Спецвипуск

2ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ22 червня

2012 р.

Час діятиЧому попри те, що Бог нагородив Україну і багатими природними ресурсами, і працьовитим народом, і унікальним географічним розташуванням, ми ніяк не можемо бодай наблизитись до стандартів життя європейських країн? Вко-тре ми питаємо себе – що ж робити? І не бачимо кращого, як змиритися – не протистояти свавіллю чиновництва, не зупиняти прояви хамства, не йти на вибори. На щастя, є серед нас і такі, хто готовий пливти проти цієї течії, хто проти-стоїть беззаконню нинішньої влади. Протистоїть не взагалі, а конкретно. Хто не дає можновладцям беззастережно красти майно, землю, яке належить нашим громадам. Хто відчуває відповідальність перед собою як перед людиною, а ще більше – перед наступними поколіннями, яким ми залишимо країну.

У жовтні 2010 року в Україні пройшли вибори до місце-вих рад. Тоді вже правляча партія, не гребуючи нічим, на-магалася їх виграти тотально, не допустити навіть у сільські ради «незручних» депутатів. Згодом на свою першу сесію зібралася новообрана Броварська міська рада. «Режисери» цього дійства сподівалися, що все пройде тихенько і гла-денько. Слухняна більшість вже була готова слухняно підні-мати руки за все, що їй запропонують. Як раптом слово взяв новий депутат. Голови колег дружно обернулися назад – хто ж це такий, що наважився поламати сценарій? То був Павло Різаненко. Спокійно і аргументовано він вніс несподівану пропозицію – перенести деякі питання на наступну сесію.

– Я не очікував, – розповідає Павло Різаненко, – що з пер-шого дня такі поважні люди, котрі вже не вперше стають де-путатами, до яких я відношу і того ж мера, підуть на елемен-тарне порушення регламенту проведення сесій. Про сесію мене повідомили буквально напередодні. Але ж це робиться заздалегідь, як і, відповідно до діючого регламенту, – роздаються для вивчен-ня проекти рішень. Мені на це – не хвилюйтеся, Павле Олександровичу, це перша сесія, жод-них серйозних рішень там не прийматиметься. Насправді ж з’ясувалося, що ми мали обрати секретаря ради та затвердити Положення про постійні депутатські комісії, їхній персональний склад. Погодьтеся, ці рішення якраз і є серйоз-ними. Це й змусило мене запропонувати пере-нести розгляд цих питань, аби, що цілком логічно, депутати змогли б підготуватися. Щоправда, за мою пропозицію прого-лосував аж один депутат. Це був, як ви розумієте, я.

У сесійній залі зависло питання – хто він, цей Павло Рі-заненко? Що за один, хто насмілився не погодитися з «ге-неральною лінією»? Думки ж і побоювання депутатів, котрі були ознайомлені з епопеєю балотування Павла Різаненка до міськради, були дещо іншого характеру – не дасть цей

чоловік спокійно жити депутатським життям, не дасть спокійно «заробля-ти» гроші. Як у воду дивилися…

Павло Різаненко народився на Броварщині, у Красилівці. Там і про-жив він свої перші шість років. Ріс, як і всі сільські хлопці, – ганяв босоніж полями й долинами.

Мати Любов Василівна після за-кінчення у Києві медичного училища мала лише одне місце роботи – сто-матолог Броварської стоматологічної поліклініки.

Батько Олександр Олександро-вич закінчив Український інститут інженерів водного господарства в

м.Рівне. Працював у Броварах, у Респу-бліканському учбо-во-курсовому комбінаті Мінсільгоспбуду на посаді майстра виробничого навчання. Помер батько Павла, на жаль, рано, у 1985 році, від серцевого нападу .

Дід Степан – ветеран війни, в армію за-брали ще 1939 року. Тож відвоював з німця-ми – від дзвінка до дзвінка. Звісно, батьки Павла щодня на роботі, бабуся порається

по своїм хатньо-городнім справам, а онук – з дідом .– Знаєте, дуже теплі спогади у мене про нього, – ділиться

Павло. – Я багато часу проводив з ним. Діда дуже поважали у селі, бо мав і характер добрий, і «золоті руки». Міг зробити все, що завгодно. Пам’ятаю, як він змайстрував сіялку, і, ма-буть, півсела потім нею користувалися.

Коли Павлу виповнилося 6 років, родина отримала спо-чатку кімнатку в гуртожитку, а потім вже й квартиру в Брова-

рах. Але, звісно, із селом стосунки вони не поривали. На вихідні – туди, допомагати. Павло змалечку був привче-ний до сільської роботи. Особливо врізалися в пам’ять «картопляні» дні – то садовити, то прополювати, то зби-рати.

Його родина хоч і не розкошувала, але й не мала матеріальних проблем. Павло з дитинства бачив, що ко-пійка так просто з неба не падає. Хоча він і був єдиною дитиною в сім’ї, але нічим особливим в матеріальному плані не вирізнявся. Натомість вирізнявся з-поміж сво-їх однолітків загостреним відчуттям справедливості. За справедливість він боровся вже тоді – розбороняв розбишак, втручався в конфлікт, якщо бачив, що хтось чинить нечесно. Він не проходив повз, якщо хтось об-ражав дівчину, чи ображав меншого. Упевненості у сво-їх фізичних силах йому додавало розуміння того, що він діє правильно, що так має бути. І ще йому була прита-манна одна риса, яка теж стала визначальною для його

подальшого стилю життя: Павло з ранніх шкільних ро-ків вирішив для себе – якщо вже підкорювати вершини, то вони мають бути дійсно високими.

…Броварська школа №2. Рідна школа Павла Різанен-ка. Його батьки ніколи не примушували сина сидіти над підручниками, не перевіряли уроки. Все йшло від влас-

ного бажання. Та й давалося навчання легко. Практично усі предмети. А улюбленими були математика, географія, історія та англійська. Ще він дуже багато, неймовірно багато читав. Фенімор Купер, Жюль Верн, Джек Лондон, Олександр Дюма...

В 11 класі Павло взяв участь у конкурсі для талановитої молоді і став одним із переможців. Отриману премію він ви-користовує для оплати репетитора – попереду у нього вступ до Київського торговельно-економічний інституту.

В інституті він з перших днів демонструє надзвичайно серйозний підхід до навчання. Результат першої сесії здиву-вав багатьох – не лише однокурсників, а й викладачів. Павло Різаненко на «відмінно» складає математику, чого, врахову-ючи надзвичайну принциповість викладача цього предмету, досягти мало кому вдавалося.

На другому курсі Павло долає вершину, яка матиме ви-значальний вплив на подальше його життя. Він дізнається про конкурс, переможці якого поїдуть навчатися в амери-канський коледж за рахунок уряду США. Навіщо йому це? Навіщо у 19 років їхати у чужу країну, відриватися від родин-

Демократичні сили мають шансОбєднання «Батьківщини» та «Фронту Змін» і координація їх дій з УДАРом дають шанс на створення демократичної більшості в майбутньому парламенті.

Українські демократичні сили протягом 20 років старан-но підтверджували відомий вислів Володимира Винниченка: «Демократи об’єднуються лише перед розстрілом». Цього разу це сталося після – після того, як влада запроторила до в’язниці Юлію Тимошенко, після того, як була створена не-конституційна парламентська більшість, після того, як були внесені зміни до Конституції, які cконцентрували диктатор-ські повноваження в руках Президента. Але краще пізно, ніж ніколи.

17 травня Арсеній Яценюк від «Фронту змін» та Олександр Турчинов від «Батьківщини» поставили свої підписи під Декла-рацією єдності опозиційних сил, розпочавши, таким чином, підготовку до спільного походу на парламентські вибори цих політичних сил. Також до спільного списку цих партій на базі ВО «Батьківщина» потраплять представники НРУ, «За Украї-ну!», ПРП та «Народної самооборони». Зараз відбувається дру-

га хвиля об’єднання опозиції – 20 червня до об’єднання при-єдналася «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка.

Важливим питанням, від якого залежить успіх де-мократичних сил на осінніх парламентських виборах, є координація дій об’єднання «За Батьківщину» з УДАРом Віталія Кличка. Ця політична сила єдина, яка демонструє динамічне зростання електоральної підтримки україн-ців. Тільки за останні кілька місяців її рейтинг зріс на 4% і за різними опитуваннями становить від 9% до 12%. На Київщині цей показник ще вище, сягаючи 18%. Тому без узгодження кандидатів від УДАРу та «За Батьківщину» у мажоритарних округах опозиції годі й розраховувати на перемогу.

Віталій Кличко: У мене з усіма представниками опо-зиції нормальні стосунки, і я проти, щоб нас зіштовхували лобами. Ми публічно заявили, що не збираємось створюва-ти ніяких альянсів з Партією регіонів та її сателітами. Ми працюємо над тим, щоб ство-рити в парламенті демокра-тичну більшість.

Арсеній Яценюк: Наше завдання – пе-ремога на виборах до Верховної Ради та ство-рення парламенту но-вої якості, який здатен відновити баланс вла-ди та повернути собі повноваження, які де-леговані йому народом України.

Юлія Тимошенко: Вірю, що опозиційні сили можуть знайти такий консенсус без дріб’язкової боротьби за пропорції та привілеї у спис-ках та хоч один раз проде-монструвати любов до Укра-їни, а не до себе.

На родинному фото: дідусь, бабуся, мама та маленький Павло

Давалося навчання легко. Практично усі предмети

Якщо вже підкорювати

вершини, то вони мають бути дійсно високими

Всі ми родом з одного дитинства

3ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТСпецвипускного гнізда і поринати у невідомість? Але – жодних сумнівів! Він хоче навчатися, він хоче бути кращим. І стає – одним із шести переможців конкурсу.

…Навчання у американському Грейсленд Коледж лег-кою прогулянкою не назвеш. Особливо тяжким випробуван-ням були перші три місяці.

– Одна ж справа добре знати англійську мову як інозем-ну, – ділиться думками Павло Різаненко. – І зовсім інша – вже на другий день після прильоту розпочати навчання, де все англійською. Зважте, йдеться ж не про художню літературу, а економетрику, бухоблік тощо. Дово-дилося щодня читати десь по 120 сто-рінок наукового тексту англійською мовою, готуючись до тестування на-ступного дня.

…Повернувшись в Україну в 1996 році, Павло одразу отримує роботу аудитора в Міжнародній аудитор-сько-консалтинговій компанії «Ернст Енд Янг». Хоча на одне місце було десять претендентів – адже і престижно, і, з точки зору зарплати, зовсім непогано. Вже за рік він стає старшим аудитором. А незабаром отримує запрошення до Москви, в інвестиційну компанію «Тройка-Диалог». Він працює вже як інвестиційний банкір. Простою мовою, завдання такого спе-ціаліста – знайти необхідний ресурс для компанії, якій по-трібно освоювати нові горизонти. І потім – супроводжувати це партнерство таким чином, щоб обидві сторони отримали максимальний зиск від об’єднання зусиль.

Для нього робота була цікавою, але й водночас – вель-ми напруженою. Робочий день тривав до пізньої ночі. Але робота Павлу подобалася. Та й знову (то вже в крові) він хоче бути кращим. І він стає ним. На фінансовому ринку

найкращі інвестиційні банкіри були на вагу золота. Тому зовсім не дивно, що Павло Різаненко отримує запрошення від ще потужнішої інвестиційної компанії – «Ренессанс-Капитал». В ній він обіймає посаду директора управлін-ня, відповідає за гірничо-металургійний комплекс. Ви-сокий професіоналізм яскраво ілюструє і той факт, що у 2005-2006 роках Павло був обраний членом ради дирек-торів російської компанії «ОАО «Корпорация «ВСМПО-АВИСМА» – світового лідера з виробництва титану та ви-робів з нього для аерокосмічної галузі.

У віці трохи більше 30 років Павло Різаненко стає забез-печеною людиною. Власне, його біографія – то є біографія успіху, приклад того, як можна професійно реалізуватись та заробити завдяки міцним знанням, високій працездатності та цілеспрямованості. Простими словами це можна сказати так: наш земляк став успішною людиною не «на зв’язках», а завдяки своїм мізкам та характеру.

…Останній період роботи в Росії був надзвичайно складним, майже на межі морального виснаження. По-трібна була максимальна концентрація, аби за умов, коли діє не конкуренція, а зовсім інші важелі, допомогти клієнту і партнеру витиснути максимум із того, що можливо було витиснути за тих обставин. За допомогою Павла Різаненка вони добивались цього. І то була перемога. Але після такої напруги сил потрібен був серйозний перепочинок.

Павло багато подорожує з дружиною, знову не-ймовірно багато читає – переважно філософську літе-

ратуру. І все більше схиляється до того, що до професійної ді-яльності він навряд чи повер-неться, хоча йому пропонували надзвичайно вигідні умови по-дальшої роботи. Павло Різа-ненко вирішує повернутися до рідного міста.

Власне, він ніколи себе не асоціював з Росією. Він просто там працював.

– Я був, є і залишуся назавжди громадянином і патріотом України, – наголошує Павло.

Це був 2007 рік. Павло Різаненко з дружиною Ольгою остаточно повертаються в Україну. Тут вже народжуються їхні діти, двійнята Мирослава і Ярослав.

Гостре відчуття справедливості не дозволяє залишатись байдужим – Павло вирішує зайнятися меценатством. Робить це не задля самореклами, абсолютно не афішуючи власну благодійність. Головну ж увагу зосереджує на рідній для ньо-го школі №2, і вже незабаром навчальний заклад стає про-сто-таки невпізнаним.

…Непроста зима 2010 року. Безпорадність комуналь-них служб зміцнює намір Павла Різаненка балотуватися до міської ради. Йти вирішує тільки по мажоритарному округу. Але, згідно із законом, треба було балотуватися від партії. Павло обирає «Сильну Україну». Він пише за-яву про вступ до цієї політичної сили у вересні 2010 року, але вже за рік – заяву про вихід з неї.

– Моє рішення перервати своє перебування у цій партії було практично миттєвим, тільки-но я дізнався про заяву Сергія Тігіпка про злиття «Сильної України» з «Партією регіонів», – розповідає Різаненко.

З першого кроку на шляху до міськради Павло Різа-ненко зрозумів: ті, хто намагався режисерувати виборчу кампанію, одразу зарахували його до категорії «чужий». Його абсолютно незаконно не реєструють кандидатом.

– Я вирішив йти до кінця, аби відновити справед-ливість. Навіть уже й не так важливо було, чи стану я депутатом. Важливіше – відновити справедливість, до-

вести собі, що ти не опустив руки перед беззаконням, не здався, – каже Павло Різаненко.

Він пройшов чотири (!) судові засідання, і зрештою його таки реєструють кандидатом у депутати. Але – за 7 днів до голосування. Тим не менше, більшість виборців віддали йому свої голоси.

Принципово й послідовно він від-стоює закон і справедливість. Завдяки наполегливості Павла внесли зміни до регламенту роботи сесії, почали готува-ти Статут громади. Але з часом ентузіазм керівництва міськради несподівано згас.

– Я був змушений перейти до іншої тактики, до рішучіших дій. Про що відкрито повідомив міського голову, – каже Павло.

І поле для рішучіших дій невдовзі з’явилося. На одній із сесій він побачив фактично неприхований дерибан землі

на суму близько 8-10 млн гривень. Павло не тільки відкрито сказав про це на сесії (що, до речі, вперше принесло голоси проти підготовленого рішення), а й про кричущі порушення написав у зверненні до прокуратури.

Власне, Павло Різаненко на кожній сесії послідовно ста-вить питання про необхідність дотримуватися закону та прав членів громади – як під час підготовки того чи іншого питан-ня, так і в процесі ухвалення рішення. Частіше він залишаєть-ся у меншості, бо слухняна більшість голосує так, як велять їй робити місцеві політичні «ляльководи».

Він вперше зробив відеозапис сесії і виклав його потім у мережі інтернет, чим шокував багатьох своїх колег-депута-тів. Тепер Павло записує кожну сесію. Таким чином, вибор-ці можуть дізнатися, як і за що голосують їхні депутати, чиї інтереси вони відстоюють насправді. Звісно, багатьом така принциповість не подобається. Особливо, що стосується зе-мельних питань.

З ПОВІДОМЛЕНЬ ЗМІ:

2 лютого цього року, близько 20:30, у Броварах, при виході з автомобіля, прямо біля власного під’їзду, невідо-мими скоєно напад на опозиційного депутата Бровар-ської міської ради Павла Різаненка.

Всі, хто знайомий з діяльністю «незручного» депутата Броварської міськради, напад на нього пов’язують саме з його опозиційністю. Порушено кримінальну справу, слідство у якій, до речі, триває й досі.

Цей інцидент не зупинив Павла Різаненка. І не зупинить. Він продовжує відстоювати у міській раді законність, спра-ведливість, продовжує захищати інтереси громади, він не звик зупинятися на півдорозі, не в його правилах опускати руки.

– Мені дуже хочеться, аби мої земляки, всі громадяни України, розправили плечі, не дозволяли ні чиновникам, ні

можновладцям принижувати себе таким рівнем життя, таким «дотри-манням» владою прав і свобод, що прописані в Конституції. Ми варті іншого. Знаю, люди, котрі вперше зі мною зустрічаються, думають – ще один мрійник, ще один ідеаліст. Ні. Значний досвід роботи у великому системному бізнесі навчив мене все продумати і прорахувати. Ні-

чого неможливого немає. Потрібно одне – обрати пра-вильний напрямок і рухатись. Але починати потрібно вже зараз, щоб потім не було соромно за те, що простояв осторонь. Час діяти. Діяти чесно, розумно, надійно.

Незручні запитанняСкажіть відверто: навіщо

Вам все це? Всі ці фонди, гро-мадський рух, боротьба за справедливість...

Я займаюся цим ще з 2007 року. Займаюся і буду займа-тись, не питаючи нікого, мені на це дозвіл не потрібен. Бо я роблю це не задля розголосу, а тому що ішого способу змінити ситуацію не бачу.

Ви хочете змінити не тільки наш край і країну, а,

певною мірою, світогляд людей. Ви особисто знаєте як має бути?

Знаю. Насправді все геніальне – просте: робити так, щоб не було соромно перед самим собою, коли залишаєшся на-одинці. Не потрібно сидіти і жалітись, що хтось щось непра-вильно робить... Коли ти сам чиниш правильно, починають вирішуватись навіть глобальні проблеми. І не потрібно ози-ратись на інших.

Так само і в державі. Головна наша проблема – корупція. І проблема тут не в м’якості законів, а в тому, що їх не дотриму-ються, не виконують. Відповідальність за порушення закону

має бути невідворотньою для всіх. А відсутність законнос-ті – це як гра в футбол, коли комусь можна грати руками.... Приблизно сто років тому у Франції склалась ситуація майже така, як в сучасній Україні. Відповіддю на бездіяльність пра-воохоронців та продажність судової системи був стихійний рух зневірених. Підпалювали будинки, вбивали корумпова-них суддів... Історія застерігає нас – правоохоронна та судо-ва система як ніхто має бути зацікавлена в боротьбі з коруп-цією. Інакше доведеться відповідати вже не перед законом, а перед розлюченим народом.

А як це реалізувати?Потрібна «зачистка» серед чиновників. Не тотальне

звільнення всіх, а переатестація. Залишитись мають профе-сіонали, які мають чітко знати – вони служать народу. І якщо хтось бере участь у сумнівних «схемах» – звільнення і тюрма невідворотні. Але й платня посадовцям має бути гідною, аби людина не спокушалась на оборудки задля «шматка хліба».

Але ж ми чуємо, що держава не може собі дозволити такі чиновницькі зарплатні...

А мільйонні «відкати» на держзамовленнях дозволити може? А роздавати за копійки нашу з вами землю та майно? Країна у нас багата, а держава чомусь – ні. Так не буває. Про-сто влада звикла розглядати малий та середній бізнес не як основу економіки (а це ж і робочі місця, і продукція та по-

слуги, і ті ж податки), а як дойну корову. І «задоювати» її до смерті.

Крім того, чим у нас «самоврядовує» громада? Місцевим бюджетом, який контролюється зі столиці? Зараз держава може на свій розсуд вилучати «надлишок» (з точки зору сто-личних можновладців) отриманих в якості податків коштів місцевих громад. Так не має бути. До місцевого бюджету має йти чітка частина податків, щоб місцева громада була заці-кавлена у збільшенні кількості підприємств, у створенні при-вабливого клімату для інвесторів. Я знаю, які умови потрібні великому інвестору, і я бачу, що у нас такі умови відсутні.

Але річ не лише в інвестиціях. Подивіться на ту ж Бровар-щину, Баришівський чи якийсь інший близький до столиці район – ледь не половина людей щодня їздить на роботу в Київ. Відповідно, і податки на зарплатню цих людей йдуть до столичного бюджету, тобто на покращення умов життя в сто-лиці. Хоча, за логікою, податки з громадян мають бути спря-мовані на розбудову тієї громади, в якій вони живуть.

Наскільки відомо, власного бізнесу у вас немає. За який рахунок ви фінансуєте свою діяльність?

Успішна робота керівником у компаніях світового рівня приносить значний дохід. Тож за тривалий час я заробив достатньо, щоб жити і займатись громадською діяльністю. Крім того, відсутність бізнесу дає мені можливість бути не-залежним та невразливим для влади. І не стояти осторонь, переймаючись власними бізнес-інтересами, а бути чесним самому перед собою.

Павло Різаненко з командою: «Разом ми зможемо!»

Потрібно одне – обрати правильний напрямок і рухатись

Наш земляк став успішною людиною не

«на зв’язках», а завдяки своїм мізкам та характеру

Важливіше – відновити справедливість,

довести собі, що ти не опустив руки перед беззаконням, не здався

4ГРОМАДСЬКИЙ

КиївщиниЗАХИСТ22 червня

2012 р.

Інформаційно-аналітичний тижневик "Громадський захист Київщини"Свідоцтво про державну реєстрацію: серія КІ-№1445Р, від 06.03.2012 р.

Права засновника передані ТОВ «КГ «Контакт», вул. М.Васлиенка, 7А, м. Київ, 03124

Випусковий редактор: Іван ДоляАдреса редакції: grom_zah@meta.ua

Редакція може не поділяти думку та позицію автора. За точність фактів, викладених в

опублікованих матеріалах, відповідальність несе автор. Листування з читачами тільки на сторінках газети. За зміст та достовірність реклами відпові-дальність несе рекламодавець.Рукописи не

рецензуються і не повертаються.Адреса друкарні: va_il@ukr.netЗам. 0512/14(6/2). Наклад 10000. Виходить щосереди. Розповсюджується безкоштовно.

Прямий зв’язок

КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ

Керівник Мобільний телефон

Голова Київської обласної ради Качний ОлександрСталіноленович 067-209-82-71

Перший заступник голови Київської ОДА

Москаленко Ярослав Миколайович 095-271-56-92

Заступник голови Київської ОДА Максименко Володимир Миколайович 067-402-60-08

БАРИШІВСЬКИЙ РАЙОН

Керівник Мобільний телефон

Баришівська районна рада Христюк Дмитро Вікторович 067-403-11-10

Перший заступник голови РДА Грамушняк Сергій Олександрович 050-338-42-05

Баришівський селищний голова Коцюрбій Володимир Вікторович 067-398-80-72

Фінансове управління Олефіренко Валентина Антонівна 067-366-55-51

Управління АПК Ільченко Олександр Іванович 067-442-22-89

Управління ветеринарної медицини Горбатко Анатолій Миколайович 067-443-91-45

Відділ містобудування, архітектури та ЖКГ Колозіна Галина Олексіївна 097-402-06-45

Відділ з питань надзвичайних ситуацій Кутовий Іван Іванович 067-763-50-20

Відділ освіти Акулінін Сергій Вікторович 097-537-72-90

Управління юстиції Посєвкіна Тетяна Василівна 066-982-91-02

Архітектурно-планувальне бюро Чередніченко Любов Леонідівна 066-443-36-47

БТІ Каліщук Світлана Петрівна 067-955-07-94

Управління праці та соціального захисту населення

Маценко Людмила Володимирівна 067-859-16-96

Податкова інспекція Науменко Наталія Миколаївна 067-664-77-79

Казначейство Тютюн Іван Степанович 097-279-35-65

КРУ Балан Василь Валентинович 067-716-90-13

Райвідділ МВС Петренко Олег Григорович 095-841-26-89 050-733-18-20

ДАІ Форий Руслан Олександрович 067-698-19-09

Прокуратура Табалюк Сергій Костянтинович 067-965-54-35

Суд Лисюк Олександр Дмитрович 067-235-15-17

Заступник начальника СБУ Охріменко Віктор Миколайович 066-263-17-50

Пенсійний фонд Галецький Сергій Васильович 096-324-74-48

Центр зайнятості Чередніченко Надія Адамівна 096-277-77-05

Військомат Гребеніченко Валентин Ігорович 067-873-94-33

СЕС Оврашко Олександр Іванович 067-402-09-00

Центральна лікарня Вітюк Анатолій Федорович 067-399-24-53

Пожежна частина Тесленко Володимир Григорович 067-297-61-91

Райводоканал Ременюк Сергій Олексійович 097-211-18-27

ЖКГ Кунах Віктор Володимирович 097-411-88-96

Тепломережа Ковалевський Олександр Михайлович 097-127-19-99

Філія експлуатації газового господарства Кучер Юрій Вікторович 067-463-56-20

Держкомзем Литвин Віра Миколаївна 067-502-04-98 097-916-00-88

Державний земельний кадастр Івченко Євген Петрович 066-433-75-85 098-061-18-06

Райвідділ «Київобленерго» Козинець Валерій Леонідович 067-239-72-81

МІСТО БЕРЕЗАНЬ

Керівник Мобільний телефон

Міський голова Дунаєнко Анатолій Євгенович 063-032-31-44

Березанський міськвідділ міліції Гезей Олег Миколайович 050-675-92-33

Березанська виправна колонія №95 Дубець В’ячеслав Дмитрович 067-547-23-72

Березанське ККП (комунгосп) Глушак Віктор Миколайович 067-197-21-34

Управління ветеринарної медицини Данков Леонід Ігорович 066-767-55-41

Пенсійний фондПриходько Олександр Миколайович

050-199-90-21

БРОВАРСЬКИЙ РАЙОН

Керівник Мобільний телефон

Броварська райрада Деменко Анатолій Володимирович 098-226-27-09

Броварська райрада, заступник голови Шульга Валентина Євгенівна 097-211-52-28

Броварська РДА Іваненко Петро Петрович 067-993-83-97Броварська РДА, перший заступник голови Кукшин Василь Михайлович 096-645-21-02

Броварська РДА, заступник голови з питань АПК Миронець Микола Петрович 097-205-05-24

Броварська РДА, заступник голови з питань комунального господарства

Онашко Олександр Володимирович 067-264-87-57

Загальний відділ Броварської РДА Бойко Оксана Василівна 066-750-37-44

Відділ роботи із зверненнями громадян Броварської РДА Трущельова Оксана Яківна 050-442-51-71

Юридичний відділ Броварської РДА Мартиненко В’ячеслав Валерійович 066-381-67-47

Відділ фінансово-господарського забезпечення Броварської РДА Величко Наталія Василівна 050-294-97-76

Управління агропромислового розвитку Броварської РДА Теплюк Юрій Миколайович 098-248-78-97

Управління економіки Броварської РДА Чернова Марина Анатоліївна 063-893-24-91

Фінансове управління Броварської РДА Рудевич Тетяна Едуардівна 050-267-77-79

Управління праці та соціального захисту населення Броварської РДА Яіцька Лариса Петрівна 067-453-50-47

Відділ містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Броварської РДА

Харитонюк Тетяна Миколаївна 050-932-32-37

Відділ з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Броварської РДА

Ігнатенко Петро Пилипович 067-379-84-71

Відділ освіти Броварської РДА Лукашевич Сергій Іванович 066-271-40-30Служба у справах дітей Броварської РДА Довгонько Оксана Тарасівна 066-255-70-66

Центр соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді Шалун Оксана Михайлівна 097-527-81-45

Контрольно-ревізійний відділ Петренко Ольга Іванівна 067-976-71-57Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Корчевна Надія Іванівна 067-403-42-39;

097-525-17-24Управління юстиції Чижевська Зоя Володимирівна 050-353-21-25Відділ реєстрації актів цивільного стану Мальченко Лідія Василівна 097-334-99-31

Держкомзем Семенюк Віктор Андрійович 067-511-40-04

Управління земельного кадастру Ярошевський В’ячеслав Валерійович 067-538-70-90

Пенсійний фонд Решетова Світлана Ігорівна 050-654-88-20Управління МНС Семиног Микола Миколайович 067-773-01-85Держказначейство Фесюк Олександр Тимофійович 067-950-89-10

Військовий комісаріат Ноженко Володимир Анатолійович

050-356-75-96; 067-148-10-60

Центр зайнятості Пашнюк Григорій Миколайович 095-280-09-03Бюро технічної інвентаризації Шкуро Сергій Анатолійович 067-434-35-01Філія по експлуатації газового господарства Бобко Анатолій Миколайович 067-445-08-13

Підрозділ «Київобленерго» Карпенко Ігор Олександрович 067-239-06-20; 067-239-06-22

Дорожнє управління Слободян Ігор Анатолійович 067-467-59-23Дорожньо-експлуатаційне управління

Старовойт Олександр Володимирович 067-500-31-38

«Укртелеком» Акулін Сергій Михайлович 091-114-24-40Броварський МВ ГУ МВС України Семікоп Сергій Михайлович 067-220-22-27

Райвідділ СБУ Волоха Олександр Миколайович 067-265-94-03

Райвідділ ДАІ Нікітенко Віталій Вікторович 067-275-16-36

Прокуратура Гарнік Микола Васильович 050-505-15-25$ 067-733-03-99

Суд Рябець Микола Дмитрович 050-548-34-64Податкова інспекція Богдан Валерій Сергійович 050-385-05-01Податкова міліція Присяжнюк Олег Миколайович 095-841-77-78Центральна лікарня Багнюк Валентин Віталійович 067-504-13-73Районна СЕС Прокопенко Віталій Артемович 067-706-35-71Управління ветеринарної медицини Дядюк Віктор Анатолійович 050-469-89-25Броварська міська рада Сапожко Ігор Васильович 067-884-17-91

З сайту yellowukraine.wordpress.com