Слайд 1Вітаю всіх із святом, Всесвітнім днем води, який відзначається

щороку 22 березня. Відзначення дня води покликане привернути увагу світової спільноти до проблем охорони вод, раціонального використання водних ресурсів як умови продуктивної економіки і соціального добробуту людей.

Кожного року, Всесвітній день води відзначається під новим гаслом, яке відображає нагальну проблему, пов’язану з водою.

Декада 2005—2015 — це роки зосередження уваги в глобальному масштабі на питанні: вода — для життя, активного інформування кожного щодо прогресу у досягненні Цілей розвитку тисячоріччя. Серед них ціль №10: «до 2015 року скоротити вдвічі число людей, що не мають постійного доступу до безпечної питної води і необхідних умов санітарії».

2015 рік проходить від гаслом : Вода та сталий розвиток і завертає десятиріччя дій - вода для життя . В грудні будуть підведені підсумки акції.

Гасло цього року є знаковим для нашої країни, так як це співпало в часі з підписанням угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом та його державами-членами, з іншої сторони.

Слайд 2

Загалом в світі використовується 21% від загальної кількості забраної води використовується промисловістю, 70% сільським господарством та 9% людиною.

В Україні промисловість використовує 43%, сільське господарство - 35% та комунальне - 22%. Наша Кіровоградська область є аграрною областю тому за даними державного обліку водокористування 16% води використовується промисловістю, 20% - комунальними підприємствами та 64% - сільським господарством, до якого відноситься також і риборозведення

Слайд З

За результатами узагальнення поданої водокористувачами звітності про забір

та використання вод визначено, що в області використано свіжої води всього 92,8

млн.м3 в тому числі на виробничі потреби - 14,9 млн.м3, на господарсько-питні

потреби - 19,3 млн.м3 води, на зрошення - 1,3 млн.м3, на сільгоспводопостачання З з- 2,4 млн.м та для потреб риборозведення - 54,7 млн.м .

'І

В басейні Дніпра використано 74,1 млн.м в тому числі на виробничі потреби - 8,954 млн.м'1, на господарсько-питні потреби - 15,07 млн.м3 води, на зрошення - 0,430 млн.м , на сільгоспводопостачання - 0,915 млн.м та для потреб риборозведення - 48,71 млн.м3.

В басейні Південного Бугу використано усього 18,7 млн.м в тому числі на виробничі потреби - 6,00 млн.м3, на господарсько-питні потреби - 4,234 млн.м3 води, на сільгоспводопостачання - 1,496 млн.м3, на зрошення - 0,904 млн.м3,та для потреб риборозведення - 6,042 млн.м3.

В порівнянні з попереднім роком знизився скид у поверхневі водні

об’єкти забруднених зворотних вод з 4,772 млн. м3 до 4,276 млн.мЗ. В розрізі басейнів

скид забруднених зворотних вод зменшився в басейні Південного Бугу з 3,9 млн. м1 до 3,5 млн.м3.

Слайд 4

Для стабільного водопостачання населення та галузей економіки у водних об'єктах області закумульовано близько 470 млн.куб. м води.

Разом з тим обсяг весняного водопілля у поточному році прогнозується значно нижче норми. В останнє така ситуація була зафіксована в 1992 році. Тому Держводагентством, облводресурсів вжито заходів щодо наповнення водосховищ до проектних рівнів значно раніше за багаторічні терміни.

На водних об'єктах встановленні режими роботи по забезпеченню їх наповнення до проектних відміток станом на 1 квітня 2015 року.

Облводресурсів забезпечується виконання повноваженьщодо

встановлення режимів роботи водосховищ та ставків, водогосподарських

систем та каналів, а також контролю за їх дотриманням.

Режими роботи водосховищ комплексного призначення та

водогосподарських систем встановлюються міжвідомчими комісіями

басейну р.Дніпро, р.Південний Буг та р. Інгулець.

Слайд 5

Наявні водні ресурси не забезпечують в повному обсязі потреби

населення та галузей економіки, так як на території області розподілені

нерівномірно. Покриття дефіциту водних ресурсів здійснюється шляхом

забору води з річки Дніпро та її подачею в маловодні регіони. Протягом

2014 року каналом “Дніпро - Інгулець” для промивки р.Інгулець було

забрано 128,43 млн.м води та водогоном ОКПВ “Дніпро-Кіровоград” для

забезпечення питною водою жителів Кіровоградщини - 27,5 млн.м3

В цьому році в зв’язку із малою водністю та ранньою весною каналом Дніпро-Інгулець 18 березня 2015р. розпочато подачу дніпровської води на промивку русла та екологічного оздоровлення р.Інгулець, поліпшення якості води у Карачунівському водосховищі та на водозаборі Інгулецької зрошувальної системи. Згідно розробленого Регламенту у 2015 році

1 нагоди пуску каналу в заході прийняли участь :- Голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко;- Перший заступник Голови Кіровоградської обласної ради Іван Владов;-Голова міжвідомчої комісіїбассейну р.Інгулець, начальник Дніпропетровського Облводресурсів Володимир Добринін; в.о. начальника облводресурсів О.Бойко та інші.

В цьому році канал віднесено до стратегічних об’єктів економіки та оборони України.

планується подати 135 млн.мЗ дніпровської води витратою 11 мЗ/сек.

До функціональних повноважень облводресурсів відноситься виконання «Програми державного моніторингу довкілля» в частині здійснення Держводагентством України контролю якості поверхневих вод за гідрохімічними показниками. На території області проводяться спостереження у 14 визначених створах, які розташовані на річках та водоймах області. Протягом 2014 року відібрано 111 проб для гідрохімічних та 31 проба для радіологічних досліджень, проведено 3219 вимірювань показників якості води при доведеному плановому завДанні - 3074 вимірювання.

За результатами проведених вимірювань встановлено, що річки області мають природну високу мінералізацію, яка збільшується із півночі на південь. Середньорічні значення сухого залишку сягають від 231,33 мг/дм3 до 1036,67мг/дм3, жорсткості - від 5,48мг-екв/дм3 до 8,30 мг-екв/дм3. Сприяють підвищенню мінералізації скиди у водні об’єкти кар’єрних та шахтних вод, які мають значний вміст солей і яких було скинуто у 2014 році майже 10 млн. м куб - 9,94 млн. м3.

Значення коефіцієнту забрудненості (К3) у всіх створах спостереження коливається від 1,06 до 1,24, що відповідає за рівнем забрудненості - слабко забрудненим водам (умовно чистим).

За екологічною оцінкою якості вод поверхневі води забруднені органічними речовинами. їх вміст зростає в липні - серпні, в період підвищення температури, збільшення випаровування та малої водності річок

В Кіровоградській області гідрогеолого-меліоративному моніторингу зрошуваних земель підлягає 40,69 тис.га меліорованих земель, а також щорічно до планів робіт включаються обстеження територій населених пунктів, які зазнають підтоплення.

У відповідності до встановлених планових завдань протягом 2014 року гідрогеолого-меліоративним обстеженням були охоплені 27,9 тис.га зрошуваних та прилеглих до них земель, а також виконано робіт по обстеженню та оцінці підтоплення територій 23 населених пунктів та сільськогосподарських угідь на площі 5,9 тис.га.

Проведено визначення якості води 48 джерел зрошення, з яких на протязі 2014 року було відібрано 90 проб та виконано 1350 вимірювань показників її якості.

Держводагентством, а на території області - Кіровоградським облводресурсів здійснюється контроль за надходженнями орендної плати за оренду водних об’єктів. Завдяки співпраці з районними державними адміністраціями, сільськими радами та безпосередньо водокористувачами забезпечено надходження плати за надані в оренду водні об’єкти за кодом бюджетної класифікації 22120000 в обсязі 588,2 тис.грн, які спрямовано до обласного бюджету , що на 7% більше ніж у попередньому 2013 році - 551,8 тис.грн.

Слайд 6

Водогосподарські організації постійно приймають участь в акції до чистих джерел. Проводяться роботи по упорядкуванню та облаштуванню джерел та витоків річок. Зокрема у 2014 році облаштовані джерела, які в народі мають власні назви: «Зелена криниця», «Холодок», «Синицівське», «Кривого Криниця» та інші.

Проведено впорядкування прилеглих до джерел територій, висаджені саджанці дерев, проведено лабораторні дослідження якості джерельної води.

Облаштовано витоки річок Мокрий Ташлик, Лозуватка та річки Мамайка. Поблизу місця витоку річок встановлено пам’ятні знаки. До проведення акцій залучалися органи місцевого самоврядування та учні місцевих шкіл.

Слайд 7

Підписання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом та його державами-членами, з іншої сторони відкриває нові можливості та створює нові стандарти у різних сферах суспільного життя, включаючи й сферу охорони довкілля.

З метою впровадження положень Угоди Кабінетом Міністрів України затверджено розпорядження від 17.09.2014 № 847-р «Про імплементацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони». Наближення законодавства України до права і політики ЄС у сфері охорони навколишнього природного середовища здійснюється відповідно до додатку ЗО Угоди про асоціацію.

Серед 29 директив та Регламентів, що увійшли до цього додатку шість Директив відноситься до галузі «Якісь води та управління водними ресурсами, включаючи морське середовище»: Водна рамкова директива, Паводкова директива, Рамкова директива про морську стратегію, Директива про очистку міських стічних вод, Директива про питну воду та Директива про нітрати.

Про кожній з директив розроблений графік досягнення цілей Директив, а саме заходи з досягнення цілей директив та терміни їх виконання.Найбільш актуальними для нас є Водна рамкова директива та Паводкова директива.

Слайд 8

Перед вами зобовязання України щодо виконання Водної Рамкової директиви, основна мета якої є забезпечнння досягнення всіма поверхневими водними обєктами доброго екологічного статусу.

- Прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу - протягом 3 років

- закріплення на законодавчому рівні визначення одиниці гідрографічного районування території країни. Можу сказати, що гідрографічне районування території вже виконано

- розроблення положення про басейнове управління з покладенням на нього функцій , передбачених ст.З Директиви - протягом 3 років з дати набрання чинності цією угодою

-визначення районів річкових басейнів , в Україні їх визначено 9. Наша область знаходиться в 2 із них.

- аналіз характеристик районів річкових басейнів - протягом 6 років з дати набрання чинності угоди

- запровадження програм моніторингу якості води - протягом 6 років

- Підготовка планів управління басейнами річок, проведення консультацій з громадсткістю та публікація цих планів - протягом 10 років з дати набрання чинності цією Угодою.

Слайд 9

Перші кроки по наближенню управління водними ресурсами за європейським принципом уже зроблені. Зокрема впроваджується управління водними ресурсами за басейновим принципом. В Україні визначено 9 річкових басейнів

Слайд 10

Підготовлено проект внесення змін до Водного кодексу України Законопроектом врегульовуються такі основні питання як визначення басейнового принципу управління, запроваджується гідрографічне і водогосподарське районування території України для розробки планів управління річкових басейнів, вводиться поняття «План управління річковим басейном»

Слайд 11

Наказом Держводагентства від 06 березня 2015 року №26 створено робочу групу з питань розроблення пропозицій щодо імплементації ВРД.Наразі відпрацьовуються основні терміни і визначення. Після їх опрацювання зазначений глосарій буде розміщено для обговорення з усіма заінтересованими сторонами.

Слайд 12

Розроблено методику гідрографічного районування територій, схему водогосподарського районування територій .

Слайд 13.

Інструментом досягнення екологічних цілей, визначених Водною рамковою Директивою Європейського союзу є План Управління річковим басейном., який передбачає впровадження програми заходів спрямованих на досягнення доброго екологічного та хімічного статусу кожного водного тіла, або об’єкта, які мають вплив на якість води в басейні вцілому.

Структура Плану управління річковим басейном перед вами.

За підтримки Шведського агентства з міжнародного розвитку в басейні Південного Бугу розроблені окремі елементи Плану управління річковим басейном.

І на завершення хочу сказати, що фактично з 1 листопада 2014 р. уже здійснюється тимчасове застосування Угоди до моменту набрання нею чинності.