to E.M. Vinogradovoa is

usually significant, since “it either makes communication impossible (for example, the absence of

an address on the envelope when this address is not “suggested” by the addressee’s name), or makes

it difficult (for example, if no addressee is specified, then the letter may not get into the hands of its

recipient), or gives it a specific character, expressing additional meanings (such as the absence of a

signature in the letter)”, whereas in fiction, the conventionality of the form removes the requirement

of its completeness [4, 54].

The peculiarities of using non-official letters in fiction, namely the similarities and differences

of intimate and friendly letters and personages’ letters are rather carefully analyzed in the article by

N.I. Belunova "The Art of Epistolary and Artwork" [3].

According to the author, the similarity of real intimate and friendly letters and letters as works

of fiction is mainly found in their structural organization, since both types are characterized by: a) a

contact frame of the letter, the presence of formal epistolary elements fixing the beginning and end

of the letter (direct address, signature, date, place of writing); b) the mosaic structure, motivated by

the numerous number of themes, relaxedness, sufficient content freedom of such letters; c) the use

of elements of various functional styles (with a predominance of orientation to the conversational

style); d) a reflection of the features of speech etiquette [3, 79]. However, despite the fact that

fictional epistolary literature creates the illusion of real writing, they differ significantly from each

other, because “... epistolary fiction (as well as literature in general), in contrast to real letter

writing, performs an aesthetic function, which is expressed as that the elements of the language,


121

acting as a means of forming artistic images, acquire additional artistic significance, and in that they

emotionally influence the reader and excite in him a co-creative activity" [3, 80].

The main differences between these types of letters, due to the aesthetic function of fiction

letters, are characterized by the following parameters [3, 81]:

1) the reflection of reality is differently realized in epistolary fiction and in real writing. In

personages’ letters, the reflection of reality is carried out through the figurative system created by

the writer, which is called the artistic model of the world; this model cannot be adequate to the

reality of life itself, since it is associated with the writer's fancy, the choice of speech means in a

letter, their compatibility, the sequence of pieces of material, and the organization of a letter are

generally related to the idea and thematic content of the work of art, to the expression of the

conceptual information. A fiction letter, like any other literary work, has content and conceptual

information that informs the reader about the author’s personal vision of the world and represents a

creative rethinking of the relationship of facts, events, and processes occurring in society and

presented by the author in the imaginary world he created [5, 28].

The letters included in the structure of the work of art express elements of the conceptual

information, especially vividly, since these letters "represent a definite link in the development of

the plot and are one of the means of implementing the author's intention" [3, 81]. M.M. Bakhtin

wrote that the primary genres that go into the structure of the complex ones are transformed into

them and acquire a special character: they lose their direct relation to reality and to real somebody

else’s expressions. For example, replicas of everyday dialogue or a letter in a novel, retaining their

form and everyday meaning only in the plane of the content of the novel, enter reality only through

the novel in its whole [2, 252].

2) Intimate and friendly letters are more situational compared to fiction letters, they are

associated with specific situations and at the same time reflect a greater variety of non-typical

situations. The personages’ letters in a literary text generalize, typify reality, they serve for the

representation, and not for the implementation of the epistolary communicative situation.

3) the communicators, the sender and the addressee in real letters and in personages’ letters are

not identical. In a real letter, the sender and the addressee are specific linguistic personalities living

in a particular social and historical era. In a fiction letter, the sender and the addressee are

imaginated by the artist, they are invented, to a certain extent typified images [3, p. 82].

4) these types of letters have different communicative goals and a different type of contact. A

real private letter is addressed to a real correspondent and is not intended for publication; the

communicative purpose of this letter is personal contact, information exchange, a wide range of

effects determined by a specific situation. The fiction letter is oriented towards the general reader,

its communicative purpose is the emotional impact on the addressee [3, 82].

All of the above convincingly indicates that real private letters and personages’ letters in a

literary text are different types of letter writing with their goals and objectives.

LITERATURE

1. Арутюнова Н. Д. и др. Человеческий фактор в языке: Коммуникация, модальность,

дейксис. ‒ М., 1992. ‒ 281 с.

2. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М., Искусство, 1986. – 445 с.

3. Белунова Н.И. Искусство эпистолярия и художественное произведение /

Н.И. Белунова // Русский язык в школе. ‒ 1995. ‒ № 5. – С. 77-82.

4. Виноградова Е.М. Закономерности и аномалии эпистолярного повествования в

художественного произведении // Русский язык в школе. – 1991. ‒ № 6. – С. 53-58.

5. Гальперин Н. Р. Текст как объект лингвистического исследования. ‒ М., 1981. ‒ 139 с.

6. Нижникова Л. В. Письмо как тип текста: Автореф. дис… канд. филол. наук. ‒ Одесса,

1991. ‒ 129 с.

7. Седова О. Н. Эпистолярный стиль в системе функциональных стилей русского языка

// Филологические науки. ‒ 1985. ‒ № 6. ‒ С. 57-62.


122

УДК 81'373.2:82-3

Svitlana Slobodiak

(Izmail, Ukraine)

THE USE OF SUBSTITUTE NAMES IN A LITERARY TEXT

The article deals with substitute names formed by literary characters in the process of speech

to designate other people already having anthroponymical nomination. The functioning of such

substitute names in a literary text is under the discussion.

Key words: substitute names, literary characters, the process of speech, interlocutors,

connotations.

У статті розглядаються імена-заміни, утворені літературними персонажами в процесі

мовлення для позначення інших людей, які вже мають антропонімічну номінацію.

Обговорюються особливості функціонування таких імен-замін у літературному тексті.

Ключові слова: імена-заміни, літературні персонажі, процес мовлення, співрозмовники,

коннотації.

Anthroponyms in the structure of a literary work have a special role. Being the main means of

character nomination, they are naturally introduced into the story, interacting with all the elements

of the artistic text. The deeper the reader gets acquainted with the anthroponymical world of the

work, the better he understands that «artistic creativity and linguistic innovation characterize the

naming of literary characters» [1, p. 42]. This is vividly demonstrated with the help of substitute

names, which «function as conventional designations of various persons mentioned in the speech of

literary characters, and which are formed according to the family naming patterns» [6, p. 130]. Such

names are particularly emotional and expressive and give the reader the key to understand not only

the character and his role in the work, but also his relationship with other characters.

Substitute names are often created by literary characters in the process of speech in order to

address the interlocutor in an unusual way and thereby attract his attention, which is demonstrated

by an example from A. Hailey's novel «Wheels»:

Brett appeared at the open atrium doorway. “Hi, Mr. Z.”

Matt Zaleski, who disliked being called Mr. Z., though several others at the plant addressed

him that way, grunted what could have been a greeting [3, p. 138].

In this episode the young man’s joky addressing his girlfriend’s father as Mr. Z. does not find

the desired response from Mr. Zaleski, but rather causes a negative reaction from the latter, who

considers his daughter’s friend an insolent and impertinent man.

The use of substitute names can be caused not only by the character's desire to play a trick on

the interlocutor, as in the example above, but also to offend him, as in the same novel of A. Hailey,

where the auto dealer Smoky Stevenson ignorantly communicates with the representative of a car

company Adam Trenton who is trying to close his dishonest business:

“First thing you gonna do is call the bank. Right?”

“Right.”

“Okay, Mr. Smart-ass-noble-high-’n-mighty, let me tell you what’ll happen. The bank’ll

panic. Inspectors’ll be around this afternoon, tomorrow they get a court order, padlock this place,

seize the stock” [3, p. 249].

The combination of the official pattern of the name formed with the help of the word Mr. with

the colloquial and vulgar component ass emphasizes the disregard of the impudent businessman

Smoky in relation to Adam Trenton, although the latter’s social position is much higher. In the

structure of the anthroponym there are the words which are initially positive in their connotation

(smart, noble, high, mighty), but in the context they sound ironic, expressing contempt and negative

attitude of the speaker to the interlocutor.


123

In the following example, the use of substitute names introduces a stinging note in a seemingly

polite conversation, reflecting the true essence of the unfriendly relationship between Verona and

Ted, the children of the main character of the novel «Babbitt» by S. Lewis:

Verona whirled. “Ted! Will you kindly not interrupt us when we’re talking about serious

matters!”

“Aw, punk,” said Ted judicially. “Ever since somebody slipped up and let you out of college,

Ammonia, you been pulling these nut conversations about what-nots and so-on-and-so-forths. Are

you going to – I want to use the car tonight.”

Verona protested, “Oh, you do, Mr. Smarty! I’m going to take it myself!” [4, p. 43].

As the examples given above show, substitute names are often used in the speech of characters

in the function of direct address and express a predominantly negative attitude of the speaker to the

interlocutor. But not always negative connotation accompanies the use of such names. Often the use

of substitute names may be due to other reasons, among which the following cases can be

mentioned:

1) the speaker’s unwillingness to give real names:

Sometimes I try to call up old girl friends on the telephone late at night, after my wife has gone

to bed. “Operator, I wonder if you could give me the number of a Mrs. So-and-So. I think she lives

at such-and-such” [7, p. 7];

2) the speaker’s ignorance of the person’s name:

But, as Mr. What’s-’is-name there, said: The public ’as got to protect itself against sharpers,

and again slackness [2, p. 246];

3) the speaker’s lack of necessity to name familiar people:

He asked how So and So was, and So and So, he had made lifelong friends there, and it looked

as though everyone he had met was good and kind and clever [5, p. 178].

Of particular interest is an episode from J.Galsworthy’s novel «The White Monkey», which

describes Michael and Fleur’s visit to a modernist composer’s concert, the music of whom is

nothing other than the word «interesting»:

The piece would be “interesting” – she fell into the state of outer observation and inner

calculation very usual with her nowadays. Over there was L.S.D., the greater dramatist; she didn’t

know him yet [G.J., 43].

The use of the substitute name in this episode can tell us a lot: that Fleur, who «collects»

celebrities in her house, is not familiar with him yet; that this greater dramatist is obviously as

«great» as the composer, the «interesting» work of whom he came to enjoy; that this dramatist is an

important person, since not two, but three letters are given in the text, representing respectively his

personal name, middle name and surname.

Summarizing all of the above concerning substitute names, it can be said that their use in the

text is occasional and is presupposed by the necessity to help the reader assess the situation

described and its participants correctly.

REFERENCES

1. Bertills Y. Beyond Identification. Proper Names in Children's Literature / Yvonne Bertills. –

Åbo Akademi University Press, 2003. – 280 p.

2. Galsworthy J. A Modern Comedy: The White Monkey / J.Galsworthy. – M., 1976. – 303 p.

3. Hailey A. Wheels / A.Hailey. – New York, 1971. – 374 p.

4. Lewis S. Babbitt / S.Lewis. – M., 1962. – 454 p.

5. Maugham W. S. Cakes and Ale: or The Skeleton in the Cupboard / W. S. Maugham. – M.,

1980. – 237 p.

6. Shchetinin L.M. Slova, Imena, Veshchi [Words, Names, Things] / L.M. Shchetinin. –

Rostov na Donu, 1966. – 222p.

7. Vonnegut K., Jr. Slaughterhouse – Five or The Children’s Crusade / K., Jr. Vonnegut. –

New York, 1972. – 215 p.


124

УДК 811.111’42

Tetyana Shyliaeva

(Izmail, Ukraine)

PECULIARITIES OF STYLISTIC EXPRESSIVE MEANS OF PERSONAGES’

CHARACTERISTICS IN FAY WELDON’S “WEEKEND”

У статті розглядаються особливості вживання стилістичних засобів у

характеристиці персонажів в оповіданні Фей Уелдон «Уїкенд» як зразку Британської

феміністської літератури. Автор використовує ряд стилістичних виразних засобів для

характеристики жіночих персонажів: асиндетон, повтор, полісиндетон, антиклімакс,

порівняння, епітети і внутрішню мову.

Ключові слова: внутрішня мова, гендерні ролі, стилістичні засоби, характеристика

персонажів.

In modern linguistics there is research interest in revealing gender nuances of various phenomena and processes. Women’s dependency is a topic that is widely debated around the world. Feminist literature and works of Fay Weldon in particular have been the subject of studies of Tetiana Kononenko, Michaela Praisler, Harriet Blymiller, Colette Dowling and others.

Fay Weldon has been for several decades one of Britain’s most popular novelists. She is characterized as a prolific and indefatigable writer in chronicling the turbulent lives and loves of her characters, especially women [3]. She is genuinely interested in the life of a modern woman, her

inner world, her problems and struggles. Much of Weldon’s fiction explores the issues surrounding women’s relationship with men, children, parents and each other. It is considered that Weldon's feminism colors all her work, and is powerful when she does not shrink from detailing the faults of individual women, or the way women exploit what advantages the system yields them. Men are the exploiting sex because the system favors them, and they take for granted the status quo [5].

With Fay Weldon, constantly underlined is the idea of women exploited by men in domestic circumstances. Shifting the emphasis from the broader social context to the narrower one of the home (where, behind doors and shutters, the real unhappiness unfolds), she uses, and sometimes purposefully abuses, satire to judge the world we all live in and which seems to have been arranged so that it primarily suits men [8, p. 68-69].

But Weldon herself thinks that both men and women may have suffered as feminism has evolved: “Feminism has made us all go out to work and made us earn a living, and the male wage is no longer, because of feminism, able to support a family, so women have to work, which is very tiring”. When she was giving an interview to “The Irish Examiner”, she said: “I think you can have

two out of three ‒ [the three being] a family, a career and a love life ‒ but very seldom three... Career women may have a family but aren’t likely to have a love life because they are too busy” [7].

“Weekend” by Fay Weldon was published in “Watching Me, Watching You” in 1981. It is a short feministic story describing a traditional middle-class family. Fay Weldon presents Martha, the main character, who is a 38-year-old housewife, a mother of three. In the story we see how hard Martha tries to be a perfect wife and mother. The story depicts her relationship with her husband, Martin. Men tend to be the antagonists in Weldon’s stories, they manufacture unstable situations that require women to overcome what is culturally expected of them. The author deeply penetrates her characters’ emotional and psychological life.

Martha in “Weekend” is an example of a self-sacrificing woman. She is presented struggling in her life under the pressure of the multiple roles she is to fulfill every day. She wants to be an amazing wife, a perfect housewife and mother, a friend and lover to her husband. She is afraid of

losing Martin and being a failure in her roles. She cannot imagine her life without a husband – that is the only way of life she sees for herself. Though she is not happy with Martin, she is taking pains to keep him at all costs because she thinks she really needs “Martin standing between her and hostility of the world”. The reader sees that she tries hard to please her husband in every possible


125

way: Get the piles off the floor, into the laundry baskets. Martin doesn’t like a mess... Martin can't bear bad temper. Martin likes slim ladies. Diet. Martin rather likes his secretary. Diet: Martin admires slim legs and big bosoms. And then the author uses hypophora – Martha raises a question and also gives an answer to the question: How to achieve them both? Impossible. But try, oh try, to be what you ought to be, not what you are. Inside and out. This stylistic device is used to get the

readers’ attention and make them curious. Martha cannot imagine any other role for herself, only that of a wife and mother. She fails to

understand Katie: Katie had been married twice. Martha marvelled at how someone could arrive in their mid thirties with nothing at all to their name, neither husband, nor children, nor property and not mind. Martha is not only a housewife, she is a career woman as well, she is a market researcher and she chose to return to work after five years of staying at home and looking after the children. The first thing she sacrifices is her career prospects because she lost her seniority while being off work and taking care of her little children. But she does not regret this as she considers her children to be her reward: If you have children, mother, that is your reward. It lies not in the world. However, Martin does not approve of Martha’s working. He combines the conservative gender role construction of the male breadwinner with the pseudo-modern attitude that he “allows” Martha to have a job [2]. Martha has to pay to the woman who comes to the house to clean twice a week out of her own wages: If Martha chose to go out to work – as was her perfect right, Martin allowed, even though it wasn’t the best thing for the children, but that must be Martha’s moral responsibility

– Martha must surely pay her domestic stand-in. She sacrifices a lot for her family and the short story is full of the examples illustrating this.

The story begins with the description of their preparation for the weekend in the country. Everything is done by Martha. She is evaluated as a woman who is good at multitasking and can take into account every detail of the preparation. This rush is supported by Fay Weldon’s style and use of stylistic devices. The load of work she would do on Friday is described using a long enumeration, asyndeton, repetition of the word ”plus” and the exclamation “ah, the so on!”, which shows Martha’s exhaustion: On Fridays Martha would get home on the bus at six-twelve and prepare tea and sandwiches for the family: then she would strip four beds and put the sheets and quilt covers in the washing machine for Monday: take the country bedding from the airing basket plus the books and the games, plus the weekend food - acquired at intervals 20 throughout the week, to lessen the load – plus her own folder of work from the office, plus Martin's drawing materials (she was a market researcher in an advertising agency, he a freelance designer) plus

hairbrushes, jeans, spare T-shirts, Jolyon's antibiotics (he suffered from sore throats), Jenny's recorder, Jasper's cassette player and so on - ah, the so on! – and would pack them, skilfully and quickly, into the boot.

Repetition and enumeration, use of short elliptical sentences and asyndeton help the author show how busy Martha is, how much work she has to do: The right food, the right words, the right play. Doctors for the tonsils: dentists for the molars. Confiscate guns: censor television: encourage creativity. Paints and paper to hand: books on the shelves: meetings With teachers. Music teachers. Dancing lessons. Parties. Friends to tea. School plays. Open days. Junior orchestra.

In other cases it is polysyndeton that creates an atmosphere of an overburdened tired woman: If you get in at six-twelve, you can seal the meat while you beat the egg white while you feed the cat while you lay the table while you string the beans while you set out the cheese, goat's cheese, Martin loves goat's cheese, Martha tries to like goat's cheese - oh, bed, sleep, peace, quiet. In this sentence the conjunction “while” is repeated to show how many chores she has to do simultaneously.

When the reader is close to being convinced that Martha is a perfect mother, Weldon introduces such words and comparisons that make the reader hesitate and doubt it: Outside in the garden the children played badminton. They were bad-tempered, but relieved to be able to look up and see their mother working, as usual: making their lives for ever better and nicer: organizing, planning, thinking ahead, side-stepping disaster, making preparations, like a mother hen, fussing and irritating: part of the natural boring scenery of the world. Martha is compared to a hen. The simile “like a mother hen” is used. Martha is part of natural boring scenery – the epithet “boring”


126

shows that everybody takes her for granted, even her own children. They do not understand her, her problems and difficulties. When Martha suggests having fewer books at home because books need dusting, everybody roars with laughter.

Besides Martha feels inferior to other women, Katie, for example. Colin, Martin’s friend, divorced his wife Janet, who resembles Martha in her devotion to her family and being humble and

non-assertive. Now Colin lives with Katie, who is young, beautiful and elegant and knows how to tempt men. Looking at Katie, Martha realizes that being a perfect housewife is not enough to protect her marriage. Martha is aware that physical beauty gives woman superiority. That is why she wants to be attractive for her husband.

Unlike Janet and Martha, Katie spends time with men, talking and joking and drinking, she finds housework boring thinking that “anyone with that kind of thing was a fool”. She is not afraid to stay alone and when she has a disagreement with Colin she tells him to go away. Both Martin and Colin admire her. But we do not see Martha conversing or joking with men as she is always busy with her household chores, while her husband and his guests enjoy the weekend. She submits to this “blind enslavement”. It is clear that the author criticizes her protagonist for being so submissive and accepting her inferior position. Trapped between what she has been taught to think and what she really thinks, between what she is supposed to feel and what she actually feels, Martha is constantly guilty and profoundly unhappy [8].

Martha receives positive assessment in the story as her children are “appropriately dressed”,

she does everything “skillfully and quickly”, she is “little earnest Martha”. Her self-esteem is not very high, however, she tries to evaluate herself by fighting her doubts about happiness in her family life: Love. It must be love. You married him. You. Surely you deserve true love? She considers that she is worthy of true love. In fact Martha is called a super woman in the story: Ah, to be all things to all people: children, husband, employer, friends! It can be done: yes, it can: super woman.

However, she is constantly criticized by her husband: Martha, you can’t not want roses! What kind of person am I married to? An anti-rose personality? The use of double negation makes this criticism more emphatic. Martha feels undervalued by her husband who keeps criticizing her all the time and looks back to other women, who are young, elegant, beautiful and childless. Martin also criticizes her by comparing with the car: Come along, you old banger you! Can't you do better than that? You're too old, that' s your trouble. Stop complaining. Always complaining, it's only a hill. You're too wide about the hips. You'll never get through there. He is speaking as if to the car but

actually to Martha. She often feels stupid and complaining too much in the presence of Martin. Anticlimax is a figure of speech which can be defined as a sudden transition in discourse from

an important idea to a ludicrous or trivial one. Anticlimax is used to show that Martha worries “…about her age, her tendency to complain, and the width of her hips”.

There are not many dialogues in the story but it abounds in inner speech of Martha: Food. Oh, food! Shop in the lunch-hour. Lug it home. Cook for the freezer on Wednesday evenings while Martin is at his car-maintenance evening class, and isn't there to notice you being unrestful. Martin likes you to sit down in the evenings. Fruit, meat, vegetables, flour for homemade bread. Well, shop bread is full of pollutants. Frozen food, even your own, loses flavour. Martin often remarks on it.

Fay Weldon does not approve of her character’s behavior and thinks that Martha is to blame for the status she has been assigned and has accepted obediently [8]. Fay Weldon believes that her character should get rid of her dependency on the male dominated world. Supporters of feminism consider that this dependency hinders the real emancipation of women. Dowling asserts that “The woman who devotes her entire life to keeping her husband straight and children “protected” is not a

saint, she is a clinger. Rather than experience the terrors of being cut loose, of having to find and secure her own moorings, she will hang on in the face of unbelievable adversity” [4, p. 156].

The author uses a number of stylistic expressive means in order to characterize the personages in the short story “Weekend”. They are asyndeton, repetition, polysyndeton, enumeration, anticlimax, similes, epithets and inner speech. The variety of stylistic devices makes the language of the story rather expressive.

https://literarydevices.net/transition/

https://literarydevices.net/discourse/


127

SOURCES AND LITERATURE

1. Blymiller, Harriet. The constructions of Fay Weldon, woman of letters / Harriet Blymiller //

University of South Florida. – Scholar Commons, – 2007. – URL:

http://scholarcommons.usf.edu/etd

2. Borner, Dominik. Feminist Writings in the Perspective of Feminist Criticism: A Comparison

of Fay Weldon's Weekend and Doris Lessing's To Room 19. – URL:

https://www.grin.com/document/38811

3. British Council. Literature. – URL: https://literature.britishcouncil.org/writer/fay-weldon

4. Dowling, Colette. The Cinderella complex: women’s hidden fear of independence. – New

York: Pocket Books, - 1982. – 291 p.

5. Fay Birkinshaw Weldon. – URL: https://www.encyclopedia.com/people/history/historians-

miscellaneous-biographies/fay-weldon

6. Eren, Zerrin. “The Angel –Woman and the Eve-Woman as the others in ‘Weekend’ by Fay

Weldon”. – URL: http://www.sbe.deu.edu.tr/dergi/cilt13.sayı3/10%20EREN.pdf

7. Irish Examiner. – URL: https://www.irishexaminer.com/lifestyle/artsfilmtv/why-author-fay-

weldon-thinks-feminism-has-been-bad-for-women-389998.html

8. Praisler, Michaela. Weekend with Fay Weldon / Michaela Praisler // Dunărea de Jos. –

University of Galați, – 2012. – URL: https://www.researchgate.net/publication/

270568928_Weekend_with_Fay_Weldon

9. Weldon, Fay “Weekend”. – URL: https://www.teachingenglish.org.uk/sites/teacheng/

files/weekend_text_0.pdf

Sarvinoz Eshimova

(Tashkent, Uzbekistan)

ISAJON SULTON HIKOYALARINING QIYOSIY TAHLILI

Mazkur ilmiy maqolada hozirgi o‘zbek adabiyotining taniqli vakili Isajon Sultonning “Manzil”,

“Ozor”, ”Avliyo” hikoyalari tahlil qilinadi. Shu uch hikoyaga xos bo‘lgan badiiy xususiyatlar

ochib beriladi. Adibning obraz va syujet yaratish mahorati, muammoning badiiy yechimi kabi

jihatlariga e’tibor qaratiladi. Shuningdek, hikoyalar tahlili asosida yozuvchining o‘ziga xos uslubi

haqida fikr yuritiladi.

Kalit so‘zlar: hozirgi zamon o‘zbek adabiyoti, nasr, hikoya janri, Isajon Sulton, yozuvchining

badiiy mahorati.

This scientific article analyzes the stories of the current Uzbek prominent Uzbek literary critic

Isajan Sultan “ Manzil”(“Place”), “Ozor”(“Azor”), “Avliyo”(“Avliya”). Specific narrative

characteristics of this three works will be explained. The ability to write an image and a storyline,

an artistic solution to the problem will be emphasized. There is also a discussion of stories based on

the narrative style of the author.

Key words: modern Uzbek literature, prose, story genre, Isajan Sultan, author’s artistic skills.

В этой статье было изучено рассказы современного узбекского писателья Исажана

Султана. В частности рассмотрено рассказы «Пристанище», «Святой», «Боль». Эти

рассказы былы сопоставлены с образцами мировой литературы.

Ключевые слова: Исажан Султан. Рассказы. Художественность.

Bu olam ne-ne yozuvchilarni ko‘rmadi. Yana qancha yozuvchilarni ko‘radi. Yozuvchilar

yaratayotgan ijod mahsuli boshqa yozuvchilarning ijod mahsuliga o‘xshashi mumkin, lekn aynan

o‘zi emas.

http://scholarcommons.usf.edu/etd

https://www.grin.com/document/38811

https://literature.britishcouncil.org/writer/fay-weldon

https://www.encyclopedia.com/people/history/historians-miscellaneous-biographies/fay-weldon

https://www.encyclopedia.com/people/history/historians-miscellaneous-biographies/fay-weldon

http://www.sbe.deu.edu.tr/dergi/cilt13.sayı3/10%20EREN.pdf

https://www.irishexaminer.com/lifestyle/artsfilmtv/why-author-fay-weldon-thinks-feminism-has-been-bad-for-women-389998.html

https://www.irishexaminer.com/lifestyle/artsfilmtv/why-author-fay-weldon-thinks-feminism-has-been-bad-for-women-389998.html

https://www.researchgate.net/publication/%20270568928_Weekend_with_Fay_Weldon

https://www.researchgate.net/publication/%20270568928_Weekend_with_Fay_Weldon

https://www.teachingenglish.org.uk/sites/teacheng/%20files/weekend_text_0.pdf

https://www.teachingenglish.org.uk/sites/teacheng/%20files/weekend_text_0.pdf


128

Mana shu davr ijodining davomchisi bo‘lgan va davomchisi bo‘lib kelayotgan adib Isajon

Sultonning “Manzil”, “Ozor”, “Avliyo” asarlarida o‘zidan oldin yashab ijod etgan yozuvchilar

fikrlariga hamohanglik bor, lekn ularga o‘xshamaydigan o‘ziga xos xususiyatlar ham mavjud.

“Manzil”[41] hikoyasida yo‘lga otlangan karvon Alisher Navoiyning “Lison ut-tayr”[5]

asaridagi yo‘lga otlangan qushlar kabidur. Ikkala asardagi yo‘l bu sinovdir. Bu asarlardagi

qahramonlar aslida abadiy manzilni qidirishib yo‘lga otlangan. Yo‘lning oxirigacha esa barcha asar

qahramonlari ham yetib borolmaydi. Ho‘sh nega?

“Manzil” hikoyasida yo‘lda ular podshohga, Hazramavt sahrosi deb ataluvchi o‘lim vodiysiga,

parilar yashovchi Ko‘hi Qofga duch keladi. Bu manzillar nafs ramzi hisoblanadi. Karvondagi

yo‘lovchilar ichidan ba’zilari tanlagan manzilidan qaytib shu manzillarda qolishadi.

Podshoh “Sizlar borayotgan manzil sari bu yerdan ko‘p odamlar o‘tishdi, ammo na manzilga

yetganliklarini eshitdik, na qaytganlarini ko‘rdik. Yaxshisi, mening mulkimda qolingiz, obro‘li

mansablarga tayin etayin, farovon hayot kechiringiz” deb aytgach karvondagi yo‘lovchilarning

ko‘pi shu yerda qoladi. Hazramavt vodiysidan o‘tishdan qo‘rqib, yana qancha odamlar qaytib

ketadi. Ko‘hi Qofdagi parilar ham “ qolinglar Guliqahqah bilan Gulianbar eng mahoratli

joriyalarini ixtiyorlaringizga berishsin, umringizning so‘ngigacha rohatda yashanglar” deb taklif

qilishadi. Bu yerda ham karvonning bir qismi qoladi. Shu to‘siqlarda qolganlar nafsoniy tuyg‘ularga

berilgan kimsalardir va ular sinovlarni yengib o‘tolmagan shaxslardir.

“Lison ut-tayr” asarida ham qushlarni shayton yo‘ldan ozdiradi. Ularning ham ko‘pchiligi

manzildan qaytib ketadi. Birinchi bo‘lib To‘ti uzrini aytadi. U Hindiston elida yaxshi suxandon

ekanligini, odamlar unga qand, shakar berishini va bu narsalardan voz kechib ketolmasligini

Hudhudga aytadi. Hudhud esa unga yolg‘onchi ekanligini aytib, bu dunyoviy boyliklarga

ergashmasligini aytadi. Keyin Tovus shunday deb yo‘ldan qaytadi. Hudhud unga ham aslida

o‘tkinchi narsalarga berilayotganini tushuntiradi. Keyin boshqa qushlar birin- ketin qaytib ketishadi.

Yo‘lda esa maqsadi sari sobit turgan qushlar davom etadi. Bu ikkala asarning mushtarakligi ba’zi

qushlarning sinovni yengib o‘tolmasdan nafsga mag‘lub bo‘lganligi, ularning dunyo mol-

davlatlariga hirs qo‘yishi va nafsining ustun kelishi bo‘lsa, yana ba’zi qushlarning sinovni yengib

o‘tishidadir . Isajon Sulton buni ochiq bayon qilmaydi. Lekn Navoiy asarida Hudhud tilidan nafsga

qul bo‘lib qaytib ketayotgani ochiq aytiladi.

“Manzil”dagi tilsim tog‘i va “Lison ut-tayr”dagi Semurug‘ yurti bu-abadiy manzil.

Tilsim tog‘ida ular izlagan narsa yo‘q deb hisoblasa-da, lekn ular abadiy manzilga yetib keldi.

Izlagan narsasi asli hayotdagi haqiqat, haqqa yetishish, o‘zligini anglash, hayotda boradigan joyi

faqat yaratgan huzuri ekanligi va tilsimdagi ular xohlagan barcha narsalarni asli o‘zlari amalga

oshira olishi, shu manzilga yetib kelishini o‘zi ularning maqsadiga yetishganligini bildirardi.

Semurug‘ yoniga borgan 30 ta qushlar ham abadiy mazilga yetishadi va bu manzil asli o‘zlari

ekanligini anglashadi. Ular izlagan narsa ham asli yaratgan edi. Ularga hech qanday shoh kerak

emas, hammasi o‘z hayotiga o‘zlari javobgar va o‘zlarini o‘zlari boshqaroladi.

“Lison ut-tayr” asaridagi asosiy g‘oya majoziy yo‘sinda yoritilgan, lekin “Manzil” hikoyasida

bu falsafiy yondashilgan. G’oya ostida birlashgan bu ikki asar yozilish usuli jihatidan farq qiladi va

Isajon Sulton Navoiy izdoshi bo‘lsa-da, bu g‘oyani kichik hajmdagi hikoyaga singdirib bera olgan.

Shunday majoziylikni mashhur Paulo Koeloning “Al-kimyogar” romanida ham uchratamiz aslida.

Uning “Avliyo”[78] hikoyasida Avliyo taqvodor chol. Taqvo- bu qo‘rqqan narsasidan saqlanib

himoyalanish ( Qur’oni karim ) deganidir. Avliyoning ko‘nglida zarracha dunyoviy g‘ubor yo‘q,

oynaday tiniq va nurafshondir. Faqat ugina e’tiqodda sobit, ugina ilohiy muboraklikka muyassardir.

“Tevarak atrofdagi qishloqlar o‘ramida jami yuz ming kishi yashasa-da, ammo hech biri avliyo

otachalik bo‘lolmagan edilar-ularning orasida ibodat yo‘liga kirganlari, doimo Haq xizmatida

bo‘laman, deganlari qancha”.

Chingiz Aytmatov qalamiga mansub “Oq kema” [3]asaridagi Mo‘min chol ham ko‘ngli toza,

hech kimga yomonlik qilmagan, qo‘li ochiq, saxiy inson. Alisher Navoiyning “Hayrat ul-

abror”asaridagi beshinchi maqolatida saxovatpesha odamlar haqida so‘z ketgan. Unda saxovat o‘z

nomini ulug‘lash uchun, yoki evasiga nimadir olish uchun qilinmaydi deyilgan edi. Mo‘min chol

xuddi mana shunaqa odamlardan edi. “ Ko‘pni ko‘rgan kishilar keksa Mo‘minni-Mo‘min chaqqon


129

deb atashardi. Bu atrofda uni hamma tanirdi, u hammani bilardi. U ochiq ko‘ngilliligi , hatto sal-

pal biladigan odamiga ham biron yaxshilik qilishga tayyorligi, har kimning xizmatiga hozir-u

nozirligi hammaga sadoqati va xushmuomilaligi tufayli shunday laqab olgandi”.

Avliyo va Mo‘min cholni taqqoslaydigan bo‘lsak, Avliyo ota Olloh nazari tushgan, uning

maskaniga ham, qo‘ylariga ham Ollohning karami qaratilgan zot edi. U odamlarga yaxshilik

ulashuvchi, og‘irini yengil qiluvchi mo‘ysafid edi. Ammo “Avliyo” hikoyasi qahramoni bo‘lgan

Avliyo ota o‘zining avliyo ekanligini biladi, chunki odamlar ham uni shunday ataydi. “Oq kema”

asaridagi mo‘min chol esa aslida o‘zining avliyo darajasiga yetgan inson ekanligini bilmaydi.

“Keyin bobom yettining biri avliyo bo‘lib chiqishi ham mumkin, deydi. Avliyo-bu juda xushfe‘l va

aqilli odam. Kimki u bilan qo‘l berib ko‘rishishga muyassar bo‘lsa, bir umr baxtiyor bo‘ladi. Men,

shunday ekan, nega u o‘zining avliyo ekanligini ayta qolmaydi, biz hammamiz u bilan qo‘l berib

ko‘rishgan bo‘lardik, desam bobom kuladi: hamma gap shunda-da deydi , u avliyo o‘zining

avliyoligini bilmaydi-u oddiy odam. Faqat qaroqchigina o‘zining qaroqchiligini biladi”.

Avliyo otani hamma biladi. Uning yuzidan nur sochilib turadi. U kecha-kunduz ibodat qiladi.

Mo‘min chol esa o‘zi aytganday oddiy odam. Nahotki, u o‘zi nevarasiga aytib bergan

avliyolardan biri ekanligini bilmasa, u ham o‘sha ko‘chmanchilar singari avliyo darajasidagi zot

ekanligini ilg‘amagan bo‘lsa?

Ularning farq: biri insonlarga yordam ham beradi, kecha-yu kunduz Ollohga taqvo qiladi, biri

esa tun-u kun mehnat qiladi, insonlarning og‘irini yengil qiladi.

Itning insonga sadoqati haqida juda ko‘p asarlarda so‘z ketgan. Bu asar qahramonlari bularni

to‘qima obraz qilishmagan, ular ham hayotdan olishgan. Isajon Sultonning “Ozor” hikoyasi ham

aynan mana shu sadoqatli it haqida. Adibdan oldin ijod qilgan Said Ahmadning “ Qorako‘z

majnun” hikoyasida ham vafodor it obrazi tasvirlangan.

Isajon Sulton bu itni odamday jonlantiradi. It gapiroladi. Mana shu gaplar tufayli ichida nimalar

kechayotganini bilib olish mumkin.

“Qorako‘z majnun” [2]da esa Korako‘z gapirmasa ham biz uning harakatlaridan egasiga

sadoqatini anglaymiz. Ikki asardagi it obrazi bir-biriga aynan o‘xshash desak ham bo‘ladi.

Qoravoy egasi qabriga kim kelsa yaqinlashtirmaydi, unga ozor berishlaridan qo‘rqadi. “Pir etib

zag‘cha uchib keladi-da, qattiq chag‘-chag‘ qiladi, shunda kuchuk boshini ko‘tarib, unga qarab

huradi. “ Yo‘qol! Yo‘qol! Yaqin kelma! “. Yorug‘ dunyoda tinmasdan yelib-yugurib ishlaganini it

yaxshi tushunadi. Egasini orom olishi uchun hech kimni unga yaqinlashishini xohlamaydi.

Qorako‘z ham o‘z egasiga vaqtida qanday yordam kerakligini yaxshi tushunadi. “U ayvonga

yetolmay hushidan ketib yiqildi. Qorako‘z uning atrofida ulib aylanardi. Qumri yotgan uyning

eshigini timdalab, uni uyg‘otmoqchi bo‘ldi. Qumri uyqusini buzgan itni qarg‘ay-qarg‘ay hovliga

chiqdi. Qorako‘z uning etagidan tortib, kampir yotgan joyga sudradi”. Hayvon bo‘laturub shunga

aqli yetganiga inson hayron qoladi!

Hatto, asar qahramonlari o‘z itlari bilan dardlashadilar. Insonlarni ba’zida odam emas, shu

hayvonlar tushunishadi.

“Senga yaxshi-da, Qoravoy, der edi. Rizq deb, bolam-chaqam deb o‘zingni o‘tga-cho‘qqa

urmaysan. Xudoyim rizqingni dunyoga sochib tashlagan. Qiyin, odam bolasiga qiyin.(“Ozor”)

“-Abdumalik akangnikiga boramizmi, Dilbar opangnikigami? Dilbar opang domda turadi.

Itdan hazar qiladi. Seni uyiga kiritmaydi. Endi nima qilamiz? Mayli, shunikiga boraylik. Yotib

qolmaymiz. Chiqqunimcha hovlida bolalar bilan o‘ynab turasan”.(“Qorako’z majnun”)

Hatto, itlar ham egalari bu dunyoni tark etganini fojea deb bilishadi . O‘limidan qattiq iztirobga

tushishadi. Ular uchun eziladi. Qorako‘z ko‘z yosh to‘kadi va tun-u kun egasini qidiradi. Qoravoy

esa qabr oldida yotib olib hech kimni qabrga yaqinlashtirmaydi.

Yaqin insonlarimiz vafot etishsa ularni tushumizda ko‘rishni, yoki ovozini eshitishni

xohlaymiz. Agar shunday bo‘lsa o‘zini ko‘rgandek bo‘lamiz. Bu xislat faqat insonlarda emas,

itlarda ham, bor. Qorako’z egasining ovozini eshitsa qay ahvolga tushadi, qanchalar xursand

bo’ladi. “Bir ozdan keyin kampirning ovozi eshitila boshladi. Qorako‘zning qulog‘i ding bo‘ldi.

Yaqin ikki oydan beri yo‘qotgan qadrdon kishisini ovozini eshitib yig‘layotgandek g‘ingshiydi.


130

Qorako‘z uchinchi qavatga otilib chiqdi. Eshikni timtalab vovullad. Yana qaytib tushadi.

Bolaxonaga qarab vovullayverdi, vovullayverdi…” (“Qorako‘z majnun”)

“Yana hurib, ularni haydashga chog‘langan on, oramizda, ikki qadam narida egam paydo

bo‘ldi.

O‘sha-o‘sha ozg’in, qotma, qo‘llarining qadoqlari hali ketmabdi. Kulmagan yuzi endi kular

edi… Suyunib poyiga otildim, oyoqlariga boshimni ishqalab, juda tanish isni izlay boshladim.

Ajabki, hidi yo‘q edi”.(“Ozor”)

Mana shu o‘rinlarda biz itlardagi odamiylik xislatlarini ko‘rib ishongimiz kelmaydi. Afsuski,

bu sadoqatni tushunib yetmagan ongsizlar bu itlarni umriga zomin bo‘lishadi. O‘z egalariga

sadoqati tufayli itlar halok bo‘lishadi.

Asarlar yozilish uslubi jihatidan ham farq qiladi.

Xulosa qilib aytadigan bo‘lsak, Isajon Sultonning bu uch asari o‘zlari qiyoslanayotgan asarlar

bilan mushtarak. Ularda yo‘q bo‘lgan o‘rinlarni to‘ldiradi, bor bo‘lganlarini ularga o‘xshamaydigan

yo‘sin orqali namoyon etadi. Yozuvchi Isajon Sultonning o‘z uslubi bor. Bir qarashda o‘zidan

oldingi yozuvchilarga o‘xshab ketsa-da, ammo hech kimda takrorlanmaydigan jihatlari bisyordir.

FOYDALANILGAN ADABIYOTLAR

1. Исажон Султон. Асарлар. Ҳикоялар. Т.:Ғафур Ғулом номидаги Адабиёт ва санъат

нашриёти. 2017.

2. Саид Аҳмад. Қоракўз мажнун. Ҳикоялар. T:. Ўзбекистон. 2013. ‒ 232 b.

3. Чингиз Айтматов. Оқ кема. Т.:Ғафур Ғулом номидаги Адабиёт ва санъат нашриёти.

1986.

4. Нажмиддин Комилов. Тасаввуф. ‒ Т.: Ёзувчи. 1996.

5. Алишер Навоий. “Лисон ут-тайр”. ‒ Т.: Ғафур Ғулом номидаги Адабиёт ва санъат

нашриёти. 1991.

6. Пауло Коэло. Ал-кимёгар. ‒ Т.: Ғафур Ғулом номидаги Адабиёт ва санъат нашриёти?

1989.

7. Қозоқбой Йўлдошев. Бадиий таҳлил асослари. ‒ Т., 2016.


131

ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ / ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ

УДК 172.13

Максим Петренко


ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ

На сьогодні (в епоху інформаційного суспільства) перед людством постають нові

проблеми та виклики, які носять глобальний характер і стають загрозою фізичного

існування людства (екологія, навколишнє середовище, генна інженерія, робототехніка,

штучний інтелект, Інтернет машин тощо). Вирішення цих та інших проблем сучасності

потребує вироблення нових концепцій поведінки в умовах трансформації таких важливих

смислових конструкцій як «колективні рішення», «колективна відповідальність». У зв’язку з

чим суспільство постає перед необхідністю пошуку нової, гідної цивілізованої людини, для

якої будуть затребуваними нові елементи етики такі як етика відповідальності та

екологічна етики. Таким чином виникає потреба у формуванні нових підходів до сучасного

розуміння гідності людини, зважаючи на подальший цивілізаційний розвиток суспільства.

Ключові слова: гідність людини, інформаційне суспільство, інформаційна та

промислова революції, мораль та етика, екологія, генна інженерія, «колективні рішення»,

«колективна відповідальність», етика відповідальності, екологічна етика.

Today (in the age of the information society), humanity faces new challenges and problems that

are global in nature and threaten the physical existence of humanity (ecology, environment, genetic

engineering, robotics, artificial intelligence, Internet machines, etc.). The solution of these and

other problems of the present requires the development of new concepts of behavior in the

conditions of transformation of such important semantic constructs as «collective decisions»,

«collective responsibility». This is why society faces the need to find a new, dignified civilized

person who will require new elements of ethics, such as responsibility ethics and environmental

ethics. Thus, there is a need to form new approaches to the modern understanding of human

dignity, given the further civilizational development of society.

Keywords: human dignity, information society, information and industrial revolution, morality

and ethics, ecology, genetic engineering, «collective decisions», «collective responsibility», ethics

of responsibility, ecological ethics.

На початку XXI століття питання ролі людської гідності стає предметом численних

філософських розвідок та дискусій, зумовлених революційними змінами, які відбувалися в

усіх сферах людського буття під час формування нового типу суспільства – так званого

інформаційного суспільства. Адже як зазначає Ю. Габермас «гідність людини» – це

сейсмограф, який показує, що права – і саме права, які повинні дати громадянам політичну

спільність, дозволивши їм поважати один одного як членів добровільної асоціації вільних і

рівних, – що вони конститутивно для демократичного правопорядку», оскільки «лише

забезпечення цієї категорії прав людини створює статус громадян, які як суб'єкти

рівноправності правомочні претендувати на те, щоб бути шанованими в їх людську гідність»

[6, с. 69-70]. Тому гідність є важливим елементом сучасного суспільства, характеризуючим

рівень його розвитку по відношенню до людини. Так цифрова та промислова революція,

інформатизація, Інтернет речей, штучний інтелект, глобалізація стали каталізаторами

подальшої раціоналізації суспільства та технократизму людського буття та взаємовідносин

між людьми, коли виникає потреба у «створенні такої універсальної етики, норми і цінності,

які стали б орієнтирами сучасного суспільного розвитку» в рамках якої «представники

комунікативного напряму вбачають вихід із кризи «науковотехнічної цивілізації» [2, с. 16]. В

сучасних умовах розвитку людина, комп’ютери та роботи все тісніше взаємодіють і навіть


132

утворюють певні симбіози, коли життя людини, його взаємовідносини на всіх рівнях

починають нагадувати технологічну карту процесу виробництва на заводі. Яскравими

прикладами можуть виступати сучасні виробництва транснаціональних корпорацій, а також

досліди в сфері кібернетики і медицини, де відбувається певне вживлення в тіло людини

комп’ютерів та приладів, що робить людину схожою на кіборга. Крім того на сьогодні

ведуться спроби впливу на природні процеси появи самої людини. Так, Ю. Габермас у своїй

праці «Майбутнє людської природи» наголошує на тому, що «як тільки дорослі почнуть

розглядати бажаний генетичний арсенал нащадків як продукт, форму якого можна

змінювати, придумуючи на власний розсуд відповідний дизайн, вони почнуть

використовувати щодо власних творінь, отриманих в результаті генетичної маніпуляції,

такий тип управління, який вторгнеться в соматичні основи спонтанного ставлення до себе і

етичної свободи іншої особи; цей тип управління, як уявлялося раніше, припустимо лише по

відношенню до речей, але не по відношенню до інших людей» [5, с. 24], коли

непередбачувані процеси програмування і цілеспрямованої маніпуляції генофондом

новонароджених створюють небезпеку втручання у майбутню історію життя людини. У

зв’язку з чим людство може стикнутися із загрозою «знищення» себе як особистостей разом

із втратою таких важливих рис як свобода (фізична, суспільна), гідність, повага тощо.

Наступним важливим сучасним викликом перед людством є створена ним самим

глобальна проблема екології та захисту навколишнього середовища, які вже починають

загрожувати фізичному зникненню людини з планети Земля. Ось чому «екологічна криза –

це не просто криза довкілля, це свідчення кризи людини і суспільства загалом, їхніх

ціннісних орієнтацій і моральних норм» [3, с. 15]. Таким чином ми підходимо до певної

дилеми, коли з одного боку всі розуміють, що питання бережного ставлення до природи,

природних ресурсів, флори і фауни стосуються кожного, а з іншого боку – задоволення в

першу чергу матеріальних потреб, які набагато перевищують фізіологічні потреби

нормального існування. Нажаль людство поки що не може до кінця зрозуміти і зупинитись у

процесі безжального використання природних ресурсів (не відновлюваних та

відновлюваних), завдаючи тим самим удар по природі, екології та навколишньому

середовищі, а тому «екологічна криза є універсально-онтологічною кризою, що загрожує

буттю як такому, що загрожує його цілісності. Адже тільки людина має світ як цілість,

цілість усього буття. Знищуючи своє довкілля, вона знищує й саму себе, а знищуючи себе,

знищує і саму цю цілість» [3, с. 15]. В свою чергу Г. Йонас під час «пошуків етики для

технологічної цивілізації» зазначає, що «Нова земля (Neuland) колективної практики, якої ми

дісталися завдяки високим технологіям, залишається ще нейтральною територією

(Niemaandsland) для етичної теорії» [4, с. 7]. Продовжуючи свої дослідження щодо впливу

людини на природу Г. Йонас констатує той факт, що «дика» природа, яку людина не змінила

і не використовує, і є «олюдненою», тобто тільки вона й промовляє до людини; тим часом

природа перетворена на її служницю, стає «відлюдненою» і «тільки вбережене життя

розкриває себе» [4]. Прикладами слугують величезні ферми, де тварини фактично

перетворюються на машини по виробництву м’яса, молока, яєць, шерсті, втрачаючи при

цьому ознаки природності. І навпаки, різного року заказники, заповідники (збережені місця

для дикої природи) можуть гармонійно бути продовженням сучасних міст-мегаполісів.

Ось чому нові проблеми та виклики носять глобальний характер і загрожують фізичному

існуванні самої людини, незалежно від її національності, віросповідання, місця проживання

та класової приналежності, а тому потребують вироблення нових підходів до вирішення

вказаних вище проблем. В таких умовах питання людської гідності, свободи, рівності

набувають зовсім іншого розуміння, адже не зважаючи на поступове зменшення форм

прямого примусу та утиску на людину вони залишаються актуальними і сьогодні. Отже

можна з упевненістю говорити про те, що постає потреба у нових цінностях та сенсах

подальшого розвитку суспільства з огляду на «парадокс раціоналізації», який набув

поширення в сучасних моделях посттрадиційного, постіндустріального інформаційного

суспільства. А тому сучасним постфактом реальності виступає відхід від раціонального


133

технократичного розвитку, нівелювання «культу грошей» та з’являться нові «тенденція

аксіологізації, етизаціі і «рекультивації» економічної теорії, соціології і філософії», де «на

місце «людини економічної», а потім і «людини соціологічної» все більш впевнено займає

фігура «людини етичної» [2, с. 6]. Тобто починає формуватися новий тип людини у якої на

перше місце виходять нематеріальні цінності (за умови повного забезпечення мінімально-

достатніх фізіологічних потреб).

Таким чином, людство стикаючись перед глобальними проблемами вимушене приймати

та виконувати колективні рішення в рамках «колективних рішень» та «колективної

відповідальності», що формує «етику відповідальності». Так, К.-О. Апель стверджує:

«головною проблемою нагальної сьогодні планетарної етики відповідальності є те, що вона

має бути здатною якось покласти край невідповідності між величезним потенціалом і

поширенням технічної діяльності (Machenkönnen) і конвенціональною мораллю людини»

[1, с. 410]. У зв’язку з чим суспільство постає перед необхідністю пошуку нової, гідної

цивілізованої людини та нової етики, що стає передумовою істотних світоглядних змін, в

яких людина постає перед непростим вибором – можливістю жити на повну сьогодні або

залишити щось для наступних поколінь на завтра, а також забезпечити можливість появи

цього наступного покоління природним способом (свобідним та гідним). Тобто перед

збільшенням рівня відповідальності виникає потреба у відповідній «етиці відповідальності».

Отже подальший розвиток суспільства впливає на форми методи і інструменти розуміння

гідності людини, що потребує пордальших розвідок.


1. Апель К.-О. Дискурсивна етика як політична етика відповідальності у ситуації

сучасного світу // Ермоленко A.M. Комунікативна практична філософія. Підручник. – К.:

Лібра, 1999. – 488 с. – С.395-412.

2. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека (современная

немецкая практическая философия) \ К. : Наукова думка, 1994. – 198 с.

3. Єрмоленко А. Соціальна етика та екологія. Гідність людини – шанування природи.

Монографія. / Анатолій Єрмоленко. – К.: Либідь, 2010. – 416 с.

4. Йонас Г. Принцип відповідальності. У пошуках етики для технологічної цивілізації.

Пер. з нім. – К.: Лібра, 2001. – 400 с.

5. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. Пер. с нем. – М.: Издательство «Весь

Мир», 2002. – 144 с.

6. Хабермас Ю. Концепт человеческого достоинства и реалистическая утопия прав

человека // Вопросы философии : науч.-теоретич. журнал. – 2012. – № 2. – С.66-80.


134

ХІМІЧНІ НАУКИ / ХИМИЧЕСКИЕ НАУКИ

Лілія Бондаренко, Олена Золотарьова

(Сєверодонецьк, Україна)

ПРОЦЕС АМОНІЗАЦІЇ ПРОСТОГО СУПЕРФОСФАТУ

ФАЛТРОВОЮ РІДИНОЮ

Процес нейтралізації простого суперфосфату аміаком за прийнятою технологією

протікає за реакцією

Н3РО4 + NН3 = NН4Н2РО4

Як видно, аміак вводиться в кількості, необхідній тільки для зв’язування першого іону

водню ортофосфорної кислоти, тобто переходу її в дігідроамонійортофосфат.

Подальша амонізація викликає перехід кальційдігідрофосфату в кальційгідрофосфат:

Са(Н2РО4)2 + NН3 = NН4Н2РО4 + СаНРО4

При цьому разом з покращенням фізичних властивостей різко знижується вміст

водорозчинної форми Р2О5.

Якщо насичення суперфосфату аміаком продовжується далі, то це супроводжується

утворенням трикальцієвого фосфату:

Са(Н2РО4)2 + 2СаSО4 2Н2О + 4NН3 = Са3(РО4)2 + 2(NН4)2SО4 + 2Н2О

що пов’язано зі зниженням вмісту засвоюваної форми Р2О5 в добриві.

Хімічні процеси нейтралізації суперфосфату карбонатом кальцію можна схематично

записати так: якщо нейтралізується тільки перший іон водню, то вільна ортофосфорна

кислота переходить в кальційдігідрофосфат:

2Н3РО4 + СаСО3 = Са(Н2РО4)2 + Н2О + СО2

Подальша добавка карбонату кальцію може привести до утворення

кальційдігідрофосфату:

Са(Н2РО4)2 + СаСО3 = 2СаНРО4 + Н2О + СО2

Якщо додавати ще карбонат кальцію, то це викликає утворення три кальцієвого фосфату

2СаНРО4 + СаСО3 = Са3(РО4)2 + Н2О + СО2

Пропонований в даній роботі процес нейтралізації суперфосфату фільтровою рідиною

відрізняється від традиційного тим, що в суперфосфат вводиться не аміак і не карбонат

кальцію, а карбонати і гідрокарбонати амонію та натрію, сульфід натрію, що містяться в

фільтровій рідині.

Процес амонізації простого суперфосфату в цьому випадку описується наступними

реакціями

2Н3РО4 + (NН4)2СО3 = 2NН4Н2РО4 + Н2О + СО2

Н3РО4 + NаНСО3 = NаН2РО4 + Н2О + СО2

2Н3РО4 + Nа2S = 2NаН2РО4 + Н2S

Нейтралізація простого суперфосфату до вказаного в рівняннях ступеня практично не

зменшує співвідношення Р2О5вод.розч. /Р2О5засв і Р2О5засв. /Р2О5заг.

Подальша амонізація фільтровою рідиною супроводжується наступними рівняннями:

Са(Н2РО4)2 + NН4НСО3 = NН4Н2РО4 + СаНРО4 + Н2О + СО2

Са(Н2РО4)2 + 2СаSО4 2Н2О + 4NН4НСО3 =

= Са3(РО4)2 + 2(NН4)2SО4 + 6Н2О + 4СО2

Таким чином, сутність хімічної взаємодії запропонованої технології зводиться до

розкладання карбонатів, гідрокарбонатів і сульфідів амонію і натрію кислотами простого

суперфосфату, в результаті чого одновалентні катіони карбонатів і сульфідів амонію і натрію

входять замість іону водню до складу суперфосфату, а вуглекислі і сірководневі гази, що

виділяються із системи, можуть бути використані в циклі виробництва кальцинованої соди.


135

З фізико-хімічної точки зору всі ці процеси можуть розглядатися як зміщення рівноваги

в системі суперфосфат-фільтрова рідина в сторону утворення газоподібних, летких продуктів

реакції СО2 і Н2S.

З точки зору вчення про активної кислотності розглянуті реакції повинні

супроводжуватися різким зниженням аН+ від величин порядку 10

–2 г-іон/л (в простому

суперфосфаті) до аН+ порядку 10

–2 – 10

–7 г-іон/л, проходячи ряд проміжних значень.

Відповідно рН системи, як –lgаН+

буде збільшуватися від величин порядку 2 до 3-5, 6-7.

Відомо, що кожна з кислих і середніх солей ортофосфорної кислоти утворюється при

певному значенні рН. Область утворення дігідрофосфату кальцію – при рН не вище 3. В

області рН порядку 3-6,6 утворюється СаНРО4, а в області порядку 6,6-10,5 існує тільки

середня нерозчинна дуже малодоступна кореням рослин форма трифосфату кальцію

Са3(РО4)2 Н2О. В області систем, значення рН яких лежить в інтервалі 10,5-14,0 утворюється

основний фосфат кальцію. Отже, межею переходу від кислих солей до середніх можна

вважати область активної кислотності аН+ порядку 10

–8,5, тобто рН 8,5.

Костянтин Догодило, Олена Золотарьова


ОСНОВИ ОДЕРЖАННЯ ХІМІЧНО-ОСАДЖЕНОЇ КРЕЙДИ ВИСОКОЇ ЧИСТОТИ

Всі домішки, що супроводжують процеси масової кристалізації можна розділити на:

домішки, що дають з основною речовиною тверді розчини;

домішки, що не дають з основною речовиною твердих розчинів та хімічних сполук;

домішки, що дають хімічні сполуки;

механічні домішки.

1. Домішки, що дають з основною речовиною тверді розчини. Атоми або іони такої

домішки займають вузли кристалічної решітки основної речовини. Ці атоми або іони,

розподілені безладно відносно один до одного.

Фізичні властивості так званих сумісних кристалів взагалі сильно відрізняються від

властивостей чистих кристалів навіть у тому випадку, якщо відсоток розчиненої в кристалі

домішки дуже малий. Пояснюється це тим, що атом сторонньої речовини, попадаючи в

решітку на місце атома основної речовини, деформує її в достатньо великому об'ємі.

Деформація, викликана стороннім атомом, пояснюється тим, що його зв'язок з атомами

основної речовини відмінний від зв'язку між цими останніми. Атомний радіус домішки не

залежить від атомного радіусу основної речовини.

2. Домішки, що не дають твердих розчинів і хімічних сполук з основною речовиною. Ці

домішки при кристалізації зазвичай витісняються решіткою основної речовини і лише

частково в ній застряють. Якщо кристалізація відбувається швидко, що зародки кристалів

утворюються безпосередньо у всьому обсязі, і домішки складаються між кристалітами.

Якщо в розчині, крім речовини, що кристалізується, є домішки, то вони опиняються в

шарі, блокуючи грані кристала. Тут можуть бути два випадки:

домішка не адсорбується поверхнею кристала, тоді вона просто змивається

конвекційні потоками;

домішка складається з поверхнево-активної речовини; вона адсорбується на гранях

кристала і пригнічує їх ріст. У цьому випадку домішка включається в кристал шарами,

паралельних гранями. Але різні грані зростаючого кристала різноманітно адсорбують на

поверхні домішки; це залежить від розташування частинок (атомів, іонів) на даній грані.

Грані, на яких прилипає домішок більше, сильніше сповільнюють свій ріст. Цим

пояснюється поява нових граней при додаванні поверхнево-активних домішок.


136

3. Домішки, що дають хімічні сполуки з речовиною, що кристалізується. Така домішка

вступає в хімічну взаємодію з речовиною, що кристалізується, і утворює нову речовина, що

може розглядатися як домішка, яка дає або не дає твердого розчину і не дає хімічної сполуки.

4. Механічні домішки. Так зазвичай називають домішки, зважені в розчині у вигляді

дрібних нерозчинних частинок або крупинок. Такі домішки зазвичай відтісняються,

зростаючою гранню. Однак таке витіснення відбувається не завжди. Якщо частка щільно

торкається грані, то в цьому місці кристал не може зростати, оскільки атоми, іони або

молекули речовини, що кристалізується, не можуть потрапити між кристалом і сторонньою

часткою. У цьому випадку кристал зростає навколо частинки, яка включається в нього.

Механічні домішки грають велику роль у утворенні різноманітних деформацій у кристалах.

Наявність в розчині механічних домішок та всіх інших домішок, що входять всередину

зростаючого кристалу, навіть у невеликих кількостях, призводить до того, що кристал за

своїми властивостями сильно відрізняється від абсолютно чистого кристалу.

Ступінь чистоти отриманої продукції залежить як від умов проведення кристалізації та

подальших допоміжних операцій (фільтрації, промивки), так і від характеру домішок,

присутніх у розчині. Домішки можуть захоплюватися кристалами шляхом включення

маточного розчину (таким способом у продукт може потрапити розчинені та нерозчинні

види домішок); в результаті утворення змішаних кристалів, а також внаслідок адсорбції

домішок гранями зростаючих кристалів (при наявності в розчині адсорбованих домішок).

Звичайні (неізоморфні) домішки переходять в готовий продукт за рахунок включень

маточного розчину в тріщини і пори кристалів, за місцем їх спайки.

В залежності від характеру домішок для підвищення чистоти кристалів можуть бути

використані різні методи. Забруднення кристалів хімічно осадженої крейди домішками

можна зменшити шляхом попереднього оброблення реагентами вихідних розчинів,

застосуванням спеціального режиму кристалізації, що виключає захоплення домішок

осадженням розчину з подальшою десорбцією домішок із осадів СаСО3 шляхом промивання

кінцевої продукції розчинами амонію хлориду та термічної обробки осаду в дистильованій

воді.

Комплексна очистка вихідних розчинів від небажаних домішок знижує їх концентрацію

в маточному розчині, а, отже, і в готовому продукті. Оскільки зростання кристалів хімічно

осадженої крейди супроводжується інтенсивною агрегацією частинок, то уникнути

захоплення домішок всередину агрегатів СаСО3 на стадії синтезу неможливо. У зв'язку з цим

необхідною стадією отримання хімічно осадженої крейди високої чистоти має бути стадія

очищення вихідних розчинів, що надходять на синтез СаСО3. Очищення вихідних розчинів

від домішок (головним чином заліза, іонів важких металів, від сульфат-іону) служить однією

з основних стадій виробництва неорганічних солей з технічних продуктів. Одним з

найпростіших методів розділення речовин є переведення домішок в осад. Це може бути

досягнуто, якщо при дії необхідного реагенту компонент суміші, що видаляється, утворює

малорозчинну сполуку.

Адсорбція домішок на тонкодисперсному колекторі СаСО3. Для більш повної очистки

вихідних розчинів від домішок застосовується метод соосадження, перехід в осад домішок

(мікрокомпонентів), що супроводжує осадження основної речовини (макрокомпонента) з

розчину, що містить декілька речовин. Соосадження протікає в два етапи: починається з

захоплення домішок під час росту частинок осаду при його виділенні і завершується

перерозподілом її між осадом та середовищем. На першій стадії домішка захоплюється

поверхнею зростаючих частинок (поверхневе соосадження) та їх об'ємом (об'ємне

соосадження). Якщо зростючі частки мають кристалічну структуру, то при об'ємному

соосадженні домішка локалізується на ділянках твердої фази з ідеальною структурою

(сокристалізація) і поблизу структурних дефектів (оклюзія, межкристалітний захват і

дислокаційний захват). На другому етапі соосадження зменшується концентрація дефектів у

об'ємі осаду та його частки збільшуються. При цьому домішка, захоплена на першій стадії,

частково або повністю повертається в середовище. Відбувається вирівнювання концентрації


137

домішок у різних ділянках твердої фази, в результаті чого кристали набувають рівноважний

склад, залежний тільки від складу та температури середовища. Закономірності соосадження

лежать в основі кристалізаційних методів розділення та очищення речовин.

Спеціальний режим кристалізації, що виключає захоплення домішок осадженням

розчину, передбачає проведення процесу осадження СаСО3 в умовах, що забезпечують

отримання продукту з максимальним розміром часток. Відомо, що при високій швидкості

зародкоутворення та агломераційного росту збільшується швидкість захоплення домішок,

що в свою чергу призводить до забруднення продукту домішковими іонами, присутніми в

розчині.

Десорбція домішок з осаду. Десорбція домішок з осадів СаСО3 проводиться шляхом

промивки кінцевої продукції розчинами амонію хлориду та термічної обробки осаду в

дистильованої воді. У процесі синтезу продукти реакційного середовища контактують із

частинками СаСО3. Велика частина маточного розчину з домішками, що містяться в ній,

зосереджена на поверхні отриманих кристалів. Кількість цього маточного розчину залежить

від гранулометричного складу продукту та способу розділення суспензій. У зв'язку з цим для

видалення маточного розчину з поверхні кристалів СаСО3 необхідно розчинити домішки

шляхом комплексного промивання продукту розчинами амонію хлориду та термічної

обробки осаду в дистильованій воді.

Наталя Кузіна, Олена Золотарьова


ОЧИЩЕННЯ ЕКСТРАКЦІЙНОЇ ФОСФОРНОЇ КИСЛОТИ ВІД МИШ’ЯКУ

Відомі способи очищення екстракційної фосфорної кислоти від фтористих сполук

зводяться до її обробки органічними екстрагентами, іонообмінними смолами, виділення

фтору в газову фазу з подальшим уловлюванням, осадження в вигляді малорозчинних

сполук.

Виробництво чистових фосфорних солей з екстракційної фосфорної кислоти передбачає

її очищення від домішок, основною з яких є миш’як.

Миш’як (V) виводиться з розчину краще миш’яку (III), що пояснюється як низьким

ступенем дисоціації Н3АsО3, так і її здатністю утворювати стійкі полімерні форми. Виходячи

з розрахунку вмісту молекулярних та іонізованих форм маси, автори робіт пропонують

наступні області pH існування:

рН Аs5+

рН Аs3+

0 – 2,3 Н3АsО4 0 – 8,0 Н3АsО3

2,3 – 7,0 Н2АsО4¯ 8,0 – 12,0 Н2АsО3¯

7,0 – 11,5 НАsО42–

12,0 – 13,5 НАsО32–

11,5 – 14,0 АsО43–

13,5 – 14,0 АsО33–

Дисоціація Н3АsО3 починається на першому ступені при рН = 8, а Н3АsО4 при рН = 2.

Вірогідність зв’язування Аs5+

в важкорозчинні сполуки значно вище, ніж Аs3+

.

В літературі описані методи, що дозволяють перевести домішки, що містяться в

фосфорній кислоті, в осад з використанням неорганічних реагентів. Відомі способи

осадження ряду металів із кислотних розчинів сірководневою кислотою та сульфідними

реагентами. Осадження металів у вигляді сульфідів представляє значний практичний інтерес,

оскільки сульфіди мають малу розчинність. Крім того, сульфідовмісні реагенти відносно

дешеві. Використання для осаджування миш’яку сірководню магнію забезпечує не тільки

високу ефективність за ступенем виділення, але й ступінь чистоти. Сульфідний спосіб має

ряд переваг: висока продуктивність процесу та низька вартість, можливість одержання

миш’яку в вигляді концентрату, придатного для виробництва різних сполук миш’яку, в

зв'язку з чим виключена необхідність захоронення миш’якових кеків. Однак, використання


138

сірководню також має ряд недоліків, основний з яких – газоочищення через проскакування

газу.

Найбільш зручним є використання солей, таких як NaS або NaНS. Пропонується

очищати фосфорну кислоту від сполук миш’яку шляхом обробки сульфідом натрію з

наступним відділенням осаду. Для скорочення часу проведення процесу та підвищення

ступеня очищення, сульфід натрію беруться у вигляді 2,5-5,5%-вого розчину в кількості 160-

200% від стехіометрії на вміст миш’яку в кислоті.

В інших роботах пропонується використовувати різні розчинні сульфіди та сірководень.

Для видалення осаду, що містить миш’як, використовують добавки, що прискорюють процес

фільтрації (перліт, діатомову землю, порошкоподібне вугілля) у кількості 0,1-0,4%мас. від

вмісту Р2О5 в розчині .

Запропоновано видалення миш’яковмісного осаду під тиском та використання в якості

допоміжного фільтруючого матеріалу – кізельгуру.

Представлено спосіб одержання очищеної від миш’яку фосфорної кислоти сірководнем з

утворенням домішкового осаду. З метою підвищення зняття осаду сірководнем обробляють

фосфорну кислоту до відділення сульфату кальцію .

Оскільки при екстракції фосфорної кислоти миш’як в неї потрапляє в основному з

сірчаною кислотою, то запропоновано спосіб її очищення сульфідами лужних металів

спільно з хлоридом кальцію або барію в кількості від 5-10 в. ч. на 1 в. ч. Аs, а СаСl2 0,07-0,36

в. ч. на 1 в.ч. SО42–.

Адсорбційні методи характеризуються малою витратою реагентів і високим ступенем

очищення. При використанні активних вуглеводів, наприклад, БАУ, при достатній

тривалості контакту фаз досягнута високий ступінь очищення.

Пропонується спосіб очищення фосфорної кислоти від миш’яку, що полягає в обробці

тіоефірів фосфорної кислоти загальної формули (RО2) – РS – SН, де R – алкіл, циклоалкіл,

арил тощо. Після цього кислоту обробляють адсорбентом (кизельгур, перліт, кремнієва

кислота, активне вугілля або сажа).

Застосування органічних та неорганічних іонообмінників часто має обмежену область

застосування через низьку кислотостійкість і незначну термостійкість. Крім того,

іонообмінні матеріали недовговічні, мають високу ціну та низьку регенеративність. В

роботах вивчений процес очищення фосфорної кислоти від розчинених в ній домішок

методом іонного обміну. Встановлено, що на деяких досліджених іонітах ступінь очищення

від миш’яку досягає 65-80%. Миш’як також видаляється за допомогою коагулянтів – солі

залізу або алюмінію. Але ці методи підходять тільки для виділення Аs5+

.

Літературні джерела вказують на достатньо велику кількість досліджень і способів

очищення фосфорнокислотних розчинів від миш’яку. Достатньо ефективне використання

органічних розчинників і в меншій мірі адсорбентів, ПАВ та іонітів. Недоліки цих методів

полягають в необхідності регенерації застосовуваних реагентів і високої їх вартості.

Найбільш прості та економічні осаджувальні методи. Використання сульфідів

лужноземельних металів дозволяє очистити екстракційну фосфорну кислоту від миш’яку.

Однак для очищення кислоти до кормових кондицій необхідне вдосконалення відомих

способів.


139

МЕДИЧНІ НАУКИ / МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ

УДК 616.24-002.153-032-18

Угилбиби Файзиева, Азиза Ашурова, Ирода Иргашева

(Термез, Узбекистан)

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕМОРБИДНОГО ФОНА ВЛИЯЮЩЕГО

НА РАЗВИТИЕ ВНЕБОЛЬНИЧНОЙ ПНЕВМОНИИ У ДЕТЕЙ

Данная статья посвящена характеристики влияние преморбидного фона на развитие

внебольничной пневмонии у детей раннего возраста. Авторы отмечают, что у детей

побочные влияние преморбидного фона приводит к росту инфекционной заболеваемости

бронхо-легочной системы, а также своевременно выявить формирование группы риска

детей по неблагоприятному исходу заболеваний. Своевременное изучение преморбидного

фона приводит к уменьшению частоты пневмонии и их осложнений.

Ключевые слова: пневмония, дети, кашель, одышка, преморбидный фон, осложнение.

This article is devoted to the characteristics of the effect of premorbid background on the

development of community-acquired pneumonia in young children. The authors note that in

children, the side effects of premorbid background lead to an increase in the infectious morbidity of

the broncho-pulmonary system, as well as timely identify the formation of a risk group for children

due to an unfavorable outcome of the disease. Timely study of premorbid background leads to a

decrease in the frequency of pneumonia and their complications.

Keywords: pneumonia, children, cough, shortness of breath, premorbid background,

complication.

Актуальность

Внебольничная пневмония у детей ‒ актуальная проблема современной педиатрии,

необходимость широкого освещения которой в медицинской литературе подтверждена

данными Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) Пневмония является главной

причиной смертности детей во всем мире; Особую опасность представляют заболевания

нижних дыхательных путей инфекционной этиологии. К ним относятся пневмонии и

бронхиолиты. [1, с. 124. 2, с.64]. Ведущие специалисты-педиатры принимают большие

усилия для улучшения диагностики и внедрения в широкую педиатрическую практику

рациональной антибактериальной терапии. С этой целью во многих зарубежных странах

созданы и регулярно обновляются клинические практические руководства по пневмонии,

опирающиеся на принципы доказательной медицины [3, c.45. 4, с. 64].

Таким образом, увеличение почти всех категорий заболеваний бронхо-легочной системы

обращает пристальное внимание педиатров-пульмонологов к совершенствование методов

диагностики, лечение и профилактики болезней. Остается открытым вопрос о региональных

и этнических особенностях пневмонии у детей раннего возраста. Совершенствование

диагностических критериев в реализации профилактики болезней является весьма

актуальным и перспективным. [5, с.50-52].

Исходя, из данных в настоящей работе поставлена цель:

‒ изучить особенности влияние преморбидного фона на развитие внебольничной

пневмонии у детей.

Цель работы определила следующие задачи:

1. Проанализировать клинико-анамнестические данные внебольничной пневмонии у

детей.

2. Дать рекомендации врачам общей практики и педиатров по вторичной профилактики

пневмонии у детей раннего возраста.


140

Материалы и методы исследование. Больные основной группы с внебольничной

пневмонией от 6 месяцев до 1 года, в количестве – 30 детей, контрольная группа

практические здоровье дети, в количестве ‒ 25.

Исследование проводилось с марта 2018 года по апреля 2019 года в пульмонологическом

отделение областном детском многопрофильном медицинском центре г.Термеза. В основу

настоящей работы положены результаты комплексного обследования 30 больных детей от 6

месяцев до 1 года, из них мальчики ‒ 16, девочек ‒ 14, перенесших пневмонии из них ‒ 18

детей с пневмониями без осложнений и 12 детей с легочными осложнениями.

1-фото. Распределение больных детей по группам

Результаты исследования: Исходя из поставленных цели исследования, мы изучали

клинико-анамнестические признаки болезни и преморбидный фон влияющие на развитие

пневмонии у детей. В анамнезе были следующие отрицательные влияние факторов риска в

беременности – нефропатии, гестозы,, угроза беременности ‒ 3(10%), экстрагенитальные

заболевание беременных женщин ‒ 8(27%), такие как острые вирусные заболевание, острый

бронхит, пиелонефриты и осложненное течение беременности, многоплодная беременности

4(13%). У 8(27%) больных матери отмечались, железодефицитная анемия 1-степени,

гестационный возраст при рождении меньше 28 недель 2(7%), позднее обращение за

медицинской помощью ‒ 3(10%), позднее поступление в стационар ‒ 4(14%), хроническая

гипоксия плода, асфиксия новорожденного, ателектазы у недоношенных, синдром

дыхательных расстройств новорожденных 5(17%). Железодефицитная анемия и хроническая

гипоксия плода как преморбидный фон влияло к нормальному росту плода и привело к

недостаточному поступление кислорода в организме ребенка.

Исходя из первой поставленной задачи: клиническая картина внебольничной пневмонии

складывалось, из основных клинических симптомов, одышка 12(40%) синдром кашля

30(100%), у всех больных отмечалось повышение температуры тела свыше 38ºС более трех

суток и признаков интоксикации, плохой аппетит, отказ от груди, слабость, недомогание,

беспокойство, потливость и т.др. У 18(60%) больных пневмония протекало без осложнений,

т.е. не наблюдалось плевриты, дыхательная недостаточность, токсикоз, инфекционно-

токсический шок.

Иследование показало что, основными факторами риска развития внебольничной

пневмонии у детей явились следующие: вредные привычки (курение) у родителей,

переохлаждение, метериологические факторы, отягощенный преморбидный фон, дети с

отягощенным акушерским анамнезом, с плохими преморбидными фонами страдали

0

5

10

15

20

25

30

6-12 мес

без осложнений

с осложнением


141

пневмонией чаще, болезнь протекало с осложнениями, лихорадка, одышка, влажный

приступообразный кашель держалось долго.

Контрольной группы наблюдали всего 25 практические здоровье дети, у них в анамнезе

беременность у матерей протекало без осложнений, акушерский анамнез была не отягощена,

дети находились на грудном вскармливание, у них проводили закаливание, массаж,

гимнастика, прогулка на свежем воздухе и т. др.

Из поставленной второй задачи, в литературах описаны специфическая и

неспецифическая профилактика пневмонии у детей.

К специфической профилактики внебольничной пневмонии относиться иммунизацию

против пневмококковой и гемофильной инфекции.

Наши задачи входило, совершенствование вторичной неспецифической профилактики

пневмонии у детей учитывая региональное особенности влиянием факторов риска и дать

дополнительная информация для врачей общей практики и педиатров. Исходя из этого, мы

рекомендуем матерям по неспецифической профилактики пневмонии у детей после

перенесенной заболеваний. В связи с этим мы составили опросник для матери детям после

перенесенной пневмонии и получили следующие результаты:

2- фото: Результаты опросника (30 пациентов после перенесенной пнвемонии).

Врачам общей практики и педиатрам мы рекомендовали проведение следующих

комплексов мероприятий: регулярное проветривание детской комнаты; ежедневное

устранение пыли; грудное вскармливание, своевременное введение прикорма и правилами

введение прикорма; предупреждение возникновение острых респираторных заболеваний;

рекомендовали обильное питье, которая хорошо разжижает мокроту; достаточное

пребывание на свежем воздухе, ограничение контактов в период повышенной

заболеваемости; соблюдение личной гигиены ребенка; с ребенком не стоит находиться на

протяжении длительного времени на холоде и сквозняках, своевременное проведение

дыхательной гимнастики улучшает газообмен в легких и не дает бактерию, вирусу

прикрепиться к организму ребенка. А также, одним из способов профилактики пневмонии

является метод закаливание детей. Закаливание ‒ этот метод профилактики лучше применять

после болезни. Он надежно защитит ребенка от любой болезни. Для повышение защитных

сил организма ребенка, помимо закаливания и рекомендовали общеукрепляющие

процедуры, рекомендовали пить отвар ромашки.

- Регулярные осмотры у врача.

30

12

25

30 21

22

18

30

профилактика ОРЗ (100%)

ограничение контактов во время повышенной заболеваемости (64%)

пребывание на свежем воздухе

личная гигиена 100%

проветривание (88%)

закаливание (80%)


142

Выводы:

1. Итоги исследований особенностей изучение преморбидного фона у больных детей с

пневмонией создают перспективу для коррекции возможных осложнений пневмонии у детей

раннего возраста.

2. Своевременное выявление влияние преморбидного фона и рекомендации по

вторичной профилактики болезни позволит снизить заболеваемость, частоту осложнений

болезни и летальность.


1. Колосов В.П. Внебольничная пневмония (клиническое течение, прогнозирование

исходов) / В.П. Колосов, Е.Ю. Кочегарова, С.В. Нарышкина. ‒ Благовещенск, 2012. ‒ 124 с.

2. Внебольничная пневмония у детей: распространенность, диагностика, лечение и

профилактика / НПК. Российское респираторное общество. ‒ М., 2011. ‒ 64 с.

3. The Management of Community-Acquired Pneumonia in Infants and Children Older than 3

month of Age // Clin. Infect. Dis. —2011, 30 august. p.45.

4. Боронина Л.Г., Верификация этиологии обострений хронических инфекционно-

воспалительных заболеваний легких у детей // Педиатрия. – 2014. – Т. 5. – № 3. – С. 9–15.

5. Рябова Т.М. Острые пневмонии у детей раннего возраста // Вестник ВГМУ. ‒ 2003. ‒

Т.2. ‒ №4. ‒ С. 50-52.


143

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО / СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО

УДК 619:616

Ольга Соболь

(Херсон, Україна)

ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВІДБОРУ КОНКУРНИХ КОНЕЙ

В АМАТОРСЬКОМУ КІННОМУ СПОРТІ

Досліджено зв’язки між основними зоотехнічними параметрами та показниками

спортивного використання коней у змаганнях з конкуру. В змаганнях з висотою перешкод 80 см технічні результати не мали репрезентативного значення, ріст та особливості тілобудови коней не були пов’язані із показниками спортивної роботоздатності (коефіцієнти 0,008 – 0,250). В змаганнях з висотою перешкод 100 см коні технічні результати більш репрезентативні (коефіцієнт -0,777), відмічено вірогідні зв’язки як основних промірів, так і віку на рівні -0,419 – 0,544. Для найбільш важкого маршруту 100 см і вище також характерна висока репрезентативність показників (зв’язок – 0,865), досить високий рівень зв’язку із віком (-0,332 – 0,454) та практичну відсутність зв’язку між промірами та показниками спортивної роботоздатності (-0,204 до 0,313)

Ключові слова: кінний спорт, конкур, висота маршрутів, результати змагань, проміри, вік.

The relations between the main zootechnical parameters and indicators of the sporting use of

horses in jumping competitions are investigated. In competitions with an obstacle height of 80 cm, the technical results did not have a representative value, the height and body features of the horses were not associated with indicators of sports performance (coefficients 0.008 - 0.250). In competitions with an obstacle height of 100 cm, horse technical results are more representative (a factor of -0.777), the probable connections of both the main measurements and the age at the level of -0.419 - 0.544 are noted. For the most difficult course 100 cm and above, a high representativeness of indicators is also characteristic (connection - 0.865), a fairly high level of communication with age (-0.332 - 0.454) and practically no connection between measurements and indicators of sports performance (-0.204 to 0.313)

Keywords: equestrian sport, jumping, height of course, results of competitions, measurements, age.

Постановка проблеми. Економічні реформи в сільськогосподарському секторі нашої

країни, привели до істотних змін в його структурі. В країні доведено до критичного стану 14 державних кінних заводів, а розведення коней (як державна справа) практично припинилося. Дитячо-юнацький кінноспортивний рух теж поступово зійшов на нульовий рівень. Лише у 1999-2000 роках до кінного спорту та розведення коней в Україні стали проявляти цікавість приватні інвестори, почали з'являтися кінноспортивні клуби, бази, центри і на 1.01.2011 року близько 29,3% всього племінного поголів’я коней знаходилося в руках приватних власників [1].

В умовах країн пострадянського простору в зв'язку зі збитковістю безліч кінних заводів стало нерентабельним або просто перестали існувати. У зв'язку зі зменшенням поголів'я племінних і спортивних коней ускладнюється проведення племінної роботи з поголів'ям, зростає значення адекватної оцінки їх працездатності, в тому числі спортивної [2].

Спортивна роботоздатність визначається багатьма факторами, що ускладнює відбір і прогнозування спортивної кар'єри коні. Так, наприклад, суперечливий вплив має вік: з одного боку, коні старшого віку схильні до різних захворювань, включаючи серцево-судинні, з іншого ‒ їх досвід, вміння орієнтуватися в спілкуванні з тваринами і людьми є безцінним надбанням в будь-якої сфері [3,4].

http://www.stgau.ru/science/conference/internet-conference/materials/g35.pdf


144

Тому вивчення впливу основних характеристик коня на її спортивну працездатність в різних умовах є актуальним напрямком досліджень в конярстві.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Для досягнення високих результатiв у кiнноспортивних змаганнях велику увагу надають відбору коней, в тому числi, i за особливостями екстер’єру. Проблемним питанням, особливо у відборі спортивних коней конкурного напрямку, є відбір за показниками росту. Так, на думку В. С. Сергiєнко, для дрессурних (виїздкових) коней найбільш важливими ознаками є будова голови (потилиця, ганаш), шиї, спини, попереку, кiнцiвок, еластичнiсть суглобiв. В той же час, промiри дрессурних коней не впливають iстотно на їх змагальнi успiхи [5].

Напроти, саме проміри вважають важливими показниками для конкурних коней. Виходячи з результатiв дослiджень Н.А. Ковальчук, Г. О. Соколової, С.С. Попадюк, конкурнi коні є бiльш високорослими [6].

Г. Ленякіна, Е.С. Романов, Г.Ф. Сергієнко відзначають, при здійсненні відбору, особлива увага приділяється ознаками, розвиток яких найбільш пов'язаний з працездатністю, витривалістю і здоров'ям [7].

Також одним з важливих чинників, що впливають на спортивну працездатність коня, є її статева приналежність, а також генеалогічні характеристики, такі як лінія і порода батька. Серед чинників спортивного використання коней у виїздці стать коня має досить вірогідний вплив.

В дослідженнях спортивної роботоздатності коней, що брали участь в змаганнях з виїздки, найбільшою інтенсивністю використання характеризуються мерини (3,7 років в спорті при 6,2 стартів в сезон), в той же час результативність виступів жеребців (індекс успіху) підвищується із збільшенням складності турнірів (40,1%, 52,1%, 56,1% відповідно). У конкурі значних відмінностей за тривалістю використання в спорті коней різної статі не виявлено, в той же час найінтенсивніше (3,2 рази в сезон) використовувалися жеребці, а кобили і мерини відрізнялися помітно меншою частотою виступів в рік (1,7 і 1,9 відповідно) [8].

Не менш важливим фактором впливу на спортивну працездатність є вік коня. Фактор віку, в якому кінь брав участь в змаганнях на думку В.А. Корнілова, М.В. Бородкіна та Е.Ф. Сизова, впливає на розвиток усіх ознак (за винятком довжини тулуба) і їх зміну з достовірністю Р≥ від 0,99 до 0,999 [9].

У німецькому кіннозаводстві вік і стать коня вважають значущими факторами спортивної роботоздатності. З приводу порівняння спортивної працездатності жеребців, меринів і кобил однозначних висновків немає, але, як показує практика, в виїздці перевагу надають жеребцям, в триборстві меринам, в конкурі не відзначають будь - яких переваг [10].

Вікові особливості спортивних коней пов’язані з їх породної належністю. За даними І.І. Сікорської, коні, які виступають в конкурі, мають середній вік 10 років. При цьому максимальний вік відзначений у коней голштинської породи (11 років), найменший - у тракененській і ганноверській (10 років). В середньому вік коней, які виступають в виїздці, дорівнює 11 рокам [7]. В зв’язку із збільшенням питомої ваги коней старшого віку загострилася увага до змін їх стану здоров’я. K. Malinowski вважає, що багато коней успішно виступають в віці 13 - 18 років навіть на вищих рівнях спортивних змагань. По мірі старіння коней старше 20 років їх максимальна аеробна здатність знижується [11].

Тем не менш, K. Briggs зазначає, що, хоча вікові коні більш схильні до захворювань і вимагають більш високих витрат на утримання, ніж молоді тварини, вони компенсують це за рахунок зрілого характеру і досвіду [9].

Ю. Кузнєцова відмічає, що вже на Олімпійських іграх 1952 - 1964 років середній вік коней-переможців становив: у виїздці - 12,5 років, в конкурі - 10,5 років, у триборстві - 9,2 років. Зниження термінів пов'язане зі збільшенням травматизму і характерно для всіх порід, вищу же працездатність (пік) коні проявили: в виїзді - у віці 10 років, в конкурі - 8,2 роки, в триборстві - 6,6 роки [3].

Як зазначають тренери, кожний рік спортивної кар’єри лише додає цінності спортивному коню, що спостерігається навіть у молодняку, де різниця між крайніми групами становить 2-


145

3 роки, Так, у дослідженнях Н. Д. Косульніковой, показники оцінки спортивних якостей молодняку покращувалися з віком і в міру збільшення інтенсивності тренувань та набуття досвіду[13].

Певними факторами, які впливають на роботоздатність, є підготовка коня та характеристики руху і стрибків. Так, коні, які були підготовлені за програмами заводського спеціалізованого тренінгу і пройшли заводські випробування в дворічному віці, відрізняються великим спортивним довголіттям і інтенсивністю використання у виїждженні, а також вищими спортивними досягненнями на всіх рівнях

Показники коефіцієнта кореляції за оцінкою рухових якостей (0,53), стилю рисі (0,46), довжини напів - кроку (0,44) і напів - рисі (0,60) достовірно позитивно корелюють з працездатністю на вищому рівні складнощі, оцінка загальної працездатності за результатами заводських випробувань в дворічному віці мають позитивну кореляцію (0,30) з інтенсивністю виступів в спорті [14].

У конкурі зв'язку між результатами випробувань і результативністю спортивних виступів виявлено не було за винятком високовірогідної кореляції (0,99) між оцінкою стрибка на випробуваннях і результатами виступів на конкурах легкого рівня. В наших исследованиях, между двигательными и прыжковыми качествами получены средние положительные коэффициенты корреляции на уровне 0,523-0,641, между темпераментом и прыжковыми качествами отмечена слабая отрицательная связь на уровне-0,320 - -0,442 [15].

Постановка завдання. На відміну від областей, які мають достатні генетичні ресурси конярства, в Херсонській області відсутні суб’єкти племінної діяльності в галузі та кінноспортивні школи, весь кінний спорт базується на невеликій кількості аматорських коней. Оновлення складу спортивних коней відбувається в незначній кількості, тому необхідно визначити головні параметри відбору коней, тобто виявити основні ознаки, які впливають на успішність використання коней, що і стало ціллю досліджень.

Виходячи з цілі досліджень, були визначені їх завдання: - визначити кількість та основні характеристики коней, які брали участь в змаганнях з

конкуру на маршрутах зрізною висотою перешкод; - оцінити зв’язок різних параметрів коней з успішністю їх виступів; на маршрутах з

різною висотою перешкод; - сформулювати основні критерії відбору коней у зв’язку із висотою перешкод. Виклад основного матеріалу дослідження. Згідно даних табл. 1, для поголів’я, яке

виступало в маршрутах, не було відмічено суттєвих відмінностей за показниками віку та промірів. Середні проміри коней коливалися в межах 164…166 см для висоти в холці, 167….169 см для довжини тулубу, 191…193 для обхвату грудей та 20,8….20,9 см для обхвату п’ястку. В середньому вік коней складав 11,6 ± 4,19 років, 31,3% яких належало до коней старшого віку (геріатрична група) в віці 15 років і старше.

Таблиця 1. Характеристика показників коней, які виступали в маршрутах

з різною висотою перешкод

Висота

маршруту,

см

Кіл

ькіс

ть к

он

ей,

гол.

Середній

вік, років

Проміри, см

Кращ

ій

рез

ульта

т, б

алів

ви

сота

в

холц

і

довж

ин

а

тулуб

у

Обхват

грудей п’ястку

80 см 20 12,0 ± 3,94

165,5±

2,57

168,6 ±

4,02

191,6±

3,60

20,9±

0,59 58,2± 4,86

100 см 32 11,3± 4,21

164,3±

3,76

167,1±

4,33

190,6±

4,96

20,8±

0,74 53,0± 5.47

110 см та

вище 16 11,9 ±2,95

165,6

±3,31

167,1 ±

3,25

193,3

±5,13

20,8

±0,77

53,27

±4,07


146

Для дослідження особливостей прояву спортивної роботоздатності ми вивчали зв'язок між ознаками коней в залежності від важкості маршруту. Так, для коней, які виступали на найлегшому маршруті з висотою перешкод, відмічені вірогідні показники значного та сильного зв’язку (0,661 – 0,818) було, очікувано, отримано для зв’язку промірів між собою (табл. 2).

Таблиця 2. Коефіцієнти кореляційного зв’язку між ознаками коней,

які приймали участь в змаганнях з висотою перешкод 80 см

Показники

Кращ

е

зага

льн

і

Кращ

е м

ісц

е Проміри

Вік

ви

сота

в

холц

і

довж

ин

а

тулуб

у

обхват


Кращі загальні -0,233 0,047 0,159 0,008 -0,260 0,316

Краще місце -0,233 -0,172

-0,128

-0,158 0,250 -0,346

Пром

іри

висота в холці 0,047 -0,172 0,262 0,818*** 0,768*** -0,123

довжина тулубу 0,159 -0,128 0,262 0,301 0,180 0,156

обхват грудей 0,008 -0,158 0,818*** 0,301 0,661** -0,204

п’ястку -0,260 0,250 0,768*** 0,180 0,661** -0,250

Вік 0,316 -0,346 -0,123 0,156 -0,204 -0,250

Між показниками кращих технічних результатів та кращих зайнятих міст очікувано було

отримано негативний зв’язок, але достатньо слабкий (-0,233), тобто на змаганнях при однаковій кількості балів можна було отримати різні місця.

Декілька інші показники отримані для коней на більш важкому маршруті з висотою перешкод 100 см. Так, між показниками кращих технічних результатів та кращих зайнятих міст очікувано було отримано негативний сильний зв’язок (-0,777), було отримано коефіцієнти значного вірогідного зв’язку для ознак вік - кращі технічні результати (0,544) та негативного помірного невірогідного зв’язку для ознак вік - та краще зайняте місце (-0,305)

Таблиця 3. Коефіцієнти кореляційного зв’язку між ознаками коней,

які приймали участь в змаганнях з висотою перешкод 100 см

Показники

Кращ

е

зага

льн

і

Кращ

е м

ісц

е Проміри

Вік

ви

сота

в

холц

і

довж

ин

а

тулуб

у

обхват


Кращі загальні -0,777***

0,483** 0,430* 0,461** 0,161 0,544**

Краще місце -0,777***

-0,419* -0,268 -0,324 -0,144 -0,305

Пр

ом

іри

висота в холці 0,483** -0,419* 0,626*** 0,688*** 0,831*** 0,258

довжина тулубу 0,430* -0,268 0,626*** 0,611*** 0,516** 0,323

обхват грудей 0,461** -0,324 0,688*** 0,611*** 0,753*** 0,237

п’ястку 0,161 -0,144 0,831*** 0,516** 0,753*** 0,096

Вік 0,544** -0,305 0,258 0,323 0,237 0,096

Очікувано, відмічено показники сильного та значного вірогідного зв’язку на рівні 0,516 –

0,813 між основними промірами, але, на відміну від результатів для змагань з висотою

перешкод 80 см, для ознак кращі технічні результати – висота в холці, довжина тулубу та


147

обхват грудей були отримані вірогідні коефіцієнти (0,430 – 0,483). Крім того, для зв’язку

краще зайняте місце - висота в холці було отримано вірогідний негативний коефіцієнт- 0,419.

Для маршруту з висотою 110 см і вище було відмічено вірогідний негативний зв'язок на

рівні -0,865 між показниками кращих технічних результатів та кращих зайнятих міст

(табл. 4).

Таблиця 4. Коефіцієнти кореляційного зв’язку між ознаками коней, які приймали

участь в змаганнях з висотою перешкод 110 см і вище

Показники

Кр

аще

зага

льн

і

Кр

аще

міс

це Проміри

Вік

ви

сота

в

хо

лц

і

до

вж

ин

а

тулу

бу

обхват


Краще загальні

-

0,865*** 0,267 0,313 0,029 0,029 0,454

Краще місце -

0,865** -0,234 -0,240 -0,087 -0,035

-

0,332

Пром

іри

висота в холці 0,267 -0,234 0,975*** 0,821*** 0,858*** 0,103

довжина тулубу 0,313 -0,240 0,975*** 0,804*** 0,869*** 0,195

обхват грудей 0,029 -0,087 0,821*** 0,804*** 0,838***

-

0,060

п’ястку 0,023 -0,035 0,858*** 0,869*** 0,838***

-

0,014

Вік 0,454 -0,332 0,103 0,195 -0,060 -0,014

Як і для змагань з висотою перешкод 80 см, не було відмічено вірогідних коефіцієнтів

зв’язку між показниками спортивної роботоздатності та промірами коней, хоча між

промірами отримано високі вірогідні показники зв’язку 0,804-0,975. Цінність коней старшого

віку було підтверджено і для цього маршруту - помірні коефіцієнти, позитивний було

отримано для показників вік - кращі технічні результати (0,454) та негативний (-0,332) для

зв’язку вік - краще зайняте місце.

Виходячи з проведених досліджень, незалежно від висоти перешкод на маршруті середні

проміри коней коливалися в межах 164…166 см для висоти в холці, 167….169 см для

довжини тулубу, 191…193 для обхвату грудей та 20,8….20,9 см для обхвату п’ястку, тобто

при відборі коней для аматорських змагань немає сенсу вважати високий зріст коней

ознакою відбору.

Представлене поголів’я мало середній вік 11,6 ± 4,19 років, 31,3% коней належало до

коней старшого віку (геріатрична група) в віці 15 років і старше. Хоча в цілому середній вік

коней на маршрутах з різною висотою перешкод практично не змінювався (коливання

складали 11,3….12,0 років), із зростанням висоти перешкод 80…110 см і вище питома доля

коней старшої групи зростала з 60,0 до 77,8%, що було обумовлене їх перевагами.

В змаганнях з висотою перешкод 80 см коні при близькій кількості балів могли

отримувати місця з великим розмахом, тобто для цих змагань технічні результати не мали

репрезентативного значення. Між промірами коней та спортивними результатами були

отримані невірогідні коефіцієнти слабкого зв’язку на рівні 0,008 – 0,250. Це свідчить, що для

змагань з такою висотою перешкод ріст та особливості тілобудови коней не мали значення.

Помірний невірогідний зв'язок на рівні -0,346 – 0,316 був визначений для ознак вік –

результати змагань.

В змаганнях з висотою перешкод 100 см коні технічні результати більш репрезентативні,

між показниками кращих технічних результатів та кращих зайнятих міст очікувано було

отримано негативний сильний зв’язок (-0,777). Відмічено вірогідні зв’язки промірів висота в


148

холці, довжина тулубу та обхват грудей із показниками спортивної роботоздатності на рівні -

0,419 – 0,483, значні вірогідні зв’язки для ознак вік - кращі технічні результати (0,544).

Для найбільш важкого маршруту 100 см і вище також характерна висока

репрезентативність (негативний сильний зв’язок – 0,865), досить високий рівень зв’язку із

віком (-0,332 – 0,454), але між промірами та показниками спортивної роботоздатності зв'язок

практично був відсутній (величина коефіцієнтів від -0,204 до 0,313)

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Ткачова І.В.Стан галузі конярства в Україні та умови її подальшого розвитку //

Аграрний вісник Причорномор’я. ‒ 2011. ‒ Вип. 58. ‒ С. 96 – 103.

2. Лядова Н. С. Зоотехнические и технологические параметры организации досугового

коневодства в Пермском крае URL:http://www.:http: www....orensau.ru/ru/ prochiedokumenty/

doc_download/3223

3. Кузнецова Ю. Долго ли служит лошадь спорту? //Коневодство и конный спорт. ‒

1989. ‒ №7. ‒ С. 26 -27.

4. Позов С. А., Орлова Н. Е. Проблемы заболеваемости сердечно-сосудистой системы у

лошадей // Ветеринария. ‒ 2003. ‒ № 11. ‒ С. 40 – 42.

5. Сергиенко В.С. Экстерьер и промеры дрессурных лошадей. Сб. науч. трудов,

посвященный 70-летию проф. С.С. Сергиенко // ВНИИ коневодства. 2007. ‒Ч II. ‒ С 27-30.

6. Ковальчук Н.А., Соколова Г.О., Попадюк С.С. Господарсько-біологічні особливості

спортивних коней // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин i Державного

науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратiв та кормових добавок. ‒ 2015. ‒

Вип. 16. ‒ № 1. ‒ С. 232-236.

7. Ленякина О.Г., Романов Е.С., Сергиенко Г.Ф. Результативность лошадей различных

пород в конном спорте России // Материалы Международной научной конференции

посвященной 90-летию со дня рождения и 70-летию научной деятельности заслуженного

деятеля науки РФ профессора Ю.Н. Барминцева, Дивово, 2005. ‒ С. 70-72.

8. Харламова Г. В. Спортивная работоспособность лошадей русской верховой породы и

факторы, ее определяющие: автореф. дис. канд. с. – х. наук по ВАК 06.02.04. ‒ М.: МСХА

им. К. А. Тимирязева, 2009. ‒ 26 с.

9. Корнилова В.А., Бородкин М.В., Е.Ф. Сизов. Оценка племенной ценности спортивных

лошадей русской верховой породы. Известия Оренбургского государственного аграрного

университета, Серия «Зоотехния». ‒ 2012. ‒ С.114-177.

10. Equestrian sports and breeding in Germany ‒ European Equestrian. URL:http//www

.euroequestrian. eu/Horse_ Sports_and_Breeding_Juli..2016

11. K. Malinowski. How Much Exercise for a Senior Horse? ‒ Expert how-to for English. URL:

https://practicalhorsemanmag.com/.../how-much-exercise-for...

12. Briggs К. Как стареют лошади URL: https:// www. prokoni.ru/articles/548/ kak_stareyut_

loshadi.html 23.02.2017

13. Косульникова Н.Д. Оценка молодняка лошадей тракененской породы по экстерьеру и

спортивным качествам URL:http:// min.usaca.ru//Косульникова_ Н.Д. Оценка молодняка

лошадей

14. Демин В. А., Харламова Г.В., Политова М.А. О связи результатов заводских

испытаний лошадей полукровных пород с их последующим спортивным использованием //

Доклады ТСХА, М.: Изд-во РГАУ-МСХА имени К.А. Тимирязева, 2009. ‒ Вып. 281. ‒ С. 457.

15. Соболь О. М. Оценка показателей спортивной работоспособности лошадей в

любительском конном спорте//Международный научный журнал "Интернаука". ‒ 2018. ‒

№22. – C. 49 – 54.

http://www/

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=A=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9A%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%87%D1%83%D0%BA%20%D0%9D$

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9672108

http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9672108

https://cyberleninka.ru/journal/n/izvestiya-orenburgskogo-gosudarstvennogo-agrarnogo-universiteta

https://cyberleninka.ru/journal/n/izvestiya-orenburgskogo-gosudarstvennogo-agrarnogo-universiteta

http://www.euroequestrian.eu/

http://www.euroequestrian.eu/

https://practicalhorsemanmag.com/.../how-much-exercise-for

http://min.usaca.ru/uploads/article/attachment/186/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D._%D0%94._%D0%9E%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8B_%D0%BF%D0%BE_%D1%8D%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%8C%D0%B5%D1%80%D1%83_%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%BC_%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC.pdf

http://min.usaca.ru/uploads/article/attachment/186/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D._%D0%94._%D0%9E%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%8F%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%8B_%D0%BF%D0%BE_%D1%8D%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%8C%D0%B5%D1%80%D1%83_%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%8B%D0%BC_%D0%BA%D0%B0%D1%87%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%D0%BC.pdf


149

ТЕХНІЧНІ НАУКИ. ТРАНСПОРТ /

ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ. ТРАНСПОРТ

УДК 656.13;656.13.08

Василина Буторева, Юлиана Кривоносова

(Минск, Беларусь)

ПРЕДОТВРАЩЕНИЕ НЕСАНКЦИОНИРОВАННОГО ВЫЕЗДА

ИЗ АВТОДОРОЖНЫХ ПУНКТОВ ПРОПУСКА

В данной статье отражены основные вопросы, связанные с принудительной

остановкой транспортных средств, а также представлен обзор имеющихся в пунктах

пропуска через государственную границу Республики Беларусь средств принудительной

остановки автотранспорта Особое внимание обращено авторами на исключающие

возможности серьезных последствий для общественной безопасности в целом.

Ключевые слова: средства принудительной остановки, пункт пропуска, боллард, RF

Safe-Stop, Pit-Ballistic Undercarriage Lanyard.

This article reflects the main issues related to the forced stopping of vehicles, and also provides

an overview of the means of forced stopping of vehicles available at checkpoints across the state

border of the Republic of Belarus.

Keywords: means of forced stopping, checkpoint, bollard, RF Safe-Stop, Pit-Ballistic

Undercarriage Lanyard.

Стабильное увеличение объемов пассажиропотока в пунктах пропуска заставляет

применять новые технологии, позволяющие сокращать временные издержки на

осуществление контрольных процедур не в ущерб качеству пограничного контроля.

Наряду с положительными моментами, связанными с технизацией, существует и ряд

отрицательных, к которым относятся дорожно-транспортные происшествия:

дорожно-транспортные происшествия, которые происходят по вине физических лиц

пересекающих Государственную границу из-за несоблюдения правил дорожного движения;

дорожно-транспортные происшествия, которые происходят по вине сотрудников органов

пограничной службы Республики Беларусь из-за несоблюдения правил эксплуатации

технических средств в пунктах пропуска.

Поломки средств принудительной остановки автотранспорта влекут за собой

существенные денежные затраты необходимые для восстановления работоспособности

данных средств.

Стремительное развитие и внедрение информационных технологий на современном

этапе развития общества и органов пограничной службы Республики Беларусь

предопределяет одно из направлений совершенствования системы управления пограничным

контролем – её автоматизация. Особое внимание следует уделить техническим средствам

поддержания режима в пунктах пропуска.

В настоящее время в пунктах пропуска через Государственную границу имеются СПО

такие как:

а) дорожный блокиратор «Покат 5000»;

б) средство принудительной остановки автотранспорта ПТУ-Л «Препона»;

в) дорожный блокиратор «Боллард J275 H600».

а) дорожный блокиратор «Покат 5000» предназначен для принудительной остановки

колесного автотранспорта с наружным диаметром шин не более 1100 мм посредством

повреждения его ходовой части и создания механического упора, препятствующего

продолжению движения транспортного средства, пытающегося совершить

несанкционированный въезд или выезд из пункта пропуска.


150

б) средство принудительной остановки автотранспорта ПТУ-Л «Препона» предназначено

для создания физического препятствия при попытке несанкционированного въезда или

выезда из пункта пропуска. Принцип работы: основан на преобразовании полученной

конструкцией энергии от ударной нагрузки в деформацию и разрушение материала

металлоконструкции транспортного средства.

в) дорожный блокиратор «Боллард J275 H600» предназначен для создания физического

препятствия при попытке несанкционированного въезда или выезда из пункта пропуска.

Самым современным СПО является дорожный блокиратор «Боллард J275 H600», при

использовании которого возникают определенные трудности.

Управление боллардом осуществляется с пульта, установленного на шлагбауме при

въезде в пункт пропуска, а также с дистанционного пульта. При этом работа болларда

согласована с работой шлагбаума. При открытии (подъеме) шлагбаума боллард

автоматически опускается, давая возможность транспортному средству выехать или въехать

в пункт пропуска. При закрывании (опускании) шлагбаума боллард автоматически

поднимается.

Следует отметить, что необходимо внедрять и мировой опыт применения средств

принудительной остановки автотранспорта. Ведь стабильное увеличение объемов

пассажиропотока в пунктах пропуска заставляет применять новые технологии, позволяющие

сокращать временные издержки на осуществление контрольных процедур не в ущерб

качеству пограничного контроля. Рассмотрим некоторые из них:

RF Safe-Stop

В Великобритании представлен прототип компактного генератора электромагнитного

излучения, который может выводить из строя автомобили на расстоянии 50 метров.

Разработка компании E2V получила название RF Safe-Stop.

Устройство работает в диапазоне длин радиоволн от нескольких сантиметров до

нескольких дециметров – точные характеристики разработчик не приводит, как и показатели

выходной мощности электромагнитного импульса. При приближении к установке двигатель

автомобиля заглохнет из-за помех, которые вносит излучение в проводящие контуры

электронных схем. Насколько значительный ущерб причиняется электронной начинке

машины, не сообщается [1, c. 175].

Pit-Ballistic Undercarriage Lanyard

Углубленно-баллистическая вытяжная сеть для шасси выбрасывает сеть с шипами, в

которой и запутываются колёса. Устройство работает как в ручном, так и в автоматическом

режиме.

Способ СПО заключается в нарушении целостности материала покрышки колеса. Для

приведения устройства в действие достаточно его растянуть поперек дорожного полотна.

Автомобиль продолжает движение с находящимся в покрышке колеса прокалывающим

элементом. Этим обеспечивается сброс давления. Конструкция позволяет устанавливать

подобные устройства в течение нескольких секунд.

Известно, что оценка эффективности сложных систем, как правило, производится с

помощью ряда критериев и показателей, некоторые из которых имеют концептуальный

характер, требующий применения эвристических процедур [2, c. 224].

В результате исследования, был проведен сравнительный анализ СПО (таблица 1):


151

Таблица 1. Сводная таблица основных характеристик СПО

Наименование Тип воздействия на нейтрализуемый

объект

Основные характеристики

Дальность

дейстия Вес

Время

работы

Время

нейтрализации

транспортного

средства

Эффетивно при

скорости

движения

Управление

RF Safe- Stop

При приближении к установке

двигатель автомобиля заглохнет из-за

помех, которые вносит излучение в

проводящие контуры электронных

схем.

50 м около

350 кг

3 часа в

режиме

ожидания и

12 минут в

режиме

излучения

3 сек - С пульта, с

компьютера

Pit – Ballistic

Undercarriage

Lanyard

Заключается в нарушении целостности

материала покрышки колеса При наезде

29,5

кг - 1,75 сек 40 км/ч

самостоятельн

о

Антипрорывные

дорожные лезвия

Замедляет скорость движения

автомобиля, пересекающего границу

охраняемой территории и обеспечивает

ему «мягкую остановку». Разрушаются

только шины автомобиля

При наезде - - 1,5 сек -

кнопка с

пульта, по

радиоканалу

через брелок

Дорожный

блокиратор «Покат

5000»

Повреждения его ходовой части и

создания механического упора,

препятствующего продолжению

движения транспортного средства.

При наезде - - - - самостоятельн

о

ПТУ-Л «Препона»

Преобразование полученной

конструкцией энергии от ударной

нагрузки в деформацию и разрушение

материала металлоконструкции

транспортного средства.

При наезде - - - - кнопка

Дорожный

блокиратор

«Боллард J275

H600»

Создание физического препятствия При наезде 57,5

кг - - 70 км/ч

с пульта,

установленног

о на

шлагбауме, с

дистанционно

го пульта


152

Сравнительный анализ образцов позволил выявить, что существуют положительные и

отрицательные характеристики СПО, но следует отметить, что все вышеперечисленные

средства способны предотвратить несанкционированный выезд транспортного средства.

Условия, формирующие причину правонарушений, не исчерпываются использованием СПО,

а их устранение и является основным путем предотвращения правонарушений и борьбы с

ними.

Нарушение правил дорожного движения физическими лицами, пересекающими

Государственную границу в пунктах пропуска и правил эксплуатации сотрудниками органов

пограничной службы Республики Беларусь, влечет значительные затраты на ремонт

поврежденной техники и транспортных средств. Также происходит временное затруднение

движения (переход на реверсивное движение), снижение пропускной способности в пункте

пропуска через Государственную границу, образование очередей в пункте пропуска и

увеличение времени осуществления контрольных мероприятий, осуществляемых в пункте

пропуска. Ухудшение морально-психологического состояния физических лиц и сотрудников

органов пограничной службы увеличивает вероятность возникновения конфликтной

ситуации в пункте пропуска.

Для решения задач, связанных с принудительной остановкой транспортных средств,

необходимо располагать эффективными методами, приемами и специально созданными

техническими средствами, которые обеспечивают условия, исключающие возможность

серьезных последствий как для общественной безопасности в целом, так и безопасности

участников дорожного движения.


1. Гостюшин А.В. учеб. пособие / А.В. Гостюшин// «Энциклопедия экстремальных

ситуаций». – Москва: «Зеркало», 2017. – 392 с.

2. Логунов А.Б. Региональная и национальная безопасность: учеб. пособие. – М.:

Вузовский учебник , 2019. – 432 с.

3. Дорожный блокиратор «Покат 5000» [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://www.xn-80atlds.xn-p1ai. – Дата доступа: 29.07.2019.

4. Автомобильный блокиратор колес [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://yandex.by/video/touch/search?filmld=12225744252926453095&

text=%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%

D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81&no

resk=1&path=wizard. – Дата доступа: 29.07.2019.

5. Средство принудительной остановки автотранспорта ПТУ-Л «Препона»

[Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://yandex.by /turbo?text=%3A%2F%2F

www.cesis.ru%2Fptu-l-prepona%2F. – Дата доступа: 29.07.2019.

6. Дорожный блокиратор «Боллард J275 h600» [Электронный ресурс]. – Режим доступа:

http://www.techgr.ru/katalog/shlagbaum-i-barery/bollardy/bollard-faac-j275-h600-kit. – Дата

доступа: 29.07.2019.

Научный руководитель: магистр педагогических наук Рылик А.В.

http://yandex.by/video/touch/search?filmld=12225744252926453095&%20text=%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81&noresk=1&path=wizard




http://www.techgr.ru/katalog/shlagbaum-i-barery/bollardy/bollard-faac-j275-h600-kit


153

УДК 631.171

Учқун Қодиров, Ойдиной Самиджонова

(Қарши, Ўзбекистон)

КЕЧКИ КАРТОШКА ЕТИШТИРИШНИНГ ТЕЖАМКОР АГРОТЕХНИКАСИ

Мақолада кечки картошка етиштиришнинг тупроққа ишлов бериш технологияси ва

техникалари тўғрисида фикр юритилган бўлиб, тежамкор усул ва уни амалга оширадиган

техникани яратиш зарурияти асосланган. Тежамкор агротехниканинг афзалликлари ва

машина таркибидаги янги ишчи органларга доир маълумотлар келтирилган. Шунингдек,

муаллифлар томонидан тажрибадан ўтказилган машинанинг тузилиши ва дала синов

натижалари баён этилган.

Калит сўзлар: агротехника, тежамкор, ишчи органлар, пушта ҳосил қилувчи

корпуслар, ғалтак-мола, суғориш ариғи, мақбул муддат.

The article discusses technology and technology of soil cultivation of potatoes, based on the

need to create a cost-effective method and its implementation technique. The advantages of

economical agrotechnics and information about new machine tools. It also describes the structure

of the machine tested and the field test results.

Keywords: agrotechnics, economical, worker bodies, body to form pallets, roller-coaster,

irrigation ditches, optimal time.

Бежизга картошкани – иккинчи нон, деб аташмайди. Бу маҳсулотга йил мобайнида талаб

катта бўлади. Бироқ картошкадан сермаҳсул ҳосил олиш осон жараён эмас. Бунинг учун

тупроққа белгиланган муддатларда агротехник талаблар бўйича ишлов бериш зарур бўлади,

бу эса ўз навбатида ишлов бериш усулларига ва машиналарнинг мукаммаллик даражасига

боғлиқдир [1]. Қишлоқ хўжалик самарадорлигини ошириш, аҳолини озиқ-овқат

маҳсулотлари билан узлуксиз таъминлаш ҳозирги кунда долзарб, маъсулиятли масаладир.

Республикамизда аҳолини озиқ-овқат маҳсулотлари билан тўлиқ таъминлаш мақсадида

ишлаб чиқариш хажмларини кўпайтириш ва ички истеъмол бозорини улар билан тўлдириш

юзасидан мустақиллик йилларида салмоқли ишлар амалга оширилди ва оширилмоқда.

Картошка экиладиган ер майдонлари оширилишига қарамасдан халқ хўжалиги ва аҳолининг

талаблари тўла қондирилмаяпти. Картошка етиштиришнинг янада ривожланишига

тўсқинлик қилувчи асосий факторларидан бири картошкани парваришлашнинг сермашаққат

эканлиги ва жараёнларнинг ўта кам механизация лаштирилганлигидир.

Картошка экиш учун мўлжалланган далаларга ишлов бериш технологияси, яъни

алоҳида-алоҳида машиналарнинг бир неча бор ўтиши натижасида амалга оширилмоқда ва

натижада энергия сарфи жуда ошиб кетмоқда. Бундан ташқари ишлов берилаётган ерлардан

машиналарнинг бир неча марта ўтиши тупроқни ортиқча зичлашишига олиб келади ва охир

оқибат ҳосилдорликнинг камайишига сабаб бўлмоқда. Шунинг учун ҳам тупроққа ишлов

беришнинг ҳозирги кун талабларига жавоб берадиган илғор замонавий технологияларини

жорий этиш ва бу технологияларни амалга оширувчи машиналар яратиш зарурдир [2].

Бундай кўп марталаб ўтиб ишлов бериш ортиқча меҳнат, ёқилғи ва энергия

сарфланишига олиб келиб натижада тупроқ структурасини бузилиши, экиш муддатларини

чўзилиши ва ҳосилдорликни камайишига сабаб бўлмоқда.

Ўзбекистон шароитида картошка 3 муддатда: эртаги картошка феврал ойининг охири

март ойининг бошларида, ўртаги картошка апрел ойида ва кечки картошка июн ойининг

охири июл ойининг бошларида енгил қумоқли механик таркибга эга ўтлоқ, ўтлоқ-бўз

тупроқларда экилади [3].

Республикамизда кечки картошка етиштириш жуда муҳим аҳамиятга эга бўлиб,

етиштирилган маҳсулот куз-қиш ойларида аҳолини картошкага бўлган эҳтиёжини

қондириши лозим. Бу эса картошка экилган майдонлардан сермаҳсул ҳосил етиштиришни


154

талаб этади. Бугунги кунда картошка етиштиришда фойдаланилиб келинаётган анъанавий

технология асосида бу талабни бажариб бўлмаслиги билан бир қаторда, энергия ва ресурс

сарфининг юқорилиги ва тупроқ структурасининг бузилишига олиб келувчи бир қатор

камчиликларга ҳам эгадир.

Юқоридагилардан келиб чиқиб, Қарши муҳандислик-иқтисодиёт институти олимлари

томонидан кузги экинлардан бўшаган майдонлар ўрнига такрорий экин сифатида кечки

картошка етиштиришнинг тежамкор агротехникаси таклиф этилди [4]. Таклиф этиладиган

технологиянинг амалдагидан фарқи ва тежамлиги шундан иборатки, далани шудгорлаш,

текислаш, мола ва чизеллаш ишлари бажарилмайди.

Бу усулда машина даладан бир ўтишда қуйидаги технологик жараёнларни биргаликда

қўшиб олиб боради. Картошка экиш учун пушта шакллантириладиган чизиқ бўйича тасмали

юза ва чуқур юмшатиш, тупроқ палахсаларини навбатма-навбат ағдариб пушта ва суғориш

ариқларини шакллантириш ҳамда пушта-эгат профилига мос махсус ғалтак-мола ёрдамида

тупроқни юза қисмига қўшимча ишлов бериб қисман зичлаб кетиш каби агротехник

тадбирларни бажаради. Далада ости юмшатилган қатор оралари 70 см дан иборат агротехник

талаб даражасида пушта ва эгатлар ҳосил бўлади (1-расм).

1-расм. Ишлов берилган даланинг кўндаланг кесим профили

Агротехниканинг афзаллиги кечки картошка экиш учун тупроқни қисқа муддатларда

пуштали экишга тайёрлаб, тупроқни емирилиш ва ўта зичланишидан сақлайди. Пушта

остини чуқур юмшатиш намликни йиғиш ва сақлашни таъминлайди. Шунингдек картошкани

мақбул муддатларда экишга имкон беради, ҳосилни кузги ёғингарчиликларга қолмасдан

йиғиштиршга имкон беради ва ҳосилдорликни ортишига замин яратади.

Ушбу технологияни амалга оширадиган комбинациялашган агрегатнинг асосий ишчи

органлари белгиланган технологияни кетма-кет бажаришга асосланган бўлиб, умумий рамага

беркитилган қуйидаги [5]: дисксимон пичоқ, бир-бирига қарама-қарши, яъни ўнг ва чап

томонга ағдарувчи корпуслар, юмшатгич ва чуқур юмшатгичлар, махсус ғалтак-моладан

иборат (2-расм).


155

2-расм. Машинанинг конструктив схемаси

1-дисксимон пичоқ; 2-юмшатгич; 3- чуқур юмшатгич; 4-ўнгга ағдарувчи корпус; 5-чапга

ағдарувчи корпус; 6-ғалтак-мола.

Машинанинг дастлабки нусхаси ишлаб чиқилиб тажриба синовлари Қарши тумани

“Насаф” фермер хўжаликлари худудида ўтказилди. Дала майдони кичик нотекис, тупроқ

тури – енгил қумоқли тупроқ. Агрегатнинг ҳаракат тезлиги 6-8 км/соат. Беларус 80.1

трактори билан агрегатланиб дала синовлари ўтказилди. Пушта остини тасмали йўл-йўл

юмшатгич, пушта ҳосил қилгич-корпуслар ва махсус ғалтак мола билан жихозланган машина

бажарган технологик иш жараёнида тупроқ палахсалари ағдарилиб, бегона ўтларнинг тўлиқ

кўмилишига эришилди.

Дала синовлари натижаларига кўра, комбинациялашган машинани қўллаш мавжуд

машиналарга нисбатан фойдаланиш харажатларини, меҳнат ва ёқилғи сарфини камайтирди

ҳамда иш унумдорлигини ошишига эришилди.

ФОЙДАЛАНИЛГАН АДАБИЁТЛАР

1. Қодиров У.И. Тупроқни картошка экишга тайёрлашни механизациялашнинг

муаммолари ва ечимлари. Профессор- ўқитувчиларнинг илмий-амалий конференцияси

материаллари тўплами. ‒ Қарши, 2014. ‒ 207-209 б.

2. Қодиров У.И. Картошка экиш учун тупроқни тайёрлайдиган комбинациялашган

агрегат. XXI аср – интеллектуал авлод асри Қашқадарё ва Сурхондарё вилоятлари ёш

олимлар ва талабалари иштирокидаги ҳудудий илмий-амалий анжумани тўплами. ‒ Қарши,

2014. ‒ 313-314 б.

3. Остонақулов Т.Э. Мева – сабзавот ва полиз маҳсулотларини етиштириш, сақлаш ва

қайта ишлаш технологияси. – Самарқанд, 2006. – 3 б.

4. ЎзР патенти IAP 04832. Қишлоқ хўжалик экинларини пушта ва жўякларга экиш учун

тупроқни тайёрлаш усули / Маматов Ф.М. ва бошқалар // Расмий ахборотнома. – 2011. ‒ №4.

5. Маматов Ф.М., Кодиров У.И. Энерго-ресурсосберегающая технология и

комбинированный агрегат для подготовки почвы к посеву картофеля на гребнях. //

Fundamental and applied science ‒ 2015. Materials of the XI interntional scientific and practical

conference. ‒ Berlin, 2015. ‒ P. 9-11.


156

УДК 504.064.2.001.18(472)

Владислава Скідан


ПАЛИВНО-ЕКОЛОГО-КЛІМАТИЧНІ ПРОБЛЕМИ В УКРАЇНІ

У статті розглянуто питання ресурсно-енергетичних проблем, включаючи різке

збільшення обсягів споживання і неефективного використання як природних енергоресурсів, так і виробленої енергії, і пов'язаних з цим еколого-кліматичних проблем. Визначені ключові пріоритети у вирішенні паливно-еколого-кліматичних проблем.

Ключові слова: паливно-еколого-кліматичні проблеми, природні ресурси, енергоресурси, вироблена енергія.

The article deals with the issues of resource and energy problems, including a sharp increase

in consumption and inefficient use of both natural energy resources and produced energy, and related environmental and climate problems. The key priorities in the solution of fuel-ecological and climatic problems are identified.

Key words: fuel-ecological-climatic problems, natural resources, energy resources, produced energy.

У XXI столітті повинна бути докорінно змінена енергетична основа життя людства. В

першу чергу це реальна економізація та екологізація енергетики (одним з основних забруднювачів атмосферного повітря є підприємства теплоенергетики близько 30 % усіх шкідливих викидів в атмосферу від стаціонарних джерел) як базової основи макроекономіки і всієї життєдіяльності людського суспільства, включаючи принципові зміни в стратегії природокористування [1].

У зв'язку зі значними ресурсними запасами вугілля в Україні вугільна енергетика залишатиметься базовою. Тому необхідна істотна великомасштабна модернізація як всієї вугільної галузі, так і реконструкція вугільних теплових електростанцій (ТЕС), спрямована на суттєве підвищення їх паливної економічності і екологічної безпеки.

В тепловій енергетиці домінують найважливіші проблеми: забруднення атмосферного повітря і забруднення земель через накопичення значної кількості відходів (золи, шлаків, пилу), забруднення водоймищ.

Екологічний вплив ТЕС на навколишнє середовище залежить від виду палива. Для спалювання в топках ТЕС використовують три групи органічних ресурсів – тверді (вугілля і горючі сланці), рідкі (мазут, дизельне і газотурбінне паливо) і газоподібні палива (природний газ, біогаз та ін.).

При спалюванні твердого палива на ТЕС в атмосферу викидаються: летка зола з частками палива, що не згоріло, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксиди вуглецю і азоту, фтористі сполуки та газоподібні продукти неповного згорання палива. Побічним продуктом, що утворюється при згоранні вугілля, є вугільна зола. Золовідвали займають величезні площі землі, які вилучаються з раціонального господарського використання.

У вугіллі містяться вкраплення радіоактивних ізотопів цезію і торію. При спалюванні ці елементи роблять свій внесок в радіоактивне забруднення навколишнього середовища.

При спалюванні рідких видів палива (зокрема мазуту) з димовими газами в атмосферу надходять сірчистий і сірчаний ангідриди, оксиди азоту, тверді і газоподібні продукти неповного згорання палива, сполуки ванадію, солей натрію та ін.

При спалюванні природного газу єдиним найбільш істотним забруднювачем атмосферного повітря є оксид азоту (його утворюється на 20% менше, ніж при спалюванні вугілля). Природний газ є найбільш екологічно чистим видом енергетичного палива.

Викиди в літосферу ‒ золовідвали;


157

‒ забруднення ґрунтів: хімічні забруднення (накопичуються метали, наприклад, залізо, ртуть, свинець, мідь та ін.), ерозія та засолення.

Важливий напрямок в подоланні цих проблем – вдосконалення технологій спалювання вугільного пилу, в тому числі в киплячому шарі, полум'яне і т.д., що забезпечують більш ефективне спалювання вугілля без додаткового використання природного газу. Досвід створення ефективних енергетичних котлів з циркулюючим киплячим шаром вугільного пилу є в США і ФРН [2].

Одночасно повинні розроблятися і впроваджуватися комбіновані високоефективні енерготехнологічні комплекси (з використанням парогазових циклів, МГД-генераторов, газифікаторів вугільного пилу, електролізерів і т.д.), на яких додатково будуть вироблятися синтетичні енергоносії, включаючи моторні палива. Прогнозується, що до 2040 р половина видобутого вугілля повинна буде перероблятися в синтетичні вуглеводневі палива.

Найважливіший стратегічний шлях розвитку теплоенергетики в Україні: широке впровадження ресурсо- (енерго) зберігаючих технологій, а також істотне розширення і більш ефективне використання поновлюваних джерел енергії: сонячної, гідро-, вітрової та біоенергетики.

Технічний потенціал сонячної енергії складе більше 90% від сумарного потенціалу відновлюваних джерел енергії на Землі. Прогнозується, що вже до середини XXI століття ~ 30% загального світового енерговиробництва буде здійснюватися на сонячних електростанціях.

Очевидність проблеми зміни клімату на міжнародному рівні, як-от збільшення кількості природних катастроф та зростання збитків від них [3]. За останні 4 роки в Україні також зросла кількість екстремальних природних явищ [4], які вимагають відповідних заходів реагування.

Одним з основних факторів, що зумовлюють зміни клімату, є суттєве збільшення обсягів викидів парникових газів техногенного походження[5]. Найбільший внесок у сукупні викиди парникових газів в Україні вносить сектор енергетики. Енергетичний сектор України сягав 67 % у загальних обсягах викидів парникового газу у 2016 році. Серед них приблизно 81 % викидів утворюються в категорії «Спалення палива», а решта через витоки від твердого палива, нафти та газу. Це означає, що будь-які дії, спрямовані на скорочення викидів від сектору енергетики, зменшення використання викопного палива чи скорочення споживання енергії (енергоефективність і енергозбереження), будуть у першу чергу ефективні і вестимуть до скорочення національних викидів, а отже будуть спрямовані на протидію змінам клімату.

Одним із ключових пріоритетів, який на сьогодні не відображений у кліматичній політиці України, має стати Енергетичний перехід (energy transition), тобто курс на повну відмову від викопного палива і атомної енергії на користь відновлюваної енергії. Збільшення інвестицій у енергоефективність і відновлюваної енергетики та скорочення інвестицій у викопне паливо роблять сучасні технології доступнішими для України.

Україна має здійснити перехід на 100 % відновлюваної енергетики до 2050 року. Досягнення цілей Паризької угоди можливе лише при відмові від викопного палива до 2050 року. У 2018 році 4 українських міста (Львів, Житомир, Кам’янець-Подільський і Чортків) заявили про перехід на 100 % відновлюваної енергетики.

Об’єкти відновлюваної енергетики мають базуватися на принципі сталості [6]. Це стосується запровадження відновлюваної енергетики, до яких належать гідро-, сонячна та інша енергія. Через слабкі інституції та брак фахівців в Україні складно забезпечити дотримання принципу сталості при розвитку відновлюваної енергетики. Під час розміщення об’єктів гідроенергетики недостатньо досліджується потенційний вплив їхньої діяльності на водні екосистеми. Як наслідок, діяльність гідроелектростанцій призводить до зневоднення водойм, обмеження нересту та погіршення якості води. Впровадження діяльності у сфері зміни клімату потребує оцінки впливу на довкілля, яка визначить умови, за яких така діяльність може впроваджуватися.


158

Міносвіти України має почати та розвивати освіту та просвіту з питань зміни клімату. З 12 жовтня 2019 року діє закон про стратегічну екологічну оцінку, і всі документи державного планування повинні проходити оцінку наслідків для довкілля, включно з викидами парникових газів та впливом на клімат. В Україні бракує спеціалістів, які можуть оцінити такі ризики та запланувати заходи із їх попередження. Потрібно готувати спеціалістів у цих напрямках: залучати закордонних експертів, які можуть ділитися досвідом та сприяти підготовці вітчизняних фахівців, ввести відповідні спеціальності у закладах вищої освіти України.

Діяльність людства в XXI столітті характеризується істотним посилюванням ресурсно-енергетичних проблем, включаючи різке збільшення обсягів споживання і неефективного використання як природних енергоресурсів, так і виробленої енергії, і пов'язаних з цим еколого-кліматичних проблем.

Практично для кожної країни світу, Україна не є винятком, гострі проблеми, що виникають у контексту негативних наслідків зміни клімату, є не лише серйозним викликом, а й потужним стимулом для інновацій – не тільки технологічних, управлінських, а й соціальних. І тому, Україна винайшовши новітні підходи для реалізації моделі низьковуглецевого розвитку може стати новим локомотивом глобального економічного зростання у ХХІ століття.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА 1. Kanilo, P. M. (2017). Teploenergetika. Toplivno-ekologicheskie problemy i perspektivy

razvitiya [Thermal power engineering. Fuel and ecological issues, and development prospects]. Problemy mashinostroeniya – Problems in Mechanical Engineering, 20, 1, 69-87 [in Russian].

2. Losev, K. S. (2009). Paradoksy borby s globalnym potepleniem [Paradoxes of controlling global warming]. Vestnik RAN - Bulletin of the RAS, 79, 1, 36-40 [in Russian].

3. Національний кадастр викидів парникових газів 2018. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: https://unfccc.int/documents/106947

4. Стратегія низьковуглецевого розвитку. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: https://menr.gov.ua/news/31815.html

5. Викиди ростуть, збитки від клімату дорожчають (2018). [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://climategroup.org.ua/?p=4642

6. Публікація на сторінці УКМ про ставлення ОТГ до змін клімату. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://bit.ly/2JrTs88

УДК 685.346.6/.9=796/799

Ірина Стецюк


АНАЛІЗ ВИМОГ ДО МАТЕРІАЛІВ ТА КОНСТРУКЦІЇ ВЗУТТЯ

ДЛЯ ГРИ В МОТОБОЛ

Аналіз вимог до матеріалів та конструкції взуття для гри в мотобол є актуальною

проблемою, що потребує її вирішення. Оскільки те взуття, що використовується спортсменами на сьогоднішній час не відповідає вимогам. Та потребує розробки нової моделі взуття, підбору пакету матеріалів, що будуть задовольняти потреби гравців.

Ключові слова: спортивне взуття, мотобол, функціональність, матеріали, конструкція.

Analysis of requirements to materials and designs of shoes to play motoball, it is very important problem and requires solutions. Because the shoes used by sportsmen to day doesn’t meet the demands. The needs to design new construction shoes and selection beater package of materials that will meet needs sportsman.

Key words: sports shoes, motoball, functionality, materials , construction.

https://unfccc.int/documents/106947

https://menr.gov.ua/news/31815.html

http://climategroup.org.ua/?p=4642

http://bit.ly/2JrTs88


159

Мотобол як вид спорту з’явився в Франції 1931 році, а в 1962 році вийшла Постанова

Президії Федерації мотоциклетного спорту СРСР «Про розвиток мотоболу в Радянському

Союзі». Перший чемпіонат України з мотоболу відбувся в 1965 році [4, с. 252]. Цей вид

спорту є винятково європейським. Нині мотобольні змагання проводяться у Франції,

Німеччині, Нідерландах, Білорусі, Литві, Україні та Росії. На сьогоднішній день цей вид

спорту в Україні продовжує розвиватись.

Проте незважаючи на те, що мотобол в Україні існує вже досить давно власне взуття ми

не виготовляємо і гравці змушені купувати його закордоном. Під час гри в мотобол взуття

дуже швидко стає непридатним для подальшої експлуатації. Тому гостро стоїть питання як

про розробку української моделі черевик для даного виду спорту так і про створення

нормативної документації до цього взуття.

При розробці моделі черевик для гри в мотобол необхідно врахувати такі як:

функціональність, ергономічність, гігієнічність, естетичність [2, с. 39].

Оптимальні умови функціонування стопи у взутті забезпечують такі показники як:

надійність, міцність кріплення деталей верху та низу, загальна та залишкова деформації

підноска і задника, забезпечення функції руху. Для черевиків найважливішим показником є

міцність кріплення деталей верху та низу. Оскільки під час гри на основне навантаження

припадаю на деталі низу.

При проектуванні конструкції черевиків важливу роль відіграють ергономічні показники

якості. Ці показники враховують комплекс антропометричних і фізіологічних властивостей,

які проявляються при експлуатації взуття.

Не останню роль у виготовленні якісного спортивного взуття відіграє підбір матеріалів,

що відповідають експлуатаційним вимогам [4, с. 253]. Правильно підібраний пакет

матеріалів забезпечить створення нормального мікроклімату в середині взуття при складних

умовах експлуатації. До них відносять показники: що забезпечують оптимальний волого- та

теплообмін стопи з навколишнім середовищем (повітро- або паро проникність пакету

деталей верху); захищають стопу від вологи (водопромоклість в динамічних і статичних

умовах, вологопоглинання і вологовіддача пакету деталей верху) [3, с. 174].

Досить важливою є також формостійкість взуття. Яка є складовою частиною надійності і

визначається здатністю зберігати свої розміри і форму при тривалій експлуатації. Достатньо

високі значення цього показника сприяють досягненню кращих спортивних досягнень.

Зносостійкість спортивного взуття визначається міцністю матеріалів і надійністю їх

з’єднання. Інтенсивність експлуатації взуття для гри в мотобол досить висока, тому вимоги

до міцності матеріалів і надійності їх з’єднання є більш високими, ніж для повсякденного та

деяких видів спортивного взуття. [3, с. 174]

Черевики для гри в мотобол піддаються різноманітним впливам – багаторазовим згинам,

стиранню, ударам м’ячем, дії поту, вологи тощо.

У відповідності з експлуатаційними вимогами є ряд специфічних особливостей в

конструкції верху спортивного взуття, в наявності і розташуванні деталей [1, с. 14].

До конструкції верху черевиків для гри в мотобол пред’являють наступні вимоги:

– мінімальна кількість деталей, що зменшує кількість швів і підвищує міцність

конструкції;

– можливе близьке розміщення блочків чи отворів для шнурування до носкової частини

взуття, для забезпечення глибокого та щільного шнурування;

– обов’язкове застосування металевого підноска для захисту стопи спортсмена;

– наявність в конструкції взуття м’якого канта;

– застосування різноманітних накладок, щитків і прокладок, захищаючих стопу

спортсмена від зовнішніх впливів.

Слід також зазначити і про специфічні особливості затяжних колодок для спортивного

взуття. Це відноситься до форми носка, ширині колодки в пучках і в п’ятковій частині,

профілю п’яткової частини.


160


1. Кожуховский Ф.Д., Фридман Л.Б. Производство кожаной спортивной обуви. – М.:

«Легкая индустрия», 1973. – 144 с.

2. Половников И.И. Биомеханические особенности проектирования спортивной обуви. –

К.: «Знання», 2000. – 144 с.

3. Стецюк І.О. Аналіз умов експлуатації взуття для гри в мотобол / І.О. Стецюк //

Збірник матеріалів ІІ Міжнародної наукової конференції текстильних та фешн технологій

KyivTex&Fashion (м. Київ, 1-2 листопада 2018 р.). – Київ: КНУТД, 2018. – С. 173-174.

4. Стецюк І.О. Інноваційні технології та матеріали для виготовлення спортивного взуття

/ І.О. Стецюк // Тези доповідей Міжнародної науково-технічної конференції «Інженерія та

технології: наука, освіта, виробництво» (15-16 листопада 2018 року). – Луцьк: Інф.-вид.

відділ Луцького НТУ, 2018. – С. 252-254.


161

АРХІТЕКТУРА І БУДІВНИЦТВО /

АРХИТЕКТУРА И СТРОИТЕЛЬСТВО

УДК 697.9

Ilxom Pirnazarov, Dildora Imomova

(Jizzax, O’zbekiston)

THE CHOICE OF OPTIMAL AND ADMISSIBLE AIR PARAMETER

IN COMFORTABLE AIR CONDITIONING IN THE ROOMS

В статье даны новые данные о комфортных параметрах воздуха в помещениях.

Расширены диапазоны возможных сочетаний температуры и скорости воздуха в

производственных помещениях с умеренным климатом, а также параметры оценки

“эквивалентно-эффективной” температуры.

Maqolada ishlab chiqarish korxonalarida konfort parametrlarni tanlash bo'yicha yangi

ma'lumotlar keltirilgan. Ishlab chiqarish maydonlarida harorat va havo tezligini

kombinatsiyalarining temperaturali iqlimi bilan birgalikda, shuningdek, "ekvivalent-samarali"

haroratni baholash parametrlari kengaytirildi.

Key words: Illumination, optimum, meteorological, equivalent-effective, energy consumption,

temperature, dynamic microclimate.

For a person’s comfort in the room, the psychological state of a person is important, his habits,

gender and age, duration of acclimatization after entering the room; temperature difference between

the outside and inside air in the warm season; presence of unpleasant and pleasant odors; noise level

and intensity of artificial and natural illumination; color of fences and environmental objects.

Regulatory documents set the optimal and permissible combinations of air parameters.

Combinations are considered valid, which with prolonged and systematic effects on humans

can cause transient and rapidly normalizing changes in the functional and thermal state of the body

and the stress of thermoregulation reactions, not beyond physiological adaptive capabilities.

In rooms with a significant release of moisture at permanent workplaces, an increase in the

relative humidity is allowed with heat and humidity, at the same time, the air temperature in the

premises should not exceed 28 ° C during light and medium severity and 26 ° C during heavy work.

In the rooms, in which, under regulatory conditions, it is required to maintain a constant

temperature or constant temperatures and relative humidity, it is allowed to take in all periods of the

year the temperature and relative humidity of the air within the optimum parameters with a

temperature increase of +2, but not higher than 26 ° C at an average outside air temperature at 14

hours of the hottest month to 25 ° C and not higher than 30 ° C at the average temperature of the

hottest month more than 25 ° C.

Consider regulated by the norms of the optimal and permissible parameters of air in buildings

for various purposes:

- regulatory documents regulate the maintenance of air parameters that are stable during each

given period of the year;

- indoor air temperature should be lower, and its movement speed is higher, what provides the

best heat and mass transfer of the organism with the surrounding air;

- with increasing temperature, relative humidity should be reduced;

- this provides the best heat removal from the body by evaporation from the skin and

respiratory tracts;

- given the diversity of climatic areas for localities, in which the average temperature at 14

hours of the hottest month exceeds 25 ° with mild to moderate severity, a temperature increase is

allowed while maintaining maximum air humidity.


162

In foreign literature, the degree of compliance of meteorological conditions with sanitary and

hygienic requirements is proposed to be assessed by the value of the so-called “equivalent-

effective” temperature, which should characterize the joint effect on the human body temperature,

humidity and speed of air movement, humidity and speed of air movement, which should

characterize the combined effect of temperature and humidity of the ambient air at a constant speed

of its movement.

Fanger [2] (Denmark), on the basis of experimental studies, derived the parameters of a

person’s comfortable well-being: specific heat production (energy consumption) of the body q, per

1 m2 of body surface area; thermal resistance of clothing R ;air temperature; average radiation

temperature in the room tme.rad=ΣFiti/ΣFi, air velocity υ and its relative humidity φ.

Using this equation, you can determine the value of the predicted average microclimate

assessment (PMS) in the room. The specific heat production of the human body is a function of the

work it performs.

According to Fanger, she is Wt / m2;while sleeping - 48.5;in a sitting position – 58;when

writing – 70;in standing position - 81.5;during normal work in the laboratory or in the kitchen - 93 –

116;with slow walking at a speed of 3 km / h – 116;with normal walking at a speed of 5 km / h –

151;fast walking at a speed of 7 km / h – 232;for carpentry and stone work – 175;while running at a

speed of 10 km / h – 465.The average surface area of a human body is 1,8 m2.

Thermal resistance of clothing that is proposed to keep in mind, in recent years, began to be

expressed in units of "clo".

1 cluster of 0.155 m2 • ° C / Wt, which corresponds to a heat transfer coefficient of 6.45 Wt /

(m2 • ° C).

The equation proposed by Fanger is very difficult, therefore, the (PMS) values were calculated

on a computer and tabulated for various oscillations of independent variables with Rclothes 0 to 1.5, υ

from 0.1 to 1.5 m / s, q from 58 to 175 Wt / m2.According to the Fanger formulas, a large number

of comfort nomograms were constructed.

From this we can draw the following conclusions:at the same specific energy consumption, q

comfort curves for lightly dressed people (0.5 clo) are right and above, than for normally dressed

people (1 clo).Moreover, with the same temperatures and air speed for lightly dressed people,

higher average radiation temperatures are needed, than for normally dressed.

Often it is necessary to choose the design parameters of indoor air for the premises, in which

people are in for a period of time, in which the body does not have time to adapt tion (cinema lobby,

shops, supermarkets).

In such rooms in the warm season, cinema lobbies, shops, supermarkets, optimal temperature

conditions depend on the outdoor temperature, as the large temperature difference between the

outside air and the indoor air causes unpleasant sensations and colds.

Humidity in rooms with short-term stay of people should be maintained within 30-60%,

air temperature for these conditions is calculated by the formula:

tп=(to +21)/2.

In order to maintain optimal conditions in the serviced area of the premises, the air temperature

should be lowered from the floor to the delta, however, it is acceptable to increase the temperature

by 1-1.5 °,but not more than 2.5 ° within the height of human growth.

In the past two decades, from time to time, reports have appeared in foreign literature about

workers' complaints about the so-called monotony of a static microclimate, that monotony causes

fatigue, drowsiness, headaches, decrease in labor productivity. As a result of scientific research,

new data were obtained on the comfort parameters of indoor air. Expanded range of possible

combinations of temperature and air speed in industrial premises with a temperate climate.

For this we offer to take and navigate through the so-called “dynamic microclimate”, in which

temperature and speed contrasts are created in time and space in a pulsating mode, what does the

supply air temperature change for,its speed and directions of movement in the zone of stay of

people.


163

However, there is still little scientific evidence, which would allow to recommend the creation

of a dynamic microclimate in the premises.

BIBLIOGRAPHY

1. Brennwertkessel-eine neue Generation wir-tschaftlicher warmeerzeuger (Teil l) // Haus-

technische Rundschau. 1985. №1.

2. Богословский В.Н. Отопление и вентиляция. Ч. II. Вентиляция. М. Стройиздат, 1976.

3. Тихомиров К.В. Теплотехника, теплогазоснабжение и вентиляция: Учебник для вузов.

– М.: Стройиздат, 1981.

4. Староверов И.Г. Справочник проектировщика. Внутренние санитарно-технические

устройства, II ч. Вентиляция и кондиционирование воздуха. М., Стройиздат, 1976.


164

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ /

ОХРАНА ТРУДА И БЕЗОПАСНОСТЬ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ

УДК 614.8

Ирина Русецкая

(Минск, Беларусь)

УСЛОВИЯ, ОКАЗЫВАЮЩИЕ ВЛИЯНИЕ НА МЕРОПРИЯТИЯ

ПО ЛИКВИДАЦИИ ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ И ИХ ПОСЛЕДСТВИЙ

В данной статье проведен анализ аспектов, отражающих особенности деятельности

должностных лиц подразделения границы по ликвидации чрезвычайных ситуаций и их

последствий, оказывающих влияние на охрану Государственной границе Республики

Беларусь. Определены пути совершенствования нормативных правовых актов,

регламентирующих порядок работы командира подразделения границы и других

должностных лиц по ликвидации чрезвычайных ситуаций и их последствий на

Государственной границе и приграничной территории.

Ключевые слова: инженерное обеспечение, чрезвычайная ситуация, работа командира

подразделения границы, условие.

The article analyzes the sequence of the border subunits officers’ actions within the liquidation

of emergency situations and their consequences which influence the engineering infrastructure on

the State border of the Republic of Belarus and the border-adjacent territory. The ways of the

legislation improvement which regulate the border subunit commanders’ actions in the liquidation

of emergency situations and their consequences on the State border of the Republic of Belarus and

the border-adjacent territory are defined.

Key words: engineering providing, emergency situation, actions of the border subunit officer.

В настоящее время в повседневной жизнедеятельности людей иногда наступают

некоторые кризисные ситуации, которые, как правило, возникают внезапно и могут нанести

существенный урон результатам этой жизнедеятельности. Особенно ощутимым такой урон

будет прослеживаться непосредственно на Государственной границе Республики Беларусь и

ее инженерной инфраструктуре, которая препятствует проникновению неблагоприятных

явлений. Иными словами, такую кризисную ситуацию можно назвать чрезвычайной

ситуацией.

Одним из инженерных мероприятий инженерного обеспечения является участие в

ликвидации чрезвычайных ситуаций и их последствий на Государственной границе и в

пределах приграничной территории [1, с. 8]. Мероприятия по ликвидации чрезвычайных

ситуаций и их последствий выполняются подразделениями пограничной группы

(пограничного отряда) и подразделением границы непосредственно в пределах

приграничной территории с использованием инженерной техники. Командиры

подразделений границы первоочередно сталкиваются с решением возникающих задач по

чрезвычайным ситуациям, возникающим на Государственной границе. То есть одним из

условий, которые оказывают влияние на проведение мероприятий по подготовке к

ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций, является подготовка, как командира

подразделения, так и самого подразделения в целом, в том числе в инженерном отношении.

Она заключается в обеспечении боеготовности и жизнедеятельности подразделения границы,

а также снижения возможного ущерба и последствий чрезвычайных ситуаций.

Таким образом, чрезвычайная ситуация – обстановка, сложившаяся на определенной

территории в результате промышленной аварии, иной опасной ситуации техногенного

характера, катастрофы, опасного природного явления, стихийного или иного бедствия,

которые повлекли или могут повлечь за собой человеческие жертвы, причинение вреда


165

здоровью физических лиц или окружающей среде, значительный материальный ущерб и

нарушение условий жизнедеятельности физических лиц [2].

Можно сделать вывод, что чрезвычайные ситуации – явление довольно специфичное и

характеризуется внезапностью протекания и нанесением ущерба различной степени тяжести.

Поэтому еще одним условием, оказывающим влияние на мероприятия по подготовке к

ликвидации чрезвычайных ситуаций и их последствий, является тот факт, что

спрогнозировать конкретное время и место их возникновения невозможно. Но можно в

современном постиндустриальном обществе спрогнозировать ориентировочный характер

предстоящей чрезвычайной ситуации, исходя из имеющейся и складывающейся обстановки

на участке ответственности, которую необходимо постоянно отслеживать и анализировать, и

на основании этого осуществить подготовку к мероприятиям по ликвидации ее последствий.

При осуществлении и организации подготовки к ликвидации последствий чрезвычайной

ситуации следует обратить особое внимание на такие условия, которые характеризуют

реальную обстановку в общем. К таковым можно отнести [3, с. 184]:

внезапность возникновения чрезвычайной ситуации;

возможное нарушение дорожного сообщения между подразделением границы и

территориальным органом пограничной службы;

непосредственное разрушение объектов инженерной инфраструктуры (пограничных

знаков, технических средств охраны протяженных участков границы, дорог, мостов,

водопропусков, основных и вспомогательных контрольно-следовых полос, невзрывных

инженерных сооружений и заграждений) в подразделении границы;

частичная потеря или полное нарушение системы управления подразделением границы;

частичная или полная потеря инженерной техники, технических средств охраны

границы, инженерного имущества и других материальных средств;

большие затраты человеческого труда, материальные, финансовые затраты,

необходимые для ликвидации последствий чрезвычайных ситуаций.

Еще одним условием следует определить подготовку личного состава подразделения

границы к действиям по ликвидации чрезвычайных ситуаций на Государственной границе и

приграничной территории. В ходе подготовки личного состава подразделения границы

необходимо осуществлять его качественную как теоретическую, так и практическую

подготовку, методическую подготовку руководителей занятий, учебные сборы и т.п.

В настоящее время для Республики Беларусь наиболее характерными чрезвычайными

ситуациями могут быть такие чрезвычайные ситуации, как наводнения, лесные пожары,

снежные заносы, ураганы, обледенения и тому подобное. Из перечня видно, что все они

имеют одно происхождение – природное, однако характер у них у всех значительно

отличается, следовательно, и порядок реагирования на нах будет различным, а также и

материальные средства, используемые для устранения их последствий. Поэтому еще одним

условием становится тот факт, что даже если можно спрогнозировать характер чрезвычайной

ситуации, то физически невозможно предугадать, каким будет характер последствий и

ущерба, нанесенных той или иной чрезвычайной ситуацией.

Также одним из главных условий становится отсутствие определенного перечня

обязанностей должностных лиц подразделения границы по подготовке к ликвидации

последствий чрезвычайных ситуаций также не прослеживается в нормативных

ведомственных правовых актах.

Таким образом, чрезвычайные ситуации – очень сложное явление в части, касающейся

подготовки к нему. Поэтому мероприятия по подготовке должны быть организованы на

высоком уровне и коррелироваться с главными задачами, выполняемыми органами

пограничной службой. Условия, оказывающие влияние на планирование и выполнение этих

мероприятий различны, и к основным следует отнести подготовленность участка

Государственной границы в инженерном отношении, укомплектованность средствами

инженерного обеспечения, обученность личного состава подразделения границы и всех его

должностных лиц. Имея показатели данных критериев можно разработать алгоритмы


166

действиям личного состава и руководителей при ликвидации последствий чрезвычайных

ситуаций, а также регламентировать обязанности должностных лиц подразделения границы.

Это позволит минимизировать время, требуемое для ликвидации последствий чрезвычайных

ситуаций на Государственной границе Республики Беларусь и приграничной территории.


1. Об утверждении Инструкции о порядке организации инженерного обеспечения

охраны Государственной границы Республики Беларусь: утв. Приказом ГПК РБ, 14 июля

2017 г., N 351. – Минск: ГУО «ИПС РБ», 2017. – 139 с.

2. О порядке охраны Государственной границы Республики Беларусь пограничной

заставой (постом): утв. Приказом Председателя ГПК № 434 дсп.

3. Организация инженерного обеспечения охраны Государственной границы на участке

подразделения границы : учеб. пособие / С.М.Грудин, Ю.В.Хилько, В.В.Рудько,

И.В.Щербаков. ‒ Минск: ГУО «ИПС РБ2, 2016. – 224 с.

Научный руководитель: магистр педагогических наук Рылик А.В.


167

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ / СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРАХ Алексєєва Марія Андріївна – магістрант ІІ року навчання спеціальності «Мова і література (англійська, німецька)» факультету іноземних мов Маріупольського державного університету (Маріуполь, Україна) Алмашій Іван Іванович ‒ старший викладач кафедри психології Мукачівського державного університету (Мукачево, Україна) Асенбаева Гулнара Худайбергеновна ‒ ассистент кафедры каракалпакского языка и литературы Академического лицея при Каракалпакском государственном университете (Нукус, Узбекистан) Ахметова Клара Ирисматовна ‒ старший преподаватель кафедры социально-гуманитарных наук Ташкентского института инженеров железнодорожного транспорта (Ташкент, Узбекистан) Ашурова Азиза Шухратовна ‒ ассистент кафедры «Курс введения в медицинскую профессию и пропедевтика» Термезского филиала Ташкентской медицинской академии (Термез,Узбекистан) Бабаян Антон Сергійович ‒ студент 4 курсу факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна) Бондаренко Лілія В’ячеславівна – студентка 2 курсу магістратури факультету інженерії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Сєверодонецьк, Україна) Буторева Василина Сергеевна – курсант 3 курса факультета подготовки офицерских кадров Государственного учреждения образования «Институт пограничной службы Республики Беларусь» (Минск, Беларусь) Ван Чжицзюнь ‒ здобувач кафедри національної економіки, маркетингу та міжнародних економічних відносин Класичного приватного університету (Запоріжжя, Україна) Гаврилюк Михайло Олексійович ‒ студент 6 курсу (магістрант) історичного факультету Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (Київ, Україна) Гнипа-Черневецька Лілія Володимирівна ‒ здобувач кафедри фінансів та банківської справи Полтавського університету економіки і торгівлі (Полтава, Україна) Горленко Валентина Парфёновна – кандидат педагогических наук, доцент кафедры педагогики Учреждения образования «Гомельский государственный университет имени Франциска Скорины» (Гомель, Беларусь) Горновська Світлана Володимирівна ‒ асистент кафедри технологій у рослинництві та захисту рослин Білоцерківського національного аграрного університету (Біла Церква, Україна) Григоренко Руслан Володимирович ‒ аспірант ІІІ року навчання кафедри менеджменту Національного транспортного університету (Київ, Україна) Грубляк Вячеслав Валентинович – кандидат медичних наук, доцент кафедри психолого-медико-педагогічних основ корекційної роботи Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Кам’янець-Подільський, Україна) Дедяєва Людмила Вікторівна – учитель інформатики Пирятинського ліцею Пирятинської міської ради (Пирятин, Україна) Догодило Костянтин Володимирович – студент 2 курсу магістратури факультету інженерії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Сєверодонецьк, Україна) Жураев Кахрамон Махмуджон угли – студент 3 курса строительного факультета Ташкентского института инженеров железнодорожного транспорта (Ташкент, Узбекистан) Звєкова Вікторія Корніївна – кандидат педагогічних наук, доцент Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна) Золотарьова Олена В’ячеславівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри хімічної інженерії та екології Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Сєверодонецьк, Україна)


168

Зулкарнаева Жамиля Амангельдиновна ‒ магистр педагогики и психологии кафедры социальной и возрастной педагогики Кокшетауского государственного университета имени Шокана Уалиханова (Кокшетау, Казахстан) Иманбаева Гулсим ‒ доцент кафедры общих технических дисциплин Атырауского университета нефти и газа (Атырау, Казахстан) Имомова Дилдора ‒ студентка 2 курса кафедры инженерных коммуникаций Джизакского политехнического института (Джизак, Узбекистан) Исламова Хилола ‒ воспитатель 31-го дошкольного образовательного учреждения в Асакинском районе Андижанской области Республики Узбекистан (Андижан, Узбекистан) Калиманов Амангелди ‒ доцент кафедры общих технических дисциплин Атырауского инженерно-гуманитарного института (Атырау, Казахстан) Кодиров Учкун Илхомович ‒ доцент кафедры охраны окружающей среды и экологии Каршинского инженерно-экономического института (Карши, Узбекистан) Кривоносова Юлиана Андреевна – курсант 3 курса факультета подготовки офицерских кадров Государственного учреждения образования «Институт пограничной службы Республики Беларусь» (Минск, Беларусь) Крюкова Ольга Іллівна – викладач кафедри англійської мови та перекладу Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна) Кузіна Наталя Олександрівна – студентка 2 курсу магістратури факультету інженерії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (Сєверодонецьк, Україна) Мажитова Сауле Сериковна ‒ магистр педагогики и психологии кафедры социальной и возрастной педагогики Кокшетауского государственного университета имени Шокана Уалиханова (Кокшетау, Казахстан) Насу Илья Георгиевич ‒ кандидат наук, доцент кафедры образовательных наук Государственного университета имени А.Руссо (Бельцы, Молдова) Павлюк Любов Володимирівна ‒ докторант кафедри теорії і методики технологічної освіти, креслення та комп’ютерної графіки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова (Київ, Україна) Петренко Максим Олегович – аспірант ІV року навчання кафедри соціально-гуманітарних дисциплін факультету туризму, готельного та ресторанного бізнесу Київського університету туризму, економіки і права (Київ, Україна) Пирназаров Ильхом Исломович ‒ старший преподаватель кафедры инженерных коммуникаций Джизакского политехнического института (Джизак, Узбекистан) Попазова Аліна Валеріївна ‒ студентка 3 курсу факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна) Пріма Дмитро Анатолійович – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання шкільних предметів Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти (Луцьк, Україна) Пырлог Татьяна Сергеевна ‒ студентка 4 курса факультета управления, администрирования и информационных технологий Измаильского государственного гуманитарного университета (Измаил, Украина) Русецкая Ирина Владимировна – курсант 3 курса факультета подготовки офицерских кадров Государственного учреждения образования «Институт пограничной службы Республики Беларусь» (Минск, Беларусь) Русецька Наталя Миколаївна ‒ спеціаліст I категорії, викладач Житомирського агротехнічного коледжу (Житомир, Україна) Самиджонова Ойдиной Салим қизи ‒ студентка 2 курса инженерно-технического факультета Каршинского инженерно-экономического института (Карши, Узбекистан) Ситник Олександр Іванович – кандидат політичних наук, доцент кафедри гуманітарних наук, соціального забезпечення та права Луцького національного технічного університету (Луцьк, Україна)


169

Сич Тетяна Володимирівна ‒ кандидат педагогічних наук, доцент кафедри публічного управління й адміністрування навчальними й соціальними закладами Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (Старобільськ, Україна) Сільвестрова Оксана Юріївна – кандидат філософських наук, доцент кафедри гуманітарних наук, соціального забезпечення та права Луцького національного технічного університету (Луцьк, Україна) Скідан Владислава Валентинівна – кандидат технічних наук, доцент кафедри теплоенергетики, ресурсоощадності та техногенної безпеки Київського національного університету технологій та дизайну (Київ, Україна) Слободяк Світлана Іванівна – викладач кафедри англійської мови та перекладу Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна) Слюсарук-Літвін Світлана Сергіївна – аспірант І року навчання кафедри педагогіки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, Україна) Сльозник Олександра Олександрівна ‒ студентка 4 курсу факультету управління, адміністрування та інформаційної діяльності Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна) Соболь Ольга Михайлівна – кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (Херсон, Україна) Сорока Володимир Андрійович ‒ старший викладач кафедри гімнастики Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту (Дніпро, Україна) Сорока Олена Ігорівна ‒ старший викладач кафедри гімнастики Придніпровської державної академії фізичної культури і спорту (Дніпро, Україна) Стецюк Ірина Олексіївна – асистент кафедри конструювання та технології виробів зі шкіри Київського національного університету технологій та дизайну (Київ, Україна) Турсунова Ф. ‒ воспитатель 21-го дошкольного образовательного учреждения в Кургантюбинском районе Андижанской области Республики Узбекистан (Андижан, Узбекистан) Усманова Дилором ‒ старшый преподаватель кафедры дошкольного, начального и специального образования Андижанского областного центра переподготовки и повышения квалификации работников народного образования (Андижан, Узбекистан) Файзиева Угилбиби Рузибадаловна ‒ кандидат медицинских наук, доцент кафедры «Курс введения в медицинскую профессию и пропедевтика» Термезского филиала Ташкентской медицинской академии (Термез,Узбекистан) Холикова Муаззам ‒ заведующая 2-го детского сада в Избасканском районе Андижанской области Республики Узбекистан (Андижан, Узбекистан) Христова Тетяна Євгенівна – доктор біологічних наук, професор кафедри теорії і методики фізичного виховання та спортивних дисциплін Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (Мелітополь, Україна) Чернявська Олена Валеріївна ‒ доктор економічних наук, професор кафедри фінансів Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій (Запоріжжя, Україна) Шиляєва Тетяна Володимирівна ‒ викладач кафедри англійської мови та перекладу Ізмаїльського державного гуманітарного університету (Ізмаїл, Україна) Эргашева Ирода Тошпулатовна ‒ ассистент кафедры «Курс введения в медицинскую профессию и пропедевтика» Термезского филиала Ташкентской медицинской академии (Термез,Узбекистан) Эшимова Сарвиноз Суюн кизи ‒ студентка 2 курса факультета узбекского языка и литературы Ташкентского государственного университета узбекского языка и литературы (Ташкент, Узбекистан) Ягнич Олександр Андрійович – студент 1 курсу магістратури спеціальності 014.11 Середня освіта (фізична культура) природничо-географічного факультету Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (Мелітополь, Україна)


170

ЗМІСТ / СОДЕРЖАНИЕ

БІОЛОГІЧНІ НАУКИ / БИОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Світлана Горновська ПОШИРЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЛУЧНОГО МЕТЕЛИКА В УКРАЇНІ 5

ЕКОНОМІКА / ЭКОНОМИКА Руслан Григоренко ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ АВТОСЕРВІСНИХ ПІДПРИЄМСТВ 11

Олена Чернявська, Лілія Гнипа-Черневецька, Ван Чжицзюнь НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІННОВАЦІЙНО-ІНВЕСТИЦІЙНОГО МЕХАНІЗМУ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ 13

ІСТОРИЧНІ НАУКИ / ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ Михайло Гаврилюк АНАЛІЗ ІСТОРИЧНИХ ПРАЦЬ МИХАЙЛА ДРАГОМАНОВА 17

ПОЛІТОЛОГІЯ / ПОЛИТОЛОГИЯ Олександр Ситник, Оксана Сільвестрова ПОЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ НЕОКОНСЕРВАТИЗМУ В РЕАЛІЯХ СЬОГОДЕННЯ 22

ПЕДАГОГІКА / ПЕДАГОГИКА Іван Алмашій ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДІ В ДІЯЛЬНОСТІ ГРОМАДСЬКИХ ОБ’ЄДНАНЬ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ 26

Клара Ахметова, Кахрамон Жураев МОНИТОРИНГ – КАК ИНСТРУМЕНТ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПОВЫШЕНИЯ КВАЛИФИКАЦИИ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ КАДРОВ 28

Валентина Горленко КОНКРЕТИЗАЦИЯ КОНЦЕПТУАЛЬНЫХ ПОДХОДОВ В ПОСТРОЕНИИ МОДЕЛИ ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ПРОСТРАНСТВА 33

Людмила Дедяєва РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ ІНФОРМАТИКИ В УМОВАХ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ 37

Вікторія Звєкова ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ДОШКІЛЬНІЙ ОСВІТІ 39

Зилола Исломова МАКТАБГАЧА ЁШДАГИ БОЛАЛАРНИ МАЪНАВИЙ ДУНЁҚАРАШИНИ ШАКЛЛАНТИРИШНИНГ ПЕДАГОГИК АСОСЛАРИ 41

Сауле Мажитова, Жамиля Зулкарнаева ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ СЕМЬИ И ШКОЛЫ В ФОРМИРОВАНИИ ЗДОРОВОГО ОБРАЗА ЖИЗНИ РЕБЕНКА 45

Илья Насу SOCIETATEA KIBORG: ASPECTE PEDAGOGICE 48

Любов Павлюк СУЧАСНИЙ СТАН ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 52

Дмитро Пріма ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПОЗИЦІЇ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ: СТРУКТУРНО-КРИТЕРІАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА 55

Наталя Русецька ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ ОСНОВ ХІМІЇ 58

Тетяна Сич СТАН РОЗВИТКУ ВІТЧИЗНЯНОЇ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ ОСВІТОЮ ЯК КРИТЕРІЯ РОЗВИТКУ МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ

60


171

Олександра Сльозник РОЛЬ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ 65

Світлана Слюсарук-Літвін ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ДО РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОШКІЛЬНИКІВ 68

Ф. Турсунова МАКТАБГАЧА ТАЪЛИМ МУАССАСАЛАРДА МАЪНАВИЙ-МАЪРИФИЙ ТАДБИРЛАР ОЙЛИГИНИ ТАШКИЛ ЭТИШ, БОЛАЛАРНИ АЖДОДЛАРИМИЗ МЕРОСИ, ХАЛҚИМИЗНИНГ БОЙ АЪАНАЛАРИНИ ЎРГАТИШНИНГ АСОСИДИР 71

Дилором Усмонова BOSHLANGʻICH SINF OʻQUVCHILARIDA KONFLIKT VAZIYATLARNI BARTARAF ETISH MUAMMOLARI 75

Муаззам Холиқова МАВЗУ: МАКТАБГАЧА ЁШДАГИ БОЛАЛАРНИ ЧИНИҚТИРИШ (ЁЗГИ СОҒЛОМЛАШТИРИШ ОЙЛАРИДА ТАБИАТ ХАФТАЛИКЛАРИДАН ФОЙДАЛАНИШ) 77

ПСИХОЛОГІЯ / ПСИХОЛОГИЯ Вячеслав Грубляк ПАТОГЕНЕЗ АГРЕСІЇ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ІНАКТИВАЦІЇ В ОСІБ МОЛОДОГО ВІКУ ПРИ НЕВРОТИЧНИХ СТАНАХ 81

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ / ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ Антон Бабаян ТЕХНОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ СУЧАСНОГО НАПІВПРОВІДНИКОВОГО ВИРОБНИЦТВА 86

Аліна Попазова ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ 88

Татьяна Пырлог «УМНАЯ МАШИНА» ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ИНОСТРАННОГО ЯЗЫКА 89

ФІЗИКО-МАТЕМАТИЧНІ НАУКИ /

ФИЗИКО-МАТЕМАТИЧЕСКИЕ НАУКИ Гүлсім Иманбаева, Амангелді Калиманов ДИФФЕРЕНЦИАЛДЫҚ МОДЕЛДІ ҚҰРУ 93

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА І СПОРТ / ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА И СПОРТ Володимир Сорока, Олена Сорока УКРАЇНСЬКИЙ РУКОПАШ ГОПАК В СИСТЕМІ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ УКРАЇНИ 97

Олена Сорока, Володимир Сорока ДИФЕРЕНЦІЙНИЙ ПІДХІД ОЦІНКИ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ 102

Тетяна Христова, Олександр Ягнич ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ІНСУЛІНОЗАЛЕЖНИХ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 106

ФІЛОЛОГІЧНІ НАУКИ / ФИЛОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ Марія Алексєєва ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИЧНОЇ НОМІНАЦІЇ ЛІНГВІСТИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ ТА УКРАЇНСЬКОЇ МОВ 110

Гулнара Асенбаева КӨРКЕМ ПОРТРЕТ ЖАЗУШЫ ШЕБЕРЛІГІ 114

Ольга Крюкова PERSONAGES’ LETTERS AS THE TYPE OF A PERRESENTED WRITTEN SPEECH 119

Svitlana Slobodiak THE USE OF SUBSTITUTE NAMES IN A LITERARY TEXT 122


172

Tetyana Shyliaeva PECULIARITIES OF STYLISTIC EXPRESSIVE MEANS OF PERSONAGES’ CHARACTERISTICS IN FAY WELDON’S “WEEKEND” 124

Sarvinoz Eshimova ISAJON SULTON HIKOYALARINING QIYOSIY TAHLILI 127

ФІЛОСОФСЬКІ НАУКИ / ФИЛОСОФСКИЕ НАУКИ Максим Петренко ГІДНІСТЬ ЛЮДИНИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ 131

ХІМІЧНІ НАУКИ / ХИМИЧЕСКИЕ НАУКИ Лілія Бондаренко, Олена Золотарьова ПРОЦЕС АМОНІЗАЦІЇ ПРОСТОГО СУПЕРФОСФАТУ ФАЛТРОВОЮ РІДИНОЮ 134

Костянтин Догодило, Олена Золотарьова ОСНОВИ ОДЕРЖАННЯ ХІМІЧНО-ОСАДЖЕНОЇ КРЕЙДИ ВИСОКОЇ ЧИСТОТИ 135

Наталя Кузіна, Олена Золотарьова ОЧИЩЕННЯ ЕКСТРАКЦІЙНОЇ ФОСФОРНОЇ КИСЛОТИ ВІД МИШ’ЯКУ 137

МЕДИЧНІ НАУКИ / МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ Угилбиби Файзиева, Азиза Ашурова, Ирода Иргашева

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕМОРБИДНОГО ФОНА ВЛИЯЮЩЕГО НА РАЗВИТИЕ ВНЕБОЛЬНИЧНОЙ ПНЕВМОНИИ У ДЕТЕЙ 139

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО / СЕЛЬСКОЕ ХОЗЯЙСТВО Ольга Соболь ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВІДБОРУ КОНКУРНИХ КОНЕЙ В АМАТОРСЬКОМУ КІННОМУ СПОРТІ 143

ТЕХНІЧНІ НАУКИ. ТРАНСПОРТ /

ТЕХНИЧЕСКИЕ НАУКИ. ТРАНСПОРТ Василина Буторева, Юлиана Кривоносова ПРЕДОТВРАЩЕНИЕ НЕСАНКЦИОНИРОВАННОГО ВЫЕЗДА ИЗ АВТОДОРОЖНЫХ ПУНКТОВ ПРОПУСКА 149

Учқун Қодиров, Ойдиной Самиджонова КЕЧКИ КАРТОШКА ЕТИШТИРИШНИНГ ТЕЖАМКОР АГРОТЕХНИКАСИ 153

Владислава Скідан ПАЛИВНО-ЕКОЛОГО-КЛІМАТИЧНІ ПРОБЛЕМИ В УКРАЇНІ 156

Ірина Стецюк АНАЛІЗ ВИМОГ ДО МАТЕРІАЛІВ ТА КОНСТРУКЦІЇ ВЗУТТЯ ДЛЯ ГРИ В МОТОБОЛ 158

АРХІТЕКТУРА І БУДІВНИЦТВО / АРХИТЕКТУРА И СТРОИТЕЛЬСТВО Ilxom Pirnazarov, Dildora Imomova

THE CHOICE OF OPTIMAL AND ADMISSIBLE AIR PARAMETER IN COMFORTABLE AIR CONDITIONING IN THE ROOMS 161

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ /

ОХРАНА ТРУДА И БЕЗОПАСНОСТЬ ЖИЗНЕДЕЯТЕЛЬНОСТИ Ирина Русецкая УСЛОВИЯ, ОКАЗЫВАЮЩИЕ ВЛИЯНИЕ НА МЕРОПРИЯТИЯ ПО ЛИКВИДАЦИИ ЧРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ И ИХ ПОСЛЕДСТВИЙ 164

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРІВ / СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРАХ 167


173

Матеріали Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Тенденції

та перспективи розвитку науки і освіти в умовах глобалізації»: Зб. наук. праць.

‒ Переяслав-Хмельницький, 2019. ‒ Вип. 49. ‒ 174 с.

Відповідальність за грамотність, автентичність цитат, достовірність

фактів і посилань несуть автори публікацій. Передрук і відтворення

опублікованих у збірнику матеріалів будь-яким способом дозволяється тільки

при посиланні на «Тенденції та перспективи розвитку науки і освіти в

умовах глобалізації».

Матеріали науково-практичної інтернет-конференції розміщені на сайті:

http://confscientific.webnode.com.ua

Укладачі: С.М.Кикоть, І.В.Гайдаєнко

Верстка та дизайн: І.В.Гайдаєнко

Адреса оргкомітету та редколегії:

вул. Сухомлинського, 30 (к. 100),

м. Переяслав-Хмельницький,

08401, Київська обл., Україна

тел. +380930569496,

сайт: confscientific.webnode.com.ua

http://confscientific.webnode.com.ua/


174

Материалы Международной научно-практической интернет-конференции

«Тенденции и перспективы развития науки и образования в условиях

глобализации»: Сб. науч. трудов. ‒ Переяслав-Хмельницкий, 2019. ‒ Вып. 49. ‒

174 с.

Ответственность за грамотность, аутентичность цитат, правильность

фактов и ссылок, достоверность материалов несут авторы публикаций.

Перепечатка и воспроизведение опубликованных в сборнике материалов любым

способом разрешается только при ссылке на «Тенденции и перспективы

развития науки и образования в условиях глобализации».

Материалы научно-практической интернет-конференции размещены на

сайте: http://confscientific.webnode.com.ua

Составители: С.Н.Кикоть, И.В.Гайдаенко

Верстка и дизайн: И.В.Гайдаенко

Адрес оргкомитета и редколлегии:

ул. Сухомлинского, 30 (к. 100),

г. Переяслав-Хмельницкий,

08401, Киевская обл., Украина

тел. +380930569496, сайт: confscientific.webnode.com.ua

http://confscientific.webnode.com.ua/


175

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД 49 (1)-4.pdfметелики...

Documents