1

Доля України залежить від технології та методології

реформ

Віра Нанівська

Бачення майбутнього

Україна – незалежна, демократична, єдина, територіально цілісна,

соціально-ринкова, економічно розвинена

держава

Україна – незалежна, демократична, єдина, територіально цілісна,

соціально-ринкова, економічно розвинена

держава

Бажані кількісні та якісні показникиЩорічні макроекономічні показники:

•Приріст ВВП – 5% (2013р. – 0,0%);•Рівень інфляції – 4% (прогноз 2014р. – 15,4%);•Рівень безробіття – 6,5% (2013р. – 8,8%);•Приріст прямих іноземних інвестицій – 7 млрд.дол.США (2013р. – 4,96 млрд.дол.США)

Україна в світових рейтингах по результатам 2020:•Doing Business – 50-60 місце (2014р. – 112 місце з 189);•Індекс економічної свободи – 70-80 місце (2013р. – 161місце з 177);•Індекс сприйняття корупції – 70-80 місце (2013р. – 144 місце з 177);•Індекс конкурентоспроможності – 40-50 місце (2013-2014рр. – 84 місце з 148).

Слабкі місця

Починаючи з перших днів незалежності України в державної влади не було серйозного ставлення до власних стратегій, незважаючи на

фінансові та людські затрати

Починаючи з перших днів незалежності України в державної влади не було серйозного ставлення до власних стратегій, незважаючи на

фінансові та людські затрати

Всі реформи завжди залишалися «на папері». Для прикладу, нараховується більше 100 стратегій розвитку Львова та 300 стратегій розвитку Києва

Всі реформи завжди залишалися «на папері». Для прикладу, нараховується більше 100 стратегій розвитку Львова та 300 стратегій розвитку Києва

Ніколи не аналізувалося чому стратегія не була виконана. Ніколи не аналізувалося чому стратегія не була виконана.

Кожен новий Уряд розробляв нову стратегію з нуля, не беручи до уваги досвід попередників

Кожен новий Уряд розробляв нову стратегію з нуля, не беручи до уваги досвід попередників

У всіх стратегіях одинакові бачення світлого майбутнього України. Стратегії містять надто широкий набір заходів економічної політики (більше 35) без

виділення пріоритетів

У всіх стратегіях одинакові бачення світлого майбутнього України. Стратегії містять надто широкий набір заходів економічної політики (більше 35) без

виділення пріоритетів

Пріоритети Стратегія економічного зростання повинна

встановлювати такі пріоритети:

Пріоритети конкурентоспр

оможності

Пріоритети конкурентоспр

оможності

Пріоритети якості життяПріоритети

якості життя

Забезпечують зростання економіки,кількості робочих місць, наповнюють бюджет, дозволяють інвестувати у пріоритети якості життя

Забезпечують зростання економіки,кількості робочих місць, наповнюють бюджет, дозволяють інвестувати у пріоритети якості життя

Добробут населення, охорона здоров’я, освіта, соціальне забезпечення, ЖКГ, екологія і безпека

Добробут населення, охорона здоров’я, освіта, соціальне забезпечення, ЖКГ, екологія і безпека

Пріоритетні точки росту

Агропромисловий комплекс (сільське господарство та харчова промисловість)

Агропромисловий комплекс (сільське господарство та харчова промисловість)

Високі технологіїВисокі технології

ЕнергетикаЕнергетика

ТуризмТуризм

Забезпечення реалізації реформ можливе тільки за рахунок:

Єдиної методології реформ та спроможності Уряду працювати з цією

методологією на всіх рівнях

Єдиної методології реформ та спроможності Уряду працювати з цією

методологією на всіх рівнях

Модельна структура кожної реформиПублічний

документ щодо державної політики

Публічний документ щодо

державної політики

Мета, проблеми, позиції зацікавлених сторін, ціна нероблення реформ

Мета, проблеми, позиції зацікавлених сторін, ціна нероблення реформ

Інституційно-адміністратив

ні зміни

Інституційно-адміністратив

ні зміни

Що скасувати? Що створити нове? Що змінити? Чи забезпечують спроможність втілення

пропонованої державної політики?

Що скасувати? Що створити нове? Що змінити? Чи забезпечують спроможність втілення

пропонованої державної політики?

Нормативно-правові

зміни

Нормативно-правові

зміни

Фінансування

Фінансування

Відповідність бюджету країни до завдань по втіленню пріоритетів нової державної політики

Відповідність бюджету країни до завдань по втіленню пріоритетів нової державної політики

Чи забезпечують спроможність втілення пропонованої державної політики?

Чи забезпечують спроможність втілення пропонованої державної політики?

СтруктураСтруктура

ПроцедураПроцедура

СтандартиСтандарти

ВмінняВміння

Що скасувати?

Що створити нове?

Що змінити?

Чи Україна провалила геть усі реформи за 20 років

незалежності? Ні, аж ніяк.

Дві революції десовєтизації –супер-успіх України

• 1990 р. – ліквідація монополії Комуністичної партії

• 1993-1994 р.р. – ліквідація монополії державної власності та приватизація

1111

• Відбувся перехід від однопартійної до багатопартійної політичної системи.

• Відновлена приватна власність.

• Сформувалися нові суспільні класи:

– Легітимізовані конкуруючі політичні партії

– Приватний бізнес

– Органи самоврядування

– Громадянське суспільство

Вони привели до глибоких суспільних перетворень, що визначають наше

сьогодення :

Однак залишилося поза увагою і перетворилося на непереборну

перешкоду :• Те,що державна адміністративна машина і

державна служба не змінилася з радянських часів.

• Те, що незавершена реформа розірвала державу і суспільство між тоталітарною та демократичною політичними системами

1313

Спонтанну лібералізацію державного апарату

• В демократичних країнах уряд перебуває в жорстких рамках регулювання, чітко знаючи, що йому дозволено, а що ні.

• В Україні легітимізовані групи інтересів конкурують між собою за право доступу до суспільних ресурсів без жодних обмежень правилами чи процедурами.

• В умовах повної відсутності регулювання та обмежень лобіювання, державний апарат отримує необмежений простір для корупційних дій.

Незавершена фрагментарна демократизація породила особливий феномен:

Чому наша державна служба дозволяє собі таку поведінку?

Тому що це дозволяють їй українські закони та вся нормативно-правова база діяльності

державної служби

14

Українське законодавство забезпечує

верховенство влади, а не верховенство права,

легітимізуючи корупцію

15

1616

Хибна спрямованість теперішнього процесу реформування

державного апарату• Процес реформування виконавчої влади в Україні як єдиного інструменту

державної політики було організовано неправильно з самого початку.• Проблема невідповідності нереформованої командно-адміністративної

системи до демократичного політичного устрою та ринкової економіки ніколи не стояла на політичному порядку денному

• Адміністративна реформа є ізольованою, вона не націлена на забезпечення політики реформ. Існуюча система апарату виконавчої влади не вписується в нове конкурентне середовище, тому що вона залишається “советским государственным аппаратом”.

• Заплановано хибні продукти, спрямовані на “вдосконалення” принципово неадекватної системи.

Українське законодавство не прийняло за основу європейські антикорупційні

принципи, які:

– Заборонюють дискрецію, унеможливлюють для адміністрації прийняття рішень на власний розсуд,

– чітко визначають акт порушення норми, жорстко прив'язують акт порушення до неуникненного покарання,

– забезпечують контроль, незалежний від керівництва органу, який контролюється

Державні органи, які породжують проблеми, ніколи не розглядаються як ключовий об’єкт

реформування, наприклад:

• В такій життєво важливій для України реформі як дерегуляція, МЕ лишається поза реформаційними процесами

Реформу дерегуляції треба було починати з Міністерства економіки

• Вражаючим реліктом тоталітарного уряду є Госплан – комісія Ради міністрів УСРР, створена в 1921 р.

• Нинішня назва: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України або Міністерство економіки (МЕ)

Місія Міністерства економіки Польщі:

“Створення найкращих в Європі умов для ведення

підприємницької діяльності”

Сьогоднішня місія МЕ відсутня

Напевне, ще діє місія Госплану по НЕП:

“НЭП – это временная и вынужденная уступка по отношению к частному

предпринимателю, политика допущения рыночных отношений, направленная на создание условий для социализма, не

дожидаясь мировой революции”.

Діяльність Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 2014р.:

1. СТРАТЕГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ2. ЕКОНОМІЧНА СИТУАЦІЯ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ3. ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА В СЕКТОРАХ ЕКОНОМІКИ4. ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО5. ЕКОНОМІКА ОБОРОНИ І БЕЗПЕКИ6. РОЗВИТОК ТОРГІВЛІ7. ДЕРЖАВНИЙ РИНКОВИЙ НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ НЕХАРЧОВОЇ ПРОДУКЦІЇ8. ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНА ПОЛІТИКА9. РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА10. ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА11. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ12. СПІВРОБІТНИЦТВО З СВІТОВОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ТОРГІВЛІ13. СПІВРОБІТНИЦТВО МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ14. СПІВРОБІТНИЦТВО З МІЖНАРОДНИМИ ФІНАНСОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ТА ЗАЛУЧЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ

ТЕХНІЧНОЇ ДОПОМОГИ15. РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА 16. РЕГУЛЮВАННЯ ТОВАРНОГО БІРЖОВОГО РИНКУ17. ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ18. ВИСТАВКОВО-ЯРМАРКОВА ДІЯЛЬНОСТЬ19. ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ20. РЕЄСТР АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ21. АДМІНІСТРАТИВНІ ПОСЛУГИ22. КОНСУЛЬТАЦІЇ З ГРОМАДСЬКІСТЮ23. ГРОМАДСЬКА РАДА ПРИ МІНІСТЕРСТВІ24. ГРОМАДСЬКА ЕКСПЕРТИЗА

Напрямки діяльності Міністерства економіки Польщі

1. Нормативно-правова база для підприємництва

2. Фонди Європейського Союзу для підприємництва

3. Підтримка підприємництва4. Економічна безпека підприємництва5. Міжнародна співпраця для підприємств

РЕГУЛЯТОРНА ПОЛІТИКА ТА РОЗВИТОК ПІДПРИЄМНИЦТВА

МЕ України• Регуляторна діяльність Міністерства

– Нормативно-правове поле– Реалізація державної регуляторної політики у сфері господарської

діяльності– Звіти про відстеження результативності прийнятих регуляторних актів– Повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів– Проекти регуляторних актів, аналізи регуляторного впливу до них та інші

супровідні документи– Відомості про регуляторну діяльність

• Сприяння розвитку підприємництва• Дозвільна система у сфері господарської діяльності• Ліцензування у сфері господарської діяльності• Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Сприяння розвитку підприємництва

• Наказ Мінеконмрозвитку від 19.07.2013 № 849 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації і проведення моніторингу умов ведення бізнесу«

• Наказ Мінеконмрозвитку від 19.07.2013 № 849 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації і проведення моніторингу умов ведення бізнесу«:

- Закон України про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Стаття 12. Відповідальність суб'єкта господарювання 1. Невиконання приписів ( z0373-13 ), розпоряджень або інших

розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

2. У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Галузеві новини на сайті Міністерства економіки20.08.2014

• Галузеві новини25.09.2013 | 14:06• ДП «Держзовнішінформ»: За чотири роки експорт

з України плоского прокату з покриттям збільшився на 50%

14.08.2013 | 17:20 | Прес-служба Мінекономрозвитку

• Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами у І півріччі 2013 року скоротилося в 1,7 раза

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА до проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну

регуляторну службу України"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта Проект постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про Державну регуляторну службу України" розроблено

Мінекономрозвитку з метою визначення основних завдань, функцій та повноважень Державної регуляторної служби України, утвореної згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 р. № 252 "Про Державну регуляторну службу України".

2. Мета і шляхи її досягнення Проектом акта пропонується затвердити Положення про Державну регуляторну службу, у якому визначити її основні завдання, функції та

повноваження з питань реалізації державної регуляторної політики, державної політики у сфері ліцензування, дозвільної системи та нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а також з питань координації діяльності органів виконавчої влади з питань дерегуляції господарської діяльності.

3. Правові аспекти У цій сфері суспільних відносин діють: Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"; Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".4. Фінансово-економічне обґрунтування Реалізація проекту постанови не передбачатиме додаткових витрат з Державного бюджету України.5. Позиція заінтересованих органівПроект постанови потребує погодження з Мінфіном, Мін’юстом та Держпідприємництвом.6. Регіональний аспект Проект постанови не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць. 7. Запобігання корупції У проекті постанови відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.8. Громадське обговорення Проект постанови не потребує проведення консультацій з громадськістю.9. Позиція соціальних партнерів Проект постанови не стосується соціально-трудової сфери. 10. Оцінка регуляторного впливу Проект постанови не має регуляторного характеру. 11. Прогноз результатів Прийняття проекту акта дозволить визначити основні завдання, функції та повноваження Державної регуляторної служби України.Міністр економічного розвитку і торгівлі України Павло ШЕРЕМЕТА____ _______________2014 р.

Польща. Підтримка підприємництва.

Напрямки діяльності:1. Економічна діяльність та електронне підприємництво2. Політика підприємливості та інноваційності3. Політика космічна4. Підтримка фінансова та інвестиційна5. Обмеження в обігу товарів та послуг6. Безпека товарів та послуг7. Інструменти зовнішнього ринку8. Стабільний розвиток9. Державно-приватне партнерство10. Європейські нагороди для заохочення підприємництва11. Єдиний європейський патент

Польща. Підтримка фінансова та інвестиційна. Напрямки:

• Інструменти співпраці• Дотації для організації підприємств• Кредитні та консультаційні фонди• Мінімальна допомога• Приватизація для працівників• Спеціальні економічні зони• Напрямки виділення публічної допомоги• Допомога в інвестуванні виробничого сектору• Допомога в інвестуванні сектору новітніх послуг• Допомога в особливо важливих для економіки інвестиціях• Кластери• Зобов’язуючі норми• Допомога підприємствам, що стали жертвами результатів повені• Європейський тиждень малих та середніх підприємств

Фінансова підтримка та інвестиції:

• 250 mln zł preferencyjnego finansowania dla mikroprzedsiębiorców oferuje Alior Bank - kolejny polski pośrednik finansowy programu CIP

• 2013 - European SME Week - MG ogłosiło listę najlepszych projektów

• 2013 - Konkurs – dofinansowanie projektów organizowanych w ramach Europejskiego Tygodnia MŚP

• 160 mln zł na promocję polskiej gospodarki na świecie• Sześciu polskich pośredników unijnego Programu CIP oferuje

17 instrumentów finansowych dla firm.

Висновки з порівняння.

Сама структура та функції українського МЕ не дозволяють провести радикальну реформу

дерегуляції та наблизити економічні результати діяльності українського

Міністерства до результатів Міністерства економіки Польщі

31

• Отже, насамперед необхідно усвідомити несумісність тоталітарного та демократичного державного управління.

• Завершити демократизацію, ліквідувати тоталітарну систему управління, яка забезпечує верховенство влади у законодавстві та державних інституціях:

1. Закрити на ключ, пояснити та похоронити всі державні органи сталінського ГОСТу

2. Створити нові демократичні ринкові державні установи відповідно до нового політико-економічного суспільного устрою, що був створений радикальними реформами початку 90-х

Пріоритети реформи

• Усвідомити і відкинути командно-адміністративні методи управління реформами.

• Створити демократичну Комунікативну стратегію реформ для забезпечення їх розуміння, підтримки та передбачення ризиків, безумовного виконання та державного контролю за ефективністю виконання.

• Розуміння неможливе без урядового публічного документу про політику щодо реформи: – яка мета реформи– які проблеми будуть вирішені її впровадженням– яка ціна нероблення реформи– які адміністративні зміни забезпечать виконання реформи – які нормативно-правові зміни необхідні для втілення реформ

• Підтримка та прогнози ризиків забезпечуються консультаціями з зацікавленими сторонами, які дозволять:– мобілізувати ті групи, що зацікавлені в реалізації реформи – убезпечити виживання тих, кого може знищити реформа– нейтралізувати супротив груп, чиї корупційні інтереси будуть

порушені впровадженою реформою

• Впровадження реформи вимагає прозорої картини адміністративних виконавців:– всі кроки реформ стають посадовими обов’язками

виконавців– реформа перекладається на систему адміністративних

процедур, а не залишається політичним рішенням та адміністративними окремими одноденними “дорученнями”

• Контроль за ефективністю інструментів виконання реформи – обов’язково системний, регулярний, державний, зовнішній та незалежний по відношенню до того, кого контролюють.