мультисенсорні технології

18
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ МУЛЬТИСЕНСОРНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ З досвіду роботи Тиховської Т.Г. вихователя ДНЗ № 2 «Ромашка»

Upload: antalia1010

Post on 08-Jan-2017

202 views

Category:

Education


0 download

TRANSCRIPT

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПІДХОДУ В

ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ СТАРШИХ

ДОШКІЛЬНИКІВ ЗАСОБАМИ МУЛЬТИСЕНСОРНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

З досвіду роботи Тиховської Т.Г. вихователя ДНЗ № 2 «Ромашка»

Дошкільне дитинство є періодом інтенсивного сенсорного розвитку дитини. Від рівня цього розвитку

значною мірою залежить успішність її розумового, фізичного, естетичного виховання, стан сформованості

загально навчальних умінь і навичок. Якщо систему роботи із сенсорного розвитку дітей організувати у дошкільному навчальному закладі належно, це надалі

допоможе дітям перебороти труднощі в освоєнні навчальної діяльності.

Одним з завдань ДНЗ № 2 «Ромашка» є впровадження в освітньо-виховний процес

інноваційних технологій, саме тому вихователем ТиховськоюТ.Г. була досліджена тема: «Забезпечення індивідуального підходу в організації освітнього простору старших

дошкільників засобами мультисенсорної технології». Автор адаптувала

мультисенсорну технологію до організації освітнього процесу старших дошкільників,

поєднавши її з методикою М. Монтессорі та Л.Шелестової.

Організаційно – методологічні засади використання мультисенсорної

технології.З огляду змісту Базового компоненту дошкільної

освіти, сенсорно-пізнавальна компетенція є важливою складовою пізнавальної активності.

Виявляє спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною

мотивацією; вмінням моделювати, експериментувати у довкіллі. Орієнтуванні в

сенсорних еталонах /колір, форма, величина/, їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі;

оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставляння.

Успіх психолого-педагогічних заходів, які проводять педагоги у роботі з дітьми, залежать не лише від

оптимальності добирання методів і прийомів роботи, а й від рівня розвиненості в дітей усіх сенсорних систем.

Повноцінна діяльність органів чуття дає змогу відчути все те, що відбувається навколо, помічати найменші зміни в

закономірності. Ефективним засобом для задіяння в роботу кожного із сенсорних каналів, довготривалого

підтримання інтересу дітей до сприймання інформації й одночасного регулювання втомленості дошкільників є використання мультисенсорної технології в організації

освітнього процесу.

Мультисенсорна технологія – навчання з опорою на всі канали сприймання кожного з органів чуття: слуху, зору, дотику, нюху, смаку, що сприяє ефективному засвоєнню нового матеріалу.Застосування мультисенсорної технології передбачає максимальне використання такого стилю навчання, який є притаманним для кожної окремої дитини та при якому вона засвоює інформацію найефективніше.

Особливості сприймання інформації провідними каналами.

Діти дошкільного віку сприймають і обробляють інформацію по-різному, спираючись на візуальний (зір), аудіальний (слух), кінестетичний (рух) досвід та інші

чуттєві враження (дотик, нюх, тощо). Адже залежно від цих особливостей психіки для різних дітей різною є й

типова пізнавальна позиція:

Дитина-візуал при сприйманні інформації більше покладається на зорові відчуття. Їх заняття та ігри ґрунтуються на взаємодії очей та рук. Вони з більшим задоволенням розглядатимуть ілюстрації в книжці,ніж слухатимуть казку. У спілкуванні з однолітками дитина-візуал спочатку спостерігає, а вже потім йде на контакт чи спільну гру. Необхідно приділяти особливу увагу її мовленню, бо вона неговірка. Візуали у своєму мовленні переважно використовують іменники , дієслова, прикметники, прикметники пов’язані із зором – дивитися, спостерігати, бачити діяти тощо. А ще важливо удосконалювати їх фізичний розвиток та координацію рухів. Запам`ятовує картинами, пам`ятає те, що побачив, бо має розвинене мислення.

Дитина-аудіал – пізнає навколишній світ через звуки, тому раніше за інших дітей починає говорити, має великий словниковий запас. Такі діти люблять слухати музику, казки, спілкуватися – обговорювати, доводити. Вони вигадують різні казки, ігри. Вміють переконувати, вмовляти. Діти-аудіали дуже комунікабельні. В мовленні для аудіалів є слова, пов`язані зі слуховими сприйманнями – голос, послухайте, обговорювати, беззвучно тощо. Аудіал краще запам`ятовує те, що обговорює, - запам`ятовує слухаючи.

Дитина-кінестетик- пізнає світ за допомогою дотиків та рухів. У неї гарно розвинена моторика, вона дуже багато рухається. Такі діти люблять активні ігри, їм складно всидіти на одному місці, довго займатися тією самою справою. Дитина кінестетик любить усього торкатися, все обмацувати; для неї особливо важливим є тактильні відчуття. Словник кінестетика в основному містить слова, що описують відчуття, - схоплювати, м`який,теплий, тощо. Кінестетик запам`ятовує загальні враження; запам`ятовує рухаючись, обмацуючи, нюхаючи.

Сенсорна кімната як засіб оптимізації роботи з дітьми

– це високоякісне і високотехнологічне середовище(приміщення), яке обладнане за індивідуальними проектами залежно від мети. Для того, щоб робота була успішною, слід використовувати певне обладнання:засоби мультимедійних технологій, які дають змогу демонструвати анімаційні та відеоматеріали, графічні зображення;стимулятори - кольору, музики, запахів, тактильних відчуттів.

Сенсорна кімната

Осередок аромотерапії:• аромолампи;• ефірні масла;• мішечки з

сухими травами.

Осередок тактильних відчуччів:• піскова

анімація;• сухий басейн

для рук;• сухий душ;• кінетичний

пісок;• природний

матеріал.

Осередок зорових та слухових відчуттів:• аудіо записи

звуків природи, пісень;

• світильник-акваріум;

• світлова сітка;• світильник

«Водоспад»;• засоби

мультимедійної технології;

Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами

мультисенсорної технології.

Розвиток мовлення – природний процес. При цьому механізм мовлення спрацьовує раніше, ніж слово в голові дитини набуває певного змісту. Це та фізіологічна основа, на якій базується розвиток мовлення дітей засобами мультисенсорної технології.Кожна дитина – неповторний світ і завдання дорослого створити умови для спонтанного інтуїтивного на цій стадії розвитку мовлення. Оволодіти різними видами діяльності: слуханням, говорінням, письмом, читанням. Застосовуючи засоби мультисенсорної технології педагог залучає дітей до невимушеного спілкування та навчання.

Регулярна зміна завдань, спрямованих на різні канали сприймання, дає змогу ефективніше

активізувати мовлення дітей.

Позитивним є досвід використання творів В.О.Сухомлинського, читаючи які під час занять діти імітують подорож садом, вдихаючи аромати осені, коштують фрукти, милуються краєвидами.

Знайомлячись з спадщиною видатного педагога, діти з задоволенням інсценують казки, показують настільній театр, обігрують героїв оповідань, використовуючи вербальні й невербальні виражальні засоби (міміку, жести, відповідні рухи)

Мультисенсорний підхід до навчання дітейстаршого дошкільного віку математики.Математика сприймається дітьми через відчуття. Саме тому в сенсорній кімнаті розміщений матеріал, який сприяє розвитку всіх відчуттів та навчанню дітей математики.Мультисенсорний підхід до навчання дітей математики забезпечує:• Розвиток математичних уявлень, зокрема про протилежність і

відмінність, про частини й ціле, рівність і нерівність, про форму, величину, об`єм.

• Розуміння властивості часу, часовими поняттями (на світанку, в сутінках, опівдні, опівночі).

• Збагачення досвіду дітей, ознайомлення їх із суттєвими якостями предметів.

• Розвиток м`язів та окоміру.

Навчання грамоти дітей старшого дошкільного віку

засобами мультисенсорної технології.Під час навчання дітей грамоти, засоби мультисенсорної технології автор поєднує з методикою Зайцева та Л. Шелестової. Метою є не лише навчання дітей читання, а й їх загальний розвиток: інтелектуальний, мовленнєвий, розвиток чуттєвої сфери, сенсорики, моторики. Формування позитивної мотивації до пізнання загалом. Вихователь не ставиться перед дітьми завдання якнайшвидше оволодіти технікою читання, а викликати позитивні емоції, радісний настрій, бажання виконувати ігрові вправи та завдання невимушено, з задіянням всіх аналізаторів.

Дякую за увагу!