Зміст 

 

РОБОТА КЕРІВНИКА  ГУРТКА ПО ВИЯВЛЕННЮ  ОБДАРОВАНИХДІТЕЙ В СИСТЕМІ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ 

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ПО РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ 

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ РОБОТИ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ В АВТОМОДЕЛЬНОМУ ГУРТКУ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ЦЕНТРУ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ 

ОРГАНІЗАЦІЯ ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ 

ВИСНОВОК Список використаної літератури Розробки занять гуртка та виховного заходу

- Робота керівника гуртка по виявленню обдарованих дітей в системі позашкільної освіти

 

 

«Своєчасно знайти, виховати й розвинути задатки і здібності своїх вихованців, своєчасно розпізнати у кожному його покликання — це завдання стає тепер

найголовнішим у системі навчально-виховного процесу».В.А.Сухомлинський

Революційні зміни в освіті виявляються в появі принципово нових методів навчання, істотних змінах методологічного простору. Не випадково, в освітянській галузі все частіше використовується поняття «традиційне навчання» й «інноваційне навчання». Позашкільна освіта  початку ХХІ сторіччя - це поєднання традиційних цінностей і нових інтерактивних методик, це період розробки і подальшого впровадження посткласичної методології викладання. Стосовно педагогічної практики, цей процес в Україні відбувається досить повільно.

Наразі в позашкільній освіті, що традиційно будувалась, як суб’єкт-об’єктна система існує ряд протиріч: між рівнем реальних суспільних потреб та якістю знань і умінь, які отримує вихованець; між необхідністю опанування і використання керівником гуртка сучасних освітніх технологій та неефективними старими формами й методами підготовки педагогів до роботи з обдарованими учнями. Обдарована дитина потребує педагога, який здатний орієнтувати учня на одержання знань більш ефективними способами, формувати уміння і навички розумової діяльності, комунікації, самозбереження, спрямовувати розвиток здібностей, серед яких основна увага приділяється здатності до навчання, зміні парадигми мислення, умінню опрацьовувати величезні масиви інформації, розв’язувати проблеми тощо.

Саме таким педагогом я й пробую стати для свої учнів, і в цьому мені допомагає як література на дану тематику, так і власний педагогічний досвід.

В XXI ст. окреслилися принципово нові риси світової цивілізації, пов'язані з особливостями функціонування постіндустріальних суспільств, інформаційних технологій, процесів глобалізації, що дає підстави стверджувати про формування нової цивілізації — ноосферно-космічної. При цьому проблема обдарованості, творчості, інтелекту виходить на передній план у державній політиці.

Закон України «Про позашкільну освіту» визначає, що позашкільний навчальний заклад - складова система позашкільної освіти, яка надає знання, формує вміння та навички  за інтересами, забезпечує потреби особистості у творчій самореалізації та інтелектуальний, духовний і фізичний розвиток, підготовку до активної, професійної та громадської діяльності, створює умови для соціального захисту та організації змістовного дозвілля. 

Обдаровані діти — діти, в яких у ранньому віці виявляються здібності до виконання певних видів діяльності. Вони вирізняються серед однолітків яскраво вираженими можливостями в досягненні результатів на якісно вищому рівні, який

перевищує певний умовний «середній» рівень. Їх успіхи не є випадковими, а виявляються постійно.

Проблемі обдарованості присвячено багато зарубіжних робіт, останнім часом активізувався пошук вітчизняних дослідників (О.Є.Антонова, В.С.Бажанюк, І.С.Волощук, В.В.Рибалка, В.У.Кузьменко, В.А.Моляко, Т.І.Сущенко, П.О.Тадеєв, В.П.Тименко та ін.). Підготовці  до роботи з обдарованими дітьми присвячені дослідження О.Є.Антонової, О.А.Дубасенюк, В.О.Киричука, Ю.М.Клименюк, В.В.Тесленка, А.В.Яковини та ін.. Проблему формування інноваційного стилю професійної діяльності вчителів досліджували Л.М.Ващенко, О.І.Пометун, О.Пєхота, С.О.Сисоєва та ін. В кожній області України розроблені регіональні програми роботи з обдарованими дітьми, які повинні втілюватися у практику роботи позашкільної освіти.

У 2013 р. вийшов збірник «Мала академія наук України. Робота з обдарованими дітьми у позашкіллі: інформаційно-бібліографічний огляд літератури, 2013» за редакцією Талалаєвської М., в якому авторка дала список літератури, що в ній висвітлено аспекти роботи з обдарованими дітьми у позашкіллі.

Актуальність мого дослідження полягає у своєчасному виявленні дитячої обдарованості, яка відіграє значну роль в процесі розвитку та формування творчої  особистості гуртківця в автомодельному гуртку.

Саме актуальність і недостатня теоретична та практична розробленість проблеми розуміння проявів дитячої обдарованості змусили мене працювати над обраною темою:  «Розвиток творчої активності обдарованої особистості гуртківця в системі позашкільної освіти».

Практична значущість: феномен обдарованості. Обдарованість у системі позашкільної роботи. 

Стратегія розвитку: дослідити види та закономірності прояву обдарованості, визначити головні аспекти у роботі з обдарованими дітьми у гуртку.

Проблема самореалізації стала провідною у багатьох сучасних концепціях про людину (А. Маслоу, К. Роджерс, Е. Фромм, А. Брушлінський, Г. Балл). У науково-теоретичних джерелах самореалізація визначається як процес здійснення індивідуальних та особистісних можливостей «я» через докладання власних зусиль, а також у співдіяльності з іншими людьми.

Для того, щоб дати дитині можливість самореалізуватися, проявити свої індивідуальні можливості я застосовую такий алгоритм роботи:

Алгоритм  роботи з обдарованими  дітьми в автомодельному гуртку

При цьому, я працюю над виявленням здібностей кожної дитини,

використовуючи при цьому різні методики та проводжу мотиваційну роботу для

орієнтації дітей на досягнення результату.

За час роботи над науково-методичною проблемою намагаюся розв’язати

наступні завдання:

1. Організація системної роботи (гурткові заняття, змагання, конкурси, виставки

тощо).

2. Організація науково-дослідницької діяльності (турніри, конкурси, майстер-

класи, тренінги).

3. Формування відносин співробітництва, партнерства в системі «Керівник

гуртка - вихованець», «Вихованець – керівник гуртка».

4. Визначення очікуваної мети (творчо розвинена, професійно визначена,

соціально-адаптована особистість).

У своїй роботі спільно з психологом СЮТ  я використовую  методи

діагностування здібностей, які  передбачають виявлення потенційних можливостей

інтелектуального розвитку обдарованих гуртківців:

1. Виявлення обдарованих  гуртківців.

2. Створення сприятливо-стимулюючих умов щодо розвитку обдарованої

особистості.

3. Створення психологічного супроводу.

4. Залучення гуртківців до участі в конкурсах, змаганнях, виставках, науково-

творчих конференціях тощо.

Як же виявити обдарованість старших дітей і підлітків? Я використовую

методику, запропоновану вчителем-новатором І. П. Волковим. Суть її полягає у тому,

що дітям пропонується виконати самостійні роботи з будь-якої галузі науки, техніки і

мистецтва, незалежно від того, передбачено це навчальною програмою чи ні. Нема

жодних обмежень ні у виборі теми, ні у способах і строках її виконання. Підліток

може робити, що хоче, коли хоче, і як хоче. Виконання роботи фіксується у

спеціальній  творчій книзі, де зазначається вид діяльності, характер виконаної роботи:

обсяг, складність, ступінь оригінальності, якість.

Використання творчої книги допомагає мені  вирішити ряд дуже важливих

завдань: виявити талановитих дітей  і залучити їх до творчої діяльності, об`єднати їх за

інтересами; пропагувати дитячі таланти і винаходи.

Основою успіху на ниві просвітительства є любов. Любов до дитини, любов до

предмета. Саме вона допомагає педагогу творити особистість. Любов до своєї справи

веде його шляхами нових і старих методик. Проте зайва емоційність, прагнення все

«взяти на себе», «соломку постелити» притаманні нашій виховній культурі.

На заняттях гуртка, по-можливості, доцільно моделювати «ситуації успіху», що

сприяють позитивним емоціям і формуванню позитивної особистої  мотивації

навчання. Власне, навчальний процес - це розвиваюча діяльність дітей у вільному

спілкуванні з педагогом.

Для створення психологічно сприятливої атмосфери в гуртку стосунки з дітьми

доцільно будувати на принципах паритетності (ось тут виникає і відчуття поваги, і

виховання творчої людини, здатної самостійно, критично, неординарно мислити, і

відбувається становлення особистості, адже всі стають співучасниками пізнання,

процесу пошуку відповіді на екзистенційні питання).

Шляхи творчої самореалізації обдарованих гуртківців

Як знайти загальні закономірності, що забезпечують творчу самореалізацію

гуртківців на заняттях автомодельного гуртка? Без застосування ефективних

педагогічних ідей, використання проблемного та продуктивного навчання,

інтерактивних технологій та методу проектів - не обійтися. Допоможе в цьому і

застосування методичних прийомів створення проблемних ситуацій: підведення

гуртківців до пропозиції оптимізації розв’язання задачі; зіткнення протиріч практичної

діяльності; аналітична діяльність гуртківців; постановка конкретних питань (на

узагальнення, обґрунтування, конкретизацію, логіку, спосіб міркування); постановка

проблемних задач (наприклад: з недостатніми або зайвими вихідними даними, із

суперечливими даними, з допущеними помилками).

Тобто, завдання і вправи передбачають створення ситуацій, у яких гуртківці

здійснюють операції аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, конкретизації.

Для створення комфортних умов діалогічного навчання, за якого гуртківець

відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, застосовується інтерактивне

навчання.

Інтерактивне навчання - це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове),

де і гуртківець, і керівник гуртка є рівноправними й рівнозначними суб’єктами,

розуміють, що вони знають, вміють, здійснюють. Воно ефективно сприяє формуванню

навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва,

взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу. Для цього

використовується моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, спільне розв’язання

проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Отже, здійснюючи цю роботу, з’являється можливість підготувати гуртківців до

більш глибокого засвоєння знань та сформувати групу помічників-консультантів. Це

діти, які працюють у прискореному темпі і мають сформовані здібності до

автономності й активності. Досить часто таким гуртківцям можна надавати статус

помічника керівника гуртка або головного інструктора під час проведення практичних

робіт. Вони не тільки активні помічники керівника гуртка, а й працюють самостійно та

активно в обраному напрямку, набувають досвіду творчої самореалізації. Працюючи з

такими дітьми, керівник гуртка  має можливість надати право вибору гуртківцеві та

змоделювати ситуацію успіху.

У такий спосіб реалізується партнерство керівник гуртка-гуртківець у формі

співробітництва людей, що розв’язують спільне завдання, бо задачі складаються на

конкретних прикладах з різних сфер людської діяльності.

У спілкуванні гуртківців з інструкторами-гуртківцями,  що допомагають

керівнику гуртка, успішно реалізується партнерство гуртківець-гуртківець. Так

виховується потреба постійно поповнювати знання із різних джерел, діти стають

активними учасниками навчального процесу.

Для того, щоб виявити гуртківців, які можуть стати інструкторами, я пропоную

дітям спеціальну анкету «Чи подобається тобі…?»

1.     Більш поглиблено займатися фізикою, математикою, обчислювальною

технікою, інформатикою?

2.     Працювати з технікою?

3.     Знайомитись з будовою різних приладів?

4.     Читати технічні журнали?

5.     Знайомитись з різними моделями літаків, суден, автомобілів?

6.     Вивчати таємниці астрономії?

7.     Розбиратися у досягненнях техніки?

8.     Знайомитись з життям рослин і тварин?

9.     Знайомитись із досягненнями сучасної техніки?

10.   Дізнаватися про досягнення у галузі мистецтва?

11.   Конструювати і займатись винахідництвом?

12.   Створювати щось складне. Нове, несхоже на все, що існувало досі?

13.   Вивчати самого себе і інших?

14.   Знімати фільми?

15.   Працювати за комп’ютером?

16.   Займатися чимось іншим, чим саме?

Відповідати потрібно на всі запитання. Перед номером запитання у разі відповіді

«Так» - ставити плюс (+), «Ні» - мінус (-), «Не знаю» - нуль (0).  На останнє запитання

треба дати  вичерпну відповідь, вказати, чи займаєшся ти тим видом діяльності, яка

тебе цікавить, чи дозволяють це обставини.

Однак виявлення обдарованих дітей – це тільки початок шляху. Найважливіший

етап інший: психологічно та педагогічно грамотно організувати роботу з ними,

розвиваючи їхні здібності і нахили. Ця робота вимагає наявності певних педагогічних

умов,  методів  і прийомів навчання:

-         взаємоперевірка;

-         різнорівневі завдання та індивідуальний підхід до навчання;

-         застосування проблемно-пошукових методів;

-         метод самостійного розв’язування розрахункових і логічних задач;

-         метод проектів;

-         інноваційні методи роботи, проводжу нестандартні заняття, використовую

творчі вправи.

Саме під час цих різноманітних форм навчання гуртківці вчаться виділяти

головне, коротко висловлювати своє ставлення до виучуваного. Обдарованим

гуртківцям даю завдання підвищеної складності, можливість підготуватись до таких

занять самостійно, на складніші питання знайти відповіді в довідковій літературі.

Систематичною і послідовною працею вихованці досягають хороших результатів своєї

роботи.

ПОРАДИ ПЕДАГОГУ-ПОЗАШКІЛЬНИКУ

 ПО РОБОТІ З ОБДАРОВАНИМИ ДІТЬМИ

 Створювати ситуації незавершеності або відкритості, на відміну від

жорстко заданих і строго контрольованих ситуацій.

 Дозвіл і заохочення безлічі питань.

 Створення і розробка прийомів, стратегій, інструментів, предметів для

подальшої діяльності.

 Стимулювання відповідальності і незалежності.

 Робити акцент на самостійних розробках, спостереженнях, почуттях,

узагальненнях, зіставленнях.

 Формувати більш різноманітний погляд на світ.

 Увага до інтересів дітей з боку батьків, оточуючих їх дорослих.

 Не давати дитині прямих умов, рекомендацій. Дитина повинна сама їх

виробити.

 Не стримувати ініціативу, навіть на шкоду заняттю.

 Навчити простежувати міжпредметні зв'язки.

 Привчити дітей до самостійності прийняття рішення та аналізу ситуації.

 Надавати підтримку в ситуації успіху.

 Забезпечити дослідницьку діяльність для обдарованих дітей.

 При взаємодії з обдарованою дитиною керівник гуртка повинен виявляти

почуття гумору.

 Формувати безоцінкові критерії в роботі з обдарованою дитиною.

 Педагогу необхідно виявляти наполегливість у роботі з розвитку певних

здібностей дитини.

 Як показує практика, найбільш ефективний метод взаємодії педагога з

обдарованою дитиною - індивідуальні заняття з акцентом на його

самостійну роботу з матеріалом.

Своїм педагогічним кредо вважаю слова І.Мороза:

«Немає необдарованих дітей - є дорослі,які не

займаються розвитком дитини,

адже будь-яка здібність потребує розвитку.»

 

- Огляд літератури по роботі з обдарованими дітьми

 

 

Проблемі обдарованості присвячено багато зарубіжних робіт, останнім часом активізувався пошук вітчизняних дослідників (О.Є.Антонова, В.С.Бажанюк, І.С.Волощук, В.В.Рибалка, В.У.Кузьменко, В.А.Моляко, Т.І.Сущенко, П.О.Тадеєв, В.П.Тименко та ін.). Підготовці  до роботи з обдарованими дітьми присвячені дослідження О.Є.Антонової, О.А.Дубасенюк, В.О.Киричука, Ю.М.Клименюк, В.В.Тесленка, А.В.Яковини та ін.. Проблему формування інноваційного стилю професійної діяльності вчителів досліджували Л.М.Ващенко, О.І.Пометун, О.Пєхота, С.О.Сисоєва та ін. В кожній області України розроблені регіональні програми роботи з обдарованими дітьми, які повинні втілюватися у практику роботи позашкільної освіти.

У 2013 р. навіть вийшов збірник «Мала академія наук України. Робота з обдарованими дітьми у позашкіллі: інформ.-бібліогр. огляд літератури, 2013» за редакцією Талалаєвської М., в якому авторка дала список літератури, що в ній висвітлено аспекти роботи з обдарованими дітьми у позашкіллі.

Також можу вказати на власний творчий доробок з цього питання. Зокрема у 3 номері газети «Позашкілля» за 2009 рік було опубліковано мою статтю «Технічна творчість і обдарованість», а на інтернет-ресурсах  http://www.ukraine-edu.com/kultura/4684/index.html?page=6 таhttp://do.gendocs.ru/docs/index-263729.html?page=5 викладено посібник» Робота в гуртку радіоконструювання (з досвіду роботи).»

Проте, теоретичні пошуки поки не перетворені в конкретні методики підготовки та навчання обдарованих дітей, на опис прийомів і способів організації навчального процесу, які можна було б запропонувати керівнику гуртка, як інструментарій його діяльності, що дозволить не лише давати обдарованим дітям додаткову освіту, але й дало змогу  гарантовано підготувати дитину, яка може гідно представляти начальний заклад на обласному та Всеукраїнському рівнях.

При цьому я  завжди стараюся виконувати такі правила:1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти

обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів.

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини «вундеркінда». Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

- Вирішення проблеми роботи з обдарованим дітьми в автомодельному гуртку ЦДЮТ м.Кам’янець-Подільський

 

 

1. Чинники, що впливають на результативність навчання та позитивну самооцінку гуртківця

Як відомо, на результативність навчання впливають три чинники: стан, стратегія і зміст. Стан - це правильний настрій, що налаштовує на навчання. Стратегія позначає стиль та метод подання матеріалу. Зміст - це предмет.

 Фахівці виділяють три основні бар’єри психологічного характеру в навчанні [1].Критично-логічний;Інтуїтивно-емоційний;Критично-моральний.Ефективність нових методик доведена результативно, однак шляхи їхнього

впровадження надзвичайно повільні. Коли на засіданні методичного об’єднання  ставиться запитання “Чи впроваджуєте ви в навчальній процес інноваційні технології?”, більшість керівників гуртків відповідають позитивно, однак, на прохання конкретизувати ефективні методи навчання, які використовуються у власній педагогічній практиці, вони вагаються з відповіддю і здебільшого виявляють необізнаність. Серед основних причин гальмування інноваційного руху - консерватизм освітян та їхнього керівництва; відсутність стимулювання та заохочення щодо підвищення фахового рівня.

Гордон Драйден пропонує пристосувати успішні бізнесові програми до на-вчального процесу і наголошує на розвитку позитивної самооцінки, яка б ґрунтувалась на практичних досягненнях. Як відомо, провідні компанії світу використовують ефективні технології (психологічний і фаховий тренінг, використання музики, релаксації, візуалізації, гри тощо) для скорочення часу на вишкіл свого персоналу. Для прикладу можна назвати й компанії,що працюють Україні: «Mary Kay», «Avon»,  «Amway».

Подібну методику я практикую й на заняттях гуртка, особливо при роботі з обдарованими гуртківцями.

Чому я роблю це?Справа в тому, що творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від

своєї винятковості, але багатьох рятує тонке відчуття гумору, вони цінують його. У них особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них, і не випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я входять до "групи ризику". Вони потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, можливо, навіть спеціальних шкіл.

При цьому я враховую основні чинники, які впливають на позитивну самооцінку гуртківця, а значить на його стан:

відчуття фізичної безпеки - відсутність фізичних обмежень;відчуття емоційної безпеки - відсутність страху і принижень;усвідомлення власної ідентичності - важливість того, «хто я»;почуття незалежності;компетентність - відчуття того, що вміємо робити;місія - відчуття того, що наше життя має сенс і спрямування.        3.2. Основні умови та принципи ефективного навчанняФахові дослідження стверджують, що будь-яке навчання буде набагато

ефективнішим більш швидким і легким, якщо навчальні програми враховують основні умови та принципи ефективного навчання [2, с.269]. У скороченому вигляді вони виглядають таким чином, причому в процесі їх усвідомлення керівник гуртка із звичайного лектора стає активним учасником процесу, наставником, який сам організовує відповідні засади:

Оптимальні умови навчання;Правильне подання - такий спосіб презентації теми, який би залучив до роботи

відчуття, мотивував до діяльності, був би необтяжливим, захопливим, розмаїтим та енергійним;

Зважене обмірковування - задіяти творче й критичне мислення, яке стимулює внутрішнє засвоєння інформації;

Активізація збереженої інформації - доступ до засвоєного матеріалу через гру, жарт та широкі можливості практикування;

Застосування - реальне застосування знань, пов’язування їх із життям;Повторення, оцінювання і святкування - регулярне повторення й

оцінювання, а при цьому святкування навчальних досягнень.Особливо актуально це при роботі з обдарованими дітьми.Для реалізації цих засад я в своїй практиці використовую різноманітні

прийоми, наприклад: олімпіади з творчого мислення; олімпіади з кмітливості та логічного мислення; конкурси; конкурси знавців предмету та логічного мислення; інтелектуальні ігри: "Ланцюжок", "Так чи Ні", "КВК", "Ерудит", "Поле

чудес", "Брейн-ринг", "Перший мільйон", "Щасливий випадок", "Бізнес", "Інтелектуальний хокей", "Вікторина", Рольова гра", Дотепник", "Що? Де? Коли?", "Колесо фортуни", "О, щасливчик", "Зоряний час", "LG-Еврика", "Найрозумніший"...

- Організація ефективного навчання обдарованих дітей

Під час навчання обдарованих дітей я дотримуюсь основних принципів, які покладені в основу організації ефективного навчання:

Залучення. Кожен гуртківець має активно залучатися у процес навчання. Звичайна лекція, здебільшого є найменш ефективним методом. Як керівник гуртка я намагаюся застосовувати якомога більше способів і прийомів за-лучення гуртківців до активної участі у навчанні, зокрема:

-         Прямий, цільовий досвід (навчання діяльністю);-         Вигаданий досвід (виконання ролей, дебати, демонстрації, вправи тощо);-         Дискусії і обговорення в парі та в групі;-         Форуми і конференції;-         Змагання;-         Екскурсії і демонстрації та ін.;

Кожна дитина навчається краще, коли цікаво, коли перебуває в постійній напрузі, відчуваючи різноманітність вправ і змагань.

Готовність. Навчання відбувається швидше, коли діти хочуть навчатися і готові до цього. Тому я стараюся  відразу оцінювати готовність і мотивацію гуртківців до навчання, визначати причини, що спонукали до навчання за даною програмою, виявити їхні сподівання, чому вони хочуть вчитися.

Підсилення. Повторення і практичні вправи також необхідні у навчанні. Перед заняттям я завжди продумую, як подати основну інформацію кількома способами, щоб допомогти дітям із різними когнітивними стилями ефективно засвоювати знання.

Інтенсивність. Інтенсивний, драматичний або яскравий досвід захоплює увагу, підсилює вплив. Коли я застосовую інтерактивні прийоми навчання і вправи за участю дітей,  то дітям набагато легше запам’ятати важливі моменти.

Асоціація. Навчання дотичне до власного досвіду (коли наявні схожість і відмінність), легше закріплюється у пам’яті. Я досить часто звертаюся  до життєвого досвіду дітей, будую на цьому навчання у групах.

Ефективність. Навчання засвоюється ліпше тоді, коли воно задовольняє дітей, а не тоді, коли бентежить чи дратує. Схвалення заохочує навчання. Ці два правила я постійно пам’ятаю під час заняття.

Можливості. Чимало дітей не використовують на заняттях свої можливості на повну силу. Тому я заохочую  гуртківців до активної співпраці, планую заняття таким чином, аби вони відчували, що отримали чимало корисного досвіду і       можуть використати його у своїй практичній діяльності.

На мою думку, саме дотримання вищеперерахованих принципів дає змогу гуртківцям, які навчаються у мене не лише виготовляти прекрасні прилади, макети, моделі, але й успішно використовувати набуті на заняттях гуртка знання в подальшому житті. Багато моїх вихованців стали студентами престижних вузів, отримали цікаві професії, знайшли свої місце в житті використовуючи дякуючи тим знанням, умінням і навичкам, що вони їх отримали під час навчання в автомодельному гуртку.

- Висновок        

       Проблема обдарованості є полідисциплінарною, тому й зміст роботи керівника гуртка з обдарованими учнями передбачає застосування міждисциплінарної проблематики обдарованості. Саме проблематика обдарованості в силу необхідності комплексної діяльності з її розвитку, відсутності закінченої теорії та існування різних концепцій обдарованості дає можливість різних інтерпретацій, виклику усталеним поглядам, пошуку рішень на основі аналізу наявного досвіду, досліджень, відкриттів, проектування та організаційно-педагогічних розробок. А це потребує активних методів проведення занять, які я використовую і своїй практиці: пояснювально-ілюстративний, проблемного викладання, евристичний, дослідницький, мозковий штурм, метод ситуаційних вправ, метод проектів тощо. Практично кожний із цих методів пов’язаний із постановкою і розв’язанням певної педагогічної проблеми в галузі обдарованості.

Насамкінець  хочу відмітити, що впровадження  основних підходів щодо використання інноваційних форм та методів навчання гуртківців дозволяє суттєво вплинути на процес підготовки керівників гуртків до роботи з обдарова-ними учнями, істотно змінити роль того хто навчає (замість ролі інформатора, роль менеджера), і роль тих, хто навчається (інформація не мета, а засіб засвоєння дій і операцій професійної діяльності). Саме використання  інноваційних технологій роботи з обдарованими дітьми  дозволяє мені готувати дітей, котрі постійно займають призові місця на Всеукраїнських та обласних змаганнях технічного профілю.

- Список використаних джерел та літератури

 

 

1. Акимов И., Клименко В., О природе таланта. т. 1, Ст. М., 19942Гаврилюк В.Ю. Розвиток творчої активності вихованців позашкільних навчальних

закладів у процесі пошукової та дослідницької діяльності / теоретико-методичні основи виховання творчої особистості учнів в умовах позашкільних навчальних закладів: Матеріали наук.-практ. конф. Ч. 2 / К.: Грамота, 2006 р.

3 Гильбух Ю. З. Внимание: одаренные дети. М.: Знание, 1991.4.Клименко В. В. Психологические тесты таланта. Харьков: Фолио, 1996.5.Ковбасенко Л І. Методика виховної діяльності в Малій академії наук України /

Ковбасенко JI.І - К. : 2006. - 116 с.6. Матюшкин А.М. Загадки одарённости. М.: Школа-пресс,1993.7.  Проблемы психологии творчества и разработка подхода к изучению

одаренности. Моляко В. А. // Вопросы психологии. № 5, 1994, с. 86-95.8.  Ги Лефрансуа. Прикладная педагогическая психология. - СПб.: «Прайм-

ЕВРОЗНАК», 2005. - 416 с.9. Драйден Гордон, Вос Джанет. Революция в обучении. Научить мир учиться по

новому. - М.: Парвинэ, 2003. - 670 с.10. Забродська І. Інноваційні підходи до навчально-виховного процесу / Ірина

Забродська // Позашкілля. – 2013. – № 8. – С. 17–23.11.  Поліхун Н. І. Мережеві ресурси підтримки дослідницької діяльності

обдарованих учнів / Наталія Іванівна Поліхун // Обдарована дитина. – 2013. – № 7. – С. 32–35.

12. Поліхун Н.І. Педагогічна студія як організаційна форма підготовки вчителя до роботи з обдарованими учнями // Матеріали науково-практичної конференції «Виявлення і підтримка обдарованості учнів загальноосвітньої школи» 24-26 червня 2009 р. - Тернопіль, 2009. - С.173-178.

13.Тесленко В.В. Підготовка педагогічних кадрів до навчання і виховання обдарованих дітей // Освіта і управління. - 1999. - №2. - С.126-130.

14Утегенова Б. М. Научно-педагогическое сопровождение инновационных процессов в школе для одаренных детей / Б. М. Утегенова // Одаренный ребенок. – 2013. – № 4. – С. 17–22.

РОЗРОБКИ ЗАНЯТЬ ГУРТКА ТА МАСОВОГО ЗАХОДУ

 - Конспект нетрадиційного заняття автомобільного гуртка

Тема: КРЕСЛЕННЯ МОДЕЛЕЙ ТА ОКРЕМИХ ДЕТАЛЕЙ НА ПАПЕРІ. Мета: 

Навчальна: Закріпити і розширити знання дітей про папір і картон.Розвиваюча: розвивати і удосконалювати навички роботи з папером і картоном.Виховна: Виховувати дружелюбність, любов до праці.

 Обладнання: папір, картон, клей, ножиці, зошити, журнали, плакат, газета.Тип заняття: Заняття-гра. 

ХІД ЗАНЯТТЯ І. Організація дітей до заняття1. Вітання.2. Перевірка готовності гуртківців до заняття. ІІ. Оголошення теми і мети заняттяКерівник гуртка: Сьогодні, діти, до нас завітають гості – Папір і Картон. Нам є

про що їм розповісти, адже ми вже багато чого навчилися. А коли дещо забули, то звернемося до “Довідкового бюро”, яке працюватиме на уроці.

Черговий “Довідкового бюро” готовий дати будь-яку довідку з теми.Заходить у клас хлопчик Незнайко.

ІІІ. Робота над темою заняттяКерівник гуртка: От і Незнайко зайняв своє місце. Цікаво, що він приніс у клас?Незнайко: Потім покажу.Керівник гуртка: Просимо “Довідкове бюро” нагадати, що таке папір?Черговий “Довідкового бюро”: Папір дістав назву від водяної рослини –

папірусу, з якого в Стародавньому Єгипті виготовляли спеціальний матеріал для письма. Нині ж папір виготовляють за рецептом винайденим у Китаї з перемелених рослин – бамбука, бавовни, конопель, соломи, додавали різні речовини клейні й одержували аркуш паперу. Виготовляли папір також з целюлози.

Керівник гуртка: Дякуємо.Стук в двері. Входить Папір і Картон – учні в яких на голові капелюшки з

відповідними написами.Папір: Раді зустрічі з вами; сподіваємося, що ви нас не забули.

Картон: Зараз і перевіримо. Ми принесли з собою кілька запитань. От  влаштуємо невеличкий екзамен. Хто правильно і повно дасть відповідь, одержить нагороду – яскраву листівку.

 

                          

Папір: Що в мене в руках?

Діти: Газета.

Картон: Правильно. А з якого виду паперу її виготовляють.

Діти відповідають, що газету друкують на газетному папері, що він не міцний, добре

вбирає вологу.

Папір: Як називається вид паперу, на якому друкують книжки, журнали?

Діти: Журнальний.

Незнайко: Ось у мене карта. Та я не знаю, з якого паперу її виготовили. Можна

запитати в “Довідкового бюро”?

Папір: Зачекай Незнайку, певне відповідь знають учні.

Діти розповідають, що географічні, історичні карти друкують на спеціальному

папері. Він міцний і гладенький. А от як називається, ніяк не пригадають.

Керівник гуртка: Тепер давайте запитаємо у “Довідковому бюро”.

Черговий “Довідкового бюро”: Цей папір називають картографічним.

Картон: Що в мене в руках?

Діти: Зошит.

Картон: А з якого вони паперу виготовлені?

Діти: З писального.

Незнайко: А я знаю, що є ще поштовий папір. На ньому пишуть листи,

виготовляють різні таблиці, картки...

Керівник гуртка: А також існує креслярський папір. З таким папером

(креслярсько-малювальним) ми працюватимемо і сьогодні на занятті.

Картон: А що ви пам’ятаєте про мене?

Діти: Картон буває політурний, коробковий. На ньому друкують проїзні квитки,

з нього виготовляють устілки для взуття.

Папір: Ви дуже добре відповідали діти. Всі склали екзамен.

Картон: А зараз ми перевіримо, як ви вмієте працювати з нами, які ви майстри.

Незнайко: В мене все готове до роботи. Погляньте, в мене і папір, клей, ножиці,

сантиметрова стрічка, циркуль, альбом, пластилін, нитки, олівець, гумка, ручка.

Керівник гуртка: Чи правильно підготувався Незнайко? Що зайве на його

робочому столі? Чи добре підготувалися всі діти?

Черговий “Довідкового бюро” дає довідку, щодо правил роботи з папером.

1.                Перевір чи в тебе чисті руки.

2.                Будь обережний з інструментами.

3.                Акуратно розмісти пляшку з клеєм.

4.                Виконуй завдання уважно, спокійно.

5.                Не відволікайся сам і не заважай сусіду.

6.                Не торкайся обличчя і очей брудними руками.

Фізкультхвилинка

 

Діти виконують вправи за словами віршика.

Трава низенька-низенька,

Дерева високі-високі

Вітер дерева колише, гойдає,

Птахи у вирій летять відлітають.

Діти тихенько за парти сідають.

Керівник гуртка: Зараз я вас поділю на дві групи, кожна з яких вибере роботу за

бажанням. Це можуть бути:

1. Виріб, виготовлений з паперу способом склеювання.

2. Аплікація.

Представник кожної групи “рекламує” свою роботу.

 

IV. Практична робота

Перша група креслить та виготовляє із паперу макет автомобіля. Представник

групи пояснює, чим сподобалась така робота

Друга група креслить та представляє аплікацію. Діти дарують свій виріб

Незнайкові. А ще вони склали для нього казку, аби Незнайко не забував, що потрібно

для роботи з папером.

Жили були у коробці клей, пензлик, ножиці, простий олівець, папір та лінійка.

Щодня вони сперечалися між собою, хто з них головніший. Якось хтось заглянув

у коробку, і її мешканці побачили свого господаря – хлопчика. Він вийняв їх усіх і почав

працювати. Брав олівець і креслив ним під лінійку. Потім відрізував ножицями окремі

деталі і наклеював їх на аркуш. Вийшов гарний автомобіль. Усі залишилися

задоволені, бо зрозуміли, що найголовніше тут людина, її вмілі руки. Отже, коли клей,

лінійка, олівець, пензлик знову повернулися у коробку, сперечатися їм уже не хотілося.

Усі вони бажали, щоб їх швидше взяли до роботи.

V. Підсумок заняття

1. Виставка та вербальне оцінювання дитячих робіт.

2. Підсумкові запитання.

1)    Хто прийшов до нас в гості?

2)    Як потрібно ставитися до паперу?  (використовувати економно)

3)    Чи сподобалося вам заняття? Чим?

 

- Конспект заняття автомодельного гуртка

Тема: КЛАСИФІКАЦІЯ АВТОМОБІЛІВ. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ЇХНІ КОНСТРУКЦІЇ

 Мета:

Навчальна: ознайомити гуртківців з поняттям автомобіля та його класифікаціями

Розвиваюча: розвинути кругозір, конструкторські здібності, фантазію, уяву.Виховна: виховувати самостійність, та інтерес учнів  до праці.

 Обладнання: журнали, плакати. Тип заняття: засвоєння нового матеріалу 

ХІД ЗАНЯТТЯ 

 Автомобіль – не розкіш, а засіб пересуванняІлля Ільф і Євгеній Петров

 

 

І. Організаційний момент1. Вітання2. Визначення чергового3. Підготовка робочого місця до заняття4. Перевірка присутніх ІІ. Мотивація навчальної діяльностіАвтомобілі, автомобілі… співається в пісні групи «Весёлые ребята», слово

«автомобіль» може звучати з ваших уст частіше, ніж слова «Доброго дня». А якщо задуматись хоч на хвильку, то спробуйте дати відповідь на питання, що таке автомобіль? Визначень можна почути масу, але більш точне розуміння цього слова та його призначення ми з вами отримаємо під час сьогоднішнього заняття.

ІІІ. Оголошення теми та мети заняттяТемою сьогоднішнього заняття є «Класифікація автомобілів. Загальне поняття

про їхні конструкції», метою його є ознайомлення з поняттям автомобіля та його класифікаціями

 ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалуАвтомобіль — це транспортна безрейкова машина на колісному або

напівгусеничному ходу, що приводиться в рух власним двигуном і призначається для перевезень вантажів, людей та виконання спеціальних завдань.

Автомобілі, а також причіпні засоби становлять рухомий склад автомобільного транспорту.

Автомобілі в самій  загальній класифікації поділяють на: легкові

 вантажні

Автомобільний рухомий склад за призначенням поділяють на:

•  вантажний;

•  пасажирський;

•  спеціальний.

До вантажного автомобільного рухомого складу належать:

•   вантажні автомобілі;

 

•   автомобілі-тягачі;

•   причепи;

•   напівпричепи.

За конструктивною схемою розрізняють:

одиночні вантажні автомобілі

 

автопоїзди (тягач із причепом, напівпричепом).

За вантажопідйомністю   вантажні автомобілі поділяють на такі класи:

особливо малої вантажопідйомності (до 0,5 т);

малої (0,5…2 т);

середньої (2…5 т);

великої (5… 15 т);

особливо великої (понад 15 т — позадорожній автомобіль).

За повною масою вантажні автомобілі поділяють на сім класів:

1)    до 1,2 т;

1)    1,3…3;

1)    3…5;

1)    5…8;

1)    8…16;

1)    16…40;

1)    понад 40 т.

Вантажні автомобілі за характером використання бувають:

•  загального призначення,  кузови яких мають форму бортової платформи;

•  спеціалізовані, кузови яких пристосовані для перевезення тільки певних

вантажів (самоскиди — для перевезення сипких і в’язких вантажів, цистерни — для

транспортування рідких вантажів, рефрижератори — для перевезення швидкопсувних

вантажів).

До спеціального автомобільного рухомого складу належать автомобілі, причепи

й напівпричепи для нетранспортних робіт, відповідно обладнані (санітарні, пожежні,

сміттєзбиральні, автокрани, автомобілі-автовишки тощо).

Автомобілі всіх типів за пристосованістю до роботи в різних дорожніх умовах

поділяють на дві групи:

•  автомобілі нормальної (звичайної) прохідності, що призначаються для руху по

вдосконалених дорогах (мають один ведучий міст);

•  автомобілі  підвищеної прохідності,   які   призначаються  для роботи у

важких дорожніх умовах або навіть в умовах бездоріжжя (в них усі мости й колеса

ведучі).

Щоб розрізняти автомобілі за вказаною ознакою, використовують так

звану «колісну формулу». Це умовна характеристика ходової частини автомобіля, в

якій перша цифра відповідає загальній кількості коліс, а друга — кількості ведучих

коліс: 4 х 2, 6 х 4 (автомобілі нормальної прохідності); 4 х 4, 6 х 6 (автомобілі

підвищеної прохідності).

Кожний автомобільний завод випускає основну (базову) модель автомобіля та її

модифікації, що відрізняються від базової деякими показниками й конструкцією.

В інструкції, яка додається до автомобіля заводом-виготовлювачем, наводяться дані

його технічної характеристики, куди входять такі основні показники:

 колісна формула;

 номінальна вантажопідйомність у тоннах (кілограмах) або кількість місць;

 повна маса в тоннах (кілограмах);

 габаритні розміри в метрах (міліметрах);

 тип двигуна та його модель;

 найбільша швидкість із повним навантаженням (км/год);

 контрольна витрата палива (л/100 км).

 Крім зазначених показників, у технічній характеристиці наводять основні дані

двигуна та його систем, характеристики трансмісії, коліс і підвісок, систем керування,

електрообладнання, кабіни, кузова, додаткового обладнання, заправні об’єми, а також

дані для регулювань і контролю.

 

V. Підсумки заняття

На сьогоднішньому занятті ми з Вами ознайомились з класифікацією

автомобілів та з’ясували які існують типи автомобілів.

         Хотілося б знати:

1)    Що вам найбільше запам’яталося з сьогоднішнього заняття?

2)    Чи достатньо інформації ви отримали сьогодні?

3) Що ще ви б хотіли знати про автомобілі?

 

- Конспект заняття автомодельного гуртка

 

Тема: ВИГОТОВЛЕННЯ ВИКРІЙКИ І БАКА ДЛЯ ПАЛЬНОГО Мета:

Навчальна: ознайомити гуртківців з поняттям бака для пального

Розвиваюча: розвинути кругозір, конструкторські здібності, фантазію, уяву.Виховна: виховувати самостійність, та інтерес учнів  до праці.

 Обладнання: плакати, технологічні карти, лещата, киянки Тип заняття: комбінований 

ХІД ЗАНЯТТЯ 

 Автомобіль – не розкіш, а засіб пересуванняІлля Ільф і Євгеній Петров

 

І. Організаційний момент1. Вітання2. Визначення чергового3. Підготовка робочого місця до заняття4. Перевірка присутніх ІІ. Мотивація навчальної діяльностіПаливний бак - ємність, як правило великих розмірів, призначена для зберігання

різного роду палив. Деталь застосовується у різних напрямках світової інженерії та промисловості: від автомобілів до нафтових складів. У автомобілях із двигунами внутрішнього згоряння дані технічні елементи застосовуються у 100% випадків. Відповідно до типу авто, та конструкторських рішень в ньому можуть виконуватися різних форм та виготовлятися із різних матеріалів. На сучасних легкових автомобілях баки виготовляють із різного роду пластмас, рідше із алюмінію. На вантажних авто використовують нержавіючу або просту вуглецеву сталь.

Зрозуміло, що баки для пального монтуються також і на моделях автомобілів, що оснащені двигунами внутрішнього згоряння.

 

ІІІ. Оголошення теми та мети заняттяТемою сьогоднішнього заняття є «ВИГОТОВЛЕННЯ ВИКРІЙКИ І БАКА ДЛЯ

ПАЛЬНОГО», метою його є виготовлення завершеного виробу – бака для пального автомоделі.

 ІV. Сприйняття та засвоєння нового матеріалуДля моделей автомобіля застосовують, як правило,  жорсткі баки для пального,

хоча можна використовувати й м’які. Жорсткий бак виготовляють з білої жерсті або латуні товщиною 0,15 … 0,3 мм, а також з фольги. Він має дренажну, заправочну та паливну трубки. Баки можуть мати різну форму, яка найбільш відповідає формі моделі.

Сьогодні ми виготовимо найпростіший паливний бак для нашої моделі.  Його креслення показані на малюнку, а послідовність його виготовлення вказана на технологічній карті.

V. Підсумки заняття

На сьогоднішньому занятті ми з Вами завершили виготовлення бака для

пального автомоделі.

         Хотілося б знати:

1)    Що вам найбільше запам’яталося з сьогоднішнього заняття?

2)    Чи достатньо інформації ви отримали сьогодні?

3)    Що ще ви б хотіли знати про автомобілі?

  

ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА

виготовлення бака для пального автомоделі

 

1. Бак вирізається з жерсті, так як вона добре паяється

2. За допомогою шаблону розмічаємо та вирізаємо розгортку бака

3. Закріплюємо в лещатах

4. Згинаємо по лініях

5. Перед паянням зачищаємо місце паяння

6. Пропаюємо місця з’єднання

7. Після  паяння просвердлюємо місця для трубок.

8. Вставляємо трубки та припаюємо їх. Трубки можна взяти від термореле для

холодильника

9. Потім припаюємо решту стінок та перевіряємо бак на герметичність

10. Щоб не було корозії металу бак бажано пофарбувати

- Конспект виховного заходу

Мета:Навчальна: закріпити знання правил безпечної під час змагань з авто трасового

моделювання;Розвиваюча: сприяти зміцненню здоров’я, опорно-рухового апарату, розвитку

фізичних якостей (швидкості, спритності, витривалості);Виховна: виховувати стійкий інтерес до занять автомоделюванням, позитивні

морально-вольові якості, колективізм, дружелюбність, дисциплінованість. Обладнання: автотраса, автомоделі.

 Місце проведення: гурток автотрасового моделювання. 

У змаганнях беруть участь дві команди:1. «Фортеця»2. «Олімпійці» Ведучий. Добрий день усім шанувальникам мандрів!Вітаємо вас на святі «Весела подорож».Змагання з автотрасового моделювання – це захід, під час якого юні

автомоделісти отримують багато важливих навиків: навчаються керувати трасовими автомоделями, користуватися ремонтним інструментом, якнайшвидше повертати автомоделі на трасу, якщо  вони зійшли з неї і багато чого іншого. Словом, змагання – це перевірка своїх знань і навичок автомоделіста у скрутних умовах.

А наша конкурсна програма – маленьке тренування до справжніх випробувань. У ній братимуть участь дві команди юних автомоделістів: команда «Фортеця» та команда «Олімпійці».

  Керівник гуртка.- Сьогодні у нас – Весела подорож. Ми радо вітаємо учасників змагань і

запрошуємо їх до залу.(Під спортивний марш входять команди.)

І дитина.Увага! Увага!Спішіть, поспішайте!Спортивного свята ви не минайте!

 ІІ дитина.Бо дружні командиЗібрались на свято –Здорові, веселі,Спортивні малята! Капітан І команди.Ми веселі козачатаЛюбим бігати, стрибатиНаш девіз веселий сміхПереможемо усіх.Команді «Олімпійці»Фізкульт–привіт! Капітан ІІ команди.Чемпіони ми завзятіЛюбим бігати, стрибатиІ сьогодні на цім святіНаша ціль -  перемагати.Команді «Фортеця»Фізкульт-привіт! Керівник гуртка.- На будь-яких змаганнях обов’язково є судді, які уважно спостерігають за

учасниками, стежать за дотриманням правил і визначають переможців. У нас теж сьогодні є судді, це …

А ми обіцяємо:- бути уважними;- чесно дотримуватися правил;- бути справедливими й вимогливими до себе і товаришів;- не плакати у разі поразки;- не зазнаватися, досягнувши перемоги. Ведучий подає команду "Ліворуч! До місця старту - кроком руш"

 Ведучий - а зараз перше завдання наших змагань - "Представлення команд" (воно

поєднує, вихід команди, девіз, емблему). Послідовність представлення команд. Оцінка - максимальний бал - "5 балів". Ведучий - а зараз розпочинаємо наші заїзди. Проходять заїзди в усіх класах автомоделей

Журі підбиває підсумки змагань. Загальне шикування команд.Журі оголошує результат. .

Нагородження:   за 1 місце нагороджується команда …за 2 місце нагороджуєтеся команда …

 

Заключне слово голові журі.

Колективне фото на згадку