місцева громада і влада

- 1 -

Bulletin of the Donetsk Regional Youth Organization “Euroclub” Видання Донецької обласної молодіжної організації “Євроклуб”

Місцева громада і влада: Від клієнтських стосунків до партнерства

2006

Видання здійснено за фінансової підтримки Фонду розвитку демократії Посольства США в Україні

Донецькою обласною молодіжною організацією “Євроклуб”

- 2 -

Місцева громада і влада: Від клієнтських стосунків до партнерства

Керівник проекту: Федорчук Станіслав

© Станіслав Федорчук ©ДОМО “Євроклуб”, 2006 Наклад 1000 примірників

- 3 -

Зміст

1. Передмова Сергій Ткаченко 4 2. Передмова Федорчук Станіслав 5 3. Аналіз результатів соціологічного дослідження 7 - Вибірка та методологія дослідження 7 - ВСТУП 7 - Цілі дослідження 7 - Органи місцевого самоврядування і громада в відповідях 9

респондентів - Активність представників громади та органи caмоорганізації 26

населення - Комунальні послуги і думка представників громад 36 4. Результати фокус-групового дослідження 44

- Фокус-групи з представниками громадського сектору міст 44 Красноармійськ та Макіївка Донецької області

- Фокус-група з представниками місцевої влади та комунальних 47 підприємств м. Красноармійська

5. Висновки та пропозиції 49

- 4 -

«Який уряд є кращим? Той уряд, що вчить нас урядувати самих»

И.В.Гете Якщо порівнювати суспільство з живим організмом, у якому так само

протікають процеси саморегуляції й самоконтролю – слід зазначити, що здоров’я цього організму в більшості залежить від правильної злагодженої роботи всіх органів. Затримка в роботі одного органу відразу приводить до захворювання всього організму.

Надзвичайна залежність місцевої влади та громадян один від одного – це один з результатів розбудови в Україні демократичної системи управління. Ідеальний варіант роботи соціального організму є таким, коли всі сторони відносяться один до одного як до партнерів, всі знають не тільки які переваги отримає від такого партнерства, але й які обов’язки він для цього повинен виконати. Партнерське ставлення робить з мешканців територіальної громади свідомих громадян, які переймаються проблемами громади і здатні не тільки споживати а й бути донорами різноманітних послуг в громаді.

Старі стереотипи ще продовжують існувати. Принаймні деякі представники влади все ще вважають, що процес управління – справа фахівців і аматорам з вулиці не варто не лише впливати на цей процес, але й взагалі знати про нього щось окрім готових рішень-наказів. Значна ж частина громадян вважає, що влада в своїй діяльності керується лише вказівками згори, або ж пріоритетами власної вигоди, що влада повинна дбати про громадян як про власних дітей, забезпечуючи їх всім з бездонної державної кишені.

Результати соціологічного дослідження, які пропонуються вашій увазі – це і є спроба з’ясувати ті проблеми, які існують між всіма “гравцями” на полі місцевого самоврядування: органами державної влади, місцевого самоврядування та громадою. Розуміння джерел виникнення упередженого ставлення одне до одного, на наш погляд виявиться корисним для пошуку шляхів подолання кризи та недовіри між усіма частинами нашого суспільства, які покликані бути партнерами.

Наше майбутнє цілком залежне від сьогоднішніх дій по реформації суспільства. Чим далі ми будемо відкладати складну справу розбудови дійсного самоврядування, тим, більш примарнілою буде виглядати перспектива побудови сучасного демократичного суспільства. Силовими методами та маніпулятивними діями “української мети” не досягти. Найбільш досконалою адміністративно-командною моделлю управління була система, створена за радянських часів. Вона, як відомо, виявилася несумісною з демократичною перспективою. Так навіщо гаяти час, намагаючись пристосувати цю застарілу і архаїчну конструкцію до вимог сучасного життя.

Голова Правління Сергій Ткаченко Фундації локальних ініціатив Донеччини

- 5 -

Це видання є спробою ознайомлення широких кіл громадськості з

результатами досліджень розвитку місцевого самоврядування в Донецькій області, яке відбувалося в межах проекту «Місцева громада і влада: від клієнтських стосунків до партнерства», за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. Проект здійснювався Донецькою обласною молодіжною організацією “Євроклуб”.

Формування прозорості та дієвості громадськості починається тоді, коли соціальні дослідження перестають бути монополією представників влади чи лише частини населення. Тому, ми вважали своїм обов’язком винести на суспільне обговорення ті проблеми становлення та розвитку місцевого самоврядування, які стосуються як рядових мешканців, так і різноманітних форм громадських інститутів та органів місцевого самоврядування. На нашу думку, знання мають ключове значення аби дати громадянам право голосу, щодо того світу в якому вони живуть, в визначенні тих умов, які є на даний момент і якими вони мають бути.

Керівник проекту “Місцева громада і влада: Федорчук Станіслав від клієнтських відносин до партнерства”

- 6 -

“Он заглянул и в городской сад, который состоял из тоненьких дерев,

дурно принявшихся, с подпорками внизу, в виде треугольников, очень

красиво выкрашенных зеленою масляною краскою. Впрочем, хотя эти

деревца были не выше тростника, о них было сказано в газетах при

описании иллюминации, что "город наш украсился, благодаря попечению

гражданского правителя, садом, состоящим из тенистых, широковетвистых

дерев, дающих прохладу в знойный день", и что при этом "было очень

умилительно глядеть, как сердца граждан трепетали в избытке

благодарности и струили потоки слез в знак признательности к господину

градоначальнику".

Гоголь Н.В. «Мертвые души»

- 7 -

Розділ 1. Аналіз результатів соціологічного дослідження 1.1 Вибірка та методологія дослідження ВСТУП Дослідження проблем місцевого самоврядування в Донецькій області проводилося Донецьким інформаційно-аналітичним центром спільно з Донецькою обласною молодіжною організацією «Євроклуб» в період з 1 по 13 жовтня 2005 року за підтримки Фонду розвитку демократії Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні. В межах дослідження було опитано 900 респондентів, відібраних згідно з основними демографічними показниками населення міст, сіл, селищ міського типу області. Для більш поглибленого розгляду основних проблем розвитку місцевого самоврядування були проведені 3 фокус-групи в двох містах Донецької області (Красноармійськ та Макіївка), огляд яких буде наведений в 2 розділі книги. Цілі дослідження

Метою дослідження було визначення основних проблем розвитку місцевого самоврядування крізь призму взаємодії громад з місцевою владою на рівні як окремих інститутів (громадських організацій, органів самоорганізації населення тощо), так і на рівні пересічного громадянина, споживача послуг від органів місцевого самоврядування.

Анкета соціологічного дослідження була розділена на три основні блоки: а) органи місцевого самоврядування і мешканці громад; б) органи самоорганізації населення; в) комунальні послуги і громада.

Перший блок “Органи місцевого самоврядування і громада”, був сконцентрований на наступних аспектах взаємовідносин суб’єктів локальних громад і мав вирішити наступні завдання:

• дізнатися впізнаваємість обраних представницьких органів місцевого самоврядування та Верховної Ради, органів виконавчої влади різних рівнів мешканцями адміністративно-територіальних одиниць;

• ставлення до цих представників, оцінка всього комплексу відносин між місцевими представницькими та виконавчими органами рад і громадою загалом, замір рівня довіри до органів регіональної виконавчої державної влади і місцевого самоврядування, можливостей впливу населення на роботу цих органів;

• вивчення інституту звернень громадян до представників місцевого самоврядування, оцінка динаміки та результативності цих звернень у вигляді відповідей на усні та письмові пропозиції, заяви та скарги;

• наявність або відсутність потреби інформування громадян про діяльність органів місцевого самоврядування, достатність або недостатність такої інформації, основні існуючі джерела інформації про цю діяльність;

- 8 -

• отримання інформації про готовність чи неготовність громадян відстоювати інтереси громади у разі знехтування прав локальної спільноти місцевими органами влади;

• огляд рівня знань щодо форм і методів відстоювання прав та інтересів громад у визначених законом формах: громадських слуханнях, загальних зборах, місцевих референдумах, колективних зверненнях, відкликування депутатів різних рівнів тощо, прийнятність використання цих засобів респондентами;

• виявлення потенційних лідерів, відстоювання прав громади на думку респондентів, серед представників різних супільно-політичних та економічних прошарків локальних спільнот, включно з самими респондентами як рядовими мешканцями;

• показ рівня самоідентифікації респондентів як членів громад і повязаних з цим комплексом питань стосовно спільної відповідальності та солідарності з іншими мешканцями локальної спільноти;

Блок другий “Органи самоорганізації населення” мав наступні завдання: • замір рівня знань про існування в межах адміністративно-територіальної одиниці будинкових, вуличних, квартальних комітетів, комітетів мікрорайонів, сільських або селищних комітетів;

• виявлення оцінки ефективності роботи цих органів самоорганізації, масової чи закритої участі мешканців в їхній роботі;

• отримання інформації про доцільність подальшого створення органів самоорганізації населення, а також причин, що могли б спонукати респондентів вступити або заснувати такі органи, які на думку респондентів має ініціювати створенння ОСНів;

• вивчення потреб респондентів в отриманні інформації про діяльність місцевих органів самоорганізації населення;

• вияснення, якою має бути допомога рядовим членам громад як для відстоювання власних прав та інтересів, так і громади в цілому.

Блок третій “Комунальні послуги і громада” зосереджений на питаннях послуг, які підпадають під контроль органів місцевого самоврядування, якості та вартості цих послуг для членів громад і мав наступні завдання:

• оцінка якості послуг в сфері тепло та газопостачання, енергозабезпечення, водопостачання, загального стану доріг місцевого значення, розпорядження житловим фондом в інтресах мешканців локальної громади;

• визначення відповідальності тих чи інших органів респондентами за якість та умови надання цих послуг, можливості чи неможливості впливу мешканців на відповідні органи;

• наявність позитивного досвіду у вирішенні питань, пов’язаних з комплексом комунальних послуг за допомогою спільних дій членів громад;

• очікування членів громад від роботи комунальних служб.

- 9 -

1.2 Органи місцевого самоврядування і громада в відповідях респондентів

Місцеве самоврядування протягом передостаннього століття в Україні

сприймалося виключно як інститут здійснення повноважень, який не тільки не виявляв самостійності у своїй діяльності, а й часто був вимушений коритися наказам виконавчої влади, яку могли уособлювати як партійні структури, так і виконавчі органи республіки. Попри те, що законодавство про місцеве самоврядування змінилося, однак, дискусія навколо цього інституту досі триває в межах визначення компетенцій та повноважень органів місцевого самоврядування, збільшення бюджетної свободи тощо. На нашу думку, різні моделі реформування самого інституту мали б містити насамперед, певний «гуманістичний» зміст, а саме, яким чином громадянин/мешканець адміністративно-територіальної одиниці може і здатен впливати на вирішення місцевих проблем, які механізми контролю громадськості мають бути за діяльністю виконавчих органів рад і яким чином ці механізми будуть працювати. Розвиток локальної демократії передбачає формування влади «знизу», коли кожен рівень місцевої влади є відповідним інтересам тієї громади, на території якої він знаходиться. В разі, якщо ситуація з участю громади в управлінні (прямому чи опосередкованому) населеними пунктами не зміниться, то можемо говорити про деградацію самого поняття місцевого самоврядування, коли ради та виконкоми різних рівнів, з відсутністю впливу та контролю громади, перетворюються в самодостатні, самовідновлювані органи, які посідають право вирішення проблем на локальному рівні без огляду на потреби та інтереси виборців.

Тому під час проведення соціологічного опитування, принципово важливим було дізнатися про рівень включеності до місцевого «порядку денного» респондентів, як одного з складових індикаторів потенційного зацікавлення в здійсненні самоврядування. Як показали відповіді на запитання: «Интересуетесь ли Вы событиями, происходящими в вашем населенном пункте» Див. діаграму 1, практично однакову кількість відповідей набрали варіанти «цікавлюся, час від часу» - 42% і «дуже зацікавлений» - 41%. Жодної зацікавленості не висловили 10% респондентів і 7% було важко відповісти на це запитання.

Однак, на нашу думку, респонденти були схильні перебільшувати рівень зацікавленості в подіях, які відбуваються в їхніх населених пунктах, але ці відповіді наочно демонструють, наскільки мешканці адміністративно-територіальних одиниць прагнуть мати достатньо інформації про місце власного проживання. Причому, якщо порівнювати відповіді респондентів-жінок та респондентів-чоловіків, різниці у відповідях практично немає, отже, можна говорити, що більшість респондентів, незалежно від статі, є особами, які дуже зацікавлені або цікавляться час від часу подіями, що відбуваються в населеному пункті (Див. діаграму № 2).

Рівень освіти громадян стосовно системи та повноважень інститутів органів місцевого самоврядування є складовою загальної громадянської освіти, яка покликана дати максимальну кількість інформації, що може бути придатною в повсякденному житті. Як виявилося, 66% респондентів не знають/не чули чим є територіальна громада, 33% респондентів було

- 10 -

важко відповісти на це запитання і лише 3% дали схвальну відповідь. Можливо, що попри термінологічну необізнаність, мешканці Донецької області розуміють, що таке спільнота, об’єднана за територіальним принципом, але таке саме запитання, яке стосувалося органів самоорганізації населення, отримало такий самий відсоток обізнаності – 3%, не знає – 63%, важко відповісти – 34%. Крім того, на аналогічне запитання про представницькі органи місцевого самоврядування (ради), позитивну відповідь дали лише - 5% респондентів, негативну – 60%, важко відповісти – 35%. Фактично, такий низький рівень знань свідчить про недостатність інформації про систему місцевого самоврядування, як у вигляді інституційно оформлених ініціатив громадян/мешканців, так і самої системи управління громадою. Додатковою перешкодою є відсутність традицій місцевого самоврядування, які могли б допомогти вирішити частину проблем розвитку громад.

Тобто, враховуючи такі низьки показники знань населення щодо елементарних термінів та понять місцевого самоврядування, можна говорити про виключеність громадян з меж дискусій, які можливо дійсно відбуваються в ЗМІ, а тим більше про можливість маніпуляції цими поняттями, які, як показує опитування, залишаються поза увагою мешканців громад. На рівні розподілу відповідей респондентів жінок та чоловіків практично немає розбіжностей, лише 3% знають або чули чим є територіальна громада, органи самоорганізації населення і 5% знають або чули, чим є представницькі органи місцевого самоврядування (ради). Отже, можна припускати, що лише ці 3-5% респондентів можуть просто бути включені до будь-яких дискурсів стосовно проблем та перспектив щодо розвитку місцевого самоврядування, і, ще менший відсоток респондентів може бути лідерами громадських ініціатив в сфері локального урядування.

Діаграма 1. Відповіді на запитання «Интересуетесь ли Вы событиями, происходящими

в вашем населенном пункте», дані в %.

7

10

41

42

Затруднились ответить

Не интересуются

Очень интересуются

Интересуюсь, времяот времени

- 11 -

Діаграма 2. Розподіл відповідей на запитання «Интересуетесь ли Вы событиями,

происходящими в вашем населенном пункте», за гендерною ознакою, данні в %.

Діаграма 3. Відповіді респондентів на запитання «Знают/слышали ли респонденты, что

такое территориальная громада/органы самоорганизации населения/представительские

органы местного самоуправления (рады)», дані в %.

7

10

41

42

6

9

42

42


Не интересуются

Очень интересуются

Интересуюсь, время от времени

Женщины

Мужчины

3

5

3

63

60

66

34

35

31

Органы самоорганизации населения

Представительские органы местного самоуправления

(рады)

Территориальная громада

Да Нет Затруднились ответить

- 12 -

Сподівання громадян стосовно того, хто здатний поліпшити рівень

життя в їхніх населених пунктах, водночас показують структуру суспільних очікувань (див. діаграму 4). Так, 41% респондентів пов’язують свої надії на поліпшення життя в своїх адміністративно-територіальних одиницях на власні сили. Слід зазначити, що такий великий відсоток респондентів, що покладаються на власні сили, свідчить не про високий рівень самосвідомості громадян, а скоріше про високий рівень зневіри в інших чинниках, що підтверджують наступні показники. Другу кількість відповідей набрав варіант відповіді сподівань на роботу міського/селищного/сільського голови – 22%, третю з роботою великих підприємств – 21%, з роботою районних та обласної адміністрації – 8%, з роботою губернатора області – 6%. Одним з найнегативніших показників, на нашу думку, є те, що сподівання на роботу депутатів міських/селищних рад набрали лише 4% від всіх респондентів, на одному рівні з сподіваннями на роботу міських/сільських бізнесменів. З роботою громадських організацій пов’язали надії на поліпшення життя у власних населених пунктах 3% респондентів. Дослідницькою групою не ставилося як категорія відповіді сподівання на політичні партії/блоки/політичних лідерів, натомість, в катетегорії «власна відповідь» 2% респондентів зазначили, що покладають свої надії на В. Януковича та Партію Регіонів.

Розглядаючи структурно отримані відповіді, виходить, що голова міської/селищної ради є тією особою, стосовно якої є сподівання респондентів щодо поліпшення життя в населених пунктах, практично на одному рівні з роботою великих (т.зв. містотворчих) підприємств. Якщо проаналізувати систему факторів, які мають найбільший вплив на мешканців Донецької області, то серед них можна зазначити і церкву (УПЦ МП), яка дуже сильно проявила себе в агітації за В. Януковича під час Президентських виборів 2004 року. Але перше місце належить системі економічної залежності мешканців Донецької області. Специфіка Донецького регіону (як і Східної України), полягає в тому, що тут зосереджені найбільші в країні підприємства-виробники. Кількість працюючих на багатьох великих підприємствах дорівнює десяткам тисяч людей. Багато монопрофільних міст виникали навколо підприємств та вугільних шахт, які по суті, були, є і залишаються єдиною можливістю для населення отримати робоче місце та забезпечувати родину. Директори таких підприємств як Авдієвський коксохімічний завод, Докучаєвський флюсодоломітний комбінат, Ясинуватський машинобудівний завод, металургійний комбінат ім. Ілліча та інші є повноправними господарями міст, в межах яких вони розташовані. Авторитет керівників підприємств, від яких залежить добробут 2/3 населення міста, доволі часто є набагато більшим за авторитет обраних мерів та органів місцевого самоврядування, діяльність яких в першу чергу залежить від цих підприємств. Тому система управління територіями, яка була побудована за часів Л. Кучми для влади, була доволі ефективною. Ця система полягала в управлінні та домовленостях Києва з керівниками найбільших підприємств області, які в свою чергу, здійснювали управління працівниками своїх підприємств і шляхом економічної залежності отримували майже повну одностайність при

- 13 -

голосуванні на виборах і т. і. Якщо працівник був незгодним з таким ставленням до себе, він мав змиритись або втратити роботу. Адміністративний ресурс виявився найефективнішим та найдешевшим способом управління населенням порівняно з місцевим самоврядуванням. І не зважаючи на те, що зараз змінилась ситуація та політична система в цілому, вплив економічної залежності на мешканців області залишається – оскільки за такий короткий термін майже неможливо розвинути місцеве самоврядування, малий та середній бізнес.

Наступною категорією з майже вдвічі меншим показником йдуть виконавчі органи Кабінету міністрів України (районні та обласна адміністрації) та з мінімальним відривом від них – голова Донецької ОДА.

Для більшості респондентів представницькі органи місцевого самоврядування міські/селищні/сільські ради не представляють собою предмету очікувань від їхньої роботи для власних населених пунктів, що яскраво демонструє не формальні, а фактичні уявлення громадян про те, хто насправді здатний поліпшити рівень життя в конкретно взятій місцевості. Така криза сприйняття місцевих рад має як історичне так і соціопсихологічне підгрунтя. Стосовно останнього, то можна переконливо говорити про патерналізм мислення мешканців місцевих громад, оскільки сподівання на роботу мера(22%), як персоніфікованої місцевої влади, є набагато більшими, ніж на роботу місцевих рад(4%).

Діаграма 4. Відповіді на запитання «С кем респонденты связывают надежды на

улучшение жизни в своих населенных пунктах», данні в %.

Як видно з діаграми 5, сподівання на власні сили суттєво сильніші у

чоловіків, ніж у жінок (46% проти 37%), всі інші показники доволі наближені один до одного, крім, показника сподівань на місцеві ради та виконавчі органи Кабінету міністрів в Донецькій області. Лише 2% чоловіків респондентів зазначили, що плекають надії на поліпшення ситуації в

11

2

3

4

4

6

8

21

22

41


С В. Януковичем/Партией регионов

С работой общественных организаций

С работой депутатовгородского/сельского советов

С работой городских\сельских бизнесменов

С работой губернатора области

С работой районных и обласных Государственных администраций

С работой крупных предприятий

С работой городского/сельского головы

Надеются только на собственные силы

- 14 -

населеному пункті з роботою місцевих рад, в той час як відсоток жінок-респондентів, які мають такі надії склав 5%. З таким же відривом у 2% жінки-респонденти висловили більше сподівань на роботу районних та обласної адміністрації 9% проти 7% відсотків у чоловіків-респондентів. Таким чином, можемо говорити про те, що жінки більш схильні довіряти місцевим представницьким органам влади та представництвам виконавчої влади (РДА та ОДА), порівняно з чоловіками, останні ж, в основному, бачать образ місцевих рад як неспроможних впливати на поліпшення життя в населених пунктах.

Можна прогнозувати, що після парламентських виборів 2006 року вплив партій на місцевому рівні буде зростати, оскільки дані жовтня місяця надавалися респондентами за умов тодішньої відсутності пропорційної системи виборів до органів місцевого самоврядування.

Діаграма 5. Відповіді на запитання «С кем респонденты связывают надежды на

улучшение жизни в своих населенных пунктах» /за гендерною ознакою/ , данні в %.

Ще одним чинником розвитку відносин між представниками громади і

місцевого самоврядування є прозорість та впізнаваємість народних обранців. Якщо враховувати, що вибори до попередніх місцевих рад проходили за мажоритарною системою, то логічно було би очікувати високий рівень впізнаваємості депутатів, однак ситуація виглядає зовсім іншим чином (див. діаграму 6). Так, 77% респондентів зазначили, що їм невідомо, хто є їхнім обранцем до обласної ради, 74% респондентів відповіли, що їм невідомо, хто є їхнім обранцем до міської/сільської ради, 75% невідомо, хто їхній обранець у районній раді (як в самих містах, так і в межах області). Не висловили жодного зацікавлення стосовно того, хто є їхнім обранцем в обласній раді – 21% респондентів, в міській/селищній раді – 24%, в районній раді – 20%. Знають, хто є їхнім депутатом в обласній

14

2

4

5

4

6

9

19

22

37

7

2

2

2

5

6

7

24

22

46


С В. Януковичем/Партией регионов

С работой общественных организаций

С работой депутатовгородского/сельского советов

С работой городских\сельских бизнесменов

С работой губернатора области

С работой районных и обласных Государственных администраций

С работой крупных предприятий

С работой городского/сельского головы

Надеются только на собственные силы

Женщины Мужчины

- 15 -

раді всього - 2%, міській/сільській раді – 2%, районній раді – 5%. Можна говорити, що така ситуація є наслідком двосторонньої діяльності/бездіяльності, коли депутатський корпус місцевих рад не здійснює роботи, яка б сприяла тому, щоб респонденти впізнавали їх та сприймали як обрану локальну представницьку владу, а з іншого боку, позицією виборців, які після виборів не висловили жодного зацікавлення, стосовно того, хто є їхнім депутатом. З іншого боку, можна прогнозувати, що після введення пропорційної системи до обрання місцевих рад, ситуація з депутатським корпусом буде погіршуватися, оскільки єдиною поширеною інформацією буде те, яка фракція/партія має більшість в певній раді.

Діаграма 6. Відповіді на запитання «Знают ли респонденты, кто является их депутатом:

в обласном совете/городском/сельском/районном совете», данні в %.

Розподіл відповідей на це запитання між респондентами-чоловіками та

респондентами жінками, показує, що рівень обізнаності з депутатським корпусом наступний: на одному рівні впізнаваємість депутатів обласних рад – 2%, районних рад – 5%, різниться на рівні статистичної похибки впізнаваємість жінками-респондентами депутатів міських/сільських рад 3% і чоловіками-респондентами 2%. Тобто, рівень впізнаваємості депутатів міських/селищних/районних/обласної рад серед населення області коливається в межах 3% відсотків для обласної та міських/селищних рад і 5% для районних рад і жодним чином не залежить від статі респондентів. Як і у випадку з обізнаністю з термінами «громада», «представницькі органи місцевого самоврядування», «органи самоорганізації населення», маємо справу з малою спільнотою, яка знає депутатів обраних від їхньої території і може приймати хоча б опосередковано участь в вирішенні питань місцевого самоврядування, звертаючись до депутатів, які їм відомі. З іншого боку, передбачений розподіл депутатів місцевих рад по комісіях, а не виборчим округах, демонструє певну утилітарність та прагматичність підходу до вирішення місцевих проблем, коли кожний напрям буде розглядатися окремою групою обранців, однак, момент особистої, а не колективної відповідальності в діяльності депутатського корпусу практично втрачається, що буде несприятливим фактом для впізнаваємості народних обранців й визначення їхнього особистого вкладу.

2 5 2

74 75 77

24 20 21

В городском/сельскомсовете

В районном совете В обласном совете

Знают Не знают Не интересуются этим

- 16 -

Рівень громадської відповідальності та контролю за діяльністю місцевих органів влади вимірюється не стільки формальними показниками можливостей такого впливу, а наявністю необхідних знань та мотивації у рядових представників громади про механізми вирішення місцевих проблем зусиллями членів громади. Як виявило дослідження, 61% респондентів не зміг зазначити про жодні механізми вирішення місцевих проблем, 31% респондентів зазначив, що їм відомо про загальні збори громади (мешканців), 18% зазначило місцеві референдуми, 14% громадські слухання (див. діаграму 7).

Для того, щоб зрозуміти характер отриманих показників, слід зазначити, що можна було давати декілька відповідей на запитання про конкретні механізми, отже сукупна кількість респондентів, які володіють інформацією про будь-які механізми вирішення місцевих проблем, складає близько 39% респондентів. Однак, слід ставитися диференційовано до цієї цифри, оскільки вона містить як осіб, які володіють інформацією лише про один механізм вирішення місцевих проблем (наприклад, загальні збори громади), так і тих, хто зазначив знання інших засобів громадянської дії в умовах локальної спільноти. Якщо розглядати структурно показник необізнаності в межах гендерного поділу опитаних мешканців територіальних громад, то серед чоловіків-респондентів, таких, що не змогли дати відповідь на це запитання значно більше ніж серед жінок-респондентів, 65% проти 58% (див. діаграму 8). Крім того, серед респондентів-жінок вищі показники обізнаності з такою формою вирішення місцевих проблем як загальні збори громади (мешканців) 35%, в той час як серед чоловіків-респондентів – 26%. За рівнем обізнаності з механізмом громадських слухань та місцевих референдумів жінки-респонденти та чоловіки-респонденти дали майже однакову кількість відповідей – 14% і 18% відповідно до кожної вищезазначеної категорії.

Отже, можемо стверджувати з певною долею імовірності, що жіноче населення Донецької області є більш обізнаним з механізмами вирішення місцевих проблем і потенційно є більш здатними до громадської активності в межах своїх локальних спільнот та адміністративно-територіальних одиниць. Звертає увагу те, що доволі специфічні форми вирішення проблем місцевого самоврядування такі як загальні збори громади та місцеві референдуми, є більш відомими пересічним громадянам порівняно з громадськими слуханнями. Можливо, що ці форми є відомими, насамперед, через те, що про них доволі часто згадується під час передвиборчих перегонів як окремими політиками, так і політичними силами, в той час як громадські слухання, як конкретний інструмент впливу (хоча би дорадчого) на місцеві органи влади, не є настільки поширеним і впровадженим в практику громадської активності на рівні територіальних громад. Крім того, такий дисбаланс між знаннями населення про різні форми механізмів вирішення проблем місцевого самоврядування, розкриває сутність поширення інформації про методи впливу громади на місцеві органи влади, коли один з найбільш ефективних методів – громадські слухання, залишається нездійсненим або невідомим на практиці.

Слід також зазначити, що є велика різниця між знанням назви форм участі громадян у вирішенні місцевих проблем і знанням механізму їхнього застосування. Тому відповідь на запитання в діаграмі № 7 показує тільки

- 17 -

впізнаваємість назв самих форм, проте зовсім не свідчить про наявність знань та можливостей використання.

Ще одним важливим індикатором прозорості діяльності місцевих рад була наявність та достатність/недостатність інформації в населення про роботу обласної/міської/сільської/селищної/районної рад (див. діаграму 9). Достатньо інформації про роботу обласної та міської/селищної ради зазначили лише 6% респондентів, в той час, як таку саму відповідь про

Діаграма 7. Відповіді на запитання «О каких механизмах решения местных проблем

слышали/знают респонденты», данні в %.

Діаграма 8. Відповіді на запитання «О каких механизмах решения местных проблем

слышали/знают респонденты» /за гендерною ознакою/, данні в %.

61

14

18

31

Затруднилисьответить

Общественныеслушания

Местныереферендумы

Общие собрания громады (жителей)

65

14

18

26

58

14

18

35


Общественные слушания

Местные референдумы

Общие собрания громады (жителей)

Мужчины Женщины

- 18 -

Діаграма 9. Відповіді на запитання «Уровень информированости респондентов, о

работе обласного совета/районного совета/городского/районного совета», данні в %.

достатність інформації про роботу районної ради зазначили лише 4% опитаних. Щодо кількості респондентів, які зазначили, що такої інформації, скоріш за все, вистачає про роботу обласної ради, то вони склали лише 13%, про роботу районної ради 11% і міської/районної ради 20%. Висловили позицію, що не цікавляться про інформацію про роботу обласної ради 16%, районної ради 17%, міської/районної ради 14% респондентів.

Спостерігаємо тенденцію до того, що найбільшу кількість інформації вважають скоріш достатньою про роботу саме міської ради та районних (в місті) рад - 20% та обласної ради - 13%, в той час як районні ради в межах області - 11%. Крім того, не цікавляться інформацією про районні ради - 17% респондентів, що разом з попереднім показником достатньості інформації, свідчить про найнижчий рівень поінформованості та зацікавленості респондентів саме роботою районних в області рад.

Вважають, скоріш недостатньою, інформацію про роботу обласної ради 29% респондентів, районної ради 24%, міської/районної ради 26% опитаних. Недостатньо інформації про роботу цих представницьких органів назвали, у випадку обласної ради, 30% опитаних, районної ради 29%, міської/районної ради 28%. Нашу увагу привернув той факт, що кількість тих, кому було важко відповісти про рівень власної поінформованості про роботу районної в області ради, склав 15% (більш ніж в два рази ніж відповіді стосовно обласної та міської/районної ради – 6%), що підтверджує нашу тезу про те, що районні ради в межах області є найбільш проблемною ділянкою в плані інформування населення про свою роботу, оскільки сукупний аналіз всіх категорій відповідей на запитання про районні ради, порівняно з іншими представницькими структурами наведеними у запитанні, дає найнижчу оцінку їхньої інформаційної наближеності до представників громад.

Високий рівень відповідей респондентів «скоріш за все, недостаньо» та «недостатньо» інформації про роботу всієї системи місцевої представницької влади говорить про відсутність, з одного боку,

6

4

6

13

11

20

16

17

14

29

24

26

30

29

28

6

15

6

Обласного совета

Районного совета

Городского/районногосовета

Достаточно Скорее достаточно Не интересуюсь этой информацией

Скорее не достаточно

Не достаточно Затруднилисьответить

- 19 -

зорієнтованої на мешканця адміністративно-територіальної одиниці інформації стосовно роботи цих органів, а з іншого боку, виносить на порядок денний думку про те, яку саме інформацію про роботу цих інститутів очікує споживач.

Враховуючи те, що практично всі ради міст обласного підпорядкування, районні ради в межах області та обласна рада є засновниками різних друкованих органів, постає закономірне питання про те, яким чином висвітлюється робота рад у цих виданнях і наскільки високою є популярність цих видань. Можливо, що з метою покращання рівня поінформованості громадян щодо діяльності представницьких органів місцевого самоврядування, слід суттєво змінити редакційну політику видань, зробивши їх більш насиченою інформацією про роботу місцевих рад і зверненою на інтереси мешканців громад, оскільки саме та інформація, яка стосується безпосередньо рядових мешканців, може сприйматися останніми як органічна та актуальна. Крім того, необхідність роздержавлення муніципальних видань, перетворення їх на комерційні, може стимулювати інтерес останніх до роботи органів місцевого самоврядування не в якості керуючої сторони, а суб’єкта відповідності або невідповідності інтересам громади.

Найбільш актуальними для респондентів виявилися проблеми низької якості комунальних послуг - 48%, високі ціни на комунальні послуги - 18%, високий рівень безробіття - 13%, високі ціни та екологічні проблеми, засміченість по 11%, проблеми транспорта, доріг - 9% (див. діаграму 10).

В структурі проблем, що були зазначені респондентами, провідне місце займають комунальні проблеми та проблеми пов’язані з функціонуванням комунальних служб, які частково відповідають за стан засміченості, доріг та транспорт. Хоча, не менш вагомими, на думку респондентів, залишаються проблеми загальнодержавного характеру, такі як низький рівень житття, медицини, екологічні проблеми. Те, що першочерговими було названо саме низьку якість комунальних послуг свідчить про наявність негативного досвіду в респондентів від отримання та використання цих послуг, що має заслуговувати на оцінку як з боку контролюючих органів, так і громадськості. Проблема ціни за згадані комунальні послуги іде з відривом від проблеми якості у 30% (і складає 18%), що показує стурбованість населення насамперед в якості цих послуг, за яких суттєво збільшується оплата, а не навпаки. Тому, під час визначення негативного ставлення населення до підвищення оплати за комунальний сектор, слід враховувати фактор якості, який, природньо має обгрунтовувати кожне підвищення ціни на конкретні комунальні послуги.

- 20 -

Діаграма 10. Відповіді на запитання «Наиболее актуальные проблемы для

респондентов»

Діаграма 11. Відповіді на запитання «Наиболее актуальные проблемы для

респондентов» /гендерний поділ/

5

2

7

3

4

5

5

7

8

6

8

11

12

12

12

19

50

7

2

2

4

1

3

4

5

2

9

10

12

11

14

14

15

44


Жилищные проблемы

Задержки зарплат

Благоустройство города

Социальные проблемы

Проблемы молодежи

Низкий уровень жизни

Низкие пенсии

Проблемы медицины

Низкие зарплаты

Проблема транспорта, дорог

Замусореность

Экологические проблемы

Высокие цены

Высокий уровень безработицы

Высокие цены на коммунальные услуги

Низкое качество коммунальных услуг


9

2

2

3

3

4

4

6

6

7

9

11

11

13

13

18

48

Другие

Жилищные проблемы

Задержки зарплат

Благоустройство города

Социальные проблемы

Проблемы молодежи

Низкий уровень жизни

Низкие пенсии

Проблемы медицины

Низкие зарплаты

Проблема транспорта, дорог

Замусореность

Экологические проблемы

Высокие цены

Высокий уровень безработицы

Высокие цены на коммунальные услуги

Низкое качество коммунальных услуги

6 Затруднились ответить

- 21 -

Поділивши за рангами актуальність відповідей, отримуємо в першій десятці наступні групи проблем: комунальні (низька якість послуг та високі ціни, частково проблеми транспорта та доріг), проблеми соціального забезпечення та охорони здоров’я (низькі зарплати та пенсії, проблеми медицини, високий рівень безробіття), екологічні проблеми.

До другого десятку потрапили проблеми окремих складових суспільства (молоді), соціальні проблеми (загалом), проблеми благоустрою міста, затримки заробітної плати та житлові проблеми.

Щодо гендерного розподілу відповідей респондентів на вищезгадане питання, то слід відмітити певну одностайність як для чоловіків-респондентів, так і жінок-респондентів, основна різниця кількості відповідей коливається в межах 1-2%, що каже про спільність та актуальність цих проблем і для жіночого, і для чоловічого складу населення Донецької області. Однак, є три суттєвих, на нашу думку, розбіжності, а саме, вища оцінка жінками проблематики якості комунальних послуг порівняно з чоловіками (50% проти 44%), що показує, наскільки жінки-респонденти більш стурбовані, ніж чоловіки, якістю послуг, які постачають комунальні служби; це стосується і питання вартості комунальних послуг, яке сприймається жінками в більш проблемному контексті, ніж чоловіками (19% проти 15%); а також, це питання проблеми низької заробітньої плати, яке, на цей раз, турбує чоловіків більше, ніж жінок (9% проти 6%).

Стосовно контексту двох відповідей, щодо проблем комунального сектору і превалювання жінок-респондентів, то це, на нашу думку, пояснюється тим, що чоловіки менше стикаються з проблемами оплати та якості комунальних послуг, в той час, як жінки є більш наближеними до цих питань. Більшу стурбованість чоловіків низькою заробітньою платнею, окрім нинішніх економічних умов оплати праці, можна вповні пояснити сталим соціальним архетипом, згідно з яким, чоловік має отримувати більше коштів, ніж жінка та утримувати родину.

Оцінка діяльності респондентами голів місцевої виконавчої та представницької влади не мала на меті визначення рейтингу їх як політичних чи громадських діячів, а мала на меті, насамперед, визначення того, чи є стала думка серед респондентів стосовно кожного з них та щодо діяльності, яку вони провадять в результаті своєї роботи.

Діаграма 12 наочно демонструє, що стосовно оцінки діяльності голови районної адміністрації, голови обласної ради, губернатора області респонденти не змогли визначитися з відповіддю, відповідно 33%, 46% та 44% всіх опитаних респондентів. Зазначили, що не знають такого, про губернатора області заявили 21%, голови обласної ради 23%, голови районної адміністрації 33%. Лише 4% заявили, що їм невідомий їхній міський/сільський голова, що сукупно показує, що останній є більш відомий представникам громади і стосовно якого вони можуть скласти конкретну оцінку, на це вказує і те, що лише 22% опитаних не змогли визначитися з відповіддю. Адекватність цього висновку показують і інші відповіді респондентів на питання про негативну та позитивну оцінку, в яких найбільшу кількість відсотків, порівняно з іншими, набрали саме оцінки діяльності міського/сільского голови.

- 22 -

Діаграма 12. Відповідь на запитання «Оценка деятельности»

Робимо висновок, що мешканці територіальних громад найбільше

слідкують за діяльністю міських/селищних голів і можуть дати визначену оцінку їхньої діяльності, в той час, як посади губернатора області, голови обласної ради або голови районної адміністрації залишаються порівняно невідомими або такими, стосовно яких населенню важко скласти певну позицію. Така ситуація спричинена скоріш за все тим, що діяльність голови прямо пов’язана з питаннями життєдіяльності міста/села/селища і відповідно висвітлюється місцевими засобами масової інформації та більш цікавить респондентів, ніж та, якою займаються інші зазначені в запитанні посадовці. Диспропорція у визначеності респондентів щодо оцінки діяльності представників виконавчої та представницької влади, водночас, вказує на нерозвинутість самих інститутів в плані підзвітності членам громад і публічності власної діяльності, що необхідно долати шляхом розробки цільових програм інформування населення про роботу всіх гілок влади в межах регіону. Все також залежить від того, що за мера голосували самі респонденти, які відповідали на це запитання, а голови райдержадміністрацій та губернатор призначаються без залежності до термінів виборчої кампанії.

Традиційним полем комунікації між громадою та органами місцевого самоврядування є звернення громадян, які показують рівень наближеності або віддаленості органів влади від населення та спроможність місцевої влади задовільняти ці запити мешканців громад. Інститут звернень громадян це один з основних індикаторів розвиненості громадянської культури населення у вирішенні власних або місцевих питань. Запитання про те, чи зверталися респонденти до органів місцевого самоврядування, дало наступні результати: лише 24% надали позитивну відповідь, в той час як 76% заявили про те, що таких звернень з їхнього боку не було. Як показує розподіл відповідей між чоловіками-респондентами та жінками-

3

10

3

3

6

23

8

9

10

20

11

13

6

8

3

4

9

13

6

6

33

22

46

44

33

4

23

21

Председателя районной администрации

Городского/сельского головы

Председателя обласного совета

Губернатора области

Положительно Скорее положительно Насколько положительно,настолько и отрицательно

Скорее отрицательноЗатруднились ответить Не знают Отрицательно

- 23 -

респондентами, жінки частіше зверталися до органів місцевого самоврядування 26% проти 22% у чоловіків (див. діаграму 13).

Діаграма 13. Відповідь респондентів на питання «Обращались ли вы

когда-нибудь в органы местного самоуправления»

Принциповим було отримання інформації про характер звернень

респондентів до органів місцевого самоврядування, оскільки наявність такої інформації показує структуру проблем та питань з якими населення звертається до представників локальної влади. Практично однакову кількість відповідей набрали категорії скарга та прохання, які отримали, відповідно 45% та 44%, всього 14% - оформлення документів, 7% - запит і 2% - пропозиція (див. діаграму 14).

Якщо звернути увагу на те, яким чином розподілилися відповіді респондентів-чоловіків та респондентів-жінок, то основними тенденціями є наступні – чоловіки частіше зверталися з запитами до органів місцевого самоврядування 10% проти 5%, а також те, що жінки більше зверталися до органів місцевого самоврядування з скаргами 47% проти 42% серед чоловіків-респондентів; проханнями 45% серед жінок-респондентів проти 42% серед чоловіків-респондентів (див. діаграму 15). Крім того, чоловікам-респондентам доводиться частіше стикатися з оформленням документів, порівняно з жінками-респондентами 17% проти 13%.

Діаграма 14. Відповідь на запитання «Какой характер носили

обращения в органы местного самоуправления»

74

26

78

22

Нет

Да

2

7

14

44

45

Предложение

Вопрос

Оформление документов

Просьба

Жалоба

МужчиныЖенщины

- 24 -

Діаграма 15. Відповідь на запитання «Какой характер носили обращения в органы местного самоуправления» /за гендерною ознакою/

Ефективність таких звернень до органів місцевого самоврядування

була оцінена респондентами наступним чином – 58% заявили про те, що такі звернення не дали результату, лише в 40% засвідчили про позитивний результат звернень і 2% не змогли дати визначеної відповіді. Майже кожен шостий респондент, з тих, хто звертався до органів місцевого самоврядування залишився незадоволеним результатом своїх звернень, що каже про серйозну проблему в вирішенні питань респондентів локальними представниками влади. Причому звернення жінок-респондентів мали значно негативніший результат, ніж серед чоловіків респондентів у 60% незадоволених результатом своїх звернень жінок-респондентів проти 53% незадоволених аналогічним результатом чоловіків-респондентів (див. діаграму 16).

Діаграма 16. Відповіді респондентів на запитання «Какой результат дали эти обращения» /за гендерним поділом/

Підсумовуючи блок питань, який стосувався всього комплексу

звернень представників громад до органів місцевого самоврядування, можемо виділити ряд наступних моментів:

37

60

45

53

Для меняположительный

Не дали результата

Мужчины

5

13

45

47

10

17

42

42

Предложение

Вопрос

Оформление документов

Просьба

Жалоба


12

Женщины

- 25 -

• частка тих, хто звертався до органів місцевого самоврядування, серед опитаних представників громад Донецької області не досягає навіть третини від загального числа респондентів, що прямо свідчить про рівень включеності локальних органів влади до вирішення проблем респондентів;

• скарги та прохання займають провідне місце серед звернень громадян, що вказує на соціальну незахищеність та слабкість громадян, неспроможність самостійно вирішувати питання без звернень до представників влади;

• рівень незадоволеності результатом своїх звернень до органів місцевої влади, значно переважає відсоток задоволених цими наслідками звернень. Жінки-респонденти, порівняно з чоловіками-респондентами, більше звертаються до органів місцевого самоврядування з проханнями та скаргами, що показує з одного боку, рівень їхньої активності, а з другого, більшу вразливість жінок-респондентів проблемами, які на їхню думку, мають вирішити органи влади. Жінки-респонденти найбільше потерпають від отриманих відповідей на власні запити, оскільки в 6 випадках з 10, досвід звернень для них був негативним та безрезультативним;

• наявність великого негативного досвіду за результатами звернень представників громади (як чоловіків, так і жінок), ніяк не може сприяти поліпшенню клімату стосунків між громадою і владою, а тим більше, сприяти збільшенню звернень громадян до місцевих органів влади. Необхідне суттєве підвищення ефективності та прозорості в діях локальної влади, особливо стосовно роботи з зверненнями громадян та поширення інформації про доступність таких послуг, яка дорівнюється результативності;

• Додатковим чинником, який міг впливати на результат звернень громадян, міг бути фактор правової неграмотності населення (неправильне оформлення документів, спрямування документів до невідповідних інстанцій і т.і.) або наявність бюрократичних процедур, які стали суттєвою перешкодою в задоволенні звернень громадян органами місцевого самоврядування. Тому органи місцевого самоврядування мають всіляко сприяти формуванню адміністративно-правової культури як представників місцевої влади, так і мешканців громад, здійснювати заходи, спрямовані на активізацію звернень громадян з підвищенням довіри до цього інструменту вирішення власних та спільних проблем в суспільстві.

Основним джерелом, з якого респонденти отримують інформацію про органи місцевого самоврядуваня, залишається телебачення – 68% та преса 53%. Для 32% джерелами такої інформації є сусіди, друзі, знайомі, що говорить про те, що суспільна думка про діяльність місцевого самоврядування та його оцінка формується не тільки інформаційними повідомленнями та кампаніями, а практичним досвідом та інформацією, якою обмінюються представники громад. Радіо як джерело отримання інформації про діяльність місцевого самоврядування зазначило 12%, ще

- 26 -

6% назвало оголошення, всього 4% зазначило, що не цікавляться цією інформацією і 2% було важко відповісти на це запитання.

Діаграма 17. Відповіді на запитання «Из каких источников респонденты чаще всего получают информацию о деятельности органов местного самоуправления»

Результати відповідей на це запитання жінок-респондентів та

чоловіків-респондентів практично не різняться, рівень коливань між кожної категорією відповідей не перевищує 1%, за виключенням відповіді жінок-респондентів про сусідів, друзів, знайомих як джерело інформації про органи місцевого самоврядування, яка набрала 33% проти 31% відповідей серед чоловіків-респондентів.

1.3 Активність представників громади та органи

caмоорганізації населення В системі місцевого самоврядування України відведено доволі велике

місце органам самоорганізації населення, які за задумом законотворців мали б представляти інтереси громади, на території яких вони розташовані. Однак, як показує практика, органи самоорганізації населення залишаються залежними і багато в чому нефункціональними інститутами, повноваження якого регулюються місцевою владою і не завжди відповідають необхідному рівню компетенції. Попри всі негаразди та проблеми розвитку цього інституту слід зазначити, що сама ідея громадянського представництва інтересів представників громади в органах місцевого самоврядування має право на існування. Однак, на нашу думку, слід подолати певну суперечність, оскільки ОСНи є добровільними об’єднаннями громадян, за формальним визначенням, але насправді, доволі часто формувалися і формуються за вказівками місцевої влади, що свідчить про пряму залежність цього інституту від місцевої влади та повну прогнозовану поведінку та їхню діяльність. З іншого боку, наявність самостійно сформованих населенням органів самоорганізації може

2

4

6

12

32

53

68


Не итересуются такой информацией

Объявления, афиши

Радио

Через соседей, друзей, знакомых

Пресса

Телевидение

- 27 -

призвести до збільшення контролю за діяльністю місцевої влади в плані контролю за планами забудов конкретних територій, лобіювання соціальних проектів, визначення бюджетних пріоритетів. Водночас, необхідно суттєво міняти культуру роботи органів влади місцевого самоврядування, яке могло б адекватно та безболісно сприймати існування та роботу вповні незалежних органів самоорганізації населення, які не тільки можуть мати окрему думку стосовно роботи місцевих рад, комунальних служб, а й колективно оскаржувати дії та бездіяльність останніх, висловлювати власні бюджетні пропозиції, перетворюючи процеси формування локальних бюджетів на прозорі та зрозумілі для мешканців громад і зацікавлених груп.

Однією з головних проблем з формування органів самоорганізації населення залишається мала активність мешканців громад, безініціативність та байдужість до використання можливостей впливу окремими групами осіб, що проживають на території вулиці, кварталу, будинку, мікрорайону на рішення місцевої влади стосовно територій, на якій вони мешкають.

Досліджуючи проблему активності мешканців громад, ми намагалися дізнатися про те, в яких громадських заходах вони брали участь за останній рік, для того, щоб побачити найбільш поширені форми активності (див. діаграму 18). Як виявилося 55% опитаних не приймали участі в жодних заходах, 26% опитаних брали участь в прибиранні дворів та вулиць, 13% в мітингах та пікетах, всього 12% в загальних зборах мешканців будинку/району/міста, по 6% брали участь в колективних письмових зверненннях до органів місцевого самоврядування та культурно-спортивних заходах. Ще 3% респондентів зазначили, що приймали участь в інших формах громадської активності і 2% не змогли дати відповіді.

Діаграма 18. Відповіді на запитання «Общественные мероприятия, в которых участвовали респонденты за прошлый год»

Такий розподіл відповідей показує, що практика участі мешканців

адміністративно-територіальних одиниць в громадських заходах практично не розвинена, більше половини респондентів не приймали участь в жодних формах активності. Для більше ніж чверті респондентів такими заходами участі стали існуючі ще з радянських часів практики прибирання території,

2

3

6

6

12

13

26

55


Другие

Коллективное обращение к властям и органамместного самоуправления в письменной форме

Культурно-спортивные мероприятия

Собрания (жильцов дома, жителей района, города)

Митинги, пикеты, акции протеста

Субботник, мероприятие по уборке двора, улицы

Не участвовали в мероприятиях

- 28 -

т. зв. «суботники», оскільки вони на нашу думку, мають серйозне мотиваційне підгрунтя для учасників. Доволі невеликою залишається частка респондентів, які беруть участь в мітингах та інших акціях протесту, що свідчить про динаміку протестної активності та зниження її привабливості серед мешканців регіону. Такий важливий елемент самоорганізації населення як загальні збори залучив трохи більше 10% опитаних, що показує наскільки практика подібних заходів є нерозвиненою серед практик активності членів громад. Колективні звернення, як бачимо з діаграми, так само не увійшли до арсеналу громадянської активності, тобто така форма комунікації з представниками місцевої влади залишається невпровадженою та вочевидь, неефективною, з точки зору респондентів.

Розподіл відповідей респондентів за гендерною ознакою показав, що чоловіки-респонденти приймають менше участі в громадських заходах, порівняно з жінками-респондентами, 52% проти 58%, жінки-респонденти частіше, ніж чоловіки респонденти приймають участь в традиційних суботниках - 32% проти 18%, а також в мітингах та пікетах 13% проти 12%, зборах мешканців - 14% проти 10% і однакова кількість чоловіків-респондентів та жінок-респондентів брали участь в колективних зверненнях до місцевих органів самоврядування в письмовій формі – 6%. Єдина форма громадянської активності, в якій чоловіки-респонденти переважили за відповідями, жінок-респондентів – це культурно-спортивні заходи 7 % проти 5 %.

Попри те, що різниця між жінками-респондентами та чоловіками-респондентами в засвідченій неучасті в громадських заходах є відносно невеликою і складає 6%, жінки респонденти набагато більше залучені в традиційних формах громадської активності, таких як прибирання території та збори мешканців, що вказує на жінок як більш активних в громадському житті та більш потенційно придатних до залучення. З іншого боку, чоловіки, як випливає з даних дослідження, набагато менше залучені до громадських заходів, навіть в їх традиційних формах з прибирання територій, що свідчить про необхідність їх залучення з пошуком серйозних мотиваційних чинників, які могли б сприяти більш ширшому їх залученню.

- 29 -

Діаграма 19. Відповіді на запитання «Общественные мероприятия, в которых участвовали респонденты за прошлый год» /за гендерним поділом/

Для того, щоб отримати інформацію про можливі чинники, які придатні

створити для респондентів мотивацію участі в громадських заходах, нами було задано запитання яке стосувалося того, що саме може спонукати респондентів до участі в громадському житті (див. діаграму 20). Найбільшу кількість відповідей респондентів набрав варіант «гарантії того, що ця діяльність принесе результати» 28%, що є відповіддю на зневіру окремих членів громад щодо ефективності та прагматичності участі в громадських справах.

Можна говорити, що цей прошарок респондентів буде можливо залучити тільки через демонстрацію історій успіху громадських об’єднань та відчутними наслідками такої діяльності, крім того, можна прогнозувати, що ця категорія респондентів зможе бути лише другою або третьою «хвилею» респондентів, що висловили бажання участі. Для чверті респондентів 25%, головною спонукою до участі є «можливість поліпшити якість життя городян, зробити територію міста більш влаштованою», що вказує на цю групу як найбільш потенційно придатну до традиційних форм громадської активності.

Щодо 13% опитаних, то для них таким мотиваційним чинником може виступити лише можливість заробити. Потенційних учасників кампаній з едвокасі, яких може спонукати до громадської активності порушення їхніх прав або прав їхніх близьких з бажанням відстояти ці права 11%, що каже про початок трансформації свідомості представників громад в плані залучення та використання традиційних для громадянського суспільства

2

6

5

14

13

32

52

2

6

7

10

12

18

58


Коллективное обращение к властям и органам местного самоуправления в письменной форме

Культурно-спортивные мероприятия

Собрания (жильцов дома, жителей района, города)

Митинги, пикеты, акции протеста

Субботник, мероприятие по уборке двора, улицы

Не участвовали в мероприятиях


- 30 -

практик громадського захисту прав та інтересів громадян. Ще для 10% спонукою може стати можливість вирішити особисту проблему.

Усвідомлення того, що громадська діяльність та активність є суспільно корисним ділом може сприяти залученню до громадського життя 6% респондентів, для 5% прагнення допомогти особам, що потрапили до надзвичайної ситуації, що потребує матеріальної підтримки, стільки ж відсотків набрала відповідь стосовно бажання або потреби здійснити громадський проект, який вимагає колективної підтримки. Лише 4% респондентів зазначили, що такою спонукою може бути усвідомлення того, що участь в громадському житті міста це важливий елемент демократії, для 2% можливість впливати на політику міської влади і стільки ж відсотків відповідей респондентів набрала можливість публічно висловити протест міській владі та незадоволення соціальним станом в місті.

Можливості тиску з боку адміністрації та прямі вказівки щодо участі можуть бути причиною для 2% респондентів, що каже про усвідомлення більшістю респондентів неприпустимості імітування громадської діяльності та негативного, в цілому, ставленні респондентів до репресивно-наказових форм залучення до громадського життя.

Але найбільш показовим на нашу думку, є відсоток тих, хто не зміг визначитися з відповіддю 39%, практично кожен четвертий опитаний респондент, що показує наскільки важко для цієї частини населення визначитися навіть з умовною мотивацією або спонукою для громадської діяльності, що є доволі загрозливою тенденцію, яка показує рівень реальної відчуженості членів громад від колективної діяльності як у власних, так і колективних інтересах.

Структурно розглядаючи отримані відповіді, можемо розділити отримані категорії на групи мотивацій, які можуть бути спонукою для активності мешканців громад. Перша мотивація – це особистий інтерес, як матеріального, так і не матеріального характеру; друга група – це колективні інтереси мешканців громад. Стосовно першого, то на нашу думку, не слід вбачати негативу в тому, що мешканці очікують результати від цієї діяльності, які могли б вплинути на них особисто в матеріальному та нематеріальному плані, крім того, наявність осіб, які висловили позицію щодо захисту порушених прав та прав своїх близьких свідчить про зростання як правової так і громадянської свідомості, яка не тільки стверджує про можливість здійснення такої діяльності, а й сприяє пошуку механізмів впровадження її до повсякденного життя.

Колективні інтереси мешканців громад, в основному зорієнтовані на благоустрій території, сприяння полішенню життю громадян і багато в чому містять зміст минулих форм громадянської активності, які були багато в чому позитивними, однак, необхідно переорієнтовувати колективні мотивації громадян не тільки на здійснення спільних робіт на територіях, а й на кампаніях громадського лобіювання, що буде сприяти поширенню громадянського сектору на всі сфери життєдіяльності громади, а не обмежить його межами запланованих самою місцевою владою колективних заходів. Доволі позитивним результатом є невисока привабливість громадської діяльності, яка стимулюється різноманітними адміністраціями, що каже не про знищення цієї практики серед громад Донецької області,

- 31 -

Діаграма 20. Відповіді респондентів на запитання «Что может подвигнуть респондентов, на участие в общественной жизни»

39

2 2 2

45 5

6

1011

13

25

28


Давление, указания со стороны руководства (домкомов, городских служб, властей города) Возможность публично выразить протестгородским властям и свое недовольствосоциальной обстановкой в городе Возможность повлиять на политику городских властей

Осознание того, что участие в общественной жизни города - это важный элемент демократии Желание или потребность осуществить какую-либо идею или проект, требующие коллективной поддержки Стремление помочь людям, попавшим в чрезвычайную ситуацию, нуждающимся в коллективной поддержке

Осознание того, что это социально полезное и одобряемое большинством горожан дело Возможность решить действительно волнующую Вас лично проблему Нарушение Ваших прав (или прав Ваших близких) и желание отстоять эти права или исправить нарушение Возможность заработать

Возможность улучшить качество жизни горожан, благоустроить окружающую территорию Гарантии того, что эта деятельность принесет результаты

- 32 -

але початку розуміння респондентами неприйнятності таких форм суспільної активності.

Мотивації та чинники, які були обрані респондентами, в усіх відповідях збігаються в чоловіків-респондентів та жінок-респондентів, однак серед чоловіків, які приймали участь в опитуванні, більше тих, хто не зміг визначитися з жодною з зазначених позицій 41% проти 37%, що в черговий раз показує те, наскільки жіноча частина респондентів не тільки більш активна, а й свідоміша стосовно громадської діяльності (див. діаграму 21).

Діаграма 21. Відповіді респондентів на запитання «Что может подвигнуть респондентов на участие в общественной жизни» /за гендерним поділом/

Від умовних сценаріїв залучення респондентів ми перейшли до заміру

рівня знань респондентів про існуючі органи самоорганізації населення у вигляді будинкових, квартальних, вуличних, сільських комітетів, комітетів мікрорайонів (див. діаграму 22). Свою обізнаність респонденти виявили стосовно будинкових комітетів 36%, квартальних 26%, вуличних 21%, комітету мікрорайона 19%, сільского комітету 5%. Не знають про існування жодних комітетів 37% та не змогли відповісти 14%. Останні показники в сумарному вираженні свідчять про те, що більше половини респондентів не володіють жодною інформацією про існування органів самоорганізації населення у вигляді комітетів, що говорить водночас і про рівень охоплення цими органами різних громад Донецької області і про

37

2

2

2

4

5

5

6

11

11

13

26

29

41

2

3

4

4

4

5

6

10

12

15

23

27


Давление, указания со стороны руководства (домкомов,городских служб, властей города, руководителей предприятий)

Возможность публично выразить протест городскимвластям и свое недовольство социальной обстановкойв городе

Возможность повлиять на политику городских властей

Осознание того, что участие в общественной жизни города - это важный элемент демократии

Желание или потребность осуществить какую-либо идею или проект, требующие коллективной поддержки

Стремление помочь людям, попавшим в чрезвычайную ситуацию, нуждающимся в коллективной поддержке

Осознание того, что это социально полезное и одобряемое большинством горожан дело

Возможность решить действительно волнующую Вас лично проблему

Возможность заработать

Возможность улучшить качество жизни горожан,благоустроить окружающую территорию

Гарантии того, что эта деятельность принесет результаты


Нарушение Ваших прав (или прав Ваших близких) ижелание отстоять эти права или исправить

- 33 -

поширеність інформації про їхню діяльність. З іншого боку, доволі зрозумілим є показники найбільшої впізнаваємості саме будинкових комітетів серед респондентів, як таких, що найбільш наближені до середовища їхнього проживання.

Діаграма 22. Відповіді на запитання «О существовании каких комитетов знают/слышали респонденты»

Розгляд відповідей респондентів в гендерному розрізі показав, що

рівень необізнаності чоловіків-респондентів на 5% вищий ніж у жінок-респондентів (40% проти 35%), жінки більше обізнані з усіма формами комітетів, за виключенням сільського і рівний рівень знань лише про комітети мікрорайонів (див. діаграму 23).

Оцінка респондентами ефективності діяльності різних органів самоорганізації населення показала, насамперед, неспроможність кожного сьомого респондента дати визначену оцінку 69%, що демонструє наскільки діяльність комітетів є закритою і малоінформаційною, зверненою не до споживача та потенційного учасника роботи цих органів. Серед тих, хто зміг визначитися з оцінкою діяльності, найбільшу кількість відповідей набрала позиція «жоден з названих» 16%, і найбільш ефективним з перелічених комітетів був названий будинковий комітет 9% і всього по 2% набрали всі інші комітети (див. діаграму 24).

Відповіді респондентів за гендерним поділом показали не набагато більш критичну настанову чоловіків-респондентів щодо всіх існуючих комітетів (17% проти 15% у жінок-респондентів) і фактично однаковий розподіл відповідей про ефетивність, з коливанням в 1% (див. діаграму 25). Однак, жінки-респонденти надали майже в два рази більшу кількість позитивних відгуків про ефективність будинкового комітету, ніж чоловіки-респонденти, що може бути інтерпретоване як через більшу загальну залученість жінок до роботи цих комітетів, так і наявності більшої

14

5

19

21

26

36

37


Сельский комитет

Комитет микрорайона

Уличный комитет

Квартальный комитет

Домовой комитет

Не знают о существовании каких- либо комитетов

- 34 -

інформації про роботу останніх, порівняно з чоловіками, які були опитані в межах дослідження.

Діаграма 23. Відповіді на запитання «О существовании каких комитетов знают/слышали респонденты» / за гендерним поділом/

Діаграма 24. Відповідь на запитання «Какие комитеты, по мнению респондентов, работают наиболее эффективно»

69

2

2

2

2

9

16

Другие





Ни один из них


15

4

19

23

28

37

35

14

6

19

19

23

34

40


Сельский комитет






Не знают о существовании каких- либо комитетов

- 35 -

Діаграма 25. Відповідь на запитання «Какие комитеты, по мнению респондентов, работают наиболее эффективно» /за гендерним поділом/

Такі відповіді респондентів свідчать про кризу як існування, так і роботи існуючих органів самоорганізації населення, оскільки за умов такої впізнаваємості та ефективності будинкові, вуличні, квартальні та інші комітети залишаються в своєрідному «затінку» внутрішньої діяльності, про яку відомо лише окремим активістам громад. Тому система органів самоорганізації населення вимагає суттевого реформування, насамперед в бік наближеності до членів громади, реальної налаштованості не тільки на діалог з місцевою владою, а насамеред з мешканцями громад. Результатом такої непривабливості можна вважати відповідь на запитання чи мають бажання респонденти брати участь в роботі комітетів (див. діаграму 26)

Діаграма 26. Відповіді на запитання «Хотят или не хотят респонденты участвовать а работе подобных организаций (комитетов)»

Причому, відсоток чоловіків-респондентів, які не хочуть/не будуть брати участь в роботі комітетів різних рівнів на 7% більше, ніж серед

29

16

55


Не будут/не хотят участвовать

Уже участвуют/хотят участвовать

69

1

2

2

11

15

72

1

1

2

6

17






Ни один из них


- 36 -

жінок-респондентів, хоча кількість тих, хто має таке бажання або вже є учасником серед обидвох груп практично однакова, але серед жінок-респондентів більше тих, хто не зміг відповісти на це запитання 31% проти 26% серед чоловіків-респондентів.

Діаграма 27. Відповіді на запитання «Хотят или не хотят респонденты участвовать а работе подобных организаций (комитетов)» /за гендерним поділом/

Таким чином, можемо зауважити, що практика існування органів самоорганізації населення стикнулася з рядом проблем, які можна інтерпретувати таким чином: а) слабкість існуючих структур комітетів на всіх рівнях, відсутність інформації про їхню діяльність серед представників громад; б) низька мотивація участі в подібних організаціях, оскільки ефективність та користь їхньої діяльності видається споживачам низькою; в) важкість формування довіри до ОСНів та створення мотивацій серед мешканців громад стосовно будь-яких форм громадської діяльності; г) відсутність чіткої громадської думки стосовно того, чим займаються подібні комітети і неможливість сформування особистої позиції про їхню роботу. 1.4 Комунальні послуги і думка представників громад Численні дискусії про постійні підвищення цін на комунальні послуги серед представників громад та конфлікти на урядовому та обласному рівнях свідчать про актуальність цієї проблеми. Традиційним аргументом на користь підвищення цін стають як позиції комунальних господарств стосовно необхідності переобладнання так і підвищення зарплат в самій сфері, так і зазначення того, що дотаційний характер комунальних послуг не є чинником сприятливим для розвитку ринкової економіки. Позицію рядових представників громад часто представляють в значно спрощеному вигляді, мовляв, вони просто не бажають сплачувати більше, сама культура вчасних платежів та розрахунків є низькою, але на нашу думку, слід більш детально вивчати суспільну думку з цього приводу, оскільки за таких умов буде врівноважено інтереси і держави і громади.

31

16

52

26

15

59


Уже участвуют/хотят участвовать

Не будут/не хотят участвовать


- 37 -

Нами було задане запитання стосовно задоволеності респондентів якістю комунальних послуг, в галузевому розрізі та роботи правоохоронних органів, рівня екології (див. діаграму 28).

Діаграма 28. Відповіді на запитання «Удовлетворены ли респонденты качеством:»

Як виявилося, найбільший рівень задоволеності якістю послуг («повністю задоволені») було висловлено респондентами на адресу газопостачання – 67%, на другому місці електропостачання – 54%, на третьому послуги телефоного зв’язку – 31%. Наступні найпозитівніші показники якості отримали: послуги водопостачання – 28%, транспортного забезпечення – 19%, теплопостачання 15%. Лише 5% висловили повне задоволення якістю послуг з вивезення сміття з їх населеного пункту, по 4% отримали правоохоронні органи та екологія і по 3% освітлення в межах АТО та дороги. Найбільший рівень негативних відповідей «повністю незадоволені» отримали послуги відразу двох напрямів: освітлення вулиць міста/села та екології в місті/селі – 58%, друге місце за негативною якістю посіли послуги дорожнього забезпечення – 50%, трете місце послуги з прибирання сміття в місті/селі – 49%, четверте місце теплопостачання – 36%, п’яте місце водопостачання – 32%. Повністю негативно була оцінена робота правоохоронних органів майже кожним четвертим опитаним респондентом – 24%, транспортне забезпечення було оцінено повністю негативно 14% респондентів, послуги телефонного зв’язку 7% і всього 2% послуги газопостачання.

5

3

4

4

19

3

15

31

67

28

54

15

9

6

9

31

6

14

18

20

19

23

15

12

9

14

19

13

15

7

4

10

7

15

16

20

11

8

24

10

4

11

7

49

58

58

24

14

50

36

7

2

32

9

1

2

3

38

9

4

10

33

7

Уборки мусора в городе/селе

Освещения улиц города/села

Экологии вгороде/селе

Работы право- охранительных органов

Транспортного обеспечения

Дорог

Теплоснабжения

Услуг телефонной связи

Газоснабжения

Водоснабжения

Электроснабжения

Полностью удовлетворены И да, и нет Скорее неудовлетворены Полностью неудовлетвореныЗатруднились ответить

Скорее удовлетворены

- 38 -

Якщо порівняти ці крайні показники відповідей респондентів, то лише відповіді про послуги водопостачання «повністю задоволені» та «повністю незадоволені» відносно врівноважені 28% проти 32%, причому, чим більше величина негативних відповідей, тим пропорційно зменшується частка позитивних відповідей, найбільш сильно це спостерігається у відповідях стосовно повної задоволеності та незадоволеності якістю послугами освітлення вулиць населених пунктів 3% проти 58%, екології в місті/селі 4% проти 58%, стану доріг 3% проти 50%, прибирання сміття 5% проти 49%. Отже, це напряму вказує, на те, що негативна якість зазначених послуг не просто існує в суспільній позиції респондентів, а й значно переважає частку тих, хто оцінює якість цих послуг як позитивні. В разі порівняння відповідей жінок-респондентів (див. діаграму 29) та чоловіків-респондентів (див. діаграму 30), основною тенденцією є те, що чоловіки-респонденти більш позитивно оцінюють якість комунальних та інших послуг і відповідно, менше схильні позначати задоволеність якістю цих послуг як «повністю незадоволені». Для прикладу можемо розглянути крайні показники «негативу» та «позитиву». Так, якщо серед жінок-респондентів, частка тих, хто повністю задоволений послугами електропостачання склала 52%, то частка чоловіків-респондентів склала відповідно 57%, послуг газопостачання 66% проти 68% серед респондентів-чоловіків, послуг телефонного зв’язку 29% проти 32%, теплопостачання 13% проти 17%. Крайні негативні відповіді на запитання про рівень задоволеності послугами більш притаманні жінкам-респондентам, в набагато більшій мірі ніж серед таких самих відповідей серед опитаних чоловіків, наприклад, найбільший відсоток негативної оцінки власної незадоволеності екологією в місті/селі (відповідь «повністю незадоволені»), серед жінок-респондентів набрав 61%, в той час, як серед чоловіків 53%, освітлення вулиць 60% проти 54% серед чоловіків-респондентів, прибирання сміття 51% проти 46%.

З іншого боку, якщо простежувати тенденції в оцінці чоловіками та жінками-респондентами рівень оцінок крайніх точок, то ми можемо побачити розбіжності в структурі задоволення тими чи іншими видами послуг. Серед чоловіків на першому місці найнегативніших оцінок потрапило освітлення в місті/селі 54%, в той час як серед жінок-респондентів на перше місце вийшла екологія в населених пунктах 61%, на другому місці серед найнегативніших оцінок серед чоловіків вийшла екологія 53%, в жінок-респондентів освітлення вулиць 60%, на третьому місці найнегативніших оцінок серед чоловіків-респондентів опинилися дороги 51%, в той час як у жінок-респондентів прибирання сміття 51%.

Отже, можемо спостерігати тенденцію того, що жінки набагато критичніше ставляться до оцінок якості та власної задоволеності комунальними та іншими послугами, які надаються в межах адміністративно-територіальних одиниць, в той час, як чоловіки-респонденти більш схильні до вкрай позитивних оцінок і більш помірковані в сильно негативних оцінках стосовно власної задоволеності якістю послуг. Такі розбіжності серед відповідей можуть бути вмотивовані тим, що жінкам, в цілому, частіше доводиться стикатися

- 39 -

Діаграма 29. Відповіді на запитання «Удовлетворены ли респонденты качеством:» /жінки-респонденти/

4

2

4

3

16

2

13

29

66

28

52

15

9

5

9

30

8

14

19

21

19

25

15

11

8

14

20

14

16

7

4

11

7

15

15

19

10

8

23

10

3

1

9

6

51

60

61

22

16

49

38

6

2

32

10

1

3

3

42

10

5

8

35

6

1



Экологии в городе/селе



Дорог






Полностью удовлетворен Скорее не удовлетворен Полностью не удовлетворен

0

Скорее удовлетворен И да, и нет


- 40 -

Діаграма 30. Відповіді на запитання «Удовлетворены ли респонденты качеством:» /чоловіки-респонденти/

6

3

5

4

22

5

17

32

68

27

57

16

10

7

9

31

5

14

17

19

19

19

16

13

10

14

18

11

14

7

4

9

7

15

17

22

12

9

25

11

6

13

8

46

54

53

26

12

51

33

9

1

31

8

2

3

35

8

3

11

28

7

1



Экологии в городе/селе


Дорог






Полностью удовлетворены Скорее удовлетворены И да, и нет Скорее не удовлетворены



Полностью не удовлетворены

- 41 -

з таким комплексом проблем як прибирання сміття в межах громад, освітлення вулиць в нічний час, хоча слід відмітити, що не дивлячись на відмінності у відповідях, дуже сильної розбіжності в крайніх показниках відповідей немає, що каже про актуальність проблем з якості та задоволеності комунальними та іншими послугами, поза будь-яким гендерним поділом. Розглянувши проблему задоволеності респондентів якістю послуг, перейдемо до проблеми вартості цих комунальних послуг, для того, щоб визначити, в яких сферах цінова політика є завищеною, або навпаки низькою (див. діаграму 31). Майже кожен сьомий респондент (74%) серед усіх опитаних вважає ціну на теплопостачання «високою», кожен п’ятий вважає такою ціну за водопостачання (54). Якщо ми співставимо ці дві відповіді респондентів про вартість послуг з відповідями про задоволеність цими послугами теплопостачання, то ми отримаємо наступну картину: негативні оцінки якості теплопостачання «повністю незадоволені» та «скоріш незадоволені», відповідно 36% і 10%, значно переважають кількість позитивних відповідей «повністю задоволені» 15%, «скоріш задоволені» 14%. Тобто, показники незадоволеності якості теплопостачання збігаються з найвищою оцінкою вартості цих послуг в суспільній позиції населення. З іншого боку, якщо порівняти таким самим чином співвідношення вартості та рівня задоволеності таким показником як послуги водопостачання, то сукупна кількість тих, хто задоволений якостями водопостачання на 4% більший, ніж тих, хто є незадоволений, отже не можна казати про повну залежність показника задоволеності якістю та ціною.

Щодо суспільних очікувань та розподілу відповідальності за повноту та якість надання базових комунальних послуг, то відповіді респондентів розподілилися наступним чином, на першому місці керівництво комунальних служб – 58%, мер міста – 46%, міська/сільська рада 16%, голова районної адміністрації – 11%, губернатор області 9%, керівництво приватних підприємтсв, що займаються наданням комунальних послуг 7%, керівництво великих підприємств 3% і 6% не змогли дати відповіді (див. діаграму 32).

Отже, навіть на рівні визначення відповідальності за якість та повноту комунальних послуг, відразу за керівництвом комунальних підприємств іде посада мера міста, а вже від нього з 30% різницею міська/сільска рада, що показує наскільки мешканці громади звикли сприймати посаду мера міста як одну з центральних в системі місцевого самоврядування і фактично, надавати будь-яким колективним представницьким органам набагато менше як уваги, так і реальної відповідальності.

Оцінка вартості послуг та якості демонструє з одного боку, наскільки низьким є реальний рівень матеріального забезпечення населення, якими є можливості представників громад більше платити або не сплачувати за базові комунальні послуги, а з іншого, наскільки рівень якості комунальних служб викликає незадоволення населення, сприяючи збільшення напруженню навколо питань підвищення вартості. Замкнене коло підвищення ціни – якість послуг, котиться колесом як по рядовим мешканцям громад, так і по комунальним службам. На нашу думку, слід

- 42 -

зробити експеримент, хоча би на окремих територіях, де тільки після інвестування в роботу комунальних служб та суттєвого підвищення якості

Діаграма 31. Відповідь на запитання «Мнение респондентов относительно цены на:»

Діаграма 32. Відповіді на запитання «Мнение респондентов относительно того, кто в

первую очередь должен нести ответственность за полноту и качество предоставления

базовых коммунальных услуг»

6

3

7

9

11

16

46

58


Руководство крупных предприятий города

Губернатор области

Глава районной администрации

Городской совет/сельский совет

Мер города

Руководство коммунальных служб

Руководство частных предприятий, оказывающих коммунальные услуги

26

13

54

26

22

74

20

11

13

17

14

10

22

19

14

30

26

5

13

18

11

20

22

2

5

4

4

5

7

1

14

35

4

2

9

8

Проезд в общественном транспорте

Телефонную связь

Воду

Электроэнергию

Газ

Тепло

Высокая Скорее высокая Как высокая, так и нет Скорее не высокая Не высокая Затруднились ответить

- 43 -

були підняті ціни, і були зроблені відповідні обгрунтовані економічні розрахунки, які б показали рентабельність такого інвестування та враховували реальні показники покращання рівня послуг, а не тільки однобічного підвищення цін, як неминучого засобу для виживання існуючих комунальних служб.

- 44 -

Розділ 2. Результати фокус-групового дослідження 2.1 Фокус-групи з представниками громадського сектору

міст Красноармійськ та Макіївка Донецької області Метою фокус-групового дослідження було розкриття системи

взаємовідносин між представниками місцевої представницької та виконавчої влади на прикладі постановки, обговорення та вирішення проблем, які існують в громаді (АТО).

До проведення фокус-груп було визначено коло експертів, які могли б виступати і від сектора ОСББ і ОСН, так і громадських організацій.

Загальною тенденцією в оцінках представників громад як Макіївки, так і Красноармійська, стало свідоме уникання відповідей на запитання щодо рівня розвитку системи місцевого самоврядування за показниками ефективності, прозорості, компетентності.

Представники громадськості Макіїївки поставили головний акцент на проблемах розвитку місцевого самоврядування щодо периферійних територій, які відносяться до міста, але за рівнем роботи як комунальних, так і інших служб, залишаються поза увагою місцевої влади. Крім того, вони наголосили на необхідності більш активної політики стосовно створення місцевою владою робочих місць для студентської та іншої молоді, яка б відповідала отриманій освіті та давала можливість отримувати гідну зарплату.

Стосунки між представниками місцевої влади та ОСББ розгортаються в площині, з одного боку, тотальної зневіри останніх в ефективності будь-яких звернень, а з другого - відсутністю реальної зацікавленості в вирішенні спільно питань роботи ОСББ серед мешканців, які мають споживацькі настрої і не налаштовані на відстоювання власних колективних прав на спільну власність. Однією з найбільш проблемних ділянок в функціонуванні ОСББ залишається, в більшості випадків, відсутність документів, які свідчили про те, що ЖКГ передало на баланс будинок, що викликає численні правові та майнові колізії, позбавляючи ОСББ реальної можливості на повноцінне самостійне економічне господарювання (наприклад, взяття кредитів під заставу нерухомості, виділення приміщення для роботи голови ОСББ або просто винаймання робітників для виконання ряду ремонтних робіт). Крім того, відсутність коштів на капітальні ремонти, які передбачені процедурно перед створенням ОСББ, практично ставлять у важку ситуацію нових власників, які часто не спроможні виконати весь комлекс робіт від даху до підвалу.

Поінформованість громадян стосовно проблем місцевого самоврядування існує, на думку експертів, однак, таке традиційне джерело як проводове радіо (що має сталу цільову аудиторію) не використовується в повній мірі через велику кількість пошкоджень міських радіомереж. Загальний рівень поінформованості визначається як недостатній і однією з головних проблем було названо те, що якщо раніше хоча б одна муніципальна газета поширювалася безкоштовно і була джерелом інформації, то тепер вона відсутня, а фінансові можливості мешканців не дозволяють їм оформлювати підписку.

- 45 -

Характеризуючи культуру звернень громадян з існуючими проблемами до локальної влади, був зазначений її дуже низький рівень, коли існує суттєва пересторога від того чи варто це взагалі робити, а ще більший - стосовно ефективності та результату таких звернень.

Головним стимулом до створення та повноцінного функціонування ОСББ було названо формування мислення власника, який би спонукав мешканців міста більш ретельно ставитися до будинків, в яких вони мешкають. Однак, перешкодою на цьому шляху часто стає нехтування інтересами самого ОСББ, коли біля нього починають незаконно існувати автомобільні стоянки або роздрібні кіоски харчової торгівлі, розташування яких жодним чином не обговорюється і не узгоджується з представниками ОСББ.

Однією з форм спілкування між органами місцевої влади та мешканцями міста було названо пошту мера, яка систематично збирається в усіх районах міста і передається до міськвиконкому, хоча, як було вказано, часто такі звернення (які є в основному скаргами) не розглядаються через відсутність нормативно передбачених форм звернення, наприклад, відсутня зворотня адреса громадянина та інші обов’язкові дані.

Що стосується самої роботи ОСББ то, одним з факторів проблемності виступає те, що робота в них є неузгодженою з іншими, тобто, коли діяльність кожного окремого ОСББ не співвідноситься з іншими кондомініумами, а це могло б бути, на думку експертів, додатковим чинником розвитку. Незахищеність самих голів ОСББ як матеріальна, так і соціально-статусна сприяє тому, що молодь свідомо не хоче займатися організацією ОСББ, а з іншого боку залишає голів організацій співвласників багатоквартирних будинків сам на сам з проблемами функціонування органу. Ще одним конфліктогенним чинником в роботі ОСББ була названа проблематичність пошуку виконавців на підрядні роботи, яку кожен ОСББ проводить сам без жодної централізації. Для вирішення цієї проблеми респондентами було запропоновано пришвидшення створення єдиної керуючої кампанії, яка б брала на себе весь комплекс робіт від складання кошторису ремонту до пошуку виконавців та будівельних матеріалів. Загальну занепокоеність експертів викликає ситуація з загальним ставлення до проблем ОСББ порівняно з будинками, які є у розпорядженні ЖКГ, які отримують реальну підтримку, в той час, як кондомініуми, на думку респондентів, не можуть розраховувати на жодну підтримку.

На думку представників громадськості міста Красноармійська, одне з провідних місць в проблемах розвитку місцевого самоврядування є позиція місцевої влади стосовно підвищення цін на комунальні послуги та проблеми пов’язані з спробами громади здійснити незалежну перевірку рентабельності підприємств, вартість послуг яких істотно підвищилась. Крім того, головним чинником та рушієм прогресу в розвитку місцевого самоврядування, на думку респондентів, виступає проведення виборів до місцевих рад та ротація посадових осіб, які тривалий час перебувають в міськвиконкомі та міській раді.

Система комунікації між представниками громадськості та місцевою владою є односторонньою, істотні преференції та дотації мають лише ті громадські організації які, на думку респондентів, мають пряме або

- 46 -

опосередковане відношення до партії-монополіста. В разі, якщо громадська організація позиціонує себе як незалежна або приналежна до інших партійних структур, то повноцінної співпраці з боку влади не слід очікувати.

Стосовно залучення громадськості до ОСББ, то головною причиною слабкості цієї діяльності було названо безсистемність роботи з громадою, відсутність роз’яснювальних заходів серед мешканців міста стосовно того, чим є ОСББ і яким чином його нормальне функціонування може змінити життя пересічного мешканця. Так само, як і в Макіївці представники ОСББ наголосили на необхідності спільних нарад голів кондомініумів міста, на яких можна було би тематично обговорювати спільні проблеми і підходити до їх розв’язання на підставі сукупного досвіду. Крім того, представники ОСББ висловили тезу щодо необхідності отримання законодавчої бази з питань, які стосуються як статусу об’єднань, так і господарського боку проблем, з необхідними коментарями фахівців, щодо застосування тих чи інших норм права та отримання фахових юридичних консультацій, стосовно проблем, які поточно виникають в діяльності кондомініумів.

Мотивація громадян, які не звертаються до органів місцевого самоврядування, пояснюється представниками громадськості наступним чином: оскільки місто є малим, інформація про неефективність звернень до місцевої влади поширюється дуже швидко і, відповідно, громадська думка стосовно того чи варто, чи не варто входити у контакт з місцевою владою, стає негативно сталою.

Правова підтримка в діяльності ОСББ, на думку респондентів. є доволі необхідною, насамперед, для роботи з тими членами кондомініумів, які навмисне не сплачують за послуги, заганяючи в боргову прірву об’єднання і ставлячи під зрив планові ремонти та інші заходи. Перешкодою в діяльності кондомініумів стає і низька активність громадян, які ігнорують загальні збори або просто відсутнє приміщення, в якому можна зібрати мешканців 5 дев’ятиповерхових і більше будинків.

Як підкреслювали експерти і в Макіївці, і Красноармійську, існують суттєві розбіжності між кондомініумами, які були у кооперативній власності та тими, що були створені на базі будинків, що належали до ЖКГ, основною ж відмінністю є свідомість мешканців, які почувають себе власниками та господарями і тими, хто лише нещодавно став одним з мешканців такого будинку.

Культура комунікацій мешканців з головами ОСББ є важкою, оскільки останніх вважають зацікавленою стороною в підвищенні цін за комунальні та інші послуги, попри всі обгрунтування в необхідності таких підвищень.

Представниками громадськості було запропоновано вирішити проблему інформування громадськості про місцеве самоврядування та форми активності населення шляхом створення цільових відеопрограм для місцевого телебачення, які з одного боку, впливали на трансформацію суто споживацьких настроїв населення по відношенню до території, на якій вони мешкають, а з іншого, інформували б населення про позитивні приклади існування ОСББ в області, давали б уявлення про принципи та основи функціонування останніх, залучали громадськість до виконання своїх обов’язків в межах існуючих кондомініумів та до створення нових.

- 47 -

Основа протистояння між ЖКГ та ОСББ, як виявилось, полягає в зв’язку з тим, що останні, в більшості випадків, не отримують документи про передання на баланс будинків і є юридично неповноправними власниками, крім того, було озвучено тезу про навмисне надання для окремих ОСББ найбільш проблемних будинків для того, щоби вони не заважали ЖКГ в показниках господарській діяльності.

Всіма експертами була висловлена пропозиція стосовно прямого надання представникам ОСББ інформації про семінари, тренінги і т. ін., оскільки, на їхню думку, левова частина оголошень лишаеться в кабінетах місцевої влади і не поширюється.

2.2 Фокус-група з представниками місцевої влади та

комунальних підприємств м. Красноармійська На фокус-групу було запрошено представників депутатського

корпусу, керівників житлово-комунального сектору, співробітників міськвиконкому.

Основна проблема місцевого самоврядування на думку цієї групи експертів – це залежність міста насамперед від загальноукраїнського бюджетного процесу, який побудований за принципом згори – вниз, коли будь-які затримки в формуванні бюджету країни призводять до невчасного надходження коштів на рахунки комунальних підприємств, які в свою чергу, отримують заборгованість за той час, коли коштів не було. Крім того, під час формування бюджету не враховуються ринкові умови існування підприємств, що призводить до того, що в час, коли можна раціонально за нижчою ціною підготуватися до періоду ремонтів, коштів недостатньо і економічно невигідно здійснювати такі закупівлі саме в розпал будівельного сезону. Як приклад ефективного поділу коштів та податкової політики наводився федеральний податок в США, який, на думку представників місцевої влади складає всього 25% відрахувань до загальноамериканського бюжету.

Одним з важелів додаткового тиску на роботу комунальних служб залишається ситуація з неплатниками, які з різних причин не сплачують за надані послуги. Серед частини експертів була позитивно сприйнята позиція стосовно злісних неплатників, з пропозицією, щоб в результаті відбувалося відчуження майна, яке б продавалося на основі аукціону, а колишніх власників переселяли до гуртожитків з спільними комунальними службами та малою площею для проживання. Наявність такої загрози, на думку частини експертів, спонукала б неплатників до виправлення ситуації та створювала переконливу мотивацію у вчасній сплаті за надані послуги.

Непідготовленим та передчасним, на думку опитаних, є створення служби єдиного замовника, оскільки механізм розподілу коштів, по тому, як платник здійснив оплату є важким технічно, оскільки визначити хто саме буде займатися конкретною комунальною послугою буде неможливо.

- 48 -

Позиція представників комунального сектору стосовно роботи ОСББ доволі однозначна, вони вказують на низький рівень господарської діяльності, необхідність відмови від такого інституту, оскільки, на думку частини експертів, вони діють «нефахово», на відміну від ЖКГ, і лише створюють місту додаткові проблеми. Крім того, було зазначено, що існує ряд ОСББ, в яких постійно міняється керівництво і відсутня відповідальність обслуговуючого персоналу на чолі з головою.

Частина депутатського корпусу, які виступали в ролі експертів, зазначили, що така ситуація пояснюється тим, що створення ОСББ йшло згори, за вказівкою обласного центру і тепер є частина кондомініумів, які давно склали прохання про перехід назад до ЖКГ, хоча такий механізм є доволі складний по своїй реалізації.

Сучасний рівень фінансування житлово-комунальної сфери був порівняний з розтертим шматком печива на столі, коли разом це печиво, а окремо для кожного комунального господарства – всього навсього крихти. Крім того, було зазначено, що формування дотаційних бюджетів для житлового господарства тривало до 1998 року, а після цього часу, коли дотації було відмінено, перейти на рейки роботи без заборгованостей стало практично неможливо.

На думку експертів, визначальним є те, що мешканці громад не здатні до конструктивного діалогу, оскільки не тільки не прислухаються до думок комунальних служб, але ще й демонструють повну необізнаність з такими базовими документами як Житловий кодекс України та Закон «Про комунальні послуги». Коментуючи дані про низький відсоток громадян, які знають, хто є їхнім депутатом, респонденти зазначили, що лише той громадянин, який дійсно прийде по справі до міськвиконкому і дізнається особисто про це, лише він є реально зацікавлений в цій інформації мешканець громади.

Діяльність ОСББ обтяжена, насамперед тим, що навіть коли представники міськвиконкому намагаються зібрати представників конкретного кондомініуму протягом півроку, але ці зусилля наштовхуються на повну байдужість мешканців, які просто ігнорують такі збори.

На думку частини депутатського корпусу, звернення громадян є малочисельними насамперед через те, що вони не вірять в можливість допомоги від нього, хоча інша частина наполягала на тому, що система депутатських наказів, які спрямовуються виборцями діє ефективно і лише ті питання, які не можуть бути вирішені силами місцевих бюджетів та депутатського корпусу залишаються поза увагою.

Як виявилося, бюджетом передбачено виділення коштів на поширення інформації про звітування комунальних підприємств, насамперед, через друкований орган «Маяк» та місцеве телебачення «Орбіта» але, як зазначила частина експертів, критичної налаштованості в цих матеріалах суттєво більше, ніж позитиву.

Стосовно проблеми підвищення ціни на комунальні послуги та на теплопостачання зокрема, то експертами було зазначено неоднозначність з точки зору закону таких змін, оскільки відсутня відповідь на запитання хто саме є відповідальним, наприклад, за відмову від підвищення тарифів, а з іншого боку, невиконання вимоги стосовно доведення послуги до 100% собівартості може призвести до відсутності заключення договору з

- 49 -

комунальним господарством і має результатом - позбавлення міста теплопостачання.

Висновки та пропозиції

Будь-який діалог місцевої громади та влади передбачає наявність

спільної термінології, яка б сприяла розумінню проблем та завдань, які містяться в планах розвитку місцевого самоврядування. На жаль, попри високі показники зацікавленості громадян подіями, які відбуваються в їхньому населеному пункті, мізерним є відсоток мешканців, які можуть сприймати та розуміти інформацію, яка стосується конкретних форм активності як громадян, так і органів, які мають представляти їхні інтереси в місцевих радах. Наслідком такої необізнаності стає не тільки поглиблення нерозуміння суспільної вартості впливу груп громадян, які проживають в межах адміністративно-територіальних одиниць, а й фактична відокремленість мешканців громади від всього процесу прийняття рішень, коли замість обговорення проблем та визначення рангу їхньої нагальності – громаді пропонуються готові рішення, які широко висвітлюються в місцевих ЗМІ, формуючи суспільну думку про необхідність та адекватність прийнятих владних рішень.

Формальне ставлення більшості представників громад та місцевої влади до організованих форм участі громадян в процесі здійснення місцевого самоврядування породжує колективну апатію щодо участі і сприяє загальному налаштуванню мешканців на відокремлену автономну діяльність з сподіванням виключно на власні сили. Крім того, виключеність, на думку респондентів, депутатських корпусів з реального впливу на події та рішення в їхніх населених пунктах, призводить до зведення місцевих депутатів до рівня статистів, які порівняно з мерами та головами сільрад та селищ, є одним з неважливих і зовсім невпливових представницьких інститутів.

Введення пропорційної системи до виборчого законодавства про місцеві вибори та впровадження його в дійсність, на нашу думку, буде тільки сприяти віддаленню депутатського корпусу від виборців, а також, сприяти більшій корпоративній закритості місцевих органів влади по відношенню до населення з конкретних питань і анонімності в питаннях відповідальності за конкретні запити громади. З іншого боку, простежити рівень ефективності чи неефективності депутатів місцевих рад буде практично неможливо, оскільки за допомогою пропорційної системи представницькі органи стали насамперед політичними речниками обласних та всеукраїнських партійних організацій які, таким чином, виключили з участі в виборах тих осіб, які принципово демонстрували свою політичну незаангажованість або мали можливість пройти до представницьких органів, як особи, яким довіряє певна частина територіальної громади.

Отже, нагальною є криза ідентифікації інтересів місцевої громади, особливо, в плані представництва цих інтересів, коли партійні рішення

- 50 -

можуть бути монопольними на рівні частини рад, попри можливу наявність альтернативних нормативних документів та рішень, що їх приймають локальні ради.

Проблема поінформованості громадян стосовно роботи місцевих рад всіх рівнів, на нашу думку, є загальною проблемою, насамперед, для самих цих органів, оскільки відсутність потрібної або навіть зрозумілої інформації про таку роботу перетворює ради на закриті спільноти, які існують відокремлено від громади і не відчувають жодної потреби в контролі з боку мешканців, а діють за наступним принципом – головне це легітимізація, а не обговорення наших рішень, переведення комунікацій з громадськістю в монологічний процес повідомлень.

Звернення громадян, як один з основних інститутів звязку між місцевою владою та громадою, не є поширеними в практиці, що показує не тільки зневіру населення в таких зверненнях, а й слабкість місцевої влади в задоволенні цих запитів. В сучасному лексиконі представників місцевої влади навіть зявився термін «жалобщики», на позначення осіб, що звертаються до них з різними зверненнями, що показує навіть саме розуміння ролі мешканців, не як джерела їхньої влади, а прохачів.

Неефектівність, а дуже часто формальність в роботі органів самоорганізації населення, їхня повна несамостійність від місцевої влади, показують, що обумовлені законодавством компетенції не просто не використовуються цими органами, а й не можуть бути викристані повною мірою, що каже про готовність існуючих органів самоорганізації населення грати в житті громади ту роль, яка буде надана їм з боку представників місцевих владних структур.

На нашу думку, необхідний наступний комплекс заходів, які можуть сприяти розвитку та трансформації відносин між місцевою громадою та владою:

- Створення програми громадянської освіти, в розробці якої приймали б участь як громадські організації конкретних міст та представники органів влади, так і цільові групи населення, які зацікавлені в наявності такої освіти. Програма громадянської освіти мала б насамперед містити перелік основних інститутів місцевого самоврядування, їхніх функцій, повноважень та зобовязань, можливостей як персональної, так і колективної участі в громадській активності в межах адміністративно-територіальних одиниць;

- Пошук та поширення історій про наявний досвід колективного вирішення проблем громади, шляхом активізації зусиль з конкретної проблеми, розробка та поширення інформаційних кампаній, які б акцентували увагу на можливостях та перспективах набуття громадою суб’єктності по відношенню до влади, розширенню можливостей впливу та контролю за рішення місцевої влади;

- Вивчення потреб мешканців громад в отриманні інформації про діяльність всіх органів місцевої влади, більш комлексне та орієнтоване на споживача подання інформації, максимальне використання ЗМІ для розміщення колективних заяв, скарг, листів, які потрапляють до медіа, з зменшенням можливостей тиску на редакційну політику з боку сторін, що представляють владу або чиїсь приватні інтереси;

- Відмова від принципу достатності існуючих каналів звязку між представниками громади та місцевою владою, проводження обов’язкових

- 51 -

роз’яснень для мешканців населених пунктів стосовно компетенції різних органів та правил оформлення звернень громадян, стимулювання до поширення практики звернень кожним представництвом місцевої влади, доведення кількості та ефективності звернень до певного максимуму, коли інститут звернень громадян стане повсякденною реальністю і формою вирішення проблем;

- Сприяння більш прозорій роботі органів місцевого самоврядування, особливо місцевих рад всіх рівнів, проведення системної роботи з вивчення громадської думки щодо питань розвитку окремих частин міст, сіл, селищ, які б мали відкритий характер і мали б бути основою для діалогічного та консенсусного характеру рішень, що приймаються місцевою владою і не дозволяють маніпулювати громадською думкою для виправдання або узаконення рішень, які приймаються місцевою владою і можуть нашкодити цілим групам населення або громаді в цілому;

- Необхідно провести системну «інвентаризацію» органів самоорганізації населення з метою виявлення неіснуючих, неактивних та формальних комітетів, провести моніторинг рівня інтенгрованості членів громад до цих структур, надати методичну допомогу цим інститутам, сприяти залученню останніх до аналізу та контролю за розподілом бюджетних коштів в адміністративно-територіальних одиницях та інших суспільно важливих заходах. Формальне існування органів самоорганізації населення дискредитує саму ідею можливості прямої демократії в межах частини громад, поширює зневіру щодо форм участі громадян в прийнятті рішень, які можуть вплинути на їхнє місце проживання та місцевість в цілому;

- Комунальні проблеми займають провідне місце серед всіх нагальних питань, які турбують мешканців громад, причому як проблеми якості, так і вартості комунальних послуг. Необхідним кроком, на нашу думку, є диференційований підхід до системи оплати за комунальні послуги, який би враховував регулярність та інші якісні показники, а з іншого боку, соціальний стан мешканців. Необхідна розробка зрозумілих для населення програм розвитку комунальних служб, яка б передбачала участь населення, як дорадчу та контролюючу, дозволяючи таким чином використовувати всі можливості для залучення громади до вирішення цих проблем;

- Функціонування такого органу, як об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, обтяжене як проблемами власності, так і ставленням учасників такого об’єднання до участі в такому органі. Необхідне створення чіткого алгоритму швидкої оцінки діяльності всіх існуючих ОСББ і проведення роботи з закриття або підтримки існуючих кондомініумів, причому, необхідним заходом має стати проведення нарад всіх голів кондомініумів в межах одного населеного пункту як з метою обміну як проблемами, так і можливими шляхами їхнього вирішення, з обовязковою участю як представників місцевої влади, так і активних мешканців ОСББ;

- Альтернативою командно-формальному принципу створення ОСББ має бути громадська робота з роз’яснення того, які переваги та перешкоди є на даний момент в утворенні таких обєднань, якою є законодавча база та якими мають бути покрокові стратегії створення та функціонування

- 52 -

кондомініумів. Крім того, необхідне надання безкоштовних юридичних послуг для голів кондомініумів, створення методичних матеріалів з вирішення типових проблем в роботі ОСББ в стосунках з представниками влади, комунальними службами, окремими мешканцями тощо;

- Для того щоб робота місцевих органів самоврядування була більш ефективною, необхідно сформувати механізм подання законодавчих та нормативних пропозицій, які в узгодженому вигляді можуть подаватися до урядових структур, з обов’язковою публікацією та озвученням пропозицій, що може сприяти посиленню як місцевих депутатських корпусів, так і всієї системи місцевого самоврядування;

- Однак, головним та визначальним критерієм роботи місцевого самоврядування має стати, на нашу думку, поліпшення самої структури відносин між місцевою громадою і владою, коли система прийняття рішень буде заснована на проведенні досліджень кожної локальної громади та проведенні консультацій з представниками громади. Брак розуміння з боку місцевої влади необхідності врахування різних соціальних течій, які існують в громаді, має бути подоланий за рахунок гнучної політики рішень, які відповідають реальним інтересам та потребам громади, що визначають не посадовці, а суспільноорієнтовані дослідження і готовність місцевої влади сідати за стіл переговорів.

- 53 -

Нотатки

- 54 -

Нотатки

- 55 -

- 56 -

Видання здійснено за фінансової підтримки Фонду розвитку демократії Посольства США в Україні Донецькою обласною молодіжною організацією “Євроклуб” © Донецькою обласною молодіжною організацією “Євроклуб”, 2006 Тел./факс: +38(062)304-40-97, e-mail: [email protected]

місцева громада і влада

Documents