дитячий фольклор

26
Презентація Дитячий фольклор Гурток «Український фольклор та етнографія» Немирівський районний центр дитячої та юнацької творчості Брацлавський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.№1- гімназія»

Upload: olena-pyzaenko

Post on 12-Feb-2017

262 views

Category:

Internet


0 download

TRANSCRIPT

Page 1: дитячий фольклор

Презентація

Дитячий фольклор

Гурток «Український фольклор та етнографія» Немирівський районний центр дитячої та юнацької творчості

Брацлавський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.№1-гімназія»

Page 2: дитячий фольклор

Види дитячого фольклору• До дитячого фольклору зараховують як творчість самих дітей, так і

 твори, що виконуються для дітей дорослими. Такий поділ виникає з того, що ігрові і ритміко-інтонаційні можливості дітей залежать від віку. У ранньому віці (з перших днів народження і десь до трьох – трьох з половиною років) емоційний, моторний і розумовий розвиток дитини лежить цілком на обов'язку дорослих. Дорослі виконують для дітей раннього віку колискові пісні та різні забавлянки (утішки)…

• Другу частину дитячого фольклору становлять твори, виконувані дітьми середнього і старшого віку. До них належать твори, що співаються або ритмічно промовляються: ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, заклички, жартівливі пісні, а також прозові приповідки, скоромовки, загадки, казки. Частина з них складена дорослими для дітей, але велика кількість – це творчість самих дітей [1].

Page 3: дитячий фольклор

Поділ за жанрамиУсі жанри дитячого фольклору умовно

можна поділити на три групи:тексти, створені дорослими для дітей;

твори, які перейшли у дитячий фольклор із загального фольклорного доробку;

-твори самих дітей

Page 4: дитячий фольклор

Колискова пісня• Колискові пісні – жанр

народної родинної лірики, специфічний зміст і форма, якої функціонально зумовлені присиплянням дитини в колисці. Визначальний у колисковій пісні не смисловий, а звуковий (ритмо-мелодійний) компонент. Це переважно коротенькі пісеньки, виконуються матір'ю (рідше батьком чи іншими членами родини) над колискою дитини для того, щоб її приспати.

].

Page 5: дитячий фольклор

Функції колискових пісень - Практично-побутова, - пізнавальна, - емоційна, - морально-етична, - психотерапевтична, -формування естетичного чуття.

Page 6: дитячий фольклор

Тексти колискових

• Сонку! Дрімку! Голубойку!              Би кождому миле било.

• Приспи ж мою дитинойку.             Щоби росла, не боліла,

• Приспи ж ми ю вдень і вночі!        Головоньки не сушила.

• Буде мати чорні очі,                    Дітинонька — не воленька,

• Чорні очі, біле тіло,                    Головоньці клопотонька.

Page 7: дитячий фольклор

• Бай-бай, баю-бай,        Наших діток не лякай,

• Баю-баюшки, бай-бай,   Бо вони маненькі

• Не ходи сюди, Бабай,     Та спати раденькі.

Page 8: дитячий фольклор

• Коте сірий, коте білий, Коте волохатий, Ходи вже до хатиДитиноньку колихати, Дамо тобі папи Да у твої лапи.

• Ой спи, дитя, не проснись, 

• Поки мати з поля прийде , здоров´ячка

• Да принесе, три квіточки:     

• Перша квітка сонливая,       

• А друга дрімливая, • А третя щасливая.

Page 9: дитячий фольклор

Утішки • Забавлянки, або утішки, потішки, чукикалки – жанр дитячого

фольклору, коротесенькі пісеньки чи віршики гумористичного, жартівливого змісту ігрової спрямованості. Вони активізують (стимулюють) єдність слова та моторики дитини, не тільки супроводяться відповідними рухами, а й розвивають мовлення дитини. Незважаючи на свою простоту, забавлянки позначені евфонічною культурою, сприяють жвавому спілкуванню з довкіллям, привчають до чуття прекрасного.

• Потішки або утішки – невеликі віршики, які промовляють дитині перед тим, як кладуть спати. Їхнє призначення – заспокоїти дитину, вплинути на її психічний стан, щоб вона швидше заснула

Page 10: дитячий фольклор

Забавлянки

Найбільшу групу забавлянок становлять пестушки – коротенькі віршики, які виконуються у поєднанні із своєрідними рухами чи вправами, якими дорослий пестить дитину, підбадьорює, спонукає до певного виду діяльності і т. ін.

Page 11: дитячий фольклор

Ой ти, коте-рябку,     Виженемо овечки,Та вимітай хатку.       Щоб по гірці не ходили,А ти, котку сірий,       Діток малих не будили,Та вимітай сіни. Щоб вовниці не губили.А ти, котку-котарю,  В нас вовниця дорогая,Та вимітай кошару.    У нас дитина малая.

Тихо, (ім´я дитини), не плач, Іде киця на мостику,Киця принесе калач.    Несе калач на хвостику...  Купалися ластів´ята   У

любисточку купали.Та в чару водиці, Живу воду наливали,Щоб були ми білотілі  Щоб здоров´я тіло мало,Та ще й білолиці. Лиха-горенька не знало...Тут неважко простежити зв´язок із магією слова.

Page 12: дитячий фольклор

Примовки

Примовки… подібні до закличок, але не містять звертання із безпосередньо висловленим проханням, виражають почуття, викликані якимось явищем (наприклад «сліпим» дощем) чи вказують на бажання, не називаючи його[18].

Page 13: дитячий фольклор
Page 14: дитячий фольклор

Сорока-білобокаЖила самотньо,Стрибала, стрибала,Гостей чекала,Кашку зварила,Гостей почастувала!* * *

Куд-куди, куд-куди,Кричать курочки: "Біда!Півник впав,Ніжку-крильце зламав!Допоможіть, допоможіть,Боляче Петі, полікувати!"* * *

Ай, лади-лади-лади,Начерпал ведмідь водиЦіле коритце,Захотів помитися!Треба, треба бути чистим,Чистим по лісі ходити!* * *

Page 15: дитячий фольклор
Page 16: дитячий фольклор
Page 17: дитячий фольклор

Народні дитячі ігри• Народні ігри, відомі нам як забава, як форма фізичного

загартування,— своєрідна школа виховання, що формує поетичне мислення і мистецькі смаки. Гра була вигадана ще первісними людьми як частина складного ритуалу, який мав на меті інтенсифікувати людську енергію для найповнішого впливу на явища природи і життя. Словесний текст ігор, який зараз, наприклад у весняних іграх, має першорядне значення, довгий час був лише одним із складових елементів, і то не найголовнішим, у комплексі ритмічного руху, жесту, вигуку. У колективному дійстві, магічному ритуалі, покликаному сприяти розвиткові й росту рослин чи тварин, головним смислом руху була імітація. Весняні ігри того часу, коли вони були рослинними магічними діями і виконувались дорослими представниками роду, можна назвати вегетаційними. Пізніше вони втрачають свій магічний смисл і переходять у розряд молодіжних та дитячих забав.

Page 18: дитячий фольклор

А ми просо сіяли•  А ми просо сіяли, сіяли,• Ой див, Ладо, сіяли, сіяли.• - А ми просо витопчем, витопчем,• Ой див, Ладо, витопчем, витопчем.• - Та як же вам витоптать, витоптать?• - А ми коні випустим, випустим.• - А ми коні злапаєм, злапаєм.• - Та чим же вам лапати, лапати?• - Ой шовковим неводом, неводом.• - А ми коні викупим, викупим.• - А за що вам викупить, викупить?• - А ми дамо сто срібних, сто срібних.• - Не візьмемо й тисячі, тисячі.• - А ми дамо дівчину, дівчину.• - А ми дівчину візьмемо, візьмемо.

Page 19: дитячий фольклор

Панас• Грають хлопці й дівчата. Когось

обирають Панасом, зав'язують очі хустинкою, виводять на середину й обертають, питаючи:

•  • —Панасе, Панасе, На чому стоїш?• —На камені!• —Що продаєш?• —Квас!• —Лови курей, та не нас.•  • Відпускають Панаса, а самі

розбігаються. Він починає ловити дітей, і той, кого зловить, стає Панасом.

•  

Page 20: дитячий фольклор
Page 21: дитячий фольклор
Page 22: дитячий фольклор

Народні ігри

Page 23: дитячий фольклор
Page 24: дитячий фольклор

Хліб – усьому голова

Page 25: дитячий фольклор

Ми любимо Україну!

Page 26: дитячий фольклор

Ні в якій іншій країні дерево народної поезії не дало таких величезних плодів, ніде дух народу не виявився в піснях так жваво й правдиво, як в українців... Справді, народ, який міг співати такі пісні і милуватися ними, не міг стояти на низькому рівні освіти.                                               Ф. Боденштедт