Приходько Тетяна

Савчук Тетяна

Щербина Валерія

Заєць Катерина

Головій Іванна

Романюк Оксана

Як давно люди користуються милом та

мийними засобами?

Які існують технології

виготовлення мила?

Чи можна виготовити

мило в домашніх

умовах, що для цього потрібно?

Колись для вмивання і прання люди використовували лише воду. Пізніше вони стали додавати у воду золу, а потім і вапно, в результаті чого і винайшли мило.   За існуючими даними, мило виготовлялося ще в стародавньому Шумері та Вавилоні (приблизно 2800 років до н. е.), а Єгипетський папірус свідчить про те, що єгиптяни регулярно милися за допомогою мила.    Одна з легенд пов’язує появу мила і навіть слова "soap" з горою Sapo, на якій в Стародавньому Римі спалювали туші принесених в жертву тварин.   

Відкриття мила, як гігієнічного засобу, приписується знаменитому античному лікарю Галену, який жив у ІІ століття нашої ери. Та після падіння Римської імперії, культура вмивання таким засобом була надовго втрачена. Лише в ХІІІ столітті це ремесло відновилось завдяки аптекарям Франції та Англії, які виготовляли його лише для знатних сімей.   Випускати тверде мило стали у 1424 році в Італії. Проте жири з’єднували не з золою, як це робили римляни, а з природною кальцинованою содою, яку добували з озер. До складу такого мила включали: сало з яловичини, баранини, свинини, кістяний та китовий жир, відходи жирів різних виробництв. Додавали і рослинні масла – льняне, оливкове, мигдальне, кунжутове, кокосове і пальмове.   В середні віки основними постачальниками мила в Європі були міста Неаполь та Марсель. 

Для миття тіла в той час римляни застосовували спеціальний інструмент - стригил.     Спочатку  наносили на тіло запашне масло, а потім металевим шкребком (стригилом) зчищали зі шкіри бруд і піт разом із залишками масла. Для багатих людей цю процедуру робили раби в римських лазнях. 

Старий спосіб варіння мила з застосуванням розчинів лугів в промисловості все більше витісняється гідролізом жирів під дією водяної пари при підвищеному тиску. При цьому утворюються гліцерин і вільні жирні кислоти, які легко можна відокремити від гліцерину, використовуючи його розчинність у воді. З суміші жирних кислот при нагріванні з розчином соди або поташу (карбонатний метод) легко виходять відповідні мила.

  В якості сировини для отримання основного компонента мила, можуть використовуватися тваринні і рослинні жири, жирозамінники (синтетичні жирні кислоти, каніфоль, нафтенові кислоти, талові олії).

Технологія 1з мильної основи

   Для того, щоб виготовити мило своїми руками за цією технологією, необхідно придбати мильну основу. Мильна основа, по суті - це те ж саме мило, але без різних добавок, барвників, ароматизаторів і наповнювачів. Мильна основа чудово плавиться, тому для виготовлення мила власноруч, досить розтопити її до рідкого стану, після чого добавити запашки, олійки, сухоцвіти та барвники.

Технологія 2«миловаріння» з нуляЦя технологія призначена для більш досвідчених миловарів і вимагає дотримання техніки безпеки при роботі з лугами і хімікатами.

   Розрізняють два способи виробництва мила "з нуля" - "холодний" і "гарячий".

Посуд для миловаріння Мікрохвильова піч Мильна основа Молоко Мед Оливкова олія Харчовий барвник Ефірна олія або запашка Селіконові форми Етиловий спирт

Перед тим як приступати до роботи з основою визначтеся з рецептом майбутнього мила: підберіть барвники, ароматизатор, ефірні та базові масла, які будете використовувати для мила. Підберіть і приготуйте форму, організуйте робоче місце. Тільки після цього можна приступати до розм'якшення основи: 1. Поріжте основу на невеликі кубики (1,5 - 2 см). 2. Помістіть кубики в скляний посуд (можна використовувати також пластиковий посуд, який витримує нагрівання в мікрохвильовій печі). 3. Розігрійте основу в мікрохвильовій печі або на водяній бані до температури 60-65 градусів за Цельсієм. 4. Поки основа знаходиться в рідкому стані додайте інгредієнти за рецептом. 5. Залийте мильну основу в приготовану форму, заздалегідь збризнувши її спиртом (щоб не було пухирців). 6. Бризніть спиртом (використовуйте флакон з дрібним пульверизатором) на поверхню мила, відразу після того, як залили його у форму. Бульбашки на поверхні зникнуть прямо у Вас на очах. 7. Через 30-40 хвилин Ваше мило можна діставати з силіконової форми і через 1-2 години з пластикової.

ГОТОВО!

Миловаріння – не тільки захоплююче хобі, але й дуже

корисне заняття. Якщо ви зрозумієте основні принципи, як

зробити мило в домашніх умовах, освоїте техніку миловаріння, у вас

назавжди пропаде проблема з вибором небанальних, корисних і гарних подарунків. Пошук засобів для вмивання, які підходили саме

вашій шкірі, залишиться в минулому. Адже тепер ви

зможете створити ароматний шматочок, використовуючи ті

компоненти для миловаріння, які будуть підходити саме вам. Ви

зможете реалізувати свої творчі здібності

Література1. Енциклопедія юного хіміка. – К., 1986.

2. Хімія в побуті / За ред. Коваленка І.Р. – К., 1994.3. Линда Гэмблин. Мыло ручной работы. 2010г.

4. Анна Зайцева. Красивое мыло своими руками. 2008г.5. Корнилова Вера, Смирнова Ольга. Мыло своими руками. 2011г.6. Корнилова В.В. Декоративное мыло. Техника. Приемы. Изделия. 2009г.7. Ольга Диас. Домашний мылодел. Рецепты мыла на все случаи жизни. 2009г..

Сайти• www/osnova.com.ua • http://office.microsoft.com/clipart/default.aspx • http://www.animationfactory.com • http://images.yandex.ua