УРОК  ТЕМА:  Загадки  легендарного співця ( Гомер – легендарний               основоположник європейської літератури. Поема «Іліада»)МЕТА: ознайомити учнів з короткими відомостями про Гомера як              найдавнішого майстра слова Давньої Греції; дати загальне уявлення              про сюжет «Іліади»; розвивати навички аналізу окремих пісень             поеми, виразного та коментованого читання, переказу, логічного             мислення, зв’язного мовлення; сприяти розвиткові інтелекту            школярів;виховувати прагнення наслідувати зразки патріотизму,           справедливості, мужності.ОБЛАДНАННЯ:  мультимедійний матеріал ; тексти поеми «Іліада»; карта                                 Стародавньої Греції; карта-схема подорожі  Гомера.                                                                        Гомер – перший пророк давніх                                                              греків.                                                                                                Г.Сковорода,                                                              український філософ ХУІІІ ст..                                                                                                         ХІД УРОКУ І. Організація навчальної діяльності.                Психологічна розминка «Скажи мені добре слово..»                     ІІ. Етап орієнтації            1. Слово вчителя            Щоб краще зрозуміти давньогрецьку літературу, пояснити виникнення світових шедеврів у цій країні, потрібно дізнатися про  особливості  менталітету давніх греків, або еллінів. Важко назвати інший народ в історії, який за такий короткий період дав би світові стільки чудових зразків досконалої краси і був настільки захоплений ідеями доблесті і свободи, як давні греки. Життя Давньої Греції не було легким. Але греки були одним із най життєрадісніших та найжиттєлюбніших народів. Це був народ-трудівник, народ-борець, що плекав ідеї патріотизму і явив людству взірці громадянської доблесті. Це був народ-мудрець, який замислювався над будовою Всесвіту, розмірковував про те, що таке матерія і дух, простір і час, що таке добро і зло.           Давньогрецьке мистецтво виховувало у вільних громадян героїв, воно було силою, що об’єднувала й зближувала людей. Греки вважали, що демократія може існувати лише тоді, коли громадяни матимуть такі найважливіші якості: справедливість, помірність, мужність та мудрість. Позбавлена цих рис, людина не може бути корисною державі. Честолюбство, лицемірство та лінькуватість вважалися пороками та головними ворогами демократії. Достоїнством людини була любов до праці. Ідеалом було гармонійне поєднання духовної і тілесної краси тіла і духа. Тому багато античних скульптур зображують людей і богів оголеними. Вміння володіти своїм тілом і духом було тим, що робило людину подібною до богів, бо й самі грецькі боги, непосидючі, діяльні, були схожі на греків.                              2. Робота з ілюстративним матеріалом. - Розгляньте зображення статуй дискобола та Аполлона Бельведерського. Порівняйте їх.                             (відповіді учнів)

    МИРОН.  «ДИСКОБОЛ»                      Аполлон, бог-покровитель мистецтв, та простий дискобол, учасник Олімпійських ігор, дуже схожі між собою. Вони майже не мають одягу, демонструючи в такий спосіб міцну статуру свого тіла. Правильні риси обличчя, курчаче волосся – і жодного сумніву у досконалості власної краси. І що цікаво: бог і людина надзвичайно схожі між собою.                   «Греки творили богів із свого власного генія і своєї власної краси», - вважав  І.Бродський.                

ІІІ. Етап визначення мети                                                                                    Час безжальний… Він віддаляє нас від минулого, яким би прекрасним воно не було. Залишаються лише легенди, що передаються від покоління до покоління. Читаючи їх, мимоволі починаєш вірити у всемогутність Зевса, у надзвичайну красу Афродіти, у мужність Прометея, в могутність Геракла. А ще в те, що на світі були прекрасні співці ( рапсоди), які складали дивовижні пісні про старовину. Одним з них є давньогрецький співець Гомер, з творчістю якого ми й   ознайомимося на сьогоднішньому уроці.                         ( запис теми, епіграфу уроку) ІУ. Етап організації та виконання плану діяльності.               1. Виразне читання вчителем вірша М.Негоди «Гомер»Безжальний час все зводить нанівець,І що ви, люди, знаєте про мене?Хіба лиш те, що я сліпий співець, Спізнав, як бог, осяяння натхнення.Де народився я – ніхто не зна,Сім древніх міст на те претендували,Та піднялася забуття стіна,І залягли століття, мов завали.Моїх річок розлиті береги,Поховані давно руїни ТроїАле жили й живуть, немов боги,Ахілл і Одіссей – мої герої.Мій епос, як божественний чертог,Піднісся над минулими віками,І я живу з античними богами,Вже й сам напівлегенда, напівбог.                                      2. Слово вчителя.                   Ще в сиву давнину був відомий вислів: «З Гомера кожен може взяти стільки, скільки спроможний взяти». Видатні грецькі філософи Сократ, Платон, Аристотель нагадували: щоб добре виховати молодь, їй треба прищеплювати любов до Гомера. «Одіссею», що рясніє описами звичаїв та дивних пригод, радили читати молодшим, «Іліаду», з її драматизмом та поглибленою життєвою  мудрістю, - людям старшого віку.                Повернення…. Дороги…. Щемкий неспокій цих слів веде нас до Гомера – легендарного незрячого поета-співця, що в лляному хітоні із саморобною лірою-формінгою мандрував містами і селами узбережжя Малої Азії, до його славнозвісних поем «Іліада» та «Одіссея» , наснажених любов’ю  до отчого краю.

Гомер                        Ось він – найдавніший і найславетніший поет Стародавньої Греції, який жив у УІІІ ст.. до н.е. За право називатися його батьківщиною сперечалися 7 грецьких міст ( Смірна, Родос, Колофон, Саламін, Хіос, Аргос, Афіни).                Античність уявляла собі Гомера старезним незрячим поетом-співцем. ( Гомер і означає сліпий). Під час розкопок грецького міста Геркуланума було знайдено його мармурове погруддя. Піднявши голову, він наче подався вперед. Тонкі риси обличчя, зведені брови, від чого поглибшали зморшки на переніссі й чолі, ледь розтулений рот.             Незрячий і вбогий, пройшов співець через поселення й міста свого краю, щоб увійти в безсмертя.            Місця, що ніби пов’язані з ім’ям  Гомера, вельми шануються; у Смірні – печера, де він любив творити, на Хіосі – скеля, де співав, дослухаючись до прибою, в Неон-Тіхосі – тополя, під якою виголошував свої поеми.

 

                                 3. Творче завдання «Бліц»1. Як в античності звучало слово «сліпий» ( Гомер)2. Поняття, що означає «слово», «розповідь», «оповідання» ( епос)3. Один із творів Гомера ( «Іліада»)4. Один із творів Гомера ( «Одіссея»)5. Місце в Хіосі, пов’язане з ім’ям  Гомера ( скеля)6. Музичний інструмент, з яким мандрував Гомер ( Ліра)7. Яке питання, що стосується Гомера, залишається відкритим? ( гомерівське питання)8. Інша назва Греції ( Еллада)9. Одне з міст, яке претендує називатися батьківщиною Гомера ( Смірна)10.Справжнє ім’я  Гомера ( Мелесіген)                                     4.  Повідомлення учня про Гомера.             Я запрошую вас пройти шляхами Гомера.  Перед вами карта Греції.                Народився майбутній співець неподалік від малоазійського міста Смірни, на березі річки Мелес. Тут знайшла притулок його мати-одиначка Кретеїда, вигнана з рідного міста – фессалійської колонії Кіме, що в Малій Азії.  Свого сина  вона назвала Мелесіген, себто «син Мелеси». Нужденно жила Кретеїда, доки не стала дружиною місцевого співця Фемія, який назвав її дитину сином і учнем. Тямущий до слова і музики, хлопчина  невдовзі випередив учителя й ще замолоду зажив слави навіть серед чужинців, які причалювали до берегів Смірни. Якось він познайомився  з торговцем, що прибув із далекої Італії. Юнак, який на той час осиротів, сподобався прибульцю, і він узяв його з собою, щоб показати світ, познайомити з різними людьми та їхніми звичаями.           Однак ледь  зачудований хлопець побачив цей неозорий сонячний світ, як його спіткала хвороба очей. Він поспішив на батьківщину, сподіваючись там одужати, але, побачивши її береги , назавжди втратив зір. Та не кануло в небуття побачене й почуте: воно ожило в зігрітому любов’ю  до людей поетичному слові. Перебування на Ітаці – батьківщині Одісея, відвідування Пелоппенесу – краю ахейців – дало поштовх для створення «Іліади» та «Одіссеї».             А рідна Смірна, як згодом виявилося, булла заздрісною і невдячною. І ось, із формінгою в руці, ступив незрячий на шлях мандрівного співця-аеда. Довго блукав, заробляючи на життя, і вже хотів осісти в затишній колонії Кіме, але й тут йому не пощастило. Якомусь лиходієві вдалося зламати прихильність гроиадян: мовляв, дамо притулок одному зайді – завтра обсяде нас ціла зграя таких самих дармоїдів.             І знову дороги, знову кривда. У Фокеї, що недалеко від смірни, якийсь Тесторід викрав у поета записані епічні твори й виконував їх як свої власні на острові Хіос, здобувши чужою працею і статок, і славу.             Скривджений  співець на попутному судні вирушив до Хіосу. Там блукав у прибрежному лісі, поки не трапився йому пастух на  ім’я   Глак.  Гомер полонив своєю мудрістю багатого Глакового хазяїна Ліка, і той доручив йому виховання своїх  дітей. Хіосці прихильно поставилися до аеда. Зігрітий  нарешті ласкою людей, Гомер завершує тут «Іліаду» й «Одіссею», де з вдячністю згадує імена тих, хто простягнув йому руку в біді.            По всьому світу лине чутка про уславленого співця. На нього  чекають Афіни. Уже в глибокій старості, схвильований передчуттям зустрічі з дорогим містом, сивочолий поет вирушає до нього. Та життя Гомера обірвалося на півдорозі до серця Еллади – на невеликому острові Іес, де його й поховано. Надмогильний надпис сповіщає:Тут божественний Гомер під покровом землі спочиває,Той, який словом своїм нездоланних героїв уславив.            Сім грецьких міст сперечалися за право називатися батьківщиною великого співця.Сім сперечалися міст і звалисяГомера вітчизною: Смірна, Родос,Колофон, Самалін,Ірос, Аргос і Афіни.Місця, де нібито побував Гомер, вельми шануються: печера в Смірні, де він начебто любив творити, тополя в Хіосі, під якою любив відпочивати. 

                        5. Слово вчителя щодо «гомерівського питання».               «Гомерівське питання» виникло  ще за доби еллінізму і охоплює в основному дві проблеми: авторство та обставини виникнення гомерівського епосу.               У УІ ст.. до н.е., за розпорядженням афінського тирана Лісистрата, були вперше ретельно досліджені гомерівські тексти. До У ст.. до н.е. поету, крім «Іліади» та «Одісеї»,приписували ще багато епічних поем. Але за еллінської доби заперечувалося  авторство Гомера стосовно «Одіссеї».              Наприкінці ХУІІІ ст.. з’явилося  твердження, що «Іліада»  Гомера – це сукупність окремих героїчних пісень, зведених, буцімто, в єдине ціле невідомим редактором тільки у УІ ст..до н.е. Однак, це твердження невдовзі було категорично відкинуто більшістю академічних учених, а також поетів і письменників, які високо цінували художню досконалість гомерівського епосу, - зокрема Гете, Шиллером, Гоголем.            У наш час завдяки комп’ютерним дослідженням було доведено, що поема  «Іліада» - це твір одного автора, а не зібрання легендарних оповідей. Також було доведено, що «Одіссея» написана на 30-40 років пізніше за «Іліаду». Ці дослідження є ще одним доказом існування давньогрецького співця.              Але й досі  одностайної думки щодо «гомерівського» питання немає. Одні дослідники твердять, що Гомер – міфічна особа, тому його поеми слід розглядати як фольклорний твір, інші -  Гомер – реальна особа, неперевершений зразок високої духовності античної культури.                                6. Літературний диктант.1. Коли виникло «гомерівське питання»? ( за доби еллінізму)2. Які проблеми воно охоплює? ( авторство та обставини виникнення гомерівського епосу)3. Коли вперше були досліджені гомерівські тексти? ( у УІ ст.. до н.е.)4. Які існують версії щодо написання «Іліади» та «Одіссеї»? ( «Іліада» написана Гомером, а «Одіссея» - іншим автором)5. Які твердження існують щодо особи самого Гомера? ( реальна особа та міфічна особа)6. Яке існує твердження стосовно «Іліади»? (  це сукупність окремих героїчних пісень) 

7. Слово вчителя.            Переклад епосу Гомера вимагає високої поетичної майстерності. Над ним працювало багато митців. Серед них -  Олександр Навроцький – один із членів Кирило-Мефодіївського братства, в якому він підтримував революційно-демократичне крило, очолюване Тарасом Шевченком. У 60-70-х роках Навроцький здійснив повний переклад «Іліади», який, проте, не був виданий. Степан Руданський намагався наблизити грецький епос до українського народно-пісенного ладу і «перелицював» Гомера.  Йому належить повний віршований переклад «Іліади». У 1887 р. в альманасі «Складка» вийшла перша пісня «Іліади» в перекладі Володимира Самійленка. Опубліковано два уривки з «Іліади» та фрагмент з «Одіссеї» Івана Франка. Над перекладом «Одіссеї» працювали Пантелеймон Куліш та Олександр Потебня. Леся Українка  переклала 3 і початок 4 пісні «Одіссеї». Як перекладач Гомера безперечно заслуги мав Петро Ніщинський, що підписував свої твори псевдонімом Петро Байда. Поет, композитор, громадський діяч, викладач грецької мови, він перекладав античну класику: у Львові 1883р. надруковано І-ХІІ пісні «Одіссеї»,  1802р.- ХІІІ – ХХІУ. То був перший повний переклад «Одіссеї», що відповідав розміру оригіналу. Ніщинський переклав також 12 пісень  «Іліади», з яких надруковано шість. Опубліковано фрагменти «Іліади» і в перекладі Андрія Білецького, Федора Самоненка.            Вагомим надбанням вітчизняної культури є повний переклад «Іліади» та «Одіссеї», що його здійснив розміром оригіналу Борис Тен. Цей переклад відповідає всім вимогам сучасного гомерознавства і відзначається художньою майстерністю. Фахівці оцінили його  як подію українського культурного життя.Пам’ятка:

60-70 рр. – повний переклад «Іліади» - Олександр Невроцький 1887 – перша пісня «Іліади» - Володимир Самійленко 1889-1892рр. – перший повний переклад «Одіссеї» - Петро Ніщинський.

Повний переклад «Іліади» та «Одіссеї» - Борис Тен.                             8. Повідомлення «Гомер у мистецтві та музиці».                      Вплив Гомера відчувається майже в усіх видах мистецтва. Мотиви і образи його поем знайшли друге життя у творчості таких несхожих митців, як фламандський художник-реаліст ХУІІ ст.. Іорданс ( «Каліпсо доставляє припаси на корабель Одіссея») й  англійський пейзажист Тернер ( «Одіссей та Поліфем»). Герої Гомера з’являються  у живописі російського художника Валентина Сєрова ( «Одіссей та Невсікая») і французького художника-романтика Делакруа («Виховання Ахілла»).                    Поглянемо на картину Олександра Іванова «Пріам благає Ахілла віддати тіло Гектора».                     Гектор виконав своє завдання воїна – захищати вітчизну. У поєдинку перемогу отримав богорівний Ахілл. На картині зображена зустріч Ахілла з Пріамом, батьком Гектора. Вирушаючи до табору Ахілла, щоб викупити синове тіло, Пріам не покладав великих надій, не певен був навіть за своє життя, але ніщо не могло його зупинити:Хай вб’є мене зразу ж Ахілл безпощадно,Тільки б обняти мені сина й жадобу ридань вдовольнити.І ось він на порозі Ахіллової оселі.Сонце спустилось у глибінь Океану і веде за собою темну ніч. Вщух вітер, що розгулявся над рівниною Трої. Тихо й у високому наметі Ахілла. Непорушно звисають відхилена багряна завіса й м’які китиці очерету над його входом. Ахілл саме вечеряє й, опершись на лікоть, дивиться на вечірню зорю, що замерхтіла десь   там, у темноті, за наметом. Під нею ледь  вимальовуються пасма гір. Біля підніжжя гостроверхої  Іди то зринають у відблисках сторожових вогнищ, то знову ховаються у пітьмі високі вежі й мури Трої. Тихо довкола, і лише прудкий Скамандр, женучи до моря хвилі, порушує нічне безгоміння.               Раптом усе те видиво зникло: чиясь похила постать заступила вхід до намету. Мить – і Ахілл побачив, як до ніг йому припав сам сивочолий володар Трої. Грім із погожого неба не здивував би його так, як поява Пріама. Заніміли на мить усі інші в наметі. І тут з уст старця злетіли слова, які пронизали душу Ахілла: «Батька свого спогадай, до богів подібний Ахілле». Він почув їх, здається, самим серцем. Наче не Пріам,а його батько Пелей із скорботного порога своєї старості простяг до нього тремтливі руки. Хтозна, може, й кривдять його там, у далекій  Фтії… І, мовби на підтвердження тієї думки, він знову почув голос Пріама:Може, в цю саму хвилину сусіди йому учиняютьУтиски, й нікому ту небезпеку й біду одвернути.Щось стисло Ахіллові горло, здригнулися дужі руки, і в цю мить наче здалеку долинув до нього приглушений голос старця:Все ж, він, принаймі, почувши про те, що живий ти і цілий,Серцем радіє своїм і щоденно плекає надіюЛюбо бачити сина, коли він повернеться з Трої.Та навіть Пріам не здогадувався, який біль пронизував по тих словах душу Ахілла, бо ж не знав, що той, кого він благає, вже вказав на місце своєї могити тут, під Троєю, далеко від свого батька, далеко від отчого краю…           Велике горе єднає людей. Настала мить, коли  страшний гнів Ахілла поступається місцем глибокому людському співчуттю: Ахілл віддає тіло Гектора батькові.            Персонажі Гомера стали героями численних опер, зокрема італійця Монтеверді ( «Повернення Улісса», 1641) та француза Гуно, представників Віденської класичної школи Глюка ( «Паріс та Єлена», 1769), та французької романтичної музики Берліоза ( у 1855-1859 рр. працює над оперною дилогією «Троянці»). У 1980 р. в Києві вперше поставлена опера про дитинство Ахілла – «Деідамія», створена Генделем у ХУІІІ ст..                             9. Робота з опорним конспектом.                   

                 До  УІІІ ст. до н.е. існував лише грецький фольклор. Аеди – народні співці – краще від усіх знали міфи, передавали їх із покоління в покоління, додавали щось своє. Починаючи пісню, аед ударяв по струнах кіфари  і під музику розповідав один з епізодів міфу.                 З  ім’ям  Гомера пов’язаний   початок давньогрецької літератури. Він замість  коротких міфів став виконувати поеми-епопеї – великі за обсягом твори про героїчні подвиги та пригоди. Гомер завжди вважатиметься давньогрецьким поетом №1. Його справу продовжили Гесіод, Анакреонт, Есхіл, Софокл, Еврипід та інші поети та драматурги.                Сюжети обох поем Гомера «Іліади» та «Одіссеї» походять із циклу героїчних переказів про Троянську війну ( ХІІ-ХІІІ ст..до н.е.)Троянська війна – наступ греків на місто Трою ( Іліон). Вона тривала 10 років. 

10. Повідомлення про Трою.                    Історія Троянської війни є однією з центральних подій грецької міфології. Проте тривалий час вважалося, що всі ці події були просто вигадкою.  Але наприкінці    ХІХ століття   німецький учений Генріх Шліман вирушив на пошуки легендарного міста. Вченому вдалося визначити місцезнаходження Трої. Розкопки доводили, що в місцині, де Шліман сподівався знайти Трою, люди мешкали й у сиву давнину. Адже у грунті було знайдено залишки людських поселень на різній глибині, і розташовувалися вони шарами. Згідно з поемою Гомера, Троя загинула внаслідок пожежі. До кінця свого життя вчений так і не дізнався про свою помилку. Вже у ХХ столітті інші дослідники точнор встановили, що той шар, який Шліман визнав «троянським», зберіг пам’ятки  культури на два тисячоліття старшої від Гомерівської Трої. Продовжуючи роботу, розпочату Шліманом, археологи зібрали цікавий матеріал про історію легендарного міста.                  Сучасні вчені вважають, що Троя була розташована в Малій Азії, на узбережжі Егейського моря, поблизу протоки Дарданелли, на шляху до Чорного моря, на пагорбі Гисарлик ( нині територія Туреччини). Виявляється, що Троя знаходилася неподалік від Колхіди, куди плавали за золотим руном аргонавти, Кавказьких гір, де страждав прикутий за наказом Зевса Прометей. Існувало місто у ХУ – ХІІІ століттях до н.е. Згідно з легендою, заснував його Іл, нащадок бога Зевса,отже місто інколи називали Іліоном.                 Місцезнаходження Трої було обрано дуже вдало. Дарданелли з’єднують  Чорне та Егейське моря. Місто-фортеця біля узбережжя цієї протоки мало можливість тримати під контролем кораблі, які завантажувалися в плавання з одного моря до іншого. Тому Троя славилася як багате місто і саме через це неодноразово ставала причиною війн. Учені вважають, що численні війни за Трою, відокремлені одна від одної в часі, злилися в пам’яті народній  в одну подію, яка отримала назву – Троянська війна.              Окрім того, посилаючись на історичні джерела, вчені з’ясували , що в кінці ХІІІ ст.. до н.е. греки напали на місто Трою ( Іліон). Війна тривала 10 років ( з 1194 по 1184 рр. до н.е.). Греки все-

таки здолали опір троянців, взяли місто та знищили його. Причини війни залишилися невідомими, хоча є припущення щодо економічного  суперництва  міст-полісів, досить звичного для тих часів. Можливо, саме ці події і відобразилися в численних міфах та поемі Гомера.                                 11. Бесіда на повторення вивченого.- В яких вивчених вами міфах відобразилися події Троянської війни? ( «Єлена, дочка Зевса і Леди», «Пелей і Фетіда», «Суд Паріса», «Паріс повертається до Трої», «Менелай готується до війни проти Трої», «Ахілл», «Троя»)- Як міфи пояснюють причину Троянської війни?  ( викраденням Єлени Парісом і помстою її чоловіка Менелая. Тобто війна між греками та троянцями була породжена інтригами богів та людей)- Як грекам вдалося перемогти троянців? ( завдяки хитромудрому Одісеєві, який запропонував змайструвати величезного дерев’яного  коня і розмістити в ньому ахейців, місто було взято)                               12. Слово вчителя. Міфологічна основа «Іліади».                Поеми «Іліада» та «Одіссея» тісно пов’язані з троянським циклом міфів. Однак Гомер використовує у цих творах лише окремі моменти троянської міфології. Сучасники Гомера були добре обізнані із сюжетами міфів про Троянську війну і розуміли, про що йде мова. Але нам, для того, щоб осмислити поеми Гомера, потрібно ознайомитися з основними подіями, описаними в міфах троянського циклу, тобто з подіями, які не згадуються у поемах Гомера, а лише маються на увазі. Згідно з троянськими міфами, причини війни між греками і троянцями були пов’язані  з космічними подіями і  зумовлені волею богів. Земля, знемагаючи від непосильного перенаселення, звернулася до Зевса з проханням скоротити рід людський. Громовержець втрішив допомогти Землі й задумав війну між греками і троянцями.  Як саме Зевсу вдалося її розпочати?                   Пелей, один із грецьких царів Фесалії, одружився з Фетідою, донькою морського царя Нерея. На весіллі Пелея і Фетіди зібралися всі боги, окрім Еріди – богині чвар , яку забули запросити. Ображена Еріда вирішила помститися богам. Вона кинула їм золоте яблуко з написом «Найвродливішій».  Претендентками на володіння яблуком були три богині : Гера, Афіна  Паллада і Афродіта. Між ними виникла суперечка. Кожна вважала, що тільки вона має право володіти золотим яблуком, а отже, має бути визнана найвродливішою. Тоді Зевс наказав розв’язати  цю суперечку Парісові – сину троянського царя Пріама. Паріс присудив яблуко Афродиті, яка пообіцяла йому найвродливішу з усіх смертних жінок -  Єлену, дружинуцаря Спарти Менелая. Вдячна Афродіта допомогла Парісу викрасти  Єлену. Ображені рішенням Паріса, Гера і Афіна зненавиділи його, а разом з ним і усіх троянців, і присяглися жорстоко помститися.             Викравши Єлену, Паріс зганьбив царя Спарти Менелая. Брат Менелая, Агамемнон, скликав з усієї  Греції  найзнаменитіших царів і героїв. Серед них були хитромудрий Одіссей, цар острова Ітаки, та молодий Ахілл, син Фетіди і Пелея. Вони вирішили напасти на Трою і визволити Єлену. Величезний грецький флот висадив військо неподалік від Трої, і розпочалася  облога міста.  У подіях активну участь брали боги та богині.             Війна точилася без помітних переваг протягом дев’яти  років. Троя була могутньою та неприступною Те, про що оповідається в «Іліаді», охоплює події десятого року війни, за декілька днів до падіння Трої. Але самого падіння Трої Гомер в «Іліаді» не змальовує.             Поему можна вважати енциклопедією життя давніх  греків. З неї можна дізнатися про звичаї, обряди, одяг, зброю, моральні закони, притаманні цьому народу.                              13.  Робота над композицією поеми. Заповнення пам’ятки .Автор:  Гомер ( УІІ ст.. до н.е.)Країна: ГреціяНазва твору: «Іліада». Являє собою контамінацію ( змішання слів) «Іліон» - «Місто бога» і «аде» - «співаю».Жанр: героїчна епічна поема ( військово-героїчна поема) – сцени, пов’язані з бойовими діями, військовим побутом.Тема: гнів Ахілла, у якого Агамемнон відбирає полонянку Хрісеїду; наслідки цього гніву для грецького війська.Сюжет:  За велінням  Зевса, Агамемнон мусив повернути свою полонянку Хрісеїду її батькові Хрісу – жерцю Аполлона. Не наважуючись порушити волю Громовержця, полководець віддає Хрісеїду її

батькові, а замість неї оволодіває полонянкою Ахілла. Ображений царем, Ахілл покидає військо. Агамемнон залишається без найсильнішого та найхоробрішого героя. Війська греків починають зазнавати поразок. Тоді друг Ахілла Патрокл бере його зброю і вступає у двобій із ватажком троянців Гектором. Поєдинок закінчується для Патрокла трагічно.            Смерть друга змусила Ахілла забути особисту образу. Він повернувся до грецького війська. Від руки Ахілла гине сила-силенна троянців і головний захисник Трої – Гектор. Уночі до Ахілла приходить батько Гектора – цар  Пріам. Він благає віддати йому тіло сина. Зворушений горем батька, Ахілл погоджується. Похоронами загиблих героїв – Патрокла та Гектора – закінчується поема.Композиція:  Учені поділили поему «Іліада» на 24 пісні ( за кількістю букв грецького алфавіту) та на 15693 рядки. У поемі оповідається лише про один  епізод десятого року Троянської війни – останні 50 днів облоги Трої.   Але з них майже 40 заповнені подіями, про які автор тільки згадує. Вони становлять не більше як експозицію і розв’язку  основного сюжету: 10 днів лютує моровиця у грецькому таборі, на дванадцятий після сварки вождів боги повернулися на Олімп. І Фетіда може звернутися до Зевса. Тільки на 12-й день після загибелі Гектора Пріам вирушає до табору Ахілла за тілом сина, після чого троянці ще 8 днів оплакують загиблого і готуються до поховання.Стильові риси: героїзм і драматизм. Стиль відзначається неквапливою величавою мовою, наявністю постійних епітетів, картинних порівнянь, повторів, гіпербол.                            14. Словникова робота.Епічна поема -  ( від гр.. творити, творіння) – великий віршовий твір, в якому розповідається про значні події далекого та близького минулого. Вони виникли на грунті народних героїчних сказань та пісень про якісь історичні події .Гекзаметр -  ( від гр.. шестимірний) -  вірш шестистопного дактиля, де в кожній стопі, окрім п’ятої , два коротких склади можуть замінюватись одним довгим, витворюючи спондей. Остання стопа  завжди двоскладова ( хорей), з цезурою переважно на третій стопі. У. Етап контрольно-оціночний.                       1. Комунікативно-ситуативна вправа                  „Уявіть себе присутнім під час того, коли Паріс вирішував, кому віддати яблуко. Кому Ви  порадите його віддати, щоб запобігти війні?”                  « Уявіть, що ви потрапили в часи Троянської війни. На боці якого війська Ви б воювали? Чому?»                       2. Інтерактивний метод «Продовжте речення»- Сьогодні на уроці ми… * продовжили роботу над…* дізналися про…* ознайомилися з …* вчилися працювати з …                  Ми доторкнулися сьогодні до однієї із скарбниць світової літератури та культури; доторкнулися до безсмертя, бо ще за пізньої романтичності ім’я  Гомера було символом безсмертя. Про це досить образно сказано  в одній із грецьких епіграм:Вигаснуть зорі скоріш на склепінні високого неба,Гелій освітить скоріш Ночі святої лице,Хвиля солона скоріш буде людям напоєм солодким,Мертвий з Аїду скоріш  вернеться знов до життя,Ніж славнозвісне ім’я  мернійця Гомера забудуть,Ніж його древні пісні кануть у млу забуття.                       3. Оцінки за урок   

                 Тема наступного уроку: « Велична пісня геройству й мужності (Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна) УІІ. Домашнє завдання.                   Вивчити конспект. Стаття підручника с. 21-25                   Прочитати «Іліаду»: «Заспів» ( пісня 1, вірші 1-10, «Щит Ахілла» ( пісня 18, вірші 139-411), пісня 22  ( вірші 139-411), вміти коментувати.                   Дібрати цитати до характеристики образів Ахілла та Гектора.  

 

 

                                                УРОК  2

 

ТЕМА:  Велична пісня геройству й мужності ( Образи Ахілла й

               Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна)

 

МЕТА: поглиблювати роботу над аналізом тектсу поеми та  

              характеристикою образів головних персонажів твору – Ахілла 

              й  Гектора; з’ясувати, яким був античний ідеал воїна-героя;

             розвивати навички виразного й коментованого читання, переказу

             «усного словесного малювання»;  виховувати морально-етичні якості  

             учнів.

 

 

ОБЛАДНАННЯ:  мультимедійний матеріал ; тексти поеми «Іліада »;                                 

                                 підручник О.Ніколенко.

 

                                                                       « Хто ти єси поміж смертного 

                                                             люду, герою  хоробрий?»

                                                                                                Гомер «Іліада»

                                                              

                                                  

   

                                                    ХІД УРОКУ

 

І. Організація навчальної діяльності.

                Психологічна розминка «Скажи мені добре слово..»

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

                 1. Дати письмові відповіді:

         - Хто це чи що це?

Гомер        Мелесіген     Смірна    Кретеїда   аед     Хіос     Форманга

Афіни        Еллада           Ітака       Крит         Агамемнон

Хто з українських митців перекладав «Іліаду» та «Одіссею»? Хто з художників звертався до тем та сюжетів гомерівських поем? У чому полягає суть «гомерівського питання»? Як Гомер пов'язаний з Україною? Що таке гекзаметр?

 

                   2. Бесіда на повторення.

- Що вам відомо з міфів про Ахілла? ( Ахілл – наймогутніший герой Троянської війни, син фесалійського володаря Пелея і морської богині Фетіди. Мати Ахілла знала, що її синові судилася безсмертна слава, але він мав загинути. Щоб

відвернути грізну долю від сина вона натирала його тіло амброзією і тримала в огні, аби дати йому безсмертя. А ще Фетіда опускала дитя у води Стікса, щоб зробити його невразливим. Але оскільки богиня тримала Ахілла за п’яту , то саме вона і стала єдиним вразливим місцем на його тілі. Звідси походить вислів «ахіллесова п’ята»).

- Чому Менелай  наполягав на участі Ахілла в поході? ( Тому, що такою була воля богів: греки переможуть, якщо на їх боці виступатиме Ахілл)

- Що вам відомо з міфів про Гектора? (Гектор був сином троянського царя Пріама і Гекаби. Він очолив троянське військо і прославився на десятому році війни)

                               

ІІІ. Етап орієнтації

                           1. Слово вчителя

                   У поемі Гомера «Іліада» найбільше уваги приділено образам Ахілла й Гектора, що є представниками ворогуючих сторін.

      

               

ІІІ. Етап визначення мети

                         ( запис теми, епіграфу уроку)

 

 

ІУ. Етап організації та виконання плану діяльності.

                                 1. Виразне читання вчителем тексту поеми «Іліада»

 ( «Зачин» ( пісня 1, вірші 1-10)

 

                                  2. Евристична бесіда за змістом прочтитаного.

 - До кого звертається співець? ( Співець звертається до Музи, що було традиційним для давньогрецьких поем. Вона мала надихнути співця на створення поеми. З дев’яти  муз богинею епічної  поеми вважали Каліопу)

- Спробуйте, посилаючись на текст, визначити зміст поеми. ( Зміст твору можна визначити так: у поемі буде описано гнів Ахілла, що спричинив багато лиха грекам, призвів до смерті багатьох із них)

- Як поет говорить про роль богів у цій війні? ( Боги відігравали значну роль у справах смертних. Афродіта, як відомо, допомагала троянцям, Гера й Афіна – грекам. Афіна й Аполлон навіть з’являлися на  полі бою)

- Яка роль зачину в композиції поеми? ( Він відіграє важливу роль у композиції поеми. Тут часто вказується на місце дії, час, автор знайомить читача з героями, їхніми взаєминами. В зачині є авторські звертання до читачів або інших осіб)

 

                             3. Творче завдання.

- Подумайте, чому саме гнів Ахілла, а не його подвиги, був обраний темою поеми?

 

 

 

                              4.  Коментар учителя.

                В поемі відобразилося світосприйняття давніх греків. Головним для них було служіння інтересам свого роду.  Особистих інтересів просто не могло бути. Греки вірили, що раз усе запровадили боги, то змінити щось неможливо.

               Ахілл учинив негідно, тому що порушив усталену гармонію. Але після загибелі свого товариша й побратима Патрокла, охоплений жагою помсти, він забув про свою особисту образу і знову рвався до бою.  Тобто герой зумів побороти свій гнів ( особисте) і зайняв належне йому місце серед родичів ( загальне), отже порушена гармонія відновилася.

                

 

                             5. Виразне читання учнями пісні 18  «Щит Ахілла» (вірші 478-608)

 

                               6. Бесіда з учнями.

 - Згадайте, хто викував щит Ахілла? ( Щит Ахілла на прохання його матері викував бог ковальства Гефест)

- Яку форму мав щит?  Чому? (круглу форму, що є символом світової гармонії)

 

                                    7. Слово вчителя.

                   У поемі Гомера «Іліада» , серед інших, є два цікаві образи: спис і щит. Образ списа у Гомера – явно негативний. Спис – не тільки націлене в людину знаряддя вбивства, а і його символ – зловісний і хижий. І все ж, десь у глибині цього образу, у зворушливих визначеннях : «вихованець вітру», «овіяний вітром» -  жевріє думка: «Не тільки боги і всемогутня Доля винні в трагедії війни, а й людина, бо смертоносний спис – витвір її рук»

                     Спису в поемі протиставлено щит – оборонну зброю. І, мабуть, не випадково, малюючи щит, Гомер особливо захоплюється зображувальною силою слова.

                  Щит – «захисник людини»; це найголовніше його призначення. Він приймає на себе удари списів і стріл, мечів і пущеного з пращі каменя. Падає воїн – і щит прикриває його. На щиті виносять полеглого з поля бою. Кинути в бою щит було найбільшою ганьбою.

                  Щит створює звукове поле, тло «Іліади», похмурий супровід запеклих боїв. Він стогне і реве, наче поранений бик, шкурою якого він оббитий. Велетенський, «наче вежа», щит Аянта, наймогутнішого після Ахілла воїна: на ньому сім бичачих шкір, а  зверху – шар бронзи. Зображення таких щитів і справді бачимо на знайдених під час розкопок предметах, що належать мікенській добі. Трохи звужений посередині, він укриває все тіло воїна – від ніг до голови.

                  А ось інший щит – круглий. Це щит Ахілла. Його виготовив для воїна сам Гефест, бог вогню, знаменитий олімпійський коваль.

                  Описуючи Ахіллів щит, Гомер наче змагається у вмінні описувати з тим «славетним майстром». Гомерове крилате слово сягає тут найвищого лету. Щит вимальовується в міру того, як його виготовляє Гефест, на наших очах. На його зовнішній випуклій поверхні – п’ять концентричних смуг, кожна з яких ширша від тої, що лежить над нею. На середньому крузі – вершині щита – зображені Земля, оперте на неї небо, «невтомне» сонце, «сріблястий у повені місяць», «всі прекрасні сузір’я , що ними увінчане широке небо».

                  На першій смузі два міста: одне з них втішається миром, друге – пригнічене війною.

                  Друга смуга заспокоює зображеннями мирного життя – тут і оранка, і збір урожаю, і гостина.

                  На третій – дві контрастні картини на пасовищі.

                Четверта смуга веселить танком.

                Ніби з глибини гігантського екрана напливає на нас цей загадковий золотистий диск – щит Ахілла, набуваючи космічних розмірів. Десь під небесними сферами  оточена хвилями Океану Земля, яку населяють люди. Ось і вони: в мирній праці, супроводжуваній піснею, - і у війні, нерозлучній з горем. У трудових буднях – і у веселому святі. У страшній небезпеці – і в солодкому спокої. Люди на чорній ріллі – й серед золотого колосся. Це ті самі люди, на яких гордо поглядав з висот Олімпу Зевс, пройнявшись до них хвилинним жалем:

Серед усього живого, що дихає й ходить по світу,

Годі шукати когось, хто б нещасніший був за людину.

                 Гомер приглянувся до них ближче і побачив не тільки їхню журбу, а й радість.

                Характерним є те, що зображені на щиті події подані в динаміці,  вони начебто оживають: люди на них рухаються, хвилюються, радіють, відтворено настрої, звуки, фарби.

                Сцени чергуються за принципом протиставлення і мають символізувати, що у світі існує певний закон. А Океан є символом межі людських можливостей тієї суворої необхідності і неминучості, яку греки називали фатумом.

            

 

                                   8. Коментоване читання пісні 18 «Двобій Ахілла і Гектора» ( вірші 469-670) ( підручник  с.36-41, вірші 250-410)

 

                                   9. Усне словесне малювання.

-  Спробуйте «усно змалювати», якими ви «бачите» героїв під час двобою.

-  Використовуйте постійні епітети, що є в тексті ( Ахілл – прудконогий, богоподібний. Гектор – великий, богоподібний, шолом осяйний)

                                  10. Виразне читання епізода «Розмова Зевса з богами»

 ( підручник с.33-36, вірші 140-240)

 

                                  11. Бесіда за прочитаним.

- Які наслідки для кожного з героїв мала розмова Зевса з богами?  ( Небесні боги співчувають кожному з героїв, хвилюються за них, розуміючи їхню роль у війні. Але поки що вони схиляються на бік Ахілла, тим самим вирішуючи долю Гектора)

-  Який мотив проявляється в цьому уривкові? (Мотив неминучості долі, що її обоє героїв сприймають як належне, без жодних нарікань)

 

                                     12. Робота з ілюстрацією  «Двобій Ахілла з Гектором»

- Зверніть увагу  на одяг воїнів. Опишіть його.

- Який момент двобою відображено на малюнку.

 

                                     13. Бесіда з учнями.

- Якими під час двобою зображені Ахілл і Гектор? ( Обидва герої зображені мужніми і хоробрими воїнами, кожен з них захищає свою батьківщину, дім, сім’ю, родичів)

- Хто переміг у двобої? ( У цьому  двобої Ахілл здолав Гектора,  помстившись тим самим за вбитого  Патрокла, свого найкращого товариша й побратима)

- Як помирає Гектор?  Яким було його останнє прохання? ( Гектор помирає як справжній герой. Його останнє прохання – повернути додому тіло).

-  Як ви думаєте, чи правий був Гектор, дорікаючи Ахіллові за його «залізне серце»? ( так, це особливо виявилося після перемоги Ахілла. Адже він відмовляється виконати останнє прохання Гектора. Навпаки, Ахілл прив’язує тіло до колісниці й пускає до  стін Трої.  Такою страшною була помста Ахілла за смерть Патрокла та багатьох інших ахейців)

- Чи здійснилося пророцтво Гектора стосовно Ахілла? ( так, пророцтво Гектора з приводу смерті Ахілла теж здійснилося)

 

                                 14. Робота над характеристикою образу Ахілла.    

 

          

 

                               «Іліада» як цілісний твір  була б неможливою без постаті Ахілла: вона розпалася б на низку окремих пісень, пов’язаних між собою хіба що мотивом Троянської війни. Дія поеми має передати душевну трагедію Ахілла, його шлях від згубного гніву до душевного очищення й людяності.

 

Позитивні риси характеру:  мужність, сміливість, гордість, запальність, готовність захищати свою батьківщину, вірність у дружбі.

               Гомер, звичайно, симпатизує грекам.

 

Негативні риси героя: нестримний гнів,який часто породжує жорстокість. Автор засуджує і знущання Ахілла над тілом Гектора, вваждає це негідним вчинком.

 

У. Етап контрольно-оціночний.

 

                      1. Комунікативно-ситуативна вправа

                  „Уявіть себе Ахіллом. Як би Ви себе поводили з Гектором? Чи вступили би Ви у двобій?”

                  « Утіште Ахілла після смерті Патрокла. Які слова Ви використаєте, щоб заспокоїти героя?»

 

                      2. Фронтальне бліц-опитування.

-  Які події покладено в основу «Іліади» Гомера?

- Чому твір має саме таку назву?

- Назвіть причини розв’язання війни між греками і троянцями?

- Хто такий Ахілл? Які фразеологізми ви знаєте про нього?

- Чому Ахілл образився на Агамемнона?

- Від чиїх рук загинув друг Ахілла Патрокл? Чому на ньому був обладунок Ахілла?

- Як Ахілл присягнув помститися за друга? Чому засумувала його мати – богиня Фетіда?

                  

 

 

                      3. Оцінки за урок

 

 

 

                 Тема наступного уроку: « Велична пісня геройству й мужності (Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна). «Пріам у Ахілла». Гуманістичний пафос поеми.

 

УІІ. Домашнє завдання.

                   Вивчити конспект. Стаття підручника с. 25-27

                   Прочитати «Іліаду»: «Пріам у Ахілла» ( пісня 24, вірші 46-746,   вміти коментувати.

                   Дібрати цитати до характеристики образів Ахілла та Гектора.

                   Усна розповідь про Ахілла.

                   Усна розповідь за картиною «Андромаха біля тіла Гектора» ( підручник с. 41, 39)

                    Творче завдання: Ви – письменник. Напишіть невеличкий твір, наслідуючи античних авторів.

 

 

 

                                                УРОК  3

 

ТЕМА:  Велична пісня геройству й мужності ( Образи Ахілла й

               Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна). «Пріам

             у Ахілла». Гуманістичний пафос поеми.

 

МЕТА: поглиблювати роботу над аналізом тексту поеми та 

              характеристикою образів головних персонажів твору – Ахілла 

              й  Гектора; з’ясувати, яким був античний ідеал воїна-

              героя;розвивати навички аналізу образів-персонажів, переказу,

             логічного мислення;  розвивати навички виразного й коментованого  

             читання, переказу , «усного словесного малювання»;  виховувати

             морально-етичні якості   учнів; формувати стійкий інтерес до

             літератури.

 

 

ОБЛАДНАННЯ:  мультимедійний матеріал ; тексти поеми «Іліада »;                                 

                                 підручник О.Ніколенко.

                                                           

                                                  

                                                    ХІД УРОКУ

 

І. Організація навчальної діяльності.

                Психологічна розминка «Скажи мені добре слово..»

 

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

                 1. Усна розповідь про Ахілла.

                 2.  Зачитування учнями письмових творів.

 

ІІІ. Етап орієнтації

                           1. Слово вчителя

                   Гектор – улюбленець усіх троянців, їхня надія й оборона. В його образі автор показав не тільки епічного героя, а й людину, що може діяти за покликом сумління, перемагаючи насамперед саму себе.

      

               

ІІІ. Етап визначення мети

                         ( запис теми, епіграфу уроку)

 

 

ІУ. Етап організації та виконання плану діяльності.

                                 1. Виразне читання вчителем тексту поеми «Іліада» ( «Прощання Гектора й Андромахи» ( пісня 6 )

 

                                  2. Евристична бесіда за змістом прочтитаного.

 - Який загальний настрій уривка? ( Епізод прощання Гектора з Андромахою проникнутий надзвичайним ліризмом)

- Коли відбулася зустріч Гектора й Андромахи? ( Гектор зустрівся з Андромахою перед двобоєм з Ахіллом)

- Якими зображені герої? ( Гектор, розуміючи, що йде на смертельний герць, був особливо ніжним і щирим до дружини та сина. Він виражав турботу  і ніжність у словах, що сприймаються як заповіт. Гектор наказує їй займатися домашніми справами, виховувати сина, оскільки війна – чоловіча справа. Андромаха засмучена розлукою з чоловіком, серце віщує їй зле)

- Чого Гектор просить у богів для свого маленького сина? ( Востаннє пригортаючи до грудей свого маленького сина, Гектор мріє, щоб він виріс ще величнішим за нього.   )

- Які риси характеру Гектора виділяє автор? ( у характері Гектора поєднуються риси мужнього воїна та ніжного люблячого чоловіка й батька)

 

                             3. Робота з репродукцією картини «Прощання Гектора з Андромахою».

- Порівняйте зображене на картині українського художника  з текстом поеми Гомера.

- Усна розповідь учнів за картиною.

            ( Сцена , яка увіковічнює образ цього великого й відважного воїна, не батальна, а мирна – прощання з дружиною Андромахою і маленьким сином. Не допомагають  сльози Андромахи. Гектор переконує свою дружину, що краще  загинути, ніж зазнати ганьби від свого народу, втратити честь героя. Образ батька-героя, коли він «руки простяг до дитини», -  найзворушливіший в усій «Іліаді».

               Дитя лякається батькового шолома, тулиться до матері. Батько, забуваючи лихо, бере на руки  сина, гойдає його і просить богів, щоб він виріс «кращим, ніж батько», щоб своєю хоробрістю «матері зрадував серце». Людяність Гомера  така всеосяжна, що він симпатизує ахейцям, при цьому не приховуючи свого співчуття до Гектора , як і до всіх тих, які так само,

прощаючись зі своєю родиною, мріють «келих свободи поставити» в звільнених їхніх оселях. Прагнення незалежності викликає у Гомера захоплення і шану. Сценою прощання співець наче зупинив мить. Хочеться, щоб ця мить тривала, щоб Гектор довше тримав на руках свого сина, щоб не сходила усмішка з обличчя батьків. Але час – невмолимий, як і сама Доля, що жде воїна там, за мурами міста. Він, як і Ахілл, поспішає їй назустріч. Озброєні воїни та сльози  жінок, що стоять поруч, підкреслюють напруженість моменту.)

 

 

 

                              4.  Робота з ілюстрацією «Ахілл прив’язує тіло Гектора до колісниці» .

- Як на малюнкові і в поемі зображено цей епізод?

 

            

                             5. Складання порівняльної таблиці «Образи Ахілла й Гектора у поемі Гомера «Іліада»

 

                     Ахілл                           Гектор

                                                         Спільні риси героїв

1. Захисник вітчизни

2. Вірний обов’язку

3.Сміливий

4.Мужній

5. Побожний

                                                    Відмінності між героями

1.Гордий 1. Люблячий чоловік і батько

2. Запальний 2. Стриманий, щитрий, людяний

3. Вірний у дружбі 3. Мудрий

4. Нестерпний гнів, який часто породжує жорстокість 4. Далекоглядний

5. Мстивий 5. Іноді вагається, сповнений непевності

6. Здатний сумувати, співчувати, ніжно любити 6. Здатний усвідомити свої помилки

 

 

                               6. Коментар учителя.

                        Зображення героїв у поемі має свої особливості. Традиційно позитивним був захисник вітчизни, негативно ж зображувався ворог. У Гомера й Ахілл, і Гектор є  достойними  супротивниками, кожного з них можна вважати ідеалом воїна. Гектор зображений навіть більш людяним, щирим, ніж Ахілл, вчинки якого іноді схожі на варварські.

                     Не знаючи, як умотивувати подальшу долю героя, Гомер вдається до постійного в його поемах прийому – втручання богів. Саме порада чи наказ  якогось божества зумовлює дії персонажа.

 

                                    7. Коментоване читання пісні 24 ( вірші 469-670) «Пріам у Ахілла»  ( підручник  с.41-48 , вірші 250-410)

            

                                   8.  Бесіда за прочитаним.

- Як Пріам вирішив повернути тіло загиблого сина? ( вночі Пріам пробрався в табір греків, щоб зустрітися з Ахіллом)

- Як Ахілл прийняв старця? Як ви думаєте, чому саме так? ( Ахілл дуже гостинно прийняв батька Гектора. У цьому виявилася повага до старших та закони гостинності, які не можна було порушувати)

- Як батько Гектора поводив себе перед Ахіллом? ( він не погордував упасти перед Ахіллом на коліна, обцілувати його руки і молити віддати тіло сина для поховання)

- Як усе це сприйняв Ахілл? ( його вкрай здивувала поведінка «роговидного старця»)

- Як ви гадаєте, що допомогло Пріамові пом’якшити  серце Ахілла? ( старий просив Ахілла згадати свого батька)

- Що ще вплинуло на рішення Ахілла? ( він подумав, що такою була воля богів, яку він не насмілився порушити)

- Чому Пріам так прагнув забрати тіло свого сина? (Пріам суворо дотримувався всіх звичаїв, керуючись  законом і вірою в те, що неоплаканий і непохований згідно з ритуалом небіжчик не знайде  собі місця і шкодитиме живим. Ось чому він приїхав у стан Ахілла)

 

                                   9. Проблемні запитання.

-  Подумайте, чому Ахілл погодився виконати прохання Пріама?

-  Як характеризується Ахілла прийняте рішення? ( Ахілл не міг порушити закон, адже він був установлений богами. На всі дні  траура він згодився припинити війну, оскільки того вимагав звичай і пошана до загиблого)

 

                                  10. Творче завдання. Робота з текстом.

- Визначте, які художні засоби використовує Гомер у поемі «Іліада».

                 Постійні епітети,  що закріпляються за певним героєм, божеством, річчю. Такі постійні епітети мають підкреслити якусь рису  характеру героя.

Ахілл – прудконогий, богоподібний, могутній, непереборний, богорівний.

Гектор – шолом осяйний, осяйливий.

Агамемнон – владущий, широко державний, владар мужів.

                Постійні епітети також характеризують богів.

Зевс – олімпієць, громовладний, хмаро владний, батько людей і безсмертних.

Гера – волоока.

Афіна – ясноока.

               Епітетами описує речі, які викликають захоплення.

Спис – мідногострий, блискучий, мідно кутий.

              Порівняння. Всі воєнні події порівнюються з мирним заняттям, з процесом праці. Воїнів порівнює з грізним левом, Ахілла – з конем, який на змаганнях отримує нагороду, Паріса – з погордливим конем, що одержавши волю, мчить на пасовисько.

             У порівняннях часом з’являється  людина, що  пожвавлює їх, надає їм життєвості. Відчувається, що почуття людей близькі і самому авторові. Так, Гомер радіє разом із селянами гарному врожаєві оливок, голодує разом з  дроворубами, оплакує загиблих на полі бою.

 

 

                                  11. Творче завдання.

-  Визначте розмір поеми «Іліада»

-  Спробуйте виразно прочитати рядок із поеми.

 

                                     12. Проблемне запитання.

- У чому, на вашу думку,  полягає гуманістичний пафос поеми.

                    Гомер засуджує війну та її жорстокість, співчуває людському горю, поважає людину, поетизує її героїзм та подвиги.

 

У. Етап контрольно-оціночний.

 

                      1. Комунікативно-ситуативна вправа

                  „Від імені Андромахи  умовте Гектора не погоджуватись на бій з Ахіллом”

                  « Згадайте слова, які використав Гектор, щоб підняти бойовий дух троянців? А як би Ви заохотили воїнів до бою?»

                  « Уявіть, що Ви військовий  кореспондент під час Троянської війни. Підготуйте репортаж з місця подій про битву Гектора й Ахілла.»

 

                      2. Виразне читання вірша М.Рильського.

Хай обіцяють мудрощі й корону

Богині пастухові з Іліону,

У тебе є для нього кращий дар:

Стрільчастих брів сліпучі блискавиці,

Жага, що під невинністю таїться,

І першого цілунку перший чар.

Ще за часів Гомера й Теокріта

Була у цвіт поезія повита

Забава наша. У Назона теж

Ти про рибалку спогади знайдеш…

Але сьогодні ближчий нам Гомер…

 

                      3. Оцінки за урок

 

                 Тема наступного уроку: « Довгий шлях додому. Гомер. Поема «Одіссея»»

 

УІІ. Домашнє завдання.

                   Прочитати «Одіссею»: «Заспів» ( пісня 1, вірші 1-21) «Аед Демодок» ( пісня 8, вірші 181-566),   вміти коментувати.

                   Домашній твір на одну з тем:

«Що нового про античний світ я дізнався з поеми «Іліада» Гомера?»

« Хто з героїв поеми «Іліада» мені сподобався  найбільше і чому саме?»

                      Письмова відповідь на запитання «У чому полягає гуманістичний пафос поеми «Іліада»?»

 Тема. Гомер — легендарний засновник європейської літератури

 Мета: продовжити роботу над фразеологізмами міфологічного

походження; ознайомити з фактами життя давньогрецького поета Гомера; з’ясувати, у чому полягає гомерівське питання; вчити працювати з опорними конспектами; розвивати увагу, уміння слухати, конспектувати; виховувати прагнення наслідувати зразки патріотизму, справедливості, мужності.

Обладнання: портрет Гомера, опорні конспекти № 2, № 3, зразки давньогрецького мистецтва.

 Греки творили своїх богів зі свого власного генія і своєї

власної краси.І. Бродський

 ХІД УРОКУ

I. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання.1. Опитування

•     Що таке міф?•     Дайте визначення міфології.•     Чим було міфологічне світосприйняття у житті народів?

2. Зачитати 10 фразеологізмів міфологічного походження1) Авгієві стайні — бруд; велике безладдя, занедбані справи.2) Ахіллесова п’ята — слабке, вразливе місце в людини.3) Ахіллесів щит — неперевершений мистецький твір.4) Нитка Аріадни — спосіб, що допомагає розв’язати якесь

важке питання, вийти зі скрутного становища.5) Посіяти зуби дракона — породити ворожнечу, виплекати

безліч страховищ.6) Олімпійський спокій — незворушність, велична поведінка.7) Танталові муки — страждання, яких зазнає людина через

усвідомлення близькості бажаної мети та неможливості її досягти.

8) Бочка Данаїд — марна, нескінченна праця.9) Скринька Пандори — осередок лиха, підступний дарунок.10) Осідлати Пегаса — стати поетом.

II. Вивчення нового матеріалу1. Слово вчителя

Особливості ідеалу людини, створеного давніми греками— Щоб краще зрозуміти давньогрецьку літературу, пояснити

виникнення світових шедеврів у цій країні, потрібно дізнатися про особливості менталітету давніх греків, або еллінів.

Важко назвати в історії інший народ, який за такий короткий період часу дав би світові стільки чудових зразків досконалої краси і був настільки захоплений ідеями доблесті і свободи, як давні греки.

Життя Давньої Греції не було легким. Але греки були одним із найжиттєрадісніших та найжиттєлюбніших народів. Це був народ-трудівник, народ-борець, що приніс людству ідеї патріотизму і явив світу взірці громадянської доблесті. Це був народ-мудрець, який замислювався над будовою Всесвіту, розмірковував про те, що таке матерія і дух, простір і час, що таке добро і зло.

Давньогрецьке мистецтво виховувало у вільних громадянах героїв, воно було силою, що об’єднувала і зближувала людей.

Греки вважали, що демократія може існувати лише тоді, коли громадяни матимуть такі найважливіші якості: справедливість, помірність, мужність та мудрість. Позбавлена цих рис, людина не може бути корисною державі. Честолюбство, лицемірство та лінькуватість вважалися пороками та головними ворогами демократії.

Достоїнством людини була любов до праці. Досить пригадати, що навіть боги у греків зайняті кожен своєю справою, вони повинні були трудитися.

«Добре жити,— говорили елліни,— означає жити суспільним життям». Інтереси полісу були для громадянина важливіші за його власні інтереси.

«Впевнені в тому, що щастя — в свободі, а свобода — у мужності сміливо дивитися в обличчя небезпеці»,— говорив Перікл, нагадуючи грекам, що вільна людина — це і громадянин, і солдат. Зрозуміло, що такі міркування були зумовлені необхідністю захищати поліс — свою батьківщину.

Ідеалом греків було гармонійне поєднання духовної і тілесної краси. Тому багато античних скульптур зображують людей і

богів оголеними. Вміння володіти своїм тілом і духом було тим, що робило людину подібною до богів, бо й самі грецькі боги, непосидючі, діяльні, були схожі на греків.

2. Робота з ілюстративним матеріалом— Розгляньте зображення статуй дискобола та Аполлона

Бельведерського. Порівняйте їх. 

 Скульптор Мирон. Дискобол

 

 Скульптор Леохорд. Аполлон Бельведерський

 (Відповіді учнів.)Аполлон, бог-покровитель мистецтв, та простий дискобол,

учасник Олімпійських ігор, дуже схожі між собою. Як і більшість античних скульптур, вони майже не мають одягу, демонструючи в такий спосіб міцну статуру свого тіла. Правильні риси обличчя, курчаве волосся — і жодного сумніву у досконалості власної краси. І що цікаво: бог і людина надзвичайно схожі між собою! Це ще один доказ на користь думки, що давні греки створювали своїх богів «за образом і власною подобою», тому, мабуть, і не відчували страху перед ними.

«Греки творили богів із свого власного генія і своєї власної краси»,— вважав І. Бродський.

3. Слово вчителя— Гомер — знаменитий поет, батько грецької поезії. Жив він

приблизно у VIII ст. до н. е. Ім’я його означає «сліпий», тож Гомера уявляли мандрівним сліпим співцем, аедом, що грав на кіфарі (музичному інструменті, подібному до ліри) і першим став складати замість коротких пісень героїчні поеми-епопеї — великі за обсягом епічні твори про героїчні подвиги та пригоди.

Слава його була настільки великою, що сім грецьких міст (Смірна, Родос, Колофон, Саламін, Хіос, Аргос, Афіни) сперечалися за право називатися батьківщиною Гомера.

У грецьких школах поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея» були предметом постійного вивчення. Герої поеми Гомера перетворились на взірці неперевершеної доблесті, а їхніми подвигами кожний грек пишався більше, ніж своїми власними.

Гомерівський епос — це взірець художньої творчості, зразок для наслідування.                             

Висновок. Кожний народ має свої пісні та легенди, з яких виростає національна література. Гомер своєю творчістю закінчує вікові традиції народних співців і відкриває перший етап грецької літератури.

Гомерівське питанняСучасні вчені іноді піддають сумніву існування Гомера як

автора «Іліади» та «Одіссеї» у зв’язку з тим, що залишилося занадто мало відомостей про його життя. Достеменно не відомо, коли він жив і де, яким було його походження. Але давні греки ніколи не сумнівалися в тому, чи існував насправді Гомер, дуже шанували його і називали просто — Поет.

4. Робота з опорними конспектами 

ОК № 2 

 

Можлива відповідь за опорним конспектом № 2До VIII ст. до н. е. існував лише грецький фольклор. Аеди —

народні співці — краще від усіх знали міфи, передавали їх із покоління в покоління, додавали щось своє. Починаючи пісню, аед ударяв по струнах кіфари, і під музику розповідав один з епізодів міфу.

З ім’ям Гомера пов’язаний початок давньогрецької літератури. Він замість коротких міфів став виконувати поеми-епопеї — великі за обсягом твори про героїчні подвиги та пригоди. Гомер завжди вважатиметься давньогрецьким поетом № 1. Його справу продовжили Гесіод, Анакреонт, Есхіл, Софокл, Еврипід та інші поети та драматурги.

Поеми «Іліада» та «Одіссея»Сюжети обох поем походять із циклу героїчних переказів про

Троянську війну (ХІІ—ХІІІ ст. до н. е.). 

 Троянська війна — наступ греків на місто Трою (Іліон). Вона

тривала 10 років. 

ОК № 3Енциклопедія життя давніх греків

 

 Можлива відповідь за опорним конспектом № 3Поеми «Іліада» та «Одіссея» можна вважати енциклопедією

життя давніх греків. З них можна дізнатися про звичаї, обряди, одяг, зброю, моральні закони, притаманні цьому народу.

Троянська війна, про яку йдеться в поемі «Іліада», тривала 10 років. Греки узяли в облогу місто Трою, яке ще називалося Іліоном; звідси й назва поеми. У поемі Гомера розповідається лише про останній, десятий рік війни.

У поемі «Одіссея» йдеться про повернення царя Гтаки Одіссея з Троянської війни додому. Цей шлях, сповнений пригод і втрат, тривав 10 років.

III. Підсумки уроку«Продовжте речення»Сьогодні на уроці ми...:•     продовжили роботу над фразеологізмами міфологічного

походження;•     дізналися про особливості менталітету давніх греків;•     ознайомилися з відомостями про життя Гомера;•     вчилися працювати з опорними конспектами.

IV. Домашнє завданняПідготувати розповіді за опорними конспектами № 2, 3.Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про місто

Трою. Тема. Влада золота та її філософія в повісті О. де Бальзака «Гобсек»

Мета: допомогти учням усвідомити ідейно-художній зміст твору; розвивати навички роботи з текстом, його коментування, виокремлення головного та деталей, формувати вміння аргументувати свої твердження; виховувати позитивне ставлення до загальнолюдських моральних цінностей.

Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Бесіда

♦ Схарактеризуйте Бальзака як письменника й людину.

♦ З’ясуйте структуру твору життя Бальзака — «Людської комедії».

♦ Розкажіть про зв’язки Бальзака з Україною.

V. Сприйняття та засвоєння нового навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Повість «Гобсек» є складовою частиною «Людської комедії».Незважаючи на її невеликий обсяг, Бальзак надавав творові великого значення, про що свідчить хоча б непритаманна письменникові ретельність (надруковано три варіанти) у шліфуванні первинного тексту.

Повість «Гобсек» складається з трьох історій. Передусім, це історія оповідача, адвоката Дервіля, який допоміг віконтесі де Гранльє повернути свої статки, відібрані під час революції, і хоче прислужитися ще раз, посприявши Каміллі в її намірі вийти заміж за молодого графа де Ресто. Друга — і центральна — історія про старого лихваря Гобсека, з яким доля пов’язала Дервіля. Нарешті, це трагічна історія родини де Ресто. Графиня, віддавши всі гроші коханцеві Максиму де Траю, чинить злочин, щоб забезпечити своїх

молодших дітей, яким старий граф де Ресто не був батьком.

В образі головного героя Бальзак поєднав риси реалізму (детально описавши механізм позичання грошей, кількість відсотків) і романтизму (самотність і загадковість багатія — достеменно невідомо, хто він, звідки приїхав, де нажив свій величезний капітал; цей персонаж по-романтичному контрастний — «скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне»).

2. Міні-диспут

♦ Чи згодні ви з тим, що за гроші можна купити совість?

♦ Наскільки наш час, наша мораль відрізняються від бальзаків-

ських?

3. Проблемні питання

У ч и т е л ь. Прокоментуйте наведені далі твердження Гобсека і зробіть висновки.

• «Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от, у золоті все це є у зародку, і воно все дає у житті».

• «…Переконання і мораль — пусті слова. Непохитне тільки одне-єдине почуття, яким наділила нас природа: «інстинкт самозбереження», або «особистий інтерес»». З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це…золото. У золоті втілено всі людські сили».

• «Нещастя навчить його [графа де Ресто] знати ціну грошам і людям, чоловікам і жінкам. Нехай поплаває по паризькому морю. А коли стане вправним лоцманом, ми дамо йому кора-бель».

• «Краще самому утискувати, ніж дозволяти, щоб тебе утискували інші».

Очікувані відповіді

• Гобсек — суперечлива людина.

• Гобсек — аморальна людина, одержима ідеєю влади над людьми.

• Гобсек має великий життєвий досвід, знає психологію людей, інколи чинить чесно та розумно.

VI. Закріплення набутих знань, умінь та навичок

Колективна робота

У ч и т е л ь. Поєднайте героїв з їх портретами.

VII. Домашнє завдання

Підготуватися до аналізування образу Гобсека.

VIIІ. Підбиття підсумків уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

• Для мене було новим…

• Я здивований (-на), що…

Тема уроку. Вольтер “Простак”. Ідейний зміст і художня структура повісті, сенс її назви. Конфлікт “природної людини” Гурона і французького суспільства як центральний у творі.

Мета уроку: актуалізувати знання учнів про напрями розвитку літератури доби Просвітництва; систематизувати знання учнів про життєвий та творчий шлях Вольтера, проаналізувати розділи 1 – 7 повісті “Простак”, розглянути сенс її назви та ідейний зміст, визначити суть конфлікту “природної людини” Гурона і французького суспільства; розвивати навички узагальнення матеріалу, аналізу тексту, асоціативне мислення;  виховувати щирість, простоту, повагу до людини.

Обладнання: портрет Вольтера, ілюстрації до твору.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф:                      Природний стан є стан свободи, а не свавілля,                                         він   обумовлений законами природи, якій                                   кожен    повинен підкорятися…                                                                                                   Дж.Локк

                                І.Актуалізація знань.

                                 Асоціативний кущ.

Складіть асоціативний кущ до слова ПРОСВІТНИЦТВО.

                                        Гра «Мікрофон»- Що я знаю про літературу доби Просвітництва? (кожний учень говорить одне речення, слідкуючи, щоб інформація не повторювалася)  

                           Установіть відповідність

1.    між художнім напрямом і характерною особливістю: 

1 просвітницький                       А возвеличення почуттів, увага до    класицизм                                     внутрішнього світу людини

2 просвітницький                       Б прагнення радувати і вражати зір, слух, уяву,   реалізм                                          нагадувати про насолоди життя

3 сентименталізм                        В прагнення виховати людину, формувати нові                                                                      моральні цінності та ідеали

4 рококо                                         Г зображення сучасності, дослідження                                                                  відносин між різними соціальними                                                                             верствами, впливу середовища на людину

ПЕРЕВІР СЕБЕ:1-В, 2-Г, 3-А, 4-Б.

2.    між художнім напрямом і представниками:

1.    Д.Дідро, Дж.Свіфт, Г.Філдінг                        А сентименталізм2.    П.О.Бомарше, Д.Дідро, Х.М.Віланд              Б просвітницький                                                                                                  реалізм3.    Вольтер, Й.В.Гете, Ф.Шиллер                       В рококо4. Л.Стерн, С.Річардсон, Ж.Ж.Руссо                   Г просвітницький                                                                                      класицизмПЕРЕВІР СЕБЕ

1-Б, 2-В, 3-Г, 4-А.

ІІ. Сприйняття та засвоєння нового матеріалу.

1.    Складіть ланцюжок важливих життєвих подій життя  Вольтера (на дошці і в зошитах)

ПЕРЕВІР СЕБЕ:

           2. Опрацюйте таблицю  “Творчість Вольтера”

  поеми     Епічна поема “Ліга або Генріх Великий»1717рСатирична поема «Орлеанська цнотливиця» 1735р.

  трагедії “Едіп” 1718р., “Магомет” 1742р., “Меропа” 1743р., “Агафокл”, “Ірина” 1778р.

  комедії “Блудний син” 1736р., “Наніна” 1749р.  філософські повісті    “Задиг”, “Кандид чи Оптимізм” 1759р., “Простак” 1767р.

  філософські твори, публіцистичні трактати, праці по історії, математиці

“Листи з Англії” 1733р., “Кишеньковий філософський словник”1764р., “Проблеми Енциклопедії” 1771р., “Трактат про віротерпимість”, “Історія Карла XII” 1731р.

                    

  3.                    ПОВІСТЬ «ПРОСТАК» 

Найвідоміші філософські повісті Вольтера “Задіг”, “Кандід” і “Простак”. Їхнім змістом є філософська ідея, що стосується світу в цілому, проблеми “світового зла”. Всі вони розвінчують суспільні порядки, церкву, суд..У повісті “Простак” (1767) вперше у філософській прозі Вольтера дію із екзотичних країн перенесено до Франції, вперше відкрито говориться про вади французького суспільства (беззаконня, безправність людини в країні, де панують шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція англійської адміністрації).СловникФілософська повість –  твір, у якому філософські думки письменника втілено в художню форму. Головними героями є не люди, а філософські ідеї, логіка розвитку подій зумовлена не логікою людських вчинків, а логікою філософської полеміки.

4.                             РОБОТА З ТЕКСТОМ

-    Де і коли відбувається дія повісті Вольтера “Простак”?-    Як характеризує автор абата Керкабона та його сестру?-    Про кого згадують вони, прогулюючись берегом моря?-    Що незвичайного було в зовнішності і поведінці молодика, який привернув їхню увагу під час прогулянки?-    Як поводить себе Простак під час вечері в монастирі?-    Що розповідав гуронець про своє життя, свою релігію?-    Що вирішила зробити панна Каркабон, послухавши розповідь Простака про його віру? -    Як дізналися панна Керкабон і її брат, що гуронець їх небіж?-    Як поводить себе Простак у день хрестин? Яке ім’я йому дали під час хрещення?-    Чому щастя Простака і панни де Сент-Ів виявилося неможливим?-    Який подвиг здійснив Простак під час прогулянки берегом моря?

  5.                            РОБОТА У ГРУПАХ

Підберіть і випишіть цитати, які б характеризували поведінку Простака і представників французького суспільства. Зробіть висновки щодо конфлікту між ними.

     Простак       Представники фрранцузького суспільства

Висновок:

ПЕРЕВІР СЕБЕ:

   Простак Н-д:    Представники фрранцузького суспільства

“…не мавши звички низько вклонятися, він хитнув їй головою”.“Від такого шуму терпець йому увірвався… Як я можу відповідати вам, коли ви не даєте мені змоги вас вислухати?”“Я завжди говорю простосердно те, що думаю, і роблю все, що хочу”.    

“Всі захоплено дивилися на нього, всі говорили з ним і всі одночасно розпитували його. ““Я завжди думала, що французька мова найкраща з усіх мов…”“Ми охрестимо його… То буде блискуча церемонія, про неї говоритимуть по всій Нижній Бретані, і це дасть нам навіки шанобу й повагу”.Висновок: Щирість, відвертість, сердечність, здоровий глузд Простака автор протиставляє лицемірству, брехні, слідуванню  умовностям представників франзузького суспільства.

  ІІІ. Підсумок уроку.

Філософська повість – це  твір, у якому філософські думки письменника втілено в художню форму. Які філософські ідеї втілив автор у повісті “Простак”?

 Французьким провінціалам Вольтер протиставляє “природню людину”Простака, втілюючи у цьому образі одну з ідей Просвітництва. Природня людина – це особистість не зіпсована цивілізацією, вихована за законами природи, вільна від впливу церкви і держави. Саме таку людину просвітники вважали творцем історії.

Робота з епіграфом 

Прочитайте вислів Дж.Локка. Як ви його розумієте? Чому саме ці слова взято епіграфом до теми уроку?

Природний стан є стан свободи, а не свавілля,  він   обумовлений законами природи, якій   кожен    повинен підкорятися…                                                                                                   Дж.Локк

Домашнє завдання. Прочитати розділи 8-12 повісті, дати назву кожному з них, опрацювати запитання в підручнику.