«Борець «Борець за свободу»за свободу»(до 225-річчя від дня народження

Джорджа Гордона Байрона)

(із циклу «Велика Британія – країна туманів»)

Але я жив, і жив не марно я,Могутній розум мій і кров вогниста.Страждання я перемагав в ім'яЧого? Не пригадаю, бо втомивсяВід катувань років, думок зловісних Та зі сторінки я ще підведусь.Мої слова в повітрі не розтануть. лорд Джордж Гордон Байрон

Один із найбільш прославлених поетів ХІХ століття, сміливий та відважний лорд

Джордж Ноел Гордон Байрон (1788-1824) – особистість досить незвична, пристрасна і романтична.Поет народився у Лондоні, у сім’ї англійського аристократу. В 10 років маленький

Джордж успадкував від діда родовий титул Байронів, старовинний маєток у графстві Ноттінгемшир (великому промисловому центрі Англії) та місце в палаті лордів. Дитинство його пройшло у родовому помісті, й було водночас щасливим і досить складним: хоча сім’я Байрона і належала до однієї із найбільш знатних в Англії, грошей постійно не вистачало. Справа дійшла до того, що батько Джорджа був змушений втекти від боргових переслідувань у Францію, залишивши дружину і малолітнього сина напризволяще.Дай утекти мені, талане,

На лано урвищ і горбів,Забудь всі титули й кайдани,

Лакуз вельможних і рабів.Веди мене на хмурі скелі,Де стогне грізний океан,-

Верни в дитинства дні веселі,Дай серцю відпочить од ран.

переклад Дмитра Паламарчука

У 1801 році Байрон вступив в аристократичну школу Харроу біля Лондону, а потім у Кембриджський університет, де почав складати вірші. Закінчивши університет

Байрон здійснив навколосвітню подорож по південній Європі, відвідавши Португалію, Іспанію, Турцію, Грецію. Повернувшись в Англію через два роки, свої

враження відобразив у поемі «Паломництво Чайльд-Гарольда», успіх котрої був настільки надзвичайним і неочікуваним, що як зізнається сам автор «Одного разу

вранці я прокинувся і побачив себе знаменитим». Шлях паломництва героя збігається з маршрутом подорожі автора. Ця схожість, а також співпадіння певних

біографічних деталей в автора та героя дали привід для їх ототожнення.Саме тут Байрон уперше заявив про свої симпатії

до національно-визвольної боротьби поневолених

народів,про свою ненависть до загарбницьких воєн. Для

цього він використав традиційну на той час форму

мандрів романтичного героя.*

Незгасний світоч вільного ума,Свободо! Ясно ти в темниці сяєш,Бо там у серці ти притулок маєш,В якому владна тільки ти сама! переклад Василя Масика*Байронічний герой — тип літературного героя, створений Байроном:

самотня розчарована людина (часто із загадковим минулим), яка з гордим презирством ставиться й мститься суспільству, що відштовхнуло її, але

при цьому й сама страждає — у нього страдницька душа, сильний характер і

бунтівлива вдача.

Повернувшись до Англії, Байрон бере активну участь у політичному житті країни,виступає в палаті лордів проти закону про смертну кару для луддитів (робітників мануфактур, що виступали проти впровадження машин та капіталістичної експлуатації). Своє обурення реакційною політикою уряду, ідею неминучості народної помсти Байрон втілив у сатиричній «Оді авторам білля проти руйнівників верстатів»,а також у віршах та епіграмах.

Лиш вас не обходить усе це нітрохи,Що ткач той без хліба,- а голод не брат!-Що в нас над людину цінують панчохиI трощать кістки за розбитий верстат. переклад Дмитра Паламарчука

У ці ж роки Байрон створює ліричні вірші, в яких тема кохання поєднується з волелюбними ідеями, а також цикл так званих східних поем: «Гяур», «Абідосська наречена», «Корсар», «Лара». Поеми примножили славу Байрона як самотнього романтика. Ким би не був герой, він завжди залишається чужинцем серед людей. Часто він — людина, яка зневажає закони та заборони існуючої моралі, розбійник, пірат, але в глибині його озлобленого серця не вмерла шляхетність. Його остання надія, остання рятівна соломинка — кохання. І завжди це кохання приречене, оскільки супроти нього — зла воля людей, заздрість богів. І найбезнадійніше воно приречене в самому героєві. Загибель кохання - останній акт трагедії в романтичних поемах.

Кінець! То був лиш сон. I вразБлідих надій промінчик згас.Щасливих мало днів прожито,Світанок мій вкриває тьма,I душу сковує зима.Любов, надію вщент розбито.Якби ж - і спомини. Якби-то! переклад Дмитра Паламарчука

Настрої самотності та відчаю Байрона, його нігілістичне заперечення можливостей суспільного прогресу особливо виявились у вірші «Пітьма», у філософській драмі «Манфред». Хотів би жити знов у горах

Дитям безжурним, як колись,Блукать між скель, в морях суворихМіж хвиль розбурханих нестись.Моя ж душа, мов птах прип'ятий,Що прагне скель і висоти,Страждає в Англії пихатій,В краю лукавства й німоти. переклад Дмитра Паламарчука

В Англії Байрон пише

історичну поему «Мазепа»,

в основу якої поклав

фрагмент з «Історії Карла XII»

Вольтера

В жахливий день біля Полтави

Од шведів щастя утекло.

Навкруг порубане, криваве

Все військо Карлове лягло,

Військова міць, воєнна слава.

Така ж, як ми, її раби, -

Майнула до царя, лукава,

І врятувався мур Москви.

переклад Дмитро Загул

У 1816 році поет знову залишає Англію, щоб вже ніколи не повернутися. Він їде в Швейцарію, потім в Італію. Вступає у товариство карбонаріїв. Серед численних

творів цього періоду, позначеного найвищим розквітом поетичного генія Байрона, особливе місце належить містерії «Каїн». Біблійна легенда про перших людей на

землі під пером Байрона набирає могутнього революційного звучання. Незакінчений роман у віршах «Дон Жуан» завершує творчий шлях поета.

Це грандіозний критичний огляд суспільного життя тогочасної Європи.

Мы можем очерк дать любой страны,Определяя степень процветания,Температуры лета и весны,Особенности климата, питания.Всего трудней - признаться мы должныТебя познать, о Великобритания!Так много львов и зубров всех породВ зверинце атом царственном живет! переклад Тетяна Гнєдіч

Байрона переслідує поліція і він змушений залишити Італію. Останні місяці життя він проводить у Греції. В рядах грецької армії вступає у боротьбу за незалежність від турецького панування. Там же він захворів на пропасницю, від якої помер. Тож «і жив так точно, як писав» — це про Байрона. На вівтар майбутньої перемоги він жертвує все власне багатство, свій організаторський талант і у кінцевому підсумку своє життя. Великий поет-романтик став національним героєм Греції. Грецький варіант вимови прізвища поета Вірон — і нині популярне чоловіче ім'я у Греції, А одне з передмість Афін також названо на честь Байрона — Віронас.

О поле битви, зброї дзвін,Що славить Грецію мою!Вільніший я, ніж Спарти син,Що ліг в бою! переклад Дмитра Паламарчука

Існує думка, що саме загибель поета настільки приголомшила суспільну думку, що підштовхнула Англію, Францію та Росію до рішення підтримати Грецію, що подарувала людству ідеал краси і гармонії, у боротьбі за незалежність.

Сини Еллади, час!Вставайте, рвіть кайдани.Зве давня слава насI предки, гідні шани!переклад Дмитра Паламарчука

Байрон мав надзвичайно великий вплив на передову літературу свого часу. Він завоював любов і пошану Олександра Пушкіна, Віктора Гюго, Генріха

Гейне, Шандора Петефі, Адама Міцкевича. Українською мовою його твори

перекладали також шанувальники його творчості: Іван Франко, Леся Українка, Павло

Грабовський, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров та ін. Поезія Байрона, яка

закликала на боротьбу, до перемоги, була водночас дуже ліричною і ніжною. І якщо б Байрон написав тільки один наступний невеликий вірш, він і тоді був

би великим і незабутнім.

Прошу я помнить обо мне любя,но если это затруднит тебя,забудь! переклад Самуіл Маршак

http://byron.velchel.ru - біографія, вірші, поеми, літературна критика, статті про автора та багато іншого.

P.S. До речі, перша закононароджена донька поета – графиня

Ада Лавлейс, англійський математик, відома тим, що зробила опис обчислювальної машини, склала

першу у світі програму для цієї машини івважається першим програмістом.

Дізнайтесь більше про поета:

http://www.georgebyron.ru – біографія, твори, цитати, галерея тощо.