СТРАВИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ КУХНІ

ВЧИТЕЛЬ СЗОШ № 29 ГУМЕНЮК ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ВАРЕНИКАМ!

...Що у світі найсмачніше? Може, краби чи ікра?

Може, ще щось, найдивніше? Є багато різних страв.

Креми, соуси, салати, ще - рулети та супи...

В українську теплу хату завітай, будь ласка, ти.

Тільки в хаті українській покуштуєш диво з див:

Ось півмісяці у мисці, а над ними в'ється дим,

Бо гарячі - масло тане...Чи ж ви знаєте, що це?

Це - вареники в сметані,

Найсмачніші над усе!

Фольклор День народження

варениківВареник - це... аметистУ XVI столітті на Русі аметист із червонуватим відтінком називали "вареником" чи "амефісом", і

цінувався він дорожче рубіна. Так корона російської цариці Ірини Годунової була прикрашена величезними аметистами ("варениками"). Аметист - улюблений камінь служителів церкви. Ним прикрашали ікони, вівтарі, наперсні хрести і панагії. При присвяченні в сан кардинала, присвяченому вручалося кільце з аметистом, тому в католицьких країнах камінь називався єпископським, пастирським, а на Русі архієрейським.

А ось коли українські ґаздині почали готувати страву під назвою «вареники», достеменно невідомо й до сьогодні. Українофіли затверджують, що продукт споконвіку вітчизняний, і як аргумент приводять зображення вареника на трипільському посуді й гарній легенді про Місяць, що опустив в українських степах свою тінь. І так їй сподобалося на Землі, що вона вирішила: „От якось зживуся по-доброму з людьми та й залишуся з ними”. І почала вона лягати малюнками місячними на трипільський посуд. А потім лягла та тінь на серпи староруські – лягало під нею жито, наповнюючи токи снопами, а столи – хлібами. Тож чорний хліб повсякдень, а білий до свят. Стала тоді тінь місячна, та й замісила хліб святковий – варенички. Як маленькі білі місяці. Розплодилися тоді вареники по всій Україні та стали національним брендом разом з борщем і вышиванкою. У всякому разі іноземці в наших

ресторанах запитують вареники вже з порога .

Блюдо з тіста з різною начинкою готують в усьому світі. В Італії - це равіолі, у північній Росії - пельмені, на півдні й сході Росії – манти й пози, у Польщі - кнедлики, у Чехії – пироги, у Литві - цепеліни, а в Україні – це вареники. Саме слово "вареник походить від "варити", тому що правильно готувати вареники так: тонко розкатане тісто нарізається кружечками, квадратами, овалами, трикутниками, а потім, заповнені начинкою й зліплені по краях, вироби варять у киплячій воді.

Вареники в українській культурі

З варениками пов'язують магічні дії, наприклад, дівчата ворожать на варениках на св. Андрія, господарі заговорюють худобу, вареники як обов'язкову страву жінки несуть породіллі після пологів. Трипільці вірили що символом молодого Місяця та продовженням роду є вареник на різдвяному столі. Під час

жнив прадавні українці їли вареники як ритуальну страву. Вареник не випадково за формою нагадує місяць у пору його першої чверті — кол вирішувалася доля врожаю. Така їжа мала надати женцям «місячної» наснаги. Під час перепочинку

виконувалися жниварські пісні, наприклад така, що записана на Київщині: «Вже місяць спадає, а краю все немає…

Ой, нумо, поспішімо, жнива вчасно завершімо! Недалечко до межі, варенички у діжі! Не барімося на лані — варенички у сметані!»

На Андрія дівчата варили пироги (так у регіоні називають вареники) і викладали їх перед голодним котом, — чий пиріг кіт хапав першим, тій дівчині належало до весілля готуватися. Якщо кіт лише відкусив пирога і покинув, значить — на розлучення і самотність».

Вареники в українській культурі

"От такі то пироги"У повсякденному меню українського селянина

вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу.

Вареники входили також до складу урочистих трапез (весілля, хрестини, поминки, гостини,

храмові свята), їх варили на толоку й обжинки. Вареники були обов'язковою

стравою, котру несли молодій дівчата-дружки на другий день весілля, а жінки — породіллі.

При цьому примовляли: «Щоб повна була завжди, як вареник.»У цих випадках вареники

символізували продовження роду.Часто замість "вареники" вживають іншу назву -

"пироги". Так ось пироги, то ті самі вареники, відрізняються вони тільки назвою.

Як кажуть: "От такі то пироги"

«Любив козак дівчину і з сиром пироги...»

Вареники в українській літературі

І як же обійтися без українських вареників, які так смачно готувала гоголівська Солоха. Пельменеподібне блюдо турецької кухні (!) настільки прийшлося до душі українцям, що з "басурманських" дюш-вара поступово перетворилося у вара-ники, а вже потім у гордість української кухні – вареники. І як отут не згадати класичне гоголівське – "Ніч перед Різдвом", візит коваля Вакули до чаклуна Пацюка.“Пацюк роззявив рот, подивився на вареники й ще сильніше роззявив рот. У цей час вареник виплеснув з миски, шльопнувся в сметану, перевернувся на іншу сторону, підскочив нагору й саме потрапив йому в рот. Пацюк з'їв і знову роззявив рот, і вареник таким же порядком відправився знову”. Мабуть, це одна з найвідоміших кулінарних сцен у літературі. Гоголь завжди радував свого читача смачними й соковитими описами застіль. Микола Васильович розумівся на їжі й сам був не

проти приготувати вищезгадані вареники.

Рекорди і незвичайні факти зі світу вареників

Найбільші вареники минулого В XIX столітті в Україні цілком звичайною справою були ласощі

варениками розміром 30-40 сантиметрів! Цей факт був відбитий і в знаменитій повісті Миколи Васильовича Гоголя "Вій": "...по хуторах малоросійських можна їсти галушки, сир, сметану і

вареники величиною з капелюх..."...

Вареники - хобіРецепти вареників - для першого президента України Леоніда Макаровича Кравчука

- це хобі. Він збирає рецепти начинок, вишукуючи їх навіть у стародавніх манускриптах. І чого

там тільки немає - вареники з начинкою з язиків жар-птиці, щитовидних залоз кажанів, поперечно - смугастих м'язів крабів і вугрів, чайних листів з ізюмом,

в'ялених бананів, м'якоті фейхoа тощо.Є в екс-президента і спеціальне блюдо для таких вареників. Виконано воно у виді

ромашки з різнобарвними пелюстками з найтоншого фарфору. Кожен пелюсток має свій підігрів і музичний супровід. Повертаєш до себе, скажемо, "пелюсток" з

варениками з полуницею чи малиною, натискаєш кнопку і, будь ласка, звучить "Калинка". Захотіли вареники з картоплею на шкварках - їж і слухай, як "косив Ясь

конюшину". А якщо з грибами чи крабами, так узагалі...

Рекорди і незвичайні факти зі світу вареників

"Золотий вареник" "Золотий вареник" - це спеціальний нагрудний знак для кращих кулінарів і кондитерів України (знаки вручаються за підсумками щорічного відкритого конкурсу). Вища нагорода була заснована в 1999 році. З 2000 року вручається по сім таких знаків у різних номінаціях. Перший власник знака - Олександр Генріхович Звенигородський. Він одержав його в 1999 році. Кругла двох-сантиметрова основа нагороди виконана зі срібла 925 проби. Сам же "Золотий вареник" зроблений із золота 583 проби, як і його кружечок, що обрамляє, на емалі (начебто на тарілку поклали маленький

золотий вареник). Сам вареник по канві "тарілки" обсипаний "алмазами" з цирконію - 38 штук діаметром один міліметр кожний. Знаки були розроблені і виготовлені в Сімферополі народним майстром України Сергієм Скляром. Ідея символу "Золотого вареника" була запропонована продюсером Романом Воробйовим у 1999 році.

Вареник у якості мантриЯк установили філологи, популярна дитяча лічилка "Еники Беники їли вареники" - не що інше, як

переклад з путунхуа древньої шаманський мантри! На українській мові цілком це звучить так: "Еники Беники їли вареники, Еники Беники бумс".Мантра потрібна, щоб відкрити в людини так називане третє око (щось начебто шостого почуття).

На відкриття цього самого третього ока найбільше впливає ударний склад мантри "бумс". Вся інша частина мантри (у тому числі і слово "вареники") служить для залучення космічної енергії до третього ока. Відкриття філологів говорить про те, що вареники були не просто відомі в далекій давнині у народів південно-східної Азії, але і, як це не дивно, зіграли визначену роль у духовному житті древніх народів.

Пам'ятник вареникуПо світу вареник рознесла

наша діаспора, то хіба він не заслуговує на увічнення?

На центральній площі містечка Глендон у канадській провінції Альберта поставлений пам'ятник... варенику. "Скам'янілий" кулінарний шедевр має висоту 9 метрів і важить 2700 кілограмів.

Пам'ятник варенику встановлений у Глендоні неспроста. Справа в тім, що вареник - офіційний символ цього міста. Зовсім очевидно, що предки нинішніх глендонців боготворили вареники, прибувши в ці краї, швидше за все з просторів України. Відомо, що саме в Канаді історично склалася одна з найбільших у світі українських діаспор.

Гордість української кухні. Напередодні  Міжнародного дня туризму, 26 вересня 2006р., у

Черкасах відкрили двохметровий пам’ятник „Українському варенику” .

Розташований він прямо за спиною у кам'яного козака Мамая, який, як і всі інші, з'їсти цей монументальний твір кулінарного

мистецтва не може. Хто ж його з'їсть - він же пам'ятник?!

“Хай кожен живе, як вареник у маслі”

Громадське харчування в Україні розпочалося з відкриття вареничних. Демократичні і недорогі заклади рятували студентів від виразки шлунка, відрядженних – від голоду, а холостяків - від одруження. Сьогодні вареничні перетворилися в елегантні ресторани. Тільки у мережі «Козирна карта» в Києві їх три. А сама страва стала національним делікатесом, без якої не обходиться жоден дипломатичний прийом. Білл Клінтон, великий шанувальник кулінарного мистецтва, після візиту до Києва заявив

привселюдно, що заносить вареники з вишнями в свій список Must Be Served.

Частування для гулівера “Вареник — всьому голова” Так і жартома, і всерйоз каже американський продюсер українського походження Алекс Гутмахер, котрий започаткував чемпіонат зі швидкісного поїдання нашого національного продукту в Нью- Йорку, а нині проводить такий само в Києві .За правилами відкритого зимового чемпіонату 2008р. з поїдання вареників учасники змагань - студенти київських університетів -за 7 хвилин учасники повинні були з'їсти 100 вареників з картоплею.Їсти можна було й руками й вилкою, головна умова – щоб жоден вареник не впав на землю - за таку незручність учасника  дискваліфікували. Щоб вареники краще смакували, їх їли зі сметаною, також дозволяли запивати їх водою. Переміг студент економічного факультету університету імені Шевченко – 100 вареників він не подужав – але з'їв більше всіх – 90, за що одержав у подарунок подушку-вареник. Переможець змагання одержав запрошення в один з ресторанів, що спеціалізується на варениках. Ті ж хто не переміг, також залишилися в гарному гуморі: хоч не перемогли, але принаймні наїлись - це для студентів теж важливо.

“Хай кожен живе, як вареник у маслі”

На святі в Черкасах на честь відкриття пам'ятника варенику виготовили й зварили - у спеціально сконструйованій каструлі-коробі - вареник-велетень вагою 72,5 кг., і довжиною 174 см. Ну а потім і з'їли, звичайно. З великим, треба сказати, задоволенням!

У Львові, 13 травня 2007р., у парку імені Богдана Хмельницького пройшов перший в Україніфестиваль "Веселий вареник".Спеціально для цього свята організатори виліпили більше 100 тисяч вареників, а також приготували 300 літрів сметани. Поїсти вареників з різною начинкою і подивитися на конкурси зібралося більше півтори

тисяч чоловік.

Українські вареники самі стрибають до рота!

В Бородянке Київської області був виготовлений найбільший

вареник у світі, вагою більше 85 кг.

17 серпня 2008р. на святі вареника в селі Мала Севастянівка на Христинівщині частували варениками із сиром, картоплею, капустою, гречкою, шкварками, м’ясом, печінкою, паштетом, лівером, вишнями, полуницею, яблуками, сливами, персиками та вареницями із часником.

9 березня 2008 р. на гірськолижному курорті

«Буковель» відбувся «Фестиваль українських вареників». Програма

Фестивалю була цікавою, веселою і насиченою.

Готувалися до конкурсів: «Народний Вареник» - хто швидше, краще і більше вареників наліпить!

«Цибулька» - хто швидше і дрібніше накришить цибульки для

зажарочки на варенички. І не заплаче!

«Смажимо! Паримо! Варимо!» - хто більше, швидше, цікавіше всмажить

по сковороді... ополонником! «Пан Пацюк – поїдач вареників» -

хто швидше і більше вареників з’їсть… і не подавиться! Не

поділили вареники? То можна і побитись… великими

подушками-варениками.

Українські вареники самі стрибають

до рота! Фестиваль вареників в Камя’нці-Подільському на День Незалежності 2009р. справді став головною подією. Їх наліпили понад сто тисяч з сорока різними начинками. А, може, того всього було й більше, бо хіба можна перерахувати смакоту, яку в один момент змітають зі столів поїдальники?! Головний

вареник, який довго ховали за сценою, важив понад 30кілограмів. Його, щоправда, не варили, а спекли у хлібобулочному цеху. Усередині велетня вмістилося тисяча великихі маленьких вареничків, якими одразу господарі взялися частувати всіх, хто на той час був на Вірменському ринку. Ніхто не соромився! Уперше в житті довелося куштувати вареники з квасолею, з конопляним сім'ям, з в'юнами... А діти втішалися солодкими фруктовими начинками, щедро политими медом. Ніхто не бідкався, що потовщає.

У Львові вперше відзначили Свято вареників . На святі національного смаколика ніде яблуку впасти. Біля ятки, прикрашеної рушниками та квітами, пахне свіжими варениками - з картоплею, капустою, грибами та фруктовою начинкою – вишнею та чорницею. В одному з ресторанів української кухні Львова їх наліпили аж шість тисяч штук! А тим часом біля сцени вишикувалася черга хлопців, які хотіли спробувати свої сили у конкурсі «Як не з’їм – то понадкушую». Шість учасників мали якнайшвидше понадкушувати п’ятнадцять вареників. Найспритніший конкурсант понадкушу-вав їх і переклав в іншу тарілку за 15 секунд. За це отримав приз – кошик із продуктами харчування. Найбільше сміху викликав конкурс, у якому змагалися хлопці і дівчата. Обидві команди мали якнайшвидше витягнути ротом вареник з тарілки зі сметаною. Хлопці завдання виконували із задоволенням, хоча обличчя і рот були обмазані сметаною… А ось дівчата не поспішали псувати свій макіяж і підійшли до конкурсу з обережністю

Вареник , хто ти ?ВАРЕНИК

маленький пиріжок із прісного тіста, начинений сиром, картоплею, капустою, ягодами, уживаний у вареному виді_

ВАРЕНИК борошняний виріб з начинкою

ВАРЕНИК персонаж повісті М.Гоголя. Особливо гарний зі сметаною

ВАРЕНИК продукт харчування, різновид пельменя

ВАРЕНИК застаріла назва аметиста червоно-фіолетового кольору

ВАРЕНИК ВСІМ ДО СМАКУ !

Вареники-великомученики,Велику муку терпіли,

В окропі кипіли,Сиром боки позапихані,Маслом очі позаливані,

Я вас, вареники, величаюІ в сметану вмочаю.

Журналісти-дослідники Журналісти-дослідники

Везденецька Везденецька ДашаДаша

Підгородецька ЯнаПідгородецька Яна

Майстри кулінарної Майстри кулінарної справи – справи –

Бочуляк ОленаБочуляк Олена

Кирилюк ДіанаКирилюк Діана

-Найсмачніша українська страва

- А що в середині ?

- Чи легко це готувати?

-А скільки це коштує ?

Вареники з картоплеюВареники з картоплею

Вареники з картоплею

55%Деруни 30%

Картопляні лежні 15%

А що ж ще буває А що ж ще буває всередині всередині вареника?вареника?

Рецептів у розділі "Вареники“ 36:

Вареники с грибами (I) Вареники с картофелем и сыр

ом "Чеддар"

Вареники ленивые по-польски

Вареники постные Вареники с капустой и сельдь

ю

Вареники с грибами (II) Вареники с малиной Вареники картофельные с мяс

ом

Вареники со сливами Тесто для вареников яичное Вареники старорусские Вареники из кукурузной муки Вареники с редькой Тесто для вареников заварное Тесто для вареников простое Тесто для вареников с творог

ом

Тесто для вареников с фруктами

Вареники с творогом (II)

Вареники литовские Вареники с творогом старору

сские

Вареники татарчаные словацкие с творогом

Вареники с картофелем Вареники с картофелем и тво

рогом

Вареники с картофелем и грибами

Вареники с квашеной капустой

Вареники с брусникой и яблоками по-уральски

Вареники с вишнями в сиропе (II)

Вареники с черносливом Вареники с ягодами (клубник

ой, малиной, черникой, пасленом)

Вареники с яблоками Вареники с маком Вареники староукраинские Вареники с вишнями (I) Вареники с печенью Вареники с черешней Классические полтавские

вареники с вишнями

Ой! Ой! Ой!Ой! Ой! Ой!А хто більше?А хто більше?

змішати

замісити

розкачати

вирізатиначинитизащіпити

закип’ятити

зварити З’їж мене

№№ ПродуктиПродукти КількістьКількість ЦінаЦіна ВартістьВартість

11 БорошноБорошно 550 гр.550 гр. 3 грн.503 грн.50 1 грн.921 грн.92

22 ЯйцеЯйце 2 шт2 шт 4 грн.804 грн.80 96 коп 96 коп

33 ВодаВода ½ стакана½ стакана

44 Сіль, перецьСіль, перець 10 гр.10 гр.

55 КартопляКартопля 500 гр.500 гр. 2 грн.2 грн. 1 грн.1 грн.

66 Цибуля ріпчастаЦибуля ріпчаста З00 гр.З00 гр. 2 грн.2 грн. 60 коп.60 коп.

77 Масло вершковеМасло вершкове 25 гр.25 гр. 4 грн.904 грн.90 60 коп.60 коп.

88 ОліяОлія 50 гр.50 гр. 11 грн.7011 грн.70 60 коп.60 коп.

99 Зелень укропу та Зелень укропу та петрушкипетрушки

100 гр.100 гр. 2 грн.2 грн. 2 грн2 грн

ВсьогоВсього 7 грн.68 7 грн.68

Лада Ладушка; 13,70 грн.;

28%

Наші вареники з картоплею; 7,68 грн.;

16%

Шатл; 12,40 грн.; 25%

Левада; 15,10 грн.;

31%

Дружний дівчачий колектив Дружний дівчачий колектив

77-Б класу-Б класуБОГДАНА

ДАША

ЮЛЯ ІЛОНА МАША

ЛЮДА

ОЛЕНА

ІРИНА

Ще посидьте з нами трохи, В нашій хаті за столом.

Є вареники у хаті - В Україні все гаразд:

Всі - щасливі і багаті,Щедре сонце світить в нас!

Слава хаті українській,Слава нашій всій землі,

І вареникам у мисці,Що на нашому столі!

Ми хочемо, щоб Ви приєдналися до нашої

компанії любителів приготувати і смачно поїсти !

http://www.gotovim.ruhttp://www.gotovim.ru http://ru.wikipedia.org/wihttp://ru.wikipedia.org/wi http://www.povarenok.ruhttp://www.povarenok.ru http://vkusnoblog.infohttp://vkusnoblog.info http://gukr.comhttp://gukr.com