Бойчук Ігор Романович, заступник начальника Головного управління Держсанепідслужби у Кіровоградській області, заступник головного

санітарного лікаря Кіровоградської області

Чиста вода – основа здоров'я людини

22 березня – Всесвітній день водних ресурсів

Вода – найважливіша на нашій планеті рідина. У воді зароджується життя. Без неї неможливе існування рослин і тварин. Життя є лише там, де є вода і, навпаки, де знаходиться вода, там є життя. За словами академіка В.І. Вернадського: „Вода без життя в біосфері невідома”.

Як стверджують спеціалісти, без їжі людина може прожити два місяці, а без води не проживе і п’яти днів. При втраті 2% води людина відчуває спрагу, при втраті 6-8% - може знепритомніти, а при 10% - в неї з’являються галюцинації. Втрата 10-20% води для людини небезпечна для життя. Тому не можна оминути тему значення води для здоров’я.

За висновкам Всесвітньої організації охорони здоров’я більше 80% відомих сьогодні хвороб пов’язано з незадовільною якістю питної води.Питна вода – це вода, яка придатна для внутрішнього вживання людиною і відповідає встановленим нормам якості. У разі невідповідності води стандартам здійснюється її очищення і знезараження.

Статистика показує, що в тих країнах, де якість питної води відповідає міжнародним стандартам, тривалість життя є вищою, а рівні захворюваності та смертності – значно нижчими порівняно з країнами, де така вода є забрудненою.

Користь питної води в тому, що в людському організмі вона виконує такі найважливіші функції: зберігає структуру і функції ДНК; здійснює доставку кисню в клітини; питна вода важлива для виробництва протеїнів, що беруть участь в рості і відновленні тканин; дозволяє протеїнам перебудовувати структуру клітин; відіграє роль посередника при доставці поживних речовин; захищає кістки і суглоби; зволожує суглоби; є засобом для видалення шлаків з організму; дозволяє підтримувати електричну провідність клітин у нормі; регулює температуру тіла; забезпечує клітини водою; підтримує імунну систему; дозволяє підтримувати в нормі основний рівень метаболізму; відіграє роль провідника при виведенні вільних радикалів з організму; питна вода – це важливий компонент травних соків.

Але разом з тим вода є й головним чинником ризику виникнення захворювань інфекційної та хімічної етіології. Значна кількість хвороб людини пов’язана з незадовільною якістю питної води і порушенням

санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров'я. Отже, можна стверджувати, що якісні характеристики води, рівень її забруднення впливає на стан захворюваності населення.

Через пориви каналізаційних труб, які прокладені під землею поряд з водогінними трубами, небезпечні бактерії та віруси потрапляють до питної води. Слід також сказати, що методи очистки водопровідної води, що застосовуються сьогодні в Україні, не розраховані на звільнення від вірусів. Питна вода стає активним чинником шкідливого впливу на здоров’я, причиною виникнення багатьох небезпечних інфекційних захворювань, зокрема вірусного гепатиту А. Через воду можуть також передаватися такі вірусні захворювання, як поліомієліт, адено-, рео- та ентеровiруснi інфекції, а також протозойні інфекції (балантадiоз та амебна дизентерія і гельмінтози –аскаридоз, дифiлоботрiоз, шистосомоз, лямблiоз, анкiлостомідоз тощо).

Державна санітарно-епідеміологічна служба області постійно здійснює моніторинг стану питного водозабезпечення населення відповідно до вимог ДСанПіНу 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» за показниками біологічного, хімічного та радіаційного забруднення.

Протягом 2014 року з джерел та мережі централізованого водопостачання було відібрано та лабораторно досліджено:

- 2635 проб води за фізико-хімічними показниками, з яких не відповідали нормативу 342 проби (13%, а в 2013 році було 11,4%);

- 4069 проб - за бактеріологічними показниками, з них не відповідали нормативу 136 проб (3,3%, а в 2013 році – 6,1%);

- 13 проб - за санітарно-токсикологічними показниками, всі вони відповідали вимогам нормативних документів;

- 61 проба - за вмістом радіонуклідів (цезій, стронцій, радон), із них не відповідали вимогам нормативу за вмістом радону 21 (34,4%. а в 2013 році – 18,7%).

На кінець 2014 року власниками 168 водогонів було організовано виробничий лабораторний контроль води, яка подається населенню, що становить 65,4% охоплення.

Із джерел нецентралізованого водопостачання (колодязі громадського користування, каптажі, артезіанські колодязі та свердловини) відібрано для проведення лабораторних досліджень:

- 3676 проб за фізико-хімічними показниками, з них не відповідали гігієнічним вимогам 2193 проби (59,6%, а в 2013 році - 53%);

- 3255 проб за бактеріологічними показниками, з них не відповідали нормативу 406 (12,5%, а в 2013 році – 17,3%);- 5 проб води за санітарно-токсикологічними показниками, з яких 1 не відповідала нормативам за вмістом ртуті;- 79 проб води за вмістом природних радіонуклідів (уран, радій, радон), з них 26 (33%) проб із артезіанських колодязів не відповідали вимогам за вмістом радону. У 2013 році кількість проб, що не відповідала вимогам, становила 8,3%.-Всього по області паспортизовано 66% громадських колодязів,

свердловин та відповідно вода з них була досліджена в лабораторіях.

Окремо слід зупинитися на такій багаторічній проблемі питної води з джерел нецентралізованого водопостачання на Кіровоградщині як перевищення допустимого вмісту нітратів. Назву свіжі дані. Протягом січня - лютого 2015 року лабораторіями Державної установи «Кіровоградський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» та його відокремленими підрозділами відібрано та досліджено з джерел нецентралізованого водопостачання (колодязі громадського користування, каптажі, артезіанські свердловини) 540 проб води за санітарно-хімічними показниками, з них не відповідало нормативам 315 проб (58,3%); у т.ч. на вміст нітратів досліджено 348 проб води, 255 (74%) з яких не відповідали нормативам.

Вживання води з наднормативним вмістом нітратів небезпечне для здоров'я. З ним безпосередньо пов'язане захворювання водно-нітратна метгемоглобінемія у дітей до року, летальні випадки від якої реєструються все частіше.

Метгемоглобінемія обумовлена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканини (гіпоксії), що розвивається внаслідок порушення транспортування кисню кров’ю, а також у пригніченні активності ферментних систем, що беруть участь у процесах тканинного дихання. Нітратна інтоксикація пов’язана з утворенням високого рівня метгемоглобіну в крові.

Характерними проявами цієї патології є задишка, акроціаноз, ціаноз слизових оболонок, тахікардія, судоми тощо. Якщо кількість метгемоглобіну перевищує 50% від загальної кількості гемоглобіну, організм може загинути від гіпоксії центральної нервової системи.

До груп підвищеного ризику відносяться :

- немовлята віком до одного року, що знаходяться на штучному вигодуванні;

- люди похилого віку,

- хворі на анемію, з захворюваннями дихальної, серцево-судинної систем.

Ризик розвитку водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей, особливо першого року життя, пов’язаний насамперед із недосконалістю ферментних систем організму, біохімічних процесів, що відбуваються в ньому.

Як свідчать результати досліджень, практично вся природна питна вода потребує очищення та знезараження. Радон потрапляє у воду з довкілля (ґрунту, піску, гранітів тощо). Але позбутися цього газу не так уже й складно завдяки аерації та кип’ятінню води.