І виховання, і освіта нероздільні. Не можна виховувати, не передаючи знання,

всяке ж знання діє виховно. Толстой Л. Н.

«Любов до Вітчизни і любов до людей - ось два стрімкі потоки, які зливаючись,

утворюють могутню річку патріотизму»

Нормативна база• Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на

2016 - 2020 роки;

• Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді, затвердженої наказом МОНУ від 16.06.2015 № 641;

• Додаток до Наказу Міністерства освіти і науки Українивід 16.06.2015 р. № 641 «Методичні рекомендаціїщодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах»;

• наказ Міністерства освіти і науки від 16.07.2015 № 768 «Про національно-патріотичне виховання в системі освіти»

Мета а) максимальне розкриття й реалізація індивідуальності дитини, закладених природою здібностей і талантів;б) підготовка до свідомого вибору місця в житті;в) формування національної самосвідомості;г) удосконалення духовного світу дитини.

Для цього необхідно:• формувати інформаційно й емоційно самобутній україномовний

простір, який забезпечить прилучення учнів до величного мовного дивосвіту, до глобальних знань про рідну мову, її закони, систему її виражально-зображувальних засобів;

• виховувати відповідальне ставлення до рідної мови та культури;• плекати розвиток духовної, емоційно-естетичної,

інтелектуальної сфери саме на основі рідної мови та літератури;

• через мовно-літературне посередництво залучати учнів до національної історії, до глибинної сутності народного життя;

• здійснювати постійний розвиток усного й писемного мовлення учнів.

Урок української мовиє одним із найважливіших засобівнаціонально-патріотичного виховання.

Це важлива сфера впливу на національну свідомість молоді.

Саме на уроках української мови та літератури формується духовно багата мовна особистість.

• Ретельно дібрані до уроку епіграфи, які слугують певним лейтмотивом усього заняття;

• роль дати в історії України;• творчі уроки (у позаурочний час або на

факультативах) присвячені визначним датам нашої історії: 9 Листопада – День української мови та писемності, 21 лютого – Міжнародний день рідної мови, Шевченківські дні – 9-10 Березня тощо

• послідовне й системне вивчення слів-символів, у яких закарбовано культурний досвід минулих поколінь: вишиваний рушник, вишиванка, вінок, калина, кладка, криниця, лелека, писанка, пісня, пшениця, солов’ї, степ, чорнобривці тощо. Саме вони сприяють формуванню національної картини світу наших учнів, закорінюють нові покоління в ґрунт духовності.

• поповнення лексичного запасу учнів. Цьому сприяють різні форми роботи, серед яких чільне місце займають словникові та класичні диктанти (підібраний текстовий матеріал має відображати загальнолюдські духовні цінності, допомагати вчитися пізнавати національне світосприймання, ментальність українського народу);

• Захоплення у школярів викликають і колоритні українські фразеологізми: баглаї напали (стало ліньки), бити байдики (нічого не робити, лінуватися), жижки трусяться (стало страшно), завертай голоблі (відмовляти у чомусь), замилювати очі (брехати), лупити очі (дуже здивуватися), скочити в гречку (зрадити чоловіка чи дружину) та багато інших. 

Форми роботи

Уроки української

мови та літератури

Позакласні заходи Екскурсії

Участь у мовознавчих конкурсах

ГолубовськаТаїсія

МельникМарія

Лоскот Олексадра

День українського козацтва

День Соборності України

Міжнародний день рідної мови

Національно-патріотичневиховання –

пріоритетний напрямокроботи школи