Формування пізнавальних інтересів творчого розвитку та критичного і

креативного мислення на уроках фізикиВступ

На зламі століть перед школою постає першочергове завдання: навчити

особистість жити – сформувати світогляд, виробити свою позицію у житті,

ставлення себе до інших, діяти відповідно до поставленого перед собою

завдання. Сьогодні освіта має вирішувати дві головні функції, готувати кадри

для суспільства і людину до життя у ньому. На сучасному етапі перетворень у

державі вчитель має реалізувати переважно демократичний стиль навчання

учнів, який ґрунтується на довірі та повазі, взаємодії, співпраці, умовах

партнерства, взаємному розумінні та конструктивному розв’язуванні

навчальних задач. Як зазначено в Конституції розвитку загальної середньої

освіти: «Освіта XXI століття – це освіта для людини. ЇЇ стрижень – розвивальна,

культурологічна домінантна, виховання відповідальної особистості, яка здатна

до самоосвіти, саморозвитку, вміє використовувати набуті, знання і вміння для

творчого розв’язання проблем, критично мислити, опрацьовувати різноманітну

інформацію, прагне змінити на краще своє життя, життя своєї країни».

У Державному стандарті базової і повної середньої освіти особливо увага

приділяється практичній і творчій складовим навчальної діяльності.

У державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів зростає

роль уміння отримувати інформацію з різних джерел, засвоювати, поповнювати

та оцінювати її, застосовувати способи пізнавальної й творчої діяльності. Зміст

фізичної компоненти створює передумову для забезпечення усвідомлення

учнями наукових фактів, ознайомлення з історією розвитку фізичної науки,

формування в учнів знання основних фізичних понять і законів, що дозволяють

пояснити природні явища й процеси, розвиток експериментальних умінь і

дослідницьких навичок, умінь застосовувати набуті знання для розв’язування

фізичних задач і пояснення фізичних явищ та процесів, формування наукового

3

світогляду й стилю мислення учнів, уявлення про фізичну картину світу,

розкриття ролі знання з фізики в житті людини та суспільного розвитку.

Національна доктрина розвитку освіти говорить, що «... мета державної

політики щодо розвитку освіти полягає в створенні умов для розвитку

особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України.

Основною метою навчання фізики є створення умов для самовизначення і

самореалізації особливості по відношенню до фізики як фундаментальної

природничої науки, що є основою науково-технічного прогресу та одним із

важливих компонентів загальнолюдської культури. Це забезпечує широку

можливості здійснення вчителям національно патріотичного виховання шляхом

ознайомлення учнів з історією розвитку та досягнення фізики і техніки в

Україні. Розвиток науки і техніки довів учителям і учням нові форми

комунікації, нові типи вирішення абстрактних і конкретних завдань, нові

технології навчання.

Модернізація освіти на сучасному етапі висуває серйозні проблеми

розвитку й удосконалення освіти від якості, глибини та обсягу знань, яким

оволодіває підростаюче покоління, значною мірою залежить прогрес нашого

суспільства.

У школі в учнів формуються основні інтелектуальні уміння,

розвиваються пізнавальні здібності, зміцнюються їх уміння й навички

самостійно засвоювати та осмислювати навчальний матеріал.

4

РОЗДІЛ I. ДОСВІД РОБОТИ1. Формування пізнавальних інтересів і розвиток творчих здібностей учнів

у процесі навчання фізики

1) Формування пізнавальних інтересів

Для розвитку пізнавального інтересу учнів необхідно формувати бажання

самостійно оволодівати знаннями, розвивати стійкий інтерес до навчання. У

навчальному процесі багато рушійних сил ... Серед них найдієвіше – надія на

успіх. Навчальна діяльність має бути цікавою, приносити учням задоволення та

радість, підвищувати їх тонус, сприяти росту їх пізнавальних здібностей.

У всіх сферах діяльності людини необхідні не тільки глибокі знання, але

й уміння творчо використовувати їх у різних ситуаціях.

Кваліфікований учитель протягом життя змушений кілька разів

опанувати нову технологію. Це ж стосується інших спеціальностей. Ось чому

виникають якісно нові вимоги до фахівця – здатність швидко засвоювати

технічні новинки і нові технології. Тому важливо не тільки озброювати учнів

певною системою знань, але й навчити їх мислити та самостійно здобувати

знання. Це повною мірою стосується предмета фізики. Власне зміст програми з

фізики створює умови для розвитку творчого мислення.

Для творчої людини характерні високий рівень логічного мислення,

широта й гнучкість знань, розвинута фантазія, критичне і креативне мислення,

швидкість актуалізації потрібних знань, здатність до вираження інтуїтивних

суджень, розв’язування задач в умовах неповної детермінації. Критеріями

творчих здібностей людини швидкість і гнучкість думки, оригінальність,

допитливість, точність, сміливість.

Специфічним видом творчості є творчість у навчанні. Вивчаючи

навчальний предмет на основі отриманого матеріалу, аналізуючи його й

синтезуючи його в інших нестандартних формах, дитина отримує новий

результат, який доти лишався для неї невидимим. Це відбувається в активній

розумовій діяльності під час штучного чи природно створеної ситуації

5

напруження думок і почуттів. Таку ситуацію можна створити за допомогою

творчих завдань, принцип виконання яких не вказаний і, здебільшого, не

відомий учням достеменно. Вони можуть сформулювати його самостійно,

аналізуючи завдання на основі попереднього досвіду. При цьому в процесі

пізнання бере участь інтелектуальне мислення, в основі якого лежить

перебудова інформації, відхилення від зразків, що дозволяє створювати нові

ідеї знаходити нові підходи до розв’язування проблем чи переходити на новий

рівень її розуміння, нехтуючи тимчасово логічними протиріччями.

У практику викладання фізики я намагаюся впроваджувати новітні

освітні елементи, нетрадиційні прийоми й методи навчання, використовую нові

форми знань для активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Одним із засобів внести проблемність у процес пізнання, поставити учнів

у ситуацію активної мисленої пошукової діяльності є пошуково-дослідницькі

завдання випереджувального характеру. Йдеться мова про стислі за обсягом

конкретні домашні повідомлення, доповіді, презентації, демонстрації, досліди,

виконані учнями заздалегідь.

Так пошуково-дослідницька робота дасть змогу підвищити пізнавальну

активність учнів, їхній інтерес до процесу навчання, самостійність. Під час

виконання індивідуальних пошукових завдань учні вчаться виділяти головне,

важливе. Одним словом пошукова робота, як вид діяльності, розвиває у дітей

пізнавальний інтерес до фізики. Самостійне усвідомлення сприйняття

дійсності, критично-оцінювальне ставлення до неї формує міцні, глибокі

знання, науковий світогляд, що дуже важливо, забезпечує високий рівень

навченості учнів. Оскільки завдання можуть мати різний рівень складності, той

практикувати їх доцільно диференційовано, враховуючи ступінь розумових

зусиль. За таких завдання будуть неоднакові за складністю та обсягом, тому

надамо необхідну методику допомоги учням, пояснюю мету.

В основі впровадження пошуково-дослідницьких завдань

випереджувального характеру лежать пошукові й дослідницькі методи,

використання яких є необхідною умовою активізації пізнавальної діяльності

6

учнів та успішного їх навчання. На уроках фізики я працюю над проблемою:

«Формування пізнавальних інтересів, творчого розвитку та критичного і

креативного мислення на уроках фізики». Яким чином намагаюся розв’язати

проблему? Про це детально далі. Пізнавальна активність учнів важливий засіб

поліпшення навчання, бо вона стимулює розвиток творчої самостійності учнів,

а мене, як учителя спонукає до самоосвіти, бо є своєрідним показником моєї

педагогічної майстерності уміння організовувати пізнавальну активність.

Проблема пізнавальної діяльності – одна з кардинальних питань не тільки

дидактики, а й усього процесу виховання, тому що в ній міститься джерела

багатьох проблем: навчання учнів мисленню, розвитку пізнавальних інтересів,

формування самостійності, визначення розумових здібностей, прищеплення

умінь вчитися, а також надбання таких якостей, як спостережливість,

цілеспрямованість, відповідальність.

Яку мету я ставлю перед собою при роботі над проблемою. Головна мета

– поліпшення якості навчання.

Щоб активізувати пізнавальну діяльність в учнів, використовую різні

цікаві, якісні, розрахункові задачі, заохочую учнів до написання повідомлень,

доповідей, творів, казок, презентацій.

Наприклад вивчаючи явища фотоефекту в 11 класі я починаю з розповіді

про автомати, які контролюють вхід у метрополітен або використовуються з

метою дотримання безпеки під час роботи на великих пресах. Акцентую увагу

на тому, що це явище відіграє значну роль у телебаченні, на ньому засновано

відтворення звуку з кінострічки, робота сонячних батарей тощо. Учні також

готують невеликі доповіді про практичне застосування вивченого матеріалу.

Системно працюю над розвитком логічного мислення учнів, навчаю їх

аналізувати, систематизувати, класифікувати явища та порівнювати їх. Для

розвитку уміння синтезувати називаю явища (наприклад, живлення рослин та

горіння керосинової лампи), пропоную учням виявити, що їх об'єднує.

Ще одна форма роботи – це робота з таблицями. Так, у збірниках задач з

фізики розміщені таблиці фізичних величин. У побудові таких таблиць

7

дотримуюся певних принципів. Навчаю учнів користуватися таблицями,

аналізувати їх, а також пропоную самостійно складати деякі таблиці та схеми

(Додаток 1).

Суттєве значення в розвитку мислення має розгляд прикладів з історії

фізики, в яких показано, як дослідники порівнювали явища, розчленовуючи їх

на частини, а потім робили узагальнення. У розвитку мислення учнів велику

роль відіграє уміння робити висновки за аналогією. Встановлення аналогії між

різними фізичними явищами дозволяє учням на основі раніше здобутих знань з

меншими труднощами оволодіти новими поняттями.

Для формування мислення особливе значення має історичний підхід під

час вивчення фізики. Знайомлю учнів з історією розвитку фізики, розповідаю

про вчених. Використовую на уроках науково-популярні фільми про видатних

фактів, їх відкриття та дослідження.

Неабияку роль відіграє й використання задач практичної спрямованості.

Так, під час вивчення залежності опору провідника від температури можна

розглядати з розрахунку опору нитки лампи нестандартні уроки-ігри,

експериментальні завдання, домашні лабораторні роботи.

Широко використовую між предметні зв'язки. Уроки фізики пов'язую з

математикою, інформатикою, хімією, біологією, історією.

Розумова активність формується під час здобуття інформації та залежить

від ступеня зацікавленості. Незалежно яким методами буде проводитися

навчання, початковим завданням вчителя має бути збудження в учнів

дослідницького характеру. Важливу роль в цьому відіграють лабораторні та

практичні роботи.

Лабораторні та практичні роботи проводжу різного типу: демонстраційні,

короткочасні фронтальні, пошуково-конструкторські, пошуково-

дослідницьким, частину роботи даю учням для виконання в домашніх умовах.

Наприклад лабораторну роботу «Складання найпростішого оптичного

приладу» учні 7 класу виконують вдома, а потім у класі демонструють свої

8

моделі, порівнюють їх, обмінюються цікавою інформацією щодо

конструювання приладів. Деякі учні пропонують свої розробки.

Після виконання у 7 класі роботи «Утворення кольорової гами світла

шляхом накладання променів різного кольору» пропоную учням лише

конкурси; скласти своє «правило» для кращого запам'ятовування кольорів та

оригінального відтворення його на малюнку. Кращі роботи вивішую на стенді.

Під час проведення у 8 класі лабораторної роботи «Дослідження явища

дифузії в рідинах і газах» організовую роботу учнів у формі змагання між

групами.

Під час вивчення фізики постійно приділяю увагу зв’язку вивченого

матеріалу із заняттям. Часто розпочинаю пояснення нової теми з розповіді про

значення в техніці, науці, того явища, закони якого вивчатиму в тому випадку,

коли явище знайоме учням з повсякденного життя.

Професор С. Рубінштейн доходить такого висновку: «Система, в

основу якої було покладено пасивне сприйняття готових результатів,

копіювання заданих зразків, бездіяльна й механічна рецентивність, має бути

замінена системою, основа і мета якої – розвиток творчої самодіяльності».

Головна функція вчителя полягає саме в тому, щоб формувати знання

самостійно, скерувати їхню діяльність у потрібному напрямку на основі

відповідних планів, завдань, переконувати школярів у тому, що

найміцнішими знаннями є ті, які здобуті самостійно.

У процесі самостійної роботи розвивається увага, мислення і пам’ять,

виробляється уміння аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові

зв’язки, систематизувати й узагальнювати, виділяти основне з прочитаного,

складати опорний конспект, робити висновки.

Для успішної організації самостійної пізнавальної діяльності учнів

потрібно враховувати ряд аспектів: рівень складності та обсяг матеріалу,

який вивчається, вікові та індивідуальні можливості школярів, наявність

навчального обладнанні дидактичних матеріалів тощо.

9

Слід використовувати різні види самостійних робіт (опрацювання

матеріалу підручника; розв’язування задач – якісних і розрахункових, за

зразком і творчого характеру; виконання лабораторних робіт; дослідницька і

конструкторська робота, систематизація матеріалу, робота з ілюстративним

матеріалом, робота з фізичним словником, використання таблиць, тощо) на

будь-яких етапах уроку, в позаурочний час.

2) Розвиток творчих здібностей учнів під час вивчення фізики

Ідея розвивального навчання знайшла відображення ще в працях багатьох

видатних педагогів минулих століть. У сучасному світі пошуки розв’язання

проблеми розвивального навчання продовжуються.

Важливими умовами розвитку творчих здібностей дітей вважаються:

1. ранній початок;

2. умови, що випереджають розвиток;

3. максимальне напруження сил;

4. свобода у виборі знань;

5. не виконувати за дитину того, що вона може зробити сама.

Розвивати творче мислення, тобто ті розумові здібності, що необхідні для

успішного навчання в школі, означає:

1. розвивати пам’ять;

2. образне мислення;

3. логічне мислення (уміння порівнювати, доводити, аналізувати,

узагальнювати);

4. творчі здібності, фантазію, уяву;

5. конструктивне мислення.

Творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має

потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є

життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найбільш характерний.

Головним показником творчої особистості, її найголовнішою ознакою

вважають наявність творчих здібностей, які розглядаються як індивідуально-

психологічні здібності людей, що відповідають вимогам творчої діяльності і є

10

умовою її успішного виховання. «Творчі здібності або «креативність» –

здібність дивуватись і пізнавати, уміння знаходити рішення в нестандартних

ситуаціях, спрямованість на відкриття нового і здатність до глибокого

усвідомлення свого досвіду» – Е. Фром. Творчі здібності пов’язані зі

створенням нового, оригінального продукту, з пошуком нових засобів

діяльності.

Ряд учених – психологів вважають, що у момент зачаття в нас уже

закладені всі механізми, завдяки яким ми житимемо. І механізм творчості

закладений теж. Він працює у тих людей, у яких він встиг сформуватися: може

знаходитись у «сплячому режимі» аж до старості, а потім прокидатися; може

почати діяти 13-річному віці; переходити у пасивний стан через втому і

перевтому.

Як виявити творчі здібності школярів?

Оскільки творчі здібності розвиваються в процесі діяльності то необхідно

розробляти й удосконалювати різні види творчих завдань. Тому при організації

уроку фізики на стані мотивації навчальної діяльності учнів можна

застосовувати різні засоби активізації пізнавальної діяльності, серед яких:

уривки з оповідань, казки, вірші, загадки. Як приклад при вивченні геми «Тиск»

пригадуємо з учнями казку Г. Андерсена «Принцеса на горошині», а потім

ставимо запитання: «Не зрозуміло, чи дійсно справжні принцеси такі чутливі?».

Щоб відповісти на це запитання, ми і будемо вивчати тему «Тиск твердих тіл».

При вивчені теми «Сили Архімеда» можна зачитати учням уривок зі спогадів

Марка Твена про відпочинок на Мертвому морі, а потім поставити запитання до

учнів: чому це так відбувається? Відповідь на це запитання ви зможете дати

після того як вивчите тему «Сила Архімеда». Можна запропонувати учням

самостійно сформулювати тему сьогоднішнього уроку після того, як вони

прослухають і відгадають загадку (Додаток 2).

Як зазначив Л. Виготський, у творчості стираються межі між

реалістичним мисленням та творчою уявою, тому на урок підбираю завдання на

11

розвиток уяви учнів. Наприклад: «Уявіть на хвилинку що сталося б у світі якби

зникла сила тертя, тяжіння, властивість тіл, яку ми називаємо енергією?...»

За схемою минуле – сучасне – майбутнє описати використання фізичного

пристрою та інше.

При розв’язувані якісних задач пропоную учням завдання типу:

1. Обґрунтувати з фізичної точки зору зміст народних прислів’їв,

приказок, скоромовок, як приклад приказки до теми «Тиск твердих тіл»: комар

тоненький носик має, але боляче кусає (площа дотику носика комара дуже

мала, тому тиск великий); голими руками їжака не візьмеш (площа дотику руки

до голок їжака дуже мала, тому тиск великий і можна наколотися);

2. Відгадати загадки і пояснити, яке значення вони мають до розділу

«Теплові явища»: в ночі спить на землі, а вранці тікає (роса – процес

випаровування); що то за гість, що сам себе їсть (свічка – процес плавлення);

надворі горою, а в хаті водою (сніг – кристалізація води при зниженні

температури до 0 оС, плавлення снігу при підвищенні температури) та інші;

3. Самостійно підібрати до теми «Тиск», «Сила тертя»,

«Архімедова сила ...» прислів’я, приказки, скоромовки, загадки.

При розв’язуванні розрахункових задач пропоную такі варіанти:

1. Задачі з надлишковими даними або з неповними;

2. За даною умовою задачі сформулювати, що треба знайти;

3. До малюнка, схеми, уривка з казки, придумати умову задачі;

4. Задачі, які можна розв’язати декількома способами. (Який із них ви

вважаєте більш раціональним? Чому?)

Особливу увагу приділяю розвитку творчих здібностей учнів при

складанні домашнього завдання. Оскільки фізика – наука експериментальна, ю

обов’язково задаю учням домашні експериментальні дослідження, наприклад:

визначить середню швидкість, з якою ви йдете зі школи до дому, й оцініть

точність одержаного результату; вивчить залежність зміни температури рідини

від часу при її охолодженні; дослідити, крізь які речовини магніт притягує

невеличкі залізні предмети, а крізь які – ні ...

12

Також пропоную учням домашні експериментальні задачі, наприклад,

запропонувати спосіб та за його допомогою визначити висоту стовпа або

дерева, використовуючи тільки лінійку, довжиною 20-30 см.; перелічити які

вимірювальні предмети є вдома в учнів, замалювати їх, визначити ціну поділки

їхніх шкал, відповісти на запитання; з якою точністю можна проводити

вимірювання фізичних величин кожним із цих приладів? Учні проводять

домашні досліди, як приклад розрізають шматок мила, його зріз змочують

водою, струшують та сильно притискають до дна маленької фарфорової

тарілки. Після цього відповідають на запитання: чи можна, гримаючи мило,

підняти тарілку? Чому? Ще пропоную учням зібрати й описати колекцію,

наприклад тіл різної теплопровідності, тіл різної густини, тощо.

Заохочую учнів до написання віршів з використання фізичних явищі

понять, ілюстрованих оповідань; до розробки міні підручників за напрямками:

а) кросворди з фізики;

б) це цікаво;

в) фізичні поняття і закони.

Ще К. Ушинський казав: «Гра не є пустою забавкою, це зміст життя

дитини, її творча діяльність, потрібна для її розвитку. У грі дитина живе, і слід

цього життя глибше залишається в ній, ніж слід дійсного життя». Тому

проводжу уроки у формі подорожі, учнівських конференцій, інтелектуальних

ігор, між предметних зв’язків та інші».

Під час проведення тижня фізики організовую виставку під назвою

«Зроби сам» на якій представлю саморобні прилади і фізичне обладнання,

виготовлене учнями. Наприклад: учні 7-х класів виготовили терези,

динамометри, важелі, сполучені посудини, модель фонтана; учні 8-х класів –

моделі вантажопідйомника і вентилятора. Це дає змогу всім учням

ознайомлюватися з творчими досягненнями однокласників, переймати деякі

ідеї й підходи.

Можливість розвитку творчих здібностей учнів не вичерпуються

наведеними прийомами. Тому і надалі ця проблема залишається актуальною.

13

2. Організація та проведення різних видів самостійної роботи на уроці

та в позаурочний час

За сучасних умов уже неможливо сподіватися на знання, що базується на

певній сумі фактів. Важливо прищеплювати вміння самостійно навчатися,

поповнювати свої знання, орієнтуватися в широкому й стрімкому потоці

інформації про розвиток науки й техніки.

Необхідно формувати в учнів уміння самостійно працювати з книгою,

розвивати бажання розширювати й збагачувати свій світогляд.

Звертаючись до наукової літератури учнів вельми часто проявляють

невміння знаходити в книгах найбільш істотне, зіставляти, класифікувати й

систематизувати матеріал. Роль підручника зростає, бо саме ним вони

найчастіше користуються при вивченні нового. Тільки він у поєднанні з

різноманітними методами і прийомами навчання допоможе систематизувати

отримані знання. Але підручник не в змозі забезпечити гарні знання

автоматично, тому що учень, просто кажучи, не має навичок самостійної

роботи з ним; не вміє швидко знайти потрібну інформацію про певну величину

або поняття, не бачить різниці між рисунком і графіком, звертає увагу на

виділені рядки в тексті підручника та намагається бездумно «зазубрювати» їх.

Такий спосіб використання підручника не дає ґрунтовних і повних знань

із будь-якого питання, а сприяє тому, що вивчений матеріал швидко

забувається, тож виникає проблема пошуку вивченого як нового. Слід

наголосити, що конспектування відіграє важливу роль у розвитку самостійної

пізнавальної творчості учня, бо вчить його мислити, перевірити свої знання,

формує прагнення осмислювати факти, явища та закономірності, отже

інформація краще відкладається в пам’яті.

Плануючи роботу учнів із підручником, важливо враховувати таке:

1. Самостійна робота з книгою передбачає загальні цілі навчання,

виховання й розвитку: усвідомлення теоретичного матеріалу, розвиток

пізнавальної діяльності, формування практичних умінь і навичок;

14

2. Для розвитку зацікавленості роботою з підручником необхідно

застосовувати різноманітні методичні прийоми, здійснювати індивідуальний

підхід.

3. Як відомо, підручник складається з тексту, таблиць, ілюстративного

матеріалу, питань і завдань, інструкцій до лабораторних робіт, відомостей

довідкового характеру. Усі ці компоненти учні можуть використати на будь-

якому етапі навчання (вивчення нового, повторення, закріплення, тощо), що

дозволяє учителеві надзвичайно урізноманітнити прийоми і методи роботи з

класом, індивідуалізувати процес навчання, розвивати логічне мислення,

корисні практичні навички школярів.

Як же доцільно це зробити?

1) Складання плану розповіді

На перших етапах вивчення курсу фізики в 7 класі план викладу слід

створювати безпосередньо на уроці разом з учнями й записувати його в

зошитах. Це необхідне для вироблення й закріплення відповідних навичок:

а) уважного читання тексту; б) обмірковування його змісту, поділу

самостійні частини; в) формування висновків із прочитаного.

На наступному уроці опитування учнів доцільно проводити за пунктами

плану. Для вирішення цієї проблеми пропоную учням попрактикуватися вдома:

користуючись підручником, дати коротку, але ґрунтовну усну відповідь на

кожне питання плану. Поступово складність завдання зі створення плану

переноситься на домашню роботу учнів. Спочатку підготовлені ними вдома

плани зачитуються на уроці, обговорюються й із них обираються кращі. Надалі,

коли в школярів виробляються навички такої роботи, можна перевіряти плани

лише під час перевірки зошитів.

Викликаючи учнів в ході опитування, пропоную розповісти матеріал

заданого додому параграфа за пунктами записаного в зошиті плану,

враховуючи при оцінюванні й якість цього плану. Усе це привчає школярів до

уважного читання тексту підручника, знаходження логічних зв’язків між

15

окремими абзацами книги, не дозволяє несвідомо використовувати текст, до

чого вельми схильні учні 7-го класу.

2) Розв’язування якісних завдань

У практиці викладання фізики на уроках і під час домашньої роботи

розв’язування якісних завдань (задачі, запитання) посідає значне місце,

оскільки розвиває самостійність мислення учнів. Для підвищення ефективності

розв’язування якісних задач можна використовувати такий прийом: після

прочитання й аналізу умови задачі учень самостійно готує відповідь і записує в

зошит не тільки її, а й той матеріал із параграфа підручника, який підтверджує

правильність (додаток додається).

3) Робота з ілюстративним матеріалом

Ця робота різноманітна, можна проводитися як безпосередньо на уроці,

так і під час виконання домашніх завдань, як у ході пояснення нового

матеріалу, так і в процесі контролю якості його засвоєння. Методика роботи з

ілюстративним матеріалом у багатьох викладках включає два етапи.

На першому створюється уявлення про зображення на ілюстраціях,

здійснюється запам’ятовування, на другому діяльність учнів спрямована на

засвоєння зв’язків між поняттями, використання знань у подібній і новій

ситуаціях.

4) Робота зі словником

Робота ця цікава і корисна, оскільки дозволяє попередити помилки у

поясненні термінів, виявити прогалини в знаннях учнів.

На уроках фізики розпочинаю роботу зі словником буквально з першого

уроку в 7-му класі. Учні заводять спеціальний зошит – «Фізичний словничок».

У процесі пояснення матеріалу я записую на дошці, а учні у «словнику» назви

фізичних термінів, уведених на уроці, прізвища учених, назви фізичних

приладів, тощо.

16

Під час виконання домашніх завдань учням пропонується систематично

виписувати в словник усі незрозумілі слова, які зустрічаються в тексті.

Робота зі словником сприяє виробленню в школярів навичок правильного

орфографічного написання фізичних термінів й уважного читання тексту.

5) Використання таблиць

У процесі роботи з таблицями важливо систематично фіксувати увагу

учнів на одиницях, в яких наведені табличні дані.

Це можна зробити, якомога частіше задаючи питання: «Що це означає?»

Так у ході розгляду таблиці «Теплота згоряння палива» учні називають

числові значення для вказаних у цій таблиці видів палива.

Ще одна цікава форма роботи з таблицями підручника: пропоную

порівняти характеристики речовин, що перебувають у різних агрегатних станах

і пояснити відмінності між ними на основі молекулярних уявлень.

3. Групова форма самостійної роботи учнів

У своїй практиці я застосовую колективні, групові й індивідуальні форми

роботи, дотримуючись таких принципів:

облік можливостей, бажань та інтересів кожного учня;

спонукання школярів сприймати навколишній світ як джерело

інформації;

актуалізація здобутих раніше знань у процесі самостійного пошуку;

спільне обговорення результатів пошуку, проведення дискусій;

поступове ускладнення пошукової діяльності;

заохочення вільного викладу матеріалу, варіативних формулювань;

допомога школярам самоосвіті.

Психологічну підготовку учнів до самостійної роботи починаю з перших

уроків, передусім під час перевірки знань з цією метою спеціально створюю

«ситуацію успіху» пропонуючи так звані «здвоєні питання», одне з яких

простіше й під виводить учня до відповіді на друге, складніше. Наприклад: «У

17

чому полягає фізичний зміст конвекції?» Чому рідини й гази зазвичай

нагрівають ізнизу?»

Групи учнів за інтересами формують з початку навчального року; з часом

їхні склад дещо змінюється, оскільки в деяких учнів можуть виникнути інші

захоплення. Кожній групі даю пошукові завдання, у процесі виконання яких

учні, по суті, готуються до уроку з тієї чи іншої теми. На таких уроках

пояснення нового матеріалу проводиться методом бесіди, у ході якої школярі й

роблять повідомлення. Від кожної групи виступає один учень, інші

доповнюють його розповідь. Корисний і такий вид групової роботи, коли учні

входять у різні групи за інтересами, об’єднуються в так звані комбіновані групи

для підготовки матеріалу до уроку, який вони вивчають самостійно.

Зрозуміло, зміст теми цього уроку має бути нескладним і таким, що в

основному базується на наявних у школярів знаннях.

У процесі підготовки аналогічного уроку з іншої теми створюється нова

комбінована група. Бажано, щоб протягом навчального року кожен школяр

побував у складі такої групи й брав участь в її роботі.

Такий вид групової діяльності виховує почуття обов’язку й

відповідальності, формує дружні взаємини між учнями. Різновидом цієї роботи

можна вважати підготовку й проведення уроку за матеріалом, вивченим учнями

самостійно удома (Додаток 3).

Внаслідок такої діяльності виробляється уміння формувати завдання,

планувати хід його виконання, проводиться аналіз з результатів розвивається

спостережливість, тощо.

Ще стародавні мислителі обґрунтували важливість добровільного,

активного і самостійного оволодіння знаннями. Самостійність мислення

спонукає до самоаналізу самоосвіти, самопізнання, саморозвитку, що

приводить у кінцевому результаті до розвитку особистості, здатність приймати

рішення. Сьогодні основною проблемою навчально-виховного процесу є

підготовка випускників, здатних до творчого самостійного розв’язання

нестандартних завдань, ситуацій, зумовлених динамічністю завдань розвитку

18

нинішнього суспільства. Тому самостійно пізнавальна діяльність людини, учня

зокрема, набуває все більшого значення, бо без неї неможливо досягти, як

особистої мети, так і суспільно-обумовленої.

4. Ситуація успіху на уроці

Формування умінь і навичок у старшокласників є об’єктивно

необхідною умовою їхнього подальшого успішного входження у самостійне

життя і діяльність.

Я звернула увагу на те, що однією з педагогічних умов успішного

формування навичок є емоційна забарвленість навчального процесу.

Створення ситуації успіху, коли учень переживає радість від досягнутого

результату в ході самостійного пошуку. Емоційне ставлення до знань і

способів діяльності сприяє швидкості і міцності їхнього засвоєння. Для

полегшення й стимулювання процесу навчання я намагаюся створити в класі -

позитивне та інтелектуальне оточення. Після засвоєння учнями

сформульованої проблеми в класі повинна бути невимушена вільна

атмосфера, використовуватися стимулюючі методи заохочення (настанова,

порада, похвала). Учень повинен відчувати емоційний настрій класу і

приймати його, бути для учнів джерелом різноманітного досвіду, до якого

можна звернутися за порадою.

Мотивом пізнавальної діяльності є інтерес. Інтерес – це бажання

ближче ознайомитися з предметом, глибше проникнути в нього. Він

проявляється в увазі і охоплює всі процеси – сприйняття, пам'яті, мислення,

активізує діяльність особистості. Інтерес є передумовою навчання і його

результатом ефективного навчання і метою педагогічної роботи. При

відсутності емоційної привабливості уроку буде усвідомлення тільки

обов’язків, але не буде інтересу.

Інтерес до знань зростає залежно від виявлення ними зусиль і успіхів у

цій діяльності.

19

Розвиваючи пізнавальну активність, ми сприяємо розвитку

самостійності, прагнемо визначити проблему і знайти шлях їх розв'язання,

вмінню застосовувати старі знання у нових умовах.

5. Прийоми та методи активізації пізнавальної діяльності

В усі часи урок був основною формою навчання учнів. В основному є

п’ять традиційних його видів:

1. Урок засвоєння знань.

2. Закріплення знань, умінь, навичок.

3. Формування умінь та навичок.

4. Урок систематизації і узагальнення знань.

За останній час погляди на урок і вимоги до нього дещо змінилися. У

старших класах великою популярністю користується лекційно-практична

форма навчання. Я вважаю, що у 9 – 11 класах багато тем доцільно давати

блочним блоком. Блок складається з таких уроків:

1) лекція, на якій йде подача нового матеріалу;

2) урок розв’язання опорних вправ;

3) розв’язання творчих нестандартних завдань;

4) семінар або конференція, на яких учні виступають з доповідями,

рефератами, розв’язують вправи підвищеного рівня.

Наступний урок передбачає різноманітні форми самостійної роботи

(групової, індивідуальної і т.д.). До блоку входять контрольні й залікові уроки.

Уроки-лекції, семінари, практикуми краще проводити спареними.

А який же урок я мала сьогодні?

В практику своєї роботи я ввела нестандартні уроки: уроки бенефіси,

уроки-презентації, урок-конференція, рольові ігри, лекції, семінари,

практикуми, тощо. Такі уроки виправдовують себе. На них я є не лише

об'єктом, який навчає, а й співробітником дітей, співучасником пошуку, гри,

творчої роботи. Такі уроки зацікавлюють учнів, захоплюють незвичністю,

сприяють більш напруженому темпу та закріплення матеріалу.

20

Але яким не був сучасний урок, потрібно, щоб виконувалися основні

вимоги: творче виконання програмно-методичних завдань уроку, грамотне

визначення типу уроку, його змісту в темі, бачення особливостей кожного

уроку, врахування розумових здібностей різних груп учнів, індивідуальна

диференційована робота.

Вся система уроків повинна бути особистісно-орієнтованою, сприяти

науково-пізнавальній діяльності учнів, підвищенню якості знань.

Зразок нестандартного уроку, який передбачає розвиток і саморозвиток

учнів, готує їх до практичної діяльності (Додаток 4).

Необхідно поступово вести учнів від простого зацікавлення до активної

творчої пізнавальної діяльності. ЇЇ можна здійснити в процесі індивідуального

підходу до кожного учня та синтезі традиційних і нетрадиційних

організаційних форм, методів в навчанні й контролю. На уроках фізики не

можуть бути ситуації, в яких учень повинен захищати свою думку, наводити на

її захист аргументи, докази, користуватися здобутими знаннями, ставити

запитання товаришам, з’ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес пізнання,

рецензувати відповіді однокласників, творчі роботи, вносити корективи.

Принцип активності – основний процес навчання.

Активізація пізнавальної діяльності учнів здійснюється не тільки

внаслідок упровадження нових форм і методів активного навчання, таких як

педагогічні і ситуаційні ігри, групова та індивідуальна робота вчителя з учнями,

а й шляхом удосконалення традиційних форм і методів.

6. Активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою

ситуативних завдань

Одним із способів підвищення ефективності занять з фізики є

використання ситуативних завдань, що сприяють розвиткові самостійності й

активності учнів у здобуванні знань.

Результативність навчання підвищується за умови застосування завдань,

що зацікавлюють учнів, показують практичне значення вивченого матеріалу.

21

Творчий підхід у навчанні передбачає розвиток пізнавальних

можливостей учнів, формування їхньої активності, використання ситуативних

завдань спрямоване не тільки на одержування учнями певної суми знань, а й на

їхній загальний розумовий розвиток створення й розв'язання таких завдань на

уроці сприяє кращому запам'ятовуванню вивченого, активізує пізнавальну

діяльність учня, виробляє навички самоосвіти.

Ці завдання розвивають в учнів уміння співвідносити зміст і форму своїх

висловлювань, дисциплінують мислення, формують уміння вибирати головне.

Ситуативні завдання покликанні активізувати процес пізнання через

моделювання ситуації. Пізнавальна діяльність потребує створення умов, за яких

реалізується пізнавальна самостійність та активність учнів. Інтелектуальна,

вольова й емоційна сторони пізнавального інтересу становлять єдине ціле.

Активна вольова діяльність можлива тоді, коли процес навчання викликає в

учня позитивне ставлення до засвоєного матеріалу, спонукає його до

різноманітної пізнавальної діяльності, вольового напруження. З огляду на це я

застосовую ті форми і види діяльності, які підвищують продуктивність праці, а

отже ефективність навчання.

Основні види ситуативних завдань такі:

1. Дати відповідь на питання до програмового матеріалу.

2. Вибрати із запропонованих варіантів правильний розв’язок.

3. Самостійно сформулювати проблему (питання) на основі вивченого

матеріалу.

7. Розвиток критичного мислення

На перший план виходить завдання розвитку критичності мислення.

Зараз необхідно не тільки оволодіти інформацією, а й критично її оцінити,

осмислити, застосувати. Відштовхуючись від нової інформації, учні повинні

вміти розглядати нові ідеї вдумливо, критично, з різних точок зору, робити

висновки щодо точності й цінності інформації.

Навчати дітей так, щоб у них розвивалося критичне мислення, важче, ніж

просто повідомляти їм окремі факти і закономірності. Наприклад, для розвитку

22

вміння обґрунтовувати свої висновки й рішення я маю зацікавити учнів

незвичайними завданнями та матеріалами.

Протягом останніх 10 років в американських школах намагаються вчити

дітей вчитися та критично мислити; індивідуалізувати навчання, враховуючи

рівень дитини і властивий їй стиль навчання; створюючи умови для

самостійного, само регульованого – у плані рівня та темпів – навчання. За

гарної організації навчання в таких групах дітей переймаються духом

співробітництва, а не суперництва у роботі.

Ґрунтуючись на всьому сказаному вище, можу сміливо сказати, що

проблема розвитку критичного мислення дуже актуальна сьогодні, а також буде

актуальною й «завтра», оскільки технології не стоять на місці і кожен новий

день несе нам незліченну кількість нової інформації.

1) Необхідність розвитку критичного мислення

Обсяг знань, який людина може засвоїти в період шкільної освіти,

природно обмежений як абсолютно, так і в ще більшому ступені.

На першому плані виходять завдання інтелектуального розвитку, і перш

за все таких його компонентів, як інтелектуальна сприйнятливість, тобто

здатність до засвоєння інформації, та інтелектуальна рухливість, гнучкість

мислення, що є в сучасному суспільстві істотною умовою безболісної адаптації

людини до мінливих життєвих обставин.

Оскільки суспільство все більше стає на шлях переходу до ринкової

економіки й демократичного суспільства, перед педагогами постає запитання і

«Як найкраще підготувати учнів до демократичного й економічного

продуктивного життя?»

Для учнів же центральним завданням є навчитися ефективно знаходити

знання та критично мислити. Вони повинні вміти сприймати нову інформацію ,

ретельно й критично її досліджувати, а також уміти врівноважувати у свої

свідомості різні точки зору, уміти піддавати ідею м’якому скепсису, перевіряти

окремі ідеї та можливість їх використання.

23

Окрім того, науковці вважають, що понад 25 % таких видів діяльності, які

будуть затребувані в XXI ст. сьогодні ще не існують, а ті які зараз є, суттєво

зміняться. Тому людям потрібні абсолютно нові знання та навички.

Першопричиною цих проблем став інформаційний, технологічні вибухи у сфері

інформаційного забезпечення, які спровокували екстраординарне виробництво

інформації.

Усе сказане приводить до думки, що за період навчання в школі вже

неможливо буде передати дітям ту кількість знань, яка знадобиться їм протягом

усього життя. Конкретна інформація, яку ми можемо дати нашим дітям,

становить лише невелику частину будь-якої області знань. Давно помічено, що

в процесі навчання, як правило школярі лише «вбирають» нову інформацію,

тоді як форми їхньої активності відзначаються монотонністю, а джерела

навчання не дуже різноманітні. І якщо дитина залишається пасивною на уроці

день у день, щотижня, то розвиток її пізнавальних здібностей обмежується

лише простим відтворенням змісту предмета. Як правило, і вчитель частіше

ставить стереотипні запитання, спрямовані на відтворення матеріалу уроку. На

те, щоб учні могли висловлювати свою думку, не залишається часу.

У результаті велика частина школярів часто не розуміє, того, що чує, про

що читає та навіть того, що їм кажуть. Від учнів очікують лише вміння

«перетворювати», запам’ятовувати інформацію; вони зараз не розвивають

активне, зацікавлене, критичне ставлення до реальності, - тому мотивація до

навчання відсутня. Тому треба зміцнювати формат роботи радикальним чином

– переглянути спосіб ведення уроків. Так чи інакше, але спілкування на

традиційному уроці мало сприяє пробудженню мотивації учнів. Безумовно, цей

процес повинен бути комплексним, тобто поширюватися на всі навчальні

предмети, включаючи фізику, яка робить значний внесок у розумовий розвиток

людини.

У процесі навчання в арсеналі прийомів і методів людського мислення

природним чином традиційно включаються індукція і дедукція, узагальнення і

24

конкретизація, аналіз і синтез, класифікація й систематизація, абстрагування,

аналогія.

Об’єкти фізичних умовиводів і правила їх конструювання розкривають

механізм логічних побудов, виробляють уміння формулювати, обґрунтовувати

й доводити судження, тим самим розвивати мислення. Фізика володіє

величезними можливостями для розумового розвитку учнів завдяки всій своїй

системі, винятковій якості й точності понять, висновків і формулювань.

Фізика – це велика країна, кордони якої відкриті для будь-якого, хто по-

справжньому полюбляє думати. Вона відображає в людській свідомості

захопливу гармонію природи. Варто відзначити, що не можна оволодіти

фізичною наукою шляхом лише заучування, зубріння. Вона вимагає

зосередження, стриманості й терпіння. Необхідно повірити в те, що виховання

розуму, культури мислення учнів, незважаючи на складність цього, здавалося б

непрямого шляху, забезпечує більш високі результати в навчанні фізики.

Фізика здавна перебуває в тісному взаємозв’язку з математикою, тому під

час розв’язання фізичних задач необхідно володіти математичним стилем

мислення.

Під математичним стилем мислення розуміють цілий комплекс умінь:

класифікувати об’єкти, відкривати закономірності, встановлювати зв’язки між

різнорідними на перший погляд явищами, ухвалювати рішення. Такий стиль

мислення приділяє увагу й поведінці людини, дозволяючи їй розпочинати

вирішувати проблеми, не чекаючи сторонньої допомоги, аргументувати свою

думку, критично оцінювати себе й інших.

Навчання фізики сприяє становленню та розвитку моральних рис

особистості – наполегливості й цілеспрямованості, пізнавальної активності й

самостійності, критичного мислення.

Одне з відповідальних завдань навчання фізики полягає в тому, що б

розвивати критичне мислення школярів, яке тісно пов’язане з математичним;

удосконалювати вміння мислити, робити висновки, тобто формувати розумову

культуру, що характеризується певним рівнем розвитку мислення, оволодінням

25

узагальненими прийомами міркувань, прагненням здобувати знання й умінням

застосовувати їх у незнайомих ситуаціях. Щоб кожен учень зрозумів, що

математичний стиль мислення не є привілеєм тільки академічної еліти.

Фізика, поряд з іншими шкільними предметами, розв’язує завдання

всебічного гармонійного розвитку й формування особистості. Здобуті за

навчання фізики знання, вміння й навички, досягнутий розумовий розвиток

повинні допомогти випускникам школи в їхній адаптації до швидко мінливих

умов життя. Усе це обумовлює необхідність вирішення завдання розвитку

критичного мислення на сучасному етапі.

Що ж таке критичне мислення?

Критичне мислення – це використання когнітивних технік або стратегій,

які збільшують імовірність отримання бажаного кінцевого результату. Це

визначення характеризує мислення як щось, що відзначається контролем,

обґрунтованістю й цілеспрямованістю, – такий тип мислення, до якого

вдаються під час вирішення завдань формулювання висновків, імовірнісної

оцінки та прийняття рішень.

Слово «критичний» припускає оцінний компонент. Але оцінка може й

повинна бути конструктивним вираженням, позитивного, негативного

ставлення.

Коли ми мислимо критично, то оцінюємо результати своїх розумових

процесів – наскільки правильно ухвалене рішення або наскільки вдало ми

впоралися з поставленим завданням.

Критичне мислення також містить оцінку самого розумового процесу –

ходу міркувань, які привели до наших висновків, або тих чинників, які ми

врахували під час ухвалення рішення.

Критичне мислення іноді також називають направленим, оскільки воно

націлене на отримання бажаного результату. Це ретельно обдумано, зважене

рішення щодо якогось судження: чи повинні ми прийняти, відкинути або

викласти його, і ступінь упевненості, з якого ми це робимо.

26

Надзвичайно важливо те, що критичне мислення означає негативність

суджень і критику, як може здатися на перший погляд, а розумовий розгляд

різноманітності підходів і філософії для того, щоб виносити обґрунтовані

судження й рішення «критичне» в цьому контексті означає «аналітичне». Це

здатність аналізувати інформацію з позиції логіки й особистісно-

психологічного підходу з тим, щоб застосовувати отримані результати як до

стандартних, так і нестандартних ситуацій, питань і проблем.

Критичне мислення – це здатність ставити нові, повні сенсу запитання,

виробити різноманітні висновки, підкріплювані аргументами, приймати

незалежні продумані рішення.

Дітям необхідно розвивати шість видів розумової діяльності, потрібних

для того, щоб навчитися критично мислити:

1. Завдання: відновлення в пам’яті фактів, уявлень, понять.

2. Відтворення: проходження зразку чи алгоритму.

3. Обґрунтування: підвищення окремого випадку під загальний принцип

чи поняття.

4. Реорганізація: перетворення вихідних умов задачі на нову проблемну

ситуацію, яка дозволить знайти оригінальний розвиток.

5. Співвіднесення: пов’язування знову набутих знань із засвоєним раніше

або особистим досвідом.

6. Рефлексія: дослідження самої думки й причин її появи.

Існує безліч прийомів і способів для формування критичного мислення,

усі вони залежать від фантазії і творчого підходу педагога. Формувати

критичне мислення можна як цілеспрямовано так і протягом кожного уроку.

Прикладом у цьому випадку може слугувати те, що я цілеспрямовано

роблю помилки в записах на дошці, про що учні заздалегідь поінформовані.

Зокрема, стосовно фізики способами формування критичного мислення можуть

бути фізичні задачі-помилки, фізичні твори, що містять помилки, різні слайди-

шоу й демонстрації. Наявні способи настільки ж багатогранні, наскільки

багатогранна наука фізика.

27

Важливо:

Надавати дітям час і можливість для набуття досвіду критичного

мислення.

Давати учням можливість розмірковувати.

Приймати різні думки та ідеї.

Сприяти активності учнів у навчальному процесі.

Переконати учнів у тому, що вони не ризикують бути висміяними.

Важливо виражати віру в те, що кожен учень здатен на критичні

судження.

Необхідно цінувати прояви критичного мислення.

При цьому учні мають:

розвивати в собі впевненість і розуміння цінності своїх думок та ідей;

брати активну участь у навчальному процесі;

з повагою вислуховувати різні думки;

бути готовим як формулювати свої судження, так і втримуватися від

них.

2) Технологія розвитку критичного мислення

Етапи уроку

1. Виклик

Індивідуально (парно); групова робота; мозкова атака; прогнозування

змісту; проблемні запитання.

2. Осмислення

Учень навчається відстежувати своє розуміння й не ігнорувати пробіли, а

записувати у вигляді запитань те, що не зрозуміло, для з’ясування в

майбутньому.

3. Рефлексія

Учні міркують над тим, що вони дізналися на уроці, закріплюючи нові

знання, активно перебудовують свої уявлення для того, щоб включати в них

нові поняття. Остання стадія рефлексії має на увазі саме творче застосування

отриманих знань, навичок, умінь. Таким чином реалізуються ще один критерій

28

ефективності інноваційного процесу: ми формуємо особистість, здатну до

безперервного навчання, самоосвіти.

Технологія дає учневі:

– підвищення ефективності сприйняття інформації;

– підвищення інтересу як до досліджуваного матеріалу, так і до самого

процесу навчання;

– уміння критично мислити;

– уміння відповідально ставитися до власної освіти;

– уміння працювати разом з іншими;

– бажання та вміння стати людиною, яка навчається протягом усього

життя.

Технологія дає вчителю:

– уміння створювати в класі атмосферу відкритості й відповідальної

співпраці;

– можливість використовувати модель навчання й систему ефективних

методик, які сприяють розвитку критичного мислення і самостійності в процесі

навчання;

– можливість стати практиком, який уміє грамотно аналізувати свою

діяльність;

– змогу стати джерелом цінної професійної інформації для інших

учителів.

Пам’ятка на кожен урок:

1. Нічого не повідомляти в готовому вигляді, нове учень відкриває під

час систематичного виконання вправ.

2. Почитати завдання в загальному формулюванні, це допоможе:

а) побачити на що здатний учень у цій діяльності;

б) створити ситуацію допомоги слабшим учням за рахунок сильних;

в) сформулювати завдання більш конкретно.

3. Витримати паузу після постановки завдання.

4. Не поспішати з оцінкою відповіді, щоб не переривати учня.

29

5. Не залишати без обговорення жодної відповіді, навіть неправильної.

6. Привчати дітей до обговорення своєї відповіді без нагадування.

7. Привчати учнів слухати відповіді одне одного.

8. Привчати дітей самостійно сприймати завдання на слух, без

додаткового пояснення, на які моменти потрібно звернути увагу.

9. Практикувати правильне виразне читання на будь-якому уроці.

10. Продумувати варіанти відповіді учнів.

3) Прийоми технології розвитку критичного мислення,

використовувані на уроках фізики

1) Прийоми стадії виклику

1. Правильні й неправильні твердження

(«Чи вірите ви»?) Ключові слова.

2. Виділення смислових одиниць тексту і графічне оформлення в певному

порядку.

3. Інсерт (під час читання тексту необхідно робити на полях позначки), а

після прочитання заповнити таблицю, де позначки стануть заголовком граф

таблиці. У таблицю коротко вносять відомості з тексту.

4. Ефективна лекція (матеріал лекції ділиться на смислові одиниці,

передача кожної з них будується в технологічному циклі «виклик – осмислення

– рефлексія».

5. «Товсті» й «тонкі» запитання

Таблиця «товстих» і «тонких» запитань може бути використана під час

будь-якої з трьох фаз уроку: на стадії виклику це запитання до вивчення теми,

на стадії осмислення – спосіб активної фікції запитань у ході читання,

слухання, за міркування-демонстрація розуміння пройденого.

6. Таблиця

Існує кілька табличних форм – це зведена таблиця, таблиця синтез,

таблиця «Що? Де? Чому?».

7. Читання із зупинками

30

Робота з текстами параграфів, особливості художніх текстів і можливості

роботи з ними.

8. Робота в групах

Учень засвоює швидко та якісно лише те, що одразу ж застосовує на

практиці або передає іншим. Метою прийому «Зигзаг» є вивчення та

систематизація великого за обсягом матеріалу, для текстів меншого обсягу

застосовую прийом «Зигзаг-2»; проводжу гру «Як ви думаємо? з картками для

групи з 4 – 6 осіб.

9. Дискусії

Ця технологія, яка виробляє в учнів досвід спільної діяльності. Якщо

дискусія «Спільний пошук» зачіпає один з аспектів тексту, то «Перехресна

дискусія» дозволяє побачити текст у цілому, його ідею, проблеми.

2) Прийоми проведення рефлексії

1. Усна форма

«Дворядний круглий стіл» має своєю метою обмін думками щодо

найбільш актуальної проблеми для учасників.

2. Стратегія «Fishbone»

Модель постановки й розв’язання проблеми, дозволяє описати й

спробувати вирішити ціле коло проблем (поле проблем).

3. Стратегія «РАФТ»

Соціоігрове завдання: Р(оль) А(удиторія) Ф(орма) Т(ема).

8. Розвиток креативності учнів1) Креативні здібності

Під креативними здібностями будемо розуміти комплексні можливості

учня у виконанні дій та діяльності, що направлена на утворення нових освітніх

продуктів (за означенням А.В. Хуторського) [18, 13].

Проблема визначення компонентів, що утворюють креативні здібності

учнів, зараз недорозроблена, але для визначення рівня креативності Дж Гілфорд

виокремив такі інтелектуальні особливості:

31

– гнучкість думки – здатність перемикатися з однієї думки на другу;

– швидкість думки – кількість ідей, що виникає за одиницю часу;

– оригінальність – здатність генерувати ідеї, що відрізняються від

загальноприйнятих;

– допитливість – чутливість до проблем довкілля;

– фантастичність – здатність генерувати ідею, відірвану від реальності;

– ірреальність – логічна незалежність реакції.

– здатність до розробки гіпотези;

– здатність до аналізу й синтезу;

– здатність удосконалювати об’єкт, додаючи деталі;

Е.П. Торенс вирізнив чотири основні параметри, що характеризують

креативність: легкість (швидкість виконання завдань), гнучкість (число

перемикань з одного об’єкта на інший), оригінальність (мінімальна частота

відповідності поданого об’єкта однорідній групі), точність у виконанні завдань.

Важливе й питання творчого мислення людини. Для виявлення

механізмів творчої діяльності потрібно розкрити сутність та природу творчого

мислення. Існує кілька підходів до визначення творчого мислення. Мені в

педагогічній діяльності імпонує таке визначення: «Творче мислення – це такий

процес під час якого створюють об’єктивно нове, проявляючи свою

індивідуальність».

«Креативність» означає творчі здібності людини, які можуть проявитися

в мислення, почуттях, спілкуванні, окремих видах діяльності, це здатність

породжувати велику кількість різноманітних ідей у нерегламентованих умовах

діяльності. У вузькому значенні креативність – це дивергентне мислення, тобто

різноспрямованість, варіативність пошуку розв’язку ситуації.

У широкому сенсі креативність – це творчі та інтелектуальні здібності,

здатність привносити щось нове, породжувати нові ідеї або проблеми,

формулювати гіпотези, здатність відмовлятися від стереотипних розв’язків.

Творче мислення виникає в процесі виконання й пов’язане зі створенням

продукту, який і є творчим результатом. Виділяючи ознаки творчого акту, усі

32

дослідники підкреслюють його не контрольованість розумом, інтуїтивність,

змінність стану свідомості, спонтанність. Таким чином, головна особливість

творчого мислення пов’язана зі специфікою перебігу процесу в психіці як

системі, що породжує активність індивіда. Якщо ж оцінювати продукт як

творчий, то соціальні критерії, які його описують, - це новизна, оригінальність,

осмисленість, значущість.

І.Я. Лернер вважав, що основу творчого мислення становлять такі риси:

– самостійне перенесення знань та вмінь у нову ситуацію;

– уміння бачити нові проблеми в стандартних ситуаціях;

– бачення нової функції знайомого об’єкта;

– швидке охоплення частин або елементів об’єкта;

– уміння шукати й віднаходити альтернативне розуміння;

– уміння комбінувати;

– уміння створювати оригінальний спосіб розв’язування за інших відомих.

2) Діагностика креативності

Незважаючи на різні трактування в науковій літературі компонентів

креативних здібностей, багато науковці відзначають, що для розвитку творчого

мислення необхідний розвиток уміння розв’язувати творчі задачі,

застосовування евристичних методів організації творчої діяльності учнів.

Розвиток креативних здібностей відбувається в процесі різноманітної творчої

діяльності, у якій учні взаємодіють з навколишньою діяльністю та іншими

людьми.

У більшості досліджень за оцінкою креативності користуються двома

критеріями: кількість сформульованих ідей та ступінь їхньої унікальності. Але

зрозуміло також, що ці критерії досить слабко показують реальні творчі

досягнення в щоденній діяльності. Високі показники креативності не

гарантують творчих досягнень у майбутньому, а лише збільшують імовірність

їх прояву за наявності високої мотивації до творчості й опанування необхідних

творчих умінь. Досвід показує, що в разі моделювання творчих дій посилюється

відкритість до нового досвіду та підвищується потреба у творчості.

33

Існують умови, які стимулюють розвиток творчого мислення: ситуації

незавершеності або відкритості, стимулювання відповідальності та

незалежності, акцент на самостійних розробках, спонукання до поставлення

багатьох питань. Перешкоджають розвитку креативності уникання ризику

стереотипів, прагнення до перемоги за будь-яку ціну, негативні оцінки

фантазій, міркувань учнів. Уміння діагностувати рівень креативності учня –

складна задача для розв’язання якої потрібно використовувати як результати

психологічних досліджень, так і відомості про шкільну та позашкільну

діяльність учня.

3) Умови розвитку креативності

Умовами цілеспрямованого розвитку креативності є:

– Завдання дивергентного та конвергентного типу;

– домінування розвивальних можливостей матеріалу над його

інформаційною насиченістю;

– поєднання умов розвитку продуктивного мислення з навичками його

практичного використання;

– введення власної винахідницької практики, її домінування над

репродуктивним засвоєнням знань;

– орієнтація на інтелектуальну ініціативу, бажання знайти оригінальний

шлях розв’язання;

– формування здатності до критичності та лояльності в оцінці результатів;

– схильність до максимально глибокого дослідження проблеми та високої

самостійності;

– постановка перед дітьми проблемних ситуацій.

Таким чином, виконання цих умов дає змогу формувати творче мислення

учнів. Я прагну до розвитку креативності учнів, маю перед усім створити

умови, сприятливі до творчості в класі, стимулюю появу нових запитань та

ідей. Водночас приділяю увагу навчанню різних аспектів, творчого мислення:

пошуку проблем, зв’язків, альтернативності, оригінальності гіпотез. Цікавою є

закономірність, яка існує між навчанням та креативністю. У сприятливих

34

умовах учні, що за тестами показують високий рівень креативності, мають

високий рівень навчальних досягнень. Але оберененє твердження не є

правильним, тобто учні з високим рівнем досягнень можуть не бути творчими,

досконало виконуючи завдання вчителів та орієнтуючись на соціальні мотиви

навчання. Тобто немає двобічного зв’язку між навченістю та креативністю.

Тому в моїй роботі девізом стали слова В. Сухомлинського:

«Першочергове завдання педагога полягає в тому, щоб відкрити у кожній

людині, творця, поставити його на шлях самостійної, творчої, інтелектуальної

праці» Виходячи з розглянутих теоретичних відомостей, для успішного акту

творчої діяльності необхідно декілька факторів. Це високий рівень знань та

вмінь, творчі здібності та мотиваційна складова креативності.

4) Прийоми та методи розвитку креативності

Найбільш відомими та ефективними на уроках я застосовую такі

прийоми й методи:

1. Розв’язування задач у декілька способів.

Це завдання легко використовувати на уроках фізики. Воно привчає учнів

до думки, що у розв’язанні будь-якої проблеми існує багато способів, тому,

якщо якийсь із них неприйнятний його можна замінити на інший. При цьому

привчаю учнів також до аналізу запропонованого розв’язання щодо його

доцільності, раціональності в подальшому випадку. Тож намагаюсь, з одного

боку створити доброзичливу атмосферу в класі, виховувати толерантність до

неоднозначних ідей, а з другого – готовність піти на інтелектуальний ризик,

висловлюючи свою ідею.

2. Творчі завдання в ході вивчення теми.

Під творчим завданнями розуміють написання творів, віршів, есе,

створення малюнків-ілюстрацій, казок до певної теми з фізики. Самовираження

учня може бути різним, але головне, щоб воно відповідало прагненням учня.

Позитивне в цьому прийомі те, що дозволяє залучити до креативного процесу

багатьох учнів.

3. Гумор на тему фізики

35

4. Завдання «Що, якби...»

5. Прийом «Спіймай помилку»

Пояснюючи новий матеріал, навмисне припускаюся помилок, про що

обов’язково заздалегідь попереджаю учнів. Можна успішно використовувати й

для письмових завдань.

6. Прийом «Практичність теорій»

Введення в теорію здійснюю через практичні задачі, користь яких

очевидна учням.

7. Прийом «Питання до тексту»

Розпочинаючи роботу з текстом, ставлю перед учнями завдання: скласти

питання репродуктивного поширюю чого та розвиваючого характеру. Потім

провожу конкурс на найцікавіше питання.

8. Гра «Так – чи ні»

Використовую для зацікавленості дітей, створюю ситуації деякої інтриги.

Ця гра навчає учнів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину

картинку, систематизуючи вже наявну інформацію.

Алгоритми дій:

Я або учень загадує дещо (об'єкт, предмет, тощо). Учні намагаються

здогадатися, про що йде мова за допомогою своїх запитань на які я можу

відповісти тільки «Так» чи «Ні».

Застосовую педагогічні прийоми на різних етапах уроку. Початок уроку

має створити відповідний настрій на навчальну діяльність.

Можна спочатку напівжартівливо, знайомити учнів з планом уроку:

«Спочатку ми помилуємося вашими глибокими знаннями під час

опитування, потім, потренуємо мозок – порозв’язуємо задачі, нарешті втягуємо

зі схованки дещо цінне (повторення)...»;

Добрий настрій на роботу дає відповідна музична пауза;

Пропоную учням на початку і у кінці уроку сигналізувати про свій

емоційний стан за допомогою спеціальних піктограм. Якщо «посмішок» в кінці

уроку стало більше – то урок вийшов.

36

9. Корисна традиція – відпочинок посеред уроку. Гра повинна допомагати

пізнанню, повинна займати чітко відведений час.

Можна, крім голосових, використовувати невербальні команди (жести,

міміку).

Часто використовую навчально-мозковий штурм. Ця форма навчальної

діяльності може бути використана для учнів будь-якого віку.

Доречно використовувати:

для кількох рішень конкретної проблеми;

під час організації групової форми роботи;

для розв'язання творчих задач, що розвивають креативність

мислення;

Алгоритми дій

1. Проводжу обов’язково інструктаж груп. Головне, правило – Не

критикуй!

2. У групі обираються ведучий секретар, спікер. Чітко регламентуються

час для етапів роботи;

3. Перший етап – створення банку ідей (найнеймовірніших);

4. Другий етап – аналіз ідей у групі;

5. Третій етап – обробка результатів. Озвучення спікером результатів

роботи груп перед класом.

Але є і типові помилки у використанні навчально-мозкового штурму:

неправильний підбір завдання, теми для обговорення;

критика висунутих ідей;

втручання у роботу груп.

Для організації активного повторення вивченого на уроці застосовую:

10. Прийом «Своя опора»

37

Найбільш поширеним завданням такого типу, які використовують досить

часто на уроках: що було б, якби зникла теорія, сила тяжіння. Такі завдання

часто переростають у серйозні науково-дослідницькі роботи учнів.

11. Завдання: вигадати спосіб завдання для предмета

Наприклад, придумати сферу застосування для олівця чи канцелярської

скріпки не за призначенням. Такі завдання добре знімаються бар’єри в

креативності.

12. Метод «Мозкового штурму»

Це оперативний метод подолання проблеми на основі стимулювання

творчої активності, причому учасником обговорення пропонують

висловлювати якомого більшу кількість варіантів розв’язання. Із загальної

кількості ідей відбирають найбільш вдалі, які можуть використовуватися на

практиці.

13. Метод Дельфі

Цей метод подібний до методу мозкового штурму з точки зору кожного

учасника: висловити якомого більше ідей із поданої теми. Метод ефективний у

тих класах, де згуртувати групи для мозкового штурму не вдалося.

14. Фрірайтинг – вільне писемство – техніка та методика письма, що

допомагає знайти неординарні рішення та ідеї. Це механічне записування всіх

думок, формул, ідей, що спадають на думку.

15. Метод каталогів

Учням пропоную текст із певної теми та завдання вигадати власну

класифікацію й згідно нею розділити інформацію на фрагменти та створити

каталог.

16. Евристичний метод

Під час застосування цього методу спочатку намагаюся подолати

психологічну інструкцію. Потім формулюють проблему згідно з темою, що

вивчаються, а учні пропонують свої ідеї. Досвід показує, що евристичний метод

ефективний на початку вивчення теми.

38

17. Винахідницькі задачі є потужним засобом формування креативності

під час вивчення фізики. Увага до вміння молоді розв’язувати винахідницькі

задачі пояснюються й роллю технічної творчості в сучасному суспільстві.

18. Використання фрагментів художньої літератури, задачі за участю

мультиплікаційних і казкових героїв.

Доречне використання літературного матеріалу в навчанні фізики робить

процес пізнання більш емоційним і яскравим. Уривки з казок, сюжети міфів і

художньої літератури можна використовувати для створення проблемних

ситуацій, під час пояснення й закріплення нового матеріалу, для індивідуальної

роботи з учнями.

На уроці в потрібний момент зачитую тільки фрагмент із казки, билини,

оповідання. А учням пропоную відповісти на поставлене запитання або ж

самостійно придумати запитання, яке б відповідало й уривку, і явищу,

вивченому на уроці (див. додаток ).

Отже підвищення зацікавленості та розвиток креативного мислення через

використання ігрових завдань до такої результативності:

– краще засвоєння знань і формування вмінь;

– формування вмінь співпрацювати;

– вироблення мотивації навчання, розвиток гуманних стосунків;

– розвиток творчих здібностей;

– розвиток навчальної діяльності планування, рефлексії, взаємоконтролю;

– формування лідерських навичок;

– розвиток комунікативних навичок;

– виконання більшого обсягу роботи за той самий час.

На півночі побутує мудра притча: «Якщо людині дати одну рибину, вона

буде сита один день, якщо дати дві рибини, вона буде сита два дні, а якщо

навчити людину ловити рибу, то вона буде сита все життя». Так і в навчанні –

потрібно не давати дітям «заготовку» знань на завтра, а «озброїти» вміння

здобувати ці знання.

39

Таким чином, реалізація задачі розвитку креативності являє собою

складну педагогічну проблему, але, застосовуючи певні прийоми і методи з

розвитку креативності та формуючи відповідну мотивацію, можна досягти

високої креативності учнів.

9. Формування вмінь та навичок розв’язування задач

на початковому етапі

Діяльнісний аспект під час вивчення фізики взагалі відіграє дуже важливу

роль як чинник, що створює умови для розвитку самостійної пізнавальної

діяльності, самореалізації дитини, стимулювання ініціативи та творчості. Не

останню роль при цьому відіграє розв’язування задач.

Розв’язування задач є однією з найважливіших складових у системі

навчання фізики. Задачі з фізики можна ефективно використовувати на різних

етапах вивчення матеріалу, а саме:

– для постановки проблеми;

– під час вивчення нового матеріалу;

– для формування практичних умінь і навичок, та їх використання в

майбутній інженерній професії;

– для перетворення якості засвоєння матеріалу;

– під час повторення, закріплення й узагальнення матеріалу;

– для розвитку творчих здібностей учнів.

У курсі фізики система задач добирається так, щоб їх розв’язання

допомагало формуванню єдиної, цілісної науково-фізичної картини (як окремих

розділів так і всього курсу в цілому). У цю систему обов’язково включаються

як навчальні й узагальнюючі задачі, так і завдання для самостійного

розв’язування та контролю знань.

Логіка здобування нових знань у фізиці має особливу структуру:

узагальнення сукупності експериментальних даних;

формування на їхній сонові фізичної моделі.

Дібрані задачі мають відповідати дидактичним вимогам, основою яких є

поступове ускладнення зв’язків між величинами й поняттями, що

40

характеризують процес або явище, описані в задачі. Під час вивчення окремого

питання спочатку розв’язують якісні задачі, потім розрахункові

експериментальні, графічні, поступово збільшуючи кількість зв’язків між

величинами і поняттями. На заключному етапі розв’язують комбіновані задачі,

які охоплюють широке коло питань, що вимагають знання матеріалу, вивченого

раніше.

Методика навчання розв’язування задач передбачає певну загальну

послідовність етапів й алгоритм розв’язування задач.

Загальна послідовність етапів розв’язування задач

1. Читання умови задачі з поясненням термінів;

2. Писання фізичної суті задачі;

3. Корткий запис умови з переходом в єдину систему вимірювання

фізичних величин (СІ);

4. Виконання рисунка відповідно до фізичної моделі задачі;

5. Складання плану розв’язування;

6. Складання математичної моделі задачі;

7. Розв’язування задачі в загальному вигляді. Аналіз отриманої формули;

8. Знаходження числового значення шуканої величини та її розмірності;

9. Дослідження та аналіз відповіді.

Така послідовність дозволяє привчити учнів до певного порядку під час

аналізу й розв’язування задачі. Крім того, слід зазначити, що така послідовність

полегшує завдання вчителя навчити учня розв’язуванню фізичних задач.

Дотримуючись загальної послідовності, учні швидше оволодівають навичками

й уміннями розв’язувати задачі з даної теми. А якщо таку послідовність

застосовувати для розв’язування аналогічних задач із різних тем, то досягається

досить глибоке засвоєння нового поняття, нового закону, способу

розв’язування.

Урок розв’язування задач – один із найскладніших, оскільки вимагає

синтезу діяльності учителя і учня. Учні, як правило мають різний ступінь

підготовки. Отже, це такий урок, на якому найбільше уваги учитель має

41

приділяти індивідуальному підходу до учнів, добираючи диференційовані

задачі різних рівнів складності. Часто на уроках розв’язування задач, особливо

якщо задача досить складна, спостерігаю таку картину: біля дошки працює

один учень, ще кілька активістів працюють на місцях, а інші задовольняються

лише копіюванням зображеного на дошці. Учням, які швидше виконують

завдання, розраховані на середній рівень, пропонуються для самостійного

опрацювання складні задачі.

Під час аналізу таких уроків постає питання:

а) Як змусити працювати всіх учнів?

б) Як створити умови, щоб анулювати такі фактори, як користування

чужими результатами й списування?

Вирішити ці питання можна лише під час проведення самостійної роботи,

причому в кожного учня повинна бути своя задача, не така, як в іншого. Отже

виникає необхідність створити декілька варіантів. А чи можна провести

самостійну роботу цікаво, наприклад, у вигляді гри фізичної естафети (додаток

додається).

Таким чином, розв’язування задач – невід’ємна складова процесу

навчання фізики, оскільки це дозволяє формувати й збагачувати логічне

мислення учнів, а також їхні навички із застосування знань із фізики.

10. Творчі задачі як спосіб мотивації пізнавальної діяльності

Давно вже помічено, що учні, які знають теоретичний матеріал зі

шкільного курсу фізики, досить часто не можуть розв’язати фізичні задачі. Це

ще раз свідчить про те, що знання теорії є необхідний, але недостатнім. Кожна

задача з фізики потребує навичок аналітичного мислення. Тобто розв’язування

задач – це творчий процес.

Сучасна педагогіка на даному етапі застосовує інтерактивні підходи

викладання. Найбільш відомі:

– творчі задачі;

– робота в малих групах;

– розв’язування проблем;

42

– обговорення складних питань і проблем та ін.

Під творчими задачами ми розуміємо такі, які потребують від учнів не

просто відтворення інформації, а творчості, оскільки задача містить елемент

невідомості і, як правило, декілька підходів.

Творчі задачі є основою будь-якого інтерактивного методу. Творча задача

надає мотивацію до навчання учнів. Уже сам по собі вибір задачі є творчою

задачею для вчителя, оскільки необхідно знайти задачу, яка відповідає певним

вимогам:

не має однозначної й короткої відповіді;

є практичною й корисною для учнів;

викликає зацікавленість учнів;

максимально відповідає меті навчання.

Творчі задачі дозволяють на власному досвіді знайти своє правильне

розв’язання. Вони дозволяють побудувати процес викладання в співпраці всіх

учасників. Творчі задачі створюють фундаментальний для опрацювання

матеріал й спілкування одночасно.

Можна виділити чотири етапи розв’язування творчих задач:

– уточнення формування задачі;

– аналітична стадія;

– оперативна стадія;

– синтетична стадія.

Саме розв’язання творчих задач дає учневі змогу:

висловити особисту точку зору, яку він вважає об’єктивною;

з’ясувати загальні положення й наслідки;

допрацювати прогалини в теоретичних знаннях (якщо вони є).

Під час розв’язання творчих задач учень зрозуміє, що він має:

знати ступінь проблеми, мати уявлення про фізичні закони й наслідки

з них;

уміти використовувати набуті в навчальному процесі знання

фундаментальних основ, проблем і тенденцій розвитку науки;

43

бачити й відчувати взаємозв’язок з іншими науками;

володіти методами наукових досліджень, методами й прийомами

усного та письмового викладання навчального матеріалу; основами

використання інформаційних технологій у навчальній діяльності.

Саме цей метод інтерактивного підходу з психологічної точки зору

найбільш сприяє формуванню в учнів навичок самостійної роботи, мислення й

розвитку їхніх творчих здібностей, умінню, емоційного самокерування.

У педагогічній енциклопедії вказано: «Творчість – вища форма

активності й самостійності діяльності людини».

У процесі розв’язання творчих задач проявляється певна оригінальність із

збоку учнів. Саме учні стають дослідниками, кінцевим результатом їхньої

діяльності має бути створення раціонального розв’язку нової задачі.

Способи розв’язування

творчих задач

Спеціальні спостереження

й досліди

Оформлення

образів

Конструювання

нових прикладів

Узагальнення

у вигляді висновків

і гіпотез

Логічних, математичних,

графічних, предметних структур

Під час розв’язання творчих задач учні набувають нового досвіду, який

весь час поповнюється новим змістом.

У житті людини нове – це не тільки продукт діяльності, а й результат

осягнення, яке не планується з мотивованої потреби пізнавального процесу.

Головне, що під час розв’язання фізичних задач формується творче мислення.

44

Наявність емоційного

переживання та шляхи

знаходження розв’язку

Сильна

мотивація

Зв'язок зі здатністю

самостійно побачити й

сформулювати проблему

Ознаки творчого мислення

Отримання

нового

результату

Новизна процесу

отриманого

відомого

Подолання логічного

«вибуху» на шляху

від умови задачі

до її розв’язання

На сучасному етапі існують певні фактори, які гальмують творчі

здібності учнів, які ми, учителі, маємо руйнувати:

1) відсутність гнучкості мислення;

2) звичка;

3) вузький практичний підхід;

4) страх критики;

5) страх перед невдачею;

6) вплив інших;

7) лінь;

8) висока самокритичність.

Деякі учні, які думають, що володіють великою теоретичною базою знань

і звиклих тільки до перемог, під час розв’язання творчих задач можуть

зіштовхнутись із низкою невідомих питань.

У них одразу психологічно виникає страх низької оцінки, ігнорування

їхньої активності. Виниклі проблеми є доказом того, що учні весь час мають

поповнювати свій арсенал знань.

45

Таким чином, навчити розв’язувати творчі задачі неможливо, але,

навчаючи, можна розвивати якості, які сприяють розв’язанню творчих задач.

Можливим стає розширення кола інтересів.

Можна навчити раціональних прийомів мислення, які сприяють

засвоєнню властивостей розглядуваної творчої задачі.

Під час розв’язування творчих задач, а саме задач з фізики учні

проектують здобуту теоретичну інформацію на практику й досвід. У результаті

мотивація потреби в нових знаннях зростає. З’являється вміння чітко

формування задачі, виникає певна асоціація. Ця асоціація напрямлення на

різноманітність гіпотез і їх глибокий розгляд.

Постає запитання: «Чого я хотів?» Відповідь на це запитання дозволяє

розширювати або звужувати постановку задачі й знаходити правильну

відповідь.

Можливість розв’язання творчих задач сприяє ефективності сумлінної

творчої роботи декількох учнів або груп учнів.

Саме здійснюючи індивідуальну творчу діяльність, учень може виступати

і в ролі експерта, і в ролі генератора ідей, і в ролі критика.

11. Інноваційні підходи до викладання фізики

В освіту України нове тисячоліття принесло зміни. В шкільну практику

останнім часом вносять нові інноваційні підходи.

Одним із можливих варіантів такого підходу є нетрадиційні уроки у

формі колективної гри, яка є стимулом до активізації пізнавальної діяльності

учнів.

Використання ігрових моментів у процесі навчання дає можливість

активізувати опорні знання учнів, збільшити інтерес до предмета, розширити

їхній кругозір, підвищити інтелектуальний рівень.

Психологи охарактеризували гру як найкращу підготовку до,

майбутнього життя, складним синтезом потягу й інтересу. В ігрових ситуаціях

46

дитини почувається вільно, вона не скута досвідом, знаннями, не обмежена

заборонами.

Ігри на уроках фізики і сприяють активізації та розвиткові розумових і

творчих здібностей дітей, їхнього мислення, пам’яті, вироблення в учнів

уважності, спостережливості, формують культ знань.

Гра дозволяє легко і швидко повторити та закріпити пройдений матеріал,

розвивати швидке логічне мислення, виховувати в учнів у дусі колективізму.

Колективна гра на уроці полягає в тому, щоб клас організувати в команди, і

щоб у кожній з них з’явився маленький колектив із девізом: «Один за всіх,

і всі – за одного».

В такій атмосфері урок буде проходити насичено і продуктивно.

Колективна гра допоможе підліткові-учневі утвердитись як особистості, як

члену класного колективу, вирости в очах учителя. Підлітковий вік – це вік

допитливого розуму, жадібного прагнення знань, вік кипучої енергії, бурхливої

активності, ініціативності, прагнення діяльності. Бажано його направити у

правильне русло (Додаток 5).

Останнім часом спостерігається зниження інтересу учнів до вивчення

фізики – науки про закони розвитку Всесвіту. Адже всі процеси розвитку

навколишнього середовища підпорядковані законам, що пояснює фізика.

Багато професій, в основі яких лежать саме знання з фізики не є популярними.

Проте на теперішньому стані свого розвитку країна потребує професіоналів

саме у галузі інженерного, технічного напрямку. Ось чому я, як вчитель з

багаторічним стажем намагаюся зацікавити учнів своїм предметом. Для цього

на уроках широко застосовую ігрову діяльність. Якщо вдається виявити в учнів

щирий інтерес, залучити їх до спільної творчості на уроці, то вже успіх вчитися,

це крок дитини до розуміння фізики, законів розвитку Всесвіту.

Гра, навчання, праця є основними видами діяльності людини. Причому

гра за своєю сутністю готує дитину і до навчання, і до праці.

47

На уроках із застосуванням дидактичних ігор учні посідають активну

позицію, закріплюється завдяки колективній формі організації уроку, що є

властивою будь-якій грі (Додаток 6).

З великим задоволенням учні проводять творчі ігри, які засновані на

внесенні елементів уявної ситуації. Такі ігри можуть використовуватись із

метою повторення й узагальнення матеріалу, що вивчається (наприклад: «Суд

над фізичними поняттями», «Захист теми»), а також ігри розважального

спрямування (наприклад, пропоную накреслити на дошці горизонтальну пряму

за допомогою сполучних посудин, опустити яйце в пляшку та ін.).Сюди ж

належать і такі сюжетні ігри, як «Фізика за чайним столом», «Фізика на лоні

природи», «Подорож за краплиною води» та ін. Я проводжу нестандартні уроки

фізики (тобто з використанням ігрових ситуацій) і під час розв’язування різних

дидактичних вправ (задач). Завжди намагаюсь проводити гру так, щоб учні

проявили творче ставлення до справи. Для перевірки якості засвоєного

навчального матеріалу проводжу гру «Реклама». Ідея гри полягає в тому, що

при засвоєнні домашнього завдання, треба відтворити на малюнку наукову, й

життєву значущість того, про що ти дізнався. Іншими словами, учням

пропонується замалювати рекламу будь-якого досліду, приладу, матеріалу,

явища і ін.

Ця реклама по суті, відрізняється від творчої реклами тим, що на уроці

пропонується не купити, а вивчити. Для проведення гри учні заздалегідь

об’єднуються в групи, кожна з яких обирає об’єкт для реклами.

Важливо зрозуміти, що реклама – це не вистава, а конкретне

повідомлення з даної теми. Тривалість виступу кожної команди не має

перевищувати 2 – 3 хв. Тоді на всю творчу перевірку знань потрібно буде

15 – 18 хв.

Вимоги до реклами: вона має бути змістовною, цікавою і добре

виконаною, містити необхідні і достатні відомості для характеристики об'єкта,

що рекламується.

Приклад реклами, яку учні показували цього навчального року.

48

а) реклама закону всесвітнього тяжінняОбладнання: схема Сонячної системи; портрет І. Ньютона, комп'ютерна

презентація слайдів із зображенням галактики взаємного розміщення Землі і

Місяця.

1-й учень. Вас радує вигляд нового Місяця над горизонтом?

2-й учень. Вам подобається дивитися на зорі?

3-й учень. Ви хочете міцно стояти на Землі?

1-й учень. Звичайно, радує!

2-й учень. Звичайно, подобається!

3-й учень. Звичайно, хочете!

1-й учень. Тоді користуйтеся!

Учні (разом). Законом всесвітнього тяжіння.

2-й учень. Його відкрив сер Ісак Ньютон. Тільки використовуючи цей

закон, ви зрозумієте...

3-й учень. Що два точкових тіла притягуються одне до одного з силою,

прямо пропорційною масам тіл та обернено пропорційною відстані між ними.

1-й учень. Що коефіцієнт пропорційності називається гравітаційною

сталою, дорівнює 6, 672 · 10 – 11

2-й учень. Не сумнівайтеся: ця величина перевірена експериментально

3-й учень. Тільки користуючись нашим законом ви зрозумієте, чому

відстань від центра Землі до центра Місяця в 60 разів більша від радіуса Землі.

1-й учень. Дізнайтеся, що доцентрове прискорення Місяця в 3600 р.,

тобто 60 у квадраті, менша, ніж прискорення вільного падіння на Землі.

3-й учень. До речі, якщо тіло точкове, не засмучуйтесь: до нього можна

застосувати закон всесвітнього тяжіння; тільки формула буде складнішою.

1-й учень. Отже, якщо ви хочете знати чому планети обертаються навколо

Сонця...

2-й учень. Якщо ви хочете зрозуміти, звідки беруться метеорити.

3-й учень. Якщо вам не байдужа доля всесвіту...

49

Учні (разом). Учіть закон всесвітнього тяжіння!

Цікаво проходить гра «Аукціон». Аукціон – це індивідуально-групова

форма роботи учнів до уроку і на уроці, під час якої відбувається поглиблене

повторення теми або декількох тем.

На аукціоні можна «купити» будь-яке фізичне явище, закон, величину,

константу та ін. Внеском є знання учнів, тож виграє той, у кого більше знань. У

період проведення аукціону максимально проявляється загальний кругозір

учнів, їх різноманітні знання і творчі здібності.

Учні пропонують різні способи розв’язування проблем, іноді

фантастичні, нереальні, нездійсненні. Учні доводять справедливість своїх

висновків, спростовують одне одного підхоплюють і розвивають думку

товариша. Дуже важливим є емоційний настрій, створення «ситуації успіху»:

немає однозначної й односкладової відповіді або розв’язання;

є практичною і корисною для учнів;

пов’язана з життям учнів

викликає інтерес в учнів.

Якщо учні не звикли працювати творчо, то слід поступово вводити

спочатку прості вправи, а потім дедалі більш складні завдання.

Учні є активними здобувачами знань шляхом власних пошуків,

експериментів та помилок. Моя роль – допомогти, порадити, створити

передумови для активного експериментування і пошуків.

Інтерактивні методи навчання тісно пов’язані з роботою учнів у групах

(парах). Це полегшує процес навчання, урізноманітнює його, робить

приємнішим, оживляє атмосферу в класі, часто дає несподівані ефекти в роботі

зі слабкими учнями. Учні, які здобувають знання і вміння активно, є більш

самостійними, критичними, легше формулюють свої відповіді.

50

Розділ II. ПОЗАКЛАСНІ ЗАХОДИ З ФІЗИКИ1. Позаурочний захід «Цікава фізика»

Мета. У невимушеній формі повторити основні поняття, користування

приладами; формувати позитивне ставлення до вивчання фізики.

Беруть участь учні 7 і 8 класів, учителі.

Обладнання. Фізичні прилади.

План заходу

Вчитель. Сьогодні ми з вами зібрались тут, щоб весело і з користю

поспілкуватися на фізичні теми і провести змагання між 7 і 8 класами,

визначити кращих учнів і клас.

Ваші відповіді буде оцінювати компетентне журі. (Представлення членів

журі).

Участь бере весь клас. За кожний конкурс журі буде нараховувати бали

від 1 до максимального. Переможе той клас, який набере найбільшу кількість

балів за всі конкурси.

Перший конкурс.

Розминка.

Беруть участь всі учні. За правильну відповідь команді зараховується

1 бал.

Вчитель. Мабуть, всім вам при розв'язуванні фізичних задач доводилось

перетворювати одиниці вимірювання фізичних величин, наприклад кілометри в

метри, грами в кілограми.

Отже, розв’яжіть таку задачу.

Супутник Землі робить перший оберт за 1 год. 40 хв., а другий – за

100 хв. Як це пояснити? (1 год. 40 хв. = 100 хв.)

Вчитель. Ви знаєте, що одним із основних умінь у фізиці є вміння

розв’язувати задачі. Для цього потрібно гарно міркувати. Спробуємо виявити,

хто з вас краще міркує.

1. Двоє грали в шахи 2 год. Скільки часу грав кожний? (2 год)

51

2. Цеглина важить 2 кг і ще пів цеглини. Скільки важить вся цеглина?

(4кг)

Це були задачі на уважність. А тепер будуть задачі на уяву.

3. По стеблу рослини, висота якої 1 м, повзе гусениця. Вдень вона

піднімається на 4 дм, а вночі опускається на 2 дм. На який день гусениця буде

на верхівці? (На четвертий)

4. Десятилітрова посудина наповнена молоком. Маючи ще банки на 5 л і

3 л, як відміряти 4 л молока? (Відлити двічі по 3 л)

5. З дев’яти однакових зовні монет одна фальшива (легша). Скільки треба

провести зважувань на талькових терезах без гир, щоб знайти фальшиву

монету? (Три зважування)

6. Як за допомогою талькових терезів без гир відважити 14 кг цукру,

якщо в торбині є 16 кг? (Відважити 8 кг, 4 кг і 2 кг)

Другий конкурс.

Задачі задачами, а справжній фізик повинен уміти виміряти фізичну

величину, тобто користуватися приладами. Отже, завдання: визначити вагу

предметів за допомогою талькових терезів. Переможе той, хто правильно

скористається терезами і проведе зважування швидше за іншого.

Викликається один учасник з кожної команди.

За підказки знімаються бали.

Перед зважуванням дається 2 хв. для повторення інструкції.

Максимальна оцінка – 5 балів. Журі оцінює, в першу чергу, правильність

користування приладом.

Третій конкурс.

Ми з вами перевірили логічне мислення та практичні навики. Але для

фізики, крім цього, важливе значення має людська інтуїція, тобто вміння

здогадатись про результат тієї чи іншої фізичної події. Тепер ми її спробуємо

перевірити.

52

Учаснику конкурсу потрібно буде із зав’язаними очима відтворити на

дошці крейдою малюнок, який перед цим буде йому показано. Для

запам’ятовування малюнка дається 1 хв. Малюнок зображений на дошці.

Вболівальники можуть підказувати напрям малювання (вправо, вліво,

вниз, вверх), але не фігуру. Журі оцінює швидкість і якість виконання завдання.

Учаснику забороняється підглядати. Максимальна оцінка – 5 балів.

Четвертий конкурс.

Більшість відповідей учнів на уроках фізики не обходиться без підказок.

Вчителі, як правило, не дозволяють цього робити, тому в хід ідуть підказки

мовою глухонімих – за допомогою рук, ніг та інших частин тіла, міміки. У

цьому конкурсі ви маєте можливість продемонструвати свою майстерність та

взаєморозуміння.

Одному з учасників конкурсу буде дано список слів та словосполучень,

які мають відношення до фізики. За допомогою міміки та пантоміміки протягом

5 хв. потрібно буде показати ці слова своїм двом партнерам по команді. Вони ж

повинні висувати версії того, що їм показують. Виграє команда, що відгадає

найбільшу кількість слів. Максимальна оцінка – 5 балів. (Відгадувати може і

весь клас.)

П’ятий конкурс.

Домашнє завдання.

Урок фізики, як правило, закінчується домашнім завданням. Вам

(командам) було задано домашнє завдання: підготувати і оформити кросворди.

Тепер журі за 5-бальною системою оцінить повноту, назву, оформлення ваших

кросвордів. (Команди подають журі кросворди, після чого виставляються

бали.)

Підведення підсумків гри. Оголошення переможців. Заключні слова,

побажання.

53

2. Гра «Щасливий випадок»

Мета. Формувати навики застосування своїх знань у новій нестандартній

ситуації. Розвивати логічне мислення, пам’ять, уважність. Виховувати

відповідальність за доручену справу, вміння прийти на допомогу другові.

У грі беруть участь дві команди. За 1 хв. кожна команда повинна дати

найбільшу кількість правильних відповідей. Кількість балів, набраних кожною

командою, відповідає кількості правильних відповідей.

1-й гейм. «Далі, далі...»

1. Два вида механічної енергії. (Потенційна і кінетична)

2. Добуток маси тіла на його швидкість. (Імпульс тіла)

3. Чи можуть потенційна і кінетична енергії перетворюватися одна в

одну? (Можуть)

4. Англійський вчений, який відкрив тепловий рух частинок

речовини. (Броун)

5. Назвіть властивість тіл, описану законом Гука. (Пружність)

6. Способи зміни внутрішньої енергії. (Теплопередача, конвекція,

випромінювання)

7. Вітри – це конвекційні потоки величезного масштабу, так чи ні? (Так)

8. Рідина, якою заповнюють вузенькі трубочки термометрів. (Ртуть,

спирт)

9. Агрегатні стани речовини. (Твердий, рідкий, газоподібний)

10. Питома теплоємність води. (4200 Дж/кг °С)

11. Що таке плавлення? (Перехід з твердого стану в рідкий)

12. Назвіть одиницю кількості речовини. (Моль)

13. Взаємне проникнення молекул однієї речовини в проміжки між

молекулами іншої речовини. (Дифузія)

14. Цикл двигуна внутрішнього згорання складається з яких тактів?

(4-впуск, робочий хід, випуск)

15. Чи замерзає морська вода при 0°С? (Ні)

16. Які є два роди електричних зарядів? (Позитивний і негативний)

54

17. За допомогою якого приладу з’ясовують, наелектризоване тіло чи ні.

(Електроскоп)

18. Одиниця абсолютної температури. (Кельвін)

19. Діелектрики – це провідники чи непровідники електрики?

(Непровідники)

20. За одиницю електричного заряду взято... (кулон)

21. Куля, заповнена повітрям, яку використовують для гри. (М'яч)

22. Одиниця сили струму. (Ампер)

23. Найменша частина простої речовини. (Атом)

24. Величина, яка в атмосфері вимірюється барометром. (Тиск)

25. Яким приладом вимірюють силу струму в колі? (Амперметром)

26. Як вмикають амперметр? (Послідовно)

27. Хімічний елемент, найлегший із газів. (Водень)

28. Яка причина зміни швидкості тіла? (Сила)

29. Як називається котушка зі струмом із залізним осередком?

(Електромагніт)

30. Назвіть одиницю електричного опору. (Ом)

31. Яку швидкість змінного руху автомобіля показує спідометр?

(Миттєву)

32. Російський вчений, який систематизував хімічні елементи на основі їх

будови. (Менделєєв)

33. Які є способи з’єднання провідників? (Послідовне, паралельне,

мішане)

34. В яких одиницях вимірюють роботу? (У джоулях)

35. Як називають інтенсивне випаровування або пароутворення в усьому

об'ємі рідини? (Кипіння)

36. Французький фізик, один з творців термодинаміки, визначив ККД

ідеальної теплової машини. (Карно)

37. Яким приладом вимірюють напругу? (Вольтметром)

38. 0диниця напруги. (Вольт)

55

39. Тривалість одного оберта земної кулі. (Доба)

40. Одиниця сили в системі СІ. (Ньютон)

41. Прилад для вимірювання сили. (Динамометр)

42. Французький фізик, вивів рівняння стану ідеального газу. (Клапейрон)

43. Як вмикають вольтметр? (Паралельно)

44. Яким приладом вимірюють потужність? (Ватметром)

45. Що таке тверднення або кристалізація? (Перехід з рідкого стану в

твердий)

46. Який французький фізик увів поняття «електричний струм»? (Ампер)

47. Назвіть прилад для розгляду дрібних предметів. (Лупа)

48. Навколо чого існує магнітне поле? (Навколо провідника із струмом)

49. Найбільш поширена в природі рідина. (Вода)

50. Скільки є законів термодинаміки? (Два)

51. Лінзи в оправі для корекції зору. (Окуляри)

52. Головне джерело світла на Землі. (Сонце)

53. Як називається добуток сили на переміщення? (Робота)

54. Орган сприймання звукових хвиль. (Вуха)

55. Стан речовини, в якому їй властива текучість.(Рідина)

56. Англійський фізик, наукові праці якого стосувалися пружних

деформацій. (Гук)

2-й гейм. «Заморочки з діжки»

Ведучий пропонує членам команд по черзі виймати з діжки фішки. Номер

фішки відповідає номеру запитання. За кожну правильну відповідь команда

отримує 3 бала, за неповну 1-2 бала. Якщо команда не має версії відповіді,

запитання передається іншій команді, і їй же нараховуються бали (у разі

правильної відповіді).

1. Який сніг, чистий чи брудний, тане швидше? Чому?

(Забруднений сніг краще тане, тому що більше поглинає сонячних

променів)

2. Чому качки і гуси не бояться морозів?

56

(Пух і пір’я птахів створюють добру теплоізоляцію)

3. Чому на Сонці сніжинки виблискують різними кольорами?

(Біле світло, проходячи крізь кристалики льоду, розкладається на

кольори веселки)

4. У якому взутті, тісному чи просторому, більше мерзнуть ноги?

(У тісному, оскільки шар повітря між взуттям і ногами дуже тонкий)

3-й гейм. «Розгадай кросворд»

Конкурс № 1 (5 хв.) (Додаток № 1.1)

Кількість набраних балів дорівнює кількості відгаданих слів.

Конкурс № 2

Назвати найбільше електроприладів, що оточують нас кожен день.

Конкурс № 3 Скласти слово з букв (...)

Конкурс № 4

Назвати (чи виконати) найбільше пісень, де б згадувались фізичні явища і

тіла.

4-й гейм. «Темне лошатко» (3 бала)

Хто я?

За біографічними даними відгадати, про якого вченого йдеться.

Додатки № 1.2 і № 1.3.

5-й гейм. «Наздожени лідера» Умови проведення змагань такі самі, як і

в геймі 1 (час – 30 секунд).

1. Відомий російський вчений, один із засновників учення про

молекулярну будову речовини. (Ломоносов)

2. Твердий стан води. (Лі)

3. Англійський вчений, який відкрив основні закони руху тіла. (Ньютон)

4. Назвіть одиницю вимірювання магнітної індукції. (Тесла)

5. Прилад для визначення маси тіла. (Терези)

6. Сила, з якою Земля притягує до себе тіла. (Тяжіння)

7. Назвіть прилад для вимірювання сили. (Динамо-метр)

8. Що допоможе знайти голку в копні сіна? (Магніт)

57

9. Прилад для вимірювання атмосферного тиску. (Барометр)

10. Як називається добуток маси тіла на його прискорення? (Сила)

11. Давньогрецький учений, який вивчив виштовхувальну дію рідини й

газу на занурення в них тіла. (Архімед)

12. Куди дівається кінетична енергія тіла при його зупинці? (Переходить

у внутрішню)

13. Назвіть одиницю оптичної сили лінз. (Діоптрія)

14. Прилад, яким вимірюють нагрітість тіла.(Термометр)

15. Опалювальний пристрій. (Піч)

16. Одиниця температури. (Градус)

17. Явище перетворення пари в рідину. (Конденсація)

18. Учений, на честь якого названо одиницю електричного заряду.

(Кулон)

19. Центральна частина атома. (Ядро)

20. Одиниця потужності. (Ват)

21. Одиниця роботи. (Джоуль)

22. Данський учений, який вперше виявив магнітне поле навколо

провідника з струмом. (Ерстед)

23.Орган сприймання світла живими істотами. (Око)

24. Як поширюється світло – в однорідному середовищі чи у вакуумі?

(Прямолінійно)

25. Прилад для вимірювання швидкості руху. (Спідометр)

26. Одиниця довжини в системі СІ. (Метр)

27. Одиниця часу. (Секунда)

28. Лінія, вздовж якої рухається тіло. (Траєкторія)

29. Сила, яка виникає під час руху одного тіла по поверхні іншого,

прикладена до рухомого тіла і напрямлена проти руху. (Тертя)

30.Зміна форми тіла. (Деформація)

31.Німецький учений, який сформулював II закон термодинаміки.

(Клаузус)

58

32. Вузькі трубочки з діаметром каналу товщиною з людську волосину.

(Капіляр)

33. Як називається прилад для вимірювання тиску рідини? (Манометр)

34. Як називається процес переходу рідини у пару? (Випаровування)

35. Коли швидше висихає білизна: в морозну погоду чи у відлигу? (У

морозну погоду)

36. Що рухається зі швидкістю 300 тис. км? (Світло)

37. Як називається відрізок, що має напрям? (Вектор)

38. Одиниця електричного опору? (Ом)

39. Скільки важить тіло, яке вільно падає? (0, воно перебуває в стані

невагомості)

40. Чому загострені предмети колючі? (Мала площа поверхні гострячка,

створюється великий тиск)

41. Чому після вимкнення телевізора тканина, якою закривають екран,

прилипає до нього? (Екран електризується)

42. Чому аромат квітів відчувається на відстані? (Дифузія)

43. 3асолені помідори чи огірки швидше досягають стану готовності

(скисають) у теплому приміщенні і повільніше в холодному. Чому? (Швидкість

дифузії залежить від температури)

44. Чому овочі, які зберігають у буртах, на зиму вкривають соломою,

бадиллям і присипають сухою землею? (Створюють погану теплопровідність)

45. Якою ложкою краще їсти гарячу страву: дерев'яною чи металевою?

(Дерев'яною)

46. Чому, чим довше користуватися чайником, тим все повільніше

закипає в ньому вода? (Утворюється накип з поганою теплопровідністю)

47. Чому в холодному приміщенні найпершими мерзнуть ноги? (Знизу

холодніше повітря)

48. Чому зім’ятий тенісний м’ячик при зануренні в гарячу воду

розпрямляється? (Нагріте повітря у м'ячику розширюється)

49. Коли вітер частіше ламає дерева: влітку чи взимку? (Влітку)

59

50. Широкі плечеві ремені рюкзака менше чи більше тиснуть на плечі?

(Менше. Із збільшенням площі опори тиск зменшується).

Додаток 1.1

Кросворд

1. Матеріал, що має добру теплопровідність.

2. Прилад, яким вимірюють нагрітість тіла.

3. Зігнута частина паропроводу.

4. Перенесення енергії від гарячіших частин тіла до холодніших

внаслідок теплового руху і взаємодії частинок.

5. Спосіб передачі теплоти в безповітряному просторі.

6. Ступінь нагрітості тіла.

7. Передача тепла потоками рідини або газу.

8. Посудина, яка зберігає свій вміст від зміни температури.

9. Швецький учений, вдосконалювач термометра.

60

10. Батарея водяного опалення.

11. Найгірший провідник тепла.

12. Опалювальний пристрій.

13. Одиниця температури.

Відповіді: 1. Метал. 2. Термометр. 3. Компенсатор. 4. Теплопровідність.

5. Випромінювання. 6. Температура. 7. Конвекція. 8. Термос. 9. Цельсій.

10. Радіатор. 11. Вакуум. 12. Піч. 13. Градус.

Додаток № 1.2.

Хто я?

Я народився у 1643 р. в сім'ї фермера-арендатора в графстві Лінкольн. У

1665 р. закінчив Кембріджський університет.

Через три роки керував фізико-математичною кафедрою Кембріджського

університету.

Ще через чотири роки мене обрали членом Лондонського Королівського

товариства. Пізніше я став президентом цього товариства.

З 1699 р. я став директором Монетного двору Англії.

Досліджуючи земну і небесну механіку, створив працю «Математичні

основи натуральної філософії».

Я відкрив кілька фундаментальних законів фізики, і один з них

називається «Закон всесвітнього тяжіння». (Ньютон)

Додаток № 1.3.

Хто я?

Народився я в 1711 р. в сім'ї архангельського помора за 70 км від

Архангельська.

З дитинства допомагав батькові в рибному промислі, а довгими зимовими

вечорами вчився читати й писати.

Книги «Граматика» і «Арифметика» були «вратами моей учености».

У неповних 20 років я поїхав з караваном рибалок до Москви. Там за

один рік закінчив 3 класи Заіконоспаської академії.

61

У 1733 р. я побував у Києво-Могилянській академії. Потім навчався в

Петербурзькій академії наук.

Виїздив у Німеччину для продовження навчання.

У 1745 р. я став першим російським академіком і своєю багатогранною

працею сприяв науково-технічному прогресу. Російський поет О. С. Пушкін

назвав мене «першим російським університетом». (Ломоносов)

62

3. Інтелектуальна гра на тему:

«Електричне та магнітне поля», 10 клас

«О, щасливцю!»1 варіант

1. За напрям струму прийняти напрям руху:

а) від’ємних зарядів;

б) радіоактивних частинок;

с) додатніх зарядів;

д) П-мезонів.

2. Залежність сили струму від напруги й опору вперше встановив:

а) Майкл Фарадей;

б)Олександр Попов;

с) Джоуль-Ленц;

д) Георг Ом.

3. Для того, щоб провідником йшов струм, необхідно:

а) нагріти провідник;б) заморозити провідник;с) під’єднати до джерела струму;д) намагнітити провідник.4. Сила Лоренца характеризує:

а) дію магнітного поля на нерухомий провідник

б) дію магнітного поля на рухомий заряд;

с) дію магнітного поля на нерухомий заряд;

д) дію магнітного поля на рухомий провідник.

5. Електропровідність металів зумовлена:

а) кількістю ефективних співударів іонів кристалічної решітки з

електронами;

б) концентрацією вільних електронів;

с) швидкістю руху вільних електронів;

д) площиною поперечного перерізу провідника.

63

6. Перерозподіл зарядів у провіднику називається:

а) електроємністю;

б) електричним полем;

с) магнітною індукцією;

д) електростатичною індукцією.

7. Перегорілу спіраль електроплитки під час ремонту вкоротили. При

цьому:

а) вона працює, як і спочатку;

б) вона не працює;

с) вона розжарюється більше;

д) вона розжарюється менше.

8. Як називають атом-домішок у напівпровідниках, який віддає

надлишковий електрон:

а) акцептор;

б) донор;

с) дірковик;

д) електронщик.

9. Транзистор – це напівпровідниковий пристрій, який

характеризується:

а) двома р-п-переходами;

б) трьома р- п –переходами;

с) одним р-п-переходом;

д) трьома п-р-переходами.

10. Електрохімічний еквівалент речовини залежить від:

а) маси речовини;

б) хімічної природи речовини;

с) внутрішньої будови речовини;

д) матеріалу електрода.

64

11. Хто відкрив магнітне поле?:

а) Ампер;

б) Ом;

с) Фарадей;

д) Ерстед.

12. Властивістю плазми є те, що...

а) плазма електрично нейтральна;

б) в ній існує надлишок додатніх зарядів;

с) концентрація електронів перевищує концентрацію іонів;

д) кількість вільних електронів зростає з температурою.

2 варіант

1. При послідовному з'єднанні провідників їх опори:

а) додаються між собою;

б) віднімаються від опору джерела струму;

с) перемножуються між собою;

д) додаються їх обернені величини.

2. У випадку взаємодії провідників зі струмом, направленим

однаково:

а) провідники притягуються;

б) провідники відштовхуються;

с) провідники зовсім не взаємодіють;

д) провідники загораються.

3. Магнітні властивості речовини характеризуються:

а) діамагнітною проникністю;

б) магнітною проникністю;

с) парамагнітною проникністю;

д) ферромагнітною проникністю.

65

4. Сила Ампера пропорційна:

а) довжині провідника;

б) площі поперечного перерізу провідника;

с) напруженості електричного поля;

д) напрузі, прикладеній до кінців провідника.

5. Опір металів залежить від:

а) концентрації електронів;

б) кількості іонів у вузлах кристалічної решітки;

с) кількості співударів між електронами та іонами;

д) часу між співударами.

6. Напруженість електричного поля характеризується:

а) швидкістю руху зарядів;

б) масою зарядів;

с) величиною зарядів;

д) знаком зарядів.

7. При однаковій силі струму більше нагрівається:

а) тонкий провідник;

б) товстий провідник;

с) квадратний провідник;

д) круглий провідник.

8. Якщо заряджена частинка влітає в магнітне поле перпендикулярно

до вектора магнітної індукції, то вона буде рухатись:

а) по спіралі; б) горизонтально; с) по колу; д) зупиниться. 9. До основних властивостей надпровідників на лежить:

а) відсутність магнітного поля в середині провідника;

б) збільшення сили струму в провіднику із збільшенням температури;

с) різке збільшення опору провідника під час охолодження;

д) значне число вільних електронів у середині кристалічної решітки.

66

10. У якому випадку навколо електрона не виникає магнітне поле:

а) електрон рухається рівномірно й прямолінійно;

б) електрон рухається рівномірно по колу;

с) електрон рухається рівноприскорено по колу;

д) електрон не рухається.

11. Яким чином вивільняються з катода електрони, які утворюють

зображення в електронно-променевій трубці телевізора:

а) в результаті дії електричного поля між катодом і анодом;

б) в результаті електролізу;

с) в результаті термоелектронної емісії;

д) в результаті бомбардування катода додатніми іонами.

12. Якщо котушку з дротом із замкненими кінця ми привести до

швидкого обертання, а потім різко зупинити, то в колі спостерігатиметься

імпульс електричного струму. Чому це відбувається?

а) під впливом магнітного поля Землі;

б) в результаті явища електростатичної індукції;

с) в результаті явища електромагнітної індукції;

д) в результаті руху електронів за інерцією

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

ВАРІАНТ І С Д С Б Б А С Б А Б А А

ВАРІАНТ 2 А А Б А С С А С А А С А

67

4. ВЕЧІР-БРЕЙН РИНГ

З ФІЗИКИ ДЛЯ УЧНІВ 10 – 11 КЛАСІВ

Мета: розвивати в учнів інтересу до вивчення фізики; моніторинг рівня

знань з фізики; виховувати прагнення до перемоги, наполегливості у досягненні

мети, достатньої самооцінки.

ХІД ЗАХОДУ

На «сцені» 2 столи з настільними лампами. Із «залу» викликають 2

команди учнів (по одній із кожного класу), які бажають змагатись у відповідях

на поставлені питання, кожна з них займає свій стіл. Відповіді оцінюються

членами журі (вчителями, учнями-переможцями фізичних олімпіад). Після

прочитання запитання команда, яка знає відповідь і може відповісти, натискає

на вимикач лампи і відповідає. Якщо відповідь неправильна – право відповісти

надається другій команді. Переможці залишаються на сцені, викликається

команда наступного класу. Так триває доти, поки залишиться команда-

переможець. Переможці діляться на 2 команди і проходять другий тур (з більш

складними завданнями), потім – знову поділ (ті, що програли, вибувають) і –

ІІІ-й тур. Закінчується брейн-ринг нагородженням переможців й

ознайомленням учасників із цікавими експериментами, які виконують члени

клубу фізиків-експериментаторів.

Текст запитань брейн-рингу

1-й рівень

1) Чому батареї опалення розміщують під вікнами?

2) Барон Мюнхгаузен розповідав про те, що він ловив руками гарматне

ядро. Чи можливо це? Відповідь пояснити.

3) Чому лижник не провалюється на рихлому снігу?

4) Чому краплі дощу при падінні мають круглу форму?

5) Що має більшу масу під час зважування на важільних терезах – 1кг

вати чи 1 кг свинцю?

6) Для чого людині 2 вуха?

7) Чому «дзижчить» бджола?

68

8) Чи може кисень займати тільки частину посудини?

9) Чому цвяхи на свічці не плавляться?

10) Для чого потрібно більше часу: щоб нагріти чайник від 10 °С до 20 °С

чи від 90 °С до 100 °С?

11) Чому під час пожежі ламаються сталеві конструкції, хоча сталь не

горить?

12) Чому світяться метеори?

13) В який бік відносно верхньої частини колеса рухається рама

велосипеда?

14) Чому медичні голки полірують до блиску?

15) Поясніть призначення наперстка, який використовується під час

шиття.

16) Чому вода із ванни витікає швидше, якщо в неї занурюється людина?

17) Як і чому змінюється об'єм бульбашки повітря при підйомі з дна озера

на його поверхню?

18) Чи можна пересуватись над поверхнею Місяця на повітряній кулі?

19) Чому вантажна машина повинна мати потужні гальма, ніж легкова?

20) Чому віконне скло взимку замерзає знизу більше, ніж у верхній

частині?

21) Куди краще покласти лід для охолодження теплого напою – під

пляшку чи на неї?

22) Чи розтане шматок льоду, якщо його покласти у воду, охолоджену

до 0 °С?

23) Чому бочка з водою, що знаходиться у льоху, оберігає овочі від

замерзання?

24) Чи швидше розтане лід у кімнаті, якщо його накрити шубою?

25) Чому в сильний мороз у лісі тріщать дерева?

26) Як наелектризувати тертям шматок металу?

27) Чому під час загоряння електроприладів їх не можна гасити водою?

69

28) Вольтметр, підключений до ділянки електричного кола, показав

зменшення напруги. Що, крім напруги, змінилось на цій ділянці кола?

29) В якому випадку вольтметр покаже більшу напругу: при підключенні

до лампи чи до амперметра?

30) Як визначити напругу на резисторі за допомогою амперметра?

31 )Як за допомогою магнітної стрілки дізнатись, чи намагнічений

сталевий стрижень?

32) Яку швидкість показує спідометр автомобіля?

33) Чому у спортивних велосипедах руль опущений нижче, ніж у

звичайних?

34) В якій точці траєкторії снаряд, що летить, має найменшу швидкість?

35) До якого типу двигунів належить вогнепальна зброя?

36) Чому в гарячій воді цукор розчиняється швидше, ніж у холодній?

37) Чи буде кипіти вода у склянці, яка плаває в посудині з киплячою

водою?

38) Як зміниться потенціальна енергія кулі, що лежить на землі, після

нагрівання цієї кулі?

39) Чому довшу палицю легше зламати, ніж коротку?

40) Що зменшується при зануренні тіла у воду: вага чи сила тяжіння?

41) Коробку з мишею підкинули вгору. В який момент миша опиниться у

невагомості? Опір повітря не враховувати.

42) На терезах зрівноважили склянку з водою. Чи збережеться рівновага,

якщо в склянку опустити палець, не торкаючись стінок і дна?

43) Чому на холоді металеві предмети здаються на дотик холоднішими,

ніж дерев'яні?

44) В якому середовищі промені світла можуть бути криволінійними?

45) Чи впливає вітер на показання термометра?

46) Як змінюється сила струму в електроплитці, коли на неї ставлять

чайник з холодною водою?

47) Хто у польоті швидше махає крильцями – муха чи комар?

70

48) Як це визначити? Якщо ударити по кінцю рейки молотком, то

людина, яка, стоїть біля другого кінця, почує подвійний удар. Чому?

49) Чи може людина бігти швидше від своєї тіні?

50) Чому каска пожежника має блискучу поверхню?

51) Чому під час змагань деякі бігуни тримаються позаду суперника і

вириваються вперед тільки біля фінішу?

52) Чи можна підняти із землі тіло, приклавши до нього силу, яка

дорівнює силі тяжіння? Чи можна підвищити температуру тіла, не нагріваючи

його?

2 -й рівень.

1) Чому вода гасить вогонь?

2) Чому розплавлений жир плаває на воді кружечками?

3) Як за допомогою льоду одержати вогонь?

4) Ви почули звук грому через 3 секунди після спалаху блискавки. Як

далеко від вас була блискавка?

5) Яким простим способом можна видалити вм'ятину на м'ячику

настільного тенісу?

6) У коробці перемішані мідні гвинти і залізні шурупи. Як можна швидко

їх розсортувати, маючи залізний стрижень, довгий мідний ізольований дріт та

акумулятор?

7) Чому зігнутою в лікті рукою можна підняти більший вантаж, ніж

випрямленою?

8) Деяке тіло рухається так, що за першу секунду проходить 1 м, за другу

– 2 м, за третю – 3 м, за четверту – 4 м і т. д. Чи є такий рух рівноприскореним?

9) Чи зміниться маса зарядженої кулі, якщо до неї доторкнутись

пальцем?

10) Яка зовнішня сила є причиною руху автомобіля?

11) Дано два сталевих бруски, один з яких – магніт. Як, не

користуючись іншими предметами, визначити, який із брусків є магнітом?

71

12) Один кінь тягне рівномірно воза із силою 500 Н. З якою

силою будуть тягнути цього воза рівномірно двоє коней разом?

13) За законом всесвітнього тяжіння сила притягування обернено

пропорційна квадрату відстані між тілами. Отже, за дуже малої відстані

сила буде дуже великою. Чому ж тоді ми легко піднімаємо камінець із.

землі?

14) Два хлопчики розтягують за кінці динамометр, прикладаючи

по 10 Н кожен. Що показує динамометр?

15) Чому, стріляючи із гармати (без снарядів) холостими, ствол

нагрівається більше, ніж у разі стрільбі снарядами

16) Чому після сильного шторму вода у морі стає теплішою?

17) Чому мокрі сірники не загоряються?

ІІІ-й рівень.

1) Як за допомогою черевика зі шнурком і секундоміра виміряти

об'єм кімнати?

2) Прямий постійний магніт падає крізь металеве кільце. Чи буде

він падати із прискоренням вільного падіння?

3) У відрі плаває шматочок льоду. Чи зміниться рівень води, коли лід

розтане?

4) Одним і тим же магнітом можна намагнітити дуже багато сталевих

стрижнів, не розмагнітивши магніту. За рахунок якої енергії відбувається це

намагнічування?

5) Чому монета, яка котиться вертикально – рухається по прямій, а

нахилена – повертає?

6) У воді плаває тіло, повністю занурившись у неї. Що відбудеться при

нагріванні цієї води?

7) Чому ковзани легко ковзають по льоду, а по склу, яке більш гладеньке,

ніж лід – кататись на ковзанах неможливо?

72

8) У посудині з водою плаває куля, занурившись наполовину. Чи

зміниться глибина занурення кулі, якщо посудину перенести на планету з

більшою силою тяжіння?

9) Чи можуть дві однойменно заряджені кулі притягуватись одна до

одної?

10) Щоб підняти яке-небудь тіло над Землею, необхідно виконати

роботу і затратити енергію. За рахунок якої енергії піднімається повітряна

куля?

11) Як змінюється сила, яка виштовхує з води бульбашку повітря при

підйомі цієї бульбашки до поверхні?

12) Якщо між плаваючими на воді двома сірниками капнути цукровим

сиропом, то сірники почнуть рухатися до сиропа («люблять солодке»), а якщо

капнути мильним розчином – розійдуться («не люблять гіркого»). Чому?

13) Тепло може самовільно переходити тільки від нагрітих тіл до менш

нагрітих. Годі за рахунок якої теплоти випаровується вода, яка стоїть у блюдці

у кімнаті і має кімнатну температуру?

14) Магніт, неодноразово притягуючи залізні предмети, виконує

роботу, тобто витрачає енергію. Чому ж вона не зменшується?

15) Чому коливання магнітної стрілки компаса зупиняються швидше,

якщо корпус компаса виготовлений з міді, а не з пластмаси?

16) Щоб віконне скло не дрижало під час руху за вікном автомобілів,

можна по центру скла приліпити маленький шматочок пластиліну. Чому після

цього скло не дрижить?

17) За допомогою звичайного магнітофона або програми «Звукозапис»

в ОС Wsndows можна одержати трюковий запис – ляльковий голос (наприклад,

голос Буратіно). Як це зробити і яка властивість звуку при цьому

використовується?

18) У нетрадиційній медицині використовується ебонітовий диск, яким

натирають суху поверхню шкіри навпроти хворого органу, а вільною рукою

73

тримають хворого за руку чи за ногу («Диск Гончарова»). Поясніть дію цього

диска.

19) Як виміряти напругу на високовольтному джерелі, використовуючи

лінійку?

20) Екстрасенси для встановлення діагнозу або для пошуку предметів

по карті використовують маятник. Рух цього маятника називають

ідеомоторним. Які фізичні явища при цьому використовуються?

74

Література1. Серьогіна Л.В. Розвиток креативного мислення через використання

ігрових завдань //Фізика в школах України. – № 4, 2013, С. 7.

2. Ф.Я. Божинова, М.М. Кірюхін, О.О. Кірюхіна Фізика-7. – Харків:

Видавництво «Ранок». – 2007.

3. Ф.Я. Божинова, І.Ю. Ненашев, М.М. Кірюхін Фізика-8. –Харків:

Видавництво «Ранок». – 2008.

4. Савіна Т.С. «Творчі задачі як спосіб мотивації пізнавальної діяльності

//Фізика в школах України. № 11-12. – 2014.

5. Ворона В.Г. Деякі види ігрових ситуацій на уроці фізики, що

сприяють творчому зростанню учнів //Фізика в школах України. № 5. – 2009.

6. Бородін С.В. Розвиток пізнавального інтересу у вивченні фізики за

допомогою інформаційних технологій //Фізика в школах України. № 23-24. –

2013.

7. Карпова Л.Б. Використання навчальних ситуацій під час розв’язання

задач //Фізика в школах України. № 9-10. – 2014.

8. О.О. Туманцова Майстер-клас. Фізика. Розробки уроків. – Харків:

Видавництво «Ранок». – 2011.

75

ДОДАТКИ

76

Додаток 1

Фізична естафетаЗавдання 1.1. p = ; 1. Q = I R O

2. O = ; 2. О = I U O

3. O = ; 3. О = O R t

4. A = O O; 4. O =

5. O = ; 5. N =

Відповідь: R. Відповідь: е. Завдання 2. 3 A 20 м ? 30 м

1. 1.

? 6 В ? 2 А 20 м

2. 2.

?

10 м ? 40 м

3. 3. 40 м ?

8 А

0,5 А

4. 4. 30 м 30 м

? ?5. 30 м 5. 40 м 50 м

?

Відповідь: 4, 5 В Відповідь: 15 В

A

V

А

V

A

V

A

A

V

V

V

A

A

A

V

A

A

V

A

VV V

77

Додаток 2

Використання художньої літератури та сюжетів мультфільмів1. Українська народна казка «Ріпка»

Покликала кішка мишку:

мишка за кішку,

кішка за жучку,

жучка за внучку,

внучка за бабку,

бабка за дідуся,

дідусь за ріпку –

тягнуть – потягнуть – витягнули ріпку!

Чому ріпку треба тягнути повільно?

Чому дорівнює сила тертя спокою ріпки в землі, якщо дідусь може

створювати зусилля 200 Н, а зусилля кожного наступного персонажа удвічі

менше, ніж попереднього? (393, 75 Н)

2. Казка Всеволода Гаршина «Жаба – мандрівниця»

«Пролітаючи над третім поселенням, жаба не втрималася і заквакала:

– Це я! Я!

І упала в якесь болото».

Чому жаба впала не на те місце, над яким закричала, а набагато далі? (За

інерцією)

3. Мультфільм «Ну постривай»

Вовк 32 Заєць 10

Чи наздожене Вовк Зайця?

(Не наздожене. Швидкість Вовка – 8,9 м/с)

4. Роман Жуля Верна «діти капітана Гранта»

«О п’ятій годині ранку барометр показав, що мандрівники досягли висоти

сім тисяч п’ятсот футів. Таким чином вони перебували на вторинних

плоскогір’ях ...».

78

(Відомо, що в середньому на кожні 12 м підйому тиск зменшується на 1

мм. рт. ст. На рівні моря атмосферний тиск дорівнює 760 мм. рт. ст.

1 м = 3, 281 фута, тоді 7500 : 3, 281 = м)

Зменшення тиску на цій висоті дорівнюватиме:

2286 : 12 = 190, 5 (мм. рт. ст.)

Тоді покази барометра дорівнюють:

760 – 190, 5 = 569, 5 (мм. рт. ст.)

Поганель прихопив із собою барометр і глянувши на нього, переконався,

що ртуть тримається на рівні 495 мм. Падіння ртутного стовпчика барометра

відповідало висоті 11700 футів.

Чи відповідає це дійсності?

(1 м = 3, 281 фута, тоді виходить, що 11700 футів = 3566 м. Оскільки на

кожні 12 м підйому тиск зменшується на 1 мм. рт. ст., то зменшення тиску з

висотою на висоті 11700 футів буде дорівнювати:

3566 : 12 = 297 (мм. рт. ст.)

Тоді барометр показуватиме:

760 – 297 = 463 (мм. рт. ст.)

5. Нарис Л.М. Толстого «Лід, вода і пара».

«... У холодній воді легше плавати, ніж у теплій. А в гарячій і дерево

тоне».

Чому в холодній воді плавати легше?

Чому в гарячій воді тоне дерево?

6. «Манглі» Ревельда Кіплінга

«... Манглі недовго думавши, забрався на дерево, взявши разом дві-три

ліани, і набагато швидше, ніж можна про це розповісти, гойдався в гамаку в

п’ятдесяти футах над землею».

Визначити потенціальну енергію Манглі, якщо його маса – 41 кг.

7. Поема Т. Шевченка «Княжна»

Зоря моя вечірняя,

Поговорим тихесенько

79

В неволі з тобою.

Розкажи, як за горою

Сонечко сідає,

Як у Дніпра веселочка

Воду позичає.

Яке явище спостерігає ліричний герой твору?

Як утворюється веселка?

8. Повість О.С. Пушкіна «Кавказький полонений»

Орлы с утесом подымались.

И в небесах перекликались;

Шум табунов, мычанье стад

Уж гласом бури заглушались...

И вдруг на дозы дождь и град

Из тучи сквозь молний извергались...

Чому у літній час опади випадають у вигляді дощу або граду?

9. Поема О.С. Пушкіна «Євгеній Онєгін»

В избушке распевая, дева

Прядет, и, зимних друг ночей,

Трещит лучинка перед ней.

Чому дрова, палаючи, потріскують?

80

Додаток 3

7 клас

Тема: Фотометрія. Сила світла. Освітленість.

Мета: Розвивати уявлення учнів про світло та величини, які його

характеризують; дати поняття про основні енергетичні характеристики світла

та їх одиниці.

Основні поняття: фотометрія, світловий потік, сила світла, освітленість,

люмен, кандела, люкс, фотометри.

Обладнання: дві лампочки 25 ВТ. і 70 Вт.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І Розминка

Вправа «Порівняй».

Називаємо пари слів. Учні відповідають, чим вони схожі і чим

відрізняються.

Слива – персик.

Метелик – птах.

Автобус – тролейбус

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Самостійна робота.

І. Варіант

1. Фокусна відстань однієї лінзи 20 см, а другої – 0, 5м. Яка з них має

більшу оптичну силу.

2. Визначте фокусну відстань та оптичну силу розсіювальну лінзи , якщо

предмет розташований від лінзи на відстані 15 см, а його зображення виникає

на відстані 6см від лінзи.

ІІ. Варіант

1. Чим відрізняються одна від одної лінзи, оптична сила однієї з яких

дорівнює +1,5 дптр, а другої – 1,5 дптр.

81

2. Збиральна лінза дає дійсне зображення предмета в натуральну

величину. Відстань від предмета до його зображення дорівнює їм. Визначте

фокусну відстань та оптичну силу лінзи.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Сприймання навчального матеріалу.

1. Учні працюють у групах

Творча лабораторія 1. Що таке фотометрія? Яке вона має значення?

Творча лабораторія 2. Світловий потік та його характеристика.

Творча лабораторія 3. Сила світла та її характеристика.

Творча лабораторія 4. Освітленість та її характеристика

Для підготовки відповідей використовують відповідний параграф

підручника.

2. Учні розходяться по групах свого номера.

Обговорюється інформація, яку члени групи мають обов'язково пояснити

учням експертної групи (в групі відповідного номера)

3. Повернення учнів у початкові групи, обговорення отриманої

інформації.

V. Систематизація знань

1. Інтерактивна вправа «Найрозумніший»

Учні відповідають на запитання. Якщо звучить правильна відповідь з

першого разу; то заробляють 3 бали, з другого разу – 2 бали, з третього – 1 бал.

1. Що називають світловим потоком? У яких одиницях він вимірюється?

2. До світла якого кольору – зеленого чи червоного – око більш чутливе?

3. Що називають освітленістю? У яких одиницях вона вимірюється?

4. Як і від чого залежить освітленість?

5.Чому використовують абажури?

6.Чому взимку сонце світить, але не гріє?

2. Розв’язування задач

– Сила світла точкового джерела становить 120км. Визначити світловий

потік, що випромінює це джерело.

82

– Визначте освітленість від електричної лампочки потужністю 70 Вт,

розташованої на відстані 2м. Чи досить цієї освітленості для читання книжки?

VI. Узагальнення знань

Доповнити таблицю 3 «Фізичні величини»

VII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Похвали себе сам за те що...»

VIII. Домашнє завдання

Опрацювати §28 Написати проект на тему «Способи збільшення

освітленості свого робочого місця».

83

Додаток 4

Інтегрований урок з фізики та хімії.ВОДА – НАЙДИВОВИЖНІША ТА НАЙЦІННІША РІДИНА.

Тим, хто вчить фізику, хімію

Тим, хто любить фізику, хімію

Тим, хто знає фізику, хімію

Тим, хто ще не знає

Що любить фізику. Хімію

Даний урок присвячується!

Безбрежная ширь океана

И тихая заводь пруда,

Струя водопада и брызги фонтана

И все это – только вода.

В кружева будто одеты

Деревья, кусты, провода

И кажется сказкою все это

А в сущности – только вода.

ЦІЛІ: вивчити будову молекули та кристалічної гратки води, її фізичні та

хімічні властивості; з'ясувати роль води в природі та її значення для живих

організмів; ознайомити із проблемами забруднення водних ресурсів; з'ясувати

лікувальні та профілактичні властивості води; виховувати дбайливе ставлення

до природи, водних ресурсів Землі.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці «Будова молекули води», «Кругообіг води в

природі»,презентації, які підготували учні: «Вода лікує», «Вода в побуті»,

«Вода в природі», глобус.

Реактиви: вода, індикатори, натрій, калій.

Хід уроку.

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП.

84

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

УЧИТЕЛЬ ФІЗИКИ. Земля – це планета води, адже 2/3 земної поверхні

займає вода. Це океани, моря, річки й озера, які, неначе артерії, мережать земну

поверхню. Щодня величезна маса води переміщується на земній кулі,

випаровується, випадає на землю у вигляді опадів, забезпечуючи кругообіг

води у природі. Цей природний цикл підтримує тепловий режим та існування

життя на планеті.

Вода – унікальний мінерал, найбільш поширений серед інших мінералів

на планеті. Роль води для живої та неживої природи дуже велика. Вона є

складовою усіх живих організмів. Тканини організмів на 65-70% складаються з

води. Рослини гинуть, втративши 50% води, а для людського організму втрата

10% води небезпечна для життя. Різноманітні процеси життєдіяльності

організму-кровообіг, травлення, терморегуляція, виділення відбувається за

участі води.

Багато науковців світу вивчали будову молекули води, її фізичні

властивості та хімічні, процеси, які відбуваються за участі води в природі.

Написано багато наукових праць, видано чимало книг, учені відповідали на

безліч запитань, але чимала кількість ще залишається без відповіді. Здається,

що ми багато знаємо про воду, її роль у природі, але коли запитуєш учнів, то

зазвичай відповіді мізерні за глибиною й повнотою. Тому ми сьогодні

проводимо сумісний урок хімії та фізики, щоб краще з'ясувати роль води та її

значення для природи та діяльності людини. Щоб це зрозуміти, нам необхідно

знати будову молекули води та кристалічної гратки, фізичні та хімічні

властивості. Настав час дізнатися й навчитися розуміти велику й могутню воду,

яку ми жорстоко експлуатуємо, порушуючи природне середовище. Тільки

ґрунтовні знання про воду, водні басейни можуть дати необхідні основи

збереження та існування екосистеми нашої планети. Людство використовує

велику кількість води і, як правило, робить це, не цінуючи її, коли тієї

достатньо.

85

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

МЕТОД «МІКРОФОН»

Учні по черзі відповідають на запитання.

УЧИТЕЛЬ ФІЗИКИ.

Що вивчає фізика ?

Що вивчає хімія?

Які ви знаєте агрегатні стани речовини ?

Як називається процес переходу речовини з рідкого стану в

газоподібний і навпаки?

Що називають дифузією?

УЧИТЕЛЬ ХІМІЇ.

На які групи поділяються речовини за будовою?

Які речовини називають простими та складними?

На які групи поділяються прості та складні речовини?

До якого класу належить вода?

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учні записують тему уроку в зошит.

1. Будова молекули води.

УЧЕНЬ. Вода – одна з найбільш унікальних і загадкових речовин на

Землі. Погляньте на глобус – і ви побачите, що більшу частину поверхні нашої

планети покриває вода. Тривалий час вважали неподільним елементом. Лише

1776 р. Г. Кавендіш (Англія), а потім, 1783 р. Лавуазьє (Франція) показали, що

вода не простий хімічний елемент, а сполука водню й кисню. Після цього

відкриття один із компонентів води отримав назву Гідроген – «той, що

народжує воду».

2. Фізичні властивості води.

Фізичні властивості води багатогранні, тому розглянути їх усі протягом

уроку ми не зможемо. Життя не вистачить людині, щоб вивчити те різноманіття

властивостей однієї з найпростіших сполук у природі. Енергія води нас зігріває,

плавить метал, перевозить мільярди людей. За допомогою спеціальних

86

приладів, які дають змогу отримати надтонкий струмінь води підтиском, ним «

ріжуть» метал, «рубають» вугілля в шахтах. Працює вода і в так званих

«ковальських» цехах. Прикладів можна наводити безліч, але навіть із даних ви

бачите, які різноманітні фізичні властивості має вода.

УЧЕНЬ. ВОДА – ЦЕ ПРОЗОРА РЕЧОВИНА БЕЗ ЗАПАХУ Й СМАК.

За нормальних умов (тиску 760 мм. рт. й температури 20 С) густина

води становить 1000 кг/м . За температури Овода кристалізується, за о 100 С

перетворюється на пару. Ми можемо спостерігати три стани, у яких перебуває

вода: рідкий, газоподібний, твердий. Учень. Вода має велику теплоємність: під

час охолодження вона віддає велику кількість теплоти. Ця властивість води

помітно впливає на клімат біля великих водойм. Вода має особливу

властивість, яку називають «аномалією теплового розширення». Під час

нагрівання води від 0° 4 °С її об'єм не збільшується, а зменшується, а

досягнувши температури 4 °С, починає зростати. Ця властивість води має

важливе значення для клімату на Землі й життя у водоймах. На дні великих

озер вода цілорічно зберігає температуру не нижче 4 °С, що дає можливість

живим організмам пережити сувору зиму.

УЧЕНЬ.

Під дією сонця вода нагрівається й випаровується з поверхні водойм,

повітряні течії переносять водяну пару, яка конденсується й проливається у

вигляді дощу й снігу на суходолі й поверхні водойм. Кругообіг - це природний

процес відтворення прісної води, природна фабрика дистиляції. Випадаючи на

суходолі, прісна вода стікає по схилах під дією сили тяжіння, утворюючи водні

потоки й прісні водойми, фільтруються у ґрунті, живлячи підземні води. При

цьому разом із вітром, сонцем, живими організмами вона бере участь у

руйнуванні гірських порід, сприяючи формуванню ґрунту. Складова частина

гідросфери – це водяна пара в атмосфері Землі, з якої утворюються дощові та

снігові хмари, роси, тумани, тверді та рідкі опади.

Вчитель хімії. Переходимо до вивчення хімічних властивостей води.

Будова молекули води. Показ презентації.

87

Молекула води – міцна сполука. Розкласти її можна за допомогою

постійного електричного струму.

1. Н О → 2Н +О

Вода реагує з активними металами з утворенням гідроксидів і водню.

Демонстрація досліду.

2. Na + 2Н O = 2Nа ОН + Н

Вода реагує з оксидами активних металів з утворенням розчинних основ

– лугів.

ВаО + Н 0 = Ва(ОН)

Вода реагує з оксидами неметалів з утворенням кислот.

Демонстрація досліду. Р O + H O = H PO

Вчитель. Вивчивши фізичні і хімічні властивості води перейдемо до

практичної частини уроку. В класі працюють 2 гр. теоретиків і 2 гр. практиків.

Група фізиків.

І група.

Порівняти об'єми льоду й води однакової маси.

1. Чому в радіатор автомобіля заливають антифриз, а не воду?

2. Чи можуть бути в рідкому стані кисень, азот?

II група.

1. Порівняти маси льоду й води однакового об'єму.

2. У зимовий морозний день над оболонкою в річці утворився туман.

Який це стан?

3. Чим відрізняються молекули холодної води від молекули теплої і

гарячої води, від молекули льоду.

Група хіміків.

ІІІ група.

1. Написати реакції за участі води, які використовуються в синтезі

органічних речовин.

І V група.

1. Записати реакції за участю води в неорганічному синтезі.

88

Вчитель.

Наша планета – планета води, а не землі, 3/4 її займають водні масиви

океанів, а також льодовиків, озер та боліт на континентах, а над нею пливуть

хмари – скупчення пароподібної води. Якщо заглибитися в земну кору, то й там

у тріщинах і порах можна знайти воду. Усі водні об'єкти на поверхні нашої

планети так чи інакше пов'язані між собою й утворюють особливу оболонку –

гідросферу. З'ясуємо роль гідросфери для нашої планети.

1- учень. Вода в природі існує в трьох агрегатних станах, завдяки цьому

здійснюється її кругообіг.

2-учень. Завдяки тому, що вода є розчинником, гідросфера служить

акумулятором неорганічних та органічних речовин, тому вода, яка утворює

неорганічні сполуки.

3-учень. Завдяки водній оболонці існує життя на Землі. Вода має велику

теплоємність, тому живі організми захищені від надмірно високих температур,

які б загрожували існуванню життя на Землі.

4-учень. Вода – найбільш сильний поглинач сонячного тепла на поверхні

Землі, основна роль у цьому належить Світовому океану.

5-учень. Вода утворює не лише океани, моря, річки та озера, а болота, які

накопичують органічні речовини у вигляді торфу.

Екологічні проблеми сьогодення.

1-учень. Нас, жителів Землі, можна порівняти з пасажирами корабля,

яким дали певний запас води. Але пасажири можуть розраховувати на те, що

якесь інше судно допоможе їм, тоді, як ми у Всесвіті поки що одні з нашими

невеличкими запасами прісної води. Необхідної для життя. Тому питання

отримання чистої води гостро постає сьогодні. Найактуальнішими проблемами,

які стосуються кожного жителя планети й від яких залежить майбутнє людства,

є екологічні.

2-учень. У результаті інтенсивного використання людською цивілізацією

водних ресурсів відбуваються значні кількісні та якісні зміни в гідросфері. Усе

це зумовлено тим, що більшість річок та озер є не лише джерелом

89

водопостачання, а й тим басейном, у який скидають промислові,

сільськогосподарські й побутові відходи. У зв'язку з цим на Землі практично не

лишилося великих річкових систем із гідрологічним режимом і хімічним

складом води. Не спотвореними діяльністю людини.

Перегляд презентацій.

1. «Цілюща вода».

УЧЕНЬ. Рослини виділяють біологічно активні речовини, які мають

цілющі властивості. Такі властивості людина помічала здавна. Тому в день

святого Юрія в травні та на Івана Купала в липні, коли буяє вся рослинність

своєю самотньою красою й роси наповнені життєдайною силою Землі й

Місяця, людина обтирає хворі місця росою із трав, а дівчата – обличчя, щоб

бути красивими, адже через пори шкіри цілющі речовини потрапляють у кров.

Існує в народі приказка: «Гарне личко, мов росою вмите».

2. «Чому вода в морі солона».

УЧЕНЬ. Морська вода – це розчин солі. Частіше за все це хлористий

натрій, тобто звичайна кухонна сіль. Деякі солі потрапили туди з підводних

вулканів, але більшість усе ж зобов'язана гірським породам, з яких складається

земна кора. У процесі вивітрювання солі, які містяться в породах, потрапили в

річки й зносилися в моря. Під час випаровування морської води в процесі

кругообігу, що ніколи не припиняється в природі, солі накопичувалися й

поступово досягли своєї нинішньої концентрації.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

БЛІЦ-ТУРНІР.

І. команда

1. Вода в твердому стані. (лід)

2. Яка сила діє на занурене тіло у воду. (сила Архімеда )

3. Скільки існує « кольорових» морів? (Мраморне, Жовте, Червоне, Біле,

Чорне.)

4. Як називають суміш води та солі ? (розчин)

5. Вода в газоподібному стані (пара)

90

ІІ. команда

1. Легкий вітер з моря (бриз)

2. Як називають суміш води та кислоти? (розчин, електроліт)

3. Чи може вода існувати одночасно в рідкому та газоподібному стані?

(так, за вологості 100 %)

4. Як передається тиск в рідинах? (у всіх напрямках однаково)

5. Як називається вода, що вибилась з – під землі? (джерело)

ІІІ. команда

1. 3а легендою вона народилася з морської піни (Афродита)

2. Чим пояснюється підвищення рівня світового океану (глобальне

потепління)

3. Як називається підняття рівня води та її розлив? (паводок)

4. Де зимують раки? (на дні водойм)

5. Назвіть найдешевший електроліт (морська вода)

IV. команда

1. Назвіть морських мешканців, які нагадують про зоряне небо (морська

зірка, риба – місяць)

2. Навіщо потрібні водолази? (щоб виконувати роботи на глибині)

3. З чого складається град? (дощові краплі, що летять на землю,

потрапляють у холодні шари повітря, там вони замерзають і перетворюються на

град – горошинки льоду)

4. Чим відрізняється іній від роси? (іній – це замерзла роса)

5. У якому місці на землі можна залишитися сухим під дощем? (у пустелі

Сахара )

Пропонуємо учням відгадати загадки.

1. Мати сина породила, а син – матір (лід, вода)

2. Я – вода й на воді плаваю (лід)

3. Донизу летить крапельками, а вгору – невидимкою (лід)

4. Ні рук, ні ніг, а гору руйнує (крапля)

5. У вогні не горить, у воді не тоне (лід)

91

6. Довкола вода, а з питтям біда (море)

7. У піднебессі народився, у землі сховався (дощ)

8. Живе – лежить, помре – біжить (сніг)

9. Не море, не земля – кораблі не плавають і ходити не можна (болото)

10. Клубочиться, а не дим, лягає, а не сніг (туман )

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Метод «Так – Ні»

1. 2/3 земної поверхні займає вода (так)

2. Хімічна формула води: Н – О (ні)

3. Структурна формула води: Н – О – Н (так)

4. Вода це – речовина без запаху й смаку (ні) (прозора)

5. Вода перебуває у трьох агрегатних станах: рідкому, твердому,

газоподібному. (так)

6. Молекула води – міцна сполука (так)

VII. Домашнє завдання.

Записати в зошиті прислів'я і приказки про воду.

Виписати і пояснити фізичні явища в прислів'ях і приказках.

92

Додаток 5

Тема: Розв'язання задач та вправ з теми:

«Механічні явища», 8 клас Збиратися разом – це початок,

Триматися разом – це процес,

Працювати разом – це успіх.

(Г. Форд).

Мета: узагальнити, систематизувати знання учнів про механічний рух;

поглибити знання про характеристики руху та звуку; розвивати інтерес до

фізики, логічне мислення, виховувати увагу, зацікавленість.

Основні поняття: механічний рух, шлях, час, швидкість, траєкторія,

звук, період, частота, амплітуда, гучність, тон, тембр.

Обладнання: картки із завданнями, кубики із записами на гранях

формул, тягарець до якого прив'язана нитка, картон, молоточок, резонатори,

призи Тин уроку: узагальнення й систематизація знань

ХІД УРОКУ

І. Розминка

Відгадайте загадку:

Знайомі ми з вами давно,

Ще з уроків математики.

Чому, та як, та де було,

Як швидко рухалось, пливло,

Коли зустрінуться та де? –

Все вправи це ... (механіки)

П. Основний зміст уроку

Гра «Гонка-марафон» проводиться з використанням елементів гри-

подорожі. Учні класу діляться на дві рівносильні групи-екіпажі.

Урок проводимо у вигляді автомобільної гонки-марафону. Оскільки

дистанція велика, у нас буде багато зупинок.

93

Переможе той екіпаж, який набере максимальну кількість балів, за

найменший час пройде дистанцію. Тож побажаємо вам успіху.

Перша зупинка – місто Кмітливих.

Кожному екіпажу пропонується розв'язати якісну задачу. За правильну

відповідь – 1 бал.

Задача 1. Велосипедист рухається рівномірно. Якою буде траєкторія

руху точок ободу колеса відносно рами велосипеда?

Задача 2. Велосипедист рухається рівномірно і прямолінійно. Якою

буде траєкторія руху точок ободу колеса відносно дороги?

Друга зупинка - місто Ерудитів.

Двоє учнів з кожного екіпажу по черзі підходять до столу й кидають

кубик, на гранях якого написані формули. Зачитують формулу на верхній

грані кубика й називають усі фізичні величини, що входять до формули, та їх

одиниці.

Третя зупинка – місто Експериментів.

Один із членів екіпажу за допомогою предметів, що є на столі

(тягарець, до якого прив'язана нитка, камертон, молоточок, резонатори),

демонструє обертальний рух, резонанс звукової хвилі та пояснює його.

Четверта зупинка – місто Знавців.

Фрагмент «Що? Де? Коли?»

Біжить, біжить, не оглядається. Що це? (Час)

Іде з села до села, а з місця

Й кроку не зробить. Що це? (Дорога)

П'ята зупинка - місто Професійне.

Кожен екіпаж по черзі має називати найбільше професій, пов'язаних із

механічними явищами. Починаючи той екіпаж, який має менше балів.

Шоста зупинка – місто Помилок.

Я пояснюю нове фізичне поняття, припускаючись при цьому деяких

помилок. Завдання екіпажів – виправити допущені помилки:

94

Механічний рух – це зміна стану спокою тіла у просторі без зміни часу.

Висота тону визначається амплітудою коливань.

Сьома зупинка – місто Технічне.

Кожний екіпаж (за переліком назв населених пунктів області) з перших

букв їхніх назв має скласти назву приладу, пояснити його будову та принцип

дії.

Восьма зупинка – місто Мислителів.

У цьому місті кожний учасник марафону розв'язує кількісну задачу.

Кількість балів екіпажу складається з оцінок кожного її числа. Складність

задачі визначає вчитель з урахуванням часу, перебування екіпажів на

зупинці. Фініш – місто Нерозгаданих таємниць.

Екіпажі отримують кросворди з ключовими словами «велосипед» та

«гелікоптер», які потрібно якнайшвидше розгадати.

1. Величина,

що

визначається відношенням шляху до часу, за який цей шлях пройдений.

2. Основна одиниця часу.

3. Звукові коливання, в яких частота коливань більша ніж 20 000 Гц.

4. Вид руху, за якого тіло за будь-які рівні проміжки часу проходить

однакові шляхи.

5. Фізична величина, що визначає висоту тону.

1 в

2 е

3 л

4 о

5 с

6 и

7 п

8 е

9 д

95

6. Прилад для вимірювання часу.

7. Фізична величина, що визначає гучність звуку.

8. Час, за який здійснюється один повний оберт.

9. Морська тварина, з якої ехолокація відбувається на ультразвукових

частотах від 80 000 Гц до 100 000 Гц.

Відповіді: 1. Швидкість 2. Секунда. 3. Ультразвук 4. Рівномірний

5. Частота 6. Годинник 7. Амплітуда 8. Період 9. Дельфін

1. Одиниця вимірювання частоти.

2. Прилад для вимірювання інтервалів часу.

3. Явище, що є прикладом відбивання звукової хвилі.

4. Вид руху, за якого тіло за будь-які рівні проміжки часу проходить

неоднакові шляхи.

5. Одиниця вимірювання періоду.

6. Орган слуху.

7. Траєкторія прямо лінійного руху.

8. Фізична величина, яка показує кількість коливань за одиницю часу.

9. Вид руху, підчас якого тіло обертається.

10. Звукові коливання, в яких частота коливань менше, ніж 20 Гц.

г

е

л

івк

о

п

т

е

1

2

3

4

5

6

7

8

9р

96

Відповіді: 1. Герц 2. Метроном 3. Луна 4. Нерівномірний 5. Секунда

6. Вухо 7. Пряма 8. Частота 9. Обертальний 10. Інфразвук.

ІІІ. Підсумок уроку.

Аналізую хід гри на кожному етапі. Успіхи оцінюються в балах, які

виставляються в журнал. Членів екіпажу-переможця нагороджують призами.

IV. Домашнє завдання.

1. Повторити відповідні параграфи з теми «Механічний рух»,

підготуватися до тематичного оцінювання.

2. Розв'язати задачі: 1) З якою швидкістю має рухатися ліфт, щоб

переміститися з 61-го поверху хмарочоса на 1-ий поверх за 1 хв? Відстань

між поверхами 3 м., рух ліфта вважати рівномірним. 2) Побудувати графік

шляху та швидкості для прямолінійного рівномірного руху, за якого тіло за 3

год. проходить шлях 120 км.

97

Додаток 6

Подорож у країну «Теплота»

Урок – Гра, 8 класТема: Узагальнююче заняття за темою «Теплові явища»

Мета: Систематизувати, узагальнити і закріпити знання з теми

«Теплота». Формування комунікативної компетентності. Розвивати інтерес

до фізики

Обладнання: На стінах плакати з висловлюваннями великих фізиків,

портрети 3-х вчених-фізиків – І. Ньютона, М. Фарадея, Дж. Джоуля; аркуші

білого паперу й маркери, кросворди, картки із завданнями, обліковий аркуш

результатів для лічильної комісії

Пояснювальна записка

1. Клас ділиться на 3 команди по 8 і 9 чоловік у кожній;

2. Грою керує вчитель;

3. Подорож містом діти здійснюють, виконуючи відповідні завдання на

зупинках;

4. Підсумок результатів здійснює лічильна комісія із числа учнів (3 чол.);

5. За підсумками гри діти одержують грамоти і призи;

6. Попереднє завдання командам: скласти кросворд із 4 слів за темою

«Теплові явища».

ХІД УРОКУ

Краще за все просувається

Природниче дослідження, коли фізичне

завершується у математичному

Ф. Бекон.

І. Розминка

Скласти девіз уроку з розсипаних слів:

навчати, добре, знати, хто, хоче, все, того

«Добре того навчати, хто хоче все знати»

98

ІІ. Мотивація навчання

Звернення до епіграфа.

Сьогодні на уроці ми з вами здійснимо цікаву подорож країною Фізики.

Ми повторимо фізичні величини, покажемо свої знання фізичних законів та

явищ, уміння розв’язувати задачі й кросворди. Ви повинні виявити свої

знання, уміння, здібності й ерудицію. У добру путь!

1. Зупинка «Вернісаж»

На дошці вивішуються без підписів портрети вчених-фізиків під

номерами: Ньютона, Фарадея, Джоуля.

Завдання. Із трьох запропонованих портретів вчених фізиків вибрати

вченого, що займався вивченням теплових явищ, назвати його ім'я і

розповісти про його роботу. Та команда, що раніше підніме прапорець

починає гру.

За правильний вибір портрета – 1 бал, за правильне назване прізвище – 1

бал, за біографію – 5 балів, за перерахування робіт по 2 бали за кожну. (Дж.

Джоуль – 1818- 1889 рр. життя, англійський вчений, один з першовідкривачів

закону збереження, роботи присвячені електромагнетизму, теплоті, теорії

газів. Експериментально довів, що теплоту можна одержувати за рахунок

механічної роботи, увів поняття кількості теплоти, теплової енергії. У

джоулях вимірюють кількість теплоти, роботу, енергію).

2. Зупинка «Формули»

Зараз ви повинні на аркушах паперу за моєю командою протягом 1 хв.

Написати максимальну кількість відомих вам формул за темою «Теплові

явища». За кожну правильну формулу команді присуджується 1 бал, якщо всі

формули, запропоновані командою, правильні, то їй нараховується 2

додаткових бали.

3. Зупинка «Відгадай-но!»

Завдання. Кожній команді по черзі пропонується загадка з фізичним

змістом. За правильно відгадану загадку команді присуджується 1 бал.

а) Сонце всім дає тепло

99

Дуже щедро є воно,

Як же теплоту дістати,

Якщо порожнечу мати?

(випромінювання)

б) З нею чайник закипає,

Всім житло обігріває,

Пташкам теж допомагає.

Хто воно? Чи з вас хтось знає?

(конвекція)

в) Залізний прут в руці тримали,

Його кінець в вогонь поклали.

Аж стало гаряче занадто,

Чому ж так трапилося раптом?

(теплопровідність)

4. Зупинка «Калейдоскоп»

Завдання. Кожна команда одержує аркуші із кросвордами, підготовленими

заздалегідь командами суперницями. Учні повинні швидко заповнити

кросворд, за кожне правильно розгадане слово – 1 бал.

5. Зупинка «Практикум»

Пропоную визначити результат експерименту. Я обгорну дерев’яний

циліндр звичайним білим папером й у деяких місцях приколю його

канцелярськими кнопками. Що відбудеться якщо я буду тримати циліндр із

папером над полум’ям свічі? Відповіді учнів залежно від повноти,

правильності оцінюються від 0 до 3 балів.

(У місцях, де немає кнопок, папір повністю обвуглюється, під

кнопками й біля них папір залишається білим, тому, що металеві кнопки

мають більшу теплопровідність)

6. Зупинка «Задача»

Учні одержують картки з умовою завдання. Та команда, що швидше за в

сих правильно розв’яже задачу одержує 5 балів, та команда, що впорається

100

другою відповідно 3 бали, й наступна – 1 бал. За неправильно розв’язане

завдання команді бали не нараховуються.

Завдання. Яку кількість води можна нагріти на 44°С маючи в

розпорядженні 42 г. бензину? (Питома теплота згоряння бензину ,

питома теплоємність води 4200

7. Зупинка «Фініш»

Проаналізувавши результати ми підіб’ємо підсумки.

Оголошують команди, що посіли 1, 2, 3 місця. Переможцям вручаються

призи і грамоти.

101