9 клас. Урок №47

Тема. Підтримка температури тіла. Теплопродукція. Тепловіддача.

Мета уроку: визначити значення шкіри в терморегуляції організму;

встановити біологічне значення терморегуляції; розкрити поняття

теплопродукції та тепловіддачі; сформувати вміння надавати першу

допомогу при тепловому та сонячному ударах; розвивати вміння аналізувати,

висловлювати свою думку, робити висновки; виховувати бережливе

ставлення до свого здоров’я та здоров’я оточуючих.

Очікувані результати: учні характеризують процеси теплообміну,

механізми терморегуляції, рефлекторний характер терморегуляції; учні

пояснюють механізми терморегуляції.

Обладнання: мультимедійна презентація в програмі PowerPoint,

інтерактивна дошка, проектор, таблиця «Перша допомога при опіках,

обмороженні, ураженні електрострумом».

Тип уроку: комбінований.

Зміст уроку

І. Організаційна частина

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку. (Слайд 1)

ІІ. Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

2.1. Вправа «Головоломка» (Слайд 2)

1.Віддавання тепла, яке утворилося в організмі у результаті окиснення

поживних речовин у тканинах організму, в навколишнє середовище.

ВАДТПАЕЧЛІОД (ТЕПЛОВІДДАЧА)

2. Утворення тепла в організмі в результаті окиснення поживних речовин у

тканинах організму.

ПДУКЕЦПОТРЛОЯІ (ТЕПЛОПРОДУКЦІЯ)

2.2. Вправа «Евристична бесіда»

1. Що є основою життєдіяльності клітини організму?

2. Що таке обмін речовин?

3. Які процеси лежать в основі обміну речовин?

4. На що витрачається енергія, яка виділяється при реакціях?

2.3. Вправа «Поміркуй» (Слайд 3).

Поясніть, чому одна людина, пройшовши босоніж по підлозі, може

застудитися і захворіти, а інша купатиметься взимку в льодяній воді й чудово

почуватиметься.

ІІІ. Підготовка до сприймання нового навчального матеріалу. Мотивація

навчальної діяльності учнів.

Метод «Відстрочена відгадка» (Слайд 4).

Вчитель

У 1496 році в замку міланського герцога Людовіко Моро відбулася

передноворічна святкова хода під керівництвом художника і вченого

Леонардо да Вінчі. Одним з його головних учасників був голий син бідного

пекаря, повністю покритий золотою фарбою, з крилами і лавровою гілкою в

руці — уособлення очікуваного Золотого століття. У розпал дійства хлопчик

мав вилізти з фігури лежачого лицаря, який символізував минулий Залізний

вік. Свято було перервано через раптове захворювання дружини герцога.

Замок спорожнів. Хлопчик цілу ніч провів на кам’яній підлозі і захворів.

Уранці його виявив Леонардо да Вінчі і відніс до себе додому, намагаючись

вилікувати. Проте на четвертий день дитина померла. Довгий час причина

його смерті залишалася загадкою. Передбачалася загибель від нестачі повітря

або самоотруєння організму внаслідок припинення виділення поту. Але

причина смерті була інша. Ви зможете її встановити після вивчення нової

теми.

Проблемне запитання: «Яка причина смерті «золотого» хлопчика?»

ІV. Вивчення нового матеріалу

Повідомлення теми уроку. Спільне з учнями визначення мети і завдань

уроку.(Слайд 5)

План пояснення нового матеріалу

1. Теплопродукція

2. Тепловіддача.

3. Опіки

4. Обмороження.

Вчитель

4.1 За звичайних умов у здорової людини температура тіла відносно стала і

тримається в межах +36,5...+36,9 °С. Протягом доби температура може

змінюватися на 0,5...0,7 °С: вдень вона трохи вища, ніж уночі.

Чому наше тіло і морозного дня взимку, й спекотного дня влітку, під час

відпочинку і роботи зберігає приблизно однакову температуру, хоча в

організмі постійно утворюється тепло? Сталість температури тіла людини

підтримується завдяки пристосувальному механізму терморегуляції.

Співвідношення температури зовнішнього середовища й температури тіла

визначає характер діяльності системи терморегуляції, яка включає два

процеси: теплоутворення (теплопродукція) та тепловіддачі. (Слайд 6).

Теплоутворення (теплопродукція) - це процес постійного утворення

певної кількості тепла в організмі людини. Ви уже знаєте, що в результаті

безперервного розщеплення органічних речовин (білків, жирів, вуглеводів) в

організмі утворюється тепло. Організм людини як відкрита біологічна

система утворене тепло постійно віддає в навколишнє середовище. (Слайд 7,

8). В усіх органах унаслідок процесів обміну речовин відбувається

теплопродукція. Роль різних органів у теплопродукції різна. У стані спокою

на печінку припадає близько 20 % загальної теплопродукції, на інші

внутрішні органи -56 %, на скелетні м'язи -20 %, при фізичному

навантаженні на скелетні м'язи – до 90 %, на внутрішні органи – лише 8 %.

Таким чином, найпотужнішим резервним джерелом теплопродукції є м'язи.

4.2.Метод «Дерево рішень»

Колективне опрацювання питання «Тепловіддача». (Слайд 9).

Прочитавши текст підручника, поясніть, як відбувається процес тепловіддачі.

(Відбувається за допомогою фізичних процесів (тепловипромінювання,

конвекція, теплопроведення, випаровування). Залежить від температури,

вологості повітря, м’язового напруження.

Наслідок потовиділення – захисна реакція організму людини, що запобігає її

перегріванню).

У курсі фізики ви вивчали явище тепловіддачі, яке полягає в тому, що

більше нагріті тіла, контактуючи з менше нагрітими, віддають їм тепло.

Тепловіддача в організмі людини - це віддача тепла поверхнею тіла (шкірою)

і через дихальні шляхи в навколишній простір, що забезпечує постійний

обмін тепла між довкіллям та організмом. (Слайд 10,11).

Температура зовнішнього середовища здебільшого нижча від температури

тіла. Наше тіло через поверхню шкіри безперервно віддає надлишок тепла в

довкілля. Таким чином, дотримується температурна рівновага.

Врівноваженість процесів утворення і віддачі тепла в організмі називається

терморегуляцією. (Слайд 12).

На терморегуляцію впливають також і гуморальні речовини, які

виробляються деякими залозами внутрішньої секреції. Наприклад, у стані

гніву або страху судини шкіри розширюються і збільшується тепловіддача.

Для нормального функціонування організму в цілому важливо, щоб процеси

теплоутворення і тепловіддачі були збалансованими.(Слайд 13).

Якщо знижується температура навколишнього середовища,

подразнюються холодові рецептори, внаслідок чого нервові імпульси

запускають рефлекторні реакції, які регулюють збереження тепла:

кровоносні судини шкіри звужуються, до шкіри надходить менше крові й

тепловіддача зменшується.

Коли температура повітря підвищується, подразнюються теплові

рецептори, нервові імпульси яких запускають рефлекторні реакції,

спрямовані на підвищення тепловіддачі: кровоносні судини шкіри

розширюються, до шкіри надходить більше крові, через що тепловіддача

збільшується.

Розширення і звуження судин шкіри кожен з вас спостерігав особисто.

При дуже високій температурі навколишнього середовища (в жаркому

приміщенні) наша шкіра червоніє, а коли вийти з теплого приміщення на

холод, вона блідне.

Проте, тільки розширення судин шкіри не може звільнити організм від

надмірної кількості тепла. Наприклад, коли людина виконує надмірне

фізичне навантаження (фізичну роботу, біг на велику дистанцію тощо),

процеси розщеплення органічних речовин активізуються і в результаті в її

організмі утворюється дуже багато тепла. Організм як саморегульована

біологічна система намагається позбутися його надлишку. У таких випадках

віддача тепла збільшується за рахунок рефлекторного потовиділення

(випаровування поту) з поверхні шкіри. Випаровуючись, піт швидко забирає

з організму надлишок тепла. Процес потовиділення спостерігається і в

спекотні літні дні.

Метод «Займи позицію». Яке значення терморегуляції? (Слайд 14).

(Якби не було терморегуляційних механізмів, до чого б призводило

підвищення температури тіла до 42 °С або її надмірне зниження? Відомо, що

при температурі 42 °С білки людини згортаються, а ферменти, які теж є

білками, активні лише в інтервалі температур +36...+38 °С. Отже,

терморегуляція має важливе значення для нормального функціонування

організму людини.)

При кімнатній температурі у роздягненої людини близько 20 % тепла

віддається за допомогою випаровування. При однакових показниках

температури тіла і навколишнього середовища спрацьовує лише один

механізм віддачі тепла, пов'язаний із процесами потовиділення і

потовипаровування. Охолодженню шкіри сприяє те, що для випаровування 1

мл поту витрачається 0,58 ккал. Швидкість випаровування залежить від

температури і насичення водяною парою навколишнього середовища. Що

вища вологість, то менш ефективним стає цей шлях тепловіддачі. Різко

зменшується результативність тепловіддачі при перебуванні у воді або в

щільному одязі.

Практичне завдання. (Слайд 15). Майже третина тепла, що його віддає

організм, виходить через шкіру. Це легко перевірити на простому досліді.

Піднесіть долоню до щоки й тримайте її на відстані 1 см від неї. Що ви

відчуваєте? Як ви думаєте, чим можна пояснити неоднакову

температурушкіри в різних її ділянках?

Сторінка-цікавинка (Слайд 16).

Наслідком порушення терморегуляції може стати тепловий удар —

виникає в результаті сильного перегріву організму, коли прискорюються

процеси теплоутворення з одночасним зниженням або уповільненням

тепловіддачі в організмі. Тепловий удар може відбутися не тільки на пляжі в

жарку погоду, але і в лазні чи сауні, при роботі в жарких цехах, в дорожній

пробці. (Слайд 17).

Різновид теплового удару — сонячний удар, виникає, коли людина

тривалий час перебуває під впливом прямих сонячних променів. Голова

перегрівається під прямими променями сонця, в результаті кровоносні

судини розширюються, відбувається сильна притока крові до голови. При

сонячному ударі, насамперед, страждає нервова система.

Робота за схемою. Опишіть порядок надання допомоги при тепловому ударі

(Слайд 18).

4.3. Опіки.

Опіком називається пошкодження шкіри чи слизових оболонок, які

викликано дією різних пошкоджуючих факторів, таких як високі

температури (термічні опіки), іонізуюче випромінювання (радіаційні опіки),

агресивні хімічні сполуки (хімічні опіки), сонячна енергія (сонячні опіки)

(Слайд 19).

Представлена класифікація запропонована ще в 1960 році на конгресі

хірургів, однак і в даний час вона не втратила своєї актуальності. Відповідно

до неї виділяють три ступені опіків. (Слайд 20).

Опіки першого ступеня супроводжуються почервонінням, набряканням

шкіри та болями.

Опіки другого ступеня супроводжуються утворенням пухирців.

Опіки третього ступеня призводять до омертвіння шкіри.

Тяжкість опіку визначається розміром площі й глибиною ушкодження

тканин. Чим більша площа й глибше ушкодження тканин, тим важче

протікання опіку. Перша допомога при опіках полягає в припиненні впливу

зовнішніх факторів та обробці рани. (Слайд 21).

Лікувальна тактика визначається стадією опіку. Вона полягає в первинній

хірургічній обробці шкіри і слизових оболонок в тих місцях, де це можливо.

Вона включає в себе висічення нежиттєздатних тканин у межах здорових при

їх загибелі. При першій стадії специфічного лікування не потрібно. Третя

стадія опіків є найважчою для лікування і нерідко вимагає проведення

гемодіалізу, тобто очищення крові від токсинів з метою порятунку життя

людини.

4.4. Обмороження

Обмороженням називається таке пошкодження шкірних покривів людини,

яке викликано низькими температурами як місцевого характеру (замерзання),

так і загального (переохолодження).(Слайд 22). Низькі температури

призводять до порушення обмінних процесів в клітинах, спричиняючи їх

загибель.

Нерідко супроводжується загальним переохолодженням організму й

особливо часто вражає такі частини тіла, як вушні раковини, ніс, недостатньо

захищені кінцівки, насамперед пальці рук і ніг. Відрізняється від «холодних

опіків», що виникають у результаті прямого контакту з дуже холодними

речовинами, такими як сухий лід або рідкий азот. Найчастіше обмороження

бувають у холодний зимовий час при температурі навколишнього

середовища нижчій від –10…–20 °C. При тривалому перебуванні поза

приміщенням, особливо при високій вологості й сильному вітрі,

обмороження можна отримати восени й навесні при температурі повітря

вищій від нуля.

Виділяють чотири ступені обмороження. при цьому кожна наступна

ступінь є більш серйозним станом.(Слайд 23).

Для першого ступеня характерно тільки поява почервоніння.

При другому ступені на тілі з’являються пухирі з прозорою рідиною.

При третій ступені ці бульбашки заповнюються геморагічної рідиною.

Четверта стадія характеризується утворенням тотального некрозу, при

якому відморожені тканини не відновлюються.

Лікувальна тактика при обмороженнях залежить від наявності некрозу

(загибелі тканин).(Слайд 24, 25). Якщо є некротизовані ділянки, то їх

необхідно негайно видалити. Потім проводять обробку рани із застосуванням

антисептичних розчинів і мазей, що прискорюють загоєння.

Сторінка-цікавинка. (Слайд 26)

V Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому

матеріалі.

Робота в парах. Користуючись підручником, заповнити таблицю (Слайд 27).

VІ. Узагальнення, систематизація і контроль знань вмінь учнів

«Гра в слова». Скласти сенкан зі словом «терморегуляція». (Слайд 28).

«Зв’яжи вузлик». Скласти речення з нових понять уроку. (Слайд 29).

Гра «Лікар». Надайте першу допомогу потерпілому.(Слайд 30)

«Відстрочена відгадка» Обговорення проблемного запитання.(Слайд 31)

— Яка причина смерті «золотого хлопчика»?

(Подразнення шкіри фарбою викликало різке розширення її кровоносних

судин, як наслідок зросла тепловіддача, відповідно температура тіла

знизилася, що призвело до переохолодження і зниження захисних функцій

організму.)

Розв’язування біологічних задач. (Слайд 32)

VІІ. Підсумок уроку. Домашнє завдання. (Слайд 33)