Домрачев В.М. (Європейський Університет) Київ – 2011

Фінансова стабільність та інстументи Фінансова стабільність та інстументи запобігання фінансовим кризамзапобігання фінансовим кризам: : міжнародний міжнародний

досвід, рекомендації для Українидосвід, рекомендації для України

Домрачев В.М. (Європейський Університет)Київ – 2011

14 лютого 2011 р. відбулось засідання Міністрів Фінансів і Голів Центральних Банків G20. Результатом була заява стосовно розробки міжнародних принципів макропруденційної політики стосовно забезпечення фінансової стабільності

Актуальність розгляду інструментів посилення фінансової стабільності

зумовлена необхідністю забезпечення стабільного функціонування фінансової системи та фінансового сектору України. Вирішення цього завдання вимагає розробки нових механізмів і методів розвитку всіх сегментів і секторів фінансового ринку на основі системи узгоджених дій Міністерства фінансів і Національного банку України. Одним із ключових елементів такого механізму є розробка системи заходів щодо координації грошово-кредитної та бюджетно-податкової політики з використанням наявних у

кожній інституції методів та інструментів.

Визначення поняття фінансової стабільності

Категорія “фінансова стабільність” є відносно новою для економічної науки. Це пов'язано з тим, що у минулому ринкові системи різних країн не мали того ступеню волатильності і зв'язаності, які в сукупності ведуть до загрози їх загальної дестабілізації і істотно ускладнює проведення ефективної фінансової і макро-економічної політики.

На теперішній час єдиної концепції фінансової стабільності немає ні у вітчизняній, ні в зарубіжній науці. Причини полягають у наступному:

1. Функції фінансів суттєво відрізняються від інших економічних функцій, таких, як обмін, виробництво і розподіл ресурсів.

2. Фінанси сприяють економічному зростанню, підвищенню ефективності економіки і, кінець кінцем, соціальному процвітанню.

3. Фінансова стабільність виконує соціальну функцію – забезпечує суспільне благо, тому монетарна і фінансова стабільність тісно зв'язані.

Фінансова стабільність є складним поняттям, стабільна фінансова система характеризується наступними рисами :

- стійке функціонування її складових елементів;

- здатність збереження її властивостей при несприятливих зовнішніх діях;

- має ефективно функціонуючу систему нагляду, моніторингу і управління ризиками;

- включає розумну монетарну політику, що не провокує зростання цін;

- відсутність істотних відхилень цін на фінансові активи від своїх фундаментальних рівнів

- здатна адсорбувати несподівані події і шоки реальної економіки.

Кількісне вимірювання фінансової стабільності тісно пов’язане з вимірюванням ступені ризику в економіці. Для вимірювання фінансової стабільності різні фінансові інституції та центральні банки використовують методики, які пов’язані з національними особливостіми структури фінансової системи країни. Серед інших аналізуються наступні види ризиків: - політичні ризики; - економічні ризики; - фінансові ризики; - сумарний ризик; прогноз за кожним видом ризику.

Політичні ризики

Фактори, за якими робляться оцінки : Стабільність Уряду. Інвестиційна привабливість. Конфлікти: внутрішні та зовнішні. Рівень корупції. Мілітаризація країни (віїни). Релігійні тиски. Проблеми законодавства. Етнічні проблеми. Рівень бюрократії. Рівень демократії. Рівень соціальної нерівності.

Економічні ризики

Фактори, за якими робляться оцінки : ВВП на душу населення. Зростання реального ВВП. Рівень інфляції. Дефіцит бюджету у відсотках до ВВП. Поточний рахунок у відсотках до ВВП.

Фінансові ризикиФактори, за якими робляться оцінки (характеризують

розвиток фінансово – банківської системи): Зовнішній борг у відсотках ВВП. Обслуговування зовнішнього боргу на протязі року у

відсотках до річного експорту товарів та послуг. Поточний рахунок за останні 12 місяців у відсотках до

річного експорту товарів та послуг. Чиста міжнародна ліквідність (міжнародні резерви) у

місяцях імпорту. Стабільність курсу національної валюти (% зміни на

протязі року). Стабільність фондового ринку.

Сучасні виклики:

Землетрус у Японії Ситуація у Північній Африці Боргова криза у Європі Нестійке зростання у Китаї Проблеми відновлення економіки США Зростання цін на нафту та продукти Зростання волатильності світових фінансових

ринків Відновлення зростання дисбалансів у світовій

економіці

Індекс волатильності фондового ринку США (VIX)

18.03.11; 24,44

31.12.2009; 21,68

20.05.2010; 45,79

12.04.2010; 15,58

15

20

25

30

35

40

45

5007.0

9

08.0

9

09.0

9

10.0

9

11.0

9

12.0

9

01.1

0

02.1

0

03.1

0

04.1

0

05.1

0

06.1

0

07.1

0

08.1

0

09.1

0

10.1

0

11.1

0

12.1

0

01.1

1

02.1

1

03.1

1

Джерело: СВОЕ

Рис.1. Структура поточного рахунку окремих країн Світу

-1000

-800

-600

-400

-200

0

200

400

600

800

2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010

млрд

.дол

.СШ

АРосія

Японія

Велика Британія

Україна

Єврозона

Китай

США

Джерело: МВФ

Динаміка індексів світових цін на продовольство, 2002-2004=100

50

100

150

200

250

300

350

400

4501/

2005

1/20

06

1/20

07

1/20

08

1/20

09

1/20

10

1/20

11

Продукти

М'ясні

Молочні

Хлібо-булочні

Масло

Цукор

Джерело: FAO

Динаміка CDS окремих країн

0100200300400500600700800900

1000110012001300

01.0

7.20

10

26.0

7.20

10

20.0

8.20

10

14.0

9.20

10

09.1

0.20

10

03.1

1.20

10

28.1

1.20

10

23.1

2.20

10

17.0

1.20

11

11.0

2.20

11

Аргентина Греція УгорщинаУкраїна Іспанія ПортугаліяІрландія Болгарія


0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

02.0

1.20

08

26.0

2.20

08

21.0

4.20

08

15.0

6.20

08

09.0

8.20

08

03.1

0.20

08

27.1

1.2

008

21.0

1.20

09

17.0

3.20

09

11.0

5.20

09

05.0

7.20

09

29.0

8.20

09

23.1

0.20

09

17.1

2.20

09

10.0

2.20

10

06.0

4.20

10

31.0

5.20

10

25.0

7.20

10

18.0

9.20

10

12.1

1.2

010

06.0

1.20

11

Аргентина Греція УгорщинаУкраїна Іспанія ПортугаліяІрландія Бельгія

Динаміка ціни нафти та індексу цін сировинних ресурсів

03.05.10; 88,23

25.05.10; 66,93

25.03.11; 115,61

25.05.10; 248,79

25.03.11; 359,57

55

65

75

85

95

105

115

125

06.0

906

.09

07.0

908

.09

09.0

910

.09

11.0

912

.09

01.1

002

.10

03.1

004

.10

05.1

006

.10

07.1

008

.10

09.1

010

.10

11.1

012

.10

01.1

102

.11

03.1

1

200

220

240

260

280

300

320

340

360

380

Нафта (сорт Brent, ліва шкала, дол. США/бар.)Індекс товарних ринків Reuters/CRB

80 дол./бар.

Динаміка індексів фондового ринку нових ринкових економік, 31.12.2008=1

25.03.11; 3,737

25.05.10; 2,03409.03.2009;

0,661

27.04.2010; 3,418

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

401.0

902.0

903.0

904.0

905.0

906.0

907.0

908.0

909.0

910.0

911.0

912.0

901.1

002.1

003.1

004.1

005.1

006.1

007.1

008.1

009.1

010.1

011.1

012.1

001.1

102.1

103.1

1

Джерело: Reuters EcoWin

MSCI нові ринкові економікиMSCI Східна ЄвропаРТС (Росія)ПФТС (Україна)

Динаміка складових зовнішнього боргу України, млрд. $

0

20

40

60

80

100

120

1402

00

3:0

4

20

04

:02

20

04

:04

20

05

:02

20

05

:04

20

06

:02

20

06

:04

20

07

:02

20

07

:04

20

08

:02

20

08

:04

20

09

:02

20

09

:04

20

10

:02

20

10

:04

Держава

Зовнішній борг

Банки

Міжнародні резерви

Інші сектори економіки

Линейный (Зовнішній борг)

Процес управління загрозами

Передбачення загроз Визначення природи загрози, ризиків і

розміру (можливих) втрат Планування впливу на загрози (ціль, метод) Безпосереднє здійснення впливу на загрози

(інструменти, заходи) Моніторинг результатів впливу на загрози Удосконалення методів впливу на загрози

(корегування, розробка нових методів)

Інструменти забезпечення фінстабільності:

Інституційні

- Запровадження нових наглядових установ (зокрема, Банк міжнародних розрахунків та Базельскій комітет у 1999 році з метою забезпечення фінансової стабільності організували Financial Stability Institute (FSI)).

Фінансові

- розробка стабілізаційних програм,

- посилення нагляду: Базель ІІІ

Інституційні: Міжнародна практика забезпечення фінансової

стабільності та запобігання кризових явищ у фінансовому секторі

Більшість країн розробили свої стабілізаційні програми. Вважається, що кращей та найбільш обоснованою є програма Уряду США.

В її основу покладено наступні ключові елементи:1. Посилення довіри з метою фінансової стабілізації шляхом: - проведення ретельного стрес-тестування провідних банків;- забезпечення прозорості балансів та належного рівня

інформування;- надання фінансової допомоги.2. Створення державно-приватного інвестиційного фонду. 3. Стимулювання споживчого попиту і бізнесу. 4. Посилення прозорості і платоспроможності, обмеження розміру

дивідендів. 5. Підтримка домогосподарств і запобігання втратам закладеного

майна. 6. Сприяння розвитку малого бізнесу, надання позик.



ФРС взаємодіє з Казначейством США для стабілізації фінансового ринку на основі прозорості та зрозумілості. При цьому про свої дії ФРС інформує Конгрес США та суспільство. Ключовими елементами плану фінансової стабілізації запровадженого центральними банками є:

- Збільшення обсягів ліквідних коштів у банківській системі;- Посилення політики відсоткових ставок у напрямі сприяння

стабілізації економіки;- Посилення пруденційного регулювання у фінансовій сфері;- Рекапіталізація банківської системи (також за участю держави);- Викуп проблемних активів;- Стимулювання кредитування (спеціальні програми спільно з

урядом);- Збільшення гарантій щодо збереження вкладів.



Інший напрямок плану фінансової стабілізації має «Програма антикризових заходів Уряду та Центрального банку Російської Федерації на 2009 рік». Метою програми є: збереження і розвиток промислового і технологічного потенціалу, посилення соціального захисту населення, забезпечення гарантій соціальної і медичної допомоги, державна підтримка сфери зайнятості, зниження адміністративного тиску на бізнес, підвищення стійкості національної фінансової системи. Також передбачено наступне:

- зниження норми обов’язкового резервування на 4% = 300 млрд. руб.; - збільшення ліміту по бюджетним «залишкам» Мінфіна; - розміщення залишків бюджету на 3 місяца через три держбанка - 1080

млрд. руб.; - зниження експортних податків на нафту у 3 кварталі = $ 5.6 млрд.; - збільшення капіталу АІЖК = 60 млрд. руб.; - підтримка фондового ринку = 500 млрд. руб.; - можливість отримати кредит у “ВЭБ” для погашення зовнішніх

зобов’язань = $ 50 млрд.; - субординовані кредити банкам строком на 5 років = 950 млрд. руб.; - введення обмежень на роботу біржи.

Досвід Великобританії. Банк Англії: засновано - 1694 р., націоналізовано – 1946 р.,

незалежний – з 1997 р. У зв’язку з кризою у 2008 р. укладено меморандум про взаєморозуміння між Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання фінансового ринку. У меморандумі встановлено принципи кооперації між Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання фінансового ринку по досягненні фінансової стабільності.

У 2009 році прийнята нова редакція закону про банки, яка розширює перелік інструментів Банку Англії у виключних (в умовах кризи) ситуаціях.

Банку Англії дозволяється купувати боргові зобов’язання приватного сектору у разі відповідності цих дій виконанню банком головної мети – монетарної та фінансової стабільності. В Україні у Законі про НБУ це заборонено.

Новітні тенденції щодо розбудови системи регулювання фінансового

сектору в країнах ЄС Регулювання ринку фінансових послуг в країнах ЄС

напередодні та під час кризи базувалося на децентралізованій моделі нагляду, ефективність якої у значній мірі залежала від взаємодії національних регуляторів.

Як показала фінансова криза, недоліком такої системи було те, що фінансові інституції і, передусім, банки були «глобальними у житті, локальними у своєму уході»

Оновлена система нагляду. Європейська комісія реалізовує проект модернізації системи контролю за фінансовим сектором Євросоюзу з метою недопущення повторення кризи в майбутньому.

Перша група нагляду буде сформована з центробанків країн - членів ЄС і регуляторів фінансових ринків. Вони займатимуться загальним моніторингом стану фінансової системи ЄС і попереджатимуть Єврокомісію про будь-які, навіть незначні, ознаки, які можуть свідчити про кризу, що насувається. Цей наглядовий орган називатиметься Європейською радою з системних ризиків.

Друга група нагляду, Європейська система фінансового нагляду складається з:

- Об’єднаного комітету європейських наглядових органів;

- Європейських наглядових органів у сфері цінних паперів та ринків, банківської справи, страхування та професійних пенсій (координуються вказаним вище Об'єднаним комітетом).

Європейські наглядові органи Європейська рада з системних ризиків. Метою діяльності

Європейської ради з системних ризиків є макропруденційний нагляд за фінансовою системою з метою запобігання / нейтралізації системного ризику для фінансової стабільності в ЄС. Функції:

1. Збирати та аналізувати всю важливу інформацію для моніторингу та оцінки потенційних загроз для фінансової стабільності, які є результатом макроекономічного розвитку та розвитку фінансової системи в цілому;

2. Ідентифікувати та визначати найбільш пріоритетні ризики;3. Попереджувати про проблемні ризики, які є істотними;4. За необхідності надавати рекомендації щодо заходів, які мають

бути вжиті в якості реакції на ідентифіковані ризики;5. Продовжувати моніторинг реагування на певні попередження та

рекомендації;6. Ефективно співпрацювати з Міжнародним Валютним Фондом,

Радою Фінансової Стабільності (Financial Stability Board) та безпосередньо з країнами.

Європейські наглядові органи Об’єднаний комітет європейських наглядових органів.

Завдання Об'єднаного комітету європейських наглядових органів включають існуючі завдання комітетів щодо регулювання ринку фінансових послуг ЄС, та додаткових технічних завдань: а). Розробка пропозицій щодо запровадження нових стандартів та правил нагляду в межах ЄС; 2). Полегшення обміну інформацією і угодами між національними наглядовими органами, надання необхідних обґрунтувань і удосконалення нормативного законодавства; 3). Визначення комплексного показника кредитоспроможності позичальника; 4). Координа-ція та ухвалення рішень в критичних ситуаціях.

Європейські наглядові органи Цілями Європейського органу з питань

цінних паперів та ринків є: покращення функціонування внутрішнього ринку, у т.ч. через створення раціональної, ефективної та послідовної системи регулювання та нагляду; забезпечення цілісності, прозорості, ефективності та впорядкованого функціонування фінансових ринків; посилення міжнародної координації у сфері нагляду.

14 лютого 2011 р. відбулось засідання Міністрів Фінансів і Голів Центральних Банків G20.

- Під егідою G20 створюється Рада з фінансової стабільності (Financial Stability Board) замість Форуму з фінансової стабільності, із розширеним мандатом. Її завданням буде сприяння створенню конкурентного міжнародного фінансового середовища, вільного від протекціонізму. Серед інших завдань органу стане розробка системи аналізу макроекономічних та фінансових ризиків та рекомендації щодо їх подолання;

- Реалізувати принцип транскордонного управління кризами, для системно важливих міжнародних корпорацій – розробити плани подолання ризиків та розв’язання проблемних ситуацій (іншими словами, вирішити проблему міжнародних фінансових корпорацій, які є «завеликими, щоб збанкротувати»); це включатиме, серед іншого, плани щодо можливого поділу та ліквідації фінансових груп; передбачалося також створення міжнародних наглядових органів для таких груп (завершення процесу передбачалося до червня ц.р.);

- Розвинені країни, МВФ, інші міжнародні організації повинні сприяти новим ринковим економікам та країнам, що розвиваються, у формуванні та реалізації нових регулятивних норм, які відповідатимуть новим міжнародним стандартам;

- Посилити стандарти пруденційного нагляду після завершення кризи; зокрема, це включатиме на національному рівні запровадження більш високих та більш якісних вимог до капіталу, створення проти циклічних капітальних «буферів» (фондів), вищі капітальні вимоги для більш ризикових продуктів (послуг), жорсткіші вимоги щодо позабалансових операцій; вважається, що такий підхід дозволить запобігти надмірно ризиковим операціям банків та запобігатиме поширенню шоків на фінансову систему в цілому;

- Гармонізувати підхід до визначення капіталу, запровадити заходи із боротьби із проциклічністю, у тому числі шляхом введення вимоги до банків щодо формування резервів ресурсів для подолання кризових часів;

- Базельський комітет та національні органи повинні працювати над удосконаленням управління ризиками у рамках процесу сек’юритизації, у тому числі щодо частки ризику, яку несе емітент цінних паперів (який стимулював би більш стриману поведінку щодо ризиків)

Базель ІІІ

Укріплення банківської системи Вдосконалення інструментів з

забезпечення фінансової стабільності Забезпечення довгострокової

стабільності Мікро- та макропруденційний нагляд

Базельський Комітет (Базельський комітет із банківського нагляду (BCBS) оприлюднив свої рекомендації:

- Базельський комітет та національні органи повинні опрацювати та запровадити нові міжнародні вимоги до ліквідності фінансових організацій, у тому числі транснаціональних; це включатиме, зокрема, коефіцієнт покриття ліквідності у кризових умовах та більш довготерміновий коефіцієнт структурної ліквідності;

- Імплементація Другої Базельської угоди до 2011 р. у країнах Великої двадцятки залишається актуальною метою;

- Від Базельського комітету вимагається перегляд інструкцій щодо вимірювання концентрації ризиків; регулятори повинні посилити вимоги щодо практики менеджменту ризиків у банках; банки повинні переоцінити свої моделі оцінки ризику з метою врахування кризових умов та прозвітувати перед регуляторами; крім того, від фінансових компаній вимагається розширити регулярне розкриття інформації щодо та понесених втрат у відповідності до міжнародних стандартів;

- Особлива увага привертається до подолання розриву у рівні регулювання банків, страхових компаній та у сфері цінних паперів;

- Вповноважені органи повинні відслідковувати значні зміни у цінах активів та їх потенційні наслідки для макроекономіки та фінансової системи;

- Пропонується переглянути кодекси ділової поведінки на рівні країн та регіонів з метою підвищення рівня захисту інвесторів та ринків;

- Регуляторна система повинна бути змінена з тим, щоб органи могли адекватно визначати та враховувати макропруденційні ризики у різних секторах фінансової системи, у тому числі щодо банків, «тіньових банків» (фінансові інституції, які не підпадають під формальне визначення банків, проте реально виконують більшість функцій банків) та приватних капітальних фондів з метою обмеження накопичення системного ризику;

- Усі компанії, чиє банкрутство загрожуватиме фінансовій стабільності повинні підлягати консолідованому, регулярному нагляду відповідно до найвищих стандартів (конкретні пропозиції розглянуті вище);

- Хедж-фонди та їх менеджери повинні реєструватися і розкривати необхідну для оцінки системного ризику (який вони становлять індивідуально чи спільно) інформацію наглядовим та регулюючим органам; оцінюватися також буде наявність належного управління ризиками у цих фондах; при цьому будуть розроблятися заходи із обміну інформацією між зацікавленими органами; ефективний менеджмент ризиків вимагається також від компаній, які виступають партнерами хедж- фондів;

- Для ринку похідних цінних паперів (деривативів) рекомендуються стандартизація, а також підвищення стійкості, у тому числі через створення централізованого клірингу, який буде підлягати регулюванню та нагляду; стандартизація, зокрема, торкнеться ринку свопів на корпоративний дефолт (CDS);

Посилення вимог до капіталу банків Банки повинні мати більше ліквідних

активів Обмежити леверідж банків Збільшити розмір резервів банківського

капіталу

Базель ІІІ

Ввести граничний коефіцієнт леверіджа для банків Зменшити проциклічність фінансового сектору Контрциклічні резерви банків повинні бути

привязані до співвідношення Кредит-ВВП у країні Необхідно запровадити заходи для прогнозування

галузевих бізнес – циклів у реальному часі Необхідно запровадити стрес сценарії для

прогнозування стану ліквідності

Базель ІІІ

Основну увагу слід приділяти Системним фінансовим інституціям (SIFIs)

Розробити індикатори системного ризику Надати визначення SIFIs Розробити диференційовані правила

регулювання та нагляду за фінансовим інституціям в залежності від системності (чи окремі для SIFIs)

Розробити заходи зменшення імовірності банкрутства SIFIs

Розробити заходи запобігання розповсюдження ризиків

Базель ІІІ

Особливості фінансової стабільності в українській економіці.

Під час фінансової кризи зросли ризики дефолту України. Хоча на поточний час ризики для України значно зменшились у порівнянні з зростаючими ризиками країн Єврозони, дослідження факторів, які формують значення ризику залишається актуальним. При цьому варто зазначити, що, принаймні наразі, зарубіжні інвестори сприймають загрозу дефолту у ряді країн Єврозони як більш ймовірну, ніж в Україні. Про це свідчать котирування свопів на суверенний дефолт, які можна розглядати як один з індикаторів оцінки ринком спроможності держави вчасно й у повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями. За цим показником премія за ризик, пов’язана із суверенними цінними паперами таких держав, як Угорщина, Ірландія, і особливо – Греція, помітно перевищують українські.

Своп на суверенний дефолт (Credit Default Swap, CDS) – кредитний похідний цінний папір, який дозволяє покупцю отримати компенсацію в разі виникнення визначеної кредитної події для відповідних активів чи окремого кредиту. В обмін на компенсацію покупець CDS сплачує емітенту цього цінного паперу періодичну премію, розмір якої визначений в базових пунктах (відсоток вартості референційних активів).


0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

02

.01

.20

08

26

.02

.20

08

21

.04

.20

08

15

.06

.20

08

09

.08

.20

08

03

.10

.20

08

27

.11

.20

08

21

.01

.20

09

17

.03

.20

09

11.0

5.2

00

9

05

.07

.20

09

29

.08

.20

09

23

.10

.20

09

17

.12

.20

09

10

.02

.20

10

06

.04

.20

10

31

.05

.20

10

25

.07

.20

10

18

.09

.20

10

12

.11

.20

10

06

.01

.20

11

Аргентина Греція УгорщинаУкраїна Іспанія ПортугаліяІрландія Бельгія

є очевидним факт необхідності різкого збільшення вимог до капіталізації банків в

Україні Частка наданих кредитів банками України

(01.01.2011):2-a державними банками – 13%; 10 найбільшими банками – 56%; 20 найбільшими банками - 75%. На решту 155 ”кишенькових” банків припадає 25 % кредитів.

Частка наданих кредитів банками України (01.01.2011)

УКРЕКСІМБАНК та ОЩАДБАНК

13%

155 кишенькових банків25%

інші 8 банків з 10 найбільших

43%

наступні 10 банків з 20 найбільших

19%

Зовнішньоекономічні ризики для економіки України можна вділити такі ризики та групи ризиків зовнішнього економічного середовища, які

можуть загрожувати розвитку української економіки: зниження економічної активності (більш повільним проти прогнозованого

розвитком) країн-основних економічних партнерів України, що знизить зовнішній попит. Таки розвиток подій може бути пов'язаний, серед іншого, із згортанням кризи суверенних боргів у Єврозоні, або з різким та передчасним переходом провідних центральних банків до жорсткої монетарної політики;

погіршення зовнішньоекономічної кон’юнктури, викликане або відсутністю зростання (чи анемічним зростанням) цін на критичні предмети експорту України, або випереджаючими темпами зростання цін імпортованих ресурсів (зокрема, енергоносіїв)

прискорення інфляції під впливом зовнішніх чинників (пов’язано із ризиком зростання світових цін). Цей фактор може мати також негативний соціальний ефект, здійснюючи особливий тиск на домогосподарства із низьким рівнем доходу;

погіршення умов фінансування, що може бути пов’язане, серед іншого із борговою кризою у «периферійних» країнах Єврозони (Греції, Іспанії, Португалії, Ірландії) або у одній із сусідніх нових ринкових економік (наприклад, в Угорщині). Кожна з цих подій матиме негативний ланцюговий ефект для економік усього регіону. Іншим фактором може стати підвищення вартості кредитних ресурсів внаслідок дій провідних центральних банків;

тиск на курс гривні та ціни українських активів внаслідок припливу капіталу через розрив у рівнях відсоткових ставок між новими ринковими та розвиненими економіками, особливо у випадку переходу ряду центральних банків провідних нових ринкових економік до більш жорсткої монетарної політики під тиском високих рівнів інфляції (у такому разі з’являться передумови для спекуляцій, і, можна припустити, що розрив у рівнях ставок не буде реально відображати співвідношення існуючих ризиків).

Теорії кризТеорії криз

Фінансові кризи – характерна риса сучасної економіки (часто пов’язані з

політичними кризами):

Банківські кризи Валютні кризи Бульбашки Обширні (twin, системні) кризи

Головне питання – роль центрального банку у подаланні (протидії) фінансової

кризи

Чи спроможен центральний банк використовуючи свої інструменти без шкоди для економіки взагалі протидіяти фінансовій кризі

Яка стратегія при цьому повинна використовуватись

Які інструменти можуть бути використані, зокрема в Україні

Моделі фінансових криз:

Теорія раціональної поведінки інвесторів (Leland M. A Revolution in Arrears: The development Crisis in Latin America, N.Y., Preager Publ., 1988, -212 p.)

Теорія ірраціональної поведінки інвесторів (Shiller Robert J., Irrational Exuberance, Princeton Univ.Press, 2005, -344 p.)

Теорія раціональної поведінки інвесторів (Leland 1987)

Теорія поганих новин Теорія страху розвалу ринку Теорія надлишкового хеджування

Теорія раціональної поведінки інвесторів

Інформаційно-інформовані інвестори Не інформовані інвестори

Хогарт: Бульбашка Південного моря (1720 р.)

Теорія ірраціональної поведінки інвесторів

Бульбашка .com технологій у США, 2000 р.

0

1000

2000

3000

4000

5000

6000

01.9

7

07.9

7

01.9

8

07.9

8

01.9

9

07.9

9

01.0

0

07.0

0

01.0

1

07.0

1

01.0

2

07.0

2

01.0

3

07.0

3

01.0

4

07.0

4

01.0

5

07.0

5

01.0

6

07.0

6

01.0

7

07.0

7

01.0

8

07.0

8

United States, Standard &Poors, 500 Composite,Index, Price Return,Close, USD

United States, Nasdaq,Composite Index, Close,USD

Кризи класичні та кейнсіанські Кейнсіанський підхід: акцент робиться

на попиті споживачів. Кейнсіанська криза: підприємства не в

змозі використати виробничі потужності із-за недостатності попиту на вітчизняну продукцію, збільшується імпорт, погіршується зовнішній баланс.

Кризи класичні та кейнсіанські Класичний підхід: акцент робиться на

виробництві та на рентабельності підприємств.

Класична криза: підприємства не можуть збільшити випуск продукції із-за недостатньої рентабельності і для збільшення прибутків підвищують ціну. Продукція стає неконкурентоздатною. Необхідно проводити курсову корекцію.

Сучасна криза має признаки криз обох Сучасна криза має признаки криз обох типів: Збільшення іздержек типів: Збільшення іздержек виробництва, зниження рентабельності виробництва, зниження рентабельності підприємств, зростання інфляції, підприємств, зростання інфляції, збільшення зовнішньої заборгованості, збільшення зовнішньої заборгованості, зменшення попиту, збільшення зменшення попиту, збільшення безробіття.безробіття.

Кризи класичні та кейнсіанські

рікпадіння

реального ВВП (%)

Аргентина 2001 -10,9

Фінляндія 1991 -6,2

Індонезія 1997 -13,1

Японія 1997 -2

Корея 1997 -6,9

Малазія 1997 -7,4

Мексика 1994 -6,2

Філіпіни 1997 -0,6

Росія 1998 -5,3

Таїланд 1997 -10,5

Туреччина 2000 -5,7

Україна 1998 -1,9

Ціна фінансових криз велика

Джерело: МВФ, Systemic banking crises: A new Database

БульбашкиБульбашки

Бульбашка може бути визначена як шокове Бульбашка може бути визначена як шокове (різьке) зростання ціни активу, яке спочатку було (різьке) зростання ціни активу, яке спочатку було ініційовано очікуванням майбутнього зростання ініційовано очікуванням майбутнього зростання ціни, але це зростання в подальшому зацікавило ціни, але це зростання в подальшому зацікавило трейдерів - спекулянтів які цікавляться трейдерів - спекулянтів які цікавляться прибутком від подальшого продажу активуприбутком від подальшого продажу активу,, а не а не його використанням.його використанням.

The New PalgraveThe New Palgrave

Бульбашки

Легко визначити теоретичноЛегко визначити теоретично Але, практично неможливо встановити час Але, практично неможливо встановити час

лопаннялопання Стратегія попередження вибуху: Стратегія попередження вибуху:

відслідковувати поведінку та фактори, які відслідковувати поведінку та фактори, які впливають на стан бульбашкивпливають на стан бульбашки

Необхідно регулювати (обмежувати)Необхідно регулювати (обмежувати) Бульбашки виникають при раціональній Бульбашки виникають при раціональній

поведінці інвесторівповедінці інвесторів

Не всяка бульбашка призводить до кризи

Криза виникає коли високоприбуткові, але і Криза виникає коли високоприбуткові, але і високоризиковані активи, стають менш високоризиковані активи, стають менш прибутковими за безризикованіприбутковими за безризиковані

Коли спред стає відКоли спред стає від’’ємним (ємним (embiembi).).

Багато факторів, які спричиняють кризи пов’язані між собою. Так валютні кризи пов’язані з банківськими кризами.• По-перше, уряди утримують фіксований режим обмінного курсу або режим плавання у вузькому коридорі, які уразливі до спекулятивних нападів.• По-друге, місцеві банки мають невідповідність між іноземними зобов'язаннями і місцевими активами і тому піддані ризикам обмінного курсу.Це приводить до двох ефектів, які приводять до парної кризи:• По-перше, відтік валюти, який приводить до знецінення обмінного курсу, скорочуєзначення інвестицій банків. • По-друге, коли іноземні кредитори, які керують місцевими банками, і витягують їх гроші з економіки, вони побічно скорочують кількість іноземних резервів, що тримає уряд. Уряду необхідно захищати валютуі він залишає виправлений режим обмінного курсу. Це збільшує стимул для спекулянтів, щоб напасти на валюту, оскільки вони знають, що напад є ймовірно, більш успішним.В результаті цих двох ефектів, збільшення вірогідності одного виду кризи генеруєзбільшення вірогідності іншого типу. Це приводить порочний цикл між обомавиди кризи. Центральний банк, як кредитор останнього рівня в країні, втрачає більші резерви, і зростає вірогідність валютної кризи. Потім, криза валюти збільшує вірогідність банківської кризи, результатом якої може стати втрата кредитором останнього рівня валютних резервів. Залишається звертатися до міжнародного кредитора останнього рівня (Міжнародний Валютний Фонд).

Фактори

Фактори, які свідчать про загрозу кризи:i ) зовнішні: ( E ) = динаміка реального обмінного курсу валюти; (CA/GDP) = відношення поточного рахунку до ВВП; ( M 2 / R ) = відношення обсягу грошової маси до міжнародних резервів; ( S T F D / R ) = відношення короткострокового боргу до розміру міжнародних резервів;i i ) банківський сектор: ( L * / G D P ) = відношення іноземних запозичень банків до ВВП; ( C / G D P ) = відношення кредитів у приватний сектор до ВВП; ( L / G D P ) = зобов’язання банків до ВВП;( J l / J d) = відношення ставки за кредитами до ставки за депозитами;(NPL/TBA) = відношення суми недоходних активів до загальної суми активів; i i i ) реальний сектор: ( Y ) = зростання ВВП.

Передумови сучасної кризиПередумови сучасної кризи

Зростання Світової економіки на протязіЗростання Світової економіки на протязі 2003-08 б 2003-08 було уло рекорднрекордниим = 33%м = 33%

ЗростанняЗростання 90-х – 90-х – початкупочатку 2000-х 2000-х відбувалось првідбувалось при низких и низких процентнпроцентниих ставках х ставках та іта інфляцнфляціїії - - уу к кіінцнціі зростання почзростання почала ала зростати ізростати інфляцнфляцііяя

Зростання Зростання цціін на н на еенергнергіію ю було було ообумовленобумовлено низки низкими темпамими темпами іінвестнвестуванняування прпри неи незвичайнозвичайно в виисоксокомуому еекономкономііччномуному зростаннізростанні

ЗбільшувалисьЗбільшувались дисбаланс дисбалансии в в економіці економіці США (5-6% ВВП)США (5-6% ВВП). . На На протяпротязі зі осостанніх роківтанніх років еекономкономііка США характеризка США характеризуувалась валась ««попотртріійнйниим дефм дефііцитом»: бюджетнцитом»: бюджетниим, торговм, торговельнимельним та рахунку та рахунку поточних операційпоточних операцій

Непропорційно зростали активи та Непропорційно зростали активи та прибприбуткиутки уу ф фіінансовомнансовомуу секторсекторіі – ри – ризизикованкованіі актив активии тата п піірамрамііда фда фіінансовнансовиих х іінструментнструментіівв

СистемнСистемниий провал й провал припри анал аналііззіі системн системниих рих ризиківзиків уу ффіінансовомнансовомуу сектор секторіі

ШвидкіШвидкі темп темпии еекономкономііччногоного ззростаростанняння уу 2000- 2000-іі рокироки -> -> ззростростанняання попитупопиту на основн на основніі с сиирровинніовинні товар товарии -> -> зростання зростання споживчої іспоживчої інфляцнфляціїії

Іпотечна Іпотечна кризкриза уа у США дал США дала поштовха поштовх кредитн кредитнійій криз кризіі – – системнасистемна помилка помилка в США в США

Система до 2007 г. не Система до 2007 г. не помічалапомічала проблем проблемии «п «поганихоганих» » іпотечнихіпотечних обл обліігацгаціійй

У вересніУ вересні 2008 внутр 2008 внутрішняішня ст стабільністьабільність р розозввалалиласьилась

Деривативна Деривативна надбудованадбудова виявиласьвиявилась тяж тяжкоюкою для систем для системии

РегуляторРегулятории тата систем системии мон монііторингторингуу виявилися виявилися не не адекватнадекватнимиими системн системниим рим ризикамзикам

РікРік р рооззгортаннягортання кредитно кредитноїї кризи кризи виявився втраченим виявився втраченим для для борборототьбьбии зз системно системноюю кризоюкризою

НоваНова за загроза гроза для рдля реальноеальногого сектор сектораа

Історія виникнення

Дата Об’єкт поглинання Покупець ТипЦіна, млрд.

$

22 лютого, 2008 Northern Rock (Англія) Уряд Комерційний банк н.д

30 травня, 2008 Bear Stearns JPMorgan Chase Інвестиційний банк 2.2

1 липня, 2008 Countrywide Financial Bank of America Іпотечна компанія 4.0

7 вересня, 2008 Fannie Mae Федеральний Уряд Іпотечна компаніяДержавні гарантії

7 вересня, 2008 Fraddie Mac Федеральний Уряд Іпотечна компаніяДержавні гарантії

14 вересня, 2008 Merrill Lynch Bank of America Інвестиційний банк 44.0

16 вересня 2008 American International Group Федеральний Уряд Страхова компанія 85.0

18 вересня, 2008 HBOS Великобританія Lloyds TSBДиверсифіковані фінансові послуги 21.8

26 вересня, 2008 Lehman Brohers Продан по часткам Інвестиційний банк Банкрут

26 вересня, 2008 Washington Mutual JPMorgan ChaseДиверсифіковані фінансові послуги 1.9

28 вересня 2008Bradford&Bingley (Великобританія) Banco Santander SA

Диверсифіковані фінансові послуги 42.2

28 вересня 2008 Fortis (Бельгія) УрядДиверсифіковані фінансові послуги 16.3

29 вересня 2008 Wachovia Citigroup Комерційний банк 2.2

29 сентября 2008Glitnir, Landasbanki (Исландия) Уряд Коммерческий банк 0.86

29 сентября 2008Hypo Real Estate (Германия) Банки

Диверсифіковані фінансові послуги

50.0 (гарантії)

27 жовтня 08 банк KBE (Бельгія) – 3,5 млрд.євро

Наслідки сучасної кризиНаслідки сучасної кризи

Реакція на кризу: США, ЄС, Росія, Україна

1 – іпотечна криза в США та вторинні цінні папери 2 – криза ліквідності у інвестиційних банків 3 - параліч кредитування 4 - криза довіри 5 - націоналізація ключевих банків 6 - економічни націоналізм, загроза протекціонізму 7 - загроза паніки в ощадній системі 8 – обмеження доступу до кредиту для реального сектору 9 - встановлення довіри до ринків 10 - реформа моніорингу та регулювання міжнародної

фінансової системи

0

10000

20000

30000

40000

50000

60000

70000

Dec.2004 Jun.2005 Dec.2005 Jun.2006 Dec.2006 Jun.2007 Dec.2007

мл

рд

. $

Обсяг світового ринку CDS (по сумі застрахованих зобов’язань) досяг 60 трлн. $ = більше світового ВВП у 2007 році!

0.5

1.0

1.5

2.0

2.5

3.0

3.5

4.0

4.5

19

96

Q1

19

96

Q2

19

96

Q3

19

96

Q4

19

97

Q1

19

97

Q2

19

97

Q3

19

97

Q4

19

98

Q1

19

98

Q2

19

98

Q3

19

98

Q4

19

99

Q1

19

99

Q2

19

99

Q3

19

99

Q4

20

00

Q1

20

00

Q2

20

00

Q3

20

00

Q4

20

01

Q1

20

01

Q2

20

01

Q3

20

01

Q4

20

02

Q1

20

02

Q2

20

02

Q3

20

02

Q4

20

03

Q1

20

03

Q2

20

03

Q3

20

03

Q4

20

04

Q1

20

04

Q2

20

04

Q3

20

04

Q4

20

05

Q1

20

05

Q2

20

05

Q3

20

05

Q4

20

06

Q1

20

06

Q2

20

06

Q3

20

06

Q4

20

07

Q1

20

07

Q2

20

07

Q3

20

07

Q4

20

08

Q1

20

08

Q2

%

Всі кредити

На житло

На комерційну нерухомість

Source: Federal Reserve

Рівень простроченої заборгованості у США швидко зростає

Антикризові заходи у СШАВведення державних гарантій для фондів Введення державних гарантій для фондів грошового ринку (грошового ринку (money market funds) = $ 50 money market funds) = $ 50 млрд.млрд.

Введення державних гарантій по іпотечним Введення державних гарантій по іпотечним облігаціям облігаціям Fannie Mae Fannie Mae и и Fraddy MacFraddy Mac, та , та $$85 - 85 - AIGAIG

Запровадження Term auction facility – нового Запровадження Term auction facility – нового інструменту ФРС – до інструменту ФРС – до $300 $300 млрд.млрд.

План Полсона – викуп «проблемних активів» у План Полсона – викуп «проблемних активів» у фінансових організацій = фінансових організацій = $700 $700 млрд.млрд.

Запровадження спеціального фонду ФРС для Запровадження спеціального фонду ФРС для купкупівліівлі короткострокових векселів (6 жовтня 2008 короткострокових векселів (6 жовтня 2008 року). року).

Антикризові заходи у РосіїЗниження норми обовЗниження норми обов’’язкового резервування на 4% = 300 млрд. язкового резервування на 4% = 300 млрд. руб.руб.

Збільшення ліміту по бюджетним «залишкам» МінфінаЗбільшення ліміту по бюджетним «залишкам» Мінфіна

Розміщення залишків бюджету на 3 місяца через три держбанка - Розміщення залишків бюджету на 3 місяца через три держбанка - 1080 млрд. руб.1080 млрд. руб.

Зниження експортних податків на нафту у 3 кварталі = Зниження експортних податків на нафту у 3 кварталі = $$ 5.6 млрд. 5.6 млрд.

Збільшення капіталу АІЖК = 60 млрд. руб.Збільшення капіталу АІЖК = 60 млрд. руб.

Підтримка фондового ринку = 500 млрд. руб.Підтримка фондового ринку = 500 млрд. руб.

Вожливість отримати кредит у Вожливість отримати кредит у ““ВЭБВЭБ”” для погашення зовнішніх для погашення зовнішніх зобовзобов’’язань = язань = $ 50 $ 50 млрд.млрд.

Субординовані кредити банкам строком на 5 років = Субординовані кредити банкам строком на 5 років = 950 950 млрд. млрд. руб.руб.

Введення обмежень на роботу біржиВведення обмежень на роботу біржи

Сума, млрд.рос.рублів Кому Джерело фінансування Форма підтримки

1500 комерційним банкам тимчасово вільні кошти бюджету Розміщення на короткострокових депозитах

700 комерційним банкам Центральний банк РФНадання короткострокових кредитів без застави

500 комерційним банкам Центральний банк РФНадання субординованих довгострокових кредитів

450 комерційним банкам Фонд національного добробуту Надання субординованих довгострокових кредитів

1300 державний «ВЭБ» банк за рахунок міжнародних резервівСтворення депозиту для рефінансування зовнішнього боргу кампаній

143 комерційним банкам Фонд сприяння реформування ЖКГ

Розміщення на депозитах

135 комерційним банкам Держкорпорація ЖКГ Розміщення на депозитах

75 державний «ВЭБ» банк за рахунок Федерального бюджету Збільшено статутний капітал

60Агенція іпотечного житлового кредитування

за рахунок Федерального бюджету Збільшено статутний капітал

200 Агенція страхування вкладів за рахунок Федерального бюджету Збільшено статутний капітал

Фінансування заходів протидії фінансової кризи у РосіїСистемна підтримка

Фінансування заходів протидії фінансової кризи у Росії

Сума, млрд. рос. рублів

КомуФорма підтримки

300

70

140 НафтокомпаніїЗниження експортних податків на нафту та нафтопродукти

Опосередкована підтримка

Комерційним банкам

Зниження нормативів обовязкового резервування (двічі)

Фінансування заходів протидіїфінансової кризи у Росії

Сума, млрд. дол. США

КомуДжерело фінансування

Форма підтримки

2,5 Підтримка Зв'язок-банку

2Підтримка банку Глобекс

0,5 Газенергобанку ЦБ Підтримка Собінбанку

Адресна підтримка

ЦБ"ВЭБ" банку під

Libor+1%

Криза в Україні

Україна на початку кризи

Політична нестабільність у країні

Нестача кредитних ресурсів

~40% іноземного капіталу в банках України

Забагато іноземного контролю над компаніями (інвестори)

Зростання цін на енергоносії

На кінець 2007 р. активи банків – 88,1% ВВП (61% в Росії) та капітал – 9,9% ВВП (8,1% в Росії)

Кредитів на душу населення у 2007 р. (дол. США)

0

20000

40000

60000

80000

100000

120000

Лат

вія

Авс

трія

Бель

гія

Спо

луче

не К

орол

івст

во

Ірла

ндія

Іспа

нія

Італ

ія

Нід

ерла

нди

Нім

еччи

на

Пол

ьща

Сло

вачч

ина

Уго

рщин

а

Фра

нція

Чех

ія

Лит

ва

Ест

онія

Шве

ція

Дан

ія

Гре

ція

Рум

унія

Фін

лянд

ія

Тур

еччи

на

Укр

аїна

Джерело: МВФ

Інфекціонування українського ринку

Динаміка зміни значення фондового індексу, значення попереднього місяця = 100

70

80

90

100

110

120

130

20

07

:01

20

07

:03

20

07

:05

20

07

:07

20

07

:09

20

07

:11

20

08

:01

20

08

:03

20

08

:05

20

08

:07

20

08

:09

РТС

ПФТС

DAX

Nasdaq

75

Відтік іноземного капіталу у зв’язку з кризою на Заході. Банки та інвестори втрачають кошти у зв’язку з падінням фондового ринку.

1.Зростання попиту на іноземну валюту.2.Падіння фондового ринку.

1.Знецінення цінних паперів.2.Зменшення ліквідності

усередині системи.

Динаміка індексів фондового ринку окремих країн, 01.01.2006 = 100

80

100

120

140

160

180

200

220

240

260

280

300

320

340

360

11-я

нв-0

6

11-м

ар-0

6

11-м

ай-0

6

11-и

юл-0

6

11-с

ен-0

6

11-н

оя-0

6

11-я

нв-0

7

11-м

ар-0

7

11-м

ай-0

7

11-и

юл-0

7

11-с

ен-0

7

11-н

оя-0

7

11-я

нв-0

8

11-м

ар-0

8

11-м

ай-0

8

11-и

юл-0

8

11-с

ен-0

8

United States, Standard& Poors, 500 Index

United States, NasdaqIndex

Germany, DeutscheBoerse, DAX 30, Index

Russia, RTS, Index(RTSI)

PFTS_ind

Найбільша бульбашка

Tuesday, 14 October, 2008.

PFTS Index (last close and recent performance)

Last close Prev. Da ily chg (%) Weekly chg (%) Monthly chg (%) YTD chg (%)

296.24 293.80 0.83 -7.33 -31.90 -74.77

Source: PFTS, ICU.

Динаміка курсів валют окремих країн з новими ринковими економіками до долара США (01.2005=1)

0,65

0,7

0,75

0,8

0,85

0,9

0,95

1

1,05

1,1

01

.05

03

.05

05

.05

07

.05

09

.05

11

.05

01

.06

03

.06

05

.06

07

.06

09

.06

11

.06

01

.07

03

.07

05

.07

07

.07

09

.07

11

.07

01

.08

03

.08

05

.08

07

.08

09

.08

Джерело: національні банки, Reuters EcoWin

китайський юань

чеська крона

польський злотий

ру му нський лей

російський ру бль

грив ня

укріплення

Кореляція зміни фондових індексів

Nasdaq ПФТС РТС DAX 30 S&P500Nasdaq 1,75E-04 1,15E-05 6,64E-05 7,92E-05 1,46E-04ПФТС 1,15E-05 4,12E-04 1,70E-04 6,08E-05 1,09E-05РТС 6,64E-05 1,70E-04 4,43E-04 1,31E-04 6,30E-05DAX 30 7,92E-05 6,08E-05 1,31E-04 1,42E-04 7,11E-05S&P500 1,46E-04 1,09E-05 6,30E-05 7,11E-05 1,37E-04

Determinant 2,95E-20

Nasdaq ПФТС РТС DAX 30 S&P500Nasdaq 1,0000 0,0429 0,2387 0,5037 0,9444ПФТС 0,0429 1,0000 0,3971 0,2516 0,0458РТС 0,2387 0,3971 1,0000 0,5222 0,2561DAX 30 0,5037 0,2516 0,5222 1,0000 0,5115S&P500 0,9444 0,0458 0,2561 0,5115 1,0000

Determinant 0,0479

Кореляційна матриця

Both determinants are positive. This means that both matrices are Positive Semi-Definite and are internally consistent

Коваріаційна матриця

VaR портфеля фондових індексів

Nasdaq ПФТС РТС DAX 30 S&P500Nasdaq 1,75E-04 1,15E-05 6,64E-05 7,92E-05 1,46E-04ПФТС 1,15E-05 4,12E-04 1,70E-04 6,08E-05 1,09E-05РТС 6,64E-05 1,70E-04 4,43E-04 1,31E-04 6,30E-05DAX 30 7,92E-05 6,08E-05 1,31E-04 1,42E-04 7,11E-05S&P500 1,46E-04 1,09E-05 6,30E-05 7,11E-05 1,37E-04

Nasdaq ПФТС РТС DAX 30 S&P50020,00% 20,00% 20,00% 20,00% 20,00%

Number of days 1Confidence Level 99,00%

VaR Nasdaq 0,61%VaR ПФТС 0,94%VaR РТС 0,98%

VaR DAX 30 0,55%VaR S&P500 0,54%

VaR Sum 3,64%

VaR Portfolio 2,52%

Portfolio weights

Unconditional Covariance

У разі диверсифікації VaR портфеля менша за суму VaR кожного з активів.VaR ПФТС менша за VaR РТС.

Динаміка волатильності курсу долара США та фондового індексу Єврозони

0

20

40

60

80

10002

.01.

2008

02.0

2.20

08

02.0

3.20

08

02.0

4.20

08

02.0

5.20

08

02.0

6.20

08

02.0

7.20

08

02.0

8.20

08

02.0

9.20

08

02.1

0.20

08

Волатильністьфондового індексуЄврозони

Волатильність курсудол.США

В Україні є проблема з зростанням зовнішнього боргу, від’ємного значення поточного рахунку та торговельного балансу, які тиснуть на гривню

Ukraine, Total, USD

Current Account, Goods, Net

Current Account, Balance

Financial Account, Direct Investment, Balance

Financial Account, Portfolio Investment, Balance

Source: Reuters EcoWin

94 95 96 97 98 99 00 01 02 03 04 05 06 07 08

USD

(bill

ions

)

-5

-4

-3

-2

-1

0

1

2

3

4

5

6

7

Current Account, Goods, Net -3,546G

Current Account, Balance -1,596G

Financial Account, Direct Investment, Balance 3,31G

Financial Account, Portfolio Investment, Balance -707M

Курс гривні до долара США за форвардними контрактами* (гривень за 1 дол.), за станом на 13.03.2009

7,934

7,55995

9,3735

5,814

9,019 8,924

8,171

9,226

7,727

9,6112

5,871

9,161

8,5171

9,5461

8,0173

9,96

5,9798

9,5071

5,5

5,8

6,1

6,4

6,7

7

7,3

7,6

7,9

8,2

8,5

8,8

9,1

9,4

9,7

10

10,3

31.1

0.08

02.1

1.08

04.1

1.08

06.1

1.08

08.1

1.08

10.1

1.08

12.1

1.08

14.1

1.08

16.1

1.08

18.1

1.08

20.1

1.08

22.1

1.08

24.1

1.08

26.1

1.08

28.1

1.08

30.1

1.08

02.1

2.08

04.1

2.08

06.1

2.08

08.1

2.08

10.1

2.08

12.1

2.08

14.1

2.08

16.1

2.08

18.1

2.08

20.1

2.08

22.1

2.08

24.1

2.08

26.1

2.08

28.1

2.08

30.1

2.08

01.0

1.09

03.0

1.09

05.0

1.09

07.0

1.09

09.0

1.09

11.0

1.09

13.0

1.09

15.0

1.09

17.0

1.09

19.0

1.09

21.0

1.09

23.0

1.09

25.0

1.09

27.0

1.09

29.0

1.09

31.0

1.09

02.0

2.09

04.0

2.09

06.0

2.09

08.0

2.09

10.0

2.09

12.0

2.09

14.0

2.09

16.0

2.09

18.0

2.09

20.0

2.09

22.0

2.09

24.0

2.09

26.0

2.09

28.0

2.09

02.0

3.09

04.0

3.09

06.0

3.09

08.0

3.09

10.0

3.09

12.0

3.09


на 1 міс.

на 3 міс.

на 6 міс.

Forward Rates Outright – звичайна форвардна угода (на строк) на міжбанківському ринку щодо конвертації однієї валюти в іншу на певну дату у майбутньому. При цьому курс обміну встановлюється при укладенні угоди. * - ціна пропозиції

Банки запозичили за кордоном коштів більше ніж міжнародні резерви НБУ

Динаміка складових зовнішнього боргу України, млрд. $

0

20

40

60

80

100

120

1402

003:

04

200

4:02

200

4:04

200

5:02

200

5:04

200

6:02

200

6:04

200

7:02

200

7:04

200

8:02

200

8:04

200

9:02

200

9:04

201

0:02

201

0:04

Держава

Зовнішній борг

Банки

Міжнародні резерви

Інші сектори економіки

Линейный (Зовнішній борг)

Зовнішній борг зростає (у разі неотримання нових позик), коли проценти по існуючим позикам перевищують зведений зовнішній баланс (баланс по фінансовому та поточному рахункам). Даних по умовах позик ми не маємо, але оцінки можна зробити: коли зовнішній борг 106 млрд.дол.США під 10% річних, то в середньому за рік ми повинні сплатити близько 11 млрд. дол.

Тиск на гривню послабшає у разі стабілізації боргу, чи збільшенні міжнародних резервів.

Для стабілізації боргу необхідно щоб зведений зовнішній баланс був більше 11 млрд. дол.США за рік, а це малоймовірно за умови сучасної фінансової кризи (не вистачить Укртелекому та Припортового заводу). Залишається збільшення резервів під низькі проценти.

Аналіз переліку банків, які є найбільшими позичальниками коштів нерезидентів і концентрують основну частку зовнішньої заборгованості України (за станом на грудень 2008) свідчить, що перша 10 банків утримує 72% зовнішнього боргу банків України, а 13 банків утримують 79% зовнішнього боргу. Це банки: ПРИВАТБАНК, УКРСИББАНК, АЛЬФА-БАНК, РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ, УКРСОЦБАНК, УКРЕКСІМБАНК, ОТП БАНК, ВТБ БАНК, IHГ БАНК Україна, КАЛІОН БАНК Україна, УНIКРЕДИТ БАНК, ТАС-КОМЕРЦБАНК, "ФОРУМ". Як ми бачимо серед них тільки два банки українські, інші майже зі 100% іноземним капіталом. Ці ж банки є головними, які кредитували іпотеку в Україні у іноземній валюті.

Банки запозичили за кордоном коштів більше ніж міжнародні резерви НБУ

Чи повинен НБУ витрачати свої міжнародні резерви для задоволення потреб комбанків?

Все одно банки будуть скуповувати іноземну валюту підвищуючи попит на неї та обвалюючи курс гривні.

Чи слід Державі (НБУ) брати позику МВФ для задовільнення потреби бізнесу?

Аналіз даних банківської статистики свідчить про невідповідність термінів наданих валютних кредитів під іпотеку термінам ресурсної бази цих кредитів. Так споживчі кредити, кредити на придбання, будівництво та реконструкцію нерухомості, зокрема іпотечні кредити на суму 121,8 млрд.грн., з яких 115,8 млрд. у дол.США (за станом на грудень 2008), які в основному були надані банками мають термін погашення 5 і більше років (Кредити, Таблиця 3.3.5.2). Тоді, як депозити резидентів у іноземній валюті на строк більше 2 років складають 14,9 млрд.грн.(Депозити, Таблиця 3.2.1.2). Інші валютні депозити мають більш короткий термін дії. З настанням фінансової кризи вкладники почали знімати вклади і збільшили попит на іноземну валюту.

З боку контролюючих органів (банківського нагляду) було великою помилкою дозволяти надавати кредити на іпотеку (суто національний бізнес) у іноземній валюті. У разі скоординованого добровільного обміну іноземної валюти іпотечних кредитів на гривні у НБУ з’явиться можливість управління ліквідністю банків за рахунок рефінансувння.

Рекомендація: норматив валютної позиції (з переліку економічних нормативів, які регулюють діяльність банків) розділити на декілька нормативів в залежності від часу – миттєвий, короткостроковий, загальний. Тоді банки самі через певний час врегулюють питання конвертації.

5 банків концентрують 61% іпотечних кредитів у іноземній валюті. 10 банків (ОТП БАНК, УКРСИББАНК, УКРСОЦБАНК, НАДРА, РАЙФФАЙЗЕH БАHК АВАЛЬ, ПРИВАТБАНК, СВЕДБАHК, Ерсте Банк, УНIВЕРСАЛ БАHК, УКРЕКСIМБАНК ) концентрують 73,4% іпотечних кредитів у іноземній валюті.


0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2000

19.10.2

007

30.11.

2007

11.01.2

008

22.02.2

008

03.04.2

008

13.05.2

008

23.06.2

008

01.08.2

008

11.09.2

008

Brazil

Hungary

Korea, Rep.

Mexico

Poland

Russia

Turkey

Ukraine

Venezuela

Свопи на суверенний дефолт України, б.п.

245

740

251

100200

300400500

600700800

90010001100

120013001400

150016001700

180019002000

210022002300

240025002600

27002800

01

.06

04

.06

07

.06

10

.06

01

.07

04

.07

07

.07

10

.07

01

.08

04

.08

07

.08

10

.08


на 5 років

на 10 років

27.10.08

2765

388

2765

740470

300400500600700800900

1000110012001300140015001600170018001900200021002200230024002500260027002800

01.0

8.0

804.0

8.0

807.0

8.0

810.0

8.0

813.0

8.0

816.0

8.0

819.0

8.0

822.0

8.0

825.0

8.0

828.0

8.0

831.0

8.0

803.0

9.0

806.0

9.0

809.0

9.0

812.0

9.0

815.0

9.0

818.0

9.0

821.0

9.0

824.0

9.0

827.0

9.0

830.0

9.0

803.1

0.0

806.1

0.0

809.1

0.0

812.1

0.0

815.1

0.0

818.1

0.0

821.1

0.0

824.1

0.0

827.1

0.0

8

Індекси ЕМВІ+спред, ЕМВІ+спред Україна та їх різниця, за станом на 12.03.2009

0

200

400

600

800

1000

1200

1400

1600

1800

2000

2200

2400

2600

2800

3000

3200

3400

3600

01.0

7

02.0

7

03.0

7

04.0

7

05.0

7

06.0

7

07.0

7

08.0

7

09.0

7

10.0

7

11.0

7

12.0

7

01.0

8

02.0

8

03.0

8

04.0

8

05.0

8

06.0

8

07.0

8

08.0

8

09.0

8

10.0

8

11.0

8

12.0

8

01.0

9

02.0

9

03.0

9

-2900-2800-2700-2600-2500-2400-2300-2200-2100-2000-1900-1800-1700-1600-1500-1400-1300-1200-1100-1000-900-800-700-600-500-400-300-200-1000100200

Різниця (права шкала)

Індекс EMBI+ - спреди між прибутковістю за облігаціями емітентів з новихринкових економік та Держказначейства США

Індекс EMBI+ по Україні - аналогічно попередньому для України

Джерело: Cbonds за даними JP Morgan

Періоди, коли прибутковість облігацій українських емітентів є вищою за середній рівень для нових ринкових економік

11.03.09 різниця -2905

30.12.08 2738

05.11.08 1698

28.10.08 2479

3575

24.10.08 865

670

300700

1100150019002300270031003500

01.

10.

200

8

12.

10.

200

8

23.

10.

200

8

03.

11.

200

8

14.

11.

200

8

25.

11.

200

8

06.

12.

200

8

17.

12.

200

8

28.

12.

200

8

08.

01.

200

9

19.

01.

200

9

30.

01.

200

9

10.

02.

200

9

21.

02.

200

9

04.

03.

200

9

Стан банківської системи напередодні кризи характеризувався стабільною динамікою

Кошти банківКошти

юридичних осібКошти

фізичних осіб

Ощадні (депозитні)

сертифікати, емітовані банком

Боргові цінні папери,

емітовані банком

Нараховані витрати, що мають бути

сплачені

Відстрочені податкові

зобов'я-зання

Інші зобов`язання

Усього зобов`язань

01.01.2008 168 624 018 154 907 255 163481908 1 314 201 18 029 264 5805546 2 508 801 15 146 834 529 817 828

01.07.2008 174 840 037 185 846 479 194021591 1 448 050 18 012 082 7839843 2 713 625 30 278 742 615 000 450

01.09.2008 186 408 168 198 542 502 200040598 1 620 813 17 084 460 8656101 2 966 087 33 233 320 648 552 049

01.10.2008 194 209 383 202 227 712 202092714 1 409 744 14 708 569 8748401 2 999 241 37 050 765 663 446 528

Зміна до 01.01, %

15 31 24 7 -18 51 20 145 25


11 9 4 -3 -18 12 11 22 8


4 2 1 -13 -14 1 1 11 2

Зміна на 01.10.2008, %

Зобов`язання банків України (тис.грн.)

ДатаКошти в НБУ та готівкові кошти

банку

Цінні папери, що рефінан-суються

НБУ

Кошти в інших банках

Резерви під заборго-ваність

інших банків

Резерви у відсот-ках до

активу

Цінні папери у торговому

портфелі банку

Цінні папери в портфелі банку

на продаж

Резерви під знеці-нення

цінних паперів у портфелі банку на продаж

Резерви у відсот-ках до

активу

01.01.2008 37 101 997 9 720 545 81 611 826 635 705 0.78 7 028 755 9 914 865 265 815 2.68

01.07.2008 35 772 738 7 628 635 87 794 741 698 018 0.80 7 779 595 11 012 848 247 002 2.24

01.09.2008 41 736 529 8 400 736 90 541 335 706 732 0.78 8 519 890 11 744 763 245 201 2.09

01.10.2008 43 199 817 10 701 576 83 538 077 698 204 0.84 8 582 200 11 985 093 264 058 2.20


16 10 2 10 22 21 -1 76


21 40 -5 0 10 9 7 -3


4 27 -8 -1 1 2 8 11

ДатаКредити, що

надані

Інвестиції в асоційо-вані й

дочірні компанії

Основні засоби

Нарахо-вані доходи до

отри-мання

Довго-строкові активи, призна-

чені для продажу

Усього активівКредити

прострочені та сумнівні

Юридичним особам

Фізичним особам

01.01.2008 430 052 037 276 419 378 153 632 659 1 237 362 27 646 303 5 832 730 69 363 599 396 103 6 241 993

01.07.2008 522 026 653 332 025 199 190 001 454 1 452 827 30 398 257 8 020 019 126 851 698 685 146 8 576 162

01.09.2008 552 223 306 352 517 879 199 705 427 1 510 374 32 292 542 8 779 850 145 231 739 857 489 9 680 901

01.10.2008 570 394 934 365 693 375 204 701 559 1 503 385 32 933 624 9 060 397 175 265 755 602 316 10 378 175


33 32 33 21 19 55 153 26 66


9 10 8 3 8 13 38 8 21


3 4 3 0 2 3 21 2 7

Активи (тис.грн.)

у тому числі:

Зміна на 01.10.2008, %

Зміна на 01.10.2008, %

Банківська криза в Україні була спровокована панікою

населення після рейдерської атаки на Промінвестбанк

Інформація S&P

“Большие потребности Украины во внешнем финансировании сохранятся, поскольку платежи по счету текущих операций и погашение краткосрочного внешнего долга составят до 147% золотовалютных резервов на протяжении следующих 12 месяцев”

2009 рік2009 рік

Фіскальні послаблення у окремих країнах, % ВВП

0,3

2,0

0,7

1,5

0,5

0,2

1,4 1,51,7

1,1

0,0

1,4

1,9

1,4

0,0

0,5

1,0

1,5

2,0

2,5Бр

азил

ія

Кит

ай

Фра

нція

Нім

еччи

на

Інді

я

Італ

ія

Япо

нія

Кор

ея

Росі

я

Іспа

нія

Тур

еччи

на

Вел

икоб

рита

нія

СШ

А

Сві

т

Відтік депозитів

Депозити / ПеріодТемп зростання (у

національній валюті), %

Темп зростання (у перерахунку у дол.США), %

Зміна курсу нац. Валюти до

дол.США, %

Німеччинадомашніх господарств, 06.2008 - 09.2008

-0,1 -7,7 -8,5

Великобританіяроздрібні депозити, 10.2008 - 02.2009

15,8 6,3 -12,3

домашніх господарств, 10.2008 - 01.2009

11,7 -4,0 -16,3

у тому числі строкові, 10.2008 - 02.2009

33,5 15,1 -17,7

Польщадомашніх господарств, 10.2008 - 02.2009

13,7 -13,6 -31,7

Щвейцаріястрокові, 10.2008 - 02.2009

-49,0 -38,1 -1,1

Білорусьстрокові, 10.2008 - 02.2009, з них:

-13,4 -36 -35,3

строкові, фізичних осіб -30,9 -48,9 -35,3

строкові, суб.госп.діяль. 39,5 3,1 -35,3

фізичних осіб, 10.2008 - 12.2008, руб., у нац. вал.

-6,0 -16,7 -12,7

фізичних осіб, 10.2008 - 12.2008, руб., у іноз. вал.

70,5 51,2 -12,7

домашніх господарств, 10.2008 - 02.2009

-0,1 -34,6 -52,7

домашніх господарств, 10.2008 - 02.2009, грн., у нац. вал.

-12,8 -42,9 -52,7

домашніх господарств, 10.2008 - 02.2009, грн., у іноз. вал.

18,0 -22,7 -52,7

Джерело: центральні банки, за останніми наявними даними

Динаміка депозитів у банківських системах окремих країн

Росія

Україна

Румунія

МВФМВФ -2009 -2009

МВФ рекомендує переглянути методи управління системними

ризиками

“Найважливішим недоліком під час буму була неспроможність побачити загрозу зростаючої бульбашки цін на активи”

“Програма реформ є масштабною, і люди іноді сприймають її по різному, але ми бачимо зусилля знайти спільне рішення”

Реза Могадам, МВФ

Причини кризи

Органи фінансового регулювання були неспроможні до виявлення підвищеної концентрації ризику.

Розробники макроекономічної політики не приймали до уваги зростаючі дисбаланси.

Центральні банки концентрували увагу на стримуванні інфляції, а не на ризиках, пов’язанних з високими цінами активів та завеликій долі залучених коштів.

Заходи (рекомендації МВФ)

Органи фінансового регулювання були неспроможні до виявлення підвищеної концентрації ризику

Необхідно розширити діапазон регулювання таким чином, щоб враховувати всі види діяльності, які підпадають під будь-які ризики.

Регулювання повинне бути гнучким і орієнтуватися на види діяльності, а не на організації.

Необхідно укріпити ринкову дисциплину (агенцій кредитного рейтингу).

Існують доводи для вдосконалення правил бухгалтерського обліку.

Особу увагу слід приділяти поза ринковим операціям та позабалансовим позиціям.

Центральним банкам слід переглянути умови надання

системної ліквідності.

Відсутність контролю системних ризиків у макроекономічній політиці

Грошово-кредитна політика повинна бути розширена інструментами підтримки макрофінансової стабільності (а не тільки стабільності цін).

Посилити податково-бюджетну політику. Керівні органи повинні використати

інструменти макроекономічної політики для зміни структури збереження та інвестування (зменшити дисбаланси).

Недостатнє міжнародне співробітництво по контролю за

ризиками Розробити заходи нової системи раннього

попередження та розповсюдження наслідків кризи на різні країни.

Необхідно розробити правила трансграничної санації підприємств фінансової галузі.

Необхідна надійна система підтримки глобальної ліквідності.

Наш Коментар - Майбутнє

Посилення прямого контролю за використанням коштів рефінансування.

Зниження долі пенсійних та інвестиційних фондів.

Відхід від глобалізації на користь національних інтересів.

Зростання протекціонізму. Зростання бідності та зменшення довіри

до влади у країнах, що розвиваються.

РосРосіія - 2009я - 2009

Програма антикризових заходів Уряду та

Центрального банку Російської Федерації на 2009

рік

Програма антикризових заходів Уряду та Центрального банку Російської Федерації на 2009 рікУряд і Центральний Банк реалізовуватимуть відповідальну

макроекономічну політику, направлену як на підтримку макроекономічної стабільності, так і на створення необхідних умов, стимулів для зростання заощаджень населення, підвищення інвестиційної привабливості економіки, на формування якісно іншій моделі економічного розвитку. Це припускає зважену бюджетну політику, підтримку рівноважного обмінного курсу рубля.

Грошова політика буде направлена на боротьбу з кризою ліквідності у фінансовій сфері при одночасному зниженні інфляції. Заходи, що вживаються, повинні привести до підвищення довір'я до національної валюти, збільшенню рівня монетизації економіки, зниження інфляції, забезпечуючи тим самим необхідні умови для відновлення стійкого економічного зростання.

Мета програми: Збереження і розвиток промислового і технологічного потенціалу Посилення соціального захисту населення, забезпечення гарантій

соціальної і медичної допомоги, державна підтримка сфери зайнятості Зниження адміністративного тиску на бізнес Підвищення стійкості національної фінансової системи

Підтримка банківської системи Для того, щоб підтримати банківську систему, не допустити

втрати заощаджень громадян Уряд і ЦБ реалізували наступні заходи:

- Знижені нормативи обов'язкового резервування (вивільнено близько 380 млрд. рублів).

- Пом'якшені умови кредитування з використанням окремих видів застави (в рамках вказаних заходів ЦБ зможе розмістити в банках до 1,5 трлн. рублів; фактично розміщено - близько 350 млрд. рублів).

- Надаються кредити без застави (потенційний ліміт - до 3,5 трлн. рублів, фактично надано - понад 1,7 трлн. рублів). Термін кредитування збільшений до 1 року. Право на кредити мають 143 банки, скористалися ним 124 кредитні організації.

- ЦБ одержав право частково компенсувати збитки комерційних банків від операцій на ринку міжбанківського кредитування, якщо вони виникли внаслідок відкликання ліцензії у банку-контрагенту (необхідно для відновлення ринку МБК).

- На поповнення капіталів банків виділено 950 млрд. рублів субординованих кредитів, зокрема Ощадбанку - 500 млрд. рублів, ВТБ - 200 млрд. рублів, “Россельхозбанку” - 25 млрд. рублів, іншим банкам - 225 млрд. рублів за умови залучення еквівалентного співфінансування їх акціонерами (фактично схвалено кредитів на суму 17 млрд. рублів для 3 банків).

- На депозити в комерційних банках і в цінні папери розміщені засоби держкорпорації "Фонд сприяння реформі ЖКХ" (200 млрд. рублів), держкорпорації "Роснано" (130 млрд. рублів), а також федерального бюджету. Всього на депозити в банках розміщені засоби держкорпорацій на суму 430 млрд. рублів.

- До 700 тис. рублів (раніше - 400 тисяч рублів) підвищена страхова сума по банківських внесках громадян. В результаті захищені 98,5% внесків.

- Агентством по страхуванню внесків почата санація банківської системи (перехід банків під управління АСВ, пошук інвесторів). На оздоровлення таких банків виділено 200 млрд. рублів (фактично витрачено 60 млрд.). Крім того, на додаткову ліквідність таким банкам за рахунок ЦБ виділено понад 60 млрд. рублів. Вже 15 банків перейшли під управління АСВ, зокрема для 11 знайдені нові акціонери, які завершать санацію.

- Ряд банків проходять процедуру оздоровлення за рахунок коштів «Внєшекономбанку», (банки "Глобекс" і "Зв'язок-банк" - обсяг витрат 5,7 млрд. доларів) і ВТБ.

.

Підтримка банківської системи

Розширення ресурсної бази і підвищення ліквідності банківської системи

Збільшення максимального розміру відшкодування по внесках фізичних осіб в банках. (Збільшений з 400 тис. рублів до 700 тис. рублів)

Розміщення тимчасове вільних засобів федерального бюджету на депозитах в комерційних банках.

Розміщення на депозитах в «Внешекономбанку» засобів Фонду національного добробуту (450 млрд. рублів)

Відміна дисконту по операціях прямого РЕПО з облігаціями федеральних позик і облігаціями Банку Росії

ІНСТРУМЕНТИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ФІНАНСОВОЇ І БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ

Надання Банку Росії права надавати кредити до 1 року без забезпечення російським кредитним організаціям, що відповідають визначених умовам.

Зниження нормативів обов'язкових резервів (Понижені по кожній категорії з діючих влітку 8,5% до рівня 0,5%. В цілому дана міра забезпечила банкам більше 350 млрд. рублів вільних засобів)

Надання можливості позасудового обігу стягнення на закладене майно і його подальшої реалізації, дозволяє заставодержателю підтримувати необхідну ліквідність своїх активів (Вдосконалення порядку обігу стягнення на закладене майно)



Санація банківської системи Забезпечення санації кредитних організацій через Агентство по

страхуванню внесків і «Внєшекономбанк», . Надання Банку Росії права укладати з банками угоди, відповідно до

яких Банк Росії компенсує банкам частину збитків по кредитах, виданим організаціям, у яких відкликана банківська ліцензія

Надання Банку Росії права брати участь в торгах на фондовому ринку

Підвищення процентних ставок по операціях "валютний своп" строком на один день і по депозитних операціях Банку Росії

Вдосконалення процедур реорганізації комерційних організацій, зокрема кредитних організацій, за допомогою виключення безумовного права кредиторів на дострокове погашення боргу у разі реорганізації

ВисновкиПрограма антикризових заходів Уряду та Центрального банку Російської

Федерації на 2009 рік це, швидше, програма допомоги банкам: Загальна ціна заходів на 2009 рік (а треба сказати, що фінансується

програма не тільки за рахунок федерального бюджету, але і з інших державних коштів, наприклад Банком Росії) – майже три трильйони – 2,897 трильйони рублів.

З них найбільша стаття «Виділення субординованих кредитів комерційним банкам, банкам з державною участю і «Внєшекономбанку» - всього 555 мільярдів рублів. Тут же розшифровка: «Зокрема - 200 млрд. рублів ВТБ, 130 млрд. рублів «Внєшекономбанку», 225 млрд. рублів комерційним банкам».

Плюс виділення кредитів комерційним банкам від Банку Росії – 500 мільярдів рублів.

Отже, більш третини грошей які асигнуються на боротьбу з кризою йдуть банкам!

Тому слід вважати, що у Програмі антикризових заходів Російської Федерації мова іде о поєднанні латання дірок та підтримці окремих верств населення та галузей, а не загальній програмі реформування економіки.

Рекомендації для УкраїниКонцепція «Програми антикризових заходів

Уряду та Центрального банку Російської Федерації на 2009 рік» та більшість інструментів, які в ній запропоновані можуть бути запроваджені для застосування в Україні. Але для України необхідно розрахувати (оцінити) відповідні обсяги коштів, які можуть бути наданими НБУ, коштів бюджету, які з одного боку призведуть до подолання наслідків кризи, а з іншого дозволять утримати інфляцію та курс гривні у дозволених граничних межах.

Банк АнгліїБанк АнгліїЗасновано - 1694 р., Націоналізовано – 1946 р., Незалежний – 1997 р.

У зв’язку з кризою у 2008 р. укладено меморандум про взаєморозуміння між Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання фінансового ринку. У меморандумі встановлено принципи кооперації між Банком Англії, Міністерством фінансів та Комісією з регулювання фінансового ринку по досягненні фінансової стабільності.

У 2009 році прийнята нова редакція закону про банки, яка розширює перелік інструментів Банку Англії у виключних (в умовах кризи) ситуаціях.

Банку Англії дозволяється купувати боргові зобов’язання приватного сектору у разі відповідності цих дій виконанню банком головної мети – монетарної та фінансової стабільності. В Україні у Законі про НБУ це заборонено.

Процедура та умови купівлі банком зобов’язань приватного сектору

встановлено у спільній з урядом записці (6 лютого 2009).

На засіданні Комітету з монетарної політики 5 березня 2009 було прийнято

рішення знизити ставку Банку Англії до 0,5% та заявлено про виділення

75 млрд. фунтів на програму купівлі активів за рахунок резервів банку.

Банком Англії було заявлено, що можливість виділити цю суму

обумовлено різким падінням рівня ІСЦ (інфляції) з 5,2% за рік у вересні

2008 до 3,0% у січні 2009 (за прогнозом Consensus Forecasts у 2009 році

ІСЦ Великобританії буде дорівнювати 1,0% за рік, що значно менше

встановленої середньострокової цільової межі у 2%).

УкраїнаУкраїна

Дії НБУ по подоланню фінансово-економічної кризи

Підтримка ліквідності банківської системи (програми фінансового оздоровлення і підтримка ліквідності банків в оперативному порядку)

Стабілізація ситуації на валютному ринку (обмеження кредитування в інвалюті контрагентів, які не мають валютної виручки; проведення валютних інтервенцій; проведення валютних аукціонів; обмеження на готівковому валютному ринку)

Інші заходи (введення тимчасового мораторію на дострокове зняття депозитів; введення в ряд банків тимчасової адміністрації та їх фінансове оздоровлення; збільшення суми гарантування вкладів; зміна порядку розподілу прибутку НБУ)

Подальші дії НБУ Відновлення довіри до банківської системи України (спільна заява

Уряду та НБУ; внесення змін до Держбюджету і до Основних засад грошово-кредитної політики відповідно до реалістичного макропрогнозу; розмежування повноважень та відповідальності між НБУ та Урядом);

Стабілізація ситуації на валютному ринку через проголошення чітких курсових орієнтирів та підтримку РЕОК на рівноважному рівні;

Поліпшення механізму функціонування валютного ринку (продовження проведення валютних аукціонів на умовах загальної конкуренції та доступу всіх його учасників; заборона кредитування всіх позичальників-нерезидентів та кредитування в іноземній валюті всіх позичальників-резидентів);

Скасування збору до Пенсійного фонду з операцій купівлі-продажу іноземної валюти;

Здійснення контролю за зростанням грошової бази відповідно до цільових показників програми, визначених Меморандумом про економічну та фінансову політику.

Для стабілізації курсу гривні НБУ звужує грошову масу, що призводить до падіння виробництва

Річна зміна грошової маси М2 окремих країн світу, %

-10

0

10

20

30

40

50

60

2007

:01

2007

:03

2007

:05

2007

:07

2007

:09

2007

:11

2008

:01

2008

:03

2008

:05

2008

:07

2008

:09

2008

:11

2009

:01

Єврозона

Німеччина

Польща

Росія

США

Угорщина

Україна

Великобританія

Річна зміна індексу промислового виробництва окремих

країн, %

-40

-30

-20

-10

0

10

20

2008

:01

2008

:02

2008

:03

2008

:04

2008

:05

2008

:06

2008

:07

2008

:08

2008

:09

2008

:10

2008

:11

2008

:12

2009

:01

2009

:02

Великобританія

Німеччина

Угорщина

Польща

Росія

Україна

Маємо залежність (проаналізовані дані за останні два роки):

Δ(індекс промислового виробництва України) = -68 + 1,49 * ΔМ2

Δ(індекс промислового виробництва Росії) = -13,4 + 0,58 * ΔМ2Δ(індекс промислового виробництва Угорщини) = -33,9 + 2,78 * ΔМ2

Δ(індекс промислового виробництва Німеччини) = -43,85 + 3,96 * ΔМ2

Тож бачимо явну залежність темпа зростання грошової маси з зростанням виробництва

МВД не нашло нарушений во время рефинансирования НБУ банков

Министр внутренних дел Юрий Луценко заявил, что МВД не нашло нарушений уголовного кодекса руководством Нацбанка во время осуществления рефинансирования коммерческих банков. Об этом он сказал в эфире украинского телеканала в понедельник вечером.

«Проверка продолжается. Решение о возможном возбуждении уголовного дела может принять исключительно Генпрокуратура. Относительно компетенции МВД - там есть несколько не выясненных вопросов, но могу сказать, что, скорее за все, уголовный кодекс части подследственности МВД руководством Нацбанка не нарушался», - заявил он.

«Как у политика, у меня есть вопросы, почему большинство средств получили несколько избранных банков», - отметил министр, которого цитирует «Интерфакс-Украина».

«У нас средства на рефинансирование коммерческих банков бесконтрольно идут нескольким избранным банкам, их превращают в валюту и выводят заграницу и на этом обогащаются единицы», - сказал Луценко.

«Потом эти клопы, которые насосались народной крови, бросают банки государству и говорят - национализируйте, а мы пойдем горевать на Багамские острова. Но законодательство, к сожалению, не предусматривает уголовной ответственности за такие действия», - подчеркнул министр.

Антикризові заходи урядів України і Росії найменше результативні. До такого висновку прийшли експерти аудиторської компанії ФБК, що розрахували Індекс антикризової ефективності для восьми країн. Самими успішними в боротьбі з кризою визнані Великобританія і Німеччина. Висновки ФБК також підтверджують дослідження ефективності фіскальних заходів урядів різних країн, проведене ОЕСР.

Ефективність антикризових заходів залишає бажати кращого

Програма Уряду

Може призвети до різкього зростання рівня інфляції та падiння курсу гривні

Рекомендації НБУ:Рекомендації НБУ: Підтримання ліквідності банківської системи одночасно з

посиленням контролю за заростанням грошової бази; Посилення пруденційного регулювання у банківській

сфері; Оскільки ставки кредитування в Україні вищі за рівень

рентабельності більшості підприємств необхідно розробити спільну програму НБУ та Кабінету міністрів по сприянню кредитування виробничої галузі;

Розробити заходи нової системи раннього попередження та розповсюдження наслідків кризи;

Необхідно розробити правила трансграничної санації підприємств фінансової галузі;

Грошово-кредитна політика повинна бути розширена інструментами підтримки макрофінансової стабілізації (і у більш шировому розумінні цього поняття, а не тільки стабільності цін).

Висновки Першочергова мета – зупинити кредитний параліч в економіці

– чем довше, тим сложніше. Падіння курсу гривні може викликати нову (як у 1998 р.) втечу

населення від гривні до євро та дол. США та знецінити вклади у банках.

Банкрутства банків призведуть до втрати коштів підприємств. Падіння гривні додатково ускладнить можливості бизнесу

повертати валютні борги у 2009-2012 рр. Центральний банк володіє обмеженим переліком інструментів

монетарної політики і самотужки подолати кризу не завжди спроможен (націоналізація іпотечних фондів у США).

Дякую за увагу!

Домрачев В.М. (Європейський Університет) Київ – 2011

Documents