Свято «Великий день Великдень»

(для 5-6 класів)

Мета: ознайомити учнів із звичаями, традиціями, обрядами українців,

пов’язаними зі святкуванням Великодня, виховувати любов до рідного краю,

бережне ставлення та повагу до народних традицій.

Обладнання: клас прикрашений вишитими рушниками, гілочками верби,

листівками до Великодня, крашанки, писанки, паска, мультимедійний проектор.

(Діти одягнені в національні українські костюми).

1. Ми вітаємо всіх!

З Пасхою святою!

Хай весна цвіте у серці

Квіткою земною!

2. Великдень всіх нас на гостини

просить,

Малює сонце, полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить,

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

3. Христос Воскрес!

Зі сну земелька пробудилась,

У трави й квіти замаїлась.

Звір і птиця веселиться,

Миром Божим світ краситься.

Мир той Бог нам дав з небес.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

4. Христос Воскрес! Усе радіє,

Сміється сонечко з небес.

Збулося чудо і з чудес.

Христос Воскрес!

5. В траві фіалочки зітхають.

І пролісок тремтить увесь.

Розквітла яблунька аж сяє –

Христос Воскрес! Воістину

Воскрес!

6. Щасливі ми, що морок щез:

Христос Воскрес!

Промінням сяє паска,

В сто райдуг крашанки горять.

В серцях – утіха й благодать,

В очах – любов і ласка.

Ведучий 1. Добрий день, любі діти! Щиро вітаємо Вас з Пасхою святою!

Хлібом, сіллю дорогих гостей радісно зустрічаєм.

Ведучий 2. Прийшов Великдень, світлий день Воскресіння Христового,

Приніс велику радість і тепло. Веселі дзвони кличуть всіх до церкви славити

воскреслого Христа.

Ведучий 3. Великодні вітання сповнюють наші серця радістю та надією. Адже

Великий день прийшов до нас, коли розквітає, оживає природа, просинається від сну

земля.

Ведучий 4. Пробачимо в цей Великий день всі образи, відкинемо смуток,

обдаруємо один одного писанками й крашанками.

Ведучий 1. А ще у Великодні свята осмисліть суть свого життя. І зверніть

на праведну стежину, простягніть душу назустріч сонцю і весні.

Ведучий 2. Нехай у ваших оселях розквітне вербова гілочка Великодня –

весняний знак, знак тепла.

Ведучий 3. Христос Воскрес, щоб стояти на чатах нашої долі, захищати праведних і

грішних, здорових і хворих, сильних і слабких.

Ведучий 4. І в день його Воскресіння ми звертаємось до нього з проханням:

послати кожній людині, кожній родині щастя. Нехай Господь благословляє нас

на добро, на мудрість, на здоровʼя.

Вірш « Молитва»

Ведучий 1. Чи є щось у світі прекрасніше і радісніше за Великодній світанок?

Кожне серце сповнене любовʼю і вірою, коли на землю сходить цей святковий

ранок.

Ведучий 2. Дзвони над містами і селами не дзвенять, а виспівують на весь хрещений

світ: «Христос Воскрес» - «Воістину Воскрес!»

Пісня «Христос Воскрес!»

Ведучий 1. Але звідки походить свято Великодня?

Ведучий 2. У сиву давнину, ще в дохристиянські часи день Великодня був святом

весняного сонця й природи, яка оживала і відроджувалася після довгого зимового

сну. Її прихід пращури вшановували дуже урочисто: розігрували обрядові дійства,

співали святкових пісень:

Ведучий 1.

Ой, виходьте, дівчата,

Та в сей вечір на вулицю

Весну красну вітати.

Будем весну стрічати,

Та віночки сплітати,

А віночки сплетемо,

Хороводом підемо.

Пісня «Прийди, прийди, весно красна…»

Ведучий 2. Ось так наші пращури вітали прихід весни. А з прийняттям

християнства свято Великодня наповнилось новим значенням. Його поєднали

з визначною подією – з Воскресінням Христовим, тому й має назву Великий день,

або Великдень.

Ведучий 1. Чому ж так радіють віруючі люди, що Христос воскрес?

Що значить для кожного християнина ця подія: Воскресіння Христове?

Ведучий 2. Бог послав на землю Свого Сина Ісуса Христа, щоб він врятував людей

від гріха і смерті. Спаситель народився від Діви Марії в маленькій печерці поблизу

містечка Вифлієм. А в 30 років Христос вийшов на служіння людям, щоб наблизити

їх до Бога.

Ведучий 1. Він призвав учнів – апостолів і почав вчити людей жити за заповідями

Божими. Навчав усіх добра і правди, багатьох зцілював від хвороб і навіть мертвих

оживляв. Але люди не зрозуміли свого Спасителя.

Ведучий 2. Вожді і правителі думали, що Він хоче забрати від них владу. Вони

озлобились на Ісуса Христа й почали Його переслідувати. Арештували, і після

жорстоких знущань постановили Його стратити. Ісус Христос дозволив Себе

стратити – розіпʼяти на хресті. На хресті Він Сам увійшов у смерть – і переміг її.

Христос три дні перебував у царстві смерті – і ожив, воскрес із мертвих!

Ведучий 1. Із того часу смерть вже не страшна, закінчилась її влада. Тепер кожен

може піти за Христом, може воскреснути і вічно жити з Богом.

Ведучий 2. Але тільки разом з воскреслим Христом, тільки вірячи в Нього, люблячи

Його, виконуючи Його заповіді.

Ведучий 1. І всі добрі люди, всі християни в світле і радісне з усіх свято – на

Великдень – співають про те, що Христос переміг смерть, воскрес із мертвих і

подарував нам вічне життя. І звучить звідусіль у ці дні радісне вітання: Христос

воскрес! І ми радо відповідаємо, бо знаємо: Воістину воскрес наш Ісус Христос!

Ведучий 2. Для вас звучить «Великодня пісня»

Ведучий 3. До Великодня готуються заздалегідь. Останню неділю перед святом

називають Вербною. Це памʼять про Ісуса Христа, який прибув до Єрусалиму й

увійшов до храму Божого.

Ведучий 4. Люди вітали Спасителя пальмовими вітами і встеляли ними йому

дорогу. Але оскільки в Україні пальми не ростуть, то українці обрали вербу, яка

першою розпускає зелене листячко і сповіщає про прихід весни.

Ведучий 3. Вербу святять у церкві, приносять додому і ставлять на покуті.

Після богослужіння люди вітають одне одного – тричі злегка стьобнувши вербовою

гілочкою. Маленький дотик вербової гілочки означає побажання добра та здоровʼя.

Сценка

Вістунець.

Не я б'ю, верба б'є.

За тиждень – Великдень.

Будь здорова, як вода,

Багата, як земля,

А красива, як весна.

Дівчинка.

Хто ти?

Вістунець.

Я весняний Вістунець, прийшов

звістити, щоб увесь хрещений люд

готувався до найкращого свята, до

Великодня.

Дівчинка.

А чого мене б'єш?

Вістунець.

Хіба це я? Це свячена вербиця.

Сьогодні її день – Вербна неділя.

Навесні, як тільки пригріє сонечко,

вона першою прокидається. Її пухнасті

котики будять усіх до роботи. Тож і ти

не зволікай, бо: Жарт б'є, не я б'ю - За

тиждень - Великдень!

(Легенько вдарити вербичкою)

Ведучий 4. Останній тиждень перед Великоднем називається «чистим» або «білим».

Особливого значення в народі надається чистому четвергу. У цей день годилося

вставати до схід сонця і викупатись – «щоб змити всі гріхи».

Ведучий 3. А увечері, коли в церкві правлять страсті, годилося зберігати урочисту

тишу навіть на вулиці. Повертаючись додому, віруючі намагались донести

додому палаючу свічку.

Ведучий 4. Головним символом Великодня є паска. Ось вона в нас на столі. Свята

пасочко, будь велична і красна, гарна, як сонце. Хай усі члени нашої родини будуть

здорові. Щоб діти так швидко росли, як росла ти у печі.

Ведучий 3. Світи нам, паско, як світить сонце святе, щоб хліб на ниві був такий

багатий, величний, як ти велична. Хай будуть праведні душі чисті і святі, як чиста і

свята ця паска.

Ведучий 4. А я знаю таку прикмету: як паска вдалась – раділи, бо в родині буде все

гаразд. Подивіться на нашу паску, вона вдалася гарна, добре й рівно підійшла,

а це добра ознака на майбутнє.

Ведучий 1. Ще одним важливим символом українського Великодня є писанка.

Фарбоване, розмальоване яйце вважається оберегом, його намагаються

зберегти хоча б на один рік, до наступного Великодня. Писанка – символ вічного

життя, як символ Христового воскресіння, її освячують у церкві разом із паскою.

Ведучий 2. За технікою фарбування розмальовані яйця дістали такі народні назви:

крашанка (повністю пофарбоване однією фарбою), дряпанка (яйце з видряпаним

візерунком) і суто писанка ( яйце, розфарбоване багатьма кольорами за допомогою

воску).

Ведучий 1. Найбільш розповсюджений колір – червоний. Це - символ радості

життя, надії і любові.

Ведучий 2. Жовтий уособлював місяць і зорі, а в господарстві – врожай.

Ведучий 1. Блакитний – символ неба, простору, вітру, здоров'я.

Ведучий 2. Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Ведучий 1. Чорний – символ землі й родючості

Ведучий 2. Єдиний у світі музей писанки збудовано в м. Коломия Івано -

Франківської області. У планах – створення громадського комплексу «Писанка»

у Києві.

Ведучий 1. Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в

день Великодня. Щоб намалювати писанку, треба мати чисту душу, добрі наміри, ні

на кого не тримати зла.

Ведучий 2. Живуть у народі приказки, легенди про ці чудові писанки. Ось одна

із них: «Коли Ісуса вели на муки, Матір Божа творила вночі писанки. Виходили

вони дуже гарні. А як писала, котилися з очей сльози. Коли вони капали на писанку,

там жевріли цяточки. Тому й тепер писанкарки малюють ці цяточки…»

Ведучий 1. Є ще одна легенда: «Ніс убогий чоловік в кошику яйця на базар

продавати, а в цей час вели розпинати Ісуса Христа. Христос ніс на собі хрест.

Хрест був тяжкий, і Спаситель падав під його тягарем. Чоловікові стало жаль

Спасителя. Він лишив свій кошик на дорозі, а сам пішов допомагати Ісусові нести

хрест. І ніс його аж до самого місця розпʼяття. Коли ж чоловік повернувся до свого

кошика, то побачив, що яйця обернулися на писанки та крашанки.

Ведучий 2. Йде Великдень. Гей дівчата,

Будем писанки писати,

Буде що друзям показати,

Любим гостям дарувати.

(На сцену виходять діти в костюмах писанок)

1.Я писанка, красуня

Вся в рисках і квітках.

Красу митців несу я –

Їх славлячи в віках.

2.Мене кладуть у свято

На пишному столі,

Щоб моїм убранством

Втішалися малі.

3.Без мене наше свято

Не буде тим, чим є,

Бо писанка багато

Всім радості дає.

4. Українська писанка –

Як дитяча пісенька,

Як бабусина казка,

Як матусина ласка.

Сяду собі скраєчку

І розмалюю яєчко!

Хрестик, зоря, віконце –

Стане воно, мов сонце!

Пісня « Писанка»

Ведучий 1. Моя бабуся розповідала, що писанки не лише захищають людину

від зла, а й приносять добробут в родину. Колись пасічники клали їх під

вулики, щоб роїлися бджоли. Здавна вважали, що освячене яйце набуває

магічної сили: дівчата

вмивалися водою, у яку була опущена червона крашанка, щоб бути

вродливими і здоровими. Писанками обмінюються, дарують сусідам,

рідним. (Проводить ігри)

А ще є така серед дітей гра-«навбитки». Одна дитина тримає в руці

крашанку гострим кінцем догори, а друга бʼє носиком своєї крашанки. Потім

бʼє другий з протилежного кінця.Чия крашанка розібʼється з обох кінців, той

про і віддає свою крашанку тому, хто виграв. У нас є крашанки. Хто має

бажання взяти участь у грі, треба 2 учасники.

Гра в знахідку. Кладемо кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто

відгадає, де крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.

Ведучий 2. На Великдень був такий звичай – дівчата дарували хлопцям

писанки:

Прийшла весна із квітами,

Парубки з дівчатами

На гойдалках гойдаються,

Писанками забавляються.

Улюбленою розвагою молоді були гойдалки. Гойдалися парами й поодинці

з піснями, жартами, співали веснянки, гаївки. Правила встановлював власник

гойдалки, якому навіть платити треба було за розвагу. Ця гра починалась

приблизно так:

Пане господарю! Дозвольте погойдатись.

А ти вмієш жартувати? А ти заспівай пісню. А ти відгадай загадку.

Якщо виконаєте все, що я прошу, тоді – будь ласка, гойдайтеся собі на

здоровʼя.

Ось і ми сьогодні запрошуємо всіх, хто вміє розповідати вірші, співати пісні,

хай заспіває нам пісеньку про Великдень, про весну, Україну, а в дарунок

отримає великодню крашанку, надзвичайної краси.

Пісня «Розмалюю писанку». Виступи учнів

Підсумок святкового заходу.

Створення колективної композиції «Великодній вінок».

Класний керівник виконує пісню О. Білозір «Молитва»

Фото на пам'ять