Камянець-Подільська фортеця

Підготувала учениця 5 класу

Халімончук Дарина

ІсторіяДавнє місто Kам’янець-Подільський славиться своєю особливою атмосферою давнини, де відчувається справжній дух середньовіччя. Місто називають «квіткою на камені». Гармонійне поєднання мальовничої природи та неприступних оборонних мурів фортеці захоплює багатьох туристів з усіх куточків світу.На скелястому півострові знаходиться Старе Місто Кам’янця-Подільського. Ця територія є історико-архітектурним заповідником «Кам’янець»

Кам’янець-Подільська фортеця (Antimurale Christianitas – форпост Християнства) була споруджена для захисту Турецького мосту, що є сполучним перешийком між Старим містом, укладеним в петлю річки, і “великою землею”.Під час Громадянської війни (1917 – 1923) у Кам’янці багаторазово змінювалася влада: українські націоналістичні, більшовицькі, німецько – австрійські війська змінювали один одного. На нетривалий термін (лютий 1919 – листопад 1920) Кам’янець – Подільський навіть став столицею України після того, як Директорія й уряд УНР капітулював з Києва.Папська вежа Кам'янець - Подільської фортеціУ 1928 році Стара фортеця була оголошена державним історико – культурним заповідником. Друга світова війна (1939 – 1945) завдала значної шкоди Кам’янецю в наслідок бомбардувань і запеклих боїв.

Завдяки неприступності, створеної спільним зусиллями людини і природи, за Кам’янець – Подільської фортецею з середньовіччя закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”. Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло Смотрича (завширшки до 250 м), а людина спорудила високі стіни з амбразурами і обладнала їх потужними знаряддями (10 гармат і 1 тарасниця). Гармати у внутрішньому дворі Кам'янець - Подільської фортеціЦентральна частина фортеці, її ще називають Старий замок, складає замкнутий неправильний чотирикутник кріпосних стін площею 1,5 га з одинадцятьма вежами по периметру.

Архітектура

Папська вежа Перша ліворуч від входу у фортецю гранчаста вежа була споруджена в 1505 – 1515 рр. на третю частину данини св. Петра, надіслану Папою Римським Юлієм II (лат. Iulius PP. II 1443 – 1513). На початку XIX століття саме в цій вежі тричі був ув’язнений ватажок селянського руху Устим Кармелюк (1787 – 1835). Особливістю вежі є її архітектура: 1 – 2 яруси в перерізі – квадрат, 3 – 4 – восьмигранник, 5 – циліндр

Вежа Ковпак Далі височить вежа Ковпак (конц XIV ст. – початок XVI ст.), яка побудована у формі циліндра з конусним дахом. Вона була значно модернізована у 1544 році, коли був укріплений фундамент, оштукатурені фасади, прохід всередині стін замінений на зовнішній з північного боку. Під час турецько – польської війни (1672 – 1676) башта була значно зруйнована і до наших днів дійшла висотою лише 22 м.

Тенчинська вежа Найменування цієї вежі, побудованої на початку XV століття, пов’язують з перебування в Кам’янці краківського каштеляна (адміністратор замку, що відповідає за його безпеку й нормальне функціонування) Яна Тенчинського ( – 1405). Архітектурної особливістю Тенчинської вежі є її розташування – на три чверті поза межами Старого Замку – і п’ятий ярус, який, завдяки кронштейнам, на 0,9 м більше діаметру основної частини. Для підвищення безпеки у XVIII з боку замку башта була засипана практично до четвертого ярусу, а зараз піднімається на 21 м.

Ляська вежа (Біла) (Кораб (ковчег) арцібіскупскій) Четверта ліворуч від входу циліндрична чотирьох ярусна вежа (початок XV ст.) отримала свою назву за зберігання єпископських цінностей. Назва ж “Біла” пов’язане з фізичними властивостями цієї башти – в її кладці домінує білий колір. Цікавою особливістю архітектурної вежі є напис над дерев’яними дверима на латині “Вірний друг більш рідкісний над фенікса”

Західна башта

Мала західна вежа, покликана підсилити обороноздатність замку із заходу, була зведена І. Претферсом на ряду з Великою вежею. У тандемі вони забезпечували надійний захист однією з найслабших стін замку, що й обумовило їх практичне з’єднання, що становить практично ще одну зовнішню стіну. З півночі (праворуч від входу в замок) підступи до фортеці захищають

Чорна вежа (Нова Східна вежа)

За своє життя ця п’ятикутна башта з шатровим дахом побачила чимало битв, її не раз реставрували. Найбільш тяжкий шкоди вона зазнала 26 серпня 1672, коли в її надрах начальником замкової артилерії Геклінгом був підірваний пороховий склад на знак протесту проти капітуляції фортеці перед турками; жертвами стали 500 захисників фортеці.

Архітектурної особливістю башти є колодязь глибиною 40 м з дерев’яними колесами, діаметр яких становить 4,5 м, для підйому води.

Спочатку башта була надбрамної – на першому ярусі через неї проходив шлях до Кам’янця, а другий ярус – з’єднував з Чорної вежею і мав вихід на стіни. Але після часткового руйнування вході турецької облоги 1672 була перебудована І. Претферсом. Особливістю архітектури Лянцкоронської вежі є виступаючий верхній ярус з червоної цегли зі конусом-куполом, який значно поступається йому за діаметром . Зараз висота вежі становить 15 м.

Лянцкоронська башта

Комендантська башта

Невелика сіра циліндрична башта (початок XVв.) з конусним дахом, яка вбудована в північну стіну і нависає над господарськими будівлями. Вона виступала в якості оглядового майданчика для начальника гарнізону, а бійниці призначалися для додаткового захисту дороги до міста.

Дякую за увагу!