берестяні грамоти
TRANSCRIPT
Берестя́�ні гра́�моти (давньокиїв. бересто, укр. берест, березто, рос. береста «кора, луб берези») — пам’ятки давньої східнослов’янської писемності (XI — XV ст.), написані на доступному дешевому матеріалі — бересті. Берестяні грамоти є носіями найрізноманітнішої інформації з історії, давньоруського феодального міста, яка перебувала переважно на побутовому рівні.
Грамоти написані на доступному дешевому матеріалі — бересті. Текст продряпувався, видавлювався писалом — загостреним металевим або кістяним стрижнем, на протилежномукінці якого (нерідко оздобленому)було вушко для підвішуванняйого до пояса.Завдяки такому способу нанесення текст зберігався і в ґрунті.
У роботі вида́тного російського а́рхеолога́ В.Л.Яніна́ “Я присла́л тебе бересту”пода́ється́ фра́гмент опису зна́йдення́ першої берестя́ної
гра́моти: “И надо же тому случиться, что первая грамота на бересте была обнаружена
ровно через две недели после начала раскопок - 26 июля 1951 года, нашла её молодая
работница Нина Федоровна Акулова.
Грамота была найдена прямо на мостовой XIV века, в щели между двумя плахами
настила. Впервые увиденная археологами, она оказалась плотным и грязным
свитком бересты, на поверхности которого сквозь грязь просвечивали четкие
буквы. Если бы не эти буквы, берестяной свиток был бы без колебаний окрещен в
полевых записях рыболовным поплавком. Подобных поплавков в новгородской
коллекции насчитывалось уже несколько десятков”.
Відкриття́ пока́за́ло, що, всупереч побоюва́ння́м, при на́писа́нні
гра́мот ма́йже ніколи не використовува́лися́ тендітні чорнила́.
Текст було просто подря́па́но на́ корі і він чудово чита́вся́.
На честь знаходження першої берестяної грамоти
26 липня в Новгороді відзначається
щорічне свято – «День берестяної грамоти».
Пам'ятний знак на місці знахідки 1-ї берестяної грамоти у Великому Новгороді (Неревський розкоп)
Керівником новгородської археологічної експедиції МГУ з
1962 року стає . .В Л Янін. Під його керівництвом була
знайдена переважна більшість,грамот 2009 — на рік близько
1200. Чимало берестяних грамот , виявлено згодом у Старій Русі
, , , Пскові Твері Смоленську, , , Вітебську Мстиславі Торжку
. Москві На території сучасної ’ України пам ятки берестяної
( писемності три фрагменти берестяних грамот й одну цілу
) 1988 грамоту знайдено в році під час археологічних розкопок
у передмісті давнього міста ( Звенигорода тепер село
) Звенигород Львівської області— , у культурному шарі який
1110—1137 .датують роками
Міста,в яких були знайдені берестяні грамоти.
Кількість знайдених грамот
Великий Новгород 1005 грамот
й 1 берестяна грамота-
іконка
Стара Русса 41[4]
Торжок 19
Псков 8
Смоленськ 15
Вітебськ (Білорусь) 1
Мстиславль (Білорусь) 1
Твер 5
Москва 3
Стара Рязань 1
Нижній Новгород 1
Звенигород Галицький (Україна) 3
ПЕРШІ БЕРЕСТЯНІ ГРАМОТИ НА УКРАЇНІ
28 липня 1988 р. два учні СПТУ №14 Олег Колодка та Ігор Шило на розкопках
передмістя давньоруського Звенигорода, у культурному шарі, датованому проміжком часу між роками 1110 і 1137, знайшли три
фрагменти першої в Україні берестяної грамоти.Ця знахідка стала першим доказом існування і в
Південній Русі спілкування простих людей за допомогою листів на березовій корі та їх високого
рівня писемності. Звенигородська берестяна грамота №2 є листом, очевидно, висланим з
когось іншого давньоруського міста (припускають, що це Перемишль). В ній іде
мова про повернення вдовою чоловікового боргу. Вона наказує якомусь Негиничові про записану в
судових справах суму і погрожує, що в разі відмови приїде в Звенигород з
князівським слугою, який примусить Негинича повернути борг та ще й оплатити
додаткові кошти, пов’язані, мабуть, із поїздкою та оплатою княжого “отрока”.
Переклад «От Говеновой [вдовы] к Неженцу. Дай шестьдесят кун ладейных (т. е. за ладью или на ладью). [Так] сказал Говен перед смертью (букв.: идя на суд), а поп записывал. Дай [их] Луке. Если же не дашь, то я возьму у князя отрока и вместе [с ним] приеду — это тебе станет в боuльшую сумму».
Берестяні грамоти є “уламками”, “фотографічними фрагментами” відносин між людьми, тому на їх основі можна відтворити в динаміці ті суспільні відносини та інститути, які в офіційних документах подані фрагментарно. Серед них в першу чергу слід назвати: судові процеси з кримінальних, громадянських і майнових питань; міжземельні відносини (як між земельними власниками, так і між безпосередніми виробниками); деякі аспекти політичної історії – військові події, мореплавство і т.д. Проте особливо цікавою є інформація, що дає основу для дослідження побуту і звичаїв середньовічного міста.Наприклад , перший шлюбний контракт між Микитою і Анною (грамота №377)(переклад: `От Микиты к Анне. Пойди за меня — я тебя хочу, а ты меня; а на то свидетель Игнат Моисеев...).
Навчання грамоті дійсно було в Новгороді добре поставленою справою, що доводить невеликий шматок, який отримав номер 778.
Берестяна грамота № 199, активно списана і розмальована Онфімом. На двох перехресних смужках бересту (ліворуч) - повна абетка і склади. На іншій стороні Дінця - формула «Уклін від Онфіма до Данила», малюнок звіра і підпис «Я - звір»
В.Л.Янін так цитує цей малюнок: “Маленький художник мечтал о доблести и о подвигах.
Он изобразил некое подобие лошади и всадника на ней, который копьем поражает брошенного под копыта лошади врага. Около фигуры всадника помещена пояснительная надпись: «Онфиме». Мальчик Онфим нарисовал свой «героизированный автопортрет». Таким он будет, когда вырастет, — мужественным победителем врагов Новгорода, смелым всадником, лучше всех владеющим копьем. Что же, Онфим родился в героический век новгородской истории, в век Ледового побоища , в эпоху великих побед Александра Невского. И на его долю наверняка с лихвой досталось схваток и подвигов, свиста стрел и стука мечей. Но, помечтав о будущем, он вспомнил настоящее и на свободном клочке бересты рядом с «автопортретом» написал: «АБВГДЕЖЭЗШК».
Переклад: «На Домире взять, доложив».
У грамоті №203 молитва Онфіма
«Господи, помози рабу своему Онфиму».Одна з фраз, якою починається лист.
Грамота № 205 — повна азбука від «а» до «я».
Гра́мота́ №. 206 Гра́мота́ №. 206 - - спочатку безглуздий набір букв,спочатку безглуздий набір букв, потім вправа в листі по складах - від «ба» до «ра». І, потім вправа в листі по складах - від «ба» до «ра». І,
нарешті, внизу - сім нарешті, внизу - сім чоловічків учоловічків узялися за руки зялися за руки ((на на рукахруках різна кількість пальців) різна кількість пальців)..
Грамота № 207 — одна з найцікавіших.В ній написано: «Яко с нами бог, услышите да послу, яко же моличе твое, на раба твоего бог».
Наступні грамоти -вже лише малюнки Онфіма,в яких спостерігається войовничий характер.
Ті самі малюнки і грамоти вказуються нам на те, що хлопчику років 7-8. Та він ще не вміє ані писати, ані рахувати.
Берестяна писемність в інших культурах
Кора дерев, найімовірніше, використовувалася багато тисячоліть у різних народів як писальний
матеріал, на якому спочатку залишалися якісь важливі для людей знаки ще в мезоліті і неоліті.
У Індії ще до нашої ери добре знали, що на тонкому деревному бересті можна писати, як на папері.
Відоміий са́нскритський рукопис на бересті з Байрам-Алі, ряд буддистських текстів на бересті тощо.
Навіть у імпера́торів Доміціа́на́ і Коммода́ були записні книжки з цього матеріалу, за словами Геродіана і Діона Кассія, Пліній Старший і Ульпіан
повідомляють нам, що для письма застосовувалася і кора інших дерев».
У ла́тинській мові поняття «книга» і «деревний луб» виражаються одним словом - liber.
Сотні листів римля́н на бересті були знайдені при розкопках римського форту Віндоланда на півночі Англії.
Тра́диції а́мерика́нських індіа́нців також знали писемність на бересті, згадки про неї є в «Пісні про Гайавату» Г. Лонгфелло.
У Таллінні зберігалася берестяна грамота 1570 року з німецьким текстом. Є відомості про берестяні грамотах у Швеції XV століття.
Вживання деревної кори як зручного і дешевого писального матеріалу було поширене в античності. Відомі тибетські середньовічні
берестяні письмена на́ території Туви.
Список використаної літератури
1) Древнерусские берестяные грамоты. Полная база данных: фотографии, тексты, переводы…
(http://gramoty.ru/)
2) Интервью с академиком Валентином Лаврентьевичем Яниным.
3) В.Л.Янін «Я послал тебе бересту».
4) Научно-популярная лекция академика Андрея Анатольевича Зализняка.
(http://www.polit.ru/lectures/2006/11/30/zalizniak.html)